1

KO H C E P B A

Futurama: футуристична

сучасність

Як видати власну книгу

Фабрика дипломів

по-українськи

№1, грудень 2010

2

3

Вітаю усіх, кому потрапив до рук журнал «Консерва»!

Сьогодні ми часто говоримо про культуру харчування і те, наскільки це важливо для нашо-

го здоров’я. Але чомусь рідко зга-дуємо про те, що інформація – це теж

їжа. І від того, яку інформацію ми спожи-ваємо, залежить наш настрій, обізнаність, коло

спілкування, моральне і духовне здоров’я.

Інформаційні продукти мають бути не менш свіжими та корисними, ніж звичайні. Вони мають надходити регуляр-

но, оскільки інформаційне голодування також шкідливе, і за-лишати приємний післясмак, аби кожного разу у нас виникало бажання до них повертатись.

Щоб відкрити страву по-новому, іноді варто лише трохи змінити соус. Можна також використати власну фантазію і вигадати щось

нове, революційне. Ми змінюємо кут зору на речі, переглядаємо наново давно законcервовані та забуті теми, роблячи їх цікави-

ми, корисними, смачними для вас. Знаходимо незвичні життєві рецепти, поради, приклади, які можуть стати вам у

нагоді. Ви неодмінно маєте це спробувати.

Будьте інформаційним гурманом, живіть зі смаком, споживайте свіже!

Олександра Михайлова

СЛОВО РЕДАКТОРА

4

ЗMICT:Продам знання. Дорого! - ст. 6

Як видати власну книгу? 10 кроків до мети - ст. 18

З ніг на голову Або як побороти життєву рутину - ст. 22

C що погортати... - ст. 20

Короткий метр. Перевірене часом - ст. 26

Photo-story - ст. 30

Футуристична сучасність - ст. 10

5

6

Реферати, курсові, письмові, дипломні роботи та дипломи. На кожно-му кроці молодих українців зваблюють легкою здобиччю. У нашій державі знання чимдалі більше перетворюється на товар. Попит на нього зростає, як і кількість контор, які готові його задовольнити.

Продам знання. Дорого!

Аби купити реферат, курсову або дипломну роботу, вам необхідні гроші і небагато часу для врегулю-

вання всіх уточнень стосовно змісту роботи. Обіцяють написати швидко, а головне – якісно. Крім того, виконавці замовлення старанно по-турбуються про конфіденційність і в жодному разі не допустять того, щоб – у випадку, якщо ви використовуєте готову роботу, - в одно-му університеті з’явились дві бодай чимось схожі роботи. Лоскотно від думки «спіймають, чи ні?», однак, ви таки вирішуєте це зробити.

Часу на пошук виконавця вашого інтелек-туального замовлення піде небагато. Його можна знайти за рекламою, яку останнім ча-сом активно поширюють на вулицях міста. Од-нак, набагато швидший шлях - скористатись Інтернетом. Там вам запропонують список робіт, детальний план кожної з них, а також, якщо вас зацікавить, вишлють для перегляду декілька її сторінок. Ви переконались – ро-бота вам підходить. Залишилось піти до най-ближчого платіжного терміналу iBox і внести на потрібний рахунок необхідну суму. Цінова політика різна. Залежно від рівня складності, реферати коштують від 50 гривень (можлива посторінкова тарифікація), курсові – від 120 гривень, дипломна робота – від 200 гривень. Однак, вартість послуг деяких контор може бути набагато більшою – від 30 доларів за реферат, від 100 доларів за курсову і від 300 – за дипломну. І це ще не межа.

Не встигнете прийти до-дому – у вашій поштовій скриньці вже лежить електронний доку-мент. Ви задоволені. Однак, це відчуття триває недовго.

Гроші наперед

Найчастіше студенти, якщо і отримують замов-лення, то зовсім не те, за яке вже встигли віддати гроші. Крім того, обіцяна конфіденційність ви-конавцями дотримується не завжди. Випуск-ник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Сергій поділився досвідом: «Я витратив 300 гривень на те, щоб замовити курсову роботу. По телефону мене переконували – все буде зроблено чесно і якісно. Не залишалось нічого, крім як повірити на слово і заплатити суму. Дарма - на пошту мені надіслали зовсім іншу роботу. Втім, почитавши її, я зрозумів, що вона доволі непогана. Треба було лише трохи підігнати її під свою тему. Суто для цікавості я вбив у пошукову систему одне речення з курсової. Уявіть, яким був мій шок, коли я вия-вив, що мені продали роботу з Інтернету, по-ловина тексту якого знаходилась у відкритому доступі для всіх охочих купити її. Це був жах! Втім, контора приймала лише замовлення – не скарги. Зв’язатись із ними повторно після от-римання роботи мені вже не пощастило. Шко-да грошей. Таки довелось самотужки писати курсову. На щастя, в мене лишився на це час».

Підробка може не спрацювати

Студенти розповідають, що ско-ристатися купленою ро-

ботою – якщо її якість влаштовує – можна

лише там, де за про-цесом написання

ЗА Г

РОШ

І

7

кваліфікаційної роботи не стежать викладачі. «Це для тих університетів, де роботу можна принести у день захисту, завчити пару розум-них виразів та термінів, аби справити вра-ження, і отримати за гарні очі бажану оцінку. Ми постійно консультуємось із науковими керівниками. Вони б одразу помітили, де мої думки, а де списано, а ще її треба зуміти за-хистити. Тим більш, зараз всі користуються Інтернетом і перевірити ці роботи дуже легко, вони дуже неякісні. Тож ризики того не варті», - пояснює студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена. «Особисто наша фірма нікого не обманює. Ми лише задовольняємо попит аудиторії, вірніше, забезпечуємо зв’язок авторів та замовників. Після написання самі нічого не перевіряємо – надто важка процедура, але якщо надходить скарга на автора - більше із ним не співпрацюємо. У періоди сесій до нас звертаються іноді по 10-20 осіб на день, деякі – з інших міст. І кількість чимдалі зростає», - розповідає Олексій, співробітник одного зі столичних агентств з написання рефератів, курсових та дипломних робіт. Втім, виконан-ня подібних письмових замовлень – ще не межа можливих махінацій у навчальній сфері.

