141114 aya capital-strategy-of_reforms_full

AA : BC : CK : DN: EE

Компанія ТОВ «ЕйВайЕй Кепітал» зберігає за собою всі права, право власності і право на результати інтелектуальної власності на всю

інформацію та зміст даної Презентації. Всі користувачі без обмежень не мають права повністю або частково з будь-якою метою модифікувати,

копіювати, передавати, поширювати, відображати, представляти, відтворювати, публікувати, ліцензувати, розробляти, створювати похідні роботи

з тексту, графіків, схем та діаграм, вилучених з цієї Презентації, без попередньої письмової згоди на це з боку ТОВ «ЕйВайЕй Кепітал».

Ані компанія ТОВ «ЕйВайЕй Кепітал», ані її афілійовані особи, ані їх директори, представники або співробітники не відповідатимуть за будь-який

прямий чи побічний збиток або шкоду, що виникають в результаті використання всієї інформації, вказаної в інвестиційно-аналітичних матеріалах

Презентації або будь-якої її частини.

Стратегія економічних реформ

Листопад 2014

1


і

Ця презентація розроблена компанією AYA Capital, яка здійснює свою діяльність у сфері інвестиційно–банківських послуг.

В березні 2014 р. політичні зміни надихнули нас випустити перший аналітичний звіт з метою допомогти «новій» владі розробити концепцію економічних реформ.

Зокрема тих, які б доповнювали імплементацію Угоди про Асоціацію з ЄС та програму співпраці з МВФ з метою досягнення основної мети цих реформ

(справедливого та заможного життя українців).

На той час зміна влади дала нам можливість сподіватися, що нарешті вона буде просто вимушена провести повноцінні реформи, а не імітувати їх, щоб прикрити

реалізацію власних корумпованих інтересів. З іншого боку, навіть попередній аналіз показував, що цей процес не буде легким, і «нова» влада потребуватиме

допомоги в розробці та реалізації відповідних реформ.

З березня 2014 р. у нас вже накопичився досвід донесення наших ідей до людей, що приймають рішення, досвід практичної реалізації деяких з наших ідей

(в умовах «асиметричної» війни з Росією), а також досвід переконання активістів громадянського суспільства формувати правильний запит на реформи.

Окрім цього, проведений нами аналіз свідчив, що непроведення радикальних реформ може стати причиною Третього Майдану і «повернення у 90-ті» з падінням

рівня життя та зубожінням населення (навіть в разі відсутності повномасштабної війни з Росією).

Тому зараз ми представляємо Вам оновлений випуск нашого аналітичного звіту у вигляді презентації, сфокусованої на проблемі визначення Стратегії економічних

реформ. В цій презентації ми говоримо про те, яким має бути формат такої стратегії, який вибір щодо основних принципів реформ та економічної моделі ми

маємо зробити, а також про вимоги до успішної імплементації цієї стратегії.

Зазначимо, що, на наш погляд, саме зараз влада не лише може, а й зобов’язана проводити реформи у поєднанні з гранично жорсткими заходами для зміни

економічної моделі, так і для досягнення перемоги над головним зовнішнім агресором (Росією).

«Основна мета військової перемоги – жити в кращому світі, ніж старий;

якщо кожний окремий громадянин відчує, що у влади є план побудови цього кращого світу, він набагато відданіше викладатиметься на війні»

«Beveridge Report», Великобританія, 1942

«Провал в організації і формуванні стратегії в тилу на «мирному фронті» може бути таким же руйнівним, як і поразка в організації військового фронту»

Г.Гувер, 1943

2


І. Вимоги до формату стратегії реформ

IІ. Стратегічні альтернативи: різні моделі економічного розвитку

IІІ. Вимоги до імплементації стратегії «Ринки капіталу»

Додатки

a. Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформ

b. Клептократично-олігархічна модель

c. Експортно орієнтована модель

d. Модель «Ринки капіталу»

Резюме

3


1

Резюме

Після розпаду СРСР в Українісформувалася клептократично-олі-гархічна система, яка призвела до того,що на даний момент Україна –найбідніша серед порівняних країн.

Ми показуємо в цій презентації, щозбереження цієї системи або навіть їїперезавантаження не зможезадовольнити суспільний запит назаможне життя та справедливість. Малотого, це призведе до втратинезалежності.

Зміна системи потребує фунда-ментальних та водночас радикальнихреформ. На жаль, їх розробникикористуються застарілою практикою,що робить критичним ризик їх провалу.

Ми пропонуємо розглянути більшсучасні підходи, які можна умовноназвати стратегією економічнихреформ.

Ми представляємо наш аналіз щодоключового питання такої стратегії –вибору суспільно-економічної моделі.Його результати свідчать, що ключовимелементом трансформації системи маєстати побудова моделі, що базується наринках капіталу – зі створеннямпрозорих ринкових інститутів тазабезпеченням довіри до влади.

Ми також наводимо пропозиції щодоімплементації запропонованої стратегії.

ТАК

«Extend-pretend»,

збереження клептократії

НІ !

ТАК ТАК

Використання сировинно

орієнтованої експортної

моделі розвитку

ТАК

Використання продуктово

орієнтованої (несировинної)

експортної моделі розвитку

Побудова нової суспільно-економічної моделі

«Ринків капіталу»

ВІЙНА, ЕКОНОМІЧНА КРИЗА

НародДержава

Революція Гідності

Запит на зміну

системи

Використання

тимчасового

кредиту довіри

Є шанс швидкого

покращення економічної та соціально-політичної ситуації при збереженні

статусу кво

Доступ до дешевого фінансування,

необтяженого необхідністю проведення

реформ

Наявність потенціалу швидкого зростання

природної ренти

Інституційна можливість

авторитарного розвитку «точок зростання»,

орієнтованих на експорт

НІ ! НІ !

НІ !

Інституційна та фінансова

допомога Заходу для

реалізації нової моделі

Забезпечення державою:

– Прозорості ринків

– Цілісності ринків

– Захисту прав власності

Дотримання

базових принципів:

– Довіра

– Вільна конкуренція

Збереження існуючої системи або її «перезавантаження»

4





Додатки





Резюме

5


2

Вимоги до формату стратегії реформЕволюція підходу до формування стратегії

В сучасному розумінні СТРАТЕГІЯ – це не скрупульозний план-графік дій, а визначення базових принципів та підходів для досягнення цільової моделі, вибраної окремою організацією, яке адаптується до динамічного середовища.

Старий «класичний» підхід Сучасний підхід

Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей і задач, а також затвердження плану дій та розподілу ресурсів, необхідних

для досягнення даних цілей– А.Чандлер

Стратегія – це загальна модель (зразок поведінки) у потоці дій або рішень. Вона передбачає постійне навчання в процесі її реалізації,

який не базується на заздалегідь спланованому детальному плані.– Г.Мінцберг

Акцент менеджменту на контролі над виконанням

детально спланованого плану реалізації стратегії.

Акцент менеджменту на адаптації, навчанні, відкритості та

координації між елементами системи.

Централізоване прийняття рішень; формування статичного

плану імплементації стратегії на визначений строк.

Прийняття рішень експертами; динамічне коригування

плану імплементації стратегії.

Віддання переваги простим ієрархічним структурам,

детермінізм у поведінці організації.

Колективна дія на основі спільних загальних принципів,

багатомірні структури з розподілом влади, але чітко

окресленими зонами відповідальності.

Рішення не приймаються без детального складання плану-

графіку дій з прогнозом їх ефекту на основі припущень.

Прийняття рішень можливе навіть якщо менеджмент до

кінця не може передбачити їх ефект (хоча і має очікування).

Чому виникла необхідність у зміні підходу

В сучасних умовах організації ведуть діяльність у складних умовах, які дуже динамічно змінюються, що потребуєшвидкого прийняття рішень та постійної адаптації системи до нових умов оточуючого середовища:

глобалізація, збільшення рівня конкуренції;

поява нових технологій;

збільшення прозорості та швидкості обміну інформацією;

менша прогнозованість зовнішнього середовища, впливу рішень на складні системи;

збільшення волатильності на фінансових та товарних ринках.

Обмежена можливість реагування на сигнали

зовнішнього середовища. Можливість

експериментувати не передбачена.

Стратегія передбачає можливість системи швидко

реагувати на зовнішні сигнали, в разі неможливості оцінити

ефект від управлінських рішень – експериментувати.

6


3

Вимоги до формату стратегії реформКомпоненти ефективної стратегії в рамках сучасного підходу

ЕФЕКТИВНА СТРАТЕГІЯ – це якісно визначена і узагальнена модель із зазначенням базових принципів, обмежень, механізмів та ресурсів організації, необхідних для досягнення її довгострокових цілей, вибір якої залежить від результатів аналізу даних щодо поточного стану організації та її очікуваного стану після імплементації стратегії.

Вибір

Цілі

Обґрунтування

Навчання

Довіра

Формат

Формування стратегії – це завжди питання концептуального вибору:• між різними співставними моделями, взаємовиключними стратегічними альтернативами;• який складно змінити, повернувшись до первісного стану;• що оснований на застосуванні наукового підходу (формування очікувань щодо результатів вибору різних

стратегічних альтернатив з урахуванням основних ризиків та варіантів можливого реагування на них).

Стратегія передбачає зазначення в ній комплексних якісних довгострокових цілей. KPI (ключові індикатори результативності) слід використовувати для аналізу проміжних етапів реалізації

стратегії, а не в якості цільових показників.

Стратегія не має визначатися на основі віри, вірувань, припущень або «візій». Стратегія не може мати вигляд переліку побажань («wish list»). Ефективна стратегія визначається на основі аналізу даних щодо сильних та слабих сторін, цінностей та

переваг певної організації, наявних в неї ресурсів тощо. На основі аналізу даних формуються очікування щодо результатів реалізації стратегії, однак ці очікування

можуть змінитися в ході її реалізації.

Ефективна стратегія сприяє навчанню та швидкій адаптації до змінюваного середовища. Люди, які імплементують стратегію, повинні орієнтуватися на навчання – відповідно, вони підлягають

покаранню не за свої помилки, а за те, що не навчаються на них.

Стратегія буде успішною лише тоді, коли учасники організації використовуватимуть однакові базові принципи та підходи до реалізації стратегії.

Тому ефективна стратегія має базуватися на довірі.

Ефективна стратегія – це не деталізовані «плани-графіки» чи «дорожні карти», застосування яких при вирішенні дійсно масштабних задач є відображенням давно застарілої практики.

Ефективна стратегія – це формалізація базових принципів («guiding principles»), пріоритетів і підходів до діяльності та/або змін в організації, необхідних для досягнення поставлених довгострокових цілей.

7


4

Вимоги до формату стратегії реформВимоги до стратегії економічних реформ в Україні

Виходячи з окреслених на попередніх слайдах загальних вимог до стратегії в рамках сучасного підходу ми визначили наступні необхідні вимоги до формату стратегії економічних реформ в Україні:

В стратегії мають бути визначені чіткі комплексні цілі. Цілі мають стосуватися не тільки таких економічних категорій, як добробут або

економічний розвиток, а й таких суспільних категорій, як відчуття справедливості, довіри, оптимізму та впевненості в своїх силах.1

Цілі стратегії мають бути виражені в принципах, якими сторони повинні керуватися в процесі реалізації стратегії. Принципи мають

відображати реальну готовність сторін їх втілювати.2

Необхідно додатково визначити ключові індикатори діяльності (KPI) для узгодження вихідних даних та результатів подальшого аналізу

реалізації стратегії. При цьому потрібно уникнути використання таких індикаторів в якості цільових показників.3

Стратегія має містити обґрунтування вибору моделі суспільно-економічного устрою держави, а також аналіз передумов та наслідків її

успішної імплементації.4

Потрібно визначити необхідні суспільно-економічні «інституції». План розбудови цих інституцій має стати однією з основних складових

стратегії.5

В стратегії мають бути зазначені основні обмеження, ресурси та механізми для її реалізації.6

8





Додатки





Резюме

9


5

Стратегічні альтернативи: поточна проблемаУкраїна як приклад «Growth Disaster»

Джерело: МВФ, власні розрахунки

Джерело: МВФ

За роки незалежності Україна стала хрестоматійним прикладом країни так званого «Growth Disaster» –продемонструвавши одні з найнижчих темпів економічного росту в світі

на фоні доволі позитивної зовнішньої кон'юнктури.

Україна – найбідніша країна серед порівняних країн. ВВП надушу населення за паритетом купівельної спроможності складаєлише близько 7500 дол. США. Це втричі менше від рівняПольщі, та в 2,5 рази менше від рівня Росії.

Протягом років незалежності економіка Україна демонструвалаодні з найнижчих темпів зростання. За темпом зростання ВВПна душу населення (в середньому на рівні 1,7% рік-до-року в1992-2012) Україна посідає одну з найнижчих позицій в спискукраїн, що розвиваються (118 місце зі 130 країн з групи «Emergingmarket and developing economies» за класифікацією МВФ).

Консервативніші оцінки говорять про те, що середній рівеньпадіння ВВП України з початку 1990х складає від 0,8% до 1,4%.Іншими словами, Україна не змогла продемонструватиекономічне зростання протягом одного з найбільш сприятливихперіодів в історії світової економіки.

Бідність, зневіра в своїх силах та втрата довіри тягнуть Українувниз у рейтингу щасливих країн (87-е місце з 156 за 2013р.)

Росія

Білорусь Польща

Румунія

Туреччина

Україна

0%

1%

2%

3%

4%

5%

6%

7%

8%

5,000 10,000 15,000 20,000 25,000

Се

ре

дн

ьо

річ

ни

й т

ем

п з

ро

ста

нн

я В

ВП

на

душ

у н

асе

лен

ня з

а П

КС

в д

ол.

СШ

А

19

92

-20

12

ВВП на душу населення за ПКС, дол.США

Площа бульбашок відображає

величину населення країни

10%

15%

20%

25%

30%

19

92

19

93

19

94

19

95

19

96

19

97

19

98

19

99

20

00

20

01

20

02

20

03

20

04

20

05

20

06

20

07

20

08

20

09

20

10

20

11

20

12

20

13

"Emerging market and developing economies" Україна

Джерело: World Happiness Report, 2013р.

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Соціальна підтримка

один одного

Компоненти

Місце в рейтингу

Подушний ВВП

Свобода впливати на

своє життя

Свобода від корупції

Щедрість

% країн, які знаходяться в рейтингу вище України за відповідним критерієм

Відношення ВВП на душу населення (за ПКС) в країнах, що розвиваються, до ВВП на душу населення (за ПКС) в США

Складові «Рейтингу щастя» за 2013 рік

Порівняння деяких країн з Україною за рівнем ВВП

10


6

Стратегічні альтернативи: джерело проблемПроблема не в людях, а в інститутах

Джерело: Світовий банк, МВФ

Джерело: PWT 8.0

Економічні проблеми України є наслідком низької ефективності, яка в свою чергу пояснюється низькою якістю інститутів.

Економічні негаразди України пояснюються низькоюефективністю економіки в приватному і державному секторах.

Незадовільний рівень продуктивності факторів виробництва(як праці, так і капіталу) не може бути пояснений низькоюякістю робочої сили чи низьким рівнем капіталоозброєності.

Натомість причина полягає у низькій якості інституційногосередовища в результаті незавершеності економічнихреформ: високий рівень корупції, низька ефективністьдержавного сектору, обмежені економічні свободи таможливості (слайди 19-20).

Угорщина Польща

Росія

КазахстанРумунія

Білорусь

Туреччина

Україна

10

15

20

25

30

35

40

45

0.1 0.15 0.2 0.25 0.3 0.35 0.4 0.45 0.5 0.55 0.6

Ва

лов

ий

ви

пус

к н

а о

дн

ого

пр

ац

юю

чо

го (

20

12

р.)

Валовий випуск на одиницю капіталу (2012 р.)

0.00

0.10

0.20

0.30

0.40

0.50

0.60

0.70

0.80

0.90

1.00

0.00 0.20 0.40 0.60 0.80 1.00

Інде

кс р

івн

я е

ко

но

міч

ни

х св

об

од

(20

13

р.)

Індекс рівня демократії (2012 р.)

Куба, Зімбабве, Венесуела,

Еритрея, Іран, Аргентина,

Еквадор, Болівія, Україна, Лесото

Джерело: Economist Intelligence Unit, Heritage foundation

Україна

-2.0

-1.5

-1.0

-0.5

0.0

0.5

1.0

1.5

2.0

2.5

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

Еф

екти

вн

ість

де

рж

ав

но

го у

пр

ав

лін

ня

(20

13

р.)

Державні видатки до ВВП (2013 р.)

Роль держави в економіці та її ефективність – Україна у порівнянні з іншими країнами Політичні та економічні свободи в різних країнах

Продуктивність факторів виробництва (тис. дол.США в пост. цінах 2005 р.)

11


7

Стратегічні альтернативи: статус-кво, перезавантаження експортно орієнтованої моделі, ринки капіталуВибір з альтернатив та його наслідки

Збереження «статус кво» Використання експортно орієнтованої моделі

Нова економічна модель: зміна принципів та ринки капіталу

Стратегічні альтернативи

Очікувані результати

Збереження існуючого суспільного

договору в рамках Клептократично-

олігархічної моделі неможливо:

• Суспільство вимагає відновлення

справедливості та зменшення рівня

корупції.

