2

3

ВСТУП

Робоча програма практики складена відповідно до освітньо-наукової програми «Медична фізика» підготовки магістрів спеціальності 105 – прикладна фізика та наноматеріали

Практика є обов’язковим компонентом підготовки фахівців із вищою освітою. Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення у разі одержання необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до тимчасового освітнього стандарту (другого – магістерського рівня) спеціальності 105 – Прикладна фізика та наноматеріали Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

1. Опис практик

1.1. Мета практик Метою практики є формування та розвиток у студентів професійних

компетентностей, оволодіння сучасними методами, формами організації праці, знаряддями праці їхньої майбутньої спеціальності. Зокрема, формування та розвиток загальних і професійних компетентностей з медичної фізики, що сприяють соціальній стійкості й мобільності випускника на ринку праці; отримання вищої професійної освіти, що дозволить випускникові успішно виконувати функції та типові задачі медичного фізика у різних галузях сфери охорони здоров’я, медичного приладобудування та наукових досліджень.

Метою виробничої (науково-дослідної) практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок зі спеціальності, ознайомлення безпосередньо на підприємстві, в установі, організації, з виробничим процесом, відпрацювання умінь і навичок із майбутньої професії, а також збирання фактичного матеріалу для виконання курсових та дипломних робіт.

Переддипломна практика студентів (як різновид виробничої практики) є завершальним етапом навчання, що проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих ними фахових компетентностей (знань, практичних умінь та навичок), набуття професійного досвіду та формування готовності до самостійної трудової діяльності, а також збирання матеріалів для виконання дипломної роботи.

1.2. Види практик

Курс Назва практики Кафедра, що забезпечує організацію

Тривалість практики Семестр

2

1. Виробнича (науково-дослідна)

1. Ядерної та медичної фізики

16 тижнів 3

2. Переддипломна практика 16 тижнів 4

4

1.3. Основні завдання практик

1. Забезпечити оволодіння студентами комплексом загальних та фахових компетентностей, необхідних для фахівців для виконання професійних завдань та обов’язків у міждисциплінарній галузі медичної фізики (орієнтований на підготовку наукових кадрів для вирішення проблем сучасної медицини та проведення наукових досліджень в процесі розробки нових фізичних методів та медичного обладнання для лікування та діагностики з переважною професійною орієнтацією на подальшу роботу в наукових установах, медичних закладах та вищих навчальних закладах). 2. Забезпечити професійну підготовку в галузі сучасних методів медико-біологічних досліджень, медичної візуалізації, фізичних принципів радіотерапії та радіології, томографії з іонізуючим випромінюванням, клінічної дозиметрією та радіаційної безпеки, комп’ютерного моделювання в біології та медицини, фізики біомолекул, молекулярної біології та генетики, фізики біомембран та біонанотехнологій, а також інформаційних систем для наукоємних фізичних технологій та устаткування медичного призначення з можливістю набуття необхідних дослідницьких навиків для наукової кар’єри. 3. Типові індивідуальні завдання практик: а) калібрування детектора гамма-камери в умовах неможливості отримання однорідної щільності опромінення; б) технологія напрацювання медичного ізотопу Tc-99m на базі підкритичної установки «Джерело нейтронів»; в) верифікація плану променевої терапії методом гелевої дозиметрії; г) дослідження дозного розподілу при тотальному опроміненню щурів; ґ) оцінка градієнту радіобіологічної ефективності при різних режимах фракціонування в брахітерапії; д) розробка підсилювача для вимірювання слабких світінь за допомогою фотопомножувача для медичних та біологічних досліджень; е) дисперсія і топологічні переходи поверхневих хвиль, локалізованих на плазмонних наноструктурах в наближенні ефективної поверхневої провідності; є) молекулярно-динамічне моделювання конформаційної поведінки амілоїдогенних варіантів білків; ж) створення біосумісних мультифункціональних нанопереносників ліків; д) нові довгохвильові барвники як можливі компоненти біосенсорів; з) пошук низькомолекулярних інгібіторів амілоїдної трансформації білків; и) каскадний індуктивно-резонансний перенос енергії у макромолекулах та їх ансамблях; ж) нові флуоресцентні маркери фібрилярних агрегатів білків; і) конкурентне зв’язування нових барвників та протипухлинних агентів з нуклеїновими кислотами; ї) вплив амілоїдних фібрил на структуру модельних мембран; й) кореляційні функції та ультразвукові доплерівські спектри в слабонеоднорідних ізотропних конденсованих середовищах; к) ефекти взаємодії ультразвукових хвиль з біологічними об’єктами; л) вплив прискорення крові на ультразвуковий допплерівський спектр; м) покращення точності оцінки кількісних параметрів руху крові в ультразвукових допплерівських системах; н) квантово-хімічні розрахунки нових барвників для біомедичних застосувань, тощо.

