mluniv-osvita.at.uamluniv-osvita.at.ua/PMPK/Proograms/ORA/programa_5-10kl... · Web viewАналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх

навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Історія України

Всесвітня історія

Правознавство

Етика

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Художня культура

Математика

Алгебра

Геометрія

Київ 2009

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7409 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Л.О. Ханзерук, Л. С. Торба, Н. П. Годованюк, Т. М. Убийконь та ін.

© Міністерство освіти і науки України, 2009

2

Вступ

Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.09.2008 № 852, спеціальна школа (школа-інтернат) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату I-III ступенів створюється для навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (з церебральними паралічами; наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; артрогрипозом, хондродистрофією, міопатією, наслідками інфекційних поліартритів; іншими вродженими та набутими деформаціями опорно-рухового апарату) для здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвивальною роботою та медичною реабілітацією.

На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухових, мисленнєвих, мовленнєвих навичок та умінь, які забезпечують соціально-трудову адаптацію вихованців.

Оскільки мета освіти дітей з порушеннями опорно-рухового апарату полягає у максимальному розвитку особистісного потенціалу зі спрямованістю на соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, її можна досягнути шляхом специфічної реалізації освітніх програм.

Загальноосвітня підготовка учнів спеціальної школи для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату може бути досягнута за умови дотримання особливої змістової та методичної спрямованості навчального процесу, в основу якого закладений корекційно-розвивальний принцип. Згідно з цим принципом, діти з тяжкими руховими порушеннями можуть оволодіти базовим компонентом програми тільки в умовах максимальної індивідуалізації навчання. Спеціальних умов навчання і виховання потребують учні з дитячими церебральними паралічами - найчисельніша категорія – з огляду на поєднання недоліків рухової та пізнавальної діяльності. Потребують спеціальних організаційних форм та умов навчання учні з іншими руховими порушеннями (з наслідками поліомієліту, з міопатією, з вродженими і набутими вадами опорно-рухового апарату), у яких недоліки пізнавальної діяльності виражені меншою мірою.

У спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі (II ступінь) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату тривалість навчання збільшується на один рік, що пов’язане зі сповільненим темпом психічного розвитку учнів, труднощами оволодіння окремими вміннями та навичками, внаслідок мовленнєвих і рухових порушень, а також необхідністю введення в навчальний план корекційно-розвиткових занять. У зв’язку зі збільшенням терміну навчання

3

передбачається інший розподіл навчального матеріалу за роками навчання у порівнянні із загальноосвітньою школою.

Корекційно-розвитковий характер навчання спрямований на подолання відхилень у фізичному розвитку, пізнавальній та мовленнєвій діяльності. Організація навчального процесу у спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату передбачає використання спеціальних методів та прийомів навчання і виховання. Для успішної організації навчального процесу школярів з порушеннями опорно-рухового апарату учителю необхідно розуміти особливості їх психофізичного розвитку, а також найбільш характерні труднощі, що виникають у них під час оволодіння навчальним матеріалом і зумовлені захворюванням. Педагогу важливо знати причини та час виникнення труднощів у навчанні, а також їх вплив на засвоєння програмного матеріалу. Під час визначення характеру навчального навантаження вчитель орієнтується на появу стомлення як ознаку зміни уваги, яка має вагоме значення для продуктивності розумової праці школярів.

Визначення змісту навчання у закладі II ступеню для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату вимагає урахування як загальних завдань освіти та виховання учнів, так і спеціальних завдань.

До спільних рис, які визначають зміст навчання в загальноосвітній школі та школі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, належать:

- цензовий характер навчання школярів, що забезпечує освіту в обсязі відповідних ступенів загальноосвітньої школи;

- реалізація принципу послідовності вивчення предметів у навчальних планах і програмах;

- побудова змісту навчання у відповідності з принципом єдності системи освіти;

- відповідність програм основним дидактичним принципам.Спеціальні корекційні завдання визначають зміст навчання учнів цієї

категорії та передбачають обов’язкове врахування особливостей розвитку пізнавальної сфери учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, а саме:

- порушень активної довільної уваги, які зумовлюють специфіку всіх стадій пізнавального процесу (від зосередження і довільного вибору під час прийому та переробки інформації до запам’ятовування, осмислення і т.д.), що суттєво ускладнює навчання;

- підвищеної виснажливості психічних процесів, яка супроводжується низькою інтелектуальною працездатністю, емоційною лабільністю, порушеннями пам’яті;

- сповільненості та інертності всіх психічних процесів, які викликають труднощі перемикання з одного виду діяльності на інший, патологічне застрягання на окремих фрагментах навчального матеріалу, «в’язкість» мислення.

Названі особливості належать до функціонально-динамічних порушень і разом з порушеннями вищих кортикальних функцій (недостатністю просторових та часових уявлень, гностичних відхилень) та мисленнєвими порушеннями

4

визначають специфіку інтелектуальної діяльності учнів зазначеної категорії. З огляду на це, навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату потребує від учителя поінформованості щодо нейропсихологічного діагнозу (латералізації та внутрішньопівкулевої локалізації ділянок мозку) школярів з органічним ураженням головного мозку, а також, пов’язаних з ним, знань методів та прийомів ефективного навчання таких учнів, які пропонуються нейропедагогікою.

В залежності від форми дитячого церебрального паралічу простежуються специфічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Так, при спастичній диплегії спостерігається задовільний розвиток словесно-логічного мислення при вираженій недостатності просторового гнозису та праксису. Учні задовільно виконують завдання, що вимагають участі словесно-логічного мислення. Суттєві труднощі школярів мають місце під час виконання завдань на просторове орієнтування, копіювання форми предмета, зображення асиметричних фігур, засвоєння схеми тіла та напрямку. Вчителю доводиться враховувати труднощі глобального сприймання кількості учнями цієї категорії, порівняння цілого та його частин, засвоєння складу та розрядної будови числа тощо.

В учнів з правостороннім геміпарезом нерідко діагностується оптико-просторова дисграфія. Оптико-просторові порушення супроводжують процеси читання і письма: читання утруднене та сповільнене, письмо характеризується елементами дзеркальності тощо.

Своєрідністю вирізняється пізнавальна діяльність учнів з гіперкінетичної формою дитячого церебрального паралічу. Провідне місце у структурі порушень посідає недостатність слухового сприймання та мовленнєві порушення (гіперкінетична дизартрія). Труднощі школярів простежуються під час виконання завдань, які потребують мовленнєвого оформлення, однак, задовільно виконують візуальні інструкції. Навчальна діяльність школярів цієї групи визначається також задовільним розвитком праксису та просторового гнозису.

Таким чином, головними особливостями пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату слід розглядати виражену диспропорційність та нерівномірно порушений темп розвитку. В таких умовах, навчання як форма розвитку має на меті «вирівнювання» його порушень.

Обсяг змісту навчальних дисциплін усіх освітніх галузей відповідає загальноосвітній школі. Проте, особливості рухових і мовленнєвих порушень в учнів зумовлюють специфіку процесу навчання особливо з таких предметів як українська мова, фізичне виховання, трудове навчання, математика тощо.

У даному збірнику розміщено програми освітніх галузей

«Суспільствознавство», «Естетична культура», «Математика».Рекомендації щодо викладання предметів даних циклів містяться у

пояснювальних записках до програм загальноосвітніх навчальних закладів.Освітня галузь «Суспільствознавство» у школі ІІ ступеня реалізується

через навчальні предмети «Історія України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Етика».

5

Успішне опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії учнями з порушеннями опорно-рухового апарату висуває необхідність поглибленої уваги до історичної пропедевтики. Початкові історичні знання характеризуються практичною спрямованістю та пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичною картою та стрічкою часу, історичними ілюстраціями тощо. Розвиток часових уявлень на матеріалі уроків історії – важливий напрямок корекційно спрямованого навчання в цей період. Так, засвоєння послідовності історичних подій учнями з порушеннями опорно-рухового апарату вдається досягнути шляхом складання спеціальної стрічки історичного часу, яка сприятиме формуванню уявлень учнів про далеке минуле, про тривалість та послідовність тогочасних подій.

Вивчення етичних проблем на уроках етики та інших уроках потребує обов’язкового врахування вчителем особливостей розвитку особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, пов’язаних з руховими обмеженнями. Соціальна ситуація розвитку таких учнів нерідко перешкоджає формуванню різних видів взаємин та взаємодії з однолітками та дорослими. Обмеженість контактів, у свою чергу, сприяє аутизації, формуванню егоцентричних установок, пасивності. Пасивно захисна позиція, недостатність досвіду спілкування зумовлюють недорозвинення у таких учнів етичних уявлень. Учителеві варто вбачати свою роль у максимальній реалізації діяльнісного підходу як пріоритетного у викладанні курсу. Надаючи практичної спрямованості знанням і вмінням учнів під час моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань тощо, вчителю слід ретельно дотримуватись деонтологічних принципів.

Освітня галузь «Естетична культура» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура».

Предметам мистецтва належить особлива роль у формуванні особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, у прилученні їх до світу художньої культури. Вміле використання учителем художніх творів на уроках та позакласній роботі розширює межі пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, надає їм інформацію особливого роду, слугує своєрідним «підручником життя», вцілому, гуманізує корекційно-спрямований навчально-виховний процес.

Формування художньої культури у школярів з порушеннями опорно-рухового апарату здійснюється через різні види мистецтва та їх взаємодію у корекційно-розвивальному педагогічному процесі.

Порушення розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, рухової сфер учнів потребують особливого підходу до вирішення завдань формування художньої культури. Такий підхід передбачає створення художньо-розвивального середовища з адекватним рівнем змісту художніх творів, раціональним використанням різноманітних технологій розвивального навчання і виховання, корекційно-спрямованим характером усіх форм художньої діяльності.

Процес формування естетичної культури через образотворче мистецтво школярів з порушеннями опорно-рухового апарату має свою специфіку, яка

6

проявляється як на етапі сприймання, так і на етапі власне зображувальної діяльності. Врахування специфіки практичної творчої діяльності учнів зумовлює необхідність використання різних педагогічних методів та прийомів, у залежності від особливостей порушень психічного розвитку. В одних випадках (при порушеннях у лівій півкулі кори мозку), корекційні дії педагога полягають у наданні допомоги учневі під час складання конструктивного плану, оскільки такі діти краще малюють за зразком, ніж вербальною інструкцією. В інших випадках (порушення конструктивного праксису при порушеннях у правій півкулі кори мозку), коли учні не можуть скопіювати зразок, припускаються великої кількості помилок у просторових відношеннях, корекції потребують просторові уявлення.

Провідна роль у формуванні художньої культури учнів з порушеннями опорно-рухового апарату належить музичному мистецтву. В усіх видах музичної діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату простежуються певні труднощі, які, насамперед, проявляються у сприйманні музики. Важливе завдання педагога полягає у наданні допомоги під час сприймання музики школярами, а також у стимулюванні їх активної музичної діяльності.

Велика роль у музичному розвитку школярів з порушеннями опорно-рухового апарату належить різним видам виконавської діяльності, серед яких пріоритет належить музично-ритмічним рухам на уроках ритміки. Такі заняття можуть мати характер хореографічної лікувальної гімнастики і включати вправи на стабілізацію положення голови, усунення тонічних примітивних рефлексів, розвиток довільної моторики тощо. Позитивний емоційний фон таких занять створює «ситуацію успіху», сприятливу для формування особистісних якостей, упевненості в собі, мотивації до художньої виконавської діяльності.

Освітня галузь «Математика» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Математика», «Алгебра», «Геометрія».

В основній школі, нерідко, стійко простежуються труднощі, характерні початковим етапам навчання математиці школярів з порушеннями опорно-рухового апарату. Такі труднощі нагадують картину акалькулії, оскільки супроводжуються порушеннями глобального сприймання кількості, невпізнаванням графічних зображень цифр, утрудненнями під час виконання арифметичних дій (особливо ділення), недостатнім розумінням складу і розрядної будови числа, значення арифметичних знаків тощо.

Необхідність спеціальних прийомів навчання, у цьому зв’язку, зумовлена важливістю врахування як загальних закономірностей розвитку дитячого мислення, так і його специфічних особливостей, зумовлених переважною локалізацією мозкового ураження в кожного учня (ураженням або затримкою формування тім’яно-потиличних відділів кори лівої півкулі або затримкою розвитку мозку вцілому).

Корекційна робота з формування просторових уявлень, розвитку часових уявлень, оволодіння поняттями, які їх позначають, а також термінами, що позначають абстрактні категорії, будується безпосередньо на основі програмного матеріалу з математики, алгебри, геометрії. Враховуючи особливості мисленнєвої діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, вчитель

7

широко використовує різноманітний наочний матеріал, креслення, схеми, малюнки тощо.

Недостатня сформованість просторових уявлень передбачає введення підготовчих вправ (записування прикладів у стовпчик, розташування одних предметів під іншими, малювання фігур у клітинках тощо).

Під час виконання практичних вправ з геометрії учні навчаються працювати з геометричними фігурами, оволодівають графічними уміннями, набувають практичних умінь розв’язувати задачі обчислювального та вимірювального характеру.

Вивчення предметів даної освітньої галузі вимагає від учителя створення таких умов навчання, які разом з достатнім рівнем узагальнення матеріалу, одночасно висвітлювали б його конкретний зміст, а також способи оволодіння ним.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИВступ до історії

5-й клас(35 год., 1 год. на тиждень)

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.

Учень:користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо).Застосовує поняття “історія”.

5 Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження

Учень:розрізняє умовні позначки на історичній карті.Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати.Співвідносить рік зі століттям.Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”. Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти.Знаходить у тексті відповіді на запитання.

8

українського народу. Легенда про походження Києва. Наш край.

1 Узагальнення1 Тематичне оцінювання6 Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА

Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Повість минулих літ. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі.Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо. Галицько-Волинська держава. Данило Романович. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край.

Учень:знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо.Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення.Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію.Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби.Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих.Складає простий план до науково-популярного тексту підручника.Виокремлює в тексті головне й другорядне.Оцінює інформацію історичних джерел.

1 Узагальнення

1 Тематичне оцінювання

6 Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу.

Учень:знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини.Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст.Висловлює ставлення до подій та постатей.Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання.За текстом складає план перебігу подій.

9

Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода. Наш край.

Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо.Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту.Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події.



7 Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років. Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край.

Учень:показує на карті територію України, області, найбільші міста.Ставить запитання до історичної карти.Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій.Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).Складає план розповіді про подію.Складає запитання про історичні події та постаті.Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.


10

1 Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.

Учень:показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів.Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України.Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.

1 Тематичне оцінювання до тем 4 та 51 Підсумкове узагальнення


К-ть год.


1 ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна.

Учень:показує на карті основні напрями великого переселення слов’ян, розширення території Київської держави, порівнюючи її з територіями розселення слов’ян — предків українців, основні напрями походів київських князів.Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “слов’яни”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”, “держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”, “Київська Русь”.

3 Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські

Пояснює походження назви “Русь”.Використовує дані джерел, характеризує особистість та дiяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів.Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі.Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави.Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської

11

походи. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

Русі, використовуючи історичні джерела, текст та ілюстрації.



4 Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.Розбудова Києва. “Руська правда”. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість.

Учень:показує на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом.Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “закон”, “Руська правда”, “верства”, “монастир”.Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава.Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів.Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства.Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин.Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі.Розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення.Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава.



5 Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої

Учень:показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карт характеризує географічне положення князівств, формулює зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком.Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості.Застосовує та пояснює на прикладах термін “роздробленість”.Оцінює Володимира Мономаха як людину і

12

половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. “Слово о полку Ігоревім” — історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво.Київська Русь в історії Європи.

державного діяча.Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення.Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними.Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі.Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду.Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту “Слова...”.Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури.Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

1 Узагальнення1 Тематичне оцінювання5 Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА

ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.

Учень:показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської Русі часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України.Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Галицько-Волинська держава”, “монголо-татари”, “Золота Орда”, “золотоординське ярмо”.Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі.Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави.Оцінює Данила Романовича як державного діяча.Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила. Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави.Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури.Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

13

1 Узагальнення1 Тематичне оцінювання6 Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У

СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV ст. —ХV ст.) Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидригайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі. Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІV ст. — ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Учень:показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій, територію Кримського ханства та напрями походів на українські землі.Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Литовсько-руська держава”, “українська шляхта”, “магдебурзьке право”, “кріпацтво”, “іконостас”.Визначає причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.Виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта та Свидригайла щодо українських земель.Характеризує основні події політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.Дає оцінку діяльності нащадкам Ольгерда в їхньому прагненні відродити могутність Київського князівства.Пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій.Порівнює становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини.Описує повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує стан розвитку господарства і торгівлі, розповідає про розбудову міст та їх самоврядування.Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва цього періоду, характеризує культурні досягнення українського народу.




14

К-ть год.


1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Учень:показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, українські воєводства та їхні центри, місця Запорізьких Січей-фортець та володінь Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.

10 Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ ст. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа. Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр. Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “низове” та “реєстрове козацтво”, “Запорізька Січ”, “клейноди”, “козацька республіка”, “братства”, “національно-визвольний рух”.Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва; книгодруків, стани та станові групи тогочасного українського суспільства.Порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків.Пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви.Характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви.Аналізує зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії.Оцінює діяльність князя В. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.Наводить приклади діяльності православних братств.

1 Узагальнення.


7 Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. Зростання магнатського

Учень:показує на карті українські воєводства Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися

15

землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”. Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.Характеризує П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могилу.Пояснює причини покозачення українців; козацько-польських збройних конфліктів та національно-визвольних повстань.Визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.



10 Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір. Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне

Учень:показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української гетьманської держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “нацiонально-визвольна війна”, “Військо Запорізьке”, “Гетьманщина”.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Пояснює причини Національно-визвольної війни, підписання українсько-московської угоди 1654 р.Називає основні битви Національно-визвольної війни, полководців-сподвижників Богдана Хмельницького.Порівнює наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.Визначає місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським урядом.Характеризує відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією;

16

становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

діяльність Б. Хмельницького у розбудові Гетьманщини.Аналізує зміст українсько-московського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців.



1 Підсумкове узагальнення


К-ть год.


8 Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополiтичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій. Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій

Учень:показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Лівобережна Гетьманщина”, “Слобожанщина”, “Руїна”, “Чортомлицька Січ”.Називає імена гетьманів та інших козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя.Пояснює причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр., укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, які стосувалися українських земель.Аналізує зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів.Оцінює діяльність П. Дорошенка, Б.

17

Слобідської України. Соцiальний устрій. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Хмельницького.



6 Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. “Вічний мир”. Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України. Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція. Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. “Рішительні пункти”. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність “Правління гетьманського уряду”. Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Учень:показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Малоросія”, “Малоросійська колегія”.Називає імена українських гетьманів, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав.Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичну постать.Пояснює причини повстання І. Мазепи проти московського царя, національно-визвольного повстання 1702—1704 рр.; тимчасового відновлення гетьманства.Аналізує зміст укладених гетьманами “статей з Російською імперією, російсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя.Визначає наслідки Полтавської битви для українських земель.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.



18

5 Тема 3. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель. Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Учень:показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), захопленням Росією Криму (1783 р.), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “гайдамаки”, “опришки”, “Вольності Війська Запорізького”, “Підпільненська Січ”, “Задунайська Січ”.Називає імена українських гетьманів та отаманів, ватажків національно-визвольного руху, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.Оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди.Пояснює причини національно-визвольної боротьби на правобережних та західноукраїнських землях, тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства, ліквідації Запорізької Січі.Визначає місце українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, приєднання земель Правобережної України, Криму до Росії.Характеризує досягнення української культури.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.Доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.



7 Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут

Учень:визначає хронологічну послідовність подій періоду.Показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії із політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Габсбурзької монархії; показує на карті місця та напрямки військових дій та територіальні зміни.

19

мешканців міста і села. Життя великих міст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села. Вплив міжнародних відносин на землі України в першій третині ХІХ ст. Україна в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р. Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Азовське козацьке військо. Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. “Історія русів”. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Капніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині. Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. “Руська трійця”. Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Н а о с н о в і р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки утворення Азовського козачого війська, піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів;співставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій;здійснює критичний аналіз джерел та дає власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах;характеризує зміст і значення “Енеїди”, “Історії русів” та “Русалки Дністрової”.





К-ть


20

год.Вступ.Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.

Учень:хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.Показує на історичній карті території розселення українців наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., територіальні зміни, що відбулися, і співставляє їх із сучасними кордонами України.Пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство.Називає причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.

10 Тема 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Створення залізниць. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зростання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Кооперативний рух. Повсякденне життя українців у селі та місті. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. “Київська козаччина”. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті. Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь

Учень:визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи.Пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи. Н а о с н о в і р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х рр. ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка,

21

українців у виборах до австрійського парламенту.

Т. Шевченка, діяльності Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848— 1849 рр. на західноукраїнських землях.



4 Тема 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені. Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П. Куліш. Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю. Традиційно-побутова культура у селі та місті. Антагонізм міста і села. Релігійне життя. Доля української жінки.

Учень:показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.Н а о с н о в і р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;описує явища культурного та духовного життя;порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.



3 Тема 3. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIIІ — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст. Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення. Господарське життя: стан сільського господарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю. Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на свiдомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Учень:показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти процеси соціально-економічного розвитку.Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток).Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.



7 Тема 4. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Вплив аграрної реформи 1848 р. на

Учень:хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах.На основі карти описує і характеризує

22

розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини. Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.

модернізаційні процеси в українських землях.Н а о с н о в і а н а л і з у р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду;пояснює суперечливий характер явищ та процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.; дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.


1 Тематичне оцінювання10 Тема 5. СУСПІЛЬНО-

ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. Журнал “Основа”. В. Антонович. Валуєвський циркуляр. Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство “Просвiта”. Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна. Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. “Південно-Західний відділ Російського географічного товариства”. “Київський телеграф”. М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях. Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. “Новоерівська” політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП.

Учень:визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах.На основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху.Н а о с н о в і а н а л і з у р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

23

Самостійницька позиція партій Західної України.

1 Узагальнення. 1 Тематичне оцінювання4 Тема 6. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ

УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів. Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник української історичної науки. Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Українські підприємці-благодійники. Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Учень:показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.Н а о с н о в і р і з н и х д ж е р е л і н ф о р м а ц і ї:визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру;порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1 Узагальнення. 1 Тематичне оцінювання3 Тема 7. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ

ПОЛОВИНІ XІX ст. Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХІХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи. Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне життя різних верств місцевого населення. Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Учень:показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю.Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток).Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1 Підсумкове оцінювання15 Повторення

24

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

(інтегрований курс)6-й клас(35 год., 1 год. на тиждень)К-ть год.


