«Погоджено» «Затверджено»протокол педагогічної ради №1 В.о. директора коледжу від 30.08.2018 року __________І.В. Гальченко

Освітня програмаПолтавського обласного наукового ліцею-інтернату ІІ-ІІІ ступенів при

Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А.С.Макаренка (ліцею «Політ»)

Структура освітньої програм

иРозділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації..........................................1Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцею...........................................................3Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею...............................................5Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування..............................................6Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій..............................................................................7Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми......................14Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.................23

Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізаціїПолтавський обласний науковий ліцей-інтернат є комунальним

закладом спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ ступеня наукового профілю (далі – ліцей «Політ»), що має у своїй структурі пансіон (гуртожиток) з частковим утриманням здобувачів загальної середньої освіти.

Ліцей «Політ» є структурним підрозділом Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка і керується у своїй роботі Конституцією України, законами України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», нормативними документами Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, Статутом педагогічного коледжу, іншими законодавчими та підзаконними актами, розпорядженням засновника та власними установчими документами.

 У відповідності до чинного законодавства ліцей «Політ» здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

II ступінь – 8-9 класи – основна загальна освіта;III ступінь – 10-11 класи – середня (повна) загальна освіта.Закон України "Про загальну середню освіту" визначає перед сучасним

закладом освіти стратегічне завдання: формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, формування ціннісних орієнтацій, задоволення пізнавальних інтересів і потреб особистості, підготовка її до дорослого життя в умовах інформаційного суспільства.

Головним пріоритетом є підготовка дитини до дорослого життя: успішного вступу до закладу вищої освіти, отримання допрофесійної підготовки. Для учнів створені умови отримання освіти від базової та повної загальної середньої (ліцей) до вищої (педагогічний коледж та консультпункт Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка).

Реалізуючи акмеологічний принцип, діяльність ліцею спрямована на роботу з обдарованими дітьми: профільність, особлива організація навчально-виховного процесу, розгалужена система роботи шкіл олімпійського резерву (ШОР), навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» для обдарованих дітей. Будучи структурним підрозділом Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка, ліцей по своїй суті є загальноосвітнім закладом, хоча окремі напрямки роботи ВНЗ інтегруються у його діяльність: спарені уроки, елементи організації самостійної роботи учнів, облаштування ліцеїстами власного побуту в гуртожитку та ін.

Ліцей працює за такими профілями: математичним, історико-економічним, іноземної філології, інформаційних технологій.

Математичний профіль орієнтований на поглиблене вивчення алгебри та початків аналізу, геометрії, збільшено кількість годин на вивчення інформатики, фізики та астрономії, введено курс основ програмування.

Учні, які обрали історико-економічний профіль навчання, поглиблено вивчають історію, економічну географію. Окремими розділами предмету «економіка» є основи маркетингу та менеджменту. Курс інформатики та математики для даного профілю збільшено і зорієнтовано на економічні аспекти. Навчально-профільна практика проводиться у формі археологічних, екологічних експедицій, екскурсій, подорожей визначними історичними місцями Полтавщини.

Профіль іноземних мов передбачає поглиблене вивчення двох іноземних мов. Крім основної англійської, учні мають змогу опанувати як

2

другу німецьку мову, познайомитися з історією та культурою країни, мова якої вивчається. До проведення уроків залучаються носії мови – волонтери Корпусу Миру США. Для учнів, що навчаються за даним профілем, організовується розмовна практика з використанням проектної методики.

Профіль інформаційних технологій передбачає поглиблене вивчення предметів природничо-математичного циклу, математики, фізики та інформатики. У ході викладання інформатики формуються ґрунтовні навички роботи на ПК, ефективного користування інформаційними технологіями, програмування, веб-дизайну. Окремим спецкурсом є основи математичної логіки. Учні мають змогу за час навчання пройти курс та отримати сертифікат міжнародної академії CISCO.