Фабрика дипломів по-українськи

Набагато більшими коштами оперують продавці підроблених дипломів. Щоб замови-ти «корочку», вам знадобиться від 400 до 1000 доларів. Це можна легко зробити через Інтернет, заповнивши анкету та сплативши необхідну суму. Однак такий підроблений документ легко викрити – інформація про «штучного» студен-та не занесена до баз даних університету. Щоб з’ясувати це, варто подзвонити до вишу, або ж, ввести серію, номер і прізвище випускника у по-шукову систему на створеному Міністерством освіти та науки сайті www.osvita.net (розділ «Перевірка документу»). До прикладу, за кор-доном торгівля підробленими дипломами і вче-ними ступенями поставлена на більш солідну основу – там підробляють не документи, а цілі навчальні заклади. Diploma mill («фабри-ка дипломів») є мережєю Інтернет-сайтів, які начебто належать коледжам і університетам. Насправді ж це звичайний онлайновий ма-газин, де вам за чималі гроші намалюють но-

венький диплом. Крім самої картки до нього додається «легенда» - оцінки, рекомендаційні листи і грамоти.

Так звані «проведені» дипломи пропону-ють і в Україні. Інформація про студента вно-ситься у всі списки, журнали, відомості тощо. Вартість такого диплому може сягнути 30 ти-сяч доларів. Втім, як стверджують працівники університетів, для виготовлення «проведено-го» диплому у злодіїв не вистачить зв’язків. «Дуже довгий ланцюжок людей зав'язаний на реєстрації диплома, - говорить проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Шев-ченка Володимир Бугров. - Наш програміст, який складає заявку на диплом, декан, мето-дист та я. Уявіть, скільки потрібно намагати-ся підкуповувати! Це просто нереально, тому такої схеми в природі не існує». Навіть якщо це не спрацювало, є інші можливості. «Робити ди-плом з нуля – ідіотизм, – запевняє адвокат Ва-силь Мірошниченко. – Найчастіше шахраї шу-кають схоже прізвище, як правило за кордоном, скажімо, в Росії, Казахстані, Білорусії, в базі да-них вишів або їхніх українських філіалах. Хтось у 1995 році закінчив університет з подібним прізвищем. Ініціали, буває, не збігаються. Але, якщо запит у виш буде, скажуть, що така люди-на його дійсно закінчила».

Згідно зі статтею 358 українського Кримі-нального кодексу України, за підробку доку-ментів злодію загрожує штраф до 70 неопода-тковуваних мінімумів (1190 гривень), арешт на строк до 6 місяців або обмеження свободи до трьох років. Повторне здійснення злочину може закінчитися п'ятирічним позбавленням волі. Однак, як і у ситуації з курсовими та ди-пломними роботами, які поширюються пере-важно через Інтернет, боротися з таким шах-райством правоохоронцям важко. Закрити ті з них, які зареєстровані в Україні (є ще й такі, що реєструються за кордоном), можна лише за наявності відповідної постанови суду. Однак для цього також треба зафіксувати момент передачі фальшивки і момент використання документу покупцем. Продавці ж, знаючи, що в будь-який момент правоохоронці можуть влаштувати пастку, мають широку мережу посередників, а також готових схем безпечної передачі замов-лення. Навіть якщо правоохоронцям вдасться закрити один сайт, його власники з легкістю можуть відкрити новий під іншим ім’ям.

8

ЗА Г

РОШ

І

Офіційні точки продажу

Найбільш небезпечною схемою покуп-ки диплому через свою корумпованість залишається чинна система освіти в державі.

У такій ситуації диплом справжній, од-нак купівля його розтягується на 4-5 років. Головна проб-лема – надто велика мере-жа навчальних

закладів. Їхня ме-режа в Україні на початок 2009/2010 навчального року охоплює 881 вищий навчальний заклад. З них 353 мають 3-2 рівень акредитації (університети, ака-демії, інститути) і 528 закладів нале-жать до першо-го та другого рівнів акреди-тації. При цьому 685 з усіх вишів перебувають у дер-жавній або комунальній формі власності, а 196 вишів – у приватній. Про-стежити за роботою та контролювати якість освітніх послуг в усіх закладах неможливо. І по-при те, що щороку Міністерство освіти і науки України позбавляє ліцензії виші, які не дотри-муються усіх умов і правил надання освітніх по-слуг, влада країни дійшла до висновку, що таких заходів не достатньо для того, щоб зробити си-стему освіти ефективною.

Потужним поштовхом у боротьбі з підробкою документів стане зменшення кількості вишів, що дозволить покращити контроль над ними та пе-рекрити велику частину корупційних каналів, завдяки яким тисячі українців отримували ди-пломи, майже не відвідуючи заняття. Допомог-ла б також ієрархізація вишів. З такою ініціативою минулого року виступив тодішній міністр освіти

Іван Вакарчук. Це позбавило б українські виші нечесно привлас-нених статусів, ві-добразило б їхні справжні критерії, фаховість, рівень підготовки,, аби не вводити в оману абітурієнтів.

Боротьба з підробниками дипломів була би більш ефек-тивною, якби ро-

ботодавці не лінувались перевіряти документи своїх робітників. І, якщо вони підроблені, звер-татись до правоохоронних органів. Адже, згідно з Кримінальним кодексом, за використання підробленого документа також передбачено по-карання - штраф до п’ятдесяти неоподатковува-них мінімумів (850 гривень), арешт на строк до шести місяців, або ж обмеження волі на строк до двох років.

10

Мультфільм про майбутнє, коріння якого сягають реалій минувшини, а критика поширюється на сьогоден-ня. Мультиплікаційний серіал «Фу-турама» від ідеї авторів до її реалізації сьогодні у рубриці «Під соусом».

«Футурама» - американський науково-фантастичний сатиричний мультипліка-ційний серіал, створений на студії «20th Century Fox».Автори: Мет Гроунінг та Девід Коен (ав-тори мультсеріалу «Сімпсони»).У США серіал транслювався на каналі Fox Network з 28 березня 1999 року по серпень 2003 року.

