НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Миргородська Ганна Миколаївна

УДК 377.3:624]:613(043.3)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я У МАЙБУТНІХ

КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ

В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2016

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті професійно-технічної освіти Національної

академії педагогічних наук України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Романова Ганна Миколаївна,

Інститут професійно-технічної освіти

НАПН України, заступник директора

з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Антонова Олена Євгеніївна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

кафедра педагогіки, завідувач;

кандидат педагогічних наук, Бондаренко Олена Миколаївна,

Черкаський національний

університет імені Богдана

Хмельницького, кафедра

педагогіки вищої школи та

освітнього менеджменту,

старший викладач.

Захист відбудеться 27 січня 2017 р. о 14.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти

Національної академії педагогічних наук за адресою: 03045, м. Київ, пров. Віто-

Литовський, 98-а, 6 поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися на сайті http://ivet-us.science та в

бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти Національної академії

педагогічних наук: 03045, м. Київ, пров. Віто-Литовський, 98-а.

Автореферат розісланий 27 грудня 2016 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Герлянд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-культурного і

духовного розвитку суспільства пріоритетними завданнями є забезпечення

гармонійного розвитку фізичних і духовних сил особистості, збереження її

здоров’я, активної працездатності упродовж життя. При цьому актуалізується

значущість формування здорового способу життя в учнівської молоді як умови

успішної самореалізації в майбутній професійній діяльності. З огляду на це,

зумовлюється необхідність внесення істотних змін в існуючу систему

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю в процесі професійної підготовки у професійно-

технічних навчальних закладах (ПТНЗ).

Концептуальні положення щодо формування здорового способу життя

підростаючого покоління відображено в Конституції України (2010), Законах

України «Про професійно-технічну освіту» (1998), «Основи законодавства

України про охорону здоров’я» (2014), «Про соціальну роботу з дітьми та

молоддю» (2012), Національній стратегії розвитку освіти України на період до

2021 року (2013), Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» (2015), у Статуті

Всесвітньої організації охорони здоров’я (1946, 2005). У названих документах

зазначається необхідність формування здорового способу життя через

професійну освіту.

Водночас, у навчально-виховному процесі ПТНЗ недостатньо

забезпечується зв’язок між професійним становленням майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю і формуванням їхньої

культури здоров’я, відсутні необхідні для цього педагогічні технології. Це

негативно впливає на рівень мотивації учнів до здорового способу життя,

усвідомлення ними важливості збереження та зміцнення здоров’я, що

позначається на вміннях підтримувати і розвивати фізичне та моральне

здоров’я, захищати особисте життя від впливу негативних факторів

техногенного зовнішнього середовища тощо.

Для розв’язання проблеми формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю у процесі професійної

підготовки необхідні науково-теоретичні передумови, відображені в працях

учених, щодо: філософських засад здоров’язбереження, здорового способу

життя, (В. Андрущенко, С. Горчак, В. Кремень, М. Кудрявцева, Ю. Лисицин,

Л. Рубіна, І. Смирнов, Л. Сущенко та ін.); психологічних умов забезпечення

фізичного та психічного здоров’я особистості, формування

здоров’язбережувальної поведінки (С. Дерябо, В. Леві, А. Маслоу, Ю. Орлов,

В. Ротенберг, В. Ясвін та ін.); теоретичних основ формування культури

здоров’я як невід’ємної частини освітнього процесу (О. Антонова,

М. Артюшина, Є. Бабич, А. Беркутова, О. Білик, Г. Злобин, Н. Литвинова,

П. Лузана, Н. Ничкало, В. Орлов, Л. Пуховська, В. Радкевич, Г. Романова,

В. Ягупов та ін.), специфічних принципів організації здоров’язбережувального

навчально-виховного процесу (Г. Апанасенко, Л. Безматерна, О. Бондаренко,

Н. Борисенко, І. Брехман, Є. Буліч, Л. Водогреєва, В. Войтенко, Г. Долинський

та ін.).

1

Різним аспектам формування культури здоров’я, навичок здорового

способу життя дітей, підлітків та молоді присвятили свої праці Т. Бойченко,

Т. Воронцова, Г. Даниленко, Л. Духовний, О. Єжова, К. Ісмагілов,

С. Омельченко, С. Свириденко, С. Сичов, І. Смолякова, Н. Соловйова,

М. Шимановський та інші дослідники. Значний інтерес, у контексті

формування культури здоров’я учнівської молоді, становлять дисертаційні

дослідження В. Бараненка, О. Багнетової, В. Горащука, Ю. Драгнєва,

Г. Зайцева, Г. Кривошеєвої, Л. Татарнікової, М. Чуркіної та ін.

Отже, в сучасній педагогічній науці з проблем збереження і формування

культури здоров’я підростаючого покоління напрацьовано значний

теоретичний матеріал. Водночас, відсутні дослідження щодо обґрунтування

моделей і педагогічних умов формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю у ПТНЗ, практично, не

розроблені здоров’язбережувальні особистісно орієнтовані педагогічні

технології. Зазначене ускладнюється низкою суперечностей, що потребують

розв’язання, а саме, між:

– потребою українського суспільства в кваліфікованих робітниках зі

сформованою культурою здоров’я та нерозробленістю моделі її формування в

процесі професійної підготовки у ПТНЗ;

– необхідністю формування в майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю валеологічного мислення, умінь і навичок збереження

здоров’я у процесі виробничої діяльності та невідповідністю існуючих у ПТНЗ

технологій, які б забезпечували таке формування;

– об’єктивною потребою педагогічної практики в інноваційних

підходах до формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю та відсутністю науково обґрунтованих

рекомендацій, які б сприяли цьому.

Актуальність досліджуваної наукової проблеми й недостатнє її

розв’язання в сучасній педагогічній теорії та практиці, а також необхідність

вирішення викладених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного

дослідження: «Формування культури здоров’я у майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю в процесі професійної підготовки». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної теми лабораторії технологій

професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

«Вдосконалення особистісно-розвивальних педагогічних технологій у

професійно-технічній освіті» (РК №0113U003045).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту професійно-

технічної освіти НАПН України (протокол №9 від 19 листопада 2012 року) та

узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у

галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №2 від 26 лютого 2013 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та

експериментальній перевірці моделі формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки.

