the sower...Peggy’s mom also taught her some valuable lessons: “My mother often said, ‘i don’t go to church for Father so-and-so, or for this meeting, or for that group. i

the sowervol. XXXviii; no. 2 February 23, 2020stamford, Connecticut 06902

oFFiCiaL PuBLiCation oF tHe ukRainian CatHoLiC DioCese oF staMFoRD

Україномовна частина знаходится на ст. 5

gReat Fast PastoRaL oF tHe ukRainian CatHoLiC HieRaRCHy oF tHe u.s.a. to ouRCLeRgy, HieRoMonks anD BRotHeRs, ReLigious sisteRs, seMinaRians anD BeLoveD

FaitHFuLukrainian Catholic Metropolitan archeparchy of Philadelphia

With these words, we are invited to embark on the Lenten pilgrimage. the doors of repentance are opening! the greatLent is beginning! every year great Lent is repeated, and each time it brings us great benefit if we as individuals, our familiesand church community entrust ourselves to start this journey. it is a preparation for the life to come and, more immediately, apreparation for the Bright Resurrection. Repentance for us as individuals is the conscious transformation of our hearts, ourminds, and the very essence of our lives. this is at the heart of the great Lent.

through this Lenten pilgrimage, we begin our preparation for the glorious feast of the Resurrection of our Lord. Daily weacknowledge our need to repent as we recite the Lenten prayer of saint ephrem of syria. “Yes, O Lord and King, let me see my ownsins and not judge my brothers and sisters, for you are blessed for ever and ever. Amen.” We pray acknowledging that it is only when weenter the “wilderness of the desert of our heart” and focus inward that we take the first step on the road to repentance and thejourney to and beyond the empty tomb on the day of Pascha.

During the Lenten days, we are offered the opportunity to seek release from those things we have allowed, often uncon-sciously, to hold us captive, yet which in and of themselves have no real power over us. now, during the forty days, we arechallenged to do away with our passions, our preoccupations, our pride, our jealousy and anger. now, we are assured that thedoors of repentance are opened to those who knock.

now, during the Lenten journey our prayer, fasting and almsgiving have the power to transform our lives and the lives ofthose around us. Repentance, however, must never be regarded as our spiritual activities that prepare us only for the feast ofPascha. Repentance stands at the very heart of our spiritual lives. Repentance is our ongoing, continuing and daily pursuit.

We enter this Lenten journey as individuals, but we are not alone; at the same time we enter this pilgrimage with our fami-lies and our church community. together we stand at the doors of repentance. together, we knock and implore the giver ofLife to lead us from the desert of our life into the joy of being with god.

on this journey with our eyes opened, and our hearts free to follow Christ, we will be able to see in the new light peoplearound us. We will be able to listen attentively to those in need, those who are less fortunate than us in our community. Wewill be able to live our Christian vocation to preach the good news of Christ, to be missionaries and missionary community, awelcoming and hospitable community both for its faithful and for strangers. We can manifest this spirit of service towardthose who are closest to us—our brothers and sisters, mothers and fathers, fellow parishioners, and even to total strangers,whom we meet for the first time. We should remember that in our midst there are many, who have left the Church for a vari-ety of reasons, or they do not attend simply because no one has ever said to them: “Come and see!” (John 1:46).

great Lent is a perfect time to strive to live for our church community in unity, a community that is resplendent withevangelical joy and godly life. our spiritual life will be a sign of god’s presence in the world; through our prayer and our serv-

ice to others, we will proclaim the good news.this Lenten journey allows us to touch all aspects ofour inner life, our church community and in a broad-er sense encompasses the fullness of Christian life.Let us be not afraid with joy to enter this Lenten pil-grimage; so on the great Monday of Holy Week wecan with a renewed spirit and sincere heart sing: “Isee your bridal chamber completely engulfed with light, Omy Savior, and I do not have a wedding garment to enterand enjoy Your brightness, fill the garment of my soul withlight, and save me, O Lord, save me” (Exapostilarion,Matins of Great Monday).

May god bless our Lenten pilgrimage toward theglorious Feast of the Resurrection!

“Open to me the doors of repentance, O Giver of Life. As we worship in Your temple this morning, teach us howto purify the temple of our bodies, and in Your compassion, purify me by the goodness of your mercies.”

Matins, sunday of Publican and Pharisee

+Borys Gudziak archbishop & Metropolitan of Philadelphia for ukrainians +Paul Chomnycky, OSBMeparch of stamford+Вenedict Aleksiychukeparch of st. nicholas in Chicago+Bohdan J. Danylo (author)eparch of st. Josaphat in Parma+Andriy Rabiyauxiliary Bishop of Philadelphia

For Lenten ReguLations 2020 see Page 14.

page 2, February 23, 2020 the sower

tHe soWeRoFFiCiaL PuBLiCation oF tHe ukRainian CatHoLiC DioCese oF staMFoRD

Most Reverend Paul P. Chomnycky, osBM, D.D., PublisherRev. taras Chaparin, Editor-in-Chief

Rev. vasyl Behay, Ukrainian Section Editorthe sower (issn 08966184) is published monthly at 161 glenbrook Road, stamford, Ct 06902.

subscription rate: $20 domestic $25 foreign (checks and money order, made out to Diocese of stamford, in u.s. currency only).submissions policy: news articles and press releases must be received no later than three weeks before publication, with return address and telephone number.

all submitted materials are subject to editing for style, content or length.address all mail, including change of address, to the sower, 161 glenbrook Road, stamford, Ct 06902.

e-mail: [email protected]; telephone – editorial office: (203) 324-7698; Fax: (203) 357-7681.Periodical postage paid at stamford, Ct.

PostMasteR: send address changes to:the sower, 161 glenbrook Road, stamford, Ct 06902

With the prevalence of social media, Peggy Weberknows it’s easy to compare ourselves with other people’spicture perfect lives – and find our own lives lacking.the award-winning journalist and grandmother evendoes it herself sometimes. a few years ago, she was inchurch for good Friday services when the priest talkedabout Jesus loving us and dying for us. she lookedaround and got the feeling that all the congregants therewere holier than she was.

afterward, Peggy went to her daughter kerry’s housefor her grandson’s first birthday. Because it was goodFriday, the celebration was low key and the meal wassimple. But kerry asked Peggy, “Do you think i’m doingenough for his first birthday? Because some people hireponies and clowns.”

Peggy realized that her own daughter was now doingthe same kind of joy-killing, doubt-inducing “comparingherself to others” that she had done in church just ashort time earlier. Peggy interpreted the situation asgod telling her to talk about “being enough as we are.”she followed god’s advice and has now written a funny,insightful new book that would make good Lenten read-ing. it’s called “Enough As You Are: Overcoming Self-Doubtand Appreciating the Gift of You.”

in the area of religion, some people may feel inferiorto those who have earned theology degrees. But Peggyshoots down the idea that only the highly educated canteach us about god. During a “Christopher Closeup” inter-view, she pointed to her grandmother, who “came overfrom ireland at age 18 with nothing in her pocket buther rosary beads and her faith, and transmitted that faithto several generations beyond. she brought over all herbrothers and sisters who had been orphaned and man-aged to build a life for so many people.”

Peggy’s mom also taught her some valuable lessons:“My mother often said, ‘i don’t go to church for Fatherso-and-so, or for this meeting, or for that group. i go forgod.’ and she always had her eye on the prize. shealways had her eye on the eucharist and her prayer life.every afternoon, she had a Ziploc bag full of prayers thatshe’d pull out and pray, and she’d pull cards for thedeceased. she let me know that it’s the spiritual life andthe focus on god that matters the most.”

one of the biggest influences on Peggy’s life was thepatron saint of journalists, st. Francis de sales, which isappropriate considering that Peggy has worked in theCatholic press for nearly 40 years. Many of her book’schapters begin with a quote by him, including, “it iswonderful how attractive a gentle, pleasant manner is,and how much it wins hearts.”

in an age of angry, divisive voices, this is an especiallyimportant idea. Peggy said of st. Francis de sales, “Hewas Mr. Rogers before Mr Rogers was here. He went tothe Calvinists with pamphlets, and he went with kind-ness. if you go on [social media]...you look at all thesepeople trying to prove they’re right, it’s so frustrating.My message is, ‘Chill everyone. you can like this and youcan like that, as long as we have the basic tenets of ourchurch in place. Let’s try and look at the bigger pictureof loving our neighbor, loving ourselves, furthering ourfaith.’ i think my book reminds people to not go aftereach other and to accept each other in a good andhealthy way.”

For free copies of the Christopher news noteaCCePting tHat goD Loves you, write: TheChristophers, 5 Hanover Square, New York, NY 10004; or e-mail: [email protected] v

stop Comparingyourself to others

LigHt one CanDLeTony Rossi, Director of Communications, The Christophers

Dear Brothers and sisters, the “richness of many years” is

a richness of people, of eachindividual person who has manyyears of life, experience and his-tory behind them. it is the pre-cious treasure that takes form inthe life journey of each man andwoman, whatever their origin,provenance, and economic orsocial condition. Life is a gift,and when it is long it is a privi-lege, for each one and for others.always, it is always so.

in the 21st century, old agehas become one of the distinc-tive features of humanity. over aspan of just a few decades, thedemographic pyramid whichwas once based on a large num-ber of children and young peo-ple and had at the top just a fewelderly people — has beenreversed. if once the elderlycould have populated a smallstate, nowadays they could pop-ulate an entire continent. in thisregard, the enormous number ofelderly people constitutes a nov-elty for every social and geo-graphic environment worldwide.in addition, the different sea-sons of life culminate in old age:for many, it is the stage in whichproductive effort ceases,strength declines and the signsof illness, the need for help, andsocial withdrawal appear; but formany it is the beginning of along period of psychophysicalwell-being and freedom fromwork commitments.

in both situations, howshould these years be lived?What meaning can be given tothis phase of life, which formany people may be long? socialdisorientation and, in manyrespects, the indifference andrejection that our societies man-ifest towards the elderly demandnot only of the Church, but ofall of us, a serious reflection tolearn to grasp and to appreciatethe value of old age. indeed,while on the one hand states arecalled to confront the newdemographic situation at theeconomic level, on the other,civil society needs values andmeaning for the third and fourthsenior stages. and here, aboveall, is where the ecclesial com-munity can contribute.

that is why i welcomedwith interest the initiative ofthis conference, which focusedits attention on pastoral care forthe elderly and initiated a reflec-tion on the implications of asubstantial presence of grand-

parents in our parishes and soci-eties. i ask that this does notremain an isolated initiative, butthat it instead mark the begin-ning of a journey of pastoralexploration and discernment.We need to change our pastoralhabits in order to respond to thepresence of so many older peo-ple in families and communities.

in the Bible, longevity is ablessing. it confronts us withour fragility, with our mutualdependence, with our family andcommunity ties, and above allwith our divine sonship. ingranting old age, god the Fathergives us time to deepen ourknowledge of him, our intimacywith him, to enter ever moreinto his heart and to surrenderourselves to him. this is thetime to prepare ourselves todeliver our spirit into his hands,definitively, with childlike trust.But it is also a time of renewedfruitfulness. “They still bring forthfruit in old age” says the psalmist (Ps92[91]:14-15). god’s plan of salva-tion, in fact, is also carried out inthe poverty of weak, sterile andpowerless bodies. From the bar-ren womb of sarah and the cen-tenarian body of abraham theChosen People was born (cf. Rom4:18-20). From elizabeth and theaged Zechariah, John theBaptist was born. the elderlyperson, even when weak, canbecome an instrument of thehistory of salvation.

aware of this irreplaceablerole of the elderly, the Churchbecomes a place where genera-tions are called to share in god’splan of love, in a relationship ofthe mutual exchange of the giftsof the Holy spirit. this inter-generational sharing obliges usto consider older people differ-ently, to learn to look to thefuture together with them.

When we think of the elder-ly and talk about them, especial-ly in the pastoral dimension, wemust learn to alter the tenses ofverbs a little. there is not onlythe past, as if, for the elderly,there were only a life behindthem and a moldy archive. no.the Lord can and wants to writewith them also new pages, pagesof holiness, of service, ofprayer.... today i wish to tell youthat the elderly are also the pres-ent and the future of theChurch. yes, they are also thefuture of a Church that, togeth-er with the young, prophesiesand dreams! this is why it is soimportant that those advanced

in years and the young speak toeach other; it is so important.

the prophecy of the elderlyis takes place when the light ofthe gospel enters fully intotheir lives; when, like simeonand anne, they take Jesus intheir arms and announce therevolution of tenderness, thegood news of the one whocame into the world to bring thelight of the Father. that is why iask you not to spare yourselvesin proclaiming the gospel tograndparents and the elders. goto them with a smile on your lipsand the gospel in your hands.go out into the streets of yourparishes and seek out the elderlywho live alone. old age is not anillness; it is a privilege!Loneliness can be an illness, butwith charity, closeness and spiri-tual comfort we can heal it.

god has a large populationof grandparents throughout theworld. nowadays, in secularizedsocieties in many countries, par-ents do not have, for the mostpart, the Christian formationand living faith that the grand-parents have which they canpass on to their grandchildren.they are the indispensable linkin educating children and youngpeople in the faith. We must getused to including them in ourpastoral horizons and to consid-ering them, in a non-episodicway, as one of the vital compo-nents of our communities. theyare not only people whom weare called to safeguard. they canbe the protagonists of a pastoralevangelizing ministry, privilegedwitnesses of god’s faithful love.

