Управління охороною праці

4 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Привітали ветеранівЗ нагоди Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні ке­

рівництво і трудовий колектив центрального апарату Держ­гірпромнагляду зустрілися з ветеранами Служби. Слова подяки і шани героям цього дня лунали у затишній сімейній атмосфері. Ветерани розповідали про свій трудовий шлях та участь у війні і ділилися сумними епізодами історії, що за­карбувалися у пам’яті навічно. «Без історії немає майбут­нього»,– зауважив, вітаючи ветеранів, перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан.

Головних учасників свята привітали не лише квітами, подарунковими наборами і теплими словами. Ліцеїст Ки­ївського військового ліцею імені І. Богуна, лауреат все­українських пісенних конкурсів Роман Яценко заспівав фронтових пісень. А головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук презентував подарункові видання шевченківського «Кобзаря» – копію рідкісного при­мірника 1942 року.

Згадали й тих, хто цього дня не зміг прийти на зустріч. Їх представники Служби напередодні відвідали особисто: ви­словили вітання і слова вдячності, надали необхідну допомогу, вручили святкові подарункові набори.

Прес-служба Держгірпромнагляду

Готується угода про співпрацю

У червні Держгірпромнагляд планує підписати угоду про спільну діяльність з Херсонською облдержадміністра­цією. Такої домовленості досягнуто в ході візиту в область Голови Служби Олександра Хохотви.

Під час зустрічі з інспекторським складом управління Держгірпромнагляду та експертами ДП «Миколаївський експертно­технічний центр» обговорювались питання ви­ведення системи Держгірпромнагляду зі сфери дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та здійснення нагляду від­повідно до ратифікованих в Україні Конвенцій МОП № 81 та № 129, у яких визначено, що інспектор у будь­який час може зайти на підприємство, де, на його переконання, по­рушують законодавство про охорону праці.

О. Хохотва рекомендував управлінню Держгірпромна­гляду провести круглі столи та наради з керівниками під­приємств з метою роз’яснення цих питань, оскільки, згідно з висновком Мін’юсту, ці Конвенції мають більшу вагу, ніж вищезгаданий Закон. Також під час засідання йшлося про спрощення діючої системи оформлення інспекторами до­кументації та процедури звітності.

Учасники засідання зосередили увагу на питаннях стану ліфтового господарства області, здійснення дер­жавного нагляду на підприємствах агропромислового комплексу та неналежного виконання Регіональної про­грами стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо­вища на Херсонщині. У червні планується засідання колегії Держгірпромнагляду та Херсонської облдерж­адміністрації, де ці та інші проблемні питання розгляда­тимуться більш детально.

Т. Назаренко, журналіст

Кращі на Хмельниччині

Нещодавно у виконкомі Хмельницької міської ради відбулося урочисте підбиття підсумків конкурсу стану охорони праці на підприємствах, в установах та органі­заціях обласного центру. Відповідно до розпорядження міського голови Сергія Мельника, за вагомий внесок у створення здорових та безпечних умов праці на вироб­ництві Почесними грамотами з врученням цінних по­дарунків нагороджено директора ТОВ «Сервісний центр «Енерго­Арм» Михайла Сулятицького, гене­рального директора товариства «Хмельницькзалізобе­тон» Анатолія Корбута, головного інженера МКП «Хмельницькводоканал» Станіслава Міхальця, ряд ін­ших працівників, у тому числі – керівників служб охо­рони праці підприємств.

При підбитті підсумків конкурсу враховувалися ви­конання заходів, передбачених розділом «Охорона праці» колективного договору, результати атестації робочих місць за умовами праці, забезпеченість пра­цівників колективними та індивідуальними засобами захисту, санітарно­побутовими приміщеннями, сума коштів, що виділялися на поліпшення умов праці (з розрахунку на одного працюючого), кількість нещас­них випадків на виробництві та професійних захворю­вань тощо.

Конкурси стану охорони праці, відзначення перемож­ців виконкомом Хмельницької міської ради проводяться щорічно. Це є моральним стимулом для роботодавців об­ласного центру, які не тільки дбають про економічний розвиток підприємства, а й про умови праці тих, хто створює матеріальні блага.

В. Сопільняк, журналіст

5www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Десять років навчають охороні праці

Галузевому науково­навчально­методичному центру з пи­тань охорони праці Таврійського державного агротехнологіч­ного університету виповнилось 10 років. Ювілей збігся зі святкуванням Дня охорони праці. В університеті відбулись урочистості, на які були запрошені керівники районів, відді­лень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю­вань, керівники підприємств, селянських фермерських госпо­дарств, фахівці з питань охорони праці.

Під час заходу було відмічено, що в останні 10 років завдяки об’єднаним зусиллям державних органів, позиції Фонду якісних змін зазнала політика охорони праці на місцях. «Ви пам’ятаєте, який наприкінці 90­х років чинився опір намірам залучити до навчання з питань охорони праці керівників сільгосппідприємств? А сьогодні нікого у цьо­му переконувати не треба»,– звернувся до присутніх начальник управління агропромислового розвитку Приазов­ського району Віталій Греджев. Справді, сьогоднішня ситуація докорінно відрізняється від тієї, 10–15­річної давнос­ті, коли лише під час жнив протягом двох місяців травмувалося 8–12 механізаторів. Останніми ж роками – жодної травми. У районі налічується 258 господарств, які обробляють до 10 тис. га землі, і практично всі люди навчені безпечних прийомів праці. Протягом 10 років при університеті пройшли навчання 10 200 керівників і спеціалістів господарств області. З них 2 тис. підготовлено за кошти Фонду.

Л. Безуглий, власкор

Соціальні партнери об’єдналися

Підписано Угоду про співпрацю у здійсненні державного нагляду і гро­мадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці між управлінням Держгірпромнагляду по Волинській області та Федерацією профспілок Волині. Сторони домови­лися координувати свою діяльність і сприяти одна одній у реалізації пов­новажень і прав, визначених законо­давством. Угодою передбачено здій­снювати обмін інформацією про стан

охорони праці, рівень виробничого травматизму на підприємствах, в ор­ганізаціях і установах, вносити відпо­відні пропозиції та вживати спільних заходів щодо створення безпечних умов праці на робочих місцях.

Положення документа спрямовані на вдосконалення системи комплек­сного управління охороною праці на Волині, підвищення ефективності державного нагляду і громадського контролю, забезпечення належного захисту законних прав працівників у цій сфері.

Прес-служба управління

Міжнародні контактиКілька років поспіль проводяться російсько­білоруські конференції з акту­

альних питань охорони праці. Цьогорічна, восьма конференція на тему «Дер­жавна політика з удосконалення оцінки умов і охорони праці, механізмів на­дання компенсацій. Проблеми і перспективи розвитку» пройшла 19–20 трав­ня в Гродно (Білорусь). У двосторонній за статусом, але міжнародній за пред­ставництвом конференції взяли участь спеціалісти Білорусі, Росії, України, Азербайджану та Лівії.

Для участі в конференції було делеговано начальника відділу політики охо­рони праці Держгірпромнагляду Наталію Віжул, начальника Чернігівського ЕТЦ Володимира Тичину та першого заступника директора з наукової роботи ННДІПБОП Миколу Лисюка. З доповідями від української делегації виступили Н. Віжул і М. Лисюк.

З керівниками білоруської і російської делегації було опрацьовано питання про можливий механізм трансформування конференції в тристоронній формат за участю української сторони.

М. Лисюк, перший заступник директора ННДІПБОП

Корупції – ні!За неповні 9 місяців існування Єдиного респуб­

ліканського дозвільного центру теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю через це «єдине вікно» було видано понад 300 до­зволів. Єдиний республіканський центр (ЄРЦ) об’єднав у своїх стінах представників 27 дозвільних організацій, котрі видають 76 видів документів дозвільного характеру.

Детальну інформацію про те, як видаються дозволи, можна одержати пря­мо в ЄРЦ – там встановлені спеціальні електронні сенсорні вікна, в яких можна знайти і роздрукувати список документів, необхідних для одержання того чи іншого дозволу.

