ЯкимчукБогдан Никонорович

О Р Г А Н І З А Ц І ЯІ П Л А Н У В А Н Н ЯБ У Д І В Н И Ц Т В А

Інтерактивний комплекснавчально – методичногозабезпечення дисципліни

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональний університет водного господарства

та природокористуванняКафедра водогосподарського, промислового

та цивільного будівництва

Якимчук Богдан Никонорович

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯБУДІВНИЦТВА

Інтерактивний комплекснавчально – методичного забезпечення дисципліни

Кредитно-модульна система організаціїнавчального процесу

Для студентів напряму0926 "Гідротехніка"(водні ресурси)

Рівне 2008

УДК 658.265 (075)ББК 38.761.1: 38.761.2я7Я45

Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування( Протокол № … від…………….2008р.)

Рецензенти: Гіроль М.М., доктор технічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування;Макаренко Р.М., кандидат технічних наук, доцент Національного університету водного господарства та природокористування.

Якимчук Б. Н.Я 45 Організація і планування будівництва: Інтерактивний комплекс навчально - методичного забезпечення. Рівне: НУВГП, 2008. - …с.

Наведено програму курсу, конспект лекцій, контрольні запитання та тести по вивченню курсу, матеріальне забезпечення курсу, список рекомендованої літератури.

Для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю “Водопостачання та водовідведення”.

УДК 658.265 (075)ББК 38.761.1: 38.761.2я7

Я45

© Якимчук Б. Н., 2008© НУВГП, 2008

2

З М І С Т

Передмова1. Типова програма вивчення дисципліни «Організація і

планування будівництва»1.1. Опис предмета навчальної дисципліни1.2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі1.3. Структура залікового кредиту курсу1.4. Завдання для самостійної роботи1.5. Індивідуальне завдання1.6. Методи навчання1.7. Методи оцінювання знань1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам1.9. Нормована література1.10. Рекомендована література1.12. Інформаційні ресурси

2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем Тема 1. Основні положення та організація будівництва споруд водопостачання та водовідведення (ВіВ).Тема 2. Сіткове планування. Різновид сіткових графіків. Правила побудови сіткових графіків.Тема 3. Організація проектно-вишукувальних робіт.Тема 4. Організаційно-технічна підготовка до будівництва.Тема 5. Потокові методи зведення будівництва окремих будинків і споруд.Тема 6. Календарне планування будівництва окремих будинків і споруд.Тема 7. Організація матеріально-технічної бази будівництва.Тема 8. Призначення, види і склад будгенплану.Тема 9. Технологічні карти.Тема 10. Організація приймання і здачі робіт.

3. План практичних занять4. Склад та зміст курсової роботи (КР)5. Контрольна тестова програма6. Список літератури

3

ПЕРЕДМОВА

Приєднання України до Болонського процесу передбачає впровадження кредитно – модульної системи організаціїнавчального процесу (КМСОНП), який є українським варіантом ECTS.

1. ТИПОВА ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА”

1.1. Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS-3;Модулів – 1;Змістових модулів – 3;Загальна кількістьгодин – 108;тижневих:аудиторних – 4;самостійних – 3

Напрям 0926 "Водні ресурси";Спеціальність 6.092600 "Водопостачання і водовідведень-ня"Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

За вибором студентаРік підготовки – 4Семестр – 8Лекції – 18 год.Практичних занять– 18 год.Самостійна робота– 54 год.Курсова робота – 18 год. згідно виданого викладачем завданняКонтроль – залік

4

Опис навчальної дисципліни "Організація і планування будівництва"( заочна форма навчання )

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS-3;Модулів – 1;Змістових модулів – 3;Загальна кількістьгодин – 108;тижневих:аудиторних – 1,1;самостійних – 3

Напрям 0926 "Водні ресурси";Спеціальність 6.092600 "Водопостачання і водовідведення"Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

За вибором студентаРік підготовки – 5Семестр – 10Лекції – 6 год.Практичних занять – 4 год.Самостійна робота – 80 год.Курсова робота – 18 год. згідно виданого викладачем завданняКонтроль – залік

1.2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.1.2.1. Мета викладання дисципліни, її спрямування

Завдання дисципліни є вивчення теоретичних основ і наукових методів організації, планування будівництва і керування будівельною організацією на базі новітніх досягнень з метою запровадження їх у практичну діяльність.В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати основні методи зведення об’єктів ВІК, методи календарного, потокового і сіткового планування робіт, методику розробки загального майданчикового і об’єктного будівельних генеральних планів, особливості інженерної підготовки будівельного майданчика, а також вміти розробляти технологічні карти будівельних процесів і робіт, визначати трудомісткість будівельно-монтажних робіт, застосовувати певні закономірності і методи керування будівельним виробництвом.

5

1.2.2. Завдання вивчення дисципліни

Змістовий модуль – 1

Тема 1. Основні положення та організація будівництва споруд ВіВ.

Науково-технічний прогрес у будівництві. Будівництво впродовж року. Норми термінів будівництва.Поняття про заділ. Застосування математичних методів і ЕОМ для рішення задач організації, планування і управління будівництвом.

Тема 2. Сіткове планування. Основні елементи сіткового графіка. Правила побудови сіткових графіків

Різновиди сіткових графіків. Порядок розроблення сіткових графіків. Побудова сіткових графіків в масштабі часу. Техніко-економічні показники сіткових графіків. Застосування СГ в управлінні будівництвом.

Тема 3. Організація проектно-вишукувальних робітПередпроектна стадія будівництва. Стадії проектування.

Структура проекту. Інженерні вишукування. Організація вишукувань. ПОБ, ПВР, їх призначення і зміст.

Змістовий модуль – 2

Тема 4. Організаційно-технічна підготовка до будівництваТитульні списки і договори підряду. Технічна і технологічна

підготовка будівництва. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді. Основний період будівництва.

Тема 5. Потокові методи зведення будівель і спорудСуть і основні принципи потокової організації будівництва.

Загальні параметри потоку. Різновид потоків. Організація різних видів потоків і їх розрахунок. Побудова циклограм. Економічна ефективність потокового методу виробництва.

6

Тема 6. Календарне планування будівництва окремих будинків і споруд

Принципи розробки КП. Документи, що розробляються у складі ПОБ. Порядок складання КП об’єкту. Організація і календарне планування об’єктів водопостачання і каналізації. Особливості складання КП при монтуванні будівель і споруд з транспортних засобів.

Тема 7. Організація матеріально-технічної бази будівництва.Склад і призначення матеріально-технічної бази будівництва.

Мобільні будинки для обслуговування будівництва. Використання для потреб будівництва існуючих будинків, які підлягають знесенню. Розрахунок потреби будівництва в електроенергії. Розрахунок потреби будівництва у воді, організація тимчасового водопостачання.

Змістовий модуль – 3

Тема 8. Призначення, види і склад будгенплануПринципи проектування БГП. Розміщення на БГП монтажних

кранів, механізованих установок. Небезпечні зони при роботі з монтажними установками. Тимчасові дороги і огорожі, їх типи і методика проектування.

Тема 9. Розміщення на будгенплані тимчасових складів та будівель.

Визначення кількості матеріалів і конструкцій, які підлягають зберіганню. Види складів та їх розміщення. Особливості проектування будгенплану комплексу водопровідно-каналізаційних споруд. Техніко-економічна оцінка будгенплану.

Тема 10. Технологічні картиСклад технологічних карт. Організація і технологія виконання

робіт ТЕП, матеріально-технічні ресурси.

Тема 11. Організація приймання і здачі робітКонтроль якості робіт при будівництві об’єктів водопостачання і

каналізації. Організація робочої і державної приймальної комісії.

7

1.3. Структура залікового кредиту курсу

Змістові модуліВсьог

о годин

Кількість годинДенна форма

Лекцій

Практичних занять

Самостійна робота

Індивідуальна робота(курсова робота)

Змістовий модуль 1. Організація і планування будівництваТема 1. Основні положення та організація будівництва

10 2 2 48 2

Тема 2. Сіткове планування. Різновид сіткових графіків

12 22

22

612 2

Тема 3. Організація проектно-вишукувальних робіт, ПОБ і ПВР

8 2 - 25 2

Змістовий модуль 2. Календарне плануванняТема 4. Організаційно-технічна підготовка до будівництва

8 2 2 45

Тема 5. Потокові методи зведення

6 2 - 28 2

Тема 6. Календарне планування будівництва

10 22 2 4

12 2

8

Змістові модуліВсьог

о годин

Кількість годинДенна форма

Лекцій

Практичних занять

Самостійна робота

Індивідуальна робота(курсова робота)

Тема 7. Матеріально-технічна база будівництва

12 2 2 65 2

Змістовий модуль 3. БудгенпланТема 8. Призначення, види і склад будгенплану

12 2 2 610 2

Тема 9. Види складів та їх розміщення, тимчасові приміщення

10 - 2 65 2

Тема 10. Технологічні карти

12 22

22

65 2

Тема 11. Організація приймання і здачі робіт

10 - 2 85

Разом: 108 186

184

5480 18

1.4. Завдання для самостійної роботи

Тема 1. Науково-технічний прогрес у будівництві. Будівництво впродовж року – 2 год.

Тема 2. Різновиди сіткових графіків. Побудова сіткових графіків в масштабі часу ТЕП сіткових графіків – 2 год.

9

Тема 3. Передпроектна стадія будівництва. Стадія проектування. Інженерні вишукування – 2 год.

Тема 4. Титульні списки і договори підряду. Технічна і технологічна підготовка будівництва – 1 год.

Тема 5. Основні принципі початкової організації будівництва – 2 год.

Тема 6. Принцип розробки календарних планів. Організація і календарне планування об’єктів ВіВ – 2 год.

Тема 7. Склад і призначення матеріально-технічної будівництва. Розрахунок тимчасового водопостачання і енергопостачання – 2 год.

Тема 8. Принципи проектування будгенплану. Розміщення на будгенплані монтажних кранів – 2 год.

Тема 9. Розміщення на будгенплані тимчасових складів і будівель ТЕП буд генплану – 2 год.

Тема 10. Склад технологічних карт – 2 год.

Тема 11. Контроль якості робіт при будівництві об’єктів. Організація робочої і державної комісій – 1год.

1.5. Індивідуальне завдання

1.5.1. Курсовий проект на тему “Будівництво споруд водопостачання і водовідведення”

КР ставить за мету навчити студентів на основі калькуляції виконання робіт на спорудах ВіВ складати сіткові і календарні графіки, графіки руху трудових ресурсів, проектувати будівельні генеральні плани, розраховувати складські і тимчасові приміщення, водноенергетичні ресурси.

10

В курсовій роботі розробляється технологічна карта на й вид робіт. Об’єм КР – 20-25 сторінок пояснювальної записки з розрахунками і рисунками.

1.6. Методи навчання

1. Лекції проводяться з використанням рисунків на плівці, що проектуються на екран з допомогою кодоскопа.

2. Практичні заняття проводяться з використанням державних нормативних документів.

3. Самостійна роботи здійснюється в інформаційних мережах, при вивченні технічної літератури.

4. Робота по написанню КР виконується під керівництвом викладача.

5. Консультації при виконанні КР.

1.7. Методи оцінювання знань

Використовується кредитно-модульна система організації навчального процесу зі 100-бальною шкалою оцінювання студентів. Поточний контроль знань студентів проводиться у вигляді:

1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам.

СумаЗмістовий модуль 1 Змістовиймодуль 2

Змістовиймодуль 3

Тема 1

Тема 2

Тема3

Тема 4

Тема 5

Тема 6

Тема 7

Тема 8

Тема 9

Тема 10

Тема 11

9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 10 100

Курсова робота (КР)Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Захист КР Сума

Пояснювальна записка0 ... 40

Графічна частина0 ... 30 0 ... 30 0 ... 100

11

Шкала оцінювання в КМСОНП та ECTS90-100 – зараховано (А) 5 (відмінно)82-89 – зараховано (В) 4 (дуже добре)74-81 – зараховано (С) 4 (добре)64-73 – зараховано (D) 3 (задовільно)60-63 – зараховано (Е) 3 (достатньо)35-59 – не зараховано з можливістю повторного складання (FX)

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

1-34 – не зараховано з обов’язковим повторним курсом (F).