• Економічні можливості існуючої моделі

не дозволять політичній еліті

«відкупитися» від суспільства.

• Збереження існуючої моделі призведе

до боргової та бюджетної кризи,

результатами яких стануть дефолт,

гіперінфляція та соціальний бунт.

Слайди: 30-36

Намагання перезавантажити існуючу

модель за рахунок зменшення корупції, але

збереження орієнтації на експорт та

проактивну державну економічну політику

не принесе очікуваного результату:

• Погіршення зовнішньої кон'юнктури

та інституційна неспроможність

авторитарного розвитку «точок

зростання», орієнтованих на експорт,

обмежує економічний потенціал моделі.

• Оновлення експортно орієнтованої

моделі не призведе до очікуваного

суспільством зменшення рівня корупції

та зростання рівня економічних свобод.

• Збереження економічної суті існуючої

моделі з часом призведе до відновлення

рівня корупції та повернення до

Клептократично-олігархічної моделі.

Неможливість зберегти існуючий суспільно-

економічний договір обумовлює

необхідність переходу до нової моделі, яка

має ґрунтуватися на нових принципах:

• Комплексне відновлення довіри

дозволить провадити ефективні

економічні реформи та зменшити

макроекономічні дисбаланси, призведе

до фінансової стабілізації.

• Зростання конкуренції та підвищення

ролі ринкового механізму в розподілі

ресурсів дозволить підвищити

ефективність економіки в державному

та приватному секторах.

• Побудова сучасного ринку капіталу

обумовить високі темпи економічного

зростання в довгостроковому періоді.

Слайди: 37-46 Слайди: 47-55

Наразі Україна стоїть на роздоріжжі – перед вибором соціально-економічної моделі, складанні нового суспільного договору між владою і суспільством. Від цього вибору залежить, чи буде наша економіка спроможна забезпечити справедливе і заможне життя своїм громадянам:

12


8

Стратегічні альтернативи: Клептократично-олігархічна модельЩо таке клептократично-олігархічна модель?

Джерело: The Economist (2014)

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Гонконг Росія

Малайзія Україна

Сінгапур Філіппіни Мексика Тайвань

Індія Індонезія

Аргентина ПАР

Бразилія Туреччина

БританіяТаїланд

США Польща

Китай Франція

Японія Корея

Німеччина

Соціально-економічна система в Україні – це одночасно і олігархія, і клептократія.

Згідно з такою побудовою відносин в економіці політичнаеліта виконує головним чином функцію соціально-класовогопредставництва, репрезентуючи та «просуваючи» інтересинайбільших власників фінансово-промислових груп(найчастіше спричиняючи шкоду загальнонаціональнимінтересам). При цьому «політика» стає «комерцією» – оскількиполітичні сили або конкурують за спонсорів-олігархів, абостворюються безпосередньо самими олігархами.

В результаті, останні стають клептократами (що походить відслова «клептос» – красти), тобто крадіями, які завдяки владідеребанять бюджет або отримують преференції в будь-якомувиді.

Внаслідок цього корупція і фінансові зловживання державнихчиновників, які по суті є представниками олігархів, стаютьодним з основних стрижнів життя суспільства. Нечеснаповедінка стає нормою.

Після розпаду СРСР така модель стала характерною длябільшості новоутворених держав, де спостерігавсяколосальний розрив між риторикою реформаторів та їхреальними діями: домінуюча більшість з них почала вважати,що справа держави – це служба інтересам вузького колакапіталістів. Україна не була виключенням: стрижнем ніде неопублікованої «політичної програми» наших клептократівстало збереження та укріплення такої системи, за якої вонимають явні преференції у порівнянні з іншими суб’єктамиекономіки, диктують свою волю державним інститутам.

Джерело: Transparency International (дані за 2013 р.)

Рейтинг країн за рівнем олігархічності економіки

Індекс корупції

0 20 40 60 80 100 120 140 160

Україна

Казахстан

Росія

Білорусь

Румунія

Туреччина

Угорщина

Польща

Менше значення рейтингу відповідає більшому рівню олігархічності

13


9

Стратегічні альтернативи: Клептократично-олігархічна модельЯк модель працює?

Розподіл ресурсів в основному через

– Тіньові схеми– «Розпил» бюджету та державної

власності– Активне лобіювання інтересів

клептократів

Ресурси:– фінансові

– природні– матеріальні

(в т.ч. накопичений

державою капітал)

Компенсаціяза несправедливу

поведінку олігархів та політичної еліти…

Держава

З дозволу суспільства та при підтримці влади

Політична еліта

Фін

ан

сув

ан

ня

Ни

зькі

по

да

тки

* – в основному за рахунок популістських гасел

Покриття витрат

на фінансування

патерналізму

Народ(ті, хто не може бути плутократами)

Олігархи-клептократи

Неефективне використання капіталу

Підтримка

системи

Суспільний договір,

за яким

несправедливість

стає прийнятною

Запит на

патерналізм

Конкуренція

за політичну

підтримку*

Обрання на

державні посади

Результат

1. Низькі темпи економічного зростання.

2. Макроекономічна нестабільність.

3. Висока вартість і обмежений доступ до

фінансових ресурсів.

4. Відсутність крупних інвестицій у підвищення

ефективності виробництва.

5. Втрата конкурентоздатності в довго-

строковому періоді.

6. Необмежений вплив олігархів на прийняття

рішень державою.

7. Сильна залежність від зовнішнього фінан-

сування та кон'юнктури сировинних ринків.

8. Слабка держава (через накопичення боргу

та відповідне недофінансування виконання

базових функцій).

…через

– Низькі тарифи– Соціальні виплати– Пільги– Субсидії– Стабільний курс валюти– Повільне підвищення рівня життя

Висока потреба в зовнішньому фінансуванні чи високому попиті на товари олігархічного бізнесу (в

основному сировинних) для підтримки системи

Низька

продуктивність і

додана вартість

В разі перекриття доступу до дешевих джерел

фінансування або зниження попиту на

сировинні товари існує дуже велика

ймовірність колапсу такої системи.

Відсутність ресурсів для підтримки системи

призведе до швидкої зміни влади – одні

популісти змінюватимуть інших популістів.

Олігархи поступово стануть слабкішими, а

електорат – менш інфантильним.

Спостерігатиметься не лише падіння

економіки, а й високі темпи девальвації,

гіперінфляція та зубожіння населення,

порівняне з серединою 90-х років.

Висока ймовірність соціальних бунтів.

Новий бізнес

майже не розви-

вається через

обмежений

доступ до

ресурсів та

придушення

вільної

конкуренції

Олігархічно-клептократична система не може наразі задовільнити суспільство – більше того, при її збереженні державність України може опинитися під загрозою. «Перезавантаження» старої системи на фоні відсутності значної природної ренти

призведе до зміни влади скоріш за все не дуже мирним шляхом.

14


10

Стратегічні альтернативи: Клептократично-олігархічна модельНеможливість збереження статус-кво

Наслідки збереження статус-кво:

Ребалансування економіки Китаю (основного драйвера світового попиту на сировинні товари в останні роки) погіршує перспективи економічного росту України через зменшення попиту на традиційний український експорт. Забезпечити стрімке економічне зростання без зміни структури експорту неможливо.

1

Україні не варто розраховувати на наплив «гарячих» інвестиційних грошей за прикладом 2005-2007 років. Світові інвестори після

кризи 2008 року значно вибірковіші: за інвестиції доведеться конкурувати також із розвиненими країнами. 2

Надмірно високий (та такий, що продовжує зростати) рівень соціальних зобов'язань разом із слабкими перспективами економічного

зростання та значним рівнем вже накопиченого боргу неминуче призведуть до бюджетної та боргової кризи.3

Неможливість зберегти соціально-економічний договір «корупція, несправедливість та обмеження політичних і економічних свобод

в обмін на соціальні виплати» призведе до ще більшого зростання соціального напруження та насильницької зміни влади.

15


11

Стратегічні альтернативи: Експортно орієнтована модельЯк модель працює?

Розподіл ресурсів в основному через:

– Підтримку «стратегічно важливих» галузей (за рахунок преференцій, податкових пільг тощо).

– Велику частку державного сектору в економіці.

– Вільну конкуренцію за обмежені ресурси між власниками нестратегічних компаній.

Ресурси:

– фінансові– природні

– матеріальні

(в т.ч. накопичений державою капітал)

Компенсаціяза обмеження окремих

економічних свобод (які виникають в т.ч. за

рахунок преференцій окремим секторам)*…

ДержаваПолітична

еліта

* – рівень даної «компенсації» нижчий, ніж при клептократичній системі

Народ

Власники «стратегічно

важливих» експортних

компаній (в т.ч. олігархи)

Власникинестратегіч-

них компаній

Підтримка системи,

активне «ручне»

втручання

в економіку


за яким держава

обмежує частину

свобод

Запит на

патерналізм



підтримку

Обрання на


…через*:

– Соціальні виплати– Пільги– Субсидії– Стабільний курс валюти

Потреба в великих іноземних інвестиціях та високому попиту на експортні товари для

життєздатності системи

Використання експортного

потенціалу для економічного

зростання

Експортна модель може дозволити залишити сучасну олігархічну систему в Україні без змін (лише обмеживши рівень клептократичності), однак її реалізація зіштовхується з проблемою гіршої глобальної кон'юнктури для сировинних товарів,

аніж на початку 2000-х, проблемою потреби в якісному бюрократичному апараті та наявності ефективних інституцій.

Результат

1. Сильна залежність від залучення зовнішнього

фінансування задля крупних інвестицій у

підвищення ефективності експортного

виробництва.

2. Темпи економічного зростання сильніше

залежатимуть від кон'юнктури експортних

ринків.

3. Висока ймовірність збереження олігархічної

системи, тобто ризику збереження великого

впливу олігархів на прийняття рішень

державою.

4. Обмежений доступ до фінансових ресурсів у

підприємств «нестратегічних» галузей.

5. Висока ймовірність збереження слабкої

держави (через накопичення боргу та

відповідне недофінансування виконання

базових функцій).

16


12

Стратегічні альтернативи: Експортно орієнтована модельНаслідки імплементації експортно орієнтованої моделі

Наслідки імплементації експортно орієнтованої моделі:

Швидка переорієнтація на нові ринки збуту разом з незначними змінами в структурі експорту (збільшення частки продукції сільського господарства) не принесе очікуваних результатів через зменшення попиту внаслідок уповільнення економіки Китаю.1

Побудова експортно орієнтованої моделі економіки за прикладом успішних в минулому «азійських тигрів» в Україні неможлива через відсутність необхідних передумов успіху: оскільки Україні притаманний високий рівень індустріалізації, низька якість державного управління, порівняно більший рівень життя тощо.

2

Збільшення рівня втручання держави в економіку («точки зростання») та впровадження проактивної «політики ре-індустріалізації» матиме сумнівний економічний ефект та призведе до збереження рівня корупції та поступової втрати довіри до влади та «точок зростання».

3

Збереження економічних преференцій для обраних секторів та підприємств стане на заваді зростанню рівня довіри та задоволення запиту суспільства на відновлення справедливості, що обмежуватиме потенціал здійснення «непопулярних» реформ.4

Запит окремих груп суспільства на активізацію економічної ролі держави в економіці ґрунтується на помилковому копіюванні досвіду

інших країн. Економічні результати впровадження експортно орієнтованої моделі є сумнівними, що з одного боку не дозволить

компенсувати суспільству відмову в запиті на зменшення корупції та відновлення справедливості, а з іншого – призведе до повернення

економічних та політичних еліт до «паразитування» та відновлення основ Клептократично-олігархічної моделі.

17


13

Стратегічні альтернативи: модель «Ринки капіталу»Що таке економічна модель «Ринки капіталу»?

Розподіл ресурсів черезефективний ринок

(на основі ринку капіталу)

Вільна конкуренція

Політична еліта

* – в основному за рахунок пропозицій щодо кращої реалізації системи забезпечення ефективних ринків

Народ

Бізнес

Ефективне

використання

капіталу

Обрання на


Великі

підприємства

Малі та середні компанії


за яким виконується

природне право на

життя у справедливому

суспільстві

Довіра

Запит на підтримку

системи

Вища соціальна

мобільність з можливістю

ефективної конкуренції

за ресурси в разі

наявності бізнес-ідей



підтримку*

Держава

Забезпечення

– Прозорості ринків

– Цілісності ринків

– Захисту прав власності

Результат

1. Стійкі високі темпи економічного зростання.

2. «Налагодження» макроекономічних

дисбалансів.

3. Зниження вартості і поліпшення доступу до

фінансових ресурсів.

4. Інвестиції у збільшення ефективності

виробництва.

5. Покращення конкурентоспроможності

українського бізнесу.

6. Подолання економічної нерівності між

верствами суспільства.

7. «Викорінення» патерналізму.

8. Низький рівень впливу олігархів на ухва-

лення рішень державою.

9. Сильна держава (за рахунок ефективного

використання коштів та збільшення

податків).

Вільна конкуренція і Довіра

Низька потреба в зовнішньому фінансуванні для забезпечення життєздатності системи

Висока

продуктивність і

додана вартість

Податки

Ресурси:

– фінансові

– природні

– матеріальні (в т.ч. накопичений державою капітал)

Ключовим елементом нової системи має стати ефективний ринок капіталу.

Його розвиток послужить імпульсом для розвитку всієї економіки.

Єдиний стійкий варіант забезпечення

справедливості та заможного життя в країні –

це перехід до економічної моделі, що

базується на ефективних ринках капіталу.

Ринки капіталу дозволять ефективно

об’єднати ресурси держави, ефективно їх

використовувати і справедливо розподіляти

результати.

Це призведе до підвищення продуктивності,

«природнього» покращення конкуренто-

здатності української економіки за рахунок

ринкових стимулів.

Стійкі високі темпи зростання економіки

дозволять досягнути основної мети –

забезпечення гідного життя для українців.

18


14

Стратегічні альтернативи: модель «Ринки капіталу»Зміна принципів та ролі держави в економіці

При переході до нової системи влада повинна дати ринку самому вирішувати, як краще використовувати наявні в країні ресурси.

Замість «благих намірів» по направленню державних інвестицій у «стратегічно важливі» проекти, стимулюванню якогось «інноваційного»розвитку, «запобіганню негативним економічним наслідкам» держава має виконувати лише одну роль:

В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВА МАЄ ВСЬОГО ЛИШЕ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ «ЕФЕКТИВНІСТЬ РИНКІВ»

Ця функція зводиться до виконання трьох основних завдань, представлених на схемі. Їх здійснення забезпечить виконання двох базовихпринципів нової економічної системи – Довіра і Вільна конкуренція.

Забезпечення функціонування ефективного ринку не означає мінімізацію ролі держави. Навпаки, ефективний ринок не може бутистихійним, і тому роль держави у ньому є надзвичайно важливою та складною. Це відрізняє його від вільного або так званого «дикого»ринку, якому притаманна відсутність державного регулювання і повна надія на силу «невидимої руки» ринків у досягненні загальногоблага.

Держава має сконцентруватися на складній функції забезпечення ефективності ринку, яка по суті зводиться до виконання трьох завдань (зі здійсненням яких наразі держава не справляється).

Головне:

Ринок капіталу

Справедливість + заможне життя

Ефективний ринок

Довіра Вільна конкуренція

Забезпечення прозорості

Інформація має бути:▪ Повною, актуальною,

достовірною/перевіреною▪ Представлена у зручному для

користувача вигляді з перевагою суті над формою

▪ Симетричною для обох сторін ринкової угоди

Забезпечення цілісності ринків

▪ Ліквідність▪ Інфраструктура▪ Інтеграція між валютними,

фондовими та товарними ринками▪ Запобігання маніпуляціям

Захист прав власності

▪ Від експропріації чи «неочікуваних» податків

▪ Від «рейдерства», вимагання хабаря, шахрайства

▪ Від бандитизму чи війни

19


15

Стратегічні альтернативи: модель «Ринки капіталу»Наслідки зміни принципів та розвитку ринків капіталу

Наслідки імплементації моделі «Ринки капіталу»:

Задоволення запиту суспільства на зміни підвищить можливість здійснення та ефективність впровадження так званих непопулярних

реформ, що дозволить уникнути бюджетної та боргової кризи.1

Збільшення ролі ринкового механізму в розподілі ресурсів призведе до підвищення конкуренції та виправлення головної проблеми

української економіки – низької ефективності як в приватному, так і в державному секторі.2

Збільшення ролі ринкового механізму в розподілі ресурсів дозволить визначити сектори з найбільшим економічним потенціалом безпаралельного зростання рівня корупції (у випадку, коли на це питання намагаються дати відповідь чиновники). Тобто існує ймовірність того, що як і при експортній моделі розвиватимуться експорт-орієнтовані сектори, але це визначатиметься самим ринком.

3

Розвиток ефективного ринку капіталу розв'яже проблему складного та нерівноправного доступу до фінансування, що дозволить

досягти економічної справедливості та забезпечити джерело для довгострокового економічного зростання. 4

Імплементація моделі «Ринки капіталу» дозволить досягти стійких та високих темпів економічного зростання, «налагодження»

макроекономічних дисбалансів, поліпшення доступу до фінансових ресурсів та подолання економічної нерівності між верствами

суспільства.

