Embed Size (px)
Citation preview
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 15
УДК 582. 59009
Р. В. Литвиненко, студент, В. М. Міхєєнко, к.х.н., доцент
orcid.org/0000-0001-7685-2507
Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Краматорськ, Україна.
СКЛАД БІОЦЕНОЗУ ЧАСТИНИ ДІЛЯНКИ № 4
РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ
«КРАМАТОРСЬКИЙ» – «ЛИСА ГОРА»
Досліджено ділянку на наявність лікарських рослин та червонокнижних представників флори та
фауни. Визначено напрямок певних заходів щодо охорони довкілля на досліджуваній ділянці.
Ключові слова: біоценоз, ділянка, флора, фауна.
Р. В. Литвиненко, студент
В. М. Михеенко, к.х.н., доцент
orcid.org/0000-0001-7685-2507
Донбасская национальная академия строительства
и архитектуры, г. Краматорск, Украина.
СОСТАВ БИОЦЕНОЗА ЧАСТИ УЧАСТКА № 4
РЕГИОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКА
«КРАМАТОРСКИЙ» – «ЛЫСАЯ ГОРА»
Исследован участок на наличие лекарственных растений и краснокнижных представителей флоры и
фауны. Определено направление мероприятий по охране окружающей среды на исследуемой территории.
Ключевые слова: биоценоз, участок, флора, фауна.
R. V. Litvinenko, student
V. M. Mikheenko, Ph.D., associate professor
orcid.org/0000-0001-7685-2507
Donbas National Academy of Civil Engineering and
Architecture, Kramatorsk, Ukraine.
THE COMPOSITION OF THE BIOCENOSIS OF PLOT 4 OF
«KRAMATORSKY» REGIONAL LANDSCAPE PARK – «BALD MOUNTAIN»
The plot was examined for the presence of medicinal plants and of the Red Book species of flora and fauna.
The direction of environmental protection activities in the investigated area has been determined.
Keywords: biocenosis, plot, flora, fauna.
Мета роботи. Визначити та систематизувати видовий склад рослинного та
тваринного світів біоценозу 4-ї ділянки РЛП «Краматорський». Дослідити наявність тих чи
інших видів лікарських рослин залежно від складу ґрунтів. Визначити склад
червонокнижних видів рослин та тварин. Надати пропозиції щодо можливих варіантів
захисту біоценозу даних екосистем. Визначити способи боротьби з неконтрольованим
знищенням флори і фауни та забрудненням даної території.
Методи дослідження. Для даної роботи використані наступні методи: спостереження
та таксація – визначення кількості та різноманіття видів особин шляхом підрахунку
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 16
виявлених фрагментів, продуктів життєдіяльності, залишків волосяного покриву – шерсті,
пір’я, фіксації кордонів обжитих територій. Найчастіше спостереження проводилось взимку,
так як основою були сліди, які легше розпізнавати на сніговому покриві.
Описовий метод – використання здобутої інформації про незнайомі нам рослини для
подальшого визначення їх виду та екологічного стану.
Історичний метод – вивчення розвитку тварин та рослин, способів їх пристосування
до кліматичних умов протягом всіх сезонів за декілька років.
Порівняльний метод – визначення та знаходження певних видів тварин одного роду з
подальшим вивченням їх відмінностей у поведінці, зовнішньому вигляді, способі живлення.
Актуальність дослідження. На теперішній час необхідність приділяти значну увагу
стану навколишнього середовища набирає значної актуальності. Я мешкаю майже на
території ландшафтного парку «Краматорський» у селищі Новоселівка і понад 7 років
активно вивчаю екологічний стан, тваринний та рослинний світ, маю навички роботи
фотографа-натураліста і проводжу детальні зйомки місцевості. Першочерговим завданням
була популяризація власних фото досліджуваного куточку природного ландшафту шляхом
розміщення їх на сторінці в соцмережі «Фейсбук» [1], за допомогою яких маю можливість
звернути увагу людей на оригінальну, не редаговану, істинну красу природи. На теперішній
час з’явилась необхідність надати матеріал про склад біоценозу та пояснити особливості
досліджуваної місцевості. Оскільки офіційної назви у цієї частини ділянки немає, було
вирішено її назвати «Лиса гора» за характерною рисою місцевості – горою, на якій немає
дерев.
Досліджувана територія четвертої ділянки РЛП «Краматорський» знаходиться біля р.
Друга Біленька. Ця річка впадає у праву притоку Сіверського Дінця – Казенний Торець. На
річці Друга Біленька було споруджене Веселківське водосховище з назвою «Абазовка».
