the Business HERALD - UCCIold.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1604.pdf · 1,2 тис. т/год., тобто в цілому – 2,4 тис. т/год. Швидкість розвантаження

2№ 4 (263) 2016

the Business HERALD

Журнал Торгово-промислової палати України1

The Business HERALDthe Business HERALD

Дізнайтесь більше новин

№ 4 (263), квітень 2016

НОВИНИ БІЗНЕСУ

2 Новий завод за українські кошти; турки побудують

зернотермінал в Одесі; єгиптянам смакує українська

курятина; FAO назвала

перспективні країни для

українського експорту;

«Держзовнішінформ»

представив Україну у

Канаді; хлібоСОЛЬНІ

українці в Європі;

розширення експорту до

Китаю

ХРОНІКА ПОДІЙ

8 Результати після Першого національного

виноробного форуму

Комітет ВР України з питань податкової та митної

політики підтримав скасування ліцензії на оптову

торгівлю для виноробів

9 Бізнес спроможний

Представники реального сектора економіки

наполягають діалогу з владою на високому рівні

МІжНАРОДНІ ЕКОНОМІчНІ ЗВ’яЗКИ

10 Австрійський місток

Посли – Австріі в Україні Герміне

Поппеллер і України в Австрії

Олександр Щерба розповідають

про австрійські настрої до співпраці

з українцями

14 Вадим Пристайко: «Ми продовжуватимемо тісну

взаємодію з бізнесом»

Заступник міністра закордонних справ і керівник

апарату МЗС України – про Раду експортерів, про

Українсько-Нідерландську ділову раду, про співпрацю

з ТПП України – в ексклюзивному інтерв’ю журналу

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

24 Тетяна Тітаренко: «Чи можна зробити

українські порти привабливими для інвестора?»

Як компанія LeGran.TT запроваджує провідний

європейський досвід у галузях морського права,

портового господарства та міжнародної торгівлі

Дізнайтесь більше новин

ЗАКОН І БІЗНЕС

30 Микола Селівон: «Яким насправді має бути

правове регулювання компетенції третейських

судів і міжнародного

комерційного арбітражу»

Про спроби обмеження

компетенції третейських судів

і міжнародного комерційного

арбітражу розповідає голова

МКАС і МАК при ТПП України

34 Затверджено правила виробництва органічної

продукції; процедури публічних закупівель змінено;

затверджено новий порядок товарів для їх

використання у виробництві продукції оборонного

призначення; роз’яснено особливості початку

будівельних робіт; спрощено створення сімейного

аграрного бізнесу

36 «Найголовніше для мене – змінити ставлення

суспільства до юристів»

Марина Кривошей – керуючий партнер юридичної

компанії Force and Right Legal Group ділиться думками

про зміни в українському бізнесі, з точки зору юриста

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

40 FTL Company Ltd. – на карті ринку системної

інтеграції України

Про ринок системної інтеграції, поглиблення галузевої

спеціалізації і збільшення частки різноманітних ІТ-послуг

у структурі доходів компаній, про реалії роботи на

ринку послуг розповідає ІТ-інтегратор FTL Company

Ltd. Анна Погребна

ПАЛАТИ. ВІСТІ З РЕГІОНІВ

46 «Наші члени – прогресивні компанії і, як

правило, експортери»

Про нові механізми й інструменти Черкаської ТПП для

реалізації спільних із підприємцями регіону проектів

розповідає її президент Сергій Першин

2№ 4 (263) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

1,2 тис. т/год., тобто в

цілому – 2,4 тис. т/год.

Швидкість розвантаження

вантажівок і вагонів

становить 200 т/год., суден

– 600 т/год.

Проект може бути

впроваджений і в будь-

якому іншому порту

України. Для його реалізації

необхідна територія –

170 тис. м2. Вартість проекту

«під ключ» –

150 млн. дол., окупність –

протягом чотирьох років.

two dry cargo vessels at

the rate of 1,200 t/h which

constitutes 2,400 t/h in total.

The unloading speed for

cargo vehicles and railroad

cars shall be 200 t/h, 600

t/h for cargo vessels.

The project may be imple-

mented in any other seaport

of Ukraine. It is required to

have the ground area of

170,000 sq. m to make it real.

The cost of such a turn-key

project is $150,000,000 to be

paid off in the course of four

years.

Новий заводза українські кошти

Єгиптянам смакує українська курятина

Egyptians Like Chicken Meat From Ukraine

Турки побудують зернотермінал в Одесі

FAO назвала перспективні країни для українського

експорту

FAO Named Prospective Markets for Ukrainian Exports

Turks to Build a Grain Terminal in Odessa

New Factory for Ukrainian Money

Птахокомплекс «Губін»

(м. Нововолинськ,

Волинська область),

що входить до

агропромислової групи

«Пан Курчак», буде

експортувати м’ясо птиці на

ринок Єгипту.

У 2015 році була успішно

впроваджена нова торгова

марка KATKUT, що

відповідає вимогам ринків

мусульманських країн із

калібрування продукції і

сертифікації Халяль.

Виконання вимог

державних ветеринарних

і сертифікаційних служб

Арабської Республіки Єгипет

автоматично відкриває

доступ до низки інших

арабських і африканських

ринків країн – членів

організації COMESA, таких

як Лівія, Судан, Уганда,

Замбія, Кенія, Ефіопія.

The Poultry Facility of Gubin

(located in Novovolynsk,

Volhyn Region) being is a

division of the Agro-industrial

Group «Pan Kurchak» will

export poultry meat to the

Egyptian market.

Back in 2015, the new

trademark of KATKUT was

successfully introduced.

It meets the market

requirements of Muslin

countries in terms of product

calibration and certification

under the Halal standards.

The compliance with the

requirements of veterinary

and certification authorities of

the Arab Republic of Egypt

automatically opens the door

to the markets in a number

of other Arab and African

countries that are members

of the COMESA, such as

Libya, Sudan, Uganda, Zambia,

Kenya, and Ethiopia.

У Кіровограді відкрився унікальний за технологічним

оснащенням ливарний завод ПрАТ «Металіт»,

побудований за кошти українського інвестора.

За словами власника заводу, голови Федерації

роботодавців Кіровоградської області Павла Штутмана,

запуск нових підприємств для України – рідкість.

Інвестиції становили близько 120 млн. грн., у тому

числі 108 млн. грн. – в обладнання.

Це єдиний завод в Україні, який виготовлятиме литі

заготовки від 0,5 до 55 кг із сірого і високоміцного

чавуну для сільгоспмашинобудування, гідравліки,

автомобілебудування та залізничного транспорту.

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт»,

найбільший виробник курятини в Україні, запускає

підприємство з переробки м’яса птиці у Нідерландах.

The Agricultural Facility of Myronivsky Hliboprodukt which

is the biggest maker of chicken meat in Ukraine is launch-

ing a poultry meat processing plant in the Netherlands.

A new steel-casting foundry called PrJSC «Metalit» has been

established in Kirovograd. The facility has unique technologi-

cal equipments and it was built on the account of the money

provided by the Ukrainian investors. According to the facility’s

owner, Mr. Pavlo Shtutman, who is the Head of the Employers

Federation of the Kirovograd Region, a launch of new produc-

tion facilities is a rare thing in Ukraine nowadays. The investment

has totaled UAH120,000,000 with UAH108,000,000 having

been invested in the equipment.

This is the only facility in Ukraine to make the cast bars of gray

and high-strength cast iron of 0.5 to 55 kg in weight. Such

products are used in farming machinery, in hydraulic equipment,

in automotive industry and in railroad transport.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН

(FAO) виділяє Монголію, Таджикистан, Туркменістан

і Сербію серед найбільш перспективних ринків для

українських експортерів. Це група країн, які імпортують

продукти харчування з більш високою доданою

вартістю.

Для українських виробників м’яса та м’ясопродуктів

особливо привабливі найдинамічніші регіони в світі –

Південно-Східна Азія і Суб-Сахарна Африка.

Тут зосереджені потужні торгові країни (наприклад,

хаби: Гонконг, Тайвань), спостерігається активний

демографічний ріст, що є запорукою попиту на харчову

продукцію, зокрема м’ясо, а також існує можливість

відкрити інші ринки (наприклад, Китаю).

Перспективними імпортерами базових

сільськогосподарських товарів, наприклад, зернових і

рослинних олій, для України є Марокко, Туніс, Єгипет,

Йорданія й Узбекистан.

The United Nations Food and Agriculture Organization

(FAO) singles out Mongolia, Tajikistan, Turkmenistan

and Serbia as the most promising markets for Ukrainian

exporters. This is the group of countries that import food

products with a higher value added.

For the Ukrainian producers of meat and meat products,

the fastest developing regions of the world are of special

interest. These are the South-East Asia and the Sub-Sahara

Africa where the strongest countries in terms of trade

capacities are located (for instance, such hubs as Hong

Kong, Taiwan) where demographic increases are observed

nowadays, and that provides the guarantee of strong

demand for food products, especially meat. There are also

chances to open some new markets (for example, China).

Ukraine should pay attention to the possible importers of

its basic agricultural products, such as grain and plant oils.

These are Morocco, Tunisia, Egypt, Jordan, and Uzbekistan.

Турецька компанія

Molino має намір

побудувати сучасний

зерновідвантажувальний

комплекс в Одесі з високою

швидкістю завантаження

суден. Проект передбачає

одночасне завантаження

двох суден класу Panamax

і прийом (вивантаження)

зерна з вантажівок,

залізничних вагонів і

морських суден (у разі

імпорту).

Устаткування дозволяє

завантажувати обидва

суховантажі з інтенсивністю

Molino being a Turkish

Company intends to build a

modern grain-handling facil-

ity in Odessa to have a high

capacity for unloading and

uploading marine vessels. The

project envisages the capacity

for simultaneous uploading

of two vessels of the Pana-

max class and for acceptance

(unloading) of grain from

cargo vehicles, railroad car

and marine vessels in case of

import operations.

The equipment available

makes it possible to upload

НОВИНИ БІЗНЕСУНОВИНИ БІЗНЕСУ


5


ТОВ «Майнінг Мінералз»,

ТОВ «Фіакр Львів», ТОВ

«Укрнафтогазсервіс», НТП

«Бурова техніка», ТОВ

«Елватех».

У національному каталозі

«Ukraine Mining Guide» було

подано інформацію про

підприємства Української

асоціації феросплавів

УкрФА, зокрема,

ТОВ «Краматорський

феросплавний завод», ТОВ

«Об’єднана гірничо-хімічна

компанія», ПАТ «Крюківський

these are Ferroalloy Factory of

Kramatorsk Ltd., United Mining

and Chemical Company Ltd.,

and PJSC Kryukiv Railcar Factory

that have not been members of

the Ukrainian delegation to the

event.

From the viewpoint of the

development potential for the

bilateral relations, important

meetings were held with the

вагонобудівний завод», які

не були членами вітчизняної

делегації.

З точки зору потенціалу

розвитку двосторонніх

стосунків важливими стали

зустрічі з працівниками

мерій канадських міст –

Брамптона та Норт Бей.

Говорили про можливості

співпраці й інвестування у

рамках проектів українських

експортерів, а також про

перспективи взаємодії у

гірничій та інших галузях.

employees of the municipal

administration offices of the

Canadian cities of Brampton and

North Bay. The participants were

discussing the chances of co-

operation and investment in the

framework of the projects held

by the Ukrainian exporters and

the perspectives of coopera-

tion in mining and other sectors

were also discussed.

У березні цього року у

Торонто на Міжнародному

форумі гірників і старателів

Канади PDAC ДП

«Держзовнішінформ» уперше

презентувало гірничодобувну

галузь України. За сприяння

Канадсько-Української

торгової палати були

організовані зустрічі з

українською діаспорою

The State-owned Agency Der-

zhzovnishinform has for the first

time presented the mining sector

of Ukraine at the International

Forum of Prospectors and Dig-

gers of Canada held in Toronto

in March this year. Under the

aegis of the Canadian-Ukrainian

Chamber of Commerce, meet-

ings with Ukrainian diaspora and

the panel discussion «Ukraine –

Canada: Perspectives of Mining

Industry and Related Services»

were organized.

The State-owned Agency Der-

– створення логістичного

центру для перевалки,

зберігання та відпуску

солі на територіях, які

прилягають до портів

річки Дунай у містах Галаці

(Румунія) і Русе (Болгарія). А

відкриття представництва на

території ЄС дає можливість

the areas neighboring the

inland ports of Danube River

in the cities of Galats (Ro-

mania) and Ruse (Bulgaria).

Finally, the establishment of

the company’s representa-

tive office within the EU will

make it possible for Artemsol

та круглий стіл «Україна

– Канада: перспективи

видобувної галузі та супутніх

послуг».

ДП «Держзовнішінформ»

стало першим за 84-річну

історію проведення заходу

офіційним експонентом,

представляючи інтереси таких

вітчизняних підприємств,

як ТОВ «ВТС Консалтинг»,

zhzovnishinform has become the

first agency over the 84-year-

long history of the event to

represent the interests of such

domestic companies like VTS

Consulting Ltd., Mining Minit-

ers Ltd., Fiakr Lviv Ltd., Ukrnaf-

togazservis Ltd., STE Burova

Tekhnika, and Elvatech Ltd.

The national catalogue titled

«Ukraine Mining Guid» shows

the information about the

member companies of UKRFA,

the Ukrainian Association of

Ferrous Alloys. In particular,

«Серед масштабних інвестпроектів, що реалізуються

в області, американська компанія «Бунге» завершує

створення єдиного виробничо-перевантажувального

комплексу (перевантажувальний термінал та олійно-

екстракційний завод). Обсяг інвестицій – 170 млн. дол.,

планується створення 165 нових робочих місць», –

«Among the large-scale investment projects currently being in

progress in this province, the one held by the American company

named Bunge is to single out. The company is now at the stage of

completion of the construction of a production and cargo handling

complex (a cargo handling terminal and an oil extraction factory).

The size of the investment totals $170,000,000 and it is planned to

зазначає голова Миколаївської ОДА Вадим Меріков.

За його словами, за підсумками 2015 року обсяг

капітальних інвестицій у Миколаївську область зріс на

26,1%, а це майже 5,8 млрд. грн. Понад 60% їх освоєно

за рахунок залучення власних коштів підприємств та

організацій, що становить 3,51 млрд. грн.

create 165 new jobs there», said Mr. Vadym Merikov, the Head of

the Mykolayiv Regional State Administration.

According to Mr. Merikov, the outcomes of the year 2015 show

that the size of the capital investment in Mykolayiv Region has risen

by 26.1%, which is almost UAH5,800,000,000. More than 60% of

that money was brought to use on the account of attraction of the

local investment from companies and institutions, and this figure

makes up as much as UAH3,510,000,000.

ДП «Артемсіль» планує

збільшити поставки своєї

продукції в країни ЄС на

15% – до 425,3 тис. т.

Крім того, у перспективі

Після успішного

проходження сертифікації

на китайський ринок

відправлено першу

партію кукурудзи обсягом

близько 50 тис. тонн. До

кінця поточного 2015/2016

маркетингового року

холдинг «Астарта» (Київ)

планує продати на експорт

After the successful certifica-

tion efforts, the first batch

of corn amounting to nearly

50,000 t was sent to the

Chinese market. The Agrarian

Holding of Astarta (Kyiv) is

expecting to make the export

sales of another 65,000 t of

corn to the PRC by the end

SE «Artemsol» plans to

increase its supplies to the

EU countries by 15%, having

brought it up to 425,300 t.

