Transcript
Page 1: СВІТ прогрес - nas.gov.ua · ного напряму працюють кращі педагогічні та наукові кадри: це 6,5 тисяч ентузіастів,

Сьогодні в Києві зібралися знаючі, розумні, креативні, наполег�ливі дослідники, кращі з кращих! Їх 1200! Кожний з тих, хто при�був на цей конкурс, який є водночас іспитом і фестивалем знань, –уже переможець. Адже позаду у них змагання серед ровесників урідній школі, районі, місті, області… Але й на Олімпійські ігриприїжджають найкращі. І все�таки серед них хтось стає чемпіономчи призером, комусь доля посміхається менше, або дає зрозуміти,що готуватися треба краще, і тоді заповітна золота медаль можестати твоєю. Сьогоднішні учнівські конкурсні ристалища цілкомпорівнювані з Олімпійськими іграми не тільки за напруженнямпристрастей і перемогою найсильніших, а й за головним лозунгом:«Головне – це участь!».

Понад 120 тисяч школярів�старшокласників – членів Малоїакадемії наук України — беруть участь у Всеукраїнському кон�курсі�захисті науково�дослідницьких робіт і представляють своїнові й цікаві ідеї, винаходи, розробки! Вони працюють за 64�манауковими напрямками, публічно захищають свої дослідження,виявляючи високий рівень знань, глибокий інтерес до вивчення на�укових дисциплін поза шкільною програмою, до наукових вина�ходів. І понад 250 тисяч школярів долучаються до заходів, які про�водить МАН. Можна сказати, що це олімпійський резерв по�тенційних учасників конкурсу і потенційних переможців!

«Знання – це перепустка до вищої інтелектуальної ліги держа�ви, — зазначає президент НЦ «Мала академія наук» академікНАН України Станіслав Довгий. — Можна із певністю сказати: наВсеукраїнський конкурс�захист науково�дослідницьких робіт

приїхала надія України, її майбутня – наукова, інтелектуальна,інженерна, інноваційна, гуманітарна еліта! Вона формуватиме по�рядок денний завтрашнього дня країни. Та, власне, вже його фор�мує – стаючи активними громадянами і майбутніми професіонала�ми з допомогою Малої академії наук!

Отримання статусу Центру ЮНЕСКО означає визнання насвітовому рівні досягнень Малої академії наук. Міжнародні екс�перти високо цінують цілісну, багаторівневу систему відбору обда�рованих дітей, залучення їх до наукової творчості, підтримку та�лантів, поступальність у розвитку і набуття досвіду.

З юними науковцями у закладах дослідницько�експерименталь�ного напряму працюють кращі педагогічні та наукові кадри: це 6,5тисяч ентузіастів, серед яких понад півтори тисячі – кандидати йдоктори наук, а до керівних органів МАН входять академіки йчлени�кореспонденти Національної академії наук України.

Ми вдячні міністру освіти і науки Лілії Гриневич, — продовжуєпрезидент МАН, — величезній команді освітян, які, не шкодуючичасу, сил і енергії, працюють з юними ерудитами, дослідниками іноваторами. Глибоку вдячність складаємо Національній академіїнаук України, її президенту – видатному науковцю сучасності –Борису Євгеновичу Патону, багатьом академікам, науковцям, іме�на яких знає вся країна, за те, що вони значну частину свого часуприділяють молодому поколінню, щедро ділячись з ними своїмизнаннями та вміннями! Адже вони розуміють: Мала академія сьо�годні – це велика Академія завтра, це майбутнє держави, яке по�чинається сьогодні!»

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 15—16 (1003—1004) квітень 2018 Газета заснована у квітні 1997 р.

Фо

то М

АН

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

3 стор. З перших уст.Інтерв’ю академіківНАНУ членам МАН

2 стор. Успіх приходить у праці

Майбутнє деМайбутнє держави, ржави, яке пяке починається сьогочинається сьогодні!одні!

Вітаємо учасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницьких робіт учнів�членів МАН України!

Слово про МАН:«Статус Центру ЮНЕСКО

відкриває перед юними до�слідниками і творчими педа�гогами нові перспективи углобальному вимірі. Активнезалучення учнівської молодідо творчої діяльності сприяти�ме реалізації нашого пріорите�ту: розвитку економіки наінноваційних засадах».

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

«Творчі обдаровані діти – цемайбутнє нашої країни, її гор�дість. Саме тому підтримкаюних та унікальних талантів іособистостей має таке важливезначення. Приємно відзначити,що у нас діє така потужна,цілісна, багаторівнева системавиявлення та розвитку здібнихдо науки дітей, як Мала ака�демія наук».

Прем’єр�міністр України Володимир ГРОЙСМАН

«Учні Малої академії наук є«золотим запасом» України, їїмайбутньою науковою елітою. А зі створення на базі МАН України Центру ЮНЕСКО зпитань наукової освіти, тепервони мають чудові перспективиспівпраці з талановитими одно�літками і науковцями з іншихкраїн, можуть розкритися по�вною мірою, застосовуючисвою обдарованість як для про�цвітання рідної країни, так і длярозв’язання глобальних про�блем людства».

