1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації

Херсонське територіальне відділення МАН України

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №53

Херсонський Центр дитячої та юнацької творчості

Херсонської міської ради

Відділення: екології та аграрних наук

Секція: охорона довкілля та раціональне природокористування

Якість питної води м. Херсона: стан та екологічні

перспективи

Роботу виконала: Світанько Маргарита

Вадимівна, учениця 11 А класу

Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів № 53 Херсонської міської ради

Наукові керівники:

Остапішина Ольга Едуардівна,

учитель біології І категорії,

Ладичук Дмитро Олександрович

доцент Херсонського ДАУ,

Ляшенко Євген Володимирович,

доцент Херсонського ДАУ

Херсон – 2015

2

ТЕЗИ

Якість питної води м. Херсона: стан та екологічні перспективи

Виконавець: Світанько Маргарита Вадимівна, Херсонське територіальне відділення МАН

України, вихованець секції МАН Херсонського Центру дитячої та юнацької творчості, учениця 11-А класу

Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №53, м. Херсон.

Наукові керівники: Остапішина Ольга Едуардівна, учитель біології І категорії; Ладичук Дмитро Олександрович, доцент Херсонського ДАУ, к.с.-г.н.;

Ляшенко Євген Володимирович, доцент Херсонського ДАУ, к.х.н.

Актуальність теми. Основним мінералом на Землі по праву слід вважати природну питну

воду. Без води немає живих структур, немає живого, немає життя. Вода, це той мінерал, який

входить до складу всього на Землі, вода саме життя.

Питна вода м. Херсона не зовсім відповідає вимогам існуючих стандартів на питну воду.

Вона має значно більшу мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості, у деяких районах вода

навіть має запах нафти. Саме ці якості та проблеми і визначають актуальність теми нашого

дослідження.

Мета дослідження: встановлення екологічного стану якості питної води в характерних

районах м. Херсона та розробка рекомендацій щодо її покращення.

Об’єкт дослідження: питна вода різних джерел в м. Херсоні.

Предмет дослідження: стан та екологічні перспективи використання питної води м. Херсона.

Відповідно до обраного об'єкту та мети дослідження нами були поставлені наступні

завдання:

1. На основі огляду літературних джерел проаналізувати екологічне значення води;

2. Вибрати характерні джерела для встановлення якості питної води;

3. Визначити екологічні проблеми питної води м. Херсона;

4. Дати екологічну оцінку якості питної води м. Херсона;

5. На основі отриманих результатів дослідження запропонувати заходи щодо покращення

стану питної води в м. Херсоні.

Проведені автором теоретичні та практичні дослідження в лабораторних та польових умовах

дозволяють встановити якість питної води м. Херсона, причини її погіршення та розробити заходи

її покращення.

ВИСНОВКИ

1. Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Лише 2,5 % води є

прісною, придатною для життя.

2. Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є: стічні води відходи

промислових підприємств, використання міндобрив, пестицидів та інших хімікатів, забруднення

побутовими стоками тощо.

3. Стан забруднення води в р. Дніпро можна віднести до категорії «помірно забруднені

води». Вміст хлоридів складає 43,2–50,2 мг/дм3, сульфатів 49,0–51,9 мг/дм

3.

4. Питна вода у більшості районів м. Херсона має підвищену мінералізацію, та водневий

показник.

5. У воді більшості свердловин міста спостерігалися високі концентрації нітратів. Група

свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 та №4 має високі значення

мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води

нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах

центра міста – площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня.

6. У більшості випадків забруднення води відбувається при русі по водопровідній мережі.

3

7. Якість натуральної питної води у значній мірі залежить від якості її джерела, технології

заповнення пляшок та дезінфекції, якості обладнання та інфраструктури розповсюдження.

4

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….. 6

Розділ 1 Стан водних ресурсів у Херсонській області………………. 8

1.1. Екологічне значення води………………………….............. 8

1.2. Водні ресурси та їх використання (Херсонська область та

місто Херсон)…………………………………………………….

11

1.3. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення………….. 14

Розділ 2 Стан водних об’єктів питного водопостачання міста

Херсона ………………………………………………………. ………………..

17

2.1. Стан водних ресурсів міста Херсона…………………………........ 17

2.2. Екологічні проблеми питної води міста Херсона………………... 18

Розділ 3 Організація та методи дослідження якості води

м. Херсона…………………………………………………………………………..

21

3.1. Організація дослідження і методи дослідження………………... 21

3.2. Результати дослідження………………………………………….. 22

3.2.1. Методи визначення показників питної води………………....... 23

3.2.2. Аналіз показників питної води………………………………..... 24

Розділ 4. Використання результатів дослідження як засобу

валеологічного виховання учнів ………………………………………………

28

Висновки………………………………………………………………………….. 30

Список використаних джерел………………………………………………....... 31

Додатки…………………………………………………………………………. 32

Додаток А Інфографіка «Екологічні проблеми питної води» …............. 32

Додаток Б Інфографіка «Водні ресурси та їх використання»………… 33

Додаток В Діаграма «Використання питної води в Херсоні у 2014

році»……………………………………………………………

34

Додаток Г Реконструкція артезіанської свердловини № 22……………. 35

Додаток Д Дослідження якості питної води у різних районах м.

Херсона ………………………………………………………..

3

36

Додаток Е Відбір зразків питної води …………………………………… 37

Додаток Є Аналіз та очищення зразків питної води ………………….. 38

Додаток Ж Опитування учнів 9-11 класів ……………………………….. 40

Додаток З Результати опитування учнів 9-11 класів………………….. 41

Додаток И Бесіда на тему: «Роль води в житті людини» ………………. 42

Додаток І Практичне завдання № 1 ……………………………………. 43

Додаток Ї Практичне завдання № 2 …………………………………… 44

5

Додаток К Пам’ятка для учнів 7-х класів «Побутові фільтри для

очищення води»………………………………………………

4

45

6

ВСТУП

Актуальність теми. Здоров’я людей є головним чинником національної

безпеки України. Особливе місце в цьому аспекті належить безпеці питного

водопостачання, бо основним мінералом на Землі по праву слід вважати природну

питну воду. Без води немає живих структур, немає живого, немає життя. Вода, це

той мінерал, який входить до складу всього на Землі, вода саме життя.

Питна вода м. Херсона не зовсім відповідає вимогам існуючих стандартів

(ДСанПіН 2.2.4-171-10 [8]). Вона має значно більшу мінералізацію, твердість,

погіршені смакові якості, у деяких районах вода навіть має запах нафти. Саме ці

якості та проблеми і визначають актуальність теми нашого дослідження «Якість

питної води м. Херсона: стан та екологічні перспективи.»

Мета дослідження: встановлення екологічного стану якості питної води в

характерних районах м. Херсона та розробка рекомендацій щодо її покращення.

