Embed Size (px)
Citation preview
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ............................................................................................4
ІІ. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ...................................................................................................5
ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ...............................................................................................23
IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................................24
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Метою проведення вступного екзамену з історії України є виявлення,
рівня сформованості історичної компетентності вступника, визначення
відповідності навчальних досягнень вступника освітньому стандарту та
чинній навчальній програмі.
Пропоновану програму з історії України складено враховуючі цілі,
вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті
освіти та чинній програмі з „Історії України” (7-11 класів) для
загальноосвітніх навчальних закладів.
Хронологічно програма охоплює зміст шкільних курсів з історії
України від найдавніших часів до початку ХХІ століття і складається з 29
тем.
Програма передбачає перевірку сформованих у вступників знань про
основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси
минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованість
загальнопредметних умінь з історії.
Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що вступник має знати її,
встановлювати відповідність між датою та історичною епохою чи процесами
суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
ІІ. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ
ТЕМА 1. ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО І ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ
УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Періодизація давньої історії України. Початок формування людської
цивілізації на території України. Стоянки первісних людей. Форми
соціальної організації. Виникнення скотарства, землеробства і ремісництва
Зародження первісних релігійних вірувань і мистецтва.
Найдавніші великі племінні союзи та рабовласницькі держави в епоху
раннього залізного віку. Трипільська культура. Племена трипільської
культури. Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати. Колонізація Північного
Причорномор’я. Античні міста-колонії в Північному Причорномор’ї. Давні
слов’яни. Письмові свідчення про антів, венедів, склавинів. Виділення
східнослов’янських племен в період великого слов’янського розселення ІІІ–VІ ст.
Прабатьківщина східних слов’ян. Господарські заняття. Землеробство як
основа господарства. Язичницькі обряди і вірування східних слов’ян.
Закріплення відмінностей у побуті, звичаях, мові, антропології
східнослов'янських племен у ході їх розселення. Взаємовідносини з іншими
етнічними групами.
Уміти: Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв
трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.
Знати:
Дати:
ІV – середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської
культури на території України;
V – VII ст. – Велике розселення слов'ян.
Поняття та терміни: «історичні джерела», «археологія»,
«археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «енеоліт»,
«бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація».
ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення
племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України.
Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період
утворення Київської держави.
Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега.
Князь Ігор. Походи проти Візантії.
Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти
Хозарського каганату. Балканські походи.
Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття
населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.
Уміти: встановлювати хронологічну послідовність даного періоду та
співвідносити історичні явища, зміни, процеси з феодальною епохою.
Знати такі поняття та терміни: „Велике розселення слов’ян” , „давні
слов’яни”, „венеди”, „анти”, „склавини”.
ТЕМА 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ
Х - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.
Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання
Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії.
Внутрішня і зовнішня політика Володимира.
Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого.
Утвердження Ярослава в Києві.
Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє
життя. Відносини з іншими державами.
Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток
землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського
господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна
творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.
Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між
Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.
Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його
внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича.
Роздробленість Русі.
Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і
Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.
Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського
князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку
Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.
Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і
Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та
Ярослава Осмомисла.
Освіта. Наука. Усна народна творчість.
Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне
значення Київської держави.
Уміти: Характеризувати внутрішню та зовнішню політику
Володимира Великого та Ярослава Мудрого .
Знати:
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019–1054 pp. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.
1097 р. – Любецький з’їзд князів.
ТЕМА 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської
держави.
Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські
землі. Утворення Золотої Орди.
Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича.
Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.
Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба
Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—
80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.
Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.
Історичне значення Галицько-Волинської держави.
Уміти: Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського,
Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави, внутрішню та
зовнішню політику Володимира Мономаха, Данила Романовича, Юрія І
Львовича, залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки
золотоординського панування.
Знати:
1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238-1264 pp. – правління Данила Романовича.
ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО
КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА
ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)
Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого
князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний
устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських
земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом.
Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних
князівств.
Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського
князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських
земель.
Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну
залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські
землі.
Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє
повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та
церковні відносини.
Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства.
Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя.
Розвиток ремесел і торгівлі.
Особливості розвитку культури українських земель у другій половині
ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського
книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство
та книжкова мініатюра.
Уміти: визначати особливості, суть та наслідки становища українських
земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.
