Городоцький районний методичний кабінет

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

6 КЛАС

Городок

2015

Автор: Гуменюк С.А.,

вчитель біології та хімії

Чорнивідської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Городоцького району Хмельницької області

Рецензент:Малькут Г.А.,

методист відділу освіти Городоцької райдержадміністрації

Посібник містить календарне планування та конспекти уроківбіології в 6

класі за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої

освіти. Наведені матеріали за змістом і структурою відповідають чинній

програмі курсубіології.

До кожного уроку зазначено мету, обладнання, перелік основних термінів

та понять, основний зміст та методи роботи.

Призначений для вчителів біології загальноосвітніх шкіл,

які викладають у 6 класі за підручником «Біологія»,

автор Л.І.Остапченко та ін. –К.: Генеза, 2014.

Рекомендовано радою методичного кабінету

відділу освіти Городоцької райдержадміністрації

(Протокол № 1 від 28.01. 2015.)

Передмова

2

Запропонований методичний посібник призначений для вчителів

біології загальноосвітніх шкіл, які викладають у 6 класі за підручником

«Біологія» (автор Л.І.Остапченко), розроблений відповідно до основних

положень Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і

спрямований на реалізацію вимог освітньої галузі «Природознавство» та

вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з біології. Наведені матеріали за

змістом і структурою відповідають чинній програмі курсубіології.

Посібник містить календарне планування, розробки всіх уроків а

екскурсій з курсу біології 6 класу. До кожного уроку зазначено мету, тип

уроку, обладнання, перелік основних термінів та понять, основний зміст та

методи роботи.

Враховуючи те, що у навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна

діяльність, посібник передбачає практичні роботи, лабораторні дослідження з

природними об`єктами, гербарним матеріалом, колекціями, зображеннями та

відеоматеріалами, дослідницькі практикуми та міні-проекти.

Важливим елементом уроку є перевірка знань учнів, тому даний посібник

містить запитання для усної і писемної перевірки знань, біологічні диктанти,

варіанти тестового контролю знань т дві семестрові контрольні роботи.

У цьому методичному посібнику представлені різні типи уроків:

комбіновані, засвоєння нових знань, узагальнення і систематизації,

практичного застосування знань і вмінь, контролю і корекції знань та вмінь.

Надіюсь, що даний методичний посібник допоможе зробити уроки

більш різноманітними й цікавими, сприятиме заощадженню часу, який

витрачається на підготовку до уроку .

Зміст

3

Передмова ………………………………………………………………………...3

Календарне планування……………………………………………………..……5

Розробки уроків

………………………………………………………………….10

Екскурсії ………………………………………………………………………391

Календарне планування4

Біологія - 6 клас

(70 год; 2 год на тиждень)

№ Тема уроку К-сть

год

Дата Д/з

Вступ (4 год)

1. Біологія – наука про життя. Науки, що вивчають життя.

2. Основні властивості живого.

3. Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин,

грибів, бактерій). Поняття про Віруси.

4. Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів.

Тема 1. Клітина (10 год)

5. Клітина - одиниця живого. Історія вивчення клітини.

6. Лупа. Мікроскоп.

Практична робота 1.

Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

7. Будова клітини на світлооптичному та електронно-

мікроскопічному рівнях.

Практична робота 2.

Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та

розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

8. Будова рослинної і тваринної клітини.

Лабораторне дослідження 1.Будова клітини листка

елодеї.

9. Надходження речовин у клітину.

Лабораторне дослідження 2.Рух цитоплазми в клітинах

листка елодеї.

10. Основні органели клітини.

11. Утворення нових клітин.

12. Ріст клітин.

13. Основні положення клітинної теорії.

5

14. Узагальнення знань з теми «Клітина».

Тема 2. Одноклітинні організми (8 год + 1 год)

15. Амеба, інфузорія - одноклітинні тварини (середовища

існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у

природі).

Лабораторне дослідження 3. Спостереження інфузорій.

16. Хвороби людини, що викликаються одноклітинними

тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і

дизентерійної амеби).

17. Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу:

хламідомонада, хлорела, евглена зелена (середовища

існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у

природі).

18. Дріжджі – одноклітинні гриби.

19. Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова,

поширення, розмноження бактерій.

Роль бактерій у природі та значення в житті людини.

20. Вольвокс - колоніальний організм.

21. Губка та ульва (зелений морський салат) - багатоклітинні

організми.

22. Міні-проект (за вибором):

- «Чому скисає молоко?»

- «Корисний йогурт»

- «Живі фільтри».

23. Узагальнення знань з теми «Одноклітинні організми».

Тема 3. Рослини (20 год + 3 год)

24. Рослина – живий організм.

25. Клітини рослин. Тканини рослин.

26. Будова рослини. Органи рослин.

27. Фотосинтез як характерна особливість рослин.

6

28. Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

29. Дихання рослин. Рухи рослин.

30. Ріст та розвиток рослин.

31. Узагальнення знань з теми «Рослини» (частина 1)

32. Контрольна робота.

33. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та

укріплення у ґрунті).

Лабораторне дослідження 4. Будова кореня.

34. Пагін. Його будова,

Лабораторне дослідження 5. Будова пагона.

35. Листок. Лабораторне дослідження 6.Будова бруньки.

36. Основні функції пагона (фотосинтез,газообмін, ріст,

випаровування води, транспорт речовин).

37. Різноманітність та видозміни вегетативних органів.

Лабораторне дослідження 7. Будова цибулини,

кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі

моркви).

38. Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

Вегетативне розмноження рослин.

39. Квітка - орган статевого розмноження.

Лабораторне дослідження 8.Будова квітки.

40. Суцвіття.

41 Запилення.

42. Запліднення.

43. Насінина.

Лабораторне дослідження 9. Будова насінини.

44. Плід, поширення плодів.

Лабораторне дослідження 10. Будова плода.

45. Міні-проект (за вибором):

- «Листопад»

7

- «Квіти і комахи»

- «Рослини - мандрівники»

- «Рослини – хижаки».

46. Узагальнення знань з теми «Рослини» (частина І1)

Тема 4. Різноманітність рослин ( 12 год)

47. Поняття про класифікацію рослин.

48. Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові).

Лабораторне дослідження 11. Будова зелених нитчастих

водоростей.

49. Мохи.

Лабораторне дослідження 12. Будова моху.

50. Папороті, хвощі, плауни.

Лабораторне дослідження 13. Будова папоротей.

51. Міні-проект (за вибором):

- «Як утворився торф і кам’яне вугілля?»

- «Викопні рослини».

52. Голонасінні.

Лабораторне дослідження 14. Будова голонасінних.

53. Покритонасінні (Квіткові).

54. Практична робота 3.

Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних

(квіткових) рослин.

55. Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води,

температури).

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних

рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

56. Життєві форми рослин.

57. Рослинні угруповання.

58. Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Значення рослин для людини. Сільськогосподарські

8

рослини.

59. Узагальнення знань з теми «Різноманітність рослин».

Тема 5. Гриби (9 год - 1 год)

60. Загальна характеристика грибів.

61. Екологічні групи грибів.

Лабораторне дослідження 16. Будова цвілевих грибів (за

допомогою оптичного мікроскопа).

62. Лишайники – приклад симбіотичних організмів.

63. Шапинкові гриби.

Лабораторне дослідження 15.Будова шапинкових грибів.

64. Їстівні та отруйні шапинкові гриби.

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та

отруйних грибів своєї місцевості.

65. Гриби-паразити (на прикладі трутовиків та збудників

мікозів людини).

66. Значення грибів у природі та житті людини.

Міні-проект«Гриби у біосфері та житті людини».

67. Узагальнення знань з теми «Гриби».

68. Контрольна робота.

Узагальнення (2 год - 1 год)

69. Узагальнення. Будова та життєдіяльність організмів.

Екскурсія

70. Екскурсія 1. Вивчення рослинних угруповань.

71. Екскурсія 2. Різноманітність рослин свого краю.

Вступ (4 год)

Урок 1

Тема:Біологія – наука про життя. Науки, що вивчають життя.

9

Мета: ознайомити учнів з наукою про життя – біологією; сформувати

уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми,

ознайомити учнів з різноманітністю наук, що вивчають живі

організми планети; з їхнім значенням для вивчення життя у різних

його проявах; розвивати уміння порівнювати значення наук для

вивчення органічного світу; розвивати культуру спілкування; сприяти

розвитку логічного і критичного мислення;виховувати бережливе

ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку

роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення

для вирішення проблем сьогодення, тому що її вважають наукою ХІХ

століття.

Обладнання: фото та малюнки різноманітних організмів, таблиці, портрети

Ж.Б.Ламарка і Г.Тревірануса.

Основні поняття та терміни: біологія, ботаніка, зоологія, морфологія,

мікологія, мікробіологія, вірусологія, бактеріологія, екологія,

систематика, анатомія, фізіологія, гігієна, генетика, палеонтологія,

цитологія.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап(гра «Знайомство»):

Вчитель запрошує дітей стати в коло та ставить завдання, на які учні

відповідають рухом (піднімають руку або оплески).

Завдання:

Підніміть ліву руку ті, хто знає як звати вчителя біології.

Підніміть праву руку ті, хто цікавиться вирощуванням кімнатних або

квітково-декоративних рослин.

Підніміть дві руки ті, хто доглядає вдома домашніх тварин.

10

Візьміть за руки однокласників, які стоять поруч, якщо ви вважаєте, що

кожна людина є часткою живої природи.

Плесніть у долоні ті, хто вважає, що знання з біології потрібні у

повсякденному житті .

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 1. Метод « Прес»:

Давні цивілізації уявляли Землю в образі божества, материнського і

плодючого, а людей – дітьми, яких вона живить. Сплинуло багато віків…

Ставлення людини до природи змінилося: воно стало більш науковим,

бережливим.

Епіграф:

Багатство нашої планети – це

повітря, вода, ґрунт, тваринний та рослинний світ.

Доля природи – наша доля!

Щоб зберегти природу, її потрібно знати.

Але природу не можна пізнати споглядально –

її потрібно вивчати.

- Чи погоджуєтеся ви з цими словами ? Виразіть свою думку у форматі:

Я вважаю, …

Тому що ….

Наприклад , …

Отже , я вважаю …

2. Повідомлення теми і мети уроку .

Давайте поглянемо навколо себе. Скрізь можна побачити неживі і живі

об’єкти природи. Чим же вони відрізняються між собою? В чому сутність

життя? Вирішенням цих питань ми займемося на уроках біології.  

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів(бесіда):

 - Що ви вивчали в курсі природознавства?

- Які науки вивчають природу?

11

- Що таке жива і нежива природа?

- Які живі організми вам відомі?

-Де живуть живі організми?

-Навіщо треба вивчати живі організми?

ІV. Засвоєння учнями нового матеріалу. 

1. Біологія як наука.

1) Р озповідь:

Людина здавна, з доісторичних часів, жила поряд із живими істотами.

Ще ближчою стала вона до них, коли почала культивувати рослини й

одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу

розвивались і поглиблювались знання людини. З поверхових і часто

неточних уявлень про природу поступово формувалися певніші й точніші

знання. Пам’ятки стародавніх культур — китайської, індійської, ассиро-

вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до

початку нашої ери був накопичений значний емпіричний матеріал з галузі

біології

Вже багато століть люди намагаються знайти відповідь на питання про

сутність життя на планеті. Але щоразу стикаються з новими таємницями.

Провідником людини у вивченні живого є наука біологія. Термін “біологія”

водночас запропонували незалежно один від одного у 1802 р. фр. учений

Ж.Б.Ламарк та німецький учений Г.Тревіранус.

2) «Асоціативний кущ»:

— Які асоціації у вас викликає поняття «біологія»?

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «біологія».Усі відповіді

записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: життя, рослини, тварини, гриби,

бактерії, людина, наука.

Узагальнення результатів.

12

Учні самостійно формулюють визначення: «Біологія — це  наука про

життя».

2. Біологічні науки, які вивчають організми.

1) Розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць :

-ботаніка – вивчає рослини;

-зоологія – вивчає тварини;

-морфологія – вивчає організм в цілому;

-мікологія – вивчає гриби;

-мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять

вірусологія та бактеріологія;

-екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем;

-систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх;

-анатомія – наука про будову організму;

-фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму;

-гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я;

-генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;

-палеонтологія – вивчає вимерлі організми;

-цитологія – вивчає клітини організмів.

2) Робота з підручником – с.5, бесіда:

- Яка біологічна наука вивчає рослини?

- Що вивчає зоологія?

- Які науки вивчають будову організмів?

- Що є предметом вивчення фізіології?

- В чому особливість цитології?

- Що досліджує екологія?

- Що вивчає вірусологія?

- Яка наука вивчає мікроорганізми?

- Обєктом вивчення якої науки є гриби?

13

3. Поняття про рівні організації життя та підпорядковані

науки(розповідь):

Більшість багатоклітинних організмів складаються із органів, органи

утворені із тканин, тканини із клітин, клітини з молекул, молекули з атомів.

Це називають рівнями організації життя.

Атомний та молекулярний властивий і живій і неживій природі. Їх

вивчають небіологічні, хоча й природничі  науки – фізика та хімія.

Наприклад, біохімія є поєднуючою наукою між біологією і хімією, біофізика

– між фізикою і біологією. 

Взагалі в біології існують багато підпорядкованих наук, яких об’єднують

у три великі розділи: «Структурні», «Функціональні», «Різноманітність».

До наук, що вивчають структури належать цитологія, гістологія,

морфологія, анатомія, біофізика та біохімія.

До наук, що вивчають функції – фізіологія, генетика, екологія.

А до наук, що вивчають різноманітність – ботаніка, зоологія, мікологія,

арахнологія, вірусологія, бактеріологія…

Крім того, існують ще й прикладні науки – охорона природи, агрономія,

медицина. Вони допомагають використати набуті знання у господарській

діяльності та взагалі у житті.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Доповнити схему.

БІОЛОГІЯ

Науки: Організми:

1. 1.

2. 2.                                 

2. Знайти пару:

1 - Систематика. А – Туберкульозна паличка.

2 – Ботаніка. Б – Білий гриб.

14

3 – Зоологія. В – Гербарій.

4 – Мікробіологія. Г – Царство.

5 – Вірусологія. Д – Горобець.

6 – Мікологія. Е – Вірус грипу.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

Біологію називають провідною наукою ХХІ ст. Без досягнень біології

нині неможливий прогресивний розвиток людства!

 

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 1;

- дати відповіді на запитання (с.7);

- виконати тестове завдання (с.7).

Урок 2

Тема:Основні властивості живого.15

Мета: поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати

поняття про основні ознаки життя; розвивати уміння порівнювати тіла

природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно

мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання; здійснювати

валеологічне вихованнята формувати екологічне мислення,

виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: фото та малюнки різноманітних організмів, таблиця «Основні

властивості живого».

Основні поняття та терміни: автотрофи, гетеротрофи, живлення, дихання,

рух, ріст, розвиток, розмноження, подразливість.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань (бесіда):

- Що вивчає біологія?

- Чи можна біологію назвати комплексною наукою? Чому?

- Яка наука вивчає будову організмів?

- Їх функції?

- Що вивчає ботаніка? Зоологія? Мікологія? Бактеріологія?

- Назвіть науку, яка вивчає клітинну будову організмів?

- Яка наука вивчає тканини організмів?

- Яка наука вивчає вимерлі організми?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

16

Давайте поглянемо навколо себе. Скрізь можна побачити

найрізноманітніші об’єкти природи. Одні з них неживі, інші – живі.

- Чим же вони відрізняються між собою?

- Якими спільними ознаками наділені всі організми?

ІV. Засвоєння учнями нового матеріалу. 

1) «Мозковий штурм»:

- За якими ознаками можна відрізнити живі об’єкти від неживих?

(Названі учнями ознаки записують на дошці, проводиться аналіз

запропонованих учнями)

Основн і властивост і або ознаки, які відрізняють живе від неживого,-

це:

- обмін речовини та енергії на основі живлення, дихання, виділення,

- рух,

- ріст,

- розвиток.

- подразливість,

- розмноження.

2) робота з таблицею та ілюстраціями підручника – с.7-9:

Основні властивості живого

Властивість живого Характеристика властивостіПевний хімічний

склад

Для всіх живих систем характерне певне

співвідношення за вмістом різних хімічних

елементів, яке відрізняється від співвідношення за

вмістом хімічних елементів у неживих системах, а

також наявність певних груп речовин, які

називають органічними речовинами.Багаторівневість

організації

Біологічні системи мають кілька рівнів організації,

кожному з яких притаманні певні ознаки й

особливості.

17

Наявність обміну

речовин

Усі живі системи можуть функціонувати лише за

умови існування обміну речовин та енергії з

навколишнім середовищем. Припинення обміну

призводить до припинення життєдіяльності живої

системи.Здатність до

саморегуляції

Наявність обміну речовин вимагає від живих

систем здійснення постійної регуляції своїх

внутрішніх процесів та процесів взаємодії з

навколишнім середовищем. Відсутність або

порушення саморегуляції призводить до

припинення процесів обміну.Подразливість Це здатність адекватно реагувати на зовнішні

абовнутрішні впливи. Подразливість живої

системи є основою її ефективної саморегуляції, бо

без одержання адекватної інформації щодо впливів

будь-яка регуляція неможлива.Здатність до

розмноження

Будь-яка жива система здатна до самовідтворення.

Неможливість розмноження призводить до

вимирання певної живої системи.

Здатність до розвитку Усі живі системи протягом індивідуального

існування поступово видозмінюються (процес

онтогенезу). Крім того, вони змінюються і в

процесі еволюції. Ріст Кількісні зміни в організмі, які призводять до

збільшення розмірів тіла.Адаптація В результаті підтримання всіх процесів

життєдіяльності організм пристосовується до умов

існування. Це зміни живого організму у мінливому

оточенні, які дають змогу вижити в цих умовах і

дати потомство. Кожен живий організм

18

пристосовується до виживання по-різному,

наприклад, кактуси перетворили в процесі

еволюції свої листки на колючки.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Бесіда:

- Як відрізнити живе від неживого?

- Назвіть основні ознаки живого?

2. Вправа для порівняння: знайти ознаки живого(«так» чи «ні»):

1.Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію в печерах, що

збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.

2.Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок.

Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах.

3.З великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто

каменів стає багато, отже – це розмноження.

4.Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають

нові рослини. Це розмноження.

5.Під час дощу річка поповнюється водою – це називають живленням річки.

6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює

фотосинтез і так живиться.

7. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим – це

дихання вулкану.

8.Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.

9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок.

10.Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця.

3. Закінчити речення:

1) Процес потрапляння в організм кисню та виведення з нього вуглекислого

газу - …

19

2) Процес потрапляння в організм поживних речовин та їх перетворення -

….

3) Сприйняття подразників навколишнього середовища та відповідна реакція

організму на них- …

4) Надходження речовин та енергії з довкілля та певні їх зміни в організмі -

…

5) Зміни в організмі, що призводять до збільшення розмірів і маси тіла - …

6) Відтворення собі подібних та збільшення чисельності особин - …

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Учні діляться враженнями від першого уроку, коментуючи свої очікування.

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати §2;

- дати відповіді на запитання (с.10);

- виконати тестові завдання 1-2 (с.10).

Урок 3

20

Тема:Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій).

Поняття про віруси.

Мета: ознайомити учнів із різноманіттям життя на прикладах тварин,

рослин, грибів, бактерій; розвивати вміння аналізу та синтезу

інформації, здатність знаходити спільні ознаки в різних об’єктів;

виховувати розуміння єдності людини і природи та бережливе

ставлення до всього живого.

Обладнання: таблиці із зображенням об’єктів вивчення біології.

Основні поняття і терміни: біологія, тварини, рослини, гриби, бактерії,

віруси, клітини, систематика, таксон, вид.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань учнів («Розумний куб» ) :

- Що вивчає біологія?

- Які властивості характерні для живих організмів?

- Чи здатні рослини до руху? Наведіть приклади.

- Чому обмін речовин вважають необхідною умовою існування живих

організмів?

- Що таке подразливість? Наведіть приклади подразливості у рослин і

тварин.

- Що таке розмноження? Яке значення має розмноження організмів для

існування життя на Землі?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Світ живих організмів відзначається великою різноманітністю і налічує

за сучасними даними понад 2 млн.видів живих істот.

- Як розібратися в цьому розмаїтті живих істот?

21

- Чим вони відрізняються одні від одних?

Проблемне запитання: чи може біологія вивчати всі ці організми

разом, чи можливо є науки, які допомагають розібратися у різноманітності

органічного світу. 

На ці питання ми постараємося дати відповідь, познайомившись з

основами однієї з біологічних наук – систематики.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Різноманітність живих організмів на планеті(розповідь):

З давніх-давен і до ХVІІІ ст. вважалося, що на планеті є лише дві групи

живих організмів – це рослини і тварини. Але з часом люди, які займалися

наукою переконалися, що існують ще й інші живі організми, тобто щоб

описати різноманітність проявів життя на планеті рослин і тварин зовсім

недостатньо. Так було з’ясовано, що у нас наявні ще і гриби, які поєднують

ознаки рослин і тварин, а також невидимий світ мікроскопічних організмів,

які невидимі оком людини. Тому в другій половині ХХ ст. вченими-

біологами було виділено чотири групи живих організмів – рослини, тварини,

гриби та мікроскопічний світ бактерій.

Нині відомо понад 100 тисяч видів грибів, 500 тисяч видів рослин і понад

1,5 млн. видів тварин. Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи

надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Бактерій відомо десь 30

тис.видів. В їхніх клітинах відсутнє ядро, тому їх називають Прокаріоти.

Крім клітинних існують і неклітинні форми життя – віруси. Вони не

виявляють ознак життя поза межами організму хазяїна, але, проникнувши в

нього, починають рости і розмножуватися. 

Разом рослини, тварини, гриби, бактерії і віруси становлять світ живої

природи. Кількість видів живих організмів є наслідком тривалого

історичного розвитку життя на нашій планеті, під час якого одні види

організмів утворювалися, інші вимирали або перетворювалися на інших. І

цей процес носить назву еволюція.

22

2. Поняття про систематику(розповідь з елементами бесіди):

Для того щоб орієнтуватися в цьому розмаїтті, учені розподіляють живі

організми по групах, які називають таксонами.

Таксон — це група об’єктів органічного світу, пов’язана спільністю ознак

і властивостей, що дають підставу для об’єднання цих об’єктів у певну

систематичну категорію.

Існує кілька систем поділу живих організмів на окремі таксони. Системи

організмів, які ґрунтуються на спільності походження груп, що входять до

них, називаються природними. А системи, які ґрунтуються на деяких

загальних ознаках і не враховують спільності походження— штучними.

Основні систематичні категорії ввів у науку шведський учений Карл

Лінней.

Найдрібнішою основною систематичною категорією живих організмів є

вид (видова назва складається з двох латинських слів, перше з яких є назвою

роду, а друге — видовим епітетом). Близькі види об’єднуються в роди, а роди

— в родини. Близькі родини рослин об’єднуються в порядки (у тварин — у

ряди), а порядки становлять клас. Класи рослин об’єднуються у відділ (у

тварин — у тип). Сукупність усіх відділів і становить царствоРослини.

Сукупність усіх типів становить царство Тварини. Усього в межах шкільної

програми вивчають п’ять царств живої природи.

3. Порівняльна характеристика царств живих організмів(робота з

таблицею):

Царство Які організми

належать

Особливості будови й

життєдіяльності

Віруси Віруси Неклітинна форма життя. Можуть

розмножуватися тільки в клітинах

інших організмів

23

Дроб’янки Бактерії,

ціанобактерії

У клітинах немає ядра. Відрізняються

значним різноманіттям біохімічних

процесів у клітинах

Гриби Гриби У клітинах є ядра. Необхідні для життя

речовини поглинають з навколишнього

середовища через поверхню тіла.

Потрібні для організму сполуки син-

тезують за рахунок готових органічних

речовин

Рослини Водорості, вищі

спорові рослини,

насінні рослини

У клітинах є ядра. Необхідні для життя

речовини споживають із

навколишнього середовища з

допомогою травної системи. Потрібні

для організму сполуки синтезують з

неорганічних речовин, використовуючи

енергію світла

Тварини Найпростіші,

безхребетні

тварини, хребетні

тварини

У клітинах є ядра. Необхідні для життя

речовини поглинають з навколишнього

середовища через поверхню тіла.

Потрібні для організму сполуки

синтезують за рахунок готових

органічних речовин

4. Поняття про віруси(розповідь, демонстрація презентації):

Віруси — це паразитичні неклітинні системи, здатні розмножуватися в

живих клітинах. Вивчення вірусів було розпочато 1892 року Д. Й.

24

Івановським, який з’ясував, що збудник мозаїки тютюну не росте на

поживних середовищах і проходить крізь бактеріальні фільтри.

Характерними собливостями вірусів є наявність у них лише одного типу

нуклеїнової кислоти (залежно від виду вірусу, це може бути ДНК або РНК) і

відсутність у них власних систем синтезу білків та перетворення енергії.

Через це віруси не можуть розмножуватися самостійно і є облігатними

внутрішньоклітинними паразитами. Зараз описано вже понад дві тисячі видів

вірусів, які уражають представників усіх царств живої природи.

5. Середовища існування організмів(бесіда з елементами розповіді,

демонстрація):

Нікому не є таємницею, що на кожному клаптику Землі хтось живе. Живі

організми населяють досить різноманітні середовища і живуть у різних

умовах:

- Де мешкають живі організми?

- Наведіть приклади організмів, які живуть в наземно-повітряному

середовищі.

- Які водні організми вам відомі?

- Які організми мешкають в грунті?

- Які живі істоти за середовище існування обрали інші організми?

С ередовищ е існування організмів – частина природи, яка оточує живі

організми, з якою вони взаємодіють:

- водне – ставки, озера, річки, моря;

- наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі, луки, гори, болота;

- підземне – грунт;

- організми – паразити.

6. Значення живих організмів(бесіда):

Кожен живий організм чи групи організмів мають певне значення на

планеті, яке може бути не лише корисним, а й шкідливим чи нейтральним.

25

- Як ви це розумієте?

Наприклад, у залежності від використання рослини діляться на:

1.Їстівні та кормові: хлібні злаки, овочеві, бобові, олійні, плодоягідні, цукрові,

кормові трави.

2.Технічні рослини: прядильні (льон, бавовник, кенаф); дубильні (дуб, ялина,

верба); ефіроолійні для фармацевтичної, кондитерської, парфумерної

промисловості та миловарення (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда;

каучукові (ваточник, кендир); красильні (дуб, барбарис, береза, бузина,

плаун, спориш).

3.Лікарські рослини.

4.Дерев’янисті, з яких використовують деревину.

5.Декоративні.

V. Узагальнення, систематизація знань і вмінь учнів.

1. Гра: “Знайти пару”.

Учні в парах пригадують рослини своєї місцевості різних середовищ

існування. Один називає середовище, а інший рослину цього середовища.

Найкращі записують у зошит. Наприклад:

-мішаний ліс – підсніжник звичайний;

-болото – аїр тростинний;

-лука – конюшина;

-ставок – латаття біле;

-хвойний ліс – сосна звичайна.

2.Бесіда :

- Які організми входять до царства Дроб’янки?

- Які організми входять до царства Тварини?

- Які організми входять до царства Гриби?

- Які властивості притаманні організмам, що входять до царства Рослини?

- Які властивості притаманні організмам, що входять до царства Віруси?

26

3. Вправа «Коло ідей»:

Доведіть, що гриби й рослини належать до різних царств.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець

лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку,

яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.

Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього

вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас. 

А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство

Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).

Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує

мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний,

маленький).

Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай

він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя. 

Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці

символізують рослин, тварин, грибів і бактерії (організми клітинної будови),

бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову),

окремо, лише торкається до них.

VІІ.Домашнє завдання:

- опрацювати § 3;

- виконати тестові завдання 1-2 (с.14).

Урок 4

 

Тема: Методи вивчення організмів.

27

Мета: поглибити знання учнів про методи дослідження організмів,

доцільністьїх використання; продовжувати розвивати вміння

спостерігати, порівнювати, вимірювати, проводити досліди; виховувати

інтерес до вивчення природи, прагнення пізнавати, досліджувати і

берегти природу.

Обладнання: зображення приладів, які використовують для біологічних

досліджень, портрети вчених-біологів.

Основні поняття та терміни: спостереження, порівняння, експеримент,

вимірювання.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 1. Доповнити речення:

– Наука систематика вивчає…

– Основними завданнями систематики є…

– Основоположником даної науки вважають …

– Його заслугою є….

–Систематики об’єднують усіх живих організмів у дві імперії:.., і …, два

надцарства: … і …, 5царств: …;

– Прокаріоти – це організми …, еукаріоти …;

–Еволюційно молодшою є …клітина, тому що …

2. Розподілити дані організми відповідно до царств природи- кожен учень по

черзі зачитує назву організму та стає у «своє царство»: 

28

кульбаба, ластівка, вірус грипу, ВІЛ, ромашка, боровик, дерево, дощовий

черв’як, бактерії гниття, сироїжка, сажка на кукурудзі, подорожник,

хрущ, людина, слон, печериці, троянда, кіт, мухомор, стафілокок.

3. «Вірю — не вірю».

1. До тварин належать як одноклітинні, так і багатоклітинні організми.

2. Серед бактерій є корисні і шкідливі для організму людини.

3. Рослини під час дихання поглинають вуглекислий газ.

4. Окрему групу грибів становлять дріжджі.

5. За зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють

дерева, кущі і трав’янисті рослини.

6. Клітини бактерій мають ядро.

7. Клітини тварин не мають ядра.

8. Віруси відносять до царства Дроб’янки.

9. Ящірки і жаби належать до холоднокровних тварин.

10. Представники бактерій здатні жити в гарячих джерелах і в льодовиках.

11. Гриби, подібно до тварин, живляться готовими органічними речовинами.

12. Деякі бактерії рухаються за допомогою джгутика.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Спостереження як найдавніший метод вивчення природи(бесіда з

елементами розповіді):

- Що допомогло людині вивчати життя?

Формування висновку: перщі знання людина отримала завдяки

спостереженню.

Це найдавніший i найпоширеніший науковий метод. Але самих лише

спостережень недостатньо. Треба вміти порівнювати

результатуспостережень, щоб зробити висновки про причини та наслідки

явищ, за якими спостерігали.29

2. Експеримент та обладнання для його проведення(бесіда, розповідь,

демонстрація):

- Але чи достатньо тільки спостерігати та порівнювати?

- Існують явища, дія яких закінчується дуже швидко або, навпаки дуже

повільно. Як вивчати їx?

- Або як вивчити будову живих організмів?

- Або взаємодію різних предметав між собою?

Для цього використовують експерименти.

Експеримент − метод, що пояснює особливості процесів, які відбуваються

в живих та неживих тілах, шляхом їx повторення, відтворення штучним

шляхом.

- Чим відрізняються спостереження від експериментів?

Експериментальний метод полягає в тому, що дослідники активно

втручаються в будову об’єктів досліджень, перебіг процесів та явищ і

спостерігають за наслідками такого втручання.

Польові експерименти здійснюють у природних умовах.

Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних

приміщеннях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні

організми, яких штучно розводять та утримують. 

- Що необхідно для проведення експериментів?

Дійсно, необхідне спеціальне обладнання. Отже, розглянемо основні

прилади для дослідження природи, з якими ми працюватимемо на уроках.

- Пригадайте, якими приладами ви користуетеся в побуті? (Годинник, лінійка,

термометр тощо)

- А яким чином ті caмi прилади можна використати для вивчення природи?

3. Вимірювання, вимірювальні прилади, одиниці вимірювання(бесіда,

демонстрація, запис у зошити, заповнення таблиці):

- Як ви гадаете, яким чином вимipювaли довжину в давнину?30

У piзних країнах існували piзнi одиниці вимірювання довжини: лікоть,

аршин, фут, дюйм i т.д. Зараз icнyє міжнародна система вимірювальних

одиниць, які співвідносяться між собою. Наприклад, один метр дорівнює

сорокамільйонній частині меридіана Землі.

Метеорологічні прилади використовують для досліджень погодних явищ.

Наприклад: флюгер — для визначення напрямку вітру, барометр — для

вимірювання атмосферного тиску, опадомір — для вимірювання кількості

опадів.

Збільшувальні прилади дають можливість збільшити зображення об'екта

спостереження від декількох до мільйонів разів. Найпростішим

збільшувальним приладом є лупа. Із світловим мікроскопом, який дає

збільшення до трьох тисяч разів, ви зустрінетеся на урока, під час вивчення

біології. Електронний мікроскоп дає збільшення в мільйони разів. Телескоп

– збільшувальний прилад, за допомогою якого спостерігають за небесними

тілами.

Прилади:

1.Вимірювальні: мензурка, терези, годинник, термометр, лінійка.

2. Метеорологічні: барометр, флюгер, опадомір.

3. Збільшувальні: лупа, мікроскоп, телескоп.

- Кожний виммірювальний прилад вимірює певну величину. Тож спробуйте

заповнити таблицю самостйно. (Другий і третій стовпчики таблиці учні

заповнюють самостійно).

Прилад Характеристика

вимірювання

Одиниці вимірювання

Терези Маса кг, г

Мензурка Обєм л, мл

Годинник Час год, хв, с

Термометр Температура градуси

Лінійка Відстань мм, см, м

31

4. Різноманіття методів наукового дослідження біологічних

об’єктів(розповідь):

У разі застосування практичних методів дослідження науковці

безпосередньо працюють з об’єктами дослідження, визначаючи їхні

властивості. У ході спостереження дослідники лише реєструють об’єкти,

події і процеси, які відбуваються.

Якщо має місце реєстрація окремих об’єктів, подій або процесів, то

використані методи є описовими.

Якщо описується кілька об’єктів, подій або процесів з наступним

порівнянням результатів, то використані методи є порівняльними.

Особливим варіантом порівняльних досліджень можна вважати

моніторинг, що проводиться як серія ідентичних досліджень певних об’єктів

через визначені часові інтервали. У наш час подібні форми досліджень є

дуже актуальними. Сучасні моніторингові дослідження дозволили,

наприклад, визначити темпи зміни навколишнього середовища під впливом

людської діяльності.

Якщо дослідники не лише фіксують зміни стану об’єктів дослідження,

але й активно втручаються в події, то використані методи дослідження є

експериментальними.Наприклад, для визначення стійкості нових хімічних

засобів захисту рослин ними обробляють експериментальні рослини, а

потім визначають час, потрібний на видалення з поверхні або тканин

рослини діючої речовини.

Теоретичні методи дослідження не передбачають безпосередньої

роботи з об’єктами вивчення. У сучасній науці велике значення має

математична обробка результатів, отриманих у ході практичних досліджень.

Вона дозволяє виявити закономірні зміни об’єктів під впливом певних

факторів і відокремити їх від випадкових відхилень, які виникають у ході

дослідження.

Моделювання біологічних об’єктів зазвичай здійснюється з допомогою

комп’ютерних технологій і широко використовується для прогнозування 32

напрямків майбутніх змін біологічних систем під впливом тих або інших

факторів.

Для проведення біологічних досліджень широко використовують

різноманітні прилади й реактиви.

5. Значення природничих знань для людини(бесіда):

- Як на вашу думку, навіщо накопичувати знання про природу?

- Як повязані ці знання із життям людини?

Значення природничих знань для людини:

- Розвиток рослинництва та тваринництва.

- Добування корисних капален.

-  Отримання енергії.

- Використання знань для створення техніки.

- Використання знань для створення техніки.

- Збереження довкілля, охорона природа.

- Застосування дикорслих рослин у побуті.

33

- Вивчення рослин – покращення врожаю.

- Вивчення тварин – розвиток тваринництва, збільшення обсягу продуктів

харчування.

- Вивчення законів природи дозволило використовувати сили води, пари,

вітру для отримання енергії.

Але ці досягнення мають із воротний бік – забруднення довкілля. Тож

необхідно використовувати знання не тільки для задоволення потреб

людини, але і для збереження самої природи.

V. Закріплення вивченого матеріалу(бесіда):

- Які методи дослідження природи вам відомі?

- Які прилади допомагають здійснювати вивчення природи?

- Як людина використовує знання про довкілля у власному житті,

виробництві?

VІ. Підведення підсумків уроку.

 VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 4;

- повторити §§ 1-3;

- дати відповіді на питпання (с.19);

- виконате тестові завдання (с.19).

Клітина (10 год)

34

Урок5

Тема: Клітина – одиниця живого.Історія вивчення клітини.

Мета: розширити знання про клітинну будову організмів, ознайомити учнів

з клітиною як основною одиницею живого, повторити загальний план

будови клітин,ознайомити учнів з історією вивченя клітини; розвивати

практичні вміння використовувати раніше отримані знання,

порівнювати та узагальнювати матеріал;виховувати акуратність,

охайність, розуміння єдності всього живого та повагу до важкої праці

вчених-дослідників.

Обладнання: таблиця «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної

клітини», «Чорна скринька», портрети Р.Гука, А.Левенгука,

М.Шлейдена, Т.Шванна, Р.Броуна, Я.Пуркіньє, Р.Вірхова.

Основні поняття та терміни: клітина, клітинний рівень організації життя.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

  Клітина- це дивний ізагадковий світ.

Дитяча енциклопедія

І. Організаційний етап.

Шановні учні! Придивіться один до одного. Які ви всі різні! Кожен із вас

відрізняється зростом, рисами обличчя, кольором шкіри, очей. Та є між вами

ще одна відмінність – це настрій.

Перш ніж розпочати урок, з`ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на

сьогоднішнє заняття.

У кожного з вас на робочому столі знаходяться картки, на яких зображено

контури людського обличчя. Домалюйте, будь-ласка, контур рота, який

відповідає теперішньому вашому настрою:

Гарниий настрій

35

Нормальний настрій

Поганий настрій

А тепер покажіть ці обличчя мені. Як бачимо, хоча ви і знаходитеся в

однакових умовах, але кожен з вас має різний настрій. Тож давайте

посміхнемось один одному, змінимо свій настрій на хороший.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Перед вами «Чорна скринька». Постарайтеся відгадати, що знаходиться в

ній. Проявіть кмітливість та здатність нестандартно мислити.

Підказки, які вам допоможуть впізнати цей предмет

– Цей предмет є сукупністю поживних речовин, обмежених

мінеральними сполуками.

– Він є причиною давньої суперечки про те, що було першим.

– До його складу входить відомий білок альбумін.

– Це є початком нового життя.

 Дійсно, у скриньки сховане яйце. Що таке яйце?Так, яйце – це велика

статева клітина. Сьогодні ми будемо з вами говорити про клітину. Чи є ця

тема для вас абсолютно новою?

При вивченні яких тем ми зустрічалися з поняттям «клітина»?

(Повідомлення теми та мети уроку)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Клітина – одиниця будови організмів (розповідь):

Бактерії, рослини, гриби і тварини складаються з клітин.

Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця організму.

Клітина↓

одиниця↓

будови розвитку розмноження

36

Через свою поверхню вона дихає і живиться (обмін речовин). Клітини

ростуть, розмножуються.

Клітини одноклітинних організмів – самостійний організм, клітини

багатоклітинних організмів взаємодіють між собою, тісно пов’язані між

собою, але вони відрізняються за будовою та функціями.

Клітини живих організмів відрізняються за формою, розміром,

особливостями організації та функціями. Більшість клітин мають розміри від

10 до 100 мкм. 

Наука про клітину - цитологія. Предметом цитології є клітини живих

організмів і одноклітинних і багатоклітинних.

2. Історія вивчення клітини(розповідь, робота з підручником (с.21-22),

демонстрування портретів вчених):

Люди дізналися про існування клітини лише в XVII ст. Незадовго до

цього, в 1590 р., голландський шліфувальщик стекол Захар Янсен, з'єднавши

разом дві лінзи, уперше винайшов примітивний мікроскоп. Саме завдяки

цьому винаходу учені змогли розкрити таємницю клітинної будови.

Перший опис клітини було зроблено у 1665 р.англійським фізиком та

ботанікомР.Гуком. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його

складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою

на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін

«клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки

клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його

сучасники італ. Мальпігі та англ.Грю також виявили таку ж комірчасту

будову багатьох рослинних об’єктів. 

Удосконалив мікроскоп гол.дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його

прилад давав збільшення вже у 270 разів. Він розглядав тваринні клітини,

особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив

еритроцити, бактерії та сперматозоїди. 

37

У ХVІІ ст. - ХVІІІ ст.було накопичено багато знань про клітину, але

питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з

них тваринні організми залишалось відкритим. 

У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун зробив відкриття, що всередині

рослинних клітин знаходиться ядро.

У 1838-1839 р.р. нім.вчені М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про

клітину і показали, що клітини становлять одиницю будови всіх живих

організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.

У 1858 р. Р.Вірхов сформував положення про те, що кожна нова клітина

походить від такої самої вихідної шляхом поділу.

У ХІХ ст. К.Бер сформулював положення, що клітина не тільки одиниця

будови, а й одиниця розвитку живих організмів, тобто організм починає

життя із заплідненої яйцеклітини. 

3. Загальний план будови клітини(робота з таблицями, пояснення):

- клітинна мембрана;

- ядро;

- цитоплазма:

· органели

· включення

БУДОВА КЛІТИН ПРОКАРІОТІВ І ЕУКАРІОТІВ

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:

- Що називають клітиною?

38

- Хто першим ипобачив клітину у мікроскоп?

- Хто створив клітинну теорію?

- Які вчені вивчали клітини організмів?

- Яка наука вивчає клітину?

- Які загальні принципи побудови клітини живого організму?

2.Графічний диктант: поставити знак «+», якщо твердження правильне,

знак «-», якщо -ні.

1) Цитологія – наука про будову і функції клітини.

2) Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.

3) Усі організми мають клітинну будову.

4) Ззовні клітина оточена мембраною.

5) Всередині клітина заповнена цитоплазмою.

6) У цитоплазмі містяться лише пластиди і вакуолі.

7) У всіх рослинних організмів клітини мають ядро.

8) Цитоплазма складається з води (близько 80), органічних та неорганічних

сполук.

9) У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь організм

в цілому.

10) Клітинні включення є постійними утворами в цитоплазмі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”

VІІ. Домашнє завдання:

-опрацювати матеріал § 5;

- дати відповіді на запитання (с.23);

- виконати тестові завдання 1-3 (с.23);

- підготувати повідомлення про Р.Гука (1 учень)..

39

Урок 6

Тема: Лупа. Мікроскоп.

Мета: ознайомити учнів з будовою збільшувальних приладів, засвоїти

основні правила роботи з ними; розвивати практичні вміння

працювати зі збільшувальними приладами, готувати їх до роботи та

правильно за ними доглядати; виховувати охайність, акуратність

Обладнання: ручна та штативна лупи, світловий мікроскоп, постійні

мікропрепарати клітин водоростей, портрет Р.Гука, зображення

першого мікроскопа, рисунок клітин корка із праці

«Мікрографія»Роберта Гука.

Основні поняття та терміни:  лупа, мікроскоп, окуляр, тубус, предметний

столик, мікропрепарат, об’єктив.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний етап(психологічний тренінг):

Вправа «Підніми настрій за одну хвилину» :

– Діти, заплющіть очі і пригадайте найприємнішу подію останнього тижня.

Відчуйте ті почуття, які були в той час. А тепер спробуйте перенести їх в

сьогоднішній день. Розплющіть очі і нехай ті усмішки, які з`явились у вас на

обличчі будуть звами впродовж усього нашого уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Відкриття Р.Гука(повідомлення учня).

-Роберт Гук – англ. вчений сконструював перший примітивний мікроскоп –

це трубка з лінзами;

-Антоні ван Левенгук – удосконалив мікроскоп у 1683 р., він мав кілька лінз

одна над одною і збільшував у 270 разів.

40

2. Будова мікроскопа і лупи(демонстрація, розповідь).

Лупа – найпростіший збільшуваний прилад, що пристосований для

збільшення і спостереження дрібних предметів, розташованих на невеликій

відстані.  Вона складається з двоопуклої лінзи, яка закріплена в оправі. Лупи

мають невелике збільшення – всього 40 – 50 разів. Тому за їх допомогою

можна вивчати лише найбільш загальні деталі будови. Бувають ручні та

штативні лупи.

Ручна лупа збільшує предмети у 2 – 20 разів. При роботі її беруть за

рукоятку і наближують до об’єкту на таку відстань, при якій зображення

предмету найбільш чітке.

Штативна лупа збільшує предмети у 10 – 25 разів.

3. Правила користування мікроскопом(демонстрація, розповідь, робота з

підручником – с.26).

-Переносячи мікроскоп, одну руку розмістіть під його корпусом, а іншою

тримайте за корпус.

-Не нахиляйте оптичні прилади: з них можуть випасти й розбитись окуляри.

-Після роботи поверхню окулярів та об’єктиви потрібно протерти м’якою

чистою серветкою. У жодному разі не торкайтесь їх пальцями!

-Обережно поводьтеся з мікропрепаратами. Після завершення роботи їх

потрібно перенести на спеціальні лотки. При цьому беріть їх двома

пальцями так, щоб не торкатися горизонтальної поверхні.

-Переносячи мікроскоп, переконайтеся, що на його предметному столику не

залишилося мікропрепарату. Інакше він може впасти й розбитись.

-Не складайте мікропрепарати купками, це може їх пошкодити.

-Якщо поверхню мікропрепарату забруднено, її слід протерти м’якою

чистою серветкою.

-Під час досліджень за допомогою оптичних приладів дотримуйтеся

чистоти і порядку на робочому місці. Приберіть усі зайві предмети: одяг,

41

сумки, їжу тощо.

-Під час замальовування об’єктів дослідження зошит або альбом для

малювання мають бути праворуч від оптичного приладу. Це дає змогу

одночасно спостерігати за об’єктом дослідження та замальовувати його.

-Об’єкт замальовуйте простим олівцем, розфарбуйте кольоровими.

Малюнок має бути досить великим, щоб його деталі було чітко видно.

Головна вимога до малюнка – правильне відображення форми об’єкта,

співвідношення розмірів (довжини, ширини). На малюнку потрібно

позначити складові частини об’єкта. 

ІІI. Виконання практичної роботи № 1.

Тема:Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

Мета: ознайомити з особливостями будови світлового мікроскопа,

повторити правила роботи з ним.

Обладнання: мікроскоп біологічний, предметні і покривні скельця, постійні

мікропрепарати.

(робота в зошиті згідно інструктивної картки картки).

ІV. Підведення підсумків уроку (вправа «Незакінчене речення»):

– Практичні навички із сьогоднішнього заняття для мене (не)будуть

корисними, тому що …

V. Домашнє завдання:

- опрацювати § 6;

- вивчити будову мікроскопа;

- вивчити правила користування мікроскопом;

- підготувати кросворд з ключовим словом «мікроскоп».

42

Урок7

Тема:Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному

рівнях.

Мета: ознайомити учнів з основними компонентами клітин, які можна

спостерігати на світлооптичному та електронно-мікроскопічному

рівнях, розглянути основні частини клітини у світловий мікроскоп,

навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати; виробити навички

роботи з мікроскопом, розвивати уміння працювати з мікроскопом та

мікропрепаратами, вміння аналізувати, порівнювати, робити

висновки, виконувати і оформляти практичну роботу; виховувати

інтерес до вивчення біології.

Обладнання: мікроскоп біологічний, збільшувальні скельця, лупа,

предметні й покривні скельця, таблиці із зображенням рослинної

клітини та її будови.

Базові поняття й терміни уроку:  клітина, клітинна будова, тканини

рослин, збільшення, окуляр, тубус, предметний столик,

мікропрепарат, об’єктив.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1. Бесіда:

- Які збільшувальні прилади ви знаєте?

- Яку будову вони мають?

- Назвіть правила користування збільшувальними приладами?

43

2. Біологічний диктант:

1.Мікроскоп збільшує у …разів.

2.Головною частиною мікроскопа є …

3.Збільшувальні сскельця закріплені в трубку - …

4.Верхня частина трубки - …

5.Нижня частина трубки - …

6.Об’єкт для дослідження кладуть на …

7.В центрі предметного столика є ... для проходження променів.

8.Під предметним столиком розміщене …для вловлювання променів.

9.Для наведення різкості наявні …

10.Всі частини мікроскопу прикріплені до … 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми чуємо часто: "Клітина жива!”

А як же вона промовляє слова?

Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин?

Чому для клітини шкідливий бензин?

Тепер я вже знаю: рослина – це дім, 

Де мешкає разом багато клітин.

І кожна клітина в рослині жива,

І в кожній клітині ядро - голова.

Не треба клітинам ходить в магазин

Їх функція – створювати їжу самим.

І зайві розмови усі ці слова

Як є всі умови – клітина жива!

- Сьогодні ми постараємося зазирнути у цей живий загадковий світ клітини

через мікроскоп.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.44

1) Розповідь з елементами бесіди, робота з підручником – с.26:

Світловий мікроскоп застосовують під час роботи здрібними прозорими або

напівпрозорими об`єктами.

- Як ви гадаєте. Чому?

Сучасні світлові мікроскопи збільшують досліджувані об`єкти до 3 000 разів.

- Як визначити кратність збільшення об`єкта дослідження?

- У скільки разів збільшує ваш мікроскоп?

- Які органели можна побачити під світловим мікроскопом?

За допомогою сучасного електронного мікроскопа можна збільшити до

10 000 000 разів.

- Що можна розглянути у електронний мікроскоп?

1) Робота з мікроскопом: розглянути під лупою клітини м`якоті кавуна.

Видимі «пухирці» неоднакової величини й тісно прилягають один до

одного. Кожен «пухирець» вкритий дуже тонкою оболонкою, у результаті

чого добре помітні межі між ними. У разі ушкодження оболонки

виливається вміст клітини.

Видимі учнями в скибочці плода «пухирці» — це рослинні клітини.

М’якоть плода томата складається з округлих клітин. Кожна клітина має

тонку оболонку. Під оболонкою всередині клітини перебуває рідкий вміст.

2) Робота в групах :показати на таблиці і назвати функції:

1 – будова і функції оболонки

2 – будова і функції цитоплазми

3 – будова і функції ядра

4 – основні органели клітини, їх функції.

45

IV. Виконання практичної роботи№ 2.

Тема: Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за

допомогою оптичного мікроскопа.

Мета: познайомити учнів з будовою рослинної клітини, розглянути основні

її частини у світловий мікроскоп.

Обладнання й матеріали: мікроскоп біологічний, збільшувальні скельця,

лупа, предметні й покривні скельця, таблиці із зображенням

рослинної клітини та її будови.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте в підручнику послідовність виготовлення тимчасового

препарата.

3. На предметне скло нанесіть краплю води.Помістіть у краплю води

шкірочку цибулі.

4. Накрийте об’єкт покривним склом так, щоб вода була рівномірно

розподілена під склом і були відсутні пухирці повітря.

5. Настройте мікроскоп і розгляньте препарат за малого збільшення.

Зверніть увагу на впорядковане розташування клітин у шкірочці цибулі.

Замалюйте загальний вигляд групи клітин цибулі.

6. Розгляньте препарат за великого збільшення. Знайдіть окрему клітину.

Замалюйте схему будови клітини, на якій укажіть ядро, вакуоль,

пластиди, цитоплазму й оболонку клітини.

7. Зробіть висновок і запишіть його в зошит.

V. Підведення підсумків уроку (бесіда):

- Як ви готували препарат лусочки цибулі?

- Які частини клітини ви побачили в мікроскоп

- Яку частину клітини ви не побачили в обох препаратах під мікроскопом?

- Де вони розташовуються в клітині?

46

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 7,

- виконати тестові завдання (с.32).

Урок8

Тема: Будова рослинної і тваринної клітини.

Мета: поглибити знання учнів про будову клітини, порівняти особливості

будови рослинних і тваринних клітин, вчити розпізнавати основні

компоненти клітини та вказувати їх функції; виробити навички роботи

з мікроскопом; розвивати уміння співставляти та робити висновки,

працювати з мікроскопом та мікропрепаратами; уміння оформляти

лабораторні роботи; виховувати бережливе ставлення до

препарувальних інструментів, інтерес до пізнання природи.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова

тваринної клітини», відеофрагменти «Будова рослинної клітини»,

«Будова тваринної клітини».

Тип уроку:комбінований.

Базові поняття й терміни уроку:  органели, ядро, цитоплазма, вакуолі,

пластиди, мітохондрії, клітинна стінка.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів

(біологічний диктант із взаємоперевіркою “+” або “-“):

1. Ботаніка – це наука, яка вивчає тварин.

47

2. Цитологія вивчає гриби.

3. Основною структурною і функціональною одиницею організму є клітина.

4. Організми не бувають одноклітинними.

5. Усі клітини багатоклітинного організму однакові за будовою і функціями.

6.Клітина вкрита оболонкою.

7. В клітинах усіх організмів є ядро.

8. Постійні структури клітини – це органели.

9. Постійні структури клітини – це органели.

10. Лупа дає змогу розглянути всі органели клітини.

11. Основною частиною мікроскопа є тубус.

12.Постійні мікропрепарати виготовляють длятривалого зберігання.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Проблемні питання:

- Чи однакові за будовою клітини рослин і тварин?

- Чи однакові функції вони виконують?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу

(вправа “Карусель”, перегляд відеофрагменту, робота з таблицею):

(Клас об’єднується в 2 групи, у кожній з яких утворюються пари (2ряди

парт та пари учнів, що сидять за однією партою). Склад груп є постійним,

пари змінні, з одного боку ряду діти сидять на своїх місцях, а з іншого

пересідають, рухаючись уздовж ряду. Групи отримують однаковий пакет

завдань, а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах

разом обговорюють своє завдання, по завершенні склад пар змінюється. У

новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони

оволоділи під час роботи у першій парі. Вправа продовжується до тих пір,

поки не утворяться початкові пари.)

Завдання для груп :

1- “Будова і функції основних частин рослинної клітин”,

2- “Будова і функції основних частин тваринної клітин”,

48

1 пара – будова і функції оболонки

2 пара – будова і функції цитоплазми

3 пара – будова і функції ядра

4 пара – основні органели клітини, їх функції.

V.Виконання лабораторного дослідження № 1.

Тема: Будова клітини листка елодеї.

Мета: ознайомитися із особливостями будови клітин листка елодеї як

типового представника рослин.

Обладнання та матеріали: листки елодеї, мікроскоп, чашка Петрі, предметні

і накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір.

(інструктивна картка)

VІ. Підведення підсумків уроку(відповідь на проблемне запитання):

- Чи однакові за будовою клітини рослин і тварин?

- Чи однакові функції вони виконують?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 8;

- дати відповіді на запитання (с.35);

- скласти казку « Подорож тваринною клітиною» ( І група),

“Подорож рослинною клітиною”( ІІ група).

49

Урок 9

Тема: Надходження речовин у клітину.

Мета: закріпити знання учнів про будову клітини та основні ознаки живого,

властиві рослинній клітині, ознайомити учнів з хімічним складом та

процесами життєдіяльності клітини; розвивати вміння аналізувати та

робити висновки; виховувати розуміння єдності всього живого та

розуміння взаємовпливу всіх живих організмів, у тому числі і людини.

Обладнання: мікроскоп, устаткування для приготування тимчасових

мікропрепаратів, зображення основних шляхів транспорту речовин в

клітинах, листки елодеї, зображення рослини і людини, відеофрагмент

«Рух цитоплазми», зів’ялі проростки квасолі.

Тип уроку:комбінований.

Базові поняття й терміни уроку:  органічні речовини, неорганічні речовини,

білки, вуглеводи, ліпіди, включення, транспорт речовин, рух

цитоплазми, обмін речовин.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Пояснення вчителя з використанням прийому «Парадоксальна розповідь».

Вчитель звертає увагу на будову рослинної, а потім тваринної

клітини, свідомо при цьому допускається помилок. Учні повинні почувши

50

помилкову інформацію зупиняють вчителя, піднявши руку, і виправляють

його.

2.Зачитування каз о к «Подорож тваринною клітиною» і“Подорожрослинною

клітиною”.

3.Порівняння схеми будови рослинної і тваринної клітини (2 учні біля дошки).

4.Біологічний диктант(«так» - «ні»):

1.Кожна клітина вкрита плазматичною мембраною.

2.Цитоплазма як внутрішнє середовище об’єднує в єдине ціле всі клітинні

структури.

3.Рослинна і тваринна клітини нічим не відрізняються.

4.Внутрішній вміст клітини називається целюлозою.

5.Процеси перетворення енергії в клітині властиві к. Гольджі.

6.У хлоропластах наявний хлорофіл.

7.Хромопласти зеленого забарвлення.

8.У лейкопластах запасаються поживні речовини.

9.У клітинах наявний клітинний скелет.

10.Не всі структури клітини є постійними, є також непостійні. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

У мене є трохи зів’ялі проростки квасолі. Давайте полиємо їх теплою

водою і поспостерігаємо, що з ними стане до кінця уроку.

П роблемне запитання:

- Чи необхідне надходження речовин у рослину так як це необхідно людині,

щоб підтримувати життєдіяльність? 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Хімічний склад клітини (пояснення, робота з підручником – с.36).

51

Всі структури, які наявні в клітині, необхідні  для здійснення тих чи

інших життєво важливих функцій. А функції можливі лише з надходженням

в клітини поживних речовин, до яких належать: 

а)неорганічні:

- вода (70 -90 %) - визначає форму клітини та надає їй пружностіЗ води та

вуглекислого газу в результаті фотосинтезу в клітинах

утворюються вуглеводи. Корінь всмоктує з грунту розчинені у

воді мінеральні речовини. І завдяки воді всі речовини: і органічні, і

неорганічні, транспортуються по всій рослині;

- кисень і вуглекислий газ;

- мінеральні солі;

б) органічні:

- білки- входять до складу клітинної мембрани та органел, є будівельним

матеріалом для всіх клітин;

- вуглеводи - основний компонент клітинної стінки рослин – целюлоза,

інші вуглеводи надають солодкого смаку плодам рослин;

- ліпіди - разом з білками входять до складу клітинних мембран.

Найбільше із ліпідів у рослинних клітинах жирів, які

відкладаються в основному у насінні, але зустрічається також і в

квітках (троянда);

- нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) - забезпечують зберігання спадкової

інформації та її передачу нащадкам..

Поживні речовини, що надходять в клітину, змінюються: вони

розпадаються, або з них синтезуються нові – постійно відбувається обмін

речовин. 

2. Значення включень в клітині (робота з текстом підручника):

- Що містять включення?

- Чому вони належать до непостійних структур клітини?

- У якому вигляді містяться включення у цитоплазмі клітини?

52

3. Рух цитоплазми і його значення (розповідь, перегляд відеофрагменту).

Рух цитоплазми - найбільш доступне для спостереження життєве явище

клітини. Рух цитоплазми відіграє велике значення в переміщенні речовин

усередині клітини та сусідніх клітин. Через нитки цитоплазми, що

проходять крізь пори оболонки клітини, відбувається взаємозв’язок клітин

одна з одною.

В елодеї найбільш енергійний рух цитоплазми відбувається у вузьких

видовжених клітинах поблизу краю листка і біля його середньої жилки.

V. Лабораторне дослідження2.

Тема:Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї.

Мета: пересвідчитися в рухливості внутрішнього вмісту клітин,

спостерігати рух цитоплазми.

Обладнання й матеріали: мікроскоп, предметні і накривні скельця, пінцети,

2 склянки – з холодною і теплою водою, піпетка, фільтрувальний

папір, листки елодеї.

(інструктивна картка)

VI. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

(бесіда):

- Що спільного в будові всіх рослинних клітин?

- Які речовини входять до їх складу?

- Яке значення води в клітині?

- Яке значення відіграють вуглекислий газ і кисень?

- Яка з речовин є будівельним матеріалом для клітини?

- Яке значення включень?

- Про що свідчить рух цитоплазми?

- То чи є клітина живою?

VII. Підведення підсумків уроку(відповідь на проблемне запитання):

53

- Чи змінились проростки квасолі?

- Про що це свідчить?

- Чи необхідне надходження речовин у рослину так як це необхідно

людині, щоб підтримувати життєдіяльність? 

VIIІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 9;

- дати відповіді на запитання і виконати тестові завдання (с.38).

Урок 10

Тема: Основні органели клітини.

Мета: закріпити знання учнів про будову клітини, поглибити знання про

будову та функції органнел клітин еукаріот; розвивати вміння

аналізувати, порівнювати та робити висновки; виховувати розуміння

єдності всього живого.

Обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної

клітини», схеми будови різноманітних органел.

Тип уроку:комбінований.

Базові поняття й терміни уроку:  пластиди, хлоропласти, хромопласти,

лейкопласти, вакуолі, рибосоми, мітохондрії, комплекс Гольджі,

ендоплазматична сітка, фотосинтез.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

1) Тестові завдання з кількома правильними відповідями:

1. Каркас клітинної оболонки складається з

а) хромосом; в) целюлози;

б) клітинної стінки; г) пігментів.54

2. Клітинні мембрани складаються з

а) білків; в)ліпідів;

б) мінеральних солей; г) води.

3.До включень належать

а) краплини жиру; в)кристали мінеральних солей;

б)зерна крохмалю; г) вода.

4.До неорганічних сполук, які входять до складу клітин, належать

а) вода; в) жири;

б)солі; г) вуглеводи.

5.До органічних сполук, які входять до складу живих клітин, належать

а)вуглеводи; в)білки;

б)нуклеїнові кислоти; г) солі.

2) Г ра «Вірю — не вірю»:

1. Вода належить до неорганічних сполук, які входять до складу клітин.

2. Солодкий присмак плодам рослин надають вуглеводи.

3. Рослини під час дихання поглинають вуглекислий газ.

4. Білки забезпечують зберігання спадкової інформації та її передачу

нащадкам.

5. Основні речовини, з яких клітина себе будує, – це білки, жири та

вуглеводи.

6. Білки – сполуки, що входять до складу різноманітних структур клітини.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Будова та функції мітохондрій (бесіда, пояснення):

- Чи працюватимуть побутові прилади без електоенергії?