1.4. Характеристика практик Всі види практик є нормативними модулями

Курс Назва практики Кількість кредитів

Загальна кількість Семестр Форма

контролю

5

годин

2

1. Виробнича (науково-дослідна) 24 720 3 залік

2. Переддипломна практика 24 720 4 залік

1.5. Заплановані результати практик(рівень знань, умінь, навичок, яких студенти мають досягти на кожному етапі практики) Знання 1. здатність продемонструвати знання і розуміння наукових і математичних принципів, необхідних для розв’язування інженерних задач та виконання досліджень в галузі теоретичної та прикладної фізики, медичної радіаційної фізики, медичної біофізики, тощо; 2. здатність продемонструвати знання сучасного стану справ, тенденції розвитку, найбільш важливі розробки та новітні технології в галузі теоретичної та прикладної фізики, медичної радіаційної фізики, медичної біофізики, тощо; 3. здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній спеціалізації; 4. здатність продемонструвати розуміння впливу технічних рішень в суспільному, економічному, соціальному і екологічному контексті. Уміння

1. вибирати методи і моделювати явища та процеси в динамічних системах, а також аналізувати отримані результати;

2. самостійно планувати та виконувати експерименти, оцінювати отримані результати; 3. застосовувати інформаційно-комунікаційні технології та навики програмування для розв’язання

типових інженерних завдань; 4. застосовувати отримані знання й практичні навички, адаптувати результати наукових досліджень

під час створення нового та експлуатації існуючогомедичного діагностичного, терапевтичного та хірургічного устаткування та його складових включно із устаткуванням, що використовує джерела іонізуючого випромінювання та радіоактивні матеріали;

5. застосовувати знання і розуміння для розв’язування задач синтезу та аналізу елементів та систем, характерних обраній спеціалізації;

6. здійснювати пошук, аналізувати і критично оцінювати інформацію з різних джерел; 7. ефективно працювати як індивідуально, так і у складі команди; 8. поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для

вирішення завдань спеціалізації з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних, державних та виробничих інтересів;

9. самостійно виконувати експериментальні дослідження та застосовувати дослідницькі навички за професійною тематикою;

10. критично проаналізувати основні показники функціонування системи та оцінити використані технічні рішення та обладнання;

11. застосовувати системний підхід, інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи нетехнічні аспекти, під час розв’язання інженерних задач обраної спеціалізації та проведення досліджень; аргументувати вибір методів розв’язування спеціалізованої задачі, критично оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення.

Комунікація 1. уміння ефективно спілкуватись на професійному та соціальному рівнях, включаючи усну та письмову комунікацію іноземною мовою; 2. уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань. Автономія і відповідальність 1. здатність адаптуватись до нових умов та самостійно приймати рішення; 2. здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; 3. здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики; 4. здатність демонструвати розуміння засад охорони праці, електробезпеки та їх застосування.

6

2. Зміст практик

Під час практики студенти мають набути практичних навичок з: біофізики мембран,

теоретичної біофізики (чисельне моделювання, програмування), дизайну нанопереносників фармакологічних препаратів, біосенсорів, розробки флуоресцентних маркерів та інгібіторів процесу формування амілоїдних фібрил, флуоресцентної та абсорбційної спектроскопії, молекулярно-динамічного моделювання, дослідження модуляції фізико-хімічних властивостей модельних мембран амілоїдними агрегатами білків, білок-ліпідних взаємодій, патологічної агрегації білків у мембранному оточенні, калібрування детектора гамма-камери, технологій напрацювання медичних радіоізотопів, верифікації плану променевої терапії, дослідження дозного розподілу, оцінки градієнту радіобіологічної ефективності, ефектів взаємодії ультразвукових хвиль з біологічними об’єктами, ультразвукової та допплерівської візуалізації, тощо.