Освітні програми ліцею «Політ» спрямовані на:- формування в учнів сучасної наукової картини світу;- виховання працьовитості, любові до природи;- розвиток в учнів національної самосвідомості;- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та

перетворення суспільства;- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації

особистості до життя в суспільстві;- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до

культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцеюПріоритети в діяльності закладу зумовлені розробленою моделлю

випускника «Школа життєвої компетенції», яка визначає методичну проблему педагогічного колективу ліцею: формування життєвої та соціально-трудової компетентності учнів в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Показником рівня особистісної зрілості учнів є рівень розвитку їх особистісних якостей, готовність приймати рішення з позиції зрілої людини. Це пріоритетне завдання виховної роботи в ліцеї, для вирішення якого працює система за напрямками: - виховання у колективі і через колектив на засадах гармонії інтересів;

3

- індивідуальний підхід, повага до особистості ліцеїста;- посилення діалогічного характеру спілкування з учнями, як особистості з

особистістю; - єдність поваги і вимогливості у вихованні; - об’єктивність і справедливість в оцінюванні моральних вчинків;- демократичне обговорення справ групи, ліцею, надання права критичного

оцінювання дій як товаришів, так і педагогів;- формування особистої відповідальності за доручену справу, покладені

обов’язки;- створення системи заохочень.

Модель випускника ліцею «Школа життєвої компетенції»

4

Модель випускника

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

Головними завданнями ліцею «Політ» є:- здійснення освітньої діяльності, спрямованої на залучення та підготовку

учнів до наукової і науково-технічної діяльності;- забезпечення здобуття учнями освіти понад вимоги відповідного

державного освітнього стандарту;- організація навчання дітей, які виявили здібності у певній освітній галузі

відповідно до наукового профілю закладу освіти.Ліцей забезпечує можливості для:

- реалізації інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

- реалізації наукової діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки;

- набуття знань щодо провадження інноваційної діяльності з метою подальшого провадження підприємництва та впровадження результатів наукової та науково-технічної діяльності;

- розвитку інноваційної культури.Метою виховання в ліцеї «Політ» є формування морально-духовної

життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.

Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладі освіти, що має спрямовуватися на формування:- відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та

спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;- поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і

громадянина;- патріотизму, поваги та дбайливого ставлення до національних,

історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;

5

- усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та хабарництва, потреби захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

- поваги до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливого ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;

- нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

- громадянської культури та культури демократії;- культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і

дбайливого ставлення до довкілля;- прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами,

етнічними, національними, релігійними групами;- почуттів доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого

ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії.Перед ліцеєм поставлені такі цілі освітнього процесу:

- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для

усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,

психічне та соціальне здоров'я учнів.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

При формуванні робочого навчального плану враховано вимоги Закону України  «Про освіту» від 5.09.2017р  № 2145-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої

6

освіти» , а також типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН від 20.04.2018 № 405, від 20.04.2018 № 406, від 20.04.2018 № 407, від 20.04.2018 № 408.

Навчальний план на 2018/2019  н.р.  (додаток 1) складений відповідно:- 8-9-ті класи за Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти ІІ ступеня 5-9 клас (наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405).

- 10-ті класи за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня 10 клас (наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 408).

- 11-ті класи за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня 11 клас (наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 406).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-11-х класів закладів загальної середньої освіти в середньому складає:

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,для  9-х класів – 1260 годин/навчальний рік,для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані

санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків. Ліцей працює 6 днів на тиждень (у шостий день проходять факультативні заняття, День здоров’я, спортивні, інтелектуальні, творчі конкурси та змагання), уроки тривають по 40 хвилин і проводяться спарено. 5 хвилин з кожного уроку виносяться на консультації, які проводяться в позаурочний час за окремим графіком.

Навчальним планом відведено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення більшості базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрають два предмети.

Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою предметів і курсів:- базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні

стандарту;7

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю

навчання прийнято закладом, ураховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

Особистісно-орієнтована модель освіти, яку реалізує ліцей «Політ», передбачає:

- упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму – максимальному наближенні навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів;

- активність ліцеїстів в освітньому процесі, орієнтація на їх інтереси та досвід;

- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

- виховання вільної незалежної особистості;- урахування вікових та індивідуальних особливостей ліцеїстів,

забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.Пріоритетного значення в розбудові Нової української школи набуває

завдання формування в ліцеїстів системи загальнолюдських цінностей:- морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота,

повага до життя, повага до себе та інших людей);- соціально-політичних (свобода, демократія, культурне

різноманіття, повага до рідної мови й культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Нововведення в освіті потребують змін в організації сучасного освітнього середовища. У зв’язку з тим, що в ліцейному житті зростає частка групової, ігрової, проектної та дослідницької діяльності, у закладі мають бути урізноманітнені варіанти впорядкування освітнього простору. Крім класичних варіантів класних кімнат, доцільно використовувати новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Перед ліцеєм поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дозволить розширити поле діяльності за межі класу. У плануванні та дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини й мотивації її до навчання.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні ліцейного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню

8

в ліцеїстів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем

ураховуються при формуванні духовного, соціального й фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета, використовуються відповідні трактовки, форми й методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноліцейні проекти. Роль окремих предметів під час навчання за наскрізними лініями різна й залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором; - роботу в проектах; - позакласну навчальну роботу;- роботу гуртків, факультативів;- роботу Школи олімпійського резерву.

Наскрізна лінія Коротка характеристика

Екол

огіч

на б

езпе

ка й

ста

лий

розв

иток

Формування в ліцеїстів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, уміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища й людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

9

Гром

адян

ська

від

пові

даль

ніст

ь

Сприятиме формуванню відповідального члена громади й суспільства, що розуміє принципи й механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботу в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою й розвиває в ліцеїстів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності та думок. Вивчення окремого предмета має викликати в ліцеїстів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості й чесності. Приклад учителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здор

ов'я

та

безп

ека

Завданням наскрізної лінії є становлення ліцеїста як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя й формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку й охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя та здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення й розв’язування задач тощо, здатні викликати в ліцеїстів чимало радісних емоцій.

Під

приє

млив

ість

і ф

інан

сова

гра

мотн

ість

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння ліцеїстами практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення ліцеїстів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної та позанавчальної діяльності, а також практична його спрямованість. Учителі під час різних форм організації освітнього процесу не лише показують виникнення факту із практичної ситуації, а й за можливості створюють умови для самостійного виведення нового знання, перевірки його на практиці й

10

установлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес ліцеїстів до навчання та підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу в ліцеї «Політ» є різні типи уроків: - формування компетентностей;- розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», уроки-дискусії, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відеоуроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу проводиться під час лекції, конференції, дискусії, екскурсії, консультації. Для конференції, дискусії вчителем або ліцеїстами визначаються теми доповідей, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються в природі. Консультації проводяться з ліцеїстами, які не були присутні на попередніх заняттях або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів.

Екскурсії в першу чергу покликані показати ліцеїстам практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів, а також поєднати збір учнями під час екскурсії матеріалів для виконання визначених завдань.

Розвиток і корекцію основних компетентностей проводять, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію ліцеїстів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення й формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації освітнього процесу поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш

11

регламентована й має акцент на більшій самостійності ліцеїстів в експериментальній та практичній діяльності.

Застосування досягнутих компетентностей відбувається на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, у якій ліцеїстам надається можливість застосовувати отримані ними знання в практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, ліцеїстами розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія цілеспрямовано ознайомлює ліцеїстів з об'єктами та навчає спостереженню за процесами з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

З ліцеїстами, які готуються складати іспити, проводяться оглядові консультації, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися в змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння ліцеїстами змісту предметів, досягнення компетентностей. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Ліцеїсти одержують конкретні завдання, про виконання яких звітують перед учителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях ліцеїсти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу. Також ліцеїсти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Позанавчальні заняття в ліцеї проводяться в малих групах, ланках (у тому числі робота ліцеїстів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися в змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

У ліцеї вчителі визначають самостійно форми та методи навчання, ураховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення

12

конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма реалізується через упровадження педагогічних технологій, орієнтованих на:

- усебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб;

- формування цінностей;- розвиток самостійності, творчості та допитливості;- розвиток самостійності та креативності мислення;- активізацію діяльності здобувачів освіти;- формування комунікативної культури;- відстеження індивідуального розвитку дитини.

