МИТНИЙ РЕЖИМ ПЕРЕРОБКИ ЙОГО …...78 Економічний вісник Донбасу 1 (23), 2011 Н. В. Осадча ня) на готову продукцiю

77Економічний вісник Донбасу № 1 (23), 2011

Н. В. Осадча

Починаючи із здобуття Україною незалежностівітчизняні митниці здійснюють митне оформлення пе-реробки іноземної давальницької сировини та готовоїпродукції виготовленої з неї, причому з часом обсягитакого виду діяльності стрімко збільшуються. Також ізбільшується спектр країн, з якими взаємодіє нашакраїна у сфері подібної діяльності. Зазначаємо, щонайбільш яскраві, та ті, з якими Україна співпрацюєпротягом тривалого часу — це імпортери давальницькоїсировини з Німеччини, Франції, Данії, Італії, Чехії, щопереважно діють у галузі текстильної промисловості.

Із введенням нового Митного кодексу України підрежим переробки стали також потрапляти й обробка,внаслідок якої змінюється код товару, ремонт, у томучислі відновлення і регулювання, а також використан-ня товарів, що не є продуктами переробки, але які по-легшують процес виготовлення продуктів переробки.Саме із розширенням можливостей роботи митних ре-жимів переробки зросла й актуальність дослідженнятаких режимів, оскільки більш складним став механізмїх роботи, плюс вони стали широко використовуватисясуб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальним є детальне дослідження режимів пе-реробки, складання алгоритмів операцій, у яких по-слідовно проводиться аналіз окремих елементів та їхудосконалення.

Перевагами використання давальницьких схемдля України, як для підприємств-переробників, є мож-ливість завантажити власні виробничі потужності, по-крити нестачу обігових коштів для придбання сирови-ни та здійснення виробничого процесу, вирішити про-блеми зайнятості .

Окрім того, використання давальницьких опе-рацій призводить до здійснення прямих інвестицій україну-переробника. Такі інвестиції супроводжують-ся запровадженням нових технологій, що, відповід-но, позитивно впливає на розвиток країни .

Також зазначимо, що переробка давальницькоїсировини має позитивний вплив на платіжний баланскраїн-переробників, оскільки зменшується інвести-ційна та валютна нестача.

Роль митної служби у реалізації державної по-літики, спрямованої на підтримку і збільшення опе-рацій з переробки давальницької сировини, очевидна,оскільки саме створення належних умов переміщен-ня товарів та їх оподаткування відповідно до режиму

переробки на митній території України, може певниміншим способом впливати на обсяги використання да-вальницьких схем суб’єктами зовнішньоекономічноїдіяльності.

Водночас перед митними органами стоїть завдан-ня не допускати ухилення суб’єктами зовнішньоеко-номічної діяльності від сплати мита, податків та іншихплатежів, неправомірно декларуючи товари у митнийрежим переробки на митній території України. Саметому значення точних, послідовних дій інспекторівмитної служби при здійсненні митного контролю імитного оформлення давальницької сировини є голов-ним і визначальним.

Вагомий внесок в розвиток методології дослід-ження митних відносин внесло багато вітчизняних тазакордонних науковців, а саме: Ю. Макогон, І. Береж-нюк, В. Ляшенко, С. Коляда, О. Гребельник, А. Войце-щук, І. Карамбович, К. Сандоровський, А. Козиріна,А. Єршова, М. Блінова, С. Ківалов, Д. Приймаченко,Б. Габричидже, С.Барамзін П. Дзюбенко. Але питанняформування та аналізу операцій в межах митних ре-жимів не було детально відпрацьовано.

Метою даної статті є здійснення аналізу норма-тивних актів, які регулюють умови, порядок розміщен-ня товарів до митного режиму переробки на митнійтериторії України, порядок митного контролю та офор-млення цих товарів та спроба систематизувати поря-док дій уповноважених інспекторів митної служби впроцесі здійснення митного контролю та оформленнятоварів, що ввозяться на митну територію України зметою переробки, та продуктів такої переробки, щовивозиться за межі митної території України.

Операції по переробці давальницької сировинирегулюються Законом України „Про операції з даваль-ницькою сировиною у зовнішньоекономічних відно-синах” від 15 вересня 1995 р. № 327/95-ВР [1].

Так, згідно цього нормативного акту давальниць-кою сировиною є сировина, матерiали, напiвфабрикати,комплектуючi вироби, енергоносiї, увезенi на митнутериторiю України iноземним замовником (чи закупленiiноземним замовником за iноземну валюту в Українi)або вивезенi за її межi українським замовником длявикористання у виробленнi готової продукцiї.

Операцiя з давальницькою сировиною — операцiяз попередньої поставки сировини для її наступногоперероблення (оброблення, збагачення чи використан-

УДК 339.543:339.9Н. В. Осадча,

кандидат економічних наук,м. Дніпропетровськ

МИТНИЙ РЕЖИМ ПЕРЕРОБКИ, ЙОГО АЛГОРИТМ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ



ня) на готову продукцiю за вiдповiдну плату, незалежновiд кiлькостi виконавцiв, а також етапiв (операцiй зперероблення цiєї сировини) за умови, якщо вартiстьдавальницької сировини на кожному етапi переробкистановить не менш як 20 вiдсоткiв загальної вартостiготової продукцiї. Операцiї, що не передбачають по-передньої поставки сировини для отримання готовоїпродукцiї, або коли вартiсть сировини є меншою заз-начених 20 вiдсоткiв, не вважаються операцiями з да-вальницькою сировиною [1].

