56
ISSN 2413905X МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ» (ДП «УКРНДНЦ») СТАНДАРТИЗАЦІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції 22 - 23 травня 2017 року Київ 2017

ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

  • Upload
    others

  • View
    14

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

ISSN 2413–905X

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО

РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-

ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ,

СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ»

(ДП «УКРНДНЦ»)

СТАНДАРТИЗАЦІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ ТА

МЕНЕДЖМЕНТ

Тези доповідей

III Міжнародної науково-практичної конференції

22 - 23 травня 2017 року

Київ

2017

Page 2: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

2

ISSN 2413–905X

Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від 26 травня 2017 р. протокол № 2

Стандартизація, сертифікація, метрологія та менеджмент: III Міжнародна науково-

практична конференція. Тези доповідей (Київ, 22 - 23 травня 2017 року). – Київ, ДП

«УкрНДНЦ», 2017. – 56с.

Організаційний комітет: Богом'я В.І., д-р техн. наук, професор, Заслужений винахідник України, ректор, Інститут

підготовки фахівців Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ», голова

оргкомітету;

Робер Жерар, керівник метрологічної служби Ліонської ветеринарної школи, м. Ліон,

Франція;

Михайло Пашечко, д-р техн. наук, професор факультету фундаментальної технології

Люблінського технологічного університету, м. Люблін, Польща;

Христо Крачунов, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри екології Технічного

університету, м. Варна, Болгарія;

Баль-Прилипко Л.В., д-р техн. наук, декан факультету харчових технологій та управління

якістю продукції АПК, Національний університет біоресурсів і природокористування

України, керівник секції;

Сухенко В.Ю., д-р техн. наук, завідувач кафедри стандартизації та сертифікації с.-г.

продукції, Національний університет біоресурсів і природокористування України, керівник

секції;

Пашков Д.П., д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри геоінформаційних та

аерокосмічних технологій, Державна екологічна академія післядипломної освіти та

управління, керівник секції;

Яцук В.А., д-р техн. наук, професор, професор кафедри метрології, стандартизації та

сертифікації, Національний університет України «Львівська політехніка»,;

Черепков С.Т., канд. техн. наук, доцент, директор, Інститут стандартизації ДП

«Укрметртестстандарт», керівник секції;

Кириченко В.О., завідувач кафедри оцінки відповідності, Інститут підготовки фахівців

Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ», відповідальний секретар.

Адреса редакції: вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115, Україна

тел.: +38 (044) 450-67-19;

факс: +38 (044) 452-34-27;

E-mail: [email protected]

тел.: +38 (067) 803-71-15 (для довідок)

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем

стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»).

©ДП «УкрНДНЦ», 2017

Page 3: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

3

ЗМІСТ

1. Альошин Г.В., Посохов В.В., Коломійцев О.В.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ

ДИНАМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МЕРЕЖАМИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ 6

2. Анищенко І. В., Погребецька Н.Г.

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ НАЦІОНАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,

ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ 7

3. Baturin O., Levagin G., Ryabokon E.

THE STATISTICAL CHARACTERISTICS OF AXISAL-SYMMETRIC ANTENNAS 8

4. Богом’я В.І., Чернега І.М.

РОЗРОБЛЕННЯ ГАРМОНІЗОВАНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ 9

5. Ваніфатова Л.Л.

РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ МЕТОДОМ ПЕРЕКЛАДУНАЦІОНАЛЬНИХ

СТАНДАРТІВ, ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ ТА

ЄВРОПЕЙСЬКИМИ 10

6. Ващенко Л.Л.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЯКОСТІ

ВИРОЩУВАЄМИХ КРИСТАЛІВ 11

7. Верхівкер Я.Г., Мирошніченко О.М

МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СУЧАСНОЇ НОРМАТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 12

8. Герасимов С.В., Борисенко М.В.

ПРОПОЗИЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕТРОЛОГІЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ 13

9. Головко І.С., Сілонова Н.Б.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ПОЛУНИЦІ В УКРАЇНІ 14

10. Гурова А. М.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ НАВКОЛОЗЕМНОГО

КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ ВІД ЗАСМІЧЕННЯ 15

11. Даник А.В., Коломиец О.М.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН 16

12. Демиденко О.О.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГІС ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ

ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ 17

13. Дзисюк О.В., Рондін Ю.П., Коломійцев О.В.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМ ТРАЄКТОРНИХ ВИМІРЮВАНЬТА

ЄДИНОГО ЧАСУ ДЛЯ МОБІЛЬНОГО ПОЛІГОННОГО ВИМІРЮВАЛЬНО-

ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ 18

14. Дідик В.П.

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЦСТВА ВИСОКОЯКІСНИХ М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ 19

15. Дорошенко О.В., Сухенко В.Ю.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ В ЛІСОВОМУ

ГОСПОДАРСТВІ ЗГІДНО ВИМОГ ДСТУ/ISO 14001 20

16. Кириченко В. О., Коваленко Я.П.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В

ІНСТИТУТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ОРГАНУ

СТАНДАРТИЗАЦІЇ 21

17. Кирпич Ю.А., Шустева І.С.

ФОРМУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ПЛАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

УКРАЇНИ 22

Page 4: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

4

18. Кисилевська А.Ю., Рябушенко Ю.О.

ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД В УКРАЇНІ 23

19. Клосовська О.Ю.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ ПАТ

«МАР'ЯНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» 24

20. Коломійцев О.В., Кітов В.С., Коробецький О.В.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

СИСТЕМИ НАВЕДЕННЯ РАКЕТИ 25

21. Кононовський О.О., Слива Ю.В.

АНАЛІЗ ВПРОВАЖДЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ

ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗГІДНО ВИМОГ GLOBAL G.A.P 26

22. Кремешний О.І., Мац В.М., Паращенко Т.В.

ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЬ НЕГЕРМЕТИЧНОСТІ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ

АЕРОМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ 27

23. Кузнєцов О.Л., Красношапка І.В., Ясечко М.М.

ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ КУТОВИХ КООРДИНАТ ЦІЛІ В

ЦИФРОВИХ РЛС З ФАЗОВАНОЮ АНТЕННОЮ РЕШІТКОЮ 28

24. Кузнєцов О.Л., Садовий К.В., Коломійцев О.В.

ВПЛИВ ФЛУКТУАЦІЙ ФАЗОВОЇ СТРУКТУРИ СИГНАЛУ НА ЗНИЖЕННЯ

ТОЧНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЙОГО ІНФОРМАТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ 29

25. Кучерук Н.В.

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РУХОМ

СУДНА 30

26. Лавренко В.М.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА В

МІЖДЕРЖАВНІЙ РАДІ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА

СЕРТИФІКАЦІЇ 31

27. Лавріненко В.Ф., Попова І.М.

МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ Й СИСТЕМ

НАВІГАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДЕН 32

28. Лаппо І.М., Аркушенко П.Л., Олійник Р.М.

ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНОЇ

НАДІЙНОСТІ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ВІЙСЬКОВОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ 33

29. Лісіна Г.В., Кирпич Ю.А.

МОНІТОРІНГ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 34

30. Мельник А.В., Слива Ю.В.

АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ

ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА 35

31. Мєдвєдєва Н.А.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СЕРТИФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ З НЕРУЙНІВНОГО

КОНТРОЛЮ 36

32. Опенько П.В., Сачук І.І., Назаренко С.А.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТУ ЗЕНІТНОГО РАКЕТНОГО

ОЗБРОЄННЯ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ 37

33. Пашков Д.П.

МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ З

ВИКОРИСТАННЯМ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 38

34. Подорожняк А.О., Дроль О.М., Сюлєва Г.М.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ МІСЬКОГО

ТРАФІКУ 39

Page 5: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

5

35. Подорожняк А.О., Ролінська Т.М., Шабалдас В.В.

ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО МІКРОПРОЦЕСОРНОГО

ВИМІРЮВАЧА ПАРАМЕТРІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 40

36. Полякова І.А., Тихонова С.О.

ВЗАЄМОДІЇ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

СТАНДАРТИЗАЦІЇ 41

37. Пузік Ю.Г.

ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ

ПРЯНОЩІВ І ПРИПРАВ 42

38. П'ятецька В.О.

ВИМОГИ ДО ГАРМОНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ 43

39. Редько О.О., Мокiйчук В.М.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЗМІН ЗАКОНОДАВЧОЇ МЕТРОЛОГІЇ В ДІЯЛЬНІСТЬ

СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ 44

40. Садовий К.В., Коломійцев О.В., Кузнєцов О.Л.

УДОСКОНАЛЕНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ

ПАРАМЕТРІВ ЛАНГАСИТУ 45

41. Сковоринська О.І.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ 46

42. Слепченко Л.М., Усенеко О.М.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБІТ З МІЖНАРОДНОЇ ТА

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 47

43. Тимощук О.М., Трофименко І.В.

ЙМОВІРНІСНА МОДЕЛЬ ПОТОКУ ВІДМОВ АГРЕГАТІВ СИСТЕМИ

АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ СУДОВИМИ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ

УСТАНОВКАМ ПРИ НЕСТАБІЛЬНИХ УМОВАХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ 48

44. Ткаченко Ю.Ю., Сілонова Н.Б.

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ 49

45. Хоменко О. М.

ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ В УКРАЇНІ 50

46. Чернявський О.Ю,. Бзот В.Б., Карлов Д.В.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

ШВИДКОСТІ РУХУ КОСМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ В СПЕЦІАЛЬНИХ

РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ 51

47. Черепков С.Т.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СИНТЕЗУ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ ТА

УПРАВЛІННЯ СУДНОМ (СНУР) 52

48. Chubenko V., Shapran Y.

YNTHESIS OF OPTIMAL SYSTEM EXPLOITATIONS FREIGHT SHIP 53

49. Шкуратенко С. В., Шапошнік В. М.,

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І БЕЗПЕКОЮ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА

НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ 54

50. Шулькевич Т.В.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ НЕЛІНІЙНИХ НЕСТАЦІОНАРНИХ ПРОЦЕСІВ

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ 55

Page 6: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

6

УДК 681.375

Альошин Г.В., Посохов В.В., Коломійцев О.В.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДИНАМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

МЕРЕЖАМИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій існує багато засобів виявлення

наявності пробок автотранспорту або завантаженості перехресть вулиць міста, або інших

«вузьких» місць, серед яких є аналізатор на основі проложених у «вузьких» місцях прямо у

дорозі датчиків електромагнітної природи.

Для дорожньої служби, з метою визначення оптимального маршруту, у США

використовуються датчики дорожніх пробок автотранспорту через кожні 600 м, яким відома

компанія Ford, знайшла нове пристосування за визначенням швидкості руху автотранспорту.

До переваг таких датчиків відносяться: надійність, потрібна точність визначення числа та

швидкості транспорту. Однак, до недоліків таких датчиків можливо віднести: мала

пропускна спроможність (близько півтора десятка автомобілів), обмежені інформаційні

спроможності, велика вартість системи та непрактичність використання, оскільки їх

потребується встановлювати на усіх трасах, ще й за час їх створення або демонтувати

дорожнє покриття для ремонту апаратури.

Цих недоліків не мають телевізійні відеокамери, які мають такі переваги, як високу

чутливість, велику інформативність, розрізнюючу спроможність зображення транспортного

потоку перед перехрестям вулиць міста, а також можливість запису зображення у часі.

Однак, вони також мають недоліки, до яких можливо віднести: велика вартість, відсутність

автоматизації та залежність від впливу погодних умов. Вказані недоліки міг би усунити

найпростіший радіолокатор з фіксованим променем малої дальності НВЧ (надвисокої

частоти) діапазону хвиль. Але він достатньо дорогий та створює радіозавади радіозасобам

водіїв. Тим більш, що такий прилад може знадобиться на кожну смугу руху перед

перехрестям або перед «вузьким» місцем вулиці.

Недоліків простішого радіолокатору можливо не отримати, якщо пристосувати

лазерний локатор-датчик, який, нажаль, також володіє такими недоліками, як залежність від

впливу погодних умов, проблема зі скануванням або з розширенням лазерного

випромінювання (ЛВ) для автомобілів, визначення завантаженості перехрестя вулиці місця,

дифузне відлучення від автотранспорту і поглинання ЛВ на його поверхні у залежності від

ступені запиленості і цвіту поверхні автотранспорту.

Вказаних вище недоліків приладів може подолати активний запросний з пасивною

відповіддю ультразвуковий локатор, який дозволяє виміряти відстань до автотранспорту.

Запропоновано ультразвуковий локатор (вимірювач параметрів завантаженості

перехресть вулиці міста), який належить до пристроїв інформаційного забезпечення системи

динамічного управління мережами дорожнього руху автотранспорту та призначений для

збору статистики, практичного забезпечення водіїв рішеннями задач оптимальної

маршрутізації шляхом оцінювання параметрів завантаженості перехресть: затримки проїзду,

кількості легкового, великогабаритного автотранспорту, середньої протяжності (довжини)

черги автотранспорту та інших параметрів.

Розроблена структура ультразвукового локатору та розкрита сутність його роботи.

©Альошин Г.В., Посохов В.В., Коломійцев О.В., 2017

Page 7: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

7

УДК 006.058

Анищенко І. В., Погребецька Н.Г.

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ НАЦІОНАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ

ДОКУМЕНТІВ, ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ

Об'єкт дослідження – проекти 131 національного нормативного документа, гармонізовані з

міжнародними та європейськими стандартами.

Мета роботи – розроблення 131 національного нормативного документа (далі – НД),

гармонізованого з міжнародними та європейськими для забезпечення виконання Україною

вимог щодо членства в Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) та забезпечення умов

інтеграції України до Європейського Союзу (далі – ЄС).

Основні результати досліджень – організовано та скоординовано роботи щодо

розроблення 131 проекту національних нормативних документів, гармонізованих з

міжнародними та європейськими.

Одним з напрямів зовнішньоекономічної політики Президента України та Уряду

України є поступова інтеграція України до Європейського Союзу (ЄС) та здійснення заходів

у зв'язку з реалізацією вимог членства в Світовій організації торгівлі (СОТ).

До актуальних та пріоритетних напрямів робіт із стандартизації належать роботи, які

передбачають впровадження європейських стандартів, добровільне дотримання вимог яких

сприймається як доказ відповідності продукції вимогам Директив «Нового підходу», вимоги

яких, в свою чергу, поширюються на продукцію, що підпадає під дію Угоди АСАА.

Для виконання НДР «Стандарт ЄС-2» укладались договори між ДП «УкрНДНЦ» та

переможцями конкурсних торгів. У цих договорах визначено терміни та обсяги

фінансування, показники щодо гармонізованих стандартів і календарний план виконання

договірних зобов’язань.

Необхідні умови для проведення робіт з розроблення гармонізованих стандартів є

– Наказ Мінекономрозвитку від 30.05.2014 № 624 "Про внесення змін до плану заходів,

що здійснюються за рахунок коштів за бюджетною програмою 1201440 "Виконання

програми "Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між

Україною та Європейським Союзом" у межах частини видатків, передбачених за бюджетною

програмою 3511650 "Реалізація програм допомоги Європейського Союзу" та отриманих від

Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми "Сприяння

взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та

Європейським Союзом";

–затвердження Паспорта бюджетної програми (КПКВК 1201440) спільним наказом

Мінфінансів та Мінекономрозвитку відповідно до визначеного обсягу бюджетного

призначення;

–підписання Замовлення на виконання науково-дослідної роботи для

Мінекономрозвитку

–затвердження Плану національної стандартизації (на відповідний рік);

–офіційне доведення до ДП «УкрНДНЦ» річного плану бюджетних асигнувань.

У подальшому виконання робіт визначається процедурами, встановленими

законодавством і комплексом основоположних стандартів «Національної стандартизації».

Гармонізована нормативна база України сприяє підвищенню конкурентоспроможності

продукції українських виробників у традиційних галузях експорту, просуванню товарів на

зовнішні ринки, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі, забезпечує виконання умов

інтеграції до ЄС та членства в СОТ, економію коштів на створення нормативних документів,

розроблення і впровадження нових видів продукції та послуг.

©Анищенко І. В., Погребецька Н.Г., 2017

Page 8: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

8

UDK 621.396

Baturin O., Levagin G., Ryabokon E.

THE STATISTICAL CHARACTERISTICS OF AXISAL-SYMMETRIC ANTENNAS

Modern aircraft characteristics impose high requirements rate of updating of the environment

information, what stipulates transition to active antenna arrays (AAs) and new methods of area

survey, used in survey systems.

In majority of modern radar with electronic scanning, the plane antenna arrays are used,

which have a number of disadvantages at omnidirectional scanning, and so plane antenna arrays are

proposed to be repeaced with axisymetric ones, in particular, circular antenna arrays (CAAs). Such

arrays are preferred for realization of such survey methods as parallel survey or ultra high-speed

scanning.

The question arises as for level of technical requirements to manufacturing precision and

operating conditions of antennas systems with CAA.

Various statistical methods are used to study real antenna characteristics. The method of

characteristic functions most fully developed and mostly used one. It is rather universal and suitable

at analytical study when the errors are multiplicative. It is reasonable to use a spectral

representations method when the errors are additive. If a source of errors is some specific

mechanism (for example, inaccuracy of mounting of feed element in a reflector antenna) or the

characteristic of radiation problem (RP) to be found is expressed by the functional equations (which

are unsolvable in general form), the canonical decomposition method or asymptotic approximation

method are used.

When using the method of characteristic functions for the analysis of complicated antenna

types (e.g., convex, antenna), the obtained expressions are intricate and this makes difficult their

correct physical interpretation. Therefore, for such antennas in the presence of initial formulae,

which describe the antenna field with errors, it is reasonable to use the statistical test method by

entering data about the amplitude phase distribution (APD) errors or antenna design parameters by

means of random-number generators with desired distribution laws.

The research of the influence of phase shifters discreteness on the direction finding sensitivity

(DFS) was carried out as well. The obtained results had been compared with the DFS of flat AA

and with that DFS of CAA of the same size.

Thus, it is possible to conclude that there are two basic mechanisms of error formation in

circular antenna arrays depending on used survey mode.

1) At the parallel survey, the resulting error consists of errors in each channel and a common

error in the CAA aperture.

2) At superfast scanning, the resulting error consists of pattern-forming unit' errors and the

terminal antenna waveguide channel ones.

The statistical analysis results allow asserting:

1) errors the following different mechanisms differently influence on the statistical

characteristics of circular antenna arrays;

2) the character of these dependencies differs somewhat from the similar dependencies for

linear antenna arrays;

3) these distinctions are comparatively insignificant at small errors and at the large antennas

radius to wave length ratio.

Thus, the errors in CAA elements affect its statistical characteristics in the same way as in the

linear antennas, so requirements to a manufacturing accuracy and elements stability are the same as

for linear antennas. Application of the statistical test method enables to simplify estimation of the

complex type antenna statistical characteristics and their analysis to the maximum degree.

©Baturin O., Levagin G., Ryabokon E. 2017

Page 9: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

9

УДК 006.053

Богом’я В.І., Чернега І.М.

РОЗРОБЛЕННЯ ГАРМОНІЗОВАНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ

Одним з напрямів зовнішньоекономічної політики Президента України та Уряду

України є поступова інтеграція України до ЄС відповідно до Угоди про технічні бар'єри в

торгівлі (далі – Угода).

Відповідно до положень Угоди українська сторона повинна поступово впровадити звід

Європейських стандартів (EN) як національні стандарти, зокрема гармонізовані європейські

стандарти, добровільне застосування яких вважатиметься таким, що відповідає вимогам

законодавства, зазначеного у Додатку ІІІ до цієї Угоди, а також вжити необхідних заходів

щодо повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій

та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами

ЄС.

Об'єкт дослідження. Проекти національних нормативних документів (далі – НД),

гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами .

Мета роботи. Розроблення національних НД, гармонізованих з міжнародними та

європейськими НД, з метою забезпечення виконання Україною вимог щодо членства в

Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) та забезпечення умов інтеграції України до

Європейського Союзу (далі – ЄС), зокрема забезпечення виконання положень Угоди про

асоціацію між Україною та ЄС.

Основні результати досліджень. Проведено аналіз, систематизацію та експертизу

надісланих суб'єктами стандартизації пропозицій до програми робіт з національної

стандартизації на 2015 рік, оформлено результати експертизи, перевірено на дублювання

роботи у сфері стандартизації.

