1

ЗМІСТ Звіт № 4 за результатами Громадського моніторингу виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-вересень 2011 року)…….…….………....…............…..2 Вступ…….…….………....…............…..…………...............……......……..........…….…….………....….....2 1. Результати Громадського моніторингу виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-вересень 2011 року)…….…….………....…............…..3 2. Координація ЦОВВ у реалізації виконання пріоритетів Порядку денного асоціації між Україною та ЄС...............……......……..........…….…….….……....….....6 3. ПДА в сфері політичного діалогу: виборче законодавство, конституційна реформа, судова рефор-ма, реформи кримінального процесу, національні меншини, протидія корупції, права людини.…........7 4. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року у сфері "Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки"…………...............…...….............…..10 5. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. в сфері "Економічне співробітництво"…..11 6. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в сфері "Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею"…...............……......……..........…….…....….……13 7. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в сфері "Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання"…..…..………....….......…15 8. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в "Інших сферах співробітництва"……16 Висновки……….….….………………………...………….......………….................................…...........….20 Перелік та оцінка виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-вересень 2011 року).................................…...........…..21 Додаток 1. Експерти проекту………………………………………………………………….................…66 Додаток 2. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Політичний діалог…….…….………....…............…..…………...............……......……..........…….…..….67 Додаток 3. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки……...............……......……..........…….……..68 Додаток 4. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Економічне співробітництво…….…….………....…............…..…………...............……......……............69 Додаток 5. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею…….…….………....…............…..…………...............…….70 Додаток 6. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання…............…..…………...............….71 Додаток 7. Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року. Інші сфери співробітництва…….…….………....…............…..…………...............……......……............72

2

Звіт № 4 за результатами Громадського моніторингу виконання пріорите-тів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-вересень 2011 року) Вступ Протягом 2011 року (січень-вересень 2011 року) Громадським консорціумом проводився моніторинг виконання пріоритетів ПДА в сфері політичного діалогу, юстиції, безпеки, торгівлі, енергетичних питань тощо. Проект виконувався Консорціум аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру по-літичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійс-нювався у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. За результатами Громадського моніторингу виконання пріоритетів ПДА (січень-вересень 2011 р.) бу-ло проаналізовано 78 пріоритетів ПДА щодо: Політичний діалог Демократія, верховенство права, дотримання прав людини і основних свобод

Боротьба з корупцією Зовнішня політика та політика безпеки

Демократія, верховенство права, дотримання прав людини і основних свобод Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки

Економічне співробітництво

Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею

Технічні регламенти щодо промислової продукції, стандартів та процедури оцінки відповідності

Санітарні та фітосанітарні заходи Державні закупівлі Конкуренція Спрощення торгівлі та митні справи Технічні регламенти щодо промислової продукції, стандартів та процедури оцінки відповідності

Санітарні та фітосанітарні заходи Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання

Інші сфери співробітництва

Державний внутрішній контроль та зовнішній аудит і контроль

Оподаткування Статистика Транспорт Законодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит Фінансові послуги Наука, технології і інновації Соціальне співробітництво

Співробітництво з питань громадянського суспільства

3

Громадський моніторинг проводився на основі наявних публічних джерел інформації стосовно виконання ПДА. Було проаналізовано нормативно-правові акти, пов’язані з виконанням пріоритетів ПДА, концепції, законопроекти, інформаційно-аналітичні дані стосовно діяльності органів влади відносно імплементації пріоритетів ПДА. В процесі моніторингу взяли участь 19 експертів неурядових аналітичних центрів. 1. Результати Громадського моніторингу виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-вересень 2011 року) Аналіз реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації (ПДА) за 2011 рік (січень-вересень) проде-монстрував регрес у реалізації пріоритетів в сфері політичного діалогу, забезпеченням дотримання прав людини і основних свобод, забезпечення незалежного судочинства та ефективності судів і про-куратури, а також правоохоронних органів, сповільнення темпів реалізації заходів стосовно здійс-нення пріоритетів щодо забезпечення свободи вираження поглядів, зібрання та об’єднання, співробі-тництва з питань громадянського суспільства. Фіксуються неоднозначні, контроверсійні тенденції в імплементації політики, зокрема в судовій сфері, які не сприяють наближенню до стандартів ЄС та беззаперечній реалізації принципів Верховенства права. Експерти визначають позитивні тенденції у виконанні пріоритетів у безпековій сфері, міграційній політиці, пов’язаних з питаннями реалізації плану стосовно заходів з лібералізації візового режиму1. Наприкінці червня 2011 р. було ухвалено Розпорядження КМУ від 29 червня 2011 р. № 612-р "Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011 рік"2. Водночас, заходи, які пропонуються в цьому документі лише частково співпадають з пріо-ритетами ПДА на 2011-2012 рр. Зокрема у сфері політичного діалогу, немає згадок та наголосів сто-совно виборчих практик, анти дискримінаційних ініціатив, соціальної політики, питання захисту прав людини тощо. Варто зазначити, що з боку української сторони безпосередні пріоритети ПДА на 2011-2012 рік ши-роко не представлені. Відсутня публічна інформація про їхнє узгодження, відсутні публічні плани Центральних органів влади, направлені на їхню реалізацію. Відповідна інформація про пріоритети оприлюднена тільки з боку ЄК3. Експерти оцінили як виконані 2 пріоритети ПДА (2011-2012 р.), які зосереджено в економічній сфері (Забезпечити незалежний наглядовий орган (Антимонопольний комітет) достатньою адміністратив-ною спроможністю з метою впровадження ефективних заходів відповідно до Директив 89/665 та 92/13 із змінами згідно з Директивою 2007/66, Оцінка можливості створення механізмів обміну інфо-рмацією, у тому числі щодо товарів та транспортних засобів згідно з відповідними стандартами та правилами захисту інформації). Не виконані, за оцінками експертів, в 2011 році 5 пріоритетів4, переважним чином в площині полі-тичного діалогу (див. Додаток 2).

1 Указ Президента України "Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візо-вого режиму для України" Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=494%2F2011

2 Кабінет Міністрів України, Розпорядження від 29 червня 2011 р. N 612-р "Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011 рік" . Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=612-2011-%F0

3 LIST of the EU-Ukraine Association Agenda priorities for 2011-1212, Agreed by the Joint Committee at Senior Official’s Level of EU-Ukraine Association Agenda on 20 May 2011, Режим доступу: http://www.eeas.europa.eu/ukraine/docs/2011_12_eu_ukraine_priorities_en.pdf

4 Політичний діалог: Просування процесу всеохоплюючої конституційної реформи, розробленої для подальшого розвитку ефективної конституційної системи стримувань і противаг між органами державної влади згідно з відповідними рекомен-даціями Венеціанської Комісії; Зміцнення функціонування місцевого та регіонального самоврядування, з урахуванням відповідних стандартів, що містяться в Європейській Хартії місцевого самоврядування; Розширення співробітництва з ме-тою подальшого посилення обізнаності правоохоронних органів та судів щодо поваги до права на свободу мирного зі-брання, зокрема шляхом обміну найкращими практиками, навчання та співробітництва стосовно імплементації норм зако-нодавства; Подальша консолідація зусиль щодо вдосконалення законодавчої бази і поліпшення поводження у місцях утримання, зокрема стосовно попереднього та адміністративного утримання, з метою ефективного вирішення проблем свавільного утримання; Розглянути запровадження незалежного механізму подання скарг до міліції. Економічна сфера:

4

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

Виконано, 2

Не виконано, 6

На стадії виконання, 70

Експертний аналіз продемонстрував, що вжиті урядом заходи достатні для виконання 13 пріоритетів, у випадку 40 - дозволяють виконати пріоритет лише частково. Відповідних заходів, на думку експер-тів, повністю не достатньо для виконання 14 пріоритетів. Достатність політичних заходів стосовно 11 пріоритетів важко визначити з огляду на недостатність інформації щодо кроків їхньої реалізації. Вар-то відмітити, що методологічна складність моніторингових заходів полягає у важкості визначення оцінки впливу політичних заходів на процеси євроінтеграції, оцінці довготермінових політичних ефектів під час імплементації відповідних рішень.

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

Повністю не достатньо, 14

Дозволяє виконати пріоритет

частково, 40

Повністю достатньо, 13Важко

визначити, 11

Передачі повноважень щодо сертифікації походження від Торгово-промислової палати до митних органів до набуття чин-ності Угоди про асоціацію;

5

Експертами було оцінено вплив дій5 відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС. Так, експерти вказують на максимальний вплив дій на процес досяг-нення Пріоритетів у випадку 2 пріоритетів. Експерти вважають, що відповідний вплив значним сто-совно 17 пріоритетів ПДА, вплив є задовільним у 31 випадку, щодо 25 пріоритетів експерти вказу-ють, що такий вплив був низьким, 3 пріоритетів - дії не відбувалися. Необхідно підкреслити, що для оцінки впливу нещодавно ухвалених законів та нормативно-правових актів на процеси реалізації ре-форм та демократизацію суспільства потрібен певний часовий резерв. Здійснити аналіз їхніх корот-котермінових та довготермінових наслідків під час політичного процесу складно.

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

Максимальний, 2

Значний, 17

Задовільний, 31

Низький, 25

Дії не відбувались, 3

Моніторинг ПДА продемонстрував брак відкритості та прозорості влади, відсутність комплексного та системного інформування громадськості про діяльність інститутів влади стосовно імплементації пріоритетів ПДА, шляхів реалізації відповідної політики та її наслідків. Причому, протягом 2011 року ситуація у цій сфері не покращилася, інформація, що оприлюднюється ЦОВВ з приводу реалізації ПДА в цілому, носить фрагментарний характер. Зокрема, експерти визначилися, що стосовно 11 пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС протягом 2011 року інформації про хід реалізації пріоритету повністю достатньо, у випадку 45 пріо-ритетів експерти моніторингу експерти вказують, що інформації частково достатньо, у 14 випадках інформації не достатньо. Експерти зазначають, що інформації не оприлюднено про хід виконання 8 пріоритетів (див. Додатки 2-7).

5 Діяльність Уряду стосовно формування та підготовки рішень, Реалізація політичних рішень, Супровід проектів норматив-но-правових документів, Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод, Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи) тощо

6

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

Моніторинг виконання ПДА демонструє, що діяльність держави в реалізації політики в євроінтег-раційній сфері потребує більшого рівня системної координації, прозорості, планування, законода-вчого та інформаційного забезпечення євроінтеграційної політики та внутрішніх реформ в полі-тичній, соціальній, економічній, енергетичній сферах. 2. Координація ЦОВВ у реалізації виконання пріоритетів Порядку денного асоціації між Україною та ЄС В системі ЦООВ досі залишається контроверсійним питання координації політики в сфері євроін-теграції. На даний час не існує єдиного адміністративного центру з планування та координування політики євроінтеграції. Станом на кінець жовтня 2011 року розподіл обов’язків у сфері забезпе-чення політики євроінтеграції відбувається між міністерствами залежно від змісту програмних рі-шень і компетенцій міністерств. Оптимізація структури ЦОВВ, ініційована Президентом В. Яну-ковичем у грудні 2010 р.,6 не передбачила заходів чи кроків у відповідному напрямі. Протягом 2011 року в Секретаріаті Кабінету Міністрів працює Департамент європейської інтегра-ції7 (з 31 березня до 20 грудня 2010 року - Бюро європейської інтеграції), що все ще користується у своїй діяльності Положенням про Бюро європейської інтеграції8, основною функцією якого визна-чене організаційне, експертно-аналітичне, інформаційне "та інше" забезпечення діяльності Кабмі-ну у сфері євроінтеграції. На рівні Адміністрації Президента України в травні 2011 року створено Департамент європейської інтеграції. За словами керівника департаменту Євгена Перелигіна, не буде ініційовано передачу відповідному Департаменту координаційних повноважень в сфері євро-

6 Указ Президента України № 1085/2010, Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, Режим доступу:

http://www.president.gov.ua/documents/12584.html 7 Постанова "Деякі питання Секретаріату Кабінету міністрів України" від 20 грудня 2010 року // Сайт Верховної Ради Укра-їни. [Електронний документ]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1151-2010-%EF

8 Положення про Бюро європейської інтеграції // Сайт Кабінету міністрів України. - [Електронний документ]. - Режим до-ступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=612-2011-%F0http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3fshowHidden=1&art_id=186733827&cat_id=163298432&ctime=1274968759351

7

пейської інтеграції, а головне завдання департаменту в АП - інтелектуальне забезпечення діяльно-сті Президента9.

Узгодження дій органів влади у реалізації рішень для виконання Плану дій щодо лібералізації Єв-ропейським Союзом візового режиму для України здійснюється через Координаційний центр з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України10 на чолі з Першим віце-прем’єр-міністром - Міністром економічного розвитку і торгівлі Андрієм Клю-євим. Центр готує пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази, підвищення ефек-тивності діяльності органів виконавчої влади, фінансування заходів з виконання плану дій, визна-чення шляхів та механізму вирішення проблемних питань. До сфери діяльності цього ж посадовця віднесено підготовку проектів рішень щодо зони вільної торгівлі з ЄС. Політичну координацію власне переговорного процесу щодо підготовки Угоди про асоціацію покладено на Міністерство закордонних справ.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (раніше - Міністерство економіки) є відповідаль-ним за координацію переговорного процесу в рамках Робочої групи з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу та Робочої групи щодо створення зони ві-льної торгівлі11.

Відзначимо, що 20 жовтня з’явилось повідомлення щодо фактичне завершення переговорів щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.12 Кількома днями раніше Україна підписала договір про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД,13 що є комплемента-рним заходом до створення щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Українською стороною висловлювалася впевненість, що переговори щодо Угоди про асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі, буде завершено під час саміту Україна-ЄС, проведення якого заплановано було на 15 грудня 2011 року.14 Проте, відповідні оцінки було озвучено ще до ого-лошення вироку лідеру БЮТ, Юлії Тимошенко, який характеризується з боку ЄС як застосування в Україні вибіркового правосуддя, проблем із функціонуванням незалежного від влади судочинства15. Відповідна ситуація потенційно загрожує стагнації української євроінтеграції, геополітичній та гео-стратегічній невизначеності. 3. ПДА в сфері політичного діалогу: виборче законодавства, конституційна реформа, судова реформа, реформи кримінального процесу, національні меншини, протидія корупції, права людини16 Експерти вказують на наявність регресивних явищ, які мали місце під час реалізації пріоритетів в сфері "Політичного діалогу". Це стосується широкого кола політик та реформ, як-то судової, адмі-ністративно, конституційної тощо. Протягом 2011 року щодо виконання пріоритету - "Просування процесу всеохоплюючої конститу-ційної реформи, розробленої для подальшого розвитку ефективної конституційної системи стриму-

9 Ъ: На Банковій з’явився відповідальний за євроінтеграцію. Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/evgeniy-

perelygin-naznachen-na-dolzhnost-rukovoditelya-departamen01062011085100 10 Постанова КМУ від 7 лютого 2011 р. № 77 "Про утворення Координаційного центру з виконання плану дій щодо лібера-лізації Європейським Союзом візового режиму для України", Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-2011-%EF

11 Загальна інформація стосовно переговорів щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=170686&cat_id=153425

12 Промова Комісара з питань торгівлі Карела де Гухт в Європейському Парламенті. 20 жовтня 2011 р. Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2011/2011_10_21_03_en.htm

13 "Андрій Клюєв: Модернізація торговельних відносин в рамках СНД вигідна не тільки Україні, але й усім країнам Спів-дружності" Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=173068&cat_id=38461

14 Андрій Клюєв: Фінальна крапка в переговорах щодо ЗВТ повинна бути поставлена на саміті Україна-ЄС у грудні, 21 жов-тня 2012 р.. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244555925&cat_id=244276429

15 Див, Ukraine: EU leaders denounce jailing of ex-PM Tymoshenko, Режим доступу: http://www.enpi-info.eu/eastportal/news/latest/26661/Ukraine:-EU-leaders-denounce-jailing-of-ex-PM-Tymoshenko

16 Дивись Додаток 2 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Політичний діалог)

8

вань і противаг між органами державної влади згідно з відповідними рекомендаціями Венеціанської Комісії" спостерігався регрес. Зокрема, монополізація політичної системи зруйнувала систему функ-ціонування конституційних механізмів стримувань і противаг. Частішають випадки позаконституцій-них практик, як от видання Президентом доручень органам влади та здійснення інших функцій, яких Конституція для нього не передбачає. Спостерігаються порушення процедур в Парламенті, напри-клад, голосування картками відсутніх депутатів17. 21 лютого 2011 року Президент видав Указ "Про підтримку ініціативи щодо створення Конституцій-ної асамблеї"18, відповідний орган передбачається як дорадчий орган при Президентові, в той же час це суперечить Конституції стосовно можливості внесення до змін до Основного Закону, якій чітко визначає порядок внесення змін. Спосіб призначення членів Асамблеї, але не обрання, широкого об-говорення змінюють зміст відповідного інституту. Втім протягом року відповідна ініціатива не мала продовження. Експерти наголошують на бездіяльності інститутів влади у підготовці та впровадженні реформ, спрямованих на посилення місцевого та регіонального самоврядування. Більш того, спостерігаються тенденції до централізації місцевої регіональної політики. Низка законів та законодавчих ініціатив обмежують права місцевого самоврядування. Зокрема, на думку експертів, ухвалення Закону "Про регулювання містобудівної діяльності"19 суттєво обмежило можливості органів місцевого самовряду-вання щодо планування власного просторового розвитку. За дорученням Президента в січні 2011 ро-ку було розроблено Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (що-до посилення контролю держави за розпорядженням землями державної власності в межах населених пунктів)"20, яким передбачається подальша централізація влади, а саме посилення виконавчої влади за рахунок місцевого самоврядування. Щоправда відповідний законопроект станом на початок жовт-ня 2011 року не внесено до парламенту. Експерти констатують наявність неоднозначних тенденції в проведенні адміністративної реформи. Її здійснення без чіткої обґрунтованої концепції сприяло явищу централізації виконавчої влади, жор-стко підпорядкованої одній політичній силі. Зміни в законодавстві21 потенційно зменшують консти-туційну роль уряду, переводячи установчі та кадрові повноваження до Президента, що не сприяє розмежуванню політичної діяльності та адміністрування, підвищує ступені централізації в процесі формування та реалізації політики. Спостерігається зменшення рівня публічності в роботі уряду. Цьому сприяє ліквідація урядових комітетів як механізму обговорення проектів рішень членами уря-ду, зменшення ролі міністерств, в т.ч. через законодавче закріплення ліквідації "урядових органів" та надання усім органам (не міністерствам) статусу центральних органів виконавчої влади ("ЦОВВ"). Це призвело до погіршення координації вироблення політики, додаткової централізації. Більшість із за-ходів, впроваджених названими законами, не наближають Україну до стандартів належного уряду-вання. Україна проводила цю реформу без належного використання допомоги SIGMА, та не врахо-вуючи її попередні оцінки і рекомендації. Моніторинг демонструє, що планування органами влади змісту діяльності у сфері розвитку виборчої системи відбувається без врахування завдань ПДА і з вибірковим врахуванням рекомендацій ОБ-СЄ/БДІПЛ та Ради Європи (Венеціанської комісії РЄ). Внаслідок ігнорування принципу конституцій-ної стабільності та передбачуваності не витримуються чіткі строки повноважень виборних органів. 2 лютого 2011 року Верховна Рада змінами до Конституції продовжила строк каденції для парламенту на 1 рік, що поширюється на поточний склад парламенту.

17 Наприкінці 2010 року в Регламенті ВР було скасовано вимогу про голосування за конституційні зміни шляхом подання іменних бюлетенів з особистими підписами депутатів.

18 Указ Президента України № 224/2011 "Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї", Режим до-ступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=224%2F2011

19 Закон від 17.02.2011 № 3038-VI. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3038-17 20 Наприклад, див. Інформаційну довідка щодо обмеження повноважень органів місцевого самоврядування за період 2010 -

2011 рр., Асоціація міст України, http://www.auc.org.ua/ 21 17.03.2011 прийнято Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=3166-17, а також зміни до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF67S00I.html).

9

Не спостерігається спадковості в інституційному забезпеченні пріоритетів ПДА. Фактично питання розвитку законодавства у сфері виборів було покладено Президентом України на Міністерство юсти-ції. В цій ситуації параметри виборчої моделі, супутні процедури до якої розроблялися упродовж 10 місяців (з 2 листопада 2010 року), були задані Президентом, а процес розробки виборчого законодав-ства було винесено за межі парламенту. Пропонований проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій організацій РЄ і ОБСЄ/БДІПЛ. Він містить низку процедурних недосконалостей, які унеможливлять проведення вільних і чесних виборів. Пропонова-на модель розподілу мандатів базується на двох різних системах, що створює нерівні умови для суб’єктів виборів та ускладнює завдання прозорого адміністрування виборів. Частково проект відтво-рює модель закритих для вибору списків, частково створює вразливу до адміністративного контролю систему одномандатних округів. Паралельне застосування двох виборчих систем (мажоритарної та пропорційної) зумовить застосування партіями різних електоральних стратегій, ускладнить мотива-цію виборця та сформує неадекватну систему представництва. Законодавче забезпечення пріоритету недостатнє для заявлених цілей, невідповідне та неефективне у справі створення ефективного функціонування інституцій, які забезпечують впровадження демократії та верховенство права. Триває реалізація судової реформи. Для приведення Закону "Про судоустрій і статус суддів" у відпо-відність до європейських стандартів Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (дорадчий орган при Президентові України) розробила проект нової редакції цього Закону. Проект направлено до Венеціанської комісії для експертизи. Водночас відбуваються системні переведення суддів, особливо з регіонів, де Президент отримав най-більшу підтримку на виборах, до столиці. Через велику кількість вакантних суддівських посад і не-можливістю вчасно реалізувати новий механізм добору суддів, 3 лютого Верховна Рада ухвалила За-кон, яким відстрочила введення в дію положення Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо необ-хідності проходження кандидатом спеціальної підготовки у процесі призначення на посаду судді до ухвалення спеціального рішення Вищою кваліфікаційною комісією. Підтверджена конституційність низки сумнівних положень Закону "Про судоустрій і статус суддів" чотирма рішеннями Конститу-ційного Суду. Завершено підготовку проекту Кримінального процесуального кодексу. Проект оприлюднений на сайті Міністерства юстиції і очікується його передання на експертизу до Венеціанської комісії. При-йнято Закон "Про безоплатну правову допомогу",22 хоча його впровадження відстрочено. Прийнято Закон "Про судовий збір",23 імплементація якого почнеться з листопада 2011 року. Значною мірою на декларативному рівні залишаються питання створення ефективних механізмів протидії та боротьби із корупцією, а вжиті заходи (незважаючи на окремі їхні позитиви) в більшості не узгоджуються із європейськими стандартами протидії та боротьби із корупцією. Верховна Рада ухвалила новий Закон "Про засади запобігання і протидії корупції" 7 квітня 2011 року. Однак новий антикорупційний закон не здатен системно вирішити проблеми корупції. Протягом перших трьох мі-сяців чинності цього Закону відсутня інформація про порушення справ про корупцію з боку вищих посадових осіб. Більш того, в законі не було враховано європейських стандартів протидії корупції, передбачені рекомендаціями GRECO щодо України24. Національна стратегія подолання корупції в Україні, яка повинна замінити собою Концепцію подо-лання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" від 11 вересня 2006 року, до сьогодні не підго-товлена і не стала предметом жодного громадського обговорення. Протягом 2011 року в Україні залишалася відсутньою системна державна політика щодо протидії дискримінації щодо різних груп меншин. Такі напрями політики як захист від дискримінації чи до-помога жертвам дискримінації відсутні взагалі. Законодавство не містить визначення поняття дис-

22 Закон вiд 02.06.2011 № 3460-VI. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3460-17 23 Закон вiд 08.07.2011 № 3674-VI. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17 24 Див. Оціночні звіти групи держав РЄ проти протидії корупції GRECO щодо стану корупції в Україні, Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/21885

10

кримінації, прямої та непрямої дискримінації, не визначає стандарти та критерії її доведення. Декла-ративність законодавчих положень обґрунтовує практично повну відсутність судової практики щодо захисту від дискримінації. 18 лютого 2010 року був затверджений план заходів МВС по протидії ра-сизму та ксенофобії на період до 2012 року. Однак експерти констатують, що після кадрових змін в МВС в 2010 році, відповідний План перестав виконуватися і станом на липень 2011 року не було ви-конано жодного запланованого заходу. Неурядові моніторингові організації констатують, що принцип рівності та недискримінації у тру-довій сфері порушується найчастіше. Ця проблема стосується певною мірою колишніх депортованих кримських татар, які повертаються в Україну, та представників окремих груп та етносів, зокрема ви-хідців з Кавказу. 19 серпня Міністерство юстиції оприлюднило для обговорення проекту Указу Президента України "Про Стратегію боротьби з дискримінацією в Україні". Варто зазначити, що Державний комітет України у справах національностей та релігій, як центральний орган виконавчої влади, якій проводив політику стосовно національних меншин, був ліквідований 9 грудня 2010 року, а функції з реалізації державної політики у сферах міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин України, релігії покладені на Міністерство культури України. Втім, окрім постанов стосовно порядку використання коштів на програми стосовно реаліза-ції хартії регіональних мов та Програми інтеграції та облаштування раніш депортованих, з боку Кабі-нету Міністрів дій не відбувалася. Програма стосовно інтеграції та облаштування раніш депортова-них в АР Крим не фінансується сьогодні. Не ухвалені закони України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", не модернізовано закон України "Про національні меншини в Україні". В законодавчій площині стосовно запровадження кращих практик ЄС та міжнародних практик, дій не відбувається. Моніторинг процесів вдосконалення законодавчої бази і поліпшення поводження у місцях утриман-ня, зокрема стосовно попереднього та адміністративного утримання, з метою ефективного вирішення проблем свавільного утримання продемонстрував закритість та формальний характер реалізації від-повідних питань. Мін’юст спільно з Державним комітетом з питань виконання покарань здійснюють розробку проекту нової Концепції Державної програми розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України, спрямованої на приведення порядку та умов виконання і відбування кримінальних покарань у відповідність до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів на період до 2015 року. Паралельно, не пов’язано з цим, у Адміністрації Президента триває розробка законів щодо реформування кримінальної юстиції. До сьогодні проекти цих документів не оприлюднені. Зо-крема, у закритому режимі триває робота над новою редакцією Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. З метою сприяння виконанню Україною зобов'язань за Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, в тому числі за які несе відповідаль-ність міліція, Президент України Указом від 27 вересня 2011 року утворив Комісію з питань попере-дження катувань як консультативно-дорадчий орган при Президентові України й затвердив Поло-ження про Комісію. Зараз триває затвердження складу комісії, що складатиметься з представників громадськості. Комісія отримала достатньо сильні повноваження з моніторингу ситуації у місцях не-свободи. Загалом можна позитивно оцінити цей крок, але надзвичайно багато буде залежати від по-дальших кроків впровадження цього указу. Міністерство юстиції України відклало розробку законо-проекту про національні превентивні механізми проти катувань (НПМ) до кінця 2011 року. 4. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року у сфері "Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки"25 Протягом звітного періоду досягнуто суттєвого прогресу у підтримці розвитку української системи захисту персональних даних шляхом ратифікації Конвенції Ради Європи 1981 року про захист персо-нальних даних та Додаткового протоколу до неї та її імплементації. Раніше в Україні взагалі не існу-

25 Див. Додаток 3 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки)

11

вало такої системи, а нині її створення знаходиться у завершальній фазі. Закон України "Про внесен-ня змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення зако-нодавства про захист персональних даних"26 був прийнятий Верховною Радою України 2 червня 2011 року. Закон вводить адміністративну (в деяких випадках і кримінальну) відповідальність за порушен-ня законодавства про захист персональних даних і силу набирає чинності з 1 січня 2012 року. В Дер-жавному бюджеті на 2011 рік передбачено кошти на імплементацію даного закону шляхом створення та функціонування відповідної державної служби27. Процес створення зазначеної Державної служби уповільнено внаслідок специфічності адміністративної реформи в Україні, яка протягом 2011 року суттєво (переважно негативно) впливала на інституційну спроможність органів виконавчої влади. Експерти відзначають, що протягом звітного періоду здійснено значний прогрес у законодавчому та інституційному забезпеченні міграційної політики. 30 травня 2011 року Указом президента схвалено Концепцію державної міграційної політики, 8 липня 2011 року ухвалено Закон України "Про біжен-ців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту",28 яким встановлено єдину проце-дуру визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрати та позбавлення статусу біженця, додаткового захисту. За окремою процедурою визначається порядок надання та припинення тимчасового захисту в Україні. 22 вересня 2011 року ухвалено Закону України "Про пра-вовий статус іноземців та осіб без громадянства".29 Закон реалізує завдання щодо вдосконалення за-конодавства у сфері міграції, в тому числі закріплення правового статусу іноземців та осіб без грома-дянства відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини. Загалом прийняті законодавчі акти відповідають сучасним європейським стандартам. Особливо важливим у цьому сенсі є Закон "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", який вперше в Україні запроваджує механізм надання притулку (asylum). 6 квітня 2011 року Указом президента затверджене Положення про Державну міграційну службу України.30 Звітний період насамперед був позначений формуванням служби, набором персоналу, за-конодавчими змінами (дивись вище) та освоєнням відповідних повноважень, тому станом на сьогодні зарано оцінювати ефективність. Створено координаційний механізм з виконання Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ): Постано-вою Кабміну від 7 лютого 2011 року утворено Координаційний центр з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Цією ж постановою затверджене відповідне Положення про діяльність Центру. Головою Центру є Перший віце-прем'єр-міністр Украї-ни - Міністр економічного розвитку і торгівлі А. Клюєв. Експерти відзначають поступ у законодавчому регулюванні та імплементації політики, яка стосується міграційних питань, реалізації пріоритетів плану з лібералізації візового режиму з ЄС. 5. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в сфері "Економічне співробітництво"31 Реалізація економічних пріоритетів ПДА в 2011 році містить низку позитивних складових. Аналіз стану реалізації діючих планів Міністерство фінансів свідчить про дотримання строків вико-нання визначених у ньому заходів стосовно розробки дієвих інструментів та методів покращання бю-джетного планування, включаючи планування на середньострокову перспективу. Зокрема, відповідно до Плану Міністерства на поточний рік у січні 2011 року було вчасно ухвалено Постанову Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог

26 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_06_02/T113454.html

27 Державна служба України з питань захисту персональних даних створена у відповідності з Указом президента від 9 груд-ня 2010 року. Веб-сайт http://www.zpd.gov.ua

28 Закон вiд 08.07.2011 № 3671-VI. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3671-17 29 Закон вiд 22.09.2011 № 3773-VI. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3773-17 30 Згідно Указу президента від 9 грудня 2010 року засновано Державну міграційну службу як окремий орган виконавчої влади під егідою міністра внутрішніх справ. Веб-сайт: http://www.dmsu.gov.ua/

31 Додаток 4 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Економічне співробітництво)

12

до виконання кошторисів бюджетних установ"32. В цілому, документ містить низку важливих попра-вок щодо покращення й більш комплексного використання програмно-цільового методу бюджету-вання. Важливим кроком у напрямку спільної розробки дієвих інструментів та методів покращення бюдже-тного планування у січні-вересні 2011 року було продовження проекту Twinning "Підтримка Мініс-терства фінансів у сфері управління державним боргом та бюджетного прогнозування", що фінансу-ється ЄС. Проект розпочався у червні 2010 року та має тривати до березня 2012 року. Він цілком від-повідає процесу модернізації галузі державних фінансів України та зобов’язанням у рамках співробі-тництва України та ЄС. Очікуваним наслідком спільної роботи у напрямку реалізації пріоритету може стати перша в Україні розробка прогнозу Державного бюджету України на три роки (2012-2014) відповідно до Бюджетного кодексу. Міністерство фінансів планує подати розроблений прогноз до ВРУ у місячний термін після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Це довгоочікуваний крок на шляху забезпечення стабільності та передбачуваності середньострокової бюджетної політики. Експерти наголошують, що Уряд України врахував досвід Європейських країн щодо проведення пен-сійної системи з метою її стабілізації. Зокрема у вересні 2011 року Президент підписав закон "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".33 В цілому зміни відпо-відають змінам, впровадженим в ряді європейських країн протягом останніх років. Очікується, що дефіцит Пенсійного фонду значно скоротиться вже у 2012 році. З початку 2011 року було ухвалено два важливих документи, що стали результатами обміну найкра-щими практиками щодо вдосконалення управління державним боргом відповідно до міжнародних стандартів. Так, 2 березня 2011 року Кабінет міністрів ухвалив Постанову "Про затвердження Серед-ньострокової стратегії управління державним боргом на 2011 - 2013 роки"34. Вона містить основні цілі та завдання щодо управління державним боргом протягом найближчих трьох років. Більшість норм Стратегії відповідає міжнародним стандартам управління державним боргом. Водночас, не було враховано міжнародну практику щодо координації Стратегії з бюджетним процесом, що означає не-обхідність подальшої роботи зі вдосконалення нормативної бази. Також у лютому було ухвалено Постанову Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками".35 Документ розроблений на основі міжнародного досвіду й є спробою Уряду знайти оптимальне співвідношення між витратами на обслуговування боргу і ри-зиками, пов’язаними з державним боргом, при здійсненні адекватної оцінки масштабів і джерел ри-зиків. Проте ухвалення документу не призвело до істотного покращення ситуації з наданням державних гарантій. Як і в минулі роки, рішення Кабінету міністрів України щодо надання державних гарантій продовжують прийматись без належного обґрунтування. Крім того, Положення не враховує Стокго-льмські принципи управління ризиками. Зокрема, необхідно аналізувати борговий портфель уряду на основі проведення відповідних економічних і фінансових стрес-тестів, які включають оцінку витрат і ризиків альтернативних стратегій управління державним боргом. Додатково слід зауважити, що довгоочікуваний закон "Про державний борг та гарантований держа-вою борг" досі не ухвалений. Відповідний Проект Закону, розроблений Міністерством фінансів, був внесений до ВРУ лише у червні 2011 року.36 Аналогічні закони в розвинених країнах є необхідною умовою для ефективного управління державним боргом. Офіційна інформація щодо обміну найкра-щими міжнародними практиками в процесі роботи над Проектом відсутня. Водночас, з неофіційних джерел стало відомо про залучення міжнародних фахівців для розробки Проекту.