Об’єкт дослідження: питна вода різних джерел в м. Херсоні.

Предмет дослідження: стан та екологічні перспективи використання питної

води м. Херсона.

Відповідно до обраного об'єкту та мети дослідження нами були поставлені

наступні завдання:

1. На основі огляду літературних джерел проаналізувати екологічне значення

води;

2. Вибрати характерні джерела для встановлення якості питної води;

3. Визначити екологічні проблеми питної води м. Херсона;

4. Дати екологічну оцінку якості питної води м. Херсона;

5. На основі отриманих результатів дослідження запропонувати заходи щодо

покращення стану питної води в м. Херсоні.

7

Методи дослідження. Виходячи із завдань нашого дослідження, нами були

використані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури,

системний аналіз критеріїв оцінювання якості питної води, діагностика якості

питної води, візуальні дослідження, фізико-хімічні методи визначення складових

питної води, статистико – математична обробка даних.

Проведені теоретичні та практичні дослідження в лабораторних та польових

умовах дозволяють встановити якість питної води м. Херсона, причини її

погіршення та розробити заходи її покращення.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих результатів

аналізу якості питної води м. Херсона розроблені рекомендації щодо встановлення

технічного стану водопровідної мережі в будівлях та запропоновані сучасні прилади

по очищенню питної води.

Структура та обсяг роботи: робота складається з 4-х розділів, які включають в

себе: 4 розділи, 15 літературних джерел, 13 додатк ів.

8

РОЗДІЛ 1

СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ МІСТА ХЕРСОНА

1.1 Екологічне значення води

Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вона

необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в

рослинах та живих організмах. Загальний об’єм води на нашій планеті оцінюється

вражаючою цифрою 1385 млн. км3. ( Додаток А). Лише незначна частина цієї води

придатна для використання людиною. Абсолютна більшість цієї колосальної маси –

це гіркувато-солона морська вода, непридатна для життя та технічного

використання. У 2010 році споживали майже 5000 км3 води на рік, тобто в 10 разів

більше, ніж у 1950 році [2].

Лише 2,5 % води є прісною, придатною для життя. Близько 69 % прісної води

знаходиться в шапках полярного льоду і гірських льодовиках або в підземних

водоносних горизонтах, занадто глибоких для того, щоб відкачувати її при сучасній

технології.

Соціо-екологічні фактори значною мірою впливають на доступ до води. Країни,

що розвиваються, можуть не мати капіталу і технології для початку використання

наявних водних ресурсів. Доступ ще більше ускладнюється конфліктами, що

виникають у зв’язку з правами на воду в басейнах річок і озер, що належать двом

або більше країнам, що перетинають міжнародні кордони. Зростання чисельності

населення світу привело до різкого збільшення обсягів споживання води [1, с.9].

З розвитком промисловості річки й озера стали все більше забруднюватися

викидами недостатньо очищених стічних вод, промисловими відходами і

термічними водами гідроелектростанцій.

9

У більш пізній період забруднення річок і озер явно зросло внаслідок змивання

добрив, пестицидів і гербіцидів з сільськогосподарських угідь, а також кислотних

дощів.

Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруднення, яке

спричинене спуском у водойми теплих вод від енергетичних установок.

Величезна кількість тепла, що надходить з нагрітими водами в річки та озера,

істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Серед теплових забруднювачів

гідросфери перше місце займають АЕС.

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є:

- стічні води промислових та комунальних підприємств;

- відходи від розробок рудних і нерудних копалин;

- води рудників, шахт, нафтопромислів;

- відходи деревини при заготівлі, обробці, сплаві лісових матеріалів;

тирса, тріска, колоди, хмиз та ін.);

- викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту;

- первинна обробка льону, коноплі та інших технічних культур.

Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно-

паперові, хімічні, нафтопереробні, харчові та текстильні підприємства; гірничорудні

і металургійні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.

Дуже небезпечним є сплавляння лісу, обробленого сильнодіючими

отрутохімікатами антисептиками, що застосовуються в лісовій промисловості. Вода

стає непридатною для споживання і для життя водних організмів. Під час

сплавляння розсипом багато деревини тоне і загниває на дні, що також призводить

до підвищення смертності живих організмів водного середовища.

Сільське господарство один з найбільших споживачів і, одночасно,

забруднювачів природних вод внаслідок використання міндобрив, пестицидів та

інших хімікатів, функціонування великих тваринних комплексів, зрошування

земель. Щорічно лише азотних добрив вноситься в грунт понад 50 млн. тонн. Скрізь

10

відбувається забруднення вод добривами і пестицидами, небезпечними своєю

токсичністю.

Дуже небезпечними є синтетичні миючі засоби, котрі потрапляють у

водоймища і навіть їх незначна кількість викликає неприємний смак і запах води,

утворює піну і плівку на поверхні, що утруднює доступ кисню та призводить до

гибелі водних організмів [15].

До особливих видів забруднення належить також заростання водойм

водоростями, особливо синьо-зеленими, гниття яких викликає захворювання та

загибель риби. Ця проблема характерна для водоймищ басейну Дніпра.

Особливо небезпечним для здоров’я людини є забруднення природних вод

побутовими стоками. Така забруднена вода зовсім непридатна для постачання

населенню, оскільки містить збудники різноманітних інфекційних захворювань

(паратиф, дизентерія, інфекційний вірусний гепатит, туляремія та ін.). Підраховано,

що на нашій планеті майже 500 млн. людей щорічно хворіє через користування

забрудненою водою.

Останнім часом великої шкоди завдають природним водам кислотні дощі. Чим

частіше випадають кислотні дощі і чим більшу концентрацію кислоти вони містять,

тим швидше зменшується кількість і видовий склад живих організмів, у водоймах

гинуть ікринки земноводних, равлики, прісноводні креветки, вимирають бактерії, а

отруєні листки і стебла нагромаджуються на дні, зникає планктон. З донних

залишків починається вилуговування отруйних металів: алюмінію, ртуті, свинцю,

кадмію, олова, берилію, нікелю і т. п.

Залізничний транспорт – крупний споживач води. Не дивлячись на майже

остаточну ліквідацію парової тяги, водоспоживання на залізниці лише збільшується.

Вода присутня практично в усіх виробничих процесах: при промивці рухомого

составу, його вузлів та деталей, охолодженні компресорів та іншого обладнання,

отриманні пари, використовується при заправці вагонів. Частина використаної води

витрачається безповоротно (заправка вагонів, отримання пари, виготовлення льоду).

11

Велика частина використаної води зливається у поверхневі водні об’єкти ріки та

озера.