Знати:
1385 – Кревська унія;
1471 р. – Остаточна ліквідація київського князівства.
ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ
ХVІІ ст.
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя.
Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення.
Виникнення українського козацтва.
Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р.
Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства.
Львівська братська школа.
Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори
в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання
1591-1596 рр.
Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво.
Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.
Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-
ужиткове мистецтво.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків.
Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище
церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь
українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання
Т. Федоровича, І. Сули-ми. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-
Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.
Уміти: Характеризувати суспільно-політичні зміни, які відбулися на
українських землях внаслідок Люблінської та Берестейської унії.
Знати:
1556–1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці
першої Січі;
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької
церкви.
ТЕМА 7. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.
Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його
сподвижники.
Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний
похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української
козацької держави.
Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди.
Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
Утворення української козацької держави — Гетьманщини.
Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та
судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті
українського народу.
Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька
облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини
наприкінці 1653 р.
Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце
Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня
політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в
1654—1655 рр.
Уміти: Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце
Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
Знати:
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р.– Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – укладення українсько-російського договору.
1656 р. – Віденське російсько-польське перемир’я.
ТЕМА 8. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.
Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації
Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр.
Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після
смерті Б. Хмельницького.
Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика.
Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.
Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та
укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній
Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.
Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України.
Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир.
Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.
Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів
Гетьманщини. Соціальний устрій.
Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування
слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій.
Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах
проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду
Московії щодо Запорізької Січі.
Господарське, культурне та церковне життя в українських землях.
Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля.
Становище церкви.
Уміти: Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст:
політичних угод того часу, що стосувалися; українських земель, особливості
господарського та церковного життя.
Знати:
1667 p. – Андрусівський договір;
1681 p. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – «Вічний мир».
ТЕМА 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ
XVII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир».
Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті
1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст.
Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання
С. Палія.
Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз.
Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.
Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко.
Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на
українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його
Конституція.
Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії.
П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман
Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».
Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-
Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори,
літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура.
Скульптура.
Уміти: Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у
зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління
Гетьманського уряду»; зміст Конституції Пилипа Орлика.
Знати:
1708–1709 pp. – повстання гетьмана І. Мазепи;
1709 р. – Полтавська битва;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;
1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі. Персоналії:
І.Мазепа, І. Скоропадський, П. Полуботок, Д.Апостол, П. Орлик,
Ф.Прокопович.
ТЕМА 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація
гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування
козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного
устрою Гетьманщини.
Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній
Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у
політичному становищі правобережних земель.
Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на
Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у
політичному становищі західноукраїнських земель.
Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких
земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі.
П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі.
Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання
Криму до Росії.
Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта.
Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток.
Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика.
Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.
Уміти: Характеризувати основні напрями політики Російської імперії щодо
України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, територіально-
адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської)
Січі.
Знати:
1764 p.– остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та
Слобідської України.
ТЕМА 11. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України.
«Українське питання» – проблема панівних націй. «Український проект».
Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська
народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають.
Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять —
найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак
українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності.
Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.
Російська панславістська, польська федеративна і українська
слов’янофільська теорії.
Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних
трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-
конфесійні проблеми в національному питанні.
ТЕМА 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ
ТРЕТИНІ ХІХ ст.
Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-
територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне
становище українського населення. Проникнення буржуазних рис
повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.
Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської
імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ.
Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне
становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя
міста і села.
Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в
першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр.
та Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.
Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-
політичному русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея.
Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на
Слобожанщині.
Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження
національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-
католицьких священиків. «Руська трійця».
Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів.
Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і
Україна.
Уміти: Характеризувати процес включення українських земель до складу
Російської імперії, початок національного відродження; політику
Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи
Марії Терезії та Йосифа II; початок
національного відродження.
Знати:
грудень 1825 – січень 1826 pp. – повстання Чернігівського полку;
1830–1831 pp. – Польське повстання;
1833–1837 pp. – діяльність «Руської трійці»;
1846–1847 pp. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
ТЕМА 13. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ
ст. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ
ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Сільське господарство.
Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської
промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в
зовнішній торгівлі Російської імперії.
Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського
населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи.
Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.
Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855
р. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.
Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й
громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в
українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси
ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних
спільнот: поляків і росіян.
Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час
революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського
руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського
відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське
питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до
австрійського парламенту.
Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру.
Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та
Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.
Нова українська література і театр як відображення тенденцій
суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-
Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.
Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках
українського мистецького стилю.
Традиційно-побутова культура у селі та місті. Релігійне життя. Доля
української жінки.
Уміти: Характеризувати основні явища і процеси соціально-економічного
життя та культурного розвитку цього періоду, творчі здобутки видатних
вітчизняних науковців та митців.
Знати:
1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.
ТЕМА 14. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В
СЕРЕДИНІ – У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток
економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у
Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація.
Ринкові відносини.
Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості.
Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення
внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і
Симиренків.
Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років
ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства.
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової
еміграції.
Зіткнення російської, польської, німецької і австрійської національних ідей
на українських землях. Українське питання, його головні засади і принципи.
Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини.
Хлопомани і народовці москвофільство і малоросійство. Український
соціалізм. М. Драгоманов.
Націонал-демократична течія — галицькі народовці і київські
старогромадівці. Ідея територіалізму — патріотизму землі та концепт
«українська політична нація». Національний соціал-демократизм. Участь
представників різних етносів в українському визвольному русі.
Уміти: Характеризувати основний зміст реформ 1860-1870-х pp.,
особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному
складі населення в другій половині XIX ст., процеси модернізації,
національний рух на Наддніпрянській Україні.
Знати:
1848 р. – скасування кріпацтва на західноукраїнських землях
(селянська реформа).
19 лютого 1861 р. – маніфест царського уряду про скасування кріпосного
права на Наддніпрянщині;
1863 pp. – Валуєвський циркуляр;
1863–1864 pp. – польське національно-визвольне повстання.
1876 р. – Емський указ.
. ТЕМА 15. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст.
Київська та інші громади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський
циркуляр.
Основні течії суспільно-політичного руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на
західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє
товариство «Просвiта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.
Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський
рух. «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства».
«Київський телеграф». Емський указ. Російський громадсько-політичний рух
народників в українських землях.
Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-ті роки
ХІХ ст. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.
Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців.
О. Барвінський та О. Кониський. Утворення першої політичної партії в
Україні (РУРП). І. Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька
позиція партій Західної України. Українці в Галицькому сеймі та
Австрійському парламенті.
Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський).
Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в
Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський
університет.
Наука. Наукові товариства. М. Грушевський.
Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис.
Музика. Музеї. Українські підприємці-благодійники. Родини Терещенків та
Харитоненків.
Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя:
звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості
релігійного життя.
ТЕМА 16-17. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ В 1900-1914 РР. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТО-
УГОРЩИНИ В 1900-1914 РР.
Промислів розвиток. Утворення монополістичних об’єднань в
Україні. Розвиток сільського господарства. Земельна реформа Петра
Столипіна та її вплив на Україну.Створення політичних партій
Наддніпрянщини. Події революції 1905-1907 рр. Діяльність українських
парламентських громад у Першій і Другій державних думах. Діяльність
«Просвіт». Посилення російського імперського наступу на Україну в 1907-
1914 рр. Товариство українських поступовців.
Розвиток промисловості у західноукраїнських землях. Розвиток
сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху.
Боротьба за створення українського університету у Львові. Піднесення
українського національного руху. Вплив ГК Ц на формування національної
свідомості.
Уміти: встановлювати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів;
характеризувати особливості економічного розвитку, національно-
визвольний рух в Україні; визначати основні тенденції політичного,
соціально-економічного розвитку українських земель.
Знати: 1900р – створення Революційної української партії (РУП)
1908р – Створення Товариства українських поступовців (ТУП)
1905 р. – створення першої «Просвіти»
1907р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального
виборчого права для чоловіків.
ТЕМА 18-19. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ.
Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав.
Війна та українські політичні сили. Воєнні дії на території України в 1914 р.
Початок російської адміністрації в Галичині. Перебіг воєнних дій на
території України в 1915-1917 рр. Українці в арміях воюючих держав.
Українські Січові Стрільці. Політика Російської імперії та Австро-Угорщини
на українських землях у 1914-1917 рр. Початок української революції.
