ЗМ СТ - DRSprivalov.biz.ua/wp-content/uploads/2017/01/Rozdatkovuu_material_BGS_260117.pdf.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних

ЗМСТ

АДМНСТРУВАННЯ: ЗМНИ З 2017 РОКУ .............................................................................................................4

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТСТЬ ...........................................................................................................................9

Основні зміни в законодавстві-2017 щодо оподаткування ПДВ .........................................................................9

Аналіз внесених змін в законодавство................................................................................................................10

Огляд актуальних листів і консультацій ДФСУ стосовно ПДВ ..........................................................................13

ТРАНСФЕРТНЕ ЦНОУТВОРЕННЯ: ЗМНИ З 2017 РОКУ ................................................................................... 20

ВСЕ ПРО ПОДАТОК НА ПРИБУТОК...................................................................................................................... 26

1. Податкова реформа-2017: огляд змін. Революція у бухобліку! ЕДО: з чого почати?................................. 26

2. Аналіз змін, внесених до декларації з податку на прибуток ......................................................................... 32

3. Бухгалтерський облік — основа для розрахунку податку на прибуток. Правильність оформлення первинних документів за конкретними операціями. Відсутність прив’язки податкових витрат до госпдіяльності ............................................................................. 37

4. Документальне оформлення можливих операцій з основними засобами та нематеріальними активами............................................................................................................................ 42

5. Порядок відображення роялті в бухгалтерському обліку. Порівняльна характеристика поняття «роялті» з точки зору бухобліку і з метою оподаткування ................. 49

6. Аналіз коригувань в додатку Р........................................................................................................................51

7. Оподаткування операцій з цінними паперами. Відображення різниць ........................................................ 63

8. Коротко про ЗЕД. Особливості оподаткування доходів нерезидентів......................................................... 64

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДВ ФЗОСБ................................................................................................................. 68

При обчисленні ПДФО з ДОДАТКОВОГО БЛАГА У ГРОШОВЙ ФОРМ натуральний КОЕФЦЄНТ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ! ............................................................................................ 71

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДВ ПДФО, ЄСВ і ВЗ у 2016 р.: УНВЕРСАЛЬН ТАБЛИЦ...................................... 72

СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦ з 2017 р. Як змінилось у трудовому законодавстві з 01.01.2017 р. .................... 73

НАРАХУВАННЯ ЗАРПЛАТИ з 2017 р. Мінімальна зарплата і її нова структура................................................ 75

4

АДМНСТРУВАННЯ: ЗМНИ З 2017 РОКУ

Роздатковий матеріал на семінар

АДМНСТРУВАННЯ: ЗМНИ З 2017 РОКУНове розмежування функцій контролюючих органів та Міністерства фінансів України

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство фінансів України:

<…> забезпечує формування та реалізацію єдиної дер-жавної податкової, митної політики, <…>

Витяг з Податкового кодексу України:<…>Функції центрального органу виконавчої влади, що за-

безпечує формування та реалізацію податкової та митної політики:

192.1.1. здійснює координацію діяльності контролюю-чих органів;

192.1.2. затверджує нормативно-правові акти з пи-тань, що належать до компетенції контролюючих ор-ганів;

192.1.3. прогнозує, аналізує надходження пода-тків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», джерела податко-вих надходжень, вивчає вплив макроекономічних по-казників, законодавства, угод про вступ до міжнарод-них організацій, інших міжнародних договорів Укра-їни на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

192.1.4. узагальнює практику застосування законо-давства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів;

192.1.5. видає узагальнюючі податкові консультації від-повідно до цього Кодексу;

192.1.6. виконує інші функції, передбачені законом.

Витяг з Податкового кодексу України:<…>41.1. Контролюючими органами є центральний орган

виконавчої влади (ДФСУ), що реалізує державну податко-ву, державну митну політику, державну політику з адмі-ністрування єдиного внеску, державну політику у сфе-рі боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контро-люючий орган, його територіальні органи (ДФС областей і м. Києва, районні ДП).

Функції державних податкових інспекцій:193.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платни-

ків податків;

14.1.2261. сервісне обслуговування платників — надання адміністративних, консультаційних, довід-кових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законо-давства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган»;

193.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку плат-ників податків та платників єдиного внеску, об’єктів опо-даткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

193.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб — платників податків, Єдиний банк даних про плат-ників податків — юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

193.1.4. виконують інші функції сервісного обслуго-вування платників податків, визначені законом.

Нові права податкової:20.1.5 одержувати <…> інформацію про договори

боржника про зберігання цінностей або надання боржни-ку в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

20.1.24 <…> у випадках, передбачених законом, по-датковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Ліквідовано податкову міліціюВиключений розділ XVIII2 Податкового кодексу

України, який стосувався податкової міліції.

Уточнення визначення поняття «великий платник податків»

Витяг з Податкового кодексу України:14.1.24. великий платник податків — юридична осо-

ба або постійне представництво нерезидента на терито-рії України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали пе-ревищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, спла-чених до Державного бюджету України, контроль за справ-лянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує двадцять мільйонів гривень.

Запровадження повноцінного сервісу «Електронний кабінет»

Витяг з Податкового кодексу України:14.1.562. електронний кабінет — електронна система

взаємовідносин між платниками податків та державни-ми, у тому числі контролюючими, органами з питань

5



реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом, що складається з:

— апаратно-програмного комплексу;— портального рішення для користувачів — плат-

ників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через нтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтсь-кого застосування;

— портального рішення для користувачів — держав-них, у тому числі контролюючих, органів;

— програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного ка-бінету;

— інших засобів інформаційних, телекомунікацій-них, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінан-сову політику.

14.1.110. методолог електронного кабінету — цен-тральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

14.1.111. методологічна помилка електронного кабі-нету — невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податково-го законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об’єкта оподаткування, суми пода-тку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штраф-них санкцій, показників формули обрахунку, які вико-ристовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов’язки платників податків.

14.1.242. технічний адміністратор електронного ка-бінету (далі — технічний адміністратор) — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податко-ву та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програм-ного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого прог-рамного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, онов-лення, модифікацію, усунення помилок, забезпечен-ня цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надан-ня, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

14.1.1821. технічна помилка — помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, ка-налах зв’язку, функціонуванні електронного цифро-вого підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочі-куваної роботи, або унеможливлює роботу електрон-ного кабінету.

<…>

16.1.14. використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників по-датків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

<…>17.1.13. самостійно обирати спосіб взаємодії з конт-

ролюючим органом в електронній формі через елек-тронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Ко-дексом.

17.1.14. реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

17.1.15. подавати декларацію та інші документи в па-перовій формі у разі виникнення технічних проблем у ро-боті електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

<…>421.2. Електронний кабінет забезпечує можливість

реалізації платниками податків прав та обов’язків, виз-начених цим Кодексом та нормативно-правовими ак-тами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому чис-лі, шляхом:

— перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків <…>;

— проведення звірки розрахунків <…>;– управління сумами помилково та/або надміру спла-

чених грошових зобов’язань та пені <…>;— автоматизованого визначення обов’язкових для за-

повнення та подання форм податкової звітності та ра-хунків для сплати податків і зборів конкретного плат-ника податків;

— заповнення, перевірки та подання податкових де-кларацій, звітності до контролюючого органу;

— реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних на-кладних;

— перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реє-страція яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

— доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість <…>;

—інформування платників податків про проведення до-кументальної планової перевірки <…>;

— забезпечення можливості адміністративного оскар-ження рішень контролюючих органів <…>;

— інформування про статус контрагентів <…>;

6



— взяття на облік, внесення змін до облікових відомо-стей <…>;

— подання звернень та інших документів для отриман-ня ліцензій, дозволів <…>;

— реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій <…>;

— подання повідомлення про технічну та/або мето-дологічну помилку, що виявлена в роботі електронно-го кабінету;

— отримання будь-якого документа, що стосується та-кого платника податків <…>;

— забезпечення взаємодії платників податків з конт-ролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній фор-мі засобами електронного зв’язку.

Електронний кабінет працюватиме постійно (24 години кожного календарного дня), за винятком часу, необхід-ного для його технічного обслуговування, що забороня-ється здійснювати у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 годи-ни будь-якого іншого календарного дня.

Обов’язкове оприлюднення Плану-графіка документальних планових перевірок

План-графік на поточний рік буде оприлюднюватися на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що пере-дує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПКУ).

Зміна порядку надання та використання податкових консультацій

Витяг з Податкового кодексу України:14.1.172. податкова консультація — індивідуальна

податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

14.1.1721. індивідуальна податкова консультація — роз’яснення контролюючого органу, надане платнику по-датків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за до-триманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних пода-ткових консультацій»;

14.1.173. узагальнююча податкова консультація — оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав-ну фінансову політику, щодо практичного використан-ня окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контро-люючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контро-люючими органами платникам податків, та/або у разі ви-явлення обставин, що свідчать про неоднозначність окре-мих норм такого законодавства.

<…>

Платник податків має право:17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим

Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну по-даткову консультацію, яка йому надана, а також узагаль-нюючу податкову консультацію.

Загально строк надання індивідуальної податкової консультації складатиме 35 календарних днів з дня от-римання запиту платника.

Міністерство фінансів має перевіряти зміст письмових індивідуальних податкових консультацій, наданих пред-ставниками ДФС України, перед їх внесенням до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. При цьо-му Міністерству фінансів надано право відмови у внесен-ні конкретної індивідуальної податкової консультації до єдиного реєстру з одночасним наданням платнику по-датку від свого імені індивідуальної податкової консуль-тації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають опри-людненню на офіційному веб-сайті Міністерства фінан-сів, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Наявність реєстрації індивідуальної податкової кон-сультації в єдиній базі індивідуальних податкових кон-сультацій є умовою непритягнення до відповідально-сті, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пе-ня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до такої індиві-дуальної податкової консультації, наданої йому у пись-мовій формі, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у май-бутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Звільнення платника від відповідальності за діян-ня, що містить ознаки податкового правопорушення, як і раніше, поширюється і на узагальнюючі податко-ві консультації.

Якщо положення індивідуальної податкової консуль-тації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, то застосовуються положення узагальню-ючої податкової консультації.

Нове: платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільня-ються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного Кодексом. Тобто якщо при перевірці буде доведено, що отримана податкова консультація не відпо-відає нормам ПКУ, або пізніше була змінена або скасова-на, то штрафні санкції (та інші види відповідальності) до платника застосовуватися не будуть. Хоча донара-ховану суму податку (основний платіж) він повинен буде сплатити (абз. 5 пп. 53.1 ст. 53 ПКУ). Ця норма буде ді-яти з 01.04.2017 року.

Однак згідно з оновленим п. 39 підрозділу 10 роз-ділу ХХ ПКУ індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або елект-ронній формі до 31.03.2017 року (включно), звільняє

7



платника податків від відповідальності, включаючи фі-нансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 року (включно).

При цьому з 01.01.2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмо-вій або електронній формі до 31.03.2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Подання звітностіНеподання фінансової звітності = неподання деклара-

ції з податку на прибуток.Відповідно до абз. 2 ст. 46.2 ПКУ фінансова звіт-

ність, що складається та подається відповідно до цьо-го пункту платниками податку на прибуток та непри-бутковими підприємствами, установами та організа-ціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (при-бутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Єдиною підставою для неприйняття податкової де-кларації, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі, є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків за умови, що така по-даткова декларація відповідає всім вимогам електрон-ного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Контролюючим органам забороняється в односторон-ньому порядку розривати договір про визнання електрон-них документів.

Оскарження рішень контролюючих органівУточнено особливості оскарження платником рі-

шення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

Податкові запитиСкорочено терміни надання відповіді платником на

запит про подання інформації від представників ДФС, що надсилається ними відповідно до підстав, визначених у п. 73.3 ст. 73 ПКУ (за винятком проведення зустрічної звірки) з одного місяця до 15 робочих днів з дня, наступ-ного за днем отримання запиту (якщо інше не передба-чено Кодексом) (абз.16 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).

Визначено терміни проведення камеральних перевірок

Камеральна перевірка податкової декларації або уточ-нюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем гра-ничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Ко-дексу (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Податкові перевірки: підстави, рішення про призначення

Документальна позапланова перевірка у випадку нена-дання платником податків інформації для проведення зу-стрічної звірки протягом 10 робочих днів з дня, наступ-ного за днем отримання запиту, проводиться виключно з питань, що зазначені у запиті контролюючого органу (пп. 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Право приймати рішення про проведення документаль-ної перевірки окрім керівника та його заступника отрима-ла уповноважена особа контролюючого органу.

Позапланова документальна перевірка не може бути призначена за постановою оперативно-розшукових, слідчих органів або прокурора, а лише за рішенням суду (слідчого судді) (пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Знято обмеження на заборону контролюючим орга-нам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника пода-тків.

Збільшено терміни подання (до 5 днів) та розгляду заперечень (до 7 днів) платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (до-відці) перевірки (п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Податкова вимогаПодаткова вимога не надсилатиметься, якщо сума

податкового боргу не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 грн. В цьому ви-падку у органів ДФС також не виникає право податкової застави (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Арешт майнаРозширено перелік обставин, за яких може бути за-

стосований адміністративний арешт майна, — платник податків (його посадові особи або особи, які здійсню-ють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведен-ня відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) або не надає в установлених законом випадках для перевір-ки документи та або їх копії (за умови наявності таких документів).

Податковий боргЯкщо податковий борг перевищує 5 мільйонів гри-

вень та не сплачується протягом 90 календарних днів, на-ступних за останнім днем граничного строку його спла-ти, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, то передбачено можливість його стягнення за рахунок готівки, що нале-жить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його

8



заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

Деталізовано порядок прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також включено норму про обов’язкове оприлюднення реєстру заяв про розстро-чення (відстрочення) грошового зобов’язання чи по-даткового боргу. Порядок ведення та форма такого ре-єстру заяв про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу затверджуватиметься Міністерством фінансів.

На своєчасно не сплачене податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом (включаючи суму штрафних санк-цій за їх наявності та без урахування суми пені), пеня нараховуватиметься з розрахунку 100% облікової ставки НБУ (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Відповідальність податківців

Витяг з Податкового кодексу України:<…>21.2.1. за прийняття неправомірного рішення, яким

визначаються податкові (грошові) зобов’язання плат-нику податків, посадова (службова) особа контролюю-чого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпо-середній керівник такої посадової особи несуть відпові-дальність згідно із законом.

Повторне протягом останніх дванадцяти місяців при-йняття неправомірного рішення, яким визначаються пода-ткові (грошові) зобов’язання платників податків, поса-довою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стяг-нення у порядку, передбаченому законом.

ДЛЯ НОТАТОК

9

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТСТЬ



Основні зміни в законодавстві-2017 щодо оподаткування ПДВ

З 01.01.2017 р. набрали чинності:— Закон України від 06.12.2016 р. No1774-VII «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі — Закон No1774),

— Закон України від 20.12.2016 р. No1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та дея-ких законодавчих актів України щодо забезпечення зба-лансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (да-лі — Закон No1791)

— Закон України від 21.12.2016 р. No1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі — Закон No1797).

Законами внесено наступні зміни у частині ПДВ:— передбачено механізм зупинення органами ДФСУ

реєстрації «ризикових» податкових накладних в Єдино-му реєстрі податкових накладних та відновлення реє-страції за умови надання платником відповідних пояс-нень та доказів (з 1 квітня по 1 липня 2017 року працюва-тиме у тестовому режимі);

— бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватиметься органами казначейства автоматично за єдиним реєстром у хронологічному порядку надходження заявок без по-переднього висновку органів ДФС (але після того, як запрацює механізм зупинення «ризикових» податкових накладних);

— збільшено до 365 днів строк реєстрації податко-вих накладних та вдосконалено механізм застосування штрафних санкцій;

— обов’язковим реквізитом у податковій наклад-ній є: для товарів код згідно УКТ ЗЕД (незалежно від того, імпортовані вони чи є підакцизними), для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором про-дукції та послуг.

Якщо товари не підакцизні або «вітчизняні», дозво-ляється платникам податку зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класи-фікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

На сьогодні є неврегульованим питання щодо кодів у номенклатурі за певними видами операцій, напри-клад, у разі виписки зведеної податкової накладної на групу товарів, або за певними послугами, які відсутні в класифікаторі.

При цьому п. 35-1 підрозділу розділу ХХ ПКУ встановлено, що до 31 грудня 2017 року не застосову-ються штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду

послуги згідно з Державним класифікатором продук-ції та послуг;

— помилки у реквізитах податкових накладних, які не заважають ідентифікувати операцію, не є підставою для відмови у реєстрації;

— реєстрація податкових накладних та/або розра-хунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням переглянутих гра-ничних строків:

•для податкових накладних/розрахунків коригу-вання до податкових накладних, складених з 1 по 15 ка-лендарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в яко-му вони складені;

•для податкових накладних /розрахунків коригуван-ня до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, на-ступного за місяцем, в якому вони складені;

— за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних штрафи застосовуються до всіх накладних: як виданих покупцю — платнику ПДВ, так і виписаних в односто-ронньому порядку;

— податкова накладна та/або розрахунок коригу-вання до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження;

— скасовано застосування спецрежиму ПДВ для сіль-госппідприємств та передбачено перехідні норми для ко-лишніх спецрежимників, а саме:

•термін закриття рахунків у Системі електронного адміністрування ПДВ — з дня, наступного за гранич-ним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний пода-тковий період, — за четвертий квартал 2016 року;

•реєстрація податкових накладних та/або розра-хунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених спецрежимниками, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, має бути здійсне-на не пізніше 15 січня 2017 року;

•сума від’ємного значення за операціями з постачан-ня сільськогосподарських товарів/послуг, сформована спецрежимниками за результатами звітного (податко-вого) періоду за грудень 2016 року (4-й квартал 2016 ро-ку), переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

10



Аналіз внесених змін в законодавство

З 1 квітня 2017 року реєстрація в ЄРПН подат-кових накладних і розрахунків коригування може зупинятися

з 1 квітня 2017 року (п. 1 р. Закону No1797) реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування зу-пинятиметься, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідатиме сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення такої реєстра-ції, передбачених п. 74.2 ПКУ, — п. 201.16 ПКУ. Така про-цедура має здійснюватися в порядку, визначеному КМУ.

Згідно з оновленим п. 74.2 ПКУ, у ЄРПН проводи-тиметься постійний автоматизований моніторинг від-повідності податкових накладних і розрахунків коригу-вання відповідним критеріям. А зазначені критерії оцін-ки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, мають визначатися МФУ.

На сьогодні немає порядку зупинення реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, затвердженого КМУ, та переліку відповідних критеріїв, затвердженого Мінфіном.

Згідно з нормами оновленого пп. 201.16.1 ПКУ, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування платникам податку протягом 1-го операційного дня автоматично надсилатиметься квитанція про зупинення такої реєстрації (в електрон-ному вигляді в текстовому форматі).

Квитанція міститиме таку інформацію:— порядковий номер і дата складення податкової

накладної/розрахунку коригування;— визначення критерію (-їв) оцінки ступеня ри-

зиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підста-ві яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

— пропозиція щодо надання платником податку пояснень і/або копії документів (за виключним перелі-ком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Виключний перелік зазначених документів у розрізі відповідних критеріїв має затверджуватися Мінфіном.

Письмові пояснення та/або копії документів платник ПДВ зможе подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнен-ня податкового зобов’язання, відображеного у відпо-відній податковій накладній/розрахунку коригування (пп. 201.16.2 ПКУ).

Далі такі пояснення та/або документи передавати-муть відповідній комісії ДФС, яка прийматиме рішен-ня про реєстрацію (відмову в реєстрації) податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Порядок роботи такої комісії визначається МФУ.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації по-даткової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийматиметься та надсилатиметься платнику податку протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отри-мання відповідних пояснень і документів.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.

Оновлений порядок бюджетного відшкодування ПДВ

З 01.01.2017 р. внесено зміни до ст. 200 ПКУ щодо порядоку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до внесених змін, з 1 січня 2017 року формується лише один Реєстр заяв про повернення су-ми бюджетного відшкодування. Відшкодування здійс-нюється це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.

Водночас п. 135 Закону No1797 передбачено такі пе-рехідні моменти:

— до 10 січня 2017 року ДФС зобов’язана на підста-ві реєстрів заяв про повернення суми бюджетного від-шкодування платникам податку, які відповідають і які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01 2017 р., сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкоду-вання в хронологічному порядку їх надходження (п. 52 р. ХХ ПКУ); бюджетне відшкодування ПДВ здійснюєть-ся в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку (п. 55 р. ХХ ПКУ);

— до 1 лютого 2017 року ДФС формує в хронологіч-ному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодуван-ня, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету (п. 56 р. ХХ ПКУ);

— відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, здійснюється в хронологічно-му порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшко-дування ПДВ, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про по-вернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Мі-ністрів України (п. 56 р. ХХ ПКУ).

Реєстр заяв про повернення суми бюджетного від-шкодування підлягає щоденному, крім вихідних, свят-кових і неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (зміни до пп. 200.7.3 ПКУ).

11



Також оновлений п. 200.10 ПКУ передбачає:— проведення камеральної перевірки даних податко-

вої декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх по-дання) у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ, контро-люючий орган проводить камеральну перевірку;

— узгодження контролюючим органом заявле-ної суми бюджетного відшкодування за результата-ми камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної пе-ревірки.

Зазначення кодів товарів/послуг у податковій накладній

За матеріалами сайту Бухгалтер911 ([email protected])

Починаючи з 01.01.2017 р. обов’язковим реквізитом податкової накладної є (пп. «і» п. 201.1 ПКУ):

— при постачанні товарів — код УКТ ЗЕД (його по-трібно зазначати при постачанні будь-яких товарів, а не тільки імпортних або підакцизних);

— при постачанні послуг — код послуг згідно з Дер-жавним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Звертаємо увагу, що для цілей ПДВ не існує різниці між постачанням послуг і постачанням робіт. Роботи впису-ються у визначення постачання послуг.

Розглянемо окремі питання заповнення реквізиту «код УКТ ЗЕД» у податковій накладній.

1. Чи потрібно зазначати код у податкових накладних грудня, що реєструються в січні, але відносяться до пері-одів до 31.12.2016 р.?

Ні, не потрібно. Код УКТ ЗЕД / код послуг є обов’язковим у податкових накладних, які складають-ся починаючи з 01.01.2017 р. (тобто перша подія за яки-ми припадає на 2017 рік). Для податкових накладних за грудень 2016 року, які реєструватимуться в січні, діють старі правила — код УКТ ЗЕД обов’язковий тільки для підакцизних/імпортних товарів.

2. Де брати коди і як їх зазначати в податковій на-кладній?

Звертаємо увагу, що якщо йдеться про постачання вітчизняного і не підакцизного товару, а також послуг, то код УКТ ЗЕД / код послуги можна зазначати не по-вністю, а обмежитися тільки першими чотирма цифрами цього коду. Для імпортних/підакцизних товарів — код УКТ ЗЕД зазначається повністю. Це прямо зазначено у пп. «і» п. 201.1 ПКУ.

При визначенні кодів щодо товарів потрібно користу-ватися одним класифікатором, а для послуг — іншим:

— для товарів — застосовується УКТ ЗЕД (Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р. No584-VII);

— для послуг — застосовується Класифікатор ДК 016:2010 (в електронному вигляді його можна знайти за по-силанням: http://dkpp.rv.ua).

Код УКТ ЗЕД за товарами проставляємо в гр. 3 по-даткової накладної (гр. 4 розрахунку коригування). В цій

же графі має зазначатися і код послуг згідно з Класифі-катором ДК 016:2010.

3. Програмне забезпечення пропускає на реєстрацію податкові накладні за січень без коду УКТ ЗЕД — чи бу-дуть вони дійсні?