1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручником. Вступ до історії стародавнього світу. Періодизація історії людства. Своєрідність епохи Стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.

Учень:називає хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел.Правильно застосовує відлік часу до н. е. та н. е.Пояснює поняття: “стародавній світ”, “історичне джерело”, “археологічні пам’ятки”.Наводить приклади історичних джерел.Висловлює судження про своєрідність епохи стародавнього світу.

2 Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи і, зокрема, на Україні. Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні. Поява людини сучасного типу. “Людина розумна”: розселення, зовнішній вигляд. Життя та заняття. Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади. Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Скотарі степу. Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.

Учень:називає хронологічні межі палеоліту, неоліту, енеоліту та бронзового віку; основні заняття людей за різних періодів первісного суспільства; головні винаходи людства доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту, характерні риси духовного життя найдавніших мисливців, скотарів і землеробів; найвідоміші стоянки в Україні на різних етапах кам’яного та мідно-кам’яного віку.Показує на карті місця палеолітичних стоянок, напрямки залюднення Європи, зокрема території України, території розселення представників землеробських та скотарських культур. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “культурний шар”, “стоянка”, “людина розумна”, “палеоліт”, “мезоліт”, “неоліт”, “енеоліт”, “археологічна культура”, “трипільська культура”, “осілий і кочовий спосіб життя”, “релігія”.Описує життя найдавніших та давніх людей, “людини розумної”, носіїв трипільської культури.Порівнює основні типи людини, її занять та способу життя за палеоліту; спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за енеоліту; Висловлює судження про походження людини, культури і релігії.


2 Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід. Господарське і повсякденне життя.

Учень:називає час утворення єдиної держави у Єгипті, правління Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ, правильно застосовує відлік років до нашої ери; імена найвідоміших фараонів, головних давньоєгипетських богів, заняття єгиптян,

25

Суспільство. Зрошувальне землеробство. Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Органiзація виробництва. Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту в могутню державу в середині II тис. до н. е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е. Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. “Суд Озіріса”. Релігія в житті єгиптян. Писемність і освіта. Наукові знання. Література. Архiтектура та мистецтво.

найважливіші досягнення давньоєгипетської культури, господарства, структури суспільства, побуту давніх єгиптян.Показує на карті долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід, основні столиці Єгипту, напрямки військових походів єгиптян (в Нубію, Палестину, Сирію).Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “держава”, “цивілізація”, “фараон”, “жрець”, “ієрогліф”, “папірус”, “міф”.Описує умови життя та праці давніх єгиптян, пам’ятники писемності.Наводить приклади відбиття у міфах та релігії життя єгиптян, розвитку культури.Пояснює вплив природних умов на життя людей у Давньому Єгипті.Визначає особливості держави у Давньому Єгипті, господарського і духовного життя.


3 Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. “Міста-держави” III тис. до н. е. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Міфи. Ассирія. Ассирія в II тис. до н. е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії. Фінікія. Фінікійські “міста-держави”. Фінiкійські мореплавці. Заснування колоній. Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням. Халдейське царство. Утворення Халдейського царства. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами. Перська держава. Природа та населення Іранського нагір’я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія I. Загибель Перської держави. Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.

Учень:називає час, на який припадає поява та розквіт Вавилона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, Великої Скіфії, походів Дарія І; найвідоміших правителів держав Дворіччя; заселення кіммерійцями, скіфами Північного Причорномор’я;культурні здобутки та особливості релігії народів Передньої Азії.Показує на карті територію Дворіччя, Давнього Вавилона, Ассирії, Фінiкії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, важливі територіальні зміни цих держав, напрями походів ассирійських і перських царів.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “клинопис”, “закон”, “імперія”, “місто-держава”, “пектораль”. Описує найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії.Порівнює географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їх народів, культурні здобутки населення Дворіччя та Давнього Єгипту.Пояснює вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Дворіччі, причини загибелі держав у Передній Азії.Визначає внесок держав Передньої Азії у світову культуру, особливості господарювання народів Дворіччя.

2 Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ Давня Індія. Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в

Учень:називає час виникнення цивілізації в Індії та Китаї, розквіту Індії за царя Ашоки, появи

26

долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни і касти. Релігія та культура Давньої Індії Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура. Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна. Релігія та культура Давнього Китаю Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій і конфуціанство. Культура.

могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді;найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників буддизму та конфуціанства;особливості природних умов, основні досягнення культури Індії та Китаю; варни і касти в Індії;характерні риси господарського та суспільного життя Індії та Китаю.Показує на карті центри індійської та китайської цивілізацій, території держави Мауріїв та імперії Цінь. Великий китайський мур. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “буддизм”, “конфуціанство”, “варни”, “касти”.Описує умови життя стародавніх індійців та китайців, пам’ятки культури та писемності.Наводить приклади розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду стародавніх держав в Індії та Китаї.Визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Індії та Китаї, внесок давніх Індії та Китаю у скарбницю світової культури. Пояснює причини виникнення і занепаду держав у Індії та Китаї.

1 Тематичне оцінювання до тем 3 та 4

3 Тема 5. ГРЕЦІЯ В II — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I тис. до н. е. Природа й населення Давньої Греції Природа та географічне положення Балканського півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та довколишніх земель. Мінойська палацова цивілізація Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад мінойської палацової цивілізації. Ахейська палацова цивілізація Перекази про ахейців. Археологічне відкриття ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад ахейської палацової цивілізації. Греція в ХІ—VІ ст. до н. е. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та організація влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація. Давня Спарта Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н. е.

Учень:називає час розквіту Критської та Мікенської цивілізацій, дату Троянської війни, час відкриття археологами Критської та Мікенської цивілізацій; Гомерівський період в історії Греції, час великої грецької колонізації, реформ Солона, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їх героїв, основні заняття греків, характерні риси Критської та Мікенської цивілiзацій.Показує на карті території Критської та Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрями морських походів ахейців та вторгнення дорійців, напрями грецької колонізації.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “тиранія”, “громадянин”, “спартанське виховання”, “колонія”, “метрополія”.Наводить приклади культурних досягнень на Криті й у Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав.Порівнює соціальний та державний устрій Спарти й Афін.Визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря.

27

Утворення Афінської держави Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.


2 Тема 6. ГРЕЦІЯ В V—ІV ст. до н. е. Греко-перські війни Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз. Розквіт афінської демократії Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов’язки громадянина. Пелопоннеська війна. Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура Повсякденне життя, звичаї й традиції стародавніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей. Грецька економіка. Релігія. Міфи про богів та героїв. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура. Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Учень:називає час греко-перських війн, початку Олімпійських ігор, правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; утворення античних колоній у Причорномор’ї; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський, коринфський), головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів.Показує на карті перебіг греко-перських війн та місця основних битв, античні колонії Північного Причорномор’я.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “демос”, “демократія”, “тиранія”, “громадянин”, “спартанське виховання”, “атлет”, “стратег”, “Олімпійські ігри”, “колонія”, “метрополія”.Описує умови життя давніх греків, пам’ятки культури та писемності; життя у грецьких містах-колоніях Північного Причорномор’я.Визначає внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни.Пояснює причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї.

2 Тема 7. ЕЛЛІНІЗМ Криза грецької державності та піднесення Македонії Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н. е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією. Східний похід Олександра Македонського Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Олександра Македонського. Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична культура Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.

Учень:називає час політичної роздробленості Греції, існування імперії Олександра Македонського та елліністичних держав, дати правління Філіппа ІІ та Олександра Македонського;історичних діячів, пам’ятки культури епохи еллінізму;характерні риси еллінізму.Показує на карті територію Македонського царства у середині ІV ст. до н. е., імперію Олександра Македонського, елліністичних держав, напрями походів Олександра Македонського, місця головних битв.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “еллінізм”, “гегемонія”.Описує пам’ятки культури епохи еллінізму, Олександрію Єгипетську, основні битви Східного походу.Наводить приклади могутності держави

28

Олександра Македонського, проявів рис характеру Олександра Македонського, розвитку культури епохи еллінізму.Пояснює причини втрати Елладою незалежності, розпаду держави Олександра Македонського.


2 Тема 8. ДАВНІЙ РИМ У VІІІ—І ст. до н. е. Природні умови Італії та виникнення Риму Природа і населення Апеннінського півострова. Виникнення Рима та правління царів. Римська республіка V — середини III ст. до н. е. Римська республіка: організація влади, суспільство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії. Боротьба Риму за панування в Середземномор’ї. Римська республіка. ІІ—І ст. до н. е. Війни Риму в Східному Середземномор’ї. Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—I ст. до н. е. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.

Учень:називає час утворення Римської республіки, завоювання Римом Італії, виникнення Риму, війн Риму з Карфагеном, встановлення диктатури Сулли, повстання Спартака, першого тріумвірату;історичних осіб цієї доби, головних богів римського пантеону, основні джерела рабства;характерні риси Римської республіки, римського права.Показує на карті Апеннінський півострів, міста Рим, Карфаген, території, завойовані Римською республікою у ІІ ст. до н. е.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “республіка”, “консул”, “народний трибун”, “право”, “вето”, “патриції”, “плебеї”, “сенат”, “легіон”, “тріумф”, “провінція”, “гладіатор”.Порівнює грецьку і римську системи державного правління, грецьку та римську міфологію, умови життя, господарство та побут греків та римлян.Наводить приклади політики Риму “Розділяй і володарюй”, суспільно-політичної боротьби в Римі у ІІ—І ст. до н. е.Пояснює причини ліквідації царської влади і встановлення республіки, причини війн Риму з Карфагеном.

3 Тема 9. ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ Диктатура Гая Юлія Цезаря Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і загибель республіки. Римська імперія в I—II ст. н. е. Принципат Августа. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. Династія Антонінів. Римська релігія та культура Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Основні архітектурні пам’ятки. Мистецтво. Місто Рим і життя його мешканців Життя столиці. Побут римських громадян, їхні звичаї та традиції. Римська сім’я та виховання дітей. Виникнення християнства Початкова історія християнства. Ісус

Учень:називає час громадянської війни у Римі, диктатури Гая Юлія Цезаря, правління Октавіана Августа, життя Ісуса Христа, виникнення християнства;найзначніших історичних діячів; держави, завойовані Римом, органи влади імперії.Показує на карті напрями походів Гая Юлія Цезаря, територію Римської імперії в І ст. н. е.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “імперія”, “імператор”, “диктатор”, “християнство”, “апостол”, “Старий Заповіт”, “Євангеліє”.Описує повсякденне життя римлян, архітектурні пам’ятки.Порівнює християнство і релігію греків і римлян, побут і традиції римлян і греків.Пояснює причини громадянських війн у І ст. н. е., вбивства Гая Юлія Цезаря.

29

Христос. Перші християнські громади. Ставлення римських імператорів до християн.


3 Тема 10. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ Римська імперія у III ст. н. е. Кризові явища в Римській імперії. “Солдатські” та “сенатські” імператори. Вторгнення варварів. Пізня Римська імперія IV—V ст. н. е. Реформи Діоклетіана і Константина. Римська імперія в IV ст. н. е. Християнська церква Оформлення церковної організації. Константин I Великий, його політика щодо християнства. Перші собори. Християнство як державна релігія Римської імперії. Падіння Західної Римської імперії Варвари і Рим. Захоплення Риму варварами. Утворення “варварських королівств”.

Учень:називає час вторгнення “варварів”, реформ Діоклетіана і Константина, прийняття християнства як державної релігії Римської імперії, вторгнення гунів, дати поділу Римської імперії на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії; “варварські” племена, які поселилися на території Римської імперії, основні реформи Діоклетіана та Константина. Показує на карті територію Римської імперії у ІІІ ст. н. е., м. Константинополь, територію розселення “варварських” племен, напрями вторгнення гунів і вандалів.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Велике переселення народів”, “варвар”, “вандалізм”.Порівнює становище християнської церкви у І—ІІ та ІV—V ст. н. е. Наводить приклади кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви.Пояснює причини кризи Римської імперії, її поділу на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії. Визначає місце історії стародавнього світу в історії людства.

2 Тема 11. ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ Слов’яни напередодні Великого переселення народів Історичні джерела з історії слов’ян. Прабатьківщина слов’ян. Суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов’ян. Сусіди давніх слов’ян Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Готи та гуни на теренах України. Слов’яни під час Великого переселення народів. Напрямки розселення слов’ян. Витоки українського народу.

Учень:називає час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів; народи, що населяли територію України у ІІІ ст. до н. е. — VІ ст., особливості речових пам’яток давніх слов’ян; основні історичні джерела з історії давніх слов’ян, заняття давніх слов’ян, головних персонажів слов’янської міфології; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов’ян. Показує на карті територію розселення склавинів і антів, напрямки вторгнення готів і гунів; напрями та території розселення слов’ян під час великого переселення народів;Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “давні слов’яни”, “венеди”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”. Наводить приклади взаємин слов’ян з готами і гунами та Візантією.Визначає вплив Великого переселення слов’ян на формування сучасних східнослов’янських народів.Висловлює судження щодо прабатьківщини слов’ян, витоків українського народу.

30


1 Узагальнювальне повторення

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ7-й клас(35 год)К-ть год.


1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні засоби навчання. Форми та методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Поняття “історія середніх віків”. Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків. Спадщина середньовіччя. Джерела.

6 Тема 1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ Народження середньовічної Європи Римський і варварський світи в середині I тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи. Людина в середньовіччі Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація. Середньовічне європейське суспільство Феодалізм. Основні суспільні стани. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Сім’я, жінка в суспільстві. Держава в середньовічній Європі Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість. Станова монархія. Право і суд. Європейське середньовічне місто Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу. Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі.

Учень:називає хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та Верденського договору;видатних правителів раннього середньовіччя (Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий), основні стани суспільства, держави, що утворилися після розділу Франкської імперії, технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;характерні риси структури середньовічного суспільства, “варварських” королівств, взаємодії людини і природи у середньовіччі, станової монархії, цехового ремесла.Показує на карті територію “варварських” королівств, імперії Карла Великого, розділу Франкської імперії.Пояснює поняття: “середньовіччя”, “міграція”, “стани”, “станова монархія”, “феодальна роздробленість”, “цех”, “ремесло”.Описує середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження. Порівнює античне і середньовічне місто, побут, житло, одяг античної та середньовічної людини, різні стани середньовічного суспільства.Наводить приклади взаємодії людини і природи у

31

Сільське господарство. Розвиток техніки. Житло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транспорт і шляхи сполучення. Зброя та військове спорядження. Одяг і прикраси. Їжа та напої.

середні віки, рухів народонаселення.Висловлює судження щодо причин феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.



4 Тема 2. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Релігія та церква в середньовічній Європі Релігія та церква в житті суспільства. Християнство на початку Середньовіччя. Християнiзація Європи. Церква в V—XI ст. Церковний розкол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII—XIII ст. Єресі та інквізиція. Церква в XIV—XV ст. Середньовічна культура Західної Європи

Культура на початку середньовіччя. Схоластика. Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.

Учень:називає дати церковного розколу, час хрестових походів, життя Мухаммеда, виникнення ісламу, утворення арабського халіфату;визначні постаті європейської культури (Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Чосер, Данте, Війон) та ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі), католицькі чернецькі ордени, архiтектурні стилі, ісламські моральні цінності; характерні риси ісламу, середньовічного світогляду, раннього гуманізму, рицарської культури.Показує на карті територію поширення православ’я, католицизму, ісламу, напрями хрестових походів, територію держав хрестоносців, Арабського халіфату.Пояснює поняття: єретик, інквізиція, іслам, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія.Описує романський і готичний храми, пам’ятки ісламської культури, перший хрестовий похід, навчання у школах і університетах. Порівнює християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі.Наводить приклади могутності папської влади у ХІІ—ХІІІ ст., середньовічних єресей, здобутків рицарської та міської культури.Висловлює судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об’єднання арабів, появи і розвитку гуманістичних ідей.



7 Тема 3. ЄВРОПА. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ Візантійська імперія Народження Візантії. Правління Юстиніана. Вiзантія в VII—XI ст. Іконоборство. Візантія в XII—ХV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура. Арабський халіфат Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів. Мухаммед і виникнення ісламу.

Учень:називає час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, правління Капетінгів у Франції, альбігойських війн, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, війни Червоної та Білої троянд, боротьби німецьких імператорів з папством, німецького “наступу на Схід”, утворення Швейцарії, Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, дату скликання

32

Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів. Культура арабського світу. Скандинавія Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії в ХII— ХIII ст. Духовний світ північноєвропейських народів. Франція Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д’Арк. Завершення Столітньої війни і об’єднання Франції. Англія Англосаксонські королівства. Англія і вiкінги. Нормандське завоювання країни. Перші Плантагенети. “Велика хартія вольностей”. Англія в XIV—XV ст. Війна Червоної і Білої троянд. Німеччина Утворення Священної Римської імперії. Імперія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький “наступ на Схід”. Зміцнення територіальних князівств. Утворення Швейцарського союзу. Німеччина в ХIV—ХV ст. Країни басейну Середземномор’я Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Генеральних штатів у Франції, початку, кінця і головних битв Столітньої війни, підписання “Великої хартії вольностей”, скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії, Грюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії;визначні історичні постаті (Філіпп ІІ, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Альфред Великий, Вільгельм Завойовник, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події історії європейських країн ІХ—ХV ст.;характерні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства, взаємин імператорів з папством, гуситського руху.Показує на карті напрямки походів вікінгів, території Датського, Швецького, Норвезького королівств, основні події Столітньої війни, територію Священної Римської імперії, напрямок німецького “наступу на Схід”, територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, Швейцарії, перебіг Гуситських війн.Пояснює поняття: “парламент”, “громадянська війна”, “станова монархія”.Описує пам’ятки культури скандинавів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк.Порівнює позиції Англії та Франції у Столітній війні, їхні армії, полiтику європейських держав, станові монархії європейських країн.Наводить приклади взаємовпливу держав, формування європейських держав, взаємодії світської влади з папством.Висловлює судження щодо характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розвитку європейських держав.



3 Тема 4. СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ Центральна та Східна Європа Перші держави західних слов’ян. Виникнення слов’янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X—XV ст. Велике князівство Литовське. Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави Володимиро-Суздальське князівство.

Учень:називає час правління Юстиніана, іконоборського руху, заснування Болгарської держави, утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, завоювань турків-сельджуків, утворення Османської держави, існування Делійського султанату, дату загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, скинення монгольського іга;визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора,

33

Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Повалення іга. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура. Туреччина Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.

Василь ІІ Болгаробоєць, Юрій Долгорукий, Дмитро Донський, Іван ІІІ, Тимур);характерні риси державного управління, соціальної структури суспільства.Показує на карті територію Візантійської імперії за Юстиніана, Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у ХV ст., Делійського султанату та імперії Моголів, Китайської держави, напрямки походів монголів, тевтонців та турків-сельджуків, місця головних битв.Пояснює поняття: “іконоборство”, “імперія”, “яничари”, “касти”.Описує пам’ятки культури Візантії, Московської держави, двір Юстиніана, побут населення. Порівнює Візантію і Московську державу, культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю, релігії Індії та Китаю.Наводить приклади досягнень культури, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів.Висловлює судження щодо наслідків завоювань, взаємовпливу культур.

3 Тема 5. ІНДІЯ. КИТАЙ Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура. Китай Китайська імперія в III—ХII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського іга. Суспільство, державне управління. Звичаї та традиції. Релігійне життя. Культура.


1 Тематичне оцінювання до тем 4 і 5

3 Резервний час

8-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Всесвітня історіяРанній новий час (кінець XV — перша пол. XVII ст.)

К- Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

34

ть год.

підготовки учнів

1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.

4 Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Відкриття європейців Причини й передумови великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки. Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу.

Учень:називає час подорожей Ф. Магеллана та Васко да Гами, поширення ідей гуманізму, відкриття Америки Х. Колумбом; головні європейські держави, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; характерні риси матеріального світу людини раннього нового часу, політичної структури та політичної думки.Порівнює картину світу, життя людей, технічні прилади середньовіччя та раннього нового часу. Показує на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові

3 Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіталізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспільстві. Шлюб і сім’я, становище жінки. Повсякденне життя Західної Європи Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг. Прикраси. Косметика. Мода. Дозвілля.

торговельні шляхи.Пояснює поняття: “Великі географічні відкриття”, “колонія”, “меркантилізм”, “нові дворяни”, “утопія”, “абсолютизм”.Описує подорожі європейців, місто раннього нового часу, життя і побут людини нового часу.Наводить приклади руйнування середньовічного укладу, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців.Висловлює судження щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів, змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

4 Тема 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Реформація. Католицька церква на межі XV—XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Німецький гуманізм. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна реформація. Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру. Поширення Реформації. Контрреформація. Кальвінізм.

Учень:називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління кардинала Ришельє, Єлизавети І, дати Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах; імена видатних постатей цього періоду (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх ІV, Людовік XIV, В. Оранський);характерні риси реформаційних вчень, контрреформації, абсолютної монархії,

35

Контрреформація. Орден єзуїтів. Тридентський собор.

національно-визвольної війни.

5 Тема 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. Франція. Зміни у суспільстві. Поширення Реформації. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє. Іспанія. Іспанія за Карла V. Повстання комунерос в Кастилії. Філіпп II. Приєднання Португалії до Іспанії. Нідерланди. Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольного руху. Вільгельм Оранський. Народження республіки. Англія. Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів. Міжнародні відносини. Характер міжнародних відносин. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій. Вестфальський мир, наслідки війни.

Показує на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков, перебіг Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни.Пояснює поняття: “реформація”, “контрреформація”, “протестантизм”, “кальвінізм”, “єзуїти”, “релігійні війни”, “національно-визвольна війна”.Описує протестантську церкву, двір абсолютного монарха.Порівнює реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції та Англії.Наводить приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах, контрреформаційних заходів католицької церкви.Висловлює судження щодо причин, характеру та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни.



4 Тема 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. Мистецтво Високого Відродження в Італії

Особливості доби Високого Відродження. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело. Північне Відродження.1

Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції. Мистецтво Німеччини. Освіта і наука Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання. Політичні теорії. Марновірства. Література і театр. Мистецтво бароко. Утопії. Художня література. Драматургія і театр. Бароко.

Учень:називає час епохи Відродження;імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії.Показує на карті найвизначніші культурні центри. Пояснює поняття: “Відродження”, “гуманізм”, “натурфілософія”.Описує найвизначніші пам’ятки культури.Порівнює мистецтво Відродження та середньовіччя, італійське та північне відродження.Наводить приклади високого рівня розвитку мистецтва.Висловлює судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби.