Besides, it is also expected to

establish a logistical center

for the purposes of handling,

storage, and sales of salt in

в КНР ще 65 тис. тонн

кукурудзи.

Також попитом на

китайському ринку

користується вироблена

на Глобинському

переробному заводі

холдингу соєва олія,

куди переважно вона і

поставляється.

of the current marketing

year 2015/2016.

The soybean salt produced

at the said company’s pro-

cessing factory in Globino

also enjoys strong demand

at the Chinese market

where it is supplied in most

of cases.

«Артемсолі» брати участь

у європейських тендерах із

закупівлі солі.

У минулому році

підприємство поставило

367,8 тис. т продукції в

країни Європейського

Союзу.

to take part in the European

tenders to purchase salt.

Last year, the company sup-

plied as much as 367,800 t

of salt to the countries of the

European Union.

«Держзовнішінформ» представив Україну у Канаді

Derzhzovnishinform Represented Ukraine in Canada

«Бунге» будує ОЕЗ на Миколаївщині

Bunge Building SEZ in Mykolayiv Region

ХлібоСОЛЬНІ українців Європі

Розширення експорту до Китаю

Broadening Exports Supplies to China

Bread and Salt from Ukraine in Europe

НОВИНИ БІЗНЕСУНОВИНИ БІЗНЕСУ


7


Новий центр організований на основі підрозділів

українсько-польської IT-компанії Ericpol.

У ньому зайнято близько 120 програмістів, які будуть

розробляти програмне забезпечення для OSS і BSS-систем

телеком-операторів.

У майбутньому центр займатиметься тематикою LTE, Inter-

net of Things, e-health і e-government.

The new Center has been established on the basis of the divi-

sions of the Ukrainian-Polish IT Company Ericpol.

Some about 120 programmers are employed there to develop

the software products for the OSS and BSS systems of various

telecom service providers.

In future, the center is going to research such areas as LTE,

Internet of Things, e-health, and e-government.

У Львові Ericsson запустила перший в Україні R&D-центр

Ericsson launched its first R&D center in Lviv

The Business HERALD

НОВИНИ БІЗНЕСУ

Prepared by Olena LOBACHOVA Based on the materials placed at the Companies’ websites, web portals lati-fundist.com, delo.ua, and MIG PE «Infor-mation for Business»

Підготувала Олена ЛОБАЧЕВАЗа матеріалами сайтів компаній, latifundist.com, delo.ua, МІГ ПП «Інформація для бізнесу»


9


Отже, голос бізнесу почуто. Адже це – відповідь на одну із його вимог, що пролунали під час Першого національного виноробного форуму, який зібрав у стінах ТПП України понад 200 представників великих, середніх і мікровиноробних компаній. У Зверненні, прийнятому за результатами форуму, виноградарі та винороби вимагали від органів державної влади протягом шести місяців провести повну лібералізацію мікровиноробства.

20 квітня 2016 року в цілому підтримано проект Закону від 24.04.2015 р. № 2739 про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного). Зазначеним законопроектом, окрім іншого, пропонується скасувати ліцензію

на оптову торгівлю винопродукцією для виробників, які використовують власно вирощену сировину.

За словами голови Комітету підприємців АПК при ТПП України Олега Юхновського, завдяки об’єднанню зусиль під час форуму голос бізнесу почуто, Україна кроком рухається в напрямку вирішення нагальних проблем виноробів.

Народний депутат України Андрій ВАДАТУРСЬКий:

– Практична реалізація основних положень законопроекту дасть можливість малим підприємствам створювати унікальні вина місцевості, організувати нові робочі місця, збільшити надходження до місцевих бюджетів і сприяти розвитку винного туризму в Україні.

РЕЗУЛЬТАТи ПІСЛЯ ПЕРшОГО НАцІОНАЛЬНОГО ВиНОРОБНОГО фОРУМУ

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики підтримав скасування ліцензії на оптову торгівлю для виноробів.

БІЗНЕС СПРОМОжНий

Cпільно з іншими найбільшими національними бізнес-об’єднаннями ТПП України буде вимагати від нового уряду, щоб напрацьовані бізнесом пропозиції були почуті та враховані.

Про це йшлося під час розширеного засідання Антикризової ради громадських організацій, що відбулося в ТПП України. Антикризова рада створена на початку 2015 р. з ініціативи майже ста об’єднань та асоціацій бізнесу і реалізує проект щодо узагальнення та супроводження найбільш актуальних пропозицій ділової спільноти у форматі Антикризової програми спільних дій влади та бізнесу.Триваючий процес накопичення несприятливих чинників у зовнішній, внутрішньополітичній і соціально-економічній сферах формує потужні виклики процесам стабілізації загальної ситуації в Україні у 2016 році.

Промислову громаду турбує відсутність єдності підходів, погоджених координованих дій між гілками влади в трикутнику «президент – парламент – уряд» для консолідації суспільства в умовах кризи, ігнорування зусиль національного бізнесу щодо налагодження повноцінного взаємовідповідального діалогу в інтересах відновлення економічного зростання країни. За 4 місяці поточного року процеси деіндустріалізації так і не були припинені. Триває втрата можливостей випуску наукомісткого, технічно складного продукту. Науково-інноваційний сектор в державі фінансується на рівні 0,2% ВВП (до порівняння, в Швеції – 4% ВВП). Наразі

до 70% всього експорту становить сировина, в той час як національний машинобудівний комплекс «закрив» рік із падінням більше ніж на 80%.

Представники реального сектора економіки наполягають на високому рівні діалогу з владою, її постійних ефективних комунікаціях з бізнес-спільнотою. Для цього пропонується створити громадський технократичний уряд – інтелектуальну неурядову платформу, яка системно аналізуватиме поточний стан економіки та пропонуватиме кроки, які спрямовані на подолання кризи, подальший сталий розвиток.

Майданчик для експертного, суспільного

контролю роботи виконавчої влади (передусім в економічній сфері) буде сформовано вже у травні.Члени Антикризової ради упевнені, що національний бізнес спроможний розвиватися. Ділові асоціації, бізнес виклали своє бачення у розв’язанні найбільш резонансних проблем економіки у новій редакції Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу. Пріоритетними кроками в економічній площині є подолання корупції, стабілізація фінансової системи України, впровадження сучасної промислової політики, нарощування виробництва та експорту товарів із доданою вартістю, дієва підтримка самозайнятості, малого і середнього бізнесу.

ХРОНІКА ПОДІЙХРОНІКА ПОДІЙ

28.05 – 02.06.2016 року м. Тегеран, Іран

ДІЛОВий ВІЗиТ УКРАїНСЬКиХ ПІДПРиЄМцІВ ДО ІРАНУ

З усіма питаннями звертатися не пізніше 5 травня за телефонами:

Юрій царицинський, +38 (044) 272 2807, +38 067 239 5661, [email protected];

Олена Мацієвська, +38 (044) 279 7394, [email protected];

Олексій Грушецький, +38 (044) 537 2347.

Торгово-промислова палата України здійснює підготовку до виїзду делегації представників ділових кіл України до Ірану для участі в українсько-іранському бізнес-форумі та проведенні чергового засідання Українсько-Іранської ділової ради (УІДР).

Анкету учасника див. на сайті ТПП України ucci.org.ua.

Сфери співробітництва з Іраном:Експорт с/г продукції, мінерального палива, нафти і продуктів її перегонки, чорних металів та виробів з чорних металів, електричних машин, засобів наземного транспорту, гірничо-шахтного обладнання, пасажирських та вантажних вагонів та залізничних локомотивів, солі, сірки, каміння, літальних апаратів, харчових продуктів, а також літакобудування, співробітництво в медичній сфері та освіті, ін. Імпорт їстівних плодів та горіхів, фармацевтичної продукції, продуктів переробки овочів, руд, шлаків, золи, скла та виробів зі скла, пластмаси, полімерних матеріалів.


11


The Business HERALD МІжНАРОДНІ ЕКОНОМІчНІ ЗВ’яЗКИ

Герміне ПОППЕЛЛЕР:

– Для мене дуже приємно, що українським підприємцям цікаво дізнатися про можливості ведення бізнесу в Австрії. Я вбачаю у цьому знак того, що українська економіка нині орієнтується на Захід, на розширення зв’язків. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, яка включає в себе положення про створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ, повинна стати основою економічних реформ в Україні. Ця угода передбачає преференційні стосунки у торгівлі, що грунтуватимуться на взаємовигідних умовах і забезпечуватимуть кращий доступ українських товарів до європейського ринку, ніж для інших країн. Для України це все означає вдосконалення стандартів виробництва для того, щоб досягти європейських стандартів. Це дасть змогу Україні експортувати на

європейський ринок, а також на світовий. Звісно, це не так просто. Не просто забезпечити стандарти якості, отримання європейських сертифікатів на продукцію. Угода про ЗВТ передбачає не лише зняття певних мит на торгівлю між ЄС та Україною, а також усунення перешкод для торгівлі послугами. Українські компанії можуть надавати їх на умовах аутсорсингу.

Ринок Австрії – це понад 8,5 млн. споживачів. Україна повинна розглядати положення про ЗВТ як великий шанс для впровадження реформ, що сприятимуть зростанню економіки країни, аби вона стала конкурентоспроможною на світовому ринку. Сподіваюся, що австрійський досвід допоможе вам увійти до європейських ринків і бути успішними.

Олександр ЩЕРБА:

– Які нинішні українсько-австрійські відносини і, в першу чергу, інвестиційні… Я б дозволив собі назвати Австрію «здійсненною українською мрією». У першу чергу, Австрії вдалося зробити те, про що Україна давно мріє, але, на жаль, поки що не реалізувала.

Австрія стала містком між Сходом і Заходом. З одного боку, Австрія – це західні цінності, західний стиль життя, західна «оптика» економіки, з іншого, Австрія – це ідеальне місце, де можна робити бізнес зі Сходом, де можна розпочати діалог із країнами ЄС.

Австрія лише тільки придивляється до України. Австрійський бізнес по відношенню до України знаходиться «на низькому старті». Але для України – проблема № 1 – це проблема іміджу. Іміджу в усьому – у правилах ведення бізнесу та діалогу, відповідальності за якість продукції та багато іншого. До цього моменту все це заважало нормальному спілкуванню між бізнесменами двох країн.

АВСТРІйСЬКий МІСТОК

Ми зустрілися з Послами – Австрії в Україні пані Герміне Поппеллер і України в Австрії – паном Олександром Щербою під час конференції «Україна – Австрія. Можливості для бізнесу та надійність інвестицій», яка з успіхом відбулась у ТПП України, й запитали їх про очікування від міжнародної співпраці у найближчі роки.

Як відомо, бізнес мислить категоріями вигоди. Австрійський ринок – найскладніший і найзакритіший у Європі. Приємно, що австрійські компанії знають і приїжджають на перемовини до ТПП України. Палата розцінюється австрійцями як майданчик довіри та підтвердження серйозного ставлення українських компаній до співпраці. Вони вважають, що потенційним партнерам, яких зустріли у стінах ТПП України, можна довіряти.

У травні ц. р. Посольство України в Австрії спільно з ТПП України та за підтримки компанії «Делойт» планує провести ярмарок «Український постачальник», на якому свою продукцію демонструватимуть вітчизняні харчовики. Наступним заходом буде презентація українських компаній, що пропонують IT-послуги.



13


«Відкриття бізнесу в Польщі

має суттєві переваги. Так,

наприклад, для іноземців,

які відкривають бізнес

у Польщі, передбачені

податкові пільги та гранти

з бюджету й ЄС. В окремих

регіонах, де спостерігається

високий рівень безробіття,

діють спеціальні економічні

зони. У Польщі їх 14.

Інвестор, який бажає

працювати в такій зоні (за

дотримання необхідних

умов), може одержати

суттєві податкові пільги, а в

окремих випадках – навіть

звільнення від податку на

прибуток на 10 років».

Хуберт Босак, засновник польської компанії jB Księgowość під час І Всеукраїнського бізнес-форуму «Бізнес у Польщі: стратегія виходу товару на польський ринок» у ТПП України

B H

«Центральним банкам

слід зосередитися на

кредитних потоках,

тобто на відновленні й

підтримці можливостей і

бажання локальних банків

кредитувати малі й середні

підприємства. Замість цього

по всьому світу центральні

банки фокусуются на

системно значимих банках,

тобто на тих фінансових

установах, чиї зайві апетити

до ризику й зловживання

викликали кризу 2008

року. Однак велика

кількість дрібних банків у

сукупності також є системно

значимими, особливо

з погляду відновлення

інвестицій, рівня зайнятості

й економічного росту».

«Не варто боятися

краху економіки

Піднебесної. Просто

почалася трансформація

з надзвичайно швидко

зростаючої економіки, що й

більш повільно йде нагору.

І ріст уже не 8–10%, як у

колишні роки, а 6,9% у

2015 році. Ми називаємо це

новою нормою.

Усередині самого Китаю

це виглядає як перехід до

технологічної економіки,

що вимагає більше

кваліфікованих людських

ресурсів і менше сировини.

Це, зрозуміло, погані

новини для її продавців.

І гарні – для інвесторів

у технології. Та й самих

китайців».

жанг КСиН, SOHO China, СЕО (із виступу на секції «Як перезапустити світову економіку», форум у Давосі, січень, 2016 р.)

Джозеф СТІГЛІц, лауреат Нобелівської премії з економіки, професор Колумбійського університету, головний економіст Інституту Рузвельта

МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВІ ЗАХОДИ ЧЕРВЕНЬ 2016 РОКУ

Romexpoм. Бухарест, Румунія Tibco 2016 Romexpo Міжнародна виставка споживчих

товарів

01-04ч е р в н я

02–05ч е р в н я

Baku Expo Centreм. Баку, Азербайджан

Місце проведення Назва Термін проведення Організатор Спеціалізація

Caspian Power 2016Caspian Oil & Gas 2016

Iteca Caspian LLCwww.caspianpower.azwww.caspianoilgas.az

Каспійська міжнародна виставка«Енергетика та альтернативна енергія».Міжнародна виставка «Нафта і газ Каспію»

Fira de Barcelona Montjuic

м. Барселона, ІспаніяSIL Barcelona 2016

Consorci ZF Internacional SAUwww.silbcn.com

Міжнародна виставка з логістики та транспортування

07–09ч е р в н я

м. Гамбург, НімеччинаPackaging easyFairs Deutschland

www.easyfairs.com/events_216Міжнародна виставка пакувальних матеріалів і устаткування

Expo Centreм. Анталія, Туреччина

Investeurasia 2016Real Estate

Pyramids Group Fairswww.investeurasia.com

Міжнародна виставка інвестицій. Нерухомість, проекти та розвиток

Shanghai New

м. Шанхай, Китай

Mobile World Congress Shanghai

GSMA www.mobileasiaexpo.com

Азіатський мобільний конгрес – виставка мобільних технологій

07–10ч е р в н я

07–11ч е р в н я

15–17ч е р в н я

16–18ч е р в н я

21–23ч е р в н я

21–24ч е р в н я

23–24ч е р в н я

23–26ч е р в н я

29–01

м. Познань, ПольщаITM Poland 2016Hape 2016 www.itm-polska.pl

www.hape.mtp.pl

Міжнародна виставка промислових технологійі обладнання. Виставка гідравлічного та пневматичного обладнання

«Футбольний манеж»м. Мінськ, Білорусь

BELAGRO 2016BELFARM 2016PRODMASH.COLD.UPACK.

