Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church Kyivan Patriarchate in … · 2011-04-15 · життя. Воскресіння Христове – це не тільки свідчення

Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату в США 14.04.2011 Рік ХII Число 288 c.1

Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church

Kyivan Patriarchate

in the USA and Canada

300 East Army Trail Road

Bloomingdale, Illinois 60108

His Holiness Patriarch of Kyiv and all Ukraine FILARET

Secretary of the Vicariate Very Rev. Victor Poliarny – Tel: (630) 307 2477

Web Site: www.uockp.net Editor’s E-Mail: [email protected]

“Любити Бога і любити Батьківщину – це є найбільша чеснота.

Служити Українській Церкві і Батьківщині – це є найбільший обов’язок”

(Митрополит Василь Липківський)

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І

ВСІЄЇ РУСИ – УКРАЇНИ

Ф І Л А Р Е Т А

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному

чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви

Київського Патріархату Дорогі браття і сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Свята Церква прославляє Воскресіння Христове кожної неділі протягом усього року. Але сьогодні, в день Святої Пасхи, наші серця наповнюються особливою радістю, тому що Воскресіння Христове є незборимим доказом існування вічного життя. Воскресіння Христове – це не тільки свідчення про існування вічного життя, а й доказ того, що Ісус Христос є Богом. А це означає, що Його вчення – істинне. Не випадково Господь сказав про Себе, що Він є Істина (Ін. 14, 6). Тому все, чого навчав Ісус Христос, – Божественне

вчення, а не людське, яке може бути помилковим. Вчені можуть помилятися, а Бог ніколи не помиляється. Воскресіння Христове переконує, що в цій унікальній події – у подоланні смерті – діяла Божественна сила. Безбожники намагались довести, що ніякої Божественної сили не було, бо Христос не помер. А якщо Христос не помер, то Він і не воскрес, – говорять безбожники. Неспростовним доказом смерті на хресті Ісуса Христа є свідчення Його ворогів, які не менше від безбожників ненавиділи Спасителя, але не могли сказати такої неправди – що Він не помер. Первосвященики і фарисеї, прийшовши до Пилата, повідомили про Христа: «Правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: “Через три дні воскресну”» (Мф. 27, 63). Іоанн Богослов, який стояв біля хреста, підтвердив, що Христос помер, бо із ребра витекли кров і вода, а це є ознакою смерті. Іоанн говорить, що він бачив і свідчить, і свідчення його правдиве (Ін. 19, 34–35). Значить, Ісус Христос насправді помер. А якщо помер, то як Він являвся ученикам?! – Тому що воскрес! Ученики спочатку не вірили у воскресіння. Апостол Фома навіть промовив: «Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20,

mailto:[email protected]


25). Побачивши Христа, доторкнувшись до ран, цей невіруючий ученик виголосив: «Господь мій і Бог мій!» (Ін. 20, 28). Після Воскресіння Христа Спасителя його вороги підкупили сторожу, яку самі й поставили, і просили говорити неправду: ніби, коли вони спали, ученики вкрали мертве тіло свого Вчителя і сказали, що Він воскрес. Якщо Христос не воскрес, то навіщо давати гроші і просити лжесвідчити? – Значить, Христос воскрес! Чому первосвященики і фарисеї просили, а не наказували ученикам не проповідувати про Воскресіння Христове? – Усе це свідчить, що вони були переконані у воскресінні Христовому, але їхнє жорстоке серце не хотіло увірувати, що Ісус Христос є сином Божим. Не будемо дивуватися, що деякі християни святкують Пасху, а у Воскресіння Христове не вірять. Вони не вірять не тому, що Христос не воскрес, а тому, що у них жорстоке серце і порожня душа. Вони подібні своїм духовним станом до юдейських первосвящеників і фарисеїв. Ми ж, дорогі браття і сестри, свою віру у Воскресіння Христове сповідуємо і стверджуємо, коли на пасхальне привітання «Христос Воскрес!» радісно відповідаємо «Воістину Воскрес!». Воскресіння Христове було головною темою проповіді і апостолів, і святих отців, і пастирів Церкви. Один із них, святий Григорій Богослов, останню свою проповідь закінчив такими словами: «Я відчуваю, що перо моє вже тремтить у старечих пальцях; мабуть, я пишу вже останнє слово про воскресіння Христове, але знаю, Промисел Божий настановить і після мене інших пастирів, які безперестанно

будуть проповідувати про Воскресіння». Силою Свого Воскресіння Господь наш Ісус Христос подолав смерть і відкрив нам таємницю вічного життя. Тому в пасхальні дні ми співаємо: «Смертю смерть подолав». Своїм Воскресінням Він показав нам, що і для нас немає смерті. Ми хоч і плачемо над гробами наших рідних і близьких, але не тому, що не віримо у їхнє вічне життя, – нам болісна розлука з ними через нашу любов до них. Один грецький філософ порівнював земне життя з в’язницею, у якій людина переживає тільки горе, страждання і сльози. Воскресіння Христове відкрило нам нову сторінку в існуванні людини. Ми знаємо, що земне життя – це не в’язниця, а початок вічного блаженства, заради якого Син Божий сходив на землю і за яке Він постраждав і вмер на землі. Земне життя – це благословенне Господом поле, на якому росте пшениця, – і не тільки пшениця, але й кукіль, – але пшениця дозріває до вічного життя. В земному житті людина, маючи віру, виконує свій обов’язок, коли, духовно вдосконалюючись, невтомно працює на благо сім’ї, на благо людей, на благо своєї Батьківщини. Така праця приносить багато радості. У ці святкові дні сердечно вітаю вас, преосвященні архіпастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці і черниці, улюблені брати і сестри, зі святом Воскресіння Христового! Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України Віктора Януковича, Верховну Раду, Уряд, Збройні сили України, християн усіх Церков і весь український народ! Сердечно вітаю зі світлоносним святом все українство в усіх куточках світу, на всіх континентах Землі!


Нехай воскреслий Господь оновить наші духовні сили на добрі справи, допоможе нам подолати всі труднощі сьогодення, приведе українське православ’я до утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви для подальшого зміцнення Української держави і покращення життя українського народу, на славу Господа нашого Ісуса Христа, Якому подобає всяка слава, честь і поклоніння на віки віків.

Воістину Христос Воскрес!

Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України

Пасха Христова, 2011 рік, м. Київ

В Е Л И К О Д Н Є

В І Т А Н Н Я

Редколегії

“Цей день, що його створив нам Господь,радіймо й веселімось сьогодні”(Пс. 117, 24).

Христос Воскрес!

День Христового Воскресіння – це день перемоги Христа над ворогами. В цей день прийшла радість всьому світові. Ми всі однаково нею одушевлені, всі однаково захоплюємось нею, цілим серцем відчуваємо її. Великодня радість незмірна, бо вона всім дає стільки, скільки хто потребує, вона всіх

задовольняє, всіх примиряє і потішає. Отже, Христовим Воскресінням все дано нам для провадження достойного християнського життя. Воскреслий Христос подасть і нам Великодню радість, коли будемо незмінно перебувати в тісному єднанні з Ісусом

Христом і з Христовою Церквою. Тоді життєві сили Божественної Благодаті завжди будуть процвітати в нашому щоденному житті. Ця Великодня радість дорога і доступна лише тим, які живуть за голосом пробудженої чистої совісті. Наша Свята Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату звертається до тих людей, яким доля нашої Церкви і Матері України, не є байдужою і просить об’єднатися в Єдину Помісну Українську Православну Церкву Київського Патріархату, на чолі Якої є і повинен бути лише вірний син української нації. Провідник нашої Церкви завжди благословляє український народ на добро незалежної України. Провідник нашої Церкви завжди поділяє радість і горе українського народу. Той, хто заважає об’єднанню українського православ’я, працює проти Бога, а Бог посоромлений не буває. Вітаємо з святом Воскресіння Христового Святійшого Отця нашого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА, Священний Собор єпископів, увесь чин духовний, Вас і Вашу родину і всіх православних християн в Україні і по всьому світі розпорошених нашим традиційним:


Шлемо Вам найкращі побажання, благаємо Воскреслого Ісуса Христа, щоб поблагословив Ваші добрі наміри й дії, обдарував Вас Своїми дарами щастя, здоров’я і всім найкращим. Ми всі благаємо Господа, щоб утвердив Державність України і Святу Помісну Українську Православну Церкву Київського Патріархату на віки вічні.


ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

Редколегія Інформаційного Бюлетеня


Мій Боже любий, заступись... Я не прошу собі багатства. Для мене золото – осінний лист. Спаси мене, врятуй від рабства. Мій Господи Великий... заступись... Мій Боже любий, заступись...

Нехай без сліду я загину. До Тебе, Боже, прийдуть всі колись... Мій Господи! Рятуй нам Україну! Спаси її, за неї заступись.

Федір Млинченко ГОЛОС ПРАВОСЛАВ’Я

ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ:

КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

ЗНИЩИТИ НЕМОЖЛИВО

Попередній президент – Віктор Ющенко – був відомим прихильником створення в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви, змушуючи непокоїтися через це Москву. Сьогодні маятник хитнувся в інший бік – непокоїться Київ у особі представників «немосковських» Церков і їх вірних, оскільки Президент Віктор Янукович демонструє себе як прибічник навіть не УПЦ МП, якою керує безумовно авторитетний для українців будь-якого віросповідання Митрополит Володимир, а особисто предстоятеля РПЦ Кирила. Той, своєю чергою, пропагуючи ідею «руского міра», однозначно не може бути лояльним до відцентрових київських церковних тенденцій, кажуть в УПЦ КП. При всьому цьому Віктор Янукович досі вдало ігнорує всі запрошення предстоятелів українських Церков, окрім УПЦ МП, до зустрічі і діалогу; у Київському Патріархаті заявляють про спроби захоплення їх храмів Патріархатом Московським – і це спонукає Патріарха Київського Філарета сьогодні казати, що в Україні реалізується сценарій зі знищення КП. Про це та інше – в інтерв’ю предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату для ZAXID. NET.

- Ваша Святосте, наприкінці минулого року Київський Патріархат заявив, що в Україні

реалізовується сценарій зі знищення УПЦ КП. На чому засновані такі твердження?

- Інформація ця іде з Москви. Базується вона на тому, що Московська Патріархія хоче «подолати розкол», а «подолання розколу» для неї означає припинення існування Київського Патріархату, тому що Москва розуміє «подолання розколу» як приєднання до Московського Патріархату. Ми теж за подолання розділення, і виступаємо за єдину Помісну Православну Церкву, але маємо інше її бачення: ця Церква має існувати незалежно від Московського Патріархату.

Московська Патріархія думає «подолати розкол» за допомогою влади. Патріарх Кирил на історичних прикладах доводить, що коли влада хоче подолати ті чи інші розколи, вона може це зробити. Наприклад, 1930 року радянська влада ліквідувала Автокефальну Церкву, а 1946 року - Греко-Католицьку Церкву. Так само був припинений «обновлєнчєскій» розкол у Росії тощо.

Представник митрополита Агафангела заявив, що розкол можна подолати в Україні за болгарським варіантом. Коли прем’єр-міністром Болгарії став колишній цар Симеон, він через новий закон заборонив діяльність Болгарського Синоду, який не підкорявся Патріарху Максиму через те, що цього Патріарха болгарська влада поставила свавільно і не за приписами церковних канонів.

- Щось свідчить про те, що «подолання розколу» вже почалося?

- З приходом нової влади почалися рейдерські атаки на Київський Патріархат. У Донецькій області, у селі Кам’янка, у нашої громади хочуть забрати храм, де вона молиться вже п'ятнадцять років. Посилаються на те, що попередня адміністрація Донецької області недооформила передачу цього храму громаді Київського Патріархату, і тепер через суд вимагають передати його штучно новоствореній громаді Московського Патріархату. У Київській області незаконно захопили побудований Київською Патріархією храм у місті Макарові, хотіли зробити те ж саме у Ріжках Таращанського району, Ясногородці Макарівського району. У Вінницькій області районні адміністрації запрошували духовенство Київського


Патріархату і пропонували переходити до Московського – обіцяли допомогу і підтримку влади.

Президент заявляє про рівне ставлення до всіх конфесій, а насправді не хоче зустрітися з керівництвом християнських Церков – не тільки Київського Патріархату, але й Греко-Католицької, Римо-Католицької і протестантських, хоча ми вже не один раз до нього зверталися.

Я хотів би підкреслити, що Українська Православна Церква Московського Патріархату не виявляє такої агресії щодо Київського Патріархату, як Москва. Причина полягає в тому, що сама Українська Православна Церква зацікавлена – хоче вона того чи ні, визнає це чи не визнає – в існуванні Київського Патріархату. Бо якщо Київського Патріархату не буде, тоді Українська Православна Церква втратить самостійність і незалежність в управлінні, яку Патріарх Кирил хоче скасувати, бо він централізатор у керівництві. І скасував би, якби не побоювався, що значна частина УПЦ МП об’єднається з Київським Патріархатом.

Митрополит Володимир виступає за збереження самостійності і незалежності Української Церкви – на Архієрейському Соборі, який відбувся нещодавно в Москві, він виступив з доповіддю, в якій доводив, що самостійність і незалежність в управлінні не є «наслідком діяльності колишнього Митрополита Філарета», а що Українська Церква користувалася цим правом від початку і до того часу, коли вона була приєднана до Московського Патріархату.

- Хіба самостійності й незалежності УПЦ МП щось реально загрожує?

- Московська Патріархія хоче ліквідувати її. Це видно із того, що Патріарх Кирил зачастив в Україну. Якщо Патріарх Алексій за вісімнадцять років в Україні побував всього тричі – коли давали нам грамоту про самостійність та незалежність у Софійському Соборі 1990 року, коли він зустрічався зі Вселенським Патріархом в Одесі, і на святкуванні 1020-ліття Хрещення Русі. А Патріарх Кирил побував в Україні тричі за один рік, причому приїжджав не просто щоб відвідати свою паству – він зустрічався не тільки з вірними і духовенством, але і з

молоддю, засобами масової інформації, громадськими організаціями. І що він проповідував? Ідею «руского міра». Це суто політична ідея - і в сучасних обставинах відновити Російську імперію. Але на заваді цій ідеї «руского міра» стоїть незалежність і самостійність Української Церкви. Дійшло до того, що Патріарх Кирил змушений був заявити після молебну у Софійському Соборі 26 липня минулого року, що ніхто не прагне відбирати в Української Церкви самостійність і незалежність. Але якщо це так, навіщо було про це заявляти, при тому, що Українська Церква має незалежність і самостійність вже понад двадцять років?

Патріарх Кирил зустрічався з Президентом Віктором Януковичем у Криму без Митрополита Володимира, що є порушенням протоколу, тому що якщо він приїхав в Україну, то має зустрічатися з українським Президентом тільки в присутності Митрополита Володимира як предстоятеля Української Церкви Московського Патріархату. Чому на цій зустрічі не було Митрополита? Може, йшлося про те, чого він не мав чути? Образа Митрополита Володимира виявилася в тому, що він покинув Дніпропетровськ і не служив там разом з Патріархом Кирилом. Після цього у Софійському соборі Патріарх Кирил заявив, що ніхто не збирається відбирати самостійність і незалежність в управлінні Української Православної Церкви.