2 (погано з обов’язковим повторним курсом)

1.9. Нормативна література

ДБН. А.3.1 – 05-96 Організація будівельного виробництва. Київ - 1996.СНиП ІІІ-4-80. Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве. М.: Стройиздат, 1983. – 255 с.ДБН. Д. 2.2 – 1.99. Земляні роботи. Зб. 1. Київ – 2000.ДБН. Д. 2.2 – 5.99. Пальові роботи. Опускні колодязі. Закріплення ґрунтів. Зб. 5. Київ – 2000.ДБН. Д. 2.2 – 7.99. Бетонні та залізобетонні роботи збірні. Зб. 7. Київ – 2000.ДБН. Д. 2.2 – 6.99. Бетонні та залізобетонні роботи монолітні. Зб. 6. Київ – 2000.ДБН. Д. 2.2 – 11.99. Підлоги. Зб. 11. Київ – 2000.

1.10. Рекомендована література

БазоваБілецький А.А. Організація і технологія будівельних робіт. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП. – 2007.Гіроль М.М. та інші. Безпека праці в будівництві. Підручник. – Рівне: УДУВГП. – 2004.

12

Белецкий В.Ф. и др. Организация строительных и монтажных работ. М.: Высшая школа.Дикман Г.Л. Организация, планирование и управление строительством. - М.: Высшая школа, 1982.Якимчук Б.Н. Курс лекцій з дисципліни "Організація і планування будівництва". – Рівне, НУВГП – читальний зал.

Додаткова література

Снежко А.П., Батура Г.М. Технология строительного производства. – Киев, Высшая школа, 1981.Хамзин С.К., Карасев А.К. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Высшая школа, 1987.Дикман Г.Л. Организация жилищно-гражданского строительства. Справочник строителя. – М.: Стройиздат, 1985.Галкин Н.Г. и др. Сборник задач по организации и планированию строительного производства. – М.: Высшая школа, 1985.Гусев В.А. и др. Организация строительства жилых и общественных зданий. Справочник проектировщика. – Киев, 1984.

1.11. Інформаційні ресурси

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика напрямку підготовки бакалавра 0926 "Гідротехніка" (водні ресурси) К, 2005.

2. Бібліотеки:- НУВГП – 3300 м. Рівне, вул. Приходька, 75 навчальний

корпус №2;- обласна наукова - 3300 м. Рівне, майдан Короленка, 6;- міська бібліотека - 3300 м. Рівне, вул.Гагаріна, 67.3. www.rstu.rv.ua – сайт НУВГП;4. www.tspu.edu.ua – кредитно-модульна система;

13

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ

Тема 1. Основні положення та організація будівництва споруд водопостачання та водовідведення (ВіВ)

Продукція водопостачання і каналізації (ВІВ) – це об’єкти, які потребують відносно великих витрат і порівняно довгого терміну для їх зведення.

Основні задачі підвищення ефективності капіталовкладень складаються в першу чергу в скороченні терміну будівництва і безумовному виконанні задач по вводу в дію нових промислових потужностей і об’єктів в договірні і нормативні терміни, або достроково, особливо «заморожених» об’єктів в наш час має велике значення, так як дає роботу безробітним будівельникам.

1.1 Науково-технічний прогрес (НТП) у будівництві направлений на збільшення об’ємів виробленої продукції, зниження трудових витрат і вартості виготовлення одиниці продукції (особливо цей показник прискорює НТП), покращення умов праці і підвищення якості продукції, тобто досягнення максимальної ефективності капітальних вкладень.

Для НТП загальною закономірністю являється економія часу у виробництві матеріальних благ і підвищення продуктивності праці.

НТП у будівництві змінює зміст праці робітників, що виражається у першу чергу у скороченні затрат ручної праці за рахунок витіснення його працею механізованою, росту кількості робітників, які займаються легкою працею, збільшенням кількості робітників індустріальних професій (монтажники, бетонники, каменярі та інш.). Зменшилась кількість землекопів, і з’явились нові професії.

1.2 Ведучими напрямками НТП у будівництві є:- розробка і впровадження нових, прогресивних типів будинків і

споруд, проектів підприємств і комплексів на базі кооперування і блокування основних і допоміжних виробництв (типізація і уніфікація об’ємно-планувальних і конструктивних рішень);

- підвищення рівня індустріалізації в будівництві;- підвищення якості матеріалів, виробів, конструкцій і робіт

14

- створення і впровадження у будівництво нових, ефективних матеріалів, конструкцій і деталей; зниження ваги будинків;

- концентрація, спеціалізація і кооперація у будівництві;- розвиток комплексної механізації і автоматизації в будівництві;- подальший розвиток електрифікації будівельного виробництва

шляхом впровадження широкої номенклатури засобів малої механізації і електрифікованого інструмента;

- вдосконалення технології, організації і управління;- застосування прогресивних методів будівництва і впроваджен-

ня АСУ, бригадного госпрозрахунку і ін.Усі напрямки НТП у будівництві відображають основну мету:

перенести із буд майданчика у заводські умови найбільш трудомісткі види робіт при загальному зниженні затрат праці.

З розвитком збірності створилася проблема уніфікації і типізації об’ємно-планувальних і конструктивних рішень.

Велике значення має підвищення заводської готовності конструкцій і деталей, які дозволяють звести до мінімуму ручну працю для їх обробки і упорядження. Одночасно конструкції повинні бути технологічними, тобто повинні забезпечувати доставку на монтаж таких елементів, зборка і влаштування яких в проектне положення виконується із мінімальними затратами праці.

Елементи конструкцій малої ваги слід укріпляти в монтажні вузли і блоки на стендах в зоні дії монтажних кранів і на спеціальних збірних майданчиках. Укрупненням вирішується дуже важлива задача – зменшуються розриви між мінімальною і максимальною масою конструкцій, що дозволяє краще використовувати машини по вантажопідйомності, прискорює терміни монтажу, а в кінцевому рахунку понижує вартість будівництва.

Заводи і комбінати, які виготовляють збірні елементи будинків і споруд, повинні спеціалізуватися на випуску уніфікованих типових стандартних конструкцій і деталей. Це ДБК, ЗБК і СБК.

Основою сучасних монтажних робіт, якою являються ведучим пріоритетом, що скорочує темпи будівництва БМР, складає повнозбірне будівництво, яке широко застосовується при зведенні житлових, промислових і сільськогосподарських житлових об’єктів; різницею являється збірність усіх конструкцій даного будинку, або

15

споруди, яка дозволяє зводити їх швидкими темпами в любу пору року.

Економічний ефект від підвищення степені збірності конструкцій складається у збільшенні темпів БМР внаслідок укрупнення елементів, скорочення термінів на виготовлення їх у заводських умовах, ритмічного будівництва впродовж року, економія будівельних матеріалів, скорочення їх витрат.

Індустріалізація (латинського походження) – це діяльність, процес створення крупної промисловості. Під нею слід розуміти перетворення будівельного виробництва в механізований поточний процес збирання і монтажу будинків і споруд із існуючих максимальну заводську готовність конструкцій, елементів і блоків промислового будівництва, які забезпечують зниження затрат суспільної праці в будівництві, скорочення її термінів, прискорення вводу в дію її термінів.

Індустріалізація має велике соціальне значення. Вона значно полегшує працю будівельників, змінює її характер. Некваліфікована ручна праця все більше витискається працею, яка потребує високої кваліфікації. Тим самим долаються існуючі різниці між розумовою і фізичною працею.

Все більш високими темпами в усіх галузях будівельного виробництва проходить підвищення якості матеріалів.

Нові ефективні матеріали – легкі заповнювачі для бетонів (полістирол), теплоізоляційні (арболіт, бітумоперліт, фіброліт, комишит, кумерліт, керамзит, шунгизит, гіпсобетон, глиносилікат, шлакосилікат, пінобетон і ін.), вироби із пластмас, цементи нових марок, легкі матеріали, профільовані будівельні конструкції, трьохшарові конструкції із сталевих, або алюмінієвих профільованих листів з ефективним утеплювачем, сіталли, скловата, базальтові волокна, прогресивні ізоляційні матеріали і керамічні вироби, клеєні дерев’яні конструкції, металопластик і т.п. Вони дозволяють створювати багатообразні комбіновані конструкції невеликої ваги з високими експлуатаційними показниками.

Перед промисловістю будівельних матеріалів ставиться задача дозволити застосування у будівництві нових видів матеріалів і виробів, ефективних з/б конструкцій із високоміцних і легких бетонів, економічних профілів металопрокату, виробів із

16

алюмінієвих сплавів і т.д. Такі конструкції можна укрупнити в блоки і окремі вузли без підвищення вантажопідйомності кранів і транспортних засобів. При застосуванні цих нових прогресивних видів матеріалів, виробів і конструкцій повинні забезпечуватися високі темпи розвитку матеріально-технічної бази будівництва в порівнянні з розвитком об’ємів БМР.

Однією із основних умов, яка забезпечує високий рівень організації сучасного будівництва, є концентрація грошових, матеріальних і трудових ресурсів на найвідповідальніших пускових об’єктах, дотримання діючих норм термінів будівництва і введення їх в дію.

Концентрація ресурсів досягається: шляхом концентрації робітників, будівельної техніки і матеріальних ресурсів на обмеженій кількості об’єктів, в першу чергу на пускових об’єктах і комплексах; суміщенням в часі будівельних, монтажних і спеціальних робіт. Так, виробництво внутрішніх санітарно-технічних робіт дозволяє суміщати з основними БМР при забезпеченні необхідності фронту робіт, виключенні допоміжних будівельних робіт і збереженні санітарно-технічних пристроїв. При будівництві будинків і споруд з великою кількістю фундаментів під обладнання, які виконують із важких будівельних конструкцій і монтованих кранами, розташованими в середині споруди, допускається монтувати ці фундаменти після монтажу огороджуючих конструкцій споруд. Монтажні і спеціальні роботи (теплоізоляційні, антикорозійні і ін.) слід суміщати при укрупнювальному збиранні конструкцій і вузлів обладнання і систем трубопроводів.

Об’єм, послідовність, степінь суміщення, кількість змін в добу і вершини виробництва всіх робіт по зведенню об’єктів пускового комплексу встановлюють в ПОБ і ПВР.

Зустрічається ще практика розпорошення капіталовкладень і матеріальних ресурсів, при якій в будівництво включається велика кількість об’єктів, не забезпеченими будівельними матеріалами і технологічним обладнанням, що наносить значну економічну втрату народному господарству. В результаті розпорошення засобів вони „заморожуються” у вигляді незавершеного будівництва.

17

Спеціалізація в будівництві – зосередження діяльності окремих будівельних підрозділів на зведення однотипних об’єктів, або на виконання однорідних видів робіт.

Основними двома напрямками спеціалізації будівельних організацій є: галузева (об’єктна) і технологічна (види робіт).

Галузева спеціалізація заклечається в тому, що будівельна організація спеціалізується на зведенні об’єктів для визначеної галузі. Признак галузевої спеціалізації покладений в основу створення галузевих міністерств. Приклад: спецбуд, опорядбуд, спецсантехмонтаж і ін.

Технологічна спеціалізація заклечається у виконанні будівельними організаціями однорідних видів робіт, або технічних процесів, наприклад: опоряджувальних, санітарно-технічних, електромонтажних.

При підрядному способі виробництва робіт БМР виконують шляхом кооперування генпідрядних і субпідрядних організацій.

Кооперування у будівництві – це планова організація стійких зв’язків між різними будівельними організаціями для сумісного виконання робіт по зведенню будинків.

Кооперація і розподілення праці між собою взаємопов’язані.Розподілення праці, його спеціалізація впливає на

продуктивність праці, але при заданому об’ємі і складі робіт мають свої межі. Поглибити, наприклад, поділ праці на рівні створення структурних підрозділів означає створити велику кількість структурних одиниць, груп, секторів, відділів, що може ускладнити організаційну структуру, знизити концентрацію сил і засобів в розрахунку на один підрозділ, підвищити адміністративно-управлінські витрати. В результаті рівень спеціалізації зросте, а її ефективність може понизитись.

Поділ праці нерозривно пов'язаний з його кооперацією, а вона будується по принципу створення комплексних бригад. Таким чином, з поділом і кооперацією праці пов’язане рішення основних питань праці колективів: оптимізація структури, управління, технології виконання робіт, підбору і розстановки спеціалістів на робочих місцях.

