авторські уроки з курсу християнська етика м київ

Авторські уроки з курсу"Християнська етика

в українській культурі"Дорога Добра

Посібник для вчителя

1 клас

1

Видавництво………………………………………2007

Головне управління освіти і науки виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації)Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка

Всеукраїнське Православне педагогічне товариство

Рекомендовано вченою радоюКиївського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка

(Протокол № 2 від 18.06.2007 р.)

Навчально-методичне видання

АВТОРСЬКІ УРОКИ З КУРСУ"ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ"

1 КЛАСДорога Добра

Посібник для вчителя

Авторські уроки з курсу "Християнська етика в українській культурі" 1 клас Дорога Добра: Посібник для вчителя / Упоряд. Е.В. Бєлкіна, Ю.В. Беззуб, В.П. Руденко – К.: Видавництво ………………………………………, 2007. – ……. с.

Збірка допоможе вчителю ґрунтовно підготуватися до уроку або на основі кількох тематично близьких розробок створити власний варіант заняття, зробити викладання матеріалу змістовним і насиченим. Різноманітний добір завдань дозволить оцінити рівень навчальних та практичних досягнень першокласників.

Видання розраховане на вчителів, які викладають курс "Християнська етика в українській культурі" в 1-му класі загальноосвітніх навчальних закладів та студентів педагогічних вузів.

2

Додаткову інформацію можна отримати на сайті в Інтернеті: http://shkoladobra-edu.org.ua

© Е.В. Бєлкіна, Ю.В. Беззуб,В.П. Руденко, упорядкування, 2007

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Пропонуємо Вашій увазі збірку планів-конспектів уроків та виховних заходів з курсу "Християнська етика в українській культурі" для 1-х класів. Цей курс успішно викладається у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва.

До збірки увійшли методичні розробки вчителів київських шкіл, які пройшли підготовку на семінарі з методики викладання курсу в Київському міському педагогічному університеті імені Б.Д. Грінченка та протягом року викладали предмет у столичних школах в рамках педагогічного експерименту з вивчення курсу "Християнська етика в українській культурі" за навчально-методичним комплексом "Дорога добра" для 1-го класу. Викладання курсу здійснюється за рахунок варіативної складової навчального плану з обов'язковим урахуванням бажання (письмовою згодою) батьків.

Переважна більшість педагогів-практиків позитивно оцінила зміст навчально-методичного комплексу "Дорога Добра", відзначивши, що він розроблений з урахуванням завдань морально-духовного виховання дітей молодшого шкільного віку, вікових особливостей першокласників, а навчальний матеріал спрямований на активізацію пізнавальної діяльності, мотивації до навчання, формування духовних потреб маленького учня.

Важливо, що й переважна більшість батьків задоволена тим, що їхні діти вивчають курс, спрямований на формування позитивних світоглядних позицій та особистісних якостей дитини.

Курс "Християнська етика в українській культурі" за змістом є світоглядним, культурологічним, етичним, а не віронавчальним, тобто в жодному разі не навертає учня до віри чи певної релігійної конфесії.

Основна мета уроків з християнської етики – надати першокласникам початкові знання про християнство, познайомити малюків з його духовно-моральним світом та християнськими моральними цінностями (людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю тощо), які глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими. Це сприятиме самоідентифікації особистості дитини, формуванню відчуття приналежності до певної культурної традиції. Курс побудований так, що дозволяє виховувати любов до Батьківщини, патріотизм, формувати систему моральних цінностей як мотивів поведінки. Накопичений київськими педагогами досвід підтверджує, що викладання курсу дійсно сприяє закладенню основ духовно-морального розвитку дітей, прищеплює їм любов до ближнього, до України.

Загалом збірка впорядкована відповідно до тем 1-го року навчання програми з "Християнської етики в українській культурі" для учнів 1-4 класів, затвердженої Міністерством освіти і науки України (Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В. Християнська етика в українській культурі: Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2007. – 30 с.).

Водночас окремі розробки уроків та виховних заходів розкривають авторські теми, підходи та знахідки у викладанні курсу, перетинаючись з темами чинної програми, і несуть у собі цікаві ідеї, методичні рішення та рекомендації. У них творчий учитель знайде для себе ту перлинку, яка допоможе йому зробити урок цікавим, пізнавальним, неповторним для учнів.

Збірка допоможе вчителю ґрунтовно підготуватися до уроку або на основі кількох тематично близьких розробок створити власний варіант заняття, зробити викладання матеріалу змістовним і насиченим. Різноманітний добір завдань дозволить оцінити рівень навчальних та практичних досягнень першокласників.

Сподіваємося, пропонована збірка допоможе вчителям посіяти в серцях малюків здорові зерна духовності, спираючись на християнські цінності, а предмет "Християнська етика в

3

українській культурі" разом з іншими складовими навчально-виховного процесу у початковій школі закладе наріжні камені гармонійного розвитку особистості майбутнього громадянина України.

Упорядники

4

Урок 1. Подорож Дорогою Добра

Варіант уроку

Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва

Мета: ознайомити дітей з новим предметом, підручником, зошитом "Дорога добра"; розкрити поняття доброти та зв'язок його з красою; виховувати любов до природи та ближнього; розвивати мислення.

Обладнання: підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, таблиця з сонечком та рисами характеру (додаток 1).

Хід уроку

І. Організаційний момент.ІІ. Ознайомлення з предметом, підручником та зошитом "Дорога добра".1. Ознайомлення з предметом.– Сьогодні у нас перший і незвичайний урок нового предмету "Дорога добра". Завдяки

цьому предмету ми з вами пізнаємо і розкриємо поняття добра і зла, будемо вчитися любити та шанувати рідний край, виховувати поважати до батьків та людей, які нас оточують, пізнаємо історію від початку створення всесвіту до нашого часу.

2. Розгляд підручника.Давайте зараз розглянемо підручник. Спочатку звернемо увагу на обкладинку.– Які кольори привернули вашу увагу? Чому? Що намальовано на обкладинці і

привернуло вашу увагу?Тож ми розпочинаємо мандрівку по дорозі добра до таємничої долини. На цій дорозі, як і

в житті, нас будуть зустрічати перешкоди, які ми будемо долати разом, і вчитися гідно виходити зі скрутних ситуацій. Також ми будемо вчитися уникати таких ситуацій.

А тепер самостійно огляньте підручник та зошит.III. Вивчення нового матеріалу.Тема нашого першого уроку – "Дорога добра".Найперше ми повинні дізнатися, що таке добро, доброта.Прослуховування вірша:

ДобротаДобрим бути просто чи не просто?Не залежить це від зросту.І дитина робить добру справу,Як не кине друга на поталу.Як людей полюбиш – пошануєш,Силу для добра в душі відчуєш.І закрутиться Земля скоріше,Якщо разом станемо добріші.Доброта з роками не старіє,Доброта від холоду зігріє.І якщо вона, як сонце, світить,То радіють і дорослі, й діти.

– Що для вас доброта? (Обговорення).А тепер давайте послухаємо музичний уривок, який називається "Ранок" Е. Гріг.

(Прослуховування)– Ми з вами прокидаємося кожного дня. Скажіть, що найперше сповіщає нам про новий

день? (Сонечко) Яке воно? (Жовтеньке, тепле, лагідне, дає життя усьому на Землі) (додаток 1).

5

Скільки промінчиків у сонечка, стільки і компонентів має доброта: (кожен компонент накладається на промінчик):

1. доброзичливість;2. чуйність;3. приязність;4. надійність;5. старанність;6. сумлінність;7. ввічливість;8. ласка;9. любов;10. повага;11. співчуття;12. захист;13. турбота;14. шана;15. щирість;16. людяність.Ці якості має кожна людина, але не кожна їх розвиває. Наше завдання полягає у розвитку

кожної з них.IV. Фізкультхвилинка.Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклонітьсяЗа щасливий день осінній І до сонця потягніться, В різні боки похиліться,Веретеном покрутіться. Раз присядьте, два присядьтеІ за парти тихо сядьте.V. Робота з підручником.Давайте відкриємо підручник на темі номер 1. Ви розглядаєте малюнки та уважно

слухаєте, а вчитель прочитає оповідь.Хто головні герої цього твору?Як звати дівчинку?Як звати сусідку?Що розказала Оленка татові?Чому навчила Віра Петрівна дівчинку?

6

Як ви зрозуміли, що таке краса природи?(Обговорення)VI. Робота в зошиті.Розкриємо зошити, теж під номером 1, розглянемо малюнок. Нам треба створити дуже

гарний малюнок. Нам у цьому допоможуть кольорові олівці. Щоб картина була красивою та яскравою, які кольори ми будемо використовувати? (Кольори веселки)

Тож ви можете починати малювати. Під час розфарбовування ми будемо слухати пісню "Дорогою добра".

VII. Підсумок уроку.Що вам сподобалося на сьогоднішньому уроці?Що запам'яталося найбільше?Чи хочеться і далі вам йти дорогою добра?

Урок 3. Божий світ навколо нас


Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва

Мета уроку: розповісти учням про створення світу, розвивати світогляд; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття відповідальності перед природою.

Тип уроку: комбінований.Обладнання: музичний супровід (Р. Глієр "Ранок"), малюнки з краєвидами рідного краю і

тваринами, шаблони для самообробки, зошит, підручник, Біблія.

Хід уроку

1. Актуалізація знань, умінь, навичок учнів.– Назвіть правила руху дорогою добра.– Як ви розумієте таке правило "Твори добро, де тільки можеш"?– А які з цих правил ти намагаєшся виконувати?2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку.– Сьогодні на уроці ми познайомимося зі створенням світу, у якого є Творець, дізнаємося

багато цікавого про рослинний і тваринний світ, зробимо символічні предмети шести днів творення.

3. Пояснення нового матеріалу.3.1. Бесіда з учнями:– Давайте уважно подивимося навколо себе. Що ви бачите?Усе, що існує навколо нас, що ми бачимо і не бачимо, – все це називається світом.– А яке слово нагадує вам слово "світ"?Нас з вами оточує чарівний світ: рослини і тварини, гори і моря, люди і зорі. Ми бачимо

цей світ і розуміємо, що він створений гарно і мудро.– Хто ж усе це створив? Хто є творцем усього живого? А також творцем самої землі і

неба, гір і морів, річок і струмочків? 3.2. Читання біблії про створення світу. 3.3. Творча хвилинка (робота у зошитах).– На власний розсуд намалюй найгарнішу рослину або тварину, створені Богом.3.4 Прослуховування муз. супроводу (Р. Глієр "Ранок").– Розкажи, чому саме таку тварину ти намалював. Чи робиш ти щось, щоб зберегти світ,

подарований нам Творцем?4. Систематизація та узагальнення знань, умінь, навичок учнів.

7

4.1. Розгадування загадок:Поле не міряне, вівці не раховані, пастух рогатий (небо, зорі, місяць).

Червоні коромисла через ріку повисли (веселка).

Ноги на полі,Середина на дворі,Голова на столі (пшениця).

На городі молодаПишні коси розпліта,У зеленії хустинкиЗолоті хова зернинки (кукурудза).

Які ноги заввишки,Такий ніс завдовжки,Хату на хаті має,Жабам рахунок знає (лелека).

Під мостом крутить хвостом (риба).4.2. Хвилинка допитливих.Показ малюнків з тваринами і рослинами:– Хто є царем звірів?– Так, лев. Вони живуть великими родинами, полюють колективно. Пісочний колір шкіри

допомагає левам ховатися та бути непомітними серед сухої трави африканської савани. Полюють зазвичай левиці.

– А хто є царицею серед квітів?– А знаєте, хто є довгожителем серед домашньої птиці? (Гусак може жити 25 років).– Хто вважається найрозповсюдженішим птахом на землі? (Домашня курка).4.3. Виготовлення моделей.У кожному предметі робимо дірку, одягаємо нитку і вішаємо на дріт. На кожному

предметі ставимо цифру, якого дня це було створено Богом.5. Підсумок уроку.– Що таке світ?– Хто знає, що таке Божий світ?– Скільки часу Бог творив світ?– На який день створив тварин?

Урок 5. Добро і зло в нашій душі.Совість – голос Божий


Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва

Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти дітям усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості; створити ситуацію, за якою учень може виявити доброту і відчути від цього задоволення; виховувати схильність безкорисливо чинити добро.

Хід уроку

I. Організація класу. Режим роботи: вчитель-учень.

8

Я всміхаюсь сонечку:– Здрастуй, золоте!Я всміхаюсь квітоньці:– Хай вона цвіте!Я всміхаюсь дощику:– Лийся, мов з відра! Друзям усміхаюся Зичу їм добра!

М. Познанська

– Який настрій передає цей віршик?– На які гарні вчинки надихає радісний, гарний настрій?– Який у тебе найчастіше настрій?– Коли він буває гарним і радісним?II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.Творче завдання "Сонце доброти". Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути

стільки променів, скільки добрих вчинків різних людей ви згадаєте, потім кожен розповість про своє сонце доброти. (Виконання завдання та розповіді дітей).

Сьогодні ми будемо говорити про Добро і Зло в нашій душі і про те, хто ж нам підкаже, як робити добро і не робити зла.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.1. Бесіда за малюнком "Добре діло роби сміло".– Що сталося з цією старенькою жінкою?– Як вона почувається?– Як можна допомогти бабусі?– Що для вас важливіше: почути слова подяки чи просто допомогти? – Які добрі справи ви можете зробити для своїх бабусі та дідуся, стареньких сусідів,

незнайомих стареньких людей .2. Вправа "Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалось?"– Самому робити добрі вчинки.– Вирости гарною і доброю людиною.– Щодня робити хоч маленькі, проте добрі справи.– Ваші пропозиції.3. Фізкультхвилинка. Пісня "Усмішка".IV. Опрацювання нового матеріалу.1. Вправа "Назви казку".Проти ночі в ліс пішла,Взимку квіти там знайшла:Рік зустріла в день зимовий, Хто це? Хто сказати готовий?(Казка "12 Місяців").Зайчика він захистив І лисицю насварив, А вона його злякалась, Більше в хаті не з'являлась. Він хоробрий, бойовий,Відгадай-но, хто такий?(Казка "Півник і Лисиця").– Що відчувала дівчинка в лісі? А як почувався зайчик у лісі взимку? Як би ви їм

допомогли?2. Розповідь вчителя.

9

Людина прийшла у цей світ, щоб творити добро і добру пам'ять залишити по собі. Про це гарно сказала у своєму вірші "Людина починається з добра" Любов Забашта.

Учню казав мудрець:– Живи, добро звершай, та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра: Хай оживає істина стара: Людина починається з добра.– До чого закликає нас автор цього вірша? Людина – творець добра. У характері нашого

народу доброта і чуйність, щирість та уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину. З давніх-давен, гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті, і про це говорить народна мудрість.

Хто людям добра бажає, той і собі має.Роби добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.Все добре пам'ятай, а зла уникай.Добре серце, як сонечко в небі.Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних зусиль. Чому я так

кажу? Тому що наші добрі думки і почуття знаходяться у наших душах. А що ж таке душа, як ви розумієте?

Душа – це живий відгук людської істоти на все, що відбувається. І якщо у людини цей відгук є, вона душевна людина, а якщо ні – черства і байдужа. Спробуємо заглянути у свою душу і намагатимемося визначити, які ми.

Будь ласка, продовжіть речення:– Я плачу, коли…– Я сміюся, коли...– Я радію, коли...3. Хвилинка фантазії.Якщо б до вас прилетіла Фея Краси зі своїми чарівними подарунками, що б ви попросили

у неї: красиві риси обличчя, чуйне серце, приємний голос чи ще щось?Отже, зробимо висновок: кожна людина може формувати свою душу. Ви повинні

прагнути до розвитку своєї душі.4. Інсценівка вірша Б. Грінченка "Зорі". На лаві сидить мати в українському одязі, напроти

неї – донечка.Донечка:Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті!Мати:– Кажуть люди: то не зорі, Сяють душі то святі.Кажуть, хто у нас на світі Вік свій праведно прожив, Хто умів людей любити,Зла нікому не робив,Бог послав того на небо, Ясной зіркою сіять...Донечка:– Правда, мамо, то все душі, А не зорі там горять.Так навчи ж мене, голубко, Щоб і я так прожила, Щоб добро робити вміла, І робить не вміла зла.

10

Учитель: Давайте і ми, діти, будемо робити лише добрі справи. Пам'ятайте народну мудрість: "Зло породжує зло", "Добро завжди перемагає зло". Бог подарував нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро. Добре серце – щоб ми любили Бога і людей, і волю – щоб ми бажали робити добро. А чи завжди ми добре користуємося дарами, які дав нам Бог?

Буває і так, що ми втрачаємо Божий дарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухається батьків і не допомагає їм, отже, зло також знаходить місце в душі. Але наш Творець не залишає нас, він дав нам у душі особливий голос. Цей голос підказує нам, що добре, а що погано. Він є в душі кожної людини і називається совістю. Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки (запалюю свічку), коли совість не спить – світло в душі людській. Якщо ми не забуватимемо про неї, питатимемо її: "Чи добре те, що я роблю?", то совість наша ніколи не згасне. А якщо не берегти її – будемо злими, байдужими до людей, ледачими, і вогник погасне, у душі запанує пітьма, і ніхто не підкаже, як робити добро і не чинити зла.

5. Робота у зошиті.– Яке з трьох сердець може належати добрій людині?– А людині, в серці якої є і добро, і зло?– Розфарбуй кожне серце кольорами, які ти вважаєш доречними.Вправа "Яке хто серце має?"– Яке серце у...? Зле серце має Карабас-Барабас.– Кам'яне серце у…– Крижане серце у ...– Байдуже серце у...– Добре серце у…– Чуйне серце у....– У мене серце...Приклади контрастних образів у музиці: Л. Працюк, "Різдвяна пісня", Е. Гріг "У печері

гірського короля" (фрагмент із сюїти "Пер Гюнт").– Які асоціації викликає у вас кожна із мелодій?– Якби вас попросили намалювати малюнок до кожної з мелодій, які фарби ви б

використали?V. Підсумок уроку.


Андріяшик Ольга Анатоліївна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва

Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості. Учні мають усвідомити, що таке совість і сором, як пов'язані почуття совісті й відповідальності перед собою та перед іншими; спонукати дітей замислитися над тим, коли людині буває соромно, чому важливо знати думку інших про себе та коли люди відчувають провину; формувати вміння сприймати оцінку своїх учинків іншими і наводити приклади такої оцінки; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння самооцінювати їх.

Ключові поняття.Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків,

близьких, Батьківщини, здатність до самопожертви. Зло – бажання отримати від життя все можливе, не рахуючись ні з ким і ні з чим, замкненість і зосередженість на власних проблемах, інтересах, амбіціях. Совість і сором – це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою.

11

Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати в наведених ситуаціях.1-ша ситуація.Бабуся Ганна сиділа на лавочці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя.

Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки – пілот і лікар... Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала:...

2-га ситуація.Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж...

На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшла в магазин, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку – аж подих перехопило! "Ось цю ми й візьмемо, – сказала мама, – Бачиш..."

Довідка. Справжнє щастя завжди попереду; батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.

Притча про доброго самарянина."Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його

обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково ішов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт пройшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: "Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся". Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?" (Євангеліє від Луки 10:30-36).

Запитання для обговорення.1. Про що йдеться у притчі?2. Що означає "бути хорошим ближнім"?3. Яким критерієм керувався Ісус для визначення праведності?4. Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?5. Як ця притча вчить нас допомагати незнайомим людям?6. Що потрібно було подолати самарянину, щоб допомогти потерпілому мандрівникові з

Іудеї?7. Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?8. Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?9. Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?IІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.Запитання для розгляду:1. Що ми вкладаємо в поняття "добро" і "зло"?2. Що впливає на гарні й погані вчинки людини?3. Добро – як свідомий вибір у житті духовної людини.Мотивування навчальної діяльності учнів.Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати по совісті, судити по

совісті, говорити по совісті. Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? На уроці

12

ми з'ясуємо це непросте питання, переконаємося, що совість і сором – це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...

III. Робота над темою уроку.Ситуація для обговоренняСтаренька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує,

скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він

підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.

1. Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?2. Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?Завдання для роздумів.У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний учинок, думка є вибором

того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами (бажання зарекомендувати себе з кращого боку, змусити гарно говорити про себе, отримати схвалення, подяку, нагороду, підвищити свій рейтинг тощо). При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних учинках? Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.

Як ви розумієте вислови?• "Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші

сторони життя, а друге – щоб бачити погані" (Вольтер).• "Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою

вона могла б стати" (Честертон).• "Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях

зла" (Ч. Айтматов).• "Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це – розуміння

того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді" (Мати Тереза).

Прочитаймо і поміркуймо.

Є ще одне найніжніше деревцеМама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну – по десять

голубеньких відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже кінчає перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять голубеньких відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.

– Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? – питається Катруся.– Десять, – відповідає мама.– А чого ж ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? – дивується

Катруся.– Бо є ще одне – найніжніше деревце, - каже усміхаючись мама. – Його теж треба полити,

щоб вічно зеленіло.– Що ж це за деревце?– Совість(В.Сухомлинський).Що здивувало Катрусю?Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері? Чому совість – це найніжніше

деревце, яке слід плекати? Скласти Кодекс совісті першокласника, скориставшись порадами В. Сухомлинського.

13

• Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

• Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.

• Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.• Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, ти

помиляєшся. Будь гранично чесним наодинці з собою.• Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому

тілі твоєї совісті з'являється плямочка.• Совість – річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона

стає жорстокою. Треба вчитися володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, всього життя.

• Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.Творча робота. Поміркуйте над ситуацією і закінчіть розповідь.Іринка з мамою в садочку збирає у кошик груші, їй не дуже хочеться нахилятися,

підбирати дрібненькі грушки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона каже: "Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?" Іринка...

Чи стало дівчинці соромно? Чи заговорила в ній совість?Чи потрапляли ви в таку ситуацію? Народний досвід вчить, від своєї совісті не втечеш. Де

совість, там і любов. Догоджай не людям, а совісті своїй. Совість гризе без зубів. Очі – міра, рука – віра, совість – порука. Розкрити підтекст народних примовок.

Цікаво знати.

Притча про совістьБув чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік.

Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: "Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде". Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

Та ось з’явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.

Стародавні греки вважали, що стежка – це наше життя. А чотири чоловіки – це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік – байдужий, другий – егоїст, третій – безсовісний. І тільки четвертий – людина з совістю.

Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.Висловіть власне судження: коли людині буває соромно?

Як Федько відчув у собі ЛюдинуПішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати.– Вісім років тобі, – каже мати, – працювати час по-справжньому. Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться

Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:

– Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить! Оглядається Федько довкола і дивується:– Де ж та Людина? Що вона бачить?– У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди

дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

14

– А де ж вона в мені – Людина? – дивується Федько.– У голові твоїй, у грудях, у серці, - підказує мати.Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже

залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. "І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу", – подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: "Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі", а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно, "Гарний цей друг – Людина", – думає Федько (В.Сухомлинський).

Як працював Федько? Чому?Як мама присоромила Федька? Що його здивувало? Що змінилося у ставленні хлопчика

до роботи? Чому? Як хлопчик відчув у собі Людину? Що це означає?

Із БібліїБіблійна легенда розповідає, що першими людьми, які відчули сором, були Адам і Єва.

Порушивши Божу заборону, вони скуштували плід із дерева пізнання добра і зла. Після цього розкрилися очі в них обох і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листки, і зробили опаски собі".

Як вчинив із ними Господь?Втраченого дитинства, як і втраченого раю, не повернути. І зробив Господь Бог Адамові

та жінці його одежу зі шкіри, і зодягнув їх. Людина осягла сором...

Запам'ятаймо!Сором є моральним переживанням. Це почуття неминуче передбачає людську самооцінку.

Людина, яку охоплює сором, перебуває наодинці із собою, хоча й оцінює себе сторонніми очима.

Саме слово сором походить від індоєвропейської основи зі значенням ховати, приховувати. Справді, сором спонукає людину ховати чи переборювати в собі те, що могло б зганьбити її в очах інших людей. Сором спонукає людину до самовдосконалення. Люди соромляться того, що принижує їхню гідність; поганих учинків, відсутності свободи, незадовільних побутових умов. Зіставте поняття сором і совість. Чим вони різняться?

IV. Формування практичних умінь та навичок.Попрацюймо в парах.Розкажи товаришеві, чого слід соромитися, а він – хай розкаже тобі. Скористайся

порадами.• Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх

непохитних, незаперечних істин, правил, принципів.• Соромся слабкої волі, "безхребетності". Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі

заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому - "моя хата скраю".• Соромся байдужого ставлення до громадського життя, виконання обов'язку.• Соромся не тільки явної підлості, а й не давай найменшого приводу, щоб про тебе могли

подумати, як про підлу людину. Пам'ятай, що підлість у дитинстві й отроцтві починається нібито з дуже маленького бажання уникнути відповідальності, небезпеки, врятуватися від біди, що загрожує іншим, перекласти на когось відповідальність за те, що сталося через власне незнання, помилку, необачність, непорозуміння. Підло мовчки виглядати зі схованки і з цікавістю чекати: а що буде товаришеві, який опинився в небезпеці?

• Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, У своїх почуттях треба бути вірним і обов'язковим.

• Соромся безкультур'я. Хизуватися незнанням – верх глупоти. Невігластво розуму і почуттів збіднює людину. Нехай на сторожі твоєї порядності завжди стоїть почуття сором'язливості за все примітивне, недосконале в самому собі.

15

Робота у творчих групах. Висловіть власну думку.

1-ша ситуація. (Завдання для першої групи).

Гомінкий струмок і мовчазна річкаЗеленою долиною тече широка повновода річка. Повільно несе вона води свої.По ній пливуть кораблі й плоти. Тиха річка, мовчазна.А поміж гір тече маленький струмок. Швидкий і гомінкий, він усе поспішає,бігає навколо камінчиків і все щось балакає-жебонить. Розказує про те, щонародився високо в горах із талого снігу.Аж ось і місце зустрічі гомінкого струмка з мовчазною річкою. Зачарованиймогутністю річки, гомінкий струмок замовк, притих. Йому соромно патякати:річка мовчить (За В. Сухомлинським).Чому стало соромно струмкові?Чи відчув він сторонній погляд на собі?Чи зробив самооцінку?

2-га ситуація. (Завдання для другої групи)

Соромно перед соловейкомОля й Ліда надумали сходити до лісу. Ішли та йшли, в дорозі стомилися та й сіли на траві

перепочити. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідують. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля й Ліда сиділи й боялися поворухнутися.

Аж тут він замовк. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі... Ніхто не бачить.• Соромно перед соловейком... – тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський).Як розуміти слова Ліди?Яку самооцінку вчинків зробила дівчинка?Коли людині стає соромно?

3-тя ситуація. (Завдання для третьої групи).

Скляний чоловічокВ одного хлопчика був маленький приятель – Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і

вмів угадувати, що думає й переживає його приятель – хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти – Скляний чоловічок уже помутнів і каже хлопчикові:

– Не треба так чинити, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить, але стає прозорим.

Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.

– Що я зробив чи подумав поганого? – з тривогою питає хлопчик.– Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув про свого

товариша...Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-

велике яблуко, яке дала йому мама.Так Скляний чоловічок навчав хлопчика житію. Це була його совість (В. Сухомлинський).Коли й чому Скляний чоловічок темнів?Коли хлопчикові ставало соромно? Хто оцінював його вчинки?Завдання для самоперевірки.Чому і коли так кажуть? Папір не червоніє. Сором їсть очі.Згоряти від сорому. Сорому наїстися. Спопеліти від сорому. Без сорому казка.Дати відповіді на запитання.

16

Як пов'язані совість і відповідальність?Як чинить совісна людина в конкретних ситуаціях? Наведіть приклади із власного життя.Що таке сором? Яких учинків слід найбільше соромитися людям?Що таке провина? Коли люди відчувають провину? Коли "совість без зубів гризе"?Запам'ятаймо!Слово вибачте означає даруйте мені мою провину. Тому слід казати вибачте, а не

вибачаюсь (ніби сам собі вибачаєш).Вибачаються тоді, коли своїм учинком завдали комусь прикрощів: мимохіть штовхнули,

сказали недоречне слово. Звертаючись на вулиці до незнайомого, аби про щось запитати, починають також зі слова вибачте.

VI. Завдання додому.Побудувати коротеньку розповідь (усно) "Коли мені було соромно і за що" або "Коли я

відчував провину і каяття за вчинок" (на вибір учня).Підсумок. Важливо не тільки навчити дітей розуміти природу добра і зла, а й залучати їх

до доброчинної діяльності. Тому наступне заняття можна провести у вигляді зустрічі з представниками доброчинних організацій. Можна провести конкурс на кращу м'яку іграшку, виріб, вишиванку, з метою передачі найкращих виробів у школи-інтернати, дитячі будинки.


Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва

Мета: Пояснити дітям поняття "добро", "зло"; показати на прикладі біблійного оповідання боротьбу між добром і злом, прояви совісті у людини, важливе значення совісті; допомогти прислухатися до голосу власної совісті.

Обладнання: білий папір на кожну дитину, два аркуші із зображенням безлистих дерев, паперові листочки, робочий зошит, олівці жовтого і чорного кольорів, диск "Дорога добра", свічка.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.Запитання на повторення:1. Кого Бог створив схожим на Себе?2. Для чого Бог дав нам розум, серце, волю?(Відповіді дітей)ІІ. Повідомлення теми уроку.1. Розповідь учителя:Ми маємо великий скарб – образ Божий. Але буває й так, що ми втрачаємо Божий

подарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухає батьків, заздрить. Отже, зло знаходить місце в душі.

Що ж підказує нам: добре робимо ми чи погано? Що ж допомагає нам визначити, де добрий вчинок, а де поганий? Бог дав нам у душі особливий голос, голос-підказку, що підказує нам, що добре, а що погано. цей голос називається совістю.

2. Розповідь біблійної історії про життя Йосифа та його братів (адаптованої).В одного чоловіка, якого звали Яковом, було 12 синів. Десять старших синів зовсім не

тішили своєю поведінкою батька, часто завдавали йому прикрощів. Один тільки Йосиф був слухняним, добрим, люблячим сином. Він дуже засмучувався, коли бачив, як брати зневажають батька.

Яків любив всіх своїх синів, але найбільше любив найменшого сина Веніаміна та Йосифа, якому подарував гарне різнобарвне вбрання. Брати через це заздрили Йосифу, зневажали його.

17

Одного разу, коли старші сини Якова випасали отари далеко від дому, він сказав Йосифу: "Біжи глянь, чи живі-здорові брати твої, чи худоба на місці, і скажеш мені". Йосиф з радістю пішов виконувати доручення батька.

Довго шукав Йосиф своїх братів. І ось, нарешті, помітив їх і заспішив з радістю до них. Брати теж здалеку помітили його і вирішили вбити, але потім один із братів на ім'я Рувим, який був добріший за всіх, сказав: "Не треба його вбивати; киньте його тільки в цю яму".

Радість зустрічі з братами перетворилася для Йосифа на великий смуток. Він благав їх відпустити його до батька, але їх серця були, як кремінь, холодні й тверді.

Йосиф сидів у ямі, плакав і знемагав від голоду і спраги. Брати посідали біля ями і почали їсти хліб, принесений Йосифом, але йому не дали і крихти. В цей час вони побачили купців, що їхали неподалік, і вирішили продати Йосифа. Так Йосиф був проданий купцям за 20 срібних монет. Такою була ціна його життя для братів. Батьку брати показали розірваний одяг Йосифа, вимазаний у кров козеняти, і сказали, що його розірвав хижий звір. Серце батька наповнилось смутком і горем, воно оплакувало найулюбленішого сина..

Купці продали Йосифа багатому чоловіку, близькому до фараона, і той зробив його своїм слугою. Йосиф чесно, сумлінно виконував свої обов'язки. але з ним трапилася неприємність: оббрехала його дружина хазяїна. Йосифа вкинули до в'язниці. Бог не залишав його. Він дав йому дар тлумачення снів. І Йосиф користувався цим даром. Дійшла чутка про цей дар до фараона, якому приснилися дивні сни, які не могли розгадати мудреці, і він викликав Йосифа до себе. Йосиф розтлумачив сни фараону і порадив йому запасати зерно, бо потім будуть неврожайні роки, буде голод. Фараон призначив Йосифа управителем єгипетської землі, збирати і запасати хліб.

Незважаючи на таке підвищення, Йосиф продовжував сумлінно трудитися: будувати засіки для хліба і наповнювати зерном.

А коли настали голодні роки, з усіх кінців з'їздилися люди до Йосифа, і він продавав хліб, поповнюючи скарбниці фараона золотом.

Одного разу, продаючи хліб, він побачив знайомі постаті. Це були його брати. Йосиф впізнав їх, але зразу не об'явився, а вирішив випробувати.

Брати й гадки не мали, що їх брат може так високо піднятися. В розкішному одязі він був не схожий на того Йосифа, якого вони продали купцям.

Випробувавши братів, Йосиф побачив, що вони змінилися, він пробачив їм все і поселив разом із сім'ями та батьком на найкращих землях Єгипту.

Так добро перемогло зло.Бесіда за твором.Запитання до дітей:1. Скільки синів було у Якова?2. Чи радували сини своєю поведінкою батька?3. Чому брати заздрили Йосифу?4. Як вони з ним поступили?5. Як поводився Йосиф у рабстві?6. Чому фараон поставив Йосифа управителем?7. Чи впізнав Йосиф своїх братів? А вони його?8. Чому він спочатку випробовував їх?9. Чи пробачив Йосиф своїм братам? 10. Яким кольором ви зобразили б душу Йосифа, братів (жовтим чи чорним)? (Відповіді дітей)Завдання.Намалюйте на папері у вигляді кружечка душу Йосифа і душу одного зі старших братів. Я

буду називати характеристики поведінки, а ви поставте рисочки-промінчики від кружечка (світлого або темного).

Приклад: Називаю "слухняність" – малюєте промінчик жовтим олівцем від кружечка, що символізує Йосифа.

18

Характеристики поведінки, написані на листочках: слухняність повага до батьків працелюбність справедливість чесність терпеливість доброта уміння прощати неслухняність заздрість жорстокість користолюбство жадібність брехливість боязливість(Діти виконують завдання).Фізкультхвилинка.Руки до неба я піднімаю (піднімають руки вгору)Щиро Бога благаю:Дай сили і вміння (показують руками на себе)Творити добро,І ненавидіти будь-яке зло (розводять руки).3. Слово вчителя.Схематичне зображення душі Йосифа схоже на сонечко, а одного з братів – на щось

подібне до павука, спрута.Так, добро, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А погані вчинки, погана поведінка

засмучують людей, роблять їм шкоду. Отже, зло – це все те, що приносить шкоду людям, засмучує, принижує гідність, робить боляче.

Ми всі маємо вчитися робити добро, адже "хто людям добра бажає, той і собі має". Добро вважають найціннішим скарбом, народна мудрість говорить:

"Роби добро – воно дорожче золота""Не одяг звеличує людину, а добрі справи""Добро посієш – добро й пожнеш""Добро завжди перемагає зло"Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій

душі – це неначе вогник свічки. Коли совість не спить – світло в душі людській. Коли (запалює свічку) ми питаємо в неї: "Чи добре те, що я роблю?", коли ми аналізуємо наші вчинки, наші думки, совість наша ніколи не згасне. І якщо не берегти її – робити зло, байдуже ставитись до людей, бути ледачим, жадібним, вогник погасне. У душі запанує пітьма (Гасить свічку).

Робота з підручником: бесіда за малюнком (ст. 15).Завдання.1. Прикріпіть листочки на дерева. До одного ті, на яких написані хороші характеристики

поведінки, на друге – погані. Так у нас утворяться два дерева: дерево добра і дерево зла.(Двоє дітей виконують роботу).2. Вимовте слово "зло", "добро".Чи відчуваєте різницю у вимові?Слово "добро" вимовляється, ніби співається, а "зло" – із сичанням, стисло. Наша мова

влучно назвала погані, лихі вчинки, думки злом, а хороші, приємні – добром.3. Послухайте мелодії. Визначте характер музики.(Діти слухають твори Л. Процюк "Різдвяна пісня", Е. Гріга "В печері гірського короля"

(фрагмент).

19

4. Пограємо у гру.Я буду кидати м'яч кожному з вас, називаючи при цьому хороші справи, вчинки, ви маєте

ловити м'яч, а якщо назву погані – відбиваєте м'яч. (Гра з м'ячем).ІІІ. Підсумок уроку.Запитання до дітей:1. Яку тему ми розглянули сьогодні?2. Що таке совість?3. Як ви розумієте вислів "Коли в людини совість спить – вона може зло робить"?Побажання вчителя:Прислухайтеся до голосу своєї совісті. Хай вона буде вашим надійним другом і

порадником.

Урок 6. Коли добро перемагає зло


Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва

Мета: пояснювати дітям, що гріх – це завжди шкода для самої людини; порівнювати вчинки літературних героїв зі своїми власними та прикладами з життя; сприяти бажанню дітей поділитися своїми думками; прищеплювати дітям кращі людські якості.

Обладнання: підручник "Дорога добра", плакат "Гріх – це недруг", зошит "Дорога добра", пісня О. Вардугіна "Ведмежатко захворіло", пісня "Людина починається з добра".

Хід уроку

I. Пісня "Людина починається з добра".II. Бесіда.– В нас у душі горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що добре, а що погане.

Але буває так, що совість нам підказує – слід зробити добру справу, а ми не робимо.Наприклад, у тебе є яблуко або цукерки, а в твого сусіда немає.Совість підказує: поділись, а ми відчуваємо жаль. Або попросили нас допомогти, ми

кажемо: добре, а самі думаємо – зробимо пізніше, і не робимо.А ще можливо, що ми не завжди слухаємось порад батьків і старших.Совість підказує нам: треба виправити гріх.– Згадаймо, з якими трьома найбільшими недугами треба боротись ("не хочу", "зроблю

пізніше", "а чому я?").III. Читання та обговорення оповідання В. Сухомлинського "Ледача подушка".– Який гріх Яринці допоміг виправити дідусь?– Подумайте, як краще боротися проти лінощів?– Яких інших гріхів треба позбуватися?Гріх – це недуг нашої душі, який чинить опір доброму і не хоче слухати голосу совісті.IV. Робота із зошитом.1. Читання і обговорення "Зайчик-ненажера".2. "Зайчик кається".3. Розфарбування ілюстрацій до творів.V. Прослуховування пісні "Ведмежатко захворіло".– Які почуття викликає у вас ця пісня?– Чи подобається музика?– Чи хотілося б вам потрапити в таку ситуацію? Від кого це залежить?

20

– Від кого залежить, щоб добра у світі було більше, ніж зла?– Що ми для цього будемо робити?VІ. Підсумок уроку



Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям, що таке гріх, як явище в людському житті, що псує його; вчити визначати позитивні та негативні риси людини, мотиви поганих вчинків та їх наслідки; виховувати прагнення до дотримання людських чеснот – доброта, щедрість, працелюбність, доброзичливість, правдивість.

Обладнання: картки із позначенням людських чеснот та гріхів, ілюстрації до вірша "Зайчик-ненажера".

Муз. супровід: Муз. О. Вардуліної "Ведмежатко захворіло".

Хід уроку

I Організація учнів до уроку.Привітання вчителя: Здрастуйте, друзі, урок розпочати пора. В життя крокуйте лиш

дорогою добра!II Підготовка до сприймання нового матеріалу. 1. Слухання притчі "Чарівні окуляри". Один чоловік забажав мати окуляри, через які б можна було бачити людські помисли,

бажання і те, що знаходиться в людських серцях.Знайшов цей чоловік чарівні окуляри і побачив, що в людських серцях зла більше, ніж

добра. Поступово чоловік почав зневажати злих людей, уникати їх, згодом зневага перейшла в ненависть, чоловік втрачав друзів, знайомих, став зовсім самотнім. Дійшло до того, що життя втратило для нього сенс.

Тоді прийшов до цього чоловіка Ангел Божий зі словами: – Чоловіче милий!Ти шукаєш досконалості в інших. Я раджу тобі пильно подивитися у власне серце. Якщо

не знайдеш там недоліків, тоді берись за чужі гріхи. Торкнувся Ангел окулярів, і чоловік побачив своє власне серце, сповнене гріхів, більших,

ніж це було ненависним йому в чужих серцях.– Боже милостивий! Який я грішний! Прости мене, Господи, і навчи покаятися та

смиренно виправляти свої власні помилки! Цієї ж миті окуляри розбилися.2. Робота над розумінням змісту притчі:– Що сталося, коли чоловік одягнув чарівні окуляри?– Чому люди залишили його самого?– Що сказав йому Ангел?– Чим було сповнене серце чоловіка?– Що сказав чоловік про себе самого?III. Вивчення нового матеріалу.1. (На дошці з’являється слово гріх).Діти, ви всі, напевно, чули це слово – гріх, а коли його говорять?(Відповіді дітей.)Слово вчителя:Так, гріхи бувають різні – маленькі і великі, легкі і важкі.Але всі вони роблять людську душу, серце і навіть тіло зраненим, хворим, непривітним.

21

Гріхи – це не тільки погані справи, а навіть і думки. Адже, як ми говоримо з вами, що Бог все бачить, він все чує і навіть все прощає коли ми каємося.

2. Робота з зошитом (с. 6-7).Вірш "Зайчик-ненажера".Проблемне запитання: Який гріх вчинив Зайчик?(Відповіді дітей на поставлене запитання. Читання вірша ).– Діти, вам соромно за зайчика?Чому їсти багато це гріх?– Давайте прочитаємо як зайчик виправив свій гріх.(Читання вірша "Зайчик кається" самостійно)– Які пігулки приписали Зайчику?– Що зробив Зайчик, коли зрозумів, що жадібність – це гріх?– Так, він покаявся і Бог простив його.Отже, Бог прощає нас за наші гріхи, але тільки тоді, коли ми це зрозуміємо і покаємося.IV. Фізкультхвилинка.Бог присутній поміж нас. Він на небі й на Землі. Він все бачить,Він все чує, Усім світом Він керує. Господь любить усіх нас. Він із нами повсякчас.V. Продовження практичної роботи над темою уроку. – Діти, як ми можемо назвати такі риси характеру, вчинки людей?(На дошці картки).Зло – (добро).Жадібність – (щедрість).Лінь – (працелюбність).Заздрість – (доброзичливість).Брехня – (правда).– Так, це гріхи, давайте спробуємо їх вилікувати і доберемо докожного гріха людські чесноти.(Діти самостійно добирають, вчитель тільки корегує.)VI. Музична хвилинка. Слухання і обговорення пісеньки "Захворіло ведмежатко"– Чому ведмежатко захворіло?– А у нас є діти, схожі на це ведмежатко?VIІ. Підсумок уроку.Заключне слово вчителя.Любі, діти, виростайтеМудрими і щирими.Гріхів в душу не пускайтеІ будете щасливими!Бог послав нас у цей світЛиш добро творити.Ви – Його творіння квіт.Вам бажаю – у Його любові жити!

Урок 7. Батьківська любов. Отець наш Небесний

22



Мета: розповісти дітям про безкорисливість і жертовність батьківської любові, про любов Бога до нас.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.Запитання до дітей:1. Хто піклується про вас?2. Хто ночей не досипає, коли ви захворіли?3. Хто вчив вас ходити, розмовляти? (відповіді дітей)ІІ. Повідомлення теми уроку.Сьогодні, діти, ми поговоримо про батьківську любов. Немає нічого більшого на землі,

ніж батьківська любов до нас. Батьки хочуть порадіти за нас, бо вклали в нас всю душу, все серце. А ми інколи своєю поведінкою засмучуємо їх. Нам потрібно намагатися не підвести батьків, виправдати їхні сподівання. Але і тоді, коли ми щось зробили погане, батьки не перестають нас любити. Давайте розглянемо малюнки на ст. 19-20.

Запитання:1. Що ви бачите на першому малюнку?а) який погляд у мами?б) як виглядає малюк уві сні?2. Опишіть, будь ласка, другий малюнок. ІІІ. Послухайте твір Бруно Ферреро "Жахлива історія".Один хлопець учинив крадіжку. Через якийсь час все розкрилось. Хлопець страшенно

боявся реакції свого батька – чоловіка гідного і шанованого у місті.Атмосфера в хаті була страшенно напружена. Після вечері у кухні залишились тільки

батько і син.Хлопець з острахом чекав, але батько за цілий вечір не зронив ні слова.Несподівано батько встав і підійшов до комина. Він узяв до рук залізну кочергу. Кочерга

мала загострені зубці і була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу.Переляканий хлопець не зводив із батька широко відкритих очей.Батько став біля сина, поклав свою руку на стіл, а потім проткнув її розжареним залізом.

При цьому він не вимовив ані слова.IV. Бесіда з учнями.1. Що скоїв хлопець?2. Чому хлопець боявся реакції батька?3. Що зробив батько? Як ви гадаєте, чому він так зробив?4. Чи зрозумів хлопець вчинок батька?5. Подумайте, чи не нагадує ця історія якусь іншу подію. Розкажіть.6. Як ви гадаєте, чому твір називається "Жахлива історія" ? (Відповіді дітей).V. Фізкультхвилинка.Ми – високі дерева (піднімають руки вгору),Ми – низенька трава (присідають, показують руками травичку),Нас сонце голубить (піднімають руки вгору),Нас дощ полива (махають руками),Нас вітер колише (коливають руками над головою),Тріпоче, зрива,Та Бог на руках Своїх (простягають руки і тримають перед собою долонями вгору)

23

Міцно трима.

Народна мудрість говорить:"Який господар, такий тин, який батько, такий син". Кожен батько хоче, щоб його дитина

була гордістю, втіхою сім’ї. Давайте ніколи не будемо засмучувати наших батьків, а якщо ви відчуваєте, що інколи робите те, що може їх засмутити, постарайтесь виправитись і вибачитись перед ними.

Були такі часи, коли люди робили багато зла. Бог намагався достукатись до їхніх сердець, але вони були холодні і глухі до Божих попереджень. Тоді Бог наслав на землю величезну зливу, що утворила потоп, який очистив землю від злих людей. Залишився лише Ной, який жив за Божими законами, і його сім’я. Ной любив Бога, слухав його. І за наказом Бога він збудував ковчег і врятував багатьох тварин.

Після потопу Бог пообіцяв Ною, що більше ніколи не посилатиме такого лиха на землю, але буде чекати, щоб люди змінилися і не робили ніколи зла.

Небесний Отець, як заповіт злагоди між Ним і людьми, утворив на небі райдугу. І часто після дощу на небі з’являється семикольоровий місток – символ миру і любові.

Завдання: Розгляньте руки Отця Небесного, що тримають весь світ, розфарбуйте малюнок. (Діти розфарбовують малюнок під супровід "Колискової" О. Залевської).

Давайте подякуємо нашому Богу за любов і турботу.Боже наш, Небесний Отче,Дякуєм Тобі за сонцеІ за весь Твій білий світ:За повітря, воду, хліб,За одежу й теплу хатуДякуєм Тобі, наш Тату.VI. Підсумок уроку.Запитання до дітей:1. Про що ви довідались сьогодні?2. Чи спонукала вас наша бесіда бути вдячними дітьми?

Урок 8. Мої рідні. Моя родина


Авраменко Раїса Миколаївна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва

Мета: поширити уявлення дітей про сім'ю, родину, рід; стимулювати появу інтересу до історії свого роду, з'ясувати імена членів родини, ознайомитися із сімейними традиціями; розвивати спостережливість, уважність, вміння запам'ятовувати, робити висновки; виховувати почуття духовної єдності поколінь, бажання берегти родину, як часточку великої родини – українського народу.

І. Вступна бесіда.1. Лунає пісня "Роде наш красний" або "Родина" (Злотник, Крищенко) (приспів).2. Бесіда з учнями. Недаремно почали наш урок словами пісні "Роде наш красний ".– Сьогодні ми спробуємо з'ясувати значення та зміст всіх відомих слів: сім'я, родина, рід.– Хто чекає вас, коли приходите додому?– Чи приємно приходити до своїх рідних, чому?– Чому ви радієте зустрічі з батьками?

24

– Що потрібно, щоб з малюка виросла хороша людина? (Турботливі руки, їх любов, ласка).

– Отож, самі найближчі рідні люди, які вас оточують, складають сім'ю.– Хто члени вашої сім'ї ?– Яке дерево – такі й квіти, які батьки – такі й діти.– Яка сім'я, такий і я.– Яблуко від яблуньки недалеко падає.3. Розповідь учителя.Але яка ж сім'я без бабусь та дідусів, котрі так пестять та доглядають онуків? Без тіток та

дядьків, котрі люблять пограти з племінниками чи подарувати якісь потрібні речі? Близькі та далекі родичі складають родину.

Вірш.Дідусь і бабуня.Тато й мамуня,Ромчик, Дарина –Ось така родина.4. Гра "Мікрофон".– Хто ми для своїх батьків? (Діти).– Хто ми для бабусь та дідусів? (Онуки).– Кого в сім'ї називають берегинею? (Маму).– Як можна одним словом назвати всіх близьких родичів? (Родина).Питання особистого характеру:– Як звати батька твого батька?– Як звати мамину неньку?– Як звати бабусиного чоловіка?– Як звати дитину твоєї мами, але не тебе?– Встаньте всі, хто залюбки ходить в гості до родичів?– Сядьте всі, хто любить свою родину. Проблемне питання:II. Читання казки.– Послухайте казку про те, що трапилась з однією родиною. Читання казки.– Яку пораду дав лелека молодим?– Що потрібно для того, щоб продовжився рід? (любов, повага, терпіння, жертовність).– Треба уміти віддати все своє серце, все своє життя заради іншого – і тоді твоє життя

стане повним, – сказав лелека.Продовження читання.– Ви щойно побачили, як із сім'ї утворюється родина, а з родини й рід. (Родичі від

минулих поколінь до майбутніх).– У кожного з вас є свій рід, і ми зараз спробуємо відновити родинне дерево.ІІІ. Робота в зошиті. Прадідусі і прабабусі — це коріння.1. Хто знає, як їх звали. Бабусі з дідусями – стовбури. Батьки – гілочки.А ви – листочки. (Рід).1. У кожного з вас чудова родина, це тому, що кожен рід має міцне коріння:Дехто з наших дітей з батьками вже дослідив своє коріння. І ми вислухаємо, які цікаві в

них історичні дослідження.2. З рештою дітей ми домовимось, що ви теж спробуєте разом із батьками відновити свої

корені.3. Прислів'я.Багато мудрості говорено нашим народом про родинні стосунки. Спробуємо зрозуміти їх

зміст.

25

1. Без сім’і та родини немає народу.2. Хто шанує родину, той достойна людина.3. Щаслива родина – міцна Україна.IV. Читання уривку з підручника "Ми – християни".– Хто ж такі християни?Християни – ті, хто вірить у Бога, Ісуса Христа, і виконує Заповіді Ісуса Христа.Найперші правила Дороги Добра:1. Твори добро, де тільки можеш.2. Шануй своїх батьків.3. Люби свою рідну землю.V. Підсумок уроку.– Що таке сім'я, родина? Рід?


Черниш Ганна Григорівна, вчитель ЗНЗ № 211 м. Києва

Мета: вчити дітей розуміти історію свого роду, сім’ї, розширювати знання учнів про сім’ю та її значення у житті людей; розвивати мислення, творчу думку дітей; виховувати бережне ставлення до речей сім’ї, бажання піклуватися про членів родини.

Обладнання: музичний супровід – "Молитва матері", слухання вірша В. Симоненка "Я вірив, що краще всього", грамзапис пісні "Родина" Н. Яремчука.

Хід уроку

I. Організація класу.II. Повідомлення теми уроку. Розгадування ребусуЯ (сім’я)– Ми будемо говорити про те, що кожна людина любить і шанує. І тому девізом нашого

уроку будуть слова:"На світі білому єдине,Як і Дніпрова течія –Домашнє вогнище родинне,Оселя наша і сім’я".– Кого ви найбільше любите?(Відповіді дітей).Так, у кожного з вас є батьки. То найрідніші люди, які вас шанують і люблять, пестять і

голублять, які піклуються про вас. Розкажіть про те, як вони це роблять.(Розповіді дітей).III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу. Розповідь з елементами бесіди про сім’ю, рід, родину. З кого складається ваша сім’я?(Відповіді).Отже, сім’я складається з мами, тата, дітей. Можна ще сказати так: з батьків та дітей. Але

прислухаймось до того, як звучить слово "сім’я". Що ви чуєте? (Чується два слова – "сім" і "я"). Що це означає? (Сім’я складається з багатьох людей, з дітей, мами, тата. У мами і тата

теж є батьки – мої дідусі і бабусі).Учень читає вірш-лічилку.

26

СімМама, тато, дід, бабуся –Всіх назву, не помилюся.Старший братик і сестричка –В нас сімейка невеличка.Не спиняйте, бо зіб’юся,Мама, тато, дід, бабуся...Старший брат, сестра і я –Отака у нас сім’я.Нам лічилочку на "сім"Повторити треба всім.

Відгадування загадок.– Тобі належить, а всі користуються.А відгадайте-но, що я таке?– Усі хочуть, як народиться дитина, щоб я було красиве і дзвінке, бо носить все життя

мене людина.Так, відгадали. У цих загадках йдеться про ім’я.У кожного з вас є своє ім’я, прізвище, побатькові.(Діти називають прізвище, ім’я, побатькові). Розповідь з елементами бесіди про родинне дерево. Слухання пісні Н. Яремчука "Родина".(Діти читають вислови з дошки). Ріка вмирає без джерел,Дерева сохнуть без коріння.У ріднім краї ти – орел.Твій родовід тут – покоління.– Яка основна думка цих слів?(Відповідають діти). Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа, весь народ.Ми з вами український народ, який складається з родин, великих і малих, дружних і

працьовитих.Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми

частина всього цього, нам рідного і близького.Одна Батьківщина, і двох не буває.Місця, де родився, завжди святі.Хто рідну оселю свою забуває,Той долі не знайде в житті.Криниця при дорозі край села.І журавель похилений над нею.Хоч би куди дорога завела,Думки наші із рідною землею.Бо тут наш дім, і тут наша рідня.І тут священні предківські могили.Душа наша не прожила б і дняБез рідної землі, яка нас всіх зростила.– Діти, як ви розумієте, яка сім’я щаслива? (Відповіді дітей).(Вірш записано на дошці).Коли в домі ладДе злагода в сімействі;Де мир і тишина,Щасливі там люди,Блаженна сторона.

27

Їх Бог благословляє,Добро їм посилає,Із ними вік живе,Із ними вік живе.

І. Котляревський– Як ви розумієте слова "в домі лад"?IV. Робота з підручником.Опрацювання статті "Мої рідні. Моя родина" с. 21-23.V. Підсумок.Кросворд "Склад сім’ї".

1

2

3

4

5

6

Закінчіть речення. Ці слова впишемо в клітинки.1. Донька моєї мами – то моя ... (сестра).2. Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи ... (тато).3. Своїх онуків розуму навчає старенький ... (дідусь).4. Найбільше пестять та голублять своїх дітей ... (мами).5. Батькам на потіху росте здоровий, розумний їхній ... (син).6. Твою матусю донечкою кличе твоя ... (бабуся).– А тепер прочитайте слово у виділених клітинках зверху вниз (родина).


Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва

Мета: формувати у дітей уявлення про сім'ю, як спільноту рідних людей, про належність кожного учня до певної сім'ї; про любов Бога до людей і до всього живого; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки – найріднішого місця на землі; виховувати шанобливе ставлення до свого роду.

Обладнання: сімейні альбоми, диск із записом „Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської, диск з записом пісні Л. Кириченко.

Хід уроку

I. Організаційна частина.II. Повідомлення теми і завдань уроку.Сьогодні на уроці ми розповідатимемо про сім'ю, дізнаємося, що таке рід, родина.III. Вивчення нового матеріалу.1. Учитель дає учням завдання.– Назвати своє прізвище та ім'я. Назвати ім'я та по-батькові матері, батька. Назвати ім'я

братика, сестрички.– Як ви звертаєтесь до своїх рідних? Про що ви любите розмовляти з мамою, татом,

28

братиком, сестричкою?– Тато, мама, братик, сестричка – це ваша сім'я або родина. Тато – господар дому. Мама –

берегиня роду. Без дітей родина не буде по-справжньому щасливою. Вони – малі помічники, радість для своїх батьків.

–Послухайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх.• Яка сім'я, такі й діти.• Нащо ліпший клад, коли в сім'ї лад.• На сонці тепло, а біля матері добре.– Відгадайте загадку.Найрідніша, наймиліша,Всіх вона нас пестить, тішить,Завжди скрізь буває з нами.Відгадайте, хто це? (Мама)Діти слухають музичний супровід "Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської.– Як ви називаєте свою маму? (Матуся, матінка).– Мама ... Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, сонячне

слово. Матінка.– Уся гордість світу від неї. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні

героя...– Матуся – найдорожча у світі людина, берегиня роду. Вона народжує дитину, пестить її,

голубить, вчить добра і любові.Діти слухають пісню Р. Кириченко.– Про яке найдорожче слово співала артистка? (Мама).– Хто для вас мама? (Сонечко, бджілка, красуня).– Якби ви були чарівником, що ви зробили б для мами?– За що ви любите свою маму?– Кого ще ми називаємо матір'ю? (Матінку Божу, Батьківщину). Усі діти Марії любовно

звертаються до Богородиці – Матінко Божа. І Батьківщину у віршах і піснях народ називає ненькою або матір'ю.

МатиХто тебе так щиро любить І вбирає, і голубить,І кладе у постіль спати? Мати.Хто стеріг тебе від злого, Відмовляв собі усього,Щоб тобі віддати? Мати.Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Марійка Підгірянка– Чи добре ви знаєте тата?– Який улюблений колір вашого тата?– Яка улюблена страва?– Яка улюблена телепередача?– Що тато любить дарувати мамі?– Чого ви навчилися у свого тата? Про що розповідаєте татові?– Запам'ятайте батькову науку:• Хто хоче більше знати, мусить менше спати.

29

• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.• Шабля ранить голову, слово – душу.– Скрізь по Україні знають слово тато. Закарпатці називають тата няньком. А в урочистих

випадках уживають слово батько. У багатьох місцевостях побутує ще й слово отець. Тепер це слово вважають застарілим, а колись часто промовляли: "Шануй отця й матір своїх". Збереглося слово отець у значенні Бог, Отець небесний. Головна наша молитва починається звертанням "Отче наш..." А ще це слово вживають як шанобливе звертання до священика: Отче, панотче.

– Чи знаєте, що означають слова рідня, рід?Дідусь, бабуся, тітка, дядько та їхні діти для тебе – рідня. Вони не просто близькі й дорогі

тобі, а ще й одного із тобою роду. У народі кажуть: "У кожної деревини – свій плід, а в кожної людини – свій рід."

– У дідуся і бабусі завжди з'явиться для вас вільна хвилинка.2. Робота з підручником "Дорога добра " 8 урок.а) Діти слухають вірш Василя Симоненка "Я вірив, що краще всього".б) Відповіді на запитання.– Чим радісне для тебе спілкування з дідусем чи бабусею?– Як ти маєш ставитися до старших коли виростеш?IV. Закріплення вивченого матеріалу.1. Продовжити речення:;

Моя мама... Мій тато... Бабуся – це мама... Дідусь – це тато... Прабабуся – це... Прадідусь – це...

2. Послухайте оповідання.Родовідне дерево.Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він не знав.– А як же ти дідуся кличеш?– Діду, дайте меду.Смішно та й не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як і тата

й маму звуть.– Е-е-е, – каже дід Петро. – Хто не має коріння, той як перекотиполе. Куди вітер подме,

туди й котиться.А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони

мають такий альбом, де вміщують знімки своїх родичів і добре слово про них. І складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то член красного роду. Що глибше коріння в такого дерева, то міцніше воно стоїть на землі.

– А яке коріння у твого дерева?3. Робота в зошиті"Дорога добра ",8 урок.Вчитель показує свої родинні фотографії з дитинства і розповідає про себе і рідних.

Створює власне дерево родоводу як зразок його побудови.Дітям вчитель пропонує у дерево родоводу в зошиті вписати імена своїх рідних.V. Підсумок уроку.– Що цікавого ви дізнались на уроці? Що нове відкрили для себе?

Урок 9. Наш рід. Ми – християни


Чалишева Вікторія Валентинівна, вчитель ЗНЗ № 230 м. Києва

Мета: продовжувати формувати у дітей уявлення про сім'ю як спільноту рідних людей, про приналежність кожного учня до певної сім'ї; виховувати в учнів розуміння свого місця в сім'ї, вчити шанувати й любити своїх батьків та інших членів родини, надавати їм посильну

30

допомогу у веденні домашнього господарства; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки; викликати у дітей бажання до ведення сімейних альбомів, календарів, збагачення й збереження родинних реліквій; виховувати шанобливе ставлення до свого роду.

Обладнання: ілюстрації із зображенням родини, сімейні реліквії, сімейні фотографії; малюнок "Дерево роду".

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.Бесіда із використанням ілюстрацій, що зображують родину.– Як можна назвати групу людей, зображених на малюнку?– Чому ви вирішили, що це родина?– Що таке родина?II. Повідомлення теми та мети уроку.– Сьогодні ми продовжимо говорити про родину, рідню; дізнаємося, що таке рід;

поговоримо про те, як зберігати пам'ять свого роду.III. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.1. Розповідь учителя з елементами бесіди.Родина посідає особливе місце у житті людини. Тато й мама дали вам життя, вони

доглядали за вами, коли ви були ще зовсім маленькими, співали вам колискову, притискали до свого серця. Вони й зараз допомагають вам, турбуються, радіють вашим успіхам і сумують через невдачі. Ваші батьки виховують вас, привчають вас до праці, дуже люблять вас.

– Із кого складається родина? (Із батьків і дітей).– Із кого складається ваша родина?Ви повинні шанувати своїх батьків, дідусів і бабусь, адже вони батьки вашого тата і мами.

У них теж були батьки – ваші прабабусі і прадідусі. Усі разом вони називаються родом. Рід – це рідня із давніх часів і до сьогодні.

Старші члени родини мають багатющий життєвий досвід і вони допомагають молодшим. Рід тримається на них, ніби дерево на корінні.

Розгляньте дерево. (На дошці вивішується малюнок). Листочки – це ви, гілки – ваші батьки, дядьки і тітки, стовбур – це дідусі і бабусі, коріння – батьки ваших дідусів і бабусь.

Кожен із вас може скласти дерево свого роду.2.. Дидактична гра "Оживи дерево".Діти підходять до дерева і, вказуючи на листочок, гілочку, стовбур, розповідають, хто це в

їхній родині.3. Бесіда про родинні реліквії.– У нашого народу є традиційне родинне правило: діти, онуки повинні з повагою

ставитися до старших, своїх батьків. Допомагають їм, піклуються про них.У спадок від старших нам залишається не лише мудрість, поради, але й речі, які вони

зробили своїми руками або купили чи одержали в нагороду. Такі речі стають родинними реліквіями.

Родинною реліквією є і родинні фотокартки рідних. Раніше вони висіли у рамках на стіні, тепер частіше зберігаються в альбомах або коробках. Родинні фотографії багато можуть розповісти про життя роду.

4. Фізкультхвилинка.IV. Закріплення та осмислення знань.1. Робота з підручником (с. 24-26).2. Робота у зошиті (Урок 8-9). Музичний супровід: "Роде наш красний".3. Читання оповідання В. Сухомлинського "Дідусь".V. Підсумки уроку.– Про що вели мову на уроці?– Що нового дізналися про родину?

31

– Що потрібно робити, щоб сім'я була щасливою?– Що ти можеш для цього зробити?

Урок 10. Храм - Дім Божий


Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва

Мета: донести до дітей значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; вчити висловлювати власні думки, за допомогою кольору і ліній передавати настрій і внутрішній стан.

Музичний супровід: передзвін Лаврської дзвіниці.

Хід уроку

І. Закріплення раніше вивченого. Актуалізація опорних знань.1. Фоторепортаж "Найстаріші члени моєї родини". (Показ дітьми фотографій і

розповіді про найстаріших членів роду).– Як назвати одним словом пращурів, наших батьків, нас? (Родина).2. "Словникове дерево добра".(Учитель читає визначення слів зі словничка, діти називають відповідні слова.

Надруковані слова вішаються на дерево: Правила життя, світ, Божий світ, людська душа, образ Божий, совість, гріх, Отче наш, християни).

II. Робота над новим матеріалом. Оголошення теми й мети.1. Сьогодні ми з вами здійснимо мандрівку нашим рідним містом і спробуємо засіяти в

душах зернини, з яких виростуть квіти чуйності, терпіння, людяності. ( За правильні відповіді діти отримують пазли, з яких в кінці уроку вони складуть великий малюнок з зображенням квітів, в серединках яких написано: чуйність, терпіння, людяність).

2. Віртуальна мандрівка рідним містом.Яке велике наше місто. Скільки в ньому будинків – і невеликих, і великих,

багатоповерхових! У житлових будинках мешкають люди. Є й будівлі іншого призначення. (Діти називають).

Але є у місті особливі будівлі, де не живуть, не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Тому, хто створив небо і землю, все живе на землі а також нас з вами. (Храми). Ці будівлі називають Домом божим.

3. Розповідь про храми, про князя Володимира.4. Слухання передзвонів лаврської дзвіниці.5. Перевірка засвоєння.– Заради чого люди приходять в храм?– Що буде, якщо в місті чи в селі зруйнують храм? (Пустеля для бога).– Що означає вислів "У нашому селі – храм"? (День народження церкви).– А чи є місце для бога в наших душах? (Тут є місце для розваг, для думок про смачну

їжу, гарний одяг, ще про щось. Але треба, щоб у нашій душі також було особливе місце для Бога).

Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".6. Робота в зошитах.Якою має бути душа, щоб у ній було місце для Бога? Спробуйте намалювати.5. Презентація робіт (діти коментують малюнки).III. Підсумок року.

32

Складання пазлу.Варіант уроку

Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва

Мета: показати значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; ознайомити з основними духовно-моральними цінностями на основі зразків української культури, з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми; допомагати пізнавати та сприймати морально-етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати в дітях риси християнської моралі.

Обладнання: кольорові олівці, диск із записом передзвону лаврської дзвіниці, ілюстрації із зображенням храмів м. Києва

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.– Як ви розумієте – шанувати свій рід? Розповідь дітей про своє родове дерево (домашнє

завдання).– Давайте згадаємо, що означає слово "християни"?II. Повідомлення теми і завдань уроку.– Ми живемо з вами у великому місті, в якому багато різних будинків. У деяких будинках

живуть люди. Але є будівлі іншого призначення – це школи, магазини, театри, музеї, різні підприємства. А ще є у місті особливі будівлі, де не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Богу, – церкви, храми. Їх ще називають Домом Божим.

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нових знань.– Чи були ви у церкві чи храмі? Що запам'яталось вам найбільше? Хто із членів вашої сім'ї

ходить до церкви?– Якщо храм – Дім Божий, то хто в ньому живе, хто в ньому Господар?– Для чого люди приходять до храму? (Щоб попросити у Бога допомоги в житті, з

проханням про здоров'я своїм близьким, подякувати за те добро, яке дарує нам Бог, попросити у Бога прощення за погані вчинки, щоб ніколи їх не повторювати, про себе, щоб стати кращим, подолати гріх).

Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".– Усі ми, проходячи повз будь-який храм, милувалися його красою та величчю. Київ –

місто, в якому багато старовинних храмів (розгляд ілюстрацій).Але не кожен знає, як влаштований православний храм.– Чим, на вашу думку, відрізняються храми від звичайних будинків? (за формою

нагадують палаци, увінчані золотими банями, сяючими на сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові).

– Кожен храм присвячений якомусь святому або якійсь події Священної історії, зводилися храми у гарних місцях. Сама будівля храму здебільшого нагадує форму корабля, тому що церква подібна до корабля, на якому можна переплисти бурхливе море життя. Як праотець Ной рятував себе і свій рід в бурхливих хвилях потопу, закрившись у ковчегу, так і церква рятує християн від гріховного потопу серед бурхливих хвиль моря житейського.

Храм завершується куполом (або ще його називають баня, маківка), який символізує небо. На куполі височіє хрест – во славу глави церкви Ісуса Христа.

Часто над входом до храму збудована дзвіниця – вежа, де розташовані дзвони. Вони скликають людей на молитву у дім Божий. Чим більше свято, тим урочистіше дзвонять дзвони. Давайте з вами послухаємо передзвін київської лаврської дзвіниці.

33

Християнський храм складається з трьох частин. Перша, найголовніша, частина храму – вівтар, друга – храм, третя – притвор. Свою розповідь вчитель може супроводжувати показом ілюстрацій.

– Люди, які приходять у храм Божий, щоб бути з Богом – це люд Божий. У кожного з нас у душі має бути особливе місце для Бога. І тоді в душі розцвітають чудові квіти – квіти чуйності, терпіння, людяності. А Бог бачить і невидимо поливає ці квіти, щоб вони краще росли. Тоді ми з вами стаємо кращими. Душа людська стає прекрасною. Вона стає храмом для Бога.

IV. Закріплення та осмислення знань.– Коли б вам довелося будувати храм, щоб вам хотілося особливого побудувати?– Поки ви ще маленькі, тому для початку давайте розфарбуємо малюнок церкви та

прикрасимо його квітами "чуйності", "терпіння", "людяності", "любові". Після закінчення роботи діти розповідають, якими кольорами вони розфарбували малюнок. Чому?

V. Узагальнення і систематизація знань.– Чи хотіли б ви піти до церкви? Як треба поводити себе у храмі? Нагадати дітям правила

поведінки у храмі, які вивчали на уроці "Я і Україна".VI. Підсумок уроку.– Якою повинна бути душа людини, щоб у ній було місце для Бога?– Для чого люди будують храми? – Кого називають – люд Божий? – Подумайте, чи могли

б ви назвати себе людиною Божою?


Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва

Мета: дати поняття Храму людської душі; розкрити різницю між Храмом і звичайним будинком; виховувати бережливе ставлення до пам’яток культури, духовності; донести до сердець дітей значення Храму для людей, міста, села.

Обладнання: картини, з зображенням церков, ладанка, ладан, масло для ладанки, музичний супровід на диску "Передзвін лаврської дзвіниці"

Зміст уроку

І. Повторення вивченого.Про кого ми говорили на попередньому уроці? Що таке сім’я, рід? Хто такі християни? В

якому місті Ви живете? Чим красиве наше місто? А що ще є в нашому місті? Чи ходите ви до храму? Навіщо ходять люди в церкву?

ІІ. Словникова робота.1. Храм, церква – Дім Божий, де люди збираються, щоб молитися Богу, звертатися до

нього.2. Народ, люд Божий – люди, які вірять у Бога, разом моляться йому.ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку1. Читання тексту, ст. 27 "Храм – Дім Божий" – вчителем. Що є на церкві?2. Прослуховування музичного супроводу "Лаврські дзвони".3. Читання тексту кращими учнями.4. Демонстрування картин, на яких зображені церкви.5. Читання вірша "До церкви" вчителем, кращими учнями.6. Робота над змістом вірша. Що пахне в церкві? Що світить зоряно? Що співають в

Божому храмі? (Практично: показати ладан, розповісти де його беруть, що означає запалювання ладану в церкві, квартирі, показати ладанку, запалити ладан і відчути його запах).

ІV. Робота в зошитах (ст. 10).

34

– Бесіда. – Що ми бачимо на малюнку? – Як ви зрозуміли, що це церква? – Коли підходять люди до церкви, коли заходять в неї, що вони повинні зробити?V. Підсумок уроку.– Крім батьків, до яких ми звертаємось, просимо допомогу, до кого ми ще можемо

звернутись?– Чому люди йдуть до храму?– Що таке Храм?


Аксентьєва Людмила Андріївна, вчитель ШДС "Калинка" м. Києва

Мета: в доступній формі ознайомити дітей із значенням храму для міста, його будовою; значенням храму для людини і поняттям храму людської душі; розвивати уміння будувати висловлювання.

Обладнання: картинки, програвач, книги.

Хід уроку

I. Організація класу.II. Повторення вивченого матеріалу.– Чи готові ви йти Дорогою Добра? – Так– Згадаймо найважливіші з правил руху Дорогою Добра.1. Бесіда.Вчитель: – Що значить шанувати свій рід? Учні: – Завжди пам'ятати про своїх рідних і

робити лише добрі справи, щоб вони нами пишались.Вчитель: – За що ми маємо бути вдячні нашим рідним? Учні: – За незмірну любов та

турботу.Вчитель: – Як ми можемо виразити їм свою вдячність? Учні: – Лагідним словом,

допомогою по господарству, гарним навчанням, виготовити чи вишити подарунок своїми руками.

2. Гра "Хто швидше?"Вчитель: – А тепер я перевірю чи знаєте ви, які лагідні слова можна сказати найріднішим

для нас людям? Кому?Учні: – Мамі і татові. Дівчатка називають лагідні слова татові, а хлопчики – мамі: мила,

мужній, ніжна, надійний, щедрий, щаслива, ласкава, лагідний, сильний, працьовитий.Вчитель: – Ми сказали хороші слова своїм батькам, а кому ще ми можемо бути вдячні?Учні: – Бабусі, дідусеві.Вчитель: - Подаруйте їм сьогодні віршик (розповідають віршик).Вчитель: – Молодці! Ви добрі, розумні. І я вірю, що ви будете любити і шанувати своїх

рідних все життя.ІІІ. Фізкультхвилинка.Я тихенько підіймусяІ до неба потягнуся.Вліво, вправо нахилюся,Землі рідній поклонюся.Богу щиро помолюся:Любий Ісусе, до тебе Молюся,Дай щастя мені і моїй родині,

35

І рідній моїй Україні.Дружно встали,Покрутились на всі боки,Полетіли як сороки,Пострибали, як зайціІ на місце сіли всі.2. Правило Дороги Добра: люби свою рідну землю.Питання:Вчитель: – Як ви розумієте слова «рідна земля»?Учні: – Це де ми народилися, живемо, ходимо до школи. Це – наша Батьківщина,

Вітчизна.Вчитель: – А як вона називається? Учні: – Україна!Вчитель: – Як називається місто в якому ми живемо? Учні: – Київ.Вчитель: - А хто засновник нашого міста? Учні: – Кий, Щек, Хорив, Либідь.Вчитель: – Так, Київ – стародавнє місто, йому понад 1500 років. Це одне з

найкрасивіших міст світу. Воно красиве, велике, потопає в зелені і квітах (вважається найзеленішим містом у світі).

Але воно славиться в світі і своїми особливими будівлями. А що це за будівлі, ми дізнаємося на уроці, адже тема уроку: Храм - Дім Божий.

IV. Вивчення нового матеріалу.Вчитель: розповісти притчу про Апостола Андрія (учня Ісуса Христа).1. Робота з книгою."– Тут повстане місто, з котрого Христова віра піде і прославиться воно Золотими банями

(куполами) на весь світ." 1. Вчитель: – Читаю перший абзац, а потім аналізуємо.Питання:– Яке наше місто? – Велике, красиве.– Які в ньому будинки і скільки їх?– А що це за будівлі іншого призначення? – Школи, інститути, магазини, театри, лікарні,

кінотеатри.Вчитель: – Зараз читаю другий абзац і аналізуємо.– Як бачите, здійснилися віщування апостола Андрія. Київ славиться своїми чудовими

спорудами. Люди із вдячності і любові присвятили ці споруди Богу. Тому ще їх називають Домом Божим.

2. Розгляд картинок із зображенням храмів, монастирів.Запитання:Вчитель: – Чим відрізняються храми від звичайних будинків?Учні: – За формою – нагадують палаци увінчані золотими банями (куполами) сяючими на

сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові. Храми зводяться у гарних місцях, на пагорбах або навіть скелях.

Вчитель: – Заради чого люди приходять у Храм – Дім Божий?Учні відповідають.Вчитель: – Читання наступного абзацу:1. Дякувати Творцеві;2. Прохати про здоров'я;3. Подолати гріх.Запитання:Вчитель: – Хто з вас відвідував Божий Храм? А хто ні?– Поміркуйте і уявіть, що ви зайшли у Храм Божий, що відкриється перед вашими очима?Будова Храму. Храм складається з 3-х частин. Східна частина – вівтар – найважливіше

місце в Храмі (заборонено входити жінкам і дівчатам). Від середньої частини храму вівтар відгороджений іконостасом. В ньому – 3-є дверей: Царські ворота – в центрі, північні – зліва,

36

південні – справа. Невелике підвищення перед вівтарем називається амвон. У середині храму стоять віруючі. В західній частині храму, ближче до виходу стоять віруючі, які каються, й ті хто вступає в хрещення. В тому місці священик приймає сповідь.

Місце, де продаються свічки і приймають записки, називається свічковий ящик. Крильце називається папертю. А ще є місце, де співає хор.

Музичний супровід – "Хор".Мелодія лине ніби з небес чиста, світла, душевна, наповнюючи наші душі спокоєм і

радістю.Музичний супровід "дзвони".Славляться церкви своїми дзвіницями. Дзвін закликає людей до храму.

Урок 12. Мої вчителі. Ісус Христос – Учитель


Манойленко Лариса Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 12 м. Києва

Мета: розширити уявлення дітей про Ісуса Христа як Учителя всіх; спрямувати на розуміння значення вчителів для усвідомлення Божих Заповідей; виховувати в дитини вдячність Богові за дар для всіх людей – Учителя Ісуса Христа.

Хід уроку

І. Організаційний момент.Подивились один на одного, щоб налаштуватися на добрий настрій. Посміхніться один

одному, покажіть, як ми вміємо любити, які ми хороші.– Ми з вами не бачились цілий тиждень.– Що нового було у вашому житті за цей час?ІІ. Актуалізація опорних знань.Вчитель:– А зараз заспокоїмось, станемо рівненько, закриємо оченятка, відкриємо свої серця,

прикладемо ручки до душі і подякуємо Учителю.Дякуємо Тобі, Боже!За цей день, за сонце, за небо, за дерева.Дякуємо Тобі, Боже!Дякуємо Тобі, Боже!Дякуємо Тобі, Боже!За те, що Ти є Отцем нашим Небесним. Дякуємо тобі, Боже!ПІ. Повторення та узагальнення вивченого.1) На минулому уроці ми з вами знайомилися і читали Біблію. В ній багато "золотих"

віршів. Хто може розказати золотий віршик минулого уроку ?2) Огляд книжкової виставки "Ісус Христос – Учитель".3) Гра "Золотий віршик".2 команди:"Добро" (доброзичливе, привітне ставлення)."Любов" (глибока повага, шанобливе ставлення).– Зараз ми дізнаємось, яка команда найсильніша (виходять, тягнуть шарф).Віршик нас вчить не боятись – Бог вам допоможе. У житті перемагає не той, хто має

сильні руки, а той, кому допомагає Бог. Поверніться і подивіться одне на одного. У кожного з вас найкращий сусід. Дайте сусіду свою руку і промовте:

Тепло своїх долоньокЯ друзям віддаю.Урок новий, цікавий

37

Я з радістю почну.ІІІ. Оголошення теми уроку і вивчення нового матеріалу.Тема нашого уроку: "Мої вчителі. Ісус Христос – Учитель".1) Розповідь вчителя з елементами бесіди.Учитель – це людина, яка передає свій досвід, знання, служить іншим прикладом.– Коли ви, дітки, були маленькими, вашими першими учителями були ваші батьки, дідусь

і бабуся. Вони вчили вас добру й розуму.– Коли ви підросли, пішли в школу, вашою вчителькою стала Людмила Миколаївна.

Давайте їй подякуємо за все те, чого вона нас навчила – математики, читання, письма!Доброго здоров'я! Дякуємо за знання!Вчитель: (Під пісню "Людина починається з добра").– А над усіма вчителями є Той, Кого звуть Учителем усіх і маленьких і дорослих –

Христос! – так. Ісус Христос – Учитель.Він учив, що найважливіше - любити людей і творити добро.Про Ісуса Христа – Учителя розповідає Біблія, про яку ми говорили на минулому уроці,

пам'ятаєте?Ісус Христос – Спаситель. Він незвичайний Учитель. У Нього не було своєї школи, куди

люди могли б кожного дня приходити і слухати Його урок. Він проповідував людям, які Його оточували (вчив) на горі, на траві. Іноді Він був у човні на морі, а люди стояли на березі і слухали Його. Іншого разу Він зупинявся біля храму і говорив з людьми, які прийшли помолитись Богу. Але частіше всього він вчив, мандруючи містами і селами.

Ісус Христос не вчив людей читати і писати. Ісус Христос вчив про Божу любов. О, як подобалося людям слухати Його! Вони йшли за Ним всюди.

Діти також з великою увагою слухали Учителя. Він брав їх на руки, садив собі на коліна і благословляв. Ісус Христос дуже любив дітей. Він говорив, що тільки той, хто стане, як мала дитина, увійде в Царство Боже.

Хто з нас хоче більше дізнатись про Ісуса Христа – Учителя, повинен багато читати, слухати Його слово – Біблію. Яке чудове Його Слово!

Хто хоче читати Біблію? Підходьте до мене і кладіть свою ручку поруч з Біблією. Бачите, скільки читачів-скарбошукачів золотих віршиків з Біблії.

2) Робота в робочих зошитах "Дорогою добра".Відкрийте робочі зошити на 12 с. На цій сторінці ми створимо подарунок своєму

улюбленому Учителю, подарунок власноруч і від щирого серця. Це може бути малюнок, вірш, поробка, вишиванка, аплікація.

3) Розповідь вчителя про Великі Заповіді в навчанні Ісуса Христа.V. Підсумок уроку.1) Запитання-відповіді (удосконалення навичок монологічного мовлення).– Коли ми були маленькими, нашими вчителями були?_______________________(Батьки, дідусі, бабусі);– Коли ми прийшли до школи, нашою першою вчителькою стала ______________(Людмила Миколаївна);– Хто Учитель всіх людей?_______________________________________________(Ісус Христос);– Ісус Христос був незвичайним учителем. Де він вчив людей ?(Ісус Христос вчив людей на горі, в човні, біля храму, подорожуючи);– Чому вчить Ісус Христос ?(Ісус Христос вчив про Божу любов );– Де записані вчення Ісуса Христа?(Вчення Ісуса Христа записані в Біблії);– Яка Перша Заповідь в навчанні Ісуса Христа ?(Перша заповідь – "Люби Господа Бога свого", Друга заповідь – "Люби свого ближнього,

як самого себе". (Марка 12:28-31);

38

2) Подяка Богові.А зараз заспокоїлись, стали рівненько, закрили оченятка, відкрили свої серця, приклали

ручки до душі і подякуємо Учителю.Урок 13. Милосердя. Святий Миколай



Мета: вчити дітей розумінню того, що світ потребує доброти і милосердя; прикладами з життя св. Миколая вчити дітей Милосердю; розвивати кращі людські якості; сприяти розвитку мови та пам’яті, спостережливості; прищеплювати дітям почуття доброти, милосердя, любові до оточуючого світу.

Обладнання: підручник "Дорога добра", зошит "Дорога добра", плакат "Милосердя – чуйне ставлення до інших", диски "Людина починається з добра", "Ой, хто-хто Миколая любить!".

Хід уроку

1. Пісня "Людина починається з добра".2. Бесіда про милосердя.3. Розповідь дітям легенди про св. Миколая.4. Читання за підручником (ст. 35-37).5. Заучування молитовки-прохання до св. Миколая "Святителю Миколаю, помагай в

потребі…".6. Виготовлення поробок за зошитом.7. Прослуховування та виконання пісні "Ой, хто-хто Миколая любить!".8. Завдання:– Пам’ятаючи про святого Миколая, запитуй себе: що зробив би святий Миколай сьогодні

на моєму місці?– Намагайся бути схожим на нього.Підсумок.1. То яким був Миколай?2. А що таке милосердя?3. Чому св. Миколай робив добрі справи непомітно?

Урок 14-15. Свято Різдва. Святкування Різдва в Україні


Харченко Ольга Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 321 м. Києва

Мета: ознайомити дітей з євангельською розповіддю про народження Ісуса Христа, розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, мислення, пізнавальну активність учнів, розширювати їхній кругозір; удосконалювати навички виразного читання, техніку мовлення; виховувати почуття дружби, взаємовиручки, любов і повагу до звичаїв та обрядів нашого народу.

Обладнання: макет української селянської хати, ялинка прикрашена іграшками, українські костюми, костюми господаря і господині, янгола, пастухів, Йосипа і Пречистої Діви Марії, ясла з вродженим Божим Дитятком, фланелограф з малюнком, на якому зображено

39

Різдвяну ніч у селі, макет зірки, береза, великі іграшки худоби (коня, корови, ягняти), свічка з підсвічником, макет порогу, сокирка, пліт, леміш, дідух, шматки заліза.

Двоє ведучих, сидячи за столом, на якому лежить вишитий рушник і стоїть різдвяна ікебана, читають слова, а діти імітують усі дії, про які читатимуть ведучі.

1 Ведуча: Це було понад дві тисячі років тому. Одного разу римський правитель Август наказав переписати все населення своєї великої держави.

Перепис мав відбутися і в Палестині – країні, де жив іудейський народ, з якого походить наш Спаситель Ісус Христос. Кожна людина мала записатися в місці, з якого походять її предки. Діва Марія, яка мала народити Ісуса, і Йосип, який піклувався про неї, були з роду царя Давида і тому пішли записатися на батьківщину своїх предків – у місто Віфлеєм. (Йосип і Марія, зібрані в дорогу). Там усі місця в будинках і готелях були зайняті. (Йосип, Марія йдуть вулицею Віфлеєму, стукають у зачинені двері). Марії зі старим Йосипом довелося зупинитися на ніч у печері, до якої пастухи заганяли худобу.

2 Ведуча: Цієї ночі в Марії народилося Немовля – Син Божий. Вона поклала Його в ясла, куди звичайно клали їжу для худоби або маленьких ягнят. Пастухи першими дізналися про це, їм з'явився Ангел

Янгол: У Віфлеємі народився Спаситель. Ідіть до печери, і ви побачите Немовля.Спів колядки «Слава в вишніх Богу»:Ангели в небі Пісню співають,Що Христос родився,Нам возвіщають. Приспів.Слава в вишніх Богу і на землі мир.Пречиста Діва В яслах положила Божого Сина,Сіном притрусила. Приспів.І ми, люди вірні, Христа величаймо,Ангельськую пісню Йому ми співаймо. Приспів.Пастухи:Друзі, йдімо, подивімось,Подаруємо ягнятко.Гарно-чемно поклонімось,Хай росте Христос-дитятко.(У вертепі: Йосип, Марія, пастухи).Пастухи:Подивіться, що за диво,Все, як Ангели сказали: В яслах бавиться дитина, Тягне рученьки до Мами.Входять царі співаючи колядку;Ой високо над полями зірка засіяла.Пливла, пливла небесами, над вертепом стала. (Двічі)Діва Сина породила, в ясла положила,Сіно Йому постелила, пеленою сповила. (Двічі)Прилетіли до вертепу ангели крилаті,Вони славу заспівали Божому Дитяті. (Двічі)І ми з вами, добрі люди, вклін Дитяті даймо,Славу вічну Христу-Богу щиро заспіваймо! (Двічі)І Цар:Ми були в Єрусалимі, Ірода питали, Як знайти Христа-Дитину

40

І вас розшукали.Всі (2-й цар, 3-й цар, ангел):Ми довго за зіркоюДо вас сюди ішли, Щоб Бога привітати І дари принести.Ладан, золото і миро Все від серця і все щиро..Царі вірні і сміливі,Після поклонінняШляхом іншим йдіть додому,Бо буде гоніння.Буде Ірод-цар шукати,Як Христа убити,Бо за трон земний боїться,Хоче вічно жити.А сьогодні будем радо Вітати Марію, Що зродила Сина-Бога, Нашого Месію!

Колядка "Небо і земля"Небо і земля, небо і земля Нині торжествують! Ангели й люди, Ангели й люди Весело празнують!Приспів:Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царі вітають Поклін віддають,Пастирів грають, Чудо повідають, Чудо, чудо повідають!Во Віфлеємі, во Віфлеємі Весела новина: Пречиста Діва, Пречиста Діва Породила Сина.Приспів.I рожденному, і рожденному Богу поклін даймо,Славу всевишніх, славу всевишніхЙому заспіваймо!Приспів.(Діти виходять, залишаються ведучі)1 ведуча: Вже понад тисячу років в Україні святкують Різдво. Це одне з найрадісніших

свят. Люди радіють народженню Спасителя і своєю радістю діляться з іншими.2 ведуча: На Різдво прийнято обов'язково провідувати хворих, старих або самотніх

людей, приносити їм гостинці, ділитися святковим настроєм. І всі радіють, коли привітати з Різдвом Христовим приходять дітлахи (ведучі кланяються і виходять).

Урок 16. Свято у нашому домі


41

Даценко Наталія Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 33 м. Києва

Мета: ознайомити учнів з найважливішими християнськими святами; наголосити на важливості проведення родинних свят, їх меті та змісту; розкрити характер будь-якого свята як можливість прояву турботи, гостинності, щедрості; формувати навички в організації дозвілля, у виготовленні святкових подарунків; повторити правила поведінки в гостях, зустрічі гостей.

Обладнання: картинки з подарунками; музичний супровід.

Хід уроку

1. Читання учителем вірша Н. Кібець "Зима навкруг порошиться ..."– От і настав Новий рік. Скільки радісних і щасливих днів він подарував дітям! Люди

відпочивають, вітають одне одного. Свята дають можливість зустрітися з родичами та друзями, провідати дідуся та бабусю, цікаво провести час.

– А як ви, діти, провели святкові дні? Як святкували Новий рік та Різдво у вашій родині?(Діти розповідають підготовлену розповідь "Мої зимові канікули").– А ось послухайте, якими були святкові дні у Оленки.(Читання тексту підручника учителем)2. Діти, які свята, крім зимових, ви ще знаєте?(Відповіді дітей).Є свята, що святкують заради людей: день народження, День Матері, родинні свята.– Які свята люблять у вашій родині?Але є особливі свята – заради Бога. Це – Різдво, Воскресіння Христове, Великдень та

інше. У ці дні ходять до церкви, виявляють милосердя, творять добро людям.Всі свята дають людині можливість проявити свої кращі якості душі: турботливість,

гостинність, щедрість, вдячність.3. "Щоб свято справді було радісним, треба багато докласти зусиль: і руками

попрацювати, і душу вкласти" – так сказала Оленці мама.– Розкажіть, а що зробив кожен із членів вашої родини, зокрема, ви, щоб свята були

гарними?(Відповіді дітей)– А чи любите ви зустрічати гостей? Давайте послухаємо українську народну пісню

"Зеленеє жито, зелене..."– А як же треба підготуватися до зустрічі гостей?– Що слід зробити, щоб всім гостям було у вас затишно і цікаво?(Відповіді дітей: прибрати в кімнаті, приготувати смачні страви, запропонувати цікаві

ігри, конкурси та інше).– А про що треба подбати, якщо вас запросили в гості?– Які подарунки найбільше цінуються?(Виготовлені власноруч, бо вони зберігають тепло ваших рук і сяйво ваших сердець).– Виконайте завдання. Допоможіть Оленці підібрати подарунок. Що подарувати брату,

бабусі, подрузі?(На дошці учитель вішає малюнки: трактор, кошеня, букет квітів, вишита серветка,

лялька, книга, картина тощо).Ідучи в гості, треба також підготувати святкове привітання. Зразком для вас будуть

запропоновані побажання в зошиті, завдання в зошиті.– Впишіть в рядочок побажання.– Відновіть вірш (підказка у підручнику).– Збираючись в гості, треба пам'ятати і про гарну поведінку.– Які ж правила треба пам'ятати?(Відповіді дітей)

42

4. Пам'ятайте, діти, свято тоді буває справжнім, коли ви ділитеся добрим словом і добрим вчинком, дбаєте і турбуєтесь один про одного. Найкраще, коли роблять приємне не тобі, а коли ти робиш радісне та хороше іншим людям.

– На завершення – слухання пісні Д. Бортнянського "Многая літа..."5. Завдання. На наступний урок підготувати і принести до класу цікаві ігри,конкурси, які можна запропонувати провести на родинному святі.


Яремчук Валентина Григорівна, вчитель ЗНЗ № 55 м. Києва

Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть.Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в

історичному минулому. Звичаї, а також мова – це те, що об'єднує окремих людей в один народ, в одну націю.

Ще давньоукраїнські традиції ввійшли у наші звичаї, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Трійці – без квітчання.

Свято Покрови – 14 жовтня.Вперше почали святкувати в Греції.В Україні також святкують День Матері Божої. Особливо шанованим цей день був у

запорізьких козаків. До Покрови всі польові роботи мали бути закінчені.У багатьох церквах є чудотворні ікони Пречистої Діви Марії: в Почаєві, Гошеві, Зарваниці

та ін. В усіх церквах люди моляться і просять Матір Божу, щоб вона взяла наш народ і рідний край під свій Святий Покров. Помоліться і ви до Святої Богородиці, і вашу молитву буде прийнято.

День Архангела Михаїла – 21 листопада.Головна мета свята – звеличати і прославляти святого Архангела. В обороні Божої слави

він став провідником добрих ангелів проти самого Люцифера. Архангел Михайло здавна вважається покровителем міста Києва. Зображення святого – у червоному плащі з вогняним мечем – прикрашало старовинний київський герб. Михайлівський Золотоверхий собор тривалий час був символом столиці Київської Русі.

Свято Миколая – 19 грудня.Свято Миколая відзначали урочисто. Вважалось, що цей святий є захисником усіх бідних

та знедолених. Найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.Конкурс-гра до свята Миколая "Деревце доброти та милосердя".Намалюй деревце – стовбур і гілочки. Якщо зробиш якусь добру справу, малюй на ньому

листочок, якщо проявиш милосердя – квіточку. Спостерігай, за який час воно зазеленіє, зацвіте. Намагайся вдосконалювати себе, щоб твоє деревце зазеленіло, цвіло і давало добрі плоди.

Різдво – найдавніше наше свято.Різдво починається Свят-вечором. Це вечір останнього дня перед Різдвом. На Свят-вечір

має бути на столі дванадцять страв, бо в Христа було 12 учнів-апостолів. Різдвяні свята тягнуться аж до Водохреща.

Новий рік, а ще він зветься святом святого Василя. Василь приходив не сам, а з дівчинкою Меланкою. Всі рядились в чудернацький одяг. Разом вони вели танок, співали, засівали.

Водохреще (Йордан) – найщедріше свято.Колядники цілий день щедрували. А наступного дня, зранку, люди йшли до річки або до

ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду. Люди набирали водиці у глечики й берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу.

43

Свято Стрітення – 15 лютого. У цей день колись в церквах України святили воду разом зі свічками. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громовицями", бо їх запалювали і ставили перед іконами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від блискавки.

Вербна неділя. За тиждень перед Великоднем святкували Вербну неділю. У церквах святили вербові гілочки, які дуже шанують, закладають у ікони. Батьки "били" своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними, чемними і здоровими. Як вперше виганяють худобу на пасовисько, то обов'язково б'ють свяченою вербою, "щоб нечисть не чіплялась до тварин".

Великдень. Христос воскрес!Найзначніше Християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Від понеділка до

п'ятниці Страсного тижня кожен день пов'язаний з певними подіями останніх днів Христа Спасителя. Великоднє свято дуже яскраве і багате своїми обрядовими атрибутами, особливо писанками, крашанками, які вважались символом життя. Хто посварився, то на Великдень обов'язково мириться.

Благовіщення.Ангел сповіщає Діві Марії благу вість: "Святий Дух зійде на тебе і ти народиш Сина

Божого". Це свято пов'язане з прильотом лелек, що починали вити гнізда, з початком польових робіт. До Благовіщення турбувати землю вважалось великим гріхом.

День Святого Юрія – 6 травня.Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства в усіх християнських

народів. У цей день святий Юрій відмикає землю і небо і «весна сходить на землю».Свята Трійця – (Зелені свята).У суботу діти з дорослими дівчатами йдуть збирати пахучий чебрець, любисток, полин,

татарське зілля, щоб посипати долівку і наповнити оселю приємним запахом.У Зелені свята вшановують пам'ять померлих, полеглих за кращу долю України.Маковея – 14 серпня.У церкві святять мак і воду. У цей день готували паляницю з маком. Хворі купалися в

річці, бо вода вважалася цілющою. Свято називають ще "Першого Спаса" або "Спаса на воді".Спаса – 19 серпня.Це свято належить до дванадцяти найбільших церковних свят і припадає на ту пору, коли

достигають плоди. І від давніх-давен цього дня люди просять у Спаса благословення плодів своєї праці.

Господині прибирають кошики плодами саду і городу, готують пишні букети квітів і поспішають до церкви, щоб освятити все, що дала матінка-природа.

У якому?Скільки місяців у році? Ну, хто знає? – Говори! Який із них веселіший для малої дітвори?У якому тепле сонцерозтоплює весь сніжок?У якому перші квітикличуть діток у садок?У якому сніжки, санки,баба з снігу, крики, сміх? У якому – завірюхаі мороз щипає всіх?У якому вишні, сливичервоніють на гілках?У якому спіють груші,повно яблук у садках? У якому дощик сіє,

44

жовкне листя і летить? У якому "Нова радість"в кожній хаті гомонить?

Катерина Перелісна

Урок 17. Хрещення Господнє. Хрещення у нашому житті



Мета: ознайомити учнів з подією хрещення Ісуса Христа; визначити духовну сутність релігійного свята Хрещення; ознайомити зі святковими традиціями християн; виховувати повагу до християнських традицій, учити дотримуватись правил святкування релігійних свят; розширювати уявлення дітей про любов Бога до людей і до всього живого.

Обладнання: ілюстрації з зимовими пейзажами; "Біблія для дітей"; музичний супровід.

Хід уроку

З пирогами та млинцями,У санчатах з бубонцямиПрибула до нас самаЧародійниця зима.Рукавом майнула правим –Вбрала гай сніжком яскравим,Лівим стиха повела –Поле в біле зодягла.Хати – котру не візьми –Мов казкові тереми.А на кленах, на берізках –Білий цвіт серед зими!Ось і завітала до нас самаЧародійниця – зима.Зима – чудова пора року

Іскриться на сонці та тихо рипить під ногами білий сніжок. Зачаровано сплять одягнені в білі платтячка дерева. Навкруги все біле-біле.

А скільки розваг приносить зима дітям! – За що ви, діти, любите зиму?(За ілюстраціями в зошиті розповісти, як діти розважаються взимку)Завдання:Скласти оповідання за малюнками в зошиті, що корисного можуть зробити малята взимку

(робити годівнички, годувати птахів, розчищати сніг, посипати сіллю лід та інше).(Розфарбування малюнків. Слухання дитячої пісеньки "Морозець").– Відгадайте, діти, загадку.Холодна, біла, ліс оголилаСкувала річку, струмочок спинила. Хто це?(Виходить дитина в костюмі Зими).– Ой ти, зимонько-зима, В тебе жалощів нема: Снігом вкрила наш садок, Розігнала всіх пташок.

45

Вітер твій гуде, шумить, За вікном мороз тріщить.А та віхола не раз Заганяє в хату нас.Зима:– Не лякайтесь, любі діти, Буду вас я веселити. Принесла ж я вам, малята, Сніг біленький і лапатий. Лижі, ковзани і санки Для Івасика й Оксанки.А ще й свята різдвяні Я дарую дітворі.– Діти, про які свята говорила Зима? (Діти називають зимові свята).– А сьогодні ми познайомимось ще з одним зимовим святом християн – Хрещенням

Господнім, або Водохреще, яке святкується щороку 19 січня. (Розповідь учителя про Іоанна Хрестителя та про хрещення Ісуса Христа, за статтею підручника. Демонстрація ілюстрації з "Біблії для дітей").

І в наш час щороку у пам'ять про хрещення Ісуса Христа, 19 січня, ми святкуємо Водохреще.

У церквах, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили і зціляє від хвороб.

У давні часи наші предки такою водою кропили будинки, щоб відігнати все нечисте. Напередодні другого Святого Вечора господиня робила з прісного тіста хрестики і наліплювала їх по три на всіх чотирьох стінах. А господар з хлібиною і часником йшов до стайні годувати худобу і кропити її свяченою водою. Така вода не псувалася цілий рік і її використовували як причастя.

– Водо-водичко, свята йорданичко, найстарша царичко!Умиваєш береги, коріння, каміння.Умий і мою дитину від усього злого.– Водичко-водичко, свята йорданичко,Яка ти чиста, яка ти свята,Учини, щоб і я була така!Свято Водохреще також називають Богоявленням. Під час хрещення Ісуса Христа Бог

явився в усіх трьох Своїх Обличчях:Бог Син, Ісус Христос, хреститься;На Нього зійшов Дух святий у вигляді голуба;А з неба почувся голос Бога Отця.Тому і отримало це свято назву Богоявлення. З цього дня і почалося поклоніння Богу й

Святій Трійці.(Читання учителем вірша В. Єфаненко "Хрещення Ісуса").Хрещення має велике значення в житті людини. Це є свято для кожного.– Чи хрещені ви?– Що отримує людина під час хрещення?(Відповіді дітей. Читання учителем і учнями другої частини статті в підручнику).– Під час хрещення людина стає ближчою до Бога, людська душа отримує Божу

благодать, силу творити добро і перемагати зло. Отже, пам'ятайте діти, про це велике свято і продовжуйте християнські традиції нашого народу.

У цей день колядники щедрували:– Будьте здорові, добрі господарі! Бажаємо вам щастя, здоров'я, в городі зілля, а в хаті

весілля. В городі трави жмуток, а в хаті прибуток. Якщо в вашій хаті хтось гірко сумує, якщо в

46

вашій хаті когось бракує, того, хто сумує, – розвеселяйте, кого бракує, – не забувайте. Віншуємо вас віком довгим, Здоров'ям добрим на многії літа!

Урок 18. Земля наша рідна


Дюдіна Олена Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва

Мета: познайомити дітей з духовною культурною спадщиною; формувати орієнтацію на вічні духовно-моральні цінності культури; виховувати любов до рідного краю, до Батьківщини.

Обладнання: "Дорога добра" (робочий зошит), краєвиди України.

Хід уроку

I. Організація класу.II. Актуалізація знань учнів.1. Діти слухають запис пісні про Україну.– Які почуття викликав у вас цей твір?III. Повідомлення теми і мети уроку.Звучить вірш Платона Воронька "Облітав журавель".– Діти, про кого розповідається в цьому вірші?– Вам сподобався журавель? Чим?IV.Робота над темою уроку.1. Слово вчителя.– Як ви розумієте слова "рідний край"?– А що для вас є "рідний край"?– Рідна Мати й рідна Україна – ці слова ніби два крила любові, які бережуть український

народ.– Як ви думаєте, звідки пішла назва нашої держави "Україна"?– Україна – це край, земля, країна, де жили наші предки і живуть батьки.2. Робота над прислів'ями.За рідний край життя віддай.Людина без Вітчизни - як соловей без пісні.– Поясніть значення прислів'їв .– Як ви розумієте слова "рідний край", "Вітчизна"?3. Робота над віршем М. Коцюбинського "Наша хатка".а) Слово вчителя:Наша країна – це наш рідний дім. Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних

господарів, так і вся країна потребує працелюбних людей.б) Читання вірша вчителем;в) робота над змістом твору;г) словесне малювання.– Уявіть собі, що перед вами лежать альбом та фарби.– Що б ви намалювали, прочитавши цей вірш?д) Розповіді дітей;ж) висновок.

47

– Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимуся один про одного, то буде в країні мир та злагода,

з) робота в "Робочому зошиті" с.18 (діти розфарбовують малюнок).V. Підсумок уроку.



Мета: ознайомити учнів з поняттям Батьківщина; розкрити дітям значення рідної землі, рідного краю в їхньому житті; виховувати любов до Батьківщини, пояснити важливість нашої праці для неї; виховувати почуття пошани до рідних; розвивати почуття прекрасного, використовуючи описи рідного краю.

Обладнання: малюнки дітей; записані на картках прислів'я; картки для запису добрих справ; музичний супровід; плакат "Любіть Україну, як сонце любіть, вишневу свою Україну....".

Хід уроку

1. – Батьківщино, земле рідна, Земле сонячна і хлібна,Ти навік у нас одна....(Учитель читає вірш із підручника).– Чи знаєте ви, діти, що означає слово "Батьківщина"? Батьківщина – це наш рідний край.

Це земля, на якій народилися і живемо ми, наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Кожна людина любить те місце, де народилася і виросла, бо це батьківський край. Він для нас – святий. Він – найрідніший, найдорожчий і найкращий за все на світі і тому зветься – Батьківщина.

Щоб ти був щасливим – тобі заповім:Люби Батьківщину всім серцем своїм!Люби щонайбільше у світі її!Є інші держави, є інші краї– А рідна Вітчизна у світі одна,Для тебе, мій друже, як мати, вона!2. – У кожної людини є свій рідний куточок. Ось всі такі рідні куточки і складають нашу

Батьківщину. Давайте подивимося на ваші роботи. (В класі організована виставка дитячих малюнків).

– Розкажіть, що ж ви намалювали.(Відповіді дітей. Діти намалювали своє бачення Батьківщини: бабусину хату, тата з

мамою, кошеня та інше).– А хто знає вірші про рідний край?(Діти читають вірші).Моя Батьківщина – це хата й калина, Що виросла біля вікна.Моя Батьківщина – це вся Україна,Що в цілому світі – одна!Моя Батьківщина – це села й містечка,Й верба, що спустила гілля.І річка красива від нас недалечко...Уся наша рідна земля.

48

Моя Батьківщина – це предків багато,Що землю свою берегли.Стояли за неї до смерті, завзято,А ворогу не віддали!Моя Батьківщина – це будні і свято,І неба безмежного шир.Щасливе дитинство, це – мама і тато,Це радість, це ласка і мир!3. – А ще Батьківщина – це країна, де ми народилися і громадянами якої ми є.– Як називається наша країна?– Для кожного з нас мила серцю Україна, бо ми тут народились і виросли. Тут

зустрічаємо вперше росяні світанки, спостерігаємо, як сонечко котиться на захід. Це для нас навесні співають солов'ї та цвітуть біленькі сади. Це для нас зима-чарівниця обсипає інеєм всі рослинки, щоб здивувати і причарувати серце, напоїти його любов'ю до рідного краю. Рідна земля усім, як мати, найдорожча, найдобріша й наймиліша. Тому недаремно свою Вітчизну українці з прадавніх віків називають Ненькою Україною.

(Читання статті підручника учителем і дітьми).4. – Наш народ склав багато прислів'їв про рідну землю. Для вас, діти, є цікаве завдання. Зі

слів, які є у вас на парті, складіть прислів'я.(Учні складають прислів'я, учитель виставляє уже записані на дошці)– Як ви розумієте їх зміст?(Відповіді дітей).Де рідний край, там зелений рай,Кожному мила своя сторона.– За рідний край – життя віддай.Нема в світі ріднішого, як своя країна.Рідна земля і в жмені мила.Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.Із своєї печі і дим не гіркий.5. – Наша країна – це наш рідний дім.Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних господарів, так і вся країна потребує

працелюбних людей. Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимемось один про одного, то буде в країні мир та злагода, як у вірші М. Коцюбинського „Наша хатка".

Читання вірша учителем. Розфарбовування малюнка в зошиті.6. – Батьківщина, як мати, одна на цілий світ. Вона про нас піклується, тому і про неї

кожному з нас треба дбати, щоб вона процвітала. Тож ваше завдання – добре вчитись, щоб іти у світ розумними, мудрими, роботящими. Щоб своїми знаннями і працею в майбутньому приносити користь країні. Щоб зробити все для того, щоб наша Україна стала процвітаючою державою, могутньою, сильною і багатою.

– Чи може кожен із вас уже зараз зробити щось корисне для своєї країни?(Відповіді дітей)(Читання учителем вірша А. Камінчука "Ось повзе мурашка...").– А зараз виконайте завдання. Напишіть на картках про свої хороші справи, які ви робили

не тільки для себе, а для рідного краю. Адже кожен з вас має що сказати. Хтось допомагав батькам у полі вирощувати і збирати овочі, пшеницю. А від того, скільки зробили окремі люди, залежить і багатство країни. Хтось допомагав доглядати тварин, хтось посадив з батьками дерева, розчищав річки і джерельця. Про це напишіть. Протягом року ви будете дописувати в карточку хороші справи, а в кінці року ми подивимось, скільки добрих справ зробили наші учні.

7. – Одна Батьківщина, і двох не буває,Місця, де родилися, завжди святі.Хто рідну оселю свою забуває,Той долі не знайде в житті.

49

– Не забувайте, що ви діти землі, яка зветься Україна. Любіть свою Батьківщину, вона у вас єдина.

Вам будувати її майбутнє.Тому старайтесь так вчитись, щоб вами гордилась Україна!В добрий час, дорогі діти!– У всьому світі – кожен знає – є Батьківщина лиш єдина. І в нас вона одна-єдина: це наша

славна Україна.Щоб цвіла Україна моя, ми даємо обіцянку нині, вчитись так, щоб набуті знання

пригодились моїй Батьківщині.



Мета: виховувати любов до рідної Батьківщини, міста, в якому народився, вміння шанувати прекрасне. Розкривати красу та багатство України – в її природі, культурі, людях.

Обладнання: Підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, глобус, мапа України, малюнки рідного краю.

Хід уроку

I. Організаційний момент.II. Розкриття теми та мети уроку.Послухайте, будь ласка, віршик. Поміркуйте, яка тема нашого уроку?Найкраща земляЄ багато країн на землі,В них озера, річки і долини...Є країни великі й малі,Та найкраща завжди – Батьківщина.Є багато квіток запашних,Кожна квітка красу свою має.Та гарніші завжди поміж нихТі, що квітнуть у Рідному Краї.Є багато пташок голосних,Любі-милі нам співи пташині.Та завжди наймилішими з нихБудуть ті, що у Рідній Країні.І тому найдорожчою намЄ і буде у кожну хвилинуСеред інших країн лиш одна,Дорога нам усім – Україна!То хто мені підкаже, яка тема нашого сьогоднішнього уроку? Правильно – це наша

Батьківщина.Давайте поглянемо на глобус і спробуймо знайти нашу країну.А тепер подивимося на нашу країну поближче. Здалеку вона здається маленькою, але

зблизька наша Батьківщина більша. Але не цим вона славна.Наша країна славетна своєю красою неба, багатством наших квітучих ланів, широких

річок з джерельною водою, високими горами, а ще в нас на Україні – найщиріші, найгостинніші люди.

Давайте роздивимося малюнки на дошці: квітучі лани, ліси, безхмарне небо і сонечко, яке нас зігріває кожної днини.

50

Але головне в нашій країні – це любов та піклування один про одного, і якщо ми будемо про це пам’ятати, то будемо жити в мирі та злагоді.

III. Фізкультхвилинка.IV. Робота з підручником.Читання тексту, обговорення.V. Робота з зошитом.Зараз ми з вами попрацюємо з зошитом. Ви будете розмальовувати хатинку, а я прочитаю

віршик "Наша хатка".VI. Підсумок уроку.Ми повинні пам’ятати, що ми українці і повинні жити в мирі і злагоді, шанувати один

одного і дбати про Батьківщину. А щоб цього досягти, ми повинні вивчитися та працювати на благо країни.

Урок 19. Україна – країна благословенна


Бахіна Людмила Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 261 м. Києва

Мета уроку: збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї Вітчизни; розвивати інтерес до національних традицій свого народу, тісно пов'язаних з християнською вірою; виховувати любов до рідного краю; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: виставка книг, книги і зошити "Дорога добра", українські рушники, український одяг, грамзапис музика М. Лисенка "Боже Великий Єдиний".

Хід уроку

Запис на дошці:Є багато країн на землі,В них – озера, річки і долини.Є країни великі й малі,Та найкраща завжди - Батьківщина.I. Організаційний момент.Загадка.Край квітучий, земля родюча. Лани широкі, степи безкраї. Люди привітні, гаї багаті. Це

край наш рідний, це – …(Україна.)ІІ. Оголошення теми уроку.а) Вступна бесіда.Чудовий і мальовничий край – Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші

батьки і ми з вами. Земля роду українського, чия історія сягає сивої давнини.Сьогодні ми поговоримо про нашу Батьківщину, про Україну.ІІІ. Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й

осмислення.б) Бесіда про минуле рідної країни.Ознайомлення з оповіданням Наталі Забіли "Заснування Києва" – благословення апостола

Андрія (див. додаток).в) Заснування рідного міста трьома братами та сестрою (оповідання Н. Забіли

"Древній Київ").г). Князювання Володимира Великого. Значення хрещення Русі для нашого краю.

(Див. додаток).IV. Фізкультхвилинка.