20





Додатки





Резюме

21


16

Вимоги до імплементації стратегії «Ринки капіталу»Елементи, необхідні для успішної імплементації стратегії побудови моделі «Ринки капіталу»

Відповідність принципам довіри, прозорості, вільної конкуренції1

Забезпечення конкуренції ідей, об’єктивності та обґрунтованості управлінських рішень, ініціативна та командна прозора робота представників «нової» влади, призначення на державні посади людей з досвідом і незаплямованою репутацією та орієнтація на

фаховий розвиток сприятиме як формуванню виважених та обґрунтованих рішень, так і підвищенню рівня довіри до влади.

Використання наукового підходу та орієнтації на навчання2

Ефективна імплементація стратегії та вирішення питання щодо кадрових обмежень неможливі без орієнтації на навчання в процесі реформування економіки. Така орієнтація полягає в тому, що рішення приймаються не на основі вірувань, цінностей,

етики, інтуїції, переконань чи припущень, а на основі гіпотез, що підтверджуються даними (див. наступний слайд).

Підвищення рівня якості кадрів3

Кадри є однією з ключових проблем на шляху імплементації обраної стратегії економічних реформ в Україні. Підвищення рівня якості кадрів залежатиме від підвищення рівня конкуренції (як в бізнесі, так і в політиці) та відмові від кумівства при призначенні на посади. Люди мають підлягають покаранню не за свої помилки, а за те, що не навчаються на них.

Використання KPI (ключових індикаторів результативності)4

KPI потрібно використовувати не як самоціль в рамках стратегії, а як інструмент аналізу проміжних етапів її імплементації. KPI також мають передбачати обґрунтований рівень відхилень – для того, щоб не просто заохотити досягнення зазначених

показників, а стимулювати виконавців до навчання через врахування своїх помилок.

Інституційна підтримка Заходу5

Україні потрібен аналог «Плану Маршалла», який має ставити на меті зробити Україну частиною сучасної цивілізації за рахунок розбудови ефективного ринку капіталу. Важливими інструментами допомоги з боку Заходу є ліквідація торгових та регуляторних бар’єрів для українських компаній, технічна допомога, стажування українських спеціалістів в іноземних компаніях, створення

панелі західних урядових, ділових та профспілкових лідерів, кожен з яких має бути радником в реалізації окремих реформ.

Фінансова підтримка Заходу6

В «Плані Маршалла» для України має бути визначена достатня сума фінансування з боку Заходу – за напрямками та інструментами. Основними напрямками фінансування мають стати модернізація технологій та бізнес-практики, розбудова інфраструктури, критично

важливі поставки палива/озброєння. Інструменти такого фінансування мають бути певною "критичною маржою" для залучення інших інвестицій. Наприклад, такими інструментами є інвестиційні фонди, в т.ч., для кредитів/лізингу приватному бізнесу, експортні

агенції тощо. Окремим питанням Плану має бути механізм надання та адміністрування витрачання коштів.

22


17

Вимоги до імплементації стратегії «Ринки капіталу»Орієнтація на навчання

Досвід

Розуміння

(свідомий рівень)

Інтуіція

(несвідомий рівень)

Орієнтація проти навчання

Несвідоме блокування/обмеження процесу

навчання, що має емоційну природу

Орієнтація на навчання

Цілеспрямовані зусилля

Припущення

Несприйняття даних внаслідок несвідомих

емоційних асоціацій

Гіпотези

Такі, що не

спростовуються

даними

Такі, що


даними

З плином часу

Оновлюються, використовуються

у прийнятті рішень та повторно

перевіряються

Відки-

даються

Погляди

Несприйняття даних внаслідок нашарування

несвідомих емоційних асоціацій

З плином часу

Такі, що


даними

Такі, що не


даними

Віра/Переконання

Повне несприйняття даних внаслідок

нашарування глибоко вкорінених несвідомих

емоційних асоціацій

Орієнтація на навчання вимагаєпостійного перегляду гіпотез табезперервного навчання. За такогопідходу головним завданням насампередє сформувати адекватні очікування, ітільки після цього робити висновки.

Застосування такого підходу в процесіімплементації стратегії економічнихреформ призведе до формуванняефективного механізму прийняття рішень.

Проблема з вибором орієнтації нанавчання полягає у відсутності розумінняцієї проблеми з боку тих, хто насправдіорієнтовані «проти навчання». Багатоуправлінців вважають, що вища освіта,особливо науковий ступінь, чи навітьдиплом західної програми МBA – цезапорука орієнтації на навчання. Однактакі судження є помилковими, оскількиорієнтація на навчання – це не питаннярівня знань, а питання процесу«оновлення» цих знань.

Економічні реформи – це процес, який складається з проб та помилок. Успішні реформи відрізняються від неуспішних перш за все тим, що були вчасно зроблені висновки, тобто була орієнтація на навчання.

23


18

Вимоги до імплементації стратегії «Ринки капіталу»Приклад імплементації: рекомендації щодо зміни програмних засад нової влади при побудові нової економічної системи

Принципи, якими повинна

керуватисьнова влада

Роль держави в економіці

Підхід до проведення

реформ

Підбір команди

Відносини з Заходом

Забезпечення довіри Збільшення прозорості Вільна конкуренція

в широкому сенсі

Забезпечення ефективності ринків

Радикальні реформи Орієнтація на навчання,

реформи як процес з проб та помилок

Потрібен «технократичний уряд»

Забезпечення довіридо всіх членів команди

Відстоювання рівноправного партнерства, подолання цивілізаційного розриву

Усвідомлення того, що легітимність – це добровільне визнання прав влади, похідна від довіри, а не закону або процедури.

Декларація та готовність влади до відмови від «повернення» до олігархічно-клептократичної системи.

Люстрація не повинна перетворитись в лицемірство, чесність має стати наріжним каменем державного управління.

Проведення попередньої пояснювальної кампанії щодо необхідності швидких реформ.

Відмова від «згубної самовпевненості» щодо «ручного» втручання в економіку.

Декларація готовності до забезпечення прозорості і цілісності ринків, захист прав власності.

Побудова ефективного ринку капіталу як основи нової системи.

Готовність брати відповідальність за непопулярні складні рішення. Складні рішення не повинні прийматися на основі вірувань (цінностей,

переконань чи припущень) – реалізація реформ має орієнтуватися на навчання (тестування гіпотез на основі даних).

Підвищення якості кадрів залежить від підвищення рівня конкуренції.

Прем'єр-міністр має бути готовим на радикальні реформи (без популізму). Замість орієнтації на широкий консенсус потрібно забезпечити довіру до

всіх членів команди нового Уряду. Влада повинна постійно досягати того, щоб народ визнавав її абсолютно добровільно, довіряв владі та суспільним інститутам.

Заручення більш активною підтримкою з боку Заходу та МФО, в тому числі за рахунок швидкої імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (УА) та принципових вимог Меморандуму з МВФ, розробки аналогу «Плана Маршалла» для України.

Основні засади Пріоритетні напрямки змін

Побудова нової економічної моделі вимагає насамперед зміни базових принців взаємодії між економічними суб’єктами. Оскільки це потребує радикальних реформ, найкращим варіантом є створення «технічного уряду», члени якого готові відкласти політичні амбіції та корінним чином змінити соціо-економічну модель в Україні.

24





Додатки





Резюме

25


19

Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформДжерело проблем: капітал, люди чи продуктивність?

Джерело: Світовий економічний форум (2013 р.)

Джерело: PWT 8.0, Світовий економічний форум Джерело: PWT 8.0

Індекс людського капіталу та його складові: проблема не в людях, а в інститутах

Індекс

людського

капіталу

Освіта Здоров'я

Сприятливе

інституційне

середовище

Росія 51 41 62 63

Польща 49 42 47 57

Угорщина 54 33 73 62

Румунія 69 57 61 83

Туреччина 60 77 51 45

Казахстан 45 43 69 51

середнє 55 49 61 60

Україна 63 45 55 96

Україна краще/(гірше) за середнє -13% 9% 10% -37%

Економічні проблеми України є наслідком низької ефективності, яка в свою чергу пояснюється низькою якістю інститутів.

Економічне зростання є результатом механізму взаємодіїбазових факторів виробництва: капіталу, людського капіталу,робочої сили та продуктивності (як людей, так і капіталу).

Оцінка якості людського капіталу свідчить, що проблемаекономічного зростання в Україні – це не люди, а інститути –правила гри, які стримують розкриття людського потенціалу.

Запас капіталу в розрахунку на одного працюючого в Україні єдещо меншим від порівнянних країн, проте ця різниця не єкритичною – з таким самим запасом капіталу Казахстан таТуреччина характеризуються значно вищим рівнемконкурентоспроможності економіки.

Україна програє не лише порівняним країнам, але й більшостікраїн світу за показниками ефективності як робочої сили, так іпродуктивності капіталу.

Продуктивність факторів виробництва (тис. дол.США в пост. цінах 2005 р.)Капіталоозброєність та конкурентоспроможність

Україна

Казахстан

Румунія

Росія

Білорусь

Туреччина

Угорщина

Польща

0

20

40

60

80

100

120

140

160

0 50 100 150 200 250 300 350 400 450

Інде

кс к

он

кур

ен

тосп

ро

мо

жн

ості

(20

14

р.)

Капітал на одного працюючого (оцінка станом на 2012 р.

в тис. дол.США в пост. цінах 2005 р.)

УгорщинаПольща

Росія

КазахстанРумунія

Білорусь

Туреччина

Україна

10

15

20

25

30

35

40

45

0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6

Ва

лов

ий

ви

пус

к н

а о

дн

ого

пр

ац

юю

чо

го (

20

12

р.)

Валовий випуск на одиницю капіталу (2012 р.)

26


Політико-економічна система України характеризуєтьсяпорівняно високим рівнем політичних свобод і одночасно дуженизьким рівнем економічної свободи. За співвідношенням цихпараметрів Україна належить до особливої групи країн: групиКуба, Зімбабве, Венесуела, Еритрея, Іран, Аргентина, Еквадор,Болівія, та Лесото.

Разом з тим, Україна характеризується катастрофічно низькимрівнем якості державного управління і порівняно слабкимрозвитком інститутів фінансового ринку. Останнє можнавважати однією з головних причин несприятливогомакроекономічного середовища (що підживлює хронічнумакроекономічну нестабільність).

20

Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформДжерело проблем: економічні інститути та ефективність держави

Індекси якості державного управління

Верховенство закону

Боротьба з корупцією

Якість регулювання

Ефективність уряду

Білорусь 20 37 14 17

Угорщина 67 65 78 70

Казахстан 31 20 37 35

Польща 73 71 81 71

Румунія 56 53 69 53

Росія 25 17 37 43

Туреччина 56 62 65 66

середнє 47 46 54 51

Україна 23 12 29 30

Україна краще /(гірше) за середнє

-51% -74% -47% -41%

0.00

0.10

0.20

0.30

0.40

0.50

0.60

0.70

0.80

0.90

1.00

0.00 0.20 0.40 0.60 0.80 1.00

Інде

кс р

івн

я е

ко

но

міч

ни

х св

об

од

(20

13

р.)

Індекс рівня демократії (2012 р.)

Куба, Зімбабве, Венесуела,

Еритрея, Іран, Аргентина,

Еквадор, Болівія, Україна, Лесото

Україна характеризується катастрофічно низьким рівнем якості державного управління і порівняно слабким розвитком інститутів фінансового ринку.

Політичні та економічні свободи

Рівень розвитку економічних інститутів

Джерело: Світовий банк (2013 р.) Джерело: Світовий економічний форум (2014 р.)

Джерело: Economist Intelligence Unit, Heritage foundation

Туреччина

Україна

Румунія

Росія

Польща

Казахстан

1

1.5

2

2.5

3

3.5

4

4.5

5

5.5

6

2 3 4 5 6 7 8

Ма

кр

ое

ко

но

міч

не

се

ре

до

ви

ще

Розвиток фінансового ринку

27


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформУкраїна не завершила перехід від планової до ринкової економіки

21

Джерело: ЄБРР, власні розрахунки

Україна не належить до відвертих аутсайдерів зі здійснення ринкових реформ за роки Незалежності, проте очевидно, що країна не завершила перехід від планової до ринкової економіки.

На початку 1990х років ціла група країн опинилась переднеобхідністю економічної трансформації, яка включала в себестандартний набір напрямків реформ (лібералізація,приватизація, реформа державного управління, тощо).

Відповідні індекси, які розраховуються ЄБРР дозволяютьвідстежити прогрес країн в здійсненні цих реформ. Дані щодоУкраїни свідчать про те, що ми не завершили свій шляхпереходу від планової економіки до ринкової.

Індекс реформ: шлях Естонії

Індекс реформ: шлях України

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

4.5

5.0

1989 2012

приватизація великих підприємств

приватизація малих підприємств,

лібералізація цін, торгівлі та валютного

ринку

реформа державного управління та

реструктуризація підприємств,

політика в області конкуренції

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

4.5

5.0

1989 2012

приватизація великих підприємств

приватизація малих підприємств,

лібералізація цін, торгівлі та

валютного ринку

реформа державного управління та

реструктуризація підприємств,

політика в області конкуренції

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

1989 2012

Білорусь

Естонія

Грузія

Угорщина

Казахстан

Польща

Румунія

Росія

Туркменістан

Україна



Індекс реформ: країни з перехідною економікою

28


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформПідхід до проведення реформ та результати

22

Комплексні «шокові реформи»

Висока база, поступовий прогрес

Перервані «шокові реформи»

Поступові зміни Обмежені реформи

Естонія Латвія Литва Чехія Польща Словаччина

Хорватія Угорщина Словенія

Албанія Болгарія Македонія Казахстан Росія

Азербайджан Вірменія Грузія Казахстан Україна Таджикистан Румунія

Білорусь Узбекистан Туркменістан


1990

1992

1994

1996

1998

2000

2002

2004

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001

Уп

ов

ільн

ен

ня і

нф

ляц

ії

Початок економічного росту

Аналіз фактів та даних свідчить про те, що країни, які обралистратегію радикальних реформ на початку 1990х років, значнораніше змогли досягти макроекономічної стабілізації таповернення на траєкторію економічного росту.

Радикальні економічні реформи початку 1990х років в країнах Східної Європи принесли кращі результати, аніж реалізація підходу поступових змін.

Завершення періоду економічної турбулентності під час переходу різних країн від планової до ринкової економіки

29


23

Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформШвидкість проведення реформ– порівняння між країнами, що знаходились в рівних умовах


Примітки: * – темпи зростання ВВП у вказаному році порівняно з ВВП на початку радикальних реформ

В деяких країнах з перехідною економікою (Польща, Чехія,Естонія) прихильники радикальних реформ як кращого способушвидкого забезпечення умов для відновлення економіки (такзваної «шокової терапії») зуміли втілити цей підхід, особливо напочатку перехідного періоду, незважаючи на його негативнийвплив у короткостроковій перспективі (скороченнявиробництва та безробіття). Це було можливим завдякиширокій підтримці населення і готовності радикально покінчитиз минулим. Уряд скористувався політичною і соціальною згодоюдля того, щоб застосувати рішучі заходи, які вкороткостроковому періоді знизять рівень життя, з обіцянкоюшвидкого відновлення.

В інших країнах (Румунія, Болгарія) реалізація необхіднихреформ була набагато складнішою у зв'язку із сильноюпозицією олігархічних груп, нестабільною політичною ситуацієюі складними соціальними проблемами.

Історія свідчить, що країни, які швидше здійснювали реформи(приватизація, лібералізація, реформа держуправління,антимонопольна політика) в подальшому демонстрували значновищі темпи економічного зростання.

Радикальні економічні реформи початку 1990х років в країнах Східної Європи принесли кращі результати, аніж реалізація підходу поступових змін.

1.0

2.0

3.0

4.0

1989 1990 1991 1992 1993 1994

Угорщина

Польща2.0

2.5

3.0

3.5

1991 1992 1993 1994 1995 1996

Македонія

Словенія

1.0

2.0

3.0

4.0

1992 1993 1994 1995 1996 1997

Болгарія

Естонія

-20%

-10%

0%

10%

20%

30%

1990 1991 1992 1993 1994 1995

Угорщина

Польща

-10%

0%

10%

20%

30%

40%

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Словенія

Македонія

-20%

0%

20%

40%

60%

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Естонія

Болгарія

Джерело: ЄБРР

Індекс реформ: приклади поступового та радикального підходу до реформування

Наслідки різниці в швидкості реформ: динаміка ВВП на душу населення за ПКС*

0%

20%

40%

60%

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Словаччина

Румунія

1.0

2.0

3.0

4.0

1990 1991 1992 1993 1994 1995

РумуніяСловаччина

30


24

Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформРадикальні реформи – досвід Польщі

Джерело: World Development Indicators, ЄБРР

1989 р. – Сейм прийняв пакет з 11 актів за

планом Бальцеровича («шокова терапія»):

дозвіл держ. підприємствам оголошувати

банкрутство;

усунення контролю за цінами;

заборона нац. центральному банку

фінансувати дефіцит держ. бюджету через

випуск нової валюти;

лібералізація зовнішньої торгівлі;

відміна пільгового кредитування

державних компаній і прив’язка процентів

до інфляції;

припинення державного контролю за

рівнем доходів і зниження ролі державних

підприємств;

запровадження однакових правил

оподаткування для всіх компаній і

скасування спец. податків, які раніше були

застосовані до приватних компаній;

дозвіл іноземним компаніям і приватним

особам інвестувати в польську економіку і

експортувати свій прибуток за кордон;

скасування державної монополії на

міжнародну торгівлю;

єдині ставки мита для всіх компаній.

