СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ.

План.

1. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності.

2. Принципи здійснення міжнародної економічної діяльності.

3. Характерні риси сучасної системи міжнародної економічної діяльності.

1. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності.

Суб'єкти міжнародної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про ЗЕД» (стаття 3) .

1. Щодо рівнів економічної діяльності виділяються наступні:

Мікроекономічний Макроекономічний Між- або наддержавний.

2. Щодо реалізації інтересів відносно своєї діяльності виділяються наступні:

Підприємницький; Регулюючий.

Мікроекономічний рівень (згідно Закону України “Про ЗЕД”)

Фізичні особи; Юридичні особи; Об’єднання фізичних, юридичних,

фізичних та юридичних осіб; Філіали, структурні одиниці іноземних

суб’єктів господарської діяльності; Спільні підприємства; Інші суб’єкти господарської діяльності,

передбачені законодавством Укр.

Макроекономічний рівень (згідно Закону України “Про ЗЕД”)

Україна як держава в особі її повноважних органів в межах їх компетенції;У структурі державного апарату заведено виділяти такі класифікаційні групи органів:

- загальнодержавні - Верховна Рада, Президент (здійснює керівництво МЕД, веде переговори, укладає міжнародні договори), Кабінет Міністрів (основний оперативний регулятор);

- координаційні - Міністерство економіки, Національний банк, Міністерство фінансів та ін.;

- галузеві - міністерства та відомства, які відповідають за діяльність окремих секторів, галузей економіки;

- територіальні — регіональні, місцеві органи влади; - спеціалізовані функціональні — інститути, які у своїй

діяльності керуються національними інтересами, підтримуючи національних учасників міжнародного співробітництва (ТППУ, рада експортерів при Кабміні).

Суб’єкти макрорівня виконують наступні завдання:

1. Гарантування довгострокової міжнародної конкурентоспроможності та економічної безпеки країни;

2. Максимізація випуску продукції через структурні вдосконалення;

3. Контроль за станом внутрішнього ринку через стимулювання його засобами зовнішньої конкуренції;

4. Збільшення зайнятості населення країни;5. Поліпшення умов формування бюджету

країни;6. Оптимізація розподілу доходів в масштабах

економіки країни.

Міждержавний рівень.

Сучасні тенденції розвитку світового гос-ва зумовлюють дедалі більше перенесення регулятивних та управлінських функцій саме на ці органи.

Основні світові організації: ООН; МВФ; СБРР (включає МБРР – Надає позики та допомогу країнам із

середнім доходом та біднішим кредитоспроможним країнам. МАР – надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. МФК – надає фінансову підтримку приватному сектору економіки через позики та інвестиції в акціонерний капітал. БАГІ – підтримка іноземних інвестицій в країнах, що розвиваються);

ГАТТ/СОТ та ін. Важливою є також діяльність двосторонніх міжнародних інститутів економічного співробітництва, які є надзвичайно численними та різноманітними і діяльність яких визначається індивідуальними практичними цілями створення.

Суб’єкти міждержавного рівня виконують наступні завдання:

Координація діяльності країн-членів цих організацій;

Надання їм послуг, консультацій, фінансової допомоги;

Обговорення економічних та соціальних проблем глобального та міжгалузевого рівня;

Проведення досліджень та розробка рекомендацій стосовно їх вирішення.

2. Принципи МЕД1. Загальні принципи МЕД являють собою

перелік загальноприйнятих у всьому світі правил, що їх дотримуються всі країни, а саме:

Науковість – розвиток цієї діяльності згідно об’єктивних економічних законів;

Системність – наявність тісних взаємозв’язків між певними складовими МЕД;

Принцип взаємовигідності МЕД.

2. Специфічні принципи МЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах, і є обов’язковими до виконання усіма державами, які підписали цей акт.

Принципи "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийняті IV спеціальною сесією генеральної Асамблеї ООН у 1974 р.:

суверенітет територіальна цілісність та політична

незалежність держав рівність держав ненапад та невтручання у внутрішні справи взаємна та справедлива вигода мирне співіснування мирне регулювання спорів виконання міжнародних обов’язків міжнародне співробітництво з метою

розвитку вільний доступ до морів а від них до країн,

що їх не мають.

Принципи МЕД у Європейському Союзі (містяться в Білій книзі (1985 р.) :

контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони

уніфікацію національних норм та стандартів відкриття споживчих ринків лібералізацію фінансових послуг лібералізацію транспортних послуг усунення фіскальних бар’єрів поступове відкриття ринку інформаційних

послуг.

Національні принципи закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. принцип суверенітету народу України у

здійсненнізовнішньоекономічної діяльності

принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва

принцип юридичної рівності й недискримінації

принцип верховенства закону принцип захисту інтересів суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності принцип еквівалентності обміну,

неприпустимостідемпінгу при вивозі товарів.

3. Характерні риси сучасної системи МЕД.

1. Поступова ліквідація економічних кордонів між країнами і створення єдиного регіонального економічного простору.

2. Посилення взаємозв'язку між кон'юнктурою на світових ринках і внутрішніх ринках окремих держав.

3. Сучасний міжнародний поділ праці, характеризується відносним зниженням у світовій торгівлі частки сировинних товарів та збільшенням науко ємних та високотехнологічних.

4. Новою стратегією ТНК є переведення виробництва в нові індустріальні країни, де відносно дешева робоча сила та сировина, тощо.

5. Вивезення капіталу, що сприяє утворенню ТНК.

6. Переміщення робочої сили із країни в країну.

7. Зростання обсягів зовнішньої торгівлі, що сприяє зниженню витрат виробництва.

8. Активна та цілеспрямована роль держави щодо інтеграції країни в систему глобальної світової економіки.

9. Жорстке міжнародне регулювання МЕД. Кожна двос тороння міжнародна економічна угода стає багатосторонньою, оскільки повинна відповідати положенням СОТ, виконувати вимоги близько 40 міжнародних організацій у цій галузі.

В Україні сформовано основи ринкової економіки:

реформовано відносини власності; значно лібералізовано господарські зв'язки; проведено грошову реформу, подолано

гіперінфляцію; створено структури ринкової економіки:

фінансову, грошову, валютну, митну; демонтовано планово-командні засади

економіки. прийнято законодавчі акти щодо залучення

іноземних інвестицій, активізації зовнішньої торгівлі, створення спеціальних (вільних) економічних зон і розвитку спільного підприємництва.

Головні напрямки удосконалення зовнішніх та внутрішніх відносин:

1. Вирішення проблеми інтеграції України до ЄС, що передбачає:

повну лібералізацію руху капіталів; інтеграцію банківських та інших фінансових

ринків; ліквідацію меж коливань валютного курсу; повну й остаточну конвертованість національної

валюти. запобігання відтоку капіталів за кордон і

розробкизаходів щодо їх повернення в Україну;

2. Проведення адміністративної реформи для зняттябюрократичного тиску на внутрішні й зовнішні економічнівідносини;

3. Посилення контролю за діяльністю зовнішньоекономічних фінансових посередників та встановлення контрактної собівартості продукції;

4. Посилення контролю над вивезенням за кордон валютних цінностей, технологій, інформації та запобігання підписанню фіктивних експортно-імпортних угод.