2.1. Виробнича практика (назва практики) Під час практики студенти повинні набути навичок наукової роботи на сучасному

науково-технологічному обладнанні навчально-наукових лабораторій, що відповідають критеріям проведення практики: 1. Кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету та опанувати методику роботи на такому обладнанні: а) спектрофлуориметри ShimadzuRF-6000 (ShimadzuCorp., Japan) та Perkin Elmer LS-55 (UK) для визначення інтенсивності флуоресценції та збудження (спектри та 3D-спектри) розчинів молекул; б) спектрофотометри ShimadzuUV-2600 (ShimadzuCorp., Japan), Unispesc 2 (Germany/China) та СФ-46 (ОАО «ЛОМО», Росія) з режимами автоматичного сканування у заданому інтервалі довжин хвиль; в) рH-метр Mettle Toledo El20-kit для вимірювання рН біологічних зразків; г) флуоресцентний мікроскоп ЛЮМАМ-І з цифровим окуляром Cigeta; ґ) оптичний мікроскоп “Біолам”70-Д1 з цифровим окуляром Cigeta та оптичний мікроскоп МБС-9; д) апарат для швидкого перемішування розчинів (гомогенізації) органічних молекул Vortex; е) ваги аналітичні AB623 CE Vibra та АS 220.R2 Radwag високого класу точності зі спе-ціальним столом; є) апарат для екструзії ліпідних нановезикул LiposoFast-Basic LF-1, Avestin (UK); з) обладнання для вимірвання мікроелектрофорезу, яке складається з генератору, амперметру, вольтметру, оптичного мікроскопу, спеціальної камери для рідких зразків та електродів; ж) лабораторні центрифуги; з) суперкомп'ютер для молекулярно-динамічних розрахунків, який має графічний процесор NVIDIA GeForce, що дозволяє проводити розрахунки мікросекундної динаміки білків; устаткування для гель-фільтрації (розділення білків за молекулярною масою); и) устаткування (кювети) для мікродіалізу – вимірювання констант зв'язування малих лігандів з білками; і) аквадистилятори “Дамеко” та ДЭ-20MicroMed; ї) витяжні шафи; й) орбітальний шейкер ШО-10 для інкубації білків під час приготування амілоїдних фібрил; к) мікропіпетки для приготування розчинів макромолекул, флуоресцентних зондів, тощо;

7

а також провідних наукових установ міста Харків, зокрема:

2. Інституту медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України, де студенти повинні ознайомитися з усіма установками та опануватироботу мінімум на одній з таких установок: а) медичний лінійний прискорювач електронів (6 МеВ Varian Clinac 600C); б) ротаційно-конвергентний гамма-терапевтичний апарат (Co-60 (1.25 МеВ) РОКУС-АМ); в) гамма-терапевтичний апарат (Co-60 (1.25 МеВ) Eckert & Ziegler BEBIG Multisourse); г) рентгенівський симулятор з функцією комп’ютерної томографії Varian Acuity; ґ) пересувне рентгенівське діагностичне устаткування Radius R-9; д) універсальний дозиметр для клінічної дозиметрії PTW UNIDOS-E; е) герметична іонізаційна камера для мегавольтних пучків фотонного іонізуючого випромінювання PTW 30013; є) герметична іонізаційна камера для мегавольтних пучків фотонного іонізуючого випромінювання PTW 30010; ж) напівпровідниковий детектор PTW T9112 та PTW T9113 для in-vivo дозиметрії прямої кишки та сечового міхура з вбудованою дозиметричною системою Multisourse; з) дозиметричний водяний фантом PTW MP1 PhantomTank; дозиметричний водяний фантом PTW MP3-М Phantom; и) універсальна система планування радіотерапії Varian Eclipse; і) система планування для брахітерапії Eckert&Ziegler BEBIG SagiPlan; ї) система забезпечення клінічної дозиметрії PTW Mephysto MC2; 3. Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" НАНУ, в якому опанувати мінімум одну методику роботи: а) зі створення нових детекторів для потреб медицини, б)з розробленими "гарячими камерами" для виробництва медичних радіоізотопов на прискорювачах заряджених частинок в) на унікальному устаткуванні "джерело нейтронів" на основі підкритичної збірки, що керується прискорювачем електронів і за допомогою нейтронних каналів може використовуватись у медичній радіотерапії. 4. Навчально-наукових лабораторій, які запропоновані самими студентами, у разі заключення з новими базами Договорів на проведення практики.