У Митному кодексі України визначені умови по-міщення та оподаткування товарів в режимі переробки.

На підставі статті 229 Митного кодексу України,переробка на митній території України — митнийрежим, відповідно до якого ввезені на митну терито-рію України товари, що походять з інших країн, підда-ються у встановленому законодавством порядку пе-реробці без застосування до них заходів нетарифногорегулювання за умови вивезення за межі митної тери-торії України продуктів переробки відповідно до мит-ного режиму експорту [2].

Після вступу в дію нового митного кодексу пе-редбачене значне розширення операцій з товарами, щоможуть бути підпорядковані вище назначеним митнимрежимом. Крім проведення операцій з переробки да-вальницької сировини, українські підприємства мо-жуть здійснювати й інші операції з товарами: обслу-говування, ремонт, збірку та ін. Статтею 231 Митногокодексу України визначений наступний перелік опе-рацій з переробки товарів:

1) власне переробка товарів;2) обробка товарів — монтаж, збирання, монту-

вання та налагодження, внаслідок чого одержуютьсяінші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення тарегулювання;

4) використання окремих товарів, що не є про-дуктами переробки, але які сприяють чи полегшуютьпроцес виготовлення продуктів переробки, якщо самівони при цьому повністю витрачаються [2, ст. 72].

Із урахуванням положень розділу 38 Митного ко-дексу України більш детально розглянемо досліджу-ваний митний режим.

Митним режимом переробки на митній територіїУкраїни підпорядковуються товари, що ввозяться в Ук-раїну (напрям переміщення товарів „імпорт”).

Це виключає можливість застосування митногорежиму переробки на митній території України до то-варів, що не перетинали митний кордон України.Яскравий приклад — закупівля давальницької сиро-вини на території України за іноземну валюту в ціляхпереробки її в готову продукцію. Така сировина, пе-редана згідно з актом прийому-передачі українським

підприємством — продавцем товару українськомупідприємству-виконавцю в рамках договору про пе-реробку давальницької сировини, не знаходиться підмитним контролем. Те ж можна застосовувати івідносно інших операцій, пов’язаних із переробкоютоварів. Разом із цим, законодавчі акти України необмежують права підприємств застосовувати митнийрежим переробки до товарів, які були раніше увезені іпоміщені під інші незавершені митні режими [3].

Цей митний режим застосовується переважно дотоварів, що ввозяться з метою їх переробки, обробки,ремонту на митній території України, що і відповідаєпризначенню цього режиму.

Мета ввезення товарів звичайно підтверджуєтьсязовнішньоекономічним договором (контрактом), щопередбачає проведення конкретних операцій з товара-ми і подається митниці разом з іншими документами.У зовнішньоекономічному договорі (контракті) пови-нен бути чітко обумовлений предмет договору, що пе-редбачає проведення операцій, пов’язаних з перероб-кою, обробкою, ремонтом (з вказівкою операцій, щопроводяться при цьому), і вартість проведення операцій.

Згідно з визначенням митного режиму товар по-винен бути виключно іноземного походження. Післявступу в силу нового Митного кодексу ця вимога сталапевною проблемою для багатьох підприємств Украї-ни, що здійснюють діяльність, пов’язану з проведен-ням ремонтних операцій з товарами власного вироб-ництва або іншими товарами українського походжен-ня (на підставі договорів про сервісне обслуговуван-ня, про гарантійне обслуговування та ін.). Немож-ливість застосування даного митного режиму приве-ла до необхідності поміщення українських товарів, щоввозяться, під митний режим імпорту і вивозу їх вмитному режимі експорту після виконання операцій зпереробки [13, ст. 352].

Що стосується часових рамок перебування товарівпід митним режимом переробки на митній територіїУкраїни, то статтею 232 Митного кодексу України пе-редбачені терміни переробки товарів на митній територіїУкраїни: термін переробки товарів на митній територіїУкраїни встановлюється митним органом виходячи зтривалості процесу переробки товарів і розпорядженняпродукцією їх переробки, але, як правило, не можеперевищувати 90 днів. Цей термін повинен обчислюва-тися, починаючи від дня завершення митного оформ-лення товарів, що ввозяться для переробки [2].

Цією ж статтею Кодексу передбачено, що вихо-дячи з технологічних особливостей переробки, Кабі-нет Міністрів України за представленням відповідно-го міністерства або іншого центрального органу ви-конавчої влади може встановлювати інші терміни пе-реробки товарів. Ці норми повністю застосовуються і



до товарів, що переміщуються в рамках операцій попереробці давальницької сировини, і в рамках іншихоперацій, пов’язаних із переробкою товарів.

Оскільки такий митний режим відноситься до не-завершених митних режимів, після закінчення встанов-леного терміну перебування товарів під цим режимомвони повинні бути обов’язково поміщені під інший мит-ний режим, наприклад, під митний режим експорту.

Статтею 230 Митного кодексу передбачена не-обхідність отримання дозволу митного органу на роз-міщення товарів під даний митний режим. Із наказуДМСУ України від 13.09.2003 № 609 „Про затверд-ження Порядку застосування митних режимів пере-робки на митній території України і переробки за ме-жами митної території України” випливає, що такийдозвіл дає начальник митного органу, особа, яка йогозаміщує або інша посадова особа, уповноважена наце наказом митного органу [4].