For this i thank all of youwho dedicate your pastoral ener-gy to grandparents and the eld-erly. i know well that your com-mitment and your reflection areborn of real friendship withmany elderly people. i hope thatwhat is today the sensitivity ofthe few will become the patri-mony of every ecclesial commu-nity. Do not be afraid; take ini-tiatives, help your bishops andyour dioceses to promote thepastoral service to and witholder people. Do not be discour-aged, keep going! the Dicasteryfor the Laity, Family and Lifewill continue to be at your sidein this task.

i too accompany you withmy prayer and my blessing. andplease, do not forget to pray forme.

Thank you! v

Old age is not “an illness” but rather a “privilege”, Pope Francis high-lighted during an address to attendees of the international congress on“The richness of many years of life”, whom he received in audience in theSala Regia on Friday morning, 31 January. The following is a translationof the Holy Father’s remarks which he delivered in Italian.

Pope at an international congress on the richness of life

old age is not an illnessbut a Privilege

page 3, February 23, 2020the sower

eparchial kolyada 2020Press office of the eparchy

staMFoRD, Ct - the tradi-tional eparchial kolyada washeld at st. Basil seminaryauditorium on saturday,January 18. every year, on theoccasion of ChristmasHolidays, the faithful from theeparchy gladly come to greettheir spiritual Father, BishopPaul Chomnycky, osBM. thisyear nearly 150 guests attended

the event.Msgr. John terlecky, MC,

opened the celebration with agreeting from Bishop Paul andVertep (a traditional ukrainianChristmas play) by the studentsof the ukrainian Heritageschool in stamford.

Following a prayer, a deli-cious luncheon was served, gra-ciously prepared by the

Catechists of the sacred Heartof Jesus.

During the meal the guestswere entertained by the Choirof st. vladimir Cathedral,under the direction of Mr.Mykola Maksymiuk; the stu-dents of the ukrainian Musicstudio in stamford, under thedirection of Mrs. Liliya kushnirand Mrs. Lesya shuflyada; and

the seminarians of st. Basilseminary, each with a uniquerendering of the traditionalukrainian carols.

afterwards, a tastefuldessert was served, and distin-guished guests then had theopportunity to greet the Bishopfrom the stage. among whom,sir Walter kozicky, represent-ing the suMa yonkers Credit

union—with his unique senseof humor, always adding to thefestive and merry atmosphere.

at the conclusion, BishopPaul thanked all for attendingand participating, as well asthose who had helped with thepreparations for the celebra-tion.

the carol “Boh Predvichnyj”closed the joyful afternoon.v

national Catholic sisters Week March 8-14, 2020

FRiDay, MaRCH 13tH - 6:30 - 8:00 satuRDay, MaRCH 14tH - 2:00 - 4:00

st. MaRy’s viLLa150 sisters servants Lane,

sloatsburg, ny 10974

RsvP: Call 845-753-2840 or e-mail: [email protected] Please respond by March 9th

Vertep presented by the students of the ukrainian Heritage school at st. vladimir’sukrainian Catholic Cathedral in stamford, Ct

the students of the ukrainian Music studio in stamford, Ct

the Choir of st. vladimir Cathedral, stamford, Ct, under the direction of Mr.Mykola Maksymiuk

the seminarians of st. Basil seminary, stamford, Ct

Heaven and earth now sing in triumph, angels and people join in celebration.“Nebo i Zemlya” carol

the national Catholic sisters Week is an annual celebra-tion that began in 2014 to honor women religious with a seriesof events that instruct, enlighten, and bring greater focus onthe lives of these women. the journey of seeking god, who isalways seeking us, is a vocation of each Christian. However,the way we do that is unique to each one: Married Life, singleLife, Priesthood, or Consecrated Life.

the sisters servants of Mary immaculate invite you to joinus on the dates below to spend time with us: in prayer, sharingof a meal, playing games with us, as some of the ssMis sharethe story of their lives that led them to become sisterservants.


From tragedy to triumphsPiRituaLity CoLuMn

by Msgr. John Squiller

“Remember, O our Savior, thefathers, and forefathers, grandfa-thers and ancestors from the first tothe last” (4th Ode of the Canon inthe Matins of Saturday of Meatfare).

Holy Church, as theMystical Body of Christ, unitesall her faithful whether here onearth or in heaven or in purgato-ry where they are making repa-ration for faults committed inthis life. thus we speak of theChurch Militant, the Churchtriumphant and the Churchsuffering. all the members ofthis threefold Church are joinedtogether by the same bond oflove of god and of neighbor.this union of the faithful onearth, the blessed in heaven andthe suffering souls in purgatory,we call the Communion ofsaints. this dogma teaches thatthe blessed in heaven can and dohelp those on earth and those inpurgatory by interceding forthem before god, while those inpurgatory can pray for us, butcannot help themselves, becausetheir time of meriting hasalready ended. However, we onearth can assist them by ourprayers, good works and, aboveall, by the sacrifice of the DivineLiturgy.

the ancient Church prac-tice of praying for those whohave departed into eternity isbased on this dogma of theCommunion of saints. Referringto this practice, the secondvatican Council in the decree

“On the Church” says: “Fully con-scious of this communion of thewhole Mystical Body of Jesus Christ,the pilgrim Church from the veryfirst ages of the Christian religionhas cultivated with great piety thememory of the dead.” (§50)

although the Churchremembers the souls of thedeparted faithful in her dailyprayers and services, neverthe-less, like a good Mother, she stillassigns special days in theLiturgical year on which shecommemorates and prays forthem. these days are calledsouls’ Days or memorial days.

aLL-souLs satuRDays1. Saturday – a day of prayer

for departed souls.in the Liturgical year not

only is every day dedicated tosome festival or saint, but alsoeach weekday has its ownpatron.

on Monday, holy Churchpays homage to the angelicchoirs, who occupy first place inheaven next to the most HolyMother of god. tuesday is ded-icated to st. John the Baptist,the symbol of all the prophets.Wednesday commemorates thebetrayal of Jesus Christ and thebeginning of His passion, andalso venerates the life-givingCross on which He died. onthursday, the Church veneratesthe holy apostles and st.nicholas. on Friday, she cele-brates the memory of the pas-sion of Christ and His death onthe Cross.

on saturday, god restedafter He created the world andJesus Christ rested in the tomb,after having accomplished thesalvation of the world; hence,saturday became the symbol ofeternal rest and happiness ingod. For this reason, theChurch dedicates saturday to allthe souls, who have gone intoeternity, but have not yetentered into eternal rest withthe Blessed in heaven. theBlessed Mother of god does not

have any special day in the weekdedicated to Her, because theChurch venerates Her every dayof the week in Her services.three days in the week—Wednesday, Friday and sunday— the most Pure virgin Mary is

glorified in a special mannerbecause of her active participa-tion in the sufferings, death, andResurrection of Jesus Christ.

2. Meatfare SaturdayBesides commemorating the

faithful departed every saturdayof the week, the Church setaside certain saturdays in theLiturgical year whose servicesare exclusively dedicated to thecommemoration of the depart-ed and to prayers for them.these saturdays are called

memorial saturdays, or all-souls’ saturdays. thesesaturdays include the saturdaybefore Meatfare sunday, the sec-ond, third and fourth saturdaysof the great Fast and thesaturday before Pentecost

sunday.Meatfare sunday commem-

orates the Last Judgment. Forthis reason, on the precedingsaturday we pray “for allChristians who have fallen asleepfrom time immemorial”, that is, forall those who have died or per-ished at any time or place, andfor whom perhaps no one prays,so that they all may stand, onthe day of the Last Judgment, atthe right hand of the eternalJudge.3. The Second, Third andFourth Saturdays of the

Great Fastthe great Fast is not only a

time for fasting and penance,but also a time for praying forthe departed souls. For this pur-pose, three saturdays during theLenten season are dedicated tothe memory of the departed. inearlier times during the greatFast, the Divine Liturgy was cel-ebrated only on saturday andsunday, while on the other daysonly the Liturgy of thePresanctified gifts was offered.But that the departed soulsmight not be deprived of thegraces and merits of the DivineLiturgy, during the great Fast,saturday was designated espe-cially for the commemoration ofthe dead.

“Grant rest, O Christ, to thedeparted soul of your servant, wherethere is no pain, nor sorrow ormourning, but life everlasting”(Kontakion for the Deceased). v

the greatest tragedy in thelife of our Lord Jesus Christ,namely, His Passion andDeath on the Cross, was, bythe Divine Will, the veryoccasion of His greatest tri-umph, that being ourRedemption and Hisglorious Resurrection.

and so too it can be foryou, His faithful follower. Forwhatever is your greatesttragedy, namely, a prolongedcross of mental/physical suf-fering, could, by the DivineWill, be the very occasion ofyour greatest triumph, name-ly, the reception of the specialgrace needed to attain theultimate goal—eternal salva-tion!

therefore, always keep inthe state of sanctifying grace,

and every morning upon aris-ing make a Morning offering,offering up for love of god,all your prayers, good works,amateur athletics, and suffer-ings of the day. By so doing,you will earn for yourself asupernatural merit—anincrease of sanctifying gracetogether with a correspondingmeasure of glory and happi-ness in heaven.

Furthermore, pray eachday for the grace of final per-severance, and persevere,always recalling the words ofour Lord: “… he who has perse-vered to the end will be saved”(Mt 10:22).

a prolonged cross of phys-ical suffering will eventuallyterminate in time—and then,happiness in heaven FoReveR! v

souls’ Daysfrom A BYZANTINE RITE LITURGICAL YEAR by Julian Katrij, OSBM

Representing the Philadelphiaarcheparchy and the Metropolia ofukrainian Catholics in the united states,as well as the ukrainian Catholicuniversity community in Lviv ukraine, ihold vigil and pray god: "Never again!"

the 75th anniversary of the liberationof the auschwitz nazi concentrationcamp is a solemn and mournful opportu-nity to reflect upon man’s capacity forevil.

Human sin has caused untold suffer-ing in history. the Holocaust is an arche-type of this sinful capacity. the shoah isa quintessential sign of the potential ofhuman depravity. evil is real. it needs tobe named and confronted.

the nazi crimes and those of theircollaborators are to be condemned, aswell as all antisemitism that regrettably israising its ugly head in our country and inmany countries of the world.

We stand together with the Jews ofthe world and with all victims of geno-cide, violence, totalitarianism, and inhu-mane ideologies. We pray for all living,those yet unborn and especially for thechildren of the world that they may know

the fullness life, liberty, justice, andpeace.

May each one of us, where we live andwork, witness to the gift of human digni-ty that god gives us. all of us. no matterwhat our race, religion, nationality, gen-der, or disability.

May we speak and write, think andact in ways that counter hate. May webuild bridges, not walls. May the love ofour faith be the true creed of our life.

this is our hope: “O Lord, we pray you:Never again!”

on this day of remembrance let uspause to honor all those who perished,and those who heroically sought to savethe condemned.

January 27, 2020, international day ofcommemoration in memory of the vic-tims of the Holocaust.

eternal memory! Вічная пам’ять!

+Borys Gudziakarchbishop of Philadelphia andMetropolitan of the united states for

ukrainian Catholics

on the 75th anniversary of the Liberation of auschwitz and international Holocaust

Remembrance DayStatement of Metropolitan-Archbishop Borys Gudziak

Ukrainian Catholic Archeparchy of Philadelphia

Monsignor John squiller, stL, a priest for 63 years,has rendered service in the eparchy of stamford in a vari-ety of assignments. He has served many years both inparish ministry and seminary formation.

Currently Monsignor resides at st. Basil seminaryand still teaches or tutors, as needed.

Стемфорд, Коннектикут

ОФІЦІЙНЕ ВиДАННя СТЕМФОРДСьКОї ЄПАРХІї УКРАїНСьКОї ГРЕКО-КАТОлиЦьКОї ЦЕРКВи В США

СівачРік XXXVIII; Число 2 23 лютого, 2020

Пастирське Послання Ієрархів Української КатолицькоїЦеркви в Сполучених Штатах Америки на Великий Піст

Всечеснішому Духовенству, Преподобному Монашеству, Семінаристам, Нашим Дорогим Вірним

“Відчини мені двері покаяння, Життєдавче, – молиться зранку дух мійу святім твоїм храмі, бо вся моя тілесна храмина осквернена;

але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.”Неділя Митаря і Фарисея – Утреня

Цими словами насзапрошено розпочатиВеликопосну мандрівку.Відчиняються двері по-каяння! РозпочинаєтьсяВеликий піст! Щороку цейчас посту є благодатним,як для кожного з насзокрема, так і для нашихродин, церковних спіль-нот, усіх, які беремо участьу цій духовній подорожі.Він є приготуванням домайбутнього життя, доСвітлого Воскресіння.Покаяння для нас людей –це свідома переміна серця,розуму та самого змістунашого життя. Ось щолежить в основі Великогопосту.

