Upload
-
View
236
Download
1
Embed Size (px)
Citation preview
Тема уроку
Казкове й Казкове й реалістичне в реалістичне в повісті-притчі повісті-притчі
Бориса Харчука Бориса Харчука “Планетник”“Планетник”
Проблемне питанняПроблемне питанняТо який же жанр твору: повість-легенда чи повість-
притча?
Легенда — сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне і фантастичне, казкове.
Притча — повчальне алегоричне оповідання
Борис Харчук визначив свій твір як повість-легенда.
Літературознавчий словник• Повість-притчаПовість-притча – це своєрідний різновид – це своєрідний різновид
повісті, в якому наявна алегорична оповідь, що повісті, в якому наявна алегорична оповідь, що має на меті підвести читача до чітко має на меті підвести читача до чітко визначеної моралі твору.визначеної моралі твору.
• Повість-притча обовПовість-притча обов’’язково має виразний язково має виразний повчальний зміст, здебільшого однолінійний повчальний зміст, здебільшого однолінійний сюжет, діалоги. У ній немає алегоричних сюжет, діалоги. У ній немає алегоричних образів-персонажів, проте наявні образи-образів-персонажів, проте наявні образи-символисимволи.
Планетник – той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок, той, хто володіє особливими знаннями
про світ, природу, людську душу
Тема твору розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком
(Планетником) у часи кріпаччини,
порозуміння героя з природою і зневажливе
ставлення до свого народу.
Ідея твору уславлення доброти, чуйності, щирості,
працьовитості, відповідальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.
У повісті “Планетник”:У повісті “Планетник”:
дві сюжетні дві сюжетні
лініїлінії
квартируванння агронома в Олени
Булиги
життяПланетника
два часидва часи
теперішній — сучасність
минулий — кріпаччина
Проблематика творуПроблематика твору• добро і зло;• відповідальність за справу, яку
доручено;• батьки і діти;• суть людського життя;• моральний вибір кожної людини;
• яке воно — щастя.
• Раптом він побачив, як довга стрілка зі своєю бубляшечкою повертається й тягнеться до нього…
• …бубляшечка почала розпускатися. Скидаючи зелененьке сороченя, викрадався білий цвіт.
• Нарцис розцвів наче з його долонь – став квіткою…
… доторкнувся своїми устами до пелюсточок,
не відаючи навіщо. Вони
ніби поцілувалися – дитина і квітка
Планетник, хмарник, бурівник…Планетник, хмарник, бурівник…
– Туди і іди! – крикнув до
хмари. – Посувайсь! – І
дивився ще різкіше, і ще
нахрапистіше гнав її
кулаками.
Вгорі заклекотіло, загуло. Невблаганна холодна хмара зрушилася з місця…
Краса безборонна і беззахисна в Краса безборонна і беззахисна в світі, а тобі її утверджувати…світі, а тобі її утверджувати…
- Краса… Краса… - видобувала з себе раз за разом це єдине слово, то захоплюючись, то жахаючись… а тоді повернулася й стала перед ним на колінах, як перед святим.
Усе живе, усе для чогось Усе живе, усе для чогось призначенепризначене
Блакитна квітка сама
потягнулася до нього. Він
узяв її в руку, і вона,
крутнувшись, заворушилася
в його руці. Ніжні пелюстки
торкнулися до пальців,
передаючи їм свою ніжність. І
раптом багато дзвіночків
розпустилося довколо – вони
розцвітали із блакитним
дзвоном…
Як мені зберегти цю красу – думав він. – Як? Як мені зберегти цю красу – думав він. – Як? Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?
Красо моя, я візьму й поселю тебе у свої Красо моя, я візьму й поселю тебе у свої груди…груди…
Повів оком в один бік – квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік – дикі звірі поховалися. – Будеш учнем і
моїм помагачем…
Життя землі залежить від життя сонця: воно Життя землі залежить від життя сонця: воно налило зерном колосок, від нього зацвіла налило зерном колосок, від нього зацвіла квітка, з його теплом піднявся на крильця квітка, з його теплом піднявся на крильця
метелик…метелик…
Земля - зелена книга, Земля - зелена книга, найпривітніша людська домівка…найпривітніша людська домівка…
• краси людини без землі і краси землі без людини нема.
Стягнув хмари – він ПланетникСтягнув хмари – він Планетник
… у білій сорочці, в білих штанях, височів, звівши своє гартоване лице до неба. Зняв руки й почав боротися за дощ…
Бери мене, сторожа поснула, перед Бери мене, сторожа поснула, перед тобою відчиняться двері холодної, тобою відчиняться двері холодної,
йди і випусти сина.йди і випусти сина.
З вогнища, яке сипало іскрами, в З вогнища, яке сипало іскрами, в небо підіймалася куля. І в той час небо підіймалася куля. І в той час
задзвонили дзвонизадзвонили дзвони