Розміщення товарів під митний режим перероб-ки на митній території України передбачає накладаннямитним органом певних обмежень щодо використан-ня товарів, а згідно статті 233 Митного кодексу Украї-ни, митні органи можуть проводити перевірку товарів,розміщених під цей режим, а також продуктів їх пере-робки у будь-якої особи, яка здійснює операції з пере-робки таких товарів. Окремі операції з переробки то-варів можуть за дорученням підприємства-резидента,якому виданий дозвіл на переробку товарів, і з дозво-лу митного органу, здійснюватися іншим підприєм-ством. У таких випадках відповідальність перед мит-ними органами за дотримання порядку переробки то-варів несе підприємство, що одержало дозвіл митно-го органу. Якщо умови переробки товарів передбача-ють виконання декількох операцій по їх переробці де-кількома підприємствами, то кожне з підприємств, щоберуть участь в процесі переробки, повинне одержатидозвіл митного органу на переробку товарів на митнійтериторії України [2, ст. 72]. Ця вимога значною міроюускладнює процедуру реалізації операцій, пов’язанихіз переробкою товарів. Необхідність отримання дозво-лу митного органу на переміщення товарів під мит-ним контролем на інше підприємство — учасника пе-реробки вимагає серйозних підготовчих дій з бокуукраїнських підприємств.

Розміщення товарів під митний режим перероб-ки на митній території України не передбачає яких-не-будь звільнень від застосування до них заходів митно-тарифного регулювання.

Законом України від 15.09.95 № 327/95-ВР „Прооперації з давальницькою сировиною” і постановоюКабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1524 „Пропорядок випуску, обігу і погашення простих векселівпри ввезенні (пересиланні) на митну територію Украї-

ни товарів з метою ремонту” передбачена сплата по-датків і зборів у вигляді векселя при поміщенні то-варів під цей митний режим.

Розміщення товарів під митний режим перероб-ки на митній території України згідно статті 229 Мит-ного кодексу України звільняє від застосування до нихзаходів нетарифного регулювання, але у жодному ви-падку не звільняє від застосування інших видів конт-ролю в рамках дозвільної системи, встановленої за-конодавством України.

При розміщенні товарів під митний режим пере-робки на митній території України застосовується ван-тажна митна декларація типу IM.51.

Перш ніж описувати загальний алгоритм роботирежиму звернемося до рис. 1, де схематично відобра-жено кожен елемент загального процесу. Отож, розпо-чинаємо процес. Посилаючись на Наказ ДМСУ від13.09.2003 № 609 „Про затвердження Порядку засто-сування митних режимів переробки на митній територіїУкраїни та переробки за межами митної території Ук-раїни” робимо опис першого етапу алгоритма, тобтознайомимося з правилами та особливостями поданнязаяви для отримання дозволу на розміщення товарів умитний режим переробки на митній території України.

Для отримання дозволу на розміщення товарів умитний режим переробки на митній території України,заявник режиму та, за наявності, переробник подаютьокремі заяви митним органам.

Дозвіл на ввезення та переробку товарів у режиміпереробки надається митним органом, у зоні діяльностіякого розташований заявник режиму, або митниморганом, у зоні діяльності якого розташований пере-робник, за умови прийняття погодженого рішення промісце здійснення митного оформлення товарів.

Заяви реєструються в митному органі згідно по-рядка, встановленого законодавством.

Разом із заявою підприємства митному органуподаються засвідчені в установленому порядку копіїдокументів, що підтверджують відомості, які зазнача-ються у даній заяві:

1) зовнішньоекономічні договори;2) технологічні схеми переробки;3) державні стандарти й стандарти підприємства,

технічні умови;4) висновки Торгово-промислової палати України

або регіональних торгово-промислових палат про підтвер-дження кількісних показників виходу продуктів перероб-ки за договором із переробки товарів, за потреби;

5) висновки експертних установ, що маютьвідношення до виконання зовнішньоекономічної опе-рації з переробки товарів, за наявності;

6) висновки Мінекономіки України про визна-чення операції як такої, що належить до операцій з



Рис. 1. Алгоритм митного режиму переробки на митній території



давальницькою сировиною при переміщенні черезмитний кордон України товарів;

7) договори на переробку товарів, укладені між за-явником режиму і переробником (переробниками), якщоокремі операції (або повний цикл) з переробки товарівздійснюватимуться переробником (переробниками);

8) договори зберігання товарів, що будуть розм-іщуватись у митний режим переробки, та продуктів їхпереробки (у разі їх укладення);

9) дозволи, надані митними органами перероб-никам, якщо окремі операції (або повний цикл) із пе-реробки товарів здійснюватимуться переробниками;

10) інші документи, що мають відношення довиконання зовнішньоекономічної операції з перероб-ки товарів, за бажанням підприємства.

Заява підприємства розглядається митним орга-ном протягом 10 робочих днів від дати реєстрації їїмитним органом.

За результатами розгляду заяви керівник митно-го органу або уповноважена ним особа надає підприє-мству дозвіл чи відмову в наданні дозволу, про щоповідомляє заявника режиму та/або переробника.Дозвіл щодо переробки товарів 1-24 груп згідно зУКТЗЕД надається керівником митного органу абойого заступником [3].

Заяву з дотриманням всіх вимог суб’єкт ЗЕДподав, далі настає наступний, 2 етап.

Для прийняття рішення про надання дозволу мит-ним органом:

1) здійснюється детальний аналіз поданих доку-ментів;

2) вивчаються державні стандарти й стандартипідприємства, технічні умови, описи та креслення,відповідно до яких має здійснюватися переробка то-варів, розміщених у митний режим переробки;

3) розглядаються можливість дотриманняпідприємством установлених законодавством умовпереробки, технологічні особливості процесу перероб-ки та можливість ідентифікації товарів, розміщених умитний режим переробки в продуктах переробки.