Андрій ПАРУБІЙ, голова Верховної Ради України

«Досвід МАН із залученняучнів та молоді до науково�дослідної діяльності є унікаль�ним, і зацікавленість у ньомувисловлюють у багатьох країнахЄвропи. Для нас важливо під�тримати систему МАН, ця сис�тема перевірена і довела своюефективність і охоплює десяткитисяч дітей по Україні».

Міністр освіти і науки України Лілія ГРИНЕВИЧ

«Цілком зрозуміло, що май�бутнє і країни в цілому, й наукизокрема перебуває в руках мо�лоді. Саме постійний і достатнійприплив до наукової сфери та�лановитої молоді може забезпе�чити економічне зростання тарозвиток країни».

«МАН — це майбутнє вітчиз�няної науки. І ми її підтримуємосьогодні, бо це надзвичайноважлива справа».

Президент Національної академії наук України

Борис ПАТОН

Надія України — її творче молоде покоління

В І Т А Н Н Я

На сторінках сьогоднішнього числа газети надруковано матеріали, які підготували самі члени Малої академії наук. Вонирозповідають про себе, про свої успіхи, про значення школи творчості й дослідництва в їх ньому житті і про тих, хто їх «виводить

у майстри». Зокрема, інтерв’ю з академіками НАН України провели «малі академіки» — представники секції «Журналістика»Київського відділення МАН, вихованці інформаційно�творчого агентства «ЮН�ПРЕС» Київського палацу дітей та юнацтва.

Page 2: СВІТ прогрес - nas.gov.ua · ного напряму працюють кращі педагогічні та наукові кадри: це 6,5 тисяч ентузіастів,

Золото, срібло і бронзу привез�ли МАНівці з Міжнародного фес�тивалю інженерних наук і техно�логій I�Fest, що відбувався уТунісі. Золото вручили ВалентинуФречку із Закарпаття. Хлопецьрозробив технологію виробництвапаперу з опалого листя, чим одра�зу вирішив дві екологічні пробле�ми: не треба спалювати листя, якевстеляє восени землю, і можназберегти бодай частину лісів, де�ревина яких іде на виготовленняпаперу.

Друге місце і срібну медальздобув Микола Свереда з Во�лині. Його безпілотник здатнийпроводити енергоаудит будівель.Це вивільняє значні кошти напроведення робіт і поліпшуєтехніку безпеки.

Бронзову медаль одержав ки�янин Микола Іванченко. Йогорозробка покликана врятуватиприроду від наслідків нафтових

розливів на будь�яких водоймах.Спеціальний адсорбент на ос�нові гірської породи перліту зда�тен всмоктувати нафту і від�штовхувати воду.

Керівник української коман�ди Євген Кудрявець отримав зо�лоту медаль за успішне пред�ставлення нашої команди на фе�стивалі.

Участь у Міжнародному фес�тивалі інженерних наук і техно�логій I�Fest Україна взяла впер�ше. Фестиваль організовуєтьсящорічно місцевою організацієюATAST за підтримки держави,місцевого самоврядування табізнесу. Під час фестивалюрозігрується 10 пакетів медалей.Конкурс складається з трьох ча�стин: постерний захист передчленами журі, публічний захистперед усіма учасниками таоцінка аудиторією фестивалюпроекту.

Лауреат президентської сти�пендії Даниїл ОЗЕРНИЙ на�вчається у випускному класі ко�легіуму № 16 міста Кам’янськена Дніпропетровщині. Стипен�дію отримав за друге місце у Все�українському конкурсі�захистінауково�дослідницьких робіт чле�нів МАН України у секції «Педа�гогіка». Всього в його науковомудоробку – шість дослідницькихробіт та три підручники длястаршої школи.

— Усе почалося з МАН, —розповідає Даниїл. — У 9 класі язацікавився питаннями шкіль�ного самоврядування, помітив,що працює воно не належнимчином і вирішив дослідити про�блему з наукової точки зору. Такподружився з МАНівськоюспільнотою, знайшов тих, з киммені цікаво і кому цікаво зімною. Познайомився з виклада�чем Дніпровського національ�ного університету імені ОлесяГончара, кандидатом педа�гогічних наук Людмилою Ніко�ленко (вона є куратором секції«Педагогіка» у Дніпропетровсь�кому відділення МАН). І вжетретю роботу з педагогіки пишуз її допомогою.

Мені імпонує головна ідеяМАН: знайти проблему і запро�понувати способи її вирішення.Я помітив, що учні не володіютьнавиками аналізу і синтезу, невміють шукати та поєднуватиінформацію з різних джерел. Таквиникла ідея написати посібник«Хімія англійською». Він допо�магає не тільки опанувати хімію,

але й розвинути під час навчан�ня необхідні навички аналізу ісинтезу.

Науковий керівник ЛюдмилаНіколенко порадила мені пі�дійти до проблеми комплексно:написати спеціальну навчальнупрограму та дослідити тему з на�укової точки зору. Захист науко�вої роботи з теми «Розвитоканалітико�синтетичних навичокучнів засобами інтегрованогонавчання» приніс друге місце вконкурсі МАН. Нині «Хіміяанглійською» використовують,як додатковий матеріал у ко�легіумі №16. Окрім «Хімії анг�лійською» я написав такожпосібники «Британська літера�тура» та «Американська літера�тура». Зараз хочемо одержатиофіційний дозвіл Міністерстваосвіти і науки на їх використан�ня в школах.

