Учні 4 – Б і 4 – В класів

Серед величезної різноманітності живих істот

перше місце за кількістю видів посідають тварини. Нема такого

куточка на Землі, хоч трохи придатного для життя, в якому не було б тварин. Вони живуть у найбільших глибинах океану – за

умов вічної ночі і величезного тиску, зустрічаються на

найвищих горах і високо в повітрі, пристосувалися до

низьких температур Арктики і Антарктики та спеки й безводдя

пустель й напівпустель.

Тварини завжди були прикладом виживання і адаптації до

навколишнього світу. Дружні взаємини людини з

тваринами прекрасно розкриті в мистецтві і описані в літературі.

Відомі багато яскравих прикладів, коли домашні тварини стають по-справжньому відданими, вірними

друзями і незамінними помічниками людини. І також незаперечно благотворний вплив домашніх

вихованців на людину і, особливо на дітей. Одним з діючих методів

дитячої та загальної сімейної психотерапії стали заняття із залученням різних домашніх

тварин.

Найуспішніше подібні заняття допомагають дітям із затримками в розвитку, гіперактивним, таким, що

страждають різними неврозами і підвищеною агресивністю, і навіть

хворим аутизмом. Дитині, що страждає від заїкання, легше

спілкуватися з твариною, такою мовчазною, маленькою, і

беззахисною, як він сам. Дитина гладить, обіймає домашню

тваринку, грає з ним, і це допомагає здолати страх самотності, якщо його

батьки тимчасово відсутні.

Спілкування з «братами меншими» сприяє емоційному росту малюка – у

нього розвивається почуття прихильності, чуйність, здатність

співпереживання, подолання почуття заздрості і ревнощів по

відношенню до сестри або брата. Гладячи хом’яка, собаку або кішку,

гіперактивний малюк заспокоюється.

В день пам'яті Святого Франциска Ассизського (він помер 4 жовтня 1226 року),

релігійного мислителя і філософа, який проповідував любов до всього живого на землі. Трепетне відношення до будь-якого прояву життя,

до всіх істот, що живуть, здатність співчувати і

відчувати їх більш гостріше своєю власною зробили його святим, шанобливим у всьому

світі. Рішення відзначати Усесвітній день тварин було

прийняте 4 жовтня на Міжнародному конгресі

прибічників руху захисту природи, який відбувався у

Флоренції в 1931 році.

Перше суспільство захисту тварин з'явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі в будівлі ЮНЕСКО урочисто

проголосили Декларацію прав тварини. У 1981 році створено Усесвітнє суспільство захисту тварин, у складі якого більше

300 організацій зі всього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах

домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім'ї – у них є свої власні свята, своє медичне

обслуговування, своє «меню» на кожен день.

Усесвітній День захисту тварин покликаний об'єднувати зусилля людей в збереженні

тваринного світу нашої планети і в захисті прав

домашніх тварин. На сьогоднішній день у

багатьох кранах світу існують організації, які захищають тварин та відновлюють флору і фауну нашого світу.

Споруджуючи пам’ятники, люди увічнюють певні події або заслуги окремих осіб перед

суспільством. Мабуть, кожен з нас погодиться з висловом, що собака – друг людині. Собачій відданості, терплячості, кмітливості можна позаздрити. Протягом багатьох століть, ці четвероногі тварини йшли бік о бік з людиною, слугуючи йому вірою і правдою. У місті Тольятті протягом

багатьох років на очах всього міста німецька вівчарка, господарі якої загинули в автокатастрофі, в будь-яку погоду чекала їх

на узбіччі дороги. Через два роки після смерті собаки люди вирішили поставити

йому пам’ятник за вірність. А у Шотландії в місті Единбурзі, скайтер’єр Бобі, відвідував

могилу свого господаря 14 років, доки й сам не знайшов притулок на цьому ж

місті.Непоодинокі випадки, коли собака рятувала життя людині. Прикладом тому є пам’ятник у Москві з написом «За спасение

утопающих».

У Парижі є пам’ятник

сенбернару Барі, який врятував

сорок чоловік, що потрапили під снігову

лавину.

Немало послужив людині і науці кіт. Цей улюбленець – символ доброго духа

житла, незалежності, зла і диявола; охоронця малої дитини та шкідливого

ласуна, за віруваннями стародавніх народів, міг бути помічником як богів,

так і відьом. Але в нашій уяві він залишається м’якеньким та пухнастим клубочком, який лагідно зустрічає нас після важкого трудового дня і разом з нами відчуває біль і настрій. У Санкт-Петербурзі є пам’ятник коту з сумною історією, який був побудований у 2000

році, а історія була така…. Після блокади Ленінграду, у Велику Вітчизняну війну, під час голоду люди з’їли всіх кішок,

і у місті почалося масштабне розповсюдження різних інфекційних

захворювань. Причиною стали пацюки та миші, які заполонили всі підвали та

горища. Тоді, по розпорядженню Радянського уряду, в місто негайно

завезли цілий вагон вусатих мисливців. Епідемія була призупинена.

Оригінальний монументальний шедевр в м. Полтаві споруджено

свині з написом «Вічній годувальниці українського

народу». А в Ромнах Сумській області поява бронзової тварини мала історичне обґрунтування. Саме свиня врятували українців від голодної смерті при нашесті

татаро-монгольської навали, тому свідчать розкопки

археологів.

На Капітолійському пагорбі в Італії стоїть, мабуть, найбільш відомий пам’ятник – вовчихи. Як відомо, вона вигодувала засновників Рима – братів

Ромула і Рема. І є визначною пам’яткою Рима, а також улюбленкою туристів. Яким тільки тваринам не приділяли увагу люди… Є пам’ятники

крокодилам, коням, левам, в Якутії існує пам’ятник мамонту. На Алясці стоїть єдиний у світі пам’ятник китам, які до цього дня годують корінних

жителів Аляски – ескімосів. А в місті Бунарга (Австралія), за кошти фермерів поставили пам’ятник на честь гусениць, які спасли місто від

заростей кактусів.

Німецьке містечко Мюнстер гордиться своїм «маленьким шедевром»,

встановленим на честь звичайнісінького півня, який виконував роль провісника і

вартового у часи тривог та воїн.

В усім відомому Бостоні (США) вдячні жителі

спорудили в центральному парку пам’ятник горобцям,

які врятували їхні поля і сади від шкідників. Пам’ятник

голубам стоїть у Варшаві, а військово-поштовим – у

Парижі. Як свідчить історія, під час франко-прусської війни і блокади Парижа,

більше 200 тисяч листів доставили поштові голуби. Багато з цих птахів під час Першої Світової війни були

нагороджені орденами Франції. Наприклад, голуб №183 під час Верденської битви тричі доставляв важливі повідомлення.

Бронзовий пам’ятник голубці поставлено в Англії, яка

принесли звістку про аварію субмарини й урятувала цим

життя підводникам.

Учні 4 класів дуже люблять тварин.Вони їм допомогають,

піклуються про них,граються з ними. Збирають цікаві

відомості про братів наших менших.Підгодовують

тваринок лісу і бездомних тварин.Собачкам згодовано

близько сотні шматочків хліба, крихтами нагодовано горобчиків,

синичок, голубів і десять ворон.Кішками з’їдено багато

котлет по четвергам.Люблять діти відвідувати зоопарк.Завжди

несуть з собою морквинки, столовий бурячок, яблучка, горішки

і різноманітне насіннячко .

А. Шопенгауер