51

Гусі лебеді летіли,На лужок тихенько сіли,Посиділи, поклювали,Покрутились, дружно встали.V. Значення народних оберегів для українців (рушники, вишита сорочка).а) Національний одяг – гордість українців.б) Робота з прислів'ями. Запис прислів'їв на дошці:"Без верби й калини, нема України","Козацькому роду – нема переводу","Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини".VІ. Ознайомлення з віршами про Україну. Олена Пчілка "Маленька українка"

(вірші читають діти).VІІ. Робота з підручником (стор. 51-53).Учні розглядають малюнки, читають текст, розмірковують над прочитаним.а) Робота в зошиті (урок 19).б) Ознайомлення з статтею "Україна - незалежна держава" та бесіда за її змістом.Про що йдеться в статті?Що означає слово "держава"?Коли святкують день незалежності України?Якою ви хочете бачити нашу державу?Що для неї ви можете зробити сьогодні?VІII. Закріплення, систематизація й узагальнення знань дітей.Читання уривка з вірша В. Сосюри "Любіть Україну".Любіть Україну у сні й на яву,Вишневу свою Україну,Красу її вічну живу й новуІ мову її солов’їну.Вивчення уривка напам'ять.Урок закінчується слуханням музичного твору М. Лисенка "Боже, великий єдиний".

Додаток

Серія книг "Скарбничка школяра". Історія України в казах та легендах. Н. Забіла "Заснування Києва". Н. Забіла "Древній Київ". Історія України в іменах та подіях часів Київської держави.

Князювання Володимира Великого.Князь Володимир розбив військо Ярополка і почав князювати у Києві з 980 року.У роки його князювання Київська Русь була найбільшою за всю свою історію. Володимир,

якого прозвали Великим, перш за все повідбирав руські землі від ворожих сусідів, які раніше їх завоювали, – литовців, мадяр. І Київська держава мала на довгі роки спокій. Лише печеніги уперто зазіхали на руську землю. Це відображено в легендах та билинах.

Та найбільшої пошани і честі Володимир зажив за те, що сам прийняв християнську віру, як його бабуся княгиня Ольга, і охрестив увесь народ, усю Київську Русь. До цього більшість русичів поклонялися богам-ідолам – Дажбогу, Перуну, Велесу.

Відтоді Володимир Великий зробив Київську Русь християнською. Почала розвиватись писемність, освіта, архітектура, література. З того часу почали вчені монахи писати літописи – українську історію, і тому про Володимира Великого відомо набагато більше, ніж про попередніх київських князів – Олега, Ольгу, Ігоря, про яких збереглися народні легенди та перекази.

За часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого жив у Києві учений-монах Нестор, який створив літопис тих подій, що його названо "Повість минулих літ".

52

Володимир князював 35 років. Після його смерті, князем київським у 1036 році стає його син Ярослав, якого народ прозвав Мудрим.

Підбиття підсумків, рефлексія, оцінювання результатів роботи дітей на уроці. Висновки, які роблять учні за допомогою вчителя:

• Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитись один до одного.• Треба навчитися прислуховуватися до думок інших.• Допомагати іншим, турбуватися про інших.• Ділитися з друзями.• Бути дружелюбними.• Не робити іншим такого, щоб ти не хотів для себе.• Не бути хитрими та жадібними.• Бути ввічливими у спілкуванні з дорослими, однолітками.Заключне слово вчителя: "Щоб бути добрим, милосердним, щирим необхідно викинути

зі своїх сердець жадібність, байдужість, хитрість. Будьте щирими, добрими, сердечними. Вас будуть всі любити й поважати. Світ стане кращим".

Організація закріплення й систематизація і узагальнення знань учнів.Пропоную дітям поміркувати, якою має бути людина, щоб вчасно прийти на допомогу;

сказати те, що треба; зробити те, що необхідно цієї миті (Людина повинна бути уважною, уміти вислухати та зрозуміти іншого).

а) Творче завдання "Допоможемо людям".Діти об'єднаються в групи. Назви груп: "Квіти", "Дерева", "Сонячне проміння". Кожна

група повинна розказати, як вона допомагає людям. Потім обговорюємо з дітьми, якою повинна бути людина, щоб усі жителі навколишнього світу допомагали їй.

б) Робота в малих групах. Використовуємо інтерактивний метод "Акваріум".Кожна група одержує завдання надати допомогу в таких ситуаціях:– когось із учнів дражнять та кривдять;– у когось тяжко хворіє близька людина;– хтось вчиться дуже погано;– хтось не має друзів.в) Для закріплення та систематизації матеріалу проводимо тест.

ТестЩо ви скажете, якщо:– ваш друг травмувався і йому боляче;– ваша подруга загубила іграшку і плаче;– у вас є велосипед, а у вашого товариша немає;– у вашого сусіда по парті не має олівця;– ваша подруга забула вдома бутерброд;– ви ненароком штовхнули дівчинку;– ваші однолітки голосно розмовляють у тролейбусі;– ваші однокласники бігають по коридору.г) Щоб узагальнити сказане, можна провести "Мозковий штурм"."Як ти хотів би щоб ставились до тебе однокласники?"Учні вносять свої пропозиції. Коли ідеї вичерпаються, припиняємо "Мозковий штурм".Висновок. Ставтесь до інших так, як ви хотіли б, щоб ставились до вас. Треба вміти

рахуватися з бажаннями інших людей.д) Робота над прислів'ями. (На дошці записані прислів'я).– Хто людям добра бажає, той і собі має.– Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.– Усе добре переймай, а зла уникай.– Не копай другому яму, бо сам упадеш.– Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

53

– Рости здорова і щаслива, – сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком дорогу.Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок і вчителька робила перекличку.– А де Надійка? – запитала вона і глянула на Катрусю. Дівчинка встала, знизала плечима.– Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся.Катруся хотіла ще щось додати, але цієї миті відчинилися двері й до класу вбігла захекана

Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля порога.– Вибачте, Маріє Іванівно. Я запізнилася, бо ...– Знаю, знаю. Сідай за парту. Твій вчинок – добрий і милосердний. Спасибі тобі за нього

від усього першого класу.– Куди поспішали першокласниці?– Хто кинувся на допомогу дідусеві?– Як дівчинка звернулась до дідуся?– Що побажав дідусь Надійці на прощання?– Як оцінила вчителька вчинок Надійки?– Якою була Надійка? (Доброю, чуйною, уважною, привітною, милосердною).Отже, сьогодні ми будемо говорити про те, як треба ставитись до інших, щоб тебе

поважали, про добрі та погані звички.Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й осмислення.а) Робота з підручником (стор. 56-57).Обговорюємо оповідання про Оленку. Чому важливо позбутися поганих звичок? Чи

завжди хочеться тобі робити як потрібно? Чи легко це? б) Гра "Дари сонця".На дошці намальовано велике сонечко. Діти мають назвати, що сонечко дарує людям.

Наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість зростання. Все перераховане дітьми підписується на променях сонця.

Підкресліть, що сонечко несе світло, радість, добро, воно привітне і щире. Тому треба усміхатися людям, вони також відповідатимуть усмішкою. Робити людям добро й отримувати від них за це щедрі слова подяки. Будьте завжди щедрими, добрими, допомагайте тим, хто потребує вашої допомоги.

в) Малюнок "Сонце доброти".Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки промінчиків, скільки добрих

вчинків різних людей згадають діти.Висновок. Доброта і щедрість переважають над щедрістю і жадібністю. Треба вміти

ділитися з іншими.



Мета уроку: створити у дітей образ рідної землі – на основі прагнення дитячої душі до добра; підвести до розуміння важливості слідуванню благословенню та визначити разом з дітьми, що нам потрібно зробити для Батьківщини.

Обладнання: карта України, глобус, картки з зображенням сонечка для гри, розмальовки для кожного учня, м’яч.

Матеріал до уроку: вірш А. Камінчука, "Притча про квітникаря", розповідь про апостола Андрія, вірш Олени Пчілки "Маленька українка", музичний супровід: "Боже Великий Єдиний", слова О. Кониського, музика М.Лисенка, "Молитва за Україну".

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку.

54

2. Активізація опорних знань.3. Розповідь учителя.Наша Батьківщина – Україна, благословенна земля. Благословенна – це значить наділена

Божою любов’ю і допомогою завдяки молитвам віруючих людей. З давніх часів наші пращури жили над Дніпром, орали землю, вирощували хліб, виготовляли гарний глиняний посуд, красиві речі з глини, дерева, металу. Але не знали істинного Бога. Та одного разу здалеку прийшов незвичайний чоловік. Очі його сяяли любов’ю і радістю.

Він ніс благу вість – що в світ прийшов Христос, Божий Син, який приніс спасіння всім людям. Цей чоловік був Святий Андрій. Апостол, піднявся зі своїми учнями на пагорб над Дніпром і поставив хрест. І, помолившись, промовив пророчі слова: "Благодать велика засяє на горах цих. Тут буде град великий і багато церков воздвигне Бог".

Пройшли роки, пройшли віки і тисячоліття. Здійснилося Боже благословення за молитвою апостола. Вийшли з нашого народу монахи, які молитвою перетворювали світ, і мужні воїни, які захищали землю та люд від ворога, і видатні зодчі, які зводили такі красиві храми, що здавалося, каміння співає, і лірники, кобзарі та співаки, які своїми думами й піснями втішали й лікували людські серця.

Та багато було стогону й сліз, воєн і руйнувань на нашій землі. І зараз Батьківщина наша хвора і поранена. Чекає Україна добрих, терплячих і роботящих рук, чулих сердець, світлих голів, які допомогли би їй видужати, стати щедрою і прекрасною.

Робота з підручником.Завдання: 1. Розгляньте, будь-ласка, малюнок (ст. 52, 53), зверніть увагу на гурт людей, які стоять на

пагорбі Дніпра. Чи можете ви сказати, хто з них апостол Андрій? Куди спрямований погляд людей, і хто ці люди?

Запитання до дітей:– Чому у апостола Андрія очі світилися любов’ю і радістю?– Що міг він побачити з дніпрових круч?– Про що він молив Бога?Гра "Якою я хочу бачити мою рідну землю".Діти повинні відповісти на запитання, піднімаючи сонечко, якщо вони згодні з

твердженням.Хід гри:Учитель говорить: "Я хочу бачити землю":– багатою;– квітучою;– вкритою горем і сльозами;– щедрою;– хворою і зраненою;– благословенною.А зараз давайте закриємо очі і попросимо нашого Небесного Отця, щоб і надалі Він

покривав нашу землю Своєю любов’ю, щоб на нашій землі завжди був мир і спокій. Ми покриємо сонечками карту України, символізуючи Божу любов і благословення.

(Діти прикріплюють сонечка до карти України, звучить музика "Боже Великий Єдиний").Що ж ми маємо робити, щоб наша країна була багатою і красивою? Щоб відповісти на це

запитання, я пропоную вам послухати притчу про квітникаря.У одного чоловіка був великий квітник. Кожного ранку квітникар з любов’ю оглядав свої

рослини, вітався з ними, поливав, виполював бур’яни, а ввечері дякував Богу за лагідне і тепле сонце, що давало світло і тепло, за рясний дощик, що втамовував рослинам спрагу.

У квітникаря був сусід – заздрісний, лінивий і байдужий. На своїй ділянці він висівав і висаджував різні рослини, але росли вони погано, були слабенькі, тьмяні. Це в мене земля погана, – думав він, і заздрісно поглядав на квітник квітникаря. Одного разу він сказав

55

квітникарю: "Дай мені ділянку своєї землі, я теж посію на ній квіти". Квітникар був людиною доброю, щедрою. Він виділив ділянку землі сусіду, дав насіння квітів.

Прийшла весна. Обидва засіяли свої ділянки квітами. Квітникар, як завжди, доглядав свої рослини, а сусід мало заглядав у квітник. Невчасно виполював бур’яни, забував поливати. "На хорошій землі все буде родити", – думав він. Ось пройшов час. У квітникаря зацвіли квіти, заповнюючи пахощами околиці. А у сусіда серце знову наповнилось заздрістю і злістю.

Запитання до дітей:– Чому серце сусіда наповнилось заздрістю?– Що потрібно робити, щоб були хороші результати твоєї праці?– Як потрібно ставитись до того, що вже дано тобі Богом?– Чи потрібно любити те, що ти робиш?Отже, щоб наша країна була багатою і квітучою, потрібно добре працювати, берегти те,

що дано Богом і створене людьми, любити результати своєї праці, молитися, просити у Бога благословення для нашої країни.

Завдання: – Виберіть, яка з цих двох квіток із грядки квітникаря. Розфарбуйте її.– Підніміться на свої ніжки, піднявши розфарбовану квітку вгору, і проголосимо

побажання для нашої неньки України: "Квітуй, благословенна, Україно моя, на ніжній тендітній планеті Земля!"

Діти, подивіться, будь-ласка, на глобус – це модель Землі. Наша Земля така ніжна і тендітна, але Бог тримає її в Своїх руках. На нашій планеті є гори й моря, ріки й озера, рівнини. Давайте знайдемо нашу Україну. Бог мудро розподілив все на планеті. Україні дістався невеликий клаптик землі, але тут найродючіші грунти, ця земля породила геніїв, людей, які вірять в Бога, які славляться своєю працелюбністю, щедрістю. Це князь Володимир, який запровадив християнство на нашій землі, князь Ярослав Мудрий, філософ Григорій Сковорода, письменник Тарас Шевченко, композитор Микола Лисенко і т.д.

Гра з м’ячем.Давайте будемо передавати м’яч (а він схожий на Землю), при цьому висловлюючи свою

любов. Приклад: Я передаю м’яч Ігорю, при цьому називаю його ніжним словом – Ігорьочок, зайчик і т. д., але щоб слова більше не повторювались.

Робота в зошиті (завдання 19 – діти розфарбовують малюнок).Підсумок уроку.Запитання:1. Що таке благословення?2. Як ви поясните вислів "Україна благословенна"?3. Що потрібно робити, щоб Україна була квітучою, багатою, благословенною?Читання вірша Олени Пчілки "Маленька українка".

Урок 20. Свято Стрітення



Мета уроку: розповісти дітям про подію Стрітення та її значення як довгожданої зустрічі старця Симеона з Богом, важливість такої зустрічі для нашої душі.

Обладнання: робочий зошит, аркуш білого паперу.1. Організація учнів до уроку.Запитання до дітей:

56

1. Чий день народження святкує весь світ? Про народження цього хлопчика сповіщали пророки.

2. Де народився Ісус Христос?3. Хто Його батьки?2. Оголошення теми уроку.Розповідь учителя.У ті часи, за звичаєм, після народження дитини батьки немовляти приходили до храму,

щоб подякувати Богові за народження дитини. Марія з Йосипом і маленьким немовлям (а це був Ісус) прийшли до храму і принесли в дарунок пару голубів.

У цей час у храмі був чоловік. Це був не просто старий чоловік. Це був чоловік, найстаріший за всіх, бо всі, хто його оточували були набагато молодші за нього. Звали його – Симеон. Чому ж цей чоловік дожив до такого віку? Чому ж Бог не кликав його до Себе?

Симеон був праведним і побожним. Він дуже любив Бога, і Той пообіцяв йому, що він не помре, доки не побачить Спасителя. Симеон багато-багато років чекав на зустріч зі Спасителем.

І от у час, коли Марія з Йосипом і немовлям були у храмі, Бог підказав Симеонові, що це Дитя і є Спаситель, Син Божий. Симеон взяв маленького Ісуса на руки і звернувся до Бога: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за Словом Твоїм з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем всіх народів.

Отже, в житті Симеона відбулася найголовніша зустріч зі Спасителем, Ісусом Христом. Цю зустріч називають стрітенням. Чи можемо ми зустрітися зі Спасителем?

Так, можемо, якщо будемо жити праведно і побожно, як Симеон, якщо впустимо Христа в своє серце.

У житті немає випадкових зустрічей. Бог дивно створив світ. Він розділив світло і темряву. А коли вони зустрічаються, то настає або день, або ніч.

Що настає, коли при зустрічі світла і темряви перемагає темрява? (вечір, ніч)Що настає, коли при зустрічі світла і темряви перемагає світло? (ранок, день) У природі іде постійна боротьба між холодом і теплом, і якщо перемагає тепло, то

настає… Що? (весна, літо)А коли перемагає холод, то настає… Що? (осінь, зима)У світі іде боротьба між добром і злом, але завжди перемагає…Що? (добро)Так, наш Спаситель переміг зло Своєю смертю, своєю кров’ю на хресті і Своїм

Воскресінням, щоб ми могли, увірувавши в Нього, жити щасливо.Що ж заважає нам жити добре, що ж заважає зустрітися зі Спасителем? (міркування дітей)Чи може зустрітися з Ісусом людина, яка:а) обманює;б) краде;в) ображає інших;г) не шанує своїх батьків;д) заздрить.Будь-який гріх віддаляє нас від Бога. Але, якщо людина визнає свої погані вчинки, щиро

розкається в них і буде жити праведним життям, вона може зустрітися зі Спасителем.Уявіть собі зустріч з Ісусом. Що б ви йому сказали, про що попрохали, чи подякували б.

(Відповіді дітей).А тепер давайте станемо на ніжки і скажемо:Боже наш, Небесний Отче,Дякуєм Тобі за сонце І за весь Твій любий світ:За повітря, воду, хліб, За одежу й теплу хату Дякуєм Тобі, наш Тату.А чи були у вашому житті важливі пам’ятні зустрічі? Як ви зустрічаєте своїх рідних:

маму, бабусю, дідуся, тата, інших родичів? (відповіді дітей)

57

Послухайте, як хлопчик зустрічав свою бабусю (читає оповідання "Петрусь і подарунки" Є. Башенко).

Петрусь і подарункиБабуся приїздила до Петруся часто. І завжди привозила іграшки, цукерки, черешні або

великі апельсини. Тільки-но бабуся ступила на поріг, як Петрусь біг до неї і запитував:– Що ти мені привезла?Бабуся виймала подарунки, і Петрусь цілував її.Одного разу хлопчик, як завжди, побіг назустріч бабусі, але подарунків у неї не було…

Бабуся дуже поспішала до свого онука і нічого не встигла купити. А Петрусь набурмосився і не став цілувати бабусю.

Наступного разу бабуся привезла гостинець. Петрусь зрадів, кинувся її цілувати, та бабуся зупинила онука.

– Не треба, Петрусю, – сказала вона, – за подарунки кажуть спасибі, а кого люблять, того цілують і без подарунків.

І Петрусеві стало дуже соромно.Запитання:1. Як Петрусь зустрічав свою бабусю? Якими словами?2. Що засмутило хлопчика, коли бабуся приїхала без подарунків?3. Як Петрусь відносився до своєї бабусі?4. Чи ви також любите своїх рідних за те, що вони вам щось дарують чи купляють?

Подумайте, переосмисліть свої вчинки і, якщо і у вашому житті є користолюбство, покайтеся, виправте свою поведінку, цінуйте рідних не за їх подарунки, а за те, що вони піклуються про вас, люблять вас.

3. Робота в зошиті.Діти розглядають і розфарбовують малюнки, вписують літери, читають слова,

виготовляють голубів.4. Підсумок уроку.



Мета : розвивати увагу, вміння спостерігати за довкіллям ранньої весни, поглибити знання учнів про звичаї українського народу, ознайомити дітей з історією зустрічі старця Симеона з Христом-Немовлям; пізнати умови для нашої зустрічі з Богом.

Хід уроку

1 Організаційний момент.Евристична бесіда.• Дітки ! Яка зараз пора року ?(Зима).• А що нам зима сипле з неба ? (Сніжок).• Який улюблений колір зими? (Білий).Давайте станемо на ніжки, складемо ручки, закриємо очі, щоб не відволікатись, і

помолимось.Дякуємо Тобі, Боже! За цей день, за чарівну зимоньку, за сніжок.Дякуємо Тобі, Боже!Дякуємо Тобі, Боже!за те, що ти є Отцем нашим Небесним Дякуємо Отцю , Сину, і Святому Духу. АміньІІ. Актуалізація опорних знань.

58

Подивились один на одного, щоб налаштуватися на добрий настрій. Посміхніться один одному, покажіть, як ми вміємо любить. Які ми хороші. У кожного з вас найкращий сусід . Дайте сусіду свою руку і промовте :

Тепло своїх долоньокЯ друзям віддаю,Урок новий, цікавийЯ з радістю почнуIII. Оголошення теми і завдань уроку.Тема уроку – "Свято Стрітення" – історія зустрічі старця Симеона з Христом-Немовлям.Завдання – поглибити знання про звичаї українського народу і дізнатися про зустріч

людини з Богом, умови для нашої зустрічі з Богом.IV. Вивчення нового матеріалу.У народі свято Стрітення вважають святом зустрічі зими з літом (інколи кажуть, що це

єдиний день, коли зима з літом зустрічається).Кажуть, що в лютому сонце йде на літо, а зима – на мороз. Саме на Стрітення, за

народними переказами, зима з весною змагається, котра з них переможе та й господарюватиме до кінця місяця.

Ось зима по нашій країні на санчатах роз'їжджає, сніжок сипле без упину.Де не гляну я на дворі,Всюди бачу білий колір.Ліс і поле, і дібровиБілі одягли обнови.Кажуть, коли лютий дорогу підгриз – кидай сани, бери віз. Отже, хоче чи не хоче

зимонька, доведеться з весною зустрічатися. Адже 15 лютого Стрітення. Ще моя бабуся розповідала, що в цей день Зима з Весною змагається

1. Колективне читання тексту за підручником.Відкрийте підручник «Дорогою добра». Шляхом коментованого читання опрацювати

розповідь про Свято Стрітення.2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.Коли Хлопчику Ісусу виповнилося 40 днів, Його Мати з Йосипом прийшли до

Єрусалимського Божого Храму. У жертву Богу принесли двох голубенят.У цей час в Єрусалимі жив старий Симеон. Йому було майже 300 років. Святий Дух йому

пророчив, що він не помре, доки не побачить Спасителя. І ось цього дня він теж прийшов до храму. Коли Марія з Йосипом принесли Дитину, Симеон узяв її на руки і сказав: "Тепер, Господи, я спокійно помру, тому що я побачив Спасителя! Старець благословив їх і звернувся до Божої Матері з пророчими словами, що Вона переживе велике горе за страждання Сина Свого. У храмі знаходилась також 84-річна Анна-пророчиця, яка служила Богу день і ніч молитвами. Бона теж зустріла Спасителя.

Симеон зустрів у храмі Господа, народженого від Пресвятої Діви, тому й свято отримало назву Стрітення Господнє.

І сьогодні ми здійснюємо першу зустріч людини з Богом, бо за законом Христовим до храму приносять дитину на 40-ий день народження й освячують її молитвами. У кінці своїх молитов священик згадує Стрітення Господа у храмі з праведним Симеоном, якого ще називають Богоприємцем, бо він прийняв на свої руки Бога Спасителя.

Відзначається ця подія 15 лютого.3. Фізкультхвилинка.4. Робота в робочих зошитах.Виготовлення голуба з паперу як символу свята Стрітення. Білий голуб уособлює чистоту

і мир в душі.Тільки люди, які творять добро, можуть зустріти Бога. А які риси характеру (чесноти)

потрібні нам, щоб у своєму житті зустріти Бога? Для відповіді треба заповнити клітинки під малюнками.

59

1). Працелюбність – любити затрачати фізичну й розумову енергію, любити трудитися у створенні матеріальних і духовних цінностей.

2). Милосердя – добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. Милосердя до вбогих єсть повинність християнська. Вияв жалості; помилування.

3). Щедрість – охоче ділитись своїм майном, коштами, не шкодувати витрачати що-небудь.

4). Ввічливість – дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності; чемності. Вихованість, тактовність, делікатність.

VІ. Підсумок уроку. Запитання-відповіді:– Що було найважливішим у житті Симеона? (Побачити Спасителя).– Чому Бог подарував йому зустріч зі Спасителем? (Симеон був праведний та побожний).Праведний – який дотримується заповідей, моральних приписів. Безгрішний, святий.Побожний – який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий, релігійний,

богобоязливий.– Чи були у твоєму житті важливі зустрічі ? Розкажи.15 лютого Стрітення – свято на честь зустрічі Симона зі Спасителем Ісусом Христом.

Урок 21. Добрі та погані звички


Ющенко Олена Валентинівна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва

Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.– Давайте згадаємо попередні уроки. Ми з вами багато говорили про те, що у нас в душі

горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що є добре, а що погане.– А що постійно сперечається з нашою совістю? (Наші гріхи).– Що таке гріх?– Хто може подолати наші гріхи? (Тільки ми самі).II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.– Часто ми можемо оцінити чийсь вчинок, сказати: добрий він чи поганий. Можемо

оцінити свої дії, коли потрібно, вибачитись, розкаятися в тому, що ми зробили. Але іноді ми не відчуваємо своєї провини, не розуміємо, в чому ми неправі. Такі ситуації трапляються набагато частіше, ніж ми з вами думаємо. Сьогодні ми спробуємо розібратися з тим, що ми робимо кожного дня.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.– Діти, згадайте, що ви робили з самого ранку сьогодні? (поснідали, одяглися, пішли до

школи...).– І все? Давайте по-порядку все перелічимо. Але будемо у дві колонки ставити палички:

перша колонка – під назвою "добре", друга – "погано".Прокинулися – добре.Мама кілька разів нагадала, що час вставати – погано.Зробили зарядку – добре.Вмилися, почистили зуби – добре.Одягнулися – добре.Мама застеляла постіль – погано.

60

Поснідали – добре.Подякували після того, як поїли – добре.Чашку поставили в раковину, але не помили – погано.Одягнулися самі, швидко вийшли – добре.Бабуся несе портфель – погано ...Такі дії ви робите практично щодня. Ви до цього звикли і сьогодні навіть не згадали про

деякі деталі.Все, що людина робить щодня, постійно, звикає до цього, називається звичкою.Подивіться на дошку. Чи багато добрих звичок нарахували? А поганих?– Як ви думаєте, що легше набути: добру чи погану звичку?– Звичайно, добрі звички засвоюються важче. Це праця. Потрібні наполегливість,

старанність, терплячість. А от погані звички пристають дуже легко.Робота з підручником. Читання статті підручника "Добрі та погані звички" та відповіді на

питання.– Чому так важливо позбутися поганих звичок?– На які страшні чудовиська можуть перетворитися погані звички, якщо не боротися з

ними? (Паління цигарок – багато людей не можуть позбавитися цієї звички, хворіють від цього. Пити багато спиртного – жахлива звичка. Такі люди втрачають людську подобу. Вони приносять багато горя собі і своїм близьким).

– Що потрібно робити зі своїми звичками, щоб стати доброю, порядною людиною? (Потрібно навчитися позбавлятися поганих звичок, які є і старатися не набувати нових).

Читання вірша Миколи Сингаївського "Все із доброго чи злого починається з малого..."?– Як ви розумієте перші рядки вірша?– Як ці рядки стосуються вас?Робота з підручником. Читання тексту підручника. Відповіді на питання.– Що повинна людина приносити своєю працею?– Що трапиться, якщо люди не прийдуть на свої робочі місця?– Які прислів'я про працю тобі сподобались, запам'ятались? Спробуйте пояснити їх

значення.Читання вірша та обговорення його змісту.– Чому навчив вас цей вірш?Складання прислів'я.– На дошці написані слова, а вам потрібно утворити прислів'я. Мала, і, працює, бджола,

та. (Бджола мала – і та працює).– Як ви розумієте це прислів'я? (Дитина повинна привчатися до праці змалечку,

допомагати батькам, виконувати посильну роботу).– Розкажіть, яку роботу ви виконуєте вдома? Чи є у вас вдома обов'язки?– Яку роботу ви хотіли б виконувати вдома, але вам іще не доручають її?Прослуховування музичних записів. Звучить українська народна пісня "Ой літає

соколонько...".– Який настрій у цієї пісні? (сумний). Це старовинна пісня. Пастухи, що випасали череду,

худобу, збираються додому. Поки дорослі працювали у полі, діти, підлітки пасли худобу. І це було не так легко, як може здатися. За те, що тварина зайшла у чийсь город чи у поле, пастушка серйозно карали. А дивилися діти за чередою від темна до темна.

– Послухайте наступний запис "Грицю, Грицю, до роботи". Який настрій цієї пісні? Про що в ній співається? Що ви можете сказати про Гриця? (Він звичайний ледар, на прохання допомогти Гриць знаходить причину не робити. Але, коли пропонують піти погуляти, тут Гриць перший).

Командна гра-імпровізація. Клас ділиться на команди. Завдання гравцям: показати в діях, без слів якусь із професій.

IV. Підсумки уроку.– Як ви зрозуміли значення праці в нашому житті?

61

– Як виявляється в нашій праці турбота про наших близьких?– Чому необхідно боротися з лінощами?


Яремчук Валентина Григорівна, вчитель ЗНЗ № 55 м. Києва

Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Хід уроку

Вчитель:Я рада знову вас вітати,Чудове в нас сьогодні свято!Навчитись старших поважатиІ малюків не ображати!Вітатись чемно з усіма, –За вас радію недарма!– Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве.

Треба утримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро!

Розгляньмо, діти, малюнки і назвімо разом головні людські гріхи та чесноти.Гордість може побороти скромність.Щедрість переможе скупість.Чистота – бруд.Любов – ненависть.Стриманість – розбещеність.Працелюбність – лінощі.Гнів – ласка.

Гра "Пастка"– Я називатиму погані звички, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку.Не вмивайся вранці!Не дякуй за сніданок!Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству!Пиши неохайно!Не чіпай книжок!Ображай менших!Розкидай по кімнаті речі!Рви підручники!Говори погані слова!Не слухайся, капризуй!Обманюй всіх, кажи неправду!Вчитель: Не бреши! – застерігає Божа заповідь. Справді, тільки правдивістю ми можемо

заслужити підтримку і повагу до себе рідних і близьких у Всевишнього. Зараз я вам розповім про одну дівчинку, яка обманула інших.

Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати дома. Вона дуже хвилювалася, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.

Друзі вирішили допомогти дівчинці; домовились щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не розумітиме.

62

Коли настала Наталчина черга провідувати Ганнусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти і по господарству допомагати.

– Як тобі не соромно? – обурилась Надійка. – Ти ж вчора цілий день через скакалку стрибала.

– Подумаєш, злочин великий, – сказала Наталка. – Я зовсім трішки збрехала.– Діти, хіба брехня може бути малою чи великою?– Від якої брехні більше шкоди?– Від малої брехні така ж шкода, як і від великої. Адже і мала, і велика брехня – це все

неправда. А починається все з малого:• Пішов гратися, а мамі сказав, що був у школі;• Бігав у дворі, а мамі сказав, що провідував хворого друга;• Дивився телевізор, а сказав, що вчив уроки.Спершу брехун говорить неправду про себе, потім про інших. Ставши дорослою,

неправдива людина може зрадити і свою землю, і свою країну. І це буде та брехня, якій немає прощення.

Дидактичні практичні завдання.1. Розглядання ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та

негативні вчинки.Плаче дівчина. Як ви її втішатимете?а) обійму;б) скажу лагідне слово;в) запропоную разом погратись;г) запропоную солодощі;д) не зверну уваги.2. Що таке неправда?Синонім до слова неправда (діти працювали дома) – брехня, наклеп, вигадка, плітки,

кривда, поговір, облуда, дезінформація.3. Групова робота "Закодований вислів".(Діти працюють в групах).Завдання: розкодувати вислови відомого мудреця Соломона.Хвилинка роздумів.Діалог на тему: "Чи доводилось вам робити вибір між правдою і неправдою?"– Як ви вчинили в такій ситуації?– Як ви розумієте вислів: "Язик свербить сказати, а треба мовчати?"Святе Письмо вказує, що удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але

не стільки, скільки впало від язика.Відомий дослідник біоенергетики і психотерапевт Лазарєв С.М. дослідив, якої шкоди

завдає лихослів'я самій людині. Всі наші хвороби – це "червоний сигнал" того, що ми не туди йдемо. І коли у сім'ях починаються нещастя, хвороби дітей, рідних, ми навіть не здогадуємось, що причиною є лихослів'я. Ми тим самим вбиваємо себе, не помічаючи цього. Лихослів'я вкорочує наше життя, знищує вас фізично і духовно. Лазарєв дослідив, чому японці живуть довго. Усіх довгожителів об'єднує загальна риса – добра душа. До того ж японці – найввічливіші люди на світі. Люди рано помирають, бо самі себе знищують: і душу, і тіло.

Проблемні запитання.– Чи приносить тривалу радість і користь вкрадена річ?– Які Божі заповіді ми повинні виконувати за будь-яких умов?Поясніть вислів:"Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя".Чому кажуть, що крадіжка – це хвороба людини?Восьма заповідь Бога забороняє красти. Адже крадіжка – це таємне привласнювання

речей, які вам не належать. Коли ми крадемо, то кривдимо себе. Але ж кожна людина покликана робити добро і не чинити зла.

63

Чи доводилось вам коли-небудь брати чужі речі? Як ви почували себе після крадіжки?Прощення."…прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…" (Матвія, 6:12)– Чи бувало таке, що вас ображали?– Яким було переживання, згадка про це?Хоч згадувати й справді гірко, але пам'ятати довгий час ще гірше. Як би це важко не було,

кривдника слід простити обов'язково. Ми живемо, працюємо серед людей. А коли люди прощають один одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини і знову стає впевненою в собі. Коли людина почувається винною, їй важко жити, працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо мудрими, добрими, сердечними. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститись. Гнів, помста, незадоволення, образа заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу, тому, прощаючи, ми позбуваємось всього недоброго в собі.

Згадайте випадки зі свого життя, коли вас образили, а ви простили кривдника. Давайте обговоримо ваші переживання.

Напишіть на аркуші паперу або намалюйте вашу найбільшу образу, яка до цього часу тривожить. Порвіть цей аркуш, викиньте образу, простіть своєму кривднику.



Мета: заохочувати дітей до здобуття добрих звичок; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Обладнання: робочий зошит, кружечки світлого і темного кольорів (по кількості дітей), аркуші паперу (по кількості дітей).

Хід уроку

І. Організація учнів до роботиВчитель читає вірш М. Сингаївського:Все із доброго чи злого –Починається з малого.Листя виросте з листочка,З нитки витчеться сорочка.Хліб – з маленької зернинки,Дощ – із чистої краплинки,День турботою почнеться –Все довкола усміхнеться.Проганяй мерщій дрімотуІ рукам давай роботу.І роби невтомно, вмілоХоч мале, та добре діло.А чи завжди ми починаємо наш день з добрих діл?ІІ. Сьогодні ми і поговоримо про добрі та погані справи.Тема нашого уроку: Добрі та погані звички.Давайте пригадаємо, що ви, діти, робили сьогодні (діти згадують). Ще що?А тепер скажіть, всі справи, що ви згадали, треба робити щодня?Все, що людина робить щодня, постійно і звикає до цього, називається звичкою.Звички бувають добрими та поганими. Скажіть, будь ласка, яка це звичка – добра чи

погана: умиватися вранці? (Відповідь). Я буду називати звички, а ви піднімайте світлі кружечки, якщо я назву добру звичку, погану – темні.

64

Яка це звичка: Прибирати і мити посуд після їди?Дякувати після того, як поїв?Їсти перед телевізором?Складати іграшки після гри?Вітатися з друзями, рідними?Чистити зуби?Довго лежати в постелі після того, як тебе розбудили?Прийшовши зі школи, розкидати по кімнаті одяг, книжки?Гризти нігті?Прибирати постіль?Мити руки перед їдою?Запитання до дітей:1. Чи може людина, яка має погані звички і не бореться з ними, рухатися дорогою добра?2. Пригадайте правила руху Дорогою Добра.3. Чи легко побороти погані звички?4. Чи легко набуваються добрі звички?Набути добрих звичок нелегко. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність,

терплячість. а от погані звички пристають дуже легко. Вони, як реп'яшок або як чіпка колючка, вчепляться в людину і можуть зробити багато шкоди.

Якщо людина не переборює погані звички, вони можуть вирости і перетворитися на страшні чудовиська. Такою поганою звичкою є звичка палити цигарки, вживати алкоголь. Всі дорослі, хто це робить, дуже страждають від цього, але побороти ці звички дуже важко. Люди часто хворіють. У жінок, які палять, часто народжуються нездорові діти. Ці люди стають рабами звичок. Звичка велить їм купувати цигарки, палити, і люди слухняно виконують її веління.

Жахлива звичка – пити багато спиртного, особливо горілки. Ті люди, які напиваються, втрачають людську подобу, стають схожими не на людей, а на якихось тварин, некрасивих і часто агресивних. Все, що в них Бог заклав добре, хороше, зникає. Людина завдає багато горя собі і своїм близьким.

Потрібно просити у Бога допомоги, щоб подолати ці жахливі звички і самим проявляти волю, наполегливість, а найкраще – остерігатися таких звичок.

Фізкультхвилинка.Ми, як високі дерева, (руки вгору)Ми, як низенька трава. (присіли, показують траву)Нас сонце голубить, (руки вгору)Нас дощ полива, (махають руками)Нас вітер колише, (колихають руками над головою)Тріпоче, зрива,Та Бог на руках Своїх (простягають руки, долоньками вгору)Міцно трима.Розповідь вчителя.Один хлопчик завжди приходив до школи, тримаючи міцно затиснутий лівий кулачок.

Коли вчителька викликала його, він уставав і відповідав на запитання, проте ліву долоньку усе ж не розтискав. Писав хлопчик правою рукою, проте й тоді його лівиця була стиснена.

Нарешті вчителька, аби задовольнити цікавість інших учнів, спитала, чому він так робить.Хлопчик спершу не хотів відповідати, але згодом, зваживши на прохання вчительки та

щоб пояснити все друзям із класу, поділився своєю таємницею."Кожного ранку, коли я виходжу до школи, мама цілує мою ліву руку, а потім,

закриваючи долоню, усміхається і каже: "Дитино, добре тримай тут мамин поцілунок!" Тому моя ліва рука завжди затиснена: я тримаю матусин поцілунок".

Запитання до дітей:

65

1. Як ви гадаєте, чи добра була звичка у мами дарувати синові поцілунок?2. Які стосунки були між мамою і сином?3. Чи цінував хлопчик мамин прощальний поцілунок?4. Що вам говорить мама, відправляючи до школи? Чи є це звичкою?Гра "Зроби погану звичку доброю".Приклад: Розкидати речі по кімнаті – погана звичка. Добра – складати речі на місце.Погані звички:1. Не прибирати постіль після сну. (Прибирати постіль)2. Не мити руки перед їдою. (Мити руки перед їдою)3. Залишати брудним посуд після їди.(Мити посуд після їди)4. Залишати брудним взуття.(Чистити взуття)5. Не прибирати іграшки після гри.(Прибирати іграшки)6. Зустрічати бабусю, яка прийшла в гості, словами: "А що ти мені принесла?"(Привітатися з бабусею)Вчитель: Грати у гру швидко і легко, але боротися із звичками важко, засвоювати добрі

звички – теж праця. Зараз кожен з вас напише по одній добрій звичці, яку йому потрібно засвоїти. Хто перший із ряду напише, то збере решту "добрих звичок" свого ряду. Який ряд збере першим "добрі звички", той і виграє. Гра "Хто перший збере "добрі звички" почалася.

ІІІ. Підсумок уроку.Запитання:1. Про що ми сьогодні з вами говорили?2. Чи легко набувати добрих звичок?3. Чому так важливо позбуватися поганих звичок?Вчитель: Проявляйте наполегливість, волю, бажання, щоб засвоювати добрі звички.Кожен свій новий день починайте з доброї звички – вітатися з рідними, говорити їм добрі,

лагідні слова.Як сонечко прокинеться,Я теж із ним встаю,І ніжно обіймаюМатусеньку мою:"Доброго ранку, люба", –Кажу я ніжно їй.У відповідь: "Прокинувся,Лебедику ти мій"!І нам обом так любо,Так тепло на душі:Здається, все радієМатусі і мені.

Урок 22. Прощення і вибачення


Майданник Тетяна Володимирівна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 211 м. Києва

66

Мета: вчити дітей: прощати від усього серця людину, яка завинила перед ними, і забувати про її провину; визнавати свою провину та намагатися виправити свої помилки; розвивати уміння розрізняти гарні та погані вчинки, їх мотиви і наслідки; ввести в активний словник учнів такі вирази: "вибач, будь-ласка", "я був неправий", "я більше так не буду", "я не хотів тебе образити", "мені дуже соромно"; виховувати дружні стосунки між однокласниками, повагу до батьків.

Хід уроку

І. Перевірка знань, отриманих на попередньому уроці.1. Бесіда.– Що ми називаємо звичками?– Які бувають звички?– Чи легко набуваються добрі звички? Наведіть приклади, які добрі звички з’явилися у

вашому житті після нашого останнього уроку?– З яким поганими звичками вам вдалося впоратись? Як ви їх подолали?2. Розповідь учнями напам'ять вірша М. Сингаївського "Все із доброго чи злого...".ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу.1. Читання вчителем статті в підручнику (с. 58).– Знайомство з повчальною оповіддю про батька і двох синів (до слів „став син і пішов до

батька свого...")Проблемне запитання:– Як ви гадаєте, батько дуже розсердився на сина? – Чи покарав він його?2. Читання другої частини.– За що батько так пожалів свого сина і зовсім не сварив його?3. Підвести учнів до висновку: Батько простив від усього серця свого сина, який дуже

завинив перед ним, бо такою великою була його батьківська любов. Так і Отець Небесний прощає, приймає до себе грішну людину, яка кається, і радіє за неї.

Що ж таке каяття?Коли ми провинилися перед кимось, потрібно не тільки попросити у цієї людини

вибачення, але й у душі покаятися за цей недобрий вчинок. Якщо ми це зробимо, то нам стане легше і ми не будемо згадувати про цей випадок.

Уявіть собі повітряну кулю, якщо в ній багато зайвого вантажу, вона ніколи не підніметься в небо. Так і людина. Коли ми каємось, Бог віднімає у нас гріхи і ми стаємо духовно вищі.

4. Робота з картиною Рембрандта "Повернення блудного сина".ІІІ. Закріплення та осмислення знань.1. Наведіть приклади, коли треба прощати, а коли просити пробачення.2. Які слова допоможуть попросити пробачення?Розіграти ситуації вибачення та прощення за те, що забув (див. мету уроку) вдома книжку,

яку позичав "на день" у Семена, свого сусіда по парті.– Знову забув? – Ледве не плачучи запитав Семен. – Я слово дав у бібліотеці її не

затримувати!– Завтра принесу. Пробач будь ласка...Василько завжди так ввічливо, так щиро просив вибачення, що довго на нього ніхто не

гнівався. Штовхне дівчинку так, що вона у сльози. Враз руку до серця притисне:– Пробач, будь ласка! Я ненароком! Більше не буду!Дівчинка шморгне носом і побіжить далі. А потім весь день розповідає подругам:– Цей Василько такий ввічливий, такий ввічливий...А Василько за хвилину вже іншій дівчинці ніжку підставить. І враз своє улюблене:

"Пробач, будь ласка!" Помітили хлоп'ята, що все частіше він промовляє: "Вибач, будь-ласка!" То уроки не зробив, то запізнився, то товариша підвів... І щоразу, мов приказка:

67

– Пробач, будь-ласка, я більше не буду!Образились однокласники: Василько – ввічливий хуліган. Треба його провчити!Наступного дня на першій перерві Грицько, пробігаючи повз Василька, досить сильно

штовхнув його.– Ти чого? – здивувався Василько.– Пробач, будь-ласка! – приклав до серця руку Грицько. – Я більше не буду.– Гм... – розгнівався Василько – Так, не будеш? – І враз ледве не впав від поштовху

Сашка.– Я, здається, тебе зачепив? – запитав хлопець, – пробач, будь-ласка! Я більше не буду.Так почалися страждання Василька.Йому забули повернути зошит, хтось потягнув щоденник, переплутав куртки... І всі перед

ним вибачалися, обіцяли, що більше не будуть, і на наступній перерві все починалося спочатку. Якось, виходячи зі школи, Василько зашпортався за чиюсь ногу і влетів у кучугури. Десь

згори він почув ввічливе: "Пробач, будь ласка".А коли він виліз та обтрусився, то побачив, що його портфель висить на дереві, а на ньому

крейдою написано: "Пробач, це випадково. Більше не будемо".(за Б. Приваловим)

Урок 23. Послух і непослух


Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва

Мета: вчити визначати моральне забарвлення вчинків літературних героїв та у прикладах з життя, характеризувати негативні риси людини, яких хотів би позбутися; розвивати уміння пояснювати певні ознаки доброго і поганого, зміст бажаної поведінки дитини у ставленні до Бога і до ближнього; виховувати прагнення позбутися непослуху в собі.

Музичний супровід: А. Золкін, "Вибрики" (22), О. Залевська "Колискова" (9).

Хід уроку

I. Організаційний момент.– Сьогодні, любі діти, у нас незвичайний день. Незвичайний тому, що ми приймаємо у

себе так багато гостей; тому, що у цього дня є дивовижний збіг: саме сьогодні мешканці планети Земля відзначають Всесвітній день дитячої книги. І це ще не все: сьогодні – День народження доброї, люблячої дітей людини, всесвітньо відомого казкаря Г.-Х. Андерсена.

– Я пропоную вам сьогодні доторкнутися душею до світлого, доброго, щиросердного, а саме: продовжити зрощувати словникове дерево добра. Можливо, до кінця уроку на ньому з'являться квіти милосердя, любові, поваги, великодушності.

II. Повторення раніше вивченого. Підготовка до сприймання нового матеріалу."Словникове дерево добра".(Вчитель читає визначення слів зі словничка, діти називають відповідні слова.

Надруковані слова вішає на дерево).• Простити від усього серця людину, яка завинила перед нами, і забути про її провину.

(Прощення).• Думає, відчуває, любить, бачить і творить добро. (Душа).• Особлива Божа сила, яка допомагає людині бути ближче до Бога, творити добро і

перемагати зло. (Благодать).• Син Божий, який рятує світ від зла. (Спаситель. Ісус Христос).• Добре, співчутливе, турботливе ставлення до хворих, слабких, немічних. (Милосердя).

68

• Свята мудра Книга, яку Бог допоміг написати людям. (Біблія).• Недруг нашої душі, який чинить опір доброму і не хоче слухати голосу совісті. (Гріх).• Голос Божий, який підказує нам, як творити добро і не творити зла. (Совість).• Це, коли ми слухаємося тата, маму чи старших у добрих справах, бо ми довіряємо їм і

любимо їх. (Послух).– Відгадати слово ви зможете, якщо вишикуєте літери за зростом:– Що ж таке "послух"? (Діти повторюють визначення, яке прозвучало).III. Робота над новим матеріалом.1. Прослуховування оповідання з підручника (урок 23) з творчими завданнями.(Вчитель читає текст до слів "А хто такий "Нехоч"?).2. Читання дітьми 7-го абзацу підручника.– Прочитайте і скажіть: Скільки слів знає "Нехоч"? ("не хочу", "потім", "а чому я?").3. Перевірка усвідомлення.– Чому Адам і Єва не змогли жити в раю?– Чому треба слухатися старших?– Який твій найголовніший послух?IV. Фізкультхвилинка. Гра "Будь ласка".Діти виконують команди вчителя тільки в тому разі, якщо він промовляє слово "будь-

ласка".4. Слухання вірша Тетяни Лисенко "Шкоденятко".Хто розбив сьогодні вазу,З'їв цукерки всі відразу,На стілець намазав клею,Кицьку за хвоста приклеїв?Хто насипав солі в цукор?Хто м'ячем об стіни стукав?Хто роздер нові штанці,В люстру кидав камінці,Вліз у мамину шухляду,Відкусив шматок помади,Скрізь розлив одеколон,Розкрутив магнітофон?Хто налив компоту в туфлі,Розтрусив пшоно по кухні?Хто? Хлопчинка чи дівчатко?– Це маленьке шкоденятко!

– З яким музичним уривком співзвучний вірш? (А. Золкін "Вибрики").– Яке слово каже зранку до ночі малий Сергійко?– Чому замучились батьки?– Як же мама з татом навчились керувати Навпакійком?

Застосування набутих знань.– Подумай, з яким непослухом тобі передусім треба боротися?V. Гра "День справжньої людини".Лиш той, хто вміє інших поважати,Дружити прагне, товаришувати,Той зможе у житті порядним стати,А зараз риси справжньої людини нам назвати...(У кожного учня картка).– Давайте продовжимо це речення і назвемо основні риси справжньої людини. (Діти на

картках з'єднують необхідні слова з реченням.

69

Доброю, скромною, чесноюСправжня людина повинна бути:Злою, байдужою, стриманою,Ввічливою, жорстокою, працьовитою.(На дошці ілюстрація ігрового поля зі сторінки зошита до уроків 21-23) – Вдома ви

можете пограти в цю гру з друзями та дорослими.VI. Гра "Виправ помилки неслухняного олівчика".VII. Підсумок уроку.– Що нового довідались?– Що маємо змінити в своєму житті?Ось і закінчився наш урок,Залишивши теплий світ в душі.На все добре, діти мої милі,Хай у всьому завжди вам щастить!Підкоряє хай люб'язність ваша,Ввічливість не тільки під час свят,Щоб усі здивовано казали: "1-А клас?!Що за діти є у школі в нас!"



Мета: на прикладах життєвих ситуацій підвести дітей до розуміння того, що послух – прояв любові та довіри, а непослух – початок зла на землі; сприяти розвитку мовленнєвої діяльності учнів, вмінню висловлювати свої судження та аргументовано їх доводити; виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших за віком людей, до вчителів.

Обладнання: підручник "Дорога добра", диск з музичними творами книги "Таємниці душі твоєї", "Голос ангела".

Хід уроку

I. Пісня "Людина починається з добра".Вступна бесіда.1. Згадаймо правила руху Дорогою Добра.2. Наведіть приклади добрих вчинків як шлях до добра.3. Хто вчить вас робити гарні справи, вчинки?4. Чи вмієте ви розрізняти добро і зло?5. Хто є прикладом добрих вчинків для вас?II. Оголошення теми і мети уроку.– Сьогодні на уроці ми поговоримо про послух і непослух.Пояснимо, що таке послух і що таке непослух та які можливі їх прояви у наших вчинках.По відношенню до кого ми їх проявляємо?Послух – це коли ви слухаєтесь тата, маму чи старших у добрих справах, бо довіряєте їм і

любите їх.Непослух – це коли не хочеться робити потрібне чи корисне. Свій непослух людина

повинна переборювати, долати.III. Робота над темою.1. Робота за підручником.а) читання тексту;б) розгляд і обговорення ілюстрацій;

70

в) робота над словничком у підручнику;г) бесіда за запитаннями:Про кого оповів дідусь біблійну історію?Як жилося Адаму і Єві у раю?Чому Адам і Єва не змогли жити в раю?Хто такий "Нехоч"?Які три слова він знає? ("не хочу", "потім", "а чому я?")А як не слухати свого нехоча?Поміркуй, а з яким непослухом тобі важко, але треба боротися?Чому у цьому є необхідність?д) робота над віршем "Навпакійко".е) слухання музики: А. Золкін "Багатель".– Що постає у вашій уяві при прослуховуванні цього твору?1) Слухання "Колискової" Р. Глієра.2) Бесіда про батьків та значення їхніх порад у житті дітей.3) Вірш "Послушники" (із книги Т. Дашкевич "Голос ангела").4) Читання вчителем "Притчі про працю" (ст. 53, 41).V. Підсумок уроку.– У чому полягає ваш послух? До кого?– Хто повинен переборювати ваш непослух, якщо він у вас з’являється?

Урок 24. Тарас Шевченко в дитинстві


Ющенко Олена Валентинівна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва

Мета: розкрити багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю; показати прагнення до знань і до прекрасного; показати турботу Шевченка про духовну просвіту українців (переклад Псалмів, "Буквар").


І Актуалізація опорних знань.Бесіда.– Ми вивчаємо християнську етику. Для чого?– Скільки часу потрібно людині, щоб іти дорогою Добра? (Все життя)– Для чого ми живемо? Якою дорогою повинна йти людина? (Дорогою Добра?)– Якою дорогою хочете іти ви?– Які правила руху на Дорозі Добра?II. Повідомлення теми і мети уроку.– Любити свою Батьківщину неможливо, щоб не пам'ятати славетних людей, українців,

які принесли всесвітню славу Україні; українському народу.Одним із славетних українців був Тарас Григорович Шевченко. Його твори читають і у

наш час на багатьох мовах світу.III. Вивчення нового матеріалу.Розповідь учителя.Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці (нині Черкаської обл.) в сім'ї

кріпаків. Ріс Тарас допитливою, розумною людиною, хотів усе знати.

71

Але горе спіткало Тараса. У дев'ять років хлопчик залишився без матері. Батько одружився з жінкою, яка мала своїх дітей. Тарас змушений був терпіти постійні знущання від лихої мачухи. В одинадцять років Тарас став круглим сиротою.

В обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на дешевому сірому папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за школяра-попихача, наймита, в обов'язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів вічно п'яного дяка.

Часто до Тараса ставилися несправедливо, часто його били. Але, не зважаючи на це Тарас умів цінувати добро від людей і все життя залишався вдячним своїй старшій сестрі та односельчанам, які співчували та підтримували його.

Подивіться на ілюстрації картин Тараса Шевченка. Художник з любов'ю і теплотою змальовує простих селян, жінок, дітей, природу рідного краю.

Т. Шевченко згадує з дитинства найсвітліші хвилини, коли він міг, десь заховавшись у кущах, читати та малювати.

Читання вірша "Мені тринадцяти минало".– Чи розумієте ви Тараса, якому було радісно на душі, хоча в цей час у нього нічого

немає: ні батьків, ні домівки, ні одежі, а часто й їжі.Робота з підручником. Читання статті підручника.– Які три справи любив робити хлопчик Тарас і чому?– Чи можемо ми назвати Тараса доброю людиною? Чому?– Про самоту, душевний сум Тараса говорять слова пісні "Зоре моя вечірняя".

(Прослуховування пісні "Зоре моя...").У дитинстві Т. Шевченко, як і всі тоді, вчився читати по Псалтирі (це така частина

Святого Письма, яку часто використовують на богослужінні). А коли став дорослим, склав сам буквар для українських дітей, щоб їм було легше вчитися читати. Це говорить про турботу Шевченка про духовну просвіту українців.

Робота в зошиті, с 24.Прочитайте слова поета, які він сказав своїм нащадкам. Як ви їх розумієте?IV. Підсумки уроку.– Про кого ми говорили на уроці?– Що ви запам'ятали про Т. Шевченка?– Тарас Шевченко – видатна людина. Він пройшов свій життєвий шлях, починаючи з

самих низин, і піднявся до всесвітньої слави. В будь-яких життєвих ситуаціях людина не втрачала людяності, чуйності, порядності. Можна сміливо сказати, що Тарас Шевченко все життя йшов Дорогою Добра.



Мета: розказати дітям про нелегке життя Т.Г. Шевченка, про багатство душі поета з дитинства; розвивати знання дітей; виховувати прагнення до знань і до прекрасного.

Обладнання: диск з музичним супроводом "Зоре моя вечірняя" сл. Т.Г. Шевченка, муз. Я. Степового, Кобзар, портрет Тараса Шевченка.

Хід уроку

1. Організаційний момент.II. Повідомлення теми та мети уроку.

72

– Сьогодні на уроці ми поговоримо про дитинство видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

III. Вивчення нового матеріалу.1. Розповідь вчителя.Тарас Шевченко – великий український поет, наша честь і слава. (Вчитель показує

портрет поета). Ще люди називають його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя – "Кобзар" (демонстрація книги).

Народився Тарас 9 березня 1814 році в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпаків. Дуже рано хлопчик залишився сиротою. В нього рано померла мама. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло і сльози, бійки, сварки, образи і приниження.

На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько. Хлопчик залишився круглим сиротою, був недоглянутим і беззахисним. У нього рано з’явилися здібності до малювання. Його вразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім відбилося у його поезії та живописі.

Прагнучи здобути освіту, Тарас стає наймитом дяка у школі. Шукав у сусідніх селах учителя малювання. У 13 років пас ягняток. А потім стає козачком пана Енгельгарда.

Тарасик ріс дуже допитливим хлопчиком. Він дуже хотів дізнатися про світ навколо, змалку хотів пізнати все, шукав добро та красу.

Одного разу він захотів піти далеко-далеко за село, щоб побачити край світу.А де ж знаходиться край світу? Може, за тою горою, що за селом? Тарас сам себе питає:

"А що ж там за горою? Там, мабуть, залізні стовпи, що підпирають небо. Піду та подивлюся, це ж недалеко".

Довго йшов маленький Тарас до залізних стовпів, аж поки його не знайшли чумаки і не привезли додому.

Тарас Шевченко дуже любив читати, малювати і молитися. Майбутній поет з дитинства читав Псалтир (це частина Біблії). У дорослому віці шанував Євангеліє, а багато віршів із Псалтиря переклав українською мовою. Кобзар склав для українських дітей буквар, у якому помістив також основні молитви. Поет турбувався про духовну просвіту українців.