Створення УЦР. Діяльність політичних партій на початку Української
революції. Український національний конгрес. Українізація армії. Перший
універсал УЦР. Другий універсал УЦР. Загострення конфлікту між УЦР і
Тимчасовим урядом. Третій універсал УЦР. Кримськотатарський
національний рух.
Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові.
Перша війна РСФРР і УНР (грудень 1917-березень 1918 рр.) Четвертий
універсал УЦР. Брестський мирний договір. Вступ німецько-австрійських
військ в Україну.
Уміти: розпізнавати на картосхемі військові події на території України в
1914-1917 рр., характеризувати територіально-політичні плани ворогуючих
держав щодо українських земель: визначати політичні та соціально-
економічні наслідки війни: характеризувати діяльність УЦР, визначати
принципи Української революції, її характер.
Знати: 1914, серпень – утворення ГУР
1914 р. – Галицька битва, 1915 р. – Утворення ЗУР, 1916 р. –
Брусиловський прорив,
1917 р, березень – утворення УЦР, 1917 р. – Всеукраїнський
національний конгрес; 1917 р, червень – Перший Універсал УЦР, 1917 р.,
липень – Другий Універсал УЦР, 1917 р. Листопад – Третій Універсал УЦР.,
1918 р, січень – Четвертий Універсал УЦР.
ТЕМА 20. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА
ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ.
Державний переворот і утворення Української Держави. Зовнішня політика
П.Скоропадського. Прихід до влади Директорії УНР. Внутрішньополітичний
курс Директорії. Друга війна більшовицької Росії з УНР (грудень 1918-
червень 1919рр.) Більшовицький режим в Україні в 1919 р. Політика
воєнного комунізму, «червоний терор» Антибільшовицькі виступи в армії і
на селі. Директорія УНР та Антанти. Становище Директорії УНР улітку 1919
р.
ЗУНР. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті.
Українсько – Польська війна. Денікінський режим в Україні. Контрнаступ
Червоної армії, крах А.Денікіна. Відновлення радянської влади в Україні в
19120 р. Варшавська угода між УНР і Польщею. Польсько-радянська війна.
Розгром військ П.Врангеля. Другий зимовий похід армії УНР. Культура і
духовність.
Уміти: встановлювати дати відповідно до подій, явищ; визначати
правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і
термінів; розпізнавати перебіг воєнних дій на території України у 1918-1921
рр.
Знати: 29 квітня 1918 р. – прихід до влади П.Скоропадського, 1 листопада
1918 р. – «листопадовий зрив» у Львові, 13 листопада 1918 р. –
проголошення ЗУНР, листопад 1918 р. – заснування Української академії
наук, 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії, квітень 1920 р. –
Варшавська угода, листопад 1921 р. – Другий зимовий похід Армії УНР.
ТЕМА 21. ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ.
Утворення Радянського Союзу. Суспільно-політичне життя в УСРР.
Масовий голод у південних губерніях. Перехід до непу. Згортання непу і
перехід до директивної економіки. Індустріалізація. Політика
коренизації/українізації в УСРР. Освіта і наука за доби непу. Культура і
духовне життя 1920-х років.
Уміти: розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному
устрої УСРР у 1921-1928 рр. Характеризувати складові непу, процес
стабілізації економічного й соціального життя в Україні, визначати причини
та наслідки вступу УСРР до СРСР.
Знати: 1921-1923 рр. – масовий голод в Україні, 1922 р. – входження УСРР
до складу СРСР, 1923 р. – початок політики коренизації, 1925 р. –
проголошення курсу на індустріалізацію.
ТЕМА 22. УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТОТАЛЬНОГО
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ.
Індустріальна гонитва. Становище робітників. Досягнення індустріалізації.
Наслідки індустріалізації. Суцільна колективізація сільського господарства.
Голодомор 1932-1933 рр. Соціально-економічні наслідки суцільної
колективізації в Україні. Великий терор. Конституція СРСР. Українізація та
освіта. Вища школа та наука. Літературний і мистецький процес.
Уміти: встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ,
процесів; розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об’єкти
побудовані в роки перших п’ятирічок; визначати причини, джерела
фінансування та наслідки політики форсованої індустріалізації та
колективізації.
