Модуль 3 Спеціальна гістологія€¦ · Web view3 Структурно-функціональна характеристика фолікула щитоподібної

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Л.В. ВАСЬКО, Л.І. КІПТЕНКО, Г.Ю. БУДКО

СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ І РЕГУЛЯТОРНИХ

СИСТЕМУ двох частинах

Частина ІІ

Рекомендовано вченою радою Сумського державного університету

як навчальний посібник для студентів медичних інститутів

СумиВидавництво СумДУ

2009

3

ЗМІСТМодуль 3 Спеціальна гістологіяТема заняття «Центральні органи кровотворення та імунного захисту організму (червоний кістковий мозок, тимус)»……………………..С.4Тема заняття «Периферичні органи кровотворення та імунного захисту організму (лімфатичні вузли, гемолімфатичні вузли, селезінка)»..........................................................................С.16Тема заняття «Центральні органи ендокринної системи (гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз)»…..………….…С.30Тема заняття «Периферичні органи ендокринної системи (щитоподібна, прищитоподібна, надниркові залози)»……………………………………...……………С.49Тема заняття «Клітинні основи системи імунного захисту організму»………………………………………С.66

4

Модуль 3 Спеціальна гістологіяЗмістовий модуль 5

«Спеціальна гістологія сенсорних і регуляторних систем»

Тема заняття «Центральні органи кровотворення та імунного захисту

організму (червоний кістковий мозок, тимус)»Актуальність теми. Знання структурно-функціональної організації органів кровотворення та імунного захисту на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння тих патологічних змін гемопоезу та імунної відповіді організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати морфофункціональні особливості центральних органів кровотворення та імунного захисту.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Джерела та хід ембріогенезу центральних органів кровотворення.2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчається (червоний кістковий мозок, тимус).3 Основні відмінності мозкової і кіркової речовин тимуса.4 Вікову інволюцію тимуса.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальний план будови та функції окремих органів кровотворення та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).2 Загальні анатомічні характеристики органів кровотворення та імунного захисту (кафедра анатомії людини).

5

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти в таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С. 260-267.2. Гістологія людини /За. ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С. – Львів: Мир/. - 1992. - С.191-197.3. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б. - Київ - Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1. - С. 57-59. - Ч. 2. - С. 43-44.4. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М.: Медицина. - 1978.5. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. - С. 48-53.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. - 1999. - С. 424-436.2. Гистология (введение в патологию) /Под ред. Улумбекова Э.Г., проф. Ю.А.Челышева. - М., 2001. - С. 321-325, 118-120.3. Гистология, цитология и эмбриология (атлас) /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 208-224.4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург: СОТИС. - 1997. В. Лекції за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.

6

Теоретичні питання1 Загальний план будови, функціональне значення і класифікація органів кровотворення.2 Структурні компоненти кісткового мозку і їх функціональне значення.3 Загальний план будови та функціональне значення тимуса.4 Мікроскопічна та субмікроскопічна будова кіркової речовини тимуса. Структурні компоненти гематотимусного бар’єра.5 Морфофункціональні відмінності мозкової речовини тимуса порівняно з кірковою.6 Вікова та акцидентальна інволюції тимуса.

Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті

На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи червоного кісткового мозку, тимуса та мазок червоного кісткового мозку. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен вміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

7

Технологічна карта заняття

№ Етапи

Три

валі

сть

Засоби навчання Обладнання Місце

проведення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня знань та домашніх завдань

15 хв

Таблиці, рисунки-схеми Комп’ютери

Комп’ютерний клас, навчальна кімната

2

Самостійна робота з вивчення мікропрепаратів електронограм

30 хв

Інструкції з вивчення мікропрепаратів, таблиці, мікрофотограми, електронограми

Мікроскопи, мікропрепарати, альбоми для зарисовок мікропрепаратів

Навчальна кімната

3Аналіз підсумків самостійної роботи

30 хв

Мікрофотограми, електронограми, набір тестів

Комп’ютери Комп’ютерний клас

4 Підбиття підсумків заняття 5 хв Навчальна

кімната

Для закріплення теоретичного матеріалу виконайте такі завдання:

1 При мікроскопії у стромі кровотворного органа людини виявлені мегакаріоцити. Який це кровотворний орган?2 На препараті кровотворного органа можна побачити гранулоцити на різних етапах розвитку. Який це кровотворний орган?3 На серії електронограм бачимо, як формені елементи крові, які утворюються у червоному кістковому мозку, проходять через стінки кровоносних капілярів і впадають у течію крові. До якого типу капілярів можна віднести судини червоного кісткового мозку, які пропускають зрілі формені елементи крові?4 Є дві мікрофотографії тимуса. На першій - кіркова і межі кіркової і мозкової речовин розпливчасті, на другій –

8

кіркова речовина чітко відрізняється від мозкової. На якій з мікрофотографій показаний тимус під час його участі у захисних реакціях організму?5 Червоний кістковий мозок заповнює порожнини кісток. Подані три види трубчастих кісток: дитячого віку, 12-18 років і людини старечого віку. Як з віком змінюються стан і топографія червоного кісткового мозку?6 У новонародженої тварини видалили тимус. У результаті цієї операції у нього різко знизилася здатність до продукування антитіл. Пояснити причину цього явища.

Запитання тестового контролю1 Що не належить до органів кровотворення та імунного захисту?2 Які функції не притаманні для органів кровотворення?3 Де розташовується ЧКМ?4 В яких ділянках ЧКМ здійснюється тромбоцитопоез?5 Яка функція притаманна тимусу?6 Які клітини продукують тимозин?7 Де розташований гематотимусний бар'єр?8 3 якого джерела формується тимус?9 Які морфологічні ознаки не є характерними для вікової інволюції?10 Які ознаки належать до центральних органів кровотворення та імунного захисту?11 Які процеси не відбуваються в червоному кістковому мозку?12 Де найбільш інтенсивно відбуваються процеси кровотворення?13 Диференціювання яких клітин крові не закінчується в ЧКМ?14 Які речовини продукуються в тимусі?15 Епітеліоретикулоцити належать до:16 Які структури не входять до складу гематотимусного бар'єру?

9

17 Коли формується тимус у людини?18 Вікова інволюція - це:19 При дії на організм несприятливих чинників має місце:20 Які морфологічні ознаки не характерні для акцидентальної інволюції?21 Які органи належать до периферійних органів кровотворення та імунного захисту?22 Які функції притаманні для периферійних органів імуногенезу?23 Де локалізуються гемопоезні клітини в ЧКМ?24 В якому віці ЧКМ у діафізах трубчастих кісток заміщується на жовтий кістковий мозок?25 Що є структурно-функціональною одиницею тимуса?26 Яких клітин немає в кірковій речовині тимуса?27 Які клітини знаходяться в перикапілярному просторі?28 Які особливості Т-лімфоцитів мозкової речовини тимуса?29 Коли тимус досягає максимального розвитку?30 Що відбувається з організмом при тиміко-лімфатичному статусі?31 Які органи не належать до периферійних органів кровотворення та імунного захисту?32 В якому органі розміщені стовбурові клітини крові?33 При участі яких клітин відбувається еритропоез?34 Коли ЧКМ починає функціонувати як основний кровотворний орган?35 Які речовини забезпечують проліферацію та дозрівання Т-лімфоцитів?36 Які клітини не є клітинами-няньками?37 Які судини входять до складу гематотимусного бар'єра?38 Які клітини не входять до складу мозкової речовини тимуса?39 В якому терміні відбувається диференціювання тимуса на кіркову та мозкову речовини?40 Чим супроводжується тиміко-лімфатичний статус?

10

41 Які функції притаманні для центральних органів кровотворення та імунної системи?42 Яка тканина утворює ніжну строму червоного кісткового мозку?43 До яких судин потрапляють утворені формені елементи крові?44 Коли починається формування ЧКМ?45 Які клітини утворюють ніжну строму тимуса?46 Яких клітин немає в тимусі?47 Яка головна функція гематотимусного бар'єра?48 Чим утворені тільця Гассаля?49 Коли з'являються перші лімфоцити в тимусі?50 Яка фаза не притаманна для вікової інволюції?

Інструкція з вивчення мікропрепаратівА. Червоний кістковий мозок (зріз)Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Ніжну строму червоного кісткового мозку утворює ретикулярна сполучна тканини, яка представлена на препараті ретикулярними клітинами зірчастої форми з блідо забарвленою цитоплазмою. Часто трапляються поперечно, косо та поздовжньо зрізані синусоїдні кровоносні капіляри. У просвітах останніх розміщуються численні еритроцити та поодинокі лейкоцити.

Комірки, утворені ретикулярною сполучною тканиною, заповнені клітинами, які знаходяться на різних стадіях гемопоезу. Їх доцільно вивчати на мазках червоного кісткового мозку, де їх легше диференціювати. На зрізі найкраще вирізняються гігантські клітини – мегакаріоцити.

Необхідно звернути увагу на розміщені в межах препарату адипоцити, які мають перснеподібний вигляд, і кісткові перекладинки, як острівці рожевого кольору.На рисунку позначити:

11

1 Ретикулярні клітини зірчастої форми.2 Синусоїдні кровоносні капіляри.3 Мегакаріоцити (гігантські клітини).4 Адипоцити.5 Кісткові перекладинки, як острівці рожевого кольору.

Б. Червоний кістковий мозок (мазок)Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Препарат вивчаємо під великим збільшенням. Строму червоного кісткового мозку складає ретикулярна тканина, клітини якої мають зірчасту форму. Їх ядра овальної форми, слабо забарвлені. Між відростками ретикулоцитів бачимо групи (острівці) клітин різних гемопоезних рядів. Мегакаріоцити – великі («гігантські») клітини з фрагментованими, химерної форми ядрами. Еритробласти, проеритробласти, базофільні, поліхроматофільні і оксифільні еритробласти гуртуються біля клітини-«няньки» - макрофага. Мієлобласти, мієлоцити відрізняються наявністю зернистості в цитоплазмі. Ядра мієлоцитів бувають круглими і паличкоподібними. Зустрічаються моноцити – клітини з бобоподібним ядром і невеликі групи кістковомозкових лімфоцитів. Вони локалізуються переважно навколо кровоносних судин.На рисунку позначити:1 Клітини ретикулярної тканини із овальними, слабо забарвленими ядрами.2 Мегакаріоцити із фрагментованими, химерної форми ядрами.3 Еритробласти, проеритробласти, базофільні, поліхроматофільні та оксифільні еритробласти навколо макрофагу.4 Мієлобласти, мієлоцити із зернистістю у цитоплазмі.5 Моноцити з бобоподібним ядром.6 Кістковомозкові лімфоцити.