Після опанування основними методами роботи на базах практики, студенти мають обрати одну із запропонованих керівником практики (від бази практики) тем дослідження та провести дослідження на певному обладнанні відповідно до завдання.

Результатом практики мають бути: а) фактичні результати вимірювань (записи у робочому зошиті, фотографії, теоретичні моделі, рівняння, схеми експерименту, результати вимірювань на автоматичному обладнанні у вигляді текстових файлів чи графіків, що містять фізичні характеристики досліджуваних об’єктів); б) частково проаналізовані дані досліджень в електронному вигляді (наприклад, побудовані графіки та опис процесів, що зображено на певних графіках і фотографіях, опис теоретичного підґрунтя до розв’язку завдань); в) чітко описані матеріали і методологія досліджень у робочих зошитах студентів; г) опрацьовані літературні джерела, що описують особливості та переваги застосованих методів дослідження.

Для отримання заліку з практики студент приносить завідувачу кафедри заповнені: а) щоденник практики; б) звіт; в) відгук керівника практики про роботу; г) завдання на практику.

8

Звіти студентів розглядаються та оцінюються на засіданні кафедри, яке проводиться в останній день практики студентів.

Під час виступу на засіданні кафедри студенти можуть підготувати короткі мультимедійні презентації, що містять: мету роботи, основні методи, які вдалося опанувати, та назви етапів власного експериментального (та/або теоретичного)дослідження, яке було проведено. Альтернативою мультимедійній презентації є розширена усна доповідь на основі матеріалів звіту про виробничу практику.

2.2. Переддипломна практика (назва практики) Під час переддипломної практики студенти повинні узагальнити і вдосконалити

здобутіфахові компетентностіта набути професійного досвіду для самостійної трудової діяльності, у навчально-наукових лабораторіях, що відповідають критеріям проведення практики (основні лабораторії зазначено вище). Під час переддипломної практики студент має: а) повторити деякі експериментальні вимірювання, проведені під час виробничої практики, у разі необхідності (зокрема, у разі отримання суперечливих чи невірних даних); б) доповнити свої вимірювання, проведені під час виробничої практики, новими даними щодо об’єктів дослідження; в) опанувати окремі особливості вимірювань на тому чи іншому обладнанні та обробки результатів, для підвищення точності вимірювань, що вкрай буде корисно у самостійній трудовій діяльності; г) виправити усі зауваження щодо своєї практичної роботи, що були отримані від керівника практики від підприємства, та намагатися якомога більше часу проводити за вимірюванням на експериментальному устаткуванні та/або за роботою з програмами для комп’ютерного моделювання і аналізу фізичних характеристик біологічних систем, для кращого засвоєння практичних навичок майбутньої професії; ґ) частково обробити результати дослідження, описати у робочому зошиті нові матеріали і методи, з якими проводилася робота.

Результатом практики мають бути: а) фактичні результати вимірювань (записи у робочому зошиті, фотографії, теоретичні моделі, рівняння, схеми експерименту, результати вимірювань на автоматичному обладнанні у вигляді текстових файлів чи графіків, що містять фізичні характеристики досліджуваних об’єктів); б) частково проаналізовані дані досліджень в електронному вигляді, один-два основних висновків за результатами роботи; в) чітко описані матеріали і методологія досліджень у робочих зошитах студентів; г) опрацьовані літературні джерела, що описують особливості та переваги застосованих методів дослідження; д) повний план дипломної роботи (у робочому зошиті студентів), що буде написано за результатами практик;

Для отримання заліку з практики студент приносить завідувачу кафедри заповнені: а) щоденник практики; б) звіт; в) відгук керівника практики про роботу; г) завдання на практику.