В наш час однією із основних задач стало створення добре налагодженої системи кооперування між різними спеціалізованими

18

будівельними організаціями, промисловості підприємств, транспортними і іншими господарсько-самостійними організаціями.

Недоліки в кооперуванні приводять: до несвоєчасного виробництва робіт, необґрунтовані розриви між закінченням одних видів робіт і початком інших, які виконуються різними спеціалізованими організаціями, до некомплектних постачань будівельних деталей і технологічного обладнання. Все це не рідко затримує несвоєчасний ввід в дію об’єктів.

Кожна спеціалізована будівельно-монтажна організація повинна виконувати свою роботу в назначений час, отримавши фронт робіт від іншої організації і відкриваючи фронт наступним роботам. Звідси в області управління виникає необхідність забезпечити сувору координацію діяльності всіх виконавців будівельних процесів, регульовану системою господарського розрахунку.

Основною умовою індустріалізації є високе застосування і найбільш повне використання засобів механізації і автоматизації БМР.

Механізацію поділяють на дві стадії – часткову і комплексну.При частковій механізації за допомогою машин виконують лише окремі будівельні процеси, а при комплексній механізації – всі основні технологічні взаємопов’язані процеси здійснюються однією, або комплектом машин. Так, при розробці котловану для прокладання комунікацій розробку ґрунту і навантаження його в транспортні засоби виконують екскаватори, транспортування і вивантаження – автосамоскиди, порівняння основи – бульдозери, а його ущільнення – різні катки.

Комплексна механізація робіт передбачає виконання важких і трудомістких процесів за допомогою машин, механізмів або установок, правильно підібраних і ув’язаних між собою по основним параметрам, які забезпечують найкращі ТЕП. Основні об’єми робіт, в 1-чергу найбільш трудомісткі - земляні, навантажувально-розвантажувальні, по виготовленню бетону і розчину і т.п. – виконують комплексно-механізованим способом. Однак комплексно-механізованими є далеко не всі роботи. Особливо низький рівень механізації покрівельних, ізоляційних, лицювальних, стікольних, штукатурних, малярних і інших опоряджувальних робіт.

19

Для збільшення рівня механізації важливе значення має: скорочення невиробничих витрат робочого часу будівельних машин, збільшення кількості змін їх роботи.

Степінь механізації робіт характеризується трьома показниками: обсягом робіт механізацією, механоозброєністю і енергоозброєністю робіт.

В подальшому потрібно буде максимально скоротити затрати ручної праці на основних видах робіт, підвищити ефективність використання будівельних, дорожніх машин і механізмів, забезпечити будівельників засобами малої механізації. Рішенню цих задач буде допомагати:

- створення системи машин і транспорту, які підвищують ефективність механізації будівельно-монтажних робіт;

- покращення експлуатації, обслуговування і ремонту будівельної техніки;

- ріст степені озброєності будівництва високопродуктивними механізмами і використання парка машин;

- забезпечення будівельників засобами малої механізації, різними пристроями і транспортними засобами;

- модернізація і заміна застарілих машин, механізмів і обладнання;

- застосування нових методів роботи машин і управління їх парком;

- удосконалення диспетчерського зв’язку.Кінцевою стадією механізації будівництва є автоматизація

виробничих процесів, яка розвивається по таких напрямках як: автоматизація процесів управління будівельними машинами і установками на будівельних майданчиках; автоматизація виробничих процесів на підприємствах, автоматизація обліку роботи будівельних машин, автоматичний контроль за якістю роботи і забезпеченням їх безпеки.

Автоматизація може бути також частковою та комплексною. При частковій автоматизації, яку слід роздивлятися як перехідну стадію до комплексної. Передбачається автоматизація окремих операцій, або процесів контролю, регулювання та управління.

Комплексною називається, якщо всі основні і допоміжні операції, або процеси автоматизовані так, що задана продуктивність і якість продукції виконується без допомоги людини, за якою

20

залишаються функції розробки програми завдання і нагляду за роботою автоматичних пристроїв і агрегатів.

В наш час у будівництві працюють заводи-автомати по приготуванню бетону і розчину, створені автоматичні пристрої для захвата вантажів і їх відчеплення, автомати, які регулюють режими роботи скреперів, бульдозерів і автогрейдерів в залежності від категорії грунту і інших виробничих умов.Комплексна механізація і автоматизація процесів являються: вирішальним фактором подальшого технічного прогресу у будівництві, забезпечують підйом продуктивності праці, різке скорочення затрат праці, зниження собівартості, покращення якості продукції.

Велике значення для прискорення темпів і зниження вартості будівництва має удосконалення технології, організація і управління будівельним виробництвом. З переходом до монтажу будинків і споруд із збірних елементів, впровадженням комплексної механізації робіт і застосування високопродуктивного обладнання визначили необхідність удосконалення технології і організації БМР. Якщо раніше прийоми праці, послідовність виконання робіт і розстановка робітників і механізмів часто визначалась тільки досвідом майстра, або бригадира, то тепер будівельне виробництво основане на впровадженні чітко розробленої технології і застосування передових форм організації праці.

Виконання окремих видів робіт повинно виконуватися по науковим основам, технологічним правилам і картам, які передбачають раціональну організацію їх виконання. При підвищенні темпів будівництва необхідна організація поточного, ритмічного виконання робіт у межах зміни, діб, місяця, кварталу, року. Суть організації всякого виробництва поточними методами заключається в тому, що виробництво впродовж довгого терміна здійснюється ритмічно, рівномірним потоком, при якому постійне число робітників, які користуються одними і тими ж засобами виробництва, які виконують однорідну роботу систематично, в даний відрізок часу, випускають постійну кількість продукції.

В основі планування поточного виробництва лежать спеціалізовані потоки, продукцією яких являються окремі конструкції, або види робіт.

21

Всі види БМР добре виконувати поточними методами. Поточний метод особливо дає результат при масовому будівництві однотипних, або конструктивно близьких будинків і споруд - житлових будинків, промислових цехів, сільськогосподарських будинків.

Ритмічність виробництва обумовлює потребу трудових, матеріальних і технічних ресурсів, призводить до покращення показників господарсько-фінансової діяльності буд організацій.

При цьому покращуються показники продуктивності праці і витрати заробітної плати, стає менша потреба в зворотних засобах, підвищується рівень використання будівельних машин, скорочуються терміни будівництва і знижується собівартість робіт.

Велике значення в прискоренні НТП у будівництві мають: застосування прогресивних методів зведення будинків і споруд (СПУ), створення і впровадження АСУС, удосконалення матеріально-технічного забезпечення (вінницький метод комплектування на бригаду, ПКБ), впровадження бригадного госпрозрахунку, диспетчеризація, НОП і ін.

1.3 Будівництво впродовж року.Для ритмічного виконання планів в будівництві впроваджують

виконання робіт впродовж року. Сучасним вченим на основі досягнень будівельної техніки розроблені і впровадженні в практику будівництва способи виконання робіт, в зимовий термін року. Це дозволяє вести будівництво впродовж цілого року без перерв і без знижень темпів. Однак виробництво декількох видів робіт в зимовий період пов'язаний з допоміжними витратами грошових засобів і матеріальних ресурсів. При цьому однією із задач раціональної організації будівництва являється таке планування робіт і розподілення їх в часі, при якому виконання найбільш складних робіт необхідно передбачати в теплий період року.

При будівництві впродовж року в Україні кожна будівельна організація до появи холодного періоду здійснює ряд заходів по забезпеченню відведення дощових і весняних вод від споруд, доріг з території будівництва; запобіганню від промерзання основ фундаментів, а також ґрунтів, які підлягають розробці взимку; забезпеченню теплом тимчасових будинків; підготовці машин і механізмів для експлуатації їх в зимовий час; підготовці

22

спеціального обладнання для роботи при мінусових температурах (калориферів, печей, утепленої тари); утепленню водопроводів, паропроводів повітроводів, необхідних для роботи в холодний термін; утепленню установок для приготування розчинів, бетонів і складів; підготовці виробничих підприємств, котелень; заготовці спецодягу і різних будівельних матеріалів і виробів, необхідних для роботи.

1.4 Норми термінів будівництваТерміни будівництва всіх об'єктів і комплексів визначається із

СНиП 1.04.03-85 "Норми продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений". Ці норми регламентують термін виробничого циклу, спонукають створенню ритмічності у виконанні БМР. Норми розподіляються на виробництво за рахунок державних капвкладень, як на усі види нового будівництва, так і на БМР, пов'язані з реконструкцією діючих підприємств всіх галузей народного господарства України.

Норми складені з врахуванням досягнутого рівня розвитку техніки будівництва у відповідних галузях народного господарства, прийнятий в них термін будівництва є максимальний і складається з періоду з початку підготовчих робіт до вводу об'єкта в експлуатацію, при повному виконанні робіт, передбачених проектом, або складових пускового комплексу.

Норми встановлені для визначення термінів вводу в дію виробничих потужностей і об'єктів невиробничого призначення і являється обов'язковим при складанні планів капвкладень, підрядних БМР і розподілення їх об'ємів по рокам будівництва об'єктів, планів матеріально-технічного забезпечення, ПОБ і ПВР.

Будівництво повинно забезпечуватися капітальними вкладеннями в об'ємах і терміни повинні бути пов'язані з нормами.

Норми встановлюють термін будівництва, в тому числі тривалість підготовчого періоду; початку і кінця передачі обладнання під монтаж; початок і закінчення монтажу; розподілення капітальних вкладень і вартості БМР по рокам будівництва в процентах до кошторисної вартості об'єкта.

Нормативна тривалість будівництва об'єктів і сейсмічність в північних районах країни встановлюється нормами із застосуванням відповідних коефіцієнтів, а для об'єктів пустелі і напівпустелі вона не повинна перевищувати термінів по нормам більш ніж на 20%,

23

для об'єктів гірських і важкодоступних районів з висотою над рівнем моря 1500м і вище - більш ніж на 50%.

Норми термінів будівництва житлових будинків збільшуються на 1 місяць у випадках: будівництва будинків і споруд з підвальними приміщеннями площею більш 50% всієї площі першого поверху, використання першого поверху для розташування підприємств.

Нормативний термін будівництва об'єктів, потужність (або інший показник) яких відрізняється від приведених в таблицях норм, визначається по інтерполяції або екстраполяції.

Для більш ефективного використання капвкладень, вкладених в будівництво, необхідно термін будівництва початого об'єкта - скоротити проти нормативного, що дає змогу організації прибуток і всі інші, випливаючі звідси наслідки.

1.5 Поняття про заділУ будівництво об'єктів ВіК, які підлягають вводу в експлуатацію

в наступні роки, передбачається заділ, виходячи із норм заділу і норм термінів будівництва об'єктів.

Призначення заділу складається в: забезпеченні планомірного вводу в дію об'єктів, ритмом виробництва БМР, раціональному використанні потужностей будівельних організацій.

Заділом у будівництві називається об'єм робіт в процентах до кошторисної вартості, якою повинен бути виконаний на перехідних об'єктах до кінця запланованого періоду.

Для зменшення об'єму незавершеного будівництва і заділу по влаштуванню зовнішніх інженерних мереж і доріг і забезпечення більш ефективного використання капітальних вкладень забудову здійснюють ділянками і чергами.

1.6 Науково-вишукувальна робота в області організації планування і управління будівництвом.

Наукова основана організація будівництва забезпечує підвищення ефективності капвкладень, неухильний послідовний розвиток будівельної техніки.

Наукові дослідження по удосконаленню організаційних форм будівельних організацій повинні бути направлені в 1 чергу на визначення оптимальних річних об'ємів робіт, при яких будуть досягнуті найкращі ТЕП діяльності цих організацій. Серйозні вишукувальні роботи необхідно провести в області спеціалізації і

24

кооперування у будівництві. Як показують результати аналізу діяльності спеціалізованих будівельних організацій, продуктивність праці в них в середньому на 10-15% вище, а собівартість їх 3-5% нижче, ніж в неспеціалізованих.

Розробка наукових основ організації, планування будівництва, удосконалення технології будівельного виробництва і розвитку його МТБ здійснюється системою науково-вишукувальних, проектних і експериментальних Інститутів і їх філіалів.