Ще один незаперечний плюс такого підходу в дозвільній діяльності, на дум­ку головного державного адміністратора ЄРЦ Юрія Рябошенка, полягає у тому, що жодна заявка клієнта не може надовго лягти під сукно. Центр суворо відстежує терміни видачі дозволів.

Але головна мета створення Центру – антикорупційна. Над кожним столом у приймальному приміщенні встановлені камери, тут ведуться журнали при­ймання та видачі документів. Є книга відгуків. Відгуки переважно позитивні. Серед незадоволених залишились тільки фірми­посередники, що «промишля­ли» походами по кабінетах чиновників за окрему плату.

О. Латушко, журналіст

Управління охороною праці

6 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Коротко про важливе

Зміни в законодавстві

Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон «Про вне­сення змін до дея­ких законодавчих актів України що­до вдосконалення дозвільних проце­дур». Законопро­

ектом передбачено приведення ст. 21 Закону «Про охорону праці» у відпо­відність до вимог Закону «Про до­звільну систему у сфері господарської діяльності» стосовно встановлення підстав для переоформлення, анулю­вання та видачі дублікатів дозволів на виконання робіт підвищеної небезпе­ки, на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Зокрема, йдеться про набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвище­ної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально­технічної бази суб’єкта господарювання вимо­гам законодавства про охорону праці, а також про скорочення переліку ро­біт підвищеної небезпеки, виконання яких потребує наявності дозволу.

Крім того, на виконання вимог п. 9.4 Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми еко­номічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкуренто­спроможна економіка, ефективна дер­жава», затвердженого Указом Пре­зидента України від 27 квітня 2011 р. № 504/2011, повноваження з видачі усіх дозволів з 1 червня 2011 р. Держ­гірпромнагляд передасть своїм тери­торіальним органам.

наші – найкращі

За підсумками Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація», який було проведено у першому квар­талі цього року, управління Держ­гірпромнагляду по Рівненській об­ласті посіло почесне третє місце у номінації «Територіальні органи цен­тральних органів виконавчої влади». При визначенні переможця у першу чергу враховувалась думка відвідува­чів (споживачів послуг) управління, яка висловлювалась у їхніх анкетах. Ініціатором цього конкурсу є Голов­держслужба України.

У Держгірпромнагляді

Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Марк Левін у рамках візи­ту до України зустрівся з керівництвом Держгір­промнагляду. Він цікавив­

ся двома питаннями – як реалізуєть­ся розпочатий у минулому році про­ект ЄС–МБП «Поліпшення стану безпеки праці на робочих місцях у контексті гідної праці» та які про­блемні питання варто включити до Програми розвитку гідної праці на наступний період, яка готується у штаб­квартирі МОП та буде реалі­зовуватись у тому числі на теренах України.

Головна мета вже розпочатого проекту МОП – сприяння розробці та впровадженню Національного плану дій з безпеки праці. Напри­кінці 2010 р. міжнародними експер­тами було проведено навчання три­сторонніх партнерів і, зокрема, спів­робітників Держгірпромнагляду з питань формування такого роду про­грам. Варто зазначити, що Україна працювала над проектом Загально­державної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища на 2011–2015 роки ще до старту проекту, і до нього після навчань були внесені зміни та доповнення з урахуванням рекомендацій МОП. Також у рамках проекту МОП у липні поточного ро­ку відбудеться ще один захід – семі­нар­тренінг на тему «Система оцін­ки та управління виробничими ризи­ками». Передбачається, що у ньому візьмуть участь представники робо­тодавців та інспектори нагляду. Захід спрямований на розширення знань щодо запобігання нещасним випад­кам та посилення превентивної куль­тури на підприємствах.

Сьогодні Держгірпромнагляд пра­цює над окремим розділом «Рефор­мування системи забезпечення охо­рони праці в Україні» довгострокової Стратегії розвитку України. В його основу покладено кілька документів: матеріали парламентських слухань (17.11.2010 р.) «Про стан промисло­вої безпеки та охорони праці в Украї­ні», проект Рекомендацій парламент­ських слухань, Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально­економіч­ної політики і трудових відносин в Україні на 2010–2012 роки, проект структури Національної стратегії охо­рони праці на 2011–2020 роки, за­пропонований Кабінету Міністрів Федерацією профспілок України, Концепція програми дій з поліпшення умов і охорони праці, включаючи проведення атестації робочих місць за умовами праці (Росія), Стратегія безпеки праці та здоров’я на робочих місцях–2015 (Сінгапур) тощо.

До роботи над розділом Стратегії залучені представники соціальних партнерів та інших органів виконав­чої влади. У червні має відбутись дру­ге засідання спільної робочої групи, на якому буде розглянуто, які ж за­уваження та пропозиції, надані її учасниками, увійдуть до остаточної редакції документа.

За словами першого заступника Голови Держгірпромнагляду Віктора Шайтана, реалізація Стратегії розвитку України та її розділу щодо безпеки праці зокрема має призвести до корін-них незворотних змін у поліпшенні стану охорони праці та промислової безпеки в Україні. Основними стра­тегічними цілями розділу визначено:

зниження рівня виробничого травматизму та профзахворюваності до рівня розвинених країн;

відновлення системи медицини праці на виробництві;

Новий проект на підтримку гідНої праці в УкраїНіМіжнародною організацією праці (МОП) роз-

робляється нова Програма розвитку гідної праці на 2012–2016 роки, яка буде спрямована в тому числі і на підтримку розвитку гідної праці в Укра-їні. Директор групи технічної підтримки гідної праці Бюро МОП для країн Центральної та Схід-ної Європи Марк Левін під час візиту до Києва збирав думки про те, на які заходи необхідно спрямувати методологічну та інформаційну допо-могу МОП у першу чергу.

7www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Новий проект на підтримку гідНої праці в УкраїНі

зміцнення солідарного партнер­ства в солідарній відповідальності за стан охорони праці;

посилення мотивації роботодавців до охорони праці як складової части­ни бізнесу.

«Сьогодні стратегічний напрям Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, – зауважив під час зустрічі В. Шай­тан,– перейти до наглядової діяль­ності відповідно до чинного міжна­родного законодавства. Це дасть можливість посилити статус держав­ного інспектора та його вплив на ро­боту з упередження ризиків на під­приємствах усіх галузей. Звичайно, тут роботодавці будуть ставити запи­тання. Але ми заручились підтримкою профспілок, і це дасть позитивний результат».

За словами заступника Голови Держгірпромнагляду Степана Дунаса, найбільша проблема для України – низький рівень соціальної відпові­дальності роботодавців щодо питань збереження життя та здоров’я пра­цівників. Особливо актуальною ця проблема є для підприємств малого та середнього бізнесу, де у більшості випадків трудові відносини не оформ­люються офіційно і де власники не зацікавлені у створенні профспілко­вих осередків, які б захищали інтере­си працівників. У зв’язку з цим дореч­но було б внести зміни до чинного законодавства та дати можливість працівникам ставати на облік в галу­зевих або регіональних профспілках. Також важливо створити передумови для обов’язкового офіційного пра­цевлаштування громадян. Адже якщо трудові відносини неофіційні, робото­давець не зобов’язаний забезпечува­

ти працівників безпечними засобами праці та засобами індивідуального за­хисту. Всі ці негативні явища є на-слідками, в першу чергу, незнання власниками підприємств малого та середнього бізнесу основ законо-давства про охорону праці. І у цьому напрямі дуже важливо вести про-світницьку роботу.

Щодо великого бізнесу: в Україні працює певна кількість підприємств, на яких використовуються сучасні технології і керівники яких розумі­ють, що без достатнього рівня без­пеки виробництва їхній бізнес в по­вній мірі не відбудеться. Адже по­милка одного робітника може при­звести до багатомільйонних втрат. Щодо інших роботодавців – тут важливо створити нормативну базу, яка б спонукала власників підпри­ємств до створення безпечних умов праці. «Вважаю, що потрібно запро­вадити диференційовані тарифи на загальнообов’язкове страхування від нещасних випадків. У разі організа­ції безпечного виробництва – змен­шувати страховий тариф, а вивільне­ні кошти спрямовувати на профілак­тику нещасних випадків на підпри­ємстві»,– зазначив С. Дунас.

