Говори та пиши правильно1 клас

Бабуся, бджола, виразно,влітку, ворота, годинник,гумка, ґанок, ґрунт, ґудзик,джміль, дзиґа, дзьоб,дідусь, загадка, зозуля,ім’я, їжак, кватирка, Київ,корисний, лелека, лінійка,лялька, новий, одинадцять,олень, олівець, папір,парасолька, подруга,посередині, Україна,українська, фартух,цукерка, цукор,чотирнадцять, якір.

бабуся1. Мати батька або матері.2. Стара за віком жінка.

ВіршіСкільки у бабусі сонця і тепла.Скільки в ній радості, щедрого добра!У душі бабусі – почуттів глибінь,А в очах бабусі – неба ніжна синь.

СкоромовкиБабин біб розцвів у дощ – буде бабі на борщ.

Лізла баба по драбині,Та й упала межи свині,Не кусайте мене, свині,Бо я ваша господиня.

У бабусі сиве волосся,У пшениці золоте колосся.

Бабуся в кіоску забула авоську.Прислів’я та приказки

То не гроші, що в бабусі, а то гроші, що в пазусі.

Бабуся скаже, як зав’яже.Ніхто не знає, лише дід, баба та ціла громада.Невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.Сердилась баба на діда, а дід того й не відав.Дід тільки за дугу, а баба вже на возі.Доки бабуся спече книші, у дідуся не буде душі.Дід за образи, а баба за гарбузи.Баба з воза – коням легше.Бабине слівце – плідне зеренце.Там бабусині руки, де онуки.Поки є бабуся, я нічого не боюся.

бджолаМедоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.

ЗагадкиВзимку спить, влітку бринить,Понад садом літає, солодку росу збирає.

Серед літа біля липкиВиграють сопілки, скрипки,Це не скрипки, не сопілки,То медок збирають ... (бджілки). Л.Вознюк

СкоромовкиЖеня з бджільми не дружив –Зажди Женя бджіл дражнив.Женю бджоли не жаліли –Та дражнила нажалили – знай! Г.Бойко

Джміль весь день дзижчить у дзбанку,Бджілка дзвонить до джмеля:- Не дзижчи безперестанку,бо дзижчатиму і я! В.Верховень

Джмелі і бджолиЗбирали мед у полі,Носили додому:Бджоли – бджілкам,Джмелі – джмеликам. О.Катрич

Прислів’я та приказкиУ чужій стороні бджіл не розведеш.Одна бджола меду не наносить.Бджола мала, а й та працює.Вчений без практики, як бджола без меду.Добро за добром летить, як бджоли на пасіку.Не летить бджола від меду.Раді люди літу, а бджола цвіту.Бджіл тримати – не в холодку лежати.Бджола маленька, та мед солоденький.

Виразно1. Чітко, розбірливо, добре окреслено, легко зрозуміло.

2. Зовнішніми ознаками передає внутрішні якості, почуття, переживання.

Вірші

Виразно читаємо,Чітко розповідаємо,Мову свою розвиваємо.

Всіх, хто вміє гарно писати,Виразно читати і міркувати,Відповідь прагне завжди відшукати.

ВліткуПід час пори року, що наступає після весни.

ЗагадкиТеплий довгий-довгий день,Повна миска черешень,Достигає жовтий колос,Демонструє коник голос,І суничка дозріває.Тож коли це все буває?

Прислів’я та приказкиВлітку клопіт, взимку достаток.Зима запитає, що робив влітку.Готуй сани влітку, а воза взимку.Влітку один тиждень рік годує.Влітку й качка прачка.Важко влітку без корови, а взимку без кожушка.Хто влітку не ледарює, той взимку біди не чує.Хто влітку скаче, той взимку від голоду плаче.

Ворота1. Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а

також ворітниці, що його закривають.2. Затвори шлюзів, які затримують воду на певному

рівні.