2. Робота з підручником "Дорога добра", урок 24.а) Читання статті "Тарас Шевченко у дитинстві".б) Відповіді на запитання.– Яким був хлопчик Тарас Шевченко?– Які три справи любив робити хлопчик Тарас?– Чи виникало у вас коли-небудь бажання піти далеко-далеко, подивитись, що там за

краєм землі?в) Слухання і обговорення вірша Т.Г.Шевченка "Мені тринадцятий минало".3. Діти слухають музичний супровід: "Зоре моя вечірняя", сл. Т. Шевченка, муз.

Я. Степового.IV. Фізкультхвилинка.V. Закріплення вивченого матеріалу.Робота в зошиті.а) Діти записують в зошит три улюблені заняття Т.Г. Шевченка під малюнками.б) Діти розгадують ребус, у якому читають вислів Шевченка: "І чужому навчайтесь і свого

не цурайтесь".VI. Підсумок уроку.– Про кого ми говорили сьогодні на уроці?– Що найбільше запам'ятали про Т.Г. Шевченка?


73


Мета: розповісти дітям про дитинство Тараса Шевченка; показати дітям багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю, постійне прагнення до знань і прекрасного; збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати інтерес до творчості Т.Г. Шевченка; сприяти розвитку мовлення, розвивати допитливість, увагу; виховувати почуття гордості за нашу країну.

Обладнання: підручник "Дорога добра", зошит "Дорога добра", портрет Т.Г. Шевченка, "Кобзар", ілюстративний матеріал до творів Шевченка.

Цей урок допомагають готувати старшокласники.

Хід уроку

Вступна бесіда про Т. Шевченка.Розповідь про тяжке дитинство поета.Звучить пісня "Думи мої".Ведуча. Сьогодні ми поведемо мову про великого сина нашого народу Т.Г. Шевченка,

розкажемо про його нелегке життя.Дитина в похилій хаті край села, Над ставом чистим і прозорим,Життя Тарасику далаКріпачка мати, вбита горем.Входить малий Тарас з мамою.Мати. Як гірко, як нестерпно жаль,Що долі нам нема з тобою.Ми вбогі, змучені раби,Не маєш радісної днини….Промовиш слово – і нагайНад головою люто свисне,І так усюди – з краю в крайПанує рабство ненависне.Росте неправда на землі, Згорьованій, сльозами влитій,О любі діточки малі,Одні замінять вам мене,Рожневі квіти нещасливі?!В. Так, так нелегким було життя малого Тарасика, бо ж народився кріпаком у великій

родині в убогій хатині, яка потопала у вишневому садку. Співають пісню "Садок вишневий коло хати".

В.Тарасик був допитливий, розумний і цікавий на все. І старша Катруся ледве встигала відповідати на його нескінченні запитання.

Тарас: Катрусю, а звідки до нас на літо прилітають пташки?Катруся: Прилітають вони з далекого краю, з-за синього моря. На зиму вони знову

відлетять туди, де ніколи не буває зими. А прилітають до нас ще й тому, що люблять їх діти. Ти любиш пташок?

Т: Люблю. А чим живляться пташки?К: Комариками, мухами, метеликами.Т: А чого метелики бувають білі, червоні, жовті, всякі?К: Бо їх створив Бог різними, як і квіти, щоб гарно скрізь було.Т: Катрусю! А лелеки теж відлітають у теплі краї?К: Звичайно, відлітають.

74

1-ша ведуча: Довгими вечорами збирались селяни у хаті діда Івана послухати розповіді про боротьбу з панами, багатіями. З цікавістю слухав ці розповіді Тарасик і уявляв себе гайдамакою, який іде боронити людей від злого пана. Отак минали дитячі вечори Шевченка. Навчився Тарас читати, писати, а згодом і дуже гарно малювати.

2-га ведуча: Та скрізь Шевченко бачив кривду, бачив, як пани знущаються над бідними. І про це писав він у своїх віршах. І, певно, у багатьох із вас вдома є "Кобзар" Т.Г. Шевченка.

Пояснення слова "кобзар" у трьох змістових варіантах.1-ша ведуча: Будучи далеко від рідного краю, Тарас часто згадував рідну землю, яку він

дуже любив. І коли на небі з’являлася перша вечірня зоря, йому пригадувалося рідне село і таке ж зоряне небо над ним.

Виконання пісні "Зоре моя вечірня".2-га ведуча . Минуло 10 тяжких років царської неволі. Хвороба підкралася до Шевченка.

Помираючи, він просив, щоб його поховали на його любимій Україні, серед степу широкого. Друзі поета виконали цей заповіт.

Над Дніпром, на високій кручі поховали Великого Кобзаря.Пісня "На високій дуже кручі".1-ша дитина: Ти хлопцем був убогим І пас сільські ягнята,А домом твоїм булаМала селянська хата.2-га:Ти сам бідив змалку, І бачив біль довкола.Неволя й кривда людська –Це була твоя школа.3-тя дитина: Ти свою долю облив сльозами,Терпів за народ сльози і тюрму.Твоїми, Кобзарю, підемо слідами,Щоб Вкраїні волю здобути ясну.Пісня "Поклін тобі, Тарасе".Усі діти: Спи спокійно, Тарасе!Нащадки твоїСловом шани і любові тебе спом’янули.Певен будь, що народи ВкраїниЗаповітів священних твоїх не забули.Усі разом, стоячи, співають "Заповіт.Прослуховування диска "Зоре моя вечірняя".Робота в зошиті (с. 24) (розфарбовування; вписування слів; складання Шевченкового рядка).Підсумок уроку.– Яким було життя поета?– Шевченко – це хто?– Поясніть значення слова "кобзар".– Який із прослуханих творів тобі найбільше сподобався? Чому?



Весна природи – символ відновлення душі людини

Мета: познайомити дітей з ознаками весни, із давнім звичаєм нашого народу – зустрічати весну; формувати навички вдосконалення власних висловлювань; ознайомити з основними

75

духовно-моральними цінностями українців, поняттями чеснот і гріха, добра і зла, прикладами християнських традицій в Україні; виховувати духовно-моральні і естетичні почуття.

Обладнання: робочий зошит, кольорові олівці, диск із музичним супроводом Ф. Ліста "Кампанела".

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.1. Мовна розминка:Годі, діточки, вам спати!..Час давно вже вам вставати.Гляньте: сонечко сміється,В небі жайворонок. 2. Робота над загадкою. – Прослухайте і відгадайте загадку.А ось і я!Куди ступаю – сонце сяє,Усе навколо оживає,А ще пробуджую від снуЯ нашу землю чарівну!3. Практична робота.– Якою ви уявляєте весну?Розповідь учнів.II. Повідомлення теми і завдань уроку.– Сьогодні ми поговоримо про весну. Дізнаємось, як наші предки зустрічали її. Вивчимо

заклички.Поступово, наче тихими маленькими кроками приходить до нас весна, найпрекрасніша

пора року. Спочатку заплачуть бурульки, потім ще не раз у чеканні розтане й замерзне лід під ногами, визирне травичка, повернуться птахи - аж поки тепло переможе і все вкриється весняним цвітом.

III. Узагальнення і систематизація знань.– Весна – це сонце і тепло, радість усього живого, що прокинулось від зимового сну.

Прагнення людини до світла і добра, очищення її від гріха порівнюють з весною, яка оновлює весь світ. У давні часи люди зустрічали весну весело і пишно: з піснями, танцями, іграми. Багато звичаїв і традицій зустрічі весни збереглося у нас в Україні. Один з них – закликати весну. Вивчимо пісеньку-закличку.

Дощику, дощику, припусти,Ти, зелена веснонько, ой прийди,Дощику, дощику, поливай,Нас, маленьких діточок, звеселяй.(Діти стають в коло, співають закличку, пританцьовуючи).– Був у нашого народу дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали весну і вважали, що це

птахи на своїх крилах приносять її з далекого вирію, проганяють люту зиму з її морозами та завіями. Жінки випікали з тіста пташок. А діти брали цих пташок, вибігали у двір, весело стрибали, підкидаючи їх вгору, співали пісні. Ми складемо пташку із паперу.

(Практична робота. Діти із паперу складають пташку).IV. Фізкультхвилинка "Викликання пташок".Діти співають чи промовляють за вчителем слова:Пташок викликаюЗ теплого краю:– Летіть, соловейки,на нашу земельку.

76

Спішіть, ластівоньки,Пасти корівоньки. (На останньому слові підкидають паперову пташку вгору і ловлять її.

Повторити двічі).Робота з підручником на с. 65 за малюнком.– Я буду називати різні ознаки змін у природі, а ви оплесками у долоні "впіймайте" тільки

ті ознаки весни, які зображені на малюнку.Йде лапатий сніг. Небо світло-голубе. Природа ожила. Дерева вкрились білим снігом.

Дерева вкрилися білим і рожевим цвітом. Зазеленіла трава. Опишіть весну, зображену на малюнку.

Робота над віршем Дмитра Павличка "Весна".Слухання вірша.Прослухайте вірш і назвіть ознаки весни, про які розповідає поет. V. Закріплення та осмислення знань.З приходом весни все оживає – і рослини, і тварини готуються до весняного сонця.

Радіють весні й люди. Мають у душі надію на світло і добро, очищення від гріха, оновлення світу. Весна з'являється і в душах людей, проростаючи весняними квітами любові, добросердя чуйності та любові.

Робота в зошиті. Діти малюють квіти "добрих почуттів". Розповідають про свої малюнки.Очищаючи душі людей від поганого, весну розпочинає Великий піст. І крок за кроком,

свято за святом наближається до нас велике свято – Великдень. Християни готуються до цього свята, щоб прийняти в себе світло любові нашого Спасителя.

VI. Підсумок уроку.Якою була тема нашого уроку?Про що ви дізналися на уроці?Чим для вас дорога весна?Як ви розумієте вислів – "весна душі"?

Урок 26. Плекати свою душу. Притча про сіяча


Козловська Оксана Борисівна, вчитель ЗНЗ № 236 м. Києва

Мета: ознайомити з Євангельською притчею про сіяча; порівняти сіяння зерна з сіянням у душі слова Божого, що закликає всіх до добра; опрацьовуючи твори В. Сухомлинського, підвести до розуміння важливості роботи над своєю душею, виховання кращих рис характеру.

Вчитель: – Діти! Хто створив увесь наш світ – землю і небо, моря і гори, сонце і вітер, рослини і

тварин? (відповіді учнів).– Кому Він все це подарував? (відповідь).Так, людині – найкращому творінню Господа. Він створив людей схожими на Себе, дав

нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро, добре серце щоб – ми любили Бога і людей і хотіли робити добро.

Бог усім дав однаково безцінний дарунок – життя, та не всі однаково скористались даром Божим. Хто віддав своє життя злагоді, а хто – ворожнечі; хто – любові, а хто – ненависті; хто – милосердю, а хто – жорстокості. А чому ж так? Тому, що кожна людина по-своєму чує і розуміє слова Господа. У Євангелії Ісус Христос часто звертається до нас з повчальними оповідями, які називаються притчами. От послухайте одну з них.

(Ілюстрації).Вийшов сіяч в поле сіяти зерно. Коли він сіяв, то одні зернини упали при дорозі, і їх

видзьобали птахи. Інші зернини впали на кам'янисте місце, де було мало землі; вони зійшли,

77

але невдовзі засохли, тому що не мали кореня і вологи. Ще зернини впали в густі колючі кущі, які згодом їх заглушили. А деякі зернини потрапили в добру землю, вони виросли і дали багатий врожай.

– Про що ж нам говорив Спаситель у цій притчі?Зерно – це Слово Боже.Сіяч – той, хто вчить нас Божій мудрості.Земля – серце людини.Земля при дорозі означає людей, які не пускають в своє серце Слово Боже.Кам'янисте місце означає людей, які слухають Слово Боже, але швидко його забувають.Колючі кущі – люди, які за своїми турботами не чують Слово Боже.Хороша, родюча земля – означає людей з добрим серцем. Вони уважні до СловаБожого, бережуть його в добрій своїй душі й намагаються виконувати все, чого воно

вчить.Багатий урожай – це добрі діла.Давайте спитаємо у зернинок, які саме добрі справи виростуть із них. (учні читають написи на зернятах).Співчуття, мужність, турбота, жалість, працелюбність, вдячність.А тепер послухаємо, які історії трапилися з такими ж дітками, як і ви, а також дізнаємося

як вони вчинили. А ви скажете, які саме зернинки проростають в їхніх душах.Підготовлені учні читають або переказують оповідання за В.О. Сухомлинським.

СпівчуттяУ кого радість, а в кого горе

Діти зібрались їхати на екскурсію. Хотіла поїхати й Галя. Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана. – Чого це ти така сумна? – питають товариші.

– Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.Тяжко стало на душі в дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе?І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію.Минуло три тижні. Галина мама одужала і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя.Коли в тебе радість, у другої людини може бути горе.

ТурботаПротоптали стежку

Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу.Рано-вранці до школи йшло троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір'ях було

видно людей. Чоловіки, жінки, юнаки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокладали стежки.Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного

подвір'я. Нікого не видно.– Як же бабуся до колодязя йтиме? –- каже Юрко. – Снігу стільки...– Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! – радить Михайлик.Діти пішли на подвір‘я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже

важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшлися вдруге, втретє, учетверте... Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до колодязя.

Спітнілі, втомлені і радісні поспішали діти до школи. Вони думали:"Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір‘я, побачила протоптані стежки. Радіє. І дякує

нам…"Раділи і діти. Бо думали про це.Розуміти чуже горе – велика людська краса.

МужністьВогник у вікні

78

Школа стоїть на околиці села. Микола живе за яром, за кілометр до школи. Йому з дому видно, як світиться в школі вікно. На вікні стоїть акваріум із рибками. Вдень і вночі воду підігріває електрична лампочка – її видно Миколі.

Стояли люті морози. Одного разу навіть до школи малюки не поприходили – так було холодно. Сидів Микола якось увечері вдома, дивився в темінь і милувався тремтячим вогником у шкільному вікні.

Коли це вогник погас. „Лампочка перегоріла, – подумав собі. – Рибки до ранку загинуть, мороз он який ".

Микола одягнув пальто, шапку, рукавиці та й подався до школи. Була вже ніч. Знайшов сторожа, попросив ключа. Відчинив школу, зайшов до класу, в якому акваріум. Вода була вже холодна. Він вийняв лампочку, що перегоріла і встановив нову. – Грійтесь, рибки, – тихо сказав Микола, зачинив школу і пішов додому.

Ще тричі взимку доводилось приходити хлопцеві серед ночі до школи – рибок рятувати. Тепер він не боявся ні морозу, ні темноти.

– Ти став мужній, Миколо, – сказав йому вчитель.

ПрацелюбністьНе загубив, а знайшов

Коли синові виповнилось дванадцять років, батько дав йому новий заступ і сказав:– Йди, синку, в поле, відміряй ділянку в сто ступенів уздовж і сто упоперек та скопай.Пішов син у поле, відміряв ділянку й почав копати. А копати він ще не вмів. Важко було

спочатку, доки приловчився копати й до заступа приладився. Наприкінці робота йшла все краще й краще. Та коли син загнав заступ в землю, щоб перекинути останній шматок грунту, він зламався.

Повернувся син додому, а на душі неспокійно: що скаже батько на поламаний заступ.– Простіть мене, батьку, - сказав син. – Я зламав заступ.– А копати ти навчився? Копати тобі в кінці було важче чи легше?– Навчився, і копати в кінці мені було легше, ніж спочатку.– Отже, ти не загубив, а знайшов.– Що ж я знайшов, батьку?– Бажання трудитися. А це найдорожча знахідка.

ЖалістьЯк Сергійко навчився жаліти

Сергійко гуляв собі коло ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

– Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі.Сергійко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок камінець. Дівчинка питає:– Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.– Хіба ти не бачила? Я кинув камінець. Дівчинка й каже:– Я нічого не бачила, бо я сліпа.Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не

бачить?Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном.

Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно.Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер уже не дивувався –

йому серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в темряві? Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. І пожаліє її.

ВдячністьВажко бути людиною

79

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

– Але ми не подякували жінці за воду. Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.– Що ж... – каже Роман, – це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю– Варто, – наполягає Марійка. – Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.– Ви як хочете, – каже Марійка, – а я повернуся й подякую...– Чому? Скажи, чи ж обов'язково це зробити? – питає Роман... – Адже ми так потомилися...– Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися... Вона рушила до хутірця. За нею пішли всіРоман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.– Важко бути людиною... – сказав він.Вчитель: Бог піклується і всім світом, і кожним з нас окремо. Обдаровуючи нас всім

належним до гідного життя, Господь ставить перед кожною людиною просте, але дуже відповідальне завдання: не втомлюватись робити Добро, дотримуватись Істини і примножувати Красу в створеному Богом світі. Коли людина виконує це завдання, у неї будуть і чиста душа, і добре серце. Вона буде чемною, ввічливою, чуйною, доброю, слухняною, вмітиме прощати образи, протистоятиме злу.

Давайте ще раз подивимось, які зернята ростуть на хорошій землі. (учні читають).Що ви відчуваєте, читаючи ці слова? (відповіді учнів).Послухайте твір П. І. Чайковського "Пролісок". Що ви уявляли, слухаючи цю музику?Робота з зошитом.Який із цих малюнків відображає стан душі доброї людини?Якими лініями його передано?Якими кольорами ви розфарбували б цей малюнок?А про що нам говорить другий малюнок?Які його кольори?Вчитель: Нехай душі ваші ніколи не стають тим кам'янистим грунтом, на якому все живе

гине. А навпаки, завжди будуть світлими, теплими. Щоб зерна Слова Божого давали багатий урожай добра, милосердя, щедрості.


Андрійчук Олена Олегівна, вчитель ЗНЗ "Ріка життя" м. Києва

Мета: ознайомити учнів з поняттям "притча", розглянути притчу про сіяча; підвести дітей до розуміння глибоких Божих істин через притчі; розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення; сприяти вихованню бажання у дітей не лише слухати Слово Боже, а й виконували його у своєму житті.

Обладнання: ілюстрації, фланелеграф, панорама поля, поробка, друковані матеріали.

Хід уроку

I. Актуалізація знань учнів.1. Бесіда:

80

– Яка зараз пора року?– Які ознаки приходу весни?– Весна може бути не лише в природі, а й у нашій душі. Подібно до того, як у природі, у

нашій душі, проростають квіти любові, добросердя, чуйності до людей і усього живого. Природа готується до зустрічі з весною, люди – до найбільшого свята – Воскресіння Христового, щоб прийняти в себе світло любові нашого Спасителя, Який помер за наші гріхи і воскрес заради людей. А як ми можемо готуватися до цього свята?

2. Пісня "Сходить зернятко".3. Продовження бесіди:– Праця людей навесні.

Проростай, зерно

Проростай, зерно, із землі, Вже вернулися журавлі. І над полечком - синя вись. Проростай, зерно, не барись. Знову зеленню вкрий лани,Мідним колосом задзвени. Проростай, зерно, виростай На багатий наш урожай.

Анатолій Качан

II. Повідомлення теми, мети уроку.– Сьогодні на уроці ви почуєте притчу про сіяча, людину, яка засіває поле зерном.Порівняння сучасного способу сіяння з тим, як це робили колись. /демонстрація сіяча/III. Ознайомлення з новим матеріалом.1. – Що таке притча? Притча – повчальна історія з життя людей, яка дає мудрі поради.– Хто розповідав притчі?Коли Ісус жив на цій землі, він навчав людей через притчі. Головними героями Його

притч були звичайні люди, тварини, рослини, предмети побуту, Царство Небесне. (демонстрація на фланелеграфі).

2. Біблія.3. Розповідь притчі вчителем, її синхронна демонстрація (панорама поля). Матвія 13,

Марка 4, Луки 8.– при дорозі, подзьобане птахами;– каміння, засохло; – терен, заглушив;– добра земля, плід у 30, 60, 100 раз.4. Перевірка первинного сприймання притчі.а) стислий переказ притчі (за ілюстрацією);Коли Ісус розповів цю притчу своїм учням, вони не зрозуміли, чого Він хотів їх навчити.

Ви мабуть також не зможете одразу цього зрозуміти.5. Аналіз змісту притчі.а) сіяч – Ісус,зерно – Його Слово,поле – серце людини;б) різна здатність приймати Слово Боже (ілюстрація 4 сердець) - Що зображено на серці?6. Розучування "Золотого вірша" з рухами."Щасливі ті, які чують слово Боже і виконують його" Луки 11:28IV. Узагальнення і систематизація знань учнівРозгадування кросворду1. Людина, яка сіяла зерно, (сіяч)

81

2. Що сіяв сіяч? (зерно)3. Хто подзьобав зерно? (птахи)4. Що спалило паростки? (сонце)5. Що у цій притчі означає зерно? (слово)6. Що заважало зерну рости? (терни)7. Що у цій притчі означає ґрунт? (серце)8. Місце, де птахи подзьобали зерно? (дорога)9. Одне з місць, куди впало зерно, (камінь)V. Підсумок уроку.1 .Підсумкова бесіда:– Що таке притча?– Що у цій притчі означає зерно, поле, сіяч?– Про що говорить кожний малюнок?2. Робота з підручником– Чого не вистачає?3. Завдання "Моє серце"–Яке б з цих сердець ви б хотіли мати? Намалюйте.4. Вручення "сердечок".

Урок 27. Праця в нашому житті


Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м. Києва

Мета: розширювати знання учнів про значення праці для життя суспільства та кожної людини зокрема; викликати бажання турбуватись про ближніх; впевнювати в необхідності подолання лінощів; розвивати вміння висловлювати власні думки, допитливість, винахідливість, кмітливість; виховувати повагу до праці, людей праці.

Вчитель.Любі діти, добрий день!Зичу праці і пісень.А ще, друзі, всім бажаю Сил, натхнення на весь день! Діти, подивіться навколо. Хто нас оточує? Хто все це зробив? (відповіді учнів).(На дошці ілюстрації "Люди різних професій").Кожного дня всі дорослі люди зайняті дуже важливими справами. Вони будують нам

житло, печуть хліб, водять автомобілі, літаки, поїзди, дають нам світло, газ, працюють на ланах, у школах, на заводах і фабриках... Як би жилось нам без всього того, що вони роблять? (відповіді учнів).

Отже, всім необхідно працювати. Праця для людини – найголовніше. Господь кожному дав свій талант. Один може щось творити своїми руками, в іншого талант до мудрого слова, хтось має дар зцілення, а хтось – здібності до вивчення мов.

Кожен, отримавши дар від Бога, має сумлінно робити свою справу і жити з праці своєї. Так учив Христос, так учити апостоли, повторюючи слова Господа. "Хто не хоче працювати, – говорив апостол Павло, – той нехай не їсть. І хліб кожного буде таким, якою буде справа, що він її робить".

В українського народу є чудові прислів’я про це. Прочитайте їх.Незмірними були Боже сумління і старанність у створенні світу й творенні людини. Шість

днів Господь працював. А на сьомий день спочив. Тим і заповів людям: сумлінно і старанно здійснювати кожну справу, доводити її до завершення. У народі кажуть: "Кінець діло красить".

82

(Робота з казкою В. О. Сухомлинського "Перед Справедливим Суддею").В одній людській громаді був такий звичай: коли людині, що прожила життя, наставала

година помирати, вона поставала перед Справедливим Суддею, і той вирішував, що залишиться в світі від неї: повага співгромадян, любов, шана, вічна слава чи всього-на-всього маленька згадка.

І ось настав час помирати Працьовитій Людині. Прийшла вона до Справедливого Судді. Той і питає:

– Скільки літ прожила ти на світі?– Дев'яносто дев'ять, – відповідає Працьовита Людина.– Показуй свої роки.А Працьовита Людина щодня садовила по одному дереву. Скільки днів вона прожила,

стільки й дерев виросло. Повела Працьовита Людина Справедливого Суддю, стала показувати дерево за деревом. Багато днів минуло, поки Справедливий Суддя оглянув ліс, що виростила Працьовита Людина. Оглянув і сказав:

– Гарно ти прожила життя. Нехай залишиться від тебе у світі вічна слава.Спокійно померла Працьовита Людина.

Поспіла година помирати Неробі.–Скільки літ ти прожив на світі? - питає у нього Справедливий Суддя. – Дев'яносто дев'ять, – відповідає Нероба.– Показуй свої роки.А Неробі й показати нічого. Побачив Справедливий Суддя перед собою порожнє місце.– Ну, що ж, нехай залишиться по тобі забуття, – вирішив Справедливий Суддя.

А яку пісню склав народ про такого собі Гриця. (Слухання пісні "Ледачий Гриць").Давайте пригадаємо казку "Колосок". (Ілюстрації).Про кого в ній розповідається?Що робив ПівникА що робили мишенята?Кому дістався смачний пиріг? Чому?Чого навчає нас ця казка?Якось у одного Хлопчика запитали: що він вважає найкрасивішим і найпотворнішим?(Робота з оповіданням В.О.Сухомлинського "Найкрасивіше і найпотворніше").Учень (читає). Довго думав Хлопчик і не міг вирішити, що ж на світі найкрасивіше, а що

– найпотворніше. Йому здавалося, що найкрасивіше – це квітка бузку. А найпотворнішою видавалась жаба. Пішов до Дідуся, питає: "Чи ж то так? "Дідусь відповідає: "Ні, не так".

– Найкрасивіше, – каже Дідусь, – це праця людська. А найпотворніше те, що пускає цю працю на вітер. Йди, походи кілька днів по землі, й ти побачиш і те, й інше.

Пішов Хлопчик. Йде полем. Бачить, пшеничне поле жовтіє, нива – колосок до колоска.– Оце і є найкрасивіше – думає Хлопчик. – Адже це праця людська. Йде далі. Підходить до

школи. Бігають діти, граються. Одна дівчинка їсть хліб з маслом. Не доїла, кинула на землю, побігла до подруг.

– Це найпотворніше, – здогадався Хлопчик. – Адже вона людську працю пускає за вітром.

Вчитель. Що ж у світі красивого? У чому потворність?А чи можуть діти допомогти старшим? (відповіді учнів)Ось послухайте цю історію і скажіть, на вашу думку, чи буває таке.Під час канікул Оля відпочивала за містом. Якось мама попросила доньку назбирати

яблук на компот. Дівчинка відповіла: "Я цілий рік сумлінно працювала в школі, тож: тепер цілком заслужено відпочиваю. А ти мене навантажуєш своїми яблуками! "

Що ви сказали б Олі, аби переконати її допомогти мамі? (відповіді учнів)А яку роботу ви виконуєте вдома? (відповіді учнів)Учні (розказують вірші).

Таня-помічниця

83

Вранці мама борщ зварила, На спідничці – синій дощик,Таня моркву принесла. Крапелиночки легкіМама вдень спідничку шила, Мама в кухні посуд мила,Таня хату замела. Таня витерла стола.Ой, смачний удався борщик, Швидко мама все зробила,Ще й оладочки пухкі! Бо їй Таня помогла.

Г. Бичелюк

Золоті рукиУ моїм садку витаютьПахощі густі.Приберіг я любим друзямГруші золоті.Дам по груші я дівчаткам,Хлопчикам усім.Скаже хтось: "Такої грушіЯ й за день не з'їм !"

В. Бойченко

Вчитель. А тепер перевіримо вашу кмітливість. Здогадайтесь, яку роботу виконують діти.

Урок 28. Хліб наш насущний



Мета: виховувати у дітей повагу до хліба, до праці хліборобів; вчити бережно поводитись з хлібом, берегти його.

Хід уроку

І. Вступна бесіда.2. Читання вірша С. Погорєловського "Урожай".В нім здоров'я наше й сила,В нім чудове є тепло, –Скільки рук його ростило,І плекало, й берегло.Бо зерно не зразу сталоХлібом тим, що на столі, – Люди рук своїх доклали. Потрудились на землі.– Хліб! Яке тепле і щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!

Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів'їв, загадок, пісень! Землю-годувальницю, славну працю хліборобів оспівано в багатьох казках і легендах. І це недивно, бо хліб є найбільшим багатством країни, всього народу.

2. Бесіда.–Як роблять хліб?3. Читання тексту за підручником і обговорення (с.70).

84

4. Розгляд і обговорення ілюстрацій "Як приходить до нас хліб?"5. Розповідь учителя.– Чи знаєте ви, як пахне життя?Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах...Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас.

Початок хліба – маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує дитину в сповитку.Немовлятко – це іскринка життя, джерельце життя у згорточку. Так і зернятко починає

колос, безмежний хлібний лан.Здавна хлібу надавали круглої форми, ототожнюючи його з сонцем. Якщо у домі пахне

хлібом – тут злагода та щастя. Якщо в державі колосяться дрібні поля – тут мир і достаток. Хліб – це честь, хліб – це рука допомоги, хліб – сила, могутність держави. Хліб – це святість.

У всі віки хліб був обов'язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров'я і достаток.

Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину – на розум, силу та здоров'я.

На весіллі молодих зустрічали хлібом – сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.

На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати. На толоку сходилось багато людей, це був чудовий давній звичай, що засвідчував братерство, доброзичливість, взаємодопомогу. Люди, що сходились на толоку вважалися добрими гостями, і цій події присвячувались особливі пісні.

У нову хату входили тільки з паляницею. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб – означало щире побажання достатку, здоров'я та добра.

Великою майстерністю вважалося вміння пекти хліб. Добрі господині на все село, коли по вулиці запашний хлібний дух, перемовлялися: "Мабуть, це вже Марія хліб вийняла з печі, у неї він завжди вдається". І зрозуміло, коли в сім’ю входила невістка, свекруха найперше перевіряла, як вона вміє пекти хліб.

В усі часи майже всі свята були пов'язані з хлібом і не тільки, як з найпотрібнішим продуктом харчування, а як найголовнішим, навколо якого розгорталося дійство. На Різдво обов'язково пекли пироги з капустою і маком, пампушки, дрібні пиріжки, якими частувати дітей, готувати кутю з товченої пшениці, вносили сніп жита –"злото, щоб увесь рік ми жили багато".

На Великдень, у красному куті виставляли високі паски, прикрашені гілочками свяченої верби і свічками. Навколо пасок – барвисті крашанки та писанки. Якщо є дівка на виданні, клали їй паску на голову і казали: "Аби у людей така велична, як паска пшенична." Малу дитину клали у порожній примовляючи: "Аби так скоро росло, як паска росте!"

Обов'язково на великих дечках пекли з доброго тіста пироги із солодкою літньою начинкою – мазури. Пиріг ставили посередині столу і прикрашали духмяною м'ятою, квітами, пахучими травами.

На свято Андрія влаштовували вечорниці, основним тут було кусання калити. Калита – великий корж із білого борошна. Печуть калиту дівчата, тісто місять по черзі. Тісто солодке, з медом, зверху калиту оздоблюють сухими вишнями – щоб гарна була.

Посередині дірка. В дірку протягують червону стрічку і підвішують до сволока. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати зубами калиту тільки тоді, як добре підстрибне. Біля калити стає вартовий.

Веселий парубок жартівник, він смішить хлопців, і якщо хтось розсміється, то не має права кусати калиту. "Пан Каштинський" мітить його чорною сажею.

Поле моє, ти таке молоде,Я любов'ю тебе заспіваю.

85

Озвись моє поле, пшеницями, житами,В небесах журавлями і живою водою.6. Читання вірша М. Рильського "Про хліб".7. Ознайомлення з молитвою "Отче наш".8. Слухання на диску "Отче наш".9. Робота в зошиті.Розфарбуйте малюнок. Хліб – символ Божого благословення і життя.10. Підсумок уроку.– Чому в народі хліб називають святим?


Михайленко Олена Василівна, вчитель ЗНЗ № 150 м. Києва

Мета: ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб, виховувати повагу до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людини – хліб.

Хід уроку

I. Організаційний момент.II. Повторення вивченого матеріалу.– Діти, яке Велике свято святкував увесь світ? Це Воскресіння.–Яка основна страва була на столі? (Паска. Випікали круглі калачі – Паски).Відгадайте загадку:Народився із землі,Зарум'янився на вогні,І з'явився на столі до борщу тобі й мені. (Хліб)– Опишіть хліб. II. Актуалізація опорних знань.– А чи знаєте, як хліб на стіл прийшов?– Чи знаєте ви, хто хліб назвав?– А чи хотіли б ви обрати цю професію?– Що для цього треба?IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Як виготовляють хліб?–Які процеси проходить хлібчик? 2. Прислів'я про хлібХліб – усьому голова. Хліб – батько, хліб – мати. Як хліб буде, той все буде. 3. Легенда про хліб.Люди почали займатись землеробством ще від того часу, як Адама і Єву Бог вигнав із

раю. Вигнані із раю, вони 7 днів голосили навпроти Райських воріт, припавши до землі. Бог послав Ангела сказати Адамові і Єві, щоб вони взяли Землі, змоченої їх сльозами, і посіяли її. Там, де посіяв Адам, виросла пшениця. де сіяла Єва – коноплі. Отак люди отримали хліб і одяг.

Із давніх-давен знали, що давньоруське слово "жито" походить від слова жити, є хліб – є й життя.

4. Слухання оповідання "Про хліб".Спробуй уявити собі, що на світі не існує хліба. Ні хліба, ні булочок, ні матусиних

запашних млинців чи пиріжечків... Правда, дивно було б? Тож, недаремно кажуть: "Хліб – усьому голова!".

86

Вперше хліб з'явився на землі понад п'ятнадцять тисяч років тому. В пошуках їжі давні люди почали вживати колосся дикої пшениці, жита, ячменю. Згодом навчилися розтирати його між камінням і варити на вогнищі.

Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Можна припустити, що якось частина каші вилилась на вогонь і перетворилася на рум'яний корж. Своїм приємним смаком він здивував людину, і хліб почали пекти.

Поява хлібних дріжджів пов'язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який приготував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисало. Переляканий раб кинувся випікати з нього хлібини. Вдалися вони смачними і пишними. Відтак, давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. На письмі його позначали так само, як сонце і золото – кружечком з крапкою посередині.

Майстри-пекарі були у великій пошані. На їх честь складалися пісні, зводилися монументи. До наших часів у Римі зберігся пам’ятник пекарю, який жив дві тисячі років тому. А неповага до хліба прирівнювалася до найтяжчого злочину. Тих, хто випікав неякісний хліб, іноді суворо карали.

Тепер хліб випікають машини. Вони просіюють борошно, місять тісто, викладають його у форми, направляють по конвеєру до печей.

Та все одно у кожного майстра хліб має свій смак. Бо кожен вкладає в нього свою майстерність, свій досвід. А ще в духмяному ароматі хліба, батонів чи булочок – нелегка праця тих людей, які обробляють землю, вирощують жито чи пшеницю, відвозять зерно до млинів, перемелюють його...

А от дивина! В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра в довжину і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба.

5. Запитання.Що означає слово Хліб?Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно.Хліб – випечений виріб із борошна.Хліб – це рослини в полі.Хліб – це заробіток.Хліб – це насущні, щоденні, звичайні харчі. От, що значить хліб для людини.Із давніх-давен батьки вчили дітей своїх традицій – берегти хліб. Паляниця мала

неодмінно лежати на столі, і ніхто навіть діти, не насмілювалися покласти її догори. Немовля разом із материнським молоком вживало хліб, йому давали обгорнуту в полотняну тканину м’якушку – смоктунця.

V. Фізкультхвилинка.Печу-печу хлібчик, Дітям на обидчик.VI. Закріплення вивченого матеріалу.1. Робота з підручником.Хліб наш насущнийБагато чудесного і прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які дав нам Творець, –

це хліб.Як роблять хліб? Рано навесні сіють у полі маленькі зерна пшениці. Поростає зерно, під

весняним сонцем наливається золотом колос. Комбайн жне колосся і вимолочує з нього зерно.Кожне зернятко вбирає в себе пахощі літнього поля, тепло сонця. Багато років зернинка

береже в собі життя. І якщо її посіють –порадує нас багатий урожай.Золоте зерно перемелюють на біле борошно. Додають у борошно води, дріжджів, солі,

смачних приправ, щоб вийшло тісто. А з тіста в печах випікають хліб. Цю працю благословляє Бог. У нашому народі кажуть: хліб святий.

Хліб стає окрасою столу. Він несе у собі турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність трав.

87

Український хліб – найсмачніший. Коли приймають дорогого гостя, його пригощають хлібом-сіллю. Ми раді вас вітати у нашій світлиці І дарувати хліб із золота-пшениці, Щоб хліб святий був на столі, Щасливі були люди в місті й селі. Серця в нас сповнені любов'ю, миром, Бажаємо, щоб зустріч була щирою.

Є особливий святковий хліб – паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на свято Воскресіння Христового.

Зневага до хліба – великий гріх. Якщо ми не дбаємо про хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але хліб викидати не можна, краще віддати птахам.

У найпершій молитві, звертаючись до Отця небесного, ми просимо: "Отче наш! Хліб наш насущний дай нам сьогодні." І Бог, який любить нас, дає нам усе необхідне для життя.

Словникова робота (Насущний). 2. Вибіркове читання. 3. Бесіда.–Чому хліб – є окраса столу.–Як роблять хліб?– Де головна думка цього твору? Додаткове завдання Прислів'я:Що посієш те й пожнешЗемлю красить сонце а людину працяНад чим працювали?


Махарин Наталія Володимирівна,вчитель школи-інтернату № 22 м. Києва

Мета: розширити і узагальнити знання дітей про хліб, виховувати пошану та любов до хліба; виховувати в учнів почуття вдячності за хліб щоденний; формувати навички святості, добра і правдивості.

Обладнання: кімната, уквітчана вишитими рушниками; на столі, застеленому вишитою скатертиною, різні вироби з тіста (коржі з маком, пампушки, пиріжки, тістечка, печиво).

На центральному столі – житня паляниця, сіль та колоски жита. На дошці написані прислів'я про хліб.

Хід уроку

I. Організаційна частина.Діти, сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не уявити ні степової далі, ні світанку, ні

рідного дому, ні самого життя.II. Повідомлення теми і мети уроку.А про що саме, спробуйте дізнатися із пісні.Звучить «Хліб – усьому голова», сл. Драгомирецького, муз. Яворика.Вчитель: Так про що ми будемо говорити?Діти: Про хліб!Вчитель: Правильно, будемо вести мову про людську святиню – хліб нашнасущний...III. Робота над засвоєнням теми і мети уроку.Певно, ви чули, малята,Вже не раз такі слова:"Хліб – потрібно шанувати!Хліб – усьому голова!

88

Він вічний і святий цей хліб,Чи в паляниці на столі у хаті,Чи зв'язаний в важкий тужавий сніп,Де колоски шепочуться вусаті".Вчитель: 3 давніх-давен наш український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб –

достаток, сіль – гостинність і щирість, а честь – то людська гідність. Хліб – оберіг сім'ї, родина – основа людського життя. У давнину вирощували хліб у тяжкій праці. Землю орали сохою, зерно висівали вручну, (вчитель показує малюнки). А коли зазеленіють хліби, за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його, несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. І коли приходив час збирати врожай, то теж на поле в перший день виходили цілими сім'ями хлібороби, чисто одягнені, з хлібом у руках. Господар, повернувшись на схід сонця, промовляв: "Дай, Боже, час добрий, і в пору, і в доброму здоров'ї пожати, тай на той новий рік почекати". Жали золоті колосочки серпом, або скошували косою. Снопи складали в копички. А перший вижатий сніп приносили додому, примощували на покутті, де він стояв до закінчення жнив. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах. У народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю, поверталися до рідної хати, де пахло любистком і м'ятою, і співали пісні.

Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. У давніші часи немовля разом з материним молоком уживало хліб: замість сучасних сосок їм давали обгорнуту в полотняну тканину м'якушку.

А коли ненька гойдала дитя в колисці, то говорила так:Хліба нема. Був буханець З'їв баранець. Була крижинка, З'їла дитинка.Старі люди казали дітлахам: "їжте на здоров'я та сил набирайтеся. І запам'ятайте: не ми

хліб носимо, а хліб нас". Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без паляниці. З хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові – гостинність українського народу.

Вчитель (звертає увагу учнів на виставку книг):Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити пісень, легенд, загадок, прислів'їв про

хліб. Відгадайте загадку:Хоч не солодкий,Та дуже смачний,Хоч сам маленький,Проте дорогий.Сядемо обідати –Він на столі.Люблять йогоІ дорослі, й малі. (Хліб).

А хто з вас знає загадки про хліб?(Діти загадують загадки).В землю кидалося,На повітрі розгулялося,В печі гартувалося,Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб).

89

Мене ріжуть, мене б'ють, Мучать і на порох труть. Безперестанку гублять,І всі мене дуже люблять. (Хліб).

І грудкувате, і ніздрювате,І кисле, і крихке, а за все миліше. (Хліб).

Б'ють мене ціпами, ріжуть мене ножами,За те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб).

Учениця: А я знаю прислів'я про хліб: "На чорній землі білий хліб родить". "Зима із снігом – літо з хлібом". "Хліб та вода – нема голода". "Хліб –батько, вода – мати". "Хочеш їсти калачі – не сиди на печі". "Як є хліб, то і до хліба буде". "Хліб – усьому голова". "Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі". "Посієш вчасно, збереш рясно". "Поки зерно в колоску – не засиджуйся в холодку". "Паляниця – хлібові сестриця". Вчитель: "Без хліба – немає обіду", – кажуть у народі. Не вистачило хліба до обіду – і всі

кладуть ложки. Хліб на столі – то найбільше багатство. До нього треба ставитися зі святістю. А ще в народі кажуть: "Не кидайся хлібом – він святий". Кинути хліб – то великий гріх. Хліб завжди шанували, як святиню цінували.

Учні: – Не кидайсь хлібом! Він святий! –В суворості ласкавій,Бувало, каже дід старийМалечі кучерявій. – Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –Іще до немовляти,Щасливий стримуючи сміх, Бувало, каже мати.IV. Фізкультхвилинка.V. Робота з підручником (ст. 70).1. Читання тексту вчителем.2. Читання тексту учнями.– Про що говориться в тексті? Як роблять хліб?– Чому в народі хліб називають святим? Ознайомлення з молитвою "Отче наш" Музичний супровід "Отче наш" (хорове

виконання).Словничок. Насущний – дуже потрібний для нашого життя.VI. Робота в зошиті.VII. Підсумок уроку.Про що ми говорили сьогодні на уроці? (Про хліб).

90

Тож шануйте хліб, як найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережність стане законом кожної сім'ї, кожного із нас.

Хліб – усьому голова,Сила від хліба, а хліб від землі.Хліб – батько, вода – мати.Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину.



Мета: познайомити дітей із значенням хліба, як плоду людської праці; виховувати пошану до хліба, людської праці; ознайомлення з духовно-моральними цінностями на основі християнських традицій в Україні.

Виховувати у дітей християнські риси – працьовитість, пошану до людей праці, схильність безкорисливо творити добро.

Обладнання: кольорові олівці, диск із музичним супроводом ("Отче наш", хорове виконання), знаряддя праці для випічки хліба, предмети українського побуту.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.– Які прислів'я про працю та ледарство ви приготували вдома? Як ви їх розумієте?

(домашнє завдання).– Як ви думаєте що дає людині праця? II. Повідомлення теми і завдань уроку.Запропонувати дітям прочитати вірш, який записаний на дошці: Одвічно славний труд людини! Де хліб є на столі, там пісня щастя лине.– Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому нашому уроці? Багато чудесного і

прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які дав нам Творець – це хліб. Хліб – це те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Хліб для кожного з нас звичний, як сонячне світло чи дихання, і такий необхідний. Без хліба не можливо уявити жодного нашого дня.

III. Сприймання та усвідомлення нових знань.– Як народжується хліб? Дуже давно люди навчилися вирощувати і обробляти хліб. Було

це приблизно так: (грамзапис Г. Демченко „Красно дякуємо за хліб").– Прочитайте слова записані на дошці ЖИТО, ЖИТНІЙ, ЖИТТЯ.– Cлова мають однакову частинку. У нашій мові вони з'явилися давно. Жито було

символом життя й достатку, тому часто можна було почути слово „жито" в народних піснях.Заспіваймо, родино,Щоб нам жито родило,Щоб жито, ще й овес,Щоб зібрався рід увесь.Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею радісні надії та клопоти хлібороба.

Після холодних коротких днів та довгих зимових вечорів настала можливість вийти на залиті сонячним світлом поля. Навесні дівчата й хлопці у веснянках, а діти у колективних іграх накликали родючість хлібним нивам.

IV. Фізкультхвилинка.Діти виконують пісню „Іди, іди дощику".

91

Коли з'являлися колоски, діти та молодь відправлялися в поле величати хліб – співали, танцювали, просили у Бога гарної погоди для врожаю. На вижатому полі женці залишали кілька стеблин – "бороду", зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай.

Після того як був зібраний хліб – святкували свято врожаю.- Як із золотого зерна утворюється паляниця?(Дітям можна дати домашнє завдання, дізнатися про те, як випікають хліб).– Зерно перемелюють на біле борошно. В Україні хазяйка, перш ніж приступала до

випікання хліба, гарно вбиралася. Народження хліба – свято. Цю працю благословляє Бог. У борошно додавали води, дріжджів, солі, смачних приправ, щоб вийшло тісто. А з тіста в

печі випікали хліб. Для цього готували спеціальні знаряддя: коцюбу (довгу кочергу), дерев'яну лопату, якою садили хліб у піч, і рогач, яким садили горщики.

(Вчитель показує знаряддя або малюнки цих предметів і називає їх).– Згадайте традиції нашого народу? Коли ми не можемо обійтися без хліба?– З хлібом приходять сусіди і родичі вітати новонародженого. Хлібом-сіллю зустрічають і

проводжали гостей. Житнім зерном обсипають молодих, які йдуть до шлюбу. Хліб завжди окраса столу. Він несе у собі турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність трав. (Читання вірша на с. 70).

Є особливий хліб – паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на свято Воскресіння Христового.

– Здавна вважалося, що хліб не лише багатство, а й сила країни. Хліб – це міць і сила нашої держави, це народне добро. Український хліб – найсмачніший. Недарма частина українського прапору – жовтий колір. Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно, пік хліб.

– Зневага до хліба – це великий гріх. Якщо не берегти хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна, краще віддати його тваринам або пташкам. Шанобливе відношення до хліба виховували у дітей постійно. Якщо ж хліб іноді падав на долівку, слід було одразу ж підняти його, поцілувати і покласти хліб на столі низом до верху. Батьки за це карали. Навіть різати ножем хліб годилося тільки "до себе", а не "від себе", щоб тим самим не применшувати його значення. Сідаючи до обіднього столу, люди починали з молитви "Отче наш".

Ознайомлення з молитвою "Отче наш", хорове виконання (музичний супровід) "Отець наш Небесний".

Нехай святиться ім'я Твоє, Нехай прийде Царство Твоє, Нехай буде воля Твоя, Як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний Подай нам на цей день Та прости нам борги наші, Як і ми прощаємо боржникам нашим,І не введи нас у спокусу, Але позбав від лукавого. Амінь.V. Узагальнення і систематизація знань.Робота в зошитах. Розфарбувати малюнок: Хліб – символ Божого Благословення і життя.VI. Підсумок уроку.– Чому в народі хліб називають святим? Як треба відноситися до хліба? Які прислів'я про

хліб ви знаєте?Читання вірша М. Рильського "Про хліб".

92


Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м. Києва

Мета: розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу; довести до відома, що хліб – результат праці багатьох людей; розширювати кругозір, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість, кмітливість; виховувати шанобливе ставлення до хліба, праці хлібороба, рідної землі.

Стіл накритий рушником, на ньому хлібобулочні вироби, сіль.Вчитель: Любі діти! Ви вже знаєте, що в світі є багато чудесного і прекрасного. Сьогодні

ми з вами поговоримо про одне з найбільших чудес, які нам дав Господь. Чим пахне зараз у класі? (Хлібом).

Ось він –Хлібчик духовитий –3 хрустом кірочки смачним,Ось він –Теплий, мов налитийЩедрим сонцем золотим.І на стіл у кожен дімЗавітав, з’явився він.Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, який народжений працею, зарум'янений,

пахучий, вірний наш годувальник. Хліб – основа життя, Божий дар, а тому – святий. Кожен з нас у щоденній молитві „Отче наш" просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не залишати у голоді. Усі ми маємо шанобливо, з любов’ю і повагою ставитись до хліба.

Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і навіть через роки, бо висушений хліб –все одно хліб. Наше життя нерозривно пов’язане з ним. Він з нами і в горі, і в радості. Раніше в Україні господині щодня пекли житній хліб. Він у кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль. У неділю і у свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки. З прісного тіста випікали коржі й млинці. Їжею й окрасою був хліб на різних святах і обрядах. З хлібом ідуть до новонародженої дитини, зустрічають молодих на весіллі і несуть на похорон, на Різдво виробляють пироги з маком і капустою, а на Великдень печуть особливий хліб –паску. З хлібом на рушнику навесні йшли оглядати поле, сіяти, жати. Хлібом-сіллю і нині ми зустрічаємо дорогих гостей.

Запах, який ми відчуваємо зараз, – це запах життя. І він робить хліб живим. Здавна хлібу надавали округлої форми, порівнюючи його з сонцем. Давайте пройдемо той шлях, який проходить хліб з поля до нашого столу. А допоможе нам хлопчик-хлібороб.

Учень показує ілюстрації, розказує вірш П. Каганової.

Навесні посію І зерно в комориЗерна в полі чистім, Річкою поллється,Хай над ними світить А коли помелють –Сонце променисте. Борошном назветься.На веселім вітрі На заводі пекарЗашумить колосся, Хліб спече з любов'ю,Стане золотою Скаже: "Любі діти,Урожайна осінь. Їжте на здоров'я!"Учень: Легенда розповідає:Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав

– сонце, пекар – вогонь. А мудрець мовив: „Ви забули про людину. Хліб – творіння рук людських".

93

Вчитель: Важкою працею дістається хліб роботящим рукам. Хто ж докладає зусиль для того, щоб ми кожного дня мали свіжий хлібчик на столі?

З’єднати слова з малюнками: оре землю, сіє зерно; жнива; млин; хлібозавод; магазин; стіл; пекар; мірошник; продавець; тракторист; сім'я; комбайнер.

Сценка "Трудівник і ледар"Ледар: – Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені.Трудівник: – Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба

раніше виорати землю.Ледар: – Тоді вже можна їсти?Трудівник: - Ні, треба ниву спочатку засіяти.Ледар: – Після цього можна їсти?Трудівник: – Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно.Ледар: – І їсти?Трудівник: – Ні, ще треба його скосити.Ледар: – А тоді вже їсти?Трудівник: - Ні, необхідно його змолотити.Ледар: – Тоді можна їсти?Трудівник: – Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб.Ледар: – І вже їсти?Трудівник: - Так, але такому ледачому не дадуть!Вчитель: Щоб перевірити, чи уважно ви слухали, проведемо гру "Що далі?"Для того, щоб виростити добрий урожай, треба спочатку поле виорати. "Що далі?" Кому я

кину м’яч, той повинен швидко продовжити розповідь. Проводиться гра.Вчитель: Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню "Вийшли в поле косарі".Учні виконують пісню, показуючи відповідні рухи.Вийшли в поле косарі, А ввечері холодкомКосять ранком на зорі. Клали в копички рядком.Учні в костюмах розказують вірш П. Воронька "Бублик і паляниця".Бублик житній паляниці Говорив хвастливо:– Ти засмагла, чорнолиця –Зовсім не вродлива. Я ж біленький, солоденький,Вигнутий красиво, У малечі викликаю Усмішку щасливу.І сказала хвастуновіПаляниця свіжа:– Ти – для діток подарунок,Я – буденна їжа.Я до кожної родиниЙду щодня до хати.Ти, як гість, у дім приходиш,Я ж - як рідна мати.Робота з зошитом. Вчитель: Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать? Що ми бачимо

на другому плані?Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому?(Розфарбовування малюнка).

94

Вчитель: Ким би ти не став у житті, ніколи не зможеш обійтися без хліба. У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

Їж, друже, хліб і не кидай додолу, Шануймо хліб насущний наш, людино,А підніми, коли не там лежить. І в нинішній, і у прийдешній день.А коли сідаєш, друже, ти до столу, Щоб з колоска не випала й зернина,То пам'ятай, що хліб – то означає життя. Нехай зі столу й крихта не впаде.Хліб хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений

молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У народі кажуть: "Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми".

Учні розказують вірш Л. Забашти "Сівачі", засівають всіх зерном.Сійся, родися, Жито-пшениця, Жито-пшениця, Всяка пашниця. Хай в нашій хатіПахне хлібами, Пахне хлібами, Ще й пирогами.

Вчитель: Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!Проводиться гра "Пиріжок".Всі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному на плечі.

Передній зветься Пекарем, всі за ним – Піч, а останній – Пиріжок. Покупець питає у Пекаря: – "Де мій пиріжок?" – "Он за піччю лежить", – відповідає Пекар.

"Він біжить!" – кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря, намагається стати попереду, а Покупець його ловить. Коли Пиріжок стане попереду, то сам стає Пекарем, а Покупець знову ловить. Коли ж піймає Покупець, то він стає Пекарем, а Пиріжок – Покупцем.


Москальцова Катерина Василівна, вчитель ЗНЗ № 297 м. Києва

Мета: продовжити знайомити учнів з основними духовно-моральними цінностями; вчити дітей відтворювати на малюнках та у творчих роботах своє ставлення до світу добра і зла, до своїх ближніх.

Допомагати учням пізнавати й сприймати морально-етичні цінності та застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати у дітей християнські риси: любов до Бога, людей, працьовитість, здатність долати трудноті, схильність безкорисливо творити добро; виховувати бережливе ставлення до хліба, пошану до праці людей.

Обладнання: підручник, робочий зошит, музичний супровід "Отче наш", хорове виконання.

Хід уроку

1. Організаційний момент.11. Мотивація навчальної діяльності.Робота над прислів'ям "Хліб – святиня, хліб – життя".Запитання до дітей:– Чому так кажуть люди? Учитель: Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в

народі вважається першою ознакою гостинності.

95

За всіх часів і в усіх народів найбільша святиня – хліб – займає почесне місце на столі. Тяжко діставався хліб насущний у давнину. Згадаємо слова Т.Г. Шевченка:

А я стою похилившись, Думаю, гадаю, Як то тяжко той насущний Люди заробляють Тому в народі до хліба ставляться з такою пошаною, передають це ставлення своїм дітям і

онукам.III. Вивчення нового матеріалу.1. Бесіда вчителя.Нашому народу завжди були притаманні щедрість і доброта. Адже наші пращури були

хліборобами, вони сіяли і вирощували хліб, і ця щедрість – від землі-матінки.Батьки ніколи не залишали у полі хліб, не викидали його, несли, як святиню, додому своїм

дітям.2. Вивчення скоромовки:На печі, на печіСмачні та гарячі. Пшеничні калачі Хочеш їсти калачі,Не сиди на печі.3. Прислів'я та приказки:"На чорній землі білий хліб родиться"."Без солі, без хліба немає обіду".4. Робота за підручником (с 70-71).а) читання тексту.б) читання вірша М. Рильського "Про хліб". Запитання:Чому в народі хліб називають святим? Як треба ставитися до хліба?IV. Фізкультхвилинка.Гра "печу, печу хлібчик"Печу, печу хлібчик (Удають, що місять хліб)Дітям на обідчикБеру, беру лапку, (Присідають, беруть тісто,Кладу на лопатку. піднімаються, тримаючи тісто на лопаті)Шусть у піч!Шусть у піч! (Кидають тісто у піч).(Повторюють кілька разів).V. Ознайомлення з молитвою «Отче наш» (музичний супровід, хорове виконання).VІ. Робота в зошиті.Завдання: розфарбувати малюнок. Хліб – символ Божого благословення і життя.VII. Підсумок уроку.

1. Звідки до нас на стіл приходить хліб?2. Хто його вирощує?3. Хто благословляє працю хліборобів?4. Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використати?5. Як ти вчиниш, якщо побачиш, що хтось у їдальні кидається хлібом?


Бойко Оксана Вікторівна,Шовкопляс Тетяна Василівна,

96

Лямпарська Світлана Анатоліївна,вчителі ЗНЗ № 63 м. Києва

Мета: формувати знання про працю хлібороба, виховувати в дітей повагу до хліба, дбайливе, бережливе ставлення до нього, патріотичні почуття до рідної землі, своєї родини, розвивати зв'язне мовлення, збагачувати активний словниковий запас.

Обладнання: ілюстрації та дитячі малюнки на тему "Хліб – усьому голова", хліб на вишитому рушнику, снопик колосків, вироби з борошна, CD диск.

Хід уроку

1. Організація класу.2. Оголошення теми уроку.– Якби вам, мої любі діти, раптом спало на думку запитати у дорослих: "Що таке хліб?"

