«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».(Ісус Христос, Іоанна 8:12)

тло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».(Ісус Христос, Іоанна 8:12)

№ 6№ 6ЛипеньЛипень

20102010

Історія людства починається із виникнення сім'ї.

Перший шлюб був великим благословенням для людини. Саме тоді були сказані чарівні сло-ва про суть шлюбу, які чотири рази повторюються в Біблії. Вони про-сті та зрозумілі: «Покине тому чо-ловік свого батька й матір свою, та приліпиться до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом».

БЛАГОСЛОВЕННЯ СІМ’Ї1. ВЗАЄМНА ГАРМОНІЯ. Бути

«одним тілом» охоплює набагато більше, ніж інтимна сфера. Вона означає, що двоє людей ділять одне з одним буквально все: думки та почуття, радощі та страждання, надії та побоювання. Бути одним тілом означає становити одне ціле, при цьому залишаючись двома окре-мими особистостями. Це таємниця шлюбу, яку неможливо збагнути, але її можна пізнати.

2. ПРОДОВЖЕННЯ РОДУ. Бог призначив щоб чоловік і жінка

вступали у цей священний союз і виховували дітей. Адже саме в сім'ї можна виховати такі риси й по-чуття, які неможливо розвинути в інших колективах. Наприклад, лагідність, ніжність, самопожертва виховуються тільки в сім'ї.

3. МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМО-ГА. Святе Писання каже: «Двом краще, ніж одному, бо мають до-бру винагороду за труд свій…».

4. МОРАЛЬНА ДОПОМОГА. «… і якби хто з них упав, то ін-ший підійме свого друга!». (Кни-га Екклезіаст 4:9).

5. ЖИВУТЬ ДОВШЕ. «Жонаті чоловіки живуть довше, а хво-ріють менше. Вони знаходяться у кращому стані як із психологічної так і з фізіологічної точки зору», – говорить американський психолог доктор Гутман. Жінки, які вважа-ли свій шлюб удачним, зберегли добре самопочуття, не набрали зайвої ваги і вели здоровий спосіб життя, повідомляє MIGnews.

6. НАВЧАЮТЬСЯ взаємопова-ги та прощення.

7. ВІРУЮЧА СІМ’Я – шлях до вічного життя.НАСЛІДКИ ВІДКИНЕНИХ

БЛАГОСЛОВЕНЬ1. П’ЯНСТВО – робить нещас-

ними сім’ї. Найбільше зло нашого часу, яке до того ж прогресує.

2. СВАРКИ. «Ліпше жити в куті на даху, ніж зі сварливою жінкою у спільному домі». (При-повісті 21:9).

3. САМОТНІСТЬ. Спілкують-ся з телевізором.

4. ОБКРАДАЮТЬ – увагою, ко-штами, часом.

5. ПЕРЕЛЮБ – результатом є розлучення, неповноцінна сім’я.

6. ДІТИ НЕЩАСНІ – ведуть ан-тисоціальний спосіб життя.

7. ГОМОСЕКСУАЛІЗМ. «…чо-ловіки, полишивши природне єд-нання з жінкою, розгорілися своєю пристрастю один до одного, чинячи ганьбу чоловіки чоловікам й одер-

жуючи самі в собі належну відплату за свій блуд. (Посл. до римлян 1:27).

Туркменський поет Едуард Асадов ділиться своїми спосте-реженнями: «Там, где родители любят друг друга – дети добрые, заботливые, скромные. А где лю-бовь только к детям – вырастают эгоцентричные, избалованные и высокомерные». Навчений жит-тєвим досвідом поет приходить до невтішного висновку: «Детей сво-их любя любовью рабской, рас-тим мучителей своих…».

Навіть помилки дорослих не на-стільки будуть впливати на дітей, якщо вони будуть бачити, що між батьком та матір’ю існують любов та довір'я.

ОТЖЕ, коли ми дотримуємося вказівок Святого Писання, уникаємо багатьох непорозумінь та труднощів. Те, що людська мудрість не може збагнути, звершує благодать Божа для тих, хто з любов'ю та довір'ям віддає себе Богу. Тільки Він може зробити твою сім'ю щасливою!

ЗАЛОГ СЕМЕЙНОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ

2 стр.— — —

СІМЕЙНІ СТОСУНКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я І

РОЗВИТОК ДИТИНИ3 стр.

— — —АГРЕСІЯ ТА ЇЇ ПРОЯВИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

3 стр.— — —

ЧИМ МОЖНА ВИМІРЯТИ ЩАСТЯ

РОДИНИ?4 стр.

— — —МОЖЕ ТАКИ

ПРИСЛУХАЄМОСЯ?5 стр.

— — —ПРО СІМ’Ю ІЗ ВЛАСНИХ

СПОСТЕРЕЖЕНЬ6 стр.

— — —ТАК ЧТО ЖЕ ТАКОЕ

СЕМЬЯ?7 стр.

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя2

«Счастья, здоровья, долгой жизни!». «Любви, денег и де-тей!». «Всего, чего себе сами желаете!». «Терпения и взаимо-понимания!». «Обильных Бо-жьих благословений!»…

Подобные штампованные фразы человеческих пожеланий, сопровождающих бракосочета-ния и свадебные пиры, известны во всем мире. Как правило, нет и малейшего повода сомневать-ся в их неискренности или ли-цемерии выказываемых чувств. Чисто по-человечески, все ис-кренне верят, что при множе-стве пожеланий и искренности их произнесения, – все они не-пременно сбудутся.

Однако, благословение се-мейной жизни лежит вне че-ловеческих пожеланий. Семью по-настоящему благословляет лишь Тот, Который ее когда-то впервые учредил – Всесиль-ный Бог. Только Он является истинным источником всяче-ских благ – духовных и зем-ных. Воистину прав псалмопе-вец Соломон: «Если Господь не созиждет дома, напрасно трудятся строящие его; если Господь не охранит города, напрасно бодрствует страж» (Пс.126:1). Если Господь не устроит и не благословит се-мью молодоженов – напрасны будут пожелания людей.

Но Всемогущий Бог в своем милосердии не узурпировал волю человека. Он утвердил определенные принципы жиз-неустройства человечества, в пределах которого и предоста-вил человеку некоторую свобо-ду выбора. Таким образом, сле-дуя этим самым принципам, человек может лично стать причастным к благослове-нию своей семьи.

Что же это за условия, кото-рые являются залогом будуще-го семейного благополучия?

Первое и основное – это ис-

креннее благословение роди-телей. Примером такого под-хода является благословение Всесильным Богом созданной Им первой семейной пары – Адама и Евы: «И сотворил Бог человека по образу Своему, по образу Божию сотворил его; мужчину и женщину сотво-рил их. И благословил их Бог, и сказал им Бог: плодитесь и размножайтесь, и наполняй-те землю, и обладайте ею» (Быт.1:27-28а). Бог проявил Себя не просто Создателем, но и Отцом Адама и Евы. Поэтому по-отцовски и благословил их. По примеру Всесильного Бога так должны поступать и все ро-дители, дети которых вступают в семейную жизнь. Это долж-ны быть ясные и простые слова отца и матери, произнесенные вслух детей и прочих званых гостей: «Я (или мы) благослов-ляю вас и ваш семейный союз». Такое благословение не может быть лицемерным или вынуж-денным. Оно должно исходить из сердца и быть искренним. Дети не должны выпрашивать себе благословение. Они не вправе также ставить родите-лей перед фактом своего выбо-ра или давить на них.

В истории человечества есть несколько красноречивых при-меров подобных благослове-ний. Библейская история двух братьев-двойняшек – Иакова и Исава, сыновей Исаака и Ре-векки, а также внуков праотца Авраама, впечатляет своей не-предвзятостью. Исав был само-уверен и самостоятелен. Поэто-му в выборе спутницы жизни не считал нужным прислушаться к советам отца и матери. Он поступил по зову плоти и тем самым лишил себя родитель-ского благословения: «И был Исав сорока лет, и взял себе в жены Иегудифу, и Васемафу; и они были в тягость Исаа-

ку и Ревеке. И сказала Ревека Исааку: я жизни не рада от дочерей Хеттейских; если Иа-ков возьмет жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то к чему мне и жизнь?» (Быт.26:34-35; 27:46). Стоит ли говорить о благословении отца и матери в данном случае?

Иаков, в отличие от Исава, проявил большее благоразумие и справедливо удостоился ис-креннего отцовского благосло-вения.

Обращаясь к родителям, хо чется подытожить: всегда благословляйте своих детей искренне и непринужденно. И тогда через ваши уста их бла-гословит непосредственно Все-сильный Бог.

Второе и обязательное ус-ло вие успешной семейной жизни – это претворение в жизнь принципа: «двое – как одна плоть». «Потому оста-вит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут два одна плоть» (Быт.2:21-24). Смысл такого единства кроется в двух плоскостях взаимоотношений между мужем и женой – интим-ной (сексуальной) и духовной. Именно интимный суверенитет семейной пары служит тем свя-зующим звеном, которое креп-ко обуславливает единство се-мейной пары, а, следовательно, ее гармонию и удовольствие в супружестве. Если супруги останутся верны этому прин-ципу и в их семью не будет допущен третий посторонний (мужчина или женщина) – они будут благословенны.

Третий принцип, опреде-ляющий будущие благослове-ния семьи – это утверждение главенства мужа в семье. Со-блюдение принципа главенства, установленного Всевышним, определяет порядок в любой се-

мье. Потому что олицетворяет подчиненность и во всей Все-ленной, где всему глава Созда-тель и Творец – Единый Бог.

Апостол Павел указывает на это главенство: «Жены, по-винуйтесь своим мужьям, как Господу» (Еф.5:22). Правда, Священное Писание говорит не только к женам, но к обо-им супругам, и в том случае, когда для обоих Бог является авторитетом, апостол Павел говорит: «Повинуйтесь друг другу в страхе Божием». (Еф. 5:21). А также 25 текст: «Му-жья, любите своих жен, как и Христос возлюбил Церковь и предал Себя за нее». Есте-ственно, любая жена мечтает иметь такого мужа, который готов жертвовать собой ради нее и с удовольствием гото-ва повиноваться такому мужу, уважая его главенство. Ведь любовь никогда не предъявля-ет неразумных требований.

Так ли действенны в прак-тической жизни указанные три принципа устроения благопо-лучной и благословенной се-мьи? Нет более убедительного довода, чем просто внедрить их в свою личную жизнь.

Пусть никогда не возникает у вас сомнения, дорогие читате-ли, относительно любого поста-новления, которое изрекли уста Господни. Приучайтесь изо дня в день доверять всему тому, что говорит Бог, и тогда вам не при-дется ни о чем сожалеть.

В.Перец.

мье Потому что олицетворяет

ЗАЛОГ СЕМЕЙНОГО БЛАГОПОЛУЧИЯЗАЛОГ СЕМЕЙНОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ

– Добрий день, як Ви вважає-те, що є головним для успішної сім’ї?

– Це любов, послух, пошана до людей. Із-за великої пошани до Христа з’являється повага і одне до одного.

– А що Ви вважаєте найбіль-шою загрозою для сімей?

– Відсутність взаємо розу мін -ня, а це говорить про те, що й любові там також немає. На жаль, подібне спостерігається у багатьох сім’ях.

Марія.

ливо угамувати. Тоді доведеться діяти після події, щоб викласти урок, що та-кого роду поведінка неприйнятна. Різке слово забіяці і прихильна увага жертві можуть дуже ясно показати дитині, що вона програє від таких прикрощів. Не-гайні дії дорослих після агресивної ви-тівки дитини будуть більш правильні і ефективні, якщо їх обмірковувати в спо-кійній обстановці.

Агресивні діти, зазвичай, виростають у сім'ях, де дистанція між дітьми і батька-ми величезна, де мало цікавляться розви-тком дітей, де не вистачає тепла й турбо-ти, а ставлення до прояву дитячої агресії байдуже чи поблажливе.

Під час дитячого психологічного консультування батькам пропонують певні правила, щодо подолання агресив-ної поведінки дітей, а саме:

1. Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватись на Вас. Навпаки, по-ставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до Вас.

2. Тільки тоді, коли емоції вщух-нуть, розкажіть дитині про те, як Ви пе-реживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму ви-словлювання претензій.

3. Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздра-тування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не мож-на керувати. Набагато легше й корисні-ше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто вияви-ти своє незадоволення.

4. Учіть дитину розуміти себе та ін-ших. Якщо дитина навчиться усвідом-лювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні фор-ми боротьби і захисту.

Христина Горничар.

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 3

Значні зміни, що відбуваються у жит-ті всього нашого суспільства, сполуча-ються з багатьма труднощами. Багато ді-тей і підлітків відзначаються підвищеною нервозністю, надмірною чутливістю та гарячковістю, вразливістю та емоційною неврівноваженістю. Але найбільш непоко-ять батьків, педагогів, та громадськість в цілому такі прояви поведінки з боку дітей і підлітків, як агресивність, жорстокість, духовна спустошеність. Стрімке зрос-тання рівня агресивності багатьох дітей і підлітків – одна з найбільш актуальних проблем сьогодення. Отже розрізнимо по-няття агресивності та агресії?

Агресивність – ситуативний стан, який характеризується неусвідомлени-ми спалахами гніву чи злоби та імпуль-сивними проявами поведінки, що став причиною конфлікту.

Агресія – цілеспрямована деструктивна поведінка людини, яка суперечить суспіль-но встановленим нормам і завдає іншим фізичної шкоди, чи спричиняє психологіч-ний дискомфорт (напруженість, пригніче-ність, страх, тощо). У більшості випадків виникає як реакція суб’єкта на фрустрацію (роздратування через нездійснене бажання) і супроводжується емоційним станом гніву, ненависті, ворожнечі, криками, грюканням кулаками по столу т. ін.

Однак агресія має і позитивні якості, а саме: агресія – це енергія подолання, бо-ротьби, відстоювання своїх прав та інтер-есів. Ця сила необхідна дитині для того, щоб досягти своєї мети, протистояти пере-шкодам. Небажаною є не сама по собі агре-сія, а неприйнятні форми її прояву. Тому завданням виховання дитини є не усунен-ня її агресії, а навчити адекватно (відповід-но) проявляти свої негативні почуття.

Багатьом дітям властива агресив-ність. Зазвичай із засвоєнням правил і норм поведінки ці безпосередні про-яви дитячої агресивності поступаються

місцем соціальним формам поведінки. Проте у певної категорії дітей агресія, як стійка форма поведінки не лише збе-рігається, але і розвивається трансфор-муючись в стійку якість особистості. У результаті знижується продуктивний потенціал дитини, звужуються можли-вості повноцінного спілкування, дефор-мується його особовий розвиток. Агре-сивна дитина приносить масу проблем не лише оточуючим, але й самій собі. ЇЇ життя повне розчарувань, які дорослим здаються дрібними, але які стають все-поглинаючими для дитини.

Агресивна поведінка вже в дошкіль-ному віці приймає різноманітні форми. Зупинимося на короткій характеристиці різних видів агресії в дошкільному віці.

Фізична агресія: 1) Непряма фізична агресія спрямова-

на на принесення певного матеріального збитку іншому, через безпосередні фізичні дії. У дошкільному віці це можуть бути:

– руйнування продуктів діяльності іншого (наприклад, одна дитина роз-ламала будову з кубиків іншого, або дівчинка замазала фарбами малюнок своєї подруги)

– знищення або псування чужих ре-чей (наприклад, хлопчик завдає ударів по столу товариша і посміхається поба-чивши його обурення; чи дитина силою кидає на підлогу чужу машинку і із за-доволенням спостерігає жах і сльози її власника)

2) Пряма фізична агресія представ-ляє собою безпосередній напад на іншо-го і нанесення йому фізичного болю і приниження. Вона може набувати сим-волічної і реальної форми.

– символічна агресія проявляється у погрозах і залякуванням (наприклад одна дитина показує кулак іншому, або лякає його);

– пряма агресія – безпосередній фі-зичний напад (бійка), яка у дітей може включати укуси, дряпання, хапання за волосся, використання як «зброї» па-лиць, кубиків та ін.

Фізична агресія – це така проблема, яка негайно звертає увагу на себе дорос-лих. Іноді буває корисно відвернути увагу дитини на інше заняття. Проте, на жаль, дуже часто це буває неможливо: дитина не хоче відволікатися, напад ось-ось від-будеться – рука занесена, на обличчі на-писано, що він готовий штовхнути або укусити. У цих умовах фізична перепо-на – відвести руку або утримати за пле-чі буде найкращою реакцією, особливо якщо вона підкріплена різким «Немож-на!». Якщо дорослий знаходиться далеко, оклик теж може зупинити дитину, що знає з попередніх досвідів, що такі витів-ки не дозволені.

Є випадки, коли агресивність немож-

Для окремої людини і суспільства життя становить незрівнянну цін-ність, оскільки кожна людина свої-ми винятковими та індивідуальними якостями незмінна.

Сьогодні визнано вже безсумнів-ним, що здоров’я формується з пер-ших хвилин зародження нового жит-тя, і готовність виконати одне з най-священніших та відповідальніших призначень людини – відтворити своє потомство, продовжити свій рід.

Без забезпечення підвищення рів-ня здоров’я нації подальший прогрес цивілізації неможливий, бо з хворих та немічних дітей не може вирости продуктивний і творчий народ, а тим більше, здатний виконати Божі намі-ри та доручення.

Особливої уваги заслуговує охо-рона репродуктивного здоров’я ді-вчинки, бо саме їй випала благосло-венна доля пізнання материнства, на-родження продовжувача роду.

Загальновідомим і незаперечним є факт що помилки родинного вихован-ня негативно впливають на психоло-гічний та фізичний розвиток дитини. Численні дослідження доводять, що основні причини неврозів і психіч-них захворювань у дітей пов’язані з дефектами виховання, конфліктними ситуаціями у сім’ї.

До них належать: неорганізовані

сім’ї, де спостерігається жорстке домі-нування одного з батьків, існує комуні-кативний бар’єр між батьком і донькою та обмеження впливу батька на процес виховання, конфліктність сімейних від-ношень, розлад між батьками, неузго-дженість вимог до дитини з боку батька і матері, а також прародичів.

Неадекватне (невідповідне) сімей-не виховання нерідко може призвести до серйозних розладів органів нейрон-ендокринної системи з усіма звідси ви-тікаючими ускладненнями у форму-ванні залоз внутрішньої секреції, зо-крема статевих. З існуючих різновидів неадекватного сімейного виховання треба відзначити недостатнє опікуван-ня (гіпопротекцію) та захист, надмірне опікування, суперечливе виховання. Значно частіше зустрічається прихо-вана гіпопротекція (дитина контролю-ється батьками, але це здебільшого, носить формальний характер) і гіперо-пікування (надмірне батьківське опі-кування проявляється у незвичайній відданості дитині). Як при першій так і при другій формі виховуються діти з нестійкою нервовою системою.

Психогенні розлади, зокрема не-врози у підлітків виникають у випад-ках, коли виховання у сім’ї ведеться так, що батьки намагаються втілити в дітей свої нездійсненні надії. Звід-си – непосильний тягар відповідаль-

ності (необхід-ність постійно о д е р ж у в а т и тільки п’ятірки, показувати най-вищі спортивні результати, пе-ремагати на кон-курсах, тощо).

Про форму-вання емоційно-вольової сфери дитини слід піклуватися з раннього віку. На й к р ащ и м и засобами уник-нути її розладів є психогігієна, правильний режим, посильні цікаві ігри, достатня фізич-на активність, навчання дитини пра-вильному відпочинку, вмінню розсла-блятися в кінці дня, не навантажувати нервову систему перед сном, дружня атмосфера в сім’ї.

Розвиток астенічних явищ (головний біль, почуття розбитості, плаксивість, нестерпність до різких звуків, яскраво-го освітлення, перевтома під час занять, розлад уваги) можуть призвести в май-бутньому до серйозних гормональних зрушень в організмі дитини.

Дуже важливе осмислення ролі і значення репродуктивної функції

в житті людини, її необхідності не тільки для відтворення, але й для нор-мального розвитку особистості.

Про це батьки повинні тактовно і делікатно проводити бесіди зі сво-їми дітьми, а особливо з дівчатками. В людині повинно усе поєднуватися гармонійно: фізичне і духовне ( сек-суальне і не сексуальне) – вони пови-нні бути нерозривними в людських переживаннях. Осмислення цього сприяє усвідомленню, про високе по-кликання людини, призначене для неї самим Богом – мудрим та люблячим Творцем!

Лікар-терапевт М.А. Гофман.

о а а То і о е е с іЗ а і з і о і б аю с ж

АГРЕСІЯ ТА ЇЇ ПРОЯВИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ(поради психолога)

й

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя4

В одного хлопчика був день народження. На свято були за-прошені його друзі. В колі ди-тячих розмов виникло досить серйозне запитання: чия ж мама найкраща?

В суперництві діти навипе-редки змагались, вихваляючись: «Моя мама найсмачніше готує!» «Моя – найкращі зачіски робить!» «А моя – вміє шити!» «Моя – ви-рощувати екзотичні квіти!» Лиш

один хлопчик не сперечався. Він зовсім спокійно сидів за святко-вим столом, не встряваючи в жва-ву дискусію. Тут увага допитли-вих «знавців» сімейного затишку зупинилась на ньому: «А ти чого мовчиш?»

– Я знаю, що моя мама – най-краща! – прозвучало впевнено.

– Еге ж, ти доведи! – хором кричали діти. Недовго думаючи, в тиші хвилюючої паузи всі почули:

– Тато каже, що з моєю ма-мою легко жити!

На згадку приходить коротке резюме з книги Святого Письма Приповісті Соломона про чес-нотну жінку 31 розділу, 28 вірш: «Устають її діти, і хвалять її, чоло-вік її й він похваляє її». Адже саме взаємна атмосфера тепла і любові віддзеркалює щастя родини.

Чи достатньо взаємного ко-хання для щасливого шлюбу?

Безперечно, ні. Молодим лю-дям, які збираються одружитися слід серйозно звернути увагу на уклад та відносини в батьків-ських сім’ях. Річ у тім, що по-чинаючи з ранніх літ дитинства, спостерігаючи в батьківських родинах ту чи іншу модель «дру-жини – чоловіка», ми «програ-муємо» себе на певний тип по-ведінки. Наприклад, він зростав у матріархаті, де мама без відома тата могла взяти кредит на вели-чезну суму, а якщо тато купував молоток – то кілька днів було що слухати. Вона ж виховувалась у патріархаті, де тато сказав – і все! Молодята матимуть вели-чезні непорозуміння, оскільки вона півроку чекатиме, що він зрештою придбає холодильник за вже відкладені гроші, а молодий чоловік в конвульсії пригадуючи дитинство, і за «холодну воду» не візьметься.

Повертаючись до перших наре-чених нашої планети, зауважу, що Мудрий Господь, подивившись на досконалого Адама, створив йому

не будь-яку половинку, а читаємо у книзі Буття 2:18 «… подібну до нього». Для створення щасливого шлюбу сьогодні вартує подбати про подібність та відповідність у расі, нації, у віці (з старшин-ством чоловіка), в інтелекті (не обов’язково за дипломом), в соці-альній сфері, духовно-релігійному світогляді, темпераменті. Лиш тоді наше подружнє життя пре-тендуватиме на рай.

Чи може бути теща доброю?Так, якщо вона живе від мене

хоча б за 50 км, – відповів один чо-ловік. Справді, після весілля перед новобранцями стоять два нагальні питання: як зберегти і зміцнити ко-хання між собою, при цьому не на-бути нових ворогів серед батьків. Це можна вирішити, якщо сліду-вати за божественною настановою з книги Буття 2:24 на другий день після весілля. Перше дієслово зо-лотого правила шлюбу звучить чітко: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї». Безперечно, донь-ка чи син зобов’язані шанувати батьків згідно 5-ої заповіді Закону Божого. Однак, після вінчання як-найшвидше слід втілити в життя принцип «покине» у таких напря-мах: 1) особистого житла – навіть маленького, але свого «гніздечка»; 2) фінансового бюджету – не від-мовляючись від підтримки, мати обачність, щоб з доброї руки бать-ків не потрапити в кабалу залеж-ності, а значить зростити право ке-рувати «малодосвідченою» сім’єю;

В одного хлопчика був день один хлопчик не сперечався Він

м

рПн«ввв

х

дсусчсржмвутчмсув

– Що, на Ваш погляд, є голов-ним для успішної сім’ї?

– Головним є щоб був у сім’ї Бог, тоді й сім’я буде успішною, а члени сім’ї будуть разом під-тримувати одне одного.

– А якою є найбільша загро-за для сім’ї?

– Відсутність Бога. Якщо кожен ставить своє «я» вище іншого, а також якщо кожен вважає себе розумнішим, тоді зникають повага, взаєморозу-міння і любов.

Алла.

– Що є головним? – Це здо-рова сім’я. А здорова сім’я це сім’я в якій поважають і лю-блять одне одного, діти поважа-ють своїх батьків, а батьки сво-їх дітей. І головним є служіння Богу, бо без Бога успішної сім’ї немає.