4 Тема 6. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО Річ Посполита Фільварково-панщинна система. Міста. Шляхетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі

Учень:називає дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, правління та реформи Івана ІV, становлення династії Романових; основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси державного устрою Речі Посполитої, державної

и

ї

36

Польщі. Релігійне життя. Культура. Московська держава. Правління Івана IV Грозного. “Смутний час”. Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.

влади за Івана ІV, російсько-українських відносин.Показує на карті територію Речі Посполитої, завоювання Івана IV Грозного.Пояснює поняття: “унія”, “шляхта”, “фільварок”, “опричнина”, “церковний розкол”, “самодержавство”.Описує становище українських земель у складі Речі Посполитої.Порівнює релігійне життя у західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій.



4 Тема 7. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ Англійська революція Англія напередодні революції. Карл I. О. Кромвель. Переворот 1668 р. Значення революції. Промисловий переворот в Англії. Передумови промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки. Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір “Короля Сонце”. Жан Батист Кольбер.

Учень:називає час доби Просвітництва;найвидатніших представників епохи;характерні риси Просвітництва.Пояснює поняття: “просвітництво”, “енциклопедисти”, “технічний прогрес”.Описує пам’ятки епохи Просвітництва.Порівнює погляди просвітників.Наводить приклади технічного прогресу, нових цінностей у житті суспільства.Висловлює судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства.

1 Узагальнення. Тематичне оцінювання1 Узагальнювальне повторення


К-ть год.


4 Тема 1. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Просвітництво і абсолютизм. Просвітництво. Енциклопедисти. Наукові знання. Австрія і Пруссія Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II. Культура Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр.

4 РОСІЯ Росія наприкінці XVII — в першій пол.

Учень:називає час правління Петра І та Катерини ІІ, дати

37

XVIII ст. Російська держава наприкінці XVII ст. Петро I та його реформи. Зовнішня політика Петра I, утворення імперії. Палацові перевороти. Епоха Катерини II “Освічене” правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.

Північної війни, поділів Речі Посполитої;результати зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ, реформи Петра І;характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ.Показує на карті територіальні зміни Російської імперії у ХVІІІ ст.Пояснює поняття: “освічений абсолютизм”, “імперія”, “палацові перевороти”.Описує повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст. Порівнює політику Петра І та Катерини ІІ.Наводить приклади активної зовнішньої політики, “освіченого” правління.Висловлює судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії.

2 СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ Створення США. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.

Учень:називає час утворення англійських колоній у Північній Америці, дату Бостонського чаювання, прийняття “Декларації незалежності” та Конституції США;імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність; характерні риси політики Англії щодо колоній, “Декларації незалежності” та Конституції США.Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність.Пояснює поняття: “колонія”, “метрополія”, “декларація”, “конституція”, “республіка”, “федерація”.Описує становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність.Порівнює державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці.Наводить приклади особливостей демократичного устрою США.Висловлює судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність.



4 Тема 2. СХІДНИЙ СВІТ Османська імперія. Персія. Османська імперія. Зовнішня політика Османської імперії, турецько-українські відносини. Ослаблення Османської імперії. Культура. Перське царство. Культура. Китай. Індія. Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя. Держава Великих Моголів.

Учень:називає час заснування держави Великих моголів у Індії, початок правління династії Цин у Китаї, розгром турецької армії під Віднем;основні здобутки культури, релігії Сходу;характерні риси державного устрою.Показує на карті території Османської імперії, Китаю, Індії. Пояснює поняття: “імперія”, “іслам”, “індуїзм”, “конфуціанство”.

38

Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя.

Описує пам’ятки культури.Порівнює європейську та східні цивілізації.Наводить приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру.Висловлює судження щодо особливостей Східного світу.


1 Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.

Учень:характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. Аналізує роль технічного прогресу.Визначає основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.

6 Тема 3. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р. Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт. Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. “100 днів” Наполеона. Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.

Учень:визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва.Характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту.Дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії.Аналізує життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи.Пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу.Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту.Показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територiальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу.Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “Просвітництво”, “революція”, “права і свободи громадянина”, “інтервенція”, “реформа”, “Гора і Жиронда”, “якобінці”, “термідоріанці”, “Директорія”, “консулат”, “Перша імперія”, “кодекси Наполеона”, “континентальна блокада”, “100 днів”, “Священний Союз”.

39

8 Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр. Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст. Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі. Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії. Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. О. Герцен. Слов’янофіли і західники. Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест. “Весна народів”. Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії. Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині. Особливості революції в Італії. Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.

Учень:характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи у 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі.Відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини у 20—40-і рр. ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії.Визначає причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії, причини піднесення Пруссії, роль Митного Союзу в початку економічного об’єднання Німеччини.Аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.Розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи.Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бонапарту.Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “клерикалізм”, “політична реакція”, “національно-визвольний рух”, “чартизм”, “політика”, “політика вільної торгівлі”, “реставрація”, “Липнева монархія”, “декабристи”, “слов’янофіли”, “західники”, “національне відродження”, “утопічний соціалізм”, “марксизм”, “маніфест”, “класи”, “весна народів”.

1 Узагальнення1 Тематичне оцінювання1 Узагальнювальне повторення


К-ть год.


40

6 Тема 1. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини у 1871 р. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію. Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії. Вікторіанська Британія. Англія — “майстерня світу”. Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.

Учень:характеризує процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини і Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.Аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни.Пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу, наслідки Другої парламентської реформи, причини утвердження ідеології і політики лібералізму.Описує колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначає суть політики блискучої ізоляції.Показує на карті країни Європи у середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини і Італії, хід громадянської війни в США.Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “конституційний конфлікт”, “Північнонімецький Союз”, “лібералізм”, “ідеологія”, “політика”, “консерватизм”, “колонія”, “метрополія”, “аболіціонізм”, “плантаційне господарство”, “ринкова економіка”, “федерація”, “конфедерація”, “громадянська війна”, “афроамериканці”, “реконструкція Півдня”.

14 Тема 2. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я. Зростання ролі держави у суспільно-економічному житті. Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80

Учень:характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному і економічному житті.Висвітлює основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики.Пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища.Аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії. Показує на карті країни світу в останній третині

41

—90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії. Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. США у 1877—1900 рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії. Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.

ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни.Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ.Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “індустріальне суспільство”, “науково-технічна революція”, “корпорація”, “монополія”, “капіталізм”, “інвестиції”, “міграція”, “демократія”, “світова політика”, “тред-юніон”, “двопартійна система”, “антимонопольне законодавство”, “расова політика”, “сегрегація”, “міжнародний робітничий рух”, “Комінтерн”, “суфражизм”, “модернізація”, “реформа”, “народництво”, “тероризм”, “соціал-демократія”, “доба Мейдзі”.



6 Тема 3. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії. Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини. Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.

Учень:характеризує завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітика, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.Висвітлює наслідки британського володарювання в Індії, політику кастового і релігійного розбрату, повстання сипаїв, становище Китаю у другій половині ХІХ ст., хід тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів.Аналізує міжнародні відносини у 1871—1900 рр.,

42

Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини у 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-нiмецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.

політичні наслідки франко-німецької війни, союз трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму.Дає характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства. Показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій.Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “територіальний поділ світу”, “тайпіни”, “сипаї”, “союз трьох імператорів”, “Троїстий союз”, “панамериканізм”.

4 Тема 4. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст. Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії й Африки. Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль.

Учень:характеризує духовне життя країн Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки.Описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля.Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “культура”, “духовне життя”, “урбанізація”, “фемінізм”.




Правознавство10 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)


Вступ (1 година)

43

Мета, завдання, особливості курсу. Як працювати на уроках курсу. Як користуватись під-ручником.

Розповідає про мету, завдання, особливості курсу.Пояснює як працювати на уроках курсу. Висловлює власні очікування щодо вивчення курсу.

Розділ 1. Правила і закони у суспільстві та твоєму житті (7 годин)Що таке правила та як вони виникають. Які правила існують у суспільстві. У чому призначення правил.

Пояснює що таке правила, розповідає як і чому у суспільстві виникають правила. Наводить приклади різноманітних правил та сфер суспільного життя, де вони діють.Висловлює власне ставлення до правил спів-життя людей та їх дотримання.

Що таке право. Норми права та галузі права. Які суспільні відно-сини називають правовими.

Розтлумачує поняття «право». Пояснює що таке галузь права та норма права.Наводить приклади правових норм та розрізняє їх види.Характеризує правові відносини та наводить приклади правових ситуацій.Висловлює власну оцінку ролі права в житті людей.

Що таке закон. Як приймаються закони. Підзаконні акти та їх значення для життя громади. Як і де знайти правовий документ

Називає ознаки закону та описує процедуру прийняття закону. Розрізняє закон і підзаконний акт.Аналізує ситуацію, що регулюється підзаконним актом, пояснюючи його застосування.Висловлює судження щодо необхідності й важливості дотримання приписів законів.

Яка поведінка є правомірною. Що таке правопорушення та юри-дична відповідальність. Коли і як особа відповідає за право-порушення.(можливо 2 години)

Пояснює що таке правопорушення, описує його ознаки, розрізняє види правопорушень, наводить приклади правопорушень.Розтлумачує поняття «юридична відповідальність», називає види юридичної відповідальності.Наводить приклади обставин, що звільняють від юридичної відповідальності. Аналізує правові ситуації щодо правопорушень.Оцінює вчинки та поведінку учасників ситуацій з точки зору її правомірності.

Що таке Конституція. Як Конс-титуція врегульовує життя гро-мадян України.

Пояснює що таке конституція, характеризує Конституцію України як основний закон дер-жави, розтлумачує зміст її окремих положень.Називає органи законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, описує їх окремі повноваження. Висловлює судження та обґрунтовує значення Конституції.

Тематичне оцінювання (1 година)Розділ 2. Ти - людина, значить маєш права (5 годин)

Що таке права і свободи людини. Загальна декларація прав людини. Види прав і свобод людини. Конвенція ООН про

Розтлумачує поняття «права і свободи людини», описує види прав і свобод людини і наводить приклади.

44

права дитини. Як захищаються права і свободи людини в Україні й світі

Називає міжнародні документи з прав людини і прав дитини.Пояснює чому права дитини виділені в окрему категорію прав. Аналізує зміст окремих статей Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини. Пояснює які органи й організації покликані захищати права і свободи людини.Аналізує правові ситуації, використовуючи окремі положення міжнародних документів з прав людини.Висловлює власні судження про значення захисту прав людини і громадянина в Україні.

Що означає бути громадянином держави. Як набути громадянства Україні. Як визначається грома-дянство дітей. За яких підстав припиняється громадянство Ук-раїни.

Розтлумачує поняття «громадянство» і роз-різняє статус громадянина, іноземця, особи без громадянства.Називає підстави набуття й припинення гро-мадянства України.Розв’язує правові ситуації щодо набуття громадянства дітьми.Оцінює важливість та правове значення юри-дичного зв’язку особи та держави.

Конституційні права і свободи людини і громадянина. Як реа-лізувати та захистити права і свободи. Які основні обов’язки закріплює Конституція України.

Називає основні права і свободи людини та громадянина. Коментує окремі статті ІІ розділу Конституції України, пояснюючи юридичний зміст окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина.Описує конституційні обов’язки громадян України.Аналізує правові ситуації щодо дотримання чи порушення основних прав та свобод людини і громадянина.Оцінює необхідність реалізації громадянином конституційних прав і свобод і виконання обов’язків.

Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обо-в’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі.

Пояснює юридичний зміст права на освіту в Україні та висловлює судження щодо його важливості для людини.Наводить приклади навчальних закладів, в яких можна здобути середню освіту і розповідає про їх відмінності.Називає учасників навчально-виховного про-цесу і описує, використовуючи положення нормативних актів, їх окремі права та обов’язки. Моделює та розв’язує правові ситуації, пов’-язані з правами і обов’язками учасників нав-чально-виховного процесу.Висловлює власні оцінки взаємовідносин і поведінки учасників навчально-виховного процесу в життєвих ситуаціях.

Як громадяни беруть участь у житті демократичної держави. Що таке самоврядування. Громад-ські об’єднання та дитячі орга-нізації. Демократія у

Пояснює поняття «демократія» і розповідає про форми участі громадян у житті демократичної держави.Розтлумачує поняття самоврядування, оцінює

45

шкільному житті. важливість участі громадян у вирішенні загальнодержавних питань та питань місцевого значення.Наводить приклади дитячих і громадських організацій в Україні і розповідає про їх діяльність.Досліджує демократичні процеси у житті навчального закладу, функціонування органів учнівського самоврядування, моделює демократичні процедури прийняття колективних рішень.Формулює власну позицію щодо громадянської активності особи.

Тематичне оцінювання (1 година)Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини (5 годин)

Що таке право власності. Як людина стає власником. Як реа-лізувати право власності. Якими правами наділені неповнолітні власники.

Пояснює юридичний зміст права власності і характеризує підстави набуття права власності, ілюструє їх прикладами.Розрізняє форми власності, наводить приклади права володіння, користування, розпорядження майном.Розповідає як дитина стає власником і як вона може розпорядитися належним їй майном.Аналізує правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства. Оцінює важливість для людини бути власником.

Які договори є цивільно-правовими. Як укласти договір. Які договори можуть укладати неповнолітні

Пояснює що таке договір, називає види ци-вільно-правових договорів, наводить приклади.Розповідає хто і як укладає договори.Аналізує зразок типового договору щодо його предмету, сторін та змісту. Моделює процедуру укладання договору та розв’язує ситуації, що можуть виникнути при укладанні договорів неповнолітніми особами.Висловлює власне ставлення до важливості дотримання умов цивільно-правових договорів.

Як захистити особисті немайнові та майнові права. Цивільно-правова відповідальність мало-літніх та неповнолітніх осіб.

Розрізняє особисті немайнові і майнові права та наводить приклади.Називає підстави цивільно-правової відпові-дальності.Складає за зразком позовну заяву і моделює процедуру захисту цивільних прав у суді.Аналізує правові ситуації щодо цивільної відповідальності малолітніх та неповнолітніх осіб.Висловлює оцінки вчинків і поведінки непов-нолітніх, пов’язані з цивільно-правовою відповідальністю.

Хто такі спадкодавець і спад-коємець. Що таке заповіт. Як скласти заповіт. Як успадкувати майно.

Пояснює хто такі спадкодавець і спадкоємець, що таке заповіт і називає умови його дійсності. Описує порядок спадкування за законом, розповідає про порядок отримання спадщини.Аналізує правові ситуації, що регулюються нормами спадкового права.

Хто такі споживачі, продавці, ви-робники, виконавці. Які права спо-

Розповідає хто такі споживачі, продавці, ви-робники, виконавці.

46

живачів закріплені законодавст-вом України. Як захистити права споживачів. Які організації та установи допомагають спожива-чам у захисті їхніх прав

(можливо 2 години)

Називає нормативні акти, коментує положення, що закріплюють права споживачів. Наводить приклади порушення прав споживача з власного життя чи життя членів родини. Моделює ситуації придбання товару, замовляння послуг чи робіт. Описує порядок дій споживача щодо захисту порушених прав, складає за зразком скаргу (претензію) щодо порушених прав споживача.Пропонує варіанти розв’язання ситуацій порушення прав споживачів.

Розділ 4. Закони в житті твоєї сім’ї (3 години) Що таке сім’я і шлюб. Як укласти шлюб. Чи можуть неповнолітні укласти шлюб. Які особисті немайнові та майнові права і обов’язки мають подружжя.

Розтлумачує поняття «сім’я» і «шлюб», обґрунтовує важливість права людини на створення сім’ї.Пояснює, використовуючи положення статей Сімейного кодексу України, умови укладання шлюбу, зокрема порядок укладання шлюбу неповнолітньою особою.Називає окремі особисті немайнові права і обов’язки подружжя і характеризує їх на конкретних прикладах. Аналізує правові ситуації і пропонує шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права.Висловлює власні думки щодо створення сім’ї.

Взаємні права та обов’язки батьків і дітей. Особисті немайнові права дітей. Права батьків і дітей на майно, право на утримання.

Пояснює чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними, наводить приклади окремих прав батьків і дітей.Описує обов’язок матері, батька утримувати дитину та обов’язок повнолітніх дітей утри-мувати батьків.Моделює та розв’язує правові ситуації, пов’-язані з правами і обов’язками батьків і дітей.Висловлює власне ставлення до взаємних прав і обов’язків батьків і дітей.

Як держава захищає права дитини в

сім’ї. Що таке опіка, піклування,

усиновлення.

Називає державні органи та установи, що опікуються правами дитини.Оцінює ситуації порушення прав дитини в сім’ї.Розповідає про підстави і процедуру поз-бавлення батьківських прав. Розрізняє усиновлення та опіку і піклування.Моделює та розв’язує правові ситуації.Висловлює судження щодо важливості і зна-чення виховання дитини в сім’ї.

Розділ 5. Твої права у трудових відносинах (3 години) Право на працю в Україні. Як законодавство регулює трудові відносини. Роботодавці та праців-ники на ринку праці. Як знайти роботу. Право та підприємницька діяльність.

Пояснює, використовуючи положення Конс-титуції України, юридичний зміст права на працю і наводить приклади відносин, що регулюються нормами трудового права.Називає основні причини безробіття в Україні, описує шляхи пошуку роботи та оцінює їх ефективність.Складає за зразком резюме для працевлаш-тування.Пояснює що таке підприємницька діяльність та

47

наводить приклади її основних організаційно-правових форм, моделює процедуру реєстрації підприємницької діяльності.Формулює власну позицію щодо важливості права людини на працю.

Як укласти і розірвати трудовий договір. Що записується в трудову книжку. Що таке заробітна плата.

Пояснює що таке трудовий договір, називає його сторони. Розповідає про процедуру співбесіди щодо працевлаштування і порядок прийому на роботу.Називає основні права і обов’язки роботодавця і працівника.Описує порядок розірвання трудового договору. Складає за зразком заяву про прийом на роботу, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням.Пропонує шляхи розв’язання правових ситуацій, пов’язаних із працевлаштуванням.

Де можуть працювати підлітки. Як законодавство регулює працю неповнолітніх. Як закон захищає неповнолітніх від експлуатації.

Описує, використовуючи положення трудового законодавства, права неповнолітніх у трудових відносинах.Характеризує особливості робочого часу та часу відпочинку неповнолітніх.Досліджує стан дитячої праці в Україні. Пропонує шляхи розв’язання правових ситуацій, пов’язаних із пошуком роботи і працевлаштуванням неповнолітніх.Оцінює проблеми пошуку роботи та працев-лаштування неповнолітніх.

Тематичне оцінювання (1 година) Розділ 6. Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві (6 годин)

Які відносини регулює адмі-ністративне і кримінальне право. Які правопорушення називають адміністративними. За які адмі-ністративні проступки відпові-дають неповнолітні.

Називає відносини, врегульовані адміністра-тивним і кримінальним правом.Розрізняє адміністративний проступок і злочин, наводить приклади. Називає органи, що розглядають справи про адміністративні проступки.Описує адміністративні стягнення, що засто-совуються до неповнолітніх.Аналізує і розв’язує правові ситуації щодо адміністративних правопорушень неповнолітніх.Висловлює власне ставлення до найпоши-реніших адміністративних правопорушень неповнолітніх.

Що таке злочин. Ознаки та види злочинів. Склад злочину. Наслідки злочину для особи та суспільства. Як не стати жертвою злочину

(можливо 2 години)

Характеризує ознаки злочину, описує елементи складу злочину, називає види злочинів, наводить приклади.Аналізує правові ситуації і пропонує шляхи їх розв’язання, використовуючи окремі статті Кримінального кодексу України.Моделює варіанти поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину. Оцінює наслідки злочину для конкретної особи, оточуючих і суспільства в цілому.

Що таке кримінальна відпо-відальність і кримінальне пока-рання. Які покарання передбачені Кримінальним кодексом

Розтлумачує поняття «кримінальна відпові-дальність» і називає її підстави, пояснює що таке покарання.

48

України. Особливості кримінальної відпо-відальності неповнолітніх.

Називає види покарань, що застосовуються до неповнолітньої особи, яка вчинила злочин, розповідає про особливості кримінальної відповідальності неповнолітніхОцінює причини підліткової злочинності в Україні. Висловлює власне ставлення до злочинів.

Правоохоронні органи в Україні. Міліція і неповнолітні. Як зверну-тися до міліції. Які права має неповнолітня особа при затри-манні, арешті, допиті.

Пояснює які органи держави називають правоохоронними і наводить приклади. Описує основні завдання, права і обов’язки міліції.Складає за зразком заяву до відділку міліції.Характеризує права неповнолітніх осіб при затриманні, арешті, допиті.Моделює і розв’язує правові ситуації.Формулює власну позицію щодо поведінки в ситуації взаємодії з правоохоронними органами.

Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримі-нального процесу.

Називає основні етапи розгляду кримінальної справи. Характеризує учасників кримінального про-цесу.Розповідає про права і обов’язки потерпілого і підсудного.Розтлумачує принцип презумпції невинува-тості та оцінює його значення.Пояснює процедуру судового розгляду крим-інальної справи. Висловлює власну оцінку важливості права людини на захист у суді.

Розділ 7. Твоя подорож у світ юридичних професій (1 година)Які юридичні професії існують. Де здобути юридичну освіту. Хто такі слідчий і прокурор. Як стати адвокатом, суддею, нотаріусом. Коли і як ми звертаємося до правника.

Описує окремі юридичні професії.Характеризує основні повноваження слідчого, прокурора та представників інших юридичних професій. Описує основні вимоги до осіб, які бажають працювати за юридичним фахом.Називає навчальні заклади, що надають юридичну освіту.Аналізує і розв’язує ситуації, в яких особа звертається по юридичну допомогу.Висловлює судження щодо причин популярності юридичних професій у світі.

Тематичне оцінювання (1 година)

Резерв (1 година)

Етика5-й клас

(35 год, 1 год на тиждень)

К-ть год

.


49

1 ВСТУП. ЩО ВИВЧАЄ ЕТИКАЩо таке етика. Для чого вивчають етику. Як пов’язані етика та духовний світ людини. Якими є важливі людські чесноти.

Учень:розповідає про важливість етичних знань у житті людини.Пояснює зміст поняття “етика”.Характеризує людські чесноти як вияви шляхетності, мудрості, справедливості.

3 Тема 1. ЧИМ КЕРУЄТЬСЯ ЛЮДИНА У ВЧИНКАХ ТА ПОВЕДІНЦІЯк розрізнити добро і зло. Чому люди повинні вибирати між добром і злом. Що значить бути доброю людиною. Що таке доброчинність.

Учень:характеризує певні події та явища як прояви добра чи зла.Пояснює критерії оцінки певних учинків (допомога іншим, щирість, щедрість).Наводить приклади доброчинності, людяності.Моделює ситуації та розв’язує їх.