Ви почули б у відповідь таке: "Хліб – це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі".

– Сьогодні ми говоритимемо на уроці про хліб наш насущний.З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб як найбільшу святість. Борони, Боже, щоб

хтось поклав його сподом догори. Змести крихти хліба на землю вважають великим гріхом.Мрії про достаток відбилися в народній творчості.• Якщо хліб і вода – не страшна селянинові біда.• Як є хліб, то й до хліба буде.• Хліб – батько, вода – мати.• Риба - вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.• Хліб на столі – достаток у хаті.• Паляниця – хлібові сестриця.• Найсмачніший - хліб від свого мозоля.• Пахучий, як хліб. Добрий, мов хліб. Круглий, наче хліб. Теплий, мов хліб. Здоровий, як

хліб.3. Актуалізація опорних знань учнів.Бесіда.– Які ви знаєте назви хліба?– Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (печиво, бублики, вафлі,

макарони і т.д.).– Скільки коштує буханець хліба сьогодні?– Як потрібно відноситись до хліба?4. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.1. Розповідь учителя з елементами бесіди.– Для нашого народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і

найдорожча святиня. Українці з давніх-давен були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Було таке повір'я: "Хліб на столі – Бог у домі".

В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.

Візьму я в руки хліб духмяний, Він незвичайний, він святий, Ввібрав і пісню, й працю в себе, Цей хліб рум'яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він скарб найбільший на землі.5. Фізкультхвилинка.– Чи знаєте ви, як хліб прийшов до столу?

97

– Ще восени колгоспники починають піклуватись про врожай майбутнього року. Вони зорюють землю, сіють зерно, доглядають за посівами, під час жнив збирають урожай.

– Якими машинами збирають урожай?– А потім на грузовиках відвозять зерно на елеватори та до млина. Із млина змелене зерно

постачають на хлібозавод. Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони, бублики – все, що ви так любите.

– За давніх часів привчали дітей любити та шанувати хліб. Дуже пильнували, щоб хліб не впав додолу. За гріх вважалось надкусити і не доїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали.

Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не переступав через нього. Потрібно було підняти, обтрусити і покласти на видному місці – птахам.

6. Закріплення та осмислення знань.1. Робота з підручником, стор. 70-71.– Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця, що хліб – святий. Зневага до хліба – великий

гріх. У найпершій молитві, звертаючись до Отця Небесного, ми просимо: Отче наш! Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І Бог, який любить нас, дає нам усе необхідне для життя.

– Ознайомлення з молитвою "Отче наш", прослуховування хорового виконання "Отче наш" (муз. супровід, CD диск).

– Читання статті с. 70-71.– Словникова робота.Насущний – дуже потрібний для нашого життя.– Відповіді на запитання:– Чому в народі хліб називають святим?Фізкультхвилинка.Слухання вірша Максима Рильського "Про хліб" (музичний супровід CD диск)2. Робота в зошиті. Розфарбування малюнка.6. Підсумок уроку.1. Підсумкова бесіда.Хліб – святий. Пошана до хліба – пошана до праці людської. Дякуймо Богові за хліб

щоденний. Пам'ятаймо, що добрі вчинки – це їжа для нашої душі.Розпитайте дідуся, бабусю про їх життя та ставлення до хліба.Правила.• Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.• Побачиш хліб – нахилися, підніми, очисти від пилу, поклади осторонь. Нехай з'їдять

його птахи.• Про людину суди з того, як вона шанує хліб.• Твої батько й мати дали тобі перший хліб. Твій обов'язок – дати їм останній.• Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і ти їх за це, вчись у них.• Не відрізуй собі шматок хліба більший, ніж можеш з'їсти. Пам'ятай про тих, кому через

це може не дістатись ані крихти.• Якщо людина попросила хліба в тебе – переламай свій шматок навпіл, навіть якщо він у

тебе останній.• Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділяй ним усіх, хто сидить за столом. Собі ж

запиши останній шматок.Шануй у хлібі свою і чужу працю. Поважай у ньому людську мудрість.

Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над злом


Бояринцева Валентина Іванівна, вчитель ЗНЗ № 133 м. Києва

98

Мета: виховувати цікавість, пошану до народних звичаїв та свят, зокрема, до зустрічі свята Воскресіння Христового, вчити розмальовувати писанки, виховувати гуманізм, альтруїзм в душах малят, продовжувати формувати уявлення про писанки, про їхнє місце в житті українців, про технологію їх виготовлення, про особливість писанок в різних регіонах України; розвивати фантазію, художній смак, вміння працювати на опуклій площині та композиційно правильно розташовувати потрібні елементи на писанці.

Роздатковий матеріал: Інформаційні картки із значенням кольорів та традиційних елементів писанок, шаблони яйця.

Обладнання: Альбомні аркуші, гуаш, широкі й тонкі пензлі, шаблони писанок, карта України, зображення писанок різних регіонів України, писанки із завданнями, робочий зошит, музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської.

Хід уроку

І. Організація класу.1. Перевірка підготовки учнів до роботи.2. Налаштування учнів на робочий лад.II. Повідомлення теми і мети уроку.– Яке свято наближається до нас?– Так, це Великодні свята. Одне з найважливіших свят, яке з давніх-давен святкували в

Україні і далеко за її межами.– Сьогодні ми пригадаємо все-все, що нам відомо про це свято, а може, ви дізнаєтесь ще

щось нове. А в кінці уроку на нас чекає дуже цікава і відповідальна робота. Яка? Про це ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку: Розколеш лід – візьмеш срібло, розколеш срібло – візьмеш золото. (Яйце).

У Т.Г. Шевченка є такі рядки: На Великдень, на соломі проти сонця діти грались собі крашанками.

– А як саме гралися діти писанками? (Група дітей демонструє ігри з писанками в "навбитки", "котка", "в кидка").

– А ще співали пісні про писанки. Діти, які ходять до музичної школи, розучили по нотах одну з них. (Співають пісню "Писанка"):

Розмалюю писанку, розмалюю.Коника гривастого намалюю.Розмалюю писанку, розмалюю.Соловейка-любчика намалюю.Розмалюю писанку, розмалюю.Різьблену сопілочку намалюю.А моя сопілочка буде грати.Буде коник весело танцювати.– А що ще малювали на писанках?Вчитель розказує дітям про значення писанок: значення символів та кольору на писанках і

про відношення яйця до Великодня.Тож в кінці уроку ми увінчаємо нашу розмову про це свято виготовленням писанки.ІІІ. Робота в групах.– Ви сидите групами. І зараз кожна група одержить своє завдання. (Вчитель роздає

кожній групі писанку і робочі зошити).Завдання:1. Розповісти про Вербну неділю і білий тиждень.2. Пригадати легенди про писанки.3. Пригадати, в які ігри грали діти з писанками.4. Розучити пісню про писанку.

99

5. Які знаки використовували при написанні писанок, що вони означали?6. Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?– У вас є десять хвилин, щоб приготуватися. (Групи обговорюють завдання і готуються до

відповідей).IV. Звичаї, традиції, обряди Великодня.– Що ж передувало неділі Великоднього свята? (Група, що готувала перше завдання,

розповідає про Вербну неділю, Чистий четвер, Великодню суботу, Страсну п'ятницю і, нарешті, про Великдень).

– Ви бачите, що сьогодні наш клас весь прикрашений писанками: вони і у вигляді пташок, і витинанок, і просто в кошиках. І ви знаєте, що писанки мали велике значення у цьому святі. Скажіть, чому до Великодня люди фарбували, розписували саме яйце?

Розповідь вчителя.Існує багато легенд про писанки. Отже, ми бачимо, що яйце, а особливо пофарбоване,

мало велике значення для людей. Розписуючи яйця, українці вкладали в них усі свої мрії, бажання, сподівання про краще майбутнє. Мабуть, тому ця традиція жива й досі.

Але такий серйозний зміст писанки стосувався переважно дорослих. Дітям же дозволялося гратися готовими писанками і крашанками.

Ось ми і згадали все про писанки. Не сказали тільки, які види писанок ви знаєте? (Крашанка, дряпанка, крапанка, мальованка, власне писанка).

– Чим вони відрізняються?– Який вид писанок ми сьогодні будемо робити? (Мальованки).V. Підготовка до роботи у зошиті.Розповідь вчителя.Писанки роблять по всій Україні, але подивіться, які вони різні. Чому? Різноманітність

писанок залежать від місцевості, де виготовлені ці писанки.– Подивіться уважно на писанки, що у вас на партах (писанки із завданням). Сьогодні ми

намалюємо писанку нашого краю, нашої області. Давайте з'ясуємо, які кольори будуть переважати на них? Чому?

VI. Практична робота.– Перш, ніж починати працювати з писанкою, треба зробити її ескіз, продумали елементи,

композицію. У вас на партах є шаблони яйця. Обведіть його на аркуші, продумайте і виконайте ескіз писанки, яку ви задумали.

VII. Виставка.Діти роздивляються писанки, деякі учні пояснюють вибір кольорів і знаків. Колективне

оцінювання робіт. (Якісна оцінка).– Чи сподобався вам урок?– Що ви запам'ятали про писанки, чи будете ви вдома з батьками робити писанки до

Великодня?Заключне слово вчителя.– Наприкінці уроку я хочу розказати ще одну легенду про писанки. Ось вона: доля світу

залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занедбають, тоді зло звільниться від пут і знищить світ. Це зло прийде у вигляді диявола, він живе під землею і прикутий до скелі ланцюгом. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, давайте писати писанки!

Зразок інформаційної картки (на кожну парту).I. Значення кольорів на писанках. Червоний – радість життя, надія.Жовтий – місяць і зорі, у господарстві – врожай.Блакитний – небо, повітря, здоров'я.Зелений – воскресіння природи, її багатство і плодоріддя.

100

Білий – чистота, світло.Пурпуровий – багатство, вдача.Чорний – земні надра.Коричневий – мати-земля, її щедрість для кожної людини.Білий з чорним – пошана померлих, охорона від злих сил.4-5 фарб одночасно – родинне щастя, мир, любов.II. Знаки і символи писанок.III. Особливості писанок різних регіонів України.Прикарпаття – геометричні орнаменти жовтого, білого, інколи коричневого кольору.

Полісся – геометричний візерунок на зеленому, червоному, жовтому тлі. Поділля – рослинний орнамент на коричневому, білому тлі. Запоріжжя – широкі лінії, переважно рослинний орнамент (дубовий чи горіховий листок, зірка, рожа), червоний чорний колір. Наддніпрянщина – чорне тло, рослинний орнамент (квіти). Гуцульщина – живий візерунок, яскраві кольори (жовтий, білий, червоний).

IV. Основні лінії писанки.


Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м Києва

Мета: розкрити зміст свята Великодня, ознайомити учнів з історією виникнення писанки, символікою кольорів, знаків, вчити розмальовувати писанки; розвивати фантазію, художній смак, виразне, емоційне читання, акторські навички; виховувати бажання дотримуватись звичаїв, традицій народу.

Вчитель: Рівно через тиждень після Вербної неділі настає найвизначніше свято – Світле Христове Воскресіння або Великдень.

Багато людей вірили вченню Христа. Та були люди, котрі сперечались з Ним. Вони ненавиділи Ісуса за те, що він привселюдно викривав їх лицемірство, брехливість, підступність. І за допомогою зрадника Іуди вони схопили Христа і засудили Його до мученицької смерті на хресті – до розп'яття. Мстилися вони Йому за те, що Він учив людей Своїй світлій вірі. У п'ятницю Ісуса розп'яли – і сонце сховалось за чорні хмари, і страшна темрява спустилась на землю. Лише пізнього вечора учні Ісуса змогли зняти тіло Його з хреста і сховати в печері. Вони завалили вхід до неї кам'яною брилою. Минула субота. Настала неділя – третій день.

(Діти в костюмах)Дівчинка: Вже три дні, як хмари стали,Потемнів Єрусалим,Як Ісуса поховали,Вкрили каменем важким.Вже три дні, як суд ворожийНа хресті Христа розп'яв.Вже три дні, як він, син Божий,За всіх нас терпів, страждав.Ангел: Се вчинив Господь Всеможний!Він воскрес!Діти: О, диво з див!Ангел: Не лякайтесь! Приступайте!Я посланник із небес!Дівчинка: То є Ангел з неба, діти!Ангел: Так, я Ангел. Христос воскрес!Діти: О! Воістину воскресТой, що був і є з небес!

101

Ангел: Чудо се добро віщує:Правда в світі запанує!Всі: Всіх нас нині звеселяєДиво з див святе, чудесне!Вже нас горе не здолає,Наша доля ще воскресне!Підем, діти, підем живоНа могилі приплакнем... Але що там? Що за диво?Гріб увесь горить вогнем....Гляньте, діти, гроб порожній!Хтось там камінь відвалив!Вчитель: Воскресіння Христове або Великдень, – одне з найдавніших і найсвітліших

християнських свят. Це – день Вічної Радості і Вічного Життя: в цей день Життя перемагає Смерть, а Добро бере верх над Злом. Свято дає нам надію, що через віру у воскресіння Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя, якщо віра буде міцною, а діла – доброчесними. У світлий день цей люди зміцнюються Христовою мудрістю: любити і шанувати світ, людей, навіть ворогів своїх. Бо світ цей – дар Божий для людини. А життя – найцінніший дар Господа в цілому світі.

На Великдень в Україні готують особливі страви. Паску – великий гарно випечений хліб і фарбовані яєчка. Чому саме їх?

У Христа була учениця – Марія Магдалина. Після Його смерті вона, сумна після погребіння Учителя, зустріла Його там живим. Так вона дізналась, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім вона подорожувала і розповідала всім про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на хресті і про Воскресіння.

Прийшла вона і в Рим до імператора Тиверія. Прийнято було до імператора з'являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителю зі словами: "Христос Воскрес!" Здивувався імператор і сказав: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним". І тут відбулося чудо – яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!" – вигукнув імператор.

З тих пір на Великдень, на свято Світлого Христового Воскресіння, ми розмальовуємо яєчка – писанки, прикрашаємо їх, даруємо один одному і вітаємо: "Христос Воскрес!" А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!" Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю і в Життя Вічне. Словами "Христос Воскрес!" ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом.

Слухання пісні "Великдень" (сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської).Демонстрація зразків: червоний – радість життя; жовтий – місяць, зорі, врожай; блакитний

– здоров'я, небо; зелений – воскресіння природи; червоний з білим – родинне свято, мир; коричневий – земля, урожай; чорний з білим – пошана померлих.

Сонце – світло життя; хрест – знак Всесвіту; трикутник – вогонь; зоря – знак неба; колосся, зерно – свята їжа; граблі – дощ; коло – знак безсмертя.

Давайте послухаємо, які легенди є в нашого народу про писанки.Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою,

зеленою фарбою. Тому і зараз фарбують їх не тільки в червоний колір.Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа творила вночі писанки. Вони виходили дуже гарні.

А як писала, котилися з її очей сльози. Коли вони крапали на писанку, там з'являлись цяточки. Тому й тепер писанкарі малюють ці цяточки.

Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками землі кидати в нього. Як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. І з того пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

102

Десь глибоко під землею сидить злий змій, прикутий ланцюгами. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю подивитись – чи малюють люди писанки. Якщо писанок багато – змій слабне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо завжди люди будуть творити на Великдень писанки.

Давайте послухаємо чудову пісню "Розмалюють писанку" (сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).

Ми теж спробуємо розфарбувати писанки.(В учнів аркуші з контурним малюнком).Учениця розказує вірш К. Перелісної "Писанка".Гарна писанка у мене,Мабуть, кращої нема.Мама тільки помагала,Малювала я сама.Змалювала диво-пташку,Вісім хрестиків дрібних,І малесенькі ялинки,Й поясочок поміж них.Хоч не зразу змалювала – Зіпсувала п'ять яєць,Та як шосте закінчила,Тато мовив: "Молодець!"Я цю писанку, напевно,Для Іванка залишу,А для мами і для татаДві ще кращі напишу.Хто народ свій щиро любить,Рідну землю хто кохає,В того серце золотоюПисанкою сяє.Вчитель: Вже спечені паски, розфарбовані писанки. їх треба покласти на святковий стіл на

вишитий рушник.(Робота в зошиті).Які страви ви бачите? З чого вони приготовлені? Які кольори ви будете використовувати?

Розфарбуйте пасхальну трапезу.Вчитель: Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як Воскресіння

Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, початок нового вічного Життя. Воскрес Христос – і воскресає наша душа, оживає в ній Великодня Радість, любов до людей і до всього світу.


Андріяшик Ольга Анатоліївна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва

Мета уроку: дати дітям початкові уявлення про свято Воскресіння; досягти розуміння дітьми того, що Воскресіння Христове – найважливіша подія для людства, тому що вона символізує перемогу добра над злом; спонукати дітей аналізувати свої вчинки, завжди поступати "по совісті", не чинити зло; ознайомити з народними звичаями та традиціями, пов'язаними з цим святом; поширювати добрі новини та віру в перемогу Христа над смертю та в життя вічне.

103

Підготовчий етап уроку:Цей урок розрахований на дитячу уяву. Коли з нами трапляється щось добре, нам важко

не поділитися цим з іншими. Перед уроком повідомляємо одному чи двом учням, що на уроці буде невеличкий сюрприз (наприклад, частування солодощами), вони неминуче повідомлять про це інших. Паралель можна провести з жінками-мироносицями, які також не могли мовчати про Благовісти Воскресіння.

Мета підготовчого етапу – спонукати дітей поширювати Добру Новину.Обладнання: звичайний письмовий папір, повсть, мішковина, клей для хоругви,

кольорова пряжа, частування (паски, крашанки, цукерки або печиво).Вступна бесіда:1. Що ви знаєте, діти, про свято Воскресіння?2. Як ми вітаємо своїх близьких з цим святом?3 Чому Христос воскрес?4. Як інакше називається це свято? Чому?5. Як з'явився звичай робити та дарувати на Великдень писанки?Розповідь учителя та коментоване читання учнями тексту підручника "Дорога добра".Коли Ісуса Христа, нашого Спасителя, розіп'яли на Хресті злі люди, біля Нього були Його

Мати Марія і учень Іоанн Богослов. Трохи далі стояли Марія Магдалина та жінки – учениці Ісуса.

І коли Христос воскрес із мертвих, першими про Його Воскресіння дізналися Божа Матір та Його вірні учениці. Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам.

Скрізь Марія Магдалина розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на Хресті і про Воскресіння. Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві зі словами "Христос Воскрес!" Здивувався імператор: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним». І тут сталося чудо – яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!" – вигукнув імператор.

Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка – робимо писанки, даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес!" А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!" Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю та в життя вічне. Воскрес Христос – і воскресає наша душа, оживає в ній великодня радість, любов до людей і до всього світу.

Словами "Христос воскрес!" ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом. Відповідь Марії на Божий заклик є взірцем для кожного християнина. Реакція жінок-мироносиць, які побачили порожній гріб, веде нас до ще глибшого виміру християнської відповіді. У Євангелії від Матвія говориться, як жінки дізналися про воскресіння Ісуса. Перше, що вони зробили – "полишили гробницю зі страхом і великою радістю та й побігли сповістити Його учнів». Євангеліє від Луки розповідає нам про двох апостолів, які йшли. Зустрівши і пізнавши в дорозі Ісуса Христа, вони повернулися в Єрусалим і розповіли про це апостолам. Подібна реакція присутня в усіх розповідях про воскреслого Христа.

Зустріч Ісуса з самарянкою і Його чудесні оздоровлення також завершуються тим, що зцілена особа поширює новину іншим. В історії про сліпонародженого Ісус стверджує, що оздоровлення відбулося, "щоб ділам Божим виявитись на ньому".

Таким чином, ці події відбуваються на прославу Бога. Святе Письмо вважає обов'язком кожного християнина звіщати людям Божу славу. У Євангеліях читаємо, що люди, яким пощастило зустріти і пізнати Ісуса, ідуть і розповідають про Нього іншим. Це називається свідченням. Будучи християнами, ми також покликані поширювати Добру Новину про Ісуса Христа. Основною метою нашого свідчення є прослава Бога Господь радіє, коли наша свідома прослава поєднується із свідченням своїм життям Його величі. Другою метою с духовне збагачення тих, з ким ми ділимося Благою Вісткою. Добра Новина готова заповнити порожнечу багатьох життів.

104

Запитання:1. Чому ви розповіли іншим про цю новину?2. Чи варто тримати деякі новини у таємниці?3. Що ви відчували, бачачи задоволення інших від почутої новини?Зазначаємо, що в житті є багато речей, якими ми хотіли б поділитися з іншими: наші

успіхи, радощі, навіть смуток. Наводимо приклад з власного досвіду. Тоді говоримо з дітьми про приємні несподіванки, які вони пережили у своєму житті.

Наприклад:– переїзд у новий будинок,– дитина, що народилась у сім'ї,– новий велосипед,– нова тваринка,– поїздка на канікули, тощо.Після обговорення просимо дітей написати на аркуші паперу деякі речі, які вони хотіли б

приховати від інших. Наголошуємо, що цей запис не читатиме ніхто. Коли вони з цим впораються, починаємо дискусію про види (загально) перерахованих речей. (Після закінчення обговорення нехай учні викинуть свої записи). Поговоримо про те, якою новиною ми хочемо ділитися, а яку хотіли б зберегти в таємниці. Зазначаємо, що переважно ми не хочемо говорити про ті речі, яких соромимося. Про інше ми хочемо розповісти. Чим більш хвилюючою є для нас новина, тим більше ми хочемо нею поділитися.

Деколи новина, якою хочемо поділитися, є настільки важливою, що, незважаючи на всі перешкоди, ми збираємо всю свою сміливість, щоб розповісти про неї.

Жінки-мироносиці, які знайшли Ісусову могилу порожньою, першими дізналися про Його воскресіння. Запитуємо учнів, як би вони повелися, якщо б опинилися на місці цих жінок. Порівнюємо поведінку дітей з тим, як вчинили жінки-мироносиці Так вчинили і жінки-мироносиці, про яких ми прочитати, Висновок: Добрими новинами треба ділитися. Найбільшою Новиною в історії людства є воскресіння Христа.

Наголошуємо на такому:Оскільки Ісус був без гріха – смерть не мала над Ним влади.Якщо ми будемо жити з Ісусом – гріх не пануватиме над нами.Ми повинні вірити в те, що одного дня станемо учасниками Христового воскресіння.Життя воскреслого Ісуса відрізняється від Його життя перед смертю. Він не просто

повернувся до життя, але увійшов у нове, багатше і повніше.Можна запросити учнів розіграти подію Христового воскресіння в ролях. Пропонуємо два

способи реалізації цього завдання:1. Під час читання тексту Євангелія нехай кілька учнів відтворять подію за допомогою

пантоміми.2. Спочатку читається текст Святого Письма а потім, імпровізуючи, діти розігрують

сценку.(Для реалізації цього етапу уроку доцільно залучити учнів, які відвідують недільну школу).Збагатити свою розповідь можна, продемонструвавши уривок про воскресіння Господнє з

відеофільму «Ісус», в якому показано поведінку Христових послідовників під час пасхальних подій. Звертаємо увагу на реакцію і поведінку героїв фільму. Запитуємо учнів, з ким вони порівнюють себе у фільмі. Просимо учнів перерахувати ті речі у повсякденному житті, які їм не подобаються і які вони хотіли б змінити.

Кажемо дітям, що у нашому житті завжди траплятимуться речі, які нас не влаштовуватимуть. Зазначаємо, що саме воскресіння Христа відкриває для нас двері у Небесне Царство. Христос є першим, а ми, своєю чергою, йдемо за Ним. Наголошуємо на тому, що навіть у цьому житті ми можемо зазнати спокою і радості прийдешнього життя, якщо будемо близькі з Ісусом. Бо якщо ми справді глибоко усвідомлюємо велич Благовісті про воскресіння, то дрібні життєві негаразди не матимуть для нас суттєвого значення. Христове воскресіння християнин не може замовчувати. Згадайте, що за допомогою однієї фрази ми висловлюємо

105

свою віру в те, що Ісус – живий. Просимо дітей пригадати пасхальне привітання (Христос Воскрес – Воістину Воскрес). Порівняйте його зі шкільним привітанням.

Практичний етап урокуВиготовляємо хоругву.Просимо учнів запропонувати інші способи поширення новин. Пропозиції: телебачення,

радіо, парад, демонстрація, лозунги, дошки оголошень.Хоругви (демонструємо хоругву і пояснюємо її значення), які ми несемо у процесіях або

бачимо в храмі, є також, в певному розумінні, засобом поширення новин. Ділимо клас на групи по троє-четверо дітей і просимо їх виготовити хоругви, які б проголошували Добру Новину про Христове воскресіння. Ідеї для хоругви:

– Христос Воскрес Воістину Воскрес!– Нема Його тут! Він Воскрес!– Мій Господь і мій Бог!Учні можуть виразити Новину про воскресіння також у символах. Наприклад: промені,

що сходять від могили, знаки нового життя – квіти, метелики тощо. Діти на папері складають ескізи хоругви. Наприкінці уроку частуємо дітей солодощами, приготованими завчасно на знак Доброї новини.

Підсумок уроку.Основні тези:Ми з радістю ділимося з іншими хорошими новинами.Христове Воскресіння – це найкраща Новина в історії людства, бо воно визволило нас від

влади гріха і смертіАналізувати свої вчинки, завжди поступати по совісті, не чинити зла.


Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва

Мета: формувати в учнів уявлення про Воскресіння Христове – найважливішу подію для людства; викликати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розкрити історію писанки; виховувати почуття любові та шани до Бога, матері.

Обладнання: зразки писанок, таблиця, кросворд, музичний супровід.


І. Організаційний момент.ІІ. Читання "Духовного Гімну" – напам’ять.ІІІ. Повторення вивченого матеріалу. – Які народні символи України ви знаєте?– Державні символи України?– Що означають кольори на Державному прапорі України? – Яка мова є державною в Україні?– Яка наша українська мова?– Як ми повинні ставитись до державних символів України?IV. Актуалізація опорних знань учнів. Робота з таблицею. Розгадування кросворду.– Вписати в кросворд назви весняних квітів і буде знайдено слово – відгадку до вірша

М. Пономаренка.Сірі котики

Посідали на вербичкуСірі братики й сестрички –

106

Перші вісники весни…Відгадайте, хто вони? (Котики).

– Коли на вербі з’являються котики?– Коли і чому на Україні освячують вербові гілочки?V. Вивчення нового матеріалу.Розповідь: До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем

називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому вистеляли пальмовими вітками (його вітали, як справжнього Царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Або:Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", "шутковою" або "квітною",

а тиждень перед цією неділею – "вербним".У вербну неділю святять вербу. Свячену лозу дуже шанують і закладають у хаті за ікони.Батьки "б’ють" своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними, чемними,

здоровими.Як уперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то обов’язково б’ють її свяченою

вербою, щоб нечисть не чіплялася до тварин.Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще коло церкви, та й дорогою, як

додому йшли, а б’ючись примовляли:Будь велика, як верба,Будь здорова, як вода,Багата, як земля,А красива, як весна!Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, то били його свяченою вербою,

примовляючи:Не я б’ю – верба б’є,За тиждень – Великдень,Недалечко червоне яєчкоІ от урочисто в церкві починають дзвони. Сходить весняне сонце і сповіщає "Христос

воскрес!".Чому сьогодні стільки сонця,Чому всміхається кругом,І облилась під віконцем Калина білим молоком?Чому так пахнуть квіти, трави,Навкруг природа вся цвіте?Не буду я питати в мами – Сама вже знаю все про те.Хай линуть співи і хваління, Хай пісня рветься до небес – Сьогодні свято Воскресіння,Христос воскрес! Христос воскрес!Про яке свято йде мова в вірші? Як вітаються в цей день? А як потрібно відповідати? Як

свято Великодня святкується у Вашій родині?Продовження розповіді про Великдень.Великдень є одним із найсвітліших наших свят. Великдень (Великий день) або Пасха –

найурочистіше церковне свято. "Пасха" – слово єврейське і означає "визволення", "рятунок".На Великдень ми славимо сина Божого Ісуса Христа. Як розповідає Святе Писання, дві

тисячі літ тому Ісус за велінням Отця Свого Небесного прийшов на землю, щоб прийняти смерть на хресті за всі вчинені людьми гріхи. "Я пастир добрий, – сказав Ісус. – Я віддаю життя Моє за овець Моїх". Він навчав людей жити в милості Божій, щиро любити одне одного, бо всі ми – брати. Жорстокі лиходії замучили Ісуса. Та на третій день після смерті Він ожив і вознісся

107

на небо. А ми з благословенням в душі кажемо: "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!". І чуємо у відповідь: "Воістину Воскрес!". Це означає, що Христос живий, що він переміг смерть і звільнив нас від влади гріха.

На Великдень люди мають вибачати один одному всі минулі провини та образи. Зустрічаючись, вони христосуються, цілуються й обмінюються писанками.

А чи знаєте ви, що святкові яєчка розписують по-різному, по-різному вони й називаються.Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше – у два кольори. Крашанки –

фарбуються природними барвниками в один колір. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Крашанка з’явилася набагато пізніше від писанки. Їх варять, їдять. Діти граються крашанками у великодні ігри. У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, є Музей писанки! (Демонструю писанки, мальованки, дряпанки, шкрябанки, крапанки.)

Фізкультхвилина.Робота з підручником (ст. 72-73).Читання вчителем тексту "Воскресіння – перемога добра над злом".Читання вірша "Писанка".Писанка, писанка – Кращої нема!Мама тільки помагала,Малювала я сама.І хрестики, і листочки,І два малі поясочки,Поміж них – горобенятЗмалювала цілий ряд.Свою писанку найпершуЯ для себе залишу,А для братика й сестричкиЯ ще краще напишу!Хто займається у Вашій родині розписом писанок, крашанок?Знайдіть на малюнках де писанка, а де крашанки.Робота над текстом.Про кого йшла мова в тексті? Як звали маму Ісуса?Робота з українськими народними приказками:На сонечку тепло, а біля матері добре.Пташка радіє весні, а дитина – матері. Материне серце, як літнє сонечко.Опрацювання малюнка (ст. 73).Музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадавича, муз. Л. Херувимської.Підсумок уроку.Які весняні свята відзначають у Вашій родині? Як вітаються люди на Великдень? З чим

їдуть до церкви на Великдень?Додатковий матеріал.Великодні забави:Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носиком догори, а

другий б’є носиком своєї крашанки. Потім б’є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб’ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра "У котка. З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.


108


Мета: познайомити з подією воскресіння Ісуса Христа на третій день після його смерті (свідками воскресіння були жінки й апостоли); спонукати дітей до вдячності Богові за Христове воскресіння; ознайомити учнів з історією писанки, великодніми привітаннями. Дати поняття про Великодні звичаї та обряди, пов'язані з цим святом; розкрити красу і чарівність народних уявлень; виховувати моральну чистоту, естетичні та етичні норми поведінки.

Обладнання: святково прикрашений образами клас з вишитими рушниками, гілочками верби; у глиняних тарілках – крашанки, писанки; плакати із зображенням символів води, сонця, вогню, зорі та хреста; дитячі малюнки на тему "Христос Воскрес", виготовлені з паперу великі писанки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.Вчитель: Великдень всіх нас на гостини просить,Малює сонце полотно небес,І крашанку, як усмішку, підносить:– Христос воскрес!Всі учні: Воістину воскрес!– Христос воскрес!Всі учні: Воістину воскрес!– Христос воскрес!Всі учні: Воістину воскрес!Весна красна наступає,Великдень благословляє.І святкує світ увесь,Бо в цей день Христос воскрес.Ще кілька днів тому всі були сумні. Всі сумували, що Ісус Христос так багато терпів, бо

недобрі люди розіп'яли Його на хресті. На тому хресті Ісус Христос помер.Як довго пробув Ісус на хресті ? Три години.Де потім поклали тіло Ісуса Христа?У гріб.Хто подякував Ісусові за те, що терпів за людей?ІІ. Актуалізація опорних знань. Розповідь вчителя.– Ісус воскрес! Розкажу вам, як це було. Коли поклали Ісуса у гріб, то поставили біля

нього сторожу, військових зі списами. Чому?– Вони мали стерегти гріб, щоб Ісус Христос не вийшов з нього, або, щоб хтось не забрав

тіло Ісуса Христа.У неділю дуже раненько, коли сонце щойно пробудилось зі сну, Ісус Христос устав із

гробу живий.Сторожа дуже налякалася і швидко втекла .З неба з’явився Ангел і сів на камінь. У той час

ішли до гробу три жінки, хотіли намастити Тіло Ісуса Христа дорогоцінними пахощами. Журилися дорогою, хто їм відвалить цей важкий камінь. А тут бачать – камінь відсунений і на ньому сидить Ангел . Ангел запитав:

– Кого шукаєте?– Ісуса!– Його тут немає ! Воскрес!Жінки дуже втішилися й зразу побігли до апостолів, щоб їм це розповісти.Апостоли не повірили, але незадовго Ісус Христос їм явився сам – живий і здоровий.Тоді усі втішилися і розказували людям:

109

– Ісуса вже немає в гробі, встав живий з гробу (див. Лука 24, 1-11).Подивіться на малюнок.– Хто йде до гробу? Три жінки.– Що мають у руках? Миро, щоб намастити тіло Ісуса Христа.– Хто сидить на камені? Ангел.– Цей Ангел сумний чи веселий? Веселий.– Про що розказує жінкам? Що Ісуса немає в гробі, бо Він воскрес.– А чи ми також тішимося, що Ісус воскрес? Звичайно!ІІІ. Оголошення теми уроку і вивчення нового матеріалу.Тема нашого уроку : "Воскресіння – перемога добра над злом".1. Колективна робота за підручником.Шляхом коментованого читання опрацювати розповідь про воскресіння перемогу добра

над злом у підручнику (с.72-73).ІV. Фізкультхвилинка."Бог присутній поміж нами".Бог присутній поміж нами.Він на небі й на землі.Все Він бачить, все Він чує,Усім світом Він керує.Господь любить усіх нас,Він із нами повсякчас.Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і

освячені віками. Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому.

У всіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичай своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Ми, українці, нація дуже давня. Староукраїнські традиції тісно сплелися з християнськими.

Великдень святкується в Україні ще з X ст.У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від

зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.• Коли на Великдень світить сонце, то через три дні йде дощ.• Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай.• На Великдень перший раз зозуля закує.• На Великдень опівночі тварини говорять людським голосом.• Цього дня якось особливо сонце світить, кажуть люди: "Сонце грає".

На дзвіниці дзвонять дзвониВеликодні, голосні.Всюди втіха, всюди гомін,Всюди радісні пісні.Це ж Ісус воскрес з могили,І воскресла з ним весна.Квіти сині, жовті, біліРозсилає скрізь вона.

Христос воскрес із мертвих передусім для духовного життя людини. Воскресіння Христа із мертвих – це закон вічного, радісного й щасливого життя людини, це пам'ятка перемоги Божої правди над усім потворним.

Воскресіння Христа із мертвих – це перемога життя над смертю, правди над кривдою, добра над злом. Даремні в житті змагання несправедливості, бо кінець завжди однаковий: Добро й Любов будуть перемагати.

110

Невід'ємною частиною Великого свята є писанка. Це яйце, розписане малюнками, орнаментами різного кольору. Обираючи писанкові мотиви, перевагу надавали тим, у яких вшановувалася земля, вода, сонце, зоря.

Писанка – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом.

Про крашанки існує багато легенд. Ось одна з них.Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати – Марія – принесла йому сніданок –

яєчка. Коли Ісуса розіп'яли, вона поклала їх внизу під хрестом. Кров Його стікала на них, і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: "Христос воскрес!".

Раніше крашанки фарбували лише у червоний колір, тому що він символізував кров Христа, яка пролилася на хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, які мають також символічне значення.

Червоний – колір життя, колір крові, радості життя і любові. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості й буття.

Блакитний колір – символ неба, простору, вітру, здоров'я.Жовтий – символ місяця, зірок, колір хлібного лану, жита, життя. Бронзовий колір

символізує матір-землю та її щедрість.Чорний з білим – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.Традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглась дотепер. І ось сьогодні

ви маєте можливість побачити писанки, розписані учнями нашої школи. Отже, ви бачите, які різноманітні писанки! Кожна з них – це витвір мистецтва. Бережімо писанку, вона є нашим символом і оберегом від зла.

Настає Великодня ніч: земля відкривається і можна знайти скарби! Цілу ніч горять вогні. У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися. Адже Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. У церкві відбувається урочистий ритуал – святкова служба. Святять паску і крашанки.

Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляють: "Свята паска у хату, вся нечисть із хати". Велике значення має свято Воскресіння Христа із мертвих для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, на шлях боротьби з неправдою, тьмою, повинні бачити у світлому Воскресінні Христовому символ свого відродження, національного воскресіння.

Тож і ми, люди початку XXI століття, воскреснімо для віри, для любові, для добра!Христос воскрес!Учні (разом): Воістину воскрес!V. Підсумок уроку.Сподіваюсь, що це світле свято допомогло вам оцінити скарби нашого талановитого

українського народу, зворушило ваші душі і серця.На Великдень люди вітали одне одного вигуком "Христос воскрес!" і тричі цілувалися,

роздавали писанки. Вперше цей звичай запровадила Марія Магдалина. І за цією доброю традицією в добрий час даруємо вам писанки.

Звучить пісня "Молитва".Боже Великий, Єдиний!Нам Україну храни,Волі і світу проміннямТи її осіни.Світом науки й знанняНас усіх просвіти.В чистій любові до краюТи нас, Боже, зрости.Молимось, Боже Єдиний,Нам Україну храни,Всі свої щедроти

111

Ти на люд наш заверни.Дай йому волю, дай йому долю,Дай доброго світа.Щастя дай, Боже, народу

Весна красна наступає,Великдень благословляє.І святкує світ увесь,Бо в цей день Христос воскрес.Тож радійте світу, люди,Хай між вами згода буде,Бо любов прийшла з небес.Христос воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті. І ніби покотилось межи людьми:– Христос воскрес! – говорять всі на світі.Всі учні: – Воістину воскрес! – вітаймо ми.Великдень – одне з найсвятіших, найрадісніших, найбільших свят християн. Великдень –

це родинне свято, на яке збирається вся родина.Христос воскрес! Христос воскрес! Голосить дзвін усій Вселеній. Дарує нам

благословенний, як ласку Божу із небес. Христос воскрес!Всі учні: Воістину воскрес!

Урок № 30. Краса та багатство великодніх звичаївв Україні



Мета: познайомити учнів з найбільшим весняним святом, його звичаями і традиціями.

Хід уроку

I. Вступна бесіда.– Чому в Україні день Пасхи Господньої, Світлого Христового Воскресіння називають

Великоднем?У народі кажуть, що того дня, коли Христос воскрес, сонце так раділо, що не заходило

зовсім. Тоді один день був таким довгим, як два дні разом. Цей день назвали Великоднем.II. Вивчення нового матеріалу.1. Розповідь про Пасхальні звичаї і традиції.Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскресає Іcyс

Христос.До Великодня готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною. У цей час

пробуджується від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші "котики" – символ молодості, пробудження природи; їх наділяють також цілющою силою. Котики освячують у церкві і ними хльостають товаришів, друзів, дітей, промовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень – Великдень, недалеко червоне яєчко". Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи, вигонять нею на Юрія перший раз худобу на пашу.

112

Перед Великоднем є Велика П'ятниця, день смерті Христа. Цього дня у Божому гробі кладуть плащаницю.

До Великодньої неділі останні дні готують великодні страви, печуть паску (у різних районах по-різному). Паску прикрашають зеленню. Часто висівають, наприклад, у миску з землею ячмінь, кладуть на неї крашанки, писанки. Зверху кладуть кольорові цукерки, посипають кольоровим пшоном. Форма паски по всій Україні однакова – високий круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром. Обов'язково до Великодня готують м'ясні страви (часто ріжуть порося), печуть пироги. (Музичний супровід: "Великдень").

Як тільки задзвонять дзвони, святково вбрані люди рушають до церкви.Люди цього дня в кошиках приносять у церкву святити паску, ковбаси, яйця. Все це

прикривається хусткою або рушником.Побувши на службі, освятивши паску, рідні з рідними, знайомі зі знайомими

христосаються, при чому тричі цілуються, примовляючи:– Христос воскрес!– Воістину воскрес!Обмінюються крашанками.Що роблять цього дня вдома? Розговляються. Сідає вся родина за стіл, спочатку моляться

до образів, першою їдять свячену писанку або крашанку, потім паску, а далі решту страв. Цього дня господар обходить господарство, оглядає худобу, бджоли; худобі також дають паски. На Україні був такий звичай. Перед тим, як сідати за стіл, дівчата вмивалися водою, в яку клали крашанки, писанки.

Всі три дні Великодня провідують могили родичів, несуть частування, паску, яйця.У церкві відбувається три дні підряд служба, у ній також стоять паски, лежать у мисках

крашанки, писанки.Всі християни на земній кулі святкують Великдень. Це одне з найбільших і найкращих

традиційних свят нашого народу. Бережімо його!2. Читання віршів Григорія Чупринки "Великодні дзвони", Леоніда Глібова "Христос

Воскрес".3. Бесіда.– Розкажіть, які великодні звичаї є у ваших родинах.III. Писанки.1. Розповідь про писанки.На Великдень люди мають вибачати один одному всі минулі провини та образи. При

зустрічі вони христосаються, цілуються й обмінюються писанками.– А чи знаєте ви, що святкові яєчка розписують по-різному, по-різному вони й

називаються?Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше – у два кольори. Крашанки –

фарбуються природними барвниками в один колір. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Крашанка з'явилась набагато пізніше від писанки. Її варять, їдять.Діти граються крашанками у великодні ігри.Учитель демонструє писанки, мальованки, дряпанки, шкрябанки, крашанки.У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині є Музей писанки.2. Робота в зошиті.Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Музичний супровід "Розмалюю писанку".IV. Підсумок уроку.– Як вітаються люди на Великдень?– Як називається святковий солодкий здобний хліб, що випікається до Великодня?– Що кладуть у великодній кошик і несуть до церкви святити?– Як називаються святкові яєчка?

113


Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва

Мета: ознайомити учнів з пасхальними звичаями і традиціями в українській культурі; викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят.

Хід уроку

Вчитель: Діти, незабаром настане свято, яке ми чекали цілий рік.В Україні дзвони дзвонятьЦе ж у нас Великий день.Народ будиться спросонняУ вінку гучних пісень.До свята Великодня у нас готувалися завжди: білили хату, квітчали барвистими квітами

світлицю, наводили лад у дворі. На свято, як жінки, так і чоловіки обов'язково одягали вишиті сорочки, які вмілі рукодільниці вишивали довгими зимовими вечорами.

Більшість страв готувалася з яєць. Обов'язковими були ковбаса, печене порося з хроном, шинка, паска. А символом свята була писанка.

Після святкового сніданку, який починався розподілом одного свяченого яйця на всіх членів родини, всі збиралися біля церкви і співали гаївки та водили хороводи.

(Лунають Великодні дзвони у магнітофонному запису. Заходять хлопчики з тарахкалами, дерев'яними брязкальцями в руках; ці звуки сповіщають про воскресіння Христа. Заходять ведуча та дівчинка з кошичком у руках).

Ведуча: Христос воскрес, моя дитино!Христос воскрес! Христос воскрес!Впадімо вдячно на колінаІ помолімося до небесДавай же, донечко, молитись,Дивись на хмарки до небес, Бог милосердний любить діток... Христос воскрес! Христос

воскрес!Дівчинка: Христос воскрес! Усе радіє!Сміється сонечко з небес,Прозора річечка леліє,Христос воскрес! Христос воскрес!Ведуча розповідає про те, що починалася і закінчувалася гаївка "Кривим танцем", а

називався він так не випадково. Колись дуже давно, під час татаро-монгольської навали, батьки вчили своїх дітей бути дуже обачними і спостережливими, вміти заплутувати свої сліди, щоб не привести в село ворогів.

Гаївка "Кривий танець" Діти, взявшись за руки, стають в один або кілька рядів. Один кінець кожного ряду залишається нерухомим, а другий закручується навколо нього (перший куплет співають доти, поки всі діти не "зав'ють вінець"). Розвивається вінець з нерухомого кільця під спів другого куплета.

Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,Йому кінця не знайдемо (2 р.).Ой, то вгору, то в долину, то в долину,Ой, то в рожу, то в калину (2 р.).Ми кривого танцю йшли, танцю йшли.Кінця йому не знайшли (2 р.)Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,

114

Йому кінця не знайдемо (2 р.).А як кінець ми знайдемо, ми знайдемо,То додому ми підемо (2 р.).Інсценізація гаївки "Синичка".Синичко, синичко, пташко маленька,Чи видиш, чи бачиш, як сіють мак?Ось так, так, ось так, так, сіють той мак. (2 р.).(У подальших строфах слово "сіють" замінюється словами: "сходить", "росте", "цвіте",

"їдять". Діти стоять колом або півколом, вибирають дівчинку-"синичку", яка показує рухи, відповідно до слів. На повторення діти імітують рухи синички).

Учень:У нашім селі на горбочкуСтоїть церква на видочку,Біля неї, мов ті квіти,Сидять старі і ходять діти.Ходять хлопці і дівчата,Українські соколята.Учениця:Прийшла до нас весна-красна,Гаїв очку нам принесла.Для панянок гаїв очку,Для парубків мандрівочку.Станьмо, панянки, в коло,Заспіваймо весело.(Дівчата стають в коло, виконують гаївку "Ой на горі біб, на долині мак").Ой на горі біб, на долині мак,Всі дівоньки-паняноньки.Казали нам матіноньки,Сядьмо собі так (2 р.).У наступних куплетах замість слів "сядьмо собі так" співають "станьмо собі так",

"підскочимо так", "потанцюймо так". Відповідно до слів, виконують рухи.(Виходить дівчинка з писанками у кошичку і читає вірш К. Перелісної "Писанка").

Гарна писанка у менеМабуть, кращої і нема!Мама тільки помагала.Малювала ж я сама.Змалювала дрібно квіти,Вісім хрестиків малих,І дрібнісіньку ялинку,Й поясочок поміж них...Хоч не зразу змалювала,Зіпсувала п'ять яєць – Та як шосте закінчила,Тато мовив: "Молодець!"Я ту писанку для себеДля зразочка залишу,А для мама і для татаДві ще кращих напишу.

Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Діти спочатку розфарбовують шаблони півника, курки ти курчати, вирізають їх та склеюють кінці підставок. (Музичний супровід "Розмалюй писанку", слова Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).

Дівчинка:

115

Мила наша гаївко,Чого тебе лиш стільки,Цілий рік тебе чекали,За три дні тебе провели.Хлопчик:Дай нам, Боже, довгий вік,Всім дожити через рік.Усі стають у дві шеренги, "завивають" та "розвивають" вінець та на слова "вію, вію

вінець, а вже нашій гаївоньці буде кінець" виходять із класу.


Махарин Наталія Володимирівна, вчитель школи-інтернату № 22 м. Києва

Мета: розширити знання учнів та виховувати інтерес до народних звичаїв, обрядів і традицій; розкрити дітям красу і величність Великодня.

Обладнання: малюнки із зображенням писанок, крашанок; писанки, крашанки, паска, ікони, свічки, рушники.

Хід уроку

I. Організаційна частина.Хлопчик і дівчинка тримають на вишитому рушничкові хліб-сіль, кланяються гостям.II. Повідомлення теми і мети уроку.Вчитель: У нас здавна є традиція славна:Воду брати з чистої криниці.Муку з ярої пшениці.Руками добрими заміситиІ гостей на свято запросити!Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.Дівчинка: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром!Хлопчик: Для людей відкрита хата наша біла.Тільки б жодна кривда в неї не забігла.Дівчинка: Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,Щоб жилось по-правді, щоб жилось у мирі.Вчитель: Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня

воскрес Ісус Христос. До свята готуються заздалегідь. Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов'язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа.

У ці дні до четверга вся родина прибирала в хаті. Старанно поралася, все мала довести до ладу, тому й четвер називають Чистим. Ввечері йшли на службу у церкву, а повертаючись, намагалися донести додому палаючу страсну свічку.

Полум'я її випалювали в хаті на сволоці хреста, щоб всіляка нечисть хату обминала. Вичищаєш двері хати, серце вичищаємо. Від зневіри і гріхів, що за життя маєм. У четвер страсний та чистий чистота скрізь сяє. У вечірню годину свічка загоряє.

(Вчитель прикрашає ікону рушниками, до залу заносять запалену свічку, обходять і ставлять свічку на покуті, хрестяться, сідають).

Танець зі свічками.Вчитель: У суботу пекли паску, яка символізує вічність людського життя. Ось і субота

надходить, печемо ми паски, Білий хліб, пухкий, духмяний з Божої ласки.

116

1-а дитина: Печуть матуся велику паску, бо Великодній надходить час. А діти просять: "Зробіть нам ласку – спечіть маленьку паску для нас!"

2-а дитина: Маленьку паску спекла матуся. Яка ж гарненька, хоч і мала! В кошик поклала її Ганнуся і посвятити у церкву пішла.

3-я дитина: Пасок великих кругом багато, одна маленька – найкраща від усіх! Маленька паска у велике свято – то радість дітям, веселий сміх.

Вчитель: Ось вже і неділя надійшла. На свято Великодня жінки і чоловіки обов'язково одягали вишиті сорочки. Обов'язковими були ковбаса, печене порося з хроном, шинка, паска.

Дівчинка: Христос воскрес! Усе радіє.Сміється сонечко з небес,Прозора річечка аж мліє.Христос воскрес! Христос воскрес!Пташки співають в полі, в лісі,І дзвонить дзвін аж до небес,Де білі хмарки розпливлися.Христос воскрес! Христос воскрес!1-а дитина: "Христос воскрес!" – защебече пташка на ліщині. "Христос воскрес!" –

прошепочуть фіалочки сині.2-а дитина: "Христос воскрес!" – загомонять на дзвіниці дзвони! "Христос воскрес!" –

озвуться зоряні загони.3-я дитина: "Христос воскрес!" – привітає нас рідна землиця.Киньмо смуток, хай сьогодні кожен веселиться.(Вчитель промовляє три рази: "Христос воскрес! Христос воскрес! Христос воскрес!".

Діти всі разом три рази відповідають "Воістину воскрес").Вчитель: На дзвіниці дзвони дзвонять Великодні, голосні.Всюди втіха, всюди гомін, чути молитви і пісні.Великодні грають дзвони, Великоднє сонце сяє.Всюди радісно, весело. "Вже Великдень!" – скрізь лунає.В церкві гарно, ладан пахне, світять зоряно свічки.І співають "Боже милий!" наче ангели які.Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: "Свята паска в хату – вся

нечисть із хати". Давайте будемо крашанкою вмиватися та смачну паску куштувати.III. Робота в підручнику.Читання тексту "Краса та багатство великодніх звичаїв в Україні" (Урок 30, ст. 74).Як ти ділишся радістю, несеш добро на Великдень?Розкажи, які у твоїй родині є добрі великодні звичаї. Як ти намагаєшся їх дотримуватися?IV. Фізкультхвилинка.V. Робота в зошиті.Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Слухання пісні "Розмалюю писанку"

сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувинської.VI. Підсумок уроку.Христос воскрес!Христос воскрес! Радійте, діти.Біжіть у поле, у садок, збирайте зіллячко і квіти.Кладіть на Божий хрест вінок!Нехай бринять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай,Як на землі радіють дітиІ звеселяють рідний крайВеликдень – радісне свято воскресіння природи, стало за своєю християнською ідеєю

святом загального всепрощення й загальної любові. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно

117

почує їх і допоможе здійснити. Так мовиться у давньому повір'ї. І нехай торжествує над світом заповіт, який залишив людству воскреслий Христос – заповіт любові.

Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті й здоров'ї! Христос воскрес! (Усі вітають один одного, христосуються).


Шовкопляс Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 63 м. Києва


Вчитель: Діти, послухайте вірш, який я вам зараз прочитаю.Де зелені хмари яворів заступили неба синій став,На стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав:Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі,Де ж найкращий на землі народ, де ж найкраще місце на землі?Сонце посміхнулося здаля: – Правда, все я бачу з висоти,Всі народи рівні. Та земля там найкраща, де родився ти!Ось ви послухали вірш і скажіть мені, яке ж для вас найкраще місце на землі?Діти: Україна, наше місто Київ.Вчитель: А чому саме цю землю любите?Діти: Тому що ми тут народилися.Вчитель: Так, бо ми народилися на цій землі. На цій землі народилися наші батьки,

прадіди. То ж як називається наша земля?Діти: Україна.Вчитель: Так, це Україна. А чим для вас є Україна? (Відповіді дітей).Вчитель: Батьківщина, діти, це рідне наше місто, вулиця. Це наша рідна мова, якій

навчили нас тато і мама. І Батьківщина – єдина в нас, як мати.Батьківщина – це й пісні жартівливі й журливі. Пісня єднає нас, бо її гарно співати разом.

Мама співала нам колискову, коли ми були немовлятами. З піснею і дорога здається коротшою.Батьківщина – це й казки, які розповідає вам бабуся, це і зелена травичка, все, що навколо

нас, це наша рідна Україна. Багата наша земля своїми обрядами, звичаями. Скоро ми з вами будемо святкувати весняні свята. А яке ж це буде свято?

Діти: Великдень.Вчитель: Правильно, це Великодні свята. Як їх ще в народі називають?Діти: Паска.Вчитель: А чи знаєте, чому Великдень саме так називається?Діти: В цей день воскрес із мертвих Ісус Христос.Вчитель: Великий цей день, бо воскрес Ісус Христос. І люди дуже раділи цьому. І з цієї

нагоди по-особливому святкують цей день. А як саме – ви мені зараз розповідатимете.Діти: Люди до свята прибирають в хатах, на подвір’ї, шиють собі новий одяг. І земля

прибирається до свята – все навкруги зеленіє, цвіте. А на свято люди йдуть до церкви.Вчитель: Ще Великодні свята багаті своїми народними звичаями – це приготування

різних святкових та смачних страв. А які ж це страви?Діти: Печуть солодощі, фарбують яйця.Вчитель: Вірно, але найважливішим є випікання солодкого хлібця, який прикрашають

барвінком. Діти, що це за хлібець?Діти: Паска.Вчитель: Так, це паска. А що ще, крім паски, готують на Великдень?Діти: Ще готують ковбасу, шинку, розмальовують яйця.Вчитель: Так, ще фарбують крашанки, писанки.(Стук у двері).

118

Вчитель: Ой, хто ж це до нас стукає? Діти, погляньте, хто це до нас прийшов? Це якісь незвичайні гості. Давайте попросимо їх, щоб вони нам про себе розповіли.

1-а писанка: Я хочу загадати загадку. Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь.

Діти: Писанка!Вчитель: А що нам розповість ось ця друга незнайомка?2-а писанка: Я писанка гарна в хустинці оранжевій, у вишиванці, де барви, мов звуки

флорині вранці, глибокі й терпкі, мов не з наших віків.Вчитель: Ось які до нас гості завітали! То хто ж вони є?Діти: Це писанки.Вчитель: Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок,

крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців.Писанку, діти, розписували ще наші пращури, вони відображали в них свої погляди,

вірування, саме яйце-писанка було символом зародження життя. Воно символізувало сонце і весну. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі – об'єднувало разом, зміцнювало їх. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свята. Це вірування збереглося і до наших днів. Ми теж даруємо їх один одному на знак воскресіння Христа. (Читання віршів "Великодні дзвони", "Христос Воскрес", підручник "Дорога Добра" с. 75).

Вчитель: А чи знаєте ви, діти, як розписували писанки?Діти: Ні!Вчитель: То я вам зараз розповім. Щоб малювати писанку, треба було мати чисту душу,

добрі наміри, ні на кого не тримати зла. Та живуть у народі ще й приказки, легенди про ці чудові писанки.

Зверніть увагу, діти, які гарні писанки у мене на столі. Давайте помилуємося ними. Я викликатиму вас, а ви за бажанням виберете писанку ту, яка найбільш сподобалася вам, і опишете її, вказуючи, де вона виготовлена, якими кольорами розписана. (Діти описують писанки).

Молодці, діти, ви дуже гарно розповіли про писанки. А зараз ви розмалюєте писанки тими кольорами, які вам найбільше сподобались. (Додаток).

А тепер заглянемо у кошичок, що стоїть на лаві. Що ж у ньому є? (Діти розглядають кошик із святковими стравами).