32 Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=228-2002-%EF 33 Закон України №3668-VI від 8 липня 2011 року. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3668-17 34 Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=170-2011-%EF 35 Постанова Кабінету міністрів України №131 від 23 лютого 2011 року 36 Законопроект №8637 від 07.06.2011

13

6. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в сфері "Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею"37 У зв’язку з адміністративною реформою, що розпочалась в Україні наприкінці 2010 року, реформи у сфері технічного регулювання відбувалися дуже повільно. Протягом останніх дванадцяти місяців (жовтень 2010 року - жовтень 2011 року) було прийнято лише два нові технічні регламенти,38 причо-му один був затверджений наказом Дерспоживстандарту, а не постановою Кабінету міністрів, що по-рушує вимоги Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідно-сті". Проблемою залишається низьке впровадження вже прийнятих технічних регламентів. Намір продовжувати політику щодо реформування технічного регулювання та наближення його до європейського опосередковано визначено розпорядження №612-р,39 де "з метою покращення доступу товарів та послуг на ринок Європейського Союзу" передбачається розробка проекту Закону "про вне-сення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації". Відповідний законопроект40 зареєстровано у Верховній Раді ще у серпні 2010 року, але його включе-но до порядку денного лише у вересні 2011 році. Здійснюється підготовка технічного завдання проекту Twinning "Подальше посилення діяльності На-ціонального агентства з акредитації України". На стадії ідентифікації потреб знаходиться проект Twinning "Сприяння створенню в Україні національного органу стандартизації", бенефіціаром якого виступатиме Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (колишній Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики). Складно оцінити хід виконання пріоритету "Вжиття заходів відповідно до індикаторів, погоджених Сторонами для проектів бюджетної підтримки ЄС у сфері стандартизації 2010-2012 рр." у зв’язку із відсутністю чіткої оприлюдненої інформації. Водночас наявна інформація свідчить про те, що зустрі-чі підкомітетів поки що не відбувалися. Бракує відкритої інформації стосовно реалізації політики щодо всеохоплюючої стратегії реформу-вання політик України щодо СФЗ, продуктів харчування та кормів, а також здоров’я та умов утри-мання тварин. Останнє засідання (відеоконференція) Спільного комітету старших посадових осіб, на який покладено оцінку стану впровадження Порядку, проведено у травні 2011 року. Немає відомос-тей щодо стану підготовки другого звіту комітету. Серпневим розпорядженням "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загально-державної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"41, Ка-бінет міністрів визначив зобов’язання органів державної влади щодо розробки відповідних нормати-вно-правових актів. За винятком стандартів щодо маркетингу рибної продукції, цей план не визначає окремих положень щодо санітарних та фіто-санітарних стандартів. Натомість основна увага приділяється розробці тех-нічних стандартів на сільськогосподарську техніку, що імпортується.

37 Див. Додаток 5 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею)

38 Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 N 487 "Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів", що набрав чинності 25.02.2011; По-станова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. N 632 "Про затвердження Технічного регламенту маркування ма-теріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу"

39 Розпорядження КМУ від 29 червня 2011 р. N 612-р "Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011 рік"

40 Законопроект № 7064 від 30 серпня 2010 року 41 Розпорядження КМУ №790-р "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 17 серпня 2011 року

14

Не зважаючи на певні зрушення, у цілому процес гармонізації українського законодавства у цій сфері відбувається повільно. Перешкоджають цьому неналежна система відстеження та відсутність відпо-відальності за порушення санітарних та фіто-санітарних вимог. Протягом 2011 року відбувався ретельний та складний процес адаптації українського законодавства з питань державних закупівель до стандартів ЄС. В січні 2011 року парламент включив постачання та транспортування електроенергії, природного газу, теплової енергії та води до переліку послуг, на які не поширюється дія закону про державні закупівлі. Оскільки такі зміни порушували принципи кон-куренції, Європейська Комісія та Світовий Банк призупинили бюджетну підтримку Україні. Відпові-дно, було запропоновано новий законопроект, який би врегулював це протистояння. Разом з тим, фі-нальна версія закону, ухваленого із зауваженнями Президента, не повністю відповідає найкращому досвіду з регулювання державних закупівель. Зокрема залишаються виключення ряду видів закупі-вель з дії цього закону. Крім того, залишились положення, які потенційно можуть зумовити зростан-ня корупції. Йдеться про закупівлі, які здійснюються державними та комунальними компаніями, які не отримують державної допомоги, і виключено з-під регулювання закону, а також про регулювання закупівель в одного учасника. Експерти позитивно оцінили діяльність Уряду стосовно виконання пріоритету Забезпечення незале-жний наглядовий орган (Антимонопольний комітет) достатньою адміністративною спроможністю з метою впровадження ефективних заходів відповідно до Директив 89/665 та 92/13 із змінами згідно з Директивою 2007/66. В 2011 році Антимонопольний комітет (АМКУ) продовжив розгляд скарг на порушення в сфері державних закупівель. Розгляд справ відбувався в прийнятні строки, і можливість оскарження була дієвим механізмом захисту прав учасників державних закупівель. Експерти констатують, що протягом 2011 року були практично відсутні реальні крокі в напрямку ре-формування державної допомоги. Зокрема в черговий раз було внесено зміни до Концепції реформу-вання системи державної допомоги, відповідно до яких знову було визнано необхідність розробити закон про Державну допомогу. Разом з тим, текст законопроекту не оприлюднений на сайтах органів влади, що не дозволяє оцінити його відповідність стандартам ЄС. Розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції". Однак проект вищезгаданого Закону було подано на розгляд до Верховної Ради ще у 2009 році, і рішення по ньому досі не прийнято. Слід відзначити, що хоча запропонований законо-проект щодо внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонує допо-внити Закон нормою, що передбачає прийняття органами Антимонопольного комітету відповідних рішень, як це встановлено у пункті "b" частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 року, але він зберігає норму, згідно з якою у разі, якщо протягом строку розгляду заяви органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу вважається прийнятим. Функцію визначати випадки, коли застосовується той або інший процедурний режим, пропонується покласти на Антимонополь-ний комітет України. Тобто європейські норми в випадку прийняття законопроекту будуть реалізова-ні не повністю. Експерти вказують, що планом діяльності Держмитслужби на 2011 рік (Наказ Держмитслужби №93 від 10.02.2011) заплановано розробку 78 законодавчих та підзаконних актів, направлених на покра-щення процедур торгівлі та торгівельного середовища. Однак регуляторне середовище потребує по-дальшого удосконалення та застосування заходів сприяння торгівлі, оскільки у 2011 році прогрес у цьому напрямку був досить помірним. За оцінками ЄБА у 2011 році у порівнянні із 2010 досягнуто значного прогресу у поширеному засто-суванні сучасного першого методу визначення митної вартості, що дозволило значно підвищити ефе-ктивність митних процедур. Рекомендований СОТ перший метод оцінки митної вартості стає все більш поширеною практикою і наближає Україну до світових стандартів торгівлі. Однак, митна оцін-ка ще не відповідає нормам ЄС (наприклад у питаннях включення роялті до митної вартості товару) і процедури потребують подальшого удосконалення.

15

У грудні 2009 р. Колегією Держмитслужби України було схвалено та прийнято за основу розробле-ний проект Стратегії розвитку митної служби України на 2010-2015 роки, який у лютому 2010 року було направлено на погодження до КМУ, Мінфіну, Мінекономіки та Мінюсту. На даний час проект Стратегії доопрацьовується Держмитслужбою з урахуванням отриманих з міністерств зауважень та врахуванням рекомендацій проекту ТАСІС "Підтримка в розробці довгострокової стратегії модерні-зації Державної Митної служби України" та місії EUBAM. Оскільки затвердження вказаної стратегії фігурувало в якості одного з пунктів Плану діяльності Державної митної служби України на I квартал 2010 року, можна констатувати, що виконання цього завдання в рамках пріоритету ПДА безпідставно затягується, що суттєво порушує терміни, зафіксо-вані у внутрішніх робочих планах Держмитслужби. 29 жовтня 2010 року Колегія митної служби України схвалила Концепцію реформування митної слу-жби України "Обличчям до людей". Реформування, яке фактично вже розпочалось, базується на зро-зумілих принципах: митні процедури мають реалізовуватись: законно, просто, прозоро, безпечно, че-сно та швидко. Однак у 2011 році значного прогресу досягнуто не було. Експерти позитивно оцінили створення передумов для успішного запровадження проекту SPEED PLATFORM. 7. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в сфері "Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання"42 В цілому приєднання України до Енергетичного співтовариства вимагає від українського уряду ком-плексного реформування енергетичного сектору, що відкриває можливості для створення в Україні сучасної моделі енергетичного ринку, модернізації існуючих газотранспортних та електричних ме-реж, а також для більш ефективного використання наявного експортного та транзитного потенціалу України. Крім того, входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним почат-ком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними, як і в ми-нулому, або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшістю тих пе-реваг, які їй надає приєднання до Енергетичного співтовариства. 15 грудня 2010 року Верховна Рада України ратифікувала протокол про приєднання України до дого-вору про заснування Енергетичного співтовариства. 31 січня 2010 року Президент України Віктор Янукович підписав закон України "Про ратифікацію протоколу про приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства"43. Відповідно до формальної процедури приєднання, Україна набула членства у цій організації 1 лютого 2011 року. 3 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив "План заходів щодо виконання зобов’язань в рамках договору про заснування Енергетичного Співтовариства".44 У цьому плані визначено 15 захо-дів, спрямованих на імплементацію директив ЄС, приведення до відповідності нормативно-правової бази тощо. Термін реалізації цих заходів встановлено від 6 місяців до 6 років. На момент написання цього звіту жодного плану заходів не було підготовлено. НКРЕ продовжує бути повністю залежною від уряду у прийнятті рішень щодо регулювання тарифів на енергетичних ринках. Тому всі кроки НКРЕ щодо створення нової системи регулювання цін на основних енергетичних ринках за допомогою незалежного регулятора відбуваються в рамках відпо-відних дій уряду, зокрема щодо просування проекту Закону України "Про державне регулювання в енергетиці України" (реєстраційний №0889). 42 Див. Додаток 6 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Співробітництво в сфері енерге-тики, включаючи ядерні питання)

43 Закон вiд 15.12.2010 № 2787-VI. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2787-17 44 Кабінет Міністрів України; Розпорядження вiд 03.08.2011 № 733-р. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=733-2011-%F0

16

Слід відзначити підвищення активності уряду України в питанні модернізації газотранспортної сис-теми та пошуку джерел фінансування. Очевидно, що повна реалізація домовленостей Брюссельської декларації за участі європейських, а також російських партнерів, є найбільш оптимальним способом модернізації української ГТС, оскільки дозволяє зберегти баланс інтересів всіх учасників газових відносин та наблизити Україну до сучасних стандартів у сфері технічного управління об‘єктами ГТС та функціонування газового ринку. Це у свою чергу сприятиме інтеграції енергетичних ринків Украї-ни та ЄС. Загалом роботу органів влади над імплементацією пріоритету стосовно інтеграції об’єднаної енерге-тичної системи України до центральної європейської електричної мережі відповідно до вимог UCTE (Союзу з питань координації передачі електроенергії) щодо політики в енергетичній сфері в контексті реалізації пріоритетів ПДА можна вважати задовільною. Мінпаливенерго розробило відповідні про-грами, налагодило стосунки з ENTSO-E, але подальша реалізація пріоритету застопорилася через брак коштів і пошуки нового джерела фінансування. І хоча уряд відзначає необхідність створення умов для збільшення експорту електроенергії, далі формування рішень справа не просувається. 8 грудня 2009 року Кабінет Міністрів України схвалив "Концепцію створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року". Метою Концепції є підвищення рівня енер-гетичної безпеки держави шляхом створення мінімальних запасів, що з урахуванням обсягу власного видобутку нафти гарантує наявність 90-денного обсягу внутрішнього споживання нафти і нафтопро-дуктів. В цілому слід відзначити деякий прогрес в виконанні Пріоритету щодо розроблення та використання стратегічних запасів нафти, хоча темпи розробки проекту Закону України "Про мінімальні запаси на-фти і нафтопродуктів" залишаються повільними. Виконання Пріоритету досі знаходиться на початко-вій стадії формування рішень, хоча відповідна Концепція була створена ще у 2009 році. У 2011 році було прийнято чергову програму розвитку на 2012 рік, але зважаючи на попередній досвід імплемен-тації політики у цій сфері, вірогідність її реалізації стосовно створення системи необхідних мінімаль-них запасів нафти залишається низькою. Важливим кроком на шляху до досягнення енергетичної незалежності України є затвердження Вер-ховною Радою України 21.04.2011 року "Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року". Цією програмою протягом 2011-2020 років перед-бачається приростити 32,5 м т нафти і конденсату, а протягом 2021-2030 років - 40 м т нафти і кон-денсату. Також програмою на перші п`ять років її дії передбачено виділення коштів на технічне пере-оснащення галузі. Це дозволить суттєво покращити технічне забезпечення підприємств та збільшити продуктивність праці на геологорозвідувальних роботах, якщо Програма отримає належне фінансу-вання. Експерти відзначають позитивні тенденції у діяльності галузевих установ щодо підготовки та прийн-яття підгалузевих документів з питань енергетичної політики стосовно енергоефективності та віднов-лювальної енергії задля виконання Директив ЄС. Політика залежить від імплементації відповідних намірів. Також слід зазначити недостатню відкритість Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження. Так, не був опублікований проект Плану впровадження директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС, що заважає дати оцінку його відповідності директивам ЄС. 8. Впровадження пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року в "Інших сферах співробітництва"45 Відповідно до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, Плану заходів з її реалізації на період до 2017 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №1347-р із змінами) та Плану-графіку реформ за напрямом "Стабілізація державних фінансів" Про-грами економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економі-ка, ефективна влада" завершення виконання заходів з розробки нормативно-правових актів щодо фу-

45 Див. Додаток 7 (Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 р. Інші сфери співробітництва)

17

нкціонування внутрішнього контролю в органах державної влади передбачено у 2011 році. Проте, інформація щодо подальшої роботи над цими документами протягом січня-вересня 2011 році відсут-ня. Єдиний документ, який був ухвалений у поточному році, є постанова КМУ від 7 вересня 2011 р. N 968 ("Питання Державної фінансової інспекції"), яка уточнювала деякі аспекти діяльності Державної фінансової інспекції й лише частково стосувався зазначеного пріоритету. Протягом аналізованого періоду в ЗМІ регулярно з‘являлась інформація щодо проведення круглих столів, конференцій, навчання працівників органів виконавчої влади з внутрішнього контролю та ау-диту, реалізації пілотних проектів із запровадження нової моделі внутрішнього контролю та аудиту в органах виконавчої влади, в тому числі на регіональному рівні. Водночас, в Україні і надалі не ство-рено належних умов для здійснення ефективного внутрішнього контролю. В результаті випадки зло-вживань або неефективного використання державних ресурсів продовжують зростати. Лише за два перші місяці поточного року за результатами проведених контрольних заходів на 1,9 тис. підприємс-твах та установах виявлено фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на загальну суму майже 1,3 млрд гривень46. Також прогалинами в законодавстві залишаються питання належного відшкодування втрачених дер-жавних фінансів та належної відповідальності посадових осіб за порушення фінансової дисципліни, строків зберігання або знищення фінансових документів, протидію контрольним діям тощо. Аналіз законодавчо-нормативних актів і практики діяльності Рахункової палати свідчить про прева-лювання принципу законності використання державних ресурсів і недооцінку принципів ефективнос-ті, результативності й економії, на яких має базуватись незалежний аудит. Також слід зазначити, що Повноваження Рахункової палати продовжують бути зосереджені, в основному на витрачанні коштів Державного бюджету України. Це суперечить Статті 18 Лімської декларації. При цьому близько 12 000 місцевих бюджетів залишилися поза межами зовнішнього незалежного контролю. Крім того, на сьогодні розробка законодавчого і методичного забезпечення функціонування систем внутрішнього і зовнішнього аудиту відбувається без належного узгодження дій відповідних органів контролю (зокрема, Рахункової Палати та Головного контрольно-ревізійного управління), що значно стримує темпи потрібних трансформацій. Відповідно до дослідження "Національна система непідкупності. Україна 2011", проведений за спри-яння "Трансперенсі Інтернешнл", діяльність Рахункової палати України за шкалою Міжнародного секретаріату прозорості оцінено у 65,97 із можливих 100 балів. Моніторинг діяльності ДПС протягом січня-вересня 2011 року засвідчив, що темпи виконання за-вдань в рамках пріоритету Розробки та виконання всеохоплюючого стратегічного плану для Держав-ної податкової адміністрації, включаючи структури, процедури, ресурси та інформаційну підтримку, залишаються об‘єктивно недостатніми для досягнення сформульованої в ньому мети в найближчій перспективі. Виконання завдань першого етапу за такий короткий період часу буде значним викли-ком для ДПС України та Департаменту модернізації ДПС і потребуватиме цілковитої уваги та зосе-редження на ключових завданнях, а також безумовної підтримки та активного проводу з боку вищого керівництва. Експерти вказують, що якість обслуговування суб’єктів господарювання залишається на невисокому рівні, незважаючи на те, що, протягом січня-вересня 2011 року ДПС активно поширювала інформа-цію щодо підвищення ефективності запровадженого ризикоорієнтованого аудиту. Зокрема, кількість планових перевірок в І кварталі 2011 року зменшено порівняно з І кварталом 2010 року на 18% (з 6,1 тис. до 5 тис. підприємств), у ІІ кварталі 2011 року - на 54% (3,2 тис. проти 7,1 тис. підприємств у 2010 році). Проте, дана статистика не підтверджується свідченнями самих платників податків. З початку 2011 року проблему заборгованості із відшкодування ПДВ так і не було принципово вирі-шено. Незважаючи на значні обсяги автоматичного відшкодування і рекордні загальні обсяги від-шкодування ПДВ, ДПС не в змозі забезпечити своєчасне задоволення всіх поточних заявок платників

46 Відповідно до останнього наявного звіту ГоловКРУ від 31 травня 2011 року

18

податку. В результаті, за даними Рахункової Палати заборгованість із відшкодування ПДВ станом на 1 липня 2011 року сягнула 10,0 млрд. грн. Моніторинг діяльності Уряду протягом 2011 року засвідчив, що виконання завдань в рамках пріори-тету щодо вжиття заходів для гармонізації політик щодо протидії та боротьби з шахрайством і конт-рабандою підакцизних товарів залишаються недостатніми. Поза їхньою увагою залишаються низка заходів, як-то забезпечення умов для створення торговельно-логістичних центрів у прикордонних зонах, ширшого застосування принципів постаудитконтролю, що цілком узгоджується з політикою ЄС у цій сфері. Загалом можна дати позитивну оцінку зусиллям уряду стосовно впровадження Національної транс-портної стратегії України. Успішно вирішено питання фінансування заходів щодо її впровадження, розроблена матриця оцінки процесу реформування у галузі. Проте слід зазначити недостатню відкри-тість Міністерства інфраструктури у цьому питанні. Так, за якими саме індикаторами буде відбува-тись ця оцінка, роз’яснено не було. Також не були оприлюднені результати моніторингу за 2010 рік та І квартал 2011 року. Досі не вирішені розбіжності між Транспортною стратегією та галузевими програмами реформуван-ня, Програмою економічних реформ і планом-графіком її реалізації, що ускладнить його реалізацію. Не передбачено механізмів та шляхів, які б дозволяли розв'язувати дійсно системні проблеми. Діяльність Мінінфраструктури в рамках виконання пріоритету щодо Досягнення вільного руху транспортних засобів відповідно до стандартів ЄС щодо ваги та розмірів, мала скоріше фрагментар-ний характер, ніж системну спрямованість на комплексне досягнення визначених цілей. Найбільш важливий документ щодо імплементації директиви Ради ЄС 96/53/ЄС так і не було прийнято, його розробка і прийняття заплановані лише у 2012 році. Можна поставити задовільну оцінку діяльності Міністерства інфраструктури в рамках виконання пріоритету ПДА щодо Імплементації відповідних міжнародних конвенцій ММО. Найважливішим досягненням року є те, що Україна приєдналася до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна. Але найбільш важливий документ - Закон України "Про морські порти" - так і не було прийнято і він досі знаходиться на стадії розробки і узгодження. Аналіз пріоритетних проектів стосовно Розвитку інфраструктури, зокрема шляхом визначення пріо-ритетних проектів розвитку транспортної мережі та визначення пріоритетних проектів міждержавно-го значення у транспортній галузі дозволяє констатувати, що більшість з них можуть лишитися лише деклараціями. Зокрема, переговори щодо приєднання України до європейської програми "Відкрите небо" значно вповільнилися у 2011 році, що не дає надії на їх закінчення у 2012 році. Все це обумов-лює наявність суттєвих ризиків для успішного втілення заявлених планів. Отже перспективи реаліза-ції цих проектів значною мірою будуть залежати як від здатності уряду створювати чітке регуляторне середовище, так і від його спроможності знаходити потрібні фінансові ресурси. Залишається спірним питання приєднання України до Угоди про спільний авіаційний простір, незва-жаючи на задекларовані наміри. Цим скоріш за все пояснюється повільний прогрес у цьому напрям-ку. Експерти констатують, що законодавство про акціонерні товариства та роботу компаній трансформу-ється у відповідності до вимог ринку та практики. Загалом, в 2011 році суттєво пожвавилась робота по запровадженню МСФЗ, та була проведено ряд підготовчих кроків. Зокрема, було внесено ключові зміни до законодавства, згідно до яких уряд отримав повноваження запроваджувати МСФЗ в окремих галузях економіки в обов’язковому поряд-ку. Однак практичне використання МСФЗ поза межами банківського сектору і компаній, які працю-ють з іноземними інвесторами, буде починатись лише в 2012-2013 році за умови розробки відповід-них підзаконних актів.

19

Зважаючи на те, що процес переходу на МСФЗ за необхідністю є тривалим, виконану урядом в 2011 році роботу можна оцінити як ефективну. Вимога щодо застосування МСФЗ у банківському секторі виконується банками в повному обсязі. Консультації із зацікавленими особами щодо запровадження МСФЗ поза банківським сектором про-водяться. Імплементація інших заходів в 2011 році не планується. Покращення адміністративних спроможностей регуляторів фінансового ринку в 2011 році не відбу-валось, а імплементація пріоритету стосовно співпраці з метою покращення адміністративних спро-можностей органів нагляду відповідно до міжнародно-визнаних стандартів не здійснювалась. На рівні нормативної бази, розвитку національного законодавства щодо запобігання та протидії від-миванню грошей та фінансуванню тероризму, зокрема шляхом імплементації 40 Рекомендацій та 9 Спеціальних Рекомендацій FATF, а також відповідного законодавства ЄС стосовно боротьби з відми-ванням грошей та фінансуванням, пріоритет виконано майже в повному обсязі, однак рівень вико-нання на практичному рівні можна буде оцінити після отримання звітності за 2011 рік. Водночас від-чутного зростання кількості підготовлених ДСФМ матеріалів в результаті прийняття нового законо-давства не відбулось. На виконання пріоритетів стосовно активізації виконання Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво НІП спільно з JSO-ERA проведено низку інформаційних заходів з ме-тою підвищення рівня обізнаності та участі України в 7-ій Рамковій програмі ЄС. Експерти конста-тують несвоєчасність виконання заходів стосовно Розробки проекту Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Союзом про наукове і технологічне співробітництво. Виконання пріоритетів стосовно Кращої відповідності між кваліфікаціями і робочими місцями на українському ринку праці та його ефективності та посилення адміністративної спроможності органу, відповідального за політику у сфері зайнятості, знаходяться в стадії реалізації. В цілому, Міністерст-во соціальної політики активно розробляє законодавчу базу, необхідну для виконання пріоритету. Водночас відсутність єдиного бачення щодо національної системи кваліфікації з Міністерством осві-ти ставить під загрозу фактичне прийняття та впровадження відповідних нормативних актів. Під час адміністративної реформи Міністерство праці та соціальної політики було перейменовано на Мініс-терство соціальної політики, однак нове Міністерство зберегло за собою більшість функцій щодо ре-гулювання ринку праці. Також було створено Державну інспекцію з питань праці. На сьогодні зали-шається незрозумілим, чи відбудуться значні зміни в у реальних повноваженням Міністерства. Міністерство соціальної політики активізувало підготовку проектів законів щодо легалізації зайнято-сті та оплати праці. Ці проекти закону передбачають підвищення відповідальності роботодавців та працівників за порушення законодавства з питань праці. Водночас ряд пропонованих норм в цих за-конопроекти є досить суперечливими і жваво критикуються як експертами, так і представниками ро-ботодавців. Законопроекти пропонують за великим рахунком відповідальність, але не збільшують стимулів для роботодавців і працівників виплачувати / отримувати заробітну плату в повному обсязі офіційно. Протягом 2011 року не змінюється ситуація із наданням соціальних послуг. Більшість заходів впро-ваджується на місцевому рівні, внаслідок чого доступ до послуг для інвалідів є різним по областях внаслідок відмінностей в бюджетних можливостях місцевих органів влади. Доступність інвалідів до більшості послуг обмежена через відсутність відповідної інфраструктури. Незадовільним залишається виконання норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стаття 19 якого встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. У 2011 році Міністерство соціальної політики продовжило підготовку до підписання угод про соціа-льне забезпечення з низкою країн. Зокрема планується підписати такі угоди з Іспанією, Польщею, Грецією, Латвією, Естонією. Зважаючи на значну кількість трудових мігрантів закордоном уряду вар-

20

то більше уваги приділяти питанню соціального захисту українців. Це також важливо з огляду на значну кількість українців, які з часом виїжджають за кордон, особливо в літньому віці і, відповідно, потребують там виплати пенсій, яка б забезпечувала їм достатній рівень доходу.

Висновки Впровадження пріоритетів ПДА кардинального вищого рівня координації ЦОВВ. Існує потреба про-дукування рішення про структуру та механізм забезпечення реалізації пріоритетів ПДА. Ця тема на-буває більшої актуальності не тільки в контексті потенційних реформ, але й в разі ймовірного завер-шення переговорів стосовно Угоди про Асоціацію та потреби здійснення політики стосовно Націона-льної програми імплементації Угоди про асоціацію (НПІ)47, включаючи повноваження координуючо-го органу та підрозділів відповідальних за роботу у сфері європейської інтеграції48 в ЦОВВ49. Спостерігається погіршення рівня інформування про діяльність органів влади стосовно реалізації пріоритетів навіть порівняно з 2010 роком, залучення інститутів громадянського суспільства до про-цесів формування та реалізації державної політики у сфері політичного діалогу, посилення стабільно-сті, незалежності та ефективності функціонування інституцій, які забезпечують впровадження демок-ратії та верховенства права, забезпечення дотримання прав людини та основних свобод. Пріоритети подекуди носять доволі широкий та неконкретний характер, що не дозволяє проводити повноцінний аналіз їх ефективності. Відсутність належного оприлюднення ПДА на 2011 - 2012 рр. з боку української сторони потенційно демонструє брак відкритості та доступності інформації про діяльність ЦОВВ в контексті європейсь-кої інтеграції. Незначні темпи реалізації політики у виконанні пріоритетів стають на заваді проведенню інституцій-них та модернізаційних реформ за європейською моделлю розвитку Переважна більшість пріоритетів стосовно питань та політики в сфері політичного діалогу, прав лю-дини, торгівлі, екологічної політики потребує пролонгації термінів виконання, адже відповідні на-прями політики оцінюються як такі, що знаходяться в стадії виконання. Важливою складовою відпо-відних політик є оцінка результатів їхньої імплементації, коригування перебігу політичних змін.

47 Див: Друге сесійне засідання Робочої Групи І "Україна-ЄС: на шляху до політичної асоціації", рекомендації. Режим до-ступу: http://www.euconvention.org.ua/Друге-сесійне-засідання-Робочої-Групи-І-"Україна-ЄС-на-шляху-до-політичної-асоціації"

48 Під роботою або діяльністю у сфері європейської інтеграції розуміється виконання Україною норм та зобов’язань, закла-дених в тексті майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

49 Рішення може бути ухвалене у вигляді розпорядження або постанови КМУ.

21

Перелік та оцінка виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

(січень-вересень 2011 року)

Політичний діалог

Демократія, верховенство права, дотримання прав людини і основних свобод

Посилення стабільності, незалежності та ефективності функціонування установ, забезпечуючи впровадження демократії та верховенства права, зокрема:

Просування процесу всеохоп-люючої конституційної рефо-рми, розробленої для пода-льшого розвитку ефективної конституційної системи стримувань і противаг між органами державної влади згідно з відповідними реко-мендаціями Венеціанської Комісії;

Не викона-но

Діяльність вищих органів влади, як видається, спрямована у напрямку, проти-лежному від реалізації пріоритету. Усе перше півріччя 2011 року можна було спостерігати в дії роботу єдиноначальної політичної системи на чолі із Прези-дентом, що практично ліквідувала конституційні механізми стримувань і про-тиваг. Неконституційна практика, як от видання Президентом доручень орга-нам влади та здійснення інших функцій, яких Конституція для нього не перед-бачає, стало звичним явищем. 1 лютого було внесено зміни до Конституції щодо строків повноважень Верхо-вної Ради та місцевих рад, а також деяких інших положень. Голосування су-проводжувалося кричущими порушеннями процедури. Серед народних депута-тів, які проголосували "за" виявився депутат, що в цей момент був у іншій кра-їні, маючи із собою картку для голосування. Ґрунт для такого голосування був підготовлений наприкінці 2010 року через скасування передбаченої Регламен-том вимоги про голосування за конституційні зміни шляхом подання іменних бюлетенів з особистими підписами депутатів. Парламентська процедура перманентно не дотримувалася. Конституційний Суд й надалі демонстрував непослідовність у правових пози-ціях, необґрунтованість рішень та лояльність до політичної влади. 21 лютого Президент видав указ "Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної асамблеї", яким було також затверджено склад науково-експертної групи щодо створення Конституційної Асамблеї. Зміст акту та за-яви Президента однозначно дають зрозуміти, що Конституційна Асамблея пе-редбачається як дорадчий орган при Президентові. Спосіб започаткування цієї ініціативи, сумнівна та неоднозначна основа для її організації профанують зміст цього інституту, який апріорі є формою найповнішого виразу установчої влади народу і за своєю природою може бути виключно політично незалежним та представляти народну волю. Те, що ця ініціатива Президента не мала наразі ніякого послідовного продовження, дає підстави остерігатися, що така "Кон-ституційна Асамблея" започатковувалася як інструмент про запас реалізації певних перетворень і цей інструмент може бути свавільно використаний у будь-який момент. Діяльність влади в аналізованому напрямку погіршує стан демократії та верхо-венства права. Гальмування правового, економічного та гуманітарного розвитку України, погіршення її іміджу у світі, підривання авторитету Конституції, формування недовіри до державних інституцій та правового нігілізму у суспільстві. Дії влади знижують стабільність, незалежність та ефективність функціонуван-ня інституцій, які забезпечують впровадження демократії та верховенства пра-ва Державна політика, яка була б спрямована на виконання пріоритету, відсутня. Названі тут дії влади (внесення змін до Конституції, ініціювання Конституцій-ної Асамблеї) не можна розцінювати як діяльність, спрямовану на виконання пріоритету, адже за своїм змістом така діяльність суперечить йому.

Зміцнення функціонування місцевого та регіонального самоврядування, з урахуван-ням відповідних стандартів, що містяться в Європейській Хартії місцевого самовряду-вання;

Не викона-но

Діяльність інститутів влади щодо підготовки до впровадження реформи місце-вого та регіонального самоврядування близька до нуля. Жодного тематичного законопроекту протягом аналізованого часу не було внесено до парламенту. Натомість інші закони і законопроектні ініціативи ще більше обмежують права місцевого самоврядування. Зокрема, на думку експертів, ухвалення Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" суттєво обмежило можливості органів місцевого самоврядування щодо планування власного просторового розвитку. Закон виводить із компетенції органів місцевого самоврядування територіальних громад планування територій за межами населених пунктів, вносить масу проблем з використання земельних ділянок та зміною їх цільово-го призначення у населених пунктах, а також обмежує вплив територіальної громади на прийняття містобудівних рішень та рішень з будівництва конкрет-них об‘єктів у громаді.