Учителі ліцею використовують інноваційні педагогічні технології: загальнопредметні, предметні та локальні. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології складають фундамент педагогічного процесу. Учителі закладу на кожному занятті створюють умови для розвитку й саморозвитку кожної особистості. Діагностичне вивчення дитячих особистостей дає змогу використовувати різні типи диференціацій на заняттях: за темпом навчальної діяльності, за змістом, за ступенем самостійності.

У діяльності педагогів ліцею використовуються інноваційні технології як спосіб удосконалення освітнього процесу: інтерактивні, дебатні, мультимедійні, комп’ютерні технології, різнорівневі завдання: приклади, задачі, проблемні ситуації, тести тощо. У співпраці вчителів математики, фізики, природничих дисциплін, суспільних дисциплін, філології, інформатики та ліцеїстів широко застосовується проектна технологія.

Учителі систематично використовують технологію розвитку критичного мислення, упроваджують мультимедійні технології як засіб творчої самореалізації ліцеїстів в умовах інформаційного суспільства, формують в учнів компетентнісне ставлення до свого здоров’я методами продуктивного навчання, розвивають креативність ліцеїстів як умову розкриття їхнього особистісного потенціалу, застосовують кооперативне навчання у формуванні навичок іншомовного спілкування учнів, активізують пізнавальну діяльність  та творчі можливості ліцеїстів  шляхом  створення ситуації успіху, використовують структурно-логічні схеми, асоціативний та компаративний аналіз художнього тексту, формують моральні компетентності учнів з використанням сучасних інформаційних технологій. Технологія евристичного навчання дозволяє співпрацювати вчителям та ліцеїстам у режимі діалогу. Педагоги застосовують активні методи навчання: ділову гру, аналіз конкретних ситуацій, круглий стіл, мозковий штурм. Популярною серед учнів та вчителів є технологія колективної розумової діяльності, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями в однорівневих та різнорівневих групах. У практичній діяльності застосовуються ігрові технології (театралізовані, рольові, ділові ігри,

13

імітаційні вправи), тренінгові вправи. Це сприяє формуванню вмінь ліцеїстів розв’язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету. Формуванню системи діяльності щодо відпрацювання певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання типових завдань в освітньому процесі сприяють тренінгові технології.

За орієнтацією на особистісні структури вчителями застосовуються інформаційні технології (формування знань, умінь і навичок); операційні (формування способів розумових дій); емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних стосунків); технології саморозвитку (формування самокеруючих механізмів особистості); евристичні (розвиток творчих здібностей); прикладні (формування дієво-практичної сфери).

В управлінській діяльності закладу використовуються технології системного аналізу, рейтингова оцінка праці вчителя, дистанційне навчання як форма підвищення кваліфікації, інформаційно-стендові технології тощо. Упроваджуються інтеграційні технології як дидактичні системи, які забезпечують об’єднання різнопредметних знань і вмінь, різних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання.

Застосування сучасних освітніх технологій не відкидає традиційної методики викладання, а є складовою системи педагогічних технологій як сукупності методів, методичних прийомів, форм організації навчальної діяльності, що забезпечують досягнення очікуваних результатів.

Освітній процес в ліцеї базується на нових підходах до навчання, які ґрунтуються на засадах педагогіки партнерства, співпраці між ліцеїстами та вчителями. Професійна свобода вчителя ліцею покладає на його плечі відповідальність, яка передбачає, зокрема, добір методів навчання відповідно до освітніх потреб різних учнів та фокусування на розвитку компетентностей для життя, уміння працювати з інформаційно-комунікаційними технологіями та природно інтегрувати їх в освітній процес, а також налагоджувати комунікацію з батьками. Зміна фокусу навчання в бік практики, інтерактивності та функціональності покладає відповідальність і на учнів, які, вільно висловлюючи свою позицію під час заняття, вирішуючи пізнавальні завдання, співпрацюючи з однокласниками в команді, дбають про результат (не тільки про оцінку) у процесі навчання.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Уведення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень ліцеїстів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного ліцеїста інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в