Видачі дозволу на ввезення та переробку товаріву режимі переробки або дозволу на виконання окре-мих операцій з переробки товарів може передуватиогляд територій, приміщень складів та інших місць, дезнаходяться або можуть знаходитися товари і транс-портні засоби, що підлягають митному контролю, чипровадиться діяльність, контроль за якою законом по-кладено на митні органи.

Огляд проводиться обов’язково в разі перероб-ки товарів чи отримання продуктів переробки, що кла-сифікуються в 1-24 групах згідно з УКТЗЕД.

Рішення щодо проведення в інших випадках та-кого огляду приймається керівником митного органу

або уповноваженою ним особою з урахуванням но-менклатури товарів, що піддаються операціям з пере-робки, характеру таких операцій та інших обставин ізвизначенням завдань для такого огляду.

За результатами огляду, складається акт про про-ведення огляду територій і приміщень складів тимча-сового зберігання, митних ліцензійних складів, спе-ціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі таінших місць.

Для прийняття рішення про надання дозволу мит-ний орган також може використовувати:

* висновки експертних підрозділів Держмитс-лужби;

* довідки та рішення митних органів стосовномитної вартості чи коду товару згідно з УКТЗЕД.

Строк дії дозволу митний орган зазначає в розділі„Строк дії дозволу/особливі умови дозволу/причинивідмови” заяви підприємства [3].

Після 2 етапу митний орган вирішує питання на-дання дозволу на розміщення товарів у митний режимпереробки на митній території України, або за наявностіпричин, забороняє розмістити їх. Тоді відповідно доблок-схеми, у залежності від ситуації можуть настатиподії (етап 4, 5, 6). Тобто якщо митний орган із певнихпричин, які ми опишемо нижче, не дає згоди на розм-іщення товарів у митний режим переробки на митнійтериторії України у суб’єкта є дві альтернативи, одна,— подати нову заяву з ліквідацією проблем поперед-ньої ситуації (етап 4), і переміститись знову на 2 етап.Або ж, за нагальної потреби, — переміщення на митнутериторію України необхідних товарів, задекларував-ши їх у інший митний режим, сплативши при цьомунеобхідні податки, випустити їх у вільний обіг, як при-клад, і закінчити загальний процес.

Опишемо моменти, що стосуються відмови мит-ного органу у наданні дозволу на розміщення товаріву досліджуваний режим.

Рішення про відмову в наданні дозволу надаєть-ся заявникові режиму та/або переробникові, якщо:

1) відомостей, зазначених у документах, дода-них до заяви підприємства, недостатньо для визначенняобов’язкового обсягу виходу продуктів переробки, щоутворюються в результаті переробки товарів, а саметоварної продукції, супутніх продуктів переробки тавідходів переробки, їх кількісних та якісних показників,а також намірів щодо розпорядження ними;

2) митний орган виявив невідповідність у відо-мостях, що містяться у поданих підприємством доку-ментах, або недостовірність цих відомостей;

3) за результатами огляду митним органом вста-новлено відсутність у підприємства належного техно-логічного обладнання, приміщень, умов для обліку ізберігання;



4) підприємством не виконано вимоги законо-давства щодо заборон (обмежень) з переробки товарів.

Рішення про відмову в наданні дозволу митнийорган заносить у розділ „Рішення митного органу” за-яви підприємства та супроводжує листом, що міститьроз’яснення причин відмови та вичерпні вимоги, вико-нання яких необхідне для одержання дозволу.

Виникнення або виявлення митницею обставин,що не відображені у заяві або в документах, що дода-валися до цієї заяви, а також встановлення законодав-ством заборон (обмежень) на переробку окремих то-варів є підставою для надання відмови в митномуоформленні наступних партій товарів, що заявляють-ся в митних режимах переробки.

Такими обставинами є:1) застосування спеціальних санкцій до підприє-

мства відповідно до статті 37 Закону України „Прозовнішньоекономічну діяльність”;

2) внесення змін до зовнішньоекономічного до-говору, на підставі якого здійснюватиметься перероб-ка товарів;

3) зміна переробників;4) внесення змін до технологічних схем перероб-

ки товарів;5) зміна найменування та/або кількості продуктів

переробки, що виготовляються відповідно до однієїтехнологічної схеми переробки, поданої митному орга-ну разом із заявою;

6) зміна характеристик товарів, що переміщують-ся для переробки, які впливають на якісні чи кількісніпоказники обов’язкового виходу продуктів переробки;

7) інші обставини, що впливають на обсяг вихо-ду продуктів переробки та їх характеристики.

У разі виникнення вищезазначених обставин,(крім випадків встановлення законодавством заборон(обмежень) щодо операцій з переробки окремих то-варів) заявник режиму повинен письмово проінфор-мувати про це митний орган, надати документи, щопідтверджують такі обставини.

Якщо обставини не мають впливу на найменуваннята обсяги виходу продуктів переробки (крім випадківзміни переробників), то відомості про такі обставинивносяться до оригіналу і копії дозволу, підписуютьсякерівником митного органу або вповноваженою нимособою, скріплюються печаткою митного органу.

Якщо обставини впливають на найменування таобсяги виходу продуктів переробки, а також у разі змінипереробників заявник режиму звертається за одержан-ням в установленому порядку нового дозволу.