- Шо виробляє електоенергію?

- Чи потрібна енергія організмам?

- На що вони її витрачатимуть?

- А де в клітинах виробляється енергія?

55

2. Пластиди, їх функції (робота з таблицями, мал.41, 42).

- хлоропласти – фотосинтез;

- хромопласти – надають жовтого, червоного, фіолетового кольору

пелюсткам, плодам, осінньому листю;

- лейкопласти –запасають вуглеводи, білки, олії.

3. Будова і функції вакуоль ( робота з таблицею і підручником):

- Де в клітині знаходяться вакуолі?

- Чим вони оточені?

- Чим вони заповнені?

- Який склад клітинного соку?

- Що зумовлює забарвлення квітів та плодів?

- Які функції виконують вакуолі?

- Яким організмам властиві вакуолі?

4. Ендопазматична сітка (розповідь, робота з мал.44):

Порожниста система у вигляді замкненої сукупності канальців і цистерн,

утворених суцільною безперервною мембраною:

- гладенька – синтез ліпідів, вуглеводів, транспорт речовин;

- зерниста (містить рибосоми) -  синтез білків, транспорт речовин.

5. Комплекс Гольджі (робота з таблицею, розповідь):

Це система паралельно розташованих та сплющених цистерн і трубочок,

до яких прикріплюються мембранні міхурці, що транспортують речовини

від ендоплазматичної сітки

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Виконання тестових завдань:вибрати одну правильну відповідь:

1. Укажіть, як називаються постійні клітинні структури, кожна з яких

виконує притаманні їй функції:

а) тканини; 

б) органели; 

в) органи;

г) ядра;

д) включення.

56

2. Укажіть органелу, відсутню у клітинах тварин:

а) мембрана;

б) хромосома;

в) ядро;

г) хлоропласт.

3. Кулясті органели клітини, які мають різний колір, що надають пігменти це:

а) хлоропласти;

б) пластиди;

в) лейкопласти;

г) мітохондрії.

4. Основна функція мітохондрій - 

а) транспорт речовин; 

б) синтез білка; 

в) накопичення енергії; 

г) фотосинтез. 

5. Синтез білка відбувається в 

а) пластидах;

б) рибосомах; 

в) апараті Гольджі; 

г) гладкій ЕПС.

6. Заповнені клітинним соком:

а) вакуолі;

б) цитоплазма;

в) лейкопласти;

г) рибосоми.

7.Вони є лише в рослинних клітинах, можуть переходити з одного типу в

інший:

а) хромопласти;

б) хромосоми;

в) пластиди;

г) рибосоми.

8. Пластиди жовтого або жовтогарячого кольору:

а) хлоропласти;

б) лейкопласти;

в) хромопласти;

г) хроматофори.

2. Визначте, чи правильно це висловлювання («так» або «ні»): 

1. Органоїди - це постійні утворення клітини. 

2. ЕПС завжди вкрита рибосомами. 

3. Рибосоми містяться в ядрі. 

4. Функція усіх пластид - фотосинтез. 

5. У хромопластах відбувається фотосинтез. 

57

6. Лейкопласти – безбарвні.

7. Мітохондрії беруть участь у розмноженні.  пластиди.

8. Комплекс Гольджі бере участь у транспорті речовин по клітині.

9. Мітохондрії відіграють роль «енергостанцій» в клітині.

10. Гладкою і шорсткою буває вакуоля.

11. Вакуолі присутні у клітинах всіх організмів.

12. Вакуолі забезпечують збереження форми клітини, запасають поживні

речовини.

3. Вправа «Знайди помилку»:

1.Щоб знайти загальну кратність збільшення мікроскопа, необхідно додати

показники збільшення об’єктива й окуляра.

2. Основна речовина, яку містить вакуоля, - це сіль.

3. При фотосинтезі рослинна клітина поглинає кисень..

4. Лейкопласти надають рослинним клітинам зеленого кольору.

5. Органели клітин належать до непостійних структур клітини.

6. Мітохондрії накопичують в собі вуглеводи, білки, жири.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 10;

- виконати тестові завдання (с.142);

- дати відповіді на запитання (с.142).

58

УРОК 11

Тема: Утворення нових клітин.

Мета:розширити знання учнів про клітину рослин та процеси, які в них

відбуваються, зосередивши увагу на утворенні нових клітин; розкрити

поняття «хромосоми», «спадковий матеріал»; розвивати уміння

порівнювати біологічні процеси на прикладі розмноження клітин,

розвивати уміння робити відповідні висновки і узагальнення;

виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні

важливих процесів, що відбуваються в клітині.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: малюнки, таблиці «Клітина», «Поділ клітини», відеофрагмент

«Будова і функції ядра».

Основні поняття та терміни: ядро, ядерце, ядерний сік, хромосоми,

спадкова інформація.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів(бесіда): 

- Що називають органелою?

- Які функції виконують мітохондрії?

59

- Які типи пластид вам відомі?

- Яку функцію виконують хлоропласти? Хромопласти? Лейкопласти?

- Чи можуть пластиди перетворюватись з одного виду в інший?Наведіть

приклади.

- Які види вакуоль існують?

- Які функції вони виконують?

- Для чого в клітині ЕПС?

- Які різновиди її ви знаєте?

- Які функції виконують рибосоми?

- Яке значення КГ?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні з’ясувати досить важливе запитання:

-Чи є в клітині центр діяльності? 

-Як забезпечується точна передача спадкового матеріалу від материнської

клітини дочірнім? 

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Будова і функції ядра (пояснення, робота з таблицею, мал.45 і 46,

демонстрація відеофрагменту):

Клітини як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів виявляють

такі властивості живого: вони ростуть, розвиваються й розмножуються.

Крім усіх вивчених структур клітини, у ній є головна складова частина

– ядро. Воно оточене власною оболонкою, що забезпечує транспорт певних

речовин з ядра в цитоплазму клітини й навпаки. Внутрішнє середовище –

ядерний сік. До складу ядра входять структури з білків і ДНК, які під час

поділу клітини ущільнюються в хромосоми.

Хромосоми – щільні структури, які можна помітити лише під час

поділу клітини. До складу хромосом входять молекули ДНК, які зберігають

спадкову інформацію організму.

60

Функції ядра:

- зберігння спадкової інформації;

- центр керування процесами життєдіяльності клітини.

Організми, в клітинах яких наявне ядро, - еукаріоти (рослини, тварини,

гриби).

Прокріоти – організми, в клітинах яких відсутнє ядро (бактерії).

2. Розмноження клітин (поясненння, робота з таблицею):

Одними з основних ознак живих організмів та їхніх клітин -  здатність до

росту і розмноження. Всі клітини ростуть і доростаючи до певного стану

вони починають ділитися. Поділ клітин – досить складний процес.

Поділ - дуже складний процес (мал. 48). Перед поділом у ядрі стають

помітними хромосоми. Кожна хромосома ділиться поздовжньо на дві

половини. Ці половини згодом розходяться до протилежних полюсів

материнської клітини. Навколо них формується ядерна оболонка. У новому

ядрі опиняється стільки хромосом, скільки їх було в материнській клітині.

Далі ділиться цитоплазма. Увесь вміст клітини також рівномірно

розподіляється між двома новими клітинами. Так з однієї материнської

клітини утворюється дві дочірні.

Кожна з дочірніх клітин успадкувала по одній половині хромосом.

Тому за набором спадкової інформації вони нагадують материнську клітину.

У період між поділами кожна з дочірніх клітин відновлює другу половинку

хромосом.Їх стає стільки, скільки перед початком поділу. Кожна дочірня

клітина поступово росте, досягаючи розмірів материнської, і знову набуває

здатності до поділу. Так організм росте й оновлює свій склад.

3. Значення розмноження (бесіда, формулювання висновків):

Здатність клітин до розмноження має виняткове значення для

існування організмів. Клітина має свою тривалість життя. І якщо наїї місці не

з’являтимуться нові клітини, такий організм невдовзі неодмінно загине.

61

Отже, багато клітин організму рослин, грибів і тварин здатні до періодичного

поділу.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

Основні функції ядра: збереження спадкової інформації та регуляція

життєвих процесів у клітині. Насамперед ядро регулює процеси утворення

білків.

Під час поділу клітини зазвичай утворюються дві дочірні, які є точною

копією материнської.

Здатність клітин до розмноження забезпечує безперервність існування

життя на нашій планеті.

VІ. Узагальнення та систематизація знань(тестування):

1. Безперервність життя на Землі забезпечується: 

а) ростом клітин; б) розмноженням клітин;

в) обміном речовин;       г) подразливістю клітин.

3. Установіть послідовність поділу клітин:

а) утворення двох дочірніх клітин;

б) розміщення хромосом посередині клітини;

в) розходження частин хромосом до різних кінців клітини;

г) ущільнення хромосом;      

д) поділ цитоплазми материнської клітини.

4. Установіть відповідність між органелами рослинної клітини та їхніми

функціями (одна зайва).

А ядро 1 фотосинтез

Б рибосоми 2 зберігання поживних речовин

В хлоропласти 3 захист від впливів зовнішнього середовища62

Г вакуолі з клітинним соком 4 участь в утворенні білків

5 місцезнаходження хромосом

VІІ. Підведення підсумків уроку.

КАЗКА ПРО КЛІТИНУ

Недалеко і неблизько –

В кожної людини –

Є маленькі королівства,

Що звуться клітини.

Королівством цим прекрасним

править заодно

Оболонка, цитоплазма

Й головне - ядро.

Правлять мудро, не воюють -

Скрізь у них є толк.

Царство це функціонує

Геть без помилок.

Оболонка на кордоні

Здійснює контроль:

Пропускає воду, солі,

Як назвуть пароль.

З іншими клітинами

Теж взаємодіє,

Бо послом працює -

Дружити уміє.

Цитоплазма – дуже ніжна

І модно покроєна,

Вся така собі поважна

Містить органоїди:

Ендоплазматичну сітку,

Рибосоми спритні,

Мітохондрії довгасті

Лізосоми різні.

Все у Цитоплазмочці

Злилося – з’єдналось.

Тому у клітині

добробут і радість.

РНК, білки розумні –

Все тут необхідне,

Королівство співпрацює

З ними досить плідно.

Тож живемо ми із вами

Й не знаємо горя,

Бо численні королівства

Нас прекрасних творять.

VІІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 12 (с.45-46);

- виконати тестові завданн (с.47);

- прочитати статтю «Сторінка майбутнього біолога».

63

УРОК 12

Тема: Ріст клітин.

Мета: розширити знання учнів про клітину рослин та процеси, які в них

відбуваються, зосередивши увагу на рості клітин; розвивати уміння

робити відповідні висновки і узагальнення; виховувати допитливість,

бажання пізнавати нове, оволодівати знаннями.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: малюнки, таблиці «Клітина», «Ріст клітини».

Основні поняття та терміни: життєвий цикл, ріст, гормони, вітаміни,

ферменти.

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів(бесіда): 

- Пригадайте властивості живого.

- Що таке розмноження?

- Де в клітині зберігається спадкова інформація?

- Що таке хромосоми?

- Яка їх будова і значення?

- Опишіть, як відбувається процес поділу клітини.

64

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

- Ви пам’ятаєте, що серед основних ознак організмів і їхніх клітин є

здатність до росту й розмноження.

- Чим характеризується ріст клітин?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Поняття про життєвий цикл клітин(розповідь):

Життєвий цикл будь-якої клітини триває від початку одного поділу до

початку наступного. Він складається з 2 основних частин:

- процес поділу;

- інтерфаза – період між поділами.

Під час інтерфази в клітинах відбувається багато процесів: вони ростуть і

накопичують речовини, необхідні для наступного поділу.

2. Ріст клітин (пояснення з елементами бесіди, робота з таблицями):

Усі новоутворені клітини поступово збільшуються в розмірах. Це стає

можливим завдяки тому, що в них інтенсивно утворюються білки та інші

органічні речовини. Ріст клітин не може тривати нескінченно. Щойно клітина

сягає певних розмірів, її ріст припиняється, і вона знову набуває здатності до

поділу.

Молоді клітини, на відміну від старих, не здатних ділитися, мають багато

дрібних вакуоль. Ядро молодої клітини розміщене в центрі її. У старій

клітині звичайно є одна велика вакуоля, а цитоплазма з ядром прилягає до

клітинної оболонки.

Ріст – це кількісні зміни в житті клітин, повязані зі зміною її лінійних

розмірів, маси та об`єму.

Регулюється ріст клітин під дією гормонів, вітамінів, ферментів.

V. Узагальнення та систематизація знань(тестування):

1. Розміри клітин збільшуються завдяки:

а) росту; б) розмноженню.65

2. Ріст – це:

а) збільшення маси;

б) збільшення маси та розмірів тіла;

в) формування організму, збільшення маси та розмірів тіла.

3. Регуляторами росту рослин є:

а) гормони, вітаміни;

б) ферменти, гормони;

в) гормони, вітаміни, ферменти.

4. Ядро у молодої клітини :

а) розміщене в центрі; б) прилягає до клітинної оболонки.

5. Вакуолі у старих клітинах:

а) дрібні, їх багато; б) велкі, їх мало;

в) розміщені в центрі; г) прилягають до клітинної оболонки

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати матеріал § 12 (с.45);

- підготувати повідомлення про:

1) Т. Шванна;

2) М. Шлейдена.

66

УРОК 13

Тема: Основні положення клітинної теорії.

Мета:завершити вивчення клітини рослин та процесів її життєдіяльності;

розкрити основні положення клітинної теорії, як одного із головних

відкриттів біологічної науки; розвивати уміння систематизувати та

узагальнювати набуті знання на прикладі клітинної будови рослин;

виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у

цитології.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці з теми, портрети Т. Шванна та М. Шлейдена.

Основні поняття та терміни: клітинна теорія.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Яка будова та функції ядра?

- Яка будова та функції хромосом?

- Укажіть складову клітини, що є центром керування процесами її

життєдіяльності: 

а) мітохондрія; б) хлоропласт; в) ядро; г) вакуоля.

- Укажіть складові клітини, які забезпечують передачу спадкової інформації:

67

а) хромосоми; б) вакуолі; в) ядерця; г) рибосоми.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні з’ясувати питання про результати цитологічних

досліджень, які дали можливість вченим для створення клітинної теорії. 

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Творці клітинної теорії - Т. Шванн та М. Шлейден(повідомлення

учнів).

2. Положення клітинної теорії (пояснення):

1.Усі організми складаються з клітин.

2.Клітина є одиницею будови і розвитку всіх організмів.

3.Клітини одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за

планом будови та основними процесами життєдіяльності. 

4.Поява нових клітин є наслідком розмноження материнської клітини. 

V. Узагальнення та систематизація знань (біологічний диктант):

1) Основна одиниця будови і життєдіяльності живих організмів - …

2) Клітини організмів … за формою, розмірами

3) Клітина зверху вкрита …

4) Всередині клітина заповнена …

5) Постійні структури клітини - …

6) Непостійні стуктури клітини - …

7) Спадкова інформація клітини міститься в …

8) Організми, вклітинах яких наявне ядро, - …

9) Безядерні організми - …

10) Нові клітини утворюються шляхом …

11) Період від початку одного поділу клітини до наступного - …

12) Творці клітинної теорії: …

VІ. Підведення підсумків уроку.

68

VІІ. Надання домашнього завдання:

- опрацювати матеріал підручника (с.23);

- повторити вивчений матеріал про клітину.

Урок 14

 

Тема:Узагальнення знань з теми «Клітина».

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про клітину як основну

структурну і функціональну одиницю живого, проконтролювати

засвоєння учнями основнх понять теми; розвивати вміння працювати з

різними видами тестових завдань та оформляти самостійну роботу;

виховувати самостійність, зібраність, акуратність.

Обладнання: таблиці з теми, картки з тестовими завданнями.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

1. «Термінологічне лото»: учень коротко визначає терміни та передає естафету однокласнику:

- мікроскоп

- клітина

- ріст

- розмноження

- віруси

- ДНК

- цитоплазма

- органели

69

- клітинна мембрана

- ядро

- мітохондрія

- рибосома

- ендоплазматична сітка

- хлоропласт

- вакуоля

- хромосома

- вуглевод

- білок

- жири

- клітинна оболонка

2. Бесіда:

- Ким, коли і на якому об`єкті була відкрита клітина?

- Що таке клітина?

- У чому полягає суть клітинної теорії?

- Хто є її автором?

- Які збільшувальні прилади вам відомі?

- Назвіть основні частини лупи і мікроскопа.

- Які основні правила роботи з мікроскопом вам відомі?

- Назвіть послідовні стадії виготовлення мікропрепаратів.

- Яку будову має рослинна клітина?

- Які характерні особливості рослинної клітини ви знаєте?

- В чому подібність і відмінність будови клітини рослин і тварин?

- Якої форми й розміру можуть бути клітини рослини?

- Які основні життєві функції властиві рослинним клітинам?

- Чи можуть рухатися рослинні клітини?

- По чому судять про рух цитоплазми в клітині?

- Яким чином надходять речовини в клітину?

- Як проникає вода в клітину?

- Чи для усіх речовин проникна клітинна мембрана?

- Що таке плазмоліз?

- Що називають деплазмолізом? Яке їх значення?

- Як розмножуються клітини?

70

- Як відбувається утворення нових клітин?

- Що таке ріст? Як він відбувається в рослинних клітин?

3. Самостійна тестова робота:

І варіант

Виберіть одну правильну відповідь - за кожну правильну відповідь – 0,5 бала:

1. Структурною і функціональною одиницею всього живого є:

а) хлоропласт;

б) цитоплазма;

в) клітина;

г) ядро.

2. Укажіть здатність живих організмів сприймати впливи навколишнього

середовища і певним чином відповідати на них:

а) подразливість;  г) рух;

б) живлення;  д) виділення.

в) розмноження; 

3. Укажіть мову, якою пишуться міжнародні наукові назви організмів:

а) англійська; 

б) українська; 

в) німецька;

г) латинська;

д) польська.

4. Укажіть речовину, яка є найважливішою складовою клітинної стінки

рослинних клітин:

а) цукри; 

б) крохмаль; 

в) целюлоза;

г) вуглекислий газ;

д) вода.

5. Укажіть назву частини клітини, яка обмежує її внутрішній вміст, захищає

його від несприятливих умов навколишнього середовища, підтримує сталу

форму клітини:

а) оболонка; 

б) цитоплазма; 

в) ядро;

г) вакуоля;

д) хлоропласт.

6. Укажіть назву структури клітини, яка є носієм спадкової інформації:

71

а) вакуолі;  в) органели;

б) хромосоми;  г) включення.

7. Визначте, що належить до тимчасових утворів цитоплазми рослинної

клітини:

а) хлоропласти; 

б) ядро; 

в) хромосоми;

г) включення;

д) вакуолі.

8. Укажіть кратність збільшення мікроскопа, у якого на окулярі є позначка

«20х», а на об’єктиві — «80х»:

а) 1000; 

б) 1600; 

в) 2500;

г) 4000;

д) 6000.

Виберіть усі правильні відповіді - за кожне правильно виконане завдання – 1 бал:

9. Назвіть основні частини світлового мікроскопа:

а) предметний столик;

б) об’єктив; 

в) штатив;

г) окуляр; 

д) тубус;

е) діафрагма;

є) предметне скло.

10. Виберіть неправильні твердження про цитоплазму:

а) зовні оточена клітинною

стінкою, з якою безпосередньо

контактує;

б) містить 80% води;

в) об’єднує всі структури клітини;

г) забезпечує взаємодію усіх

органел;

д) наявна у всіх живих клітинах;

е) інша її назва — клітинний сік.

11. Під буквою А випишіть органели клітини, під буквою Б – частини, з яких

складається мікроскоп - за правильно виконане завдання – 2 бали:

а) ядро;

б) тубус;

в) окуляр;

г) цитоплазма;

д) мітохондрії;

е) предметний столик;

є) штатив;

ж) вакуоля.72

12. Продовжіть речення - за кожну правильну відповідь – 0,5 бала:

1) Перший мікроскоп сконструював англійський фізик …

2) Внутрішній вміст клітини заповнений прозорою в`язкою рідиною …

3) Безбарвні і забарвлені органели, що характерні тільки для рослинних

клітин, називаються …

4) Спеціальні структури ядра, що несуть спадкову інформацію і

виявляються під час поділу клітини, - це …

13.Дайте відповідь на одне з питань (на вибір) - за повну відповідь – 2 бали:

1) Поясніть, чому клітину називають одиницею будови і життєдіяльності

рослинного організму?

2) Як утворюються нові клітини? Як клітини ростуть?

ІІ варіант

Виберіть одну правильну відповідь- за кожну правильну відповідь – 0,5 бала:

1. Укажіть назву науки про рослини:

а) зоологія; 

б) ботаніка; 

в) математика;

г) хімія.

2. Оберіть процес отримання живими організмами поживних речовин з

довкілля:

а) подразливість; 

б) живлення; 

в) розмноження;

г) рух;

д) виділення.

3. Назвіть прилад, який збільшує зображення об’єкта дослідження в десятки і

сотні тисяч разів:

а) лупа; 

б) штативна лупа; 

в) світловий мікроскоп;

г) електронний мікроскоп.

4. Укажіть найпоширенішу запасаючупоживну речовину рослинних клітин:

а) цукри; 

б) крохмаль; 

в) целюлоза;

73

г) вуглекислий газ; д) вода.

5. Укажіть, як називаються постійні клітинні структури, кожна з яких виконує

притаманні їй функції:

а) тканини; 

б) органели; 

в) органи;

г) ядра;

д) включення.

6. Оберіть обов’язкову структуру рослинних клітин, в якій зберігається

спадкова інформація про клітину та весь організм:

а) хлоропласт; 

б) мітохондрія; 

в) плазматична мембрана;

г) ядро;

д) вакуоля.

7. Укажіть, як утворюються нові клітини в організмі рослин:

а) внаслідок поділу материнської

клітини;  

б) з клітинної стінки; 

в) самозароджуються за наявності

води;

г) виникають з клітинного соку.

8. Укажіть кратність збільшення мікроскопа, у якого на окулярі є позначка

«10х», а на об’єктиві — «60х»:

а) 100; 

б) 160; 

в) 250;

г) 400;

д) 600.

Виберіть усі правильні відповіді - за кожне правильно виконане завдання –1

бал:

9. Укажіть складові частини клітини:

а) оболонка; 

б) шкірка; 

в) продихи; 

г) цитоплазма;

д) ядро;

е) судини.

10. Укажіть правильні твердження про хлоропласти:

а) належать до пластид;

б) безбарвні;

в) містять хлорофіл;

г) у них відбувається фотосинтез;

74

д) їх вміст оточений клітинною

стінкою;

е) основна функція — запасання

поживних речовин.

11. Під буквою А випишіть ознаки, характерні для живої клітини, під буквою

Б – пластиди рослинних клітин - за правильно виконане завдання – 2 бали:

а) розмноження;

б) живлення;

в) лейкопласти;

г) обмін речовин;

д) хлоропласти;

е) хромопласти;

є) дихання.

75

12. Продовжіть речення- за кожну правильну відповідь – 0,5 бала:

1) Уперше побачив живі клітини голландський природодослідник …

2) Клітина зовні вкрита …

3) Зелені органели, що містять хлорофіл і виконують функцію фотосинтезу,

називаються …

4) Порожнину клітини, заповнену прозорим або забарвленим клітинним

соком, називають …

13. Дайте відповідь на одне з питань (на вибір)- за повну відповідь – 2 бали:

1) Доведіть, що рослинна клітина жива.

2) Які пластиди наявні у рослинній клітинні? У чому полягає їх відмінність і

подібність?

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

ІV. Домашнє завдання: скласти кросворд, ребус чи казку з теми «»Клітина».

76

Одноклітинні організми (8 год + 1 год)

Урок 15

 Тема: Амеба, інфузорія - одноклітинні тварини.

Мета:почати формувати знання учнів про одноклітинних твариноподібних

організмів – амебу та інфузорію; ознайомити із їх середовищем існування,

будовою, процесами життєдіяльності та значенням у природі; розкрити

поняття «еукаріоти», «псевдоніжки», «циста», «травна вакуоля», «скоротлива

вакуоля», «порошиця»; розвивати уміння порівнювати організми згідно

одноклітинності і багатоклітинності; уміння співставляти процеси

життєдіяльності одно- і багатоклітинних; розвивати увагу, мислення, уяву та

уміння робити висновки; виховувати бережливе ставлення до оточуючого

середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти

розумінню єдності походження представників різних царств. 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: слайди, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: еукаріоти, амеба, інфузорія, псевдоніжки, війки,

травна вакуоля, скоротлива вакуоля, гетеротрофний тип живлення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

  Повторення знань про клітинний рівень організації життя. 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

- Як існує життя на одноклітинному рівні – головне завдання цього уроку і

наступних уроків. 

Проблемні запитання: 1)Чи є одноклітинні істоти цілісними самостійними

організмами, що рухаються, живляться, дихають, реагують на подразнення,

розмножуються та мають всі ознаки живих організмів?77

2) Чи дійсно будова одноклітинних така вже проста?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Поняття про одноклітинні організми (розповідь):

Серед одноклітинних організмів зустрічаються рослини (водорості), тварини,

гриби і бактерії. До одноклітинних тварин належать понад 30 тис. видів, які

мешкають на дні та в товщі води прісних і морських водойм, у вологому ґрунті

та в інших організмах. Наприклад, паразитами людини і тварин є понад 3,5

тис.видів. розміри тіла одноклітинних в основному мікроскопічні, але

зустрічаються й більші, які досягають кількох міліметрів і навіть

сантиметрів.Чим же вони схожі?

Насамперед тим, що в них усі функції живого виконує одна клітина. Їхньому

одноклітинному тілу притаманні функції цілісного організму, які виконують

органели спільного призначення(ядро, ЕПС, АГ, лізосоми, мітохондрії,

рибосоми) та спеціального призначення (травні і скоротливі вакуолі, війки,

джгутики тощо).

2. Амеба протей - типовий представник одноклітинних твариноподібних

організмів (розповідь, робота з таблицями):

а) покриви тіла, форма клітини;

б) живлення;

в) дихання;

г) виведення продуктів обміну;

д) розмноження;

е) переміщення в середовищі.

3. Інфузорія туфелька – представник одноклітинних тварин(за тим же

планом). 

4. Значення амеб та інфузорій (бесіда з елементами розповіді, робота з

підручником):

-входять до ланцюгів живлення; 

78

-складова частина бентосу і планктону;

- пожива для інших, особливо водних тварин;

-індикатори визначення санітарного стану водойм.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

 1.Виконання лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій»

2.Робота з німими малюнками : позначення будови амеби та інфузорії.  

3. Розв’язування задач:

а) Довжина інфузорії туфельки – 0,2 – 0, 3 мм. Вона весь час рухається.

Швидкість її руху при кімнатній температурі становить 2 – 2,5 мм/с.

Порівняйте відстань, яку вона проходить за секунду, з довжиною тіла.

б) Інфузорія туфелька за добу при температурі 20° С стає дорослою і починає

розмножуватись поділом. Яке потомство може дати одна інфузорія за 10 днів,

якщо кожна ділиться 1 раз на добу?

V. Підведення підсумків уроку.

1. Бесіда:

 - Які риси властиві всім одноклітинним організмам?

- Які особливості будови амеби протей?

- В чому полягають особливості будови клітини іфузорії?

- Які особливості життєдіяльності одноклітинних тварин ви знаєте.

- Якщо помістити найпростіших у проварену воду, вони загинуть. Чому? - Як

розмножуються одноклітинні тварини?

- У яких випадках одноклітинні утворюють цисту?

2. Формулювання висновків:

Найпростіші – еукаріотичні організми, що знаходяться на клітинному рівні

організації. 

79

Морфологічно вони становлять собою одну клітину, а функціонально – цілісний

організм. Тому клітина найпростіших організована складніше, ніж будь-яка окремо

взята клітина багатоклітинних тварин.

 VІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 13;

- дати відповіді на запитання, виконати тестові завдання (с.52);

- підготувати повідомлення про малярію, дизентерію, сонну хворобу;

- підбирати матеріали для міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Живі фільтри»

«Корисний йогурт» (на вибір)

80

Урок 16

Тема:Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами(на прикладі

малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).

Мета:розширити знання учнів про різноманітність одноклітинних твариноподібних

організмів; ознайомити з паразитичними формами та їхнім впливом на інші

живі організми; розвивати уміння порівнювати корисні та шкідливі організми,

давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті

людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки;

виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти

формуванню 

 Тип уроку: комбінований.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: прокаріоти, циста, паразитизм, симбіоз, мутуалізм,

біомаса.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Бесіда:

- Які тварини належать до одноклітинних?

- В якому середовищі мешкають амеба та інфузорія?

- Які особливості будови амеби по’вязані з її життєдіяльністю?

- В чому полягає ускладнення будови і особливостей життєдіяльності інфузорії

порівняно з амебою?

- Яке значення найпростіших у природі та житті людини?

81

2. Диктант (замість крапок вставити пропущені слова):

1) Амеби рухаються за допомогою …

2) Органоїд руху інфузорій …

3) У амеби форма тіла … , а в інфузорії - …

4) Перетравлення їжі в найпростіших відбувається в …

5) У найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через …

6) Здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища - …

7) Інфузорія-туфелька рухається за допомогою …

8) Кисень у цитоплазму надходить через …

9) В інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через …

10) Переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення

…

11) Найпростіші розмножуються …

12) У інфузорії є 2 …

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Поняття про паразитизм(пояснення):

Багато найпростіших живуть в інших організмах (господарях), живляться за їхній

рахунок і завдаючи їм шкоди. Це явище називається паразитизм, а організми –

паразитами.

2. Паразитичні види одноклітинних тварин(розповідь, повідомлення

учнівробота з таблицею):

1) дизентерійна амеба– знаходиться у просвіті кишечника, а проникаючи у стінки

кишки, руйнує клітини слизової оболонки.

Зазвичай вона живиться бактеріями, не завдаючи шкоди людині. Таке явище, коли

паразит перебуває всередині господаря, але не завдає йому шкоди, називають

носінням. Носій амеб може їх поширювати. Амеби, що виходять з калом назовні,

переходять у стан цисти. Цисти в зовнішньому середовищі довго зберігають

82

життєдіяльність. Якщо людина випадково перенесе брудними руками цисту на їжу й

проковтне її, то в кишечнику амеба вийде з цисти й почне розмножуватись.

За певних умов дизентерійні амеби проникають в оболонку кишечника й

починають харчуватися клітинами крові. Внаслідок цього кишечник вкривається

виразками, й травлення порушується. Хвора людина виділяє бл. 300 млн. цист у

день. Носіння дизентерійної амеби часто зустрічається і в нашій країні, хоча в

гостру форму ця хвороба переходить рідко.

2) малярійний плазмодій – уражає клітини крові – еритроцити.

Зустрічається малярія у вологих і теплих регіонах планети. 1 раз на 3 – 4 дні або

частіше (переважно через рівні проміжки часу – 12, 24, 36 чи 48 год.) температура

хворого піднімається вище 40°. Поступово хвороба знесилює людину.

Збудник малярії – малярійний плазмодій. Переносником цієї хвороби є кровосиси

– малярійні комарі. Статеве розмноження та спороутворення плазмодія

відбувається в його тілі, а нестатеве розмноження – множинний поділ – у тілі

людини. Плазмодії, які проникли в тіло людини при укусі комара, спочатку

розмножуються в клітинах печінки, а потім у клітинах крові. Періодично заражені

плазмодіями кров’яні тільця руйнуються, і в кров виходить безліч паразитів, які

проникають у нові клітини. Саме в цей час людина зазнає нападу хвороби.

3) трипаносома– паразитує у крові, лімфі, спинномозковій рідині; у людини

спричиняє сонну хворобу.

На поч. ХХ ст. в Африці понад мільйон людей загинуло від хвороби, яка

починалася слабкою лихоманкою, а закінчувалася глибоким виснаженням,

непереборною сонливістю і смертю. У крові хворих були знайдені збудники цієї

хвороби – джгутиконосці трипаносоми. Переносником сонної хвороби є кровосисна

муха цеце. З кровю хворої людини в її організм потрапляють трипаносоми. У мусі

вони розмножуються. Якщо така муха вкусить здорову людину, вона занесе в її кров

цих паразитів.

Боротьба із сонною хворобою ускладнена тим, що її носіями є антилопи, в яких

муха також п’є кров. У антилоп ця хвороба протікає легко, заражені антилопи

83

зберігають у собі трипаносоми і передають їх мухам «зоні сонної хвороби»

неможливе скотарство. Але цікаво відзначити те, що саме в цій області збереглася

дика природа Африки, тому що там, де мухи цеце немає, людина давно витіснила

диких тварин.

4) лейшмані ї – паразитують у клітинах, уражають шкіру, внутрішні органи (печінку,

селезінку)

У Закавказзі та в Середній Азії зустрічається хвороба, при якій на місцях укусу

москітів утворюються виразки, які не загоюються впродовж 1 – 2 років. Клітини

шкіри в цих місцях уражені безліччю паразитичних джгутиконосців – лейшманій.

5) лямблії – паразитують у протоках печінки, тонкому кишечнику.

Ці дрібні джгутиконосці завдовжки 0,015 мм, який паразитує у кишечнику та

протоках печінки багатьох людей. На черевному боці лямблії є присоски, за

допомогою яких вона прикріпляється до стінки кишечника. Зараження лямбліями

може не мати шкідливих наслідків, а може супроводжуватись порушеннями роботи

кишечника та печінки.

6) паразитична інфузорія – уражають шкіру та ікру риб.

3. Заходи профілактики та боротьби з паразитичними

одноклітинними(робота з підручником):

 Аби уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід:

- виявляти й лікувати хворих,

- дотримуватися правил особистої гігієни;

- знищувати кровосисних комах, здатних переносити збудників цих

захворювань.

Цікаво знати, що:

-в давні часи вважали, що малярія спричиняється поганим повітрям біля гнилих

боліт;

- справжнього збудника цього захворювання в 1878 році виявив французький

лікар А. Лаверан. 1887 року;84

- видатний український учений І.І. Мечников визначив, що збудник малярії

належить до одноклітинних твариноподібних організмів;

-ефективні заходи боротьби з малярією винайшли американські індіанці ще до

появи на цьому континенті європейців. Як лікарський засіб вони

використовували настій з кори хінного дерева. Європейці ознайомилися із цими

ліками лише у XVII сторіччі.

V. Узагальнення та систематизація знань.

  Серед одноклітинних твариноподібних організмів є багато видів,

якіпаразитують в організмах людини і тварин. Поширені паразити людини –

дизентерійна амеба та малярійний плазмодій.

Дизентерійна амеба здатна проникати в стінки кишечнику людини йспричиняти

їх виразки та кривавий пронос. Заразитися дизентерійною амебоюлюдина може,

проковтнувши її цисти.

Малярійний плазмодій паразитує в еритроцитах людини. Його переносять від

хворих людей до здорових самки малярійних комарів.

VІ. Підведення підсумків уроку. 

- Життєва ситуація . Ваш товариш розповів, що його сусід приїхав з Південної

Америки й нездужає. Він скаржиться на напади пропасниці. Яка хвороба, на

вашу думку, може мати такі ознаки? Що ви порадите товаришеві?

- Які ще паразитичні одноклітинні вам відомі?

- Яких заходів слід дотримуватись, щоб уникнути зараження одноклітинними

паразитами?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 14;

- виконати тестові завдання (с.55);

- дати відповіді на запитанння (с.55).

85

Урок 17

 

Тема: Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу: хламідомонада, хлорела,

евглена зелена (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова,

роль у природі).

Мета: розширити знання учнів про одноклітинних твариноподібних організмів,

ознайомивши із тими, що здатні до фотосинтезу: хламідомонадою, хлорелою

та евгленою зеленою; розкрити особливості їхнього середовища існування,

будови, процесів життєдіяльності та значення у природі; дати поняття

«пелікула», «спора»; розвивати уміння порівнювати організми згідно

одноклітинності і багатоклітинності; уміння співставляти процеси

життєдіяльності одно- і багатоклітинних; розвивати увагу, мислення, уяву та

уміння робити висновки; виховувати бережливе ставлення до оточуючого

середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти

розумінню єдності походження представників різних царств. 

 Тип уроку: комбінований.

Обладнання: слайди, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: хламідомонада, хлорела, евглена зелена,

хроматофор, змішаний тип живлення.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів(експрес-опитування):

1. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує:

86

а) у крові; б) у печінці;

в) у кишечнику; г) у головному мозку.

2. Укажіть переносника збудника малярії:

а) муха цеце; б) блоха людська;

в) кровосисні комарі; г) іксодові кліщі.

3. Які організми називають паразитами:

а) ті, що спричиняють хвороби;

б) ті, що живуть за рахунок іншого живого організму;

в) ті, що потрапляють всередину тіла людини.

4. Як можна уникнути зараження дизентерійною амебою:

а) мити овочі, фрукти та руки перед вживанням їжі;

б) не пити холодну воду;

в) чистити зуби.

5. Як можна уникнути зараження малярійним плазмодієм:

а) не вживати погано просмажені страви;

б) полоскати ротову порожнину;

в) проводити боротьбу з комарами-кровососами.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми ознайомимось з іншими одноклітинними твариноподібними організмами

хлорелою, евгленою зеленою та хламідомонадою, що здатні до фотосинтезу та

порівняємо їх із вже вивченими амебою та інфузорією. 

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

1. Хламідомонада і хлорела– типові представники одноклітинних

водоростей (розповідь, робота з підручником):

а) особливості будови клітини;

б) процеси життєдіяльності;

в) значення в природі і житті людини.

Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в

хлоропластах.

87

Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона

здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим

шляхом. Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується

лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.Хлорелу широко використовують як

вітамінний та стимулюючий препарат.

2. Евглена – представник міксотрофних одноклітинних організмів(розповідь,

робота з таблицею):

а) середовище існування: прісні водойми;

б) форма тіла: постійна;

в) органоїд руху: джгутик;

г) живлення: змішане – автотрофне на світлі + гетеротрофне в темряві;

д) виділення: скоротлива вакуоля;

е) дихання: всією поверхнею тіла;

є) розмноження: поділ навпіл.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі (гра про життя вивчених організмів):

Уявіть кабінет водоймою, а себе - одноклітинними організмами, що ви скажете

про своє життя. Деякі учні не беруть участі в грі, а залишаються поза водоймою, щоб

виправити помилки, які допустять гравці. 

V. Узагальнення та систематизація знань (п родовження ігрового моменту):

1.Подібне та відмінне у розглянутих тварин: на дошці записані складові частини

клітин одноклітинних і учні усно розподіляють їх по амебі, інфузорії,

хламідомонаді, хлорелі та евглені.

2.Окремо виписуються ускладнення в будові цих організмів, наприклад, два ядра

інфузорії, її порошиця, хлоропласти в евглені і т.п. 

3.Виберіть одну правильну відповідь:

1. Хламідомонада й хлорела на світлі живляться:

а) готовими органічними речовинами, які вони вбирають з води;

б) за допомогою фотосинтезу.88

2. Нерухомий спосіб життя веде:

а) хламідомонада; б) хлорела; в) евглена зелена; г) амеба протей.

3. Хлорела розмножується за допомогою спор:

а) рухомих; б) нерухомих.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 15,

- підготувати повідомленняІсторія відкриття та використання дріжджів.

89

 Урок 18

Тема:Дріжджі – одноклітинні гриби.

Мета:продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами, розкривши

особливості надзвичайно цікавих представників царства Грибів – дріжджів;

звернути увагу на будову клітини дріжджових грибів, їхнє поширення у

природі та значення; розвивати уміння порівнювати одноклітинні організми

між собою, порівнявши дріжджі та хламідомонаду, евглену, інфузорію;

розвивати увагу, пам'ять, уяву, уміння виділяти суттєве у матеріалі, що

вивчається, уміння робити відповідні висновки; виховувати бережливе

ставлення до органічного світу та поняття єдності живих організмів між

собою на основі клітинної будови.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиця «Дріжджі».

Основні поняття та терміни: грибниця, хітин, гіфи, брунькування. 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань (гра “Конкурс одноклітинних тварин”):

До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь

тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова. Наприклад, 

№1

-розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;

-за це людина мене недолюблює;

-вона усіляко бореться з комарами. (малярійний плазмодій)

№ 2

-маю небагато коротких, широких псевдоніжок;

90

-живу у товстому кишечнику людини;

-можу викликати у людини тяжке захворювання. (амеба дизентерійна)

№ 3

-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;

-наявні два ядра;

-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь. (інфузорія туфелька)

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні ми повинні з’ясувати:

-Чим подібні гриби до рослин? 

-Де і як можуть існувати дріжджі?

-Що особливого в будові клітин дріжджів та процесах їхньої життєдіяльності.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Історія відкриття та використання дріжджів (повідомлення):

Ще з найдавніших часів людина навчилася використовувати дріжджі в своїх

цілях: пекти хліб, виготовляти вино і пиво. Люди користовувалися ними, не знаючи

їх природи і походження, і навіть, не знаючи, що це - живі істоти. І лише кілька

століть тому великий вчений Левенгук за допомогою мікроскопу побачив їх.

Почалося вивчення дріжджів, постійно повідомлялося про нові відкриття і

дослідження, які тривають і донині. 

Всю історію тісного спілкування людини зі своїми постійними одноклітинними

мікроскопічними супутниками - дріжджами можна умовно розділити на окремі

періоди. 

Вже в ХХ столітті до нашої ери людина зуміла «приручити» дріжджі, навіть не

знаючи про їх існування. Дріжджі працювали на людину, проводячи різні

підбадьорливі напої, що містять етиловий спирт. Напій, що нагадує сучасне

пиво(«буза»), був відомий вже в Давньому Єгипті. Там же виник спосіб

приготування хліба з кислого дріжджового тіста. Це стало ясно після того, як у

розкопках храму і гробниць фараона Ехнатона і його дружини - легендарної

91

Нефертіті, що жили в другій половині XIV століття до нашої ери, археологи

натрапили на скупчення форм для випічки хліба та глечиків для пивоваріння. 

У Китаї вже в Х столітті до нашої ери вміли відганяти спирт з дріжджової

бражки для отримання міцних спиртних напоїв. Європейці звикли до спиртного

дещо пізніше: виробництво віскі почалося в Ірландії в ХI столітті, а в ХIII столітті в

Європі широко поширилося пивоваріння. Вінцем цього періоду можна вважати

перший опис дріжджів, які в 1680 р. побачив у краплі бродячого пива під

мікроскопом голландець Антонії Ван Левенгук. Хоча він і не пов'язав процесс

утворення пива з життям цих дрібних «анімалькулей», але його малюнки до цих пір

вражають точністю зображення дріжджової клітини. Після цього нічого нового про

дріжджах не з'являлося цілих 150 років. 

Другий період займає весь ХIХ століття, починаючи з 30-х років. Це період

зародження наукових знань про дріжджі, коли були зроблені перші наукові описи

дріжджів (Каньяр де Латур у Франції, Теодор Шванн і Фрідріх Кютцінг у

Німеччині), способів їх розмноження, спороутворення, життєвих циклів. Саме в цей

період дріжджі були названі цукровими грибами. Найважливішою подією цього

періоду було дослідження Луї Пастером в 1860-1876 рр.. спиртового бродіння і

доказ його біохімічної природи. У 1881 р. Емілем Хансеном у Данії були вперше

отримані чисті культури дріжджів. Використання чистих культур перетворило

виноробство і пивоваріння, перетворивши їх з виду мистецтва у велику галузь

промисловості. У самому кінці ХІХ ст. Хансеном і Клекером в Данії була створена

перша класифікація дріжджів. 

Третій період охоплює XX століття. Він характеризується диференціацією

наукових напрямів у галузі вивчення дріжджів. У першій чверті минулого століття

створюється еволюційний напрям в систематиці дріжджів, організовується перша

колекція дріжджових культур. Таким чином, наука про дріжджі, виконавши більш

ніж півторастолітній шлях, продовжує інтенсивно розвиватися і в XXI столітті.

2. Будови та особливостей життєдіяльності(робота з підручником, таблицями):

а) зовнішній вигляд: одноклітинні гриби, клітини мають овальну або кулясту форму,

не утворюють грибних ниток, відсутнє звичайне плодове тіло; 92

б) розмноження: брунькування;

в) життєдіяльність: перетворення дріжджів на спирт і вуглекислий газ;

г) значення: хлібопекарська справа, виноробство, пивоваріння, косметологія;

д) середовище існування: середовища з високим умістом цукру: поверхня плодів і

листків, нектару квіток тощо;

V. Закріплення вивченого матеріалу(бесіда):

- Які представники одноклітинних грибів вам відомі?

- Які особливості будови мають дріжджі?

- Як розмножуються одноклітинні гриби?

- Яке значення в житті людини відіграють дріжджі?

- Яке значення дріжджів у природі?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Дріжджі – це одноклітинні гриби. Їхні клітини мають овальну або кулясту

форму. Вони не утворюють грибних ниток.

Дріжджі надають перевагу середовищам з високим умістом цукру: поверхні

плодів і листків, нектару квіток тощо.

Розмножуються дріжджі брунькуванням.

Цукрові дріжджі широко застосовують у хлібопекарській промисловості.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 16;

- дати відповіді на запитання (с.63);

- підготувати повідомлення про: туберкульоз, дифтерію, ангіну, холеру,

правець, тиф, чуму, скарлатину. 

 

93

Урок 19

 

Тема:Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення,

розмноження бактерій.

Мета:ознайомити учнів з найменшими одноклітинними організмами -

бактеріями, як представниками прокаріотів; розкрити будову та процеси

життєдіяльності; особливу увагу звернути на особливість їхнього

існування у природі, розкрити значення бактерій у природі та

господарській діяльності людини; звернути увагу на профілактику

організму від хвороботворних бактерій; розвивати уміння порівнювати

біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки

та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати

бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності

всіх живих організмів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці «Будова бактеріальної клітини»,

«Різноманітність бактерій», фото людей із симптомами бактеріальних

хвороб.

Основні поняття та терміни: бактерії, ціанобактерії, синьо-зелені водорості,

прокаріоти, еукаріоти, молекула ДНК, циста, коки, бацили, вібріони,

спірили, стрептокок, стафілокок, монотрихи, лофотрихи, перитрихи,

бульбочкові бактерії, бульбочкові бактерії, азотфіксація, носток,

спіруліна, антибіотики, епідемія, карантин, стерилізація, пастеризація.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

94

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знаньпро дріжджі згідно зазначеного плану, порівнюючи їх з

розглянутими раніше одноклітинними:

-чи є особливості будови клітини дріжджів та якогось (за вибором) одноклітинного

організму;

-яке живленням одноклітинних і дріжджів;

-як пожива надходить до клітини (особливості травлення, виділення

неперетравлених решток);

-розмноження одноклітинних та дріжджів;

-значення одноклітинних та дріжджів.

 ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Поміркуйте над словами М.Заболоцького та визначте тему нашого уроку.

Чарівний прилад Левенгука

Поверхню дослідив води,

Щоб вивчила нова наука

Життя незнаного сліди.

 ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 1. Розвиток мікробіологічної науки (розповідь):

-у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних

стекол для шліфування скла;

-у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;

-у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп

Левенгука збільшував у 300 р);

-у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології, яка вивчає

мікроскопічні організми.

2. Бактерії – найдавніша група одноклітинних організмів, яка поширена у різних

середовищах (розповідь з елементами бесіди, демонстрація фото):

Цікаво знати, що в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бактерій. В 1 мл

води забруднених водойм та повітря їхніх клітин налічують сотні тисяч. Спори 95

бактерій знайдено в повітрі на висоті десятків кілометрів над поверхнею Землі. Є

види бактерій, здатні оселятися навіть там, де немає кисню. Є види, поширені в

гарячих джерелах, температура води в яких сягає +90 С. Деякі види бактерій

виявлено в нафтоносних шарах на глибині кількох кілометрів і навіть в гробницях

фараонів.

 3. Особливості будови і життєдіяльності бактерій(робота з різноманітним

роздатковим та ілюстраційним матеріалом):

а) форма клітин бактерій:

- округла - коки (монококи, диплококи, тертакоки, стафілококи, стрептококи),

- паличкоподібна – бацили;

- зігнута (у вигляді коми) - вібріони;

- спіральна - спірили, спірохети,

в) форма руху: джгутиковий або ритмічне скорочення бактеріальної клітини;

г) життєві форми: одноклітинні, колоніальні;

д) будова бактеріальної клітини:

- клітинна мембрана, клітинна стінка з муреїну і слизова капсула;

- цитоплазма;

- нуклеоїд – ядерна речовина;

Організми, позбавлені ядра, - прокаріоти.

- вип`ячування мембрани (фотосинтезуюча, дихальна мембрана);

- включенння;

- джгутики;

- відсутні хлоропласти, мітохондрії, а часто й вакуолі.

е) особливості життєдіяльності бактерій:

- живлення: гетеротрофи (сапротрофи; симбіотрофи; паразитичні);

автотрофи (фототрофні, хемотрофні);

- дихання: всією поверхнею тіла;

- розмноження: поділ клітини або брунькування;

- пристосування до виживання у несприятливих умовах:

утворення цисти;96

велика швидкість розмноження.

4. Значення бактерій(бесіда, розповідь, повідомлення учнів, демонстрація):

а) у природі:

- розкладання органічних речовин - санітарна роль (бактерії гниття, грунтові

бактерії);

- На нашій планеті постійно відмирають живі організми. Що відбувається з

відмерлими рослинами, тваринами чи грибами?

- засвоєння азоту (бульбочкові бактерії);

- кругообіг речовин у природі (азотфіксуючі, нітрифікуючі, залізобактерії,

сіркобактерії);

- «цвітіння води» (ціанобактерії);

- ціанобактерії зробили можливість існування на планеті грибів. рослин,

тварин;

- утворення газу та нафти.

б) у житті людини:

- молочноислі бактерії – отримання кисломолочних продуктів, засолювання

овочів, силосування кормів;

- оцтовокислі бактерії – виробництво столового оцту;

- дублення шкур, виготовлення волокна з льону;

- спіруліна (ціанобактерії) – отримання харчового білка;

- виробництво різних органічних речовин і ліків, вітамінів, антибіотиків та

інших цінних речовин;

- хвороботвотворні- захворювання людини, тварин, рослин (туберкульоз, тиф,

чума, ангіна, дифтерія, ботулізм);

- біологічні методи очищення води;

- знищення комах-шкідників;

- використовують для підвищення  врожайності, наприклад, на плантаціях

рису ціанобактерії використовують як добриво, завдяки їх здатності до

азотфіксації;

97

- у Японії та Китаї такі водорості як носток та спіруліну люди вживають у

їжу. 

5. Профілактика бактеріальних захворювань (бесіда):

- прикривати рот при кашлі чи чханні, щоб не допустити передачі бактерій

повітряно-крапельним шляхом;

- не вживати сиру воду;

- мити руки перед їжею;

- боротися з кровосисними комахами чи кліщами;

- виявляти та лікувати хворих людей і тварин, зокрема за допомогою

антибіотиків;

- запровадження карантину;

- профілактичні щеплення.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

1. «Німі малюнки»:

- малюнок із позначеннями будови клітини бактерій; 

- малюнки бактерій різної форми.

  2. Бесіда:

- Де поширені бактерії?

- Яка будова клітини бактерій?

- Як бактерії та ціанобактерії можуть переживати періоди несприятливих умов?

- Чому ціанобактерій не можна віднести до водоростей?

- Чому бактерії гниття мають назву «санітарів» планети?

- Чи всі бактерії корисні для людини?

- Які захворювання людини викликають бактерії?

- Яких привил гігієни слід дотримуватись, щоб запобігти зараженню інфекційними

захворюваннями?

- Яка причина «цвітіння води»?

- Як боротися з цим явищем?

98

- Яка позитивна роль бактерій у житті людини?

VІ. Узагальнення та систематизація знань(формулювання висновків):

Клітини бактерій не мають ядра.

У них відсутні хлоропласти, мітохондрії, а часто й вакуолі.

Їхня клітина оточена клітинною мембраною, над якою розташована клітинна

оболонка.

У цитоплазмі є зона з молекулою ДНК – нуклеоїд. Вонавиконує функції ядра.

У багатьох бактерій клітина має один, кілька або багато джгутиків.

Є бактерії, здатні до фотосинтезу, інші – споживають готові органічні

речовини.

Розмножуються бактерії поділом або м, нитчасті ціанобактерії – ще й

відокремленням ділянок нитки.

Несприятливі умови бактерії можуть переносити у стані спор або цист.

Важлива роль бактерій і ціанобактерій у природі полягає в забезпеченні

родючості ґрунтів, очищенні водойм, утворенні покладів залізних руд,

родовищ нафти, природного газу тощо.

Оселяючися в організмах інших істот, одні види бактерій спричиняють

різноманітні захворювання, інші, навпаки, можуть приносити їм користь.

Поширення хвороботворних бактерій можливе повітряно-крапельним шляхом,

із сирою водою, їжею або через укуси кровосисних комах чи кліщів.

Для запобігання захворюванню на бактеріальні хвороби слід виявляти та

лікувати хворих людей і тварин, зокрема за допомогою антибіотиків. Також

запроваджують карантин та профілактичні щеплення.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

VІІІ.Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати §§ 17 – 18;

- дати відповіді на запитання (с.66, 70);

- виконати тестові завдання (с.66, 70).

99

Урок 20

 

Тема: Вольвокс – колоніальний організм.

Мета:продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами; розкрити

особливості колонії одноклітинних – вольвоксу та ендорини; дати поняття

«колоніальний організм»; розвивати уміння порівнювати будову і процеси

життєдіяльності колоніального організму на відміну від одноклітинного;

уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки; виховувати

відповідальне ставлення до навколишнього середовища та розуміння того,

що кожен організм необхідний для колообігу речовин на планеті.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиця «Водорості».

Основні поняття та терміни: колоніальний організм, евдорина, вольвокс,

спеціалізовані клітини.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів

1.Двійково-вибіркові завдання:

1. Бактерії – це одноклітинні організми.

2. Ціанобактерії мають назву синьо-зелені водорості.

3. Мікробіологія – це наука про бактерії.

4.Бактерії самостійно не рухаються.

5.Коки – паличковидні бактерії.

100

6.Стафілококи – гілочка коків.

7.Аероби дихають киснем.

8.Розмноження бактерій залежить від умов.

9.Циста – міцна оболонка.

10.Одна і та ж бактерія може бути корисна і шкідлива.

11.Найбільше бактерій у грунті.

12.Деякі корисні копалини утворилися за допомогою бактерій.

2. Тестові завдання - виберіть одну правильну відповідь:

1. Укажіть способи розмноження бактерій:

а) спорами; б) поділом клітин; в) цистами.

2. Укажіть ознаки, які відрізняють ціанобактерії від інших бактерій:                  

а) наявність ядра;

б) здатність до виділення кисню в процесі фотосинтезу;        

в) наявність джгутиків;

г)здатність до існування за відсутності кисню.

3. Зазначте функцію, яку виконують спори бактерій:

а) розмноження; б) переживання несприятливих умов;

в) живлення; г) фотосинтез.

4. Які бактерії мають паличкоподібну форму:

а) спірили; б) бацили; в) вібріони; г) стафілококи.

5. Яка речовина входить до складу клітинної стінки бактеріальної клітини:

а) крохмаль; б) целюлоза; в) муреїн; г) хітин.

6.Як називаються бактерії, що живляться готовими органічними речовинами:

а) автотрофи; б) гетеротрофи; в) паразити; г) сапротрофи.

7. Як називаються бактерії, що живляться органічними речовинами живих

організмів:

а) автотрофи; б) гетеротрофи; в) паразити; г) сапротрофи.

3.Диктант – закінчіть речення:

1. Бактеріальна клітина зверху вкрита …

2. Звичайно навколо бактеріальної клітини утворюється слизова …

101

3. Під оболонкою знаходиться …

4. Організми, позбавлені ядра, називаються …

5. За способом живлення бактерії поділяють на: …

6. Організми, що самостійно виробляють речовини для живлення, називають …

7. Бактерії, що живляться речовинами живих організмів, називаються …

8. Бактерії,що живляться відмерлими органічними рештками, - це …

9. За несприятливих умов бактерії утворюють …

10.Розмножуються бактерії …

11.Ядерна речовина у бактерій має назву …

12.Бактерії, що спричиняють різні захворювання, називають …

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

  Від однієї клітини до багатоклітинності: чи є перехідні форми, чи є щаблі, по

яких життя перейшло від однієї клітини до багатьох? 

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 1. Поняття про колоніальність (пояснення):

Поява багатоклітинності стало важливим етапом у розвитку організмів на

нашій планеті.

Наступний еволюційний етап, який передує появі справжньої

багатоклітинності, - це утворення колоній.

Одноклітинні організми не залежать від інших. На відміну від

багатоклітинних організмів, колонії найпростіших складаються з надзвичайно

схожих клітин.

Імовірно, багатоклітинні походять з колоній, члени яких почали відрізнятися

один від одного. Початок цього процесу можна побачити у вольвокса.

2. Вольвокс – представник колоніальних одноклітинних(розповідь):

а) зовнішній вигляд колонії: зелена драглиста кулька діаметром 1-2 мм;

б) будова колонії: поверхня складається з безлічі (бл.20 тис.) клітин, що мають 2

джгутики, подібні і досить схожі на хламідомонаду з’єднані одна з одною

102

цитоплазматичними містками, тобто одні клітини впливають на інші та

контактують між собою.

в) розмноження: один бік його колонії має більше клітин з вічками, а інший –

більше клітин, які слугують для розмноження, більших від решти, діляться,

утворюючи нові колонії. Спочатку вони розвиваються всередині

материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а

дочірні колонії звільняються.

3. Ендорина – колоніальний організм (розповідь):

Клітини ендорини розміщені в 5 рядів в грудочці слизу. На одному з полюсів

клітини дрібніші і не здатні до поділу.

Вченими доведено, що в ендорини і вольвоксу наявна спеціалізація клітин.

Крім згаданих клітин різної величини, у них ще утворюються статеві клітини. Отже,

клітини ендорини і вольвоксу відрізняються за будовою і функціями. 

У примітивних зелених водоростей евдорини та вольвоксу зібрані разом

клітини можуть бути подібними за будовою та життєвими функціями. При цьому

кожна клітина часто виконує всі життєві функції: живлення, дихання, розмноження.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Бесіда:

- Які одноклітинні організми ви знаєте?

- Наведіть приклади багатоклітинних організмів?

- В чому особливість організації вольвокса?

- У чому полягає явище спеціалізації клітин?

- Що спільног і відмінного в будові одноклітинних і багатоклітинних організмів?

- Що спільног і відмінного в будові колоніальних і багатоклітинних організмів?

2) Виконання тестових завдань (с.73).

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

103

- опрацювати § 19;

- дати відповіді на запитання (с.73).

   

Урок 21

 Тема: Губка та ульва (зелений морський салат) – багатоклітинні організми. 

Мета: формувати знання учнів про багатоклітинні організми; ознайомити із

примітивними багатоклітинними тваринами – губками та водоростями -

ульвою; дати їм загальну характеристику та визначити роль у природі;

розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності

одноклітинних і багатоклітинних організмів; розвивати пам’ять, увагу,

спостережливість, уяву; виховувати бережливе ставлення до оточуючих

організмів, до живої і неживої природи, до їх єдності та взаємозалежності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: зображення губок, таблиця «Зелені водорості».

Основні поняття та терміни: ульва, ризоїди, губка, бодяга, амебоїдні клітини,

радіальносиметричні організми, мезоглея, фільтратор.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Бесіда:

- Які організми називають колоніальними?

- Чим вони відрізняються від одноклітинних?

- Приведіть приклади колоніальних організмів.

- Охарактеризуте будову і процеси життєдіяльності вольвокса.

104

- Охарактеризуте будову і процеси життєдіяльності ендорини.

- Яке значення відіграють колоніальні організми в еволюції органічного світу.

2. Вправа «Загадки-відгадки»:

 Клас обєднується у дві групи. Перша група, користуючись текстом підручника,

складає опис вивчених організмів, а учні другої групи повинні визначити, про які

організми йде мова (вольвокс, ендерина, ульва, хламідомонада, хлорела евглена,

дріжджі тощо).

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 З латинської мови назва організмів, які ми будемо сьогодні вивчати

переводиться як “пористі тварини”.Їх вигляд і будова такі незвичайні, що довгий час

вчені не могли вирішити: рослини вони чи тварини.Мешкають вони від

прибережних обмілин до темних морських глибин. А називаються ці дивні

створіння – губки. Сьогодні на уроці ми будемо знайомитись з особливостями їх

будови та життєдіяльності.

Проблемне запитання:

Чому губка та ульва – найпримітивніші багатоклітинні тварини?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Характеристика ульви – морського салату(робота з підручником та

роздатковим матеріалом):  

Серед водоростей є і багатоклітинні (наприклад, евдорина, вольвокс, ульва та ін.)

види.

У примітивних зелених водоростей евдорини та вольвоксу зібрані разом клітини

можуть бути подібними за будовою та життєвими функціями. При цьому кожна

клітина часто виконує всі життєві функції: живлення, дихання, розмноження.

В ульви клітини спеціалізуються на здійсненні певних функцій: одні

забезпечують процеси фотосинтезу, інші – прикріплення до поверхонь тощо.

2. Губки – найпримітивніші багатоклітинні організми

а) середовище існування:

105

Відомо близько 5000 видів губок, в Україні – 30 видів. Тип поділяють на 3 класи:

вапнякові губки, скляні губки та звичайні губки. Більшість їх живе на дні морів, але

існують і прісноводні.

Найпоширенішою прісноводною є бодяга. Вона зустрічається в наших річках,

озерах, заплавах. Поселяються на підводних предметах, на камінні, на дерев’яних

сваях. Вони утворюють нарости сірого, жовтуватого або брудно-зеленого кольору.