Основними напрямками НВР в області організації, планування і управління будівництвом являються: удосконалення організаційних форм управління будівництвом; раціональний розвиток і розташування будівельних організацій; удосконалення АСУБ; розробка і впровадження раціональних схем управління будівництвом з переходом на дво - або трьох-ланкову систему управління; укрупнення низових будівельних організацій і підвищення рівня спеціалізації будівництва; удосконалення планування, організації і управління будівництвом на основі застосування сіткових графіків, економіко-математичних методів і ЕОМ; впровадження диспетчеризації і ефективних засобів зв'язку; підвищення рівня організаційно-технічної підготовки будівництва; широке застосування поточних методів і підвищення ритмічності будівництва; НОТ; розвиток комплексної механізації і автоматизації.

1.7 Застосування математичних методів і ЕОМ для рішення задач організації, планування і управління будівництвом.

При рішенні задач організації, планування і управління будівництвом з'являється необхідність знаходження оптимального рішення, тобто такого, яке забезпечує екстремальне (макс, або мін.) значення вибраного критерій оптимальності. Враховуючи складність виробничих процесів у виборі оптимального рішення представляється дуже важким і може бути здійсненим лише із застосуванням кібернетики. Великі об'єми робіт, складність кооперації праці, різниця технології виконання БМР потребують застосування точних прогресивних методів у вирішенні цих задач, основаних на використанні економіко-математичних програм і потужних швидкодіючих ЕОМ. Тут при створенні моделі усі елементи кодуються, потім на базі статичних даних, економічних

25

виключень і інженерних розрахунків визначаються види і кількісний вираз існуючих-залежностей, які являються основою для формування алгоритму, тобто схеми які визначають порядок і вид математичних операцій, які повинні бути виконані для визначення заданих рішень.

В наш час є моделі, алгоритми і програми, за допомогою яких знаходяться оптимальні рішення, і вони поділяються на дві групи.

1 група - задачі по визначенню оптимальних рішень в галузі організації і плануванні будівництва (стадія проектування) сюди відносяться задачі: по складанню планів робіт будівельних організацій за рік, оптимальних планів перевезень вантажів, оптимальних планів розподілення всіх ресурсів по об'єктам і будівництву в часі; по науково- обґрунтованому розташуванню підприємств і господарств МТБ будівництва, розрахунків оптимального завантаження будівельних машин при зведенні різних об'єктів, оптимальних термінів зведення окремих об'єктів і комплексів будинків і т.ін.

2 група - задачі обробки інформації і оперативного планування виробництвом (стадія оперативного управління) сюди відносяться задачі: по складанню оперативних планів, розробка яких потребує обробки великої кількості інформації про технічний стан об'єктів, що будуються на початок запланованого періоду; по розробці текучих оперативних планів і графіків будівництва об'єктів, розрахунки потрібних ресурсів; по комплектації МТБ; по складанню погодинних графіків роботи транспортних засобів і ін.

Застосування ЕОМ підвищує виконання об'ємів БМР на 8-11% і знижає їх собівартість на 1-1,5%.

Контрольні запитання1. Науково-технічний прогрес у будівництві.2. Технологічність будівельних конструкцій.3. Поняття терміну „індустріалізація”.4. Поняття терміну „спеціалізація”.5. Кооперування в будівництві.6. Будівництво споруд ВіВ впродовж року.

26

Тема 2. Сіткове планування. Різновид сіткових графіків. Правила побудови сіткових графіків

2.1 Сіткові графікиСітковий графік - це сіткова модель, що складається із

комплексу операцій у вигляді стрілок і кілець і відображають логічний взаємозв'язок, взаємообумовленість всіх операцій і встановлену послідовність їх виконання.

Сіткові графіки дозволяють:- найбільш повно моделювати виробничий процес;- виділяти роботи, від яких залежить термін виконання всієї

програми і сконцентрувати необхідні сили і засоби;- ширше використовувати ЕОМ в організації і плануванні

будівельних робіт;- з високою математичною точністю аналізувати і керувати

виробничими процесами;- знаходити оптимальні варіанти вирішення (оптимізація у часі, по

ресурсам, по вартості);- можливість здійснювати контроль і аналіз інформації про

фактичний хід виконання робіт з метою запобігання їх зриву і порушення планових термінів;

- правильно розподіляти і перерозподіляти ресурси;- оперативно координувати діяльність великої кількості

генпідрядних і субпідрядних організацій, що приймають участь у будівництві;

- запобігати застосуванню необґрунтованих вольових рішень з боку керівника будовою.Сіткові графіки дають такі переваги перед лінійними: 1. Забезпечується наочне уявлення про технологічну

послідовність робіт.2. З'являється можливість прогнозувати хід будівництва, тобто

передбачити як відхилення від графіку буде впливати на виконання наступних робіт і на термін будівництва.

3. Встановлюється вся сукупність зв'язків між окремими роботами.

4. Виявляються роботи, що визначають тривалість будівництва об'єктів, або їх комплексу (роботи критичного шляху).

27

5. Керівництво отримує можливість зосередити основну увагу і зусилля на роботах від яких залежить термін будівництва.

6. Не потрібно багаторазово складати заново СГ, при зміні умов на будівництві об'єктів.

7. В процесі складання і розрахунків СГ беруть участь виконавці робіт, які мають великі знання і досвід.

8. Ефективно використовується для розрахунків ЕОМ.

2.2 Елементи сіткових графіківВ основу побудови сіткової моделі закладається три таких

поняття: - робота; - подія; - шлях.Основними параметрами сіткового графіка, що відображають

технологічні і раціональні взаємозв'язки процесу виконання БМР, є робота і подія, а вихідними - сітка, критичний шлях і резерви часу.

Ця технологічна послідовність на СГ позначається стрілками і кільцями:

Рис.2.1 Схема сіткового графіку з кодуванням робіт

Роботою в СГ називається будь-який виробничий процес, щопротікає в часі між двома подіями, в якому приймають участь люди,машини і на графіку позначається стрілкою

В СГ дозволяються такі види робіт: - дійсна робота - це виробничий процес, що вимагає витрат часу і ресурсів, який приводить до досягнення певних результатів, наприклад, цегляна кладка стін, влаштування фундаментів, монтування каркасу будівлі і т. ін.

дні - люди

Назва роботи

покрівля

дні - люди

28

Над стрілкою пишеться "назва роботи", а під нею – тривалість роботи в днях, кількість працюючих у кожну зміну.

- очікування - технологічна або організаційна перерва між роботами, вона не вимагає витрат ресурсів, проте займає час, наприклад, природне висихання штукатурки, твердіння бетону і т.п.

Технологічне очікування.

На графіку показується так:

якщо бригада теслярів зайнята на інших роботах і по причині не виконуються роботи по розпалубці бетонних конструкцій, тоді це приклад організаційного очікування.

- Залежність (зв'язок) чи Фіктивна робота - вводиться для відображення технологічних і організаційних взаємозв'язків робіт, вона не вимагає ні часу, ні ресурсів і зображена пунктирною лінією

Залежність може бути:- технологічною - це взаємозв'язок робіт, обумовлена

технологічна можливість будівництва об'єкта, наприклад, монтаж стін наступного поверху не може бути розпочатий доти не закінчений монтаж стін попереднього поверху і монтаж каркасу даного поверху.

Рис.2.2 Схема сіткового графіку з фіктивною роботою

дні - людиТехнологічна перерва

29

- організаційною - вона відображає прийняту організацію роботи бригад і механізмів на будівництві об'єкту, наприклад: монтаж фундаментів і колон прийнято робити одночасно двома ланками робітників на різних ділянках.

- умовною - це залежність, яка обумовлює постачання необхідного устаткування, матеріалів, конструкцій, а також, яка відображає інші взаємозв'язки, що випливають із умов будівництва.

Подія - це факт закінчення однієї, або декількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних робіт і на відміну від роботи не є процесом і не вимагають витрат і засобів, здійснюються роботи.

Подія, яка стоїть на початку роботи, називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи - кінцевою. Початкова подія визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт.

Перша подія сіткового графіку є вихідною і визначає початок виконання програми, тобто вона не має попередніх робіт в рамках СГ, що розглядається, а остання подія яка визначає досягнення кінцевої мети є завершальною і немає ніяких наступних робіт.

По кількості завершальних (цільових) подій сіткові моделі і графіки (а графік - це коли у сітковій моделі розраховані тимчасові параметри) класифікують на одноцільові і багатоцільові.

У кожному одноцільовому графіку є одна початкова і одна кінцева подія, всі інші події вважаються проміжними.Будь-яку роботу можна позначити номерами двох подій - початковою і кінцевою, наприклад, якщо виходить із події 2, а входить у подію 3, тоді вона позначається шифром (чи кодом) - 2-3.

В СГ також є попередні і наступні роботи.Попередніми - називаються роботи, виконання яких є

обов'язковою умовою для розпочинання кожної роботи. Виконання попередніх робіт відкриває фронт для починання наступної роботи, або вказує на те, що вивільняються необхідні ресурси.

Наступними - називаються роботи, для яких одним із обов'язкових умов розпочинання є виконання кожної даної роботи.

Кожна робота СГ визначається тривалістю (tm-n) - тобто часом який необхідний для виконання і має два терміни початку і закінчення (ранній і пізній).

30

Ранній термін початку ( ) - це самий ранній із можливих термінів, коли може бути розпочата дана робота від вихідної події, при умові виконання усіх попередніх робіт.

Ранні початок роботи визначається протяжністю самого довгого шляху від вихідної події до початку даної роботи.

(2.1)

Ранній початок усіх робіт, які виходять з вихідної події приймаються рівними 0.

(2.2)

Всі роботи, що виходять з однієї події мають однаковий ранній початок.

(2.3)

Ранній початок наступної роботи визначається максимальним терміном всіх попередніх робіт.

(2.4)

Ранній термін закінчення роботи (tm-n) - це час закінчення роботи, якщо вона розпочата в самих ранній із можливих термінів, визначають суму раннього початку і тривалість даної роботи:

(2.5)

Пізній термін закінчення роботи - це самий пізній із

припустимих термінів закінчення роботи, при якому не збільшується загальна тривалість робіт.

Розрахунок пізніх термінів закінчення робіт виконується після визначення всіх ранніх термінів початку і закінчення робіт в зворотному напрямку від завершальної події до вихідної.

(2.6)

Якщо з кінцевої події даної роботи виходить декілька (дві і більше) наступних робіт, то пізнє закінчення цієї роботи

31

визначається по мінімальному значенню пізнього початку наступних робіт.

(2.7)

Пізній термін початку роботи - це самий пізній із

допустимих термінів початку роботи при якому не збільшується тривалість робіт:

Розрахунок пізніх термінів закінчення і розпочинання робіт СГ виводить зворотнім ходом послідовно від завершальної події до вихідної після того, як розраховані всі ранні терміни робіт.

Будь-яка послідовність робіт в СГ, у якій кінцева подія попередньої роботи співпадає із початковою подією наступної роботи, називається шляхом, тобто це безперервна послідовність робіт. В СГ його довжина визначається сумою тривалості робіт, що його складають.

В СГ між вихідною і завершальною подіями є декілька шляхів (рис.2.3).

Рис.2.3 Схема розрахунку сіткового графіка

1-2-6-7 = 2+5+1 = 8 1-2-3-4-7 = 2+3+8+4 = 17

1-3-5-6-7 = 4+8+1+1 = 14 1-2-5-7 = 2+6+4 = 12

32

1-2-3-5-6-7 = 2+3+8+1+1=15 1-4-5-7 = 7+2+4 = 13

1-5-6-7 = 2+6+1+1 = 10 1-3-5-7 = 4+8+4 = 16

1-4-5-6-7 = 7+1+2+1+2 = 11Самий довгий шлях 1-2-3-5-7=17 днів.Загалом існує чотири види шляхів:- повний шлях - це шлях від вихідної до завершальної події СГ,

наприклад, 1-4-7; 1-2-3-4-5-7; 1-3-5-8-7 і т.д.

- шлях, що знаходиться попереду даної події - це шлях від вихідної події до даної, наприклад, для події 5 він може бути таким 1-2-3-5; 1-2-5; 1-4-5; 1-3-4-5 і т.д.