1990-1991 рр.

Лібералізація біль-

шості цін

Усунення більшості

зовнішньо-торгівельних

обмежень

Початок приватизації

малих підприємств

Прийняття Закону про

приватизацію

Ініціювання ринку дер-

жавних короткостро-

кових облігацій

Плаваюча фіксація

валютного курсу


конкуренцію

Початок функціону-

вання біржі


Банки

1992-1993 рр.

Реформовано систему оподаткування корпорацій та особистих доходів

Угода про Асоціацію з ЄС

Початок масової приватизації

Введено ПДВ

Прийняття Закон про фінансову реструктуризацію

Приватизація першого банку

1994-1995 рр.

Основна реструктуризація зовнішнього боргу

Заснування Національного інвестиційного фонду

Перегляд обмежень по заробітній платі

Зміна обмежень на імпорт с/г

Випуск перших суверенних єврооблігацій

Повна конвертованість по поточних операціях

Членство в СОТ

Введення МСФЗ

1996-1997 рр.

Новий Закон про приватизацію

Членство в ОЕСР

Лістинг Національного інвестиційного фонду на Варшавській фондовій біржі

Випуск перших корпоративних єврооблігацій

Прийняття Законів про енергетику, електроенергію та цінні папери

1998-1999 рр.

Заснування Незалежної ради грошово-кредитної

політики

Прийняття нового Закону про іноземну валюту

Заснування Незалежного банківського

регулятора

Прийняття Закону про інвестиційні фонди

Початок приватизації сфери телекомунікацій

Початок основних переговорів про вступ до ЄС

Впровадження пенсійної реформи

Реформа системи охорони здоров’я

Хоча «шокова терапія» спричинила короткострокове падіння виробництва і загального рівня життя в 1989-90 рр., радикальні реформи дали вирішальний поштовх до економічного розвитку Польщі. Стрімка лібералізація і розбудова

ринку капіталу є причинами разючої різниці між рівнем життя в Україні та Польщі.

0

10

20

30

40

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001

Капіталізація компаній, акції яких пройшли лістинг, Польща (права шкала) Капіталізація компаній, акції яких пройшли лістинг, Україна (права шкала)

ВВП на душу населення, Польша (ліва шкала) ВВП на душу населення, Україна (ліва шкала)

Вплив радикальних реформ на економічний розвиток Польщі

дол. США млрд. дол. США

31


25

Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформРадикальні реформи – досвід Естонії

Відразу після відновлення незалежності в 1991 p. в Естонії почалися серйозні економічні реформи. З самого початку реформування уряд

Естонії діяв у тісній співпраці з МВФ. Була застосована ліберальна економічна політика, яка виключала протекціонізм. У цих умовах ринок

став головним стимулом перебудови естонської економіки.

Згідно з ідеями провідних естонських економістів (С. Каллас, Р. Отсасон і ін.), послідовність проведення економічних реформ в

Естонії заснована на пакетах реформ, що складалися з таких заходів:

• Лібералізація цін через різке скорочення субсидій і скасування фіксованих цін з лібералізацією внутрішньої торгівлі

• Встановлення збалансованого урядового бюджету шляхом збільшення податків і скорочення державних витрат

• Обмежувальна монетарна політика, яка виражалася у збільшенні процентної ставки Банку Естонії, з метою відновлення

позитивної реальної процентної ставки

• Податкова політика, мета якої – зупинити спіраль інфляції

Лібералізація зовнішньої торгівлі шляхом зростання експорту і ліцензування імпорту, а також надання всім підприємствам дозволу

на зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), зниження тарифів з тим, щоб продемонструвати рішучість в лібералізації торгівлі,

внутрішня конвертованість місцевої валюти, що знаходиться на поточних рахунках.

дол. США

Джерело: World Development Indicators

Суттєвою складовою реформування стала програма

стабілізації економіки. Її цілі полягали в тому, щоб приборкати

інфляцію, забезпечити стабілізацію державних фінансів і

поліпшити зовнішньоторгівельний баланс.

На початку дії програми стабілізації організаціями було

зроблено різні прогнози розвитку Естонії. Очікувані результати

були такими: що інфляція зменшиться після одночасного і

загального різкого підвищення цін, яке відбудеться після

припинення дотацій; що дефіцит бюджету буде знижений, що

становище платіжного балансу покращиться.

Успішне здійснення ринкових реформ призвело до того, що

Естонська Республіка першою серед пострадянських країн

стала асоційованим членом Європейського Союзу.

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

18000

20000

19

93

19

94

19

95

19

96

19

97

19

98

19

99

20

00

20

01

20

02

20

03

20

04

20

05

20

06

20

07

20

08

20

09

20

10

20

11

20

12

20

13

ВВП на душу населення, Україна (ліва шкала)

ВВП на душу населення, Естонія (ліва шкала)

Динаміка ВВП на душу населення Естонії

32


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформ1991-1994: брак важливих реформ та помилки економічної політики = економічна трагедія

26

Джерело: МВФ, власні розрахункиДжерело: CASE (дослідження 1999 р.)

Джерело: ЄБРР

Економічна трагедія початку 1990х років була більшою мірою викликана повільністю реформ та помилками економічної політики.

Перші роки незалежності для України асоціювалися з порівняноповільними реформами: пізня приватизація, лібералізація цін іринків та, особливо, державних видатків.

В цілому, реформи впроваджувались не проактивно тасистемно, а частково і лише у відповідь на неможливістьзберегти політичний та соціальний статус-кво. Отже, не можнаговорити, що в Україні відбулись «шокові реформи», скорішеукраїнська економіка зазнала «шок відсутності реформ».

Намагання зберегти радянську систему державних видатків зуспадкованим високим рівнем соціальних трансферів на фонізниження доходів держави призвели до утворення надзвичайновисокого рівня дефіциту бюджету (понад 10% від ВВП).

Фінансування дефіциту відбувалось за рахунок НБУ (за оцінкамиCASE приблизно 90% емісії НБУ в 1993 р. було спрямовано нафінансування дефіциту). Результатом такої економічної політикистала гіперінфляція (10000% в 1993 р.) та гіпердевальвація.

Індекс реформ ЄБРР: відставання України, 1991-1994

0.0

0.5

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996

Білорусь Угорщина Казахстан

Польща Румунія Росія

Україна

Лібералізація цін та торгівлі в Україні відбулась із запізненням, проте в межах прийнятних часових

рамок. На противагу, здійсненню інституційних реформ (приватизація та реструктуризація, а

також реформа державного сектору) протистояли політичні та номенклатурні інтереси.

0

0.2

0.4

0.6

0.8

1

1.2

1.4

1.6

1.8

2

0

1,000

2,000

3,000

4,000

5,000

6,000

7,000

8,000

Бе

р'9

3

Тр

а'9

3

Ли

п'9

3

Ве

р'9

3

Ли

с'9

3

Січ

'94

Бе

р'9

4

Тр

а'9

4

Ли

п'9

4

Ве

р'9

4

Ли

с'9

4

Січ

'95

Бе

р'9

5

Тр

а'9

5

Ли

п'9

5

Ве

р'9

5

Ли

с'9

5

Січ

'96

Бе

р'9

6

Тр

а'9

6

грошова маса (М2), млрд грн UAH/USD, права шкала

20%

40%

60%

80%

100%

0

1,000

2,000

3,000

4,000

5,000

6,000

1992 1993 1994 1995 1996

Україна Україна до Польщі, пр. шкала Україна до Росії, пр. шкала

ВВП на душу населення за ПКС в дол.СШАДжерело фінансової нестабільності: фінансування дефіциту бюджету

33


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформ1996-1998: відсутність реформи державних фінансів (видатків) = удар по приватному сектору в результатів кризи 1998р.

27


Джерело: CASE

Пауза в реформах, зокрема в реформуванні системи державних видатків призвели до формування критичного дефіциту бюджету, бюджетно-боргової кризи та надмірно болючої реакції на кризу 1998 року.

Починаючи з 1994 року економічні реформи набрали темп:протягом 1994-1996 років Україні вдалося наздогнатибільшість пост-радянських країн за індексом реформ ЄБРР.

Реформи, поступова адаптація до шоку розриву виробничихланцюгів та стабілізаційна макроекономічна політикадозволили вже у 1997 р. знизити річний темп інфляції до 10%, втой час як темп падіння реального ВВП скоротився до 3%.

Важливим фактором стабілізації став розвиток внутрішньогоборгового ринку, який дозволив зменшити роль фінансуваннядефіциту бюджету за рахунок НБУ. Проте, разом із тимдоступність ресурсів дозволила уряду використати 1996-1997 рр. не для реформування бюджетних видатків, а длязбереження існуючих неефективностей. В результаті, розмірдефіциту бюджету знову сягнув критичних рівнів.

Світова фінансова криза 1998 р. лише поглибила бюджетнукризу в Україні, що спричинило нову хвилю девальвації.Найбільший удар відчули фінансовий та приватний сектори.

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997

Індекс реформ: Україна від середнього до порівняних країн

Наслідки кризи 1998 року: погіршення якості кредитних портфелівДефіцит бюджету, % від ВВП

0.0%

2.0%

4.0%

6.0%

8.0%

10.0%

12.0%

1994 1995 1996 1997

Дефіцит бюджету Реальний дефіцит бюджету

0% 15% 30% 45%

Македонія

Бангладеш

Таїланд

Україна

Кенія

Індонезія

Болгарія

Еквадор

Нігерія

Танзанія

Топ-10 країн з найвищим рівнем

NPL в 1999 році

Примітки: реальний дефіцит – з урахуванням витрат, які мали бути понесені в попередніх періодах

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

19

99

20

00

20

01

20

02

20

03

20

04

Частка поганих кредитів (NPL)Частка проблемних кредитів (NPL)

Джерело: Світовий банк

34


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформ1999-2008: економічне зростання завдяки випадковості (і без реформ), яка вже не повториться = накопичення проблем на майбутнє

28

Джерело: World steel association, GMO

Джерело: НБУ, Держкомстат

Намагання зберегти соціально-економічний статус-кво призвели до накопичення економічних проблем, які вибухнули під час кризи 2008 року, перекресливши роки економічного зростання та заклавши підґрунтя фінансових проблем

України в наступному періоді.

Китай, як першопричина сировинного буму

Темпи зростання державного та приватного зовнішнього боргу в Україні*Індикатори зовнішнього сектору в Україні, % від ВВП

Стрімке зростання попиту на сировині товари з Китаю впершій половині 2000х років призвело до значногопокращення зовнішньоекономічної кон'юнктури для України.Низка факторів (зростання цін на товари експортного кошикуУкраїни, низькі ціни на природній газ) дозволили Україніскористатися сировинним бумом для здійснення економічногострибка без необхідності проведення реформ.

Окрім економічного зростання «не завдяки, а всупереч»,низької ефективності економіки та браку реформ, в середині2000х років Україна припустилась низки помилок економічноїполітики (значне зростання соціальних виплат та субсидій,фіксування валютного курсу), які призвели до перегрівуекономіки та накопиченню макроекономічних дисбалансів.

В результаті, як і 10 років до того, світова фінансова криза2008 р. завдала суттєвого удару по економіці і, особливо,фінансовій системі України, нівелювавши досягнення частиниперіоду економічного зростання.

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

45%

50%

19

99

20

00

20

01

20

02

20

03

20

04

20

05

20

06

20

07

20

08

20

09

Частка Китаю у світовому попиті на сталь

х 2,5 рази

0% 20% 40% 60%

цемент залізна руда

вугілля Свинина

сталь свинець

цинк алюміній

мідь курячі яйця

нікель рис Соя

Пшениця курятина

нафта яловичина

Китай: частка світового споживання ресурсів

-8%

-4%

0%

4%

8%

12%

16%

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Торговий балансПрямі та портфельні інвестиції

Період зростання завдяки експорту:

CAGR реал.ВВП – 6,9%

Зростання завдяки боргу:

CAGR реал.ВВП – 5,9%

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Рівень зовнішнього боргу

в 2000-08 рр. виріс в 7 разів

Примітки: * – за виключенням торгових кредитів

Джерело: НБУ

35


Додаток А: Україна 2014: «Growth Disaster» та історія реформ2009-2014: намагання зберегти те, що зберегти неможливо = економічна та фінансова криза та зниження потенціалу

29

Джерело: Bloomberg, World steel association

Джерело: Держкмостат, НБУ, власні розрахунки Джерело: МВФ

Намагання втримати статус-кво (в т.ч. у вигляді фіксованого валютного курсу та відсутності структурних реформ) замість адаптації економіки до нових реалій попиту на український експорт призвело до накопичення

макроекономічних дисбалансів.

Стимулюючий пакет Китаю та заспокоєння фінансових ринківзавдяки рішучім діям ФРС США стали причиною швидкоговідновлення світової економіки після кризи 2008-09 рр. Цедозволило українській економіці частково відновитися безздійснення реформ та ліквідації передумов для виникненнямакроекономічних дисбалансів.

Початок сповільнення економіки Китаю в 2011 році призвів допогіршення кон'юнктури для українського експортного сектору.Це призвело до посилення тиску на обмінний курс гривні зосені 2011 р., на що НБУ відповів жорсткою монетарноюполітикою. Результат: окрім зниження активності в експортномусекторі, бізнес орієнтований на внутрішній ринок стикнувся зістрімким зростанням реальних процентних ставок, що іспричинило початок рецесії в 2012 р.

Результат: завершення періоду сприятливої зовнішньоїкон'юнктури, брак реформ та помилки економічної політикиразом призвели до зниження економічного потенціалу України.

Початок економічного уповільнення Китаю знизив зростання попиту на сталь

Динаміка змін прогнозу МВФ щодо ВВП на душу населення за ПКС: очікуваний рівень в Україні до середнього очікуваного рівня країн Emerging Markets

Вплив регулюючої політики на погіршення зовнішньої кон'юнктури: зростання реальних процентних ставок в гривні в 2011-2013 рр.

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

-25%

-20%

-15%

-10%

-5%

0%

5%

10%

15%

20%

25%

Лип'06 Лют'07 Вер'07 Кві'08 Лис'08 Чер'09 Січ'10 Сер'10 Бер'11 Жов'11 Тра'12 Гру'12 Лип'13

Реальні процентні ставки Номінальні процентні ставки

Резерви НБУ, права шкала, млрд. дол.

15%

20%

25%

30%

35%

20

09

Q1

20

09

Q3

20

10

Q1

20

10

Q3

20

11

Q1

20

11

Q3

20

12

Q1

20

12

Q3

20

13

Q1

20

13

Q3

20

14

Q1

Темпи зростання капітальних

інвестицій в Китаї, р-д-р

Серед.’09-10:

29% р-д-р

Серед.’11-12:

23% р-д-р Серед.

’13-14

20% р-д-р

0%

5%

10%

15%

20%

25%

20

07

20

08

20

09

20

10

20

11

20

12

20

13

Темпи зростання попиту на сталь

в Китаї, р-д-р

70%

80%

90%

100%

110%

120%

130%

140%

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

2008П 2009П 2010П 2011П2012П 2013П 2014П

36


Україна

R² = 0.1165

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0 5 10 15 20 25

Інде

кс к

ор

упц

ії (

20

13

р.)

Рейтинг олігархічності (2013 р.)

Україна

R² = 0.0123

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7

Інде

кс к

ор

упц

ії (

20

13

)

Чиновники та працівники держкомпаній до робочої сили (2014 р.)

30

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельЧи є така модель результатом «природних факторів»?

Джерело: МВФ, Світовий банк, The Economist

Україна

0

5

10

15

20

25

0 50 100 150 200 250

Ре

йти

нг

олі

гар

хічн

ості

еко

но

мік

и

(20

13

р.)

Експорт та рентний дохід до ВВП, % (оцінки за 2012 р.)

Високі рівні олігархічності та корупції – це два паралельних явища, які підсилюють один одного, проте їх спільне існування не є обов’язковим.

Високий рівень

олігархічності та корупції

Низький рівень

олігархічності та корупції

Джерело: Transparency International, OECD, МВФ, РБК

Рівень олігархічності української економіки можна частковопояснити «природними умовами»: в Україні висока часткаекспорту в економіці, а промислову базу складаютьвиробництва, які отримують перевагу від ефекту масштабу.

Разом це призводить до високої концентрації виробничихпотужностей та створює умови для зростання впливуолігархів.

Проте високий рівень корупції в Україні не має жодного«природного» пояснення. Ані вплив олігархів, ані суттєвийвплив держави на суспільство та економіку не гарантуютьзростання корупції до такого рівня, який ми бачимо в Україні.