Звіти студентів розглядаються та оцінюються на засіданні кафедри, яке проводиться в останній день практики студентів.

Під час виступу на засіданні кафедри студенти можуть підготувати короткі мультимедійні презентації, що містять: мету роботи, основні методи, які вдалося добре засвоїти, та огляд результатів і короткі висновки власного експериментального (та/або теоретичного)дослідження, яке було проведено. Альтернативою мультимедійній презентації є розширена усна доповідь на основі матеріалів звіту про переддипломну практику.

9

3. Вимоги до баз практик

Практика студентів проводиться на базах практики, які забезпечують виконання робочої програми практики, або в підрозділах Університету, що відповідають вимогам до баз практики.

Підприємства, установи та організації, які залучаються для проведення практики студентів, повинні відповідати таким вимогам:

- наявність структур, що відповідають спеціальності105 – Прикладна фізика та наноматеріали;

- забезпечення кваліфікованого керівництва практикою студентів; - надання студентам на час практики належним чином облаштованих робочих місць; - надання студентам права користування бібліотекою, лабораторіями, технічною та

іншою документацією, необхідною для виконання робочої програми практики. Відповідність підприємств, установ та організацій критеріям проведення практики

засвідчується протоколом перевірки, що проводиться керівником практики від кафедри (груповим керівником практики) та узгоджується із керівником практики від факультету і завідувачем відповідної кафедри. Протоколи перевірки зберігаються разом із договором на проведення практики у завідувача виробничої практики Навчального центру практичної підготовки і працевлаштування Управління якості освіти впродовж 5 років.

Студенти можуть самостійно, за погодженням із керівником практики від кафедри (груповим керівником практики), підбирати для себе базу практики і пропонувати її для використання.

4. Організація проведення та керівництво практиками

Безпосереднє навчально-методичне керівництво і виконання програми практики здійснює завідувач кафедриядерної та медичної фізики.

До керівництва практики залучаються досвідчені науково-педагогічні працівники зі стажем роботи не менш ніж 3 роки.

До початку практики студенти повинні пройти інструктаж з охорони праці в галузі, ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку бази практики, з порядком отримання документації та матеріалів.

На студентів, які проходять практику на підприємстві, в установі, організації поширюється законодавство про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку бази практики.

Відповідальним за організацію і проведення практики є декан факультету фізико-технічного факультету, який:

-здійснює керівництво навчально-методичним забезпеченнямпрактики на факультеті;

- забезпечує та контролює інформування студентів про місце, строки проведення практики та форми звітування;

- здійснює контроль за організацією та проведенням практики кафедрами, виконанням програми практики, своєчасним підбиттям підсумків, а також складання звітної документації за підсумками практики;

- заслуховує звіти кафедр про проведення практики на вченій раді факультету. Безпосереднє навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснює

завідувач відповідної кафедри, який: - спільно із керівником практики від факультету розробляє робочу програму

практики і за необхідності доопрацьовує її, але не рідше, ніж раз на п’ять років; - бере участь у розробці робочих програм практики та контролює дотримання вимог

робочої програми практики;

10

- погоджує тематику індивідуальних завдань студентів на практику; - бере участь у проведенні установчих зборів студентів із питань практики та

підсумкових конференцій за результатами практики; - здійснює навчально-методичне керівництво і контроль за проведенням усіх видів

практики, що проводяться на кафедрі; - заслуховує звіти про практику та аналізує виконання програм практики на

засіданнях кафедри. Керівник практики від факультету призначається наказом проректора з науково-

педагогічної роботи із числа висококваліфікованих науково-педагогічних працівників, які мають стаж роботи не менш ніж три роки.

Керівник практики від факультету: - спільно з керівниками практики від кафедри (груповими керівниками) розробляє

проекти наказів про практику та відповідає за їхнє оформлення, здійснює розподіл студентів за базами практики, організовує проведення зборів студентів із питань практики до її початку (установча конференція) та після її проведення (підсумкова конференція);

- повідомляє студентів про порядок звітування з практики, критерії оцінювання та форми звітування;

- подає до Навчального центру практичної підготовки і працевлаштування Управління якості освіти звіти про проведення практики з пропозиціями щодо вдосконалення її організації.