Для подальшої підтримки Украї­ни з боку МОП у питанні створення гідних умов праці є кілька напрямів. Аналіз причин нещасних випадків в Україні свідчить про дуже низький рівень навчання з питань охорони праці. Особливо гостро це відчува­ється у сфері діяльності підпри­ємств, які працюють в АПК та неви­робничій сфері. Тож потрібно впро­ваджувати професійні програми з підготовки фахівців з цих питань, і тут може посприяти Міжнародна

організація праці. Також актуаль­ною була б допомога МОП у питан­ні забезпечення роботи наглядової служби сучасними технічними за­собами.

Сьогодні, зауважив С. Дунас, дер­жавні інспектори законодавчо обме­жені у питаннях беззаперечного до­ступу на підприємства з метою вста­новлення стану безпеки робочих місць та виробничих об’єктів. Держ­гірпромнагляд ініціював внесення змін до чинного законодавства, які б вивели Службу з­під дії таких обме­жень. І у цьому питанні також важли­во отримати підтримку МОП.

Як було озвучено під час зустрічі, в Україні дуже низький рівень поін­формованості громадян про права на безпечні умови праці і про обов’язок роботодавців щодо їх створення. У зв’язку з цим було б актуально на­ступним кроком після Всеукраїнської акції «Охорона праці очима дітей» запровадити ще один національний конкурс – на кращий бізнес­проект з урахуванням вимог охорони праці.

Під час зустрічі обговорювалось питання можливого створення в Україні інтегрованої інспекції праці та досвід роботи такої інституції в Єв­ропі. Також йшлося про необхідність відкриття в Україні спеціалізованого навчального закладу, який би фахово готував інспекторів нагляду з ураху­ванням сучасних вимог. Адже фахівці цієї справи повинні мати не тільки хорошу технічну освіту, але й базові юридичні знання.

Тож напрямів, де може бути до­кладено спільних зусиль МОП та України з метою підвищення рівня культури охорони праці в державі, більше ніж достатньо.

Управління охороною праці

8 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Наші інтерв’ю

– Степане Васильовичу, до чого готуватись роботодавцям, якщо Президент підпише ухвалені Вер-ховною Радою 2 червня зміни до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці», які стосують-ся фінансування охорони праці та штрафних санкцій?

– Зміни, перш за все, спрямовані на впорядкування процедури виді­лення підприємством коштів на за­ходи з охорони праці. З огляду на кризові процеси в економіці та з ура­хуванням особливостей діяльності підприємств малого та середнього бізнесу, де працює невелика кіль­кість людей, але обсяги реалізованої продукції та послуг значні, ми запро­понували інший алгоритм формуван­ня бюджету видатків на охорону пра­ці. Пропонуємо виділяти на ці цілі 0,5% не «від суми реалізованої про­дукції, послуг», як передбачалось раніше, а від «фонду оплати праці» за попередній рік. Цей фінансовий показник є більш стабільним і взаємопов’язаний з кількістю пра­цюючих. Новий порядок відрахувань має задовольнити всіх, оскільки вра­ховує реальні потреби підприємства, і зокрема працівників, у створенні безпечних робочих місць та у забез­печенні засобами індивідуального захисту. Також передбачені суттєві штрафні санкції за невиконання нор­ми Закону щодо виділення коштів на заходи з охорони праці.

– З 1 червня, у рамках вико-нання програми економічних ре-форм, Держгірпромнагляд пере-дав повноваження з видачі майже всіх дозволів своїм територіаль-ним підрозділам. Які ще дії в на-прямі дерегуляції своєї діяльності зробила Служба?

– За нашої ініціативи Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 21 Закону «Про охорону праці» («Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготов­лення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва»), які

суттєво спрощують механізми одер­жання дозволів на виконання робіт та експлуатацію устаткування підви­щеної небезпеки. Це стосується про­цедур оформлення, переоформлен­ня, видачі дублікатів та анулювання дозволів. Закон також на підписі у Президента, на його виконання ми вже розробили відповідний проект постанови.

Що ж передбачають зміни? Змен­шується перелік робіт підвищеної не­безпеки з 88 до 25, проведення яких потребує одержання дозволів. Відмі­нено необхідність видачі дозволів на продовження таких робіт. Якщо рані­ше термін діє дозволу був 3 роки і на 5 років він продовжувався, то тепер до­кумент видається на 5 років. У разі якщо на підприємстві не було аварій­них ситуацій, травмувань працівників, то за рішенням територіальних органів дія дозволу продовжується автоматич­но. Новела законопроекту – можли­вість виконання суб’єктами підприєм­ництва 9 видів робіт на підставі подан­ня декларації відповідності його мате­ріально­технічної бази вимогам зако­нодавства про охорону праці та промислову безпеку.

Таким чином, з одного боку, ми зменшуємо адміністративний вплив і тиск на роботодавців, а з другого – підвищуємо відповідальність. Кожен з них буде змушений приділяти більше уваги питанням створення безпечних умов праці і безпечного ведення робіт. У іншому разі дозвіл буде анульовано, а отримання нового – це додаткові за­трати на оформлення документів, про­ведення експертизи тощо.

– Згадані Вами законодавчі змі-ни спрямовані на поліпшення на-глядової діяльності, яку здійснює Держгірпромнагляд. А от ринковий нагляд – діяльність абсолютно нова для Служби.

– З 5 липня набирає чинності За­кон України «Про державний ринко­вий нагляд і контроль нехарчової про­дукції». Його мета – забезпечення контролю відповідності нехарчової

продукції, що перебуває в обігу на внутрішньому ринку, вимогам техніч­них регламентів.

Постановою Кабінету Міністрів № 573 уже розподілено за відповід­ними органами влади секторальні на­прями ринкового нагляду. За Держ­гірпромнаглядом закріплено 7 напря­мів відповідальності: ринковий нагляд ЗІЗ, прості посудини високого тиску, ліфти, канатні дороги для перевезен­ня пасажирів, знаки безпеки і захисту здоров’я працівників, обладнання, що працює під тиском, вибухові матеріа­ли промислового призначення.

Завдання Держгірпромнагляду – відслідковувати відповідність цього устаткування вимогам технічних ре­гламентів європейських норм. Такі перевірки здійснюватимуться у ви­робників продукції, на виставках і безпосередньо на виробничих об’єктах. Основна мета – запобігти появі в обігу неякісного обладнання (продукції), яке може зашкодити без­пеці та здоров’ю людей. Законом пе­редбачено створення системи обліку нехарчової продукції, інтегрованої в аналогічну міжнародну систему. Функціонування міжнародної бази даних забезпечить оперативне реагу­вання у разі, якщо будуть виявлені неякісні зразки контрольованої про­дукції як в Україні, так і за кордоном. Сигнали цієї системи, наприклад, про виявлені недоліки обладнання іно­земного походження стануть поштов­хом для проведення оперативних пе­ревірок такого ж обладнання в Укра­їні та вжиття заходів щодо заборони його експлуатації та ввезення.

Звичайно, такий вид нагляду для нас абсолютно новий. Щорічно в Україні вводиться в експлуатацію до 20 тис. одиниць обладнання, тож об­сяги робіт значні. Сьогодні ще не ство­рено законодавчо­нормативної бази, яка б регламентувала організацію, ме­ханізми, періодичність ринкового на­гляду в цій сфері, форми звітності то­що. Ми вирішуємо питання щодо під­готовки відповідних фахівців та роз­

Гаряче літо ДержгірпромнаглядуНа початку червня Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про

охорону праці», завдяки яким Держгірпромнагляд отримав додаткові ва-желі впливу на роботодавців щодо обов’язкового фінансування ними за-ходів з охорони праці. З липня Служба має освоїти і приступити до здій-снення абсолютно нового нагляду – за безпечністю нехарчової продукції на вітчизняному ринку споживання. На часі – розгляд у парламенті нових ініціатив Служби. Про роботу наглядовців у цю гарячу пору – в інтерв’ю заступника Голови Держгірпромнагляду Степана ДУНАСА.