У результаті виконання НДР «Стандарт НС-1» протягом 2015 р. для поповнення

нормативної бази України, гармонізованої з європейськими та міжнародними НД, виконано

такі роботи по 231 проекту національного НД, гармонізованих з міжнародними та

європейськими НД:

– проведено координацію робіт з розроблення проектів гармонізованих НД;

– розроблено перші редакції проектів гармонізованих НД;

– розроблено остаточні редакції проектів гармонізованих НД;

– проведено експертизу проектів гармонізованих НД;

– відредаговано проекти гармонізованих НД перед прийняттям;

– підготовлено гармонізовані НД до видання;

– прийнято гармонізовані НД.

Гармонізована нормативна база України сприяє підвищенню конкурентоспроможності

продукції українських виробників у традиційних галузях експорту, просуванню товарів на

зовнішні ринки, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі, забезпечує виконання умов

інтеграції до ЄС та членства в СОТ, економію коштів на створення нормативних документів,

розроблення і впровадження нових видів продукції та послуг.

За результатами виконання НДР складено науково-технічний звіт щодо розроблення

270 проектів національних НД, гармонізованих з міжнародними та європейськими

(заключний) відповідно до вимог ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері

науки і техніки. Структура та правила оформлювання.

©Богом’я В.І., Чернега І.М. 2017

Page 10: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

10

УДК 006.053

Ваніфатова Л.Л.

РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ МЕТОДОМ ПЕРЕКЛАДУНАЦІОНАЛЬНИХ

СТАНДАРТІВ, ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ

Одним з напрямів зовнішньоекономічної політики Президента України та Уряду

України є поступова інтеграція України до ЄС відповідно до Угоди про технічні бар'єри в

торгівлі (далі – Угода) та здійснення заходів у зв'язку з реалізацією вимог членства в СОТ

згідно з Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України

до законодавства Європейського Союзу».

Відповідно до положень Угоди українська сторона повинна:

- поступово впровадити звід Європейських стандартів (EN) як національні стандарти,

зокрема гармонізовані європейські стандарти, добровільне застосування яких вважатиметься

таким, що відповідає вимогам законодавства, зазначеного у Додатку ІІІ до цієї Угоди.

- вжити необхідних заходів щодо повного узгодження галузевого та горизонтального

законодавства України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним

законодавством, інституціями та стандартами ЄС.

Гармонізована нормативна база України сприяє підвищенню конкурентоспроможності

продукції українських виробників у традиційних галузях експорту, просуванню товарів на

зовнішні ринки, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі, забезпечує виконання умов

інтеграції до ЄС та членства в СОТ, економію коштів на створення нормативних документів,

розроблення і впровадження нових видів продукції та послуг.

Об'єкт дослідження. Проекти 311 національних нормативних документів (далі – НД),

гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами .

Метою роботи є розроблення національних НД, гармонізованих з міжнародними та

європейськими НД, з метою забезпечення виконання Україною вимог щодо членства в

Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) та забезпечення умов інтеграції України до

Європейського Союзу (далі – ЄС), зокрема забезпечення виконання положень Угоди про

асоціацію між Україною та ЄС.

Основні результати досліджень. Проведено аналіз, систематизацію та експертизу

надісланих суб'єктами стандартизації пропозицій до програми робіт з національної

стандартизації на 2016 рік, оформлено результати експертизи, перевірено на дублювання

роботи у сфері стандартизації.

За результатами виконання НДР складено науково-технічний звіт щодо розроблення

270 проектів національних НД, гармонізованих з міжнародними та європейськими

(заключний) відповідно до вимог ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері

науки і техніки. Структура та правила оформлювання.

Упровадження результатів НДР. Результати роботи будуть використовувати технічні

комітети стандартизації, суб’єкти господарювання різних сфер економіки України, що

сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції українських виробників,

створенню умов для усунення технічних бар’єрів у торгівлі та забезпечення виконання умов

інтеграції України до ЄС і членства в СОТ.

Результати роботи будуть використовувати технічні комітети стандартизації, суб’єкти

господарювання різних сфер економіки України, що сприятиме підвищенню

конкурентоспроможності продукції українських виробників, створенню умов для усунення

технічних бар’єрів у торгівлі та забезпечення виконання умов інтеграції України до ЄС і

членства в СОТ.

Ваніфатова Л.Л., 2017

Page 11: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

11

УДК 658.562

Ващенко Л.Л.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЯКОСТІ

ВИРОЩУВАЄМИХ КРИСТАЛІВ

Поняття «метрологічне забезпечення» (МЗ) головним чином стосується вимірів,

випробувань та контролю якості продукції, але загалом, воно присутнє на всіх рівнях

управління виробництва. Науковою основою МЗ є метрологія – наука про виміри, методи та

засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Метрологічна діяльність на підприємстві, що вирощує кристали, має діяти у взаємодії з

різними службами підприємства, щоб забезпечувати прибуток для створення стабільного

розвитку підприємства і забезпечення його нормального економічного становища.

Економічний ефект від діяльності МЗ на підприємстві пов'язаний з організацією і

використанням різних вимірів. Достовірні вимірювання необхідної точності необхідні для

автоматизації технологічних процесів і всього підприємства в цілому, для різних

випробувань, для забезпечення контролю якості продукції, процесів, робіт і т.п.

У всьому світі при виробництві продукції розробляється і впроваджується система

управління якістю відповідно до ISO 9001, в зв'язку з цим технологічний процес виготовлення

сцинтиляційних монокристалів на нашому підприємстві був сертифікований відповідно до

ISO 9001, а це гарантує, що вищим керівництвом прийнятий стратегічний підхід до системи

управління якістю виготовлення кристалів, значить і змінюються погляди на метрологічне

забезпечення (МЗ), оскільки воно присутнє на всіх рівнях управління вирощуванням

кристалів. В даний час термін МЗ прийнято розуміти, як в широкому, так і у вузькому сенсі. В

широкому - це теорія і методи вимірювань, контролю, забезпечення точності та єдності

вимірювань. Більш вузьке значення МЗ направлено на конкретизацію робіт, які проводяться на

нашому підприємстві з метою стабілізації якості випуску кристалів, а саме: 1) проводити

постійний аналіз стану виробництва вирощування кристалів, та розробляти на його основі

заходи щодо вдосконалення якості; 2) проводити метрологічну експертизу нормативно-

технічної та технологічної документації; 3) розробляти і проводити організаційно-технічні

заходи щодо впровадження сучасної вимірювальної техніки і вдосконалення методик

вимірювань; 4) проводити роботу по забезпеченню постійної справності засобів вимірювань;

5) проводити перевірку, калібрування і ремонт засобів вимірювальної техніки (ЗВТ);

6) забезпечувати правильне застосування ЗВТ та їх відповідність оптимальних режимів

контролю технологічного процесу вирощування кристалів; 7) встановлювати оптимальну

періодичність перевірок ЗВТ; 8) проводити постійний контроль стану ЗВТ, що знаходяться в

експлуатації і на зберіганні; 9) вивчати експлуатаційні властивості ЗВТ; 10) пред'являти

керівникам усіх підрозділів нашого підприємства обов'язкові приписи про усунення виявлених

порушень метрологічних правил, вимог і норм і про вилучення зі сфери застосування

непридатних ЗВТ, для проведення випробувань і контролю; 11) участь в розробці ЗВТ

спеціального призначення та методик їх атестацій та перевірки; 12) забезпечувати зберігання і

звірення в установленому порядку робочих еталонів, підтримувати в належному стані зразкові

ЗВТ; 13) проводити роботи по підвищенню кваліфікації фахівців, пов'язаних з виконанням і

метрологічним забезпеченням вимірювань тощо.

З викладеного вище стає очевидним, що комплексне рішення всіх поставлених у

нашому інституті завдань з МЗ дозволило оптимізувати технологічний процес, стабілізувати

процес вирощування кристалів і підтримувати задану якість їх вирощування та залишатися

конкурентоспроможними для дальнього зарубіжжя.

© Ващенко Л.Л., 2017

Page 12: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

12

УДК 664.8/9:002

Верхівкер Я.Г., Мирошніченко О.М

МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СУЧАСНОЇ НОРМАТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Входження України у Всесвітню торговельну організацію (СОТ) та європейський

вектор політичного розвитку нашої країни ставить перед виробниками харчової, у тому числі

і консервної промисловості, завдання про розробку ідентичних вимог до структури

технологічної нормативної документації. Для розробки узагальненого підходу до реалізації

поставленої в дослідженні мети необхідно проаналізувати основні структурні відмінності

вітчизняної та європейської нормативно – технологічної документації на прикладі

конкретних діючих ідентичних документів на однакову кінцеву продукцію і створити проект

нового документа, що враховує переваги обох підходів.

У роботі розглянута проблема, пов'язана з існуванням великої кількості діючої

нормативної документації з виробництва консервованих харчових продуктів з плодоовочевої

сировини, яка в значній мірі не корегується між собою. Відсутність у цій документації

єдиного підходу до визначення якості та безпечності харчового продукту не дозволяє

забезпечити розвиток консервної галузі харчової промисловості як структурованого

комплексу взаємозалежних системотворчих елементів. Головним напрямом у виробництві

консервованих харчових продуктів є забезпечення їх якості і безпеки при задоволеності

споживача характеристиками кінцевого продукту. Досягти успіху на цьому напрямі можна

розробкою нової сучасної технологічної нормативної документації, яка узгодить та скорегує

існуючі документи та дозволить ввести до національної документації вимоги міжнародних

стандартів серії ISO 9000, підсистем безпеки на основі принципів НАССР (НАССР – Hazard

Analysis and Critical Control Point).

Європейський підхід у створенні нормативної і технологічної документації докорінно

відрізняється від вітчизняного в тому, що, на відміну від вітчизняного законодавства у якому

в центрі уваги виявляється відповідність кінцевої продукції технічним вимогам або

стандартам, у законодавстві ЄС основу складають превентивні заходи та мінімізація ризиків,

пов'язаних з кожним процесом по усьому продовольчому ланцюгу.

На підставі наведеної різниці між вітчизняним та європейським підходом до створення

нормативної та технічної документації стосовно виробництва продуктів харчування, була

зроблена спроба об’єднати всі переваги обох підходів та усунути, по можливості, найбільш

вражаючі недоліки.

Об’єднане викладення нормативно–технологічного документу, враховує всі переваги

кожного з підходів:

1. Вітчизняний та європейській підхід до складання нормативної технологічної

документації суттєво відрізняються один від одного;

2. Поєднання обох підходів при розробці нормативного технологічного документу

можливо, але потребує уважного розглядання вимог кожного пункту документа для

усунення повторів та надання тексту документа чіткої структури й можливості виробляння

якісної кінцевої продукції;

3. Для реалізації ідеї компіляційного підходу при створенні нормативної документації

спід використовувати існуючі вітчизняні та європейські документи на аналогічні види

готової продукції, а при їх відсутності за основу повинні бути використанні базові документи

по стандартизації – ДСТУ 1.5: 2003 Національна стандартизація. Правила побудови,

викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів та ДСТУ ISO/IEC

Guide 59:2000 Кодекс усталених правил стандартизації.

© Верхівкер Я.Г., Мирошніченко О.М., 2017

Page 13: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

13

УДК 355.1: 359.5

Герасимов С.В., Борисенко М.В.

ПРОПОЗИЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ

МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ

Ракетне озброєння (РО), як правило комплекси (системи) з керованими у польоті

ракетами, представляє собою сукупність технологічно та функціонально взаємозв’язаних

бойових і технічних засобів, пристроїв і комунікацій, які призначені для підтримання у

готовності та бойового застосування ракет відповідного призначення (зенітні керовані

ракети, ракети типів «поверхня – поверхня», «поверхня – повітря», «повітря – поверхня»,

протитанкові керовані ракети тощо). Основу експлуатації РО складають три головні процеси:

приведення у готовність до бойового застосування, підтримання у готовності до

застосування та застосування за призначенням. Ці процеси дозволяють реалізовувати якості

РО і забезпечують підтримання необхідної його ефективності застосування. При експлуатації

у військовій частині ракета може знаходитися у режимах тривалого зберігання, проміжній

готовності та остаточній готовності (на бойовому чергуванні чи на пусковій установці перед

застосуванням).

До основних задач вимірювального контролю параметрів (визначення технічного

стану) РО (ракети, пускових установок, систем виявлення та наведення тощо)

відносять:визначення ступеня готовності РО до бойового застосування; перевірку технічної

справності складових блоків і елементів РО; визначення встановлених експлуатаційних

термінів і можливості їх подальшого подовження; забезпечення безпеки роботи при умові

правильної експлуатації складових блоків і елементів РО у цілому та окремих

функціональних систем (блоків).

Тривала експлуатація РО у військах обумовлена необхідністю проведення спеціальних

профілактичних заходів, направлених на попередження відмов і подовження термінів її

служби. Наприклад, перевірка бортового обладнання керованої ракети проводиться з метою

визначення його справності і, при необхідності, встановлення основних параметрів за

допомогою регулювання, яке передбачене інструкцією з експлуатації. Для проведення

перевірок залучаються автоматизовані контрольно-вимірювальні пересувні станції,

контрольно-перевірочні машини, машини контрольних випробувань із відповідними

встановленими термінами перевірки технічного стану (метрологічного обслуговування) їх

лабораторіями вимірювальної техніки.

Таким чином, для ефективного використання РО за цільовим призначенням необхідна

достовірна інформація про їх технічний стан, яка забезпечується сучасною системою

метрологічного обслуговування з відповідним сучасними технічними засобами. Такій системі

притаманна досить розгалужена інфраструктура, яка об’єднує усі засоби вимірювання та

контролю параметрів РО і наступні метрологічні ланцюги за кожним з параметрів контролю,

включаючи вихідні еталоні.

Аналіз особливостей експлуатації та контролю РО показує необхідність удосконалення

системи метрологічного забезпечення, що дозволить більш ефективно експлуатувати блоки

(елементи) зі складу РО. Основні виявлені недоліки у системі метрологічного забезпечення

РО є актуальними й для зразків ОВТ, тому й шляхи її підвищення характерні для інших

зразків ОВТ. Розробка та удосконалення сучасних пересувних інформаційно-вимірювальних

комплексів дозволить збільшити ефективність метрологічного обслуговування бойових

операцій військових підрозділів за рахунок своєчасного, точного та достовірного

вимірювання та контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки, у том числі

перспективного РО, та знижує трудовитрати та об’єми робіт при проведені їх метрологічного

обслуговування.

© Герасимов С.В., Борисенко М.В., 2017

Page 14: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

14

УДК 338.432.003.13:634

Головко І.С., Сілонова Н.Б.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ПОЛУНИЦІ В УКРАЇНІ

На української ринку є великий попит на ягідну продукцію – це пов’язано з тим ягідна

продукція вживається, як в свіжому так і у переробленому вигляді, а також використовується

для косметичної промисловості. Зокрема зростає тенденція на полуниці садової, яка є

натуральним джерелом, органічних кислот та комплексу інших вітамінів, але вітаміном С

поступається тільки чорній смородині. Для косметичної промисловості полуниця має теж

значення вона використовується для виготовлення продукції для шкіри обличчя , тіла, а

бальзами для волосся .

Україна вирощує 6% від всього світового врожаю полуниці та займає сьоме місце в

Європі за обсягами виробництва.

Україна має всі умови для вирощування полуниці садової, сприятливий вологий клімат,

великі площі земель. Всі ці умови є придатними для вирощування полуниці, але за великої

кількості шкідників та ягідних хвороб, а також використання саджеців низьких класів та

недоскональної системи зрошування ґрунтів для посадки полуниці. Цей весь комплекс

причин за яким простежується від грунту до готового продукту впливає на систему

управління якістю та безпечністю.

За великого попиту полуниці на українському ринку , яка перевищує пропозицію. Та

перевищення народних господарств над промисловим виробництв полуниці, та

використання не сертифікованого посадкового матеріалу для отримання більш великого

прибутку не створюють належних умов для обробітку та догляду готового продукту , та

обирають землі які були не сертифіковані для вирощування полуниці . Теж впливає на якість

та безпечність продукції.

На вітчизняному ринку полуниця має проблеми з безпечністю продукцію. Згідно тому,

що виробництво полуниці 65% вирощується на народних господарствах , 20 % припадають

на підприємства і 15% імпорт з інших країн. Полуниця вирощена на народних господарствах

немає певного стандарту вирощення, тому така продукція має низьку безпечність згідно

міжнародних стандартів , та перевищення норм пестицидів, та гербіцидів. А також в групу

проблем входять птахи , шкідники, бур’яни, які є проблемою і підприємницької діяльності.

Беручи до уваги Регламент (EC) № 396/2005 Європейського Парламенту та Ради від 23

лютого 2005 року про максимально допустимі рівні залишків пестицидів у або на поверхні

харчових продуктів і кормів рослинного та тваринного походження, що вносить зміни до

Директиви Ради 91/414/ЄЕС, і, зокрема її статті 14(1)(а)

На даний момент на українському ринку є проблема пестицидів та гербіцидів у

полуниці , що не дає доступ до вільної торгівлі з країнами ЄС та іншими країнами . Нажаль ,

багато нашої продукції бракують на експорті , за не дотримання норм правил ЄС, та

екологічної безпечності. А також технології вирощення полуниці , тим що не маємо

сертифікованих полів для вирощування, належної посівної культури, для вирощування її.

Тому програма простежуваності на Україні має проблеми . За для рішення цих проблем на

Україні , мати альтернативний підхід для вирощування полуниці , а також дотримання

екологічних вимог .

Тому, щоб покращити умови для вирощування полуниці потрібно гармонізовувати

національні стандарти з європейськими для дозволу експорту нашої продукції, та

руйнування технічних бар’єрів. Для наших виробників дотримуватися вимог таким систем

сертифікації, як Global GAP.

©Головко І.С., Сілонова Н.Б., 2017

Page 15: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

15

УДК 349.6

Гурова А. М.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ НАВКОЛОЗЕМНОГО

КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ ВІД ЗАСМІЧЕННЯ

Космічна сфера господарювання на сьогодні регламентується численними

нормативними документами зі стандартизації космічної техніки, частина з яких

опосередковано, через удосконалення конструювання космічних об'єктів та управління

ними, забезпечує запобігання утворенню космічного сміття, а отже й охорони НКП. Жоден із

цих стандартів не визначається як природоохоронний, а отже не забезпечується принципом

обов'язковості виконання, визначеним у п. а ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про охорону навколишнього

природного середовища". Розробляються вони в основному підприємствами, установами та

організаціями космічної та суміжних галузей, управління та координацію діяльності яких

здійснює державне космічне агентство (далі - ДКА) України. А це відповідно до ч. 2 ст. 16, ч.

2 ст. 23 ЗУ «Про стандартизацію» означає, що стандарти застосовуються на добровільній

основі, якщо обов’язковість їх застосування не встановлена нормативно-правовими актами, а

також, що право власності на них, а отже право визначати та обмежувати доступ, належить

суб’єкту господарювання, що його розробив, та ДКА. В результаті, навіть УРКТ-11.03

Правила космічної діяльності в Україні. Обмеження засмічення навколоземного космічного

простору при експлуатації космічної техніки, який має яскравий природоохоронний зміст, є

майже недоступним для ознайомлення та необов’язковим у застосуванні.

Україна активно впроваджує напрацювання Міжнародної організації зі стандартизації,

але досі не вжила належних заходів для дотримання суб'єктами космічної діяльності таких

стандартів, як ISO 14040 «Екологічний менеджмент. Оцінка життєвого циклу. Принципи і

рамки», ISO 14044 «Екологічний менеджмент. Оцінка життєвого циклу. Вимоги і керівні

правила» та оновленого у 2015 році стандарту ISO 14001 «Система екологічного маркетингу.

Вимоги з керівництвами до використання». Останній є базовим, в розвиток якого

приймаються всі інші. Його оновлена редакція орієнтує на врахування саме екологічних

аспектів продукції, діяльності та послуг з урахуванням перспектив повного життєвого циклу

(п. 6.2.2). Крім цього, оскільки цей стандарт встановлює вимоги щодо управління,

уніфіковані зі стандартом ISO 9001 «Системи управління якістю. Вимоги», за якою в Україні

станом на 2015 рік сертифікованими є 9 підприємств аерокосмічної галузі, природним було б

вдосконалити управління якістю розширенням його за рахунок дотримання екологічних

вимог, в тому числі й щодо врахування їх на повному життєвому циклі, щоб забезпечити не

лише запобігання завдання шкоди навколишньому природному середовищу (далі - НПС), але

й навколоземному космічному простору (далі - НКП).