12

В. ТимусЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

На малому збільшенні легко побачити капсулу тимуса та сполучнотканинні перетинки, що відходять від неї вглиб органа, поділяючи його на окремі часточки. Кожна часточка тимуса – структурна і функціональна одиниця органа – має кіркову і мозкову речовини. Основою часточки є каркас із епітеліоретикулоцитів зірчастої форми, між якими розміщується велика кількість лімфоцитів (тимоцитів) і менша – макрофагів. У кірковій речовині лімфоцитів найбільше, у зв’язку з чим в цій зоні спостерігається інтенсивне фіолетове забарвлення. Мозкова речовина світліша, до її складу входять лімфоцити, макрофаги, епітеліоретикулоцити (зірчасті клітини) і їх оксифільні нашарування, відомі як тільця Гассаля. Рисунок на вставці – фрагмент препарату при великому збільшенні.На рисунку позначити:1 Капсулу тимуса.2 Сполучнотканинні перетинки.3 Часточку тимуса.4 Кіркову речовину.5 Мозкову речовину.6 Лімфоцити (тимоцити).7 Макрофаги.8 Епітеліоретикулоцити (зірчасті клітини).9 Тільця Гассаля.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 На гістологічному препараті представлений орган кровотворення та імунного захисту, що побудований з часточок, які оточені прошарками сполучної тканини, на периферії часточок кількість клітин значно вища, ніж у

13

центрі, лімфатичні вузлики відсутні. Який орган зображений?

А Тимус.В Червоний кістковий мозок. С Лімфатичний вузол. D Селезінка.E Мигдалик.

2 У новонародженої тварини в експерименті видалили тимус, а після цього пересадили їй чужорідний трансплантат. Реакція відторгнення не відбулася. Чому?

А Не утворюються Т-кілери. В Не утворюються моноцити. С Не утворюються макрофаги. D Не утворюються В-лімфоцити. E Не утворюються Т-хелпери.

3 8-річну дитину повторно вжалила оса, у відповідь на це алергічна реакція розвинулася дуже швидко. Які імунокомпетентні клітини є причиною цього явища?

А В-лімфоцити пам’яті.В В-плазмоцити. С Макрофаги.D Т-лімфоцити хелпери. E Т-лімфоцити пам’яті.

4 У дитини вроджений імунодефіцит. Страждає клітинний імунітет, що зумовлює часті вірусні інфекції. Порушеннями в якому органі це, найімовірніше, викликане?

А Тимусі.В Червоному кістковому мозку. С Лімфатичних вузлах.D Селезінці.E Піднебінних мигдаликах.

5 У хворого порушені процеси еритропоезу, гранулоцитопоезу, моноцитопоезу, тромбоцитопоезу. Про

14

патологію якого кровотворного органа свідчать ці порушення?

А Червоного кісткового мозку.В Тимура.С Селезінки.D Лімфатичного вузла.E Мигдаликів.

Додаток А(обов’язковий)

Гематотимусний бар’єрКлітини кіркової речовини певним чином відмежовані

від крові гематотимусним бар’єром, який захищає лімфоцити кіркової речовини, що диференціюють, від надлишку антигенів. До його складу входять ендотеліальні клітини гемокапілярів із базальною мембраною, перикапілярний простір з поодинокими лімфоцитами, макрофагами і міжклітинною речовиною, а також епітеліоретикулоцити з їх базальною мембраною. Бар’єр має вибіркову проникливість стосовно до антигену. Під час порушення бар’єра серед клітинних елементів кіркової речовини визначаються також одиничні плазматичні клітини, зернисті лейкоцити і тучні клітини. Іноді у кірковій речовині з’являються вогнища екстра- медулярного мієлопоезу.

Додаток Б(обов’язковий)

Вікова та акцидентальна інволюції тимусаТимус сягає максимального розвитку у дитячому віці.

У період від 3 до 20 років відмічається стабілізування його маси. У більш пізній час відбувається зворотний розвиток (вікова інволюція) тимуса. Це супроводжується зменшенням кількості лімфоцитів, особливо у кірковій

15

Продовження додатка Бречовині, появою ліпідних включень у сполучнотканинних клітинах і розвитком жирової тканини.

У рідких випадках тимус не зазнає вікової інволюції. Як правило, це супроводжується дефіцитом глюкокортикоїдів кори наднирників. Такі люди відрізняються слабким опором до інфекцій та інтоксикацій. Особливо збільшується ризик захворювань пухлинами.

Тимчасова, швидка, або акцидентальна, інволюція може настати у зв’язку із дією на організм різних сильних подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодування). Під час стрес-реакції відбуваються викид Т-лімфоцитів у кров і масова загибель лімфоцитів у самому органі, особливо у кірковій речовині. У зв’язку з цим стає менш помітною межа кіркової і мозкової речовин. Окрім лімфоцитолізу, спостерігається фагоцитоз макрофагами зовнішньо незмінених лімфоцитів. Одночасно із загибеллю лімфоцитів відбувається розростання епітеліо-ретикулоцитів органа. Епітеліоретикулоцити набрякають, у цитоплазмі з’являються секретоподібні краплі, які дають позитивну реакцію на глюкопротеїди. В деяких випадках вони накопичуються між клітинами і утворюють зразок фолікулів.

Тимус залучається до стрес-реакцій разом із наднирниками. Збільшення в організмі кількості гормонів кори наднирників, у першу чергу глюкокортикоїдів, викликає дуже швидку і сильну акцидентальну інволюцію тимуса.

16



Тема заняття «Периферичні органи кровотворення

та імунного захисту організму (лімфатичні вузли, гемолімфатичні вузли, селезінка)».

Актуальність теми. Знання структурно-функціональної організації органів кровотворення та імунного захисту на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння тих патологічних змін гемопоезу та імунної відповіді організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати морфофункціональні особливості периферичних органів кровотворення та імунного захисту.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Джерела та хід ембріогенезу периферичних органів кровотворення.2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчаються (лімфатичних вузлів, гемолімфатичних вузлів, селезінки).3 Особливості кровопостачання селезінки.4 Регенеративні можливості органів.5 Вікові зміни периферичних органів кровотворення та імунного захисту організму людини.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальний план будови та функції окремих органів кровотворення та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).

17

2 Загальні анатомічні характеристики органів кровотворення та імунного захисту (кафедра анатомії людини).

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С. 267-281.2. Гістологія людини /За. ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С. – Львів: Мир. - 1992. - С.197-200.3. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б. - Київ - Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1. - С. 57-59. - Ч. 2. - С. 43-46.4. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М.: Медицина. - 1978.5. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. - С. 48-53.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. - 1999. - С. 436-452.2. Гистология (введение в патологию) /Под ред. Улумбекова Э.Г., проф. Ю.А.Челышева. - М., 1997. – С. 541-549.3. Гистология, цитология и эмбриология (атлас) /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 224-233.4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - СОТИС: Санкт-Петербург. - 1997. - С. 28-335.В. Лекції за даною темою.

18

Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.

Теоретичні питання1 Розвиток та загальний план будови лімфатичних вузлів.2 Морфофункціональна характеристика кіркової та мозкової речовин лімфатичних вузлів.3 Будова та значення лімфатичних синусів.4 Будова та функції гемолімфатичних вузлів.5 Розвиток та загальний план будови селезінки.6 Особливості кровопостачання селезінки.7 Функції селезінки та структури, які їх забезпечують.8 Уявлення про Т- і В-зони лімфоїдних органів.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи лімфатичних вузлів, гемолімфатичних вузлів та селезінки. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

19


№ Етапи

Три

валі

сть



1


15 хв



2


30 хв



Навчальна Кімната


30 хв




кімната

Запитання до тестового контролю1 До системи кровотворення та імунного захисту належать:2 До системи кровотворення та імунного захисту не належать:3 На які групи класифікують органи імунного захисту?4 Які органи кровотворення та імунного захисту належать до центральних?5 Які органи кровотворення та імунного захисту належать до периферичних?6 Яку функцію виконують органи кровотворення та імунного захисту?7 Яку функцію не виконують органи кровотворення та імунного захисту?8 Яку функцію виконують центральні органи кровотворення та імунного захисту?

20

9 Яку функцію не виконують центральні органи кровотворення та імунного захисту?10 Яку функцію виконують периферичні органи кровотворення та імунного захисту? 11 Яку функцію не виконують периферичні органи кровотворення та імунного захисту?12 Виділяють такі імунні реакції:13 Усі органи кровотворення в основі своєї будови мають…14 Яку функцію виконує ретикулярна сполучна тканина в органах кровотворення та імунного захисту?15 Де відбувається остаточне диференціювання Т-лімфоцитів?16 Де відбувається остаточне диференціювання В-лімфоцитів?17 Функції лімфатичних вузлів:18 Які структурні компоненти входять до складу капсули лімфатичного вузла?19 Яка тканина утворює ніжну строму лімфатичного вузла?20 На які зони можна поділити паренхіму лімфатичного вузла?21 Які структури будують остов лімфоїдних фолікулів лімфатичного вузла?22 Які з перелічених клітин не входять до складу гермінативного центру лімфоїдного фолікула лімфатичного вузла?23 Які клітини домінують у периферичній зоні лімфоїдного фолікула лімфатичного вузла?24 До якого типу клітин належать дендритні клітини?25 Яка участь дендритних клітин лімфатичного вузла в імунних реакціях?26 Які клітини паракортикальної зони лімфатичного вузла утворюють основний елемент мікрооточення?

21

27 Яку функцію виконують інтердигітатні клітини лімфатичного вузла?28 Які основні результати диференціювання Т-лімфоцитів у паракортикальній зоні лімфатичного вузла?29 У яких ділянках лімфатичного вузла відбувається утворення плазматичних клітин?30 Які синуси не розрізняють у лімфатичному вузлі?31 Які клітини обмежують синуси лімфатичного вузла?32 Які функції виконують синуси лімфатичного вузла?33 Яку функцію не виконує селезінка?34 До якого періоду ембріогенезу в селезінці припиняється мієлопоез?35 На якому тижні ембріогенезу в селезінці з’являються макрофаги?36 На якому тижні ембріогенезу в селезінці з’являються В-лімфоцити?37 Які елементи не входять до складу капсули селезінки?38 Скільки зон розрізняють у лімфатичних вузликах селезінки?39 Які з перелічених зон не входять до складу лімфатичних вузликів селезінки?40 Які клітини знаходяться в періартеріальній зоні лімфатичного вузлика селезінки?41 Які клітини знаходяться в центрі розмноження лімфатичного вузла селезінки?42 Які клітини знаходяться в крайовій зоні лімфатичного вузлика?43 Які клітини заходяться в мантійній зоні лімфатичного вузлика селезінки?44 Які структурні компоненти не утворюють червону пульпу селезінки?45 Що відбувається з еритроцитами селезінки в кінці життєвого циклу?46 За топографією які лімфатичні вузли не виділяють?47 Яку форму мають лімфатичні вузли?

22

48 "Ворота" - це місце входу і виходу яких структур лімфатичного вузла? 49 Які структури лімфатичного вузла входять з протилежного боку "воріт", з випуклої сторони?50 Яку функцію виконують пучки гладких м’язових клітин, які розташовані у ділянці воріт лімфатичного вузла?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. СелезінкаЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

На поверхні зрізу з одного боку бачимо сполучнотканинну капсулу, покриту очеревиною з мезотелієм, від якої вглиб органа відходять трабекули. Між трабекулами - червона і біла пульпи.