9www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

ширення штату Служби. Будемо ви­ходити з клопотанням до Уряду щодо збільшення інспекторського складу, який би займався ринковим наглядом.

У рамках виконання цього Закону у разі необхідності будемо ставити пи­тання про створення відповідної лабо­раторної бази. Проведення експерти­зи і всі витрати, які з нею пов’язуються (відбір зразків продукції, відшкодуван­ня її вартості), має проводитись за ко­шти державного бюджету. Тому по­трібно вносити зміни до закону про держбюджет на поточний рік. Коорди­нація державних органів влади в час­тині організації такого нагляду покла­дена на Міністерство економіки.

– У цьому випуску журналу ми порушили тему невідповідності де-яких вітчизняних законодавчих норм міжнародному праву, зокрема кон-венціям Міжнародної організації праці (МОП), до яких приєдналась Україна. Ці протиріччя суттєво за-важають виконанню Службою її основних завдань. Які заходи щодо цього вами вживаються?

– Справді, нормами Конвенцій МОП № 81 та № 129 передбачено, що інспектори мають право безперешкод­но відвідувати без попереднього пові­домлення в будь­який час будь­яке під­приємство. Під час інспекційного від­відування інспектор повідомляє про свою присутність роботодавцю або йо­го представнику, якщо тільки не ви­знає, що таке повідомлення може за­вдати шкоди ефективності контролю. Підприємства інспектуються так часто і так ретельно, як це необхідно.

Водночас наглядова діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону «Про основні засади держав­ного нагляду (контролю) у сфері гос­подарської діяльності». Ним перед­бачено повідомляти суб’єкта госпо­дарювання щодо проведення плано­вого заходу не пізніше ніж за 10 днів до його здійснення. А рішення про зупинення виробництва, виконання робіт та надання послуг допускаєть­ся за вмотивованим письмовим рі­шенням керівника органу державно­

го нагляду. Таким чином, норми за­кону про нагляд не узгоджуються та не відповідають вимогам міжнарод­них конвенцій.

Тут виникає ще одне питання: за­кон про нагляд працює на користь ро­ботодавців, яких в Україні нарахову­ється близько 870 тис., а працівників, безпечні умови праці яких гаранту­ються Конституцією,– майже 15 млн.

Ще коли цей закон набрав чиннос­ті, ми зіткнулись з проблемою, коли багато роботодавців, будучи поінфор­мованими про перевірку, або призупи­няли роботу, або в інший спосіб не до­пускали інспекторів до огляду вироб­ничих об’єктів. У свою чергу, посадові особи підприємств, відчувши посла­блення, не приділяли належної уваги питанням охорони праці. Як наслідок, зріс рівень травматизму в небезпечних вугільній та металургійній галузях, на об’єктах підвищеної небезпеки.

Розуміючи складність цієї ситуа­ції, народні депутати України В. Хара і Т. Єгоренко підтримали ініціативу Держгірпромнагляду щодо виведення державного нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку, пово­дження з вибуховими матеріалами та державного гірничого нагляду зі сфе­ри дії закону про нагляд. Відповідний законопроект уже розглядається в комітетах ВР. Цю ініціативу підтрима­ла і Федерація профспілок України, яка звернулась до Прем’єр­міністра України з проханням взяти цей зако­нопроект під контроль і надати під­тримку Уряду при його розгляді Вер­ховною Радою.

– Щодо Конвенцій МОП № 174 про запобігання великим промисло-вим аваріям та № 176 про безпеку та гігієну праці в шахтах, ратифіко-ваних Україною в цьому році. Які зміни потрібно внести в законодав-че поле України на їх виконання?

– Ті вимоги, які прописані в цих Конвенціях, в основному вже реалі­зовані Україною, а потрібні норми у більшості відображені в чинному за­конодавстві.

Інша річ, що це законодавство потрібно актуалізувати, вдосконали­ти. Так, необхідно чіткіше прописати обов’язок роботодавця щодо підго­товки, перепідготовки працівників, які зайняті на об’єктах підвищеної небезпеки, за кошти підприємства. Міжнародне законодавство також вимагає запровадження систем контролю та управління технологіч­ними процесами на небезпечних ви­робництвах на зразок системи УТАС (використовується на вугільних під­приємствах). Такі системи не тільки контролюють задані параметри, але й, у разі перевищення встановлених норм, подають сигнали на блоки управління, якими блокується робо­та відповідних агрегатів. Якщо брати шахти, там система контролю має виконувати й ряд інших завдань: у будь­який час визначати місцезнахо­дження працівника, стан його само­почуття, відображати інформацію про перебування всіх осіб на тому чи іншому горизонті.

Міжнародними конвенціями також передбачені особиста відповідальність працівника за додержання вимог без­пеки, його співпраця з власником, яка спрямована на усунення виявлених порушень. Йдеться як про своєчасне інформування про наявність небезпе­ки на робочих місцях, так і про вислов­лення пропозицій щодо вдосконален­ня засобів виробництва.

Щодо Конвенції про запобігання великим промисловим аваріям, то в ній у цілому прописані системи моні­торингу, контролю, раннього опові­щення та інформування населення про можливі ризики в зоні промис­лових об’єктів, вимоги щодо органі­зації державного, громадського контролю за роботою підприємств, необхідність розроблення планів ло­калізації та ліквідації аварійних ситу­ацій і аварій тощо.

Верховною Радою відхилено при­йнятий у першому читанні Закон «Про промислову безпеку», навколо якого свого часу точилось багато дискусій. Йшлося, зокрема, про те, що окремі норми цього законопроекту дублюють чинний Закон «Про охорону праці». Водночас у ньому містяться норми про відповідальність суб’єктів господарю­вання щодо третіх осіб, яким може бу­ти завдано шкоди в результаті промис­лових аварій тощо. У той же час чинне працеохоронне законодавство охо­плює взаємовідносини лише між ро­ботодавцем і працівником.

Сьогодні ми доопрацьовуємо цей законопроект з урахуванням вислов­лених пропозицій і тих змін, які вже відбулись у законодавчому полі Укра­їни, та будемо подавати його до Вер­ховної Ради.

Зустріч С. Дунаса з творчим колективом редакції журналу

Управління охороною праці

10 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Олена Неділько, головний спеціаліст­юрисконсульт управління Держгірпром­нагляду по Херсонській області

В Україні іноді конвенції МОП в галузі охорони праці не особливо допомагають інспекторському складу Держ гірпромнагляду в підвищенні ефек­тивності їхньої роботи.

Наприклад, державний інспектор збирається здій­снити планову перевірку суб’єкта господарювання у сфері торгівлі щодо додержання вимог чинного законо­давства України про охорону праці, а саме – пере­вірку котла, який зна­ходиться на підприєм­стві чи його філії. Від­ повідно до норм п. 4 ст. 5 Закону «Про ос­н овні засади держав­ного нагляду (конт ­ролю) у сфері госпо­дарської діяльності», в особі органу державного нагляду (контролю) він зобов’язаний письмово повідомити суб’єкта господа рювання про проведення планового за­ходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цьо­го заходу. Але п. 2 ст. 12 Конвенції № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 11.07.1994 р. пе­редбачає право інспектора з праці безперешкодно про­ходити на підприємство та у разі потреби не повідомля­ти роботодавця або його представника про свою при­сутність на ньому.