Нинішнього року я працювавнад темою «Розвиток соціально�активної особистості в середо�вищі шкільного самоврядуван�ня», адже вважаю цю тему дужеважливою. Учнівське самовря�дування – це школа громадяни�на. Я спілкуюся з американсь�кими однолітками, бачу, як пра�цюють їхні школи. У кожногонавчального закладу свій девіз,цінності, кольори. Хочу, щобшколи нашої країни також малисвоє обличчя! Це вишукано,цікаво і просто круто. Хочу здо�бути освіту в США, а потім по�вернутися і, серед іншого, за�проваджувати нову шкільнукультуру у нас в Україні.

Коли у квітні 2011 року мене, донець�кого одинадцятикласника, нагороджува�ли дипломом за перше місце у ІІІ (Всеук�раїнському) етапі конкурсу�захисту на�укових робіт Малої академії наук, я навітьуявити собі не міг, що через кілька років,сам готуватиму юних МАНівців.

Мій шлях в науку розпочався, коли явступив в 10�й клас ліцею при Донець�кому національному університеті. Тодімій науковий керівник, доцент Л.Б. Ли�хачова запропонувала досліджувати те�му становлення духовної освіти на До�неччині. Мені, 15�річному хлопцю, і надумку не могло спасти, що релігієзнавчатематика може мене захопити. Наступнідва роки навчання в ліцеї ледь не кожнухвилину вільного часу я присвячував чи�танню релігієзнавчої літератури та екс�курсіям.

Перемога у Всеукраїнському етапі ста�ла переламним моментом, коли я ви�рішив, що вступатиму на історичний фа�культет ДНУ, де продовжив наукові по�шуки.

Після початку війни на Донбасі я от�римав пропозицію від завідувача кафед�ри історії України Київського універси�тету імені Бориса Грінченка, професораО.О. Салати щодо переведення в Київ.Я закінчив бакалаврат за спеціальністю«історія». Втім, життя та наука подару�вали мені ще один чудовий шанс – па�ралельно навчатися в одному з найкра�щих польських університетів – Вроц�лавському.

Магістратуру закінчив уже за спе�ціальністю «релігієзнавство» в Націо�нальному педагогічному університеті

імені М.П. Драгоманова, куди мене за�просив навчатися член журі, який свогочасу оцінював мою МАНівську роботу,кандидат філософських наук В.Л. Хро�мець. І саме він запропонував мені очоли�ти секцію релігієзнавства КиївськоїМАН.

Мала академія наук надає мені творчуможливість широко розкрити власні пе�дагогічні здібності, самому розробляючинавчальну програму та реалізовуючи її безжорстких рамок. Уже за перші місяці на�ша секція поповнилася кількома десят�ками молодих талановитих науковців. Насьогодні чотири вихованці секції зайнялипризові місця на ІІ (міському) етапі кон�курсу�захисту МАН.

Окрім того Київська МАН учнівськоїмолоді надає своїм вихованцям чудовуможливість брати участь в різноманітнихнаукових заходах та всіляко підтримуєтакі наміри. Так, моя учениця КатеринаГеркіял нинішнього року посіла ІІ місцена Всеукраїнській олімпіаді з історії ісла�му, а її наукове есе було відзначено якнайкраще.

Сьогодні я продовжую працювати з та�лановитою учнівською молоддю, адженайкращим результатом для мене є тойфакт, що десятки молодих хлопців тадівчат, які ще недавно не мали жодної уяви про науку, зараз з інтересом пірна�ють в її глибини.

Карен НІКІФОРОВ, переможець ІІІ етапу

Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницьких робіт (2011 рік),

викладач Київської МАН

2 №15—16 квітень 2018св іт

У С П І Х П Р И Х О Д И Т Ь У П Р А Ц І

Усі медалі наші! Наймолодший автор підручників

Переможна команда України

Усе велике починається

з малогоДля кожного учня Мала ака�

демія наук – це можливість. Длякогось – це можливість саморе�алізації, для когось — шанс прой�ти на всеукраїнський етап і додатибали до ЗНО, а може, і вступитидо університету Тараса Шевченкана бюджет. Для мене МАН – цедоказ самій собі, що я можу дове�сти важке завдання до кінця, взя�ти участь у конкурсі українськогомасштабу і захистити свою роботу.

Мій шлях до науки був тернис�тим. Першим моїм «нещастям» бу�ло те, що шкільна вчителька відмо�вилася бути моїм педагогічнимкерівником. Другою і найбільшоюпроблемою було те, що ідей у менебуло багато, а як їх поєднати — неуявляла. Після того, як робота двічіповністю переписувалася, НадіяОлексіївна Іллюк, мій керівник зЮН�ПРЕСу, посадила мене закомп’ютер втретє. На цей раз ро�бота пройшла сувору перевірку йбула спрямована до захисту.

Потім був міський етап захис�ту. Свій текст промови вивчилатак, що коли мене тато розбудиво п’ятій ранку, щоб я зачинилаза ним двері, я почала йому роз�повідати про девіантні відхилен�ня дітей через відео в інтернеті.