- шлях, що йде за даною подією - це шлях від даної події до завершальної, наприклад, для події 3 він може бути таким: 3-4-5-7; 3-5-8-7; 3-4-7 і т.д. - шлях між подіями - це шлях, що з'єднує будь-які дві події СГ, ні одна із яких не є завершальною, ні вихідною.

Критичним шляхом називається повний шлях, який має найбільшу тривалість із усіх повних шляхів, позначається кольоровою чи подвійною стрілкою, його тривалість визначає термін будівництва: Ткр = 17 днів.

В СГ може бути декілька критичних шляхів (але не бажано), а роботи, що лежать в них, називаються критичними.

Скорочення, або збільшення тривалості критичного шляху відповідно скорочує чи збільшує загальну тривалість зведення будівлі.

Шлях, тривалість якого менше періоду контролю, називається підкритичним чи близько критичним, це 1-3-5-7; 1-4-7.

Роботи, які не лежать на критичному шляху, мають деякий резерв часу, під яким розуміється допустимі зсуви термінів здійснення подій і виконання робіт, які не змінюють термінів завершальної події.

У зв'язку з цим виконання робіт, які не лежать на критичному шляху, можна уповільнювати чи прискорити у визначених межах. І це ніяк не вплине на кінцевий результат завершення програми.

Наявність резервів часу має велике практичне значення, так як дозволяє керівникам вільно маневрувати ресурсами. Кожна

33

некритична робота має 2 види резервів часу: загальний (повний); частковий (вільний).

Загальний резерв часу (Rm-n) - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без збільшення критичного шляху

(2.8)

Пастковий резерв часу (Чm-n) - це максимальний термін, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без зміни ранніх термінів початку наступних робіт.

(2.9)

Частковий резерв часу не може бути більшим по своїй величині загального, він або дорівнює йому, або менший, або дорівнює нулю. На критичному шляху:

(2.10)

2.3 Правила побудови СГВ сітковій моделі зведення будівлі чи споруди, яка формується

кожна робота повинна мати конкретний зміст і точний фізичний об'єм, виконується в заданій технологічній послідовності.

Перед побудовою сітки СГ необхідно установити номенклатуру робіт і по кожній із них виявити:

- роботи, які повинні, бути закінчені до початку даної роботи; - роботи, які можуть бути розпочаті після завершення даної

роботи;- роботи, які можуть виконуватись паралельно із виконанням

даної роботи.Порядок побудови сітки може бути різним:- від початку до кінця, або навпаки;- від проміжних подій в обидва боки:При побудові сіткових моделей для правильного відображення

взаємозв'язків між роботами необхідно дотримуватись деяких правил:

1. Напрям стрілок-робіт необхідно приймати зліва - направо.2. Форма графіка повинна бути простою, без зайвих перетинань,

більшість робіт необхідно зображати горизонтальними лініями.

34

3. При виконанні одночасно декілька паралельних робіт не можна мати в СГ роботи однакового коду.

Ось, наприклад, такі роботи, як: розробка ґрунту екскаватором, навантаження його в автосамоскиди і планування ґрунту бульдозером у відвалі.

4. Кожний графік повинен мати одну початкову подію (якщо по умовам будівництва початкових подій декілька, тобто одночасне розпочинання робіт на різних об'єктах, в графіку необхідно відображати зв'язок початкової події із однією початковою подією через фіктивну роботу і одну кінцеву подію (якщо задача окремих об'єктів передбачена не одночасно, тоді кінцевою подією для всього комплексу приймається здача останнього об'єкту, а кінцеві події окремих об'єктів на графіку з'єднуються фіктивними роботами з кінцевою подією комплексу).

5. Дана робота, очікування і залежність повинні мати власний шифр у вигляді номеру їх початкової і кінцевої події.

6.Якщо ті або інші роботи розпочинаються після-часткового виконання попередньої роботи, тоді цю-роботу необхідно поділити на частини, при цьому кожна частина роботи в графіку вважається самостійною і має попередні і наступні події. Наприклад, роботи по влаштуванню фундаментів можуть розпочинатись по захватках після виконання земляних робіт на цих захватках (рис.2.4 в,г).

7. Якщо для початку однієї роботи "0" необхідне виконання попередніх робіт "А" і "Б", а для початку іншої роботи "Д" - виконання однієї з цих робіт "А", тоді в СГ вводиться додаткова подія 6 і залежність (фіктивна робота) 6-7 (рис.2.5).

"А" для попереднього випадку, наприклад, монтування фундаментів на ІІ-захватці (робота3-6) може розпочатись тільки після закінчення земляних робіт на ІІ-захватці (залежність 3-4) і після закінчення монтування фундаментів на І-захватці (робота 2-5).

8. Якщо після закінчення роботи "А" розпочинається робота "Б" і після закінчення роботи "Б" - робота "Д", а для початку роботи "Г" необхідне закінчення двох робіт "А" і "Б", тоді вводиться дві залежності 12—14 і 13-14.

Наприклад, роботи по влаштуванню бетонної підлоги на І-захватці (робота І4-І7) можуть розпочатись тільки після закінчення на цій захватці попередніх робіт по відсипці пішчаної підготовки під підлогу і влаштуванні в її товщі різних трубних і інших

35

розводок, що відображено на графіку залежності 12-14 і 13-14 (рис.2.6).

а) не вірно

б) вірно

в) не вірно

г) вірно

Рис.2.4 Схеми побудови сіткового графіка

36

а) не вірно

б) вірно

Рис.2.5 Схеми побудови сіткових графіків

Рис.2.6 Схеми побудови сіткових графіків

9. В СГ не повинно бути "тупиків", "хвостів" і замкнених "циклів". Тупик - подія (окрім завершальної), із якої не виходить жодна робота."Хвіст" - подій (окрім вихідної), в яку не входить ні одна робота."Цикл" - замкнений контур, в якому всі роботи повертаються до тієї події, із якої вийшли.

37

10. В СГ, який має самостійну мережу, можливі укрупнення за рахунок введення однієї роботи замість робіт із тривалістю рівній максимуму по одному із шляхів (рис.2.7).

а) до укрупнення

б) після укрупнення

Рис.2.7 Схема укрупнення сіткового графіка

11. Укрупнення проводиться за такими правилами:а) група робіт у СГ може показуватись як одна робота, якщо в цій групі є одна початкова і одна кінцева подія;б) укрупнювати в одну роботу необхідно тільки такі роботи, які закріплені за одним виконавцем і бригадою, дільницею, БМУ і т.п.в) в укрупнену вітку неможливо вводити нові події, яких не було в детальному графіку до укрупнення;г) назва робіт в укрупненому графіку повинна бути ув'язана із назвою робіт до укрупнення;д) коди подій, що зберігаються в укрупненому графіку, повинні бути такими ж , як і в детальному графіку.

12. В СГ потокового будівництва не повинно бути "прострілів" тобто при зображенні потокових робіт особлива увага приділяється правильній розбивці робіт на захватки і виявлення взаємозв'язків суміжних робіт. Для наступних потоків повинні бути виключені фіктивні залежності (рис.2.8 б).

38

а) не вірно

б) вірноРис.2.8 Правила побудови сіткових графіків

2.4 Різновидність СГРозрізняють одноцільові, багатоцільові, первинні, часткові і

комплексні сіткові графіки.СГ, які ставлять за мету досягнення кінцевої мети і закінчуються

однією завершальною подією, називаються одноцільовими; а ті СГ, які мають за мету досягти декілька кінцевих результатів і закінчуються декількома завершальними подіями, називаються багатоцільовими.

Первинний СГ - це графік виконання одного виду робіт, наприклад, цегляна кладка стін.

39

Частковий СГ - включає роботи, які виконуються окремими буд. організаціями на відокремлених частинах об'єкту, або на поодиноких об'єктах в цілому (виконання опоряджувальних робіт).

Комплексний СГ - відображає усі види робіт по будівництву об'єкту, або комплексу, які виконуються разом різними буд. організаціями, вони складаються на основі часткових. В залежності від призначення СГ бувають укрупнені і деталізовані.

Укрупненні СГ - відображають головні події і роботи по будівництву окремих об'єктів чи їх комплексів. Ці графіки розраховані на міністерства, або їх головні управління.

Деталізовані СГ - відображають всі події роботи окремих об'єктів, або їх комплексів і призначені для будівельно-монтажних трестів, управлінь, дільниць.

2.5 Вихідні данні для розроблення СГТакими даними виступають:

1. Тех. документація на будівництво.2. ПОБ і ПВР, технологічні карти.3. Проектні і фактичні дані про технологію і організацію будівництва подібних об'єктів.4. Діючі норми і розцінки на БМР.5. Відомості про структури, що уже склалися і наявність ресурсів БМО, а також МТБ будівництва і про укладені договори, з підприємствами будіндустрії, заходами, постачальниками обладнання.

2.6 Порядок розроблення СГПеред складанням СГ будівництва об'єкту необхідно провести

виробничий аналіз проекту будівництва і скласти номенклатуру БМР, які будуть виконуватись.

Кожна робота і її результат повинні мати чітке визначення.Потім по правилам, які наведені вище, розробляється побудова і

схема сіткового графіка, який забезпечений технологічну послідовність робіт.Розробка СГ складається із семи етапів:

І етап - вивчення проектно-кошторисної документації, визначення черговості зведення об'єктів, уточнення виробничих

40

потужностей БМО, розчленування буд. комплексу на частини, закріплення їх за відповідальними виконавцями.

II етап - розробка і представлення відповідальними виконавцями детальних первинних. СГ на закріплений за ними об'єкт.

III етап - "зшивання" СГ в один зведений СГ службою СПУ.IV етап - виконання перевірочного розрахунку зведеного СГ,

визначення критичного шляху і робіт, що знаходяться на ньому, а також розрахунок ранніх і пізніх термінів розпочинання і закінчення робіт і резервів часу у них.

V етап - порівняння отриманого при розрахунку терміну будівництва із заданим (нормативним) терміном і при необхідності, коректують і оптимізують по часу.

VI етап - "прив'язка" прийнятого варіанту СГ до календарного терміну.

VII етап - доведення графіка до відома відповідальних виконавців, де показані реальні терміни виконання кожної роботи.

2.7 Побудова СГ в масштабі часуЗ самого початку для розрахунку параметрів СГ будується у

вигляді масштабної моделі. Але після розрахунку виникає потреба подати його в більш наглядній і звичній формі доступної для використання на будь-якому рівні управління, тобто в масштабі часу.

Такий графік легко коректувати і зручно зробити виборку переліку робіт по ділянкам.

Переведення безмасштабного графіка в масштабний може бути виконаний або при збереженні сіткової моделі побудови графіка шляхом перекреслення його в масштабі часу після розрахунку, або ж переведенням СГ в лінійний графік (лінійну діаграму) (рис.2.9).

41

Рис.2.9 Схема побудови сіткового графіка в масштабі часу

42

Тут тривалість роботи визначають горизонтальною проекцією стрілки робіт, а шлях - їх сумою.

Масштабний графік завжди будують по раннім термінам, а інколи по пізнім, здійснення подій.

В першому випадку величина проекції на вісь часу стрілки, з'єднуючої дві події, дорівнює сумі тривалості відповідної роботи і її часткового резерву, в другому випадку - сумі тривалості відповідної роботи і частини її загального резервного часу, що залишився після використання загальних резервів часу на всіх попередніх роботах.

Побудову СГ бажано розпочинати із занесенням критичних робіт, дійсна тривалість яких визначає термін виконання програми.

Прив’язку подій до встановлених термінів здійснюється шляхом проставлення дати біля кожної події.

Масштабний СГ зручний для контролю за ходом робіт, оскільки, дозволяє швидко знаходити роботи, які виконуються з обумовлений період, встановлювати їх випередження чи відставання в разі необхідності перерозподіляти ресурси.

2.8 Оптимізація СГРозрахунок СГ проводять, виходячи із припущення, що кожна

робота забезпечена всіма необхідними ресурсами.В дійсності ж ресурси обмежені. Відсутність тих чи інших

ресурсів приводить до зміни послідовності робіт.Необхідність коректування сітки виникає, коли вже після

складання і розрахунку виявляється, що тривалість робіт, по графіку не відповідає завданню: - для виконання робіт в заплановані строки не вистачає робочої сили, матеріалів і ін. ресурсів; - або те і інше разом, тобто він не завжди відповідає заданим термінам і можливостям організації виробництва, тому складений графік підлягає коректуванню (оптимізації) із урахуванням існуючих обмежень.