2

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-

педагогічній літературі, досвід формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю у професійно-технічних

навчальних закладах.

2. Визначити суть і структуру поняття «культура здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю».

3. Спроектувати та теоретично обґрунтувати модель формування

культури здоров’я майбутніх робітників будівельного профілю в процесі

професійної підготовки і педагогічні умови її реалізації в ПТНЗ.

4. Розробити й апробувати особистісно орієнтовану технологію

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю.

5. Експериментально перевірити модель формування культури

здоров’я майбутніх робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки та педагогічні умови її реалізації; підготувати і впровадити

відповідні методичні рекомендації.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю.

Предмет дослідження – формування культури здоров’я у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки у професійно-технічних навчальних закладах.

Для досягнення поставленої мети та розв’язання завдань дослідження

було використано комплекс методів дослідження, зокрема:

– теоретичні: аналіз наукової, методичної літератури, психологічних,

педагогічних та навчально-методичних джерел з проблем здоров’я,

здоров’язбереження і фізичного виховання у системі професійної освіти – для

визначення базових положень дослідження; вивчення нормативних і

методичних документів щодо організації професійної підготовки майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю, теоретичних та дослідних

даних з проблем навчання і виховання учнів ПТНЗ – для систематизації

теоретичних матеріалів з досліджуваної проблеми; моделювання – з метою

проектування моделі формування культури здоров’я в майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю;

– емпіричні: спостереження за навчально-виховною діяльністю, аналіз її

результатів, бесіди, тестування, анкетування, інтерв’ювання учнів,

самооцінювання, експертне оцінювання – для виявлення рівнів сформованості

культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю;

педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) – з метою

перевірки результативності впровадження моделі формування культури

здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю та

педагогічних умов її реалізації;

– статистичні: критерій χ2 – для обробки та інтерпретації результатів

експериментального дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

спроектовано та теоретично обґрунтовано модель формування культури

здоров’я в майбутніх кваліфікованих робітників-будівельників у процесі

3

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

професійної підготовки, що має ознаки поетапності, цілісності, динамічності,

диференціації; включає концептуальний, змістовий, функціональний,

діагностувально-результативний блоки, визначає функції, етапи і складові

формування культури здоров’я; характеризується конкретизацією мети,

наукових підходів, принципів, а також педагогічних умов її реалізації, зокрема:

підвищення мотивації до здорового способу життя; оновлення змісту навчання

професійно-спрямованими валеологічними знаннями і вміннями; застосування

інноваційних педагогічних технологій формування культури здоров’я;

розроблено та апробовано особистісно орієнтовану технологію

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю, що реалізує розвивальну, виховну, пізнавальну,

інтеріоризаційну, інтерактивну, оцінну, інноваційну функції; містить цільову,

мотиваційну, інформаційно-пізнавальну, праксеологічну, контрольно-оцінну,

рефлексивну складові; реалізується у процесі загальнопрофесійної,

професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, а також

вивчення навчального предмета «Фізична культура і здоров’я» та

позанавчальної роботи на спонукальному, пізнавальному, операційному етапах,

що відображають: динаміку розвитку потреб і цінностей здорового способу

життя, професійно важливих якостей; формування знань, умінь і навичок

здоров’язбереження та їх застосування в практичній діяльності; удосконалено діагностичний інструментарій для дослідження

сформованості культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю відповідно до розроблених критеріїв і показників:

мотиваційно-особистісного (мотиви здоров’язбереження, вольові якості),

когнітивного (інформованість та обізнаність у галузі здоров’збереження;

валеологічне мислення) та діяльнісного (уміння й навички дотримання норм і

цінностей здорового способу життя);

подальшого розвитку набув зміст поняття «культура здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю»; розвиток полягає в

конкретизації мотивів, цінностей, професійно важливих якостей, знань, умінь,

навичок здоров’язбереження.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в

упровадженні в процес професійної підготовки у ПТНЗ методичних

рекомендацій «Формування культури здоров’я у майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю», програм тренінг-курсу «Основи

здоров’язбережувальної поведінки» – для учнів ПТНЗ, методичних семінарів з

проблем формування культури здоров’я в учнів – для викладачів; навчально-

виховних проектів: «Маршрут безпеки на будівництві», «Бути здоровим –

здорово», «У алкоголю немає шансів» та Положення про творчу валеологічну

лабораторію ПТНЗ.

Основні положення й результати дисертаційного дослідження

впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького коледжу будівництва й

архітектури Київського національного університету будівництва й архітектури

(довідка № 169 від 16.06.2015 р.), Вищого художнього професійно-технічного

училища №5, м. Вінниця (довідка № 263 від 13.05.2015 р.), Професійно-

технічного училища №21, м. Калинівка (довідка №178 від 07.05.2015 р.),

4

Державного професійно-технічного навчального закладу «Жмеринське вище

професійне училище» (довідка № 215 від 28.04.2015 р.).

Апробацію результатів дослідження забезпечила участь в науково-

практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: «Актуальні питання сучасної освіти» (Ставропіль, 2015),

«Інновації в системі вищої освіти» (Челябінськ, 2015);

міжнародних наукових читаннях: «IV Міжнародні Челпанівські

психолого-педагогічні читання» (Київ, 2015);

всеукраїнських: «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і

навчання» (Київ, 2014, 2015, 2016), «Методичні засади підвищення кваліфікації

педагогічних працівників системи професійної освіти» (Хмельницький, 2016);

всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних семінарах:

«Методичні основи створення е-портфоліо педагогічного працівника сфери

професійно-технічної освіти» (Київ, 2015); «Навчально-методичний супровід

запровадження особистісно-розвивальних педагогічних технологій у

професійно-технічну освіту» (Київ, 2015).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження

висвітлено в 11 одноосібних працях, зокрема: в 6 статтях у провідних наукових

фахових виданнях України (1 стаття – у виданні, включеному до міжнародних

наукометричних баз), в 3 статтях у міжнародних збірниках наукових праць, 1

тезах у збірнику матеріалів наукової конференції та 1 методичних

рекомендаціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох

розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 11 додатків і

списку використаних джерел (275 найменування, з них 6 – іноземними мовами).

Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок, з яких 180 – основного

тексту. Робота містить 7 рисунків на 7 сторінках і 13 таблиць на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження,

визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретичну основу, методи

дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне

значення одержаних результатів, а також наведено дані про апробацію та

впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Формування культури здоров’я у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю як педагогічна

проблема» – висвітлено результати аналізу дослідженості проблеми в

педагогічній теорії і практиці, з’ясовано суть і структуру поняття «культура

здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю»,

визначено особливості її формування у ПТНЗ.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать, що

культура здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

є актуальною проблемою професійної педагогіки. Відомі вчені – І. Відт,

М. Закович, М. Каган, М. Мамардашвілі, О. Орлова – здійснили обґрунтування

поняття «культура»; Л. Борисова, Д. Давиденко, В. Казначєєв, В. Колбанов,

Ю. Лисицин, Н. Малярчук, І. Песталоцці, В. Петленко, Л. Соколенко

5

В. Сухомлинський, О. Тимченко розкрили значення здоров’я в контексті

формування особистості учня, студента; Л. Безугла, М. Голіков, В. Горащук,

Л. Духовний, Д. Ізуткіна, Г. Капранова, С. Кириленко, В. Климова,

Г. Кривошеєва, Ю. Мельник, В. Мойсеюк, О. Муравйова, В. Назарук,

К. Оглоблін, В. Скумін визначили зміст, методи, форми

здоров’язбереження як складові професійної підготовки майбутніх

фахівців.

Культуру здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

визначають: як багаторівневе утворення, що входить до складу загальної

культури людини, характеризує емоційно-ціннісне ставлення людини до свого

здоров’я, практичне втілення потреби ведення здорового способу життя,

піклування про власне здоров'я і здоров'я оточуючих (О. Васильєва,

Л. Волошина, С. Горбушина, В. Кожанов, Н. Малярчук, З. Тюмасева,

О. Трещева); як оптимізацію життєдіяльності людини (Е. Антонелене,

В. Бараненко); як багатогранну структуру, що визначає заходи, спрямовані на

збереження і зміцнення здоров’я (І. Бех, В. Горащук, Л. Заплатников, І. Зязюн,

Г. Максименко, Т. Ротерс, Г. Шевченко); як складову загальної культури, одну з

головних умов їхнього активного, повноцінного життя (Е. Жигульова); як

цілісну структуру, що поєднує пріоритетні цінності здоров’я й високу

активність засвоєння глибоких знань про шляхи й засоби ефективного

формування, збереження і зміцнення здоров’я й трансляцію їх у майбутню

професійну діяльність (Ю. Драгнєв, О. Муравйов, І. Яковлєв).

На основі аналізу наукових джерел і нормативних документів уточнено

поняття «культура здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного

профілю», під яким розуміємо систему мотивів і цінностей здорового способу

життя, професійно важливих якостей, валеологічних знань, умінь, навичок,

необхідних для здійснення професійної діяльності.

Визначено, що культура здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю складається з таких компонентів: мотиваційно-

особистісного (характеризує мотивацію до здорового способу життя,

професійно важливі якості особистості, що забезпечують збереження і

зміцнення здоров’я); когнітивного (відображає знання в галузі

здоров’язбереження); діяльнісного (стосується умінь і навичок майбутнього

робітника будівельного профілю дотримання здорового способу життя).

Діагностика рівнів сформованості культури здоров’я у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю проводилася за

обґрунтованими відповідно до її компонентів критеріями: мотиваційно-

особистісним, когнітивним та діяльнісним. Визначено показники

сформованості культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю. За мотиваційно-особистісним критерієм – емоційно-

позитивне ставлення до свого здоров’я, природи, суспільства; мотивація на

збереження і зміцнення здоров’я під час виконання завдань навчальної

практики, а згодом – професійної діяльності кваліфікованого робітника

будівельного профілю; усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та

здоров’я оточуючих; потреба у формуванні культури здоров’я, вольові якості

(цілеспрямованість, відповідальність, самодисципліна, активність). За

6

когнітивним критерієм – інформованість у галузі здоров’збереження (зокрема,

на робочому місці); знання щодо зміцнення здоров’я; валеологічне мислення;

обізнаність з правилами збереження здоров’я в процесі виробничої діяльності

кваліфікованого робітника будівельного профілю. За діяльнісним критерієм –

уміння й навички дотримання норм і цінностей здорового способу життя;

практичне втілення потреби піклуватися про власне здоров’я при виконанні

завдань, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю робітника

будівельного профілю; оволодіння оздоровчими технологіями; відповідність

дій та вчинків вимогам здорового способу життя.

Результати аналізу літератури з проблем здійсненого дослідження

уможливили визначення негативних тенденцій у професійній підготовці

майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю: у змісті

професійної освіти недостатньо представлений валеологічний компонент

професійної діяльності; спостерігається домінування педагогічних технологій,

що не забезпечують особистісно орієнтованого підходу до формування в учнів

культури здоров’я. Подолання визначених проблем потребує обґрунтування й

реалізації моделі та особистісно орієнтованої технології формування культури

здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі

професійної підготовки.

У другому розділі – «Науково-методичне обґрунтування моделі

формування культури здоров’я у майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю в процесі професійної підготовки і педагогічних

умов її реалізації» – розкрито методику дослідження, охарактеризовано модель

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю у процесі професійної підготовки та педагогічні умови її

реалізації.

Методика дослідження ґрунтується на системному, діяльнісному,

технологічному, компетентнісному, особистісно орієнтованому підходах, що

забезпечує об’єктивність, достовірність, критичне осмислення одержаних

результатів.