Умови для виникнення олігархічної економіки: експорт та природні ресурси

Слабкий зв’язок між розміром державного сектору та корупцієюСлабкий зв’язок між олігархічністю та корупцією

Джерело: The Economist, Transparency International

37


0

5

10

15

20

25

30

С/г Промисловість Послуги

до

да

на

ва

рті

сть

в с

екто

рі

на

одн

ого

пр

ац

івн

ика

в п

ості

йн

их

до

лар

ах

СШ

А

Україна

Україна

Україна

31

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельНаслідки: низька економічна ефективність

Джерело: ООН

Примітки: * – зміна рейтингу 2002-2007 рр. показує певне покращення позицій України, однак після 2008 р. воно

навіть погіршилося (в 2007 р. Україна посідала 52 місце, в 2010 р. – 53 місце)

Джерело: Світовий банк, власні розрахунки Джерело: Світовий банк, власні оцінки і розрахунки

Джерело: The Economist, Світовий банк, власні оцінки і розрахунки

HKG

RUS

MASУкраїна

SIN

PHI

MEX

IND

INA

ARG

RSA

BRA

TUR

0

2

4

6

8

10

12

14

0 10,000 20,000 30,000 40,000 50,000

Ре

йти

нг

олі

гар

хічн

ості

еко

но

мік

и

(20

13

р.)

Додана вартість в промисловості на одного працівника

(оцінка за 2012 р. в дол. США в постійних цінах 2005 р.)

100 000

69%

88% 90%


Україна знаходиться далеко позаду найближчих конкурентів за параметрами ефективності економіки в усіх секторах.

Світовий рейтинг промислової конкурентоспроможності

Додана вартість на одного працівника в порівняних з Україною країнах (різниця між мінімальним і максимальним значенням серед порівняних країн, дані за 2012 р.)

Доля країн світу (від їх загального числа), в яких продуктивність представлених секторів вища за їх продуктивність в Україні (дані за 2012 р.)

Українські олігархи менш ефективні за інших

Польща

Угорщина

Туреччина

РоссіяРумунія

Україна

0

1

2

3

4

5

6

20 25 30 35 40 45 50 55

Зм

іна

в р

ей

тин

гу (

в с

тор

он

у

по

кр

ащ

ен

ня)

з 2

00

2 п

о 2

00

7 р

р.*

Місце в рейтингу промислової

конкурентоспроможності, 2010 рік

38


32

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельНаслідки: популізм та державний борг

Джерело: Світовий банк, МВФ, дані за 2014 р. – власні оцінки і розрахунки

Джерело: Міністерство фінансів, дані за 2014 р. – власні оцінки і розрахунки

Енергетичні субсидії,

2011 рік

Видатки на пенсії,

2012 рік

Джерело: Міністерство фінансів, дані за 2014 р. – власні оцінки і розрахунки

Економічний та соціальний популізм вже призвели до зростання державного боргу до небезпечного рівня.

В сфері популізму Україна демонструє одразу декількарекордів: ледь не найвищі в світі видатки на пенсійнезабезпечення, а також рекордно високий рівень енергетичнихсубсидій (серед країн, що є нетто-імпортером енергоносіїв).

Доходи держави (які майже повністю складаються з податків)складають майже половину ВВП. За виключенням ресурсно-багатих країн це – рівень Республіки Конго, Угорщини, Боснії іГерцеговини, Ірану, Аргентини, Білорусії, Сербії і Болівії.

Низькі темпи економічного зростання, періоди фінансовоїнестабільності та роздуті соціальні виплати призвели до того,що рівень державного боргу в 2015 році очікувано сягнепонад 70% ВВП – рівня, який вважається загрозливим длякраїн, що розвиваються.

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

40%

41%

42%

43%

44%

45%

46%

47%

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Доходи держави Державний борг, права шкала

0.0%

0.5%

1.0%

1.5%

2.0%

2.5%

3.0%

3.5%

4.0%

0%

2%

4%

6%

8%

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Дефіцит НафтогазуВугільні субсидії, права шкалаОбслуговування боргу, права шкала

Субсидії та пенсії в % від ВВП

Ціна патерналізму: зростання відповідних видатків, % від ВВПДоходи держави та державний борг від ВВП

0% 5% 10% 15% 20%

Україна

Угорщина

Польща

Білорусь

Румунія

Росія

Туреччина

Казахстан

0% 2% 4% 6% 8% 10%

Україна, 2014 рік

Україна

Росія

Казахстан

Білорусь

Польща

Туреччина

Угорщина

Румунія

39


33

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельНаслідки: патерналізм та зневіра

Джерело: World Values Survey Wave 6: 2010-2014

Джерело: World happiness report (2013р.)

Схильність до патерналізму (менший рівень

індексу відповідає більшому рівню патерналізму)% схвальних відповідей на питання «чи має

уряд більше забезпечувати громадян»

Клептократично-олігархічна модель обмежує розвиток людського потенціалу.

В результаті утворення Клептократично-олігархічної моделі(яка передбачає обмін «свободи за соціальні виплати»,громадяни України перетворилися на патерналістів.

Так само, обмеження політичних і економічних свобод, татакож формування відчуття соціально несправедливостіпризвело до зростання зневіри громадян у власнихможливостях.

Ці два фактори разом, створюють серйозні бар'єри дляреалізації людського капіталу в Україні.

Українці схильні до патерналізму

Зневіра у власних можливостях

2 3 4 5 6

Україна

Росія

Білорусь

Казахстан

Туреччина

Польща

Румунія

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Туреччина

Польща

Білорусь

Румунія

Казахстан

Росія

Україна

0.4 0.6 0.8 1.0

Казахстан

Польща

Білорусь

Румунія

Росія

Угорщина

Україна

Туреччина

Свобода впливати на своє життя (менший рівень

індексу відповідає меншому рівню свободи)

0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0

Румунія

Угорщина

Росія

Україна

Польща

Казахстан

Туреччина

Білорусь

Свобода від корупції (менший рівень індексу

відповідає меншому рівню корупції)

40


0 15 30 45

Гонконг

Росія

Китай (2009)

Сінгапур

Китай (2013)

Італія

Великобританія

Японія

Китай (2017)

Франція

0% 4% 8% 12%

Іспанія (2006) Тайланд (1991)

Китай (2012) Кіпр (2008)

Японія (1973) Корея (1980)

Франція (1980) Німеччина (1994)

Фінлндія (1990) Італія (1981)

Мексика (2008) Ісландія (2007)

Данія (2006) США (2005)

Бельгія (1980) Тайвань (1980)

34

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельРебалансування економіки Китаю погіршує перспективи економічного росту

Джерело: МВФ, Банк міжнародних розрахунків

Джерело: Morgan Stanley

Україна більше не може розраховувати на сприятливу зовнішньоекономічну кон'юнктуру.

Інвестиції до ВВП Борг приватного сектору до ВВП

Житлова площа на одну

людину в 2013 р. , кв.мПіковий розмір інвестицій в будівництво

житлової нерухомості від ВВП

Економіка Китаю розвивається за шаблоном так званої«Азійської економічної моделі», основою якої є висока часткаінвестицій у ВВП країни. Стимулювання інвестицій зрештоюпризводить до переінвестування та необхідностіребалансування економіки – від інвестицій до споживання зізміною акценту розвитку з зовнішнього ринку на внутрішній.

Прикладом процесу ребалансування можуть виступати іншікраїни з когорти «Азійської моделі», які вже проходили черезцей процес раніше (наприклад, Малайзія, Індонезія, Таїланд).

Ребалансування економіки, яка історично проходила шляхомрізкого скорочення частки інвестицій у ВВП від рівня, близькогодо 40%, до 20-30%, та найчастіше виражалася у стрімкомузниженні боргового навантаження у супроводі фінансовоїкризи. Фінансова криза не є необхідною чи неминучоюумовою процесу ребалансування, проте зниження часткиінвестицій відбудеться неминуче.

Понад 45% інвестицій Китаю складають інвестиції в будівництвонерухомості та інфраструктури – галузей, які формуютьнайбільший попит на сировинні товари (див. графік «Китай, якпершопричина сировинного буму» на слайді №10). Відповідно,скорочення інвестицій в будівництво та інфраструктурупризведе до скорочення попиту на сировинні товари.

Скорочення попиту (зокрема на сталь) формуватиме негативнузовнішньоекономічну кон'юнктуру для України (нижчі ціни,вища конкуренція з іншими виробниками).

Важливо, що сповільнення темпів зростання економіки Китаювнаслідок ребалансування не є ізольованим процесом. Темпизростання номінального ВВП 10 найбільших країн EmergingMarkets (за виключенням Китаю) за прогнозом МВФсповільняться з 20% р-д-р в 2010 році до 6% р-д-рв 2015-2019 роках.

Ребалансування економіки в рамках «Азійської моделі»

Масштаб інвестиційного буму на ринку нерухомості Китаю

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11

20

13

Китай ІндонезіяМалайзія Таїланд

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

140%

160%

180%

200%

19

80

19

82

19

84

19

86

19

88

19

90

19

92

19

94

19

96

19

98

20

00

20

02

20

04

20

06

20

08

20

10

20

12

Китай ІндонезіяМалайзія Таїланд

41


35

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельЗалучити інвестиції буде значно складніше, аніж в період до 2008 року

Джерело: Bloomberg (рівень суверенних 5-річних CDS в дол.США станом на 17.10.14 р.)


Навіть зниження макроекономічних ризиків (без структурних змін в інституціях) не гарантує Україні притоку інвестицій.

Окрім погіршення перспектив економічного зростання врамках експортно-орієнтованої моделі, Україна стикається здодатковою проблемою по іншу сторону платіжного балансу:очікувати на приплив інвестицій, навіть попри так званийнадлишок ліквідності на фінансових ринках, при збереженніпоточних умов не варто.

По-перше, після кризи 2008 р. глобальні інвестори стализначно вибірковішими. Оцінка суверенних ризиків значнобільшою мірою залежить від профілю та особливостейконкретної країни. Замість потоку інвестицій в країни зперехідною економікою як в єдиний клас активів (як це було вперіод 2005-2007 рр.) інвестори значно більшою міроюорієнтуються на баланс специфічних ризиків та потенційногодоходу (який часто визначається через оцінку очікуваних темпівзростання економіки в номінальних дол. США).

По-друге, країни Emerging Markets в майбутньому все сильнішевідчуватимуть посилення конкуренції за глобальні інвестиції зісторони розвинених країн. Диференціал зростання економіквже скоротився в рази і за прогнозами МВФ в найближчедесятиріччя не повернеться до рівнів, що передували кризі2008 року.

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

Польща Казахстан Угорщина Росія Румунія

Україна залучала інвестиції в період безпрецедентного оптимізму інвесторів

Оцінка суверенного ризику по різних країнах

Абсолютна різниця в темпах зростання номінального ВВП в доларах США, прогноз МВФ

Б.п.

-30%

-20%

-10%

0%

10%

20%

30%

20

02

20

03

20

04

20

05

20

06

20

07

20

08

20

09

20

10

20

11

20

12

20

13

20

14

о

20

15

п

20

16

п

20

17

п

20

18

п

Країни СНД до розвинутих країн Країни Emerging Markets до розвинутих країнР-д-р

42


36

Додаток B: Клептократично-олігархічна модельВидатки бюджету загрожують зрости до кризового рівня

Джерело: розрахунки та оцінки AYA Capital

* – За умови збереження газових тарифів на існуючих рівнях.

** – За умови збереження газових тарифів на існуючих рівнях та первинного дефіциту бюджету на рівні середнього за 2005-2007 та 2010-2013 рр.

Намагання зберегти статус-кво призведе або до гіперінфляції, або до дефолту, або до гіперінфляції та дефолту одночасно.

За умови збереження експортної моделі економіки (яка запрогнозами МВФ зможе продемонструвати економічнезростання з поступовим досягненням рівня 4,5% на рік), атакож за умов збереження темпів зростання соціальнихвидатків (передусім пенсії та заробітної плати), частка такихвитрат в доходах держави (бюджет та пенсійний фонд) зросте дорівня в понад 75% (на 15 в.п. вище за теперішній рівень).

Пронози МВФ щодо динаміки дефіциту бюджету Українивиглядають оптимістично: скорочення з майже 6% в 2014 роцідо майже лише 1% в 2019. Проте такий прогноз по-перше невключає дефіциту Нафтогазу (який буде збережений в разізбереження статусу-кво), по-друге, ґрунтується на припущенні,що первинний дефіцит бюджету (без урахування витрат наобслуговування боргу) з дефіциту перетвориться на профіцит врозмірі 3,1% від ВВП у 2019 році (для довідки: в історії Українипервинний профіцит бюджету спостерігався лише двічі – 7,5%ВВП в 1999 році і 0,1% ВВП у 2003).

Таке стрімке скорочення державних видатків передбачаєздійснення непопулярних фіскальних реформ, що автоматичнопередбачає руйнацію існуючого статус-кво.

Якщо ж таких реформ не проводити, то реальний дефіцитбюджету (з урахуванням дефіциту Нафтогазу) становитиме від8% до 10% від ВВП. Збереження такого дефіциту протягомкількох років означитиме повернення в 1990ті: або бюджетно-боргова криза за частковим прикладом 1998 року і з високоюймовірністю суверенного дефолту, або гіперінфляція 1994-1995 років.

0%

2%

4%

6%

8%

10%

12%

14%

16%

2014 2015 2016 2017 2018 2019

Дефіцит бюджету* Дефіцит бюджету**

Середній рівень дефіциту 1994-1997

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

факт прогноз прогноз (+ витрати на обслуговування боргу)

Витрати на пенсії та зарплати в процентах від доходів держави

Очікуваний дефіцит державного бюджету при збереженні статусу-кво

Джерело: факт – Міністерство фінансів, МВФ, прогноз – розрахунки та оцінки AYA Capital

43


37

Додаток C: Експортно орієнтована модель Що таке «Експортна модель»?

Вибір «Експортно орієнтованої економічної моделі» по суті є спробою перезавантажити існуючу «Клептократично-олігархічну» модель, не вирішивши питання справедливості та порушивши принцип вільної конкуренції.

Політика «Економічного націоналізму» – яких змін очікують її апологети?

Політика «Підтримки інвестицій» – яких змін очікують її апологети?

Рівень корупції

Еко

но

міч

ні

пр

еф

ер

ен

ції в

ели

ко

му

біз

не

су

Зміна ролі держави в економіці:

від перерозподілу ресурсів на користь наближеного бізнесу та електорату

до перерозподілу ресурсів на користь «пріоритетних» галузей та підприємств

Економічні свободи заощадження

Еко

но

міч

ні

св

об

оди

ін

ве

сту

ва

нн

я Реформа фінансового ринку:

Покращення інвестиційного клімату за рахунок

створення особливих умов для інвестування

(пільги, захист прав інвестора, технопарки).

Збереження та посилення дискримінації

заощаджень за рахунок контролю над потоками

капіталу, та концентрації фінансового ринку

довкола банківської системи.

Вибір «Експортно орієнтованої економічної моделі» – це посуті спроба перезавантажити існуючу «Клептократично-олігархічну» модель, зробивши дві ключові правки:

зменшення «клептократичної» складової моделі зарахунок боротьби з корупцією;

збільшення ролі державної економічної політики впроцесі залучення інвестицій та розвитку пріоритетнихгалузей (політика «економічного націоналізму»).

При цьому посилення ролі держави в процесі перерозподілуресурсів та визначення нових отримувачів податкових таінших пільг призведе до наступного:

високої ймовірності лише незначного зменшеннярівня корупції, адже стимули та умови для розквітукорупційних стосунків залишаться (пільги, розподіл);

зменшенню рівня економічних свобод, адже дляфінансування окремих секторів та підприємств напільгових умовах необхідно створити закритийальтернативний фінансовий ринок (прикладом можеслугувати два ринка фінансових ресурсів в Китаї таінших країнах, що сповідують експортну модель).

44


38

Додаток C: Експортно орієнтована модельДжерело натхнення: успіхи «Азійської моделі» та політика «реіндустріалізації»

Джерело: База даних Ангуса Медісона

Прихильники потреби перезавантаження існуючої економічноїмоделі (ті хто пропонує зробити ставку на експортно орієнтованумодель з активним залучення держави до прийняття рішень пророзподіл наявних ресурсів) знаходять натхнення в двох напрямах:

В історичній успішності так званої «азійської моделі»економічного зростання на прикладах «азійських тигрів». Деякіексперти та політики вважають, що досвід реалізації цієї моделіможе бути застосований в Україні.

В сучасній популярності (особливо в країнах Східної Європи, яківідчули сповільнення темпів економічного зростання внаслідокздійснення структурних реформ – наприклад, Сербія) тези пронеобхідність застосування державної індустріальної політики(друга назва – «політики ре-індустріалізації»).

Джерело: Google, власні оцінки

Успіхи «Азійських тигрів»: відношення ВВП на душу населення в країнах, що розвиваються, до ВВП на душу населення в США (в міжнародних дол.США)

Популярність тези про необхідність ре-індустріалізації

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

19

50

19

52

19

54

19

56

19

58

19

60

19

62

19

64

19

66

19

68

19

70

19

72

19

74

19

76

19

78

19

80

19

82

19

84

19

86

19

88

19

90

19

92

19

94

19

96

19

98

20

00

20

02

20

04

20

06

20

08

20

10

Китай Індонезія Японія Південна Корея

Таїланд Тайвань Гонконг Малайзія

Сінгапур Україна0

500

1000

1500

2000

2500

3000

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Кількість результатів пошуку Google за запитом «reindustrialization policies»

45


39

«Азійська економічна модель» другої пол. ХХ століття: стрімкакерована державою індустріалізація з орієнтацією виробництвана зовнішні ринки, фінансування якої відбувається черезмеханізм фінансової репресії – створення штучних бар’єрів дляальтернативного використання заощаджень (для того, абизабезпечувати промисловий сектор дешевим капіталом дляінвестицій). Саме останнє забезпечує високий рівень інвестиційта заощаджень до ВВП та низький рівень споживання.