Біла пульпа – це круглі лімфатичні вузлики (фолікули) з великою кількістю фіолетових ядер, які належать лімфоцитам. Вузлик має світлий (реактивний) центр і більш темну периферійну зону (мантійну і крайову). З боку від центру розміщується центральна артерія, а навколо неї – скупчення Т-лімфоцитів – періартеріальна зона. Скупчення лімфоцитів, які у вигляді муфт охоплюють артерії, називаються лімфатичними періартеріальними піхвами. Червона пульпа – це формені елементи крові, в основному еритроцити, які знаходяться між вузликами білої пульпи. У трабекулах знаходяться трабекулярні артерії і вени.

В. Лімфатичний вузолЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

Неозброєним оком бачимо зріз бобовидної форми з темним забарвленням периферії (кіркова речовина) і більш світлим центром (мозкова речовина).

При малому збільшенні знаходимо таку ділянку, щоб у полі зору були і кіркова, і мозкова речовини.

23

Зовні вузол покритий сполучнотканинною капсулою, пофарбованою в рожевий колір. У капсулі трапляються адипоцити, гладкі міоцити, дрібні кровоносні і приносні лімфатичні судини. Від капсули вглиб вузла відходять трабекули. Під капсулою знаходиться кіркова речовина, яка складається з круглих лімфатичних вузликів фіолетового кольору через інтенсивне забарвлення ядер лімфоцитів. Усередині вузлика може виявлятися світла ділянка – гермінативний центр (реактивний центр, центр розмноження).

Мозкова речовина є смужкою подібних скупчень лімфоцитів (мозкові тяжі, м’якотні шнури).

Лімфатичні вузлики, мозкові тяжі і трабекули покриті шаром ретикулоендотеліоцитів. Між останніми є щілинні проміжки, які називаються синусами лімфатичного вузла. У лімфатичному вузлі є такі синуси: а) між капсулою і периферією лімфатичного вузлика – крайовий; б) між трабекулами і лімфатичним вузликом – навколофолікулярний кірковий;в) між трабекулами і мозковими тяжами – мозковий;г) у воротах вузла – ворітний, який переходить у виносну лімфатичну судину.

Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»1 На препараті представлено орган, покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять трабекули. В органі можна розрізнити кіркову речовину, де містяться лімфатичні вузлики, та мозкову речовину, представлену тяжами клітин. Який орган зображений на препараті?

А Лімфатичний вузол.В Тимус. С Селезенка. D Червоний кістковий мозок.

24

E Мигдалики. 2 З метою уточнення діагнозу вивчений біопсійний матеріал органа, у якому лімфатичні вузлики формують кіркову речовину. Для якого органа характерна дана ознака?

А Лімфатичного вузла.В Тимуса. С Селезінки.D Червоного кісткового мозоку. E Мигдаликів.

3 При мікроскопічному дослідженні пунктату одного з органів кровотворення й імунного захисту виявлений лімфоїдний фолікул з артеріальною судиною, розміщений ексцентрично. З якого з органів було взято біохімічний матеріал для дослідження?

А Селезінки.В Тимуса.С Лімфатичного вузла.D Червоного кісткового мозку.E Мигдаликів.

4 У препараті представлений орган, у ретикулярній стромі якого розміщуються зрілі формені елементи крові й визначаються лімфоїдні утворення. Який орган зображений на препараті?

А Селезінка.В Тимус.С Лімфатичний вузол.D Червоний кістковий мозок.E Мигдалик.

5 У гістопрепараті представлений орган, у якому лімфоцити утворюють три види лімфоїдних структур: лімфатичні вузлики, мозкові тяжі та синуси. Який орган зображений на препараті?

А Лімфатичний вузол.В Селезінка.

25

С Тимус.D Червоний кістковий мозок.E Мигдалик.

6 На мікропрепараті тонкої кишки у власній пластинці слизової оболонки виявили скупчення клітин кулястої форми з великими базофільними ядрами, які оточені вузьким обідком цитоплазми. У більшості таких скупчень центральна частина світла і містить менше клітин, ніж периферійна. До якої морфологічної структури належать такі скупчення ?

А Лімфатичного вузлика.В Нервовового вузлика.С Жирових клітин.D Кровоносних судин.E Лімфатичних судин.

7 Зроблено гістологічний зріз через лімфатичний вузол. На мікропрепараті спостерігається розширення його паракортикальної зони. Проліферація якого виду клітин лімфатичного вузла обумовила цей процес?

А Т-лімфоцитів.В Берегових макрофагів.С Плазмоцитів.D Макрофагів.E Ретикулоцитів.

8 На мікропрепараті виявлено кулясті утворення з лімфоцитів. Усередині утворень - центральна артерія. Який орган досліджується ?

А Селезінка.В Нирка.С Тимус.D Кістковий мозок.E Лімфатичний вузол.

9 У хворого спостерігаються збільшення розмірів селезінки та зменшення кількості еритроцитів периферійної крові. Підвищена функція яких клітин

26

селезінки причетна до цього явища? А Макрофагів.В Лімфоцитів.С Дендритних клітин.D Плазмоцитів.E Інтердигітатні клітини.

10. У біоптаті лімфатичного вузла в мозкових тяжах виявлені вогнища підвищеного плазмоцитогенезу. Визначте, антигензалежна стимуляція яких імунокомпетентних клітин викликала їх утворення?

А В-лімфоцитів.В Т-лімфоцитів.С Макрофагів.D Дендритних клітин.E Інтердигітуючих клітин.

Додаток В(обов’язковий)

Особливості кровопостачання селезінкиУ ворота селезінки входить селезінкова артерія, яка

розгалужується на систему трабекулярних артерій. Від трабекулярних артерій відходять пульпарні артерії (артерії білої пульпи), навколо яких групуються лімфоцити і формуються періартеріальні лімфатичні піхви та лімфатичні вузлики. Ті частини артерій білої пульпи, які проходять через лімфатичні вузлики, отримали назву центральних артерій, оскільки вони служать центрами виселення лімфоцитів у процесі утворення лімфатичних вузликів в онтогенезі. Центральна артерія, яка проходить через вузлик, віддає декілька гемокапілярів, після виходу з них розпадається на китичкові (пеніцилярні) артеріоли, які закінчуються еліпсоїдними капілярами. Останні оточені муфтою «гільзою» із ретикулярних клітин і волокон. Далі еліпсоїдні капіляри переходять у короткі артеріальні гемо-

27

Продовження додатка Вкапіляри. Частина останніх сполучається із венозними синусами (закритий кровообіг), а інша - безпосередньо відкривається у ретикулярну тканину (відкритий кровообіг). Закритий кровообіг – це шлях швидкої циркуляції та оксигенації тканин. Відкритий кровообіг є повільним, який забезпечує контакт формених елементів крові із макрофагами.

Синуси є початком венозної системи. По поверхні стінки синусів у вигляді кілець залягають ретикулярні волокна. Синуси не мають перицитів. На вході у синуси і в місці їх переходу у вени є аналоги м’язових сфінктерів.

При відкритих артеріальних і венозних сфінктерах кров вільно проходить по синусах у вени.

Скорочення венозного сфінктера приводить до накопичення крові у синусі. Плазма крові проникає крізь стінку синуса, що сприяє концентрації у ньому клітинних елементів.

У разі закритого венозного і артеріального сфінктерів кров депонується у селезінці. Під час розтягування синусів між ендотеліальними клітинами утворюються щілини, через які кров може проходити у ретикулярну строму.

Розслаблення артеріального і венозного сфінктерів, а також скорочення гладких м’язових клітин капсул і трабекул приводить до спустошення синусів і виходу крові у венозне русло.

28

Додаток Г(обов’язковий)

Таблиця Г.1 - Морфологічна характеристика клітин лімфатичних вузлів

Назва клітин

Морфологічні характеристики

Функції Локалізація

1 Ретикулоендотеліальні клітини («берегові клітини»)

2 Дендритні клітини

3 Типові макрофаги

1 Поєднують морфологію ретикулярних клітин з функцією ендотелію

2 Мають відросткову форму, електронно-прозору цитоплазму, мало рибосом, лізосом та канальців ЕПС

3 Мають одне ядро неправильної форми, яке містить великі глиби хроматину. Цитоплазма базофільна, містить багато лізосом, фагосомта піноцитозні пухирці, помірну кількість мітохондрій, гр. ЕПС, апарат Гольджі, включення глікогену. У цитоплазмі макрофагів виділяють «клітинну периферію», яка забезпечує клітині здатність рухатися, втягувати мікровирости цитоплазми і здійснювати ендо- і екзоцитоз

1 Фагоцитують сторонні частинки

2 Різновид макрофагів, здатних за допомогою рецепторів цитолеми до фіксації імуноглобулінів, а через них і антигенів, які викликали імунну відповідь організму

3 Поглинання і розщеплення чужорідного матеріалу; знешкодження його під час безпосереднього контакту; передача інформації про чужорідний матеріал імуно-компетентним клітинам, які здатні його нейтралізувати; спричиняє стимулювальну дію на іншу клітинну популяцію захисної системи організму

1 Розміщені на ретикулярних волокнах і вистеляють синуси лімфатичного вузла

2 Центральна частина лімфатичного вузлика світла (реактивний, гермінативний центр розмноження)

3 Мозкова речовина

29

Продовження таблиці Г.1Назва клітин Морфологічні

характеристикиФункції Локалізація

4 В-лімфоцити

5 Т-лімфоцит

6 Інтердигітатні клітини

7 Плазмоцити

На поверхні плазмолеми є рецептори для пухлинних клітин і еритроцитів, Т- і В-лімфоцитів, АГ, імуноглобулінів, гормонів

4 Мають мембранні рецептори (IgM), добре розвинену гр. ЕПС, містять лужну фосфатазу

5. Мають мембранні тета-антигени та Fc-рецептори, в цитоплазмі міститься велика кількість лізосом, ядро має більше гетеро- хроматину, ніж В-лімфоцити. Містять кислу фосфатазу

6 Це різновид макрофагів, що втратили здатність до фагоцитозу. Мають пальцеподібні відростки, ядра неправильної форми, світлі, слабко базофільну цитоплазму, везикули, апарат Гольджі, агр. ЕПС

7 Мають округлу форму, невелике ядро, розташоване ексцентрично, інтенсивно базофільну цитоплазму, перинуклеарну зону, добре розвинену гр. ЕПС, багато рибосом, центріолі, які оточені цистернами комплексу Гольджі

4 Гуморальний імунітет

5 Клітинній імунітет і забезпечують регуляцію гуморального імунітету

6 Виділяють біологічні активні речовини, що стимулюють проліферацію і дозрівання Т-лімфоцитів, перетворення їх в ефекторні клітини (Т-кілери)

7 Секреція і синтез імуноглобулінів

4 У петлях ретикулярної тканини мозкової речовини

5 Паракортикальна зона

6 Паракортикальна зона

7 Мозкова речовина (мозкові тяжі)

30



Тема заняття «Центральні органи ендокринної системи

(гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз)»Актуальність теми. Знання морфофункціональної організації органів ендокринної системи на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовим для розуміння патологічних змін організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи та порушеннях гормонального фону.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати морфофункціональні особливості центральних органів ендокринної системи.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Джерела та хід ембріогенезу центральних органів ендокринної системи.2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчаються (гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз).3 Гормони, механізм їх дії.4 Кровопостачання та розвиток центральних органів ендокринної системи.5 Вікові зміни центральних органів ендокринної системи організму людини.Вміти:1 Діагностувати мікропрепарати гіпофіза, гіпоталамуса і епіфіза.2 Розпізнавати гістоструктури гіпофіза, гіпоталамуса і епіфіза.3 Інтерпретувати електронограми, на яких відображені

структурні компоненти органів ендокринної системи.