За даними організації Nielsen Media Research, у день прем`єри серіал подиви-лись 19 мільйонів глядачів, що стало рекор-дом серед прем`єрних показів на телеканалі після виходу мультиплікаційного серіалу «Сімпсони».Оригінальна версія «Футурами» нара-ховує 4 сезони (на телеканалі Fox вий-шов ще й 5-й сезон, куди увійшли всі серії з попередніх сезонів, які не були в ефірі).У 2007 – 2009 роках продовження серіалу було випущене у вигляді чотирьох по-внометражних фільмів. 24 червня 2010 року відбулась прем`єра нового сезону Футурами з 26 серій, яка транслювалась на американсь-кому телеканалі Comedy Central.Космічні кораблі і задній план у багатьох сценах були зроблені з ви-

Футуристична ПІ

Д СО

УСОМ

11

Сюжетна лінія: рознощик піци з Нью-Йорку Фрай був заморо-

жений у креогенній камері рівно опівночі 1 січня 2000 року. Наступне, що він по-бачив, коли нарешті був розморожений рівно че-рез тисячоліття, було міс-то майбутнього Нью-Нью-Йорк.

Фрай починає працювати у службі «Міжпланетний

експрес», яка доправляє по-силки в різні кутки Всесвіту. Тут,

у майбутньому, Фрай знаходить друзів – капітана корабля Лілу, робота з людськи-ми пристрастями Бендера, професора Х`юберта Фарнсворта тощо. Серіал показує їхні подальші пригоди.

користанням трьохвимірної комп’ютерної графіки. Сцени спочатку малювались вручну, а потім пере-

носились у 3D. Це забезпечувало збереження правильної геометрії місцевості і персонажів

при русі камери.

сучасність

12

Як народжувалась «Футурама»Серіал «Футурама» отримав свою назву від експонату фірми General Motors на виставці New York World’s Fair 1939 року, також відомої як «Моторама» або «Авторама». Вона демонструвала ба-

чення майбутніх техно-логій, життя через 20 років. Професор з роз-витку нерухомості в американському уні-верситеті штату Мічи-ган Крістофер Лейнбергер у своїй праці «The option of urbanism: investing in a new American dream» описує, що ця подія привернула увагу майже 30 мільйонів людей. Відвідувачі були згодні чекати у чергах по дві години, аби побачити макет надсучасного міста з неймовірними транспортними розв`язками, автоматизованими автомобільними дорогами та пішохідними доріжками, що на кілька метрів вивищуються над ними, величезними передмістями, розвиненою мережею залізничного транспорту, метро та магістралей, що поєднують різні країни. Присутні також могли побачити фрагмент цієї виставки в на-туральну вели-чину. Ось вона – нова амери-канська мрія.

“Зображення, яке було ефек-тивно насадже-не і посилене журналами, но-винами, філь-мами, іншими засобами масо-вої інформації, обіцяло майбут-

ПІД

СОУС

ОМ

13

нє, кардинально відмінне від нещодавнього минулого. Це було зображення нової Амери-канської Мрії окремої родини, що проживає у приватному будинку на власній ділянці землі, має машину аби дістатись до нього та супер-дороги, аби дістатись до роботи. Це карди-нально відрізнялось від того, що створювало будь-яке суспільство на будь-якому щаблі історії», - пише Лейнбергер. (Leinberger, Christopher B. The option of urbanism: investing in a new American dream. -Washington, DC: Island Press, 2008. - p. 21.). Ще одне свідчення запозичення Метом Гроунінгом концепції виставки - герой серіалу «Футурама» професор Фарнсворт, який був названий на честь одного з експонатів вистав-ки - телевізора Філо Фарнсворта.

14

Футурамівський гумор можна сміливо класифікувати як науковий. Такий вид гу-мору заснований на незвичайних або па-радоксальних аспектах наукових теорій і наукової діяльності. Так, виконавчий про-дюсер “Футурами” Девід Коен має ступінь магістра комп`ютерних технологій, а один з авторів серіалу Кен Кіллер є доктором наук з прикладної математики. Мультсеріал наповнений різноманітними жартами на тему фізики, математики і програмування.

У одній з серій ( «A Fishful of Dollars») Фрай дізнається, що 93 центи на його банківському рахунку виросли за 1000 років

зі ставкою приблизно в 2,25 % річних до суми в 4,3 мільярда доларів, що відповідає дійсності. В іншій («Fear of a Bot Planet») - Професор посилає команду на планету Чапек 9 (англ. Chapek 9), яка заселена ро-ботами. Карел Чапек та його брат і соавтор художник Йозеф наспраді є винохідцями слова «робот».Ще в одній серії («Mars University») Фрай відвідує університет, де викладає професор Фарнсворт. Можна побачити кадр з професором, що стоїть перед до-шкою, на якій показані ілюстрації до «суперпуперсиметричної струнної теорії» — натяк на теорію суперструн.

Якщо організатори заходу пропо-нували побачити нове життя у його технологічному зрізі, творці мультиплікаційного серіалу «Футура-ма» пропонують заглянути в майбутнє у всіх його вимірах, у тому числі й соціальному. Новий світ «Футурами» є доволі впізнаваним, адже в ньому ми бачимо наше суспільство, стиль життя і моделі взаємовідносин. Більше того, в ньому говорять про все ті ж проблеми - комерціалізацію стосунків між людь-ми, корупцію, глобальне потепління,

секуляризацію та глобалізацію тощо. Втім,

тут все це піднято на кпини, але водночас достатньо м`яко для того, аби серіал не пе-ретворився на суцільну повчальну лекцію. Дослідники медіа відзначають, що за-вдяки своїй природі, подібні медіа-шоу дозволяють зачіпати серйозні пробле-ми суспільства. «Парадоксально, але в цьому полягає жартівлива природа мультиплікаційного шоу, яка дозволяє йому бути серйозним у такі специфічні спо-соби, які є недосяжними для телевізійних шоу іншого формату» ( Cantor, Paul A. The Simpsons: Atomistic Politics and the Nuclear Family. Political Theory.- Vol 27, No 6, Dec.,