Керівник практики від кафедри (груповий керівник практики) призначається наказом проректора з науково-педагогічної роботи для безпосереднього керівництва практикою студентів.

Керівник практики від кафедри (груповий керівник практики): - розробляє та погоджує із завідувачем кафедри тематику індивідуальних завдань на

практику; - до початку практики проводить зі студентами, яких направлено на практику,

інструктажі з охорони праці, оформлює відповідні документи; - узгоджує із керівником практики від бази практики індивідуальні завдання на

практику з урахуванням особливостей місця практики; - видає студентам індивідуальні завдання на практику у строк, установлений

Положеннямпро проведення практики студентів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;

- засвідчує відповідність баз практик критеріям її проведення (шляхом оформлення Протоколу);

- спільно з керівником практики від факультету розробляє проекти наказів про практику;

- бере участь у розподілі студентів за місцями практики; - стежить за своєчасним прибуттям студентів до місць практики; - здійснює контроль за виконанням програми практики та термінами її проведення; - надає методичну допомогу студентам під час виконання студентами

індивідуальних завдань і збирання матеріалів; - проводить обов’язкові консультації щодо обробки та використання зібраного

матеріалу для звіту про практику; - інформує студентів про порядок подання звітів про практику; - приймає захист звітів студентів про практику у складі комісії, на підставі чого

оцінює результати практики студентів; - здає звіти студентів про практику на кафедру.

11

5. Підбиття підсумків практик, критерії оцінювання, методи контролю та схема

нарахування балів

Під час роботи на практиці та під час приготування звіту студент має враховувати такі критерії оцінювання:

Якісні критерії оцінювання успішності виконання індивідуальних завдань з практики

Вимоги для оцінки «відмінно»:

- міцне засвоєння змісту програми практики та наукових першоджерел; - здатність повністю, глибоко і всебічно розкрити зміст виконаної роботи; - правильне застосування одержаних знань з різних дисциплін для вирішення

поставлених завдань; послідовне і логічне викладання матеріалів роботи; - здатність обґрунтувати власну думку та ставлення до певних фахових проблем; - чітке розуміння і вільне доречне застосування фахової науково-технічної термінології,

вміння грамотно ілюструвати відповідь прикладами; - здатність встановлювати взаємозв’язок між основними поняттями; - вільне використання теоретичних знань для аналізу практичного матеріалу; - демонстрація високого рівня набутих практичних навичок.

Можлива наявність незначних неточностей у викладенні матеріалу, які не приводять до помилкових висновків і рішень, але впливають на отриманий бал.

Вимоги для оцінки «добре»: - добре засвоєння основного зміступрограми практики, основних ідей наукових

першоджерел; - належна аргументація, правильне та послідовне розкриття основного змісту своєї

роботи під час практики; - демонстрація власних міркувань з приводу тих чи інших проблем; - точне використання наукової термінології; - демонстрація основних практичних навичок при аналізі фахових завдань.

Можлива наявність певних непринципових неточностей у використанні спеціальної термінології, похибок у логіці викладання теоретичного матеріалу або аналізу практичних даних, невизначальних помилок у висновках та узагальненнях, що не впливають на конкретний зміст відповіді, але впливають на отриманий бал.

Вимоги для оцінки «задовільно»: - засвоєння лише базових навичок практики, обмеженість практичної роботи лише

окремим (найпростішим методом), відсутність поглибленого аналізу та опису проблеми чи питання, наявність у звіті лише частини необхідної інформації; неналежне оперування інформацією з наукових першоджерел;

- неналежна послідовність та логіка у викладанні матеріалу та висновків; - неналежне чи відсутнє обґрунтування оцінки фактів та явищ; - наявність суттєвих помилок при викладенні матеріалу, поясненні термінології та

вирішенні практичних питань. Обсяг викладення змісту роботи, кількість та суттєвість помилок визначально впливають на отриманий бал.