Переконані, що вирішенню окреслених проблемних питань сприятиме доповнення

стандартами щодо управління якістю ISO 9001 в комплексному їх застосуванні з

екологічними стандартами ISO серії 14000, в тому числі й щодо врахування екологічних

вимог на повному життєвому циклі, щоб забезпечити не лише запобігання завдання шкоди

НПС, але й НКП. Крім цього, стандартизація космічної діяльності на предмет убезпечення

НКП від засмічення повинна ґрунтуватися на засадах ієрархічності, прозорості та

загальнообов’язковості, що полягатиме в закріпленні у відповідному Технічному регламенті

загальних вимог до найбільш екологічно безпечного добору матеріалів, конструювання та

експлуатації космічної техніки, а також у відображенні в ньому реквізитів стандартів, в яких

деталізуватиметься зміст відповідних вимог. З огляду на юридичну обов’язковість та

екологічні зміст до них має забезпечуватися вільний доступ.

© Гурова А. М., 2017

Page 16: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

16

УДК 681.513

Даник А.В., Коломиец О.М.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН

На даному етапі транспортна галузь України у цілому задовольняє лише базові

потреби населення та економіки у перевезеннях. В тому числі це стосується ї морського та

водного транспорту. Рівень безпеки експлуатації суден, показники якості, ефективності

перевезень пасажирів та вантажів, інші важливі властивості не відповідають сучасним

вимогам. На думку фахівців особлива увага приділяється саме заходам забезпечення безпеки

експлуатації, тобто безпеки навігації та руху на морському та річному транспорті.

Порівняльний аналіз аварійності на флоті свідчить про позитивну тенденцію зменшення

подібних ситуацій, але це не знижує актуальність наукових досліджень в галузі підвищення

ефективності систем навігації та управляння суднами.

На теперішній час гостро стоїть завдання щодо розроблення моделей та методів

підвищення ефективності системи навігації та управління судном на основі достовірної

апріорної інформації про стан комплектуючих підсистем. Варто підкреслити те, що сучасним

інноваційним напрямком є впровадження інтелектуальних систем, які поєднують

комп’ютерні, телекомунікаційні системи, інформаційні технології, математичне та

програмне забезпечення, яке побудовано та теорії штучного інтелекту. Аналіз закордонного

та вітчизняного досвіду експлуатації та проектування систем навігації та управління рухом

суден свідчить про можливість значного підвищення їх ефективності та якості шляхом

використання в моделях та методах відомих апріорно техніко-експлуатаційних

характеристик комплектуючих підсистем. Таким чином, незважаючи на стрімкий розвиток

супутникових радіонавігаційних систем та інформаційних технологій взагалі та на

транспорті зокрема, актуальним є наукове завдання удосконалення існуючих та розробки

нових моделей та методів аналізу і синтезу системи навігації на управління рухом суден на

основі апріорних оцінок технічної ефективності комплектуючих підсистем, вирішенню цього

завдання і присвячена дисертаційна робота.

Об'єкт дослідження. Процес навігації та управління рухом судна.

Предмет дослідження. Моделі та методи аналізу і синтезу системи навігації на

управління рухом суден.

Мета дослідження. Розробка моделей та методів аналізу і синтезу системи навігації на

управління рухом суден на основі апріорних оцінок технічної ефективності, які забезпечують

гарантований рівень безпеки руху в критичних умовах.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні часткові задачі дослідження:

– проаналізувати стан безпеки експлуатації засобів морського та водного транспорту та

визначити напрямки її забезпечення;

– дослідити сучасні та перспективні системи навігації та управління рухом суден;

– розробити моделі та методи аналізу і синтезу системи навігації на управління рухом

суден на основі апріорних оцінок технічної ефективності комплектуючих підсистем;

– розробити рекомендації щодо застосування запропонованих наукових результатів.

– перевірити достовірність розроблених моделей та методів.

Наведені нові науково обґрунтовані рекомендації щодо перспективної системи

навігації та управління судном дозволяють розглянути можливість використання даних

підходів у інших системах водних транспортних засобів, а також значно підвищити

ефективність процесу навігації та безпечного управління рухом судна за рахунок

модернізації апаратного та програмного забезпечення комп’ютерної системи.

© Даник А.В., Коломиец О.М., 2017

Page 17: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

17

УДК 681.51

Демиденко О.О.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГІС ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ

ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ

На сьогоднішній день в Україні відбувається побудова систем екологічного

моніторингу та систем спостереження за станом довкілля. Це пов’язане з особливостями

роботи крупного виробництва та промисловості. Крім того, для покращення екологічного

стану необхідна суттєва зміна якості визначення параметрів природного середовища та

оперативне реагування на його зміну. Оскільки екологічна безпека є важливою складовою

сталого розвитку, вона передбачає науково обґрунтоване вирішення завдань збереження і

відновлення природних екосистем, стабілізації та поліпшення якості навколишнього

середовища, зниження викидів шкідливих речовин, моніторингу довкілля тощо. Тому

необхідно розвивати системи та засоби, що пов’язані з підвищенням екологічної безпеки

держави.

На сучасному етапі в умовах стрімкого розвитку інфокомунікаціних технологій,

комп’ютерних апаратних і програмних засобів, спостерігається тенденція активного

впровадження новітніх інформаційних технологій для проведення екологічних досліджень.

Ефективність проведення будь-якого екологічного моніторингу залежить від точності

збору, узагальнення, моделювання і аналізу різноманітної інформації.

Результати екологічного моніторингу формуються переважно з інформаційних даних

трьох типів: констатуючих (отриманих безпосередньо в момент дослідження), оцінювальних

(отриманих в результаті опрацювання вимірювань), прогнозних (на основі яких здійснюється

прогноз розвитку ситуації за певний проміжок часу). Ці дані мають атрибутивну та

просторово-координовану складові, які зазвичай, дослідникам необхідно відображати на

топографічних картах. Для розв’язання завдань відображення даних екологічного

моніторингу на топографічних картах, застосовують комп’ютеризовані табличні і графічні

редактори.

Традиційні методи візуалізації результатів моніторингу, передбачають можливість

відображення атрибутивних, тобто табличних даних, у вигляді об’ємних графіків,

стовпчикових і колових діаграм із застосуванням комп’ютеризованих програмних засобів

Lotus, Excel тощо. Проте, застосування цих засобів не забезпечує відображення

характеристик просторово-координованої інформації у вигляді географічних карт. Останнім

часом, завдяки вдосконаленню інструментарію ГІС-технологій, з’явилась можливість

створювати географічні карти з динамічно зв’язаними атрибутивними і просторово-

координованими даними. Це дозволяє в динаміці спостерігати за станом довкілля.

В доповіді висвітлюються особливості застосування ГІС-технологій та на прикладі

розглядаються зв’язки складної багатокомпонентної структури довкілля, природні ресурсів,

промисловості, регіональних умов місцевості та проводиться оцінка їх екологічної безпеки з

використанням сучасних ІТ, ДЗЗ та ГІС відповідно екологічним критеріям ефективності.

©Демиденко О.О., 2017

Page 18: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

18

УДК 006.91:21.03.519.95

Дзисюк О.В., Рондін Ю.П., Коломійцев О.В.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМ ТРАЄКТОРНИХ

ВИМІРЮВАНЬТА ЄДИНОГО ЧАСУ ДЛЯ МОБІЛЬНОГО ПОЛІГОННОГО

ВИМІРЮВАЛЬНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

Забезпечення високого рівня підготовки військ (сил) з метою виконання завдань за

призначенням, визначення та оцінка фактичних властивостей нових (модернізованих) зразків

озброєння і військової техніки (ОВТ), а також виконання робіт з продовження призначених

показників термінів служби зразків ОВТ неможливо без сучасної полігонної і

випробувальної бази. У Генеральному штабі Збройних Сил (ЗС) України розроблено проект

“Загальних вимог до полігонного випробувального комплексу ЗС України”. Цей документ

визначає загальні підходи до створення єдиного полігонного випробувального комплексу

(ПВК) ЗС України та вимоги, якими слід керуватися при обґрунтуванні оперативно-

тактичних вимог до мобільного полігонного вимірювально-обчислювального комплексу

(МПВОК) і тактико-технічні вимог до основних складових ПВК.

Одними з основних завдань ПВК є: проведення траєкторних, телеметричних (ТЛМ),

бортових та інших вимірювань під час випробувань зразків ОВТ (навчань військ) та

отримання в процесі випробувань вимірювальної інформації, необхідної для оцінювання

(перевірки) характеристик зразку ОВТ та подальшого його удосконалення.

Значна кількість засобів траєкторних, внутрішньостанційних та інших вимірювань, які

розміщуються на ЛА, у наземних вимірювальних пунктах і на об‘єктах випробувань,

інтегруються в єдину вимірювально-інформаційну систему за допомогою апаратури системи

єдиного часу (СЄЧ), засобів систем збору і передавання інформації, її обробки, а також

системи зв‘язку і управління. Система єдиного часу необхідна для синхронізації в єдиному

облікованому часі усіх вимірювань, централізованого включення і виключення

стрічкопротяжних механізмів пристроїв запису інформації і контрольно-реєструючої

апаратури, а також формування спеціальних сигналів, які фіксують початок тої чи іншої

характерної події (зльоту самольоту-мішені, скидання парашутної системи та ін.).

Розроблені пропозиції щодо побудови багатопараметричної лазерної інформаційно-

вимірювальної системи (ЛІВС) траєкторних вимірювань (ТВ) для МПВОК та визначені

структури каналів автоматичного супроводження літального апарату (ЛА) за напрямком з

вимірюванням кутів азимута і місця, кутових швидкостей, похилої дальності, радіальної

швидкості, а також каналу передачі команд управління на ЛА.

Визначена структура оптико-електронного модуля системи, який складається з

телевізійного і інфрачервоного каналів для здійснювання пошуку ЛА, виявлення та

об’єктивного контролю у денний та нічний час.

Розроблена структурна схема апаратурного забезпечення єдиного часу МПВОК.

Окреслені підходи до побудови відомчої СЄЧ з урахуванням взаємодії з державною

СЄЧ та еталонних частот.

©Дзисюк О.В., Рондін Ю.П., Коломійцев О.В., 2017

Page 19: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

19

УДК 637.5

Дідик В.П.

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЦСТВА ВИСОКОЯКІСНИХ М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ

М'ясна промисловість покликана постачати населення високоякісними продуктами

харчування: м'ясом, ковбасними виробами, солоними м'ясними продуктами,

напівфабрикатами, готовими швидкозамороженими стравами, консервами. Для збільшення

випуску м'яса і м’ясопродуктів щорічно реконструюються діючі і вводяться нові

підприємства, що перероблюють м’ясо. Постійно відбувається технічне переозброєння й

оснащення підприємств м'ясної галузі АПК країни сучасним технологічним устаткуванням,

новітньою технікою, комплексно механізується й автоматизується виробництво, усе ширше

використовується обчислювальна техніка. Проводиться велика робота з підвищення якості,

поліпшення і збагачення асортименту м'ясних продуктів.

Аналіз харчування різних груп населення України, проведений Інститутом

харчування, свідчить, що в даний час споживання харчових продуктів не тільки цілком

забезпечує, але в значної частини населення перевищує енергетичні потреби. У той же час

потреба в білках, у першу чергу тваринного походження, задовольняється лише на 80%. У

значної частини населення відзначається надмірне споживання жирів і вуглеводів, нестача

вітамінів і мінеральних речовин.

Одним із наслідків науково-технічного і соціального прогресу, що має вирішальне

значення для розглянутої проблеми, є різке зниження енерговитрат в основної маси

населення як у сфері суспільного виробництва, так і в сфері домашнього господарства і

побуту. Протягом останніх десятиліть унаслідок механізації й автоматизації праці,

скорочення тривалості робочого дня і робочого тижня, розвитку суспільного й особистого

транспорту, розширення комунальних послуг енерговитрати людини знизилися в 1,5 рази.

Необхідно, щоб асортимент і склад м’ясопродуктів відповідали мінливим

фізіологічним потребам професійних і вікових груп населення країни.

Завданням першорядної важливості є підвищення якості м'яса і м’ясопродуктів, що

залежить як від сільського господарства, так і від переробних галузей. На підприємствах,

що займаються м'ясопереробкою, необхідне суворе дотримання відповідних документів,

особливо на ключових операціях розбирання туш, холодильного опрацювання,

виготовлення ковбасних і кулінарних виробів. Особливу увагу варто приділяти процесам

дозрівання, фарше приготування і термообробки, а також обладнанню яке переробляє м'ясо

на ковбаси і різні види м’ясопродуктів. Важливим аспектом при виготовленні ковбасних

виробів є відповідність дотримання відповідних технічним вимог до обладнання та їх

виконання. Необхідною умовою виробництва високоякісної м'ясної продукції є виконання

правил санітарії й особистої гігієни, як працівника так і обладнання.

Виробництво високоякісних м'ясних продуктів – це комплексна задача. Її рішення

залежить від удосконалювання комплексної і безвідхідної технології переробки

сільськогосподарської сировини, подальшої автоматизації і механізації сільського

господарства і переробних галузей, зниження сировинних, енергетичних і трудових витрат,

підвищення трудової і виробничої дисципліни, професійного росту кадрів.

© Дідик В.П., 2017

Page 20: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

20

УДК 005.334:502/504:630*:006.034

Дорошенко О.В., Сухенко В.Ю.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ В ЛІСОВОМУ

ГОСПОДАРСТВІ ЗГІДНО ВИМОГ ДСТУ/ISO 14001

Незважаючи на зусилля світової спільноти, що спрямовані на стабілізацію

навколишнього природного середовища та зміцнення екологічних і соціальних функцій лісів,

суттєво покращити ситуацію в світі не вдалося. Після у 1993 році ISO розпочало роботу з

оцінки управління екологічними параметрами виробництва, відому як серія стандартів ISO

14000. Сертифікація за стандартом ІSО 14001 включає аудит системи екологічного

управління, який може бути зовнішнім та внутрішнім.

Лісову сертифікацію можна визначити як метод за допомогою якого незалежна третя

сторона проводить оцінку лісогосподарської діяльності на предмет її відповідності

екологічним, економічним та соціальним стандартам, що підтверджується видачею

письмового документу, – сертифікату.

Сертифікація покликана сприяти стабільному управлінню лісами та задовольняти

потреби покупців, все більша кількість яких не бажає використовувати вироби із деревини,

що здобута із нанесенням шкоди лісовим екосистемам та всупереч інтересам місцевого

населення.

На сьогоднішній день існує декілька систем сертифікації лісів, з яких найбільш

поширеними є:

– ISO 14001;

– PEFC (Пан-європейська сертифікація лісів);

– FSC (Forest Stewardship Council) сертифікація за системою Лісової Наглядової Ради.

Впроваджуючи систему екологічного управління, кожна організація повинна визначити

законодавчі та інші регламентуючі вимоги щодо навколишнього середовища, які вона

зобов’язана виконати, і які застосовні до екологічних аспектів її діяльності, продукції або

послуги.

Система екологічного управління є інструментом, який дає можливість організації:

– визначити екологічні аспекти її діяльності, продукції або послуги;

– оцінити їх вплив на навколишнє середовище;

– розробити та впровадити дії з запобігання забрудненню;

– встановити контроль за діями і застосовувати коригувальні заходи;

– визначити застосовні екологічні законодавчі та нормативні вимоги;

– визначати екологічні цілі і досягати їх;

– збалансувати і інтегрувати економічні та екологічні інтереси;

– своєчасно адаптуватися до умов, що змінюються.

До потенційних вигод, пов’язаних з впровадженням ефективної системи екологічного

управління, відносяться:

– поліпшення репутації організації в очах громадськості, інвесторів;

– поліпшення взаємодії з постачальниками і споживачами;

– укладання договорів страхування з прийнятними внесками;

Отже, сертифікація лісів згідно стандарту ISO 14001 є одним із видів сертифікації лісів

у світі, який розлягається виключно як система управління лісовими ресурсами, яка має ряд

недоліків, оскільки встановлює тільки загальні принципи щодо управління лісами, не

поширюючись на саму продукцію, обмежує доступ громадськості в сфері екології та не

розглядає внесення змін в цей стандарт.

©Дорошенко О.В., Сухенко В.Ю., 2017

Page 21: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

21

УДК 005.94

Кириченко В. О., Коваленко Я.П.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В

ІНСТИТУТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ОРГАНУ

СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Актуальність вивчення проблем функціонування системи управління якістю

підвищення кваліфікацій фахівців зумовлена необхідністю ґрунтовного комплексного

аналізу обсягів робіт із модернізації чинної системи управління в Інституті підготовки

фахівців Національного органу стандартизації. На основі результатів аналізу розробляється

комплекс заходів із модернізації чинної системи, визначаються необхідні ресурси для ії

функціонування. Необхідним є також огляд вимог до постійного поліпшення системи

надання освітніх послуг з метою забезпечення їх відповідності змінним впливам оточення,

вимогам замовників та викликам сьогодення.

Проблематика, пов'язана з управлінням якістю, вивчена не повною мірою, про що

свідчить аналіз зазначених публікацій. Не дослідженими залишаються питання щодо

моделювання системи управління якістю на основі розроблення, впровадження та

удосконалення системи управління якістю у сфері освітніх послуг, а саме підвищення

кваліфікації фахівців.

Метою даного дослідження є аналіз і виявлення ключових факторів, що впливають на

ефективність підвищення кваліфікації фахівців в Інституті підготовки фахівців

Національного органу стандартизації для подальшого вдосконалення системи управління

якістю, що забезпечить конкурентоспроможність на ринку надання освітніх послуг.

У дослідженні ми використовували траєкторний опис «чорного ящику» який дозволяє

формалізувати постановку багатьох соціальних проблем, коли потрібно перевести деякий

об'єкт дослідження з одного стану в інший або змінити несприятливу динаміку його стану.

Завдяки такій моделі розглянута проблема може бути представлена у вигляді завдань

управління, що вирішуються за допомогою відомих методів, при цьому вектор керованих

факторів складають: внутрішні чинники забезпечення процесу (матеріально-технічне,

кадрове) і такі зовнішні умови, як розвиток індивідуального підходу до навчання, система

підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів, рівень навчально-методичного

забезпечення процесу. Вектор некерованих факторів складають такі зовнішні умови як

компетентність адміністративного. Результуючими ж показниками є різні сторони

підготовленості фахівців.

Використовуючи загальнонаукові логічні методи, нами була розроблена модель

управління якістю підвищення кваліфікації фахівців. В даному випадку показана роль, місце

розташування і взаємозв'язок внутрішніх факторів, зовнішніх умов і показників ефективності

якості навчання.

Досить цікавим є питання про виділення і ранжируванні множини факторів, які

впливають на якість підвищення кваліфікації в Інституті підготовки фахівців. Для його

вирішення ми використовували метод групових експертних оцінок.

Метод експертних оцінок показав нам, що найбільш проблемними факторами у

навчальному процесі є підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу та

індивідуальний підхід до навчання, що в свою чергу дуже знижую рівень

конкурентоспроможності Інституту підготовки фахівців.

Управління якістю підвищення кваліфікації фахівців в Інституті підготовки фахівців ми

схильні розглядати в контексті процесного підходу, тобто як процес, що представляє собою

сукупність безперервних і взаємозалежних видів діяльності, спрямованих на формування

фізичної культури особистості протягом всього життєвого циклу освітньої послуги.

©Кириченко В. О., Коваленко Я.П., 2017

Page 22: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

22

УДК 006.052

Кирпич Ю.А., Шустева І.С.

ФОРМУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ПЛАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

УКРАЇНИ

Враховуючи євроінтеграційний курс України План національної стандартизації

формується, насамперед, на основі пропозицій щодо розроблення проектів національних НД,

гармонізованих з міжнародними та європейськими НД, що є доказовою базою відповідності

продукції вимогам директив ЄС першого та другого пріоритетів за Угодою АСАА.

Об'єкт дослідження. План національної стандартизації України.

Мета НДР. Формування та ведення Плану національної стандартизації.

Метод дослідження. аналіз: експертиза надісланих заявок і пропозицій, аналіз програм

економічного та соціального розвитку України, чинних НД на національному, регіональному

та міжнародному рівнях і обґрунтування доцільності включення теми до Плану національної

стандартизації.

План національної стандартизації формується для:

– координації розроблення національних НД для різних видів діяльності та гармонізації

національних стандартів з відповідними міжнародними та регіональними стандартами;

– доведення до заінтересованих сторін (ЦОВВ, організацій, підприємств, асоціацій,

міжнародних та регіональних організацій зі стандартизації тощо) інформації про роботи з

розроблення проектів національних НД, які ведуться та які заплановано;

– забезпечення реалізації завдань, визначених програмами економічного та соціального

розвитку України, нормативно-правовими актами.