Також відбувається забруднення підземних вод повітряним транспортом. Це

стається за рахунок витоку палива при заправці, а також при помилках при його

перевезенні та зберіганні. На злеті та при посадці літака в атмосферу виділяється

деяка кількість рідких та газоподібних продуктів згорання палива, які осаджуються

поблизу злітної смуги та накопичуються у ґрунті. На покритті аеропортів

накопичується суміш, яка складається з пилу, продуктів згорання палива, залишків

шин та інших матеріалів. Разом з опадами все це потрапляє до водоймищ.

При експлуатації водоймищ річковим транспортом відбувається їх

забруднення. Джерелом забруднення можна вважати під сланеві (лляльні) води, які

утворюються в машинних відділах кораблів та відрізняються високим вмістом

нафтопродуктів. Також при перевезеннях відкритими способами піску, щебеню,

цементу відбувається попадання в водоймища пилоподібних часток. Потрібно

пам’ятати і про вплив на якість води відпрацьованих газів корабельних двигунів.

Для фанових (фекальних) стічних вод характерне високе бактеріальне, а також

органічне забруднення.

1.2. Водні ресурси та їх використання

(Херсонська область та місто Херсон)

Із природних водних об'єктів протягом 2014 р. було забрано 1137 млн. м3 води

(з поверхневих джерел – 1074,0 млн.м3, з підземних – 63,11 млн. м

3), що на 5,3% (на

57 млн. м3) більше порівняно з 2013р. та на 22,5% менше порівняно з 2012р. Більше

25% (289 млн. м3) води втрачено при транспортуванні. (Додаток Б)

Використано води – 759,9 млн. м3, у т.ч.:

- підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 38,8 млн. м3;

- промисловістю – 24,53 млн. м3;

- сільським господарством – 2,705 млн. м3;

12

- на зрошення – 686,9 млн. м3.

У порівнянні з 2013 роком забір води з поверхневих джерел збільшився на

66,43 млн. м3, а з підземних зменшився – на 9,32 млн.м

3. Загальне використання

води збільшилось на 81,7 млн. м3. На зрошення збільшилось використання на

92,9млн. м3, на інші потреби зменшилось, а саме: підприємствами комунгоспу та

побутового обслуговування на 3,02 млн. м3, у промисловості на 5,35 млн. м

3, у

сільському господарстві на 0,543 млн. м3 [14].

Таблиця 1.1

Основні показники використання та відведення води

Показники Одиниця

виміру 2012 рік 2013 рік 2014 рік

1 2 3 4 5

Забрано води з природних джерел,

усього млн. м

3 1356 1080

1137

у тому числі:

поверхневої млн. м3 1278 1007,57 1074

підземної млн. м3 78,07 72,43 63,11

морської млн. м3 0,014 0,005 0,003

Використано свіжої води, усього млн. м3 923,2 678,2 759,9

у тому числі на потреби:

господарсько-питні (підприємствами

комунгоспу та побутового

обслуговування)

млн. м3 45,16 41,82 38,8

промисловості млн. м3 42 29,88 24,53

сільськогосподарські млн. м3 2,575 3,248 2,705

зрошення млн. м3 825,6 594,0 686,9

Втрачено води при транспортуванні млн. м3 211,9 281 185,9

% до заб-

раної води 15,6 26 16,35

Скинуто зворотних вод, усього млн. м3 97,9 99,3 75,47

у тому числі:

у підземні горизонти млн. м

3

у накопичувачі млн. м3 7,6 9,19 5,394

на поля фільтрації млн. м

3

у поверхневі водні об'єкти млн. м3 90,27 90,08 70,08

Скинуто зворотних вод у поверхневі

водні об'єкти,

13

Показники Одиниця

виміру 2012 рік 2013 рік 2014 рік

1 2 3 4 5

усього млн. м3 90,27 90,08 70,08

з них:

нормативно очищених, усього млн. м3 28,62 28,25 26,38

нормативно (умовно) чистих без

очищення млн. м

3 50,23 59,41 42,87

забруднених, усього млн. м3 11,141 2,419 0,822

у тому числі:

недостатньо очищених млн. м3 0,8 0,713 0,795

без очищення млн. м3 10,57* 1,706 0,027

* - за рахунок якості скинутої води риборозплідними господарствами

При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на

виробничі потреби. Так, у 2014р. на виробничі потреби підприємств припало 3,2%

(24,5 млн. м3) всієї використаної води, на побутово-питні потреби – 5,1% (38,8 млн.

м3) та сільськогосподарське водопостачання – 0,4% (2,7 млн. м

3). Але найбільшу

кількість води використано на зрошення – 90,4% (686,9 млн. м3). (Додаток В)

Загальне збільшення обсягів використання води у порівнянні з 2013р. відбулось

за рахунок води яка була використана для зрошення (на 15,6%, або на 92,9 млн. м3).

У той же час спад обсягів використання води відбувся за рахунок зменшення її

витрат на виробничі потреби (на 18,1%, або на 5,4 млн.м3) та побутово-питні

потреби (на 7,2%, або на 3,0 млн. м3).

Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в

оборотні і повторно-послідовні системи. За рахунок цього протягом 2009р.

зекономлено 57,3 млн. м3 свіжої води.

Станом на 01.01.2015 р. в області зареєстровано 2474 водокористувача, які

здійснюють спеціальне водокористування, що на 52 більше ніж станом на

01.01.2014 р.; з них 1761 мають дозволи на спецводокористування. Кількість

водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 713.

Видані дозволи 716 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 23 проекту

нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі

14

водні об’єкти, встановлено нормативи ГДС 2 підприємствам. Видано 19 погоджень

на проектування та 11 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-

кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи [14].

1.3. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення

Херсонською обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється

контроль за мікробіологічним забрудненням питної води на 1085 водопроводах.

У 2014 році Держсанепідслужбою проведено дослідження майже 19,5 тис. проб

питної води на мікробіологічні показники. Питома вага проб, які не відповідають

вимогам Держстандарту та санітарних норм, в середньому по області становить

1,1% (у 2013 році –1,7%).

Проведений аналіз свідчить, що до бактеріального забруднення питної води

призводять незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних мереж і споруд,

систематичне відключення водопроводів від електроенергії та подача води за

графіками, затвердженими органами місцевого самоврядування.

При здійсненні держсанепіднагляду за станом господарсько-питного

водопостачання до відповідальних осіб були вжиті заходи адміністративного

впливу. Так, впродовж 2014 року було накладено 286 штрафів та призупинялась

робота 28 об'єктів водопостачання.

Стан бактеріального забруднення води постійно створює напружену епідемічну

ситуацію в населених пунктах області.

Джерело водопостачання міста Херсона – верхньосарматський водоносний

горизонт. Водозабір здійснюється зі 135 артезіанських свердловин глибиною від 60

м до 100 м, з них 103 (76%) експлуатуються з перевищенням нормативного терміну

(24 роки). Знезараження води проводиться на шести насосних станціях водопроводу

міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-

каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП «ВУВКГ міста Херсона»), у т.ч. на

4-х – хлором, на 2-х бактерицидними установками [12].

