Національна стратегія та план дій щодо боротьби зі стійкістю до

антимікробних препаратів

Глушкевич Т.Г. ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань

МОЗ України», Київ, Україна

Друга річна міжнародна конференція “Створення системи контролю за безпечністю

харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва

та збуту молочних продуктів в Україні” 26-27 вересня 2017 м. Київ

Антибіотики – це добре?Антибіотики - незамінні препарати для лікування великої кількості інфекційних

захворювань, які до відкриття антибіотиків, вважалися невиліковними або

супроводжувалися високою летальністю (туберкульоз, чума, холера, черевний

тиф, бруцельоз, пневмонія, менінгіт, ендокардит різні септичні процеси.

Антибіотики - стимулювали розвиток таких галузей медицини як хірургія,

трансплантологія, ендопротезування. Стали можливі найскладніші хірургічні

операції з використанням передових інноваційних технологій, немжливих без

антибіотиків внаслідок контамінації бактеріями.

Відкриття антибіотиків додало приблизно 20 років до середньої тривалості

життя людини в розвинених країнах. У кожній родині є людина, яка залишилась

в живих завдяки антибіотикам.

Антибіотики - дуже корисні як лікувальні препарати та стимулятори росту у

тваринництві, птахівництві, бджільництві, рибогосподарствах, рослинництві.

Дослідники відзначають, що в галузі тваринництва антибіотики

використовуються в багато разів частіше, ніж у медицині, і в основному в

нетерапевтичних цілях.

Антибіотики - успішно застосовуються в харчовій і консервній промисловості в

якості консервантів швидкопсувних продуктів

Наслідки використання антибіотиків

Забруднення харчових продуктів в наслідок використання

протимікробних препаратів в птахівництві, вирощуванні м'ясної, молочної

худоби і в аквакультурі та рослинництві

Забруднення довкілля - антибіотики в значних кількостях містяться у

грунті, поверхневих та грунтових водах, внаслідок забруднення

контамінованими відходами, стічними водами, компостом та ін.

фармпідприємств, обєктів сільського господарства, ветеринарних клінік,

закладів охорони здоров’я

Забруднення рослин – експериментально, вченими університету

Міннесоти, встановлено, що різноманітні рослини - такі як кукурудза,

картопля, салат та інші поглинають антибіотики, що виявилися в грунті після

внесення природних добрив типу звичайного навозу.

Безконтрольне використання при виробництві мила та інших гігієнічних та

мийних засобів. В 2017 році в США заборонено виробництво таких засобів,

зокрема антибактеріальне мило.

Забруднення побутових стоків - кожен унітаз слугує джерелом збору ліків

для майбутнього забруднення.

Наслідки використання антибіотиківШвидке накопичення резистентних форм мікроорганізмів. Формуються “супербактерії”, стійки

практично до всіх відомих антибіотиків. В результаті - . тяжкий перебіг, висока летальність,

складність діагностики і терапії, надмірне подорожчання лікування

Pseudomonas аeruginosa - широко поширена в довкіллі. У 15-20% присутня в складі нормальної

мікрофлори кишечника. При зараженні резистентним штамом - кожен п'ятий інфіковний хворий гине.

Acinetobacter baumanii - нещодавно нешкідливий представник нормальної мікрофлори кишечника.

Сьогодні - найнебезпечніший патоген, головна причина важких інфекцій, які закінчуються летально:

інфекції крові, пневмонія, менінгіт, сепсис, інфекція сечових шляхів, ранева інфекція, ендокардит

Enterobacteriaceae - зокрема Klebsiella, E. coli, Serratia та Proteus (стійки до

карбапенемів) викликають безліч інфекцій - від ураження сечових шляхів до

зараження крові.

Mycobacterium tuberculosis - стійкі до ізоніазиду, і до рифампіцину. Шанси на

виживання - навіть при самому якісному медичному обслуговуванні - складають

близько 50%.

До 2050 року супербактеріі вбиватимуть 10 млн осіб на рікЗбиток для світової економіки складе близько 100 трильйонів

доларів на рік.

WHO priority pathogens list for R&D of new antibiotics (27.02.2017)

Критичний рівень приоритету

Acinetobacter baumannii - стійки до карбопенемівPseudomonas aeruginosa - стійки до карбопенемівEnterobacteriaceae - стійки до карбопенемів, продуценти ß-лактамаз розширеного спектру дії

Високий рівень пріоритету

Enterococcus faecium – стійкий до ванкоміцину Staphylococcus aureus - резистентний до метициліну) Helicobacter pylori - стійкий до кларитроміцину)Salmonella - стійка до флуорохінолонуNeisseria gonorrhoeae (резистентна до цефалоспорину).