ВіршіПосилала мене мати Зачиняти гусака.А я вийшла за воротаІ танцюю гопака.

Прислів’я та приказкиЛистопад зимі ворота відчиняє.Листопад – ворота зимі.Дивиться, як баран на нові ворота.Ні в тин, ні в ворота.Де ворота скрипливі, там собаки сварливі.Навіщо ворота, як нема ні хати, ні плота.Як є пліт, то нема воріт, як є ворота, то нема плота.Не хочу в ворота, розбирайте тин.

годинникПрилад для вимірювання часу.

Вірші

Дивись, який новий годинникВисить на стінці нині в нас.Усі години та хвилиниМи вивчили, щоб знати час. Н.Забіла

Доброго ранку! Доброго дня!Доброго – вчора, сьогодні, щодня...Хай не псується годинник на вежі.Хай буде все на землі, як належить.

ЗагадкиХто весь час говорить так:Втік? Так. Втік? Так.

Іде років двісті, стоїть на місці,Лічить людський вік,А не чоловік.

Цокотунчик на руціПримостивсь на ремінці,На лиці кругленькімВусики тоненькі.Як за вушко покрутить,День і ніч він цокотить.

Ніг не маю, а ходжу,Рота не маю, а скажу,Коли обідати, а коли спати,Коли роботу починати.

Відгадай, хто цей мастак,Що відлічує години,І секунди, і хвилини,Та ще й цокає: тік – так.

Завше він в самотині...На руці чи на стіні... Г.Зралко

Прислів’я та приказкиПора: годинник б’є.

гумка1. Шматочок гуми, призначений для стирання

написаного.2. Присмачений чим-небудь шматочок гуми,

призначений для жування.

ВіршіПерший раз малий МиколаСтав збиратися до школи.Олівця поклав у сумку,Книги, ручку, зошит, гумку,М’яч, перо, граблі, подушку,На обід м’яку пампушку,Двох ведмедиків, лопату,Білочку руду, хвостату,Лук і стріли, і рушницю,Ще й пухкеньку паляницю,

Ще стільця, стола і парту,І географічну карту,Трактора, машинку, мило –Вже й надворі звечоріло.Сів Микола, дума думку:„Чи усе поклав у сумку?”

ЗагадкиЛиш помилка суне носа –На підмогу її просим.Потанцює, покружляє –І помилки вже немає!В кого ж виникла ця думка,Щоб з’явилась дивна ... (гумка).

Я негарно написала,А вона все те злизала.Олівців моїх сусідкаЦя вертлява буквоїдка. Л.Куліш

ґанокПрибудова з площадкою і східцями при вході до будинку.

ВіршіГуси гучно ґелґотали –Горобці зерно клювали.Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів. О.Кононенко

Ґелґотів гусак весь ранок:- Ґвалт, проґавив я сніданок,бо ґаздиня пізно всталай довго ґудзик пришивала.Ґедзь від сміху впав із ґанку –Набив ґулю спозаранку. Л.Вознюк

СкоромовкиДві ґави зранку гасали по ґанку.Ґави просили на ґанку сніданку.

ЗагадкиПерший в дім пускає ранокДобрий і затишний ... (ґанок).

ґрунт1.Верхній шар земної кори, придатний для обробітку і життя в ньому рослин.2.Морське (річкове) дно.3. Земельний наділ, садиба.4.Основа чого-небудь.

Вірші

Чорніє й тане білий сніг.Густий туман на ґрунті ліг.

ЗагадкиЩо лицюєм на всі боки,І нове воно щороку?

Мене ріжуть, мене б’ють,А я не ображась,а ще кращим стаю.

СкоромовкиГриць гриба узяв з-під граба,З ґрунту витягнув незграбу.І нагримав гриб на Гриця:- Так збирати не годиться! Л.Пшенична

ґудзикНевеликий предмет найчастіше круглої форми, якийпришивають на одяг для застібки чи прикраси.