У цьому великопосномупаломництві ми готуємосядо славного празникаВоскресіння нашого Гос-пода. Щодня ми визнаємонеобхідність покаятися,промовляючи Великопос-ну молитву святогоЕфрема Сирійського: “Так,Господи Царю, дозвольмені бачити гріхи мої і неосуджувати моїх братів ісестер, бо ти благословен-ний на віки віків. Амінь”.Молячись, визнаємо те, щолише увійшовши в «пусте-лю власного серця» і, роз-важаючи в своїй душі, здій-снюємо перший крок нашляху до покаяння танаближаємося до порож-нього гробу Господнього удень Пасхи.

Протягом ВеликогоПосту ми отримуємо мож-ливість шукати звільненнявід тих речей, які, з нашого

дозволу, часто несвідомо,тримають нас у полоні, алевсе-таки не мають реальноївлади над нами. Зараз, про-тягом сорока днів, переднами стоїть завданняпозбуватися наших при-страстей, нашої над-мірної зайнятості,гордості, ревнощів тагніву. Тепер ми впев-нені, що двері по-каяння відчиняютьсяперед тими, хто сту-кає.

Під час Великогопосту наша молитва,піст і милостиняздатні змінити нашежиття та життя ото-чуючих. Покаяння,однак, ніколи не слідрозглядати, як нашудуховну практику, якаготує нас лише доПразника Пасхи. По-каяння є у центрінашого духовногожиття. Покаяння – ценаше постійне і що-денне змагання.

Ми вступаємо нашлях Великопосногопаломництва, як індивіду-ально, так і спільно ізнашими родинами, цер-ковними спільнотами, ра-зом стоїмо біля дверейпокаяння, стукаємо та бла-гаємо Життєдавця вивестинас із пустелі нашогожиття у радість буття зБогом.

У цій подорожі, від-кривши очі та звільнившисерця від усього, що насобтяжує, ми можемо ітислідом за Христом. Ми

зможемо побачити в ново-му світлі людей навколонас. Ми зможемо уважновислухати потребуючих,тих, хто переживає певнужиттєву кризу у нашихспільнотах. Ми зможемо

жити нашим христи-янським покликанням,щоб проповідувати ДобруНовину про Христа, статимісіонерами та місійнимиспільнотами, які є відкри-тими та гостинними, якдля своїх вірних, так і дляінших. Ми повинні про-являти дух служіння донаших найближчих – бра-тів та сестер, матерів, бать-ків, парафіян та водночасдо тих незнайомців, яких

зустрічаємо вперше. Намслід пам’ятати, що середнас є також і такі, щовідійшли від Церкви черезрізноманітні причини, абоне відвідують храм, можли-во тому, що їх ніхто не

запросив, сказавши:«Прийди та поди-вись!» (Ів. 1:46)

Великий піст – цеблагословенний часдля усіх добрих почи-нань, щоб жити уєдності з нашою цер-ковною спільнотою,яка сповнена єван-гельської радості таблагочестивого жит-тя. Наше духовнежиття буде ознакоюБожої присутності усвіті, коли ми черезмолитву та служінняіншим голоситимемоДобру Новину. ЦяВеликопосна манд-рівка дозволяє намторкнутися всіх ас-пектів нашого духов-ного життя, нашоїцерковної спільнотита у ширшому зна-

ченні охоплює повнотухристиянського життя. Небіймося радісно розпочатицю духовну подорожВеликого посту, щоб уВеликий понеділок Страс-ного тижня ми змогли зоновленим духом тащирим серцем заспівати:“Світлицю твою, Спасемій, бачу прикрашену, алеодежі не маю, щоб до неїввійти. Дай, Світлодавче,осяйність одінню душімоєї і спаси мене.”

Великий Понеділок –Світильний

Нехай Бог благосло-вить нашу Великопоснумандрівку до славногоПразника ВоскресінняХристового!

+ВисокопреосвященнийБорис Ґудзяк

Митрополит УкраїнськоїКатолицької Церкви у

СШААрхиєпископ

Філадельфійський дляУкpаїнців

+ПреосвященнийПавло Хомницький,

ЧСВВЄпископ Стемфордської

єпархії

+ПреосвященнииВенедикт Алексійчук

Єпископ Чиказькоі єпархіісвятого Миколая

+ПреосвященнийБогдан Данило (автор)Єпископ Пармської єпар-

хії святого Йосафата

+ПреосвященнииАндрій Рабій

Єпископ-ПомічникФіладельфіиськии

Великий Піст 2020 р. Б.

Сівачсторінка 6, 23 лютого, 2020

18 січня 2020 - Коляда у владики

На фото: світлини із святкування Коляди в семінарії Св. Василія у Стемфорді, КТ

Золотий ювілей подружнього життяПершого вересня 2019

наші найдорожчі батьки о.Степан та Орися яновськісвяткували 50-ліття одру-ження!

Вітаємо їх з цією над-звичайною подією і бажає-мо їм здоров’я якнайбіль-ше, радості, любові, хайБожа ласка сходить на нихще в продовж довгих років.

В першу чергу дякуємонашим батькам за повсяк-часні молитви і турботу!

Низький Вам уклін!Дякуємо всечесному

отцю Роману Голембі який

відслужив чин благосло-вення подружжя в церквісв. Михайла в New Haven, атакож всечесним отцямЕдварду Йонгу, ТеодоруЧабалі, Іванові Терлець-кому, Іванові Мазурику,Петру Шишці за співслу-жіння .

Дякуємо всім гостям,рідним, друзям, які розді-лили з нами цю прекраснуподію.

З повагою,

Діти, невістки, зять і внуки

Сівач сторінка 7, 23 лютого, 2020

“Різдвяне Диво”: від Вифлеєму до ланкастеру через АсторіюНова Газета: Оля Федів

«Американською дорогою доВифлеєму» можна назвати недав-ню різдвяну подорож 44-х пара-фіян Української греко-католиць-кої церкви Чесного Хреста, що внью-йоркській Асторії, разом зпарохом-отцем Кирилом Іщуком.

Ця дорога пролягла від столи-ці світу - Нью-Йорка до пенсиль-ванського містечка Ронкс, у зна-менитій окрузі ланкастер, до зна-кового театру Sight & Sound, насцені якого впродовж багатьохдесятиліть оживає Біблія.

Ми, більш як чотири десяткиприхожан, виїхали від воріт рідноїцеркви Чесного Хреста ранньогогрудневого ранку, благословеннісвоїм отцем-парохом Кирилом,який вирушив разом з нами, окри-лені, немов діти в різдвяну пору,тому що попереду нас очікувалатеатралізована вистава «Miracle ofChristmas» («Різдвяне диво»).

Тригодинна поїздка видалася бнам багато довшою й втомливі-шою, якби не пані Наталя-Богуслава (Гришко), котра всюдорогу підносила наш дух, веланас молитовно, задавала тон уколяді. Ця дорога стала своєрід-ною прелюдією, гідною величібудівлі перед якою зупинився нашавтобус, коли водій оголосив, що«ось ми й приїхали».

Ще більш вражаючим, ніж зов-нішній вигляд театру, був йогоінтер’єр – вестибюль, декорова-ний біблійними сюжетами, віталь-ня зі стилізованими масивнимискелями, пальмами, палаючимисмолоскипами, високими, яскра-вими полотнищами, розгорнути-ми від від підлоги до стелі.

Зала, яка вміщує понад 2 тисячіглядачів, переповнена, в очікуван-ні. Ми – не виняток. Тому щопоставити виставу про ІсусаХриста на сучасній сцені - це роз-повісти людям ХХІ століття проних самих – від їхнього народжен-

ня понад дві тисячі років тому досьогодні.

З перших хвилин вистави миперенеслися до Назарету, де виро-стала Преблагословенна Марія,Мати Ісуса, потім були свідками їїзустрічі з архангелом біля джере-ла Благовіщення, потому разом зЙосифом переймалися його диле-мою й чули слова Ангела, щоявився йому уві сні... Актори непросто блискуче грали свої ролі, ажили ними. Ми милуватися чудо-вими костюмами, захоплювалисяталановитою музикою, піснями,які звучали зі сцени, а творцівистави дивували нас уже новимирежисерськими знахідками - бічнізавіси, замасковані під стіни, під-нялися вгору й те, що спочаткубуло схоже на стандартну теат-ральну сцену, раптово перетвори-лося на тривимірну дивовижнупанораму з чудовими декораціямий дійство набуло зовсім іншогоформату та звучання.

У виставі беруть участь вівці,ягнята, віслючки, лами і навітьверблюди – живі. Треба було бачи-ти очі дітей і чути їхнє захоплен-ня, коли ці «живі актори» проходи-ли поміж рядами глядачів. А якевидовище охопило всіх нас, колиПречиста Діва Марія їхала на віс-лючкові (живому!) разом зЙосифом до Вифлеєму, щобвстигнути на перепис населення!Здавалося, це не їх, а кожного знас застала темна ніч у чужомумісті, і це не їм, а кожному з насніде в цьому світі прихилитиголову, хіба що в убогій стаєнці-ні, посеред худоби... І раптом...високо в небі, над Вифлеємом,спалахнула яскрава зоря. Йтисячі ангелів заспівали"Осанна". Вони літали прямонад нашими головами, немовциркові акробати (блискучірежисерські знахідки!). Пас-тушки з отарами (живими!),

тріумфальна хода трьох царів здарами на верблюдах (живих!)...Здавалось, що ця надзвичайнаподія сталася не понад 2000 роківтому, а відбувається зараз, у цеймомент, і ми – її свідки й учасникиводночас.

Почувши фінальну мелодіювистави, глядачі ще кілька секундсиділи, завмерши, а потому, немовпо команді, піднялися зі своїхмісць і вітали акторів довгимиоплесками, стоячи.

З духовним піднесенням, вели-ким припливом енергії, в прекрас-ному настрої ми полишали гля-дацьку залу. Раділи за наших одно-вірців із нью-йоркської церкви Св.Юра, які все-таки встигли побачи-ти бодай другу частину цього дій-ства, (бо їхній автобус дорогою доланкастера поламався й запізнив-ся на початок вистави). Маємонадію, що незабаром разом поїде-мо до театру знову - на виставу"Цариця Естер".

Своїми враженнями від«Містерії Різдва» ми почали діли-тися вже під час спільного обіду вресторані «Miller’s», в околиці, деживуть переважно еміші (AmishCounty), продовжили дорогоюдодому, живемо тими враження-ми досі.

«Різдвяне диво» по вінця напов-нило наші душі умиротворенням,надією, любов’ю... Тому що такі

спільні мандрівки не лишеєднають нашу християнську гро-маду, а й наповнюють наше життявеликим сенсом.

Парафіяльна громада церквиЧесного Хреста сердечно вдячнасвоєму отцю-пароху Кирилу – запідтримку цієї подорожі й благо-словення, а також її організаторамі помічникам: Марії Пасці, НаталіГришко, ярославі Пристай тавсім, хто розділив разом з намивідчуття величності моментународження Ісуса Христа. УВифлеємі. І в кожному з нас.

ДовідкаThe Sight & Sound Theatres

(дослівно –« Зір і Звук») – компаніяродини Ешельмен, яка складаєть-ся з двох театрів, що діють у містіРонкс (штат Пенсильванія) таБренсоні (штат Мізурі, і реперту-ар яких базується виключно наісторіях Біблії та Євангелій.

її головний засновник ГленнЕшельмен виріс на молочнійфермі в окрузі ланкастер (штатПенсильванія в родині менонітів,малював пейзажі, цікавився фото-графією, після успішних фотопре-зентацій-показів у місцевій церк-ві, в 1976 році разом з дружиноюШирлі відкрив театр «Жива вода»,який став прообразом сучасногоSight & Sound. Після того, як у1997-му році пожежа знищила роз-важальний центр Ешельманів, у1999-му Ешельмени побудували вПенсильванії новий - на 2 тисячімісць з гігантською (на ній можепомітитися 4-поверховий буди-нок) панорамною сценою, якаобертається довкола осі, й сучас-ними відео-ефектами.

У 2008 році було відкрито дру-гий такий театр у місті Бренсок(штат Мізурі).

The Sight & Sound Theatresзалишається родинним бізнесом,у якому зайнято понад 600 праців-ників. За час своєї діяльності Sight& Sound представив біблійнівистави для більш ніж 23 мільйо-нів осіб.

