На конкурс

Міністерство освіти і науки УкраїниДепартамент освіти і науки

Хмельницької обласної державної адміністраціїУправління освіти і науки

Кам’янець-Подільської міської радиНауково-методичний центр

Станція юних туристів

Методичні рекомендації з організації та проведення пошуково-дослідницької

роботи під час краєзнавчих екскурсій, походів, експедицій

Укладач:Недря Тетяна Володимирівна,керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Станції юних туристів

Кам’янець-Подільський

2014

Недря Т. В. Методичні рекомендації з організації та проведення

пошуково-дослідницької роботи під час краєзнавчих екскурсій,

походів, експедицій. – Кам’янець-Подільський, 2014. – 21с.

Дана методична розробка містить рекомендації щодо організації

та проведення пошуково-дослідницької роботи під час краєзнавчих

екскурсій, походів, експедицій, буде корисна керівникам

експедиційних загонів, вчителям та учням загальноосвітніх та

позашкільних навчальних закладів, які беруть участь у. краєзнавчо-

пошукових заходах. Додатки містять приклади проведення пошукової

роботи з досвіду автора методичних рекомендацій.

Відомості про автора:

Недря Тетяна Володимирівна – керівник гуртка «Історичне

краєзнавство» Кам’янець-Подільської Станції юних туристів.

2

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… 4

Основна частина…………………………………………………………. …… 6

1. Методика організації та проведення пошуково-дослідницької роботи під

час краєзнавчих екскурсій, походів, експедицій…………………………….. 6

2. Вибір краєзнавчої теми та об'єктів для дослідження, визначення основних

завдань краєзнавчого пошуку………………………………………………… 6

3. Цільовий збір письмових, усних та інших джерел, пов'язаних з обраними

об'єктами та місцевістю їх розташування, опрацювання інформації…........ 9

4. Опрацювання картографічного матеріалу району краєзнавчого пошуку,

розробка маршруту краєзнавчої екскурсії, походу, експедиції…………….. 10

5. Проведення краєзнавчої пошуково-дослідницької роботи під час

проходження маршруту. Суспільно-корисна праця краєзнавців………….. 11

6. Систематизація та опрацювання зібраного матеріалу, написання письмової

роботи, підведення підсумків………………………………………………… 13

Висновки………………………………………………………………………. 15

Використана література………………………………………………………. 16

Додатки………………………………………………………………………… 18

3

ВСТУП

Краєзнавство та туризм – важливі чиники у формуванні

національної свідомості, творчого розвитку особистості. Одним з

головних важелів у вихованні майбутнього патріота незалежної

України є залучення до туристсько-краєзнавчої роботи, до глибокого

вивчення історії свого краю, пам'яток природи, культури, а також

традицій, обрядів, релігійного середовища українського народу.

Велика увага приділяється активному залученню молоді до участі у

Всеукраїнських експедиціях, акціях, рухах, конкурсах, які

передбачають обов'язкове проведення пошукової роботи.

Для втілення цих ідей у життя керівникам експедиційних загонів

необхідно забезпечення комплексу заходів, спрямованих на

організацію і свідоме користування пошуково-дослідницькою

методикою в туристсько-краєзнавчій роботі з учнівською молодю. І

якщо організація та проведення краєзнавчих екскурсій, походів,

експедицій не викликає значних труднощів у організаторів

туристсько-краєзнавчої роботи, то організація пошуково-

дослідницької роботи та суспільно-корисної праці під час екскурсій,

походів, експедицій є проблематичною.

Мета: активізація краєзнавчої та пошуково-дослідницької

роботи експедиційних загонів шляхом забезпечення комплексу

заходів, спрямованих на організацію і свідоме користування

пошуково-дослідницькою методикою в туристсько-краєзнавчій

роботі з учнівською молоддю.

4

Завдання:

- допомогти керівникам краєзнавчих загонів, юним краєзнавцям

оволодіти методикою проведення пошуково-дослідницької

роботи та суспільно-корисної праці під час екскурсій, походів,

експедицій.