Ділянка «Лиса гора» знаходиться біля селища Новоселівка (Василівка за старою назвою), м.
Краматорськ, Донецька область.
Повністю четверта ділянка за складом ґрунту розподіляється на крейдяні відкладення
з рослинами-ендеміками («Білокузьминівські крейдяні оголення») та ділянки з глинисто-
пісчаними ґрунтами, де зустрічаються мінерали кварцит, кремній, яшма та ін. («Лиса гора»)
(див. рис. 1).
Рисунок 1. - Загальний вигляд ділянки разом з селищем
(супутникова зйомка 200 м над землею)
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 17
До складу ґрунту входить глина біла, жовта, червона. На інтерактивній геологічній
карті України ділянка розташована на віковій локації за визначенням Тріас. Нижній [2].
Ділянка розподілена на п’ять секторів (див. рис. 2) [3]:
Рисунок 2. - Нумерація та назви секторів на ділянці (супутникова зйомка 100 м над
землею). 1 – «Лиса гора», 2 – «Косулин кут», 3 – «Чагарники», 4 – «Південний схил», 5 –
«Лісонасадження»
Надамо описову характеристику секторам.
Лиса гора – ділянка зі змішаним грунтом, супіски та суглинки. Насипна гора:
утворена штучно з ґрунту, видобутого у процесі земельних робіт по створенню водосховища.
Косулин кут – включає в себе територію випасу корів, що розділена дамбою на дві
частини. На цій території були збудовані три відстійники, які використовувалися для
технічних та сільськогосподарських робіт. На даний момент за своєю непотрібністю один з
них перетворився в болото, інші два – повністю висохли. Територія біля річки є заплавою,
яка затоплюється щовесни та при сильних опадах. Тут є суглинок, чорнозем звичайний та
невеликий вміст мулувато-болотних ґрунтів.
Чагарники – штучне насадження дерев, переважно скумпії шкірястої та акації. У
теперішній час посадка існує у вигляді заростей диких чагарників. Грунти – суглинок та
чорнозем звичайний.
Південний схил – сектор простягається від узлісся лісонасадження до річки. Від
заплави він відділений грунтовою дорогою. На південному схилі проводилось невиробниче
видобування піску кар’єрним способом, внаслідок чого залишись ями, у яких можна
спостерігати розшарування за типами грунту. Грунти – суглинок, супіски, піски, невеликий
вміст чорнозему, біля річки – мулувато-болотні грунти [4].
Лісонасадження розташовані на вершині південного схилу. Грунт підзолистий. Є
штучним лісонасадженням для утримання гори від геологічних процесів ерозії та зсувів
внаслідок великих опадів. Переважають рослини – акація рід (Robinia) вид (Robinia
pseudoacacia), береза рід (Bétula), дуб (Quércus), клен рід (Ácer), скумпія шкіряста рід
(Cotinus) вид (Cotinus coggýgria). Грунт – суміш чорнозему та піску, глина.
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 18
За результатами моніторингу визначено, що досліджувана територія представлена
типовими для пісчаного грунту рослинами. Нами зафіксовано, що скорочення поголів’я
корів на місцях випасу призвело до збільшення популяцїї ромашки лікарської. З Лікарських
видів рослин найчастіше зустрічаються: деревій звичайний - рід (Achillea), вид (Achillea
millefolium); мати-й-мачуха - єдиний рід (Tussilágo fárfara); молочай мигдалевидний - рід
(Euphórbia), вид (Euphórbia amygdaloides); оман лучний або британський - рід (Pentanema),
вид (Inula britannica); підмаренник справжній - рід (Gálium), вид (Galium verum); реп’яшок
звичайний - рід (Agrimónia), вид (Agrimónia eupatória); синяк звичайний - рід (Echium), вид
(Echium vulgare L.); тим’ян (чабрець) - рід (Thýmus), вид (Thýmus vulgáris); шавлія поникла -
рід (Salvia), вид (Sālvia nūtans); шавлія сухостепова - рід (Salvia), вид (Salvia tesquicola);
хрінниця крупковидна - рід (Lepidium), вид (Lepidium draba). На цій ділянці зустрічаються
звичайні рослини, які не є лікарськими або червонокнижними: в’язіль барвистий - рід
(Securigera), вид (Securigera varia); зірочки лучні - рід (Gagea), вид (Gagea ratensis); очиток
їдкий - рід (Sédum), вид (Sédum ácre) і інші (див. рис. 3) [5, 6, 7].