Робочою гіпотезою дослідження було припущення, що формування

культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників-будівельників

відбуватиметься результативніше, якщо спроектувати та впровадити модель

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю в процесі професійної підготовки, що характеризується

конкретизацією мети, наукових підходів, принципів, а також педагогічних умов

її реалізації, зокрема: підвищення мотивації до здорового способу життя;

оновлення змісту навчання професійно спрямованими валеологічними

знаннями і вміннями; застосування інноваційних педагогічних технологій.

У розділі спроектовано модель формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю, що відображає взаємодію

мети, критеріїв, рівнів культури здоров’я учнів, особистісно орієнтованої

технології процесу формування досліджуваної якості, педагогічних умов

формування культури здоров’я, етапів і результату експериментальної роботи

(рис. 1).

7

Рис 1. Модель формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю в процесі професійної підготовки

8

Модель містить чотири блоки (концептуальний, змістовий,

функціональний і діагностувально-результативний), кожен з яких має змістове

наповнення та вирішує необхідну частину завдань навчально-виховного

процесу. Концептуальний блок втілює соціальне замовлення, загальну мету,

наукові підходи і принципи. Змістовий – включає способи досягнення мети і

завдань у процесі загальноосвітньої, професійно-теоретичної та професійно-

практичної підготовки, а також позанавчальної роботи. Функціональний –

відображає функції, етапи і складові формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки. Діагностувально-результативний – передбачає оцінювання, аналіз

та корекцію результатів формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю і включає компоненти

культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю,

критерії та рівні її сформованості, а також запланований результат.

Модель має такі ознаки: поетапність – враховує поетапне ускладнення

змісту підготовки: від формування мотивації здорового способу життя до

практичного втілення здоров’язбережувальних технологій; цілісність –

охоплює процес формування всіх компонентів культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю; динамічність – передбачає

динамічну систему переходу від низького, через середній, до високого рівня

культури здоров’я; диференційованість – зумовлює особливості формування

культури здоров’я учнів залежно від рівнів її сформованості.

Доведено, що ефективне формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю можливе за таких

педагогічних умов: підвищення мотивації до здорового способу життя;

оновлення змісту навчання професійно спрямованими валеологічними

знаннями і вміннями; застосування інноваційних педагогічних технологій

формування культури здоров’я.

Перша педагогічна умова забезпечує формування стійкої мотивації

майбутніх кваліфікованих робітників до здорового способу життя завдяки

використанню методів і прийомів прямого й непрямого мотивування учнів

(комунікативна атака, доведення та переконування, подолання перешкод,

делегування повноважень тощо).

Друга педагогічна умова передбачає оволодіння учнями ПТНЗ знаннями і

вміннями з питань охорони здоров’я, особливостями здоров’язбереження в

майбутній професійній діяльності при виконанні проблемно-пошукових,

творчих завдань професійного спрямування, оволодіння

здоров’язбережувальними технологіями.

Завдяки реалізації третьої педагогічної умови, що ґрунтується на

застосуванні таких інноваційних педагогічних технологій, як: ігрова, проектна,

проблемне навчання, кейс-технологія – в майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю відбувається розвиток професійно важливих якостей,

набуття досвіду піклування про власне здоров’я.

Особистісно орієнтована технологія формування культури здоров’я

майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю реалізує

розвивальну, виховну, пізнавальну, інтеріоризаційну, інтерактивну, оцінну,

9

інноваційну функції та містить такі складові: цільова (побудова цілей –

запланованих результатів, досягнення яких можна перевірити при встановленні

зворотного зв’язку, цілей – векторів, пов’язаних із професійним та

особистісним саморозвитком, самореалізацією, спрямованих на віддалене

майбутнє); мотиваційна (врахування викладачами особистісних потреб учнів,

розвитку мотивів формування культури здоров’я, виявлення та підтримка

відповідного інтересу), інформаційно-пізнавальна (включення до змісту

професійної підготовки майбутніх будівельників питань, пов’язаних з

формуванням культури здоров’я та створенням відповідного наочно-

методичного забезпечення); праксеологічна (реалізується через форми, методи,

прийоми, засоби навчання); контрольно-оцінна (забезпечує зворотний зв’язок

про результати формування в учнів культури здоров’я); рефлексивна

(самоаналіз, самооцінювання отриманих результатів із врахуванням експертної

оцінки, співвіднесення отриманих результатів з поставленими цілями,

закріплення отриманих знань та вмінь, коригування, формулювання висновків

за результатами аналізу, встановлення зв’язку з подальшою діяльністю).

Визначені складові реалізуються на трьох етапах: спонукальному,

пізнавальному, операційному.

На спонукальному етапі відбувається ознайомлення майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю з проблемою формування

культури здоров’я. Пізнавальний етап передбачає оволодіння майбутніми

кваліфікованими робітниками будівельного профілю знаннями в галузі

здоров’язбереження. Операційний етап формування культури здоров’я

майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю містить формування: умінь і навичок дотримання норм і цінностей здорового способу

життя; умінь практичного втілення потреби піклуватися про власне здоров’я

при виконанні завдань, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю

робітника будівельного профілю; оволодіння оздоровчими технологіями;

відповідності дій та вчинків вимогам здорового способу життя.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка моделі

формування культури здоров’я у майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю в процесі професійної підготовки» – наведено

програму експериментальної роботи, описано хід експерименту та результати

перевірки моделі формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю в процесі професійної підготовки та

педагогічних умов її реалізації.

Експеримент проводився в 2010-2016 рр. у Вінницькому коледжі

будівництва й архітектури Київського національного університету будівництва

і архітектури, Вищому художньому професійно-технічному училищі №5,

м. Вінниця, Професійно-технічному училищі №21, м. Калинівка, Державному

професійно-технічному навчальному закладі «Жмеринське вище професійне

училище». Усього різними видами дослідження було охоплено 374 учні та 12

викладачів. Експериментальне дослідження проводилося в чотири етапи.