31

Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальний план будови та функції окремих центральних ендокринних органів та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).2 Загальні анатомічні характеристики центральних органів ендокринної системи (кафедра анатомії людини).


А. Основна література:1 Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С.282-293.2 Гистология/ Под редакцией Афанасьева Ю.И. и Юриной Н.А. - М., 1989. - С. 438 - 452.3 Атлас по гистологии и змбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М., 1978.Б. Додаткова література:1 Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. – 1999. - С. 479 - 494.2 Гистология (введение в патологию) /Под ред. проф. Улумбекова З.Г., проф. Челышева Ю.А. - М., 1997. - С. 434 - 453, 486 - 492.3 Гистология, цитология и эмбриология атлас /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 233 - 248.4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург: СОТИС. - 1997.В. Лекції за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.

32

Теоретичні питання1 Гіпоталамус. Великоклітинні та дрібноклітинні ядра гіпоталамуса. Особливості будови нейросекреторних клітин.2 Гіпофіз. Мікроскопічна будова передньої частки.3 Цитофізіологія клітин передньої частки гіпофіза.4 Проміжна частка гіпофіза, її будова та значення.5 Будова та значення нейрогіпофіза.6 Поняття про гіпоталамо-аденогіпофізарну та гіпоталамо-нейрогіпофізарну cистему.7 Мікроскопічна будова та функціональне значення епіфіза.8 Характеристика пінеалоцитів та гліоцитів епіфіза.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи епіфіза та гіпофіза. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.


33


№ Етапи

Три

валі

сть



1


15 хв



2


30 хв





30 хв




кімната

Запитання до тестового контролю1 Якої групи елементів в ендокринній системі не існує?2 Які органи належать до центральних регуляторних органів ендокринної системи?3 Який орган не належить до центральних регуляторних органів ендокринної системи?4 Які органи належать до периферійних органів ендокринної системи?5 Який орган не належить до периферійних органів ендокринної системи?6 Продуктами секреції органів якої системи організму є гормони, або біологічно активні речовини?7 Якого класу гормонів не існує?8 Якого виду ендокринної регуляції не існує?9 Що не є характерним для будови ендокринних залоз?

34

10 До якої групи органів ендокринної системи належить гіпоталамус?11 Умовно у гіпоталамусі розрізняють:12 Які дві пари ядер входять до складу переднього гіпоталамуса?13 Який гормон синтезують нейросекреторні клітини супраоптичних ядер переднього гіпоталамуса?14 Який гормон синтезують нейросекреторні клітини паравентрикулярних ядер переднього гіпоталамуса?15 Яка функція не характерна для вазопресину (гормон переднього гіпоталамуса)?16 Яку функцію виконує окситоцин (гормон переднього гіпоталамуса)?17 До середнього (медіобазального) гіпоталамуса не належать:18 Які гормони синтезують нейросекреторні клітини ядер середнього гіпоталамуса?19 Які гормони входять до релізинг-гормонів?20 До якої групи органів ендокринної системи належить гіпофіз?21 Яку функцію не виконує гіпофіз?22 Яка частка гіпофіза не входить до складу аденогіпофіза?23 Яку основну функцію виконує аденогіпофіз?24 Які клітини входять до складу передньої (дистальної) частки гіпофіза?25 На які два типи поділяються хромофільні ендокриноцити передньої (дистальної) частки гіпофіза?26 Які два типа гранул входять до складу ацидофільних ендокриноцитів передньої (дистальної) частки гіпофіза?27 Яку функцію виконує гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза соматотропін?28 Яку функцію виконує гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза пролактин?29 Який тип гранул не входить до складу базофільних ендокриноцитів передньої (дистальної) частки гіпофіза?

35

30 Яку функцію виконує гонадотропний гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза фолітропін?31 Яку функцію виконує гонадотропний гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза лютропін?32 Яку функцію виконує тиротропний гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза тиротропін?33 Яку функцію виконує кортикотропний гормон передньої (дистальної) частки гіпофіза адренокротикотропін?34 Які клітини не належать до хромофобних ендокриноцитів передньої (дистальної) частки гіпофіза?35 Які клітини входять до складу проміжної частки гіпофіза?36 Яку функцію виконує проміжна частка гіпофіза?37 Яка судинна ланка не входить до портальної системи гіпофіза?38 Який структурний елемент входить до складу задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза)?39 Тільця Герінга - за визначенням:40 Яке джерело розвитку аденогіпофіза?41 Яку патологію зумовлює недостатність функцій гіпофіза у ранньому дитячому віці? 42 Унаслідок якого процесу розвивається гіпофізарний нанізм, або карликовість?43 Яку патологію зумовлює гіперфункція соматотропних клітин гіпофіза у дітей? 44 Унаслідок якого процесу розвивається акромегалія, або гігантизм?45 Яку основну функцію виконує епіфіз?46 З яких двох типів клітин складаються часточки епіфіза?47 Які біологічно активні аміни синтезують нейросекреторні пінеалоцити епіфіза?48 Недостатність біологічно активного аміну епіфіза серотоніну призводить до:

36

49 Підвищення рівня біологічно активного аміну епіфіза серотоніну спричиняє?50 З якої ембріональної структури починає розвиватись епіфіз?51 Які клітини із перелічених належать до базофільних ендокриноцитів аденогіпофіза?52 Які клітини із перелічених належать до ацидофільних ендокриноцитів аденогіпофіза?53 Які структури із перелічених містить цитоплазма хромофобних клітин аденогіпофіза?54 Які клітини з перелічених продукують вазопресин і окситоцин?55 Які клітини з перерахованих продукують ліберини і статини?56 Які структурні компоненти утворюють строму епіфіза?57 Яку функцію виконує епіфіз?58 Якої функції не виконує епіфіз?59 До складу яких ядер гіпоталамуса переважно входять дрібні адренергічні нейросекреторні клітини?60 До складу яких ядер гіпоталамуса переважно входять великі холінергічні нейросекреторні клітини?61 Яке функціональне значення має нейрогіпофіз?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. ГіпофізЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

Неозброєним оком можна розрізнити передню (залозисту), більш інтенсивно зафарбовану частину (аденогіпофіз) і задню, світлішу частину (нейрогіпофіз) залози. На деяких препаратах бачимо, що нейрогіпофіз має всередині порожнину, яка переходить у лійку. Лійка зв’язує гіпофіз із основою головного мозку. А також можна побачити кровоносні судини.

У передній частині (передня, середня, туберальні часточки) добре розрізняються великі клітини з рожевою

37

зернистістю – ацидофільні ендокриноцити, і в меншій кількості – із синіми гранулами – базофільні ендокриноцити. Близько 60% клітин забарвлені слабо. Це – хромофобні ендокриноцити. Їх можна роздивитися лише під великим збільшенням. Ендокриноцити мають схильність до розташування у вигляді багатоклітинних скупчень витягнутої форми (трабекул або перекладин) навколо численних синусоїдних капілярів.

Нейрогіпофіз має світлий колір з клітинами веретеноподібної або зірчастої форми – пітуїцитами.

Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»1 В експерименті тварині перерізали аксони нейросекреторних клітин супраоптичного ядра гіпоталамуса. Накопичення якого гормону в гіпофізі порушено?

А Вазопресину.В Соматотропіну.С Пролактину.D Адренокортикотропіну.E Ліпотропіну.

2 У жінки під час пологів спостерігається зниження скоротливої діяльності матки. Який гормон гіпоталамуса може збільшити скоротливу діяльність матки в даній ситуації?

А Окситоцин.В Вазопресин.С Ліберини.D Статини.E Антидіуретичний гормон.

3 Жінка 25 років через місяць після пологів звернулася до лікаря зі скаргою на зниження утворення молока. Недолік якого гормону призвів до такого стану?

А Пролактину.В Соматостатину.

38

С Адренокортикотропного гормону. D Інсулiну.E Глюкагону.

4 Під час пологів у жінки спостерігалося слабке скорочення міоцитів матки. Недостатністю якого гормону гіпоталамуса можна пояснити цей стан?

А Окситоцину.В Фоліліберину.С Пролактоліберину.D Соматоліберину.E Вазопресину.

5 У гістологічному препараті визначається орган ендокринної системи, що має часточкову будову. Паренхіма однієї із часток утворена епітеліальними трабекулами, оточеними синусоїдними капілярами. У трабекулах визначаються хромофільні (ацидофільні, базофільні) і хромофобні клітини. Який орган має дані морфологічні ознаки?

А Гіпофіз.В Епіфіз.С Наднирник.D Щитоподібна залоза.E Яєчник.

6 У пацієнта з ендокринною патологією було виявлено: непропорційне розростання і збільшення кінцівок, язика, надбрівних дуг, нижньої щелепи. Збільшенням концентрації якого гормону можна пояснити виявлені зміни?

А Соматотропного.В Тироксину.С Інсуліну.D Гонадотропного.E Адренокортикотропного.

39

7 У хворої внаслідок запалення порушена ендокринна функція фолікулярних клітин фолікулів яєчника. Синтез яких гормонів буде пригнічений?

А Естрогенів.В Прогестерону.С Лютропіну.D Фолікулостимулювального гормону. E Фолістатину.

Додаток Д(обов’язковий)

Гіпоталамо-гіпофізарна системаУ задньому відділі гіпоталамуса знаходяться мамілярні

та задні ядра, які складаються з типових нейроцитів (І тип); у середньому відділі розрізняють дорзомедіальні, вентральні та аркуатні ядра, які складаються із нейросекреторних дрібних пептидоадренергічних нейроцитів (ІІ тип); у передньому відділі знаходяться паравентрикулярні та супраоптичні ядра, які складаються з великих пептидохолінергічних клітин.