З червонокнижних рослин виявлені: ковили - рід (Stipa), вид (Stīpa dasyphȳlla); деревій
голий - рід (Achilléa), вид (Achilléa glabérrima); козельці донецькі - рід (Tragopogon), вид
(Tragopogon donetzicus Artemczuk); пирій ковилолистий - рід (Elytrígia), вид (Elytrīgia
stipifōlia). (Перелік поступово поповнюється). Вказані рослини доволі поширені в Україні та
Євразїї. Ендемічних видів на цій території не виявлено.
а) б) в) г)
д) е) є) ж)
Рисунок 3. - Представники флори ділянки «Лиса гора» (фото Литвиненко Р.В.):
а) в’язіль барвистий; б) молочай мигдалевидний; в) оман лучний; г) очиток їдкий; д)
підмаренник справжній; е) тим’ян (чабрець) звичайний; є) шавлія сухостепова; ж) ковила.
Тваринний світ даної ділянки представлений здебільшого червонокнижними
тваринами такими як: мідянка звичайна - рід (Coronella), вид (Coronella austriaca); полоз
візерунковий - рід (Dolichophis), вид (Elaphe dione); польовий лунь - рід (Circus), вид (Circus
cyaneus); сорокопут сірий - рід (Lanius), вид (Lanius excubitor). Найбільше представників
червонокнижних комах – це бабка перев’язана рід (Sympetrum) вид (Sympetrum
pedemontanum); хорватський бражник - рід (Hemaris), вид (Hemaris croatica); дибка степова -
рід (Saga), вид (Saga pedo); дозорець-імператор - рід (Anax), вид (Anax imperator Leach);
ксилокопа звичайна (бджола-тесляр) - рід (Xylocopa), вид (Xylocopa valga); подалірій - рід
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 19
(Iphiclides), вид (Iphiclides podalirius); сатурнія велика - рід (Saturniidae), вид (Saturnia pyri), та
ін.
Серед інших тварин – вовк рід (Canis) вид (Canis lupus L.), кабан звичайний рід (Sus)
вид (Sus scrofa), лисиця звичайна рід (Vulpes) вид (Vulpes vulpes), миші польові рід
(Apodemus) вид (Apodemus agrarius), ондатра рід (Ondatra) вид (Ondatra zibethicus), сарна
європейська рід (Capreolus) вид (Capreolus capreolus), фазан звичайний рід (Phasianus) вид
(Phasianus colchicus). На цій території зустрічається багато метеликів: білан капустяний рід
(Pieris) вид (Pieris brassicae), карликова голубінка рід (Cupido) вид (Cupido minimus),
лимонниця рід (Gonepteryx) вид (Gonepteryx rhamni), сонцевик адмірал рід (Vanessa ) вид
(Vanessa atalanta), сонцевик кропив’яний рід (Aglais) вид (Aglais urticae), сонцевик павиче
око або сонцевик павич рід (Aglais io) вид (Inachis io). Птахи – бджолоїдка звичайна рід
(Merops) вид (Merops apiaster Linnaeus), бугайчик рід (Ixobrychus) вид (Ixobrychus minutus),
варакушка рід (Luscinia) (Luscinia svecica), горихвістка-чорнушка рід (Phoenicurus) вид
(Phoenicurus ochruros), дятел великий звичайний рід (Dendrocopos) вид (Dendrocopos major),
іволга звичайна рід (Oriolus) вид (Oriolus oriolus), кряква рід (Anas) вид (Anas platyrhynchos),
орел (Aquila), очеретянка (Acrocephalus), плиска біла рід (Motacilla) вид (Motacilla
alba Linnaeus) та жовта, соловей звичайний рід (Luscinia) вид (Luscinia luscinia), вусата
синиця рід (Panurus) вид (Panurus biarmicus), удод звичайний рід (Upupa) вид (Upupa epops),
чайка річкова рід (Chroicocephalus) вид (Chroicocephalus ridibundus), чомга (велика поганка)
рід (Podiceps) вид (Podiceps cristatus), яструб (Accipiter) і т.ін.
Проблеми охорони та збереження екосистем ділянки.
На досліджуваній території протягом багатьох років проводився випас свійських
тварин на постійних місцях, що спричинило зменшення видового різноманіття флори. На
даний момент різноманіття та чисельність популяцій рослин зростає, оскільки поголів’я
свійських тварин зменшилось до мінімуму. Річка Друга Біленька у занедбаному стані,
поступово замулюється та міліє. Це спричиняє зменшення популяцій риб та створює болотну
екосистему, що перешкоджає вільному протоку води. Внаслідок безвідповідальної
господарської діяльності через застосування інсектицидів та незаконного полювання майже
повністю знищена популяція байбаків внаслідок погіршення їх життєвих умов.