Що таке вчинок. Який вчинок називають подвигом. Як впливають емоції та почуття на нашу поведінку. Як навчитись керувати собою. Що допомагає уникнути помилок та негативних наслідків учинків.

Учень:пояснює зміст понять “вчинок”, “подвиг”.Характеризує емоції та почуття, які впливають на нашу поведінку.Обґрунтовує важливість уміння керувати собою.

Як співвідносяться мораль і етикет. До чого призводить незнання етикетних правил. Які етикетні правила на щодень є найважливішими.

Учень:розповідає про важливість етикетних норм для життя.Оцінює приклади людської поведінки відповідно до моральних норм та вимог етикету.Моделює ситуації та розв’язує їх.



6 Тема 2. ЯКІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧАЮТЬ ГАРМОНІЮ ЛЮДИНИ ІЗ СОБОЮ ТА З НАЙБЛИЖЧИМ ОТОЧЕННЯМЩо означає бути щасливим. Що таке людська індивідуальність та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе.

Учень:пояснює зміст понять “людська індивідуальність”, “щастя”, “внутрішня гармонія”, “самооцінка”.Називає і наводить приклади рис характеру людини.Розповідає про важливість самооцінки.

Що таке гідність та честь. Чому не можна принижувати людську гідність. Чому кожна людина гідна поваги. Як не втратити гідність.

Учень:пояснює поняття “гідність”, “честь” та наводить відповідні приклади.Обґрунтовує важливість збереження власної гідності.Моделює ситуації та розв’язує їх.

Що таке совість. Як пов’язані совість і відповідальність. Зв’язок відповідальності перед собою і перед іншими. Коли людині буває соромно. Чому важливо знати думку інших про себе. Коли люди відчувають провину.

Учень:пояснює та порівнює поняття “сором” і “совість”.Розповідає про важливість совісті й сорому як регуляторів людської поведінки.Обґрунтовує важливість оцінки своїх вчинків іншими.Наводить приклади визнання власних помилок.Пояснює взаємозв’язок совісті з відповідальністю перед собою.Моделює ситуації та розв’язує їх.

Яку роль відіграє у житті людини родинне коло, сімейні свята і традиції. Чому необхідні взаємна повага, допомога і

Учень:характеризує свою поведінку в колі сім’ї.Наводить приклади сімейних свят і традицій.

50

чуйність в родинному колі. Якими мають бути сімейні обов’язки. Як уникнути конфлікту в стосунках з рідними.

Характеризує ієрархію родинних зв’язків.Розв’язує ситуативні завдання, демонструючи дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, довіри, чуйності. Розповідає про важливість виконання своїх обов’язків у сім’ї.Пояснює причини виникнення та варіанти уникнення і розв’язання конфлікту.Моделює ситуації та розв’язує їх.

З чого починається дружба і вміння дружити. Кого ми називаємо другом. За що ми цінуємо своїх друзів.

Учень:пояснює важливість дружби.Обґрунтовує необхідні умови дружніх стосунків.Наводить приклади дружби та вміння дружити.

Якими є моральні основи товаришування. Як розв’язувати конфліктні ситуації. Що таке честь колективу. Як відрізнити справжній та вигаданий авторитет.

Учень:пояснює поняття “товаришування”, “честь колективу”.Наводить приклади взаємодопомоги та поваги в учнівському колективі.Обґрунтовує важливість уміння уникати конфліктів у шкільному колективі.Розповідає про необхідність відповідального ставлення до своїх обов’язків у класі та авторитет.Наводить приклади справжнього та вигаданого авторитету.Аналізує свої вчинки і поведінку, враховуючи їх оцінку однокласниками.



6 Тема 3. ЯКИМИ Є МОРАЛЬНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА СПІВЖИТТЯ У ЛЮДСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІЯк і чому виник етикет. Що таке церемонії, звичаї, традиції, етикетні кодекси. Які манери вважаються гарними.

Учень:розповідає про роль церемоній та етикетних кодексів у формуванні етикету.Характеризує первісні засоби регуляції поведінки (звичаї, традиції).Пояснює поняття “гарні манери”.

Якими є моральні норми в культурі українського народу. Яку роль відіграють для українців звичаї гостинності, працелюбність, взаємоповага, допомога сиротам, вдовам, безкорисливість. Якими є звичаї різних народів, які живуть в Україні.

Учень:обґрунтовує важливість моральних норм у житті українського народу.Наводить приклади моральних звичаїв, традицій українського народу. Характеризує моральні основи звичаїв інших народів, які живуть в Україні.Пояснює суть основних моральних правил життя українського народу.

Чому люди поважають звичаї, традиції і закони. Чому треба поважати гідність і права людини. Що означає бути громадянином своєї держави. Як ми відчуваємо належність до своєї країни. Як бути корисним суспільству.

Учень:пояснює поняття громадянства.Наводить приклади поваги до звичаїв, традицій, символів і законів. Оцінює власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості.Обґрунтовує важливість поваги до гідності і прав людини як необхідної умови життя у

51

суспільстві.У чому полягає основний зміст “золотого правила” моралі. Поняття моральної норми. Людяність і справедливість як засади морального життя. Чи можна спілкуватися з іншими людьми, не виконуючи сучасних етикетних норм. Чому людяність і справедливість є основою сучасного етикету. Що таке пристойність.

Учень:формулює “золоте правило” моралі й пояснює його значимість для життя.Наводить приклади сучасного етикету та пояснює його демократичність.Пояснює поняття пристойності як прояв відповідності поведінки до ситуації.Обґрунтовує роль постійного тренування у набутті моральних якостей.Оцінює значущість чеснот (привітності, доброзичливості, делiкатності, гідності, благородства, скромності) у людських взаєминах.



9 Тема 4. ЩО ОЗНАЧАЄ ДОТРИМУВАТИСЯ НОРМ ЕТИКЕТУ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІЩо таке спілкувальна поведінка та мовний етикет. Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником. Які є моральні основи спілкування.

Учень:розповідає про необхідність доброзичливості, щирості, уваги і поваги до партнера у спілкуванні.Формулює і використовує найважливіші правила бесіди (для того, хто говорить; для того, хто слухає).Моделює ситуації та розв’язує їх.

Як звертатися до людей. Як вибачитися і пробачати. Як чемно відмовитися чи погодитися. Як висловлювати вдячність.

Учень:обґрунтовує важливість дотримання правил мовного етикету.Використовує у різних ситуаціях доречні словесні форми.Оцінює спілкування своє та інших, спираючись на норми етикету.Моделює та розв’язує ситуативні завдання.

Коли доречно користуватися телефоном. Що означає “вміти листуватися”. Як оформити листа, що надсилається в мережі Інтернет.

Учень:пояснює особливості правил дистантного спілкування.Використовує уміння дистантного спілкування (письмового та електронного листування і телефонних розмов).Моделює та розв’язує ситуації.

Які є основні правила невербального спілкування. Коли жести бувають красномовнішими за слова. Чому жести багатозначні.

Учень:пояснює поняття невербального спілкування.Наводить приклади застосування людьми засобів невербального спілкування (пози тіла, жестів, міміки).Використовує та пояснює основні жести.Характеризує особливості жестикуляції та зміст окремих жестів у різних народів.Моделює та розв’язує ситуативні завдання.

Чому одяг є виявом індивідуальності. Що таке мода і стиль. Як співвідносяться віяння моди та етикет. Як пiдібрати для себе одяг.

Учень:наводить приклади різних стилів і форм одягу.Характеризує роль моди і стилю в житті людини.

52

Пояснює, як виявляються норми етикету в одязі та зовнішності людини.Моделює та розв’язує ситуації.

Що треба пам’ятати, відвідуючи хворого. Як поводитись у поліклініці та лікарні. Якими є особливості поведінки в дні смутку та печалі. Як висловлювати співчуття та утішати. Як відбуваються вшанування полеглих і поминальні дні.

Учень:характеризує особливості поведінки під час догляду за хворими, перебування в поліклініці та лікарні.Пояснює особливості поведінки і етикетних норм у дні трауру та вшанування полеглих.Виявляє повагу до традицій вшанування померлих родичів (поминальних днів).Моделює та розв’язує ситуативні завдання.

Яким є етикет особливих випадків та поведінка в різних життєвих ситуаціях (на святі, на весіллі, в музеї та бібліотеці, в гостях). Як вибирають та приймають подарунки. Як влаштувати свято вдома чи в школі.

Учень:пояснює особливості поведінки в спілкуванні з незнайомими людьми.Аналізує власну поведінку та поведінку інших, враховуючи розмаїття життєвих ситуацій.Розповідає про важливість дотримання норм етикету в різноманітних ситуаціях.Використовує правила етикету у своїй поведінки у різних ситуаціях шкільного та позашкільного життя.Моделює та розв’язує ситуації.




6-й клас(35 год, 1 год на тиждень)

К-ть год

.


1 ВСТУПДля чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

Учень:пояснює зміст понять “етика”, “мораль”, “моральність людини”, “моральні правила поведінки”, “правила етикету”.Висловлює своє судження про роль моралі й етикету в житті людини та суспільства.Наводить приклади етикетних норм поведінки в колі сім’ї, школи, під час зустрічі зі знайомими або незнайомими людьми.Демонструє форми етикетної поведінки в наведених прикладах типових життєвих ситуацій.

6 Тема 1. ЦІННОСТІ ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІЛюдське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають “щирою душею”. Як потрібно жити, щоб наші душі визначали як прекрасні.

Учень:пояснює, у чому цінність людського життя та наводить приклади відповідної поведінки.Розтлумачує поняття “духовність”, “духовна краса” та наводить приклади духовних потреб людини й проявів краси людської душі.Оцінює ситуації та вчинки людей з позиції проявів духовної краси.

53

Висловлює своє судження про важливість самовдосконалення.

Чому моральні цінності називають життєвими орiєнтирами людини. У чому полягає сила людського духу. Що таке обов’язок. Що означає бути дорослим і самостійним. Як захистити та зберегти честь і гідність.

Учень:пояснює поняття “моральні цінності”. Висловлює своє судження про роль і значущість моральних цінностей у житті людини. Наводить приклади вчинків людей, сильних духом.Аналізує ситуації, у яких гостро відчуваються суперечності між “хочу” і “треба”.Характеризує відповідальність за свій вибір та результати дій як показник моральної зрілості людини.Моделює та розв’язує ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків у сім’ї, школі, збереженням честі та гідності.

Що таке справедливість. Що називають несправедливим. Чи легко бути справедливим. Як протидіяти несправедливому.

Учень:розтлумачує поняття “справедливість”. Оцінює події в навколишньому світі та власному житті з позицій справедливості.Наводить приклади справедливого і несправедливого в житті суспільства, у власному житті.Висловлює своє судження про важливість дотримання принципу справедливості в повсякденному житті, у взаєминах з оточуючими.Наводить приклади протидії несправедливому.Обґрунтовує несумісність насилля і доброчинства.

Чому без праці життя людини втрачає сенс. Працьовитість як риса моральної вдачі. Що означає “творити себе працею”. Чому будь-яка праця є почесною.

Учень:висловлює своє судження про роль праці в житті людини, у становленні людської особистості.Наводить приклади високої оцінки праці у фольклорних творах (зокрема, в прислів’ях, казках).Характеризує навчання як відповідальну працю.Аналізує власний внесок у домашню працю.

Що таке ідеал. Як ми обираємо ідеали. Як відрізнити ідеал від кумира. Як наблизитися до свого ідеалу.

Учень:пояснює поняття “ідеал”, “кумир”, “ідол”.Висловлює власне розуміння культурної людини.Характеризує типові риси культурної людини.Обґрунтовує важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до морального ідеалу.Наводить приклади зразків для наслідування.



6 Тема 2. ЛЮДИНА — ЧАСТИНА ВСЕСВІТУЧи є людина частиною природи. Як культурна людина повинна ставитися до природи. Що означає “берегти природу”.

Учень:висловлює своє судження про людину як частину природи.Наводить приклади ставлення людини до довкілля й оцінює їх з позиції моралі.

54

Моральні зобов’язання людини щодо природного світу.

Обґрунтовує необхідність ставлення до природи України як національного багатства народу.

Як пов’язані довкілля та здоров’я людини. Що означає бути “здоровою людиною”. Які звички є шкідливими.

Учень:пояснює взаємозв’язок здоров’я фізичного та духовного.Обґрунтовує необхідність дотримання правил особистої гігієни.Наводить приклади зумовленості здоров’я людини станом довкілля.Висловлює своє судження про роль фізичної культури в формуванні здорового способу життя.Наводить приклади шкідливих звичок і характеризує їх з позицій фізичного та морального здоров’я людини.

Що означає пізнати себе. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. Що таке “мистецтво керувати собою”.

Учень:оцінює свої вчинки та вчинки однокласників з точки зору їх моральної зрілості.Характеризує сильні та слабкі сторони своєї вдачі. Обґрунтовує необхідність подолання негативних рис характеру.Наводить приклади протидії недобрим та нерозумним вчинкам.Висловлює власне розуміння “мистецтва керувати собою”.

Що означає бути розвиненою людиною. Які заняття розвивають людину. Що таке хобі. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим.

Учень:пояснює поняття “дозвілля”, “хобі”.Висловлює своє судження про важливість самовдосконалення.Обґрунтовує взаємозумовленість особистої культури і можливостей задоволення потреб; необхідність змістовного й цікавого дозвілля. Наводить приклади занять-хобі. Пояснює доцільність правильної організації вільного часу.

Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. У чому сила моральних почуттів. Як навчитися культури почуттів.

Учень:пояснює поняття “почуття” та “емоції”.Наводить приклади почуттів та емоцій.Висловлює своє судження про силу моральних почуттів.

Чому любов визначають як найвище почуття. Що означає любити. Чи є відмінність між закоханістю та коханням. Як навчитися любити.

Учень:висловлює судження про любов як найвище почуття.Наводить приклади різних виявів любові; 1—2 крилаті вислови про любов.Обґрунтовує відповідальність, повагу, щирість, здатність до самопожертви як моральне підґрунтя любові.Розповідає про прояви любові в різних життєвих ситуаціях.

55



6 Тема 3. МОРАЛЬНІ ВИМІРИ СПІЛКУВАННЯЯк виникають і зберігаються моральні цінності суспільства. Що таке загальнолюдські цінності. Як мораль регулює відносини й спілкування людей.

Учень:витлумачує поняття “загальнолюдські цінності”.Висловлює своє судження про роль загальнолюдських цінностей у гуманізації життя суспільства.Характеризує поняття “добро”, “справедливість”, “правда”, “щирість” тощо як загальнолюдські цінності.Моделює ситуації, які свідчать про регулятивну функцію моралі.

Що таке толерантність і нетерпимість. Як проявляти толерантність у спілкуванні з людьми. Що таке повага. Що означає поважати інших.

Учень:обґрунтовує важливість шанобливого ставлення до інших як передумову успішного спілкування.Пояснює поняття “толерантність”, “нетерпимість”, “повага”.Наводить приклади толерантного ставлення до інших.Виявляє прояви нетерпимості й пропонує шляхи її подолання.Оцінює власну поведінку з позиції толерантності.

Як розділити радість і печаль іншої людини. Що таке милосердя. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом. Як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом.

Учень:пояснює поняття “милосердя”, “альтруїзм”, “егоїзм”.Наводить приклади вияву милосердя у вчинках.Характеризує прояви егоїзму у власній поведінці.Висловлює власне розуміння милосердя та співчуття.

Місце духовності і релігійності в людському житті. У чому полягає феномен віри. Що таке релігійні почуття і чому їх треба поважати.

Учень:розрізняє зміст понять “духовність” і “релігійність”.Характеризує феномен віри. Обґрунтовує право кожної людини на свободу віросповідування.Наводить приклади духовних потреб людини; вияву поваги до релігійних почуттів.

Які релігійні конфесії є в Україні. Що означає бути толерантним до представників іншої релігії. Як поводитися в храмі.

Учень:наводить приклади свят різних релігійних конфесій в Україні.Розповідає про різні релігійні конфесії в Україні.Характеризує толерантність як умову життя української спільноти.Формулює основні правила поведінки в храмі.Моделює ситуації та розв’язує їх.



7 Тема 4. ЦІННОСТІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Учень:витлумачує поняття “демократичне суспільство”, “громадянин”, “громадянське суспільство”,

56

Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною.

“гуманістична мораль”.Висловлює судження про людину як найвищу цінність демократичного суспільства.Наводить приклади громадянськості.

Чи може бути свобода основою моральності. Що розуміють під свободою вибору, дії, волі. Що означає бути самим собою. Чи може людина бути й залишатися собою в суспільстві.

Учень:обґрунтовує поняття свободи як основи моральності.Висловлює своє розуміння свободи.Пояснює, що означає свобода вибору, дії, волі.Наводить приклади узгодження власних інтересів із суспільними.Моделює та розв’язує ситуативні завдання.

Що таке права та свободи людини. Чому права людини й права дитини є цінністю громадянського суспільства. Як поважати та захищати права людини в демократичному суспільстві. Як співвідносяться право, свобода й обов’язок.

Учень:пояснює поняття “права та свободи людини”.Розповідає про права дитини.Визначає права, свободи та обов’язки громадян України.Аналізує життєві ситуації, пов’язані з реалізацією прав та свобод людини в Україні. Обґрунтовує зв’язок прав та свобод людини з обов’язками.Характеризує права та обов’язки учнів.

Що таке суспільна справедливість і соціальна різноманітність. У чому ми всі рівні, хоча й різні. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

Учень:пояснює поняття “суспільна справедливість”, “соціальна різноманітність”.Наводить приклади суспільної справедливості та соціальної різноманітності.Аналізує ситуації, в яких діють стереотипи та упередження.Моделює та розв’язує ситуативні завдання.

Як співвідносяться мораль і закон як регулятори життя громадян в демократичному суспільстві. Що означає рівність усіх перед законом.

Учень:пояснює поняття “закон”, “рівність усіх перед законом”.Висловлює своє судження про зв’язок моралі та законів. Моделює та розв’язує ситуації.

Що таке громадянська позиція людини. Чому громадянська позиція є цінністю демократичного суспільства. У чому полягає почуття гідності громадянина.

Учень:пояснює поняття “громадянська позиція”.Висловлює власне розуміння громадянської активності на прикладі шкільного життя.Наводить приклади впливу громадян на суспільне життя.Моделює та розв’язує ситуації.

У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. Як проявити повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.

Учень:розповідає, чому Україна є багатокультурною державою.Обґрунтовує необхідність толерантних міжетнічних та міжкультурних відносин в Україні.Пояснює відмінність між поняттями “патріотизм” та “шовінізм”.Наводить приклади проявів поваги до

57

національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.



1 ПІДСУМКОВИЙ УРОКЯк громадяни повинні ставитися до своєї держави. Що означає бути громадянином і патріотом України сьогодні. Як пов’язані наші долі з долею Вітчизни.

Учень:наводить приклади служіння Україні.Оцінює відповідальність та байдужість за долю Вітчизни.Висловлює своє судження про те, яким уявляє своє місце в розвитку країни, пояснює свою позицію.Порівнює активну громадянську позицію і пасивність спостерігача.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО 5—8 класи

МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА5-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


16 Тема 1. Музика і мистецтво слова Розкриття широкої палітри зв’язків музики з

літературою через споріднені за характером образи. Порівняння музичних та літературних творів, які відображають різноманітні явища життя, зокрема, на прикладах вокальних (пісня, пісня-романс), хорових (кантата), та музично-сценічних (опера, балет, мюзикл) жанрів. Виконання народних та композиторських пi-сень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пi-сень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Виявлення специфіки образної мови музичного мистецтва у порівнянні з образною мовою літератури. Засвоєння основних музичних понять і термінів: вокаліз, кантата, мюзикл, лібрето, сценарій. Усвiдомлення явища синтезу музичного та літературного мистецтв у театрі та кінематографі.Орієнтовний матеріал для сприймання:С. Рахманінов. Вокаліз, Л. Ревуцький. Пісня, Р. Савицький. Варіації та тему пісні “Їхав козак за

Учень: спостерігає:

— за інтонаційно-образним розвитком музики та виявляє спільне і відмінне між музикою та літературою у відображенні навколишнього світу;

розпізнає:— основні засоби виразності, основні музичні жанри та їх особливості у втіленні життєвого змісту;

порівнює:— твори різних жанрів та образну мову музичних і літературних творів;

характеризує:— особливості вираження життєвого змісту вокальними

58

1

19

Дунай”, М. Лисенко. Кантата “Радуйся, ниво неполитая” (5 ч. “Оживуть степи, озера”), М. Лисенко. Інтродукція з опери “Тарас Бульба”, В. А. Моцарт. Хор “Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери “Чарівна флейта”, С. Прокоф’єв. Фрагменти з балету “Попелюшка” (“Па-де-шаль”, “Аморозо”), українська народна пісня “Журавель”, П. Чайковський. Фрагмент 4 ч. симфонії № 2, українська народна казка “Чарівна скрипка”, закарпатські народні мелодії, грузинська народна казка “Чонгуріст”, грузинська народна мелодія, І. Крилов. Байка “Квартет”, В. Барвінський. Квартет для 2-х скрипок, альта і віолончелі (2 ч.), К. Паустовський. “Старий кухар”, В. А. Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром № 23 (фрагменти), українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть”, В. Короленко. “Сліпий музикант”, Р. Роджерс. Фрагмент з к/ф “Звуки музики”.Варіативний матеріал для сприймання:В. Барвінський. Пісня без слів, Л. Бетховен. Обробка пісні “Їхав козак за Дунай”, С. Гулак-Артемовський. Фінал опери “Запорожець за Дунаєм”, П. Чайковський. Фрагменти з балету “Лускунчик” (“Вальс квітів”, “Танець феї Драже”), Л. Глібов. Байка “Музики”, В. Короленко. “Сліпий музикант” (епілог), П. Чайковський. “Імпровізація”, Л. Бетховен. Увертюра “Коріолан” (фрагмент, фортепіано), Л. Толстой. Сцена балу з роману “Війна і мир”, С. Прокоф’єв. Вальс з опери “Війна і мир”.Орієнтовний матеріал для виконання:О. Антоняк. “Ода пісні”, С. Климовський. “Їхав козак за Дунай”, українська народна пісня “За світ встали козаченьки”, О. Янушкевич. “Веселкова пісня”, норвезька народна пісня “Чарівний смичок”, А. Житкевич. “Все це потрібно мені”, українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть”, Р. Роджерс. “До-ре-мі” (з к/ф “Звуки музики”).Варіативний матеріал для виконання:

Б. Фільц. “Любимо землю свою”, О. Семенов. “Звучи, рідна мово”, В. Книш. “Запорожців слава”, І. Кириліна. “Пісенька”, українська народна пісня “Ой, на горі жита много”, Н. Красоткіна. “Прекрасні звертання”, М. Балема. “Ми вірні друзі”, А. Мігай. “Казковий бал”, В. Книш. “Щедрий вечір”, українські колядки та щедрівки.