Вірші Твій друг тобі віддасть усе:І свій квиток на карусель, і цвях, і ґудзик, і літак,Та не за щось, а просто так. А.Костецький

Ґелґотів гусак весь ранок:- Ґвалт, проґавив я сніданок,бо ґаздиня пізно всталай довго ґудзик пришивала.Ґедзь від сміху впав із ґанку –Набив ґулю спозаранку. Л.Вознюк

ЗагадкиВін прикраса кожній блузці,Цей маленький круглий ... (ґудзик).

Я кругленький, невеличкий, Не один у мене цвіт.Мене в кожного побачиш,Знає мене увесь світ.

Прислів’я та приказкиУ березні кожух і без ґудзиків теплий.

ДжмільКорисна комаха з товстим волохатим тільцем, яка запилює квіти.

ВіршіДжмелі спросоння – буц лобами,Попадали, ревуть в траві.І задзвонили над джмелямиДзвінки – дзвіночки лісові. М.Вінграновський

Скоромовки Як дзвінок задзеленчить,Дзвінко джмелик задзижчить.

Джміль весь день дзижчить у дзбанку,Бджілка дзвонить до джмеля:- Не дзижчи безперестанку,бо дзижчатиму і я! В.Верховень

Джмелі і бджолиЗбирали мед у полі,Носили додому:Бджоли – бджілкам,Джмелі – джмеликам.

О.Катрич

Прислів’я та приказкиНавесні і джміль жениться.У джмеля жало гостре.Стільки наробив, як джміль надзижчав.Співає, як джміль гуде.Захотів від бика молока, а від джмеля меду.

дзиґа 1. Дитяча іграшка у вигляді кола або кулі на осі, яка

при швидкому обертанні утримується вертикально.2. Вертка, метушлива людина.

ВіршіЧи підслухуєш, як свищеВітер, виє і шумить?Чи – як дзиґою на днищіВеретено задзижчить? О.Пушкін

У Милочки – крутилочкиЄ дзиґа заводна:Як заведеш – покрутиться і спиниться вона. Г.Бойко

ЗагадкиНакрутив Івась пружину –Танцювала без упину.І дзижчала, і крутилась,Як стомилась – зупинилась. Л.Вознюк

На одній нозі кручуся,Зупинитися боюся,Кожну радую дитину,Бо танцюю без упину.

На одній нозі танцюю,Хлопців та дівчат чарую.

Прислів’я та приказкиКрутиться, як дзиґа.

дзьобПодовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина уптахів і деяких тварин.

Вірші

Червонуваті зерна із калиниКудись несе у дзьобі сивий птах.Так землю, чорну землю УкраїниРозносять по усіх материках. С.Пушик

Вдень в дуплі сидить сова,Навіть дзьоб не висува,А вночі вона полює,Совенят малих годує.- Мамо, вдень чому соваНавіть дзьоб не висува?

- Дуже кепсько бачить вдень,То сидить, анітелень.- Ось чого ота соваНавіть дзьоб не висува.

СкоромовкаДзьобнув хлібця горобець, -Дзьоб обтер об стовбурець.Барабольки подзьобав, -По бруківці пострибав.

Щиглики в кущах пищалиІ щоденно сповіщали:- У кущах вітрище свище,дзьоб щипає морозище.

Прислів’я та приказкиРання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці мружить.Маленька пташка, та дзьоб гострий.

Дідусь1. Батько батька або матері.2. Чоловік, який досяг старості.

ВіршіВмілі руки має мій дідусь,Змалку до труда вони приучені.Руки ці робочі, шкарубкі,Збудували не одну світлицю.

А мій дідусь колись весноюМаленькі яблуньки садив.

Розрісся сад, умивсь росою,З плодами віти розпустив.

Прислів’я та приказки

Ніхто не знає, лише дід, баба та ціла громада.Сердилась баба на діда, а дід того й не відав.Дід тільки за дугу, а баба вже на возі.Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.Надіявся дід на обід, та й без вечері спати ліг.Доки бабуся спече книші, у дідуся не буде душі.