MINSKEXPOwww.belagro.minskexpo.comwww.minskexpo.com

Міжнародна сільськогосподарська виставка.Продмаш. Холод. Упаковка.Харчова промисловість

Feria de Madridм. Мадрид, Іспанія

Genera 2016Tecma 2016

Ifema (Feria de Madrid)www.ifema.es

Міжнародні виставки: Технології енергетичноїпромисловості та захист навколишньогосередовища. Міське планування та захист навколишнього середовища

The Domeм. Найробі, Кенія

INDUSMACHAFRICA 2016

Expogroupwww.expogr.com/tanzania/indexpo/index.php

Міжнародна промислова виставка обладнання, інструментів, машин, технологій, продукції

MiCo Milano Congressiм. Мілан, Італія

Power-Gen Europe2016

PennWell Conferences

www.powergeneurope.com

Міжнародна виставка та конференція з питань енергетичної промисловості

Messe Muenchen

м. Мюнхен, Німеччина

Міжнародна виставка систем автоматизації та мехатроніки

Fortezza da Bassoм. Флоренція, Італія (Summer) 2016

Міжнародна виставка тканин дляпошиття одягу та в'язаних виробів29–01

червня-липня

червня-липня

ФРАЗИ МІСяЦя


15

The Business HERALD the Business HERALDthe Business HERALD

Mr. Prystaiko Vadym:«We will continue our close cooperation withbusiness community»

– Українська дипломатія ніколи не стояла на місці. Ми розвивалися разом із Українською державою та відповідно до викликів у регіоні та світі, набиралися досвіду і навиків, набували партнерів і розвивали стосунки з навколишнім світом.

Як виявилося, весь цей період став підготовчим до найбільшої загрози в історії новітньої України. Неочікувана агресія з боку Росії в одну мить перетворила міжнародну арену на справжній дипломатичний фронт. І ось тоді від нашої дипломатії були затребувані усі сили та можливості, щоб протистояти агресорові та припинити кровопролиття. Завдання, які постали перед дипломатичною службою за цих умов, є безпрецедентними за своєю складністю й украй важливими для подальшого успішного існування нашої держави. Ми добре це усвідомлюємо. Водночас вони спонукають нас до системних змін, спрямованих на створення ефективної зовнішньополітичної служби європейського зразка. Трансформації уже зазнали підходи до внутрішньої комунікації, до зв’язків із громадськістю й експертами, до роботи на міжнародних майданчиках.

Мета реформ у дипломатії – це відкритість, креативність, оперативність, відповідальність за прийняті

Вадим ПРиСТАйКО, заступник міністра закордонних справ і керівник апарату МЗС України

Vadym Prystaikothe Deputy Minister of foreign affairs and the Head of the Ukraine’s MFA Office

рішення. При цьому зусилля мають спрямовуватися на послідовне відстоювання інтересів України, відновлення територіальної цілісності нашої держави, консолідацію міжнародної підтримки, посилення присутності України у світі.

Украй важливо, щоб голос України було переконливо чути на міжнародній арені. Ми вже навчилися здобувати перемоги на дипломатичному фронті. Однак війна триває і попереду ще багато протистоянь. Тому ми робимо все для того, щоб наша зовнішньополітична служба завжди була у бойовій готовності та гідно представляла і захищала Україну у світі. – Чим живе сьогодні Міністерство закордонних справ, які завдання, зокрема в зовнішньоекономічній площині, стоять перед ним у цьому році?

– Враховуючи економічну спрямованість вашого видання, почну одразу з зовнішньоекономічної складової діяльності Міністерства. У сьогоднішніх надскладних умовах у зовнішньоекономічній сфері перед державою, як і перед МЗС, постає цілий комплекс надзвичайно важливих завдань. У першу чергу – це протидія протиправним заборонним

Вадим ПРиСТАйКО:«Ми продовжуватимемо тісну взаємодію з бізнесом»

Заступник міністра закордонних справ і керівник апарату МЗС України Вадим ПРиСТАйКО, попри величезну завантаженість на роботі, щільний графік, зустрівся з кореспондентом журналу. І перше наше питання було: чи можемо ми говорити про зміни в українській дипломатії останніми роками та й узагалі протягом років незалежності? Який обрис вона має сьогодні?

Mr. Prystaiko Vadym, the Deputy Minister of foreign affairs and the Head of the Ukraine’s MFA Office, despite his huge workload and tough working schedule, has found some time to meet with our reporter. Our first question was as follows: Can we now speak of any changes in the Ukrainian Diplomatic Service over the recent years and over the period of the national independence in general? What kind of image does it have nowadays?

МІжНАРОДНІ ЕКОНОМІчНІ ЗВ’яЗКИМІжНАРОДНІ ЕКОНОМІчНІ ЗВ’яЗКИ


17


і обмежувальним заходам Росії стосовно нашого експорту та транзиту. Не менш важливі задачі: зміцнення конкурентних позицій національних виробників за кордоном і просування української продукції на зовнішні ринки, розширення й адаптація до нових систем підтримки експорту, лібералізація торгових режимів, залучення прямих іноземних інвестицій для підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Серед пріоритетних завдань у цьому зв’язку залишаються реалізація переваг членства України у міжнародних економічних і торговельних організаціях, зокрема Світовій організації торгівлі, та максимальне використання їх механізмів для захисту національних інтересів.

Наступний важливий пріоритет – забезпечення повноцінного функціонування зони вільної торгівлі з ЄС, яка, з одного боку, частково компенсуватиме втрати економіки нашої держави, пов’язані з закриттям традиційних ринків, а з іншого – сприятиме модернізації національного виробництва з метою приведення української продукції у відповідність до норм і стандартів ЄС.

Це лише невелика частина основних завдань у зовнішньоекономічній сфері, над виконанням яких МЗС буде працювати у 2016 році.

– Якою Ви бачите роботу економічного підрозділу Міністерства, відділів із економічних питань посольств України, їх роль і завдання в нових реаліях?

– Рішення керівництва держави про ліквідацію торговельно-економічних місій і створення відділів із економічних питань (ВЕП) усунуло подвійне підпорядкування зовнішньоекономічних підрозділів посольств України за кордоном, розпорошеність

– The Ukrainian Diplomacy never stood still. We have been developing together with the Ukrainian State and in accordance with the regional and global challenges, we have been collect-ing experience and skills and we have been finding partners and developing our relations with the rest of the world.

As it turned out, this entire period became a preparation for the biggest challenge in the modern history of Ukraine. The unex-pected aggression from Russia has in a flash transformed the international arena into a real diplomatic front. And it was the time when our Diplomatic Service required all efforts and capaci-ties to resist the aggressor and to stop the bloodshed. The tasks that were given to our Diplomatic Service in such circumstances are unprecedented in their complexity and are extremely important for the subsequent successful existence of this country. We understand this very well. At the same time, those tasks require systemic changes in order to create an ef-ficient Diplomatic Service according to the European standards. Transformations have already been made in how we approach our internal communications, our relations with the public and experts, and our activities at international forums.

The purpose of reforming our diplomatic system is ensuring transparency, creativeness, operational efficiency, and respon-sibility for the decisions we make. In this context, our efforts should be focused to consecutively promote the national interests of Ukraine, to restore the territorial integrity of this country, to consolidate international support, and to enhance the Ukrainian presence worldwide.

It is extremely important that the voice of Ukraine be heard internationally. We have already learned how to achieve diplo-matic victories. However, the war continues and there are many challenges we face. Therefore, we are doing everything to keep our Diplomatic Service in the state of constant battle readiness to duly represent and protect Ukraine globally. – What is the daily life of the Ministry of Foreign Affairs? What are your tasks, in particular, in the field of foreign trade for the coming for a year?

– With regard to the economy subjects your periodical is dedi-cated to, I will right away start with the foreign trade compo-nents of our ministry’s work. The very difficult circumstances in the foreign trade field the State and the MFA are facing today give rise to an entire set of extremely important tasks. First of all, it is our countermeasures against the unlawful prohibitive and restrictive steps taken by Russia towards our exports and transit trade. The other very important tasks are improving the competitive positions of our manufacturers abroad and promot-ing the Ukrainian products to foreign markets; broadening and

adapting to the new system of imports; liberalizing trade rules; and attracting direct foreign investment to strengthen the com-petitive advantages of the national economy.

In this context, our top priorities are making use of the advan-tages of the Ukraine’s membership in international economic and commercial organizations, in particular, the World Trade Organization, and the maximum utilization of its mechanism in order to protect our national interests.

Our next top priority is ensuring the full-scale operation of the free trade area with the EU, which, on one hand, will partly compensate the economic losses for our country from the closure of our traditional markets and, on the other hand, will promote the modernization of the national manufacturing facilities in order to bring the Ukrainian products in line with the relevant norms and standards of the EU. And this is just a small part of the basic tasks for the MFA in the sphere of foreign trade for the year 2016.

– How do you see the work of the MFA economic section and of the economic departments within the Ukrainian Embassies abroad? What are their roles and tasks in the new circumstances of today?

– The government’s decision to abolish our trade and econ-omy missions abroad and to establish the departments on economic issues (DEI) has removed the double management system for the foreign trade departments of Ukrainian Embas-sies abroad, the inefficient use of our resources, and the poor coordination of our foreign trade activities. This has opened some new opportunities for efficient management of our work in the context of ensuring the integrity and the uniform line in the Ukraine’s foreign policy, improving the mechanism for protection of the country’s economic interests abroad, and further development of the economic ties with other countries and international organizations.

Today, the efficiency of solving the tasks in the field of foreign trade is the personal responsibility of the managers of our Dip-

За ініціативи МЗС у липні 2015 р. було розпочато переговори і вже у листопаді 2015 р. укладено Угоду про створення

Українсько-Нідерландської ділової ради між ТПП України та Конфедерацією

промисловості та роботодавців Нідерландів

ресурсів і неузгодженість дій у зовнішньоекономічній сфері. Це відкрило нові можливості для ефективної координації роботи у контексті забезпечення цілісності й узгодженого проведення зовнішньополітичного курсу України, вдосконалення механізму захисту за кордоном інтересів держави в економічній сфері, подальшого розвитку економічних зв’язків із іноземними державами та міжнародними організаціями.

Сьогодні за ефективність виконання завдань на зовнішньоекономічному напрямку відповідають не окремі працівники торговельно-економічних місій, а персонально керівники закордонних установ.

Розуміючи умови, в яких перебувають зараз українські товаровиробники, їхню нагальну потребу в диверсифікації експорту та пошуку нових ринків збуту, ми поставили собі за мету забезпечити максимальну, в межах наявних можливостей Міністерства, дипломатичну підтримку національним експортерам у просуванні української продукції на нові ринки збуту, залученні іноземних інвестицій і технологій у національну економіку.На цих практичних цілях і зосереджена нині робота економічної служби МЗС разом із нашими дипломатичними представництвами.

З метою подальшого вдосконалення діяльності ВЕП МЗС планує у поточному році спільно з Мінекономрозвитку й іншими по’язаними міністерствами та відомствами, а також об’єднаннями національних товаровиробників провести роботу щодо виділення пріоритетних/зростаючих ринків як головного критерію для визначення у географічному плані потреби у відповідному підсиленні ВЕП, перегляду їх функцій із метою адаптації до нових завдань, визначення можливостей кадрового наповнення ВЕП фахівцями Мінекономрозвитку, Мінагрополітики й інших центральних органів виконавчої влади, які направлятимуться у відрядження для роботи в системі органів дипломатичної служби.

Наслідком проведеної роботи стало підвищення аналітичної складової матеріалів економічного характеру закордонних дипломатичних установ (ЗДУ), їх якості й оперативності обробки інформації, яка узагальнюється МЗС і надсилається до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України й інших центральних органів виконавчої влади України разом із пропозиціями щодо відповідного реагування.



19


Йдеться про результати моніторингу основних тенденцій на світовому фінансово-економічному, енергетичному, аграрному, валютному ринках; заходів, що вживаються урядами інших держав для імпорту товарів на ринки відповідних країн походженням у тому числі й з України; міжнародного досвіду регулювання різних сфер господарської діяльності; взаємодії державного та приватного секторів у найважливіших галузях; реагування урядів інших країн на глобальні виклики світової економічної, фінансової та торговельної систем.

Започатковано дієвий діалог із потужними національними товаровиробниками через механізм створеної при МЗС України Ради експортерів та інвесторів України, до складу якої увійшли понад 75 провідних українських підприємств і компаній, що фактично представляють увесь спектр орієнтованих на експорт галузей вітчизняної економіки, а також ряд впливових українських бізнес-структур і галузевих асоціацій, зокрема, УСПП і ТПП України.

– МЗС реформувало Раду експортерів та інвесторів при Міністерстві, запровадило новий алгоритм роботи з діловими колами, а також створило окремі веб-ресурси, розраховані на український та іноземний бізнес. Як Ви оцінюєте результати таких змін?

– Дійсно, у вересні минулого року було ініційовано проведення реформи консультативно-дорадчого органу при МЗС України – Ради експортерів та інвесторів. Слід зазначити, що зміни відбувалися за тісної взаємодії з національним бізнесом і з максимальним урахуванням внесених пропозицій. На сьогодні розроблено чіткий алгоритм роботи з діловими колами, що дозволяє українському виробнику, який працює або має намір працювати на закордонних ринках, заручитись необхідною підтримкою МЗС, за умови надсилання відповідного звернення.

Свідченням ефективності такого підходу є, насамперед, зростання кількості звернень національного бізнесу

lomatic Service agencies, and not of any single employees of our trade and economic missions as before.

As we understand the conditions the Ukrainian manufacturers of products are facing nowadays and their strong need to diversify their exports and to find new markets for their products, we have set a goal for ourselves to ensure the maximum diplomatic support from the MFA for our exporters as they try to promote their products to new markets. We will also support them in attracting foreign investment and technology for our national economy.

These practical concerns form the basis for the today’s work of the MFA jointly with our diplomatic missions abroad. In order to further improve the activities of the DEI, the MFA is going to, jointly with the Ministry for Economic Development and some other related ministries and agencies, and also with as-sociations of domestic product manufacturers, do some work to identify the priority and emerging markets as the main criteria for determining the geographical needs for the appropriate strength-ening of the DEI and to review their functions in order to adapt them to new tasks, and to involve the experts from the Ministry for Economic Development, from the Ministry of Agrarian Policy, and from some other central bodies of executive power in order to determine the capabilities of the DEI personnel who will be as-signed to work in our Diplomatic Service missions.

The result of this work was an improved quality of the analytics in the economic files prepared by our Foreign Diplomatic Missions (FDM), their improved quality and fast response to the informa-tion the MFA generalizes for and submits to the Administration of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine and some other central bodies of executive power of Ukraine along with the suggestions as to relevant response.

It is about the results of monitoring of the major trends in the global financial, economic, energy, agrarian, foreign exchange markets; the steps taken by foreign governments with regard to the imports of products to the markets of the respective coun-tries originating from, among others, Ukraine; the international experience in regulation of various types of business operations; the interaction of governmental agencies and private business entities in the most important sectors of economy, the responses of foreign governments to the global challenges within the world’s economic, financial, and commercial systems. We have started an efficient dialog with powerful domestic manufacturers via a mechanism of the Ukraine’s Council of Exporters and Investors established at the MFA of Ukraine. There are over 75 leading Ukrainian companies that actually repre-sent the entire range of export-oriented sectors of our national economy as well as a series of influential Ukrainian business

entities and sectoral associations, including the UAIE (Ukrainian Association of Industrialists and Entrepreneurs) and the UCCI.

– The MFA has reformed the Council of Exporters and Investors within the Ministry, has introduced a new algo-rithm for working with business communities. The MFA has also created separate web resources intended for the Ukrainian and foreign business entities. How can you as-sess the results of these changes?