Якщо державний інспектор як посадова особа при здійсненні планового заходу дотримався вимог вищезаз­наченої Конвенції і не повідомив про це суб’єкта госпо­дарювання, він опиняється в дуже складній ситуації. З одного боку, інспектор дотримався вимог Конвенції, а з іншого боку – порушив норми Закону.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» (який втратив чинність, а новий антикорупційний закон ще не набрав законної сили) пе­редбачено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в ін­

формації, надання якої перед­бачено правовими актами, умисно затримувати її, надава­ти недостовірну чи неповну ін­формацію. Тобто, якщо дер­жавний інспектор Держгір­промнагляду належним чином не повідомив суб’єкта господа­

рювання про планову перевірку, він автоматично підпа­дає під дію Закону України «Про боротьбу з корупцією». Більше того, суб’єкт господарювання може і не допусти­ти інспектора на територію підприємства та до перевір­ки, якщо він не матиме при собі відповідних документів, передбачених чинним законодавством.

На сьогодні інспекторський склад Держгірпромнагляду перебуває у дуже складній ситуації, оскільки має виконува­ти насамперед вимоги вітчизняного законодавства, не вра­ховуючи норми міжнародних документів, чинних в Україні.

«Якщо міжнародним договором, який набув чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж пе­редбачені у відповідному акті законодавства України, то за­стосовуються правила міжнародного договору»,– так пе­редбачено ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906­ІV, ст.8­1 КЗпП України.

– Які зміни, у світлі адміністра-тивної реформи, відбудуться на ринку експертно-технічних послуг України?

Cьогодні, беручи до уваги тенден­ції щодо збільшення відсотка зно­шення основних фондів, а також не­обхідність їх своєчасної та якісної експертизи, ми думаємо над тим, як вдосконалити діяльність ЕТЦ, підви­щити якість їх послуг.

Це питання ми нещодавно роз­глянули на засіданні колегії Держ­гірпромнагляду і прийняли рішення розробити концепцію розвитку екс­пертно­технічної діяльності в Україні. Її головна мета – підвищити рівень безпеки виробничих об’єктів. Остан­нім часом у Держгірпромнагляді на­копичилось багато претензій щодо формалізму, низької якості викону­ваних експертами робіт і взагалі спроможності тих чи інших експерт­них організацій проводити таку ро­боту. Наслідком кричущої безвідпо­відальності таких «фахівців» були

загибель у минулому році молодої жінки у ліфті в Запоріжжі, аварія пе­ресувного атракціону «Центрифуга» в 2008 р. у Луганську, коли було травмовано 10 відвідувачів, з них двоє – смертельно. І навіть такі тра­гедії нічому не навчили осіб, відпо­відальних за безпеку відвідувачів. У травні цього року в Луганську стався обрив одного з двох тягових канатів, які приводять у рух атракціон «Коле­со огляду». Добре, що цього разу обійшлось без травмування людей.

Щоб працювати на ринку, екс­пертні організації мають постійно під­тверджувати своє реноме. У зв’яз ку з цим важливо сформулювати основні вимоги до таких організацій, розроби­ти механізми впливу та контролю за їх роботою, підвищити відповідальність за несвоєчасне, неякісне виконання експертних послуг, особливо коли це призводить до аварійних ситуацій. До недобросовісних експертних організа­цій мають вживатись жорсткі заходи: призупинення та анулювання дозво­

лів, штрафи, відшкодування збитків за неякісну експертизу, навіть кримі­нальна відповідальність.

Також будуть розроблені вимоги і безпосередньо до експертів. Це сто­сується їхньої кваліфікації, підготов­ки. І, знову ж таки, можливість впливу у разі неякісного виконання ними своїх обов’язків – відсторо­нення від роботи, заборона експерт­ної діяльності, підтвердження рівня знань тощо.

Зараз Держгірпромнагляд працює над оптимізацією системи своїх екс­пертно­технічних центрів, розширен­ням їх матеріально­технічної бази. Мережа державних ЕТЦ має бути конкурентоспроможною, але головна мета таких змін – це підвищення якості і розширення спектру експерт­них послуг.

Інтерв’ю підготувала Людмила Солодчук, заступник головного

редактора журналу «Охорона праці»Фото В. Терещенка

Трибуна держінспектора

Виконуючи норми міжнародного права, яке визнала Україна, державні інс пектори наражаються на великі неприємності. Їх можуть притягнути до відповідальності за нібито корупційні дії...

Конвенції МОП – закон і реалії

11www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Актуально

Україна приєдналась до 60 конвенцій МОП з питань трудових відносин та охорони праці. Водночас не ратифіковані дві ключові та найважливіші кон­венції, що стосуються принципів формування державної політики в сфері охорони праці: № 187 та № 155. Приєднавшись до них, Україна задекларує світовій спільноті, що питання охорони праці і, зокрема, профілактики трав­матизму віднесені до пріоритетів національної політики.

Ольга Литвинюк, національний коор­динатор проекту ЄС–МБП «По ліп­шення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях в контексті гідної праці»

Конвенції МОП утворюють сукупність міжнародно визнаних норм і таким чином є для національних органів влади, роботодавців, працівників та їх організацій авторитетним керівництвом у питан­

нях охорони праці. Майже 80% розроб лених стан дартів МОП мають пряме відношення до охорони праці або міс­тять положення, що стосуються питань охорони праці.

У випадку ратифікації країною конвенції вона зобов’язана прийняти законодавчі акти для її реалізації і один раз на 2–4 роки готувати доповіді про вжиті заходи щодо ефективного застосування ратифікованої конвенції. Якщо конвенція не ратифікована, держава несе зобов’язання інформувати за запитами Адміністративної ради МОП про стан національного законодавства і прак­тики щодо такої конвенції, а також про заходи, які перед­бачається вжити для її пізнішої ратифікації.

Незважаючи на те, що Україною ратифіковано досить велику кількість конвенцій МОП, що стосуються без­пеки праці, дві ключові, надзвичайно важливі конвенції все ще не ратифіковано. Це конвенція МОП № 155 1981 року про безпеку та гігієну праці і виробниче середо­вище та Конвенція № 187 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці.

Рамкова конвенція МОП № 155 і відповідна Реко­мендація № 164 передбачають засади національної по­літики та заходи на національному і виробничому рівнях, що спрямовані на збереження життя і здоров’я працівни­ків. Конвенція описує механізми прийняття, реалізації та перегляду послідовної національної політики в галузі охорони праці, а також механізми реалізації такої полі­тики на підприємствах. Це має обов’язко во відбуватись шляхом консультацій та участі в цьому процесі робото­давців, працівників та їх організацій. Положення Кон-венції поширюються на всі галузі економічної діяльнос-ті та на всіх працівників, які працюють у цих галузях. Вона має все охопний характер і встановлює комплексну систему заходів створення безпечних і нешкідливих умов праці. У 2002 р. Генеральна конференція МОП прийняла протокол до Конвенції № 155. Він деталізує питання сис-теми реєстрації та повідомлення про нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання та аварії, а також встановлює вимоги щодо ведення національної статистики зі згаданих питань.

Прийняті в 2006 р. нова Конвенція № 187 про осно­ви, що сприяють безпеці та гігієні праці, та відповідна Рекомендація № 197 підтверджують актуальність Кон­венції № 155, передбачаючи системний підхід до управ-ління охороною праці, а також поступове формування культури профілактики травматизму. Згідно з цією Конвенцією, держава зобов’язана постійно удосконалю­

вати систему безпеки праці з метою запобігання випад­кам виробничого травматизму, професійних захворювань, смерті людей на виробництві шляхом розроблення націо­нальних політики, системи і програ ми безпеки і гігієни праці. Усі ці документи повинні прийматися на базі про­ведених консультацій та враховувати принципи, що закла­дені в актах МОП, і які стосуються основ, що сприяють безпеці та гігієні праці.

Проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2015 роки, що розробляється Держгірпром­наглядом у рамках соціального партнерства, та розроб­ка окремого розділу «Реформування системи забезпе­чення охорони праці в Україні» до довгострокової Стра­тегії розвитку України, ініційована Федерацією проф­спілок України, цілком відповідають положенням та вимогам Конвенції МОП № 187. Тому можна вважати, що початок роботи щодо приведення націо нального за­конодавства у відповідність до міжнародних норм уже покладено.