Інтернет-сторінка театру:www.sight-sound.com

Парафіяни церкви Чесного Хреста після перегляду різдвяної вистави

Театр Sight & Sound


“Возвеселімся” з “Думкою”!Нова Газета: Катерина Боруш

19 січня, в день ХрещенняГосподнього, парафіяльна громадаУкраїнської греко-католицькоїцеркви Св. Архистратига Михаїлав Йонкерсі (штат Нью-Йорк)завершила цикл релігійних зимо-вих свят архиєрейською службоюБожою, просфорою та концертомзнаменитого нью-йоркського хору«Думка».

Архиєрейську службу Божуочолив владика Павло (Хомниць-кий), єпарх Стемфордський, успівслужінні з отцем-парохомКирилом (Анґеловим), священни-ком цієї ж парафії, отцем ВасилемБегаєм та отцем БогданомТимчишиним, доктором богос-ловських наук, ректором семінаріїСв. Василія в Стемфорді (штатКонектикут).

Церковна зала, балкон, прицер-ковна вітальня-притвор, парку-вальний майданчик були заповненівщерть – не вистачало не лишесидячих місць, а й стоячих.

Численні парафіяни та гостіприйшли сюди, щоб разом помо-литися, набрати в день Водохрещасвяченої води, розділили з духів-ництвом Різдвяну просфору, заспільною трапезою ще раз подяку-вати Всевишньому за прожитийрік і попросити благословення нарік, що вже розпочався.

Святкування возвеличив своєюприсутністю й участю нью-йорк-ський хор «Думка» зі своєю хоро-вою студією «Молода думка»(головним спонсором цього колек-тиву вже багато років виступає

Федеральна кредитова кооперати-ва «Самопоміч» в Нью-Йорку).Найстарший парафіянин церкви,почесний президент кредитівкиСУМА-Йонкерс Володимир Ко-зіцький (торік, у вересні, громадавідсвяткувала 95-ліття з дня йогонародження) потім, вітаючишановних гостей, скаже: «У менебуло таке відчуття, ніби я вже нанебі й довкола мене співають анге-ли». І в цьому жартівливому ком-пліменті є великий зміст. Замістьпередбачуваних сорока хвилин,концерт на Водохреща звучавгодину й слухачі, влаштувавши,стоячи, овації, ще довго не відпус-кали «Думку» з храму.

Особливих оплесків заслуживзнаменитий «Щедрик». У «Думки»він – неповторний, особливий, уабсолютно несподіваному звучан-ні.

- Ідея такого «Щедрика» - свого,неповторного, «думкарського» -з’явилася три роки, коли ми поча-ли працювати зі своєю дитячоюстудією «Молода думка», - розповівнашому тижневику ВасильГречинський, дириґент і художнійкерівник цього колективу. – УМиколи леонтовича є традиційна,всесвітньо відома обробка цьогонародного твору і для жіночого, йдля мішаного хору, однак хотілосяб урізноманітнити її. Ми вже кіль-ка років успішно співпрацюємо зкиївським музикантом-аранжу-вальником Олександром Єрчен-ком (він робить аранжування для«Молодої думки»; наприклад, наша

«Ко-ломийка» - це його інтерпре-тація). Але він спочатку навіть слу-хати не хотів - мовляв, як можна«зазіхати на класику», класичноголеонтовича?! Тоді я запропонувавйому зберегти класичну версію,але доповнювати її сучасним мело-дійним матеріалом, який поєднавби і «дорослу» «Думку», і «молоду».Й він це зробив: у нашому«Щедрику» поєдналися і жіночий(сопрано, альт), і мішаний, і дитя-чий хори. До того ж, «Щедрик»традиційно лунає акапельно, унашому ж варіанті звучать і струн-ний квартет, і концертні дзвони, ібандури, і сопілка. Вперше в тако-му аранжуванні з цим твором мивиступили торік, цього ж року миввели його в різдвяну програму,вже зробили його аудіозапис, пра-цюємо над відео, хочемо знятитакож кліп. Тому що наступногороку, 5 жовтня 2021-го, виповню-ється 100 років, відколи україн-ський «Щедрик» прозвучав упершев Нью-Йорку.

Хор «Думка» розпочав свій2019-2020-й різдвяний цикл 8 груд-ня - традиційним святковим висту-пом у головній нью-йоркськійкатедрі - соборі Святого Патрика,продовжив концертом 17-го груд-ня в Українському інститутіАмерики й концертною програ-мою «Возвелімся!» 12 грудня в цер-кві Святого Юра в Нью-Йорку, азавершив 19 січня – в церквіСвятого Архистратига Михаїла вЙонкерсі.

Разом з хористами в Йонкерсі

виступали також струнний квар-тет у складі Ірини Кіт, АнастасіїАнтонів, Александріани Бояновоїта Іди Соренсен, лунали концертніцерковні дзвони (Андрій Мілявсь-кий), сопілка та флейта (ВасильЧорний), бандури (Наталя Де-мочко й Дарія Войтович). Слухачізахоплено вітали солістів: Романалітепло, Миколу луцака, АндріяҐавдановича, Тетяну лапковську,Дарію Войтович, Анну Косачевичта концертмейстра – ларисуҐутникевич. Ведуча концертуСвітлана Махно додала до музич-но-пісенного звучання ще йпоетичної мелодики та філософії,артистично вплітаючи в концер-тну програму різдвяно-новорічнівірші.

«Ми любимо приїздити доЙонкерсу, любимо виступати вцеркві Святого АрхистратигаМихаїла, бо відчуваємо тут особ-ливе ставлення – дуже тепле,людяне, гостинне – й стараємосявідповідати взаємністю», - сказавВасиль Гречинський, дякуючипарафіяльній громаді, отцю-паро-ху, управі кредитівки СУМА-Йонкерс, індивідуальним доброді-ям-спонсорам – за підтримку йпошанування кращих українськихтрадицій. У свою чергу, настоя-тель храму, о.Кирило запросив«Думку», концертний графік якоїстає дедалі щільнішим, бутипочесним гостем ювілейного свят-кування з нагоди 125-ліття храму,яке українська громада відзначати-ме зовсім скоро - в 2024 році.

Виступ хору “Думка” в цекрві Св. Архистратига Михаїла, Йонкерс, НЙ


У цьому дописі поведемо корот-ку розмову про подвійну місію ІсусаХриста у Новому Завіті, а саме: спа-сіння людської душі та зціленняєства людини з наголосом на другускладову. Висвітлимо природу, засо-би та мету зцілення людських недугу служінні Ісуса з Назарету таХристових Апостолів у ранній церк-ві. У наступній статті подамо бого-словську інтерпретацію Ісусовогослужіння здоров'ю людини та прак-тичні рекомендації щодо тепе-рішнього служіння вірним по нашихпарафіях.

Служіння Ісуса Христа Здоров'юЛюдини:

На початку нашого розважаннянад особою Ісуса Христа, якСпасителя i Цілителя, та Його слу-жіння слід зразу нагогосити, що мибудемо вживати як богословськийтак і антропологічний підходи.Згідно науки Церкви Ісус Христосмаю подвійну природу: Божу ілюдську. Ісус є Сином Божим(Другою Особою Пресвятоі Трійці)і Сином людським. Коли говоримопро Ісуса, сина Марії, слід розгляда-ти і брати під увагу історичне, куль-турне та релігійне середовище уякому відбувалося Його служіння.На протязі всієї історії христи-янства богослови та науковці на свійспосіб старалися пояснити якимсаме чином і якою силою Ісус чинивакти зцілення, яких нараховуємоблизько п’ятдeсят. Для богословівце було надто легке завдання. Ісус єправдивий Бог – значить зцілювавхворих від важких недуг миттєво ібезповоротно своєю божественноюсилою, якій підвладні природнізакони включаючи і хвороби.Крапка – кінець дискусії. Для нау-ковців-антропологів це було і зали-шається більш важчим завданням.Згідно антропологічного підходуІсус, як равин – учитель діяв такожяк і народний цілитель вживаючи натой час загальноприйняті засоби, асаме: молитву, запевнення прощен-ня гріхів, благословення олією,накладання рук (Марко 1:41), вжи-вання слюни (Марко 8:23), глиниземлі (Іван 9:6), наказів talitha cumi -дівчино встань (Марко 5:41), eph-phatha – будьте відкритими (Марко7:34). Ісус простягав спасаючу рукудопомоги всім, хто до нього звертав-ся не зважаючи на вид недуги, соці-альний статус особи, національністьтощо.

Ісус з Назарету відкриваєтьсянам у євангельських оповідання насторінках Нового Завіту як подоро-жуючий учитель - равин. Особливийучитель, який одночасно шануєЗакон Мойсея і запрошує своїх учнівдо більш глибшого, інтимного і

ширшого розуміння Бога Отця(ягве), якого ніжно вже називаєАВВА, тобто татком. На початкусвого служіння Ісус чітко і урочи-сто заявив про єдність і тяглістьСтарого і Нового Завітів, промету і місію Його приходу наземлю до людей. “Не подумайте,ніби я руйнувати Закон чиПророків прийшов, я не руйнува-ти прийшов, але виконати.Поправді ж кажу вам: доки небо йземля не минеться, ані йотаєдина, ані жоден значок із Законуне минеться, аж поки не збудеть-ся все”. (Матей 5:17-18). У СтаромуЗавіті ім'я людини мало великесимволічне значення за якимскривалось суть, характер і місія

особи, якій надавали те чи інше ім'я.Ім'я юдея несло певне послання доспільноти і певне очікування з бокуособи щодо її вкладу для загальногодобра. Пречиста Діва Марія далаім'я Ісусові, згідно послання з небесАрхангела Гавриїла у митьБлаговіщення. ”І, ввійшовши до неї,промовив: Радій, благодатная,Господь із тобою! Ти благословеннаміж жінками! Вона ж затривожиласьсловом, та й стала роздумувати, щоб то значило це привітання. Ангелпромовив до неї: Не бійся, Маріє, бов Бога благодать ти знайшла! І осьти в утробі зачнеш, і Сина породиш,і даси Йому ймення Ісус. Він же будеВеликий, і Сином Всевишнього зва-ний, і Господь Бог дасть Йому пре-стіл Його батька Давида “(лука 1:28-32). Ім'я Ісус (Єшуа) у єврейськіймові буквально означає ягве - є спа-сіння, той що спасає і зцілює.Апостоли, згідно старозавітньогорозуміння та пророцтва, вбачали вособі Ісуса з Назарету обіцяногоМесію, який забезпечить людям спа-сіння (визволення) та зцілення відїхніх недуг. “Коли ж настав вечір,привели до Нього багатьох біснува-тих, і Він вигнав духів словом і зці-лив усіх недужих, щоб справдилосясказане пророком Ісаєю, який гово-рить: Він узяв на Себе недуги наші іпоніс хвороби”. (Матей 8:16,17). “...Іранами Його ми зцілилися”(Ісая53:5). Тому не дивно, що Ісус у своє-му служінні зосереджувався не тіль-ки на проповіді Божого Слова, але йзціленню хворих людей. Ці два видислужіння, душі і тілу, мали однаковувартість для Ісуса. Перед Ісусомстояла цілісна особа з неподіленимєством тут на землі, а відтак й у віч-ності у небі.

Коли розглядаємо служіння ІсусХриста треба брати під увагу, якбуло зазначено вище, культурнесередовище Святої Землі, яка булана той час окупована РимськоюІмперією. Римська окупація при-внесла на землі юдеїв римсько -геленську культуру, торгівлю, новумову спілкування, нові ідеї і накінець різні медичні практики.Відомо, що у часах Старого Завіту немогло бути лікарів як таких, бо тіль-ки ягве в очах юдеїв був одним іостаточним лікарем - цілителемлюдини. У текстах Нового Завітувже згадується про функціонуваннялікарів серед юдеїв. “А жінка одна,що дванадцять років хворою на кро-вотечу була, що ніхто (з лікарів)оздоровити не міг її, підійшовшиззаду, доторкнулась до краю одежіЙого, і хвилі тієї спинилася їй кро-вотеча”. (лука 8:43). Святий АпостолПавло згадує Апостола луку яксвого улюбленого лікаря. “Вітає вастакож… лука, улюблений лікар” (До

Колосян 4:12 -14).Отже, тепер стає зрозумілим з

антропологічної сторони, чому Ісус,як учитель – равин, відкрито почавчинити акти зцілення. Це окремеслужіння здоров’ю ставало вжезагальноприйнятим у цьому новомудля Палестини культурному та істо-ричному середовищі. Тут ми бачимоочевидну зміну наголосу у служінніІсуса, а саме від профілактики(Закон левітів) захворювань до їхвже зцілення. “Закон бо був данийвід Мойсея, Благодать же й істинаприйшла через Ісуса Христа”. (Йоан1,17). Ісус посвятив своє життя у слу-жінні людям у повноті - зцілюючиїхні недуги і повертаючи їм здоров’ята даючи надію на спасіння душлюдських через свою жертву на хре-сті Голгофти та відтак славнеВоскресіння до вічного життя. Тутслід знову наголосити, що зціленнялюдських недуг було поряд зі спасін-ням людської душі центральним уйого служінні, а не другорядним.Традиційне пояснення деяких бого-словів, що Ісус творив акти зцілен-ня, щоб тільки доказати людям, щовін був очікуваним Месією не витри-мує критики. Зворотно, Ісус зцілю-вав людські недуги з внутрішньогопочуття милосердя та співчуття улюдських терпіннях. У багатьохвипадках після актів зцілення Ісуспросив людей не розголошуватипро це диво по всій окрузі.