Зовнішньо бодяга нагадує грудочки неправильної форми, гілчасті кущики або

просто кірочки. Вони нічим не нагадують живий організм.

б) будова губок:

За будовою тіла губки – примітивні тварини, тому що тканини і органи у них не

виражені. Тіло діаметром від кількох мм до 2м глечикоподібної, келихоподібної,

кулястої або циліндричної форми. Складаються з ектодерми, ентодерми і мезоглеї.

Все тіло пронизане великою кількістю тонких канальців. Місцями ці канальчики

розширяються, утворюючи просторі камери.

Внутрішня поверхня вислана шаром клітин, що мають довгі рухливі джгутики.

Рух цих джгутиків викликає рух води. Вода входить у найдрібніші отвори – пори,

якими пронизане тіло всієї губки, а виходить вода через більші отвори – устя. Вода

приносить кисень та поживний матеріал – бактерії та дрібні залишки, що

утворюються при розпаданні мертвих тіл тварин. Джгутикові клітини губок

захоплюють харчові частинки і переварюють їх всередині своєї цитоплазми. Тобто,

ніякої травної порожнини у них немає.

Між зовнішнім шаром клітин і клітинами, які вистилають канали і камери

всередині тіла, знаходиться проміжний желеподібний прошарок. В ньому розсіяні

окремі клітини, які виділяють тверді скелетні частинки у вигляді дрібних

кремнієвих голочок, склеєних між собою в пучки. Такі пучки перехрещуються між

собою і утворюють міцну сітку – скелет, який дозволяє губкам зберігати певну

форму тіла. Крім того, ці голочки слугують надійним захистом від поїдання. І,

звичайно, неприємний запах робить їх неїстівними. 

Серед морських губок є схожі на бодягу із кремнієвим скелетом і губки зі

скелетом, що складається із вапнякових голочок і зірочок, з’єднаних органічною 106

речовиною. У деяких глибоководних губок кремнієвий скелет утворює одну

суцільну сітку зі спаяних між собою ниточок і перекладинок. Зовнішньо вони схожі

на виріб зі скла, тому таких губок називають “скляними”.

в) розмноження губок:

- статеве:

Розмножуються бодяги так: на початку літа у желеподібному шарі утворюються

яйця і після запліднення там же і розвиваються в маленьких багатоклітинних

личинок. Зовнішні клітини цих личинок мають джгутики, за допомогою яких вони

на протязі кількох годин плавають. Вільно плаваючі личинки – амфібластула,

паренхімула. Потім личинка прикріплюється нерухомо до якогось підводного

предмету і перетворюється в молоду губку, при цьому джгутикові клітини з

поверхні входять всередину тіла і утворюють вистилаючи поверхню камер.

- нестатеве:

бічне брунькування:

Молода бодяга має вигляд маленького конічного горбочка з одним устям на

верхівці. Потім з’являються бічні вирости – бруньки, що мають свої устя і

врешті-решт утворюється колонія

внутрішнє брунькування:

Крім розмноження яйцями і бруньками бодяга може розмножуватися ще й так:

на осінь у нижній частині тіла в желеподібному шарі утворюються маленькі

шароподібні брунечки розміром 0,5 мм, що вкриті міцною оболонкою. З

настанням холоду стара колонія губки гине, а молоді брунечки можуть

перенести мороз. Весною із оболонки виповзає вміст, що складається з групи

з’єднаних між собою клітин, з яких утворюється нова губка. 

Таким чином, губки мають статеве розмноження і дві форми безстатевого:

шляхом бічного брунькування, з якого розростається великий колоніальний

організм і утворення маленьких внутрішніх брунечок, що здатні пережити

несприятливі умови.

Для губок характерний процес регенерації – відновлення втрачених частин тіла. 

г) значення губок:107

-бодягу висушують і використовують у медичних цілях, раніше натирали шкіру

для приливу крові;

- беруть участь у самоочищенні водойм.

- губками живляться інші мешканці водойм.

- використовують у промисловості (для виготовлення технічних фільтрів) й

медицині (містять йод).

- деякі види скляних губок, що мають масивний скелет, використовують як

сувеніри.

- речовини, які входять до складу губок прискорюють загоєння ран, мають

бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин.

- деякі використовуються в косметиці.

- губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід -

вапняків.

-вилучених з води купальних (грецьких) губок Середземного моря віджимають і

залишають на сонці гнити, при цьому м’які частини руйнуються, а роговий шар

зберігається, його використовують для обтирання тіла під час миття і купання.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

 1. Міні-опитування за темою «Губки» (Поставити позначку навпроти

правильного твердження).

Середовище існування Прісні водойми

Мілководдя солоних водойм

Прісні та солоні водойми

Колір Від сірого до яскравих відтінків

Зелений

Чорний

Форма Кругла

Пласка

Келихоподібна

108

Застосування людиною В промисловості

В медицині

Для харчування

Губки – це Хижаки

Фільтратори

Паразити

Проміжні клітини

відповідають за

Травлення

Утворення нових клітин

Захоплення їжі

Губки розмножуються Статево

Нестатево

Обома способами

Рух Ковзають підошвою по субстрату

Пасивно рухаються з течією води

Рухома тільки личинка.

Значення у природі Є їжею для деяких тварин

Беруть участь в утворенні

вапняків.

Регулюють солоність води

Самооцінка роботи на уроці Відмінно

Добре

Задовільно

Незадовільно

2. Конкретизувати, що ж спільного і відмінного у одноклітинних і

багатоклітинних організмів, порівнюючи їх між собою(за вибором).

 V. Узагальнення та систематизація знань (фомулювання висновків):

  Губки – загалом нерухомі багатоклітинні поодинокі або колоніальні тварини,

що мешкають у морях або прісних водоймах.

109

Тіло губок келихоподібне. У них є скелет з неорганічних та органічних речовин.

Усередині тіла є порожнина, з’єднана із зовнішнім середовищем отвором на

верхньому кінці тіла.

Губки мають клітини різних типів: покривні, комірцеві, амебоїдні та інші.

Покривні клітини утворюють зовнішній шар губок; клітини із джгутиками, які

зазвичай вистеляють порожнину губок, забезпечують рух води через їхнє тіло;

амебоподібні клітини слугують для перетравлення їжі та транспорту поживних

речовин до іншої клітини.

Вони мають статеве розмноження і дві форми безстатевого: шляхом бічного

брунькування, з якого розростається великий колоніальний організм і утворення

маленьких внутрішніх брунечок, що здатні пережити несприятливі умови.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 20;

- виконати тестові завдання (с.77);

- підготуватись до захисту міні-проектів.

110

Урок 22

Тема: Захист учнівських міні-проектів «Чому скисає молоко?», «Корисний

йогурт» «Живі фільтри».

Мета: поглибити знання учнів про бактерії та їх значення в житті людини,

підібрати цікавий матеріал про бактерії; формування в учнів навички

пошукової та дослідницької діяльності, вміння виділяти головне, розвивати

зв’язне мовлення учнів, уміння виступати перед аудиторією; виховувати

бережне ставлення до природи.

Тип уроку:захист міні-проктів.

Обладнання:таблиці, молочнокислі продукти, квашена капуста, огірки, помідори,

зображення різноманітних бактерій та продуктів їх діяльності.

Характеристика проекту:

- за характером діяльності – інформаційно – дослідницький, практичний;

- за змістом – міжпредметний (природознавство, біологія, хімія, українське

читання, образотворче мистецтво, трудове навчання);

- за кількістю учасників – колективний;

- за тривалістю – міні – проект;

- за ступенем самостійності – частково – пошуковий.

Прогнозований результат: доповіді учнів, презентацій.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Обговорення з учнями мети і завдань проектів, форми захисту.

Розподіл завдань між учнями класу, інструктаж з виконання роботи.

111

Ознайомлення з довідковою та художньою літературою, необхідною для

виконання роботи.

ІІІ. Захист міні-проектів.

Захист виконаних робіт, оформлення виставки малюнків, плакатів, презентацій з

теми.

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Надання та пояснення домашнього завдання: повторити матеріал з теми.

Урок 23

Тема: Узагальнення знань з теми «Одноклітинні організми».

Мета: узагальнити та систематизувати вивчений матеріал; розвивати логічне

мислення, пам'ять, уміння аналізувати факти; виховувати любов і бережливе

ставлення до живих організмів, продовжити екологічне і естетичне виховання

учнів, виховувати у учнів любов до предмета біології.

Тип уроку:узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Бесіда:

- Як називають одноклітинні організми?

- Серед представників яких царств зустрічаються одноклітинні організми?

- В чому особливість одноклітинних організмів?

- Наведіть приклади одноклітинних тварин.

- Охарактеризуйте будову і процеси життєдіяльності амеби та інфузорії.

- В чому ускладнення будови інфузорії в порівнянні з амебою?

- Напведіть приклади одноклітинних рослин.

- Охарактероизуйте хлорелу та хламідомонаду.

112

- Які організми називають міксотрофами?

- Охарактеризуйте евглену зелену. В чому особливості її життєдіяльності?

- Які хвороби людини викликаються одноклітинними тваринами?

- Назвіть представників одноклітинних грибів.

- Яке значення дріжджів у природі та житті людини?

- В чому полягає особливість організації бактерій?

- Яке значення бактерій у природі та житті людини?

- Які організми називають колоніальними?

- В чому особливість колоніальних організмів у порівнянні з одноклітинними?

- В чому особливість багатоклітинних організмів у порівнянні з одноклітинними та

колоніальними.

- Наведіть приклади найпримітивніших багатоклітинних тварин і рослин.

2.Самостійна тестова робота.

Варіант І

І рівень - вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь  (0,5 бала)

1.Органелами руху інфузорії:

А) Несправжні ніжки                        В)Джгутики

Б) Війки                                              Г) Відсутні.

2. Дизентерійна амеба живе у:

А) Прісних водоймах                     В) Морській воді

Б) Кишечнику людини                    Г) Малярійному комарі

3. До багатоклітинних належить:

А) Губка                                            В) Дріжджі

Б) Амеба                                           Г) Бактерії

4. Метод пастеризації запропонував:

А) Левенгук                                     В) Гук

Б) Пастер                                          Г) Шван і Шлейден

5. Воші переносять хворобу:

А) Чуму                                           В) Тиф

Б) Малярію                                    Г) Дизентерію113

6. До прокаріотів належать:

А)Рослини                                      В)Гриби

Б)Тварини                                      Г) Бактерії

ІІ рівень - вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей (0,75 бала)

7. Вкажіть одноклітинні твариноподібні організми:

А) Інфузорія туфелька В) Амеба

Б) Евглена зелена Г) Дріжджі

8.За допомогою дріжджів виробляють:

А) кефір; Б) корми для тварин;

В) хліб; Г)вино; Д) сир.

9.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

А) тиф; Б) правець;

В) грип; Г) малярія; Д) ангіна.

10. Спільною ознакою для одноклітинних твариноподібних організмів є:

А) автотрофний спосіб живлення; Б) гетеротрофний спосіб живлення;

В) наявність війок; Г) наявність ядра.

ІІІ рівень - установити відповідність  (1 бал )

11. Поєднати тип живлення і живий організм :

А. Амеба                                                  1. Автотроф

Б. Хламідомонада                                 2. Гетеротроф

В. Губка                                                   3. Паразит

                                                                    4. Фільтрант

12. Установіть відповідність між термінами та їх характеристиками.

1.Ризоїди. А.Одноклітинні гриби.

2.Дріжджі. Б.Одноклітинні організми, що здатні до фотосинтезу.

3.Ціанобактерії. В.Органели руху.

Г.Ниткоподібні вирости, що слугують для прикріплення.

13. Установити відповідність між групами організмів і представниками:

1.Бактерії. А.Вольвокс

2.Одноклітинні тварини. Б.Збудник туберкульозу

114

3.Багатоклітинні водорості. В.Малярійний плазмодій

Г.Ульва

IV рівень– дати відповідь на запитання(3 бали )

14. Які захворювання людини та тварин спричиняють бактерії? Як убезпечити себе

від бактеріальних захворювань.

Варіант ІІ

І рівень - вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь  (0,5 бала)

1.Органелами руху амеби є:

А) Несправжні ніжки                        В)Джгутики

Б) Війки                                              Г) Відсутні.

2.  Інфузорія туфелька живе у:

А) Прісних водоймах                      В) Морській воді

Б) Кишечнику людини                  Г) Малярійному комарі

3. Нафту, газ, руду утворили:

А) Тварини                                        В) Бактерії

Б) Гриби                                             Г) Рослини

4. До еукаріотів не належать:

А) Тварини                                        В) Бактерії

Б) Гриби                                             Г) Рослини

5. Блохи переносять хворобу:

А) Чуму                                            В) Тиф

Б) Малярію                                     Г) Дизентерію

6. Бульбочкові бактерії живуть на коренях:

А) Пшениці                                     В) Картоплі

Б) Гороху                                         Г) Помідор

ІІ рівень - вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей (0,75 бала)

7. Вкажіть одноклітинні рослииноподібні організми:                     

А) Інфузорія туфелька В) Хлорела

Б) Евглена зелена Г) Хламідомонада

8.За допомогою бактерій виробляють:

115

А) хліб; Б) йогурт;

В) вітамінні препарати; Г)оцтову кислоту; Д) олію.

9.Серед запропонованих вибери заходи боротьби з бактеріальними захворюваннями:

А) карантин; Б) щеплення;

В) біотехнології; Г) пастеризація.

10.Для губок характерний:

А) паразитизм; Б) здатність до фотосинтезу;

В) фільтрування; Г) регенерація; Д) активний рух.

ІІІ рівень - установити відповідність  (1 бал )

11. Поєднати хворобу і переносника хвороби :

А) Малярія                                                    1. Малярійний плазмодій

Б) Чума                                                         2. Воші

В) Трипаносома                                           3. Блохи

                                                                       4. Малярійний комар

                                                                       5. Муха це-це

12. Установити відповідність між організмом та його способом живлення:

1.Дизентерійна амеба. А.Гетротроф.

2.Інфузорія туфелька. Б.Міксотроф.

3.Евглена зелена. В.Автотроф.

Г.Паразит.

13. Установити відповідність між термінами та їх характеристиками:

1.Прокаріот. А.Препарат, що діє проти хвороботворних бактерій.

2.Бодяга. Б.Хвороботворна бактерія.

3.Антибіотик. В.Різновид губок.

Г.Організм, що не має ядра.

IV рівень– дати відповідь на запитання(3 бали )

14. Чому життя на Землі без бактерій було б неможливе?

ІV. Підведення підсумків уроку.

V.Домашнє завдання: скласти казку, ребус чи кросворд про одноклітинні організми.

116

Рослини (20 год + 3 год)

Урок 24

Тема: Рослина – живий організм.

Мета: сформувати знання про різноманітність рослинного світу, розглянути

функції рослинного організму;  розкрити поняття і значення фотосинтезу і

дихання в житті рослин і біосфери; пояснити значення рослин як посередників

між Космосом і Землею – та головним джерелом первинних органічних

речовин; розвивати абстрактне мислення, вміння порівнювати і аналізувати

учбовий матеріал, розвивати творчі здібності; продовжити вміння слухати

товаришів, оцінювати себе і інших; виховувати у учнів любов до предмета

біології, до всього живого.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: кімнатні квіти, ілюстрації, таблиці слайди, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: фотосинтез, хлорофіл, целюлоза, дерева, чагарники,

трави.                                                                                                  

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Зійшла рослинка і до сонця пнеться,

Відчути хоче вітер і тепло.

І дощ, й туман… Це нам лише здається,

Що без думок росте собі зело.

117

Але воно і дише, й відчуває,

І добре знає як йому цвісти.

Та квіточку комашкам підставляє,

І знає як насіння зберегти.

Живе рослина, радість всім дарує

І насолоду, світло, та красу.

Як сонечка нема, завжди сумує.

Тримає на пелюсточках росу.

А вранці-рано всіх вона вітає.

Дарує радість, щастя і тепло.

Бо квіточка чарівну душу має,

І хоче, щоб чудово всім було.

                             Надія Красоткіна

- Чи все ми знаємо про рослини?

- Як вони живуть?

- Чим живляться, дихають?

- Чому наполегливо тягнуться до світла?

- Що приховує в собі квітка, яка приваблює наш погляд красою?

- Чому навесні бубнявіють бруньки, а восени опадає листя?

- На ці та інші запитання ми зможемо відповісти, вивчаючи рослини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Характерні особливості представників царства Рослини:

1) Мозковий штурм:

-         Як називається наука про рослини?

-         Назвати основні ознаки живого.

-         Назвати царства живої природи.

-         Чим рослини відрізняються від інших царстві живої природи?

-         Що означає автотрофний тип живлення?

-         Які є типи пластид у рослин і які функції вони виконують?

-         Що таке хлорофіл і де він знаходиться?                        118

2) Розповідь з елементами бесіди, демонстрація:

- автотрофний тип живлення;

- прикріплений спосіб життя;

- необмежений ріст;

- наявність у складі клітини твердої клітинної стінки з целюлози;

- наявність у складі клітини хлоропластів та вакуолей;

- наявність зеленого пігменту – хлорофілу;

- запасна поживна речовина – крохмаль;

- розселення рослин здійснюється спорами або насінням;

- у життєвому циклі відбувається чергування двох поколінь.

2. Життєві форми рослин (бесіда, демонстрація):

а) одноклітинні;

б) багатоклітинні:

- дерева - це рослини, для яких характерна наявність багаторічного здеревілого

cтовбура;

- чагарники - мають декілька стовбурців: їх пагони розгалужуються біля поверхні

землі, а головний стовбур відсутній;

- трави - рослини з соковитими м’якими пагонами:

однорічні;

дворічні;

багаторічні

3. Особливості процесів життєдіяльності рослин(розповідь з елементами бесіди):

1.Здатність до фотосинтезу.

2. Дихання: поглинають кисень, а виділяють вуглекислий газ.

3. Випаровування води.

4. Ріст і розвиток.

5. Розмноження.

4. Значення рослин для життя на Землі (бесіда):

119

- здатність утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи

енергію Сонця з виділенням кисню;

- джерело енергії для тварин;

- забезпечують безперервний колообіг речовин у природі;

- основний стабілізатор вуглецево-кисневого балансу повітряного басейну;

- важливий компонент біогеоценозів;

- сприяють формуванню ґрунтового покриву, впливають на хімічний склад

ґрунту і його родючість;

- здатні поглинати і засвоювати різні гази та пил, чим очищають атмосферне

ювітря;

- окремі рослини виділяють фітонциди - леткі речовини, здатні вбивати

хвороботворні бактерії;

- трав'яниста рослинність вбирає в себе радіоактивні опади;

- зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок

поглинання листками звукової енергії;

- естетичний та психологічний вплив на людину;

- вплив на клімат, водойми;

- збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені

розпушують ґрунт;запобігають ерозії ґрунтів;

- корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ -

основа енергетичної промисловості - утворені внаслідок фотосинтезу рослин

минулих епох.

ІV. Узагальнення знань учнів (бесіда):

- Назвіть ознаки живих організмів, властивих рослинам.

- Які життєві форми характерні для рослин?

- Чому рослини мають зелене забарвлення?

- Які особливості будови рослинної клітини?

- Який спосіб живлення характерний для рослин?

- Які способи розмноження характерні для рослин?

120

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання:опрацювати матеріал підручника (с.78);

опрацювати опорний конспект.

Урок 25

Тема: Клітини рослин. Тканини рослин.

Мета: систематизувати знання учнів про будову і різноманітність рослинних

клітин, дати класифікацію тканин рослин; ознайомити учнів з особливостями

будови тканин рослин і функціями, які вони виконують в організмі рослин;

звернути увагу на внутрішню різноманітність кожного типу тканин;

розвивати логічне мислення, самостійність при виконанні завдань, уміння

працювати з текстом (знаходити і виділяти головне) підручника, уміння

роботи в групах; виховувати повагу до різних думок, дружні стосунки під

час роботи в групах.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці «Клітина рослин», «Тканини рослин».

Основні поняття та терміни:тканина, твірні , покривні (шкірка, кутикула, корок),

основні, механічні, провідні (судини, ситоподібні трубки) тканини.

Хід уроку

І. Організаційний етап .

ІІ. Актуалізація досвіду і опорних знань учнів(ігровий прийом «Вірю – не вірю»):

1. Усі живі організми Землі мають клітинну будову.

2. Найголовнішою органелою клітини є ядро.

3. Клітина рослин має тверду оболонку, вакуолі і пластиди.

4. Щоб визначити збільшення мікроскопа, слід помножити значення на окулярі на

значення на об’єктиві.

121

5. Пластиди бувають 3-х видів: зелені – хлоропласти; червоні, оранжев і-

лейкопласти; безбарвні – хромопласти.

6. У світловий мікроскоп добре видно органели рослинної клітини: оболонку,

цитоплазму, ядро.

7. Речовина, яка робить клітину рослин міцною, називається целюлозою.

8. Термін «клітина» запропонував у 1665 р. англ. вчений Роберт Гук.

9. Клітини можуть бути різної форми і розміру. Але всі мають подібну будову.

10.Оболонка клітин тверда, оточує внутрішній вміст та підтримує постійну форму

клітини.

11.Ядро має округлу або овальну форму та містить спадкову інформацію.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності .

Постановка проблемного питання:

Рослини такі різні за зовнішнім виглядом. Чому? Адже побудовані з подібних

клітин.

На це запитання ми знайдемо відповідь на даному уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття тканини (бесіда):

- На які групи поділяють живі організми залежно від кількості клітин, з яких

побудовано їх тіло? (Одно- і багатоклітинні, колоніальні).

- Яка відмінність між одно- і багатоклітинними організмами?

(Одноклітинні організми – 1 клітина здійснює усі життєві функції; а

тіло багатоклітинних тварин складається із сукупностей багатьох

клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій).

- Який елемент у будові організму відсутній: КЛІТИНА → … → ОРГАН?

- Що ж таке тканина?

Тканина – це група однакових за будовою клітин, які мають спільне

походження і виконують спільну функцію.

Такі групи клітин за пропозицією англійського вченого Неємії Грю названі

тканинами в 1671 р. й донині зберегли свою назву.

122

2. Типи рослинних тканин:

а) розповідь з елементами бесіди:

- Як розміщуються клітини у тканині? Між оболонками сусідніх клітин, що входять

до складу певної тканини, часто є проміжки різного розміру. Це міжклітинники.

Співвідношення клітин і міжклітинників у різних типах тканин неоднакова. У цьому

ви самі зараз переконаєтесь.

- Які типи тканин розрізняють у рослин?

б) групова робота учнів: учні об’єднуються у 5 груп.

Завдання групам: користуючись матеріалом підручника і поданими на дошці

малюнками:

1. Дослідити будову даного типу тканин.

2. Вказати функції, які виконує дана тканина в організмі рослин.

1 група – твірні тканини;

2 група – основні тканини;

3 група – покривні тканини;

4 група – провідні тканини;

5 група – механічні тканини.

3. Відповідь оформити у вигляді таблиці:

Назва тканини Будова тканини Функції тканини

1) Твірна тканина.

Рослини, на відміну від тварин, мають необмежений ріст. Це забезпечується

наявністю твірних тканин.

Твірні тканини — це тканини, що складаються з молодих, здатних до поділу.

Це група живих клітин веретеноподібної форми, які мають велике ядро, тоненьку

оболонку і щільно прилягають одна до одної.

Функцією твірних тканин є:

- утворення нових клітин шляхом поділу, завдяки чому кількість клітин у рослини

постійно збільшується;

123

- з клітин твірної тканини формуються всі інші типи тканин, не здатні до поділу.

Твірні тканини зарозташуванням поділяють на:

- верхівкові - забезпечують ріст пагона у висоту, а кореня — у глибину;

- бічні - розташовуються всередині стебла чи кореня, забезпечують потовщення цих

органів.

2) Покривна тканина.

Покривні тканини — це тканини, які розташовані на поверхні органів рослини й

виконують захисну функцію (наприклад шкірка на поверхні

листків).

Ці тканини утворені щільно зімкнутими живими або мертвими клітинами, які

вкриті захисними, нерідко жироподібними чи воскоподібпими речовинами.

Покривними тканинами є:

- шкірка (наприклад на поверхні молодих нагонів, листків),

- корок (на поверхні дворічних стебел), кірка (на стовбурі старих дерев).

Функції: покривна, захисна.

3) Основна тканина.

Основна тканина знаходиться під покривною. Вона вистилає проміжки між

різними тканинами. Клітини основної тканини можуть бути великими або дрібними,

з тонкими або потовщеними оболонками. У них запасаються речовини, відбувається

фотосинтез тощо (наприклад м'якоть кавуна, у клітинах якої накопичуються солодкі

речовини та вода).

Функції:

- хлорофілоносна тканина - у клітинах листків і молодих стебел

відбувається фотосинтез;

- запасаюча тканина - у клітинах серцевини стебла накопичуються поживні

речовини,

- водоносна тканина - у клітинах стебла кактусів накопичується вода.

4) Механічна тканина.

124

Основну тканину, що надає рослині міцності, тобто є для неї опорою,

називають механічною тканиною.

Ця тканина складається з видовжених мертвих клітин із потовщеними

оболонками. Наприклад, клітини механічної тканини кісточок вишень, персиків,

слив, шкаралупи горіхів тощо мають дуже щільні оболонки, товщина яких

перевищує розміри порожнини клітини.

5) Провідна тканина.

Провідні тканини — це тканини, по яких здійснюється переміщення розчинених

речовин по рослині.

Провідні тканини розташовуються в усіх органах рослини і забезпечують обмін

речовин між підземною та надземною частинами рослини.

Провідна тканина:

- ксилема - переміщення неорганічних речовин від коренів до листків;

- флоема - переміщення органічних речовин від листків до кореня.

3. Взаємодія тканин у процесі життєдіяльності рослин (розповідь з елементами

бесіди):

З тканин у рослин утворюються органи. Наприклад, листок на своїй поверхні

має покривну тканину, всередині — основну тканину, у якій здійснюється

фотосинтез, і провідну тканину, яка забезпечує транспорт речовин.

а) Транспірація – взаємозалежність основної, провідної і покривної тканин.

б) Фотосинтез – взаємозалежність асиміляційної, провідної і механічної тканин.

Загальний висновок:Клітини різних тканин відрізняються за будовою, тому що

пристосовані до виконання певних функцій в організмі рослин.

ІV. Узагальнення знань учнів

1. Бесіда:

- Що таке тканина?

- Як побудована будь-яка тканина?

- Назвіть типи рослинних тканин.

125

2. Вибрати правильні твердження:

1. Твірна тканина дає початок усім іншим типам тканин.

2. Покривні тканини захищають рослину.

3. Вид покривної тканини, побудованої з живих клітин називають корок.

4. Клітини шкірки розташовані в 1 шар та щільно прилягають одна до одної.

5. Продихи та сочевички – елементи покривної тканини.

6. Основні тканини побудовані з мертвих клітин.

7. Запаси води зосередженні у клітинах механічної тканини.

8. Механічні тканини надають органам міцності і пружності.

9. Елементи провідних тканин – судини і ситоподібні трубки.

10. Провідні тканини забезпечують зв’язок між органами рослини.

3. Вирішення проблемних ситуацій:

1) Допоможіть основній тканині змінити свою функцію на якусь іншу. Уявіть і

спрогнозуйте, якими можуть бути наслідки таких змін функцій тканинами?

Помінялися якось в органах рослин усі тканини. "Не хочу, - каже покривна

тканина, захищати і край! Буду тепер запасати речовини” – і занурилася всередину

стебла, полізла в бульби і плоди. Тут обізвалася твірна: "Скільки можна все

утворювати і ділитися? У мене вже сил немає, хочу бути опорою – як механічна”, і

побігла в жилки, деревину, кісточки плодів. Далі мовила провідна: "Хочу захищати,

а не працювати все життя як насос”, - і перемістилася на зовнішню частину стебла і

листків. Не забарилась і механічна тканина: "А я, бідолашна, для всіх завжди

опорою була. А відтепер хочу, щоб з мене формувалися всі органи рослини, хочу

бути твірною тканиною!” Основна ж сказала: "Ви, дівчата, вже всі "теплі” місця

позаймали, а що ж мені залишили?”

2)Розгляньте клаптики різних тканин. Неозброєним оком або за допомогою лупи

можна побачити, що до складу тканини входять нитки. По довжині тканини

тягнеться нитка основи, а по ширині – нитка витоку. Спробуйте підчепити голкою

одну ниточку і витягнути її. Ви побачите, що це можна зробити, а на тому місці

утвориться отвір.126

Чи можна витягнути одну клітину з рослини?

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 22;

- виконати тестові завдання (с.86);

- дати відповіді на запитання (с.86);

- підготувати повідомлення про найбільші органи рослин планети(1 учень).

Урок 26

Тема: Будова рослини. Органи рослин.

Мета: ознайомити учнів з вегетативними й генеративними органами рослин, їх

різноманітністю та функціями; розвивати уміння аналізувати, порівнювати та

виділяти головне; виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: різноманітні рослини та їх фрагменти, таблиці «Тканини рослин»,

«Будова квіткової рослини, картки з тестовими завданнями.

127

Основні поняття та терміни:органи вегетативні, органи генеративні, корінь, пагін,

листок, стебло, бруньки, квітка, плід, насінина.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда:

- Загадка: Що воно таке? Дихає, росте,

Живиться, розмножується,

А не ходить? (Рослина)

- Які ознаки властиві рослинам як частині живої природи ?

- Що є найменшою структурною і функціональною одиницею будови рослини?

- У що об’єднуються клітини?

- Що називають тканиною?

- Які типи рослинних тканин ви знаєте?

- Охарактеризуйте будову і функції покривної тканини?

- В чому відмінність шкірки і корка?

- Які функції виконує твірна тканина?

- В чому особливості будови покривної тканини?

- Де в рослині міститься основна тканина?

- Які функції вона виконує?

- Охарактеризуйте будову і функції механічної тканини?

- Які різновиди механічної тканини ви знаєте?

- Які функції виконує механічна тканина?

- Що належить до провідної тканини?

- Які функції виконують судини?

- Що рухається по ситоподібних трубках і в якому напрямку?

- В чому відмінність будови судин і ситоподібних трубок?

2. Вправа «Впізнай мене»:

128

1) Тканина, живі клітини якої щільно прилягають одна до одної, мають великі

ядра і здатні перетворитися у тканини будь-якого типу.

2) Тканини, які розташовані на поверхні органів рослини й виконують захисну

функцію.

3) Тканина, що надає рослині міцності.

4) Тканини, по яких здійснюється переміщення розчинених речовин по рослині.

5) Тканина, яка знаходиться під покривною, вистилає проміжки між різними

тканинами.

6) Різновид основної тканини, у якій відбувається фотосинтез.

7) Тканина, по якій здійснюється висхідний рух неорганічних речовин.

8) Різновид покривної тканини, яка складається з одного шару живихклітин.

9) Різновид основної тканини, в якій накопичуються поживні речовини.

10) Різновид покривної тканини, яка складається з кількох шарів відмерлих

клітин.

11) Різновид основної тканини, в якій накопичується вода.

12) Тканина по якій рухаються органічні речовини.

3. Вправа «Вірю – не вірю»:

1. Твірна тканина дає початок усім іншим типам тканин.

2. Провідні тканини захищають рослину.

3. Вид покривної тканини, побудованої з живих клітин називають корок.

4. Клітини шкірки розташовані в 1 шар та щільно прилягають одна до одної.

5. Продихи та сочевички – елементи механічної тканини.

6. Основні тканини побудовані з мертвих клітин.

7. Запаси води зосередженні у клітинах механічної тканини.

8. Механічні тканини надають органам міцності і пружності.

9. Елементи провідних тканин – судини і ситоподібні трубки.

10. Провідні тканини забезпечують зв’язок між органами рослини.

11. Твірна тканина побудована з мертвих клітин.

12. Нисхідний рух органічних речовин здійснюється по судинах.

4. Тестова перевірка знань:129

1. Рослинні організми можуть бути:

а) одноклітинними; б) багатоклітинними;

в) колоніальними; г) всі відповіді правильні.

 2. Для одноклітинного організму притаманні всі функції, які характерні для

багатоклітинного:

а) так;б) ні.

3. Сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують

спільну функцію:

а) орган;б) тканина;в) організм.

4. Вкажіть назви тканин, що характерні для рослин:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

5. Тканина, яка дає початок усім іншим тканинам:

а) основна;б) покривна;в) твірна;

г) провідна;ґ) механічна.

6. Тканина, що створює основу органів, заповнює простір між різними типами

тканин:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) основна.

 7. Шар клітин, які вкривають орган або іншу тканину:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

8. Тканина, що захищає органи від випаровування та висихання, забезпечує

газообмін і всмоктування води:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

9. Тканина, яка є опорою для рослини:

а) сполучна;б) твірна;в) механічна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

130

10. Тканини, елементи яких проводять поживні речовини від одного органа до

іншого:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

11. Молоді частини рослини вкриті покривною тканиною, що складається з:

а) живих клітин;б) мертвих клітин.

12. Функції фотосинтезу, поглинання і запасання речовин виконує тканина:

а) основна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;г) провідна;д) м’язова.

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Конкурс " Рослинної краси”.

Одного разу струнка берізка запропонувала влаштувати конкурс рослинної

краси. Але кожна рослина була по-своєму особлива. І тоді вирішили: нехай кожна

рослина покаже свій найдосконаліший орган.

Береза. Подивіться, яке в мене гарне стебло – високе і рівне. По ньому тече

солодкий березовий сік, він живить мої листочки.

Будяк. Це ще невідомо, чи розпустяться твої листочки. Адже люди можуть надрізати

твою кору, щоб набрати соку. А от мене ніхто не чіпатиме, Мої гарні, великі,

колючі листки всі обминають десятою дорогою, Мої яскраво-рожеві квіти –

найкращі!

Дуб. Про що гомоните? Хизуєтесь своїми органами. То я вам скажу: такого міцного

коріння як у мене, годі й шукати. За товщиною стовбура і шириною крони я –

чемпіон!

Ялина. Візьміть і мене до конкурсу. Адже я маю такі красиві листочки-голочки.

Вони в мене і взимку і влітку зелені. Я – улюблене дерево малят і всіх людей на

Новий рік.

С униця. Не знаю як ти, а я насправді улюблениця малят. Мої соковиті плоди-

сунички знають усі. І я їх не ховаю під свої листочки, і діти, і дорослі легко їх

знаходять.

131

Довго можуть сперечалися рослини, давайте їм допоможемо.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про основні органи вищих рослин(розповідь, проблемне питання):

Ми вже з’ясували, що найменшою структурною одиницею рослини є клітина, а з

клітин формуються тканини. Продовжіть логічний ряд:

КЛІТИНА → ТКАНИНА → … → ОРГАНІЗМ

Рослини бувають надзвичайно різноманітні: від дуже маленької ряски, яка

плаває по воді чи різних трав’янистих рослин (таких як пшениця, конюшина,

жовтець), кущів (шипшина, малина, бузок, глід) до високих деревних рослин (сосна,

тополя, береза, клен, дуб). 

Отже, рослини мають різноманітні життєві форми, вони забезпечують

пристосування до певних умов існування.

- А що ж їх об’єднує?

Але всі рослини мають схожу будову і складаються вони з частин, які

називаються органами.

Орган - частина організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій і

має певну будову.

Проблемне питання:Назвіть, які органи рослин вам відомі?

Які функції вони виконують?

2. Вегетативні органи рослин(розповідь з елементами бесіди, демонстрація):

Всі органи рослини поділяють на вегетативні і генеративні.

Вегетативні органи - органи рослин, служать для підтримання індивідуального

життя рослини (пагін, корінь).

ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ

КОРІНЬПАГІНЛистки Стебло Бруньки

Вони виконують функцію:

- росту рослин

- живлення

132

- обміну речовин

- вегетативне розмноження.

Корінь– підземний вегетативний орган рослини.

Він здійснює функцію:

- забезпечує всмоктування мінеральних речовин

- їх проведення до надземних частин

- прикріплення рослин до ґрунту.

Листок – це бічна частина пагона.

Вінздійснює функцію:

- фотосинтезу

- газообмін

- випаровування води. 

Стеблом називається осьова частина пагона.

Він:

- забезпечує взаємозв’язок між всіма складовими частинами рослини,

- утворює та розташовує листки та квітки,

- збільшує загальну поверхню надземної частини.

Брунька – зачатковий пагін, з них розвиваються листки, квіти чи цілі пагони.

3. Генеративні органи рослин(розповідь з елементами бесіди, демонстрація):

Генеративні органи - органи рослин, які беруть участь у статевому розмноженні

рослин. (квітка, насіння, плід).

За рахунок квітів формуються плоди і насіння.

Квіти за своєю формою, розміром, забарвленням, а також особливостями будови

надзвичайно різноманітні. Однак основні особливості в їх будові та розвитку у

різних рослин однакові. Квіти складаються з основних частин: тичинок і маточок.

Головною функцією тичинок є утворення пилку, всередині маточок містяться

насінні зачатки. З насінного зачатка його запліднення

133

з’являється насінина. Насінина зазвичай зверху вкритаплодом. Горіхи, яблука, сливи

— це плоди. За допомогою насіння з плодів рослин розмножуються.

Орган Особливості будови

Пагін 

Основний, наростаючий верхівкою вегетативний орган рослин, що складається зі стебла, листків і бруньок

Стебло Вісь пагона, що виконує механічну і провідну функції

Листок Бічний, зазвичай сплощений орган рослини, що виконує функції фотосинтезу, дихання і випаровування води

Брунька Зародок пагона

Корінь Основний, наростаючий верхівкою вегетативний орган рослин, основною функцією якого є прикріплення рослини й забезпечення її водою й мінеральними речовинами

Квітка Генеративний орган покритонасінних рослин, до складу якого зазвичай входять квітконіжка, квітколоже, оцвітина, тичинки, маточки

Діяльність одного органа залежить від діяльності іншого. Наприклад, якщо корені

будуть поглинати з ґрунту недостатньо води й мінеральних солей, то в листках

утвориться мало органічних речовин, у результаті рослина голодуватиме, ріст

органів затримається, у запас відкладатиметься мало органічних речовин, різко

знизиться врожай.

4. Рекорди у світі рослин (повідомлення учня):

-верблюжа колючка має корінь довжиною 25 м;

-коренева система секвої гігантської займає площу 1-1,5 га;

-листки пальми тейсманії з Бірми мають довжину 3 м і слугують людям

парасольками;

-найбільша квітка у тропіках рафлезія Арнольді з діаметром 1 м і масою 7 кг, а

також запахом затхлого м’яса.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Вправа “Продовж думку “:134

1) Основними органами рослин є …

2) Органи поділяються на ….

3) До вегетативних органів відносяться …

4) До генеративних органів відносяться …

5) Вегетативні органи забезпечують …    розмноження.

6) Генеративні органи забезпечують …

2. Практичне завдання: визначте назви органів рослин, зображених на малюнках.

Підпишіть їх і заповніть таблицю:

Органи квіткової рослини

Буква на малюнк

у

Назва органа Значення

VІ. Узагальнення і систематизація знань учнів (бесіда):

- На які частини ділиться тіло вищих рослин?

- Які органи рослин називають вегетативними?

- Які органи рослин називають генеративними?

- Що таке пагін?З яких частин він складається?

- Що таке корінь?Які функції виконує корінь?

- Що таке листок?Які функції він виконує?

- Що таке стебло?

- Яке значення бруньок?

- Що таке квітка?

- Які функції властиві квітці?

VІІ. Підведення підсумків уроку.

135

На сьогоднішньому уроці я дізнався(лася)  про …

VІІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати матеріал підручника (с.81-82);

- опрацювати опорний конспект;

- скласти кросворд з теми.

Урок 27

Тема: Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Мета: ознайомити учнів з процесом фотосинтезу, його фазами та факторами, які

можуть на нього впливати; розвивати вміння знаходити причинно-наслідкові

зв’язки і використовувати отримані знання; виховувати розуміння єдності

всього живого та бережне ставлення до життя на Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці«Будова квіткової рослини», «Фотосинтез і дихання рослин».

Основні поняття та терміни: фотосинтез, кисень, вуглекислий газ, запасання

енергії, світло, хлорофіл, хлоропласти.

ХІД УРОКУ

В каждо листке растеньица,

Словно в колбочке живой,

Влага солнечная пениться

И кипит сама собой.

М. Заболоцький

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

- Що таке орган?

- Які органи рослин ви знаєте?

- Які органи рослин називають вегетативними?136

- Які органи рослин називають генеративними?

- Що таке пагін?

- З яких частин він складається?

- Що таке корінь?

- Які функції виконує корінь?

- Що таке листок?

- Які функції він виконує?

- Що таке стебло?

- Яке значення бруньок?

- Що таке квітка?

- Які функції властиві квітці?

- Що називають плодом?

- Яке його значення?

- Чим плід відрізняється від насіння?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів/

1. Літерний диктант: учні як відповідь записують тільки одну літеру.

1. Як по-іншому називають ситоподібні трубки.

(Флоема)

2. Частина організму, яка виконує певну функцію.

(Орган)

3. Тканина, яка дає початок всім іншим

(Твірна)

4. Речовини, які утворюються в листках рослини і переміщуються по ситоподібнизх

трубках.

(Органічні)

5. Мертві порожні клітини у вигляді трубок, по яких пересувається вода і мінеральні

солі. (Судини)

6. Основна функція покривної тканини.

(Захисна – 4 літера )

7. Ніжки, за допомогою яких рухається амеба 137

(Несправжні)

8. Група клітин схожої будови й виконуваних функцій, об'єднаних

міжклітинною речовиною.

(Тканина)

9. Найдавніший і найпоширеніший метод дослідження природи.

(Спостереження – 6 літера)

10. Різновид основної тканини, в якій накопичуються поживні речовини.

(Запасаюча)

- Складіть слово з отриманих літер, прочитайте його.

(ФОТОСИНТЕЗ)

2. Біологічна казка:

- Послухайте маленьку казочку:

Колись дуже давно більшість рослин на Землі були маленькими і блідими.

Зрештою вони вирішили звернутися по допомогу до Сонця.

- О, Сонце, допоможи нам! – заблагали рослини, піднімаючи сухі віти до

неба.

Сонце подумало і погодилось:

- Добре, - сказало воно, - я подарую вам силу, але за однієї умови – ви

будете очищати повітря, щоб вашим друзям –тваринам дихалося легко і

вільно.

Більшість рослин погодилися і почали очищувати повітря, яке відразу стало

чистим і прозорим. Сонце теж не залишилося у боргу, воно подарувало рослинам

силу, щоб вони виростали, цвіли і давали плоди. Невдовзі на галявині виріс

великий ліс. Рослини набралися сили, стали могутніми, і прекрасними. Деякі

перетворилися у високі розлогі ялини, інші – на тоненькі берізки, треті – яскраво-

зелені пальми. Світ став ще прекраснішим. І все завдяки Сонцю.

- Про що ця казка, ви вже здогадалися?

- Яку ж роль відіграє Сонце у цьому надзвичайно важливому для рослин процесі?

- Отож, тема нашого уроку: Фотосинтез як характерна особливість рослин.

138

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Створення проблемної ситуації:

- Відомий вчений Климентій Аркадійович Тимірязєв писав:

«Колись, десь на Землю впав промінь сонця, але він упав не на безплідний

ґрунт, він упав на зелену билину пшеничного паростка, або, краще сказати, на

хлорофілове зерно. Ударяючись об нього, він згас, перестав бути світлом, але не

зник... У тій або іншій формі він увійшов до складу хліба, який послужив нам їжею.

Він перетворився на наші мускули, на наші нерви... Цей промінь сонця зігріває нас.

Він приводить нас у рух. Може, у цю хвилину він грає в нашому мозку».

- Про що говорив видатний вчений?

- Що таке хлорофіл?

Рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання – зелений колір, який

залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом. Хлорофіл – зелений

пігмент, що міститься у хлоропластах листків. Ч.Дарвін назвав хлорофіл

"найцікавішою з органічних речовин”.

2. Історія вивчення фотосинтезу(розповідь з елементами бесіди):

Наукове вивчення процесу фотосинтезу пройшло

тривалий шлях:

1) 1630 року голландець Ян Батист Ван

Гельмонт (1579-1644) вирішив довідатися, завдяки чому

росте рослина. Для цього він посадив вербу масою 2,25

кг у діжку із землею. Протягом 5 років він щодня

поливав рослину чистою дощовою водою. Потім Ван

Гельмонт витяг деревце із ґрунту, очистив корінь і зважив уміст діжки й рослину.

Маса ґрунту зменшилася всього на 57 г, а маса верби зросла майже на 75 кг.

- Як, на вашу думку, Ван Гельмонт пояснив результати досліду?

Він вирішив, що вся справа в поглиненій рослиною воді. Так виникла водна

теорія харчування рослини. Давайте простежимо рух води.

2) 1753 року М. В. Ломоносов висунув ідею про повітряне харчування рослин.

139

«Звідки ж новий сік сосни збирається й множить їх вік, про те не буде

запитувати, хто знає, що численні голки нечутливими шпаринами черпають у себе з

повітря жирну вологу, яка найтоншими жилками по всій рослині розходиться й

розділяється, перетворюючись на його їжу й тіло».

3) Англійський учений-хімік Джозеф Прістлі 1771 року поставив такий

експеримент: він посадив під скляний ковпак мишу. Тварина швидко загинула. Тоді

експериментатор помістив під такий самий ковпак іншу мишу, але вже разом зі

зростаючою в горщику м'ятою. Він писав: «Через 18 днів я виявив, що миша чудово

могла жити в тій частині повітря, у якій росла гілка м'яти. Пагін м'яти виріс...»

- Що ж відбулося? Яким є склад повітря?(Це суміш газів: азоту, кисню,

вуглекислого газу).

- Як вуглекислий газ потрапляє в листок? (Через продихи)

- Де й для чого використовуються вуглекислий газ і вода? (У клітинах основної

тканини для фотосинтезу)

- Що утворюється в процесі фотосинтезу? (Глюкоза)

- Де в рослині використовується глюкоза? (У всіх частинах рослини)

- Як глюкоза переміщається з листків у інші частини рослини? (По ситоподібних

трубках)

- Що є побічним продуктом фотосинтезу? (Кисень)

- Як кисень потрапляє в навколишнє середовище? (Через продихи в листку)

3. Фотосинтез як характерна особливість рослин (розповідь, робота зі

схемою, запис основних понять у зошити):

Сумарне рівняння фотосинтезу:

хлорофіл

Вуглекислий газ + вода ———> глюкоза + кисень

СО2 + Н2О ———> С6Н12О6 + О2

- Тепер повернемося до тексту Ломоносова й спробуємо перекласти його

сучасною українською мовою, використовуючи отримані знання:

Фотосинтез — це процес утворення органічних речовин з неорганічних за

рахунок енергії світла.140

4. Досліди, які доводять, що у рослин відбувається фотосинтез:

Гарне освітлення, а також збільшення площі листкової пооверхні посилюють

утворення в листках органічних речовин, що сприяє кращому живленню всіх

органів рослини, а отже, і їх росту та розвитку

.

На світлі рослина виділяє кисень Утворення крохмалю в зелених листках на світлі

5. Значення фотосинтезу (бесіда, розповідь):

Фотосинтез необхідний для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами.

Маєте сумнів, слухайте:

-зелені рослини – наші годувальники, але вони дають харчі не лише нам, а й

тваринам;

-учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів

років саме зеленими рослинами; 

-учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т

органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню;

-якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню Місяця: гострі

скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:

- Навіщо рослини фотосинтезують?

- У яких органах рослини найінтенсивніше відбувається фотосинтез?

- Які органели рослинної клітини здійснюють фотосинтез?

- Що є обов’язковою умовою фотосинтезу?

- Яка речовина утворюється внаслідок фотосинтезу?141

- Які речовини рослина використовує для фотосинтезу?

- Яке значення має фотосинтез для живих організмів?

2. Біологічний диктант:

1) Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з неорганічних з

використанням енергії Сонця – …

2) Фотосинтез переважно відбувається у …

3) Фотосинтез відбувається у клітинах рослин, які містять …

4) У зелених пластидах міститься пігмент …

5) У процесі фотосинтезу засвоюється енергія …

6) У процесі фотосинтезу утворюється органічна речовина …

7) У процесі фотосинтезу рослина поглинає …

8) У процесі фотосинтезу виділяється …

9) Фотосинтез відбувається у … тканині листка

10) Вуглекислий газ і кисень проникають у рослину і виводяться з неї через …

3. Розвивальне завдання:розшифрувати слова.

• ДИУСОС (судини)

• ДИХИПРО (продихи)

• СТИЛОК (листок)

• ВІТСЛО (світло)

VІ. Підведення підсумків уроку(обговорення притчі):

Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як стати незалежними

від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні

речовини? Відправили гетеротрофи посильного на "зелену кухню”. Він довго

спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: "Візьміть скільки загодно

повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка

готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання

самостійно створювати органіку зникло. 

-Чи глузувади зелені рослини, чи правда все?

142

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати матеріал підручника (с.79 -80);

- провести дослід, що доводить утворення крохмалю рослинами під час

фотосинтезу.

Урок 28

Тема: Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

Мета:  розширити знання учнів про живлення рослин, визначити особливості

мінерального та повітряного живлення, узагальнити закономірності руху води

й розчинених у ній мінеральних речовин по судинах кореня, стебла й листка,

рух органічних речовин по рослині, з’ясувати роль кореневого тиску

й випаровування води листками в пересуванні води й мінеральних речовин у

рослині; звернути увагу на зв’язок активного росту з весняним рухом соку в

рослинах, шкоду, заподіювану рослинам збором соку; розвивати вміння

знаходити причинно-наслідкові зв’язки і використовувати отримані знання;

виховувати розуміння єдності всього живого та бережне ставлення до життя на

Землі.

Тип уроку: комбінований.

143

Обладнання: таблиці«Будова квіткової рослини», таблиця клітинної будови стебла,

кореня, листка.

Основні поняття та терміни:  мінеральне живлення, транспорт речовин, висхідний

потік води, низхідний потік органічних речовин, органічні добрива, мінеральні

добрива, бактеріальні добрива.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань.

1) Бесіда:

- Навіщо рослинам потрібен фотосинтез?

- Які умови необхідні для фотосинтезу?

- Які органели рослинної клітини здійснюють фотосинтез?

- Яка речовина утворюється у процесіф фотосинтезу?

- Яка загальна формула фотосин езу?

- Яке значення має фотосинтез для людини? для життя на Землі?

2) Перевірочна робота:

І варіант

1. Що необхідно рослині для процесу фотосинтезу?

а) вода; б) мінеральні солі; в) органічні речовини;

г) світло; д) вуглекислий газ; е) кисень.

2. Який газ поглинається у процесі фотосинтезу?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

3. Який газ виділяється у процесі фотосинтезу:

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

4. Яка органічна речовина утворюється у процесі фотосинтезу?

а) білки; б) жири; в) вуглеводи.

ІІ варіант

144

1. Як називають процес утворення органічних речовин із неорганічних з

використанням сонячної енергії?

а) обмін речовин; б) фотосинтез; в) транспірація.

2. Де в першу чергу утворюються органічні речовини у рослин?

а) у корені; б) у стеблі; в) у листку.

3. Де знаходиться хлорофіл у клітині:

а) у цитоплазмі; б) у вакуолях; в) у пластидах; г) у ядрі.

4. У якій тканині найактивніше відбувається фотосинтез:

а) у покривній; б) у основній; в) у провідній.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Видатний чеський письменник Карел Чапек якось зазначив, що «людина, по суті,

зовсім не думає про те, що у неї під ногами. Завжди мчить… І найбільше – погляне,

які красиві хмари у неї над головою… І жодного разу не подивиться собі під ноги,

не похвалить: який прекрасний грунт!»

Давайте ми сьогодні похвалимо грунт, який є середовищем життя рослин і від

якого залежить їхня життєдіяльність.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Постановка проблемного питання:

- У чому своєрідність живлення рослин?

2. Живлення рослин (бесіда):

Живлення - це процес поглинання організмом із зовнішнього середовища

поживних речовин і використання їх для будування свого тіла,

розвитку та інших життєвих проявів.

- Яке значення має живлення для живих організмів?

- Чим відрізняється живлення рослин від живленння тварин?

- Яким чином у рослин відбувається повітряне живлення?

- Які речовини потрібні рослинам для їхньої життєдіяльності?

- Які речовини рослини отримують із повітря?

- Як вода потрапляє до рослини?

145

- Що поглинає корінь з грунту, крім води?

- Які органи рослини постачають неорганічні речовини?

3. Типи живлення рослин:

1) Водний обмін (розповідь):

- поглинання води коренем;

- транспорт води (від коренів вгору по ксилемі та нисхідний рух по

флоемі);

- випаровування води через продихи листків.

2) Повітряне живлення (бесіда):

- Що належить до повітряного живлення рослин?

- Які речовини рослини поглинають з повітря?

- Чи достатньо їх для повноцінного росту і розвитку рослини?

- Звідки ж вони беруть органічні речовини, необхідні рослинам для процесів

життєдіяльності?

- Яка ж енергія при цьому засвоюється?

- На що вона використовується?

3) Мінеральне живлення:

а) розповідь:

Не слід забувати, що автотрофність рослин полягає не лише в здатності до

фотосинтезу, але й в умінні видобувати та метаболізувати мінеральні елементи

грунтового та водного оточення. Рослини слугують для тварин та людини джерелом

не лише вуглеводів, а й мінеральних елементів, що потрапляють в гетеротрофні

організми у складі органічних молекул та комплексів, а також у вигляді іонів у

збалансованих концентраціях. Після загибелі організмів та розкладенню їх залишків

мінеральні речовини можуть бути знову використані рослинами.  Кожен з елементів

мінерального живлення підлягає такому колообігу. Рослини та мікроорганізми –

центральна ланка, що забезпечує циркуляцію в природі елементів мінерального

живлення, необхідних для життєзабезпечення всієї планети. 

146

В рослинах можна знайти майже всі елементи таблиці Менделєєва. Але було

з’ясовано, що рослинам життєво необхідні такі елементи: азот, фосфор, калій,

кальцій, марганець, залізо, мідь, магній, молібден, цинк, бор.  На основі кількісних

потреб та вмісту в рослині, мінеральні елементів були розділені на мікроелементи та

макроелементи. Критерій необхідності було введено Арноном і Стоутом (1937 рік).

За ним необхідний елемент – це той, що має бути включений в процеси метаболізму,

а при його відсутності в оточенні рослина не може пройти весь цикл розвитку. 

Особливість мінерального обміну рослин – накопичення елементів в тканинах в

концентраціях значно більших, ніж в зовнішньому середовищі. Також рослинам

притаманна специфічність в потребі, накопиченні та розподіленні по органах

окремих елементів у різних рослин.  Специфічність в накопиченні елементів, в тому

числі токсичних для людини, має значення при оцінці якості сільськогосподарської

проукції.

б) демонстрування результатів досліду «Пересування по стеблу поживних

речовин», бесіда:

Демонстрування гілок, що були заздалегідь поставлені в розчин чорнила.

1) Відрізати від нижнього кінця гілки, що був занурений у чорнило, кружечок зав-

вишки 1 см. Розглянути поперечний зріз гілки. Який шар стебла забарвився?

2) Зробити поздовжній розріз через серцевину цієї ж гілки. Який шар стебла

забарвився чорнилом? Зняти з гілки кору й відокремити серцевину. Розглянути їх.

Чи не забарвилися вони?

3) На основі проведених спостережень відповісти на запитання: по якій частині

стебла пересувається вода з мінеральними солями? Як відбувається рух води й

мінеральних солей по стеблу.

4) Гетеротрофне живлення(розповідь):

Гетеротрофне живлення властиве лише для деяких рослин. Воно пердбачає

використання рослинами органічних сполук інших живих організмів. Так,

наприклад, живляться паразитичні рослини, які не можуть здійснювати

фотосинтез. Також гетеротрофне живлення притамане комахоїдним рослинам. Ці

147

рослиниростуть на грунтах, дуже бідних на сполуки Нітрогену, тому їм

доводиться добувати ці сполуки їз тіл комах, яких вони ловлять (росичка).

4. Грунт як джерело поживних речовин (пояснення з елементами бесіди):

Грунт– це верхній, пухкий, родючий шар земної кори, який видозмінився під

впливом хімічного і органічного вивітрювань.

Грунт – ланка, яка звязує живу і неживу природу.

148

Склад грунту:

- тверді речовини (пісок, глина);

- грунтові води;

- гумус – рештки живих організмів.

Основна властивість грунту – родючість – здатність забезпечувати рослини

вологою, повітрям і поживними речовинами під час вегетації.

Родючість залежить від кількості і якості гумусу (перегною).

Макроелементи – хімічні елементи, маса яких становить від 10 до 0,001 % маси тіла

(Р, S, K, Ca, Mg, Fe, Si, Al).

Мікроелементи – становлять від 0,001 до 0,000001 % маси тіла рослини (Mn, Mo,

Co, Cu, Zn, B).

5. Поняття про добрива(розповідь, демонстрація колекції добрив, робота з

таблицею):

Вид добрива Назви Терміни внесення

Органічні Гній

Перегній

Пташиний послід

ТорфКомпост

Восени, ранньої весни

Мінеральні Азотні: сечовина, селітра, сульфат амонію

Калійні: хлорид калію

Фосфорні: суперфосфат

Навесні

Навесні

Восени

Вид добрива Назви Терміни внесення

Органічні Гній

Перегній

Пташиний послід

Торф

Компост

Восени, ранньої весни

Мінеральні Азотні: сечовина, селітра, сульфат амонію

Навесні

149

Калійні: хлорид калію

Фосфорні: суперфосфат Навесні

Восени

Нестача певних елементів призводить до пригнічення росту і розвитку рослин.

Для попередження негативних наслідків нестачі елементів для культурних рослин

використовують внесення добрив. Добрива містять елементи у формі, яка є легкою

для засвоєння рослинами.

За походженням добрива поділяють на: мінеральні і органічні.

Які саме добрива слід вносити і в якій кількості, визначають, проводячи аналіз

грунту.

Підживлення:

- сухе (гній);

- рідке (рідкий засіб для підживлення кімнатних рослин).

IV. Узагальнення і систематизація знань і вмінь учнів.

1. Бесіда:

- Яке живлення називають мінеральним?

- Звідки рослини одержують необхідні мінеральні речовини?

- Що таке грунт?

- Яка властивість грунту є необхідною умовою забезпечення нормальної

життєдіяльності рослин?

- Які грунти є найбільш родючими?

- Що таке макро- і мікроелементи? Наведіть приклади.

- Які бувають добрива?

- Що таке підживлення? Назвіть його види.

- Чому добрива вносять у різні терміни?

2. Біологічний диктант:

150

1) Грунт – це верхній, пухкий, … шар землі.

2) Він утворений із твердих речовин, розчину … солей і … .

3) Основна речовина грунту, що визначає його родючість - … .

4) Грунт – джерело … живлення рослини.

5) Хімічні елементи, необхідні рослині у великих кількостях - …

6) Mn, Mo, Co, Cu, Zn, B відносять до … .

7) При нестачі певних елементів у грунт вносять …

8) Гній, перегній, пташиний послід, торф, компост – це … добрива.

9) Калійні , нітратні і фосфатні – це … добрива.

10) Азотні і калійні добрива вносять у грунт …

11) Фосфатні добрива вносять у грунт …

12) Підживлення буває … і …

V. Підведення підсумків уроку (вправа “ Мої враження від уроку “).

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати матеріал підручника (с.89-91);

- опрацювати опорний конспект.

Урок 29

Тема: Дихання рослин. Рухи рослин. 151

Мета: розширити знання учнів про процеси, які відбуваються у клітині під час

дихання та участь різних органел клітини у процесі дихання, ознайомити учнів із

різноманітністю рухів рослин, їхніми механізмами і значенням для

життєдіяльності; розвивати вміння проводити порівняльний аналіз,

використовувати раніше отриману інформацію; виховувати розуміння

вразливості живої природи до зовнішніх впливів, товариськість, готовність

прийти іншим на допомогу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці«Будова квіткової рослини», «Фотосинтез і дихання рослин».

Основні поняття та терміни: дихання, рухи рослин, джгутики, верхівковий ріст,

ростові рухи, тургорні рухи, тропізми, настії.

Хід уроку

 І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань (метод “Мікрофон “):

1) Живлення – це …

2) Фотосинтез – це…

3) Під мінеральним живленням розуміють …

4) Впродовж доби інтенсивність фотосинтезу …

5) Спостерігаються ще й …коливання інтенсивності фотосинтезу.

6) Добрива вносять в грунт для …

7) Добрива бувають …

8) Добрива вносять в грунт … і …

9) Макроелементи – це…

10) Мікроелементи – це …

11) Гетеротрофний тип живлення властивий для … ролин

12) Водний обмін - …

ІІІ. Мотивація навчльної діяльності учнів.

152

- Давайте з вами виконаємо одну вправу: спрбуйте затримати якомога довше

дихання, і зафіксуйте час початку і закінчення вправи.

- Як довго ви могли обійтися без кисню?

- Чи характерна така властивість іншим живим організмам?

- В чому суть цього процесу?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

  V. Вивчення нового матеріалу.

1. Дихання – процес, властивий усім живим організмам:

а) демонстрація результатів досліду:

У темне місце ставлять дві склянки: у першу наливають чисту воду з гілочкою

елодеї, а в іншу – прозору вапняну воду. Склянки накривають одним ковпаком.

Через 2-3 дні вапнована вода стає каламутною.

- Що означає, що рослина виділяє вуглекислий газ (СО2)?

- Цей процес має назву дихання, він протилежний фотосинтезу. Під час

дихання відбувається розпад органічних речовин до неорганічних, при

цьому відбувається виділення енергії.

б) пояснення:

Дихання – сукупність процесів, що забезпечують транспорт кисню в організмі

рослин і виведення із нього вуглекислого газу.

На клітинному рівні процеси дихання у рослин і тварин проходять однаково.