15

Вода, що подається свердловинами МКП «ВУВКГ міста Херсона», не

однорідна за своїм складом та відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за

органолептичними, мікробіологічними та радіологічними показниками. Однак 30%

свердловин, розташованих на майданчику НСВ-1 (Шуменський мікрорайон та с.

Комишани), подають воду з відхиленням від державних стандартів за солевмістом.

Держстандарт та Міністерство охорони здоров'я, враховуючи існуючі

гідрогеологічні умови, дефіцит питної води та відсутність альтернативних

водозаборів з водою питної якості, надали спеціальний дозвіл на експлуатацію таких

свердловин.

Для поліпшення якості питної води, згідно з рекомендаціями спеціалізованих

організацій, розроблені заходи, які окремим розділом включені до «Програми

поліпшення стану справ з наданням населенню м. Херсона послуг з водопостачання

та водовідведення». З метою недопущення забруднення водоносного горизонту за

рахунок коштів (1089,8 тис. грн.) МКП «ВУВКГ міста Херсона» були виконані

роботи із заміни та ремонту мереж 2,505 км (з урахуванням ремонту колодязів та

арматури), реконструкція свердловини Комишани-2 (встановлення частотного

перетворювача з автоматичним регулюванням тиску), заміна водопідйомних колон

4-х свердловин на склопластикові, капітальний ремонт і каротаж 2-х свердловин.

Проведене тампонування 4-х свердловин з неякісною водою, декольматація

(чищення) 9-х свердловин. З метою поліпшення якості води за мікробіологічними

показниками МКП «ВУВКГ міста Херсона» щорічно проводиться планова чистка та

дезінфекція резервуарів чистої води загальним об’ємом 41,9 тис. м3, а також міської

розподільчої водопровідної мережі. [14].

Після забезпечення міста цілодобовою послугою водопостачання Херсонський

Водоканал визначив першочерговою метою своєї діяльності підвищення якості

водопровідної води.

У відповідності до прийнятої стратегії на Верхньоатнонівському водозаборі в

виконується реконструкція артезіанської свердловини № 22, вода від якої через

НСВ-2 буде транспортуватись до Дніпровського району, центру міста та, частково, у

16

Таврійський мікрорайон. Для довідки. Глибина свердловини — 35 м, пробурена в

1974 році на Верхньо-Сарматський водоносний горизонт. Внаслідок тривалої

експлуатації (норма -25 років), через зношення обсадних труб та кальматацію,

свердловина значно знизила дебіт і подавала воду з перевищенням нормативних

якісних показників, в зв'язку з чим була виведена з експлуатації. (Додаток Г)

Висновки до розділу 1

1. Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин.

2. Лише 2,5 % води є прісною, придатною для життя.

3. Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є: стічні води

відходи промислових підприємств, використання мінеральних добрив, пестицидів та

інших хімікатів, забруднення побутовими стоками тощо.

17

РОЗДІЛ 2

СТАН ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

МІСТА ХЕРСОНА

2.1. Стан водних ресурсів міста Херсона

Однією з найболючіших проблем області є стан питних вод. Саме цей фактор

серйозно впливає на здоров’я населення області, зокрема, на сольовий баланс

системи травлення, появу злоякісних пухлин, порушує діяльність кровотворної,

сечостатевої й інших систем людини. Треба мати на увазі, що вода з високою

мінералізацією по існуючому ДСанПіН 2.2.4-171-10, не можуть використовуватись

як питна. Така вода має обмежене використання для різних цілей.

На даний момент водопостачання міста Херсона проводиться МКП «ВУВКГ

міста Херсона» з верхньо-сарматського водоносного горизонту 153 свердловинами.

Подається та розподіляється вода шістьма насосними станціями водопроводу.

Добова подача для міста – 120-130 тис.м³ води/доба. В місті в літній, пекучій період

відчувається дефіцит питної води, яка досягає 30-40 тис.м³/добу. Із 153 свердловин

111 мають 100% зношення та експлуатуються на 10-15, а деякі й на 20 років понад

нормативного терміну експлуатації.

Контроль якості води проводиться акредитованою лабораторією МКП «ВУВКГ

міста Херсона» по графіку, затвердженому міською санепідемстанцією. З

практичного досвіду тампонування свердловин, що дають неякісну воду, та

свердлування в безпосередній близькості від нових свердловин, встановлено, що

якість води знову просвердлених свердловин відповідає МКП «ВУВКГ міста

Херсона».

18

2.2. Екологічні проблеми питної води міста Херсона

Прогресивне погіршення якості питної води в Херсоні за останні кілька

десятиріч є результатом порушеного режиму підземних вод, який утворився

внаслідок довготривалої, поза терміном амортизації, експлуатації артезіанських

свердловин. Добування питної води проходить, як правило, з ділянок площею в

кілька квадратних кілометрів кожна.

Ґрунтові води в місті під впливом промислової діяльності та транспорту

забруднюються нафтопродуктами, свинцем, кадмієм, нітратами. Вони утримують

велику кількість легкорозчинних солей. Отже ці забруднення небезпечні для

використання як джерела питних вод.

Показники якості питної води у Херсоні за 1998–2000рр. показують, що навіть

при дуже обмежених спостереженнях за станом питної води в 159 свердловинах, які

є на балансі Херсонського виробничого управління водно-каналізаційного

господарства (ВУВКГ), середні показники мінералізації питної води по місту

знаходяться за межами гранично допустимих концентрацій. Причому, якщо взяти

дані останніх десятиріч, спостерігається стрімка тенденція щодо зростання цього

важливого показника якості питної води.

На думку фахівців, саме висока мінералізація питних вод впливає на

формування злоякісних утворень в організмі людей, провокує хвороби органів

кровообігу, травлення, сечостатевої системи. Поступова зміна основних

характеристик макрокомпонентного складу питних вод (жорсткість, сульфати,

гідрокарбонати) може негативно впливати на сольовий баланс системи травлення,

кровотворної й інших систем людини. При довгостроковому вживанні вод такого

хімічного складу, проходить дестабілізація захисної спроможності людського

організму, що аналогічно довгостроковому впливу низьких радіаційних доз [5].

Найбільш непридатна для вживання вода, що добувається в селищі Комишани.

По 6 свердловинам в 2014 році мінералізація води коливалась в межах 3,8 – 4,2

г/дм3, що в 4 рази більше ГДК, вміст хлоридів був в 3, а сульфатів в 2 рази більше

19

граничнодопустимої концентрації. В воді більшості свердловин спостерігалися

високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація спостерігалась в деяких

свердловинах селища Степанівка. На свердловинах, що розташовані на території

напірної станції №1 ВУВКГ (центр міста), мінералізація коливається в межах 0,4 –

3,6 г/дм3 (ГДК - 1 г/дм

3), вміст хлоридів 0,5 – 0,8 (ГДК – 0,35), сульфатів 0,7 – 1,2

г/л (ГДК – 0,5).