Узагальнення

Тема 2. Музика та візуальні образиВиявлення зв’язків музики з образотворчим мистецтвом через споріднені емоційні настрої, які виражені в художніх творах та відображають різноманітні життєві явища. Характеристика засобів

(пісня, пісня-романс), хоровими (кантата) та музично-сценічними (опера, балет, мюзикл) жанрами;— особливості гри на різних музичних інструментах;

наводить приклади:— вокальної та інструментальної музики, взаємопроникнення різних видів мистецтв у відображенні життєвих образів;

виразно виконує:— народні та композиторські пісні;

дотримується правил:— фразування і дихання під час виконання музики;

імпровізує:— прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пiсень;

інтерпретує:— зміст прослуханих та виконаних музичних творів;

висловлює судження про:— специфіку інтонаційно-образної мови музики у порівнянні з іншими видами мистецтв;— єдність музики і слова;— художньо-образну палітру українського пісенного фольклору та його життєвий зміст;

виражає та обґрунтовує:— власне емоційно-естетичне ставлення до музичних та літературних образів.

Учень: спостерігає:— за інтонаційним розвитком музики;

59

виразності програмної музики, особливостей духовної музики у вираженні життєвого змісту. Виконання пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пісень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Порівняння творів пейзажного живопису та пасторальної музики, героїчних образів у музичному та образотворчому мистецтві. Виявлення специфіки інтонаційно-образної мови музичного мистецтва у порівнянні з мовою образотворчого мистецтва. Засвоєння основних понять і термінів: програмна та непрограмна музика, духовна музика, імпресіонізм у мистецтві. Поглиблення розу-міння синтезу мистецтв у храмі та їх впливу на духовний світ людини.Орієнтовний матеріал для сприймання:А. Вівальді. “Зима” з циклу концертів “Пори року”, Г. Свиридов. Фрагмент “Співа зима, агукає” з кантати “Поема пам’яті Сергія Єсеніна”, І. Грабар. “Лютнева блакить” (р)*, Й. Бокшай. “Зима” (р), Ю. Щуровськай. “Після перегляду Куїнджі”, А. Куїнджі. “Місячна ніч на Дніпрі” (р), І. Карабиць. І симфонія “П’ять пісень про Україну” (ІІ ч. “Дума”), Л. Жемчужніков. “Кобзар на шляху” (р), О. Бородін. Симфонія № 2 “Богатирська” (І ч., експозиція), В. Васнєцов. “Богатирі” (р), Л. Бетховен. Симфонія № 3 “Героїчна” (І ч., експозиція), Й. Пінзель. “Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона” на аттику собору св. Юра у Львові (фото), М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба” (сцена “Запорізька Січ”), М. Дерегус. “Тарас Бульба на чолі війська” (р), українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Т. Шевченко. “Автопортрет” (р), М. Божій “Думи мої, думи…” (р), Пам’ятник Тарасові Шевченку в Каневі (фото), українська народна пісня “Ой, піду я лугом”, К. Трутовський. “Кобзар над Дніп-ром” (р), І. Стравінський. Балет “Весна священна” (фрагмент), О. Шовкуненко. “Весна. Конча Заспа” (р), Рафаель Санті. “Сікстинська мадонна” (р), Ф. Шуберт. “Ave Maria”, Ікона Вишгородської (Володимирської) Богоматері (р), А. Ведель. Херувимська, українські писанки (зразки), Леся Дичко. Варіації для фортепіано “Українські писанки”, Фотоілюстрація Володимирського собору в м. Києві, С. Рахманінов. Прелюд до дієз мінор, К. Моне. “Враження. Схід сонця” (р), К. Дебюссі. Сюїта “Море” (1 ч. “На морі від зорі до полудня”), Й. Бокшай. “Верховина” (р), Ю. Щуровський. Маленька українська симфонія (ч. 3 “Закарпатська картина”), М. Кривенко. “Їхав козак на війноньку” (р), українська народна пісня “Їхав козак на війноньку”, К. Білокур. “Квіти над тином” (р), І. Карабиць. Прелюдія.

розпізнає: — виражальні особливості симфонічної та камерно-інструментальної музики;

порівнює:— музичні та візуальні образи у втіленні ними життєвих явищ;

характеризує:— засоби виразності програмної та непрограмної музики;— особливості духовної музики;

наводить приклади:— емоційно-образного співзвуччя музичних та візуальних творів;

інтерпретує: — зміст музичних та художніх творів, використовуючи спеціальну термінологію;

виразно виконує:— пісні українських та зарубіжних композиторів;

імпровізує:— прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пiсень;

дотримується правил:— ансамблевого виконання музичних творів;

висловлює судження про:— взаємозв’язок музично-інтонаційних та візуальних образів,— програмну та непрограмну музику і специфіку відображення нею життєвого змісту;

обґрунтовує:— власне розуміння специфіки змісту творів музичного та образотворчого мистецтва;

60

1

Варіативний матеріал для сприймання:В. Барвінський. “Пісня лірника”, Л. Позен. “Лірник з поводирем” (фото), К Данькевич. Арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький”, М. Івасюк. “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ” (р), українська народна пісня в обробці А. Кос-Анатольського “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, В. Маковський “Українська дівчина” (р), В. Гартман. “Міські ворота в Києві” (р), М. Мусоргський. “Богатирські ворота” з фортепіанної сюїти “Картинки з виставки”, І. Айвазовський. “Чорне море”, “Хвиля” (р), М. Римський-Корсаков. “Окиян — море синєє” з опери “Садко”, М. К. Чюрльоніс. “Соната моря” (р), Симфонічна поема “Море”. Орієнтовний матеріал для виконання:О. Янушкевич. “Біла казка”, М. Гайворонський. “Йде січове військо”, О. Бородін. Симфонія “Богатирська” (мелодія головної теми), О. Жилінський. “Пісенька джури”, українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Ю. Чичков. “Мама”, В. Таловиря. “Писанки”, В. Раковський. “В долонях рідної землі”, О. Янушкевич. “Літо золоте”.Варіативний матеріал для виконання:Українські колядки та щедрівки, Т. Попатенко. “Шпак на чужині”, українська народна пісня “Ой, при лужку, при лужку”, Б. Фільц. “На зеленому горбочку”, Г. Гладков. “Про картини”, З. Майстрова. “Я малюю море”, М. Балема. “Ой там, на вигоні”, українська народна пісня “Ой, ходила дівчина бережком”.


виявляє:— готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

МУЗИКА І ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ6-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

К-ть год.


16 Тема 1. Музика як мова почуттів Учень:

61

К-ть год.


Спостереження за широким колом настроїв та почуттєвого світу людини, різноманітних емоційних станів, відображених в музиці. Виявлення та аналізування особливостей музичної мови як відображення духовного світу людини. Порівняння поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики та творів різних жанрів за їх життєвим призначенням (прелюдія, фуга, вальс, менует тощо). Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Засвоєння та закріплення основних музичних понять і термінів: поліфонія, гомофонія, прелюдія, фуга. Усвідомлення ролі музики в духовному житті людини та духовної сутності творів мистецтва.Орієнтовний матеріал для сприймання:Українська народна пісня “Мала мати одну дочку”, Ж. Брель. Вальс, П. Чайковський. Симфонія № 6 (І ч., експозиція), Ф. Шопен. Вальс мі мінор, А. Кос-Анатольський. “Незабутній вальс”, В. Барвінський. Прелюдія, Дж. Гершвін. Колискова з опери “Поргі та Бесс”, негритянські народні пісні у виконанні П. Робсона, Й. С. Бах. Органна фуга соль мінор, Й. С. Бах. Прелюдія мі мінор, Л. Бетховен. Менует соль мажор, Л. Бетховен. Симфонія № 5 (І ч.), стрілецька пісня “Ой, у лузі червона калина”, О. Боровський. “Український марш”, Г. Сковорода “Всякому городу нрав і права” з циклу “Сад божественних пісень”, С. Рахманінов. ІІ концерт для фортепіано з оркестром (І ч.), М. Леонтович. “Щедрик”, “Ой пряду, пряду”, Ф. Шопен. Ноктюрн сі мажор, Скерцо сі бемоль мінор, В. Барвін-ський. Фортепіанний цикл “Колядки і щедрівки”. Варіативний матеріал для сприймання:Л. Ревуцький. Вальс, українська народна пісня “Летіла зозуля”, Х.-В. Глюк. Мелодія з опери “Орфей”, І. Шамо. Скерцо, Е. Гріг. Ноктюрн, Г. Сковорода. “Ой ти, птичко жовтобока” з циклу “Сад божественних пісень”.Орієнтовний матеріал для виконання:А. Островський. “Хлоп’ята і дівчатка”, Ю. Рожков. “Музика”, Дж. Гершвін. “Колискова” з опери “Поргі та Бесс”, Й. С. Бах. “Весняна пісня”, стрілецька пісня “Ой у лузі червона калина”, Ю. Рожавська “Лелека”, ук-раїнські колядки “Ой, чи є, чи нема”, “Нова радість стала”.Варіативний матеріал для виконання:

В. Філіпенко. “Здрастуй, Києве мій”, Ю. Чічков. “Якщо дружать музика і діти”, Й. С. Бах. “Зима”, Г.

спостерігає:— за відображенням в музиці різних емоційних станів людини;

розпізнає: — поліфонічну та гомофонно-гармонічну музику щодо специфіки відображення нею життєвого змісту;

порівнює:— твори різних жанрів (прелюдія, фуга, вальс, менует тощо) за їх життєвим призначенням, використовуючи спеціальну музичну термінологію;

характеризує:— інтонаційно-образну мову музичних творів;

наводить приклади:— впливу музики на долю людини;

інтерпретує:— музику як відображення емоційного та духовного світу людини;

виразно виконує:— народні та композиторські пісні, які виражають різні людські почуття;

висловлює судження про:— роль музики в духовному житті людини;— особливості музичної мови як вираження почуттів;

обґрунтовує:— власну думку щодо розуміння духовної сутності творів мистецтва.

62

К-ть год.


1

19

Букреєва. “Початок”, О. Пахмутова. “Прохання”, українська колядка “Ой сивая та і зозуленька”, Ф. Колесса. “Рідний край”.


Тема 2. Я і музикаВизначення національної специфіки музики, форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи (емоційно-образного змісту музичних творів). Характеристика та порівняння жанрів (сюїта, рапсодія, реквієм тощо) стосовно відображення ними життєвих образів. Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація прослуханих та виконаних музичних творів — вираження власного емоційного ставлення до музики, яка відображає різноманітні явища життя, у формі висловлювань, діалогу та через виконання. Засвоєння основних понять і термінів: хоровий концерт, реквієм, рапсодія, сюїта, романс. Формування особистої потреби у спілкуванні з найкращими зразками музичного мистецтва. Усвідомлення значення та ролі музичного мистецтва у збагаченні особистого світогляду та духовності.Орієнтовний матеріал для сприймання:Українські народні пісні “За городом качки пливуть”, “Віють вітри”, Й. С. Бах. “Жарт” із сюїти № 2, українська народна пісня “Ой під вишнею” (в обробці тріо Мареничів), М. Римський-Корсаков. Опера “Снігуронька” (фрагменти), М. Вериківський. Симфонічна сюїта “Веснянка”, В. А. Моцарт. Рондо з “Маленької нічної музики”, “Lacrimoza” з “Реквієму”, Г. Свиридов. “Час, уперед!”, К. Сен-Санс. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (ч. 3), К. Дебюссі. “Gradus ad Parnassum” із сюїти “Дитячий куточок”, М. Глінка. Романс “Я пам’ятаю мить чарівну”, В. Сільвестров. “Тихі пісні”, І. Шамо. “Веснянка”, Й. Штраус. Вальс “На прекрасному голубому Дунаї”, М. Колесса. “Коломийка” з “Української сюїти”, “Троїсті музики”, Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24, М. Лисенко. Рапсодія № 2.Варіативний матеріал для сприймання:В. Сокальський. Сюїта для фортепіано, Р. Шуман. “Лісові сцени”, Є. Станкович. Симфонія “Я стверджуюсь” (фінал), В. Сільвестров. “Три п’єси”, І. Шамо. “Донецька кадриль”, Й. Брамс. Угорський

Учень: спостерігає:— за формами прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, зображенням у музиці картин природи;

розпізнає:— музичні твори за їх емоційно-образним змістом;— національний колорит музичних творів;порівнює:— музичні твори різних національних та індивідуальних композиторських стилів стосовно відображення в них навколишнього світу, використовуючи відповідну термінологію;

характеризує:— особливості відображення внутрішнього світу людини у музичних образах;

наводить приклади:— музичних творів різних жанрів (сюїта, реквієм, рапсодія) та порівнює їх образний зміст;

розрізняє:— різні види виконання музики, тембри голосів та музичних інструментів;

називає:— найпоширеніші українські музичні інструменти;

пояснює:

63

К-ть год.


1

танець ре мінор, Т. Петриненко. “Пісня про пісню”.Орієнтовний матеріал для виконання:О. Жилінський. “Веселкова пісня”, українська народна пісня “Од Києва до Лубен”, В. Філіпенко. “Веснянка”, В. Дроботенко. “Колиска майбуття”, Г. Гладков. “Тихий марш”, О. Злотник. “Цвіт землі”, коломийки, О. Янушкевич. “Я малюю мрію”.Варіативний матеріал для виконання:О. Суботіна. “Україна — дивосвіт”, українська народна пісня “Та й орав мужик край дороги”, О. Зацепін. “Ти чуєш, море?”, В. Соловйов-Сєдой. “Балада про солдата”, І. Бiлик. “Хай живе надія”, українська народна пісня “Земле ріднесенька”, М. Мозговий. “Моя земля”, А. Житкевич. “Музика землі”, В. Полянський. “Мрії збуваються”.


— роль виконавських засобів у втіленні змісту музичних творів;

виконує:— народні та композиторські пісні;

інтерпретує:— музичні твори, спираючись на власний емоційно-естетичний досвід;

висловлює судження про:— життєвий характер музичних образів та різноманітність їх втілення у різних жанрах і формах;— риси творчості відомих українських і зарубіжних композиторів та її значення у житті людини;

обґрунтовує:— власне ставлення до музики, яка відображає різноманітні явища життя;

виявляє:— готовність до використання набутих предметних ком-петенцій у процесі творчої самореалізації.

ПАЛІТРА МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ

7-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


16 Тема 1. Образний зміст музикиВиявлення різноманітної палітри музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо) як проявів життя, інтонаційної та життєвої природи музики. Визначення особливостей музичних стилів (класичного, романтичного) та сфери їх емоційного впливу на людину. Виконання

Учень: спостерігає:— за інтонаційним розвитком музичних образів — життєвим змістом музичних творів;

розпізнає:

64

К-ть год.


1

композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація, порівняння та характеристика музичних образів як відображення життєвих явищ у прослуханих та виконаних творах. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музичний образ, музичний стиль (романтичний, класичний). Усвідомлення значення образу як змістової основи музичного твору.Орієнтовний матеріал для сприймання:М. Лисенко. Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” та пісня Остапа з опери “Тарас Бульба”, Ф. Шуберт. “Лісовий цар”, Б. Фільц. “Закарпатські новелети” № 5, 7, С. Рахманінов. “Весняні води”, “Ост-рiвець”, Д. Крижанівський. “Реве та стогне Дніпр широкий”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Равель “Болеро”, К. Сен-Санс. “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин”, Ф. Ліст. Рапсодія № 2, М. Лисенко. “Молитва за Україну”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Лаурушас. “У путь”, Б. Дваріонас. “Дерев’яний коник”, Д. Шостакович. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Й. С. Бах. Органна фуга ля мінор, Г. Персел. “Граунд”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”), Ф. Шуберт. Серенада, Ф. Шопен. Вальс-хвилинка, вальс № 7.

Варіативний матеріал для сприймання:А. Хачатурян. Танець із шаблями з балету

“Спартак”, К. Караєв. “Сцена грози” з балету “Стежкою грому”, Р. Шуман. “Порив”, Я. Степовий. Романси “Степом”, “Ой, три шляхи широкії”, Д. Шостакович. Прелюдії ля мінор та мі мажор, М. Степаненко. “Образи” (фрагмент), Ф. Шуберт. Музичний момент ля бемоль мажор, експромт до мінор, О. Скрябін. Прелюдії № 11, 12, оп. 11.

Орієнтовний матеріал для виконання:В. Івасюк. “Балада про мальви”, Б. Фільц. “На

верховині, на верхівці”, Т. Петриненко. “Україна”, О. Антоняк. “Музика для двох”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”).

Варіативний матеріал для виконання:М. Дунаєвський. “Кольорові сни”, М. Колодочка.

“Балада про рідну мову”, Б. Фільц. “Червона калина”, І. Шамо. “Україно, любов моя”, українська народна пісня “Ой, на горі вогонь горить”, А. Пашкевич. “Степом, степом”, О. Янушкевич. “Пам’ять”, Р. Паулс. “Листя жовте”.


— жанри та стилі (класичний, романтичний) музичних творів за їх характерними ознаками щодо специфіки відображення ними навколишнього світу;

порівнює:— контрастні за характером музичні образи;

характеризує:— особливості музичних образів в їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ;

наводить приклади:— ліричних, драматичних та героїчних образів у музиці;

інтерпретує:— твори українських та зарубіжних композиторів та їх національну специфіку як відображення життя народу;

втілює:— емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання;

висловлює судження про:— різнобарвну палітру та життєвий зміст музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо);— інтонаційну та життєву природу музичного образу;— особливості музичних стилів (класичний, романтичний) щодо відображення життєвого змісту;

обґрунтовує:— власне емоційно-естетичне ставлення до музичних образів та відображених ними життєвих явищ.

65

К-ть год.


19 Тема 2. Композиція музичного творуАналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) щодо відображення мозаїки навколишнього світу. Порівняння драматургічного розвитку музичних творів різних жанрів і форм. Визначення основних типів музичної драматургії: контрастного, конфліктного, безконфліктного. Характеристика особливостей побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя у їх співвідношенні. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музична драматургія та її типи, сонатна форма та її складові. Усвідомлення значення музичної драматургії як відображення життєвих явищ у їх взаємодії. Орієнтовний матеріал для сприймання:М. Глінка. Увертюра до опери “Руслан і Людмила”, О. Тактакішвілі. Фрагмент з ораторії “Слідами Руставелі”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Скорик. Гуцульський триптих (2 ч. “Іван і Марічка”), Я. Степовий. Прелюд пам’яті Тараса Шевченка, Е. Гріг. Соната для віолончелі і фортепіано (1 ч.), М. Огіньський. Полонез “Прощання з Батьківщиною”, В. А. Моцарт. Симфонія № 40, П. Чайковський. Увертюра-фантазія “Ромео і Джульєтта”, Ан. Алек-сандров. “Священна війна”, Д. Шостакович. Епiзод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Д. Тухманов. “День Перемоги”, А. Кос-Анатольський. Концерт для арфи з оркестром, 1 ч., Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (1 ч.). Варіативний матеріал для сприймання:

Дж. Россіні. Увертюра до опери “Севільський цирюльник”, Г. Гендель. Ораторія “Самсон” (фрагмент), Е. Гріг. Концерт для фортепіано з ор-кестром (1 ч.), А. Штогаренко. Сюїта “Партизанські картини”, 6 ч. “Свято народу-переможця”, В. Висоцький. “Сини йдуть у бій”, “А він не повернувся з бою”, А. Пашкевич. “Степом, степом”.Орієнтовний матеріал для виконання:

Г. Струве. “Шкільний корабель”, А. Пашкевич. “Синові”, Г. Татарченко. “Гей ви, козаченьки”, О. Осадчий. “Стоїть тополя”, Б. Буєвський. “На долині туман”, українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, В. Івасюк. “Водограй”.

Учень: спостерігає:— за розвитком контрастних образів як проявів життя у музичних творах;— за драматургічним розвитком музичних образів як взаємодією проявів життєвих явищ;

розпізнає:— складові музичної композиції (експозиція, розробка, реприза) через їх життєвий зміст;

порівнює та розрізняє:— музичні жанри (соната, увертюра, концерт) щодо відображення ними навколишнього світу;

характеризує:— особливості будови та музичної драматургії як відображення взаємодії життєвих явищ у творах різних композиторів;

наводить приклади:— творів сонатно-симфонічних та вокально-інструментальних жанрів;

називає:— принципи побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя;

виразно виконує:— пісні українських та зарубіжних композиторів;

висловлює судження про:— взаємодію музичних образів

66

К-ть год.


1

Варіативний матеріал для виконання:П. Майборода. “Пісня про рушник”, українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці”, В. Верменич. “Чорнобривці”, М. Ровенко. “Біля мене сядь”.

Узагальнення теми

— проявів життя у музичному творі;— драматургію (взаємодію образів) музичних творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) та її типи;

обґрунтовує:— власну думку щодо змісту музичних творів великих форм та відображення в них життєвих явищ;

виявляє:— готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО І СУЧАСНІСТЬ

8-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


16 Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтвіВиявлення особливостей та відмінностей академічної та розважальної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско тощо) за сферами їх емоційного впливу. Визначення характерних рис творчості відомих композиторів минулого і сучасності. Характеристика музичної спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо особливостей втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту. Засвоєння основних понять і термінів: академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями — джаз, рок, диско тощо. Усвідомлення значення музичного мистецтва в житті сучасної людини та в різні епохи.Орієнтовний матеріал для сприймання:

Учень: спостерігає:— за інтонаційно-образною драматургією (взаємодією образів — проявів життя) музичних творів;

розпізнає:— види і жанри музики, стильові напрями в українській та зарубіжній музичній культурі за сферами їх емоційного впливу на людину;

порівнює:— принципи композиційної будови творів різних жанрів і форм щодо відображення ними життєвих образів;— особливості академічної та розважальної музики;

67

К-ть год.