Дихальні органели в клітинах – мітохондрії.

До листків і молодих органів рослин кисень потрапляє через продихи, а до

клітин стовбурів – через сочевички. Вуглекислий газ виводиться таким же шляхом.

На інтенсивність процесів дихання впливають такі фактори:

- температура середовища;

- концентрація кисню;

- концентрація вуглекислого газу;

- зміна водного режиму;

- механічні пошкодження рослин.153

2. Траспірація (бесіда, вирішення проблемних питань):

- Чи вся вода, що надходить до рослини, витрачається на

внутрішньоклітинні процеси?

- У якому вигляді випаровується вода?

- Через які утвори відбувається випаровування?

- Чому сприяє процес випаровування?

- Чому літнього жаркого дня листки не перегріваються. А в лісі панує

прохолода?

- Яка роль випаровування у пересуванні речовин у рослині?

- Яке пристосування захищає рослини від перегріву?

3. Рухи рослин.

а) проблемне питання:

- Чи здатні рослини до рухів так, як тварини?

б) розповідь:

Рухи є неодмінною властивістю всіх живих організмів.

Типи рухів рослин:

1) внутрішньоклітинні рухи - рух цитоплазми і органоїдів;

Цитоплазма в рослинних клітинах перебуває у постійному русі. Зовнішні та

внутрішні впливи змінюють швидкість цього руху аж до його зупинки. Середня

швидкість руху цитоплазми варіює від 2-5 мкм/сек в пилкових трубках і

кореневих волосках до 50-80 мкм/сек в меживузлях харових водоростей, у яких

рух цитоплазми вивчається найбільше.

Такі великі органоїди рослинних клітин, як хлоропласти, здатні до автономних

рухів. Їх зручно спостерігати в краплях цитоплазми з клітин харових водоростей.

У таких краплях хлоропласти зберігають обертальні рухи зі швидкістю 1

оборот/сек.

2) локомоторні рухи клітин за допомогою спеціальних джгутиків;

В основі локомоторних рухів лежить функціонування системи скорочувальних

білків, тубуліну і дінеіну, що входять до складу мікротрубочок джгутиків. Він

характерний для одноклітинних і колоніальних форм багатьох класів зелених

154

водоростей, зооспор і гамет, для зооспор бурих водоростей, а також для

сперматозоїдів мохів, плаунів, хвощів і папоротей.

3) тургорні рухи – відбуваються за рахунок зміни внутрішньоклітинного тиску

(тургору), який створює велика вакуоль. Саме так відбувається закривання і

розкривання продихів.

Подібні механізми лежать в основі всіх тургорних рухів органів рослин у

відповідь на зміну дифузно діючих факторів зовнішнього середовища: світло-

темрява, тепло-холод. Прикладом можуть служити рухи листя багатьох бобових

(квасолі, конюшини, арахісу, акації) і деяких рослин інших родин (наприклад,

кислиці) у відповідь на зміну дня і ночі. Ці рухи називають рухами "сну".

До типу швидких тургорних рухів відносять рухи, індуковані струсом, ударом

складних листків деяких бобових (мімози), венериної мухоловки. Найбільш

детально вивчена реакція листя мімози сором'язливої. Механічний удар

(струшування) викликає в листку виникнення потенціалу дії з амплітудою 50-100

мВ, який поширюється по черешку зі швидкістю 0,5-4 см/сВ результаті складний

листок швидко опускається, а маленькі листочки піднімаються і складаються

вгору. Весь листок піднімається значно повільніше (30-60 хв). Такі швидкі рухові

реакції сприяють запобіганню ушкоджень від сильних вітрів і злив.

4)  ростові рухи на основі росту клітин розтягненням - подовження осьових органів,

пагонів, коренів, ріст листя.

Він лежить в основі подовження осьових органів, збільшення площі листових

пластинок та інших ростових рухів.

Типи ростових рухів:

а) тропізми – відбуваються як реакція на дію якогось фактора у певному

напрямку. Вони можуть бути позитивні, якщо до джерела подразнення та

негативні, якщо від нього. Тому розрізняють:

- геотропізми – орієнтування органів рослин відносно напрямку земного

тяжіння;

- фототропізми – ростові вигини органів рослин під впливом

одностороннього висвітлення; при позитивному фототропізмі зелені частини

155

рослини реагують на різницю в кількості світла між тіньовою і освітленою

сторонами органу. У коренів часто спостерігається негативний фототропізм, а

листя можуть займати положення, перпендикулярне до падаючого світла. 

- гідротропізми – викликаються нерівномірним розподілом води у грунті і в

повітрі;

- хемотропізми – виникають під впливом хімічних речовин, тобто органи

рослин відповідають зміною росту на градієнти різних хімічних сполук;

- термотропізми – зумовлюються дією температури.

- тігротропізми – ростова відповідь рослини на зміни тиску;

- травмотропізми – ростова реакція рослини на певне травмування своїх

частин;

- гравітропізми - ростові вигини органів рослин під дією вектора

гравітаційного поля Землі. Уназемних рослин корені ростуть у напрямку дії

сили тяжіння (позитивний гравітропізм), а надземні органи - проти неї

(негативний гравітропізм). 

б) настії - рухи листків, пелюсток та інших органів рослин зумовлені зовнішніми

подразниками. Ці ростові реакції пов’язані не з одностороннім впливом

стимуляторів, а з дифузним. Вони є:

- епінастії – рухи при швидкому рості верхньої сторони органу (при

розкриванні бруньок, пуп’янків квіток);

- гіпонастії – при швидкому рості нижньої сторони органів;

- фотонастії – рухи відносно джерела світла;

- термонастії – рухи відносно температури;

- ніктинастії – рухи, спричинені зміною дня і ночі;

- сейсмонастії – рухи у відповідь на механічні подразнення, наприклад,

закривання листків у комахоїдних рослин, які подібні до швидкості рухів

тварин, також складання листків при ударі в мімози сором'язливої, рух

тичинок у волошки.

- хемонастії – рухи, спричинені дією хімічних речовин.

156

в) нутації – обертальні кругові рухи ростучих частин органів рослини: стебел,

листків, квітконіжок, вусиків, коренів.

Ці рухи зумовлені періодично повторюваними змінами величин тургорного

тиску та інтенсивності росту протилежних сторін певного органу. Найкраще

вони виявляються у витких рослин. Добре відомими прикладами цього типу

рухів служать рухи стебел витких рослин. Тривалість одного обороту у них

становить від 2 до 12 годин. Більшість ліан завиваються вліво, а стебло хмелю -

вправо. При цьому змінюється зростання не верхньої і нижньої, а бічних сторін

стебла. У кучерявих рослин немає чутливості стебла до дотику. 

Постійні кругові нутації вчиняють також вусики або навіть вся верхня частина

пагона у чіпких рослин, що необхідно для пошуку опори при русі стебла до

світла.

5) Таксиси – рухові реакції нижчих рослин, тобто ростова реакція всього організму

до чи від подразника.

Часто вони здійснюються за допомогою джгутиків.  Таксиси поділяють на:

- фототаксиси – рухи внаслідок дії світла;

- гідротаксиси – рухи внаслідок дії вологи;

- термотаксиси – рухи внаслідок дії температури;

- хемотаксиси – рухи внаслідок дії хімічних речовин;

- баротаксиси – рухи внаслідок дії механічних подразників.

Рух цитоплазми і локомоторні рухи є загальними для рослинних і тваринних

клітин. Решта типів рухів властиві лише рослинам.

VІ. Узагальнення і систематизація знань і вмінь учнів.

1. Заповнити таблицю:

Питання для порівняння Фотосинтез Дихання

1. Місце протікання процесу

2. Вихідні речовини    

3. У яких клітинах відбувається    

4. Енергія витрачається чи вивільняється    

157

5. Кінцеві речовини    

6. У який час доби відбувається    

2. Дати відповіді на питання:

- Які рухи рослин вам відомі?

- Які рослини можуть рухатися за допомогою джгутиків?

- Який механізм забезпечує відкривання і закривання продихів?

- Які є настії?Чим настії відрізняються від тропізмів?

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання:

- опрацювати матеріал § 31;

- дати відповіді на запитання (с.121).

Урок 30

Тема: Ріст та розвиток рослин.

Мета: поглибити знання учнів про життєдіяльність рослинного організму,

ознайомити із процесами росту і розвитку квіткових рослин, показати

взаємозвязок цих процесів, залежність росту від умов навколишнього

середовища, дати поняття про індивідуальний і історичний рослин;

продовжувати формування умінь і навичок учнів працювати з підручником,

аналізувати інформацію, порівнювати факти і явища та робити відповідні

висновки; виховувати самостійність, бережне ставлення до природи, бажання її

примножувати і охороняти.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: пагони з бруньками, що розкрилися, проростки квасолі і гороху,

таблиці«Рослинні тканини», «Будова пагона», «Корінь і його зони», «Будова

гілки лини»,, презентація «Сезонні явища у житті рослин», гербарні зразки

одно-, дво- і багаторічних рослин, зображення рослин у різні пори року.

158

Основні поняття та терміни:  ріст, верхівковий ріст, вставний ріст, бічний ріст,

розвиток, життєвий цикл, період спокою, проросток, молодість, зрілість,

старість.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань («Розумний куб»):

- Що називають диханням?

- Чим дихання рослин відрізняється від фотосинтезу?

- Які рухи рослин вам відомі?

- Які рухи називають нутаціями? Наведіть приклади.

- Що таке тропізми? Наведіть приклади таких рухів.

- Що таке настії? Які є настії?

- Чим настії відрізняються від тропізмів?

- Які рухи називають таксисами? Для яких організмів вони властиві?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

С.Єсенін писав: Хто скаже, відкриє мені,

Яку таємницю у тиші

Ховають рослини живі?..

Вже багато таємниць розкрили нам рослини: ми знаємо, що рослини, на диво усім

мешканцям планети живляться з грунту і повітря. Знаємо, як речовини

пересуваються рослиною, як рухаються, дихають, забезпечуючи себе енергією. А

куди ж витрачаються поживні речовини і енергія?

Ви знаєте, що слово «ріст» походить від дієслова «рости» і відображає одну з

найважливіших рис живих організмів. Усе живе росте: пташеня спочатку зовсім

крихітне, а потім перетворюється на великого дорослого птаха. Маленькі сліпі

кошенята й цуценята в майбутньому стають дорослими великими тваринами.

Людина теж росте. Пам’ятаєте, якими ви були маленькими?

Поміркуймо, чим процес росту рослини відрізняється від росту тварин і людини.

Тварини і людина ростуть до певного віку. У рослин усе життя ростуть нові корені й 159

пагони, розгортається нове листя на зміну опалому, щороку утворюються нові

квітки й плоди. І так усе життя ростуть вони й розвиваються.

Одні ростуть повільно, у середньому 0,005 мм за хвилину, інші мають швидкість

росту значно вищу: бамбук за сприятливих умов виростає навіть 90 см за добу!

- Чим забезпечується постійний ріст і розвиток рослин?

- Під дією яких внутрішніх і зовнішніх чинників рослина узгоджує свій ріст і

розвиток?

- Ось на такі важливі питання нам треба знайти відповіді на цьому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Ріст рослин (розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць):

Ріст рослин – кідькісні зміни, за яких збільшуються розміри, маса тіла, поверхня

рослин.

В процесі росту подовжуються осьові органів, збільшується площа листових

пластинок тощо. Одночасно з розтягуванням клітини відбувається синтез

компонентів цитоплазми - зростає число мітохондрій, рибосом та інших

внутрішньоклітинних структур.

а)верхівковий ріст- ріст, що відбувається за рахунок діяльності твірних тканин,

які розташовані на верхівках органів рослини (наприклад, пагона або

кореня).

б) бічний ріст – ріст пагонів і коренів в боки – галуження.

в) вставний ріст — ріст, що відбувається за рахунок діяльності твірних тканин,

які розташовані біля основи міжвузлів пагона.

2. Розвиток рослин (розповідь, демонстрація презентації):

Розвиток рослин – якісні зміни, що відбуваються у органах і у всьому організмі,

завдяки яким утворюються тканини і органи.

Історичний розвиток (філогенез, або еволюційний) — це розвиток організму в

процесі виникнення світу взагалі.

Індивідуальний розвиток (онтогенез) – розвиток організмуз моменту

утворення зиготи до природної смерті.160

а) зародковий період – від запліднення до проростання;

б) післязародковий період – від проростання до смерті:

- етап проростка – від моменту проростання до формування перших зелених

листків;

- етап молодості – від появи перших зелених листків до цвітіння;

- етап зрілості – від часу першого цвітіння до втрати здатності утворювати

насіння і плоди;

- старіння – від припинення утворення генеративних органів до смерті.

3. Сезонні явища в житті рослин (робота з підручником, бесіда):

- Як ростуть рослин у помірних і прохолодних широтах?

- З чим пов`язане періодичне припинення росту у тропічних рослин?

- Які періоди чергуються за умов періодичного росту рослин?

- Що називать періодом спокою?

- Що є сигналом до припинення ростових процесів у рослин?

- З яких періодів складається життєвий цикл однорічних рослин?

- В чому особливість життєвого циклу у дворічних рослин?

- Який життєвий цикл характерний для багаторічних рослин?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:

- Що таке ріст рослин?

- Чим відрізняється ріст від розвитку?

- Які періоди розвитку рослин ви знаєте?

- Які типи росту рослин ви знаєте? Наведіть приклади.

- За рахунок яких тканин відбувається ріст?

- Як впливають чинники довкілля на зростання і розвиток рослин?

- Яка причина циклічності росту рослин?

- Які сезонні явища спостерігають у житті рослин?

2. Установіть відповідність між етапами розвитку рослин і їхніми

особливостями, складіть відповідні пари:

161

Етапи розвитку Особливостірозвитку

А проросток 1 утворення генеративних органів

Б молодість 2 обмеження пристосувальних можливостей

В зрілість рослин і поступове їх відмирання

Г старіння 3 період життя від появи перших зелених

листків до цвітіння

4 період від моменту проростання до форму-

вання перших зелених листків

VІ. Підведення підсумків уроку.

Мені (не) відкрилися такі таємниці рослин: …

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 39;

- повторити §§ 21 - 22, 31.

162

Урок 31

Тема: Узагальнення знань з теми «Рослини» (І частина).

Мета: узагальнити знання учнів про будову рослинної клітини, тканини та органи

рослин і їх функції, про фотосинтез як основну особливість рослин, типи

живлення, дихання та рухи рослин; розвивати вміння аналізувати,

узагальнювати, порівнювати, робити висновки; виховувати уважність,

зібраність, акуратність та самостійність.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: таблиці з теми, картки з тестовими завданнями.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів (бесіда):

- Які ознаки властиві рослинам як живим організмам?

- Які життєві форми характерні для рослин?

- Які особливості будови рослинної клітини?

- Який спосіб живлення характерний для рослин?

- Чи всі рослини живляться автотрофно?

- Які способи розмноження характерні для рослин?

- Що називають тканиною?Які типи рослинних тканин ви знаєте?

- Охарактеризуйте будову і функції покривної тканини.

- В чому відмінність шкірки і корка?

163

- Які функції виконує твірна тканина?

- В чому особливості будови покривної тканини?

- Де в рослині міститься основна тканина?Які функції вона виконує?

- Охарактеризуйте будову і функції механічної тканини.

- Які різновиди механічної тканини ви знаєте?

- Які функції виконує механічна тканина?

- Що належить до провідної тканини?

- Які функції виконують судини?

- Що рухається по ситоподібних трубках і в якому напрямку?

- В чому відмінність будови судин і ситоподібних трубок?

- На які частини ділиться тіло вищих рослин?

- Які органи рослин називають вегетативними?

- Які органи рослин називають генеративними?

- Що таке пагін? З яких частин він складається?

- Що таке корінь? Які функції він виконує?

- Що таке листок? Які функції він виконує?

- Що таке стебло?

- Яке значення бруньок?

- Що таке квітка? Які функції їй властиві?

- Навіщо рослинам потрібен фотосинтез?

- Які умови необхідні для фотосинтезу?

- Які органели рослинної клітини здійснюють фотосинтез?

- Яка речовина утворюється у процесі фотосинтезу?

- Яке значення має фотосинтез для людини? для життя на Землі?

- Яке живлення називають мінеральним?

- Яка властивість грунту є необхідною умовою забезпечення нормальної

життєдіяльності рослин?

- Які грунти є найбільш родючими?

- Що таке макро- і мікроелементи? Наведіть приклади.

- Які бувають добрива?

164

- Що таке підживлення? Назвіть його види.

- Чому добрива вносять у різні терміни?

- Які рухи рослин вам відомі?

- Які рослини можуть рухатися за допомогою джгутиків?

- Який механізм забезпечує відкривання і закривання продихів?

- Які є настії?Чим настії відрізняються від тропізмів?

- Який ріст називають верхівковим?Який ріст називають вставним?

ІІІ. Контроль рівня досягнень учнів з теми «Рослина»(самостійна тестова

робота).

І варіант

І рівень - вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь  (0,5 бала)

1. Рослинні організми можуть бути:

а) одноклітинними;

б) багатоклітинними;

в) колоніальними;

г) всі відповіді правильні.

2. Утворення органічних речовин з неорганічних з використанням енергії Сонця –

це:

а) транспірація;

б) фотосинтез;

в) обмін речовин і енергії;

г) дихання.

3. При диханні поглинається:

а) водяна пара;

в) вуглекислий газ;

б) кисень;

г) азот.

4. Тканина, яка дає початок усім іншим тканинам:

а) основна;б) покривна;в) твірна;

г) провідна;ґ) механічна.

5. Тканина, яка є опорою для рослини:

а) сполучна;б) твірна;в) механічна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

6. Зазначте орган, який забезпечує повітряне живлення рослини:

а) корінь;

б) плід;

в) листок;

г) брунька.165

ІІ рівень - вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей (0,75 бала)

7. Вкажіть назви тканин, що характерні для рослин:

а) сполучна;б) твірна;в) епітеліальна;

г) покривна;ґ) провідна;д) м’язова.

8. Які з органів рослини відносять до вегетативних:

а) корінь;

б) квітка;

в) стебло;

г) листок;

д) брунька;

е) квітка;

є) плід.

9. Які з перелічених добрив належать до органічних:

а) попіл;

б) селітра;

в) сечовина;

г) гній;

д) торф;

е) пташиний послід;

є) суперфосфат;

ж) перегній

10. Вкажіть значення грунту для рослин:

а) джерело органічних речовин;

б) джерело мінеральних речовин;

в) середовище життя рослин;

г) джерело води;

д) джерело кисню;

е) джерело вуглекислого газу.

ІІІ рівень - установити відповідність  (1 бал )

11. Встановіть співвідношення:

1. Шкірка

2. Корок

а) живі клітини;

б) мертві клітини;

в) вкриває стовбури дерев;

г) вкриває трав’янисті стебла.

12. Встановіть співвідношення:

1. Початкові речовини при

диханні;

2. Кінцеві речовини при

диханні:

а) вода;

б) кисень;

в) вуглекислий газ;

г) глюкоза.

166

13. Встановіть співвідношення:

1. Вегетативні органи

2. Генеративні органи

а) корінь; д) листок;

б) квітка; е) брунька;

в) стебло; є) плід.

IV рівень– дати відповідь на запитання– на вибір (3 бали )

14. Поясніть значення процесу дихання для існування рослинного

організму.

15. Які рухи рослин вам відомі? Наведіть приклади.

16. Порівняйте процеси дихання і фотосинтезу. У чому їх суттєва

відмінність?

ІІ варіант

І рівень - вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь  (0,5 бала)

1. Випаровування води рослинами у вигляді водяної пари – це:

а) транспірація;

б) фотосинтез;

в) обмін речовин і енергії;

г) дихання.

2. Вкажіть газ, який рослини поглинають під час фотосинтезу:

а) водяна пара; в) вуглекислий газ;

б) кисень; г) азот.

3. Сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують

спільну функцію:

а) орган;

б) тканина;

в) організм;

г) клітина.

4. Тканина, що створює основу органів, заповнює простір між різними типами

тканин:

а) сполучна;б) твірна; в) основна;;

г) покривна;ґ) провідна;

5. Функції фотосинтезу, поглинання і запасання речовин виконує тканина:

а) основна;б) твірна; в) епітеліальна;

г) покривна;г) провідна; д) м’язова.

6. Зазначте орган, який забезпечує мінеральне живлення рослини:

167

а) корінь; б) плід; в) листок; г) брунька.

ІІ рівень - вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей (0,75 бала)

7. Що необхідно рослині для процесу фотосинтезу?

а) вода; б) мінеральні солі; в) органічні речовини;

г) світло; д) вуглекислий газ; е) кисень.

8. Які з органів рослини відносять до генеративних:

а) корінь;

б) квітка;

в) стебло;

г) листок;

д)

брунька;

е) квітка;

є) плід.

9. Які з перелічених добрив належать до мінеральних:

а) попіл; г) гній;

б) селітра; д) торф;

в) сечовина; е) пташиний послід;

є) суперфосфат; ж) перегній.

10. Зазначте типи росту, характерні для рослин:

а) обмежений;

б) вставний;

в) бічний;

г) верхівковий;

д) усі відповіді

правильні;

е) немає

правильної

відповіді.

ІІІ рівень -установити відповідність  (1 бал )

11. Встановіть співвідношення:

1. Судини

2. Ситоподібні трубки

а) висхідний рух;

б) нисхідний рух;

в) рух органічних речовин;

г) рух неорганічних речовин;

12. Встановіть співвідношення:

1. Початкові речовини при

фотосинтезі;

2. Кінцеві речовини при

фотосинтезі:

а) вода;

б) кисень;

в) вуглекислий газ;

г) глюкоза.

168

13. Встановіть співвідношення:1. Вбирання води і мінеральних

солей

2. Фотосинтез

3. Зв'язок між усіма органами

рослини

4.Дихання

5. Випаровування води

а) листок;

б) корінь;

в) стебло.

IV рівень– дати відповідь на 1 запитання– на вибір (3 бали )

14. Поясніть значення фотосинтезу для існування життя на планеті.

15. Які основні типи росту властиві рослинам? Наведіть приклади.

16. Порівняйте процеси фотосинтезу і дихання. У чому їх суттєва відмінність?

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання: повторити вивчене за семестр.

169

Урок 32

Тема: Контрольна робота за І семестр.

Мета: узагальнити знання учнів про будову рослинної клітини, тканини та органи

рослин і їх функції, проконтролювати рівень засвоєння учнями знань, умінь

та навичок; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати,

робити висновки, працювати з різними видами тестових завдань;

виховувати уважність, зібраність, акуратність та самостійність.

Тип уроку: узагальнення, систематизації та контролю знань.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань учнів.

1. Інструкція перед виконанням семестрової контрольної роботи.

2. Контрольна робота за І семестр.

І варіант

І рівень (0,5 бала)

Вкажіть правильну відповідь ( «так» чи «ні» ) :

1. Ботаніка вивчає різноманітність рослин.

2. Хлорофіл потрібен рослинній клітині для того, щоб здійснювати фотосинтез.

3. Водорості живуть тільки у воді.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю:

4. Губки належать до:

а) одноклітинних організмів; б) колоніальних організмів; в) до

багатоклітинних організмів.

5. У процесі фотосинтезу листки поглинають з повітря:

а) вуглекислий газ; б) азот; в) кисень.

6. У рослин про запас відкладається:

170

а) хлорофіл; б) крохмаль; в) повітря.

ІІ рівень (0,5 бала)

Доповніть незакінчене речення:

7. Група клітин, які мають подібну будову та виконують спільні функції, - це …

8. Основний прилад, за допомогою якого вивчають клітини, - це …

9. Осьовий підземний вегетативний орган рослин, який слугує для мінерального

живлення та закріплення в ґрунті, - це …

Прості завдання з відкритою відповіддю:

10. Назвіть типи тканин рослин.

11. Назвіть генеративні органи рослин.

12. Як рухається амеба?

ІІІ рівень (1 бал )

Тестові завдання з кількома варіантами відповідей:

13. Транспорт речовин по стеблу здійснюють:

а) камбій; б) корок; в) судини;

г) шкірка; д) ситоподібні трубки; е) механічні

волокна.

14. Вкажіть ознаки, за якими інфузорія-туфелька відрізняється від амеби:

а) нестала форма тіла; б) постійна форма тіла;

в) одна скоротлива вакуоля; г) дві скоротливі вакуолі;

д) органоїди руху – війки; е) органоїди руху – псевдоніжки;

є) два ядра; ж) одне ядро.

Дайте визначення:

15. Що таке фотосинтез?

IV рівень (3 бали)

Завдання творчого характеру (одне на вибір):

16. Яке значення відіграють бактерії в житті людини?

17. Який зв'язок існує між процесами фотосинтезу та дихання?

18. Які функції виконує ядро в клітині?

171

ІІ варіант

І рівень (0,5 бала)

Вкажіть правильну відповідь ( «так» чи «ні» ) :

1. Рослини можуть самостійно пересуватися в просторі.

2. Живі організми складаються з окремих клітин.

3. Серед водоростей є одноклітинні та багатоклітинні.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю:

4. За типом живлення гриби є:

а) гетеротрофами; б) автотрофами.

5. Який газ поглинається у процесі дихання рослин:

а) вуглекислий газ; б) азот; в) кисень.

6.Дріжджі належать до:

а) бактерій; б) рослин; в) грибів.

ІІ рівень (0,5 бала)

Доповніть незакінчене речення:

7. Організми, які здатні самостійно виробляти органічні поживні речовини з

неорганічних, - це …

8. Збільшення розмірів, об’єму та маси як цілого організму, так і окремих його частин, -

це …

9. Бічна частина пагона, основними функціями якої є фотосинтез, дихання і

випаровування води, - це...

Прості завдання з відкритою відповіддю:

10. Як рухається хламідомонада?.

11. Назвіть вегетативні органи рослин.

12. Чи можливе існування рослин у повній темряві?

ІІІ рівень (1 бал )

Тестові завдання з кількома варіантами відповідей:

13. Які функції виконує основна тканина:

а) захисну; б) провідну;

в) запасаючу; г) фотосинтезуючу.

172

14. Завдяки життєдіяльності бактерій:

а) утворюється гумус у ґрунті; б) повітря насичуються киснем;

в) стаються масові отруєння людей; г) відбуваються процеси бродіння;

ґ) люди хворіють на туберкульоз та ангіну; д) виготовляють кефір та йогурт.

Дайте визначення:

15. Що таке корінь?

IV рівень (3 бали)

Завдання творчого характеру (одне на вибір):

16. Для чого хламідомонаді потрібні скоротливі вакуолі?

17. Який зв'язок існує між процесами росту та розвитку рослин?

18. Чим клітини рослин відрізняються від клітин тварин?

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

173

Урок 33

 

Тема:Корінь: будова, основні функції.

Мета: ознайомити учнів з основними функціями кореня та особливостями

його будови, значенням кореня для життєдіяльності рослин; розвивати

навички спостереження, вміти робити висновки та використовувати

раніше вивчений матеріал; виховувати розуміння взаємопов’язаності

всіх процесів, що відбуваються на планеті із життєдіяльністю живих

організмів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання:  таблиці «Корінь», «Типи кореневих систем», «Видозміни

коренів», «Внутрішня будова кореня», схеми механізму поглинання

води коренем та транспорту речовин в коренях рослин, морквина, буряк,

орхідея, фото.

Основні поняття та терміни: корінь, зони кореня, кореневий чохлик, зона

поділу, зона росту, всисна зона, провідна зона, кореневі волоски,

головний корінь, бічні корені, додаткові корені, стрижнева коренева

система, мичкувата коренева система, видозміни кореня, бульбокорені,

коренеплід.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Мы в букет собрали маки жаркие,

Много незабудок голубых.

А потом цветов нам стало жалко,

Снова в землю посадили их.

Только ничего не получается:

От любого ветерка качаются!

Почему же осыпаются и вянут?

Без корней расти и жить не станут!

174

Как ни тонок, неприметен

Под землёю корешок,

Но не может жить на свете

Без него любой цветок!

В. Жак

Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний

вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за

вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою.

Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у

десятки разів більшу за парасолю.

Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та

усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію ? Звичайно,

потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише

забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й

тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки,

рослини тримаються на своїх коренях.

Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це

зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У

кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.

Отож, сьогодні на уроці ми розглянемо будову, функції, види та видозміни

коренів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Зовнішня будова кореня(пояснення, робота з таблицею):

а) поняття про корінь:

Корінь — осьовий підземний вегетативний орган рослин.

б) види коренів:

- головний – проростає із зародкового корінця зародка насінини і

розвивається краще за інші;

- бічні – відходять від головного;

- додаткові – відходять від стебла та інших органів рослини.

175

Формування коренів у процесі історичного розвитку відбувалось поступово.

Спочатку їх функцію виконували ризоїди — коренеподібні вирости пагона

(наприклад у мохоподібних). І лише у плаунів вперше з’явились додаткові

корені, а у голонасінних і квіткових — всі інші типи коренів.

в) кореневі системи:

Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему рослини.

Коренева система – сукупність усіх коренів рослини.

Типи кореневих систем:

- стрижнева – має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті

вертикальне положення, утворюється внаслідок галуження головного і

бічних коренів, які відходять від головного.

- мичкувата - утворюється додатковими і бічними коренями, які також

галузяться; вона не має яскраво вираженого головного кореня.

У рослин, які живуть в різних місцях, корені розміщуються по-різному. Вони

пристосовуються до умов існування, щоб краще виконувати свої фізіологічні

функції. У лісі дерева ростуть густо, тому у більшості лісових велетнів корені

йдуть углибину. А в гірських рослин вони проникають у тріщини скель,

інколи навіть руйнуючи їх. Рослини також пристосувались до життя на

піщаних ґрунтах. Наприклад, у куща джузгуна, який росте в пустелі

Каракуми, корені тягнуться вздовж поверхні пісків на 15-20 метрів. Ні піщані

бурі, ні летючі піски не можуть зрушити з місця джузгун завдяки корінню.

2. Функції кореня (бесіда):

- трофічна – поглинання з ґрунту мінеральних речовин, виділення в ґрунт

продуктів обміну

- провідна – забезпечує проведення поживних речовин до стебла і листків

- опорна (механічна) - забезпечує закріплення рослини в ґрунті, її

вертикальне положення, утримання надземних органів, протидія вітрам;

- запасаюча;

- вегетативне розмноження,

- взаємодія з коренями інших рослин.

176

3. Видозміни коренів (робота з таблицею, бесіда, розповідь):

Основним середовищем існування коренів є ґрунт, але деякі рослини в

процесі пристосування до умов середовища втратили корені повністю або

функції кореня змінились. Це стосується водних рослин (рдеста, сальвінії),

або рослин  напівпаразитів чи паразитів, таких як омела, повитиця.

Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися:

- Коренеплід – накопичують поживні речовини у головному корені

(морква, буряк, редиска);

- Бульбокорені - накопичують поживні речовини у додаткових і бічних

коренів (жоржина, пшінка);

- Корені-присоски – гаусторії- добувають органічні речовини із

рослини-хазяїна у паразитичних рослин (повитиця, омела);

- Корені-причіпки – видозмінені корені, які з’являються у витких

рослин. Вони здатні чіплятися за опору чи кору дерева, по якій в’ється

рослина(плющ);

- Повітряні корені – пневматофори - вбирають воду з повітря

(орхідея);

- Дихальні корені –які утворюються у рослин, що ростуть на ґрунтах, де

не вистачає кисню. Вони піднімаються над поверхнею ґрунту або води, якщо

місце заболочене і ростуть вгору. При мікроскопічному розгляді клітин таких

коренів, можна помітити велику кількість міжклітинників. Отже, в цих

повітряних коренях накопичується повітря, що потім поступає в звичайні

корені, які знаходяться в товщі ґрунту. Такі корені характерні для рослин

боліт та мангрових дерев у тропіках(мангрові ліси);

- Ходульні корені – опорні - вирости, що утворюються на пагонах і

виконують функцію опори, закріплюють в ґрунті і міцно утримують рослину 

(кукурудза, баньян – дерево-ліс);

- Корені з бульбочковими бактеріями  – це звичайні корені рослин, у

яких поселяються бактерії, утворюючи бульбочки, що допомагають рослині

накопичувати в собі певні поживні речовини. Наприклад, бобові рослини

177

завдяки бульбочковим бактеріям, акумулюють собі азот з ґрунту (бобові,

береза, крушина);

- Грибокорінь  – мікориза – корінь, який утворюється у тому випадку

коли коріння дерева та грибниця грибів щільно переплітаються між собою і

утворюється корисне співжиття, при якому відбувається обмін поживними

речовинами (береза і підберезник);

Сапрофітні рослини та рослини з родини зозулинцевих взагалі не

розвиваються без мікоризи. Більшість лісоутворюючих рослин (дуб, сосна,

береза, осика), краще ростуть в симбіозі з грибами.

Гриби «допомагають» вищим рослинам засвоювати важкодоступні

речовини гумусу, активізують діяльність ферме5нтів вищих рослин, своїми

ферментами сприяють вуглеводному обміну, фіксують вільний азот і в

сполуках передають його вищим рослинам разом з ростовими речовинами,

вітамінами тощо.

Вищі рослини забезпечують гриби органічними речовинами, які

утворюють в процесі фотосинтезу.

4. Зони кореня (пояснення, робота з таблицею):

- Кореневий чохлик – захисна функція

- Зона поділу – твірна тканина – клітини активно діляться, довжина 2 – 3 см;

- Зона росту (розтягування) – клітини ростуть, збільшуються в розмірах і

стають циліндричними, у них з’являються великі вакуолі, довжина –

декілька міліметрів;

- Зона всмоктування (кореневих волосків) – поглинання рослиною води і

розчинених у ній мінеральних та органічних речовин;

- Провідна зона (бічних коренів) – проведення мінеральних речовин до стебла.

Кореневий волосок – це видозмінений одноклітинний виріст шкірки кореня.

Його клітини мають оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з

клітинним соком. Довжина волоска — кілька міліметрів. Кореневі волоски

живуть лише 10-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають

значно глибше, ближче до верхівки кореня.

178

Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою

речовиною, яка зв’язує ґрунт навколо волоска. Вони проникають між

частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.

Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути.

Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з

ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.

Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього

середовища. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше,

ніж у вологому.

5. Внутрішня будова кореня(пояснення, робота з таблицею):

- Шкірка – покривна тканина – щільно прилеглі дрібні клітини, частина яких

видовжена в кореневі волоски;

- Кора – основна тканина – клітини округлої форми, між якими є

повітроносні міжклітинники;

- Камбій – твірна тканина – ріст кореня в товщину;

- Центральний циліндр – містить судини і ситоподібні трубки.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Лабораторне дослідження № 4.

Тема: Булова кореня.

Мета: ознайомитися з будовою кореня, встановити основні функції його зон.

Обладнання: таблиця «Внутрішня будова кореня», мікропрепарати, мікроскоп,

зошит для практичних і лабораторних робіт.

(інструктивна картка)

2. Бесіда:

- Що таке корінь?Які функції виконує корінь?

- Як корінь поглинає мінеральні речовини і воду?

- Як росте корінь?Які існують види коренів?

- Які існують типи кореневих систем?Назвіть зони кореня.

- Які функції виконує кореневий чохлик?Яку зону кореня він захищає?

179

- Де знаходяться кореневі волоски і яке їх значення?

- Де в корені розміщені судини і ситоподібні трубки?

- Яку функцію виконують судини? Ситоподібні трубки?

- Які видозміни коренів ви знаєте?Чому вони утворюються?

- Вкажіть, у чому полягає зв'язок будови кореня з його функціями?

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання: - опрацювати §§ 23-24;

- виконати тестові завдання (с.91, 95);

- дати відповіді на запитання (с.91, 95).

180

Урок 34

 

Тема: Пагін, його будова.

Мета: ознайомити учнів з основними функціями пагона та докладно

розглянути особливості його будови, ознайомити з видами бруньок;

розвивати навички спостереження, вміння порівнювати, робити

висновки та узагальнення, продовжувати формувати уміння і навички

виконання і оформлення лабораторної роботи; виховувати бережне

ставлення до рослинного світу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Пагін», «Стебло», «Типи бруньок», «Внутрішня будова

стебла», фото рослин з різноманітними стеблами, пагони різних дерев,

гербарні зразки рослин, кімнатні рослини..

Основні поняття та терміни: пагін, брунька, вегетативна брунька,

генеративна брунька, вузол, міжвузля, стебло, кора, корок, луб,

деревина, серцевина, сочевички.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Бесіда:

- Що таке корінь?

- Яке значення має корінь в житті рослини?

- У чому виявляється пристосованість будови кореня до поглинання води і

мінеральних речовин?

181

- Які кореневі системи притаманні рослинам?

- У чому їхня суттєва різниця?

- Які види коренів ви знаєте?

- У чому їхня відмінність?

- Які видозміни коренів ви знаєте?

- Яке значення утворення видозмін коренів?

- Чому утворюються коренеплоди і бульбокорені?

- Як їх використовує людина?

- За рахунок чого збільшується довжина кореня?

- Чи всі клітини кореня діляться і ростуть?

- Якою частиною корінь росте в довжину? в товщину?

- Що станеться з головним і бічним коренями, якщо в них відрізати верхівку?

- Які зони має корінь?

- Яка зона характеризується наявністю кореневих волосків?

- Від чого залежить кількість кореневих волосків у рослини?

- Якою є внутрішня будова кореня?

2) Біологічний диктант:

1) Вегетативний підземний орган рослини - …

2) Існують три види коренів: …

3) Сукупність всіх коренів рослини - …

4) Типи кореневих систем: ..

5) Пристосовуючись до різноманітних умов існування, корені утворюють …

6) Верхівка кореня вкрита …

7) Під кореневим чохликом знаходиться зона …

8) Вона утворена … тканиною

9) Над зоною поділу знаходиться зона …

10) Функцію проведення мінеральних речовин до стебла виконує … зона

11) Кореневі волоски – це вирости клітин зони ..

12) До провідної тканини кореня належать …

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

182

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Пагін, його будова (розповідь з елементами бесіди, робота з таблицею):

а) поняття про пагін:

Пагін – надземний вегетативний орган рослини, який складається зі стебла,

бруньок та листків.

б) будова і різноманітність стебел:

Стебло – осьова частина пагона, що з’єднує в єдине ціле усі його складові

(листки, бруньки, квітки та суцвіття)

За напрямком росту та розміщенням у просторі бувають стебла:

а) прямостоячі (соняшник, гвоздика, ромашка);

б) виткі (березка);

в) чіпкі (горох, огірок);

г) повзучі (суниця).

За характером поверхні стебла бувають:

а) трав’янисті (тимофіївка, квасоля);

б) дерев’янисті (вишня, береза);

в) напівдерев’янисті

За формою стебла бувають:

а) круглі (пшениця);

б) овальні;

в) тригранні (осока);

г) багатогранні (кропива).

На стебловій частині пагона містяться:

- вузли - місце, де листки та бруньки рослини з’єднуються зі стеблом;

- міжвузля – відстань між сусідніми вузлами.

Кут, який утворюються між стеблом і листком, називають пазухою листка .

в) поняття про листок:

Листок – бічна частина пагона, що здійснює дихання, фотосинтез,

випаровування води.

г) бруньки, їх різноманітність:

183

Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями.

Бруньки мають коричневе, сіре чи буре забарвлення та вкриті зроговілими

лусками – видозміненими листками, що захищають бруньку від ушкоджень.

Луски часто виділяють смолянисті речовини.

За розміщенням на стеблі розрізняють бруньки:

а) верхівкові;

б) бічні:

- пазушні - закладаються в пазухах листків;

- додаткові - закладаються у будь-якій іншій частині стебла, на коренях, чи

листках.

- сплячі - деякі пазушні або додаткові бруньки, які після зимівлі не

розпускаються, перебувають в стані спокою і відновлюють ріст в разі

ушкодження верхівкової бруньки.

Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки:

а) вегетативні - зачатки листків;

б) генеративні ( квіткові) - зачаткові квітки чи суцвіття;

в) змішані - зачатки квіток і листків.

− Що ж міститься всередині цих бруньок?

− Як ви думаєте, яка брунька більша за розмірами? (Квіткові бруньки

дерев’янистих рослин більші за розмірами, ніж вегетативні, часто округлі, а

вегетативні – видовжені).

2. Внутрішня будова стебла (пояснення, робота з таблицею):

1) Кора – зовнішній шар стебла:

а) шкірка – один шар живих клітин – захисна функція;

б) корок – декілька шарів відмерлих клітин - захисна функція, містить

сочевички;

в) луб –сукупність провідної, механічної та основної тканин:

- ситоподібні трубки – живі провідні клітини флоеми – нисхідний рух

органічних речовин;

- луб’яні волокна – механічна тканина – надають стеблу міцності.184

2) Камбій – твірна тканина – клітини, які постійно діляться, утворюючи назовні

клітини кори, а всередину – клітини деревини – ріст стебла у товщину.

3) Деревина –

а) паренхіма – основна тканина – запас поживних речовин,

характеризується наявністю річних кілець;

б) судини – провідна тканина (ксилема) - висхідний рух неорганічних

речовин;

в) деревні волокна – механічна тканина – опорна функція;

г) серцевинні промені.

4) Серцевина – центральна частина стебла, яка складається з великих

тонкостінних, пухко розташованих клітин – запас поживних речовин.

V.Узагальнення і систематизація знань учнів.

1. Лабораторне дослідження 5.

Тема: Будова пагона.

Мета: ознайомитись з будовою пагона, встановити основні функції його

частин.

Обладнання: таблиці, мікропрепарати, мікроскоп, зошит для лабораторних і

практичних робіт.

(інструктивна картка)

2. Бесіда:

- Що називають пагоном?

- Яку будову має пагін?

- Що є віссю пагона?

- Якими бувають стебла за формою?

- Якими бувають стебла за розміщенням у просторі?

- Якими бувають стебла за характером поверхні?

- Що називають вузлом?

- Що таке міжвузля?

- Що називають бічним органом пагона*

- Що називають зародковим пагоном?

- Якими бувають бруньки за розміщенням на стеблі?185

- Якими бувають бруньки залежно від особливостей будови?

- В чому особливості сплячих бруньок?

- З яких шарів складається стебло дерев’янистої рослини?

- Що називають корою?

- Яке значення камбію?

- Який шар стебла є найтовщим?

- Що являють собою річні кільця?

- Що можна визначити за річними кільцями?

- Чи існують рослини, які не утворюють річних кілець?

- Що називають серцевиною?

- Які функції виконує серцевина?

- Які речовини рухаються по корі? по деревині?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати §§ 25 – 26.

186

Урок 35

 

Тема: Листок.

Мета:сформувати в учнів знання про будову листка як бічної частини пагону;

ознайомити із різноманітністю простих і складних листків, а також

розміщенням їх на стеблі; дати поняття "жилкування листків”, особливу

увагу звернути на різноманітність форм листкових пластинок, на

клітинну будову листкової пластинки, навчитися розпізнавати листки за

зовнішніми ознаками; розвивати навички спостереження, вміння

аналізувати, порівнювати, робити висновки та узагальнення,

продовжувати формувати уміння і навички виконання і оформлення

лабораторної роботи; виховувати бережне ставлення до рослинного

світу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Типи бруньок», «Різноманітність листків», «Типи

листкорозміщення», «Типи жилкування», гербарні зразки.

Основні поняття та терміни: прості листки, складні листки,

листкорозміщення, жилкування, судинно-волокнистий пучок.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Тестовий контроль знань:

І варіант

1. Головний корінь розвивається:

а) від стебла; б) з зародкового корінця;

в) від пагона.

2. Корені ростуть пучком, таку кореневу систему називають:

187

а) мичкуватою;

б) стрижневою;

в) додатковою.

3. Жоржина, пшінка має такі видозміни кореня:

а) коренеплоди;

б) кореневі бульби;

в) корені-причіпки.

4. У плюща, крім звичайних коренів, розвиваються додаткові і мають назву:

а) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.

5. Провідну зону, або зона бічних коренів розташована над:

а) всисною зоною;

б) зоною поділу;

в) зоною розтягу.

6. Пагін- це:

а) вегетативний орган;

б) вегетативний орган листостеблової будови;

в) генеративний орган.

7. Кут між листком і стеблом називається:

а) вузол; б) міжвузля; в) листовою пазухою.

8. З вегетативної бруньки виростають:

а) квітки; б) листки і стебло;

в) листки.

9. В середині генеративних бруньок розташовані:

а) зачаткові листки; б) зачаткові квітки; в) зачаткові листки і квітки.

10. Місце прикріплення одного або кількох листків до стебла- це:

а) міжвузля;

б) вузол;

в) пазуха

листка.

11. За розташуванням у просторі розрізняють такі стебла:

а) прямостоячі, чіпкі; б) прямостоячі, виткі;

в) прямостоячі, виткі, чіпкі, повзучі.

12. Щільний, найширший шар стебла:

а) деревина; б) серцевина; в) кора.

188

ІІ варіант

1. Коренева система, що має головний корінь, бічні та додаткові корені, має

назву:

а) стрижнева;

б) мичкувата; в) загальна.

2. Потовщення головного кореня завдяки запасу поживних речовин називають:

а) кореневими бульбами; б) коренеплоди;

в) кореневими бульбами та коренеплодами.

3. Болотний кипарис має корені, що ростуть угору над ґрунтом, ними він дихає.

Ці корені називаються:

а) повітряні; б) дихальні;

в) повітряні та дихальні.

4. Омела живиться готовими органічними речовинами, поглинаючи їх зі своєї

“жертви” і має корені:

а) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.

5. Розташувати зони кореня послідовно:

а) кореневий чохлик, зона розтягування, зона поділу, всисна зона;

б) кореневий чохлик, зона поділу, зона розтягування, всисна зона;

в) кореневий чохлик, всисна зона, зона поділу, зона розтягування.

6. Функцію всмоктування води і мінеральних речовин із ґрунту здійснює:

а) кореневі волоски;

б ) зона росту;

в) всисна зона.

7. Пагін складається:

а) стебла і листків; б) стебла і бруньок;

в) стебла ,листків і бруньок.

8. Зачатковий пагін - це:

а) брунька; б) листок; в) квітка

9. З генеративної бруньки виростають:

189

а) квітки;

б) квітки або суцвіття;

в) листки.

10. Бічні та додаткові бруньки утворюються на:

а) на листках і коренях;

б) у пазухах листків;

в) на верхівці пагона.

11. Осьова частина пагона – це:

а) стебло; б) листок; в) брунька.

12. Між корою і деревиною є особливий шар:

а) камбій;

б) луб;

в) ситоподібні

трубки.

3. Лабораторне дослідження № 6.

Тема: Будова бруньки.

Мета: ознайомитися з будовою бруньки, встановити її основні функції та

різновиди.

Обладнання: таблиця «Види бруньок», мікропрепарати, мікроскоп, зошит для

лабораторних робіт.

(інструктивна картка)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ось уже не одне століття точиться суперечка у рослинному царстві: що ж

головне корінь чи пагін? Давайте послухаємо байку нашого земляка - відомого

українського письменника і театрального діяча, який дуже любив природу і

свій рідний край, Михайла Старицького «Коріння та пагін».

У літній день, хороший та ясний, Розкинувши

далеко тінь у полі, Пишалися

Листки на дубі широкочолім

Життям розкішним та значним.

І з вітром-ласкавцем гордяче шепотіли

Про гущину, про свої ярі сили.

«По правді, ми даєм одні

Красу усій низовині!

190

Та через нас, признатись, праве,

Це дерево величне й кучеряве!

А що б без Листків рясних

З ним сталося?

Та просто сміх і говорить!

Не дуб би вийшов – пнище,

Та ще й голісіньке, як днище…

Й похизуватись на не гріх:

Хіба не ми од спеки вівчаря

Й прохожого у холодку ховаєм? Хіба

не ми, коли зійде зоря, Пишнотами

дівчаток привабляєм? Де ж, як не

тут, і пізно, і раненько Щебече любо

соловейко? Та й ти,

тихесенький мовлять, по правді нас Не покидаєш і

на час ! Здається, слід

би й нам хоч раз спасибі дати». Одмовило щось тихо з-

під землі: « Яка

мізерія ще має голос зняти ? Хто ви і де

там поросли,

Що сміливо до нас себе зрівняли ? А

ми, панове, - грабарі,

Що риємось од зірки до зорі

Та вас годуємо; невже пак не пізнали? Ви

– Листя, ви – пани,

Убралися в розкішні жупани

І нас нехтуєте, позбувшись сумління.

А ми – робітники, Коріння.

Пишайтесь же, але шануйте й нас

Та пам’ятайте ще часами,

Яка різниця поміж нами:

191

Без вас там не яка пеня,

Бо й дерево щороку вас міня.

А от, бува, хоч раз

Коли Коріння зів’яне,

То вже, напевно, що не стане

Ні дерева, ні вас!»

М. Старицький- Хто ж має

рацію?

- Сьогодні ми і спробуємо дослідити, що ж головніше: корінь чи листки, і яке їх

значення?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Листок – бічний орган пагона(пояснення, бесіда, робота з таблицями,

гербарними зразками):

а) зовнішня будова листка:

- листкова пластинка;

- черешок.

б) види листків:

- черешкові (береза, шипшина, клен);

- сидячі (пшениця, конвалія).

в) різноманітність форм листкової пластинки:

- цільні –

· овальні (акація),

· ланцетні (верба),

·лінійні (пшениця),

· стрілоподібні (стрілолист);

- розчленовані (чистотіл, редька, клен, дуб).

г) різноманітність листків:

- прості – 1 листкова пластинка, обпадає цілком (дуб, клен, береза);

- складні – декілька листкових пластинок, листочки обпадають по одному:192

· трійчасті (суниця, конюшина);

· пальчасті (каштан, люпин);

· непарноперисті (троянда, горобина);

· парноперисті (акація, горох).

д) типи жилкування:

- паралельне (пшениця, жито);

- дугове (подорожник, конвалія);

- сітчасте (вишня, дуб).

е) типи листкорозміщення:

- чергове (спіральне) - листки розміщені на стеблі поодинці, чергуючись один

з одним (береза, яблуня, троянда);

- супротивне - листки розташовуються по два один напроти другого (бузок,

клен);

- мутовчасте (кільчасте) — три і більше листки у вузлі охоплюють стебло

кільцем (елодея, вороняче око, хвощі).

є) внутрішня будова листка:

1) верхня шкірка – епідерміс – покривна тканина – 1 шар живих, безбарвних

клітин, які щільно прилягають одна до одної - захищає внутрішні частини

листка від висихання і механічних ушкоджень;

2) мезофіл – основна тканина:

- стовпчаста паренхіма – видовжені клітини з великою кількістю

хлоропластів, розміщені перпендикулярно до поверхні листка –

фотосинтез;

- губчаста паренхіма – округлі клітини, пухко розташовані, між ними –

великі міжклітинники – фотосинтез, запасання поживних речовин,

транспірація, газообмін;

- судинно-волокнисті пучки (жилки):

· ситоподібні трубки – відтікання органічних речовин, утворених під

час фотосинтезу;

· судини – постачання клітин листка водою та мінеральними солями;

193

· волокна – механічна тканина – міцність.

3) нижня шкірка – покривна тканина – 1 шар живих, безбарвних клітин, які

щільно прилягають одна до одної, містить продихи – Захист, газообмін,

випаровування води.

2. Видозміни листків (бесіда, робота з мал.125 -126 підручника):

- Із запропонованих малюнків оберіть такі, що на листки не зовсім схожі.

- Яке їх значення?

Видозміни листків рослин:

- колючки барбарису, кактусу, білої акації,

- вусики гороху,

- мясисті листки молодила;

- брунькові луски;

- листки-капкани венериної мухоловки,

- листки-глечики непентуса,

- клейкі листки росички.

3. Тривалість життя листків(робота з текстом підручника–с.112-113,

бесіда):

- Який термін життя листків однорічних рослин?

- Як називають такі рослини?

- Наведіть приклади листопадних рослин.

- Які рослини називають вічнозеленими?

- Наведіть приклади вічнозелених рослин.

- Чи дійсно їх листки живуть вічно?

- Що називають листопадом?

- Які чинники зумовлюють листопад?

- Яке значення листопаду для рослин?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:

- Чому листок – частина пагона, а не самостійний орган?

- Яку будову має листок?194

- Які функції виконує листок?

- Як зовнішня будова листка повязана з цого функціями?

- Які існують листки за будовою листкової пластинки?

- Як простий листок можна відрізнити від складного?

- Як листки розташовуються на стеблі?

- Які типи жилкування властиві листкам?

- Що називають листковою мозаїкою? Яке її значення?

- Що таке транспірація?

- Як відбувається газообмін?

2. Творчий експеримент.

На розграфленому в клітинку папері накресліть квадрат площею 1 кв.см, у

якому розмістіть спочатку 50 крапок прости олівцем, а потім ще 50. Якщо

прийняти крапку за умовний продих, то поки що їх 100. Щоб розмістити на цій

площі хоча б 5000, потрібно ще 50 разів виконати нанесення крапок.

А до прикладу у рогози 130 000 продихів на 1 кв.см, то скільки крапок нам

треба ще поставити?

Завдання. Співставити розміри продиху з кінчиком простого олівця.

VІ. Підведення підсумків уроку.

- Ми з вами дослідили надземну частину рослини. Тому давайте пригадаємо,

хто ж має рацію – коріння чи листки?

- Корінь утримує рослину у ґрунті, всмоктує воду і розчинені в ній сполуки

та проводить їх до надземних частин рослини.

- Пагін - надземна частина, на якій є листки, бруньки. В листках

відбувається фотосинтез, газообмін, дихання.

VІІ. Домашнє завдання:

- повторити §§ 25-26;

- опрацювати §§ 28, 30;

- скласти кросворд «Вегетативні органи рослини».

195

Урок 36

 

Тема: Основні функції пагона.

Мета:поглибити знання учнів про вегетативні органи рослин; ознайомити

учнів з основними функціями пагона: фотосинтезом, газообміном,

ростом, випаровуванням води, транспортом речовин та докладно

розглянути особливості реалізації цих функцій і зв'язок між будовою

частин пагона та функціями, які вони виконують; розвивати навички

спостереження, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки та

узагальнення, продовжувати формувати уміння і навички виконання і

оформлення лабораторної роботи; виховувати бережне ставлення до

рослинного світу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Пагін», «Стебло», «Внутрішня будова стебла»,

«Листок».

Основні поняття та терміни: фотосинтез, газообмін, ріст, транспірація,

транспорт речовин.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

- Що таке листок?

- Яка його будова?

- Як розташовані листки на стеблі?

- Яким чином розташування листків на стеблі пов’язане з їхньою основною

функцією – фотосинтезом?

196

- Які бувають листки за будовою листкової пластинки?

- Як відрізнити складний листок від простого?

- Охарактеризуйте типи жилкування листків.

- Чим відрізняються один від одного пальчасті, перисті і розчленовані

листки?

- Доведіть, що листок – бічна частина пагона?

- Якою є внутрішня будова листка?

2. Перевірка практичних умінь учнів:

1) Із запропонованого набору листків відберіть прості і складні. За якою

ознакою ви їх відбирали?

2) На запропонованому гербарному матеріалі визначте листкорозташування.

Поясніть, яке значення має розташування листків у певному порядку?

3) Розгляньте колекцію листків, визначте тип жилкування кожного з них.

3. Кодований тест.

Запитання до тесту:

1- Які функції виконує стебло?

2 - Які функції виконує листок?

3 - Які функції виконує корінь?

А - підтримання листків.

Б – поглинання мінеральних

речовин з ґрунту.

В – фотосинтез.

Г – запасання речовин.

Д – транспорт поживних

речовин.

4. Робота в групах: доповнення схеми:

Ключ до схеми:

1. Накопичення поживних речовин.

2. Накопичення води.

3. Захист від поїдання тваринами. 

4. Вегетативне розмноження.

5. Ловіння і перетравлювання комах.

6. Рух і закріплення слабких стебел.

197

7. Видалення продуктів обміну речовин під час листопаду.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Проблемні питання:

- Куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

- Який їх подальший шлях?

- Які взаємозвязки існують між органами рослин?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Функції пагона (бесіда з елементами розповіді): 

а) ріст пагона в товщину – поділ клітин камбію, утворюючи назовні клітини

кори, а всередину – клітини деревини – річні кільця;

б) ріст пагона в довжину - росте верхівкою – конусом наростання;

в) фотосинтез (листок, трав’янисті стебла);

г) транспорт речовин через судини і ситоподібні трубки завдяки кореневому

тиску і присисній силі листків;

д) газообмін - через продихи листків і міжклітинники;

е) транспірація – випаровування води - через продихи листків;

є) галуження   стебла - у разі видалення верхівкової бруньки розвиваються бічні

пагони, рослина галузиться;

ж) повертання листків до світла - листкова мозаїка;

з) вегетативне розмноження.

2. Взаємозвязки між частинами рослинного організму (робота з підручником

– с.116. бесіда):

- Як впливає на рослину пошкодження кореня?198

- Що стане з рослиною, якщо зі стовбура зняти кору у вигляді кільця?

- Як вплине на рослину відмирання листків?

- Яка тканина забезпечує зв'язок між всіма органами рослини?

- Під впливом чого рухаються мінеральні речовини по стеблу?

- Який зв'язок існує між транспортом речовин і транспірацією?

3. Регуляція життєвих функцій рослини (пояснення, робота з мал.129):

- фітогормони – регулюють ріст і розвиток рослин (проростання насінння,

бруньок, утворення квіток, плодів, скидання листків);

- фітонциди – захист від хвороботворних бактерій.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання тестових завдань (с.118):

2. Бесіда:

- Завдяки яким структурам органічні речовини переміщуться по стеблу у

горизонтальному напрямку?

- Як органічні речовини речовини рухаться по стеблу у вертикальному

напрямку?

- Як рухаються по стеблу мінеральні речовини?

- Що таке кореневий тиск?

- Що називають присисною силою листків?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ.Домашнє завдання:

- опрацювати §30;

- виконати дослідницький практикум (с.118).

199

Урок 37

 

Тема: Різноманітність та видозміни вегетативних органів.

Мета: ознайомити учнів з основними видозмінами вегетативних органів

рослини, їх різноманітністю та функціями, які вони виконують,

ознайомити з особливостями будови цибулини, бульби та кореневища;

розвивати навички спостереження, вміння аналізувати, порівнювати,

робити висновки та узагальнення, знаходити зв’язки між особливостями

будови і функцій біологічних структур продовжувати формувати уміння

і навички виконання і оформлення лабораторної роботи; виховувати

розуміння єдності всього живого і бережне ставлення до рослинного

світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання:  гербарні зразки листків, схема «Функції листка», таблиці

«Внутрішня будова листка», «Видозміни пагона», зображення

культурних рослин, видозміни пагона яких використовують у

сільському господарстві, цибулина, морквина, буряк, картоплина,

кімнатні рослини.

Основні поняття та терміни: видозміни пагона, бульба, цибулина,

кореневище, вуса, вусики, колючки, соковите стебло.

Хід уроку

200

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

–         Відгадайте загадки :

1) І печуть мене, і варять,

І їдять мене, і хвалять.

А як буде моя ласка,

То буде із мене паска. або

Хто ховає під кущі наші супи і борщі? (картопля)

2) У зеленому лісочку,

Під мережаним листочком,

Червоніє невеличка

Спіла ягода … (суничка)

3) Без рук, без ніг, а пнеться на батіг (горох).

4) У кожній господі,

Стану я в пригоді.

А хто мене роздягати візьметься ,

Той слізоньками заллється . (цибуля )

5) Ми на стеблах виростаєм,

Плоди й листки оберігаєм. (колючки)

- А зараз я б хотіла, щоб ви відгадали, що в «Чорній скриньці». У ній

знаходиться талісман, який на грудях носили середньовічні лицарі. Йому

приписували чудодійну властивості: нібито він був здатний захищати воїна від

стріл, ударів мечів. Філософи давнини розрізали цей загадковий предмет

поперек, пояснювали на ньому учням будову Всесвіту. Таким чином він був

наочним посібником при вивченні астрології. У всі часи та у всіх народів йому

приписували лікувальні властивості, а в середні віки стверджували, що навіть

його запах попереджує захворювання. Ми з вами також використовуємо його

восени та взимку, щоб не захворіти. (часник).201

- Отож, сьогодні ми ознайомимося з видозмінами пагонів, які є не лише у

відгаданих нами рослинах.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Видозміни пагона (пояснення, бесіда, робота з таблицями, демонстрування

гербарію):

а) надземні видозміни :

- вусики - довгі тонкі пагони з редукованими листками, якими рослини

прикріплюються до різних предметів (виноград, огірок);

- колючки - вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання

тваринами (глід);

- вуса - видовжені тонкі пагони – повзуче стебло - за допомогою яких

здійснюється вегетативне розмноження (суниця);

- надземні бульби - потовщені, здуті, м’ясисті підземні видозміни пагонів, які

виконують функції накопичення поживних речовин (капуста кольрабі);

- соковите стебло – товстий м’ясистий пагін, пристосований для накопичення і

збереження великої кількості вологи (кактус);

б)підземні видозміни:

- кореневище - це підземний видозмінений пагін рослини, на якому

розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи редуковані (лускоподібні)

листки. Кореневище на вигляд нагадує корінь, але відрізняється від нього

горизонтальним зростанням і відсутністю кореневого чохлика. Як і пагін,

кореневище розчленовується на вузли та міжвузля, має верхівкову та бічні

бруньки, з яких виростають надземні пагони й бічні відгалуження. Щорічно з

верхівкової бруньки виростає надземний пагін. За формою кореневище може

бути довгим і тонким (пирій, осока) або коротким та товстим (півники, щавель).

Кореневище виконує функції запасання поживних речовин і вегетативного

розмноження.

- бульби - потовщені, здуті, м’ясисті підземні видозміни пагонів, які виконують

функції накопичення поживних речовин, переважно у вигляді крохмалю.