ПІД

СОУС

ОМ

Максимум науки

15

І хоч цей зміст є прихованим для бага-тьох глядачів серіалу, це радше створює надсенс, аніж редукує головний меседж серіалу. У сюжеті також використані по-силання до фантастики 20 століття, як літератури, так і кінематографу («Зіркові війни», «Зірковий шлях»); до поп- і рок-музики, назв закладів та корпорацій, відсилання до актуальних тем сьогоден-ня (глобальне потепління, ксенофобія, бюрократія тощо). В одному з інтерв’ю Коен відмітив, що автори хотіли привнес-ти в серіал максимум науки, наскільки це можливо зробити, не заважаючи розвиту сюжету. «Наша надія полягає у тому, що хоча ці жарти будуть не помічені значною частиною аудиторії, вони перетворять у відданих шанувальників тих, кому такий гумор буде цікавий», - розповідає він (Dr. Sarah’s Futurama Math). Очевидним є той факт, що автори аж ніяк не ставили за мету акцентувати увагу на науковій складовій мультфільму. Це ста-ло лише формою, у яку вони помістили головний меседж. «Я виріс у полоні теле-

бачення і частково причиною того, чому я пішов працювати у цю сферу, було засобом виправдатись перед самим собою за всі ті втрачені години біля телевізору в дитинстві. Тож, я можу зараз сказати, що все це було дослідженням. Мені недостатньо знати, що все телебачення безглузде і шкідливе. Я за-питую себе, що я можу із цим зробити, чи це є природним для цієї царини, для струк-тури сучасних медіамереж, чи це результат помилки творців, через яку телебачення займає таку програшну позицію. Я почу-ваюсь як риба, яка намагається дослідити свій власний акваріум [...] З «Сімпсонами» та «Футурамою» я намагався – у вигляді легкої розваги, якщо це можливо – підштовхнути людей, розштовхати трохи, відкрити їм очі на те, яким чином вони піддаються маніпуляції та експлуатації. І на цьому своєму маленькому шляху я на-магаюсь звернути увагу на неписані прави-ла нашої культури», - розповідає творець «Футурами» Мет Гроунінг (The Mother Jones Interview: Matt Groening. - December 29, 1989. - p. 36).

Ті, хто уважно дивився серіал «Футурама», безумовно, звернули увагу на різні дивні на-писи у вигляді значків та закарлючок. Іноді вони з’являються на рекламних щитах, іноді на стінах, машинах тощо. Спеціалістами було встановлено, що це є штучна мова, дуже схожа на англійську. Можливо, це натяк на те, наскільки популярною буде

англійська через тисячоліття. На радість фанатів, дивний інопланетний алфавіт був расшифрований і оприлюднений. Тепер в Інтернеті можна навіть знайти он-лайн де-кодери, які перетворюють дивні значки на англійську мову. Для тих, у кого вистачить терпіння робити це самостійно, наводимо таблицю відповідності між інопланетним та англійською мовами.

Іншопланетні мови

16

Оскільки перша мова, що використовує лег-кий підстановочний шифр, був доволі швид-

ко розкодований фанатами. Після цьо-го сценаристу Джеффу Вестбруку, який мав вчений ступінь з інформатики, було доручено вигадати іншу мову. Втім, і вона згодом була дешифрована допитливими умами фанатів. Але це вже предмет зовсім іншої розмови.

Науково-технічний прогрес озброює людину все новими засобами впливу на реальність та її якісного перетво-рення. Останнє, в свою чергу, спонукає

людство до переосмислення власних задач та цілей. Царина медіа також не залишається осторонь поступу. Нові можливості зроби-ли її ще більш привабливою для глядача, різноманітною, інформативною і ще більш впливовою. Здатність медіа формувати гро-мадську думку породжує бажання контро-

лювати та модерувати цей вплив у потрібний спосіб. Розважальний сегмент медіа зростає, особливо на телебаченні. Новини, поміщені у розважальну оболонку (infotainment), дозво-ляють залучати все більші аудиторії глядачів. Серіали, у тому числі і мультиплікаційні, дозволяють власникам телеканалів заро-бляти на ефірному часі шалені кошти, а їхнім творцям – з надзвичайною легкістю поширювати свої ідеї та думки, загорнуті в кіношну оболонку. Подібний розважальний медіапродукт не має територіальних меж, а тому він перетворився на легкий та швид-кий спосіб ретрансляції ідей. Через призму гумору та пародії критика сучасного жит-тя та політики менш помітна, але почасти ще більш сувора. Не уявний світ третього тисячоліття, а наш суцільно глобалізований та американізований світ – от що висміює та критикує Футурама.

ПІД

СОУС

ОМ

17

18

1) Перш за все, потрібно мати готовий текст книги – в електронному або друкованому вигляді.

2) Майбутній книзі необхідно присвоїти Міжнародний стандарт-ний номер книги (ISBN, International Standard Book Number). Це індивідуальний но-мер книжкового видання, без нього книга юридично не є виданням, публікацією, а просто гарним самви-давом, оформленим рукописом. Він також необхідний для поширення книги у торгівельних мережах, бібліотеках тощо.

3) Тому вам доведеться звертатись до видавництв, які зареєстровані у Державному ко-мітеті з друку і мають свідоцтво, що дозволяє їм займатися видавничою справою (Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виго-тівників і розповсюджувачів видав-ничої продукції).

4) Надалі постане питання з оформленням книги. Це все може зробити для вас видав-ництво, але за бажання, ви самі мо-жете знайти і верстальника, і дизай-нера. Залежно від складності роботи, оплата праці верстальника може складати приблизно від 5 до 10 гри-вень за сторінку формату А4, а робота дизайнера від 1000 до 5 000 гривень. Втім, якщо ви надто вимогливі до оформлення вашої книги, ця цифра може збільшуватись. На ціноутво-рення впливає кількість ілюстрацій, графіки, якість оформлення самої книги і обкладинки. Можливо, ваші контакти дозволять вам заощадити кошти на такій роботі.

5) Обирайте папір – газетний чи офсетний. Зрозуміло, що другий і виглядає краще, і коштує дорожче.

6) Яку бажаєте палітурку – тверду, чи м’яку (дешевша).

7) За що вам точно доведеться пла-тити і скільки? Перш за все, за

Багато хто з вас вже замислювався над тим, що має сили і нат-хнення аби дати життя новій книзі – своїй власній. Але чи знаєте ви, куди треба звертатись, скільки це коштує і який наклад буде найбільш оптимальним? Якщо ні, тоді наші поради стануть вам у нагоді.