Крім того, є такі чутки, які мають деякі підтвердження, що Патріарх Кирил хоче мати подвійне громадянство – крім російського, ще й українське. Що він хоче змінити свій титул з Патріарха Московського на Патріарха Московського та Київського і мати резиденцію в Лаврі.

- Чи агресивні дії щодо Київського Патріархату вже мали для вас якісь наслідки?

- Події, які відбуваються останні півроку, свідчать саме про те, що Київський Патріархат знищити неможливо. За останній час ми втратили кілька парафій, але і до Київського Патріархату переходять парафії з Московського, як це нещодавно сталося у Полтавській області. І навіть у тих кількох парафіях, на які здійснювалися атаки, йде шалений спротив, і остаточно відібрати їх в


нас поки що не вдається. Тому я думаю, що Україна не піде далі цим шляхом. Бо це небезпечний для України шлях.

Цей наступ на Київський Патріархат не ослаблює, а, навпаки, зміцнює Київський Патріархат. Протягом ХХ століття від радянської влади ми терпіли і не таке, проте Церква залишилася – а радянської влади не стало. То хто переміг? У 1995 році Київський Патріархат теж хотіли знищити, але це набуло такого розголосу, що Київський Патріархат, навпаки, почав зростати, причому дуже швидко. Так і зараз: ми бачимо, що більше людей стало приходити на богослужіння до київських храмів. Тому ми переконані, що Київський Патріархат ніколи не знищить ніяка влада, бо неможна знищити український народ. Тим більше, що у Московському Патріархаті дуже багато прихильників автокефалії Української Церкви.

Ми хочемо жити в мирі і злагоді і з Російською Церквою. Ми, християни, повинні не забувати, що Церква Христова – єдина, і один у неї Глава: нема одного Бога для Росії, а іншого для України. У цьому ми єдині. Нас розділяє тільки гріх владолюбства, бажання Москви панувати над Україною. А цей гріх і в минулі часи, і в наш час завдає велику шкоду Церкві Христовій.

- Чи можна сказати, що тиск Москви на УПЦ МП зближує УПЦ МП з Київським Патріархатом?

- Я думаю, що так. Коли минулого року у мене запитували, як я ставлюся до приїзду Патріарха Кирила в Україну, я казав, що ставлюся позитивно: його приїзди в Україну сприяють тому, що віряни Московського Патріархату розуміють, що вони належать не до Української Церкви, а до Російської Церкви, тоді як вони все-таки хочуть належати до Української Церкви. Сила Київського Патріархату полягає в тому, що він діє за бажаннями народу. Український народ хоче мати свою державу і свою Церкву. Російський народ XVII століття теж захотів мати свою Церкву, і, незважаючи на те, що Російську Церкву не визнавали тривалий час, вона все ж таки залишилася автокефальною.

- Свого часу президент Леонід Кучма був супротивником Київського Патріархату, але

потім змінив свою думку. Ви можете сказати, коли і чому сталася ця зміна?

- Леонід Данилович зрозумів, що Київський Патріархат має велику підтримку народу, і тому без Київського Патріархату неможна будувати українську державу. Я думаю, що і нинішній Президент це зрозуміє, він же Президент український, а не російський губернатор, і ми його як Президента українського підтримуємо.

- Чого Ви очікуєте від зустрічі з Віктором Януковичем?

- Ми хочемо донести до нього думку, що держава має ставитися однаково до всіх конфесій, а не так, як зараз – позитивно до Московського Патріархату, і як до чогось другорядного та тимчасового – до інших. Потім – у нас є питання щодо нового проекту закону про свободу совісті та релігійні організації, який нас не влаштовує – ми про це писали йому разом зі всіма керівниками християнських Церков. Є ще багато чого, що ми хотіли б з ним обговорити.

- Які у Київського Патріархату претензії до проекту закону про свободу совісті?

- Цей проект закону передбачає надання Церкві статусу юридичної особи. На сьогодні статус юридичної особи мають єпархії, парафії, учбові заклади, монастирі, а Церква як така – ні. Чому сьогодні нас не влаштовує надання такого статусу? Тому що почнеться боротьба за майно. Ми побоюємося, що Московський Патріархат почне претендувати на храми Київського Патріархату. Виникне велике напруження, яке було на початку 90-х років у Західній Україні, коли йшов розподіл храмів між православними і греко-католиками. Ми не хотіли би, щоб по всій Україні почалася нова хвиля такого протистояння.

- Чи виправдана думка, що так само відкриті конфлікти між конфесіями можуть траплятися відтепер, оскільки фактично ліквідований Держкомнацрелігій, який раніше виступав арбітром у суперечках?

- Пониження статусу Держкомнацрелігій теж, на наш погляд, нерозумне, тому що яким би безправним не був цей комітет раніше, все-таки за його допомогою ми безпосередньо вирішували багато проблем, і в результаті мали мир і злагоду. Комітет сприяв тому, щоб


не було конфліктів. А тепер – хто буде цим займатися, до кого нам звертатися?

- Так само Церкви висловлювали невдоволення ліквідацією Національної комісії з питань захисту суспільної моралі. Але у суспільства думка щодо цього органу була неоднозначна, інтелігенція взагалі ставилася до нього здебільшого вороже.

- Ми не згідні з тим, щоб ліквідували цю комісію. Ми бачимо, що мораль падає, і Церква цим стурбована, і суспільство стурбоване. Суспільство, як і Церква, повинно брати участь у вирішенні цієї проблеми. А хто тепер буде цим займатися?

- У чому виявляється падіння моралі? - Розриваються шлюби. Це великий недолік,

що не існує міцної сім’ї. Якщо не існує міцної сім’ї – суспільство слабке. Пропаганду насилля, розбещеності, неправди ми вважаємо падінням моралі. А ще – одностатеві шлюби. Слава Богу, Україна не дійшла до їх офіційного визнання, але ж в Європі деякі держави вже дійшли, і нам хочуть це нав’язати. Церква буде до кінця боротися проти цього, попри позицію держави, бо Церква ставить на перше місце Бога і Його заповіді.

- Але чи правильно робити це шляхом заборон? Це ж боротьба з наслідками, а не з причинами.

- Це так. Ми боремося з наслідками. Ми боремось зі СНІДом, і з пияцтвом, і з наркоманією, і з іншими пороками, але треба знати причини цих негативних явищ. У чому вони полягають? А в тому, що нема виховання дітей і молоді. Церква наполягає на тому, щоб у школах викладали християнську етику. Тоді діти будуть знати, що таке добро, і що таке зло. Бо зараз уже добро і зло плутають: часом зло називають добром, а добро - злом. Оце і є боротьба з причиною – виховання дітей. Але оскільки сім’ї зараз слабкі, або їх взагалі нема, то хто виховує дітей? Вулиця, розбещена література, телебачення, Інтернет.

Я хочу звернути увагу на такий приклад: як найчастіше йде боротьба зі СНІДом? Пропонують презервативи. Хіба це боротьба? Ні, це підтримка розбещеності. Ви вже вважаєте, що це є нормальний спосіб життя – а це ж ненормальний!

Людина повинна мати, насамперед, страх перед Богом – не рабський страх, не тваринний страх, а страх перед порушенням заповідей Божих. Дитина виховується спочатку страхом покарання за вчинене зло, а потім вона починає розуміти Бога і любити Його, і вже з любов’ю робить добро, а не через страх. Має бути страх і любов.

- Чи здатна сьогодні Церква протистояти всім тим негативним явищам, про які Ви казали?

- Вона бореться, і боремося ми спільно. Всеукраїнська Рада Церков вже не один раз виступала з заявами на захист суспільної моралі. Але, оскільки пороки є, значить, працюємо ми мало і не на всю потужність.