Води мають великий вміст СО2 (до 75 мг/дм3, при ГДК - 20), що є непрямим

підтвердженням наявності певного бактеріального забруднення води. В деяких

свердловинах, що розташовані на території напірної станції № 1 (зокрема, №8),

виявлена велика кількість амонійного азоту (до 30 мг/дм3, при ГДК – 2,6), що мабуть

засвідчує той факт, що в питні води міста попадають каналізаційні стоки. Можливе

їх джерело - старі свердловини поглинання та вигрібні ями, що існувати в центрі

міста до побудови каналізаційної мережі в місті наприкінці XIX століття. Інше

джерело - ділянки приватної забудови вздовж Дніпра, де підземні води

верхньосарматського горизонту не мають природного захисту від нечистот із

вигрібних ям, побутового сміття тощо.

Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3

(Шуменський мікрорайон) за даними спостережень 2014 року має також високі

значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах

зафіксовано високий вміст аміачного азоту та нітратів.

Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода

свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра

міста: площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут

загальна мінералізація становить 0,2 – 0,8 г/дм3, вміст хлоридів: 0,04 – 0,09 г/дм

3,

сульфатів: 0,01 – 0,08 г/дм3. Вони мають гарні кондиції щодо вмісту важких металів

та нітратів. Певну проблему на перспективу для забезпечення жителів Карантинного

острова може скласти поява в воді сірководню, який зараз ще знаходиться в межах

ГДК. Слід також мати на увазі, що приведені дані щодо якості води в свердловинах

20

відрізняються від якості води, що отримують жителі міста безпосередньо в

домівках.

Враховуючи стан водопровідної мережі міста, питна вода при транспортуванні

від місця добування до місця споживання дуже погіршує свої якісні показники.

Періодичність в подачі води в оселі, що практикується в останні роки, тільки

стимулює корозійні процеси, приводить до нищення труб і сильно погіршує і без

того низьку якість вод. Зокрема, в воді, що циркулює в водопровідній мережі міста,

зростає вміст металів, бактеріальне забруднення тощо. Отже мабуть справедливі

приблизні розрахунки фахівців, які показують, що із 400 тис. загальної чисельності

населення Херсона з передмістями неякісною водою користуються приблизно 270

тис. чоловік, тобто практично 68%.

Висновки до розділу 2

1. Однією з найболючіших проблем області є стан питних вод. Саме цей

фактор серйозно впливає на здоров’я населення області, зокрема, на сольовий

баланс системи травлення, появу злоякісних пухлин, порушує діяльність

кровотворної, сечостатевої й інших систем людини.

2. Дані Південно–Української гідрогеологічної партії показують, що

особливо гостро стоїть проблема мінералізації питної води на території північних та

південно-східних районів області.

3. Прогресивне погіршення питної води в Херсоні за останні кілька

десятиріч є результатом порушеного режиму підземних вод, який утворився

внаслідок довготривалої, поза терміном амортизації, експлуатації артезіанських

свердловин.

21

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЯКОСТІ ВОДИ М. ХЕРСОНА

3.1. Організація дослідження і методи дослідження

Прогресивне погіршення питної води в Херсоні за останні кілька десятиріч є

результатом порушеного режиму підземних вод, який утворився внаслідок

довготривалої, поза терміном амортизації, експлуатації артезіанських свердловин.

Згідно з поставлених мети та завдань, в вересні – жовтні 2015 року були

проведені дослідження, результати якого показали стан питної води в м. Херсоні.

На даний час в місті Херсоні існує 3 джерела питного водопостачання :

• централізоване водопостачання;

• артезіанські свердловини;

• питна бутильована вода.

На першому етапі дослідження проведений аналіз, згідно відкритих джерел

інформації (ЗМІ, телебачення, наукові статті), про стан питних вод в місті Херсоні, з

наступним вибором джерел питної води на основі яких буде проведена оцінка її

стану. Для кожного з районів міста (Комсомольський, Дніпровський та

Суворовський) вибрані по 2 джерела кінцевих водокористувачів. Також були

відібрані зразки води з артезіанських свердловин (за допомогою фахівців МКП

«ВУВКГ міста Херсона») та зразки бутильованої води. (Додаток Д)

На другому етапі був виконаний відбір зразків питної води за вибраними

джерелами. Зразки питної води відбирались у скляні пляшки, що закривалися

гумовими пробками та були відправлені на хімічний аналіз з встановлення

значень наступних показників: мінералізація питної води (мг/дм3) та водневий

показник (рН). (Додаток Е)

На третьому етапі проведена діагностика стану питної води в атестованій

лабораторії Херсонського ДАУ. (Додаток Є)

22

мал.2 Аналіз води. Міськводоканал.

3.2. Результати дослідження

Ґрунтові води в місті, як зазначено вище, під впливом промислової діяльності

та транспорту забруднюються нафтопродуктами, свинцем, кадмієм, нітратами (табл.

3.1). За таблицею одразу стає зрозумілим, що всі райони м. Херсона, а саме:

Дніпровський, Комсомольський та Суворовський, мають незадовільну якість питної

води, особливо Дніпровський район, де показник загальної жорсткості питної води

не повинен перевищувати 7 ммоль/дм³, а в нашому випадку він складає 13.9

ммоль/дм³. Отже, більшість показників, за якими оцінюють якість питної води в

місті Херсон – далекі від гігієнічних вимог до води, призначеної для споживання

людиною.

Таблиця 3.1.

Інформація стосовно результатів досліджень

забруднення питної води за 2014 рік м. Херсона

Район міста

Заг

альн

а ж

ор

сткіс

ть

Су

хи

й з

али

шо

к

Хло

ри

ди

, м

г/м

г/л

Су

льф

ати

, м

г/л

Зал

ізо

заг

альн

е,м

г/л

Мід

ь м

г/л

Ци

нк, м

г/л

Ми

ш’я

к,

мг/

л

Сви

нец

ь, м

г/л

Фто

р, м

г/л

Мар

ган

ець, м

г/л

pH

Азо

т н

ітр

атів

Оки

сніс

ть

Дніпровський район

13.9

1599

429.3

336

0.26

0.007

0.04

0.005

0.005

0.81

0.01

7.7

8.7

1.6

Комсомольський район

8.8

1199

350.7

198

0.11

0.004

0.06

0.005

0.005

0.38

0.01

7.71

8.8

1.56

Суворовський район

7.7

908.7

227.2

156

0.11

0.005

0.023

0.005

0.005

0.3

0.01

7.56

12.1

1.57

Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3

(Шуменський мікрорайон) за даними спостережень має також високі значення

мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах зафіксовано

високий вміст аміачного азоту та нітратів. Обмеженим винятком із взагалі неякісної

питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному

острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний,

початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2 – 0,8

23

г/дм3, вміст хлоридів 0,04 – 0,09 г/дм

3, сульфатів 0,01 – 0,08 г/л. Вони мають гарні

концентрації щодо вмісту важких металів та нітратів [17].