1

19

Й. С. Бах. Токата і фуга ре мінор, Л. Бетховен. Соната № 14, Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (фінал), Й. Штраус. Полька-піцикато, Ж. Бізе. Фрагменти з опери “Кармен”, Ж. Бізе, Р. Щедрін. “Кармен-сюїта”, Б. Окуджава. “Ваша величносте, жінко”, Е. Віла-Лобос. Арія з Бразильської бахіани № 5, А. Шнітке. Сюїта в старовинному стилі, “Молитва” (спірічуел), Л. Армст-ронг. “Блюз Західної околиці”, Л. і Ж. Колодуб. Фрагменти з мюзиклу “Пригоди на Міссісіпі”, Ш. Дюмон. “Ні, я ні за чим не жалкую”, Д. Дассен. “Бабине літо”, П. Каас “Безі” (“Besie”), Е. Преслі. “Все гаразд, мамо”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Дівчина” (“The Girl”), “Шоу має тривати” (“The show must go on”) групи “Queen”, І. Дунаєвський. “З піснею в життя”, Р. Паулс. “Маестро”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), українські народні пісні “Там, де Ятрань круто в’ється”, “Веснянка”, “Ой, у гаю при Дунаю”, В. Івасюк. “Два перстені”, “Пісня буде поміж нас”, С. Вакарчук. “Друг”.Варіативний матеріал для сприймання:М. Дремлюга. Концерт для бандури з оркестром (1 ч.), Л. Колодуб. “Карпатська рапсодія”, Д. Херман. “Хелло, Доллі”, “Коломийка” (“Гарбуз тріо”), А. Козлов. “Ностальгія”, Ф. Лей. “Історія кохання”, “Чао, бамбіно”, П. Моріа. “Млин”, “Ми — чемпіони” (“We are the champions”) групи “Queen”, “Ще одна цеглинка у стіні” (“Another Brick in the Wall”) групи “Pink Floyd”, А. Лєпін. “Візьми гітару”, В. Висоцький. “Я не люблю”, А. Богачук. “Тиша навкруги”, В. Івасюк. “Золотоволоска”, С. Вакарчук. “9-1-1”.Орієнтовний матеріал для виконання:Л. Квінт. “Здрастуй, світ!”, П. Майборода. “Моя стежина”, І. Шамо. “Києве мій”, В. Івасюк. “Червона рута”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Вчора” (“Yesterday”), В. Висоцький. “Пісня про друга”.Варіативний матеріал для виконання:П. Сігер. “Все ми переборем”, Б. Фільц. “Любіть Україну”, П. Майборода. “Київський вальс”, О. Розенбаум. “Вальс-бостон”, Т. Петриненко. “Господи, помилуй нас”.


Тема 2. Музика в діалозі з сучасністюУзагальнення поняття про основні види, стилі і жанри музики та сферу їх емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівняння творів визначних композиторів — представників різних

характеризує:— основні риси творчості відомих композиторів минулого і сучасності;

наводить приклади:— музичної спадщини видатних представників різних національних культур;

називає:— основні види і жанри музичного мистецтва;

орієнтується:— в стильових напрямах музичного мистецтва;

уміє:— реалізувати набуті знання у власній творчій діяльності;

виразно виконує:— сучасні пісні українських і зарубіжних композиторів;

висловлює судження про:— особливості втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту в музиці;— значення музичного мистецтва в житті людини в різні епохи;

обґрунтовує:— логіку розвитку музичних явищ як відображення явищ життя.

Учень: спостерігає:— за побутуванням різних видів і жанрів музики в житті людини і суспільства;

68

К-ть год.


національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспіль-стві. Визначення характерних рис творчості провідних представників світової музичної культури, характеристика їхньої творчої спадщини. Виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок з урахуванням вікових особливостей учнів. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини. Закріплення основних музичних понять і термінів. Усвідомлення значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства.Орієнтовний матеріал для сприймання:Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери “Ріголетто”, Р. Вагнер. “Політ валькірій” з опери “Валькірія”, С. Прокоф’єв. “Танець дівчат з ліліями”, “Монтеккі і Капулетті” з балету “Ромео і Джульєтта”, М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема “Шехерезада”, Г. Грабовський. Симфонічні фрески (фрагмент), Дж. Гершвін. Рапсодія в стилі блюз, І. Кальман. Фрагмент з оперети “Фіалка Монмартру”, І. Дунаєвський. “Пісня про Одесу” та сцена з оперети “Біла акація”, В. Сільвестров. “Кіч-музика”, Л. Бетховен. Соната № 8 “Патетична” (1 ч.), “Елізі”, Симфонія № 9 (фінал), М. Лисенко. Вальс, “Безмежнеє поле”, Кантата “Б’ють пороги”, П. Чайковський Концерт № 1 (1 ч.), романс “Серед шумного балу”, симфонія № 6 (фінал), Є. Станкович. Триптих для скрипки і фортепіано, фрагмент з балету “Ольга”, фольк-опера “Цвіт папороті” (фрагменти).

Варіативний матеріал для сприймання:Ш. Гуно. Куплети Мефістофеля з опери “Фауст”, Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”, “Мефісто-вальс”, К. Дебюссі. “Місячне сяйво”, Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт, арія з оркестрової сюїти № 3, М. Мусоргський. Фрагменти з опери “Борис Годунов”, Б. Лятошинський. Хори “По небу крадеться місяць”, “Тече вода в синє море”, Г. Майборода. “Неначе сон” (Елегія пам’яті Лисенка). Орієнтовний матеріал для виконання:Б. Окуджава. “Надії маленький оркестрик”, М. Катричко. “Хуртовина”, І. Білозір. “Ласкаво просимо”, українська народна пісня “Чом ти не прийшов”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), К. Молчанов. “Журавлина пісня”, О. Злотник. “Родина”, І. Карабиць. “Пісня на добро”.

розпізнає:— різні форми музичного втілення художньої картини світу;

порівнює:— зразки творів різних національних культур як відображення життя народу;

характеризує: — музичне мистецтво як складову культури людства;

наводить приклади:— найвизначніших творів світової музичної спадщини;

називає:— провідних представників світової музичної культури;

визначає:— види, стилі і жанри музичної творчості щодо специфіки відображення ними життєвого змісту;

висловлює судження про:— значення музики в житті людини та суспільства;— особливості втілення образу світу в музичному мистецтві;

застосовує:— набуті знання у власній культуротворчій діяльності;

виразно виконує:— сучасні пісні українських та зарубіжних композиторів, народні пісні;

уміє:— висловлювати власну естетичну оцінку явищам музичної культури минулого і сучасності;

аргументує:

69

К-ть год.


1

Варіативний матеріал для виконання:О. Білаш. “Два кольори”, В. Івасюк. “Пісня про тебе”, А. Пашкевич. “Мамина вишня”, І. Поклад. “Сива ластівка”, І. Шамо. “Три поради”, О. Білаш. “Ясени”, Б. Фільц. “Ой, на Купала купавочка”.


— емоційно-ціннісне ставлення до музичних творів у процесі їх інтерпретації, використовуючи відповідну термінологію;

обґрунтовує:— власну думку щодо соціокультурного значення музичного мистецтва;виявляє:— готовність до використання набутих предметних ком-петенцій у процесі творчої самореалізації.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО5—7 класи

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ

70

5-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

К-ть год.


16

8

8

Розділ І. Мова образотворчого мистецтва

Тема 1. Асоціативно-образна моваРозвиток чуттєво-емоційного сприйняття, асоціативно-образного мислення.

Тема 2. Асоціативно-образна форма Розвиток естетичного сприймання і

цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття.

Навчальні завданняЕмоційно-образні художні засоби:Живопис: колір (ахроматичний,

хроматичний), тон, колорит, пляма, мазок; емоційне співвідношення кольорових і музичних контрастів, настроїв та характерів.

Графіка: точка, лінія, штрих, пляма, силует, фактура; виявлення виразності та асоціативності (різна товщина ліній, фактура ліній, плям тощо).

Скульптура: об’єм, пластика форми, фактура; виявлення асоціативності пластики та фактури форми (рельєф, кругла скульптура).

Декоративне мистецтво: візерунок, орнамент; декоративно-прикладне мистецтво (взає- мозв’язок декору з формою).

Композиційні засоби і прийомиОрганізація зображення в композиції:— вибір формату аркуша паперу

(квадрат, прямокутник вертикальний, горизонтальний);

— виявлення головного і другорядного у композиції;

— цілісність форми, композиційний центр, симетрія, асиметрія, рівновага, ритм, статика, динаміка, колір як акцент.

Орієнтовні тематичні завдання:— кольорові асоціації (сум—радість, спокій— напруження, на основі сприй-няття музичних і літературних творів, стану природи тощо);

Учень: розпізнає:— природні форми та явища у певному емоційному стані;— види образотворчого мистецтва;— предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво;

спостерігає:— за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:— характер ліній, кольори й кольорові сполучення та чуттєво-емоційне забарвлення;— характер природних форм;

характеризує:— види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

уміє:— використовувати засоби художньої виразності різних видів мистецтва;— створювати асоціативні образи;— виявляти свої почуття, естетичні переживання образо- творчими засобами;— передавати настрій, емоційний характер форм, стан природи засобами живопису, графіки, скульптури тощо;— утворювати та відрізняти відтінки одного кольору (різна насиченість та світлота);— утворювати відтінки різних кольорів і відповідних кольорових сполучень для створення композицій;— виконувати творчі композиції в різних техніках як одноосібно, так і в групах;

висловлює судження про:— площинні та об’ємні форми мистецтва;— художню виразність форм (емоційний характер);— засоби і прийоми організації композиції у певному форматі (ритм, рівновагу, цілісність форми, композиційний центр, симетрію, асиметрію, колір як акцент);наводить приклади:

71

К-ть год.


2

19

8

— різний характер ліній (ніжні, колючі тощо), контраст, виявлення головного у композиції;— кольорові сполучення (утворення кольору різними засобами, змішування та накладання фарб тощо), кольоровий контраст, нюанс;

— ритм ліній та плям (музичні й природні асоціації), композиційний центр, статика, динаміка;— асоціативність різних художніх технік (паперопластика, акварель по-мокрому, монотипія, штампування тощо);— об’ємна пластика, фактура (рельєф, кругла скульптура);— асоціативна композиція та колорит (“Свято”, “Музика”, “Настрій” тощо);

— асоціативність та образність природних форм у поєднанні з технікою виконання (дерев, тварин, птахів, комах тощо), силует, контурна лінія;— символічність форм (“Дерево життя”), симетрія;— асоціативність декору і зв’язок з формою, асиметрія, рівновага (візерунок, фактура, пластика форм);— композиція “Новорічне свято” (декоративна, сюжетна, абстрактна за настроєм).


Матеріали і техніка виконанняОлівці, ручки (кулькові, гелеві), туш, перо, фломастери, акварель, гуаш, пластилін (глина), пластика, солоне тісто. Монотипія, кляксографія, гратографія, набризки, штампування, колаж, аплікація, орігамі, паперопластика.

Розділ ІІ. Природні форми та образи в образотворчому мистецтві

Тема 1. Природні формиРозвиток спостереження, зорової пам’яті, логічного мислення, вміння сприймати красу і відтворювати її на площині та в

— творів реалістичного і декоративного, первісного і сучасного мистецтва;

аналізує:— свої почуття і власне бачення художнього твору;— за допомогою вчителя результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Учень: розпізнає:— природні форми у певному емоційному стані, спокою та русі;

спостерігає:— різноманітність природних форм, контрасти форм, їх пропорції, розташування та взаємозв’язок частин;— гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

порівнює:— зміни природних явищ, кольорове розмаїття навколишнього середовища;— будову різних природних форм;— реалістичні, казкові, фантастичні образи;

72

К-ть год.


11

об’ємі.

Тема 2. Художні образи і композиції в різних видах образотворчого мистецтваРозвиток творчої уяви, композиційного мислення, вміння створювати композиції в різних жанрах образотворчого мистецтва.

Навчальні завданняЗасоби виявлення характеру, будови природних форм: лінія, штрих, силует, тон, колір, кольорова гама, фактура, декор, текстура, пластика форми.Художні прийоми виявлення характеру й образності природних форм: загальні пропорції (єдність та співвідношення частин до цілого), подібність, співрозмірність, контраст, нюанс, особливості форм в стані спокою та русі (характерні виразні рухи, узагальнення та загострення характерних рис в емоційному стані), масштаб тощо.

Композиційні засоби і прийомиПейзажний жанр: освоєння глибини (плановості) простору.Анімалістичний жанр: статика й динаміка. Декоративна композиція: організація елементів композиції (замкнена і відкрита) в колі, квадраті, прямокутнику. Розробка об’ємної форми: лаконічність, декор, фактура.Сюжетна композиція, ілюстрація, анімація: образна інтерпретація казкового, літературного героя (виявлення характеру).Орієнтовні тематичні завдання:— будова різних природних форм (листя, дерева, птахи тощо);

— силует (пропорції різних природних форм);— колір природної форми (кольорова гама різних форм, контраст, нюанс);

— візерунок, фактура, текстура природних форм і предметів (зв’язок із характером форми);— природні форми та явища в статиці та динаміці;— колір як засіб виявлення характеру форм та стану природних явищ;— створення образів на основі вивчення

характеризує:— природні форми та явища (відмічає характерні особливості);

уміє:— виявляти характер, настрій форм;— зображувати природні форми в статиці та динаміці (з натури, з уяви, по пам’яті);— збагачувати силуетну форму декором (природну і предмета);— створювати художні образи на основі природних форм;— створювати різні композиції (сюжетну, декоративну, ілюстрацію);

висловлює судження про:— основні пропорції природних форм (птахів, тварин тощо);— зображення природних форм і явищ у різних видах мистецтва;— специфіку образів пейзажного жанру, анімації, книжкової графіки тощо;— прийоми організації декоративної композиції (в колі, квадраті, прямокутнику тощо);

наводить приклади:— композицій (декоративна, сюжетна, ілюстрація);— творів художників-пейзажистів;

аналізує:— свої почуття і власне бачення художніх образів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами;

виявляє готовність:— до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

73

К-ть год.


2

природних форм і явищ, використовуючи різні художні засоби декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, графiки, живопису тощо;— декоративна, книжкова, сюжетна композиції;— створення книжки-іграшки, персонажів і декорацій лялькового театру тощо (колективна робота).


Матеріали і техніка виконанняОлівець, туш, вугіль, пастель, воскові та акварельні олівці, акварель, гуаш, (глина), пластика. Монотипія, гратографія, розпис (розпис на склі), колаж, аплікація, орігамі, паперопластика (рельєф), скульптура з подальшим розфарбуванням.

ДУХОВНИЙ ТА ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ 6-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


14

8

6

Розділ І. Форма в образотворчому мистецтві

Тема 1. Форма (площина, конструкція, об’єм)Розвиток логічного мислення, вміння узагальнювати, спрощувати, виявляти конструкцію, об’єм форми.

Тема 2. СвітлотіньРозвиток мистецького бачення, використання світлотіні як засобу художньої виразності та виявлення форми.

Навчальні завданняЗасоби виявлення об’ємно-пластичних якостей форми: крапка, лінія, штрих, фактура, тон, колір, лінійна перспектива (як засіб виявлення об’ємної форми);

Учень: розпізнає:— форми (реалістичні, декоративні), їх специфіку;

спостерігає:— за впливом світла на зміну кольорів у природному середовищі;

порівнює:— природне і штучне світло, локальний і зумовлений кольори;

характеризує:— колір природних форм відповідно до змін часу доби та пори року (день—вечір—ніч, осінь—зима тощо);

уміє:

74

К-ть год.


2

світлотінь (як засіб художньої виразності та виявлення форми): світло, тінь, півтінь, рефлекс, відблиск, власна тінь та падаюча тінь. Відтворення реальної форми предметів: пропорції загальної форми та її елементів, фактури, текстури, конструкції, об’ємної пластики.Кольорознавство (вплив світла на колір); засоби живопису для виявлення об’єму форм, матеріалу предметів.

Композиційні засоби і прийомиНатюрморт (специфіка реалістичного і декоративного вирішення). Композиції з використанням світлотіні як засібу виразності. Пейзажний живопис (вплив світла на колір, кольоро-повітряна перспектива). Орієнтовні тематичні завдання:— геометрична подібність зображення природних форм, предметів (силуетне, тональне, фактурне виявлення форми та її основних пропорцій);

— локальний колір і форма у декоративному вирішенні натюрморту та декоративній композиції (колорит, холодна, тепла гами, колірна гармонія);

— виявлення форми пластичними засобами рельєфу (фактура, випуклий, заглиблений візерунок тощо);

— лінійна перспектива (куб, циліндр);— об’ємна геометрична форма

(розгортка куба, циліндра, призми тощо);— вплив світла на колір у пейзажному

живописі;— графічні засоби виявлення об’ємної

форми, фактури, матеріалу предметів (лінія, штрих, світлотінь, падаюча тінь);

— виявлення зумовленого кольору куба (бiлий куб у різному кольоровому оточенні);

— засоби живопису виявлення об’єму форм, матеріалу предметів, настрою;

— новорічне і Різдвяне свята (карнавал, маски тощо).

УзагальненняМатеріали і техніка виконання

Олівець, графіт, соус, туш, перо,

— зображувати геометричну форму та спрощувати форму предметів до геометричної подібності;— використовувати лінійну перспективу та виразні засоби для виявлення форми, її конструкції;— використовувати світлотінь як засіб виразності та виявлення форми;— бачити тональні, кольорові співвідношення, відтворювати об’ємну форму та колорит;— робити розгортку куба (призми та інших геометричних форм);— виконувати замальовки, начерки, фіксувати основні задуми композиції в ескізній формі;— творчо використовувати різні техніки (змішані), свідомо застосовувати інструменти та матеріали;

висловлює судження про:— взаємозв’язок кольору і світла, кольору і форми;— натюрморт як жанр образотворчого мистецтва;— засоби виразності об’ємної пластики, роль світла і тіні у рельєфі;

наводить приклади:— творів різних видів та жанрів мистецтва;аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

75

К-ть год.


17

8

9

вугіль, гуаш, акварель (глина). Гратографія, гризайль, техніка накладання тонкого шару прозорих фарб на просохлі фарби, техніка мазками, крапкування (дрібні мазки правильної форми), рельєф, змішані техніки, паперопластика.

Розділ ІІ. Взаємозв’язок форми й змісту в образотворчому мистецтві

Тема 1. Форма і змістВиявлення змісту форми. Символіка та стилізація форм. Композиційні закономірності та прийоми в різних видах та жанрах образотворчого мистецтва.

Тема 2. Людина та предметний світ Розширення уявлень про духовну й мате-ріальну культурну спадщину, національні особливості мистецтва, праці та побуту.

Навчальні завданняЗасоби виразності виявлення характеру, суті форми: символіка форми, кольору, символіка орнаменту. Умовність у відображенні реального об’єкта (природної форми): узагальнення (виявлення головної ознаки), стилізація (декоративна трансформація природних форм за допомогою різних прийомів).

Композиційні засоби і прийомиПортрет як жанр (види). Виявлення пропорцій постаті людини (залежно від віку, зросту, образу), особливості пропорцій елементів голови людини. Колір як засіб виявлення образу (літературний герой), характеру, настрою людини; костюм (історичний, національний).Сюжетно-тематичний натюрморт (з предметів, що визначають епоху); сюжетна композиція (побутовий, історичний жанри); прикладна графіка (плакат).Дизайн (проектування предметів побуту). Трансформація природної форми, моделювання одягу та виявлення функціональних і конструктивних зв’язків. Орієнтовні тематичні завдання:— узагальнення та стилізація природних форм;

Учень: розпізнає:— національний одяг, побут людей різних країн;

спостерігає:— красу форми, її пропорції, силует, пластику, об’єм (єдність зовнішньої форми та внутрішнього змісту);

порівнює:— особливості характеру людей, їхніх професій, захоплень, одягу, предметного світу тощо;характеризує:— відмінності декоративно-прикладного мистецтва різних культур (одяг, предмети побуту, прикраси тощо);

уміє:— стилізувати реальні форми у

декоративні, умовно- графічні;— створювати орнаменти різних видів;— створювати образ людини з урахуванням

власного бачення, одягу та предметного оточення;

— створювати творчий натюрморт (передавати образ епохи, специфіку предметів національних культур);

— створювати сюжетну композицію;— використовувати художньо-виразні

засоби прикладної графіки (шрифт, орнамент);— трансформувати та моделювати форми

предметів на основі природних форм;— використовувати конструктивні зв’язки

форми та матеріалів;

висловлює судження про:— національні та культурні особливості мистецтва, праці та побуту;

— етнографічні особливості в декоративно-прикладному мистецтві та дизайні (національний та індивідуальний стилі);— види орнаментів, символіку кольору;

76

К-ть год.


2

— створення орнаментованої композиції (символіка орнаментів і кольору);— форма та орнаментація предметів побуту;— творчий натюрморт (з предметів, що визначають епоху);— пропорції постаті людини (залежно від віку, зросту, образу);— портрет у живопису, графіці, скульптурі (особливості будови постаті та елементів голови людини);— колір і форма у створенні сценічних і літературних образів, шаржів, карикатури;— сюжетна композиція (побутовий, історичний жанри);— плакат (шрифтовий), шрифтова композиція (листівка);— проектування предметів побуту (транс-формація природних форм);— моделювання (ескізи) одягу.


Матеріали і техніка виконанняОлівець, графіт, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель (глина), пластик, тканина. Аплікація, колаж, розпис, імітація вишивки, змішані техніки, паперопластика.

— основні пропорції постаті людини (залежно від віку, зросту, образу);— особливості портретного жанру (засоби виявлення характеру, емоційного стану людини);— особливості побутового та історичного жанрів;— види прикладної графіки;— види шрифтів (єдність форми та змісту);

наводить приклади:— творів побутового, історичного та портретного жанрів;аналізує:— результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;дотримується правил:— техніки безпеки при користуванні інструментами, матеріалами;


КУЛЬТУРНЕ ТА ПРОСТОРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЛЮДИНИ7-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


14

6

8

Розділ І. Простір і об’ємно-просторова форма

Тема 1. Художні засоби зображення просторуРозвиток просторового та абстрактного мислення, навичок моделювання простору та об’ємно-просторових форм.

Тема 2. Об’ємно-просторова форма. Архiтектура і місто

Учень: розпізнає:— архітектурні стилі та національні традиції (в архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві, одязі тощо);

спостерігає:— об’ємну форму в інтер’єрі та у відкритому просторі (розрізняє різні пропорції, масштаб конструкції, матеріали в залежності від

77

К-ть год.


Розвиток образних і функціональних зв’язків (єдності краси, корисності та міцності). Взаємозв’язок внутрішнього і зовнішнього простору.