Звичайно, на захисті я пере�хвилювалася, але роботу своюзахистила, і собою залишиласязадоволена. Головне – зуміла зі�братися, попрацювати, зустріти�ся з цікавими людьми і довестисправу до кінця.

Юлія ЗУБЧЕНКО,одинадцятикласниця

ЗОСШ №296, м.Київ

Борис Вікторович ГРИНЬОВ – ака�демік НАН України, голова Державногофонду фундаментальних досліджень, де�легат у СЕRN від України

— В юності Ви, мабуть, теж бралиучасть в конкурсах, олімпіадах?

— Так, я брав участь в олімпіадах, хо�ча раніше не було таких можливостей, якнині. Я закінчував спеціалізований фізи�ко�математичний клас, він був єдинийна всю Полтаву, туди зібрали кращихучнів з усього міста. Найбільший мійуспіх – друге місце на обласній олімпіадіз хімії. Вигравав я районні й міськіолімпіади з математики. Але більше на�укою я займався в студентські роки. Ра�но почав працювати в науковій лабора�торії – мої однокурсники ще й гадки проце не мали.

Молодим зараз простіше поринати внауку. Супер�актуальний в цьому плані– МАН. З приходом Станіслава Довгогодіяльність організації дуже активізувала�ся. Можу запевнити, що аналогів МАН усвіті немає. Тому Україна опинилася увиграшному стані. Система ввібрала всебе досвід позашкільної роботи, якаіснувала раніше, але вже на новому рівні.Тому ЮНЕСКО й помітило досвід МАН,надавши йому нового відповідальногостатусу. Це велике досягнення.

— А як Ви співпрацюєте з МАН?— Я запропонував МАНу кілька своїх

ідей, які було реалізовано. Насампередце стосується міжнародної співпраці. Небез моєї подачі, наприклад, з’явилосяспівробітництво з СЕRN. Ми розви�ваємо його дуже активно, за ним май�бутнє. Причому МАН підписав угодупро співробітництво з СЕRN ще 2011 ро�

ку, за кілька років до того, як Українастала асоційованим членом. Адже дляцього не треба було якихось особливихузгоджень, проходження через владніструктури. Домовилися, підписали доку�мент і успішно співпрацюємо. Існуютьдомовленості про стажування учителів,студентів, школярів. Останнє – можнавзагалі назвати українським ноухау. Ад�же до українців європейські школярі доСЕRN не учащали.

Ми недавно повернулися із Швейцаріїз віце�президентом НАНУ Анатолієм За�городнім. Брали участь у засіданняхСЕRN, домовлялися, щоб наші людиактивно приїжджали, брали участь у про�ектах. До речі, з 15 по 17 травня у Харковівперше відбудеться конференція Україна– СЕRN, до нас приїдуть керівникинайбільших колаборацій, експериментів,зокрема й тих, в яких бере участь Ук�раїна. Попереду величезна програма до�сліджень, і щодо деяких з них наша дер�жава має пріоритет: наприклад мікрока�белі, які краще від нас ніхто не робить,сцинтиляційні матеріали. Інститут елек�трозварювання ім. Є.О. Патона НАНУодержав можливість зварювати матеріализа своєю спеціальною технологією. Томуя дуже сподіваюся, що члени МАН ак�тивно будуть відстежувати всі процеси,які відбуваються у фізиці високихенергій, а настане час – братимуть актив�ну участь в експериментах, які відкриютьнові знання про Всесвіт.

Інтер’ю брала Софія ПАНАЩУК,

учениця 8 класу Шпитьківської ЗОШ І—ІІІ ступенів

Стажування школярів у CERN —українське ноухау

Тепер я сам відкриваю юні таланти

Page 3: СВІТ прогрес - nas.gov.ua · ного напряму працюють кращі педагогічні та наукові кадри: це 6,5 тисяч ентузіастів,

3№15—16 квітень 2018 св іт

З П Е Р Ш И Х У С Т

Майже кожен школяр, який маєжагу до знань та природню непоси�дючість, рано чи пізно приходитьдо Малої академії наук. Історія ук�раїнської освіти знає не один деся�ток прикладів успішних випуск�ників МАН, які стали відомими усвіті своїми досягненнями, розу�мом і талантом. Але, як сліпець по�требує свого поводира, так і юнийучасник МАН знаходить в особахакадеміків Національної академіїнаук певний взірець, наставника,сенсея. Таким сенсеєм для багать�ох МАНівців став відомий учений�економіст, академік НАН України,директор Інституту економіки тапрогнозування НАН УкраїниГЕЄЦЬ Валерій Михайлович.

— Ви давно співпрацюєте зМАН?

— Так, давно й постійно. Зацей час у нас склалася хорошадружня співпраця з МАНівця�ми. У самій організації були ча�си розвитку і занепаду, але заразбачимо зростання активності,нові перспективи.

Тож і я, і мої колеги цьому раді.Ми підтримуємо постійні кон�такти з випускниками Малої ака�демії і вважаємо, що це чудово,коли вчені великої Академії, зок�рема, нашого інституту співпра�цюють з учасниками МАН.