Фактори успішності моделі:

Наявність активно зростаючого зовнішнього ринку збутупродукції. Для «азійських тигрів» раннього періоду такимринком були розвинені країни, в останній період це був Китай.

Низька стартова база (низький рівень капіталоозброоєності –показник K/L), позитивна демографічна ситуація, бідність татехнологічна відсталість.

Умови для ефективності фінансової репресії: між рівнемпроцентних ставок та рівнем заощаджень має існуватизворотній зв’язок (що протирічить економічній логіці внормальних умовах). Робота цього механізму в країнах«азійських тиграх» пояснювалась відсутністю системисоціального забезпечення. Відповідно, коли держава штучнообмежує доходність заощаджень, населення вимушенезберігати більшу частину доходу для покриття майбутніх витрат.

Економіка має характеризуватися високим рівнемконкурентоспроможності для того, аби субсидіюванняінвестицій за допомогою фінансової репресії було достатньоюумовою для захоплення зовнішніх ринків.

Висока якість державного управління. Висока довіра населення до інститутів державного управління,

або автократичне обмеження політичних прав особливо наперших етапах індустріалізації.

Джерело: Світовий банк, власні оцінки і розрахунки

Експорт до ВВП

Інвестиції до ВВП

0%

50%

100%

150%

200%

250%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

140%

19

61

19

63

19

65

19

67

19

69

19

71

19

73

19

75

19

77

19

79

19

81

19

83

19

85

19

87

19

89

19

91

19

93

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11

Китай Індонезія ЯпоніяКорея Таїланд ТайваньМалайзія Гонконг, пр.шк. Сінгапур, пр.шк.

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

45%

50%

19

61

19

63

19

65

19

67

19

69

19

71

19

73

19

75

19

77

19

79

19

81

19

83

19

85

19

87

19

89

19

91

19

93

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11

Китай Індонезія Японія Корея

Таїланд Гонконг Малайзія Сінгапур


Додаток C: Експортно орієнтована модель«Азійська модель»: як це працює

46


40

Додаток C: Експортно орієнтована модельОрієнтація на зовнішні ринки може не принести очікуваних результатів


Орієнтація на експорт та акцент на уявних «точках росту» скоріш за все не принесе бажаного економічного ефекту.


-20% -15% -10% -5% 0%

Продукти харчування

Зернові

Рослинні масла

Залізна руда50

100

150

200

250

300

350

400

450

0

30

60

90

120

150

180

210

240

19

80

19

83

19

86

19

89

19

92

19

95

19

98

20

01

20

04

20

07

20

10

20

13

Промислові метали

Пшениця, права шкала

Індекси цінПрогноз МВФ щодо зміни цін в 2015-19 рр.

в дол.США (станом на жовтень 2014 р.)

Ефект зростання продуктивності

Ціни на с/г продукцію корелюють з цінами інших сировинних товарів

0%

1%

2%

3%

4%

5%

6%


Очікуване зростання ВВП внаслідок збільшення

продуктивності на 10% у вказаних секторах

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

45%

50%


Рівень продуктивності в Україні до рівня

продуктивності в Польщі у вказаних секторах

Популярність «експортно орієнтованої моделі», як стратегічної опціїдля України спирається на свіжий досвід економічного бумупершої половини 2000х років, зокрема успішності економічноїполітики з підтримки експортно-орієнтованих галузей.

Проте, як ми зазначали вище, ребалансування економікиКитаю та завершення процесу індустріалізації країн ПівденноїАзії (через зменшення інвестицій) призводить до зменшенняпопиту на продукцію українського експорту.

Переорієнтація експорту (від сталі до продукції сільськогогосподарства) навряд принесе очікуваний результат: ціновіперспективи для сектору АПК не кращі за перспективипромислових металів. За нашими оптимістичнимиочікуваннями експорт сектору до 2020 року виросте на 20млрд дол. США, що еквівалентно, наприклад втратам Нафтогазувід різниці в цінах на природній газ за аналогічний період (призбереженні існуючого диспаритету цін).

Можливість існування ефективної державної політики встимулюванні експорту не очевидна. Наприклад, успіхекспортних галузей в першій половині 2000х років не маєжодного стосунку до державної політики, а є результатомвипадкового співпадіння факторів. Так, з 2001 по 2008 рікпоказник так званих зовнішніх умов торгівлі покращився на50%, при тому що для більшості країн Східної Європи вінлишився незмінним. Так само, ціни на товари українськогоекспорту за цей період в середньому зросли на 34% (для іншихкраїн з перехідною економікою вони зросли лише на 15%).

Нарешті, найбільший економічний ефект матиме зростанняпродуктивності в секторах сфери послуг.

47


41

Додаток C: Експортно орієнтована модельАльтернативи: «Азійська модель»

Джерело: PWT 8.0 (2012 р.), власні розрахунки

Джерело: PWT 8.0 (2012 р.), власні розрахунки

«Азійська модель економічного зростання» – це не просто експортно-орієнтована автократична економічна політика, це складний набір складових, однією з яких є застосування фінансової репресії.

Частка зростання ВВП Сінгапуру, яка приходиться на зміну:

Сінгапур: динаміка ВВП на душу населення за ПКС

Вважається, що в Україні може бути використані принципи такзваної «Азійської моделі економічного зростання». Проте,популярність цієї тези ґрунтується на зазвичай невірнихуявленнях щодо механізму її роботи.

Наведений приклад Сінгапуру демонструє роботу «Азійськоїмоделі»: головний чинник економічного зростання – ценарощування капіталу від низької бази.

Найбільші темпи економічного зростання спостерігаються наперших стадіях економічного росту, тобто на перших стадіяхіндустріалізації («не було жодного заводу, побудували один» врезультаті теми зростання економіки регіону позахмарні).

Важливим фактором росту для більшості «азійських тигрів» булаурбанізація, результатом якої стало зростання продуктивності:«перехід від лопати до станка» (навіть неякісного).

-20%

-15%

-10%

-5%

0%

5%

10%

15%

20%

19

60

19

62

19

64

19

66

19

68

19

70

19

72

19

74

19

76

19

78

19

80

19

82

19

84

19

86

19

88

19

90

19

92

19

94

19

96

19

98

20

00

20

02

20

04

20

06

20

08

20

10

Продуктивності (TFP)

Робочої сили

Людського капіталу

Капіталу

Вклад факторів в середньорічний

темп зростання, 1960-2012 рр.

Середньорічний темп

зростання за п’ятиліття

4.7%

0.4%

1.5%

1.1%

0%

25%

50%

75%

100%

Капітал Людський капітал

Робоча сила Продуктивність0% 5% 10%

1960-1964

1965-1969

1970-1974

1975-1979

1980-1984

1985-1989

1990-1994

1995-1999

2000-2004

2005-2009

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

19

61

19

63

19

65

19

67

19

69

19

71

19

73

19

75

19

77

19

79

19

81

19

83

19

85

19

87

19

89

19

91

19

93

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11

Китай Індонезія Корея Таїланд Малайзія

Зміна рівня урбанізації населення

Джерело: Світовий банк

48


42

Додаток C: Експортно орієнтована модельПорівняння стартових умов «Азійської моделі» та теперішньої України

Головною передумовою успішності застосування «Азійськоїмоделі економічного зростання» в Україні має бутивідповідність вихідних умов, серед яких найважливішими є:

рівень ВВП на душу населення за ПКС; капіталоозброєність (запас фізичного капіталу на одного

працівника, показник K/L); продуктивність капіталу (показник ВВП на капітал) рівень людського капіталу.

За цими параметрами Україна в порівнянні з «азійськимитиграми» на момент старту впровадження моделі:

багатша (корекція 2014р. не змінює структури тези); має в три рази більший запас капіталу; характеризується вдвічі менш продуктивним капіталом; характеризується майже вдвічі вищим рівнем людського

капіталу. Таким чином, Україна просто не відповідає стартовим умовам

«Азійської моделі». Так само, передумови успіху моделі(зростаючий попит на експорт, ефективність економіки тадержавного управління та організація фінансової системи –неможливість застосування фінансової репресії уникаючинегативних макроекономічних наслідків) для України невиправдовуються.

РікПодушний

ВВПK/L

ВВП на

Капітал HK

Зростання

ВВП

Зростання

ВВП в рікКапітал (К)

Людський

капітал (HK)Зайнятість (L)

Продуктивність

(TFP)

Китай 1978 978 4,971 0.25 1.79 2146% 9.9% 45% 6% 9% 35%

Індонезія 1967 934 4,598 0.47 1.39 1128% 5.9% 62% 7% 19% 10%

Японія 1950 1,921 11,306 0.46 2.28 1959% 5.1% 48% 7% 10% 33%

Південна Корея 1960 1,226 9,289 0.63 1.77 3583% 7.3% 42% 11% 23% 17%

Таїланд 1960 1,078 4,648 0.32 1.74 2672% 6.7% 57% 4% 14% 21%

Тайвань 1960 1,353 6,711 0.99 1.89 3499% 7.3% 56% 8% 17% 16%

Гонконг 1960 3,134 68,239 0.32 1.87 2249% 6.4% 51% 7% 26% 14%

Малайзія 1967 1,830 15,300 0.43 1.64 1605% 6.7% 40% 13% 30% 9%

Сінгапур 1960 2,310 38,931 0.27 1.63 4230% 7.7% 60% 5% 19% 14%

Шрі-Ланка 1960 1,295 72,019 0.33 1.87 2249% 6.4% 51% 7% 26% 14%

середнє 1,606 23,601 0.45 1.79 2532% 6.9%

Україна 2011 4,524 72,443 0.20 3.16

Порівняння стартових умов «Азійської моделі» та теперішньої України

Стартові умови Результати Вклад в зростання ВВП

Можливість застосування «азійської моделі» в Україні відсутня через відмінності в стартових умовах та невідповідність передумовам успіху – зокрема через низький рівень державного управління та організацію фінансової системи.

Джерело: PWT 8.0 (2012 р.), розрахунки та оцінки AYA Capital

*

* – Дані бази Ангуса Медісона

49


43

Джерело: Світовий банк, власні розрахунки

Експортно орієнтована модель передбачає розвиток внутрішнього фінансового ринку.

«Азійська економічна модель» окрім того, що передбачаєсистематичне перевищення сукупної пропозиції над внутрішнімпопитом (виробляти більше, аніж споживати), також передбачаєпевні особливості у функціонуванні фінансового сектору.

Під час активної фази зростання економіки в рамках «Азійськоїмоделі» характеризуються високим рівнем інвестицій до ВВП,часто понад 30% (в Україні для порівняння цей показник неперевищує 20%). Фінансування інвестицій відбувається зарахунок залучення закордонних інвестицій, так і за рахуноквнутрішнього ресурсу (заощадження домогосподарств).

Частка фінансування інвестицій за рахунок внутрішньогоресурсу переважає: в найгіршому випадку на зовнішнєфінансування приходилось від 5% до 10% ВВП (для порівняння:прямі іноземні інвестиції в Україну в скромні 2010-2011рр.складали близько 4% ВВП). Відповідно, частка внутрішньогофінансового ресурсу була визначальною.

Відповідно, країнам, які намагаються застосувати таку модельпотрібно давати відповідь на питання: як забезпечити високийрівень заощаджень (понад 25-30% ВВП) та забезпечити їхнаходження до фінансової системи країни (що зазвичайможливо лише в тих країнах, що не мають повноцінної системисоціального захисту).

Джерело: Світовий банк, власні розрахунки

Інвестиції мінус внутрішні заощадження від ВВП

Частка внутрішніх заощаджень в інвестиціях

-20%

-10%

0%

10%

20%

30%

19

61

19

63

19

65

19

67

19

69

19

71

19

73

19

75

19

77

19

79

19

81

19

83

19

85

19

87

19

89

19

91

19

93

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11



0%

50%

100%

150%

200%

250%

19

61

19

63

19

65

19

67

19

69

19

71

19

73

19

75

19

77

19

79

19

81

19

83

19

85

19

87

19

89

19

91

19

93

19

95

19

97

19

99

20

01

20

03

20

05

20

07

20

09

20

11



Додаток C: Експортно орієнтована модель«Азійська модель» потребує фінансування за допомогою внутрішнього ресурсу

50


44

Додаток C: Експортно орієнтована модельАвтократія не сприяє економічному зростанню

Джерело: The Economist Intelligence Unit, МВФ

Джерело: «Рейтинг инвестиционной привлекательности регионов Украины 2014»

Поширена думка про перевагу автократії над вільним ринком в процесі здійснення реформ і досягнені стійкого економічного зростання не підтверджується фактами.

Автократи не забезпечують економічне зростання

Погляди державних управлінців та чиновників необ'єктивні

Бізнес-асоціації

Чинов-ники

Консалтингові компанії

Ділове середовище є сприятливим 30% 61% 18%

Очікування покращення змін інвестиційного середовища в 2014 році

48% 63% 14%

Достатні кроки влади для покращення інвестиційного клімату

37% 79% 25%

Рушієм покращення економічного середовища є рівною мірою бізнес та органи влади

44% 79% 39%

Успішність діяльності органів влади для залучення інвесторів

41% 79% 43%

Висока ефективність реалізації інвестиційних програм 26% 57% 15%

Залучення бізнесі до вирішення соціально-економічних проблем на добровільній основі

31% 75% 13%

Органи влади приділяють достатньо уваги дрібним інвесторам

48% 82% 24%

Низький рівень соціальної напруги 26% 61% 25%

Оцінка поширеності рейдерства: практично відсутнє 44% 71% 39%

Ще однією з проблем пошуку альтернатив моделі «Ринківкапіталу» є хибне уявлення щодо сприятливої ролі, яку граєавтократичний підхід до здійснення економічних реформ(ідеальним реформатором в Україні багато людей вважають ЛіКуан Ю).

Проте теза про позитивну роль автократичності політичногорежиму в досягненні стійких високих темпів економічногозростання не підтверджується фактами. Дослідження вказуютьна те, що автократичний підхід до економічної політики не маєпереваги перед демократією та ринково орієнтованоюекономічною політикою.

Автократичність економічної політики призводить лише добільшого розмаху результатів. Іншими словами, історія свідчитьпро те, що автократичну економічну політику можна порівнятизі своєрідною лотереєю, яка може принести як результатСінгапуру, так і результат Зімбабве*.

Прикладом проблеми застосування автократичного підходу доекономічної політики в умовах України може слугуватирозбіжність поглядів державних чиновників та представниківбізнесу, яка зображена в таблиці «Погляди державнихуправлінців та чиновників не об'єктивні».

-5%

0%

5%

10%

15%

20%

0 0.2 0.4 0.6 0.8 1

се

ре

дн

ьо

річ

ни

й т

ем

п р

осту

ВВ

П н

а

душ

у н

асе

лен

ня

за П

КС

19

92

-20

12

Рівень демократії (2012)

* – детальніше про вплив такої економічної політики на економічне зростання див. William Easterly «Benevolent Autocrats», 2011.

51


45

Додаток C: Експортно орієнтована модельЛогічні помилки та державна політика «ре-індустріалізації»: що відбувається насправді

Концепція державної «політики ре-індустриалізації» становить набір логічних помилок.

«Деіндустріалізація» – це негативне явище, яке можна зупинити

Якщо під «деіндустріалізацією» розу-

міти зменшення частки сектору

машинобудування у ВВП країни, а

також зменшення частки зайнятих в

цьому секторі, то таке явище має

кілька причин, більшість з яких є

симптомами здорового економічного

зростання:

• Зростання продуктивності праці

призводить до скорочення

зайнятості.

• Зменшення частки машино-

будування у ВВП є наслідком

структурного зсуву на користь

нових галузей економіки (IT, нові

елементи сектору послуг).

«Ре-індустріалізація» – це наслідок реалізації державної політики

Період «деіндустріалізації» (виве-

дення виробничих потужностей з

розвинених країн в країни з

перехідною економікою) та

теперішній період «ре-

індустріалізації» (повернення деяких

потужностей назад до розвинених

країн) жодним чином не є наслідком

економічної політики держав. Цей

процес визначають два фактори:

• Динаміка різниці в заробітній

платі та інших видатках (так само

як і відносна динаміка валют).

• Зміна технологій, що потребує

використовувати більш квалі-

фіковану робочу силу, та

одночасно зменшувати частку

витрат на працю.

«Політика ре-індустріалізації» – це окремий вид економічної політики

• Рекомендації, які утворюють

базу так званої «політики ре-

індустріалізації» є нічим іншим,

як загальними рекомендаціями

для підвищення конкурен-

тоспроможності економіки.

• При цьому вважається, що умови

конкурентоспроможності в

одному секторі можна

покращити без вирішення

проблем на загальному рівні.

• Це хибне уявлення, адже

неможливо досягти макро-

фінансової стабільності в

окремому секторі економіки чи

гарантувати відсутність корупції

та захист прав власності для

окремої групи інвесторів, тощо.