10 кроків до мети

USE

IT

Як видати власну книгу?

19

8) Пам’ятайте, чим більший наклад, тим менша собівартість. Більш-менш оптимальний наклад починається з 5 тисяч примірників. Невелика калькуляція:- наклад – 5 000 - повнокольоровий друк (4 фарби)- 100 сторінок - тверда палітурка - середня кількість ілюстрацій- середня вартість послуг дизайнера- офсетний папір

Якщо палітурка м’яка – кожна книга коштуватиме на 2 гривні дешев-ше.

1 книга коштуватиме 10 гривень (поліграфія і матеріали) = 50 000 грн+ підготовка до друку ( дизайнер, верстальник) – 10 000 гривень.Маємо 60 тисяч гривень за 5 ти-сяч примірників.

1 книга коштуватиме 20 гривень = 20 000 за друк + 10 000 за підготовку Маємо 30 000 гривень і у 5 разів менше примірників.

Ті самі умови,але з накладом в 1 000

примірників

кількість і якість матеріалів, а та-кож за поліграфічні послуги. Якщо ви звертаєтесь до видавництва за порадами, будьте готові, що окрім плати за матеріали і поліграфічні послуги, за іншу допомогу видав-

ництва у підготовці книги воно може взяти з вас гроші (це може бути і символічна сума, все зале-жить від того, як ви домовитеся з видавництвом).

9) Якщо ви – автор ще не дуже відомий, очевидно вам знадобить-ся «розкрутка» книги. Ви можете займатися цим самі – хо-дити пропонувати свою книгу у різні точки розповсюдження, а можете доручити це менеджеру з реалізації, що є у кожному ви-давництві. У такому випадку ви-давництво опікується цим проце-сом, але водночас закладає у вартість книги свою долю. Додат-кову націнку робитиме і магазин.

10) Треба мати на увазі, що ви-давництво може працювати не зі всіма мережами книжкових мага-зинів. Можливо, вам вигідніше поширювати книгу у своїх колах, серед потенційної аудиторії, які раді будуть розділити з вами радість вашої першої книжки.

20

що погортати...

Автор: Люко ДашварРік видання: 2010

Назва «Мати все», як і назви усіх книжок Дашвар, що побудовані на грі слів, мають неперевершену властивість з ювелірною точністю передавати за-хований у сюжетні лінії зміст. В основу роману письменниця поклала реальну життєву історію, яку колись побачила на одеському пляжі і в якій, пере-конана письменниця, багато людей побачать своє власне невигадане життя.Історія професорської доньки у якої було все: тур-ботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, вдо-сталь грошей – ідеальне життя. Але як всі прекрасно знають - «багаті теж плачуть». Підступ і брехня – ось на чому «авторитарна» мати побудувала родин-ну ідилію.Все життя Іветта присвятила хворому синові Плато-ну. Старша дочка Ліда змушена, як і мати, доглядати за братом, жертвуючи всім. А мати вирішила купити сину живу ляльку, яка б задовольняла природні по-треби юнака. Так у родині з`явилася Рая, і... Світло однієї любові розігнало морок іншої.Саме тепер Ліда дізналася, що Платон і сільське дівча не єдині маріонетки в руках Іветти!

Автор: Юрко Іздрик Рік видання: 2010

Дивовижна містика тексту!Це плетення з чужих текстів, натяків, гри, чорного гумору, метафізики. Новели — як шматочки пазлу, який кожен збере по-своєму.Читач сам собі складає сюжет, сам наповнює змістом новели, Іздрик дає йому можливість погра-тися в співавтора.Перечитувати книжку можна майже безкінечно, розпочавши з будь-якого місця.

ЩО П

ОГОР

ТАТИ

21

що погортати... Автор: Ірен Роздобудько

Рік видання: 2010

Ірен Роздобудько - одна з найвідоміших українських письменниць, авторка популярних книг «Пастка для жар-птиці», «Ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні»...«Перейти темряву» - нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв... Він не кат - він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями... Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить...На 154 сторінках захопливого роману - долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається...перейти темряву.

Автор: О. ЖупанськийРік видання: 2010

«Побутовий сатанізм» - таку дещо претензійну на-зву має ця збірка прози. Хоча оповідання між собою не пов'язані і їх можна читати як окремо, так і разом - усі вони об'єднані єдиною концепцією-стрижнем, а саме шизофренічно-тривожними тенденціями су-часних соціокультурних реалій, а більшість із яких за своєю суттю є страшними та юродивими віддзерка-ленями процесу інтелектуального і духовного гнит-тя душі людської цивілізації, який зараз може спосте-рігати кожен, хто наважиться розплющити очі і поглянути у вічі реальності, що її само для себе ви-брало людство, реальності, що більше нагадує ніцшеанську безодню, яка споглядає тебе, в той час коли ти зазираєш у неї.

22

Ще не закінчивши університет, після 4 курсу я влаштувався пра-цювати у велику компанію на пре-стижну посаду, паралельно продо-вжуючи навчатись. Важко сказати, наскільки усвідомленим був той вибір. Згадуючи перші два роки роботи, не можу сказати, що я був у захваті від того, що робив. Скоріш за все, на вибір вплинула чимала на ті часи зарплата.

Працював інженером-техноло-гом. Параметри процесу, навчан-

ня техніків, контроль якості та продуктивності ліній. Доводилося прокидатися ще коли в 99% вікон не горіло світло. Думка про те, що тобі 22, а ти вже такий «впряже-ний» в роботу починала турбувати ще тоді. Графік був не з легких - о 5,45 сідав на маршрутку №1, їхав до метро «Позняки», потім у ме-тро, щоб встигнути на розвозку о 6.30. О 7.00, коли дехто ще не про-кинувся, у мене вже кипіла робота.

Олександр, 24 роки

З ніг на голову АБО C

«Перші пару років доводилось про-кидатись ще коли в 99 % вікон не

горіло світло»

З НІГ

НА ГО

ЛОВУ

23

Робочий день мій закінчувався зазвичай о 17.30, після чого я їхав додому. Веселого небагато. Так я пропрацював 2 роки і вирішив, що треба якось зіскочити з цього гачку. Сказав начальнику, що йду, що знайшов роботу, де мені платять більше. На це він відповів, що на мене вже чекає Будапешт і нова ро-бота в межах компанії. Це був ще один крок вперед.