Якщо податкова накладна підлягає видачі покупцю, то без коду УКТ ЗЕД / коду послуг податкова накладна без заповненого коду УКТ ЗЕД за податковою наклад-ною, дата складання якої припадає на 2017 рік, не дава-тиме права покупцю на податковий кредит.

4. Як визначити код при постачанні послуг?Код послуги слід брати з Класифікатора ДК 016:

2010. При визначенні коду послуги слід орієнтувати-ся на коди КВЕД. Далі за Класифікатором ДК 016:2010 потрібно деталізувати цей код до перших чоти-рьох цифр.

Наприклад, код 77 «Послуги щодо оренди, прокату та лізингу» → 77.1 «Послуги щодо оренди та лізингу ав-тотранспортних засобів» → 77.12 «Послуги щодо орен-ди та лізингу вантажних автомобілів. Код 77.12 і потріб-но вписати до гр. 3 податкової накладної.Щодо тієї же здачі в оренду нерухомості код «68.20» («послуги щодо оренди й експлуатування власної або взятої у лізинг не-рухомості»).

Поки залишається відкритим запитання, зазначати код послуги з крапкою чи ні.

5. Чи зазначати коди товарів/послуг у підсумкових по-даткових накладних (з типом причини «11»)?

До 01.01.2017 р., якщо в асортименті проданих за день товарів траплялися імпортні та/або підакцизні товари, податківці вимагали в підсумковій податко-вій накладній такі товари виділяти окремими рядка-ми та групувати їх за кодами УКТ ЗЕД (роз’яснення в категорії 101.17 ЗР). Але цією вимогою можна було нехтувати, адже жодних негативних наслідків від неза-значення коду УКТ ЗЕД у підсумковій податковій на-кладній не було.

З 01.01.2017 р. штрафи за несвоєчасну реєстрацію по-даткових накладних, виходячи зі ст. 1201 ПКУ, засто-совуються і до податкових накладних, які не видаються покупцю. Таким чином, у підсумкових накладних до-ведеться групувати товари за кодами УКТ ЗЕД. Полег-шенням є те, що для «вітчизняних» товарів можна об-межитися зазначенням перших чотирьох знаків коду УКТ ЗЕД.

6. Чи зазначати коди товарів/послуг у «самозведе-них» податкових накладних (складених за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ)?

У таких податкових накладних код УКТ ЗЕД не за-значається. Гр.3 у таких податкових накладних залиша-ється порожньою.

7. Виконуємо роботи. Чи потрібно, крім коду послуг, зазначати і коди УКТ ЗЕД на матеріали, що використо-вуються?

Усе залежить від того, що передбачено договором. Якщо договір передбачає виконання робіт і вартість ма-

12



теріалів включено у вартість робіт, то перелічувати но-менклатуру матеріалів, що використовуються, та коди УКТ ЗЕД на них не потрібно. Досить визначити код виконуваної роботи. Якщо ж за договором відбувається постачання матеріалів/обладнання + виконання робіт з їх установлення/монтажу, то, крім переліку викону-ваних робіт (з кодами послуг на них), доведеться наво-дити і номенклатуру використовуваних матеріалів (із за-значенням їх коду УКТ ЗЕД). Це ж правило стосується і випадку, коли вартість матеріалів не включена у вартість робіт, а виділяється окремо.

8. Складаємо товар (комп’ютер) з комплектуючих. Що зазначати в податковій накладній?

Якщо комплектація підпадає під критерії простих складальних операцій, то, найімовірніше, податківці за-хочуть бачити поелементно і комплектуючі «складеного» товару із зазначенням відповідного коду УКТ ЗЕД на-впроти кожного з них (як раніше для товарів, складених з імпортних комплектуючих).

Нагадаємо: до простих складальних операцій належить складання виробу за допомогою простого кріпильного ма-теріалу (гвинтів, болтів, гайок тощо), клепання, склею-вання або монтажу готових вузлів за допомогою зварю-вання (крім виготовлення складних виробів шляхом зва-рювання), а також інші операції, необхідні у процесі скла-дання і не пов’язані з переробкою/обробкою товарів.

9. Помилки в коді: які будуть наслідки?До 1 липня 2017 року продовжує діяти норма п. 201.10

ПКУ, відповідно до якої податкова накладна з помил-ками в обов’язкових реквізитах, які не заважають іден-тифікувати здійснену операцію, надають право на по-датковий кредит. Але такий реквізит, як код товару за УКТ ЗЕД, — виняток із цього правила (п. 201.10 ПКУ). Тому відсутність коду УКТ ЗЕД або помилки в ньому можуть позбавити покупця права на податковий кре-дит. До наведеної вище норми п. 201.10 ПКУ відсутні застереження щодо коду послуг. А отже, помилка у ко-ді послуг, якщо в іншому податкова накладна дозволяє ідентифікувати операцію, не позбавляє платника права на податковий кредит. Відсутність коду УКТ ЗЕД або помилки в ньому можуть позбавити покупця права на податковий кредит.

До 31.12.2017 р. за помилки в кодах у зареєстрованій податковій накладній за п. 120-1.3 ПКУ не штрафувати-муть (п. 35-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Але це «звільнення» від штрафів стосується постачальника, якщо податківці з’являться до нього з перевіркою за скаргою покупця на помилки в податковій накладній.

«Дзеркальної» норми для покупця, яка б дозволяла йому показати податковий кредит за податковою на-кладною з помилкою в коді, немає. Тому, якщо код УКТ ЗЕД у податковій накладній буде неправильним або відсутній, покупець має право показати податко-вий кредит тільки після того, як постачальник складе й зареєструє «виправляючий» розрахунок коригуван-ня до такої податкової накладної.

10. За яким Державним класифікатором будуть відобра-жатися у податковій накладній послуги з 01.01.2017 року?

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються від-повідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

На сьогодні чинний Класифікатор системи позна-чень одиниць вимірювання та обліку зі змінами та за-повненнями, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 9 січня 1997 р. No8.

Зміни щодо застосування штрафних санкції на несвоєчасну реєстрацію податкових на-кладних

Змінено назву п. 120-1 ПКУ: «Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку ко-ригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових рек-візитів податкової накладної».

Таким чином штрафи за нереєстрацію застосовують-ся з 2017 року як при несвоєчасній реєстрації податко-вих накладних, виданих покупцю — платнику ПДВ, так і всіх рещти податкових накладних.

Нагадуємо, що збільшено допустимі терміни реє-страції податкової накладної з порушенням терміну — до 365 днів (з 180 раніше).

Щодо скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

Лист ДФС від 03.01.2017 р. No8/7/99-99-15-03-02-17

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу XIX «При-кінцеві положення» ПКУ з 1 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 ПКУ, яка регламентує умови засто-сування спецрежиму сільськогосподарськими товаро-виробниками.

З урахуванням внесених змін до ПКУ, передбача-ється:

скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та пере-ведення їх на загальну систему оподаткування;

закриття рахунків в системі електронного адміністру-вання ПДВ (далі — СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу сільсь-когосподарським товаровиробникам (далі — додаткові електронні рахунки);

обмеження терміну реєстрації податкових наклад-них, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму;

перенесення від’ємного значення різниці між пода-тковими зобов’язаннями та податковим кредитом, що сформувалася в результаті здійснення сільськогоспо-дарської діяльності, до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

13



Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 1 січня 2017 року застосовува-ли спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спецрежиму (подавали по-даткові декларації 0121 — 0123), так і тих, які відпо-відно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу відповідали критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спец режиму, та залишали суми ПДВ від ре-алізації сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130) (далі — сільгоспвиробники).

Щодо анулювання реєстрації суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ

Починаючи з 01.01.2017 р. у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільго-спвиробники, які зареєстровані як суб’єкти спеціально-го режиму оподаткування, будуть переведені на загальну систему оподаткування ПДВ — автоматично.

При цьому для здійснення переходу на загальну си-стему оподаткування від сільгоспвиробника не вима-гається подання заяви про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підста-вах. Таке виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування буде здійснено на підставі рішен-ня контролюючого органу.

Щодо подання податкової звітності з ПДВПочинаючи із податкової звітності за перший звіт-

ний (податковий) період 2017 року сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію з по-значкою «0110» за формою, затвердженою наказом Мі-ністерства фінансів України від 28.01.2016 р. No21, у якій відображатимуться розрахунки з бюджетом за усіма опе-раціями такого сільгоспвиробника.

У разі якщо в сільгоспвиробника за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за остан-ній звітний (податковий) період перебування на спеці-альному режимі було задеклароване від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим

кредитом (значення рядка 21 декларації), то такі суми податку, відповідно до пункту 49 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переносяться із податкової декларації з ПДВ із позначкою 0121 — 0123, 0130, поданої за останній звіт-ний (податковий) період перебування на спеціальному режимі (грудень 2016 року/ IV квартал 2016 року), до по-даткової декларації з ПДВ із позначкою 0110 (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/1 квартал 2017 року).

Зважаючи на те, що починаючи з 01.01.2017 скасо-вується дія спеціального режиму оподаткування сільго-спвиробників, уточнення показників податкових де-кларацій з ПДВ з позначками «0121» — «0123», здійс-нюється за формою уточнюючого розрахунку до декла-рації «0110».

При цьому якщо за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декла-рації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 р. збільшується позитивне значення різниці між сумою по-даткового зобов’язання та сумою податкового кредиту, таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм Кодексу, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Заблоковано рахунки СЕА сільгоспвиробни-кам — спецрежимникам

Лист ДФСУ від 03.01.2017 р. No8/7/99-99-15-03-02

У зв’язку з втратою чинності з 01.01.2017 р. ст. 209 ПКУ, як в частині зарахування коштів на додаткові електронні ПДВ-рахунки, так і в частині перерахуван-ня коштів з них на рахунки платників в СЕА ПДВ і на спецрахунки сільгосппідприємств, Держказначейством заблоковано рахунки в СЕА ПДВ, які додатково відкри-ті відповідно до п. 200-1.2 ПКУ сільськогосподарським товаровиробникам.

При цьому ПКУ передбачено закриття додаткових рахунків сільгоспвиробників лише після сплати пода-ткових зобов’язань із ПДВ за останній звітний період 2016 року.

Огляд актуальних листів і консультацій ДФСУ стосовно ПДВ

Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ при списанні дебіторської заборго-ваність за поставленими та не оплаченими товарами/послугами у разі визначення подат-кових зобов’язань за касовим методом?

ЗР, підкатегорія 101.05Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників

податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після за-кінчення строку позовної давності за такою заборговані-

стю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.Таке списання дебіторської заборгованості з метою

оподаткування ПДВ вважається іншим видом компен-сації вартості поставлених товарів (послуг).

Отже, платник податку, який застосовує касовий ме-тод визначення податкових зобов’язань, на дату списан-ня простроченої дебіторської заборгованості за постав-лені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг).

14



Особливості заповнення декларації з ПДВ, якщо коригуються обсяги постачання, за якими не нараховувався ПДВ

ЗР, підкатегорія 101.20Коригування податкових зобов’язань відображаєть-

ся у рядку 7 податкової декларації з ПДВ. При цьому обов’язковим є подання додатка 1 «Розрахунок коригуван-ня сум податку на додану вартість (Д1)» до декларації (да-лі — додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Відповідно до встановленої форми додатку 1 обсяги постачання, за якими не нараховувався ПДВ (+/-), ві-дображаються у графі 7.

Таким чином, при коригуванні обсягів постачання, за якими не нараховувався ПДВ, графи 4, 5 та 6 додат-ка 1 до декларації не підлягають заповненню.

Щодо здійснення коригування податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ, який сформовано при імпорті товарів, розрахунки з постачальникомнерезидентом за які не про-ведено, при списанні кредиторської заборго-ваності

Лист ДФСУ від 27.12.2016 р. No28194/6/99-95-42-03-15

При списанні кредиторської заборгованості, яка ви-никла при імпорті товарів, розрахунки з постачальни-ком-нерезидентом за які не проведено, не змінюється су-ма компенсації вартості товарів та не відбувається повер-нення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то під-став для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Щодо використання в діяльності підприємства норм пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ в частині звільнення від оподаткування подат-ком на додану вартість операції з постачання програмної продукції

Лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.01.2017 р. No20/09/25-01-12-01-10

Пунктом 26 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тим-часово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запровад-жено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продук-ції належать:

— результат комп’ютерного програмування у вигля-ді операційної системи, системної, прикладної, розва-жальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.Якщо згідно з ліцензійним договором умови викори-

стання програмної продукції (комп’ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції

та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як вина-городи за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та від-повідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови викори-стання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим спо-живачем»), то отримання платежу як винагороди за на-дання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продук-ції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відпо-відно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо відображення послуг з надання програмного забезпечення в акті прийому — передачі послуг, то від-повідно до статті 9 Закону України від 16.07.99 р. No996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі по тексту — Закон No996) підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи.

Враховуючи вищенаведене, акт прийому — передачі послуг з надання програмного забезпечення — це пер-винний документ, в якому обов’язково повинні бути за-значені місце і дата його складання, зміст та обсяг даної господарської операції, її одиниця виміру, вказаний кон-кретний перелік наданих послуг.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з передачі прав на торговельну марку за лі-цензійним договором

Лист ДФСУ від 12.09.2016 р. No19603/6/99-99-15-03-02-15

У разі якщо умовами цивільно-правового договору, укладеного між постачальником та покупцем, передбаче-но надання покупцю права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торговельної марки (знаку на товари і послуги)) без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за на-дання такого права на використання товарного знака для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відпо-відно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо умовами цивільно-правового договору перед-бачено надання покупцю права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торговель-ної марки (знаку на товари і послуги)) з можливістю йо-го продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, отримання постачальником платежу від покупця як ви-нагороди за надання права на використання товарного знака не буде вважатися роялті та відповідно така опе-рація повинна оподатковуватись ПДВ у загальновста-новленому порядку за ставкою 20%.

15



Щодо обов’язку подання платниками податку на додану вартість до контролюючих органів податкових декларацій з ПДВ за звітні подат-кові періоди, протягом яких такими платника-ми податку господарська діяльність не прово-дилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню

Лист ДФСУ від 21.10.2016 р. No22818/6/99-95-42-01-15

Платник податків зобов’язаний за кожний встанов-лений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які під-лягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, пода-вати податкові декларації щодо кожного окремого по-датку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Щодо декларації з ПДВ, то платники податку мають право не подавати її за звітні періоди, в яких не прово-дилась господарська діяльність. Проте при цьому повин-ні бути відсутні показники, які підлягають декларуван-ню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів).

Якщо ж платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводи-лась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відобра-женню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період по-дається.

ПДВ-наслідки роздачі товарів за 1 гривнюЛист ДФСУ від 22.07.2016 р.

No15920/6/99-99-15-03-02-15Згідно з роз’ясненнями податківців, у разі постачан-

ня за 1 грн товарів, придбаних/виготовлених для про-ведення рекламних заходів, платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи із ціни їх придбання та скласти дві податкові накладні:

— одну на суму податкових зобов’язань, обчислених виходячи з фактичної ціни постачання (1 гривня);

— другу на суму податкових зобов’язань, обчислених виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над їх фактичною ціною.

Щодо включення до податкового кредиту су-ми ПДВ, відображеної в податковій накладній, яка своєчасно не зареєстрована в ЄРПН, але не включена до податкового кредиту про-тягом 365 к. д.

Лист ДФСУ від 15.08.2016 р. No17646/6/99-95-42-01-15

Належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до податково-го кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (по-даткових) періодах протягом 365 календарних днів з дати

її складання шляхом відображення сум податку у розді-лі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ.

Право на ПК через подання уточнюючого розрахунку. Якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати скла-дання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого роз-рахунку податкових зобов’язань з ПДВ, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Визначення податкового зобов’язання з ПДВ при здійсненні операції з переведення боргу

Лист ДФСУ від 18.07.2016 р. No15379/6/99-99-15-03-02-15

Загальні положення щодо заміни боржника у зо-бов’язанні (переведення боргу) наведені у статтях 520 — 524 ЦКУ. Так, відповідно до зазначених статей боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (пе-реведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом опода-ткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком опера-цій з інкасації боргових вимог та факторингу (факто-рингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохід-ністю, операції з відступлення права вимоги за забезпе-ченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Таким чином, якщо торгівля борговими зо-бов’язаннями здійснюється за грошові кошти (не пе-редбачається постачання товарів / послуг), то за такою операцією у платника податків податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо списання дебіторської, кредиторської заборгованостей

Лист ДФСУ від 24.06.2016 р. No14402/10/26-15-11-01-18

Товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих.

При цьому коригування податкових зобов’язань про-давця не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг згідно з підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ належать до операцій з по-стачання товарів/послуг та є об’єктом оподаткування.

Разом з тим, платник податку — покупець повинен відкоригувати податковий кредит, оскільки оплата за по-ставлені товари/ послуги так і не відбувається. При цьо-му таке коригування відбувається на дату списання боргу та здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

16



Відповідальність за нереєстрацію платни-ком ПДВ у зв’язку з отриманням відмови від контролюючого органу

ЗРПитання: Який штраф передбачений, якщо особа, що під-

лягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подала своє-часно ф. No1-ПДВ, але не зареєструвалось як платник ПДВ у зв’язку з отриманням відмови від контролюючого органу.

Відповідь: У разі відмови реєстрації податковий ор-ган протягом 5 робочих днів від дня отримання заяви звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав не-прийняття попередньої).

При цьому дані про прийняті до розгляду заяви з по-міткою про результати розгляду (зареєстровано, відмов-лено у реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані податкової реєстрації вносяться до журналу реєстра-ції платників ПДВ.

П. 63.9 ПКУ визначено, що платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених доку-ментів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Якщо особа не подала до контролюючого органу реє-страційну заяву, вона несе відповідальність за ненараху-вання або несплату цього податку на рівні зареєстровано-го платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ПКУ).

При цьому, за пп. 54.3.1 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зо-бов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник не подає в установлені строки пода-ткову (митну) декларацію. Дане порушення згідно пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ тягне за собою штраф в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання.

Таким чином, якщо особа, яка підлягає реєстрації платником ПДВ, не подала протягом 5 к. д., наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені до-кументи для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подала їх з помилками, така особа притягується до відповідальності.

Оподаткування ПДВ послуг з перевезення ван-тажів за кордон

Лист ГУ ДФС у Тернопільській області від 11.08.2016 р. No1281/10/19-00-12-01/12/7511

Послуги з перевезення вантажів з України за кор-дон, які надає резидент, оподатковують ПДВ незалеж-но від того, кому їх надають — замовнику-резиденту чи нерезиденту.

Якщо ж послуги перевезення надає нерезидент, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому так само не має значення резидентський статус замовника.

Лист ДФС України, «Щодо реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання до іншої юридичної особи»

від 03.10.2016 р. No21410/6/99-99-15-03-02-15Коли в результаті реорганізації всі майнові права та

обов’язки одного платника ПДВ переходять у повному обсязі до іншого новоствореного підприємства — плат-ника ПДВ, то така операція не є об’єктом оподаткуван-ня. За інших обставин передачу майна підприємства опо-датковують за загальними правилами.

Водночас підприємство, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення, анулюється як платник ПДВ. Однак у цьому випадку не діють правила нарахування умовного ПДВ із пп. 198.5.1 Податкового кодексу України.

Отже, такий платник не нараховує податкових зо-бов’язань на товари/послуги, необоротні активи, за якими було відображено податковий кредит і які не було використано в оподатковуваних операціях, та не зменшує податкового кредиту за операціями з їх прид-бання.

Щодо порядку відображення у податковій звіт-ності з ПДВ даних за бухгалтерською довід-кою

Лист ДФС України від 03.10.2016 р. No21411/6/99-99-15-03-02-15

За товарами, послугами, необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 р. для звільнених від ПДВ операцій чи негоспдіяльності, дозволено відновити по-датковий кредит, якщо такі покупки починають вико-ристовувати в оподатковуваних операціях. Суму пода-ткового кредиту можна збільшити на підставі бухгал-терської довідки (п. 36 підр. 2 р. XX Податкового ко-дексу України).

У декларації із ПДВ дані бухгалтерської довідки відоб-ражають, відповідно, в рядках 10.1, 10.2 (якщо товари/послуги/необоротні активи придбано на території Укра-їни) та 11.1, 11.2 (для імпортованих товарів/необоротних активів).

Під час заповнення рядків 10.1 та/або 10.2 подають додаток Д5 до декларації.

У таблиці 2 додатку «Операції з придбання з по-датком на додану вартість, які підлягають оподатку-ванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу II «Податковий кредит» зазначають дані бухгалтерської довідки:

— у графі 2 «Постачальник (індивідуальний пода-тковий номер)» — індивідуальний податковий номер платника податку;

— у графі 3 «Податкова накладна, інший документ/період складання» — дата складання бухгалтерської до-відки;

— у графі 5 — обсяг постачання (без податку на до-дану вартість);

— у графах 6 та 7 — відповідна ставка податку (20% чи 7%).

17



Щодо формування податкового кредиту з ПДВ на основі бухгалтерської довідки

Лист ДФС від 22.07.2016 р. No15911/6/99-99-15-03-02-15

У разі формування податкового кредиту з ПДВ на основі бухгалтерської довідки не збільшується реєстрацій-на сума, на яку можна зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій декларації з ПДВ інформацію з бухгал-терської довідки, на основі якої формують податковий кредит, відображають у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2. При цьому у разі заповнення рядків 10.1 та/або 10.2 податко-вої декларації з ПДВ подають додаток 5 до неї.

Щодо порядку складання податкових наклад-них підприємством при реалзації подарунко-вих сертифікатів


На дату реалізації подарункового сертифіката (от-римання коштів) у платника ПДВ виникають податко-ві зобов’язання. Оплата покупцем таким сертифікатом придбаної продукції буде другою подією, яка не має на-слідків у ПДВ-обліку.

Роздрібні торговці, які застосовують РРО, включають вартість подарункового сертифіката до підсумкової по-даткової накладної, виписаної на дату реалізації.

На дату фактичного постачання продукції з оплатою таким подарунковим сертифікатом («друга подія») вар-тість такої продукції не включають до підсумкової пода-ткової накладної за цей день (якщо вартість такої продук-ції дорівнює вартості подарункового сертифіката).

Якщо вартість продукції, яку оплачують подарунковим сертифікатом, перевищує його вартість, то різницю, опла-чену покупцем додатково, відображають у підсумковій по-датковій накладній, складеній у день продажу товару.

Коли вартість продукції, яку оплачують подарунковим сертифікатом, менша за його вартість, то різницю покуп-цю не повертають. Податківці вважають, що продукцію продано за вартістю, яка дорівнює вартості подарунково-го сертифіката. При цьому податкових зобов’язань, сфор-мованих на дату реалізації подарункового сертифіката (за першою подією), коригувати не потрібно.

Оподаткування ПДВ операції з постачання мар-кетингових послуг резидентом нерезиденту

ДП у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. КиєвіВідповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. ПКУ мар-

кетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечу-ють функціонування діяльності платника податків у сфе-рі вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху про-дукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяль-ності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції

платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення про-дукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інфор-мації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з по-стачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом опода-ткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Оподаткування ПДВ операцій з ліквідації осно-вних засобів

Лист ДФСУ від 27.05.2016 р. No11679/6/99-95-42-01-15

У зв’язку з тим, що основні засоби, які були викраде-ні та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяль-ності, платник податку зобов’язаний нарахувати пода-ткові зобов’язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Договором передбачено переведення боргу на третю особу: нюанси складання податкової накладної

Лист ДФСУ від 26.04.2016 р. No938/10/17-00-12-01-07

Постачальник при здійсненні операції з надання по-слуг нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для борж-ника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до скла-ду податкового кредиту.

Отже незалежно від того, що згідно з умовами догово-ру виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складаєть-ся на покупця (отримувача) товарів/послуг.