Міжвузля вкорочені, листки в бульбах редуковані, в їхніх пазухах містяться

бруньки, які називаються вічками. 202

- цибулина - видозмінений вкорочений пагін, який складається з соковитих

листків та вкороченого стебла - денця, на якому є численні додаткові корені. На

верхівці денця міститься брунька. Зовнішні лусочки цибулини сухі, шкірясті та

виконують захисну функцію. Видозмінені соковиті листочки — лусочки, міс-

тять поживні речовини й запаси води; в їх пазухах розташовуються бруньки. У

багатьох рослин з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної

пазушної бруньки формується нова цибулина (лілія, цибуля, часник, тюльпан).

2. Культурні рослин, видозміни пагонів яких використовує людина (бесіда ,

демонстрація фото):

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Лабораторне дослідження 7.

Тема: Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на

прикладі моркви).

Мета: ознайомитися з будовою видозмін пагона, встановити їхні основні

функції, порівняти видозміни пагона та кореня.

Обладнання: таблиця «Видозміни кореня», зразки видозмін пагона та кореня,

зошит для практичних і лабораторних робіт.

(інструктивна картка)

2) Біологічний диктант:

1) Пристосовуючись до різноманітних умов існування і виконуючи

додаткові функції, пагони утворюють … (видозміни)

2) Видозміна пагонів, схожих на корінь, але на яких немає кореневого

чохлика й кореневих волосків, але є зачатки листків у вигляді лусок, у

пазухах яких є бруньки, з яких розвиваються підземні і надземні пагони

- … (кореневище)

3) Потовщена, м’ясиста видозміна пагонів у картоплі або кольрабі - …

(бульба)

4) Підземна видозміна пагону, у якій накопичуються поживні речовини,

яка має укорочене стебло – денце - … (цибулина)

203

5) Видовжені тонкі пагони для прикріплення до опори у винограду - …

(вусики)

6) Вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання

тваринами, - … (колючки)

7) Вкорочені видозмінені листки, що захищають рослину від надмірного

випаровування, - … (колючки)

8) Видовжені тонкі пагони за допомогою яких здійснюється розмноження у

суниці, полуниці (вуса).

3) Інтерактивна вправа “ 3, 2, 1”:

клас ділиться на дві групи, кожна група  3 хвилини опрацювує матеріал

параграфа і 1 учень від групи представляє її у вигляді опорної схеми:

І група – функції надземних видозмін пагона;

ІІ група – функції підземних видозмін пагона.

VІ. Підсумки уроку (Вправа “ На уроці я дізналася(вся) про…”).

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 27;

- виконати тестові завдання (с. 106);

- дати відповіді на запитання (с.106);

- підготувати повідомлення про щеплення ролин (1 учень).             

204

Урок 38

Тема: Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження

рослин.

Мета: ознайомити учнів з особливостями статевих і нестатевих форм

розмноження рослин, показати їх переваги і недоліки; розвивати

уміння аналізувати, порівнювати об’єкти та процеси, робити висновки

та використовувати раніше отримані знання; виховувати любов до

природи і бережне ставлення до неї.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «вегетативне розмноження», зображення різних способів

розмноження рослин із різних систематичних груп, портрети вчених-

біологів, які досліджували процеси розмноження рослин.

Основні поняття та терміни: розмноження, статеве розмноження, нестатеве

розмноження, вегетативне розмноження, генеративні органи, плід,

квітка, насінина, спора, живці.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

- Що називають видозміною пагона?

- Які видозміни пагонів існують?

205

- Що являє собою бульба картоплі?

- Як довести, що бульба – видозмінений пагін?

- Як можна визначити верхівку бульби?

- Що являє собою цибулина?

- Що таке кореневище? Як його відрізнити від кореня?

- Як пов’язана будова соковитого стебла із функціями, які воно виконує?

- У яких рослин видозмінені пагони виконують захисні функції?

- У чому відмінність видозмін кореня від підземних видозмін пагона?

2. Тестова перевірка знань:

1. Видозміни пагона бувають:

а) надземні;

б) підземні;

в) надземні та

підземні.

2. До надземних видозмін пагонів належать:

а) колючки, бульби;

б) вуса, вусики, колючки, надземні бульби;

в) вуса, вусики, колючки.

3. Підземними видозміненими пагонами є:

а) коренеплід;

б) кореневі

бульби;

в) кореневище;

г) вуса;

д) бульба.

2. Вибрати з групи рослин тих, що мають цибулину:

а) тюльпани,

півники;

б) підсніжники,

тюльпани;

в) нарциси,

конвалії;

г) півники, лілії;

д) часник, лілії.

4. Дуже вкорочений підземний пагін з видозміненими листками:

а) цибулина; б) бульба; в) кореневище.

5. Видозмінений підземний пагін бульбу мають такі рослини:

а) картопля; б) картопля,

топінамбур;

в) ірис,

картопля.

6. Видозмінений пагін, зовні схожий на корінь:206

а) кореневище;

б) бульба;

в) бульба,

кореневище.

7. Кореневище мають такі рослини:

а) осока,

щавель, ірис;

б) пирій, ірис,

картопля;

в) осока,

картопля.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (постановка проблеми):

- Чому рослини, для яких властивий нерухомий спосіб життя, широко

розповсюджені на земній кулі?

- Що дозволяє їм розповсюджуватися і заселяти нові території, існувати на

Землі мільйони років, хоча кожен організм живе обмежений час?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про розмноження, його біологічне значення (бесіда,

формулювання визначення):

Розмноження – це відтворення собі подібних організмів.

Значення розмноження: - розповсюдження рослин;

- заселення нових територій;

- продовження життя на Землі.

2. Типи розмноження рослин(розповідь, робота з підручником, робота з

таблицями):

1) Нестатеве – процес відтворення нових особин без участі статевих клітин

(гамет) та без запліднення. здійснюється за участю нестатевих (соматичних)

рослинних клітин:

а) спорами або зооспорами – особливими спеціалізованими клітинами, які

містять незначну кількість поживних речовин і вкриті захисною і досить

міцною оболонкою (папороті, хвощі, плауни, мохи, водорості);

б) поділ клітини навпіл - відбувається шляхом утворення з однієї, так званої,

материнської клітини двох інших —  дочірніх (одноклітинні водорості);

в) вегетативне - розмноження за допомогою вегетативних органів, їх

частин чи видозмін:

207

- цибулинами (підсніжник, лілія, часник);

- бульбами (картопля);

- кореневищами (ірис, пирій);

- вусами (суниці та полуниці);

- відводками (аґрус);

- кореневими живцями (хрін, малина, вишня);

- стебловими живцями (тополя, верба, троянда, смородина, традесканція);

- листками (сенполія, бегонія королівська);

- листковими бруньками (каланхое).

Недоліки: обмежує спадкову різноманітність нащадків - всі нащадки, що

виникли під час нестатевого розмноження, подібні до батьківських особин,

в результаті чого спадкова інформація передається без будь-яких змін.

Переваги:створює необмежені умови для збільшення чисельності - за

досить короткий час здійснити утворення достатньо великої кількості

нащадків рослини.

2) Статеве – за участю статевих клітин з обов’язковим заплідненням.

В рослинному організмі утворюються так звані статеві клітини (гамети):

- жіночі — яйцеклітини,

- чоловічі — сперматозоїди.

У статевих клітинах кількість хромосом удвічі менша (гаплоїдний набір

хромосом), ніж у звичайних клітинах (містять диплоїдний набір хромосом).

При заплідненні чоловіча і жіноча клітини зливаються й утворюється зигота

(запліднена яйцеклітина). Зигота ділиться, утворюється зародок, який

розвивається всередині насінини, а при певних умовах проростає і дає початок

новому організму.

У покритонасінних рослин утворюються гамети, відбувається запилення і

запліднення за допомогою спеціального органа — квітки.

Переваги   статевого   розмноження рослин   над нестатевим:

• всі нові особини успадковують характерні ознаки обох батьківських особин;

• дочірні особини мають кращу можливість пристосовуватись до

умов навколишнього середовища.

208

3. Поняття про щеплення, його способи і значення(пояснення з

елементами бесіди, робота з таблицями і підручником, повідомлення учня):

Щеплення— це  пересадження гілочки (живця) або бруньки (вічка) однієї

рослини (прищепи) на іншу (підщепу).

При щепленні рослин камбій підщепи і прищепи тісно стикаються,

внаслідок чого проходить їх повне зрощення, утворюється єдиний, нормально

функціонуючий рослинний організм.

Щеплення рослин вдається найкраще, коли взяті рослини мають між

собою найближчу ботанічну спорідненість - належать до одного виду або до

близьких видів одного роду, а також коли камбій прищепи повністю чи

частково щільно з'єднаний з камбієм підщепи.

Способи щеплення рослин:

- окулірування - приживлення бруньки або вічка однієї рослини (прищепи)

до іншої — підщепи;

- щеплення живцем :

· копулювання — застосовують при однаковій товщині прищепи і підщепи,

· щеплення врозщіп - застосовують при різній товщині прищепи і підщепи;

· зближення – якщо прищепа і підщепа ростуть поряд тощо.

Значення щеплення:

- розмноження плодових і декоративних рослин, зберігають їх сортові

особливості,

- підсилення в рослин бажаних ознак:

· посухостійкість (щеплення сливи на абрикос);

· зимостійкість (щеплення на зимостійкі підщепи);

· опірність шкідникам і хворобам (щеплення європейських

сортів винограду на філоксеростійкі підщепи) та ін.;

- виведення вегетативних гібридів;

- лікування рослин, пошкоджених морозами.

V. Узагальнення та систематизація знань (бесіда):

- Що таке розмноження?

- Які типи розмноження існують?209

- Що таке статеве розмноження? 

- За рахунок чого воно відбувається?

- Що таке нестатеве розмноження?

- Якими способами може здійснюватися нестатеве розмноження?

- В чому особливість вегетативного розмноження?

- Які види вегетативного розмноження ви знаєте?

- Що таке щеплення?

- Яке його значення?

- Назвіть переваги кожного з типів розмноження.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 32;

- виконати дослідницький практикум (с.124);

- підібрати цікаві матеріали про різноманітність квіток(1 учень);

- підібрати прикмети погоди, пов`язані з квітами (1 учень);

- піготувати повідомлення про квіти-символи(1 учень);

- заповнити таблицю:

Назва рослини Тип розмноження

Тюльпан

Верба

Горіх

Картопля

Каланхое

Фіалка

Осот

Традесканція

Соняшник

210

Урок 39

Тема: Квітка – орган статевого розмноження.

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови квітки і пристосуванням її

елементів до виконання своїх функцій;розвивати уміння аналізувати

інформацію, співставляти і робити висновки та використовувати раніше

отримані знання, робити цікаві доповіді, застосовувати отримані знання

на практиці; працювати на уроці творчо, з натхненням, продовжувати

формування умінь і навичок виконання і оформлення лабораторної

роботи; виховувати позитивне ставлення до рослин, здійснити

естетичне виховання.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: живі квіти, таблиця «Будова квітки», зображення, діаграми та

формули різних квіток.

Основні поняття та терміни:  генеративні органи, квітка, маточка,

приймочка, стовпчик, зав’язь, насінний зачаток, тичинки, пиляк, пилок,

оцвітина, віночок, чашолистки, чашечка, квітколоже, квітконіжка,

одностатеві квіти, двостатеві квіти, однодомні рослини, дводомні

рослини.

Стривай! Не рви!

Квіти - це природи діти.

Дивись, як розпустились пелюстки

Повинні вміти розуміти,

Що їх потрібно берегти.

211

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Мозковий штурм:

- Які типи розмноження вам відомі?

- Які структури рослини призначені для статевого розмноження?

- Які переваги надає рослинам статеве розмноження?

- Для чого рослинам потрібні спори?

- Що називають вегетативним розмноженням?

- Які форми вегетативного розмноження зустрічаються в природних умовах?

- Якими способами проводять штучне вегетативне розмноження?

- Як рослини можна розмножувати за допомогою живців?

- Як треба проводити щеплення окуліровкою?

- Які переваги має вегетативне розмноження порівняно із статевим?

2. Біологічний диктант:

1) Здатність живих організмів відтворювати особистість того ж виду

називається… (розмноження)

2) Два типи розмноження: … (статеве і нестатеве)

3) У розмноженні, в якому бере участь тільки один організм, який віддає на

утворення наступного покоління одну клітину, групу клітин або частину -

це … (нестатеве розмноження)

4) Розмноження рослин частинами тіла або вегетативними органами

називають … (вегетативним)

5) Здатність організму відновлювати втрачені органи називається …

(регенерацією)

6) Одноклітинні водорості розмножуються переважно … (поділом клітини)

7) Розмноження рослин за участю статевих клітин з обов’язковим

заплідненням - … (статеве)

8) Жіночі гамети називають … (яйцеклітини)

9) Чоловічі статеві клітини називають … (сперматозоїди)

212

10) При заплідненні чоловіча і жіноча клітини зливаються й утворюється …

(зигота)

11) Пересадження гілочки або бруньки однієї рослини (прищепи) на іншу

(підщепу) - … (щеплення)

12) Нащадки, точні копії батьківських особин, утворюються під час

розмноження …(нестатевого)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Утром, проходя по переулку,

Погляди на клумбы вдоль оград:

Кажется, что вышел на прогулку

В платьицах цветочных детский сад.

Слышишь запах лёгкий, еле внятный,

С ветерком струится по цветам?

Пестроцветных, ярких красок пятна

Искорками плещут тут и там.

То, на карнавал спеша весёлый,

Кто-то, забавляясь на пути,

Полной горстью возле нащей школы

Разбросал по клумбам конфетти.

Квіти – чудовий, дивовижний, неповторний дарунок природи, який нас

милує і захоплює своєю красою, формою, ароматом. І, дійсно, які вони всі різні:

великі і дрібні, яскраві і ледве помітні, поодинокі і зібрані у суцвіття, білі,

червоні, жовті, фіолетові, - яких тільки не побачиш у природі. Іноді нам

здається, що квіти для того й існують, щоб ми могли ними милуватися. Їхнє

безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно впливають на

наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин, складання

букетів і композиції створюють гарний настрій.

Слів на описи не трачу, словом не передаси

Їх земної безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

213

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

А яке ж значення мають квітки у житті рослини?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про квітку(розповідь):

Уперше визначення квітки як видозміненого пагона дав відомий німецький

поет і вчений Й. В. Гете в праці „ Метаморфози рослин " у 1790 році.

Отже,

Квітка- це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який

пристосований для статевого розмноження рослин.

Квітка - це орган статевого розмноження рослин.

2. Будова квітки(пояснення, робота з таблицею та підручником):

Квітка складається з:

- квітконіжки,

- квітколожа,

- чашечки, яка складається видозмінених чашолистків,

- віночка, який складається із переважно яскраво забарвлених видозмінених

листків – пелюсток,

- маточки: приймочка, стовпчик, зав'язь,

- тичинка: пиляк, тичинкова нитка.

Головні частини квітки - тичинки і маточки.

Оцвітина - сукупність чашолистків і пелюсток.

Оцвітина

проста подвійна

(є лише чашолистки або пелюстки) (є і чашолистки й пелюстки)

Квітки без оцвітини називають го лими.

214

3.

Типи квіток(розповідь з елементами бесіди, робота з таблицями та ілюстраціями):

Типи квіток

Одностатеві Двостатеві Нестатеві

тичинкові маточкові (є тичинки і маточки) (немає ні тичинок, ні маточок)

- береза - тополя - груша - ромашка

Рослини

Однодомні Дводомні

215

Частина квітки

Будова Функції

Квітконіжка Видозмінене стебло пагона, на якому розташована квітка.Квітки без квітконіжокназивають сидячими(соняшник, подорожник).

Розташування квітки

Квітколоже Вісь квітки, на якій розташовують-ся всі частини квітки.За формою може бути:опуклим, видовженим, укороченим, плоским або увігнутим.

Вісь квітки, на якій розташовуються інші її частини

Чашолистки (чашечка )

Зовнішня частина подвійної оцвітини, що складається з чашолистків, видозмінені листки переважно зеленого кольоруЧашечка може бути:

- роздільнопелюсткова або - зрослопелюсткова

Захист внутрішніх частин квітки до їх розкривання

Пелюстки(віночок)

Внутрішня, яскраво забарвлена частина подвійної оцвітини, що складається з пелюсток Віночок буває: вільнопелюстковий або зрослопелюстковий

Захист внутрішніх час-тин квітки, сприяють запиленню(приваблюють комах)

Тичинки Репродуктивні чоловічі органи квітки, яка складається з пиляка й тичинкової нитки.

Утворення пилкових зерен.

Маточки Репродуктивні жіночі частини квітки, які складаються із приймочки, стовпчика і зав'язі, де утворюються насінні зачатки.

Утворення насінних зачатків

рослини у яких тичинкові рослини, у яких маточкові квіти

та маточкові квіти розвиваються розвиваються на одній рослині,

на одній рослині.а тичинкові - на іншій.

кукурудза верба

За формоюрозрізняють квітки:

1) Правильні (актиноморфна) - якщо через квітку можна провести кілька

площин симетрії (вишня, тюльпан, троянда, лілія, суниця);

2) Неправильні (зигоморфні) - якщо через квітку можна провести лише одну

площину симетрії (горох, квасоля, акація, кропива);

3) Асиметрична - якщо у квітці неможливо провести жодної площини симетрії

(гладіолуси, канни, антуріум).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Лабораторне дослідженння № 8.

Тема: Будова квітки.

Мета: дослідити будову квітки, встановити основні функції її частин.

Обладнання: живі квіти, таблиця «Будова квіток», зображення різних квіток,

діаграми та формули квіток.

2. Віршовані загадки та запитання:

1) В квітконіжці у рослини є розширена частина.

Хто здогадається як вона називається? (Квітколоже)

2) Як продовження стебла у рослини називається,

На якому, власне, квітка на пагоні тримається? (Квітконіжка)

3) Назвіть у квітці на рослині головні її частини. (Маточка та тичинки)

4) А яка частина квітки для комах дуже помітна?

Як називається та з чого складається? (Віночок, складається з

пелюсток)

5) Зазирнемо ми у квітку і побачимо тичинку.

Хто здогадається, з чого вона складається?(З тичинкової нитки і пиляка)

216

6) Пилякові зерна в пиляку зберігаються.

А сукупність зерен цих як називається? (Пилок)

7) Запилення, запліднення в квітці відбувається.

Із насінного зачатку що розвивається?(Насінина)

8) В квітці в кожній маточці вгорі частинка є.

Яку назву вона має? Яку роль відіграє? (Приймочка, приймає пилок)

3. Повідомлення учнів творчої групи «Цікаво знати, що…»

(випереджальне завдання):

1) Найбільші квіти в рафлезії Арнольді. Це рослина Індонезії і Філіппінських

островів. Уперше вона була виявлена європейським ботаніком Арнольді у

1818 р. Росте рафлезія в тропічних лісах де багато різноманітних ліан, і на

одній з них живе рафлезія – рослина – паразит, яка не має ні листя, ні

стебла, і складається з однієї великої квітки та коренів, які просмоктуються

до кореня хазяїна. Її легко впізнати за запахом, схожим на запах гниючого

м’яса. Цим смородом рослина приваблює мух і жуків для запилення. Великі

квітки рафлезії (вага майже 7 кг, діаметром більше метра) мають п’ять

товстих пелюсток червоного кольору зі світлими плямами, насіння дуже

дрібне. Іноді рафлезію називають квіткою слона, і не лише за її розміри.

Роздавлюючи її плоди ногами, слони переносять насіння й «висівають» його

на своїх стежках.

2) Найменша квітка не більша за головку булавки- це вольфія безкоренева, яка

є і найдрібнішою серед усіх вищих рослин на Землі, діаметр квітки лише 0,1

мм, а вага плода - 0,00007 г, живе в стоячих водоймах. Квітки в неї

одностатеві , тіло має вигляд зеленої пластинки , корені відсутні. Вона дуже

рідко цвіте, розмножується вегетативно. Вольфія близька родичка ряски й

нерідко трапляється поруч біля неї.

3) Квітки баобаба – рослини, яку називають восьмим дивом світу,

розпускаються і цвітуть тільки одну ніч . Вони запилюються лемурами та

кажанами , які ласують їхнім нектаром ...

217

4) У середині квіток багатьох рослин температура вища , ніж в оточуючому

середовищі, завдяки диханню.

5) Різноманітне забарвлення квіток зумовлене пігментами, найважливіше

місце серед яких належить антоціанам. Під такою назвою поєднуються

хімічні речовини синього, фіалкового, червоного кольорів. Білий колір у

рослин зумовлений відсутністю пігментів і наявністю в пелюстках дрібних

повітряних порожнин , від яких відбиваються промені сонячного світла.

6) У Кожного народу є своя улюблена рослина – символ. У канадців – клен,

росіян – береза, а у нас верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки,

соняшник, мальви…

4. Прикмети погоди, пов`язані з квітами(повідомлення учня):

З давніх-давен наші далекі пращури, не маючи ні радіо, ні телебачення, лише

будучи уважними спостерігачами, точно могли передбачити зміни в погоді.

• Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квітки акації, бузку,

жасмину, буркуну та інших рослин.

•  Якщо о сьомій-восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається

латаття біле — буде ясно, коли ні — вдень буде дощ. Взагалі не

піднімається — затяжна негода, похолодання.

• Перед дощем квітки мати-й-мачухи, мальви, фіалки, березки, латаття

закриваються.

• У передчутті дощу не розкривають своїх бутонів троянда, шипшина.

• Якщо квітки льону зі сходом сонця розкриваються — день буде ясний, не

розкриваються — буде сиро і похмуро.

• Лимонно-жовті квітки купальниці закриваються вдень — буде дощ.

5) Квіти-символи(повідомлення учня)::

Квітку та її колір пов’язувати з певними подіями у житті:

• айстра символізувала сум,

• лілія біла — чистоту,

• волошка — простоту,

• мак — красу, молодість,

218

• гвоздика — мужність, стійкість,

• нарцис — гордість,

• піон — довголіття,

• дзвоник — вдячність,

• пролісок — ніжність і вірність,

• конвалія — приховане кохання,

• ромашка — кохання і мир,

• лавр — успіх,

• троянда — кохання і здоров’я,

• тюльпан — кохання.

VІ. Підведення підсумків уроку (рефлексія):

- Як ви почували себе на уроці?

- Що сподобалось, а що не сподобалось підчас уроку?

- Як отримані знання можна використати у вашому життя?

- Як ви працювали на уроці?

VІ.Домашнє завдання:

- опрацювати § 33;

- вивчити основні поняття та терміни;

- виконати тестові завдання (с.128);

- дати відповіді на запитання (с.128).

219

Урок 40

Тема: Суцвіття.

Мета: ознайомити учнів з різноманіттям і особливостями будови суцвіть,

розглянути їх значення для розмноження рослин; розвивати уміння

співставляти і робити висновки та використовувати раніше отримані

знання; виховувати позитивне ставлення до рослин, естетичне

сприйняття квіток і суцвіть.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиця «Типи суцвіть», зображення різноманітних суцвіть.

Основні поняття та терміни:  квітка, суцвіття, прості суцвіття, складні

суцвіття, колос, китиця, зонтик, головка, щиток, початок, кошик,

сережка, завитка, волоть, складний колос, складний зонтик, складний

щиток.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

- Що таке квітка?

- Яка її будова?

- Що називають оцвітиною? Яка її роль у квітці?

220

- Які частини квітки називають головними? Чому?

- Яка будова тичинки?

- Яка будова маточки?

- Які квіти називають одностатевими? двостатевими? нестатавими?

Наведіть приклади.

- Які квіти називають правильними? неправильними? асиметричними?

Наведіть приклади.

- Які рослини називають однодомними? дводомними? Наведіть приклади.

2. Двійково-вибіркові завдання (дати відповідь на запитання: «Так» чи «Ні»):

1. Квітка - це видозмінений корінь.

2. В центрі квіточки знаходяться маточки й тичинки.

3. Квітка розвивається на стеблі.

4. Кожна тичинка складається з приймочки та стовпчика.

5. Всередині зав’язі знаходиться насінний зачаток.

6. Двостатевими називаються квіти, що мають маточку.

7. Одностатевими називаються квіти, що мають тичинки та маточки.

8. Навколо головних частин розміщена оцвітина.

9. Квітконіжка розширяється в квітколоже.

10. Маточка складається з пиляка.

11. Головні частини квітки - це чашолистики.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Відгадайте, будь ласка, дві загадки:

1) Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум'яний,

І наче яблуко, рум'яний.

В саду я квітну навесні.

Скажи, яке ім'я мені? (Тюльпан)

2) Дзвіночки в лісі ніжні - ніжні,

Немов сніжинки білосніжні.

221

В зеленім листі спочивають,

П'янкий весняний запах мають. (Ковалія)

- Ці дві чудові квітки зацвітають навесні. Подивіться на них, чи однакові

вони?

- Чим вони відрізняються?

- Тюльпан – поодинока квітка, а у конвалії декілька квіток зібрані на

спільній осі. Будову поодинокої квітки ми вже розглянули на минулому уроці, а

що собою являє сукупність квіток, ми саме сьогодні розглянемо. Ще одне диво

природи має назву - суцвіття. То ж яке значення у житті рослин має

розташування дрібних квітів групами?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про суцвіття (пояснення, бесіда):

Суцвіття– група квіток, розміщених на стеблі у певному порядку.

Значення суцвіть у житті рослин:

- пристосування рослин до запилення (наприклад, зібрані разом дрібні квітки

у калини, редьки, горобини добре помітні для комах-запилювачів, а у

вітрозапильних рослин дрібні квітки, зібрані у суцвіття, краще вловлюють

пилок з повітря (наприклад, у верби, тополі, кукурудзи).

- утворення більшої кількісті плодів, ніж в окремих квітках, що сприяє

зростанню чисельності виду та його поширенню.

2. Види суцвіть(розповідь з елементами бесіди, робота з таблицями та

ілюстраціями):

Види суцвіть

прості складні

на нерозгалуженій осі утворені кількома простими

розміщені поодинокі квітки завдяки розгалуженню головної осі

- китиця(конвалія), - волоть(бузок),

- колос(подорожник), - складний колос(пшениця),

- зонтик (примула), - складний зонтик(кріп),

- щиток(груша), - складний щиток(пижмо).

222

- сережка(береза),

- початок(кала),

- головка(конюшина),

- кошик(соняшник),

- завитка (незабудка).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Вправа «Розірвана шпаргалка»(робота в парах):

- Перед вами - роздрукована таблиця, але в ній є пропуски, які вам необхідно

заповнити.

Назва суцвіття Характеристика ПредставникиОдна вісь, на ній по черзі на квітоніжках розміщені квітки

Капуста, конвалія, смородина,

Щиток Спільна вісь, квітки мають квітоніжки, але нижні квітоніжки довші за верхні, а квітки розміщені по черзі

Колос Подорожник, вербенаПотовщена квіткова вісь, квітки не мають квітоніжок, розміщені один навпроти одного

Кукурудза, рогіз

Сережка Спільна вісь, на якій знаходяться одностатеві квітки

Простий зонтик Вишня, цибуляГоловка Коротка головна вісь, на якій

суцільно скупчені без квітоніжок квіткиСуцвіття, що має розширене квітколоже, на якому без квітоніжок розміщені квітки

Соняшник, айстра, осот

Складний колос Пшениця, житоСуцвіття, що має спільну вісь, на якій знаходяться прості зонтики

Морква, петрушка, кріп

Складний щиток

Суцвіття, що має спільну вісь, на якій знаходяться прості щитки або кошики

2. «Німі малюнки» - підпишіть суцвіття:

223

3. Вправа «Вилучи зайве»: знайдіть зайве слово у рядку і обґрунтуйте, чому

воно зайве:

1) Корінь, суцвіття, плід, квітка.

2) Складний колос, сережка, складний зонтик, складний щиток.

3) Щиток, китиця, складний зонтик.

4) Капуста, яблуня, конвалія, смородина.

5) Кукурудза, рогіз, вишня.

6) Виноград, пшениця, жито.

7) Деревій, пижмо, подорожник.

4. Вправа «Злови помилку»:

1) Квітка ромашки – поодинока та завжди самотня.

2) Гарний колос конвалії прикрашає лісову галявину.

3) Китиця пшениці вниз звисає, то насіння її обтягає.

5. Тестові завдання (знайти одну правильну відповідь):

1. Суцвіття мають:

а) конюшина, б) тюльпан, в) лілія.

2. Суцвіття у яких на нерозгалуженій осі розміщені поодинокі квітки:

а) складне, б) просте.

3. Назвіть суцвіття, яке не належить до простих:

а) китиця, б) початок, в) волоть, г) головка, д) щиток.

4. Визначте суцвіття, в якому квітки кріпляться до головної осі почергово за

допомогою квітконіжок приблизно однакової довжини:

а) колос, б) китиця, в) волоть, г) щиток, д) початок.

5. Вкажіть, як називається суцвіття, яке подібне до колосу, але має потовщену

вісь: 224

а) складний колос, б) головка, в) волоть, г) початок, д) кошик.

6.Назвіть суцвіття, уздовж головної осі якого розміщені квітки на квітконіжках

різної довжини:

а) волоть, б) китиця, в) щиток, г) початок.

VІ. Підведення підсумків уроку (гра «Мікрофон»):

- На уроці я зрозумів…

- Тепер я знатиму…

- Мені було цікаво дізнатися про…

VІІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 34;

- дати відповіді на запитання після даного параграфа;

- виконати тестові завдання (с.130);

- скласти кросворд з ключовим словом «Суцвіття».

225

Урок 41

Тема: Запилення.

Мета: продовжити знайомити учнів з процесами життєдіяльності квіткових

рослин ознайомити учнів з різними способами запилення у квіткових

рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів

запилення, розкрити значення запилення в житті рослин; продовжувати

формувати в учнів загальнонавчальні уміння і навички роботи з

підручником, розвивати уміння вміння знаходити у тексті відповіді на

поставлені питання, порівнювати біологічні явища та процеси у житті

рослин, уміння спостерігати та робити висновки і узагальнення;

розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу; виховувати

бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до

прекрасного, інтерес до вивчення біології.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці “Будова квітки”, “Запилення квіток комахами”,

“Вітрозапильні рослини”, “Штучне запилення кукурудзи”, картки із

зображенням рослин, картки із завданнями.

Основні поняття та терміни:  запилення, перехресне запилення,

самозапилення, штучне запилення, вітрозапильні, комахозапильні

рослини, рослини, які запилюються водою і птахами.

226

Хід уроку

До запашних квіток

багато бджіл летить,

до вченої

людини багато людей за порадою йде.

Китайська мудрість

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра “Лото» - учні по черзі витягують із мішечка папірці із запитаннями і

відповідають на них:

- Що називається суцвіттям?

- Які бувають типи суцвіть?

- Які суцвіття відносять до простих?

- Чим суцвіття китиця відрізняється від суцвіття колос?

- Які рослини мають суцвіття китицю?кошик? щиток?

- В чому особливість суцвіття голівка? Яким рослинам вона властива?

- Чим колосок відрізняється від початка?

- Яким рослинам властиве суцвіття сережка?

- Які суцвіття відносять до складних?

- Яке значення суцвіть у житті рослин?

- Китиця, щиток, зонтик відносять до простих чи складних суцвіть?

Відповідь поясніть.

- Складний зонтик, волоть відносять до простих чи складних суцвіть?

Відповідь поясніть.

2. Вправа «Сортувальник» - випишіть номери суцвіть, а поруч – номери

рослин, що їх мають:

Суцвіття

1. Китиця

2. Зонтик

3. Складний зонтик

4. Кошик

5. Колос

6. Складний колос

7. Щиток227

1. Вправа

«Сортувальник» -

випишіть номери

суцвіть, а поруч –

номери рослин, що їх

мають:

8. Волоть

9. Сережка

Рослини

А) груша

Б) черемха

В) примула

Г) подорожник

Д) кульбаба

Е) береза

Є) пшениця

Ж) овес

З) морква

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (формулювання проблемного питання):

На Землі існує велика різноманітність квіток: правильної і неправильної

форми, з пелюстками, що розміщені симертично і асиметрично, окремими і що

зрослися, яскраві і непримітні, великі і дрібні, зібрані у суцвіття, одні без

запаху, інші – запашні, одні утворюють пилок у великій кількості, інші – у

малій... У природі тисячоліттями створювалася ця різноманітність квіток. Задля

чого усі ці старання рослин? Яке їх значення у житті рослин?

ІV. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Підготовча бесіда:

- Яку будову має квітка?

- Назвіть головні органи квітки.

- Яку будову мають тичинки і маточка?

- Як ви гадаєте, чому саме така у них будова?

2. Поняття про запилення(розповідь, запис визначення):

Запилення   — це процес перенесення пилку із пиляка тичинки на приймочку

маточки вітки. Розрізняють наступні два типи запилення – це самозапилення, а

також перехресне запилення.

2. Типи запилення (пояснення, створення проблемної ситуації, робота з

підручником і таблицями):

Клас об`єднується у 3 групи:

І група – самозапильні рослини,228

ІІ група – комахозапильні рослини,

ІІІ група – вітрозапильні рослини.

Кожна з груп, опрацьовуючи відповідний матеріал підручника, виступає у ролі

адвокатів і доводить, чому спосіб запилення їх підзахисних є єдино правильним

і виправданим.

І – Природне – здійснюється в природних умовах:

1) Самозапилення - пилкові зерна з пиляка на тичинці переносяться на

приймочку маточки цієї ж самої квітки. Такий тип запилення відбувається

найчастіше всередині пуп'янка, ще до повного розкривання квітки(пшениця,

горох, рис, квасоля, помідори, бавовник, льон, ячмінь, овес, арахіс,

копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса).

Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов

зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду.

2) Перехресне- пилок з тичинки квітки переноситься на приймочкуматочки

вже іншої квітки. Нею може бути квітка цієї самої рослини або зовсім іншої.

Перехресний тип запилення характерний більшості видів саме квіткових

рослин.

Здатніість рослин до перехресного запилення склалася в процесі еволюції

як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах

середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою

інформацією від обох батьківських форм.

а) анемофільні - в ітрозапильні рослини - квітки таких рослин не

мають запаху і яскравої кольорової оцвітини, квітки дрібні, часто голі,

зібрані в суцвіття, утворюють дуже багато сухого, легкого, гладенького і

дрібного пилку, приймочки маточок довгі або широкі, далеко виглядають з

квіток, які можуть виділяти клейку речовину, до якої може прилипати пилок,

часто на них є волоски, що допомагають краще захоплювати пилкові зерна.

Багато вітрозапильних деревних рослин цвітуть навесні, до появи або

водночас з появою листя(вільха, береза, дуб, ліщина, дуб, бук, граб, тополя,

осика, хвойні, хміль, коноплі, кропива, пирій, жито представники родин 229

лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, волоський

горіх, шовковиця, жито, кукурудза, частково цукровий буряк – всього

близько 20 % видів квіткових рослин)

б) ентомофільні- комахозапильні рослини- квітки або великі, або зібрані у

суцвіття; мають яскраву оцвітину, приємний аромат, можуть виробляти

великі клейкі або з виростами пилкові зерна, мають великі нектарники.

(риблизно 90 % усіх видів квіткових рослин)

Завдяки запаху комаха-запилювач знаходить необхідну їй рослину на

значній відстані, а, приблизившись до неї, вони знаходять квітку за

певним забарвленням. Деякі комахи здатні розпізнати аромат певної квітки

на відстані до декількох кілометрів. Квіти більшості видів

рослин найпахучіші під час льоту саме тих комах, що їх запилюють.

- нічні метелики - вдень їхні квітки значно слабше пахнуть, ніж уночі, а біле

забарвлення квіток, що краще помітне вночі, вдень квітки їх можуть

закриватися, а вночі навпаки - відкриватись (петунія, тютюн, жимолость);

- денні комахи– їх квітки не пахнуть із заходом сонця (конюшина, абрикос,

яблуня, вишня);

- мухи – квіти виробляють неприємні запахи, що більше нагадують органічну

речовину, яка розкладається (рафлезія — паразитична рослина, яка не

має стебла й коренів, хоча має найбільші квітки – діаметр їх до 1м);

Бджоли, джмелі, жуки, метелики, мухи та інші комахи прилітають на

квітки, зрозуміло, не здля того, щоб їх запилити, до квітки їх приваблює

поживний пилок. Наприклад, бджоли і джмелі збирають його для

вигодовування свого потомства, інші можуть самі вживати його. Тому за

кожної спроби отримати солодкий нектар комахи виносять з квітки, чи

приносять на своєму тілі пилок. У пошукахпилку, а також нектару комахи

забезпечують запилення квіток.

Досить важко провести межу між самозапильними, комахозапильними та

вітрозапильними рослинами. Оскільки, добре знайомий горох посівний може

як самозапилюватися, так і перехресно запилення.

230

в) рослини, які з апилюються птахами (колібрі) - квітки мають багато нектару

й яскраве забарвлення (орхідеї);

г) рослин, які запилюються водою –квіти утворюють пилок (часто

ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою), який не

змочується і не гине у воді. (кушир, валіснерія, стрілолист).

ІІ - Штучне запилення  - проводить людина, вона переносить пилок з

тичинокна на приймочку маточки(кукурудза, соняшник). Широко його

застосовують у господарстві: садівництві, квітникарстві, лісовому господарстві,

овочівництві. Штучне запилення використовують, коли природне

ускладнюється, або для проведення селекційної роботи.

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого(ігровий прийом — змагання

кмітливих):

1) Конкурс “Склади букет ”

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає

букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних.

Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

Після цього групи заповнюють таблицю “Ознаки вітрозапильних і

комахозапильних рослин”: якщо названа ознака характерна для даної групи

рослин, ставиться знак “+”, якщо ні, то “-”.

Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин

ОзнакиКомахозапильн

і

Вітрозапильн

і

1. Великі та яскраві квітки

2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття

3. Наявність нектару

4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття

5. Аромат

6. Багато пилку

7. Пилок великий, липкий

   

231

8. Утворюють зарості

9. Цвітуть навесні до розпускання листків

 

2) Конкурс “Твори Незнайка”

До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі,

напевно, пам’ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав

письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою,

але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у віршах Незнайка

біологічні помилки.

1. Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється

вітром)

2. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою і

запилювалися вітром. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім

того, ростуть у лісі і запилюються комахами)

3. Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. мушки, бджілки налетять —

будемо врожай чекати. (Горох — рослина, що самозапилюється)

3) Конкурс “Питання від Знайка”

А другий лист — від Знайка. Він також просить вас відповісти на свої

запитання, які, на відміну від питань Незнайка, відрізняються ґрунтовністю та

правильністю.

1. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і

жовтого кольору? (Для того, щоб бути помітними для нічних комах)

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження

врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито

запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється)

3. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його,

конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних

запильників — джмелів)

4. Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні,

непоказні)232

5. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не

утворюють плодів. “Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони

зайві”, — подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він

припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок.

Обірвавши їх, городник унеможливив запилення)

6. З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша — ні. Чому так відбулося?

(Одна квітка була запилена комахами, а інша — ні)

7. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон

розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення?

(Самозапилення)

8. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон

розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня —

комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла

запилитися комахами)

Після закінчення конкурсів підраховуються очки, зароблені командами.

За кожну правильну відповідь — 1 бал. Називається команда-переможниця.

V. Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати § 35,

- відповісти на запитання після параграфа,

- проростити насіння квасолі та пшениці.

233

Урок 42

Тема: Запліднення.

Мета: ознайомити учнів із процесом запліднення у квіткових рослин,

показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої

яйцеклітини ,розглянути біологічне значення цього процесу для

рослини, формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, показуючи

взаємозвязок і взаємозалежність особливостей будови квітки, процесів

запилення і запліднення; розвивати уміння аналізувати, порівнювати і

робити висновки; виховвувати бережне ставлення до рослин.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Будова квітки» «Подвійне запліднення у квіткових

рослин»., портрет С.Г.Навашина.

Основні поняття та терміни:  подвійне запліднення, спермій, насінний

зачаток, зародковий мішок, яйцеклітина, центральна клітина, зигота,

зародок, ендосперм.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань (бесіда):

- Що таке запилення?

- Назвіть основні типи запилення.

234

- Яке значення має перехресне запилення?

- Назвіть способи перехресного запилення.

- Наведіть приклади вітро- і комахозапильних рослин.

- Які рослини запилюються за допомогою води?

- Яким рослинам властиве запилення птахами?

- В чому особливість самозпилення?

- Наведіть приклади самозапильних рослин.

- Яке значення самозапилення для рослин?

- Коли виникає протреба у штучному запиленні рослин?

- У чому біологічне значення рослин?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розкриваються бруньки,

перетворюються на пагони з зеленим, соковитим листям, бубнявіють і

розквітають квіти, захоплюючи нас красою своїх пелюсток, яскравою

жовтизною тичинок, пянким ароматом, і чарують над ними від зорі до зорі

джмелі і бджоли, виеонуючи свою таєтну роботу. А потім раптом квітка вяне,

втрачає свою красу, але не вмирає – здійснюється ще одна таємниця: квітка

перетворюється на плід, що несе нове життя – насіння.

Як же відбувається ця таємниче перетворення квітки в насіння – майбутню

рослину. Давайте заглянемо до лабораторії природи і розгадаємо цю таємницю.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Історія відкриття процесу запліднення(розповідь):

Подвійне запліднення відкрив науковець Київського університету Сергій

Навашин – ботанік, цитолог та ембріолог рослину 1898 році на 2 видах

рослин — лілії  і рябчиках. Це відкриття принесло йому та українській

ботанічній науці всесвітню славу.

2. Квітка як орган статевого розмноження:

а) бесіда, робота з таблицею:

- Яку будову має квітка?

235

- Які частини квітки є головними?

- Яку будову має тичинка?

- Яку будову має маточки?

- Що називають запиленням?

б) постановка проблеми:

- Що відбувається в квітці після запилення?

в) розповідь, робота з таблицею:

- пилкове зерно – чоловічий гаметофіт рослини:

- генеративна клітина, з якої розвиваються 2 спермії – чоловічі гамети

(статеві клітини) з гаплоїдним набором хромосом – містять спадкову

інформацію;

- вегетативна клітина- з якої розвивається пилкова трубка;

- подвійна оболонка (зовнішня з виростами та внутрішня) - захищає клітини

протягом всього шляху від тичинки однієї квітки до маточки іншої.

- зародковий мішок - жіночий гаметофіт – сім клітин:

- яйцеклітина – жіноча гамета (статева клітина)

- містить спадкову інформацію;яйцевий апарат

- 2 допоміжні клітини

- 3 клітини-антиподи - розміщені на протилежному полюсі;

- центральна клітина – диплоїдна клітина з вторинним ядром.

3. Поняття про подвійне запліднення (пояснення, робота з таблицею):

Перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки і

прорости.

Проростання пилку - це процес утворення пилкової трубки, вростання її в

зародковий мішок. Проростанню сприяють різні речовини, що

їх виділяє приймочка, а також відповідні температура, вологість та інші умови

зовнішнього середовища. Пилкова трубка росте в напрямку до насінного

зачатка, проходячи крізь пухку тканину стовпчика і пилковий вхід.

По пилковій трубці два спермії потрапляють до зародкового мішка,

розташованого в насінному зачатку. Пилкова трубка вводить спермії в 236

зародковий мішок. Кінець трубки, зіткнувшись з яйцеклітиною, розчиняється, а

весь її вміст виливається в зародковий мішок.

Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а інший - із центральною

клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою

клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву

подвійне запліднення.

Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється диплоїдна

зигота. Згодом з неї розвивається зародок рослини. Із центральної клітини

зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається тканина із

запасом поживних речовин - ендосперм.

1 спермій + яйцеклітина → зигота (2п) → зародок насінини

2 спермій + центральна клітина → триплоїдна клітина(3п) → ендосперм →

запас поживних речовин.

Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, а квітка

перетворюється на плід.

4. Біологічне значення подвійного запліднення (бесіда з елементами

розповіді):

- внаслідок злиття клітин з різною спадковістю при статевому

розмноженні утворюється більш життєздатне потомство, ніж

при нестатевому розмноженні.

- у покритонасіннихвідбувається подвійне запліднення, що забезпечує

утворення зародка та запасу поживних речовин.

ІV. Узагальнення та систематизація знань(мозковий штурм):

- Що відбувається з квіткою після запилення?

- У чому полягає суть подвійного запліднення?

- Що відбувається в насінному зачатку під час запліднення?

- Що відбувається в насінному зачатку після запліднення?

- З чого утворюється насіння?

- Яке біологічне значення має подвійне запліднення?

237

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

- опрацювати матеріал § 36 (с. 134 – 135);

- відповісти на запитання після параграфа;

- виконати тестові завдання (с.136).

Урок 43

 

Тема: Насінина.

Мета: продовжувати формувати знання учнів про розвиток рослин;

ознайомити з процесом утворення насіння, з особливостями будови

насінини квіткових рослин, розглянути значення насінин для рослини;

розвивати вміння спостерігати, співставляти й робити висновки,

аналізувати інформацію і використовувати раніше отримані знання;

виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, до

рослин рідного краю, розуміння єдності всього живого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Будова насінини», «Типи проростання насіння»,

«Залежність проростання насіння від глибини його загортання»,

проростки квасолі та пшениці.

Основні поняття та терміни:  насінина, однодольні рослини, дводольні

рослини, зародок, сімядолі.

Хід уроку

238

У пшеничній зернині більше як сто казок, -

У пшеничній зернині схований колосок.

Д.Павличко.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань (біологічний диктант):

1) Запилення є важливою умовою … (запліднення)

2) Потрапивши на приймочку маточки, пилкове зерно … (проростає)

3) Проростаючи, пилкове зерно утворює … (пилкову трубку)

4) Пилкова трубка росте через стовпчик до … (зав`язі)

5) У зав`язі знаходиться … (насінний зачаток)

6) У насінному зачатку є … (зародковий мішок)

7) Коли пилкова трубка потрапляє до зародкового мішка, вона …

(розривається)

8) Один спермій зливається з … (яйцеклітиною)

9) Інший спермій зливається з … (центральною клітиною)

10) Таке запліднення має назву … (подвійного)

11) Із зиготи розвивається … (зародок насінини)

12) Після запліднення з насінних зачатків утворюється..(насіння), а квітка

перетворюється на..(плід).

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вскоре затем семена развиваются в завязи сочной,

В лоне плодов наливных зреют и спеют они.

Так завершается круг, ноза ним начинается новый.

- Дійсно, насіння визріває у соковитій завязі усередині плоду.

- Що ж таке насіння? Які таємниці воно приховує?

- Яке його значення у житті квіткових рослин?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Поняття про насіння (формулювання визначення):

Насіння – це орган статевого розмноження і розселеннявищих рослин.

239

Поява насінини – найдосконаліше пристосування до розмноження і розселення

рослин, що утворюється в результаті запліднення з насінного зачатку.

2. Утворення насіння (вирішення проблемного запитання, розповідь з

елементами бесіди, демонстрування таблиці):

- За рахунок чого зигота, а потім зародок може жити після запліднення?

Після запліднення відбувається інтенсивний поділ триплоїдного ядра, і тканина

ендосперму швидко заповнює зародковий мішок.

Нагромадивши певну частину поживних речовин в ендоспермі, починає свій

розвиток зигота, даючи початок зародку насінини. Формування зародка

починається з ділення зиготи. Клітини діляться, їхня кількість збільшується.

Спочатку клітини більш-менш однорідні. В міру подальшого ділення

відбувається диференціювання клітин на зародковий корінець, зародкове

стебло, зародкові листки і зародкову брунечку, яка оточена сім’ядолями. В цей

час насінний зародок перетворюється на насінину, його покриви і залишки

ендосперму утворюють шкірку насінини.

240

Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок

насінини, а із триплоїдної клітини — поживна тканина (ендосперм), покриви

насінного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав’язі,

розростаючись, утворює оплодень.

3. Будова насінини однодольних і дводольних рослин(робота з таблицею,

розповідь, бесіда):

Будова насінини

однодольних рослин дводольних рослин

- вкрита оплоднем, що зрісся зі

шкіркою насінини

- вкрита насінною шкіркою

- зародок:

- одна сім'ядоля - щиток;

- зародковий корінець; 

- зародкове стебельце;

- зародкова брунечка.

- зародок:

- дві сім'ядолі;

- зародковий корінець; 

- зародкове стебельце;

- зародкова брунечка.

- ендосперм - ендосперм відсутній, запасні

поживні речовини відкладаються

в сім'ядолях

4. Умови проростання насіння (бесіда, розповідь):

1) наявність певної температури ;

Діапазон коливань температури, за якої може проростати насіння, залежить

від географічного походження їх. Для вихідців з півночі потрібна нижча

температура, ніж для вихідців з півдня. Так, насіння пшениці проростає за

температури від 0° до +1 °С, а кукурудзи — за +12 °С.

2) вод а;

Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для

набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу

кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу

— багате на жири (соняшник).

3) повітря .

241

Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання

активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно

швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому

для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре

провітрюваних приміщеннях.

5. Типи проростання насіння (робота з таблицею, аналіз досліду з

проростання насіння):

1) надземний - під час проростання сім'ядолі виносяться над поверхнею грунту

і стають першими фотосинтезуючими листками. (квасоля, гарбуз, клен);

2) підземний - сім'ядолі залишаються під землею і є джерелом живлення

проростк (пшениця, горох, дуб).

6. Поняття про схожість насіння(розповідь, бесіда робота з таблицями):

Насіння квіткових рослин може тривалий час витримувати несприятливі

умови, зберігаючи життєздатність зародка. Прорости і дати початок новій

рослині може насіння з живим зародком, таке насіння називають схожим.

Схожість виражають кількістю пророслого насіння у відсотках до

загальної кількості висіяного. При низькій схожості посіви зріджені, що

значною мірою зменшує врожай сільськогосподарських культур. Схожість

посівного матеріалу має становити близько 100 %.

Перед сівбою перевіряють якість насіння:

- схожість,

- життєздатність,

- вологість,

- зараженість шкідниками і

хворобами.

Для висівання слід відбирати велике і повноцінне насіння без домішок

насіння бур'янів. Очищення і сортування насіння здійснюють на сортувальних і

зерноочисних машинах. Для цього використовують відповідні стандартні

методи. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, його називають

кондиційним.

242

Насіння зернових, зернобобових, олійних, бобових культур і злакових трав

залежно від посівних якостей поділяють на три класи, а насіння цукрових

буряків, кормових коренеплодів, баштанних і овочевих культур — на два класи.

Для сівби бажано використовувати насіння першого класу. Некондиційне

висівати заборонено. Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють

державні насінні інспекції.

7. Поняття про глибину загортання насіння(розповідь, робота з

таблицею):

Під час сівби слід враховувати глибину загортання насіння в грунт:

- д рібнонасінні культури потрібно сіятина глибину 1—2 см(цибуля, морква,

кріп),

- великонасінні - на 4-5 см(квасоля, гарбуз).

Має значення і характер проростання: насіння, яке виносить сім'ядолі на

поверхню грунту (соя, люпин, квасоля, цукрові буряки), загортають на меншу

глибину, ніж насіння такого самого розміру, в якого сім'ядолі залишаються в

грунті (горох, сочевиця).

Глибина загортання насіння залежить і від типу грунту. На легких

(піщаних) грунтах, де водний режим менш стійкий, дрібне насіння потрібно

висівати глибше, ніж на важких (глинистих) грунтах. Глибину висівання також

збільшують, якщо в грунті мало вологи.

Дуже важливо рівномірно розмістити насіння за глибиною. Порушення

цієї умови призводить до неодночасного проростання, розвитку і достигання

рослин. Глибоко висіяне насіння дасть пізні сходи, а мілко загорнуте може

зовсім не прорости. В усіх випадках насіння слід загортати у вологий шар

грунту. У разі мілкого загортання насіння озимих культур вузол кущіння

утворюється ближче до поверхні грунту, що збільшує загрозу вимерзання.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Лабораторне дослідження № 9.

Тема: Будова насінини.

243

Мета: ознайомитися з будовою насінини, встановити основні функції його

частин.

Обладнання і матеріали: насінини різних рослин, таблиці «Будова насінини»,

зображення будови насіння різних рослин.

(інстуктивна картка)

2. Інформаційна хвилинка – «Цікаво знати, що …»:

Найважче насіння в сейшельської віялової пальми: маса насіння (горіха) –

18 кг;

Найбільшу кількість насіння утворює тополя чорна або осокір: одне

дерево – 28 млн. насінин за рік;

Найменше насіння мають орхідеї. Орхідея Cycnorches утворює 3 751 000

насінин. В 1 грамі плоду деяких орхідей міститься понад 990 мільйонів

насінин.

Існує багато отруйного насіння, а численні ссавці та птахи харчуються

насінням. Отруйне насіння часто має яскраве забарвлення - для того, щоб

звірі та птахи легко помічали його й обходили стороною.

Що таке кока-кола? Відомий шипучий напій спочатку містив витяжки з

двох південноамериканських рослин - коки і коли. Насіння коли, яке

містить кофеїн, жують як тонізуючий засіб. З коки одержують

сильнодіюче знеболююче, його застосовують у стоматології. Кока -

наркотик, і дуже небезпечний, якщо ним зловживати.

З опіумного маку одержують морфін (широковідомий знеболюючий

засіб), кодеїн, який використовується в ліках від кашлю, а також чимало

інших препаратів. Разом з тим з опіумного маку можна одержати

речовини, які викликають звикання і наркоманію, наприклад, героїн.

Насіння овочевих рослин зберігає схожість 4-5 років, хлібних злакових -

8-12, бур'янів - до 25-40 років.

Шоколад виготовляють з насінин какао. Батьківщина дерева какао -

Східні Анди у Південній Америці. На відміну від інших рослин у какао

квітки утворюються безпосередньо на стовбурі або на товстих гілках.

244

Квітки двостатеві, діаметром біля 1,5 см, не мають запаху та нектарників.

Тому вони запилюються переважно маленькими павуками. Для

промислових плантацій відбирають самозапильні сорти. Плоди какао

ботаніки називають ягодою, а садівники - бобом. Він має від 20 до 30

червонуватих або коричневих зерен - насінин. Залежно від сорту та умов

вирощування плоди дозрівають за 4-9 місяців. Перед тим, як стати

порошком (сировиною для виробництва какао), зерна обробляються

ферментом (8-9 діб при температурі 47-50°С), обсмажуються,

перемелюються та пресуються для видалення масла, якого в насінні від 45

до55%. Масло какао використовується в фармацевтичній та парфумерній

промисловості. Нині какао росте переважно в Західній Африці та країнах

Карибського басейну.

Темно-вишневі ягоди, з яких одержують каву, ростуть на вічнозеленому

дереві 5-10 м заввишки. Дозрілі ягоди збирають і висушують, відділяючи

м'якоть від твердих кісточок. Це - кавові зерна, які потім обсмажуються і

проходять спеціальну обробку.

3. Життєві поради:

Щоб насіння не втратило схожість, його слід зберігати у сухому,

провітрюваному приміщенні при температурі +4-5°С.

Насіння пшениці пророщуйте при температурі від 0° до +1°С, а

кукурудзи - при +12°С.

Дрібнонасінні культури потрібно сіяти на глибину 1-2 см (цибуля,

морква, кріп), крупнонасінні - на 4-5 см (квасоля, гарбуз).

На легких ґрунтах (піщаних), де водний режим менш стійкий, дрібне

насіння потрібно висівати глибше, ніж на важких (глинистих) ґрунтах.

Якщо в ґрунті мало вологи, глибину висіву насіння треба збільшити.

4. Робота з малюнком:

- Проаналізуйте результати попередніх дослідів і зробіть відповідний

висновок:

245

- Які умови потрібні для проростання насіння?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 36 (с.135-136), §37;

- виконати тестові завдання та відповісти на запитання (с.136, 139);

- виконати дослідницький практикум (с.139).

Урок 44

246

Тема: Плід, поширення плодів.

Мета: поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, сформувати

поняття про плоди, особливості їхньої будови різноманітність і

поширення, значення плодів у житті рослин; продовжувати формування

умінь і навичок виконувати і оформлювати лабораторну роботу,

розвивати вміння спостерігати, порівнювати, робити висновки,

аналізувати інформацію, робити відповідні записи і висновки; виховувати

бережне ставлення до рослинного світу рідного краю, виховувати

науковий світогляд, розуміння того, що насінина- це майбутня рослина.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  таблиці «Плоди і насіння», «Сухі плоди», «Соковиті плоди»,

«Поширення плодів і насіння», муляжі плодів, зображення різноманітних

плодів.

Основні поняття та терміни: плід, сухі плоди, соковиті плоди, зернівка,

сімянка, горіх, біб, стручок, стручечок, крилатка, ягода, кістянка,

багатокістянка, багатогорішок, гарбузина, цитрина.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань (мозковий штурм):

- Які зміни відбуваються з квіткою після запліднення?

- Із чого утворюється насіння?

- Що утворюється із заплідненої центральної клітини?

- Яку будову має насіння?

- Де відкладаються поживні речовини в насінні?

- Чим насіння однодольних рослин відрізняється від насіння дводольних?

- Чи правильне твердження: “Кожна насінина завжди містить ендосперм”?

- Які функції сім’ядолей?

- Чи залежить проростання насіння від вмісту поживних речовин?

247

- Які умови необхідні для проростання насіння?

- Які типи проростання насіння ви знаєте?

- Для чого насінинам багатьох рослин потрібен стан спокою?

- Що таке схожість?

- Як правильно підібрати насіння для посіву?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (казка «Невирішене

питання»):

Одноголітнього сонячногодня, проходячи повз городні зарості, япочула

суперечку.

- Я - королева всіх плодів, соковитай солодка, якніхто, -сказала Диня,

повертаючи свій зелений бік до Сонця.

- Ні, я, — заперечила Картопля.- Мене варять, мене труть, пирогиз мене

печуть.

Круглобокий Баклажан аж посинів від злості.

- У нашому роді ніколи не виникали подібні суперечки, — сердитомовив він.

- Почекайте, — перебила його Петрушка. Я зараз у всьому розберусь.

Довго вони ще сперечалися, уже зовсімстемніло, але так і не дійшлиоднієї

думки.

Пропоную нам вирішити цю суперечку: хто ж є королевою всіх плодів?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Поняття про плід (формулювання визначення):

Квіткові рослини мають ще назву покритонасінні, адже у цих рослин

насінина під час свого розвитку вкривається оплоднем. Так формується

репродуктивний орган квіткових рослин - плід. До рослини він кріпиться за

допомогою плодоніжки.

 Плід – репродуктивний орган, у якому знаходиться насіння.

Плід – це видозмінена в результаті запліднення квітка.

Плід оберігає насіння рослини від висихання, дощу й інших несприятливих

умов та приваблюєтварин, котрі, поїдаючи їхніх, сприяють поширенню насіння.

248

2. Будова плода (розповідь, робота з таблицею):

- насіння

- оплодень – це стінка плоду - захищає насіння від висихання, холоду,

механічних пошкоджень і сприяє поширенню насіння.

1) зовнішній (екзокарпій),

2) середній (мезокарпій),

3) внутрішній (ендокарпій).

Після запилення та запліднення із насінних зачатків розвивається насінина.

Покриви насінного зачатка перетворюються на шкірку насінини. Плід

утворюється із зав’язі маточки, але в його утворенні можуть брати участь й

інші частини квітки – чашолистки, пелюстки, навіть квітконіжка, яка

перетворюється на плодоніжку.

3. Різноманітність плодів(розповідь, бесіда, робота з таблицею):

Плоди надзвичайно різноманітні за розмірами, формою, будовою оплодня,

забарвленням, способом розкривання.

Існують плоди з різною кількістю насіння:

- однонасінні (соняшник, вишня);

- багатонасінні (мак, огірок, помідор).

При утворенні плодів стінки зав’язі видозмінюються у двох напрямках: в

одних рослин оплодень стає сухим, а в інших – соковитим. У результаті цього

плоди поділяються на:

соковиті - оплодень плодів м'ясистий, соковитий:

- кістянка- плід з тоненькою шкірою, соковитою м'якоттю й однією

насіниною всередині досить твердої кісточки (вишня, слива, абрикос,

черемха);

- ягода-  багатонасінний плід із соковитими середнім та внутрішнім шарами

оплодня, а його зовнішній шар утворює захисну шкірку

(смородина, чорниця, помідор, виноград, аґрус, картопля, журавлина);

- яблукоплід, який має соковитий лише середній шар оплодня, а внутрішній –

ущільнюється(яблуня, груша, айва, горобина);

249

- гарбузина - середній та внутрішній шари плоду соковиті, а зовнішній –

твердий (гарбуз, огірок);

- помаранча - багатонасінний плід з товстошкірим екзокарпієм, багатий на

ефірні олії; мезокарпій губчастий, білого кольору, сухий; ендокарпій –

соковитий (лимон, апельсин);

- багатокістянка - утворюються з кількох маточок однієї квітки (малина,

ожина);

- суничина - розросле квітколоже стає соковитим; на його поверхні у великій

кількості розміщені сухі плоди – горішки(суниця, полуниця).

сухі - відсутня соковита м'якоть:

- зернівка- плід, в якого плівчастий оплодень зрісся з насінною шкіркою

(пшениця, ячмінь);

- сім’янка - сухий шкірястий плід, стінки котрого прилягають до

насінини, однак не зростаються із нею (соняшник, кульбаба, ромашка);

- горіх- плід, який має твердий здерев'янілий оплодень, усередині якого вільно

лежить одна насінина (ліщина, бук);

-горішок - відрізняється від горіха меншим розміром(гречка, липа);

- багатогорішок -утворені з декількох маточок одного суцвіття; на одному

спільному квітколожі розміщені багато дрібних сухих плодів-горішків

(жовтець, анемона).