Також зазначимо, що якщо дозвіл на розміщен-ня товарів у митний режим переробки на митній тери-торії України вже виданий суб’єкту, то він все одноможе бути скасований у випадку:

— заявник режиму або переробник не дотри-мується положень Митного кодексу України та іншихактів законодавства України;

— дозвіл видано на підставі недостовірних да-них, що мали істотне значення для прийняття рішенняпро його видачу.

Рішення про скасування дозволу оформлюєтьсялистом митного органу, у якому зазначаються причи-ни скасування цього дозволу та повідомляються пра-ва й обов’язки заявника режиму та переробника (якщоокремі операції (або повний цикл) з переробки товарівздійснюються переробником).

Лист реєструється в митному органі відповіднодо Примірної інструкції з діловодства та видається абонадсилається поштою (з повідомленням про вручен-ня) заявникові режиму та переробникові.

Якщо дозвіл скасовано, заявник режиму протя-гом 10 днів повинен задекларувати товари, розміщеніу режим переробки, та/або продукти їх переробки доіншого митного режиму з додержанням вимог Мит-ного кодексу України й інших нормативно-правовихактів України з питань митної справи.

У випадку, коли митний орган надав дозвіл нарозміщення товарів у режим переробки на митній те-риторії України, суб’єкт зовнішньоекономічної діяль-ності подає вантажну митну декларацію та пред’являєтовари у даному режимі (етап 6 алгоритму). Згідно ізЗаконом України від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР „Про операції з давальницькою сировиною у зовн-ішньоекономічних відносинах” сплачує у вигляді век-селя належні податки і збори (етап 7 алгоритму). Даліна 8 етапі спостерігаємо перехід до процесу митногооформлення, задекларованих товарів, де ми опишеморяд процедур та особливостей даного стадії.

Митне оформлення товарів у режимах перероб-ки здійснюється митним органом, що надав дозвіл наввезення та переробку товарів у режимі переробки,заповненої в установленому законодавством Українипорядку.

Контроль за дотриманням митного режиму пере-робки в цілому здійснюється митним органом, що на-дав дозвіл на ввезення та переробку товарів у режиміпереробки. Митний контроль за виконанням окремихоперацій з переробки товарів здійснюється митниморганом, що надав дозвіл на виконання цих операцій.

Митний орган здійснив митне оформлення заяв-лених товарів, тепер суб’єкт зовнішньоекономічноїдіяльності може приступати до власне переробки офор-млених товарів, що відображено на 9 етапі загальногоалгоритму. На виході з даного етапу ми маємо продук-ти переробки, що відображено у елементі [10] загаль-ної схеми алгоритму. А далі в залежності від спеціалі-зації переробки, від результатів переробки спостерігає-



мо чотирьохгілкове розгалуження (елементи [11], [12],[13], [14]), де перехід може здійснюватися і конкретнодо якогось одного напрямку, і в сукупності до декіль-кох, все залежить від конкретної ситуації.

Розглянемо класичну ситуацію, коли після 10елементу алгоритму йде перехід до 11 етапу, тобтодекларування продуктів переробки з застосуваннямдекларації, оформленої в режимі експорту та/або дек-ларування українських товарів, що використовували-ся в процесі переробки з застосуванням окремої мит-ної декларації. Після чого йде погашення векселя, щооформлявся при оформленні товарів, які переробля-лися на митній території України (етап 15). Після чогофактично здійснюється вивезення продуктів перероб-ки за межі митної території України (етап 17).

Також можливий випадок, коли можуть залиши-тися відходи та залишки, що виникли в процесі пере-робки, тоді їх також потрібно, вже після отримання про-дуктів переробки, задекларувати у відповідний режим(етап 12, 13). Режим декларування обирається за по-требою. Можливий вивіз разом із готовою продукцієюза межі митної території України, тоді спостерігаємо,по графічному алгоритму, перехід до 17 етапу. А мож-ливе декларування відходів та залишків у режим дляреалізації їх на території України, зі сплатою належнихподатків та зборів (шлях до етапів 16, 18).

І, нарешті, можливий випадок (етап 14), тобтодекларування частини продуктів переробки, що вико-ристовуються для взаєморозрахунків, та/або частинипродуктів переробки, що реалізуються в Україні, зі спла-тою всіх належних податків і платежів (етап 16) і з зас-тосуванням нетарифного регулювання, з застосуван-ням декларації, оформленої в митний режим імпорту.

Митне оформлення товарної продукції здійснюємитний орган, що надав дозвіл на ввезення (вивезен-ня) та переробку товарів у режимі переробки, або, заумови погодження місця митного оформлення товарівіз цим митним органом, митний орган, що надав дозвілна виконання окремих операцій з переробки товарів урежимі переробки.

Митне оформлення супутніх продуктів перероб-ки та залишків переробки здійснюється митним орга-ном, у зоні діяльності якого утворились такі продуктипереробки.

Відходи переробки до завершення строку пере-робки товарів підлягають видаленню відповідно дозаконодавства та перебувають під митним контролемдо моменту подання власником цих відходів або впов-новаженою ним особою документів, які підтверджу-ють видалення відходів.