Слід також мати на увазі, що приведені дані щодо якості води в свердловинах

відрізняються від якості води, що отримують жителі міста безпосередньо в

домівках. Враховуючи стан водопровідної мережі міста, питна вода при

транспортуванні від місця добування до місця споживання дуже погіршує свої якісні

показники. Періодичність подачі води в оселі, що практикується в останні роки,

тільки стимулює корозійні процеси, приводить до нищення труб і сильно погіршує і

без того низьку якість вод. Зокрема, в воді, що циркулює в водопровідній мережі

міста, зростає вміст металів, бактеріальне забруднення тощо. Отже мабуть

справедливі приблизні розрахунки фахівців, які показують, що із 400 тис. загальної

чисельності населення Херсона з передмістями неякісною водою користуються

приблизно 270 тис. чоловік, тобто практично 68%.

Питна вода у більшості районів Херсона має підвищену мінералізацію,

твердість, погіршені смакові якості. Це хибно впливає на стан здоров’я херсонців,

адже за даними Всесвітньої організації здоров’я (ВОЗ) 80% захворювань виникають

через низьку якість води [13].

3.2.1. Методи визначення показників питної води

Відповідно до завдань дослідження були проведені визначення

вищеперерахованих показників: мінералізації питної води (мг/дм3) та водневий

показник (рН).

В роботі були використані: кондуктометричний метод визначення мінералізації

питної води, водневий показник (рН) визначався за допомогою рН-метра [5]. (Рис. 1)

Рис.1.

24

Рис. 3.1 Якісний прилад для виміру загальної мінералізації та

електропровідності розчинів та рідин

В роботі використаний pH-метр марки pH-метр SevenCompact S220 [5].

3.2.2. Аналіз показників питної води

Аналіз результатів досліджень за показником мінералізація питної води

показав, що досліджувані зразки питної води у більшості районів перевищують

допустимі межі згідно ДСанПіН, окрім Острову та Пушкінської, 62 (де встановлені

очисні фільтри) (див. таблицю 3.1).

Таблиця 3.2

Результати досліджень якості питної води у різних районах м. Херсона

Район міста,

адреса

джерела

Мінералізація, г/дм3 рН

експеримент

МКП

"ВУВКГ" ДСанПіН

експери

мент МКП

"ВУВКГ" ДСанПіН

кондуктор

метрично

після

відстою

вання

рН

-метр

Шуменський

район

Б.Лавреньова, 4 3,35 1,20 2,46 1,0 (1,5) 7,60 7,48 6,5-8,5

М. Куліша 11 Б 3,75 1,37 1,96 1,0 (1,5) 7,80 7,70 6,5-8,5

Центр

Соборна, 18 3,10 1,10 0,43 1,0 (1,5) 7,40 7,48 6,5-8,5

Червононофлотська

124 3,15 1,08 1,75 1,0 (1,5) 7,50 7,67 6,5-8,5

ХБК

Бериславське

шоссе, 32 2,20 0,73 0,43 1,0 (1,5) 7,80 8,01 6,5-8,5

Жилселище

Р. Люксембург, 15 1,95 1,02 0,23 1,0 (1,5) 7,90 8,03 6,5-8,5

Володимирова 6Б 1,62 0,64 0,80 1,0 (1,5) 8,30 8,05 6,5-8,5

Пушкінська 62* 0,25 0,096 1,55 1,0 (1,5) 8,50 7,71 6,5-8,5

Острів

Дорофєєва 20 0,82 0,28 0,23 1,0 (1,5) 8,30 7,99 6,5-8,5

Кулер

«Питна вода»

Острiвська 0,52 0,20 0,20 1,0 (1,5) 8,20 8,05 6,5-8,5

Примітка. *Вода очищена за допомогою фільтрів

25

Після відстоювання зразків питної води значення мінералізації знизились, у

1,91 - 3,02 рази, з утворенням осадів. Після цього, тільки зразки питної води, що

відібрані на Бериславському шосе, 32 та Володимирова, 6Б стали придатними до

вжитку згідно нормам ДСанПіН. Таким чином, можна зробити висновок, що за

показником якості питної води як мінералізація (г/дм3) вода у більшості випадків

відноситься до технічної води і не рекомендується до водоспоживання.

Аналіз результатів досліджень за водневим показником (рН) показав, що

досліджувані зразки питної води не виходять за межі, що передбачені ДСанПіНом,

але за адресою Володимирова, 6Б, Дорофєєва, 20 та Пушкінська, 62 вода близька до

критичного значення. За цим показником всі зразки питної води мають лужне

середовище.

Порівняння зразків питної води від споживачів та зразків води, що отримані

безпосередньо з свердловин, що забирають воду з підземних водоносних горизонтів

(дані МКП "ВУВКГ міста Херсона") показало, що, у всіх випадках, мінералізація

була значно вищою у зразках питної води кінцевих водокористувачів, ніж у зразках

води зі свердловин, що вказує на низький технічний стан водопровідної мережі.

Значення водневого показника можуть змінюватися під дією різних чинників

протягом короткого проміжку часу, тому зосереджуватись на ньому не обов’язково,

крім констатування реакції середовища.

Питна вода з кулера за вивчаємими показниками придатна для споживання, але

після відстоювання значення мінералізації зменшились у 2,5 рази, що показує

наявність важких домішків. Зниження значення мінералізації за допомогою фільтрів

за адресою Пушкінська, 62 до рівня 0,25 г/дм3 з точки зору лікувального ефекту

може призвести до вимивання корисних для людини солей з організму та зниженню

потреби у корисних мікроелементах. Також треба зауважити, що застосування

фільтрів очищення приводить до підвищення рН.

Найбільш характерним прикладом можливого забруднення води є зразок питної

води з Дорофєєва, 20. Значення мінералізації води зі свердловини та після

26

відстоювання майже однакові, що доказує: забруднення води відбувається при русі

по водопровідній мережі.

Якість натуральної питної води у значній мірі залежить від якості її джерела,

технології заповнення пляшок та дезінфекції, якості обладнання та інфраструктури

розповсюдження.

Обираючи марку води у пляшці, ми не можемо об’єктивно судити про її якість.