Про оподаткування грошового бонуса отрима-ного на підставі кредит-ноти від постачальни-ка-нерезидента


Одним із методів, які використовуються постачаль-никами для просування товарів на ринку, є сплата мо-тиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців (організацій, які придбавають товари у постачальника), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприя-ють пожвавленню збуту товарів постачальника.

18



Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг), зокрема, за чітке дотримання гра-фіка замовлень, спрямовуються на стимулювання збуту, та-кі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем — нерезидентом вина-городи у грошовій формі (бонусу, мотиваційних виплат, які у листі названі кредит-нотою) покупцю — резиденту за чітке дотримання графіка замовлень об’єктом опода-ткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються по-купцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Місцем постачання маркетингових послуг відповід-но є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку — митна територія України.

Таким чином, у покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, чіткого дотримання графіка замовлень) вини-кають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Щодо необхідності коригування податкового кредиту у разі повернення нерезиденту раніше ввезеного та неоплаченого товару


Варіанти повернення товарів нерезиденту, які по-різному оподатковуються ПДВ.

1 варіант — реекспорт відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.Якщо товар, який ввозився на митну територію Укра-

їни у митному режимі імпорту повертається продавцю-нерезиденту у митному режимі експорту або реекспорту, така операція оподатковується ПДВ за нульовою став-кою, а податкові зобов’язання в рамках дії п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Нагадаємо, що за нормою п. 5 ч.1 ст. 86 МКУ реек-спорт можливий для товарів, які були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту — стороні ЗЕД договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним ви-конанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати помі-щення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони бу-ли ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нор-мальних умов транспортування, зберігання та викори-стання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені не-доліки, що спричинили реекспорт товарів.

2 варіант — реекспорт відповідно до інших норм ч. 1 ст. 86 МКУ.

Якщо ж товар, який ввозився на митну територію Укра-їни у митному режимі імпорту, у зв’язку з його повернен-ням продавцю-нерезиденту у митному режимі реекспорту

за правилами інших норм ст. 86 МКУ, крім п. 5 ч.1 ст. 86 МКУ, він підлягає звільненню від оподаткування ПДВ.

При такому варіанті реекспорту податковий кредит, сформований під час ввезення товарів, які в подальшому вивезені у митному режимі реекспорту із застосуванням звільнення від оподаткування, підлягає коригуванню у по-датковому періоді, на який припадає таке вивезення. Ко-ригування відбувається шляхом нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ.

Сплата покупцем гарантійного платежу: що з ПДВ?

Лист ДФСУ від 24.05.2016 р. No928/10/02-32-12-03

Якщо за умовами договору купівлі-продажу передба-чено, що гарантійний платіж виконує винятково функ-цію засобу забезпечення виконання зобов’язань і підля-гає поверненню покупцю після виплати основної суми договору, то сума гарантійного платежу не збільшує базу оподаткування ПДВ в продавця.

При нарахуванні бонусів виникає право на по-датковий кредит

Листи ДФСУ від 02.03.2016 р. No4744/6/99-99-19-03-02-15, від 25.02.2016 р. No4164/6/99-99-19-03-02-15)

У продавця при виплаті мотиваційних виплат (пре-мій, бонусів, інших заохочень) дистрибьютору у відпо-відності до п. 198.3 ПКУ, виникає право на формування податкового кредиту (при умові реєстрації в ЄРПН по-даткової накладної, складеної дистриб’ютором).

Реімпорт і утилізація товаруЛист ГУ ДФС в Житомирській області

від 06.01.2016 р. No13/6/06-30-15-01-19Оскільки повернений товар не використаний в го-

сподарській діяльності платниика (товар підлянає ути-лізації), то у відповідності до вимог абз. г) п. 198.5 ПКУ платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначе-ної у відповідності до п. 189.1 ПКУ, і скласти не пізніше останнього дня звітного періода і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації зведену податкову накладну.

Відображення в податковій декларації з ПДВ сум ПДВ, сплачених при розмитненні безо-платно отриманої продукції від нерезидента

Лист ДФСУ від 19.05.2016 р. No10964/6/99-95-42-01-15

ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на мит-ну територію України товарів у разі їх безоплатного от-римання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформ-леної митної декларації.

При цьому платник податку згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зо-

19



бов’язання відповідно п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Помилково отримані кошти, які повернуто у п’ятиденний термін, не підлягають оподатку-ванню ПДВ

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій областіОб’єктом оподаткування ПДВ є операції платників

податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Помилкове списання/зарахування коштів це — списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти.

Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовно-му порядку.

Отже, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повер-нуто у п’ятиденний термін, не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ст. 14; п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України; н-струкцією про безготівкові розрахунки в Україні в на-ціональній валюті, затвердженою постановою НБУ від 22.01.2004 р. No22; ст. 6 Указу Президента України від 16.03.95 р. No227/95 «Про заходи щодо нормалізації пла-тіжної дисципліни в народному господарстві України».

Безоплатне розповсюдження пробних зразків товару в рекламних цілях

Лист ДФСУ від 20.05.2016 р. No11292/10/26-15-12-01-18

Операції з безоплатного розповсюдження пробних зразків товару з метою реклами є об’єктом оподаткову-вання ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загаль-них підставах за основною ставкою.

Щодо безоплатної передачі товарів у реклам-них цілях

Лист ДФСУ від 07.07.2016 р. No14780/6/99-99-15-03-02-15

Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпо-середньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що

такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської ді-яльності такого платника податку, а тому податкові зо-бов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплат-ного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення, відповідно до п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не нараховуються.

Порядок визначення об’єкта оподаткування у комісіонера та формування податкового кре-диту комітентом при здійсненні операцій з від-щкодування комітентом додаткових витрат ко-місіонера в межах договору комісії

Лист ДФСУ від 15.07.2016 р. No15299/6/99-99-15-03-02-15

Під постачанням товарів розуміється, зокрема, пе-редача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

П. 189.4 ст. 189 ПКУ визначено, що базою оподатку-вання ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отриму-ються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та пода-ткового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах догово-рів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і 198 ПКУ.

Отже, додаткові витрати комісіонера, здійснені ним в межах договору комісії, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, що надається в межах договору комісії, а тому є складо-вою частиною вартості послуги, операція з постачання якої підлягає оподаткуванню за правилами, встановле-ними ПКУ для договорів комісії.

Таким чином, суми ПДВ, сплачені комітентом комісі-онеру у вартості компенсації додаткових витрат в межах договору комісії, включаються таким комітентом до пода-ткового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН комісіонером відповідної податкової накладної.

Податковий кредит на підставі тимчасової митної декларації

Листи ДФСУ No13856/6/99-99-15-03-02-15 від 23.06.2016 р. та No13857/6/99-99-15-03-02-15

від 23.06.2016 р.При здійсненні операцій із ввезення товарів на мит-

ну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації, а тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для віль-ного обігу на митній території України.

20

ТРАНСФЕРТНЕ ЦНОУТВОРЕННЯ З 2017 РОКУ


ТРАНСФЕРТНЕ ЦНОУТВОРЕННЯ: ЗМНИ З 2017 РОКУРозширено та уточнено підстави для визнання операцій контрольованими

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.1. Засади визначення операцій контрольова-

ними:39.2.1.1. Контрольованими операціями є господарсь-

кі операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами − нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпун-кту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з про-дажу та/або придбання товарів та/або послуг через комі-сіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерези-дентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердже-ного Кабінетом Міністрів України відповідно до під-пункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерези-дентами, які не сплачують податок на прибуток (кор-поративний податок), у тому числі з доходів, отрима-них за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік органі-заційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міні-стрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма яко-го включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міні-стрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпора-тивний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» — «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Ймовірні зміни в переліку «низькоподаткових» юрисдикцій

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.1.2. Під час визначення переліку держав (тери-

торій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 цьо-го підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибу-ток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконав-чої влади, що реалізує державну податкову і митну по-літику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, ви-знаються контрольованими з 1 січня звітного року, на-ступного за календарним роком, у якому держави (тери-торії) було включено до такого переліку.

Додано особливості застосування «звичайної ціни» при форвардних та ф’ючерсних операціях

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>у підпункті 39.2.1.3 абзац другий доповнено:«а в разі контрольованої операції, яка здійснюється

на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, — на підставі форвардних або ф’ючерсних біржових котиру-вань відповідного товару за декаду, що передує даті укла-дення відповідного форвардного або ф’ючерсного контра-кту, за умови що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про укладення такого контракту з використан-ням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного доку-ментообігу та електронного цифрового підпису протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардно-го або ф’ючерсного контракту. Форма такого повідом-лення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В ланцюгу операцій буде відстежуватись результат операції

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.1.5. Якщо в ланцюгу господарських операцій між

платником податків і його пов’язаною особою — нере-зидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти

21



від платника податків до пов’язаної особи — нерезиден-та (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи — нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або де-кількох непов’язаних осіб, така операція для цілей опо-даткування податком на прибуток підприємств вважа-ється контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою — нерезидентом, якщо ці непов’язані особи

не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;

не використовують в такій сукупності операцій істот-них активів та/або не приймають на себе істотних ризи-ків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.

Для цілей цього підпункту під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяль-ності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризи-ки, прийняття яких є обов’язковим для ділової практи-ки таких операцій.

Змінено критерії контрольованих операцій

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.1.7. Господарські операції, передбачені підпун-

ктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяль-ності, визначений за правилами бухгалтерського облі-ку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звіт-ний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бух-галтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний пода-тковий (звітний) рік.

Уточнення щодо визначення «звичайної ціни» при державному регулюванні цін

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.1.8. Умови, за яких господарські операції виз-

наються такими, що відповідають принципу «витягну-тої руки»:

якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законо-давством, ціна вважається такою, що відповідає прин-ципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відпо-відно до правил такого регулювання. Це положення не

поширюється на випадки, коли встановлюється міні-мальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або ін-дикативна ціна.

У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї стат-ті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націн-ку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ці-ну (націнку).

Закріплено право порівнювати показники фінансової звітності

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.2.2.2. Під час визначення зіставності операцій

аналізуються такі елементи контрольованої та зістав-них операцій:

характеристика товарів (робіт, послуг), які є пред-метом операції;

функції, які виконуються сторонами операції, акти-ви, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відпові-дальності між сторонами операції та інші умови операції (далі — функціональний аналіз);

стала практика відносин та умови договорів, укладе-них між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічні умови діяльності сторін операції, включа-ючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

У разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції для визначен-ня показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють ді-яльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють зіставні операції з пов’язаними особами.

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольо-ваною операцією економічних (комерційних) умовах.

Вперше визначено період, за який має вико-ристовуватись інформація для порівняння

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.3.2.8. Під час визначення діапазону рентабельно-

сті використовується:інформація про зіставні неконтрольовані операції згід-

но з підпунктом «а» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті, здійснені протягом звітного (по-даткового) періоду (року), в якому здійснена контрольо-вана операція; або

22



інформація про зіставних юридичних осіб на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, ві-дображених за національними положеннями (стандарта-ми) бухгалтерського обліку або міжнародними стандарта-ми фінансової звітності, згідно з підпунктом «б» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).

Під час використання декількох податкових періодів (років) розраховується середньозважене значення показ-ника рентабельності для зіставної особи.

Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності визначається Кабінетом Мі-ністрів України.

Висунуто умови до інформації, що відбирається для зіставлення

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.3.2.9. нформація про зіставних юридичних осіб для

розрахунку фінансових показників, зазначених у підпунк-ті 39.3.2.5 цього підпункту, використовується у разі одно-часного дотримання таких умов:

1) якщо зіставна юридична особа проводить діяль-ність, зіставну із діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконує зіставні функції, пов’язані з такою діяльністю. Зіставлення діяльності визначається з урахуванням видів економічної діяльно-сті згідно з КВЕД ДК 009: 2010, а також міжнародними класифікаторами;

2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за да-ними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юри-дичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків.

Передбачено застосування певного показника рентабельності до обраного методу доведення «звичайної ціни»

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.3.4.1. Метод ціни перепродажу полягає у порів-

нянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (ро-біт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольо-ваних операціях.

39.3.5.1. Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (ро-біт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним по-

казником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.

39.3.6.1. Метод чистого прибутку полягає у порівнян-ні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі від-повідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показ-ником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтро-льованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Уточнено використання методу чистого при-бутку та методу розподілення прибутку

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.3.6.2. Метод чистого прибутку використовується,

зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольо-ваної (неконтрольованих) операції (операцій) під час ви-користання методів, визначених підпунктами 39.3.3 — 39.3.5 пункту 39.3 цієї статті»;

39.3.7.3. Метод розподілення прибутку може викори-стовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:

істотного взаємозв’язку між контрольованими опе-раціями та іншими операціями, що здійснюються сто-ронами контрольованої операції з пов’язаними з ними особами;

власності (користуванні) сторін контрольованої опе-рації прав на об’єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності;

у сторін контрольованої операції прав на володіння (ко-ристування) об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами контрольованої операції за результатами здійснення такої контрольованої операції;

Надано право групування декількох операцій

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.3.8. Платник податку має право визначити від-

повідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за сукупністю декількох контрольо-ваних операцій із однією особою, поєднаних за прин-ципом групування.

Принцип групування передбачає можливість об’єднан-ня операцій для застосування методів встановлення від-повідності умов контрольованої операції принципу «ви-тягнутої руки», зазначених у підпунктах 39.3.4 — 39.3.7 пункту 39.3 цієї статті, в тому числі для розрахунку показників рентабельності, встановлених підпунк-том 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті, у разі якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи

23



регулярний характер. До таких операцій, зокрема, мо-жуть належати:

придбання (продаж) товарів (робіт, послуг) за до-вгостроковими договорами, зокрема, операції за яки-ми здійснюються протягом усього звітного (податково-го) періоду;

передача (отримання) прав на використання різних нематеріальних активів, пов’язаних із одним товаром (послугою);

придбання (продаж) серії тісно пов’язаних продуктів (продуктової групи) та/або послуг;

придбання (продаж) різних товарів (робіт, послуг) за умови, що один товар (робота, послуга) або одна група товарів (робіт, послуг) створює попит на інший товар (роботу, послугу) або групу товарів (робіт, послуг).

Змінено строки подання Звіту про контрольовані операції

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.4.2. Платники податків, які у звітному році здійс-

нювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу вико-навчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засо-бами електронного зв’язку в електронній формі з дотри-манням вимог закону щодо електронного документоо-бігу та електронного цифрового підпису.

<…> Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про конт-рольовані операції.

Уточнено строк надання документації з транс-фертного ціноутворення на запит податкової

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.4.4. На запит центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну податкову і митну політику, платни-ки податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольо-ваних операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

Розширено вимоги до документації з транс-фертного ціноутворення

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.4.6. Документація з трансфертного ціноутворення

(сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про пов’язаних осіб, а саме:контрагента (контрагентів) контрольованої операції;осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють

корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків;

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) во-лодіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифі-кувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменуван-ня держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (вклю-чаючи материнську компанію та її дочірні підприєм-ства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертно-го ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник по-датків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

б) загальний опис діяльності групи (включаючи ма-теринську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарсь-кої діяльності групи, політику трансфертного ціноут-ворення;

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (ро-біт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструк-туризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції та копії відповідних договорів (контрактів);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізич-ні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристи-ками товару (роботи, послуги);

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та вста-новлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої опера-ції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією,

24



та економічні (комерційні) ризики, які такі особи врахо-вували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму по-

несених витрат (збитку) внаслідок здійснення контро-льованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої опера-ції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпун-ктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні опе-рації (зіставних осіб) і джерела інформації, які викори-стовувалися для аналізу;

розрахунок діапазону цін (рентабельності);опис та розрахунок проведених коригувань згідно

з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 ці-єї статті.

і) відомості про проведене платником податку са-мостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пунк-ту 39.5 цієї статті (у разі його проведення);

Документацію з трансфертного ціноутворен-ня має право запросити податкова будь-яко-го рівня

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.4.7. Документація з трансфертного ціноутворення

подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті центрального органу виконавчої вла-ди, що реалізує державну податкову і митну політику.

Неподання документації відтепер є підставою для проведення перевірки

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.5.2.1. Перевірка з питань дотримання платником

податків принципу «витягнутої руки» може бути прове-дена контролюючим органом у разі надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення від-повідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті або у разі неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані опе-рації або документації з трансфертного ціноутворення.

Повторна перевірка заборонена

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.5.2.4. Контролюючий орган не має права проводи-

ти більше однієї перевірки з питань дотримання платни-ком податків принципу «витягнутої руки» одного плат-

ника податків протягом календарного року. Контролю-ючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «ви-тягнутої руки» платника податків, які вже були перевіре-ні (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.11, 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу).

Самостійно донараховане тепер буде враховане

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.5.2.16. У разі якщо за результатами перевірок, що не

стосуються трансфертного ціноутворення, або платником податків самостійно вже були донараховані податкові зо-бов’язання на підставі коригування цін та обмежень рів-ня витрат та доходів за такими операціями, суми дона-рахованих податкових зобов’язань за результатами такої перевірки та/або самостійного донарахування зарахову-ються в погашення нарахованих податків за результатами перевірки з питань дотримання платником податків прин-ципу «витягнутої руки.

Дозволено використовувати відкриту інформацію

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:<…>39.5.3.1. Платник податків та контролюючий орган

використовують джерела інформації, які містять відомо-сті, що дають можливість зіставити комерційні та фі-нансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пунк-ту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані опера-ції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента — сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкри-ту інформацію та надають інформацію про зіставні опе-рації та осіб»;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отри-мана платником податків з дотриманням вимог законо-давства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інфор-мацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Встановлено порядок самостійного розрахун-ку сум збільшення об’єкта оподаткування

Витяг зі ст. 39 Податкового кодексу України:39.5.4.1. У разі застосування платником податків під

час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник по-датків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за

25




умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Розрахувавши свої податкові зобов’язання відповід-но до:

максимального значення діапазону цін (рентабельно-сті), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої

операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або

мінімального значення діапазону цін (рентабельно-сті), якщо ціна/показник рентабельності контрольова-ної операції була нижче мінімального значення діапазо-ну цін (рентабельності).

26

ВСЕ ПРО ПОДАТОК НА ПРИБУТОК


<…>66. У пункті 134.1 статті 134:1) у підпункті 134.1.1 в абзаці першому слова «цього

розділу» замінити словами «цього Кодексу»;доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:«Платники податку на прибуток — виробники сільсь-

когосподарської продукції, які обрали річний податко-вий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пунк-ту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчис-люють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до опода-ткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стан-дартів фінансової звітності»;

2) підпункт 134.1.4 викласти у такій редакції:«134.1.4. дохід суб’єктів, які здійснюють випуск

та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу».

67. У статті 136:1) у пункті 136.4 слова «діяльності з випуску та про-

ведення лотерей» виключити;2) доповнити пунктом 136.6 такого змісту:«136.6. Під час провадження діяльності з випуску та

проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених підпунктом 134.1.4 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, у розмірі 30 від-сотків з урахуванням положень пункту 47 підрозділу 4 розділу ХХ цього Кодексу».

68. У статті 137:1) абзац перший підпункту 137.4.1 пункту 137.4 ви-

класти в такій редакції:«137.4.1. виробників сільськогосподарської продук-

ції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який почи-нається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року»;

2) пункт 137.6 виключити;

3) доповнити пунктами 137.7 і 137.8 такого змісту:«137.7. Нерезидент щороку може отримувати від конт-

ролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

137.8. Платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквар-тально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітно-го) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток».

69. У статті 138:1) у пункті 138.1:абзац четвертий після слів «бухгалтерського обліку»

доповнити словами «або міжнародних стандартів фінан-сової звітності»;

доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:«на суму залишкової вартості окремого об’єкта неви-

робничих основних засобів або невиробничих нематері-альних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між-народних стандартів фінансової звітності, у разі ліквіда-ції або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модерні-зацію або інші поліпшення невиробничих основних за-собів чи невиробничих нематеріальних активів, відне-сених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»;

2) абзац четвертий пункту 138.2 замінити трьома но-вими абзацами такого змісту:

«на суму дооцінки основних засобів або нематеріаль-них активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандар-тів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних за-собів або нематеріальних активів у межах попередньо від-несених до витрат втрат від зменшення корисності основ-них засобів або нематеріальних активів відповідно до на-ціональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Закон України від 21.12.2016 р. No1797-VIII

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні1 (витяг)

ВСЕ ПРО ПОДАТОК НА ПРИБУТОК1. ПОДАТКОВА РЕФОРМА-2017: ОГЛЯД ЗМН. РЕВОЛЮЦЯ У БУХОБЛКУ! ЕДО: З ЧОГО ПОЧАТИ?

1 Цей Закон набрав чинності 01.01.2017 р.

27



на суму первісної вартості придбання або виготов-лення окремого об’єкта невиробничих основних засо-бів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші по-ліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу»;

3) у пункті 138.3:підпункт 138.3.1 доповнити абзацом другим тако-

го змісту:«Для розрахунку амортизації відповідно до положень

цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку»;

підпункт 138.3.2 викласти в такій редакції:«138.3.2. Не підлягають амортизації та проводяться

за рахунок відповідних джерел:вартість гудвілу;витрати на придбання/самостійне виготовлення не-

виробничих основних засобів, невиробничих нематері-альних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, неви-робничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробни-чі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для викори-стання в господарській діяльності платника податку».

70. У статті 139:1) підпункти 139.1.1 і 139.1.2 пункту 139.1 викласти

в такій редакції:«139.1.1. Фінансовий результат до оподаткування

збільшується:на суму витрат на створення забезпечень (резервів)

для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток пра-цівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нара-ховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між-народних стандартів фінансової звітності.

139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату від-пусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (ре-зервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат

(крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий резуль-тат до оподаткування відповідно до національних поло-жень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнарод-них стандартів фінансової звітності»;

2) у пункті 139.2:абзац третій підпункту 139.2.1 викласти в такій ре-

дакції:«на суму витрат від списання дебіторської заборгова-

ності понад суму резерву сумнівних боргів»;підпункт 139.2.2 викласти в такій редакції:«139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування

зменшується:на суму коригування (зменшення) резерву сумнів-

них боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу»;

3) підпункт 4 підпункту 139.3.4. пункту 139.3 викла-сти в такій редакції:

«4) на суму доходів (зменшення витрат) від пога-шення раніше списаної за рахунок резерву заборгова-ності, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунк-том 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу».