Митний режим переробки на митній територіїУкраїни є досить складним для використання. Так,наприклад, для отримання дозволу, а потім і оформ-

лення товарів у режимі переробки на митній територіїУкраїни митними органами вимагається значний па-кет документів. У заяві на видачу дозволу суб’єктзовнішньоекономічної діяльності повинен обґрунту-вати підстави для розміщення товарів в режим пере-робки з посиланням на відповідні статті, пункти, абза-ци нормативно-правових актів та надати схеми пере-робки. Але застосування таких жорстких вимог є зро-зумілим, оскільки використання зазначеного митногорежиму звільняє суб’єкта зовнішньоекономічної діяль-ності від сплати мита, інших податків при ввезені про-дукції. Внаслідок цього держава прагне вберегти себевід необгрунтованого звільнення від платежів і, якнаслідок, втрати частини надходжень до бюджету.

З погляду процесів світової інтеграції та глобалі-зації подібне процедурне ускладнення може призво-дити до зменшення переваг від використання режимупереробки на митній території України у вигляді спри-яння розвитку промислового виробництва.

До недоліків чинного законодавства, що регу-лює здійснення операцій з давальницькою сировиноюможна віднести недостатню врегульованість визначен-ня понять „власне переробки” та „обробки”.

На жаль, у ст. 231 Митного кодексу України немаєжодної вказівки на те, що вважається „власне пере-робкою”, а що — „обробкою”, і за яким критеріємтреба розрізняти операції, перелічені у п.1 та п.2, аджеу МКУ немає будь-якого зв’язку з наявними визна-ченнями давальницьких операцій. Внаслідок цього,інспектор митної служби, знаходячись на етапі визна-чення відповідності умов зовнішньоекономічного до-говору ЗУ від 4.10.2001 N 761-III, може зробити по-милку і продовжити рухатись за хибним напрямком,передбаченим алгоритмом.

Гострота проблеми полягає в тому, що ввезеннясировини для „переробки” та „обробки” оподатко-вується принципово по-різному. Зокрема у листіДМСУ від 06.01.2004 р. №11/5-15-4-ЕП „Про опо-даткування товарів залежно від обраного митного ре-жиму” як давальницька сировина розглядаються лишетовари, що ввозяться для „власне переробки”, і тількидля них надаватиметься право сплачувати усі нарахо-вані податки векселем [7]. Своєю чергою, операції з„обробки” лист ДМСУ №11/5-15-4-ЕП трактує як такі,що не підпадають під дію Закону №327 і за які податкистягуються „живими грішми”.Отож, якщо операції зпереробки товару не відповідають визначенню „опе-рацій з давальницькою сировиною” [1], до них будутьзастосовані усі передбачені МКУ обмеження: не-обхідність отримання дозволу, обмежений термін пе-реробки (90 днів), контроль за обсягом готової про-дукції тощо; проте пільг в оподаткуванні, передбаче-них Законом №327, не буде.



Внаслідок цього можуть виникати суперечностіміж інспекторами митної служби і декларантами, якібудуть прагнути здійснювати оплату мита та іншихподатків за допомогою податкового векселя, і як на-слідок буде проблематичним виконання дій, передба-чених загальним алгоритмом, наведеним у другій ча-стині, у блоці нарахування і сплати декларантом пла-тежів при ввезенні товарів для подальшої їх обробкина митній території України.

Згідно зі статтею 237 Митного кодексу України,переробка за межами митної території України —митний режим, відповідно до якого товари, що пере-бувають у вільному обігу на митній території України,вивозяться без застосування заходів тарифного та не-тарифного регулювання з метою їх переробки за ме-жами митної території України та наступного повер-нення в Україну [2].

Розміщення товарів під митний режим переробкиза межами митної території України так само, як і роз-міщення під попередній митний режим, здійснюється вцілях реалізації складних видів зовнішньоекономічнихоперацій. Це операції, пов’язані з переробкою даваль-ницької сировини (Закон України „Про операції з даваль-ницькою сировиною в зовнішньоекономічних відноси-нах”) [1], і операції, що передбачають проведення різнихоперацій з товарами. Спектр останніх визначений в статті238 Митного кодексу України з посиланням на статтю231 Кодексу. Тобто, операції по переробці товарів в да-ному режимі аналогічні тим, які виробляються в рамкахпопереднього митного режиму, і можуть включати:

1) власне переробку товарів;2) обробку товарів — монтаж, збирання, монту-

вання та налагодження, внаслідок чого одержуютьсяінші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення тарегулювання;

4) використання окремих товарів, що не є про-дуктами переробки, але які сприяють чи полегшуютьпроцес виготовлення продуктів переробки, якщо самівони при цьому повністю витрачаються.

З урахуванням положень глави 39 Митного ко-дексу України опишемо карту митного режиму пере-робки за межами митної території України.

Під митний режим переробки за межами митноїтериторії України розміщуються товари, що вивозять-ся з України (напрям переміщення товарів „експорт”).

Такий митний режим застосовується до товарів,що вивозяться з метою їх переробки, обробки, ремонтуза межами митної території України, що прямо відпо-відає призначенню цього режиму.

Країна походження товарів, що розміщуються підцей митний режим, не має значення, тому під цей ре-жим можуть поміщатися і українські, і іноземні товари.

Для розгляду часових рамок перебування товарівпід таким митним режимом необхідно керуватися стат-тею 240 Митного кодексу України, яка свідчить, щотермін переробки товарів за межами митної територіїУкраїни встановлюється митним органом при видачідозволу підприємству-резиденту, виходячи з трива-лості процесу переробки товарів, але, як правило, неможе перевищувати 90 днів. Алгоритму митного ре-жиму переробки за межами митної території Українинаданий на рис. 2.

При розміщенні товарів під митний режим пере-робки за межами митної території України застосо-вується вантажна митна декларація типу ЕК.51.