Слід згадати, що кожного разуперед тим як зцілити ту чи іншуособу Ісус вимагав від них сильної іневідкладної віри у Його здатністьоздоровити. “В той час, як Ісус від-ходив, слідом за ним пішли два сліп-ці, кричачи: Помилуй нас, синуДавидів! І коли він увійшов до хати,сліпці приступили до нього, і вінспитав їх: Чи віруєте, що я можу цезробити? Так, Господи! – вони йомукажуть. Тоді він доторкнувся доїхніх очей, кажучи: Нехай вам ста-неться за вашою вірою! І відкрилисьїхні очі. Ісус суворо наказав їм:Глядіть, щоб ніхто не знав про це.Та вони, вийшовши, розголосилипро нього чутку по всій країні”.(Матей 9, 27-35). Одночасно, єван-гельські тексти свідчать, щоХристос не зміг оздоровити людей зЙого околиць. Христос спокійно нацю реальність відповів, що важкобути пророком у своїй батьківщині.“Прибувши в свою батьківщину, віннавчав їх у їхній синагозі, так щовони дивувалися і говорили:“Звідкіля в нього ця мудрість і силачудодійна? Хіба він не син теслі?Хіба не його мати зветься Марія, айого брати: яків, Йосиф, Симон таЮда? І його сестри хіба не всі міжнами? Звідки ж воно йому це все?”7 Івони брали йому це за зле. Ісус жесказав їм: “Пророк не має пошанилише в своїй батьківщині та в себевдома”. І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри”. (Матей 3:54-58)

Ісус ніколи не вказував на Бога,як причину хворіб на відміну від ста-розавітного розуміння, а саме: Богягве як дарує життя і здоров’я так ікарає смертю чи хворобами людинуза моральні переступи. Це вже булареволюція у погляді на причини хво-ріб і страждання людини. Ісус наго-лошує, що він прийшов у світ, щобзвільнити людину від пут сатани -диявола (слово диявол у перекладі згрецької мови - той, що ділить),який віддаляє людину від Бога. Вочах Ісуса недуги є тимчасові хво-робливі стани з яких можна вийти.

Тому кожного разу коли Ісус бачивхвору людину то зразу зціляв її іповертав до життя. ‘я прийшов, щобви мали життя сповна”. (Йоан 10,10).

Служіння Здоров’ю Вірним РанньоїЦеркви Христовими Апостолами:

Не зважаючи на те, що тема при-ходу Царства Божого є домінант-ною у Новому Завіті, тема здоров'ялюдини і її зцілення від недуг такожвагомо представлена і у розвоїранньої церкви. Особисте здоров'ята зцілення від тяжких невилікова-них хворіб рідних і близьких буловажливим спонукаючим факторомдля людей ставати учнями або при-хильниками Ісуса з Назарету.Наприклад, Святий Апостол Петрочерез спонтанне оздоровлення одні-єї хворої людини, призиваючи тіль-ки святе ім'я Ісуса, зміг навернутитисячі людей до Христа. Ми може-мо чітко побачити, що у більшостівипадків євангельські історії зцілен-ня представляють людей, які прихо-дять до Христа саме через потребузцілення, а не шукання ЦарстваБожого тепер чи в есхатоні. Жінка,яка торкається краю одежі Ісуса нешукає і не питає про Царство Боже,а лише бажає зцілитися – позбутисяхвороби (Mарко 5:25-34). Римськийсотник також не питає Христа продеталі Його науки, а зразу проситьоздоровити його вмираючого слугу -воїна. (лука 7:1-10). Батьки нещасно-го сина, який був опанований злимдухом, також не питають Ісуса проприйдешнє Царство Боже, але бла-гають Ісуса перш за все оздоровитиїхнього сина, тут і тепер. НавітьСвятий Апостол Павло згадує улисті до Галатів про його зустріч зХристом по дорозі до Дамаску післяякої він осліп, а відтак і прозрівчерез ласку Господа: “Ви знаєте, щовперше я прибув до вас тому що бувхворим і y немочі тіла свого, я про-повідував Добру Новину (До Галатів4:13)”. Слід признати, що раннюцеркву формували і розвивалилюди, які отримали ласку зціленнявід своїх недуг, які завдавали їмболю, страждання та доводили дорозпачу. Після одужання людинаставала ревним послідовникомХриста та з духом вдячності ширилату добру новину про чудодійну силуГоспода та Його Апостолів, які тво-рили подібні дива зцілення середлюдей і навертали цілі спільноти доХриста. Отже, Христові Апостоли,які отримали право і обовязок відХриста навчати, проповідувати тазцілювати, змогли навернутибагатьох до Господа не тільки черезпроповідь Святого Євангелія, але й увеликій мірі через їхню здатністьоздоровляти хворих. Апостоли щебільш скріпили свою віру у ХристаГоспода після Його Воскресіння івідтак з великим завзяттям, посвя-тою і успіхом розвивали раннюцеркву. Вони не мали звичайномедичної освіти, але були здатні зці-лювати хворих саме через їхню силь-ну віру у посередництво Христапісля Його Воскресіння. Повнийвіри у Воскреслого Христа звучитьвислів Святого Апостола Павла:“Христос є той самий: вчора, сьо-годні, завтра і навіки”. (До Євреїв13:8). Христові Апостоли відчувалиту живу присутність Господа у їхнь-ому служінні і за прикладомУчителя чинили діла милосердя іширили власним прикладом, словомі вірою світло Євангелії.

о. д-р Ярослав Налисник

Новий Завіт і ЗціленняПідготував о. д-р Ярослав Налисник, парох Церкви Христа Царя у м. Бостоні


Митрополит Андрей Шептицький про важливість катехизації дітей

Підготував о. д-р Богдан Тимчишин

Розділ ІПлекання християнського життя у

дитини

1.1.Катехизація дитини в сім’їОсновою людського життя є

родина, спільнота чоловіка іжінки, в якій усе має бути скеро-ване до Бога Творця. ТомуМитрополит Андрей Шептиць-кий у своїх творах чітко виокрем-лює значення родини. Хрис-тиянська родина – це та родина, вякій панує любов, в якій усі одинодному допомагають та підтри-мують. В християнській родинімоляться разом батько, матір імаленькі діточки. В такій родиніусе співдіє на добро, бо усе що від-бувається в ній походить від Богаі до Нього провадить. Така роди-на, як пише Митрополит Андрей,є наче основою на яку опираєтьсямайбутній лад цілого людства.

Митрополит наголошує наважливості подружжя, бо воноустановлене для добра людствасамим Господом Ісусом Христом.Подружжя, що є спільнотою три-валої любові, має бути не розрив-ним і мати спільну мету – вихо-вання дітей, що є великимобов’язком батьків. любов, якувідчувають батьки один до одно-го, перш за все має шукати родин-ного щастя, а не вести до гріха.Така любов буде доброю підвали-ною для християнської родини, вякій буде помітною взаємна підт-римка і допомога. Митрополитподає як приклад для христи-янської родини – Святу Родину,де Ісус Христос разом із опікуномЙосифом та Пречистою ДівоюМарією проживали разом у мирі ізлагоді. Про Марію пише, щовона була доброю господинею,люблячою матір’ю, а Йосиф люб-лячим чоловіком для неї і добримопікуном для Ісуса.

Великий акцент ставитьМитрополит Андрей на вихован-ні дітей у родині: «Щаслива тадитина, для якої першим словомматері – є слово любови, що обла-городнює серце! Для якої першанаука – Божа Наука, яка, навітьпри всій своїй величі й силі,потрапить статися такою малень-кою й покірненькою. Що розумієїї й така дитина, яка ще нічого незнає». Дитятко тепер вже знає, щотам у небі хтось є, хто є добрий.Добрий і найліпший Отець, який

піклується про своє створіння.Дитина тоді зовсім несвідомо усвоєму серці вчиться і відчуває,що світ є добрим, що її ото-чують не вороги, а добрі побра-тими. Тоді, для порівняння,Митрополит пише про неща-стя тої дитини, яка від матерічує прокльони. її маленькесерце наповнюється злістю,гіркотою і ненавистю, вонабачить біля себе ворога і бажаєйому лиха, хаотичне почуттяборотьби та ненависті перепов-нює її. Так рідні брати стаютьодинокими самолюбами, щонастроєні ворожо один доодного.

Пише Митрополит і пробатьківську науку. Немає кра-

щої науки від батька, як здорованаука. Наприклад, коли батькоповчає чого можна робити, а чогоне годиться і що є гріхом.Повчальні слова і наука родичівзалишаться дитині на ціле життя,щоб її маленьке серце не сповню-валось почуттям ненависті досвоїх побратимів і рідних, щоб небуло нещасним. Бо коли ще замо-лоду дитина навчиться красти,почне пити, людей ненавидіти,легковажити своєю совістю ічестю, буде бідна та дитина. Колибатьки постаріють, матері їсти недасть а батька і з хати може вигна-ти. А це не дивно, її тоді щеневинне серце не зазнало любові ііншого не знало, окрім зла. ТутСлуга Божий називає батьків пер-шими душпастирями дитини, щоведуть душу дитини до її спасен-ня. Також наголошує Митропо-лит на здоровій родині, де дитинавчиться шанувати своє тіло, що єХрамом Святого Духа, і вчитьсяберегти своє здоров’я. Черезматеринське молоко, дитинаможе перейняти пристрасть допияцтва, чи різні недуги. Поганоприготована страва, може статидля дитини перешкодою для їїрозвитку і фізичних сил дитини,після чого дитина швидко марніє,що може призвести до каліцтва,чи навіть і до смерті. ГоворитьМитрополит і про нехристи-янську родину, що може принес-ти дитині багато страждання іпогану долю, бо батько чи матірне дбали відповідно про неї.

Дуже гарно і ніжно пишеМитрополит про дітей, які тількинародились на світ: «Від першої жхвилини, як тільки людина прихо-дить на цей світ, треба їй, як тіймаленькій рослині, сонця й росизгори та доброї землі здолу» .Сонцем для дитини є любов бать-ка і неньки, що дбають і піклують-ся про неї, випрошуючи в Богаласки, щоб не висохла рослинка.Росою – наука, яку вона почує роз-глядаючи вперше світ, саме цянаука стане для дитини першим ідобрим прикладом, що буде зро-зумілим для неї.

Говорить Митрополит і проте, що рідна домівка є першоюшколою, де виховується дитина.легким буде виховання дітей,коли між родичами є любов тазгода, тоді немає потреби у вели-кій праці, діти виростатимуть по-

Божому, бо матимуть добрий при-клад від родичів. НаголошуєМитрополит на обов’язку батьківпо-Божому виховувати своїхдітей. Бо спитає Бог на Суді, чидобре виховували своїх дітей.Кожний із чоловіків відповість засвої вчинки, що чинили їх із влас-ної свобідної волі, злодій – за те,що був злодієм, пияк – запияцтво. Не прийде в голову впи-ватися тому, хто виховався в чес-ній християнській родині, бо бри-диться пияцтвом ще з малечку.Не буде злодієм той, кому замо-лоду було сказано, що красти єгріхом, бо знає, що Божа дитинатакого не робить. Чоловік живетак, як його навчили родичі. Зцього можна побачити, як самеродичі будуть відповідати за гріхисвоїх дітей перед Богом. якщобажання і вміння родичів прова-дити своїх дітей по-Божому булоб більшим, то гріховність у світібула б меншою. Порівнює душудитини із м’яким воском: «Душадитини – як той м’ягонький віск, зкотрого всьо можна зробити» .Також пише Митрополит і пропогані звички дитини, що побачи-ла у своїх родичів, які мають пога-ний вплив на дитину. Прокльони,які дитина почула і нехотячизвикла до них, буває до старості їхне позбудеться. Тоді за поганимприкладом своїх батьків, дитинавчиться не шанувати своїх роди-чів, коли бачить між ними взаєм-ну не пошану один до одного, зви-кає до горілки, коли вони є п’яни-ми. Пияцтво тоді вливається вмолоденьку душу, і у старшомувіці може довести до погуби. Злітовариства, пусті, нечемні забави,усе це веде до того, що дитинавиросте пустою з нахилом до роз-пусти. Погубить свою душу, змар-нує свою долю, втратить невин-ність, бо ще у молодім віці цілкомзійшла на бездоріжжя.