Окремою проблемою є навмисне випалювання очерету та різнотрав'я прилеглої
території, випадки якого, за нашими спостереженнями, були зафіксовані протягом березня
2020 року більше п’яти разів. Випал має сезонний характер, частота займання припадає на
початок весни та кінець літа. Описані дії нищівним чином впливають на дику природу,
оскільки мінеральний склад грунту бідніє, відновлення флори відбувається дуже повільно, а
інколи не відбувається зовсім. Випалюються комахи, гнізда птиць та новонароджені тварини,
які не здатні самостійно пересуватись. Урядом України був розроблений проект Закону про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення
адміністративної відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків)
[8]. Нагальним питанням залишається накопичення побутових та будівельних відходів на
території сектору під номером 3 «Чагарники». Найбільш часто зустрічаються такі види
відходів: скляні пляшки, поліетилен, ПЕТ-пляшки з-під напоїв, металеві банки (від
консервів, напоїв), уламки цегли та шиферу, рідше – залишки тканини різного походження, в
тому числі й синтетичні. На карті позначено місця накопичення відходів.
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 20
Рисунок 4. - Позначення місць найбільшого забруднення побутовими відходами
Бажано б, для покращення екологічного стану ділянки, ознайомлювати людей з
інтерактивною мапою Мінприроди України [9] для того, щоб усі бажаючі надсилали фото
сміттєзвалищ, позначаючи їх на мапі. За даними, нанесеними на мапу, робляться висновки, у
яких місцях сміттєзвалища потребують швидких заходів з повної утилізації відходів. Низку
заходів потрібно направляти на вимоги щодо здійснення швидкого реагування для гасіння
осередків випалу на початковій стадії та для запобігання поширення вогню на великі площі.
Крім того, потрібно підвищувати свідомість громадян, бути обережними і пильними.
Необхідно донести до населення та відвідувачів досліджуваної ділянки вимоги про заборону
користування вогнем на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський» [10].
Висновки. Дослідження проводиться з метою співпраці і можливістю надати
природоохоронній структурі власний опрацьований матеріал для внеску в існуючу базу
даних цієї ділянки РЛП «Краматорський». Плануємо поглибити вивчення біоценозу місцевої
екосистеми. Маємо на меті привернути увагу до невивчених територій для втілення
додаткових природоохоронних заходів. Успішно систематизувати існуючі дані можливо за
умовами постійного моніторингу стану досліджуваної території. Тож робота триває
протягом року безперервно, що дає можливість порівнювати вплив сезонних факторів на
розвиток та пристосування до навколишнього середовища тварин та рослин. Окрема увага
повинна приділятись контролю антропогенного впливу. Згідно природоохоронного
законодавства України, заповідна територія має бути захищена і збережена у первісному
стані для нащадків. У перспективі дослідницької роботи планується використання методів
біоіндикації для оцінки стану навколишнього середовища (грунт, повітря, вода) на даній
території.
Збірник наукових праць ДонНАБА № 1 – 2020 (19)
ISSN 2523-4226 21
Література
1. Посилання на сторінку у соцмережі URL: https://www.facebook.com/groups.
2. Інтерактивна геологічна карта України. Режим доступу:
http://minerals-ua.info/mapviewer/geolmap.html. – Назва з екрана.
3. Гугл карта онлайн. Краматорськ, Донецька область, Україна. Режим доступу:
https://www.google.com/maps/place. – Назва з екрана.
4. Паньків З. П. Ґрунти України: навчально-методичний посібник / З. П. Паньків. –
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 112 с. URL: https://geography.lnu.edu.ua/wp-
content/uploads/2017/12/%d0%9f%d0%b0%d0%bd%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%b2.pdf.
5. Червона книга України. Рослини Червоної книги України. https://redbook-ua.org/.
6. М.О. Высочин, К.В. Курячий, В.В. Терехова, А.И. Тупиков, Ю.В. Соломашенко,
Е.А. Мартовицкий, Д.В. КривохижаПо страницам Красной книги г. Краматорска (Животный
мир). Справочник – путеводитель, г. Краматорск, 2010. – 104 с.
7. Червона книга України. «Популярні» тварини Червоної книги України. URL:
https://redbook-ua.org/.
8. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні
правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за самовільне
випалювання рослинності або її залишків) URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68555.
9. Інтерактивна мапа Мінприроди України URL: https://ecomapa.gov.ua/.
Регіональний ландшафтний парк «Краматорський», сайт http://www.krampark.com/.