— А ви в такому віці працювалинад науковою роботою?

— У мої часи ніхто цим незаймався. Тоді були інші формироботи. Натомість, я навчався увечірній школі у місті Прилуки зматематичним ухилом.

— А якби мали змогу, на яку бтему написали наукову роботу?

— Я обрав би тему, що стосу�валася б математики, адже яуспішно у ній розбирався.

— Вас постійно запрошують дооцінювання наукових робіт учас�ників. За якими критеріями ви церобите?

— Для мене важливий змістроботи. Я майже ніколи не звер�

таю увагу на оформлення. Я йсам пишу, як «курка лапою»(університетські лекції добрячепопсували мою каліграфію).

— А чому ви свого часу обралисаме економіку?

— Я математик за фахом. А натой час (власне, як і нині) упріоритеті поставала економіка,зокрема, економіко�математич�не моделювання. Тож мене життяскерувало на цей шлях – першусвою дисертацію я захищав у ційсфері. Згодом я все далі відходиввід фаху, який мав за освітою, алебаза, закладена тогочасною шко�лою, дала мені змогу займатисьшироким спектром проблем.

— Як вважаєте, МАН можезробити вагомий внесок у розви�ток української економіки?

— Я б сказав, що Мала ака�демія – не стільки результат,скільки опанування методів ро�боти. У школі йде підготовка дорозширення бази знань, алепідготовка досліджень – цезовсім інше. Першочергове за�вдання МАН полягає у цьому.

— Чи достатньо прогресивнаМАН для цього?

— Сучасне життя вимагає віднас дуже швидкої мобільності:вчені�теоретики йдуть у практи�ку, а ті в свою чергу повертають�ся до академічного напрямкуроботи. МАН відіграє свою роль– навчає мислити послідовно йлогічно, а форми нашої роботирегулює життя.

— Як Ви можете описати за�вдання членів МАН у трьох словах?

— «Вчитися, вчитися і вчити�ся!» І вчитися все життя.

Спілкувалися Олександр РАДКОВСЬКИЙ,

одинадцятикласник спеціалізованої школи №115

ім. Івана Огієнка та Олена ЩЕГЛОВА,

десятикласниця гімназії міжнародних відносин № 323

Віктор Тимофійович ГРІН�ЧЕНКО, академік НАН України,директор Інституту гідромеханікиНАНУ.

— Вікторе Тимофійовичу, чибули аналоги Малої академії науку вашій юності?

— Я пішов у школу у Полтаві,в останній рік Другої світовоївійни, й, звичайно, про Малуакадемію наук у ті часи не моглобути й мови. Це зараз Полтавазаймає одне з чільних місць уроботі МАН, я сам кілька разівбрав участь у зібраннях, присвя�чених другому туру обласнихзмагань.

А моє залучення до роботи зюними талантами почалося так:одним з великих ентузіастів ро�боти зі шкільною молоддю бувславетний академік ВікторГлушков. Моя дружина була йо�го аспіранткою, й щороку вонивирушали на семінари до Криму,де формувалася група молодихвчених із Академії наук та шко�лярів. Співпраця нас настількиоб’єднала, що дружба з цимилюдьми триває й досі.

— А що Вас пов’язує з сьо�

годнішньою Малою академієюнаук?

— Ситуація навколо МАН ос�таннім часом змінилася. Нині їїдіяльність є частиною державноїпрограми. Якщо поглянути нагостей, які приходять на за�ключні тури конкурсу�захистунаукових робіт, на підбиттяпідсумків, то нерідко побачимотам відомих людей держави,навіть перших осіб. Це свідчитьпро ставлення до Малої академіїнаук, загалом до роботи з талано�витими дітьми. Змінюється ат�мосфера навколо МАН, і цезасвідчує, що в країні стає більшемолодих, які хочуть, щоб з нимиділились досвідом та знаннями. Іце спонукає до роботи.

— Як Ви оцінюєте перспективиМАН?

— Зараз ви можете зустрітибагато інформації про те, щосвітова наука переживає певнукризу. В умовах України ця кри�за має специфічні риси, які щебільше її загострюють. Черезп’ять�сім років МАНівці стаютьстудентами, аспірантами, черездесять – кандидатами наук…

Питання про майбутнє МАНчітко пов’язано загалом з питан�ням науки в Україні: чи має вонапопит, чи підтримує їїсуспільство. З цієї точки зоруситуація не виглядає оп�тимістично, але хочеться вірити,що ситуація зміниться, а безко�рисливий ентузіазм, який вияв�ляють юні вчені, отримаєпідтримку з боку суспільства ідержави..

— Можливо, у Вас є якісь про�позиції для покращення роботиМАН?

— Знаєте, є одна пропозиція,яка давно назрівала, і саме їїпрезидент МАН зараз реалізо�вує. Це створення Музею науки.Це, мабуть, один із найбільшважливих і грандіозних про�ектів, реалізація якого будезначною мірою сприяти зрос�тання можливостей для МАН.Більше того, наявність такогомузею буде сприяти зростаннюролі науки у суспільстві.