71. У статті 140:1) у пункті 140.2:абзац перший після слів «борговими зобов’язання-

ми» доповнити словами «що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами»;

абзац другий після слів «боргових зобов’язань» допо-внити словами «що виникли за операціями з пов’язани-ми особами — нерезидентами»;

2) у пункті 140.3 слова «до повного її погашення» за-мінити словами «від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування»;

3) у підпункті 140.4.1 пункту 140.4 слова «податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при ви-платі дивідендів» замінити словами «цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибу-ток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку»;

4) у пункті 140.5:у підпункті 140.5.1:слова «звичайних цін» замінити словами «ціни, ви-

значеної за принципом «витягнутої руки»;доповнити абзацом другим такого змісту:«Норми цього підпункту застосовуються за резуль-

татами податкового (звітного) року»;

28



у підпункті 140.5.2:слова «звичайною ціною» замінити словами «ціною,

визначеною за принципом «витягнутої руки»;доповнити абзацом другим такого змісту:«Норми цього підпункту застосовуються за резуль-

татами податкового (звітного) року»;підпункт 140.5.4 викласти в такій редакції:«140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому

числі необоротних активів, робіт та послуг (крім опера-цій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відпо-відно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру не-прибуткових установ та організацій на дату такого прид-бання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податково-го) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податко-вого) року, та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення ді-яльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерези-дентів), зареєстрованих у державах (на територіях), за-значених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платни-ком податку, якщо операція не є контрольованою та су-ма таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, виз-начену відповідно до принципу «витягнутої руки», встанов-леного статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;

підпункт 140.5.5 виключити;підпункт 140.5.6 викласти в такій редакції:«140.5.6. на суму витрат по нарахуванню роялті (крім опе-

рацій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нере-зидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазна-чених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації про-дукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомов-лення»), а для банків — в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платни-ком податку, якщо:

операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визна-ченими за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту»;

підпункт 1 та абзаци дев’ятий — дванадцятий підпун-кту 140.5.7 виключити;

підпункт 140.5.9 викласти в такій редакції:«140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, вико-

наних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року не-прибутковим організаціям, внесеним до Реєстру непри-буткових установ та організацій на дату такого перераху-вання коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім не-прибуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатко-вуваного прибутку попереднього звітного року»;

доповнити підпунктами 140.5.10 — 140.5.12 такого змісту:

«140.5.10. на суму перерахованої безповоротної фі-нансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізич-них осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно нада-них товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутко-вим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких засто-совується положення підпункту 140.5.9 цього пункту;

140.5.11. на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного зако-нодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу;

140.5.12. на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування».

<…>2) у пункті 141.2:абзац перший викласти в такій редакції:«141.2. Різниці щодо операцій з продажу або іншого

відчуження цінних паперів»;абзац третій підпункту 141.2.1 викласти в такій ре-

дакції:«на суму від’ємного загального результату переоцінки

цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів пере-вищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) пе-ріод) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих

29



позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»;

у підпункті 141.2.4 слова «(загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних папе-рів, з урахуванням суми від’ємного фінансового резуль-тату від таких операцій, не врахованого у попередніх по-даткових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій)» замінити словами «(загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансо-вого результату від таких операцій та/або від’ємного за-гального результату переоцінки цінних паперів, не вра-хованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій)»;

у підпункті 141.2.5 слова «(загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких опе-рацій, з урахуванням суми від’ємного фінансового ре-зультату від таких операцій, не врахованого у попередніх податкових періодах)» замінити словами «(загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчужен-ня цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансо-вого результату від таких операцій та/або від’ємного за-гального результату переоцінки цінних паперів, не вра-хованих у попередніх податкових періодах)»;

3) у пункті 141.4:підпункт 141.4.2 викласти в такій редакції:«141.4.2. Резидент або постійне представництво нерези-

дента, що здійснюють на користь нерезидента або уповно-важеної ним особи (крім постійного представництва нере-зидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в націо-нальній валюті), утримують податок з таких доходів, зазна-чених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 — 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійс-нюються виплати, що набрали чинності»;

абзац четвертий підпункту 141.4.5 викласти в такій редакції:

«під час укладання договорів страхування або перестра-хування ризику безпосередньо із страховиками та перестра-ховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим наці-ональною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в поряд-ку, визначеному такою національною комісією, підтвер-джують, що перестрахування здійснено в перестраховика,

рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісі-єю), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності опе-ратора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, — за ставкою 0 відсотків»;

абзац десятий підпункту 141.4.9 виключити;у підпункті 141.4.10 слова «продані або розміщені не-

резидентами за межами території України через уповно-важених агентів нерезидентів» виключити;

доповнити підпунктом 141.4.11 такого змісту:«141.4.11. Доходи нерезидентів у вигляді процентів за

позиками або фінансовими кредитами, наданими рези-дентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких до-ходів з одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінан-совим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іно-земних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінан-совим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опо-середковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачують-ся через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 стат-ті 39 цього Кодексу»;

4) у пункті 141.5 слова «діяльності з випуску та про-ведення лотерей» в усіх відмінках виключити;

5) пункт 141.7 виключити;6) доповнити пунктом 141.8 такого змісту:«141.8. Особливості оподаткування суб’єктів, які

здійснюють випуск та проведення лотерей.Дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведен-

ня лотерей, від операцій з випуску та проведення ло-терей підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 136.6 статті 136 цього Кодексу.

Прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та про-ведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, на-раховується та сплачується за правилами цього розділу за базовою (основною) ставкою податку.

Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід за ставкою, ви-значеною в пункті 136.6 статті 136 цього Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до опо-даткування такого суб’єкта».

<…>2) у підрозділі 4:абзац другий пункту 1 виключити;пункти 8 та 16 виключити;

30



<…>доповнити пунктами 42 — 48 такого змісту:«42. Суми доходів або витрат, що враховані під час виз-

начення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського облі-ку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

зменшується на суму таких доходів;збільшується на суму таких витрат.43. Платники податку на прибуток під час розрахунку

амортизації за прямолінійним методом щодо основних за-собів четвертої групи можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк аморти-зації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

основні засоби введені в експлуатацію в межах одно-го з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

основні засоби використовуються у власній госпо-дарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників по-датків, основним видом діяльності яких є послуги з на-дання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення пе-ріоду нарахування амортизації з використанням мінімаль-но допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, плат-ник податку у податковому (звітному) періоді, в якому від-бувся факт невикористання основних засобів у власній го-сподарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів від-повідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків аморти-зації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засо-бів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до вста-новлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на за-стосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить

до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згід-но з розподільчим балансом чи передавальним актом.

44. На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгал-терського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (дохо-ду) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві міні-мальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйо-нів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівни-ків протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного пода-тку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік об-сяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосову-ють норми цього пункту, у будь-якому звітному періо-ді досягли показників щодо отриманого доходу, серед-ньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критері-ям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники пода-тку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у та-кому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунк-том 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів го-сподарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реоргані-зації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), при-ватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпун-

кті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу I;2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт

підакцизних товарів;2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж

пально-мастильних матеріалів;2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлен-

ня дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у то-му числі органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 — гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009: 2010);

2.6) діяльність з обміну валют;2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин за-

гальнодержавного значення;

31



2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009: 2010);

2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009: 2010);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) ви-робами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачен-ня і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

2.12) охоронну діяльність;2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльно-

сті у сфері інформатизації);2.14) виробництво продукції на давальницькій си-

ровині;2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій тор-

гівлі;2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення

електроенергії, газу та води;2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського об-

ліку (гр. 69 КВЕД ДК 009: 2010);2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД

ДК 009: 2010).Платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б»,

«в» цього пункту, які здійснюють нарахування та випла-ту дивідендів своїм акціонерам (власникам), нарахову-ють та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому пунктом 57.11 статті 57 цього Кодексу, та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу, за звітний податковий період, у якому здійснювалося на-рахування та виплата дивідендів.

45. Норми пункту 137.6 статті 137 цього Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, застосовують-

ся для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

46. Звільняються від оподаткування доходи, які спла-чені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за по-зикою або фінансовим кредитом, що були надані рези-дентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані не-резидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умо-вам підпунктів «б» і «в» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.

47. Звільняються від оподаткування доходи, які спла-чуються резидентом на користь нерезидента або уповно-важеної ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у пе-ріод з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо та-кі доходи відповідають умовам підпункту 141.4.11 пунк-ту 141.4 статті 141 цього Кодексу.

48. Установити, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визна-чений пунктом 14.1.271 пункту 14.1 статті 14 цього Ко-дексу, становить:

з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включ-но — 18 відсотків;

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включ-но — 24 відсотки;



з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку, ви-значена пунктом 136.6 статті 136 цього Кодексу». <...>

Президент П. ПОРОШЕНКО

Цей Закон визначає правові засади регулювання, ор-ганізації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

РОЗДЛ I. ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінівДля цілей цього Закону терміни вживаються у тако-

му значенні:<…>господарська операція — дія або подія, яка викликає

зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капі-талі підприємства;

<…>

облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

первинний документ — документ, який містить ві-домості про господарську операцію;

<…>

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

1. Підставою для бухгалтерського обліку госпо-дарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первин-них документів можуть складатися зведені облікові до-кументи.

Закон України від 16.07.99 р. No996-XIV

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні1 (витяг)

1 До тексту внесено зміни та доповнення …від 03.11.2016 р. No1724-VIII, зміни набрали чинності з 03.12.2016 р., але вводяться в дію з 03.01.2017 р.

32



2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та по-винні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);дату складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю ви-

міру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення госпо-

дарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу іденти-

фікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарсь-кої операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотри-мання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

3. нформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та ана-літичного обліку шляхом подвійного запису їх на взає-мопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розра-хунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні від-повідним рахункам синтетичного обліку на кінець остан-нього дня кожного місяця.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати на-зву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому во-ни були здійснені.

6. У разі складання та зберігання первинних доку-ментів і регістрів бухгалтерського обліку з використан-ням електронних засобів оброблення інформації підпри-ємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників госпо-дарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передба-чених законами.

7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправ-ленню записів у первинних документах і регістрах бух-галтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання пер-винних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

9. Копії первинних документів та регістрів бухгал-терського обліку можуть бути вилучені у підприєм-ства лише за рішенням відповідних органів, прийня-тим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов’язковим є складання реєстру документів, що вилу-чаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених криміналь-ним процесуальним законодавством.

<...>Президент Л. КУЧМА

2. АНАЛЗ ЗМН, ВНЕСЕНИХ ДО ДЕКЛАРАЦЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Усі платникі податку на прибуток діляться з 01.01.2015 р. на дві категорії:

1) малодохідні2) високодохідні.

ПКУ (витяг)<…>

Стаття 134. Об’єкт оподаткування134.1. Об’єктом оподаткування є:134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та

за її межами, який визначається шляхом коригування (збіль-шення або зменшення) фінансового результату до опода-ткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних поло-жень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнарод-них стандартів фінансової звітності, на різниці, які вини-кають відповідно до положень цього розділу. <…>

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), виз-начений за правилами бухгалтерського обліку за остан-ній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) ро-ків), визначені відповідно до положень цього розділу.

<…>Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-

якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерсь-кого обліку, включається:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, ро-біт, послуг),

інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. <…>

33



34



...

35



...

36



37



3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛК — ОСНОВА ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК. ПРАВИЛЬНСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТВ ЗА КОНКРЕТНИМИ ОПЕРАЦЯМИ. ВДСУТНСТЬ ПРИВ’ЯЗКИ ПОДАТКОВИХ ВИТРАТ ДО ГОСПДЯЛЬНОСТ

<…> Таким чином, підтверджуючі первинні докумен-ти складаються відповідно до вимог бухгалтерського об-ліку. З питань щодо правильного оформлення первин-них документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Водночас ст. 1 Закону No996 визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про го-сподарську операцію та підтверджує її здійснення, а госп-одарська операція — це дія або подія, що викликає змі-ни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Згідно зі ст. 9 Закону No996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є пер-

винні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це немож-ливо - безпосередньо після її закінчення.

<…> З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду Укра-їни від 02.06.2011 р. No742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійс-нення господарської операції та за наявності всіх фор-мальних реквізитів таких документів, передбачених чин-ним законодавством.

Лист Державної фіскальної служби України від 09.06.2016 р. No12672/6/99-99-15-02-02-15

Щодо відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами (витяг)

<…> Вимоги щодо складання та створення первин-них документів передбачені Положенням про докумен-тальне забезпечення запасів у бухгалтерського обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів Украї-ни від 24 травня 1995 року No88, зареєстрованого в Мі-ністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року No168/704 (далі – Положення No88).

Пунктом 2.1 Положення No88 визначено, що первин-ними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та до-зволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті 9 ЗУ No996 та пункту 2.4 Положення No88 первинні документи для на-дання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської опера-ції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб,

відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або ін-ші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.7 Положення No88 первинні до-кументи складаються на бланках типових і спеціалізо-ваних форм, затверджених відповідним органом дер-жавної влади.

Документування господарських операцій може здійс-нюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціальних форм.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення No88 пер-винні документи підлягають обов’язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський об-лік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов’язкових реквізитів та відповідність госпо-дарської операції чинному законодавству у сфері бухгал-терського обліку, логічна ув’язка окремих показників.

Лист МГУ ДФС — Центрального офісу з обслуговування ВП від 04.12.2015 р. No26481/10/28-10-06-11

Про надання роз’яснення [Щодо формування податкових витрат] (витяг)

38



У разі виявлення невідповідності первинного доку-мента вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням пе-редаються керівнику підприємства, установи. До окре-мого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності регламентуються нормами стат-ті 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-V, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зо-бов’язані вести облік доходів, витрат та інших показни-ків, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування

<...> Тобто несвоєчасне складання первинних до-кументів і регістрів бухгалтерського обліку, а також не-достовірність відображених у них даних призводить до відображення недостовірної інформації у фінансовій та податковій звітності.

У первинних документах та облікових регістрах ви-правлення помилок здійснюється згідно з гл. 4 Поло-ження про документальне забезпечення записів у бух-галтерському обліку, затвердженого наказом Міністер-ства фінансів України від 24.05.95 р. No88.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансо-вій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначе-но Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», за-твердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. No137.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансо-вій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності визначено міжнарод-ним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та по-милки».

Враховуючи викладене, формування витрат для роз-рахунку фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток не може здійснюватись на підставі оформлених неналеж-ним чином первинних документів. Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності. Зокре-ма, виправлення помилок у податковій звітності здійс-нюється відповідно до ст. 50 Кодексу.

Перший заступник голови С. БЛАН

Лист Державної фіскальної служби України від 20.01.2016 р. No993/6/99-95-42-03-15

Щодо формування витрат на підставі оформлених неналежним чином первинних документів для розрахунку фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток (витяг)

<...> Первинні документи, створені в електронному ви-

гляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови

Лист Державної фіскальної служби України від 05.05.2016 р. No10089/6/99-99-14-03-03-15

Щодо порядку надання під час проведення контролюючими органами перевірок документів, створених в електронній формі (витяг)

дотримання вимог законодавства про електронні доку-менти та електронний документообіг (пункт 2.3 Поло-ження про документальне забезпечення записів у бухгал-

та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено за-конодавством.

Платникам податків забороняється формування показ-ників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені аб-зацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Враховуючи вище викладене, відображення в скла-ді податкових витрат собівартості реалізованих/списа-них запасів або витрат на придбання робіт, послуг не можуть бути сформовані на підставі первинних доку-ментів, які оформлені неналежним чином, або взагалі загублені.

39



терському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. No88).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з пред-метом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Кодексу).

У разі складання та зберігання первинних докумен-тів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних но-сіях інформації підприємство зобов’язане за свій раху-нок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також пра-воохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (пункт 6 статті 9 Закону No996).

Крім того, посадова (службова) особа контролюючо-го органу, яка проводить перевірку, у випадках, перед-бачених Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії доку-ментів, що належать до предмета перевірки. Такі копії

повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявно-сті) (пункт 85.8 статті 85 Кодексу).

Отже, платники податків, які здійснюють ведення до-кументів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (по-даткових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших до-кументів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів у електронному вигляді, зобов’язані при прове-денні перевірок надати посадовим особам контролюю-чого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета перевірки.

При цьому копією документа на папері для електрон-ного документа є візуальне подання електронного доку-мента на папері, яке засвідчене в порядку, встановлено-му законодавством (стаття 7 Закону України від 22 трав-ня 2003 року No851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг»).


<...> Приписами частини третьої статті 207 Цивільного

кодексу України (далі — Цивільний кодекс) передба-чено, що використання при здійсненні операцій фак-симільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-циф-рового підпису або іншого аналога власноручного під-пису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за пись-мовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

<...> Таким чином, використання факсимільного відтво-

рення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного

Лист Державної фіскальної служби Українивід 04.05.2016 р. No4582/Л/99-95-42-01-14

Щодо використання факсимільного відтворення підпису посадової особи на організаційно-розпорядчих, фінансових, бухгалтерських документах (витяг)

аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України, крім випадків застосування первинних докумен-тів типових і спеціалізованих форм, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.

Відповідно до пункту 52.5 статті 52 Кодексу контро-люючі органи мають право надавати консультації ви-ключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Питання щодо факсимільного відтворення під-пису посадової особи на організаційно-розпорядчих, фінансових, та інших бухгалтерських документах, не пов’язаних з обчисленням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань не відноситься до компе-тенції органів ДФС.


<...> Отже, з питань оформлення первинних до-кументів, у тому числі з використанням факсиміле,

Лист Державної фіскальної служби Українивід 07.04.2016 р. No7783/6/99-99-19-02-02-15

Щодо використання факсиміле при оформленні первинних документів (витяг)

доцільно звернутись до Міністерства фінансів Укра-їни.

40



Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо можливості використання електронно-цифрового підпису (далі — ЕЦП) при оформленні первинних облі-кових документів і повідомляє таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року No851-IV «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис — це дані в електронній формі, які до-даються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. ЕЦП є різновидом електронного підпису, отрима-ного за результатом криптографічного перетворення на-бору електронних даних, який додається до цього набо-ру або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

<...> Так, статтями 6 — 7 Закону No851 встановлено, що створення електронного документа може завершува-тися накладенням електронного підпису, який на відмі-ну від ЕЦП використовується суб’єктами електронного документообігу виключно на договірних засадах та при-значений лише для ідентифікації автора.

Разом з цим, оригінал електронного документа по-винен давати змогу довести його цілісність та справ-жність у порядку, визначеному законодавством. При цьому юридична та доказова сила такого документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Пунктом 2.3 глави 2 Положення про документаль-не забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за-твердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. No88 (далі — Положення), визначено, що пер-винні документи, створені в електронному вигляді, засто-совуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та елект-ронний документообіг та законодавства у сфері ЕЦП.

Також пунктом 6.4 глави 6 Положення передбачено, що первинні документи, облікові регістри та бухгалтерсь-ка звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від стро-ку, встановленого для відповідних документів на папері.

Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 3 Закону No851 за правовим статусом ЕЦП прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сер-тифіката ключа за допомогою надійних засобів цифро-вого підпису;

під час перевірки використовувався посилений сер-тифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.



Щодо обліку витрат з розрахунково-касового обслуговування (витяг)

<...> Таким чином, виписка з особового рахунка клі-єнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунко-

во-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум опе-рацій та заповнення обов’язкових реквізитів.


Щодо визнання операції безтоварною (витяг)

<...> Вищим адміністративним судом України (лист від 02.06.2011 р. No742/11/13-11) встановлено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахун-ки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися пер-

винними документами для цілей ведення податкового об-ліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Лист Державної фіскальної служби Українивід 04.05.2016 р. No9985/6/99-95-42-01-16-01-15

Щодо можливості використання електронно-цифрового підпису при оформленні первинних облікових документів (витяг)

41



Лист МГУ ДФС — ЦООВП від 24.11.2015 р. No25897/10/28-10-06-11

Щодо адміністрування податку на прибуток (витяг)

<...> При цьому коригування фінансового результату до

оподаткування на суму витрат не підтверджених первин-

ними документами нормою розділом III Кодексу не пе-редбачено.

<...>


Щодо надання роз’яснень стосовно відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами контрагентів (витяг)

<...>Регулювання питань методології бухгалтерського

обліку та фінансової звітності здійснюється Міністер-ством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерсь-кого обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону No996).

Порядок створення, прийняття і відображення у бух-галтерському обліку, а також зберігання первинних до-

кументів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахункови-ми організаціями (крім банків) незалежно від форм влас-ності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Мі-ністерства фінансів України від 24.05.95 р. No88, заре-єстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за No168/704.

Лист Міністерства фінансів Українивід 22.04.2016 р. No31-11410-06-5/11705

Щодо особливостей відображення в бухгалтерському обліку витрат (витяг)

<...>Оскільки підходи до визначення розрахункової су-

ми витрат, щодо яких на момент складання фінансо-вої звітності не отримано первинних документів від контрагентів, не врегульовано нормативно-правови-ми актами з бухгалтерського обліку, підприємства мо-жуть самостійно визначати методику такої оцінки, яку доцільно включати до розпорядчого документа про об-лікову політику підприємства разом з переліком від-повідальних осіб та строків подання ними відповідної інформації.

При цьому підприємства можуть класифікувати ви-трати за групами (наприклад, комунальні витрати, ви-трати на зв’язок тощо) та визначати методику оцінки для кожного виду витрат або для кожної групи витрат окремо.

<...>Ураховуючи зазначене, для визнання витрат, щодо

яких на момент складання фінансової звітності не от-римано первинних документів від контрагентів, від-

повідальною особою складається та передається до бухгалтерської служби документ (наприклад, бух-галтерська довідка) із зазначенням розрахункової су-ми витрат.

При отриманні первинних документів від контра-гентів (після складання та затвердження фінансової звітності) фактична сума витрат, зазначена у таких первинних документах, може відрізнятися від розра-хункової суми, попередньо визнаної у періоді їх ви-никнення. Зазначені розбіжності не є підставою для ко-ригування попередньо визнаної суми витрат попередньо-го звітного періоду (у тому числі методом «червоного сторно»), крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Різниця має бути визнана у складі ви-трат періоду, коли виникли підстави для уточнення суми, наприклад, були фактично одержані первинні документи від контрагента.

<...> Заступник міністра О. МАКЕЄВА

42



Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 20.11.2015 р. No17816/10/26-15-15-03-11

Щодо включення до складу витрат платника податку на прибуток, якщо акт наданих послуг отримано з запізненням у наступному звітному періоді (витяг)

<...> Таким чином, якщо первинні документи, що підтверджують здійснення витрат, які формують собі-вартість реалізованої продукції (робіт, послуг), складені у звітному періоді, а отримані платником у наступному звітному періоді, то такі витрати враховуються шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним податкової декларації.

Натомість, оцінка правомірності відображення в

податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відпо-відності до вимог Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодек-су податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником пода-тків, якому надано таку консультацію.

Заступник начальника Е. ПРУДНКОВА

4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ МОЖЛИВИХ ОПЕРАЦЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ ТА НЕМАТЕРАЛЬНИМИ АКТИВАМИ

Залишкова вартість

Бухгалтерський облік Податковий облік

Різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного ак-тиву і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7)

Різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої аморти-зації відповідно до положень розділу ПКУ (пп. 14.1.9 ПКУ)

Проведення оцінки майна суб’єктами оціночної діяльності є обов’язковим при проведенні переоцінки відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України від 12.07.2001 р. No 2658 «Про оцінку

майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Висновки про вартість майна оцінювач зазначає у звіті про оцінку майна (ст. 12 Закону No2658).

ндекс переоцінки Уцінка Дооцінка

ндекс переоцінки визначається ді-ленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залиш-кову вартість

Сума першої уцінки відображається у складі витрат звітного періоду.

Д-т 975 — К-т 10: на суму уцінки залишко-вої вартості об’єкта

Д-т 131 — К-т 10: на суму уцінки зносу об’єкта

Уцінка раніше дооцінених ОЗ(абз. 2 п. 20 П(С)БО 7)

Д-т 411 — К-т 10: на суму уцінки залишко-вої вартості об’єкту (в межах суми попере-дніх дооцінок)

Д-т 975 — К-т 10: на суму перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над по-передніми дооцінками цього об’єкта

Д-т 131 — К-т 10: на суму уцінки зносу об’єкта

Сума першої дооцінки збільшує капітал у дооцінках.