– That’s correct, we initiated the reform of the Council of Exporters and Investors, an advisory board at the MFA of Ukraine last September. It is to point out that the changes were introduced in close cooperation with the members of the domestic business communities and with the maximum atten-tion to the suggestions made. As of today, a clear algorithm has been developed for the work with business entities that makes it possible for the Ukrainian manufacturers, which are active in, or are intending to penetrate, foreign markets, to enjoy the necessary assistance from the MFA, provided that they submit an appropriate application.

The efficiency of this approach is witnessed by the number of the applications submitted by the domestic business entities and by the positive feedback based on the results of the assistance provided.

As a part of the Council renovation with active involvement of our embassies, our diplomatic support has been provided to over 450 Ukrainian companies in terms of promotion of their products to foreign markets and solution of different prob-lems. We have ensured the participation of the Ukrainian com-panies in over 160 prestigious international trade fairs abroad whereby a series of important contracts were concluded. The informational support and assistance from the MFA have made it possible for the domestic manufacturers to partici-pate and win in almost 100 international tenders and to get an essential number of contracts for different kinds of works and services and for the supplies of the Ukrainian products to foreign markets.

The MFA is prepared for close cooperation with business associations interested in the

formation of a two-level system to secure the foreign trade interests of this country abroad. Such a system should encompass an efficient mechanism to promote the Ukrainian prod-

ucts to foreign markets

та позитивного зворотного зв’язку за результатами наданого сприяння.

У рамках роботи оновленої Ради, із активним залученням наших посольств, надано дипломатичне сприяння більш ніж 450 українським компаніям щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, вирішення проблемних питань. Забезпечено участь українських підприємств у понад 160 престижних міжнародних виставково-ярмаркових заходах за кордоном, під час яких підписано низку важливих контрактів. За інформаційної підтримки та сприяння МЗС національні виробники взяли участь і здобули перемогу у майже 100 міжнародних тендерах і отримали суттєві замовлення на виконання робіт, послуг і поставку української продукції на ринки іноземних країн.

Створення веб-ресурсів Ради стало важливим кроком у налагодженні безпосереднього каналу комунікації з діловими колами. За час їх існування було розміщено більше 300 інформаційних повідомлень, понад 400 звернень компаній щодо співробітництва, актуальних тендерів і виставкових заходів, а також інформаційно-аналітичні матеріали про доступ до ринків, зокрема, ЄС, Африки, Північної та Південної Америки, а також особливості та рекомендації щодо ведення бізнесу в окремих країнах.

Ми не збираємось зупинятись на досягнутих результатах і продовжуватимемо тісну взаємодію з бізнесом. Наразі на основі внесених пропозицій членів Ради ми формуємо план її роботи на поточний рік. І можу запевнити, що заходи в рамках цього плану будуть принципово якіснішого рівня та максимально орієнтовані на практичну користь для українських ділових кіл.

– Нині перед українськими компаніями гостро стоїть питання пошуку нових ринків збуту продукції. Окрім держав ЄС, перспективними розглядаються, в першу чергу, ринки країн Азії, Африки та Близького Сходу. Яка робота проводиться МЗС з підтримки національного бізнесу у просуванні вітчизняної продукції на ці ринки, а також із метою лібералізації торгівлі з цими країнами?

– Безперечно, МЗС також опрацьовує можливості просування вітчизняної продукції не тільки до ЄС, але й інших регіонів.



21


Підготовлені нашими дипустановами матеріали для українських підприємств стосовно можливостей виходу на ринки країн Африки, місцевих традицій ведення бізнесу, окремих аспектів законодавства знаходяться у відкритому доступі на сайті Ради.

18 лютого цього року відбулося засідання Ради щодо нових транзитних можливостей поставок українських товарів на ринки Середньої Азії, а на перше півріччя запланували засідання, присвячене перспективам просування вітчизняної продукції на ринки країн Близького Сходу. Отже, сприяння національним виробникам у виході на зовнішні ринки є одним із головних завдань МЗС у зовнішньоекономічній сфері та перебуває на особливому контролі керівництва відомства.

– ТПП України входить до складу членів Ради експортерів та інвесторів при Міністерстві та взаємодіє з МЗС у зовнішньоекономічній площині. Чи, на Вашу думку, така співпраця була результативною у 2015 році? Яких практичних здобутків Ви очікуєте від такого співробітництва у 2016 році?

– МЗС приділяє особливу увагу взаємодії з одним із найбільш авторитетних і репрезентативних об’єднань українських ділових кіл, яким є ТПП України, та зацікавлене в її розвитку і посиленні.

У минулому році ми активно долучались до організації низки масштабних форумів Палати. Особливо хочу відмітити успішне проведення Першого національного форуму з підтримки експорту та Міжнародної торгово-промислової конференції «Україна – ЄС 2016».

Окрім цього, фактично на кожному важливому заході ТПП нами забезпечується участь представників Міністерства, що є свідченням зацікавленості та

The creation of the Council web resources has also become an important step forward as we build up a channel for direct communication to business entities. Over the period of time those websites exist, more than 300 information messages and over 400 corporate cooperation announcements, actual tender offers and exhibition ads have been uploaded, along with the informational and analytical files about the access to various markets, in particular, the EU, Africa, and North and South America and also some material about the specifics of and rec-ommendations as to the business conduct in particular regions of the world.

We are not going to stop at what we achieved and we will continue our close cooperation with business community. We are now preparing our work plan for the current year based on the suggestions made by the members of the Council. And I can assure you that our steps within this plan will be of a principally new level and will make the major emphasis on the practical usefulness for the Ukrainian business community.

– The Ukrainian companies are nowadays facing the need to look for new markets for their products. Beside the EU countries, the markets of Asia, Africa, and Middle East are first of all viewed as good prospects. What kind of work is done by the MFA in order to support the Ukrainian busi-ness entities in promoting their products to those markets and in order to liberalize the trade relations with respec-tive countries?

– No doubt, the MFA is considering the options of promoting our products not only to the EU but also to some other regions.

The files prepared by our diplomatic missions for the Ukrainian companies with regard to the opportunities of penetrating the markets of Africa, the local traditions of doing business, specific aspects of local legislation are now publicly available at the council’s website.

On February 18 this year, the Council had its session dedicated to the new transit trade opportunities for the Ukrainian products at the markets of Central Asia, and another session has been slated for the first six months of this year, with the subject be-ing the outlooks of promoting our products to the markets of the Middle East. So, the support to the Ukrainian manufacturers in penetrating foreign markets is one of the most important tasks for the MFA in the field of foreign trade and it is a matter of special concern for the MFA top executives.

– The Ukrainian Chamber of Commerce and Industry is a member of the Council of Exporters and Investors under the aegis of the MFA and it also cooperates with the Min-

istry in the field of foreign trade. In your opinion, did this cooperation bring good results in the 2015? And what kind of practical achievements are you expecting from these joint efforts in the year 2016?

– The MFA makes special emphasis on the cooperation with the most influential and representative associations of the Ukrainian business entities, such as the UCCI, and is interested to develop and strengthen such cooperation.

We were active in organizing a series of forums at the UCCI last year. I would like to specially mention the successful conduct of the First National Forum to support exports and the «Ukraine – EU 2016» International Trade and Industry Fair.

Besides, we ensure the participation of the MFA representatives almost in each of the important events within the UCCI, and this shows our interest and readiness to get fully involved in the UCCI activities. As an example, I can mention the extended ses-sion of the UCCI Presidium in the city of Sumy last year in this context.

It is a pleasant thing to acknowledge that it was the initiative of the MFA to commence the negotiations in July 2015 and to enter into the agreement between the UCCI and the Confeder-ation of Industry and Employers of the Netherlands to establish the Ukrainian-Dutch Business Council in November 2015.

Due attention should be called to the existing fruitful interaction between the Ukrainian diplomatic missions and the UCCI. Last year, such interaction took place, first of all, in the field of solv-ing the problems faced by the Ukrainian business entities in their relations with foreign business partners and during their business visits abroad.

We can already speak of a series of positive results. For instance, the Ukrainian Embassy in Denmark took a fast necessary action in order to solve the issue of repayment of the debt by a Dan-ish company to «Sporttekhnika Company Company», a member of the Chernigiv Chamber of Commerce and Industry.

With regard to the activeness and interest exercised by the CCI as it became a part of the efforts within the renovated setup of the aforesaid Council under the aegis of the MFA, I am expect-ing this cooperation to still remain quite active and also to reach for a principally new level in 2016.

– As we know, the discussion is currently underway about the redistribution of functions in the field of foreign trade between the MFA and the Ministry for Economic Develop-ment, and the subject is, in particular, the revival of trade

МЗС готове у тісній співпраці з об’єднаннями підприємств працювати над створенням дворівневої системи забезпечення зовнішньоекономічних інтересів держави за кордоном, яка б включала ефективний механізм

просування продукції національних товаровиробників на зовнішні ринки

готовності повноцінно залучатись до діяльності Палати. Як приклад – минулорічне розширене засідання Президії ТПП у м. Суми.Приємно відзначити, що за ініціативи МЗС у липні 2015 р. було розпочато переговори і вже у листопаді 2015 р. укладено Угоду про створення Українсько-Нідерландської ділової ради між ТПП України та Конфедерацією промисловості та роботодавців Нідерландів.

Не можу оминути увагою існуючу конструктивну взаємодію, яка налагоджена між українськими дипустановами та регіональними ТПП. У минулому році така взаємодія відбувалась, насамперед, у вирішенні проблемних питань українських суб’єктів господарювання з іноземними діловими партнерами та здійсненні закордонних бізнес-візитів.

Уже зараз можна говорити про низку позитивних результатів. Так, завдяки оперативному втручанню Посольства України в Данії вирішено питання повернення заборгованості члену Чернігівської ТПП ТОВ «Компанія Спорттехніка» від данського підприємства. З огляду на активність і зацікавленість, із якими ТПП долучилась до роботи в рамках оновленого механізму Ради при МЗС, очікую, що в 2016 році взаємодія не тільки збереже позитивну динаміку, але і вийде на принципово новий рівень.

– Як нам відомо, зараз триває дискусія щодо перерозподілу функцій між МЗС і Мінекономрозвитку у зовнішньоекономічній сфері, зокрема відновлення торговельних місій. Яке Ваше бачення доцільності та дієвості такого кроку? Наскільки ці зміни необхідні для підвищення ефективності захисту економічних інтересів держави за кордоном?

– На фоні загострення конкуренції, посилення тенденцій протекціонізму та зростання агресивності економічної політики на світовій арені відбувається переосмислення ролі держави у захисті та просуванні своїх інтересів на зовнішніх ринках.

З огляду на світовий досвід інституційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності можна зробити висновок, що більшість прогресивних і ефективних моделей просування економічних інтересів держави за кордоном складаються із дворівневої системи: економічні підрозділи у складі дипустанов і торговельні представництва, які засновуються поза межами дипломатичної служби та мають можливість і




23


відповідні інструменти надавати практичну допомогу товаровиробникам у просуванні їхньої продукції на зовнішні ринки.

При цьому економічні підрозділи дипустанов зосереджують свою роботу на стратегічних напрямках економічного співробітництва й економічній проблематиці з політичною складовою.

Водночас, вирішення конкретних питань доступу національних товаровиробників на ринки інших держав, а також безпосереднє сприяння діловим колам (консультування щодо специфічних умов ведення бізнесу в тих чи інших галузях, податкового та митного законодавства, налагодження коопераційних зв’язків тощо) здійснюється, як правило, торговельними представництвами, у тому числі на платній основі.

Таку модель використовують багато розвинених країн світу, зокрема, Австрія, Бельгія, Бразилія, Греція, Данія, Естонія, Німеччина, Норвегія, Словенія, США та Франція. Зазначені торговельні представництва активно співпрацюють із посольствами в економічній сфері, але мають у своєму арсеналі набагато більше ефективних інструментів для безпосереднього сприяння бізнесу, ніж торговельні місії у складі диппредставництв, які обмежені у своїх діях відповідними міжнародними конвенціями і фактично дублюють роботу економічних радників посольств.

Ефективність такого підходу підтверджує і нещодавній досвід реорганізації торговельного представництва найбільшої економіки Європи. Наприкінці минулого року Німеччина шляхом укладення Угоди між Урядом України та Урядом ФРН про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати (IНК-Ukraine) зняла дипломатичний статус із працівників

missions. How would you estimate the expediency and efficiency of this endeavor? To what extend are such changes necessary in order to increase the ef-ficiency in protecting our State’s economic interests abroad?

– As competition rises, as protectionist trends get stron-ger, and as economic policies become more aggressive internationally, the role of the State is also reconsidered in the context of protection and promotion of its interests at foreign markets. Taking into account the global experience in institutional sup-port for foreign trade activities, we can come to the conclusion that the majority of progressive and efficient models of pro-moting a State’s economic interests abroad are made up of a two-level system; the economic divisions as parts of diplomatic missions and the trade representations established outside of the foreign service and having the opportunities and relevant instruments to provide practical assistance to manufacturers in promoting their products to foreign markets.

In this context, the economic divisions as parts of diplo-matic missions focus their efforts on strategic areas of economic cooperation and on economic issues with politi-cal elements. At the same time, the solution of specific tasks of getting access to foreign markets for domestic manufacturers as well as providing direct assistance to business entities (advisory activity on the specifics of doing business in particular sectors, tax and customs legislations, formation of cooperative ties, etc.) is usually performed, as a rule, by trade representatives, including the services provided against payment.

This model is used by many developed countries, such as Austria, Belgium, Brazil, Greece, Denmark, Estonia, Ger-many, Norway, Slovenia, the USA, and France.

The aforementioned trade representatives maintain an active cooperation with the embassies as far as economic issues are concerned but they also have much more effi-cient tools to directly assist business endeavors in compari-son to the trade taskforces within our diplomatic missions as their activities are limited by relevant international con-ventions and actually duplicate the work of the economic advisors to our embassies. The efficiency of this approach is confirmed by the recent experience of the territorial representation reorganiz-ing of the largest economy of Europe. At the end of the previous year, Germany entered into the agreement between the Government of Ukraine and the Government

of Germany establishing the German-Ukrainian Chamber of Industry and Commerce (AHK-Ukraine); this step has removed the diplomatic status from the employees of the Office of the German Economy Delegate, and this signifi-cantly broadens the range of services they can now offer to business entities.

In this context, we see no big sense in establishing trade representations within our foreign service offices which were previously managed by the Ministry for Economic Development and had no additional realistic tools to support the Ukrainian manufacturers. Such an approach does not match the present-day global trends in that sphere and it, in fact, provides for the recreation of the old system of Trade Economic Mission which was inherited from the former USSR with its state monopoly in the field of foreign trade and with its command-and-administra-tion system of management.

Such things would inevitably result in unjustified costs for the national budget of Ukraine and would also bring some imbal-ance to the current system of securing foreign trade interests, and would finally lead to extremely negative outcomes for our national economy.

On the other hand, the MFA is prepared for close cooperation with the Ministry for Economic Development and other Ukrai-nian executive authorities and business associations interested in the formation of a two-level system to secure the foreign trade interests of this country abroad. Such a system should encom-pass an efficient mechanism to promote the Ukrainian products to foreign markets.

A system formed in accordance with the aforesaid principles would entirely match the present-day requirements whereby all units of a general structure would perform their own functions without any competition and with reinforcement of each other, and so they could create a complete set of tools ranging from political, economic, informational-analytical levels and up to the organizational level.