- оволодіти методикою пошуково-дослідницької роботи юними

краєзнавцями

- показати приклади пошуково-дослідницької роботи та

суспільно-корисної праці під час екскурсій, походів, експедицій.

Дана методична розробка буде корисна керівникам

експедиційних загонів та учням загальноосвітніх, позашкільних

закладів, які беруть участь в краєзнавчо-дослідницкій роботі.

5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Методика організації та проведення пошуково-

дослідницької роботи під час краєзнавчих екскурсій, походів,

експедицій

Підготовка та проведення краєзнавчої пошуково-дослідницької

роботи експедиційними загонами учнівської молоді складається з

таких етапів:

вибір краєзнавчої теми та об'єктів для дослідження,

визначення основних завдань краєзнавчого пошуку;

цільовий збір писемних, усних та інших джерел, пов'язаних з

обраними об'єктами та місцевістю їх розташування,

опрацювання інформації;

робота з картографічним матеріалом району краєзнавчого

пошуку, розробка маршруту краєзнавчої екскурсії, походу,

експедиції;

планування та проведення краєзнавчої пошуково-

дослідницької роботи під час проходження маршруту,

суспільно-корисна праця краєзнавців;

систематизація та опрацювання зібраного матеріалу,

написання письмової роботи, підведення підсумків.

2. Вибір краєзнавчої теми та об'єктів для дослідження,

визначення основних завдань краєзнавчого пошуку

При виборі краєзнавчої теми та об'єктів для дослідження

необхідно орієнтуватися на історичні, природні, національні,

регіональні особливості місцевості краєзнавчого пошуку,

6

враховувати інтереси та вік учнів-краєзнавців. Джерелом вибору теми

дослідження можуть бути напрямки та завдання експедицій, акцій,

рухів (наприклад: «Моя Батьківщина – Україна», «Історія міст і сіл

України» тощо), програми та завдання краєзнавчих гуртків, тематика,

яку пропонують центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, а

також власна тема, над якою вже певний час працює гурток чи загін.

У будь-якому випадку вибір має бути усвідомленим і самостійним,

пов'язаний з колом дослідницьких інтересів і зацікавлень членів

експедиційного загону. Тема повинна бути забезпечена доступними

джерелами та літературою, що дозволяє сказати й власне слово –

зробити власні узагальнення й висновки.

Краєзнавчі теми та завдання можуть бути різноманітні, а саме:

- історичне краєзнавство;

- народознавство;

- літературно-мистецьке краєзнавство;

- геологічне краєзнавство;

- географічне краєзнавство.

Виконуючи завдання з історичного краєзнавства, пошуковий

загін проводить вивчення, опис (анкетування), фотографування

пам'яток історії, археології, культури та побуту населення. Бажано, по

можливості, провести порівняльний аналіз стану об'єктів дослідження

в минулому і зараз. Цікавим буде виявлення та опис кузень,

колодязів, млинів, приміщень для народних промислів, старих

панських маєтків та ін. (див. додаток №1 Дослідження дерев'яних

православних церков в селах Блищанівка та Залуччя).

7

Юні дослідники виявляють та фіксують братські, поодинокі

могили загиблих воїнів, інтернаціоналістів, героїв праці, опитують

населення та записують спогади. Займаються суспільно-корисною

працею, впорядковуючи поховання, допомагаючи населенню в

побутовій та сільськогосподарчій праці. Досліджують історичні події

під час воєн та збройних повстань, фіксують спогади учасників та

очевидців цих подій. Актуальними будуть дослідження політичної

історії сучасності, історії розвитку економіки краю (міста, села),

вивчення екологічного стану досліджуваної місцевості.