Д-т 10 — К-т 411: на суму дооцінки залиш-кової вартості об’єкта

Д-т 10 — К-т 131: на суму дооцінки зносу об’єкта

Дооцінка раніше уцінених ОЗ(абз. 1 п. 20 П(С)БО 7)

Д-т 10 — К-т 746: на суму дооцінки залиш-кової вартості об’єкту (в межах попередніх уцінок, які були включені до складу витрат)

Д-т 10 — К-т 411: на суму перевищення дооцінки залишкової вартості об’єкта над сумою попередніх уцінок, які були включені до складу витрат

Д-т 10 — К-т 131: на суму дооцінки зносу об’єкта

Переоцінка ОЗ, зменшення, відновлення корисності ОЗ

43



Лист Головного управління ДФСУ у Тернопільській області від 11.03.2016 р. No415/10/19-00-12-02-28/2365

Щодо впливу дооцінки основних засобів на визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток (витяг)

<...> Пунктом 18 П(С)БО 7 Наказу Мінфіну від

27.04.2000 р. No92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби») встановлено, що відомості про зміни первісної варто-сті та суми зносу основних засобів заносяться до регі-стрів їх аналітичного обліку. Згідно з п. 19 П(С)БО 7 сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадків, що наведені в п. 20 П(С)БО 7.

Як вказано у запиті, річний дохід від діяльності під-приємства за останній річний звітний період не переви-щує двадцяти мільйонів гривень, Вами прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці. Таким чином, фінансо-вий результат до оподаткування не коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів.

Додатково повідомляємо, що податкова консульта-ція має індивідуальний характер і може використовува-тися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Заступник начальника С. ГОСПОДАРИК


Про вартість необоротних активів для цілей нарахування амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (витяг)

<...> Отже, для розрахунку амортизації відповідно до поло-

жень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визнається вартість основ-них засобів та нематеріальних активів без урахування їх

переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

<...>Голова Р. НАСРОВ


Щодо нарахування амортизації в податковому обліку (витяг)

<...>Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фі-

нансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основ-них засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національ-них положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму дооцін-ки та вигід від відновлення корисності основних за-собів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних ак-тивів відповідно до національних положень (стандар-

тів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для цілей розділу III Кодексу залишковою вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів вважається сума залишкової вартості таких засо-бів та активів, яка визначається як різниця між первіс-ною вартістю і сумою розрахованої амортизації відпо-відно до положень розділу III Кодексу (пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, для розрахунку амортизації відповідно до поло-жень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визнається вартість основ-них засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. <...>

44



П(С)БО 7 «Основні засоби» (витяг)

Поліпшення і ремонти ОЗ, особливості обліку витрат на ремонт орендованих об’єктів

<...>14. Первісна вартість основних засобів збільшується

на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (мо-дернізація, модифікація, добудова, дообладнання, ре-конструкція тощо), що призводить до збільшення май-бутніх економічних вигод, первісно очікуваних від вико-ристання об’єкта. Залишкова вартість основних засобів

зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

15. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно виз-наченої суми майбутніх економічних вигод від його викори-стання, включаються до складу витрат. <...>

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів1 (витяг)

1 Затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. No561.

<...> п. 29 «Рішення про характер і ознаки здійснюва-них підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модер-нізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання пер-вісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та сут-тєвості таких витрат <...>

п. 30. Витрати на капітальний ремонт об’єктів основ-них засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі

витрати можуть бути визнані капітальними інвестиці-ями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ре-монт можуть бути ідентифіковані з окремою заморти-зованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відобра-жає зобов’язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної варто-сті цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому. <...>

Необхідно відповідально розрізняти та відокремлювати поняття «ремонт» та «поліпшення» ОЗ.Допомогти можуть:• ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення».• Наказ Держкомстату «Про затвердження форми <...> No1-амортизація».• Примірний перелік послуг з утримання будинків <...> та послуг з ремонту, затв. наказом Держкомітету Укра-

їни з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. No150.• Положення Мінтрансу від 30.03.98 р. No102 «Про техобслуговування і ремонт ДТЗ». • Правила, затверджені наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 17.05.2005 р. No76.

П(С)БО 14 «Оренда» (витяг)

<...>8. Об’єкт операційної оренди відображається оренда-

рем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дооблад-

нання, реконструкція тощо), що приводять до збільшен-ня майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як ка-пітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необо-ротних матеріальних активів.

<...>

45



нструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку <...>1 (витяг)

1 Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. No291, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2015 р. No573, які діють з 24.07.2015 р.

<...>На субрахунку 117 «нші необоротні матеріальні ак-

тиви» ведеться облік наявності та руху інших необорот-них матеріальних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 11 «нші необоротні ма-

теріальні активи». На цьому субрахунку, зокрема, відо-бражається вартість завершених капітальних інвестицій в об’єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

<...>


Щодо розрахунку амортизації основних засобів, що знаходяться на капітальному ремонті чи консервації (витяг)

<...>Відповідно до вимог пп. 138.3.2 п. 138.2 ст. 138 Ко-

дексу витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів не під-лягають амортизації та проводяться за рахунок відповід-них джерел фінансування.

Термін «невиробничі основні засоби» означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяль-ності платника податку.

Тобто для цілей оподаткування амортизація основ-них засобів нараховується у разі їх експлуатації при здійсненні господарської діяльності платника пода-тку.

Отже, оскільки основні засоби, які знаходяться на капітальному ремонті чи на консервації, підпадають під визначення «невиробничі основні засоби» згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, амортизація таких основних засобів у податковому обліку відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу не нараховується.

Лист Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 07.04.2016 р. No651/10/02-32-12-03

Щодо витрат орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (витяг)

<...>Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операцій-

ної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дооб-ладнання, реконструкція тощо), що приводять до збіль-шення майбутніх економічних вигод, які первісно очіку-валися від його використання, відображаються оренда-рем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основ-них засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій No561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій No561).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу Укра-їни від 02 грудня 2010 року No2755-VI зі змінами та до-повненнями (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування по-датком на додану вартість (далі — ПДВ) є операції плат-

ників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.185 та пп. «в» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зо-крема безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

<...>Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшен-

ня об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно нада-ною та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

В. о. заступника начальника ГУ ДФС у Вінницькій області О. МАРТИНЮК

46




Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму недоамортизованої частини ремонту орендованого основного засобу після закінчення дії договору оперативної оренди (витяг)

<...> Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної

оренди (модернізація, модифікація, добудова, дооблад-нання, реконструкція тощо), що приводять до збільшен-ня майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капі-тальні інвестиції у створення (будівництво) інших необо-ротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій No561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій No561).

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися акти-вом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслі-док продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідно-сті критеріям визнання активом (п. 40 Методичних ре-комендацій No561).

<...> У разі закінчення договору оперативної оренди об’єкт

оренди вже не використовується у господарській діяльно-сті платника аналогічно до об’єкту основних засобів, що не використовуються у господарській діяльності при їх ліквідації.

Таким чином, після закінчення договору опера-тивної оренди платник податку — орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третьо-го п. 138.2 ст. 138 Кодексу має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засо-бів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшити фі-нансовий результат на суму недоамортизованої части-ни витрат на ремонт/поліпшення орендованих основ-них засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Облік вибуття ОЗ (продаж, ліквідація, безоплатні передачі, розкрадання)

П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» (витяг)

<...>

. Визнання та оцінка необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу

1. Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

економічні вигоди очікується отримати від їх прода-жу, а не від їх використання за призначенням;

вони готові до продажу у їх теперішньому стані;їх продаж, як очікується, буде завершено протягом

року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

здійснення їх продажу має високу ймовірність, зо-крема якщо керівництвом підприємства підготовлено

відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовже-но на строк більше одного року в разі, якщо це обу-мовлено обставинами, які перебувають поза контро-лем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

<...> 6. Необоротні активи, група вибуття, які визнані

утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амор-тизація не нараховується.

<...>

47



П(С)БО 7 «Основні засоби» (витяг)

<...> 29. <...> Нарахування амортизації припиняється, по-

чинаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, мо-дернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. <...>

33. Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям виз-нання активом.

<...>

Лист Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.03.2016 р. No5844/10/26-15-12-02-11

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів у разі продажу такого об’єкта (витяг)

<...> Таким чином, у разі застосування платником різниць, які виникають при коригуванні фінансового ре-зультату до оподаткування, при продажу окремого об’єкта основних засобів, фінансовий результат до оподаткуван-ня збільшується на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бух-галтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостій-

но декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податково-му обліку господарських операцій може бути здійсне-на лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консуль-тація має індивідуальний характер і може використову-ватися виключно платником податків, якому надано та-ку консультацію.


Лист Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 26.05.2016 р. No1749/10/08-01-12-03-11

Щодо операцій з продажу невиробничих основних засобів (витяг)

<...>Враховуючи наведене, для цілей оподаткування за-

лишкова вартість невиробничих основних засобів буде дорівнювати первісній вартості таких основних засобів за даними бухгалтерського обліку.

Отже, у разі продажу невиробничих основних засобів банк повинен збільшити фінансовий результат до опо-

даткування на суму залишкової вартості таких основ-них засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Разом з цим — зменшити фінансовий результат до оподатку-вання на суму залишкової вартості такого об’єкта неви-робничих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ.


48



Консультує Державна фіскальна служба України

Як визначається звичайна ціна для операцій з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку?

Ліквідація ОЗ

zir.sfs.gov.uaвід 1 лютого 2016 р.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу Укра-їни від 2 грудня 2010 року No2755-VI, із змінами та до-повненнями (далі — ПКУ), якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для ці-лей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за зви-чайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичай-ною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), виз-начена сторонами договору, якщо інше не встановле-но ПКУ.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така зви-чайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є про-ведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, по-слуги) передаються іншому власнику за умови, що про-давець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) то-варів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комер-ційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платник податку, який за самостійним рішен-ням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими не-оборотними активами виходячи з їх ринкової ціни, виз-наченої на момент такої ліквідації за правилами, визна-ченими пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зо-бов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Лист Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФСУ від 11.02.2016 р. No2976/10/28-10-06-11

Щодо оподаткування податком на додану вартість господарських операцій зі знищення на території України виробничого обладнання (витяг)

<...> Відповідно до пункту 189.9 статті 189 Податко-вого кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-V із змінами і доповненнями (далі — ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за са-мостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової варто-сті на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 статті 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруй-нуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що під-

тверджується відповідно до законодавства або коли плат-ник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовува-тися за первісним призначенням.

При цьому, підпунктом 189.10 статті 189 ПКУ виз-начено, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові части-ни, компоненти або інші відходи, які оприбутковують-ся на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання. <...>

Документами, що підтверджують знищення, розі-брання або перетворення основного засобу є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості вико-

49



Бухгалтерський облік за п. 4 П(С)БО 15 Пп. 14.1.225 ПКУ

Роялті — будь-який платіж, отри-маний як винагорода за користу-вання або за надання права на ко-ристування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінемато-графічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрова-ним знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)

Роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи теле-візійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, ко-мерційного або наукового досвіду (ноу-хау).Не вважаються роялті платежі, отримані:як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцево-го споживання;за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у ко-ристування, володіння та/або розпорядження особи;за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної влас-ності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із зако-нодавством України

ристання в майбутньому цих засобів за первісним при-значенням та акти на їх списання відповідної форми.

Враховуючи вищевикладене, ліквідація основних засобів для цілей оподаткування не розглядається як постачання, у разі, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку (ліквідація у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, у разі викрадення). При цьому да-ну обставину платник податків має підтверджувати або документами відповідно до законодавства (сертифікат Торгово-промислової палати України, Акти державних,

правоохоронних та судових органів, тощо) або подан-ням контролюючому органу відповідних документів про знищення, розібрання або перетворення основ-них засобів. Такі документи подаються до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний пе-ріод, у якому виникають такі обставини і здійснюється ліквідація основних засобів.

У разі якщо основні засоби ліквідуються за само-стійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних засобів.

5. ПОРЯДОК ВДОБРАЖЕННЯ РОЯЛТ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛКУ. ПОРВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «РОЯЛТ» З ТОЧКИ ЗОРУ БУХОБЛКУ З МЕТОЮ ОПОДАТКУВАННЯ

Роялті матиме місце тільки в разі передачі прав кори-стування об’єктом інтелектуальної власності. Якщо буде хоч якась капіталізація витрат, ітиметься вже про нема-теріальний актив, а не роялті.

У бухгалтерському обліку особа, що отримує платіж, включає його суму до складу доходів операційної діяль-ності (рах. 703, 719) датою нарахування роялті за умовами договору (незалежно від дати фактичної сплати).

У користувача нарахування та сплата роялті відобража-тимуться на рах. 39 (у разі якщо авансова сплата за кори-стування об’єктом більше року) чи рах. 63 (за фактом отри-мання) із відповідним відображенням у складі собівартості (рах. 90), загальновиробничих (рах. 91), адміністративних (рах. 92), збутових (рах. 93) чи інших витрат (рах. 94).

Якщо передбачається можливість продати чи якимсь іншим чином відчужити програму чи програмний ком-

50



плекс, маємо справу із нематеріальним активом. Якщо програма написана під конкретне підприємство, вико-ристовуватиме її саме цей замовник, умови використан-ня обмежені функціонально і кількість копій визначена заздалегідь і є чітко обмеженою, такий платіж з 1 січня 2015 року під визначення роялті не підпадає.

Разом з тим у разі, коли має місце ліцензійний договір із передачею права користування програмою кінцевому користувачу (як на визначений, так і на невизначений строк), така операція підпадає під визначення послуги з оподаткуванням такої операції ПДВ та податком на при-буток не як роялті, а як надання послуг.

<...>Враховуючи зазначене, висновок, чи підпадає з ме-

тою оподаткування той або інший платіж за викори-стання комп’ютерної програми під визначення роялті, може бути зроблений на підставі аналізу умов договору, а саме: чи обмежені умови використання такої програми за її функціональним призначенням і чи передбачають умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності право на продаж, обнародування окремих видів об’єктів права інтелектуальної власності.

<...>Запитання 2: Чи підпадає під визначення роялті пла-

тіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцеві) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження і розповсюдження екземплярів програмного забезпечення на певній території та протягом певного терміну?

Відповідь: Оскільки отримання права користування об’єктом інтелектуальної власності (програмним забез-печенням) не передбачає передачу права інтелектуальній власності (авторського права) на цей об’єкт інтелекту-альної власності (програмне забезпечення), то в цьому випадку передається право на використання твору (пп. 1 п. 1 ст. 440 ЦКУ), зокрема розмножувати і розповсюд-жувати програмне забезпечення.

Враховуючи те, що платникові надано право розмно-жувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то такий платник не виступає як кінцевий споживач щодо функціонального призначення такої програмної про-дукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.

Запитання 3: Чи підпадає під визначення роялті пла-тіж за надання права на використання бази даних за її

Однак якщо за договором передаються не лише права користування, а й власне майнові авторські права (моди-фікація, доопрацювання програмного комплексу), такий платіж підпадає під визначення нематеріального активу.

Щодо другої категорії винятків (придбання примір-ників в електронній формі), то тут також постає питання щодо кінцевого користування та щодо розширення ба-зи оподаткування ПДВ на такі послуги. Користування об’єктами інтелектуальної власності підпадає під визна-чення надання послуги з відповідним оподаткуванням такої операції податком на прибуток та ПДВ (підвести такі виплати під категорію роялті можливості немає).


Про платіж за використання комп’ютерної програми (витяг)

функціональним призначенням відповідно до ліцензійного договору?

Відповідь: <...>На відміну від комп’ютерної програми, база даних

в більшості випадків — це складений твір, який мо-же включати як охороноздатні елементи (наприклад, авторські статті, коментарі, пошукову програму, які охороняються окремо як твори), так і не охороноздат-ні елементи (наприклад, нормативно-правові акти, но-вини). При цьому визначальною ознакою, на підставі якої надається правова охорона базі даних як окремому об’єкту авторського права, є творчий підбір і організа-ція даних у базі даних, їх систематизація за конкретни-ми критеріями.

Тобто існує відмінність між даними об’єктами ав-торського права — комп’ютерною програмою та базою даних.

Таким чином, норми абзацу третього пп. 14.1.225 ст. 14 Кодексу не застосовуються до платежів за надан-ня прав на використання баз даних кінцевим спожива-чам на підставі ліцензійного договору.

<...>Запитання 7: Якщо підприємство здійснює платежі,

які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнають-ся роялті і відповідно відносяться на витрати в періоді їх виникнення, а для цілей оподаткування податком на при-буток такі платежі не визнаються роялті, то чи повинне підприємство коригувати фінансовий результат до опода-ткування податком на прибуток на різниці, встановлені пп. 140.5.5 — 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

Відповідь: Ні, не повинне. <...>

Голова Р. НАСРОВ

51



(фрагмент додатка РI)РЗНИЦ

Різниці, на які збільшується фінансовий результат Різниці, на які зменшується фінансовий результат

код назва різниці сума код назва різниці сума

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (стаття 138 розділу III Податкового кодексу України)

1.1.1 Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до націо-нальних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Подат-кового кодексу України)

1.2.1 АМ

Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Подат-кового кодексу України)

1.1.2 Сума уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгал-терського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розді-лу III Податкового кодексу України)

1.2.2 Сума дооцінки та вигід від відновлення корис-ності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до ви-трат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів від-повідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стан-дартів фінансової звітності (пункт 138.2 стат-ті 138 розділу III Податкового кодексу України)

1.1.3 Сума залишкової вартості окремого об’єкта осно-вних засобів або нематеріальних активів, визна-ченої відповідно до національних положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (пункт 138.1 стат-ті 138 розділу III Податкового кодексу України)

1.2.3 Сума залишкової вартості окремого об’єкта осно-вних засобів або нематеріальних активів, визна-ченої з урахуванням положень статті 138 розділу III Податкового кодексу України, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)

6. АНАЛЗ КОРИГУВАНЬ В ДОДАТКУ Р

За операціями з необоротними активами

Редакція ст. 138 ПКУ не містить інформації про опе-рації з іншими необоротними активами, які не є основ-ними засобами чи нематеріальними активами. Відповід-но до п. 5.2 П(С)БО 7, до інших необоротних матеріальних активів віднесені: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), тимчасові (нетитульні) спо-руди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети про-кату, інші необоротні матеріальні активи.

Підприємства можуть установлювати вартісні озна-ки предметів, що входять до складу малоцінних необо-ротних матеріальних активів.

Зазначені інші необоротні матеріальні активи відпо-відають назвам груп 10 — 16, установлених пп. 138.3.3 ПКУ. Однак необхідно врахувати строки корисного ви-користання інших необоротних матеріальних активів, установлених в абз. 3 і 4 пп. 138.3.3 ПКУ.

Лист Державної фіскальної служби Українивід 02.082016 р. No16691/6/99-99-15-02-02-15

Щодо амортизації вартості малоцінних необоротних матеріальних активів (витяг)

<...> Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запа-си корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних ін-вестицій, автомобільних доріг загального користуван-ня, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних акти-вів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невироб-ничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість

яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матері-альні активи (вартість яких не перевищує 6000 гривень) не належать до основних засобів, то різниці, які визна-чаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають.

52



Мета створення резервів (забезпечень) витрат май-бутніх періодів — це розподіл таких витрат, які часто виникають одноразово, на кілька місяців або на кален-дарний рік. Згідно з п. 13 П(С)БО 11, такі забезпечення створюються на:

оплату відпусток працівникам (облік відображається на субрахунку 471);

додаткове пенсійне забезпечення (субрахунок 472);виконання гарантійних зобов’язань (субрахунок 473);реструктуризацію, виконання зобов’язань при при-

пиненні діяльності (субрахунок 474);виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами

тощо (субрахунок 474).

Різниці при нарахуванні резервів та забезпеченьКрім зазначених резервів (забезпечень), підприєм-

ство має право створювати будь-які види забезпечень витрат майбутніх періодів. Але при цьому необхідно вра-ховувати основні правила (див. п. 13 — 14 П(С)БУ 11):

• забезпечення створюється при виникненні вна-слідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів, що утілю-ють в собі економічні вигоди, і його оцінка може бути визначена розрахунково. Підприємство має право «роз-тягнути» майбутні великі витрати протягом визначено-го ним періоду;

• забороняється створювати забезпечення для по-криття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

(фрагмент додатка Р)РЗНЦ



2. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (статті 139, 141 розділу III Податкового кодексу України)

Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (пункт 139.1 ст. 139 розд. III ПКУ)

2.1.1 Сума витрат на формування резервів та забез-печень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)

2.2.1 Сума витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та ре-зервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 стат-ті 139 розділу III Податкового кодексу України), які відшкодовані за рахунок резервів та забез-печень, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)

Х Х Х 2.2.2 Сума коригування (зменшення) резервів та забез-печень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 стат-ті 139 розділу III Податкового кодексу України), на яку збільшився фінансовий результат до оподатку-вання відповідно до національних положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III ПКУ)


Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці (витяг)

<...> При цьому Кодекс не містить визначення по-няття «виплати, пов’язані з оплатою праці».

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосову-ються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використо-вуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються

у значеннях, визначених Законом України «Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні», націо-нальними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними у дію відповідно до законодавства.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових опера-цій у національній валюті в Україні, затвердженого по-

53



становою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. No637, встановлено, що виплати, пов’язані з оплатою праці, — виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з нструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. No5 і зареєстрованою у Міністер-стві юстиції України 27.01.2004 р. за No114/8713.

<...> Враховуючи викладене, до виплат, пов’язаних з оплатою праці, відносяться видатки підприємства за

програмами пенсійного забезпечення (у тому числі ко-роткострокові виплати працівникам, виплати по закін-ченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати при звільненні).

Таким чином, якщо забезпечення (резерви) створю-ється для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов’язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фі-нансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток.


Щодо збільшення фінансового результату на резерв, сформований для виплати винагороди/премії за підсумками року (витяг)

<...>Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на

рік або мають одноразовий характер, зокрема винаго-роди за підсумками роботи за рік, щорічні винагоро-ди за вислугу років (стаж роботи), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та ком-пенсаційних виплат відповідно пп. 2.3.2 п. 2.3 ст. 2 н-струкції зі статистики заробітної плати, затвердженої

наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. No5.

Враховуючи те, що забезпечення створюється для відшкодування майбутніх витрат на виплату винаго-роди за підсумками року, яка входить до фонду оплати праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподатку-вання податком на прибуток.


Щодо обліку витрат на оплату відпусток працівників підприємства у 2015 році за рахунок забезпечення, створеного до 01.01.2015 р. (витяг)

<...> Пунктом 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних поло-

жень» Кодексу передбачено, що до складу витрат вклю-чаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодо-вані після 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжна-родних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

Таким чином, платники податку (які не застосовують коригування фінансового результату до оподаткування на

суму усіх різниць, вказаних в розділі III Кодексу (відпо-відно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу) враховують витрати на оплату відпусток працівникам та інші випла-ти, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сфор-мованих до 01 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжна-родних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 01 січня 2015 року, та відображають їх у рядку 4.2.12 додатка Р до рядка 03 Р Податкової декла-рації з податку на прибуток підприємств.


Щодо обліку гарантійних ремонтів та заміни (витяг)

<...>Кодексом не передбачено обмеження витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні за-міни товарів, проданих платником податку, вартість яких

не компенсується за рахунок покупців таких товарів, та ведення обліку покупців, що отримали таку заміну то-варів або послуги з ремонту (обслуговування).

54



Таким чином, формування витрат підприємства здійснюється відповідно до загальних правил ведення бухгалтерського обліку у порядку, визначеному Поло-

женням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Ви-трати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. No318 <...>.

Резерв сумнівних боргів

Витрати на створення резерву сумнівних боргів спи-суються на субрахунок 944 у кореспонденції з кредитом ра-хунку 38. А коригування такого резерву у бік зменшення відображається проведенням Д-т 38 К-т 719. Використан-ня резерву відображається за дебетом рахунку 38 у коре-спонденції з кредитом субрахунку, на якому враховувалася поточна дебіторська заборгованість (361 або 377).

Види методів визначення резерву сумнівних боргів наведено в п. 8 П(С)БО 10, а в додатку до цього стандар-ту є числові приклади застосування методів.