Подорожував усюди, де міг! Не привіз додому ані копійочки!

Потім був запуск трьох нових ви-робничих ліній (таких самих, як у Будапешті) у Києві. Нарешті цікава робота і ні хвилини нудьги. Після цього – як визнання і нагорода – за-прошення в Мексику на запуск та-ких самих ще двох ліній.

З ніг на голову АБО

«хм…і я пого-дився!Півтора чу-дових роки в Будапешті. Рабо-та та сама, але уся Європа під бо-ком+ квартира в центрі + машина і купа бонусних гро-шей!»

Як побороти життєву рутину

24

З НІГ

НА ГО

ЛОВУ

Відчуваєш свою важливість: тебе одного зі всього світу запрощують на запуск! Це дуже приємно усві-домлювати! Далі на мене чекала робота менеджером проекту нової, дуже дорогої і дуже важливої для заводу лінії. В цей момент до мене повернулось попереднє відчуття - мені стало просто нецікаво: рутин-на робота і передбачуване майбутнє на декілька років вперед. Коли тобі 26, це бентежить. Немає відчуття свободи, авантюр, пригод, руху. Стало нудно. Тоді я знов серйозно замислився над тим, чи гра варта свічок?

Оцінивши свої здібності, що я вмію і люблю робити, одразу при-йшла в голову ідея працювати ін-структором зі сноубордингу! Вирі-шив не відкладати на майбутнє і в той самий день перейшов до дій. Почав шукати в Інтернеті можливі варіанти. І вже після двох днів от-римав результат - знайшов сайт чудової дівчини Анни, яка подола-ла чимось схожий шлях: жила в Україні, потім вступила в універси-

тет в Австрії, але кинула навчання, оскільки вирішила стати спортив-ним інструктором. Отримала де-кілька ліцензій, у тому числі і ін-структора з лиж та сноуборду. Я одразу їй написав з проханням від-повісти на декілька питань з приво-ду тамтешнього працевлаштуваня. Ми зідзвонились, поговорили, піс-ля чого вона запросила мене до Ав-стрії працювати разом з нею. Робо-чу візу в цю країну я отримав ще на попередній роботі, тож вирішив скористатись можливістю і запро-шенням.

Переліт до Венеції і 4 години ав-тобусом до Клагенфурта. Там мене зустріла Анна і відвезла до готелю свого бойфренда Нільса. Живу тут, відчуваю себе членом сім`ї. Ав-стрійці мене всюди із собою беруть, запрошують на вечері, заходи тощо.

На роботі були довгі розмови з приводу такого мого рішення. Але ніхто так і не набрався сміливості сказати чітко «так» або «ні», тому я був вимушений поставити ульти-

«...саме тут і виникло бажання просто щось

змінити, додати перцю!»

«Живу тут як сир у маслі! І безкоштовно!

Навкруги гори, ліс, озеро недалеко і тиииииша!»

25

матум - або я йду з цієї роботи, або ви мене відпускаєте у гори. Вже на-ступного дня рішення прийняли - мені дали відпустку. І я зі спокійною душею полетів, плануючи, якщо все вийде зі спортом, таки звіль-нитись зі старої роботи. Далі на мене чекали чималі приго-ди - я захворів на запалення легенів і не зміг отримати ліцензію, яка б дозволила мені почати працювати інструктором. Таке часто трапля-ється, коли надто багато думаєш про щось і надаєш цьому багато значення. Треба бути зваженим, спокійним. Я повернувся до Києва, звільнився зі старої роботи і знов повернувся сюди, в Австрію. Тепер треба пройти курси, отримати лі-цензію і повноцінно працювати. Влітку знайду тимчасову іншу ро-

боту, зароблю всі гроші світу і на них проживу безбідно до початку наступного зимового сезону. Що буде далі - подивимось. Головне, щоб те, що ти робиш, приносило задоволення. Чи готовий я повер-нутись до попереднього ритму жит-тя? Цілком можливо, але тільки якщо знайду цікаву роботу в Ук-раїні. Альтернативна енергетика - це те, що могло б мене зацікавити. Про всяк випадок, закинув резюме до однієї компанії.

«Чи готовий я ризикува-ти далі? Так, звичайно! Моє головне правило -

якщо зміни наближають мене до цілі - я змінюю,

якщо віддаляють - ні. Все просто!»

26

коро

ткий

мет

р

«8 суперісторій» – це не просто розповідь про сербську групу «The No Smoking Orchestra», одним із музикантів якої є сам режисер стрічки Емір Кустуриця. Це не про-сто записи репетицій та концертів, - фільм аж ніяк не зупиняється на творчості музи-кантів. Це справді більше, ніж просто історії, - плетиво об`ємних розповідей, у яких зли-лись в одне дитинство, спогади, емоції, му-зика, почуття, історія, реальність, гумор, драйв, неконтрольований вир подій, бал-канські відкриті запальні серця. «The No Smoking Orchestra» - не спосіб за-

робити гроші. Це єднання музикантів гурту у самовираженні через музику. Порив цього єднання Кустуриця намагався показати че-рез еклектичне поєднання індивідуальних історій, історій дитинства, історичного ми-нулого країни, спогадів, зйомок фільмів, емоцій, музики. Подорожуючи під час своїх концертних турів, музиканти по черзі дають невеликі інтерв`ю. Все це відбувається в дорозі, у мінівені, яким вони пересуваються. Але самі лише хроніки їхніх подорожей також не є метою автора. Він намагається заглянути глибше – показати світогляд групи, її філо-софію такою, якою вона постає для нього – зсередини колективу. Кожне інтерв`ю – це нова історія, новий маленький фільм зі своїм сценарієм. Всі вони дають відчути особис-тість окремого музиканта не через сухі фак-ти біографії, а, фокусуючись на цікавих де-талях і миттєвостях, розповідають про нього набагато більше, ніж цифри та дати. Втім, всі вони мають дещо спільне - кожен з музи-кантів пережив подію, переламний момент у житті, завдяки якому вони пізніше і змогли зустрітись – перше знайомство із музикою.