14

корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти1. Моніторинг умов функціонування освітньої системи:- якість кадрового забезпечення;- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;- рівень науково-методичної роботи;- стан запровадження профільного навчання.2. Моніторинг освітнього процесу:- рівень викладання базових дисциплін;- стан запровадження освітніх інновацій;- рівень реалізації виховних систем.3. Моніторинг результатів освітнього процесу:- рівень навченості ліцеїстів з предметів інваріантної частини;- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;- рівень вихованості ліцеїстів.Адміністрація та педагогічний колектив ліцею «Політ» як наслідок

успішної реалізації освітньої програми планують отримати наступні очікувані результати:

- якісний рівень навчальних досягнень ліцеїстів;- упроваджена система компетентнісного навчання;- сформовані ключові життєві компетентності в ліцеїстів;- висока життєва адаптивна компетентність ліцеїстів;- покращення якості надання освітніх послуг;- підтримка обдарованої молоді;- підняття престижу творчих педагогів;- упровадження освітніх інновацій;- створення позитивного іміджу, конкурентоздатності ліцею.Система внутрішнього забезпечення якості освіти в ліцеї

складається з наступних компонентів:- кадрове забезпечення освітньої діяльності;- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;- якість проведення навчальних занять;- моніторинг досягнення ліцеїстами результатів навчання

(компетентностей).Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості

освіти в ліцеї є:- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

15

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок ліцеїстів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Особистісне спрямування освіти в ліцеї зумовлює необхідність інтегровано оцінювати її якість в єдності індивідуальних характеристик особистості, педагогічних показників організації освітнього середовища та соціальних параметрів функціонування освітньої системи. За характером впливу на якість шкільної освіти в ліцеї можуть використовуватися такі показники для її оцінювання:

- результативність (рівень навченості, вихованості, соціальної зрілості,спортивні досягнення);

- ефективність (економічна або соціальна, прийняття рішень, збереження здоров’я, рівень правопорушень);

- доцільність (досягнення поставлених цілей, упровадження засобів, психологічний супровід);

- оптимальність (сформованість цілісної системи освіти);- розвиток (динаміка змін, креативність);- забезпечення (ресурси, комп’ютеризація, матеріально-технічна

база);- потенційні можливості (кадровий склад, підвищення

кваліфікації).Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному

стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей ліцеїстів.

№ з/п

Ключові компетентності Компоненти

1 Спілкування державною мовами

Уміння: ставити запитання й розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати й перетворювати тексти задач (усно та письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення

16

невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

2 Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати й розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування в письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; установлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;

17

прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях.Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

4 Основні компетентності в природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; послуговуватися технологічними пристроями.Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіяхНавчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

5 Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

6 Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню

18

траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

7 Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

8 Соціальна та громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати й чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль у командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків,

19

соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно й логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, ураховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування й взаємодії; ураховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття в глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

10 Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати й критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; ураховувати правові, етичні, екологічні й соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе ставлення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголем, нікотином тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

20

Результати оцінювання навчальних досягнень ліцеїстів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання ґрунтується на врахуванні рівня досягнень ліцеїстів, а не ступеня їх невдач. Оцінювання – це процес установлення рівня навчальних досягнень ліцеїстів в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження ліцеїстів ураховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні ліцеїстів можуть бути враховані результати їх навчання з відповідних предметів (технології, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах освіти.

Критерії оцінювання навчальних досягнень ліцеїстів основної та старшої школи

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий1 бал. Ліцеїсти розрізняють об'єкти вивчення.2 бали. Ліцеїсти відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.3 бали. Ліцеїсти відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній4 бали. Ліцеїсти з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.5 балів. Ліцеїсти відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.6 балів. Ліцеїсти виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Уміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній7 балів. Ліцеїсти правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії та факти, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії. 8 балів. Знання ліцеїстів є достатніми. Ліцеїсти застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, установлювати найсуттєвіші зв'язки й залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.9 балів. Ліцеїсти добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною й правильною аргументацією.