У ст. 139.2 ПКУ є правова колізія: зменшення фінре-зультату на суму використання резерву (списання за його рахунок дебіторської заборгованості) ПКУ наразі не пе-редбачено.

Таким чином, за поточною редакцією ст. 139.2 ПКУ, сума створеного і використаного резерву сумнів-них боргів узагалі не враховується у формуванні об’єкта оподаткування (на відміну від бухобліку, в якому ви-трати на створення такого резерву зменшують фін-результат).




Резерв сумнівних боргів (пункт 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)

2.1.2 Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між-народних стандартів фінансової звітності (під-пункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)

2.2.3 Сума коригування (зменшення) резерву сум-нівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до націо-нальних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 стат-ті 139 розділу III ПКУ)

2.1.3 Сума витрат від списання дебіторської заборго-ваності, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України, понад суму резерву сумнівних боргів (підпункт 139.2.1 пункту 139.1 статті 139 розділу III ПКУ)

Х Х Х


Про віднесення до складу витрат сум коштів, понесених на придбання права вимоги, щодо якої минув строк позовної давності (витяг)

<...>Фінансовий результат до оподаткування зменшуєть-

ся на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до опо-даткування відповідно до національних положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стан-дартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

У разі використання резерву для списання дебіторсь-кої заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У разі її відповідності ко-

ригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості по-над суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.

Фінансовий результат до оподаткування зменшуєть-ся лише тоді, коли здійснюється коригування у бік змен-шення резерву сумнівних боргів і на цю суму збільшуєть-ся фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського об-ліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі списання безнадійної дебіторської заборгова-ності за рахунок резерву сумнівних боргів фінансовий

55



ПКУ (витяг)<...>140.1. Оподаткування процентів за борговими зобов’я-

заннями<...>Під борговими зобов’язаннями для цілей цього пункту

слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, по-зиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозичен-нями незалежно від їх юридичного оформлення.

140.2. Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нере-зидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що за-ймаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збіль-шується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерсь-кому обліку процентів за кредитами, позиками та іншими

результат до оподаткування, який визначений у фінан-совій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

Водночас якщо безнадійна дебіторська заборгова-ність, яка відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11

п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі недостатності суми нарахо-ваного резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового ре-зультату до оподаткування не здійснюється.

<...>

Різниці за процентами, нарахованими за кредитами та позиками

борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінан-сового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійс-нюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифме-тичне значень боргових зобов’язань та власного капі-талу на початок та кінець звітного податкового періо-ду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

140.3. Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фі-нансовий результат до оподаткування, зменшують фінан-совий результат до оподаткування майбутніх звітних по-даткових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, уста-новлених пунктом 140.2 цієї статті.

<...>

КоригПроц = Проценти - (ФінРез + ФінВитр + Аморт) х 50%.

Власний капітал підприємства відображається у рядку 1495 балансу.

Сума боргових зобов’язань підприємства з пов’язаними особами — нерезидентами (включаючи проценти) міститься в рядках 1510, 1515, 1600 та 1610 балансу.

Приклад. Сума процентів, що її нарахувало підприємство за кредитом від засновника-нерезидента, яка від-несена до витрат у 2015 р. (проведення Д-т 952 К-т 684), становить 42000 грн. Фінансовий результат до опода-ткування за 2015 р. — 5200 грн, фінансові витрати — 54600 грн, амортизаційні відрахування — 4400 грн.

КоригПроц = 42000 - (5200 + 54600 + 4400) х 50% = 9900 грн. Отже, суму фінрезультату до оподаткування за 2015 р. слід буде збільшити на 9900 грн.

У майбутніх податкових періодах фінрезультат до оподаткування можна буде поступово зменшити на суму 9900 грн, зменшену щорічно на 5%, до повного її погашення з урахуванням обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ.

Суть цієї норми полягає в «розстроченні» включення до податкових витрат суми процентів, що визначається за вищезазначеною формулою: спочатку вона повністю виключається зі складу витрат, а потім поступово зно-ву включається протягом 20 років.

ФР за 2016 р. зменшується на суму = КоригПроц за 2015 р. х 0,95 = 9900 х 0,95 = 9405 грн.

ФР за 2017 р. зменшується на суму = (9900 - 9405) х 0,95 = 470,25 грн.

ФР за 2018 р. зменшується на суму = (9900 - 9405 - 470,25) х 0,95 = 23,5 грн.

56






3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 Податкового кодексу)

3.1.1 Сума перевищення нарахованих у бухгалтерсько-му обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсо-тками суми фінансового результату до оподатку-вання, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звіт-ного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (пункт 140.2 стат-ті 140 розділу III ПК України)

3.2.1 Сума процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (пункт 140.3 статті 140 розділу III Податкового кодексу Укра-їни)


Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при застосуванні п. 140.2 та п. 140.3 ст. 140 Кодексу (витяг)

<...>Отже, формула для розрахунку різниці, яка визнача-

ється відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу, застосову-ється з урахуванням таких особливостей:

С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ)1 : 2 ,

де: С збільш — сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;

СП — сума процентів за кредитами, позиками та ін-шими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бух-галтерському обліку платника податку;

ФРО — фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового пе-ріоду, в якому здійснюється нарахування таких про-центів;

ФВ — фінансові витрати за даними фінансової звіт-ності звітного податкового періоду, в якому здійснюєть-ся нарахування таких процентів;

АВ — сума амортизаційних відрахувань за даними фі-нансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Відповідно до п. 20 підрозділу 4 розділу XX «Перехід-ні положення» Кодексу витрати на сплату відсотків, які відповідали вимогам п. 141.1 ст. 141 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями

п. 141.2 ст. 141 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначен-ні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з ураху-ванням обмеження, передбаченого п. 140.3 ст. 140 роз-ділу III Кодексу.

Проценти, що перевищують суму обмеження, виз-наченого п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансо-вий результат до оподаткування, зменшують фінан-совий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням об-межень, встановлених п. 140.2 цієї статті (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

<...>Якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь

пов’язаних осіб — нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016 р. та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Ко-дексу, то сума таких не списаних відсотків станом на 01.01.2016 р., зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за від-повідний звітний період 2016 року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

1 У разі якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами (С збільш = СП).

57




Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (витяг)

<...>4. Щодо врахування щорічного 5-відсоткового обме-

ження для списання відсотків у наступних звітних пе-ріодах

<...> Якщо проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у звітному році, збіль-шені на суму неврахованих процентів станом на поча-ток такого року та зменшених на 5 відсотків, не переви-щують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу,

то сума таких не списаних процентів станом на початок року, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшен-ня фінансового результату до оподаткування у податко-вій декларації з податку на прибуток підприємств такого звітного року.

Щодо залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5 відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок у майбутніх звіт-них періодах.


Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування за даними фінансової звітності (витяг)

<...> У разі якщо сумарне значення показників фі-нансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення (в тому числі за рахунок від’ємного значення

фінансового результату), то фінансовий результат кори-гується на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язани-ми особами — нерезидентами.


Щодо коригування фінансового результату на суму нарахованих відсотків за позиками від пов’язаних осіб — нерезидентів (витяг)

<...> Таким чином, у разі якщо на початок та кінець звітного податкового періоду підприємство не мало борго-вих зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язани-ми особами — нерезидентами протягом звітного періоду,

коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу за відсотками на користь пов’язаних осіб — нерезидентів не здійснюєть-ся. <...>

Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області від 17.03.2016 р. No651/10/17-00-15-02-10

Щодо суми перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (витяг)

<...> Відповідно, якщо СП — 4000000 грн., ФРО — (-14000000) грн, ФВ — 4000000 грн, АВ — 3500000 грн, то:

С збільш = 4000000 - (-14000000 + 4000000 + 3500000) : 2.Оскільки сума (ФРО + ФВ + АВ) має від’ємне зна-

чення, то фінансовий результат збільшують на всю суму

58



нарахованих відсотків за операціями з пов’язаними осо-бами — нерезидентами, тобто на 4000000 грн.

Відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її по-гашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

Тобто зменшення має здійснюватись з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, а саме:

4000000 - 5% = 3800000 грн.Згідно з пунктом 20 підрозділу 4 розділу ХХ «Пере-

хідні положення» ПКУ витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не

віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 статті 141 розділу ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають враху-ванню при визначенні фінансового результату до опода-ткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січ-ня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого пунктом 140.3 статті 140 розділу ПКУ.

Оскільки розділ ПКУ вступив в дію з 1 квітня 2011 року, то врахуванню при визначенні фінансового ре-зультату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року підлягають проценти, які від-повідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положен-нями зазначеного. Тобто нараховані з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2014 року з урахуванням обмеження, перед-баченого пунктом 140.3 статті 140 розділу ПКУ.

Лист Державної фіскальної служби Українивід 18.11.2016 р. No12293/Ф/99-99-15-02-02-14

Щодо визначення вартості кваліфікаційного активу (витяг)

<...> Враховуючи наведене, при розрахунку суми переви-

щення відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу враховуєть-ся вся сума нарахованих у бухгалтерському обліку про-

центів незалежно від того, чи відображені такі проценти при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

В. о. заступника голови М. ПРОДАН

Різниці за доходами, отриманими у вигляді дивідендів

ПКУ (витяг)<...>140.4. Фінансовий результат до оподаткування змен-

шується:140.4.1. на суму нарахованих доходів від участі в капі-

талі інших платників податку на прибуток підприємств,

платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів;

<...>

Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 29.02.2016 р. No4527/10/26-15-11-02-11

Щодо оподаткування отриманих дивідендів у грошовій формі від іншого платника податків (витяг)

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист <...> щодо оподаткування отриманих дивідендів у гро-шовій формі від іншого платника податків та в межах своїх повноважень повідомляє таке.

<...>Отже, платник податку, який з урахуванням вимог

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ має право прийняти рішення та приймає рішення про незастосування ко-ригувань фінансового результату до оподаткування на

усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта опода-ткування минулих податкових (звітних) років), не за-стосовує також і різниці, встановлені пп.140.4.1 п.140.4 ст.140 ПКУ.

Відповідно до п. 40 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні по-ложення» ПКУ, розрахунок об’єкта оподаткування пода-тком на прибуток підприємств у 2015 році здійснюється з урахуванням того, що фінансовий результат до опода-ткування зменшується на суму нарахованих доходів від

59



<...> Абзац другий підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57

ПКУ визначає механізм розрахунку емітентом корпора-тивних прав авансового внеску при виплаті дивідендів. Для цього використовується порівняння двох показни-ків — суми нарахованих дивідендів та об’єкта оподатку-вання, податкове зобов’язання щодо якого погашене. Таким чином, результат такого порівняння може бути і таким, що не зобов’язує емітента вносити до бюджету відповідну суму авансових внесків, проте це не є ознакою того, що такий платник не має статусу «платника авансо-вих внесків». <...>

Таким чином, як вбачається із змісту зазначених норм, використання отримувачем дивідендів можли-

участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої гру-пи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших плат-ників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Таким чином, платник податку, який застосовує різ-ниці, які виникають при коригуванні фінансового ре-зультату, має право за результатами 2015 року зменши-ти фінансовий результат до оподаткування на суму на-

рахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків за умови, що інші платники податків сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Також, повідомляємо, що з питання застосування різниць, які виникають при коригуванні фінансового результату за 2016 рік на суму нарахованих доходів у ви-гляді дивідендів, слід керуватися пп.140.4.1 п.140.4 ст.140 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2016 року. <...>


Лист комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 10.05.2016 р. No04-27/10-465

Cтосовно погодження позиції Державної фіскальної служби в частині застосування норм Податкового кодексу України стосовно зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника податку на прибуток від інших платників податку на прибуток (витяг)

вості зменшення свого фінансового результату до опо-даткування на суму нарахованих доходів у вигляді диві-дендів не повинно залежати від фактичної сплати авансо-вих внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів платником податку, який виплачує такі дивіденди.

<...> Таким чином, оскільки платник податку на при-буток «де-юре» є «платником авансових внесків» при ви-платі дивідендів, а також для запобігання подвійного опо-даткування одного й того самого фінансового результа-ту, платник податку на прибуток (отримувач дивідендів) має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від будь-яко-го платника податку на прибуток. <...>

Голова Комітету Н. ЮЖАННА

Різниці при придбанні товарів (послуг, необоротних активів) у неприбуткових організацій та нерезидентів

ПКУ (витяг)<...>140.5. Фінансовий результат податкового (звітного)

періоду збільшується:<...>140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому

числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазна-чених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, крім випадків, коли су-ма вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукуп-но протягом звітного (податкового) року не перевищує

50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ.

У разі якщо сума операцій перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, коригування фінан-сового результату до оподаткування, визначені цим під-пунктом, проводяться на всю суму операцій;

<...>Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися

платником податку, якщо:операція є контрольованою та сума таких витрат від-

повідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документа-

60



ції, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами зви-

чайних цін відповідно до процедури, встановленої стат-тею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

<...>




3.1.6 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких орга-нізацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 50 розмірів мінімальної за-робітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ. У разі якщо сума операцій перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, вста-новленої законом на 1 січня звітного (податково-го) року, коригування фінансового результату до оподаткування проводяться на всю суму операцій (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розді-лу III ПК України)

Х Х Х

Лист Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФСУвід 11.02.2016 р. No2974/10/28-10-06-11

Щодо податку на додану вартість та податку на прибуток (витяг)

<...> Питання 3.<...> Виходячи з того, що розмір мінімальної заробіт-

ної плати на 1 січня 2015 року становив 1218 грн, су-ма вартості товарів, у тому числі необоротних акти-вів, робіт та послуг для цілей підпункту 140.5.4, до-

рівнює 60900 грн. Отже, за 2015 рік платник повинен збільшити свій фінансовий результат до оподаткуван-ня таким чином:

— на суму 18270 грн за умови, що сума операцій не перевищує 60900 грн (60900 грн х 30%);

— на всю суму операцій, якщо вартість товарів/робіт/послуг перевищує 60900 грн. <...>

Розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року становить 1378 грн, сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, для цілей підпункту 140.5.4 дорівнює 68900 грн.


періоду збільшується:<...>140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому

числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазна-чених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

<...>нерезидентів (в тому числі нерезидентів — пов’яза-

них осіб), що зареєстровані у державах (на територіях),

зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цьо-го Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

операція є контрольованою та сума таких витрат від-повідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документа-ції, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами зви-чайних цін відповідно до процедури, встановленої стат-тею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

<...>

61



Коригування (збільшення) фінансового результа-ту на 30% вартості таких товарів здійснюється в періоді придбання товару або основних засобів, а при списан-

ні імпортованих товарів їх первісна вартість не кори-гується (лист ДФСУ від 17.12.2015 р. No27017/6/99-99-19-02-02-15).




3.1.7 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пунк-ту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)

Х Х Х

Приклад: Підприємство-резидент придбаває в січ-ні 2016 року у нерезидента з Республіки Болгарія това-ри вартістю $10000 на умовах післяплати. Ця операція не визнана контрольованою відповідно до ст. 39 розд. I ПК України. Підприємство є високодохідним за підсум-ками 2015 року. Мито, сплачене під час ввезення това-

рів, становило умовно 10% від вартості імпортованих товарів.

Офіційний курс НБУ:— на дату оприбуткування товару — 24,000667 грн/$;— на дату перерахування заборгованості нерезиден-

ту — 24,637118 грн/$.

No з/п Зміст господарської операції Сума,

$/грнКореспонденція рахунків

Д-т К-т

1. Перерахування суми ввізного мита ($10000 х 24,000667 грн/$ х 10%) 24000,67 377 311

2. Перерахування суми «ввізного» ПДВ [($10000 х 24,000667 грн/$ + 24000,67 грн/$) х 20%]

52801,47 377 311

3. Оприбуткування товару, отриманого від нерезидента ($10000 х 24000,67 грн/$) $10000 240006,70*

281 632

4. Включення суми ввізного мита до первісної вартості товарів 24000,67 281 377

5. Відображення суми податкового кредиту з ПДВ 52801,47 641/ПДВ 377

6. Перерахування оплати за товари нерезиденту ($10000 х 24,637118 грн/$) $10000 246371,18

362 312

7. Відображення курсової різниці на дату перерахування оплати нерезиденту [$10000 х (24,637118 грн/$ - 24,000667 грн/$)]

6364,51 945 362

8. Визначення фінансового результату 6364,51 791 945

* Фінансовий результат за I квартал 2016 року має бути збільшено на суму 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента з особливим статусом, тобто на 72002 грн (240006,70 х 30%), шляхом відображення суми в р. 3.1.6 додатка Р до декларації.


Щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі застосування 30-відсоткового обмеження, якщо не досягнуто критерій 5 мільйонів гривень (витяг)

<...>Враховуючи наведене, платник податку на прибуток

збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відс. вартості придбаних товарів (робіт, послуг) у нере-зидента із затвердженого переліку, якщо ці операції не підпадають під визначення контрольованих (у вашому

випадку обсяг таких операцій з одним контрагентом не перевищує 5 млн грн за рік).

Однак, у разі якщо платник податку підтверджує су-му таких витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту, то таке коригування він не здійснює. <...>

62




Щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі застосування 30-відсоткового обмеження (витяг)

<...> Отже, якщо операція є контрольованою і сума витрат на придбання:

не відповідає рівню звичайних цін, фінансовий резуль-тат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територі-ях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній докумен-тації, фінансовий результат податкового (звітного) пері-оду не збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстро-вані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.


Щодо використання методів встановлення відповідності умовам принципу «витягнутої руки» не для контрольованих операцій (витяг)

<...>Таким чином, методи встановлення відповідності

умов принципу «витягнутої руки» використовуються для контрольованих операцій.

Водночас, якщо платник податку, який скористав-шись правом, наданим положеннями пп. 140.5.4 — 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не здійснює коригування фінан-сового результату до оподаткування у разі здійснення опе-

рацій з нерезидентами, які не є контрольованими, та сума витрат підтверджується платником за правилами звичай-них цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Ко-дексу, але без подання звіту про контрольовані операції, посадові особи контролюючого органу мають право при про-веденні документальної перевірки перевіряти відповідність ціни таких операцій рівню звичайних цін із застосуванням методів відповідно до вимог ст. 39 Кодексу.

Різниці при перерахуванні коштів і передачі ТМЦ неприбутковим організаціям


періоду збільшується: <...>140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, вико-

наних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року непри-бутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, виз-наченим пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмі-рі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

<...>

Додатково див. абзац другий пункту 33 підрозділу 4 роз-ділу ХХ цього Кодексу:

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться,

починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вар-тості спеціальних засобів індивідуального захисту (ка-сок, бронежилетів, виготовлених відповідно до війсь-кових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особи-стої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (переда-ні) Збройним силам України, Національній гвардії Укра-їни, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвід-ки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеці-ального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, пі-дрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб за-безпечення проведення антитерористичної операції.

63






3.1.9 Сума коштів або вартість товарів, виконаних ро-біт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату пере-рахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 розділу III Податкового кодексу Укра-їни, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподат-ковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розді-лу III ПКУ)

Х Х Х




Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (стаття 141 розділу III Податкового кодексу України)

4.1.3 ЦП

Сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій, не врахованого у попередніх податкових періодах) (підпункт 141.2.5 пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу України)

4.2.3 Сума позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 141.2.2 пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу України)

7. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦЙ З ЦННИМИ ПАПЕРАМИ. ВДОБРАЖЕННЯ РЗНИЦЬ


Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі (витяг)

<...>Виходячи з викладеного, фінансовий результат до

оподаткування коригується на різниці по операціях з продажу або іншого відчуження цінних паперів, але не коригується на різниці по операціях з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань ме-тодології бухгалтерського обліку та фінансової звітно-

сті здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгал-терського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, щодо первинних документів, які підтверджу-ють операції з уцінки корпоративних прав, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

64



4.1.4 Сума уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів (підпункт 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу України)

Х Х Х

4.1.5 Сума від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу України)

Х Х Х

Заборгованість може бути класифікована як безна-дійна, якщо вона відповідає будь-якому з критеріїв, пе-рерахованих в пп. 14.1.11 ПКУ. Найчастіше у ЗЕД-від-носинах заборгованість визнається безнадійною внаслідок закінчення терміну позовної давності — пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ.

ЗЕД-сфера має «свою» Конвенцію про позовну дав-ність (для України набрала чинності з 01.04.94 р., лист МЗС України від 21.02.2001 р. No21/19-612-267), ст. 8 якою термін позовної давності встановлено тривалістю в 4 роки (при цьому ч. 2 ст. 22 Конвенції допускає, що у будь-який час протягом терміну позовної давності за письмовою заявою боржника кредиторові цей термін мо-же бути продовжений, однак все-таки згідно зі ст. 23 не може перевищувати 10 років).

Торкається все це договірних відносин країн-учас-ниць, що приєдналися до Конвенції про позовну дав-ність (перелік яких станом на 27.03.2003 р. наведено в листі МЗС України від 27.10.2003 р. No72/17-612-4085), з такими країнами-учасницями: Аргентина, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бурунді, Угорщина, Гана, Гвінея, Домініканська Ре-

8. КОРОТКО ПРО ЗЕД. ОСОБЛИВОСТ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДВ НЕРЕЗИДЕНТВ

Cписання валютних заборгованостей з терміном позовної давності, що минув

спубліка, Єгипет, Замбія, Коста-Рика, Куба, Мекси-ка, Монголія, Нікарагуа, Норвегія, Парагвай, Поль-ща, Республіка Молдова, Румунія, Сербія і Чорного-рія, Словаччина, Словенія, США, Уганда, Уругвай та Чеська Республіка. Водночас, як обумовлено ч. 3 ст. 3 Конвенції, якщо сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування, то Конвенція не застосовується.

Приклад списання безнадійної кредиторської грошо-вої заборгованості

За договором купівлі-продажу платник податків — по-купець отримав від нерезидента товар вартістю $10000. При ввезенні (курс НБУ — 7,8 грн/$ (умовно)) були сплаче-ні митні платежі в сумі 24960 грн, у т. ч.: ввізне мито — 7800 грн, ввізний ПДВ — 17160 грн.

Після закінчення терміну позовної давності креди-торська заборгованість перед нерезидентом (товар не-резиденту так і не було оплачено) списується як безна-дійна.

Курс НБУ на дату списання в 2016 р. становив 24,84 грн/$ (умовно).



65



No з/п Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік Сума, $/грнД-т К-т

1. Сплачено ввізне мито (курс НБУ — 7,8 грн/$): 377 311 7800

ввізний ПДВ (курс НБУ — 7,8 грн/$) 377 311 17160

2. Оприбутковано імпортний товар ($10000 х 7,8 грн/$) 28 632 $1000078000

3. До первісної вартості товару включено ввізне мито 28 377 7800

4. Віднесено до складу податкового кредиту суму ввізного ПДВ (на підставі МД)

641 377 17160

5. На кінець звітного періоду (кварталу) відображено курсову різницю за монетарною (грошовою) заборгованістю перед нерезидентом (припустімо, курс НБУ на кінець періоду становив 7,7 грн/$)[$10000 х (7,7 грн/$ - 7,8 грн/$) = 1000 грн]

632 714 1000

6. Відображено курсову різницю на дату списання безнадійної заборгованості (сума к. р. становить 170400 грн) (24,84 - 7,8) х $10000

945 632 170400

7. Списано безнадійну (грошову) заборгованість перед нерезидентом після закінчення терміну позовної давності (курс НБУ на дату списання становив 24,84 грн/$)

632 717 $10000247400

Товарна заборгованість перед нерезидентом Якщо від нерезидента було отримано передоплату

(аванс) за товар, але товар нерезиденту так і не був від-вантажений, то після закінчення терміну позовної дав-ності кредиторська заборгованість перед нерезидентом набуває статусу безнадійної заборгованості і в обліку включається до складу іншого операційного доходу за-писом Д-т 681 — К-т 717 за курсом НБУ на момент виник-нення такої заборгованості перед нерезидентом.