Фільм «Найбільш небезпечна людина в Америці: Деніел Елсберг і документи Пентаго-на» (The Most Dangerous Man in America: Daniel Ellsberg and the Pentagon Papers)Режисер: Джудіт Ерліх, Рік ГолдсмітРік: 2009

Стрічка «Найбільш небезпечна людина в Америці: Деніел Елсберг і документи Пен-тагона» переповідає всесвітньо відомі події, які стали переламним моментом в історії Сполучених Штатів. Один із провідних аналітиків Пентагону Деніел Елсберг тривалий час був причетний до вироблення політики, результатом якої стало розгортання США війни у В’єтнамі. Втім, побачена ним наживо (під час одного з

відряджень) війна справила на нього настіль-ки сильне враження, що після повернення він переходить на радикально пацифістські позиції. Маючи доступ до прихованих доку-ментів, засекреченої інформації, після її ре-тельного вивчення Деніел дізнається, що протягом всього часу воєнного протистоян-ня США та В`єтнаму керівництво країни ввело в оману американське суспільство стосовно її передумов та реалій, справжніх

Фільм: «8 суперісторій» (Super 8 stories)Режисер : Емір Кустуриця

Перевірене часом Ми впевнені - гарне кіно із часом не старішає. Пропонуємо і вам переконатись у цьому. Чотири документальні фільми, які варто переглянути, сьогодні у центрі

уваги «Консерви».

27

Фільм:«П`ять перешкод» (De Fem Benspind) Рік: 2003

Стрічка «П`ять перешкод» є справжнім скар-бом для прихильників авторського кіно. Гли-бина думки, філософічність, самодостатність та простір для глядача, його особистого розуміння, який ніколи не можна заповнити до кінця. Швидкість діалогів та їхня неодно-значність, неможливість опанування поба-ченого через призму вже відомих і звичних для глядача категорій, стає випробуванням для нього самого. Два титани європейського кінематографу – Ларс фон Трієр та Йорген Лет, режисери цієї стрічки, вдвічі посилили цей ефект.

У 1967 році Йорген Лет зняв дванадцятих-вилинний короткометражний фільм про людську пове-дінку «Досконала людина», який дуже подобався Трієру. Через 30 років режисери разом вирішують повернутись до цього фільму і зняти п`ять рімейків цієї стрічки. Однак, умовою їхньої угоди є те, що на цей раз Трієр визначатиме певні пере-шкоди, обмеження, яким Лет має слідувати при зйомці. Трієр насолоджується кожною можливістю випробувати Йоргена, правом ставити режи-сера у нові, незвичні рамки, змушувати пе-реосмислювати героїв, їхню поведінку, кут подачі та засоби передачі ідеї. А потім вис-ловлювати свою критику і ставити перед ко-легою все нові випробування, намагаючись визволити, як каже Трієр, внутрішній крик режисера. Таке антропологічне дослідження, переосмислення старої стрічки водночас відкриває глядачу процес творення кіно, де-монструє його складові, те, як авторська ідея матеріалізується. Водночас, і сама докумен-тальна стрічка, і стрічки всередині неї відбуваються - за правилами «Догми 95» - «тут і зараз», оскільки мить є важливішою за вічність.

цілей та поточних успіхів. Деніел Елсберг опиняється перед складним питанням – мов-чати про всі ці порушення і дозволити владі й надалі вводити в оману суспільство, про-довжувати своє інформа-ційне зомбування, чи втрутитись у цей процес. Розуміючи, що покарання за такі дії може бути дуже жор-стоким, Елсберг все ж вирішує діяти.

Пізніше, відповідаючи на питання жур-налістів, чи був він свідомий того, що за такі дії він може потрапити до в`язниці, Елсберг відповів: «А ви б не пішли до в`язниці аби допомогти покласти край цій війні?».Мотивуючи свої дії суспільним інтересом і необхідністю громадськості знати, Деніел Елсберг виносить з Пентагону документи найвищого рівня секретності і протягом на-ступного місяця, ризикуючи безпекою влас-ної родини, готує вдома копії. Після цього 47 томів документів загальним обсягом в 7 ти-сяч сторінок були передані газетам «Нью-Йорк таймс» та «Вашингтон пост». Вцілому, завдяки зусиллям Деніела в поширенні цих даних, доступ до них отримали 17 органі-зацій. Це стало переламним моментом у фільмі та історії країни, оскільки спричини-ло резонанс у суспільстві і потягнуло за со-бою незворотні наслідки.

28

Щорічно в Індії народжується 35 тисяч дітей із вроджени-ми дефектами – заячою губою

та вовчою пащею. У розвинутих країнах такі випадки, хоч і трапляються, однак набагато рідше. Причини хвороби різні, але рівень розвитку медицини в таких країнах дозволяє вже в перші місяці життя дитини, зробивши нескладну операцію, виправити дефект та повер-нути їй радість повноцінного дитинства.

Зовсім по-іншому розвиваються по-дії в Індії. Через недостатній рівень освіченості та забобони діти, а разом із

ними і матері, стають вигнанцями у своєму суспільстві. Згідно з місцевим повір'ям, на такій дитині лежить Боже проклят-тя, а отже вона приносить тільки неща-стя. Відсутність коштів, кваліфікованої лікарської допомоги та консультації перетворює життя таких дітей на пек-ло – однолітки їх стороняться, а родичі - соромляться. Зазвичай, вони не можуть піти до школи через дефекти мовлення та психологічний бар'єр, тому у дорослому віці вони не вміють ані читати, ані рахува-ти, їм важко повноцінно соціалізуватися.

Посміхайся, Пінкі!

коро

ткий

мет

р

ww

w.v

imoo

z.co

m

29

Сьогодні вони ідуть до шкіл, за-водять нових друзів, знаходять ко-ханих людей, відкривають для себе нові соціальні ролі, насолоджуючись відчуттям повноцінності. І головне – вони посміхаються щирими та щасли-вими посмішками.Посміхайся, Пінкі!

Режисер: Меган МілерЖанр: документальнийКраїна: СШАТривалість: 39 хвилинНагороди: Премія «Оскар» у категорії «Кращий короткометражний докумен-тальний фільм

Такою народилась індійська дівчинка Пінкі, героїня документальної стрічки. Все в її житті могло б піти за вже давно встановленим сценарієм, якби одного дня у двері їхнього будинку не постукав соціальний працівник. Він повідомив про те, що в сусідньому місті, у приватному шпиталі всім дітям, які мають подібні де-фекти, робитимуть безкоштовні операції. Єдине, що потрібно - вчасно зареєстру-ватись та дочекатись черги.