Валентина КОБУШКО, десятикласниця

спеціалізованої школи №246

Микола Григорович ЖУЛИН�СЬКИЙ – академік НАН України,директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

— Для мене, кажу щиро, особ�ливу радість і гордість викликаєте, що сьогодні Мала академіянаук набула високого авторитету іпрестижності, а також вийшла насвітовий науково�освітній прос�тір, стала Центром ЮНЕСКО,співпрацює з Європою і це вели�ка, на мою думку, заслуга прези�дента МАН академіка НАНУ –Станіслава Олексійовича Довго�го. А я один із помічників, якістараються підіймати передусімгуманітарні науки, оскільки самближче до літератури, мови, мис�тецтвознавства, фольклору та ет�нології. Я також звернув увагу нате, що за останні роки надзвичай�но піднявся рівень підготовкиМАНівців до того, щоб конкуру�вати не тільки на загальноук�раїнському, а й на світовому рівніі це свідчить про те, що Українамає велике наукове майбутнє.

— Але ж те саме «наукове май�бутнє нації» частенько полишаєУкраїну і їде працювати закордон,залишається там жити. Що з цимробити?

— Така тенденція існує дано,ще з радянських часів, коли

імперія була закритою систе�мою, і те, що відбувалося на За�ході, було недосяжне, ніхто неміг і мріяти про навчання за кор�доном. А тут раптом «відкриласязавіса»… Молодь шукає себе, хо�че себе реалізувати, здобути гар�ну освіту. Безперечно, проблемаіснує, і це досить серйозна ситу�ація, переконаний, що влада по�винна реагувати. Треба в Україністворювати умови для вільногорозвитку особистості і поліп�шення добробуту.

— Конкурс�захист науково�дослідницьких робіт – відповідальнапора. Ми знаємо загальні критеріїоцінювання МАНівських робіть,але, можливо, у Вас вони особливі?

— Перш за все, у роботі менецікавить самостійність мислен�ня, приваблює, якщо людинамає свою думку, може вільномислити, роздумувати над пред�метом, темою чи проблемою ітоді я бачу індивідуальність. Ате, в якому році народився тойчи інший письменник чи в яко�му році написано твір, які тамголовні герої – це можна поди�витися зараз будь�де, а от чи маєконкурсант свою думку – длямене це основний критерій, і явважаю, що він правильний.

— А якби Ви були у нашому

віці, то яку б тему обрали для своєїнауково — дослідницької роботи?

— У мене було повоєнне ди�тинство, не вистачало педагогів,не вивчалася іноземна мова, я небачив книжок з географії табіології і, чесно кажучи, відчувавсебе неуком. Але, якщо б сталосятаке диво і я міг би перекинутися утой час, мене б найбільше цікави�ло, як народжується талант, та�лант письменника, наприклад, яквін розвивається, чому він з’яв�ляється. Оця таїна появи унікаль�ної особистості, яка володіє даромтворити новий світ, світ художній,світ іншої реальності, — це менезавжди цікавило, ось над цим я бихотів подумати. Я читав досить ба�гато прекрасних робіт філософаАртура Шопенгауера про геніїв,інших письменників… Є багатопраць, але ніхто не спромігсяпізнати цю таємницю. Як у ТарасаГригоровича Шевченка: Ну що б, здавалося, слова...Слова та голос — більш нічого.А серце б’ється — ожива,Як їх почує!.. Знать, од БогаІ голос той, і ті словаІдуть меж люди! . . .

Ірина КОНДРАТЕНКО, десятикласниця

спеціалізованої школи №159

Мала академія наук України –інноваційна освітня система, яказабезпечує інтелектуальний і ду�ховний розвиток української мо�лоді та сприяє майбутньому наро�щуванню наукового потенціалукраїни. Але, якщо зняти рожевіокуляри, то наукове майбутнєкраїни не таке й безхмарне. В Ук�раїні неабияка проблема «витікан�ня мізків», насамперед, молодих, ічерез це держава втрачає значнийпотенціал. Як зарадити цьому, і якпідготувати молодого спеціаліста– знаючого, креативного, якийхотів би працювати на рідну дер�жаву. А та, в свою чергу, створюва�ла б для цього всі умови…

Про це розмовляємо з ака�деміком�секретарем Відділенняматематики НАН України, дирек�тором Інституту математики НАНУ Анатолієм МихайловичемСАМОЙЛЕНКОМ.

— Давно співпрацюєте з Ма�лою академію наук, АнатоліюМихайловичу?

— Так, з «незапам’ятнихчасів», коли створювалося від�ділення фізико�математичнихнаук.

— Як Ви вважаєте, сьогод�нішня молодь має достатні знаннядля вирішення важливих науко�вих завдань?

— Я вже не одне десятиліттяпаралельно працюю у Київсько�му національному університетіімені Тараса Шевченка на ме�ханіко�математичному факуль�теті і хочу сказати, що до запро�вадження зовнішнього незалеж�ного оцінювання молодь маладуже добру математичну підго�товку, але з появою тестів шко�лярі почали просто запам’ятову�вати відповіді на попередньовизначені задачі, замість безпо�середнього вивчення матема�тичних ідей та розвитку матема�тичної думки і логіки. Таким чи�ном, й інтерес до самої науки,

маю на увазі математичної, по�чав поступово втрачатися.