За заборгованістю, що виникла до 01.04.2011 р., під-приємство отримання авансу вже відобразило у вало-вих доходах за правилом першої події. Податківці щодо перехідної безнадійної заборгованості роз’яснювали, що

її суму в доходи при списанні ставити не потрібно, якщо при отриманні авансу були відображені валові доходи (ЄБПЗ у розділі 110.28).

Проте з 01.01.2015 р. сума списання вдруге потрапить до доходів!

Що стосується ПДВ, то попередня оплата вартості товарів, що експортуються, не призводила до виникнен-ня ПДВ-зобов’язань і на податковий облік з ПДВ ніяк не впливала (п. 187.11 ПКУ). При експорті (за ставкою 0%) податкові зобов’язання нараховують за відванта-женням (пп. «б» п. 187.1 ПКУ). Тому в ПДВ-обліку спи-сання безнадійної кредиторської заборгованості ніяк не відобразиться.


Щодо оподаткування операцій з придбання товарів у нерезидента за межами митної території комісіонером-резидентом для постачання іншому нерезиденту (витяг)

<...>Щодо обліку операцій за договором комісії, у тому числі

курсових різниць за операціями в іноземній валюті<...>Кодексом не передбачено коригування фінансово-

го результату до оподаткування на курсові різниці, та-кі операції відображаються згідно з правилами бухгал-терського обліку.

<...>Отже, з питання правильності відображення в бух-

галтерському обліку операцій, здійснюваних плат-ником податку на умовах комісійної торгівлі, у то-му числі курсових різниць за операціями в іноземній валюті, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

<...>

66




Щодо оподаткування дивідендів, що виплачуються юридичній особі — резиденту Кіпру (витяг)

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування дивідендів, що виплачуються юридичній особі — резиденту Кіпру, і повідомляє.

Відповідно до положень пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Ко-дексу дивіденди — це платіж, що здійснюється юридич-ною особою — емітентом корпоративних прав чи інве-стиційних сертифікатів на користь власника таких кор-поративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвесто-ра на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

<...> Конвенція між Урядом України і Урядом Респуб-ліки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі — Конвенція) підписана 8 листопада 2012 року, ратифікована Верховною Радою України 4 липня 2013 року, набрала чинності 7 серпня 2013 ро-ку. Згідно з положеннями ст. 26 Конвенції її положен-

ня застосовуються у двосторонніх українсько-кіпрських відносинах з 1 січня 2014 року.

Відповідно до положень пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції ставка податку, що стягується Україною з доходу у ви-гляді дивідендів, визначення яких наведене у п. 3 ст. 10 Конвенції, які сплачуються українською компанією, знижується до 5 відсотків за умови, якщо особа — фак-тичний власник цих дивідендів є резидентом Кіпру та во-лодіє прямо щонайменше 20 відсотками капіталу укра-їнської компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував у придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.

Як зазначено у листі, резидент Кіпру придбав 30 від-сотків корпоративних прав українського товариства.

Таким чином, якщо резидент Кіпру володіє прямо 30 відсотками корпоративних прав товариства України, дивіденди, що виплачуються на його користь як фактич-ному власнику таких дивідендів (бенефіціару), опода-тковуються за ставкою 5 відс. відповідно до пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції.

<...>


Щодо оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами (витяг)

<...> Таким чином, резидент придбаває у компанії-нере-

зидента послуги з виробництва та/або розповсюджен-ня реклами.

Підпунктом 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для ре-зидентів встановлено певну особливість сплати податку при здійсненні виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами.

Так, резиденти, які здійснюють виплати нерезиден-там за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

При цьому ключовою умовою Кодексу є не місце на-дання послуг, а оплата послуг резидентом на користь не-резидента.

Таким чином, податок за ставкою 20 відсотків суми ви-плат нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами сплачується резидентом за власний рахунок неза-лежно від місця надання нерезидентом зазначених послуг.

Застосування правил міжнародного договору Укра-їни здійснюється шляхом звільнення від оподаткуван-

ня доходів із джерелом їх походження з України, змен-шення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиден-ту необхідно сплатити відповідно до міжнародного до-говору України.

Отже, правила міжнародних договорів у частині зменшення (звільнення) суми податку не застосову-ються до виплат нерезиденту за послуги з виробницт-ва та/або розповсюдження реклами, оскільки такі ви-плати оподатковуються за рахунок резидента, що їх здійснює.

<...> Розділом Кодексу не передбачено різниць для

коригування фінансового результату до оподаткуван-ня на суму сплаченого податку на прибуток за ставкою 20 відсотків у разі здійснення виплат нерезиденту за ви-робництво та/або розповсюдження реклами.

Таким чином, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фі-нансового результату до оподаткування.

<...>

67



Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами та, керуючись ст. 52 По-даткового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у листі, резидент придбаває у нерези-дента послуги з виробництва реклами.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначене поняття доходу з джерелом походження з України, яким вважається будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх ді-яльності на території України (включаючи виплату (на-рахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) еко-номічній зоні.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх поход-ження з України, оподатковуються у порядку і за став-ками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.


Щодо оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановле-но, що резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

При цьому ключовою умовою для оподаткування такого доходу є здійснення фактичних виплат за по-слуги з виробництва та/або розповсюдження рекла-ми.

Таким чином, податок за ставкою 20 відсотків суми виплат нерезидентам за виробництво та/або розповсюд-ження реклами сплачується резидентом за власний ра-хунок незалежно від місця надання нерезидентом зазна-чених послуг.


68

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДВ ФЗОСБ


Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло Ваш запит від 12.10.2016 р. No2 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 р. No п/615/ФОП-08), про надання роз’яснення щодо деяких питань, пов’язаних із порядком заповнення форми 1ДФ, і повідомляє.

Порядок заповнення та подання податковими аген-тами Податкового розрахунку сум доходу, нараховано-го (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утрима-ного з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. No4, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 30 січня 2015 року за No111/26556 (далі — Порядок)

Порядок відображення відомостей у розділі II «Опо-даткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (да-лі — розділ II) визначено п. 3.11 Порядку, а саме:

у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перера-

хованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, з яких утри-мується військовий збір, не зазначаються.

Враховуючи вищевикладене, у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.

Одночасно ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що в кож-ній районній державній податковій інспекції міста Києва функціонують Центри обслуговування платників пода-тків, в яких надаються, зокрема консультаційні послуги з питань практичного застосування норм Податкового кодексу. У разі виникнення додаткових питань, зокре-ма, із заповнення форми 1ДФ пропонуємо Вам звер-нутись до Центру обслуговування платників податків Державної податкової інспекції за місцем Вашого по-даткового обліку.

Заступник начальника В. ВАРГЧ

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 10.11.2016 р. No7431/П/26-15-13-02-15

Про надання роз’яснення щодо деяких питань, пов’язаних із порядком заповнення форми 1ДФ


Податкова соціальна пільга у 2017 році

Особи, які мають право на зменшення суми місячного оподатковува-ного доходу у вигляді зарплати на суму податкової соціальної пільги

(ст. 169 ПКУ)

Розмір ПСП(у відсотках до загального роз-

міру ПСП*)

Сума ПСП, грн

Граничний розмір доходу для засто-

сування подат-кової соціальної

пільги, грн**

Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) 100% 800 2240

Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ)

100% 800 х Кількість дітей

2240 х Кількість дітей

Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ):а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

150% 1200 х Кількість дітей

2240 х Кількість дітей

Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ):в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журна-лістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ;

150% 1200 2240

69



Особи, які мають право на зменшення суми місячного оподатковува-ного доходу у вигляді зарплати на суму податкової соціальної пільги

(ст. 169 ПКУ)

Розмір ПСП(у відсотках до загального роз-

міру ПСП*)

Сума ПСП, грн

Граничний розмір доходу для засто-

сування подат-кової соціальної

пільги, грн**

Для платника податку, який (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.34 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової ві-йни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репре-сованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеч-чиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленін-града (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року

200% 1600 2240

* Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 р. 909-III) податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (1600 грн x 50% = 800,00 грн).** Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітно-го податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір до-ходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Cтавки податку на доходи фізичних осіб на деякі види доходів

Вид доходу Ставка податку Підстава

База оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не ви-ключно, у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудови-ми відносинами та за цивільно-правовими договорами

18% п. 167.1 ПКУ

Суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у строк

18% п. 170.9

Доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування)

18% п. 170.1

Кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на поховання платника податку, в сумі > 4480 грн

18% пп. «б» пп. 165.1.22

Роялті 18% пп. 170.3.1

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються) на користь не-резидентів

18% пп. 170.10.1

Iноземні доходи 18% пп. 170.11.1

Пасивні доходи у вигляді: — процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);— процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;— плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредит-ної спілки; — доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестуван-ня, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховуєть-ся) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

18% пп. 167.5.1

70



Вид доходу Ставка податку Підстава

— доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповід-но до закону; — відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;— доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником по-датку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;— інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;— роялті;— страхових виплат і відшкодувань.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування)

5% пп. 167.5.2

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток

9% пп. 167.5.4

Суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує на місяць 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податково-го року

18% суми пе-ревищення

пп. 164.2.19п. 167.4

Пенсії з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати

18% пп. 164.2.19

Пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та осо-бам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Не оподаткову-ються

пп. 164.2.19

Таблиця розмірів ЄСВ, які нараховуються залежно від видів доходів

Вид доходів Ставка ЄСВ

Фонд оплати праці (п. 2 нструкції No5) найманих працівників, у т. ч. іноземців 22%

Винагороди фізособам за цивільно-правовими договорами 22%

Допомога з тимчасової втрати працездатності (як перші п’ять днів за рахунок коштів підприємства, так і решта днів хвороби за рахунок коштів фонду соціального страхування)

22%

Допомога по вагітності та пологам 22%

Заробітна плата працівника-інвалідаДопомоги з тимчасової втрати працездатності працівника-інваліда

8,41%

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС164.5. Пiд час нарахування (надання) доходiв у будь-якiй негрошовiй формi базою оподаткування є вартiсть

такого доходу, розрахована за звичайними цiнами, правила визначення яких встановленi згiдно з цим Кодексом, помножена на коефiцiєнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),Для ставки 18% К = 1,2195


71



При обчисленні ПДФО з ДОДАТКОВОГО БЛАГА У ГРОШОВЙ ФОРМ натуральний КОЕФЦЄНТ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ!

07.11.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Державна фiскальна служба Україна розглянула лист <...> щодо порядку оподаткування анульованої (проще-ної) банком суми боргу фiзичної особи та в межах ком-петенцiї повiдомляє таке.

Порядок оподаткування доходiв фiзичних осiб регла-ментується роздiлом IV Податкового кодексу України (далi — Кодекс), згiдно iз п. 164.1 ст. 164 якого загальний оподатковуваний дохiд платника податку — це будь-який дохiд, який пiдлягає оподаткуванню, нарахований (ви-плачений, наданий) на користь платника податку про-тягом звiтного податкового перiоду.

Вiдповiдно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Ко-дексу до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохiд, отриманий платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, пе-редбачених ст. 165 Кодексу), у виглядi основної суми бор-гу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостiйним рiшенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закiнчення строку позовної давностi, у разi якщо його сума перевищує 50 вiдсоткiв однi-єї мiнiмальної заробiтної плати (у розрахунку на рiк), вста-новленої на 1 сiчня звiтного податкового року (у 2015 ро-цi — 609 грн). Кредитор зобов’язаний повiдомити плат-ника податку — боржника шляхом направлення реко-мендованого листа з повiдомленням про вручення або шляхом укладення вiдповiдного договору, або надання повiдомлення боржнику пiд пiдпис особисто про про-щення (анулювання) боргу та включити суму прощено-го (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, за пiдсумками звiтного перiоду, у якому такий борг було прощено.

Правила надання послуг поштового зв’язку затвер-джено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 бе-резня 2009 року No270 (далi — Правила) вiдповiдно до п. 2 яких:

адресат — це фiзична або юридична особа, якiй адре-сується поштове вiдправлення, прiзвище, iм’я та по бать-ковi або найменування якої зазначенi на поштовому вiд-правленнi в спецiально призначеному для цього мiсцi;

рекомендоване поштове вiдправлення — це реєстро-ваний лист, який приймається для пересилання без оцiн-ки вiдправником вартостi його вкладення;

повiдомлення про вручення поштового вiдправлен-ня — це повiдомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до вiдома вiдправника чи уповноваженої ним особи iнформацiю про дату вручення реєстрованого по-штового вiдправлення, та прiзвище одержувача.

Рекомендованi поштовi картки, рекомендованi по-вiдомлення про вручення поштових вiдправлень згiдно iз п. 92 Правил пiдлягають доставцi додому.

Пiд час вручення фiзичнiй особi реєстрованого пошто-вого вiдправлення з повiдомленням про вручення працiв-ник поштового зв’язку на пiдставi пред’явленого одержува-чем документа, що посвiдчує особу, зазначає на бланку по-вiдомлення про вручення його прiзвище (п. 106 Правил).

Отже, при поверненнi рекомендованого поштового вiд-правлення без його вручення адресату вважається, що кре-дитор не повiдомив боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

У разi неповiдомлення кредитором боржника про про-щення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор, у то-му числi банк зобов’язаний виконати всi обов’язки податко-вого агента щодо доходiв, визначених цим пiдпунктом.

Водночас слiд зауважити, що основна сума бор-гу (кредиту) платника податку, прощеного (анульова-ного) кредитором за його самостiйним рiшенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закiнчення строку позовної давностi у сумi, що не перевищує 50 вiд-соткiв однiєї мiнiмальної заробiтної плати (у розрахун-ку на рiк), встановленої на 1 сiчня звiтного податкового року вiдповiдно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, не включається до загального мiсячного (рiчного) опо-датковуваного доходу платника податку.

Щодо застосування норми п. 164.5 ст. 164 Кодексу пiд час нарахування (надання) доходу у виглядi основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостiйним рiшенням

Вiдповiдно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу пiд час нараху-вання (надання) доходiв у будь-якiй негрошовiй формi базою оподаткування є вартiсть такого доходу, розрахо-вана за звичайними цiнами, правила визначення яких

Лист Державної фiскальної служби України від 18.12.2015 р. No27262/6/99-99-17-03-03-15

Щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фiзичної особи

72



встановленi згiдно з цим Кодексом, помножена на кое-фiцiєнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп) ,

де: К — коефiцiєнт;Сп — ставка податку, встановлена для таких доходiв

на момент їх нарахування.Отже, оскiльки основна сума боргу (кредиту), проще-

ного (анульованого) кредитором за його самостiйним рi-

Матеріал подано у вигляді Універсальної таблиці оподаткування доходів ПДФО, ЄВС і ВЗ 2016 р.

Універсальна таблиця оподаткування доходів у 2017 р. ЄСВ, ПДФО і військовим збором

No ВИД ДОХОДУ ЄСВ ПДФО ВЗ1. Зарплата (основна, додаткова, інші компенсаційні і заохочувальні виплати) + + +2. Компенсація за дні невикористаної відпустки (п. 2.2.12 нструкції зі статис-

тики зарплати — це виплати за невідпрацьований час), які нараховуються:— у місяці звільнення працівника— у наступних місяцях після звільнення працівника (наприклад, звільнення за прогул)

+-

++

++

3. Вихідні допомога працівнику в місяці звільнення - + + 4. Премії, винагороди, які нараховуються:

— у поточному місяці працюючим працівникам— звільненим працівникам

++ за місяці за які нараховується

++ в місяці, в яко-му нараховується

++ в місяці, в яко-му нараховується

5. Орендна плата за оренду авто працівника (ст. 799 Цивільного кодексу) АБО Компенсація за знос автомобіля працівника (ст. 125 КЗпП)

- + +

6. Сплата орендної плати за проживання працівника, сплата транспортних квитків працівнику на особисті потреби та інші додаткові блага

+ без коефі-цієнта

+ з коефіцієн-том

+ без коефі-цієнта

7. Добровільне страхування працівників:— медичне— життя, від нещасного випадку, закордонні поїздки тощо

-+ без коефіцієнта

+ з коефіцієнтом+ з коефіцієнтом

+ без коефіцієнта+ без коефіцієнта

8. Матеріальна допомога:а) всім або більшості працівникам (до відпустки, до професійних свят, до свята 8 березня тощо)б) за сімейними обставинами (на підставі заяви)до 2240 грн сукупно на рікрізниця, яка перевищує 2240 грн сукупно на рік

+

--

+

-+

+

-+

9. Допомога з тимчасової втрати працездатності + + +10. Допомога по вагітності та пологам + - -11. Допомога на поховання:

а) за рахунок коштів профспілки в будь-якому розміріб) від Фонду соцстраху (на поховання померлого працівника або члена його сім’ї, який був на його утриманні)в) від роботодавця за останнім місцем роботи померлого працівника у сумі до 4480 грнСума перевищення над 4480 грн

--

-

-

--

-

+

--

-

+12. Соціальні виплати по колективному договору (працівницям, які знаходять-

ся у відпустці по догляду за дитиною, одинокій мамі, батькам з дитиною-інвалідом тощо) в будь-якому розмірі

- + +

13. Допомога за лікування в будь-якій сумі з одночасним виконанням умов, визначених в пп. 165.1.19 ПКУ

- - -

шенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до за-кiнчення строку позовної давностi обчислюється у грошо-вому виразi, то застосування коефiцiєнта при нарахуваннi вказаного доходу не провадиться. При цьому податковий агент, який вiдповiдно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу є плат-ником податку на доходи фiзичних осiб, згiдно з п. 18.2 ст. 18 Кодексу має права i виконує обов’язки, встанов-ленi Кодексом для платника податку.

Голова Р. НАСIРОВ

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДВ ПДФО, ЄСВ і ВЗ у 2016 р.:УНВЕРСАЛЬН ТАБЛИЦ

Тетяна МОЙСЕЄНКО, податковий консультант

08.02.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

73



No ВИД ДОХОДУ ЄСВ ПДФО ВЗ14. Середня зарплата за вимушений прогул за рішенням суму + за місяці за які

нараховується+ в місяці, в яко-му нараховується

+ в місяці, в яко-му нараховується

15. Середня зарплата працівникам, які проходять службу (мобілізовані, при-зовники, контрактники)

+ + +

16. Подарунки:— Працівникам, якщо загальна вартість у місяць не перевищує 800 грн (вартість визначається з ПДВ та без підвищеного коефіцієнта)— Працівникам, якщо загальна вартість у місяць перевищує 800 грн (вартість визначається з ПДВ та без підвищеного коефіцієнта)— Не працівникам (різних фізособам, дітям) якщо загальна вартість у місяць не перевищує 800 грн (вартість визначається з ПДВ та без підвищеного коефіцієнта)— Не працівникам, якщо загальна вартість у місяць перевищує 800 грн (вартість визначається з ПДВ та без підвищеного коефіцієнта)

+

+

-

-

-

+ на всю суму подарунка

-


-


-


СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦ з 2017 р.Як змінилось у трудовому законодавстві з 01.01.2017 р.

Питання оплати праці, її система і гарантій прописані у розділі VII «Оплата праці» Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).Законом України від 06.12.2016 р. No1774 були внесені зміни до ст. 95 і 96 КЗпП, відповідно до яких мінімальна зарплата і система оплати праці осучаснили своє існування в Україні з 01.01.2017 р. У таблиці 1 подано текст статей 95 і 96 КЗпП для порівняльного аналізу.

Таблиця 1Порівняльний аналіз статей 95 і 96 КЗпП

до 01.01.2017 р. з 01.01.2017 р.

Стаття 95. Мiнiмальна заробiтна плата. Iндексацiя заробiтної плати

Мiнiмальна заробiтна плата — це законодавчо встановлений роз-мiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мi-сячну, а також погодинну норму працi (обсяг робiт).До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати, над-бавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i перегляда-ється вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України «Про оплату пра-цi» та не може бути нижчим вiд розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.Заробiтна плата пiдлягає iндексацiї у встановленому законодав-ством порядку.

Стаття 95. Мiнiмальна заробiтна плата. Iндексацiя заробiтної плати

Мiнiмальна заробiтна плата — це встановлений законом мiнi-мальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi.Мiнiмальна заробiтна плата встановлюється одночасно в мiсяч-ному та погодинному розмiрах.Абзац вилученоРозмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i перегля-дається вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України «Про оплату працi» та не може бути нижчим вiд розмiру прожиткового мiнi-муму для працездатних осiб.Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантi-єю, обов’язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб, якi використовують працю найманих працiвникiв, за будь-якою системою оплати працi.Заробiтна плата пiдлягає iндексацiї у встановленому законодав-ством порядку.

Стаття 96. Тарифна система оплати працiОсновою органiзацiї оплати працi є тарифна система оплати пра-цi, яка включає тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники).Тарифна система оплати працi використовується для розподiлу робiт залежно вiд їх складностi, а працiвникiв — залежно вiд їх квалiфiкацiї та за розрядами тарифної сiтки. Вона є основою формування та диференцiацiї розмiрiв заробiтної плати.Формування тарифної сiтки (схеми посадових окладiв) прова-диться на основi тарифної ставки робiтника першого розряду, яка встановлюється у розмiрi, що перевищує законодавчо вста-новлений розмiр мiнiмальної заробiтної плати, та мiжквалiфiка-цiйних (мiжпосадових) спiввiдношень розмiрiв тарифних ставок (посадових окладiв).

Стаття 96. Системи оплати працiСистемами оплати працi є тарифна та iншi системи, що форму-ються на оцiнках складностi виконуваних робiт i квалiфiкацiї працiвникiв.Тарифна система оплати працi включає: тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i професiйнi стандарти (квалi-фiкацiйнi характеристики).Тарифна система оплати працi використовується при розподiлi робiт залежно вiд їх складностi, а працiвникiв — залежно вiд квалiфiкацiї та за розрядами тарифної сiтки. Вона є основою для формування та диференцiацiї розмiрiв заробiтної плати.Тарифна сiтка (схема посадових окладiв) формується на основi тарифної ставки робiтника першого розряду та мiжквалiфiка-цiйних (мiжпосадових) спiввiдношень розмiрiв тарифних ставок (посадових окладiв).

74



до 01.01.2017 р. з 01.01.2017 р.

Вiднесення виконуваних робiт до певних тарифних розрядiв i присвоєння квалiфiкацiйних розрядiв робiтникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згiдно з тариф-но-квалiфiкацiйним довiдником за погодженням з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковим представником).

Квалiфiкацiйнi розряди пiдвищуються насамперед робiтникам, якi успiшно виконують встановленi норми працi i сумлiнно ставляться до своїх трудових обов’язкiв. Право на пiдвищення розряду мають робiтники, якi успiшно виконують роботи бiльш високого розряду не менш як три мiсяцi i склали квалiфiкацiйний екзамен. За грубе порушення технологiчної дисциплiни та iншi серйознi порушення, якi спричинили погiршення якостi продукцiї, робiтниковi може бути знижено квалiфiкацiю на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не ранiше нiж через три мiсяцi пiсля його зниження.Посадовi оклади службовцям установлює власник або уповнова-жений ним орган вiдповiдно до посади i квалiфiкацiї працiвника. За результатами атестацiї власник або уповноважений ним орган має право змiнювати посадовi оклади службовцям у межах за-тверджених у встановленому порядку мiнiмальних i максималь-них розмiрiв окладiв на вiдповiднiй посадi.