У передньому гіпоталамусі продукуються пептидні нейрогормони – вазопресин, або антидиуретичний гормон (АДГ), та окситоцин. Ці гормони по аксонах клітин проходять через медіальне підвищення гіпоталамуса та гіпофізарну ніжку до задньої частки гіпофіза, де накопичуються в термінальних розширеннях аксонів – тільцях Херрінга. Останні контактують із синусоїдними капілярами, куди і виділяються гормони. Супраоптичні ядра продукують переважно АДГ, а паравентрикулярні – окситоцин. У ядрах середнього гіпоталамуса дрібні пептидоадренергічні нейроцити виробляють ліберини та статини, за допомогою яких гіпоталамус регулює гормональну діяльність аденогіпофіза. Ліберини

40

Продовження додатка Дстимулюють, а статини пригнічують функцію аденогіпофіза. Ці гормони ще відомі під загальною назвою рилізинг-фактори. Ліберини та статини в медіальному підвищенні гіпоталамуса потрапляють до первинної капілярної сітки. Капіляри збираються в портальні вени, які спускаються по гіпофізарній ніжці в аденогіпофіз і розпадаються на вторинну капілярну сітку. Таким чином, гормони гіпоталамуса потрапляють до аденогіпофіза.

41

Додаток Е(обов’язковий)

Рисунок Е.1 – Гіпоталамо-гіпофізарна система й дія тропних гормонів на органи-мішені (схема за Б.В. Альошиним)1- зорова хіазма; 2 – медіальна еміненція з первинною капілярною сіткою; 3 – порожнина ІІІ шлуночка, проекція деяких гіпоталамічних ядер на стінку ІІІ шлуночка; 4 - супраоптичне ядро; 5 – переднє гіпоталамічне ядро (преоптична зона гіпоталамуса); 6 – паравентрикулярне ядро; 7 – аркуатновентромедіальний комплекс медіобазального гіпоталамуса; 8 – таламус; 9 – нейросекретоні пептидо-адренергічні клітини медіобазального гіпоталамуса, які секретують аденогіпофізарні гормони у первинну капілярну сітку медіальної еміненції (2); 10 – адренергічні нейрони медіобазального гіпоталамуса, які дають початок низхідним еферентним нервовим шляхам (парагіпофізарна передача гіпоталамічних імпульсів ефекторам); 11 – лійка ІІІ шлуночка і гіпофізарна ніжка; 12 – задня частка гіпофіза; 13 – накопичувальне тільце Херрінга (закінчення аксонів нейросекреторних клітин переднього гіпоталамуса – супраоптичного і паравентрикулярного ядер на капілярах задньої частки гіпофіза); 14 – середня частка гіпофіза; 15 – гіпофізарна щілина; 16 – передня частка гіпофіза із вторинною капілярною сіткою; 17 – портальна вена; 18 – туберальна частина аденогіпофіза

42

Додаток Ж(обов’язковий)

Таблиця Ж.1 - Морфофункціональна характеристика гіпоталамуса Відділ

гіпоталамусаНейросекреторні ядра Гормони Фізіологічний ефект гормонів Зв’язок із

гіпофізом

Передній відділВеликоклітинні ядра (холінергічні)

1 Паравентрикулярне ядро Окситоцин Скорочення гладких міоцитів матки, сечового міхура, прямої кишки і мезоепітеліальних клітин молочних залоз

Аксони нейронів у складі гіпоталамо-гіпофізарного шляху йдуть у нейрогіпофіз, де утворюють аксо-вазальні синапси і секретують у кров нейрогормони

2Супраоптичне ядро Вазопресин (АДГ) 1 Скорочення дрібних артерій, підвищення артеріального тиску.2 Посилення реабсорбції води у нирках.3 Покращання пам’яті

Середній відділДрібноклітинні ядра (адренергічні)

Аркуатне ядро Вентромедіальне ядро Дорсомедіальне ядро

Релізинг-фактор (RF):1 Ліберини: соматоліберин, гонадоліберин, тироліберин, кортиколіберин, пролактоліберин

Стимулюють продукцію і секрецію гормонів аденогіпофіза

Нейрони секретують RF у кров капілярів первинної сітки сірого бугра. Вони зливаються у ворітні вени гіпофіза, які входять у аденогіпофіз і розпадаються на вторинну сітку капілярів між аденоцитами

2 Статини: соматостатин, меланостатин, пролактин

Пригнічують продукування секреції гормонів аденогіпофіза

43

Додаток З(обов’язковий)

Таблиця З. 1 - Функції секреторних клітин епіфіза

Види клітин Секреторні речовини Фізіологічний ефектПінеалоцити

(нейросекреторні клітини належать до

APUD-клітин)

1 Мелатонін (переважно в ночі)

Гормон фотоперіодичності. Антагоніст меланостимулювального гормону, пригнічує секрецію гонадоліберину, знижує активність гонад

2 Серотонін (переважно в день)

Підсилює функцію щитоподібної залози, секрецію СТГ і статевих гормонів (гормон агресії)

3 Аргінін-вазотоцин Пригнічує секрецію ФСГ і ЛГ4 Антигонадотропний пептид Пригнічує секрецію гонадоліберину5 Адреногломерулотропін Стимулює виділення альдостерону і

адреналіну наднирниками6 Гіперкаліємічний фактор Підвищує рівень калію у крові7 Діуретичний фактор Антагоніст антидіуретичного гормону

(вазопресину)8 Фактор сну Діє на нервовий центр сну у гіпоталамусі

44

Додаток И(обов’язковий)

Таблиця И.1 - Функціональні типи клітин аденогіпофіза

Типи клітин Гормон Фізіологічний ефект гормону

Регуляція секреціїстимулюв. пригнічув.

1 Соматотропи Соматотропний СТГ 1 Специфічний гормон росту. Стимулює синтез ваги тіла.2 Збільшує розпад і секрецію інсуліну підшлунковою залозою.

соматоліберин соматостатин

2 Лактотропи Пролактин (лактотропін, лютеотропін)

ПРЛ /ЛТГ/

1 Стимулює ріст молочних залоз і виробітку молока.2 Стимулює виробітку прогестерону жовтим тілом.У чоловіків:1 Підсилення дії альдостерону і вазопресину.2 Регуляція еритропоеза.3 Стимуляція росту внутрішніх органів.4 Адаптогенна дія.

пролактоліберин пролактостатин

3 Тиротропи Тиротропний ТТГ Стимулює вироблення тиреоїдних гормонів

тироліберин соматостатин

45

Продовження таблиці И.1

4 Гонадотропи Фолікулостмилювальний ФСГ Стимулює:1 Ріст фолікулів і вироблення естрогенів у яєчниках.2 Сперматогенез і секрецію інгібіну в сіменниках

За принципом зворотного зв’язку

недостатність статевих гормонів

надлишок статевих гормонів

Лютеїнізуючий ЛГ Стимулює:1 Овуляцію, формування жовтого тіла і синтез ПРГ у яєчниках.2 Синтез тестостерону і дозрівання сперматозоїдів

серотонін антигонадотропін і мелатонін епіфіза

5 Кортикотропи Адренокортикотропний АКТГ Стимулює ріст кори наднирників і секрецію глюкокортикоїдних гормонів

кортиколіберин, меланостатин

глюкокортикоїди наднирників

Бета-ендорфін Антибольовий ефект 6 Меланотропи Ліпотропний ЛПГ Стимулює обмін

ліпідівсеротонін епіфіза мелатонін епіфіза,

меланостатин гіпоталамусаМеланоцитостимулювальний МСГ Активує меланоцити,

підсилює пігментацію

46

Додаток К(обов’язковий)

Графологічна схема 1 - Ембріогенез центрального відділу ендокринної системи

Ектодерма

Ротова бухта

Гіпофізарна кишеня Ратке

Аденогіпофіз

Нервова трубка

Середній мозковий пухир

Проміжний мозок

Лійка ІІІ шлуночка Гіпоталамус Пухирчасте вип’ячування

Нейрогіпофіз Епіфіз

47

Додаток Л(обов’язковий)

Графологічна схема 2 - Будова гіпофізаГіпофіз

КапсулаАденогіпофіз Нейрогіпофіз

Щільна волокниста

сполучна тканина

Тяжі аденоцитів, які переплітаються між собою, прошарки пухкої сполучної тканини,

синусоїдні капіляри

передня частка

середня частка

туберальна частка

тяжі аденоцитів

лежать щльнотяжі

аденоцитів вузькі,

переривчасті

псев

доф

олік

ули

тонка, тяжі аденоцитів лежать щільно

Пітуїцити (волокнисті астроцити)

Відростки епендимоцитів 3-го шлуночка

Аксони нейронів великоклітинних ядер

гіпоталамуса

Тільця Херрінга

Феністровані капіляри

48

Аденоцити

Хромофільні 40-50% Хромофобні, 50-60%

Ацидофіли 30-40% Базофіли 10-20%

сома

тотр

опи

лакт

отро

пигонадотропи

тиротропи

кортикотропи

меланотропи

Малодиференційовані клітини-попередники

хромофілів

Хромофіли після виведення секрету

Істинні хромофоби (не секретують)

Додаток М(обов’язковий)

Графологічна схема 3 - Клітинний склад аденогіпофіза

49



Тема заняття «Периферичні органи ендокринної системи

(щитоподібна, прищитоподібна, надниркові залози)»Актуальність теми. Знання морфофункціональної організації органів ендокринної системи на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння патологічних змін організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи та порушеннях гормонального фону.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати морфофункціональні особливості периферичних органів ендокринної системи.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Джерела та хід ембріогенезу периферичних органів ендокринної системи.2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчаються (щитоподібна, прищитоподібна, надниркова залози).3 Стероїдні гормони, механізм їх дії.4 Вікові зміни периферичних органів ендокринної системи організму людини.Вміти:1 Діагностувати мікропрепарати щитоподібної, прищитоподібної та надниркової залоз та розпізнавати їх структури2 Інтерпретувати електронограми, на яких відображені структурні компоненти периферичних органів ендокринної системи.

50

Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальний план будови та функції окремих периферичних ендокринних органів та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).2 Загальні анатомічні характеристики периферичних органів ендокринної системи (кафедра анатомії людини).


А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С.293-305.2. Гістологія /Под редакцией Афанасьева Ю.И. и Юриной Н.А. - М., 1989.- С. 452 - 467.3. Атлас по гистологии и змбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М.- 1978.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. – 1999.- С. 494 - 512.2. Гистология (введение в патологию) /Под ред. проф. Улумбекова З.Г., проф. Челышева Ю.А.- М., 1997. - С. 453 - 485, 486 - 492.3. Гистология, цитология и эмбриология (атлас) /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 248 - 268.4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург: СОТИС. - 1997. - С.В. Лекції за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.

51

Теоретичні питання1 Загальна морфофункціональна характеристика ендокринної системи. Класифікація ендокринних залоз.2 Розвиток, загальний план будови та функціональне значення щитоподібної залози.3 Структурно-функціональна характеристика фолікула щитоподібної залози за різних станів її активності:а) норма;б) гіперфункція;в) гіпофункція.4 Секреторний цикл тироцита, його стадії.5 Розвиток, особливості морфології та значення парафолікулярних клітин.6 Розвиток, загальний план будови та функціональне значення прищитоподібної залози.7 Різновиди паратироцитів, їх структурні особливості та функціональне значення.8 Вікові зміни, фізіологічна та репаративна регенерації щитоподібної та прищитоподібної залоз.9 Розвиток та загальна морфофункціональна характеристика наднирників.10 Особливості мікро- і субмікроскопічної будови ендокриноцитів клубочкової, пучкової та сітчастої зон кіркової речовини надниркової залози.11 Будова та функції мозкової речовини наднирників.12 Зв’язок мозкової речовини надниркової залози з симпатичним відділом нервової системи.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи щитоподібної, прищитоподібної та надниркових залоз. Цю роботу виконуєте згідно з

52

алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.