Знати: 1928/ 1929 – 1932 – перша п’ятирічка, 1928 р. – судовий процес у
«Шахтинській справі», 1929 р. – початок насильницької колективізації, 1930
р. – судовий процес у справі СВУ, 1932-1933 рр. – голодомор в Україні, 1934
р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва, 1937 р. – ухвалення
Конституції УРСР, 1937-1938 рр. – Великий терор.
ТЕМА 23. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
Українське питання напередодні Другої світової війни. Початок Другої
світової війни. «Визвольний похід» у Західну Україну. Зміни в
територіально-адміністративному устрої УРСР 1939-1940 рр. Початок
радянізації Західноукраїнських земель. Напад нацистської Німеччини та її
союзників на СРСР. Причини поразок Червоної армії на початковому етапі
радянсько-німецької війни. Мобілізаційні заходи. Окупаційний режим в
Україні. Опір окупантам. Радянський партизанський рух. Український
визвольний рух. Польсько-український конфлікт. Вигнання нацистських
окупантів із території України. Депортація татар та інших народів із Криму.
Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання
на Тегеранській, Ялтинській, Потсдамській конференціях. Культура і
духовність.
Уміти: визначати правильність застосування в історичному контексті
зазначених понять і термінів, розпізнавати на картосхемі українські землі,
приєднані до УРСР у 1939 – 1940 рр. , характеризувати суть гітлерівських
планів, діяльність українського визвольного руху, пояснювати наслідки
найважливіших воєнних подій на території України.
Знати: 23 серпня 1923 р. – радянсько-німецький договір про ненапад, 1
вересня 1939 р. – початок Другої світової війни, 17 вересня 1939 р. –
вторгнення Червоної армії на територію Західної України, 22 червня 1941 р. –
напад Німеччини на СРСР, 14 жовтня 1942 р. – створення УПА, 6 листопада
1943 р. – вигнання німецьких окупантів із м. Києва, 28 жовтня 1944 р. –
завершення вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території
України. 9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій
війні, 2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни.
ТЕМА 24. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 – ПОЧАТОК
1950-Х РОКІВ)
Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Влада за часів пізнього
сталінізму. Ідеологічні кампанії. Відбудова промисловості. Масовий голод
1946-1947 рр. Становище сільського господарства. Розгром ГКЦ.
Індустріалізація західних областей. Колективізація села. Масові депортації.
Обмін населення між Польщею і УРСР. Операція «Вісла». Збройний опір
осередків ОУН І УПА. Операція «Захід» Культурне життя.
Уміти: визначати правильність застосування в історичному контексті
зазначених понять і термінів; характеризувати політику влади щодо
соціально-економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя,
перебіг операцій «Вісла» та «Захід»; визначати особливості та наслідки
радянізації західних областей; пояснювати причини масового голоду в
Україні; розпізнавати та характеризувати вказані історико-культурні
пам’ятки.
Знати: 1945 р. – входження Закарпаття до УРСР, квітень 1945 р. – Україна -
співзасновниця ООН, березень 1946 р. – ліквідація УГКЦ, 1946-1947 рр. –
голод в Україні; квітень – липень 1947 р. – операція «Вісла»; жовтень 1947 р.
– операція «Захід»; 1951 р. – встановлення західного кордону УРСР.
ТЕМА 25. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964)
Після смерті Й.Сталіна. Зміни адміністративно-територіального
устрою.Повстання українців у сталінських таборах. Ліквідація ГУЛАГу.
Десталінізація. Децентралізація управління промисловістю. Промислова
політика центру в Україні. Вплив аграрної політики М.Хрущова на сільське
господарство України. Соціальна політика. Зародження опозиційного руху.
Поява шістдесятників. Дисидентський рух. Погром церкви. Розвиток
народної освіти. Розвиток науки. Літературний процес. Розвиток мистецтва.
Уміти: встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ,
процесів; розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-
територіальному устрої України; пояснювати причини та наслідки входження
Кримської області до складу УРСР; визначати наслідки процесу лібералізації.
Знати: 1953-1954 рр. – повстання політичних в’язнів ГУЛАГу, лютий 1954 р.
– входження Кримської області до складу УРСР, 1956 р. – ХХ з’їзд ,
засудження культу особи, 1959 р. – утворення робітничо-селянської спілки,
Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві.