- біб – плід, що розкривається 2 стулками, на внутрішньому боці яких

знаходиться насіння (квасоля, горох, біла акація, конюшина);

- стручок – плід, що має дві стулки, насіння розташоване на

перегородці усередині плода (хрін, гірчиця, капуста, свиріпа, редиска,

редька, ріпа, бруква);

- стручечок – плід значно коротший та ширший за стручок(грицики, рижій);

- листянка - сухий одногніздий багатонасінний плід, що розкривається по

одній стулці і утворений одним плодолистком ( магнолія);

- коробочка – плід, що містить багато насіння, яке висипається через отвори у

ній чи після розкривання плоду (мак, льон, бавовник, фіалка, бавовник,

дурман, дзвоники, лілія, тюльпан).

250

Сухі плоди можуть бути:

- розкривні (боби гороху, квасолі, коробочка маку).

- нерозкривні (жолуді дуба, горіхи ліщини).

Іноді плоди, котрі утворюються з квіток суцвіття, зростаються між собою,

формуючи супліддя.Воно має вигляд одного плоду (інжир, ананас, шовковиця).

4. Поширення плодів і насіння (робота з таблицею, бесіда):

Для кожної рослини важливо сформувати велику кількість насіння і

забезпечити якомога ширше його розповсюдження і розселення.

Способи поширення плодів і насіння:

- вітром - плоди, забезпечені спеціальними летючками (кульбаба, клен,

осот, липа);

Волосками забезпечені дрібне насіння тополі, верби, осики, які навесні

носяться в повітрі у вигляді «пуху». 

Дуже дрібне насіння довго утримується в повітрі і може розноситись вітром

на далекі відстані. Наприклад, 500 тис. насінин тропічних орхідей важать

лише 1 грам.

Нарешті, всім добре відомі рослини під назвою «перекотиполе». Так

називають кілька видів степових чи напівпустельних рослин, сухий кущ яких

перекочується вітром, розсіваючи насіння (наприклад, курай, миколайчики).

За такого способу розселення насіння розсипається не все одразу, а

поступово, що забезпечує його поширення на значних площах.

- водою  - рослини, насіння яких може плавати (півники болотні, кокосова

пальма, латаття, частуха звичайна, глечики, осока, вільха);

Плоди кокосової пальми з одного острова на другий переносяться морською

течією.

а рахунок розвитку повітряної тканини в оплодні, а також насіння тривалий

час зберігає життєздатність після перебування у воді (сейшельська пальма, 251

сусак, їжача голівка).

- тваринами - рослин мають пристосування:

-соковитий оплодень (горобина, калина, вишня),

- гачечки, які слугують для утримання їх на шерсті ссавців (череда, лопух),

- клейке насіння (омела, латаття),

- їстівні придатки, які приваблюють мурах (чистотіл, фіалка, копитняк

європейський).

Насіння бур'янів розносяться також тваринами, так як, будучи проковтнуті,

проходять через травний тракт, не тільки не втрачаючи своєї схожості, а навіть

збільшуючи її. У неперепревшего гної зустрічається незліченна кількість

життєздатного насіння: ось чому слід вивозити на поля гній тільки добре

перепрілий.

Роблячи запаси в коморах, білки, бурундуки, сойки і кедровки втрачають

частину насіння або не знаходять частина комор, сприяючи поширенню насіння

сосни сибірської і дуба.

- самопоширення - рослини, здатні поширювати насіння самостійно.

Огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м'якуш із

насінням на багато метрів, за що його ще прозвали «скажений огірок»;

бальзамін має плоди, які розтріскуються після дозрівання від звичайного

дотику та розкидають насіння).

Для розкидання насіння деякі види використовують силу пружності стебла

або плодоніжки (наприклад, лілії, примули).

Всі рослини із сухими розкривними плодами так чи інакше розкидають

насіння після його дозрівання.У них після достигання плоди розтріскуються, і

насіння під дією тиску, що був у плодах, розкидається на значні відстані (горох,

квасоля).Мак, блекота і деякі інші рослини під час пориву вітру пригинаються

до землі, а потім з силою випрямляються і розсіюють насіння через отвори

коробочок.

- людиною - насіння та плоди переносяться різними товарами, з предметами,

одягом.

252

Насіння бур'янів може поширюватися при неконтрольованій господарській

діяльності. Іноді людина, не бажаючи того, сприяє поширенню бур’янів —

висіває їхнє насіння разом із насінням культурних рослин (наприклад, кукіль

звичайний), переносить із району в район на взутті чи одязі (наприклад, череда).

Рослини поширюються всіма видами транспорту, навіть на пароплавах по

річках і через океан. Іноді насіння настільки широко поширюються на чужій

території, що стають ніби місцевими рослинами. Так, з Америки у Європу

занесені галінсога дрібноквіткова й амброзія, а з Європи в Америку —

подорожник, будяк.

В Україні Амброзія полинолиста потрапила з Північної Америки, вперше

була виявлена в 1925 році. Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів

(тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю.

Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі

рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. Успішно

витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини,

які прикрашають ландшафт.

Цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня. Під час цвітіння ця

рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення

температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати

набряк легенів). У цей період від її пилку страждають астматики, у яких

загострюються приступи бронхіальної астми. Поширення плодів і насіння

сприяє розселенню рослин, а розселення — збереженню і процвітанню видів.

5. Значення плодів і насіння (бесіда):

- забезпечують існування виду (насінне розмноження)

- людина споживає їх у їжу(фрукти, ягоди),

- використовує як корм тваринам,

- у різних галузях промисловості:

- харчова (одержання рослинних олій і хлібобулочних виробів),

- хімічна промисловість (одержання спирту, фарб, ліків),

- парфумерна промисловість (отримання трояндової та інших ефірних олій)253

- медична промисловість (виготовлення лікувальних засобів).

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

1. Лабораторне дослідження № 10.

Тема: Будова плоду.

Мета: ознайомитися з будовою плоду, встановити основні функції його частин.

Обладнання і матеріали: таблиці, плоди, презентація.

(інструктивна картка)

2. Інформаційна хвилинка – «Цікаво знати, що …»

Хлібне дерево висотою до 20 м має великі їстівні плоди (30 см у діаметрі).

Перед вживанням їх готують як овочі.

Беладона має соковиті яскраві ягоди, але дуже отруйні. Після досліджень

вчених їх стали використовувати у виробництві препарату, який

називається атропін. З допомогою атропіну розширюють зіниці ока при

медичному обстеженні.

В 1 грамі плоду деяких орхідей міститься понад 990 мільйонів насінин.

Темно-вишневі ягоди, з яких одержують каву, ростуть на вічнозеленому

дереві 5-10 м заввишки. Дозрілі ягоди збирають і висушують, відділяючи

м'якоть від твердих кісточок. Це - кавові зерна, які потім обсмажуються і

проходять спеціальну обробку.

VІ. Підведення підсумків уроку.

- Пригадайте казку «Невирішена проблема», з якої розпочався наш урок.

- Як ви вирішите цю суперечку?

- Біогічна помилка: бульба картоплій петрушка — це не плоди, бо не маєють

насіння. Бульба — це видозмінений підземний пагін, петрушка —корінь.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

254

- опрацювати § 38;

- виконати тестові завдання (с.144);

- відповісти на запитання після параграфа;

- підготуватись до захисту міні-проектів.

Урок 45

255

Тема: Захист міні-проектів (за вибором): «Листопад»

«Квіти і комахи»

«Рослини-мандрівники»

«Рослини-хижаки».

Мета: поглибити знання учнів про рослини, особливості їх будови і

функціонування, звернути увагу на причини листопаду,

пристосованість будови квітки до запилювачів, розширити знання дітей

про поширення плодів і насіння та їх значення в житті людини,

підібрати цікавий матеріал про рослин-мандрівників та рослин-

хижаків; формування в учнів навички пошукової та дослідницької

діяльності, вміння виділяти головне, розвивати зв’язне мовлення учнів,

уміння виступати перед аудиторією; виховувати бережне ставлення до

природи.

Тип уроку:захист міні-проктів.

Обладнання:таблиці, зображення рослин-мандрівників та рослин-хижаків,

листопадних дерев, різноманітних квітів та їх запилювачів.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

- Що таке плід?

- Яку будову має плід?

- Що називають оплоднем? Яке його значення?

- Як розподіляють плоди за типом оплодня?

- Назвіть соковиті плоди, покажіть їх на таблиці, наведіть приклади рослин,

які мають такі плоди?

- Назвіть сухі плоди, покажіть їх на таблиці, наведіть приклади рослин, які

мають такі плоди?

- Наведіть приклади розкривних і нерозкривних сухих плодів?

256

- Які особливості будови плодів полегшують їхнє поширення у природі за

допомогою вітру?

- Які особливості будови плодів полегшують їхнє поширення у природі за

допомогою тварин?

- Які особливості будови плодів полегшують їхнє поширення у природі за

допомогою вітру?

- Яке значення для рослин має поширення насіння та плодів? 

- Насіння і плоди яких рослин людина споживає в їжу? 

- У яких галузях господарства використовують плоди та насіння? 

- Плоди і насіння яких рослин застосовують як лікарські засоби?

2. Із запропонованого переліку плодів виберіть:

І варіант – сухі плоди

ІІ варіант – соковиті плоди

1. Ягода

2. Гарбузина

3. Біб

4. Кістянка

5. Коробочка

6. Листянка

7. Багатолистянка

8. Стручок

9. Яблуко

10. Зернівка

11. Суничина

12. Сімянка

13. Горіх

14. Цитрина

15. Стручечок

16. Баготокістянка

3. Із запропонованого переліку речовин виберіть рослини із:

І варіант – соковитими плодами

ІІ варіант – сухим плодами

1. Блекота

2. Горох

3. Яблуня

4. Вишня

5. Капуста

6. Редька

7. Огірок

8. Мак

9. Соняшник

10. Смородина

11. Аґрус

12. Дуб

13. Клен

14. Персик

15. Пшениця

4. Зашифрувати відповіді:257

1. Багаторічна рослина.

2. Розвивається з насінного зачатка.

3. Розвивається із зав’язі.

4. Вкрите насінною шкіркою.

5. Захищає насіння від висихання і механічних пошкоджень.

6. Насіння з’єднується з оплоднем.

7. Має дві сім’ядолі і зародок.

8. Знаходиться запас поживних речовин.

9. Одна сім’ядоля, ендосперм, зародок.

10. Особливі клітини, у яких знаходиться запас поживних речовин.

А. Оплодень.

Б. Ендосперм.

В. Насінина.

Г. Рубчик.

Д. Однодольні.

Е. Дводольні.

Є. Насінна шкірка.

Ж. Сім’ядолі, ендосперм.

5. Розв’язання біологічних задач:

1) «Над кожною горобиною дрозди клопочуть знову», - так написав поет П.

Комаров. І дійсно, коли дозрівають плоди горобини, в лісі стоїть пташиний

гамір. Чим приваблює птахів горобина? Яке значення для самої горобини та

інших ягідних рослин має «співдружність» з птахами?

2) Плоди берези, клена, липи можуть мандрувати від материнської рослини

на велику відстань. Які пристосування є у цих рослин для мандрівок на

далекі відстані? Яке значення в житті рослин мають такі далекі

мандрівки?

3) Рослини в лісі розташовані ярусами - поверхами. Під кронами високих

дерев ростуть невисокі: черемха, горобина, терен, дика груша й інші, а під

ними чагарники: шипшина, жостір, калина, бузина. Припустіть, якими

способами поширюють плоди й насіння представники різних ярусів. А

рослини найнижчого ярусу - трави?

6. Відгадайте загадки і скажіть про які типи плодів йдеться:258

1) Одновусий дід у соломину одягнений (овес)

2) Ікру похвалиш, а юшки не звариш (баклажан чи кабачок)

3) Стебло вусате, а сам смугастий (кавун)

4) Лампочка вгорі висіла, стала смачна, пожовтіла. 

Діти лампочку зірвали, з апетитом скуштували. (груша) 

5) Жовте, соковите, на дерев'яшку надіте (абрикос) 

6) Низький та колючий, солодкий та пахучий. 

Ягоду зірвеш - руку обдереш. (аґрус) 

7) У зеленім кожушку, в кістяній сорочечці. 

Я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться. (горіх) 

8) За хатиною в садочку, у зеленому віночку 

Та в червоних намистинках стала, наче молода. 

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти: 

За намисто кожен - смик! а й укине на язик. 

Зветься ця рослина – червона ... (калина) 

9) Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку. 

Хто йде, той поклониться. (суниця) 

10) Живе один батько і тисячі синів має. 

Всім шапки справляє, а собі немає. (дуб, жолуді) 

11) Навесні цвітуть, мов свічі, заглядають сонцю в вічі, 

А під осінь ті свічки вдягнуть з голок кожушки. (каштан) 

12) Стала на поляні в жовтім сарафані, 

Підросте - всміхнеться, для вітрів вбереться, 

ЇЇ платтячко біленьке пишне, ніжне та легеньке. (кульбаба) 

13) Жовта підкладка, в середині - солодко. (слива) 

14) Навесні красується білим цвітом, а в жнива - червоним плодом. (вишня) 

15) Довгий, зелений, добрий і солоний, 

Добрий і сирий.Хто він такий? (огірок)

16) На городі виріс дужий, круглий, жовтий і байдужий

До червоних помідорів, до капусти і квасолі.

Хто цей гордий карапуз? Здогадалися?.. (гарбуз)

259

17) Народжується з квітки, його всі люблять дітки, 

Заліза в нім багато, рум'яне і хрустке.

А ну, скажіть, малята, то що ж воно таке? (яблуко)

18) Зелені сережки на гіллі висіли,

На сонечку підсмажились і почервоніли! (вишня, черешня)

19) Чи то жовта, чи то синя 

Соковита господиня. 

Чи то сонце, чи то злива —

Пригостить нас влітку... (слива)

20) Мовби на одній нозі він зростає на лозі. 

Подивись скоріш в віконце — грона сповнені всі сонця!  

Кожен скуштувати рад соковитий... (виноград)

21) Я жовтенька, я маленька, мов медочок солоденька,

На баштані достигаю, тепле сонечко вітаю.(диня)

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Обговорення з учнями мети і завдань проектів, форми захисту.

Розподіл завдань між учнями класу, інструктаж з виконання роботи.

Ознайомлення з довідковою та художньою літературою, необхідною для

виконання роботи.

ІІІ. Захист міні-проектів.

Захист виконаних робіт, оформлення виставки малюнків і плакатів з теми

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Надання та пояснення домашнього завдання:

повторити матеріал з теми.

260

Урок 46

Тема: Узагальнення знань з теми «Рослини».

Мета:систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати

знання учнів з теми «Рослини»; розвивати навички узагальнення і

систематизації знань, уміння застосовувати засвоєні знання для

виконання різних видів тестових завдань, що ґрунтуються на цих

знаннях, виховувати самостійність, акуратність, зібраність.

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань, умінь і

навичок.

Обладнання: таблиці з теми, картки з тестовими завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ми ознайомилися з однією з найголовніших для нашої планети і

найцікавіших за своєю будовою і різноманітністю групою організмів -

рослинами. Багато нового й корисного дізналися, вивчаючи цю тему,

поглибили свої знання про органи рослин, про їхню будову й

життєдіяльність, про квітку, яка не тільки чарує своєю красою, а ще є

початком нового життя рослин: забезпечує запилення, запліднення та

утворення плода й насінини, яка дає початок новій рослині, і ще багато-

багато цікавого. Давайте ще раз пройдемося по вивченому матеріалу,

повторимо деякі важливі питання, а потім перевіримо, як ви засвоїли цей

матеріал.

ІII. Узагальнення, систематизація і корекція знань.

1. Бесіда:

- Назвіть характерні ознаки представників рослин.

261

- Які типи рослинних тканин ви знаєте? Які функції виконують ці тканини?

- На які дві групи поділяють органи вищих рослин залежно від їхніх

функцій?

- Назвіть функції кореня.

- Які види і типи кореневих систем ви знаєте?

- Назвіть зони кореня. Які функції вони виконують?

- Що таке мінеральне живлення?

- Чим визначається родючість ґрунту? Як її підтримують?

- Які видозміни кореня ви знаєте? Яке їх значення в житті рослин?

- Що таке пагін? Які функції він виконує? З яких частин складається пагін?

- Які шари розрізняють у стеблі деревної рослини? Які тканини утворюють

ці шари?

- По якій частині деревного стебла відбувається висхідний і низхідний

рухи поживних речовин?

- Назвіть видозміни пагона та їхні функції.

- Яку будову має листок? Охарактеризуйте особливості його зовнішньої

будови.

- Які тканини входять до складу листка? Назвіть їхні функції.

- Назвіть основні функції листка та охарактеризуйте їх.

- У чому полягає повітряне живлення рослин?

- Яке значення в житті рослин мають процеси дихання і випаровування?

- Які органи рослин називають генеративними?

- Якими способами розмножуються рослини?

- Чим статевий спосіб розмноження відрізняється від нестатевого?

- Що таке квітка? Які її функції?

- Які частини квітки вважають головними? Чому?

- Що таке суцвіття? Яке його біологічне значення?

- Що таке запилення? Які способи запилення вам відомі?

- Які особливості запліднення у квіткових рослин?

- Що таке насінина? Яку загальну будову має насінина квіткових рослин?

- Що таке плід? Яка його будова?

262

- Що таке ріст? Чим ріст відрізняється від розвитку?

- Доведіть, що рослина - цілісний організм.

2. Перевірка практичних умінь і навичок за завданнями:

1) У запропонованих гербарних зразках рослин визначте типи їхніх

кореневих систем.

2) Розгляньте пагін та укажіть його частини.

3) Розгляньте запропоновану рослину (кімнатну рослину, гербарний

зразок) та охарактеризуйте її листки.

4) На живій квітці, моделі, гербарному зразку покажіть частини квітки.

5) Розгляньте плоди і встановіть їхні групи.

3. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його

усвідомлення(тестові завдання):

І варіант

Оберіть одну правильну відповідь(за правильно виконане завдання – 0,5 бала)

1. Генеративний органи рослини - це:

а) корінь; б) квітка; в) стебло; г) листок.

2. Кореневі волоски утворюються в зоні кореня:

а) провідній; б) росту; в) розтягування; г) всисній.

3. Піднімаються вгору та обплітають опору стебла:

а) прямостоячі; б) повзучі; в) виткі; г) чіпгіі.

4. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин:

а) кори; б) камбію; в) деревини; г) серцевини.

5. Найінтенсивніше відбувається фотосинтез у клітинах тканини листка:

а) покривній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) провідного пучка.

6. Висхідний потік поживних речовин у дерев’янистих рослин здійснюється

по

а) ситоподібних трубках; б) судинах;

в) серцевинних променях; г) судинах і ситоподібних трубках.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей(1 бал),

7. Вегетативними органами рослини є:

а) пагін; б) корінь; в) квітка; г) плід.263

8. До видозмін пагона належать:

а) цибулина цибулі; б) бульбокорені; в) бульби картоплі; г) кореневище

пирію.

Завдання на встановлення відповідностей і послідовностей ( 1 бал ),

9. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослинами, яким вони

притаманні:

Видозміни листка Рослини

А м’ясисті листки 1) барбарис

Б прилистки 2) цибуля

В луски 3) алое

Г колючки 4) горох

Д вусик 5) біла акація

10. Установіть відповідність між назвою тканини та її функцією.

Тканина Функції

А твірна 1) забезпечує транспорт поживних речовин

Б основна 2) захищає рослину від несприятливих умов

В покривна 3) надає органам міцності та пружності

Г провідна 4) дає початок усім іншим тканинам

Д механічна 5) здійснює процес фотосинтезу

11. Зазначте послідовність подій під час запилення квітки.

А злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною

Б утворення насінини

В потрапляння пилку на приймочку маточки

Г потрапляння сперміїв до зародкового мішка

Д утворення зиготи

Е утворення пилкової трубки

Завдання з відкритою відповіддю – 1 на вибір ( 2 бали )

12. Назвіть основні процеси життєдіяльності рослин.

13. Чим відрізняється ґрунтове живлення від повітряного?

14. Які видозміни вегетативних органів ви знаєте, яке їх значення в житті

рослин?

264

15. Як пов’язані між собою процеси запилення, запліднення та утворення

плодів і насіння?

16. Порівняйте процеси фотосинтезу й дихання і укажіть їх значення.

ІІ варіант

Оберіть одну правильну відповідь(0,5 бала)

1. Головними частинами квітки є:

а) квітколоже і маточка; б) чашолистики і пелюстки;

в) пелюстки і тичинки; г) тичинки і маточка.

2. Запилення - це процес:

а) злиття жіночої і чоловічої статевих клітин; б) утворення пилкової трубки;

в) перенесення пилку з тичинки на маточку; г) утворення пилкової трубки.

3. Брунька є зачатковим:

а) коренем; б) стеблом; в) листком; г) пагоном.

4. Із зародкового корінця розвивається корінь:

а) бічний; б) головний; в) додатковий; г)

мичкуватий.

5. Кореневищем розмножується:

а) тюльпан; б) конвалія; в) малина; г) тополя.

6. Нисхідний потік поживних речовин у дерев’янистих рослин здійснюється

по

а) ситоподібних трубках; б) судинах;

в) серцевинних променях; г) судинах і ситоподібних трубках.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (1 бал),

7. Генеративними органами рослини є:

а) корінь; б) квітка; в) стебло; г) насінина.

8. Видозмінами листка є:

а) вусики; б) колючки; в) кореневище; г) луски.

Завдання на встановлення відповідностей і послідовностей ( 1 бал ),

9. Установіть відповідність між органами рослини і їхніми функціями.

Орган Функції

А корінь 1) забезпечує зв'язок між усіма частинами рослини

265

Б пагін 2) дає початок розвитку нового пагона

В стебло 3) здійснює ґрунтове живлення рослини

Г брунька 4) здійснює фотосинтез, дихання і випаровування

Д листок 5) складається із стебла, бруньок і листків.

10. Складіть відповідні пари між типом плода й рослиною, якій він

притаманний:

Тип плода Рослина

А кістянка 1) квасоля

Б сім'янка 2) капуста

В біб 3) вишня

Г ягода 4) смородина

Д стручок 5) соняшник

11. Установіть послідовність подій під час фотосинтезу.

А утворення цукру під дією світлової енергії

Б транспорт води до листків

В транспорт цукру до всіх органів рослин

Г поглинання води коренем

Д надходження вуглекислого газу в листок

Е поглинання хлорофілом світлової енергії

Завдання з відкритою відповіддю – 1 на вибір ( 2 бали )

12. Назвіть типи рослинних тканин і їхні основні функції.

13. Чим відрізняються вегетативні органи від генеративних?

14. Назвіть способи розмноження рослин і укажіть, які органи і клітини

беруть у них участь.

15. Як пов’язані між собою процеси фотосинтезу, дихання і випаровування?

16. Порівняйте особливості статевого й нестатевого розмноження.

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання:

- повторити матеріал §§ 21 – 39;

- використовуючи набуті знання скласти казку «Життя рослин».

266

Різноманітність рослин(12 + 1 год)

Урок 47

Тема: Поняття про класифікацію рослин.

Мета:сформувати в учнів поняття про сучасну класифікацію рослинних

організмів, ознайомити учнів з основними принципами класифікації

рослин, розглянути основні терміни і поняття сучасної класифікації,

нагадати історію розвитку класифікації рослин, дати поняття про вид

як основну найнижчу одиницю класифікації і принципи складання

системи рослин; продовжити формувати уміння і навички роботи з

текстом, малюнками і схемами підручника, порівнювати,

встановлювати риси подібності і відмінності між рослинами різних

систематичних груп, робити відповідні умовиводи, формувати наукові

погляди і переконання учнів у пізнаваності всього різноманіття

рослинного світу, розуміння необхідності й значущості класифікації

рослин для розвитку науки, вивчення походження рослин, будови та

процесів життєдіяльності різних представників рослинного світу, для

гармонійного існування природи і суспільства; виховувати прагнення

пізнавати навколишній світ, охороняти і берегти його.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: гербарні зразки шипшини собачої, різних видів тополі, верби,

бука, дуба, зображення рослин різних систематичних груп, таблиця

«Класифікація рослинного світу», портрет К.Ліннея.

Основні поняття та терміни: рослини, класифікація, систематика, таксон,

царство, відділ, клас, порядок, родина, рід, вид.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

267

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Уявіть собі таку картину: напередодні навчального року до школи

завезли багато нових підручників для всіх класів, припустімо близько 2000

примірників, і вивантажили у бібліотеці вперемішку.

Як розібратися із цими підручниками й підготувати їх для видачі учням?

Звісно, спочатку треба розкласти їх по класах, а потім по предметах.

Впоралися швидко, бо їх небагато.

А як бути з розмаїттям рослин, яких у природі налічують близько 350

тисяч? Вони такі різні, іноді дуже подібні між собою, хоча не мають жодних

родинних зв’язків. Як розібратися в цьому розмаїтті рослинних організмів?

Ви вже здогадалися? їх треба теж поділити на групи за певними ознаками.

Саме цим і займається одна з найдавніших наук - систематика, з основами

якої ми сьогодні ознайомимося.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Систематика - одна з найдавніших біологічних наук, історія її

розвитку (розповідь):

Перші системи рослин були примітивними: види описували за абеткою;

з погляду корисності чи шкідливості для людини тощо. Наприклад, у

середньовічних «травниках» рослини поділяли на такі, що давали їстівні

плоди, волокно або деревину, цибулинні рослини, запашні. Такі класифікації

були штучні, вузько практичні, не могли дати загального уявлення про всю

різноманітність органічного світу.

Відомий шведський натураліст К.Лінней (1707-1778) завершив штучну

систематику організмів і побудував систему, яку сформулював у працях

«Класи рослин» і «Види рослин». За основу класифікації він взяв вид – групу

особин, які подібні між собою, як діти одних і тих самих батьків, можуть

схрещуватися між собою і давати плодюче потомство. Подібні між собою

види К.Лінней обєднав у роди, подібні роди – в ряди, ряди – у класи.

1789 року Антуан Лоран де Жюсьє обєднав всі відомі тоді роди і 100

«природних порядків». Відтоді можна відрахорвувати історію сучасної 268

класифікації рослин. Системи, запропоновані Жюсьє та його

послідовниками, постійно вдосконалювалися із накопиченням даних, і

поступово витіснили «статеву класифікацію».

2. Бінарна номенклатура організмів (розповідь):

Народні й наукові назви рослин істотно різнилися між собою, тому

виникла потребау застосуванні єдиних міжнародних наукових назв

організмів, зрозумілих дослідникам усього світу.

К.Лінней у праці «Система природи» запропонував усі види рослин і

тварин називати латинською мовою двома словами: перше слово (пишеться з

великої літери) – іменник – це назва роду, друге слово (пишеться з маленької

літери) – прикметник – назва виду. Наприклад, Верба біла, Верба козяча.

Такий спосіб найменування видів називають подвійною (бінарною)

номенклатурою, яку використовують і до сьогодні.

3. Основи, принципи й критерії сучасної класифікації рослин(розповідь,

робота зі схемою класифікації):

Основні класифікаційні одиниці: вид, рід, родина, порядок, клас.

Вид - основна найменша систематична одиниця класифікації.

Видова назварослини

Рід Родина Порядок Клас Відділ

Тополя срібляста Тополя чорна

Тополя

Вербові Вербоквіті

ДводольніПокритонасіннірослини

Верба біла Верба козяча

Верба

Дуб звичайний Дуб скельний

Дуб

Букові БукоцвітіБук городчатий Бук східний

Бук

4. Царства живої природи (бесіда з елементами бесіди, демонстрація):

Царства живої природи

Рослини Тварини Гриби Дроб`янки Віруси

269

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:

- Що вивчає наука систематика?

- Чому існує необхідність класифікації рослин?

- Хто з учених запропонував першу систему органічного світу?

- За якою ознакою він розподіляв рослини на групи?

- Чим наукові назви рослин відрізняються від народних?

- Для чого потрібні латинські назви рослин?

- Що таке вид?

- За якими ознаками різні види об’єднують в один рід?

- Назвіть основні систематичні одиниці.

2. Складіть схему підпорядкування одиниць класифікації.

3. Робота за завданням(з використанням гербарних зразків рослин):

визначте кількість видів і родів у запропонованому переліку рослин:

дуб звичайний, береза пухнаста, конюшина біла, паслін чорний, суниця

лісова, дуб корковий, редька дика, береза бородавчаста, конюшина

повзуча, суниця садова, паслін солодко-гіркий, редька посівна.

V. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати § 40;

- підготувати відповіді на запитання після нього;

- виконати тестовізавдання (с.151).

270

Урок 48

Тема: Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові).

Мета:ознайомити учнів із загальною характеристикою водоростей, осо-

бливостями їхньої будови, процесами життєдіяльності, способами роз-

множення, поширенням, екологією, значенням у природі і житті людини;

сформувати чітке розуміння поняття «вищі рослини»; на матеріалі уроку

формувати в учнів науковий світогляд і переконання в необхідності знань

біології та екології різних груп водоростей - найдавніших і

найпоширеніших організмів планети, які впливають на стан атмосфери

Землі і відіграють величезну роль у природі і житті людини; продовжити

формувати уміння і навички роботи з підручником, його текстом і

малюнками, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання

завдання, працювати з лабораторним обладнанням, виконувати

лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, встановлювати

риси подібності і відмінності між одноклітинними і багатоклітинними

водоростями; виховувати охайність під час виконання дослідження,

бережне ставлення до обладнання.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Обладнання: шматочки кори, вкриті шаром водоростей, таблиці «Одноклітинні

водорості», «Багатоклітинні водорості», зображення різних груп

водоростей і пейзажів місць їх існування.

Основні поняття та терміни: водорості, зелені водорості, бурі водорості,

червоні водорості, діатомові водорості, слань, пігменти, хроматофор,

альгологія, агар-агар, діатоміт.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

271

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми звикли при згадуванні слова «рослина» уявляти собі якесь дерево, чагарник

або трав’янисту рослинку, у яких чітко розрізняються корінь, стебло, листок,

квітка. Але ви вже знаєте, що все розмаїття рослинного світу не обмежується

тільки такими рослинами - у природі досить широко представлені й інші рослини.

Сьогодні ми ознайомимося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою

рослин - водоростями.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Класифікація рослин за їхньою будовою (пояснення):

- нижчі рослини - позбавлені справжніх тканин і органів (водорості);

- вищі рослини – мають справжні органи і тканини (спорові: мохи, папороті,

хвощі, плауни, насінні: голонасінні й покритонасінні).

2. Особливості будови водоростей (розповідь з елементами бесіди,

демонстрація таблиць, картин, живих чи фіксованих водоростей):

- відсутність вегетативних органів, тканин;

- автотрофне живлення;

- зелений пігмент хлорофіл міститься в хроматофорах;

- можуть містити інші пігменти, що забарвлюють водорості в різні кольори;

- життєві форми: одно-, багатоклітинні, колоніальні;

- розмноження: нестатеве (вегетативне, спорами, зооспорами), статеве.

3. Зелені водорості:

а) особливості будови і життєдіяльності (розповідь з демонстрацією):

- крім хлорофілу інших пігментів не містять;

- одно-, багатоклітинні, колоніальні;

- поширені в прісних і солоних водоймах, на вологих субстратах, всередині інших

рослин і тварин, в симбіозі з грибами утворюють лишайники;

- розмноження нестатеве (вегетативне, спорами, зооспорами) і статеве.

б) характеристика представників зелених багатоклітинних водоростей: улотрикса,

спірогіри, хари ( розповідь, робота з мал.165 (с. 152).

272

в) виконання учнями лабораторного дослідження 11 «Будова зелених нитчастих

водоростей.

1) Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних

досліджень.

2) Повторення правил роботи з мікроскопом і виготовлення мікропрепаратів.

3) Виконання учнями лабораторного дослідження.

4) Підведення підсумків виконання дослідження, обговорення варіантів

формулювання висновків на основі виконаного дослідження з використанням

узагальнюючих питань:

1. Яку будову має нитчаста водорість спірогіра?

2. Чому її відносять до багатоклітинних?

3. Яку будову мають окремі клітини спірогіри?

4. Назвіть головні частинк клітини спірогіри.

4. Діатомові водорості(розповідь, демонстрація, робота з підручником –с.

153):

- одноклітинні чи колоніальні;

- поширені скрізь;

- наявність панцира зі сполук силіцію;

- не мають джгутиків, рухаються завдяки слиз;

- розмноження статеве і поділом клітини навпіл;

- утворюють осадову породу- діатоміт.

5. Бурі водорості(розповідь, демонстрація):

- багатоклітинні, мають найскладнішу будову ;

- поширені в морях;

- одно- та багаторічні;

- крім хлорофілу містить жовто-бурі пігменти;

- прикріплюються за допомогою ризоїдів;

- запасна поживна речовина – ламінарин;

- містять багато Йоду, Фосфору, Феруму, Купруму та інших хімічних

елементів та вітамінів;273

- розмноження нестатеве (вегетативне, зооспорами) і статеве.

6. Червоні водорості (розповідь, демонстрація):

- багатоклітинні;

- поширені в морях;

- живуть на невеликих глибинах або на глибині 200-250м, де можуть

фотосинтезувати;

- крім хлорофілу містить червоні і жовті пігменти;

- запасна поживна речовина – багрянковий крохмаль;

- з них добувають агар-агар;

- розмноження нестатеве і статеве.

7. Значення водоростей в природі й житті людини(розповідь з елементами

бесіди, робота з текстом і мал.166 (с. 153) підручника, демонстрація

таблиць):

у природі: - накопичують органічну речовину;

- входять до ланцюгів живлення;

- утворюють кисень;

- «цвітіння» води і грунту

у житті людини: - біологічний метод очищення водойм;

- сировина для виготовлення ліків, вітамінів і БАР;

- добування органічних речовин, барвників, клею;

- виготовлення захисних плівок;

- ламінарія – вживають у їжу;

- діатоміт – динаміт, фільтри, в будівництві;

- агар-агар – кулінарія, біотехнологія, замінники крові;

- задуха риби.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу(бесіда):

- Які рослини називають водоростями?

- Яка ознака є спільною для всіх груп водоростей?

- Чому водорості називають нижчими рослинами?

- Де поширені водорості? 274

- Як живляться водорості?

- Назвіть способи розмноження водоростей.

- Яку будову мають багатоклітинні водорості?

- Чим особливі діатомові водорості?

- Яка поживна речовина запасається в бурих водоростях? в червоних?

- Яке значення водоростей у природі?

- Наведіть приклади використання водоростей людиною.

- Чому водорості не трапляються на глибинах понад 265 м?

V. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 41,

- підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 156,

- скласти сенкан на тему «Водорості»,

- підготувати доповіді про зелені та білі мохи (2 учні),

- доповідь чи міні- презентацію на тему «Як утворився торф» (1 учень).

275

Урок 49

 Тема: Мохи.

Мета: сформувати в учнів знання про мохи: поширення, місцезростання, процеси

житттєдіяльності, особливості розмноження на прикладі зелених і

сфагнових мохів, звернути увагу учнів на ознаки ускладнення в організації

мохів у порівнянні з водоростями: забезпечити формування понять

«статеве покоління», «нестатеве покоління», «спорангій»; продовжити

формувати в учнів наукові погляди й переконання у пізнаваності

органічного світу, пояснити значення цих знань для розуміння процесу

розвитку органічного світу на нашій планеті; продовжити формування

умінь і навичок працювати з підручником, розпізнавати представників

мохів, порівнювати їх між собою та з водоростями, обґрунтовувати більш

складну організацію мохів у порівнянні з водоростями; виконувати

лабораторне дослідження, працювати з лабораторним обладнанням,

робити відповідні висновки й малюнки, виховувати обережність і

охайність під час виконання роботи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: гербарні екземпляри зозулиного льону, сфагнуму, інших мохів,

таблиці «Зелений мох - зозулин льон», «Мох сфагнум», «Різноманітність

мохів», зображення мохів у природних умовах.

Основні поняття та терміни: вищі спорові рослини, мохи, політрих, сфагнум,

гаметофіт, спорофіт, життєвий цикл, спори, спорангії, коробочка,

гаусторія, гамети, архегонії, антеридії, протонема, торф.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

276

1) Робота з твердженнями «згоден - не згоден»:послухайте уважно

твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не

згодні.

1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу.

2. Водорості мешкають тільки у солоних водоймах.

3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя.

4. Улотрикс - нитчаста бура водорість.

5. Розмножується улотрикс статевим і нестатевим способами.

6. Спірогіра - мешканець солоних водойм.

7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця.

8. Ламінарія - представник бурих водоростей.

9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів.

10. Діатомові водорості належать до групи багатоклітинних водоростей.

11. До складу клітинних оболонок діатомових водоростей входить хімічний

елемент Силіцій.

12. З решток діатомових водоростей утворилися осадові породи діатоміти.

13. Серед бурих водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми.

14. Морська капуста - представник червоних водоростей.

15. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.

2) Перевірка сенканів на тему «Водорості.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Ми ознайомилися з водоростями й переконалися в тому, що вони дуже

різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо

крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх

називають вищими.

У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. До

вищих рослин ботаніки відносять мохи, хвощі, плауни, папороті, голонасінні та

вже добре вам відомі покритонасінні рослини. Такі різноманітні представники!

Зрозуміло, що вони, незважаючи на те, що належать до однієї групи - вищих рос-

277

лин, мають низку особливостей, які різнять їх між собою. Які? Дізнаємося вже

дуже скоро.

І почнемо дізнаватися з найпростіших представників вищих рослин - мохів. Усі

ви їх бачили багато разів у своєму житті. Вони трапляються всюди: особливо

примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м’який

покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи,

які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є

водолюбами, хоча більшість з них живуть на землі, але обов’язково у вологих

місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя

цих просто збудованих вищих рослин.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика мохів, особливості будови вегетативного тіла

мохів на прикладі зозулиного льону(розповідь, робота з мал.169 (с. 157):

- наявність стебла, листків, ризоїдів,

- наявність покривної, провідної, механічної, основної тканини;

- автотрофне живлення;

- чергування у життєвому циклі статевого і нестатевого поколінь;

- переважання гаметофіту;

- розмноження спорами.

2. Характерні особливості будови особин статевого й нестатевого

покоління зозулиного льону:

а) розповідь, робота з мал.169. Б (с. 157), демонстрація таблиць, доповідь учня:

- зелений лісовий мох;

- прямостояче нерозгалужене стебло;

- дводомна рослина;

1 – жіноча → архегонії → яйцеклітини;

2 – чоловіча → антеридії → сперматозоїди;

- запліднення за допомогою води;

- утворення зиготи → особина нестатевого покоління - коробочка зі

спорами,

278

- проростання спори → утворення зеленої нитки - протонеми,

- її ріст, розвиток → утворення чоловічих і жіночих особин статевого

покоління;

- переважання статевого покоління над нестатевим.

б) виконання учнями лабораторного дослідження «Будова моху».

1) Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним

обладнанням.

2) Виконання учнями дослідження.

3) Підбиття підсумків роботи, формулювання висновків за допомогою

узагальнюючих питань:

1. Яку будову має зозулин льон?

2. Яку будову має листок зозулиного льону?

3. Чим різняться за будовою чоловічі й жіночі особини?

4. Яку будову має особина нестатевого покоління?

5. Які покоління чергуються в життєвому циклі зозулиного льону?

6. Яке покоління переважає?

3. Особливості будови й біології моху сфагнуму, відмінності його будови від

зозулиного льону(розповідь з елементами бесіди, робота з мал.170 (с. 158),

демонстрація гербарних зразків сфагнуму, таблиць, доповідь учня):

- білий болотний мох;

- однодомна рослина;

- розгалужене стебло;

- округлі спорангії;

- декілька спорангіїв на 1 рослині;

- наявність у листках живих - хлорофілоносних і мертвих - повітроносних

клітин,

- бактерицидні властивості сфагнуму,

- утворює торф.

4. Як утворився торф, його використання (доповідь,самостійна робота

учнів з текстом підручника):

- Як утворюється торф? 279

- Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми?

- Як людина використовує торф?

- Як використовують торф у хімічній промисловості?

- Завдяки яким особливостям сфагнуму його можна використовувати як

перев’язочний матеріал?

V. Закріплення вивченного матеріалу.

1. Бесіда:

- Чому мохи відносять до вищих рослин?

- Яку будову має мох зозулин льон?

- Чому його відносять до дводомних рослин?

- Чим відрізняються чоловічі й жіночі особини моху зозулиного льону?

- За яких умов можливе запліднення у мохів?

- Що утворюється після запліднення?

- Що таке спорангій?

- Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою?

- Як утворюється торф? - Як людина використовує торф?

2. Обговорення питань:

1. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які

розмножуються спорами?

2. У сухих степах і напівпустелях на поверхні ґрунту мешкають особливі види

мохів. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 42,

- підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 159,

- підготувати доповідь на тему «Як утворилося кам’яне вугілля?».

Урок 50

 

280

Тема:Папороті, хвощі, плауни.

Мета: продовжити вивчення вищих рослин, ознайомити з особливостями будови

й біології представників плаунів, хвощів і папоротей, відмітити ознаки

вищої організації їх у порівнянні з мохами, визначити їхню роль у

природі й житті людини; на прикладі поступового ускладнення в будові

плаунів, хвощів і папоротей формувати науковий світогляд і

переконання учнів у необхідності знань про них для розуміння розвитку

рослинного світу, знань про їх біологію для охорони і практичного

використання; продовжити формувати уміння і навички роботи з

підручником, заповнювати таблиці, виконувати лабораторне

дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскопом,

лабораторним обладнанням; узагальнювати, робити відповідні висновки;

виховувати обережність і охайність під час виконання роботи,

виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, розуміння

необхідності бережливого ставлення до нього.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: гербарні зразки плаунів, хвощів, папоротей, нестатевого покоління

щитника чоловічого, таблиці «Хвощі і плауни», «Мохи», «Папороть -

щитник чоловічий», зображення вищих спорових рослин, колекція

«Кам’яне вугілля і продукти його переробки.

Основні поняття та терміни: плауни, хвощі, папороті, заросток, стробіли,

кам’яне вугілля.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів (бесіда):

- Які рослини називають вищими споровими?

- Що дозволило вищим споровим рослинам завоювати суходіл?

- Які рослини належать до мохів?

- Де поширені мохи?281

- Як розмножуються мохи?

- Яке значення мають мохи для людини?

- Які мохи утворюють поклади торфу?

- Як людина використовує торф?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Серед вищих рослин, що розмножуються спорами, є особливі групи, вивчення

яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій

планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони

панували на Землі, тягнулися вгору стовбури- велетні, старіючи, падали у

водойми, біля яких зростали. Наступні покоління цих велетнів очікувала така

сама доля, і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворюючи

дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє

велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях

мають вигляд скромних зелених трав’янистих рослин.

- Хто вони такі?

- Чому втратили свої велетенські розміри й перетворилися на трави?

Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть складали легенди.

Мабуть, і ви чули старовинну легенду про дивну лісову рослину, яка цвіте тільки

раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темря-

ви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка

принесе багатство й силу.

- Ви вже здогадалися, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що були у

народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки.

- Чи могли вони її знайти? Чому?

- Що то за цікаві рослини - плауни, хвощі й папороті?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Відділ Плауноподібні(розповідь з елементами бесіди, робота з мал.171 (с.

159) і 172 (с. 160), демонстрація гербарних зразків, таблиць, зображень різних

видів плаунів, заповнення таблиці):

282

спорофіт: - повзуче стебло вилчасто галузиться;

- дрібні лускоподібні листки;

- додаткові корені;

- спороносні колоски.

гаметофіт: заросток у вигляді барильця, розвивається у грунті у співжитті з

грибами.

2. Відділ Хвощеподібні(розповідь з елементами бесіди, демонстрація гербарних

зразків, таблиць, зображень різних видів плаунів, заповнення таблиці):

спорофіт:

- 2 види надземних пагонів – весняний, безхлорофільний, зі спороносними

колосками;

літній - фотосинтезуючий, з розгалуженими пагонами;

- кореневище з додатковими коренями;

- вставний ріст.

гаметофіт: заросток у вигляді дрібних пластинок, які ростуть на вологих

грунтах.

3. Відділ Папоротеподібні:

а) особливості будови і життєдіяльності папоротей ( розповідь з елементами

бесіди, робота з мал.176 (с. 162), демонстрація гербарних зразків, таблиць,

зображень папоротей різних видів):

спорофіт:

- великі листки, зібрані в прикореневу розетку;

- вайї – молоді листки;

- кореневище з додатковими коренями;

гаметофіт: серцепоподібний зелений заросток з ризоїдами.

283

б)

кам’яне вугілля, його використання (доповіді учнів, колекції кам’яного вугілля);

в) виконання учнями лабораторного дослідження «Будова папоротей».

1) Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з

лабораторним обладнанням.

2) Виконання учнями дослідження.

3) Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на основі

проведеного дослідження з використанням узагальнюючих запитань:

1. Які вегетативні органи має папороть щитник чоловічий?

2. Яку будову має кореневище і листки папороті?

3. Які утвори розташовані з нижнього боку листкових пластинок?

4. Що міститься в цих утворах?

5. До якого покоління належить спороносна особина щитника чоло-

вічого?

V.Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда за запитаннями:

- Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин?

- Які покоління характерні для представників цих груп?

- Яку будову має нестатеве покоління плаунів, хвощів, папоротей?

- Чим представлено статеве покоління представників цих груп?

- Які умови потрібні для забезпечення запліднення вищих рослин, що

розмножуються спорами?

- Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин?

- Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони

відрізняються?

284

ОзнакиПлауни Хвощі Папороті

Будова вегетативних органівМісце утворення спорБудова заросткаЗначення в природі й житті людини

- Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й

папороті?Виконання в групах завдання за текстом підручника (с. 164).

2. Розв’язання біологічної задачі:

Перші спорові рослини, як вважають учені, з’явилися близько 430 млн років

тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папоротей. Більшість з них вимерло

ще 250 млн років до н. е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а

папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність

чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш

досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й

хвощами?

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 43,

- підготувати відповіді на запитання;

- виконати тестові завдання на с. 163, 164;

- створити презентацію «Різноманітність голонасінних» (1 учень).

285

Урок 51

 Тема: Голонасінні.

Мета: продовжити формування знання про будову й життєдіяльнсть насінних

рослин, ознайомити учнів з поширенням, середовищем життя, будовою

вегетативних органів і біологією представників голонасінних як групи

рослин, що мають складнішу будову порівняно з вищими рослинами, що

розмножуються спорами; виявити значення голонасінних у природі та

житті людини; формувати науковий світогляд учнів і переконання у

необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу на

нашій планеті, для гармонійного існування людини й природи та

бережливого й раціонального використання голонасінних у господарстві;

продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і ма-

люнками підручника, проводити лабораторне дослідження, робити

відповідні висновки, виховувати дбайливе ставлення до рослин,

бережливе та економне - до паперу, зошитів, підручників; продовжити

виховання естетичного сприйняття природи, прагнення берегти й

охороняти її.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: яблуко,живі пагони сосни, ялини, гербарні зразки представників

відділу Голонасінні, колекції шишок, лупа, препарувальний набір,

таблиці «Сосна звичайна», «Різноманітність голонасінних», листівки,

картини хвойних рослин, репродукції картин І. ІІІишкіна, зображення

вимерлих вищих спорових і голонасінних рослин, рослинних угруповань,

парків, скверів із хвойними рослинами, презентація «Різноманітність

голонасінних», спил стовбура сосни, ноутбук, проектор.

286

Основні поняття та терміни: голонасінні рослини, насінина, хвойні рослини,

гінкго, вельвічія, саговник, саго, тайга, шишка, чоловіча шишка, жіноча

шишка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Бесіда:

- Які рослини називають вищими споровими?

- Які характерні ознаки мають представники папоротей?

- Які характерні ознаки мають представники хвощів?

- Які характерні ознаки мають представники плаунів?

- Чим відрізняється процес розмноження в папоротей і мохів?

- Яке значення для людини мають папороті, хвощі та плауни?

2. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»:послухайте уважно

твердження і визначте, з яким з них ви згодні, а з яким - ні. Поясніть,

чому не згодні.

1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - мешканці суші.

2. Спори в них утворюються у спорангіях.

3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки.

4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами.

5. Їхні статеві клітини - це спермії та яйцеклітини.

6. Спори плаунів, хвощів і папоротей слугують тільки для розмноження.

7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувається за участі води, а в папоротей - за

участі вітру.

8. Заросток - це особина нестатевого покоління.

9. Кореневище папороті закріплюється в ґрунті за допомогою ризоїдів.

10. Хвощ польовий утворює два види пагонів: весняні й літні.

11. На верхівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.

12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних заростках.

13.У папоротей із зиготи розвивається нестатеве покоління. 287

14. Папороті мають справжні корені.

3. Розв’язування біологічних задач.

1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі бульбочки. Що

в них накопичується? Який пагін накопичує ці речовини: весняний чи

літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?

2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умовах і на

певних ґрунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких

ґрунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свідчить присутність хвоща

польового на луках?

3. Статеве покоління хвощів, як і плаунів та папоротей, представлене

заростком. Що спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті,

плауна і хвоща?

4. У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимуючий,

використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і

чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволяли

застосовувати його із цією метою?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми продовжуємо ознайомлення з представниками рослинного світу. Робимо

крок за кроком і немов піднімаємося невидимими східцями. Від перших

представників рослин - водоростей - ми крокували спочатку з водного середовища

на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами - мохами, наступна

сходинка - вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються

складнішою будовою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосувалися

до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і

почнемо ознайомлення з насінними рослинами. Почнемо це ознайомлення з добре

відомими вам рослинами - соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно

красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші

- на «живі копалини», що збереглися на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося

б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм

зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з дитинства.

- Що це за рослини? 288

- Чим вони цікаві?

- Яке їх значення в природі й житті людини?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про голонасінні рослини.

а) «Асоціативний кущ»:

- Чому голонасінні рослини так названі?

б) Демонстрація:

- Погляньте на яблуко і шишку.

- Як розміщене насіння в яблуку і в шишці?

- В чому їх подібність і відмінність?

в) Актуалізація знань учнів:

- Що називають насіниною?

- Які особливості її будови?

- Яке значення відіграє насінина?

- Чим відрізняється насінина від спори?

2. Виникнення і панування перших насінних рослин(розповідь,

демонстрування зображень вимерлих спорових і голонасінних):

- причини вимирання деревовидних вищих спорових рослин – похолодання,

посушливий клімат;

- особливості перших насінних рослин – розеткове розташування листків на

верхівці стебла;

- сучасні голонасінні рослини.

3. Різноманітність голонасінних рослин(презентація учня):

а) клас Саговникові: поширені в тропіках і субтропіках, деревоподібні, схожі

на пальми або деревоподібні папороті з великими листками, вічнозелені,

дводомні, 120 видів (саговник пониклий).

б) клас Гнетові: відсутні смоляні ходи, зародок з двома сімядолями, мають

судини, 100 видів (вельвічія дивна).

в)клас Гінкгові: реліктові рослини, зустрічаються в китаї, Японії, кореї,

дводомна, листопадна, дихотомічнежилкування, 1 вид (гінкго дволопатеве).289

г) клас Хвойні: дерева, кущі, листки – голки, переважно вічнозелені, добре

розвинена деревина, є смоляні ходи, насіння дозріває в шишках, 400 видів.

Порядок Соснові :

- рід Сосна (сосна звичайна, сосна кримська, сосна сибірська);

- рід Ялина (ялина європейська, ялина колюча);

- рід Ялиця (ялиця біла, ялиця срібляста);

- рід Модрина (модрина сибірська, модрина європейська);

- рід Кедр (кедр ліванський, кедр гімалайський);

Порядок Кипарисові:

- рід Ялівець (ялівець звичайний);

- рід Кипарис (кипарис вічнозелений);

Порядок Тисові (тис ягідний).

4. Постановка проблемного питання:

- Що дало змогу голонасінним зростати в посушливих місцях і широко

поширитись на Землі?

5. Особливості будови голонасінних (розповідь з елементами бесіди,

демонстрація):

- життєві форми: дерева, кущі;

- будова вегетативних органів:

корінь – стрижнева коренева система, здатність вступати у

взаємовигідне співжиття з грибами;

стебло – стовбур: кора, камбій, деревина - наявність смоляних ходів,

живиці, трахеїдів;

листки – голки, вкриті шкільною шкіркою з глибоко зануреними

продихами.

6. Особливості розмноження хвойних рослин на прикладі сосни звичайної :

1. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал.179 (с. 165), робота з

таблицею:

- спорофіт – доросла рослина;

- гаметофіт:

чоловіча шишка → пилкові мішки → пилкове зерно → сперматозоїди;290

жіноча шишка →насінні зачатки → яйцеклітина

- запилення за допомогою вітру, утворення пилкової трубки;

- насінина: шкірка,

зародок,

первинний ендосперм.

2. Виконання лабораторного дослідження «Будова голонасінних».

2) Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з

препарувальним набором.

3) Виконання учнями лабораторного дослідження.

4) Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варіантів висновків з

використанням узагальнюючих запитань:

1. Які пагони розрізняють на багаторічній гілці сосни?

2. Що на них розташовано?

3. Чим відрізняється розміщення і будова хвоїнок сосни та ялини?

4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни?

5. Чим відрізняються шишки сосни та ялини?

6. Яку будову мають хвоїнки?

7. Який вигляд має насінина сосни?

8. Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на

великі відстані?

9. У чому проявляється ускладнення будови голонасінних порівняно з

мохами, плаунами та папоротями?

7. Значення голонасінних у природі й житті людини, охорона

голонасінних(розповідь, бесіда, робота з підручником, демонстрація

гербарних зразків, таблиць, репродукцій картин, зображень):

а) самостійна робота за завданням: прочитайте на с. 167 підручника текст «Яке

значення голонасінних у природі та житті людини?» і дайте відповіді на

запитання:

1. Яке значення мають голонасінні в практичній діяльності людини?

2. Що отримують з деревини хвойних?

3. Як використовують хвою і живицю голонасінних?

291

4. Чому саме у хвойних лісах розташовують санаторії і лікарні для людей із

захворюванням легенів?

5. Яке естетичне значення хвойних?

6. Чому треба турбуватися про охорону голонасінних та дбайливо ставитися

до паперу, зошитів і підручників?

б) заповнення таблиці «Значення голонасінних у природі та житті людини»:

Значення голонасінниху природі у житті людини

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда за запитаннями:

- Назвіть представників голонасінних рослин.

- Які особливості будови вегетативних органів мають голонасінні рослини

порівняно зі споровими?

- Як голонасінні розмножуються?

- Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни?

- Які особливості процесів запилення і запліднення у хвойних рослин?

- Яку будову має насінина хвойних рослин?

- Які вона має пристосування до розповсюдження?

2. Обговорення питань:

- У чому полягають переваги голонасінних рослин над вищими рослинами, що

розмножуються спорами?

- Які особливості будови вегетативних і репродуктивних органів сосни як

представника голонасінних рослин дають їй змогу виживати в суворих умовах,

там, де інші деревні рослини рости не можуть?

- Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря,

крім того, їхня деревина є цінною сировиною для багатьох галузей

промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу.

- Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються

паперовими виробами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?

292

3. Вправа «Впіймай слово»:

Голонасінні – це … (вищі) рослини, які розмножуються .. (насінням). Вони

представлені життєвими формами: …, … (дерева, кущі). Для них характерна …

(стрижнева) коренева система, стебло - .. (стовбур), листки - … (голки), що

значно зменшує … (випаровування). Провідна тканина стебла представлена …

(трахеїдами). Насіння голонасінних утворюється з … (насінних зачатків) і

розташовується … (голо) на лусках … (шишки) відкрито. У життєвому циклі

голонасінних переважає … (спорофіт), а гаметофіт розвивається на …

(гаметофіті) і представлений … і … (чоловічими і жіночими) шишками.

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

1) Розв’язання проблеми: Що дало змогу голонасінним зростати в посушливих

місцях і широко поширитись на Землі?

2) Рефлексія:

- Що вам сподобалось на уроці?

- Що нового ви дізналися?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 44,

- підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 167,

- відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»,

- підготуватись до захисту міні-проектів.

293

Урок 52

 

Тема: Захист міні-проектів (за вибором): «Як утворився торф і кам’яне вугілля?»

«Викопні рослини».

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про вищі спорові рослини;

продовжувати розвивати вміння використовувати раніше вивчену

інформацію, аналізувати, співставляти та робити висновки, працювати з

довідковою літературою та інтернет-ресурсами, формувати в учнів

навички пошукової та дослідницької діяльності, вміння виділяти головне,

розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння виступати перед аудиторією;

виховувати бережне ставлення до природи та її ресурсів.

Тип уроку:захист міні-проктів.

Обладнання:таблиці, зображення викопних вищих спорових рослин, колекція

«Торф», «Кам’яне вугілля», плакати, презентації.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Обговорення з учнями мети і завдань проектів, форми захисту.

Розподіл завдань між учнями класу, інструктаж з виконання роботи.

Ознайомлення з довідковою та художньою літературою, необхідною для

виконання роботи.

ІІІ. Захист міні-проектів.

Захист виконаних робіт, оформлення виставки малюнків і плакатів з теми

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Надання та пояснення домашнього завдання:

- повторити матеріал з теми;

- підготувати повідомлення про значення покритонасінних рослин (1 учень).

294

Урок 53

Тема: Покритонасінні.

Мета: визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості будови,

біології і розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш

високоорганізованої і панівної групи рослин на Землі; продовжити

формування умінь і навичок учнів працювати з натуральними об’єктами,

виконувати практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси

подібності й відмінності між групами рослин, робити відповідні

висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;

виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняти й

берегти їх та естетичне сприйняття природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: живі, гербарні зразки різних видів мохів, папоротей, голонасінних

і покритонасінних рослин, квітучі кімнатні рослини, муляжі плодів, таб-

лиці «Будова квітки», «Будова квіткової рослини», «Мохи», «Папороть

щитник чоловічий», «Сосна звичайна», картини, зображення

покритонасінних - представників одно- і дводольних рослин.

Основні поняття та терміни: покритонасінні рослини, насінина, квітка,

подвійне запліднення, дводольні, однодольні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Бесіда:

- Назвіть представників голонасінних.

- Де вони зростають?

- Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом:

а) коренева система; 295

б) стовбур;

в) листки.

- Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни?

- На яких пагонах вони розташовані?

- Які особливості запилення у сосни?

- Як відбувається запліднення у сосни?

- Який термін розвитку насінини сосни?

- Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається?

- Як сосна розповсюджує своє насіння?

- Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини?

- Порівняйте особливості будови і процесів життєдіяльності голонасінних

рослин і папоротей.

- Які переваги мають голонасінні над папоротями?

2. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і

запліднення сосни:

А злиття спермія з яйцеклітиною

Б потрапляння пилкового зерна на луски жіночої шишки

В дозрівання насінини

Г розсування лусок жіночих шишок

Д формування зародка із зиготи

Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки

Ж утворення зиготи

3. Розв’язання біологічних задач:

1) Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких

трапляються і водні мешканці, вважають рослинами суходолу. Які

особливості їхньої будови і життєдіяльності підтверджують цю думку?

2) Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за

винятком модрини, яка восени, як і всі наші листопадні рослини, скидає свої

голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не

296

можуть поглинати взимку холодну воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні

переживають зимову «засуху»?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні

водорості, життя яких тісно пов’язане з водою. Вони пристосувалися до життя як

біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не проникає

сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м’якою ковдрою вкривають землю або

поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав’янисті нащадки колись велетенських

плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені - ялини,

сосни, модрини...

Разнообразен и прекрасен мир растений,

Мхи, водоросли, папоротники, плауны

И семенные: сосны, туи, ели,

Но властелины царства не они.

Отож, не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою

на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти,

коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Різноманітність покритонасінних рослин, розповсюдження їх на всіх

континентах, земної кулі, в усіх кліматичних зонах і різноманітних

екологічних умовах(розповідь, демонстрація живих об’єктів, гербарних

зразків, таблиць, картин, зображень представників відділу з різних місць

зростання).

2. Постановка проблеми: що дало змогу покритонасінним рослинам стати

панівною групою у рослинному світі на Землі?

3. Особливості будови покритонасінних:

а) розповідь, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, картин,

таблиць:

- добре розвинені вегетативні органи, 297

- удосконалення тканин, що забезпечують пересування поживних речовин,

- різноманітність життєвих форм рослин: дерева, куші, трави;

- наявність квітки,

- різні види запилення,

- подвійне запліднення,

- утворення насіння та плодів,

- у життєвому циклі переважає спорофіт,

- гаметофіт редукований до кількох клітин, що прискорює його розвиток:

чоловічий – пилкове зерно (2 клітини – вегетативна і генеративна),

жіночий – 8-ядерний зародковий мішок.

б) бесіда:

- Які вегетативні органи мають покритонасінні рослини?

- Які тканини утворюють ці органи?

- Які провідні тканини сприяють пересуванню поживних речовин по рослині?

- Які життєві форми покритонасінних рослин вам відомі? Наведіть приклади.

- Які генеративні органи утворюють покритонасінні?

- ІЦо таке квітка? Назвіть її головні частини.

- Як у покритонасінних відбуваються процеси запилення?

- Що утворюється під час подвійного запліднення?

- Яку будову має плід і насінина покритонасінних?

- Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?

в) робота з таблицею «Порівняльна характеристика насінних рослин»:

Голонасінні рослини Покритонасінні рослини

4. Класифікація покритонасінних(розповідь з елементами бесіди,

демонстрація мал.181 (с. 168), живих об’єктів, гербарних зразків, картин,

таблиць, комп’ютерних зображень представників однодольних і

дводольних рослин).

- клас Однодольні

- клас Дводольні

298

V. Підбиття підсумків розв’язування проблеми, формування висновків разом

з учнями:

1. Покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп вищих рослин, що

розмножуються насінням;

2. Вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої складності та

різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;

3. Покритонасінним властиве удосканалення будови тканин;

4. У покритонасінних вперше з’являється квітка, що забезпечує статеве

розмноження;

5. Насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито всередині зав’язі

квітки, що захищає їх від несприятливих умов;

6. Після запилення і запліднення з квітки утворюється плід і насіння -

пристосування до розповсюдження рослин.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда за запитаннями:

- Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

- За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні

рослини?

