ВЧОРАШНІЙ СВІТ…

Можна втекти від чого завгодно,тільки не від самого себе…

С. Цвейг

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АВСРІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА СТЕФАНА ЦВЕЙГА

Народився у Відні 28 листопада 1881 року в родині єврея-фабриканта, господаря текстильної мануфактури. Про дитячі та підліткові роки Цвейг не любив розповідати. Здобувши освіту в гімназії, Стефан в 1900 році стає студентом Віденського університету, де на філологічному факультеті поглиблено вивчає германістику і романістику. Ще в студентську пору виходить його дебютний віршований збірник «Срібні струни». Свою книгу літератор відправив Рільке, під впливом творчої манери якого вона була написана, і наслідком цього вчинку стала їхня дружба, перервана тільки смертю другого. У ці ж роки почалася і літературно-критична діяльність: берлінські та віденські журнали друкували статті молодого Цвейга. Після закінчення університету та отримання докторського ступеня в 1904 р Цвейг опублікував збірку новел «Любов Еріки Евальд», а також віршовані переклади. 1905-1906 рр. — період активних подорожей. Почавши з Парижа і Лондона, він згодом з’їздив в Іспанію, Італію, потім його подорожі вийшли за межі континенту, він побував в Північній і Південній Америці, Індії, Індокитаї. Під час Першої світової війни Цвейг був службовцем архіву Міністерства оборони, мав доступ до документів і не без впливу доброго друга Р. Роллана перетворився в пацифіста, складав статті, п’єси, новели антивоєнної спрямованості. Самого Роллана він назвав «совістю Європи». У ці ж роки він створив ряд есе, головними героями яких були М. Пруст, Т. Манн, М. Горький та ін. Протягом 1917-1918 рр. Цвейг проживав в Швейцарії, а в повоєнні роки місцем його проживання став Зальцбург. У 20-30-і рр. Цвейг продовжує активно писати.

Протягом 1920-1928 рр. виходять біографії відомих людей, об’єднані назвою «Будівельники світу» (Бальзак, Федір Достоєвський, Ніцше, Стендаль і ін). Паралельно С. Цвейг займався новелами, і твори саме цього жанру перетворили його в популярного письменника не тільки у себе в країні і на континенті, а й в усьому світі. Його новели були побудовані за власною моделю, що відрізняє творчу манеру Цвейга від інших творів цього жанру. Твори біографічного характеру також користувалися неабияким успіхом. Особливо це стосувалося написаних в 1934 р «Тріумфу і трагедії Еразма Роттердамського» і виданої в 1935 р. «Марії Стюарт». У жанрі роману письменник пробував сили лише двічі, оскільки розумів, що його покликанням є новели, а спроби написати масштабне полотно обертаються невдачею. З-під його пера вийшли тільки «Нетерпіння серця» і залишився незавершеним «Чад перетворення», який опублікували через чотири десятки років після смерті автора. Останній період життя Цвейга пов’язаний з постійною зміною місця проживання. Будучи євреєм, він не міг залишатися жити в Австрії після того, як до влади прийшли фашисти. У 1935 р письменник переїжджає в Лондон, але і в столиці Великобританії не відчуває себе в цілковитій безпеці, тому залишає континент і в 1940 р. опиняється в Латинській Америці. У 1941 р. він тимчасово переїхав до США, проте потім повернувся до Бразилії, де влаштувався в невеликому місті Петрополіс. Літературна діяльність триває, Цвейг друкує літературну критику, есе, збірник промов, спогади, художні твори, проте його душевний стан дуже далекий від спокою.

В уяві він малював картину перемоги гітлерівських військ і загибель Європи, і це приводило письменника у відчай, він занурився в найсильнішу депресію. Перебуваючи в іншій частині світу, він не мав можливості спілкуватися з друзями, відчував гостре почуття самотності, хоча жив в Петрополісі з дружиною. 22 лютого 1942 р. Цвейг і його дружина прийняли величезну дозу снодійного і добровільно пішли з життя.

Еріх Марія Ремарк так написав про самогубство Цвейга в романі «Тіні в раю»: «Якби в той вечір в Бразилії, коли Стефан Цвейг і його дружина покінчили життя самогубством, вони могли б вилити кому-небудь душу хоча б по телефону, нещастя, можливо, не сталося б. Але Цвейг опинився на чужині серед чужих людей ».

ТІНІ В РАЮ…«ЯК МОЖНА ДИХАТИ БЕЗ ПОДИХУ

СВІТУ, ЯКИЙ СТРУМУЄ З КНИГ?» Стефан Цвейг

ЛІТЕРАТУРА, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ФОНДІ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ

Оніщенко О. І. Письменники як дослідники : потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн, А. Франс, І. Франко, С. Цвейг) : монографія / О. І. Онищенко. – Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2011. – 272 с.

Сучков Б. Лики времени : Ф. Кафка, С. Цвейг, Г. Фаллада, Л. Фейхтвангер, Т. Манн / Б. Сучков. – Москва : Художественная литература, 1969. – 444 с.

Цвейг С. Библиографический указатель / сост. З. В. Житомирская. – Москва : Книга, 1976. – 119 с.

Цвейг С. Вчерашний мир / С. Цвейг. – Москва : Радуга, 1991. – 544 с.

Цвейг С. Казанова. Фридрих Ницше. Зигмунд Фрейд / С. Цвейг. – Москва : Интерпракс, 1990. – 256 с.

Цвейг С. Новеллы. Легенды / С. Цвейг. – Москва : Правда, 1988. – 480 с.

Цвейг С. Подвиг Магеллана / С. Цвейг. – Симферополь : Таврия, 1988. – 224 с.

Цвейг С. Три певца своей жизни : Казанова, Стендаль, Толстой / С. Цвейг. – Киев : Издательство «Україна», 1991. – 271 с.

Цвейг С. Три певца своей жизни : Казанова, Стендаль, Толстой / С. Цвейг. – Киев : Издательство «Україна», 1991. – 271 с.