№ Етапи

Три

валі

сть



1


15 хв



2


30 хв





30 хв




кімната

Запитання до тестового контролю1 Які особливості будови фолікулів за умов гіперфункції щитоподібної залози?2 Які особливості будови фолікулів за умов гіпофункції щитоподібної залози?3 Які гормони тироцитів надходять у кров?

53

4 Які гормони продукують парафолікулярні ендокриноцити щитоподібної залози?5 Якими клітинами утворена паренхіма прищитоподібної залози?6 Яку функцію виконує паратгормон?7 Який гормон є антагоністом паратгормона?8 У якій послідовності (ззовні всередину) розміщуються зони кори надниркової залози?9 Які гормони секретують ендокриноцити клубочкової зони кори наднирників?10 Які гормони секретують ендокриноцити пучкової зони кори наднирників?11 Які гормони секретують ендокриноцити сітчастої зони кори наднирників?12 Які гормони секретують мозкові ендокриноцити наднирників?13 Які з перелічених структур є ембріональними зачатками для розвитку надниркових залоз?14 Які з перелічених структур є ембріональними зачатками для розвитку надниркових залоз?15 Які з перелічених структур є ембріональними зачатками для розвитку прищитоподібної залози?16 Які з перелічених структур є ембріональними зачатками для розвитку щитоподібної залози?17 Яка з перелічених ознак притаманна тироцитам?18 Назвіть джерело розвитку тироцитів.19 Які з перелічених ознак притаманні для парафолікулярних ендокриноцитів (кальцитоніноцитів)?20 Які особливості не характерні для клітин пучкової і сітчастої зон?21 Які з перелічених ознак притаманні для тироцитів?22 У яких ділянках кіркової речовини надниркових залоз розміщуються камбіальні клітини?

54

23 У яких ділянках кіркової речовини надниркових залоз розміщуються камбіальні клітини?24 Які особливості розміщення ендокриноцитів у пучковій зоні кори наднирників?25 Які особливості розміщення ендокриноцитів у клубочковій зоні кори наднирників?26 Які особливості розміщення ендокриноцитів у сітчастій зоні кори наднирників?27 Який тип гранул притаманний для цитоплазми парафолікулярних ендокриноцитів щитоподібної залози?28 Яку функцію виконує щитоподібна залоза?29 Яку функцію виконує прищитоподібна залоза?30 Що входить до складу фолікулярного колоїду щитоподібної залози?31 Функція мікроворсинок, розміщених на апікальній поверхні тироцитів щитоподібної залози?32 Які клітинні контакти притаманні тироцитам щитоподібної залози?33 Яку форму мають тироцити за умов нормофункції щитоподібної залози?34 Яку форму мають тироцити за умов гіперфункції щитоподібної залози?35 Яку форму мають тироцити за умов гіпофункції щитоподібної залози?36 Яку патологію зумовлює гіпофункція щитоподібної залози у ранньому дитячому віці?37 Яку патологію зумовлює гіпофункція щитоподібної залози у дорослому віці?38 Яка патологія виникає у разі гіперфункції щитоподібної залози?39 Якої функції не виконує прищитоподібна залоза?40 Який патологічний стан розвивається у разі зниження або повного пригнічення функції прищитоподібних залоз?

55

41 До мінералокортикостероїдних гормонів надниркової залози належать такі біологічно активні речовини:42 На синтез і секрецію альдостерону (мінералокортикостероїдний гормон) надниркової залози не має впливу?43 Продуктом синтезу пучкової зони є глюкокортикостероїди, до яких належать такі гормони:44 Епінефроцити мозкової речовини надниркової залози секретують такі гормони:45 Норепінефроцити мозкової речовини надниркової залози секретують такі гормони:46 Які органели тироцита беруть участь у синтезі тироглобуліну?47 У яких органелах тироцита утворюються трийодотиронін і тироксин?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Щитоподібна залозаЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

При малому збільшенні бачимо капсулу, від якої вглиб органа відходять міжчасточкові сполучнотканинні прошарки. В них розміщуються кровоносні й лімфатичні судини і нерви. Основну масу органа складають фолікули. Фолікул має округлу форму. Його стінка утворена одним шаром клітин – тироцитів. Тироцити бувають кубічної, призматичної або плоскої форми (залежно від функціонального стану органа) з великим ядром. У просвіті фолікулів міститься колоїд з тироксином – гомогенною масою яскраво-рожевого кольору. Між фолікулами трапляються скупчення тироцитів, усередині яких немає просвіту, – це або міжфолікулярні острівці, або косий зріз через стінку фолікула.

56

Б. Прищитоподібна залозаЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

Залозу покриває капсула – щільна сполучна тканина. Прошарки пухкої волокнистої сполучної тканини проникають досередини і відокремлюють групи клітин залози – паратироцитів. Останні складають паренхіму залози. Клітини розміщуються смужками – це епітеліальні трабекули, або перетинки. Серед клітин трапляються різні за забарвленням види: базофільні, або головні (світлі і темні), і ацидофільні паратироцити.

В. Надниркова залоза Забарвлення: гематоксилін і еозин.

При малому збільшенні на поверхні органа знаходимо щільну сполучнотканинну капсулу, яка містить прозорі жирові клітини, ядра гладких міоцитів, кровоносні судини, нервові стовбури на поперечних і косих зрізах, нервові ганглії. Цитоплазма нейроцитів має сірий колір.

Під капсулою розміщується кіркова речовина, в якій розрізняємо три зони. Зовнішня (під капсулою) клубочкова зона утворена дрібними ендокриноцитами, що згруповані в округлі скупчення – «клубочки». Пучкова зона лежить глибше і її великі клітини з характерною пінистою цитоплазмою розміщені паралельними рядами – «пучками» перпендикулярно до поверхні залози. Між ними спостерігаються щілини – просвіти капілярів. Третя зона – сітчаста – містить клітини, які за розмірами менші від пучкових. Вони формують розгалужені ланцюги, які нагадують сітку.

Мозкова речовина відмежована від сітчастої зони тонким прошарком пухкої волокнистої сполучної тканини. У ній розрізняємо великі світлі епінефроцити (секретують адреналін) і темні норепінефроцити (секретують норадреналін).

57

Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»1 На гістологічному препараті представлений паренхіматозний орган, структурно-функціональною одиницею якого є фолікул. Стінка фолікула утворена клітинами кубічної форми, порожнина фолікула заповнена колоїдом. Який орган зображений на препараті?

А Щитоподібна залоза.В Слинна залоза.С Гіпофіз.D Яєчник.E Сім’яник.

2 При клінічному обстеженні жінки встановлено: зниження основного обміну, збільшення маси тіла, суха шкіра, зниження температури тіла, апатія, брадикардія. Функція якої з ендокринних залоз порушена і в якому напрямку?

А Щитоподібної залози, гіпофункція. В Прищитоподібної залози, гіперфункція. С Наднирників, гіпофункція. D Гіпофізу, гіперфункція. E Гіпофізу, гіпофункція.

3 До ендокринолога звернулася жінка 32 років з ознаками вірилізма (ріст вусів, бороди, низький голос). В якій зоні наднирників може бути патологічний процес?

А Сітчастій.В Пучковій.С Клубочковій.D Суданофобній.E Мозковій речовині.

4 Хвора 40 років скаржиться на нападоподібне підвищення артеріального тиску, яке супроводжується серцебиттям, почервонінням шкіри обличчя, головним болем. Напади пов’язує з фізичним навантаженням. При обстеженні за

58

допомогою ультразвукового дослідження виявлено пухлиноподібне утворення в наднирковій ділянці справа. Яка частина паренхіми наднирника є джерелом даної пухлини?

А Мозкова речовина.В Клубочкова зона кіркової речовини. С Сітчаста зона кіркової речовини. D Пучкова зона кіркової речовини. E Гермінативна зона.

5 На мікроскопічному препараті ендокринної залози ендокриноцити формують тяжі, орієнтовані перпендикулярно до поверхні органа. Який це орган із перелічених нижче?

А Надниркова залоза. В Щитоподібна залоза. С Епіфіз.D Гіпофіз.E Прищитоподібна залоза.

6 На гістологічному препараті щитоподібної залози визначаються тироцити призматичної форми, зростання кількості і висоти мікроворсинок, збільшення чисельності інвагінацій цитолеми на базальній поверхні. Для якого функціонального стану характерна така гістологічна картина?

А Посилення функціональної активності. В Пригнічення функціональної активності. С Нормальна гістологічна картина. D Інволюційні вікові зміни. E Збільшення кількості іонів йоду в сироватці крові.

7 У хворого 35 років спостерігаються збільшення маси тіла, зниження температури тіла, сухість шкіри, випадіння волосся, пригнічення функції центральної нервової системи, брадикардія. Функція якої залози порушена?

А Щитоподібної.

59

В Прищитоподібної.С Підшлункової.D Наднирникових залоз.E Статевих залоз.

Додаток Н(обов’язковий)

Секреторний цикл тироцитів1 Надходження до клітини речовин, які необхідні для секреторної діяльності (йоду, вуглеводів, амінокислот, серед яких головне значення має тирозин) із капілярів, що знаходяться за базальною мембраною.2 Біосинтез у гранулярній ендоплазматичній сітці поліпептидних ланцюгів тироглобуліну. Переміщення його в комплекс Гольджі, де відбувається глікозування тироглобуліну (приєднання вуглеводів: галактози та манози).3 Екзоцитоз тироглобуліну в порожнину фолікула.4 Йодування тироглобуліну. На апікальній поверхні тироцитів йодиди окислюються пероксидами в атомарний йод і виводяться у простір фолікула. Тирозин, який входить до складу тироглобуліну, спершу зв’язується з одним атомом йоду й утворюється монойодотирозин, а потім із другим атомом з утворенням дийодотирозину. Далі відбувається комплексація монойодо– та дийодотирозинів між собою з утворенням трийодотироніну (Т3) та тетрайодотироніну (тироксин – Т4). У порожнині фолікула знаходиться колоїд, який є депо гормонів.5 Виведення продуктів синтезу. Частинки колоїду фагоцитуються тироцитами, потрапляють до лізосом, де за допомогою ферментів розпадаються зі звільненням йодотирозинів та йодотиронінів (Т3 та Т4).

