Тема уроку: Граматика кіномови (урок 1)

Тип уроку: урок формування (засвоєння) знань.

Форма уроку: комп’ютерно орієнтована лекція.

Мета уроку: сформувати уявлення про граматику кіномови та знання про основні елементи кіномови;

навчити виокремлювати елементи аудіовізуальної структури фільму; рознути вміння аналізувати кінотексти.

Обладнання та ресурси: медіапроектор, словник термінів, матеріал для вчителя, відеофрагменти фільмів «Гаррі Поттер і філософський камінь», мультимедійна презентація «Граматика кіномови».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку.

Учитель: Повідомлення «Специфіка кіно»

Кіно - найстарша формою екранної культури. Із часу винекнення кіно часто протиставляють читанню, книзі, де, для того щоб зрозуміти історію, слід читати букву за буквою, складати у відомі комбінації слова і таким чином розуміти написане. У той же час кіно – це спосіб розповісти ту ж історію за допомогою рухомих зображень.

Кінозображення створює ілюзію реальності, так як об’єднує зображення, звук та колір. Кінореальність настільки ж безпосередньо і сильно впливає на чуттєвість людини, як і сама реальність. А часто-густо кінореальність, посилена різноманітними спецефектами, які неможливо пережити в реальному житті, пересилює реальність по мірі впливу.

Кіно, як і література, несе емоції: воно примушує гніватись, радіти, переживати емоції, транслює певні цінності та зразки поведінки. Проте, завдяки своїй винятковій реалістичності, фільми здатні слугувати винятково впливовою моделлю навколишньої дійсності. Під час перегляду ми схильні забувати, що події фільму організовані, зіграні, і екранні події стають для нас подекуди більшою реальністю, аніж сама дійсність. Екран дарує нам незрівнянне відчуття: ми так захоплюємось видовищем настільки, що непомітно для себе опиняємося серед екранних героїв, розпочинаємо жити їхнім життям, ідентифікуємо себе з ними. Ми схильні сприймати фільм як фрагмент життя: порівнювати життя героїв з власним, подумки ставити себе «на їх місце», наслідувати їх манери чи дії.

Та все ж важливо пам’ятати, що кіно – це реалістична репрезентація (тобто те, що не дзеркально заміщує, представляє власну версію реальності), яка приховує засоби власного виробництва. Можна сказати, що кіно певним чином організовує наш погляд на світ. Тканина фільму складається тільки з тих елементів «реальності», які є необхідними для розвитку сюжету, руху інтриги, які щось додають до характеру героя чи якось впливають на ситуацію, доносять певну думку. Все, що ми бачимо на екрані, показано з певної точки зору та вплетено у визначену послідовність образів. Усе, на чому камера чи монтаж зосереджує нашу увагу, повідомляє нам щось важливе для розуміння героїв чи просування сюжету.

Сьогодні ми з вами спробуємо познайомитися з тими основними елементами з яких складається екранна дійсність, комбінація яких змушує нас тривожитися чи радіти, які формують наші емоції та навіть думки під час перегляду фільму.

Отже, фільми можуть бути прочитані як і тексти.Але якщо під час зчитування літерами отримуємо добре відомі слова, то

«цеглинки», які створюють кінотекст, є абсолютно автономними, можливо, уперше вжитими знаками, які задумав автор. Але якщо зчитування літер — це укорінений і ста-більний навик, то «цеглинки», які створюють кінотекст - це вигадані автором знаки, вжиті, можливо, вперше в житті, і їх прочитання вимагає щоразу нового підходу.Нібито всі ми в змозі після перегляду фільму розповісти сюжет вербально. Але цей сюжет складається як із зображення, що рухається на екрані, так і зі звуків, які ллються з динаміків. Сюжет в кінематографі — складна структура, яка не обмежується сукупністю дій персонажів, для його формування так само важливе, щоб органічно поєднувалися виразні засоби внутрішньо кадрового простору ракурсу камери, оптичні ефекти для знімання об’єктів, звукові ефекти та ще безліч різних технічних елементів, які глядач часто не розрізняє, але які саме і створюють «невербальну додану вартість» побаченогонами сюжету. Кіно не має універсальної одиниці мови й універсальних трактувань. Кожен кінообраз глядач трактує індивідуально й особистністно.

Нібито всі ми в змозі після перегляду фільму переказати сюжет, який складається як із зображення, що рухається на екрані, так і зі звуків, котрі ллються з динаміків. Сюжет у кінематографі – складна структура, це не лише те, що відбулось з героями, для його формування так само важливо поєднання засобів виразності внутрішньо кадрового простору ракурсу камери, оптичних засобів, за допомогою яких велося знімання об’єктів, звукових ефектів і ще безлічі різних технічних елементів, які глядач часто не розрізняє, але саме які і створюють «невербальну (несловесну) додану вартість» сюжету, який ми побачили. Саме з цими невербальними засобами ми сьогодні і познайомимося.

Допоможуть нам у цьому кадри з фільмів «Гаррі Поттер і філософський камінь»Робота з мультимедійною презентацією «Граматика кіномови».Матеріал для вчителя:

Презентація «Граматика кіномови»

Кінемато�граф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος – рух та грец. γραφο – писати, зображати), що означає комплекс методів та дій зі створення, прокату та показу фільму.

Кінотвір – серія послідовних нерухомих або рухомих зображень, які проектуються зі швидкістю 24 кадри за секунду, що створює ілюзію руху.

Кінотвір створюється шляхом зйомки камерою фотографічних зображень, або – за допомогою анімаційної техніки чи візуальних ефектів.

Граматикамови

• Кінемато ́граф (від грец. κινεμα, род. в. грец.κινεματος – рух та грец. γραφο – писати, зображати), що означає комплекс методів тадій зі створення, прокату та показу фільму.

• Кінотвір – серія послідовних нерухомих аборухомих зображень, які проектуються зішвидкістю 24 кадри за секунду, що створюєілюзію руху.

• Кінотвір створюється шляхом зйомкикамерою фотографічних зображень, або – задопомогою анімаційної техніки чи візуальнихефектів.

2

І власне КІНО – широко розповсюджена скорочена назва, яка позначає і кінотвір, який ми дивимося, і кінематограф як явище, і кінотеатр – місце показу кінофільму.

КадрОсновною складовою кінофільму вважається кадр.

Фільм складається з кадрів.Кадр – це нерухоме фотографічне зображення, що

містить фрагмент якоїсь дії. Швидка зміна кадрів створює ефект рухомого зображення. У кінематографі за секунду відтворюється 24 кадри.

Натиснувши на паузу при перегляді фільму, ми завжди можемо виокремити певний кадр і детального його проаналізувати.Кожен окремий кадр є важливим джерелом інформації, усі елементи кадру (чи принаймні більшість) є детально продуманими та дібраними режисером, і працюють на те, щоб створити у глядача потрібне враження, викликати емоційний відгук.

Світло

Вплив образу на глядача суттєво залежить від стилю освітлення.

Можна виділити два основні типи освітлення:- високе;- низьке.

Високе освітленнявикористовується для того, щоб створити яскраве зображення, рівномірно заповнене світлом із мінімумом тіней.

КІНО –

• кінотвір, який ми дивимося,

• кінематограф як явище,

• кінотеатр – місце показу кінофільму.

Кадр

• Основною складовою кінофільму вважаєтьсякадр. Фільм складається з кадрів.

• Кадр – це нерухоме фотографічнезображення, що містить фрагмент якоїсь дії. Швидка зміна кадрів створює ефект рухомогозображення. У кінематографі за секундувідтворюється 24 кадри.

Кадр

• Кожен окремий кадр є важливим джереломінформації, усі елементи кадру (чи принаймнібільшість) є детально продуманими та дібранимирежисером, і працюють на те, щоб створити углядача потрібне враження, викликати емоційнийвідгук.

Світло

• Вплив образу суттєво залежить від стилюосвітлення.

Основні типи освітлення:

• високе;

• низьке.

Основні типи освітлення:

• високе;

• низьке.

3

Низьке освітлення створює тьмяний, похмурий з окремими, виділеними світлом елементами образ, заповнений тінями.

Освітлення може бути реалістичним або ні: романтичним (більш ніжним, більш вигідним, скажімо, для героїв) або ж експресивним, покликаним створити особливу атмосферу, передати стан героїв.

Важливо звернути увагу на те, чи освітлення фокусує нашу увагу на певних елементах кадру, – можливо, щось виділяється з тіні, відблискує, чи, навпаки, ховається в тінь, створюючи інтригу.

ФокусФокус – один із головних засобів, за допомогою яких

режисер спрямовує нашу увагу на найбільш важливі деталі.Фокус може бути глибоким та неглибоким, або

вибірковим.

У глибокому фокусі об’єкти на передньому, середньому та задньому плані видно однаково добре.

Такий фокус часто використовується, коли режисер хоче протиставити елементи в кадрі (наприклад, ті що на першому плані і на задньому плані), або ж звернути увагу на їх взаємодію, взаємозв’язок.

Неглибокий чи вибірковий фокус використовується для того, щоб виокремити якийсь елемент, зосередити на ньому нашу увагу.

Глибокий фокус вважається більш реалістичним, неглибокий більш романтичним, більш емоційним.

Високе освітленнявикористовується для того, щоб створити яскраве

зображення, рівномірно заповнене світлом

із мінімумом тіней.

• Кадр із фільму «Повстання в Шоушенку», реж. Ф. Дарабонт

Освітлення може бути реалістичним,романтичним, експресивним.

Освітлення фокусує нашу увагуна певних елементах кадру.

Фокус

• Фокус – один із головних засобів, задопомогою яких режисер спрямовуєнашу увагу на найбільш важливі деталі.

• Фокус може бути глибоким танеглибоким, або вибірковим.

У глибокому фокусі об’єкти на передньому,

середньому та задньому плані видно однаково добре.

Неглибокий чи вибірковий фокус використовуєтьсядля того, щоб виокремити якийсь елемент,

зосередити на ньому нашу увагу.

4

Мізансцена в перекладі з французької mise en scène – розміщення на сцені, тобто розташування акторів в ігровому середовищі в призначених поєднаннях один з одним і навколишнім оточенням в різні моменти зйомок.

Композиція кадруЯким чином дійові особи та об’єкти розміщені в кадрі. Хто на передньому плані? Хто на задньому плані? Хто розміщений обличчям до камери? Хто відвернувся від камери чи стоїть боком?Композиція кадру – це сукупність всіх елементів кадру, їх взаємне розташування і поєднання, а також застосування різних образотворчих і технічних методів, які дозволяють із граничною виразністю показати задум творця фільму.

Композиція кадру може бути закритою чи відкритою.

Приміром, якщо герой знаходиться в центрі кадру і на краях кадру немає жодних інших героїв чи об’єкті, у нас створюється відчуття відкритого, вільного простору.

Відчуття пастки, ув’язнення, клаустрофобії може створюватися за допомогою розміщення людей, об’єктів чи архітектурних деталей по краях кадру (чи, можливо, тільки з одного боку). Така композиція називається закритою.

Утім, закритий кадр може також створювати відчуття захищеності, завершеності, стабільності, впорядкованості.

Іноді використовується ефект внутрішнього кадрування: коли якийсь герой постає перед нами, обрамлений, приміром, вікном чи аркою; це використовується зазвичай для того, щоб привернути нашу увагу саме до цього героя.

Мізансцена – розміщення на сцені, тобто розташуванняакторів в ігровому середовищі у призначених поєднаннях один

з одним і навколишнім оточенням в різні моменти зйомок.

Композиція кадру

• Композиція кадру – це сукупність усіхелементів кадру, їх взаємнерозташування і поєднання, а такожзастосування різних образотворчих ітехнічних методів, які дозволяють ізграничною виразністю показати задумтворця фільму.

Композиція кадру

може бути закритою чи відкритою.

• Якщо герой знаходиться в центрі кадру і на краях кадру немаєжодних інших героїв чи об’єкті, у нас створюється відчуттявідкритого, вільного простору.

• Відкритий кадр

Закрита композиція – це композиція, яка може створювативідчуття пастки, ув’язнення, клаустрофобії за допомогою

розміщення людей, об’єктів чи архітектурних деталей по краях

кадру (чи, можливо, тільки з одного боку).

• Закритий кадр

Закритий кадр може створювати відчуття захищеності,

завершеності, стабільності, впорядкованості.

• Закритий кадр з фільму «Різня», реж. Р. Поланскі

Ефект внутрішнього кадрування: коли якийсь герой постає

перед нами, обрамлений, приміром, вікном чи аркою.

• Кадр із фільму «Підручний Хадсакера», реж. І. та Дж. Коени

5

Кадр може бути насичений деталями, інформацією, що підштовхує глядача до певних узагальнень та висновків. Насичені деталями кадри часто використовуються, щоб передати «дух часу», охарактеризувати героїв, місце чи ситуацію. Щільне наповнення кадру може також створювати враження шуму, динамічності, чи суєти та хаосу.

Або ж, навпаки, кадр може бути простим, лаконічним. Такі лаконічні кадри більше акцентують увагу глядача на окремих, простих емоціях.

Точка зору камери

Камера виконує функцію оповідача. Камера визначає для нас точку зору на події. Камера може передавати погляд якогось персонажа, або ж займати пануючу точку зору оповідача, із якої видно більше за кожного конкретного героя, але часто все-одно – не все. Але глядач завжди бачить тільки те, що бачить камера. Можна сказати, що погляд камери – це погляд глядача.

Суб'єктивна точка зору камери

Показує події з точки зору певного персонажа.

Сприяє ідентифікації глядача з героями фільму, дозволяє передати глядачу емоції та відчуття персонажів.

Об’єктивна точка зору камери

Показує події з відстороненої позиції імперсонального спостерігача.

Створює у глядача враження привілейованої позиції: він бачить більше, ніж кожен з героїв (ефект «всевидячого ока»).

Сприяє емоційній дистанції глядача від зображуваних подій.

Непряма суб'єктивна точка зору

Показує події зблизька, але не з точки зору персонажів фільму

Дозволяє глядачу відчути себе учасником подій

Кадр може бути насичений деталями, інформацією, що підштовхуєглядача до певних узагальнень та висновків. Насичені деталями

кадри часто використовуються, щоб передати «дух часу»,

охарактеризувати героїв, місце чи ситуацію.

• Кадр із фільму «Той, хто біжить по лезу», реж. Р. Скотт

Кадр може бути простим, лаконічним. Такі лаконічнікадри більше акцентують увагу глядача на окремих,

простих емоціях.

• Кадр із фільму «Гра без Правил», реж. Д. Лайман

Точка зору камери

• Камера виконує функцію оповідача. • Камера визначає для нас точку зору на події. • Камера може передавати погляд якогось

персонажа, або ж займати пануючу точкузору оповідача, із якої видно більше закожного конкретного героя, але часто все-одно – не все. Але глядач завжди бачитьтільки те, що бачить камера.

• Погляд камери – це погляд глядача.

Суб'єктивна точка зору камери

Об’єктивна точка зору камери

Непряма суб'єктивна точка зору

6

Інтерпретація режисера

Показує події з незвичної точки зору.

Використовується для того, щоб передати режисерське ставлення до показаної ситуації.

План – це відносний масштаб зображення в кінокадрі, через вибір якого режисер здійснює свою трактовку епізоду і формує його ритм.

Мірою крупності плану прийнято вважати людину.

Загальний план – зйомка з відстані, дає загальну, панорамну картину.Загальний план – це, зокрема, коли видно людину в повний зріст.

Середній план – дає певну фонову інформацію, але все ж зазвичай з акцентом на героєві. Фігура в середньому плані зазвичай показана від колін або від пояса до голови.

Крупний план фокусує нашу увагу на деталях, якомусь важливому об’єкті, виразі обличчя, емоції, реакції персонажа. У крупному плані ми бачимо зазвичай голову, або голову і плечі героя.

Зворотний план – план, знятий із поворотом камери на 180 градусів від попереднього плану.Суб’єктивний план – план із точки зору певного героя, коли аудиторія бачить те ж саме, що й герой.

Інтерпретація режисера

• План – це відносниймасштаб зображенняв кінокадрі, через вибірякого режисер здійснюєсвою трактовку епізодуі формує його ритм.

Мірою крупності плану прийнято вважатилюдину.

• Загальний план – зйомка з відстані, дає загальну, панорамну картину.

• Загальний план – це, зокрема, коли видно людинув повний зріст.

• Середній план – дає певну фонову інформацію, але все жзазвичай з акцентом на героєві. Фігура в середньому планізазвичай показана від колін або від пояса до голови.

• Кадр із фільму «Король Говорить». Реж Т. Хупер

• Крупний план фокусує нашу увагу на деталях, якомусьважливому об’єкті, виразі обличчя, емоції, реакціїперсонажа. У крупному плані ми бачимо зазвичай голову, або голову і плечі героя.

• Кадр із фільму «Володар кілець», реж. П. Джексон

• Зворотний план – план, знятий ізповоротом камери на 180 градусів відпопереднього плану.

• Суб’єктивний план – план із точки зорупевного героя, коли аудиторія бачить теж саме, що й герой.

7

Чередування планів дозволяє управляти сприйняттям змісту кадрів.

Так, наприклад, у кіно часто застосовується внутрішньо кадровий монтаж – наїзд камери з дальнього плану до більш крупного, що захоплює увагу, концентрує на якомусь певному об’єкті. Так можливий і зворотний процес, коли, від’їжджаючи, камера, наприклад, здатна переключити увагу з героя, який щойно цілком займав кадр. на історичний чи ландшафтний контекст.

Кут зору камери

Важливо також враховувати кут зору камери.

Низький кут – це коли камера дивиться на героя знизу вгору: використовується зазвичай для того, щоб збільшити розміри героя чи об’єкта, підкреслити його силу, владу чи статус.

Високий кут – це коли камера дивиться згори вниз, зменшуючи розмір героя: використовується для того, щоб підкреслити вразливість, безсилля, можливо, передати страх героя.

Камера зверху з-за плеча: підкреслює прохальну і принижену позу людини, яка звертається з проханням.

Візуальні кодиСередовище: пейзаж чи матеріальне оточення можуть вказувати на те, який тип історії буде представлено, позначати її соціальний чи історичний контекст, натякати на певний «стиль життя», відсилати до певного образу «благополуччя», або ж навпаки.

Костюм: стиль одягу зазвичай слугує вказівкою на історичний період, соціальне походження персонажа, особливості його характеру.Костюм нерідко відсилає до певних стереотипних уявлень, притаманних певному суспільству щодо тих чи інших його представників.

• Чередування планів дозволяє управлятисприйняттям змісту кадрів.

• Внутрішньо кадровий монтаж – наїздкамери з дальнього плану до більшкрупного, що захоплює увагу, концентрує наякомусь певному об’єкті. Так можливий ізворотний процес, коли, від’їжджаючи, камера здатна переключити увагу з героя, який щойно цілком займав кадр, наісторичний чи ландшафтний контекст.

Кут зору камери• Низький кут – це коли камера дивиться на героя знизу вгору:

використовується зазвичай для того, щоб збільшити розміригероя чи об’єкта, підкреслити його силу, владу чи статус.

• Високий кут – це коли камера дивиться згоривниз, зменшуючи розмір героя: використовуєтьсядля того, щоб підкреслити вразливість, безсилля, можливо, передати страх героя.

• Кадр із фільму «Матільда», реж. Д. Де Віто

• Камера зверху з-за плеча: підкреслюєпрохальну і принижену позу людини, яказвертається з проханням.

• Кадр із фільму «Процес», реж. О. Уельс

Візуальні коди

• Середовище: пейзаж чиматеріальне оточення можутьвказувати на те, який тип історіїбуде представлено, позначати їїсоціальний чи історичний контекст, натякати на певний «стиль життя», відсилати до певного образу«благополуччя», або ж навпаки.

• Костюм: стиль одягу зазвичайслугує вказівкою на історичнийперіод, соціальне походженняперсонажа, особливості йогохарактеру.

• Костюм нерідко відсилає допевних стереотипних уявлень, притаманних певномусуспільству щодо тих чи іншихйого представників.

8

Погода: погодні умови можуть слугувати для створення відповідної атмосфери, наділяючи ту чи іншу сцену певним настроєм.

IV. Осмислення нових знань, умінь.

Фронтальна робота.Учитель: Отже, ми з Вами розглянули такі елементи кіномови, як кадр, світло, фокус, композиція кадру, мізансцена, план, точка зору камери, візуальні коди. Пропоную Вам спочатку спробувати проаналізувати деякі кадри з фільмів і визначити, які елементи кіномови в них використано, зверніть особливу увагу на те, з якої точки зору знімався той чи інший кадр.Камера розташована на рівні очей персонажів, які стоять. Може бути або :

суб’єктивна точка зору – ми бачимо сцену поглядом одного з персонажів (який стоїть по центру),

або непряма суб’єктивна точка зору – глядачу пропонується позиція учасника подій (сам глядач є тим персонажем, який знаходиться в центрі подій)

Так само

Непряма суб’єктивна точка зору: бачимо події зблизька, але не з точки зору якогось персонажа. Точка зору, що занурює глядача в ситуацію.

Непряма суб’єктивна точка зору: глядач ніби підглядає за героями. Така точка зору створює ефект камерної, інтимної ситуації.

• Погода: погодні умови можуть слугувати длястворення відповідної атмосфери, наділяючиту чи іншу сцену певним настроєм.

• Проаналізуйте запропоновані кадриз фільмів.

• Визначте, які елементи кіномовив них використано.

9

Камера використовує широкий фокус і завдяки застосуванню цього прийому і денному освітленню зображення виглядає реалістичним. Героїня розташована на фоні типового глухого багатоквартирного будинку з невеликими засліпленими жалюзями вікнами, що підкреслює атмосферу знелюднення, відособленості . Мізансцена кадру побудована таким чином, що в кадрі лише поплічний план героїні, яка майже губиться на фоні будинку, який ніби обтікає її. Ми не бачимо жодних інших стихій чи джерел – сонця, розгорнутої міської панорами, що дає підставу вбачати в героїні ніби дрібну частину цього знеособленого простору. Цей кадр належить до періоду ( 1960-і рр.) коли режисери захоплювались тотальною, автентичною реальністю. Тобто кадр повинен був виглядати нествореним.Кадр побудований таким чином, що простір ніби роз’єднаний на декілька анклавів, які не перетинаються, хоча і знаходяться поряд: бармен, відвідувачка і герої, які сидять за столиком знаходяться ніби знаходяться в різних світах - кожен з них рухається і існує у власній орбіті. Перед нами кадр з фільму Годара, який досліджував з французьке суспільство з доскіпливістю вченого і одним з результатів кінодослідження стало граничне відособлення людей в соціумі.В цьому кадрі тло ніби поглинає героїв, їх постаті губляться сере обривків інформації, візуального шуму. Такою мізансценою режисер наштовхує на думку про знеособлення героїв, їх розчинення у фрагментованих, хаотичних інформаційних потоках сучасного суспільства.

Увага закцентована на герою, який знаходиться в центрі кадру. Герой дивиться на себе в дзеркало і бачить своє відображення в обрамленні пляшок. Точка зору, що одночасно передає і бачення героя і його характеристику режисером (герой страждає від алкоголізму).

Закрита композиція кадру – він обмежений двома постатями героїв, які завдяки цій композиції здаються чимось розділеними під час свого діалогу. Світло знизу вихоплює знизу обличчя і відкидає тіні, які створюють інтимно-загрозливу атмосферу.

10

Інтерпретація режисера: бачимо героя з незвичної точки зору. В даному випадку такий показ героя збоку і знизу створює враження нестабільності, хисткості його позиції, передає відчуття відсутності психічної рівноваги героя.

Крупний план двох пляшок з яких намагаються наповнити стакан робить його смисловим центром кадру. Джерело світла – з глибини кадру дозволяє спокусливо грати граням стакану, робить його привабливим як і рідину яка назбирується на денці.

Об’єктивний план часто використовується у вестернах та інших фільмах на історичну тематику. Покликаний надати оповіді епічності. Показані події набувають узагальненого характеру, статусу історичної правди.

Точка зору, що дозволяє одночасно передати і погляд героїні і її позицію. Вона спостерігає за дикими преріями з невеличкого острівку цивілізації, домашнього затишку.

«Об’єктивна», відсторонена точка зору, що претендує на відображення певної «історичної реальності».

Кадр невиразно поділений навпіл лінією горизонту, кам’яна пустеля кольору охри і вицвіле, ніби запилене небо майже зливаються. Постаті вершників, підкреслено малопомітні, знаходяться ближче до лівого кутка кадру, їх кольорова гамма невіддільна від фарб пустельного краєвиду. що підкреслює складний безводний шлях. Кадр не має особливого відношення до руху сюжету, а слугує більше для збагачення драматургії розповіді, створення емоційної атмосфери руху героїв. Кадр фільму може бути ідентифікований як кадр з фільмів жанру вестернів

11

Камера розміщена за спинами героїв. Кадр обмежений колонами ганку будинку і двома фігурами героїв. Основний смисловий акцент кадру – герой, який несе на руках дівчину знаходиться в центрі. Дальня перспектива камери підкреслює необжитий пустельний простір поза помешканням, герой несе жінку в одомашнений олюднений простір. Тут саме закритий план створює цю атмосферу затишку і прибіжища

V. Підбиття підсумків

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання

Дібрати кадри на всі теоретичні поняття, що ми з вами вивчили.

Автори уроку: Автори уроку: Дегтярьова Галина Анатоліївна - Доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін (секція методики викладання мов і літератури) КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти"

Кульчинська Леся Миколаївна – молодший науковий співробітник відділу кіномистецтва ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України

Волошенюк Оксана Валеріївна – провідний мистецтвознавець відділу кіномистецтва ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України

Домашнє завдання

• Закінчити аналіз кадрів із фільмів.

• Дібрати кадри на всі теоретичні поняття, що ми з вами вивчили.

12