Оскільки такий митний режим відноситься до не-завершених митних режимів, після закінчення вста-новленого терміну товари повинні бути обов’язковорозміщені під інший митний режим, наприклад під мит-ний режим експорту.

Статтею 239 Митного кодексу передбачена не-обхідність отримання окремого дозволу митного орга-ну на поміщення товарів під даний митний режим.Згідно наказу ДМСУ України від 13.09.2003 № 609„Про затвердження Порядку застосування митних ре-жимів переробки на митній території України та пере-робки за межами митної території України” такийдозвіл дається начальником митного органу, особою,що його заміщує або іншою посадовою особою, упов-новаженою на це наказом митного органу.

Розміщення товарів під митний режим перероб-ки за межами митної території України передбачає на-кладення митним органом певних обмежень щодо ви-користання товарів, але не передбачає застосуваннядо них заходів митно-тарифного і нетарифного регу-лювання. Проте це у жодному випадку не звільняє то-вари від застосування до них інших видів контролю врамках дозвільної системи, встановленої законодав-ством України.

Однією з відмінностей від попереднього митно-го режиму — необхідність пред’явлення підприєм-ством митному органу разом з вантажною митноюдекларацією на ввезення до України продуктів пере-робки згідно статті 242 Митного кодексу України інаказу ДМСУ від 24.12.2003 № 909 „Про затверд-ження Порядку застосування окремої митної декла-рації” окремої митної декларації (типу IM.40.BT) наіноземні товари, витрачені в процесі переробки рані-ше вивезених товарів. Цей документ представляєтьсямитному органу виключно у випадках, коли інозем-ним підприємством, що здійснило переробку, в про-цесі її проведення були використані іноземні товари(це товари, якими укомплектований продукт перероб-ки і які разом з ним ввозяться до України).

Товари, що перебувають у вільному обігу на те-



Рис. 2. Алгоритм митного режиму переробки за межами митної території України



риторії України, вивозяться без застосування заходівтарифного та нетарифного регулювання з метою їх пе-реробки за межами митної території України. Тимчасо-ве вивезення товарів ЄС з метою переробки за межамимитної території об’єднання (outward processing) тягнеза собою застосування експортних мит, заходів торго-вельної політики та інших формальностей [9, 122]. То-вари, що є результатом операції з переробки за межамимитної території ЄС, випускаються у вільний обіг намитній території з частковим звільненням від обкладан-ня імпортним митом. Таке часткове звільнення полягаєу відрахуванні від суми імпортного мита, застосовано-го до компенсуючої продукції, ставки мита, яке було бзастосоване до імпорту тимчасово експортованих дляпереробки товарів ЄС.

При ввезенні на митну території України продуктівпереробки вони оподатковуються за загальними пра-вилами згідно діючого законодавства.

Режим переробки за межами митної території,передбачений в ЄС, не завжди є сприятливим для ви-користання, оскільки до товарів при цьому застосо-вуються експортні мита. Режим переробки за межамимитної території ЄС у такий спосіб опосередкованоспонукає виробника вдаватися до переробки товарів,для яких передбачене експортне мито, в межах митноїтериторії, тобто сприяє розвитку промислового вироб-ництва в ЄС.

У частині умов вивезення товарів для переробкимитний режим переробки за межами митної територіїУкраїни, у порівнянні з європейським, є сприятливішимдля розвитку промислового виробництва за межамимитної території України. Він не відповідає ані митномузаконодавству ЄС, ані економічним інтересам України.

Отже, визначення митного режиму переробки намитній території України (ст. 229 МК України) вима-гає внесення доповнення щодо незастосування імпор-тного мита до іноземних товарів, які використовують-ся в процедурах переробки в разі дотримання умовмитного режиму.

Для іноземних товарів і продукції переробки маєбути прямо передбачена можливість зміни їх митногорежиму на будь-який інший (без обмеження виключ-но режимом експорту) за аналогом ст. 128 Митногокодексу ЄС і в разі необхідності сплати імпортногомита за умовами нового митного режиму.

Для приведення митного законодавства Україниу відповідність із митним законодавством ЄС необхі-дно внести зміни до МК України, передбачившиокремий розділ „Переробка під митним контролем”,розкрити зміст цього режиму, закріпити можливістьввезення й обробки іноземних товарів на митній тери-торії України із сплатою імпортного мита, передбаче-ного законодавством для кінцевої продукції в разі її

реалізації в межах митної території України. При розробцінеобхідного проекту закону за основу може бути прий-нятий спеціальний протокол F.2 Кіотської конвенції [8]

Режим переробки на митній території Українимістить в собі достатньо багато заборон. По-перше, існу-ють часові обмеження. Строк переробки товарів намитній території України встановлюється митним орга-ном під час надання дозволу підприємству-резидентувиходячи з тривалості процесу переробки товарів тарозпорядження продукцією їх переробки, але, як пра-вило, не може бути більшим ніж 90 днів. Такий термінможе бути подовжений Кабінетом Міністрів України заподанням відповідних мінінстерств у відповідності зособливостями технологічного процесу переробки.Тобто у статті 232 Митного кодексу України необхідновнести зміни щодо продовження термінів до 365 днів.Тому що узгодити питання на рівні певних Міністерствта Мінекономіки практично неможливо.

Митні органи здійснюють контроль за обов’яз-ковим обсягом виходу продуктів переробки, що ут-ворюються в результаті переробки товарів на митнійтериторії України. Дані про обов’язковий обсяг вихо-ду продуктів переробки зазначаються в договорі (кон-тракті) на переробку товарів на митній території Украї-ни. На практиці при здійсненні даного режиму вини-кає багато питань з боку митних органів, що сповіль-нює зовнішньоекономічну діяльність.