Загадка1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ,

які треба впізнати, відгадати.2. Що-небудь у природі, житті та діяльності людей, яке

є нерозв’язане або повністю нерозгадане,недосліджене.

ВіршіЗагадка – це народний твір,В первісний лад ще виник він,Коли не вміли ще писати,А думати навчились, уміли міркувати.Слово „загадка” походить від гадати,Що означає думати та міркувати.У загадках предмет не називають,А лиш описують його і натякають.Загадка вчить предмети зіставляти,Ознаки найістотніші в них виділяти,Знаходити в них схожість і відмінністьТа розвиває у дітей кмітливість.У загадках описують предмети,Ознаки називають їхні та прикмети.(Вони ж у мові нашій найкращі у поетів),не називають лиш самих предметів.

ЗагадкиЯ вам нею натякаю, нею думать спонукаю,Щоб кмітливий врахував, що я в неї приховав,Вас морочачи навмисне, і тоді відгадка зблисне.Що це таке? Д.Білоус

ЗозуляПоширений в Європі та Азії перелітний птах зі світло – чибурувато – сірим оперенням, самиця якого відкладає яйця вгнізда інших птахів.

ВіршіТи, зозуленько, сива,Ти нас розвеселила,Як почала кувати –Повиходили з хати.

Загадки- Ку-ку! Ку-ку! –кричить вона в лісі.На зріст маленька,Свитка сіренька.

СкоромовкиЗозулясті, попелясті сіли курочки горласті.

Ось зозулі прилетілиІ на гілку сливи сіли.

Ти, зозуленько сива, ти нас розвеселила,Як почала кувати – повиходили всі з хати.

Прислів’я та приказкиЗозуля своє гніздо не в’є. Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.Прирівняв солов’я до зозулі. Зозуля своє гніздо не в’є, а своїх діток роздає.Не всім туди лізти, де зозуля кує.

Ще й на нашій вулиці зозуля закує.Не будь такою, як зозуля.Закувала зозуля, мороз одігнала.

Ім’я

1. Особиста назва людини, що дається їй післянародження.

2. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь.

3. Слава, репутація.

ВіршіЄсть ім’я жіноче, м’яке і ясне,В йому і любов, і журба, і надія,Воно як зітхання бринить весняне:Марія! М.Рильський

ЗагадкиНі се, ні те, а кожному треба, і кожний має, та ніхто не вгадає.

Де б не був, воно зі мною.Я ношу його з собою,Знаю, що мене гукають,Коли його називають. Л.Вознюк

А відгадайте-но, що я таке?Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,Бо носить все життя мене людина.

Воно належить мені, але інші вживають його частіше замене.

Прислів’я та приказкиЯкщо ти добрий чоловік, твоє ім’я житиме повік.Не намагайся залишити по собі багатство, краще залишдобре ім’я. Оце ж і я, що хороше ім’я. Добре ім’я – найкраще багатство.

їжак1. Невеличка тварина – ссавець, спина й боки якої

вкриті твердими голками. 2. Про коротко підстрижене волосся.3. Скріплені навхрест і обмотані колючим дротом

колоди або рейки, які застосовувались противорожих танків і піхоти.

ВіршіЗо три дні їжак сопів,Зо три дні не спав, не їв,День копав на зиму нору,Другий день робив комору,А на третій на собі

Їжі наносив туди. А.Костецький

ЗагадкиКотиться клубочок,Зовсім без ниточок.Замість ниточокТриста голочок.

Це кому у нірці сниться,Що достигли вже суниці,Дикі яблучка, грушки,І чорниці, і грибки?Влігся зручно на бочокВ ліжку з листя (їжачок).

В мене шубка з колючок,В мене сіра спинка.Ніс, як чорний п’ятачок,Очі – намистинки.

СкоромовкиЇжак і їжаченяЇздять по гриби щодня.Їжачихи помагає,Сироїжки їм збирає.