На пошуковому етапі (2010-2011 рр.) було проаналізовано наукову

літературу з проблеми дослідження; обґрунтовано поняття, структуру культури

здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю та рівні її

10

сформованості; розроблено програму і методику експериментального

дослідження культури здоров’я учнів.

На констатувальному етапі (2012-2013 рр.) було досліджено стан

сформованості культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю, спроектовано та теоретично обґрунтовано модель

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю в процесі професійної підготовки і педагогічні умови її

реалізації у ПТНЗ, розроблено особистісно орієнтовану технологію

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю. З’ясовано, що в учнів переважає середній (52%) і

низький (42%) рівні культури здоров’я, високий рівень спостерігається в

обмеженого кола респондентів (6%).

На формувальному етапі експерименту (2014-2015 рр.) впроваджено та

експериментально перевірено модель, педагогічні умови її реалізації та

особистісно орієнтовану технологію формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю, підготовлено й апробовано

методичні рекомендації «Формування культури здоров’я у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю» для викладачів професійно-

технічних навчальних закладів будівельного профілю.

На узагальнювальному етапі експериментальної роботи (2016 р.)

проведено статистичне опрацювання отриманих даних, систематизовано й

описано результати експериментальної роботи; оформлено дисертаційне

дослідження і впроваджено його результати у практику підготовки майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю.

У табл. 1 наведено дані щодо сформованості компонентів культури

здоров’я в контрольних (КГ) і експериментальних (ЕГ) групах за результатами

формувального експерименту.

Таблиця 1

Порівняння розподілу учнів експериментальних і контрольних груп за рівнями

сформованості компонентів культури здоров’я на початку та після завершення

формувального етапу експерименту

Компоненти Групи

Розподіл учнів

за рівнями сформованості компонентів культури здоров’я Зміни, %

χ2 На початку Після завершення

Н С В Н С В Н С В

n % n % n % n % n % n %

Мотиваційно-

особистісний

КГ 81 43,1 95 50,5 12 6,4 73 38,8 100 53,2 15 8,0 -4,3 2,7 1,6 0,877

ЕГ 78 41,9 96 51,6 12 6,5 17 9,2 123 66,1 46 24,7 -32,7 14,5 18,2 62,428

Когнітивний КГ 71 37,8 102 54,2 15 8,0 58 30,8 109 58,0 21 11,2 -7 3,8 3,2 2,542

ЕГ 70 37,6 100 53,8 16 8,6 16 8,6 130 69,9 40 21,5 -29 16,1 12,9 48,106

Діяльнісний КГ 83 44,2 96 51,0 9 4,8 72 38,3 102 54,2 14 7,5 -5,9 3,2 2,7 2,049

ЕГ 90 45,6 88 50,0 8 4,4 33 17,8 102 54,8 51 27,4 -27,8 4,8 23 58,575

Умовні скорочення: Н – низький рівень, С – середній, В – високий; n – кількість учнів

Отримані дані свідчать про те, що кількість учнів ЕГ з високим рівнем

сформованості культури здоров’я мотиваційно-особистісного компонента після

11

проведення формувального етапу експериментальної роботи підвищилася на

18,2%, а в КГ – на 1,6%; кількість учнів ЕГ із середнім рівнем збільшилася на

14,5%, а в КГ зросла на 2,7%; кількість учнів з низьким рівнем культури

здоров’я в ЕГ зменшилася на 32,7%, натомість, у КГ зменшення є незначним і

становить 4,3%.

Збільшення кількості учнів з високим рівнем сформованості когнітивного

компонента культури здоров’я в ЕГ становить 12,9%, в КГ – 3,2%. Учнів з

середнім рівнем в ЕГ стало більше на 16,1%, а у КГ – лише на 3,8%. Кількість

учнів з низьким рівнем сформованості цього компонента в ЕГ знизилася на

29%, в КГ – на 7%.

З’ясовано, що за діяльнісним компонентом в ЕГ значно зросла кількість

учнів з високим рівнем сформованості культури здоров’я (на 23% ), із середнім

рівнем – на 4,8%, кількість учнів із низьким рівнем зменшилася (на 27,8%).

Відповідно, в КГ такі зміни є неістотними: кількість учнів з високим рівнем

сформованості діяльнісного компонента культури здоров’я зросла на 2,7%, із

середнім рівнем – на 3,2%, а з низьким зменшилася на 5,9%. Отже, найкраща

позитивна динаміка щодо сформованості діяльнісного компонента культури

здоров’я спостерігається в ЕГ.

На рис. 2 показано загальну динаміку результатів початкової і

прикінцевої діагностики рівнів культури здоровʼя майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю.

Рис. 2. Сформованість культури здоров’я учнів ЕГ та КГ

(до та після формувального етапу експерименту)

Достовірність отриманих результатів доведена за допомогою

статистичного критерію χ2, застосованого для порівняння розподілу учнів

експериментальної та контрольної груп за рівнями сформованості різних

компонентів культури здоров’я на початку та після завершення формувального

етапу експериментальної роботи. Отримані емпіричні значення критерію χ2

0

20

40

60

Високий Середній Низький

6,5

51,8

41,7

8,9

55,1

36

Від

сото

к

Рівні

Контрольна група

до експерименту після експерименту

0

20

40

60

80

Низький Середній Високий

41,751,9

6,411,9

63,6

24,5

Від

сото

к

Рівні

Експериментальна група

до експерименту після експерименту

12

порівнювалися з відповідним теоретичним значенням цього критерію, що

дорівнює 5,99 – при m-1=2 ступенях свободи за вірогідностю допустимої

похибки ≤0,05. Виявилося, що в ЕГ емпіричне значення критерію перевищує

теоретичне за всіма компонентами сформованості культури здоров'я, а в КГ – є

меншим.