На практиці СГ спочатку коректують по часу, а вже потім по ресурсам.

В загальному вигляді оптимізація СГ виконується по:- часу;- працюючим;

43

- матеріалам;- вартості.Після кожного корегування робиться перевірочний розрахунок

усіх тимчасових параметрів сітки: заново визначається критичний шлях, кількість критичних робіт, які збільшуються з кожним корегуванням і резерву часу.

Коректування по часу проводиться в тих випадках, коли:- Ткр < Тнорм (є додатковий резерв часу), або- Ткр > Тнорм (немає резерву)Головна задача, що вирішується при цьому, полягає в

прискоренні тих робіт із яких складається критичний шлях.Існує декілька способів приведення СГ у відповідність із

заданими термінами.а) перерозподіл трудових ресурсів - це переведення бригад

(ланок),робітників, які працюють на роботах, що мають резерви часу, на тіроботи, що не мають таких резервів, тобто критичні і підкритичніділянки шляху:

б) суміщення технологічних процесів у часі і розроблення робіт зметою більш швидкого надавання фронту робіт для паралельноговиконання Інших робіт, тобто запровадження ділянки і захватки:

в) залучення додаткових ресурсів для паралельного виконання робіт:

г) зміна технології мережі внаслідок перегляду технології виконанняробіт, тобто в заміні монолітних з/б конструкцій на збірні, або упідвищенні заводської готовності деталей і матеріалів:

д) заміна одних методів іншими, що дозволяють сумістити критичніроботи і організувати 2-х і 3-х змінну працю на "вузьких" ділянках.

Процедура коректування графіка може виконуватись неодноразово, перш ніж буде отриманий бажаний результат, а коли він не досягається, тоді необхідно визнати, що при наявних ресурсах попередньо встановлений термін закінчення будівництва нереальний і його потрібно змінити, а якщо і це не можливо - тоді на будівництво направляти додаткові ресурси (люди, механізми).

44

При переведенні корегування у часі рекомендується зменшувати тривалість не тільки критичних робіт, але і робіт, що лежать на підкритичних шляхах, так як останні легко можуть стати критичними, особливо при значному скороченні термінів виконання критичних робіт.

Ресурси, що використовуються у будівництві бувають:- невідновлювальні (матеріали, кошти…);- поновлювальні (робочі, ІТР, механізми...).Корегування по робочій силі спрямоване на вирішення

таких завдань:- виходячи із вимог потокової організації будівництва зберегти

постійний склад провідних бригад і забезпечити безперервність їх роботи;

- рівномірно розподілити робочу силу;- мінімізувати кількість робочої сили в рамках наявних резервів

часу, так як кожна БМО, яка має у своєму розпорядженні постійні і обмежені людські ресурси.

Проектування по робочій силі здійснюється трьома способами; а) пересунути виконання робіт на пізніші терміни вправо в

межах резерву часу;б) збільшенням тривалості роботи в рамках тих же резервів

часу ізодночасним зменшенням кількості робітників;

в) одночасним використанням перших двох.Таким чином, коректування, по людським ресурсам повинно

завжди виконуватись із врахуванням наявного складу в буд. організаціях.

Коректування по матеріалам. Невідповідність між потребою в ресурсах передбачених СГ і можливостями постачальника хід виконання програми і призводить до зриву директивного графіка. Тому, відібравши із загальної номенклатури матеріалів, такий, який є основним при виконанні даної програми або зв'язаний з обмеженими можливостями постачальника, перерозподіляють цей матеріал для забезпечення більш рівномірного споживання.

Перерозподіл ресурсів проводиться за рахунок використання часткових резервів часу окремих некритичних робіт. Після коректування СГ по одному виду матеріалу приступають до іншого.

45

Планування раціонального використання ресурсів, які має в розпорядженні БМО, із урахуванням їх кількісного складу і призначення за допомогою вирішення багатосіткових і багатоцільових завдань набуває все більшого значення.

Орієнтуючись на загальні, принципові напрямки постановку і вирішення задач оптимізації, можна згрупувати ці розробки так:

1. Група розробок, які ставлять за мету вирішити задачу мінімізації часу будівництва при обмежених ресурсах; ці розробки можна поділити на декілька груп:

а) метод розподілення потужностей при зміні й інтенсивності виконання робіт;

б) метод розподілення поновлювальних ресурсів при постійній інтенсивності виконання робіт;

в) метод оптимального планування із урахуванням обмежень по невідновлювальним ресурсам.

2. Група розробок, які вирішують задачі використання наявних ресурсів при заданих термінах будівництва.

3. Група розробок, які вирішують задачі оптимального планування при взаємному зв'язку з іншими задачами.

Сюди відносяться такі відомі в наш час методи планування, як "калібровка", "А - план", метод Донецькоргтехбуду, "Акорд", "Ресурс" і ряд інших.

До коректування СГ по грошовим ресурсам змушує вдаватися при обмежених асигнуваннях. Припустимо, що на наступний рік може бути виділено для реалізації даної розробки, скажімо не більше 7,5 млн. грн., а згідно СГ річна програма робіт підрахована у 8 млн. грн. Це приводить до необхідності частину некритичних робіт, виконання яких передбачено на кінець наступного року, перемістити на наступний рік в рамках наявних часткових резервів часу.

Така пересувка не подіє на кінцевий термін виконання цієї програми.

2.9 Застосування СГ в управлінні будівельним виробництвом.

Застосування СГ у плануванні будівельних об'єктів і комплексів і особливо на річну програму підрядної організації, оптимізації планових рішень із використанням ЕОМ, використання СГ в

46

оперативному управлінні поряд із технічними засобамидиспетчеризації є не тільки показником ефективного управління, але і передумовою для подальшого успішного впровадження АСУ, при допомозі СПУ (служба планування управління).

Основними задачами при цьому є:- збір і надання вихідної інформації;- формування сіткових моделей;- контроль і вироблення регулюючих дій;- аналіз прийняття рішень і їх оформлення;- виконання.Служба СПУ здійснює керівництво комплексом робіт,

затверджує календарні плани і приймає рішення про їх зміну на випадок переміни зовнішніх умов, про виділення додаткових ресурсів для нижчестоящих рівнів, вирішує конкретні ситуації.

Відповідальні виконавці виконують такі функції:- подають початкові варіанти фрагментів сіткової моделі;- задають вихідні оцінки варіантів;- оцінюють стан плану і передають службові СПУ інформацію

про фактичний стан робіт і прогноз майбутнього становища на заданий термін;

- беруть участь разом із службою СПУ в підготовці рекомендацій

- несуть відповідальність за терміни і вірогідність поданої інформації.

Контрольні питання1. Поняття про сітковий графік.2. Поняття про критичний шлях.3. Вихідні дані для розробки сіткового графіка.4. Поняття про оптимізацію сіткового графіка.5. Сітковий графік в масштабі часу.

47

Тема 3. Організація проектно – вишукувальних робіт

Проектування - перша дуже важлива стадія будівництва, проектно кошторисне діло зв'язує науку з виробництвом, будучи ланкою через яку здійснюється реалізація науково-технічних досягнень.

В основу організації проектування покладено:- планування проектувальних робіт;- комплексність проектування і типізація проектів на основі

уніфікації і стандартизації виробів і конструкцій.Проекти не повинні орієнтуватися на застаріле обладнання і

відсталу технологію, нераціональні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення будівель.

Основними завданнями організації проектувань є:а) максимальне використання найновіших досягнень науки і

технікипри проектуванні;

б) поліпшення якості будівельної частини проекту і архітектурногооформлення будівель;

в) правильне визначення кошторисної вартості будівництва, з тим щоб кошторис був основним документом для планування будівництва і розрахунків між замовником і підрядником;

г) переведення проектувальних і вишукувальних організацій на нову систему планування і економічного стимулювання;

д) підвищення відповідальності проектних організацій і органів експертизи за якість проектів і вірний кошторис;

є) впровадження найбільш вдосконалених технологічних, будівельних і архітектурно-планувальних рішень, які забезпечують зниження кошторисної вартості будівництва не менш ніж на 3%.

Рішення на будівництво готує замовник, оформляючи клопотання. Право вирішення про проектування промислового об'єкту видає Міністерство, а в житловому будівництві - вирішення про будівництво виносить Облдержадміністрація.

48

3.1 Передпроектна стадія будівництва

Вибір району будівництва проводиться при розробці перспективних планів капітальних вкладень з урахуванням схем районної розбивки і схем розвитку розміщення даної галузі народного господарства.

Вибір майданчика для будівництва проводиться замовником.Із вирішення наступного: а) розробка пропозиції в межах

наміченого району, ув'язування з районною схемою, або проектом забудови міста; б) погодження з проектною організацією; в) організація комісії із включенням в її склад представників району, проектувальників, санітарного і пожежного нагляду; г) виїзд із комісією на місце і оформлення документів для відбору майданчика.

Відведення земельної ділянки оформляється рішенням (постановою) міської державної адміністрації.

Завдання на проектування, підготовлене замовником, видається генпроектувальнику в складі договору.

В міських умовах забудови додатково до завдання на проектування замовник проектувальнику видає будівельний паспорт (рішення про відведення землі, архітектурно-планувальне завдання, плани ділянки, дані про існуючу забудову, техумови для підключення до інженерних мереж, висновок по інженерній геології, пояснювальна записка) і архітектурно-планувальне завдання (висота і кількість поверхів будівлі, вимоги до архітектурного вигляду будівлі (принцип композиції, опорядження фасаду, матеріал вітражів, тип покрівлі, зв'язок із суміжними будівлями), перелік підприємств у будівлі, умови знесення і перенесення існуючих споруд і т.п.), яке готується міським архітектором і передається замовнику після відводу ділянки.

Відведення ділянки в натурі із оформленням акту на безтермінове користування виконується міською архітектурою в місячний термін.

Проектування нового будівництва, а також реконструювання, або розширення діючих підприємств здійснюється у відповідності із генеральною схемою розміщення виробничих сил держави.

49

3.2 Стадії проектування"Інструкцією про склад, порядок розроблення, узгодження і

затвердження проектно-кошторисної документації в будівництві" (БН 202-34) передбачається здійснювати проектування підприємств будівель і споруд в одну стадію (робочий проект Із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва ( а) загальна пояснювальна записка; б) основні креслення; в) організація будівництва; г) кошторисна документація; д) паспорт робочого проекту) і в дві стадії (проект із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва ( а) загальна пояснювальна записка; б) основні креслення; в) технологічні вирішення; г) будівельні вирішення; д) організація будівництва; е) житлово-цивільне будівництво; є; кошторисна документація; ж) паспорт проекту) і робоча документація із кошторисом ( а) робочі креслення; б) кошториси; в) відомості об'ємів БМР; г) відомості потреб в матеріалах; д) розрахунки показників зміни кошторисної вартості; е) витрати праці і розходу основних будівельних матеріалів; є) специфікації на обладнання; ж) паспорт будівельних робочих креслень).

Кошторисна документація складається із КФР, зведення витрат, об'єктних і локальних кошторисів на проектувальних і вишукувальних робіт.

Рішення про стадійність проектування погоджується замовником і вказується у завданні проектування.

Узгодження проекту проводиться проектувальником в частині джерел водопостачання і газопостачання, випуску стічної води і ін., потім документація передається замовнику, який узгоджує із генпідрядником; прийняті рішення і кошторисну вартість передає проект на експертизу і затвердження.

Узгодження проектних рішень проводиться в термін до 15 днів, а в окремих випадках - до 30 днів. Генпідрядник впродовж 45 діб дає замовнику зауваження по проекту, а проектувальник в місячний термін вносить зміни.

3.3 Структура проектуБудь-який проект складається із комплексу графічних і

текстових документів;- технічні і організаційні рішення, технологічне обґрунтування;

50

- архітектурно-планувальні і конструктивні креслення, плани;- розрахунки із пояснювальними записками до них;- макети будівель і споруд;- КФР вартості будівництва.Проект, як правило, складається з 3 частин:- техніко-економічна - містить основні вихідні дані і включає

результати розрахунків ефективності і доцільності будівництва,характеристику його сировинної і енергетичної бази; обґрунтуванняспеціалізації, кооперування і рівня механізації майбутнього виробництва; потреби в кадрах; дані про окупність і питомі капітальні вкладення і ін.