Втім, навіть після цього не всі чле-ни родини одразу погоджуються на операцію. Сім'ї нема де дістати гроші на дорогу та харчування.

Стрічка піднімає важливу проблему і водночас зачіпає дуже глибинні почуття, нагадуючи нам про цінність речей, які ми вже давно сприймаємо як даність.

Проживіть 39 хвилин життям, яким ці діти живуть роками. Відчуйте, як це - жити надією на казку, мрією про чудо.

www.smilepinki.com

На фото: доктор Джотсна Мурті, режисер Меган Мілер і доктор Субодх Кумар Сайнг

www.thehindu.com

www.thehindu.com

Щорічно лікарям на кошти благодійних внесків вдається зробити операції трьом тисячам індійських дітей. Пінкі пощастило стати однією із них.

Про нього можна багато чути... але варто лише раз побачити....

PHOT

O-ST

ORY

31

Про нього можна багато чути... але варто лише раз побачити....

32

квартал La Défense

33

квартал La Défense

34

35

«Мулен Руж»

36

Афродита з острову Мелос

Середньовічний готичний замок

37

... щоб закохатись у нього назавжди

38

39

Квартал La Défense

40

Hôtel de Ville, будівля мерії Парижу

41

42

Річка Сена

43

44

45

...те, що зігріває...

46

Глінтвейн (від німецького слова gluhende wein – гаряче, палаюче вино) - незамінний у холодну пору року. Він особливо підходить для довгих зи-мових чи осінніх вечорів. Гарячий напій зазвичай готують з червоного

вина з додаванням цукру і прянощів. В глінтвейн також іноді додають ром, ко-ньяк, лікеpи, лимони, але в такій кількості, щоб ці інгредієнти не змінили смак напою, а лише надали йому більш приємного аромату, пікантності смаку.

Той глінтвейн гарний, який зігріває не лише тіло, але й душу. Однак розігріти вино – це ще не далеко не все, що необхідно приготувати напій. Мати справу з вином – це своєрідне мистецтво.

5 рецептів глінтвейнув домашніх умовах

Основні закони глінтвейну:

1) Глінтвейн, як і кава, в жодному разі не повинна закипати. Темпе-ратура має бути в межах 70-ти градусів. Нагрівати вино треба у во-гнетривкому посуді (не металевому) до тих пір, доки не зникне біла піна, що утворюється напочатку. 2) Найкращий вибір вина для приготування глінтвейну - Хванчкара, Кіндзмарауллі, Кагор, Каберне. Ідеально підходять червоні, сухі і неміцні вина.

3) Глінтвейн вживається гарячим, бажано з високих чашок чи бокалів (щоб менше остигав). Краще, якщо вони будуть прозорі, аби ви і гості могли любуватись кольором напою.

4) Напій варто вживати одразу після приготування, поки він не втра-тив свій букет і смакові якості.

5) Якщо до складу глінтвейну входить гаряча вода, її треба скип'ятити безпосередньо перед використанням. Гарячу воду слід вливати обе-режно по краю посуду, аби не зіпсувати їхні смакові якості.

TRY

IT

47

Для приготування напою вам знадобиться:- столового червоного вина - 750 мл - гвоздика - 6-7 шт.- мускатный горіх (на смак) - вода -1/3 склянки - цукор - 1 столова ложка Рецепт дається з розрахунку на одну пляшку червоного вина. Береться гвоздика, мелений мускатний горіх засипається у турку, заливається 1 / 3 склянкою води, доводиться до кипіння і вариться одну хвилину. Після цього відвар повинен настоя-тися 10-15 хвилин. Вино виливається у каструлю і ставиться на вогонь. Коли воно стало теплим, у нього виливається вміст турки і додається одна столова ложка цукру. Вино в жодному разі не можна доводити до кипіння. Краще зняти його просто достатньо гарячим. Після цього глінтвейн треба або одразу розлити по чашках, або залити в керамічний чайник.

Глінтвейн класичний

Глогг різдвяний скандинавський напій.

Для приготування напою вам знадобиться :- червоне вино - 750 мл - горілка - 60 мл - цукор - 65г - кориця - 1 палочка - гвоздика - 6 шт. - мелений імбир - 1/2 ст.л. - родзинки - 100г - миндальні горіхи - 100г. Вилити вино і горілку у каструлю. Додати усі інгредієнти, після чого нагріти злегка, поки цукор не розчинеться. Виключити вогонь і дати настоятись щонайменше 30 хвилин. Коли напій готовий – нагріти і подавати.

48

ЇСТИ

ПИТИ

Для приготування напою вам знадобиться:- яблучний сік - 120 мл- червоне вино - 50 мл- лимонний сік - 1 ст.л.- гвоздика - 2 шт.- кориця - на кінчику ножа- цукор - 1 шматочок.Розігріти, але не кип'ятити суміш з яблучного соку, червоного вина, лимонного соку. Додати гвоздику, корицю й цукор. Готовий глінтвейн процідити і подавати у попередньо нагрітій кружці.

Глінтвейн яблучний

Для приготування напою вам знадобиться:- вино червоне - 750 мл- цукор - 150 г- коньяк - 150 мл- кава - 300 млВзяти дві чашки міцної натуральної кави, чер-воне столове вино, цукор, три чарки коньяку все змішати і підігріти в посуді до 70-80 градусів. Подати гарячим.

Мокко-глінтвейн

Для приготування вас знадобиться: - десертне солодке червоне вино - 150 мл- наливка вишнева - 50 мл- лимон - 1/2 шт.- кориця і гвоздика (на смак)У посуд наливають вино і вишневу наливку, доводять суміш до кипіння, але не кип'ятять. Потім у глінтвейн додають прянощі, лимон, нарізаний тонкими скибочками, і дають на-стоятися близько 10 - 15 хв. Гарячий глінтвейн розливають по чашках, при необхідності підігріваючи.

Глінтвейн київський

49

Могилянська школа журналістикиКиїв, 2010