Загалом, в ЕГ кількість учнів з високим рівнем культури здоров’я зросла

на 18 % (в КГ на 2,5 %); із середнім – на 11,8 % (в КГ на 3,2 %); кількість учнів

з низьким рівнем зменшилася на 29,8 % (в КГ на 5,7 %). Значення χ2 дорівнює

54,709, що перевищує теоретичне значення χ2-критерію (5,99) та підтверджує

достовірність різниці отриманих результатів з ймовірністю 95%. Для

контрольної групи обраховане значення χ2-критерію дорівнює 1,718, що менше

за відповідне табличне значення 5,99. Отже, кількісні зміни щодо

сформованості культури здоров’я учнів КГ не є статистично значущими.

Отримані дані свідчать про те, що застосування моделі формування культури

здоров’я у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в

процесі професійної підготовки і педагогічних умов її реалізації є

результативним, оскільки результати ЕГ є суттєвішими за результати КГ.

У цілому, мети наукового пошуку досягнуто, поставлені завдання

виконано, гіпотезу підтверджено.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове

вирішення наукового завдання формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки у ПТНЗ, що дає підставу сформулювати такі висновки.

1. Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної, науково-

методичної літератури свідчать, що формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю є актуальною проблемою

професійної педагогіки, водночас, вона не є достатньо розробленою. Аналіз

роботи закладів професійної освіти будівельного профілю показав, що хоча

наразі й зростає інтерес педагогів до проблем зміцнення і збереження здоров’я

та формування культури здоров’я учнів, проте на рівні навчальних закладів

результативність формування цієї культури не є високою.

Визначено негативні тенденції у професійному становленні майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю: у змісті професійної освіти

недостатньо представлений валеологічний компонент професійної діяльності;

переважають педагогічні технології, що не забезпечують особистісно

орієнтованого підходу до формування в учнів культури здоров’я. Подолання

визначених проблем потребує обґрунтування й реалізації моделі та особистісно

орієнтованої технології формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки.

2. Обґрунтовано поняття «культура здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю» як систему мотивів і цінностей здорового

13

способу життя, професійно важливих якостей, валеологічних знань, умінь,

навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

У структурі культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю виділено три компоненти: мотиваційно-особистісний,

когнітивний та діяльнісний. Відповідно до виділених компонентів визначено

критерії та показники сформованості культури здоров’я майбутніх

будівельників: мотиваційно-особистісний (емоційно-позитивне ставлення до

свого здоров’я, природи, суспільства; мотивація на збереження і зміцнення

здоров’я під час виконання завдань навчальної практики, а згодом –

професійної діяльності; усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та

здоров’я оточуючих; потреба у формуванні культури здоров’я); когнітивний

(поінформованість у галузі здоров’збереження (зокрема, на робочому місці;

знання з питань зміцнення здоров’я; валеологічне мислення; обізнаність із

правилами збереження здоров’я у процесі виробничої діяльності); діяльнісний

(уміння й навички дотримання норм і цінностей здорового способу життя;

практичне втілення потреби піклування про власне здоров’я при виконанні

завдань, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю; оволодіння

оздоровчими технологіями; відповідність дій та вчинків вимогам здорового

способу життя). Окреслені критерії та показники дали можливість виділити і

схарактеризувати три рівні сформованості культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельної галузі: низький, середній і високий.

3. Модель формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю комплексно відображає взаємодію мети,

критеріїв, рівнів культури здоров’я учнів, особистісно орієнтованої технології

процесу формування досліджуваної якості, педагогічних умов формування

культури здоров’я, етапів і результатів експериментальної роботи та містить

чотири блоки (концептуальний, змістовий, функціональний і діагностувально-

результативний), кожен з яких має змістове наповнення та вирішує необхідну

частину завдань навчально-виховного процесу.

Модель має такі ознаки: поетапність – враховує поетапне ускладнення

змісту підготовки: від формування мотивації здорового способу життя до

практичного втілення здоров’язбережувальних технологій; цілісність –

охоплює процес формування компонентів культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю; динамічність – передбачає

динамічну систему переходу від низького, через середній, до високого рівня

культури здоров’я; диференційованість – зумовлює особливості формування

культури здоров’я учнів залежно від рівнів її сформованості.

До педагогічних умов реалізації моделі формування культури здоров’я

майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у процесі

професійної підготовки віднесено: мотивування учнів до здорового способу

життя (забезпечує формування стійкої мотивації майбутніх кваліфікованих

робітників до здорового способу життя завдяки використанню методів і

прийомів прямого й непрямого мотивування учнів); оновлення змісту навчання

професійно спрямованими валеологічними знаннями і вміннями (передбачає

оволодіння учнями ПТНЗ знаннями і вміннями з питань охорони здоров’я,

особливостями здоров’язбереження в майбутній професійній діяльності при

14

виконанні проблемно-пошукових, творчих завдань професійного спрямування,

оволодіння здоров’язбережувальними технологіями); застосування

інноваційних технологій формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників (ґрунтується на застосуванні таких інноваційних

педагогічних технологій, як: ігрова, проектна, проблемне навчання, кейс-

технологія, що забезпечують розвиток професійно важливих якостей, набуття

досвіду піклування про власне здоров’я).

4. Розроблено й апробовано особистісно орієнтовану технологію

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю, що реалізує розвивальну, виховну, пізнавальну,

інтеріоризаційну, інтерактивну, оцінну, інноваційну функції та містить такі

складові: цільову, мотиваційну, інформаційно-пізнавальну, праксеологічну,

контрольно-оцінну, рефлексивну. Визначені складові системно реалізуються у

процесі загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-

практичної підготовки, а також вивчення навчального предмета «Фізична

культура і здоров’я» та позанавчальної роботи на трьох етапах: спонукальному

(ознайомлення майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю з

проблемою формування культури здоров’я, мотивування до здорового способу

життя), пізнавальному (оволодіння майбутніми кваліфікованими робітниками

будівельного профілю знаннями в галузі здоров’язбереження), операційному

(формування умінь і навичок дотримання норм та цінностей здорового способу

життя; умінь практичного втілення потреби піклуватися про власне здоров’я

при виконанні завдань, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю

робітника будівельного профілю; оволодіння здоров’язбережувальними

технологіями).