- будівельна містить об'емно-планувальні і конструктивні рішення ; дані про розмір і взаємне розташування об'єктів; кількість поверхів, видів матеріалів і типів конструкцій, проводиться обсяг робіт, послідовність і терміни їх виконання, забезпеченість матеріально-технічними ресурсами і т. ін.;

- технологічна - встановлює технічний рівень підприємства, номенклатуру і обсяг продукції, що випускається; обладнання, обґрунтованість технічних рішень і технологічних процесів, є дані по організації виробництва і відомості про трудомісткість виробничих процесів і т. ін.

В залежності від використання розрізняють проекти;- індивідуальні,- експериментальні,- повторно-застосовані,- типові.

3.4 Інженерні вишукуванняМетою інженерних вишукувань є комплексне вивчення

природних і економічних умов району будівництва для розробки правильних і економічно обґрунтованих рішень при проектуванні і будівництві - вони обумовлені БНІП 1.02.07-87 "Інженерні вишукування для будівництва".

Інженерно-будівельні вишукування умовно розділені на 2 види:- інженерно-економічні, які йдуть попереду технічних і

проводяться для визначення економічно! діяльності будівництва, реконструкцію підприємства і відбору пункту будівництва і до них входить:

51

- збір і вивчення даних про наявність вільних ділянок, житлового фонду, умов забезпечення ресурсами і кооперування;

- наявність в БМО необхідної потужності і спеціалізації;- забезпеченість індустріальною будівельною базою;- наявність і стан комунікацій, сировинної бази виробництва

місцевих будівельних матеріалів;- наявність необхідних ресурсів і транспортних зв'язків.- технічні вишукування - необхідні для комплексного вивчення

природних умов району і майданчика будівництва із метою використання при розробці проекту і в їх склад входять:

- топографічні і геодезичні, геологічні і гідрогеологічні, кліматологічні, ґрунтові і геоботанічні обстеження;

- санітарно-гігієнічні пошуки;- дослідження по інженерній підготовці території, детальне

обстеження родовищ місцевих будматеріалів;- стан існуючих споруд;- збір вхідних даних для складання ПОБ і кошторисів.Дозвіл на виконання вишукувальних робіт оформляє замовник,

або по його завданню організація , яка буде проводити вишукування, цей дозвіл дає відділ архітектури.

Підсумком проведення вишукувань є складання паспорту на ділянку, куди входять:1. Рішення міської держадміністрації про відведення землі;2. Архітектурно-планувальне завдання;3. План ділянки;4. Дані про існуючу забудову;5. Технічні умови на виконання робіт по підключенню до

інженерних мереж;6. Технічний висновок по інженерній геології;

3.5 Організація вишукуваньІнженерні вишукування проводяться по технічному завданню і

складеній програмі в три етапи: 1. Підготовчий. 2. Польовий. З. Камеральний.

Програма інженерних вишукувань містить:- найменування і місце знаходження об'єкта із вказівкою

адміністративної приналежністю майданчика, ділянки, траси вишукувань;

52

- характеристику запроектованих будівель і споруд;цілі і завдання вишукувань;

- характеристику і оцінку вивченості природних умов;- відомості про природні умови району, які впливають на

організацію і проведення вишукувань;- обґрунтування змін границь площ проведення вишукувань (при

уточненні сфери взаємодії запроектованих проектів із природним середовищем), категорія складності природних умов, складу об'ємів, методів, технології і послідовності виконання вишукувальних робіт, а також місць і часу проведення окремих видів робіт на основі вимог нормативних документів і державних стандартів;

- заходи по забезпеченню безпечних умов праці і санітарно-гігієнічному обслуговуванню працюючих із врахуванням природних умов і характеру виконання робіт;- заходи по охороні навколишнього середовища і недопущення її забруднення при виконанні вишукувань;

- базові якості характеристики у відповідності з "Положенням про оцінку якості проектно-кошторисної документації для будівництва";

- вимоги до організації і виконання робіт;- перелік і склад звітних матеріалів, терміни їх подання;- обґрунтування необхідності виконання НДР при проектуванні

крупних об'єктів або в складних природних умовах.В підготовчий період проводиться збір, аналіз і узагальнення

необхідних даних про природні умови району вишукувань; розробляється програма, графік і кошторис вишукувальних робіт; організуються експедиції для проведення вишукувань.

В польовий період на місці перевіряють і уточнюють раніш зібрані матеріали, отримують нові, проводять різного роду виміри, відбір зразків і проб, а також їх частковий прискорений аналіз.

В камеральний період виконується обробка матеріалів польових пошуків, закінчуються лабораторні роботи, складаються і оформляються звіти з додаванням до них карт, схем, таблиць, графіків…

Звіти передаються замовнику і органам, які видали дозвіл на проведення вишукувань, або проводили їх реєстрації.

53

3.6 Проект виконання робітПВР - розробляється підрядчиком, або по його дорученню

оргтехбудом, трестом, кооперативом, для визначення найбільш ефективних методів виконання БМР, застосування яких сприяє зниженню вартості і трудомісткості робіт, поліпшенню їх якості, скороченню тривалості будівництва, підвищенню рівня використання будівельної техніки.

Вихідними даними для розроблення ПВР виступають: а) завдання для розроблення ПВР; б) робочі креслення; в) відомості про постачання ресурсів, а також про робочі кадри по професіям; г) різні нормативні матеріали.

В склад ПВР включаються: 1. Календарний план або сітковий графік виконання робіт. 2. Будівельний генеральний план.3. Графіки надходження матеріалів.4. Графік руху робочих кадрів по об'єкту і будівельних машин.5. Технологічні карти. 6. Рішення про виконання геодезичних робіт. 7. Рішення по охороні праці. 8. Заходи по виконанню робіт методом наскрізного потокового бригадного підряду. 9. Рішення на прокладання тимчасових комунікацій. 10. Перелік технологічного інвентарю і монтажного оснащення, а також схеми стропування вантажів. 11. Пояснювальна записка.

ПВР на підготовчий період містить: 1. Календарний план виконання у вигляді лінійного, або сіткового графіка. 2. Будгенплан з показанням на ньому місць розташування тимчасових будівель споруд і пристроїв, позамайданчикових і внутрішньомайданчикових мереж з підведенням до них місць підключення і споживання, а також постійних об'єктів, які зводяться в підготовчий період для потреб будівництва із виділенням робіт, які виконуються по ним в підготовчий період. 3. Технологічні карти. 4. Графіки руху робочих кадрів і машин. 5. Графік надходження необхідних на цей період матеріалів. 6. Схеми розміщення знаків для виконання геодезичних побудов, вимірів. 7. Схеми монтажу технічних засобів диспетчеризації. 8. Пояснювальна записка.

54

ПВР затверджується головним інженером підрядної організації, після чого його передають на будівництво не пізніше чим на 2 місяці до початку робіт на об'єкті.

ПВР і ПОБ повинні розроблятись із використанням: а) типових проектів, ТК і КТП; б) схем комплексної механізації і засобів малої механізації; в) креслень інвентарних будівель і споруд заводського виготовлення; г) еталонів ПОБ и ПВР, методичних вказівок.

3.7 Проект організації будівництва (ПОБ)Згідно ДБН А-3.1.-5-96 "Організація будівельного виробництва"

ПОБ і ПВР є обов'язковими документами для замовника, підрядних організацій і постачальників.

ПОБ розробляється проектною організацією з метою забезпечення своєчасного введення в дію об'єктів з мінімальними витратами і при високій якості за рахунок підвищення організаційно-технічного рівня будівництва.

Вихідними даними для розробки ПОБ є: а) ТЕО і інженерні вишукування; б) нормативні терміни будівництва; в) рішення по застосуванню матеріалів і засобів механізації; г) дані про застосування ресурсів; д) відомості про умови постачання І транспортування; в) спеціальні вимоги до будівництва окладних і унікальних об'єктів; є) відомості про умови виконання БМР; ж) об'емно-планувальні і конструктивні рішення; з) відомості про умови забезпечення кадрами і транспортом; і) дані про дислокацій і потужності БМО і наявність виробничої-бази.

В склад ПОБ включаються: 1. Календарний план будівництва.2. Будгенплан (БГП). 3. Організаційно-технологічні схеми.4. Відомості потреби в матеріалах.5. Відомості обсягів робіт.6. Графіки потреб в ресурсах.7. Пояснювальна записка, яка обґрунтовує всі рішення.

Для складних об'єктів ще додається: 1. КУСГ. 2. Вказівки про черговість і терміни проведення дослідницьких робіт. 3.Вказівки про методи контролю якості. 4.Особливості організації зв'язку і оперативного диспетчерського управління будівництвом.

55

При будівництві об'єктів, вузловим методом в ПОБ виділяються технологічні обов'язки вузли і визначаються по вузлам календарні терміни будівництва і постачання, а при будівництві комплектно-блочним методом, визначеної умови своєчасної поставки комплектуючих матеріалів і обладнання.

ПОБ затверджується не окремо, а в складі проекту при двостадійному проектуванні у встановленому порядку.

При розробці ПОБ необхідно прагнути до: а) застосування прогресивних форм і методів ОІП з тим, щоб строки тривалості не перевищували нормативних; б) забезпечення своєчасної підготовки об'єктів до освоєння проектних потужностей; в) використання сучасних технічних засобів зв'язку і впровадження АСУБ; г) застосування технологічних процесів, що забезпечують необхідний рівень якості; д) забезпечення комплектного постачання; є) забезпечення позачергового виконання робіт підготовчого періоду; з) дотримання всіх правил безпеки.

Контрольні питання.1. Поняття про проектування.2. Структура проекту.3. Мета інженерних вишукувань.4. Хто оформляє дозвіл на проведення вишукувальних робіт.5. Хто розробляє ПВР і ПОБ.6. Вихідні дані для складання ПВР і ПОБ.7. Призначення ПВР і ПОБ.

56

Тема 4. Організаційно – технічна підготовка до будівництва

4.1 Організаційна підготовка.Будівництво нових, розширення і реконструкція існуючих

об'єктів, згідно ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", дозволяється виконувати тільки після організаційно-технічної підготовки. Важливими її задачами є організаційно технологічне проектування і створення умов для успішної реалізації проекту. При підготовці виробництва повинна бути забезпечена збалансованість плану БМР з реальною потужністю будівельних організацій і підприємств будіндустрії.

Основною задачею організаційно-технічної підготовки є створення умов для планомірного розгортання робіт на будівельному майданчику, які забезпечують введення об'єктів будівництва у встановлені терміни, для ведення робіт поточними методами, які дають змогу виконувати завдання по підвищенню продуктивності праці і зниженню вартості будівництва при високій якості робіт. Крім того, в неї входить і рішення соціальних проблем - підготовка і перепідготовка кадрів, яка включає професійне навчання робітників і підвищення кваліфікації ІТР, а також створення умов для висококваліфікованої праці. Вона передбачає координацію дій замовників, проектувальників, будівельників, транспортників і постачальників.

Під організаційно-технічною підготовкою слід розуміти комплекс заходів організаційного, технічного і технологічного характеру, який дає змогу планомірному розгортанню і здійсненню будівництва. Підготовка будівельного виробництва полягає в розробці комплексу організаційно-технічних і планово-економічних заходів, які виконуються до початку БМР і вирішуються на різних рівнях: на рівні міністерства, об'єднання, будівельної організацій. Визначене коло питань підготовки виробництва вирішується в сфері замовника і в сфері проектувальника.

Наглядно ця робота представлена на схемах. (рис.4.1, рис.4.2).

57

Рис 4.1 Схема підготовки до будівництва

Підготовка до будівництва

ТехнічнаОрганізаційна Технологічна

Розташування заказів на обладнання

Матеріально-технічне забезпечення

З’ясування договорів з доставниками

Розташування МТБ

Виділення будівельно монтажних і

спеціалізованих організацій

Відведення території для будівництва

Нарощування потужності б.м. організації

Переселення жителів і організацій

Позамайданчикова Внутрімайданчикова Об’єктна

Уточнення титульних списків

Оформлення на воз’єднання до діючих

мереж

Експертиза і затвердження проекту і кошт.