Interviewed by Nataliya KOPETSKA-DENGA

It was the initiative of the MFA to com-mence the negotiations in July 2015 and to enter into the agreement between the

UCCI and the Confederation of Industry and Employers of the Netherlands to estab-lish the Ukrainian-Dutch Business Council

in November 2015

Офісу делегата німецької економіки, що значно розширює спектр послуг, які вони зможуть надавати підприємцям.

У цьому зв’язку, ми не бачимо доданої вартості у створенні торговельних представництв у складі ЗДУ, які були б підпорядковані Мінекономрозвитку і не мали б жодних додаткових реальних механізмів допомоги національними виробникам. Такий підхід не відповідає сучасним світовим тенденціям у цій сфері і, по суті, передбачає відтворення застарілої системи ТЕМ, яка була успадкована від структур колишнього СРСР із його державною монополією зовнішньої торгівлі й адміністративно-командною системою управління.

Це неминуче призведе до невиправданих витрат Державного бюджету України, а також розбалансування існуючої системи забезпечення зовнішньоторговельних інтересів, що матиме вкрай негативні наслідки для економіки нашої держави.

З іншого боку, МЗС готове у тісній співпраці з Мінекономрозвитку, іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади й об’єднаннями підприємств України працювати над створенням дворівневої системи забезпечення зовнішньоекономічних інтересів держави за кордоном, яка б включала ефективний механізм просування продукції національних товаровиробників на зовнішні ринки.

Побудована зазначеним чином система повністю відповідала б сучасним вимогам: кожен інститут загальної структури виконував би свої профільні функції, не конкуруючи, а доповнюючи один одного, формуючи цілісний механізм від політичного, економічного, інформаційно-аналітичного до організаційного рівнів.

Бесіду вела Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА

B H



25


,

Тетяна ТІТАРЕНКО:

Чи МОжНА ЗРОБиТи УКРАїНСЬКІ ПОРТи

ПРиВАБЛиВиМи ДЛЯ ІНВЕСТОРА?

Компанія LeGran.TT, яку очолює Тетяна Тітаренко, з’явилася в 2015 році. Власне, її народження зумовлене тими процесами, що відбуваються в Україні, а також серйозними змінами в морській галузі, портовому секторі та міжнародній торгівлі. Коли Тетяна створювала нову компанію, вона усвідомлювала, що хоче не просто спостерігати за тим, що відбувається в країні, а й бути активним учасником реформ і запроваджувати провідний європейський досвід у галузях морського права, портового господарства та міжнародної торгівлі.

Тетяна Тітаренко, компанія LeGran.TT

Tatyana Titarenko,LeGran.TT law company

Tatyana Titarenko is a CEO at LeGran.TT law com-pany established in 2015. The reasons for the birth of a new company are the processes that take place in Ukraine and significant changes in maritime sec-tor, seaport industry and international trade.When Tatyana was setting up a new company she realized that she didn't want just to watch what hap-pens in the country but to take active part in reform process and implement the European experience in the fields of maritime law, port legislation and international trade.

Tatyana Titarenko

Born in MariupolGraduated from Donetsk National University. Major: law.Graduated from the Institute of the World Economy and Inter-national Relations of the Academy of Science of Ukraine. PhD in political problems of the international global development systems.

Attended International Training Centre of the International Labour Organization (ILO). The course covered the design and delivery of training for carrying out inspections of ships in com-pliance with the Maritime Labour Convention, 2006.

Tatyana thinks that modern leader must respect his team, and be able to plan his/her time, think outside the box, because creativ-ity helps to find a way out of stalemate.

Likes to read the books of Jack London and quote his phrase: «The proper function of man is to live, not to exist».

Tетяна Тітаренко

Народилася у м. Маріуполі. Закінчила Донецький національний університет за спеціальністю «Правознавство». Отримала ступінь кандидата політичних наук за фахом «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України.Має сертифікат Міжнародної організації праці (ILO) за напрямом: перевірка суден відповідно до правил Конвенції ILO про працю в морському судноплавстві.

Упевнена, що сучасний керівник повинен поважати свою команду, вміти правильно планувати свій час, нестандартно мислити, адже творчий підхід дозволяє знайти вихід із патової ситуації.

Любить читати твори Джека Лондона і цитувати його фразу: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати».

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


27


– Пані Тетяно, чому Ви вирішили створити нову компанію під час кризового періоду?

– Сьогодні наша країна

дійсно переживає складні

часи. Але, з іншого боку,

відкриває і нові можливості.

Змінюються «правила

гри» у багатьох галузях.

Зокрема, Угода про

асоціацію з Європейським

Союзом означає нові

умови роботи для наших

експортерів. Реформа

портового сектора

спрямована на розвиток

вітчизняних гаваней

за рахунок приватних

інвесторів. Процедури

контролю й оформлення

вантажів поступово

спрощуються. І ми також

доклали до цього чимало

зусиль. Зокрема, під час

моєї роботи у транспортній

організації, яка захищала

інтереси морського бізнесу,

я брала активну участь

у реформі з дерегуляції

процедур у портах,

ініційованої Міністерством

інфраструктури.

Усі ці перетворення

потребують кваліфікованої

юридичної підтримки. І ми

готові допомагати нашим

експортерам, стивідорам,

cудновласникам, морським

агентам, експедиторам,

страховим компаніям,

– тобто усім тим, хто

бере участь у виконанні

зовнішньоекономічних

операцій. До того ж,

нещодавно LeGran.TT стала

учасником Міжнародної

федерації асоціацій з

торгівлі маслами, насінням

олійних і жирами (FOSFA).

Сьогодні понад 80%

контрактів із купівлі-продажу

цих товарів здійснюється

саме за проформами FOSFA.

Це дозволяє нам тримати

руку на пульсі та бути в

курсі подій, що відбуваються

у галузі міжнародної

торгівлі.

– Що у такому разі пропонує юридична компанія LeGran.TT представникам бізнесу?

– Ми співпрацюємо

з усіма учасниками

зовнішньоторговельних

операцій, а це,

зокрема, представники

агропромислового

комплексу. Кожному з них

рано чи пізно доводиться

вирішувати такі проблеми,

як тиск із боку податкових

і митних органів, валютні

обмеження, невиконання

контрагентами своїх

зобов’язань і багато

інших. Наша команда має

досвід представництва

інтересів клієнтів як в

українських судах, так і

міжнародних арбітражах

– FOSFA, GAFTA, LMAA

тощо. LeGran.TT також

проводить успішне

досудове врегулювання

конфліктів, що дозволяє

бізнесу заощаджувати

час і гроші, необхідні для

ведення судового процесу.

Окремими напрямками

нашої діяльності є

питання оподаткування та

валютного законодавства,

що виникають при

експорті вантажів. Тому

ми надаємо послуги з

оптимізації оподаткування,

оскарження податкових

повідомлень-рішень і

консультуємо з питань

зовнішньоекономічної

діяльності. Наші фахівці

мають багатий досвід

оперативного врегулювання

спорів із митними

органами, що є дуже

важливим, адже будь-

яка затримка під час

митного оформлення

вантажу може призвести

до величезних збитків. На

відміну від традиційного

способу вирішення

– Tatyana, why did you decide to set up a new company in the period of crisis?

– Our country is going through difficult times today. But on

the other hand this period opens new opportunities for us.

The rules are being changed in many fields. In particular the

EU-Ukraine Association Agreement sets new work conditions

for our exporters. The reform of seaport industry is aimed at

developing Ukrainian harbors by means of private investment.

The procedures of customs control and clearance of goods

are being simplified. And we also have gone to a lot of

effort for that. During my work in the organization that

protected the interests of maritime business I took an active

part in the process of deregulation of the procedures in ports

that had been initiated by the Ministry of Infrastructure.

All these changes require qualified legal support. And we

are ready to assist our exporters, stevedoring and insurance

companies – to everyone who is involved in foreign trade

operations. I would also like to add that our company has just

become a member of the Federation of Oils, Seeds and Fats

Associations (FOSFA). Internationally, over 80% of the global

trade in oils and fats is traded under FOSFA contracts. It allows

us to be fully aware of the latest events in the world trade.

– What does LeGran.TT company offer to business?

– We cooperate with all participants of foreign trade

activities including agricultural companies. Each of them

sooner or later faces such problems as pressure from

tax and customs authorities, currency restrictions, non-

performance of obligations by counterparties and so on.

Our team has experience in representing clients’ interests

in Ukrainian courts and international arbitration bodies –

FOSFA, GAFTA, LMAA etc. LeGran.TT also has experience

in successful pre-trial settlement that allows business to

save time and money required for litigation. Other practice

areas include taxation and currency legislation issues that

usually arise when exporting goods. So we provide such

services as tax optimization, appealing tax assessment

notices and consult on issues related to foreign trade. Our

experts have experience in resolving disputes with customs

authorities. And this is very important because any delay in

the customs clearance can lead to huge losses. Unlike the

traditional way of dealing with such matters in the courts,

we are experienced in solving these conflicts through joint

negotiations with the authorities.

– You have mentioned that you do not want to watch what happens but are willing to take active part in changing the country. How do you affect the situation?

– Besides working with business clients our team also takes

part in legislative drafting. In particular we are currently

working on the interpretation of the order No. 541 by the

Ministry of infrastructure in cooperation with the Ukrainian

Chamber of Commerce and Industry. The issue is the

discount for the use of a berth in the processing of grain

cargoes in ports. As you know logistics is very important for

Changes of rules in foreign trade and

transport sector require qualified legal support

Зміна «правил гри» у зовнішній торгівлі

та транспортному секторі потребує кваліфікованої юридичної підтримки

таких питань у судовому

порядку, ми маємо досвід

розв’язання цих конфліктів

шляхом проведення

спільних переговорів із

представниками державної

влади.

– Ви зазначали, що не хочете спостерігати за змінами в державі, а прагнете брати активну участь у цих перетвореннях. Як саме Ви впливаєте на ситуацію?

– Окрім роботи

безпосередньо з бізнес-

клієнтами, наша команда

також бере участь у

законотворчій діяльності.

Зокрема, разом із

Торгово-промисловою

палатою ми працюємо

над роз’ясненнями до

наказу Міністерства

інфраструктури № 541 від

18 грудня 2015 року щодо

коефіцієнта знижки за

користування причалом під

час переробки зернових

вантажів у портах. Адже,

як ви розумієте, логістична

складова відіграє важливу

роль для експортерів та

суттєво впливає на кінцеву

вартість і, відповідно,

конкурентоспроможність

їх продукції на світовому

ринку.

– Над якими ще законодавчими

The Business HERALD

Tatyana TITARENkO:

IS IT POSSIBLE TO MAkE UkRAINIAN

SEAPORTS ATTRACTIVE FOR INVESTORS

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


29


the exporters as it significantly affects the final value and

the competitiveness of their goods on the world market.

– What other legislation initiatives related to logistics is your company working on?

– In order to reduce the duration and the cost of cargo

handling in seaports we need to carry out reconstruction

and modernization of facilities. In 2013 the government made

a strategic decision to do this by means of attracting private

investors. There are lots of cargo holders interested in creating

their own logistic infrastructure among them.

But the legislators have not yet completed the preparation of

background for the launch of investment projects. One of the

main obstacles for private investment attraction is a long and

complicated approval procedure. Sometimes it lasts for year or

two. But time is money. And businessmen will think carefully

about where to invest their money.

Another important issue is the land. If you want to construct

a berth you have to obtain a land title or a rent agreement

as well as permission for construction. This is also a long

process that could delay the launch of the project and change

investor’s plans. In addition, the government has not yet decided

how to compensate investments made in the reconstruction of

the state berths. We are also working on the development of

the compensation mechanism on the basis of existing treaties

- What is a motto of the company?

– Our motto is: «A way out of any stalemate». I am sure

you can find a way out of any situation. All the more so we

have professionals in our team who have significant work

experience both in public and private structures.

- What are your future plans for the business?

– We will help the authorities to develop the country

and develop ourselves. We set ambitious goals to succeed

not only on the Ukrainian market but also abroad. We

have experts in maritime law able to represent clients

in international arbitration bodies. I hope we will open

representative offices in many European countries soon.

ініціативами, що стосуються логістики, працює Ваша компанія?

– Для скорочення термінів

і зменшення вартості

переробки вантажів

у портах необхідно

проводити реконструкцію та

модернізацію потужностей.

У 2013 році влада прийняла

стратегічне рішення робити

це за рахунок приватних

інвесторів, серед яких

чимало вантажовласників,

зацікавлених у створенні

власної логістичної

інфраструктури.

Однак законодавці поки

не встигли завершити

підготовку підгрунтя для

запуску інвестиційних

проектів. Однією з основних

перешкод для залучення

капіталу є довга і складна

процедура узгодження.

Вона може тривати рік,

а то й два. А час – це

гроші. І бізнесмени добре

подумають, куди їм варто

направити свої ресурси.

Другий важливий фактор

– земля. Для того, щоб

побудувати причал,

потрібно отримати

документи на ділянку

і відповідні дозволи на

будівництво. Це теж

затяжний процес, який

може відкладати запуск

проекту і змінювати плани

інвестора. Крім того, влада

поки не визначилася,

яким чином компенсувати

бізнесу капіталовкладення

у реконструкцію державних

причалів. Над цим

ми також працюємо і

розробляємо механізми

компенсації на основі

існуючих договорів.

– Який девіз у компанії LeGran.TT сьогодні?

– Наш девіз: «Патових

ситуацій не буває». Я

переконана, що вихід

можна знайти з будь-

якої ситуації. Тим більш, у

нашій команді працюють

професіонали, які мають

величезний досвід роботи

як у державних, так і

приватних структурах.

– Які у компанії плани на майбутнє?– Ми будемо допомагати

розвивати країну і

розвиватися разом із

нею. Ми ставимо перед

собою амбітні плани не

тільки на українському, а

й на зарубіжних ринках.

Адже наші фахівці чудово

орієнтуються, наприклад,

в морському праві,

можуть гідно представляти

клієнтів у міжнародному

арбітражі. Сподіваємося,

незабаром у нас з’являться

представництва в багатьох

європейських країнах.

Р

Роджер фішерВільям Юрі Брюс Петтон(нові редакції)

«шлях до ТАК: як вести переговори, не здаючи позицій»

Алексей Геращенко

«Экономика XXI»

Економіст Олексій Геращенко

викладає в Києво-Могилянській

бізнес-школі по програмі

Master of Banking and Finance.

Має більш ніж десятирічний

практичний досвід роботи

у банківській сфері та в

галузі управління фінансами

підприємства.

З цієї книги ви дізнаєтеся про

еволюцію економічних поглядів

і сучасні підходи ХХІ століття,

розглянете питання економічної

успішності на різних рівнях –

країни, підприємства і людини.

Книга написана так, щоб

бути цікавою для економіста і

зрозумілою не економісту.

Чому вартість річного збору

зернових в Україні приблизно

відповідає місячному прибутку

компанії Apple, чому економіку

здавши своїх позицій і не

зазнавши емоційних втрат.

Зазначимо, що запропоновані

переговорні методи та прийоми

можна застосовувати як у

сімейних і робочих суперечках,

так і в міжнародних конфліктах.

Зі «Шляху до ТАК» ви дізнаєтесь,

як відокремлювати людей від

проблеми, зосереджуватися

на інтересах, а не позиціях,

спільно працювати над пошуком

варіантів, які задовольнять обидві

сторони, та інше.

XXI століття називають

«постіндустріальною» і чому

багато популярних сьогодні

професій зникне, змусивши

людей перебудовувати своє

звичне життя.