Народознавство – це невичерпна скарбниця народної мудрості,

знань та традицій. Обираючи завдання з народознавства, юні

краєзнавці збирають матеріали про традиційне для місцевості

подорожі житло і господарські забудови, тип поселення, виявляють

та описують старовинні знаряддя праці, побутові речі (посуд, одяг,

іграшкі, вишивки, меблі тощо). Роблять порівняльний аналіз з

сучасним оздобленням житла та речами. Під час краєзнавчого

дослідження записують місцеві назви, прізвища майстрів, проводять

фотофіксацію дослідженого. Необхідно знайти і зустрітися з

краєзнавцями-любителями, знавцями старовини та фольклору,

розповідачами місцевих легенд. Записати їх розповіді та

сфотографувати. При оформленні запису необхідно вказати прізвище,

ім'я та по батькові, адресу, чим займається чи займався оповідач (див.

додаток №2 Дослідження традицій та побуту населення при

відвідуванні музеїв в селах Велика Яромирка Городоцького району та

Балин Дунаївецького району Хмельницької області).

8

Працюючи за напрямом літературно-мистецьке краєзнавство,

необхідно виявити імена діячів мистецтва і культури, життя і

творчість, яких пов'язана з районом подорожі. Бажано розшукати та

сфотографувати будинок, садибу, в який жив діяч, розшукати людей,

які його знали та опитати їх. Цікавою буде інформація про

пам'ятники та меморіальні дошки, присвячені митцю. Необхідно

встановити призвище їх автора, записати процес створення пам'ятки.

Виконуючи завдання з геологічного краєзнавства, зробіть опис

та сфотографуйте стан геологічної памятки, природний вихід на

поверхню гірських порід, екологічний стан місць видобутку

будівельних матеріалів та ін.

Цікавим завданням для юних дослідників з географічного

краєзнавства будуть спостереження: гідрологічні (дослідження

особливостей водної мережі,опис малих річок краю),

геоморфологічні (дослідження рельєфу району подорожі, процесів,

які його формують та змінюють), метеорологічні та фенологічні

( типові особливості погодних умов для району маршруту подорожі),

спостереження за рослинним та тваринним різномаїттям обраної

місцевості.

3. Цільовий збір письмових, усних та інших джерел,

пов'язаних з обраними об'єктами та місцевістю їх розташування,

опрацювання інформації

Запорукою успіху в проведенні краєзнавчої пошуково-

дослідницької роботи згідно вибраної теми є оптимальний підбір

літератури. Починати варто з обстеження бібліотек та використання

9

можливостей Інтернету. Саме в бібліотеках можна знайти цінну та

рідкісну інформацію, проглядаючи старі журнальні та газетні статті.

Суттєву допомогу у зборі необхідної інформації можна отримати

звернувшись в місцеві, районні архіви, архіви сільських рад, музейні

установи. Необхідно використовувати довідкову, художню,

статистичну літературу (див. додаток №3 Опрацювання періодичних

видань при розробці маршруту «Обпалені війною»).

4. Опрацювання картографічного матеріалу району

краєзнавчого пошуку, розробка маршруту краєзнавчої екскурсії,

походу, експедиції

При плануванні маршруту краєзнавчого пошуку необхідно

провести опрацювання картографічного матеріалу району подорожі.

Вивчити рельєф, відстані до краєзнавчих об'єктів дослідження, місця

відпочинку, скласти почасовий графік краєзнавчої подорожі та

обов'язково запланувати час для проведення пошуково-дослідницької

роботи та суспільно-корисної праці. Для вдалого проходження

пішохідної частини походу бажано користуватися топографічними

картами масштабів 1:200000, 1:50000. Керівник експедиційного

загону повинен при плануванні походу організувати підготовку та

підбір продуктів харчування, скласти кошторис витрат, з’ясувати

можливості доставки групи на початок маршруту та виїзд групи з

маршруту. Керівнику загону при проходженні маршруту подорожі

треба враховувати, що незавжди інформація картографічного

матеріалу та свідчення місцевого населення можуть бути повністю

10

достовірні. (див. додаток № 4 Виправлення топографічної карти

згідно реальних умов на маршруті «В'ється Студениця до Дністра»).