5. Аналіз результатів формувального етапу експериментальної роботи

засвідчив, що впровадження розробленої моделі формування культури здоров’я

майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у процесі

професійної підготовки й обґрунтованих педагогічних умов її реалізації

позитивно впливає на формування усіх структурних компонентів культури

здоров’я майбутніх фахівців: мотиваційно-особистісного, когнітивного і

діяльнісного. В експериментальній групі, на відміну від контрольної, на

статистично значущому рівні зросла кількість учнів з високим рівнем культури

здоров’я (на 18%) й водночас зменшилася кількість учнів з низьким рівнем

культури здоров’я (на 29,8%). Наявність позитивної динаміки щодо

сформованості всіх компонентів культури здоров’я майбутніх кваліфікованих

робітників будівельного профілю свідчить про те, що поставлена мета

дослідження досягнута, гіпотеза доведена, а його завдання виконані.

За результатами дослідження автором укладено методичні рекомендації,

в яких розкрито особистісно орієнтовану технологію формування культури

здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю, подано

зразки вправ, завдань, рольових та ділових ігор, представлено програму

тренінгу «Основи здоров’язбережувальної поведінки», що забезпечує

формування стійкої мотивації здорового способу життя, вмінь та навичок

здоров’язбереження.

15

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Суржок Г. М. Мотивування учнів до активної навчально-

пізнавальної діяльності, спрямованої на формування основ здорового способу

життя / Г. М. Суржок // ІV Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні

читання : зб. наук. пр. – К., 2015. – С. 108–205.

2. Суржок Г. М. Організація продуктивної взаємодії викладачів та

учнів у процесі оволодіння здоров’язбережувальними технологіями / Г. М.

Суржок // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в

підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. /

Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – К. – Вінниця, 2015. –

Вип. 42. – С. 101–107.

3. Суржок Г. М. Підходи науковців до питань принципів, шляхів та

педагогічних умов формування культури здоров’я особистості / Г.М.Суржок //

Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці

фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / Вінниц. держ.

пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – К. – Вінниця, 2015. – Вип. 43. – С. 84–

88.

4. Суржок Г. М. Мотивування майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю до формування культури здоров’я / Г. М. Суржок //

Професійна освіта: проблеми і перспективи : зб. наук. пр. / ІПТО НАПН

України. – К., 2015. – Вип. 9. – С. 42–47.

5. Суржок Г. М. Аналіз ефективності педагогічних умов формування

культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю /

Г. М. Суржок // Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок». –

№12 (131) грудень. – 2015. – С. 99–104.

6. Суржок Г. М. Використання здоров’язбережувальних технологій у

практичній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників будівельного

профілю / Г. М. Суржок // Наукове сходження ScienceRise. Педагогічна освіта.

– №1/5(18) 2016. – С. 51–57.

Опубліковані праці апробаційного характеру

7. Суржок Г. М. Зміст та структура культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельної галузі / Г. М. Суржок // Науково-

методичне забезпечення професійної освіти і навчання : матеріали звіт. наук.-

практ. конф. за 2013 р. (м. Київ 24–25 берез. 2014 р.) / Нац. акад. пед. наук, Ін-т

проф.-техн. освіти / за заг. ред. В.О. Радкевич. – К., 2014. – Т. 1. – С. 202–205.

16

усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого дослідження потребують

теоретико-методологічні засади формування культури здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю, формування готовності

майбутніх педагогів професійної школи до застосування

здоров’язбережувальних технологій, розвиток готовності викладачів закладів

професійної освіти до формування культури здоров’я майбутніх фахівців.

Проведене дослідження не претендує на остаточне і вичерпне розв’язання

8. Суржок А. Н. Культура здоровья будущего специалиста и условия

ее формирования [Электронный ресурс] / А. Н. Суржок // Интеграция мировых

научных процессов как основа общественного прогресса : электрон. сб. науч. тр. –

Казань, 2015. – Вып. №21. – Ч. 2 – Режим доступу: http://on-tvor.ru/sbornik.

9. Суржок А. Н. Педагогические условия формирования культуры

здоровья студентов / А. Н. Суржок // Инновации в системе высшего

образования : сб. науч. тр. / НОУ ВПО «Челябинск. ин-т экономики и права им.

М. В. Ладошина». – Челябинск, 2015. – С. 134–138.

10. Суржок А. Н. Сущность культуры здоровья будущего специалиста /

А. Н. Суржок // Актуальные вопросы современного образования : сб. науч. тр. –

Ставрополь, 2015. – С. 34–40.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати

дисертації

11. Суржок Г. М. Формування культури здоров’я у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю: методичні рекомендації /

Г. М. Суржок. – Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. – 107 с.

АНОТАЦІЇ

Миргородська Г. М. Формування культури здоровʼя у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут

професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України,

Київ, 2017.

У дисертації досліджено формування культури здоровʼя у майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю в процесі професійної

підготовки в сучасній педагогічній теорії і практиці. Визначено суть та

структуру культури здоровʼя майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю, обґрунтовано критерії, показники, схарактеризовано

рівні її сформованості.

Спроектовано та теоретично обґрунтовано модель формування культури

здоров’я в майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у

процесі професійної підготовки, що характеризується конкретизацією мети,

наукових підходів, принципів, змісту, технології, а також педагогічних умов її

реалізації. Розроблено та апробовано особистісно орієнтовану технологію

формування культури здоров’я майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю, підготовлено та впроваджено відповідні методичні

рекомендації.

Ключові слова: професійна підготовка, культура здоров’я майбутніх

кваліфікованих робітників будівельного профілю, педагогічні умови, модель,

особистісно орієнтована технологія.

17

Миргородская А. Н. Формирование культуры здоровья у будущих

квалифицированных рабочих строительного профиля в процессе

профессиональной подготовки. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических

наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального

образования. – Институт профессионально-технического образования

Национальной академии педагогических наук Украины, Киев, 2017.