- Чи можна тільки за зовнішними ознаками визначити приналежність рослини до

тієї чи іншої групи?

- Яка ознака є найголовнішою при визначенні приналежності квіткової рослини

до однодольних чи дводольних?

2. Робота з тестовими завданнями на с. 169 підручника.

VІІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 45,

- підготувати відповіді на запитання на с. 170,

- повторити § 38.

299

Урок 54

 

Тема: Практична робота3. Порівняння будови мохів, папоротей та

покритонасінних (квіткових) рослин.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про основні особливості бу-

дови, біології і розповсюдження мохів, папоротей та покритонасінних

рослин, формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу

поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до

високоорганізованих і високоадаптованих до життя на суші; значення цих

знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збере-

ження та охорони; продовжити формування умінь і навичок виконувати

практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси подібності й

відмінності між групами рослин, робити відповідні висновки, пояснювати

більш високу організацію покритонасінних; виховувати розуміння

значущості рослин, прагнення охороняти й берегти їх та естетичне

сприйняття природи.

Тип уроку:  застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання: живі, гербарні зразки різних видів мохів, папоротей, голонасінних і

покритонасінних рослин, таблиці «Будова квіткової рослини», «Мохи»,

«Папороть щитник чоловічий», «Сосна звичайна».

Основні поняття та терміни: мохи, папороті, голонасінні рослини,

покритонасінні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

1) Бесіда:

- Які рослини називають вищими?

- В чому особливість вищих спорових рослин?

300

- Які рослини належать до вищих спорових?

- В чому особливість будови мохів?

- Які мохи вам відомі?

- Як розмножуються мохи?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Чому, будучи вищими рослинами, мохи не стали панівними на планеті?

- Чим особливі папороті?

- Як вони розмножуються?

- Як розмножуються папороті?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Які рослини називають насінними?

- Які насінні рослини вам відомі?

- В чому особливість голонасінних рослин?

- Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

- Що переважає в їх життєвому циклі?

- Який зв'язок існує між розвитком рослин і переважанням спорофіту над

гаметофітом?

- Як розвиваються вегетативні органи у різних груп рослин?

2) Робота з таблицями:

- Покажіть, які вегетативні органи розвинені в мохів.

- Розкажіть про життєвий цикл мохів на прикладі зозулиного льону.

- Покажіть, яку будову мають папороті.

- Розкажіть про життєвий цикл папоротей на прикладі щитника чоловічого.

- Розкажіть, який життєвий цикл властивий голонасінним.

- Покажіть, яку будову мають покритонасінні.

- Порівняйте особливості будови гаметофіту голо- і покритонасінних.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

1. Виконання практичної роботи 3. Порівняння будови мохів, папоротей та

покритонасінних (квіткових) рослин.

2. Виконання тестових завдань.

301

І варіант

1. Нестатеве покоління спорових – це:

а) спорофіт; в) гамета;

б) гаметофіт; г) спора.

2. Зі спори виростає:

а) зигота; в) гамета;

б) заросток; г) насінина.

3. Мохоподібних відносять до:

а) вищих спорових рослин; в) голонасінних;

б) нижчих спорових; г) покритонасінних.

4. Виберіть з поданих мохів дводомний:

а) сфагнум; в) маршанція.

б) зозулин льон;

5. У життєвому циклі мохів переважає:

а) спорофіт; б) гаметофіт.

6. Заросток папороті має назву:

а) гаметофіт; б) спорофіт.

7. У флорі України голонасінні переважно представленні:

а) хвойними; б) саговниковими;

в) гінкговими; г) гнетовими.

8. Провідна тканина у хвойних представлена:

а) трахеїдами; в) ситоподібними трубками.

б) судинами;

9. Чоловічі шишки голонасінних мають забарвлення:

а) червонувато-буре; б) зеленувато-жовте.

10. Поширення насіння сосни відбувається за рахунок:

а) великої кількості насіння; в) наявності вітру;

б) наявності крилець; г) наявності води.

11. Як називаються особливі речовини хвойних, що згубно діють на

мікроорганізми:

а) фітогормони; в) гормони.

302

б) фітонциди;

12. До однодольних рослин належать:

а) пшениця; б) цукрова тростина;

в) картопля; г) горох.

ІІ варіант

1. Із зиготи після запліднення виростає:

а) гаметофіт; в) насінина;

б) спорофіт; г) спора.

2. Зміну статевого покоління нестатевим у циклі розвитку називають:

а) гаметофіт; в) чергування поколінь.

б) спорофіт;

3. За сприятливих умов спора мохів проростає у:

а)заросток; в) спорофіт;

б) протонему; г) гамету.

4. Виберіть з поданих мохів однодомний:

а) сфагнум; в) маршанція.

б) зозулин льон;

5. У життєвому циклі папоротей панує:

а) галетофіт; б) спорофіт.

6. Предками насінних рослин були:

а) насінні папороті; в) квіткові рослини.

б) мохи;

7. Стебло хвойних потовщується за рахунок:

а) камбію; в) кори;

б) деревини; г) серцевини.

8. Насіння має переваги перед спорою, це:

а) містить зародокіз запасом поживних речовин та насінну оболонку;

б) одноклітинний; в) поширюється вітром;

г) більші розміри.

9. Можливість запліднюватися голонасінним дала поява:

303

а) пилкової трубки; б) сперміїв;

в) зиготи. г) гаметофіта.

10. Клас Хвойні має такі листки:

а) сидячі, голковидні; в) великі, розсічені.

б) плоскі, дрібні; г) листовидні, черешкові.

11. Насінні зачатки в цих рослин захищені стінками зав’язі, отже – це:

а) голонасінні; в) вищі;

б) покритонасінні; г) насінні.

12. До дводольних рослин належать:

а) пшениця; б) цукрова тростина;

в) картопля; г) горох.

ІV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

V. Повідомлення домашнього завдання:повторити §§40 – 45.

304

Урок 55

 

Тема: Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Мета: продовжити розвивати в учнів поняття про рослину як цілісний організм,

його взаємозв'язки із середовищем; сформувати поняття про середовища

життя і чинники середовища; визначити взаємозв’язки рослин з

чинниками живої і неживої природи, дією на рослини основних факторів

середовища - світла, температури, води та адаптації до них рослин; на

матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і

переконання у необхідності і значущості знань про взаємозв’язки рослин

з чинниками середовища для гармонійного існування природи і людини,

охорони та збереження природних багатств; продовжити формування

загальнонавчальних умінь і навичок працювати з текстом і малюнками

підручника, зіставляти факти, встановлювати причинно-наслідкові

зв’язки, робити умовиводи; виховувати допитливість, спостережливість,

прагнення пізнавати навколишній світ, берегти та охороняти рідну

природу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: кімнатні рослини, акваріумні рослини, гербарні зразки, картини,

таблиці, комп’ютерні зображення рослин різних екологічних груп і

природних угруповань, рослин з різними вимогами до світла,

температури, вологості; таблиця «Внутрішня будова листка»

Основні поняття та терміни: екологічні групи рослин, світлолюбні рослини,

тіньовитривалі рослини, тіньолюбні рослини, ксерофіти, мезофіти,

гігрофіти, гідрофіти, гідатофіти, сукуленти, склерофіти, термофільні,

кріофільні, мезофільні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

305

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі Природи - нашого спільного

дому з усіма

організмами, що його населяють. Із спільним Сонцем, що нас всіх зігріває, із

спільною землею, що нас годує, її спільною водою, що нас напуває і вгамовує

спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаємо. - Скільки поверхів у цьому

домі, за якими законами живуть мешканці цього великого, чудового і багатого

дому?

- Яке місце в цьому домі з його Сонцем, світлом, теплом, повітрям і водою

займають рослини?

- Як вони пристосувалися до життя на різних поверхах?

Учені кажуть, що рослинний світ - дзеркало умов зростання. Ви вже знаєте з

природознавства, географії, що розподіл рослин у природі визначається

насамперед впливом зовнішнього середовища.

- Як воно впливає на рослини?

- Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть?

Дізнаємося і про ці рослинні таємниці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Зв’язки організмів з навколишнім середовищем; формування понять

«місцезростання», «екологічні чинники», класифікація екологічних

чинників, їх характеристика (розповідь з елементами бесіди, складання схеми

«Екологічні чинники»)

Екологічні чинники

неживої природи живої природи антропогенні

- світло - запилення, - вирубування лісів-

вода - хижацтво - осушення боліт

- повітря - паразитизм - будова греблі

- температура - поїдання рослин - зрошування земель

- поживні речовини тваринами306

2. Екологічні групи рослин щодо рівня освітлення (розповідь з елементами

бесіди, робота з мал. 186 (с. 174), демонстрація кімнатних рослин, гербарних

зразків, картин, таблиць, зображень рослин з різною потребою до світла)

а) Світлолюбні (геліофіти) — це рослини, які ростуть на відкритих, добре

освітлених сонцем місцях і не переносять тривалого затінення, адже під час

затемнення вони стають пригніченими, відбувається затримка їхнього росту.

Для нормального розвитку геліофітів необхідне інтенсивне сонячне

освітлення. Дорослі геліофіти більш світлолюбні, ніж молоді.(пижмо

звичайне, деревій звичайний, сосна, береза)

- листя невелике

- листкова пластинка найчастіше розташовується вертикально або під

великим кутом до землі

- у багатьох поверхня листка має особливість, яка сприяє

відбиванню променів (блискуча, «лакована») або послаблює їхню дію

(опушеність, товста кутикула)

- клітини основної фотосинтезуючої тканини маленькі, розташовані

компактно, без великих міжклітинників.

- хлоропласти невелику та світлі

б) Тіньолюбні (сциофіти) —звикли жити в умовах тривалого затемнення і не

витримують сильного сонячного світла.Це рослини печер, скель, водних

глибин, ґрунту, але найчастіше — нижні яруси лісу тощо(квасениця звичайна,

багатоніжка звичайна)

- листя велике з широкою листовою пластинкою, але тонке, розташоване

горизонтально чи під невеликим кутом до землі,

- клітини основної фотосинтезуючої тканинирівномірно розподілені, з

великим міжклітинниками,

- хлоропласти — великі та темні.

в) Тіньовитривалі -  рослини, які здатні рости в затіненихмісцях і при

недостатньому сонячному освітленні. Інтенсивність фотосинтезу у

307

тіньовитривалих рослин при ослабленому освітленні така сама або навіть

більша, ніж при повному освітленні. (липа, граб, ялина, ялиця, копитняк)

- дерева мають густо облистлену крону,

- темно-зелене, багате на хлорофіл листя.

3. Екологічні групи рослин щодо вмісту води в навколишньому середовищі:

1) Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 187 (с. 176) і 202,

демонстрація натуральних об’єктів , гербарних зразків, картин, таблиць,

зображень рослин з різною потребою до води):

а)Г ідатофіти — водяні рослини цілком або майже цілком занурені у воду.

Вийняті із води, ці рослини швидко висихають і гинуть, бо в них редуковані

продихи і нема кутикули (водяний жовтець, елодея, валіснерія, рдесник,

водопериця)

б) Гідрофіти — це наземно-водяні рослини, частково занурені у воду. Ростуть на

берегах водойм, на мілководді та на болотах. Зустрічаються в районах з

різними кліматичними умовами (очерет звичайний, частуха подорожникова,

бобівник трилистий, калюжниця болотяна)

в) Гігрофіти — це наземні рослини, які живуть в умовах підвищеної вологості

повітря або на досить вологих ґрунтах. Серед них розрізняють тіньові і світлові

гігрофіти.

- Тіньові — це рослини нижніх ярусів вологих лісів у різних кліматичних зонах

(будяк городній, розрив-трава, цірцея альпійська, тропічні трави). Через

високу вологість повітря в них затруднена транспірація, тому для

поліпшення водного обміну на листках розвиваються гідатоди — водяні

продихи, які виділяють краплиннорідку воду. Листки цих рослин часто тонкі,

з тіньовою структурою, зі слабо розвиненою кутикулою, вміщають багато

вільної і малозв’язаної води. З настанням нетривалої і несильної посухи в

тканинах створюється негативний водний баланс, рослини в’януть і можуть

загинути.

- Світлові гігрофіти — це види відкритих місцевостей помірної смуги, які

ростуть на постійно вологих ґрунтах і у вологому повітрі (рис, підмаренник,

росичка, папірус).

308

г) Мезофіти — це рослини, що можуть переносити нетривалу і не дуже сильну

посуху. Вони ростуть за середньої вологості, помірно теплого режиму і досить

доброї забезпеченості мінеральним живленням (вічнозелені дерева верхніх

ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, деревні породи вологих

вічнозелених субтропічних лісів, листяні породи лісів помірного поясу,

чагарники підліска, трав’янисті рослини дібров, рослини заплавних і не надто

сухих лук, пустельні ефемери, багато бур’янів і більшість культурних рослин).

д) Ксерофіти — це рослини, що ростуть у місцях з недостатнім зволоженням і

мають пристосування, які дають змогу добувати воду в разі її нестачі або

обмежувати її випаровування і навіть вміння запасати її під час посухи.

Ксерофіти краще, ніж усі інші рослини, здатні регулювати водний обмін, тому

під час тривалої посухи перебувають в активному стані. Це рослини пустель,

степів, твердолистяних і вічнозелених лісів та чагарникових заростей, піщаних

дюн і сухих схилів, які добре нагріваються.

- сукуленти — соковиті рослини з дуже розвинутою водозапасаючою

паренхімою в різних органах.

- склерофіти — рослини сухі на вигляд, часто з вузькими та дрібними листками,

іноді скрученими в трубочки. Листки ще можуть бути розсіченими, вкритими

волосками або восковим нальотом. Добре розвинена склеренхіма, тому ці

рослини без шкідливих наслідків можуть втрачати близько 25 % вологи, не

в’янучи.

2) Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте на с. 175-177 текст «Як

вода впливає на рослини?» і підготуйте відповіді на запитання:

- Чому вода є важливим екологічним чинником?

- Які процеси життєдіяльності рослин тісно пов’язані з водою?

- Наведіть приклади рослин, для яких вода є середовищем життя.

- Які рослини зростають в умовах підвищеної вологості ґрунту?

- Наведіть приклади рослин пустель, посушливих степів, дюн.

- Які пристосування до життя в цих умовах мають згадані рослини?

- Які культурні рослини є посухостійкими?

- Які особливості будови вегетативних органів мають рослини-сукуленти?309

4. Екологічні групи рослин щодо температури навколишнього середовища

(розповідь з елементами бесіди, демонстрація гербарних зразків, картин,

таблиць, зображень рослин з різною потребою до температури):

а) Термофільні (теплолюбні) — рослини, оптимальні умови росту яких лежать в

області підвищених температур. Вони ростуть в областях тропічного і

субтропічного клімату, а в поясах поміркованого клімату — в умовах, де має

місце сильний прогрів (кавуни, помідор, виноград).

б) Кріофільні (холодолюбні) — це рослини, оптимальні умови росту яких лежать в

області низьких температур. До них належать види, що ростуть у полярних і

високогірних областях або посідають холодні екологічні ніші (сосна сибірська,

карликова береза).

в) Мезотермні – рослини, що ростуть за середніх значень температури(дуб, горох,

липа).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Практична робота № 4.

Тема. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних

умовах

Мета:навчитися визначати за сукупністю ознак будови умови оптимальні для

вирощування кімнатних рослин.

Обладнання та матеріали: плакати, фотографії, живі кімнатні рослини.

Хід роботи

1. Розглянути живі екземпляри або зображення кімнатних рослин, які

потребують для вирощування умов підвищеної вологості. Знайти спільні

ознаки в будові цих рослин. Записати їх у зошиті.

2. Розглянути живі екземпляри або зображення кімнатних рослин, які

потребують для вирощування умов помірної вологості. Знайти спільні ознаки

в будові цих рослин. Записати їх у зошиті.

3. Розглянути живі екземпляри або зображення кімнатних рослин, які

потребують для вирощування умов низької вологості. Знайти спільні ознаки в

будові цих рослин. Записати їх у зошиті.310

4. Сформулювати висновок, у якому вказати, за якими ознаками будови можна

встановити тип умов вирощування кімнатної рослини.

2. Бесіда:

- Що таке місцезростання?

- Що називають екологічними чинниками?

- На які групи поділяють чинники середовища?

- Наведіть приклади зазначених чинників.

- Яке значення в житті рослин має світло?

- На які групи поділяють рослини по відношенню до світла? Наведіть приклади.

- Як температура впливає на процеси життєдіяльності рослин?

- Наведіть приклади рослин з різною потребою до дії температур.

- На які групи їх поділяють?

- Як рослини помірних широт пристосовуються до сезонних змін температури?

- На які групи поділяють рослини по відношенню до води? Наведіть приклади.

- Які пристосування мають рослини до життя в умовах постійної або сезонної

нестачі води?

- Для чого людині потрібно знати про вплив екологічних чинників на

організми?

- Відомо, що рослини найбільше залежать від світла, температури, води,

поживних речовин, повітря. Як ви вважаєте, для рослин має значення дія

кожного окремого чинника природи, чи їхня комплексна дія? Відповідь

обґрунтуйте.

3. Робота з тестовими завданнями на с. 177 підручника.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 47,

- підготувати відповіді на запитання на с. 177,

- повторити текст § 42.

311

Урок 56

 

Тема: Життєві форми рослин.

Мета: сформувати чітке поняття про життєві форми рослинних організмів як

результат дії умов навколишнього середовища у процесі їх історичного

розвитку, поглибити знання про властиві їм ознаки; продовжити

формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,

узагальнювати, застосовувати засвоєні знання, уміння і навички працювати

з текстом і малюнками підручника; виховувати бережливе ставлення до

природи, бажання охороняти і примножувати її багатства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:живі рослини, гербарні зразки та зображення рослин різних

екологічних груп і різних життєвих форм, портрети Вармінга, Теофраста і

Раункієра.

Основні поняття та терміни: життєві форми рослин, дерева, кущі, напівкущі,

багаторічні трав'янисті рослини, дворічні трав'янисті рослини, однорічні

трав'янисті рослини.

В природі немає нічого недоцільного

М. де Монтень

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Бесіда:

- Які ознаки будови характерні для рослин, пристосованих до життя в

посушливих умовах?

- Як рослини пристосовуються до життя в холодних умовах?

- Як рослини пристосовуються до життя в спекотних умовах?

312

- Які ознаки будови характерні для рослин, пристосованих до життя в дуже

вологих умовах?

- Як можна за зовнішнім виглядом відрізнити тіньовитривалі і світлолюбні

рослини?

2. Перевірка умінь розпізнавати рослини за їхнім відношенням до світла

та води за завданням:у запропонованому гербарному матеріалі визначте

і відберіть окремо:

а) світлолюбні, тіньолюбні і тіньовитривалі рослини;

б) вологолюбні та посухостійкі рослини.

3. Перевірочна робота «Екологічні чинники» за завданням: випишіть

літери чинників середовища, а поруч - номери відповідних прикладів дії

екологічних чинників:

А - чинники неживої природи;

Б - чинники живої природи;

В - антропогенні чинники.

І варіант

1) вирубування лісу

2) вологість ґрунту

3) будівля греблі

4) запилення рослин комахами

5) світло Місяця

6) температура повітря

7) пригнічення росту культурних

рослин бур’янами

8) сонячне світло

9) земне тяжіння

II варіант

1) рельєф місцевості

2) осушення боліт

3) весняна повінь

4) гриб трутовик на березі

5) розповсюдження плодів рослин

птахами

6) зрошування землі

7) поїдання трави тваринами

8) знищення гризунів

9) поїдання комах птахами

4. Тестові завдання:

1. За вимогами до вологи серед рослин є:

а)тіньовитривалі; б) холодостійкі;

в) посухостійкі; г) тіньолюбні

2. За вимогами до світла серед рослин є:313

а) тіньовитривалі; б) вологолюбні;

в) посухостійкі ; г) теплолюбні.

3. Тіньовитривала рослина:

а) конвалія; б) сосна;

в) дуб; г) підсніжник.

4. Холодостійка рослина:

а) ячмінь; б) огірок;

в) квасоля; г) буряк.

5. Теплолюбна рослина:

а) овес; б) ячмінь

в) пшениця; г) кукурудза.

6. Вологолюбна рослина:

а) ряска; б) елодея;

в) сфагнум; г) ковила.

5. Перевірочна робота за завданням: прочитайте текст і вставте пропущені

слова.

І варіант

1) Тип місцевості, де поширений даний вид рослин, називають …

2) Температура, світло, вологість - це чинники … природи.

3) Уся діяльність людини, що впливає на природу, називають … чинником.

4) За недостатнього освітлення в листках краще розвиваються клітини …

тканини.

5) Надмірне світло, що діє на … рослини, затримує їх ріст.

6) При довжині дня понад 12 годин не цвітуть і не плодоносять рослини … дня.

7) Жито, ячмінь, овес, картопля належать до рослин … дня.

8) Рослини, що зростають за постійної дії низьких температур, називають…

9) По відношенню до вологи в ґрунті кавун, соняшник належать до … рослин .

10) За достатнього освітлення і наявності вуглекислого газу в повітрі органічні

речовини в листках не утворюються за нестачі …

11) Рослини посушливих районів, які запасають воду в листках і стеблах,

називають …314

12) Хижацтво і взаємовигідні відносини - це чинники … природи.

ІІ варіант

1) Чинники навколишнього середовища, які впливають на організм, називають

2) Взаємодію живих організмів між собою становлять чинники … природи.

3) Для здійснення фотосинтезу за наявності води і вуглекислого газу, необхідно

4) На відкритих, добре освітлених ділянках зростають … види.

5) Рельєф місцевості - це чинник … природи.

6) Добре ростуть і плодоносять при довжині світлового дня 12 годин і більше

рослини …дня.

7) Рис, кукурудза, соняшник, соя належать до рослин ... дня.

8) Рослини, що зростають у місцях, де не відчувається тривала дія низьких

температур, називають ...

9) По відношенню до води елодея і ряска є рослинами …

10) Культурні рослини соняшник і кукурудза по відношенню до води є

рослинами …

11) Рослини посушливих районів із соковитими стеблами і листками, в яких

вони запасають воду, називають …

12) Пересування поживних речовин по рослині не можливе за нестачі ...

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Коли під час подорожей ми потрапляємо в краї з незвичними, екзотичними

для нас ландшафтами, мимоволі в першу чергу звертаємо увагу на загальний

вигляд рослин, що створюють цей ландшафт. Житель помірної лісосмуги в тундрі

неодмінно зверне увагу на низькорослі, іноді повзучі (шпалерні) чагарники й

чагарнички — полярні види берези й верби; на високогір’ях Паміру буде із

цікавістю розглядати «рослини-подушки» — терескен, акантолимон; у цілинних

степах — великі щільні дерновини ковили. У тропічних країнах йому впадуть в

око пальми, крона яких складається не з численних товстих і тонких гілок,

покритих на кінцях листям, як у наших звичних дерев, а з величезних перистих

або пальчастих листків, зібраних на верхівці стовбура в пучок або розетку. У

315

мадагаскарського «дерева мандрівників», що нагадує пальму, нашого туриста

вразить особливе розташування листків — віялове, в одній площині, а в

спорідненого з ним банана — форма «стовбура», від самого підніжжя обкутаного

довгими трубчастими основами листків. Виявляється, що «стовбур» цей

несправжній, а сама рослина — не дерево, а гігантська трава з підземним

багаторічним стеблом. У мексиканських пустелях ми будемо дивуватися

величезним безлистим кактусам з колоноподібними соковитими стовбурами.

Щоб успішно жити, рости, розвиватися і розмножуватися у своєму

середовищі, кожен організм повинен добре пристосуватися до всіх діючих на

нього екологічних чинників - температури, світла чи затінку, рельєфу місцевості,

вологості, чи, навпаки, засухи, складу ґрунту, солоності моря чи океану і до таких

важливих чинників, як сусіди і вороги. Серед пристосувань до середовища життя

важливу роль відіграють й особливості зовнішнього вигляду рослин, які сприяють

виживанню у звичайних до них умовах. Як рослини пристосовуються до дії

екологічних чинників, до спільного життя в угрупованнях, до своїх сусідів і

ворогів, ми дізнаємося на цьому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про життєві форми рослин(розповідь):

У 1806 р. відомий натураліст О. Гумбольд запропонував виділити 19

«основних форм» рослин, таких як форма пальм, форма бананів, форма хвойних

дерев, форма кактусоподібних рослин, форма ліан, форма злакоподібна тощо.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований у 80-х рр. XIX

століття відомим датським ботаніком Вармінгом. Він розумів під цим поняттям

«форму, у якій вегетативне тіло рослини (індивіда) перебуває в гармонії із

зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, із

насіння до відмирання».

Основними життєвими формами рослин вважали трав’янисті і деревні форми.

Дерева, чагарники і трави виділяв ще Теофраст.

Життєві форми рослин - пристосування, що виробилося у рослин до життя у

певних умовах середовища.

2. Класифікації життєвих форм рослин 316

а) пояснення, демонстрація:

Є багато різних класифікацій життєвих форм рослин.

І - Одна з найпростіших класифікацій життєвих форм рослин розроблена

Раункієром. В її основу покладено ступінь захищеності від неспри ятливих

умов найбільш незахищених частин рослини. Ідеться про стан бруньок

поновлення. Вирізняють п’ять основних типів життєвих форм рослин за

цією класифікацією:

1) фанерофіти : брунька поновлення перебуває високо над землею (дерева,

чагарники, епіфіти);

2) хамефіти : бруньки поновлення перебувають невисоко від поверхні ґрунту

(на 20-30 см) і зазвичай узимку захищені сніжним покровом (чагарнички,

напівчагарнички, деякі багаторічні трави, мохи);

3) гемікриптофіти : брунька поновлення розташована на рівні ґрунту (іноді

трохи вище) і захищена лусками, опалими листям і сніжним покровом;

4) криптофіти : бруньки поновлення закладені на кореневищах, бульбах,

цибулинах і на деякій глибині у ґрунті (геофіти) або під водою

(гідрофіти);

5) терофіти: несприятливий сезон переносять у вигляді насіння (усе це

однорічні і дворічні рослини).

б) розповідь з елементами бесіди, робота з мал.189 (с. 178), демонстрація

натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, зображень рослин

різних життєвих форм:

ІІ – за зовнішнім виглядом рослини:

1) Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами,

чітко вираженим одним стовбуром, не нижчим за 2 м заввишки(дуб,

береза, сосна).

2) Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На

відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення

починається від самої землі, тому утворюється кілька рівноцінних

стовбурів(шипшина, бузок, лiщина).

3)Кущики- схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см(брусниця, верес).

317

4)Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що в них дерев’яніють тільки

нижні частини пагонів, верхні часто відмирають(шавлiя, лаванда).

5)Ліани — рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору(плющ,

горох, виноград).

6)Сукуленти — багаторічні рослини із соковитими стеблами і листками, що

містять запаси води(кактуси, алое).

7)Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини(ромашка,

кропива), у яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні,

дворічні) або відмирає уся рослина (однорічні).

318

в) самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочайте текст

§ 48 «Якою є різноманітність рослин?» на с. 178, визначте характерні

особливості життєвих форм рослин та їх представників, дані занесіть у

таблицю «Характеристика життєвих форм рослин».

Життєві форми рослин Характерні

особливостіособливості Представники

ДереваЧагарникиЧагарничкиТрави

г) розповідь з елементами бесіди, демонстрація гербарних зразків, картин,

зображень рослин:

ІІІ - за тривалістю життя:

1) Однор i чн i  рослини нaвecвi розвиваються з насіння, зацвітають, утворюють

плоди з насінням і після цьоrо вiдмирають (хлібні злаки, горох, квасоля,

гречка, соняшник, льон, лобода, мокрець, дурман).

2) Двор i чн i   рослини живуть майже два роки. Уперший piк цi рослини

утворюють звичайно тiльки кopeнi, стебла i листки. На другий piк

розвиваються новi пагони, цвiтуть i дають плоди з насiнням, а до oceнi

вiдмирають(морква, буряк, татарник, пастернак, буркун, кмин).

3) Багаторічні рослини мають підземні стебла (кореневища, цибулини), які

живуть від двох до кількох десятків і навіть сотень років. (кропива

дводомна, пирій, материнка, лілії, тюльпани, березка польова, валеріана,

лопух, подорожник, яблуня, сосна).

V. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

1. Бесіда:

- Що таке життєві форми рослин?

- Наведіть приклади життєвих форм рослин.

- Як різняться між собою процеси життєдіяльності і тривалість життя

представників рослин різних життєвих форм?

2. Вправа „ Впіймай слово”:

319

Однорiчнi рослини нaвecнi розвиваються з насіння, …, утворюють … з

насінням і після цьоrо вiдмирають.

Дворiчнi …живуть майже … роки. У перший piк цi рослини утворюють

звичайно тiльки …, стебла i … . На другий … розвиваються новi …, цвiтуть i

дають плоди з …, а до oceнi вiдмирають.

Багаторiчнi рослини   живуть бiльше … років.

Надземнi … бiльшостi багаторiчних …рослин восени …, а нaвecнi … заново,

тому що в грунті пiд … зберiгаються кopeнi та iншi … органи з ….

Слова для довідки: плоди, два, корені, цвітуть, рослини, листки, рік, насінням,

частини, пагони, тисячі, трав`янистих, розвиваються, снігом, відмирають,

підземні, бруньками.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:,

- опрацювати текст § 48 (с.178 – 179),

- підготувати відповіді на запитання підручника на с. 242,

- підготувати доповіді про: типи рослинних угруповань;

способи захисту рослин від негативного впливу тварин,

про рослини- хижаки,

взаємозв’язки рослин з тваринами.

Урок 57

Тема: Рослинні угруповання.

Мета: ознайомити учнів з основними рослинними угрупованнями, їх утворенням,

структурою і видовим складом, значенням у природі і житті людини,

показати взаємозв’язки організмів в угрупованнях між собою і чинниками

середовища, сформувати поняття «флора» і «рослинність»; розвивати

вміння знаходити зв'язок між структурою та функцією та логічно мислити,

на матеріалі уроку продовжувати формувати науковий світогляд, екологічне

320

мислення, продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок ро-

боти з малюнками і текстом підручника, вміння застосовувати засвоєні

знання у нових ситуаціях, аналізувати матеріал, встановлювати причин- но-

наслідкові зв'язки; виховувати розуміння цілісності екосистем і їхньої

вразливості до зовнішніх негативних впливів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: гербарні екземпляри та зображення рослин, які належать до різних

екологічних груп, зображення різних рослинних угруповань, таблиця

«Яруси лісу», географічні атласи, фізична карта України, карта рослинності,

фізична карта півкуль.

Основні поняття та терміни: рослинні угруповання, ліс, степ, лісостеп, луки,

пустелі, тропічний ліс, хвойні ліси, мішані ліси, листяні ліси, ярусність,

домінуючі види, флора, рослинність.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів (мозковий штурм):

- Що називають життєвою формою рослин?

- Які ознаки будови характерні для дерев?

- Які ознаки будови характерні для кущів?

- Які ознаки будови характерні для однорічних трав’янистих рослин? Наведіть

приклади.

- Які ознаки будови характерні для дворічних трав’янистих рослин? Наведіть

приклади.

- Наведіть приклади багаторічних рослин. У чому їх особливість?

- Назвіть причини утворення різних життєвих форм рослин.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Були у матері-ІІрироди

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоть на мить -

Не зміг забути й розлюбить.

321

Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В приданне їм дарунки дати,

Мрійливій Флорі - світ рослинний,

А жвавій Фауні - тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

Сьогодні ми з вами знову завітаємо в гості до Флори, до її царства, її

володінь, які розкинулися по всіх континентах нашої планети. А Фауна нехай

почекає нас до наступного року. З природознавства і географії ви пам’ятаєте, що

наша планета має форму кулі, тому сонячні промені потрапляють на неї в різних

точках під різними кутами. Тому богиня Флора розселила у різних куточках Землі

саме ті рослини, які добре пристосувалися до існування у своїх місцях зростання.

Та не поодиноко вони зростають, а по сусідству з іншими рослинами.

- Яку назву мають такі групи рослин?

- Які вони бувають?

- Чи комфортно рослинам жити з «сусідами»?

- Чи не заважають вони одна одній?

- Як вони пристосувались до сумісного існування?

На ці та інші запитання ми отримаємо відповіді на протязі нашого уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про рослинні угруповання (розповідь з елементами бесіди,

демонстрація мал. 190 (с. 179), гербарних зразків, таблиць, зображень різних

угруповань та їх представників):

Рослинне угруповання (або фітоценоз) — це сукупність взаємоповязаних між

собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній

місцевості з однорідними умовами життя (степи, болота, дубові ліси).

322

Рослинні угруповання — результат тривалого історичного розвитку, в них

підбирається певний комплекс видів, який складається внаслідок тривалого

природного добору за певних кліматичних умов середовища, у разі постійної

взаємодії між рослинами та іншими живими істотами.

Для кожного фітоценозу характерні:

- певні умови існування,

- видовий склад рослин,

- зовнішній вигляд,

- внутрішня будова,

- ґрунт, рельєф місцевості,

- взаємозв’язки організмів.

Найчисельніші види, які визначають характер угруповання, називають

домінуючими(ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).

2. Просторове розташування видів в угрупованнях (розповідь з елементами

бесіди, робота з мал. 191 (с. 180), демонстрація таблиць, зображень ярусного

розташування рослин у різних угрупованнях):

Однією зі структурних ознак угруповання є ярусність: рослини різної висоти

розміщують свої органи на різних рівнях, що частково перекривають один одного:

- надземна - розташування надземних органів різних видів за висотою;

- підземна - розташування підземних органів різних видів за глибиною

проникнення в ґрунт.

Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів:

- верхні – світлолюбні рослини

- нижні – тіневитривалі і тінелюбні.

У сосновому лісі може бути від двох близько п’яти ярусів. Одноярусних

угруповань немає. У кожному ярусі є панівні (домінуючі) види.

Найкраще ярусність виражена у фітоценозах, які представлені різними

життєвими формами. Вона добре виявлена в лісах і гірше — в трав’янистих

угрупованнях (степах, луках). В одному ярусі поєднуються близькі за своїми

біологічними й екологічними властивостями рослини. Епіфіти, виткі рослини, на-

лежать до групи позаярусних.

323

Число ярусів збільшується зі збільшен ням числа видів, поліпшенням умов

існування, віком угруповання.

Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених різними

причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов’язані з фенологічними явищами в

рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується розквітом

одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя.

3. Взаємозв’язки між організмами в угрупованнях (розповідь з елементами

бесіди, робота з мал. 192 (с. 181) та 193 (с. 182), таблиць, зображень різних

прикладів взаємозв’язків в угрупованнях):

Симбіоз - різні типи взаємозв’язків.

Ці взаємозв’язки можуть бути як корисними, так і шкідливими.

- мутуалізм – взаємовигідне співжиття (бульбочкові бактерії і бобові

рослини);

- паразитизм (трутовики, повитиця);

- конкуренція (одновіковий сосновий ліс);

- виїдання (заєць і трава);

- запилення (джміль і конюшина),

- розповсюдження плодів і насіння (снігур і горобина).

У рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, які містяться

в різних органах. Тварини, які живуть в угрупованнях, живляться цими органами

рослин. У процесі довгого сумісного життя у рослин виникли різноманітні

пристосування для захисту від поїдання тваринами:

- отруйні речовини (блекота, борщівник),

- колючки (барбарис, кактус, шипшина).

4. Характеристика основних типів рослинних угруповань, їх значення в

природі і житті людини.

1) Доповіді учнівза планом:

1) загальна характеристика угруповання;

2) життєві форми представників;

3) видовий склад;

324

4) панівні види в угрупованнях;

5) умови існування угруповання;

6) значення в природі і житті людини.

1- широколисті ліси;

2 - хвойні ліси;

3 - луки;

4 - степи;

5 - болота.

Ліси

Залежно від того, які породи дерев переважають, розрізняють широколисті,

хвойні та мішані ліси. У широколистих лісах трапляються різноманітні види

листопадних дерев: дуб, граб, бук, клен, ясен, береза, липа тощо. Відповідно до

того, який із цих видів переважає, існують дубові (діброви), букові, грабові,

дубово-грабові, березові та інші ліси. Хвойні ліси утворені різними видами голо-

насінних: ялиною, сосною, смерекою, модриною. У мішаних лісах можуть

переважати як листопадні, так і хвойні дерева (наприклад, граб, бук, дуб і сосна).

Луки

Це угруповання, у яких панують багаторічні трав’янисті рослини, що ростуть та

розвиваються з весни до осені. Луки можуть бути природними і штучними, які

створила людина для випасання худоби (пасовища) і косовиці. У долинах річок

розташовані заплавні луки, які під час повені вкриваються водою. Вода наносить

мул, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Суходільні луки зволожуються

лише дощами.

Степи

У степах, як і на луках, панують багаторічні трав’янисті рослини, насамперед із

родини Злакові (ковила, типчак тощо). Багато степових рослин пристосовані до

тривалих посушливих періодів і встигають відцвісти та дати насіння протягом

відносно вологої весни (наприклад тюльпани). Під час посушливих літа та осені

їхня надземна частина відмирає, а в ґрунті залишаються видозмінені підземні

пагони (цибулини, бульбоцибулини, кореневища) або корені. На поверхні ґрунту

в степах мешкають посухостійкі мохи та лишайники.

325

Болота

Це надмірно зволожені території. Надлишкова зволоженість і нестача кисню в

ґрунті спричинюють накопичення в ньому нерозкладених решток рослин. Цьому

сприяє також висока кислотність ґрунтового розчину, яка гальмує розмноження

мікроорганізмів, здатних розкладати органічні речовини. Болота утворюються по-

різному: або внаслідок заростання водойм (наприклад, озера чи ставка), або через

перезволоження ділянки суходолу.

2) Самостійна робота учнів з текстом і малюнками підручника за завданням:

опрацюйте текст і малюнки § 49, роздивіться таблиці, картини, гербарні зразки

рослин, визначте характерні особливості рослинних угруповань, їх видовий склад,

умови існування і значення в природі й житті людини.

3) Складання таблиці «Характеристика рослинних угруповань».

Типугруповання

Характеристикаугруповання

Видовийсклад

Значення в природі і житті людини

ЛісСтепЛукаБолото

5. Поняття про флору і рослинність (пояснення):

Флора – сукупність видів рослин, що зростає на певній території (флора України,

Карпат).

Рослинність – сукупність рослинних угруповань Землі або її окремих частин.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Бесіда:

- Що таке рослинне угруповання?

- Як рослини пристосовуються до сумісного життя в угрупованнях?

- Що таке ярусність?

- Які види ярусності вам відомі?

- Яке значення має ярусне розташування рослин в угрупованнях?

- Які форми взаємозв’язків між організмами бувають в угрупованнях?

326

- Охарактеризуйте види симбіозу.

- Які зв’язки мають рослини з тваринами? Наведіть приклади.

- Які пристосування мають рослини для захисту від негативного впливу тварин?

- А самі рослини можуть живитися тваринами? Наведіть приклади.

- Що таке флора?

- Назвіть типи рослинних угруповань України.

- Чим ці угруповання відрізняються між собою?

- Які особливості характерні для рослинності лісів?

- Які особливості характерні для рослинності лук?

- Які особливості характерні для рослинності степів?

- Які особливості характерні для рослинності боліт?

- Чому дубові ліси називають дібровами, а березові - березняками? Відомо, що в

цих угрупованнях, окрім берези або дуба, ростуть й інші рослини. Чому вони

мають такі назви?

- Яке значення мають угруповання в природі і житті людини?

- Якого ставлення до себе потребують рослинні угруповання з боку людини?

2) Робота з визначення ярусного розташування рослин (зображення мішаного

лісу, степу, болота) за завданнями:

1. Визначте кількість ярусів в угрупованні.

2. Назвіть відомі вам рослини кожного ярусу.

3. Як пристосувалися рослини цього угруповання до сумісного існування?

4. Які зв’язки мають рослини з тваринами, що мешкають у цьому

угрупованні? Наведіть приклади.

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання учнів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 48 (с.179-182), § 49,

- підготувати відповіді на запитання на с. 186,

- доповіді про значення різних груп рослин,

- виконати тестові завданнями на с. 183 підручника,

- підготувати доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини;

327

- підібрати загадки про сільськогосподарські рослини.

Урок 58

 Тема: Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин

для людини. Сільськогосподарські рослини.

Мета: розглянути значення рослин для існування на планеті Земля та для

існування людського суспільства, обговорити можливі наслідки зникнення

рослинності, ознайомити учнів з особливостями будови і життєдіяльності

сільськогосподарських рослин, розглянути їхнє значення для людини;

розвивати розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, аналітичне

мислення, вміння шукати інформацію, співставляти факти і робити

висновки, давати прогнози та використовувати раніше отримані знання;

328

виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до живих

організмів, які живуть поряд із людиною, гордість за наших вчених, які

досягли великих успіхів у селекції розуміння єдності всього живого та

відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання:зображеннями здорових та уражених дією антропогенних факторів

окремих рослин і рослинних угруповань та представників

сільськогосподарських рослин, схеми центрів походження культурних

рослин, зразки культурних рослин та продукції, яка виготовлена з їхнім

використанням, презентація «Сільськогосподарські рослини».

Основні поняття та терміни: біосфера, біоценози, штучні екосистеми, сади,

парки, охорона природи, сільськогосподарські рослини, культурні

рослини, промислове виробництво, технічні, овочеві, плодоягідні, зернобо-

бові, кормові культури, городні культури.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте над такими словами:

“Колись на Землю упав промінь Сонця, але упав він не на родючий грунт, а

упав на зелену билинку пшеничного ростка, на його хлорофілове зерно.

Вдарившись об нього він погас, але не зник. Він лише витратився на внутрішню

роботу: розірвав зв’язок між частинками вуглецю і кисню, з’єднаними у

вуглекислоті. Звільнений вуглець, сполучаючись з водою, утворив крохмаль. Цей

крохмаль перетворився на розчинний цукор і після довгих блукань рослиною

нарешті знову відклався у зерні у вигляді крохмалю або клейковини. У тій чи

іншій формі він увійшов до складу хліба, який став нашою їжею. Він

перетворився у наші м’язи, наші нерви…

329

… Отже, цей промінь сонця зігріває нас, він приводить у рух наш організм.

Джерелом сили у нас є законсервований сонячний промінь.”

- Яке значення рослин у цьому таємничому процесі «консервації» сонячної

енергії?

- Яке ще значення відіграють рослини у природі?

- Яке значення рослин у житті людини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Значення рослин у природі (бесіда з елементами розповіді, робота з

підручником):

- завдяки здатності до фотосинтезу рослини постійно поповнюють втрати

органічних сполук на планеті;

- нагромаджують у продуктах фотосинтезу значну кількість хімічної енергії;

- підтримують необхідний для існування більшості організмів рівень кисню в

атмосфері;

- запобігають нагромадженню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;

- відіграють провідну роль у кругообігу мінеральних речовин, що забезпечує

безперервне існування життя на Землі;

- зв’язують родючі часточки поверхневих шарів ґрунту, запобігають їхньому

змиву та ерозії ґрунтів;

- збагачують ґрунт перегноєм;

- слугують домівкою для тварин;

- утворили кам’яне вугілля, нафту і торф;

- затримують сніг взимку;

- очищення повітря;

- регулюють мікроклімат, пом’якшують більшу частину добових коливань,

наприклад, температури, вологості та вітру.

Розміщуючись паралельно або перпендикулярно до сонячного проміння,

організми (або окремі їхні частини, наприклад, листки) можуть зменшувати ту

загальну кількість сонячної енергії, яка на них потрапляє. У полудень листя

яскраво освітлених крон дерев часто опускається, тоді як листя затіненого

підліску звичайно підставляє сонячному промінню всю свою поверхню.330

2. Значення рослин в житті людини (бесіда з елементами розповіді,

демонстрація зображень):

- продукти харчування,

- будівельний матеріал,

- сировина для промисловості (смола, олія, каучук, дубильні речовини, спирт

та ін.)

- ліки;

- виготовлення меблів;

- отрути, алергени;

- естетична насолода.

3. Сільськогосподарські рослини(робота в групах, повідомлення учнів,

демонстрація презентації, зображень с/г рослин та продукції, яка з них

виготовлена):

Сільськогосподарські рослини (культури) — культурні рослини, які

вирощують з метою забезпечення продуктами харчування, виробництва сировини

для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.

Вирощуванням рослин займається окрема галузь сільського господарства –

рослинництво.

І група – технічні культури;

II група –продовольчі культури;

III група - кормові;

IV група – декоративні.

За призначенням сільськогосподарські рослини умовно поділяються на:

1) Технічні — рослини, які використовують переважно як сировину для різних

галузей промисловості (харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової,

фармацевтичної та ін.):

- крохмаленосні (картопля, кукурудза);

- цукристі (цукровий буряк, цукрова тростина);

- олійні (соняшник, рижій, рицина, ріпак, льон, коноплі, соя);

331

- ефіроолійні (троянда, м’ята, шавлія, коріандр, кмин, аніс, лаванда);

- прядильні (льон-довгунець, коноплі, бавовна);

- дубильні рослини - містять у підземних та надземних органах дубильні

речовини (дуб, верба, ялина);

- лікарські;

- каучукові рослини - у тканинах яких утворюється каучук (гевея, гваюла,

ваточник);

- рослини, у яких утворюється деревина, яку використовують не тільки як

будівельний матеріал, але і в целюлозно-паперовій, лісохімічній

промисловості, як паливо (дуб, бук, граб, ялина, береза);

- фарбувльні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).

2) Продовольчі— рослини, які використовують для отримання продовольства, що

є продуктом харчування людини:

- зернові культури:

хлібні злаки — пшениця, рис, жито, ячмінь, овес, кукурудза, просо;

зернобобові (боби) — горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та інші.

- овочеві культури — картопля, капуста, морква, буряк, огірки, баклажани;

- плодово-ягідні культури:

зерняткові - яблуні, груші,

кісточкові - сливи, абрикоси,

ягідні - смородина, аґрус, малина,

горіхоплідні – ліщина, волоський горіх, фундук,

цитрусові - лимони, мандарини, апельсини,

субтропічні – манго, ананас, банан, папая.

3) Кормові — рослини (одно- і багаторічні), які вирощують на корм

сільськогосподарським тваринам.

- кормові коренеплоди - бруква, морква кормова, буряк кормовий,

напівцукровий і цукровий, турнепс;

- кормові бульбоплоди - картопля, земляна груша;

- кормові баштанні культури - кавун кормовий, кабачки, гарбуз;

332

- силосні культури - кукурудза, соняшник, кормова капуста, земляна груша,

гірчиця біла, рапс,

- зернобобові культури - горох, соя, сочевиця;

- зернові - жито, овес, ячмінь, просо, кукурудза.

4) Декоративні - троянди, жоржини, хризантеми, чорнобривці, петунія, матіола,

левкой (“Мова квітів”).

4. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище

1) Робота в групах - робота з підручником – с.188-189:

1 група - приклади негативного позитивного впливу людини на природу

2 група - приклади позитивного впливу людини на природу

2) Розповідь з елементами бесіди, з використанням гербарних зразків, таблиць,

картин, фотографій, листівок, комп’ютерних колекцій рідкісних

рослин,рослин Червоної книги.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Бесіда:

- Як рослини пов’язані з іншими організмами на нашій планеті?

- Чи впливають рослини на клімат?

- Чи беруть рослини участь у формуванні корисних копалин?

- Чи можуть рослини впливати на геологічні процеси?

- Які культурні рослини називають зерновими?

- Які зернові культури вирощують в Украйні і в світі на найбільших площах?

Чому?

- Які рослини належать до зернобобових культур?

- Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.

- Яке значення мають овочі в харчуванні людей?

- Які сільськогосподарські рослини є технічними культурами?

- Для виготовлення яких продуктів використовують сільськогосподарські

рослини?

- Які плодово-ягідні культури вирощують на наших землях?

- У чому цінність плодово-ягідних культур для людини?333

- Чи відома вам рослина, що належить до групи олійних культур?

- Які вам відомі лікарські рослини?

- Наведіть приклади медоносних, вітаміноносних рослин.

- Як люди використовують рослини в будівництві?

- Як люди використовують рослини у виробництві продуктів харчування?

- Як люди використовують рослини у виробництві одягу?

- Як люди використовують рослини в естетичних цілях?

- Як люди використовують рослини в медицині?

2. Робота з підручником (с.189):

- Які рослини завезені в інші частини світу з Америки?

- Батьківщиною яких рослин є Східна Азія?

- Звідки родом кавун?

- Які рослини занесені до Червоної книги України?

- Які з цих рослин поширені на території Хмельниччини?

3. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між групами культурних рослин

і їхніми представниками:

І варіант II варіант

Групи рослин Представники Групи рослин Представники

А зернові 1 черешня А зернові 1 малина

Б бобові 2 суниці Б бобові 2 перець

В овочеві 3 жито В овочеві 3 соя

Г плодові 4 конюшина Г плодові 4 ячмінь

Д ягідні 5 баклажан Д ягідні 5 слива

4. Конкурс загадок: хто згадає найбільше загадок про:

- їстівні рослини

- декоративні рослин

- лікарські рослини.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання:

334

- опрацювати §§ 46, 50;

- дати відповіді на питання (с.173, 190);

- виконати тестові завдання (с.173, 190);

- повторити матеріал з теми.

Урок 59

Тема: Узагальнення знань з теми «Різноманітність рослин».

Мета: узагальнити, систематизувати і проконттролювати рівень засвоєння знань

та вмінь учнів з теми «Різноманітність рослин»; розвивати вміння

застосовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, систетизувати,

співсставляти, робити висновки, працювати з різними видами тестових

завдань; виховувати самостійність, акуратність, зосередженість,

впевненість у власних силах.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Обладнання:таблиці з теми, картки з тестовими завданнями.335

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Ми закінчили вивчення різноманітності рослин нашої планети і

переконалися, що вони дійсно дуже різноманітні за своєю будовою, місцем

зростання, своїм відношенням до факторів навколишнього середовища, своїм

пристосуванням до дії цих факторів, своїми взаємозв’язками з іншими

організмами, що всі вони схожі за основними процесами життєдіяльності, що

всі вони без винятку мають велике значення в природі та житті людини і

заслуговують на пошану, збереження та охорону. Тепер настаз час довести, що

ви добре працювали і вмієте застосовувати набуті знання під час виконання

тестових завдань.

ІІІ. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів.

1) Бесіда:

- Що вивчає систематика?

- Які одиниці систематики вам відомі?

- Яка систематична одиниця є найменшою?

- Що таке вид?

- Які рослини називають нижчими? Чому?

- Яка наука вивчає водорості?

- Як називають тіло водоростей?

- Які екологічні групи водоростей існують?

- Які відділи водоростей ви знаєте?

- В чому унікальність діатомових водоростей?

- Чим особливі червоні водорості?

- Назвіть представників бурих водоростей?

- Де поширені зелені водорості?

- Які відділи вищих спорових рослин ви знаєте?

- Що перважає в життєвому циклі мохів?

- Назвіть представників зелених мохів?336

- Яке значення в природі іжитті людини відіграють сфагнові мохи?

- Що спільного в будові і процесах життєдіяльності плаунів, хвощів і папоротей?

- Які групи насінних рослин вам відомі?

- Які рослини називають голонасінними? Наведіть приклади?

- Яка особливість покритонасінних рослин?

- Які екологічні групи рослин існують?

- Які життєві форми рослин ви знаєте?

- Що називають рослинним угрупованням?

- Назвіть типи рослинних угруповань.

- Назвіть найвідоміші сільськогосподарські рослини нашої місцевості.

- Яке планетарне значення рослин?

- Яке значення ярусності в природному угрупованні?

2. Тестова перевірка знань.

І варіант

Завдання з вибором 1 правильної відповіді

(за правильно виконане завдання - 0,5 бала)

1. Зазначте групу водоростей, представники якої здатні мешкати на найбільших

глибинах:

а) діатомові;

б) бурі;

в) червоні;

г) зелені.

2. Сосна та ялина належать до:

а) мохів;

б) папоротей;

в) хвощів;

г) голонасінних.

3. Дводомною рослиною є:

а) зозулин льон;

б) плаун булавовидний;

в) хвощ польовий;

г) щитник чоловічий.

4. До антропогенних чинників належить:

а) ураган;

б) земне тяжіння;

в) вирубування лісів;

г) гроза.

5. У світлолюбних рослин краще розвинена тканина:

а) стовпчаста; б) губчаста; 337

в) покривна; г) механічна.

6. Статеве покоління переважає в життєвому циклі:

а) плаунів;

б) папоротей;

в) хвощів;

г) мохів.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

(за кожну травильну відповідь- 1 бал)

7. Заросток папороті виконує функції:

а) утворює спори;

б) утворює статеві клітини;

в) фотосинтезує;

г) накопичує в клітинахводу.

8. Сполуки Силіцію накопичуються в клітинах рослин:

а) червоних водоростей;

б) діатомових водоростей;

в) плаунів;

г) хвощів.

9. Голонасінні рослини мають таке значення в природі і житті людини:

а) озеленення населених пунктів;

б) утворюють отруйні речовини;

в) джерело деревини;

г ) виділяють у повітря велику кількість фітонцидів.

Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відпо відностей,

послідовностей (за кожну правильну відповідь - 1 бал)

10. Визначте характерні ознаки дводольних рослин.

А - Кількість

сім’долейу зародку

Б - Тип

кореневоїсистеми

В -

Жилкуваннялистків

Г-

Життєваформа

1- одна сім’ядоля

2- дві сім’ядолі

1- стрижнева

2 - мичкувата

1 – паралельне,

дугове

2 - сітчасте

1- дерева,

чагарники,

трави

2 - переважно

трави

11. Встановіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми

представниками:

Групи рослин Представники

338

А зернові 1черешня

Б овочеві 2малина

В плодові 3ячмінь

Г ягідні 4помідори

12. Визначте послідовність подій під час запліднення сосни звичайної:

А - проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки

Б - розкриття лусок жіночих шишок

В - формування зародка насінини

Г - злиття спермія з яйцеклітиною

Д - виділення краплини клейкої рідини насінним зачатком

Е - потрапляння пилкового зерна до насінного зачатка.

Завдання з відкритою відповіддю – й на вибір

(за правильно виконане завдання - 3 бали).

13. Які ознаки дали змогу покритонасінним стати панівною групою рослин на

Землі порівняно з голонасінними.

14. Назвіть основні життєві форми рослин, наведіть приклади представників

кожної життєвої форми.

15. Порівняйте будову вегетативного тіла мохів і папороті.

16. Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покритонасінних

рослин.

17. Яке значення голонасінних рослин у природі та житті людини?

II варіант

Завдання з вибором 1 правильної відповіді

(за правильно виконане завдання - 0,5 бала)

1. До багатоклітинних зелених водоростей належить:

а) спірогіра;

б) ламінарія;

в) порфіра;

г) хламідомонада.

2. Листопадною голонасінною рослиною є:

а) ялина;

б) яловець;

в)модрина;

г) кедр.

339

3. Тканини та органи відсутні у: а) мохів;

б) водоростей;

в) плаунів;

г) хвощів.

4. У тіньовитривалих рослин краще розвинена тканина:

а) губчаста;

б) стовпчаста;

в) механічна;

г) провідна.

5. Чинниками живої природи є:

а) виверження вулкана;

б) земне тяжіння;

в) паразитизм;

г) будівля греблі.

6. Спорофітом у вищих спорових рослин називають:

а) статеві клітини;

б) заросток;

в) статеве покоління;

г) нестатеве покоління.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

(за кожну травильну відповідь- 1 бал)

7. Папоротям притаманні такі ознаки:

а) не мають коренів, розмножуються спорами;

б) мають корені, розмножуються насінням;

в) мають корені, розмножуються спорами;

г) у життєвому циклі переважає спорофіт;

д) у життєвому циклі переважає гаметофіт.

8. Кам’яне вугілля утворилося з решток викопних рослин:

а) папоротей;

б) хвощів;

в) плаунів;

г) хвойних.

9. До ознак голонасінних належать:

а) наявність плода;

б) запилення вітром;

в) відсутність плода;

г) розмноження насінням;

д) розмноження спорами.

Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відпо відностей,

послідовностей (за кожну правильну відповідь - 1 бал)

10. Визначте характерні ознаки однодольних рослин.

А - Кількість

сім’долейу зародку

Б - Тип

кореневоїсистеми

В -

Жилкуваннялистків

Г -

Життєваформа

340

1- одна сім’ядоля

2- дві сім’ядолі

1- стрижнева

2 - мичкувата

1 – паралельне,

дугове

2 - сітчасте

1- дерева,

чагарники,

трави

2 - переважно

трави

11. Установіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми

представниками:

Групи рослин Представники

А зернові 1 аґрус

Б овочеві 2 кукурудза

В плодові 3 морква

Г ягідні 4 персик

12.Установіть послідовність етапів розвитку папороті щитника чоловічого:

А Утворення зиготи

Б Запліднення при участі води

В Утворення із спори заростка

Г Розвиток особини нестатевого покоління

Д Дозрівання спор

Е Дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин

Завдання з відкритою відповіддю – й на вибір

(за правильно виконане завдання - 3 бали).

13.Назвіть основні екологічні групи рослин і наведіть приклади кожної групи.

14.Порівняйте будову вегетативного тіла папороті і голонасінних рослин.

15.Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покритонасінних рослин.

16.Яке значення покритонасінних у природі і житті людини?

17.Які ознаки дали змогу голонасінним порівняно з папоротями поширитися на

всіх континентах Землі (окрім Антарктиди)?

IV.Підведення підсумків уроку.

V.Повідомлення домашнього завдання:

341

- повторити § 3 і § 16,

- підготувати повідомлення, міні-презентації про різноманітність грибів.

Гриби(9год – 1 год)

Урок 60

Тема: Загальна характеристика грибів.

Мета: дати поняття про особливості будови і процесів життєдіяльності грибів, їх

різноманітність, поширення, місце в системі органічного світу;

сформувати поняття «гіфи», «міцелій», «плодове тіло»;на матеріалі уроку

продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в

необхідності знань про кожний компонент живої природи;продовжити

формування умінь і навичок працювати з текстом, малюнками і

додатковими джерелами знань, узагальнювати, встановлювати взаємо-

зв'язок будови і функцій, робити умовиводи; виховувати пізнавальний

інтерес до вивчення світу природи, взаємоповагу в спільній діяльності,

прагнення пізнавати навколишній світ, бережливо ставитися до всіх його

мешканців.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

342

Обладнання:натуральні об’єкти - печериці, консервовані гриби - маслюки,

опеньки, засушені гриби, моделі шапинкових грибів, таблиці «Цвілеві

гриби», «Шапинкові гриби», «Дріжджі», презентація «Будова, функції і

різноманітність грибів», зображення різних видів грибів.

Основні поняття та терміни: гриби, гіфи, міцелій, плодове тіло, грибниця,

хітин, гетеротрофи

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Відгадайте загадку:Стоїть хлопчик під пеньком

Накрив голову брильком.

Так, у деякому царстві, що таємно і явно розташувалося навколо людини, і

навіть у ній самій, живе близько ста тисяч видів мешканців - грибів. Великий

російський поет О.С. Пушкін казав, що гриби - «низька природа і вишуканості

мало тут». Можна, звісно, не погодитися з видатним поетом, бо все, що

створила природа, має красу, навіть вишуканість, і гриби не виняток. Чи не

приваблює своєю красою червоний мухомор, охайні, майже білосніжні пече-

риці, поважні, переповнені почуттям власної гідності білі гриби? Чи не

вишукані напівпрозорі нитки білої цвілі, що оселяється на продуктах

харчування? їх так багато, і вони такі різні - таємні діти природи.

Гриби відіграють важливу роль у природі і житті людини як позитивну, так

і негативну. Але перш ніж розібратися з їх значенням, з’ясуємо, що становлять

собою гриби з біологічної точки зору. Що саме поєднує цвіль з клейким тілом

маслюка, отруйний і привабливий мухомор з пеніцилом - ворогом бактерій?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Поширення та різноманітність життєвих форм грибів(розповідь з

елементами бесіди, повідомлення учнів, демонстрація таблиць, зображень

різних видів грибів):

343

Нині відомо понад 100 тис.Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони

також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних

водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах

рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених

людиною, всередині організмів. 

- одноклітинні(дріжджі, мукор),

- багатоклітинні(трутовики, шапинкові гриби).

Гриби

Нижчі Вищі

вегетативні тіла не мають перегородок мають міцелій, що складається

(багатоядерні) з ниток-гіфів, розділених перетинками

на безліч клітин.

мукор пеніцил, трутовики, шапкові гриби

2. Загальна характеристика грибів(розповідь з елементами бесіди, робота з

мал.203, 204 підручника, демонстрація таблиць, картин, малюнків, листівок,

фотографій, зображень різних видів грибів, презентації):

- клітини грибів оточені щільною клітинною оболонкою, до складу якої входить

хітин;

- в клітинах грибів наявні вакуолі з клітинним соком;

- в клітинах відсутні пластиди;

- гетеротрофний тип живлення;

- запасна поживна речовина – глікоген;

- гриби не утворюють справжніх тканин;

- тіло грибів складається з гіфів – ниткоподібних виростів;

- сукупність гіфів – грибниця або міцелій;

- необмежений ріст – забезпечується поділом та ростом клітин міцелію4

- не здатні до активного руху;

- не здатні споживати тверду їжу, їх клітини вбирають через оболонку лише

розчини різних сполук;

- газообмін відбувається через оболонки клітин;

- розмноження статеве і нестатеве: спорами, ділянками грибниці.

344

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником, заповнення таблиці.

Визначте риси подібності грибів до рослин і тварин, заповніть таблицю:

Подібність грибівдо рослин до тварин

2. Виконання тестових завдань (с.195).

3. Бесіда:

- Які організми відносять до грибів?

- Де вони поширені?