Середній рівень пріоритету

Streptococcus pneumoniae – стійкі до пеніцилінуHaemophilus influenzae - стійкі до ампицилінуShigella spp – стійкі до фторхинолонів

12 видів бактерій,

стійких до дії антибіотиків, становлять найбільшу загрозу

для здоров'я людини

Результати мікробіологічного моніторингу Узагальнені дані інформацій щодо виконання наказу МОЗ України

від 05.04.2007 №167

Видовий спектр полірезистентних мікроорганізмів (%)

Питома вага резистентних штамів (2015-2016)

Розподіл за резистентністю до АБ E.coli. Шаблон екранних даних WHONET

Розподіл за резистентністю до АБ K.pneumoniae.

Шаблон екранних даних WHONET

0 20 40 60 80 100

Рани

Кров

Сеча

Зовн. сер.

Staphylocccus P.aeruginosa EnterobacterK.pneumoniae E.coli EnterococcusA.baumannii інші 0

2

4

6

8

10

12

14

16

18

рани кров сеча з.серед.

2015

2016

Проблема лікарської стійкості 1984 – перша резолюція ВАОЗ із закликом до раціонального використання лікарських засобів 2001 – глобальна стратегія ВООЗ по стримуванню стійкості до

протимікробних засобів 2005 - резолюція ВАОЗ щодо зростання проблеми, заклик до

вдосконалення заходів, спрямованих на її вирішення 2011 – Європейській стратегічний план дій по проблемі стійкості до

антибіотиків Всесвітній день здоров'я – “Стійкість до протимікробних засобів: якщо

сьогодні не вжити заходи, завтра залишимося без ліків” 2014 – резолюція ВАОЗ закликає держави-члени зміцнювати системи

контролю та управління в галузі лікарських засобів, підтримувати наукові дослідження по продовженню життя нинішнього покоління антибіотиків, заохочувати створення нових засобів для діагностики та лікування

2015 – 68 сесія ВАОЗ Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів

Перший Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків

2016 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй- Декларація “... серйозна довгострокова загроза здоров'ю людини, стійкому виробництву продуктів харчування і сталого розвитку "

Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів, прийнятий на 68 сесії

Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я (2015)

1. Покращити обізнаність щодо стійкості до протимікробних препаратів та розуміння цієї проблеми.

2. Посилити епіднагляд і наукові дослідження

3. Знизити рівні захворюваності на інфекційні хвороби

4. Оптимізувати використання протимікробних препаратів

5. Розробити економічне обгрунтування та забезпечити стійкі інвестиції в боротьбу зі стійкістю до протимікробних препаратів

Державна стратегія щодо реалізації державної політики зі стримування

розвитку стійкості до протимікробних препаратів

на 2018 – 2022 роки (проект)

Мета

покращення ефективності профілактики та лікування інфекційних і паразитарних хвороб людини, зниження тяжкості та тривалості їх

перебігу, зниження смертності серед населення, пов’язаної з поширенням мікроорганізмів, стійких

до протимікробних препаратів.

Основні завдання Державної стратегії

Підвищення інформованості та розуміння проблеми стійкості до протимікробних препаратів серед медичних працівників, працівників аграрного сектору, харчової промисловості та населення

Удосконалення професійного розвитку медичних, фармацевтичних та ветеринарних кадрів шляхом запровадження сучасних навчальних програм до- та післядипломної освіти, які дозволяють отримати достатній об’єм знань з питань раціонального застосування протимікробних засобів

Удосконалення системи епіднагляду за інфекційними хворобами, розробка та запровадження дієвої системи епіднагляду за антибіотикорезистентністю

Мінімізація ризиків формування та поширення внутрішньолікарняних штамів мікроорганізмів, які мають стійкість до протимікробних препаратів

Основні завдання Державної стратегії

Сприяння раціональному призначенню, відпуску та медичному застосуванню протимікробних засобів

Введення обмежень, що виключають безконтрольне застосування протимікробних препаратів

Оптимізація стандартних схем антибіотикотерапії, що забезпечують зниження ризику розвитку резистентності мікроорганізмів до антибіотиків

Удосконалення лабораторної діагностики інфекційних хвороб та визначення чутливості мікроорганізмів до протимікробних препаратів

Визнання пріоритетними наукових досліджень з проблем антимікробної резистентності та забезпечення їх сталого фінансування

➢ Затвердження Національного плану дій боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів – 1 квартал 2018 року

Затвердження Порядку використання протимікробних засобів, заборона відпуску антибіотиків без рецепту лікаря

➢ Затвердження Порядку використання протимікробних препаратів у системі ветеринарної медицини

➢Затвердження та впровадження спеціалізованої програми зпідвищення кваліфікації епідеміологів

➢ Розробка освітніх програм з питань АМР➢

Розробка проектів НПА:➢Порядок моніторингу обігу та споживання антимікробних ЛЗ у

системах людської та ветеринарної медицини➢Про нагляд за АМР ветеринарній медицини з можливою

адаптацією електронної системи WHONET ➢Про удосконалення системи обліку та епіднагляду за

інфекціями, пов‘язаними з наданням медичної допомоги(ІПНМД)