Слід пам’ятати, що є висока вірогідність того, що джерельна вода також є

забрудненою. Столова вода часто є простою водопровідною водою без смаку хлору.

Вода у пляшках виробляється на заводах, потім перевозиться на оптові склади,

звідки надходить у продовольчі магазини. Зазвичай розповсюдження пляшок з

заводів у магазини займає кілька тижнів. Відомо, що воду, як і всі інші харчові

продукти, слід вживати у свіжому виді. Перевезення пляшок з питною водою у

вантажівках, особливо враховуючи додаткове забруднення та збільшення їх

вартості, не має ніякого сенсу. У більшості випадків ми обираємо воду у пляшках і

вважаємо, що іншого виходу немає. Однак цей вибір є надто дорогим і не дуже

зручним. Коли ми обираємо для себе таке джерело питної води, як вода у пляшках,

ми будемо змушені носити сотні важких пляшок, які треба буде утилізувати після

використання. Це у більшій мірі забруднюватиме навколишнє середовище.

Незважаючи на таку незручність і високу вартість води у пляшках, не має впевнення

у тому, що вода усередині пляшки високоякісна [8].

Висновки до розділу 3

1. На даний час в місті Херсоні існує 3 джерела питного водопостачання:

централізоване водопостачання; артезіанські свердловини; питна бутильована вода.

2. Вибрані методи та прилади визначення значень досліджуваних показників

питної води дозволяють отримати репрезентативні дані.

3. У більшості випадків забруднення води відбувається при русі по

водопровідній мережі.

27

4. Якість натуральної питної води у значній мірі залежить від якості її джерела,

технології заповнення пляшок та дезінфекції, якості обладнання та інфраструктури

розповсюдження.

28

РОЗДІЛ 4

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ЗАСОБУ

ВАЛЕОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

Профілактично – валеологічні заходи.

Круглий стіл «Вплив якості питної води на стан здоров’я людини».

(Додаток Ж)

Мета круглого столу: донести до учнів результати дослідження фізичного стану

питної води, а також показати наскільки для людини є важливо, яку питну воду

вони вживають.

Основні питання круглого столу наступні:

1. Як ви розумієте вислів: вода – основа життя?

2. Які властивості питної води ви знаєте?

3. Чи існує чиста вода в природі?

4. Склад води.

5. Чи п’єте ви воду з-під крана?

6. Відстоюєте ви воду перед вживанням?

7. Корисна чи ні дистильована вода?

8. При купанні у водоймах ставите собі питання про якість води?

9. Які способи знезараження води вам відомі?

10. Як домішки питної води впливають на стан здоров’я людини?

11. Як усунути надлишок солей заліза у воді?

Після впровадження валеологічної освіти проведено повторне дослідження

рівня обізнаності учнів з питань впливу неякісної води на наш організм (Додаток З).

Провівши круглий стіл «Вплив якості питної води на стан здоров’я людини»,

ми висвітлили питання впливу неякісної води на організм людини, також учні

ставили актуальні запитання, як усунути вплив неякісної води на наш організм.

Вони отримали рекомендації щодо фільтрування та відстоювання води

(використовуємо 2/3 об’єму), а також щодо профілактики нестачі йоду та фтору

29

(застосування зубних паст, що містять фтор; вживання молочних продуктів (не

менш 0,5 л. в день) та чорного хлібу (200 гр. на добу); вживання морепродуктів та

йодованої солі.

Підсумкове анкетування показало, що учні більш свідомо почали ставитися до

вживання неякісної води .

Бесіда з учнями 7-х класів «Роль води в житті людини». (Додаток И)

Мета бесіди: розкрити значення води в житті людини, акцентувати увагу учнів

на гігієнічне та епідеміологічне значення води, покреслити важливість контролю

якості води – найважливішої вимоги сьогодення.

Основні питання бесіди наступні:

1. Які функції виконує вода в житті людини?

2. Що таке «питна» вода?

3. Практичне завдання: складіть схему, як ви використовуєте воду у побуті

за день? (Додаток І)

4. Яку воду ви вважаєте якісною?.

5. Як неякісна вода впливає на стан зубів?

6. Які засоби очищення води ви знаєте?

7. Практичне завдання: написати есе: «Роль води в житті людини»

(Додаток Ї)

Провівши бесіду «Роль води в житті людини», було висвітлено питання

ролі води в житті людини, з’ясовано як використовується вода у побуті, як

неякісна вода впливає на стан зубів та які способи очищення питної води

знають учні. Учні отримали пам’ятку «Побутові фільтри для очищення води»

(Додаток К)

Підсумкове анкетування показало, що учні більш свідомо почали

ставитися до вживання неякісної води .

Висновки до розділу 4

1. У ЗОШ № 53 у 7-х, 9-11 класах було проведено ряд валеологічних

заходів щодо обізнаності учнів про якість питної води .

30

2. Учні отримали рекомендації про способи очищення питної води у

домашніх умовах.

3. Учні отримали пам’ятки «Побутові фільтри для очищення води»

4. Підсумкове анкетування показало, що учні більш свідомо почали

ставитися до вживання неякісної води .

ВИСНОВКИ

1. Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Лише 2,5

% води є прісною, придатною для життя.

2. Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є: стічні води

відходи промислових підприємств, використання міндобрив, пестицидів та інших

хімікатів, забруднення побутовими стоками тощо.

3. Стан забруднення води в р. Дніпро можна віднести до категорії «помірно

забруднені води». Вміст хлоридів складає 43,2–50,2 мг/дм3, сульфатів 49,0–51,9

мг/дм3.

4. Питна вода у більшості районів м. Херсона має підвищену мінералізацію, та

водневий показник.

5. У воді більшості свердловин міста спостерігалися високі концентрації

нітратів. Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій № 3 та №

4 має високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. Обмеженим

винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що

знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста – площа

Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня.

6. У більшості випадків забруднення води відбувається при русі по

водопровідній мережі.

7. Якість натуральної питної води у значній мірі залежить від якості її джерела,

технології заповнення пляшок та дезінфекції, якості обладнання та інфраструктури

розповсюдження.

31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1

Бережнов С. Питна вода як фактор національної безпеки // СЕС

профілактична медицина: науково-виробниче видання. – К., 2006. – № 4. – С.

8-13.

2

Водні ресурси України: екологічний та соціальний виміри: Матеріали

круглого столу, проведеного Центром Соціального Прогнозування. – К.: ВіРА

«Інсайт», 2003. – 126 с.

3

Гвоздяк П.І., Глоба Л.І. Наукове обґрунтування, розробка і впровадження в

практику нових біотехнологій очищення води. – Хімія і технологія води. –

1998. – т.20 №1 – с.61 – 67.

4 Гігієнічна оцінка шкідливих речовин у воді/ Під ред. Г.Н. Красовського – К.:

Наукова думка, 1987. – (72) с.