Оцінку «незадовільно» студент отримує, якщо: - основні завдання практики не виконано; - продемонстровано низький рівень орієнтації у змісті програми практики та наукових

першоджерелах; - не підтверджене знання наукових фактів та визначень; - допущені суттєві принципові помилки у практичній роботі та висновках; - продемонстровано низький рівень знання та застосування спеціальної термінології; - відсутність наукового мислення та не засвоєно практичні навички під час роботи.

12

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Сума балів за всі види діяльності протягом практики

Оцінка

для чотирирівневої шкали оцінювання

для дворівневої шкали

оцінювання 90–100 відмінно

зараховано 70–89 добре

50–69 задовільно

1–49 незадовільно не зараховано

6. Рекомендована література 1. V. M. Trusova, G. P. Gorbenko, Protein aggregation and amyloid formation: membrane-

related aspects: monograph / Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University, 2018. ̶ 159 p. ISBN 978-966-285-490-9.

2. Трусова В.М., Горбенко Г.П., Гірич М.С. Основи молекулярно-динамічного моделювання біополімерів: навчальний посібник / В.М. Трусова, Г.П. Горбенко, М.С. Гірич. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016. – 212 с.

3. Владимиров Ю.А., Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в биологических мембран. М.: Наука, 1980. 320 с.

4. Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в исследовании клеток, мембран и липопротеинов. М.: Наука, 1989. 277 с.

5. Lakowicz, J. R. Principles of Fluorescence Spectroscopy. 3rd ed., 2006, 954 p. 6. Valeur B. Molecular Fluorescence: Principles and Applications. Wiley-VCH 2001, 250 р. 7. Кагава Я. Биомембраны. – М.: Высш. школа, 1985. – 303 с. 8. Ивков В.Г., Берестовский Г.Н. Динамическая структура липидного бислоя. – М.:

Наука, 1981. – 296 с. 9. Обатуров Г.М. Биофизические модели радиобиологических эффектов. – М.:

Энергоатомиздат, 1987. -152с. 10. Вальтер А.К., Залюбовский И.И. Ядерная физика. – Харьков: Основа, 1991. -479с. 11. Абрамов А.И. Основы ядерной физики. – М.: Энергоатомиздат, 1983. -256с. 12. Радиационное поражение и восстановление структур и функций макромолекул. Сб.

научн. тр. – М.: Медицина, 1977. 13. Кудряшов Ю.Б., Беренфельд Б.С. Основы радиационной биофизики: Учебник.

– М.: Изд. МГУ, 1982. – 304с. 14. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных: Учеб. для биол. спец.

вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 424 с. 15. Гродзинський Д.М. Радіобіологія: Підручник. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2001. –

448 с. 16. Г.П. Горбенко, Біосенсорика. – Х: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 150 с. 17. Моделі полімерних ланцюгів / Навчально-методичний посібник / Укладач: Горбенко

Г.П. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007.- 68 с. 18. Моделі адсорбції / Методичні вказівки / Укладач: Горбенко Г.П. – Х.: ХНУ імені

В.Н. Каразіна, 2007.- 40 с. 19. Физические основы применения электромагнитных излучений в медицине: учебно-

методическое пособие / Е.А. Баранник. – Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2013. – 60с. 20. Дифракционные методы медико-биологических исследований: учебно-

методическое пособие / Е.А. Баранник. – Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2013. – 44с.

13

21. Розрізнювальна здатність ультразвукової діагностичної системи / Комп. навч.-метод. матер. для студ. каф. біол. і мед. фіз./ Е.А. Баранник, С.А. Гірник, В.В. Товстяк. – Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2006. – 28 с.

22. Ультразвукова візуалізація та безпека апаратів ультразвукової діагностики і терапії / Комп. навч.-метод. матер. для студ. каф. біол. і мед. фіз./ Е.А. Баранник, С.А. Гирнык, В.В.Товстяк. – Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2006. – 24 с.

23. Ультразвукові допплерівські методи медичної діагностики / Комп. навч.-метод. матер. для студ. каф. біол. і мед. фіз./ Е.А. Баранник, С.А. Гирнык, В.В.Товстяк. – Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2006. – 24 с.

24. Новые методы ультра-звуковой медицинской доплерэластометрии / Учебно-методическое пособие / Е.А. Баранник, С.А. Гирнык, В.В.Товстяк. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – 30 с.