ТЕМА 26. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ
СИСТЕМИ (1965-1985)
Причини та наслідки «застійних» явищ. Скасування деяких реформ
М.Хрущова. Провал економічної реформи. Кадрові зміни в керівництві
УРСР. Конституція СРСР 1977 р. Конституція УРСР у 1978 р. Кризові
процеси в індустріальній сфері. Аграрна політика. Демографічні процеси.
Соціальні зміни. Життєвий рівень. Дисидентський рух. Правозахисний рух.
Кримськотатарський національний рух. Освіта. Розвиток наукових
досліджень. Розвиток української літератури. Проблеми українського
мистецтва.
Уміти: співвідносити дати та історичні факти, визначати правильність
застосування в історичному контексті зазначених понять і термінів;
характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку
1970-х років; визначати причини політико-ідеологічної кризи радянської
системи в Україні; розпізнавати та характеризувати вказані історико-
культурні пам’ятки.
Знати: 1956 р. – перша хвиля масових затримань діячів анти режимного
руху, 1970-1972 рр. – видання самвидавного «Українського вісника», 1972 р.
– друга хвиля масових затримань діячів анти режимного руху, 1976 р. –
утворення Української громадської групи сприяння Гельсінських угод.
ТЕМА 27. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)
«Перебудова» і гласність. Провал компанії «Прискорення», Падіння рівня
життя населення. Боротьба за легалізацію національних церков. Діяльність
«неформальних» об єднань. Робітничий рух. Утворення руху України.
Вибори 1989-1990 рр. Формування багатопартійності. Декларація про
державний суверенітет України. Революція на граніті. Створення АРК.
Меджліс кримськотатарського народу. Акт проголошення незалежності
України. Референдум 1 грудня 1991 р.
Уміти: співвідносити дати та історичні факти з періодами, визначати
послідовність історичних подій, явищ, процесів., визначати правильність
застосування в історичному контексті зазначених понять і термінів.,
характеризувати зміст політики «перебудови», розгортання соціального та
національного рухів, процес формування багатопартійності, діяльність
вказаного історичного діяча., визначати причини та наслідки поглиблення
економічної кризи., пояснювати причини розпаду СРСР і його наслідки для
державотворення в Україні.
Знати: квітень 1985 р. – початок «перебудови», 26 квітня 1986 р. –
катастрофа на Чорнобильській АЕС., вересень 1989 р. – створення Народного
руху України за перебудову, 16 липня 1990 р. – ухвалення декларації УРСР
про державний сувурунітет України, жовтень 1990 р. – Революція на граніті,
24 серпня 1991 р. – ухвалення Акта проголошення незалежності України, 1
грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та обрання
Президента України.
ТЕМА 28. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ.
Державотворчі процеси в незалежній Україні. Створення збройних сил.
Повернення кримських татар на батьківщину. Статус Криму. Особливості
формування багатопартійної системи. Конституція України. Економіка
України у 1991-2004 рр. Олігархічна система. Запровадження гривни.
Демографічні та міграційні процеси. Початок інтеграції в європейський і
світовий простір. Політична розбудова суспільства. Рухи протесту на початку
2000-х рр.. Україна в системі міжнародних відносин. Культура й духовність.
Уміти: встановлювати належність вказаних подій до століть, співвідношення
між подіями та їх віддаленість від сьогодення, розпізнавати на картосхемі
адміністративно-територіальні одиниці України ( області, міста, АРК ),
визначати основні тенденції суспільного розвитку України за часів
незалежності.
Знати: 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних сил України, липень 1994 р. –
обрання Л.Кучми Президентом України, 28 червня 1996 р. – ухвалення
Конституції України, вересень 1996 р. – запровадження гривни, жовтень-
грудень 2004 р. – Помаранчева революція, обрання Президентом України В.
Ющенка.
ТЕМА 29. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ.
Суспільно-політичне життя України в 2005-2010 рр. Авторитарний режим
В.Януковича. Революція гідності. Агресія Росії проти України. Російсько-
українська війна. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція
світової спільноти. Спроби мирного врегулювання. Соціально-економічний
розвиток України. Культура і духовність.