5

Гіроль М.М. Проблеми якості води в водопровідних мережах / М.М. Гіроль,

Д. Ковальський, В.Є. Хомко, А.М. Гіроль //Водопостачання та

водовідведення. Виробничо-практичний журнал. – 2008. – №2. – С. 3-21.

6 – М.: ИПК Издательство

стандартов, 2001. – 688 с.

7 Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної,

призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10)

8

ДержСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною» (Приказ Министерства охраны здоровья Украины от

12.05.2010, №400).

9

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» Із змінами і

доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 2004 року

N2196-IV, від 27 квітня 2007 року N 997-V.

10

Засипка Л.Г., Кільдишева А.М., Валова О.В., Кліментьєв І.М. Актуальні

питання санітарногігієнічної регламентації у водопостачанні // Вода і

водоочисні технології: Науково-практичний журнал. – Київ – 2008. – № 4. –

С. 28-31

11 Кондуктометрический метод анализа. Принцип метода, применение. Режим

доступу: http://science-konspect.org/?content=2594.

12

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у

Херсонській області у 2010 році. – Херсон: Державне управління охорони

навколишнього середовища у Херсонській області, 2011. – 215 с.

13 Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды: В 2 ч. – К.:

Наукова думка, 1980. – 1206 с.

14

Стан водних ресурсів у Херсонській області (регіональна доповідь).

Офіційний сайт Херсонського обласного управління водними ресурсами

Режим доступу: http://vodgosp.kherson.ua/

15 Яцик А.В. Водогосподарська екологія: у 4 т., 7 кн. – К.: Генеза, 2004. – Т.4,

кн. 6-7. – 680с.

32

ДОДАТКИ

Додаток А

Інфографіка «Екологічні проблеми питної води»

Ресурс: http://easel.ly/infographic/kvkl84

33

Додаток Б

Інфографіка «Водні ресурси та їх використання»

Ресурс: http://easel.ly/infographic/gztax6

34

Додаток В

Діаграма «Використання питної води в Херсоні у 2014 році» (%).

35

Додаток Г

На Верхньоатнонівському водозаборі в виконується реконструкція артезіанської

свердловини № 22

36

Додаток Д

Дослідження якості питної води у різних районах м. Херсона

37

Додаток Е

Відбір зразків питної води

38

Додаток Є

Аналіз та очищення зразків питної води різних районів м. Херсона

у лабораторії Херсонського ДАУ

39

40

Додаток Ж

Опитування учнів 9-11 класів «Яку воду ми п’ємо»

41

Додаток З

Результати опитування учнів 9-11 класів «Яку воду ми п’ємо». Інфографіка.

Ресурс: http://easel.ly/infographic/z5tg8o

42

Додаток И

Бесіда на тему: «Роль води в житті людини»

43

Додаток І

Практичне завдання: показати, використовуючи ілюстративний матеріал, як

розподіляється використання води за день у сім’ї.

44

Додаток Ї

Практичне завдання: написати есе «Роль води в житті людини». Фрагменти есе

учнів 7-х класів ЗОШ № 53.

…Я часто замечал, дома, когда, открываешь кран с водой она идет черная, а

когда ее пропустишь, она будет белая с хлоркой. И если пить ее не кипяченую, то

можно заразиться разными болезнями. (Мелешко Денис, 7-В)

…Чистая вода – это залог здоровья и сил человека. А из наших кранов течет

мягко говоря не очень хорошего качества. Вода подвергается очень сильной

обработке хлором, этого можно было бы избежать, если бы наши трубы были бы

не такие ржавые и старые…… На земле остается все меньше пресной воды. Без

воды нет жизни. Чистая вода-это жизнь. (Мофа Анна, 7-В)

…Вода из под крана течет с хлоркой, а у маленьких детей кожа очень

нежная и в раннем возрасте у них появляются аллергия и другие заболевания кожи.

(Былима Людмила, 7-В)

…Мне не нравится вода из под крана, потому что из за нее можно заболеть. Я

считаю, что нужно делать работы, которые меняют трубы. (Онищук Роман, 7-В)

…Если подумать, то вода не такая чистая ,как нам кажется. На самом деле

она» черная» . Из за воды возникают разны болезни. Нужно покупать фильтры

домой, и тогда будешь уверен, что вода стала немного чище. (Устинова

Вероника, 7-В)

…Я и моя семья предпочитаем брать родниковую воду, это будет намного

безопаснее, чем из-под крана дома, даже кипяченая. Для того чтобы

сохранить здоровье не употребляйте воду из-под крана. (Устинова Вероника, 7-В)

…В нашем городе из – под крана течет плохая вода. Наша семья покупает

привозную воду, ведь в той воде ,что дома много примесей и хлорки, она даже

пахнет. (Ирлык Александр, 7-А)

…Вода из-под крана течет мертвая. Никто не подозревает, что в ней. Ее

фильтруют много раз, но некоторые болезни остаются. (Денисова Александра, 7-

А)

…Водой из-под крана можно испорть желудок или серьезно заболеть. Заводы

выбрасывают много химикатов, ни не очищаются и приходят в наши краны. Воду

45

нужно очищать как следует, а не с помощью вредной хлорки. (Бобошко Анастасия,

7-А)

…Однажды я набрал себе ванну воды, она оказалась темно желтого цвета.

Если бы я управлял очисткой воды, то я бы почистил все трубы, доставляющие

воду в квартиры людей. (Любецкий Антон, 7-Б)

…Мы дома не пьем воду из под крана. Мы ее наливаем в железный таз и

ставим его в морозилку, когда вода замерзнет мы ее размораживаем, и переливаем

в кулер. Если бы я был взрослым, то боролся бы за чистоту труб, по которым

вода бежит. (Слива Эльдар, 7-Б)

…Даже многочисленные водоочистители не справляются с вредными

элементами, вода хоть и проходит полное очищение, но в ней остаются, не так уж

и много, вредных веществ. (Савченко Анна, 7-Б)

…В наше время вода из – под крана перестала быть чистой и безопасной

. Почему ее нельзя употреблять в пищу? Я думаю ответ в следующем:почти во

всех домах старые трубы, на стенках которых скапливается ржавчина, и вода,

проходя через трубы загрязняется и становится непригодной для человека. Более

того она несет в себе вредные для человека вирусы и бактерии, которые вызывают

серьезные заболевания. (Мироненко Александра, 7-Б)

…Самая чистая вода в родниках и водопадах. Если бы я была взрослой, я бы

устроилась сантехником и заставила начальство всех жилых домов поменять

трубы, тогда вода была бы чистая и прозрачная. И все люди были рады. (Склярова

Екатерина, 7-Б)

46

Додаток К

Пам’ятка для учнів 7-х класів «Побутові фільтри для очищення води». Інфографіка.