Ми майже в Європі

Рек

лам

а

Управління охороною праці

12 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Вісті з регіонів

Олена Шмигельська, журналіст

УВінниці відбулася робоча зу­стріч керівництва управління Держгірпромнагляду, відпо­відних підрозділів обласної

держадміністрації з профспілковими лідерами членських організацій краю, під час якої, відповідно до підписаної у рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці Угоди про співпра­цю між Державною службою гір­ничого нагляду та промислової без­пеки України і Федерацією профспі­лок України з питань охорони праці, було визначено план спільних дій у проведенні роботи, спрямованої на запобігання виробничому травма­тизму. Під час розмови порушувалася низка актуальних питань, які непоко­ять органи державного управління охороною праці та профспілки.

З огляду на те, що чимало пра­цівників через незадовільний стан

здо ров’я помирають на робочих міс­цях, керівник місцевого наглядо­вого органу Анатолій Коваль звер­нув увагу начальника управління охорони здоров’я і курортів Лідії Діденко, голів профкомів підпри­ємств на необхідність підвищення якості та своєчасного проведення медичних оглядів працівників. На цю проб лему повинні звернути ува­гу і ро ботодавці. За словами на­чальника управління Держгірпром­нагляду, якщо торік в області вна­слідок природної смерті під час ви­конання трудових обов’язків пішло з життя 11 працівників, то протягом I кварталу поточного року – 16. Керівник наглядового органу звер­нувся до профспілкових лідерів тру­дових колективів, аби вони сприяли відновленню на підприємствах служб охорони праці. Зрештою, як це і пе­редбачено відповідними норматив­но­правовими актами.

У свою чергу, голова федерації профспілок області Володимир Пара­щук наголосив на необхідності при­йняття та виконання умов колектив­них договорів, оскільки вони є засо­бом захисту соціальних та економіч­них ін тересів працівників за ниніш­ніх несприятливих умов. Необхідно забезпечити відповідними гарантія­ми, пільгами та компенсаціями чле­нів профспілок. Актуальні пропози­ції щодо посилення впливу профспі­лок на створення здорових і безпеч­них умов праці висловили також інші учасники зустрічі.

За результатами цієї важливої розмови було вирішено розширити та доопрацювати регіональну уго­ду «Про взаємодію федерації профспілок області з управлінням Держ гір промнагляду у здійсненні контролю за додержанням законо­давства про охорону праці на 2011–2015 роки».

розмова, яка піде на користь справі

Володимир Терещенко, власкорФото автора

Цей конкурс ось уже дру­гий рік проводить серед фахівців з охорони праці ТОВ «Учбовий центр

«Новатор» (Київ). Завдання зма­гання: розширити межі професійно­го спілкування інженерів з охорони праці, розповсюдити кращі форми і методи роботи, а також підвищити професійну майстерність, стимулю­вати новаторство фахівців з охоро­ни праці.

Незважаючи на солідний статус учасників (у другому турі конкурсу взяли участь представники таких фірм, як ПАТ «Платінум банк», ТОВ «СП «Голографія», ПрАТ «Київ­стар», «МТС Україна», «Фокстрот. Техніка для дому» та багато інших), захід пройшов весело і повчально.

Правила не змінилися з минулого конкурсу: два питання з теорії охо­рони праці, третє – знайти пору­шення вимог безпеки на гумористич­них малюнках «Роботи у полі»,

«Слюсарна майстерня», «Хімсклад» і четверте – практичне завдання.

З теорії найвищий бал не зміг отри­мати ніхто, а ось порушення на малюн­ках знайшли майже всі, і навіть більше, ніж запланував їх автор Юлій Судак.

Усі з нетерпінням чекали останнє – практичне завдання. Було цікаво, що ж придумали організатори цього ра­зу? Торік інженери з охорони праці надавали першу допомогу потерпіло­му, а в цьому році?..

– Гаситимемо загоряння ПММ на виробництві,– оголосила завдання організатор конкурсу Олена Лях.

Провів інструктаж з пожежної безпеки та оцінював дії конкурсантів Анатолій Олійник, полковник внут­рішньої служби у відставці, людина дуже відома і шанована в професій­них колах.

Ні шквальний вітер, ні злива не могли загасити палаючий бензин. А учасники конкурсу змогли. І шви д­ше за всіх це зробив Сергій Пазій, старший інженер з охорони праці ПрАТ «МТС Україна». Ті півтори секунди, які він витратив на гасіння

вогню, й дали йому змогу посісти перше місце у змаганні.

Потім були призи, дипломи та по­здоровлення. Головний редактор жур­налу «Охорона праці» Дмитро Мат­війчук вручив переможцям черговий номер видання... і був приємно здиво­ваний, що лідери змагань виявилися постійними читачами журналу. Вони передали свої призи іншим учасникам конкурсу – для підвищення знань у галузі охорони праці та щоб стати пе­реможцями наступного року.

Є такий досвід

перемагає читач журналу«Для того щоб перемагати, потрібно бути постійним

читачем журналу «Охорона праці»,– пожартував пере-можець конкурсу «Збережемо життя» Сергій Пазій.

Переможець конкурсу С. Пазій

13www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

На Луганщині за ініціативи теруправління Держ­гірпромнагляду підписано угоду про організацію безпечного проведення польових робіт. У ній перед­бачені спільні заходи та пріоритетні завдання з пи­тань охорони праці на 2011 р.

У Вільнянському районі Запорізької області вже 15 років поспіль проводяться навчання з питань охорони праці для керівників і спеціалістів агропро­мислового комплексу.

Геннадій Щуров, власкор

Підписи під угодою постави­ли заступник начальника теруправління В. Гапонов, представники головного

Управління агропромислового роз­витку облдержадміністрації, управ­ління виконавчої дирекції Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза­хворювань (далі – Фонд), профспіл­кової організації робітників АПК, експертних організацій.

Так, в облдержадміністрації стежи­тимуть за тим, щоб на охорону праці підприємствами АПК спрямовувались кошти в обсягах не менш як 0,5% від суми реалізованої продукції, а також контролюватимуть додержання зако­нодавства про соціальний захист пра­цівників, зайнятих на роботах із шкід­ливими та важкими умовами праці.

Дирекція Фонду прийняла на себе зобов’язання забезпечити навчання керівників і спеціалістів з питань охо­рони праці, а також проводити кон­сультації страхувальників і застрахо­

ваних з питань охорони праці та со­ціального страхування.

Луганська обласна профспілка працівників АПК стежитиме за своє­часним проведенням атестації ро­бочих місць за умовами праці, ме­дичних оглядів робітників певних категорій, у тому числі працюючих з отрутохімікатами. Представники профспілок братимуть участь у пере­вірці знань з питань охорони праці, у розслідуванні нещасних випадків, контролюватимуть виконання про­грам з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо­вища на підприємствах АПК.

У рамках підготовки до посівної на Луганщині за ініціативи голови обл­держадміністрації В. Пристюка про­вели науково­практичну конферен­цію з питань ефективності та безпеки агротехнічних робіт, а також семінар­нараду, на якій висвітлювались пи­тання профілактики травмування працівників під час виконання весня­но­польових робіт. Учасники семіна­ру­наради розглянули питання надан­ня практичної допомоги керівникам

сільськогосподарських підприємств в організації безпечних робіт. Зокрема, було проаналізовано хід підготовки сільськогосподарської техніки до ро­боти у польових умовах, розглянуто питання безпечного поводження з хімічними речовинами та отрутохімі­катами. На семінарі йшлося також про порядок проведення технічного огляду тракторів та іншої сільсько­господарської техніки.

Представники експертних органі­зацій, які брали участь у засіданні, розповіли про особливості дозвільної системи в галузі охорони праці на під­приємствах АПК.

«У нас накопичилось багато проб­лем, які тривалий час не вирішува­лися навіть на рівні держави. Напри­клад, з розподілом власності сталося так, що виявилась зруйнованою єди­на система управління охороною пра­ці в АПК. Сьогодні ми всі разом це по крихтах відновлюємо»,– сказав го­ловний спеціаліст з охорони праці Головного управління агропром­розвитку Луганської облдержадміні­страції О. Белінський.