Прислів’я та приказкиЇжак їжака голками не зляка.Казав їжак: „Нехай буде так!”На мені покатаються, як на їжаку.Жалить, як кропива, і колеться, як їжак.

кватиркаШибка у вікні, вставлена в окрему раму, призначена дляпровітрювання приміщення; дверцята або віконце у брамі.

ВіршіРаз, два, три,Порох скрізь зітриІ кватирку відчини.

П’ятий вітер з ферми линув,Дзвін бідонів ніс в долину,Ніс у кожен дім, кватиркуЗапах молока і сиру.

- Закрий щільніш кватирку, Борю,бо дуже холодно надворі.- А як закрить її щільніше,хіба надворі потепліша? Г.Бойко

Прислів’я та приказкиНе можна в двері, я в кватирку.

КиївСтолиця України.

ВіршіКиїв княжий, стольний Київ,Він ламав мечі БатиївІ Європі був щитом.Нині Київ над Дніпром –Місто гордості і славиУкраїнської держави. О.Сенатович

ЗагадкиПрекрасне, горде й величавеСтоїть на березі Дніпра.Князів – русинів вічна славаУ назві міста ожива.

Прислів’я та приказкиЯзик до Києва доведе, а в Києві заблудить.Не відразу Київ збудований.На кого біда нападе, то й до Києва дійде.

корисний1. Який дає, приносить добрі, позитивні наслідки,

користь.

2. Те, що дає добрі наслідки.3. Який становить ту частину цілого, що

використовується за певним призначенням.

ВіршіКорисну справу робим миСвоїми вправними руками:У кімнаті прибирали,Щоб зробить сюрприз для мами.

лелекаВеликий перелітний птах із довгим прямим дзьобом тадовгими ногами.

Вірші- Лелеки, лелеки,куди ви літали?- Туди, де тепло, -Лелеки сказали.

ЗагадкиМайстер цей з’явився рано,

На даху помудрував,І без цегли, і без кранаДім собі побудував.

Хату на хаті має,Жабам рахунок знає.

У червоних чобітках, в білому халаті,Навесні він прилетів і сидить на хаті.

СкоромовкиЛетіла лелека, летіла здалека, а як летіла – заклекотіла.

Їв лелека кашу з глека.Хоч дістать її нелегко,Та в лелеки довга шия – Він і з глека їсти вміє.

Прислів’я та приказкиДе лелека водиться, там щастя водиться. (там дітки родяться)Лелеко, лелеко, до осені далеко?

лінійка1. Пряма риска на папері, дошці тощо, яка допомагає

писати рівними рядками.2. Планка для креслення прямих ліній.3. Стрій в одну шеренгу.

ВіршіЗ пластмаси ручка і лінійка,Пенал і навіть олівець.В портфелі носить їх Надійка,Все у порядку, молодець.

ЗагадкиРівно риску проведиІ квадратик спробуй,Та візьми спочатку тиЦю пряму особу.Натиск витримає стійкоВпевнена, струнка ... (лінійка).

лялька 1. Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини.2. Людина, яка не має власної волі, або людина, якою

розважаються; маріонетка.3. Дитина.

ВіршіБігла лялькаКоло ковалькаВ семи кожухах,В трьох капелюхах,В небо гляділа –Злетіти хотіла.

новий1. Який нещодавно з’явився або був створений.2. Який стосується найближчого часу.3. Інший, який відрізняється від того, що був раніше.4. Який приходить на зміну попередньому, наступний.5. Раніше невідомий.6. Який раніше не використовувався.

ВіршіВітя – світла голова,Вітя вчить нові слова.Ви йому не заважайте,Ви без нього погуляйте.Він, як буде вільний час,Вийде гратися до вас. Г.Чубач

Дивись, який новий годинникВисить на стінці нині в нас.Усі години та хвилиниМи вивчили, щоб знати час. Н.Забіла

одинадцятьКількісний числівник; наступне число після десяти.