Що визначає добробут народів,

чим насправді є гроші, що таке

ВВП і чи може на зміну йому

прийти «індекс щастя».

Як влаштовані економічні

механізми і чому вони дають

збої, призводячи до криз; яким

країнам і як вдалося подолати

відставання й увійти до «вищої

ліги» економіки; як наші

цінності пов’язані з економічним

процвітанням.

Книга написана для людини,

яка народилася в XX столітті,

якій доведеться жити в

мінливому і динамічному XXI

століттi.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА БІБЛІОТЕКА БІЗНЕСМЕНА

А

Книгу називають одним

із найуспішніших бізнес-

посібників. Він спирається

на досвід Гарвардського

переговорного проекту, за

яким стоїть група експертів із

чималим досвідом ведення

переговорів і вирішення

конфліктних ситуацій на всіх

можливих рівнях.

Троє американських авторів

пропонують простий метод

залагодити особисті та

професійні суперечки, не


31


Протягом останніх років

спостерігається зростання

привабливості арбітражу,

про що, наприклад,

свідчить кількість справ,

прийнятих у провадження

Міжнародним комерційним

арбітражним судом при

Торгово-промисловій

палаті України. У

зв’язку з цим здаються

логічними і правильними

зусилля, спрямовані на

вдосконалення правового

регулювання в сфері

міжнародного комерційного

арбітражу та третейського

розгляду.

Практично одночасно

з метою поліпшення

проарбітражного й

інвестиційного клімату в

Україні з’явилася низка

законопроектів щодо

змін процесуального

законодавства в

сфері арбітражу. 31

березня 2016 року в

Верховній Раді України

був зареєстрований

законопроект № 4351

«Про внесення змін до

деяких законодавчих

актів України з питань

судового контролю і

підтримки міжнародного

комерційного арбітражу»,

розроблений групою

народних депутатів

України та юристів-

арбітражників. У той

же час на офіційному

сайті Ради з питань

судової реформи можна

ознайомитися з новими

проектами Цивільного

процесуального кодексу

України (проект ЦПК)

та Господарського

процесуального кодексу

України (проект ГПК).

Автори всіх

перерахованих вище

законопроектів декларують

мету створення

проарбітражного клімату

в державі, умови для

розвитку й ефективного

функціонування

міжнародного

комерційного арбітражу,

усунення протиріч

нормативно-правового

регулювання цієї сфери,

а також формування

державними судами

проарбітражної практики

та сприяння арбітражу.

ПОЗиТиВНІ ПОЧиНАННЯ

Не можна не привітати

такі позитивні починання.

Зміни в процесуальному

законодавстві України

щодо арбітражу торкнуться,

зокрема, наступного.

1. Апеляційний суд

м. Києва, як суд першої

інстанції, розглядатиме

всі питання, пов’язані

з судовим контролем і

сприянням міжнародного


що дозволить сформувати

однакову судову практику

розгляду такої категорії

справ, сконцентрує всі

знання та досвід в одному

суді, зменшить кількість

інстанцій і відповідно

час розгляду справ

судами, внаслідок чого

покращиться якість такої

практики.

2. Заповнено прогалину

в законодавстві та

регламентований порядок

розгляду судами клопотань

про скасування рішень


арбітражу, розташованого

на території України.

3. Із урахуванням специфіки


арбітражу істотно

доопрацьована і покращена

процедура визнання та

приведення у виконання

рішення міжнародного

комерційного арбітражу

незалежно від того,

перебуває він на території

України або за її межами.

Також передбачена

компетенція суду щодо

Микола СЕЛІВОН: «ЯКиМ НАСПРАВДІ МАЄ БУТи правове регулювання компетенції третейських судів і міжнародного комерційного арбітражу»

Микола СЕЛІВОН,голова МКАС і МАК при ТПП України

Спроби провести через проект ГПК (Господарський процесуальний кодекс України – прим. ред.) обмеження компетенції третейських судів і міжнародного комерційного арбітражу є некоректними. Так вважає голова МКАС і МАК при ТПП України.

Положеннями статті 23 проекту ГПК суттєво звужується компетенція

третейських судів і міжнародного комерційного арбітражу, як результат

– обмежуються права фізичних та юридичних осіб на захист своїх

інтересів у позасудовому порядку за допомогою альтернативних способів

вирішення спорів

ЗАКОН І БІЗНЕС ЗАКОН І БІЗНЕС


33


визначення суми відсотків,

що підлягають сплаті

відповідно до рішення


арбітражу.

4. Передбачається

можливість розгляду

в одному об’єднаному

виробництві клопотання

про визнання і приведення

у виконання рішення


арбітражу та клопотання

про скасування цього

рішення, встановлюються

чіткі терміни такого

розгляду. Беручи до уваги

той факт, що підстави

для скасування рішення


арбітражу і для відмови

в його визнанні та

приведення у виконання є

однаковими, така новела

правового регулювання,

безсумнівно, є актуальною.

5. Процесуально

забезпечені повноваження

компетентного суду про

зупинення провадження

про оскарження

рішення міжнародного

комерційного арбітражу на

встановлений ним термін,

щоб дати можливість

складу арбітражного суду

відновити арбітражний

розгляд і усунути підстави

для скасування рішення


арбітражу.

6. Пропонується скасувати

«знамениту» частину 8

статті 395 ЦПК України

про перерахунок судом

суми стягнення в іноземній

валюті на суму в гривнях

за курсом НБУ на день

винесення судом ухвали.

7. Сторони можуть

звернутися до

компетентного суду

за сприянням у

питаннях міжнародного


незалежно від його

місцезнаходження. Після

ініціювання арбітражного

розгляду передбачена

можливість звернення

з клопотанням про

застосування заходів

щодо забезпечення

позову, вводиться інститут

зустрічного забезпечення,

що є необхідною умовою

для застосування заходів

щодо забезпечення позову.

8. Створено процесуальний

механізм реалізації

повноважень міжнародного


передбачених статтею

27 Закону України «Про

міжнародний комерційний

арбітраж» щодо судового

сприяння в отриманні

доказів, необхідних

для цілей арбітражного

виробництва.

«БОМБА ПІД АРБІТРАж»

Разом із тим, усі

ці вдосконалення

законодавства і спроби

створення проарбітражного

клімату можна легко

звести нанівець

прийняттям проекту ГПК,

який розміщений на

офіційному сайті Ради з

питань судової реформи.

Положеннями статті 23

проекту ГПК суттєво

звужується компетенція

третейських судів і


арбітражу, як результат

– обмежуються права

фізичних та юридичних осіб

на захист своїх інтересів у

позасудовому порядку за

допомогою альтернативних

способів вирішення спорів.

Перш за все, слід

зазначити, що вилучення з

предмета ведення в чинній

статті 12 ГПК стосувалися

тільки третейських судів

і не поширювалися на

арбітраж. Тепер, із точки

зору арбітрабельності,

між цими інститутами

поставлений знак

рівності, що принципово

неправильно.

Проектом визначено, що

юрисдикція третейських



не поширюється не

тільки на суперечки, що

виникають із корпоративних

правовідносин, а й

на суперечки, що

виникають із угод щодо

корпоративних прав

(часток) у господарському

товаристві. Така новела

йде врозріз зі світовою

практикою, оскільки

більшість країн з метою

створення сприятливого

інвестиційного клімату,

навпаки, розширюють

коло правовідносин, які

можуть бути предметом

арбітражного розгляду,

включаючи корпоративні

спори. В цьому питанні

варто рівнятися на

Великобританію, Австрію,

Німеччину, а також на Росію.

Велику тривогу і подив

викликає вилучення з

компетенції третейських

судів та міжнародного


суперечок, що стосуються

права власності або іншого

речового права на рухоме

майно, і суперечок, що

стосуються майна, яке є

предметом забезпечення

зобов’язання. Сьогодні

зазначені категорії спорів

є арбітрабельними, проте

в разі прийняття проекту

ГПК у такій редакції

виникне парадоксальна

ситуація, коли суперечки

щодо основних кредитних

та інших договорів

можуть розглядатися

третейськими судами та

міжнародним комерційним

арбітражем, а по

операціях (поручительства,

гарантії, застави), що

забезпечуються цими

договорами, – ні.

Перелік обмежень можна

продовжити.

Зроблено це навмисно

чи ні, залишається тільки

здогадуватися. Але варто

нагадати, що обмеження

арбітрабельності суперечок

передбачено тільки в

одному процесуальному

кодексі – ГПК України, в

більш розширеній формі

воно закріплюється і в

новому проекті ГПК, у той

час як проект ЦПК містить

лише бланкетну норму, що

відсилає до профільних

законів.

Таким чином, якщо

ситуацію не виправити,

то фактично ця «бомба

під арбітраж» зведе

нанівець усі зусилля зі

створення сприятливого

проарбітражного клімату

і, більш того, поставить

існування цих інститутів

під загрозу внаслідок

створення умов, за яких

існування ефективних

механізмів альтернативного

вирішення спорів буде

ускладнено.

ВЕКТОР шЛЯХУ

Реалізований у проекті

ГПК підхід принципово

неправильний, оскільки:

– обмеження

арбітрабельності суперечить

принципам правової

держави, громадянського

суспільства і світовій

практиці, а також викличе

негативний міжнародний

резонанс, так як рішення

іноземних арбітражних

інститутів не будуть

виконуватися на території

України на підставі статті

36 Закону України «Про

міжнародний комерційний

арбітраж» (об’єкт спору

не може бути предметом

арбітражного розгляду за

законодавством України);

– нівелюються відмінності

в предметах ведення


арбітражу і третейських

судів, які обумовлювалися

об’єктивними факторами;

– не зрозумілі критерії,

за якими виключаються з




певні категорії спорів.

Чи є вихід з цієї ситуації й

яким насправді має бути

правове регулювання



комерційного арбітражу?

Все очевидно –

предметом правового

регулювання вищевказаних

процесуальних кодексів

є порядок судочинства

в господарських судах і

судах загальної юрисдикції,

визначення категорій справ,

які підвідомчі цим судам,

а питання компетенції



арбітражу, що відносяться

до видів недержавної

юрисдикційної діяльності з

вирішення спорів, – предмет

регулювання спеціальних

законів. Статтею 6 Закону

України «Про третейські

суди» та статтею 1 Закону

України «Про міжнародний

комерційний арбітраж» уже

визначено компетенцію



арбітражу відповідно. Тому,

Юрисдикція третейських судів і міжнародного комерційного

арбітражу не поширюється не тільки на суперечки, що виникають із

корпоративних правовідносин, а й на суперечки, що виникають із угод щодо корпоративних прав (часток) у господарському товаристві. Така

новела йде врозріз зі світовою практикою

як мінімум, некоректними

є подальші спроби

врегулювати (обмежити)

в процесуальному

кодексі компетенцію цих

арбітражних інститутів.

Але при цьому потрібно

визначитися з вектором

шляху: або в Європу, або

до півторасторінкового

Положення про третейські

суди як додатку до ЦПК

УРСР.

Виходячи з цих міркувань,

а також з метою уніфікації

правового регулювання

пропоную авторам проектів

при доопрацюванні тексту

статті 23 проекту ГПК

взяти за основу статтю 17

проекту ЦПК, оскільки вона

в достатній мірі враховує

специфіку арбітражних

інститутів, так як містить

бланкетну норму, що

відсилає до відповідних

положень спеціальних

законів.

На закінчення хочу

зазначити, що тільки

широка дискусія на рівні

експертів, юристів-практиків,

представників суддівського

корпусу, арбітражних

інститутів і профільних

асоціацій допоможе

створити якісно нове і

збалансоване процесуальне

законодавство.

Редакція дякує

партнерам газети «Юридична

практика» за співпрацю

й надані матеріали


B H


35


ЗАТВЕРДжЕНО ПРАВиЛА ВиРОБНицТВА ОРГАНІЧНОї ПРОДУКцІї

У пояснювальній записці до документа

зазначається, що даним нормативно-

правовим актом регулюються правові,

економічні, зоотехнічні та соціальні

основи виробництва зазначеної

продукції фізичними або юридичними

особами. Також унормовано вимоги

щодо утримання, випасу, лікування,

годівлі тварин і виробництва відповідної

органічної продукції (сировини)

тваринного походження.

Крім цього, введення зазначених

правил сприятиме збільшенню обсягів

виробництва, насиченню внутрішнього

ринку високоякісними продуктами

харчування, поглибленню інтеграції

українського аграрного виробництва з

ринком ЄС і світових ринків у цілому, а

також застосуванню ощадних технологій

при виробництві органічної продукції

тваринного походження і, як наслідок,

суттєвому зменшенню антропогенного

навантаження на навколишнє

середовище, значному покращенню

екологічної ситуації та збереженню

біорізноманіття.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРАThe Business HERALDThe Business HERALD The Business HERALD

З 1 квітня 2016

року набув

чинності Закон

України «Про

публічні закупівлі»

(надалі – Закон

про публічні

закупівлі) для

центральних

органів

виконавчої влади

та замовників,

що здійснюють

діяльність в

окремих сферах

господарювання.

Кабінет Міністрів

України

постановою від

30 березня

2016 року

№ 241 затвердив

правила

виробництва

органічної

продукції.

РОЗ’ЯСНЕНО ОСОБЛиВОСТІ ПОЧАТКУ БУДІВЕЛЬНиХ РОБІТ

Також потрібно розробити і

затвердити проектну документацію.

При цьому містобудівні умови й

обмеження надаються відповідними

спецуповноваженими органами

містобудування та архітектури на

безоплатній основі.

СПРОЩЕНО СТВОРЕННЯ СІМЕйНОГО АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

Установлено, що сімейне фермерське

господарство без статусу юрособи

організовується ФОП самостійно або

спільно з членами його сім’ї на підставі

договору. Такий договір укладається

членами однієї сім’ї в письмовій формі і

підлягає нотаріальному засвідченню.

Сімейним фермерським господарствам

надається додаткова держпідтримка.

Завдяки Закону особисті селянські

господарства будуть легалізовані як

повноправні учасники аграрного ринку.

У листі № 40-

701-12 /2082

Держарх-

будінспекція

роз’яснила, що

до реєстрації

декларації

про початок

будівельних робіт

замовник повинен

отримати вихідні

дані, основними

складовими яких

є містобудівні

умови й

обмеження,

техумови,

завдання на

проектування.

ЗАТВЕРДжЕНО НОВий ПОРЯДОК ТОВАРІВ ДЛЯ їХ ВиКОРиСТАННЯ У ВиРОБНицТВІ ПРОДУКцІї ОБОРОННОГО ПРиЗНАЧЕННЯ

Від сплати ПДВ звільняються всі операції

з ввезення і першої поставки на

українську митну територію агрегатів,

вузлів, матеріалів, устаткування та

комплектуючих, що використовуються

при виробництві продукції оборонного

призначення.

Головною умовою є наявність

державного контракту з оборонного

замовлення або договору на поставку

продукції оборонного значення і при

цьому кінцевим споживачем даної

продукції виступає державний замовник.

Передбачено перелік документів,

які повинні подаватися митниці

виконавцем оборонного замовлення

для підтвердження відповідності товарів

вимогам Порядку.

Виконавець оборонного замовлення,

який здійснює ввезення товарів, у

10-денний термін після завершення

митного оформлення товарів,

подає митниці довідку про факт

оприбуткування товарів у 2-х

примірниках, один із яких залишається

митниці, а другий надсилається

контролюючому органу за місцем

податкової реєстрації виконавця

оборонного замовлення з метою

подальшого здійснення контролю за

цільовим використанням ввезених

товарів.