Навчальні завданняХудожньо-виразні засоби зображення простору та об’ємно-просторової форми: ритм лiній і плям, колір (оптичні властивості); повітряна перспектива (в графіці та живопису): лінія горизонту, точка зору, точки сходження.Об’ємно-просторова форма: пропорції, деталізація, масштаб, тектоніка; конструктивні й функціональні зв’язки форми і матеріалу.Архітектура (вид мистецтва, стилі); архi-тектурний образ, архітектурна композиція (архiтектура в гармонії з природним середовищем).Використання кольору (ілюзії) в архітектурі та інтер’єрі; монументальне мистецтво (взаємозв’язок з архітектурою та інтер’єром). Дизайн як вид діяльності, взаємозв’язок з образотворчим мистецтвом, архітектурою (моделювання, макетування). Орієнтовні тематичні завдання:— передача умовного простору (ритм ліній, плям, оптичні властивості кольору: віддалення, наближення);— повітряна перспектива у графіці, живопису;— об’ємна форма у відкритому просторі та в інтер’єрі (геометрична форма, паркова скульптура, дрібна пластика, колір у виявленні форми);— композиція “Простір” (умовно-графічне або ілюзорно-просторове зображення);— архітектура (архітектурний образ);— перспектива вулиць (повітряна перспектива засобами графіки);— архітектура історичного міста, гармонія з природним середовищем (кольорова гармонія);— інтер’єр, екстер’єр історичний або сучасний, сценічний простір (фронтальна перспектива);— монументальне мистецтво (імітація віт-ражу тощо);— новорічний карнавал, Різдвяний вертеп.

розташування);порівнює:— гармонійний та дисгармонійний взаємозв’язок архітектури з довкіллям;

характеризує:— види архітектурних споруд (культові, житлові, громадські);

уміє:— зображувати форму у просторі (паркова скульптура, скульптура в інтер’єрі, дрібна пластика); — зображувати інтер’єр (ескіз, макет);— зображувати архітектурні споруди, вулиці, двір тощо (робити ескізи з натури, з уяви, по пам’яті);— використовувати художньо-виразні та пластичні засоби для створення імітації, творчої інтерпретації, копії мозаїки, вітражу;— свідомо користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт;— брати участь у колективній роботі (створення ескізів костюмів, декорацій, оформлення сцени до свят тощо);

висловлює судження про:— зображення простору відповідно точки зору, лінії горизонту;— перспективу (лінійну, повітряну);— архітектуру як синтез мистецтв, архітектурні стилі;— специфіку архітектурного образу; — дизайн як вид діяльності та взаємозв’язок з образотворчим мистецтвом, архітектурою;— специфіку інтер’єру, екстер’єру, сценічного простору (ілюзії, колір);

наводить приклади:— визначних архітектурних споруд (світу, рідного краю);

аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними

78

К-ть год.


2

17

8

9


Матеріали і техніка виконанняОлівець, графіт, соус, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель (глина). Гратографія, гризайль, розмивка, техніка мазками, крапкування (пуантилізм), рельєф (карбування), змішані техніки, паперопластика.

Розділ ІІ. Культурно-просторове середовище

Тема 1. Природне і культурне середовище людиниГармонія в природному середовищі, взаємозв’язок людини з природою, екологія.

Тема 2. Предметне середовищеРозвиток творчої уяви, навичок моделювання і формування естетичного середовища людини (дизайн-середовище). Проектування предметного середовища.

Навчальні завданняХудожньо-виразні засоби виявлення гармонійного середовища.Природне середовище (гармонія природних форм у середовищі).

Дизайн-середовище (проектування в ескізній формі предметного середовища). Взаємозв’язок ур-баністичного (створеного) і природного середовища (екологія). Культурні, націо-нальні традиції в дизайн-середовищі.

Композиційні засоби і прийоми: Передача тривимірності об’єктів у просторі (різна лінія горизонту, вигляд знизу, вигляд зверху, перспектива пташиного польоту).

Дизайн-графіка, прикладна графіка (плакат, листівки-привітання, запрошення, марки (серія), піктограми, афіша, рекламне оголошення тощо). Художні прийоми зображення шрифтів, умовність графічного зображення і кольору, використання закономірностей зорового сприйняття, змістових акцентів, символіки, метафор, візуальної

матеріалами та інструментами і послідовності виконання колективних робіт.

Учень: розпізнає:— специфіку природно-ландшафтного середовища людини (місто, село тощо);

спостерігає:— просторову будову природних форм як аналогів архітектурних споруд та дизайн-форм;

порівнює і характеризує:— національний побут, особливості архітектурного середовища різних країн;

уміє:— зображувати та робити ескізи середовища (природного, архітектурного, фантастичного);— проектувати та моделювати предметне середовище (ескіз власного будинку, інтер’єр з елементами природних форм, екстер’єр);— створювати сувеніри, іграшки, конструктори (з простих форм);— робити ескізи та створювати тематичний плакат (екологія, культурна спадщина, афіша, рекламний плакат тощо);— створювати ескізи продукції прикладної графіки (листівка, марки, запрошення, емблема, піктограми, оголошення, привітання до свята тощо);

висловлює судження про:— своєрідність краси природи різних країн світу, рідного краю, зв’язок природного і культурного середовища;— гармонію природних форм у середовищі та взаємозв’язок людини з природою (екологія);— специфіку духовного і матеріального світу дитини;

наводить приклади:— різних поселень людини (гірські, в пустелі, на острові, міста-фортеці, мегаполіси, села тощо);— створеного людиною середовища (дизайн-

79

К-ть год.


2

комунікації.Орієнтовні тематичні завдання:— природний світ, гармонія природних

форм у середовищі;— природне середовище очима тварин,

комах тощо (низька лінія горизонту, перспектива пташиного польоту);

— взаємозв’язок природного середовища, природних форм в середовищі людини (акваріум в інтер’єрі, фонтан в екстер’єрі, ландшафтна архітектура);

— природно-ландшафтний вплив на ор-ганізацію простору (культурне середовище людини);

— плакат “Екологія”, “Культурна спадщина”;

— створення подарунка (іграшка, сувенір, ікебана тощо);

— дизайн-графіка (листівка з текстом і зображенням, запрошення, марки (серія), емблема, піктограми, афіша, рекламне оголошення, привітання);— створення ескізу свого будинку, інте-р’єру, дитячого майданчика тощо;— композиція “Місто майбутнього”;— свято міста, колективна творчість (“День Києва” тощо).


Матеріали і техніка виконанняОлівець, графіт, соус, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель, пластика. Гратографія, колаж, аплікація, розпис на склі, змішані техніки, паперопластика.

середовище);— різних видів графіки (станкова, прикладна, дизайн-графіка тощо);

аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;— результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними матеріалами та інструментами;— поведінки під час ескізної роботи в різному середовищі (в музеях, парках, у дворі, на вулицях тощо);


ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА9-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

80

К-ть год.


14

1

4

Розділ І. Мистецтво в просторі культури

Тема 1. Види і мова мистецтвВиди мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття “образ” у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах. Мистецтво — основа художньої культури. Орієнтовні практичні завдання:Створити плакат або кросворд “Види мистецтва” (робота в групах).

Тема 2. Візуальні мистецтваАрхітектура. Види, художні засоби. Скульптура. Об’ємно-просторова пластична мова (кругла скульптура, рельєф). Графіка. Художні засоби (лінія, пляма, контур). Види: оригінальна, тиражна, промислова.Живопис. Художні засоби. Основи кольорознавства. Види: монументальний, станковий. Жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий.Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство, іграшка, художня обробка металу, дерева, шкiри, вироби з бісеру. Український костюм. Костюми народів світу.Художня фотографія.Комп’ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі.Орієнтовні практичні завдання: Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох. Створення скульптури малих форм (ліплення, паперопластика) або зразка народної іграшки (з костюмом, прикрасами). Виконання графічних та живописних робіт у різних жанрах (індивідуальна робота) або декоративної композиції — панно для шкільного ін-тер’єру (колективна робота).

Учень:називає:— найвидатніших митців світу та їхні твори;розпізнає: — види і жанри мистецтва;описує:— засоби художньо-образного відображення духовного свiту людини в різних видах мистецтва;характеризує:— художньо-образний зміст творів; основні художньо-мовні засоби мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, екранних);пояснює:— роль мистецтва у житті, зміст понять (у межах програми); наводить приклади: — відомих музеїв і галерей світу;формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;порівнює:— художні засоби візуального, музичного, хореографічного, театрального мистецтва, кіномистецтва;аналізує та інтерпретує художні твори:— за змістом та мовними засобами;оцінює:— значущість різновидів мистецтва для сучасної людини;аргументує:— оцінні судження щодо ролі мистецтва у власному житті;використовує:— спеціальну мистецьку термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;показує:— на карті пам’ятні місця рідного краю, пов’язані з розвитком мистецтва і культури;уміє:— толерантно вести дискусію з питань мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, кіномистецтва); знаходити інформацію для збагачення знань із різних видів мистецтва, для художньої самоосвіти.

81

К-ть год.


3

2

3

Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтваМузика вокальна, інструментальна, театральна. Музичні жанри і форми — вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія), камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет то-що), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), музично-театральні (опера, балет, оперета, мюзикл). Напрями музики масових жанрів (джаз, диско, поп, рок).Орієнтовні практичні завдання:

Спів пісень. Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жанру, форми. Порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, визначення спільних і відмінних рис. Запис музичних творів для шкільної фонотеки (за жанрами, напрямами).

Тема 4. Театр як синтез мистецтвОсновні елементи художньо-образної мови театрального мистецтва. Театральні професії (актор, режисер та ін.). Хореографія — вид сценічного мистецтва. Орієнтовні практичні завдання:Створення ляльок до театральної вистави (рукавичних, маріонеток, вертепних) або театральних масок — грецької, японської, африканської, слов’янської (колективна робота). Створення ескізу театральної афіші, костюмів театральних героїв (робота в групах).

Тема 5. Екранні мистецтваЕкранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу. Видатні режисери світового кіно. Види кіно: ігрове, анімаційне, документальне. Жанри кінематографу. Відеокліп. Орієнтовні практичні завдання:Перегляд фільмів (за телепрограмою тижня), визначення видів і жанрів кіно. Скласти каталог відеотеки “Мистецтво Учень:

82

К-ть год.


1

2

172

2

6

країн світу” (колективна робота).

Тема 6. Поліхудожній образ світуСамооцінка знань з мистецтва у формі тестування.Орієнтовне практичне завдання:Розробка і виконання тестових завдань (як варіант — комп’ютерних) для самооцінки і взаємооцінки знань із різних видів мистецтва (робота в парах).


Розділ ІІ. Основи художньої культуриТема 1. Художня культура як духовне

явищеЗагальне уявлення про культуру та її

роль у суспільстві. Збереження національної культурної спадщини. Художня культура — народна і професійна взаємодія, духовна і світська культура.Орієнтовні практичні завдання: Порівняти зразки народної та професійної художньої культури, знайти ознаки взаємодії.

Тема 2. Художня культура і світ людиниКультура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях художньої культури. Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. Орієнтовні практичні завдання: Порівняти засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва. Виразити власні думки і почуття у реалістичній або абстрактній композиції (вид мистецтва і техніка — за вибором).

Тема 3. Художні напрями та стилі Періодизація розвитку художньої культури. Поняття: “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Великі європейські стилі: античність, готика, Ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпре-сіонізм тощо. Художні напрями мистецтва

називає:— основні художні стилі й напрями;розпізнає:— зразки народної й професійної, світської й сакральної художньої культури (у межах програми);спостерігає:— за особливостями розвитку художньої культури рідного краю;характеризує:— особливості художніх стилів і напрямів;пояснює: — значення художньої культури в розвитку людства, сенс понять “діалог культур”, “духовна культура”, “масова культура”, “полікультурний”;наводить приклади:— взаємодії народної та професійної художньої культури;формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами української та зарубіжної художньої культури, зразками мистецтва рідного краю;порівнює:— твори різних національних і авторських стилів, фольклор народів світу;

класифікує:— твори мистецтва за художніми напрямами;аналізує та інтерпретує: — художній зміст творів мистецтва;

оцінює:— значущість мистецтва в діалозі культур; — роль ЗМІ у поширенні мистецьких цінностей;

аргументує:— оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства;

використовує:— спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності;

показує на карті:— місцезнаходження найвизначніших пам’яток української та зарубіжної

83

К-ть год.


2

3

ХХ ст.: від модернізму до постмодернізму. Особливості культур Заходу і Сходу.Орієнтовні практичні завдання: Порівняння відомих архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів. Створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях і техніках, зокрема в українському народному стилі (Петриківка) і “у східному стилі” (“Птахи і квіти”).

Тема 4. Художня культура і середовищеФорми збереження культурної спадщини (бiбліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Провідні художні музеї світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо). Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цін-ностей. Орієнтовні практичні завдання: Проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення, написати критичний відгук. Створити проект реклами промислового виробу для школи (форма, обладнання кабінету, меблі). Здійснити віртуальну подорож “Провідні музеї світу”.

Тема 5. Художня культура рідного краю Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо). Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих митців. Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний). Орієнтовні практичні завдання:Виконання композиції “Вулиця, якою я йду до школи” або створення зразка декоративно-ужиткового мистецтва з урахуванням регіональних традицій української культури. Записати зразки музичного фольклору, поширені у регіоні. Скласти карту туристичного маршруту “Пам’ятки художньої культури рідного краю” (колективна робота).

художньої культури;

уміє:— толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти.

84

К-ть год.


2

2

Тема 6. Полікультурний образ світуПоняття “художня картина світу”, “худож-ній образ світу”. Полікультурність суспільства сучасної доби.Орієнтовні практичні завдання: Порівняти особливості музично-танцювального фольклору і національних костюмів різних народів світу, зокрема тих, що проживають в Україні (українців, поляків, угорців, кримських татар тощо).


МАТЕМАТИКА 5-й клас.

(157,5 год., 4,5 год. на тиждень; I семестр — 72 год, II семестр — 85,5 год,)

К- Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

85

ть год.

підготовки учнів

5 Тема 1. Повторення •

67 Тема 2. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА. ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИНатуральні числа. Число нуль. Відрізок. Вимірювання і побудова відрізка. Промінь, пряма Координатний промінь.Порівняння натуральних чисел. Додавання і віднімання натуральних .чисел. Властивості додавання.Кут. Вимірювання і побудова кутів. Транспортир. Шкали. Види кутів. Бісектриса кута.Множення натуральних чисел. Властивості множення. Квадрат і куб числа.Ділення натуральних чисел. Ділення з остачею.Числові вирази. Буквені вирази та їх значення. Формули.Рівняння. Розв'язування рівнянь.Розв'язування текстових задач, зокрема комбінаторних.Прямокутник, квадрат та їх периметри.Трикутник, його периметр. Види трикутників.Рівність фігур. Величина.Площа прямокутника. Площа квадрата.Прямокутний паралелепіпед, його виміри. Куб. Формули об'ємів прямокутного паралелепіпеда і куба.

• Знає: Натуральні числа; вказані у змісті фігури; шкали; числові та буквені вирази, формули, натуральні числа; шкали; числові і буквені вирази; рівняння, рівні фігури, класи і розряди натурального числа; вказані в змісті геометричні фігури та їх основні елементи; одиниці виміру довжини, площі й об'єму.• Поняття: промінь, координатний

промінь; відрізок, кут, бісектриса кута; рівняння, розв'язок рівняння, властивості арифметичних дій з натуральними числами, що означає "розв'язати рівняння".• Уміє: Читати і записувати натуральні

числа; додавати, віднімати, множити і ділети натуральні числа, порівнювати натуральні числа. Креслити вказані в змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; координатний промінь та натуральні числа на координатному промені.• Записувати і пояснювати формули

площі прямокутника, квадрата, об'єму прямокутного паралелепіпеда та куба.• Розв'язути вправи, що передбачають:• порівняння натуральних чисел;• вимірювання і порівняння відрізків,

кутів;• побудову відрізка даної довжини та

кута даної градусно'Гміри;• побудову бісектриси кута за

допомогою транспортира;• виконання чотирьох арифметичних дій

з натуральними числами;• знаходження розв'язків лінійних

рівнянь на основі залежностей між компонентами арифметичних дій;• обчислення значень числових і

буквених виразів;• обчислення за формулами площі

прямокутника, квадрата і об'єму прямокутного паралелепіпеда та куба.

73 Тема 3. ДРОБОВІ ЧИСЛА• Дробові числа. Звичайні дроби. Правильні та неправильні дроби. Мішані числа.• Порівняння звичайних дробів з однаковими знаменниками.• Додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками.

• Знає: звичайний дріб, дробове число; десятковий дріб, порівняння, додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння, округлення, додавання, множення і ділення десяткових дробів.• Значення правильного і неправильного

дробів, розряди десяткових знаків у записі десяткових дробів, поняття: масштаб,

86

• Десятковий дріб. Запис і читання десяткових дробів. Порівняння і округлення десяткових дробів.• Додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів.• Відсотки. Знаходження відсотків від даного числа. Знаходження числа за його відсотками.• Масштаб.• Середнє арифметичне, його використання для розв’язування задач практичного змісту. Середнє значення величини.• Розв’язування текстових задач.

відсоток;• правило порівняння десяткових дробів.• Уміє:• Читати та записувати звичайні та

десяткові дроби.• Розв'язути вправи, що передбачають:• знаходження дробу від числа і числа за

його дробом;• перетворення мішаного числа у

неправильний дріб;• перетворення неправильного дробу в

мішане число або натуральне число;• порівняння, додавання, віднімання

звичайних дробів з одна• ковими знаменниками; |• порівняння десяткових дробів,

додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів;• округлення десяткових дробів до

заданого розряду;• використання масштабу;• знаходження відсотків від числа та

числа за його відсотками;• знаходження середнього

арифметичного кількох чисел, середнього значення величини.

12 Тема 4. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВ ЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

6-й клас. (157,5 год., 4,5 год. на тиждень;

I семестр — 72 год, II семестр — 85,5 год,)

К-ть год.


4 Тема 1. Повторення •

12 Тема 2. ПОДІЛЬНІСТЬ ЧИСЕЛ• Дільники натурального

числа. Ознаки подільності на 2, 3, 9, 5 і 10.• Прості та складені числа.• Розкладання чисел на

прості множники.• Спільний дільник кількох

чисел. Найбільший спільний дільник. Взаємно прості числа.• Спільне кратне кількох

• Знає: Прості і складені числа; парні та непарні числа; числа, що діляться націло на 3, 5, 9, 10. Означення понять: дільник; кратне; просте число; складене число; спільний дільник; спільне кратне; ознаки подільності на 2, 3, 5, 9,10. Правила знаходження найбільшого спільного дільника (НСД) і найменшого спільного кратного (НСК) кількох чисел. • Уміє: Розв'язувати вправи, що

передбачають:• використання ознак подільності чисел

87

чисел. Найменше спільне кратне. на 2, 3, 5, 9,10;• розкладання натуральних чисел на

прості множники;• знаходження спільних дільників та

спільних кратних двох- трьох чисел; найбільшого спільного дільника (НСД) і найменшого спільного кратного (НСК) двох-трьох чисел.•

32 Тема 3. ЗВИЧАЙНІ ДРОБИ• Основна властивість дробу.

Скорочення дробу. Найменший спільний знаменник. Зведення дробів до спільного знаменника.• Порівняння дробів.• Додавання, віднімання,

множення і ділення звичайних дробів.• Знаходження дробу від

числа і числа за його дробом.• Перетворення звичайних

дробів у десяткові. Нескінченні періодичні десяткові дроби. Десяткове наближення звичайного дробу.• Розв’язування вправ на всі

дії зі звичайними дробами.• Розв’язування текстових

задач.

• Знає: Звичайні дроби; десяткові дроби, основну властивість дробу.• Порівняння, додавання, віднімання,

множення і ділення звичайних дробів; перетворення звичайного дробу в десятковий; знаходження дробу від числа та числа за його дробом.• Уміє: Розв'язувати вправи, що

передбачають:• скорочення дробу і зведення дробів

до спільного знаменника;• порівняння дробів;• додавання, віднімання, множення і

ділення звичайних дробів;• знаходження дробу від числа та числа

за його дробом;• запис звичайного дробу у вигляді

десяткового дробу. Розв’язувати найпростіші текстові задачі.

24 Тема 4. ВІДНОШЕННЯ І ПРОПОРЦІЇ

Відношення. Основна властивість відношення.

Пропорція. Основна властивість пропорції. Розв’язування рівнянь на основі властивості пропорції.

Випадкова подія. Імовірність випадкової події.

Відсоткове відношення двох чисел. Відсоткові розрахунки. Задачі економічного змісту.Пряма пропорційна залежність. Задачі на пропорційний поділ.Коло. Довжина кола. Круг. Площа круга. Круговий сектор. Стовпчасті та кругові діаграми.

Знає: приклади пропорційних величин; випадкових подій.

Поняття: відношення; ймовірність випадкової події;

пряма пропорційна залежність; коло; круг; круговий сектор.

Означення пропорції;основну властивість пропорції.Уміє: пояснювати формули довжини кола і

площі круга.Розв'язувати вправи, що передбачають:знаходження відношення чисел і величин;г знаходження невідомого члена пропорції;запис відсотків у вигляді звичайного і

десяткового дробів;знаходження довжини кола і площі круга.Розв'язувати:три основні задачі на відсотки;задачі на пропорційні величини і

пропорційний поділ.73 Тема 5. РАЦІОНАЛЬНІ

ЧИСЛА ТА ДІЇ НАД НИМИДодатні та від’ємні числа. Число

Знає: Додатні та від'ємні числа, модуль заданого числа; число, протилежне даному;

коефіцієнт буквеного виразу.перпендикулярні й паралельні прямі;

88

0.Координатна пряма.Протилежні числа. Модуль числа.Цілі числа. Раціональні числа.Порівняння раціональних чисел.Додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел.Властивості додавання і множення раціональних чисел.Розкриття дужок. Подібні доданки та їх зведення.Рівняння. Основні властивості рівняння.Перпендикулярні й паралельні прямі, їх побудова.Координатна площина. Приклади графіків залежностей між величинами.

координатну пряму; прямокутну систему координат на площині, подібні доданки.

Уміє: Описувати поняття: модуль числа; раціональне число; координатна пряма; координатна площина; подібні доданки; перпендикулярні прямі; паралельні прямі. Формулювати: правила виконання чотирьох арифметичних дій з додатними і від'ємними числами; розкриття дужок; зведення подібних доданків;

основні властивості рівняння стовпчастих діаграм та аналіз

кругових.Розв'язувати вправи, що передбачають:знаходження модуля числа; порівняння

раціональних чисел;додавання, віднімання, множення і

ділення раціональних чисел; обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від'ємні числа;

розкриття дужок, зведення подібних доданків; знаходження координати точки на координатній прямій та побудову точки за її координатою;

знаходження координат точки на координатній площині та побудову точки за її координатами;

побудову перпендикулярних і паралельних прямих за допомогою лінійки і косинця;

побудову окремих графіків залежностей між величинами по точках;

аналізує графіки залежностей між величинами (відстань, час; температура, час тощо).

Рівняння з використанням правил, що грунтуються на основних властивостях рівняння; найпростіші задачі за допомогою рівнянь.

12 Тема 6. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВ-ЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

АЛГЕБРА7-й клас

(87,5 год., 2,5 год. на тиждень

89

I семестр — 40 год, II семестр — 47,5 год,)

К-ть год.