Доброю християнською нау-кою для дитини у християнськійсім’ї – є молитва, томуМитрополит Андрей у своїхпосланнях багато пише промолитву у родині. Ще замолодуповинні родичі навчити дитинумолитися і ходити до церкви, щобне забувала, коли виросте, і неопускала цього у старшому віці.Митрополит повчає і наголошує,що добре є , коли ціла родина ібатько, і мати і діти – всі спільнощодня моляться. Спільна молит-ва родини є виявом акту віри, євизнанням науки Ісуса Христа,який обіцяв, що перебуватиме вособливий спосіб із тими, хтоєднається у Його ім’я. Такамолитва має більшу силу і Богобдаровує родину Своєю ласкою.Кожний член родини повиненвизнавати науку Ісуса Христа, ібути добрим християнином ізвласної свобідної волі, що єобов’язком а не примусом.Спільна молитва – це найкращийвияв і спосіб для християнськоїродини відданості ІсусовіХристові. Святий Хрест, святіобрази є доказом того, що родинає християнською, але як частозабувається про них, тому є

потреба у спільній молитві, щобпоказати, що родина направду єхристиянською.

Митрополит Андрей наголо-шує на важливості щоденноїспільної молитви цілої родиниперед образом. якщо, немає такоїможливості молитись разом, чигосподар має іти швидше дороботи, то нехай він сам собі від-мовить молитву «Отче наш».Немагріху, коли хто забув про молитву,але є завжди великий ризик утому, що коли хто про Бога забу-ває, про того не пам’ятає Бог.Спільна молитва оберігає родинувід сварок, і якщо чоловік не хотівби, то нехай жінка сама із дітьмимолиться, за добро цілої родини,чоловіка і дітей. Митрополитпише, що така спільна молитва уродині немов би школа, у якійдитина вчиться бути побожною:«А научитись молитися – то дужевелика наука в життю. Таку дити-ну, що дома щодня молитьсяразом з родичами, той в церквібуде можна її пізнати по побож-ності» По поведінці дитини уцерквіможна побачити якими є їїбатьки: побожними, дбайливі чинавпаки. Кожна дитина робитьтак, як навчили її родичі, однастоїть чемно, а інша сміється,заважаючи тим хто стоїть поряд,забуваючи про молитву.

Відрізняється християнськародина тим, що науку ІсусаХриста дотримуються усі разом, ане кожен окремо. В хаті христи-янської родини є святий хрест ісвяті образи. МитрополитАндрей навчає, щоб молитва буладоброю, потрібно забути про все,лиш пам’ятати про одне, щобидобре молитися, вкладаючи вмолитву свою душу і серце. Недивно, що молитва не буде доб-рою, коли кожен собі молитьсяокремо. Для МитрополитаАндрея милою є та молитва, колиусі, що живуть у хаті, клячачиперед хрестом, або перед іконою,підносячи свої очі до неба, про-мовляють слова молитви ізмолитвослова. Митрополитподає приклад, коли зайде до хатисусід, що тільки на Пасху до церк-ви ходить, та ще й без сповіді,побачить що всі клячать, молять-ся, ніби про світ забули. Він, щоголосно хотів привітатись, забувпро те, клякнув ніби у церкві іпочав собі щиру молитву мовитиразом із ними, може і у перше вжиті. легше дітям навчитисямолитися при спільній молитві.Буває і таке, що мати хоче навчи-ти дитину словам молитви «Отченаш», а сама не молиться. якбимати не старалась і добре вимов-ляла слова молитви, дитина малощо навчиться, не навчиться роз-мови з Богом і не зрозуміє, щопотрібно насамперед піднестидушу до Бога і думати про Нього.Це важка праця, і не завжди вонає легкою. Буває і таке, що коли вхаті молитись разом є доброютрадицією, то і не оглянешся, щодитина навчилась молитися.

продовження у наступному номері

о. д-р Богдан Тимчишин


В пам’ять про Таню Осадцу Любов Волинець, куратор Українського Музею у Стемфорді, КТ

З глибоким сумом ми прийня-ли вістку, про те що 29-го грудня2019 року померла Таня Осадца -відомий знавець українськогонародного мистецтва, писанкаркаі видатна дослідниця народноїписанки. любов та захопленнянародним мистецтвом спонукалоїї присвятити багато років свогожиття вивченню, дослідженню,відтворенню та популяризаціїмистецтва традиційної українсь-кої писанки.

Нашому Музею і Бібліотеціпощастило одержати від Танівелику частину її праці дляпостійного зберігання і дослід-жень. Вона подарувала нам великузбірку писанок з традиційнимимотивами окремих районівУкраїни, які вкладені у 20-тиоправах по 20 штук у кожній,всього 400 писанок. У додатку доцього, Таня також передала намбіля 500 писанок, мотиви якихвона скопіювала з ранніх автен-тичних джерел, виданих науков-цями 19-го і початку 20-го століть– тими, які вперше звернули увагуна народну писанку. Вона такождепонувала копії матеріалів, якізнайшла у різних бібліотеках,музеях та приватних колекціяхпід час своїх багаторічних дослід-жень.

Таня Осадца народилася вПольщі. Батьки її українці зКопичинець - Андрій і Павлина

(Елиїв) Клим, - учителі, які черезневідрадні політичні утиски зму-шені були працювати в Польщі, ане в Галичині. літні вакації Таня,її сестра Ака і брат проводили вКопичинцях у своїх прародичів тавуйків. Саме тут батьки, дідо, бабата вуйки дбали про їхні зайнятя тарозвивали в них всебічні зацікав-лення. Від них Таня навчиласяцінувати народне мистецтво таплекати до нього любов. ВуйкоДем’яна Елиїв (знавець гри на ліріта лірницьких плачів) навчив їїелементарних принципів народо-знавства і дав підставові навикинеобхідні фольклористам. Віднього Таня навчилася збирати ізаписувати народні пісні. Пер-ший зшиток, в якому записувалакопичинецькі пісні, до сьогоднімала при собі. Від баби і маминавчилася писати традиційніписанки ще в дитинстві. З ранніхроків почалося в неї зацікавленняписанкою як мистецьким твором,і це захоплення не покидало їїніколи. Всі члени родини булимузикальні і співучі, мама грала накількох музичних інструментах.Улюбленою розвагою родини бувспів. Часто сусіди (навіть уПольщі) казали: ‟ходімо поприхату Климів послухати, як гарноспівають‟

Друга світова війна змусилародину Климів покинути ріднуземлю і емігрувати. На студіях в

Інсбруці Таня познайомилася зБогданом Осадцою своїм майбут-нім чоловіком. Вони повінчалисяі в 1950 році емігрували доАмерики. Осівши остаточно в м,Трой (Огайо) , Таня пішла на сту-дії мистецтва в КентськийУніверситет. Увесь час вона відчу-вала всеохоплюючу потребу писа-ти писанки, заглиблюватися вїхню символіку, містику,магічнусилу і для цього наукового дослід-ження присвятила весь свій віль-ний час. У роки ‟Залізної завіси‟Таня не мала змоги робитидослідження в Україні, протезнайшла багато матеріалу прописанки в американських та евро-пейських бібліотеках та музеях.На підставі цих знахідок, вона від-творила понад 2000 писанковихавтентичних, традиційних моти-вів. З 1960-тих років Таня почалаорганізовувати виставки писанокпо музеях, бібліотеках, клюбах,читала лекції, виголошуала допо-віді, брала участь у фольклори-стичних конференціях, проводи-ла майстер-класи, популяризувалата поширювала знання про це уні-кальне мистецтво тощо.

Коли 1991 року Україна прого-лосила незалежність, Українсь-кий державний Музей Приклад-ного Мистецтва в Києві запросивТаню з виставкою її писанок. Цявиставка мала вказати на те, якукраїнська діяспора зберегла ста-

ровинну традицію мистецтваписанки і як спопуляризувала цемистецтво по цілому світу. Засовєтських часів це старовинне,глибоко символічне унікальнемистецтво, створене українськимнародом в глибині віків, було при-душене, частково знищене і пере-слідуване. Колекція писанок Танівиставлялась у 23-ох містах Ук-раїни - від Києва до Одеси, відльвова і до Полтави. У кожномумісті виставку приймали з вели-ким зацікавленням і щирою вдяч-ністю українцям у вільному світіза збереження цього мистецтва івідновлення його в Україні.Відвідувачі у своїх коментаряхпереважно висловлювали подяку :‟Дякуємо, що привезли Українічастину України”, ...‟Спасибі зазбереження мистецтва писан-ки‟,.. ‟яка приємна несподіван-ка... це вказує, що мистецтвописанки впустило свої глибокікоріння по всьому світу, завдякитаким людям, як Ви”. З нагоди 10-тої річниці незалежності УкраїниПрезидент Кучма нагородивТаню Осадцу медаллю та надав їїпочесне звання ‟Заслужений май-стер народної творчости Ук-раїни”.

Зберігання, дослідження, по-ширення та популяризація мис-тецтва писанки є дуже важливим іцій справі Таня Осадца присвяти-ла все своє життя.

Таня Осадца в українському музеї у Стемфорді, КТ Писанки Тані Осадцої

Зразки писанок, подарованих Танею Осадцою українському музею у Стемфорді, КТ


18 – 29 жовтня, 2020р - Паломницька подорож на Святу Землю під Духовним супроводом Владики Стемфордської Єпархії Павла Хомницького, та настоятеля Церкви Пресвятої Родини, м. Лінденгурст о. Олвіяна Миколи Поповича

(Ізраїль, Палестина, Єгипет)

Дорогі в Христі!Проща до Святої Землі – один

з найефективніших способів від-крити для себе сакраментальнуякість Богом сотвореного світу талюдини. Це особливий крок узвільненні від сучасного прихова-ного дуалізму, котрий понижуєблагість творіння та свідомістьтого, що для Бога цінний як види-мий так і невидимий світ.

Подібно, як і Святі Тайни,проща до Святої Землі – це погляду минуле, дотик до унікальногоминулого досвіду, котрий черезособливий акт спомину, відкриваєнаші серця на дію Божої благодаті

сьогодні й відкриває горизонтимайбутнього.

Місця де народився та робивперші кроки, спілкувався, жив,навчав, молився, помер та воскресІсус – позначені особливими зна-ками Його присутності, любові таблагодаті. Ці місця де Бог відкривСебе та був пізнаний в особливийспосіб, містять особливу духовнупам’ять, силу та надію, котрої мисьогодні можемо стати причасні.

Проща до Святої Землі завждиоживляє у серці людини СвятеПисання, творить особливийінтимний зв'язок з Христом, й від-так стимулює до молитви та

інтенсивнішого духовного життя.Відвідуючи місця позначені

Страстями та ВоскресіннямХриста, можна духовно торкнути-ся тайни болю, страждання, гірко-ти та агонії усього світу, котрувзяв на Себе Христос, щоб у сми-ренній і цілопальній любові датипочаток новому творінню. Саметут можна особливо пережитиБожу любов та усвідомити уні-кальну цінність кожної особи уБожих очах.

Особливістю цього палом-ництва є те, що ми будемо відвіду-вати місця пов’язані з життямнашого Спасителя – так як про

них розповідають ЄвангеліяНового Завіту – й водночас пере-живатимемо ці події літургічно(через участь у Святій літургії).

Щиро запрошуємо на прощудо своїх духовних джерел, домісць, котрі допоможуть нам від-найти самих себе.

За детальнішою інформацією звер-тайтеся:

о. Ольвіян ПоповичПарафія Пресвятої Родини225 North 4th Street, Lindenhurst,

NY 11757; тел. (631) 225-1168, факс(631) 225-117

Блаженніший Святослав: «Священник нашої Церкви є не лишеслужителем культу, а й будівничим культури»

Департамент інформації УГКЦ

Українська Греко-КатолицькаЦерква завжди виконувала функ-цію душі українського народу.Наша місія полягає в будівництвікультури українського народу.Про це сказав Отець і ГлаваУкраїнської Греко-КатолицькоїЦеркви Блаженніший Святослав упрограмі «Відкрита Церква» на«Живому ТБ».

Предстоятель УГКЦ зауважив,що коли ми говоримо про обрядо-вість, часто під цим поняттям

розуміємо певну риту-альність. Проте слідрозуміти, що нашіхристиянські обрядинаповнені глибокимбогословським і філо-софським змістом.

Блаженніший Свя-тослав зазначив, щохристиянство – це ре-лігія воплочення. «Мивіримо в те, що Богвоплотився. Нашежиття полягає в тому,щоб воплочувати свою

віру в певні вчинки. Так, завдан-ням священника є будувати куль-туру. Разом ми повинні творитисередовище, в якому наші релігій-ні переконання перетворюютьсяна певні цінності, які формуютьнаші вчинки», – наголосив він.

«якщо розділити культуру ікульт, – згодом зазначив Блажен-ніший Святослав, – тоді певноюмірою знецінюються обидвапоняття. Для багатьох людейобряди стають магічними ритуа-

лами і цілковито втрачають хри-стиянський зміст».

