Черниш Олена,ФЕтаУ, 5 курс, ЕПК-503, chernyshh@gmail.com

(науковий керівник: В’ялець О.В. )

ОЦІНКА ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ)

Черныш ЕленаОЦЕНКА ПРИБЫЛЬНОСТИ

ПРЕДПРИЯТИЯ (ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ)

Chernysh OlenaMEASURING PROFITABILITY

(THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS)

Актуальність. Прибутковість підприємства завжди посідає центральне місце в дослідженнях науковців, оскільки є індикатором результативності діяльності підприємства. Одержані результати господарювання підприємства дають змогу визначитись з необхідністю внесення коректив в стратегію його діяльності, в той чи інший напрямок його діяльності, зрозуміти ефективність роботи керівництва та служб тощо. Неспадна актуальність дослідження прибутковості підприємства пояснюється ще й специфічністю і різноманітністю факторів, які на неї впливають залежно від умов зовнішнього середовища та специфіки бізнесу.

Постановка проблеми: Метою цієї статті є дослідження теоретико-методичних аспектів оцінки прибутковості підприємства.

Результати аналізу останніх наукових досліджень і публікацій показують, що різним аспектам проблеми прибутковості присвячені наукові праці відомих учених, таких як В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, В.П. Галушко, М.Я. Дем’яненко, В.С. Дієсперов, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, В.Й. Шиян та ін.

Результати дослідження:Існує багато підходів до трактування прибутковості підприємства.

Вивчення ряду наукових робіт з означеної тематики дало підстави говорити про певні розбіжності в поглядах різних авторів на сутність цього поняття та методичні підходи до оцінки прибутковості підприємства.

Так, деякі економісти ототожнюють прибутковість з рентабельністю підприємства: Огійчук М.Ф. розглядає прибутковість як відношення результату до витрат, що забезпечують його отримання [4, c.37], Філімоненков О.С. зазначає, що прибутковість характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства [7]. Економісти Плаксієнко В. Я., Посилаєва К. І., Софонов В. В. розглядають прибуток як центральну категорію прибутковості [6,c.83], а Олійник О.В оперує поняттям норми прибутку, а також робить акцент в розгляді прибутковості не на максимізації прибутку, а на зростанні чистого прибутку на одного занятого [5,c.10].

Логічним наслідком різноманітності поглядів до дефініції поняття прибутковості є наявність різних підходів до її розрахунку і аналізу. Так, показники прибутковості можна прокласифікувати за ознаками [2, c.46]:- За відношення до продукту (одиничні та групові показники);- За ступенем узагальнення (показники зовнішньогосподарської та галузевої прибутковості);- Залежно від способу їх кількісного відображення (абсолютні та відносні показники);- За вихідними даними (показники реальної та розрахункової прибутковості);- За відношенням до ресурсів (показники прибутковості застосовуваних та спожитих ресурсів); - За змістом (основні та додаткові показники прибутковості).

Мочерний ототожнює прибутковість підприємства з нормою прибутку: відношенням річного прибутку до авансованого капіталу, що виражає наступна формула:

P'= p

c+v

де Р’ – норма прибутку, р - маса прибутку, с+v – авансований капітал.[3, c.337]Зазначені показники можна об’єднати в систему показників прибутковості

підприємства через наявність певних логічних зв’язків. Така система характерна для виробничих підприємств і оперує наступними елементами:1. Показники прибутковості виробничих ресурсів1.1. Показники застосовуваних ресурсів. Узагальнюючий показник – норма прибутку:

Норма прибутку = П

Аванс . Капітал

1.1.1. Рівень прибутковості основного капіталу (відношення прибутку від реалізації до основного капіталу )1.1.2. Рівень прибутковості оборотного капіталу (відношення прибутку від реалізації до оборотного капіталу )1.1.3. Рівень прибутковості трудових ресурсів (відношення прибутку від реалізації до фонду оплати праці з урахуванням соціальних витрат, помножений на 10)1.2. Показники прибутковості виробничо спожитих ресурсів. Узагальнюючий показник – рівень рентабельності:

Рівень рентабельності= П

СВповна

1.2.1. Рівень прибутковості матеріальних витрат (відношення прибутку від реалізації до матеріальних витрат на виготовлення продукції)1.2.2. Рівень прибутковості амортизації (відношення прибутку від реалізації до до амортизації)1.2.3. Рівень прибутковості оплати праці (відношення прибутку від реалізації до фонду оплати праці з урахуванням відрахувань на соціальні заходи)2. Рівень рентабельності продажу (відношення прибутку від реалізації до виручки:

Rпрод = ПTR

3. Коефіцієнт окупності витрат(відношення виручки від реалізації до повної собівартості:

Kок = TR

СВповна4. Приведена маса прибутку (на одиницю бази розподілу) [2,c.47]

Проте, систематизувавши існуючі методичні підходи, слід відзначити, що вони тим чи іншим чином відображають традиційну методологію аналізу показників прибутковості, яка була запропонована більше 100 років тому фінансовими менеджерами фірми "Du pont", яка спочатку виражала залежність рентабельності активів від прибутковості продажів і ресурсовіддачі. Пізніше модель було модифіковано у факторну, відмінність якої полягає в більш детальному виділенні факторів і зміні пріоритетів щодо результативного показника, і залежності рентабельності власного капіталу як основи визначення прибутковості підприємства від рентабельності продажів, оборотності активів і структури авансованого капіталу:

ROE=NPM*RO*FD або Pn

E=

Pn

S∗S

A∗A

E

,

де ROE – прибутковість власного капіталу, NPM – прибутковість продажів, RO – оборотність активів, FD – коефіцієнт фінансової залежності, Pn – чистий прибуток, S – виручка від реалізації, A – всього активів, E – власний капітал [1, c.29].

Комплексність цього методу має певні переваги, що проявляється в тому, що виділені фактори узагальнюють всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, його статику і динаміку, а тому модель є основою розробки стратегії забезпечення бажаного рівня прибутковості.

Висновки. Існування великої кількості підходів до визначення прибутковості підприємства і методик до оцінки її рівня не говорить про помилковість чи вірність тих чи інших поглядів, а свідчить про відсутність єдиного показника, що міг би повно охарактеризувати ефективність діяльності підприємства, а відтак про доцільність застосування різних підходів відповідно до конкретних умов діяльності кожного окремого підприємства. Тому, подальшого дослідження вимагають аспекти розрахунку і аналізу прибутковості в розрізі особливостей окремих сфер діяльності, ринкових структур, враховуючи варіативний набір факторів впливу.

ЛІТЕРАТУРА1. Теоретико-методологічні аспекти стратегії забезпечення прибутковості підприємства /

Н.В. Зятюк // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 154. — С. 27-31.2. Кучер Л.Ю. Методологічні основи визначення прибутковості виробництва та реалізації

молока/ Кучер Л.Ю. //Економіка АПК. – 2010. - №9. - с. 43-483. Мочерний С.В. Політична економія: Нач: посіб. – К.: Знання, 2002 . – 437 с.4. Огійчук М. Ф. Суть прибутку та підходи до методики його визначення / М. Ф. Огійчук //

Економіка АПК. – 2009. – № 6. – С. 31–455. Олійник О. В. Прибутковість різних видів економічної діяльності і тенденції їх

розвитку / О. В. Олійник // Вісник ХНАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. – Х., 2008. – № 7. – С. 3–11.

6. Осипова Т.В. Теоретичні аспекти трактування прибутковості в сучасних умовах господарювання/ Осипова Т.В. //Управління розвитком/ - 2012/ - №1 (122)/ - с.82-84

7. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид., переробл. і допов. — к: МАУП, 2004. — 328 с.: іл. — Бібліогр.: с. 318-321.