- Чи підтримує Київський Патріархат занепокоєння через передачу Софії Київської Міністерству культури? Є версія, що це зроблено з намірами передати її потім Московському Патріархату.

- Ми побоюємося цього. Але ми не думаємо, що це буде здійснено, тому що Київський Патріархат виступатиме проти усією своєю силою. Софія Київська належить Україні, належить Українській Церкві, а не Російській. Зараз іде боротьба і за Софію, і за Десятинну церкву, і за Лавру, а все це підігрівається з боку Москви. А ми не згідні з намірами Москви збагачувати російську культуру коштом української. Я думаю, Софійський Собор передадуть Українській Церкві, але коли вона буде єдиною. Але, разом з тим, має зберегтися і музей.

- До якого рівня може дійти протистояння, якщо Софію все ж таки спробують передати одній з конфесій?

- Зараз тяжко передбачити, що може відбутися. Але краще не експериментувати.

- Для Російської Православної Церкви втрата Києва – це величезний удар, і можна зрозуміти, чому вона ні за що добровільно не дасть автокефалію Українській Церкві. Як Вам свого часу вдалося переконати Патріарха Алексія дати УПЦ самостійність і незалежність? Хіба в Москві не розуміли, що це тільки перший крок і обов’язково буде другий?

- Тоді республіки Радянського Союзу, зокрема Україна, стали вимагати більших прав. Становище Москви було безвихідне –


нічого іншого їй просто не залишалося. Оскільки Україна вже отримала 1990 року більші права, ніж вона мала раніше, я, як Митрополит Київський, поставив перед Собором того ж року питання про надання і Українській Церкві прав, відповідно до положення України у Радянському Союзі. Архієрейський Собор пішов на це, і ми отримали права самостійності і незалежності Церкви.

Коли 1991 року Україна проголосила повну державну незалежність, ми знову поставили питання про відповідні права Української Церкви – автокефалію. Але тоді Москва не прийняла нашого прохання, і Українську Церкву розділили. Так званий Харківський собор – це була робота Москви і спецслужб. Якби не було Харківського псевдо-собору, я думаю, Церква розвивалася би зовсім по-іншому. Якби Українську Церкву не розділили, і українські конфесії не почали боротьбу між собою, замість того, щоб боротися за незалежність, ми б подолали опір Москви і отримали б визнання автокефалії.

- Чи є речі, про які Ви жалієте відтоді? - Я не жалію ні про що. Тоді я вчинив

правильно, відстоюючи незалежність Церкви. І Митрополит Володимир, я думаю, зараз це розуміє. Якщо утворюється незалежна держава – мусить бути і незалежна Церква. Таким шляхом йшли всі православні держави: і Росія, і Греція, і Грузія, і Болгарія, і Румунія, і Сербія. Чому Україна має бути винятком?

Цей шлях обрав не я, його обрала Церква, бо це ж рішення було прийнято на Помісному Соборі, і весь єпископат, всі монастирі, навчальні заклади, духовенство і народ підтримали його. Я тільки очолював цей процес, але умови для нього створилися історично. І тому цей наш шлях – правильний. Тому ми впевнені, що переможемо.

- У Московському Патріархаті завжди стверджують, що обряди, які справляє Київський Патріархат, не є дійсними. Що каже на це Київський Патріархат?

- Це облудливе твердження. Бо в Символі Віри написано: «Визнаю єдине хрещення на відпущення гріхів». Єдине хрещення. І той, хто перехрещує, порушує Символ Віри. Він просто богохульник, тому що це хула на Святого Духа. Все це ми виклали у нашій Історико-

канонічній декларації, і ніхто не може знайти аргументи, щоб це спростувати.

- РПЦ нещодавно відкоригувала свої вимоги щодо участі священнослужителів у виборах. Малася на увазі, зокрема, можливість їх участі у виборах в Україні…

- Ми проти втручання Церкви в політику і не благословляємо участь духовенства у виборах. Але оскільки зараз іде мова про виділення земельних ділянок під будівництво храмів, про будівництво храмів як таких, краще було б, якби представники Церкви були представлені в місцевих радах – тільки заради того, щоб вирішувати подібні питання. І то – ми благословляємо священиків на участь у виборах тільки там, де народ хоче побачити священика у місцевій раді.

- Але оскільки висування кандидатів у депутати можливе лише за підтримки певної партії, священик, який агітує за себе, там само агітує і за партію.

- Депутати місцевих рад від Київського Патріархату позапартійні. Я не знаю, як вони туди проходять, тому що ми не займаємося цими питаннями. Але нам відомо, що їх підтримували різні партії.

- Кардинал Гузар подав у відставку, і тепер має можливість добре підготувати свого наступника і допомогти йому зміцнити авторитет – серед вірних і в країні взагалі. Неодноразово доводилося чути думку, що Київський Патріархат – це Церква Патріарха Філарета, й існує доти, доки є Патріарх Філарет…

- Ні, Київський Патріархат буде існувати і після Філарета. Я повинен сказати, що особи в історії відіграють роль, але вони нічого не можуть зробити, якщо їм нема на що спиратися. Казати, що особи визначають все – неправильно. Наприклад, не Кравчук, Єльцин і Шушкевич розвалили СРСР – так склалися обставини, а вони були лише на чолі подій. Не Філарет створив Київський Патріархат – Київський Патріархат виник через бажання православних українців мати свою Церкву, і тоді знайшлася особа, яка очолила цей рух. І цей рух вже не зупинити. Будьте впевнені – коли Господь мене покличе в інше життя, тоді знайдеться новий Патріарх для Української Церкви. Нічого трагічного не відбудеться.


- Серед української еліти стало модним бути вірянами, хоча вірять вони, мабуть, менше, ніж відвідують храми. Як відрізнити по-справжньому віруючу людину від тієї, яка просто ходить в храм?

- Якщо людина виконує заповіді Божі і діє по совісті, то навіть якщо вона і не часто ходить до церкви, вона є віруючою людиною, тому що живе за вірою. А коли людина показує себе віруючою, ставить свічки, а совісті не має, або її не слухає, то віра цієї людини не є правдива, тому що вона живе не за вірою. Після розпаду Радянського Союзу багато людей навернулися до Церкви, причому щиро. Вони будують храми, допомагають, виконують свої християнські обов’язки. Але до цього долучаються й інші, які віри не мають, а пристосовуються до часу.

Таке вже було в історії Церкви. Коли за часів Римської імперії Церква була гнана, в Церкві були тільки вірні, бо невіруючий не хотів йти на муки. А потім, коли Константин Великий проголосив християнство державною релігією, в Церкву пішли всі, хто хотів користуватися з нових умов. І тому часто потрапляли туди люди, які за світоглядом були не християнами, а язичниками.

- Характеризуючи сьогоднішню владу, прийнято згадувати, що її представники сформувалися на Донбасі, і наділяти їх специфічними «донецькими» рисами, такими, як, наприклад, жорсткість чи прагматичність. Ви теж сформувалися на Донеччині – чи відчуваєте в собі щось «донецьке»?

- (сміється) Це все неправильно. І на заході є люди з рисами, які Ви описали, і в інших регіонах. Я взагалі не вважаю, що тільки один регіон здатен давати Україні керівників. Хіба у нас перший президент з Донецька? Ні, з Рівненщини. Другий президент – з Чернігівщини, третій президент – із Сумщини, і тільки четвертий – з Донеччини. Тож не обов’язково вихідці з Донецька мають керувати країною. Кого Господь допускає, кого обирають, той і стає її керівником.

- А стають завжди обдаровані? - Обдарування бувають різні: бувають

позитивні – бувають негативні (сміється). Церква.info

Половина киян є

прихильниками УПЦ

КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Половина киян (49,8%) є прихильниками Української православної церкви Київського Патріархату. При цьому, згідно з даними соціологічного опитування, проведеного у Києві “Українським демократичним колом” на замовлення Інституту політики, послідовниками Української православної церкви Московського патріархату назвали себе 16% киян, Української автокефальної православної церкви – 5,1%, Української греко-католицької церкви – 1,1%, протестантизму – 0,8%, ісламу – 0,4%, Римо-католицької церкви – 0,4%, іудаїзму – 0,1%, іншої релігії – 2,1%. Не сповідують ніякої релігії 24,1% респондентів. Репрезентативне вибіркове опитування дорослого населення Києва було проведене 19-25 березня. Усього за місцем проживання опитано 800 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±3,5%. Церква.infо

Архіпастирський візит

митрополита Димитрія до Св.-

Миколаївської парафії смт.

Великий Любінь

3 квітня 2011 р. у 5-ту неділю Святої Чотиридесятниці, коли Церква святкує пам’ять прп. Іоана Ліствичника, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав Свято-Миколаївську парафію смт. Великий Любінь, що у Городоцькому районі Львівщини. Нагадаємо, цій події передував конфлікт, пов’язаний із проголошенням “переходу” згаданої парафії УПЦ Київського Патріархату в


юрисдикцію УАПЦ. Проте, осмисливши свій крок, о. Андрій приніс щире каяття. Відтак, Євхаристійне єднання за Божественною Літургією стало символічним актом остаточного примирення. Урочисту літургію свт. Василія Великого у храмі Святого Чудотворця Миколая смт. Великий Любінь очолив Високопреосвященний митрополит Димитрій. Владиці співслужило духовенство єпархії у складі: митр. прот. Володимира Бачинського – секретаря єпархіального управління, благочинного Городоцького деканату митр. прот. Івана Лупія, настоятеля парафії митр. прот. Андрія Сідляра та священиків деканату. По закінченні Божественної Літургії Високопреосвященний митрополит Димитрій виголосив проповідь, у якій, звернувшись до чисельних вірних, що зібрались у храмі, зазначив усю вагомість і велич подвигу, що ніс прп. Іоанн Ліствичник – подвигу мовчання, пригадавши Євангельські слова: “Словом виправдаєшся і словом осудишся”. Також, наводячи як приклад життя прп. Єфрема Сиріна, архипастир закликав усіх пильно і наполегливо боротись з духом ліні, що повсюдно підстерігає людину, духом владолюбства, який найлегше входить у душу людську, адже всі без винятку у більшій чи меншій мірі тяготять до того, щоб кимсь покерувати, і духом марнослів’я (пустомовства), оберігаючись від зайвих балачок. На завершення, Владика Димитрій, знявши будь який привід для спекуляцій, перед усією громадою вірних ствердив, що о. Андрій залишається настоятелем храму, порівнявши його розкаяння з тим, що колись приніс Господу Ісусу Христу св. ап. Петро. У кінці о. Андрій особисто від свого імені та від усіх вірних парафії приніс щиру подяку Високопреосвященному митрополиту Димитрію за відвідання парафії, відправу Божественної Літургії та мудре повчальне архипастирське слово. Інф. прес-служби Львівсько-Сокальської єпархії

Президент України має намір

напередодні Великодня

зустрітися з представниками

всіх релігійних конфесій

Президент України Віктор Янукович має намір напередодні Великодня зустрітися з представниками всіх релігійних конфесій. Це Президент України повідомив, відповідаючи на запитання представників ЗМІ сьогодні у Павлограді. «Я давно мріяв, але в нас поки що не відбулася така зустріч із представниками всіх конфесій. Постараюся це зробити у Чистий четвер, 21 квітня, напередодні світлого свята Пасхи», – сказав Президент. Говорячи про тему відносин держави і церкви, Президент наголосив: «Роль держави – не втручатися у справи церкви... Разом з тим, ми повинні створити рівні умови розвитку для всіх конфесій. Державна політика завжди сприятиме цьому». У Київському Патріархаті позитивно оцінили повідомлення про намір Президента В. Януковича зустрітися з представниками конфесій. «Від часу, коли Віктор Федорович вступив на посаду Президента, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій зверталася з пропозицією щодо проведення подібної зустрічі – добре, що бажання конфесій та Глави держави нарешті співпали. – повідомили у Прес-центрі Київської Патріархії. – Дотепер і серед конфесій, і у експертів, і в суспільстві відчувалося напруження з приводу того, що зустрічі у Президента були лише з представниками однієї конфесії – Московського Патріархату. Сподіваємося, що це напруження буде зняте, а думки, якими поділився Віктор Янукович у Павлограді, будуть реалізовуватися».

Документ Дем’янюка -

радянська фальшивка?

Наталка Хижняк

Процес на Іваном-Джоном Дем’янюком, що вже добігає кінця у Німеччині, знову опинився


у центрі уваги після оприлюднення у США звіту ФБР 25-річної давнини, у якому ставиться під сумнів автентичність посвідчення охоронця концтабору на ім’я Дем’янюка, яке є головним речовим доказом сторони обвинувачення. У вівторок 12 квітня “Асошіейтед Прес” презентувала розсекречений документ Клівлендського відділення ФБР. У цьому документі мовиться, що нацистське посвідчення Івана Дем’янюка з його фотографією ймовірніше за все є підробкою. Висновок про можливу фальсифікацію був зроблений ФБР ще у 1985 році, тобто через чотири роки після того, як влада СРСР передала американцям це посвідчення. На фальсифікації постійно наполягає і захист Дем’янюка: адвокати твердять, що фотографія у його посвідченні СС була переклеєна з інших документів. Які причини були в СРСР фальсифікувати посвідчення Дем’янюка, і потім передавати його США? ФБР пише й про це. У звіті зокрема йдеться, що матеріали були передані радянськими спецслужбами. ФБР прямо пише, що тоді була досить поширена практика дискредитації мігрантів з СРСР, у часи “холодної війни”. Така інформація іде окремим абзацом в цьому документі. 25 років під секретом Адвокати твердять, що фото могли переклеїти у КГБ Виникає природне питання, чому ФБР так довго шукали цей звіт? Історія з цим документом ФБР взагалі дуже цікава. Доповідь була засекречена цілих 25 років. Звіт було складено у 1985. Але тоді ж була зроблена експертиза міністерством юстиції США, і вона не підтвердила побоювання спецслужб щодо можливої фальсифікації. Експерти тоді казали, що в цьому так званому “звіті Клівленда” дуже багато помилок і неточностей, але про сумніви, що це підробка, нічого не було відомо. Адвокати Дем’янюка кажуть, якби про цей документ було відомо, то це вплинуло б на рішення щодо екстрадиції Дем’янюка до Німеччини. Інша інформаційна агенція “Асошіейтед Прес” наголошує, що під час всіх судових рішень щодо Дем’янюка (йдеться і про смертний вирок ізраїльським судом у 1988, і