7 Тема 1. Повторення10 Тема 2. ЛІНІЙНІ РІВНЯННЯ З

ОДНІЄЮ ЗМІННОЮЛінійні рівняння з однією змінною. Розв’язування лінійних рівнянь. Розв’язування задач за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі.

Знає: загальний вигляд лінійного, етапи розв’язування задачі за допомогою рівняння.Уміє: розв’язувати лінійні рівняння з однією змінною і рівняння, що зводяться до них; текстові задачі за допомогою лінійних рівнянь з однією змінною.

50 Тема 3. ЦІЛІ ВИРАЗИВирази зі змінними. Цілі раціональні вирази. Числове значення виразу.Тотожні вирази. Тотожність. Тотожні перетворення виразу. Доведення тотожностей.Степінь з натуральним показником. Властивості степеня з натуральним показником.Одночлен. Стандартний вигляд одночлена. Піднесення одночленів до степеня. Множення одночленів.Многочлен. Подібні члени многочлена та їх зведення.Додавання і віднімання многочленів.Множення одночлена і многочлена; множення двох многочленів.Розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки та способом групування.Формули скороченого множення: квадрат двочлена, різниця квадратів, сума і різниця кубів.Використання формул скороченого множення для розкладання многочленів на множники.

Знає: числові вирази і вирази зі змінними; цілі вирази; тотожні вирази; одночлени; многочлени, означення: одночлена, степеня з натуральним показником, многочлена, подібних членів многочлена;властивості степеня з натуральним показником;правила: множення одночлена і многочлена, множення двох многочленів, властивості степеня з натуральним показником;формули скороченого множення.Уміє: Розв’язує вправи, що передбачають: обчислення значень виразів зі змінними; зведення одночлена до стандартного вигляду; перетворення добутку одночлена і многочлена, суми, різниці, добутку двох многочленів у многочлен; розкладання многочлена на множники способом винесення спільного множника за дужки, способом групування, за формулами скороченого множення та із застосуванням декількох способів; використання зазначених перетворень у процесі розв’язування рівнянь, доведення тверджень.

14 Тема 4. ФУНКЦІЇФункція. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції. Графік функції.Функція як математична модель

Знає: приклади функціональних залежностей; лінійних функцій, графік функції, означення понять: функція; лінійна функція. Способи задання функції.побудову графіка функції, заданої таблично

90

реальних процесів.Лінійна функція, її графік та властивості.

або аналітично.

Уміє: знаходити область визначення функції; область значень функції; Розв’язувати вправи, що передбачають: знаходження області визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням аргументу; побудову графіка лінійної функції; з’ясування окремих характеристик функції за її графіком (додатні значення, від’ємні значення, нулі).

6,5

Тема 6. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВ-ЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

8-й клас(70 год. 2 год. на тиждень,

I семестр — 32 год., II семестр — 38 год.)

К-ть год.


5 Тема 1. Повторення15 Тема 2. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ

РІВНЯНЬ З ДВОМА ЗМІННИМИРівняння з двома змінними. Розв’язок рівняння з двома змінними.Лінійне рівняння з двома змінними та його графік.Система двох лінійних рівнянь з двома змінними та її розв’язок. Розв’язування систем двох лінійних рівнянь з двома змінними: графічним способом; способом підстановки; способом додавання. Розв’язування задач за допомогою систем лiнійних рівнянь.

Знає: загальний вигляд рівняння з двома змінними; лінійного рівняння з двома змінними; системи двох лінійних рівнянь з двома змінними. Означення: лінійного рівняння з двома змінними; розв’язку рівняння з двома змінними; розв’язку системи двох лінійних рівнянь з двома змінними.Способи розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними.Уміє: Розв’язувати системи двох лінійних рівнянь з двома змінними вказаними у змісті способами; задачі за допомогою систем двох лінійних рівнянь з двома змінними.

30 Тема 3. РАЦІОНАЛЬНІ ВИРАЗИДроби. Дробові вирази. Раціональні вирази. Допустимі значення змінних.Основна властивість дробу.Дії над дробами.Тотожні перетворення раціональних виразів.Раціональні рівняння. Рівносильні рівняння. Розв’язування

Знає: цілі раціональні вирази, дробові раціональні вирази, наводить приклади таких виразів, алгоритм скорочення дробу, основну властивість дробу; властивості степеня з цілим показником;

правила: додавання, віднімання, множення, ділення дробів, піднесення дробу до степеня;

умову рівності дробу нулю;означення: степеня з нульовим

показником; степеня з цілим від’ємним

91

раціональних рівнянь.Степінь з цілим показником і його властивості. Стандартний вигляд числа.Функція , її графік і властивості.

показником; стандартного вигляду числа, властивості степеня з цілим показником.

Уміє: Розв’язувати вправи, що передбачають:

скорочення дробів; зведення дробів до нового (спільного) знаменника; знаходження суми, різниці, добутку, частки дробів; тотожні перетворення раціональних виразів; розв’язування рівнянь зі змінною в знаменнику дробу; виконання дій над степенями з цілим показником; запис числа в стандартному вигляді.

15 Тема 4. КВАДРАТНІ КОРЕНІ. ДІЙСНІ ЧИСЛАФункція y = x2 та її графік.Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь.Рівняння x2 = a.Раціональні числа. Ірраціональні числа. Дійсні числа. Числові множини. Етапи розвитку числа.Арифметичний квадратний корінь з добутку, дробу і степеня. Добуток і частка квадратних коренів.Тотожність .Тотожні перетворення виразів, що містять квадратні корені.Функція , її графік і властивості.

Знає: Поняття раціонального числа; ірраціонального числа; дійсного числа. Означення: квадратного кореня з числа; арифметичного квадратного кореня з числа;

властивості арифметичного квадратного кореня, властивості арифметичного квадратного кореня.Уміє: Використовувати тотожності ( V a)2 = a, а 0; Vа2 = |а|

Розв’язувати вправи, що передбачають: застосування поняття арифметичного

квадратного кореня для обчислення значень виразів, спрощення виразів, розв’язування рівнянь, порівняння значень виразів; перетворення виразів із застосуванням винесення множника з-під знака кореня, внесення множника під знак кореня, звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу; аналіз співвідношень між числовими множинами та їх елементами.

5 Тема 5. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВ-ЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ



К-ть год.


10 Тема 1. Повторення25 Тема 2. КВАДРАТНІ

РІВНЯННЯКвадратні рівняння. Неповні квадратні рівняння, їх розв’язування.

Знає: приклади квадратних рівнянь різних видів (повних, неповних, зведених), квадратних тричленів. Формулу коренів квадратного рівняння; способи розв’язування неповних квадратних рівнянь; формулу

92

Формула коренів квадратного рівняння.Теорема Вієта.Квадратний тричлен, його корені. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.Розв’язування рівнянь, які зводяться до квадратних.Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до квадратних.

розкладання квадратного тричлена на множники. Означення: квадратного рівняння; кореня квадратного тричлена;теорему Вієта і обернену до неї теорему.Уміє: Розв’язувати вправи, що передбачають: знаходження коренів квадратних рівнянь різних видів; застосування теореми Вієта і оберненої до неї теореми; розкладання квадратного тричлена на множники; знаходження коренів рівнянь, що зводяться до квадратних; складання і розв’язування квадратних рівнянь і рівнянь, що зводяться до них, як математичних моделей текстових задач.

30 Тема 2. НЕРІВНОСТІЧислові нерівності. Основні властивості числових нерівностей.Почленне додавання і множення нерівностей.Застосування властивостей числових нерівностей для оцінювання значення виразу.Нерівності зі змінними. Лінійні нерівності з однією змінною. Розв’язок нерівності.Числові проміжки. Об’єднання та переріз числових проміжків.Розв’язування лінійних нерівностей з однією змінною. Рівносильні нерівності.Системи лінійних нерівностей з однією змінною, їх розв’язування.

Знає: приклади числових нерівностей; нерівностей зі змінними; лінійних нерівностей з однією змінною, подвійних нерівностей. Означення: розв’язку лінійної нерівності з однією змінною; рівносильних нерівностей;властивості числових нерівностей. Властивості числових нерівностей.Уміє: будувати на числовій прямій: задані нерівностями числові проміжки, виконувати обернене завдання; переріз, об’єднання числових множин.Записувати розв’язки нерівностей та їх систем у вигляді об’єднання, перерізу числових проміжків або у вигляді відповідних нерівностей.Знає: Способи розв’язування лінійних нерівностей з однією змінною; систем двох лінійних нерівностей з однією змінною.

5 Тема 6. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ



К-ть год.


5 Тема 1. Повторення28 Тема 2. КВАДРАТИЧНА Знає:

93

ФУНКЦІЯФункції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції.Найпростіші перетворення графіків функцій.Функція у = ах2 + bx + c, a 0, її графік і властивості.Квадратна нерівність. Розв’язування квадратних нерівностей.Розв’язування систем рівнянь другого степеня з двома змінними.Розв’язування текстових задач за допомогою систем рівнянь.

перетворення графіків функцій: f(x) f(x) + а; f(x) f(x + а); f(x) kf(x), f(x) –f(x);алгоритм побудови графіка квадратичної функції.Уміє: Розв’язувати вправи, що передбачають: побудову графіка квадратичної функції; побудову графіків функцій з використанням зазначених перетворень графіків; використання графіка квадратичної функції для розв’язування квадратних нерівностей; знаходження розв’язків систем двох рівнянь другого степеня з двома змінними; складання і розв’язування систем рівнянь з двома змінними як математичних моделей текстових задач.

Числові функції. Область визначення і множина значень. Способи задання функцій. Графік функції. Монотонність, парність і непарність функцій. Неперервність функцій.

Знаходити природну область визначення функціональних залежностей.Знаходити значення функцій при заданих значеннях аргументу і значення аргументу, за яких функція набуває даного значення.

Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня, його властивості. Степені з раціональними показниками, їхні властивості.

Обчислювати, оцінювати та порівнювати значення виразів, які містять степені з раціональними показниками, корені.

Степеневі функції, їхні властивості та графіки.

10 Тема 3. ЕЛЕМЕНТИ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИМатематичне моделювання.Відсоткові розрахунки. Формула складних відсотків.

Знає: приклади математичних моделей реальних ситуацій, випадкових подій; подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм, графіків. поняття: випадкова подія; ймовірність випадкової події, частота, середнє значення статистичних вимірювань.

Випадкова подія. Ймовірність випадкової події.Статистичні дані. Способи подання даних. Частота. Середнє значення.

Уміє: Розв’язувати задачі, що передбачають: виконання відсоткових розрахунків; знаходження ймовірності випадкової події; подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм, графіків; знаходження середнього значення.

22 Тема 4.ЧИСЛОВІ ПОСЛІДОВНОСТІЧислові послідовності. Арифметична прогресія, її властивості. Формула n-го члена арифметичної прогресії. Сума перших n членів арифметичної

Уміє: Розпізнавати арифметичну, геометричну прогресії серед даних послідовностей.Наводити приклади арифметичної, геометричної прогресій. Означення і властивості арифметичної й геометричної прогресій.

94

прогресії.Геометрична прогресія, її властивості. Формула n-го члена геометричної прогресії. Сума перших n членів геометричної прогресії.Нескінченна геометрична прогресія ( 1) та її сума.Розв’язування вправ і задач на прогресії, в тому числі прикладного змісту.

Записувати і пояснювати формули: загального члена арифметичної та геометричної прогресій; суми перших n членів цих прогресій, суми нескінченної геометричної прогресії ( 1). Уміє: Розв’язувати вправи, що передбачають: обчислення членів прогресії; задання прогресій за даними їх членами або співвідношеннями між ними; обчислення сум перших n членів арифметичної й геометричної прогресій; запис періодичного десяткового дробу у вигляді звичайного; використання формул загальних членів і сум прогресій для знаходження невідомих елементів прогресій.


ГЕОМЕТРІЯ

7-й клас (52,5 год. 1,5 год. на тиждень,

I семестр — 24 год., II семестр — 28,5 год.)

К-ть год.


4 Тема 1. НАЙПРОСТІШІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІГеометричні фігури. Точка, пряма, відрізок, промінь, кут та їх властивості. Вимірювання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Відстань між двома точками.Вимірювальні, креслярські та допоміжні інструменти, що використовуються в геометрії.

Знає: приклади геометричних фігур:точки, прямої, відрізка, променя, кута. Означення: рівних відрізків, рівних кутів, бісектриси кута;властивості: розміщення точок на прямій; вимірювання відрізків і кутів.Уміє: Знаходити довжину відрізка, градусну міру кута, використовуючи властивості їх вимірювання.Зображати за допомогою креслярських інструментів геометричні фігури, вказані у змісті.

12 Тема 2. ВЗАЄМНЕ РОЗТАШУВАННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІСуміжні та вертикальні кути, їх властивості.Паралельні та перпендикулярні прямі, їх властивості.Перпендикуляр. Відстань від точки до прямої. Кут між двома прямими,

Знає, що таке аксіома, теорема, означення, ознака, приклади геометричних фігур, вказаних у змісті. Кути, утворені при перетині двох прямих січною. означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої;властивості: суміжних і вертикальних

95

що перетинаються.Кути, утворені при перетині двох прямих січною. Ознаки паралельності прямих. Властивості кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною.

кутів; паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною;ознаки паралельності прямих.

Уміє: будувати за допомогою лінійки і косинця паралельні й перпендикулярні прямі.Доводити властивості суміжних і вертикальних кутів, паралельних прямих, перпендикулярних прямих, ознаки паралельності прямих.Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

30 Тема 3. ТРИКУТНИКИТрикутник і його елементи. Рівність геометричних фігур. Ознаки рівності трикутників.Види трикутників. Рівнобедрений трикутник, його властивості та ознаки. Висота, бісектриса і медіана трикутника.Ознаки рівності прямокутних трикутників. Властивості прямокутних трикутників.Сума кутів трикутника. Зовнішній кут трикутника та його властивості.Нерівність трикутника.

Знає: зміст поняття “рівні фігури”. Означення: різних видів трикутників; бісектриси, висоти, медіани трикутника; властивості: рівнобедреного і прямокутного трикутників;ознаки: рівності трикутників; рівнобедреного трикутника. ознаки рівності трикутників, ознаки рівності та властивості прямокутних трикутників, властивості й ознаки рівнобедреного трикутника, властивості кутів трикутника, властивість зовнішнього кута трикутника.

Уміє: Зображувати та знаходить на малюнках рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники та їх елементи.Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

4,5

Тема 5. СИСТЕМАТИЗАЦІЯІ ПОВТОРЕННЯ НАВ-ЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

8-й клас (70 год. 2 год. на тиждень,


К-ть год.


4 Тема 1. Повторення14 Тема 2. КОЛО І КРУГ.

ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ

Знає, що таке: задача на побудову; геометричне місце точок. взаємне розташування кола і прямої.

96

Коло. Круг.Дотична до кола, її властивість.Коло, описане навколо трикутника.Коло, вписане в трикутник. Задача на побудову та її розв’язування.Основні задачі на побудову: — побудова трикутника за трьома сторонами;— побудова кута, що дорівнює даному; — побудова бісектриси даного кута; — поділ даного відрізка навпіл;— побудова прямої, яка перпендикулярна до даної прямої.Геометричне місце точок.Метод геометричних місць.

означення: кола, круга, їх елементів; дотичної до кола, кола, описаного навколо трикутника, і кола, вписаного в трикутник;властивості: серединного перпендикуляра, бісектриси кута, дотичної до кола, діаметра і хорди, точки перетину серединних перпендикулярів сторін трикутника, точки перетину бісектрис кутів трикутника.

Уміє: Зображувати на малюнках коло та його елементи; дотичну до кола; коло, вписане в трикутник, і коло, описане навколо нього.Розв’язувати нескладні задачі на побудову

20 Тема 2. ЧОТИРИКУТНИКИЧотирикутник, його елементи. Паралелограм та його властивості. Ознаки паралелограма. Прямокутник, ромб, квадрат та їх властивості. Трапеція.Вписані та описані чотирикутники. Вписані та центральні кути.Теорема Фалеса. Середня лінія трикутника, її властивості.Середня лінія трапеції, її властивості.

Знає: опуклі й неопуклі чотирикутники, чотирикутник і його елементи, означення і властивості вказаних у змісті чотирикутників; центральних і вписаних кутів; вписаного і описаного чотирикутників; середньої лінії трикутника і трапеції;ознаки паралелограма; вписаного і описаного чотирикутників;теорему Фалеса. Властивості й ознаки паралелограма, властивості прямокутника, ромба, квадрата, суми кутів чотирикутника, середньої лінії трикутника і трапеції, вписаних та центральних кутів, вписаного та описаного чотирикутників, теорему Фалеса.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

10 Тема 3. ПОДІБНІСТЬ ТРИКУТНИКІВУзагальнена теорема Фалеса.Подібні трикутники. Ознаки подібності трикутників. Застосування подібності трикутників:— середні пропорційні відрізки в прямокутному трикут нику;— властивість бісектриси трикутника.

Знає: подібні трикутники. Узагальнену теорему Фалеса;означення подібних трикутників;ознаки подібності трикутників, ознаки подібності трикутників, теореми про середні пропорційні відрізки в прямокутному трикутнику.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

14 Тема 4. МНОГОКУТНИКИ. ПЛОЩІ МНОГОКУТНИКІВМногокутник та його елементи.

Знає, що таке площа многокутника, многокутник, його елементи; опуклі й неопуклі многокутники, основні властивості площ.Зображення многокутника і його елементів,

97

Опуклі й неопуклі многокутники.Сума кутів опуклого многокутника.Вписані й описані многокутники.Поняття площі многокутника. Основні властивості площ.Площа прямокутника, паралелограма, трикутника. Площа трапеції.

многокутника, вписаного у коло, і многокутника, описаного навколо кола. Означення: многокутника, вписаного у коло, многокутника, описаного навколо кола;

теореми: про суму кутів опуклого многокутника; про площу прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції, теореми про площі паралелограма, трикутника, трапеції.Уміє: Знаходити площі многокутників, використовуючи вивчені властивості й формули.Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.


2 Резервний час

9-й клас (70 год. 2 год. на тиждень,


К-ть год.


4 Тема 1. Повторення24 Тема 2. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ

ПРЯМОКУТНИХ ТРИКУТНИКІВТеорема Піфагора.Перпендикуляр і похила, їх властивості.Синус, косинус і тангенс гострого кута прямокутного трикутника.Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника.Значення синуса, косинуса і тангенса деяких кутів.Розв’язування прямокутних трикутників. Прикладні задачі.

Знає: похилу.Властивості перпендикуляра і похилої;означення синуса, косинуса і тангенса гострого кута прямокутного трикутника;теорему Піфагора;співвідношення між сторонами та кутами прямокутного трикутника.Знаходження значення синуса, косинуса і тангенса для кутів 30°, 45°, 60°. Теорему Піфагора.Уміє: Розв’язувати прямокутні трикутники.

27 Тема 2. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ Знає, що таке синус, косинус і тангенс

98

ТРИКУТНИКІВСинус, косинус, тангенс кутів від 0° до 180°.Тотожності: sin2 + cos2 = 1; sin (180° – ) = sin;cos (180° – ) = – cos;sin (90° – ) = cos; cos (90° – ) = sin.Теореми косинусів і синусів.Розв’язування трикутників. Прикладні задачі.Формули для знаходження площі трикутника.

кутів від 0° до 180°. Теореми косинусів і синусів.Уміє: Розв’язувати трикутники. Використовувати формули для знаходження площі трикутника (Герона, за двома сторонами і кутом між ними, за радіусом вписаного і описаного кола) в розв’язуванні задач.

10 Тема 3. ПРАВИЛЬНІ МНОГОКУТНИКИПравильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників.Побудова правильних многокутників.Довжина кола. Довжина дуги кола. Площа круга та його частин.

Знає: круговий сектор і сегмент. Означення правильного многокутника; теореми: про відношення довжини кола до його діаметра; про площу круга. Формули:радіусів вписаного і описаного кіл правильного многокутника;радіусів вписаного і описаного кіл правильного трикутника, чотирикутника (квадрата), шестикутника;довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора і сегмента.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.




К-ть год.


7 Тема 1. Повторення10 Тема 2. ДЕКАРТОВІ

КООРДИНАТИ НА ПЛОЩИНІПрямокутна система координат на площині. Координати середини відрізка. Відстань між двома точками із заданими координатами. Рівняння кола і прямої.

Знає: прямокутну систему координат, рівняння кола та прямої, формули координати середини відрізка та відстані між двома точками.Уміє: Застосовувати вивчені формули і рівняння фігур до розв’язування найпростіших задач.

15 Тема 3. ГЕОМЕТРИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Знає: симетрію відносно точки і прямої, паралельне перенесення, поворот; рівність фігур; перетворення подібності,

99

Переміщення та його властивості.Симетрія відносно точки і прямої, поворот, паралельне перенесення. Рівність фігур.Перетворення подібності та його властивості. Гомотетія. Подібність фігур. Площі подібних фігур.

гомотетію, подібність фігур. Приклади фігур, які мають вісь симетрії, центр симетрії; подібних фігур. Властивості переміщення та перетворення подібності; теорему про відношення площ подібних фігур.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

15 Тема 4. ВЕКТОРИ НА ПЛОЩИНІВектор. Модуль і напрям вектора. Рівність векторів. Координати вектора. Додавання і віднімання векторів. Множення вектора на число. Колінеарні вектори.Скалярний добуток векторів.

Знає: вектор, модуль і напрям вектора, координати вектора, дії над векторами, рівність і колінеарність векторів. Властивості дій над векторами;означення скалярного добутку векторів, його властивості.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування найпростіших задач.

15 Тема 5. ПОЧАТКОВІ ВІДОМОСТІ З СТЕРЕОМЕТРІЇВзаємне розташування прямих у просторі. Взаємне розташування площин. Взаємне розташування прямої та площини. Перпендикуляр до площини.Пряма призма. Піраміда. Площа поверхні та об’єм призми і піраміди.Циліндр. Конус. Куля. Площі поверхонь і об’єми циліндра, конуса і кулі.Розв’язування задач на обчислення площ поверхонь і об’ємів, у тому числі прикладного характеру.

Знає: взаємне розміщення в просторі двох прямих; прямої та площини; двох площин.Пряма призма, піраміда, циліндр, конус, куля та їх елементи;поверхня і об’єм многогранника і тіла обертання, формули площ поверхонь і об’ємів зазначених у програмі геометричних фігур.Уміє: Застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язання найпростіших задач.


100

Documents

mluniv-osvita.at.uamluniv-osvita.at.ua/PMPK/Proograms/ORA/programa_5-10kl... · Web viewАналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної