Відділ культури і туризмуЧеркаської райдержадміністрації

КЗ „Районний організаційно-методичнийцентр бібліотечної та краєзнавчої роботи”

Черкаської районної ради

До 150-річчя від дня заснування

Національної парламентської бібліотеки України

(3.03.1866)

Черкаси – 2016

Провідна книгозбірня України: екскурсія бібліотекою / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Т.В. Крупченко. – Черкаси, 2016 [б.в.]. – 12 с.

Видання присвячене 150-річчю від дня заснування Національної парламентської бібліотеки України. Це унікальне книгосховище, а ще — чудовий інформаційний та культурологічний простір, який об'єднує читачів, авторів: усіх, хто захоплюється книгою. Пройшовши довгий та нелегкий шлях розвитку, заклад зайняв очільне місце серед бібліотечних установ країни.

На даний час бібліотека очолює національну бібліотечну систему держави, є методичним та координаційним центром з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, а також бере участь у розробці державної політики у галузі бібліотечної справи та її реалізації.

Рекомендовано бібліотечним працівникам, освітянам та широкому загалу читачів.

Автор-укладач Т.В. КрупченкоКомп’ютерний набір Т.В. КрупченкоВідповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 25.02.2016Тираж 35

Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2016

2

Національна парламентська бібліотека України – одна з найбільших і найдавніших книгозбірень держави, провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що бере участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи, здійснює функції методичного та координаційного центру з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, інформаційний та науково-методичний центр мережі публічних бібліотек України, книгосховище загальнодержавного значення. НПБУ як загальнодоступний заклад забезпечує право громадян на бібліотечне обслуговування та надає рівний доступ до інформаційних ресурсів і культурних цінностей.

Її історія почалася 3 березня (19 лютого за ст. ст.) 1866 року, коли за розпорядженням царського уряду було створено Київську російську публічну бібліотеку (пізніше назва книгозбірні кілька разів змінювалася).

Засновниками бібліотеки виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: граф О. О. Бобринський (цукрозаводчик та меценат), книготорговці В. Г. Барщевський та С. І. Літов, колишній київський губернатор І. І. Фундуклей, поміщик-українофіл Г. П. Галаган, купці І. М. Бродський, М. І. Горовіц, Ф. П. Ліббе та інші. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В.Г.Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. Розташовувалася бібліотека спочатку в трьох кімнатах на першому поверсі будівлі Київського дворянського зібрання.

3

Лише у 1911 році для бібліотеки збудували спеціальне приміщення. Історія будівництва і функціонування цієї споруди багата на цікаві факти та події.

У 1911 році на конкурсній основі за кошти, зібрані серед жителів міста шляхом розповсюдження спеціальної облігаційної позики, для бібліотеки було зведено спеціальну будівлю за проектом цивільного архітектора З.Кляве. Будівельні роботи проводилися під постійним

контролем міських архітекторів Е. Брадтмана і О. Кривошеєва (останній розробив внутрішнє планування книгозбірні), а також міського голови І.Дьякова та гласного Думи Ф. Фальберга.

Архітектурне рішення будівлі вирізнялося функціональною і художньо-естетичною єдністю. Надзвичайно вдалим стало своєрідне «острівне» розташування будинку, що дало змогу забезпечити у великій читальній залі природне освітлення одразу з трьох боків. Загальний вигляд будинку, його архітектурні деталі нагадують епоху італійського Ренесансу з її прагненням до синтезу мистецтв, тому стиль споруди можна визначити як неоренесанс. Ці ж стилістичні риси, щоправда, більш стримано, простежуються і в оздобленні інтер’єрів книгозбірні.

Будівля бібліотеки визнана пам’яткою архітектури і перебуває під охороною держави.

В ті роки бібліотека швидко розвивалася. Вже напередодні Української революції 1917 – 1921 років у її фондах зберігалося близько 80 тисяч примірників видань, а зібрання періодики було одним із найкращих у Києві.

У січні 1918 року снаряд, випущений з важкої більшовицької гармати з лівого берега Дніпра, пробив східну стіну бібліотеки і вибухнув у книгосховищі, від струсу обвалився скляний ліхтар над сходами. Ці пошкодження вдалося досить швидко усунути.