Виконавець оборонного замовлення

надає щомісяця до 15 числа

контролюючому органу узгоджений

державним замовником звіт про цільове

використання товарів.

У разі виявлення факту нецільового

використання товарів або використання

товарів не за призначенням

контролюючий орган за місцем

податкової реєстрації виконавця

оборонного замовлення вживає заходів

для стягнення несплачених сум ПДВ,

ввізного мита та пені.

ПРОцЕДУРи ПУБЛІЧНиХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЗМІНЕНО

Зазначений Закон вводиться в дію

для замовників, що надають послуги

поштового зв’язку; забезпечують

виробництво, передачу, розподіл,

купівлю-продаж, постачання електричної

енергії; надають послуги з користування

інфраструктурою залізничного транспорту

загального користування тощо.

Положення Закону про публічні

закупівлі з 1 квітня 2016 року, для

прикладу, зобов’язані застосовувати

ПАТ «Українська залізниця», УДППЗ

«Укрпошта», Державне агентство резерву

України, ПАТ «Київобленерго» й інші.

З 1 серпня 2016 року Закон про публічні

закупівлі вводиться у дію для всіх інших

замовників.

Кабінет Міністрів

України

постановою від

16 березня

2016 року

№ 170 затвердив

Порядок

ввезення,

першої поставки

і цільового

використання

товарів,

визначених

ч. 8 ст. 287

Митного кодексу

України, для

використання

у виробництві

продукції

оборонного

призначення.

ВРУ прийняла

Закон про

стимулювання

створення

та діяльності

сімейних

фермерських

господарств.

Підготувала Олена ЛОБАЧЕВА

За матеріалами веб-порталу

jurliga.ligazakon.ua і МІГ ПП «Інформація для бізнесу»

ЗАКОН І БІЗНЕС


37


The Business HERALD

– Пані Марино, розкажіть, будь ласка, з чого починалася Ваша кар’єра в юриспруденції?

– Ми з партнерами

стартували в далекі 90-ті,

коли відбувалися процеси

масової приватизації.

Працювали на держслужбі.

Бачили, як важко бізнесу

виходити зі стану застою.

Усвідомлювали глибину

завдань, що стоять перед

інвесторами. З одним із них

– «Індустріальним Союзом

Донбасу» – залишилися

надовго. Більше 10-ти років

ми супроводжували ІСД в

інвестиційних проектах. На

вільний ринок, у принципі,

не виходили, оскільки

роботи було дуже багато.

Ситуація почала змінюватися

після 2009-го року. Почали

зупинятися інвестиційні

процеси. І ми замислилися

над тим, як переорієнтувати

«НАйГОЛОВНІшЕ ДЛЯ МЕНЕ – ЗМІНиТи СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВАДО ЮРиСТІВ»

Марина Кривошей – керуючий партнер юридичної компанії Force and Right Legal Group, професіонал, який пройшов крізь різні етапи розвитку юридичного ринку. Марина Борисівна поділилася думками з нашими читачами про зміни в українському бізнесі, з точки зору юриста.

свої вміння на відкритий

ринок. Так минулого року

ми здійснили перезапуск,

у результаті чого з’явився

новий бренд – Force і Right

Legal Group.

– Які цілі Ви ставили перед собою, створюючи новий бренд?

– У новому бренді ми

прийшли до європейської

системи управління

своєю компанією й

європейських принципів

співпраці з бізнесом. Ми

хочемо відмовитися від

стереотипу, що юрист

– це «листоноша» між

владою та бізнесом, який

часто опиняється в ролі

постраждалої сторони.

Ми прагнемо, щоб люди

навчилися користуватися

своїми правами та вірити в

те, що юрист їм допоможе,

використовуючи свій досвід і

кваліфікацію.

– Ms. Maryna, tell us, please, how started your career in law?– Me and my partners started in distant 90s when the

processes of mass privatization took place . Worked in the civil

service. We saw how difficult it was for business to outcome

the stagnation. We perceived the depth of challenges facing the

investors. With one of them - Industrial Union of Donbass – we

remained for a long time. More than 10 years we accompanied

the IUD in the investment projects. More than 10 years we

accompanied the ISD for investment projects. In fact we did

not go public so as we had a lot of work. The situation started

changing after 2009. Investment processes began to stop. We

thought about how to redirect our skills towards the open

market. So, last year we made a restart, resulting in a new brand

– Force and Right Legal Group.

– What goals have you set, creating a new brand?– Creating a new brand, we came to the European management

«THE MOST IMPORTANT THING FOR ME IS TO CHANGE PUBLIC ATTITUDE TO LAWYERS»

Maryna Kryvoshey is managing partner of Force and Right Legal Group Company, a professional who has passed through different stages of the legal market. Maryna Borysivna shared her thoughts with our readers about changes in the Ukrainian business from the perspective of lawyer.

Марина КРиВОшЕй,керуючий партнер юридичної компанії Force and Right Legal Group

Maryna kRYVOSHEY is managing partner of Force and Right Legal Group Company



39


– Що змінилось на ринку юридичних послуг, враховуючи наш динамічний час?

– По-перше, великий

бізнес зараз найчастіше

користується послугами

інхаус юристів.

Переформатування

відбулося після 2009–2010

років. Були створені потужні

інхаус служби, які, по суті,

замінили великі зовнішні

юридичні компанії –

юридичні супермаркети.

Ми бачимо перспективу

розвитку в середньому та

малому бізнесі. Тому бізнесі,

який є ядром економіки

й який існує, поки існує

system of our company and European principles of

cooperation with business. We want to abandon the

stereotype that the lawyer is a postboy between

government and business, who often finds himself in the

role of victim.

We’d like people learn to use their rights and believe that

the lawyer will help them using his/her experience and skills.

- What has changed in the legal market, given our dynamic time?

– First of all, today, large entities often use in-house lawyers.

Reformatting occurred after 2009-2010. Powerful in-house

services were created, which essentially replaced the large external

law firms – legal supermarkets.

We consider medium and small businesses to be a perspective

of future development. The businesses, which are the core of

economy and which exist while the society exists. Retail, medicine,

agriculture and so on.

- How does your company cooperate with such clients?

– Many clients planning to cooperate with the law firm, often

make a standard mistake. They try themselves to assign the

task for lawyers instead of telling us what goal they want to

achieve.

From my point of view, any project must begin from strategy.

From defining the parameters affecting the successful result

of any task, both in resolving the conflict, and accompanying a

new project.

Then, these parameters are divided into professional and

industry sectors. The next step is to distinguish the tasks

assigned to lawyers, and to determine other terms of

cooperation.

Often, it is difficult for medium business to structure the

relationships in this way. And we begin to help from the very

beginning – to set parameters, to distribute them on directions

and determine our part of work.

суспільство. Рітейл, медицина,

сільське господарство тощо.

– Як Ваша компанія співпрацює з такими клієнтами?

– Багато клієнтів, плануючи

співпрацю з юридичною

компанією, досить часто

припускаються стандартної

помилки. Вони намагаються

самі поставити задачу

юристам, а не розповісти, якої

саме мети бажають досягти.

З моєї точки зору, будь-

який проект у бізнесі

повинен починатися зі

стратегії. Із визначення

параметрів, які впливають

на успішний результат

будь-якого завдання, як

у вирішенні конфлікту,

так і у супроводі нового

проекту.

Потім ці параметри

поділяються на професійні

та галузеві сфери.

Наступним етапом є

виділення завдань,

поставлених перед

юристами, і визначення

інших умов співпраці.

Найчастіше, середньому

бізнесу важко

структурувати відносини

подібним чином. І ми

починаємо допомагати

з самого початку

– встановлювати

параметри, розподіляти

їх за напрямками і

визначати свою частину

роботи.

– Наскільки бізнес обізнаний про можливості сучасної юридичної компанії?

– Я би сказала, що

представники бізнесу

часто ставлять юристам

однобокі або дуже вузькі

завдання. І абсолютно

впевнені, що саме так

треба співпрацювати.

Хоча правильно –

обговорити питання

комплексно, відкрити

інформацію, дати юристу

можливість самому

визначити сфери, в яких

він може застосувати

свої професійні знання

для досягнення якісного

результату. Юрист

сам повинен обирати

інструменти для вирішення

завдань. За таких

обставин співпраця буде

максимально ефективною.

– Наскільки важко жінці працювати в юриспруденції?

– Ви знаєте, навпаки.

Зовсім не важко. Останнім

часом спостерігається тренд

– чоловіки побоюються

закритих, обмежених жінок.

Якщо Вона знає, що Він

– це джерело добробуту,

двигун прогресу, то завжди

зуміє його підтримати, при

цьому, не домінуючи. Таку

- How deeply the business is aware of the possibilities of modern law firm?– I would say that businessmen often assign to lawyers one-sided

or very narrow task. They are absolutely convinced that the normal

cooperation looks like that. Although, it is necessary to discuss

the issue comprehensively, to open the information, to enable a

lawyer independently to identify the areas where he/she can use

his/her expertise to achieve high-quality results. The lawyer must

him-/herself choose the tools for solving the problems. In such

circumstances, the cooperation will be most effective.

- How hard is it for woman to work in the jurisprudence?– You know, on the contrary. It is not difficult. Recently there has

жінку чоловік цінуватиме

та довірятиме їй. Співпраця

з нею буде довгою і

щасливою.

– Наше суспільство в цьому плані змінилося?

– Так, однозначно.

– Розкажіть, будь ласка, про свою найбільшу професійну мету?

– Найголовніше для мене

– це змінити ставлення

суспільства до юристів.

Головне, щоб до тебе

йшли не як до стоматолога,

коли вже сильно болить.

Хотілося б, щоб ставлення

до юристів було як до

дуже давніх друзів, які

можуть подбати про тебе.

Хотілося б вирішити саме

таке завдання, працюючи

над розвитком юридичного

бізнесу в компанії Force and

Right Legal Group разом із

Ганною Тимошенко – моїм

незмінним партнером ось

уже понад 16 років.

– Дякуємо Вам за цікаве інтерв’ю.

been a trend – men are afraid of closed and restricted women. If

she knows that he is a source of welfare, engine of progress, she

will always be able to support him, while not being dominant. A

man would appreciate and trust such a woman. The partnership

with her will be long and happy.

- Our society has changed in this regard, hasn’t it?– It has, definitely.

- Please, tell us about your greatest professional goal?– The most important thing for me is to change society’s attitude

towards lawyers. The main thing is to make people to visit lawyers

not as dentists -when it’s greatly aching. We’d like people treat

lawyers like very old friends who can take care of them.

We’d like to solve precisely this problem, working on the

development of legal business in Force and Right Legal Group

along with Hanna Tymoshenko – my constant partner for over 16

years.

- Thank you for interesting interview.

Багато клієнтів, плануючи співпрацю з юридичною компанією, досить часто припускаються стандартної помилки,

намагаючись поставити задачу юристам, а не розповісти, якої саме мети бажають

досягти

Many clients planning to cooperate with the law firm, often make a standard mistake. They try

themselves to assign the task for lawyers instead of telling us what goal they want to achieve


Р

А


41


Анна Погребна, комерційний директор FTL Company Ltd,

упевнена, що для швидкого й успішного виведення компанії

на ринок необхідно використовувати оригінальні підходи,

які кардинально відрізняються від усього, що застосовується

сьогодні на ринку. Безперечно, найважливішу роль також

відіграють оперативність та якість роботи.

FTL Company Ltd. - на карті ринку системної інтеграції України

Анна ПОГРЕБНА, комерційний директор FTL Company Ltd

Anna POHREBNA, Commercial Director of FTL Company Ltd

бізнесу проходив у

непростий час, фактично це

був розпал кризи в країні. Та

все ж ми прийняли зважене

рішення. Ідея створення

бізнесу значною мірою

була продиктована чітким

баченням вільної ніші на IT-

ринку країни. Всі зароблені

кошти ми вкладали в

інженерну службу і розвиток

компетенцій персоналу. Всі

технології випробовували

особисто на практиці. Тому

нині добре знаємо, що варто

запропонувати замовнику, а

від чого краще відмовитися.

Так сформувався наш

портфель рішень. Але ми

не збираємося зупинятися

на досягнутому, оскільки

ІТ-бізнес дуже швидко

прогресує.

– Як виглядає портфель

компанії?

– Інформаційні технології,

комплексні системи

безпеки, інженерні рішення,

навчання персоналу і

сервісна підтримка –

основоположні напрямки

нашого бізнесу. Для

проектування та створення

сучасної ІТ-архітектури

підприємства FTL Com-

pany Ltd. пропонує комплекс

послуг, серед яких побудова,

модернізація і технічна

підтримка інформаційної

інфраструктури (мережеві

та телекомунікаційні

рішення, сервери і системи

збереження даних,

базова ІТ-інфраструктура

й організація колективної

роботи), якісне й оперативне

Anna Pohrebna, Commercial Director of FTL Company Ltd, be-

lieves that it is necessary to use original approaches for a company

rapid and successful launch in the market, that are fundamentally

different from anything used in the market today. It is no doubt

that efficiency and quality of work plays a crucial role too.

Нині на українському ринку системної інтеграції переважають дві основні тенденції – поглиблення галузевої спеціалізації і збільшення частки різноманітних ІТ-послуг (Professional Services) в структурі доходів компаній. Універсальних системних інтеграторів, які здатні закрити своїми власними силами весь спектр завдань в ІТ, стає все менше, їх одиниці. Серед них – ІТ-інтегратор FTL Com-pany Ltd.

FTL Company Ltd. is on the map of the system integration market in Ukraine

Now in the Ukrainian system integration market there are two main domi-nating trends, such as improving sectoral specialization and increasing the share of various IT services (Professional Services) in the income structure of companies. The number of universal system integrators, who are able to close by themselves the whole range of tasks in IT, is becoming less and less. Among them there is an IT integrator «FTL Company Ltd.»

– Пані Анно, як виникла

ідея створення власної

компанії в ІТ-сфері?

– У нас сформувалася

команда людей, натхненних

спільною ідеєю, з однаковим

баченням і поглядами на

ІТ-бізнес. Запуск власного

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО


43


проведення ІТ-консалтингу

та аудиту, побудова систем

інформаційної безпеки,

впровадження бізнес-

додатків, ліцензування

програмного забезпечення

й ін. Отже, ми пропонуємо

клієнтам збалансований

комплекс послуг –

перевірених, якісних і

надійних.

– На який сегмент

ринку орієнтований Ваш

бізнес?

– Для нас кожен проект

– це додаткова мотивація

до розвитку наших

спеціалістів і компанії. Ми

розробляємо ІТ-рішення з

урахуванням конкретних

вимог компаній-замовників

будь-якої сфери економіки.

Наше кредо: «Кожен клієнт

унікальний, кожен проект

індивідуальний».

– В Україні відбуваються

значні зміни в

економічній сфері.

Наскільки істотно Вам

доводиться змінювати

стратегію розвитку

бізнесу?

– Системна інтеграція

– бізнес в Україні не

новий. За місце компанії

під сонцем необхідно

постійно боротися,

особливо в динамічних

умовах профільного ринку,

посилених кризою. За

Україна є основним світовим постачальником талановитих фахівців у сфері IТ. Країна має

великий потенціал щодо завоювання більшого простору на карті талантів

світу

таких непростих умов дуже

важливо бути не тільки

готовими до будь-яких

несподіваних поворотів, але

й мати чітко вироблений

вектор розвитку.