Вчитель: Ой, що ж це за шум учинився? Що за гамір в кошику?(Діти інсценують розмову святкових страв, одягнувши відповідні маски).Яйце: Хтось тисне щохвилини, не чую рук вже й ніг,Затерпла вся спинонька, й болить вже правий бік!Гей, хто тут? Озвися! Наліг, що все тріщить,Ти чуєш, піднімися, не можу більш терпіть!Хрін: Хто ниє біля мене у цей святковий день?Яйце: Це я, яйце свячене..., хтось душить, наче пень!Хрін: То шинка, друже милий, обабіч розляглась. Спить, бач, як знахабніла. (Хрін відсовує

шинку).Шинка: (прокинувшись) А вам до того – зась!Яйце: (радісно): О! Тепер уже вільніше, та й біль вже не такий...Хрін: І вигляд веселіший...Яйце: Ти – добрий, хоч і гіркий.Хрін: Хоч за такого мають, мені не дивина,Проте всі поважають як прийде лиш весна.Сьогодні в нас Великдень, і я – незамінний тут.Який смачний я з м’ясом...

119

Ковбаса (ображено): Хвалько ти, шалапут! Смачніша всіх на світі і найситніша – я! Мене їдять і діти, і вся людська сім’я. Беруся радо в боки: Гоп-гоп! Са-са-са-са! Червоні в мене щоки – катуня-ковбаса!

Масло: Я теж потрібне людям, їм ситності даю,Мене і страви люблять, і хворі з смаком п’ють.Без мене на Великдень не можна обійтись!Сир: Скажи мені, будь-ласка, чи гірший я, ніж ти? До мене дай сметани – хоч пальці

оближи! А вареники із мене чи ж не смачні, скажи?Паска (гордо): Та що там говорити! Важливіша я тут,Без мене вас святити до церкви не підуть!Я – голова над вами, мій рід йде з давнини,Шанують нас віками, і славлять щовесни.До того ж я багата родзинками, медком,їдять мене на свято із м’ясом, молоком.Писанка: Я писанка-красуня, вся в рисках і квітках,Красу митців несу я, їх славлячи в віках.Мене несуть у свято, кладуть на пишному столі,Щоби моїм убранством втішалися малі.Шинка: "Краса", "любов" – всі трублять.., давно я знаю вас! Однак мене всі люблять без

всяких там прикрас!Писанка: Без мене наше свято не буде тим, чим є, бо писанка багато всім радості дає.Хрін: В цій писанці вкраїнська душевна глибина:Жива блакить барвінку й хода весни красна!Свічка (звертається до всіх):О, знати ми повинні ціну собі й другим,Любов, як ту святиню, нести до серця всім.Свята – це дні єднання з родиною родин,Це наше спільне свято, бо ми народ один!"Ми знаємо тільки чвари, і множимо роздор..."Українці, досить сварок – єднаймось під прапор!Так нашому народу Франко колись казав.Будуймо ж дім із згоди, бо слушний час настав.Розмову припинімо..! Вже йдуть господарі."Христос Воскрес!" – скажімо у мирі і добрі.Вчитель: О, нарешті всі втихомирилися і тепер ми можемо нести наш кошик в церкву і

посвятити.



Мета: ознайомити дітей з пасхальними звичаями і традиціями в українській культурі; розвивати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; виховувати милосердя, доброту в ставленні до людей.

Обладнання: крашанки, писанки, кошик, у якому святять паску, вишитий рушник, диск з грамзаписом "Розмалюю писанку", сл. Дм. Чередниченка, муз. Л. Херувимської.

Хід урокуІ. Організаційна частина.II. Повідомлення теми і завдань уроку.

120

Сьогодні на уроці ми поговоримо про звичаї святкування Великодня в нашій країні. Дізнаємося, яка різниця між писанкою і крашанкою, як потрібно правильно вітати з Великоднем свої близьких.

III. Вивчення нового матеріалу.1. Розповідь вчителя.Великдень – найбільше християнське свято. В Україні Великдень святкується дуже гарно.

Ще в суботу вже все готове: писанки пописані, крашанки покрашені, паски і ковбаси попечені, і все стоїть уже в гарному кошику, щоб нести святити. (Вчитель показує святковий кошик).

Коли зайде сонце, то вже починають дзвонити в церкві. В суботу ввечері в церкві відправи нема, але там читають "Діяння апостолів". Це така книга, у якій пишеться про діла Христових учнів. Люди стоять у церкві й під церквою, розмовляють, милуються тихою весняною нічкою.

У цю ніч ніхто нічого не робить, нічого не їсть і не спить. Спати можна лише маленьким діткам. Кажуть люди, що хто в цю ніч спатиме, то "він проспить воскресіння Христове, а з ним і царство небесне".

– Чи ви придивлялися коли до повного місяця? Коли ні, то подивіться тепер. На місяці є дві темні плями, які нагадують двох людей. Є в Україні така легенда, що то брат брата на вилах тримає.

Жили собі два брати. Були вони дуже багаті і зажерливі: все більше хотіли мати. Вони навіть у великодню суботу цілий день важко працювали. А коли вже всі люди йшли до церкви, то менший брат, дуже стомлений, пішов на сіно та й заснув там. А старший брат вирішив волам їсти дати. От він пішов у хлів і хотів набрати у них сіна, щоб волам в ясла кинути. Але замість сіна наколов на вила брата, який спав на тому сіні, і заколов його. Це була їм обом кара за гріх, бо у великодню ніч гріх їсти навіть скотині, гріх робити і гріх спати. Щоб усі люди знали про той гріх, Бог і поставив їх на місяці, щоб увесь світ бачив, як брат брата на вилах держить. Ось тому й не сплять люди в цю ніч в Україні.

На Великдень люди ходять один до одного в гості, христосуються, обмінюються писанками.

Ось перед вами декілька видів писанок і крашанок. Хто скаже чим відрізняються писанка від крашанки?

Крашанка – одного кольору, а писанки "писані" малюнками, орнаментами.Які крашанки і писанки ви малювали вдома?У святковому кошику обов'язково повинна бути паска. Паска – це великий, гарно

випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовлянням.

2. Робота з підручником "Дорога добра" (30 урок).а) Читання та обговорення статті підручника (с. 74).– Як ти ділишся радістю, несеш добро на Великдень?– Розкажіть, які є у вашій родині добрі великодні звичаї.– Як ви намагаєтесь їх дотримуватись?б) Читання вірша "Великодні дзвони" Г. Чупринки.в) Читання вірша "Христос Воскрес" Л. Глібова.ІІІ. Фізкультхвилинка.IV. Закріплення вивченого матеріалу.Робота в зошиті "Дорога добра" (3-й урок).Виготовлення підставки під пасхальні яйця. Діти спочатку розфарбовують шаблони

півника, курки та курчати, вирізують їх та склеюють кінці підставок. Підставки можуть прикрашати святковий стіл.

Робота виконується під музичний супровід.V. Підсумок уроку.– Що цікавого ви дізналися сьогодні на уроці?

121

Урок № 31. Найдорожче у світі – мама


Бояринцева Валентина Іванівна, вчитель ЗНЗ № 133 м. Києва

Мета. розвивати і розширювати уявлення дітей про роль матері – берегині роду людського; вчити визначати основну думку тексту, виділяти головне, вибирати задане; виховувати любов до матері.

Обладнання. "Легенда про матерів", "Кара за дитину", біблійні легенди; ікона у рушнику, "Дитяча Біблія", програвач, костюми та реквізит для сценки.

Хід уроку

І. Вислови про маму (на дошці)."Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і ласкаві руки,

найвірніше її найчутливіше серце – у ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим...".

Бесіда за прочитаним.– Чому слово "мама" прекрасне й ніжне?– Чому саме у мами добрі і ласкаві руки?– Як зрозуміти слова "найчутливіше й найвірніше серце"?II Вислови дітей про маму.III. Вступна бесіда і повідомлення теми уроку.Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки

ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров'я.

Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.

Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, – від неї, від неньки рідної.

Сьогодні ми пригадаємо загадки, прислів'я, приказки, вислови про маму, прочитаємо і опрацюємо легенди про матерів.

Додатковий матеріал до уроку.

ПодарунокЯ намалюю сонце,Галявину та ліс,І квіти у віконці,Що ранком я приніс.Приспів: Стане вмить полотно різнокольорове,Оживе, як в кіно, дивосвіт навколо,Подарую його мамі я на свято,Заспіваю дзвінку пісеньку для тата.Навіть прибиратиСестрі допоможу,А потім малюватиЯ теж її навчу.

122

Приспів.Якщо хоча на день биЯ став чарівником,Розлив би в небі фарби,Змінив світ за вікном.Приспів.

МамаНе варто шукать порівняння,Безмежна, як простір, вона,Віддасть найдорожче, останнєЛюбов материнська одна.Навіщо засмучувать ріднуЛюдину таку дорогу?Доводиться чути їй рідко:"Так само тебе я люблю".Приспів: Тільки мама вибачить все,Тільки мама не зрадить нас,Тільки мама любов несе,Тільки мама знає печальІ турботу, і більХвилювання за дітей своїх.

Часу нема відпочинку,Вже діти дорослі твої,І думаєш кожну хвилинку,Чому неуважні вони?І щоб не спізнитись назавжди,Я хочу сказати тобі: "Ти сама дорожча у світі,Ти найголовніше в житті".Приспів.

МатиЯ прокидаюся рано –й зразу, хоч ще не встаю,тільки спросоння погляну,бачу матусю свою.Мати – досвітня пташинка,здосвітку віч не зімкне,ходить по хаті навшпиньки,щоб не збудити мене.Мати – то сонечко рідне,сонечко ясне, земне,слово її заповітнегріє і живить мене.

Іван Гнатюк

Як мамаПрийшла зі школи я, стомилась.Та біля дзеркала спинилась.Причепурилась, звела брови,Зігнула кіски у підкови.Крутнулась дзиґою.

123

Мов свічки,Рожеві стали в мене щічки.Скучати ніколи. Я – вдома.Куди втекла недавня втома?!По кухні з віником кружляю,І прибираю, і співаюПро дівчину, про біле личко,І ще – про Гандзю-молодичку.Ляльок годую і повчаю,Та не кричу, не докоряю.За них сміюсь, за них поплачу.Таку веселу маю вдачу.Мене дивує тільки тато.– Артистку, каже, маю в хаті.Це ж не концерт і не реклама.Та я ж роблю усе як мама...

Мирослава Іванців, Юра Шкрумеляк

Моя мамаДорогенька моя мамо,Нині твоє свято.Про любов твою і трудиХочу всім сказати.З ранку в мами на обличчіЛаска, усміх сяє.Одягнутись, чисто вмитисьМені помагає.Віршиків мене навчає,Пісні, гри, забави,Книжечки мені читаєГарні та цікаві.Мама каже мені щироДо Бога молитись,Щоб чужого не торкатиІ з дітьми не битись.Вчить пізнати і любитиНашу мову ріднуІ потішить, поцілує,Як стовчу коліно.Ввечері для мене мамаОдяг вишиває,Казочку чудову каже,Як до сну лягаю.Матусю, дай ручки твої поцілую,За шийку тебе обійму,І щічки погладжу.Ти знаєш, матусю,Як дуже тебе я люблю!І ти мене любиш, хоч я неслухняна,Частенько і шкоду роблю.Та ти все пробачиш,Мене поцілуєш,

124

І я тебе дуже люблю!Катерина Перелісна

Мама вишила меніКвітами сорочку.Квіти гарні, весняні. –На, вдягай, синочку.В нитці сонце золоте,Пелюстки червоні.Ласка мамина цвітеВ тому вишиванні.Вишиваночку візьму,Швидко одягнуся,Підійду і обнімуЯ свою матусю.

В. Крищенко

IV. Робота над новим матеріалом.1. Загадки про маму,– Який струмочок повсякчас співає ніжно біля нас? (Мамин голос).– Яке колосся золоте вниз вершечками росте? (Мамині руки).– Які дві зірки золоті завжди сяють нам в житті? (Мамині очі).– А що широке, як земля, та не займа чужі поля? (Мамина душа).2. Робота над "Легендою про матерів". (Читання вчителем легенди).Запитання і відповіді дітей.Яка основна думка оповідання?Чим займалися люди?Опис Нептуна.Якими були жінки?Для чого матері віддали свою силу?Як потрібно ставитися до слабких жінок?За що жінки віддали красу?Як потрібно ставитися до некрасивих жінок?За що жінки віддали світло своїх очей?Висновок.V. Гра "Віршики про матусь".VI. Огляд діафільму "Кара за дитину".Ознайомлення дітей з молитвою.

МолитваВтомлена, іду я спати,Сон стулив вже оченята;Добрий янголе, святий,Тихий сон мені навій.Коли я що зле зробила,Наді мною білі крила ІТи, як завше, розпусти –Все пробач і захисти!

Людмила Старицька-Черняхівська

VII. Інсценізація біблійної легенди "Суд Соломона".Легенда розкриває любов матері, готовність віддати життя заради дитини.VIII. Підсумок уроку.– Ми послухали і подивилися легенди і зробили висновки.

125

Скільки б тобі не було років – 5 чи 50 – тобі завжди потрібна мама, її ласка, погляд. Чим більше любові до мами, тим світліше і радісніше її життя.

За ще однією давньою легендою, виряджаючи дитину у далеку дорогу, мати давала їй вишитий рушник на щастя.

(Слухання грамзапису "Пісні про рушник", віршів Л. Полтави, "Є у кожної дитини " та М. Чернявського "Всі уже поснули").

– Борг перед мамою не можна виміряти ніякою міркою, не можна сплатити повністю. Умійте відчувати серце матері. Умійте бачити у її очах мир і спокій, тривогу і хвилювання, щастя і радість. (Виконання учнями пісні про маму).

IX. Домашнє завдання. Намалювати портрет своєї мами.


Махарин Наталія Володимирівна, вчитель санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва

Мета: ознайомити з християнськими традиціями в Україні на зразках української культури; розвивати творчу фантазію, виявляти естетичний смак; виховувати любов повагу, дбайливе ставлення до матері, почуття вдячності, гордість за рідну матусю, бажання зробити приємне

Обладнання: ілюстрації до тексту, малюнки дітей на тему "Моя мама найкраща в світі", ікона Пречистої Діви Марії.

Хід уроку

І. Організаційна частина.Продзвенів уже дзвінок, починається урок. Тож і ми часу не гаймо, працювати починаймо.II. Мотивація навчальної діяльності учнів.Вчитель:Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою промовляє дитина. Мама – це те слово,

яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Кожен скаже: «Найкраща мама - моя, бо безмежна її любов, її ніжність, хто б вона не була, де б не жила.

А зараз відгадайте загадку, відповідайте хором.– Який струмочок повсякчас співає ніжно коло нас? (Діти: Мамин голос).– А що солодке знаєш ти, чого в крамниці не знайти? (Мамині вуста).– Яке колосся золоте униз вершечками росте? (Мамині руки).– Які сніги постійно йдуть? Які сніги не розтають? (Мамина сивина).– Які дві зірки знаєш ти, завжди нам сяють з висоти? (Мамині очі).– Які поля з кінця в кінець зорали сльози навпростець? (Мамине обличчя).– А що широке, як земля, та не займа чужі поля? (Мамина душа).Вчитель:Так, правильно! Діти, а як називається день, коли ми вітаємо найдорожчих, найрідніших

нам людей – матусь?(Відповідь учнів).Вчитель:А чому ми їх вітаємо? (Бо вони най дорожчі, найулюбленіші, найтурботливіші для нас).Правильно, як говориться в заповідях Божих про батьків? (Шануй батька свого і матір

свою, щоб тобі було добре і довго прожив на землі).III. Основна частина.

126

Чи є краще, більш кохане слово в усіх мовах світу, ніж "мама"!У багатьох з них слово "мама" починається літерою "М". Слово "мама" росте з нами тихо,

як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечірня зоря і гладить по головці рідна рука.

Мама, мати, матуся... Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним звертаємось до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилішої для нас людини.

Мама... У всі часи всі народи величали її, як найбільшу святиню. Вона – корінь життя, берегиня роду людського. Ми складаємо шану і дяку всім матерям. Бо як вічне життя на землі, так вічна мати – символ добра, миру, щастя.

Читання оповідання "Найдорожче у світі – мама" (ст. 76-77 "Дорога добра").– Про кого йде мова в оповіданні.– Про що розмовляли тато і Оленка?– Як свято святкують через дві неділі після Великодня?– Як ми можемо віддячити мамі за її турботу?(Помолитися за маму прочитати вірш, зробити своїми руками вишивку, малюнок і

іграшки, виростити квіти). Читання дітьми віршів.IV. Фізкультхвилинка.Ой я маю три матері, та всі три хороші –Три матері, три квіточки, як три красні рожі.Перша мати – Непорочна Пречиста Діва,Друга мати – це найкраща в світі країна,Земля наша, наша славна ненька – Україна.Третя мати – що ж про неї гарного сказати?Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.Ой я маю три матері, та всі три хороші.Три матері, як три квітки, як прекрасні рожі.(Слухання "Молитва за маму" Р. Завадовича).V. Робота в зошитахМалювання портрета мами і опис його. Підсумок виконаної роботи.VI. Підсумок уроку.Хай стелиться вам доля рушниками,Хай береже від злого майбуття,Із всіх доріг вертайтеся до мами,Тоді щасливим буде все ваше життя.


Яремчук Валентина Григорівна,вчитель санаторної школи-інтернату № 55 м .Києва

Молитва за рідну мамуО, Мати Божа, Мати Єдина,І в Тебе була люба дитина.Ти свого Сина ревно любила,До свого серця щиро тулила.Тобі, о, Мати, найкраще знати,Чим для дитини є рідна мати,Що для дитини серце материне -Добре, зичливе, щире та вірне,Тому для Тебе шлю мольби щирі,Дай нашій мамі прожити в мирі,

127

Дай їй здоров'я, додай їй сили,Щоб з нас потіхи й слави дожили.

Інсценізація віршаВсі такі, як мама! Юра Шкрумеляк

Сестричка Оля:– Будь такий, як наша мама!Ольга брата впоминає –Мама завжди чиста й добра,І мене не зачіпає...Не їсть мама всіх цукерків,Дбає, щоб для всіх нас стало,Не кричить – і не кидаєСвої речі де попало...Братик:Я не хочу, бо я Юрій, а не мати!Я є хлопець, чому ж маю так, як мама, поступати?Сестричка:Мусимо, Юрію!Чемні дітиВсі так роблять, як їх мати!Як не віриш ти сестричці,Можемо інших запитати!Став питати Мурка:– Чом ти миєшся лапками?Мурчик:– Бо так мати робить,Так навчився я від мами!Братик став питати Бурка:– Чом ти любиш мух ловить?Бурко:– Бо так моя мама робить,Так люблю і я робити!Братик:– Чом ти пишно так ступаєш?Котик:– Бо так струнко ходить мама,Й я так ходжу - ще й питаєш?!Братик:– Чом так радо йдеш додому?Телятко:– Бо так робить моя мати,Я ж подібне їй у всьому!Братик:– Чом ти п'єш, мов горда дама?Біла гуска:– Бо я чемна біла гуска,Все роблю я так, як мама!Братик:– Чом так рано йдете спати?

128

Курчатка:– Ми є курятка слухняні,І все робимо так, як мати.Братик:– І Юрко собі подумав:Таки правда – так між нами,Що повинні добрі дітиБрати приклад добрий з мами.


Ткаченко Світлана Вікторівна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 75 м. Києва

Подвиг материнської любові. Божа мати – мати всього світу

Мета: виховання любові і поваги до матері.Обладнання: музичний супровід: "Молитва за маму", слова Р. Завадовича, музика

Л. Херувимської; вірші: Л. Полтава "Є у кожної дитини", М. Чернявський "Всі уже поснули"; робочий зошит (малювання портрета мами); загадки про маму.

План-конспект

Обладнання: святково прибрана класна кімната; газета з фотографіями "Наші мами"; інтерактивна дошка, на яку демонструються слайди відповідно до етапів уроку; загадки з робочого зошита: (мамин голос, мамині коси, мамині очі, мамина душа); вірші про маму.

І. Вступне слово вчителя.• Діти, ви любите урок "Християнської етики"?• За що? Чим він вам подобається?• Як називається наш урок?• Які добрі діла ви робите, або вам подобається робити?• Як ви гадаєте, чи довга дорога добра. Скільки нею можна йти? (Серед відповідей дітей

виділяємо одну – все своє життя).• Які три речі любив робити Т. Шевченко у дитинстві? (читати, малювати і молитися).• А ви?ІІ. Слово про маму.• У кого найніжніші і найласкавіші руки?• Найчутливіше серце? Найясніші очі? Найрідніший голос?• Найщиріша душа? Скажіть мені це слово (мама).• А чия любов найсильніша у світі? (материна).1. Вчитель і діти разом розповідають вірш.Вчитель: Кажуть, що на світі сонце найясніше,Та всміхнеться мама і стає світліше.Учень: Кажуть, що на світі сонце найніжніше,Та пригорне мама і стає тепліше.Вчитель: Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,А хіба без мами є щасливі діти?

129

Учень: Я до неї серцем любо пригорнуся.Хай сіяє сонце, як моя матуся.III. Робота з підручником "Дорога добра".• Діти, а яке слово найчастіше повторює людина в хвилини страждань і горя? (мама,

матінко, Божа Мати, Богородице).1. Читання і обговорення статті з підручника та вірша Леоніда Полтави "Є у кожної

дитини".• Діти, чому вірш ще носить назву "Три матері"?• Про які три матері йдеться у вірші? (Рідна мати, мати Україна, Божа Мати – Мати всього

світу).2. Діти кладуть руку на серце і тихо читають хором цей вірш.(Хто хоче – співає цей вірш з учителем під музичний супровід).3. Слухання вірша Миколи Чернявського "Всі уже поснули".• Про що молиться і плаче ненька?• А що радує вашу маму? Коли матуся буде щасливою?• А яке свято вшановує Матір навесні, через два тижні після Великодня? (Свято – День

Матері).• Діти, а чи знаєте ви, як у різних народів звучить слово "мама" (У росіян – мама, матушка,

у киргизів – ана, у грузинів - дада, у осетинів – нана).– А у нас, українців? (ненька).Але на всіх мовах світу слово "мама" звучить однаково ніжно, лагідно і велично.Учень розказує вірш:Ще в колисці немовляСлово "мама" промовляНайдорожче в світі словоТак звучить у рідній мові:Мати, матінко, матуся,Мамо, мамочко, мамуся –Називаю тебе я,Рідна ненечко моя.IV. Фізкультхвилинка.• Діти, а я мама? Чия? ( Діти відповідають – наша).• Тоді зараз ми пограємо в гру "Чи знаю я своїх донечок і синочків".Діти стають у коло, ходять під музику по колу, а вчитель з зав'язаними очима зупиняє

одну дитину, обмацує і намагається впізнати – хто це. (Гра повторюється 3-4 рази).1. Ігрова ситуація. "У натовпі загубилася дитина".• Яка ж твоя мама, дитинко? (висловлювання дітей, як впізнати маму).(Із багатьох відповідей виділяємо головну: "Хіба ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща

в світі!").2. Прислів’я про маму (діти готують раніше з батьками)• У дитини заболить пальчик, а в матері серце. Дитина плаче, а матері боляче.• Нема того краму, щоб купити маму.• На сонці тепло, а біля матері добре.• Який кущ, така і калина, яка мати, така й дитина.• У кого є ненька, у того голівонька гладенька.• Шануй батька й неньку буде тобі скрізь гладенько.3. Інсценізація вірша ( за бажанням ) про бабусю і онуку.– А хто двічі мама? (Бабуся) Це мамина мама.Виходить дівчинка – онука.Сьогодні неділя, бабуся ще спить,Не буду я рано бабусю будить.Насмажу картоплі сама на сніданок,

130

Сама підмету я і сіни і ганок,Пиріг із повидлом спечу я сама,А то ж вихідних у бабусі нема...Картопля парує, букет на столі,А де ж це бабуся, немає її?– Бабусенько, де ви? Я Вас чекаю!Виходить бабуся (дівчинка у хустинці з віником і совком).Лушпиння з картоплі по кухні збираю,Змиваю повидло зі стелі, зі стін,Змітаю розсипаний цукор і кмин,Ще зараз з дверей повишкрябую тістоІ сяду з тобою, внученько, їсти.V. Робота з зошитом "Дорога добра".1. Читання віршів: "Дуже люблю" Катерини Перелесної (хлопчик у вишиванці),

"Вишиванка" В. Крищенка.2. Розгадування загадок: мамин голос, мамині коси, мамині очі, мамина душа.3. Малювання портрета мами. (Під музичний супровід "Молитва за маму"

сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської).На дошці 1-й слайд: Молитва про маму.

Є в мене найкраща у світі МатусяЗа неї, Пречиста, до тебе молюсяПошли їй не скарби, а щастя і долюЩоб дні їй минали без смутку і болю.

На дошці 2-й слайд: "Хто матір забуває, того Бог карає".Виставка зошитів "Дорога добра" з портретами матусь.VI. Підсумок уроку.3-й слайд: Якби я був чарівником, що б я зробив для своєї мами? (висловлювання дітей).Додатковий матеріал.1. Оповідання Василя Сухомлинського "Сиві волосинки".2. Оповідання Л. Толстого "Хто найкращий за всіх".3. Оповідання Н. Чачави "Отар і мама", Ю. Чеповецького "Картопля".4. Вірш С. Олійника "Бабуся і внучка".5. В. Сухомлинський "Бабусин борщ".6. В. Сухомлинський "Хай я буду ваша, бабусю".Для читання і обговорення на уроках з християнської етики пропонується оповідання

П. Ходченка "Серце матері" (для 2-го класу).

Серце матеріОдного разу сидів я на лавці в парку. Приємно пригрівало вранішнє травневе сонце. Десь

кувала зозуля. На акації скрекотала сорока. М'яка зелень дерев і кущів милувала очі. Повітря було свіже, запашне.

На гілку розкішного клена сіла синичка. Вона тримала у дзьобику зеленого хробачка. Раптом почувся писк маленького горобеняти. Воно випало з гнізда і борсалося у густій траві.

Я вже хотів було підійти і посадити голопуцька на дерево. Несподівано до синички підлетів старий задиркуватий горобець.

Він хотів відняти у неї їжу. Між ними зчинилася бійка. І хробачок упав на землю. Та ось горобець не витримав натиску, пурхнув у кущі. Синичка заспокоїлась і шурхнула в траву. Вона скоро знайшла свою здобич. Горобеня запищало знову. Воно хотіло їсти і широко роззявляло дзьобик. Синичка зупинилася, а пташеня намагалося наблизитись до неї.

131

Я сидів і дивився, що буде далі. Як синичка поведеться з чужим пташеням? І тут вона рішуче ткнула йому в роззявлений ротик свого хробачка. Потім щось пропищала, спурхнула і зникла в золотавому сонячному промінні.


Остапюк Марина Вікторівна, вчитель ЗНЗ № 316 м. Києва

Мета: підкреслити важливу роль матері у житті кожної людини, допомогти відчути цінність зв’язку між матір’ю і дитиною, відчути потребу турботи про маму з боку дитини; вчити висловлювати свої почуття і виявляти турботу про маму; виховувати почуття відповідальності за доручення, старанність при виконанні справ.

Хід уроку

I. Організація класу. (Читання уривка з вірша Л. Полтави).Є у кожної дитиниМатінка єдина,Та, що любить нас і дбає,Розуму навчає.II. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація знань учнів.В безмежному світі,У кожнім куточку, –Всі люди – це діти:Синочки і дочки.Є в кожного мати –Любима та мила,Бо кожне маляткоМатуся зростила.Вона є богиняСучасного роду,Душа й берегиняУсього народу.III. Повідомлення теми та мети уроку.Сьогодні урок присвячено нашим милим матусям, без яких ми не могли б уявити свого

життя.IV. Вивчення нового матеріалу.Скільки б нам не було років – 7 чи 40 – завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. І чим

більша наша любов до мами, тим радісніше життя. Плачемо ми, чи усміхаємося – все разом з нею. Мама подарувала життя кожному з нас. Вона вчить нас людських правил, вкладає в наше серце добрі слова. Тому перші поняття про добро, ласку, щастя для кожної людини пов’язані з мамою:

Можна у світі багато зробити:Перетворити зиму на літо,Можна моря й океани здолати,Гору найвищу штурмом узяти.Можна пройти крізь пустелі і хащі...Тільки без мами не можна нізащо.Бо найдорожче стоїть між словами:В світі усе починається з мами.

132

– Якщо я спитаю, чи любите ви свою маму, то впевнена, що ви зразу скажете "так".– А за що ви любите свою маму?– Якими лагідними словами ви звертаєтесь до неї?Весь час мама допомагає вам – годує, прибирає, лікує, навчає, пестить. А чи вмієте ви

турбуватися про неї? Як можна виявити свою любов до неньки? (Читання оповідання з підручника "Християнська етика в українській культурі", урок 31, ст. 76).

Ось послухайте дві історії. Скажіть, чи навчились герої цих історій любити свою маму.Перша історія– Дуже маму я люблю, –Каже дівчинка Оксанка.– У матусі я слухняна,Що не скаже, все зроблю –Посуд мию, прибираюІ сестричку доглядаю.Що не скаже, все зроблю.Дуже маму я люблю.Друга історіяВітько – бідак, страждає так,Аж здрига ногами!Він за столом, він пише твір:"Я помагаю мамі".Старанно олівець гризеТа супить брови грізно,Але нічого – хоч умри! – до голови не лізе...Та ось тихесенько зайшла в його кімнату мама:– Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.– Ідея! – вигукнув синок, – а мамі:– Ну й морока! Сама іди, я твір пишу –Роблю важкі уроки!І мама вийшла, а Вітько швиденько пише в зошит:"Я в магазин ходжу завжди, коли мене попросять..."Хвилин за десять мама знов з’являється у дверях:– Вітюнь, картопельки почисть, а я зварю вечерю.– Сама начисть! – кричить Вітько, та так, що ледь не лопне,– Я твір пишу, я зайнятий, сама вари картоплю!Виходить мама, а синок писати знов сідає:"Я мамі сам варю обід, вечерю і сніданок..."Радіє син: "Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!"Хто з цих дітей вам сподобався? Чому? На кого з них ви хотіли бути схожими? Хто з вас

допомагає мамі так, як Оксанка? А хто як Вітько?

Читання вірша М. Чернявського "Всі уже поснули" (підручник "Християнська етика в українській культурі", ст. 77).

– Мама потрібна нам завжди, не тільки, коли важко. Без мами, найдорожчої, найріднішої, світ видається убогим, мертвим. Треба жаліти й оберігати материнське серце, безмежне у своїй любові.

А як, на вашу думку, що найбільше засмучує ваших мам? Чи можна цього уникнути? Як? (Відповіді дітей).

Намагайтесь уникати ситуацій, в яких ви можете образити маму, зробити їй боляче.Намагайтесь бути такими, щоб мами завжди усміхались. Не забувайте просити

пробачення, коли ви усвідомили свою провину. Не забувайте частіше казати мамам своїм слова любові.

133

Читання вірша Катерини Перелісної "Дуже люблю" (робочий зошит "Дорога добра" ст. 31).

V. Робота в зошитах "Дорога добра", ст. 30.Малювання портрета мами.Під час малювання запропонувати відгадати загадки (ст. 31). Відповіді: мамин голос,

мамині коси, мамині очі, мамина душа.VI. Підсумок уроку.Пам’ятайте, діти, народну мудрість: "Все, що робиш для когось, робиш для себе".Все повернеться до вас, зроблене вами: і погане, і добре. Пам’ятайте і Божу заповідь:

"Шануй батька і матір свою".Тож завжди намагайтеся бути слухняними, вихованими, ввічливими і добрими, дбайте

про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів.Завдання: вивчити напам’ять вірші (робочий зошит "Дорога добра" ст. 31):дівчатам – "Дуже люблю" К. Перелісної;хлопцям – "Вишиванка" В. Крищенка.



Мета: розкрити поняття подвигу материнської любові; виховувати вдячність дитини до матері.

Обладнання: Підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, портрети або фотокартки мам учнів класу.

Хід уроку

I. Організаційний момент.II. Розкриття теми та мети уроку.Матуся, матінка, материнство... Все найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе

це дивовижне сонячне слово. Вся гордість світу – від матерів. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя. Мати – берегиня домашнього вогнища. Її називають святою. Вона – найкраща в світі.

Відгадування загадок:1. Хто життя нам дарував,Хто часу не шкодував,Хто навчав нас говорити,Хто найкращий в цілім світі? (мама)

2. Хто пісні співав чудові,Солов’їні, барвінкові?Перші кроки вчив робити? Хто найкращий в цілім світі? (мама)

3. Хто, як ви, було, хворіли,Цілі ніченьки не спав?Все робив, як ви хотіли,На рукав вас колисав? (мама)

4. Що, як сонечка малі,Ніжно сяє у горі? (мамині очі)

5. Нам співає, як струмочок,

134

Ніжний мамин... (голосочок)

6. Заспокоять і зігріють,Тамувати біль уміють... (мамині руки)

7. В ній мені є місце,Й тату, і сестрі, й малому брату,Для бабусі й дідуся...Що це? (мамина душа)– Діти, про кого всі ці загадки?У кожного з нас є своя мама. А давайте знайдемо для нашої мами наймиліші слова

(записування слів на дошці):- мила,- люба,- ніжна,- лагідна,- кохана,- уважна,- турботлива,- життєрадісна.А хто може розповісти про свою маму: як її звати, описати її, де і ким вона працює, чим

полюбляє займатися у вільний час, улюблена страва та ін. (Діти виходять по черзі до дошки, знімають фотокартки і розповідають про своїх матерів).

III. Фізкультхвилинка.IV. Робота з підручником.Читання оповідання.Тож незабаром День Матері. Скажіть, якими ми повинні бути з мамою?Оскільки мама – це найдорожча людина, то ми повинні її шанувати, любити, оберігати,

повинні радувати її своїми вчинками, дарувати ласку, але ніколи не ображати її, а якщо це ненароком сталося, то треба в той же час попросити в неї вибачення.

V. Робота в зошиті.А ще нашій матусі буде дуже приємно, якщо ми намалюємо її портрет. Нам у малюванні

допоможе пісенька про маму.VI. Підсумок уроку.Вивчення віршиків про матусю Леоніда Полтави, Миколи Чернявського.Запам’ятаймо про головне: Мама – найрідніша людина на світі!

Урок №33. Вдячність тому, хто дарує добро



Мета: пояснити дітям, що справжня вдячність до людини – це готовність допомогти їй. Показати на прикладі оповідання велику чудодійну силу вдячності, пояснити в загальних рисах зміст Христової спасительної жертви.

Обладнання: аркуші чистого паперу, олівці, таця з солодощами.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до уроку.

135

ІІ. Повідомлення теми уроку.1. Слово вчителя.Послухайте вірш В. Гринько "Чарівні слова".До всіх сердець, як до дверей,Є ключики малі,Їх кожен легко підбере,Якщо йому не лінь.Ти, друже, мусиш знати їх,Запам'ятать не важкоМаленькі ключики твої:"Спасибі" і "Будь ласка".Діти, ключики ці, дійсно, є чарівними. Вони відкривають людські серця. Скажіть-но, будь

ласка, чи ви користуєтесь цими ключиками? (Відповіді дітей).Я вірю, що ключик "Будь ласка" ви використовуєте, бо часто звертаєтесь з проханнями до

рідних, до товаришів, друзів. А от чи часто говорите ви "дякую", "спасибі"? Чи вдячні ваші серця тим людям, які роблять для вас добрі справи, піклуються про вас? Ми не тільки маємо висловлювати вдячність словами, але і ділом, адже бути вдячним – означає бачити, що потрібно людині і уміти допомогти їй, зробити для неї щось добре, хороше.

Послухайте, будь ласка, оповідання "Великодушна дочка".В одній країні був звичай відрубувати руки кожному, кого викриють у крадіжці.

Провинився якось у цьому знатний вельможа, царський улюбленець. Не міг цар відступитися від стародавнього звичаю і велів покарати злочинця.

Але ось напередодні страти, з'являється в палаці маленька дівчинка, дочка цього вельможі, і просить із сльозами допустити її до царя. Царедворці виконали її прохання. Дівчинка впала на коліна перед грізним володарем.

– Вельможний государю, – мовила вона зі страхом, – батько мій присуджений залишитися без рук, – отож, відрубайте мої руки.

У царя були свої діти, і йому сподобалося, що маленька дівчинка так любить батька.– Нехай буде так, як ти просиш, – сказав цар. – Але ти можеш відмовитися від страти, хоч

би й у останню хвилину.На другий день дівчинку повели на двір страти. Серед двору стояла оббризкана кров'ю

плаха, а біля неї – кат із мечем. Сполотніла дівчинка, зніяковіла на хвилину, але незабаром опанувала себе, підійшла до плахи і простягнули свої рученята. кат міцно прив'язав їй руки до плахи ременями. Дівчинка не промовила ні слова. Кат підняв меч, а вона заплющила очі... Меч блиснув і опустився, не зачепивши і краю пальців.

– Цар прощає батька твого за любов велику твою! – оголосив посланець царя.Відчинилися двері в'язниці: біжить до дочки батько, цілує її руки, сльозами їх обливає.На наступний день цар оголосив народу указ про скасування навіки жорстокого старого

звичаю. А на місці страти, за царським наказом, поставили стовп із мармуровою дошкою, і на ній золотими літерами написали, як дочка готова була віддати своє життя за життя батька, а наприкінці додали такі слова: "Щасливі батьки, у котрих такі діти!".

Бесіда.Запитання до дітей:1. Чому дочка пішла до царя і запропонувала відрубати їй руки, а батька відпустити?2. Чи боялася дівчинка, ідучи до плахи?3. Що перемогло її страх?(Відповіді дітей).Любов Божа до нас теж перемогла. Отець наш Небесний віддав Свого Сина, Ісуса Христа

на муки і смерть. Ісус переміг смерть своїм воскресінням. Ми маємо дякувати Богу за його милість і любов до нам. Кожен прийдешній ранок починайте зі щирої подяки Богу за початок нового дня, за сонце, за батьків, за друзів, і ви побачите, як зміниться ваше життя і життя оточуючих вас людей. Адже сила вдячності дуже велика, вона може творити чудеса.

136

Послухайте ще одне оповідання, яке називається "Найліпше вино".Чоловік і жінка досить пізно одружилися. На їх здивування і радість, у них народився син.

Вони виховували його з любов'ю, піклуючись, як тільки могли. Попри те, що самі жили убого, відправили його до школи мудрого вчителя, аби син міг зростати духовно. Коли хлопець повернувся додому, то захотів хоч якось віддячити батькам.

– Чи міг би я щось для вас зробити? – спитав він. – Щось, що принесло би вам радість.– Ти наша найбільша радість, наш найбільший скарб, – відповіли старенькі. – Однак, якщо

хочеш зробити нам подарунок, то роздобудь трішки вина. Ми любимо вино, а багато років навіть не мали його в роті...

У хлопця не було ні копійки. Та одного дня, коли він ішов до лісу по дрова, зачерпнув трохи води з водоспаду і напився. Йому здалося, що та вода на смак, як солодке вино. Він наповнив баклажку, яку носив із собою, і вернувся до хати.

– Ось мій подарунок, – сказав він батькам. – Це баклажка вина для вас.Батьки покуштували той напій, але крім смаку води не відчули нічого. Та вони

усміхнулися до сина і подякували.– Наступного тижня принесу вам ще одну баклажку, – пообіцяв син.І чинив так багато тижнів поспіль. Старенькі підтримували цю гру. Вони охоче пили воду

і були щасливі, бо бачили радість свого сина.Відтак сталося щось неймовірне: кудись зникли всі їхні недуги і слабкість, а зморшки на

обличчі розгладились. Наче та вода мала у собі якусь чудодійну силу.Бесіда за оповіданням.Запитання до дітей:1. Чому вода з водоспаду здалася синові, як солодке вино?2. Чому батьки підтримували гру, п'ючи звичайну воду?3. Що сталося з батьками і чому так сталося?Син мав любляче вдячне серце. Він дуже хотів віддячити своїм батькам за їх турботу. А

чи ви дякуєте своїм батькам за турботу? Чи дякуєте своїй матусі за обід, за випрасувану білизну?.. Те, що про нас піклуються, готують нам їсти – це звичні речі. Ми їмо, приготовлене кимсь, носимо чистий одяг, випрасуваний кимось, це все ми приймаємо, як належне. І інколи забуваємо говорити "дякую". А сказати "дякую" – це не тільки питання доброго виховання. Це означає сказати комусь: Я бачу тебе, знаю, що ти є, що існуєш".

Завдання:На аркуші паперу намалювати букет квітів для мами. В букеті має бути стільки квітів,

скільки у вас є подяк матусі. Над кожною квіткою напишіть, за що ви їй вдячні.Я пропоную зробити виставку робіт і назвати: "Квіти вдячності".(Діти виконують роботу).

Не забувайте дякувати своїм матусям, своїм рідним, друзям, всім, хто робить вам добро.А в першу чергу не забувайте дякувати нашому Небесному Отцю. І зараз кожен із вас

візьме з таці цукерки, хто скільки хоче, але з'їсти можете тільки стільки, скільки маєте і висловите подяк Богу.

ІІІ. Підсумок уроку.

Сценарії святкових заходів

День Святого Миколая

Варіант сценарію свята

137


1-й учень.Святий добрий Миколай!На тебе ждемо вже давно,Що даси ти нам, про це не знали,Та просимо тебе одне:Ти нашим батькам дай сили,Щоб виховати нас могли.2-й учень.А дорогому народуТи добру долю принеси.Усяке зло й лиху пригодуВід України відверни.А нам діткам в здоров'ї дай зростати,Щоб щасливими були.3-й учень. І на свято МиколаяДуже добре усі знають,Що на свято в чобітокДля слухняних діточок.Має він у своїй торбинціНайприємніші гостинці.19 грудня – Миколи – чудотворця найшанованішого з усіх святих. Сидить по праву руку

від самого Бога. Святий Миколай є охоронцем дітей, рятував їх у морі. І не тільки вважався захисником дітей, а й усіх мореплавців. Він захисник усіх бідних і знедолених.

Миколай.От і все. Дарунки склав. Десь Ангелик мій пропав.(Ангелик заходить до хати).Ну що ж, мій помічнику,Збираймось у дорогу,Візьми книжку записнуІ дарунків цілу гору,Щоб не пропустили миНі однієї хатиІз хорошими дітьми,Як погода?Ангелик.Знов хурделить,Снігом землю стелить.Нам потрібно поспішатиЩоб до ранку встигли миВсім дарунки рознести.Миколай.Потемніло вже на дворі.Чи посвітять з неба зорі?Щоб не заблукали ми.Ангелик.Ясно зірочка, скотися,По доріжці засвітися.Зірочка.Добрій справі я завждиПоспішу допомогти.

138

А щоб швидше ви дійшли,Освічу я вам хатки,Де святого МиколаяУсі діти вже чекають.Учень. Пісню слави заспіваємЩирим серцем ми не раз.Миколай.Що ж, діточки, співайте,Моє серце звеселяйте.(Пісня "Хто, хто Миколая любить").4 учень.На Святого МиколаяРадість світ увесь проймає,Хай радіє увесь світ,Український наш народ!Миколаю раді всюди,В кожній хаті свято буде.Помолімось всі до нього,Щоб він не минув нікого.5 учень.Святий Миколаю,Ми тебе благаєм,Обдаруй нас теплотою,Ласкою і добротою,Зійшли щастя на наш рід,На український народ.6 учень.Ой дивіться – покотиласьЗ неба зіронька ясненька,Десь над школою зупинилась.Зірочка.Ось яка кімната світла.Оля, Таня і Маринка.Діточки слухняні, чемні,Зупинюсь я тут напевно.У їхнє віконце заглянемо.Пізно всі вони лягають,Встати до Схід-сонця.– А це що за різочки?Бісенятко.Я їх тут поклавДля нечемних діточок.Зараз з себе сніг обтрушу,Кину різки під подушки,Ото буде вже потіха,Дітям – плач, а мені – сміх!Зірочка.Бісенятко, ти бридке,Різками скарати тебе.А тут чемні і слухняніНавчаються діточки.Бісенятко.

139

Всюди тепер добрі діти. Де ж ці різочки подіти?Зірочка.Одну забери собі,Іншим дай таким, як ти.Миколай.Годі, годі сперечатись, час в ігри грати.Бісенятко.Ох ти, зірочко поганаНе введеш мене в оману,Годі тут собі сіяти,Моїй справі заважати!Ти своєму МиколаюСвоїм сяйвом помагаєш.Снігом тебе притрушу,Твоє сяйво погашу.Зірочка.Я не дівчинка мамина,Я є зірочка ясненькаЯ на свято МиколаяЙому завжди помагаю,Бо сідала на хатинки,Де є добрі діточки.Зірочка.Дякую оцій хатинці,Дорогим усім діткам,Що мене чемно приймали,Обігріли ви менеТеплими серцями,Та пора мені, мабуть,Освіщати добру путь,Не минув, щоб іншу хаткуМиколай із Ангелятком.Миколай.Мир і щастя вашій хаті,Та пора вже вирушати,Щоб були ви всі багаті,Щоб біда вас обминала,Тільки радість звеселяла.Мир вам, мої діточки,Заспівайте залюбки. (Пісня).Миколай.Ой, де ж наша Зірка-ясна,Де ж пропала вона, помічниця?Зірочка.Ой, дідусю, я не винна,Не моя оце провина.Мене Бісик обдурив.Ось і різку загубив,Але дітки врятували.І тому я засіяла.Миколай.Ти не винна, знаю, знаю.

140

Бісика за те скараю,Ну, Ангелику, скажи,В свою книгу загляни,І нам вірний знак подайІ куди нам вирушать?Ангелик.Оля, Таня і МаринкаЗавжди роблять добрі вчинки.В свою книжку записнуВпишу їхню доброту.За сьогоднішню пригодуЗаслужили нагороду..Миколай.Ваша щедрість, доброта,Чуйне, тепле серце,Це подяка є для мене,Більша, ніж, усі, напевно.Нас чекають ще багатоУкраїнських діточок чемних,Чи ми встигнем, обійти їх?Ангелик.В нас вже часу небагато,Треба трішки поспішати.Зірочко, вперед котись,Де потрібно, засвітись.Зірочка.Здоровенькі ви бувайте і про нас не забувайте. (Пісня "Пошли нам Боже").


Ярославська Олена Павлівна, вчитель ЗНЗ № 163 ім. М.П. Кирпоноса м. Києва

Мета: закріпити знання про народні традиції святкування Дня Миколая, приказки, прислів'я, народні ігри та забави, отримані на уроках читання; розвивати зв'язне мовлення дітей, мислення, пам'ять; виховувати любов і повагу до народних звичаїв, традицій, інтерес до минулого України.

Обладнання: ялинка, прикрашена до свята, зоряне небо, місяць, плакат із назвою свята, стілець для гри "Рибка", тарілки з кашею, приказки і прислів'я, свічки.

Діти одягнені в український національний одяг. Зал прикрашений відповідними декораціями.

1-й учень: Я люблю веселий ранокХолоднючої зими,Як на двір, на стіни й ґанокІ на шлях за ворітьми.2-й учень:Упаде на землю промінь,Дим пов'ється з димарів,На ставку підніме гомінЗграя галок і граків.3-й учень:Сніг ясним кришталем блище,

141

Лютий холод допіка!Сонце вгору плине вище,Та не гріє здалека.Пісня "Зимовий вечір ".Ведуча: Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так

було і завжди. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більш знаним у народі як Миколай-чудотворець. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він приходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечки, чи у черевички. Не обминав він жодної дитини.

Миколай-угодник – один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов'язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепрохідці бачили у Святому Миколаєві свого охоронця і заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровителем Війська Запорозького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року.Після смерті батьків 17-річний Микола роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до

Палестини вклонитися святим місцям.Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував

його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Не зважаючи на високе становище в церкві, Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам. У грудні 343 р. Миколай помер.

Поховали його у соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя були перенесені у м. Бар. А 9 травня мощі перенесено у церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая.

Записана така легенда про Святого Миколая."Святий Микола на небі не сидить, а на землі людям помагає. Не те, що Касян – за панича

убрався і до Бога пішов жалітися на людей. Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім'я церкви будують, а мене й не згадують!"

Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: "Покличте мені Святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!".

– Нема його на небі! – кажуть янголи.– А де ж він?– Пішов на Чорне море людей рятувати!– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!За якийсь час Бог знову посилає Янголів за святим Миколою.– Нема його, – кажуть янголи, – на землі від пожежі людей рятує!Втретє посилає Бог янголів за святим Миколаєм.– Нема його, – кажуть янголи, – він кайдани розбиває, козаків з неволі визволяє!Аж за четвертим разом з'явився Святий Миколай перед Богом. В старій свитині, мотузком

підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці.– Де ти був? – спитав Бог, а Святий Микола йому відповідає:– Помагав мужикові воза з багна витягнути!– Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, а на

землі діло робить, а ти паном тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, а не шанувати. Миколу ж будуть згадувати двічі на рік.

3 того часу народ святкує Миколая зимою – 19 грудня та весною – 22 травня.4-й учень: В нас сьогодні гарне свято,Його знають всі малята.Подаруночків їм доситьМиколай Святий приносить.Ведуча: Чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але дорога

його далека. Та він прислав до нас своїх провісників – ангелів.

142

5-й учень: Іде Святий Миколай.В небі метушня і рух,Янголята працю маютьІ несуть йому кожух.6-й учень: Інші лагодять санки,Навантажують дарунки.Світять край шляху зірки,Шлють на землю поцілунки.7-й учень: Пара коників летить,Креше іскри підківками.Сяє сріблом, мерехтитьШлях засіяний зірками.8-й учень: Дітвора ж гуде, як рій,Жде на гостя нетерпляче:Хто був чемний – той радій,Хто ж нечемний був – хай плаче."Хлопчик Миколай".Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства і

тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей.Ось як він допоміг одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім

потопом Миколай, зустрів дитинча, що било поклони і приказувало:– Це тобі, Боже, а це мені, Боже!– Що це ти, синку, робиш? – запитав святий Миколай .– Богу молюся...– А які ще молитви знаєш?– Ніяких, нікому було вчити.– Гаразд, це не біда, – погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь, – аби щиро і від душі,

то і ця молитва тебе спасе від потопу. Ти не потонеш у воді! – і пішов геть.– За кілька днів земля покрилася водою, лише одна гора лишилася не затопленою.

Побачив її хлопчак і пішов поверх океану."Миколай і звірі".Миколай крім того опікувався і дикими звірятами. Одна з легенд, записана на Черкащині,

оповідає."Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусив ночувати, випріг він воли, дав сіна.

Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося – страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. "Що воно за дивовижа" – думає собі чоловік. А коли йому від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Миколай – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірям розказує, а вони слухають, розвісивши вуха".

"Обряд показників".На Миколая припадає і обряд показників. Ним був переважно господар. Найраніше

вставши, він обходив подвір'я, а потім, зайшовши до хліва, казав тваринам:– Дай, Боже, добрий день, робись худібонька здорова, та й я з тобою ще з своєю жоною і

діточками! – і заходив до хати як перший відвідувач оселі на святого Чудотворця.З цим днем пов'язаний і обряд пивоваріння. В одній з давніх колядок мовиться: чому так

нема, як було давно, а з первовіку Святим Миколаям пива не варять...Хоч ці рядки писані кілька століть тому, вони наче звернені до нас, сучасників. Але нині

не тільки пива не варять, а й не знають про давню традицію наших пращурів. Між тим, в Україні на миколаївські свята в кожному селі кілька днів поспіль гучно святкували з "пивом" (мається на увазі медоваріння) селяни скликали гостей, святкували, а по обіді, запрягши в сани коней, їздили довкола села, "бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав". Недарма в одній з приповідок мовиться: "Микола бородою трусе – дорогу стеле".

143

Під цю пору зима остаточно лягала на землю. Зібрано збіжжя, зроблено припаси, і селянинові можна було вже не тільки посвяткувати, але й з боргами розрахуватись. Тому, хто не встиг або не зміг віддати до цього дня позичку, казали: "Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не віддаси ніколи".

Пісня "Святий Миколай".Звучить музика. З'являється чортик.Чорт співає:Родом я із пекла,З різками гнучкими,Мушу чемних цих дітокПоробити злими.Чорт звертається до дітей:Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чортички, гайда зі мною до пекла.Хлопчики: Нікуди ми з тобою не підемо!Чopm (до дівчаток): А ви підете?Дівчатка: Ні, не підемо.Дівчинка: Іди собі до своїх. А ми тебе не знали і знати не хочемоЧорт: Не біда, ми познайомимось.Розкажу вам по порядку –Я маленьке дияволятко,І диявол в мене татко,Мати – дияволиха,Наробити можем лиха.Дівчатка: Наші хлопці – ледацюги,Не вміють робити,Тільки хочуть біля печіСвої боки гріти.Хлопці: А дівчата цілий рікМелють язиками,А щоб мамі помагати –В них часу не стане.Діти грають у "Сніжки".Чортик (радісно):Посварив, посварив,Кулі вже літають,І дарунки у дітейВсі попропадають.Забирає подарунки і зникає.Ведуча: Діти, що будемо робити? Треба подарунки повернути. Адже на них чекають всі

діти.З'являється Ангел: Щоб повернути подарунки, ви повинні пройти випробування.

Довести, що ви розумні, знаєте народні прислів'я, приказки, ігри.1. Котофей, українська народна гра.2. "Хто швидше кашу з'їсть."3. Конкурс на кращого знавця українських прислів'їв.9-й учень: Коли святий Микола з небес на землю йде, то кожний дім і школа, мов вулик

бджіл гуде.Про святкування дітьми.У всьому світі відомий знаменитий Санта Клаус, що обдаровує дітвору багатими

передноворічними дарунками. У нас цю роль виконує Дід Мороз. Але не всі знають, що в Україні був свій національний патрон дитячих розваг, котрий і дотепер живе на Галичині. Його прообразом є святий Миколай. Здавна на Прикарпатті та і й у Карпатах урочисто готувалися до

144

цього свята. Особливо чекали його діти. Ввечері хтось найповажніший в родині, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в доброго Миколая (на зразок Діда Мороза), заходив до оселі з подарунками, які заздалегідь готували батьки, знаючи уподобання кожного з дітлахів.

Вручаючи іменні гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив протягом року малюк. Для чемних діток була спеціальна приповідка:

Мамусеній господині,Що порядок любить все,Даруночки несу нині,Бо дитина на них жде,Ой голубко, моя крале,Слухай маму все свою – То не тільки книжку й лялю,А й цукерок принесу!Натомість нечемній дитині читався інший вірш:Ти, дитино моя мила,Маєш тут, що заслужила, –Я до тебе загостивІ дарунок тут лишив:Що не слухала ти тата,Ані мами, ані брата,Тому різку, як той гай,Дає святий Миколай!Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая,

який знає про все". Це був вельми дієвий виховний момент.Крім того, в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою був

святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусідив в'юнкий чортик, що намагався переконати дідуся в тому, що і вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але такі вистави завжди закінчувалися тим, що добрий Миколай дарував дітям подарунки.

10-й учень. Коли замерла річка,І став біленький гай,Зійшов у темну нічкуНа землю Миколай.11-й учень. Миколай святий у шапці і у теплім кожушку,Принесе усім гостинці у чарівному мішку.12-й учень. В небесах, де зорі ясні,Там, де місяць ходить красний,Сонце так яскраво сяє,Миколай там поживає.13-й учень. Святий та добрий Миколай,До нас у школу завітай,На нас маленьких подивисяІ подарунків всім нам дай.14-й учень Святий отче Миколаю!Мою хату не минай,Подаруй мені потіхуІ торбину повну сміху,І здоров'я для родини,Красну долю для Вкраїни!Пісня "Молитва до Миколая".15-й учень. Там дітвора чекаєНа срібних янголят,Що із доріг безкраїх

145

На землю загостять.16-й учень. А на санках – дарунки!Ах, як багато їх!Для Сашка і для Даринки,Для всіх, для всіх, для всіх!17-й учень. А тим, що пустували,То чортик в темний кутНа пам'ятку поставитьГнучкий з лозини прут.18-й учень. День Святого МиколаяВзимку всіх завжди вітає.Пропонує справжнє святоСнігом й сонцем привітати,Він планує все згадати,Щоб зручніше обиратиПодарунки для маляти.19-учень. Нині Святий МиколайВ український піде край,Всім, хто чемний був весь час,Він даруночки роздасть.Тут цукерки, шоколадки,І тістечка, і помадки,Для дівчаток лялечки,А для хлопців шабельки.20-й учень. Ти сьогодні швидше спать лягай,Бо приїде в гості Миколай.Бачиш – перша зіронька горить,То вже Миколай до нас спішить.21-й учень. Святий Отче Миколаю,Щиро ми тебе благаєм,Сповни нині наші просьби,Що на думці ми їх маєм.Звели дітям подарунки подати.В надії будемо тебе чекати.Миколай. Я прибув до вас сьогодніЗ сонячного раю,З неба вам привіт приношуІ благословляю.Всі моліться щиро богуІ батьків шануйте,Всі старанно ви учітьсяЙ надто не пустуйте.Всіх дітей, що добрі, щирі,З празником вітаю,І для кожної дитиниЯ дарунки маю.Ведуча.Настав час і нам прощатися,А ви один за одного подбайте,Добро і ласку іншим дайте,І вам сторицею воздасться,Творіть для інших тільки щастя.