Зі встановленням в Україні радянського режиму у діяльності бібліотеки відбулися великі зміни: вона набула статусу бібліотечного організаційно-

4

методичного центру Київської області, брала активну участь у реалізації політики подолання неписьменності та в українізації.

В роки нацистської окупації бібліотека втратила практично всі свої 300-тисячні фонди, а її приміщення та майно значно постраждали внаслідок пожежі. У листопаді 1943 року, відступаючи з Києва, гітлерівці спалили бібліотеку. Від споруди залишилися лише стіни, навіть металеві перекриття даху деформувалися від сильного вогню.

У 1944 році розпочалося нове життя бібліотеки – потрібно було «з нуля» збирати книжкову колекцію, відновлювати будівлю. Офіційне відкриття книгозбірні після реконструкції відбулося 18 квітня 1954 року.

В 1957 році бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС. Розпочався новий етап її діяльності — як центру науково-методичної та бібліографічної роботи для масових бібліотеки республіки. Єдина в Україні, вона почала отримувати з 1962 року всесоюзний обов'язковий повний примірник друкованих творів і змогла найбільш повно репрезентувати сучасну літературу.

Дуже швидко бібліотека стала однією з найбільших в Україні – у 1967 році в її фондах налічувалося вже понад 2 мільйона видань. Проблема з нестачею площ для зберігання таких обсягів фондів була вирішена у 1970 році шляхом передачі будівлі колишнього елеватора для реконструкції та подальшого розміщення в ній книгосховища бібліотеки. Така реконструкція з прибудовою читальних залів завершилася у 1980 році.

Незабаром після відновлення Україною державної незалежності, установа отримала найменування Державної бібліотеки України, а в 1993 році – Національної парламентської. Новим напрямом діяльності Національної парламентської бібліотеки України стало інформаційне забезпечення Верховної Ради України. Наразі книгозбірня перебуває у сфері управління Міністерства культури України.

Із середини 90-х бібліотека починає кардинально змінюватися завдяки розвитку інформаційних технологій. І сьогодні – це вже не традиційна бібліотека з численними стелажами літератури, а сучасний інформаційний центр.

Читачі мають можливість виходу в Інтернет, до їхніх послуг парк комп’ютерів та іншої техніки. Сформовано власний веб-сайт, в якому розкрито історію установи, видавничу і виставкову діяльність, нормативні документи з питань розвитку бібліотечної справи. Постійно збагачується електронний каталог нових надходжень. Підготовлено бази даних, зокрема каталог наукових статей, присвячених проблемам маркетингу, менеджменту, підприємництва,

5

банківської справи. На електронних носіях до бібліотеки надходять реферативні наукові журнали. Значним попитом користується база законодавчих актів в електронній формі. Також у бібліотеці відкрито ще один Інтернет-центр за Програмою розширення доступу та навчань в Інтернеті. Як галузевий центр інформації з питань культури та мистецтва, бібліотека постійно готує оперативні інформаційні списки, оглядові, аналітичні матеріали для Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, бере участь у розробці державної політики у галузі бібліотечної справи та її реалізації.

Бібліотека активно співпрацює з Британською радою в Україні, Інститутом Гете у Німеччині та Французьким культурним центром.

У бібліотеці працює 20 відділів. Відділ довідково-

інформаційного обслуговування – є самостійним структурним підрозділом, який у системі організації бібліотечно-інформаційного обслуговування Бібліотеки забезпечує користувачів достовірною, актуальною та оперативною інформацією. Виконує адміністрування Віртуальної довідки НПБУ.

Обслуговування користувачів здійснюється у Залі довідково-інформаційного обслуговування.

Відділ документів іноземними мовами надає такі послуги: користування фондом книжкових та періодичних видань з усіх галузей знань; інформування користувачів про нові надходження документів за допомогою традиційних та віртуальних книжкових виставок «Нові надходження»; консультативна допомога досвідчених

бібліографів; допомога користувачам при роботі з базами даних. Відділ електронної бібліотеки,

головний структурний підрозділ НПБУ з реалізації проекту електронної бібліотеки «Культура України», яку започатковано у листопаді 2010 року. Головними цілями та завданнями роботи відділу є забезпечення

6

вільного, безкоштовного доступу користувачів до надбань української культури і мистецтва, зміцнення культурних зв’язків і формування позитивного іміджу України у світі.