Доцільно внести зміни в Митний кодекс Українищодо спрощення процедур контролю за режимом пе-реробки на митній території. Ці дозволи можутьздійснюватися у відповідності до режиму найбільшо-го сприяння на підставі двохсторонніх домовленос-тей поміж країнами. Наприклад, між Україною та Ро-сією. При цьому необхідно встановити контроль напідставі двосторонніх домовленостей за процесомпереробки. Такий контроль можуть здійснювати митніоргани країни, в якій здійснюється переробка спільноз податковою адміністрацією, тобто сам контроль пе-ренести на період митного пост-аудиту та здійснювативнутрішнім аналізом підприємства, на якомуздійснюється переробка.

Далі доцільно спростити процес митного офор-млення результатів переробки у режим імпорту, у ви-падку, якщо країна бажає залишити їх собі. При цьо-му не оподатковувати його внутрішніми податками(стосується нового Податкового кодексу).

При цьому доцільно збільшити термін викорис-тання даного режиму до одного року, тому що опе-рації з переробки можуть бути складними та вимагатибільшої витрати зусиль та часу.

Розміщення товару під митний режим переробкина митній території не передбачає будь-яких звільненьвід застосування до них заходів митно-тарифного ре-



гулювання. Передбачена подача підприємством, якездійснює дані операції, векселя на суму митних по-датків, який буде погашений у випадку їх вивезеннята виступає гарантом сплати податків та зборів. Мож-ливим варіантом активізації зовнішньоекономічноїдіяльності є зменшення суми переведених податків,тобто розміру векселя.

Такі заходи приваблять іноземних партнерів ско-ристатися існуючими, але іноді не використовувани-ми виробничими потужностями у повному обсязі тасприятимуть притоку іноземних інвестицій.

Удосконалення правового регулювання потребуєтакож і режим переробки за межами митної територіїУкраїни у відповідності до вимог ЄС. Зокрема, необ-хідним є:

— поширення дії експортних тарифних і нетариф-них заходів регулювання на товари, що тимчасово ви-возяться з митної території України з метою пере-робки;

— розроблення системи часткового звільненнявід імпортного мита продукції переробки за принци-пом віднімання від суми застосованого імпортного митаставки мита, що застосовується до іноземних товаріваналогічних тим, які були вивезені за межі митної те-риторії для переробки;

— виключення з предметів переробки товарів,які не можуть бути ідентифіковані у складі продукціїпереробки та належність яких не може бути визначенаіншими засобами.

Література1. Закон України від 15 вересня 1995 року № 327/

95-ВР „Про операції з давальницькою сировиною узовнішньоекономічних відносинах”. [Електроний ре-сурс]. — Режим доступу: www.customs.gov.ua/2. Митний кодекс України. [Електроний ресурс]. —Режим доступу : http://mito.org.ua. 3. Науменко В. П.Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльностів Україні [Текст] / В. П. Науменко, П. В. Пашко,В. А. Русаков, — К. : Знання. — 2006. — 394 с. —ISBN 966-346-132-2. 4. Наказ ДМСУ від 13.09.2003№ 609 „Про затвердження Порядку застосування мит-них режимів переробки на митній території України та

переробки за межами митної території України”. [Елек-троний ресурс]. — Режим доступу :www.customs.gov.ua. 5. Козырин А. Н. Таможенныережимы. [Текст] / А. Козырин — М. : Статут, 2000. —247 с. 6. Офіційний сайт Державної митної службиУкраїни. — Режим доступу : http: //www.customs.gov.ua/ 7. Закон України 16 квітня 1991року № 959-XII „Про зовнішньоекономічнудіяльність”. [Електроний ресурс] — Режим доступу :www.customs.gov.ua. 8. Регламент ЄС № 450/2008Європейського парламенту та ради від 23 квітня 2008року про встановлення Митного кодексу Співтовари-ства (Модернізованого Митного союзу) [Електронийресурс]. — Режим доступу : http://eurodocs.sdla.gov.ua/DocumeраntViewLast/tabid/30/ctl/Edit/mid/31/ID/10004098/Lang/Default.aspx

Осадча Н. В. Митний режим переробки, йогоалгоритм та шляхи вдосконалення

У статті проаналізовані елементи митних проце-дур в межах митного режиму переробки, побудованіалгоритми митних операцій та визначені напрями їхвдосконалення.

Ключеві слова: алгоритм, переробка на митнійтериторії, дозвіл, митні платежі.

Осадчая Н. В. Таможенный режим перера-ботки, его алгоритм и пути совершенствования

В статье проанализированы элементы таможен-ных процедур режима переработки, построены алго-ритмы таможенных операций и определены направле-ния их совершенствования

Ключевые слова: алгоритм, переработка на тамо-женной территории, разрешение, таможенные платежы.

Osadcha N. V. Customs inward processing, hisalgorithm and perfection ways

In article elements of customs procedures of ainward processing are analysed, algorithms of customsoperations are constructed and directions of theirperfection are defined

Key words: algorithm, processing in customsterritory, the permission, customs taxes.

Стаття надійшла до редакції 18.12.2010Прийнято до друку 15.03.2011

Documents

МИТНИЙ РЕЖИМ ПЕРЕРОБКИ ЙОГО …...78 Економічний вісник Донбасу 1 (23), 2011 Н. В. Осадча ня) на готову продукцiю