На думку Глави УГКЦ, легалі-зація нашої Церкви стала пере-двісником падіння комунізму. Мибули свідками моменту, коли хри-стиянська культура перемоглаатеїстичну. Ця подія подаруваланам надію збудувати цілком іншудержаву від тої, яка стала тюрмоюнародів. «Ми завжди стараємосябути відкритими для ширшогозагалу. Зокрема для тих, хто неподіляє християнського світогля-ду. Для них ми трансформуєморелігійні переконання на певнізагальнолюдські принципи. Такимприкладом є формулювання соці-ального вчення Церкви. У ньому єчотири фундаменти: гідністьособи, спільне благо, солідарністьі субсидіарність (приватна ініціа-тива). На сьогодні це рецепт будів-ництва успішної держави. Такимчином, християнство показує себевідкритою спільнотою, яка дужерадо ділиться тим, у що вірить», –зауважив архиєрей.

«Передусім культура – це сере-довище, яке дає можливість само-реалізуватися. У християнськомурозумінні культура – це те середо-вище, де потрібно свідчити своювіру. Це воплочення, чи втілення,твоїх переконань у той простір, вякому живеш. Культура, яка даєлюдському духові злетіти довисот, створює можливість широ-кої творчості», – сказав Предсто-ятель УГКЦ, відповідаючи науточнювальне запитання про те,що ж таке культура.

Блаженніший Святослав заува-жив, що навіть дохристиянськіобряди, сповнившись христи-янським змістом, починають про-цвітати. Таким прикладом є коля-да, в якій народ переспівує біблій-ну подію народження Христа.

«Тільки та культура, яка допо-магає реалізувати людині своєпрагнення вічності, буде культу-рою у повному своєму сенсі. їїможна назвати культурою життя»,– підсумував духовний лідер греко-католиків.


it was with great sadness that welearned of the passing of tanya osadca onsunday, December 29, 2019. she was anauthority on traditional ukrainian folkart, especially the art of the pysanka. Herlove and interest in Folk art motivatedher to devote most of her lifetime to thestudy, research, and popularization, of theart of the traditional ukrainian pysanka.

our Museum and Library has beenfortunate to be the recipients of a largepart of her life’s work. she donated to ourMuseum a large collection of pysanky, dis-playing authentic traditional designs fromvarious ukrainian regions arranged inseparate frames. it amounted to a total of400 pysanky in 20 frames. in addition tothis, we also received from her nearly 500pysanky which she had replicated from theearliest authentic sources, published bythe scholars of the late 19th and early20th centuries. she also deposited in ourLibrary copies of most of her researchmaterial which she had managed tounearth in various libraries and museumsduring her many years of study.

tanya osadca, was born in Poland toukrainian parents (andriy and Pavlyna(elyiw) klym, originally from the town ofkopychyntsi, ternopil region. they hadworked as teachers in the town of siedlce,Poland. During the summer months,tanya, her sister aka, and her brotherwould spend time with their grandparentsand uncles in kopychyntsi. it was here,under the guidance of her grandparentsand uncles, that tanya and her siblingslearned about ukrainian folk art, to loveand cherish it. they were also introducedto basic folklore and the study of princi-ples of recording, collecting, archiving,and analyzing given material. From heruncle Damian elyiw (a noted lyra (hurdy-gurdy)) player and singer, she learned themethods of collecting and recording folksongs. Her first notebook of these fieldnotes, she kept all her life. she learned

about the art of the pysanka from hergrandmother and mother, watching themmake pysanky during easter time. all themembers of the family were musically-tal-ented. Her mother could play a few musi-cal instruments, and they all loved to sing.While living in Poland, in the evenings,they would sing the many ukrainian folksongs which they collected.notwithstanding the not-always-friendlyattitude of Poles toward ukrainians, nev-ertheless their Polish neighbors wouldoften say “Let’s walk past the Klym house andlisten to their beautiful singing”.

World War ii forced the klym familyto leave their homeland and emigrate. asa student at the university of innsbruck,tanya met her future husband Bohdan,they married, and in 1950 emigrated tothe united states. once they had settledin troy, ohio, tanya studied art at kent

university, and she and Bohdan started afamily; and, as she herself said “I experi-enced, as a young mother, the atavistic need tomake pysanky for Easter”. Fascination andenchantment by pysanka art led her tobegin doing serious research about it, notonly copying designs but also delving intothe deeply symbolic meaning of eachmotif and the magical messages it con-veyed. During the iron Curtain days, notbeing able to visit museums and archivesin ukraine, she based her findings onmost of the early published sources whichshe had unearthed in american andeuropean libraries and private collectors.Based on these findings she created over2000 pysanky by copying traditional andauthentic designs from the publishedsources she had found. Beginning from1960, she began propagating this art byorganizing pysanka exhibitions at various

museums, libraries, and clubs. she gavelectures at various conferences, e.g., at theamerican Folklore society. she even con-ducted workshops. she also publishednumerous articles in various publications,and continued with her research for thewriting of a fundamental work on thisunique art.

When ukraine proclaimed its inde-pendence in 1991, the ukrainian Museumof applied art in kyiv, invited tanya to doan exhibit of her pysanky. this exhibit wasto show how ukrainians of the Diasporahad preserved this art, the traditionsassociated with it, and had popularized itamong non-ukrainians. this ancient,highly symbolic unique art, created by theukrainian people, was suppressed inukraine during the years of soviet occu-pation. those authorities forcefullyapplied various methods of destructionand persecution of anyone adhering to it.tanya’s exhibit was shown in 23 ukrainiancities from kyiv to odesa, from Lviv toPoltava. in each city the exhibit wasgreeted with great interest and sinceregratitude to ukrainians of the Diasporawho had preserved this art and anew hadreintroduced it to the ukrainian peoplein ukraine. in the visitors’ comments ofthese exhibits we read “Thank you forbringing to Ukraine a part of Ukraine” …,Thank you for preserving the art of the pysan-ka” …, “What an unexpected surprise... whichshows that the art of the pysanka spread itsroots all over the world, thanks to people likeyou”. since then, a huge revival and rebirthof the pysanka art in ukraine has ensued.on the tenth anniversary of theindependence of ukraine, Presidentkuchma awarded tanya a medal ofHonored Master of ukrainian Folk art.

the work of tanya osadca in thepreservation, research, and populariza-tion of pysanka art is of immense impor-tance, which we have gratefully acknowl-edged with this “In Memoriam”.v

For more information about The Ukrainian Museum and Library of Stamford, please, visit www.ukrainianmuseumlibrary.org, call 203-324-0499 or 203-323-8866.The Museum is open Wednesday through Friday from 1 p.m. to 5:00 p.m., or by appointment, and is located at:

161 glenbrook Road, stamford, Ct 06902.

eXPLoRing ouR MuseuM anD LiBRaRy

in MemoriamBy Lubow Wolynetz, Curator

Samples of Pysanky from Kyiv Region,tanya osadca.ukrainian Museum and Library in stamford.

Tanya Osadca at a Pysanka conference in Ivano-Frankivsk, Ukraine, in 1991, Photograph, ukrainian Museum and Library in stamford.

Samples of Pysanky from Poltava Region,tanya osadca.ukrainian Museum and Library in stamford.

Samples of Pysanky from Chernihiv Region,tanya osadca.ukrainian Museum and Library in stamford.


A Catholic Pilgrimage to Holy LandUnder the spiritual direction of Bishop Paul Chomnycky, OSBM and

Father Olvian PopoviciOctober 19, 2020 – October 29, 2020

visiting eilat, ein karem, Beit sahur, Bethlehem, Haifa, nazareth, JordanRiver, Jericho, Dead sea, Cana of galilee, Capernaum, Mount tabor, sea of

galilee, Jerusalem, Bethphage, Jaffa, tel aviv. & more!

Registration deadline is February 22nd 2020. nonrefundable deposit of $1,000 required for registration. Pilgrimage should

be paid in full by 15th of June, 2020.

For more details contact: Rev. Olvian N. Popovici phone: (631) 225-1168.

typikoncontinued from Page 16

Parish update

Happy 90+ Birthday!

a Divine Liturgy in english and ukrainian was celebrated sunday, november 3rd,2019 for 15 parishioners of st. nicholas Church in Watervliet, ny who were markingthe significant milestone of reaching 90 plus years of life this year. Fr. MikhailMyshchuk and Fr. Dc. thomas gutch led people in prayers and worship. the high-light of the celebration was the letter sent by Bishop Paul Chomnycky in which heextended his episcopal blessing to those celebrating: Marion Locke, alexanderPidwerbetsky, nadia sembrat, Catherine ksenych, stanley Moczulsky, Peteradamovich, Dorothy Zavisky, stephen krill, Helen krill, Margaret Fedak, DianaWarrenchak, theodosia shewchuk, Michael storonsky, Rosalia kutzer and ZacharyZendran sr.

“Please be assured of my prayers,—writes Bishop Paul,—for your good health andcontinued blessings, as well as my gratitude for the example of wisdom and faith thatyour long lives have imparted to us. i too care about you, honor you and respect thewitness of your lives for the younger generations of this parish.”

Members of our Mother of Perpetual Help society prepared and served a lunch-eon of pasta and homemade meatballs and sauce in the church hall after the DivineLiturgy to the honorees, their families, fellow parishioners and friends.

Father Myshchuk led the group in singing Mnohaya Lita and Happy Birthday whilethe candles were lit on the birthday cake. it was a joyous occasion for all present.

those in the photo from left to right are: theodosia shewchuk, Margaret Fedak,Michael storonsky, Marion Locke, Rosalia kutzer, Zachary Zendran sr. and stanleyMoczulsky. Pictures were not available for alexander Pidwerbetsky, nadia sembrat,Catherine ksenych, Peter adamovich, Dorothy Zavisky, stephen krill, Helen krill andDiana Warrenchak.v

Saturday, March 7seConD satuRDay oF LentaLL souLs satuRDaythe Holy Priest-Martyrs and Bishops ofCherson Basil, ephrem, Capiton,eugene, etherius and others (284-305).Passing into eternal Life (1935) ofBlessed Leonid Feodorov, exarch of theRussian Catholic Church, and Martyr. Dark vestments. tropar and kondak ofthe saturday before Meatfare sunday,the rest for the second saturday of Lent.scripture readings for the secondsaturday of Lent: epistle: Hebrew §309 [3:12-16].gospel: Mark §6 [1:35-44].

Note: Panakhyda is celebrated followingthe Ambon Prayer.

Sunday, March 8seConD sunDay oF LentCommemoration of st. gregoryPalamas. our venerable Father andConfessor theophylactus, Bishop ofnicomedia (c. 845).Tone 6. Matins Gospel VI. Liturgy of st. Basil the great. Bright vestments. Resurrection tropar(tone 6); glory:/now: kondak of thetriod; Prokimen, alleluia verses of thetriod. (service for st. gregory may beadded) instead of Dostojno yest take otebi radujetsia. Communion Hymn ofthe triod. scripture readings for the secondsunday of Lent: epistle: Hebrew §304 [1:10-2:3].gospel: Mark §7 [2:1-12].Monday, March 9The Holy Forty Martyrs of Sebaste (321-23).Tuesday, March 10the Holy Martyr Condratus and thosewith Him (249-51). Wednesday, March 11our Holy Father sophronius, Patriarchof Jerusalem (638).Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the 3rdWednesday of Lent:genesis 7:6-9; Proverbs 9:12-18.Thursday, March 12our venerable Father and Confessortheophanes of sigriana (817); our HolyFather gregory of the Dialogist, Pope ofRome. Friday, March 13the transfer of the Relics of our HolyFather nicephorus, Patriarch ofConstantinople (847). Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the 3rd Friday ofLent:genesis 8:4-21; Proverbs 10:31-11:12.Saturday, March 14tHiRD satuRDay oF LentaLL souLs satuRDayour venerable Father Benedict ofnursia (547).Dark vestments. tropar and kondak ofthe saturday before Meatfare sunday,the rest for the third saturday of Lent.Reading for the third saturday of Lent:epistle: Hebrew §325 [10:32-38].gospel: Mark § 8 [2:14-17].


Sunday, March 153RD sunDay oF LentVeneration of the Holy Cross of Our LordJesus Christ. the Holy Martyr agapiusand the six Martyrs with Him (284-305).Tone 7. Matins Gospel VII. Liturgy of st. Basil the great.Resurrection tropar (tone 7); tropar ofthe Cross (3rd sunday/Cross);glory/now: kondak of the Cross; inplace of svyatyj Bozhe…, take khrestutvojemu…, Prokimen, alleluia verses ofthe 3rd sunday. instead of Dostojno yesttake o tebi radujetsia, CommunionHymn of the 3rd sunday. scripture readings for the 3rd sunday ofLent:epistle: Hebrews §311 [4:14-5:6].gospel: Mark §37 [8:34-9:1].Monday, March 16the Holy Martyrs sabinus and Papas(284-305).Tuesday, March 17our venerable Father alexis, Man ofgod.Wednesday, March 18(Mid-Lent)our Holy Father Cyril, archbishop ofJerusalem (386). Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. Readings for the 4th Wednesday ofLent:genesis 9:18-10:1; Proverbs 12:23-13:9.Thursday, March 19the Holy Martyrs Chrysanthus andDaria (253-60).Friday, March 20our venerable Fathers Martyred by thesaracens at the Monastery of st. sabbas(580-97)Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the 4th Friday ofLent:genesis 12:1-7; Proverbs 14:14-26.Saturday, March 214tH satuRDay oF Lentour venerable Father and ConfessorJames, Bishop of Catania (813-20).Dark vestments. service for the 4thsaturday, including typical antiphons. scripture readings for the 4th saturday: epistle: Hebrew §313 [6:9-12].gospel: Mark §31 [7:31-37].