Ми впевнено почуваємося

в неспокійному світі

вітчизняного ІТ-бізнесу,

навіть не дивлячись на всі

зміни, що відбуваються в

нашій країні. Суть нашої

стратегії – максимально

використовувати всі

можливості, що з’являються

в рамках нашої спеціалізації.

Я вважаю за краще

орієнтуватися на таке

бачення бізнесу, яке дозволяє

йому бути більш гнучким,

але все ж чітко слідувати

поставленій меті.

Ми прагнемо до того, щоб

у нас працювали виключно

професіонали, які досконало

знають свою справу. Коли

вирішенням завдань

займаються досвідчені

фахівці, це найкращим

чином позначається на

якості послуг і це відмічають

клієнти. Тому ми постійно

підвищуємо кваліфікацію

наших співробітників,

розширюючи тим самим

спектр ІТ-послуг.

– Чому українські

системні інтегратори

популярні серед

закордонних

замовників?

– Найбільш мотивуючий

фактор, не враховуючи

інвестиційної привабливості,

– їхня ініціативність і здатність

самостійно приймати

рішення. Для українського

інженера не є проблемою

допомогти клієнту у тих

питаннях, в яких необхідно

шукати додаткові рішення.

Наші інженери самостійно

ініціюють підвищення свого

кваліфікаційного рівня, що в

подальшому відображається

й на роботі з клієнтами. А

для багатьох зарубіжних

інженерів фактор винесення

самостійних зважених рішень

- Ms. Anna, how has the idea of creating your own

company in the IT sector appeared?

– We formed a team of people inspired by the idea with the

same vision and views on the IT business. The launch of our own

business took place in difficult period; in fact it was the height of

the crisis in the country. But it was our deliberate decision. The idea

of setting up a business was largely motivated by a clear vision

of a free market niche and our place in it. We invested all earned

money in the engineering services and development of our staff

competencies. All technologies were experienced by our company.

So now we know which thing is necessary to offer the customer,

but from which thing we should refuse. Thus, we formed our own

portfolio of solutions. We are not going to stop our development,

as the IT business is rapidly progressing.

- How does the company portfolio look like?

– Information technologies, integrated security systems,

engineering solutions, staff trainings and service support are

fundamental areas of our business. To make a design and to

create the modern IT-architecture «FTL Company Ltd.» offers

services, including construction, modernization and support of

information infrastructure (network and telecommunication

solutions, servers and data storage systems, basic IT infrastructure

and organization of collective work), high-quality and quick

IT consulting and audit, information security system creation,

implementation of business applications, software licensing and

others. So we offer clients a balanced range of services, that are

proven, high-quality and reliable.

- Which market segment is your business focused on?

– Every project for us is an additional motivation for the

development of our professionals and company. We develop IT

solutions, taking into consideration any specific requirements of

companies from any field of economy that are our customers.

Our motto is «Every customer is unique, each project is

individual».

- In Ukraine, there are significant changes in the eco-

nomic sphere. How much do you have to change the

strategy of the business?

– System integration is not new business in Ukraine. A company

must constantly fight for its place under the sun, especially in the

dynamic conditions of the profile market, enhanced by the crisis. It

is important to be ready for any unexpected turns and to have a

clearly produced vector of development.

We feel confident in the troubled world of domestic IT business,

even in spite of all changes taking place in our country. The

essence of our strategy is a maximum use of all opportunities

emerging within our specialization. I prefer to focus on a business

vision that allows being more flexible, but still strictly follows the

taken aim.

We strive to ensure that we work with professionals, who

perfectly know their business. When tasks are solved by

experienced professionals, it affects in the best way the quality of

services and customers notice it. Therefore, we constantly upgrade

the skills of our staff, thereby expanding the range of IT services.

- Why are the Ukrainian system integrators popular

with foreign customers?

She considers: it is necessary to put your heart and soul in your business, and to do with passion. You should do your work without any denies.

She is sure: freedom is not permissiveness, and autonomy is within frameworks of those functional responsibilities, which employees have.

She says: a manager must inform employees of their strategic objectives, explain which way a company is moving. And the way should be wide enough, but it should have borders to employees can decide how they will carry out their task showing self-realization and developing their own style of work, and growing as professionals.

She appreciates such qualities of IT professionals: commu-nication, kindness, positive attitude, attentiveness, respon-sibility, initiative, sense of humour, and love to their work, demand to themselves.

Анна Погребна, комерційний директор FTL Company Ltd

Вважає: у справу треба вкладати душу і серце, ставитися до цього сумлінно. Треба віддаватися роботі самовіддано.

Переконана: свобода – це не вседозволеність, а автономія в певних рамках тих функціональних обов’язків, які є у співробітників.

Каже: керівник повинен донести до співробітників їхні стратегічні цілі, пояснити, якою дорогою рухається компанія. А дорога ця повинна бути досить широкою, але мати кордони для того, щоб співробітники могли вирішувати, як вони будуть виконувати свою задачу, при цьому проявляти ініціативу, самореалізовуватися, виробляти свій власний стиль роботи і рости як професіонали.

Цінує риси характеру ІТ-спеціалістів: комунікабельність, людяність, позитивний настрій, уважність, відповідальність, ініціативність, гумор, любов до своєї справи, вимогливість по відношенню до себе.

Анна Погребна, Commercial Director of FTL Company Ltd

Ukraine is a major global provider of talented professionals in the IT field. The country is able to take even more space

on the map of world talents



45


– The most motivating and attracting factor is their ability to make

decisions and to take initiative. It is not a problem for a Ukrainian

engineer to help a client in matters, in which one should seek

additional decisions. Our engineers themselves take the initiative in

improving their knowledge, so it is visible in their work with clients.

But many foreign engineers see a factor of making informal

and independent decisions concerning the project as dreary and

uninteresting.

Based on my experience I can say that one of our engineers can

replace two «educated» in a different mentality and without a

sense of responsibility. And it makes our industry to be proud of

the experience received by our boys and girls in the process of

work.

- Which IT solutions are effective and popular among

Western customers?

– Firstly, we can say about outsourcing services that provide

a new level of customer service by giving services by highly

skilled professionals and significant cost savings. The second

thing is integration projects, which integrate various enterprise

information systems into a single integrated system, making the

process of workflow and production process more clear and

transparent. The third one is solutions based on virtualization with

the assistance of advanced technologies, they are increasingly

becoming a major tool to reduce the cost of servicing the

corporate IT infrastructure and improve its reliability.

- How do you see the future of the company?

– Integration of the Ukrainian market in the global IT space

becomes more rapid, so we are actively expanding not only

production capacity, but also technical developments. We have our

own unique solutions. Of course, the development of the domestic

IT market is a global problem, but I will say that by developing our

own business, we are developing the industry as a whole.

- What is the main secret of your success as a female

manager?

– I consider my work as a great strategic game. Someone is

playing in Internet, and my passion is work. Every day I watch the

field with thousands of combinations and what my turn will be,

depends further developments.

My success is my strong and cohesive team that clearly

understands the goals and objectives, high standards of quality,

and, of course, a little bit of luck.

по проекту – досить клопітна

і нецікава справа.

грунтуючись на власному

досвіді, можу сказати, що

один наш інженер може

замінити двох, «вихованих»

в іншому менталітеті і без

прищепленого почуття

відповідальності. І саме це

змушує пишатися нашою

галуззю і досвідом, який

отримують наші хлопці й

дівчата в процесі роботи.

– Які ІТ-рішення

ефективні та

користуються попитом у

західних замовників?

– По-перше, це

аутсорсингові послуги, які

дозволяють забезпечити

якісно новий рівень

обслуговування користувачів

за рахунок надання послуг

висококваліфікованими

фахівцями та суттєвої

економії коштів. По-

друге – інтеграційні

проекти, які об’єднують

різні інформаційні

системи підприємства

в єдину комплексну

систему, завдяки чому

процес документообігу

та виробничий процес є

більш чітким і прозорим.

По-третє – рішення,

засновані на віртуалізації із

залученням найсучасніших

технологій, вони все

частіше стають серйозним

інструментом скорочення

вартості обслуговування

корпоративної ІТ-

інфраструктури та

підвищення її надійності.

– Яким Ви бачите

майбутнє компанії?

– Інтеграція українського

ринку в світовому ІТ-просторі

стає все більш стрімкою, тому

ми активно нарощуємо не

лише виробничі потужності, а

й технічні розробки власних

унікальних рішень. Звичайно,

розвиток вітчизняного

ІТ-ринку – це глобальне

завдання, але скажу так:

розвиваючи власний бізнес, Р

– Кваліфіковані фахівці інтелектуальної праці є тим ресурсом, який може дозволити Україні бути визнаним «гравцем» на світовому просторі розподілу трудових ресурсів. Зараз наша країна посідає четверте місце в світі за кількістю сертифікованих фахівців у сфері інформаційних технологій. Існуюча думка, що сфера інформаційних технологій – це багаті компанії, яким дуже комфортно на ринковому просторі, не відповідає дійсності. Щоб використовувати їх потенціал, як локомотив економіки, треба надати їм реальні преференції. У першу чергу, якщо вони належать до малого та середнього бізнесу. Тут у нагоді може стати досвід багатьох країн, у яких у свій час відбувся прорив у цій сфері. Наприклад, надання податкових канікул на кілька років для того, щоб компанія могла стати на ноги; забезпечення комфортних умов для свого розвитку, щоб вони могли спокійно працювати і заробляти, реалізовуючи свої розробки не тільки на українському ринковому просторі, а й на світовому.Отже, потрібно виробити цифрову стратегію

України. Зважену, серйозну, зрозумілу програму з чіткими планами, індикаторами, як спільний продукт держави та бізнесу. Ці реформи повинні бути напрацьовані з урахуванням потреб сторін, з визначенням пріоритетів, розробленими технологіями, які б регулювали цю сферу щодо фіскальної політики. Мова йде про інвестиційно-інноваційну модель розвитку економіки України, в основі якої повинна бути сфера інформаційних технологій. Фахівці, які працюють у Комітеті електронних комунікацій при ТПП України, ініціювали проведення Першого цифрового форуму у червні цього року, на якому будуть обговорюватися питання розробки такої стратегії. Крім того, розглядатимуться актуальні питання розвитку інформаційних технологій із точки зору співпраці бізнесу, малого, середнього та великого, та держави у створенні цифрової екосистеми, розвитку широкосмугового доступу тощо. Сьогодні мова йде не просто про технології, а про цифрове проникнення, цифрову трансформацію суспільства.

ми розвиваємо галузь у

цілому.

– У чому Ваш головний

секрет успіху, як жінки-

керівника?

– Свою роботу я розглядаю

як велику стратегічну гру.

Хтось в Інтернеті грає, а моє

захоплення – це робота. Я

щодня спостерігаю за полем

із тисячею комбінацій, і від

того, яким буде мій хід,

залежать подальші події.

Мій успіх – це моя команда,

сильна, згуртована, яка

чітко розуміє цілі й завдання,

високі стандарти якості та,

звісно ж, трішечки вдачі.

Володимир КОЛЯДЕНКО, голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України

E


A


47


– Основою нашої

діяльності в 2015 році була

всебічна допомога бізнесу

в сьогоднішніх складних

економічних умовах. Перш

за все – це ефективна

підтримка членів Палати,

оскільки вважаємо, що це

– найактивніші, прогресивні

компанії і, як правило,

експортери.

У країні відбуваються

реформи. Зрозуміло, що

ці процеси болючі. В усіх

на вустах – як зупинити

падіння економіки,

зниження загальних обсягів

експорту.

Підприємці регіону та й

усієї країни замислюються

над питанням: як

створити у нинішніх

умовах нове виробниче

підприємство, як розвивати

агропереробний бізнес, як

стимулювати інноваційно-

промислові комплекси

та багато іншого.

Якщо ми зможемо на

практиці найближчим

часом не просто дати

відповіді, а зробити

конкретні справи, – ми

перестанемо говорити

про податки і будемо

думати про підвищення

продуктивності праці,

«Наші члени – прогресивні компанії і, як правило, експортери»

Про нові механізми й інструменти Черкаської ТПП для реалізації спільних із підприємцями регіону проектів розповідає її президент Сергій ПЕРшиН.

Сергій ПЕРшиН:

висококваліфікованих

робітників і спеціалістів,

високий рівень освіти

та медицини в Україні.

На нинішньому етапі це

можливо тільки у співпраці

бізнесу та влади. ТПП

разом із іншими бізнес-

асоціаціями повинна

зіграти свою роль.

Але щоб ефективно

працювати в цьому

напрямку, нам потрібно

більше активних членів

Палати, ініціативних

підприємців. Буде

легше виконувати

наші представницькі

функції, висловлювати

думку тих, хто мислить

прогресивно. ТПП готова

стати інструментом для

лобіювання інтересів

черкаського бізнесу. Але

ці інтереси необхідно

сформувати і консолідувати.

Тому одним із нових

напрямків діяльності Палати

в 2016 році є лобіювання й

адвокація: представництво

і захист інтересів членів

Палати. Черкаська ТПП

стала учасником проекту

Європейської Комісії «East-

Invest-2», спрямованого

на підтримку протягом

наступного року бізнес-

асоціацій у проведенні

адвокаційних кампаній і

боротьби з корупцією в

світлі впровадження Угоди

про асоціацію України та ЄС.

З метою розширення

практичної допомоги

бізнесу з початку 2016 року

Палата ввела ще один

вид послуг – надання

консультацій із розробки

та сертифікації сучасних

систем менеджменту

відповідно до міжнародних

стандартів ISO, HACCP,

FSSC, GMP та інших.

Стосовно сертифікатів

із перевезення товару

EUR.1 Черкаська ТПП

зможе запропонувати для

експортерів в країни ЄС

нові послуги: консультації

щодо визначення

походження товарів;

оформлення висновків

про походження товарів;

рекомендації щодо

заповнення бланків EUR.1

та ін.

Починає бути затребуваною

бізнес-медіація. Я знаю, що

вже готується ряд проектів

щодо законодавчого

утвердження такої інституції

як бізнес-медіація в нашому

законодавстві. І з лютого

розпочалося навчання

фахівців Палати. Бізнес-

медіатори зможуть простіше

і швидше вирішувати спірні

питання між суб’єктами

господарювання, маючи

на це законодавче право.

Тобто, це – ще більш

спрощена, ліберальна

форма третейського суду.

Нині торгово-

промислові палати

готові впроваджувати

кращі світові практики

для сприяння бізнесу,

зокрема й для розвитку

зовнішньоекономічної

діяльності.

ПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ ПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Нині торгово-промислові палати готові впроваджувати кращі світові

практики для сприяння бізнесу, зокрема й для розвитку зовнішньоекономічної

діяльності

B H

48№ 4 (263) 2016

the Business HERALD

Передплатити «Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор НаталіякоПЕЦЬка-ДЕНЬГа[email protected]

Заступник головного редактора

олена ЛоБаЧЕВа[email protected]

концепт-дизайнта верстка

оксана ТИЧИНІНа

Запрошує до співпраці

Відділ реклами і маркетингу алла УсоВа

тел.: (044) [email protected]

Тетяна ГоРаЧтел.: (044) [email protected]

Фотокореспондент олексій каМІНсЬкИЙ

адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 року

Тираж 25 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В.Засульський президент Київської торгово-промислової палати

с.с.куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

о.Е.Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.о.Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д.Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

о. І.Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» № 4 (262), квітень 2016

Журнал Торгово-промислової палати України5

The Business HERALDthe Business HERALD

Documents

the Business HERALD - UCCIold.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1604.pdf · 1,2 тис. т/год., тобто в цілому – 2,4 тис. т/год. Швидкість розвантаження