Відділ зберігання документних ресурсів здійснює якісне і довготривале збереження фондів НПБУ у стані придатному для використання та оперативне надання документів основного книгосховища згідно інформаційних запитів користувачів.

Відділ інформаційного забезпечення Верховної Ради України був створений у травні 1999 року з метою сприяння законотворчій діяльності Верховної Ради України шляхом надання інформаційних послуг народним депутатам, їх помічникам та працівникам апарату ВРУ.

Відділ каталогізування. Головним напрямом діяльності відділу є відображення складу та змісту фонду бібліотеки в електронному та традиційних каталогах і картотеках шляхом: каталогізування документів, що надійшли у бібліотеку, та ретрокаталогізування документів із фонду бібліотеки; формування та підтримання довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; поповнення головного каталогу

(книги, автореферати дисертацій, ноти, мапи, аудіовізуальні, графічні, проекційні, аркушеві матеріали, електронні ресурси), каталогу статей зі збірників наукових праць, каталогу журналів, каталогу комплектів газет; ведення Інформаційно-пошукового тезауруса (ІПТ)

Відділ міжбібліотечного абонемента. Основними напрям-ками діяльності відділу є:*забезпечення доступу користувачів до інформаційних і документних ресурсів бібліотек України;*розвиток співробітництва з питань міжбібліотечного обслуговування

7

користувачів з бібліотеками України і зарубіжжя, участь у роботі Секції з міжбібліотечного абонемента держав-учасниць СНД.

Відділ наукової організації бібліотечних процесів. Основні напрями діяльності відділу: участь в управлінні НПБУ шляхом науково обґрунтованого планування, обліку роботи, контролю за виконанням планів; удосконалення технології бібліотечних процесів та впровадження інновацій у практику роботи НПБУ; нормування бібліотечно-бібліографічних процесів; відслідковування та опрацювання чинних в Україні державних, міждержавних та міжнародних стандартів; здійснення науково-методичної та науково-дослідної роботи з питань наукової організації праці та управління.

Відділ нових інформаційних технологій. Головним завданням відділу є забезпечення поточної безперервної роботи інформаційних систем Бібліотеки, а саме: процесів пошуку, збирання, передавання, зберігання, накопичення, тиражування інформації, процедури доступу до неї, для забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Відділ обмінного і резервного фондів бере участь у державних програмах розповсюдження документів серед бібліотек, надає методичну допомогу та здійснює координацію діяльності бібліотек у галузі вітчизняного міжбібліотечного документообміну.

Відділ обслуговування користувачів. Основною метою діяльності відділу є оперативне та якісне задоволення потреб користувачів в інформації, удосконалення та підвищення якості бібліотечних послуг, організація комфортного бібліотечного середовища.

8

Відділ рідкісних і цінних книг є спеціалізованим підрозділом, що забезпечує комплекс робіт із книжковими пам’ятками. Його діяльність спрямована на наукове формування, збереження і використання стародруків, рідкісних і цінних видань, проведення науково-дослідної роботи з їх вивчення, а також надання методичної допомоги

бібліотекам України в роботі з цими виданнями.Відділ соціокультурної діяльності. Основні завдання відділу: реалізація

соціокультурних функцій бібліотеки: інформаційної, виставкової, просвітницької, науково-дослідної, представницької і консультаційної, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій користувачів, розвиток читацької культури, дослідження і репрезентацію фондів бібліотеки, розвиток можливостей і функцій бібліотеки як культурного центру, створення привабливого іміджу Бібліотеки, ознайомлення відвідувачів і потенційних користувачів із діяльністю Бібліотеки; розширення міжнародного співробітництва у сфері соціокультурної діяльності шляхом встановлення зв’язків із міжнародними організаціями та представництвами дипломатичних місій, розробки та реалізації спільних заходів (проектів, програм тощо).

Відділ формування документних ресурсів. Головним напрямом роботи є науково обґрунтоване формування фондів: повноцінне комплектування документами на традиційних та електронних носіях, що виходять на теренах України, країн-учасниць СНД і країн дальнього зарубіжжя (україніка), та їх облік. Це здійснюється шляхом одержання

обов’язкового примірника документів України, придбання видань України, країн-учасниць СНД та країн дальнього зарубіжжя українською та російською мовами, відбору документів в обмінно-резервних фондах бібліотек країни, одержання дарунків тощо.