5. Проведення краєзнавчої пошуково-дослідницької роботи

під час проходження маршруту. Суспільно-корисна праця

краєзнавців

Важливим етапом краєзнавчої екскурсії, походу, експедиції є

проведення пошуково-дослідницької роботи.

Розпочинати краєзнавчий пошук доцільно із знайомства з

місцевою школою, бібліотекою, клубом, музеєм, сільскою радою. Це

допоможе швидко ознайомитись з місцевими умовами, знайти

додаткові матеріали, факти для дослідження, зустрітися з місцевими

краєзнавцями, учасниками і свідками історичних подій старожилами,

знавцями легенд та місцевих традицій. Під час проведення пошукової

роботи ведеться цільоспрямоване опитування місцевих жителів.

Спогади та розповіді ретельно записуються юними дослідниками.

При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

- визначити тему опитування та скласти перелік питань;

- бажано вести записи 2 або 3 учасникам загону;

- навідними питаннями точно визначити час подій, уточнити

дати, факти, прізвища свідків, учасників, записати топографічні назви

місцевості, населеного пункту (див. додаток № 5 Проведення

краєзнавчого опитування на маршруті «Невідомі перлини Поділля»).

Якщо розповідь викликає сумніви, необхідно провести додаткове

опитування іншого оповідача. Після бесіди обов'язково треба

записати прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, адресу, рід

11

діяльності інформатора. Бажано з дозволу оповідача

сфотографуватися з ним. Часто після такого дослідження

виявляються додаткові, цікаві цілі та завдання, які збагачують та

урізноманітнюють краєзнавчу роботу на маршруті (див. додаток №6

Виявлення цікавих місцевих матеріалів під час відвідин бібліотеки

с.Купин Городоцького району Хмельницької області).

Після збору краєзнавчої інформації здійснюється візуальний

огляд краєзнавчого об'єкта. Проводяться заміри, малюються схеми

розташування, фіксується його сучасний стан збереженості,

архітектурні, будівельні, планувальні особливості, способи

виготовлення, фотографування об'єкта з усіх сторін. Також

фотографується все цікаве під час краєзнавчого заходу: особливисті

місцевості, пам'ятні місця, явища, місцеві особливості побуту,

ведення господарства, традицій, знайдені документи, свідчення та ін.

( див. додаток №7 Особливості будівництва муру садиби в

с.Супруньківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької

області.). Фотографії дають можливість простежити послідовність

ведення краєзнавчої роботи та зафіксувати найбільш цікаві епізоди

досліджень, також фотоматеріали повинні показати беспосередню

участь учнів-краєзнавців у проведенні досліджень.

Форми суспільно-корисної праці під час краєзнавчого заходу

можуть бути різноманітні, а саме:

- збір матеріалів для шкільних музеїв;

- краєзнавча робота в районі проведення краєзнавчого заходу по

завданню наукових, громадських організацій, збір фольклорного,

історичного, екологічного матеріалу;

12

- заходи по охороні природи, пам'ятників старовини;

- допомога місцевому населенню у побуті,

сільськогосподарських роботах (див. додаток №8 Допомога

місцевому населенню під час походу).

Для проведення суспільно-корисної праці під час краєзнавчого

заходу необхідна попередня домовленість із зацікавленими

організаціями і отримання конкретних завдань.

6. Систематизація та опрацювання зібраного матеріалу,

написання письмової роботи, підведення підсумків

Після завершення краєзнавчої екскурсії, походу, експедиції

необхідно обробити, систематизувати, обговорити з членами

експедиційного загону наявні джерела, свідчення, фотоматеріали та

інше і з'ясувати чи забеспечує зібране творчий характер, новизну

дослідженого.