60

Додаток П(обов’язковий)

Таблиця П.1 - Морфофункціональна характеристика клітин щитоподібної залози

Типи клітин Розміщення Структура Гормон Фізіологічний ефект

Регуляціястимуляція пригнічення

Фолікулярні Утворюють стінку

фолікула

Кубічної форми з мікро-ворсинками на апікальній поверхні

Трийодо-тиронін, тироксин

1 Регуляція основного обміну.2 Впливають на ріст і диференціацію тканин, особливо НС

ТТГ, НА, серотонін, гістамін, Ig

Соматостатин, парасимпат. НС, недостатність I2

Парафолікулярні (кальцитоніноцити)

У стінці фолікула між тироцитами

Низькі, кубічної форми, із гранулами

секрету

Кальци-тонін Знижує рівень Са в крові:а) підсилює утворення остеобластів і кальцифікацію кісток

Нервові імпульси, рівень Са в крові

Соматостатин Пригнічує синтез білка

Серотонін Регулює функції тироцитів

Інтерфолікулярні Між фолікулами, острівцями

Має ознаки, характерні для

малодифе-ренційованих клітин

---Джерело утворення нових фолікул

61

Додаток Р(обов’язковий)

Таблиця Р.1 - Морфофункціональні типи клітин прищитоподібної залозиТипи клітин Структура клітин Гормон Фізіологічний ефект Регуляція секреції

стимуляція пригніченняГоловні

а) світлі

б) темні

Невеликі, полігональні. Ядра

світлі

Неактивні

Активні

Паратгормон (паратирин)

Збільшення концентрації Са в крові

1 Збільшення вмісту і функціональної активності остеобластів у кістковій тканині2 Стимулює реабсорбцію Са у ниркових канальцях

рівень Са в кровіЗниження Са Підвищення Са

Оксифільні Великі клітини з великою кількістю

мітохондрій

Невідомо Старіючі клітини --- ---

62

Додаток С(обов’язковий)

Графологічна схема 1 - Будова прищитоподібної залози

Прищитоподібна залоза

Строма Паренхіма

Тяжі і скупчення паратироцитів

Головні клітиниОксифільні клітини

Світлі Темні

Капсула (ЩВСПТ)

Прошарки (ПВСТ)

63

Додаток Т (обов’язковий)

Таблиця Т.1 - Клітинний склад кіркової і мозкової речовин наднирників

Кір

кова

реч

овин

а

Назва шару Розміщен-ня клітин

Структура клітин Гормон Фізіологічний ефект

Регуляція

стим

ул.

приг

ніч.

Підкапсулярний шар

Шар під капсулою

Дрібні, з ознаками малодиференційо-ваних клітин

---Джерело регенерації клубочкової зони або всієї кори

АКТГРенін-ангіо-тензин

---

Клубочкова зона

Тяжі клітин утворюють дуги

Клітини середнього розміру. Містять краплину жиру

Мінералокортикостероїди: альдостерон, дезоксикортикостерон

Зменшує реабсорбцію води і Na у нирках (сприяє підвищенню артеріального тиску)

Через ренін-ангіотензинну систему

Суданофобний шар

2-3 шари Дрібні, малодифе-ренційовані. Не містять краплини жиру

---Джерело регенерації пучкової і сітчастої зон

АКТГ ---

Пучкова зона Тяжі клітин йдуть паралельно один до одного

Найбільші, спонгіоцити з ліпідними краплями і трубчастими кристами у мітохондріях

Глюкокортикоїди: кортизон, кортизол (гідрокортизон), кортикостерон

1 Підсилює вуглеводно-білково-ліпідний обмін.2Протизапальний ефект.3 Цитотоксичний ефект на Т-лімфоцити

АКТГ

Вис

окий

рі

вень

гл

юко

корт

и-

Зона Х 1-2 шари клітин з острівцями

Великі оксифільні клітини

Андрогени Регулює обмін речовин, синтез білка у скелетних м’язах

За принципом зворотного зв’язку

Залишок фетальної кори (редукується у ранньому дитинстві до 1-2 шарів)

64

Продовження таблиці Т.1Сітчаста зона Тяжі клітин

анастомо-зують, утворюють сітку

Великі, з дрібними ліпідними краплями і гранулами ліпофусцину

Статеві гормони: андрогени, трішки естрогенів і прогестерону

Регулює розвиток і функціональну активність органів статевої системи, розвиток вторинних статевих ознак, процеси регенерації

АКТГ

Вис

окий

рів

ень

стат

евих

го

рмон

ів у

кр

ові

Моз

кова

реч

овин

а

Хромофільні Групи чи тяжі

Великі полігональні. Базофільна цитоплазма

Світлі

Темні

Адреналін

Норадреналін

1 Підвищення тонусу гладких м’язових кровоносних судин і кардіоміоцитів.2 Зниження тонусу гладких м’язів стінки коронарних судин і бронхів

Адрено-гломеруло-тропин епіфіза і симпатичної НС

Парасим-патична НС

А-клітини

Н-клітини

Додаток У

65

(обов’язковий)Графологічна схема 2 - Будова надниркових залоз

Надниркові залози

Строма

Кіркова речовина Мозкова речовина

Паренхіма ПаренхімаСтрома

Капсула (щ

ільна волокниста сполучна тканина)

Прош

арки пухкої волокнистої тканини

Тяжі епітеліоцитів

Підкапсулярний ш

ар

Клубочкова зона

Суданофобний шар

Пучкова зона

Зона ХСітчаста зона

В-клітини

А-клітини

Прошарки пухкої

волокнистої сполучної тканини тканина)

Клітини нейроглії

66



Тема заняття «Клітинні основи системи імунного захисту організму»

Актуальність теми. Знання гісто- та цитофізіології структурних компонентів органів імунного захисту організму є базовими для розуміння тих патологічних змін в організмі, які викликані порушеннями в ній ( алергічні, інфекційні та аутоімунні захворювання, імунодефіцитні стани, запальні процеси та інші).Загальна мета заняття. Вміти:1 Інтерпретувати схеми взаємодій клітин у реакціях гуморального і клітинного імунітету.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Визначення основних понять щодо імунітету: антиген, антитіло, імунітет, епітоп, головний комплекс гістосумісності, імунокомпетентні клітини, інтерлейкіни.2 Морфофункціональні характеристики імунокомпе-тентних клітин та їх локалізацію в організмі.3 Основні закономірності взаємодії імунокомпетентних клітин у реакціях клітинного і гуморального імунітету.Конкретні цілі. Вміти:1 Інтерпретувати схеми, на яких відображена участь та взаємодія клітин в імунних реакціях.2 Інтерпретувати електронограми, де відображені структурні компоненти органів імунного захисту.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Основні характеристики органів систем імунного захисту (відповідні розділи за курс середньої школи).

67

2 Загальні анатомічні характеристики органів системи імунного захисту (кафедра анатомії людини).

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах.

А. Основна література:1. Гістологя людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С.,Чайковського Ю.Б. – Київ: Книга плюс, 2003- С.385 – 403.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред.Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б.- Київ-Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1.-С.72-73. - Ч.2.-С. 23-30.3. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С.- М.: Медицина,1978.- С. 100-102.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига,1999. – С.78-83.Б. Додаткова література:1. Гистология / Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.-Москва: Медицина,1999. – С.616-637.2. Гистология /Под ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А. – Москва: Геотар, 1997. – С.631 -662.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. –Санкт-Петербург: СОТИС,1997.- С.131-147.В. Лекція за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках

Теоретичні питання:1 Тлумачення основних понять, які необхідні для вивчення теми: антигени, антитіла, імунітет, головний комплекс

68

гістосумісності (МНС 1 і 2 класів), толерантність, інтерлейкіни.2 Морфофункціональні характеристики імунокомпе-тентних клітин: дендритні АПК, макрофаги, субпопуляції Т-лімфоцитів, В-лімфоцити.3 Структурно-функціональна організація імунної системи.4 Взаємодія імунокомпетентних клітин у реакціх клітинного імунітету.5 Механізми знищення чужорідних клітин Т-кілерами.6 Взаємодія імунокомпетентних клітин у реакціях гуморального імунітету.7 Механізми знищення чужорідного матеріалу за допомогою антитіл (IgG, IgM , IgA, IgE, IgD).


На початку заняття буде перевірено виконанння домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити мікропрепарат: накопичення фарби в макрофагах лімфовузла. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем. Крім того, самостійно опрацювати і зарисувати в альбом схеми взаємодії клітин у клітинному і гуморальному імунітеті.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис мікропрепарату та інтерпретувати схеми імунних реакцій. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

69


№ Етапи

Три

валі

сть



1


15 хв



2


30 хв





30 хв




кімната

Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»1 Відомо, що плазматична клітина виробляє специфічні тіла на даний антиген. При введенні антигену кількість плазматичних клітин збільшується. За рахунок яких клітин крові відбувається збільшення числа плазмоцидів?

A В-лімфоцитів.B Т-лімфоцитів.C Моноцитів.D Базофілів.E Еозинофілів.

2 У людей, що схильні до надмірного споживання солодкого, постійно знаходяться в стані напруги певні клітини підшлункової залози. Які саме?

A В-клітини.B А-клітини.

70

C Д-клітини.D РР-клітини.E Ацинозно-інсулярні.

3 При вакцинації дитини у відповідь на введення чужорідних антигенів проявилася реакція гуморального іммунітету. Визначте основні клітини селезінки, які беруть участь в іммунній відповіді.

A Макрофаги, Т-хелпери, В-лімфоцити.B Т-лімфоцити, киллери, Т-хелпери.C В-лімфоцити.D Т-лімфцити-супресори та хелпери, макрофаги.E В-лімфоцити.

4 У новонародженого виявили вроджену атрофію Тимуса. Які клітини імунної системи постраждають найбільше?

A Т-лімфоцити.B В-лімфоцити.C Макрофаги.D Антигенпрезентуючі клітини.E В-клітини пам’яті.

5 Під час гетеротрансплантації органів виявлено відторгнення трансплантата. Які клітини, головним чином, забезпечують цей процес?

A Т-кілери.B Макрофаги.C В-лімфоцити.D Т-хелпери.E Т-супресори.

6 Опікову рану закрили шкірою свині (гетеротрансплантація). Назвати ефекторні клітини, які відторгнуть трансплантат (шкіру свині).

A Т-кілери.B Т-хелпери.C Т-супресори.D В-лімфоцити.

71

E Природні кілери.7 У біопаті лімфатичного вузла в мозкових тяжах виявлені вогнища підвищеного плазмоцитогенеза. Визначте, антигензалежна стимуляція яких імунокомпетентних клітин викликала їх виникнення?

A В-лімфоцитів.B Т-лімфоцитів.C Макрофагів.D Дендритних клітин.E Інтердигітатних клітин.

8 8-річну дитину повторно вжалила оса, у відповідь на це алергічна реакція розвинулася дуже швидко. Які імунокомпетентні клітини є причиною цього явища?

A В-лімфоцити пам’яті.B В-плазмоцити.C Макрофаги.D Т-лімфоцити-хелпери.E Т-лімфоцити пам’яті.

9 У дитини вроджений імунодефіцит. Страждає клітинний імунітет. Що обумовлює часті вірусні інфекції? Порушеннями в якому органі це, найімовірніше, викликане?

A Тимусі.B Червоному кістковому мозку.C Лімфатичних вузлах.D Селезінці.E Піднебінних мигдаликах.

10 При гетеротрансплантації органа виявлено відторгнення трансплантата. Які клітини крові забезпечують цей процес?

A Т-лімфоцити-кілери.B Т-лімфоцити-хелпери.C Т-лімфоцит-супресор.D Т-лімфоцит-О.

72

E Т-лімфоцити-пам’яті.11 У експерименті помітили міткою В-лімфоцити крові. Тварині введено під шкіру чужорідний білок. В яких клітинах поза кровоносними судинами буде виявлятися мітка?

A У плазмоцитах.B У Т-лімфоцитах.C У макрофагах.D У тканинних базофілах.E У фібробластах.

12 У крові дівчинки 16 років, котра страждає аутоімунним запаленням щитоподібної залози, виявлено численні плазматичні клітини. З проліферацією та диференціюванням яких клітин крові пов’язано збільшення кількості плазмоцидів?

A В-лімфоцитів.B Т-хелперів.C Тканинних базофілів.D Т-кілерів.E Т-супресорів.

13 У новонародженого виявлено повну атрофію тимуса. Які клітини імунної системи постраждають найбільше?

A Т-лімфоцити.B В-лімфоцити.C Макрофаги.D Антигенпрезентуючі клітини.E В-клітини пам’яті.

14 В умовах експерименту в організм піддослідної тварини ввели антитіла проти тимозинів. Диференціація яких клітин порушиться в першу чергу?

A Т-лімфоцитів.B Моноцитів.C В-лімфоцитів.D Макрофагів.

73

E Плазмоцитів.15 В організмі хворого виявили антитіла проти тимозинів. Диференціація, яких клітин порушена в першу чергу?

A Т-лімфоцитів.B В-лімфоцитів.C Моноцитов.D Макрофагов.

16 Відомо, що плазматичні клітини виробляють специфічні антитіла на даний антиген. При введенні антигену кількість плазмоцидів збільшується. За рахунок яких клітин крові відбувається збільшення числа плазмоцидів?

A В-лімфоцитів.B Т-лімфоцитів.C Нейтрофілів.D Еозинофілів.E Базофілів.

17 У тимусі призупинено утворення Т-лімфоцитів-хелперів. Які процеси імуногенезу, що відбуваються в сполучній тканині, будуть порушуватись у першу чергу?

A Перетворення В-лімфоцитів у плазматичні клітини.B Фагоцитування антигенів макрофагами.C Опсонізації.D Фагоцитування сторонніх тіл.E Утворення попередників Т-лімфоцитів.

74

Додаток Ф(обов'язковий)

Таблиця Ф.1. - Поняття, які необхідні для засвоєння теми

№ Поняття Тлумачення1 Антигени Речовини (переважно білки і полісахариди), які несуть ознаки

генетично чужорідної інформації для даного організму. Носіями таких речовин можуть бути віруси, бактерії, найпростіші, гельмінти, трансплантати, клітини злоякісних пухлин. Антигени викликають в організмі імунну відповідь. Цю властивість антигену називають імуногенністю

2 Антигенна детермінанта (епітоп)

Фрагмент молекули антигену, який може зв’язуватися з антитілом або рецептором на поверхні лімфоцита

3 Антитіла Глікопротеїни класу імуноглобулінів, які специфічно взаємодіють із комплементарними антигенами і нейтралізують їх. Відомо 5 класів імуноглобулінів: IgG, IgM, IgA, Ig E, IgD. Антитіла циркулюють у крові та інших рідинах організму. Антитіла класу IgA виходять за межі слизових оболонок у просвіт відділів травної трубки, дихальних шляхів, а в екзокринних залозах по вивідних протоках потрапляють у секрети, а тому є «першою лінією захисту організму. Основну масу імуноглобулінів крові складають IgG (70-80%), IgA -10-15% , IgM – 5-10%, IgE і IgD – 0 2%

4 Бласттранс-формація лімфоцитів

Перетворення малих (зрілих) лімфоцитів ( В- і Т-лімфоцитів) у великі незрілі лімфобласти – клітини з гіперхроматичним ядром, базофільною цитоплазмою, в якій відмічається підвищений синтез ДНК. Бласттрансформація виникає при контакті малих лімфоцитів зі специфічним антигеном під впливом різних мітогенів

5 Головний комплекс гістосумісності

Глікопротеїни (90% білка і 10% вуглеводів), які вмонтовані в плазматичні мембрани всіх ядерних клітин організму людини. Гени білкової частини містяться в короткому плечі хромосоми 6. Ці молекули називають МНС (Major Histocompatibiliti Complex), або HLA (Human Leucocyte Antigen). Спектр молекул МНС унікальний для кожного організму і тому визначає його біологічну індивідуальність. Існує 2 класи молекул гістосумісності: МНС I і II. На імунокомпетентних клітинах є обидва класи МНС, на неімунокомпетентних – лише МНС I класу. Молекули МНС контролюють імунну відповідь, а саме: антиген завжди презентується в комплексі з МНС I (клітинний імунітет) чи З МНС II (гуморальний імунітет)

75

Продовження таблиці Ф.16 Імунітет Здатність організму розрізняти свої і генетично чужорідні

структури, продукувати проти останніх специфічні антитіла (гуморальний імунітет) або специфічно реагуючі лімфоцити (клітинний імунітет)

7 Інтерферони Група низькомолекулярних глікопротеїдів, які утворюються клітинами тварин і людини при вірусній інфекції, а також при контакті мітогену з лімфоцитами після зв’язку з антигеном. Поряд із противірусною дією інтерферони можуть регулювати імунну відповідь

8 Інтерлейкіни Цитокіни, які виділяються лейкоцитами та іншими клітинами, є поліпептидами, які стимулюють проліферацію і (або) диференціацію клітин, різновид факторів росту і диференціації. Аббревіатура 6 Іл-1,2,...21

9 Мітогени Речовини бактеріального (ендотоксини) і рослинного (фітомітогени) походження, які стимулюють лімфоцити до синтезу ДНК, бласттрансформації і проліферації

10 Імунна система Сукупність всіх лімфоїдних органів і скупчень лімфоїдних клітин (див. табл ) . Центральною фігурою імунної системи є лімфоцит. Для імунної системи характерні 3 особливості: 1) її клітини постійно рециркулюють по всьому тілу через кровотік; 2)вона генералізована по всьому тілу; 3) вона має унікальну здатність продукувати специфічні молекули антитіл

11 Імунокомпе-тентні клітини

Клітини, які забезпечують індукцію і реалізацію імунної відповіді ( дендритні АПК, лімфоцити, типові макрофаги)

12 Толерантність Стан специфічної імунологічної ареактивності стосовно до певного антигену, яка викликана попереднім контактом з цим антигеном. Імунологічна толерантність – активний процес, при якому контакт з антигеном викликає специфічну елімінацію антигенреактивних клонів лімфоцитів. Розрізняють природну імунологічну толерантність, яка формується в ембріогенезі як здатність розпізнавати структури власного організму як «свої», і набуту імунологічну толерантність – відсутність специфічної реакції стосовно до чужорідного антигену, яка виникає в результаті контакту цього антигену із ще незрілою імунною системою, або при введенні імунодепресанта і антигену

76

Продовження таблиці Ф.113 Антиген-

незалежна проліферація і диференціація Т- і В-лімфоцитів

Генетично запрограмований процес утворення Т- і В-лімфоцитів. Утворення імунокомпетентних субпопуляцій Т-лімфоцитів ( Т-кілерів, Т-хелперів, Т-супресорів) відбувається в тимусі під впливом мікрооточення, а В-лімфоцитів – у червоному кістковому мозку

14 Антиген-залежна проліферація і диференціація Т- і В-лімфоцитів

Процес збільшення кількості певної антигенреактивної клітини, який відбувається під впливом конкретного антигену в Т- і В- зонах периферійних органів імунної системи (див. Сх. і Сх та табл.)

77

Додаток Х(обов'язковий)

Таблиця Х.1 - Морфофункціональні характеристики імунокомпетентних клітин

Назва клітини

Джерелорозвитку

Морфологія Функція Локалізація

Дендри-тні АПК

Моноцит, або самостійний попередник із ЧКМ

Наявність цитоплазма-тичних відростків. Ідентифікація- імуногістохі-мічні методи

1Фагоцитоз антигенного матеріалу.2Протеоліз (процесинг) антигенного матеріалу із вивільненням епітопів.3Синтез молекул МНС.4Транспорт комплексів "епітоп-МНС" на поверхню АПК.5Секреція ІЛ-1

Слизові оболонки та шкіра. Органи імунної системи

Макро-фаги

Моноцит Розміри: 25- 50 мкм. Багато лізосом і піноцитозних пухирців. Складчастість плазмолеми, багато мікроворсинок.Багато рецепторів до ІgG, С-3 компонента комплементу

1Неспецифіч-ний фагоцитоз.2Специфічний фагоцитоз (імунний) за рахунок наявності рецепторів до IgG і С-3 компонента комплементу.3Секреція різних речовин: Іл-1, ФНО, проста- гландинів, ФАТ, ІФН

Залежно від морфофункціо-нальних особливостей і локалізації розрізняють:1 Плевральні і перитонеальні Мф.2 Купферівські клітини.3 Альвеолярні Мф.4 Макрофаги вилочкової залози.5 Кістковомоз-кові Мф.6 Остеокласти.7 Гліальні Мф.8 Мезангіальні клітини нирок.9 Підтримуючі клітини Сертолі яєчка.10 Інтердигітатні клітини лімфовузлів.11 Дендритні клітини лімфовузлів і селезінки.12 Клітини Лангерганса шкіри і

78

Продовження таблиці Ф.1Лімфоцити СКК

лімфопоезуРозрізняють за розмірами:1 Малі (до 7 мкм).Ядро кулясте, овальне або бобоподібне, темне, займає 90% площі клітини.Цитоплазма різко базофільна, органели слабо розвинені, окрім цитоскелетних структур2 Середні (8- 9 мкм).Ядро світліше, ніж у малих, відносно більший об’єм займає цитоплазма.3. Великі (10-18мкм). Ядро- світле. Цитоплазма –слабо розвинена з добре розвининеми органелами

Залежно від конкретного виду популяції Т чи В- лімфоцитів. ( Див. нижче)

У крові, лімфі та органах імунної системи

В лімфоїдній тканині органів імунної системи, немає в крові.

Т- хелпери, а саме: Тх1, маркер СD4

Попередники Т-лімфоцитів(Тх0)

Див. лімфоцити Т і В (вище). Ідентифікація – імуногістохі-мічний метод, який дозволяє визначити маркери, наприклад СD4

1..Розпізна-вання антигену.2.Запуск реакцій клітинного імунітету.3.Продукція цитокінів: Іл-2, ІФН. ФНО, які активують Мф, Т і В-лімфоцити, гранулоцити

Кров та лімфоїдна тканина органів імунної системи: тимус, Т-зони периферичних органів

79

Documents

Модуль 3 Спеціальна гістологія€¦ · Web view3 Структурно-функціональна характеристика фолікула щитоподібної