Особливості українських Особливості українських фразем на позначення рис фразем на позначення рис людського характерулюдського характеру

Виконала: студентка групи УМ 3Савчук Катерина Вікторівна

Науковий керівник:старший викладач Надточій В. В.

АктуальністьАктуальність..

Кожна розвинена мова має у своєму складі значну кількість

стійких словосполучень – фразеологізмів, що вживаються

носіями мови завжди у звичному, сталому оформленні,

виражають думку і сподівання самих мовців, їх історію, побут,

культуру, єднають покоління.

Світ фразеології сучасної української мови великий і

багатообразний, тому кожен аспект його дослідження,

безумовно, заслуговує належної уваги

Об’єктом курсової роботи є фразеологія української мови.

  Предметом дослідження є фраземи на позначення рис

людського характеру, їх структурні та функціонально-

семантичні особливості.

  Мета роботи виявити серед фразеологізмів,які наявні в

сучасній українській мові ті, у яких дається характеристика

характеру людини. Визначити структурні та функціонально

семантичні особливості українських фразем на позначення рис

людського характеру

Завдання:Завдання: Охарактеризувати фразеологізм як особливу лінгвістичну

одиницю. Визначити основні проблеми дослідження фразеологічних

одиниць. Розглянути питання класифікації фразеологізмів. Виявити серед фразеологізмів СУМ ті, у яких дається оцінка

характеру,вдачі людини. Визначити структурні особливості досліджуваних фразем. Зробити висновок.

У роботі використано такі методи теоретичного дослідження,як аналіз і синтез, а також наступні прийоми емперічного дослідження: вичення наукової літератури, навчально-методичного матеріалу.

РозкритоРозкрито

Що фразеологізм - це наслівна,семантично цілісна,відтворювана,стійка за складом і структурою одиниця,яка виконює характеризуючо-номінативну функцію.

Ознаки фразеологізмів: складаються із самостійних одиниць мови – слів. Які найчастіше

функціонують окремо та мають відповідні форми, відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах,

супроводжується образною характеристикою. не користуються щоразу, а відтворюються як готові, наявні в мові

одиниці з певним значенням, відзначаються стійкістю складу і сталістю структури, часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв’язки з

словами, виконують ту ж функцію, що й слова ;

Доведено, що найбільшого поширення набула класифікація

фразеологізмів , запропонована В. Виноградовим. Він подав

семантичну класифікацію,виділивши три типи ФО:

фразеологічні зрощення: абсолютно неподільні, нерозкладні,

немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких "немає ніяко го

зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів (бити

байдики, точити ляси, собаку з'їсти ).

фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеоло гічні

одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням

компонентів (вітер у кишенях свистить, кров з молоком, тримати

камінь за пазухою, без ножа різати ).

Фразеологічні сполучення — тип фраз, створюваних реалізацією

зв'язаних значень слів (зачепити честь порушити питання).

У ході дослідження виокремлено та проаналізовано 2 групи У ході дослідження виокремлено та проаналізовано 2 групи ФО, а саме ФО на позначення таких рис людського ФО, а саме ФО на позначення таких рис людського характеру: позитивні, негативні.характеру: позитивні, негативні.

У результаті дослідження,ми встановили, що в українській мові існують

фразеологізми, які позначають такі позитивні риси характеру людини:

доброта(комашини не скривдить; невинне ягня; ангельська душа;);

співчутливість(брати близько до серця; Еолова арфа;);

розум(добрий розум не дасть плакати;йому не позичати розуму;);

хоробрість(не страшкові діти; не боязкого десятку; смілива душа;);

відвага(хоробрість міста здобуває; відважного і куля минає;);

сумління(де совість там і любов; сумління-найкращий порадник;)

Серед фразеологізмів української мови ми виділяємо ті,що позначають такі негативні риси характеру людини:

боягузтво (боятися власної тіні; заяча душа; )

покірність (Агнець Божий; Валаамова ослиця)

балакучість (баба Палажка; за словом до кишені не лізе)

зухвалість (кирпу гнути; важна птаха; пуп землі)

нерішучість (Буріданів осел; Геркулес на роздоріжжі);

підступність, підлість (дволикий Янус; вовк в овечій шкурі; у тихому болоті чорти водяться);

нерозумність,дурість (дірява голова; голова з вухами; макітра не варить);

жадність, егоїстичність (снігу зимою не дістанеш; не витягнеш і копійки);

замкнутість (замикатися в своїй шкарлупі; людина в футлярі)

розбещеність (принцеса на горошині; мамина донечка; мамин синок);

бездушність (черства душа; мати кам’яне серце; без серця);

злість (злий собака спотайна рве; вовк старіє, а не добріє);

легковажність (горобці цвірінькають у макітрі);

нервува ти, злостивитися (метати ікру);

В українській мові існують ФЗ на позначення якостей характеру, які

не можна визначити як негативні чи позитивні, оскільки їх значення

залежить від обставин, ситуації:

упертість, наполегливість: міцний горішок; твердий, як скеля;

людина з характером.

хитрість: хитромудрий Одіссей; лисом підшитий; хитрий, як лис.

У ході дослідження ми з`ясували,що в українській мові

переважають ФЗ на позначення якостей характеру людини, які

виражають негативні риси.

Визначили структурні особливості фразем на позначення рис Визначили структурні особливості фразем на позначення рис людського характерулюдського характеру

Фразеологічні одиниці, що утворюються на базі вільних синтаксичних

конструкцій, які постають у процесі спілкування

дієслівно-іменні (мати душу; не втрачати голови;додавати духу).

прикметниково-іменні (міцний горішок, чесна душа,смілива душа , чудна

людина ,Ангельська душа, Важна (велика) птаха ,Відверта (відкрита, щира)

душа ).

іменниково-іменникових (хід конем, людина слова,пуп землі).

Фразеологізми утворення на базі сполучень слів: поєднання слів різних

службових частин мови (особливо прийменників та часток) зі сло вами

повнозначних частин мови: без упину (без спину),до упаду, до голови;

Фразеологізми,утворенні на базі прислів`їв та приказок: добре ім.`я краще

багатства,хто чисте сумління має,той спокійно спати лягає.

Фразеологізми на позначення якостей характеру людини у яких можно

виділити дві порівняльні конструкції – « …,як….» та «…,мов…»: мужній, як

лев, лагідний, як ягня, тихий,як миша, спокійний,як удав,твердий, мов скеля.

ВисновкиВисновки

У ході дослідження визначенні семантика й структура

української фразеології на позначення рис людського

характеру. Установлені основні фразеосемантичні

групи фразеологізмів на позначення рис людського

характеру. Показана структурно-семантична суть

фразеологізмів. Виявлені структурно-семантичні моделі

фразем на позначення рис людського характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського літературного мовлення. — К.:

Наук, думка, 1973. — 288 с.

Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. — X.: Вища

шк., 1977. — 232 с.

Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови / Ужченко В.Д., Ужченко

Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.

Дякуємо за увагу!