22

За дорученням Президента в січні 2011 р. Держкомземом розроблено Проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо посилення контролю держави за розпорядженням землями державної власності в межах населених пунктів)", що передбачає подальшу централізацію влади в державі, зокрема, посилення виконавчої влади за рахунок місцевого самоврядування. За проектом, право розпорядження землями в населених пунктах має перейти до місцевих державних адміністрацій, що фактично позбавляє органи місцевого самоврядування останнього ресурсу громади - землі. Щоправда даний законо-проект не було внесено до парламенту. У контексті централізації можна розглядати також ухвалення Закону від 03.03.2011 щодо закріплення за Радою Міністрів Автономної Республіки Крим повноваження вилучати державні земельні (що перебувають у постійному ко-ристуванні) у межах сіл, селищ, міст та за їх межами - для всіх потреб. Хоча влада початково анонсувала необхідність проведення реформи місцевого самоврядування (принаймні на рівні публічних виступів) проте жодних розро-бок представлено не було. Нині ж немає і публічних заяв про реформу місцево-го самоврядування Реальні кроки влади фактично продовжували започаткований у 2010 р. курс на централізацію владної вертикалі, зокрема, через посилення виконавчої влади (шляхом передачі функцій місцевим державним адміністраціям) за рахунок місцевого самоврядування. Відповідно, реалізація заходів зі зміцнення само-врядування має бути визнана неефективною.

Тісна співпраця у реформу-ванні та посиленні спромож-ності системи державного управління в Україні на осно-ві оцінювання SIGMA, вклю-чаючи ефективну боротьбу з корупцією;

В стадії виконання

17.03.2011 прийнято Закон "Про центральні органи виконавчої влади", а також зміни до Закону про Уряд. Проте ухвалення цих законів лише номінально мо-жна назвати "адміністративною реформою". Ці закони продовжили тенденцію фактичної руйнації виконавчої влади - передусім з огляду на нівелювання кон-ституційної ролі Уряду. Усі установчі та кадрові повноваження перейшли до глави держави. Ліквідація урядових комітетів як механізму обговорення проек-тів рішень членами уряду - спричинила зменшення публічності в роботі Уряду, призвела до погіршення міжміністерської координації. Справжньої реформи ЦОВВ не відбулося. Нові закони лише закріпили вже сформовану практику (в т.ч. грудневими актами глави держави) щодо повного підпорядкування Прези-денту виконавчої влади, її централізації та погіршення розмежування політики та адміністрування. Було зменшено роль міністерств, в т.ч. через законодавче закріплення ліквідації "урядових органів" та надання усім органам (не мініс-терствам) статусу "ЦОВВ". Це призвело до погіршення координації вироблен-ня політики, додаткової централізації. Закони легітимізували низку неконсти-туційних і деструктивних норм (як-от, щодо "доручень Президента" як обов’язкових вказівок глави держави для будь-якого органу у виконавчій вла-ді). Більшість із заходів, впроваджених названими законами не наближають Украї-ну до стандартів належного урядування. Україна проводила цю реформу без належного використання допомоги SIGMА, та ігноруючи її попередні оцінки і рекомендації. Реформа і надалі проводиться без оприлюднення офіційної її концепції, тож домінували у її заходах політично-партійні інтереси. Дещо кращий стан справ початково складався із прийнятим у першому читанні проектом нової редакції Закону "Про державну службу" (проект №8306). У ньому була низка позитивних аспектів (заборона службовцям на членство в політичних партіях, спроба відмежування сфери державної служби від трудо-вого законодавства, детальне врегулювання порядку припинення державної служби тощо). Хоча кілька принципових питань і цей законопроект не вирішу-вав, як-от: виключення з держаної служби деяких політичних посад; встанов-лення належних вимог до вищого корпусу державної служби та гарантій його захищеності; визначення статусу органу, відповідального за сферу державної служби. В ході підготовки до ІІ читання, законопроект було додатково погір-шено. Висновок експертів SIGMА на цей законопроект (від 16 серпня) містить чимало критичних зауважень до законопроекту. Формально прийнято низку законодавчих актів та актів глави держави і уряду, які змінюють функціонування системи виконавчої влади. Номінально скороче-но кількість органів виконавчої влади центрального рівня, деяких посад та за-галом кількість службовців. Позитивом можна вважати спробу розмежування низки конфліктних адміністративних функцій в системі ЦОВВ, а також деякі кроки з питань дерегуляції. Проте загалом якість роботи урядової машини не стала кращою. Прийняті та впроваджені впродовж 9-ти місяців 2011 року рішення були послі-довними у побудові централізованої президентської влади. Проте ефективність цієї моделі є низькою. Крім використання для разових ак-цій (кампаній та окремих ініціатив) утворена система виконавчої влади не-спроможна до ефективного виконання функцій аналізу політики, надання якіс-

23

них послуг. Система державної служби залишається нестабільною, недостат-ньо професійною та політично залежною. Задуману владою політику імплементовано. Створено жорстку централізовану "виконавчу вертикаль". Проте цей курс є прямо протилежним моделі належно-го урядування. Проведення "адміністративної реформи" без чіткої обґрунтованої концепції, призвело до її використання для побудови централізованої виконавчої влади, жорстко залежної від партійно-політичної верхівки. Узурпація главою держави додаткових повноважень мінімізувала політичну роль Уряду, призвела до погі-ршення системи координації вироблення політики, погіршення прозорості процесу прийняття рішень. Система державної служби деградує у питаннях професійності, стабільності та політичної безсторонності. Україна регресує у питанні якості урядування.

Забезпечення ефективності виборчої системи та середо-вища з метою проведення президентських та парламе-нтських виборів відповідно до міжнародних стандартів демократичних виборів та рекомендацій, підготовлених ОБСЄ та Бюро демократич-них інститутів з прав людини.

В стадії виконання

Планування органами влади змісту діяльності у сфері розвитку виборчої системи відбувається поза врахуванням завдань ПДА і з вибірковим врахуванням рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ та Ради Європи (Венеціанської комісії РЄ). Внаслідок ігнорування принципу конституційної стабільності та передбачуваності не витримуються чіткі строки повноважень виборних органів. 2 лютого 2011 року Верховна Рада змінами до Конституції продовжила строк каденції для парламенту на 1 рік, що поширюється на поточний склад парламенту. Не спостерігається спадковості в інституційному забезпеченні пріоритетів ПДА. Внаслідок вступу в дію 30 вересня 2010 року редакції Конституції від 1996 року та супутніх адміністративних змін в політичній системі 21 березня 2011 року втратило чинність розпорядження КМУ від 17 березня 2010 року, яким визначався розподіл сфер компетенцій в уряді. Якщо раніше питання "координації політики інтеграції України до ЄС, співробітництва з Радою Європи; адаптації законодавства України до законодавства ЄС" були віднесені до сфери компетенції віце-прем’єр-міністра С. Тігіпка, а питання "організації роботи органів виконавчої влади з нормативно-правового врегулювання питань виборчого процесу та створення Державного реєстру виборців" були віднесені до компетенції віце-прем’єра В. Тихонова, то після реорганізації КМУ нового розподілу компетенцій не відбулося. Фактично питання розвитку законодавства у сфері виборів було покладено Президентом України на Міністерство юстиції. За цього параметри виборчої моделі, супутні процедури до якої розроблялися упродовж 10 місяців (з 2 листопада 2010 року), були задані Президентом. Процес розробки виборчого законодавства було винесено за межі парламенту. Пропонований проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій організацій РЄ і ОБСЄ/БДІПЛ. Він містить низку процедурних недосконалостей, які унеможливлять проведення вільних і чесних виборів. Пропонована модель розподілу мандатів базується на двох різних системах, що створює нерівні умови для суб’єктів виборів та ускладнює завдання прозорого адміністрування виборів. Частково проект відтворює модель закритих для вибору списків, частково створює вразливу до адміністративного контролю систему одномандатних округів. Паралельне застосування двох виборчих систем (мажоритарної та пропорційної) зумовить застосування партіями різних електоральних стратегій, ускладнить мотивацію виборця та сформує неадекватну систему представництва. Проект не містить прогресивних підходів у справі організації та проведення виборів, відтворює формат виборів, який вже був подоланий, не містить стимулів до розвитку партій як суб’єктів публічної політики та не враховує потребу створення політично відповідального парламенту. Проведення виборів за цим законом в разі його ухвалення матиме негативні наслідки не тільки для реалізації виборчих прав громадян, але й для розвитку парламентаризму. Робота над законопроектом добігає свого завершення. 3 жовтня 2011 року у Верховній Раді було розглянуто і відхилено низку проектів законів з організації та проведення виборів (у тому числі тих, що містили більш прогресивні підходи у цій сфері), частину із таких проектів - з порушенням регламентних процедур Верховної Ради. Однак законопроект про вибори розроблений з недостатнім публічним обговоренням засад і принципів реформування виборчого законодавства в інтересах домінантних владних груп. Проект націлений на збереження політичного потенціалу домінантної владної групи. Він не відповідає заявленій цілі "вдосконалення виборчого законодавства" і не здатен забезпечити проведення вільних конкурентних виборів до парламенту у 2012 році. Наслідком політично вмотивованого законотворення у сфері з регулювання

24

виборів (та референдумів) може стати нівеляція базових демократичних інститутів (самих виборів), стагнація розвитку публічних політичних суб’єктів (партій), формування політично слабкого відносно неформальних груп впливу парламенту. Законодавче забезпечення пріоритету недостатнє для заявлених цілей, невідповідне та неефективне у справі створення ефективного функціонування інституцій, які забезпечують впровадження демократії та верховенство права.

Забезпечення незалежного судочинства та ефективності судів і прокуратури, а також правоохоронних органів, зокрема:

Продовження реформування судоустрою та судової систе-ми для подальшого посилен-ня незалежності, неупередже-ності та професіоналізму су-дової гілки влади і судів, зок-рема шляхом збільшення навчальних програм для суд-дів, співробітників судів та прокуратури, а також персо-налу цих установ і співробіт-ників правоохоронних орга-нів;

В стадії виконання

1. Для приведення Закону "Про судоустрій і статус суддів" у відповідність до європейських стандартів Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (дорадчий орган при Президентові України) розробила проект нової редакції цього Закону. Проект направлено до Венеціанської комісії для експертизи. 2. 22 травня 2011 р. під контролем Вищої кваліфікаційної комісії суддів відбувся перший відбірковий іспит, у якому взяли участь 3 430 бажаючих стати суддями у чотирьох містах - Києві, Львові, Одесі та Харкові. Другий етап - кваліфікаційний іспит - відбувся 19 червня на базі Одеської юридичної академії. На вересень було заплановано проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів кандидатами, які успішно пройшли два попередні етапи. Однак деякі кандидати оскаржили до Вищої ради юстиції результати кваліфікаційного іспиту. Вища кваліфікаційна комісія змушена була тимчасово зняти з розгляду питання щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад до прийняття Вищою радою юстиції рішення за скаргами. Водночас відбуваються системні переведення суддів, особливо, з регіонів, де Президент отримав найбільшу підтримку на виборах, до столиці. 3. Через велику кількість вакантних суддівських посад і неможливістю вчасно реалізувати новий механізм добору суддів, 3 лютого Верховна Рада ухвалила Закон, яким відстрочила введення в дію положення Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо необхідності проходження кандидатом спеціальної підготовки у процесі призначення на посаду судді до ухвалення спеціального рішення Вищою кваліфікаційною комісією. Таким чином, до цього часу на посаду судді призначатимуть кандидатів без спеціальної суддівської підготовки. Крім того, майбутні судді змушені будуть проходити первинну підготовку у навчальних закладах, що діють у системі Міносвіти. Академію суддів України ліквідовано. Діяльність нової Національної школи суддів України лише починає налагоджуватися, тому майже на рік - з вересня 2010 р. по серпень 2011 р. - тренінги для діючих суддів регулярно не проводилися. 4. Конституційний Суд України ухвалив чотири рішення щодо Закону "Про судоустрій і статус суддів" 2010 р. Усі вони підтвердили конституційність положень цього Закону, а найбільш контроверсійні положення Конституційний Суд відмовився переглядати. 1. Розроблено проект нової редакції Закону "Про судоустрій і статус суддів", переданий для експертизи до Венеціанської комісії. 2. Продовжує існувати велика кількість вакантних суддівських посад, які тривалий час не заповнюються. Особливо це відчутно у східних областях (найбільше вакансій у Донецькій області), оскільки звідти багато суддів було переведено до Києва. 3. Відстрочено запровадження обов’язкової спеціальної підготовки майбутніх суддів. Регулярне навчання суддів не проводилося. 4. Підтверджена конституційність низки сумнівних положень Закону "Про судоустрій і статус суддів" чотирма рішеннями Конституційного Суду.

Ефективна імплементація та запровадження європейських стандартів у цивільному, кри-мінальному й адміністратив-ному кодексах та їх відповід-них процесуальних кодексах.

В стадії виконання

1. Для приведення Закону "Про судоустрій і статус суддів" у відповідність до європейських стандартів Комісія зі зміцнення демократії та утвердження вер-ховенства права (дорадчий орган при Президентові України) розробила проект нової редакції цього Закону, а також проект змін до усіх процесуальних кодек-сів. Зміни передбачають покращення доступу до правосуддя шляхом визначен-ня судом, а не позивачем належного суду для розгляду справи, встановлення розумних строків для оскарження судових рішень, зменшення винятків з права на оскарження судових рішень; полегшення доступу до Верховного Суду України з питань конфліктів між юрисдикціями тощо. Проект направлено до Венеціанської комісії для експертизи. 2. 16 червня 2011 р. відбулося перше і останнє засідання Робочої групи з пи-тань реформування кримінального судочинства, яку створив Президент Украї-ни ще 17 серпня 2010 р. для підготовки протягом 3 місяців нового проекту Кримінального процесуального кодексу. На ньому було формально схвалено проект КПК, доопрацьований в Адміністрації Президента, і прийнято рішення про його надіслання на експертизу до Ради Європи.

25

3. 2 червня 2011 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про безоплатну правову допомогу", який врегулював питання надання первинної та вторинної безопла-тної правової допомоги в цивільних, адміністративних та кримінальних спра-вах. Розраховане поетапне впровадження цього закону у життя. 4. 8 липня 2011 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про судовий збір", яким державне мито за звернення до суду замінене на судовий збір. У цивіль-них і господарських справах до судового збору включено витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення розгляду справи, які раніше сплачувалися окремо. Відповідні законодавчі зміни наберуть чинності з 1 листопада 2011 р. Кошти на оплату судового збору будуть зараховуватись до спеціального фонду Дер-жавного бюджету України. Загалом розмір плати за звернення до суду дещо підвищився. 1. Розроблено проект нової редакції Закону "Про судоустрій і статус суддів" і змін до процесуальних кодексів, переданий для експертизи до Венеціанської комісії. 2. Завершено підготовку проекту Кримінального процесуального кодексу. Проект оприлюднено на сайті Міністерства юстиції і очікується його передан-ня на експертизу до Венеціанської комісії. 3. Прийнято Закон "Про безоплатну правову допомогу". Впровадження його у життя відстрочено. 4. Прийнято Закон "Про судовий збір". Імплементація почнеться з листопада 2011 р. 1. Проект нової редакції Закону "Про судоустрій і статус суддів", розроблений Комісією зі зміцнення демократії і утвердження верховенства права з метою урахування попередніх висновків Венеціанської комісії. Передбачені проектом зміни до процесуальних кодексів здатні покращити доступ до суду. Однак є великі сумніви, що під час доопрацювання в Адміністрації Президента і Вер-ховній Раді його прогресивні положення не буде спотворено та змінено. 2. Положення проекту КПК загалом засновуються на європейських стандартах. Однак після узгодження проекту з правоохоронними органами у ньому було зроблено декілька кроків назад. Зокрема досудове слідство розпорошено між різними суб’єктами (прокурор, слідчий, керівник органу слідства); на сторону обвинувачення покладено деякі судові за змістом функції тощо. А запропоно-вана в проекті модель суду присяжних фактично є повернення суду народних засідателів під назвою "присяжних" - деякі справи розглядатимуть два профе-сійні судді з трьома "присяжними". Готуючись до цього 19 травня 2011 р. Вер-ховна Рада ліквідувала інститут народних засідателів у кримінальних справах, щоб потім його повернути, назвавши судом присяжних. Таким чином, вимога Конституції про запровадження суду присяжних буде виконана суто формаль-но. 3. Прийняття Закону "Про безоплатну правову допомогу" сприятиме покра-щенню доступу до суду. Однак реалізація механізму надання вторинної право-вої допомоги буде здійснюватися поетапно, після початку діяльності відповід-них центрів (не пізніше 1 січня 2013 р.). Тож практична реалізація нового За-кону почнеться ще не швидко. 4. Прийняття Закону "Про судовий збір" дозволить збільшити бюджет судових органів, але це ляже тягарем на людей і в деяких випадках може стати пере-шкодою для звернення до суду. Надходження від судового збору не будуть спрямовуватися безпосередньо на потреби конкретного суду, який розглядає справу. Тож проблема несвоєчасно повідомлення сторін через відсутність кош-тів на поштові послуги може повторитися.

Забезпечення поваги прав людини та основних свобод шляхом всебічного співробітництва з питань захисту прав людини і основних свобод, охоплюючи як індивідуальні випадки, так і питання, які стосуються інструментів міжнародного права та прав людини. Це співробітництво включає, між іншим:

Сприяння імплементації між-народних і регіональних ста-ндартів прав людини.

В стадії виконання

1. 15 жовтня 2009 р. Європейський суд з прав людини ухвалив "пілотне" рі-шення у справі "Ю.М. Іванов проти України", яким зобов’язав Україну до 15 січня 2011 р. вжити заходи щодо усунення законодавчих проблем, які пере-шкоджають виконанню рішень національних судів, забезпечити виконати рі-шень національних судів, які досі не виконані з вини держави, і надати компе-нсацію особам, які на момент ухвалення "пілотного" рішення, подали заяви до Європейського суду з прав людини щодо невиконання рішень національних судів. Слід зазначити, що сума заборгованості державою за невиконаними судовими рішеннями в Україні становить біля 130 млрд. гривень. 14 січня 2011 р Уряд вніс до Верховної Ради проект Закону "Про гарантії дер-жави щодо виконання рішень суду" (№7562). Зважаючи на це, за клопотанням Міністерства юстиції Європейський суд продовжив термін для виконання Україною "пілотного" рішення на півроку. Але законопроект було відхилено. 8

26

вересня Уряд вніс аналогічний проект Закону "Про гарантії держави щодо ви-конання судових рішень" його було відхилено і знято з розгляду (№9127 від 08.09.2011). Наступного дня, законопроект було прийнято у першому читанні. Наразі документ готується до другого читання. Одним із заходів, визначених проектом, є обмеження виплат та компенсацій соціально незахищеним верствам населення шляхом регулювання цього пи-тання Урядом. 2. Як і в 2010 р., у 2011 р. адміністративні суди масово задовольняти позови місцевих органів влади про заборону мирних зібрань. Кількість таких позовів значно зросла. У столиці усі позови задовольнялися. Також почалися судові розгляди кримінальних справ проти представників опо-зиції. Тривають переслідування підприємців, які публічно висловлюють незго-ду з діяльністю влади. 1. Проект Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що спрямований на виконання рішення ЄСПЛ у справі "Ю.М. Іванов проти Украї-ни", прийнято у першому читанні. 2. Політичні права і свободи людей суттєво обмежуються за участю судів. Су-ди також використовують для кримінального переслідування опозиції. 1. Україна двічі порушила строк виконання рішення ЄСПЛ у справі "Ю.М. Іванов проти України". Законопроект, спрямований на вирішення цієї пробле-ми, прийнято лише у першому читання. Положення проекту щодо встановлен-ня соціальної допомоги вразливим верствам населення не законом, а урядом викликали соціальні протести. 2. Внаслідок встановлення політичного контролю над судами їх використову-ють для переслідування опозиції, а також обмеження політичних прав і свобод людини, зокрема свободи мирних зібрань і свободи висловлювань.

Покращення обізнаності з прав людини серед суддів, прокурорів та в інших право-охоронних органах шляхом спільних заходів щодо прове-дення навчань з питань прав людини, а також, зокрема з питань боротьби з тортурами та нелюдським і принизливим поводженням, для суддів, прокурорів та співробітників правоохоронних органів.

В стадії виконання

Жоден орган влади не розмістив інформацію про таку діяльність. Генеральна прокуратура відмовила правозахисним організаціям у проведенні спільного тренінгу з розслідування випадків катування. В Україні продовжується реалізація спільної програми ЄС та РЄ "Посилення боротьби з жорстоким поводженням і безкарністю". У вересні 2011 року було домовлено про проведення цією програмою низки навчальних семінарів для суддів апеляційних та місцевих судів України з метою ознайомлення із практи-кою Європейського суду, експертами-доповідачами на яких виступлять також судді ВССУ. 22 червня 2011 року в приміщенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у рамках спільної про-грами Європейського Союзу та Ради Європи "Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю" відбувся навчальний семінар для суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ з питань ефективного розслідування фактів жорстокого поводження у контексті відповідності європейським стан-дартам. Загалом в Україні залишається відсутнім системне навчання правам людини працівників судів та правоохоронних органів, в тому числі з питань протидії катуванням. Було проведено декілька семінарів для суддів. Навчальні програми з даного питання для прокурорів та працівників правоохоронних органів відсутні. Такі програми, на нашу думку, не дають стійких позитивних наслідків. Загалом, навчальні програми побудовані за подібним принципом на жаль не дають ніякого ефекту, що яскраво відображається на подальшій практиці роз-слідування випадків катувань та розгляду таких скарг в суді. Судді та прокуро-ри, що отримали багаторічне навчання в юридичних вузах, де темі прав люди-ни не було присвячено жодної уваги, важко сприймають та розуміють таке навчання, а ще більше не готові застосовувати отримані знання через об’єктивні підстави. На нашу думку, такі навчальні програм не дають значного практичного ефекту. Правоохоронні органи, в тому числі прокуратура, фактично відмовилися від навчання міжнародним стандартам прав людини, в тому числі з питань проти-дії катуванню. Тобто не реалізують даний напрямок. Для суддів проводяться окремі короткотермінові заходи, що не мають стійкого позитивного ефекту. Сайті судів та органів влади не містять жодної інформації з питань євроінтег-рації та виконання цього пріоритету. З огляду на це, ми вважаємо, що цей на-прямок не потребує подальшої реалізації, оскільки він не впливає на адмініст-ративну практику судів та правоохоронних органів.

27

Свобода волевиявлення

Сприяння розвитку правовій та адміністративній системи, необхідної користування свободою волевиявлення, особливу увагу при цьому приділяючи засобам масової інформації та правам журналістів:

Співробітництво в сфері роз-витку системи громадського телерадіомовлення, включа-ючи обмін найкращим досві-дом, встановлення правових рамок та їхнє впровадження у відповідності до європейсь-ких та міжнародних стандар-тів

В стадії виконання

Протягом 2011 року відбулися кроки з підготовки Урядового варіанту законо-проекту проекту закону "Про суспільне телебачення і радіомовлення". Експер-ти зазначають, що відповідний законопроект значною мірою відрізняється від концепції, підготовленої Гуманітарною радою при президенті, відповідна дія-льність відбулася ще в липні 2010 року. В свою чергу в липні 2011 Адміністра-ція президента України звернулася до Ради Європи з проханням провести екс-пертизу відповідного законопроекту на предмет відповідності його стандартам Ради Європи. Експертизу мають провести у рамках спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу "Сприяння європейським стандартам в украї-нському медійному середовищі" та в рамках співпраці між Адміністрацією президента України та РЄ. Законопроект "Про суспільне телебачення і радіо-мовлення України" спрямований на реалізацію одного з положень резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'я-зань Україною". Окремі Представники Робочої групи висловлювали незгоду з поправками Каб-міну, заявивши, що текст законопроекту потрібно доопрацювати, повернув-шись до концепції Громадської гуманітарної ради, яка об'єднувала близько десяти законопроектів, розроблених раніше, а також враховувала досвід інших.У вересні 2011 року в Адміністрації Президента заявили, що під час доопрацю-вання законопроекту та внесення його до ВР буде максимально враховано про-позиції експертів з РЄ. Зокрема щодо фінансування, контролю, формування наглядової ради, майна. В той же час експерти з медіа права вказують. Що такий тривалий термін узго-джень тексту законопроекту між урядом та президентом може свідчити про політичні контексти створення суспільного мовлення. Уряд не хоче брати на себе відповідальність як за законопроект, так і за саму реформу. За аналізом експертів, уряду вдалося в урядовому варіанту законопроекту записати всі ті пункти, які просто в основі своїй вбивають принципи реального суспільного мовлення. Запровадження суспільного мовлення є однією з гарантій реалізації принципів свободи слова, свободи волевиявлення, втім дискусії, варіанти та терміни реа-лізації відповідних ідей засвідчують про брак з боку органів влади політичної волі у запровадженні суспільного мовлення та й в цілому реалізації комплекс-них реформ в недійній сфері. Як то роздержавлення комунальних та державних ЗМІ. Низька ефективність.

Свобода зібрань

Розширення співробітництва з метою подальшого поси-лення обізнаності правоохо-ронних органів та судів щодо поваги до права на свободу мирного зібрання, зокрема шляхом обміну найкращими практиками, навчання та співробітництва стосовно імплементації норм законо-давства.

Не викона-но

Діяльність щодо реалізації пріоритету відсутня. Навпаки, за 2011 рік суттєво погіршилася практика дій міліції під час мирних зібрань, а також істотно погі-ршилася судова практика, що переважно забороняє мирні зібрання всупереч міжнародним стандартам. У парламенті існує проект закон про порядок проведення мирних зібрань, при-йнятий у першому читанні в червня 2010 року. Венеціанська комісія Ради Єв-ропи у грудні 2010 року надала негативний висновок щодо цього законопроек-ту, після цього його розгляд по суті зупинився. Також він викликав різку кри-тику з боку громадськості. Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства пра-ва при президенті України розробила нову редакцію закону про свободу мир-них зібрань, котра в червні 2011 року була спрямована на розгляд Венеціансь-кої комісії Ради Європи. Результати діяльності відсутні. Представники громадськості та міжнародних організацій фіксують дедалі бі-льше порушень свободи мирних зібрань з боку судів та міліції. Жодного спів-робітництва щодо покращення практики поваги до свободи мирних зібрань з боку суддів чи правоохоронних органів не помічено. Неефективна. Імплементація відсутня.

Свобода об'єднань

Сприяння залученню грома-дян до процесу прийняття рішень, зокрема через діяль-ність організацій громадянсь-кого суспільства, здебільшого

В стадії виконання

Сприяння залученню громадян до процесу прийняття рішень, зокрема через діяльність організацій громадянського суспільства, здебільшого шляхом спів-робітництва щодо правових рамок та практики, що спрощує роботу організацій громадянського суспільства Правове та адміністративне середовище для розвитку громадянського суспіль-

28

шляхом співробітництва що-до правових рамок та практи-ки, що спрощує роботу орга-нізацій громадянського сус-пільства

ства в Україні не можна вважати сприятливим. відсутнє навчально-методичне та організаційне забезпечення діяльності органів влади щодо залучення гро-мадськості до формування та реалізації державної політики; - відсутня практика системного залучення інститутів громадянського суспільс-тва до здійснення заходів на виконання завдань державної політики; - процедури місцевої демократії, зокрема громадських слухань, загальних збо-рів громадян за місцем проживання, місцевих ініціатив тощо, не врегульовані і не доступні більшості населення України. Процедури реєстрації інститутів громадянського суспільства створюють штуч-ні бар’єри для громадської активності. Європейський суд з прав людини визнав чинний Закон України "Про об’єднання громадян" таким, що не відповідає Конвенції про захист прав людини і основних свобод та не є демократичним (рішення у справі "Корецький та інші проти України", 3 квітня 2008 року). Від-сутні ефективні стимули для діяльності інститутів громадянського суспільства та їх підтримки з боку індивідуальних і корпоративних донорів. Доступ до державної фінансової підтримки має лише незначний відсоток організацій. Інститути громадянського суспільства загалом недостатньо залучені до здійс-нення заходів для вирішення завдань державної політики та практично не за-лучені до надання гарантованих державою соціальних послуг У 2010 р. зміни законодавства про НУО залишалися поза пріоритетами держа-вних органів. Так, Верховна Рада тричі переносила розгляд законопроекту про громадські організації. 17 травня 2011 року Верховна Рада прийняла за основу проект закону про громадські організації (№7262-1), За його ухвалення за ос-нову проголосував 251 народний депутати. Чинний закон "Про громадські ор-ганізації" перешкоджає реалізації конституційних прав, це відбувається через ускладнену систему реєстрації громадських організацій, необґрунтований в унітарній державі обов'язковий територіальний статус, відсутність визначених законом критеріїв державної підтримки та процедур залучення громадських організацій до підготовки рішень державних органів. Закон Про волонтерську діяльність № 3236 від 19.04.2011 р. запроваджує нові обмеження та обов’язки для НУО і не передбачає жодної державної підтримки волонтерів щодо фінан-сування їх підготовки, спрощеного надання віз волонтерам-іноземцям тощо. Наприкінці 2010 року розпочалося створення громадських рад при органах виконавчої влади, Станом на 1 жовтня 2011р. сформовано 566 громадських рад із 608 необхідних, тобто 93%. А саме сформовано: • 9, тобто 56%, громадських рад на рівні міністерств; • 28, тобто 45%, громадських рад на рівні центральних органів виконавчої влади; • 27, тобто 100%, громадських рад на рівні ОДА, Раді Міністрів АРК, Київській та Севастопольській міських державних адміні-страціях; • 487, тобто 99,6%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій. 14, тобто 100%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі. Експерти вказують, що демократичний в цілому порядок формування громад-ських рад дозволив оновити їх склад та активізувати діяльність; в окремих ви-падках (МВС, Дніпропетровська ОДА) у формуванні рад переважав адмініст-ративний тиск, що зменшило довіру громадськості до нових органів. 12 жовтня 2011 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розро-блених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (ре-алізації) яких надається державна фінансова підтримка". Кошти державної фінансової підтримки громадських організацій розподілятимуться через кон-курс. Порядок проведення такого конкурсу буде єдиним як для центральних, так і для місцевих органів виконавчої влади. Кошти надаватимуться на проекти, програми і заходи. Громадські організацій та творчі спілки більше не отримуватимуть державні гроші на статутну діяль-ність; натомість, напрямки такої статутної діяльності потрібно буде викласти у формі проекту (програми або заходу), визначити мету і завдання, розробити план виконання та визначити конкретні результативні показники. На підготов-ку проектів, спрямованих на підтримку політичних партій, час витрачати не варто: такі проекти не допускатимуться до участі у конкурсах.�Пріоритет ви-конується, значною мірою завдяки зусиллям ГО, програмам. Громадським ка-мпаніям та ініціативам.

Забезпечення дотримання прав осіб, які належать до меншин

Обмін найкращими практи-ками стосовно заходів захис-ту меншин від дискримінації та утисків відповідно до єв-ропейських і міжнародних

В стадії виконання

Протягом 2011 року в Україні залишалася відсутньою системна державна полі-тика щодо протидії дискримінації щодо різних груп меншин. Такі напрями політики як захист від дискримінації чи допомога жертвам дискримінації, від-сутні взагалі. Законодавство не містить визначення поняття дискримінації, прямої та непрямої дискримінації, не визначає стандарти та критерії її дове-

29

стандартів, з метою створен-ня сучасних правових рамок. Розвиток тісного співробіт-ництва між органами влади та представниками груп меншин

дення. Декларативність законодавчих положень повністю обґрунтовує практи-чно повну відсутність судової практики щодо захисту від дискримінації. Єди-ний закон де згадується пряма і непряма дискримінація - Закон про рівні мож-ливості чоловіків і жінок, проте дія цього закону не стосується таких форм дискримінації, як наприклад расова. Експерти констатують, що в українському законодавстві міститься в цілому неповний перелік сфер, де заборонена дис-кримінація, а також наявність інших обмежень. 18 лютого 2010 року був затверджений план заходів МВС по протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, експерти констатують, що після кадрових змін в МВС в 2010 році, відповідний План перестав виконуватися і станом на липень 2011 року не було виконано жодного запланованого заходу. Неурядові моніторингові організації констатують, що принцип рівності та не-дискримінації у трудовій сфері порушується найчастіше. Ця проблема стосу-ється певною мірою колишніх депортованих кримських татар, які повертають-ся в Україну, та представників окремих груп та етносів, зокрема вихідців з Ка-вказу (яких абсолютно безглуздо називають "особи кавказької національнос-ті"), Азії та Африки, ромів. Ромські організації наводять статистику, згідно з якою лише 38% ромів мають роботу, лише 28% з них працюють повний робо-чий день. Роми та вихідці з Африки, Азії та Кавказу мають гірший доступ до медичних послуг, порівняно з іншими мешканцями України. Всього упродовж 2004-2011 років було скоєно 27 злочинів, передбачених стат-тею 161 КК України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх расо-вої національної належності або ставлення до релігії". При цьому найбільше таких злочинів (7) було зареєстровано у 2008 році. У МВС констатують, що у 2009-2011 роках не зареєстровано жодного вбивства на ґрунті расової нетер-пимості та відмічається спад кількості особливо тяжких злочинів проти особи-стості. Переважним чином в МВС вважають, що злочині скоєні проти інозем-ців, "видимих меншин" мають загальнокримінальний характер. В МВС не за-перечують також на наявності в Україні окремих груп прихильників радикаль-но налаштованих течій, однак констатують, що їхня діяльність носить розріз-нений характер і обмежується, в основному, територією проживання їх членів. Протягом року в Україні здійснювалися громадські ініціативи стосовно розро-бки анти дискримінаційного законодавства, які можна вважати більш ефектив-ними ніж діяльність уряду. 19 серпня Міністерство юстиції оприлюднило для обговорення проекту Указу Президента України "Про Стратегію боротьби з дискримінацією в Україні", що його розроблено Міністерством на виконання пункту 42 Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Єв-ропейським Союзом візового режиму для України. Уряд також констатує про відсутність концептуального визначення державної політики у сфері боротьби з дискримінацією, принципів, пріоритетів та напрямів діяльності державних органів в цій сфері та стандартів із забезпечення реалізації прав людини, що не дає змоги підвищити ефективність протидії дискримінації. Варто зазначити, що Державний комітет України у справах національностей та релігій,як центральний орган виконавчої влади. Якій проводив політику стосо-вно національних меншин 9 грудня 2010, був ліквідований, функції з реалізації державної політики у сферах міжнаціональних відносин, захисту прав націона-льних меншин України, релігії покладені на міністерство культури України. Втім, окрім постанов стосовно порядку використання коштів на програми сто-совно реалізації хартії регіональних мов. Програми інтеграції та облаштування раніш депортованих з боку Кабінету Міністрів дій не відбувалася. Програма стосовно інтеграції та облаштування раніш депортованих в АР Крим не фінан-сується сьогодні. Не ухвалені закони України "Про відновлення прав осіб, депортованих за наці-ональною ознакою", не модернізовано закон України "Про національні менши-ни в Україні". Відповідно звіту за 2011 рік CERD/C/UKR/CO/19-21 Комітету з ліквідації расо-вої дискримінації констатується відсутність законодавчої бази стосовно корін-них народів, яка б передбачала гарантії (прав та свобод) корінних народів та національних меншин, що містяться в ст. 11 та 92 Конвенції (ст. 2 (2)).Комітет наполягає на тому, щоб держава-учасниця розробила законодавчу базу для забезпечення захисту корінних народів та гарантування їх економічного, куль-турного, соціального розвитку, а також розглянути питання ратифікації Конве-нції № 169 Про корінні народи та народи, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах (1989). В законодавчій площині стосовно запровадження кращих практик ЄС та між-народних практик, дій не відбувається. Діяльність міністерства культури об-межується проведенням фестивалів та круглих столів з окремими організація-ми національних меншин. При цьому консультативно-дорадчі структури наці-ональних меншин, чи то рада представників кримськотатарського народу при

30

президентові України без діють, побажання поважних організацій та представ-ницьких органів кримських татар не враховуються в політиці міжнаціональних відносин з боку уряду. Окрім розробки анти дискримінаційної стратегії з боку Міністерства юстиції України дій не відбувається.

Боротьба з тортурами, нелюдським та принизливим поводженням

Подальша консолідація зу-силь щодо вдосконалення законодавчої бази і поліп-шення поводження у місцях утримання, зокрема стосовно попереднього та адміністра-тивного утримання, з метою ефективного вирішення про-блем свавільного утримання;

Не викона-но

Мін’юст спільно з Державним комітетом з питань виконання покарань здійс-нюють розробку проекту нової Концепції Державної програми розвитку Дер-жавної кримінально-виконавчої служби України, спрямованої на приведення порядку та умов виконання і відбування кримінальних покарань у відповідність до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів на період до 2015 року Паралельно, не пов’язано з цим, у Адміністрації Президента триває розробка законів щодо реформування кримінальної юстиції. До сьогодні проекти цих документів не оприлюднено. Зокрема, у закритому режимі триває робота над новою редакцією Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу про адміні-стративні правопорушення. Поки що не можливо оцінити, якими будуть ці документи, оскільки процес їх створення триває без жодних консультацій з громадськістю та за закритими дверима. Наслідки відсутні. Ефективність низька. Цілі не досягнуті і діяльності, спрямованих на досягнення цих цілей практично не ведеться. Навпаки, протягом 2011 року погіршилася практика застосування затримань та арештів з боку правоохоронних органів і судів, почастішали випа-дки катувань та жорстокого поводження. Необґрунтовані затримання залиша-ється широко поширеною практикою правоохоронних органів. Загалом відсутня системна політика у цій сфері, а державна політика є закри-тою та здійснюється без залучення громадськості.

Поліпшення умов утримання усіх ув'язнених, як у місцях попереднього утримання, так і утримання після засуджен-ня, з метою усунення випад-ків поганого поводження з ув’язненими та імплемента-ція рекомендацій Комітету ООН проти тортур і Євро-пейського Комітету з питань запобігання тортурам;

В стадії виконання

Важко оцінити діяльність, котра в принципі не оприлюднюється відповідаль-ними органами влади. На сайті Державного департаменту виконання покарань інформація про вико-нання плану станом на 25 березня 2010 року. Жодної інформації за 2011 рік не оприлюднено. З метою сприяння виконанню Україною зобов'язань за Факультативним прото-колом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України Указом від 27 вересня 2011 року утворив Комісію з питань попередження катувань як консультативно-дорадчий орган при Президентові України й затвердив Поло-ження про Комісію. Зараз триває затвердження складу комісії, що складати-меться з представників громадськості. Комісія достатньо сильні повноваження з моніторингу ситуації у місцях несвободи. Загалом можна позитивно оцінити цей крок, але надзвичайно багато буде залежати від подальших кроків впрова-дження цього указу. На жаль, жодних результатів у досягненні цілей пріоритетів не досягнуто. Можна позитивно оцінити створення Комісії при Президенті України, проте оскільки вона ще не почала свою діяльність, то важко оцінити наслідки. На сьогодні ефективність низька. Через створення Комісії при Президенті закладаються основи для будування системної політики у цій сфері. Такий крок є потенційно позитивним, але зале-жатиме від подальших адміністративних кроків по розвитку діяльності Комісії.

Розглянути запровадження незалежного механізму по-дання скарг до міліції.

Не викона-но

З однієї сторони, у 2010 був ліквідований внутрішній контроль, що мав достат-ньо високий рівень незалежності - зокрема, ліквідовано Управління з монітори-нгу дотримання прав людини в органах внутрішніх справ, працівники якого підпорядковувалися напряму Міністру внутрішніх справ. Інших механізмів не створено. Обмежена діяльність правозахисних організацій щодо контролю над діями міліції. Зупинена діяльність мобільних груп, що здій-снювали періодичні неочікувані візити до місць затримання осіб з метою конт-ролю підстав затримання, випадків поганого поводження, а також покращення умов тримання. Діяльність міліції навпаки стала більш закритою, а сайт МВС перестав розміщувати інформацію про виконання своїх пріоритетів. З іншої сторони, з метою сприяння виконанню Україною зобов'язань за Факу-льтативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, не-людських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, в тому числі за які несе відповідальність міліція, Президент України Указом від 27 вересня 2011 року утворив Комісію з питань попередження катувань як кон-

31

сультативно-дорадчий орган при Президентові України й затвердив Положення про Комісію. Зараз триває затвердження складу комісії, що складатиметься з представників громадськості. Комісія достатньо сильні повноваження з моніто-рингу ситуації у місцях несвободи. Загалом можна позитивно оцінити цей крок, але надзвичайно багато буде залежати від подальших кроків впровадження цього указу. Мінюст відклав розробку законопроекту про національні превентивні механіз-ми проти катувань (НПМ) до кінця 2011 року. Загалом цілі не досягнуті й активної діяльності не проводилося. Наслідки відсутні, незалежного контролю не існує. Ефективність відсутня. Політика у цій сфері відсутня.

Боротьба з корупцією

Підтримка співпраці з ГРЕКО (групою держав Ради Європи проти корупції) та імплемен-тація її відповідних рекомен-дацій;

В стадії виконання

Україна бере активну участь у засіданнях представників країн-членів ГРЕКО. Однак переважна частина рекомендацій ГРЕКО щодо України не виконується владою. Це стосується і перших рекомендацій і других рекомендацій 2011 ро-ку. 1 липня 2011 року набрали чинності нові Закони України "Про засади запобі-гання і протидії корупції" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", ухвалених Верховною Радою України 7 квітня 2011 року. У нових законах не було враховано європейських стандартів протидії корупції, передбачені рекомендаціями ГРЕКО щодо України. Зокрема: - не було переглянуто систему адміністративної відповідальності за корупційні порушення таким чином, щоб корупція однозначно визнавалася злочином; - збережено попередній стан залежності прокуратури від політичного впливу на фоні її широких повноважень, які не були зведені до керівництва досудовим розслідуванням та кримінальним переслідуванням; - не запроваджено відповідальність юридичних осіб за корупційні правопору-шення; - не захищено права осіб, які інформують контрольні органи про прояви кору-пції; - відсутні зміни у проведенні реформи державної служби і регулювання стату-су працівників бюджетної сфери; - не прийнято нових правил конфіскації та арешту доходів, отриманих коруп-ційним шляхом; - не введено систему незалежного контролю та аудиту за діяльністю державно-го апарату в цілому; - не прийнято модельний кодекс поведінки державних службовців і не врегу-льовано питання конфлікту інтересів. Загальні результати та оцінка наслідків діяльності влади залишаються негатив-ними. Задекларовані владою наміри щодо створення ефективних механізмів протидії та боротьби із корупцією залишаються деклараціями, а вжиті заходи (незважаючи на окремі їхні позитиви) в більшості не узгоджуються із європей-ськими стандартами протидії та боротьби із корупцією.

Імплементація Національного Плану дій щодо боротьби з корупцією у співпраці з від-повідними установами ЄС

В стадії виконання

Протягом звітного періоду здійснювалася підготовка нової редакції антикору-пційного закону. Протягом 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності Законами України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідально-сті за корупційні правопорушення", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень". Верховна Рада ухвалила новий Закон "Про засади запобігання і протидії кору-пції" 7 квітня 2011 року. Результатом дій влади стало те, що з 5 січня до 1 липня 2011 року в Україні не існувало жодного антикорупційного закону - Закон "Про засади запобігання та протидії корупції" 2009 року і Закон "Про боротьбу з корупцією" 1995 року були скасовані. Національна стратегія подолання корупції в Україні, яка повинна замінити собою Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" від 11 вересня 2006 року, до цього часу не підготовлена і не стала предметом жодного громадського обговорення. З текстом проекту стратегії ознайомлені лише члени Національного антикорупційного комітету (дорадчий орган при Президентові України). Загальні результати та оцінка наслідків діяльності влади є негативними. Гасло влади побороти корупцію в результаті обернулося відсутністю протягом 6 мі-сяців 2011 року будь-яких правових приписів (нових і застарілих) щодо проти-дії корупції. Новий антикорупційний закон не здатен системно вирішити проблеми коруп-

32

ції. Протягом перших 3-ох місяців чинності нового Закону відсутня інформація про порушення справ про корупцію з боку вищих посадових осіб. Хоча в інфо-рмаційному просторі постійно з’являється велика кількість повідомлень про значні зловживання посадовців (зокрема, закупівля нафтових вишок Міненер-го, корупція в Держлісагентстві тощо) Причиною відтермінування часу набрання чинності пакетом антикорупційних законів представники влади (зокрема, Міністр юстиції) називали наявність серйозних недоліків. Але новий Закон, проект якого вносився Президентом України, вцілому містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередні-ми законами.

Зовнішня політика та політика безпеки

Подальше зміцнення збіжності на регіональні та міжнародні питання, запобігання конфліктам та регулювання криз; працю-вати спільно, щоб зробити багатосторонніми установами та конвенціями, більш ефективні, з метою зміцнення глобального управління, посилити координацію в боротьбі із загрозами безпеці та вирішення питань, пов'язаних з розвитком

Продовження практики спіль-ного визначення можливостей для України щодо участі у майбутніх операціях ЄПБО, використовуючи позитивний досвід участі України в опера-ціях ЄС на Балканах, а також з огляду на поточні дискусії стосовно можливої участі України у військово-морській операції ЄС Аталанта

В стадії виконання

Відповідно до Розпорядження КМУ від 29 червня 2011 р. № 612-р "Про за-твердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Євро-пейського Союзу на 2011 рік" доручається Міноборони, МЗС, СБУ та іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити розвиток співробітництва у сфері зовнішньої політики та політики безпеки шляхом: 1) здійснення заходів щодо залучення підрозділів Збройних Сил України до чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу "HELBROC", а також 2) продовження опрацювання питання щодо можливого залучення підрозділів Збройних Сил України до участі в операціях Європейського Союзу з урегулю-вання кризових ситуацій і боротьби з піратством. Міноборони та МЗС не надають оновленої інформації щодо виконання відпо-відного пріоритету у 2011 році. У 2010 році Рішенням Міністра оборони Укра-їни від 03.08.10 № 5920/з було затверджено офіцера Збройних Сил України для роботи у штабі операції. Рішенням Міністра оборони України 08.11.10 зазначе-ного представника ВМС ЗС України було направлено для роботи в оператив-ному штабі операції. Строк дії мандату операції "Аталанта" (EU NAVFOR ATALANTA) продовжено до грудня 2012 р., однак інформація щодо розширення участі України в цій операції (зокрема, шляхом направлення до неї патрульного літака-амфібії Бе-12; залучення до участі в цій операції фахівців підрозділів спеціального при-значення Служби безпеки України та Міністерства оборони України чисельніс-тю до 30 осіб у складі озброєних груп захисту цивільних суден) не надається. Наявні відомості про опрацювання Україною можливостей щодо залучення сил та засобів Збройних сил України до складу бойової тактичної групи ЄС "HELBROC" (Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр), яка чергує у другому півріччі 2011 року, а також залучення України до військової операції ЄС у Боснії і Гер-цеговині "Алтея" та італо-угорсько-словенської бойової тактичної групи ЄС, яка має заступити на чергування у другому півріччі 2012 року. Зокрема, у 2010 році Міноборони визначило перелік сил та засобів, які можуть бути задекларовані до складу БТГ "HELBROC", зокрема: рота морської піхоти (до 100 осіб), транспортний літак ІЛ-76МД з екіпажем, група штабних офіцерів Збройних Сил України (до 10 осіб). Однак оновлена інформація про хід участі України в операції у 2011 р. не надається. Загалом слід відзначити доволі низький рівень імплементації цього пріоритету у 2011 році як з огляду ухвалення відповідного розпорядження КМУ лише наприкінці червня 2011 року, так і з огляду на брак інформації про хід співро-бітництва з ЄС у цій сфері з боку профільних міністерств.

Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки

У контексті зобов’язань, викладених у переглянутому Плані дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи і безпеки 2007 року, співробітництво у цій сфері повинно зосереджуватись на таких пріоритетах:

Підтримка розвитку україн-ської системи захисту персо-нальних даних шляхом рати-фікації Конвенції Ради Євро-пи 1981 року про захист пер-сональних даних та Додатко-вого протоколу до неї та її імплементації. Це має стати однією з передумов для укла-дення угод з Євроюстом та Європолом, включаючи обмін

В стадії виконання

Закон України "Про захист персональних даних" та відповідна Конвенція РЄ були ухвалені (Конвенція - ратифікована) ВР під час 1-го етапу моніторингу ПДА. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персона-льних даних м був прийнятий Верховною Радою України 2 червня 2011 року. Закон вводить адміністративну (в деяких випадках і кримінальну) відповідаль-ність за порушення законодавства про захист персональних даних і вступить в силу з 1 січня 2012 року. В Державному бюджеті на 2011 рік передбачено кошти на імплементацію даного закону шляхом створення та функціонування відповідної державної служби.

33

оперативною інформацією; Державна служба України з питань захисту персональних даних створена у відповідності з Указом президента від 9 грудня 2010 року. Веб-сайт http://www.zpd.gov.ua Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №390/2011 затверджено Положення про Державну службу України з питань захисту персональних да-них. Окремі функції з питань захисту персональних даних покладено на Міні-стерство юстиції України, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України,затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011. Процес створення зазначеної Державної служби уповільнено внаслідок специ-фічності адміністративної реформи в Україні, яка протягом 2011 року суттєво (переважно негативно) впливала на інституційну спроможність органів вико-навчої влади. Серед виявлених ризиків слід звернути увагу на спроби зловживання захистом персональних даних з метою втаємничення суспільно-важливої інформації (у деяких випадках норми захисту персональних даних конфліктують із нормами щодо доступу до публічної інформації). У звіті Єврокомісії щодо виконання Україною Плану дій з візової лібералізації (оприлюдненому у вересні 2011 року) зазначено: "Майбутнє покаже наскільки незалежним буде новостворений уповноважений орган з питань захисту персо-нальних даних, який має особливе значення" Наразі не можна вважати, що процес створення дієвої системи захисту персо-нальних даних завершено. Втім загалом протягом звітного періоду досягнуто суттєвого прогресу, адже раніше в Україні взагалі не існувало такої системи, а нині її створення знахо-диться у завершальній фазі.

Розробка необхідних законо-давчої та інституційної рамок у сфері управління міграцією з метою боротьби з нелегаль-ною міграцією, контрабандою та торгівлею людьми за під-тримки ЄС;

В стадії виконання

Міграційній політиці України протягом тривалого часу бракувало як належно-го законодавства, так і відповідного інституційного забезпечення. Суттєвим поштовхом до змін у цьому напрямку стало отримання Плану дій з візової лібералізації у листопаді 2011 року. Як результат, Україною протягом звітного періоду здійснено значний прогрес у законодавчому та інституційному забезпеченні міграційної політики. 30 травня 2011 року Указом президента схвалено Концепцію державної мігра-ційної політики - правовий акт, який визначає зміст і спрямування державної міграційної політики, систему принципів і пріоритетів державних органів у сфері управління міграційними процесами, напрями удосконалення законодав-чого, адміністративного та інституційного забезпечення та механізми і форми реалізації державної міграційної політики України 8 липня 2011 року ухвалено Закон України "Про біженців та осіб, які потребу-ють додаткового або тимчасового захисту" Цим Законом встановлено єдину процедуру визнання особи біженцем або осо-бою, яка потребує додаткового захисту, втрати та позбавлення статусу біжен-ця, додаткового захисту. За окремою процедурою визначається порядок надан-ня та припинення тимчасового захисту в Україні. Законом також визначаються повноваження органів виконавчої влади, що беруть участь у вирішенні питань, пов’язаних із біженцями та особами, які потребують додаткового або тимчасо-вого захисту. 22 вересня 2011 року ухвалено Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Закон реалізує завдання щодо вдосконалення зако-нодавства у сфері міграції, в тому числі закріплення правового статусу інозем-ців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини. Таким чином протягом звітного періоду істотно заповнено прогалини у зако-нодавчому забезпеченні державної міграційної політики України. Загалом прийняті законодавчі акти відповідають сучасним європейським стан-дартам. Особливо важливим у цьому сенсі є Закон "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", який вперше в Україні за-проваджує механізм надання притулку (asylum). Наразі рано говорити про якість імплементації згаданих законодавчих актів, оскільки вони або щойно набули чинності, або, як у випадку з законом "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" станом на середину жовт-ня знаходиться на підписі у президента. Згідно Указу президента від 9 грудня 2010 року засновано Державну міграцій-ну службу як окремий орган виконавчої влади під егідою міністра внутрішніх справ. Таке рішення загалом відповідає поширеній європейській практиці. Веб-сайт: http://www.dmsu.gov.ua/ Дане рішення підвело риску під багаторічною інституційною невизначеністю з цього питання. 6 квітня 2011 року Указом президента затверджене Положення про Державну

34

міграційну службу України Звітний період насамперед був позначений формуванням служби, набором персоналу, законодавчими змінами (див вище) та освоєнням відповідних пов-новажень, тому станом на сьогодні зарано оцінювати ефективність її роботи.

Практична імплементація Конвенції ООН про статус біженців 1951 року і відпові-дного Протоколу про статус біженців 1967 року, включа-ючи право на притулок та повагу принципу не вислан-ня, та Конвенції ООН проти транснаціональної організо-ваної злочинності 2000 року, з метою боротьби та запобі-гання злочинній, організова-ній або іншій діяльності;

В стадії виконання

Даний пріоритет спрямований на досягнення європейських стандартів в части-ні забезпечення прав людини та протидії злочинності стосовно біженців та шукачів притулку. Певним прогресом у реалізації цього пріоритету є ухвалення 8 липня 2011 року Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимча-сового захисту" Цим Законом встановлено єдину процедуру визнання особи біженцем або осо-бою, яка потребує додаткового захисту, втрати та позбавлення статусу біжен-ця, додаткового захисту. Виконання даного пріоритету знаходиться у сфері компетенції новоствореної Державної міграційної служби. Наразі зарано визначати ступінь її ефективності у цьому питанні, оскільки нове законодавство щойно набуло чинності, а сама служба переживає період інституційного становлення

Активно слідувати завданням операційного етапу візового діалогу з метою встановлення безвізового режиму між Україною та ЄС в довгостро-ковій перспективі на основі Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візо-вого режиму для України, представленого на саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 року, та Національного плану з його виконання, ух-валеному Президентом Укра-їни 22 квітня 2011 року;

В стадії виконання

Даний пріоритет вбирає в себе заходи, що аналізуються в рамках виконання усього комплексу заходів, передбачених за напрямком "Співробітництво з пи-тань юстиції, свободи та безпеки". Створено координаційний механізм з виконання Плану дій з візової лібераліза-ції (ПДВЛ): Постановою Кабміну від 7 лютого 2011 р. Утворено Координацій-ний центр з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Цією ж постановою затверджене відповідне По-ложення про діяльність Центру. Головою Центру є Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі А. Клюєв. 2 червня 2011 р. ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законо-давства про захист персональних даних". Закон вводить адміністративну (в деяких випадках і кримінальну) відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних і вступить в силу з 1 січня 2012 року. Державна служба України з питань захисту персональних даних створена у відповідності з Указом президента від 9 грудня 2010 року. Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №390/2011 затверджено Положення про Держа-вну службу України з питань захисту персональних даних. 30 травня 2011 року Указом президента схвалено Концепцію державної мігра-ційної політики 8 липня 2011 року ухвалено Закон України "Про біженців та осіб, які потребу-ють додаткового або тимчасового захисту". Цим Законом встановлено єдину процедуру визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрати та позбавлення статусу біженця, додаткового захисту. 22 вересня 2011 року ухвалено Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Закон реалізує завдання щодо вдосконалення зако-нодавства у сфері міграції, в тому числі закріплення правового статусу інозем-ців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини. Згідно Указу президента від 9 грудня 2010 року засновано Державну міграцій-ну службу як окремий орган виконавчої влади під егідою міністра внутрішніх справ. 6 квітня 2011 року Указом президента затверджене Положення про Державну міграційну службу України. Ситуація щодо законодавства щодо ідентифікаційних документів залишається контроверсійною. Ухвалений наприкінці вересня Верховною Радою Закон "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство Укра-їни" наразився на жорстку критику. Зокрема Міністерство юстиції вказує на те що Закон, визначаючи безальтернативну технологію виготовлення документів, що посвідчують особу, закріплює таким чином існуючу монополію у цій сфері, тобто є потенційно корупціогенним. До того ж, застосування передбаченої Законом технології виготовлення зазначених документів призведе до здорож-чання, що матиме наслідком збільшення витрат з державного бюджету, а від-повідно й кожного громадянина. На початку червня 2011 року українська сторона подала до Єврокомісії звіт щодо виконання першої фази ПДВЛ У вересні Єврокомісія, вивчивши надану інформацію, та провівши власну оці-нку, оприлюднила перший Звіт щодо прогресу (Progress report) України у ви-конанні ПДВЛ. Даним документом констатується досягнутий прогрес, водно-час вказується на певні прогалини, зокрема стосовно антикорупційного та ан-тидискримінаційного законодавства. Наразі, попри досягнутий прогрес, зарано говорити про виконання Україною

35

першої, законодавчо-планувальної фази ПДВЛ. Наступний звіт Єврокомісії очікується наприкінці 2011 року. Виконання ПДВЛ є прикладом відносно успішної мобілізації державної полі-тики у випадку наявності відчутної зовнішньої мотивації (перспектива скасу-вання візового режиму). За переліком досягнень цей пріоритет є найбільш ус-пішним у своєму розділі, справляючи також позитивний вилив і на інші пріо-ритети сфери юстиції та внутрішніх справ, охоплені змістом ПДВЛ.

Забезпечити повну імплемен-тацію обох угод між Украї-ною та ЄС: про спрощення оформлення віз та про реад-місію. Проводити переговори щодо змін і доповнень до Угоди про спрощення оформ-лення віз;

В стадії виконання

Спрощення візового режиму та реадмісія (у відповідності до Угод, що набули чинності у 2008 році) є важливими елементами співпраці Україна-ЄС. Наразі обидві сторони констатують задовільний рівень виконання даних угод. У 2011 році активізувались переговори щодо внесення змін і доповнень до Угоди про спрощення оформлення віз, яка в окремих елементах не задовольняє обидві сторони. Єврокомісія отримала мандат на переговори щодо внесення доповнень, які покликані розширити перелік пільгових категорій громадян України та уточнити вимоги при отриманні багаторазових віз із довгостроко-вим терміном дії. Станом на жовтень ці переговори не завершені. Оскільки виконання угод про реадмісію лишається однією з важливих переду-мов запровадження безвізового режиму, українська сторона переважно корект-но виконує зобов’язання, взяті на себе в рамках цієї угоди. Деякі прогнози, що лунали у минулому, щодо ризиків накопичення в Україні значної кількості нелегальних мігрантів внаслідок запровадження режиму реа-дмісії з ЄС, не виправдалися.

Розробити, впровадити та удосконалити стратегію, пра-вову базу та процедури інтег-рованого управління кордо-нами, включаючи всебічну підтримку ЄС, яку буде спі-льно визначено;

В стадії виконання

27 жовтня 2010 р. Кабінет міністрів схвалив Концепцію інтегрованого управ-ління кордонами. План заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 2-р. Відповідне Розпорядження та План заходів доступні за посилан-ням: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2-2011-%F0 Даний документ готувався із залученням експертів з боку ЄС, а також предста-вників міжнародних організацій. Його зміст є достатньо цілісним, всеосяжним і збалансованим. Основним ризиком його імплементації є брак бюджетного фінансування, висо-кий рівень культури та брак культури горизонтальної взаємодії між різними органами, залученими до даного процесу. Протягом звітного періоду імплементація Плану заходів відбувається з певним відставанням, яке втім не є критичним. Роль допомоги ЄС за цим пріоритетом відіграє значну роль.

За технічної підтримки ЄС продовжити процес демарка-ції кордонів України відпові-дно до міжнародних стандар-тів у співробітництві з відпо-відними державними устано-вами сусідніх країн;

В стадії виконання

Демаркація кордонів виступає важливою передумовою для їх якісного інфра-структурного облаштування, а отже і належної охорони у відповідності з євро-пейськими принципами інтегрованого управління кордонами. Адміністрація Держприкордонслужби здійснює кроки у напрямку завершення демаркації кордонів України по усьому периметру. Українсько-молдавський кордон Триває процес демаркації кордону з Республікою Молдова на найбільш полі-тично складній - придністровській - ділянці. На інших ділянках демаркацію завершено. Остаточно вирішене довготривале конфліктне питання щодо українсько-молдавського кордону в районі села Паланка. Українсько-російський кордон У грудні 2010 року відбулося перше засідання спільної українсько-російської демаркаційної комісії, що почала роботу на підставі угоди про демаркацію кордону, яка укладена в травні 2010 року і передбачає проведення демаркації кордоні відповідно до договору від 29 січня 2003 року. 25-26 серпня 2011 року на засіданні спільної українсько-російської демарка-ційної комісії ухвалене рішення розпочати демаркацію українсько-російського у вересні. Місцем початку демаркаційних робіт визначене село Сеньківці Чернігівської області. Українсько-білоруський кордон Демаркацію кордону з Білоруссю не розпочато через блокування білоруською стороною набуття чинності двосторонньої угоди про державний кордон. Отже, Україна досягає прогресу у справі облаштування власних кордонів, зок-рема, їх демаркації. Стримуючими факторами продовжують виступати брак фінансування, та брак політичної волі з боку партнерів (у випадку з Білорус-сю).

В контексті продовження В стадії Співпраця з Молдовою є для України специфічним тестом на здатність до со-

36

співпраці з республікою Мо-лдова з прикордонних питань, включаючи регулярний обмін інформацією щодо руху осіб та товарів через спільний кордон, Україна та Європей-ська Комісія продовжать співпрацю з РМ зокрема че-рез технічні тристоронні за-вдання за сприяння EU Border Assistance Mission

виконання лідарної співпраці з країною зі спільними стратегічними цілями. Євросоюз надає значної уваги і підтримки такій співпраці - насамперед у пи-таннях управління кордонами, де з 2005 року працює Місія ЄС з надання під-тримки Україні та Молдові з прикордонних питань (EUBAM). Місія є консультативно-технічним органом, який повністю фінансується Євро-пейським Союзом в рамках Європейського інструменту добросусідства і парт-нерства. Найбільш помітними досягненнями Місії є ініціативи з нарощування потенціа-лу та проведення тренінгів, сприяння процесу інтегрованого керування кордо-нами, митному контролю й збільшенню доходів від митних зборів, технічні пропозиції EUBAM щодо створення атмосфери довіри між Кишиневом та Ти-располем у контексті придністровського конфлікту, а також зусилля в боротьбі з транскордонною злочинністю й корупцією. Нові перспективи перед EUBAM відкрилися внаслідок надання Україні та Мо-лдові з боку Євросоюзу Планів дій з візової лібералізації. 17 жовтня 2011 р. Консультативна Рада EUBAM підтвердила продовження мандату Місії після 30 листопада 2011р. та затвердила План дій на 9-у фазу діяльності.

Мінімізувати ризики безпеки проведення ЄВРО-2012 шля-хом посилення співпраці між правоохоронними та юридич-ними органами з метою обмі-ну відповідним досвідом і даними по фанатам, що схи-льні до насильницьких дій, на основі існуючих механізмів обміну інформацією. Мережа національних інформаційних пунктів ЄС з питань футболу буде активно співпрацювати в рамках зазначених ініціатив

В стадії виконання

Євро - 2012 є унікальним шансом прискорити включення України в спільний європейський суспільний, комунікаційних та інфраструктурний простір. Спів-праця України та ЄС за цим пріоритетом спрямована на передачу ноу-хау в сфері правоохоронної діяльності, управління кордонами, транспорту тощо. Проведення чемпіонату в двох країнах, з урахуванням того, що Польща є чле-ном ЄС та Шенгенської зони, зумовлює додаткові можливості та потреби у співпраці. До кооперації у цій сфері задіяна значна кількість центральних та місцевих органів влади. З даної тематики проводиться низка твінінгових проектів, зокрема "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми війська-ми МВС України" з метою наближення діяльність підрозділів внутрішніх військ до норм та стандартів Європейського Союзу для якісного виконання завдань з охорони громадського порядку. Завершено твінінг "Впровадження та розвиток управління якістю в українській міліції" у частині, що стосується професійної підготовки та організації охорони громадського порядку. По лінії МВС здійснюється співпраця з поліцією Німеччини у сфері підготовки підрозділів міліції до забезпечення безпеки під час ЄВРО-2012: навчальні візи-ти та семінари у Німеччині, візити німецьких експертів до України. В рамках цієї співпраці підрозділи МВС отримали захисне спорядження, спеціальну тех-ніку від німецьких колег на загальну суму більше ніж 500 тис. євро. 10 жовтня проведено тренінг для прикордонних і митних служб України та Польщі на пункті перетину "Ягодин-Дорохуск", під час якого випробувано технологію спрощеного перетину кордону, яка застосовуватиметься під час чемпіонату - вболівальники проходитимуть прикордонний і митний контроль лише один раз, на польському кордоні. Деякі ініціативи реалізуються на місцевому та регіональному рівнях. Прикла-дом може слугувати здійснений у вересні візит до Києва та Донецька делегації Державного МВС Баварії (ФРН) на чолі з державним міністром Йоахимом Геррманном. В рамках візиту проведено низку зустрічей та конференцію "За-безпечення охорони громадського порядку і безпеки під час проведення чемпі-онату Європи 2012 року з футболу". Слабким місцем співпраці у даній сфері є короткостроковість планованих за-ходів, і брак бачення використання набутих форм співпраці у період після за-вершення чемпіонату.

Економічне співробітництво

Посилення стабільності та управління державними фінансами через імплементацію фіскальної реформи та реформи видат-ків, включаючи також пенсійну систему та управління державним боргом, зокрема шляхом:

Спільної розробки дієвих інструментів та методів по-кращання бюджетного плану-вання, включаючи плануван-ня на середньострокову перс-пективу (з стратегічними планами та бюджетними при-значеннями для поточних та постійних (капітальних) ви-трат розпорядниками бюдже-

В стадії виконання

Головними нормативно-правовими актами, що на даний момент регулюють процес бюджетного планування в Україні є Бюджетний кодекс України (від 08.07.2010 № 2456-VI) та Закони України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про державні цільові програми"; Постанова КМУ "Про схвалення прогнозу показ-ників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на три наступних роки" тощо. Зокрема, в Бюджетному кодексі передбачено перехід до середньострокового планування видатків, а також по-вний перехід до програмно-цільового методу бюджетування. Крім того, відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки

37

тних коштів ) "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" до кінця 2014 року заплановано запровадження програмно-цільового методу й середньострокового планування в бюджетному процесі. Виконання цього за-вдання також передбачено у піднормативних актах: "Стратегічних напрямах роботи Міністерства фінансів України на 2011-2013 роки" (наказ від 17 грудня 2010 року) та у "Плані роботи Міністерства фінансів України на 2011 рік" (на-каз №1647 від 24.12.2010). Аналіз стану реалізації діючих планів Міністерство фінансів свідчить про до-тримання строків виконання визначених у ньому заходів. Зокрема, відповідно до Плану Міністерства на поточний рік у січні 2011 року було вчасно ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджет-них установ". В цілому, документ містить низку важливих поправок щодо по-кращення й більш комплексного використання програмно-цільового методу бюджетування. Важливим кроком у напрямку спільної розробки дієвих інструментів та мето-дів покращення бюджетного планування у січні-вересні 2011 року було продо-вження проекту Twinning "Підтримка Міністерства фінансів у сфері управління державним боргом та бюджетного прогнозування", що фінансується Європей-ським Союзом. Проект розпочався у червні 2010 року та має тривати до берез-ня 2012 року. Він цілком відповідає процесу модернізації галузі державних фінансів України та зобов’язанням у рамках Плану дій Україна-ЄС. Конкретні цілі проекту: покращення бюджетного прогнозування та управління держав-ним боргом, а також наближення нормативно-правової та інституційної бази України до міжнародних та європейських передових практик. Відповідно до останнього звіту щодо виконання проекту, на даний момент відбувається роз-робка рекомендацій щодо удосконалення інструментів та методологічної бази бюджетного планування та здійснюється допомога у розробці методологічної документації (3-й компонент реформи з 4-х визначених). Також 24 травня 2011 року між Україною та Швецією було підписано угоду щодо підтримки проекту "Надання консультаційної підтримки Міністерству фінансів України у реформуванні бюджету та управлінні допомогою". Цей проект передбачає надання консультативної підтримки Міністерству фінансів у частині реформування бюджетного процесу, в тому числі середньострокових витрат і ефективності складання бюджету та створення ефективної системи цільового використання зовнішніх ресурсів. Про реальні результати впровадження Проекту можна буде говорити лише в разі повноцінного запровадження в Україні уніфікованої макромоделі та конк-ретного бюджетного інструментарію, який націлений на середньострокове бюджетне планування. Водночас, практичним результатом спільної діяльності Міністерства та Світо-вого банку в рамках Проекту модернізації державних фінансів (Угода про по-зику від 25.03.2008, №4882-UA) у напрямку реалізації даного пріоритету стала практична апробація розробленої методології під час заповнення головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних запитів (на прикладі Міністер-ства охорони здоров’я України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України). Моніторинг діяльності Міністерства фінансів протягом січня-вересня 2011 року свідчить про задовільне виконання завдань в рамках відповідного пріори-тету. Очікуваним наслідком спільної роботи у напрямку реалізації пріоритету може стати перша в Україні розробка прогнозу Державного бюджету України на три роки (2012-2014), відповідно до Бюджетного кодексу. Міністерство фінансів планує подати розроблений прогноз до ВРУ у місячний термін після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Це довгоочіку-ваний крок на шляху забезпечення стабільності та передбачуваності середньо-строкової бюджетної політики.

Обміну найкращим досвідом ЄС та держав-членів ЄС щодо реформи пенсійної системи з метою покращення стабіль-ності пенсійної системи Укра-їни

В стадії виконання

Уряд України врахував досвід Європейських країн щодо проведення пенсійної системи з метою стабілізувати її. Зокрема у вересні 2011 року Президент під-писав закон "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пен-сійної системи" (№3668-VI від 8 липня 2011 року). Відповідно до цього закону було підвищено вік виходу на пенсію для жінок до 60 років, збільшено мініма-льний трудовий стаж, який дозволяє отримувати пенсію, а також дещо звужено щедрість пенсій за спеціальними пенсійними програмами. В результаті, вік виходу на пенсію для жінок наблизився до європейського. В цілому зміни відповідають змінам, впровадженим в ряді європейських країн протягом останніх років. Очікується, що дефіцит Пенсійного фонду значно скоротиться вже у 2012 році.

38

Обміну інформацією, досві-дом та найкращою практикою стосовно покращення про-грамно-цільового підходу у бюджетному процесі, аналізу ефективності та результатів виконання бюджетних про-грам, планування та виконан-ня бюджету, та державного боргу

В стадії виконання

Посадовці Міністерства фінансів проводять постійні консультації із представ-никами міжнародних організацій. Існує тісна співпраця із експертами Світово-го Банку, МВФ, GTZ, Німецької консультативної групи та іншими організація-ми. Співпраця відбувається в сфері бюджетно-податкового реформування, по-кращення адміністрування, підвищенням ефективності видатків. 22 вересня у парламенті було представлено Державну програму соціально-економічного розвитку України на 2012 рік та на 2013-2014 роки. На основі цієї Програми уряд планує розробити проект Державного бюджету на 2013-2014 роки, що відповідає кращому іноземному досвіду. Таким чином буде реа-льно впроваджено середньострокове планування видатків. Міністерство фінансів також впроваджує кроки щодо подальшого впроваджен-ня програмно-цільового методу на місцевому рівні. Разом з тим, поки що за-лишається відкритим питання щодо повного впровадження цього методу на місцях. Моніторинг ефективності видатків залишається обмеженим. Разом з тим, врахування досвіду інших країн сприяло проведенню пенсійної реформи, відповідно до якої було підвищено вік виходу на пенсію, мінімаль-ний страховий стаж і дещо обмежено спеціальні пенсії. В цілому, уряд поступово впроваджує заходи в напрямку досягнення цілей пріоритету. Разом з тим, не всі заходи поки що зроблені.

Обміну найкращими практи-ками щодо вдосконалення управління

В стадії виконання

З початку 2011 року було ухвалено два важливих документи, що стали резуль-татами обміну найкращими практиками щодо вдосконалення управління дер-жавним боргом відповідно до міжнародних стандартів. По-перше, 2 березня 2011 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про за-твердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011 - 2013 роки". Вона містить основні цілі та завдання щодо управління держав-ним боргом протягом найближчих трьох років. Відповідно до Документу пе-редбачається щорічне зменшення відношення обсягу державного боргу до ВВП на 2% від ВВП з одночасним підвищенням частки державного внутрішнього боргу у державному борзі. Згідно із Стратегією ця мета може бути досягнута шляхом використання більш широкого кола боргових інструментів на внутрі-шньому ринку та поліпшення інфраструктури ринку. Зокрема, уряд передбачив можливість обігу державних боргових цінних паперів, індексованих на рівень інфляції. Більшість норм Стратегії відповідає міжнародним стандартам управління дер-жавним боргом. Водночас, не було враховано міжнародну практику що коор-динації Стратегії з бюджетним процесом. Зокрема, Стратегія управління державним боргом наразі не стала основою для вироблення тактичних заходів з управління державним боргом і розробки про-грами державних запозичень, яка готується у складі бюджетної документації. Це знижує ефективність її імплементації. Крім того, не зовсім об‘єктивними видаються зазначені у плані окремі показники очікуваних результатів реаліза-ції Стратегії. По-друге, 23 лютого 2011 року було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України №131 "Про затвердження Положення про управління ризиками, пов'я-заними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між держа-вою, кредиторами і позичальниками". Документ розроблений на основі міжна-родного досвіду й є спробою Уряду виконати одне з важливих завдань управ-ління державним боргом - пошук оптимального співвідношення між витратами на обслуговування боргу і ризиками, пов’язаними з державним боргом, при здійсненні адекватної оцінки масштабів і джерел ризиків. Проте, ухвалення документу не призвело до істотного покращення ситуації з наданням державних гарантій. Як і в минулі роки, рішення Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій продовжують прийматись без на-лежного обґрунтування. Крім того, Положення не враховує Стокгольмські принципи управління ризиками. Зокрема, необхідно аналізувати боргові порт-фелі урядів на основі проведення відповідних економічних і фінансових стрес-тестів, які включають оцінку витрат і ризиків альтернативних стратегій управ-ління державним боргом. Додатково слід зауважити, що довгоочікуваний закон "Про державний борг та гарантований державою борг" досі не ухвалений. Відповідний Проект Закону, розроблений Міністерством фінансів, був внесений до ВРУ лише у червні 2011 року (№8637 від 07.06.2011). Аналогічні закони в розвинених країнах є необ-хідною умовою для ефективного управління державним боргом. Офіційна ін-формація щодо обміну найкращими міжнародними практиками в процесі робо-ти над Проектом відсутня. Водночас, з неофіційних джерел стало відомо про залучення міжнародних фахівців для розробки Проекту. Аналіз діяльності Міністерства фінансів у напрямку реалізації даного пріори-тету протягом січня-вересня 2011 року засвідчує, що обмін найкращими прак-

39

тиками щодо вдосконалення управління державним боргом відповідно до між-народних стандартів мав місце й був доволі значним. Водночас, без належної уваги у вказаному обміні залишились такі напрямки, як управління умовними та гарантованими урядом зобов‘язаннями, а також інституційні механізми інте-грації стратегії управління державним боргом до бюджетного процесу України.

Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею

Сторони співпрацюватимуть у підготовці належної імплементації правил походження, які використовуватимуться між Сто-ронами, зокрема шляхом:

Передачі повноважень щодо сертифікації походження від Торгово-промислової палати до митних органів до набуття чинності Угоди про асоціа-цію;

Не викона-но

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походжен-ня товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національ-них правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України. Підтвердження і видача сертифікатів походження на вітчизняні товари і послу-ги українського походження виконуються відділом експертиз і сертифікації товарів ТПП відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (N 671/97 ВР від 02.12.97). У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походжен-ня товару подається обов'язково: 1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України; 2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними об-меженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охо-рони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; 4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів. Наказом Держмитслужби від 23.03.2011 N 229 "Про внесення змін до Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійс-ненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару" закріплено, що рішення оформлюється за допомогою програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006". Інформація щодо співпраці між ЄС та Україною щодо належної імплементації походження та передачі повноважень щодо сертифікації походження від ТПП до митних органів відсутня.

Технічні регламенти щодо промислової продукції, стандартів та процедури оцінки відповідності

Розроблення законодавства України щодо технічного регулювання, стандартизації, оцінки відповідності, ринко-вого нагляду, метрології та акредитації стосовно поло-жень, які регулюють обіг промислових товарів відпові-дно до acquis ЄС з метою усунення торгівельних бар’єрів між Сторонами

В стадії виконання

У зв’язку з адміністративною реформою, що мала місце в Україні від початку 2011 року, реформи у сфері технічного регулювання відбувалися дуже повіль-но. У лютому набрав чинності технічний регламент, затверджений Наказом Дерс-поживстандарту у жовтні 2010 (Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 N 487 "Про за-твердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продук-тів", що набрав чинності 25.02.2011). Хоча, за законом технічні регламенти маються прийматися Кабінетом Міністрів України. Другий технічний регла-мент має набрати чинності наприкінці 2011 року (Постанова Кабінету Мініст-рів України від 9 червня 2011 р. N 632 "Про затвердження Технічного регламе-нту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу") і прийнятий вже у відповіднос-ті до вимог Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності". Крім того, на виконання Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року N 2735-VI Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 1 червня 2011 р. N 573 "Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відпо-відальності". Здійснюється підготовка технічного завдання проекту Twinning "Подальше посилення діяльності Національного агентства з акредитації України". На ста-дії ідентифікації потреб знаходиться проект Twinning "Сприяння створенню в Україні національного органу стандартизації", бенефіціаром якого виступатиме

40

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Держспоживстандарт продовжує роботу з підготовки деталізованого стратегіч-ного плану трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів на 2011-2014 рр., який має стати першим кроком у розбудові сис-теми ринкового нагляду, що функціонуватиме за європейськими стандартами та принципами. Крім того продовжується робота із прийняттям нормативних актів для виконання закону про ринковий нагляд. Водночас впровадження технічних регламентів на певні види продукції, розро-блених на основі європейських директив, є ключовим елементом у переході від обов’язкової сертифікації продукції до оцінки її відповідності згідно з міжна-родною та європейською практикою. При цьому основною проблемою залиша-ється вкрай низьке впровадження технічних регламентів. Реалізація зазначеного пріоритету частково передбачалась Розпорядженням КМУ від 19 травня N 1070-р Про затвердження плану першочергових заходів щодо реформування системи технічного регулювання у відповідності до Роз-порядження КМУ від 19 травня N1073-р Про затвердження плану першочер-гових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2010 рік, реалізація положень яких й надалі продовжується. В цілому необхідно інтенсифікувати роботу із реалізації даного пріоритету, особливо у частині розробки технічних регламентів.

Вжиття заходів відповідно до індикаторів, погоджених Сторонами для проектів бю-джетної підтримки ЄС у сфе-рі стандартизації 2010-2012 рр.

В стадії виконання

Неможливо оцінити хід виконання пріоритету у зв’язку із відсутністю чіткої оприлюдненої інформації. Водночас наявна інформація свідчить про те, що зустрічі підкомітетів поки що не відбувалися. Відповідно до Указу Президента про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, функції з технічного регулювання було покладено на Мініс-терство економічного розвитку та торгівлі та Державну та фітосанітарну служ-бу України.

Санітарні та фітосанітарні заходи

З метою забезпечення поступового наближення законодавства та практик України про санітарні та фітосанітарні заходи щодо харчування та кормів, здоров’я та умов утримання тварин до законодавства та практик ЄС, ЄК буде підтримувати Україну в тому числі через наявні інструменти в:

Розробка всеохоплюючої стратегії реформування полі-тик України щодо СФЗ, про-дуктів харчування та кормів, а також здоров’я та умов утримання тварин. Стратегія міститиме графік, включаючи проміжні етапи та фінансовий план для її імплементації та встановить чіткі пріоритети для сфер, в яких може бути досягнуто швидкого прогре-су. Вона передбачатиме, в тому числі, наближення зако-нодавства, розбудову спро-можності та імплементацію, з-поміж іншого у сфері про-дуктів харчування та кормів, здоров’я та умов утримання тварин, оперативного про-стежування та аудиту, який здійснюється контролюючи-ми органами

В стадії виконання

Останнє засідання (відеоконференція) Спільного комітету старших посадових осіб (на якого покладено оцінку стану впровадження Порядку) проведено у травні 2011 року. Немає відомостей щодо стану підготовки другого звіту комі-тету. Як у для 2010 року, Кабінет Міністрів України розпорядженням №612-р від 29 червня 2011 року затвердив план першочергових заходів щодо інтеграції Укра-їни до ЄС на 2011 рік. Згодом розпорядженням №790-р "Про затвердження плану заходів щодо вико-нання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства Украї-ни до законодавства Європейського Союзу" від 17 серпня 2011 року, Кабінет міністрів визначив зобов’язання органів державної влади щодо розробки від-повідних нормативно-правових актів. За винятком стандартів щодо маркетингу рибної продукції, цей план не визна-чає окремих положень щодо санітарних та фітосанітарних стандартів Нато-мість основна увага в сфері довкілля приділяється розробці технічних стандар-тів на сільськогосподарську техніку, що імпортується. Втім намір продовжувати політику щодо гармонізації (СФЗ) опосередковано визначено розпорядження №612-р, де "з метою покращення доступу товарів та послуг на ринок Європейського Союзу" (пункт 4 Плану заходів) передбачаєть-ся розробка проекту Закону "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації". Відповідний законопроект зареєстровано у ВР під № 7064 ще 30 серпня 2010 року, про включено до порядку денного лише у вересні 2011 році. Законопроектом зокрема передбачається внесення змін до Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", згідно з якими медичні вимоги безпеки встановлюються головним санітарним лікарем (а не державними стандартами). Крім того, пропонується скасувати обов’язкову сертифікацію продуктів харчування (у тому числі тих, які ввозить-ся на територію України) за умов відповідності санітарним нормам. Виконуючі Зобов’язання СОТ в сфері СФЗ, Україна скасувала вимоги обов’язкової сертифікації для 17 категорій продуктів харчування, таким чином уникаючи подвійного контролю та знижуючи витрати для імпортерів. Але де-які види продукції (алкогольні напої, консервні вироби) все ще підлягають обов’язковій сертифікації. Триває упорядкування повноважень органів влади у сфері санітарного та фіто-

41

санітарного контролю. Указом Президента від № 464/2011 "Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України" від 13 квітня 2011 року поєднано функції забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя в одному органі державної влади. Розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин", який визначається умови запровадження карантинного режиму, чітко регламентується порядок видачі відповідних сертифікатів. Не зважаючи на певні зрушення, у цілому процес гармонізації українського законодавства у цій сфері відбувається повільно. Перешкоджають цьому нена-лежна система відстеження та відсутність відповідальності за порушення сані-тарних та фітосанітарних вимог.

Державні закупівлі

Сторони приділятимуть особливу увагу співробітництву щодо вжиття таких заходів:

Забезпечити незалежний на-глядовий орган (Антимоно-польний комітет) достатньою адміністративною спромож-ністю з метою впровадження ефективних заходів відповід-но до Директив 89/665 та 92/13 із змінами згідно з Ди-рективою 2007/66

Виконано

В 2011 році Антимонопольний комітет(АМКУ) продовжив розгляд скарг на порушення в сфері державних закупівель. Розгляд справ відбувався в прийнят-ні строки, і можливість оскарження була дієвим механізмом захисту прав дер-жавних закупівель. Хоча вартість розгляду справи в АМКУ досить високою(5000 грн), це відобра-жає необхідність балансування інтересів держави щодо проведення державних закупівель в розумні кроки та за найменшими цінами. Таким чином, пріоритет було виконано в повному обсязі.

Робота у напрямку подальшої гармонізації законодавства України до acquis ЄС щодо державних закупівель, як визначено у Директивах 2004/17 та 2004/18, а також 89/665 та 92/13 із змінами згідно з Директивою 2007/66

В стадії виконання

Протягом 2011 року відбувався ретельний процес адаптації законодавства з питань державних закупівель. В січні 2011 року парламент включив постачан-ня та транспортування електроенергії, природного газу, теплової енергії та води до переліку послуг, на які не поширюється дія закону про державні заку-півлі. Оскільки такі зміни порушували принципи конкуренції Європейська Комісія та Світовий Банк призупинили бюджетну підтримку Україні. Відповідно, було запропоновано новий законопроект, який би врегулював це протистояння. Ухвалені у липні 2011 року зміни до законопроекту були покли-кані гармонізувати положення законодавства до європейських правил. Разом з тим, фінальна версія закону, ухваленого із зауваженнями Президента, не повністю відповідає найкращому досвіду з регулювання державних закупі-вель. Зокрема залишаються виключення ряду видів закупівель з дії цього зако-ну. Крім того, залишились положення щодо можливого збільшення корупції. Йдеться про закупівлі, які здійснюються державними та комунальними компа-ніями, які не отримують державної допомоги, виключено з-під регулювання закону, а також про регулювання закупівель в одного учасника створює перед-умови для збільшення корупції. Зараз розробляються спеціальні закони про державні закупівлі, які виключені із під дії загального закону. Проекти законів поки що не оприлюднено.

Конкуренція

Державна допомога

Сторони співпрацюватимуть щодо створення ефективної системи контролю та моніто-рингу державної допомоги в Україні

В стадії виконання

На сьогодні виглядає так, що уряд зосередився на питаннях державних закупі-вель і не здійснює реальних кроків в напрямку реформування державної допо-моги. Зокрема в черговий раз було внесено зміни до Концепції реформування систе-ми державної допомоги, відповідно до яких знову було визнано необхідність розробити закон про Державну допомогу. Для цього було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники Антимонопольного комітету, Мі-ністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державної податкової служби та Секретаріату Кабінету Міністрів України. З січня по тра-вень 2011 року Антимонопольним комітетом України було організовано та проведено шість засідань робочої групи. Протягом останніх засідань за участі ключових експертів проекту ЄС було розглянуто доопрацьовані перша та друга глави модельного проекту Закону, здійснювався аналіз законодавства про державну допомогу та досліджувалися концептуальні засади країн ЄС у цій сфері. За результатами останнього засі-дання було обговорено проект Закону в цілому без прикінцевих положень та розглянуто організаційні питання. Разом з тим, текст законопроекту не оприлюднено на сайтах органів влади, що не дозволяє оцінити його відповідність стандартам ЄС.

42

Антимонопольна політика Сторони співпрацюватимуть з метою:

Посилення прозорості та пе-редбачуваності конкурентної політики в Україні, включаю-чи оприлюднення рішень Антимонопольного комітету України у короткий термін після їх ухвалення та прин-ципів, що використовуються в імплементації конкурентно-го законодавства.

В стадії виконання

Антимонопольним комітетом України 27.07.2011 р. було затверджено "Інстру-кцію про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в Антимоно-польному комітеті України", яка визначає, що рішення комітету оприлюдню-ється на офіційному сайті АМКУ невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа. Зазначена інформація додатково оприлюд-нюється шляхом публікації в журналі "Конкуренція. Вісник Антимонопольно-го комітету України", інших друкованих засобах масової інформації. Також Антимонопольним комітетом було розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (реєстраційний №3436). Проектом передбачається, що якщо протягом строку розгляду заяви органами Антимонопольного комітету України не виявлено підстав для заборони узгоджених дій, концентрації або необхідності проведен-ня складного поглибленого дослідження чи експертизи, вони приймають від-повідне рішення. Таким чином буде досягнута відповідність пункту "b" частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 року, що дозволить по-силити прозорість та передбачуваність конкурентної політики в Україні. Законопроект було подано на розгляд до Верховної Ради України, яка прийня-ла проект Закону у першому читанні 14.04.2009. Проект включено 01.02.2011 до порядку денного 3 сесії Верховної Ради VI скликання. Такий довгий період розгляду Верховною Радою законопроекту свідчить про недостатньо інтенсив-ний ритм роботи в рамках реалізації завдання відповідного пріоритету ПДА. АМКУ на виконання пріоритету затвердив "Інструкцію про порядок забезпе-чення доступу до публічної інформації в Антимонопольному комітеті Украї-ни", яка дає п’ять робочих днів з дня затвердження рішення АМКУ на його оприлюднення на офіційному сайті. Також комітет розробив проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної кон-куренції". Важливість останнього полягає в тому, що він дає можливість в деяких випад-ках передбачити дії Антимонопольного комітету, а також звільнити членів комітету від зайвої роботи. Пріоритет можна вважати виконаним лише частково, оскільки проект вищезга-даного Закону було подано на розгляд до Верховної Ради ще у 2009 році, і рі-шення по ньому досі не прийнято. Слід відзначити, що хоча запропонований законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонує доповнити Закон нормою, що передбачає прийняття органами Антимонопольного коміте-ту відповідних рішень, як це встановлено у пункті "b" частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 року, але він зберігає норму, згідно з якою у разі, якщо протягом строку розгляду заяви органи Ан-тимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу вважається прийнятим. Фу-нкцію визначати випадки, коли застосовується той або інший процедурний режим, пропонується покласти на Антимонопольний комітет України. Тобто європейські норми в випадку прийняття законопроекту будуть реалізовані не повністю.

Забезпечення конвергенції конкурентного законодавства та практики України до acquis ЄС, зокрема у сферах правил контролю за злиттям та у принципах, що використову-ються в імплементації та по-силенні конкурентного зако-нодавства

В стадії виконання

Антимонопольний комітет розробив проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо забезпе-чення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комі-тету України" (останнє оновлення на сайті АМКУ від 14.07.11 р.). Проект був оприлюднений на сайті АМКУ 17.07.11 р., про що було повідомлено як на сай-ті АМКУ, так і на сайті Кабінету Міністрів України. Проект передбачає врегу-лювання порядку реалізації органами та посадовими особами системи органів Комітету повноважень, передбачених Законом України "Про Антимонополь-ний комітет України" з метою створення належних процесуальних засад забез-печення доказів у справах про порушення законодавства про захист економіч-ної конкуренції. Аналіз проекту свідчить про його відповідність Регламенту Ради ЄС № 139/2004 від 20 січня 2004 р. щодо контролю за концентрацією суб’єктів гос-подарювання та статті 20 Регламенту Ради № 1/2003 від 16 грудня 2002 р. щодо імплементації правил конкуренції щодо обшуку приміщень фізичних осіб. Проект перебуває на стадії обговорення. Прийняття цього законопроекту спри-ятиме підвищенню прозорості у правозастосовній діяльності органів Комітету, а також підсилить процесуальні гарантії учасників провадження у справах. Також Антимонопольним комітетом було розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції"

43

(реєстраційний номер 3436). Законопроект було подано на розгляд до Верхов-ної Ради України, яка прийняла проект Закону у першому читанні 14.04.2009. Проект включено 01.02.2011 до порядку денного 3 сесії Верховної Ради VI скликання. Прийняття цього проекту, зокрема, дозволить не проводити складне поглиблене дослідження в випадках концентрації суб’єктів господарювання, що не містять загроз монополізації товарних ринків або суттєвого обмеження конкуренції на них. Таким чином буде досягнуто відповідність пункту "b" час-тини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 ро-ку. Слід зазначити, що Антимонопольний комітет пересунув дату закінчення ро-боти над обома проектами з 2010 до 2011 року, чим порушив строки виконання "Прогресивного плану адаптації законодавства України до законодавства Єв-ропейського Союзу", схваленого на засіданні Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС 9 березня 2010 р. Слід відзначити, що хоча запропонований законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонує доповнити Закон нормою, що передбачає прийняття органами Антимонопольного коміте-ту відповідних рішень, як це встановлено у пункті "b" частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії № 139/2004 від 20 січня 2004 року, але він зберігає норму, згідно з якою у разі, якщо протягом строку розгляду заяви органи Ан-тимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу вважається прийнятим. Фу-нкцію визначати випадки, коли застосовується той або інший процедурний режим, пропонується покласти на Антимонопольний комітет України. Тобто європейські норми в випадку прийняття законопроекту будуть реалізовані не повністю. Але запропоновані АМКУ зміни дозволять створити умови для зменшення невиправданого адміністративного тиску на суб’єктів господарювання. Водно-час, удосконалення правових механізмів протидії неправомірному використан-ню ринкового становища сприятиме посиленню правового захисту окремих категорій суб’єктів господарювання, зокрема, малих і середніх підприємців, що є постачальниками великих торговельних мереж.

Підготовка до імплементації положень, закріплених у Роз-ділі Конкуренція майбутньої Угоди про асоціацію (частина ЗВТ)

Оскільки пріоритет стосується положень, закріплених у Розділі Конкуренція майбутньої Угоди про асоціацію (частина ЗВТ), яка ще не була оприлюднена, то неможливо дати експертну оцінку виконання цього пріоритету.

Спрощення торгівлі та митні справи

Сторони приділятимуть особливу увагу співробітництву щодо вжиття наступних заходів:

Розвиток взаємного прозоро-го торговельного середовища. Забезпечення того, що відпо-відне законодавство та про-цедури, а також адміністрати-вна та виконавча спроможно-сті митної адміністрації, від-повідатимуть цілям ефектив-ного контролю та підтримці спрощення законної торгівлі загалом, посилюючі при цьо-му безпеку та запобігання шахрайству

В стадії виконання

Планом діяльності Держмитслужби на 2011 рік (Наказ Держмитслужби №93 від 10.02.2011) заплановано розробку 78 законодавчих та підзаконних актів, направлених на покращення процедур торгівлі та торгівельного середовища. Крім того, З метою виконання вимог законів України про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (№2735-VI) та про загальну безпечність нехарчової продукції ((№2736-VI) було заплановано план підготовки нормати-вних актів, направлених на забезпечення участі держмитслужби у створенні системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, на прийняття участі ДЕРЖМИТСЛУЖБИ у створенні націо-нальної системи ринкового нагляду, внесення змін до порядку здійснення мит-ного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної ми-тної декларації та ін.. Наказ Державної митної служби України від 18.05.2011 № 399 "Про затвер-дження Порядку застосування митного режиму транзиту та внесення змін до деяких наказів Держмитслужби" зареєстрований у Мін’юсті 09.08.2011 за № 961/19699 передбачає можливість застосування електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) та інших, визначених законодавством документів, що мо-жуть застосовуватись при транзиті вантажів як митна декларація. Тривалість митного оформлення у режимі імпорт зменшилась у понад 5 разів, у режимі експорт у - 2 рази. Почали застосовуватись електронні декларації. З метою побудови чіткого механізму протидії антикорупційним проявам та іншим зловживанням з боку посадових осіб митних органів України, удоскона-лення системи протидії проявам корупції та службовим правопорушенням у митній службі України створено Департамент боротьби з контрабандою, аналі-зу ризиків та з питань протидії корупції. Були прийняті накази Держмитслужби від 13.08.10 № 918 "Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України" та від 25.01.11 № 46 "Про за-

44

твердження Положення про порядок роботи з повідомленнями, що надходять за телефоном довіри Держмитслужби". Однак регуляторне середовище потребує подальшого удосконалення та засто-сування заходів сприяння торгівлі, оскільки у 2011 році значних кроків у цьому напрямку зроблено не було.

Співробітництво щодо пода-льшого розвитку процедур митної оцінки та практики з метою забезпечення їх біль-шої прозорості та ефективно-сті, включаючи обмін най-кращими практиками стосов-но імплементації стандартів СОТ (Угода про застосування статті VII ГАТТ 1994 року), зокрема щодо довідкової ціни при визначенні митної варто-сті

В стадії виконання

У 2010 році був прийнятий Наказ ДМСУ від 20.10.2010 р. №1263 "Про внесен-ня доповнень до Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України" За оцінками ЄБА у 2011 році у порівнянні із 2010 досягнуто значного прогресу у поширеному застосуванні сучасного першого методу визначення митної вар-тості, що дозволило значно підвищити ефективність митних процедур. Рекомендований СОТ перший метод оцінки митної вартості стає все більш поширеною практикою і наближає Україну до світових стандартів торгівлі. Однак, митна оцінка ще не відповідає нормам ЄС (наприклад у питаннях включення роялті до митної вартості товару) і процедури потребують подаль-шого удосконалення.

Розроблення та впровадження стратегічного плану, за під-тримки ЄС, у разі запиту з боку України, для Державної митної служби, включаючи структури, процедури, ресур-си, інформаційно-технологічну підтримку та імплементаційний план. В якості індикатора можуть бути використані оновлені митні програми ЄС

В стадії виконання

У грудні 2009 р. Колегією Держмитслужби України було схвалено та прийнято за основу розроблений проект Стратегії розвитку митної служби України на 2010-2015, який у лютому 2010 р було направлено на погодження до КМУ, Мінфіну, Мінекономіки та Мінюсту. На даний час проект Стратегії доопрацьо-вується Держмитслужбою з урахуванням отриманих з міністерств зауважень та врахуванням рекомендацій проекту ТАСІС "Підтримка в розробці довгостро-кової стратегії модернізації Державної Митної служби України" та місії EUBAM. Проект розробленої стратегії було презентовано у рамках другої Платформи ініціативи Східне Партнерство у Брюсселі у березні 2010 р. Представники ЄС в цілому позитивно відзначили роботу Держмитслужби з підготовки плану стра-тегічного розвитку митної служби України (стратегія, планування, модерніза-ція, підходи). Оскільки затвердження вказаної стратегії фігурувало в якості одного з пунктів Плану діяльності Державної митної служби України на I квартал 2010 року, можна констатувати, що виконання цього завдання в рамках пріоритету ПДА безпідставно затягується, що суттєво порушує терміни, зафіксовані у внутрі-шніх робочих планах Держмитслужби. 29 жовтня 2010 р. Колегія митної служби України схвалила Концепцію рефор-мування митної служби України "Обличчям до людей". Реформування, яке фактично вже розпочалось, базується на зрозумілих принципах: митні проце-дури мають реалізовуватись: законно, просто, прозоро, безпечно, чесно та швидко. У 2011 році значних кроків у даному напрямку зроблено не було і Стратегія досі не схвалена.

Оцінка можливості створення механізмів обміну інформаці-єю, у тому числі щодо товарів та транспортних засобів згід-но з відповідними стандарта-ми та правилами захисту ін-формації

Виконано

З 2008 року діє розпорядження КМУ (від 30 жовтня 2008 року № 1373-р) " Про затвердження плану заходів з налагодження обміну інформацією з митними органами іноземних держав - членів ЄС про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України" Важливим для реалізації даного пріоритету є прийняття Наказу Державної митної служби "Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану ін-формаційну систему Держмитслужби України" N 1341 від 04.11.2010. Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби забезпечує інформа-ційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукуп-ність кількох взаємопов'язаних інформаційних систем, зокрема, автоматизова-ної інформаційної системи "Центр", автоматизованої системи митного оформ-лення, інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронна пошта" та ін-ших систем, програмно-інформаційних комплексів. Дана система забезпечує як ефективний захист інформації, так і обмін нею. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. N 2-р затвер-джений план заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кор-донами. Крім того з 2010 року існує українсько-литовського пілотний проект "Взаємо-дія ЄАІС ДМСУ та NCTS ЄС в режимі транзиту" та впроваджуються проекти обміну попередньою інформацією між Україною та Молдовою. Запровадження пілотного проекту ЄС SPEED PLATFORM з Україною повинне здійснюватися з врахуванням результатів пілотного проекту з адаптації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та системи NCTS, тобто створення інтегрованої інформаційної системи транскордонних переве-зень в рамках проекту ІСІТАР. Однак, приєднання до даного пілотного проек-

45

ту, що вже реалізовується з РФ можливе лише після оцінки результатів його імплементації та потребує згоди з боку ЄС. На сьогоднішній день в Україні створені передумови для успішного запрова-дження проекту SPEED PLATFORM.

Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання

Інтеграція енергетичних ринків:

Після приєднання України 1 лютого 2011 року до Догово-ру про Енергетичне Співто-вариство здійснити всі необ-хідні кроки для виконання та ефективного впровадження зобов’язань України у рамках Енергетичного Співтоварист-ва за сприяння ЄС;

В стадії виконання

15 грудня 2010 р. Верховна Рада України ратифікувала протокол про приєд-нання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства. 31 січня 2010 р. Президент України Віктор Янукович підписав закон України "Про ратифікацію протоколу про приєднання України до договору про засну-вання Енергетичного співтовариства". Відповідно до формальної процедури приєднання, Україна набула членства у цій організації 1 лютого 2011 р. 3 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив "План заходів щодо виконання зобов’язань в рамках договору про заснування Енергетичного Спів-товариства". У цьому плані визначено 15 заходів, спрямованих на імплемента-цію директив ЄС, приведення до відповідності нормативно-правової бази то-що. Термін реалізації цих заходів встановлено від 6 місяців до 6 років. До 31 серпня 2011 року планувалося підготувати план заходів з імплементації Директиви 2001/77/ЕС (994503) щодо впровадження на внутрішньому ринку електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та підготувати план заходів з імплементації Директиви 2003/30/ЕС щодо впровадження вико-ристання біопалива чи інших видів палива з відновлюваних джерел енергії для транспорту. На момент написання цього звіту жодного плану заходів не було підготовлено. В цілому ж приєднання України до Енергетичного співтовариства вимагає від українського уряду комплексного реформування енергетичного сектору, що відкриває можливості для створення в Україні сучасної моделі енергетичного ринку, модернізації існуючих газотранспортних та електричних мереж, а також для більш ефективного використання наявного експортного та транзитного потенціалу України. Крім того, входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросою-зу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними як і в минулому, або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшіс-тю тих переваг, які їй надає приєднання до Енергетичного співтовариства.

Зміцнювати спроможність та незалежність Національної комісії регулювання електро-енергетики України (НКРЕ), включаючи створення зако-нодавчих рамок, необхідних для цієї мети;

В стадії виконання

З 2008 р. на розгляді ВР перебувала низка законопроектів про державне регу-лювання в енергетичній галузі та про Національну комісію регулювання елект-роенергетики України. Законопроекти спрямовані на посилення незалежності національного регуляторного органу. Зокрема, у Верховній Раді знаходились підготовлені народними депутатами законопроекти "Про Національну комісію регулювання енергетики України" та "Про державне регулювання в енергетиці України" (реєстраційні №1372 та №0889). Перший законопроект було знято з розгляду 23.12.10 р., а другий - включено до порядку денного 1 сесії Верховної Ради VI скликання. НКРЕ продовжує роботу над супроводженням у Верховній Раді України проекту №0889. Так, Комісія готувала експертні висновки, які надсилалися до КМУ. Цей законопроект фігурує у визначеному Адміністрацією Президента переліку пріоритетних законів, необхідних для реалізації програми економічних ре-форм. Проте, конкретні терміни його прийняття залишаються невизначеними. 14 вересня 2011 року відбулася конференція, присвячена офіційному завер-шенню Проекту Twinning "Посилення регуляторної та юридичної спроможнос-ті НКРЕ щодо регулювання газового сектору", який здійснювався НКРЕ у співпраці з органами регулювання енергетики Італії, Греції, Угорщини та Ру-мунії. В результаті роботи над Проектом НКРЕ підготувала проект Річного Звіту з моніторингу відповідно до положень статті 25 Директиви 2003/55/EC з урахуванням найкращого передового досвіду регулюючих органів ЄС. На мо-мент написання цього звіту проект Річного Звіту з моніторингу оприлюднено не було. Існуючий статус Національної комісії регулювання електроенергетики України зумовлює виникнення конфлікту інтересів в її діяльності і, як наслідок, при-зводить до перекосів при балансуванні інтересів держави, виробників товарів та послуг і споживачів, що не є на користь суспільству. Як центральний орган виконавчої влади НКРЕ не може балансувати інтереси, оскільки сам представ-ляє державну владу і знаходиться в системі центральних органів влади. У зв’язку з цим, Законом "Про державне регулювання в енергетиці України" ма-ють бути визначені статус, основні принципи діяльності, завдання, повнова-

46

ження, структуру та організацію НКРЕ, в т.ч. порядок призначення і звільнення членів Комісії, їх права і обов’язки, гарантії забезпечення незалежності у дія-льності Національної комісії регулювання енергетики України. Наразі НКРЕ продовжує бути повністю залежною від уряду у прийнятті рішень щодо регулювання тарифів на енергетичних ринках. Тому всі кроки НКРЕ що-до створення нової системи регулювання цін на основних енергетичних ринках за допомогою незалежного регулятора відбуваються в рамках відповідних дій уряду, зокрема щодо просування проекту Закону України "Про державне регу-лювання в енергетиці України" (реєстраційний №0889).

Продовжувати реформу та-рифів на електроенергію і ціноутворення на газ та захо-дів щодо забезпечення повної сплати за постачання елект-роенергії і газу;

В стадії виконання

Проект Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", який має забезпечити перехід від існуючої моделі ринку "пулу" до моделі ринку двосторонніх контрактів з балансуючим механізмом, був вклю-чений до Плану діяльності Національної комісії регулювання електроенергети-ки України з підготовки проектів регуляторних актів на ІІ квартал 2011 року. Також на ІІ квартал 2011 року заплановано обговорення проекту у формі елек-тронних консультацій. 17.05.11 наказом №130 міністра енергетики та вугільної промисловості Ю.Бойко створено робочу групу з доопрацювання законопроек-ту. НКРЕ здійснює роботу над супроводженням у Верховній Раді України проекту Закону України "Про державне регулювання в енергетиці України" (реєстра-ційний №0889). Крім того, зазначений законопроект фігурує у визначеному Адміністрацією Президента переліку пріоритетних законів, необхідних для реалізації програми економічних реформ. Цей проект було включено до поряд-ку денного 1 сесії Верховної Ради VI скликання. В цілому, реформування політики тарифікації електроенергії і ціноутворення на газ йде двома шляхами: зміцнення незалежності регулюючого органу (НКРЕ), який відповідає за встановлення тарифів, та формування в Україні повноцінних та конкурентних ринків електроенергії та природного газу. Пози-тивні кроки в першому напрямку відбулися з прийняттям 08.07.2010 р. Верхо-вною Радою закону "Про засади функціонування ринку природного газу", в якому вперше був закріплений принцип незалежності комісії у сфері регулю-вання газових тарифів. Другий напрямок залежить від законів України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про державне регулювання в енергетиці України", які зараз знаходяться на стадії розробки та обговорення. Загалом можна дати позитивну оцінку зусиллям НКРЕ, спрямованим на рефо-рмування тарифів на електроенергію і ціноутворення на газ та заходів щодо забезпечення повної сплати за постачання електроенергії і газу.

Продовження співробітницт-ва щодо повної імплементації Спільної заяви за результата-ми Міжнародної інвестицій-ної конференції з модернізації газотранзитної системи Укра-їни від 23 березня 2009 року

В стадії виконання

В рамках виконання домовленостей Спільної заяви за результатами конферен-ції урядом було затверджено відповідний план заходів та створено Міжвідомчу координаційну групу. Завершено роботи по розробці ТЕО першочергових про-ектів модернізації газотранспортної системи України на основі Мастер-плану. Триває робота з МФО та ЄК щодо підготовки до реалізації проектів модерніза-ції газотранспортних коридорів та підземних сховищ газу України. 18 лютого 2011р. розпочав свою роботу проект технічної допомоги "Підготовчі дослі-дження модернізації української газотранспортної системи і сховищ". Проект, фінансований ЄС в рамках Інвестиційного інструменту програми сусідства, має на меті надання допомоги трьом МФО в проведенні експертної оцінки, забезпечуючи в такий спосіб підготовку засад для майбутніх інвестицій в укра-їнську газотранспортну систему. Керівництво проектом від трьох міжнародних фінансових установ і ЄС буде здійснювати ЄБРР. ЄС профінансує в рамках Інвестиційного інструменту програми сусідства дослідження екологічного і соціального впливу модернізації української ГТС і підземних сховищ газу, на загальну суму до EUR 2.65 м. У рамках Інвестиційного інструменту сусідства (NIF) ЄС зараз фінансує техні-чні, екологічні та соціальні дослідження, які також включають у себе оцінку першої фази оновлення газопроводу Уренгой-Ужгород. ЄС також надав Украї-ні технічну допомогу на потребу забезпечення корпоратизації та фінансової прозорості НАК, які дозволять міжнародним фінансовим інституціям, не піз-ніше кінця цього року, позитивно розглянути питання про надання перших кредитів для модернізації української ГТС. 19 липня 2011 року НАК "Нафтогаз України" приступив до реконструкції укра-їнської частини магістрального газопроводу "Уренгой - Помари - Ужгород". Проект модернізації газопроводу розрахований на 9 років і розбитий на 4 ета-пи. Строк першого етапу - 3 роки, обсяг інвестицій першої черги становить USD 538.87 м, у тому числі USD 230.87 м - власні кошти, а USD 308 м - креди-тні кошти. Уряд розраховує, що модернізація газопроводу підвищить надій-ність транспортування природного газу, підвищить коефіцієнт корисної дії

47

газоперекачувальних агрегатів з 25% до 36% і зменшить видатки паливного газу приблизно на 600 м куб. м на рік. Директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові Мартін Райзер 15 вересня 2011 року презентував нову Стратегію партнерства Світового банку з Україною на 2012-2015 роки, яка, зокрема, включає другу фазу проекту з моде-рнізації української газотранспортної системи (спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку і Європейським інвестиційним банком). Забезпечення надійності газотранспортної системи України також стало одним з нових пріоритетів енергетичної політики ЄС, які надійшли у вересні на роз-гляд Європарламенту. У документі йдеться про те, яким чином ЄС має надалі вести переговори щодо енергоносіїв із країнами - не членами Євросоюзу. 29 вересня 2011 року у Києві відбудеться конференція, присвячена питанням модернізації української газотранспортної системи, на яку запрошені міністри енергетики країн Євросоюзу. В конференції також візьме участь Комісар з пи-тань енергетики Європейської Комісії Гюнтер Оттінгер. Підсумовуючи, слід відзначити підвищення активності уряду України в питан-ні модернізації газотранспортної системи та пошуку джерел фінансування. Очевидно, що повна реалізація домовленостей Брюссельської декларації за участі європейських, а також російських партнерів, є найбільш оптимальним способом модернізації української ГТС, оскільки дозволяє зберегти баланс інтересів всіх учасників газових відносин та наблизити Україну до сучасних стандартів у сфері технічного управління об‘єктами ГТС та функціонування газового ринку. Це у свою чергу сприятиме інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

Прискорити роботу у напря-мку інтеграції об’єднаної енергетичної системи Украї-ни до центральної європейсь-кої електричної мережі відпо-відно до вимог UCTE (Союзу з питань координації передачі електроенергії)

В стадії виконання

Мінпаливенерго продовжує роботу над проектом приєднання ОЕС України до ENTSO-E (колишня UCTE), головна мета якого полягає в інтеграції електро-енергетичних ринків обох сторін. У рамках виконання Проекту приєднання України та Молдови до електричної системи ENTSO-E продовжується робота щодо розробки проекту Контракту з ENTSO-E, який має на меті розроблення Каталогу заходів, необхідних для ін-теграції ОЕС України до енергетичного об'єднання енергосистем європейських держав. Згідно звіту Мінпаливенерго "Про стан виконання Плану заходів виконання РНП у IV кварталі 2010 року", Проект Контракту, доопрацьований українсь-кою стороною, було направлено ENTSO-E на початку 2010 року. Рішенням Консорціуму системних операторів (Consortium TSOs) від 27.07.2010 підготов-ку проекту Контракту на фінансування Дослідження щодо виконання проекту з приєднання ОЕС України до ENTSO-E призупинено. Це пов’язано з тим, що попередньо планувалося здійснити фінансування Контракту з Державного бю-джету України, а зміна джерела фінансування, яке на сьогодні залишається невизначеним, вимагає підготовки нового проекту Контракту. Через брак бю-джетних коштів Мінпаливенерго працює над залученням коштів спільної опе-раційної програми природного співробітництва "Румунія - Україна - Республі-ка Молдова 2007-2013 роки". Орієнтовна сума Контракту становить більше EUR 4.4 м. Кабінет Міністрів України повідомляє, що заходи з інтеграції ОЕС України до мереж ENTSO-E виконуються згідно з Програмою першочергових організацій-но-технічних заходів для підготовки ОЕС України до роботи з об’єднанням енергосистем європейських держав, затвердженою наказом Мінпаливенерго України № 532 від 15 жовтня 2009 року. У 2009 році започатковано роботу з розробки проекту Державної цільової про-грами інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України до енергетичного об’єднання європейських держав. На сьогодні Мінпаливенерго, спільно із заінтересованими міністерствами і відомствами, опрацьовується проект Концепції Державної цільової програми інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України до енергетичного об’єднання європейських держав та відповідний проект розпорядження Кабі-нету Міністрів України про її схвалення. Цю програму було оприлюднено Мі-нпаливенерго 30.12.10 р. Програмою передбачається забезпечення оптимальної взаємодії органів держа-вної влади, суб’єктів господарювання електроенергетики, раціонального вико-ристання фінансових, часових і людських ресурсів, належного контролю за виконанням заходів. Міністерство вважає, що прийняття і реалізація Програми сприятиме створенню необхідних передумов для збільшення обсягів та вартос-ті експортних поставок електричної енергії до країн ЄС, зменшенню ризиків, пов’язаних з експортом електричної енергії з України, забезпеченню надійності та якості енергопостачання, економічному розвитку як електроенергетичної галузі, так і економіки держави у цілому. Заходи програми передбачається фі-нансувати з держбюджету (11%), власних коштів суб’єктів електроенергетики

48

та в рамках програми Східного партнерства "Україна - Молдова - Румунія". Загалом роботу органів влади над імплементацією політики можна вважати задовільною. Мінпаливенерго розробило відповідні програми, налагодило сто-сунки з ENTSO-E, але подальша реалізація пріоритету застопорилася через брак коштів і пошуки нового джерела фінансування. І хоча уряд відзначає не-обхідність створення умов для збільшення експорту електроенергії, далі фор-мування рішень справа не просувається.

Енергетична безпека:

Продовжувати розроблення та використання стратегічних запасів нафти

В стадії виконання

8 грудня 2009 року Кабінет Міністрів України схвалив "Концепцію створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року". Метою Концепції є підвищення рівня енергетичної безпеки держави шляхом створення мінімальних запасів, що з урахуванням обсягу власного видобутку нафти гарантує наявність 90-денного обсягу внутрішнього споживання нафти і нафтопродуктів. Відповідно до Закону України "Про Державну програму економічного і соціа-льного розвитку України на 2010 рік", в Мінпаливенерго опрацьовується про-ект Закону України "Про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів", який піс-ля доопрацювання буде розісланий на погодження зацікавленим міністерствам та відомствам. Окрім цього, потрібно проведення додаткових робіт з метою забезпечення відповідності стандартів якості нафтопродуктів в Україні до ви-мог стандартів ЄС та міжнародних стандартів. Створення системи необхідних мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і страхового запасу природного газу увійшло до "Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік", прийнятої 21 берез-ня 2011 р. Також Мінпаливенерго проводиться робота щодо пошуку джерел фінансуван-ня для створення та функціонування мінімальних запасів нафти та нафтопро-дуктів. 6 вересня 2010 року відповідні листи було направлено Міністерству фінансів України, Міністерству економіки України та Державній податковій адміністрації України. Важливим кроком на шляху до досягнення енергетичної незалежності України є затвердження Верховною Радою України 21.04.2011 р. "Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року". Цією програмою протягом 2011-2020 років передбачається приростити 32.5 м т нафти і конденсату, а протягом 2021-2030 років - 40 м т нафти і кон-денсату. Також програмою на перші п`ять років її дії передбачено виділення коштів на технічне переоснащення галузі. Це дозволить суттєво покращити технічне забезпечення підприємств та збільшити продуктивність праці на гео-логорозвідувальних роботах. В цілому слід відзначити деякий прогрес в виконанні Пріоритету, хоча темпи розробки проекту Закону України "Про мінімальні запаси нафти і нафтопроду-ктів" залишаються повільними. Виконання Пріоритету досі знаходиться на початковій стадії формування рішень, хоча відповідна Концепція була створе-на ще у 2009 році. Проект Закону України "Про мінімальні запаси нафти і наф-топродуктів" був розроблений ще у 2010 році і досі проходить процедуру узго-джень і доопрацювань. У 2011 році було прийнято чергову програму розвитку на 2012 рік, але зважаючи на попередній досвід імплементації політики у цій сфері, вірогідність її реалізації стосовно створення системи необхідних мініма-льних запасів нафти залишається низькою.

Енергоефективність, відновлювальна енергія та природоохоронні аспекти:

Обмін досвідом та найкра-щими практиками з метою підготовки, прийняття та імп-лементації підгалузевих до-кументів з питань енергетич-ної політики стосовно енер-гоефективності та відновлю-вальної енергії задля вико-нання Директив ЄС, що вима-гається Договором про Енер-гетичне Співтовариство;

В стадії виконання

28 березня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №346 було лік-відовано Державну інспекцію з енергозбереження. Натомість 13 квітня 2011 року Указом Президента України було створено Державне агентство з енерго-ефективності та енергозбереження України. Через процес реорганізації, який проходить агентство, темпи реалізації пріоритету вповільнились. Заходи з енергозбереження планується фінансувати за рахунок бюджетних коштів через механізм здешевлення кредитів (Постанова КМУ №439 від 13.04.11р.) та коштів Державної цільової економічної програми ефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки (Постанова КМУ №689 від 29.06.11р.). У рамках приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтоварис-тва представники Агентства беруть участь у роботі Робочої групи з енергоефе-ктивності Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Робочої групи з від-новлюваної енергетики Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Агентст-вом підготовлено проект Плану впровадження директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС (неопублікований).

49

6 липня 2011 року відбулось Підписання Договору про співпрацю між Держав-ним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міжна-родною фінансовою корпорацією (МФК). Метою співпраці є підвищення обі-знаності підприємств України у найкращих практиках ефективного викорис-тання ресурсів на прикладі агропромислового комплексу, підвищення значи-мості та впізнаваності Агентства серед підприємств і інших зацікавлених осіб як органа, що реалізує прозору політику ефективного використання енергетич-них ресурсів. Відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2001/77/ЄС від 27 вересня 2001 р. про сприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергії на внутрішньому ринку електроенергії щодо визначення прав споживача вільно обирати джерело виробництва енергії, на постачання якої він укладає договір, надавати споживачеві гарантії походження спожитої електро-енергії, Верховна Рада України 03.06.11 р. внесла зміни до Закону України "Про енергетику" щодо гарантування зобов'язань держави щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії, що покладає на НКРЕ повнова-ження щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних дже-рел енергії. 17.05.11 р. Верховна Рада прийняла у першому читанні Проект Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив. Цей законопроект визнає правові основи регулювання обігу біологічного палива, що базується на використанні джерел відновлюваної сировини і біохімічних методів його пере-робки. Прийняття цього закону дозволить Україні виконати Директиву Євро-пейського Парламенту та Ради 2003/30/ЄС від 8 травня 2003 р. про сприяння використанню біопалива або іншого відновлюваного палива для транспорту. На виконання Директиви Ради ЄС від 22 вересня 1992 р. N 92/75/ЄЕС щодо енергетичного маркування побутових приладів КМУ 16.02.11 р. прийняв "Тех-нічний регламент енергетичного маркування побутових холодильників, моро-зильників та їх комбінацій" та "Технічний регламент енергетичного маркуван-ня побутових пральних машин". На виконання Директиви Європейського Парламенту та Ради 2002/91/ЄС від 16 грудня 2002 р. щодо забезпечення будинків енергією Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва 31.08.2011 погодив доопрацьований проект Закону України "Про енергетичну ефективність жит-лових та громадських будівель". Слід відзначити, що у Верховну Раду України у 2009 році вже подавався відповідний проект (реєстр. №4457), але 11.03.10 р. його було відкликано. Прийняття Закону України "Про енергетичну ефектив-ність будівель" стане важливим кроком на шляху формування ефективної за-конодавчої бази, сприятиме покращенню рівня життя населення внаслідок ско-рочення витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів, раціональному ви-користанню коштів державного та місцевих бюджетів. Підсумовуючи, слід відзначити деякий прогрес галузевих установ у підготовці та прийнятті підгалузевих документів з питань енергетичної політики стосовно енергоефективності та відновлювальної енергії задля виконання Директив ЄС. Наскільки успішно задекларовані наміри і норми будуть втілюватися в життя, покаже час. Також слід зазначити недостатню відкритість Державного агентст-ва з енергоефективності та енергозбереження. Так, не був опублікований про-ект Плану впровадження директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС, що заважає дати оцінку його відповідності директивам ЄС.

Просуватися в оцінюванні технічних та фінансових мо-жливостей імплементації та поширення технологій зби-рання метану та очищення вугілля.

В стадії виконання

Державна цільова економічна програма ефективності і розвитку сфери вироб-ництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки в редакції постанови КМ №447 від 27.04.11 р. перед-бачає одним із шляхів наближення енергоємності валового внутрішнього про-дукту України до рівня розвинутих країн та стандартів Європейського Союзу видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ і сланцевого газу як альтернативних видів палива в Донецькій, Луганській, Дніпропетровсь-кій, Запорізькій, Волинській, Закарпатській та Львівській областях. Існує також проект Державної цільової економічної програми "Українське ву-гілля " на 2010-2015 роки, розроблений Міністерством вугільної промисловос-ті, але не затверджений Кабінетом Міністрів. Цією програмою передбачалося створення ефективної системи видобутку, утилізації та використання шахтного метану. Проект програми не оприлюднено. В кінці листопада 2010 року Державне підприємство "Центр альтернативних видів палива" за дорученням Міністерства вугільної промисловості України завершило розробку галузевої програми дегазації вугільних пластів, видобутку та утилізації газу метану на 2010-2014 роки. Програма передбачає створення нормативно-правової та технічної бази, виконання науково-дослідних робіт, переоснащення, впровадження реконструкції та модернізації, реалізацію прое-ктів за схемою цільових екологічних (зелених) інвестицій, порядок організації

50

комплексної дегазації та утилізації метану на підприємствах вугільної промис-ловості України. На даний час проект програми проходить процедуру узго-дження. Проект програми не оприлюднено. 21.12.10 р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та російський "Газпром" підписали меморандум про створення спільного підприємства з ви-добутку метану з вугільних пластів на території України, але на початку літа 2011 року "Нафтогаз" відмовився від участі у проекті. В цілому робота по виконанню цього пріоритету просувається дуже повільно через брак коштів та відсутність державної програми розвитку видобутку та утилізації газу метану. Слід також зазначити недостатню відкритість Міністер-ства вугільної промисловості. Так, не було оприлюднено проект Державної цільової економічної програми "Українське вугілля " на 2010-2015 роки та про-ект галузевої програми дегазації вугільних пластів, видобутку та утилізації газу метану на 2010-2014 роки. Успішному виконанню Пріоритету заважає також непослідовна політика "Нафтобазу України".

Інші сфери співробітництва

Державний внутрішній контроль та зовнішній аудит і контроль

Сторони співпрацюватимуть з метою забезпечення розвитку державного внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту шляхом:

Забезпечення подальшого покращення системи внутрі-шнього контролю в органах державної влади шляхом гар-монізації з загальновизнани-ми міжнародними стандарта-ми і методологіями та най-кращою практикою ЄС.

В стадії виконання

Відповідно до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового кон-тролю, Плану заходів з її реалізації на період до 2017 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №1347-р із змінами) та Плану-графіку реформ за напрямом "Стабілізація державних фінансів" Програми еко-номічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспро-можна економіка, ефективна влада" завершення виконання заходів з розробки нормативно-правових актів щодо функціонування внутрішнього контролю в органах державної влади передбачено у 2011 році. Розробка більшості з передбачених Планами нормативно-правових актів роз-почалася у 2008-2010 роках. Зокрема, мова йде про доопрацювання проекту закону "Про державний внутрішній фінансовий контроль", проект "Стратегії підготовки кадрів для запровадження системи внутрішнього контролю та ство-рення служб внутрішнього аудиту в органах державного і комунального секто-ру України", Проект змін до Закону "Про державну контрольно-ревізійну слу-жбу в Україні"(№ 6364) тощо. Проте, інформація щодо подальшої роботи над цими документами протягом січня-вересня 2011 році відсутня. Єдиний документ, який був ухвалений у по-точному році, є постанова КМУ від 7 вересня 2011 р. N 968 ("Питання Держав-ної фінансової інспекції"), яка уточнювала деякі аспекти діяльності Державної фінансової інспекції й лише частково стосувався зазначеного пріоритету. Водночас, протягом аналізованого періоду а в ЗМІ регулярно з‘являлась інфо-рмація щодо проведення круглих столів, конференцій, навчання працівників органів виконавчої влади з внутрішнього контролю та аудиту, реалізації пілот-них проектів із запровадження нової моделі внутрішнього контролю та аудиту в органах виконавчої влади, в тому числі на регіональному рівні. Зокрема, в рамках міжнародного співробітництва з Міністерством фінансів Королівства Нідерландів було завершено три пілотних проекти із побудови системи внут-рішнього контролю у процесі реалізації результатів ревізій, які проводять ор-гани ДКРС (у Дніпропетровській, Львівській та Черкаській областях). Також, за даними Управління гармонізації ДВФК, за участю експертів SIGMA наразі активно розробляються стандарти з внутрішнього контролю та інші но-рмативно-правові акти, необхідні для створення служб внутрішнього аудиту (яке заплановано на 2012 рік). Але про результативність цієї роботи інформації немає. Крім того, у 2011 році Світовий банк також продовжив роботу щодо надання підтримки ГоловКРУ з реалізації одного з компонентів програми "Модерніза-ція державних фінансів", яким передбачено вдосконалення державного внут-рішнього фінансового контролю. На даний момент розробка Методології нако-пичення, зведення та використання інформації для оцінки ризиків і планування контрольно-ревізійної роботи завершено, підготовлено також алгоритм її впро-вадження. Для її поширення серед представників регіональних КРУ планува-лося провести навчання за темою "Планування контрольних заходів на основі функціонування системи управління ризиками". Проте інформація про практи-чне використання цієї методології наразі відсутня. Незважаючи на доволі активну діяльність ГоловКРУ у напрямі здійснення вка-заного пріоритету протягом аналізованого періоду, її ефективність залишається низькою. В Україні і надалі не створено належних умов для здійснення ефек-тивного внутрішнього контролю. В результаті випадки зловживань або неефек-

51

тивного використання державних ресурсів продовжують зростати. Лише за два перші місяці поточного року за результатами проведених контрольних заходів на 1,9 тис. підприємствах та установах виявлено фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на загальну суму май-же 1,3 млрд гривень (відповідно до останнього звіту ГоловКРУ від 31 травня 2011 року). Фактично в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади функ-ціонують контрольно-ревізійні підрозділи, але їх діяльність на даний момент не може ототожнюватися з проведенням внутрішнього аудиту згідно з норма-ми і правилами ЄС. Крім того, у розроблених нормативно-правових актах бра-кує пропозицій щодо проведення системного аудиту та аудиту інформаційних технологій, що відповідає найкращій практиці ЄС. Також прогалинами в зако-нодавстві залишаються питання належного відшкодування втрачених держав-них фінансів та належної відповідальності посадових осіб за порушення фінан-сової дисципліни, строків зберігання або знищення фінансових документів, протидію контрольним діям тощо.

Забезпечення імплементації вищою аудиторською устано-вою (Рахункова Палата) між-народно-визнаних стандартів зовнішнього аудиту (Міжна-родна організація вищих ау-диторських установ);

В стадії виконання

Рахункова палата України є членом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) з 1998 року, а у 1999 році її прийнято до Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI). У рамках діяльності міжнародних організацій EUROSAI та INTOSAI Рахункова палата бере участь у роботі комітетів і підкомітетів INTOSAI з інституціональ-ного розвитку, аудиту відповідності, стандартів внутрішнього контролю, фі-нансового аудиту, аудиту державного боргу, ключових національних показни-ків. Крім того, в основу Закону України "Про Рахункову палату" (від 11.07.1996 № 315/96-ВР) були покладені міжнародні принципи здійснення контролю. Част-ково функції щодо імплементації міжнародно-визнаних стандартів зовнішньо-го аудиту здійснюються її структурним підрозділом - Управлінням стандартів, аналітики та розвитку. Важливим кроком, спрямованим на вдосконалення зовнішнього фінансового контролю України відповідно до міжнародних стандартів і виконання Плану дій Україна - ЄС є започаткування в Рахунковій палаті проекту Європейського Союзу TWINNING. У 2008 році в Рахунковій палаті було створено спеціальну Робочу групу з підготовки і реалізації проекту TWINNING та розпочалась під-готовка розширеного технічного завдання. Проект передбачав розроблення Рахунковою палатою документа, в якому будуть визначені цілі та необхідні завдання інституційного розвитку й очікувані в ході реалізації проекту резуль-тати. Проте, на даний момент процес впровадження проекту загальмувався на стадії визначення експертів. Офіційна інформація щодо подальших кроків від-сутня. Аналіз законодавчо-нормативних актів і практики діяльності Рахункової пала-ти свідчить про превалювання принципу законності використання державних ресурсів і недооцінку принципів ефективності, результативності й економії, на яких має базуватись незалежний аудит. Міжнародний досвід організації неза-лежного зовнішнього контролю доводить необхідність гармонійного поєднан-ня фінансового аудиту з дослідженням ефективності й результативності урядо-вих заходів і програм з точки зору їх економічності й відповідності цілям роз-витку. Ґрунтовні методичні розробки в цій сфері на даний момент відсутні. Також слід зазначити, що Повноваження Рахункової палати продовжують бути зосереджені, в основному на витрачанні коштів Державного бюджету України. Це суперечить Статті 18 Лімської декларації. При цьому близько 12 000 місце-вих бюджетів залишилися поза межами зовнішнього незалежного контролю. Крім того, на сьогодні розробка законодавчого і методичного забезпечення функціонування систем внутрішнього і зовнішнього аудиту відбувається без належного узгодження дій відповідних органів контролю (зокрема, Рахункової Палати та Головного контрольно-ревізійного управління), що значно стримує темпи потрібних трансформацій. Незважаючи на щорічні публічні звіти про діяльність Рахункової Палати, що відповідає вимогам INTOSAI, оперативне реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення і факти неефективного використання державних ресурсів з боку громадськості та правоохоронних органів залишається слабким. Це вказує на низьку якість зовнішнього аудиту й недостатню довіру до Рахункової Пала-ти з боку Верховної Ради, громадськості та інших зацікавлених сторін. Відповідно до дослідження "Національна система непідкупності. Україна 2011", проведений за сприяння "Трансперенсі Інтернешнл", діяльність Рахун-кової палати України за шкалою Міжнародного секретаріату прозорості оціне-но у 65.97 із можливих 100 балів.

Розробки та виконання все- В стадії Протягом січня-вересня 2011 року Державна податкова служба продовжила

52

охоплюючого стратегічного плану для Державної подат-кової адміністрації, включа-ючи структури, процедури, ресурси та інформаційну під-тримку.

виконання

свою діяльність у напрямку реалізації Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затверджений наказом ДПА України від 07.04.2003 № 160 (із змінами і доповненнями). Джерелом фінансування реалізації заходів плану була визначена позика МБРР відповідно до Угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 4 вересня 2003 року №4698-UA щодо фінансування проекту "Модернізація державної податкової служби України", а також загальний фонд бюджетної програми 6141600 "Модернізація податкової служби". За нашою оцінкою, виконання визначених у Стратегічному плані заходів про-тягом аналізованого періоду було неповним. Крім того, не зовсім об‘єктивними видаються зазначені у плані індикатори успішності реалізації плану. Аналіз документу засвідчує відсутність у ньому цілей щодо підвищення відповідаль-ності з боку органів ДПС перед платниками податків в рамках виконання пода-ткового законодавства. Програма модернізації ДПА на сьогодні впроваджується вже восьмий рік. Сту-рбованість викликає значне відставання від встановлених термінів реалізації програми, яке наразі становить чотири роки. ДПА як відповідальний викона-вець Проекту не забезпечила його впровадження у встановлений угодою тер-мін, а також повного, своєчасного і ефективного використання позикових кош-тів, залучених державою у МБРР. Зокрема, за даними Рахункової палати було витрачено менше половини коштів позики, 40% з яких було використано на придбання нових комп'ютерів та автомобілів для органів ДПС. До кінцевого терміну завершення першого етапу програми модернізації (29 червня 2012 року) залишається лише 9 місяців. Станом на 27 травня 2011 року було розпочато розробку Системи управління обігом документів (УОД) та процес закупівлі апаратного забезпечення, відібрано чотири обласні податкові адміністрації для проведення дослідної експлуатації нових процедур та інфор-маційного забезпечення для них, відбувається фактична розробка системи по-даткового блоку відповідно до проекту. Проте, з огляду на негативний досвід впровадження програми у попередні роки зростає ймовірність невиконання поставлених завдань до нової дати. Також, наслідком виконання Стратегічного плану у поточному році стало по-ступове впровадження Указу Президента України від 09.12.10 №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Зокрема, було розпочато реорганізацію Державної податкової адміністрації України у Держа-вну податкову службу України зі скороченням персоналу на 20 %. Це наразі не привело до трансформації моделі нинішньої податкової служби в податкову службу нового зразка, яка передбачає кардинальну зміну філософії служби з фіскальної на стимулюючу до добровільної сплати податків. Натомість з набуттям чинності Податкового кодексу з 1 січня 2011 року, не-зважаючи на зміни до нього на протязі поточного року, податкове адміністру-вання посилилось. Відповідно до незалежного опитування платників податків, проведеного у травні 2011 року GFK Ukraine, щодо якісних та кількісних зру-шень у суспільстві, викликаних впровадженням Проекту модернізації ДПС України, більше 80% опитаних представників підприємств пов’язують збіль-шення обтяжливості витрат із змінами в податковому законодавстві. Збільшен-ня вимог податкових органів є наступною за важливістю причиною збільшення обтяжливості витрат, особливо для середніх (44%) та великих підприємств (56%). Моніторинг діяльності ДПА протягом січня-вересня 2011 року засвідчив, що темпи виконання завдань в рамках відповідного пріоритету ДПА залишаються об‘єктивно недостатніми для досягнення сформульованої в ньому мети в най-ближчій перспективі. Виконання завдань першого етапу за такий короткий період часу буде значним викликом для ДПА України та Департаменту модернізації ДПС і потребувати-ме цілковитої уваги та зосередження на ключових завданнях, а також безумов-ної підтримки та активного проводу з боку вищого керівництва.

Оподаткування

Покращення міжнародного податкового співробітництва з метою посилення ефектив-ного управління у податковій сфері, як зазначено в Угоді про асоціацію. Стосовно чес-ної податкової конкуренції, беручи до уваги принципи Кодексу поведінки ЄС щодо оподаткування бізнесу;

Оскільки пріоритет стосується положень, закріплених у тексті майбутньої Уго-ди про асоціацію (частина ЗВТ), яка ще не була оприлюднена, то неможливо дати експертну оцінку виконання цього пріоритету.

53

Покращення спроможності податкового адміністрування, зокрема шляхом просування у напрямку більш цільової сис-теми податкового контролю та аудиту, заснованої на оцін-ці ризику

В стадії виконання

Починаючи з березня 2008 року планування виїзних перевірок суб’єктів госпо-дарювання здійснювалось за критеріями податкових ризиків, на основі яких була розроблена автоматизована ризикоорієнтована система відбору платників до податкового аудиту. Відповідно до п. 77.2 Податкового кодексу України, ухваленому у минулому році, перелік платників податків, що підлягають пла-новій перевірці, повинен визначатися в плані-графіку проведення планових документальних перевірок. У такий план-графік включаються платники подат-ків, які мають ризик щодо несплати податків і зборів, невиконання іншого за-конодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС. Періодичність про-ведення документальних планових перевірок прямо залежить від ступеня ризи-ку в діяльності платників податків, яка ділиться на високу, середню і незначну. Водночас, Податковий кодекс не наводить критерії відбору суб’єктів господа-рювання відповідно до ступеня ризику. Вони деталізуються в окремому наказі ДПА. У 2011 році за ініціативою Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) ризикоорієнтована система відбору платників зазнала змін. Зокрема, наказом ДПАУ № 190 від 1 квітня 2011 року було затверджено нову редакцію "Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення доку-ментальних планових перевірок суб'єктів господарювання". Відбулася прив'яз-ка ступеня ризику діяльності суб'єктів господарювання щодо періодичності проведення перевірок: для суб'єктів з незначним рівнем ризику - не частіше 1 разу на 3 роки; для суб'єктів з середнім рівнем ризику - не частіше 1 разу на 2 роки; для суб'єктів зі значним рівнем ризику - не частіше 1 разу на рік. Також у порівнянні з минулорічною редакцією наказу збільшився перелік критеріїв ризиків (з 33 до 38 для звичайних юридичних осіб, з 4 до 15 - для банківських і з 10 до 19 - для небанківських установ). В результаті зазначених змін зросла ймовірність того, що навіть цілком норма-льно працююче підприємство могло потрапити до плану-графіку перевірок через те, що погіршили оцінювані ДПАУ показники інші підприємства тієї ж галузі. Цим порушується принцип мінімізації втручання у бізнес сумлінних платників податків. Крім того, відсутня інформація щодо проходження реєст-рації цього наказу в Міністерстві юстиції, у зв'язку з чим сумнівно виглядає право податківців складати графіки проведення планових перевірок на підставі критеріїв, визначених у цих Методичних рекомендаціях. Незважаючи на це, протягом січня-вересня 2011 року ДПАУ активно поширю-вала інформацію щодо підвищення ефективності запровадженого ризикоорієн-тованого аудиту. Зокрема, кількість планових перевірок в І кварталі 2011 року зменшено порівняно з І кварталом 2010 року на 18% (з 6,1 тис. до 5 тис. під-приємств), у ІІ кварталі 2011 року - на 54% (3,2 тис. проти 7,1 тис. підприємств у 2010 році). Проте, дана статистика не підтверджується свідченнями самих платників податків. Якість обслуговування суб’єктів господарювання залиша-ється на невисокому рівні.

Впровадження дієвого та швидкого рішення щодо про-блеми заборгованості із від-шкодування ПДВ;

В стадії виконання

Податковий кодекс, що був ухвалений у грудні 2010 року й набув чинності з 1 січня 2011 року, передбачав запровадження нового режиму відшкодування ПДВ для підприємств в автоматичному режимі. Зокрема, у кодексі міститься процедура автоматичного відшкодування податку на додану вартість та крите-рії відбору компаній для його отримання. Це мало забезпечити виконання да-ного пріоритету. Фактично, автоматичне відшкодування ПДВ було запроваджено лише з 15 березня 2011 року. Формальний перехід на автоматичне відшкодування ПДВ супроводжувався значними проблемами. Зокрема, спочатку лише 24 компаніям із 1971 претендентів було надано право на автоматичне бюджетне відшкоду-вання. Більшість з них - великі експортно-орієнтовані підприємства металургії, хімічної промисловості, машинобудування та енергетичного сектору. Одним з найскладніших для виконання критеріїв, що дають право на отримання автома-тичного відшкодування ПДВ, була вимога щодо середньої заробітної плати, яка протягом останніх чотирьох кварталів мала перевищувати мінімально встановлений законодавством рівень не менше ніж у два з половиною рази. І понад 80% заявників не змогли виконати цю вимогу. За останніми повідомленнями ДПС в режимі автоматичного відшкодування наразі сплачується понад 75% усіх відшкодувань ПДВ. Проте точність цієї суми викликає сумніви з огляду на публічні заяви керівників компаній-платників ПДВ щодо численних випадків переведення автоматичного відшко-дування в ручний режим з боку податкової служби. Це також підтверджується даними Державного казначейства. Зокрема, згідно його інформації, у січні-серпні 2011 року відшкодовано ПДВ на суму 28,7 млрд. грн., у тому числі, здійснено автоматичне відшкодування ПДВ 198 платникам на суму 8,1 млрд. грн. (або лише 28,2% від усього обсягу відшкодування). Отже, з початку 2011 року проблему заборгованості із відшкодування ПДВ так

54

і не було принципово вирішено. Незважаючи на значні обсяги автоматичного відшкодування і рекордні загальні обсяги відшкодування ПДВ, ДПС не в змозі забезпечити своєчасне задоволення всіх поточних заявок платників податку. В результаті, за даними Рахункової Палати заборгованість із відшкодування ПДВ станом на 1 липня 2011 року сягнула 10,0 млрд. грн. Загалом запровадження автоматичної системи повернення податку на додану вартість на даному етапі поки не дає можливості податковим органам в повно-му обсязі здійснювати в оперативному режимі своєчасне відшкодовування податку на додану вартість платникам (тобто швидко і без контакту з податко-вою службою).

Вжиття заходів для гармоні-зації політик щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів;

В стадії виконання

Міністерство фінансів України згідно із Указом Президента України від 26 серпня 1999 року №1081 "Про Положення про Міністерство фінансів України" забезпечує проведення єдиної державної податкової політики, зокрема з питань акцизного збору. Державна податкова адміністрація України забезпечує реалі-зацію єдиної державної податкової політики, зокрема з питань акцизного збо-ру, а також державної політики у сфері запобігання і боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ве-денням реєстру імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців. Окремі функції щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою при ввезенні підакцизних товарів покладено також на Державну митну службу. З метою проведення аналізу наслідків гармонізацїї акцизного законодавства України з вимогами ЄС Головдержслужбою сформовано міжвідомчу групу аналізу податкової політики, до складу якої входять представники Секретаріа-ту Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ Украї-ни. У рамках діяльності цієї групи за підтримки Головдержслужби України підготовлено проект документу політики "Гармонізація законодавства України з оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів у контексті майбутньої Угоди про асоціацію з ЄС", де в тому числі передбачало-ся забезпечення розвитку співробітництва Сторін і гармонізація політики щодо протидії і боротьби із шахрайством і контрабандою підакцизних товарів відпо-відно до Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну. Проте, даний документ продемонстрував лише необхідність такої гармонізації, мав скоріше рекомендаційний характер й не привів до конкретних результатів. Зважаючи на те, що активізація контрабандної діяльності пов’язана, у першу чергу, з відмінностями вітчизняної та європейської акцизної і тарифної політи-ки, більш реальними кроками у виконанні даного пріоритету стало ухвалення Верховною Радою України у грудні 2010 року Податкового кодексу України (№ 2755-VI). При підготовці розділу VI "Акцизний податок" враховувалися вимоги Директиви Ради 2008/118 /ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів та якою скасовується Директива 92/12/ЄЕС. Поряд з цим, 17 серпня 2011 року розпорядженням Кабінету Міністрів України (N 790-р) було затверджено "План заходів щодо виконання у 2011 році Загаль-нодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Єв-ропейського Союзу". Відповідно до розділу 3 документу, до грудня 2011 року мають бути розроблені законопроекти, щодо внесення змін до податкового законодавства для його наближення до норм ЄС у частині акцизного збору (зокрема, директива ЄС 92/79/ЄЕС щодо зближення податків на сигарети, N 92/80/ЄЕС щодо зближення податків на тютюнові вироби, інші ніж сигарети, N 92/84/ЄЕС щодо зближення ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні на-пої тощо). Аналіз цих двох документів засвідчує їх важливість, проте недостатність для реалізації даного пріоритету. По-перше, необхідні директиви ЄС затверджені лише частково, а ухвалення більшості з них постійно відтерміновується. По-друге, лише гармонізацією акцизних (цінових) політик проблему шахрайства і контрабанди підакцизних товарів не вирішити. Необхідними є кроки передбачені у Рамковій конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну (зокрема у статті 15). Частково вони враховані в "Плані заходів щодо запобігання в 2011 році контрабандного ввезення та виробництва фальсифіко-ваних підакцизних товарів", затвердженому КМУ 23 лютого 2011 року відпові-дно до програми Президента України "Україну для людей". Документ спрямо-ваний на посилення контролю за ввезенням, виробництвом та реалізацією під-акцизної продукції, виявлення й припинення спроби переміщення через держа-вний кордон підакцизних товарів з порушенням вимог законодавства. Корисним для реалізації даного пріоритету є пункт щодо здійснення за участю правоохоронних органів іноземних держав заходів щодо викриття та знешко-дження організованих злочинних угруповань, що провадять діяльність, пов’язану з незаконним переміщенням через митний кордон України підакциз-них товарів. За даними Митної служби такі операції здійснюються на постійній

55

основі й є достатньо успішними. Поряд з цим, аналіз стану реалізації діючого плану свідчить про неповне виконання визначених у ньому заходів. Зокрема, завдання визначене на другий квартал 2011 року, а саме внесення пропозицій стосовно укладення з правоохоронними органами суміжних держав договорів щодо обміну інформацією про незаконне переміщення через митний кордон України підакцизних товарів, зокрема спирту, алкогольних напоїв та тютюно-вих виробів досі залишається нереалізованим. Моніторинг діяльності зазначених вище владних інститутів протягом 2011 року засвідчив, що виконання завдань в рамках відповідного пріоритету зали-шаються недостатніми. Поза їхньою увагою залишаються низка заходів, що є вкрай необхідними для реалізації пріоритету. Зокрема, мова йде про забезпе-чення умов для створення торговельно-логістичних центрів у прикордонних зонах, ширшого застосування принципів постаудитконтролю, що цілком узго-джується з політикою ЄС у цій сфері.

Статистика

Підготовка до імплементації статистичного компендіуму ЄС, який є додатком до Угоди про асоціацію

В стадії виконання

Відповідно до п.6 Плану заходів щодо виконання домовленостей, досягнутих під час Дванадцятого спільного засідання Підкомітету №2 "Економічні та соці-альні питання, фінанси та статистика" Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, Держстат продовжує співробітництво та поглиблений діалог з Євростатом з питань статистики. Зокрема, в рамках реалізації Порядку денного асоціації Україна-ЄС у частині "Статистика" у період з 12 по 16 вересня 2011 року у Держстаті перебувала експертна місія ЄС з метою проведення глобальної оцінки національної систе-ми офіційної статистики України на предмет відповідності європейським стан-дартам. Порядок денний оціночної місії включав: ознайомчу зустріч з керівництвом Держстату; обговорення різних тем, що стосуються структури, роботи та взає-модії у Держстаті; поглиблений розгляд окремих галузей статистики, а також остаточне підведення підсумків спільно з керівництвом Держстату. Наразі Держстат очікує на перший проект звіту експертної місії, який містити-ме висновки та рекомендації.

Провести у 2011 р. Адаптова-ну глобальну оцінку (АГО) статистичної системи Украї-ни з боку Євростату.

В стадії виконання

Відповідно до п.6 Плану заходів щодо виконання домовленостей, досягнутих під час Дванадцятого спільного засідання Підкомітету №2 "Економічні та соці-альні питання, фінанси та статистика" Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, Держстат продовжує співробітництво та поглиблений діалог з Євростатом з питань статистики. Зокрема, в рамках реалізації Порядку денного асоціації Україна-ЄС у частині "Статистика" у період з 12 по 16 вересня 2011 року у Держстаті перебувала експертна місія ЄС з метою проведення глобальної оцінки національної систе-ми офіційної статистики України на предмет відповідності європейським стан-дартам. Крім того, Європейським Союзом було підписано договір щодо реалізації дво-річного проекту Twinning "Розробка нових статистичних методологій та показ-ників в окремих галузях статистики відповідно до статистичних стандартів ЄС" / "Development of New Statistical Methodologies and Indicators in Selected Areas of Statistics in Line with the EU Statistical Standards" (бюджет - 1 мільйон євро). Тендер на реалізацію проекту виграла Статистика Данії. Установчу зустріч планується провести наприкінці листопада 2011 року.

Транспорт

Сторони співпрацюють з метою підготовки до імплементації acquis ЄС, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, та підтримки України в:

Впровадження новоствореної всеохоплюючої національної транспортної стратегії Украї-ни до 2020 року;

В стадії виконання

Мінтрансзв’язку у співробітництві з представниками ЄС розробило документ - Транспортну стратегію України на період до 2020 року, яка була затверджена на засіданні КМУ 20 жовтня 2010 року. У транспортній стратегії визначаються пріоритети та стратегічні завдання розвитку транспорту України на середньо- та довгостроковий період у відповідності із вимогами ЄС. 22.04.11 Кабінет Міністрів України повідомив, що Україна успішно виконала всі умови з надання першого траншу фінансування Європейським Союзом програми "Підтримка впровадження транспортної стратегії України", серед яких: створення Спільної групи з моніторингу виконання програми "Сектора-льна бюджетна підтримка", яка реалізується ЄС в Україні; прийняття Держбю-джету на 2011 рік та затвердження Національної транспортної стратегії Украї-ни до 2020 року. Угоду про фінансування було підписано 27 грудня 2010 року між Урядом України та ЄС. Бюджетна підтримка ЄС спрямована на реформу-вання транспортного сектору України, зокрема, залізничного, покращення без-пеки на автошляхах, в авіапросторі та судноплавстві, росту транспортних по-

56

токів через Україну та приведення до міжнародного рівня законодавства робо-ти усієї транспортної галузі. Передбачалось, що перший транш надійде восени цього року в розмірі 12 млн євро. У рамках зазначеної програми Європейський союз надасть Україні фі-нансову допомогу у розмірі 65 млн євро для впровадження транспортної стра-тегії. Передбачено надання щорічних чотирьох змішаних траншів - фіксованих та обумовлених. Фіксована сума, яку Міністерство отримає впродовж 4 років, становить 27 млн євро. Решта 38 млн євро - за умови впровадження реформ, згідно з індикаторами. Перше засідання Спільної групи з моніторингу відбулося 6 липня 2011 року, на якому Міністерство інфраструктури України презентувало представникам ЄС матрицю оцінки індикаторів національної транспортної стратегії за 2010 рік та І квартал 2011 року. Стан процесу реформування у галузі буде відстежуватися за 11 індикаторами (оприлюднені не були). 31 серпня 2011 року КМУ прийняв Постанову № 914, яка передбачає визна-чення механізму використання коштів, що надійдуть від ЄС в рамках виконан-ня Угоди про фінансування програми "Підтримка впровадження транспортної стратегії України". Кошти буде спрямовано на: проведення інституційних ре-форм і підвищення рівня безпеки у сфері транспорту; розвиток транспортної інфраструктури; адаптацію національного законодавства до acquis communautaire, зокрема директив Ради ЄС і Європейського парламенту у сфері транспорту. Загалом можна дати позитивну оцінку зусиллям уряду стосовно впровадження національної транспортної стратегії України. Успішно вирішено питання фі-нансування заходів щодо її впровадження, розроблена матриця оцінки процесу реформування у галузі. Проте слід зазначити недостатню відкритість Міністер-ства інфраструктури у цьому питанні. Так, за якими саме індикаторами буде відбуватись ця оцінка, роз’яснено не було. Також не були оприлюднені резуль-тати моніторингу за 2010 рік та І квартал 2011 року. Досі не вирішені розбіжності між Транспортною стратегією та галузевими про-грамами реформування, Програмою економічних реформ і планом-графіком її реалізації, що ускладнить його реалізацію. Не передбачено механізмів та шля-хів, які б дозволяли розв'язувати дійсно системні проблеми.

Досягнення вільного руху транспортних засобів відпо-відно до стандартів ЄС щодо ваги та розмірів, беручи до уваги також планові потреби стосовно модернізації інфра-структури;

В стадії виконання

Директива Європейського парламенту та Ради від 18 лютого 2002 року встано-влює для деяких дорожніх транспортних засобів, що циркулюють у межах Со-юзу, максимально дозволені розміри в національному та міжнародному транс-порті та максимально дозволену вагу в міжнародному транспорті. У Директиві підкреслюється, що різниця між стандартами в рамках держав-членів відносно розмірів пасажирських дорожніх транспортних засобів може мати несприятли-ві наслідки в умовах конкуренції і становить перешкоду рухові між державами-членами (п. 2). Тому для подальшого зміцнення внутрішнього ринку положен-ня Директиви ЄEC №53 від 1996 р. повинні бути поширені на національний транспорт стосовно максимальної ширини та довжини вагонів для пасажирів та максимальних розмірів та ваги автобусів й інших категорій транспортних засо-бів (п. 6). З причин дорожньої безпеки автобуси повинні відповідати узгодже-ним критеріям щодо їх маневреності (п. 7). У ст. 8a викладені критерії манев-реності автобусів, тобто закладеної у їх конструкції можливості змінювати напрям руху. Найменший радіус повороту по колії зовнішнього переднього колеса, який визначає маневрену здатність, повинен становити 12.5 м. При цьому ніяка частина автобуса не повинна рухатись поза його вертикальною проекцією більше ніж за 0.80 м. Держави-члени повинні заборонити викорис-тання на їх територіях транспортних засобів, які не відповідають характерис-тикам, викладеним у документах, які зазначені в даній Директиві. 28 грудня 2010 року наказом №630 Держспоживстандарту України був затвер-джений ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечно-сті технічного стану та методи контролювання". Також постановою №1166 Кабінетом Міністрів України 22 грудня 2010 року були затверджені "Єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються". Обидва документи відповідають Директиві Європейського парламенту та Ради від 18 лютого 2002 року, але не встановлюють максималь-но дозволені розміри. У Проекті Державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на 2012-2015 роки, розробленому Міністерством інфраструктури України, передбачена імплементація директиви Ради ЄС 96/53/ЄС у 2012 році. Отже, протягом року діяльність Мінінфраструктури в рамках виконання зазна-ченого пріоритету ПДА мала скоріше фрагментарний характер, ніж системну спрямованість на комплексне досягнення визначених цілей. Найбільш важли-вий документ щодо імплементації директиви Ради ЄС 96/53/ЄС так і не було прийнято, його розробка і прийняття заплановані лише у 2012 році..

57

Імплементації відповідних міжнародних конвенцій ММО (Міжнародна морська організація), таких як Конве-нція про обмеження відпові-дальності за морськими вимо-гами (ОВМВ) від 1976 р. (та Протокол із поправками до неї від 1996) та Міжнародна конвенція про контроль над шкідливими протиобростаю-чими системами на суднах, активізуючи при цьому дія-льність у сферах контролю держави порту, виконанню документів державного пра-пору та безпеки нафтових танкерів;

В стадії виконання

Україна стала учасницею Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна. Відповідний законопроект "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил що-до накладення арешту на морські судна" прийнято 7 вересня 2011 року на пле-нарному засіданні Верховної Ради України. Зараз Закон чекає підпису прези-дента. З приєднанням України до Міжнародної конвенції до суден, що ходять під прапором України, та суден сторін Конвенції, що плавають українськими вод-ними шляхами, застосовуватимуться єдині уніфіковані правила накладення арешту. Так, судно може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з сторін Конвенції лише щодо морських вимог, перелік яких чітко визначений положеннями Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накла-дення арешту на морські судна. Такими вимогами, зокрема, є вимоги, що вини-кають на підставі: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов’язані з його експлуатацією; загальної аварії; морської позики; буксируван-ня; лоцманства тощо. Крім того, при приєднанні до Конвенції Україна зберегла за собою право не застосовувати її положення до військових кораблів та інших державних суден, які експлуатуються з некомерційною метою. В рамках Інтегрованої програми технічного співробітництва Міжнародною морською організацією (ММО) з 07 по 09 грудня 2010 року був організований Регіональний семінар з імплементації Міжнародної конвенції з контролю за протиобростаючими системами на суднах (Конвенція AFS). Цілями семінару були ознайомлення учасників з Конвенцією AFS та відповідним регіональним законодавством, надання необхідної інформації з метою заохочення країн (осо-бливо тих, які не є сторонами Конвенції AFS) ратифікувати, реалізувати і до-тримуватися вимог Конвенції AFS, а також представлення та обговорення про-цедур і керівних принципів для перевірки, обстеження та сертифікації суден і гарантування безпечного видалення і захоронення відходів в рамках Конвенції AFS. 8 квітня 2011 року було створено Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, яка у тому числі здійснює контроль дер-жави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіаль-не море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам безпеки мо-реплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, а також здійснює контроль держави прапору за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, що пла-вають під прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден). Міністерством інфраструктури України був розроблений проект наказу "Про затвердження Порядку оформлення приходу суден у морський торговельний порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського торговельного порту", який 21.07.2011 р. було винесено на публічне громадське обговорення. Порядком врегульовуються питання строків оформ-лення виходу суден з порту, їх приходу у порт і надання дозволу на вихід суден у море. Актом визначається перелік документів, які подаються капітаном судна (агентом), а також чітко окреслені права та обов’язки капітана порту та капіта-на судна (агента). Також на громадське обговорення 20 грудня 2011 року винесений проект нака-зу "Про затвердження Змін до Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті". Положення визначає порядок організації робіт з попередження аварійних подій на морському і річ-ковому транспорті, склад, структуру та завдання системи управління безпекою судноплавства, а також встановлює форми контролю за виконанням заходів щодо безпеки судноплавства. "Правила пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалі-зації нафтопродуктів" були затверджені ще у 2009 році і з тих пір ніяких змін не відбувалось. Разом з тим, невизначеною залишається доля законопроекту "Про морські по-рти", зареєстрованого у ВР ще у 2007 р. Верховна Рада України відхилила у другому читанні цей проект і направила на повторне друге читання. Наявність національного законодавства у сфері регулювання діяльності морських портів є також однією з вимог міжнародних конвенцій ММО. Отже, в цілому можна поставити задовільну оцінку діяльності Міністерства інфраструктури в рамках виконання зазначеного пріоритету ПДА. Найважли-вішим досягненням року є те, що Україна приєдналася до Міжнародної конве-нції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна. Але найбільш важливий документ - Закон України "Про морські порти" - так і не було прийнято і він досі знаходиться на стадії розробки і узгодження.

58

Розвитку інфраструктури, зокрема шляхом визначення пріоритетних проектів розви-тку транспортної мережі та визначення пріоритетних проектів міждержавного зна-чення;

В стадії виконання

Міністерство інфраструктури у 2011 році реалізувало низку проектів, спрямо-ваних на оновлення інфраструктури: • У сфері автомобільного транспорту - відновлено всю дорогу Кіпті-Глухів-Бачівськ довжиною 243 км до кордону з Росією; відремонтовано автомагістралі Київ-Чоп, Львів-Краковець, Львів-Шегині, Турка-Трускавець-Дрогобич, Моск-ва - Харків - Сімферополь; у м. Київ відкрито автомобільний рух Дарницьким мостом з лівого берега на правий; • У сфері морського та річкового транспорту - реконструйовано річковий вок-зал у м. Черкаси; виконано спецпроводку по глибоководному судновому ходу (ГСХ) "Дунай-Чорне Море" судна з осадкою більше 5,5 м; відкрито центр із координації морських пошуково-рятувальних операцій; • У сфері авіаційного транспорту - будівництво гелікоптерного майданчика з пасажирським терміналом у м. Канів; введено в експлуатацію пусковий ком-плекс Львівського аеропорту; введено в дію нову злітно-посадкову смугу в аеропорту Донецьк; введено в дію нову аеродромно-диспетчерську вишку у м. Сімферополь; • У сфері залізничного транспорту - завершено перший етап спільного з Київ-ською владою проекту "Міська електричка"; розпочато проектні роботи з буді-вництва двох нових депо (у Києві та Харкові); відремонтовано 64 вокзали; три-ває програма впровадження швидкісного руху на залізничному коридорі Львів-Київ-Донецьк, реконструйовано 212км; розпочато реалізацію програми "Украї-нський вагон", яка передбачає виготовлення 25 тис. піввагонів. Також проектом Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, який був схвалений у першому читанні у Верхо-вній Раді України, визначено основні напрямки роботи галузі: • Відповідно до Програми головним завданням державної політики у туристи-чній сфері стане підвищення якості національних туристичних послуг до рівня міжнародних стандартів та формування іміджу України як туристичної держа-ви. • Програмою передбачається також створення Державного кадастру природних територій курортів України та проведення моніторингу санаторно-курортних, оздоровчих закладів та природних територій курортів • Основним завданням державної політики на 2012 рік щодо модернізації авіа-ційної галузі стане лібералізація ринку авіаперевезень шляхом приєднання України до європейської програми "відкрите небо". Крім того, планується здій-снити технічне переоснащення та модернізацію об’єктів інфраструктури аеро-портів шляхом розширення їх виробничих потужностей. • У морській галузі серед пріоритетів - розвиток судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (підтримка експлуатаційно-безпечного стану судно-плавних шлюзів, внутрішніх водних шляхів); забезпечення належного функці-онування національної системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі України (закупівля рятувального та іншого спеціального обладнання); розширення виробничих потужностей портів. • Головні завдання для Укрзалізниці на наступний рік - розвиток інфраструкту-ри залізничного транспорту в частині розмежування руху пасажирських і ван-тажних поїздів, оновлення рухомого складу, зокрема, парку тягового рухомого складу, парку вантажних вагонів, парку пасажирських вагонів та поїздів, впро-вадження швидкісного руху пасажирських поїздів та інших денних неспальних пасажирських поїздів, електрифікація залізниць. Крім того, у Програмі закла-дено будівництво нового тунелю на залізничній ділянці Бескид - Скотарське. Аналіз визначених пріоритетних проектів у транспортній галузі дозволяє конс-татувати, що більшість з них можуть лишитися лише деклараціями. Зокрема, переговори щодо приєднання України до європейської програми "відкрите небо" значно вповільнилися у 2011 році, що не дає надії на їх закінчення у 2012 році. Все це обумовлює наявність суттєвих ризиків для успішного втілення заявлених планів. Отже перспективи реалізації цих проектів значною мірою будуть залежати як від здатності уряду створювати чітке регуляторне середовище, так і від його спроможності знаходити потрібні фінансові ресурси.

Відновленні переговорів з метою вчасного завершення підготовки тексту всеохоп-люючої Угоди про спільний авіаційний простір;

В стадії виконання

Переговори щодо укладання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіацій-ний простір (САП) були розпочаті у грудні 2007 року, відбулося п’ять раундів переговорів. Наразі САП об’єднує всі країни ЄС, Норвегію, Ісландію, Ліхтен-штейн, Швейцарію, 6 країн Західних Балкан та Марокко. Усередині САП мо-жуть здійснюватися польоти у будь-яку країну без жодних обмежень на вибір маршруту, частоту польотів та кількість авіакомпаній. 3 серпня 2011 року міністр інфраструктури Борис Колесніков в інтерв’ю газеті "Комерсант" повідомив, що переговори стосовно підписання Угоди "Про від-крите небо" йдуть мляво, тому що Україна погодиться поставити під ним під-пис лише тоді, коли для українців відмінять візовий режим до ЄС. Тому що

59

після підписання договору десятки тисяч людей, які працюють у галузі, мо-жуть втратити роботу, і міністерство не може цього допустити. Зі слів міністра, Україна була готова підписати аналогічний договір з Росією, але не підписала через "неавіаційні" доходи, які отримує компанія "Аерофлот" і буде отримува-ти до 1 серпня 2013 року. Також причинами гальмування процесу переговорів можуть бути питання за-правки пальним та аеронавігаційне обслуговування на території України, що коштують надто дорого, відсутність зручних слотів (місць та часу) для обслу-говування українських авіакомпаній в європейських аеропортах тощо. Згодом Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що необхідно ліквідувати мо-нополію на ринку авіаперевезень та знизити до реального рівня необґрунтова-но високу вартість квитків для населення. Такі розбіжності свідчать про невизначеність позиції України під час перего-ворів. Тим не менш, продовження переговорів та забезпечення укладення Угоди між Україною та Європейським Союзом про Спільний авіаційний простір входить до Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011 рік, затвердженого КМУ 29 червня 2011 року. Таким чином, питання приєднання України до Угоди про спільний авіаційний простір залишається спірним в Україні, незважаючи на задекларовані наміри. Цим скоріш за все пояснюється повільний прогрес у цьому напрямку.

Законодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит

Покращувати функціонуван-ня законодавства щодо това-риств шляхом постійного перегляду, оновлення відпо-відного законодавства та його застосування, включаючи, зокрема Закон України "Про акціонерні товариства";

В стадії виконання

8 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону "Про акціонерні товариства" та інших законодавчих актів України (щодо відновлення на законодавчому рівні назви відкрите акціонерне товарис-тво), №8174 від 01.03.2011 року (далі - Закон №8174), положення якого дозво-ляють в назві типу акціонерного товариства замість словосполучення "публіч-не акціонерне товариство" (далі - ПАТ) використовувати словосполучення "відкрите акціонерне товариство" (далі - ВАТ) та тим самим зменшить невиро-бничі витрати ВАТ, оскільки скасує необхідність переоформлення ліцензій, дозволів, сертифікатів, патентів, відкриттів, винаходів, прав власності на неру-хомість, земельні ділянки, інтелектуальну власність і т.д., які видані Україною, а також іноземними державами та міжнародними організаціями для таких ак-ціонерних товариств, які після набрання чинності Закону України "Про акціо-нерні товариства", №514-V від 17.09.2008 року (далі - Закон "Про АТ") повинні були б отримати статус ПАТ. Крім того було прийнято два роз’яснення ДКЦПФР 08.09.2011 № 12 "Про по-рядок застосування абзацу другого частини першої статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо проходження публічним акціонерним това-риством процедури включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондо-вої біржі" та від 20.05.2011 № 7 "Щодо порядку застосування окремих поло-жень Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з втратою чинності статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що сто-сується акціонерних товариств". Таким чином законодавство про акціонерні товариства та роботу компаній трансформується у відповідності до вимог ринку та практики.

Продовжувати розробляти політику корпоративного управління та сприяти дотри-манню кодексу корпоратив-ного управління згідно з між-народними стандартами, а також поступового набли-ження до правил та рекомен-дацій ЄС у цій сфері;

В стадії виконання

1 березня 2011 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяль-ність" (щодо визначення особливостей корпоративного управління в банках) № 6545. Закон на кінець вересня прийнято не було, але його розгляд включено до порядку денного ВРУ. Політика корпоративного управління потребує подальшого удосконалення, однак в Україні не існує єдиної позиції щодо необхідності прийняття Кодексу корпоративного управління як єдиного документа і дане питання обговорюєть-ся скоріше на приватному корпоративному рівні.

Сприяти дотриманню міжна-родних стандартів бухгалтер-ського обліку всіма зареєст-рованими на національному рівні товариствами, зокрема шляхом створення відповід-ного механізму для досягнен-ня цієї мети.

В стадії виконання

Державна комісія по цінним паперам та фондовому ринку (ДКЦПФР), НБУ та міністерство фінансів проводять доволі активні роботи по переходу на міжна-родні стандарти фінансової звітності(МСФЗ) в Україні. Зокрема в травні 2011 року прийнято зміни до закону "Про бухгалтерську звітність та фінансову звіт-ність в Україні", за якими з 2012 року на міжнародні стандарти фінансової зві-тності переходять страхові компанії та підприємства за галузями діяльності, визначеними Кабінетом міністрів. На виконання меморандуму між Міністерст-вом фінансів та НБУ щодо запровадження Проводилась відповідна підготовча робота щодо перекладу останніх змін до МСФЗ, розробки відповідних підза-конних актів, визначення видів діяльності, що будуть в першу чергу переходи-ти на МСФЗ. Українські банки на даний момент застосовують МСФЗ.

60

Водночас станом на кінець вересня КМУ не затвердив перелік видів діяльності, підприємства яких переходять на МСФЗ в 2012 році. У випадку затримання прийняття відповідної постанови реалізація нових законодавчих норм буде ускладненою. Крім того не було прийнято підзаконних актів, які регламенту-ють перехід на МСФЗ такими підприємствами. Незважаючи на набуття чинності вимоги Закону "Про акціонерні товариства" щодо подання звітності за МСФЗ публічними акціонерними товариства(ПАТ) в квітні 2009 року після його прийняття у вересні 2008 року річна звітність за 2009 та 2010 роки не подавалась. Через прийняття ДКЦПФР відповідного по-ложення лише у листопаді 2010 року переважна більшість ПАТ будуть подава-ти звітність за МСФЗ лише у 2012 році. Загалом, в 2011 році суттєво пожвавилась робота по запровадженню МСФЗ, та була проведено ряд підготовчих кроків. Зокрема, було внесено ключові зміни до законодавства, згідно до яких уряд отримав повноваження запроваджувати МСФЗ в окремих галузях економіки в обов’язковому порядку. Однак практич-не використання МСФЗ поза межами банківського сектору і компаній, які пра-цюють з іноземними інвесторами буде починатись лише в 2012-2013 році за умови розробки відповідних підзаконних актів. Зважаючи на те, що процес переходу на МСФЗ за необхідністю є тривалим, виконану урядом в 2011 році роботу можна оцінити як ефективну Вимога щодо застосування МСФЗ у банківському секторі виконується банками в повному обсязі. Консультації із зацікавленими особами щодо запровадження МСФЗ поза банківським сектором проводяться. Імплементація інших заходів в 2011 році не планується

Фінансові послуги

Співпрацювати з метою по-кращення адміністративних спроможностей органів на-гляду відповідно до міжнаро-дно-визнаних стандартів;

В стадії виконання

У 2010 році відбулось офіційне відкриття Проекту ЄС Twinning "Посилення потенціалу НБУ через наближення до стандартів Європейського Союзу щодо діяльності центральних банків". Головними цілями Проекту є підвищення по-тенціалу, інституційної спроможності НБУ, розробка національної стратегії розвитку фінансового сектору, поступове наближення законодавства до норм та стандартів ЄС, інтеграція у європейські фінансові ринки, забезпечення про-гресу в макроекономічній стабілізації. Реалізація цього проекту відповідає пріоритету ПДА "Співпрацювати з метою покращення адміністративних спроможностей органів нагляду відповідно до міжнародно-визнаних стандартів". Водночас, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) і Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (ДКФП) неадекват-но фінансуються і мають недостатній штат для проведення ефективного нагля-ду за суб’єктами фондового ринку та небанківськими фінансовими установами. Загальне фінансування ДКФП та ДКЦПФР запропоноване в проекті бюджету на 2012 рік складає 67,8 млн. грн, а загальна чисельність персоналу не переви-щує 1000 чоловік. Водночас під наглядом регуляторів фінансового ринку зна-ходиться понад 3000 фінансових установ та учасників фондового ринку і тися-чі акціонерних товариств та інших емітентів цінних паперів. Особливо тяжка ситуація склалась в ДКФП. В липні проти голови та ще однин член ДКФП були звільнені з посад через порушення проти них кримінальної справи. Станом на початок жовтня нового керівника ДКФП не призначено. Крім того ДКФП відрізняється значною плинністю кадрів. Персонал комісії був в значній мірі оновлений після зміни складу комісії в 2009 році. Запрова-джена функціональна організація комісії призвела до зменшення ефективності нагляду за фінансовими установами, що не працюють на ринку страхування. Таким чином, покращення адміністративних спроможностей регуляторів фі-нансового ринку, окрім НБУ, в 2011 році не відбувалось.

Розвивати національне зако-нодавство щодо запобігання та протидії відмиванню гро-шей та фінансуванню терори-зму, зокрема шляхом імпле-ментації 40 Рекомендацій та 9 Спеціальних Рекомендацій FATF, а також відповідного законодавства ЄС стосовно боротьби з відмиванням гро-шей та фінансуванням теро-ризму (крім того, положень Директиви 2005/60/ЕС про запобігання використання фінансової системи для цілей

В стадії виконання

На останньому пленарному засіданні ФАТФ в червні 2011 року визнав, що в законодавчій та нормативній базі України було усунуто переважну більшість недоліків, що викликали занепокоєння ФАТФ. Таким чином ФАТФ позитивно оцінив зміни до нормативної бази проведені в 2010 та 2011 році. Водночас ФАТФ вирішив направити місію до України для перевірки практичного вико-нання рекомендацій ФАТФ. В 2011 році Державний комітет фінансового моніторингу в рамках адміністра-тивної реформи було реорганізовано в Державну службу фінансового моніто-рингу(ДСФМ). Нормативні акти Держфінмоніторингом в 2011 році не прийма-лись, але спільно з НБУ та урядом було затверджено план дій по боротьбі з відмиванням грошей на 2011 рік . Також уряд затвердив Стратегію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року. Верховна Рада України у квітні 2011 року прийняла зміни до законодавства що дозволяють замороження активів, пов’язаних з фінансуванням тероризму Інші

61

відмивання грошей та фінан-сування тероризму; Директи-ви 2006/70/ЕС; Регламенту ЕС 1781/2006; Регламенту ЕС 1889/2005).

суб’єкти державного фінмоніторингу (НБУ, Міністерство економіки, Міністер-ство юстиції, Держфінпослуг, Міністерство фінансів) за погодженням з Держ-фінмоніторингом закінчили формування нормативної бази на виконання нової редакції Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) дохо-дів, одержаних злочинним шляхом" та почали збір інформації та проведення перевірок щодо його виконання. Загалом нормативна база України близька Рекомендаціям ФАТФ. Стан імплементації прийнятої нормативної бази та обсяг інформації, отриманої від суб’єктів фінансового моніторингу, зокрема нових, оцінити важко, оскільки в 2011 році Держфінмоніторинг не публікував звітності щодо кількості отри-маних звітів від суб’єктів первинного фінмоніторингу. Ця інформація може бути доступною за запитом про доступ до публічної інформації. За даними за перше півріччя 2011 року ДСФМ підготувала 291 матеріал для правоохорон-них органів порівняно з 659 матеріалів за 2010 рік. Отже, на рівні нормативної бази пріоритет виконано майже в повному обсязі, однак рівень виконання на практичному рівні можна буде оцінити після отри-мання звітності за 2011 рік. Водночас відчутного зростання кількості підготов-лених ДСФМ матеріалів в результаті прийняття нового законодавства не від-булось.

Посилювати співпрацю з FATF, Радою Європи, MONEYVAL, а також відпо-відними органами в держа-вах-членах ЄС та підписувати Меморандуми про взаєморо-зуміння між органами фінан-сової розвідки України та держав-членів ЄС.

В стадії виконання

Держфінмоніторинг України продовжував співпрацю з ФАТФ, Радою Європи, MONEYVAL у 2011 році. Зокрема представники України приймали участь у пленарному засіданні ФАТФ в червні 2011 року, пленарних засіданнях MONEYVAL у квітні і вересні 2011 року. Україну має відвідати оцінювальна місія ФАТФ. Продовжувалась співпраця з іншими фінансовими розвідками в рамках Егмонтської групи. Хоча нових меморандумів з країнами ЄС підписано не було за винятком о. Аруба (закордонної території Аруба), меморандуми вже підписані з 17 країнами ЄС. (Польща, Словаччина, Естонія, Іспанія, Італія, Словенія, Румунія, Кіпр, Франція, Чехія, Болгарія, Литва, Великобританія, Нідерланди). На стадії підписання та переговорів знаходяться меморандуми з Фінляндією і Грецією Загалом рівень міжнародної співпраці фінансової розвідки України був достат-нім і подальшого розширення не потребує.

Наука, технології і інновації

Пролонгувати та активізувати виконання Угоди між Украї-ною та ЄС про наукове і тех-нологічне співробітництво з метою розширення участі українських дослідницьких установ у проектах Сьомої рамкової програми.

В стадії виконання

Затверджено нову редакція пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС. На виконання цих пріоритетів КМУ видав розпорядження. НІП спільно з JSO-ERA проведено низку інформаційних заходів з метою підвищення рівня обізнаності та участі України в 7-ій Рамковій програмі ЄС. 20 травня 2011 року на засіданні Спільного Комітету на рівні старших посадо-вих осіб Порядку денного асоціації Україна затверджено нові пріоритети По-рядку денного асоціації Україна - ЄС. Порівняно із попередньою редакцією, залишився лише один пункт, два інші вважаються виконаними. 29 червня 2011 р. КМУ видав розпорядження N 612-р "Про затвердження пла-ну першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011 рік" яке, зокрема, передбачає: Розробку проекту Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну но-тами) про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Союзом про наукове і технологічне співробітництво (липень). Розробку проекту Указу Президента України про оновлення складу делегації України для участі у переговорах з Європейською Комісією щодо участі Укра-їни у Сьомій рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень і техноло-гічного розвитку (липень). Жоден з цих заходів не був виконаний своєчасно. Проведення переговорів з Європейською Комісією щодо участі України у Сьо-мій рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень і технологічного розвитку (вересень). 21 червня 2011 року в приміщенні Міністерства освіти і науки, молоді та спор-ту України відбулося чергове четверте засідання Наглядового комітету проекту JSO-ERA. У роботі засідання взяли участь представники міністерства, Президії Національної академії наук України, представництва Європейського Союзу в Україні, Національного інформаційного пункту України (НІП України) та екс-перти проекту JSO-ERА. Під час зустрічі обговорено план діяльності проекту на період до кінця 2011 року щодо надання інформації, проведення навчань та консультування з метою підвищення рівня обізнаності та участі України в 7-ій Рамковій програмі ЄС. Протягом досліджуваного періоду Офісом спільної підтримки інтеграції Укра-їни до європейського дослідницького простору" (JSO-ERA) проведено 18 інфо-рмаційних заходів у 10 містах України. НІП України та JSO-ERA щочетверга проводять консультації для українських

62

організацій, які вже беруть участь, або зацікавлені у співпраці в рамках проек-тів Сьомої рамкової програми ЄС з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційних заходів (РП7). Зросла активність МОНмолодьспорту та НІП у сфері інформування та консу-льтування з метою підвищення рівня обізнаності та участі України в 7-ій Рам-ковій програмі ЄС. Водночас, державні органи, відповідальні за законодавче забезпечення виконання пріоритету фактично зупинилися на стадії підготовки та порушують затверджений КМУ графік виконання пріоритетів. Активність МОНмолодьспорту та НІП у сфері інформування та консультуван-ня стимулюватиме вітчизняні освітні та наукові установи до більшої участі у проектах РП7. Натомість уповільнюється законодавче забезпечення виконання пріоритету. Недостатня ефективність. Недостатня імплементація. Державним органам, відповідальним за законодавче забезпечення виконання пріоритету, зокрема МОНмолодьспорту, МЗС ті Мін'юсту слід активізувати діяльність.

Соціальне співробітництво

Сторони співпрацюють з метою:

Підготовки до імплементації acquis ЄС у сферах гендерної рівності, анти дискримінації, охорони здоров’я та безпеки праці, трудового законодав-ства та умов праці, зазначено-го у відповідних додатках до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та зокрема: o посилення практичних захо-дів у сфері гендерної рівності з метою зменшення різниці в оплаті праці за ознаками ста-ті.

В стадії виконання

Відповідно Інформації щодо стану імплементації ПДА за І квартал 2011 року Міністерства соціальної політики, констатується про гарантії рівноправ’я у сфері праці та її оплати незалежно від походження, соціального і майнового положення, расової і національної приналежності, статі, мови, політичних по-глядів, релігійних переконань, членства в професійних спілках або іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. За статистичними даними за 2010 рік розмір середньомісячної заробітної плати жінок становив 1974 грн., а чоловіків - 2538 грн. Перевищення заробітної плати чоловіків над заробітною платою жінок за цей період становило 28,5%. Фактична відмінність у розмірах оплати праці чоловіків і жінок має місце лише у зв’язку з використанням жінками свого права працювати неповний робочий тиждень (день, місяць) для того, щоб приділяти більше часу турботі про сім’ю, вихованню дітей. Крім того, жінки не працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (наприклад, на підземних роботах), де передбачена підвищена оплата праці, констатують. Наприклад в міністерстві соціальної політики. Тим не менше, за інформацією Національної тристоронньої ради, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наводяться конкретні приклади існуючих на практиці фактів дискримінації за ознакою статі. В Україні в цілому не реалізується комплексної анти дискримінаційної політи-ки, не існує єдиного анти дискримінаційного закону. Указом Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну інспекцію України з питань праці, як окремий центральний орган виконавчої влади. Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці, яким передбачено розширення повноважень державних інспекторів праці. Зокрема, надано додат-кові функції щодо додержання вимог законодавства про зайнятість населення, охорону праці, зайнятість та працевлаштування інвалідів, пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 № 879 "Про утво-рення територіальних органів Державної інспекції України з питань праці" утворено територіальні органи Державної інспекції України з питань праці. З метою посилення відповідальності за здійснення суб’єктами господарювання виплат заробітної плати "в конвертах", не укладення трудових договорів з най-маними працівниками, підвищення рівня захисту трудових прав працюючого населення Держпраці України розроблено законопроекти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю" та "Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприєм-ців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці". Прийняття вищезазначених законопроектів, у вигляді комплексного підходу, посилить соціальний захист працюючої частини населення та сприятиме удосконаленню системи державного нагляду у сфері праці, легалізації виплати заробітної пла-ти, детінізації доходів. Одночасно, Міністерством соціальної політики України за участі Держпраці розроблено законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення". Ефективність не значна за умов відсутності комплексної анти дискримінацій-ної політики.

63

Розробки стратегічного підходу у сфері зайнятості з метою забезпечення:

Кращої відповідності між кваліфікаціями і робочими місцями на українському ринку праці та його ефектив-ності; Посилення адміністративної спроможності органу, відпо-відального за політику у сфе-рі зайнятості;

В стадії виконання

Протягом 2011 року Міністерство соціальної політики разом з Державним центром занятості продовжили проваджувати кроки в напрямку досягнення цього пріоритету. Заходи здійснювались по кількох напрямках: - Покращення профорієнтації молодці з метою її спрямування на вибір профе-сій, актуальних для ринку праці: Зокрема регіональні центри зайнятості прово-дять роботу з учнями випускних класів, спрямовану на надання інформації щодо потреба на ринку праці. - Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації безробітних осіб: Державні центри зайнятості продовжили підготовлювати працівників на запит роботодавців шляхом навчання, перепідготовки та підвищення кваліфі-кації безробітних. - Покращення формування державного замовлення у відповідності до потреб ринку. Державний центр зайнятості надає інформацію про потреби ринку праці галузевим міністерствам. Разом з тим, поки що реального реагування мініс-терств, а саме корегування державного замовлення, не відбувається. Разом з тим, Міністерство освіти та Міністерство фінансів не підтримало ініці-ативу Міністерства соціальної політики щодо впровадження незалежного оці-нювання випускників професійно-технічних та вищих закладів. Головною при-чиною цього став брак фінансування. Проводиться робота щодо стимулювання заінтересованості роботодавців у підвищенні професійного рівня працівників та стимулювання працівників, які підвищують свою кваліфікацію. Міністерство соціальної політики також розробило важливий законопроект "Про професійне навчання та підтвердження кваліфікації працівників на виро-бництві", який було доопрацьовано і в травні спрямовано на розгляд КМУ. Разом з тим, на сьогодні цей документ не було схвалено. В цілому, Міністерство соціальної політики активно розробляє законодавчу базу, необхідну для виконання пріоритету. Водночас відсутність єдиного ба-чення щодо національної системи кваліфікації з Міністерством освіти ставить під загрозу фактичне прийняття та впровадження відповідних нормативних актів. Державний центр зайнятості разом з Міністерством освіти проводять роботу по перегляду навчальних програм, що використовуються для навчання безробіт-них. Державний центр зайнятості також активно надає навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітним особам на базі власних навчальних центрів, а також на базі ПТУ та виробництв на вимогу роботодавця. Разом з тим, під час адміністративної реформи, Міністерство праці та соціаль-ної політики було перейменовано на Міністерство соціальної політики. Разом з тим, нове Міністерство зберегло за собою більшість функцій щодо регулюван-ня ринку праці. Водночас було створено Державну інспекцію з питань праці. На сьогодні залишається незрозумілим, чи відбудуться значні зміни в у реаль-них повноваженням Міністерства.

Сприяння гідній роботі, пере-творення неформального сек-тору в офіційну роботу та впровадження національних програм щодо гідної роботи між МОП і Україною;

В стадії виконання

Після доопрацювання Доповіді з вимірювання гідної праці в Україні та затвер-дження показників гідної праці на засіданні Адміністративної ради МОП, які будуть надані Україні, Україна спільно з ЄС буде готова розпочати застосу-вання передбачених показників. Однак наразі немає інформації щодо отриман-ня таких показників від Адміністративної ради МОП. Територіальними органами Держпраці постійно здійснюються контроль за нелегальною зайнятість в частині проведення перевірок дотримання законо-давства про працю щодо оформлення трудових відносин. Протягом січня-травня 2011 року у ході перевірок було виявлено порушення законодавства про працю у 4401 роботодавців. Зокрема йдеться про випадки неформальної зайня-тості (без оформлення трудових відносин) та виплати заробітної плати в конве-рті. За результатами перевірок керівникам підприємств внесено 4046 приписів що-до усунення виявлених порушень при оформленні трудових відносин з праців-никами, складено та передано до суду 2897 матеріалів про адміністративні правопорушення. За невиконання законних вимог посадових осіб Держнагляд-праці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю винесено 252 постанов з накладанням штрафних санкцій на винних посадових осіб за ст. 188-6 КУпАП. Державними інспекторами праці до правоохоронних органів направлено 1025 матеріалів для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК Укра-їни. Продовжується робота щодо забезпечення реалізації пріоритету за такими ос-новними напрямками: - підвищення мінімальної заробітної плати. Такі заходи покликані підвищити рівень оплати праці працівників. Разом з тим, вони можуть призвести до пода-

64

льших скорочень з роботи; - Державна служба зайнятості надалі проводить такі активні заходи сприяння зайнятості як навчання та перенавчання, що спрямоване на покращення мож-ливостей щодо пошуку роботи незайнятим населенням; - проводиться робота щодо покращення соціального захисту працюючого насе-лення, хоча вона залишається на незадовільному рівні; при цьому не здійсню-ються заходи з покращення безпеки праці на робочому місці; - продовжується співпраця з МОП, однак поки що немає відомостей про за-твердження показників гідної праці, що не дозволяє оцінити вплив змін на по-кращення умов праці; - також ідеться про підготовку до другого читання проекту Трудового кодексу, який спрямований покращити захист працівників. Крім того Міністерство соціальної політики активізувало підготовку проектів законів щодо легалізації зайнятості та оплати праці. Ці проекти закону перед-бачають підвищення відповідальності роботодавців та працівників за пору-шення законодавства з питань праці. Водночас ряд пропонованих норм в цих законопроекти є досить суперечливими і жваво критикуються як експертами, так і представниками роботодавців. Законопроекти пропонують за великим рахунком відповідальність, але не збільшують стимулів для роботодавців і працівників виплачувати / отримувати заробітну плату в повному обсязі офі-ційно.

Сприяння анти-дискримінації та забезпеченню рівних мож-ливостей, зокрема для людей з інвалідністю, передусім у контексті працевлаштування.

В стадії виконання

Надалі відбувається апробація Моделі працевлаштування та забезпечення за-йнятості людей з інвалідністю, яка враховує міжнародний досвід забезпечення рівних можливостей осіб з інвалідністю на ринку праці, що було розроблено в рамках реалізації спільного проекту ПРООН, МОП та Державного центру за-йнятості "Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості". Географію апробації було розширено, але на сьогодні бракує чіткої інформації щодо впровадження моделі. Науково-дослідним інститутом праці і зайнятості населення забезпечується розробка пропозицій щодо антидискримінаційного Закону в Україні в контекс-ті зайнятості осіб з інвалідністю відповідно до положень директиви Ради ЄС 2000/78/ЕС від 27.11.2000. Відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інших нормативних актів, держав-на служба зайнятості сприяє трудовій реабілітації та працевлаштуванню інва-лідів на створені та пристосовані для них робочі місця на підприємствах з ура-хуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Крім того, було підготовлено проект постанови КМУ "Про внесення змін до Порядку надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареє-строваних у державній службі зайнятості" та проект Закону України "Про вне-сення змін до деяких законів України щодо зайнятості інвалідів". Ці проекти актів узгоджуються центральними органами виконавчої влади. Протягом 2011 року не змінюється ситуація із наданням соціальних послуг. Більшість заходів впроваджується на місцевому рівні, внаслідок чого доступ до послуг для інвалідів і різним по областях внаслідок відмінностей в бюджетних можливостях місцевих органів влади. Доступність інвалідів до більшості по-слуг обмежена через відсутність відповідної інфраструктури. Незадовільним залишається виконання норм Закону України "Про основи соці-альної захищеності інвалідів в Україні", стаття 19 якого встановлює для під-приємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Водночас, у лютому 2011 року Віце-прем’єр-міністр та Міністр соціальної по-літики Сергій Тігіпко наголосив про важливість завдань щодо соціальної адап-тації інвалідів, створення для них гідних умов життя та праці. На нараді, при-свяченій цим питанням, було створено чотири робочі групи, які повинні займа-тися підготовкою змін до законодавства та нормативних актів, модернізацією системи надання пільг, вирішенням проблем працюючих інвалідів та поліп-шенням комунікацій між інвалідами та суспільством. Разом з тим, інформації про роботу цих груп не є оприлюднена.

Сприяння укладенню угод між Україною та державами-членами ЄС з питань коорди-нації соціального захисту робітників-громадян України, які легально працюють у державах-членах ЄС.

В стадії виконання

У 2011 році Міністерство соціальної політики продовжило підготовку до під-писання угод про соціальне забезпечення з рядом країн. Зокрема планується підписати такі угоди з Іспанією, Польщею, Грецією, Латвією, Естонією. До парламенту було подано законопроект "Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей та інші види соціального захисту таких осіб". Крім того, підготовлено та направ-лено на погодження до заінтересованих міністерств і відомств такі проекти:

65

1. Закон України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Респу-блікою про соціальне забезпечення" (лист Мінсоцполітики від 31.05.2011 № 5579/0/14-11/55); 2. Закон України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення" (лист Мінсоцполітики від 26.05.2011 № 5379/0/14-11/55); 3. розпорядження Президента України "Про уповноваження С. Тігіпка на підписання Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про соціальне забезпечення" (лист Мінсоціполітики від 26.05.2011 № 5380/0/14-11/55); 4. розпорядження Президента України "Про уповноваження С. Тігіпка на підписання Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забез-печення" (лист Мінсоціполітики від 17.05.2011 № 5061/0/14-11/18/1). Зважаючи на значну кількість трудових мігрантів закордоном уряду варто бі-льше уваги приділяти питанню соціального захисту українців. Це також важ-ливо з огляду на значну кількість українців, які з часом виїжджають за кордон, особливо в літньому віці і, відповідно, потребують там виплати пенсій, яка б забезпечувала їм достатній рівень доходу.

Співробітництво з питань громадянського суспільства

Сторони співпрацюватимуть з метою ознайомлення заці-кавлених сторін українського громадянського суспільства з процесом консолідації та діалогу між соціальними пар-тнерами в ЄС з метою пода-льшої інтеграції громадянсь-кого суспільства у політичні процеси в Україні.

В стадії виконання

29 січня 2011 року в Україні було створено Українську національну платформу Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. " . Національна платформа, об’єднала представників аналітичних центрів та громадських орга-нізацій з усієї України, які в своїй діяльності приділяють увагу європейській тематиці та готові працювати спільно в контексті євроінтеграції України. Пла-тформа має виступати об’єднавчим майданчиком для різних об'єднань, коалі-цій, мереж, організацій та експертів, які виконують роботу з моніторингу євро-реформ, максимально залучати їх до регулярних зустрічей. Стартував проект "Національний Конвент України щодо ЄС" є засобом під-тримки та подальшого розвитку загальнонаціонального обговорення шляхів просування України до Європейського Союзу, якій передбачає налагодження комунікації між суспільством та органами влади з нагальних питань європей-ської інтеграції. Експерти ГЕР залучаються до участі в роботі урядових підкомітетів протягом року, водночас, до роботи не залучаються експерти з ГЕР (1,2,3 ) група, під егідою міністерства економіки України. Експерти ГЕР залучені до роботи Ко-ординаційного центру з провадження діяльності, пов'язаної з участю України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. N 994. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р. № 594 затвердже-но Державну цільову програму інформування громадськості з питань європей-ської інтеграції України на 2008 - 2011 роки. Проте, остання публічна інформа-ція про виконання відповідної діяльності відсутня. Звіти Кабінету Міністрів були оприлюднені ще в 2009 році. Водночас, механізми співпраці інститутів громадянського суспільства та інсти-тутів влади в рамках програми "Східне партнерство" ще закладаються. В той же час сьогодні, зокрема в Україні зарано говорити про ефективність відповід-ної співпраці, добру волю сторін, усвідомлення взаємних інтересів. Зокрема неурядові організації практично не залучаються до підготовки та реалізації програм в рамках Східного партнерства у співпраці з владою, переважним чи-ном влада і організації громадянського суспільства існують тут в паралельних режимах. Бракує публічної інформації про перебіг ініціатив з боку органів вла-ди Не затверджено стратегію розвитку громадянського суспільства в Україні В 2011 році можна згадати проведення заходів до Дня Європи протягом травня 2011 року, які відбулися у понад 40 населених пунктах України та реалізовува-лися за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відроджен-ня" та інших партнерів, Представництва ЄС в Україні, Київської міської дер-жавної адміністрації, Міністерства закордонних справ України тощо. Вперше в 2011 році на участь у засіданні 1-ї Щорічної конференції регіональ-них і місцевих влад, отримала українська сторона. Потребує кращої координації процес залучення ОГС, інститутів громадянсько-го суспільства до євроінтеграційної діяльності, сьогодні відповідні дії більшою мірою ініціовано самими громадськими організаціями ніж органами влади.

66

Додаток 1

Експерти проекту "Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд", які взяли участь у підготовці Звіту № 4 за результатами Громадського моніторингу виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС (січень-лютий 2011 року)

Політичний діалог Ігор Коліушко, ЦППР Ярина Журба, ЦППР Віктор Тимощук, ЦППР Роман Куйбіда, ЦППР Тетяна Руда, ЦППР Олександр Банчук, ЦППР Юлія Тищенко, УНЦПД Світлана Конончук, УНЦПД Володимир Яворський, УГС Зовнішня політика та політика безпеки Євгеній Раздорожний, ІЕД Катерина Шинкарук, ІЕД Сергій Кандул, ІЕД Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки Юлія Тищенко, УНЦПД Олександр Сушко, IЄС Євгеній Раздорожний, ІЕД Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею. Технічні регламенти щодо промислової продукції, стандартів та процедури оцінки відповідності Ігор Бураковський, ІЕД Вероніка Мовчан, ІЕД Катерина Куценко, ІЕД Дмитро Науменко, ІЕД Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання Дмитро Науменко, ІЕД Катерина Куценко, ІЕД Інші сфери співробітництва Віктор Тимощук, ЦППР Олександр Банчук, ЦППР Вероніка Мовчан, ІЕД Дмитро Науменко, ІЕД Наталія Сисенко, ІЕД Катерина Куценко, ІЕД Олег Ярош, УНЦПД Додаткові питання для моніторингу: Ігор Коліушко ЦППР Віктор Тимощук ЦППР

67

Додаток 2

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Політичний діалог

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 1.2. В стадії виконання 13

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано 5

2.1. Повністю достатньо 2 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 8 2.3. Повністю не достатньо 8

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити

3.1. Формування та підготовка рішень 5 3.2. Реалізація політичних рішень 10 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

5

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

5

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

5

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

2

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше - Відсутні; - Діяльність органів влади, яка супроводжується постійними порушеннями Конституції, лише віддаляє державу від виконання зазначеного пріоритету.

3

4.1. Максимальний 4.2. Значний 1 4.3. Задовільний 4 4.4. Низький 11

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються 2

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

2

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

9

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

1

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

6

6.1. Продовжити 17 6.2. Не продовжувати 1

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти

68

Додаток 3

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 1.2. В стадії виконання 9

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано

2.1. Повністю достатньо 7 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 2 2.3. Повністю не достатньо

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити

3.1. Формування та підготовка рішень 3.2. Реалізація політичних рішень 4 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

2

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

4

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

7

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше

4.1. Максимальний 1 4.2. Значний 5 4.3. Задовільний 2 4.4. Низький 1

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

8

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

1

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

6.1. Продовжити 9 6.2. Не продовжувати

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти

69

Додаток 4

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Економічне співробітництво

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 1.2. В стадії виконання 4

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано

2.1. Повністю достатньо 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 2 2.3. Повністю не достатньо

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити 2

3.1. Формування та підготовка рішень 3.2. Реалізація політичних рішень 3 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

1

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

2

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше

4.1. Максимальний 4.2. Значний 1 4.3. Задовільний 3 4.4. Низький

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

1

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

2

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

1

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

6.1. Продовжити 4 6.2. Не продовжувати

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти

70

Додаток 5

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 2 1.2. В стадії виконання 10

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано 1

2.1. Повністю достатньо 3 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 8 2.3. Повністю не достатньо 2

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити

3.1. Формування та підготовка рішень 9 3.2. Реалізація політичних рішень 7 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

1

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

3

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

1

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

2

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше

4.1. Максимальний 1 4.2. Значний 3 4.3. Задовільний 6 4.4. Низький 3

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

2

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

6

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

4

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

1

6.1. Продовжити 12 6.2. Не продовжувати 1

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти

71

Додаток 6

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Співробітництво в сфері енергетики, включаючи ядерні питання

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 1.2. В стадії виконання 8

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано

2.1. Повністю достатньо 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 8 2.3. Повністю не достатньо

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити

3.1. Формування та підготовка рішень 6 3.2. Реалізація політичних рішень 1 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

1

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

1

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше

4.1. Максимальний 4.2. Значний 1 4.3. Задовільний 5 4.4. Низький 2

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

7

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

1

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

6.1. Продовжити 8 6.2. Не продовжувати

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти

72

Додаток 7

Узагальнена оцінка виконання пріоритетів ПДА у січні-вересні 2011 року Інші сфери співробітництва

Питання Оцінка Загалом

(кількість пріоритетів)

1.1. Виконано 1.2. В стадії виконання 26

Загальна оцінка діяльності органів влади на виконання пріоритетів ПДА Україна - ЄС

1.3. Не виконано

2.1. Повністю достатньо 1 2.2. Дозволяє виконати пріоритет частково 12 2.3. Повністю не достатньо 4

Достатність заходів плану для виконання зазначених пріоритетів ПДА Україна - ЄС 2.4. Важко визначити 9

3.1. Формування та підготовка рішень 8 3.2. Реалізація політичних рішень 17 3.2.1. Супровід проектів нормативно-правових документів

3

3.2.2. Ухвалення нормативно-правових документів, законодавчих актів, угод

11

3.2.3. Організаційно-інституційні заходи (зустрічі, наради, публічні заходи)

5

3.3. Практичні результати імплементації політики стосовно реалізації пріоритету, контроль за їхнім виконанням

7

На якому етапі реалізації державної політики знаходиться даний пріоритет

3.4. Інше - Співпраця з ЄС; - Створено робочу групу з розробки і впровадження національної рамки кваліфікації; - Апробація розробленої моделі в пілотних регіонах; - Відкрита співпраця з ЄС; - Ведуться переговори

5

4.1. Максимальний 4.2. Значний 6 4.3. Задовільний 11 4.4. Низький 8

Оцінка впливу дій відповідних органів влади на досягнення пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС 4.5. Дії не відбуваються 1

5.1. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС повністю достатньо

6

5.2. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС частково достатньо

13

5.3. Інформації про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не достатньо

6

Прозорість та відкритість органів влади стосовно реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна - ЄС

5.4. Інформація про хід реалізації пріоритету ПДА Україна - ЄС не оприлюднено

1

6.1. Продовжити 25 6.2. Не продовжувати 1

Рекомендації сто воно продовження/не продовження виконання пріоритету в 2011 році

6.3. Важко відповісти