ЗадачіПопросив Івась ЯринкуДати кульок на ялинку:9 кульок червоненьких,ще дві кульки голубенькі.Хлопчик вигукнув: „Ого!”.Скільки кульок усього? (9+2=11)

оленьВелика жуйна свійська чи дика тварина з гілчастимирогами й коротким хвостом.

Вірші

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.Оля Олю запитала:-От кого воно шукало?Оля Олі каже прямо:

- Оленя шукало маму! Г.ЧубачОсь гляньте: з оленятком оленьУ зоопарку нашім є.Окрайчик хліба тато ОлинЗ-за огорожі їм дає. Н.Забіла

ЗагадкиСтрункий, швидкий, роги гіллясті.Пасеться весь день. Хто це? (олень).

СкоромовкиОлень мох дістав з – під снігу,Оленятко поруч біга. В.Верховень

олівецьТоненька паличка графіту або сухої фарби (переважнооправлена в дерево), якою пишуть, малюють.

ВіршіПо діброві ходить осінь –Олівці у торбі носитьІ фарбує в жовтий колірКлени, липи і тополі. Л.Куліш

Взяла Яся олівець,Олівець – малювець.Сіла Яся біля столу,Розгорнула папірець. Н.Забіла

ЗагадкиУ коробці спочиваютьСпритні хлопці – молодці.Убрання барвисте маютьІ загострені кінці.На папері слід малюютьІ зовуться ... (олівці).

Невеличка хатка.Там живуть малятка.Ми їх, гостроносих,У портфелях носим.

Червоний Іван,Дерев’яний каптан.Де носом поведе,Там помітку кладе.

СкоромовкиНа кінці олівця немає кінця.

папір1. Матеріал для писання, друку, малювання та ін.,

виготовлений з ганчіркової, дерев’яної або іншоїмаси.

2. Письмовий документ офіційного характеру.

3. Аркуш із рукописним текстом.Вірші

Спасибі й деревам за білий папір,А квітам і травам – за фарби яскраві.

Коло, риску, закарлючкуНа папері пише ручка.

ЗагадкиВпаде згори – не розіб’ється,Пусти на воду – розпливеться.

Прислів’я та приказкиПапір все стерпить.Без паперу ти не людина.Все залишилося на папері.

парасолькаПристрій для захисту від дощу або сонця.

ВіршіМи опеньки,Ніжки тоненькі.Шиї, мов цівки, круглі голівки.А як більші виростаєм, -Парасольки відкриваєм. О.Олесь

Струшується сад, як парасолька,Мокрі ниви і порожній шлях...Ген корів розсипана квасолькаДоганяє хмари у полях. Л.Костенко

ЗагадкиОбразливо їй:При хорошій погодіУсі забувають про неї,Та й годі.Та варто лише зіпсуватись погоді –Із нею лишень на прогулянку ходять.

Я порою дощовою,Наче дах над головою.При собі мене тримають,А як дощ пройде – складають.

подруга

Особа жіночої статі, що перебуває у дружніх або приязнихстосунках з ким-небудь.

ВіршіПрийдуть подружки гуляти –Теж в квітник їх поведу.Буду квіти поливати,Щоб скоріш цвіли в саду. М.Познанська

посерединіПрислівник; означає місце між двома предметами абодвома частинами одного цілого.

ВіршіПосередині в таночкуУ зеленому віночкуТанцює будяк.

Прислів’я та приказкиНі взад, ні вперед, лишається посеред.Верба, хоч і товста, але всередині пуста.

Наперед не виривайся, ззаду не оставайся, посерединітримайся.Од краю до краю, а в середині не знаю.

УкраїнаНезалежна суверенна держава у Європі, столицею є містоКиїв.

Вірші

Цвітуть в полях ромашки білі,В гаях щебечуть солов’ї.Ми живемо в Україні,На цій святій землі.

