ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ РОБІТНИКІВ

Виконав студент групи М 5/1(м)Великоіваненко В.С

§1. Педагогічні методи: загальні положення.

§2. Система педагогічних методів.

§3. Характеристика методів виховання.

§4. Вибір методів виховання майбутніх робітників.

Зміст

§1. Педагогічні методи: загальні положення

Методи виховання — це взаємозалежні й взаємообумовлені практичні дії педагога й учнів, спрямовані на організацію пізнавальної діяльності по передачі, прийманні й переробці змісту виховання, що сприяють розвитку як учнів, так і педагогів.

Найбільш характерні ознаки педагогічного методу є такі

• дієвість і конструктивність, тобто здатність методу практично що-небудь перетворювати;

• бінарність, тобто взаємозв'язок і взаємозалежність дій педагога й учнів;

• спрямованість, тобто здатність забезпечувати рух педагогічного процесу й індивідуальний розвиток його учасників;

• регулятивність (оскільки методи є приписання до певної діяльності, то вони коректують, упорядковують дії по передачі й засвоєнню змісту).

Методичне приймання — це частина методу, яка далі застосовується цілісно

Є приймання навчання й самовиховання і є приймання викладання, виховання як приймання педагогічного впливу

Педагогічні методи — обов'язкові компоненти педагогічного процесу, де й ким би він не проводився. Якщо мета й принципи визначають спрямованість педагогічного процесу, зміст — його «матеріальну» основу, то методи — це інструмент функціонування, практичної дії.

Яке ж призначення педагогічного методу?

- По-перше, з його допомогою міняється вихідна свідомість учня: він здобуває нові знання й уміння.

- По-друге, міняється поведінка: учень і педагог діють як би в рамках методу, регулюючи взаємодію.

- По-третє, за допомогою методу міняються відносини учнів друг до друга, до педагога, до предметів діяльності, до середовища.

А все це значить, що педагогічний метод як би охоплює особистість у цілому, може впливати на будь-які її сторони.

§2. Система педагогічних методів

Методів виховання надзвичайно багато. По скромних підрахунках їх не менше 400 — 500.

Як показали дослідження, на практиці застосовується не більш 5 — 7% від наявних і можливих методів.

У той же час педагоги усвідомлюють значимість і необхідність застосування набагато більшого числа методів.

Класифікація — операція, що забезпечує систематизацію, упорядкування об'єктів. Суть її в поділі всієї суми методів на основі єдиної логічної підстави на супідрядні класи, розділи, групи.

Наявні методи були поділені на три основні групи:

•формування свідомості особистості;

•організації діяльності особистості;

•стимулювання особистості й діяльності.

Методи можна розділити на групи:

1) по джерелах передачі інформації

- словесні; - наочні; - практичні

2) по педагогічних завданнях

- методи придбання знань, - методи формування навичок і вмінь, - методи застосування отриманих знань, - методи творчої діяльності, - методи закріплення знань, навичок, умінь і методи їх перевірки, - методи організації й зімкнення навчально-виробничого колективу, - методи формування переконань і ін.

    Об'єкти впливу

№

п/п

Ступінь продуктивності Свідомість Поведінка

(діяльність)

Почуття

(стимулюв.)

1 Ілюстративний 1 2 3

2 Продуктивний 4 5 6

3 Проблемний 7 8 9

4 Частково-Пошуковий 10 11 12

5 Дослідницький 13 14 15

Класифікатор методів виховання

§3. Характеристика методів вихованняМетоди формування свідомості учня — найбільш

представницька група. Призначення вхідних сюди методів — передавати інформацію, тобто зміст виховання як досвід поколінь.

Свідомість як знання й розуміння — це основа світогляду, основа поведінки й відносин.

• пояснювально-ілюстративні, методи формування свідомості: розповідь, показ, пояснення, доповідь, виразне читання, інструктаж, роз'яснення, ілюстрація й ін.;

• репродуктивні методи формування свідомості: лекція, приклад, демонстрація, алгоритмічне приписання, програмовані завдання і т.д.;

• проблемні методи формування свідомості: бесіда, проблемна лекція, проблемні ситуації, переконання, диспут, доказ, класифікація, систематизація, узагальнення й ін.;

• частково-пошукові методи формування свідомості: диспут, аргументація, спостереження, самостійна робота, пошук додаткових фактів і т.д.;

• дослідницькі методи формування свідомості: дослідницькі завдання, моделювання, спостереження, самостійна робота, збір нових фактів і т.д.