— Якщо б у Вас була така мож�ливість, що б Ви змінили в системіздобування знань?

— Чесно кажучи, я б повер�нувся до випробуваної часом си�стеми замість того, щоб безог�лядно запозичувати ідеї з іншихсистем. Все�таки вітчизнянапрактика давала хороші знання.Математика була на найвищомурівні, і цей рівень закладався щез початкової школи. На жаль,потім почався процес філо�логізації науки, тобто значенняматематики почало нівелювати�ся за рахунок філологічних наук.Це, на мою думку, неприпусти�мо, точні науки розвивають ро�зум та логічність мислення. Їх неможна нівелювати чи підміню�вати чимось іншим. До того ж,самі розумієте, що з можливістювибору учень йде шляхом най�меншого спротиву. І що микінець кінцем маємо: на фізич�ному факультеті недобори.

— У Вас є ідеї, як зупинити«відтік мізків»?

— Зараз, у зв’язку з набли�женням століття Національноїакадемії наук, ми намагаємосяпоказати результати нашої ро�боти, зокрема, молодих учених.І з’ясовується, що цьогорічнихвидатних математиків молодоговіку можна перелічити на паль�цях однієї руки. Боюсь, що насьогодні зупинити цей процеспрактично неможливо .

— Що б Ви хотіли побажатиюним МАНівцям?

— Не забувати: якщо ви хоче�те стати справжнім математи�ком, то саме зараз час діяти. І за�рубайте собі на носі: математика– це наука молодих!

Богдан ГАРЧУ, десятикласник

ліцею «Інтелект»

Учитися все життя Створення Музею науки — один із найбільш грандіозних проектів

На інтерв’ю до академіків!

Математика – це наука молодих!

«Ну що б, здавалося, слова…»

Page 4: СВІТ прогрес - nas.gov.ua · ного напряму працюють кращі педагогічні та наукові кадри: це 6,5 тисяч ентузіастів,

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Індекс газети «Світ» — 40744

Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287�82�47

E�mail: [email protected] www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 8

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №15—16 квітень 2018св іт

А К Т У А Л Ь Н О

К О Н К У Р С

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на півроку — 65 грн. 22 коп.

на три місяці — 32 грн. 61 коп.

на місяць — 10 грн. 87 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2018 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001188 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

На будівлю УкраїнськогоІнституту науково�технічної

й економічної інформації, біль�ше відому мешканцям столиці як«тарілка на Либідській», очіку�ють радикальні зміни. Два рокитому було ухвалено рішення простворення тут Музею науки.Аналогічні центри є в Лондоні,Варшаві, Амстердамі та іншихєвропейських, та й не тільки –містах.

Будівлю УкрІНТЕІ, яка ниніперебуває в критичному стані, іце помітно ще з вулиці, — відре�монтують за рахунок інвестора.Перелік заходів для «реанімації»«тарілки» довший, ніж «асорти�мент» апаратури для забезпечен�ня життєдіяльності важко хво�рого на операційному столі.Вирішення проблеми знайшлиза щасливим збігом обставин.По сусідству з будівлею зводятьчерговий торговельний центр, іприватний інвестор погодивсяподілитися коштами на ремонтІнституту і фінансування части�ни майбутньої експозиції Му�зею науки. Звісно, не тільки зальтруїстичної причини…

Директор Національногоцентру «Мала академія наук Ук�раїни» Оксен Лісовий пояснює:«У нас — ситуація, коли позадубудівлі зводиться новий торго�вельний центр. Й інвестор хочеорендувати частину приміщеньУкрІНТЕІ з виходом на фасад.Згідно з проведеним конкурсомі підписаною угодою між Фон�дом Держмайна й інвестором,той одержує під цільову орендучастину будівлі. Що означаєцільова оренда? Це кілька умов,обов’язкових для виконання.Перша. Інвестор відремонтованіним приміщення може переда�вати в суборенду тільки підпевні види діяльності, які неконфліктуватимуть з інтересамимайбутнього Музею науки. Тоб�то ресторани, бари, бутики та

інші заклади «культурноговідпочинку» сюди категоричноне вписуються. А різні об’єкти,пов’язані з наукою – ласкавопросимо. Маються на увазі кур�си іноземної мови, якісь мей�керські магазини, ЛЕГО�про�стори, інші освітні напрями…Друга. Повний ремонт будівліІнституту. І третя. Інвесторфінансує частину експозиції му�зею науки. Це інтерактивні екс�понати для дитячих ігор…».

У МАН розраховують, щокоштів в інвестора, попри здо�рожчення ремонтних робіт, ви�стачить на оснащення базовоїекспозиції, на організацію такзваної travel exhibition (виставки,котрі «мандрують» по всьомусвіту, з одного музею в інший) і,можливо, на обладнання студій.Це було б ідеально, але… Що на�справді вдасться зробити, пока�же життя,точніше, економічнаситуація в країні…

В майбутньому організаториМузею науки для поповненняфондів і його подальшого розвит�ку залучатимуть спонсорів, бла�годійників, грантодавців. При�наймні від «романсів з фінанса�ми» чи, точніше, «фінансів з ро�мансами», сподіваються ініціато�ри ідеї, музей не потерпатиме.