21

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий10 балів. Ліцеїсти мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.11 балів. Ліцеїсти мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити й розв'язувати проблеми.12 балів. Ліцеїсти мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг№ Вид моніторингу Класи

1Моніторинг сформованості класного колективу,соціально-громадянських компетентностей ліцеїстів черезпсихолого-педагогічну діагностику

8, 9, 10

2 Поточне, тематичне, семестрове оцінювання 8, 93 Проміжна атестація 8-11

4

Адміністративна комплексна контрольна роботасуспільно-гуманітарного напряму та математично-інформаційногонапряму

8

5 Аналіз ДПА, моніторинг готовності до профільного навчання 96 Тематично-залікова система 10, 11

7Адміністративна комплексна контрольна робота за відповіднимпрофілем

10

8 Аналіз ЗНО, моніторинг навчальних досягнень ліцеїстів випускних класів 11

Аналіз досліджень навчальних досягнень ліцеїстів у рамках проекту «Обдарованість»

1

Організація тапланування роботи з обдарованими ліцеїстами

Аналіз роботи з обдарованими ліцеїстами за минулий навчальний рікАналіз навчальних планів і складання індивідуальних скоригованих навчальних планівНавчально-методичне та матеріально-технічне забезпеченняОновлення банку даних про обдарованих ліцеїстів

2 Педагогічна діяльністьз обдарованоюмолоддю

Організація диференційованого навчання на заняттяхОрганізація та проведення олімпіад, учнівських конкурсів і турнірівІндивідуальна робота з ліцеїстами

22

Позаурочна й організаційно-виховна робота (гурткова робота, навчальні екскурсії, факультативи, виховні заходи)Якість проведення навчальної практики

3

Результати роботи зліцеїстами щодореалізації їхніхінтелектуальнихможливостей таобдарованості

Рівень зацікавленості ліцеїстів навчальними предметамиРівень мотивації ліцеїстів до виступу в інтелектуальних змаганняхРівень навчальних досягнень ліцеїстівРезультати участі в Усеукраїнських олімпіадах із базових дисциплінРезультати виступу ліцеїстів у турнірах, конкурсах, МАН

4 Моніторинговідослідження

Аналіз результативності роботи з обдарованими ліцеїстамиЗдатність акумулювати та використовувати досвід діяльності колегРозгляд питання роботи з обдарованими ліцеїстами на ПЦКЕфективність управлінських рішень щодо покращення роботи

Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень:- загальні відомості про навчальний заклад (вересень);- матеріально-технічна база ліцею (вересень);- кадрове забезпечення ліцею (вересень);- контингент ліцеїстів (вересень);- результативність навчально-виховного процесу (грудень, травень,

червень);- виховна робота (березень);- методична робота, удосконалення професійної майстерності вчителя

(березень);- стан здоров’я дітей (вересень);- охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень);- робота бібліотеки (жовтень);- робота психологічної служби (грудень, травень);- робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень).

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Обрана освітня програма реалізації змісту освіти в ліцеї органічно поєднує навчання, виховання та розвиток дитини й будується на основі особистісно-орієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів як єдиного системного утворення.

23

Відповідно до особистісно-орієнтованого підходу в центр освітнього процесу ставляться інтереси здобувача освіти. Освітній процес у ліцеї передбачає гуманну суб’єкт-суб’єктну співпрацю всіх його учасників, діагностично-стимулюючий спосіб організації навчального пізнання, діяльнісно-комунікативну активність ліцеїстів, проектування індивідуальних досягнень у всіх видах пізнавальної діяльності, якомога повніше врахування особистих потреб в доборі змісту, методик і технологій навчання та оцінювання ліцеїстів.