Уміти: визначати правильність застосування в історичному контексті
зазначених понять і термінів., розпізнавати на картосхемі адміністративно-
територіальні одиниці України., характеризувати перебіг державотворчих
процесів в Україні впродовж останнього десятиліття., визначати основні
тенденції суспільного розвитку України за часів незалежності, основні
тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України 2005-
2008 рр. 2008-2014 і після 2014 р.
Знати: 2008 р. – вступ України до СОТ, січень 2010 р. – обрання
В.Януковича Президентом України, листопад 2013-лютий 2014 р. –
Революція Гідності, червень 2014 р. – обрання П. Порошенка Президентом
України, 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, вересень
2014р., лютий 2015 р. – Мінські угоди.
Критерії оцінювання знань при проведенні вступних
випробувань з Історії України
Правильне розв'язання кожного завдання І рівня оцінюється по 0,5 бала.
Якщо у бланку відповідей вказана правильна відповідь, то за це завдання
зараховується 0,5 бала, якщо ж вказана відповідь є неправильною, або не
наведена взагалі, то виконання завдання оцінюється у 0 балів.
Правильне розв'язання кожного завдання ІІ рівня оцінюється по 1 балу.
Якщо у бланку відповідей вказана правильна відповідь, то за це завдання
зараховується 1 бал, якщо ж вказана відповідь є неправильною, або не
наведена взагалі, то виконання завдання оцінюється у 0 балів.
Виконуючи завдання ІІІ рівня, необхідно встановити відповідність
інформації, позначеної цифрами і буквами (утворити логічні пари). За кожне
завдання на встановлення правильної відповідності можна отримати від 0,25
до 1 бала.
Максимальна кількість балів – 12
Виконана робота з 18 завдань оцінюється за шкалою 100 – 200
балів таким чином:
Вірно виконаних
завдань % 12-бальна шкала
100-200-бальна
шкала
12 100 12 200
11 92 11 190
10 83 10 180
9 75 9 170
8 67 8 160
7 58 7 150
6 50 6 140
5 42 5 130
4 33 4 120
3 25 3 110
2 17 2 100
Для складання вступного тесту абітурієнту відводиться 90 хв.
IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білоцерківський В.Я. Історія України : навч. посіб. / В.Я. Білоцерківський. –
3-тє вид. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 536 с.
2. Бойко О.Д. Історія України : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.Д. Бойко.
– 4-те вид., доп. – К. : Академія, 2008. – 656 c.
3. Буштрук О.В. Історія України : посібник для ґрунтовної підготовки для
зовнішнього незалежного оцінювання / О.В. Буштрук. – Харків : Фоліо,
2013. – 272 с.
4. Верстюк В. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний
довідник / В. Верстюк, О. Дзюба, В. Непринцев. – К. : Освіта, 1995. – 396 с.
5. Власов В.С. Історія України : комплексне видання для випускників та
абітурієнтів / В.С. Власов, С.В. Кульчицький. – Київ : Освіта, 2012. – 336 с.
6. Войтович Л. Княжа доба. Портрети еліти / Л. Войнович. – Біла Церква,
2006. – 350 с.
7. Гончарук П.С. Історія України. Курс лекцій з найдавніших часів до початку
ХХ ст. : навч. посіб. / П.С. Гончарук. – К. : Центр навчальної літератури,
2005. – 526 с.
8. Дух Л. Історія України в таблицях. 7-11 класи / Л. Дух. – Харків : Фоліо,
1998. – 120 с.
9. Короткий довідник з історії України / І.Ф. Курас, М.О. Багмет, І.І. Федьков
та ін. – К. : Вища шк., 2004. – 255 с.
10. Короткий історичний словник/ Даниленко В.М. та ін. – Запоріжжя :
Прем’єр, 2001. – 320 с.
11. Кульчицький С.В. Історія України : повний курс підготовки для вступу до
вищих навчальних закладів / С.В. Кульчицький, Ю.А. Мисик, В.С. Власов.
– К. : Центр навчальної літератури, 2013. – 527 с.
12. Морозова Л.В. Історія України : матеріал для підготовки для складання
зовнішнього незалежного оцінювання / Л.В. Морозова, Я.М. Бердичевський.
– Запоріжжя : Прем’єр, 2012. – 432 с.
13. Реєнт О.П. Усі гетьмани України / О.П. Реєнт, І.А. Коляда. – Харків : Фоліо,
2012. – 416 с.