Далі необхідно скласти план краєзнавчої роботи, згрупувавши

матеріал по розділах та підрозділах. Слід пам'ятати, що письмова

робота по результатах краєзнавчого дослідження – це не переказ

виявленої літератури і джерел, а самостійна творча робота з

елементами дослідження та власними думками, тому не слід широко

охоплювати тему, повторювати загальновідому інформацію, проте

необхідно посилювати глибину її розробки. Також бажано зводити до

мінімуму описовість подій, явищ, побутових деталей подорожі.

В кінці роботи необхідно підвести підсумок проведеного

дослідження. У висновках не повинно бути нових фактів і

узагальнень порівняно з попереднім текстом. Вони мають випливати

13

із змісту дослідження й показувати, як реалізовані намічені у вступі

мета та завдання.

Роботу необхідно уважно вичитати, не допускати недбайливості,

помилок в оформленні тексту.

14

ВИСНОВКИ

В методичних рекомендаціях послідовно та в повному обсязі

викладена методика проведення краєзнавчої пошуково-дослідницької

роботи керівниками експедиційних загонів та учнями-краєзнавцями

під час краєзнавчих екскурсій, походів, експедицій. Кожна

рекомендація проілюстрована прикладом проведення пошукової

роботи з досвіду автора рекомендацій, який представлено в додатках.

Також приведені форми проведення суспільно-корисної праці юних

краєзнавців під час краєзнавчих подорожей.

Методичні рекомендації по організації та проведенню

пошуково-дослідницької роботи допоможуть керівникам

експедиційних загонів, вчителям та учням загальноосвітніх,

позашкільних закладів якісно і свідомо виконати пошуково-

дослідницьку роботу під час краєзнавчих екскурсій, походів,

експедицій, показати новизну, актуальність своїх досліджень, вірно

оформити матеріали на конкурс.

15

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Берека В.Є., Шевчук С. В., Шкварелюк М. С. Путівник по

визначних місцях Хмельниччини (на допомогу юним туристам-

краєзнавцям, мандрівникам по рідному краю). Хмельницький,

2006р.

2. Годнюк О.В., Недря Т.В. «Красо України, Поділля…»

Туристсько-краєзнавчі маршрути. На допомогу вчителю

географії і краєзнавства. – Кам’янець-Подільський, 2008. – 52 с.

3. Матеріали ІХ–ої Подільської історико-краєзнавчої конференції.

Кам’янець-Подільський, 1995.

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятки_історії_Кам'янця-

Подільського

5. Н.Мангардт – Гоголь. «Поховання Великої Вітчизняної війни

1941 – 1945 рр. на території міста Кам’янця-Подільського».

Хмельницький, 2007 р.

6. Недря Т.В. Методичні рекомендації по написанню конкурсних

робіт історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл

України». – Кам’янець-Подільський, 2008. – 13 с.

7. Недря Т. В., Атаманюк Т. П., Тимчук Л. П. Збірник методичних

рекомендацій по проведеню туристсько-краєзнавчої роботи в

школі. Кам’янець-Подільський , СЮТур, 2010р.

8. Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих

об’єднань учнівської молоді / За ред. Ю.В. Штангея. – К.: ІЗМН,

1996. – 368 с.

16

9. Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади,

місцевого самоврядування, підприємств, установ і організації із

змінами. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2007. – 100 с.

10. Прокопчук В.С. Учнівська науково-дослідницька робота:

написання і захист. Методичні рекомендації. – Хмельницький,

2006. – 46 с.

17

Додаток №1

Дослідження дерев'яних православних церков в селах Блищанівка

та Залуччя

Краєзнавці візуально оглянули Успенську церкву та

сфотографували її з усіх сторін. Церква Успіння Богородиці в с.

Блищанівка датується 1865р. та своєю архітектурою нагадує

архітектуру кам’яних православних храмів.

Візуальний огляд церкви Успіння Богородиці в с. Блищанівка

Оглядаючи будівлю церкви, краєзнавці зрозуміли, що вона в

верхньому плані має рівномірний хрест, а посередині – один

шестигранний купол. Успенська церква цікава тим, що має бабинець,

збудований з каміння, а нави та вівтар – з дерева. Досліджуючи

дерев'яну церкву Дмитра Солунського XVIII ст. в с.Залуччя,

краєзнавці відмітили, що архітектура храму більш архаїчна, має

традиційні архітектурні елементи – піддашя. Цікавими виявилися

народні липлені ікони біля входу в храм.

18

Фотофіксація архітектурних та оздоблювальних елементів під час

дослідження церкви Дмитра Солунського в с.Залуччя

19

Додаток №2

Дослідження традицій та побуту населення при відвідуванні

музеїв в селах Велика Яромирка Городоцького району та Балин

Дунаївецького району Хмельницької області

Інформація, зібрана краєзнавчим загоном під час відвідин музею

в с.В.Яромирка:

Засновник музею – Лесько Серафим Олексійович, знана у селі

людина. Народився Серафим Олексійович 14.01.1934 р. Все життя

працював водієм у колгоспі, але мав велике захоплення –

колекціонування. Вийшовши на пенсію, вирішив створити музей,

щоб люди мали нагоду вивчати історію рідного краю не лише за

книгами. У себе на подвір’ї збудував невелике приміщення з

дерев’яного брусу.

Музей в с.В.Яромирка та його засновник Лесько Серафим

Олексійович.

Історико-краєзнавчий музей в смт. Балин має статус народного.

Краєзнавчий музей створено місцевим дослідником, вчителем історії

Колісником Степаном Трофимовичем. Юних краєзнавців захопило

20

дослідження ужиткових речей, вишивки, оздоблення пічі в оселі

селян.

За 14 років музей відвідало 14900 людей, краєзнавці вписали свої

22 прізвища, тож уже 14922!

21

Додаток №3

Опрацювання періодичних видань при розробці маршруту «Обпалені

війною»

Готуючись відзначити 70-річчя визволення міста Кам’янця-

Подільського та України від німецько-фашистських загарбників,

експедиційний загін краєзнавців Кам’янець- Подільської СЗОШ№5

обрав для пошукового дослідження тему про долю дітей війни 1941-

1945роки, які навчались у школі №5. Загін зацікавила публікація в

газеті «Кам’янець-Подільський вісник» №43 від 22 жовтня 1999

року «Про що не знають жоржини» про героїзм 12-річного підлітка,

учня школи №5 Толю Лірника, а також «Кам’янець-Подільський

вісник» №13 від 26 березня 1999 року (ф.5), у якій опубліковано

спогади про початок та перебіг окупації дитячими очима кам’янчанки

Ядвіги Островської.

Краєзнавці опрацьовують газетні матеріали

22

Додаток №4

Виправлення топографічної карти згідно реальних умов на

маршруті «В'ється Студениця до Дністра»

Маючі надію віднайти стежку, загін заходить в ліс. Ліс дуже

захаращений поваленими деревами, росте густий підлісок. Це

сповільнює та дуже ускладнює рух туристів.

В пошуках стежки

Юні туристи вимушені продертися через ліс, змінивши

напрямок на північний схід, щоб вийти на відкритий простір та

зорієнтуватися. Долають в лісі крутий, зарослий яр, на дні якого тече

струмок. Нарешті, знесилені, виходять на поле.

Краєзнавці зробили висновки:

1. Не завжди треба покладатися на поради місцевих селян, які

їх запевняли, що між краєм схилу берега Дністра і лісом є стежка.

2. На топографічній карті М1:10000 Київської військово-

картографічної фабрики 2000 року видання не вказано:

а) струмок в яру в лісі, б) поле за лісом, на яке вийшла група , в)

молодий яблуневий садок, площа якого складає приблизно 2-3га

23

Видно скелі біля с.Субіч, ліс та яблуневий садок з вершини гори

Дослідники вирішили нанести ці топографічні об’єкти на карту

походу, для вдалого проходження маршруту іншими групами.

24

ліссело

садполе

Додаток №5

Проведення краєзнавчого опитування на маршруті «Невідомі

перлини Поділля»

Під час походу загін краєзнавців записав місцеву цікаву легенду.

На г. Грабині та сусідній горі білі кам’яні брили вапняку здалеку

схожі на овечу отару. Місцевий житель Друзь Юрій Іванович, з яким

діти зустрілись біля річки, розповів, що колись циган-пастух десь на

горі заховав від пана отару овець. Можливо, хотів продати та мати

прибуток. Пан схопив злодія та жорстоко покарав його, але свої вівці

так і не знайшов. З тих пір хто не гляне на вершину г. Грабини

обов’язково подумає, що то вівці там пасуться. Розкидані білі брили

каміння на зелених схилах дійсно нагадують здалеку отару овець.

Місцевий краєзнавець Друзь Ю. І. показує гору Грабина

Частина села має назву «Закрут». Річка Тернава дійсно робить

різкий поворот і село повторює обрис берегів річки. На вершині гори

Грабина, про це дослідникам розповіла жителька села Горбняк Марія

Феодосіївна. Вона випасає тут корів і з дитинства знає всі стежки.

25

На вершині г.Грабина. На задньому плані частина села

«Закрут».

26

Додаток №6

Виявлення цікавих місцевих матеріалів під час відвідин бібліотеки

с.Купин Городоцького району Хмельницької області

Під час екскурсії в музей с. Купин, який знаходиться у будинку

культури, поспілкувавшись з директором школи Бігун М.О. та

бібліотекарем Радюк Г.В., юні краєзнавці зрозуміли, що село з такою

багатою історією, з цікавими історичними пам’ятками годі ще й

шукати на теренах Хмельницької області.

Бібліотекар Радюк Галина Василівна розповідає про с.Купин

Їх також вразило те, що це село славне талановитими людьми:

поетами – Борищуком Віктором Івановичем, Босаком Миколою

Григоровичем, письменниками – Богацьким Павлом

Олександровичем, Стримчик Галиною Іванівною (« Купин над

Смотричем»).

27

«Парк, що в центрі в Купині

Де дерева розкинули віти-

Там в бетоні стоїть обелиск

І не вянуть ніколи там квіти»

Микола Босак

Де дерева розкинули віти – Там в бетоні і в

«Купин мій, моє рідне село,

Рідна подільська моя сторона...

В Смотричі стільки води вже спливло,

Але знов забуяє весна...»

Віктор Борищук

Додаток №7

Особливості будівництва муру садиби в с.Супруньківці

Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

Село Супруньківці багате камінням, тому не дивно, що люди

тут в горах будували навіть огорожі з нього. Цікаво, що з двох боків

вулиці в селі тягнуться кам’яні мури, але юні дослідники однакових

не побачили.

Зараз теж будують мури з каміння

Прадід Пурак Валентини Антонівни, з якою познайомились

краєзравці, був знаним каменярем-майстром в селі.

Краєзнавче опитування Пурак В.А.

Мур він склав з тесаних брил без розчину, завдяки гладенькій

поверхні каменя, а зверху зробив парапет, який на 3 см нависає над

муром. Як сказала господиня обійстя, це для того, щоб дощ та сніг не

руйнували мур.

28

Додаток № 8

Допомога місцевому населенню під час походу

Приклади проведення суспільно-корисної праці зі звіту походу

«Красо України – Поділля»:

«Зустрічаємо людей на легковому авто, колеса якого загрузли в

мокрому грунті. Приходимо на допомогу. Скориставшись мотузкою,

гуртом витягуємо бідолашні «Жигулі». Всі брудні, але задоволені

собою».

«На виїзді з Сового яру, праворуч, на межі лісу і поля, є майданчик

для відпочинку з джерелом. Тут зручно влаштувати привал,

приготувати обід. Під час походу приділяємо увагу суспільно-корисній

праці. Цілу купу агітлистівок, які хтось викинув в лісі, як непотріб, з

задоволенням спалюємо на вогнищі».

29