Компетентнісний підхід передбачає досягнення нової якості результатів освітнього процесу шляхом його орієнтації на формування системи компетентностей особистості як її здатності до продуктивної діяльності в різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях на основі здобутих знань, сформованих умінь, мотивів, усвідомлених ціннісних ставлень до світу, набутого пізнавального досвіду. Така система компетентностей характеризується насамперед міжпредметним змістом, готовністю людини до перетворювальних способів дій, креативної діяльності взагалі.

Діяльнісний підхід зумовлює залучення ліцеїстів до різноманітних видів діяльності, що дозволяє їм успішніше оволодівати суспільним досвідом та, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості в суспільному житті. Він є системо-утворюючим елементом між компетентнісним і особистісно-орієнтованим підходами, об’єднуючи їх в єдине ціле.

На основі зазначених підходів у ліцеї утверджується новий тип навчання – навчання інноваційне, яке на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння й підтримку наявних здобутків цивілізації, формує особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуючу культуру й середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством.

Таке навчання передбачає постійне залучення ліцеїстів до активної навчально-пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності ліцеїстів між собою й учителем. Воно спонукає їх до ініціативності, творчого підходу та активної позиції в усіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобування знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим ліцеїстом, що значно підвищує результативність освітнього процесу. Результати такого навчання полягають у значно глибшому й усвідомленому розумінні ліцеїстами сутності вивченого, сформованості вмінь самостійно аналізувати й оцінювати інформацію, формулювати висновки, аргументовано відстоювати свої погляди, слухати інших, поважати альтернативну думку, працювати в групі, будувати конструктивні стосунки з її членами й визначати своє місце в ній.

Навчально-виховний процес у ліцеї ґрунтується на запровадженні компетентнісно-орієнтованих методик і технологій навчання та

24

оцінювання результатів навчання, варіативності форм і методів навчання ліцеїстів, створенні інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке враховує вікові й пізнавальні особливості дітей та їхні здібності, інтереси й освітні потреби.

Ліцей також вибудовує власне інформаційно-освітнє середовище, у якому провідна роль належить інформатизації загальної середньої освіти, широкому використанню інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, формуванні ІКТ-компетентностей всіх суб’єктів освітнього процесу. Забезпечується впровадження технологій електронного дистанційного навчання.

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)8-9 класи

№ з/п Назва навчальної програми

1 Українська мова2 Українська література3 Біологія4 Всесвітня історія5 Географія6 Зарубіжна література7 Інформатика8 Історія України9 Математика10 Мистецтво11 Основи здоров’я12 Фізика13 Фізична культура14 Хімія15 Іноземні мови

Перелік навчальних програмдля учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)10 класи

№ з/п Назва навчальної програми Рівень вивчення

1 Українська мова Рівень стандарту2 Астрономія Рівень стандарту3 Біологія і екологія Рівень стандарту4 Всесвітня історія Рівень стандарту

25

5 Географія Рівень стандарту6 Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту7 Зарубіжна література Рівень стандарту8 Захист Вітчизни Рівень стандарту9 Інформатика Рівень стандарту10 Історія України Рівень стандарту11 Історія України Профільний рівень

12 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

13 Мистецтво Рівень стандарту14 Правознавство Рівень стандарту15 Технології Рівень стандарту16 Українська література Рівень стандарту17 Фізика і астрономія Рівень стандарту18 Фізична культура Рівень стандарту19 Хімія Рівень стандарту20 Англійська мова Рівень стандарту

Перелік навчальних програмдля учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)11 клас

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення

1 Українська мова профільний рівень 2 Астрономія рівень стандарту3 Біологія рівень стандарту 4 Всесвітня історія рівень стандарту 5 Екологія рівень стандарту6 Економіка рівень стандарту7 Зарубіжна література академічний рівень8 Захист Вітчизни рівень стандарту9 Інформатика рівень стандарту 10 Історія України рівень стандарту 11 Людина і світ рівень стандарту 12 Математика академічний рівень 13 Технології рівень стандарту14 Українська література профільний рівень 15 Фізика рівень стандарту 16 Фізична культура рівень стандарту 17 Хімія рівень стандарту 18 Художня культура рівень стандарту 19 Англійська мова академічний рівень

26

27