В работе проанализированы теоретические основы исследуемой

проблемы, раскрыта сущность и структура культуры здоровья будущих

квалифицированных рабочих строительного профиля, определены критерии,

показатели, охарактеризованы уровни сформированности культуры здоровья

будущих рабочих строительного профиля.

На основе анализа научных источников и нормативных документов

уточнено понятие «культура здоровья будущих квалифицированных рабочих

строительного профиля», под которым понимаем систему мотивов и ценностей

здорового образа жизни, профессионально важных качеств, валеологических

знаний, умений, навыков, необходимых для осуществления профессиональной

деятельности.

Определено, что культура здоровья будущих квалифицированных

рабочих строительного профиля состоит из следующих компонентов:

мотивационно-личностного (характеризует мотивацию к здоровому образу

жизни, профессионально важные качества личности, обеспечивающие

сохранение и укрепление здоровья); когнитивного (отражает знания в области

здоровьесбережения); деятельностного (включает умения и навыки будущего

работника строительного профиля в соблюдении здорового образа жизни).

Диагностика уровней сформированности культуры здоровья у будущих

квалифицированных рабочих строительного профиля проводилась по

обоснованным, в соответствии с ее компонентами, критериям: мотивационно-

личностному, когнитивному и деятельностному. Определены показатели

сформированности культуры здоровья будущих квалифицированных рабочих

строительного профиля. По мотивационно-личностному критерию –

эмоционально-положительное отношение к своему здоровью, природе,

обществу; мотивация на сохранение и укрепление здоровья при выполнении

задач учебной практики, а впоследствии – профессиональной деятельности

квалифицированного рабочего строительного профиля; осознание

ответственности за собственное здоровье и здоровье окружающих; потребность

в формировании культуры здоровья, волевые качества (целеустремленность,

ответственность, самообладание, активность). По когнитивному критерию –

информированность в области здоровьесбережения (в частности, на рабочем

месте); знания по укреплению здоровья; валеологическое мышление;

знакомство с правилами сохранения здоровья в процессе производственной

деятельности квалифицированного рабочего строительного профиля. По

деятельностному критерию – умения и навыки соблюдения норм и ценностей

здорового образа жизни; практическое воплощение потребности заботиться о

своем здоровье при выполнении задач, связанных с будущей профессиональной

деятельностью работников строительного профиля; овладение

18

оздоровительными технологиями; соответствие действий и поступков

требованиям здорового образа жизни.

Спроектированнная модель формирования культуры здоровья будущих

квалифицированных рабочих строительного профиля отражает взаимодействие

цели, критериев, уровней культуры здоровья учащихся, личностно

ориентированной технологии процесса формирования исследуемого качества,

педагогических условий формирования культуры здоровья, этапов и

результатов экспериментальной работы. Модель содержит четыре блока

(концептуальный, содержательный, функциональный и диагностико-

результативный).

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены

педагогические условия формирования культуры здоровья будущих

квалифицированных рабочих строительного профиля: повышение мотивации к

здоровому образу жизни; обновление содержания обучения профессионально-

направленными валеологическими знаниями и умениями; применение

инновационных педагогических технологий формирования культуры здоровья.

Личностно ориентированная технология формирования культуры

здоровья будущих квалифицированных рабочих строительного профиля

содержит следующие составляющие: целевую, мотивационную,

информационно-познавательную, праксеологическую, контрольно-оценочную,

рефлексивную, которые реализуются на трех этапах (побудительном,

познавательном, операционном).

Анализ результатов формирующего этапа эксперимента показал, что

реализация разработанной модели и обоснованных педагогических условий,

технологии формирования культуры здоровья будущих квалифицированных

рабочих строительного профиля положительно влияет на развитие всех

структурных компонентов культуры здоровья будущих специалистов:

мотивационно-личностного, когнитивного и деятельностного. В

экспериментальной группе, в отличие от контрольной, на статистически

значимом уровне возросло количество учащихся с высоким уровнем культуры

здоровья (на 18%) и одновременно уменьшилось число учащихся с низким

уровнем (на 29,8%). Наличие положительной динамики сформированности всех

компонентов культуры здоровья будущих квалифицированных рабочих

строительного профиля свидетельствует о том, что поставленная цель

исследования достигнута, гипотеза доказана, задачи решены.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, культура здоровья

будущих квалифицированных рабочих строительного профиля, педагогические

условия, модель, личностно ориентированная технология.

Myrhorodska H.M. Formation a culture of health in the future skilled

workers of building profile in the process of professional education. – On

rights for a manuscript.

The dissertation for the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical

Sciences, specialty 13.00.04 – theory and methodology of professional education.

Institute of Vocational Education and Training of the National Academy of

Educational Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2017.

19

It was investigated the formation a culture of health in the future skilled

workers of building profile in the process of professional preparation in modern

educational theory and practice, In the dissertation. It was defined the essence and

structure a culture of health for future skilled workers of the building profile, defined

criteria and indicators also, given the characteristics of levels its formed.

It is projected and in theory grounded the model of forming a culture of health

for the future skilled workers of a build type in the process of professional

preparation, which is characterized the specification of purpose, scientific

approaches, principles, maintenance, technology, and pedagogical conditions of its

realization also. The personality oriented technology of forming a culture of health in

the future skilled workers of a building profiles is developed and approved, the

corresponding methodical recommendations are prepared and inculcated.

Keywords: professional preparation, culture of health in the

future skilled workers of building profile, pedagogical conditions, model, personality

oriented technology.

20

Здано до складання 24.12.2016 р.Підписано до друку 26.12.2016 р.

Формат 60х84/16. Папір офсетний.Гарнітура Times New Roman. Друк різографічний.

Замовлення № 393 Наклад 100 прим.

Видавець ФОП Рогальська І.О.м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 145

тел.: (0432) 43-51-39, 65-80-80E-mail: dilo_vd@mail.ru

Свідоцтво ДК № 3909 від 02.11.2010 р.

Виготовлювач ФОП Рогальська І.О.м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 145

тел.: (0432) 43-51-39, 65-80-80E-mail: dilo_vd@mail.ru

Свідоцтво В03 № 635744 від 01.03.2010 р.