52


46

Додаток C: Експортно орієнтована модельПошук альтернатив за межами «Азійської моделі»

РікПодушний

ВВПK/L

ВВП на

Капітал HK

Зростання

ВВП

Зростання

ВВП в рікКапітал (К)

Людський

капітал (HK)Зайнятість (L)

Продуктивність

(TFP)

Чилі 1984 5 011 45 941 36% 2,46 318% 5,4% 59% 6% 25% 8%

Дом. Республіка 1970 1 561 16 238 59% 1,63 696% 5,2% 59% 9% 29% 0%

Індія 1980 938 5 906 46% 1,37 565% 6,3% 36% 12% 24% 22%

Казахстан 1999 5 035 77 307 16% 2,87 161% 8,3% 20% 2% 14% 63%

Перу 1993 3 030 51 133 22% 2,46 157% 5,4% 54% 4% 11% 30%

Польща 1991 4 738 65 776 28% 2,67 138% 4,4% 27% 6% 3% 63%

Румунія 1991 3 065 25 235 43% 2,80 53% 2,2% 65% 10% -72% 78%

Туреччина 1980 4 022 22 484 71% 1,61 278% 4,4% 79% 10% 9% 4%

Єгипет 1975 1 421 38 931 27% 1,63 4230% 7,7% 60% 5% 19% 14%

Польща і Казахстан 4 887 71 542 22,2% 2,77

Україна 2011 4 524 72 443 20,4% 3,16

Порівняння стартових умов економічно успішних країн (країни росту) та теперешньої України

Стартові умови Результати Вклад в зростання ВВП

Прикладом для України має слугувати досвід саме Польщі, яка і є прикладом моделі «Ринків Капіталу».

Джерело: PWT 8.0 (2012 р.), розрахунки та оцінки AYA Capital

*

* – Дані бази Ангуса Медісона

Пошук прикладів для наслідування має починатися зформування вибірки. Наша методологія передбачала: країни згрупи «Emerging markets» з ВВП станом на 2013 рік понад 30млрд дол. США, які протягом 1980-2012 рр. або 1992-2012 рр.відзначилися вищими за середні по групі середньорічнимитемпами росту ВВП на душу населення. З цієї вибірки буливиключені країни, які належать до «азійських тигрів» та країниОПЕК, також з вибірки було виключено багатий природнимиресурсами Азербайджан. Також з вибірки довелось виключитикраїни, для яких не існує відповідних даних для аналізу (Ангола,Бангладеш, Білорусія, Судан, Узбекистан, В’єтнам та Пакистан).

В наведеній вибірці стартовим умовам України (порівняновисока капіталоозброєність та єдино можливий спосібекономічного зростання через підвищення продуктивності)відповідають лише Казахстан та Польща.

Зважаючи на те, що економіка України значно більш подібнадо польської, аніж до економіки Казахстану (через значну рольприродних ресурсів в останній), прикладом для України маєслугувати досвід саме Польщі, яка і є прикладом моделі «РинківКапіталу».

53


47

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Довіра – один з двох базових принципів нової економічної системи

69%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Но

рв

егі

яШ

ве

йц

ар

іяА

встр

алі

яК

ан

ада

СШ

АГр

узія

По

льш

аЄ

гип

ет

Се

рб

іяК

ита

йМ

алі

Ісп

ан

іяА

рге

нти

на

Пів

де

нн

а К

ор

ея

Ур

угв

ай

Укр

аїн

аЙ

ор

да

нія

Ма

лай

зія

Тур

ція

Ан

до

рр

аС

лов

ен

іяЗ

ам

бія

Ко

лум

бія

Ме

кси

ка

Кіп

р

Середнє – 72%

Джерело: Values Surveys Databank (дані опитування за 2007 р.)

Розвинуті країни

Рівень довіри до незнайомців в Україні нижче показника розвинутихкраїн та середнього показника по світу.

Довіра (в тому числі до держави) робить можливим співробітництво,яке в свою чергу стимулює економічне зростання шляхомефективнішого ринкового обміну.

Ефективний ринок капіталу передбачає довіру між учасниками ринкута державою – для того, щоб учасники ринку об’єднували свої капіталита не боялися їх інвестувати. Однак у нас спостерігається низькадовіра до суспільних інститутів та влади: по результатам опитування вквітні 2014 р. майже 50% громадян дотримувалися думки, що дії новоївлади насамперед спрямовані на захист її власних інтересів.

Також рівень довіри має велике значення для вирішення проблемидержавних фінансів. Дослідження вказують на те, що масштабпрактики ухилення від сплати податків значною мірою залежить самевід рівня довіри, як між економічними агентами, так і міжекономічним агентами та державою. Без підвищення рівня довірибізнесу до держави уявити реальну детінізацію економіки неможливо.

R² = 0.6344

0

20

40

60

80

100

120

0% 20% 40% 60% 80%

Рівень довіри до незнайомців в різних країнах

(повністю довіряють або більше довіряють, аніж не

довіряють, % від респондентів)

ВВ

П н

а д

ушу

на

се

лен

ня в

різ

ни

х

кр

аїн

ах,

ти

с.д

ол.

СШ

А

Джерело: Values Surveys Databank (дані опитування щодо рівня

довіри за 2007 р.), Світовий банк (дані по ВВП за 2013 р.)

Джерело: A.Winnicki, A.Damm «How tax morale and tax ethics affect tax compliance

rates in EU?» (дослідження 2014р.)

Побудувати нову систему на старих принципах неможливо:

політична еліта має змінити свої принципи, в першу чергу підтримуючи розвиток довіри між учасниками ринку

76.2

73.5

66.7

62.8

56.3

46.9

43.1

34.1

32.9

6.6

Політичні партії

Банки

Міліція

Суди

Прокуратура

Верховна Рада

Уряд

ЗМІ

Збройні сили

Церква

Не довіряють

Повністю чи

частково

довіряють

Важко

відповісти

DENFIN

SWE

ICE

CAN

HOL

NOR

SWZ LUX

UK

AUS

IRE

AST

USA

CHL

FRA

PORSPN

JPN

SAF

TAJ

BEL

HUN

CZK

POL

ITA

PRU

SKR

BRZ

MEX CHN

PHL

ARGIND

ARG

IND

R² = 0.5261

1

2

3

4

5

0 2 4 6 8

Інде

кс ч

есн

ості

пр

и с

пла

ті

по

да

тків

Індекс сприйняття корупції в країні

Розвиток довіри сприяє економічному зростаннюСкільки українців довіряють суспільним та політичним інститутам (опитування квітня 2014 р.)

Без високої довіри до влади не можна очікувати швидкий вихід економіки з тіні

Довіра до незнайомців в Україні нижче показника розвинутих країн та середньосвітового показника

Джерело: Центр Разумкова (% від опитуваних)

54


48

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Вільна конкуренція – другий базовий принцип нової економічної системи

Джерело: Всесвітній економічний форум, Звіт про глобальну конкурентоспроможність 2013-2014 рр.

Джерело: щорічні звіти АМКУ за 2010-2013 рр.

Мінімізація можливості обмеження вільної конкуренції на ринках призводить до розвитку найбільш ефективних секторів навіть без «ручного» втручання держави. Це приносить економічну вигоду не тільки власникам капіталу, а й споживачам.

Продуктивність Економічне зростання та

ефективне використання

ресурсів

1. Внутрішня – змушує компанії дбати про ефективність, щоб випереджати конкурентів.

2. Секторальна – конкуренція призводить до домінування високопродуктивних компаній.

3. Динамічна ефективність –конкуренція змушує компанії постійно дбати про інвестиції в інновації.

Вільна конкуренція

Вільна конкуренція сприяє економічному зростанню

106 із 148

0.0

1.0

2.0

3.0

4.0

5.0

6.0

7.0

Яп

он

іяМ

аль

таГо

нко

нг

Нім

еччи

на

Ав

стр

алі

яК

ата

рС

інга

пур

Есто

нія

Лів

ан

Ісп

ан

іяН

ов

а З

ела

ндія

Ла

твія

Чіл

іБ

ахр

ей

нУ

гор

щи

на

Ки

тай

Сло

ве

нія

Ко

ста

Рік

аЯ

ма

йка

Се

не

гал

Пе

ру

Ко

лум

бія

Уга

нда

Бр

ази

лія

Іта

лія

Ніг

ер

іяП

аки

ста

нМ

ада

гаска

рМ

аке

до

нія

Тр

ин

іда

д і Т

об

аго

С

ури

на

мЛ

есо

тоМ

'ян

ма

Се

йш

ель

ські

остр

ов

и

Ліб

ер

іяУ

кр

аїн

аМ

ав

ри

тан

іяЕ

кв

адо

рР

умун

іяЄ

ме

нІр

ан

Ки

рги

зія

Та

нза

нія

Сьєр

ра

-Ле

он

еЕ

фіо

пія

Нік

ар

агу

аЛ

івія

Ти

мо

р-Л

еш

ті

Ча

дА

нго

ла

621

991

1090

1184

2010 2011 2012 2013

Окрім того, що в Україні рівень конкуренції на локальних ринкахє одним з найнижчих в Європі, в останні роки спостерігалосяпригнічення конкурентів економічними суб’єктами,наближеними до влади – що було найбільш характерно для часів«правління» Януковича.

При новій економічній системі ефективний ринок капіталу, як ібудь-який інший ефективний ринок, передбачає вільнуконкуренцію – як за капітал, так і за активи для йогоінвестування.

Конкуренція на ринку капіталу призводить до ліквідації«надприбутків». Таким чином, інвестор отримує тількисправедливу доходність на вкладений капітал, і відповідновідбувається ефективний перерозподіл ресурсів, в результатічого розвиваються найбільш ефективні сектори економіки.

Підвищення рівня якості кадрів значно залежить від підвищеннярівня конкуренції – як в бізнесі, так і в політиці.

Рейтинг України за рівнем конкуренції на локальних ринках в 2013 р.

Кількість справ про зловживання монопольним становищем, розглянутих АМКУ протягом 2010-2013 рр.

Індекс рівня конкуренції

55


Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Забезпечення прозорості ринків

Джерело: Global Competitiveness Report 2014 – 2015

Індекси, що пов’язані з прозорістю в економіці

Прозорість державної політики

Стандарти якості звітності і розкриття інформації

Словаччина 3,9 5,2

Угорщина 3,4 5,2

Казахстан 4,5 4,5

Польща 3,6 4,9

Румунія 3,8 4,3

Росія 4,0 4,1

Туреччина 4,4 4,8

середнє 3,9 4,7

Україна 3,6 3,7

Україна краще / (гірше) за середнє -9% -22%

R² = 0.5154

0

1

2

3

4

5

6

2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 7.0

Україна

Вплив несиметричності інформації на товарний ринок

Зменшення ринкових цін

Збільшення частки неякісних товарів на ринку

Витіснення товарів вищої

якості

Зниження якості товарів

на ринку

Де

рж

ав

а

Інструменти

встановлення

симетричності

інформації:

– Ліцензування– Антимоно-

польнаполітика


49

Розвиненість фінансування через локальний ринок капіталу залежно від рівня якості аудиторських і бухгалтерських стандартів Учасники ринку повинні вважати, що вони мають приблизно

однакову (симетричну) інформацію щодо «товару» (об’єктуугоди).

Інакше виникає ринок лимонів – модель ринку, функціонуванняякого порушено внаслідок проблеми асиметричності інформаціїміж «покупцем» та «продавцем».

На таких ринках у продавців з'являється стимул виставляти напродаж товари низької якості, оскільки висока якість створюєрепутацію в основному не конкретному торговцеві, а всімпродавцям на ринку, до якого ця статистика стосується. Врезультаті виникає тенденція до зменшення як середньої якостітоварів, так і розмірів ринку. Поточний стан ринку капіталу вУкраїні як раз відповідає даній моделі.

Тому для забезпечення ефективності ринків держава повиннавстановлювати норми розкриття інформації і, в свою чергу,проводити прозору державну політику.

56


Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Забезпечення цілісності ринків

Інсти

туц

ійн

і ін

ве

сто

ри Д

ом

ого

сп

ода

рств

а

Виробники

Валютний ринокФондовий та

грошово-кредитний ринки

Товарний ринок

Ринок праці Освіта Інфраструктура

Держава

Ринки стають цілісними за рахунок:

– Забезпечення ліквідності.– Інтеграції між валютними, фондовими, грошово-

кредитними та товарними ринками.– Створення інфраструктури.– Запобігання маніпуляціям.

Сучасні ринки – це інфра-структурно, технологічно та норма-тивно складні «екосистеми»,взаємопов’язані між собою:• Ринки капіталу – це біржі,

системи котирувань, кліринг,депозитарій тощо.

• Енергетичний ринок – це газо-проводи і сховища, генерація тадистрибуція тощо.

• Ринки капіталу взаємопов’язані звалютними ринками та товар-ними ринками.

Порушення роботи системиокремих компонентів призведе допорушення безперебійного функ-ціонування ринкової економіки.

Тому держава повинна створититаке регулювання, яке забезпечитьбезперебійну роботу всіхкомпонентів цієї складної системита мінімізує можливості обмеженнявільної конкуренції на цих ринках(за рахунок монополізації, змови,шахрайства тощо).

50

57


Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Забезпечення захисту прав власності

Наразі Україна по суті має існувати в умовах, схожих з Ізраїлем, – «сидіти напороховій бочці», якомога скоріше розбудовуючи ефективну систему захисту відпостійної загрози вторгнення з боку Росії. А оскільки Росія володіє більшимресурсним та військовим потенціалом, нам необхідно побудувати таку систему,яка б ефективно розподілила обмежені ресурси нашої держави – в тому числіна військові цілі. Це не припускає повернення до централізованого планування,історія конфліктів ХХ-ХХІ ст. показує, що найбільш ефективні армії світу як раз україн з ефективною ринковою економікою.

Аналіз озброєних конфліктів в 1946-2014 рр. показує, що ймовірність перемогибільше в разі наявності в країні ринкової економіки і більшої демократизаціїсуспільства. Держави, що відповідають цим умовам, вигравали у 77% конфліктівз вибірки. Такі країни виграють тому, що вони в змозі залучити більше ресурсів,створити більш потужні союзи, солдати краще треновані і оснащені, більшмотивовані. Такі результати співпадають з даними наукових досліджень*.

Всього військових конфліктів

в 1946-2014 рр.245

З них конфліктів, у яких країни з

ринковою економікою протистояли

країнам з неринковою економікою

73

Відсоток

перемог

Кількість

перемог

Кількість

поразок

Перемога країн з

більш ринковою

економікою

77% 56 17

Перемога країн з

менш ринковою

економікою

23% 17 56

Учасники ринку повинні мати впевненість, що на цьому ринку їх ніхто не буде «грабувати»:• внутрішні суб’єкти – шляхом рейдерства, вимагання хабарів, неочікуваного та надмірного оподаткування тощо;• зовнішні суб’єкти – шляхом прямого нападу чи інших проявів військової агресії ззовні.

Лише в разі захищеності своїх інтересів учасники ринку будуть готові починати новий бізнес, а інвестори – вкладати кошти. Тоді риноккапіталу почне ефективно працювати.

Джерело: Center of Systemic Peace, оцінки і розрахунки AYA Capital.

Примітки: * – див., наприклад, аналіз війн 1818-1992 рр. Д.Райтера і А.Стама, 2002 р..

R² = 0.5852

0

1

2

3

4

5

6

2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 7.0

Україна

Залежність розвиненості фінансування через локальний ринок капіталу від рівня захисту прав міноритарних акціонерів


Джерело: Global Firepower Index 2014Джерело: Global Competitiveness Report 2014 – 2015

Залежність загального індексу конкурентоспроможності країни від рівня захисту прав власності

R² = 0.7615

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

4.5

5.0

5.5

6.0

2 3 4 5 6 7

Україна

За рівнем захисту прав власності Україна посідає 135 місце з 144, за рівнем захисту прав міноритарних акціонерів - 139

51

58


Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Економічна модель «Ринки капіталу» – що доводить історія

Протягом тисячоліть рівень життя людей (вимірюваний як ВВП на душу населення) був приблизно на однаковому рівні.

На початку 17 сторіччя відбулася подія, яка змінила хід економічної історії, – в Нідерландах з’явилася перша акціонерна компанія.Достатня кількість простих громадян вперше об’єднала свої незначні капітали, щоб інвестувати їх в те, що вони вважали вигідним.Їхній приклад був настільки вдалим, що акціонерні компанії почали з’являтися по всій Європі. Ці компанії почали вкладати кошти вторгівлю, виробництво машин та обладнання.

Розповсюдження акціонерних компаній в Європі супроводжувалося появою фондових бірж, що можна вважати початком «новоїери» в світовій економічній історії – «ери ринків капіталу».

На відміну від попередньої ери, «ера ринків капіталу» характеризується сталим економічним зростанням, що зображено на графіку.

І це не парадокс. Ринки капіталу базуються на законі природи – «виживає найбільш пристосований» («survival of the fittest»).Рушійна сила еволюції та економічного зростання має одну і ту ж природу.

52

Джерело: Angus Moddison, 2007. Contours of the World Economy, 1-2030 AD; Kevin Kalser, 2013. What is Value?

Світовий досвід доводить, що єдиною системою, яка може забезпечити стале економічне зростання, є модель, яка базується на ефективному ринку капіталу.