Консультує директор галузевого центру В. Петров

об’єднали зусилля й розподілили повноваження

Без шансу на формальність

Повідомляють власкори

Знання – запорука безпеки

Леонід Безуглий, власкор Фото автора

Напередодні весняно­польо­вих робіт із господарств на навчання в район прибули 60 працівників. Про важ­

ливість таких заходів свідчать історії з життя. Минулого року у ТОВ «Гай­чур» Новомиколаївського району головний інженер, який не пройшов навчання, сів за важелі автокрану, щоб пересадити ялинку. При цьому не врахував, що дерево своїм корін­ням тримається за землю. У резуль­таті кран перекинувся і смертельно травмував водія. А ось у Приазов­ському районі кілька років тому

стався такий випадок. На підприєм­стві «Агротіс» завферми за кільце у носі вивела на прогулянку бугая, але той зненацька вирвався і смертельно травмував жінку.

Згідно із затвердженою програ­мою, 32­годинний курс лекцій слу­хачам прочитали викладачі голов­ного галузевого науково­навчаль­но­методичного центру з питань охорони праці Таврійського держав­ного агротехнологічного універси­тету (м. Мелітополь). Завершальне заняття провели представники обл­держадміністрації, теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області та районного відділення ви­конавчої дирекції Фонду соціально­

го страхування від нещасних випад­ків на виробництві та професійних захворювань.

Підбиваючи підсумки навчання, директор галузевого науково­на­вчально­методичного центру з питань охорони праці В. Петров звернув увагу на те, що прослухати лекції і отримати посвідчення – це тільки по­чаток справи. Найважливіше – за­безпечити необхідний рівень органі­зації роботи з охорони праці на міс­цях. Коли вимоги норм законодавства про охорону праці будуть підкріплені не формальною, а системною робо­тою з працівником. Заради збере­ження людського життя!

Управління охороною праці

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Микола Шматько, інженер з охорони праці Маріупольського металургій­ного комбінату імені ІллічаФото Г. Щурова

Останнім часом стало мод­ним говорити про недо­сконалість українського законодавства, про нібито

обмежені повноваження трудових колективів у сфері захисту безпеч­ної праці працівників. Але візьмемо

хоча б профспілки, яким делеговано чимало функцій і дано багато правових важелів для вирішення цих за­вдань. У ст. 41 Закону «Про охорону праці» передбачено громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Таким чином, шлях до вирішення цих питань, до зни­ження рівня виробничого травматизму пролягає через сис­

тему добре налагодженого громадського контролю у тісній взаємодії з державними органами управління, державними наглядовими органами, через колективні договори та угоди.

У ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» немає виробничого підрозділу, де б не працювали громадські інспектори з охорони праці. Крім своєї осно­вної діяльності, ці люди, яким притаманні риси керівника, завжди націлені на вирішення питань, що стосуються без­пеки праці робітника. Вони з повною відповідальністю усвідомлюють, що стоять на сторожі найдорожчого – здоров’я, а нерідко й життя своїх товаришів. Як правило, цих працівників видно відразу. Вони займають активну життєву позицію і не випадково стають першими помічни­ками майстрів.

У кожному структурному підрозділі старшим громад­ським інспектором є голова комісії з охорони праці цього підрозділу. Рядових інспекторів обирають на профспілко­

вих зборах, а старшого інспектора з охорони праці підпри­ємства обирають на засіданні профкому комбінату. Після обрання громадські інспектори проходять навчання за спеціальною програмою і, склавши іспити, одержують посвідчення. Повторне навчання проводиться щороку. На комбінаті діє Положення про громадського інспектора, в якому визначені основні напрями їхньої роботи: що не­обхідно зробити перед початком трудової зміни, на що звертати увагу під час і після її закінчення. Старший гро­мадський інспектор комбінату Михайло Шастун забезпе­чує інспекторів нормативною документацією з питань охо­рони праці, а також інструкціями та положеннями, що діють на підприємстві.

У щозмінних обходах робочих місць керівниками робіт (майстрами, начальниками дільниць та ін.) обов’язково беруть участь і громадські інспектори. Вони здійснюють контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій з охорони праці, технічних процесів, перевіряють наяв­ність і якість засобів індивідуального та колективного за­

хисту, додержання працівниками режиму праці та відпочинку. Про виявлені порушен­ня роблять записи у журналах обходу робо­чих місць із зазначенням конкретного пору­шення і термінів його усунення.

М. Шастун з громадськими інспектора­ми у тісному контакті. Він планує їхнє ціло­добове чергування під час проведення капі­тальних ремонтів металургійних агрегатів комбінату. Кожного дня до початку ранко­

вої зміни громадські інспектори доповідають йому про ситуацію з охорони праці у попередніх змінах, а також про те, яких заходів для запобігання нещасним випадкам було вжито.

У 2010 р. громадськими інспекторами було виявлено понад 25 тис. різних порушень, які у більшості своїй були своєчасно усунені. Низку заходів, зокрема щодо поліп­шення умов праці на робочих місцях, побутових умов бу­ло включено до колективного договору, оскільки їх реа­лізація потребувала значних витрат часу та матеріальних вкладень.

Минулого року були поліпшені санітарно­побутові умови працівникам аглофабрики, мартенівського та кис­нево­конверторного цехів. Обладнано пішохідні маршру­ти для безпечного пересування працівників територією підприємства, засклено кабіни та встановлено кондиціо­нери на електромостових кранах. Контроль правильності

Громадський контроль у дії

УПОвнОважені ОберіГати здоров’я та життя

У ПАТ «Маріупольський металургій­ний комбінат імені Ілліча» працюють 1023 громадських інспектори з охорони праці. Їхнє завдання – виявляти порушення, оперативно оцінювати ситуацію та вжи­вати заходів щодо запобігання нещас­ним випадкам.

»У 2010 р. громадськими інспекторами було виявлено понад 25 тис. різних порушень, які у більшості своїй були своєчасно усунені. Низку заходів, зокрема щодо поліпшення умов праці на робочих місцях, побутових умов було включено до колективного договору, оскільки їх реалізація потребувала значних витрат часу та матеріальних вкладень.

15www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

оформлення нарядів­допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки та відображення в них заходів з охорони праці – також у полі зору громадських інспекторів.

У більшості структурних під­розділів комбінату громадськи­ми інспекторами були обрані люди, які пропрацювали на рід­ному підприємстві багато років. Адже саме вони можуть допо­могти у вирішенні багатьох пи­тань не тільки колегам по робо­ті, але й майстрам, інженерно­технічним працівникам, а також молодим спеціалістам. Своїм особистим прикладом вони по­казують, що додержуватись правил охорони праці необ­хідно завжди, адже в цих питаннях дрібниць не буває.

Серед профспілкових активістів комбінату – старший громадський інспектор аглофабрики В’ячеслав Щебит­ченко. З 1994 р. після закінчення Маріупольського меха­ніко­металургійного технікуму він працював на аглофаб­риці електромонтером. Без відриву від виробництва одержав вищу освіту, заочно закінчив Харківський полі­технічний університет за спеціальністю «інженер­елек­трик» і підвищив кваліфікацію в навчально­виробничому центрі технології управління «Квантум». Керівництво оці­нило його професіоналізм і старання і з 1999 р. призна­чило В’ячеслава Володимировича на посаду майстра. То­вариська та чуйна людина, він при цьому не дає спуску недбайливим працівникам.

У машиніста крана та громад­ського інспектора листопрокат­ного цеху Віри Чекароміт також великий стаж роботи. Жінка во­на бойова, вимоглива, і це відчу­вається, оскільки повз її увагу не проходить жодне порушення.

Добре поставлена робота громадських інспекторів у заліз­ничному цеху комбінату. Анато­лій Пономарьов 23­річним юна­ком прийшов на комбінат працю­вати машиністом тепловоза, був профгрупоргом зміни локомо­тивної бригади. У 2000 р. став громадським інспектором, а вісім років потому – старшим громад­ським інспектором.