Sunday, March 22 4tH sunDay oF gReat LentCommemoration of Saint John of the Ladder(Climacus).the Holy Priest-Martyr Basil, priest ofancyra (363). Passing into eternal life(1924) of Fr. isidor Dolnytsky, hymnogra-pher, professor and spiritual father ofL’viv and the greek College in Rome.Tone 8. Matins Gospel VIII. Liturgy of st. Basil the great. Bright vestments. Resurrection tropar(tone 8); tropar of st. John; glory/now:kondak of the triod; Prokimen andalleluia verses of the triod. instead ofDostojno yest take o tebi radujetsja.Communion hymn of the triod.scripture readings for the Fourth sundayof Lent:epistle: Hebrew §314 [6:13-20].gospel: Mark §40 [9:17-31].v

Lenten Regulations 2020Ukrainian Catholic Diocese of Stamford

By the threefold discipline of fasting, prayer and almsgiving theChurch keeps tHe gReat Fast/Lent from Monday, February 24 (March 2- Julian Calendar), after the Cheesefare sunday to the day before easter,Holy saturday, April 11 (April 18).

the following regulations apply, in general, to all ukrainianCatholics of the stamford eparchy between ages 21 to 60:

abstinence from meat and dairy products on tHe FiRst Day oF tHegReat Fast, February 24 (March 2), and on gooD FRiDay, april 10(april 17).

the following regulations apply, in general, to all ukrainianCatholics of the stamford eparchy between ages 14 to 60:

abstinence from meat is to be observed on all Fridays of the greatFast.

abstinence from meat is suggested and encouraged on all Wednesdaysof the great Fast.

note: the following are exempt from abstinence: 1. the poor wholive on alms; 2. the sick and the frail; 3. Convalescents who are return-ing to their strength; 4. Pregnant women, and women who are nursingtheir children; and 5. Persons who perform hard labor.

Meat is to be understood as including not only the flesh, but alsothose parts of warm-blooded animals that cannot be rendered, i. e.,melted down, e. g., the liver, lungs, blood, etc. meat gravy or soup madefrom meat is included in this prohibition.

Dairy products are to be understood as comprising products derivedfrom mammals and birds, but not regarded as meat, e. g., cheese, lard,butter, milk, eggs, etc.

eucharistic Fast:a fast of one hour from food (prior to service starting time) should be

kept by those receiving the eucharist at the evening celebration of theDivine Liturgy of the Presanctified gifts, as well as the Divine Liturgyof st. John Chrysostom and st. Basil the great.

For free copies of A Guide for the Great Fastfor Ukrainian Catholics a PasCHaL PiLgRiMageby Most Rev. Basil H. Losten, write: TheSower, 161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902.


Sunday, February 23CHeeseFaRe (FoRgiveness) sunDayFirst and Second Finding of the PreciousHead of the Holy, Glorious Prophet andForerunner John the Baptist (transferredfrom Monday because of Clean Week). thecommemoration of the Holy PriestMartyr Polycarp, bishop of smyrna (155-56). Tone 4. Matins Gospel IV. Bright vestments. Resurrection tropar(tone 4); tropar of the Baptist;glory/now: kondak of Cheesefaresunday. Prokimen and alleluia verses ofCheesefare sunday; Communion Hymnof sunday and of the feastday.scripture readings for Cheesefaresunday:epistle: Romans §112 [13:11-14:4].gospel: Mathew §17 [6:14-21].

Note: The Lenten services commencewith Forgiveness Vespers celebratedtoday in the afternoon or evening.Note: All weekdays of Lent are aliturgi-cal. On Wednesdays and Fridays of Lent,the Liturgy of the Presanctified Gifts isto be celebrated (See Dolnytskyj Typikon

p. 349).Monday, February 241st Day of Lentour venerable Father erasmus.

Note: Today is a day of abstinence fromboth meat and dairy products.

Tuesday, February 25our Holy Father tarasius, archbishop ofConstantinople (806).Wednesday, February 26 our Holy Father Porphyrius, Bishop ofgaza (420).Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the FirstWednesday of Lent:genesis 1:24-2:3; Proverbs 2:1-22.Thursday, February 27our venerable Father and ConfessorProcopius of Decapolitan (716-40).Friday, February 28our venerable Father and ConfessorBasil, ascetical Companion of Procopius(716-40).Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts.scripture readings for the First Friday ofLent:

genesis 2:20-3:20; Proverbs 3:19-34Saturday, February 29FiRst satuRDay oF LentThe Great Martyr Theodor the Recruitour venerable Father Cassian (430-35).Dark vestments. service for the Firstsaturday of Lent (st. theodor).scripture readings for the First saturdayof Lent:epistle: Hebrews §303 [1:1-12].gospel: Mark §10 [2:23-3:5].Sunday, March 11st sunDay oF Lent, oF oRtHoDoXythe Holy venerable-Martyr eudocia(98-117).Tone 5. Matins Gospel V.Liturgy of st. Basil the great.Bright vestments. Resurrection tropar(tone 5); tropar of the triod (1stsunday); glory: now: kondak of thetriod; Prokimen, alleluia verses of thetriod. instead of Dostojno yest take otebi radujetsia. Communion Hymn ofthe triod. scripture readings for the sunday oforthodoxy:epistle: Hebrews §Mid-329 [11:24-26, 32-40; 12:1-2].

gospel: John §5 [1:43-51].Monday, March 2the Holy Priest-Martyr theodotus,Bishop of Cyrenia (c. 321).Tuesday, March 3the Holy Martyrs eutropius and HisCompanions Cleonicus and Basiliscus(286-305).Wednesday, March 4our venerable Father gerasimus of theJordan (475). Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the secondWednesday of Lent:genesis 4:16-26; Proverbs 5:15-6:3 Thursday, March 5the Holy Martyr Conon (249-51).Friday, March 6the Holy Forty Martyrs of ammorium(848). Dark vestments. Liturgy of thePresanctified gifts. scripture readings for the second Fridayof Lent:genesis: 5:32-6:8; Proverbs 6:20-7:1

TYPIKONOfficial Eparchial - Arranged by Fr. Taras Chaparin

ContinueD on Page 14

ReMeMBeR ouR DeCeaseD PRiests anD ReLigiousMarch 1, 2004†sister oresta Dublanica, osBMMarch 2, 1965†Father vladimir MaselkoMarch 2, 1981†sister Marie Dolzycka, osBMMarch 2, 1997†Msgr. Joseph BatzaMarch 3, 1984†Father Michael Wawryk, osBMMarch 3, 1993†sister imelda Baranik, osBMMarch 4, 1953†sister eleutheria Pilipchuk, osBMMarch 4, 1979†Father Mark Dyrda, osBMMarch 4, 1982†Father John kobatMarch 4, 1986†Father Makar MychajliwMarch 4, 2000†sister Leonard Fetzko, ssMiMarch 5, 1914†Father alexius novakMarch 5, 1963†Mother Zenobia Bezushko, osBMMarch 5, 1967†Father Paul shymanskyMarch 5, 1986†Father vladimir WiwcharowskyMarch 5, 1996†Father Richard BrydaMarch 6, 1922†Father Roman ZalitachMarch 6, 1968†Father Wolodymyr PylypecMarch 6, 1986†Walter Canon BilinskyMarch 6, 2014†Mitred archpriest Msgr. stephen HrynuckMarch 7, 1970†Father vladimir PashkowskyMarch 8, 1930†Father John WoloschuckMarch 8, 1964†sister Monica Butelewich, osBMMarch 9, 1976†Father Basil ChuzakMarch 10, 1954†Father theophil kalynyczMarch 10, 1968†Father John ZabavaMarch 10, 1989†sister sylvester gulka, ssMiMarch 11, 1943†Father nicholas strutynskyMarch 11, 1985†Father stephen kirzeckyMarch 11, 2001†Rt. Rev. Mitrat andrew MykytaMarch 12, 1975†sister sophie Cheppa, osBMMarch 12, 2004†Mitered arch. vladimir andrushkiwMarch 12, 2005†sister Demetrius seniuk, ssMiMarch 13, 1972†Father Jerome Barnych, osBM

March 13, 1990†Father Julian osadcaMarch 13, 1997†Mitered Msgr. anthony BorsaMarch 14, 1993†sister Rita Winnitoy, ssMiMarch 14, 2008†Father Jerry Mychajlenko March 17, 2016†Father Paul LabinskyMarch 18, 1974†Father gabriel sokoloffMarch 18, 2006†sister stephanie Holub, osBMMarch 20, 1953†Father Leo ChapelskyMarch 20, 1970†Father John Litwak March 20, 1991†Mitered Msgr. Basil seredowychMarch 21, 1945†Father nicholas simenowych March 21, 2017†sister Bohdonna Podney, osBM March 22, 1962†Father vladimir obushkewychMarch 23, 1989†sister Matthew sophie nykoliuk, ssMiMarch 24, 1916†Bishop s. soter ortynsky, osBMMarch 24, 1950†Father Roman WolynecMarch 24, 2006†sister Mary anne gorniowsky, osBMMarch 24, 2006†sister Zachary ella kuzio, ssMiMarch 26, 1960†Father alexander ulitskyMarch 26, 1972†Father eugene DychdalaMarch 26, 1983†Msgr. andrew ulickyMarch 26, 1992†sister Mechtilde Byblow, ssMiMarch 27, 1984†sister ignatius Butryn, ssMiMarch 27, 2010†Mitred archpriest Msgr. Leo adamiakMarch 28, 1980†Bishop Jaroslav gabroMarch 30, 1956†Father Basil CichowlasMarch 30, 1970†Father John LitwakMarch 30, 1978†Father nicholas DubitskyMarch 30, 1985†Msgr. Peter MelnychukMarch 31, 1916†Father Constantine LeukanicsMarch 31, 1961†Father ambrose RedkevichMarch 31, 1972†Father nicholas ilewychMarch 31, 1991†Father Paul HarchisonMarch 31, 1995†sister antonia anastasia yurkiw, ssMi

PLease PRay FoR voCations DaiLy!

I am registering for Stamford March 28 _______ or Rochester May 2 ______ NAME:__________________________________________________________ ADDRESS:_______________________________________________________

CITY:__________________________ STATE: ___________ ZIP:___________ PHONE:____________________ CELL: ______________________________ E-MAIL: _________________________________________________________

PARISH: _________________________________ CITY:__________________

PLEASE LET US KNOW: Do you prefer program in English___ Ukrainian___ either ___ How did you hear about this program?

Parish priest/bulletin ___ The Sower ____ Eparchial website ___ Facebook ____ Family/friends ____ Other __________________ Circle your age: 18-24; 25 – 35; 36 – 45; 46 – 65; 66+

RETURN THIS FORM NO LATER THAN MARCH 15, 2020 FOR STAMFORD

OR APRIL 15, 2020 FOR ROCHESTER

Phone: 203 324-7698 Fax: 203 357-7681 e-mail: [email protected]

or by mail to: Eparchy of Stamford Chancery office

161 Glenbrook Road. Stamford CT 06902

2020 EPARCHIAL SOBOR Immigration, Migration, Settlement & Unity in the Church

UKRAINIAN CATHOLICDIOCESE OF STAMFORD

СТЕМФОРДСЬКА ЄПАРХІЯУкраїнської Греко-Католицької Церкви

PROGRAM

9:00 Registration & coffee 9:30 Moleben

10:00 Presentation – Bishop Paul ChomnyckyCommunion & Unity in the Ukrainian Catholic Church

10:30 Think Tank - Group Discussion 1‘How do we build unity on a parish & eparchial level?’

12:00 Lunch

1:00 Think Tank – Group Discussion 2‘What challenges & weaknesses face our communities?’

2:00 Afternoon refreshments

2:30 Think Tank – Group Discussion 3‘How can we strengthen unity on a parish and eparchial level?’

3:30 Summary of sobor resolutions for Stamford Eparchy

4:00 Closing prayer & departure


Immigration, Migration, Settlement & Unity in the ChurchSaturday March 28th, 2020

Ukrainian Catholic Eparchy of Stamford161 Glenbrook Road, Stamford CT

Information/Registration (203)324-7698 or [email protected]

2020EPARCHIAL SOBOR

SAVE THE DATE!All the Faithful of the Eparchy are invited to join us!

Registration Form and schedule are on Page 15

Documents

the sower...Peggy’s mom also taught her some valuable lessons: “My mother often said, ‘i don’t go to church for Father so-and-so, or for this meeting, or for that group. i