В результаті досліджень було доопрацювано проект Плану національної стандартизації

на 2014 рік (далі – Плану-2014) за зауваженнями та пропозиціями суб’єктів стандартизації,

проведено аналіз, систематизацію та експертизу додаткових пропозицій, надісланих

суб'єктами стандартизації до Плану-2014, підготовлено висновки з проектами повідомлень

про початок розроблення НД, розроблено проекти Додатка 1 до Плану-2014 та Додатка 2 до

Плану-2014, опрацьовано надіслані суб'єктами стандартизації пропозиції щодо внесення змін

до Плану-2014 та проектів додатків до нього, проведено добір та узагальнення інформації

про стан виконання робіт з розроблення НД, включених до Плану-2014 та проектів додатків

до нього, проведено аналіз, систематизацію та експертизу пропозицій, надісланих суб'єктами

стандартизації до проекту Плану національної стандартизації на 2015 рік (далі – Плану-

2015), розроблено проекти Частини 1 «Нові теми» та Частини 2 «Перехідні теми» Плану-

2015.

В результаті НДР було виконано: здійснена координація розроблення національних

стандартів, гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними та

регіональними стандартами та доведення до заінтересованих сторін інформації про роботи з

розроблення проектів національних НД, які ведуться та які заплановано. За результатом

виконання НДР складено Аналітичний звіт щодо науково-методичного та науково-

організаційного забезпечення розроблення та ведення Плану національної стандартизації

(заключний) відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки.

Структура і правила оформлення.

Результати роботи будуть використовувати центральні органи виконавчої влади,

технічні комітети стандартизації, суб’єкти господарювання різних сфер економіки України.

©Кирпич Ю.А., Шустева І.С., 2017

Page 23: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

23

УДК 663.64+613.3]:006:1

Кисилевська А.Ю., Рябушенко Ю.О.

ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД В УКРАЇНІ

На виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС та створення більш охоплюючої

зони вільної торгівлі з ЄС, Україна перебуває в процесі приведення свого законодавства

щодо вимог до продукції у відповідність до вимог ЄС. Наразі вже прийнята низка

законодавчих актів гармонізованих з вимогами ЄС. Згідно з Законом України «Про технічне

регулювання та оцінку відповідності» 2015 р. (Закон № 124-VIII) оцінка відповідності може

здійснюватись або обов'язково, або добровільно. Законом України від 08.12.2015 р. до

Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 27 «Про стандартизацію і

сертифікацію» скасовано обов’язкову сертифікацію харчових продуктів.

Оцінку відповідності харчових продуктів регулює Закон України «Про основні

принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Закон № 1602-VII).

Припинено реєстрацію сертифікатів відповідності та санітарно-епідеміологічних висновків

на харчову продукцію, проте вимагається розробка відповідних гігієнічних вимог.

Що стосується мінеральних вод (МВ), Закон № 1602 відносить їх усіх до харчових

продуктів. Хоча, зрозуміло, що не всі вони ними є, особливо це стосується МВ з

лікувальними властивостями. Отже, розробка Гігієнічних вимог на МВ викликала труднощі

та через розбіжності у класифікації вони досі не прийняті. Наразі оцінку відповідності

фасованих МВ проводять відповідно до ДСТУ 878-93.

Відповідно до Закону № 124 документ про відповідність − декларація (декларація про

відповідність), протокол (протокол випробувань), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат або

будь-який інший документ. Більшість операторів ринку (торгові мережі) продовжуть

вимагати сертифікати відповідності, отже виробники проводять «добровільну»

сертифікацію. Сертифіційні випробування, що включають проведення фізико-хімічного та

санітарно-мікробіологічного аналізу за майже 50 показниками, згідно чинного законодавства

за направленням органу з оцінки відповідності проводять в Українському державному центрі

стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «УкрНДІ

медреабілітації та курортології МОЗ України», що є випробувальною лабораторією за

ДСТУ ISO/IEC 17025. При проведенні сертифікаційних випробувань також застосовують

чинні в Україні «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества

продовольственного сырья и пищевых продуктов» МОЗ СРСР від 01.08.1989 р. № 5061

(МБТ № 5061-89).

Згідно даних ДУ «УкрНДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України»

наводить такі дані щодо проведення щорічного моніторингу якості фасованих МВ (оцінки

відповідності) за роками: 2014 р. − 153; 2015 р. − 152; 2016 р. − 131. З них сертифікаційні

випробування проводили: 2014 р. − 10; 2015 р. − 5; 2016 р. − 7.

Окрім нерозроблених наразі Гігієнічних вимог щодо природних мінеральних вод є

також проблеми з нормативним забезпеченням проведення випробувань МВ. Особливо

гострим питанням є відміна радянських стандартів, за якими проводять випробування

великого ряду показників. Розробка та затвердження нових національних стандартів

потребує фінансових та часових витрат. Неврегульоване також питання періодичності

технічного нагляду виробництва МВ.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновки, що національне законодавство

щодо проведення процедури сертифікації МВ потребує подальшого доопрацювання.

© Кисилевська А.Ю., Рябушенко Ю.О., 2017

Page 24: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

24

УДК 658.56.

Клосовська О.Ю.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ ПАТ

«МАР'ЯНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД»

Метою написання наукової статті є систематизація і поглиблення теоретичних та

практичних знань у сфері управління якістю продукції.

За об`єкт дослідження взято Публічне акціонерне товариство (надалі — ПАТ)

«Мар'янівський склозавод» Житомирської обл., Баранівського р-ну, смт.Мар`янівка.

Поняття якість у широкому розумінні є універсальною філософською категорією. Як

відзначає Джозеф Джуран: Якість - це придатність до використання та ступінь задоволеності

споживачів.

Система якості — це частина системи менеджменту організації, спрямована на

отримання виходів (результатів) для задоволення потреб, очікувань та вимог зацікавлених

сторін згідно із завданням у сфері якості.

ПАТ «Мар'янівський склозавод» є найстарішим з діючих в Україні підприємств,

зайнятих виробництвом скловиробів для фармації.

На даний час, це виробництво, яке відповідає високим потребам міжнародних

стандартів по ефективності виробництва, якості продукції, рівню охорони праці та підготовці

кадрів.

Система управління якістю, яка була встановлена на ПАТ «Мар'янівський склозавод»

відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2009, що зорієнтована на підвищення задоволеності

споживачів завдяки її результативного та постійного поліпшення.

Для управління СУЯ та процесами на ПАТ «Мар'янівський склозавод» діє комплект

нормативної, методичної організаційно-розпорядчої документації та порядок управління

нею.

Документація дає можливість декларувати наміри та узгоджувати дії:

-досягнення задоволеності потреб замовників та поліпшення якості надання послуг;

-організації необхідної підготовки персоналу;

-оцінці результативності.

У рамках СУЯ управлінню підлягає як зовнішня так і внутрішня документація.

Уся документація СУЯ на ПАТ «Мар'янівський склозавод» приведена у Реєстрі типів

документів, здійснюються у відповідності з методикою процесу "Контроль документів".

Головною метою є якнайповніше задоволення зростаючих потреб споживачів. В

зв`язку з цим на підприємстві надається велика увага процесу проектування та розроблення

нових виробів продукції, що відповідають наступним документам: лист замовника;

креслення чи ескізи отриманні від замовника.

Проаналізувавши аспекти щодо управління якістю продукції на ПАТ «Мар'янівський

склозавод» я як автор цієї наукової статті можу дійти до висновку, що ефективність

діяльності підприємства з кожним роком покращується завдяки єдиній команді

однодумців – керівників та спеціалістів з професіоналами-робітниками, результативної

організаційної структури та виробничих процесів, взаємовигідних стосунків із замовниками

та впровадження нових технологій.

© Клосовська О.Ю., 2017

Page 25: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

25

УДК 621.396

Коломійцев О.В., Кітов В.С., Коробецький О.В.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

СИСТЕМИ НАВЕДЕННЯ РАКЕТИ

Одним з найбільш ефективних і поширених засобів боротьби з літаками,

вертольотами і іншими літальними апаратами (ЛА) при веденні бойових дій (операцій) є

сучасні переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК). Їх широке використання, у тому числі

і у терористичних цілях, украй загострило проблему безпеки польотів цивільних ЛА,

зробило її однієї з найгостріших і актуальніших в сучасних умовах.

Досвід локальних війн останніх десятиліть показує, що приблизно 90% всіх випадків

поразки ЛА пов'язано з попаданням в них керованих ракет з головками самонаведення

(ГСН). Отже, загроза застосування сучасних ПЗРК проти ЛА різко обмежує діапазон висот

застосування всіх типів бойової пілотованої авіації, робить негативний вплив на точність

завдання ударів по наземних цілях, знижує ефективність повітряної розвідки і проведення

десантних операцій.

Застосування у військових конфліктах (операціях) ПЗРК обумовлено ще й рядом їх

специфічних характеристик. Насамперед це невеликі їх вагогабаритні показники, які в

сукупності з малим часом приведення у готовність до стрільби (не більше 30 с)

забезпечують скритність розташування на місцевості і раптовість застосування цих

комплексів. Крім того, сучасні ПЗРК відрізняються низкою вартістю, простотою у навчанні

і бойовому використанні, а також високою експлуатаційною надійністю в різних фізико-

географічних і кліматичних умовах, що робить їх як "ідеальний" засіб для знищення ЛА.

За тактико-технічними характеристиками (ТТХ) ПЗРК, знищують ЛА на висотах до

4,5 км в зоні шириною до 10 км. При цьому, основою всіх ПЗРК є зенітна ракета з

пасивною ГСН, що реагує на інфрачервоне (ІЧ) (теплове) випромінювання ЛА. Для

підвищення точності наведення ракети на ЛА і перешкодостійкості в умовах дії природних

і штучних перешкод ракети оснащуються двоканальною ГСН, яка працює як в тепловому,

так і фотоконтрастному режимах. На даний час на базах Збройних Сил України у достатній

кількості залишились ПЗРК, які призначені для ураження реактивних, турбогвинтових та

гвинтомоторних літаків, а також вертольотів на зустрічних і догоних курсах в умовах

природних та штучних теплових перешкод при візуальній видимості ЛА. На жаль, ТТХ цих

ПЗРК не відповідають вимогам, що пред’являються до них. До шляхів підвищення ТТХ

ПЗРК можливо віднести наступну модернізацію оптичної ГСН ракети:

використання високочутливого багатоелементного 2-х спектрального приймача

ІЧ випромінювання та спеціальних алгоритмів завадозахисту, які дозволять враховувати

особливості нового покоління ЛА і перешкоди XXI століття;

застосування високоефективної комбінованої системи захисту від природних і

організованих перешкод та коефіцієнту спадкоємності 0,85 по відношенню до оптичної ГСН

попереднього покоління;

формування сигналів управління для початкового розвороту ракети на траєкторії і

зміщення точки наведення ракети в область ЛА, що уразлива.

За попередніми розрахунками та результатами математичного моделювання така

модернізація ГСН дозволить істотно підвисити ТТХ ПЗРК та відповідати сучасним вимогам.

©Коломійцев О.В., Кітов В.С., Коробецький О.В., 2017

Page 26: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

26

УДК 006.35(4)CEN:664

Кононовський О.О., Слива Ю.В.

АНАЛІЗ ВПРОВАЖДЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ

ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗГІДНО ВИМОГ GLOBAL G.A.P

Стандарт GLOBAL G.A.P. є результатом партнерства між сільгоспвиробниками і

торговими організаціями, мета якого є встановити широко визнані стандарти і процедури

сертифікації належних сільськогосподарських практик (GAP). Наразі він поширюється на

посадковий матеріал, інтегровану систему для ферм (тваринництво, молочне господарство,

розведення свиней, птиці, комбіновані культури і злаки), свіжі фрукти і овочі, квіти,

декоративні рослини, чай, каву та аквакультуру.

Мета стандарту полягає в мінімізації ризиків сільськогосподарського виробництва

шляхом відстеження всього виробничого циклу, починаючи з придбання або виробництва

кормів, посівного матеріалу, інших ресурсів і закінчуючи готовою продукцією та

отриманням кінцевих продуктів.

Особливої уваги, з точки зору безпечності харчових продуктів, заслуговують

мікробіологічні небезпеки. Стандарт Global G.A.P. потребує провести оцінку ризиків щодо

можливих мікробіологічних небезпек в наступних контрольних точках: управління ділянкою

(об'єктом); гігієна праці; органічні добрива; якість води; санітарно-гігієнічні норми під час

збирання врожаю (обробка продукції).

Патогенні мікроорганізми здатні виживати і розвиватися в довкіллі. Отже на

сільгосппідприємстві зараження може статися з декількох джерел. Всі пов'язані з товарною

продукцією процедури слід проводити із застосуванням належних гігієнічних практик і

мінімізувати потенційну небезпеку для свіжих фруктів і овочів. В цілому виділяють 5

основних джерел мікробної небезпеки, які необхідно враховувати під час оцінки та

управління ризиками: вода; тварини, птиці, рептилії і пил; гній і добрива тваринного

походження; особиста гігієна; устаткування. Кожне з цих джерел потенційно викликає пряме

або перехресне зараження культур патогенами.

Використання насіннєвого матеріалу має базуватися на ринковій придатності сорту,

його продуктивності та стійкості, до хвороб і шкідників. Особлива увага приділяється

можливості простеження походження насіння і їх обробки пестицидами.

Система добрива є однією з найбільш важливих для безпеки плодоовочевої продукції.

Вона повинна розроблятися з урахуванням вмісту в грунті доступних поживних речовин, а

також їх використання в процесі росту і розвитку рослин.

Процедури захисту рослин відслідковуються найбільш детально. До уваги береться

рівень резистентності сортів, використані пестициди, їх дозування, стан і тип обприскувача,

його форсунки, утилізація тари, кваліфікація персоналу, тощо. Обов'язковою умовою є

наявність розгорнутого аналізу продукції на вміст залишків пестицидів.

Сертифікація Global G.A.P є саме тим інструментом, який на підставі відстеження

технології виробництва дозволяє підтвердити або спростувати висновок про безпечність

продукції.

Отримавши сертифікат Global G.A.P, можливо показати споживачеві продукції

(виробнику, торговельній мережі), що вся продукція високої якості і повністю безпечна для

використання.

© Кононовський О.О., Слива Ю.В., 2017

Page 27: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

27

УДК 621

Кремешний О.І., Мац В.М., Паращенко Т.В.

ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЬ НЕГЕРМЕТИЧНОСТІ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ

АЕРОМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ

Серед значної кількості пілотажно-навігаційних приладів, які встановлюються на

повітряних суднах, особливе місце належить аерометричним пілотажно-навігаційним

приладам та системам.

Системи приймачів повітряних тисків (ППТ) та аерометричні прилади (АМП) є

невід'ємною частиною приладного обладнання сучасних повітряних суден різноманітного

призначення. До них відноситься датчики, сигналізатори, прилади, які вимірюють висотно-

швидкісні параметри польоту повітряного судна. Ця група приладів з’єднана єдиною

системою живлення та їх працездатність і точність значно залежить від її герметичності.

Негерметичність, властивість перешкоди, яка обмежує деякий об’єм, пропускати

назовні (у разі підвищеного тиску усередині порожнини) або всередину (у разі зниженого

тиску або вакууму) небажані газоподібні або рідкі речовини. Негерметичність в фаховій

літературі ще має назву течі.

Допустимий перепад тиску в статичній системі та в системі повного тиску відомий з

керівних документів та складає 5 мм.рт.ст за час від 1 хв. (для ПВД-6М) до 3 хв. (для ПВД-

18). Фактичний перепад тиску може бути виміряний за допомогою штатної контрольно-

перевірочної апаратури (КПА) системи приймачів повітряного тиску (ПВТ) типу КПА-ПВТ.

Метою досліджень є розробка способів визначення місць розгерметизації системи

живлення АМП з використанням штатної контрольно-перевірочної апаратури КПА-ПВД та

дослідження їх точності. Розглядаються можливість використання ультразвуку, кольорових

газів та одорантів.

При проведенні досліджень також розглядається великий пласт, який включає в себе

підбір додаткових пристроїв, матеріалів та економічне обґрунтування їх вибору.

На теперішній час основною проблемою вибору додаткового обладнання є необхідність

вибору вітчизняного виробника та виробника складових частин, які можливо вільно

отримувати на теперішній та подальший час. Існуюче ультразвукове обладнання не

відповідає необхідним параметрам, або немає необхідних ремонтних матеріалів що також не

дає змоги його використання. Тому ще одним завданням є отримання вимог до нового

обладнання. Для вирішення проблеми пошуку негерметичності системи приймачів

повітряних тисків та аерометричних приладів застосуванням кольорових газів та одорантів

виникають на менш важкі проблеми. Це також вибір виробника, підбір сучасних

вітчизняних, або вільно доступних, складових газів та одорантів. Стає проблема дослідження

взаємодії різноманітних матеріалів з складовими газів та одорантів. Цікавими дослідженнями

запропонованої теми є економічне обґрунтування доцільності вибору тих чи інших

складових частин, матеріалів та газів. Вибір та обґрунтування вибору вітчизняного

підприємства. На фоні старіючого парку літальних апаратів, тенденцій їх відновлення та

подальшої модернізації тема, яка удосконалює систему експлуатації існуючого обладнання є

актуальною і потрібною.

© Кремешний О.І., Мац В.М., Паращенко Т.В., 2017

Page 28: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

28

УДК 621.396.96:621.391.26(075.8)

Кузнєцов О.Л., Красношапка І.В., Ясечко М.М.

ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ КУТОВИХ КООРДИНАТ ЦІЛІ В

ЦИФРОВИХ РЛС З ФАЗОВАНОЮ АНТЕННОЮ РЕШІТКОЮ

Перспективи розвитку сучасного радіолокаційного озброєння пов’язані з

використанням в сучасних РЛС фазованих антенних решіток (ФАР) та цифрової обробки

радіолокаційного сигналу, що дозволяє забезпечити визначення просторового положення

повітряних цілей з подальшою трасовою обробкою.

В РЛС з ФАР визначення кутових координат цілей засновано на вимірюванні кутового

положення хвильового фронту відбитої електромагнітної хвилі (ЕМХ) відносно приймальної

апертури.

Наявність атмосферних неоднорідностей, складності форми і конфігурації цілі та

відбиття сигналу від заважаючих об’єктів призводять до флуктуацій фронту хвилі

прийнятого сигналу, що викликає порушення його просторової когерентності. Вказані

флуктуації обмежують точність вимірювання кутових координат цілей і потребують

врахування при цифровій просторовій обробці прийнятого сигналу.

В дійсний час одержали інтенсивний розвиток антенні решітки з цифровим

формуванням діаграми спрямованості антени (ДСА) – цифрові антенні решітки (ЦАР).

У ЦАР аналоговий сигнал, прийнятий кожним елементом, перетворюється в цифровий

код і подається на систему формування діаграм спрямованості

В цій системі здійснюється дискретне перетворення Фур’є (ДПФ) оцифрованих

сигналів і формування таким чином ДСА на прийом.

При оцінюванні кутової координати в РЛС з ФАР за допомогою ДПФ, врахування

спільного впливу адитивних шумових коливань і корельованих фазових флуктуацій може

бути здійснено введенням в алгоритм вимірювання спеціальних вагових коефіцієнтів.

Розглядається можливе підвищення точності вимірювання кута місця (висоти) цілі за

рахунок врахування фазових флуктуацій сигналу в каналах цифровій ФАР РЛС оглядового

типу.

Згідно проведеного аналізу, на дальностях виконання РЛС завдань за призначенням

(від декілька десятків до декілька сотень кілометрів), підвищення точності вимірювання

висоти цілі при врахуванні фазових флуктуації складає від 7 до 21 % в залежності від

коефіцієнта міжелементної кореляції даних флуктуацій.

Ефективність застосування алгоритму оптимального вимірювання кутових координат

тим вище, чим вище міжелементна кореляція флуктуації фазового фронту прийнятого

сигналу. Дана ефективність є найбільшою у випадку зменшення просторової когерентності

прийнятого сигналу на одиниці відсотків.

Зі зменшенням дисперсії фазових викривлень прийнятого сигналу в каналах антенної

решітки ефективність просторової обробки радіолокаційного сигналу збільшується до

десятків разів. Зі зростанням дисперсії фазових флуктуацій ефективність їх врахування

зменшується. Тобто, при невеликої інтенсивності флуктуацій фазового фронту хвилі

прийнятого сигналу їх врахування забезпечує суттєве підвищення точності кутових

вимірювань в РЛС ФАР. Таким чином, доцільність проведення вказаної оптимізації визначається статистичними

характеристиками фазових флуктуацій. Ефективність врахування флуктуацій фронту хвилі

прийнятого сигналу збільшується зі зменшенням дисперсії та збільшення міжелементної

кореляції фазових флуктуацій.