Сміється листячко тендітне,Дзвінка пташина пісня лине...Любімо ж рідну землю, діти!Свою єдину Україну!

В.Зоріна

ЗагадкиЦвітуть сади, Дніпро шумить,І пісня ллється солов’їна,І жайвір лине у блакить.Це наша рідна ...(Україна).

Красивий, щедрий, рідний крайІ мова наша солов’їна.Люби, шануй, оберігайУсе, що зветься .... (Україна).

Прислів’я та приказкиБез верби й калини нема України.Україна – козацька мати.З долини в долину, та на свою Україну.

українськаТе, що має відношення до України чи українців.

ВіршіМи є діти українські,Український славний рід.Дбаймо, друзі, щоб про насДобра слава йшла у світ.

Прислів’я та приказкиУкраїнському роду нема переводу.По нашому українському звичаю, треба сало до чаю.

фартухЧастина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду,знищення під час виконування різних робіт.

ВіршіТепле сонечко ласкаве –У левкоях, нагідках...Ще берізки кучерявіУ зелених фартушках. Т. Мезенцева

Подивися: у дворіВ чорних шапках снігурі.Ще й червоні фартушкиОдягли собі пташки. Т.Демченко

СкоромовкиФлокси, флокси на фланелі,Фартушок зацвів у Нелі.Із шифону шарфик в Галочки,А на нім рясні фіалочки.

цукеркаСолодкий кондитерський виріб, виготовлений з різнихпродуктів, зварених із цукром, що має вигляд невеликогошматочка, подушечки, кульки тощо.

ВіршіЦапок водицю п’є з цеберка,Скубе травицю у садку.Солодкий цукор та цукерка –Це теж цапкові до смаку. Н.Забіла

ЗагадкиВ розмальованій хустині,Солоденька всередині.Коли нею почастують,Діти тішаться, ласують.

Червоненька, маленька, малим дітям солоденька.

цукорБіла кристалічна речовина, солодка на смак, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини тощо.

ВіршіЦапок водицю п’є з цеберка,Скубе травицю у садку.Солодкий цукор та цукерка –Це теж цапкові до смаку. Н.Забіла

ЗагадкиУ полі народився,На заводі варився,У воді розтанув.

Білий, як сніг,У пошані у всіх,До рота попав,Там і пропав.

Білий, як сніг,Зубами мене кусають,Або на воду пускають.

Схожий на лід,Але в річці шукати не слід;У воді він розтане.

Прислів’я та приказкиЖиття не цукор.Чужа біда – за цукор.

чотирнадцятьЧислівник, наступне число після тринадцяти.

ВіршіВони невідомих осібЛовили чотирнадцять діб. Г.Малик

Назвемо числа по порядку,від одного аж до десятка.Вперед й назад – усі відразуі не збиваємось ні разу.А з десяти до двадцятияк наголос поставиш ти?- Казати треба одинадцять!Скажу так само чотирнадцять!Вимова в числах цих одна –Скрізь наголос над складом „на”! Н.Красоткіна

ЗадачіПішли дівчатка по гриби,Шукали всюди, де могли.Іринка знайшла 8 грибків,Тетянка 6 одразу.А Соня стільки їх знайшла, Як Іра й Таня разом.Хто вже, діти, зрозумів

Скільки в Сонечки грибів? (8+6=14)Прислів’я та приказки

Один за чотирнадцять, а другий без двох шістнадцять.

якірПристрій для утримування на місці суден у виглядіметалевого стержня з лапами, що чіпляється за ґрунт.

ВіршіВ пароплаві хлопці браві,Це – матроси бойові.Чорна стрічка невеличка,Якорець на рукаві. І.Нехода

ЗагадкиСудно давно б лишило порт,Бо хвилі б’ють і б’ють у борт.Та міцно я вхопивсь за дноІ не пущу судно все одно. В.Дробиз

Коли я потрібний – мене викидають,Коли непотрібний – мене витягають.