Дорожня карта “Резистентність до протимікробних препаратів” Розроблена мультидисциплінарною робочою групою експертів під егідою МОЗ України в рамках реалізації прийнятого КМУ рішення щодо приєднання України до ініціативи США “Глобальний порядок денний з безпеки здоров’я”

РІК 1

➢ Проведення тренінгів для медиків та ветеринарів з питань належного застосування антимікробних препаратів

➢ Перегляд національної нормативної бази з питань методів (методик) виділення та ідентифікації клінічно значущих мікроорганізмів

➢ Імплементація керівних документів EUCAST щодо визначення та оцінки чутливості мікроорганізмів до АМП

➢ Вивчення матеріально-технічного забезпечення лабораторних підрозділів мікробіологічного профілю багатопрофільних лікарень, визначення пілотних та базових лабораторій для включення до міжнародної мережі моніторингу АМР CAESAR

➢ Проведення тренінгу для пілотних та базових лабораторій з моніторингу АМР з використанням WHONET

➢ Участь в системі міжнародного контролю якості досліджень визначення АМР (пілотні лабораторії)

➢ Визначення національних референс-лабораторій по дослідженню чутливості мікроорганізмів до АМП та їх технічне оснащення

Дорожня карта РІК 1

➢ Затвердження нормативно-правових актів, розроблених в 1 році

➢Проведення дослідження щодо належного застосування антибіотиків серед населення

➢Проведення досліджень у дозорних точках з вивчення призначень антимікробних ЛЗ включаючи визначення відсотку їх застосування належним чином

➢ Технічне оснащення базових лабораторій з дослідження АМР засобами для проведення експрес-досліджень у системі людської та ветеринарної медицини

➢ Технічний супровід (оснащення) та впровадження системи нагляду за АМР (WHONET) в лабораторіях всіх рівнів в системі людської та ветеринарної медицини

➢Проведення тренінгів для фахівців базових (регіональних)лабораторій та госпітальних епідеміологів

Дорожня карта РІК 2

➢ Впровадження системи обліку та епіднагляду за ІПНМД.

➢ Проведення тренінгів для госпітальних епідеміологів та спеціалістів з інфекційного контролю з питань обліку та епіднагляду за ІПНМД

➢ Підготовка на базах міжнародних центрів фахівців національного рівня у сфері сучасних технологій тестування чутливості до антибіотиків

➢ Створення Національного центру по здійсненню моніторингу АМР у ветмедицині

Дорожня карта РІК 3➢ Впровадження документів, введених в дію в попередні роки (освітні

програми, інші НПА)

➢ Оцінка результатів досліджень з вивчення призначень антимікробних ЛЗ, включаючи визначення відсотку їх застосування належним чином

➢ Продовження технічного оснащення базових лабораторій з дослідження АМР

Дорожня карта РІК 2

➢ Оцінка даних моніторингу впровадження заходів, запланованих на попередні роки

➢ Продовження технічного оснащення базових лабораторій з дослідження АМР

Дорожня карта РІК 5➢ Аналіз виконання Національного плану дій, планування подальших

кроків

➢ Моніторинг та оцінка заходів щодо забезпечення контрольованого лікування туберкульозу

➢ Оцінка та удосконалення функціонування системи епіднагляду за АМР

➢ Продовження інтеграції лабораторій з дослідження АМР в міжнародні системи лабораторного нагляду

Дорожня карта РІК 4

Пілотні лабораторії. Участь в міжнародному контролі якості 2016 – 3 лабораторії,2017 - 5 лабораторій

Тренінг ВООЗ по методам

визначення чутливості до АБ,

квітень 2017

Імплементація EUCAST (Європейський комітет з визначення чутливості до АБ)

Організаційна робота щодо

приєднання до мережі епіднагляду за стійкістю

до протимікробних препаратів в країнах

Центральної Азії та Східної Європи CAESAR

Участь в Європейській програмі

з епіднагляду за споживанням протимікробних препаратів

(ESAC)

Найближчі крокиЗа ініціативою МОЗ України проект дорожньої карти розглянутий

консультантом регіонального Бюро ВООЗ у Європі та отримано заключення “ОГЛЯД ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ ДЛЯ СТРИМАННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ В УКРАЇНІ” з конкретними зауваженнями та рекомендаціями щодо майбутніх кроків із розробки Національного плану дій відповідно до національної координації та основних стратегічних цілей

26-28 вересня 2017 - семінар ВООЗ з розробки та реалізації Національних планів з стримування стійкості до протимікробних препаратів (Берлін, Німеччіна), беруть участь представники системи охорони здоров'я

2-6 жовтня 2017 - місія регіонального Бюро ВООЗ у Європі з метою підтримки України в розробці Національного плану, міжгалузевої координації та обміну інформацією.

В листопаді 2017 за пропозицією ВООЗ - національний семінар з усімавідповідними зацікавленими органами для узгодження й розробки заходів та інтервенцій для профілактики й контролю АБР в Україні.

Дякую за увагу!