про скасування цього рішення, і про ухвалення рішення щодо екстрадиції з США) суд взагалі не знав про сумніви ФБР щодо посвідчення Дем’янюка. Також в американській пресі зазначено, що з цим документом ФБР ознайомились кореспонденти “Ассошіейтед Прес”, які побували в національному архіві США в Меріленді. Звіт і вирок Після оприлюднення цієї новини пожвавилися дискусії щодо того, яким буде судовий вирок і як може вплинути знахідка на перебіг судового процесу, бо в Мюнхені він вже добігає кінця, вироку очікують протягом місяця. Якщо вважати посвідчення Івана Дем’янюка ключовим доказом сторони обвинувачення, то ймовірно, що документ вплине на справу. Адвокат Дем’янюка Урліх Буш прямо на засіданні представив цей розсекречений документ ФБР і заявив, що суд треба негайно відкласти. Адвокат вимагає надати час, аби можна було знайти інші документи, які б спростували причетність Дем’янюка до нацистських злочинів. Ульріх Буш сам хоче поїхати до США і подивитися на ці документи в національному архіві у Меріленді. Тобто, цей документ справді може вплинути на хід справи. Справа Івана Дем’янюка вже тягнеться багато десятиліть, але в США зберігається інтерес до неї, хоча Івана-Джона Дем’янюка й позбавлено американського громадянства. Американська преса досить активно висвітлювала і висвітлює цю справу, бо все, що стосується Голокосту, висвітлюється дуже активно і привертає численну увагу американців. Зокрема, інтернет-видання представляють і фотографії останнього звіту ФБР, і фотографію посвідчення Дем’янюка. Tобто, зараз у США дуже детальна та прискіплива увага до цієї справи. http://www.bbc.co.uk/

http://www.bbc.co.uk/


МОЛИТОВНА МАНІФЕСТАЦІЯ

12 квітня у 11-ранку відбулася молитовна маніфестація духовенства, віруючих, представників громадських організацій, а також християн інших конффесій. Цей захід організовано для підтримки церкви Вознесіння Господнього УПЦ-КП с. Кам'янка Тельманівського р-ну, якої тепер вже через суди намагаються заволодіти представники МП. Під час богослужіння-акафісту Покрові Богородиці сірі хмари розступилися, припинився дощ і яскраво засвітило сонце. Народ щиро молився до Божої Матері про допомогу і заступництво в цій нелегкій боротьбі за наші святині. Першим звернувся до присутніх архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій. Владика сказав, що судді повинні пам'ятати, що над ними є теж Суддя, Суддя непідкупний, Якого не можна обдурити, налякати. Суддя-Господь Бог. Архієрей закликав усіх молитися, щоб Бог дав сили і сміливість суддям вчинити по-совісті і винести правдиве рішення. Після виступу спікерів молитовноої маніфестації всі присутні проспівали молитву-гімн "Боже Великий Єдиний". По закінченню заходу вийшов адвокат, який представляє інтереси Донецької єпархії і повідомив, що наступне слухання суду відбудеться 27-квітня.

ДУХОВНИЙ ЦЕНТР

КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В

США

Громада Святого Андрія, як Центр Духовного Єднання вірних Київського Патріархату закликає всіх тих, яким доля Українського Народу і Рідної Української Церкви не є байдужою приєднатися до розбудови Центру Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату в США.

Слідуючі жертводавці доброї волі вже відгукнулися на цей важливий крок в житті Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату в США: $15,000 дол. Українсько-Американська Федеральна Кредитова Спілка «САМОПОМІЧ» $10,000 дол. Паніматка Валентина і прот. Віктор Полярний $ 5,000 дол. Марія і Іван Лесяк $ 5,000 дол. Humes Funeral Home $ 4,500 дол. Марія і Іван Гнип $ 4,500 дол. Галина і др. Михайло Темник $ 3,000 дол. Анонімний $ 2,500 дол. Надя і Юрій Федорів $ 2,500 дол. Микола Козюра $ 2,500 дол. Валентина і Микола Міщенко $ 1,000 дол. Микола Кочерга $ 1,000 дол. Віктор і Шура Братків $ 1,000 дол. Михайло і Марія Сущенко $ 1,000 дол. Іван і Маруся Міщенко $ 1,000 дол. Ольга Басараб $ 1,000 дол. Ніна і Михайло Ґлавчеф $ 1,000 дол. Леся Татарко $ 1,000 дол. Вікторія Вайбел $ 1,000 дол. Aлександер і Євгенія Тищенко $ 1,000 дол. Євгеній Руденко $ 1,000 дол. Ярослав Сидоренко $ 1,000 дол. Aлександер і Ганна Німченко $ 1,000 дол. Раїса і Володимир Братків $ 1,000 дол. Микола Бондаренко $ 1,000 дол. Марія Товстоп’ят $ 500 дол. Володимир і Соня Лебедин


$ 500 дол. Віра Кропівна $ 500 дол. Віктор і Марія Одарченко $ 500 дол. Дора Грицеляк $ 250 дол. Михайло і Тоня Криворученко $ 200 дол. Неля Гавриленко $ 200 дол. Арк і Марія Ляхів $ 100 дол. Люся Козацька $ 100 дол. Галина і Володимир Смілянський $ 100 дол. Галина Трегубчук $ 100 дол. Петро і Ольга Матула $ 100 дол. Віктор і Алла Завалко $ 100 дол. Віталій Шумаков

Львівським школярам

розкажуть про ОУН-УПА в

обхід рішення Міносвіти

Вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу, запропонованого міністерством освіти. У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми.З такою ініціативою виступили місцеві депутати, повідомляє Deutsche Welle. Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені. За словами голови депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Ореста Шейка, до таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес-59", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо. "Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка. Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення

світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати. Тим паче, що у всіх районах області викладають предмет "Християнська етика", а її теорія створення світу частково суперечить шкільній програмі. Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу. Нагадаємо, новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Найцікавіше, що там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

«Дивлюся послання Леоніда

Ілліча... Януковича» –

Тимошенко

Президент України Віктор Янукович у четвер виступив із щорічним посланням до Верховної Ради «Модернізація України – наш стратегічний вибір». У ньому глава держави акцентував увагу на проблемних питаннях внутрішньої політики, таких як боротьба з корупцією, пенсійна реформа та нших. Також Янукович не відкинув тісної співпраці України із державами Митного союзу. Представники опозиції критично оцінили послання Януковича, характеризуючи його як беззмістовне і не конкретне. Віктор Янукович у своєму посланні зажадав від парламенту негайного ухвалення антикорупційних законопроектів . «Корупція в Україні – системне явище, вона руйнує державу та принижує кожного громадянина, який змушений захищати свої


інтереси на основі тіньових відносин», – наголосив Президент. За словами Януковича, сьогодні корупція стала загрозою для конституційних прав громадян. «Тому закриття корупційних схем і термінове ухвалення антикорупційних законів – це моя категорична вимога», – заявив він. Він наголосив, що «розслідування зловживань високих посадовців з урядових кабінетів, злочини проти журналістів і відомих громадських діячів буде доведено до логічного завершення». Підвищення пенсійного віку передбачає зростання пенсій Реформування пенсійної системи Янукович розглядає як об'єднувальну ланку між оздоровленням фінансової системи країни та поліпшенням умов життя громадян. На період підвищення пенсійного віку (60 років для жінок та 62 для держслужбовців) передбачається збільшення пенсій на 2-5% за кожні додатково відпрацьовані шість місяців, що зумовить збільшення пенсії на 25% для тих жінок, які почнуть їх отримувати в 60 років. Крім того, передбачається одноразова виплата 10 пенсій працівникам освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, культури. Про митний Митний союз та зону вільної торгівлі з ЄС Україна хоче співпрацювати з Митним союзом за схемою «три плюс один», заявив Президент Віктор Янукович, виступаючи у Верховній Раді зі щорічним посланням. За його словами, це дасть змогу забезпечити реальний курс на зближення європейського та євразійського економічних просторів. Янукович наголосив, що євроінтеграційний курс не був і не буде перешкоджати розвитку стратегічного партнерства України з Росією. «Для України нормалізація відносин з Росією стала невід’ємною складовою її європейського вибору», – зауважив Президент. Водночас Янукович наголосив, що Україна має намір цього року вийти на підписання з ЄС угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі. «Уже цього року ми прагнемо шляхом компромісу усунути розбіжності в позиціях і вийти на остаточне підписання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі», – заявив Президент.