Схема посадових окладiв (тарифних ставок) працiвникiв уста-нов, закладiв та органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, фор-мується на основi:мiнiмального посадового окладу (тарифної ставки), встановле-ного Кабiнетом Мiнiстрiв України;мiжпосадових (мiжквалiфiкацiйних) спiввiдношень розмiрiв по-садових окладiв (тарифних ставок) i тарифних коефiцiєнтiв.Мiнiмальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюєть-ся у розмiрi, не меншому за прожитковий мiнiмум, встановлений для працездатних осiб на 1 сiчня календарного року.Вiднесення виконуваних робiт до певних тарифних розрядiв i присвоєння квалiфiкацiйних розрядiв робiтникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згiдно з професiйними стандартами (квалiфiкацiйними характеристика-ми) за погодженням iз виборним органом первинної профспiл-кової органiзацiї (профспiлковим представником).Вимоги до квалiфiкацiйних та спецiальних знань працiвникiв, їх завдання, обов’язки та спецiалiзацiя визначаються профе-сiйними стандартами або квалiфiкацiйними характеристиками професiй працiвникiв.Порядок розроблення та затвердження професiйних стандартiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.Порядок розроблення та затвердження квалiфiкацiйних харак-теристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi працi та соцiальної полiтики.Колективним договором, а якщо договiр не укладався — наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим пiсля погодження з виборним органом первинної проф-спiлкової органiзацiї (профспiлковим представником), а в разi вiд-сутностi первинної профспiлкової органiзацiї — з вiльно обраними та уповноваженими представниками (представником) працiвникiв, можуть встановлюватися iншi системи оплати працi.Абзаци вилучено

Проаналізувавши у таблиці вище внесені зміни до статей 95 і 96 КЗпП, робимо висновки щодо новацій з 01.01.2017 р.:

1. Тепер мінімальна зарплата не обов’язково випла-чується тільки «за просту, неквалiфiковану працю», ця умова вилучена зі ст. 95 КЗпП. Отже, мінімальну зар-плату можна нараховувати працівникам різної кваліфіка-ції і з різною складністю роботи.

2. Якщо раніше мінімальна зарплата була «розмiром ЗАРОБТНОЇ ПЛАТИ» працівника, то відтепер міні-мальна зарплата становить «мiнiмальний розмiр ОПЛА-ТИ ПРАЦ», що само по собі вже характеризує різни-цю у складових нарахованого доходу до 01.01.2017 р. і з 01.01.2017 р.

3. Наповнення переліку доходів у складі мінімаль-ної заробітної плати тепер не обмежується тільки поса-довим окладом (тарифною ставкою). Оскільки зі ст. 95 КЗпП вилучена норма, за якою до складу мiнiмальної заробiтної плати не включалися доплати, надбавки, за-охочувальнi та компенсацiйнi виплати. Враховуючи це і попередні два пункти аналізу, маємо нову складову мі-німального розміру ОПЛАТИ ПРАЦ.

4. Система оплати праці значно розширила свої ва-ріації у ст. 96 КЗпП. Якщо раніше законодавством було закріплено виключно тарифну систему оплати праці, то відтепер це можуть бути й інші системи оплати пра-ці. Але за однієї умови: будь-яка обрана роботодавцем

система оплати праці має бути сформована (побудована) на оцiнках складностi виконуваних робiт i квалiфiкацiї працiвникiв.

5. Тарифну систему оплати праці залишили як зако-нодавчо закріплену систему, яка, як і раніше, будується на тарифних сiтках, тарифних ставках, схемах посадових окладів. Але замість тарифно-квалiфiкацiйних характе-ристик (довiдників, які описуються кваліфікаційні ви-моги та завдання за кожною професією), які так само до-повнювали тарифну систему, введено нове тлумачення «ПРОФЕСЙН СТАНДАРТИ (квалiфiкацiйнi характе-ристики)». Якщо говорити сучасною мовою, то законо-давець замінив «шило на мило», використовуючи нові сучасні вирази для посадових і робочих інструкцій. Від-тепер чітко прописано, що «вимоги до квалiфiкацiйних та спецiальних знань працiвникiв, їх завдання, обов’язки та спецiалiзацiя визначаються професiйними стандар-тами або квалiфiкацiйними характеристиками профе-сiй працiвникiв», що по собі і є посадовими і робочими інструкціями, тільки на сучасний лад.

Розроблення і затвердження професійних стандар-тів буде визначати Кабінет Міністрів України, а ось розроблення та затвердження квалiфiкацiйних харак-теристик, залишили, як і раніше, за Мінсоцполітики та іншими галузевими міністерствами, які розробля-ли відповідні Випуски кваліфікаційних характеристик професій.

75



Коли очікувати на перші затверджені професій-ні стандарти, наразі не відомо, але достеменно відомо (визначено у ст. 96 КЗпП), що нові професійні стандар-ти необхідно погоджувати з профспілкою (або уповно-важеним представником). До того часу як з’являться но-ві професійні стандарти, автор радить використовувати в роботі чинні випуски кваліфікаційних характеристик професій.

6. Якщо роботодавець застосовує тарифну систему оплати праці, то розробляти тарифні сітки і схеми поса-дових окладів потрібно вже не від мінімальної зарплати, а від мiнiмального посадового окладу (тарифної ставки) у розмiрi, не меншому за прожитковий мiнiмум, вста-новлений для працездатних осiб на 1 сiчня календарно-го року, — від 1600 грн. Тобто посадові оклади (тарифні

НАРАХУВАННЯ ЗАРПЛАТИ з 2017 р. Мінімальна зарплата і її нова структура

ставки) можуть бути меншими ніж 3200 грн мінімальної зарплати (або мінімальної погодинного ставки), але не можуть бути меншими ніж 1600 грн (або відповідної мі-німальної погодинної ставки).

7. Якщо роботодавець НЕ застосовує тарифну си-стему і вирішив обрати іншу систему оплати праці, він зобов’язаний це прописати в колективному договорі! У разі відсутності колективного договору1 — необхідно оформити відповідний наказ керівника про введення та-кої іншої системи оплати праці.

8. Умови підвищення, зниження або перегляду роз-рядів, проведення атестації працівників вилучено зі ст. 96 КЗпП.

Аналогічні зміни відбулися і зі ст. 3 і 6 Закону Укра-їни «Про оплату праці».

Відповідно до нової редакції ст. 95 КЗпП, мiнiмальна заробiтна плата — це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi. Такі ж зміни відбулись і в ст. 3 Закону України від 24.03.95 р. No108 «Про оплату праці» (далі — Закон No108).

Тобто з 01.01.2017 р. мінімальна зарплата не обов’язково виплачується тільки «за просту, неквалiфiковану працю», ця умова вилучена з трудового законодавства. Тепер мі-німальну зарплату можна нараховувати працівникам різної кваліфікації і з різною складністю роботи.

Якщо раніше мінімальна зарплата була «розмiром ЗА-РОБТНОЇ ПЛАТИ» працівника, то відтепер мінімальна зарплата становить «мiнiмальний розмiр ОПЛАТИ ПРА-Ц», що само по собі вже характеризує різницю у скла-дових нарахованого доходу з 01.01.2017 р.

Наповнення переліку доходів у складі мінімальної заро-бітної плати тепер не обмежується тільки посадовим окла-дом (тарифною ставкою). Оскільки зі ст. 95 КЗпП і ст. 3 За-кону No108 вилучена норма, за якою до складу мiнiмальної заробiтної плати не включалися доплати, надбавки, заохо-чувальнi та компенсацiйнi виплати. Враховуючи це, має-мо нову складову МНМАЛЬНОГО РОЗМРУ ОПЛАТИ ПРАЦ, що і є мінімальною заробітною платою.

Для формування нової структури мінімальної зар-плати (мінімального розміру оплати праці) звернемося до нової статті 3-1 Закону No108, яка набрала чинності з 01.01.2017 р.:

«Стаття 3-1. Гарантiї забезпечення мiнiмальної за-робiтної плати

Розмiр заробiтної плати працiвника за повнiстю вико-нану мiсячну (годинну) норму працi не може бути нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати.

При обчисленнi розмiру заробiтної плати працiвника для забезпечення її мiнiмального розмiру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiд-вищеного ризику для здоров’я, за роботу в нiчний та наду-рочний час, роз’їзний характер робiт, премiї до святкових i ювiлейних дат.

Якщо нарахована заробiтна плата працiвника, який виконав мiсячну норму працi, є нижчою за законодавчо встановлений розмiр мiнiмальної заробiтної плати, робо-тодавець проводить доплату до рiвня мiнiмальної заробiт-ної плати, яка виплачується щомiсячно одночасно з випла-тою заробiтної плати.

Якщо розмiр заробiтної плати у зв’язку з перiодичнiстю виплати її складових є нижчим за розмiр мiнiмальної за-робiтної плати, проводиться доплата до рiвня мiнiмальної заробiтної плати.

У разi укладення трудового договору про роботу на умо-вах неповного робочого часу, а також при невиконаннi пра-цiвником у повному обсязi мiсячної (годинної) норми працi мiнiмальна заробiтна плата виплачується пропорцiйно до виконаної норми працi.

Мiнiмальна заробiтна плата у погодинному розмiрi за-стосовується на пiдприємствах, в установах, органiзацi-ях незалежно вiд форми власностi та у фiзичних осiб, якi використовують найману працю, у разi застосування по-годинної оплати працi».

Отже, у мінімальної заробітної плати з’явились гарантії щодо її забезпечення (нарахування). Якщо спростити розуміння цієї статті, то коротко все це можна назвати ГАРАНТОВАНОЮ ЗАРОБТНОЮ ПЛАТОЮ. Гарантована зарплата має свою струк-туру виплат, які включаються і не включаються до її складу.

1 Зверніть увагу, що в КЗпП внесені умови, за якими підтверджено право роботодавців не укладати колективний договір і регулювати різні питання з трудовим колективом в інший спосіб.

76



Таблиця 2Виплати, які включаються і не включаються до мінімальної (гарантованої) зарплати

(авторське бачення)

МНМАЛЬНА ЗАРОБТНА ПЛАТА

Перелік виплат, які включаються у 3200 грн Перелік виплат, які не включаютьсяі нараховуються понад 3200 грн

Фонд основної заробiтної плати:Винагороди за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi за тарифними ставками (окладами), вiдрядними роз-цiнками робiтникiв та посадовими окладами керiвникiв, фахiв-цiв, технiчних службовцiв.Гонорар штатним працiвникам редакцiй газет, журналiв, iнших засобiв масової iнформацiї, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх працi, що нараховується за ставками (розцiн-ками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному пiдприємствi.Оплата при переведеннi працiвника на нижчеоплачувану роботу у випадках i розмiрах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконаннi норм виробiтку та виготовленнi продук-цiї, що виявилася браком, не з вини працiвника.Оплата роботи висококвалiфiкованих працiвникiв, залучених для пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiв-никiв.

Перелік виплат відповідно до ст. 3-1 Закону No108:Доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiдвищеного ризику для здоров’я (автор уточнює, що це за роботу у важких i шкiдливих та особливо важких i особливо шкiдливих умовах працi)Доплата за роботу в нiчний час. На думку автора, до такої допла-ти можна додати і доплату за роботу у вечірні часи, як виплату, яку гарантовано галузевими угодами.Доплата за надурочний час. На думку автора до такої доплати відноситься і доплата за работу у святковi та неробочi днi, у роз-мiрах та за розцiнками, установленими чинним законодавством. Додатково див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2011 р. No131/13/116-11.Доплата за роз’їзний характер робiт (передбачена Постановою КМУ від 31.03.99 р. No490 у вигляді надбавки (польове забез-печення) до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, i працiвникiв, робота яких викону-ється вахтовим методом, постiйно проводиться в дорозi або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмiрах, визначених чинним законодавством.)Премiї до святкових i ювiлейних дат. На думку автора, це ви-плати, які мають разовий характер і перелічені серед виплат у пп. 2.3.2 нструкції No5, а саме одноразовi заохочення, не пов’язанi з конкретними результатами працi (наприклад, до ювiлейних та пам’ятних дат, як у грошовiй, так i натуральнiй формi).

Фонд додаткової заробiтної плати:Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладiв, посадових окладiв) у розмiрах, передбачених чинним законодавством, за:— сумiщення професiй (посад);— розширення зони обслуговування або збiльшення обсягу робiт;— виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника;— iнтенсивнiсть працi;— керiвництво бригадою;— високу професiйну майстернiсть;— класнiсть водiям (машинiстам) транспортних засобiв;— високi досягнення в працi, у тому числi державним службов-цям;— виконання особливо важливої роботи на певний термiн;— знання та використання в роботi iноземної мови;— допуск до державної таємницi;— дипломатичнi ранги, персональнi звання службових осiб, ран-ги державних службовцiв, квалiфiкацiйнi класи суддiв;— науковий ступiнь;— нормативний час пересування у шахтi (руднику) вiд ствола до мiсця роботи i назад працiвникам, постiйно зайнятим на пiдзем-них роботах;— роботу на територiях радiоактивного забруднення;— iншi надбавки та доплати, передбаченi чинним законодав-ством;— доплата до розмiру мiнiмальної заробiтної плати.Премiї та винагороди, у тому числi за вислугу рокiв, що ма-ють систематичний характер (а не разовий, про які йдеться у пп. 2.3.2 інструкції), незалежно вiд джерел фiнансування.Оплата працiвникам днiв вiдпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалiсть робочого часу при вахто-вому методi органiзацiї працi, при пiдсумованому облiку робочо-го часу i в iнших випадках, передбачених законодавством.Суми виплат, пов’язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiв-никiв.Суми компенсацiї працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв’язку з порушенням термiнiв її виплати.

Перелік виплат відповідно до п. 2 і 3 нструкції No5:Винагороди та заохочення, що здiйснюються раз на рiк або ма-ють одноразовий характер. Зокрема:— винагороди за пiдсумками роботи за рiк, щорiчнi винагороди за вислугу рокiв (стаж роботи);— премiї за виконання важливих та особливо важливих завдань;— одноразовi заохочення, не пов’язанi з конкретними резуль-татами працi (наприклад, до ювiлейних та пам’ятних дат, як у грошовiй, так i натуральнiй формi);— премiї за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї, ство-рення, освоєння та впровадження нової технiки i технологiї, уведення в дiю в строк i достроково виробничих потужностей й об’єктiв будiвництва, своєчасну поставку продукцiї на експорт та iншi;— грошова винагорода державним службовцям за сумлiнну без-перервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язкiв;— премiї, що виплачуються у встановленому порядку за спе-цiальними системами премiювання, виплаченi вiдповiдно до рiшень уряду.Матерiальна допомога, що має систематичний характер, надана всiм або бiльшостi працiвникiв (на оздоровлення, у зв’язку з еко-логiчним станом, тощо).Матерiальна допомога разового характеру, що надається пiдприємством окремим працiвникам у зв’язку iз сiмейними обставинами, на оплату лiкування, оздоровлення дiтей, по-ховання.Допомоги та iншi виплати, що здiйснюються за рахунок коштiв фондiв державного соцiального страхування:— допомога по тимчасовiй непрацездатностi;— допомога по вагiтностi та пологах;— допомога на поховання.Оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi за раху-нок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї.Соцiальнi допомоги та виплати за рахунок коштiв пiдприємства, установленi колективним договором (працiвникам, якi перебува-ють у вiдпустцi для догляду за дитиною, на народження дитини, сiм’ям з неповнолiтнiми дiтьми).

77





Внески пiдприємств згiдно з договорами добровiльного медично-го, пенсiйного страхування працiвникiв i членiв їхнiх сiмей, інших видів страхуванняОдноразова допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю згiдно з дiючим законодавством та колективними договорами (вклю-чаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогiчним) працiвникам).Суми вихiдної допомоги при припиненнi трудового договору.Суми, нарахованi працiвникам за час затримки розрахунку при звiльненнi (середня зарплата відповідно до ст. 117 КЗпП).Витрати на платне навчання працiвникiв i членiв їхнiх сiмей, не пов’язане з виробничою необхiднiстю, згiдно з договором мiж пiдприємством та навчальним закладом.Компенсацiя моральної шкоди працiвникам за рахунок коштiв пiдприємства, що виплачується за рiшенням суду.Винагорода, що сплачується за авторським договором на ство-рення та використання творiв науки, лiтератури та мистецтва, крiм зазначеної у пп. 2.1.3 нструкції No5.Винагороди за вiдкриття, винаходи та рацiоналiзаторськi пропо-зицiї та їхнє використання.Компенсацiйнi виплати та добовi, якi виплачуються при переїздi на роботу в iншу мiсцевiсть згiдно з чинним законодавством.Вартiсть виданого згiдно з дiючими нормами спецодягу, спецв-зуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мийних та зне-шкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування або вiдшкодування витрат працiвникам за придбання ними спецодягу та iнших засобiв iндивiдуального захисту в разi невидачi їх адмiнiстрацiєю.Витрати на перевезення працiвникiв до мiсця роботи як власним, так i орендованим транспортом (крiм оплати працi водiїв).Компенсацiї працiвникам за використання для потреб виробни-цтва власного iнструменту та особистого транспорту.Вартiсть подарункiв до свят i квиткiв на видовищнi заходи для дiтей працiвникiв.Витрати на пiдготовку та перепiдготовку кадрiв (крiм витрат на заробiтну плату, зазначених у пп. 2.2.12 нструкції No5):— витрати на оплату навчання працiвникiв у вищих навчальних закладах та установах пiдвищення квалiфiкацiї, професiйної пiд-готовки та перепiдготовки кадрiв;— стипендiї слухачам пiдготовчих вiддiлень, студентам, аспiран-там, направленим пiдприємствами на навчання з вiдривом вiд виробництва у вищi навчальнi заклади;— оплата проїзду до мiсцезнаходження навчального закладу та назад;— витрати, пов’язанi з органiзацiєю навчального процесу (при-дбання учбового матерiалу, оренда примiщень).Позики, виданi працiвникам пiдприємств для полiпшення житло-вих умов, на iндивiдуальне будiвництво, заведення домашнього господарства.Витрати пiдприємств на оплату послуг з лiкування працiвникiв, якi були наданi установами охорони здоров’я (крiм виплат, зазна-чених у пп. 2.3.3).Виплати соцiального характеру у грошовiй i натуральнiй формi:— оплата або дотацiї на харчування працiвникiв, у тому числi в їдальнях, буфетах, профiлакторiях; оплата за утримання дiтей працiвникiв у дошкiльних закладах; вартiсть путiвок працiвникам та членам їхнiх сiмей на лiкування та вiдпочинок, екскурсiї або суми компенсацiй, виданi замiсть путiвок за рахунок коштiв пiд-приємства (крiм випадкiв, указаних у п. 3.2);— iншi виплати, що мають iндивiдуальний характер (оплата квар-тири та найманого житла, гуртожиткiв, товарiв, продуктових замов-лень, абонементiв у групи здоров’я, передплати на газети та журна-ли, протезування, суми компенсацiї вартостi виданого працiвникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).Витрати, пов’язанi з наданням безкоштовного проїзду працiвни-кам залiзничного, авiацiйного, морського, рiчкового, автомобiль-ного транспорту та мiського електротранспорту.Вартiсть безкоштовно наданого працiвникам форменого одягу, об-мундирування, що може використовуватися поза робочим мiсцем та залишається в особистому постiйному користуваннi, або сума знижки у разi продажу форменого одягу за зниженими цiнами.

78





На думку Мінсоцполітики (консультацію подано нижче), виплати із середнього заробітку не включаються до мінімальної зарплати з метою її гарантованого нарахування!Оплата за невiдпрацьований час:— оплата, а також суми грошових компенсацiй у разi невикорис-тання щорiчних (основної та додаткових) вiдпусток та додатко-вих вiдпусток працiвникам, якi мають дiтей, у розмiрах, перед-бачених законодавством;— оплата додаткових вiдпусток (понад тривалiсть, передбачену законодавством), наданих вiдповiдно до колективного договору;— оплата додаткових вiдпусток у зв’язку з навчанням та творчих вiдпусток;— оплата додаткових вiдпусток, що надаються вiдповiдно до Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi по-страждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи»;— суми заробiтної плати, що зберiгаються за основним мiсцем роботи працiвникiв, за час їхнього навчання з вiдривом вiд ви-робництва в системi пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв;— оплата працiвникам, якi залучаються до виконання державних або громадських обов’язкiв, якщо вони виконуються в робочий час;— оплата працiвникам-донорам днiв обстеження, здавання кровi та вiдпочинку, що надаються пiсля кожного дня здавання кровi або днiв, приєднаних за бажанням працiвника до щорiчної вiд-пустки;— оплата, що зберiгається за працiвником, який пiдлягає ме-дичному огляду, за основним мiсцем роботи за час перебування в медичному закладi на обстеженнi;Оплата простоїв не з вини працiвника.Середня зарплата (по денному або середньоденному заробітку) за час перебування у вiдрядженнi (не включає вiдшкодування витрат у зв’язку з вiдрядженням: добових, вартостi проїзду, ви-трат на наймання житлового примiщення).

Питання: Чи маємо право доплатити до розмiру мi-нiмальної зарплати (118 грн) робiтниковi-вiдряднику, якщо за 15 робочих днiв його вiдрядний заробiток ста-новив 50,57 грн, у цьому самому мiсяцi йому надали ма-терiальну допомогу (100 грн), оплатили один день тимча-сової непрацездатностi (6,76 грн) i чотири днi вiдпустки (23,8 грн)?

Вiдповiдь: Вiдповiдно до абзацу 3 ст. 3 Закону України «Про оплату працi», якщо працiвниковi, який виконав мiсячну норму працi, нараховано заробiтну плату нижче вiд законодавче встановленого розмiру мiнiмальної за-робiтної плати, пiдприємство доплачує до її рiвня.

<…>Отже, якщо працiвник вiдпрацював 15 днiв iз 20 ро-

бочих днiв мiсяця (один день перебував на листку не-працездатностi та чотири днi у вiдпустцi) i виконав нор-му працi, його заробiтна плата не має бути меншою вiд 88,50 грн. Якщо доплачують до рiвня мiнiмальної заробiт-ної плати, виплати, якi роблять виходячи iз середньої заро-бiтної плати працiвника (оплата тимчасової непрацездат-ностi, оплата часу вiдпусток), не враховуються.

Н. СИНЬКО,головний спецiалiст

«Праця i зарплата», No32 (276), серпень 2001 р.

Консультує Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики

Щодо мiнiмальної заробiтної плати


79



Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства

Норма Порушення Відповідальність

Ст. 265 КЗпП фактичний допуск працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),оформлення працiвника на неповний робочий час у разi фактичного виконання роботи повний робочий час, уста-новлений на пiдприємствi,виплати заробiтної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування та податкiв,недопущення до проведення перевiрки з питань додер-жання законодавства про працю, створення перешкод при проведеннi перевiрки з питань виявлення порушень, зазна-чених вище

у тридцятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення по-рушення (протягом 2017 р. це 96000 грн (3200 грн х 30))

за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

у стократному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушен-ня (протягом 2017 р. це 320000 грн (3200 грн х 100))

Ст. 265 КЗпП недотримання мiнiмальних державних гарантiй в оплатi працi

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення по-рушення, (протягом 2017 р. це 32000 грн (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП недотримання встановлених законом гарантiй та пiльг працiвникам, якi залучаються до виконання обов’язкiв, передбачених законами України «Про вiйськовий обов’язок i вiйськову службу», «Про альтернативну (невiйськову) службу», «Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю»

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної пла-ти, встановленої законом на момент виявлення пору-шення, (протягом 2017 р. це 32000 грн (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП порушення встановлених строкiв виплати заробiтної плати працiвникам, iнших виплат, передбачених законодавством про працю, бiльш як за один мiсяць,виплата їх не в повному обсязi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушен-ня (протягом 2017 р. це 9600 грн (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП недопущення до проведення перевiрки з питань додер-жання законодавства про працю, створення перешкод у її проведеннi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушен-ня (протягом 2017 р. це 9600 грн (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП порушення iнших вимог трудового законодавства у розмiрi мiнiмальної заробiтної плати (протягом 2017 р. це 3200 грн)


80




Documents

ЗМ СТ - DRSprivalov.biz.ua/wp-content/uploads/2017/01/Rozdatkovuu_material_BGS_260117.pdf.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних