№8 (64) грудень

Тираж 3000

Адреса: пр. Перемоги, 37, корп.1, офіс 165

Відповідальність за достовірність змісту матеріалів несуть автори статей.

При використанні публікацій посилання на «ГОСС» є обов язковим.

Головний редактор:

Ірина Дякова (ВПІ)

Заступники редактора:

Катерина Гребченко (ВПІ)

Єлізавета Яковлева (ВПІ)

Дизайнер та ілюстратор:

Анастасія Терещенко (ВПІ)

Верстальник:

Юрій Шубко (ВПІ)

Кореспонденти:

Юлія Шкаровська (ФЕЛ)

Вікторія Наумчук (ВПІ)

Наталія Івасів (ВПІ)

Юлія Торговцева (ВПІ)

Денис Романович (ТЕФ)

Анна Столяр (ФЛ)

Анастасія Михайленко (ФММ)

Дарина Прошак (ВПІ)

Коректори:

Оксана Бесага (ВПІ)

Анастасія Рябошапка (ВПІ)

Ярослава Різова (ФІОТ)

Над номером працювали Слово головного редактора

Напружений ритм навчан-ня та передсвяткових приготу-вань набирають обертів. Щоб із усім цим ідеально впоратися, потрібно працювати в режи-мі 24/7. Важливо — визначитися з пріоритетами, з тією сфе-рою, від якої віддача буде на-лежною. Не розмінюйтеся на дрібниці: для кращого резуль-тату потрібні більші зусилля. Успіху на заліках, сесії і в при-йдешньому році!

www.studrada.kpi.ua

3Зміст

Від серця до серця

СТР. 4

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №31

СТР. 5

Розширюй перспективи разом із КПІ

СТР. 6-7

Отримання закордонного паспорта

СТР. 8

Курс на розвиток

СТР. 9

Студент. Професія. КПІ.

СТР. 10-11

Кінецьсвіту 2012: купувати пуховик чи вже немає сенсу?

СТР. 12-13

Усе гучне стихає, все яскраве блідне

СТР. 14-15

ТАЄМНИЦЯ ТАЄМНОГО ПОКУПЦЯ

СТР. 16-17

Чого хоче дівчина?

СТР. 18

Сергій Мартинюк: про «Фіолет», творчість та…політологію

СТР. 19

ШУКай ГОСС В інтернеті:

http://issuu.com/gazeta_goss

www.

www.studrada.kpi.ua

4

Юлія Шкаровська

В ід серця до серцяНещодавно мені до рук потрапила книж-

ка ірландської письменниці Сесилії Ахерн

«Дякую за спогади». Надзвичайно роман-

тична та дещо далека від реальності історія

розповідає про молодого професора, який

вперше, і, як не дивно це звучить, суто випад-

ково став донором крові та врятував життя

розбитої горем дівчини, на додачу пода-

рувавши їй частинку своєї особистості. Але не за-

плутані повороти долі чи емоційні діалоги врази-

ли мене найбільше. Навіть усупереч своїм страхам

і принципам погодившись на донорство, одна людина

подарувала іншій можливість жити та рухатися далі.

Не словом, а ділом…

Подібно до цього персонажа, 16 листопада 2012

року 91 студент НТУУ «КПІ» зробив власний вибір та

став офіційним донором крові. Організація Студент-

ською соціальною службою «Дня донора крові» вже

перетворилась у традицію для нашого ВНЗ. Цього

ж року, у боротьбі за видужання онкохворих дітей, що

проводиться під егідою Всеукраїнської молодіжної

організації «Асоціація молодих донорів України»,

приєдналися також НАУ та КНУБА. Заздалегідь розпо-

чата масштабна агітація на інформаційних просторах

«Політехніка» не пройшла даремно. Загалом у про-

екті зареєструвалося більше сотні студентів. Усі охочі

заздалегідь прослухали лекцію від організаторів про

основні засади та правила здачі крові. Вже безпосеред-

ньо у пункті надання крові студенти мали можливість

безкоштовно визначити свою групу крові, пройти

перевірку на ВІЛ/СНІД та гепатити В і С.

Я поцікавилась про враження в одного з донорів,

студента 2 курсу ФЕЛ Дмитра Котова:

«Впервые я узнал о проекте с плакатов в 7-ке.

Решил, что хотел бы и сам помочь детям (нужно же

с чего-то начинать). Вместе с другом мы зареги-

стрировались, послушали лекцию и, собственно,

пошли «сдаваться». Персонал пункта был очень

внимательный и с профессионализмом подошел

к делу, у каждого спра-

шивали о самочувствии,

угощали чаем и печенька-

ми. Контакты желающих

записали и пообещали

сообщить о следующих

акциях. Лично я пла-

нирую стать донором

снова, ведь без лишних

усилий ты можешь спасти

не одну человеческую жизнь».

Ще не все втрачено!

Сьогодні заклик «Здай кров — збережи життя»

на слуху в кожного, проте реально на кожну тисячу

громадян донорами є всього 18 осіб. Завдяки «Дню

донора крові» в НТУУ «КПІ» цей відсоток небайдужих,

хоч і трохи, але зріс, що вже є чималим досягненням.

За підсумками акції добровольці здали 42 літри крові,

що після детальної перевірки надійде до лікарні та до-

поможе у порятунку не одного маленького українця.

Закликаю вас не бути байдужими. Так, ваш вне-

сок — це всього краплина, але що ж таке океан, як

не багато-багато краплин! До 21го грудня ті, хто не

взяв участі у здачі крові в листопаді, можуть зробити

це в поліклініці КПІ. Слідкуйте за новинами на сайті

Студентської соціальної служби НТУУ «КПІ».

кори

сно

www.studrada.kpi.ua

5

www.studrada.kpi.ua

Виконала: Анастасія МИХАЙЛЕНКО, ФММ

Тема: Новий рік

Мета роботи: ознайомитися з деякими теоре-

тичними та практичними властивостями Нового

року. Отримати лабораторним способом заряд

енергії та позитивні спогади. Оцінити вплив свята

на майбутній рік.

Реактиви та матеріали: 1 кг салату «Олів’є»,

10л «Радянського шампанського», 1 мандаринка,

1 гілочка ялинки.

Обладнання: набір тарілок в кількості 20шт,

набір пластикових стаканчиків, 1 ніж, бенгальські

вогні, хлопавки, серпантин.

Теоретичні відомості.

Новий рік — свято, яке відзначають багато на-

родів відповідно до прийнятого календаря. Свято

наступає в момент переходу останнього дня року в

перший день наступного року (Вікіпедія).

1 січня Новий рік офіційно починається в біль-

шості країн світу, але є й винятки.

При першому молодому місяці після 21 січня

(у різні роки його зустрічають в проміжку від 21

січня до 20 лютого) настає Новий рік за східним

календарем, якого дотримуються Китай, В’єтнам,

Сінгапур, Корея, Монголія та Малайзія.

24 лютого індійське свято Нового року Холі. В

Індії Новий рік зустрічають кілька разів у різні дні.

У ніч з 21 на 22 березня Новий рік приходить

в країни, що живуть за персидським календарем:

Афганістан, Таджикистан, Іран, Пакистан, Азербай-

джан. 22 березня там називають «Новруз» — перший

день Нового року.

1-го і 2-го вересня за єврейським календарем

Новий рік відзначають в Ізраїлі, де його називають

Рош Ха-Шана.

Хід роботи.

1. Зустрітися з друзями і/або родиною (бажано

на нейтральній території, якщо враховувати на-

слідки лабораторної роботи).

2. Підготувати стіл до роботи: логічно і

послідовно виставити всі реактиви та облад-

нання.

3. Чекати до 11.59.

4. Відкрити шампанське, наповнити ке-

лихи, ввімкнути/вимкнути привітання Пре-

зидента України.

5. Між 5-м і 6-м боєм курантів написати

на папері бажання, спалити, а попіл випити з шам-

панським.

6. Подзвонити/написати всім знайомим при-

вітання (або принаймні спробувати).

7. Вибігти на вулицю дивитися салют у небі.

8. Продовжити зігрівання шампанським над-

ворі і/або вдома.

9. Вирушати вітати сусідів/друзів/знайомих або

чекати на їхній візит (не забувайте про використан-

ня шампанського).

10. Співати, танцювати, жартувати, скорис-

татися бенгальськими вогнями, хлопавками, сер-

пантином.

11. Не заснути до ранку і головне ...

12. Головне наступного дня/вечора прокину-

тися, щоб повторити виконання пунктів 9-10 ла-

бораторної роботи.

Після виконання всіх пунктів напишіть за-

гальний висновок про виконану роботу і сідайте

готуватися до сесії/далі весело проводьте новорічні

канікули.

Примітка: Щасливого Нового року!

АБОРАТОРНА РОБОТА №31Лціка

во

www.studrada.kpi.ua

6КП

Ішно

Сьогодні кожен КПІ-шник має безліч можливостей для розвитку своїх здібностей і талантів у

стінах рідної альма-матер. Співаєш ти, танцюєш, граєш на бандурі або просто мрієш стати дикто-

ром — кожен художній колектив і студентська організація з радістю вітатимуть тебе у своїх лавах.

Але зараз я хочу розповісти про курси, які допоможуть тобі поринути в абсолютно нові сфери

діяльності та реалізувати свій прихований потенціал.

Web-школа

Ідея створення школи виникла ще наприкінці минулого року у

студентів ІЕЕ Богдана Пашкевича і Михайла Топола. За їх словами,

потреба у кваліфікованих програмістах, зокрема спеціалістах із

конструювання Web-сайтів, завжди залишається актуальною. За

підтримки Студентської ради КПІ, цей проект втілився в життя. У

вересні цього року Інформаційний відділ СР КПІ зініціював набір до

Школи, яка одразу досягла популярності серед КПІшників. Загалом

було подано більше 300 заявок на участь, і організатори не відмовили

жодному, вирішивши зробити заняття відкритими та скасувавши

офіційну реєстрацію.

Уже під час знайомства стало зрозуміло, що бажання займатися

виявили як початківці, так і підковані спеціалісти, тому учнів роз-

ділили на дві групи. Над поглибленням своїх знань у галузі Web-

програмування студенти займаються з представниками компанії

Mute Lab, що спеціалізується на створенні програмної продукції. На-

томість з учнями, які лише роблять перші кроки займається один із

засновників школи — Михайло Топол, студент 2 курсу ІЕЕ. Останні

проходяться у формі діалогу, тобто на «парі» згадується пройдений

матеріал, перевіряється виконання домашніх завдань, вивчаються нові

теми за активної участі як викладача, так і студентів. При виникненні

того чи іншого спірного питання, кожен може висловити свою точку

зору, що перетворює звичайне вичитування матеріалу у справжній мозковий штурм. Я поцікавилася

в організаторів проекту про програми, які використовуються на заняттях, та лекційний матеріал. Із

надією, що просвітлені у даній сфері студенти зрозуміють відповідь, яку я почула, цитую: «Пишемо в

Notepad++, і поки закінчуємо вивчення HTML»…

Найближчим часом студенти візьмуть участь у проекті «КПІ проти паління!», а саме — підготують

власні зразки сайтів у заданій стилістиці. Найкращі 2 розробки будуть виставленні на огляд користу-

вачів всесвітньої павутини. Окрім цього, у найближчих планах Школи є співпраця зі Студентською

Радою у розробленні сайту одного з наймасштабніших заходів університету — «Містер КПІ 2012». За-

галом, організатори зацікавлені у продовженні роботи школи у майбутньому, адже кількість охочих

вивчати світ Web-програмування зростає зі швидкістю геометричної прогресії (КПІ, і цим все сказано).

озширюй перспективи разом із КПІР

7

www.studrada.kpi.ua

озширюй перспективи разом із КПІШкола PR

На відміну від Web-школи, цей проект присвячений незвіданій студентами КПІ сфері — Public

Relations. Стислий відгук від Олександра Богуненка, керівника PR-відділу Студентської Ради та учасника

цьогорічної Школи: «Коли на першому занятті нас запитали про різницю між рекламою та PR-ом, більшість

невпевнено виказували свої сумнівні теорії, але вже через місяць навчання ми відчували себе першовідкри-

вачами у сфері рекламного бізнесу та зв’язків із громадськістю».

Вперше курси були відкриті в 2009 році, і вже на той час малозрозуміла, але оригінальна, навіть

інтригуюча назва привернула увагу багатьох студентів. Так, за час існування проекту склалася традиція:

щорічно куратором Школи стає її випускник, адже досвід дозволяє враховувати усі недоліки навчаль-

ного процесу, постійно його удосконалюючи. Цьо-

горіч, серед команди організаторів-активістів

PR-відділу Студентської ради КПІ, є її минулорічна

учасниця Катерина Воропаєва. Цьогорічна реєстра-

ція до Школи була оголошена в середині жовтня,

і вже через кілька днів було подано більше 50 заявок.

Набір відбувався у 2 етапи: заповнення анкет, що, окрім

особистої інформації, містили опитування учасників

щодо рівня знань у сфері PR та співбесіда з організа-

торами проекту. Так, серед 400 охочих було обрано

всього 30 учасників, які, у свою чергу, були поділені на 6

груп для майбутньої роботи над проектами. Заняття у Школі проходять щосуботи у вигляді майстер-класів

представників PR-відділів найуспішніших компаній України, серед яких «AmWay Україна», «Honda Ukraine»,

«HOSHVA Digital» та інші.

Для ефективнішого засвоєння теоретичного матеріалу, кожного заняття команди виконують відпо-

відні завдання. Завершальним етапом для учасників курсів стане створення та захист власного PR-проекту,

за результатами якого 2 найкращих студенти отримають можливість пройти співбесіду до од-

нієї з найбільших PR-агенцій України Pleon Talan, що є партнером та основною підтрим-

кою Школи. Окрім цього, після завершення курсів кожен учасник отримає офіційний сертифі-

кат та опиниться перед вибором: продовжувати навчання надалі, розвиватися в іншому напрямі

або стати куратором Школи PR 2013. У планах організаторів запровадження проекту 2 рази на рік,

а поки що тобі залишається лише очікувати наступного набору та сподіватися, що саме ти станеш одним із

30 щасливчиків, у майбутньому яких відкриється ще одна перспектива.

Ледь не забула: навчання у Школах є абсолютно безкоштовним, тому не прогав свій шанс приєднатися до

просунутих КПІ-шників, для яких університет не тільки храм освіти, а й безмежний простір для самореалізації.

Слідкуй за новими курсами, а також звертайся за детальнішою інформацією до організаторів:

http://vk.com/itkpi

https://www.facebook.com/PR.School.KPI

http://vk.com/studradakpi

Юлія Шкаровська

www.studrada.kpi.ua

8ді

йсно

Думаю, кожен КПІшник хоч раз думав про те, як можна поїхати подорожувати в інші країни, як і де зробити закордонний паспорт, які візи існують, як проходить про-цес подання документів. Процедура оформ-лення кожного документа є простою, але потребує вміння чекати.

Закордонний паспорт отримати мож-на різними шляхами, але розкажу про най-простіші.

1 спосіб: у паспортному столі Солом’янського району. Маленький офіс, але потрібно приходити за кілька годин до відкриття, щоб зайняти місце в живій черзі. Потім на вас чекає довга процедура оформлення документів, оплата квитанцій, ксе-рокопії, фотографування і т. д.

2 спосіб: як на мене, більш раціональний та швидкий. На Бортничах знаходиться паспортний стіл, який працює 5 днів на тиждень, там особли-вих черг не спостерігалося. Все відбувається як на конвеєрі. Усі документи, оплата квитанцій, фото та інші речі, ви робите вже на місці.

Необхідні документи:1) внутрішній паспорт 2) оригінал ідентифікаційного коду 3) 400 грн. — за паспорт, який будуть робити 1

місяць, якщо хочете швидше —дорожче. Рівно через місяць підходите знову в цей офіс

та забираєте готовий закордонний паспорт, без біганини, нервів та зайвих клопотів.

Отримання Шенгенської візи для студентів: Процес отримання також не є складним, але

потрібно серйозно поставитися до збору доку-ментів.

Якщо ви є студентом та їдете на конференцію самостійно або в складі делегації, вам необхідно мати:

1) закордонний паспорт — копії всіх сторінок

2) внутрішній паспорт — копії всіх сторінок 3) довідка з деканату про те, що ви є студентом

+ ксерокопія студентського квитка 4) оригінал запрошення від університету який

запрошує вас (тобто — мета вашої подорожі) 5) 2 фото формату 3,5х4,5; 70–80% обличчя 6) безкоштовна анкета для оформлення візи

(зазвичай можна роздрукувати на сайті або запо-внити в Візовому центрі)

7) інколи вимагають поліс на медичне страхування + копія полісу

Для туристичної поїздки студенту необхідні:1) всі попередньо зазначені пункти 2) спонсорська підтримка-нотаріально завірена копія про те, що ваша

мати/батько/рідні виступають спонсорами по-їздки

-банківський рахунок, на якому повинно бути не менше 540 євро, з розрахунком в євро або аме-риканських доларах

-документ з водяною печаткою банку про на-явність цього рахунку

-банківський рахунок ваших спонсорів -довідка з роботи спонсорів-документ з банку -нотаріально завірений документ про те, що

ви маєте спонсора поїздки.Це все, що необхідно мати для відкриття візи

та оформлення закордонного паспорта. На мою думку, подорожі — це та річ, витративши гроші на яку, ти не збіднієш, а навпаки збагатишся. Подо-рожуй, навчайся, розширюй свої горизонти, адже світ такий великий та багатогранний!

тримання закордонного паспортаО

Анна Столяр

Керівник Міжнародного Відділу СР

9

www.studrada.kpi.ua

Про перші враження щодо Самоврядної профспілки студентів, про її роботу та

переспективи розвитку поділився із ГОСС Олексій Ночовний — новообраний голо-

ва СПС.

Коли три роки тому створилася Самоврядна профспілка студентів, я поставився до цього

досить скептично. А з часом дізнався про це більше і був відверто здивований тим, які люди

там працюють, як вони можуть допомагати іншим, створювати заходи. Я активно включився в

роботу. А на цьогорічній конференції (звітно-виборча конференція Самоврядної профспілки

студентів) — вирішив балотуватися на посаду голови. Студенти повірили в мене, і я виправдаю

їхню довіру.

Це досить суттєво вплинуло на моє життя. Якщо раніше часу завжди бракувало, то тепер

навіть хочеться, щоб мене клонували. Оскільки я є аспірантом — потрібно приділяти багато

часу навчанню (бо це є основним завданням в КПІ). Непросто поєднувати це із обов’язками

керівника такої структури, але я докладаю максимум зусиль, аби робити це якісно.

Головною метою СПС є захист прав студентів та аспірантів у різних сферах їхнього життя.

Можна звертатися із питаннями стосовно на-

вчання, відпочинку на канікулах, проживання в

гуртожитку, різні інші ситуації… Також, активісти

організовують різнопланові проекти: культур-

но-масові, спортивні, благодійні. Зокрема, зараз

готують захід до дня Святого Миколая.

За статутом, членом Самоврядної профспілки

може стати студент, аспірант чи випускник КПІ,

який не досяг 30 років.Особливих критеріїв від-

бору нема. Незалежно від національності, раси,

віросповідання, участі в інших організаціях —

будь-який студент має можливість звернутися в

СПС. Якщо є ідея, задум якогось проекту і бажання

цого реалізувати — СПС надасть допомогу в його

реалізації

СПС планує продовжувати роботу трьох

основних напрямах: захист прав студентів,

створення центру працевлаштування студентів

і міжародна співпраця. Хочемо працювати як із

європейськими, так і неєвропейськими внз для

обміну досвідом.

урс на розвитокК

Ірина Дякова

www.studrada.kpi.ua

10

www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.studstudstudradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradarada.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.ua.ua.ua.ua.ua.ua.ua

1111111111111111110000 тудент. рофесія.тудент. рофесія.А чи знаєте Ви, скільки українських студентів поєднують роботу з навчанням? Не знаєте? Тоді ви не читали по-

переднього номеру ГОССу, в якому ми розпочали пошуки КПІшників, які працюють. Якщо ти студент денної форми

навчання, у тебе оригінальна та цікава робота, пиши мені, і ми обов’язково надрукуємо взяте в тебе інтерв’ю у наступ-

них випусках. А поки що читай, як і де працюють герої цього номеру

Н а т а л я , з а р о б л я є

на своїх сайтах,

ФММ, 5 курс

Я с я , ф о т о -

к о р е с п о н д е н т ,

модель, ВПІ, 2 курс

Як ти знайшла цю роботу?Я навчаюсь на економічній кі-

бернетиці, а тому вмію створюва-ти сайти. А ще я пройшла тренінг з онлайн-бізнесу. Спочатку я зі сво-єю одногрупницею створила сайт з езотерики, і за півроку ми вивели його на друге місце після Вікіпедії в Гуглі. А потім я створила сайт, на якому можна замовляти портрети. Сама не малюю, просто є команда художників, які їх створюють.

Як тобі вдається поєднува-ти роботу з навчанням?

Я займаюся сайтами на перервах, у транспорті, на вихідних або в будні, коли маю вільний час. Цього достатньо.

Чи залишається в тебе вільний від навчання та роботи час для своїх розваг?

Для мене вільний від навчання час – це час для роботи, а вільний від роботи – час для навчання. Але я звикла до такого життя і по-іншому вже не можу. До того ж я не си-джу на лавочці з друзями, на вечірки ходжу не частіше одного разу в місяць, а прово-джу час лише з найближчими мені людьми.

Твоя робота – це лише підробіток чи ти плануєш розвиватись у цій га-лузі далі?

Зараз це лише підробіток, але по закін-ченню університету кидати сайти не буду. Я постійно їх розвиваю, покращую якість портретів, тому думаю, що в майбутньому або намагатимусь вийти на більші масш-таби, або найму людину для цього, а сама отримуватиму пасивний дохід.

Що ти можеш порадити студен-там, які шукають роботу?

Краще шукати роботу через знайомих, родичів або намагатись р о з в и в а т и свою спра-ву. А якщо немає хоро-ших варіан-тів, то загли-блюватись у навчання, адже потім буде легше п р а ц е в л а -штуватись.

Як ти знайшла цю роботу?Я почала працювати фотокорес-

пондентом ще з десятого класу, але згодом довелося покинути це заняття через брак часу. А на другому курсі університету я звернулася до голов-ного редактора і мені запропонували посаду редактора відділу ілюстрацій. А моделлю я стала зовсім несподівано: я мала можливість безкоштовно відвід-увати модельну школу, а після її закін-чення всі випускниці потрапляють до бази агентства. Таким чином, мені подзвонили і запропонували знятися в журналі «Pink». Зараз у мене багато запрошень на зйомки.

Я к т о б і в д а є т ь с я п о є д н у в а т и р о б о т у з навчанням?

Доволі важко, тому що коли приходжу з роботи, хочеться від-починку. В редакції я домовилася, що поки навчаюсь, працюватиму лише у другій половині дня. А з моделінгом це вдається важче. Якщо це комерційна зйомка, або зйомка в інших містах, доводиться пропускати навчання, адже такі зйомки починаються зранку і за-кінчуються аж увечері. Якщо зйомки творчі, намагаюсь займатись ними на вихідних.

Чи залишається в тебе вільний від навчання та роботи час для своїх розваг?

Звісно, я вважаю, що неможливо добре працювати без по-переднього відпочинку. Я завжди намагаюсь звільнити вечори п’ятниці та вихідних, щоб проводити час з друзями. А ще люблю просто залишатись вдома наодинці та малювати, писати для себе, весь день дивитися серіали та нічого не робити.

Твоя робота – це лише підробіток чи ти плануєш роз-виватись у цій галузі далі?

Це така робота, яку роботою назвати важко, бо фотографувати та фотографуватися – це моє захоплення. Я цілком усвідомлюю, що в модельному бізнесі не досягну особливого успіху через брак росту та наполегливості саме у цій сфері. А у видавничій дільності я розвиватимусь, поки не досягну своєї мети.

Що ти можеш порадити студентам, які шукають ро-боту?

Треба чітко бачити перед собою мету та впевнено до неї йти. У мене було багато невдалих співбесід, я безрезультатно надсилала безліч резюме, провела багато часу на кастингах, щоб потім обрали інших дівчат, та все ж я не опускала руки, а ставала більш наполе-гливою. Тепер у мене чимало гідних контрактів та є підгрунтя для стрімкого зростання в галузі видавничої діяльності. Я вважаю, що головне – це амбіції та наполегливість.

проф

есі

йно

11

www.studrada.kpi.ua

11111111111111111111111111111111111111

www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.www.studstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudstudradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradaradarada.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.kpi.ua

рофесія. ПІрофесія. ПІА чи знаєте Ви, скільки українських студентів поєднують роботу з навчанням? Не знаєте? Тоді ви не читали по-

, в якому ми розпочали пошуки КПІшників, які працюють. Якщо ти студент денної форми

у тебе оригінальна та цікава робота, пиши мені, і ми обов’язково надрукуємо взяте в тебе інтерв’ю у наступ-

них випусках. А поки що читай, як і де працюють герої цього номеру.

Андрій, системний

аналітик, програміст,

ФММ, 5 курс

Аня, вчитель по-

чаткових класів,

2 курс, ВПІ

Як ти знайшов цю роботу?Три роки тому хороший знайомий почав розро-

бляти новий проект і запропонував мені. Я навіть не знав, з чим доведеться мати справу. Спочатку працював удома і займався технічною документацією, згодом почав трішки програмувати, а тепер ще й системний аналіз освоїв. І ось я той, ким зараз є.

Як тобі вдається поєднувати роботу з на-вчанням?

Насправді, важко, бо в нас на факультеті навіть чути не хочуть, що ти працюєш. А якщо виправдову-ватимешся, то будуть більш прискіпливо до тебе ста-витись. Тому доводиться чимось жертвувати. Звісно, бувають моменти, коли потрібно бути і на парах, і на роботі. У такому випадку я визначаю, що є для мене важливішим. Прогулів вже багато, але роботу кидати я не збираюсь.

Чи залишається в тебе вільний від навчання та роботи час для своїх розваг?

Так, його достатньо. Якщо правильно розподі-лити час, то навіть на сон залишається. Я дуже люблю активний відпочинок, він для мене так само важливий, як і робота з навчанням, тому доводиться знаходити час і на нього.

Твоя робота – це лише підробіток чи ти пла-нуєш розвиватись у цій галузі далі?

Оскільки я працюю тут вже три роки, то підро-бітком це не назвеш. Весь час я розвиваюсь і поки що зупинятись не збираюсь. Можливо, у майбутньому я не працюватиму у цій організації, але планую надалі розвиватись в IT-сфері, бо на сьогодні вона є найбільш перспективною.

Що ти можеш порадити студентам, які шукають роботу?

Спершу потрібно ви-значити, чим ти хочеш за-йматися, не витрачати час на тимчасовий підробіток. Далі якісно скласти резю-ме, розіслати його у різні компанії та не відмовляти-ся від співбесід, адже так є більша ймовірність знайти хорошу роботу. І, звісно, не опускати руки, а шукати, шукати, шукати цікаву та вигідну для себе вакансію.

Як ти знайшла цю роботу?

Вона сама мене зна-йшла. Я проходила педа-гогічну практику в одній із шкіл. А потім директор школи побачив, як мої ма-ленькі учні на перерві бігли по коридору мені назустріч і кричали, обіймаючи: «Анно Сергіївно, а ви завтра до нас прийдете проводити урок?» - запропонував працювати.

Як тобі вдається поєднувати роботу з навчанням?Дуже просто. Обожнюю свою роботу. Діти» – це моє

маленьке, а можливо, і велике щастя. Заради них іноді можна і парами пожертвувати. Я працюю в гімназії, а там шестиденка. З уроками в суботу проблем немає. А ось в будні я займаюсь з групою продовженого дня, тому після пар швиденько біжу до своїх діток.

Чи залишається в тебе вільний від навчання та роботи час для своїх розваг?

Як би банально це не звучало, але для мене жити – це чесно і натхненно працювати. Отже, розваги в мене не на першому місці. Я б назвала це по-іншому – відпочинок! А моя робота – це деякою мірою і є релакс. Мої другоклашки завжди розпитують, що у мене нового, а мені так приємно бачити, як горять оченята у моїх хлопців-хуліганів, як ще-бечуть дівчатка. Так хочеться пригостити їх солодощами, розцілувати всіх-всіх. З ними я розслабляюся і відпочиваю.

Твоя робота – це лише підробіток чи ти плану-єш розвиватись у цій галузі далі?

Ще з дитсадочка мрію бути вчителем. Але мені дуже боляче, коли люди кажуть: «Подумай про майбутнє! Хіба ж, працюючи вчителем, ти зможеш забезпечити собі нор-мальне життя?» А ще я в дитинстві любила «перевіряти» зошити, які мама приносила зі школи. Подумала подати-ся в редактори, хоча школу поки кидати не хочу. А якщо держава надалі зможе забезпечити гідне життя педагогам, то буду розвиватися у цій галузі. Одне іншому не заважає.

Що ти можеш порадити студентам, які шу-кають роботу?

Не варто боятися чогось нового. Пам’ятайте: кожен день – це шанс змінити щось у своєму житті. І рано чи пізно настане час визначити свої вподобання й обрати одну з доріг. Обирайте ту, яка дає якнайбільше можливостей реалізувати себе. Не прогавте свій шанс!

Наталя Івасів

www.studrada.kpi.ua

12

Про це знають. Всі про це говорять.

А ви вже готові змиритися з тим, що «там»

шаурми не буде?

21-го грудня, як і писалося у древніх

письменах Майя, повинен настати кінець

усьому. Не дуже оптимістично звучить,

чи не так? Одразу задумуєшся, як багато ще не

зробив: це ж і на Багамах не був, і з Брюсом

Віліссом не сфотографувався, навіть банк не

спробував пограбувати! Думаю, в кожного

цей список свій. Хтось так і не прибере у шафі,

а деякі так і не знімуть останню стипендію.

Хочу вас порадувати, адже з’явилася нова

інформація щодо цього: кінець світу пере-

носиться на 3 роки. Але що ж робити, якщо

цей доленосний день все ж таки настане

21.12.12? Можна, наприклад, дівчатам під-

стригтися під нуль, збрити брови, чи щось таке.

Навіть, якщо вам не сподобається результат,

або кінця світу так і не станеться, буде хоча

б що загадати. Варто тільки наважитися на

кардинальні вчинки.

Напевно, все ж таки потрібно розглянутивсі

переваги та недоліки цієї події.

Ну що ж, перший мінус - ми так і не

дізнаємося, чи наділений надприродною

силою наш новий пам’ятник шарі. Але тут

відразу ж на противагу випливає величезний

плюс — автоматична відміна сесії. Можна не

паритися з приводу кількості питань у білетах,

написання шпаргалок і т.д. Це безперечно

хороша новина.

Ще один мінус — атестація. Її нам все-

таки потрібно буде закрити. Але, напевно,

навіть 3 наскрізних«н/а» не будуть приводом

для печалі. Друге питання — курсова. Деяким

потрібно буде захистити її в 20-их числах

грудня, іншим вже 01.12 була призначена

здача. Тут уже як пощастить.

Оскільки це вже зима, одна порада:

поспішіть зробити фотографії «на аву» з

першим снігом! Ще ж не

відомо, коли він знову

випаде. А якщо 20-го? Тоді

на багато лайків можна не

сподіватись. Але це вже

таке…

Грандіозний плюс

кінця світу — не потрібно

буде витрачати гроші

на святкування Нового

року. Мінус — він не

настане взагалі. Якщо

замислитися, то я навіть

і не впевнена до чого

це віднести. До того ж,

інець світу 2012: купувати пуховик чи вже немає сенсу?

Ка

кту

аль

но

13

www.studrada.kpi.ua

Вікторія Наумчук

інець світу 2012: купувати пуховик чи вже немає сенсу?

маленький плюсик все ж таки намічається

— День св. Миколая, остання надія отримати

IPhone чи Cayenne у подарунок.

А взагалі, я пропоную провести ці

«останні» дні не у роздумах про переваги і

недоліки Апокаліпсису. Можна провести час з

користю або просто розважитися. Як радять,

наприклад, найняти двох детективів стежити

один за одним. А що, весело.

Що ж ще можу сказати? Бажаю вам весело

провести цей час в очікуванні, що ця сесія все

ж таки настане (адже ви вже скачали шпори

на екзамени). Плюс це чи мінус, вирішувати

вам. Я, наприклад, впевнена, що вже 22 грудня

інтернет заполонить новина, що наступний

кінець світу не за горами. Будьте готові до

цього.

P.S. Не забувайте про детективів

Що ви будете робити ,якщо почнеться

кінець світу? І що робитимете, якщо

переживете його?

Максим, 5 курс

21-го грудня найголовніше — бути ситим.

Якщо буде кінець світу, то я залізу на дах

якогось будинку, візьму IPod, увімкну свою

улюблену музику, одягну сонцезахисні оку-

ляри і зустріну кінець світу модним. Якщо ж я

переживу цей доленосний день, то 22 грудня

я злізу здаху, зніму окуляри і куплю Kit-Kat.

Євген, 6 курс

Я почав виносити пакет із сміттям з

кімнати, коли вже точно в нього нічого не

поміщається, не пропускаю жодного

концерту С таса Михайлова, переглянув

усі частини кінофільму «Пила». Для мене

кінець світу вже почався… Безпосередньо

ц е й а п о к а л і п т и ч н и й д е н ь б у д у

зустрічати у великому супермаркеті з

пляшкою ексклюзивного вина, шматком

французького сиру та розіб’ю всі інші

пляшки у відділі «на щастя». А якщо вийде

пережити, то доведеться працевлаштуватись

у цей же супермаркет, щоб відшкодувати

нанесені мною збитки.

Олена, 2 курс

Перед кінцем світу я візьму кредит

у банку, куплю сумку D&G і триматиму

її двома руками, аж поки не… І своє 20-річчя

я відсвяткую 20 грудня (при тому, що він

25 липня) на решту,що залишиться від

покупки сумки.

А якщо переживу, то… та ну, нехай

краще буде Апокаліпсис. Я не хочу кредит

виплачувати.

Ваня, 1 курс

Для мене ця новина нічого не змінює,

це буде для мене як звичайний день . Без

усяких хвилювань про кінець світу . Та,на

мій погляд ,ніхто не може передбачити

таких речей.

Ну, а якби він все ж таки почався, і я його

пережив би, то я бігав би і радів, що нарешті

школа, яка мене випустила, згоріла (моя

дитяча мрія).

www.studrada.kpi.ua

14

www.studrada.kpi.ua

14св

оєр

ідно Усе гучне стихає, все яскраве блід-

не. Океан моїх днів вимиває і вими-

ває все старе. Вітер забирає все, що я

любив, і приносить те, що люблю. Та

є речі, які залишаються зі мною на-

завжди такими ж , якими вони були

колись. Пам’ятаю як зараз: коли мені

було 10 років, мама міцно обійня-

ла і сказала, що Буратіно — це всього-

на-всього колода, Колобок — шматок

хліба, а Дід Мороз — дядя Вадик напід-

питку з другого під’їзду. Розбите серце,

крики, сльози — і травма дитинства.

Пам’ятаю, як запитав у неї: «Як так? Адже

вони здавалися такими справжніми!».

Мама ласкаво посміхнулась і відпові-

ла: «Синку, іноді казки здаються такими

правдивими». Іграшки давно в коробках,

дівчата вже зовсім не дівчата, хлопці

— далеко не хлопці. Учорашні діти по

парку возять коляски зі свіженькими

людьми. Мрії начисто розтанули, та ось

казки залишаються тими ж. Я вмикаю

телевізор, радіо, і так багато людей го-

ворить мені щось про закони, чесні ви-

бори, щось про політику, демократію,

про мої права і свободи. А в голові кру-

тяться і крутяться старі, давні мамині

слова: «Синку, іноді казки здаються та-

кими правдивими». Банери і безглузді

рекламні ролики вчать мене, як жити…

Усі ці принцеси та принци... Вони так пе-

реконливо розповідають мені щось про

якість своїх товарів, щось про ідеальний

світ без проблем. Я б повірив їм, та от

тільки до моєї голови прилипла фра-

за: «Синку, іноді казки здаються такими

правдивими». Є речі, які залишаються зі

мною назавжди такими ж , якими вони

були колись. Церква годує мене казка-

ми, щось тлумачать про Месію, Новий

Заповіт і Великий потоп. Та Буратіно

— це всього-на-всього колода, Колобок

— шматок хліба, а Дід Мороз — дядя

Вадик напідпитку з другого під’їзду. Як

же хочеться люб’язно посміхнутися їм

і вимовити знайому фразу…

Усе гучне стихає, все яскраве блідне.

Океан моїх днів вимиває і вимиває все

старе. Вітер забирає все, що я любив,

і приносить те, що люблю. Це повто-

рюється раз по раз. Та є речі, які зали-

шаються зі мною назавжди такими ж,

якими вони були колись. Пам’ятаю як

зараз: коли мені було 6 років, я нама-

гався копіювати прийоми Джекі Чана,

Брюса Лі й Ван Дама. Доки братва валила

одне одного і «підприємці» підривали

конкурентів, я колекціонував фішки і

збирав новий велик. Годинами я рубав-

ся в Mortal Combat і Mario з друзями.

Я ображався на маму, бо борщу я не

хочу і шапку надягати не буду. Як за-

раз пам’ятаю: калюжі були морями, а

сусідні двори — зарубіжними країнами,

божевільний світ із кожним роком зда-

вався все ширшим і ширшим. Я ставив

мільярди запитань і вперто намагався

зрозуміти:«Хто я такий?». Я посміхався

новим дням і ніяк не міг збагнути, що зі

мною і навіщо я тут… Тепер я знаю, що є

там, за дорогою, яку мама не дозволяла

се гучне стихає, все яскраве бліднеУ

15

www.studrada.kpi.ua

15

www.studrada.kpi.ua

переходити, знаю, як лелека приносить

дітей і з якої капусти вони виповзають.

Мені пояснили, хто від кого походить,

хто кого завоював і скільки у нас нирок.

Я дивився в телескоп, я ходив до церкви,

та все марно. Старі запитання все з тією

ж силою трамбують тарганів у моїй го-

лові. Люди розповідають, у що я повинен

вірити. Люди тарахкотять мені на вухо,

як я повинен себе вести, скільки мені

потрібно грошей, квартир і дружин. Але

в мене погані новини: я не хочу бути

багатим, я не хочу бути першим, мені

не потрібно в рай і мені не потрібно до

пекла! Усе, що мене цікавить, — відповідь

на просте запитання: «Хто ж я такий?».

Люди говорять, говорять і говорять,

щоб не думати про порожнечу, яка хо-

вається за їхніми словами та вчинками.

Люди базікають, базікають і базікають,

а я стою під зливою марних виразів, ще

досі посміхаюся новим дням і все ніяк

не можу зрозуміти, що зі мною і наві-

що я тут. Я запитував у Боббі Ділана і в

Гребенщикова, я цікавився у The Who і в

Андрюхи Запорожця. Я намагався дізна-

тися у Пелевіна і у Достоєвського. Шукав

відповідь на галасливих рок-концертах

і в тихих аудиторіях. Та є речі, які зали-

шаються зі мною назавжди такими ж,

якими вони були колись.

Усе гучне стихає, все яскраве блідне.

Океан моїх днів вимиває і вимиває все

старе. Вітер забирає все, що я любив, і

приносить те, що люблю. Ми розійшли-

ся по різних містах і по різних дорогах,

потяги несуть нас у різні місця. Сьогодні

ти в Києві, а завтра – вже в Енергода-

рі. Міста миготять, а разом із ними зі

швидкістю світла тануть мої образи і мої

обриси. Де я тільки не був і що я тільки

не накоїв. Ще вчора дитина, сьогодні –

студент, а завтра – офісний працівник?

Вміст моєї голови переповнений улам-

ками пам’яті, хоча і їх теж колись від-

форматують. Я не пам’ятатиму ці рядки,

забуду пісні – і все розпочнеться спочат-

ку. Все гучне стихає, все яскраве блідне.

Залишається тільки головне. Залишаєть-

ся тільки все найцінніше і найважливі-

ше, що у мене є. Воно гріло мене там,

де я був колись, і чекає мене там, куди я

ще не потрапив. Господарі приходять і

йдуть, історія переписується сотні разів

на день. Мої обриси та образи тануть зі

швидкістю світла. Я вже давно зрозумів

як, та ще ніяк не зрозумію навіщо. Океан

моїх днів вимиває і вимиває все старе.

Поверхня штормить, та на глибині все

ще спокійно, як колись. Глибина в мені,

а я у ній, і я дивлюсь на неї впритул, коли

сміюсь і коли дратуюся, коли кричу і

коли розмовляю пошепки. Глибина в

моїх думках і в моїх грудях. Вона не чує

моєї брехні, їй байдуже до моїх масок

та моїх ролей. Я придивляюсь і бачу її,

я заплющую очі — і там також вона. Я

підійшов до неї впритул, та, як і раніше,

не можу роздивитись…

се гучне стихає, все яскраве блідне

Денис Романович

www.studrada.kpi.ua

16е

кспе

рим

ента

льно

«Справжній студент завжди бідний,

голодний та заспаний!» Напевно, всі

чули цей вислів. І, якщо останнє – це

неминуче, як похід до стоматолога,

то першим двом питанням можна без

проблем дати раду. Цілком реально

трохи підзаробити, не роздаючи лис-

тівки в переходах, не гаючи багато часу

та маючи вільний графік, та ще й безкош-

товно підкріпитися.

Та є м н и й п о к у п е ц ь а б о M y s t e r y

shopping – саме така можливість. Голо-

вна суть полягає ось у чому: відвідувати

різні споживчі заклади , наприклад, кафе

чи магазини, та об’єктивно оцінювати

якість обслуговування в них. А інколи

просто зателефонувати у відділ продажу

та записати розмову на диктофон. Мета:

зробити внесок у покращення сервісу

свого міста.

У Таємних Покупців існує безліч пра-

вил. Зареєструвавшись на сайті, ти маєш

вивчити основні з них та пройти тест

на знання цих правил. Після цього тобі

надсилається список місць, куди ти мо-

жеш навідатися або сам подаєш заявки

на вакансії. Якщо ти погодився на певне

завдання, ти проходиш інший тест на зна-

ння специфіки цього візиту, який маєш

здійснити в певний термін.

Під час візиту ти повинен помічати та

запам’ятовувати ВСЕ: імена та зовнішність

персоналу, чистоту приміщень, кількість

відвідувачів, час приготування й подачі

страв (якщо це кафе). Іноді маєш зробити

звукозапис на диктофон, фотографії та

обов’язково копію чека, потім заповнити

анкету та відіслати. А пізніше, якщо ти

чесно виконав завдання – чекати виплати.

Зазвичай компенсується сума витрат та

додатково близько двадцяти-тридцяти

гривень (дрібниці, але приємно).

Я також вирішила спробувати

себе у ролі Таємного Покупця і обра-

ла піцерію «Челентано», що знаходиться

АЄМНИЦЯ ТАЄМНОГО ПОКУПЦЯТ

17

www.studrada.kpi.ua

поряд із моїм будинком (як зручно,що не

треба далеко йти). Підготувалася як слід:

темне довге пальто, в одній кишені – ввім-

кнений диктофон, в іншій – фотокаме-

ра, в сумці – роздруківки правил. Тільки

темних окулярів та газети з дірками на

рівні очей не вистачало, як у справжнього

шпигуна з Пентагону. Зайшовши до піце-

рії, охопила оком залу, намагаючись не-

помітно піддивитися імена на бейджах у

офіціантів. Сіла навпроти годинника, щоб

слідкувати за часом. Сидіти мені там було

треба не менш як півгодини, і мені весь

час ввижалося, що на мене косо погля-

дають працівники, і всі присутні знають,

що я – Таємний Покупець. Справжнісінька

параноя. Зате я відчула себе майже ресто-

ранним критиком, визначаючи смак та

якість поданих страв.

На жаль, сьогодні мало людей знають

про Mystery shopping, хоча в Штатах така

практика існувала ще з сорокових років

минулого століття. В Україні найпоши-

ренішими сайтами Таємних Покупців є

4Service та International Service Check.

Компанії-замовники цих сайтів зазвичай

хочуть перевірити свій персонал та по-

кращити якість своїх послуг.

Основні вимоги – це спостережли-

вість, вміння грати роль клієнта, пам’ять

та чесність. Адже через неправдиву оцінку

можуть постраждати люди - працівники

компанії. Варіант – без візиту заповнити

анкету навмання – не годиться, замовники

перевіряють візити на відеокамери.

Чесно кажучи, обслуговування в Че-

лентано, який я відвідала, – на найвищо-

му рівні, персонал дуже приємний. Тому

анкета в мене вийшла досить позитивна.

Виплати сказали чекати аж з двадцятого

числа наступного місяця (надсилають на

Web-money). Ну що ж, побачимо! У будь-

якому випадку, це був цікавий досвід.

АЄМНОГО ПОКУПЦЯ

Даша Прошак

www.studrada.kpi.ua

18

Наталя Івасів

З давніх-давен у світі повелося, що

існують такі дивні, вельми нелогічні, не-

передбачувані і психічно неврівноважені

істоти — дівчата. Ні, ну справді, можете,

звісно, ображатися, але я знаю, про що

пишу. І думки мої не безпідставні. Зна-

єте, як важко навчатися у колективі, де на

38 дівчат приходиться 2 хлопці? Не знаєте,

а я вам відповім: важко! А щастя таке можна

знайти на ВПІ, тож, хлопці, звертайтеся.

Ось сиджу я, як завжди, на одній з надзви-

чайно «цікавих» пар і думку гадаю: чим у мо-

єму редакторському житті мені допоможуть

3 сторінки списаного конспекту про трофіч-

ні ланцюги харчування? Оглянула аудиторію

— схоже, не одна я про це задумалась. Так,

це явно не те, що потрібно кожній дівчині.

Судячи з зосередженого «втикання» в одну

точку, перша річ, без якої не проживе дівчина

— її мобільний телефон. СМСки, вічні теле-

фонні розмови, фотографії з надутими губа-

ми і, безперечно, доступ до інтернету — ось

те, без чого ми не проживемо. А колись вчи-

телька з алгебри говорила, що я без знання

геометричної прогресії не виживу. Брехня!

Друга незамінна річ кожної дівчини —

це її сумочка: царство речей першої необхід-

ності з повним набором косметики, засобів

гігієни і взагалі чого там тільки немає. Якщо

настане кінець світу, то ми, дівчата, вижи-

вемо, бо у нас все потрібне завжди з собою.

Одна проблема — вічний безлад, серед яко-

го знайти ключі або помаду — це майже як

придумувати новий закон: часу треба багато,

але в результаті знайдуться критики, яким

твоя помада не сподобається. Або ще гірше —

п о м і т я т ь щ о ц е з о в с і м н е Ш а н е л ь ,

а підробка з ринку на Петрівці. Тому краще,

дівчата, шукайте ключі.

Йдемо далі. Жодна дівчина не прожи-

ве без ще однієї такої ж дівчини. Для чого

потрібна подруга? Зазвичай, щоб було з ким

обговорити новий наряд ворога, розповісти,

якого нереально гарного хлопця бачила в

метро або щоб поговорити на парах.

І, звісно, нам потрібна увага: щобільше,

то краще. Така ж ситуація з компліментами,

квітами, одягом, солодощами, прикрасами,

кольоровими ручками, журналами, відпо-

чинком і відсутністю перших пар у розкладі.

Ні багато, ні мало. Все це зробить нас щас-

ливішими, здоровішими і красивішими,

і, можливо, колись ми перестанемо фото-

графуватися на айфон у дзеркало або від-

кривати рота, коли фарбуємо очі. Але це лише

припущення, а факти будуть тоді, коли слі-

пий художник намалює звук падіння роже-

вих пелюсток орхідеї на мармурову підлогу

кришталевого замку, якого не існує…а що,

ванільні статуси ще ніхто не відміняв!

Наталя Івасів

ого хоче дівчина?Чосо

бист

о

Юлія Торговцеваwww.studrada.kpi.ua

Фронтмен луцького гурту з непересічною

назвою «Фіолет» — людина активна та творча.

Окрім діяльності в гурті він встигає писати прозу

та вірші, займатись власним сольним проектом та

читати твори всесвітньо відомих письменників. У

рамках туру по Україні гурт завітав із концертом

до Києва.

Які враження від туру по Україні?

Тур вже добігає кінця. І як для колективу, якому

лише три роки, ми вважаємо, що все йде чудово і ми

на правильному шляху вперед, хоча труднощі також

є. Наприклад, в організації концертів: дуже важко було

домовитися про організацію концерту на сході України,

бо там нас не знають, до того ж там мало гуртів, які співають

українською мовою, а тим паче, на патріотичну тематику.

Але загалом тур був хорошим, і, сподіваюсь, концерт у

Луцьку стане вдалим підсумком. В кожному з міст було

щось особливе. І в кожному була чудова публіка, яка знала

наші пісні і розуміла, хто перед ними на сцені.

Нещодавно ви записали альбом. Як проходив запис?

Альбом «Rock’n’love» записувався в Луцьку, а

працювали ми над ним більше року. Це був і збір матеріалу,

і зведення, і прослуховування, і прогулянка в навушниках з

цією музикою по місту. Треба було зрозуміти, чи це саме те,

що ми хочемо отримати. Загалом, студія дала можливість

вирости. Це була наша перша серйозна робота, коли ми

могли подивитись на себе зі сторони, на всі плюси і мінуси.

Хто є автором усіх пісень?

Автором пісень є я. Оскільки не маю музичної освіти,

то все, що я створюю, все в голові. Пишу текст, паралельно

придумую музику, приношу і наспівую хлопцям, вони

підбирають свої партії і ми разом робимо аранжування.

Всі вони написані щиро, без якоїсь там мішури або

кон’юнктурності.

Що надихає тебе на нові пісні?

В основному – це вільний час, коли можу сісти

в своїй кімнаті, де ніхто не заважає, дістати блокнот

та щось написати. Я

багато пишу, не лише

пісні, а ще й вірші (ро-

ків 4-5) та прозу. Це для

мене найбільший жит-

тєвий кайф, і більше

торкає сам процес на-

писання, а не результат.

На сцені — це вже інше

відчуття, але коли пишу,

то це щось особливе.

А взагалі, чи

багато ти читаєш? Яку останню книгу прочитав?

Я достатньо багато читаю, але останнім часом трохи

менше, бо був зайнятий підготовкою сольного альбому,

який презентую в кінці року. Зараз читаю Кінга, правда,

ніяк не можу вивчити назву, бо вона складається з шести

цифр, комбінацію яких я завжди забуваю. Здається,

11/22/63 — день вбивства Джона Кеннеді.

Хто ти за спеціальністю і чи стала твоя

освіта тобі в нагоді в музичній діяльності?

За освітою я — політолог. Скажу, що багато

моїх одногрупників кажуть, що політологія їм ніяк не

знадобилась. Натомість мене вона навчила говорити,

чітко висловлювати думки, правильно комунікувати як з

натовпом людей, так і з окремими персонами. Як результат

— ми відіграли до 200 концертів за 3 роки, і мені здається,

що якби не спеціальність «політологія», я б навряд чи

зміг переконувати потенційних організаторів в тому, що

«Фіолет» вартий того, щоб його запросили на фестиваль

або якийсь виступ.

ергій Мартинюк: про «Фіолет»,

творчість та…політологію

См

узи

чно