• З падінням царизму у березні 1917 і створенням з представників українських політичних кіл Української Центральної Ради (УЦР) і в збройних силах почалась організація українців.

• На фронті було “українізовано” майже шість корпусів, в т.ч. 34-й ак (став 1-м Українським), 6-й ак (став 2-м Січовим Запорізьким), 21-й ак (став 3-м Українським) – разом 16 дивізій. Крім того, в тилу (від Петрограду до Далекого Сходу) було сформовано понад 20 різних українських полків та куренів.

• Однак на той час у Центральній Раді було дуже багато прихильників армії “міліційного типу”, які намагались взагалі скасувати регулярну армію – що і було зроблено в січні 1918. Всі регулярні частини демобілізовувались, а їх місце мала зайняти територіальна міліція, об’єднана в три корпуси: Київський, Одеський та Харківськй.

• Тим часом під прикриттям “власної” маріонеткової УНР, створеної у Харкові з українських більшовиків, на Україну почали просуватись війська більшовицької Росії.

• На початку лютого 1918 українські війська залишили Київ. У такій ситуації українцям не залишилося нічого іншого, як шукати військової допомоги у Німеччини та Австро-Угорщини, які із задоволенням погодились допомогти УНР в обмін на поставки харчів та різної сировини. Після підписання Брест-Литовського миру у березні 1918 німецько-австрійські війська розпочали наступ на схід і швидко вигнали більшовиків з України.

• Центральна Рада швидко втрачала довіру заможних верств населення України, які за допомоги російських офіцерів та при підтримці німців у квітні 1918 організували переворот та розігнали Центральну Раду. Керівником нової Української Держави став колишній командир 1-го Українського корпусу та керівник УВК Павло Скоропадський, який взяв собі титул Гетьмана.

Павло Скоропадський

• До вересня 1918 в цілому вдалося сформувати кадри армії, яка на початок анти-гетьманського повстання нараховувала десь 60-65000 чол. (разом з повітовими охоронними сотнями – 139 піших та 86 кінних сотень ).

• Нажаль, політика Гетьмана призвела до того, що командні кадри переважно поповнювались хоча і професіоналами, але без жодної лояльності до України

• Непопулярні заходи урядів Скоропадського призвели до організації повстання проти нього групою лівих партій та профспілок. Останньою краплиною стала “грамота” Гетьмана, в якій він проголошував про федерацію з Росією (14 листопада). Через два дні у Білій Церкві розпочалося повстання Загону СС. Протягом місяця повстанці захопили майже всю Україну та змусили Скоропадського втекти до Німеччини.

• Нова влада – відома як Директорія УНР ним. У Директорії почалась гостра боротьба між її лівим (Володимир Вінниченко) та правим (Симон Петлюра) крилом. Останній переміг і став фактично диктатором, але цей розбрат послабив і без того тяжке становище країни.

Симон Петлюра Директорія УНР

• З самого початку існування УНР була оточена ворогами: на північному сході розпочали наступ “червоні” росіяни, на південному сході – “білі” росіяни, на заході – поляки, а на

південному заході – румуни. Крім того, на півдні висадились війська Антанти.Проти них усіх Директорія могла виставити лише Січових Стрільці

• На початку лютого Директорія втратила Київ, а в березні, незважаючи на відчайдушні спроби контрнаступу, червоні притиснули північну групу на Волині до лінії польського фронту (чим скористались поляки, захопивши багато військового майна), а південну групу (Запорізький корпус) відкинули на територію Румунії .В липні відбулось обєднання Дієвої армії УНР та УГА (ЗУНР).

Назва

Збройних

формувань

Дієва армія УНР

Армія Української

Держави

УГА

(ЗУНР)

Головнокомандувач

С. Петлюра П.Скоропадський

М.Тарнавський

Керівний орган

Український генеральний військовий штаб

Український генеральний військовий штаб

Начальна Команда Галицької Армії

Військо Польське(Зх.)

Румунія(Пд.-Зх.)

Десант Антанти(Пд.)

Армія Н.Махно

Білогвардійці (Пд.)

Червоні (армія Радянської

Росії)

УНР+ЗУНР

0

50

100

150

200

250

300

1917 р. 1918 р. 1919 р. 1920 р. 1921 р.

Чисельність ЗСУ в період з 1917-1921 рр.

E-mail: voychenko31if.@gmail.com Сайт: voychenko31if.blogspot.com

Студент історичного факультету

Автор презентації:

Войченко Євгеній