«Вийшла, як завжди, йолка» – Тимошенко Представники опозиції вже дали перші оцінки посланню Президента України до Верховної ради. Зокрема лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко порівняла виступ президента України Віктора Януковича зі з'їздом КПРС, а самого главу держави – з генеральним секретарем ЦК КПРС, головою президії Верховної Ради СРСР Леонідом Брежнєвим. «Дивлюся послання Леоніда Ілліча... Януковича. З'їзд КПРС тридцятирічної давнини. Обіцяв якусь стратегію, але вийшла, як завжди, йолка...», – написала вона у своєму мікроблозі на Twitter. Натомість народний депутат від блоку «Наша Україна – Народна самооборона» Арсеній Яценюк вважає, що Президент України у своєму щорічному посланні до Верховної Ради мав би заявити про відставку уряду. «Було дуже багато тексту, послання було хороше, але ні про що», – сказав Яценюк. За його словами, глава держави чітко не сказав, що необхідно зробити для покращення ситуації в Україні. На думку депутата, Янукович мав «виголосити те, що за підвищення цін в країні, за цінову нестабільність, за підвищення цін і тарифів, за безробіття, за зростання зовнішнього боргу України, за відсутність програми дій уряду прийняв рішення відправити цей уряду у відставку». Послання президента України Віктора Януковича парламенту вперше за багато років відображає цілісну картину стану справ у країні, вважає голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. «Вперше з'явилося цілісне уявлення про державу і перспектива відновлення втрачених позицій. І навіть трішечки – гордість за свою державу», – сказав Єфремов агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи послання глави держави. Радіо Свобода


Ділимося сумною вісткою, що 7-го квітня 2011 року відійшов у вічність бл.п. ВАЛЕНТИН ЛЕВЧЕНКО залишивши у великім смутку маму – Тетяну Левченко, сина Якова, брата Володимира, дядька Івана Тищенко з їхніми родинами. Похоронні богослужіння відправив прот. Віктор Полярний, а тлінні останки бл.п. Валентина поховані на цвинтарі св. Андрія в Блумінгдейл

ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ і ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ

НАШЕ ВЕЛИКЕ і ЩИРЕ СПАСИБІ!

Хочемо подякувати всім Вам за вашу жертвенність і заохочення до дальшої праці. Нехай Милосердний, Господь Бог, пошле Вам міцного здоров’я і всього найкращого у вашому житті. Завдяки Вам це вже є 288-е число нашого видання. Сердечно дякуємо жертводавцям на видавничий фонд “Інформаційного Бюлетня” 23,010 Марія і Іван Гнип 8,300 Надя і Юрій Федорів 4,560 Тереза і Стефан та бл.п. Володимир Бакум 2,675 Галина і др. Володимир Король 2,670 Лідія Ємець Капустянська і бл.п. Яків Ємець 2,500 Раїса і Володимир Братків 2,140 Люба і Іван Заковоротний 2,060 бл.п. Віталій і бл.п. Катерина Шумаков 1,855 Раїса і Євген Дикун 1,850 Марія Товстоп’ят 1,760 Марія Савеленко Гнип 1,700 Люба і бл.п. Володимир Шипілка 1,600 Надія і Олександер Северин 1,575 Катя і др. В’ячеслав Вестон 1,405 Анна і Олег Федак 1,395 Галина і Олексій Воскобійник 1,375 Ляля і бл.п. Юрій Вибачинський 1,290 Іванка і бл.п. Іван Богданів 1,250 Лариса і Андрій Івашко 1,240 Галина і Петро Слюсаренко 1,230 Олена Зубенко 1,150 Галина Черінь Паньків і Інна Момотюк 1,140 Мінодора і Анатолій Яцюк 1,125 Оля Гнип Трущ і Григорій Гнип 1,085 Ольга і Микола Пайчук, бл.п. Галина Шевченко 1,060 Галина і др. Михайло Темник 1,050 Марія Ярмоленко 1,025 прот. Георгій Ощапівський та п/м. Віра 1,010 Людмила і бл.п. Петро Доброноженко, Євгенія і бл.п. Осип Головацький 1,000 Тамара і Василь Дудка – Канада, Марія і Віктор Одарченко

856 Александра і Віктор Братків 950 Валентина і Андрій Опанащук 870 Галина і бл.п. др. Михайло Воскобійник 850 бл.п. Ліда і Іван Безпалий, Лідія і др. Петро Шаєнко, Валентина і Василь Косогор 800 бл.п. Стефан і Тамара Фаберовська 780 «САМОПОМІЧ» Українсько-Американська Федеральна Кредитова Спілка 775 Паша і Микола Таран 760 Юрій Сиволап 750 Maрія і бл.п. Петро Салівон, Ніна і Михайло Ґлавчеф, Людмила і бл.п. Євстахій Мазяр, Ольга і бл.п. Юрій Вермонт 740 Віра Самодіна 730 Ярина і Віктор Лютий 720 бл.п. Таня і бл.п. Яків Сененко 710 Ольга і Василь Карпенко 700 Марія і Петро Новик, бл.п. Леся і бл.п. Микола Дудка 670 п/м. Поліна і бл.п. прот. Григорій Крамаренко 660 Надія Лотоцька 651 Катерина Васильченко 650 бл.п. Антоніна і Леонід Гусак, Петро Корнієнко 635 Надія і бл.п. Анатолій Фалько 610 Андрій Загура 605 бл.п. Юрій Шеляк 600 Віра і Юрій Капустянські, Ukrainian National Federal Credit Union - New York 570 бл.п. п/м. Олена і бл.п. архєп. Степан Біляк 550 Леся Татарко, Ольга і Петро Матула 500 Ольга Петрончак, Марія і Михайло Сущенко, Марія і Василь Краснобрижий, Оля Лак, бл.п.Неля Дзюба, Наталія і Арнольд Бірко, Парафія Святої Тройці, Роялтон, Огайо, Вікаріaт УПЦ КП в США й Канаді, Федір Габелко 480 Анна Боровик 475 Валентина і Микола Міщенко 460 Марія і Микола Андріянів, Александра і бл.п. Михайло Ґабер 450 Галина і Микола Білоус, Артемісія Никорович 430 Євгенія Громницька 400 Анна і бл.п. Тихон Кульбіда, “О.Л.”, Леся і Юрій Мацик, бл.п. Олександра і Василь Дорошенко 385 бл.п. Анна і Петро Макуха 375 Афанасія і Михайло Рачкевич 370 добродійка Валентина i прот. Віктор Полярний 365 Віра і бл.п. Василь Масланчук 360 Елізабет і Микола Ляшенко, Марія і Василь Кушнір, Наталка і Антін Угляр 350 Микола Сороколіт, Лариса і др. Анатолій Вальков, Ліда і Тарас Кохно, Людмила і бл.п. Михайло Андрійович, Ольга Фрит 325 Марія і Микола Барнай 320 Соня Гавірко 305 Христя і Ярослав Верещак, Марія Кравець 300 Валентина і Володимир Мантика, Галина і Микола Білоус, Марія і Йосип Серна, Александер Власенко, Анна і Микола Кучеренко 280 Любов і Борис Журa, Oтець Н.Н. 275 Алла і Ігор Черний, Раїса і бл.п. Валентин Кохно 260 Ольга Басараб, Лідія Отрошко 250 Aрхимандрит Питирим, Ганна Фарбота 240 Леся Марченко 235 бл.п. Віра і бл.п. Павло Дубас 230 Іван і Сусана Білобронь, Галина і Славко Лин, бл.п.Татяна і Микола Пост 225 Леся і Іван Мельник , Віра і Едвард Скрип 220 Раїса Шлеґа 215 Лілія і Григорій Гнип 210 бл.п. Ольга Бойкo 200 Лідія Овечко, Галина і Роман Боднар, Леся і др. Теодор Костюк, Ліда і др. Василь Трухлий, Парафія Св. Михаїла,