Сергій Левчук – член цехового профспілкового комітету, очолює комісію з охорони праці, будучи при цьому старшим громадським інспектором. Цехком визнає його заслугу у ро­боті з молоддю, студентами­практикантами, молодими хлоп­цями, які змінили на підприємстві ветеранів виробництва.

Усі ці люди та їхні колеги працюють на громадських засадах, як говорять, не за страх, а за совість. Тисячі іллі­чівців вдячні їм за турботу про їхнє здоров’я, за створення нормальних умов праці, за сприяння у поліпшенні санітар­но­побутових умов робітників.

За активну сумлінну роботу щодо запобігання нещас­ним випадкам на виробництві та професійним захворю­ванням громадських інспекторів підтримують морально, а матеріально заохочують з фонду підприємства чи проф­спілкового комітету.

Старший громадський інспектор з охорони праці аглофабрики В. Щебитченко

Рек

лам

а

Управління охороною праці

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2011

Є такий досвід

Геннадій Щуров, власкорФото автора та з архіву підприємства

Алчевський металургійний комбінат (АМК) вхо­дить до п’ятірки провідних підприємств чорної ме­талургії України. Його створення пов’язане з ім’ям відомого промисловця та банкіра Олексія

Алчевського. У 1895 р. за його ініціативи було створено Донецько­Юр’ївське металургійне товариство (ДЮМТ), і в тому ж році закладається металургійний завод. А 26 травня 1896 року було задуто першу доменну піч.

Але з 1994 р. почалася нова історія комбінату. АМК був перетворений на відкрите акціонерне товариство. І колектив комбінату, спільно з корпорацією «Індустріаль­ний союз Донбас» (ІСД), вивчивши жорсткі вимоги між­народного ринку чорної металургії, прийняв комплексну програму реконструкції підприємства. Реалізація її дала змогу комбінату стати одним з найсучасніших у Європі.

Сьогодні АМК є підприємством з повним металургій-ним циклом. Продукція, що випускається, сертифікова-на агентствами багатьох країн світу та відповідає усім запитам і вимогам споживачів, саме виробництво міні-мально впливає на навколишнє природне середовище і здоров’я людини.

Продовжуючи традиції О. Алчевського, колектив АМК ставить перед собою нові виробничі завдання, не забува­ючи при цьому про необхідність створення безпечних умов праці для працівників. У 2007 р. система управління охо­роною праці комбінату була відзначена Почесною Грамо­тою та срібною медаллю XIV Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна».

У 2009 р. і 2010 р. представники компанії «TUV THURINGEN» на комбінаті провели аудити системи ме­неджменту екології, професійної безпеки та здоров’я. За результатами сертифікаційного аудиту 17 березня 2010 р. ВАТ «АМК» одержав сертифікат, який свідчить про те, що СУОП, яка функціонує у ВАТ «АМК», відповідає ви­могам міжнародного стандарту системи менеджменту про­фесійної безпеки та здоров’я OHSAS 18001:2007.

З 31 січня по 4 лютого 2011 р. представники компанії «ІНТЕРСЕРТ – УКРАЇНА» провели 1­й наглядовий ау­дит інтегрованої системи менеджменту екології, професій­

ної безпеки та здоров’я, який підтвердив, що ді­юча на комбінаті система функціо­нує відповідно до вимог міжнарод­них стандартів.

І це законо­мірно. Адже на по­ліпшення умов праці своїх трудящих корпорація ІСД і керівництво Алчевського металургійного комбінату не шкодують фінансових коштів. Так, у період 2009–2010 рр. було витрачено 175 614 650 грн., а на одного робітника – 11 813 грн.

Щороку для поліпшення умов праці та санітарно­по­бутових умов розробляються організаційно­технічні за­ходи, відповідно до яких поліпшуються умови праці на робочих місцях, працівників комбінату вчасно забезпечу­ють безплатними спецодягом, спецвзуттям та іншими за­собами індивідуального захисту. Робітникам, зайнятим у шкідливих умовах праці, виділяються додаткові кошти для придбання лікувально­профілактичного харчування, мо­лока. Так, у 2010 р. на виконання організаційно­технічних заходів було витрачено 86 944 045 грн., що становило на одного працівника 6 075 грн.

Постійно у полі зору служби охорони праці перебуває проведення попередніх і періодичних медоглядів працівни­ків, зайнятих на шкідливих і небезпечних роботах, праців­ників віком до 21 року і працюючих пенсіонерів, а також виконання рекомендацій і висновків медичної комісії за результатами оглядів працівників. За рахунок комбінату проводяться медичні огляди працівників, зайнятих на важ­ких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умо­вами праці, а також на роботах, де потрібний професійний добір. У медсанчастині ВАТ «АМК» створено постійно діючу лікарсько­консультативну комісію. Згідно з її рішен­ням працівників, яким за станом здоров’я забороняється виконання тих або інших робіт за своєю професією, пере­водять на іншу роботу.

Усі цехи комбінату закріплені за лікарями медсанчас­тини, які спільно з керівництвом цехів курирують питання

Зберіг своє життя – ОДержУй ПреМію

Щоб матеріально зацікавити працівників у по­ліпшенні умов праці та утримання обладнання у справному стані, а також з метою зниження рів­ня травматизму та захворюваності, на Алчевсь­кому металургійному комбінаті постійно органі­зовуються огляди­конкурси.

Про досвід роботи підприємства розповів ге­неральний директор комбінату, Герой України Тарас Шевченко.

Генеральний директор комбінату Т. Шевченко

17www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

загальної та професійної захворюваності, розробляють плани з оптимізації виробничих і санітарно­побутових умов, контролюють підготовку цехів до роботи у весняно­літній та осінньо­зимовий періоди. На комбінаті цілий рік функціонує санаторій­профілакторій «Металург», у якому оздоровлюються трудящі та ветерани комбінату.

Профілактична робота, яка проводиться службою охорони праці та медико-санітарною частиною, дала змогу добитися того, що за останні кілька років на ком-бінаті не було професійних захворювань.

Разом із загальноприйнятими формами роботи з охоро­ни праці на комбінаті розроблено положення про систему запобігання порушенням норм, правил з безпеки праці із застосуванням талонів попередження. Вони видаються вин­ному за кожне порушення. При цьому працівник притягу­ється до дисциплінарної відповідальності, позбавляється заохочення до 100% і проходить позапланову перевірку знань з питань охорони праці. У разі одержання порушни­ком четвертого талона попередження впродовж календар­ного року розглядається питання про розірвання з ним трудового договору.

Керівники структурних підрозділів, які незадовільно зай­маються питаннями охорони праці та допускають вироб­ничий травматизм за результатами роботи за звітний мі­сяць, позбавляються персональних надбавок до 100%.

На комбінаті проводяться огляди­конкурси на звання «Кращий колектив з охорони праці», «Кращий бригадний екіпаж вантажопідіймального крана», «Кращий працівник, відповідальний за утримання у справному стані вантажопі­діймальних кранів». За результатами кожного кварталу під­биваються підсумки з врученням грамот і грошових премій.

Так, «Кращий колектив з охорони праці», що посів перше місце, одержує 4000 грн., друге – 3000, третє – 2000 грн. Відповідно заохочуються ті, хто посів в огляді­конкурсі «Кращі бригадні екіпажі вантажопідіймального крана» перше і друге місця. Вони одержують по 600 і 400 грн.

«Кращий працівник, відповідальний за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів», одержує надбавку в сумі 200 грн.

Найголовніше ж при цьому те, що працівники вберегли себе від травм і профзахворювань. А це – висока, безцін­на нагорода для всіх. Крім того, зберіг своє життя – одер­жуй ще й премію.

Голова Державної служби гірничого нагляду та про­мислової безпеки О. Хохотва звернув увагу начальників теруправлінь Держгірпромнагляду на систему управління охороною праці, що діє у ВАТ «АМК», запропонував ви­вчити його досвід і проводити відповідну інформаційно­роз’яснювальну роботу серед підприємств.

Навчання кранівників Навчання у кабінеті охорони праці