© Кузнєцов О.Л., Красношапка І.В., Ясечко М.М., 2017

Page 29: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

29

УДК 621.396.96:621.391.26(075.8)

Кузнєцов О.Л., Садовий К.В., Коломійцев О.В.

ВПЛИВ ФЛУКТУАЦІЙ ФАЗОВОЇ СТРУКТУРИ СИГНАЛУ НА ЗНИЖЕННЯ

ТОЧНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЙОГО ІНФОРМАТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ

Точність оцінювання параметрів радіолокаційних сигналів є умовою отримання

інформації про об’єкти радіолокаційного спостереження із заданою повнотою і якістю.

Сучасні радіолокаційні станції виконують завдання за призначенням в умовах впливу

атмосферних неоднорідностей та нерівностей земної (морської) поверхні. Вказані фактори є

причинами виникнення випадкових викривлень фазової структури радіолокаційного сигналу,

які здатні суттєво знизити точність вимірювання координат цілі та їх похідних за часом.

В РЛС супроводження здійснюється оцінювання першої, другої, а в деяких випадках й

третьої похідної параметрів прийнятого сигналу. Так, частота сигналу визначається як

швидкість зміни його фази. Помилка оцінювання даного параметра обумовлена впливом

адитивних шумових коливань та випадковими викривленнями фазової структури сигналу за

рахунок поширення й відбиття радіохвиль. Вказані випадкові викривлення є

мультиплікативною завадою для прийнятого сигналу. Тому, представляє практичну користь

проведення чисельного аналізу впливу статистичних характеристик фазових флуктуацій

прийнятого радіосигналу на точність вимірювання його параметрів.

На зниження якості вимірювань суттєво впливає поверхня Землі. Реальна поверхня

відбиття не є ідеально рівною. Ступінь рівності визначається співвідношенням між

довжиною хвилі і геометричними параметрами нерівностей.

Розсіяння електромагнітної хвилі, що поширюється та її відбиття від поверхні Землі

породжують зміни параметрів сигналу, що мають випадкових характер. Поле в точці

прийому утворюється в результаті інтерференції великого числа розсіяних хвиль, внаслідок

чого виникають хаотичні зміни амплітуди і фази сигналу. Флуктуації цих параметрів є

причиною виникнення додаткових складових помилок вимірювання параметрів прийнятого

сигналу.

Шляхом проведеного статистичного аналізу були отримані вирази дисперсій похибок

вимірювання частоти та її похідної за часом, які обумовлені флуктуаціями фази прийнятого

сигналу. Проведено чисельний аналіз впливу на дані величини параметрів кореляційної

функції фазових флуктуацій. Показано ступінь збільшення дисперсії вказаних похибок зі

збільшенням дисперсії та зменшенні коефіцієнта кореляції фазових флуктуацій.

В області малих значень дисперсії фазових флуктуацій на величину дисперсії

похибки вимірювання частоти та її першої похідної за часом переважний вплив здійснює

розподіл амплітуди радіосигналу і майже не впливають статистичні характеристики

фазових флуктуацій.

В області великих значень дисперсії фазових флуктуацій, дисперсія вимірювання

частоти та її першої похідної за часом переважно визначаються статистичними

характеристиками фазових флуктуацій.

Наведена методика розрахунку дозволяє проводити чисельне оцінювання помилок

вимірювання координат цілі та може бути практично використана при оцінюванні впливу

реальних умов поширення і відбиття радіолокаційного сигналу на зниження бойових

можливостей сучасних радіолокаційних станцій.

Отримані результати свідчать про необхідність оптимізації існуючих алгоритмів

обробки радіолокаційного сигналу з метою зниження впливу вказаних факторів при

радіолокаційному вимірюванні координат цілі.

Проведений аналіз дозволяє визначати умови при яких врахування фазових

флуктуацій радіолокаційного сигналу при вимірювання її параметрів є доцільним.

© Кузнєцов О.Л., Садовий К.В., Коломійцев О.В., 2017

Page 30: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

30

УДК 656.61.052

Кучерук Н.В.

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ

УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДНА

У сучасних умовах до якості управління судна пред'являються підвищені вимоги,

відносно визначення місця розташування, а також до точності роботи систем автоматичного

управління технічних засобів. Існуюча практика синтезу систем управління рухом судна не

дозволяє повністю враховувати особливості взаємодії між судновими системами і дією

випадкових обурень.

Оскільки при розробці таких систем в даному випадку розглядаються детерміновані дії

і не завжди враховує вплив на його складові елементи і на функціонування системи

управління в цілому. Таким чином, в загальному випадку управління рухом судна базується

на отримані інформації, яка відбивається при керуванні судном (включаючи вимоги до її

досягнення) у тому числі особливостях і стані об'єкту управління і зовнішнього середовища

дії. Тому виникає необхідність розглянути питання, пов'язані з синтезом оптимального

управління руху судна як єдиної складної системи, що складається з об'єкту управління,

інформаційної частини, а так само взаємних зв'язків з врахуванням дій випадкових впливів і

погрішностей датчиків вимірів. Крім цього, на сьогоднішній день існує можливість

комплексування та інтеграції навігаційного обладнання на базі спеціалізованих

обчислювальних систем, обробки інформації, що дозволяють реалізувати оптимальні

алгоритми управління судном з визначеною точністю.

Аналіз публікацій, показав що для синтезу систем автоматичного управління, в яких

враховуються стохастичні процеси застосовується принцип розділення системи управління

на підсистеми обробки статистичної інформації і управління, що наводить до підвищення

точності обчислень. Відповідно до цього принципу статистичні дані спочатку поступає в

підсистему обробки інформації, де проводиться визначення поточних координат судна, які з

тієї або іншої ступені повноти характеризує поточні координати, отриманих з врахуванням

всіх апріорних даних і статистичної інформації. При цьому, з кожним роком вимоги

Міжнародної морської організації до точності визначення місця розташування морських

об'єктів підвищується, що зв'язане розвитком «Стандартів точності судноводіння

Міжнародної морської організації» для забезпечення безпеки навігації плавання і

можливістю реалізації навігаційних систем.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність рішення задачі, що пов'язано з

пошуком оптимального судноводіння з врахуванням впливу зовнішніх дій виникає

необхідність створення адаптивної системи управління руху на основі побудови систем

управління з оптимальним виробленням дій, що управляють. Тому в доповіді розглядається

можливість реалізації оптимальної системи управління судна на основі синтезу оптимальних

алгоритмів управління станом судна інваріантному зовнішньому впливу.

©Кучерук Н.В., 2017

Page 31: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

31

УДК 006.053

Лавренко В.М.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА В

МІЖДЕРЖАВНІЙ РАДІ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

Актуальність НДР обумовлена необхідністю:

– виконання робіт з аналізування, систематизації пропозицій технічних комітетів

стандартизації (далі – ТК) щодо проведення робіт з міждержавної стандартизації стосовно

розроблення, перегляду, внесення змін та скасування міждержавних НД. Організація,

координація розроблення міждержавних НД та прийняття міждержавних НД, як

національних стандартів України;

– участю в міждержавних довгострокових програмах із стандартизації щодо

розроблення міждержавних стандартів, які приймають міжнародні та європейські стандарти;

– формуванням актуалізованої бази даних проектів міждержавних НД, розроблених

іншими державами учасницями Міждержавної ради;

– формування актуалізованої бази даних міждержавних НД, прийнятих Міждержавної

ради;

– аналізування, систематизації протокольних рішень Міждержавної ради, Науково-

технічної комісії із стандартизації та Робочої групи з інформаційних технологій.

Об'єкт дослідження. Нормативні документи у сфері стандартизації, основоположні та

організаційно-методичні стандарти, настанови і рекомендації міждержавної стандартизації.

Мета роботи. Науково-методичне забезпечення робіт щодо участі України в

Міждержавній раді із стандартизації, метрології і сертифікації відповідно до Угоди про

проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, підписаної

13.03.1992 р.

Основні результати досліджень: Участь України в міждержавній стандартизації дає

можливість приймати участь в розроблені міждержавних нормативних документів (далі –

міждержавних НД), володіти інформацією про рівень розвитку стандартизації в країнах

СНД, та організувати інформаційне забезпечення всіх зацікавлених сторін. Дослідження та

аналіз дають можливість виділити пріоритетні напрямки, які мають стати основою для

прогнозування та планування робіт у відповідних сферах стандартизації з метою усунення

технічних бар`єрів у торгівлі з країнами СНД.

Упровадження результатів НДР. Результатами НДР є прийняття в Україні

міждержавних НД та забезпечення поповнення і підтримка міждержавних нормативних

документів у Національному фонді нормативних документів, які будуть використовувати ТК

та суб’єкти господарювання різних сфер економіки України.

Результатами НДР є прийняття в Україні міждержавних НД та забезпечення

поповнення і підтримка міждержавних нормативних документів у Національному фонді

нормативних документів, які будуть використовувати ТК та суб’єкти господарювання різних

сфер економіки України.

Ефективність результатів НДР та їх відповідність пріоритетам та завданням,

покладеним на Мінекономрозвитку:

– координація та організація розроблення міждержавних НД;

– усунення технічних бар’єрів у торгівлі;

– зниження витрат держави на стандартизацію через застосування міждержавних

стандартів, розроблених іншими державами-учасницями Міждержавної ради.

©Лавренко В.М., 2017

Page 32: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

32

УДК 623.82

Лавріненко В.Ф., Попова І.М.

МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ Й СИСТЕМ

НАВІГАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДЕН

Серед важливих задач у напрямку удосконалення експлуатації за технічним станом є

удосконалення системи збору, обробки та аналізу інформації про технічний стан та

надійність суден. Своєчасне виявлення моментів виникнення деградаційних процесів, що

визначають терміни переходу у граничний стан та є індивідуальними для кожного типу

виробів, є основною метою контролю рівня надійності техніки на даному етапі її

експлуатації.

На технічну експлуатацію суден приходиться більше 50 % усіх експлуатаційних витрат,

які відносяться на собівартість морських перевезень. Необхідність зниження трудомісткості і

фінансових витрат на технічну експлуатацію вимагає переходу до системи обслуговування

суден за фактичним станом. При цьому зростає роль технічного діагностування і

прогнозування технічного стану в процесі використання судна за призначенням. Одним з

важливих чинників забезпечення ефективності зазначеної системи є визначення оптимальної

періодичності обслуговування і ремонту.

На практиці у процесі експлуатації техніки для оцінки безвідмовності

використовуються, як правило, показники інтенсивності відмов, параметру потоку відмов,

середній наробіток до відмови, середній наробіток на відмову. Питання технічної

експлуатації, обслуговування і ремонту суден висвітлюється у роботах В.В. Баліхіна,

Б.В.Васильєва, Ю.Г. Дейнего, В.І. Ніколаєва, І.О. Рябініна, Ю.А. Светлікова, Д.І. Севастєєва,

С.Р. Смирнова та ін. В області розробки теорії прогнозування у світі відомі роботи вчених:

І.П. Атаманюка, В.М. Глуш-кова, М.З. Згуровського, О.Г. Івахненка, В.Д. Кудрицького, Р.К.

Мурасова, В.С. Пугачова, В.С. Симанкова та ін. Область технічного прогнозування

суднового устаткування досліджена у роботах В.П. Калявіна, А.С. Кобелєвої, А.В. Козлова

та ін. Проведений аналіз літератури свідчить про відсутність чітко обґрунтованих

рекомендацій щодо урахування впливу на величину статистичної оцінки показника

надійності виробу календарного терміну його експлуатації поряд з наробітком.

Основне протиріччя, яке лежить в основі наукових досліджень у згаданому напрямку,

полягає, з одного боку, у необхідності підвищення технічної готовності суднового

обладнання до використання за призначенням та безвідмовності його функціонування. З

іншого боку, намагання максимального здешевлення морських транспортних перевезень,

призводить до зменшення кількості контрольних заходів, спрощення їх процедури

(регламентів) з перекладанням максимального числа функцій діагностики на технічні засоби.

Отримані у результаті обробки інформації значення показників надійності за період

експлуатації, як правило, порівнюються з відповідними значеннями показників за попередні

періоди. Такий підхід дозволяє здійснити якісну оцінку рівня надійності по відношенню до

попередніх періодів експлуатації. При цьому, як зазначено вище, не враховується вплив на

статистичну оцінку показника інтенсивності експлуатації.

Статистичні дані про відмови та несправності отримуються при нестабільних умовах

спостережень, що значно впливає на точність та достовірність оцінки. Одним з часткових

завдань дослідження є удосконалення методики статистичного контролю надійності

агрегатів суднового обладнання з урахуванням впливу інтенсивності експлуатації та

нестабільних умов спостережень. Отже, вирішенню підлягає актуальне науково-прикладне

завдання щодо розроблення процедури визначення доцільних термінів технічного

діагностування суднового обладнання при трансокеанських вантажних перевезеннях на

основі прогнозування технічного стану обладнання.

© Лавріненко В.Ф., Попова І.М., 2017

Page 33: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

33

УДК 621.396

Лаппо І.М., Аркушенко П.Л., Олійник Р.М.

ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНОЇ

НАДІЙНОСТІ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ВІЙСЬКОВОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ

Технічну основу забезпечення вимірювань становить ряд систем. До цих систем

відносяться система державних еталонів одиниць фізичних величин, система державної

повірки та калібрування систем вимірювання, система розробки, постановка на виробництво

і випуску робочих засобів вимірювання, система державних випробувань і атестації засобів

вимірювань, система стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості.

Деякими завданнями забезпечення єдиних і точності до галузі оборони та безпеки є:

– розробка й здійснення узгодженої науково-технічної політики щодо забезпечення

єдності вимірів;

– організація метрологічного нагляду;

– перевірка і ремонт СІ військового призначення; акредитація метрологічних

військових частин, підрозділів та вимірювальних лабораторій за рівнем точності вимірів.

З кожним роком зростають вимоги до точності вимірювань. Отримання недостовірної

інформації призводить до невірних рішень, зниження якості продукції.

Підвищення вимог до точності та достовірності вимірювальної інформації, притаманне

сучасному розвитку метрологічних вимірювань, зумовило появу деяких проблем у сфері

метрологічного забезпечення, зокрема метрологічної надійності засобів вимірювальної

техніки (ЗВТ) військового призначення.

Для нормативного забезпечення методів, заходів та засобів вимірювання, спрямованих

на досягнення необхідного рівня надійності, застосовується ДСТУ 2470-94, який забезпечує

ефективність організаційно-технічних, конструкторсько-технологічних і експлуатаційних

заходів.

Оскільки в Збройних Силах експлуатується значна кількість засобів вимірювань, які

підлягають метрологічному забезпеченню, проблема оцінювання та підвищення

метрологічної надійності ЗВТ військового призначення є актуальною. З появою сучасних,

високоточних зразків озброєння, жорсткістю вимог до їх боєготовності засоби

вимірювальної техніки не завжди встигають забезпечувати достовірний контроль і

діагностику у визначений термін.

Отже, підвищення метрологічної надійності та об’єктивності процесу метрологічної

повірки можливо лише шляхом автоматизації процедур повірки із застосуванням новітніх

засобів автоматики, електроніки та обчислювальної техніки. Вирішенню завдання

підвищення метрологічної надійності сприятиме створення методик об’єктивного

оцінювання індивідуальних показників метрологічної надійності засобів вимірювальної

техніки військового призначення як на етапі проектування, так і в процесі експлуатації.

©Лаппо І.М., Аркушенко П.Л., Олійник Р.М., 2017

Page 34: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

34

УДК 006.027

Лісіна Г.В., Кирпич Ю.А.

МОНІТОРІНГ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Об'єкт дослідження. Програма робіт з національної стандартизації України.

Мета НДР. Організація та координація робіт з національної стандартизації, а саме:

розгляд, аналіз пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;

підготовка проектів Програми робіт з національної стандартизації (далі – Програма),

додатків і змін до неї;

погодження проектів Програми, додатків і змін до неї з центральним органом

виконавчої влади (далі – ЦОВВ), що забезпечує формування державної політики у сфері

стандартизації;

внесення на розгляд керівної ради національного органу стандартизації (далі – НОС)

проектів Програми, додатків і змін до неї;

затвердження Програми, додатків та змін до неї;

оприлюднення Програми, додатків та змін до неї;

здійснення моніторингу виконання Програми.

Економічна доцільність НДР:

– уникнення дублювання робіт у сфері стандартизації за фінансування різних суб'єктів

стандартизації;

– своєчасне доведення до центральних органів виконавчої влади, організацій,

підприємств, асоціацій тощо інформації про роботи з розроблення проектів національних

нормативних документів (далі – НД), які ведуться та які заплановано;

– забезпечення гармонізації національних стандартів та кодексів усталеної практики з

відповідними міжнародними та регіональними стандартами, у тому числі європейськими, та

кодексами усталеної практики. Прийняття та застосування національних стандартів та

кодексів усталеної практики: створює сприятливі умови для економічного зростання та

розвитку внутрішнього ринку; сприяє розвитку підприємницької діяльності та підвищенню

конкурентоспроможності української продукції; забезпечує впровадження новітніх

технологій та інновацій; сприяє захисту громадян від споживання неякісної та небезпечної

продукції.

В результаті досліджень було проведено моніторинг виконання Програми робіт з

національної стандартизації на 2016 рік (далі – Програма-2016) та оформлено Звіт про

виконання Програми на 2016 рік (на червень); проведено аналіз, систематизацію та розгляд

надісланих ТК та заінтересованими сторонами додаткових пропозицій щодо проведення

робіт з національної стандартизації у 2016 році; проведено аналіз, систематизацію та розгляд

надісланих ТК та заінтересованими сторонами пропозицій щодо проведення робіт з

національної стандартизації до проекту Програми робіт з національної стандартизації на

2017 рік (Частина 1 "Нові теми") (далі – Програма-2017), оформлено Звід пропозицій,

отриманих НОС, щодо проведення робіт з національної стандартизації у 2017 році;

підготовано та оприлюднено проект Частини 1 «Нові теми» Програми-2017 з

пояснювальною запискою.

Результати роботи будуть використовувати ТК та суб’єкти господарювання різних сфер

економіки України.

Результати НДР відповідають пріоритетам та завданням, покладеним на

Мінекономрозвитку.

©Кирпич Ю.А., Лісіна Г.В., 2017

Page 35: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

35

УДК 006.015.5:664:6404

Мельник А.В., Слива Ю.В.

АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ

ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

Впроваджуючи систему управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП), в

закладах громадського харчування забезпечується захист споживачів своєї харчової

продукції від небезпек, що можуть супроводжувати її виробництво, зберігання та

розповсюдження. СУБХП базується на принципах НАССР (Hazard Analysisand Critical

Control Points), які дозволяють гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом

ідентифікації та контролю небезпечних чинників. В ЄС, Україні та більшості розвинених

країн використання норм СУБХП закладено у законодавстві та нормативно-правових

документах.

Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на базі концепції

НАССР дозволяє закладам ресторанного господарства :

забезпечити випуск безпечної продукції за рахунок системного контролю на всіх

етапах виробництва;

належним чином керувати всіма небезпечними чинниками, які загрожують

безпечності харчових продуктів - запобігати, усувати чи мінімізувати їх;

гарантувати, що харчові продукти є безпечними на момент їх споживання у їжу;

забезпечити належні гігієнічні умови виробництва у відповідності з міжнародними

нормами;

демонструвати відповідність застосовним законодавчим та нормативним вимогам

щодо безпечності харчових продуктів;

укріпити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до продукції, що готується

та підвищити імідж закладу;

розширити мережу відвідувачів закладу;

підвищити відповідальність персоналу за випуск безпечної продукції та забезпечити

розуміння всіма робітниками закладу першорядної важливості аспектів безпечності

продукції.

Системи безпечності харчових продуктів що відповідають вимогам міжнародного

стандарту ISO 22000:2005 застосовні до всіх організацій в рамках харчового ланцюжка. ISO

22000:2005 має особливі вимоги, що ставляться до будівництва і розміщення будівель,

розташуванню приміщень, постачання повітря, води, енергії та інших комунальних послуг,

очищення та дезінфекції, догляду за устаткуванням. А ISO / TS 22002-2:2013 «Частина 2.

Громадське харчування» встановлює базові вимоги та рекомендації з розробки,

впровадження та документування програм попередніх умов (PRP).

Отже, PRP є важливою складовою без якої неможливе існування СУБХП. Грамотне

застосування стандартів та визначення PRP дозволяє зменшити кількість критичних

контрольних точок і розподілити ресурси й зусилля для ефективного функціонування

СУБХП.

Безпечність харчових продуктів є однією зі складових частин глобальної ключової

проблеми забезпечення продовольчої безпеки у всіх країнах світу, у тому числі і в Україні.

Отже, ISO/TS 22002-2:2013 «Програми попередніх умов для безпеки харчових продуктів.

© Мельник А.В., Слива Ю.В., 2017

Page 36: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

36

УДК 620.179

Мєдвєдєва Н.А.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СЕРТИФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ З

НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ

Саме персонал значною мірою визначає достовірність і відтворюваність результатів

контролю при виготовленні, експлуатації та ремонті різних технічних пристроїв

відповідального призначення, особливо в ручному його варіанті. Без цих фахівців неможливе

існування більшості галузей промисловості, таких, як авіаційний, наземний, водний

транспорт; енергетика (особливо атомні станції), будівництво та інші.

У промислово розвинених країнах світу домінуючим стандартом по сертифікації

персоналу, що проводить промисловий неруйнівного контролю, є стандарт Міжнародної

організації зі стандартизації ISO 9712, в якому наголошено, що орган зі сертифікації

персоналу (далі - ОСП) повинен відповідати вимогам стандарту ДСТУ EN ISO/IEC

17024:2014. Якщо фахівець НК виконує роботи із контролю якості промислового

обладнання, що підпадає під дію Технічних регламентів, наприклад, «Технічний регламент з

безпеки устаткування що працює по тиском», відповідний Директиві 97/23/ЄС

Європейського Парламенту та Ради Європи, він повинен бути сертифікований на

відповідність вимогам даного ТР.

Фахівець з неруйнівного контролю та технічної діагностики повинен мати глибокі

знання у декількох напрямках інженерної сфери – знаннями в області опору матеріалів,

міцності, деградації властивостей і механіки руйнування матеріалів, електромагнітного поля,

оптики, акустики, теплофізики, добре орієнтуватися в нормативної та методичної

документації, знати особливості об'єктів контролю, вміти проводити розрахунок

напруженого стану і контроль фізичними методами параметрів ПДВ. Окрім того, вміти

використовувати сучасну електроніку (мікропроцесори, мікроконтролери), програмування,

методи обробки інформації та проектування автоматичних систем.

Для визначення кваліфікації персоналу з НК в Україні більш широкого застосування

набула сертифікація персоналу з НК незалежними органами сертифікації персоналу як у

сфері добровільної сертифікації за ДСТУ EN ISO 9712:2014 «Неруйнівний контроль.

Кваліфікація та сертифікація персоналу неруйнівного контролю», так і в законодавчо

регульованій сфері за НПАОП 0.00-1.63-13 «Правила сертифікації фахівців з неруйнівного

контролю» , що чинний до 2018 р.

Кваліфікаційний іспит складається з трьох частин: перевірка знань фізичних принципів

даного методу НК; знання нормативної документації, апаратури, засобів контролю і

технологій застосування даного методу НК в даній галузі (виробничому секторі); перевірка

практичних навичок проведення контролю із застосуванням характерних для даної галузі

зразків продукції (екзаменаційних зразків).

Практична підготовка фахівців з неруйнівного контролю проводиться за програмами

підготовки, що складені з урахуванням рекомендацій, наведених у ДСТУ CEN ISO/TR

25107:2015 «Неруйнівний контроль. Настанови щодо програм навчання методам

неруйнівного контролю».

Конкретизуючи означені вимоги до майбутнього фахівця з неруйнівного контролю та

технічної діагностики, можна виділити основні, а саме: високий рівень компетентності, що

включає професійні знання, вміння та навички, а також здатності орієнтуватися у складній

ситуації та приймати оптимальні рішення й високий рівень розвитку професійно необхідних

особистісних якостей, серед яких професійна й громадянська відповідальність відіграє

провідну роль.

© Мєдвєдєва Н.А., 2017

Page 37: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

37

УДК 621.391

Опенько П.В., Сачук І.І., Назаренко С.А.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТУ ЗЕНІТНОГО РАКЕТНОГО

ОЗБРОЄННЯ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ

На теперішній час на озброєнні зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України

перебувають зразки зенітного ракетного озброєння , які розроблені у другій половині ХХ

сторіччя. При розробці в основу експлуатації зразків зенітного ракетного озброєння була

покладена регламентована система технічного обслуговування і ремонту, яка передбачала

відновлення ресурсу зразків зенітного ракетного озброєння шляхом проведення середнього

та капітального ремонту після закінчення ресурсу (терміну служби) до середнього

(капітального) ремонту, який визначався за груповими показниками надійності, значення

яких забезпечували необхідний рівень надійності зразків зенітного ракетного озброєння.

Реалізація такого механізму ремонту зразків зенітного ракетного озброєння за відсутності в

Україні заводів-виробників та необхідної кількості ремонтних підприємств, а також

сучасного економічного стану держави стає неможливою, внаслідок чого експлуатація

зразків зенітного ракетного озброєння здійснюється на підставі рішення про продовження

призначених показників надійності, яке ухвалюється на підставі оцінки поточного

технічного стану його радіоелектронних засобів.

Загально прийнятим напрямом забезпечення нормативно визначеного рівня

надійності (працездатного стану) виробів в умовах обмеженого фінансування є

впровадження адаптивних стратегій технічної експлуатації і ремонту, а саме стратегії

технічної експлуатації і ремонту за станом. При експлуатації за технічним станом рішення

про доцільність продовження експлуатації зразка зенітного ракетного озброєння за

технічним станом або необхідність відновлення його ресурсу шляхом проведення

військового або заводського ремонту приймається за результатами контролю граничного

стану. Для зразків зенітного ракетного озброєння, незалежно від їх фактичного технічного

стану, встановлений фіксований період здійснення контролю граничного стану, який

погоджується з максимальним періодом технічного обслуговування конкретного виробу і

для зразків зенітного ракетного озброєння складає один раз на рік. При цьому порядок

виходу зразків зенітного ракетного озброєння у ремонт на інтервалах часу між контролями

граничного стану зразків зенітного ракетного озброєння не визначений. Для його

обґрунтування пропонується здійснювати прогнозування показників безвідмовності зразків

зенітного ракетного озброєння.

Наводяться результати вибору методу прогнозування показників безвідмовності

зразків зенітного ракетного озброєння, обґрунтування гранично допустимих значень

показників безвідмовності та глибини вихідних даних, за якими здійснюється

прогнозування безвідмовності зразків зенітного ракетного озброєння. На їх підставі

сформульований метод планування виходу у ремонт зразків зенітного ракетного озброєння

при експлуатації за технічним станом, який передбачає негайний ремонт зразків зенітного

ракетного озброєння, що досягли граничного стану за результатами щорічного контролю

граничного стану, та планування у ремонт на наступний рік зразків зенітного ракетного

озброєння, які за результатами індивідуального прогнозування показника безвідмовності

протягом наступного року досягають граничного стану. Черговість здійснення ремонту

зразків зенітного ракетного озброєння визначається прогнозованим моментом досягнення

показником безвідмовності гранично допустимого значення.

Сформульовано проблемні питання практичної реалізації розробленого методу, які

потребують проведення подальших досліджень.

©Опенько П.В., Сачук І.І., Назаренко С.А., 2017

Page 38: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

38

УДК 504.5:047.26/682.1

Пашков Д.П.

МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ З

ВИКОРИСТАННЯМ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На сьогодні для контролю за станом довкілля та визначенням ступеня впливу

техногенного характеру здійснюється екологічний моніторинг, який включає спостереження

за подіями, процесами, явищами, а також здійснює оцінювання і прогнозування змін стану

природного середовища. Аналіз літератури показав, що на сьогодні досить детально

опрацьовано різні методи, механізми, принципи і методики визначення стану навколишнього

природного середовища під час проведення екологічного моніторингу. Але, в джерелах

літератури визначено, що одним із перспективних методів проведення екологічного

моніторингу є дистанційний, що базується на використанні космічних систем

спостереження.

Наукові дослідження показали, що поле від прямого, відбитого або розсіяного

випромінювання несе інформацію різноманітного характеру про їх властивості щодо об’єктів

спостереження. Характер взаємодії випромінювання з речовиною значною мірою залежить

від довжини хвилі випромінювання, вибору спектральних діапазонів зондування і є

вирішальним для спостереження за поверхнею. У роботі використовується принцип

спектрорадіометричесної фільтрації зображень, який дає змогу визначити двоколірну

спектральну фільтрацію, коли об’єкт виділяється за допомогою сигналів, створюваних його

випромінюванням у двох вузьких апріорно відомих або заданих його випромінюванням

смугах спектру (“спектральне або колірне поставлення”). Це дає можливість побудувати

структурну схему виділення антропогенного впливу на загальному тлі за спектральними

ознаками. Перевагою цього підходу є проста реалізація у програмному продукті обробки

зображень, у якому є елементарні можливості програмування власних алгоритмів обробки.

Це дає змогу однозначно визначити отруйну речовину викиду (скидання) та визначити

антропогенний вплив на навколишнє середовище.

У роботі розглянуті можливості дешифрування космічних знімків. Розширення

інформаційних можливостей космічних систем спостереження під час проведення екологічного

моніторингу визначення техногенного забруднення може бути досягнуто за рахунок

удосконалення науково-методичного апарату обробки багатоспектральних зображень та їх

оцінювання на основі особливостей формування, що і визначило основні напрями наукових

дослідження.

Для вирішення поставленого завдання запропоновано застосувати комбінований підхід:

на першому етапі виділити отруйні речовини за допомогою спектральної складової

сигнатури, на другому – здійснити просторове виявлення з більш детальним визначенням

розмірів зон ураження з урахуванням висотного профілю атмосферної зони, а на третьому –

оцінити ризики. Це дасть можливість підвищити достовірність та інформаційні можливості

системи екологічного моніторингу.

Таким чином, в доповіді представлена методика комплексного оцінювання стану

довкілля на основі обробки та застосування багатоспектральних космічних знімків.

©Пашков Д.П., 2017

Page 39: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

39

УДК 519.876.5: 681.5.08

Подорожняк А.О., Дроль О.М., Сюлєва Г.М.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ МІСЬКОГО

ТРАФІКУ

У наш час характерно масове впровадження інформаційних технологій у різні сфери

людського життя. Розробка та використання інтелектуальних транспортних систем

виконується для підвищення безпеки руху та поліпшення дорожньої обстановки. На

сучасному етапі розвитку суспільства у всьому світі великою проблемою є забезпечення

безпеки дорожнього руху. Зокрема, в нашій державі безпеці руху приділяється невсипуще

увагу. Проблему підвищення рівня безпеки дорожнього руху планується вирішувати в тому

числі і шляхом впровадження автоматизованих засобів контролю дорожнього руху, а також

удосконалення проведення аналізу причин виникнення дорожньо-транспортних пригод.

Автоматизація ідентифікації автомобільних номерів при інтеграції з комплексами

визначення та фіксації порушень правил дорожнього руху дозволить забезпечити надійний

контроль над транспортними магістралями.

Метою роботи є розвиток методів підвищення якості засобів вимірювання швидкості

для контролю міського трафіку, дослідження автоматизованої системи визначення та

фіксації порушень руху транспорту та розробка методів і алгоритмів автоматизованої

ідентифікації автомобільних номерів на основі обробки одноракурсних зображень.

Необхідність розробки подібних методів і алгоритмів пов'язана з можливістю геометричних

спотворень зображення номера, що обумовлено різноманітними умовами його отримання.

Рішення задачі розпізнавання автомобільних номерів можна представити у вигляді

комплексу алгоритмів обробки та аналізу зображень. Всі існуючі методи ідентифікації

символів завжди починаються з процедури попередньої обробки зображенні. Правильні

кроки попередньої обробки, такі як, бінаризація, морфологічна стандартизація і сегментація,

мають вирішальне значення для подальших кроків розпізнавання. Основною проблемою при

ідентифікації номера транспортних засобів є його довільна орієнтація, яка ускладнює

використання існуючих алгоритмів. З урахуванням вищенаведеного запропонований метод

ідентифікації номера автомобіля, що дозволяє здійснювати пошук текстових областей під

довільним кутом, який складається з наступних 8-ти етапів:

1) корекція гістограми вихідного зображення;

2) локалізація області номера на отриманому зображенні автомобіля;

3) бінаризація зображення;

4) морфологічні операції стиснення і розширення;

5) пошук зв'язавих областей на зображенні, відповідних номеру автомобіля;

6) побудова обмежувальної чотирикутної області;

7) перетворення деформованої проекційними спотвореннями чотирикутної області в

прямокутну;

8) для розпізнавання окремих символів автомобільного номера пропонується

використовувати нейронну мережу.

Даний метод дозволяє автоматизувати процес ідентифікації автомобільних номерів в

широких межах зміни кутів спостереження і рівнів освітленості. Метою подальших

досліджень є вдосконалення запропонованого методу для його реалізації на сучасних

програмно-технічних засобах.

© Подорожняк А.О., Дроль О.М., Сюлєва Г.М., 2017

Page 40: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

40

УДК 519.876.5: 681.5.08

Подорожняк А.О., Ролінська Т.М., Шабалдас В.В.

ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО МІКРОПРОЦЕСОРНОГО

ВИМІРЮВАЧА ПАРАМЕТРІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Створення високотехнологічної системи контролю технологічних процесів з

використанням пристроїв аналізу вимірюваних величин висуває підвищені вимоги до рівня

надійності їх функціонування. Сучасне виробництво має у своєму складі в ряді випадків

десятки-сотні пристроїв, що потребують контролю. При традиційних системах управління з

децентралізованим контролем для обслуговування такої кількості установок потрібен

великий штат оперативного персоналу. За існуючими правилами оператор повинен

здійснювати регулярний контроль роботи та реєструвати в журналі спостережень дані про

величини і проходження технологічних процесів. Для забезпечення високої надійності

функціонування системи управління процесами аналізу пропонується концепція мережевої

дворівневої організації, що складається з центральної комп'ютерної системи і

мікропроцесорних блоків локального управління. Для визначення шляхів реалізації

запропонованої концепції необхідно створити модель системи та провести її дослідження.

Метою роботи є розвиток і дослідження моделі та розробка пропозицій щодо побудови

мікропроцесорної системи контролю параметрів технологічних процесів.

Аналіз причин появ похибки вимірювань їх виявлення та зменшення є одним з

основних етапів процесу вимірювань. В нашому випадку основну частину займають

контактні методи вимірювання параметрів технологічних процесів та пов’язані з цим

похибки. Основним є те, що всі контактні методи базуються на перетворенні в сигнал

вимірювальної інформації будь-якої властивості перетворювача вимірюваної фізичної

величини, а не об’єкта дослідження. Тому, всі відповідні засоби вимірювальної техніки

вимірюють значення фізичної величини для чутливого елементу перетворювача, яка в

загальному випадку не дорівнює значенню фізичної величини об’єкту.

Найважливішими завданнями є підвищення точності як найбільш важливого показника

якості вимірювань. Воно досягається зменшенням усіх складових похибки вимірювача,

причинами яких є внутрішні та зовнішні впливні величини, до яких належать умови

експлуатації засобу вимірювальної техніки і неінформативні параметри вхідних

(вимірювальних) сигналів.

Пропонується для зменшення похибки використовувати алгоритмічні методи

підвищення точності із застосуванням інтелектуальних датчиків з вбудованою

мікропроцесорною обробкою вимірюваних сигналів. В роботі представлені результати

дослідження моделі цих датчиків для різних типів вхідних сигналів. Показані переваги

застосування мікроконтролерів для автоматизації калібрування вимірювальних датчиків та

зменшення впливу випадкової складової похибки вимірювань.

© Подорожняк А.О., Ролінська Т.М., Шабалдас В.В., 2017

Page 41: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

41

УДК 006.03

Полякова І.А., Тихонова С.О.

ВЗАЄМОДІЇ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Пріоритетними напрямками розвитку національної стандартизації є впровадження в

Україні міжнародних і європейських стандартів та активізація участі в міжнародній і

регіональній стандартизації з метою створення умов для підвищення

конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому та європейському ринках, а

також ефективного використання міжнародних та регіональних стандартів для поліпшення

якості продукції, захисту прав споживачів. Розширення використання міжнародних та

регіональних стандартів, адаптація національного законодавства в галузі стандартизації до

міжнародного та європейського, забезпечення українських виробників та споживачів

якісними, науково обґрунтованими стандартами, підвищення ефективності роботи

національних ТК за рахунок активної участі в роботі ТК міжнародних та європейських

організацій зі стандартизації є одним з визначальних факторів розвитку країни.

Участь України у міжнародній та європейській стандартизації реалізується шляхом її

членства у двох міжнародних організаціях зі стандартизації: Міжнародній організації зі

стандартизації (ISO) та Міжнародній електротехнічній комісії (IEC), та двох європейських

організаціях зі стандартизації: Європейському комітеті зі стандартизації (CEN) і

Європейському комітеті зі стандартизації в галузі електротехніки (CENELEC). Метою

роботи є забезпечення виконання завдань, визначених нормативно-правовими актами,

умовами членства України в СОТ та інтеграції до ЄС, а також зобов’язань України як члена

міжнародних та європейських організацій зі стандартизації ISO, IEC, CEN та CENELEC,

зокрема, поглиблення співробітництва з європейськими організаціями зі стандартизації;

забезпечення інформування з питань стандартизації країн – членів ISONET.

Актуальність НДР полягає в сприянні гармонізації національних стандартів з

міжнародними та європейськими та їх впровадженні в Україні згідно до положень Угоди

ТБТ СОТ та у відповідності з інтеграційними процесами України до ЄС; сприянні

впровадження результатів стандартизації у виробничу та соціальну сферу; створенні

сприятливих умов для розвитку підприємництва та добросовісної конкуренції, поліпшенні

захисту людей та навколишнього середовища, усуненні технічних бар’єрів у торгівлі.

В ході НДР здійснювались роботи щодо:

– отримання, опрацювання та передачі до ТК технічних документів Міжнародної організації

зі стандартизації (ISO), Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), Європейського комітету

зі стандартизації (CEN) та Європейського комітету зі стандартизації в галузі електротехніки

(CENELEC) з метою актуалізації баз даних ТК (проектів стандартів, щойно опублікованих стандартів

та інших документів зазначених організацій);

– отримання та передачі до Головного фонду нормативних документів технічних документів

IEC, CEN, CENELEC;

– отримання та передачі до структурних підрозділів Мінекономрозвитку та ДП «УкрНДНЦ»

(ГФНД, національних ТК та інших організацій ) електронних документів ISO, IEC, CEN, CENELEC;

– роведення аналізу пропозицій ТК та підготовка позицій України щодо проектів стандартів,

чинних стандартів та інших документів ISO та IEC для здійснення процедури голосування на

відповідних порталах зазначених організацій в електронному режимі.

©Полякова І.А., Тихонова С.О., 2017

Page 42: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

42

УДК 006.3:633.1

Пузік Ю.Г.

ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ

ПРЯНОЩІВ І ПРИПРАВ

Україна є членом СОТ і експортує на міжнародний ринок прянощі та приправи. Щоб

відповідати вимогам, таким як : розроблення стандартів на основі міжнародних норм, в

останні роки в Україні все більше уваги приділяється проблемі гармонізації нормативних

документів, а також стандартам на методи контролю, адже чим вища якість продукції, тим

повніше задовольняються потреби споживачів, і краще вирішуються економічні проблеми

розвитку країни.

Тому одним із принципів державної політики у сфері стандартизації є гармонізація

міжнародних та регіональних стандартів.

Метою роботи є аналіз сучасного стану стандартизації методів контролю прянощів та

приправ. Проаналізована нормативна база документів.

У процесі дослідження використано методи логічного аналізу, діалектичного,

комплексного системного підходу (у процесі дослідження теоретичної бази), діалектичний

(під час розгляду й аналізу чинників, що впливають на показники гармонізації у

взаємозв'язку); аналітичний (під час вирішення статистичних проблем); економіко-

математичний (під час розроблення математичної формули оцінки рівня гармонізації).

Результати дослідження наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість гармонізованих стандартів на методи контролю

прянощів і приправ

Кількість чинних стандартів В тому числі гармонізованих стандартів

ДСТУ ГОСТ ДСТУ з ГОСТ з

25 5 ISO - 13 EN - 2 ISO - 4 EN - 0

В результаті проведення дослідження сучасного стану стандартизації методів контролю

прянощів і приправ встановлено, що на методи контролю прянощів і приправ є 30 стандартів

чинних в Україні і гармонізовано - 60 %, в тому числі з ISO гармонізовано – 52%, а з EN –

8%. Із чинних в Україні ГОСТ гармонізовано – 80%. Загальна кількість гармонізованих

стандартів складає 63%.

Для покращення рівня стандартизації методів контролю прянощів і приправ поставлено

завдання гармонізувати міжнародний стандарт – ISO 11165:1995 «Dried sage (Salvia officinalis

L.) – Specification» (ISO 11165:1995 «Шавлія сушена. Технічні умови»), зважаючи на

поширене використання в Україні.

© Пузік Ю.Г., 2017

Page 43: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

43

УДК 351.821 (006.83)

П'ятецька В.О.

ВИМОГИ ДО ГАРМОНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" та Програми робіт з

національної стандартизації, наказом ДП "УкрНДНЦ" прийнято нову редакцію одного з

основоположних стандартів національної стандартизації, а саме: ДСТУ 1.7:2015

«Національна стандартизація. Правила та методи прийняття міжнародних і регіональних

нормативних документів» на заміну ДСТУ 1.7:2001. Стандарт розроблено на основі настанов

ISO/IEC Guide 21-1:2005 та ISO/IEC Guide 21-2:2005 «Прийняття на регіональному та

національному рівнях міжнародних стандартів та інших міжнародних документів – Частина

1. Прийняття міжнародних стандартів та Частина 2. Прийняття міжнародних документів,

прирівняних до міжнародних стандартів» зі ступенем відповідності – нееквівалентний

(NEQ).

Стандарт призначено для прийняття стандартів, кодексів усталеної практики, інших

документів міжнародних та регіональних організацій. У стандарті наведено ступені

відповідності між міжнародним і національним нормативним документом (НД), методи

прийняття міжнародних НД як національних.

Ступінь відповідності визначається за умовами прийняття. При ідентичному ступені

відповідності дотримується принцип зворотності, при модифікованому не дотримується, а

при нееквівалентному - не можна вважати, що міжнародний стандарт прийнято, як

національний.

Вибір методу прийняття міжнародних стандартів (підтвердження, обкладинки,

перевидання: передрук, переклад, перероблення) залежить від необхідності внесення

доповнень, редакційних змін, технічних відхилень, офіційної мови в країні і мови стандарту

ISO/ІЕС та ін.

Для нормативних документів, прийнятих методом підтвердження, не передбачено

переклад або офіційне видання нормативного документа, передбачено лише оприлюднення

підтверджувального повідомлення.

Щодо викладення стандартів українською мовою. У разі недотримання процедур

прийняття міжнародних і регіональних нормативних документів як національних згідно з

ДСТУ 1.7:2015, відповідальність за правильність перекладу несе користувач.

Вимоги до побудови, викладання, узгодження національного стандарту,

гармонізованого із міжнародним чи регіональним, також містяться в ДСТУ 1.5:2015, ДСТУ

1.0:2015, ДСТУ 1.2:2015.

У додатках стандарту подано приклади оформлення технічних відхилів, зв'язок між

ступенями відповідності, методами прийняття, дозволеними змінами, наявністю

національних структурних елементів у національному НД.

Згідно попередньої версії стандарту, кожен з методів прийняття міжнародних і

регіональних стандартів включає відповідні вимоги до побудови і викладення, за нової –

відповідні вимоги включає кожен структурний елемент стандарту. Зі стандарту виключено

національний структурний елемент – Національну передмову та метод «Обкладинки».

© П'ятецька В.О., 2017

Page 44: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

44

УДК 006.065+34.096 (043.2)

Редько О.О., Мокiйчук В.М.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЗМІН ЗАКОНОДАВЧОЇ МЕТРОЛОГІЇ В ДІЯЛЬНІСТЬ

СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Уряд затвердив план заходів з імплементації розділу Угоди про асоціацію на 2016-2019

роки щодо зони вільної торгівлі. Розпорядженням Уряду від 19.02.2016р. "Про внесення змін

до розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 вересня 2014 р. № 847"

затверджено деталізований План заходів, який містить завдання у сферах технічного

регулювання, санітарних та фітосанітарних питань, інтелектуальної власності, державних

закупівель, митних питань тощо та враховує актуалізацію актів законодавства ЄС, що

відбулася з часу закінчення переговорів про укладення Угоди про асоціацію.

В Постанові КМУ №459 від 20.08.14р. зазначається, що Центральним органом

виконавчої влади України, який формує та реалізує державну політику у сфері технічного

регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і забезпечує нагляд

(контроль) у сфері господарської діяльності є Міністерство економічного розвитку та

торгівлі України (МЕРТУ). Згідно Плану, на МЕРТУ покладаються завдання забезпечення

розвитку метрологічної системи України та системи оцінки відповідності, в тому числі

розроблення та подання на розгляд КМУ проектів нормативно-правових актів для реалізації

положень Законів України “Про метрологію та метрологічну діяльність” (далі – Закон) та

“Про технічні регламенти та оцінку відповідності”.

Відповідно до ст.22 чинної редакції Закону провадиться метрологічний нагляд за

законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. Завдання здійснення

метрологічного нагляду покладається на Держпродспоживслужбу, діяльність якої

спрямовується і координується Міністром аграрної політики та продовольства відповідно до

Розпорядження КМУ №260-р від 06.04.16р. та Постанови КМУ №667 від 02.09.15р.

Проведення метрологічного нагляду здійснюється у відповідності до Закону України “Про

основні засади державного нагляду”, Постанови КМУ №1058 від 16.12.2015р. та Наказу

МЕРТУ №1837 від 01.11.16р. Планова (позапланова) перевірка метрологічного нагляду

Держпродспоживслужбою проводиться у рамках дотримання суб’єктами господарювання

вимог Закону (ст. 8. ч.2, ч.3; ст. 14, ч. 2, ч.3; ст.17 ч.3, ч.4 аб.2, ч.5; ст. 22. аб.4), Наказу

МЕРТУ №914 від 04.08.15р. (п.2 Правил), Наказу МЕРТУ №193 від 08.02.16р. (розд.IV п.3.1

аб.1) і Наказу МЕРТУ №1747 від 23.12.15р. (розд.I п.1 аб.2).

За порушення вимог щодо ЗВТ, а саме: випуску з ремонту та видачі на прокат, умов і

правил проведення повірки, фальсифікацію, порушення правил застосування – передбачена

адміністративна відповідальність згідно ст. 171, 1711, 171

2, 172 АКУ відповідно.

Наказ Національного органу стандартизації України №39 від 10.03.2017 р. завершив

конкуренцію правових норм, що існувала від прийняття нової редакції Закону. Даним

наказом були відмінені: ДСТУ 2708:2006 (повірка ЗВТ), ДСТУ 3968-2000 (тавра повірочні) і

Р 50-078-98 (розробка, затвердження і реєстрація методичних документів з метрології), –

положення яких, зі змінами та без, відображені в Наказі МЕРТУ №193 від 08.02.16р. Також

згідно цього наказу були відмінені ДСТУ 3215-1995 (метрологічна атестація ЗВТ) та

ДСТУ 3400:2006 (державні випробування ЗВТ), які суперечили нормам Закону стосовно

оцінки відповідності ЗВТ технічним регламентам України. Відмінений ДСТУ 3989-2000

(калібрування ЗВТ) не відповідав поняттю та суті калібрування Закону (ідентичного VIM 3).

Зміни законодавчої метрології України, що полягають у гармонізації з документами

OIML, WELMEC, ILAC, актами законодавства ЄС з питань метрології та вимогами Угоди

про асоціацію України з ЄС та членства в СОТ, потребують вчасної поінформованості,

швидкого адаптування і виконання встановлених правил суб’єктами господарювання.

© Редько О.О., Мокiйчук В.М., 2017

Page 45: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

45

УДК 621.39.037.372:621.373.121

Садовий К.В., Коломійцев О.В., Кузнєцов О.Л.

УДОСКОНАЛЕНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

ЛАНГАСИТУ

П’єзорезонатори характеризується такими електричними параметрами резонансні

частоти, динамічний опір, ємність та індуктивність, добротність, паралельна ємність. Ці

специфічні величини характеризують п’єзорезонатор як високодобротний резонансний

елемент. Параметри п’єзорезонатора отримуються на основі аналізу його амплітудно-

частотних і фазочастотних характеристик (АЧХ і ФЧХ) або особливих точок цих

характеристик резонансів. Тому для визначення динамічних параметрів необхідні засоби

вимірювання частоти, електричного опору, амплітуди і фази сигналу.

Окрім цього, такий п’єзоелектрик як лантан-галієвий силікат (лангасит) має ряд

особливостей. Насамперед це великий коефіцієнт електромеханічного зв’язку, який

обумовлює досить широку смугу пропускання порівняно з кварцовими резонаторами.

У доповіді представлена удосконалена методика вимірювання електричних

параметрів необроблених пластин лантан-галієвого силікату, які використовуються як

сировина для виготовлення п’єзоелектричних фільтрів.

Як передаточна ланка чотириполюсника використовується пасивна схема П-типу. В

доповіді указуються параметри елементів П-подібної схем, визначені з умови узгодження

еквівалентного опору Rnpq з 50-омними лініями передачі сигналів. На вхід П-подібної схеми

підключається генератор сигналів, який перестроюється, а на вихід індикатор, в якості

якого можна використовувати мікровольтметр (метод найменших напруг) або фазометр

(метод нульової фази).

В доповіді наводяться вирази для оцінки поведінки електричних параметрів поблизу

h-го резонансу за допомогою імпедансу, а також удосконалена структурна схема

лабораторного стенда для вимірювання параметрів еквівалентної електричної схеми

лангаситового п’єзорезонатора.

Показано, що при проведенні вимірювань слід враховувати нелінійність залежності

параметрів еквівалентної електричної схеми лангаситового резонатора від рівня збудження.

Тому, їх вимірювання повинне здійснюватись при заданій номінальної потужності

розсіювання. Межі установлення потужності, що збуджує резонатор у схемі пасивного

чотириполюсника, визначаються чутливістю та динамічним діапазонам фазометра.

Необхідно враховувати, що похибка вимірювання різниці фаз збільшиться зі зростанням

перепаду рівнів сигналів у каналах А та В фазометра.

Потім необхідно впевнитись, що в усьому діапазоні робочих частот при зміні рівня

збудження П-схеми от 0,1 до 2,0 В для різних значень еталонних резисторів фаза не буде

зміщуватись більш ніж на 0,04o.

При виконанні цих процедур П-схема буде мати майже постійну фазу при проведенні

вимірювань на досліджуваних частотах і відпадає необхідність у проведенні повторних

калібрувань при зміні п’єзоелемента в п’єзорезонаторі.

Отримана удосконалена методика для вимірювання параметрів еквівалентної

електричної схеми пластин лантан-галієвого силікату враховує особливості лангаситу як

п’єзоелектрика. Дана методика дозволяє уніфікувати процес дослідження електричних

параметрів необроблених пластин лантан-галієвого силікату, які використовуються у

подальшому як високодобротні електричні фільтри при обробленні сигналів на середніх і

високих частотах.

Наведена схема удосконаленого вимірювального стенду дозволяє оптимально

сполучати точність і простоту вимірювань.

© Садовий К.В., Коломійцев О.В., Кузнєцов О.Л., 2017

Page 46: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

46

УДК 338.465.2

Сковоринська О.І.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ

Проблеми розвитку української логістики досліджували багато вчених, більшість яких

відзначили низьку якість послуг порівняно з західними країнами та, незважаючи на вигідне

географічне розташування, низьку реалізацію потенціалу. Однією з причин є те, що в Україні

практично відсутнє законодавство та нормативне регулювання в цій сфері: існує всього одна

постанова Кабінету Міністрів України (Наказ Міністерства транспорту та зв'язку № 1023

від 13.08.2008 р.

«Щодо перспектив розвитку транспортної інфраструктури та логістики»), але немає

жодного закону чи нормативного документу, в яких застосовується термін «логістика».

В розвинутих країнах світу, зокрема країн ЄС, найважливіший засіб управління

народним господарством, що впливає на підвищення якості продукції та послуг і

ефективності процесів є стандартизація.

Офіційно визнаною організацією на яку покладені функції за розроблення і

становлення добровільних стандартів на європейському рівні є Європейський комітет зі

стандартизації, CEN. CEN підтримує діяльність по стандартизації щодо широкого спектра

галузей та секторів, зокрема логістики. Діяльність зі стандартизації в сфері логістики

здійснює технічний комітет CEN/TC 320 «Транспорт. Логістика та послуги», який розробляє

стандарти щодо діяльності та послуг, які здійснюються на підтримку перевезення пасажирів,

вантажів і особистих речей. На сьогоднішній день в Європі діють 15 стандартів розроблених

цим комітетом. Зокрема, учасники європейського проекту з питань підвищенню якості та

ефективності використання різних видів транспорту в області «BE LOGIC». Виділили 6

стандартів CEN/TC 320 які відносяться до сфери управління якістю і представляють значний

інтерес підвищення якості вздовж всього ланцюга вантажних перевезень: CEN/TR

14310:2002, EN 12507:2005, EN 12798:2006, EN 13011:2000, EN 13876:2002, EN 15696:2007.

Важливим також є стандарт EN 14943:2005 «Транспорті послуги. Словник термінів»,

який встановлює визначення для найбільш часто використовуваних термінів в області

логістики. Він охоплює всі аспекти логістики і управління ланцюгами поставок, включаючи

транспорт. Терміни та їх визначення, представлені в строгому алфавітному порядку.

Крім CEN/TC 320 ініціативи в сфері стандартизації в логістиці розробляють наступні

організації: Міжнародний союз залізниць (UIC), Співтовариство європейських залізниць та

інфраструктурних компаній (CER), Міжнародний комітет залізничного транспорту CIT)

Європейська логістична асоціація (ELA), Міжнародна федерація експедиторських асоціацій

(FIATA), Міжнародний союз автомобільного транспорту (IRU)

Пріорітетними напрямами стандартизації цих організацій є:

– Контракти на якість

– Індивідуальні положення / критерії якості послуг

– Стандарти професійної компетенції

Отже одним із способів підвищення якості і ефективності логістики в України

створення національної бази даних шляхом гармонізація європейських стандартів зокрема,

розроблених CEN/TC 320, також доцільно звернути увагу на ініціативи щодо стандартизації

розроблені логістичними організаціями.

© Сковоринська О.І., 2017

Page 47: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

47

УДК 006.03

Слепченко Л.М., Усенеко О.М.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБІТ З МІЖНАРОДНОЇ ТА

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Згідно із Законом України «Про стандартизацію» метою стандартизації в Україні є

забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів

стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість

продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку та міжнародної конкурентоспроможності

продукції й торгівлі товарами та послугами.

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких визнаних міжнародною

спільнотою принципах: забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні

стандартів та вільного вибору ними видів стандартів під час вироблення чи постачання

продукції, якщо інше не передбачено законодавством; відкритості й прозорості процедур

розроблення та прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін,

підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників; оступності

стандартів та інформації щодо них для користувачів; відповідності стандартів законодавству;

адаптації до сучасних досягнень науки й техніки з урахуванням стану національної

економіки; дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

участі в міжнародній (регіональній) стандартизації.

Мета роботи. Розроблення 319 національних нормативних документів (далі – НД),

гармонізованих з міжнародними та європейськими для забезпечення виконання Україною

вимог щодо членства в Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) та забезпечення умов

інтеграції України до Європейського Союзу (далі – ЄС).

Правила та методи прийняття європейських стандартів як національних визначено

настановою міжнародної організації стандартизації ISO/IEC Guide 21:1999, яка впроваджена

в Україні через національний стандарт ДСТУ 1.7 . В ДСТУ 1.7 для визначення взаємозв'язку

між національним і європейським стандартом передбачено ступінь відповідності –

ідентичний (IDT). Ідентичний ступінь відповідності європейському стандарту гарантує

прозорість, яка є запорукою сприяння торгівлі.

Під час виконання НДР «Стандарт ЄС-3» було застосовано метод «перекладу».

Методом «перекладу» (з передрукуванням чи без передрукування оригіналу) можна

опублікувати національний стандарт як двомовний, так і одномовний. У будь-якому разі

додають національний вступ. Якщо за перекладу одномовний національний стандарт

оголошено ідентичним, узгодженість з оригіналом європейського стандарту забезпечує

тотожний переклад, тобто застосовується принцип зворотності. В одномовних виданнях

треба зазначити, з якої мови зроблено переклад. У разі двомовного видання два тексти мають

бути ідентичними за змістом і оформленням.

Гармонізована нормативна база України сприяє підвищенню конкурентоспроможності

продукції українських виробників у традиційних галузях експорту, просуванню товарів на

зовнішні ринки, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі, забезпечує виконання умов

інтеграції до ЄС та членства в СОТ, економію коштів на створення нормативних документів,

розроблення і впровадження нових видів продукції та послуг.

Під час вибору тематики враховувався загальнодержавний пріоритет – Угода про

асоціацію з ЄС. Прийняття європейських стандартів під ці директиви як гармонізовані

національні стандарти України з ідентичним ступенем відповідності є однією з умов щодо

створення зони вільної торгівлі з ЄС.

©Слепченко Л.М., Усенеко О.М., 2017

Page 48: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

48

УДК 629.78

Тимощук О.М., Трофименко І.В.

ЙМОВІРНІСНА МОДЕЛЬ ПОТОКУ ВІДМОВ АГРЕГАТІВ СИСТЕМИ

АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ СУДОВИМИ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ

УСТАНОВКАМ ПРИ НЕСТАБІЛЬНИХ УМОВАХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

У статті наведено особливості розроблення ймовірнісної моделі потоку відмов

агрегатів системи автоматичного управління судовими енергетичними установкам при

нестабільних умовах спостережень.

В сучасних умовах автоматизація управління судовими енергетичними установками є

перспективним напрямком розвитку відповідного обладнання. При удосконаленні системи

технічного обслуговування таких систем виникає необхідність розробки моделі потоку

відмов агрегатів при нестабільних умовах спостережень. Це обумовлено певними недоліками

існуючої технології збору та обробки статистичної інформації про відмови.

Аналіз існуючої теорії надійності дозволяють зробити висновок про відсутність

адекватної математичної моделі потоку відмов агрегатів системи автоматичного управління

судовими енергетичними установкам (САУ СЕУ) при нестабільних умовах спостережень.

Наукові дослідження, в цьому напрямку, мають важливе значення для аналітичного

забезпечення управління технічним станом агрегатів систем автоматичного управління

судовими енергетичними установками за рівнем надійності.

Відомо, що теорія надійності виникла як результат спроби розв’язання задач

забезпечення заданого рівня надійності складних технічних систем, проте реалізація

положень теорії надійності у кожному конкретному випадку вимагає удосконалення підходів

та методів стосовно особливостей конкретної галузі застосування.

Метою статті є доведення результатів щодо розробки ймовірнісної моделі потоку

відмов агрегатів системи автоматичного управління судовими енергетичними установкам

при нестабільних умовах спостережень.

Випадки нестабільності умов спостережень класифікуються за законами зміни

відповідних параметрів законів розподілу вихідної випадкової величини:

1. Умови спостережень змінюються закономірно, тобто параметри законів розподілу

вихідної випадкової величини є невипадковою функцією порядкового номеру спостережень.

2. Умови спостережень (тобто параметри законів розподілу вихідної випадкової

величини) змінюються випадково у залежності від порядкового номеру спостережень.

Дослідження свідчать про те, що у даному випадку експлуатації агрегатів САУ СЕУ

має місце випадкова зміна умов спостережень. Для урахування нестабільності умов

спостережень в якості закону розподілу випадкової величини n кількості відмов виробів за

період експлуатації доцільно використовувати складовий розподіл Пуассона.

Слід зазначити, що адекватність використання запропонованої моделі потоку відмов

сукупності однотипних агрегатів САУ СЕУ повинна забезпечуватись позитивними

результатами перевірки нормальності розподілу величини.

При проведенні аналізу результатів експерименту було виявлено наявність залежності

між факторами. Згідно прийнятих методів визначення параметру потоку відмов агрегатів,

при незмінних значеннях параметру потоку відмов, що відображує закладений при розробці

та забезпечений при виробництві рівень безвідмовності

Запропонований підхід формування ймовірнісної моделі потоку відмов агрегатів

системи автоматичного управління судовими енергетичними установкам при нестабільних

умовах спостережень дозволяє удосконалити існуючу систему технічної експлуатації

обладнання відповідного типу, що в свою чергу забезпечить підвищення рівня надійності.

© Тимощук О.М., Трофименко І.В., 2017

Page 49: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

49

УДК 338.4:005.66

Ткаченко Ю.Ю., Сілонова Н.Б.

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ

Сучасне виробництво ґрунтується на результатах творчої діяльності людини, втілених у

нові технології та вироби, що користуються попитом. Проектна діяльність — це особливий

вид розумової (інтелектуальної) діяльності, характерними рисами якої є самостійний пошук

необхідної інформації, її творче перетворення в матеріальний результат. Під час розроблення

проекту послуги та системи її надання вирішується головне завдання, створити якість і

цінність послуги невід'ємною частиною обслуговування. Якість обслуговування- це

сукупність умов, які забезпечують замовнику при отриманні послуг максимальне

задоволення при мінімальних затратах часу. Застосування ДСТУ ISO 9001-2015 для

створення елементів системи управління якістю (СУЯ) надання дизайнерських послуг — це

не одноразова кампанія, а вагома і складна інновація. Виділяють п'ять найпоширеніших

критеріїв, за допомогою яких споживачі оцінюють якість послуги, а саме:

– Надійність або здатність виконати обіцяну послугу у визначений строк.

– Доброзичливість, тобто прагнення і готовність працівників надати послугу.

– Безпека, тобто клієнти повинні бути впевнені в професіоналізмі виконавця послуги.

– Взаєморозуміння з покупцями, що визначається як турбота й персоніфікована увага,

що надається клієнтам.

– Очевидність враховує фізичні аспекти послуги, такі як засоби обслуговування,

зовнішність персоналу та інше.

Також одним з основних документів, що регламентують якість послуг, є міжнародний

стандарт ISO 9004 - 2-91 «Адміністративне управління якістю і елементи системи якості».

Власне послуг присвячена частина 2 «Керівні вказівки по послугах».

Замовник є кінцевим одержувачем послуги поза даної організації. Хоча часто він може

виступати в якості внутрішнього одержувача в рамках цієї організації; це особливо

відноситься до більш великим організаціям, де замовник може перебувати на наступному

етапі в процесі надання послуги.

Відповідно до ISO 9004 - 2-91 послуга — результат взаємодії постачальника і

замовника і внутрішньої діяльності постачальника щодо задоволення потреб замовника.

Вимоги до послуги повинні бути чітко виражені характеристиками, піддаються визначенню

та оцінці замовником. Процеси, що забезпечують надання послуги, також потребують

вираженні характеристиками, які не завжди можуть бути визначені замовником, але

безпосередньо впливають на виконання послуги. Обидва види характеристик повинні мати

здатність піддаватися оцінці сервісною організацією на їх прийнятність за допомогою

встановлених стандартів.

Досягнення і підтримка належного рівня якості послуг залежить від системного

підходу до управління, що покликаний забезпечити розуміння і задоволення потреб

споживача.

Таким чином, система управління якості у відповідності до стандарту ДСТУ ISO

9001:2015 направлена на забезпечення оптимальної і результативної взаємодії між

суб’єктами системи і їх взаємодію на об’єкти управління. Розглянуті принципи якості та

постійного поліпшення якості є вихідними для вирішення конкретних стратегічних завдань

орієнтуючись на які кожне підприємство розробляє програму якості відповідно до своїх

потреб.

© Ткаченко Ю.Ю., Сілонова Н.Б., 2017

Page 50: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

50

УДК 502.335

Хоменко О. М.

ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Збереження свого здоров’я – одна з пріоритетних задач, що стоять перед кожною

людиною. Поняття безпеки життєдіяльності як складової здоров’я людини трактується

досить широко, і включає в себе, в тому числі безпеку тієї продукції, яку ми вживаємо в

повсякденному житті. На жаль, дуже часто нешкідливі на перший погляд товари в яскравій

упаковці містять в собі загрозу нашому здоров’ю. Причому ця загроза може не стосуватися

безпосередньо якості вже готової продукції – висока якість кінцевого продукту може

досягатися шляхом нанесення серйозної шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю

людей в процесі його виробництва.

Ціль роботи: розглянути поняття та перспективи розвитку екологічного маркування в

Україні. Сутність такої тези в першу чергу полягає в формуванні наукового бачення щодо

розробки та впровадження у вітчизняну практику спеціального позначення для засвідчення

високих екологічних якостей певного продукту чи пов'язаних з ним процесів і методів

виробництва.

Під екологічним маркуванням слід розуміти один із видів екологічної декларації, яка

характеризує вплив продукції або послуги на навколишнє середовище на всіх стадіях

життєвого циклу. Маркування може мати форму знака, символу або малюнка, відповідно до

нормативних вимог, графічного зображення на виробі або тарі, бути подане у вигляді

текстового документа, технічного бюлетеня, рекламного оголошення тощо. Наявність на

продукції (упаковці, етикетці) знаку екологічного маркування має на меті доведення до

споживача надійної, точної та достовірної інформації про екологічні аспекти продукції

(товарів чи послуг), екологічні переваги цієї продукції серед певної визначеної групи

продуктів, її менший негативний вплив на довкілля. Для економіки України необхідно

розробити дієві важелі для запровадження екологічного маркування на практиці при освітній

та інформаційній підтримці населення, що дозволить споживачам вибирати продукцію, а

звідси підтримати дієвим способом високоякісних виробників. Український знак

екологічного маркування „Екологічно чисто та безпечно” включений до міжнародного

реєстру Глобальної мережі екологічного маркування та визнано 35 країнами світу, в т.ч. ЄС,

що в умовах найближчого вступу України до Світової організації торгівлі є важливим

фактором підвищення конкурентоздатності продукції українських виробників на світовому

ринку та основним критерієм вибору з боку споживача. Таким чином знак екологічного

маркування в Україні повинно надати споживачу можливість зробити вибір саме екологічно

пріоритетної продукції, що в своєю чергу, є додатковим ринковим механізмом підтримки

вітчизняного товаровиробника, який поліпшує екологічні аспекти своєї діяльності та

випускає продукцію з мінімальним впливом на навколишнє природне середовище та

здоров’я людини. У свою чергу товаровиробник, як результат такої підтримки, отримає

додаткові фінансові надходження, що зміцнюють його позиції на ринку.

В сучасних умовах, коли українські споживачі почали частіше приділяти увагу

власному здоров’ю та турботі про навколишнє середовище, продукція, що пройшла

екологічну сертифікацію і має право на використання екологічного маркування ,стає все

більш затребуваною на ринку. Отже, екологічне маркування засвідчує екологічну перевагу

продукції або послуг, які базуються на принципах аналізу повного життєвого циклу

продукції, інформує споживачів про якісні характеристики продукції та способи її кращого

використання, надає фірмам економічні переваги перед конкурентами тощо.

©Хоменко О. М., 2017

Page 51: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

51

УДК 681.513:519

Черепков С.Т.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СИНТЕЗУ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ ТА

УПРАВЛІННЯ СУДНОМ (СНУР)

Постановка завдання дослідження дозволяє сформулювати її математичну реалізацію.

А саме, необхідність вирішення оптимізаційних задач за критерієм «ефективність-вартість».

Іншими словами, реалізувати метод побудови високоефективної СНУР при мінімальній

вартості.

Математична формалізація задачі дослідження:

Rk :

1 2

max ( ),

min ( ),

, , ...,

k

П П k

k k kk M

P P R

C C R

R r r r

де P(Rk) – показник критерію ефективності функціонування для k-того варіанту структури

СНУР;

П(Rk) – вартість пуску для k-того варіанту структури СНУР;

kM

k2

k1k r...,,r,rR – вектор структури СНУР;

kir – значення i-того параметра k-того варіанту структури СНУР;

k – кількість варіантів структур СНУР.

Загальна ідея методу синтезу СНУР полягає в тому, що:

– всі приватні критерії розташовують і нумерують в порядку їх відносної важливості;

– максимізують перший, найбільш важливий критерій;

– призначають величину допустимого зниження значення цього критерію і

максимізують другий за важливістю приватний критерій за умови, що значення першого

критерію не повинно відрізнятися від максимального більш ніж на величину встановленого

зниження (поступки);

– призначають величину поступки, але вже за другим критерієм і знаходять максимум

третього за важливістю критерію за умови, щоб значення перших двох критеріїв не

відрізнялися від раніше знайдених максимальних значень більше ніж на величини

відповідних поступок;

– оптимальною зазвичай вважають будь-яку стратегію, яка отримана при вирішенні

задачі відшукання умовного максимуму останнього по важливості критерію.

Таким чином, при використанні методу синтезу багатокритеріальна задача зводиться до

почергової максимізації приватних критеріїв і вибору величин поступок. Величини поступок

характеризують відхилення пріоритету одних приватних критеріїв перед іншими від

лексикографічного: чим поступки менше, тим пріоритет жорсткіше. Отже, при якісному

аналізі конкретної багатокритеріальної задачі питання про виділення одного з приватних

критеріїв в якості основного слід вирішити так, щоб облегшіть призначення величин

обмежень на інші приватні критерії.

При вирішенні багатокритеріальної задачі методом послідовних поступок спочатку

виробляється якісний аналіз відносної важливості приватних критеріїв; на підставі такого

аналізу критерії розташовуються і нумеруються в порядку убування важливості, так що

головним є критерій K 1, менш важливий. K 2, потім слідують інші приватні критерії До 3,

До 4 ..., K S. Максимізує перший за важливістю критерій K 1 і визначається його найбільше

значення Q 1.

©Черепков С.Т., 2017

Page 52: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

52

УДК 621.396.96

Чернявський О.Ю,. Бзот В.Б., Карлов Д.В.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

ШВИДКОСТІ РУХУ КОСМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ В СПЕЦІАЛЬНИХ

РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ

Питання оперативного оцінювання космічної обстановки є одним з найважливіших

складових розвідувально-інформаційного забезпечення Збройних Сил України. В той же час

швидкий розвиток засобів повітряно-космічного нападу активізує питання про необхідність

підвищення вимог до техніки і озброєння локації космічних об'єктів як тих, що стоять на

озброєнні, так і перспективних. Це обумовлено з одного боку важливістю виявлення

подібних об'єктів з причини їх особливої небезпеки, а з іншої - рядом особливостей,

пов'язаних з їх локацією.

Як відомо, при локації космічних об'єктів необхідна висока точність виміру швидкості

руху, що зумовлено особливостями розташування в межах України радіолокаційних станцій

(РЛС) дальнього виявлення. Аналіз використання інформації, яка надається з РЛС дальнього

виявлення свідчить про те, що на роботу радіотехнічних систем виявлення космічних

об’єктів суттєво впливає середовище розповсюдження радіохвиль. Цей вплив відображається

на точності вимірювання радіальної швидкості руху космічних об'єктів.

У доповіді, на основі отриманих експериментальних даних, обґрунтовується, що на

точність виміру швидкості руху космічних об’єктів, в разі використання фазометричного

методу, істотно впливають як некорельовані флуктуації фази, так і корельовані по простору

фазові флуктуації. Показано, що просторова кореляційна функція фазових флуктуацій

сигналів, відбитих від космічних об'єктів, може бути описана осцилюючою кореляційною

функцією. Стосовно такої кореляційної функції в доповіді приводяться схеми вимірювання

радіальної складової швидкості руху космічних об'єктів, синтезовані за критерієм максимуму

відношення правдоподібності.

Отримані математичні вирази, які дозволяють оцінити дисперсію оцінки радіальної

складової швидкості космічних об'єктів за допомогою вимірників оптимальних за критерієм

максимуму логарифма відношення правдоподібності, при оцінці відповідного параметра в

умовах дії корельованих і некорельованих шумів. Оцінений виграш в точності вимірів

синтезованих вимірників по відношенню до вимірників оптимальних у випадку виміру

відповідного параметра на фоні тільки некорельованого шуму. В якості некорельованого

шуму при проведенні розрахунків розглянутий білий шум. Показано, що використання

синтезованих схем виміру швидкості руху космічних об’єктів дозволяє від 3 до 5 разів

підвищити точність виміру швидкості руху космічних об’єктів у порівнянні з використанням

традиційних вимірників.

©Чернявський О.Ю,. Бзот В.Б., Карлов Д.В., 2017

Page 53: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

53

UDC 629.542

Chubenko V., Shapran Y.

YNTHESIS OF OPTIMAL SYSTEM EXPLOITATIONS FREIGHT SHIP

The questions of synthesis of the optimum system of cargo ship operation are considered in

the article. Criteria of efficiency of operation are determined. The main requirements to the system

of operation being synthesized by a cargo ship are formulated.

Let's formulate the main requirements for the synthesized system of exploitation by a cargo

ship:

1. The system of exploitation must be a man-machine or ergatic technical system of

exploitation because at present most of the navigation tasks cannot be reliably solved without the

participation of the human operator. Such systems of exploitation consist of two parts: the technical

part of the system and the human operator. Each part of these systems has its own specific criteria

which constitute together a quantitative criterion of the quality of the entire system as a whole.

2. The system of operation should be optimal and adaptive

The task of optimal exploitation in real conditions of vessel movement consists of two parts:

a) Construction of nominal optimal exploitation in perfect conditions (i.e. in conditions that

are contained only in a priori information the volume of which may be different but with rare

exceptions is not exhaustive);

b) Implementation of corrective control actions with the aim of realizing the specified

nominal optimal exploitation (and accordingly the optimal trajectory) in the process of the

functioning system.

Consequently, the exploitation system must adapt to unpredictably changing conditions by

collecting relevant information from its sensors, processing it in real time and correcting the

trajectory of the vessel by an appropriate algorithm, bringing it closer to the optimal one.

3. The exploitation system must have a sufficiently high accuracy and reliability of measuring

navigation parameters

In seaworthy practice the main method of navigation is the navigational method is continuous

maintenance of the calculation and regular determination of the position of the vessel with respect

to danger. The frequency and accuracy of the ship's location determines its navigation safety as a

result of which the ship's position determination operation belongs to the main navigation tasks

that's why it is impossible to solve other navigation problems without knowledge of the exact

position of the ship [6].

Taking into account the aforesaid it seems expedient in certain cases to determine navigation

parameters by combining by a certain algorithm the results which obtained with the help of

shipboard equipment and with the help of satellite RNS.

4. The exploitation system should operate in real time and allow integration into advanced

ship borne navigation systems. The interaction of the exploitation system with the ship's

The advantage of solving the prediction problem that based on the canonical representation is

that it provides a solution of the problem of modeling both scalar and vector processes with

dependent components. In this case, the only restriction that is imposed on the random process

under researching is the finiteness of the variance of the random process. The description of a

random process based on its canonical representation accurately determines a random process at

control points and provides a minimum of the mean square of the approximation error in the

intervals between these points.

The main idea of the proposed approach is to prevent the occurrence of a failure state during

the flight. In this case, the flight must end sooner than the investigated parameter will go beyond the

critical line. The transition from A to B and determines the necessary time reserve for carrying out

the restoration work without changing the equipment sample to an inoperative state.

© Chubenko V., Shapran Y., 2017

Page 54: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

54

УДК 621.798

Шкуратенко С. В., Шапошнік В. М.,

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І БЕЗПЕКОЮ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА

НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Стурбованість щодо безпечності та якості харчових продуктів відчувається значною

мірою в усьому світі. Це — пріоритетні проблеми для урядів, виробників харчових

продуктів, представників промисловості, торгівлі та споживачів. Тенденція останніх

десятиріч – зростання захворювань, пов’язаних з харчовими продуктами, які є суттєвими

факторами ризику для працездатності, здоров’я, а іноді й життя людини. Мільйони людей

щорічно потерпають від харчових отруєнь, які викликані вживанням небезпечних, неякісних

та фальсифікованих продуктів.

Метою роботи є визначення ризиків у виробництві харчових продуктів та розроблення

шляхів їх подолання.

Наразі системи управління безпечністю харчових продуктів застосовують практично в

усьому світі як надійний захист споживачів від небезпек, які можуть супроводжувати

харчову продукцію.

Запровадження систем управління безпечністю харчових продуктів вимагає

законодавство Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Нової Зеландії та багатьох

інших країн світу. Система аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю (у

латинській абревіатурі — НАССР «Hazard Analysis and Critical Control Point») є науково -

обґрунтованою системою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції

шляхом ідентифікації та контролю небезпечних чинників.

Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на базі концепції

НАССР (hazard analysis and critical control points, ХАССП) дозволяє підприємству:

– забезпечити випуск безпечної продукції за рахунок системного контролю на всіх

етапах виробництва;

– належним чином керувати всіма небезпечними чинниками, які загрожують

безпечності харчових продуктів - запобігати, усувати чи мінімізувати їх;

– гарантувати, що харчові продукти є безпечними на момент їх споживання у їжу;

– забезпечити належні гігієнічні умови виробництва у відповідності з міжнародними

нормами;

– демонструвати відповідність застосовним законодавчим та нормативним вимогам

щодо безпечності харчових продуктів;

– укріпити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до продукції, що

виробляється та підвищити імідж підприємства;

– розширити мережу споживачів продукції та вийти на закордонні ринки;

– підвищити відповідальність персоналу за випуск безпечної продукції та забезпечити

розуміння всіма робітниками підприємства першорядної важливості аспектів безпечності

продукції.

В Україні застосування систем НАССР є обов’язковим для всіх підприємств, які

займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів. Цього вимагають

Закони України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про дитяче

харчування».

© Шкуратенко С. В., Шапошнік В. М., 2017 р.

Page 55: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

55

УДК 681.5 (042.3)

Шулькевич Т.В.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ НЕЛІНІЙНИХ НЕСТАЦІОНАРНИХ ПРОЦЕСІВ

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

В 2009 році Нобелевські лауреати Джозеф Стиглиц та Амартия Сен оприлюднили

доповідь, в якому обґрунтовано використання показника якості життя в якості основного

критерію економічного розвитку суспільства замість ВВП. Ключова думка доповіді – це

необхідність впоратися відразу з двома кризами - економічною і кліматичною, які суттєво

впливають на якість життя, і, як наслідок, ставить перед нами питання: чи дає наявна

статистика правильні сигнали, що дозволяють приймати потрібні сьогодні рішення?

Зазвичай ці процеси, що пов’язані з природою є нелінійними та нестаціонарними. Але

головна складність полягає у принциповому розумінні цих процесів та опису

математичного апарата для подальшого моделювання та прогнозування екологічних та

економічних процесів. Не зважаючи на достатній рівень розвитку математичного апарату

для аналізу та прогнозуванню відповідних процесів, існують очевидні проблеми

узгодження при аналізі та подальших їх прогнозів. На жаль фахівці з прогнозування

економічних показників не прогнозують екологічні і навпаки, фахівці з прогнозування

екологічних процесів не прогнозують економічні. Це залежить від особливості

використання несхожого математичного апарату прогнозування відповідних процесів, що

протикають екологічних (економічних) моделях. Тож стає зрозумілим необхідність

розробки спільного математичного апарату щодо моделювання та прогнозування процесів

різної природи.

Таким чином, у результаті аналізу існуючих математичних методів аналізу та

прогнозування нелінійних нестаціонарних процесів встановлено необхідність розробки

інформаційної технології для підтримки прийняття рішень фахівцями: екології та

економіки, яка містить математичних апарат, що можуть спільно використовувати фахівці

обох сфер.

Крім того, при розробці інформаційної системи підтримки прийняття рішень

необхідно використання оригінального математичного апарату для аналізу та

прогнозування нелінійних нестаціонарних процесів, що характеризують парадигми якості

життя. Також необхідно враховувати в інформаційної системі можливість використовувати

для прийняття рішень різні управлінських рівнях у різних галузях людської діяльності для

розв’язання задач, що пов’язані з розрахунками показників якості життя.

Тому в доповіді представлена розробка інформаційної технології для підтримки

прийняття рішень щодо прогнозування економічних та екологічних процесів, що є

складовою парадигми якості життя, на основі спільного математичної моделі.

© Шулькевич Т.В., 2017

Page 56: ISSN 2413 905Xuas.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/tezy.pdf · 2 issn 2413–905x Друкується за рішенням вченої ради ДП «УкрНДНЦ» від

СТАНДАРТИЗАЦІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ ТА

МЕНЕДЖМЕНТ

Тези доповідей

III Міжнародної науково-практичної конференції

22 - 23 травня 2017 року

Підписано до друку 26.05.2017. Формат 90х84/16

Умов.друк. арк. 2,8 Тираж 150 пр. Зам. № 165/17

Редакційно-видавничий відділ ДП «УкрНДНЦ»

03115, Україна, м. Київ, вул. Святошинська, 2.