Масштабний проект хочутьреалізувати в найкоротшийтермін – впродовж нинішньогороку. Хотілося б думати, що пе�ред Новим 2019�м Музей наукивже зможе відчинити двері пе�ред першими відвідувачами. Дослова, загальна площа музеюстановите 5000 квадратнихметрів, а принцип його роботитрохи відрізнятиметься від ана�логічних закладів Європи.

«Ми створимо еталоннийпростір, — пояснює Оксен Лісо�вий. — Спочатку цю технологію,розробку педагогічних методикзапустимо в київському Музеїнауки, але в подальшому такі

простори виникатимуть і вінших містах України».

У напівпідвальних приміщен�нях розмістять виробничі май�стерні музею, де не тільки ре�монтуватимуть, а й створювати�муть інтерактивні експонати дляпередачі в майбутні аналогічніцентри країни.

А взагалі, Музей науки будевартий того, щоб до нього завіта�ти. Принаймні такий висновокнапрошується після ознайом�лення з планами організаторів.

Згідно з ними, музей поділятьна кілька просторів. Експлора�торіум – освітні майданчики зінтерактивними експонатами,котрі пояснюють дію законівприроди (для дошкільнят і по�чаткової школи). Дитячі науковістудії (початкова і базова шко�ла). Наукові секції (база і старшашкола). Відкриті лабораторії длядослідно�експериментальнихробіт з природознавства, точ�них, інженерних, соціальних ігуманітарних дисциплін (стар�ша школа). Науковий коворкінгі науковий інкубатор – длявпровадження наукових ідей упрактику (старша школа, сту�денти, молоді вчені). Тренінго�вий центр для педагогів. Про�форієнтаційний і діагностичнийцентр для дітей і підлітків.

І найважливіший аспект:майбутній музей організують са�ме як освітній центр. Всі експо�зиції буде спрямовано на пробу�дження в дітей цікавості до на�уки. А, як відомо, з маленькогоджерельця починаються великіріки. З цікавості до експонатів,зі своєї участі в дослідах ці дітипочнуть свій шлях до зірок і ста�нуть колись визначними вчени�ми. Й одержуючи «Нобеля»,можливо, згадають початок:Малу академію наук, Музей і«тарілку» на Либідській…

Людмила КОХАНЕЦЬ

На відкритті пам’ятника

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

Коли «тарілка» на Либідській станесупутником для майбутніх Нобелів?

Національна академія наукУкраїни відповідно до свогоСтатуту та Методичних реко�мендацій щодо особливостейобрання керівника державноїнаукової установи, затвердже�них постановою КабінетуМіністрів України від 14 грудня2016 р. № 998 «Деякі питанняобрання та призначення ке�рівника державної наукової ус�танови», оголошує конкурс назаміщення посади директоранаукової установи, що входитьдо складу Відділення ядерноїфізики та енергетики НАН Ук�раїни — Державної установи«Інститут геохімії навколишнь�

ого середовища Національноїакадемії наук України».

З умовами конкурсу можнаознайомитися на офіційномувеб�сайті Національної академіїнаук України за посиланням: h t t p : / / w w w. n a s . g o v. u a / U A /Messages/Announcements/Pages/View.aspx?MessageID=3903

Прийом документів претен�дентів здійснюється Відділен�ням ядерної фізики та енергети�ки НАН України протягом двохмісяців з дня оприлюдненняоголошення, до 04 червня 2018року.

У разі поштового відправлен�ня датою подання документів

вважається та, що зазначена напоштовому штемпелі.

Документи, подані претен�дентами після закінчення вста�новленого строку, не розгляда�ються.

Дату проведення виборів ди�ректора у колективі науковихпрацівників Державної установи«Інститут геохімії навколишньо�го середовища Національноїакадемії наук України» буде ви�значено після завершення при�йому документів претендентів іповідомлено на офіційному веб�сайті установи.

ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇАКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Про оголошення конкурсу на заміщення посади директораДержавної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища

Національної академії наук України»

У місті Апостолес — колисціукраїнської імміграції до Арген�тини — відбулося урочистевідкриття пам’ятника писанці.Укрінформ з посиланням наУВКР повідомляє, що це пер�ший такого роду пам’ятник вАргентині. Він є «символомвзаємодії двох спільнот», якіемігрували сюди ще 120 роківтому — української та польської.Представники кожної з цихспільнот мали змогу оздобитипо половині писанки, а сампам’ятник розташовано на пе�рехресті вулиць «Україна» та«Польща».

Автором української «поло�вини» монумента був Мирослав

Ясінський, який розповів, що усвоєму ескізі поєднав космаць�ко�покутську писанку.

Пам’ятник благословив, па�рафіяльний священик Візан�тійсько�Української ОбрядовоїЦеркви Святої Трійці отецьГільєрмонд Анджейович. Підчас відкриття – пролунали ук�раїнський і польський гімни увиконанні хору «Voces de Apоs�toles».

На церемонії були присутнічлени муніципального уряду начолі з мером міста Маріо Віалєм,релігійні громади, українська тапольська спільноти, мешканціміста Апостолес.

Пам’ятник писанці відкритов Аргентині


Recommended