Відділ читальних залів. Основним завданням відділу є забезпечення якісного та оперативного інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів відповідно до їх наукових, професійних, освітніх та соціальних потреб.

9

Інформаційний центр з питань культури та мистецтва займається систематичним вивченням, аналізом та науковою обробкою джерел інформації з питань культури та мистецтва і підготовкою на їх основі аналітичної, реферативної, оглядової, бібліографічної інформації і створення баз даних за тематикою галузі. У складі Інформцентру функціонують два відділи: відділ наукового аналізу та узагальнення інформації (НАУІ) та відділ довідково-інформаційних фондів (ДІФ).

Науково-бібліографічний відділ здійснює бібліографічне забезпечення розвитку національної біографістики, створюючи персональні бібліографічні посібники. На допомогу бібліотечним працівникам відділом готуються науково-допоміжні бібліографічні посібники.

Науково-дослідний відділ. Основні функції відділу: організація та проведення загальнодержавних, регіональних і локальних бібліотекознавчих та соціологічних досліджень із актуальних проблем бібліотекознавства; надання методичної та консультативної допомоги публічним бібліотекам, насамперед ОУНБ у розробці програм і методик досліджень; організація та проведення

науково-практичних конференцій з актуальних проблем бібліотечної справи, зокрема, науково-дослідної роботи;підготовка оглядів, монографій, поточних інформаційних видань та інших наукових матеріалів.

Науково-методичний відділ здійснює функції методичного та координаційного центру для публічних бібліотек України з питань бібліотекознавства, співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності, бере участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи.   На виконання цих функцій відділ узагальнює, вивчає та рекомендує до впровадження іноваційні форми бібліотечної діяльності, зокрема із використанням інформаційних технологій.

Редакційно-видавничий відділ. Відділ створено з метою здійснення редакційного опрацювання матеріалів, підготовлених структурними підрозділами Бібліотеки, для подальшого їх друкування на власній поліграфічній базі, котра поступово зміцнювалася та оновлювалася.

10

Роботу відділу підпорядковано завданням, що постали перед НПБУ як національним закладом і охоплюють майже всі напрями її діяльності.

11

Рекомендована література:1. Вилегжаніна, Т. Парламентська бібліотека відзначає ювілей / Тамара

Вилегжаніна //Культура і життя. – 2016. – 26 лютого – 3 березня (№ 8). – С.5.

2. Зворський, С. Факти з історії Національної парламентської бібліотеки України (лютий 1917-го – 1991 р.) / С. Зворський // Бібліотечна планета. – 2015. – № 4. – С. 6-9.

3. Зворський, С. Факти з історії Національної парламентської бібліотеки України. Перші 25 років діяльності (1866 – 1891 рр.) / С. Зворський // Бібліотечна планета. – 2015. – № 2. – С. 6-8.

4. Зворський С. Храм знань на дніпровському пагорбі: з історії будівлі Національної парламентської бібліотеки України / С. Зворський // Бібліотечна планета. – 2011. – № 1. – С. 11-15.

5. Кононенко, В. Національна парламентська бібліотека України як центр професійної бібліографії / В. Кононенко // Бібліотечна планета. – 2011. – № 1. – С. 15-17.

Інтернет-ресурси:1. Про бібліотеку [Електронний ресурс] // Сайт Національної

парламентської бібліотеки України. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.nplu.org/article.php?id=33 (дата звернення: 25.02. 2016). – Назва з екрана.

2. Національна парламентська бібліотека України [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. – Текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 (дата звернення: 25.02. 2016). – Назва з екрана.

3. Національна парламентська бібліотека України [Електронний ресурс] // Сайт «Мій дім україна». – Текст. дані. – Режим доступу: http://mydim.ua/information/infrastructure/parliamentary-library/ / (дата звернення: 25.02. 2016). – Назва з екрана.

12

Науково-популярне видання

Автор-укладач Т.В. КрупченкоКомп’ютерний набір Т.В. КрупченкоВідповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 25.02.2016Тираж 35

Видавець:Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради18000 м. Черкасивул. Дахнівська,52e-mail: bibliotekaromc@gmail.com

13