– А найбільша загроза для сімей?

– Ну загроз є дуже багато. Наприклад, якщо не поважають одне одного, то в сім’ї не буде благополуччя. І така сім’я при-речена…не бути сім’єю.

Йосип.

– Що є головним у сім’ї?– Має бути взаємоповага і

взаєморозуміння. Якщо люди не поважають одне одного і не йдуть на компроміс, то це вже ненормально.

– А яка найбільша загроза для сім’ї?

– Втрата єдиного напрямку, втрата поваги і спільних інтер-есів. Якщо люди ставлять себе вище за інших, то й злагоди в такій сім’ї не буде.

Оля.

– Як Ви вважаєте, що є голо-вним для успішної сім’ї?

– Головним для сім’ї, я як християнка можу сказати, що якщо буде фундамент міцний, такий, як віра в Бога і спільна мета служити Йому, то сім’я буде дійсно міцною. А також вона буде міцною при наявнос-ті в ній довіри і любові.

– А яка є найбільша загроза для сімей?

– Найбільшою загрозою є, коли одна з половинок зали-шає Господа. Через це наступає крах таким принципам як пова-га, шлюбні відносини і порозу-міння.

Валя.

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя 5

Сім’я! Просте і знайоме кож-ній людині слово. У сім’ї ми з’явилися на світ, і сім’я про-воджає людину в останню дорогу. Тут ми виховуємося, формуємо свій характер і на-вчаємося жити. На перший по-гляд здається що все просто, зрозуміло. Але розмірковуючи над питаннями: для чого була створена сім’я, якою вона була на початку, якою стала тепер і якою повинна бути – є над чим задуматись…

На початку, коли Бог створив наш світ, Він створив і людину. На якийсь час Господь дав Адаму відчути самотність, і

лише тоді, у відповідь на його думки та почуття створив жінку. Пробудившись після сну (вважай наркозу), і поба-чивши її, він закохався в неї з першого погляду. Тоді Господь поблагословив їх і Сам звінчав першу пару. Єва була рівно-правним партнером, коханою дружиною, найдорожчою для нього особою.

Звичайно, відносини в пер-шій сім’ї були ідеальними. До тих пір, поки вони підтримува-ли тісні взаємостосунки зі сво-їм Творцем – джерелом любові. Та на жаль у їхнє середовище увірвався гріх, і тоді все зміни-

Сім’я! Просте і знайоме кож-ій і У і ’ї

лише тоді, у відповідь на його

МОЖЕ ТАКИ ПРИСЛУХАЄМОСЯ?МОЖЕ ТАКИ ПРИСЛУХАЄМОСЯ?

лося. Замість взаєморозуміння з’явилося взаємозвинувачення. На очах з’явилися сльози, а тіло почало зазнавати що таке біль.

З того часу і донині сім’я пе-режила багато потрясінь, коли аморальні елементи намага-лися її навіть анулювати. Але оскільки це не вдалося зробити свого часу, тепер вводиться нове поняття – «громадян-ський шлюб», чим, зрештою, принижується інститут сім’ї у суспільстві. Однак, кожне втручання людини у задум Творця, тягне за собою руй-нівні наслідки. Ось чому сьо-годні стільки розбитих сердець,

знедолених дітей, зневірених і озлоблених людей.

Та Божі принципи залиша-ються незмінними. Господь дбає про сім’ю і бажає її збе-регти та захистити, про що Він підтвердив юридично, вписав-ши власноруч до Закону Божо-го спеціальну заповідь: «Не чинитимеш перелюбу». І не лише ця заповідь, а й всі інші слугують інтересам сім’ї.

Отже, прислухавшись до цих мудрих Божих постанов, ми обов’язково збагнемо, що на-справді є основою міцної сім’ї, яка витримає усі життєві нега-разди. Бог бажає цього. А Ви?

Василь Чопик.

3) емоційного – віднині і назавжди найріднішою людиною для мене є мій чоловік, моя дружина ( не мама, тато чи друзі). І це священ-не коло, в якому третім є виключно Автор шлюбу – Бог.

Що слід знати подружжю, йдучи до спальні?

Насамперед, те що Автором такого солодкого подарунку як інтимні статеві відносини є сам Бог. В книзі Буття 2:24, 25 чи-таємо: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і ста-нуть вони одним тілом». Це є особлива таємниця подружжя. Не секрет, що зради найчастіше беруть початок від невдоволення однієї ( а значить і другої) з сто-рін. Навіть в цій делікатній сфері Господь бажає дати дороговкази парі. Він пропонує читати кни-гу Святого Письма – Пісню над Піснями. З неї ми дізнаємось, що для чоловіка в цій сфері важливе

візуальне споглядання дружини і її захоплення ним, для жінки – слухове сприйняття і вона по-требує романтичної підготовки, люб’язності та ніжності.

Чому після весілля почина-ються сварки?

Дійсно, кілька місяців, а іноді й тижнів достатньо для того, щоб він і вона розгледіли один в одно-му щось «не те». А оце «не те» найчастіше криється в різнопо-люсній реакції на «побутові дріб-нички»: нові покупки, розстанов-ку меблів, прибирання, брудний одяг у ванні, пересолений суп, тощо. А наше високе «Я» ще й не вміє поступатись. Справи дохо-дять навіть до суду. І, як не дивно, проте ця різновекторна різниця була передбачена Автором шлю-бу, адже в книзі Буття 5:2 сказа-но: «Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Люди-на». В процесі «зрівнялівки» і фемінізму ми забули, що чоловік і дружина відрізняються не лише анатомічно і фізіологічно (про що довідуємось в школі), а й емоцій-но, психологічно і духовно. Через незнання протилежної статі і себе ми не вміємо правильно реагува-ти на деякі ситуації.

До прикладу, під час мислен-ня чоловік більшою мірою ви-

користовує ліву півкулю мозку – аналізуючи, порівнюючи, уза-гальнюючи, жінка ж – праву, яка працює емоційно, спонтанно, ар-тистично. Тому він і не розуміє дружину, шукаючи логічного по-яснення покупки узимку 3-ої пари червоненьких туфельок. А вона кидає зворотні камені-сварки: як же він не може впоратись хоча би з двома справами одночасно, коли їй легко вдається з сімома. Уніфікуючи способи мислення двох сторін можна підсумувати: чоловік «думає», причому скон-центровано, а жінка (не прийміть за образу) – «відчуває», причому інтуїтивно.

Навіть у сприйманні сімейного «гнізда» простежуються проти-лежні позиції. Чоловік повертаєть-ся з роботи до власного дому як у санаторій, жінка ж ще в маршрутці додому обмізковує проекти домаш-ніх справ собі, дітям і, звичайно, чоловіку. Ось вона штурмом бере кухню, ванну, у неї все кипить, а він … здогадайтесь де? Зазвичай, на дивані! І ось тут йому стає мало там місця…

Чоловік пам’ятає образу що-найбільше 30 хв., жінка – 72 год.! Увечері він у спальні розгортає свої «плани», а дружина ще «ду-ється». Чоловік ніяк не пригадає за що вона гнівається, а дружина й не підозрює різницю нервових

систем. Але ж Господь бажав, щоб жінка пам’ятала 3 доби пози-тивні емоції: компліменти, слова вдячності, похвали.

Хто має бути «головноко-мандуючим» у домі?

Пригадується прислів’я на-родів Європи: «Горе тому дому, де кукурікає курка, а півень мовчить». Куди б ми не тягнули ковдру: правда одна – головою сім’ї є чоловік. А значить відпові-дальність за неї лежить на ньому – половинчастий баланс не пра-цює. Єва згрішила першою, про-те Господь, шукаючи їх, запитує: «Адам, де ти?» Тож чоловіка Ав-тор шлюбу наділив «професіями» голови сім’ї, годувальника, за-хисника, священика. На дружину ж Бог поклав інші, але унікальні обов’язки: управительки емоцій-ного світу, вона – серце сім’ї, по-мічниця (і не нижча за статусом), порадниця, вчителька, берегиня сімейного затишку.

Отже, коли сім’я живе за ма-ленькими і великими секретами Слова Божого там панує мир і злагода. Тоді стає «вельми до-бре», як у раю. Усім бажаю ра-дості і любові в шлюбі.

Анжела ПоліщукСпеціаліст-консультант сі-

мейних відносинВсеукраїнського благодійного

фонду «Краще життя»

3) емоційного віднині і назавжди

ві –тл

ю

йвмн

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя6

Уява про сімейне життя у кожної людини певною мірою пов’язана зі своїм життєвим досвідом. Спочатку з сім’єю у якій вона ви-ховувалась, з вимогами, що пред’являлись у дитячі та шкільні роки, набутими життє-вими навиками. Потім пошук гідного су-путника, створення власної міцної дружної сім’ї та спрямування власної енергії, сил і здібностей на її утримання та збереження. А надалі батьки дбають про підготовку до майбутнього сімейного життя своїх на-щадків, орієнтують їх на перспективного надійного супутника сімейного життя та розвиток навиків по збереженню сім’ї.

Створюючи власну сім’ю думалось не лише про забезпечення достатку, ство-рення необхідних житлових умов, здоро-вого способу життя а й про те щоб діти виросли в повноцінній сім’ї. Адже моя мама втратила рідного батька після її наро-дження і бабуся вимушена була в сама ви-рощувати трьох неповнолітніх дочок. Поді-бна доля дісталась і мені з братом, тому що під час війни загинув батько. Пам’ятаючи про це, я дбав про збереження сім’ї. Ми з дружиною живемо в злагоді і взаємопо-вазі впродовж 44 років.

Ты был всегда со мнойБыл день, и появилась я на свет,Но матери моей, я не нужна была,Видать, на сердце у нее был гнет,Как белка в колесе крутилася она.

Так оказалась я в сиротском доме,И опекались мной чужие люди.Тогда постичь никак я не моглаПрисутствие Того, Который – любит!

Со временем меня отдали в школу,Затем студентства годы пронеслись,И в жизни стала я искать опору –Самостоятельные дни ведь начались.

И мучилась душа моя, стонала,Что нет родной кровинки у меня,А ностальгия по родному краю,В места родные вскоре привела.

Тогда еще я Господа не знала –В те времена не учили нас о Боге,И все ж, душа моя Его искала,А Он – рядом был на жизненной дороге.

И разум мой Его ученье просветило,И сердце вдруг наполнилось любовью:Как будто солнце душу осветило –Вот, Кто мне заменил отца и мать родную!

Теперь Господь, с детьми, со всей семьею,Хотим служить Тебе, везде, всегда,Ты спас меня, Ты шел всегда со мною,Теперь уж знаю – никогда я не была одна!

Наталия Шандали.

Що стосується мого виховання, то воно відбулося в багатодітній сім’ї. Через роки після смерті батька мама повторно вийшла заміж і сім’я збіль-шилась ще на двоє дітей. В шкільному віці ми з братом до-помагали не лише в домашньому госпо-дарстві по догляду за городом та худо-бою, але також у літ-ню пору поряд з до-рослими працювали на колгоспних ланах.

Сім’я була дружньою. Вітчим, доброї душі людина, чесний, самовіддано пра-цював у колгоспі. Весняно-літньої пори регулярно впродовж доби знаходився за кермом трактора, на оранці колгоспного поля чи прополці сільськогосподарських культур. Не мав шкідливих звичок. Стри-маний. Жодного докору я не чув від нього. Я вдячний батькам. Свої кращі якості я почерпнув від них.

Разом з нами проживала бабуся, яка до-тримувалась релігійних поглядів. В кімна-ті знаходились ікони. Декілька раз у році вона відвідувала церкву, що знаходилась в одному із сіл за 16 км. Іноді з собою брала нас із братом. Як і багато мешканців на-шого села святкували релігійні свята. Іно-ді в селі на кладовищі священик проводив обряди. Тож поряд зі шкільною освітою певною мірою усвідомлювались і христи-янські цінності.

У сучасних умовах до цього додались засоби масової інформації: преса, радіо, телебачення та Інтернет, які, на жаль, більшою мірою нав’язують молоді не найкращі взірці для наслідування. А якщо враховувати факт недостатньо сфор-мованої свідомості, чи вразливої психіки молодих людей, то частенько їх орієнту-ють на неблаговидні вчинки. Політики, суспільство, громадська думка не завжди дають цим явищам належну відсіч. А роз-дрібненість релігійних конфесій, суперни-цтво між ними також послаблює можли-вості по формуванню в суспільстві хрис-тиянської моралі.

До того ж різними засобами втілю-ється в масову свідомість поняття сво-боди. Але якої: свободи від – це перелік обмежень, від яких людина хоче позба-витись, проти чого бореться; свободи для – це розуміння того, для чого ця свобода їй потрібна. Бо це вже не свобода, якщо вада, недолік або звичка управляють тобою на шкоду здоров’ю та сім’ї. Невже

свобода в тому, щоб стати рабом гріха, що веде до смерті? Звичайно ж, ні!!! Свобода у слухняності Божим Заповідям, що вира-жаються у вільному розвитку позитивних якостей, що йдуть нам на користь і дають можливість насолоджуватися життям.

На перший погляд здається що шлюб обмежує свободу, додає подружжю низ-ку обов’язків, зростає відповідальність за долю дітей, їх виховання, забезпечення до-статку в сім’ї. До того ж іще часом вини-кають проблеми та розбіжності в поглядах подружжя на їхнє вирішення. Однак, якщо сім'я створюється згідно з Божими намі-рами, тоді у ній присутні розважливість і взаємоповага, а значить – чоловік і дружи-на знаходять компроміс.

Але якщо говорити про свободу, то як уже зазначили, необхідно знати для чого тобі вона. Справа в тому, що іноді те, що видають за свободу, насправді є страш-ним позашлюбним рабством. Чесний шлюб оберігає нас від СНІДу та інших небезпечних захворювань. У такому шлю-бі ми вільні від обману, приховування та крутійства. Ми почуваємо себе вільно на схилі років, тому, що сім’я захищає нашу старість.

Зважаючи на величезне значення сім’ї, як в особистому так і в суспільному плані, не слід поспішно чи легковажно стави-тися до шлюбу з випадковою нестрима-ною особою. Вона може виявитися з дес-потичними задатками або шкідливими звичками, ненадійною у скрутному стано-вищі, що зрештою веде до краху сімейно-го життя, не дивлячись на появу в родині дітей.

Немає нічого більш святого на землі, аніж відносини між чоловіком та дружи-ною, тому, що шлюб задуманий Богом для того, щоб на землі тривало життя і також, щоб цей союз був на все життя.

Валентин К.

Уявапросімейнежиттяукожної людини Що стосується

П Р О С І М ' Ю І З В Л А С Н И Х П Р О С І М ' Ю І З В Л А С Н И Х С П О С Т Е Р Е Ж Е Н ЬС П О С Т Е Р Е Ж Е Н Ь

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 7

Всякий раз, когда мы про-износим это слово…, какие ассоциации возникают? Какие картинки рисует воображение? Скажите, банальный вопрос? Отнюдь. Это, как никогда ак-туально! Если вы представляе-те себе мужчину, женщину и пару симпатичных деток – вы безнадёжно отстали. Если вы думаете, что они обязатель-но любят друг друга – это, по меньшей мере, наивно. Дети? Их вообще может не быть – многие семьи подолгу не заво-дят их. «Не заводят»… будто это домашние животные – при-хоть, игрушка. И появление детей на свет, естественным, так сказать, способом – не со-временно, а для многих пар уже и не возможно.

Да, пока, для большей части населения, семья – это союз мужчины и женщины, в кото-рый вступают по любви для продолжения рода. Однако это определение хоть и классиче-ское уже не отражает действи-тельности. Например, вступа-ют в этот союз сегодня не обя-зательно по любви и не только для продолжения рода, а то и вовсе не для этого. Имеем так-же очень мощную тенденцию, грозящую стать «нормой» – однополые семьи! Именно с полной неразберихой в опреде-лении этого союза и связана полная безответственность и вседозволенность в обществе. Думаете слишком смелое за-явление? Но достаточно просто вспомнить, Кто определил нор-мы поведения, и Кто был пер-вым законодателем семьи?

Так что же такое семья? По поводу толерантного опреде-

ления, удовлетворяющего все классы общества, можно не беспокоиться. Наши «демокра-тические» институты, взявшие на себя роль глашатаев морали, обязательно, что-нибудь да при-думают. И дело-то не в опреде-лении, а в сути. Как понять, для чего этот союз нужен? Видит-ся, что если верно определить предназначение семьи, то и наше отношение к этому союзу будет осознанным, а значит и ответственным.

Уникальное древнее свиде-тельство – Библия, рисует нам молодую чету. Это, обязатель-но, мужчина и женщина, ко-нечно же, они любят друг друга и собираются иметь многочис-ленное потомство: так опреде-лил Законодатель.

Вот как Библия говорит об этом:

«И сотворил Бог человека по образу Своему, по образу Бо-жию сотворил его; мужчину и женщину сотворил их. И благо-словил их Бог, и сказал им Бог: плодитесь и размножайтесь, и наполняйте землю, и обладай-те ею, и владычествуйте над рыбами морскими [и над зве-рями,] и над птицами небесны-ми…» (Быт.1:27-28)

Что же, по вашему мнению, в этом тексте главное? Что бы мы ни выделили – это будет ошибкой! Ибо всё тут просто, продумано, важно. Чего только стоит утверждение, что пер-вую молодую чету сочетал сам Бог. А благословение кто по-лучил? Мужчина и женщина! Обратите внимание, не одно-полая семья. Потому что «об-разу Божьему» соответство-вала только пара мужчины

и женщины. Любые современ-ные тенденции к изменению классического отношения к ин-ституту семьи – это нападки на авторитет самого Бога.

И дело не в наших чув-ствах друг к другу, нет, но в том остаёмся ли мы в планах Божьих или строим свои.

Да, у Бога был план для се-мьи. И это не только потомство, не только «население Земли». Планы Бога куда более гранди-озны. Ведь когда появилась пер-вая человеческая чета, в мире уже проявился грех. Люцифер уже стал Дьяволом, а зло угро-жало всей вселенной. Люди, по словам одного вдохновенного автора, были ответом Сатане. Каково?!

Готовы ли мы осознать себя и свои семьи – ни много ни мало, соработниками Бога в деле спасения Мира?

Именно семья, живя по воле Божьей, должна была указать всей огромной вселенной на истинный характер Творца. Вот почему Дьявол бросил все силы на то, что погубить семью и разрушить план Бога. И хотя сегодня уже другие нравы и в ранг закона возводится грех однополой любви. Это ли по-вод предать Господа? Забудем ли мы кто на самом деле автор этих законов? Присоединимся ли мы к восстанию Люцифера? Или выберем сторону Отца на-шего Небесного? Который так любит нас, что когда возникла угроза, из-за обмана сатаны, для семьи – Он не пожалел Сына своего единственного. Так за что умирал Иисус? И за семью…

В великом Плане Бога всё предусмотрено. Он не хочет, чтобы мы страдали. Более того, Он уже приготовил для нас Ве-ликолепное Место на Небесах! И сегодня, желая приготовить нас к той небесной и святой жизни, Отец указывает нам именно на семью, как на «ин-тенсивный курс» подготовки к переселению.

Насколько мы готовы? Дей-ствительно ли приняли Иисуса как своего личного Спасителя? Позволили ли мы Ему совер-шить в нас работу преобразо-вания нашего характера? Как это увидеть? Семья! Ведь живя в обществе, мы можем раз-дражаться по любому поводу, быть злыми и обманывать…, при этом слыть хорошими и всеми уважаемыми людьми. В толпе легко спрятаться. Но не в семье!

Именно семья, такая, как её

задумал Бог, служит для на-стоящего воспитания нашего характера.

В семье мы такие, какими являемся на самом деле. В се-мье мы такие, какими нас ви-дит Бог!

Итак. Оставим наш эгоизм его отцу – дьяволу. Сами же, окры-лённые Небесной надеждой, по-следуем за нашим Творцом. И получим Его благословения!

Дмитрий Долгожительhttp://dolgozitel.blogspot.com

пчОлИнжитп

скПшвэвдбпвтс

ТАК ЧТО ЖЕ ТАКОЕ СЕМЬЯ?ТАК ЧТО ЖЕ ТАКОЕ СЕМЬЯ?

– Добрий день, як ви вважає-те, що є головним для успішної сім’ї?

– Мир, покой, счастье и вера в Бога.

– А яка найбільша загроза для сімей?

– Всякие вредные привычки, неверие.

Галина

– Добрий день, як Ви вважає-те, що є головним для успішної сім’ї?

– На першому місці має бути любов, яка би об’єднувала серця.

– А що є найбільшою загро-зою для сімей?

– Сьогодні загрозою є не-стриманість і роздратованість. Недружелюбність і відсутність любові.

Петро

Засновник і видавець –Черничко І. П.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇм. Ужгород,

вул. Гагаріна, 36моб. тел. 095-195-4191

e-mail chernip@i.ua

Редакційна колегія:Іван Черничко, Олександр Жупан,Агнеса Черничко, Юлія Сокирко

Кореспонденти:Діана Гамор, Петро Шандалі

Реєстраційне свідоцтвоЗТ № 507/99Р від 21. 12. 2009 р.

Адреса друкарні:вул. Свободи, 5с. Рясне-Руська,

Яворівський район,Львівська область

297-47-46Тираж 30 000

• каждую неделю новые новости • каждую неделю актуальная статья • каждую неделю аналитикаwww.zadumaisa.comwww.zadumaisa.com

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя8

Ваші побажання, пропозиції, пошуки та ідеї за телефоном: Ваші побажання, пропозиції, пошуки та ідеї за телефоном: (0312) 45-30-70(0312) 45-30-70

Пишіть на адресу: 88000 м. Ужгород, вул. Джамбула, 23Пишіть на адресу: 88000 м. Ужгород, вул. Джамбула, 23

Отказ от курения перед беременностью может спасти жизнь будущему ребенкуИсследование американского Центра по контролю и профилактике заболеваний (Centers for Disease Control, CDC), в котором были

проанализированы данные более трех миллионов родов, показало, что женщины, бросившие курить до беременности, могут спасти жизни их будущих детей. Согласно данным CDC, курение во время беременности стало причиной около 8-ми процентов всех преждевременных родов и 19-ти процентов рождений ребенка полного срока с низким весом. Исследователи также выяснили, что 5-7 процентов смертельных случаев младенцев, рожденных раньше срока, и 23-34 процента смертельных случаев в результате синдрома внезапной младенческой смерти можно было бы предотвратить, если бы мать не курила.

americaru.com

Подякуєм за всеПодякуєм за всеЗійшлись в житті в одну дорогу дві стежини,Любов всміхнулася тобі й мені в лицеЗійшлись в житті докупи дві людини,Давай подякуємо Богові за це!

Два погляди зустрілись й зупинились, Твої вуста – це лагідне слівце Ми закохались, потім – одружились, Давай подякуємо Богові за це!

Були ми різні, а тепер одне ми,Любові й злагоди зростили деревце,Все спільне в нас: і радощі, й проблемиДавай подякуємо Богові за це!

Наш дім як сад, в якому пахнуть квіти, Як затишне пташине кубельце, У нас ростуть чудові гарні діти, Давай подякуємо Богові за це!

Буває, труднощі нас хочуть подолати,Й, здається, висохло надії деревце,Давай усе лихе з наукою приймати,Отож подякуймо Богові й за це!

Пройдуть роки, і сивина прикрасить скроні, І вітер спогадів нам втіху принесе, Ти ніжно цілуватимеш мої долоні, І ми подякуємо Богові за все!

Зій

КОГДА РОЖАТЬ ДЕТЕЙ?КОГДА РОЖАТЬ ДЕТЕЙ?

– Некоторые люди, поженившись, решают – поживем какое-то время для себя, потом заведем детей. Как Вы к это-му относитесь?

– Это, конечно, неразумное решение отказываться от детей ради каких-то кажущихся удовольствий. Будем жить ради на-слаждений, и потом уже, мы себе ребеночка заведем, как бы на де-серт... А как быть потом с постоянно повторяющимся конфузом, когда указывая на мать, чистосердечно спрашивают: «Это твоя бабушка?», или говоря об отце: «Это твой дедушка?». Люди ду-мают о себе, об удовольствиях, не предполагая даже, что ребенок, если в свое время, тоже может быть удовольствием.

«Всему свое время» – говорит древний мудрец. И есть время, когда нужно обзаводиться семьей. Когда смолоду, тогда и дети в радость, и поиграться с ними не в тягость. А когда возраст уже не тот – дети мешают, от них быстро устаешь, а ведь их еще нужно воспитывать…

Когда первого рожают в 20 лет, тогда есть все основания что в 40 лет вы станете молодыми бабушкой и дедушкой. А в 60 лет вы с почетом можете присутствовать на свадьбах ваших внуков. Для всего отведено свое время.

И дело не только в этом – нужно немало сил чтобы вырастить ЧЕЛОВЕКА!