59


53

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Потреба розвитку ринку капіталу: вирішення проблеми доступу до фінансових ресурсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

110%

2%

4%

6%

8%

10%

12%

14%

16%

18%

2004 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

% від опитуваних, які визначили цю проблему як головну (ліва шкала)

Місце в рейтингу найголовніших проблем бізнесу (права шкала)

Джерело: Світовий економічний форум

0%

5%

10%

15%

20%

25%

30%

35%

40%

Угорщина Хорватія Болгарія Сербія Румунія Словенія Албанія Україна

Джерело: Raiffeisen Research (травень 2014)

Розвиток ринку капіталу є передумовою підвищення ефективності економіки України.

Зменшення схильності до кредитування

через зростання частки проблемних кредитів

Вільне

кредитування

Відсутність

кредитування

Згідно з регулярними опитуваннями українського бізнесу,однією з його найгостріших проблем є доступу до фінансування.

Традиційним каналом фінансування інвестиційних потреббізнесу в Україні був і залишається банківський сектор. Проте,періоди фінансової нестабільності призвели до зростання часткипроблемних кредитів банківської системи до критичного рівня.

Висока частка проблемних кредитів в активах банківськоїсистеми в свою чергу є перепоною для кредитування бізнесу.

Зважаючи на те, що найбільш ефективним джереломекономічного зростання в Україні є підвищення продуктивностіекономіки, бізнесу не залишається нічого іншого, як шукатиальтернативні канали фінансування інвестицій. Такимальтернативним каналом можуть стати інвестиції в акціонернийкапітал, які, в свою чергу, можуть мати місце лише завдякирозвитку ефективного ринку капіталу.

Проблеми бізнесу: доступ до фінансування

Залежність кредитування від частки «проблемних кредитів» Частка «проблемних кредитів» в кредитному портфелі банків

60


54

Джерело: НБУ, власні оцінки та розрахунки

Джерело: НБУ, власні розрахунки

Зважаючи на високий рівень боргового навантаження бізнесу, єдиним шляхом фінансування інвестицій є залучення фінансування через акціонерні інструменти ринку капіталу.

Боргове навантаження нефінансового корпоративного секторувже досягло відносно високого рівня (90% від ВВП). Відповідно,подальше залучення боргового фінансування єпроблематичним.

За таких обставин єдиною альтернативою залучення інвестиційє інвестиції в акціонерний капітал підприємств.

Для реалізації цього завдання Україні конче необхіднопідвищити рівень інвестиційної свободи, що передбачаєрозвиток інститутів ринку капіталу.

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Потреба розвитку ринку капіталу: вирішення проблеми високого боргового навантаження

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

Джерело: Heritage Foundation

Україна

0

20

40

60

80

100

0 20 40 60 80 100

Ре

йти

нг

фін

ан

со

во

ї св

об

оди

(2

01

4)

Рейтинг інвестиційної свободи (2014)

Борг корпоративного нефінансового сектору* до ВВП

Україна є аутсайдером за рівнем інвестиційної свободиПортфельні закордонні інвестиції корпоративного нефінансового сектору

0.0%

1.0%

2.0%

3.0%

4.0%

5.0%

0

1,000

2,000

3,000

4,000

5,000

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

млн. дол. США

від ВВП, права шкала

Примітки: * – складається з кредитів в гривні, коштів, залучених за допомогою розміщення єврооблігацій та зовнішніх кредитів (за вирахуванням торгових кредитів)

61


В даний час надзвичайно актуальнапроблема кредитів, які не можуть бутипогашеними навіть «сумлінними»позичальниками.

Проблема викликана тим, що багатопозичальників залучали кредити ще докризи виходячи з бізнес-планів, щоприпускають продовження бурхливогозростання. З 2008-09 р. обсяги бізнесу імаржа впали, а грошові потоки більшене дозволяли обслуговувати кредити.

З іншого боку, кредитори не поспішалискористатися правом реалізуватизастави і оголосити компанію банкрутом(що дуже «затратно» в українськихюридичних реаліях).

При цьому банки не поспішалисписувати кредити.

Більшість банків використовували підхід«продовжувати і прикидатися» («extend-pretend») – продовжувати термінипогашення і збільшувати суму основногоборгу на суму невиплачених відсотківбез визнання дефолту по кредиту.

Такий підхід міг би виправдати себе,якби після нетривалого кризи почалосябурхливе зростання бізнесу. На жаль, всилу багатьох причин цього не сталося, імало у кого є очікування, що цестанеться найближчим часом. Томузараз можна констатувати факт, що такікредити залишаються проблемними.

Один із способів вирішення цієїпроблеми – обмін частини кредиту наакції позичальника.

ТАК

Обслуговування кредиту

Достатньо

грошових

потоків

Ліквідна

застава /

бізнес

Списання

частини

кредиту буде

ефективним

Є надія на

швидке

покращення

ситуації

НІ НІ НІ

ТАК

Стягнення застави,

переоформлення

корпоративних прав

ТАК

Реструктуризація кредиту та

списання частини боргу

ТАК

«Extend-pretend»

Обмін кредиту на акції

НІ

КРИЗА

Банк

Бізнес-план + Застава

Кредит

Компанія

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Потреба розвитку ринку капіталу: вирішення проблеми поганих кредитів банківської системи

Розвиток ринку капіталу може частково вирішити проблему високої частки проблемних кредитів в активах банківської системи за рахунок сек'юритизації. 55

62


Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Аналіз основних сценаріїв реалізації реформ

Наш досвід в реалізації реформ в Україні показує, що майже всі сторони в достатній мірі розуміють

взаємопов'язаність ключових складових процесу реформування (деякі реформи не можуть бути ефективно

проведені поки інші не будуть завершені). З іншого боку, майже всі сторони наразі схиляються до варіанту

«Поступових змін» – через бажання уникнути значних ризиків, обмаль часу для аналізу «складних» рішень,

«бюрократичну інерцію» і багато інших причин.

Однак наш аналіз показує, що такий варіант малоймовірно призведе до позитивних результатів і матиме високі

шанси на провал через появу «реакційного руху». Для цього варіанту характерний пріоритет короткострокових

здобутків над довготерміновим результатом та нівелювання здобутків неефективною системою (великі видатки).

При цьому бізнес, суспільство і уряд скоріш за все не зможуть подолати «ментальну нормальність» корупції.

Відчуття термінової необхідності змін може

призвести до згубної підтримки «стратегічно

важливих» секторів

Висока ймовірність «ручного» накачування

інвестицій в окремі сектори

(АПК, ІТ тощо)

Висока ймовірність збереження

макроекономічної нестабільності, залежності

від зовнішнього фінансування

Значне погіршення стану державних фінансів та

швидка втрата економікою

конкурентоздатності

Варіант «Поступових змін»1

Окремі зміни допомагають країні знайти рівновагу, однак пріоритет швидких результатів

суттєво стримує фундаментальну трансформацію економічної системи і суспільства

56

63


57

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Аналіз основних сценаріїв реалізації реформ (продовження)

Новий суспільний договір між суспільством, бізнесом

і урядом: держава як постачальник послуг та

«вартовий» ефективності ринків

Глибокі та системні реформи. Прозорість,

довіра та нове уявлення про державний сервіс

Значне швидке покращення

державних фінансів

Створення ефективногоринку капіталу забезпечує

потребу компаній в фінансуванні, покращує їх

продуктивність

Альтернативою «Поступовим змінам» є «Радикальні реформи», в рамках яких передбачається швидка реалізаціязмін, направлених на розбудову ефективних ринків та концентрацією функцій держави на забезпеченні їхефективності.

Такий варіант має ряд переваг у порівнянні з поступовими змінами:

(1) швидкість здійснення реформ запобігає мобілізації опозиції і блокуванню реформ;

(2) період невизначеності набагато коротший;

(3) швидкі реформи не вимагають від держави займатися «тонким налаштуванням» (здійсненням заходівекономічної політики в суворій відповідності з характером коливань економічної кон'юнктури);

(4) швидке відновлення трансформованої економіки після можливого короткострокового шоку.

Варіант «Радикальних реформ»2

Фундаментальна швидка трансформація на базі нового суспільного договору та розбудові

ефективного ринку капіталу створює фіскальний простір для підтримки модернізації

економіки та запускає загальний механізм оздоровлення

64


Враховуючу надзвичайну важливість багатьох нагальних реформ для України, наш досвід в їх реалізації показує, що всі сторони в

достатній мірі розуміють взаємопов'язаність ключових складових процесу реформування (деякі реформи не можуть бути ефективно

проведені поки інші не будуть завершені).

З іншого боку, згідно з нашим досвідом, майже всі сторони наразі схиляються до варіанту «Поступових змін» – через бажання уникнути

значних ризиків, обмаль часу для аналізу «складних» рішень, «бюрократичну інерцію» і багато інших причин.

Більше того, наразі деякі реформатори з «завзятістю, вартою кращого застосування» почали працювати над розробкою «візії» та

стратегій розвитку, а також над пошуком «лідерів» та «перевірених людей» для їх подальшої реалізації (куди вкладати кошти, які галузі

розвивати, яку продукцію виробляти) – це відповідає описаному на слайді 38 сценарію «Автократичних поступових змін».

Між тим, влада повинна дати можливість самому ринку вирішувати, як краще використовувати наявні ресурси. Причому держава має

виконувати лише одну роль в економіці – забезпечувати ефективність ринку. Намагання розширити роль держави в економіці буде

лише демонстрацією «згубної самовпевненості» та навряд чи буде успішними з огляду на обмеженість ресурсів, зокрема кадрових.

Яскравим прикладом неефективності державного регулювання та «згубної самовпевненості» за останні 6 років став валютний ринок,

коли НБУ в більшій мірі боровся не з маніпуляціями (тобто обмеженням вільної конкуренції, зловживання довірою тощо), а вживав

адміністративний пресинг по відношенню до спекулянтів (чия роль на ринку дуже важлива – без них жоден ринок не буде ліквідним).

Іншим прикладом неефективності державного регулювання ринків під час військового конфлікту є прецеденти з:

• закупівлею волонтерами обладнання та медичних засобів для АТО за кордоном – коли виявилася неможливість його швидкого

завезення в Україну через значну зарегульованість ввізних процедур (а саме, через обмежений доступ до отримання Сертифікату

Кінцевого Споживача), і волонтери були вимушені купувати цей товар у контрабандистів;

• повільним проведенням державою тендерів на закупівлю військового озброєння під час активних протистоянь з терористами та

нагальної необхідності у техніці.

58

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Досвід останніх 6 місяців – схильність до «Поступових змін»

65


Формування ринку капіталу не просто не суперечить інтересам сьогоднішнього «воєнного часу», а й, навпаки, в перспективі може стати

одним з головних чинників, які дозволять нам виграти війну з Росією. Уряду варто системно зайнятися виведенням на IPO великих

держпідприємств-монополістів. Попередньо їх необхідно реорганізувати і зробити привабливими для інвесторів. Але в будь-якому

випадку, це питання політичної волі.

Візьмемо, наприклад, держкомпанію "Укргазвидобування". Компанії необхідно залучити капітал, необхідний для розвитку внутрішнього

видобутку вуглеводнів – які вкрай необхідні країні задля забезпечення її енергетичної безпеки під час військових конфліктів (тим паче, з

країною, яка є головним постачальником енергоносіїв в Україну).

Що можна для цього зробити:

1. Державі слід відмовитися від прихованих субсидій на газ і дати можливість компанії продавати його на оптовому ринку.

2. Ренту можна визначати як різницю між ринковою ціною і повною економічною собівартістю видобутку.

3. Необхідно взяти і застосувати стандарти корпоративного управління для держкомпаній, розроблені Організацією економічного

співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Зробивши тільки ці три кроки, ми отримаємо компанію з очікуваною ринковою вартістю $10-12 млрд. Привабливу і для міжнародних

фондів, яких потрібно запрошувати як "якірних інвесторів", і для українських інвесткомпаній. Це можна реалізувати за досить короткий

термін – близько півроку. І тоді компанія може залучити необхідний їй капітал, а держава – покращити енергетичну безпеку та збільшити

податкові надходження від компанії.

Зараз залучити в Україну західних інвесторів нереально, і всі це розуміють – в країні йде «прихована війна» навіть незважаючи на

перемир’я. Але у нас є і внутрішній ринок, якому уряд може запропонувати акції таких компаній. У населення в будь-якому випадку є

гривня, яку потрібно у щось вкладати. У держави ж є вдалий досвід продажу українцям облігацій внутрішньої позики – громадяни з

патріотичних міркувань із задоволенням купували цінні папери, кошти від яких йдуть на потреби збройних сил.

Слід перенести цей досвід на ринки акціонерного капіталу і використовувати зростання патріотичних настроїв, що може бути дуже

корисним як для держпідприємств, так і для населення країни. Наприклад, зараз держава активно розміщує військові замовлення, в

тому числі на належних йому підприємствах. На продукцію збройних заводів явно останнім часом суттєво зріс попит. Але деяким

підприємствам елементарно не вистачає ресурсів. Продаж міноритарних пакетів акцій таких заводів приватним інвесторам стане дуже

корисним для економіки заходом.

59

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Приклад того, як ринок капіталу може допомогти під час війни

Розвиток ринку капіталу допоможе акумулювати необхідний під час війни капітал. Поява «якірних» IPO та «якірних» інвесторів на ринку цінних паперів створить первинний імпульс для подальшого розвитку локального ринку капіталу –

це в свою чергу також стане поштовхом для економічного зростання.

66


60

Додаток D: Модель «Ринки капіталу»Аналіз основних сценаріїв та ризиків реалізації стратегії «Ринків капіталу»

Тотальна війна

з Росією

Сценарій «хиткого миру»*

Поступові зміни

«Автократичні»Радикальні реформи

«Ринкові»

Довіра до влади Залежить від успішності вибору галузей,

що мають виступити «точками зростання»

В середньостроковому періоді

В короткостроковому періоді

Патерналізмв 2015 р.

в 2020 р

Відкладення складних рішень

«Ручне» управління економікою

(рівень втручання залежить від масштабу

конфлікту)

в 2015 р.

в 2020 р

в 2015 р.

в 2020 р

Ймовірність реалізації сценарію Залежить від прийняття рішення Росією

щодо нападу на Україну.

Низька ймовірність високого зовнішнього попиту, успішного вибору галузей, що мають виступити «точками зростання»

економіки, а також готовності населення на обмеження їх економічних

свобод після Майдану.

Висока ймовірність відмови від реалізації реформ (накопичення соціальної напруги

через їх розтягування в часі), що призведе до «перезавантаження» клептократичноїсистеми та згодом – до повернення 90-х.

Висока в разі готовності влади «пожертвувати» рейтингом в

короткостроковій перспективі через проведення непопулярних реформ.

Умови, необхідні для успішної реалізації

сценарію

•Використання стратегії «асиметричної війни», капіталізація патріотизму.

•В разі локалізації конфлікту – швидка розбудова економічної системи, що базується на ефективних ринках.

•Підтримка (в т.ч. фінансова) Заходу, жорсткіші санкції проти Росії.

• Високий зовнішній попит на український експорт або доступ до дуже дешевого фінансування.

• Вдача у виборі пріоритетних галузей.• Готовність широких верств до

обмеження економічних свобод (за рахунок преференцій окремим секторам).

• Політична стабільність, відсутність активної опозиції, що використовує популістські лозунги.

• Наявність значного зовнішнього джерела фінансування.

•Призначення технократичного уряду, готового на ризик впровадження непопулярних реформ.• Зміна принципів, підходу до реформ.•Проведення попередньої пояснювальної

кампанії щодо необхідності реформ.• Заручення більш активною підтримкою з

боку Заходу та МФО.

Макроекономічний ефект

Посилення рецесії в короткостроковому періоді, що спричиняє необхідність значного фінансування бюджетного дефіциту (скоріш за все, за рахунок монетизації) та збільшення тиску на

платіжний баланс.

Висока ймовірність збереження необхідності зовнішнього фінансування.

Навіть в разі визначення успішних галузей дана опція потребує значного часу для

того, щоб вся економіка відчула позитивний ефект від такої моделі.

Збереження макроекономічної нестабільності. Висока ймовірність

«повернення 90-х» через можливу зміну влади популістами. Це супровод-

жуватиметься падінням рівня життя, гіперінфляцією, бандитизмом тощо.

Стійкі високі темпи економічного зростання, «налагодження» макроекономічних дисбалансів, поліпшення доступу до

фінансових ресурсів, подолання економічної нерівності між верствами суспільства.

Опис сценарію

Введення набагато більшої частини регулярної російської армії на територію України з можливим відкриттям фронтів

на південному (Крим) та західному (ПМР) напрямках.

Спроба ручного управління – тимчасове використання підтримки «стратегічно

важливих» галузей з поступовим проведенням структурних реформ (з

переходом до моделі «Ринків капіталу»).

Повільна реалізація реформ, направлених на розбудову ефективних

ринків та усунення структурних дисбалансів без «ручного» визначення

«точок зростання».

Швидка реалізація реформ, направлених на розбудову ефективних

ринків та концентрацією функцій держави на забезпеченні їх ефективності

В разі встановлення «хиткого миру» з Росією сценарій Радикальних реформ є єдиним із доступних наведених варіантів, який дозволить швидко досягнути переходу до нової економічної системи із забезпеченням макроекономічної стабільності

та стійких високих темпів економічного зростання.

Примітка: * – перемир’я, за якого Росія продовжуватиме спроби встановлення контролю над Україною прихованими «диверсійними» способами, обмежуючи наше право на вільний вибір європейського шляху розвитку

Economy & Finance

141114 aya capital-strategy-of_reforms_full