Юніондейл, Нью Йорк, Лідія Щербак, Тамара і бл.п. Бруно Моске, Ліда Дрейк, бл.п. Ольга і бл.п. Василь Галінковський, Іван Деркач, бл.п. Василь Луценко, Надія і Володимир Сулим, Елеонорa і Теодор Бабій, Іван Тищенко 180 Maрія і Юрко Бурлій 175 Ольга Федак, Рія і Петро Гнип, Роза і бл.п. Іван Синило 170 Орися Грам’як, Олена Саманго, бл.п. Анатолій Рожнятовський 160 Ана Столець, Ізаура і Володимир Хремко 150 Катерина і Василь Вільчинський, Елізабет і Юрій Ємець, Стефані і Валентин Ємець, Лариса і Стефан Андрусяк-Ємець, Марія і Олександер Багнівський, , Борис Кучинський, Віра і Василь Швець, др. Ліда і Юрій Куриляк, бл.п. Софія Барусевич 145 Люба і бл.п. Павло Войнов 140 Марія Сулківська, Анна Грицик, бл.п. Лідія Візерканюк 135 Зінаїда і Віталій Гречнів, бл.п. п/м. Галина Андріюк 125 Валентина і Віктор Бабанський 115 Євгенія Грищук 110 Анна Снігач, Ніколас Забродський 100 Маруся і Іван Міщенко, Таня Гарбуз, Віра Кропівна, Добродійка Галина і прот. Ярослав Думанський, Ігор Яремкевич, Богдан Гальчак, Зіна Лупо, Геррі Когн, Леонід Клочко, Ярослав Забродський, прот. Борис Забродський, Соня і Ендру Ґаудер Одарченко, Наталія і бл.п. Павло Коновал, Іларіон Хейлик, Катерина О. Северин, Галя О. Северин-Вітінґ, бл.п.Тарас Зосяк, 95 Катерина і Микола Злиденний, бл.п. Дмитро Яременко, Валентина і Іван Олійник 90 Броніслава і бл.п.Федір Шкурат 85 бл.п. Іван Чернишов 80 Михайло Дзвінка, Марія і Тоні Зулім, Галина і бл.п.Василь Гришко 75 В’ячеслав Партикевич, Л. Мельник, Софія Везайн, Катерина Довбенко, бл.п.Роман Балабан, Петро Кардаш, Раїса і бл.п. Василь Євтушенко, бл.п. Анна Жидовська 75 Магдалина Кавшан 70 Зоя Филипович 65 бл.п. Володимир Шумило 60 Наталка Ортіз, Марія Лукасевич, Клара і Володимир Хомяк, Людмила і Андрій Задерей, бл.п. Іван Павленкo 55 Александра Медвідь 50 Aлександер і Євгенія Тищенко, Рімма Івченко, Іван Сірик, п/м. Людмила і ієрей Іван Телебзда, John and Olya Marie Kuechel, Наталка Флендерс, Леонід Шаргородський, Василина Швейко, бл.п. Олена Струк, Дуся і Іван Швець, Люба і Яків Середа, Люба Ведмедик, бл.п. Марія Рітачка, Лілія Кіхевка, Інна Врублівська, Іван Доценко, Анна Сухоренко, Парафія Св. Тройці – Бриджпорт, Анна Степаненко, др. Марічка і Роман Балтарович, І. і Ґ. Мандич, Хор Осередку Святого Андрія – Норт Порт – Флорида, Віра і Віктор Гаркуша, Таня Чумак, Леон і Юліяна Мазурець 45 Михайло Цар, Люся і Михайло Гарасимів, бл.п. Андрій Полярний, Люба і Олексій Шевченко, бл.п. Василь Кива

40 Пантелеймон Завірюха, Ірена і др. Володимир Ґерент, бл.п. Леонід Лисенко, бл.п. Валентина Бранчанська, Генрі Кальман, Валентина і бл.п. Ераст Дзюбинський, Ніна і Володимир Варшавський 30 п/м. Місако і ієрей Павло Королюк, др. Андрій Олесюк, Галина Бистрицька, Антоніна Леcь, Михайло Різун 25 Влад Смілянський, Ольга Кобзяр, Ярослав Цетенко, Наталка Рибій, Віра Руденко, Уляна і Роман Романів, Наталка Погребінська, Любомир Кульчитський, п/м. Лідія Ковальчук, Микола Криворук, Євгенія Мельничук, бл.п. Юрій Благодатний 20 Олена Голик, Михайло Кукуруза, Галина і Андрій Скірко,Таня Бойчук, др. Богдан Мороз, Манолій і Галина Бурик, Володимир і Лідія Угляр, Святослав Боженко, Оля і Юрій Пастернак, Розалія Настюк, о. Іван і добродійка Фатенко, Марія Ковальська, Валентина і Богдан Остачук, Богдан Ващинський, Николай Пелячик, Віра Забіков, Мирослава Наливайко, Тамара Білас 10 Лесик Магмет, О.Бичкова, М.Цар, Іраїда Черняк, Надія і Петро Лобур, Марія і Іван Китайко, Василь Антонюк, Йосиф Козар, Ольга Заїка, Марія Ситник, Маруся Чорна, Валентина Мушинська, Прокіп Намчук, Ольга Сахаревич, бл.п. Ірина Курман, Іван Медяник 5 Т. Маленко, В. Скіданенко, Т. Полежай, Б.Сорока Надруковані статті висловлюють персональну думку авторів і не обов’язково відповідають поглядам редколеґії. Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Рукописи не повертаються. Редакція застерігає собі право скорочувати та поправляти мову надісланих матеріалів.

Подаємо до відома нашим читачам, що в кошти цього двотижневника входить поштова пересилка, вартість якої Вам відома.

Також друк кожної сторінки коштує сім центів.

Парафія Святого Андрія Первозваного в Блумінгдейл Української Православної Церкви Київського Патріархату в США відповідає за всі кошти друку і розповсюджування нашого видання. Отже, просимо всі пожертви пересилати ЛИШЕ на вище подану адресу Вікаріату і Управа Громади Святого Андрія випише Вам відповідне поквитування. Просимо виписувати чеки на:

St. Andrew Ukrainian Orthodox Church


УКРАЇНСЬКИЙ ЦВИНТАР СВ. АНДРІЯ В БЛУМІНГДЕЙЛ

Повідомляємо, що при Громаді Св. Андрія Первозваного існує цвинтар на якому спочивають засновники Парафії Св. Андрія. Також, окрема дільниця присвячена воїнам змагань за незалежність України.

На цвинтарі Святого Андрія спочивають багато українців різних віроісповідань.

Бажаючих придбати собі місце вічного спочинку на українському цвинтарі просимо звертатися до керуючого справами цвинтаря пана Влада Смілянського (630) 863 8523 або [email protected]

ДО РЕЧІ. На Провідну Неділю настоятель храму Св. Андрія, разом з церковним хором молиться і кропить священою водою кожну могилу всіх спочиваючих.

mailto:[email protected]



Не забувайте! “Як будете в церкві на 12 євангеліях, слухатимете Слово Боже про Страсті Христові, - як будуть носити святу Плащаницю біля церкви, - як співатимуть радісне “Христос Воскрес”, - згадайте про мучеників України. Згадайте про всіх, кого розстріляли большевики; згадайте й про тих, хто з зброєю в руках боронив нашу Рідну Землю від московських катів й своїх юд-запроданців; згадайте й помоліться за них! Не за горами кари час! Воскресне наша Україна, скине з себе московсько-большевицьке ярмо. Не забувайте про мучеників і праведників наших. Не забувайте про невинну кров і готуйтесь до помсти над ворогами, що не дають жити нам по людському!”

Симон Васильович Петлюра Страсний Тиждень, 1926 р.

Documents

Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church Kyivan Patriarchate in … · 2011-04-15 · життя. Воскресіння Христове – це не тільки свідчення