146

Щоб і в наступний мирний рік,Вам був приємний медяник.

По країні з краю в край ходить Святий Миколай.1-й хлопчик. Я ніде в цій книзі не знаходжу розповіді про Святого Миколая.1-а дівчинка. Я теж. Ви, будьте ласкаві, краще розкажіть нам про нього і про сьогоднішнє

свято.Вчителька. Уважно слухайте, я розповім. Кожного року відзначають два свята Миколая.

Перше – 22 травня, а друге – 19 грудня – сьогодні.Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди

люблять, бо він – захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він – почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.

Народ склав про Святого Миколая багато легенд і переказів. У них розповідається, як вій боронить людей від стихійного лиха, особливо на воді.

Всі рибалки мали в своїх куренях образ Святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.

Святий Миколай є другим після Бога заступником людей від усіх лих і нещасть. Все життя він ніс людям добро і милосердя. Він опікується не тільки людьми, а й дикими звірами.

(Стукіт у двері. До зали входять два ангели у білих шатах).2-й хлопчик. А чому це не прийшов Святий Миколай?Янгол 1-й. Він нас прислав до вас і наказав, щоб ви зібрали всіх на свято і передали, що

Миколай їде з подарунками.2-а дівчинка. (Радо плеще в долоні). З дарунками!Янгол 2-й.Дарунки – потім, а спочаткуЯк іде навчання?Хто з вас людям добро робить?Хто живе по правді?Хто з вас любить рідну неньку,Як їй помагає?Хто з вас слуха і шануєСвоїх вчителів? Хто із вас будуєУкраїни рідний дім.Вчителька. Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?Діти (хором). Готові!Вчителька. Тоді давайте заспіваємо колядку "Ой, хто, хто Миколая любить".Всі (співають).Ой хто, хто Миколая любить,Ой хто, хто Миколаю служить,Тому святий МиколайНа всякий час помагай,Миколай,Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,Ой глянь, глянь на змучену, бідну.Ми тебе, всі люди, молим:Проси в Бога ти їй долі,Миколаю!Ой, проси долі для Вкраїни,Ой, нехай встане із руїни,Долю-щастя хай вітає,В славі й волі хай засяє,Миколаю.

147

(Чути стукіт у двері).Вчителька. Ласкаво просимо! (Заходить Святий Миколай у парчевій ризі з біблією в

руках, а за плечима – велика розшита торбина з гостинцями).Миколай. Гарно співаєте! А чи знаєте, хто я такий?Діти. Знаємо, ми на Вас чекали. Ви – Святий Миколай!Миколай. Тоді встаньте ті, хто вчиться краще за всіх.(Відмінники встають. Миколай і ангели дарують їм подарунки).Миколай. Хто знає, яке сьогодні свято?Діти (хором). Святого Миколая. Ми його найбільше любимо.Миколай. А як ви до нього готувались?3-й хлопчик. Вчили колядки, вірші, пісні. Слухали вчительку. Вдома допомагали мамі.Миколай. Хто перший порадує гарним віршем?3-й хлопчик.Боже великий, єдиний,Нам Україну храни,Волі і світу проміннямТи її осіни.Світлом науки і знанняНас усіх просвітиВ чистій любові до краюТи нас, Боже, зрости.Миколай. А хто продовжить?3-я дівчинка.– Молимось, Боже єдиний:Нам Україну храми.Всі свої ласки, щедротиТи на люд наш зверни.Дай йому волю, дай йому долю,Дай доброго світла,Щастя дай, Боже, народуІ многая, многая літа!Миколай. Молодці. Отримуйте книжечки, щоб розумненькими росли.Діти по черзі читають вірші, ангели підносять дарунки.Миколай. А чи вмієте ви відгадувати загадки?Діти. Вміємо.Миколай. Уважно слухайте і відгадуйте.Впаде з неба – не розіб'ється,Впаде в воду – розпливеться. (Сніжинка)

Живе – летить, помре – побіжить. (Сніг)

Що це за птиця,Що сонця боїться? (Сніжинка)

Летить коник, басує,Полем-долом пустує,Ніхто його не впіймає,Ніхто не загнуздає. (Вітер)

Торох, торох, розсипався горох,Почало світати – нема що збирати. (Небо і зорі)

Голуба хустина,Жовтий клубок:

148

По хустині качається,Людям усміхається. (Небо і сонце)4-й хлопчик. А я знаю вірш "Українці ми маленькі".Миколай. Розповідай. Послухаємо тебе.4-й хлопчик.Українці ми маленькі,Україна – край рідненький,Всі ми діти свого роду – українського народу.Все, що рідне, ми кохаєм, усім людям помагаєм,Своє знаймо, свого вчімся і до рідного горнімся.5-й хлопчик. Я теж знаю віршик.Миколай. І тебе послухаємо.5-й хлопчик. (Звучить вірш "Рідний край").Тут, де ми живемо, –Наш рідненький край.Боже, Україні щастя а долю дай!Тут, де ми живемо,Вся рідня, брати.Боже, промінь згодиВ серцях засвіти.Батьки за волюЛили свою кров,Боже, хай воскреснеЇхня слава знов!Миколай. Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими

дітьми. Он скільки віршів ви знаєте! Молодці! Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.

Вчителька. Святий Миколаю, ми вам дуже вдячні, що завітали до нас.6-а дівчинка. Святий Миколаю,Тебе ми любимо й благаєм:Покровом будь над діточками.6-й хлопчик. Спасибі! Ми Вас і на той рік будемо чекати.Миколай. Обов'язково прийду.А ви, мої дорогі діти,Дбайливі будьте, не ліниві,Стійкі у праці й терпеливі,Будьте добрі, а не злі,Щоб усього світу школярі маліНа вас дивились і казали:«Які ж ці діти України вдаліЯка ж ця славна Україна,Як в неї кожна ось така дитина».1-а дівчинка (підбігає бо столу, бере таріль з печивом, підходить до Миколая).

Пригощайтесь. Ми самі пекли ці "миколайчики".Миколай (бере печиво, куштує його). Ох, і смачне! Обдаруй ним усіх присутніх.(Дівчинка пригощає всіх печивом).Ігри-вправи для дітей1. Хто краще зав'яже бант.2. Хто швидше зашнурує черевики.Ігри для батьків1. Хто швидше зробить зачіску (для мам).2. Хто швидше і краще складе букет (для батьків).

149

Вчитель. Кожна людина любить отримувати подарунки. А самі ви їх дарувати вмієте? Це нелегка справа. Отже, запам'ятайте:

1. Подарунок має бути простим і недорогим.2. Задоволення від нього має одержати насамперед той, кому дарують, а не навпаки.3. Треба дарувати з добрими почуттями, радіючи.Господиня. Наше родинне свято "Гість у дім – радість з ним" підходить до кінця.Господар. Щиро дякуємо дорогим гостям за увагу і приємне товариство. На все добре!(Всі виконують українську народну пісню "І в вас, і в нас...").


Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва

Вчитель. Є в народу нашого чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці.Ось настав чудовий день,Повний сонця і пісень,Повний пахощів для друзів,Що зібрав їх в дружнім крузі.Показати хочем нині,Як у нашій УкраїніМи святкуєм Миколая.Учні. Ми зібралися у школіВ нашім гарнім, добрім колі,В нашій радісній родині,Бо велике свято нині.А чи є між вас, дівчата,Хто не знає, що за свято?Дівчатка. Нема!Вчитель. Може, хлопчики мовчать,Бо не знають, що сказать?Хлопчики. Ми давно його чекаєм,Бо із дідом МиколаємМи по колу дружно йшли,Коляду із ним вели.Поки він ще не прийшов,Станьмо разом в коло знов.Миколаю заспіваймо,В гості діда закликаймо.(Учні виконують українську пісню "Ой хто, хто Миколая любить").Ой, хто, хто Миколая любить,Ой, хто, хто Миколаю служить, –Тому святий МиколайНа всякий час помагай,Миколаю!Ой, хто, хто спішить в твої двори,Того ти на землі й на моріВсе хорониш від напасти,

150

Не даєш нам в гріхи впасти,Миколаю!Ой, хто, хто к ньому прибігає,На поміч його призиває,Той все з горя вийде ціло,Охоронить душу й тіло,Миколаю!Миколай, молися за нами,Благаєм тебе зі сльозами,Ми тя будем вихваляти,Ім'я твоє величати, Миколаю!Учні. Сніги покрили поля і гори,Інеєм блищать і ліс, і гай.Іде до нас крізь ниви й гориСвятий угодник Миколай.Що він несе в своїй торбинці?Багато гарних забавокНесе чемненькій він дитині.А для нечемних – жмут різок.За ним рушають янголята,Тримають книги у руках,Що, де, кому з нас треба дати –Усе списали в тих книжках.Вчитель. А тепер сядьмо і трішки відпочиньмо, поміркуємо, як і звідки прийшло це

свято.Учні.1. Свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода

Ярославовича. І в церковному календарі називається воно "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця".

2. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина у IV ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія).

3. Народився він у багатій сім'ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.

4. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг.

5. Після смерті його визнано святим, а мощі в 1087 р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх перепоховано.

6. І от з того часу в день Ангела св. Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене свято.7. Розказують, що св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо –

запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому 30 храмів, названих його іменем.Учениця. А що принесе нам святий Миколай?Учні. Я ляльок багато маю,Але прошу Миколая,Щоб приніс мені новеньку,Кучеряву і гарненьку.Я хотів би дві машинкиІ солодкі мандаринки.Але що це, що я бачу?Чому наш Володя плаче?– Мені сумно, як згадаюБліду дівчинку з трамвая.В неї дуже хворі ніжки.

151

І вона не ходить пішки.Я не хочу ні машинок,Ні солодких мандаринок.Я прошу у Миколая –Хай ту дівчинку з трамваяДесь у Львові віднайдеІ на ніжки підведе.

Я також собі згадала,Як цукерки купувала:Біля нас живе бабуся,Що просити хліба мусить,Бо не може вже ходити.А ніхто на цілім світіПро старесеньку не дбаєІ нічим не помагає.Попрошу я Миколая –Хай про неї він згадає.Все, що він мені готує,Хай бабусі подарує.Я у Бога завжди прошуНе цукерок і не грошей,А здоров'я мамі й тату,Миру, щастя в нашу хату,Слава й волі всій родині,Нашій рідній Україні.УчніСвятий, небесний Отче Миколаю,До тебе діти прибігають,І просять щиро, нас ти не забудь!І в ніч чудес з дарунками прибудь!Святий і добрий Миколаю,Чекаємо на тебе давно.Що нам даси,Про це не знаємо,Та просимо тебе одно:Ти нам у здоров'ї дай зростати,Завзяття й сили нам надай,Щоб ми з руїн могли піднятиІ звеселити рідний край.Хурделиця.Сказала сорока з далекого гаю,Що пісню про зиму тут дітки співають,Тому завітала до вашого залу,Бути на святі й дошкуляти всьому. (Кружляє навколо дітей)У-у-у! Снігом замету! А як зніму рукавицю,То накличу хурделицю!Лисичка. А ми її не злякаємось,Гуртом всі об'єднаємось.Коза. Тупу-тупу ногами.Заколю тебе рогами,Агов, бабо, агов, дід!

152

Готуйте мені обід.Тут я добре попрацюю,Хурделицю замордую. Ме-е-е!Зайчик. Хто в біді? Допоможу!Зараз хутко прибіжу.Нароблю сніжків багатоПроженемо її із хати.Ведмідь. Зайцю, стій, не поспішай,Я – ведмідь, ще силу маю,Хурделицю враз здолаю!Хурделиця. А ми з Бабою-ЯгоюВиженемо тебе мітлою.Півник. Сидить баба на замку,Я закрив: ку-ку-рі-ку!Лисичка. Нумо, друзі, нумо разомЗловимо її та зв'яжем.Хурделиця. А я на вас – снігом, снігом!Діти. А ми тебе – сміхом, сміхом! (Проганяють Хурделицю. Співають звірята).Лисичка. Я – лисичка, я – сестричка,Не сиджу без діла:До гаю ходила,Зиму там зустріла.Коза. Я – коза-дереза,За півкопи куплена.Я прийшла до вас на свято.Буду з вами танцювати.Зайчик. А я зайчик-побігайчик –Весело стрибаю.Я нікого не боюся,Разом з вами веселюся.Ведмідь. Я – ведмідь, я – набрід,Сьогодні в тривозі:Скрізь звучить веселий сміх –Не спиться у барлозі.Півник. Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!Сидить півник на даху.Крильцями махає –З святом всіх вітає. (Виходить)5-й учень. Ой ти зимонько-зима,В тебе жалощів нема!Снігом вкрила ти садок,Розігнала всіх пташок.Вітер твій гуде, шумить,За вікном мороз тріщить,А зла віхола щоразЗаганяє в хату нас.Та щоб нам не сумувати,Час сніжинок погукати.Сніжиночки відгукніться,Веселенько посміхнітьсяМи – сніжинки, ми – пушинки,Легкі крила маємо.

153

Ми ялинку-верховинкуРадо прикрашаємо.І грайливі, і щасливіНовий рік стрічаємо.Гори милі, сніжно-біліТанцем привітаємо.(Танець "Сніжок").Любі сніжинки! А чи не зустрічали ви по дорозі до нас Святого Миколая?Сніжинки. Бачили, бачили, їде на санчатах до нас у гості.В небі метушня і рух.Янголята працю мають:Білий тріпають кожухДля святого Миколая.Сів у санки МиколайВ шубі, в теплих рукавицях.Янголятка, підганяйте,Щоб на землю не спізниться.Маємо чого радіти.Добре знаєте всі, діти!Долетіла до нас вість,Що до нас в дорозі гість.Хто це? Кожен пам'ятай –Це святий наш Миколай.Діточок він всіх згадає,Їм дарунки посилає.Він вже близько, вже іде.Наша пісня хай гуде.(Виконується українська народна пісня "Ішов Миколай лужком, бережком").Ішов Миколай лужком, бережком,Святий Миколай лужком, бережком.Від хати до хати із своїм мішком,Ішов Миколай з червоним мішком.Відчиняйте двері – йде Миколай, Він благословить весь рідний наш край.Пропаде руїна, а ненька – УкраїнаБуде процвітати із краю в край.Вже у вашій хаті святий Миколай,Поклоном, господар, його зустрічай.В біді він розрадить і кожному порадить,До смаку дарунки собі вибирай.Учні. Забілів від снігу гай –Йде святий наш Миколай.Йде із Янголом маленьким,Посміхаючись миленько.Він за нас все пам'ятає,Нагороди заготовляє,Нам даруночки приносить,Для нас в Бога ласки просить.Все Багатство він віддавБідним і стражденним.За життя його всі малиСвятим і блаженним.

154

І приходить він до насПеред Новим рокомЩедрим, добрим і багатимПресвятим пророком.Ой щось довго він не йде,Чи дороги не знайде?Ой смішний, та ще ніколиМи не бачили Миколи,Бо приходить він тихенько,Коли дітки сплять любенько.(Дзвонять дзвіночки. На середину залу виходить Новий рік).Добрий вечір, любі діти.Мандрував я білим світомІ зустрів я Миколая,Як виходив він із раю.Ніс дідусь оцю торбину,І сказав мені він: "Сину,Візьми ось одну торбину,Ці подарунки ти віддайІ скажи, що МиколайЩе прийде до найчемніших,Як вони заснуть у тиші".На порозі Новий рікІ Різдво Христове,А ви, діти, зустрічатиЦі свята готові?Діти разом. Готові!(Учні виконують українські народні колядки)."Добрий вечір тобі, пане господарю!"Добрий вечір тобі, пане господарю!Приспів (після кожного рядка) Радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився!Застеляйте столи та все килимами.Та кладіть калачі з ярої пшениці.Бо прийдуть до тебеТри празники в гості:А що перший празник – Рождество Христове,А що другий празник –Святого Василя,А що третий празник –Святе Водохреща.Молодці, діти. А ось і подарунки для вас.Учень. Життя Святого Миколая дає нам важливий урок – бути щирими, лагідними,

працьовитими і милосердними.Учитель. Віншуємо вас, чесна громадо.Учениця. Щоб собі у Господа Бога жадаєте, та думкою думаєте,Учень. Щоб так воно і сталося!Учениця. Допоможи вам, Боже,Ці свята мирно одпровадити,Учень. Та других у радості й веселощіЩасливо діждати.

155

Учениця. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю на цілий рік і вік!Учень. Сим вас віншуємо, самі усім чесним та ґречним низько кланяємось.(Діти вклоняються)Всі разом. Здорові будьте, в гаразді оставайтесь!


Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 301 м. Києва

Дійові особи: Святий Миколай, 1-й Ангел, 2-й Ангел, 3-й Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.

(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.Звучить музика "Різдвяна пісня" Л. Працюк).1-й Ангел: Ніч розкрила чорні крила,Землю в темряву сповила.2-й Ангел: Сніг засипав всі дороги,І поля, і перелоги.3-й Ангел: Ані сліду не видати,Ні стежиночки до хати.1-й Ангел: Як же Миколай святийЗнайде стежку до дітей?Вітер (вбігає з мітлою):Не турбуйтесь, слуги Божі!Вітер радо вам поможе.Гляньте, ось мітлу я маю,Всі шляхи позамітаю,Брами всі повідчиняюЯ святому Миколаю.(Замітає шляхи, ангели присвічують).2-й Ангел: О, спасибі, Вітер-брате!Гарно вмієш замітати.Може б ти ще допоміг,Щоб світити місяць міг?В темну ніч їзда тривожна,Заблудити легко можна....Вітер: Добре! Я під небо злину,Сіру плаху з нього скину.Вийде місяць з-поза хмар,Ясний витягне ліхтар,І усі шляхи осяєПресвятому Миколаю!(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою).3-й Ангел: Гляньте, місяць в небі світить!1-й Ангел: Вже чекають чемні дітиНа святого Миколая.2-й Ангел: Ми йому на зустріч йдем.3-й Ангел: В кожну хату заведем.(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить

зігріваючі рухи). Звучить музика Е. Гріга "В печері гірського короля". Із сюїти "Пер Гюнт".Чортик: Ой, холодна тут зима –В пеклі ж холоду нема,

156

Вибиравсь я, наче в літі!В пеклі – жар, зима – на світі.Я без шапки, без кожуха,Відмерзають хвіст і вуха.От біда! Чи довго ждати,Поки всунусь десь до хати,Де живуть погані діти,Треба ж кості розігріти!(Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух....).Замерзає в мене дух!Не поможе тут і плач –Грійся, чортику, та й скач!(Перестає танцювати).Трохи розігрівсь.... Та цить!Чути здаля сніг скрипить!Хтось надходить. На хвилинкуЗаховаюсь за ялинку.(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик).Яринка: Чом, Тарасе, не видатиНі одного ангеляти,Ні дзвіночків не чувати!Може, Миколай СвятийНе прибуде до дітей?Тарасик: Неможливо це, сестричко!Ще хвилинку невеличкуТерпеливо ми заждім.Миколай Святий в наш дімВірю, скоро завітає,Він про нас всю правду знає.Ми ж усі учились пильно,Не вели себе свавільно,І чужого научались,Та й свого не відцурались.1-й Ангел (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам

до себе):Добрі, гарні діти!Як же ними не радіти?Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти!Ні, не маю чим радіти!Яринка: Ми до Господа молились,Щоб багато дав нам сили,Щоб багато дав охотиПерешкоди всі зборотиІ колись такими стати,Як хотіли б тато й мати,Як хотіла б вся родинаЙ наша рідна Україна!1-й Ангел: Добрі діти, гарні діти,України пишні квіти!(Діти всі разом співають пісню "Крок до зірок")Чортик: Не мої це друзі, бачу –З горя мало не заплачу.

157

"Звучить музика "Передзвін Києво-Печерської Лаври".Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєш?Яринка: Це дзвіночки!Тарасик: Ангеляток голосочки!Яринка: Чуєш, брате? Ту-ру-руЗдаля чути дивну гру....Тарасик: Ангелята, видно, грають,Як Святого проводжають.(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели).Пісня ангелів (вальс).Сяють зорі, пізній час –Спіть, малятка, лю-лі-лі!В гості ми ідем до вас,Чемні діточки малі,Чи у місті, чи в селі.Спить у білій льолі гай,В'ється полем шлях пустий –Саночками Миколай,Друг дитячий, пресвятий,Їде, їде до дітей...(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох

ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків).2-й Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий:Перед містом на дорозіМи зустріли цих дітей.(Звучить музика "Різдвяний канон". Співає "Цвітень", керівник М. Пилипчак).Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє).Яринка: О, святий наш Миколаю!Не прогнівайся, благаю,Що Тобі на зустріч миСеред ночі і зимиАж за місто вийшли з хати!Ми хотіли привітати,Поклонитися Тобі...Тарасик: Правду мовим, далебі!Святий Миколай: Добрі діти – вас я знаю!Правду з ваших серць читаю,З ваших синіх оченят –Дуже, дуже з того рад!Тільки ви вночі взиміНе пускайтеся саміВіддалік від ваших хат!Тарасик: Ми гадали, слуги Божі,Що поможем вам в дорозі,Шлях у місто вам покажем,Хто і де живе, розкажем.Святий Миколай:Нам якраз туди пора,Де чекає дітвора,Щоб її здійснилась казка.Тарасик: О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, парк і зал...Святий Миколай: Хутчіш ходім!

158

(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висунувся чортик і смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік).

Звучить музика "Вибрики". А. Золкін.Чортик: Даремно я сюди пригнався,Замерз, ще й нежиті набрався (чхає),Брів снігами без кожуха,Відморозив ніс і вуха.Друзів тут моїх нема –Все пропало.... все дарма!...(Чути завивання вітру, виходить вітер).Вітер: Хто ти будеш?Чортик: Друг я твій! Перемерз я – розігрій!Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зігрію...(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає).Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з

ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.Яринка: Ось ми в залі!Погляньте – Олі, Галі, Ромки, Славки та Петрусі –Українські діти всі!Святий Миколай: О, спасибі, друзі браві,Що дорогу показали!За цю поміч, милі діти,Буде вас Ісус любити,А Ісусикова МатиВсе вам буде помагати.(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благославляє громаду

дітей).Мир вам, любі! Ласка БожаВаші душі хай осяє!А громада ваша гожа,Мов чудова квітка-рожа,Хай росте і розцвітаєБез пригоди злої, лиха,Мамі, татові на втіху,А народові на славу!Ангели: Любі хлопчики й дівчата,Вас вітають ангелята!Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небесні дітки, –Ви ж для них найліпші свідки –Чи ті діти, що у залі,Ті спереду і там далі,Більші, менші і маленькі,Цілий рік були чемненькі?Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньки.Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, –Ви для них найкращі свідки –Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють? Чи шанують рідну мову, Українське рідне слово?Ангели: Так, і моляться, й читають,Рідні пісеньки співають

159

Галі, Стефи, Марки, Олі, Бо вчаться у рідній школі.Святий Миколай (до дівчинки у залі): А ходи сюди, дитинко,На коротку на хвилинку, Розкажи нам, що ви, діти, Тут навчилися робити?Дівчинка (виходить): Я скажу усе, що знаю,Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаєм маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову,Рідні книжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу.Святий Миколай: Чи молилась ти, дитино, За добробут в Україні, За бабусеньку – сирітку, За дідуня і за тітку, За ровесників дітейІ за рідних всіх людей?Дівчинка: Ми всі молимось щодниниЗа весь народ України.2-й Ангел: Добрі діти, так і треба – Все те бачили ми з неба.Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти –Буде з того Бог радіти! Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров, Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду, А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті, Правді служите святій. (До ангелів) Божі слуги, ангелята!Розвантажуйте санчата,Розпаковуйте гостинціМирославові, Галинці.Роздавайте всім, як треба,Подаруночки із неба.Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, за утіху цю велику!Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, від усіх оцих дітей!Тарасик: Обіцяємо добрими бути, Слів Твоїх не призабути, Завжди вчитися охоче, Бо того Ісусик хоче,I такими виростати, Як бажають тато, мати

160

І увесь наш рідний край!Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!(Починається роздача подарунків).Звучить музика "Дорогою добра", сл. Ю. Ентіна, муз. О. Мінкова.


Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва

Мета: виховання учнів на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей: добра, правди, любові, справедливості, совісті; поглиблення знань про добро; розвиток уміння визначати добро; виховання схильності до доброзичливості та людяності, розширення світогляду, виховання любові до людей.

Обладнання: клас прибраний виготовленими прикрасами: янголятками та "дружніми овечками", гірляндами із кольорового та сріблястого паперу, сріблястим дощиком.

Янгол І. Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі – ні гарного одягу, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Але коли виходив він із свого гарного будинку та грався з дітьми, то бачив, у яких темних глиняних хатках вони мешкали. Чув, що вони спали на глиняних долівках і нерідко лягали спати голодні.

Янгол 2. Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати й писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: "Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця..."

Миколай. Учителю, поясни мені, як це розуміти?Учитель. Це так, сину, коли ти робиш добро іншому, не треба про це нікому оповідати.

Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.Янгол І. Це було пізньої осені. Миколі вже було відомо, що багато діток у його околиці

сидять голодні в нетоплених хатах. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся немає черевиків, а рано він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі галузки, щоб запалити в печі.

Миколай. Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні, коли їм зимно в хаті.(Встав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав у торбинку

харчів – муки, олії кілька пляшок, повні кишені сухих яблук і слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові капці. Ще її кілька товстих полін захопив – все поскладавши у велику торбу).

Щоб ніхто не здогадався і не побачив, що він задумав зробити, Миколайко вдав, що йде вже спати, сказавши своїй няні:

Миколай. Я вже помолився, добраніч, няню! Іду вже спати.(І коли всі заснули, він вийшов з торбою та пішов до хатини старого Олександра. Поклав

торбину на порозі та й побіг швиденько назад).Олександр. Хтось дарунки приніс... Кому ж мені дякувати? Дякую тобі, Господи, за

подарунки... (і заплакав).Янгол І. Слуги Миколині почали спостерігати, що зникають харчі та одяг, ще дрова. І

стали охороняти вночі Миколине добро. Одного разу, коли хлопчик тільки наготував торбу й вийшов зі свого подвір'я, слуга наздогнав Миколу.

Слуга. Куди ж це несеш цю торбину? Вона ж тяжка, не під силу тобі!Миколай. Там діти голодні! Я не можу заснути, як згадаю їх голодних у неопаленій хаті!

Зробивши цей добрий вчинок, спокійно я засинатиму, мені стане легше.Янгол 2. Минули роки, виріс Микола, здобув освіту і не хотів зберігати своє майно для

себе. Віддав усе бідним людям. Сам же став священиком і скрізь чинив тільки добро, вчив людей те саме чинити для доброго самопочування.

161

Янгол 1. За це Бог дав йому силу творити щораз більше добра. Микола лікував хворих, допомагав невинним, що перебувають у в'язницях, кожному в потребі йшов назустріч. Всі знали й любили Миколу. А коли він помер, то Церква причислила його до святих.

Янгол 2. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб допоміг їм бути добрими – й щоб за те вони були нагороджені. Вони чекають у ніч з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них Святий Миколай.

Янгол І. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі й всміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радіють. І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.

Янгол 2. Коли замерзла річкаІ став біленький гай,Зайшов у темну нічкуНа землю Миколай.Янгол І. Від хати і до хатиСнігами через лідСпішить, спішить завзятоСтаренький сивий дід.Янгол 2. Він в шапці-невидимці,У теплім кожушку,Приніс усім гостинціУ чарівнім мішку.Янгол І. Дітки, 19 грудня День пам'яті святого Миколая у якого ми вчимося доброті і

щедрості.Янгол 2. Ми вам всім бажаємо бути добрими, турботливими, милосердними.Янгол 1. А святий Миколай обов'язково приїде до вас з подарунками.(Діти виконують українську народну пісню "Ой, хто-хто Миколая любить").

Свято Матері

Сценарій свята


Свято Матері відзначають люди всього світу. День Матері припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами. Травень – місяць Пречистої Діви Марії. Ще в 1903 році молода американська жінка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до сенаторів законодавчих властей, щоб присвятити один день у році особливому вшануванню матерів. Вона поєднала це святкування з квіткою.

Пісня "Ave Maria".Свято Матері! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого дому порогу, під

рідну батьківську стріху, мов ластівки до рідного гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки.Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, які так часто не

стулялися ночами. Коли ми були хворі, цілували натруджені материнські руки, що так ніжно нас гладили по голівці, оберігали від спеки і холоду, знімали жар з нашого чола, випікали запашний, духмяний хліб!

О, материнські руки!У неоплатному боргу ми завжди перед Вами.Сьогодні зібрались на це свято,Щоб вшанувати невтомних матерів,Побажати міцного здоров'я,Великого щастя, синівської любові і злагоди в житті.

162

З далекої, нелегкої дороги. Через печалі й гіркоту розлук Спішу вклонитись отчому порогуІ доторкнутись материнських рук. Ти вміла ждать, за це – тобі спасибі. За теплі короваї на столі.Ти в путь мене благословила хлібом, Щоб не цурався рідної землі.(Танець).Чому ж мене так вабить рідна хата? Збадьорює, мов подихом землі! Бо в ній мене чекає рідна мати, У світлому серпанку сивини.Нема в цілому світі, всім вам признаюся, Кращої матусі, як моя матуся. Я свою матусю так щиро кохаю, що й розказати не вмію, не знаю.Як я у колисці лежала маленька, Ночей не доспала, моя люба ненька. Як я нездорова, смутна, немоторна,Усе забуваю, як мати пригорне.Вона мені купить плаття, черевички.На зиму до школи – теплі рукавички. Все мені говорить Матусенька-душка, Що я України мала щебетушка.Все в житті бере початок від матері,І любов до рідної мелодійної пісні також,Ці пісні передаються з молоком матері,Коли вона вперше над колискою немовляти,Співає свою колискову.У ній і материнська ласка,І віра, і любов в магічну силу також.(Пісня).Мама вишила мені квітами Сорочку, квіти гарні, весняні,На, вдягай, синочку. В нитці сонце золоте, Пелюстки червоні,Ласка мамина цвіте В тому вишиванні.Квіточок дамо багато Матінці на любе свято.З квіточками у долонях Переступили сини й доні. Поцілунками вітаймо,Многа літа заспіваймо! Киньмо квіточки під ноги.Щастя попросімо у Бозі.Хай в житті вам радість буде,Дай же Бозю нашим ненькам Многих, добрих, щасливих літ.

(Пісня "Чи хмаринка в небі").

163

І ось ми виростимо, розлетімося З рідної домівки.Та не забуваймо отчого дому, порогу, Як тільки можемо, рвімося, летімо До рідного гнізда. Бо потім може бути пізно,І скільки б нам не було П'ять чи п'ятдесят,Нам завжди потрібна мати, її ласка, її тепло, її доброта.Приїжджайте частіше додому,Щоб не мучила совість потому,Не привозьте ні грошей, ні слави. Будьте з матір'ю ніжні, ласкаві.

Нема в світі наймилішого, як матінка люба(родинне свято в 1-му класі)


Петрик Валентина Іванівна, вчитель школи-інтернату № 23 м. Києва

Мета: розкрити перед дітьми красу материнської любові, вірності; виховувати почуття поваги, шани і вдячності матері.

(Батьки сидять за столами, на столах вишиті серветки, торти, чай). Звучить музика пісні "Зеленеє жито, зелене".

Вчитель: Дорогі діти! Сьогодні на наше свято прийшли гості: мами, бабусі. Давайте привітаємо всіх щирим словом.

1-й учень: Гостей дорогихМи вітаємо щиро. Стрічаємо з хлібом, Любов'ю і миром.2-й учень: Для людей відкритаХата наша біла, Тільки б жодна кривда В неї не забігла.3-й учень: Хліб ясниться в хаті,Сяють очі щирі. Щоб жилось по правді, Щоб жилось у мирі. (Дівчинка в українському одязі на вишитому рушнику вручає хліб-сіль мамам).4-й учень: Квіточок дома багато, Матінці на любе свято,З квіточками у долоні Підійдем сини і доні. (Діти вручають квіти).5-й учень: Поцілунками вітаймо,Щастя, долі побажаймо. Киньмо квіточки під ноги, Щастя попросим у Бога.6-й учень: Хай в житті вам радість буде,Процвітайте як той світДай же, Боже, нашим мамам

164

Многих, добрих, щасних літ. Вчитель: Шановні гості! Дорогі мами! Діти! Вітаємо вас на нашому святі. Сьогодні ми

поговоримо про найдорожчу в світі для кожного з нас людину – про маму. Просимо вас взяти участь у нашій щирій розмові. Давайте згадаємо про мамину пісню, рідну оселю.

(Тихо звучить пісня про маму).Мама – це той світильник добра, що вічно сяє для народу, її пісня, її ласкаві руки

виводили на широкий шлях і захищали саме життя від збайдужіння, злочину.Головною берегинею родини була мати. Її називали святинею. Пригадаємо слова

Т.Г. Шевченка про матір.Учень: У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодаяЗ своїм дитяточком малим.Вчитель: Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. Через мамину

пісню дитина пізнає світ, знаходить знайомі предмети. Раніше дитину гойдали в колисках, виготовлених з лози. На Україні існував звичай: коли дитина виростала, колиску не викидали, її берегли, поки в цій оселі жили люди. Колиски робили з осики, калини. Для неї вибирали м'яке, легке, співуче дерево. Під спів маминої пісні росли поети, музиканти, вчені. І велике горе, коли ми забуваємо мамину пісню, адже її мелодія, мова виховують доброту, чуйність, ніжність, милосердя.

Учениця: Заспівай мені, мамо моя, Як бувало колись над колискою –Буду слухати, слухати я І стояти в замрії вербичкою.(Звучить "Молитва матері", слова Наталки Позняк, муз. Людмили Херувимської).Вчитель: Мати всьому початок. Мати – берегиня роду. Був звичай на Україні на щастя

дарувати рушники. Їх називали оберегами людини. Було повір'я, що й сорочка, вишита і подарована на добро, буде оберігати. Сорочку вишивали і дарували не будь-кому, а людині особливо близькій – дитині, братові, чоловікові (демонструє вишиту сорочку).

Учень: А я пісню про сорочку знаю:Як я малим збирався навесніПіти у світ незнаними шляхами, -Сорочку мама вишила мені...Вчитель: Давайте разом заспіваємо цю пісню. (Всі разом виконуємо пісню О. Білаша на

слова Д. Павличка "Два кольори").Дорогі батьки, давайте на хвилинку повернемося в батьківську хату, пригадаємо кожний

своє дитинство.(Звучить пісня "Росте черешня в мами на городі". Цікаві розповіді про своє дитинство,

свою маму).Вчитель: Хочеться запитати вас, чи доторкнулись ви трішки до святинь свого роду? Чи

віриться вам, що нашому українському роду не буде переводу? Не даймо всохнути родовому дереву нашого народу, не забуваймо своїх рідних мам.

(Учні читають вірш "Присяга трьом матерям").Хоч маленькі ми ще діти, Мов весняні дрібні квіти,Величаємо в цю днинуНашу матір – Україну.Присягаєм тобі, Мати Рідний нарід свій кохатиІ служити до загину Спільній неньці Україні.Присягаєм рідну віру

165

Завжди визнавати,Говорить по-українськи,Молитись, співати.

Ми матір називаємо святоюСценарій свята

Аксентьєва Людмила Андріївна, вчитель ШДС "Калинка" м. Києва

Зал святково прибраний. На задньому плані ікона Божої Матері, прибрана рушниками, збоку – заповідь Господня – "Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні були твої на землі".

У центрі портрет Тараса Григоровича Шевченка, вишитий рушник і слова:"І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі".(Звучить пісня "Чорнобривці", діти, одягнені в українські костюми, заходять до зали).Господиня: Добрий день, шановна родино! Саме родина, бо сьогоднішнє свято – це

єднання нас у родину.Господар: Шановні батьки, діти, вчителі, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб

та сіль, на слово щире, на родинне Свято Матері.(Пісня "Про маму").1-й учень: Щороку другої неділі травня весь світ відзначає День Матері. А починалося все

так...2-й учень: Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу в світі

людину – маму... Дівчинка була певна, що її мама найкраща у світі. Минув час, вона виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама – най... най... най...

3-й учень: "То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято? – думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні, у 1910 році і з'явилося свято – День Матері.

4-й учень: Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині – своїй матусі. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку-Україну.

5-й учень: У багатьох мовах світу слово "мама" починається літерою "м". Не вірите? Переконайтесь! Майка – болгарська; Матка – польська, чеська; Мама – румунська; Мітір – грецька; Мор – норвезька; Me – в'єтнамська; Мудер – голландська; Мутер – німецька; Мадре – іспанська, італійська; Мазе – англійська; Ман – португальська; Мер – французька.

6-й учень: Перед тим, як тут з'явитись,На цій сцені, в цьому залі,Ми хвилин, напевно, з тридцятьПеред дзеркалом стояли –Перевірили всі банти,Кожен ґудзик, кожну складку,Щоб було у нас на святі,Любі жінки, все в порядку!І ранесенько всі встали,Ці рядочки повторяли,Щоб батьки могли радіти,Які гарні у них діти.Спасибі вам, рідні мами,Що ви тут сьогодні з нами.До вас наше перше слово.

166

Всі: Матусі, будьте здорові!!!Ми старались, ми спішили,І пісні, і танці вчили,Вірші всім вам почитаєм,Потанцюєм, заспіваєм.

(Танок "Українська полька").

Хто нас, діти, міцно любить,Хто ласкаво так голубить,Не стуля вночі очей,Дбає все про нас, дітей?Всі: Мама дорогенька!Хто колиску нам гойдає,Хто нам пісеньку співає,Хто нам казочку розкаже,Забавочками розважить?Всі: Мама золотенька!Як ви, діточки, ліниві,Неслухняні та пестливі,Як буває іноді –То хто сльози ллє тоді?Всі: Все вона, рідненька!

Пісня "Подарунок для мами".

Яке найкраще слово в світі?Раз мудрий хтось спитав людей."Здоров'я" – відповів недужий."Ні, молодість, – сказав старий."Найкраще – хліб – жебрак говорить."Перемога", – відповів солдат."Найкраще – воля – "раб промовив,"Ні – правда!" – вигукнув мудрець.Аж тут озвався несміливоСирітка, ще малий хлопчак:" Найкраще в світі слово – мама!"І всі сказали: "Мама?! Так!!!"

Матінко – голубочко ! Люба моя квіточко!Руки твої лагідні ! Тепленькі, як літечко!Матінко – голубонько, Калинонько пишная!Добре в тебе серденько –Скільки в ньому ніжності!Матінко – голубонько, Зіронько ясненька!Ти моя красунечко! Ти така гарнесенька!У моєї неньки руки золотенькі,Роботящі, вмілі, Спритні в кожнім ділі!У моєї мами очі променисті, Як блискучі зорі, як озера чисті.У моєї мами губки-полунички, Усмішка ласкава, дуже гарне личко!У моєї мами руки золоті! Очі карі, вії довгі і густі.

167

А моя матуся схожа на веселку, Бо така чудова і така весела.А моя – як ніжний лісовий дзвіночок! Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!А моя матуся, гарна, як калинка, В неї чорні брови, Губки, як малинка.Моя мамочка привітна, Гарна, ніжна, як весна, І ласкава, і тендітна, Ніби пролісок вона!Ваші мами гарні,З вами згоден я. Та найкраща мамаВсе ж таки моя!Всі: І моя красуня!Ніде правди діти! Мабуть, тут зібрались, Всі красуні світу!Кожен любить свою маму, Бо вона найкраща сама,Найдорожча нам людина –Люба мамочка, єдина! І тому ми вам бажаєм, Щоб як квіти ви цвіли, Щоб завжди здорові, гарні І щасливі ви були!

(Українська народна жартівлива пісня "Із сиром пироги").

Ой маю я три матері,Та всі три хороші, –Три матері, як три квітки,Як три красні рожі!Перша мати –Непорочна, як лілея біла,Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.Друга мати – це найкраща на світі країна, Земля наша, наша славна ненька – Україна. Третя мати – що ж про неї гарного сказати? Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати...Є у кожної дитиниМатінка єдина,Та, що любить нас і дбає,Розуму навчає.Є у кожної дитини,Навіть сиротини,Наша мати солов'їна –Рідна Україна.І у кожного серденькаЄ і буде житиБожа Мати – наша ненька,Мати всього світу.

168

(Виходять діти із запаленими свічками в руках, стають біля образу Матері Божої).

Пречиста Мати,Просять діти вірні, –Сповни наші просьби,Сердечні, покірні.Мати Божа, Мати Єдина, І в тебе була люба дитина. Ти свого сина ревно любила, До свого серця щиро тулила.Тобі, о Мати, найкраще знати,Чим для дитини є серце материне,Добре, зичливе,Щире й привітне,Тому до тебе шлю ці молитви.Дай нашим мамам прожити в мирі,Дай їм здоров'я, додай їм сили, Щоб з нас потіхи і слави дожили.Українці, в кожний часГосподь ласкаво дивиться на нас,Все дивиться з заквітчаних ікон,Як прокидаємось й лягаємо на сон. В здоров'ї тата й маму зберігай, Сестричці й братикові щастя дай, Зроби, щоб всі вдоволені були, На лихо-горе раду щоб знайшли.Благослови наш любий рідний дім І всіх-усіх, хто проживає в нім, І неньку нашу, і садок-розмай, І наш народ, і рідний край, І ті могили, що в полях стоять, І героїв, які в тих могилах сплять. Під пишним килимом із квітів і трави На віки-вічні, Боже, прослави!

(Пісня "Молитва за Україну").

Дівчину вродливу юнак покохав, Дорожчої неї у світі не мав. І клявся, божився, що любить її Над сонце, над місяць, над зорі ясні. "Тебе я кохаю. За тебе умру... Віддам за кохання і неньку стару!" Та мила його не боялась гріха, Була, як гадюка, зрадлива, лиха. Всміхнулась лукаво і каже йому: "Не вірю, козаче, коханню твому. Як справді кохаєш, як вірний єси, Мені серце неньки живе принеси". І стався опівночі злочин страшний: Мов кат, витяг серце у матері син... І знову до милої, з серцем в руках, Побіг, і скажений гонив його жах! Ось-ось добігає, не чуючи ніг...

169

Та раптом спіткнувся і впав на поріг. І серденько неньчине кров'ю стекло, І ніжно від жалю воно прорекло... Востаннє озвалось до сина в ту мить: "Мій любий, ти впав...Чи тобі не болить?"

Заспівай мені, мамо... Заспівай мою дитячу колискову, мою колискову-барвінкову, у яку переливається твоя любов.

Матусина пісня біля колиски... У цей час твориться найбільша таємниця людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів.

Цієї пісні не може бути без мами - найдорожчої, найріднішої, для кожного з нас людини.Думаю, усім нам хочеться послухати мамину добру казку, що в дитинстві до кожного

заглядала в "шибку сивими очима", послухати колискову, яку співала нам рідна матуся.

Як дітей колишеш ти недремно, То не раз змахнеш краплину поту. То ж прислів'я мовить недаремно: "Хто не мав дітей – не мав клопоту".

Мамин день – це велике свято, адже все починається від мами, її пісні, доброї казки, ніжної колискової…

Ой, щоб спало, щастя знало. Ой, щоб росло, не боліло, На серденько не кволіло, Соньки-дрімки в колисоньки, Добрий розум в голівоньки.Заспівай мені, мамо моя, Як бувало колись над колискою. Буду слухати, слухати я І стояти в задумі берізкою.

(Дівчатка, промовляючи до ляльок).

Спи, мій малесенький, спи, мій синок, Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Спи ж, мій малесенький, годі гулять... Зайчики білі давно уже сплять.Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока, В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя дитино, на порі. Пісні сплять і сонна яворина... Так, як небо в нашому Дніпрі, Так в тобі не спить хай Україна.Калина плаче у гаю –У неї гілка зламана, І я чомусь не впізнаю Веселу пісню мамину. У неї зламане крило –Мабуть, в сильце піймалася. Мене на світі не було, А пісня та співалася.

170

Іще бабуся і дідусь її у гості кликали.Я пісні їхньої навчусь,Як виросту великою.Її співатиму відтакКолись своєму синові.І пісня мамина, як птах,Злетить над Україною.

(У виконанні дівчаток звучить пісня "Колискова", група дівчаток виконує танок з ляльками).

Нелегка то справа – виховувати дітей... Дуже часто мами наші втомлюються, адже вони багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо – то не слухаємось, то оцінку погану принесли, тоді мамам не до жартів, але сьогодні ми вас трошечки розвеселимо... Віночок жартів від 1-го класу!

Сиве волосся– Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!– А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуля зовсім сива!

Таємниця– Здається, синку, ти вчора не був у школі? – питає мати.– Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати

язика за зубами.

Мама знає– Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?– Авжеж, знаю то й що?– Так от, моє покоління її щойно розбило.

Назавтра– Знову мокрі черевики? –Лає Вітю мати, –Ти, мабуть, в усіх калюжах Устиг побувати?– Що ви, мамо, – каже Вітя, –Не хвилюйся дуже, –Ще й на завтра залишилось Чотири калюжі.

А пам'ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягальну силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в'їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п'явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок – вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті".

(Пісня "Рідна мати моя").

171

Бабуся! Чи є на світі краща людина? Ні! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! Подивіться у бабусині очі, які вони щирі! Це погляд добра і любові, то ж у цей святковий день ми хочемо привітати і наших бабусь.

Моя бабуся люба, гарна й мила,Вона найкраща від усіх людей.І хоч вона вже трохи посивіла,Але так щиро любить нас, дітей.Бажаєм вам сто років жити ,Без сліз, без горя, без журби!Хай з вами буде щастя і здоров'яНа многі літа, назавжди.Хай в житті вам радість буде,Процвітайте, як той цвіт.Дай же, Боже, любим бабцямМногих, добрих, щасних літ.

Сміється сонце – я сміюсь, Всміхається бабуся, Я в добрі очі їй дивлюсь –Ніяк не надивлюся. Хай вам сонце сміється, Хай добро вам ведеться, Хай годинник вам повільно лічить вік, А Бог дарує многих, благих літ.

Пісня "Наші побажання".

1-й ведучий: Кохані матусі і рідні бабулі!Хай довгі літа накує вам зозуля! 2-й ведучий: Кінчається свято,Прощається свято,Прощатись нам слід.3-й ведучий: Бажаєм вам радості,Щастя й любові,Бажаєм, щоб завждиБули ви здорові!4-й ведучий: Щоб настрій завжди бувВеселий, хороший,Щоб в кожній кишеніВодилися гроші!5-й ведучий: Ми любимо за все вас:За строгість, за ласку,Хай буде життя вашеСвітлим, як казка!6-й ведучий: Роде наш красний!Роде наш прекрасний!Будьте здорові щодня і щоночі,Хай світяться щастямЗавжди ваші очі! 7- й ведучий: Наймиліші, найрідніші!Щиро любимо ми вас!А тепер ловіть хутчіше

172

Поцілуночки від нас!

(Усі діти підбігають до мам, вручають їм подарунки, свято закінчується танком).

Свято Різдва Христового


Майданник Тетяна Володимирівна,вчитель спеціалізованої середньої школи № 211 м. Києва

1–й ведучий. Село. Українська хата. Святий вечір напередодні Різдва Христового. Ось господарі – Одарка і Степан – готуються до свята. Степан мете хату.

Одарка: Що ти там метеш?(Степан хоче винести сміття).Одарка: Хто в Святий Вечір сміття на вулицю виносить?! Ти хочеш, щоб за нас люди

балакали?Степан: Чого сваришся, ти краще порайся скоріше, а то з голоду померти можна. Давай,

скоріше збирай на стіл і будемо їсти!Одарка: Хто це до першої зірки їсти сідає?Степан: Ти правду кажеш, треба і зачекати. О! Хто це стукає?(Стук у двері).Одарка: Степане! Та це мабуть колядники прийшли, одчиняй скоріше двері!Колядники.1-й. Хай за вікном хуртеча злиться, а нам співати і радіти,Горить ялинка у світлиці, з Різдвом Христовим, любі діти!2-й. Дніпро обняв дзвінкі Карпати, А в хаті вже кутя і сіно.Дозвольте заколядувати.З Різдвом Христовим, Україно!Одарка та Степан (радісно): Колядуйте, колядуйте!3-й. Ой, ішла колядкаВулицями містаУ стрічках сріблястих,В світлому намисті.4-й. Іскорки веселі На сніг розсипала,"Божий Син народився!" Усіх сповіщала.5-й. Зірничка з неба світло кидає,Христос – дитятко нині рождаєсь Світи, зірнице, Христу й Марії, Кріпи в нашім серці віру й надію.6-й. Хай ця зірничка в різдвяні свята Несе нам щастя по наших хатах! Здоров'я, втіху, пошану від свята Багатства і долі на многії літа.7-й. Маленький Ісусик не спить, дрімає, Своїми рученятами весь світ обіймає. І вашу хатину, і вашу родину,І всю Україну – Христос ся рождає!

173

(Одарка і Степан виносять коровай і ламають його, хочуть розділити на всіх).8-й. Добрий вечір вам! Дайте дохід нам! Як не дасте доходу – Перевернем хату на воду!Та не ламайте, та по цілому давайте! Добрий вечір! Святий вечір!Треба заповіді Божі У життя ввести святі.Господь каже – живи так-то,Довго вік свій проживеш. І по смерті хоч умреш ти, В Воскресінні оживеш.9-й. У святих отців є така думка: Господь може тисячу разів народжуватися, але це не має

для тебе ніякої користі, якщо Він хоча б раз не народиться в твоїй душі, не народиться для тебе особисто.

10-й. Тому ми і говоримо один одному не "Христос родився", а "Христос рождається".11-й. Рождається неперестанно в наших душах, якщо ми не зачиняємо перед ним двері.12-й. Тож нехай ці колядки, ці святкові вистави допоможуть нам вникнути в саму суть цієї

незвичайної події.13-й. Св. Афанасій Великий сказав: "Бог став людиною, щоб людина стала Богом", щоб

людина обожилася, щоб усе, що в нас є, було пронизано світлом благодаті.14-й. Коли народився Спаситель, ангельський хор у небі співав :"Слава в вишніх Богу і на

землі мир".15-й. Тільки вбогі пастушки змогли почути цю новину, тільки вони не спали, тільки їхнє

серце було відкрито для благої вісті спасіння.16-й. За свою дитячу щиру віру й любов, простоту серця, вони сподобилися першими

поклонитися Христу.

"Що третій же праздник – святе Водохреща"


Западинська Лілія Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 163 м. Києва

Мета: поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, пов'язані з циклом Різдвяних свят; розвивати творчі здібності учнів, уміння виразно читати поетичні твори; виховувати повагу до традицій наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного.

Обладнання: полотно із зображенням православного храму, новорічна ялинка, малюнок на дошці із зображенням дійства освячення води на річці, дитячі малюнки на тему "Різдвяні свята".

Шановні діти і гості нашого свята! Сьогодні наш виховний захід присвячений завершенню різдвяного циклу свят. Всі ви знаєте ці свята, але з кожним наступним поколінням традиції святкування забуваються, відходять у минуле, тому, щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди ми вирішили провести виховний захід на тему "А що третій празник – святе Водохреща".

Січень – перший місяць року і найсуворіший місяць зими. Кажуть, що це зими половина, бо січе зиму навпіл. Проте є й інші пояснення назви цього місяця. Січень, бо сніг січе з вітрами. Ще таку назву в давнину пов'язували з тим, що саме о цій порі вільно рубали сокирами (сікли) деревину, бо вона перебувала в стані спокою. Народна мудрість каже, що у січні сонце

174

повернуло на літо, а зима – на мороз. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим – морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається наче у кільцях . Це ознака стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву "простинець". А ще січень називали "студень", "тріскун", "шипун", "льодовик", "вогневик". Саме на цей місяць припадає найбільше свят, що позначені особливою поетичністю. В одній з колядок мовиться:

Та прийдуть до тебе три празники в гості: що перший же празник – святеє Рожество, що другий же празник – святого Василя, що третій же празник – святе Водохреща.

Дівчатка співають різдвяну пісню " Добрий вечір, тобі пане господарю".Протягом усіх Різдвяних свят, які тривали два тижні – від Різдва (7 січня) і до Водохреща

(19 січня), в кожній господі тричі варили кутю – багату, щедру і голодну.Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з дуже давніх часів, коли наші

предки ще не були християнами. В ті часи це було свято на честь доброго бога сонця, що звався Дажбог. Пізніше, коли наші предки прийняли християнство, того самого дня почали святкувати день народження справжнього Бога – Ісуса Христа.

У Віфлеємі В стайні на сіні –Христос родився Всім на спасіння! Люди, радійте, Христа вітайте, Божому сину Славу віддайте!Слава на небі Богу Святому, На землі спокій Роду людському.Різдво починається Святвечором. На це родинне свято готують 12 страв, найосновнішою

їжею, звичайно ж, є кутя та узвар.– Що ще роблять на це свято? (Так, звісно, колядують).– Хто проспіває нам якусь незвичайну колядку? (додаток № 2).Наступним святом Різдвяного циклу був Новий рік або свято Василя. Василь приходив

не сам, а з дівчиною Маланкою. Увечері хлопчики та дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Ті, в свою чергу, обдаровували збереженими з осені яблуками, ліщиновими горіхами, гарбузовим чи соняшниковим насінням. Тих, хто приходив пізніше, частували гречаними млинцями.

– Від якого слова, на вашу думку, походить слово щедрівка, щедрувати?– Розкажіть щедрівку, якою ви ходили щедрувати, (додаток № 1).Нарешті надходила третя і остання в різдвяному циклі кутя. В народі називали її

"голодною". Голодною кутею цей Святвечір зветься тому, що в цей день необхідно дотримуватись строгого посту. На цю вечерю готують кутю та узвар, варять вареники, голубці та всякі інші страви. Усі страви готують з рослинних продуктів. Риби в цей день не їдять також.

Споживши страву, горщика виносили до воріт і розбивали. Деінде мисливці робили кілька холостих пострілів. Ці дійства пов'язували із завершенням свят – розстрілювалися або проганялися кутя та мороз. Діти тим часом вибігали на вулицю, стукали макогонами в хатні кути та тини й декламували: "Геть, кутя, з покуття йди на базар!".

Перед Різдвяними святами хати прикрашали "павучками" та "їжачками", які робили з тіста або глини. А напередодні Водохрещ, на покутті, робили хрестики із соломи і чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів од нечистої сили, котра в дні свят вважалася особливо небезпечною.

Урочиста і найтаємніша частина свята починалася опівночі – службою Божою в церквах. Перед світанком вся процесія йшла до річки святити воду. Заздалегідь парубки й дорослі чоловіки вирубали на льоду великого хреста, витягали з води, тут же, на льоду, встановлювали його, обливали буряковим квасом (він фарбував лід у малиновий колір). Поряд встановлювали також вирубані з льоду престол, вівтар, інші церковні оздоби. Після відправи священик освячував воду, тричі занурюючи в ополонку хреста і прихиляючи до води запалену свічку, а

175

тоді кропив освяченою річковою водою всіх присутніх, вітав зі святом. Тут хлопці випускали з рук принесених із собою голубів.

Освячену воду люди набирали в принесений із собою посуд. Потім найсміливіші юнаки купалися в ополонці й усі співали:

Йордан, Йордан, вода студенька, Пречиста Діва воду брала, Своє Дитя напувала.Дома кропили цією водою хату, хлів, двір, худобу. Освячена на Водохреща вода

вважалася цілющою, її зберігали за образами і використовували для лікування хвороб, при посіві поля, тощо. Зберігали також і свічку, що горіла біля води.

– Хто пам'ятає, як вітаються на Різдво?На свято Водохреща, зустрівшись, наші пращури говорили:"Христос Хрестився!", а інші відповідали: "В річці Йордані!"Здавна наші предки вважали, що вода і вогонь – це основа для життя всього сущого на

землі. Тому освяченню води споконвіку приділялася велика увага. Українські знахарі також уміли "замовляти" воду:

Водичко-йорданичко! Вмиваєш луги-береги, коріння, різне каміння, умий і мене від гніву, ненависті й від усякого лиха. Після Водохреща слабшали морози. Тому казали: "Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі".