Відповідні приклади:

Методи формування діяльності й поведінки учня — це практичні методи. Вони опираються на концепцію розуміння людину як суб'єкта праці, а також на всі види діяльності, у тому числі пізнання й спілкування.

Приведемо відповідні приклади по кожній підгрупі, використовуючи ту ж логіку:

• пояснювально-ілюстративні методи формування діяльності й поведінки: інструктаж, суспільна думка;

• репродуктивні методи формування діяльності: включення в діяльність, вимогу, доручення, примус, самообслуговування, тренування, вправа, традиції й інші методи;

• проблемні методи формування діяльності: гра, самообслуговування, доручення, трудове завдання, перспективні лінії й ін.;

• частково-пошукові методи формування діяльності: доручення, самоврядування, змагання, змагання, лабораторні досліди й ін.;

• дослідницькі методи формування діяльності: самостійна робота, технічна творчість, пошук і усунення несправностей, практичне моделювання й проектування й ін.

Методи стимулювання пізнання й діяльності мають допоміжний характер і використовуються в єдності з методами формування свідомості й діяльності. Стимулювати — значить спонукувати, прискорювати, поліпшувати якість пізнавальної й трудової діяльності, створювати для цього сприятливі умови.

Вручення подарунка як метод заохочення теж складається із прийомів:

•підведення підсумків діяльності

•порівняння підсумків

•вибір кращих за результатами

•вибір подарунка відповідно до діяльності

•продумування тексту поздоровлення

•вибір часу й місця вручення•вручення.

Методи контролю — це способи перевірки успішності пізнавальної, трудовий і інших видів діяльності учнів, а також перевірки ефективності використовуваних методів.

Є методи контролю навчальної діяльності:усне опитування, перевірка зошитів, самостійна робота.

Є методи контролю трудової діяльності:створення ОТК, контроль міряльними приладами, контроль за допомогою практичного застосування

Є методи контролю результативності позанавчальної виховної роботи:метод експертних оцінок, суспільна думка, анкетне опитування й ін.

Методи заохочення — це позитивна оцінка результатів діяльності, у тому числі й навчальної, і трудовий. Це може бути: залік або підвищена оцінка (оцінка) у журналі, запис у щоденнику на адресу батьків, дяка, подячне лист батькам.

Методи осудження — це негативна оцінка результатів діяльності. До них ставляться методи: незалік і низька оцінка в журналі, запис у щоденнику на адресу батьків, догана, позбавлення довіри й підтримки.

§4. Вибір методів виховання майбутніх робітників

Вибір методів виховання — це складна практична діяльність педагога, що вимагає від нього високої культури, професіоналізму, великого терпіння, кропіткого пошуку.

Сюди входять:

•знання мети й конкретних завдань виховання;•змісту виховання;•усього арсеналу педагогічних методів і приймань;•учасників педагогічного процесу й особливо учнів;•умов педагогічного процесу: матеріально-технічної, дидактичної, методичної забезпеченості.

Крім цих зовнішніх факторів, педагог враховує деякі стійкі характеристики самих методів. В цьому випадку аналізується:

• на яку сферу або якість особистості вихованця здатний найбільше подіяти даний метод, що піддане активному формуванню;

• на який переважно вік розрахований метод;

• яких специфічних умов для свого застосування вимагає метод;

• у зв'язку з якими іншими методами дає великий ефект;

• як на цей метод реагують учні;

• чи володіє сам педагог усіма тонкощами цього методу, уміє чи його ефективно застосовувати;

• якими іншими методами можна замінити даний метод у випадку безуспішного використання.

ВисновокОтже, ми закінчили тему «Педагогічні методи виховання

майбутніх робітників». Методи — носії змісту, здатні забезпечувати розвиток особистості й колективу, діяльності й педагогічного процесу в цілому. З їхньою допомогою можна прискорювати розвиток, гальмувати його, коректувати, направляти.