- Які особливості будови клітини грибів?

- Як відбувається живлення грибів?

- Як розмножуються гриби?

- З чого складається тіло гриба?

- Яка наука вивчає гриби?

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювач текст і малюнки § 51,

- підготувити відповіді на запитання в с. 195,

- створити сенкан на тему «Гриби»,

- підготувати повідомлення про екологічні групи грибів: сапротрофи,

паразити, симбіонти(3 учні).

345

Урок 61

Тема: Загальна характеристика грибів.

Мета: розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів,

ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення,

значенням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; на

матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів,

продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками

підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, виконувати

лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об’єктів,

узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-

гігієнічні навички учнів;виховувати позитивне ставлення до представників

різних груп грибів, розуміння необхідності знань про них і бажання їх

зберігати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:натуральні об’єкти: біла і зелена цвіль, грибниця мукора на хлібі,

зображення та гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою,

346

ріжками, іржастими грибами, плодів, уражених борошнисторосяними

грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, таблиці

«Шапкові гриби», «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби», препарувальний

набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи, лупи.

Основні поняття та терміни: сапротрофи, симбіонти, антибіотики, мікориза,

паразити, цвільові гриби.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів(бесіда):

- Які особливості будови клітин грибів?

- Яку будову МІ тіло багатоклітинних грибів?

- Чому гриби, які протягом століть учені відносили до рослин, не можуть

належати ні до рослин, ні до тварин?

- Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?

- Які риси відрізняють гриби від тварин?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Ми вже знаємо, що гриби - незвичні організми. Саме тому вчені так довго

не могли визначити їх місце в системі органічного світу. Гриби не мають

хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати органічні

речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у

тварин.

Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них.

Вони, як і всі організми нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до

життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини,

він бере їх з навколишнього середовища.

Як це роблять гриби? Хто щедро ділиться з ними поживними речовинами і

як вони відповідають на цю щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних

організмів.

347

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Характеристика екологічних груп грибів за характером живлення

(розповідь з елементами бесіди, робота з текстом і малюнками

підручника (с. 195 - 198), демонстрація натуральних об`єктівтаблиць,

зображень різних видів грибів, повідомлення учнів):

а) сапротрофи –живляться готовими органічними речовинами відмерлих

організмів:

- розкладають рештки рослин і тварин,

- підвищують родючість грунту,

- псують продукти харчування, будівельні матеріали(цвілеві гриби),

- спричиняють харчові отруєння людей(цвілеві гриби),

-з них отримують ліки.

б) паразити -живляться готовими органічними речовинами живих організмів

– спричиняють захворювання людини, тварин, рослин, інших

грибів(сажкові, іржисті гриби, ріжки, трутовики, фітофтора,

борошниста роса)

- Де оселяються паразитичні гриби?

- Чим вони живляться?

- Як вбирають поживні речовини з організму хазяїна?

- Як пристосовані до переживання несприятливих умов середовища?

- Які органи рослин вони вражають?

- Якої шкоди завдають культурним рослинам?

в) симбіонти – співвіснують з організмамирізних біологічних видів:

- гриби і грунтові бактерії (гриби вирощують поряд з собою певну

бактеріальну культуру, підгодовують її, збирають урожай, зберігаючи його

у спеціальних місцях, та ще й запасаються «розсадою » для наступних

посівів);

- шапкові гриби і корені вищих рослин – мікориза(білий гриб і дуб,

підберезник і береза);

- гриби і водорості – лишайник.

348

2. Цвілеві гриби(розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 208 і 209 (с.

196), демонстрація натуральних об`єктів, таблиць, виконання учнями

лабораторного дослідження).

а) особливості будови і живлення:

- сапротрофи;

- поширені в природі практично скрізь;

- відрізняються невибагливістю до середовища проживання та їжі;

- ростуть при високій температурі і підвищеній вологості;

- вбирають лише розчинених поживних речовин;

- швидке розмноження.

б) значення:

- виробництво лимонної кислоти із цукристих речовин;

- участь у дозріванні деяких вин - «Херес» («шляхетна пліснява»);

- виготовлення спеціальних видів сиру(«Рокфор», «Камамбер»)

- виробляють антибіотики (пеніцил, аспергіл)

- можуть викликати захворювання тварин ілюдини;

-  асперглези, оніхомікози.

- істотно знижують врожайність сільськогосподарських культур,

- вражають запаси зерна, фураж, солому та сіно;

- негативно впливають на здоров'я сільськогосподарських тварин;

- пошкоджуютьбудівельні матеріали.

в) будова цвілевих грибів: мукора і пеніцила.

Лабораторне дослідження 16.

Тема: Будова цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа).

Мета: ознайомитись з будовою цвільових грибів за допомогою оптичного

мікроскопа.

Обладнання та матеріали: таблиця«Цвілеві гриби», препарувальний набір,

піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи, лупи.

(інструктивна картка)

V. Закріплення вивченогоматеріалу.349

1.Бесіда за запитаннями:

- Чому гриби об’єднують в окрему групу?

- На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їх

тіло? - Яку будову має вегетативне тіло грибів?

- На які групи поділяють гриби за способом живлення?

- Як розмножуються гриби?

- Наведіть приклади грибів-сапротрофів.

- Де вони оселяються і як живляться?

- Які особливості будови мають цвілеві гриби?

- З якими організмами гриби можуть вступати у взаємовигідне співжиття?

Наведіть приклади.

-Чому ці відносини є взаємовигідними і для грибів і рослин?

- Як живляться гриби-паразити?

- Якої шкоди вони завдають рослинам у природі і сільськогосподарським

культурам?

- Відомо, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до паразитичного

способу життя. Чим це можна пояснити?

2.Робота з тестовими завданнями на с. 198.

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 52,

- підготувати відповіді на запитання на с. 198,

- повідомлення про лишайники(1 учень).

350

Урок 62

Тема: Лишайники – приклад симбіотичних організмів.

Мета:ознайомити з особливостями будови і життєдіяльності лишайників як

симбіотичним організмом, розповсюдженням у природі, пристосуванням

до різноманітних умов існування, та їх значенням у природі і житті

людини; сформувати в учнів розуміння поняття;продовжити формувати

вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, природними

об'єктами, уміння застосовувати набуті знання в новій ситуації,

встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити умовиводи;

виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, бережливе ставлення до

всіх компонентів живої природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:натуральні об’єкти- лишайників, зображення лишайників у їх

природному середовищі, таблиці «Цвілеві гриби», «Лишайники».

Основні поняття та терміни: лишайники, піонери рослинності, екологічна

індикація.

351

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда:

- Назвіть екологічні групи грибів.

- За якою ознакою гриби поділяють на ці групи?

- Наведіть приклади і розкрийте особливості живлення грибів:

а)сапротрофів;

б) симбіонтів;

в) паразитів.

- Яке значення представників цих груп у природі і житті людини?

- Чим можна пояснити те, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до

паразитичного способу життя?

2. Вправа «Впіймай слово»

1) Серед грибів є одноклітинні … і організми.

2) За способом живлення гриби є …

3) Гриби, щоживляться мертвими органічними рештками, називають …

4) Велика група грибів, що оселяються на живих організмах, - це гриби-…

5) Серед грибів є такі, що вступаютьу взаємовигідне співжиття з кореневою

системоюрізнихрослин,утворюючи …

6) Явищеспівіснування двох організмівназивається …

3. Розв’язання біологічних задач.

1) Гриби - «дивні діти» нашої планети: і не рослини, і не тварини, хоча мають

деякі риси подібності з ними. Які характерні тільки для них ознаки мають

гриби?

2) Цвілеві гриби, як і всі живі організми планети, живляться, дихають, ростуть

розмножуються. Чим і як живляться цвілеві гриби? Як їхні тоненькі нитки-

гіфи отримують поживні речовини? До якої групи їх відносять за способом

живлення? Поясніть чому.

352

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Послухаємо казку «Історія гриба і водорості»:

Якось Гриб побіг до берега річки, де в товщі води плавала Водорість.

- Добридень, як справи? - привітно гукнув Гриб до знайомої Водорості.

- Нівроку, - обізвалася вона. - Тільки частенько буваю голодною. Живу я у

воді, а чи багато тут їжі? Її чимало в землі! Тобі, Грибе, пощастило, що ти

живеш на суходолі.

- Помиляєшся, дорогенька. У воді багато будь-якої їжі, але ти ще не

навчилася її розпізнавати, - відповів Гриб. - Безталаннішого ж за мене немає

на білому світі. Їжі в землі, дійсно, достатньо, але на моє нещастя Сонце

позбавило мене сили, і їжа не йде мені на користь. І все тому, що я не

погодився очищати повітря.

- Що ж нам робити? - спитала Водорість.

- Що робити? - загадково усміхнувся Гриб. - А ти подумай.

Водорість замислилася.

- Треба звернутися до Сонця? - сказала вона. - Ти попроси в нього

пробачення, і воно подарує тобі силу, а я спробую випросити для себе

коріння.

- Безнадійна річ! - відповів Гриб. - У мене є краща ідея!

- Яка? - поцікавилась Водорість.

- Давай дружити, - швидко відповів Гриб. - Ти розумієшся із Сонцем, а я із

землею, і будемо мінятися, я тобі їжу, а ти мені - силу Сонця. Розумієш?

- Як же ми будемо жити разом? - задумливо спитала Водорість. - Ти звик до

землі, а я живу у воді. Якщо підемо до води - ти потонеш, якщо вийдемо на

суходіл - я засохну і помру.

- Не занепадай духом, - усміхнувся гриб. - Жити будемо в будь- якому місці,

де є волога.

- У такому разі я згодна! - радісно відповіла Водорість.

З того часу гриб і водорість живуть разом. Вони так здружилися, що не

можуть існувати один без одного. Допомагаючи водорості, гриб витягає з-під 353

землі воду і мінеральні солі. Водорість, у свою чергу, віддає йому частину сили,

яку отримує від Сонця. Гриб і водорість, уклавши союз, так потоваришували,

що їх навіть стали називати на одне ім’я - Лишайник. Саме із цим незвичайним

організмом ми сьогодні і ознайомимося.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика лишайників(розповідь, робота з мал. 212, 213

(с. 199), демонстрація лишайників, таблиць, зображень лишайників):

- поширені скрізь, крім місць із забрудненим повітрям;

- здатні витримувати тривалі періоди несприятливих умов;

- повільно ростуть;

- виділяють лишайникові кислоти;

- коренів не мають;

- усі поживні речовини отримують з повітря.

2. Будова вегетативного тіла лишайника (розповідь з елементами бесіди,

робота з мал. 214 (с. 200), демонстрація таблиці):

- гіфи гриба – вбирають воду і мінеральні солі, прикріплення до субстрату;

- водорості чи ціанобактерії – синтез органічних речовин.

3. Групи лишайників(розповідь, робота з мал. 212 (с. 199) і 215 (с. 201),

демонстрація зображень різних видів лишайників):

- накипні (лецидея заглиблена, ризокарпон географічний),

- листуваті (пармелія борозенчаста, ксанторія);

- кущисті (бородач, цетрарія ісландська, оленячий мох).

4. Способи розмноження лишайників(розповідь, робота з таблицею та мал.

216 підручника):

- вегетативне - ділянками тіла за допомогою спеціальних утворів на поверхні

корового шару та мікроскопічних кульок, що формуються в

серцевинній частині тіла;

- статеве - розмноження за допомогою особливих спор.

354

5. Роль лишайників у природі і житті людини(робота з текстом

підручника – с.202):

- оселяються на непридатних для інших рослин субстратах –«піонери

рослинності»;

- створюють рослинні угруповання,

- руйнуванні гірських порід,

- утворенні ґрунтів;

- їжа для тварин і людини;

- виробництво барвників, парфумів, ліків;

- знищують хвороботворні мікроорганізми;

- гальмують розвиток ракових пузлин;

- визначення віку гірських порід і камяних будівель;

- біоіндикатори – визначення забрудненості повітря.

- Як ви думаєте, чому лишайники називають «піонерами» рослинності?

- Яку роль відіграють лишайники в утворенні ґрунтів?

- Яке значення мають лишайники в житті тварин?

- Як людина використовує лишайники у своєму житті?

V. Закріплення вивченогоматеріалу.

1. Бесіда:

- Що собою становить лишайник як живий організм?

- Де поширені лишайники?

- На яких поверхнях вони оселяються?

- Яку внутрішню будову має вегетативне тіло лишайнику?

- На які групи поділяють лишайники за їх зовнішньою будовою?

- Якими способами розмножуються лишайники?

- Яку роль вони відіграють у природі і житті людини?

2. Робота з колекцією лишайників:

-Використовуючи текст і малюнки підручника, виділіть у запропонованій

колекції кущисті, накипні і листуваті лишайники.

- Чим вони відрізняються?

355

- Поясніть, чому накипні лишайники в колекції знаходяться разом зі

шматочком поверхні, на якій росли?

- Які з визначених вами лишайників трапляються у вашій місцевості?

3. Обговорення питання:

Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи

ціанобактерій?

4. Робота з тестовими завданнями на с. 203 підручника.

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 53,

- підготувати відповіді на запитання на с. 203,

- скласти сенкан на тему «Лишайник»,

- підготувати доповіді про різноманітність шапинкових грибів;

- повторити § 51.

356

Урок 63

Тема: Шапинкові гриби.

Мета:розширити уявлення учнів про особливості будови міцелію шапинкових

грибів, ознайомити з етапами розвитку плодового тіла і його ростом,

поглибити знання про способи живлення грибів; сформувати поняття про

шапинкові пластинчасті та трубчасті гриби;удосконалювати вміння і

навички роботи учнів з текстом і малюнками підручника, зі

збільшувальними приладами, лабораторним обладнанням, натуральними

об’єктами, застосовувати набуті знання в новій ситуації, порівнювати,

робити умовиводи; виховувати охайність і обережність під час виконання

роботи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:натуральні об’єкти - печериці, гливи, консервовані, сушені гриби,

муляжі і колекції плодових тіл шапкових грибів, зображення різних видів

шапинкових грибів, таблиця «Будова шапинкового гриба, лупи,

мікроскопи, препарувальний набір, предметні та накривні скельця.

Основні поняття та терміни: шапинкові гриби, міцелій, плодове тіло,

шапинка, ніжка, пластинчасті гриби, трубчасті гриби, спори.

357

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з твердженнями: «згоден - не згоден»:

1. Лишайники - симбіотичні організми.

2. Вони поширені майже по всій планеті.

3. Живуть лишайники тільки на суходолі.

4. Лишайники не здатні витримувати низькі температури.

5. Тіло лишайника складається тільки з водорості і гриба.

6. Забарвлення тілу лишайника надають пігменти тільки симбіотичних

водоростей.

7. У деяких лишайників від нижнього кіркового шару відходять окремі гіфи.

8. Ці гіфи слугують для прикріплення до поверхонь.

9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і

кущисті.

10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла.

11. Статеве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок,

що формуються в серцевинній частині лишайнику.

12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.

2. «Впіймай слово»:

1. Лишайники – це … організми.

2. Верхній і нижній корковий шари утворені щільно переплетеними …

3. Усередині тіла лишайнику є клітини …або …

4. Тіло лишайників забарвлене врізні кольори завдяки …

5. Фотосинтезуючі клітини у процесі фотосинтезу утворюють на світлі …

речовини, агрибпостачає … речовини.

6.Розмножуються лишайники … і … способом.

7. За зовнішньоюбудовою лишайники поділяють на три групи: …, … і …

3. Перевірка сенканів на тему «Лишайники».

358

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Пригадаймо ліс улітку. Коли ви входите до нього, особливо після дощу,

відчуваєте запах грибів і відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх.

Звідки вони з’являються?

Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало

різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці

зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби

виростають, утворюючи правильне коло, у центрі якого засихає трава. У давнину

такі кола грибів називали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях

танцювали відьми, скандинави - ознакою зачарованих скарбів, голландці -

місцем, де чорти колотили масло.

- Що відбувається насправді?

- Як росте гриб? Звідки він береться?

- Щоб дати відповіді на ці запитання, треба ближче ознайомитися з

особливостями будови і розвитку шапинкових грибів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поширення шапинкових грибів (бесіда з елементами розповіді, робота з

підручником – с203):

- Де поширені шапкові гриби?

- Чи повязанне поширення грибів з іншими організмами?

- Де в Україні зустічаються лисички?

- - Яким грунтам надає перевагу маслюк?

- В яких природних угрупованнях зустічаються печериці? опеньки лучні?

- Які шапинкові гриби відомі вам?

- Де ви їх зустічали?

2. Особливості будови вегетативного тіла шапинкових грибів.

а) розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 220 (с. 204), демонстрація

таблиці:

- ніжка плодове

- шапинка тіло359

·трубчасті (білий гриб, підберезник, маслюк);

·пластинчасті(сироїжки, опеньки, мухомори, бліда поганка).

б) виконання учнями лабораторного дослідження № 15:

Тема:Будова шапинкових грибів.

Мета: ознайомитися з будовою шапинкових грибів.

Обладнання та матеріали: зображення шапинкових грибів, мляжі та

натуральні обєкти шапинкових грибів.

3. Розвиток плодових тіл грибів (розповідь з елементами бесіди, робота з мал.

220 (с. 204), 221 і 222 (с. 205), зображеннями грибів, доповіді учнів):

а) місце розвитку і роль покривала;

б) особливості розвитку грибниці у ґрунті;

в) вимоги до розвитку і росту грибів;

г) вплив чинників середовища на ріст і розвиток грибниці і плодових тіл;

д) особливості розростання грибниці по колу, причини такого росту;

е) характер живлення шапинкових грибів;

є) способи розмноження грибів.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Бесіда:

- Де поширені шапинкові гриби?

- Що обмежує поширення тих чи інших видів грибів?

- Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?

- Яка функція плодового тіла шапинкового гриба?

- Яку будову має шапинка плодового тіла?

- На які групи поділяють шапинкові гриби за особливостями будови нижньої

частини їх шапинки?

- Яку будову має ніжка гриба?

- Як відбувається розвиток плодового тіла гриба?

- На які групи поділяють гриби за способом живлення?

- Як розмножуються шапинкові гриби?

- Як розростається грибниця більшості шапинкових грибів у ґрунті?

360

- Як поширення шапинкових грибів може залежати від поширення тих чи

інших видів рослин?

2) Розв’язання біологічних задач:

а) Для більшості людей поняття «гриб* обмежено згадкою про шапинкові

гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на луках, парках. Але насправді те,

що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що це за утвір? Яку воно має

назву і які функції виконує?

б) Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники,

підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнерство з

деревами і навіть чагарниками. Як називається таке партнерство? Чим воно

вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у

партнерство з рослинами? Як називається їх спосіб живлення?

в) Народна приказка каже: «Росте, як гриб...». А як росте гриб? Які умови

необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори виріс красень

шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по

гриби. Чому літний дощик називають «грибним»?

3) Робота с тестовими завданнями на с. 206.

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІІ.Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 54,

- підготувати відповіді на запитання на с. 206,

- підготувати повідомлення про їстівні та отруйні гриби;

- повторити § 52.

361

Урок 64

Тема: Їстівні та отруйні шапинкові гриби.

Мета:розширити уявлення учнів про різноманітність шапинкових грибів,

ознайомити з представниками їстівних і отруйних грибів, основними

ознаками їх відмінності, правилами розпізнавання і збирання

грибів;продовжити вдосконалювати вміння і навички роботи з текстом і

малюнками підручника, додатковими джерелами знань, навички виконання

практичної роботи, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки;

виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережне

ставлення до обладнання, санітарно-гігієнічні навички.

Тип уроку: урок формування нових знань, практичних умінь і навичок.

Обладнання:сухі та консервовані їстівні гриби, зображення їстівних і отруйних

шапинкових грибів, таблиця «Їстівні гриби», «Отрйні гриби», презентація

«Гриби».

Основні поняття та терміни: їстівнігриби, отруйні гриби, умовно-їстівні

гриби, спори.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

362

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань

уроку.

Гриби відомі людям давно. їх вживали в їжу ще в далеку давнину, тому що

вони містять багато цінних для людини речовин. За своїм складом вони близькі до

овочів та продуктів тваринного походження. Вживають їх і тепер і свіжими, і

консервованими, і сушеними. Але не всі гриби придатні до вживання, тому що

серед грибів є як їстівні, так і отруйні види, що можуть спричинити тяжке отруєн-

ня і навіть призвести до смерті. Тому необхідно дуже добре знати особливості

будови їстівних і отруйних грибів, знати і вміти їх розпізнавати в природі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Поживні якості грибів (розповідь з елементами бесіди, демонстрація

натуральних об’єктів, консервованих, сушених грибів, муляжів плодових тіл,

таблиць):

- білки;

-  вуглеводи - специфічний грибний цукор,глікоген;

- вітаміни( С, D, РР, А (каротин), вітаміни групи В);

- мікроелементи (Zn, Cu, K, P, S, Mg, Na, Ca, Cl);

- ферменти (особливо в печерицях), які, прискорюючи розщеплення білків,

жирів і вуглеводів, сприяють кращому засвоєнню їжі.

2. Штучне вирощування грибів(розповідь, робота з текстом підручника і мал.

224 (с. 208), демонстрація зображень грибів, які вирощують промислово, і

приміщень, у яких їх вирощують):

а) приклади грибів,

б) характеристика способів і умов їх штучного вирощування грибів,

в) значення штучного вирощування грибів.

3. Характеристика отруйних грибів (розповідь з елементами бесіди, робота з

мал. 225 (с. 208) і мал. 226 і 227 (с. 209), статтею «Основні правила збирання

грибів» на с. 210,демонстрація таблиць, зображень різних видів отруйних

грибів):

а) приклади грибів, які спричиняють тяжке отруєння людини;

363

б) симптоми отруєння грибами;

- Чим небезпечна бліда поганка?

- Які симптоми отруєння блідої поганки?

- Які наслідки отруєння блідою поганкою?

- Як впливає на організм людини строчок звичайний?

в) способи долікарської допомоги отруєному;

г) правила обробки і вживання умовно-їстівних грибів;

- Які гриби називаються умовно-отруйними?

- Якої попередньої обробки вони потребують перед споживанням?

д) знайомство з основними правилами збирання грибів.

- Як правильно збирати гриби?

- Чому не варто збирати гриби у поліетиленовий пакет?

- Де не варто збирати гриби?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання практичної роботи 5.

Тема:Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

Мета: навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї місцевості.

Обладнання та матеріали:зображення, муляжі їстівних і отруйних

шапинкових грибів, таблиця «Їстівні гриби», «Отрйні гриби», атласи

та визначники грибів.

(інструктивна картка)

2. Бесіда:

- Яке значення грибів у природі та житті людини?

- Які поживні якості мають гриби?Які гриби вирощують штучно?

- На які групи ділять гриби за їх їстівними властивостями?

- Які їстівні гриби ви знаєте?

- Які гриби належать до умовно-їстівних, чому їх так називають?

- Назвіть відомі вам отруйні гриби.

- Яких правил варто дотримуватися під час збирання грибів?

3. Робота с тестовими завданнями на с. 211.

364

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 55,

- зібрати інформацію про їстівні та отруйні гриби поширені у вашій

місцевості.

Урок 65

Тема: Гриби-паразити (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини).

Мета:розширити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити із

середовищем їх життя, особливостями будови і біології грибів-паразитів,

визначити їх значення в природі і житті людини та засоби боротьби з

ними; на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду

учнів, їх переконання у необхідності і цінності знань про паразитичні гри-

би;продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками

підручника, додатковими джерелами знань, уміння застосовувати набуті

знання в новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між

будовою грибів і способом їх життя; виховувати санітарно-гігієнічні

навички.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:натуральні об’єкти трутовиків, гербарні зразки рослин, уражених

сажкою, ріжками, зображення грибів-паразитів, їх хазяїв, бульба картоплі,

уражена фітофторою, таблиця «Гриби-паразити», презентація «Грибкові

захворювання».

Основні поняття та терміни: паразити,сажкові гриби, іржасті гриби, ріжки,

трутовики.

Хід уроку

365

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Самостійна робота за завданнями: охарактеризуйте гриби за планом:

І варіант: підосичник;

II варіант - мухомор білий.

1) назва гриба;

2) гриб трубчастий чи пластинчастий;

3) спосіб живлення: сапротрофний чи симбіотичний;

4) їстівний чи отруйний.

2. Із запропонованого переліку видів грибів випишіть окремо їстівні та

отруйні гриби:

І варіант:

1) польський гриб,

2) підосичник,

3) дощовик несправжній,

4) опеньок літній,

5) рядовка тигриста,

6) печериця,

7) опеньок сірчано-жовтий,

8) сироїжка ароматна,

9) мухомор білий.

II варіант:

1) сироїжка блювотна,

2) білий гриб,

3) дощовик,

4) бліда поганка,

5) сироїжка світло-жовта,

6) мухомор червоний,

7) лисичка,

8) сатанинський гриб,

9) підберезник.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Послухайте ще одну казку про гриби.

Жили в лісі два друга: Білий гриб і Коричневий. Були вони давніми друзями,

їх гіфи у ґрунті так сильно переплелися, іцо і не впізнаєш, де чиї. Кожного року їх

грибниця утворювала «діток» - плодові тіла. Грибники знаходили ці плодові тіла і

дякували грибам за їх щедрість, бо плодових тіл було багато і вони були дуже

смачними. Усе було добре. Але якось Коричневий гриб сказав Білому, що йому

набридло живитися мертвим листям на землі і він хоче перебратися угору на

дерево, ближче до Сонця і жити там.366

- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.

- А що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так стараються

утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі

мною.

- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?

- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду живитися

поживними речовинами не мертвого листя, а живими соками дерева або його

деревиною. Пішли зі мною.

- Ні, - відповів Білий гриб, - я залишуся на землі, тут моє місце.

Вранці, коли сонечко освітило ліс, Коричневого гриба поруч ужене було.

Білий гриб подивився на дерево і побачив високо над землею його коричневу

шапинку на корі. Ну і нехай собі живе там.

Це, звісно, казка. У природі існує дуже багато грибів, які оселяються на

рослинах, живляться ними і завдають великої шкоди диким і культурним

рослинам, лісовим і парковим господарствам. Вони є ворогами не тільки рослин, а

й тварин і людини, а ворогів треба знати, щоб боротися з ними і перемагати.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика грибів-паразитів(розповідь з елементами бесіди,

демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків рослин, уражених

грибами-паразитами зображень грибів-паразитів на рослинах):

- обов’язкові паразити – не можуть існувати поза організмом хазяїна

(фітофтора картопляна);

- необов’язкові паразити– лише частину свого життя проводять, як парзити

(трутовики).

2. Характеристика грибів- трутовиків (розповідь з елементами бесіди, робота

з мал. 229 (с. 212), демонстрація плодових тіл трутовиків різних видів, зобра-

жень грибів трутовиків у їх природних умовах):

а) спосіб живлення,

б) особливості будови трутовиків,

367

в) спосіб зараження і живлення організмом хазяїна: перехід від

паразитичного способу живлення до сапротрофного,

г) шкідливий вплив на організм хазяїна,

д) способи боротьби з трутовиками;

е) представники (трутовик справжній, трутовик сірчано-жовтий, губка

березова, лентин, чага).

3. Борошнисторосяні гриби - паразити плодово-ягідних культур(розповідь з

елементами бесіди, демонстрація мал. 230 (с. 213), зображень рослин,

уражених борошнисторосяними грибами):

а) особливості їх будови,

б) спосіб живлення,

в) негативний вплив на рослини, на урожайність культур,

г) засоби боротьби.

4. Гриби-паразити злакових культур (розповідь з елементами бесіди, робота з

мал. 231 (с. 214), демонстрація гербарних зразків, зображень грибів-

паразитів злакових культур):

а) представники: пухирчаста сажка кукурудзи, летюча сажка пшениці,

ріжки жита, іржисті гриби;

б) особливості їх будови і біології,

в) способи зараження,

г) ріст і розвиток на організмі хазяїна,

д) особливості будови спор, тривалість життя, пристосування спор до

несприятливих умов,

е) способи боротьби доповіді і міні-презентації учнів.

5. Негативний вплив грибів-паразитів на тварин і людину(самостійна робота

учнів з текстом підручника, бесіда, демонстрація зображень грибів-

паразитів тварин і людини, презентація «Грибкові захворювання»):

- Які гриби завдають шкоди організму людини і тварин?

- Які органи вони вражають?

- Які захворювання спричиняють?

- Назвіть шляхи зараження грибами-паразитами. 368

- Які зовнішні прояви зараження стригучим лишаєм?

-Яких заходів треба дотримуватись, щоб уникнути зараження паразитичними

грибами?

6. «Біологічний метод боротьби» - застосування паразитичних грибів для

боротьби зі шкідливими організмами (розповідь, демонстрація

комп’ютерних зображень грибів, що використовують для біологічних

способів боротьби).

ІV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

1. Бесіда:

- Які гриби належать до паразитичних?

- Які гриби паразитують на деревах?

- Як відбувається зараження, живлення і розвиток трутовика?

- Якої шкоди він завдає дереву?

- Чому трутовик змінює свій спосіб живлення з паразитичного на

сапротрофний?

- Як захистити дерево від ураження трутовиком?

- Які гриби завдають шкоди плодово-ягідним культурам?

- Які гриби паразитують на злакових рослинах?

- Які захворювання спричиняють гриби- паразити у тварин і людини?

- Як захистити себе від зараження грибами, збудниками захворювань?

2. Розв’язання біологічних задач:

1) Відомо, що гриби-паразити оселяються на різних субстратах. У лісах, парках,

садах їх можна побачити на високих деревах. Які це гриби? Як вони там

опинилися? Чому дерева стають місцем їх існування? Як впливають гриби-

висотники на ріст рослин?

2) Багаторічні паразитичні гриби на все життя пов’язані з ураженими ними

хазяями. Руйнуючи тіло хазяїна, вони часто живуть на ; ньому і після його

смерті, змінюючи спосіб живлення. Як змінюєть- | ся спосіб живлення

паразита після смерті хазяїна?

369

3) Часто на корі дерев ми можемо бачити надряпані написи «любителів»

природи: «Вася або Коля», «Толя любить Машу» та інші. Як ви вважаєте,

чим небезпечні ці пошкодження кори дерев? До чого вони можуть

призвести?

3. Робота с тестовими завданнями на с. 285.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VI.Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати ; текст і малюнки § 56 підручника,

- підготувати відповіді на запитання на с. 215,

- підготувати повідомлення: «О. Флемінг - творець пеніциліну»,

- повторити § 54 і 55;

- підготуватись до захисту міні-проекту«Гриби у біосфері та житті людини».

370

Урок 66

Тема: Значення грибів у природі та житті людини.

Мета:поглибити знання учнів про різноманітність грибів, їх позитивне і

негативне значення у природі і житті людини, ознайомити з використан-

ням грибів людиною в різних галузях промисловості, медицині, господар-

стві, як продуктів харчування;продовжити формувати вміння і навички

роботи з додатковими джерелами знань, застосовувати набуті знання,

аналізувати, висловлювати свої думки, робити умовиводи; виховувати

взаємоповагу у спільній діяльності (під час роботи у групах), бажання

пізнавати і бережливо ставитися до всіх компонентів природи.

Тип уроку:урок формування нових знань.

Обладнання:ліки, вироблені з допомогою грибів, лимонна кислота, хліб,

натуральні об’єкти, гербарні зразки, картини, листівки, таблиці,

попередніх уроків.

Основні поняття та терміни: гниття, бродіння, антибіотики, санітари,

біотехнології.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ось і закінчилося наше знайомство з грибами - цими дивними творіннями

природи. Ми знаємо про них майже все - їх будову, розповсюдження, способи

371

живлення, взаємовідносини з іншими організмами і вплив на них, знаємо їх

різноманітність, хто з них корисний, хто небезпечний, знаємо, як їх розпізнавати в

природі, як поводитися з ними, щоб не завдавати шкоди їм і собі. Залишилося ще

раз поговорити про гриби, щоб визначити їх роль у природі і житті людини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу(робота у групах):

Учні об’єднуються в групи, кожна група одержує запитання, на які вони повинні

відповісти після роботи, і відповідну наочність.

І група«Роль грибів у природі»:

1. На які групи поділяють гриби за способом живлення?

2. Які гриби виконують санітарну функцію на планеті?

3. Які гриби і як впливають на родючість ґрунту?

4. Яку роль виконують гриби в колообігу речовин?

5. Яке значення має взаємовигідне співіснування грибів з іншими організма-

ми? Наведіть приклади.

ІІ група«Лишайники»:

1. Де поширені лишайники?

2. На яких поверхнях вони оселяються?

3. Як впливають лишайники на скельні породи?

4. Яке значення лишайників у житті тварин? Наведіть приклади.

5. Яке значення мають лишайники для вищих рослин?

ІІІ група«Значення грибів у житті людини»:

1. Які гриби людина використовує в їжу?

2. У чому полягає їх харчова цінність?

3. Які їстівні гриби людина вирощує у промислових масштабах?

4. Які види грибів і з якою метою використовують у харчовій промисловості?

5. Яке застосування мають цвілеві гриби?

І V група «Значення грибів у медицині»:

1. Яка роль грибів у створенні медичних препаратів?

2. Який внесок у лікування інфікованих ран зробив О. Флемінг?

3. Яка лікувальна дія антибіотиків на організм людини? 372

4. Що собою становить гриб чага?

5. Яка його лікувальна дія на організм людини?

V група «Шкідливий вплив грибів на організм людини і народне господарство»:

1. Чим небезпечні для здоров’я людини отруйні гриби? Цвілеві гриби?

2. Чому людина може отруїтися їстівними грибами?

3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби?

4. Які гриби-паразити і якої шкоди завдають культурним рослинам і будівлям

з дерева? Наведіть приклади.

5. Які є засоби запобігання захворюванням організмів отруйними грибами,

грибами-паразитами та цвілевими грибами?

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1) Захист міні-проекту«Гриби у біосфері та житті людини».

2) Обговорення питань:

- Чому людині необхідні знання про будову, життєдіяльність, взаємозв’язки

грибів з іншими організмами?

- Чому людині необхідні знання про позитивний і негативний вплив грибів на

природу та організми?

V. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ.Повідомлення домашнього завдання:

- опрацювати текст і малюнки § 57,

- повторити тему «Гриби»,

- підготуватися до контролю знань з теми.

373

Урок 67

Тема: Узагальнення знань з теми «Гриби».

Мета:узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати знання

учнів з теми «Гриби»;продовжити розвивати навички узагальнення та

систематизації знань, уміння застосовувати засвоєні знання для виконання

завдань, що ґрунтуються на них; виховувати розуміння єдності всього

живого, бережливе ставлення до життя, зосередженість, акуратність,

самостійність, впевненість у власних силах.

Тип уроку:узагальнення, систематизації та перевірки знань, умінь, навичок.

Обладнання:таблиці з теми, картки х тестовими завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми закінчили вивчати гриби, що таємно і явно мешкають навколо нас.

Пам’ятаєте слова великого російського поета О.С. Пушкіна, який вважав гриби

«низькою природою, у якій мало вишуканості», а Карл Лінней вважав групу

грибів хаосом, у якому неможливо знайти жодної системи.

Тепер, коли ми ознайомилися з грибами, можемо не погодитися з висновками

цих великих людей. Завдяки роботі багатьох учених, які протягом тривалого часу

вивчали гриби і визначили особливості їхньої будови, їх життєдіяльність,

розмаїття, середовище життя, їх взаємозв’язки з іншими організмами і вплив на

них, завдяки і нашій роботі на уроках, коли ми ознайомлювалися з усіма цими

особливостями біології грибів, ми переконалися в тому, що все таємне із часом

374

стає відомим. Усе є у грибів: і система, і вишуканість, і навіть краса, і всі ознаки,

що притаманні живим організмам.

Ми переконалися в цьому, а тепер настав час визначити, як ми засвоїли

знання про ці незвичайні «творіння» природи і довести насамперед собі, що наше

знайомство з грибами було успішним.

ІІІ. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

1. Бесіда:

- Чому гриби виділено в окремугрупу?

- На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє

тіло?

- Яку будову має вегетативне тіло гриба?

- Що таке грибниця?

- Як гриби живляться?

- До яких організмів належать гриби за способом свого живлення?

- Як гриби розмножуються?

- Наведіть приклади представників екологічних груп грибів і охарактеризуйте

ці групи:

а) сапротрофи;

б) паразити;

в) симбіонти.

- Яку будову мають шапинкові гриби?

- На які дві групи їх поділяють за будовою шапинки?

- Наведіть приклади представників кожної групи.

- На які групи поділяють шапинкові гриби за їх їстівними якостями?

- Наведіть приклади представників кожної групи.

- Яким вимогам повинні відповідати їстівні гриби?

- Чому отруйні гриби мають таку назву?

- Які існують правила збирання грибів?

- Які гриби паразитують на рослинах?

- Чим небезпечні трутовики для деревних рослин, паркових і лісових

господарств? 375

- Якої шкоди здоров’ю людини завдають паразитичні гриби? 20. Що собою

становить лишайник як організм?

- Яку зовнішню будову має його вегетативне тіло?

- На які групи за зовнішньою будовою поділяють лишайники?

- Яку внутрішню будову має тіло лишайнику?

- Як лишайник живиться?

- Якими способами лишайник розмножується?

- Що спільного і відмінного між взаємовигідним співжиттям двох різних

організмів і паразитизмом?

- Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи

ціанобактерій?

- Яке значення в природі і житті людини мають:

а) гриби,

б) лишайники.

2. Перевірка практичних навичок:

1) Серед запропонованих плодових тіл (засушених, моделей, муляжів грибів,

листівок) виберіть окремо їстівні й отруйні види грибів.

2) Серед запропонованих грибів виберіть трубчасті й пластинчасті.

3) Розпізнайте в колекції накипні, листуваті, кущисті лишайники.

3. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його засвоєння.

І варіант

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

(за кожне пра вильно виконане завдання - 0,5 бала)

1. До їстівних грибів відносять:

а) бліду поганку;

б) печерицю;

в) мукор;

г) трутовик.

2. Трубчастим грибом є:

а) сироїжка;

б) мухомор;

в) опеньки;

г) маслюк.

3. Картоплю і помідори вражає гриб:

376

а) сажка;

б) борошниста роса;

в) фітофтора;

г) пеніцил.

4. До складу тіла лишайнику, окрім водорості, входить:

а) мох;

б) плаун;

в) бактерія;

г) гриб.

5. Оболонки більшості грибів містять:

а) хітин;

б) крохмаль;

в) целюлозу;

г) силіцій.

6. Лишайник, тіло якого прикріплюється до поверхні звуженою частиною,

належить до:

а) накипних;

б) кущистих;

в) листуватих;

г) деревних.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

(за кожну правильну відповідь - 1 бал)

7. Отруйними грибами є:

а) мукор;

б) мухомор;

в) бліда поганка;

г)сироїжка.

8. До складу тіла лишайнику входять організми:

а) гриб;

б) мох;

в) водорість;

г) ціанобактерії.

9. Сапротрофами є гриби:

а) іржасті гриби;

б) мукор;

в) пеніцил;

г) сажка.

Завдання на встановлення відповідності, характеристики організмів

(за кожне правильно виконане завдання - 1 бал)

10.Визначте ознаки шапинкового гриба підосичника.

А - Будова шапинки Б - Спосіб живлення В- їстівний чиотруйний

1 - трубчаста 1- сапротроф 1- їстівний

2 - пластинчаста 2 - паразит 2 - отруйний

3 - симбіонт

377

11. Установіть відповідність між способами живлення і прикладами грибів, яким

притаманний відповідний спосіб:

Спосіб живлення Представники

А сапротроф 1 сажка

Б паразит 2 підосичник

В симбіонт 3 пеніцил

12. Установіть відповідність між групами лишайників за особливостями їх

зовнішньої будови і характеристикою їх представників.

Групи лишайників Характеристика представників

А накипні 1- тіло лишайника кріпиться до поверхні звуженою частиною

Б листуваті 2 - тіло міцно прикріплюється до поверхні каменів, кори дерев

В кущисті 3 - лишайник має прямостояче або звислерозгалужене чи

нерозгалужене тіло

Завдання з відкритою відповіддю– 1 на вибір

(за правильно виконане завдання - 3 бали)

13.Наведіть приклади їстівних грибів. Які їстівні гриби трапляються у вашій

місцевості?

14.Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?

15. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів. Наведіть

приклади представників кожної групи.

16. Яке значення мають гриби в природі?

ІІ варіант

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

(за кожне пра вильно виконане завдання - 0,5 бала)

1. До отруйних грибів належить:

а) лисичка;

б) маслюк;

в) мухомор;

г) підосичник.

2. Пластинчастим шапинковим грибом є:

а) опеньок;

б) маслюк;

в)білий;

г) підберезник.

3. Деревні рослини вражає гриб:

378

а) сажка;

б) борошниста роса;

в)фітофтора;

г) трутовик.

4. Клітини грибів не мають:

а) хлоропластів;

б) клітинної стінки;

в)ядра;

г) мітохондрій.

5. Одноклітинним грибом є:

а) дріжджі;

б) чага;

в) опеньок;

г) лисичка.

6. Лишайник, тіло якого нагадує розгалужені чи не розгалужені кущики,

називають:

а) листуватим;

б) кущистим;

в) деревним;

г) накипним.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

(за кожну правильну відповідь - 1 бал)

7. Їстівним шапинковим грибом є:

а) лисичка;

б) бліда поганка;

в) маслюк;

г) підберезник.

8. До складу тіла лишайнику, окрім гриба, можуть входити:

а)мох;

б) бактерії;

в) ціанобактерії;

г) водорості.

9. Паразитичний спосіб життя веде гриб:

а) губка березова;

б) борошниста роса;

в) мукор;

в) сажка.

Завдання на встановлення відповідності, характеристики ор ганізмів

(за кожне правильне виконане завдання - 1 бал)

10. Визначте ознаки шапинкового гриба мухомора.

А - Будова шапинки Б - Спосіб живлення В- їстівний чи отруйний

1 - трубчаста 1- сапротроф 1- їстівний

2 - пластинчаста 2 - паразит 2 - отруйний

3 - симбіонт

379

11.Установіть відповідність між способами живлення і прикладами грибів,

яким вони притаманні.

Спосіб живлення Представник

А сапротроф 1 підберезник

Б паразит 2 мукор

В симбіонт 3 трутовик

12. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.

Термін Визначення

А грибниця 1симбіоз гіфів гриба і кореніврослини

Б гіфи 2сукупність гіфів тіла гриба

В мікориза 3ниткоподібні утвори, з яких складається

тіло гриба

Завдання з відкритою відповіддю– 1 на вибір

(за правильно виконане завдання - 3 бали)

13. Наведіть приклади отруйних грибів. Які отруйні гриби трапляються у

вашій місцевості?

14. Яку зовнішню і внутрішню будову має тіло лишайника?

15. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і паразитів. Наведіть

приклади представників кожної групи.

16. Яке позитивне і негативне значення грибів у житті людини.

ІV. Підведення підсумків уроку.

V.Повідомлення домашнього завдання: повторити вивчене за семестр.

380

Урок 68

Тема: Контрольна робота за ІІ семестр.

Мета: узагальнити знання учнів про будову рослинної клітини, тканини та органи

рослин і їх функції, проконтролювати рівень засвоєння учнями знань, умінь

та навичок; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати,

робити висновки, працювати з різними видами тестових завдань; виховувати

уважність, зібраність, акуратність та самостійність.

Тип уроку: узагальнення, систематизації та контролю знань.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань учнів.

1. Інструкція перед виконанням семестрової контрольної роботи.

2. Контрольна робота за І семестр.

І варіант

І рівень (0,5 бала)

Вкажіть правильну відповідь ( «так» чи «ні» ) :

1. Органічні речовини в стеблу рухаються по деревині.

2. Серед водоростей є одноклітинні та багатоклітинні.

3. У життєвому циклі паоротеподібних переважає статеве покоління.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю:

4. Зозулин льон прикріплюється до ґрунту і всмоктує воду з розчинами мінеральних

солей за допомогою:

а) головного кореня;

б) додаткових коренів;

в) ризоїдів;

г) водоносних клітин.

5. Для дводольних рослин характерна ознака:

381

а) паралельне жилкування; листків;

б) майже відсутній камбій;

в) мичкувата коренева система;

г) стрижнева коренева система.

6.У клітинах грибів немає:

а) мітохондрій;

б) пластид;

в) ядра;

г) цитоплазми.

ІІ рівень (0,5 бала)

Доповніть незакінчене речення:

7. Коренева система, утворена додатковим і бічними коренями, - …

8. Збільшення розмірів, об’єму та маси як цілого організму, так і окремих його частин,

- це …

9. Ниткоподібні утвори, з яких складається тіло багатоклітинних грибів, - …

Прості завдання з відкритою відповіддю:

10. Назвіть типи жилкування листків.

11. Перечисліть види запилення.

12. Назвіть екологічні групи грибів.

ІІІ рівень (1 бал )

Тестові завдання з кількома варіантами відповідей:

13. Які рослини мають прості суцвіття:

а) конвалія;

б) примула;

в) подородник;

г) кульбаба;

д) овес;

е) пшениця;

є) морква;

ж) конюшина;

з) береза.

14. Виберіть рослини, у яких соковиті плоди:

а) огірок;

б) горох;

в) мак;

г) персик;

д) малина;

е) капуста;

є) груша;

ж) рис;

з) полуниця;382

и) дуб;

і) лимон;

ї) ліщина;

й) смородина;

к) соняшник;

л) помідор.

Дайте визначення:

15. Що таке тропізми?

IV рівень (3 бали)

Завдання творчого характеру (одне на вибір):

16. Назвіть типи бруньок. Чим вони подібні? У чому їх відмінність?

17. Зазначте особливості будови квіток, які запилюють комахи.

18. Як рослини лісу пристосувалися до життя за умов різного освітлення?

19 Яке значення відіграють рослини в житті людини?

ІІ варіант

І рівень (0,5 бала)

Вкажіть правильну відповідь ( «так» чи «ні» ) :

1. Кореневище, бульба, цибулина – підземні видозміни пагона.

2. Водорості живуть тільки у воді.

3. Цвілеві гриби належать до паразитів.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю:

4.За рахунок відмерлих решток мохів утворилась корисна копалина:

а) діатоміт;

б) вапно;

в) торф;

г) кам’яне вугілля.

5. Для однодольних рослин притаманна основна ознака:

а) стрижнева коренева система;

б) мичкувата коренева система;

в) наявність камбію у стеблі;

г) сітчасте жилкування листків.

6. Гіфи гриба і коренів вищих рослин утворюють форму співжиття:

а) мікоризу; б) паразитизм;

383

в) хижацтво; г) конкуренцію.

ІІ рівень (0,5 бала)

Доповніть незакінчене речення:

7. Видозмінена в процесі запліднення квітка - …

8. Група взаємоповязаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають

на певній території, - це …

9. Сукупність гіфів гриба називають …

Прості завдання з відкритою відповіддю:

10. Назвіть види коренів.

11. Перечисліть відділи вищих спорових рослин.

12. Назвіть життєві форми рослин.

ІІІ рівень (1 бал )

Тестові завдання з кількома варіантами відповідей:

13. Які рослини мають складні суцвіття:

а) конвалія;

б) примула;

в) подородник;

г) кульбаба;

д) овес;

е) пшениця;

є) морква;

ж) конюшина;

з) береза.

14. Виберіть рослини, у яких сухі плоди:

а) огірок;

б) горох;

в) мак;

г) персик;

д) малина;

е) капуста;

є) груша;

ж) рис;

з) полуниця;

и) дуб;

і) лимон;

ї) ліщина;

й) смородина;

к) соняшник;

л) помідор.

Дайте визначення:384

15. Що таке настії?

IV рівень (3 бали)

Завдання творчого характеру (одне на вибір):

16. Яке значення для життя рослин мають продихи? Чому в латаття продихи

розташовані з нижнього боку листкової пластинки?

17. Зазначте особливості будови квіток, які запилюються вітром.

18. У теплицю висадили розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли,

проте плоди не утворювалися. Плоди помідорів у такій теплиці добре розвивалися.

Як це пояснити.

19. Яке значення відіграють рослини у природі?

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

ІV. Домашнє завдання:

- повторити все, що вивчали протягом року,

- підготуватися до уроку узагальнення знань з курсу біології 6 класу.

385

Урок 69

Тема: Узагальнення. Будова та життєдіяльність організмів.

Мета: узагальнити знання учнів з курсу «Біологія: 6 клас»: про особливості будови

одноклітинних і багатоклітинних організмів, процесів життєдіяльності

бактерій, грибів і рослин, систематизувати знання про їх біологію, спільні

ознаки і відмінності, та ознаки ускладнення їх організації, значення вивчених

організмів у природі і житті лквдини;^ на матеріалі уроку підвести учнів до

наукового розуміння значущості знань про будову і біологію організмів для

збереження розмаїття мешканців планети, розумного їх використання в

практичній діяльності людини, гармонійного розвитку природи і лкадства.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Обладнання: натуральні об’єкти, муляжі, моделі, гербарні зразки, картини, таблиці,

листівки, електронні зображення представників вивчених груп організмів.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У вересні ми стояли з вами на порозі ще мало знайомого нам дому Природи за

адресою «Біологія: 6 клас». Крокуючи сходами цього дому, сходинка за

сходинкою, ми ознайомилися з науками, які вивчають мешканців цього дому

Природи: різноманітними одноклітинними організмами, бактеріями, грибами,

рослинами. Ще раз пройдімося поверхами цього щедрого дому, зазирнімо в його

різні кімнати і пригадаймо наших вже добрих знайомих. Насамперед зайдімо до

кімнати, на дверях якої є табличка «Клітина».

ІІ. Узагальнення знань.

1. Клітина - одиниця будови і життєдіяльності організмів.

- Як ви вважаєте, чому саме з цієї кімнати ми почали нашу подорож, із цього

поверху?

- Пригадайте, з яких основних частин складається клітина?

386

- На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складається їхнє

тіло?

- Чим є клітина для одноклітинних організмів? Назвіть ці організми.

- Що утворюють клітини багатоклітинних організмів?

- Як ви вважаєте, з яких речовин: органічних чи неорганічних складаються всі

компоненти клітини?

- Якщо порівняти рослинну клітину із заводом, то яким її частинам можна дати

такі назви і поясніть, чому:

а) служба охорони;

б) склад готової продукції;

в) командний центр;

г) фотохімічна лабораторія?

- Тепер залишимо цю кімнату і зайдемо до наступної, на дверях якої написано

«Тканини».

2. Рослинні тканини.

-І в цій кімнаті на нас чекають цікаві питання, відповіді на які ви добре знаєте.

Роздивіться таблиці і назвіть, які рослинні тканини ви знаєте?

- Тепер впізнаємо ці тканини за їхніми функціями:

1) клітини цієї тканини дають початок всім іншим тканинам;

2) ця тканина надає органам рослин міцності і пружності;

3) клітини цієї тканини відмежовують рослину від навколишнього середовища і

захищають від несприятливих зовнішніх впливів;

4) ця тканина складається із живих клітин, вони можуть бути зеленими і

безбарвними, здійснювати фотосинтез і накопичувати поживні речовини,

здійснювати газообмін клітин, запасати воду;

5) клітинами цієї тканини відбувається висхідний і низхідний потік поживних

речовин, розчинених у воді.

- Що утворюють тканини в багатоклітинних організмів?

- Настав час зазирнути до наступної кімнати з написом «Органи рослин».

3. Вегетативні органи рослин.387

- Послухайте уважно твердження і скажіть, з якими з них ви згодні, а з якими - ні:

1) вегетативними органами рослин є корінь і квітка;

2) корені утворюють два види кореневих систем: стрижневу і мичкувату;

3) усі корені утворюються із зародкового корінця насінини;

4) корінь забезпечує ґрунтове живлення рослин;

5) розчинені у воді мінеральні речовини, які вбирає корінь з ґрунту, рослина

використовує на утворення органічних речовин;

6) воду і розчинені в ній поживні речовини, корінь надає надземній частині

рослини;

7) стебло несе на собі тільки листки рослини;

8) брунька - зачатковий пагін; 9) листок рослин здійснює тільки процес

фотосинтезу;

10) життя на нашій планеті залежить від зелених рослин.

- Ми добре розібралися з вегетативними органами рослин, тепер завітаємо до кімнати

з написом: «Генеративні органи».

4. Генеративні органи рослин.

- Які органи рослин називають генеративними?

- Закінчіть речення:

1. Генеративний орган рослин, який забезпечує статеве розмноження, - це …

2. Частина стебла, що несе на собі квітку, - …

3. Розширеначастина стебла, на якій розташована квітка, - …

4. Зеленілисточки, що оточують маточку і тичинки та захищають їх, - …

5. Частина квітки, що складається із чашолистиків - …

6. Найпомітніша частина квітки, яка утворена пелюстками, - …

7. Головна частина квітки, у якій утворюється пилковізерна, - …

8. Ця головначастинаквіткискладаєтьсязприймочки, стовпчика і зав’язі - …

9. Генеративний орган рослини, який утворюється після запилення і запліднення

і несе в собі насіння, - …

388

- Ми згадали вегетативні і генеративні органи рослин і тепер можемо пригадати їх

різноманітність. Йдемо далі, де на нас чекає кімната з написом «Різноманітність

рослин».

5. Різноманітність рослин.

- Встановіть відповідність між назвами груп рослин та їхньою характеристикою.

Назва групи рослин:

А водорість

Б мох

В плаун

Г хвощ

Д папороть

Е голонасінні

Ж покритонасінні

Характеристика

1- вища рослина, яка розмножується спорамита утворює два види пагонів:

весняні й літні

2- перші насінні рослини нашої планети, більшість яких є вічнозеленими

3-найдавніші і найпростіші за будовою представники рослин

4-заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки, на якій утворюються

статеві клітини

5 - розмножується спорами та має зелене повзуче стебло, яке вилчасто

галузиться

6 - панівна група рослин на Землі, яка має квітки і насіння вкрите стінкою плода

7 - примітивна група вищих рослин, яка складається із стебла і листочків, до

ґрунту кріпиться волоскоподібними відростками - ризоїдами

- Ми впоралися із завданням, залишилося завітати до кімнати з написом «Гриби.

Лишайники» і пригадати, що це за дивні створіння.

6. Гриби. Лишайники.

- Пригадаймо загальну характеристику грибів і лишайників. Для цього уважно

послухаємо речення і доповнимо їх:

389

1. Гриби виділяють в окреме …

2. Середгрибів є одноклітинні і …організми.

3. За типом живленнягриби є ...

4. Існує група грибів, які живляться органічнимирештками мертвих організмів,

їх називають …

5. Великагрупа грибів живиться органічними речовинами живих організмів, це

гриби- ...

6. Серед грибів є й такі, що вступають у> взаємовигідне співжиття з іншими

організмами, їх називають ...

7. Розмножуються гриби способами: …

8. Лишайники - це … організми.

9. Їх тіло утворено гіфами та …

10.Розмножуються лишайники здебільшого …

- Ось і завершилася наша невелика подорож до дому Природи. Залишилося тільки

нагадати, що всі знання, які ми отримали про мешканців природи, мають велике

значення для життя на Землі, бо природа - наш спільний дім, у якому ми живемо.

- На завершення послухаємо вірш видатної української поетеси Ліни Костенко

про нашу рідну природу:

Цей ліс живий. У нього добрі очі,

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

Літопис пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться скрізь пальці

На білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

У просвіт хмар показує кіно,

І десь на пні під сивою сосною

Ведмеді забивають доміно.

390

Малі озерця блискають незлісно,

Колише хмара втомлені громи,

Поїдемо поговорити з лісом,

А вже тоді я можу і з людьми.

- І ми з вами, побувавши в домі Природи, можемо розмовляти з людьми про неї, бо

цього року розгадали багато її таємниць.

ІV. Підведення підсумків уроку:

- Чи сподобалася вам екскурсія по домуПрироди?

- Екскурсія до якої кімнати була для вас найцікавішою? Чому?

- Які питання виявилися для вас складними?

- Як ви вважаєте, знання, які ви отримали цього року, вивчаючи біологію,

знадобляться в житті?

- Ви задоволені своїми успіхами?

- Чи є у вас бажання в подальшому вивчатибіологію?

V. Підведення підсумків за семестр і навчальний рік.

Екскурсія 1

Тема: Різноманітність рослин свого краю

Мета: узагальнити знання учнів про компоненти живої і неживої природи рідного

краю, розширити уявлення про різноманітність рослинного світу, про

спільні особливості будови представників групи Рослини, їх взаємозв’язок з

391

іншими організмами; розвити вміння спостерігати та активно самостійно

працювати за запропонованими завданнями, спрямовувати і підтримувати

роботу учнів у межах запитань і завдань екскурсії; стежити за виконанням

правил поведінки на лоні природи; формувати естетичне сприйняття

природи учнями, розуміння необхідності дбайливого ставлення до природи

рідного краю.

Обладнання: зошит (блокнот), олівці, картки-завдання, сантиметр, шкільний

визначник рослин.

Хід екскурсії

I. Організаційний етап.

1) Правила поведінки в природі

2) Інструктаж з техніки безпеки під час екскурсії.

3) Ознайомлення учнів із отруйними рослинами, які можуть зустрітися під час

екскурсії.

4) Ознайомити учнів із завданнями (отримують на окремих аркушах).

5) Запис плану письмового звіту по завданнях екскурсії.

6) Оголошення конкурсу на кращих спостережливих, кмітливих, організованих.

II. Екскурсія.

По дорозі до місця, визначеного заздалегідь вчителем, учні розказують вірші та

легенди про рослин.

Я щоденно тут буваю

В своїм ріднім ставнім краю,

В Українській стороні.

Гарно й любо тут мені.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю.

Ріки голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім.

І місяць у хмарах сріблястих.

І свіжість весняного листя.

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову.

Як пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання. 392

Тонкі білокорі сестриці Сплели свої віти в косиці.

Є багато квіток запашних.

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних.

Любі-милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідному краї.

Картка-завдання

1) Визначте рельєф поверхні своєї ділянки;

2) Розгляньте вашу ділянку, зверніть увагу на ґрунт, він щільний чи розпушений;

3) Встановіть, які рослини: дерева, чагарники, чагарнички, трави ростуть на

вашій ділянці, самостійно чи з допомогою учителя визначте їхні назви і

запишіть у зошит (блокнот).

4) Виміряйте сантиметром товщину стовбура 2-3 дерев і 2-3 чагарників,

результати запишіть у зошит (блокнот). Чим дерева відрізняються від

чагарників?

5) Розгляньте рослини, які утворюють трав’янистий покрив. Чим трави

відрізняються від дерев і чагарників?

6) Зверніть увагу на зовнішній вигляд рослин на ділянці.

- Чи всі рослини мають листки? Яке їх забарвлення?

- Чи є рослини, які квітнуть?

- У яких рослин є плоди? Дані своїх спостережень запишіть у зошит (блокнот);

7) Зробіть висновок, помітивши особливості рельєфу місцевості, ґрунту, умов

зростання рослин, різноманітність рослин даної ділянки, взаємозв’язки живої і

неживої природи.

ІІІ.Підведення підсумків екскурсії, узагальнення результатів, спостережень,

рекомендації до складання звіту, оцінка поведінки учнів на екскурсії.

1) Самооцінювання учнями своїх знань та практичних умінь.

2) Відзначення вчителем найактивніших і найуважніших учнів.

ІV. Домашнє завдання:

393

1) Підготуйте коротку доповідь про декілька рослин, побачених під час ексекурсії,

вкажіть її значення в природі та житті людини. Охарактеризуйте зв’язки даної

рослини з чинниками неживої (вода, грунт, повітря) і живої природи (інші

рослини, тварини, людина, бактерії).

2) Складіть казку про дану рослину чи кросворд про рослини рідног краю.

3) Оформіть фотоальбом чи презентацію «Рослини рідног краю».

Екскурсія 2

Тема:Вивчення рослинних угруповань.

Мета:ознайомити учнів з певним угрупованням, сформувати уявлення про його

видовий склад, пристосування рослин до спільного життя, взаємовплив

рослин, рослин і тварин, рослин і чинників середовища;визначити роль

людини, що впливає на життя рослин і угруповання я цілому;продовжити

формування вмінь працювати на геоботанічній ділянці; виховувати

дбайливе ставлення до природи.

394

Обладнання: ззошити (блокноти), олівці, метр, шкільний визначник рослин,

картки - завдання.

Хід екскурсії

I. Організаційний етап.

1) Правила поведінки в природі

2) Інструктаж з техніки безпеки під час екскурсії.

3) Ознайомлення учнів із отруйними рослинами, які можуть зустрітися під час

екскурсії.

4) Ознайомити учнів із завданнями (отримують на окремих аркушах).

5) Запис плану письмового звіту по завданнях екскурсії.

6) Оголошення конкурсу на кращих спостережливих, кмітливих, організованих.

Картка-завдання

1) Охарактеризуйте угруповання - місце проведення екскурсії.

2) Визначте рослин, що зростають на певній ділянці, їх кількісний склад.

3) Визначте кількість ярусів, складіть список рослин заярусами.

4) Поспостереження за тваринами, життя яких тісно пов’язано з рослинами,

з’ясуйте їх значення в житті рослин.

5) Виявіть рідкісних рослин угруповання - рослин, що занесенідо Червоної

книги України.

6) Зверніть увагу на взаємозв’язки рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів,

чинників неживої природи в угрупованні.

ІІІ. Підведення підсумків екскурсії, узагальнення результатів, спостережень,

рекомендації до складання звіту, оцінка поведінки учнів на екскурсії.

3) Самооцінювання учнями своїх знань та практичних умінь.

4) Відзначення вчителем найактивніших і найуважніших учнів.

ІV. Домашнє завдання:

1) Підготуйте коротку доповідь про дане природне угруповання, доповніть її

власними малюнками та фотографіями.395

2) Складіть казку чи кросворд про дане угруповання.

396