– Звідки походить такий звичай Хрещення?Ось як у своєму вірші Ярослав Вільшенко описує свято Водохреща:Там, на річці на Йордані, Там Господь Христос хрестився,З рук Хрестителя Івана У святій водичці вмився.Розійшлися Апостоли Ген за гори, ген за води, Голосили Боже слово І хрестили всі народи.І святий Андрій – апостол Воду цю приніс за море, Нашим Дніпром плив він просто, Аж де Київськії гори.Наш святий князь Володимир Нарід ввесь обмив свій рідний Йордан-водами святими,Щоби правди став він гідний.Де є віра в Боже слово, Де любов є до Вітчизни –Всіх вода-Йордан обновить,Всіх Йордан-вода очистить.Свято Водохреще також називають Богоявленням. Як ви думаєте, чому?Щоб краще зрозуміти чому, зараз дітки вам розкажуть переказ з Біблії про це свято.

Хрещення господнєНасправді хрещення Ісуса Христа відбулося через 30 років після Різдва (ви вже чули про

те, що Різдво святкували навіть язичники).Хрестив його чоловік на ім'я Іоан. Іоан Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої

шерсті і весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: "Покайтеся! Христос уже на землі!". Хто його слухав, того Іоан хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоаном Хрестителем.

176

Коли Іcyсу Христу сповнилося 30 років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститися. Іоан Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: "Мені треба від Тебе хреститися, а не Тобі від мене".

Але Ісус Христос наполягав на хрещені не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду і зробити її джерелом освячення людини: "Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду". І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилося і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба почувся голос Бога Отця: "Це – Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління".

З тих пір і до нашого часу у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня, ми святкуємо Водохреще. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили і зціляє від хвороб.

– То хто ж відповість, чому свято Водохреща ще називають Богоявленням?– Під час розповіді ми ще розповідали, що після охрещення води хлопці відпускали

принесених голубів. Чому, на вашу думку, саме з голубами приходили юнаки?Хрещення – це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ.

Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення у людини починається нове життя. Бог допомагає їй в усіх добрих справах. А ми самі також намагаємось творити добро, виконувати Божі Заповіді.

Діти всі разам читають молитву Катерини Перелісної.МолитваПошли нам, Боже, Маленьким дітям, Щастя, здоров я На довгії літа!Щоб виростали Розумні і сильні, Душею чисті І серцем вільні.Щоб нам світилаЗіронька долі,Щоб ми не знали Лиха ніколи. Наостанок ви розгадаєте кросворд "Коляда" і перевірите себе, як ви запам'ятали

інформацію про цикл Різдвяних свят.

Додаток № 1.Щедрик

Щедрик-щедрик-щедринець!Ой, який я молодець –Прийшов посипати,Забув зерна взяти...Та маю в кишеніГороху з півжмені.Сію, вію житоУ зимі – на літо.Нехай Бог поможе,Щоб все було гоже!З Новим роком будьте,Мене не забудьте!

(Катерина Перелісна)

Щедрівка

177

Хто в цьому домі живе-поживає Того з новим роком поздоровляєм! Бажаєм щастя всім в цьому домі, Радості, успіхів в році Новому!.. Дітонькам – добре щоденно учитись, Щоб з похвалою школу скінчити. Щастя – дорослим, втіхи – малечі, Всім добрий вечір, всім добрий вечір.

Додаток № 2.Звізда, звізда велика, дерев'яна,Вся в позолоті, аж блищить. Вже на підході ніч різдвяна,У ніч таку ніхто не спить!І ми в цю ніч не будем спати, –Один раз в році на ходу, –Від хати підемо до хати І понесем свою звізду.Колядки знав ще наш прапрадід Від незапам'ятних сторіч. І ми колядці дуже раді, Колядуватимем всю ніч.

(Марія Хоросницъка)

ВіншуванняЯ – маленький хлопчик, Виліз я на стовпчик. На сопілці граю, Христа прославляю. З Різдвом у цій хаті Будьте всі багаті. Хай Ісусик наш маленький Буде повік Вам любенький.Я маленька дівонька,Як у полі квітонька,Колядоньку вам співаю,Христа прославляю.З Різдвом тут до вас прийшла,Божу радість принесла.

Свято Стрітення Господнього


Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва

Дійові особи: Вчитель, Учень, Учениця, Тарас, Галя, Зима, Сніговик, Хлопчик, Дівчинка, Ведмідь, Їжак, Білочка, Фіалка, Мак, Зайчик, Вихор, Посланець Весни, хлопці, дівчата.

Вчитель. От і прийшов останній місяць зими – лютий. У народі кажуть: "Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур".

15 лютого наша свята Церква відзначає урочистим Богослужінням свято – Стрітення Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію з життя Господа нашого

178

Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З вірою і щирою молитвою всі християни дякують Богові за спасіння, звертаються до Господа, щоб Він навчив їх так любити Його і наших ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.

Учень. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий звичай: батьки на сороковий день після народження приносили до Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім'я. Багаті приносили в жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні тільки два голуби.

Учениця. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і Божа Мати свого Первістка.

Учень. При цьому єрусалимському Храмі жили двоє праведних людей – Симеон і пророчиця Анна. Вони Святим Духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до Святині малого Ісуса, Симеон приступив, узяв його на руки і сказав: "Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму з миром, бо очі мої побачили спасення Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей..."

Учениця. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа, сказавши їм, що Марія народить Божого Сина.

Учень. При цій Святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна. Коли її чоловік помер, вона пішла до Святині і понад шістдесят років служила Богу в пості і молитві. За це наділив її Господь даром пророцтва. Вона могла передбачити деякі події, щоб уберегти людей від гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли вона побачить Спасителя світу.

Учениця. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ Той, кого багато віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі, зробив так, щоб Христос – Господь Спаситель прийшов на світ у людському тілі, народився у бідності. Таке убозтво Христос взяв на себе, щоб дати приклад людям, аби вони не нагромаджували скарбів на цьому світі, не гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб духа, який є незнищенним і значно ціннішим та дорожчим.

Учень. У пам'ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила свято Стрітення. Його давніша назва "Зимобор" або "Громниця". Не випадково, що з перших віків у цей день християни взяли собі за звичай влаштовувати процесії із запаленими свічками як символом правдивого Божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.

Учениця. На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалась цілющою. Люди здавна вірять, що в цей день зустрічаються зима з літом і змагаються, кому бути. Про символічну зустріч зими і літа є багато розповідей, сповнених народної дотепності та гумору. Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов'язано багато народних прикмет:

1. Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.3. Як на Стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою.4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде рання і

суха.6. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.7. Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то чекайте ще стужі.8. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.Вчитель. Напередодні Зимобору жінки випікали обрядове печиво – "жайворонків",

давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму, але виносити їх можна було лише у двір. То ж давайте сьогодні з'їмо по "жайворонку" і допоможемо весні збороти зиму.

Діти пригощають присутніх тістечками.Тарас. Зима чогось на зиму не подібна –І чорна, й мокра, надворі теплінь.На сніг біленький і на іній бідна,

179

А б небі чиста-чиста голубінь!Галя. А ген на річці продірявилась крига,Мороз десь подівся чи втік?Було так чудово... І раптом – відлига,І сніг весь на вулицях зник.Зима. Дякую вам, діти. Мені з вами завжди весело, бо я з вами і на ковзанці, і на гірці. То

щічки вам рум'яню, то за вухо ущипну, але без усякого зла, бо я люблю вас! Але найбільше люблю, коли Сніговика робите. Він такий веселий у вас виходить!

Грає музика, вбігає Снігових, пританцьовує.Сніговик Хто мене гукав? Я прийшов! Бо яке ж то свято Зими, коли мене немає! Я

веселий і добрий, ану гайда танцювати!Діти танцюють зі Сніговиком.Хлопчик. От як ми багато про зиму знаємо!Дівчинка. А ще знаємо, що вона чарівна, неповторна і...Галя. І холодна.Тарас. Е, ні, Галю, не така вже вона й холодна, а радісна і...Галя. Я знаю, що ми зараз робитимемо. Ірина Степанівна читатиме початок фрази, а ми

закінчуватимемо риму одним словомВчитель. Зима! Зима! Усякий знає,Вона холодною буває.Летять, кружляють, як пушинки,Легкі білесенькі сніжинки.Міста чистенькі, білі села.Зима і радісна, й весела.Кружляють вальс сніжинки ніжні,Зима пухка і білосніжна.Мороз у лід озера кута,Зима, тоді всі кажуть, люта.А як насуне хмара сива,Зима по-своєму красива.– А вранці іній – от обнова!Яка зима у нас казкова.Зима, кажу вам, дуже гарна,То сонячна, то дуже хмарна.І не завадило б кожуха,Така буває завірюха.І горнуться всі до тепла,Така зима буває зла.А блисне сонечко згори,Ото краса для дітвори.На гірку всі біжать вони,Несуть санчата, ковзани.Яка ж зима? Яка вона?Вона весела і сумна.Вона буває і серйозна:Суха і вітряна, й морозна.І особлива, і чарівна,Як королева чи царівна.Гілок од інею не видно,Тоді вона, звичайно, срібна.І пташка змерзла і голодна,Бо видалась зима холодна.

180

А на ставочках скресла крига,Тоді ми знаємо – відлига.І щезнуть вітри та морози,Закапають з бурульок сльози.Вона тепер така смішна,Бо незабаром йде весна!Зима. Що ж, гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую вам, діти, час нам із

сніжинками до роботи братися, щоб порадувати всіх біленькими сніжними килимами. Скувати треба річки льодом, щоб на ковзанах діти покатались, а то самі кажете, що незабаром весна.

Виходить під музику.Вчитель. Пішла Зима виконувати свою роботу. Нехай ще потішиться своєю владою. Хто

знає, може десь по дорозі вона зустрінеться з Весною. А ми з вами подивимось, що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули на зиму.

Ведмідь (глухо). Гуг-гу, щось довго це триває, Холодний вихор завіває, Зимі не видно ще кінця – Хотів би вже збудитись я.Їжак. Це правда, досить того сну,І я вже мрію про весну.Фіалка (ніжним голосочком) Що клопіт вам, це й я признаю, Та важко і в підземнім краю Всім нам, беззахисним квіткам. Як довго стужа потриває, Коріння нам позамерзає. То навесні ми не зійдемо, Від стужі марно пропадемо!Зайчик (вбігає, сумно) Вихор прислав мене сюдиЙ велів усім переказати, Що вічно будете ви спати. Бо, каже він і кажуть люди, Що ніби вже Весни не буде!Всі (злякано). Ой, лишенько, ой лихо нам!Зайчик. Велів переказати вам,Що відтепер Зима з вихрамиВже пануватиме над нами.Всі (у розпачі). Ой, лишенько, ой, лихо нам!Посланець Весни (вбігає).Що тут за плач, що тут за крики?Це промінь сонця нам доніс,Що плаче і зітхає ліс.І що ти, Вихре, всіх лякаєш,Що владу вже над світом маєш!Вихор. А може, ні? Чи це брехня? Ні! Вже не прийде та весна!Посланець Весни (урочисто). Оце тобі я нагадаю: Посланець я весни. Мерщій іди собі звідсіль, Зникай з лісів, зникай з полів, Бо як не підеш по-добру...Вихор. То що ти зробиш? Не піду!Посланець Весни.Закличу сонце проти тебе– І сам розтопишся від себе!

181

Вихор злякався, подався назад і зник.Всі (втішно).То не пусті про Весну мрії?!Посланець Весни. Не тратьте віри, ні надії! Лягайте й тихо спочивайте, Весни ясної дожидайте!Я вже подбав, сніги упали І землю всю поприкривали, Щоб вас Мороз не досягнув, Весну просив я – не забув, Щоб цього року не барилась, Щоб вас будити поспішилась.Всі. Про неї мріймо уві сні –Привіт, привіт від нас Весні!Посланець Весни. Привіт Весні я передам, А на прощання скажу вам: Щоб духом не занепадали,В найважчий час Весни чекали!

Всі співають веснянку "Благослови, мати!"

Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати! Весну закликати, зиму проводжати! Зимочка в візочку, літечко в човночку.Вчитель. Звірята сподіваються, що Весна сьогодні переможе, і незабаром вони

радітимуть привітному сонечку.А що ж відбувається тим часом у селі, що роблять дівчата і хлопці? Зараз ми про це

дізнаємось.На сцену виходять діти і звірятка, прислухаються до зеленого шуму, гомону пташиного.

Найменше дівчатко виходить наперед, простягає рученята до сонечка, Весну закликаючи.Благослови, мати, весну закликати!Весну закликати, зиму проводжати!Весну закликати, зиму проводжати!Зимочка в візочку, літечко в човничку.

Всі діти співають пісню "Щебетала пташечка".

Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком: "Прилинь, прилинь, чарівна весна красная,Як легенька хмарочка в небі ясная. Осип луки перлами, вкритий росами, Розлийся джерелами стоголосими!" Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком.Дівчата (після пісні). Хлопці!Хлопці. Що?Дівчата. Чи ви, хлопці, дужі?Хлопці. Та ще які!Дівчата. Як ви такі дужі, то виносьте Зиму!Хлопці зі звірятами виносять "Зиму" – солом'яне опудало на довгій тичці. Дівчата за

допомогою червоних стрічок зображають вогонь. Всі гуртом спалюють опудало, промовляючи кілька разів, від повільного до швидкого темпу:

Хай вогонь палає,

182

Зиму з'їдає.З'їв вогонь Зиму. Діти, прощаючись, промовляють до глядачів:Ми гуляли увесь день, Побороли Зиму, Ось які ми сильні! – А зима розтала І її не стало!Всі. Час усім нам додому! (Кланяються, співають пісню).Ой минула вже зима, Снігу, льоду вже нема. Ой нема, ой нема Снігу, льоду вже нема. Ой нема, ой нема Снігу, льоду вже нема.Прилетіли журавлі Й соловеєчки малі. Ой малі, ой малі, Соловеєчки малі. Ой малі, ой малі, Соловеєчки малі.Лугом квіти вже цвітуть,Вівці травку вже пасуть.Ой пасуть, ой пасуть,Вівці травку вже пасуть.Ой пасуть, ой пасуть,Вівці травку вже пасуть. Всі веснянку співаймо, Весну рясну вітаймо, Вітаймо, вітаймо, Весну красну вітаймо. Вітаймо, вітаймо, Весну красну вітаймо.

Світле свято Великодня


Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Обладнання: клас прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. (Діти одягнені в національні українські костюми).

Учень. Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і звільнившись від турбот, І підіймає волошкові очі До вищих, до церковних позолот.Учень. Великдень всіх нас на гостини просить, Малює сонце полотно небес,

183

І крашанку, як усмішку підносить, Христос воскрес!Учень. Воістину воскрес!І дзвони засріблилися завзяті,І ніби покотилось між людьми:Всі разом. Христос воскрес!Ведуча. У нашого народу є улюблений звичай благословення на Великдень їжі й печива.Мати. Улянко, неси миски, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Сергійку,

не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

Мати (обмахує віником всі кути хати). Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка. Моя рум'яніша!Сергійко. Зате моя з сиром!Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися

на славу – і пухкі, і рум'яні.Діти. Дай, мамо, покуштувати.Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.Улянка. Ох і гарна! Ох і гарна! Пасочка рум'яна. Ох, духмяна, ох, духмяна,Пасочка рум'яна.Сергійко. Тішиться маленька паска,Тішусь і я,Що утримаю в руках її я, Що вона моя!Ведуча. Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце –

це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

Ведуча. Крашанки розфарбовували у різні кольори.1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.Ведуча. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день

Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.6-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.7-й учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.8-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня –

льон.Ведуча. У ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві

відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка (з квіткою на голові). Всі готуються у хаті.Я вже йду на двір.

184

Зелень свята задивилась У синій простір.Сергійко. Ой, сестричко малесенька, Яка ж бо ти гарнесенька! За косою барвіночки, Ще й біленькі рученьки.Улянка. На святу неділеньку зібралися. Будем паску святкувати, Весну красну звеличати.Ведуча. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як

радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!Ведуча. Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При

цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати, батько. Свята паска у хату.Дочка, син. Вся нечисть із хати.Мати. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.(У череп'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась

дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько. Візьми, Улянко, щоб красива була.Ведуча. Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і

паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.Батько. Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого свята у щасті й здоров'ї.Ведуча. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.Ведуча. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра в знахідку. Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".

Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка – це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

А вже красне сонечко, муз. П. Позицького, сл. О. Олеся.А вже красне сонечко Припекло, припекло, Ясно щире золото Розлило, розлило.На вулиці струмені Воркотять, воркотять, Журавлі курликають Та летять, та летять.Засиніли проліски У ліску, у ліску. Швидко буде земленька Вся в вінку, вся в вінку.Ой сонечко-батечку, Догоди, догоди!

185

А ти, земле-матінко, Уроди, уроди!Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому

святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це – наша історія, наша культура.

Сергійко. Всі люди співають: Син Божий Воскрес!Улянка. Хвала Богу лине з Землі до Небес...Мати. У піснях пасхальних Всі славлять Христа.Батько. Й радіє нині Земленька свята.Учень. Христос воскрес! Радійте, люди, Біжіть у поле, у садок, Збирайте гіллячко і квіти, Кладіть на Божий хрест вінок.Нехай бринять і пахнуть квіти,Нехай почує Божий рай, Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край.На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес... Збирайтесь, діти, нум співати... Христос воскрес! Христос воскрес!

Христос воскрес і дух наш воскресає


Петрик Валентина Іванівна, вчитель школи-інтернату № 23 м. Києва

Мета заходу: ознайомити з традиціями святкування Великодня, розвивати фантазію учнів при розписуванні писанок.

Обладнання: розмальовані дерев'яні писанки, українські вишиті рушники, Великодній кошик із писанками та крашанками.

Учитель: У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа.

1-й учень: Вдягла весна мережану сорочку,Умившись і звільнившись від турбот,І підіймає волошкові очі до вищих, до церковних позолот.2-й учень: Душа стає в цю днину молодою,Забувши, що слова бувають злі,І повняться старання добротоюНа ранньому скоромному столі.3-й учень: Великдень всіх нас на гостини просить.Малює сонце полотно небес,І крашанку, як усмішку, підносить:Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!Учитель: Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей день вважався

днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного Воскресіння.

186

4-й учень: Ми дуже любим весь наш край і любим Україну,Її лани і зелен гай, в саду рясну калину.Там соловейко навесні співає між гілками.Та й ми співаємо пісні, змагається він з нами.5-й учень: Що за день чудовий Воскресіння,Сповнений любові і надій!За чиїмось мудрим повелінням світ довкола враз помолодів. Прямо в хату ллється сонця

повінь, вже давно такої не було.6-й учень: А душа моя стає раптово, наче біле лебедя крило. Хоче в небо визволення ради

із пітьми, що застує мені.Учитель: Великоднє свято дуже яскраве та багате своїми обрядовими атрибутами.

Особливо писанками, які вважалися символами життя. Не менш важливе місце займає і хліб наш насущний. Хай завжди він буде в хаті, на кожнім столі в обрамленні вишитого рушника. І найпершою молитвою нашої духовності воздається хвала Богові за хліб. Слава Тобі, Господи, що ми дочекалися Великодня, а з ним і освяченої Паски, і свяченого яйця.

1-й учень: Писанки писалі всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки, дівчинка купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб сподобались писанки мамі. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглася і тепер.

2-й учень: Писанки були Великоднім дарунком при "христосуванні". Люди віталися вигуком "Христос воскрес!", тричі цілувалися, обмінювалися писанками.

3-й учень: Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Писанки також носили і на могили своїх рідних.

4-й учень: З писанок чи крашанок розпочинався Великодній сніданок у кожній оселі. А коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш весь рік гарним і здоровим.

Фізкультхвилинка.Ось іде до нас весна. Все навколо ожива. Підсніжники прокидаються, проліски

посміхаються. Пташки прилітають, діти вибігають, на луках стрибають.Учениця: Гарна писанка у мене – мабуть, кращої нема!Мама тільки помагала, малювала я сама.Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних,І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них.Хоч не зразу змалювала, – зіпсувала п'ять яєць,Та як шосте закінчила, тато мовив: "Молодець!".Я ту писанку для себе для зразочка залишу,А для мами і для тата дві ще кращих напишу!

Інсценізація дівчатами уривка "Великодній четвер".– Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати. Писаночки-крашаночки напишемо

аж сім коробочок.– А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати! Писанки,

розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.– Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо?– Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене в садочку.– А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску молодого

соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори.– А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи.Учитель: До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось і розкажуть.

(Виходять дівчата в костюмах писанок).Усі писанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно,

від жари аж млосно.Червона писанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо! (Виконують

українську народну пісню "Писанка").

187

Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала.Зелена писанка: У траві мене варила, назелено закрасила.Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки.Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала.Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала.Біла писанка: А я така гарна й не передати!Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:Христос воскрес! – шепочуть квіти,Лунає шелест їх по лузі.Христос воскрес! – українські діти,Радійте всі – ви наші друзі!Учитель: Як гарно, що і сьогодні живе в Україні традиція зустрічати весну писанками.

Справжня писанка народжується довго. Роздивимося барвисте яйце. Чого тут тільки нема! На писанці можна побачити знайомі рослини, різноманітні геометричні малюнки і навіть зображення тварин. А придивіться до кольорів барвистої писанки. Яскраві, соковиті фарби якнайкраще передають весняну палітру. Ясно-жовтий колір символізує сонце, весняне тепло; блакитний – небо, повітря, чисту воду; зелений – воскресіння природи, розмаїтість рослинного світу; бронзовий – родючу матінку-землю; червоний – радість, любов, святковий настрій. Ваша справа – не забути звичай предків.

Фарбування, нанесення візерунків на писанки.Аналіз робіт.Підсумок заходу.

Великдень


Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва

З історії свята

Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії.

Святкують Великдень переважно у квітні, тому що Великодні дні не дотримуються певного числа – вони залежать від довготи м'ясниць, а тому можуть бути зміщені в часі.

Скажімо, з 1983 по 2000 рік Великдень лише тричі святкували в травні, а решта – у квітні.Великдень називають ще Великим Днем, або Паскою. Остання назва походить від

обрядового печива – паски, яка спеціально випікалася до цього дня. Великдень – родинне свято. На нього повинна зібратися родина, долаючи всі перешкоди. Кажуть, що й сонце на радощах у той день не заходить, тому цей день такий «великий». Це свято в родинах українців завжди було пов'язане з глибоким осмисленням життя людини на Землі.

Напередодні Великодня виготовляли писанки, крашанки, мальованки, їх не лише святили в церкві, а й обмінювались ними, немов великодніми картками-привітами.

У святкові дні дівчата починали водити хороводи під супровід розлогих пісень. Меншим дівчатам дозволяли грати в скакалки. Ці забавки тривали до того часу, доки не обсадяться городиною.

188

Воскресіння Христа – перемога Божої Правди. А традиційний Великодній привіт: "Христос Воскрес" – "Воістину (справді) Воскрес", – замінюють часто: "Христос Воскрес! – Воскресне Україна!". (В. Скуратівський. Обереги пам'яті. – Скарбниця, 1992).

Хід свята

Входять хлопчик, дівчинка, господиня з короваєм на рушнику.Здрастуйте, друзі хороші,Здрастуйте, друзі мої.В ясний цей день і погожий,Шлем вам вітання свої.Господиня. У нас здавна є традиція славна: Воду брати з чистої криниці, Муку з ярої пшениці. Руками добрими замісити І гостей на свято запросити. Хлопчик. Прийміть щиросердечні вітання зі Святом Свят і Торжеством Торжеств —

Великоднем!Дівчина. Радіймо торжеству Життя, дарованого нам Господом!Звучить музика. Всі вклоняються. Коровай кладуть на стіл на сцені. Господиня. Великдень – одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській

релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.

Хлопчик. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь.

Дівчина. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини, інколи і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Сходять зі сцени.Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).Мотря. Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!Уляна. Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!Мотря. Горщики під лавкою поросли отавкою,Мисочки на полиці поросли печерицями.Уляна. Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?Сім днів хати не мела, печі не топила!Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,Віник на кілочку, а мисник – в куточку!Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!Як прийде Великдень, буде в мене гарно.(Прибирає кімнату).Господиня. Ой, вже близько любе свято!Діточки, скоріш до хати!Бо вже недалечко Червоне Яєчко! Як верба розцвіла на зелене гілля –Вербова Неділя!Через тиждень – вже Великдень!Жартома б'є зеленим гіллям верби дітей, що входять до залу, примовляючи:– Не я б'ю – верба б'є. Не я б'ю – верба б'є!Через тиждень Великдень!Недалечко – червоне яєчко!

189

Страсної п'ятниці люди замішували тісто, а в суботу пекли паску. Паска – здобне тісто, невисокої широкої форми. Верх паски прикрашали: робили з тіста обруч, хрест – "аби файно росла".

Господиня вносить паску. Звучить музика.Господиня. Добра паска вродилась, значить, в нашій родині буде все гаразд.Хлопчик. Поки в хаті пеклася паска, а на вулиці тим часом...Всі діти сходять зі сцени, залишається автор.Автор. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко,Та котилось воно недалечко... Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла, Своїх діток забавляла.Квочка з курчатами виходить під музику. 1-е курча. Он, дивіться, яєчко на стежці котиться.2-е курча. Ану ж, яке воно на колір? Квочка. Біле, як сніг!1-е курча. А сніг який? Я ніколи снігу не бачив.Квочка. Такий білий, як оте яєчко, що котиться. Однак скоро Великдень. То давайте

пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.Автор. Закотили курчатка яєчко до своєї хатки й ну його фарбувати... Припустив теплий

дощик. Потім стала веселочка в небі.Вибігає дівчинка-веселочка.Автор. Курчатка у веселочки фарб позичили, На білому яєчку весну намалювали. Малювали фарбами і писали пір'ячком… І покотилась писанка зеленим подвір'ячком...Вибігає дівчинка-писанка, її доганяють курчатка.Автор. Курчатка її доганяли, з нею на подвір'ї грали І на свято Великодня дітям подарували.Звучить музика. Виходять діти із писанками. Стають півколом. У центрі – писанка.Писанка. Як уродилась, то була біла.Тепер подивіться – рябенька я, ціла.Розмальовані в мене бочки – Жовті, червоні і білі квіточки.Положать на стіл мене –Я гостям засміюсь.Ану, відгадайте-но,Як-то я звусь?Діти. Писанка.Писанка сходить зі сцени. Діти сідають на лавку. Входить Господиня.Господиня. Фарбоване великоднє яйце мало різні назви: "писанка", "крашанка",

"мальованка".Дівчатка, де ж ваші писанки?Дівчатка імітують розмалювання писанок. Виходять діти.1. Ой малює Одарочка Писанки червоні,І біжать до неї взори – Півні, зорі, коні.2. Кожне просить на писанці Його написати. Кожне хоче звеличати Господнєє свято.3. Кожне каже: "На писанці Я вже не віднині.

190

Мене здавна так писали, Та ще в Україні".4. Подумала Одарочка, Сіла за роботу. Вже всі взори на писанці У Велику Суботу!Дівчатка співають, сидячи на лавці, імітують розмальовування писанок. Допомагає їм

Господиня.Пісня "Писанка" (Сл. Д. Чередниченка, муз. В. Кравчука).Розмалюю писанку, розмалюю, Коника гривастого намалюю. Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю. Розмалюю писанку, розмалюю, Різьблену сопілочку намалюю. А моя сопілочка буде грати, Буде коник весело танцювати. Звучить музика. Виходять писанки.Господиня. За українськими традиціями кожен колір на розфарбованому яєчку має певне

значення. Кожна писанка розповідає сама за себе.Червоний – колір життя, колір крові, дня, радості, любові.Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості, буття.Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.Чорний – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, жита, життя.Писанки сходять зі сцени.Господиня. Гарні писанки ми намалювали. А зараз настав час і відпочити.Проводяться рухливі ігри, конкурси.Господиня. Трішки відпочили. А тепер час збирати кошика, який ми до церкви святити

підемо. Покладемо ми до кошика і сир, і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше – ми повинні покласти паску, крейду, писанку та свічку.

Виходять паска, крейда, писанка, свічка.Паска (гордо). Та що там говорити! Важливіша я тут! Без мене вас святити До церкви не підуть. Я головна на святі, Мій рід йде з давнини. Шанують нас віками І славлять щовесни. Та й Паскою Великдень Звуть люди на землі! Тоді і день великий, Як паска на столі... Крейда. Я теж, як ви, свячена.Лиш з церкви принести – На дверях, хоч не вчена, Малюю я хрести. Писанка. Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках, Красу митців несу я, їх славлячи в віках. Мене кладуть у свято

191

На пишному столі, Щоби моїм убранством Втішалися малі! Без мене цеє свято Не буде тим, чим є! Бо ж писанка багато Вам радості дає.Свічка (до всіх). О. знати ми повинні Шану собі й другим, Любов, як ту святиню, Нести до серця всім. Свята – це дні єднання З родиною родин,Це наше спільне знам'я, Бо ми народ один!Господиня. Тепер все, як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.Вибігають 3 учні.– А можна я кошика до церкви понесу?– А можна я? (Сперечаються). – Ні, я!Господиня. Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.1. Людей до церкви скликає,А сам у ній не буває. (Дзвін)2. Є деревце – не полінце.Багато дірочок має, Весело співає. (Сопілка)3. Кинути вгору – то біле, Кинути на землю – то жовте. (Яйце).Господиня. Всі загадки добрі! А кошика будемо нести по черзі. (Йдуть, забирають

кошик). Звучить музика. З'являються декорації церкви. Троє учнів читають вірш.1-й. Вдягла весна мережану сорочку У день святий, звільнившись від турбот, І піднімає волошкові очіДо вищих, до церковних позолот. 2-й. Великдень всіх нас на гостини просить, Малює сонце золото небес,І крашанку, як усмішку підносить... Христос воскрес! Воістину воскрес! 3-й. І дзвони засріблилися завзяті, І ніби покотилось між людьми: – Христос воскрес! Чи, може, на цім святі Із бездуховності воскресли ми?!Звучить магнітофонний запис дзвонів. Всі встають (виходять із церкви). Перед сценою

шестеро дітей. В руках тримають запалені свічки.

Христос воскрес!1. Співає жайворонок з небес:"Христос воскрес! Христос воскрес!"2. У небо дзвін гуде з села:"Христос воскрес! Йому хвала!"3. В проміннях сонячних блакить:"Христос воскрес! Його хваліть!"4. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:"Воскрес Христос – Господній син!"

192

5. Радіють діти у вінках:"Христос воскрес на небесах!"6. І вся земля, мов той вінок – З чудесних трав, дітей, квіток!І в серці радість через край: Воскресли поле, річка, гай! І лине пісня до небес: "Христос воскрес! Христос воскрес!"Господиня. Дай нам силу й розум, щоб ми в школі добре вчились. Віру в тепле, серце чисте, щоб неправді не корились. Нам усім даруй здоров'я, згоду учнівській родині. Дай твій захист, волю й долю добрим людям в Україні.Учні сходять зі сцени із свічками.1-й учень. От і зустріли ми Великдень.2-й учень. Це свято буває завжди весною, яка приходить разом з теплим сонечком,

травичкою і квіточками.3-й учень. Радіє природа, радіють люди, дорослі й малі.Сходять зі сцени. Вибігають три дівчинки.1-а дівчинка. Вийди, Петре, на вулицю, Винось скрипку під полою. Винось скрипку під полою, Заграй дівкам під вербою! Виходить хлопчик із скрипкою. 2-а дівчинка. Вийди, Грицю, на вулицю, Винось бубон під полою. Винось бубон під полою, Заграй хлопцям під вербою! Виходить хлопчик із бубонцями. 3-я дівчинка. Вийди, Іване, на вулицю, Вийди, Іваночку, Винеси сопілочку Та й заграй весняночку. Виходить хлопець із сопілочкою, всі діти танцюють під мелодію веснянки. Вибігають

троє дівчат і троє хлопчиків. Дівчатка дарують хлопчикам писанки. Хлопці – букетики верболозу. Дівчата: "Христос воскрес!". Хлопці: "Воістину воскрес!"

Господиня. Закінчуються Великодні свята, і наше свято також скінчилось. То дай нам, Боже, у полі роду, а в хаті згоду.

Мирного і голубого вам неба, Запашного теплого хліба на вашому столі,Джерельної води у спеку, І ніколи ніякої біди у житті.Учениця. Любі гості! На прощанняВи прийміть від нас вітання, В дарунок всі наші пісні І ось ці пригощання.

Українські писанки – символ Великодня


Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва

193

Хід свята

Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.

Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.Дзвенять дзвони: понад міста, понад села Лине вісточка весела. Ясне сонечко над селом, Наче писанка, зійшло. Вибігайте з хати, діти! Як сьогодні не радіти? Вийдем-вийдем на горбок, Заспіваєм гаївок, Що весна вже воскресла, Нам Великдень принесла. Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану

писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати? Діти. Так.Виконується пісня-гаївка.Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день – Великдень?Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на Україні ще з

X століття навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей день, будь ласка.

Виходять дівчата і читають вірші про Великдень.1-а дівчина. Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і змінившись від турбот, І піднімає волошкові очі До вищих, до церковних позолот. 2-а дівчина. Душа стає в цю днину молодою, Забувши, що слова бувають злі,І повняться старання добротою На ранньому скоромному столі. 3-я дівчина. Великдень всіх нас на гостини просить. Малює сонце золото небес І крашанку, як усмішку підносить. Христос воскрес! Діти (хором) Воістину воскрес! 4-а дівчина. І дзвони засріблилися завзяті, І ніби покотилось між людьми: – Христос воскрес! Чи, може, на цім святі Із бездуховності воскресли ми? Діти обмінюються крашанками, засвічується свічка. Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято. Святої неділі

скрізь звучить піднесене вітання "Христос воскрес!". У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.

Учень. А чи знаєте ви, що святіше за хліб? (Паска).Учитель. Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христове стало яйце.

У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя,

194

продовження роду. За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.

Учні загадують загадки гостям.• В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах катається, до церкви

збирається. (Крашанка).Учитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення.

Діти демонструють крашанки і розповідають про них.1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров'я.4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами.

Крашанки характерні для Західної України.Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом. Мальованка розмальовується

пензликом.Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької трубочки), в якого

заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу. Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

Діти, а які повір'я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?Учні розповідають повір'я.1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало

в силі.4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка

охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).Гра "В блудька".Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві

зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра "В дряпка".Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався

підійти до неї.Гра "Битки".Гравці "стукали" крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і програв.Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!Діти стали у кільце, В кожного в руках яйце. Юлі випало на славу Розпочати гру-забаву, Дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем

195

І постукує яйцем. Що не стукне – трісь і трісь, – Яйця тріскаються скрізь – І ось раптом яйце – хрусь! – Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього разів три І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним. В Олі писанка ціла, Оля в грі перемогла! Учитель. Треба пам'ятати, що їсти паску можна лише свячену.Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.1-й учень. Баранці, олені, коні – то небесні посланці, як і птахи. 2-й учень. Кривулька знаменує собою нитку життя, вічність сонячного руху.3-й учень. Безконечник є символом безконечності, безсмертя, хвиль життя.4-й учень. Трикутник – символ вогню, безсмертя, чоловічої та жіночої сили, родини. 5-й учень. Драбинка символізує прагнення до вищої мудрості.6-й учень. Дерево –це дерево життя.7-й учень. Риби – це символ душі Христа.Учитель. Дякую, діти. Великдень – весняне свято. Давайте заспіваємо весняну пісню

"Щебетала пташечка".Щебетала пташечка (українська народна пісня в обробці Я. Степового).Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком. Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,Як легенька хмаронька в небі ясная. Вбери степи травами, вквітчай квітками,Потоки купавами білосніжними. Осип луки перлами, вкропи росами, Розлийся джерелами стокосими. Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком.Учитель. А зараз нехай наші шановні гості спробують відповісти на запитання стосовно

легенд та звичаїв, пов'язаних з писанками, крашанками.– Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо за це Бог наказує

хворобою).– Куди дівають шкаралупу? (Викидають на текучу воду або дають курям, чи сиплять під

дерева в садку).– Для чого відкладають свячене яйце, прийшовши з церкви? (Після сніданку господар бере

ці яйця і йде до хліва, де, проводячи крашанкою по спині кожної тварини, каже: "Христос Воскрес!". Потім обчищає яйце і дає їсти худобі, щоб вона була здорова).

– Дякую за цікаві відповіді!Діти нагороджують гостей писанками за правильні відповіді.Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.1-а дівчинка. Я писала писаночку, Писала, писала, Щоби моя писаночка Слави здобувала!2-а дівчинка. Я писала писаночку. Кольори вкладала, Щоби людям писаночка

196

Радість дарувала!Хлопчики. Ой, кувала зозуленька, Пищали курчата. Дофарбуйте писаночку, Просимо, дівчата!Дівчата. Що у моїм городчику Горішки трясуться, Дала би вам по писанці –Кури не несуться.Хлопчики. Який листок на яворі, Такий на калині. Подаруйте писаночки,Просимо вас нині.Дівчата. Дали би вам по писанці, Ще й по писаночці, –Не нанесли яєць кури,Вибачайте, хлопці!ХлопчикиОй, калина, калиночко,В воду нахилися.Ой, ти, гарна дівчинонько,Чом мене боїшся?Дівчата. Ой, молоді легіники, У гості зайдете? Я згубила писаночку!Чи її знайдете?Діти (разом).Ой, кувала зозуленька,Кувала, кувала,А ми свої писаночкиРідним дарували.Учень. Яєчко розмальоване, барвисте, Ним тішиться і старець, і дитя. Творіння рук людських,святе і чисте, Маленький символ нашого життя.Учениця. Тут кожна лінія з небес Промінчиком окреслює хвалу і славу Богу. Христос воскрес! Воістину воскрес, До вічності вказавши нам дорогу! Виконується танок "Українські рушники".Учитель. Дякую всім за свято! Нагадую, що в цьому році справжнє свято Великодня

відзначатиметься 23 квітня. Тож сходіть до церкви паски освятити та й про писанки й крашанки не забудьте.

1-й учень. Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я, Їх славлячи в віках!2-й учень. Мене кладуть на свято На пишному столі, Щоби моїм убранством Втішалися малі.

197

3-й учень. Без мене наше свято Не буде тим, чим є,Бо писанка багатоВсім радості дає!4-й учень. В цій писанці вкраїнській Душевна глибина, Живе блакить барвінка Й хода весни красна.Учитель. Писанку прославляють люди не тільки у віршах, а й у піснях. Послухаємо пісню

"Писанка".Розмалюю писанку, розмалюю, Гривастого коника намалюю. Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю.Розмалюю писанку, розмалюю, Різьблену сопілочку намалюю. А сопілка буде грати –Соловейко щебетати, А гривастий кониченько Славно танцювати. Учитель. На завершення хочу вам розповісти легенду.Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться

писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки, люді добрі.

Співаймо разом з нами пісню "Молитва"."Молитва" (сл. О. Кониського).Боже Великий, єдиний! Нам Україну храни, Волі і світу промінням. Ти її осени. Світом науки і знання Нас усіх просвіти, В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний, Нам Україну храни, Всі свої щедроти Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго світа, Щастя дай, Боже, народу І многії літа! Всім дякую. До зустрічі. Бувайте здорові! Хай вам щастить!

Свято Пасхи


Харченко Ольга Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 321 м. Києва

198

Мета: розширити знання учнів про Великодні свята, їх символи та Великодні привітання; поглиблювати знання з писанкарства; розвивати інтерес до читання символічних знаків; вчити закодовувати власні побажання у графічних знаках; розвивати фантазію, уяву, творчість; виховувати прагнення підтримувати традиції рідного народу.

Обладнання: повітряні кульки, пофарбовані яйця, писанки, паска, оздоблювальний матеріал, макет української селянської хати, два образи, вишиті рушники, українські костюми, костюми Марії Магдалини, імператора.

1-ша дитина: Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і звільнившись від турбот, І піднімає волошкові очі До віщих, до церковних позолот. Душа стає в цю днину молодою.2-га дитина: Забувши, що слова бувають злі. Повняться старання добротою На ранньому скоромному столі. Великдень всіх нас на гостини просить,Малює сонце полотно небесІ крашанку, як усмішку, підносить.Разом: Христос воскрес! Воістину воскрес!Слово вчителя: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята –

Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

Інсценізація. (Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується

до найкращого свята, – до Великодня.Діти: А чого б'єш?Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона

першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.

Слово вчителя: Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне і величне свято. Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам.

Інсценізація. (входить Марія Магдалина, вітаючись).Слово вчителя: Скрізь розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на Хресті

і про Воскресіння.(З'являється імператор, важно проходить до трону).Слово вчителя: Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити

імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві.

Марія Магдалина: "Христос Воскрес!"Слово вчителя: Здивувався імператор.

199

Імператор: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним".

Слово вчителя: І тут сталося чудо – яйце почервоніло.Імператор: "Воістину Воскрес!» (взяв яйце і разом з Марією Магдалиною виходить).Слово вчителя: Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка — робимо писанки,

даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес! " А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!"

1-ша дитина: Христос воскрес – радійте, діти, Біжіть у поле, у садок, Збирайте зіллячко і квіти, Кладіть на Божий хрест вінок!2-га дитина: Нехай бринять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай, Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край.3-я дитина: На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес... Збирайтесь, діти, ну ж співати.Разом: Христос воскрес! Христос воскрес!Слово вчителя: Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю та в життя

вічне. Отож, на Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.

Дитина: Котилася писаночкаЗ гори на долину,Прикотилася прямісінькоДо нас у гостину.Пісня "Розмалюю писанку".Сьогодні писанка стала символом відродження весняного сонця, всього живого. Його

почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка.У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, є музей писанки. Єдиний у світі!

Гра "Впізнай яєчко".– Нині нам відомі кілька видів оформлення ритуальних яєць.Подивіться і скажіть, як називаються яйця, що лежать у вас на столі (групова робота, діти

розглядають яйця, визначають їх назву, за потреби користуються таблицею).1-ша дитина: Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником,

найчастіше відваром цибулі.2-га дитина: Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.3-я дитина: Дряпанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.4-та дитина: Мальованки – яйця, розмальовані пензликами.5-та дитина: Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка.6-а дитина: Яєчко розмальоване, барвисте,Ним тішиться і старець, і дитя, Творіння людських рук, святе і чисте,Маленький символ нашого життя.(Діти вибирають яйця, кожна група з'єднує, утворюючи великодню квітку).Підсумок святкового заходу.

200

Створення колективної композиції "Великодній вінок".Всі виконують пісню "Великдень".

Золоте правило



Дійові особи: бабуся; її онук Артем; гості.Кімната. Артем складає портфель, збираючись до школи, входить бабуся. Бабуся: Артемчику! Не запізнишся до школи? Артем: Ні, вже біжу.Бабуся: Чекай-но, сьогодні ж день народження Владислава. Твої однокласники будуть

його вітати, ти б теж щось приємне приготував для нього. Артем: Бабусю! У нашому класі щодня в кого-небудь день народження. На всіх

подарунків не накупиш.Бабуся: Але він твій друг! І його потрібно привітати.Артем: (зітхає) Потрібно, звичайно... Добре, я йому подарую... я йому подарую… а, ось,

фломастери. (Кладе у портфель фломастери).Бабуся: Але ти скаржився, що вони вже не пишуть! Незручно якось! Артем: Зручно, бабусю. Якщо поплювати на них, намочити добряче, писатимуть як нові.Бабуся: Артеме! Давай подаруєш щось інше. Ти й Ганнусі подарував поламану ручку. Так

не можна. Артем: Нема коли. Я побіг.Бабуся: Не затримуйся після уроків, будь ласка. Тітка Марія з Ганнусею обіцяли зайти

ввечері.Артем: Добре, бабусю, прийду вчасно. Бувай.Бабуся: Старі фломастери – в подарунок! Владислав, напевно, образиться. Але треба

йти – готуватися до приходу гостей.На столі – посуд, на тарілочці лежать шматочки торту. Видно, що були гості. Чути

голоси.Бабуся: До побачення, Маріє! Артем: Ганнуся, телефонуй, дякую за подарунок.Гості: Дякуємо за частування, чай і торт були дуже смачні.До кімнати заходить бабуся и Артем, який тримає в руках подарунок.Артем: Бабусю, дивись. Цікаво, що подарувала мені Ганнуся. (Розгортає подарунок, виймає гарну сорочку дуже маленького розміру. Здивовано

розглядає).Артем: (Прикладає сорочку до себе) Це мені?Бабуся: Ой, яка гарна! Артем: Вона-то нічого, але мала!Бабуся: Нормальна сорочка! Ти її намочи, добряче натягни. Нехай на тобі висохне – стане

як раз.Артем: Ти знущаєшсяз мене. Це Ганнуся з неї виросла, а викинути шкода: "На,

Артемчику!" Ото вже скнара!Бабуся: Ніяка вона не скнара! Ганнуся так само, як і ти, не дотримується «золотого

правила».Артем: Що це за правило й чому воно золоте?Бабуся: "Золотим правилом" християни називають одну із заповідей Ісуса Христа.

Правило дуже просте, але воно стає чудодійним для всіх, хто ним користується.

201

Артем: Дуже цікаво.Бабуся: Ось послухай: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме

чиніть їм і ви".Артем: Як ти кажеш? Стався так до інших людей, як хотів би, щоб і до тебе ставилися?Бабуся: Так, Артемчику, саме так!Артем: (Знову прикладає до грудей сорочку). Виходить, це мені висохлі фломастери й

поламана ручка відгукуються.Бабуся: Виходить, що так!Артем: Отже, якщо я хочу, щоб мене любили, я сам маю всіх любити?Бабуся: Звичайно. Якщо хочеш мати вірних друзів, сам будь вірним; якщо любиш

приємні сюрпризи, роби їх іншим; якщо хочеш поваги до себе...Артем: (Перебиває бабусю). Зрозумів, зрозумів: умій поважати інших. І так у всьому-

всьому?Бабуся: Авжеж! Та хіба ж це складно?Артем: Любити легко тільки себе, а інших... інших – буває складно.Бабуся: За добро любити неважко.Артем: За добро можна, звичайно, але..Бабуся: Артеме, я думаю, що в будь-якій людині, якщо вона, звісно, не закінчений

негідник, можна знайти гарні риси характеру. От за них уже й можна любити.Артем: Можливо, бабусю! Але щось ніхто не квапиться першим чинити добро іншим.Бабуся: А ти почни! Запевняю – нічого не втратиш. Побачиш, тобі сподобається.Артем: Повірю тобі, бабусю. Спробую-но я це золоте, чудодійне правило ... на Юркові.

Знаєш його? Він з паралельного класу, з "Б".Бабуся: Знаю. Щось він перестав до нас заходити. Ви, здається, були приятелями.Артем: Були, але вже не товаришуємо.Бабуся: Чому ж так?Артем: Розумієш, йому подарували захоплюючу книжку про інків. Мені дуже хочеться її

почитати. А він не дає.Бабуся: Мабуть, дуже рідкісна книга?Артем: Каже, що дуже, і боїться, що раптом я її загублю.Бабуся: Його побоювання можна зрозуміти.Артем: А я йому зараз дещо запропоную. (Телефонує). Юрко, ти? Здивований? А в мене

сьогодні гарний настрій. Слухай-но, заходь. Тортом поласуємо, бінокль мій візьмеш. Та, ні (Слухає відповідь). Та нема за що так дякувати. (Слухає відповідь). Що? Книга про інків? Звичайно, ще й як мрію! Так ти її захопиш? (Слухає відповідь). От здорово! Чекаю! (Кладе слухавку). Бабусю, неймовірно! Юрко вже біжить і свою безцінну книгу несе. Я думав, що ніколи її не випрошу в нього. А він сам запропонував.

Бабуся: От бачиш! Переконався?Артем: Ще й як переконався! Справді чудодійне правило! (До глядацького залу).Друзі, як на мене, варто запам'ятати цю золоту істину: "Тож усе, чого тільки забажаєте,

щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви".Бабуся: Запам'ятали? А тепер виконуйте й чекайте на приємні сюрпризи! Вони

обов'язково будуть.

202

ЗМІСТ

Урок 1. Подорож Дорогою ДобраВаріант уроку. Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва………….….…..… 4-6Урок 3. Божий світ навколо насВаріант уроку. Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва………….……...….. 6-7Урок 5. Добро і зло в нашій душі. Совість – голос БожийВаріант уроку. Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва………………………...…. 7-10Варіант уроку. Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 30. Києва……………………………………………………………………………………..….. 10-16Варіант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва 16-19Урок 6. Коли добро перемагає злоВаріант уроку. Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва.............................. 19-20Варіант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва 20-21Урок 7. Батьківська любов. Отець наш НебеснийВаріант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва. 22-23Урок 8. Мої рідні. Моя родинаВаріант уроку. Авраменко Раїса Миколаївна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва…………………………………………………….………………………………… 23-25Варіант уроку. Черниш Ганна Григорівна, вчитель ЗНЗ № 211 м. Києва……………..……… 25-27Варіант уроку. Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва………………….. 27-29Урок 9. Наш рід. Ми – християниВаріант уроку. Чалишева Вікторія Валентинівна, вчитель ЗНЗ № 230 м. Києва…….……... 29-31Урок 10. Храм - Дім БожийВаріант уроку. Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва………….….… 31Варіант уроку. Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва…………….….…. 32-33Варіант уроку. Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва…..... 33-34Варіант уроку. Аксентьєва Людмила Андріївна, вчитель ШДС "Калинка" м. Києва……..… 34-36Урок 12. Мої вчителі. Ісус Христос – УчительВаріант уроку. Манойленко Лариса Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 12 м. Києва……….….. 36-37Урок 13. Милосердя. Святий МиколайВаріант уроку. Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва……………….… 38Урок 14-15. Свято Різдва. Святкування Різдва в УкраїніВаріант уроку. Харченко Ольга Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 321 м. Києва…………….... 38-40Урок 16. Свято у нашому доміВаріант уроку. Даценко Наталія Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 33 м. Києва…………..…….. 40-42Варіант уроку. Яремчук Валентина Григорівна, вчитель ЗНЗ № 55 м. Києва……………..… 42-43Урок 17. Хрещення Господнє. Хрещення у нашому життіВаріант уроку. Даценко Наталія Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 33 м. Києва…….……….….. 44-45Урок 18. Земля наша ріднаВаріант уроку. Дюдіна Олена Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва……………..…. 46Варіант уроку. Даценко Наталія Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 33 м. Києва……………..….. 47-49

203

Варіант уроку. Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва……………..……. 49-50Урок 19. Україна – країна благословеннаВаріант уроку. Бахіна Людмила Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 261 м. Києва…….……….. 50-53Варіант уроку Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва. 53-55Урок 20. Свято СтрітенняВаріант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва. 55-57Варіант уроку. Манойленко Лариса Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 20 м. Києва…..….…… 57-59Урок 21. Добрі та погані звичкиВаріант уроку. Ющенко Олена Валентинівна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва……………..…………………………………………………….............................. 59-60Варіант уроку. Яремчук Валентина Григорівна, вчитель ЗНЗ № 55 м. Києва……………..… 60-63Варіант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва 63-65Урок 22. Прощення і вибаченняВаріант уроку. Майданник Тетяна Володимирівна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 211 м. Києва..................……………………………………………………………..….. 65-67Урок 23. Послух і непослухВаріант уроку. Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва…………..……. 67-69Варіант уроку. Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва……………….… 69-70Урок 24. Тарас Шевченко в дитинствіВаріант уроку. Ющенко Олена Валентинівна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва…………………………………………………………………………………….... 70-71Варіант уроку. Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва …………….…... 71-72Варіант уроку. Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва…………….…..….. 72-74Варіант уроку. Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва………………...… 74-76Урок 26. Плекати свою душу. Притча про сіячаВаріант уроку. Козловська Оксана Борисівна, вчитель ЗНЗ № 236 м. Києва…………..….… 76-79Варіант уроку. Андрійчук Олена Олегівна, вчитель ЗНЗ "Ріка життя" м. Києва………...… 79-81Урок 27. Праця в нашому життіВаріант уроку. Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м. Києва..…. 81-83Урок 28. Хліб наш насущнийВаріант уроку. Авраменко Раїса Миколаївна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва…………………………………………………………………………………...…. 83-85Варіант уроку. Михайленко Олена Василівна, вчитель ЗНЗ № 150 м. Києва……………….... 85-87Варіант уроку. Махарин Наталія Володимирівна, вчитель школи-інтернату № 22 м. Києва.

87-89

Варіант уроку. Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва…….…………….. 90-91Варіант уроку. Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м. Києва.…... 91-94Варіант уроку. Москальцова Катерина Василівна, вчитель ЗНЗ № 297 м. Києва……….….. 94-95Варіант уроку. Бойко Оксана Вікторівна, Шовкопляс Тетяна Василівна, Лямпарська Світлана Анатоліївна, вчителі ЗНЗ № 63 м. Києва…………………………………………….. 95-97Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над зломВаріант уроку. Бояринцева Валентина Іванівна, вчитель ЗНЗ № 133 м. Києва…….……..…. 97-100Варіант уроку. Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м Києва……. 100-102Варіант уроку. Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва………………………………………………………………………………….…. 102-105Варіант уроку. Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва…..... 105-107Варіант уроку. Манойленко Лариса Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 29 м. Києва…………… 107-111Урок № 30. Краса та багатство великодніх звичаїв в УкраїніВаріант уроку. Авраменко Раїса Миколаївна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва…………………………………………………………………………………..….. 111-112Варіант уроку. Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва………………………..…. 112-114Варіант уроку. Махарин Наталія Володимирівна, вчитель школи-інтернату № 22 м. Києва.

115-116

Варіант уроку. Шовкопляс Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 63 м. Києва……………….… 116-119Варіант уроку. Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва……………….… 119-120Урок № 31. Найдорожче у світі – мамаВаріант уроку. Бояринцева Валентина Іванівна, вчитель ЗНЗ № 133 м. Києва…………..…. 120-124

204

Варіант уроку. Махарин Наталія Володимирівна, вчитель санаторної школи-інтернату № 22 м. Києва…………………..………………………………………………………………..… 125-126Варіант уроку. Яремчук Валентина Григорівна, вчитель санаторної школи-інтернату № 55 м. Києва………………………………………………………………………….………..…. 126-127Варіант уроку. Ткаченко Світлана Вікторівна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 75 м. Києва………………………………………………………………..…………………..… 128-130Варіант уроку. Остапюк Марина Вікторівна, вчитель ЗНЗ № 316 м. Києва……………..…. 130-132Варіант уроку. Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва…………….…..…. 133-134Урок №33. Вдячність тому, хто дарує доброВаріант уроку. Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва. 134-136День Святого МиколаяВаріант сценарію свята. Михайленко Олена Василівна, вчитель ЗНЗ № 150 м. Києва…..… 136-140Варіант сценарію свята. Ярославська Олена Павлівна, вчитель ЗНЗ № 163 ім. М.П. Кирпоноса м.Києва………………………………………………………………………..…. 140-148Варіант сценарію свята. Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва……………………………………………………………………………….….……….... 149-154Варіант сценарію свята. Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 301 м. Києва….... 154-159Варіант сценарію свята. Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва………..… 159-161Свято МатеріСценарій свята. Михайленко Олена Василівна, вчитель ЗНЗ № 150 м. Києва……………..… 161-162Нема в світі наймилішого, як матінка люба (родинне свято в 1-му класі)Сценарій свята. Петрик Валентина Іванівна, вчитель школи-інтернату № 23 м. Києва….. 163-164Ми матір називаємо святоюСценарій свята. Аксентьєва Людмила Андріївна, вчитель ШДС "Калинка" м. Києва….…... 164-171Свято Різдва ХристовогоСценарій свята. Майданник Тетяна Володимирівна, вчитель спеціалізованої середньої школи № 211 м. Києва………………………………………………………………..………….... 171-173"Що третій же праздник – святе Водохреща"Сценарій свята. Западинська Лілія Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 163 м. Києва…………………….. 173-177Свято Стрітення ГосподньогоСценарій свята. Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва….... 177-182Світле свято ВеликодняСценарій свята. Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва……………………... 182-185Христос воскрес і дух наш воскресаєСценарій свята. Петрик Валентина Іванівна, вчитель школи-інтернату № 23 м. Києва….. 185-187ВеликденьСценарій свята. Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва……………………....... 187-192Українські писанки – символ ВеликодняСценарій свята. Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва…………….…….….… 192-197Свято ПасхиСценарій свята. Харченко Ольга Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 321 м. Києва………...…… 197-199Золоте правилоСценарій свята. Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва………..…………. 199-201

205

Education

авторські уроки з курсу християнська етика м київ