Виділення асигнування і фінансування

Забезпечення кадрами і їх підготовка

Розробка ПВР

Створення МТБ Утворення робочої геодезичної сітки

Влаштування постійних і

тимчасових доріг

Розбивочні роботи

Будівництво житлового містечка

Влаштування під’їзних шляхів

Прокладення комунікаційн.

мереж

Вивчення території Зведення обслуговуюч.

будинків

Демонтаж старих будинків

Організація склад. господарства і

комплекто-вочної ділян.

Вертикальне планування

Організація диспетчерської

служби, СПУ і БЦ

Прокладання постійних і тимчасових комунікацій

Радіо телефон і сигналізація

Підготовка до зими

Організація при об’єктних складів

Поширення проїзною частини

дор.

Підведення мереж

Допоміжні пристрої

Монтаж машин Т.О.

Будівельно-монтажні роботи

Літній період Зимовий період

58

Рис 4.2 Підготовка будівельного виробництва

Підготовка будівельного виробництва

Організаційно-технічна підготовка і міроприємства

Планово-економічні міроприємствагенпідрядник

Підготовка перспективного і текучого плану

роботи будівельної організації

Організаційні міроприємства до

початку робіт

Замовник

Роботи підготовчого періоду

Генпідрядник

Рішення питань про необхідність

дислокації або зміни потужності БМО

Заключення генеральних і річних

договорів підряда

Розробка на основі внутрішньозабу-

довних титульних списків програми

робіт БМО

Розробка ПВР

Внутрішньо-майданчикові роботи

Зовнішньо-майданчикові роботи

Узгодження і затвердження проекту

(в тому числі ПВР)

Розробка робочої документації

Відкриття фінансування

Розробка і узгодження титульного списку

Відведення території в натурі

Отримання дозволу в ДАБКу на підготовчі

роботи

Рішення про використання зовнішніх

доріг, мереж, джерел енергоресурсів для потреб будівництва

Заключення договору з підрядником

Будівництво малих населених пунктів і

МТБ для 1-черги (для недосліджених

районів)

Будівництво магістральних доріг, ЛЕП, водопроводу і

ін. мереж (більш 3кг) і джерел

Передача опорної геодезичної мережі

Дослідження буд. майданчику: розчистка і

знос забудов

Інженерна підготовка території: вертикальне

планування, перекладання

комунікацій

Будівництво постійних будинків і споруд для потреб будівництва

Створення загально-майданчикового

складського господарства

Влаштування тимчасових будинків, доріг, мереж і джерел енергозабезпечення і

зв’язку

59

До початку основних БМР робіт повинні бути виконані необхідні для даного будівництва організаційні, підготовчі заходів, а також позамайданчикові і внутрімайданчикові роботи. До них відносяться: визначення будівельною організацією - генерального підрядчика, оформлення порядку і умов фінансування будівництва і заключення договору із замовником; забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією; вирішення питань про умови використання для потреб будівництва існуючих інженерних мереж і транспортних комунікацій; розташування замовлень на будівельні матеріали, конструкції і деталі на промислових підприємствах; рішення питань про порядок максимального використання місцевих будівельних матеріалів; відведення території для будівництва; переселення осіб і організацій, розташованих на території будівництва; будівництво під’їзних автомобільних і залізних доріг; отримання фондів і розташування замовлень на першочергові поставки обладнання для підприємства, що будується у відповідності з розробленими графіками будівництва.

Всі підготовчі заходи до будівництва здійснюються в три етапи: на першому, який триває до початку підготовчого періоду, виконуються заходи, які необхідні для фінансового, матеріального і технічного забезпечення наступного будівництва; на 2-етапі, який триває впродовж підготовчого періоду, виконують необхідні внутрімайданчикові роботи по підготовці майданчика в цілому до початку зведення основних об'єктів; 3 - етап включає в себе внутрімайданчикові підготовчі роботи, необхідні для початку будівництва кожного конкретного основного об'єкта, або пускового комплексу.

Всі організаційні заходи, які виконуються до початку робіт на будівельному майданчику, поділяють на дві групи: до 1 групи відносять заходи, за виконання яких відповідає замовник, за 2 групу заходи відповідає відповідна підрядна організація.

Функціями замовника є: забезпечення проектно-кошторисною документацією, оформлення фінансування, відведення ділянки для будівництва, переселення осіб і організацій, які розташовані на території будівництва, узгодження в установленому порядку призначення підрядної будівельної організації.

60

Організаційні заходи ПВР здійснюються переважно замовником і в той же період виконуються наступні заходи:

- вирішуються питання матеріального і технічного забезпечення майбутнього будівництва; встановлюються постачальники будівельних матеріалів, деталей, конструкцій; розташовуються замовлення на виготовлення технологічного, енергетичного, транспортного і іншого обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури і ін.;

- укладається договір із будівельними, монтажними і спеціалізованими організаціями; вирішуються питання по складанню, або наступному розвитку їх виробничої потужності, доукомплектований парка будівельних машин, транспортних засобів, робітничих кадрів і їх професіонального навчання; при необхідності передбачається будівництво робітничого селища з комунально-побутовим обслуговуванням;

- укладається договір з проектною організацією на проектно-пошукові роботи, приймається рішення про кількість стадій при розробці проектної документації;

- розробляється і затверджується ТЕО і робоча документація із зведеним кошторисом, які передаються підряднику не пізніше 1-го липня року, попереднього будівництва; складаються специфікації для замовлення обладнання, приладів, кабельних і інших виробів для особливо важливого будівництва - до 1-го квітня; розробляються титульні списки, уточнюється склад пускового комплексу, який включає поіменний перелік об'єктів і відповідну кількість енергетичних і транспортних комунікацій;

- розробляються ПВР і ПОБ, приводиться розробка, проектування і виготовлення нетипового, або унікального будівельно-монтажного обладнання (опалубки, траверси, кондуктори, крани і т. ін.);

- оформляється фінансування будівництва;- виконується відведення території будівництва в натурі і

остаточні питання, пов'язані з переселенням осіб і організацій, розташованих на території будівельного майданчика; оформляється дозвіл на приєднання до діючих мереж ліній електропередачі, підземних комунікацій, транспортних магістралей;

- від заводів-виробників в повному об'ємі повинна бути отримана вся документація - комплектовані відомості, мар керовані схеми на

61

вузли і деталі, які відправляють у розібраному вигляді; паспорта машин, апаратів; акти заводських ОТК на контрольне збирання, балансування, обкатку і випробування обладнання;

- виконують позамайданчикові роботи по будівництву під'їзних автомобільних і залізних доріг, ліній електропередачі, по прокладанню підземних комунікацій і міських доріг в кварталах житлової забудови;

- якщо прийняте рішення впроваджувати на будівництві систему СПУ, то організовують відповідні служби СПУ і ВЦ з ЕОМ; якщо намічено виконувати роботи поточними методами, то розробляється ПВР для поточного будівництва.

В кінці 1-го етапу генпідрядник отримує в інспекції ДАБКа дозвіл на виконання робіт на будівельному майданчику, для чого забудовник зобов'язаний представити в ДАБК наступне: затверджену технічну документацію на будівництво, копію акта відділу міських земель на відвід земельної ділянки, оправку проектної організації про призначення авторського нагляду, підписку прораба про дотримання діючих норм і правил по будівництву і т. ін.

Між замовником і підрядником заключається договір про наявність наступних документів, які представлені замовником: затвердженого титульного списку будівництва, який затверджений проектно-кошторисною документацією, довідки про включення даного об'єкта в план підрядчика, ліміту (плану) фінансування будівництва на запланований рік, підтвердження про забезпечення об'єкта обладнанням і матеріалами, які поставлені замовником.

Оскільки вдосконалення ПСП має велике значення для безперебійного здійснення будівництва і підвищення рівня управління будівництвом, в багатьох організаціях отримав розповсюдження вузловий метод підготовки, організації і управління будівництвом об'єкта.

4.2 Титульні списки і договори підряду.Підготовчий період - це II - етап організаційно-технічної

підготовки до основного будівництва. Це наступний після виконання організаційних заходів, етап, який необхідний, щоб виконані роботи, які підготовляють будмайданчик до будівництва.

62

Плановий початок у будівництві знаходить своє відображення у наявності представлення затвердженого титульного списку.

Титульний список - це пооб’єктне перерахування всіх будинків і споруд з вказівкою їх найважливіших ТЕП, запланованих до включення в план капітальних вкладень.

В ньому вказують: місце будівництва, термін початку його і закінчення, об'єм капіталовкладень на запланований рік, розмір і терміни вводу в дію потужностей і основних фондів.

Титульний список являється основним і незмінним документом на весь період будівництва як для планування, так і для фінансування будівництва, представлення кредитів і виділення ресурсів.

При складанні титульних списків дотримуються наступні принципи: включати в титульні списки тільки об'єкти, які повністю забезпечені техдокументацією і фінансуванням; направляти фінанси в першу чергу і в повному об'ємі на об'єктах, які входять у склад пускових комплексів; передбачати виділення фінансів на роботи по надільним об'єктам у розмірах, які забезпечують ввід їх в експлуатацію в встановлені терміни з врахуванням термінів будівництва.

Титульний список складають на весь період будівництва, а внутрішньозабудовний (річний) титульний список - на запланований рік. На основі титульних списків складають плани підрядних робіт з розбивкою і об'ємом по трестам, ММУ і спецорганізаціям.

"Правилами про договори підряду на капітальне будівництво" правилами встановлені наступні види договорів.

Генеральний - підрядний договір заключається з генпідрядником на весь об'єм будівництва, якщо терміни його виходять за межі одного року.

Річний - підрядний договір терміном на один календарний рік складається на виконання робіт по окремим об'єктам, які включені в річний титульний список.

Підрядний - договір на підготовчі роботи також терміном на один рік передбачає виконання обов'язково комплексів підготовчих робіт.

63

Субпідрядний - договір заключається між генеральною і субпідрядною організацією на виконання окремих видів робіт, або комплексу робіт даного року.

4.3 Технічна і технологічна підготовкаПеріод проведення технічної (інженерної) підготовки отримав

назву підготовчого періоду, при цьому роботи здійснюють підрядні будівельні і спеціалізовані організації на будівельному майданчику. По місцю виконання технічна підготовка поділяється на: позамайданчикову, внутрішньомайданчикову і об'єктну. Останню відносять до ІІ етапу підготовки.

Позамайданчикова технічна підготовка заключається в обладнанні території району будівництва. Утримання її залежить від степені засвоєння району. В загальному це: створення заново, або розширення існуючої МТБ будівництва, будуються окремі підприємства будіндустрії, закладаються кар'єри по добуванню піску і гравію; при необхідності будується тимчасове житлове селище для розташування і обслуговування будівельних кадрів, встановлюються під’їзні шляхи до будівельного майданчика. Поглиблюється русло річки, з тим щоб використовувати її як транспортну магістраль; здійснюється приєднання до районних джерел отримання електроенергії, води, газу, пари при наявності у них вільної потужності, а в іншому випадку будується власна підстанція, котельні, насосні; в неосвоєних районах крайньої Півночі споруджуються тимчасові і постійні автодороги, забезпечується цілодобова робота транспорту, медичної і аварійної служб, організуються диспетчерські пункти; готується техніка, адаптована до суворих кліматичних умовах з високим ступенем надійності і багатоцільового призначенням.

Для здійснення початкового етапу підготовчого періоду організують піонерні загони, які треба забезпечити всім необхідним, також і спецодягом, і взуттям з електропідігрівом. Особливо важливе значення має питання організації обслуговування робітників при вахтовому способі ведення будівництва і районах країни.

Внутрішньомайданчикова технічна підготовка має за мету підготовити майданчик до початку робіт. Виконуються роботи: здійснюється засвоєння території (розчистка, знос старих, які не

64

використовують в процесі будівництва будинків, пересадка дерев, зрізка і складування рослинного ґрунту, огородження, пониження рівня ґрунтових вод, закріплення слабких ґрунтів); створюється геодезична сітка, встановлюються висотні репери, прокладаються головні осі будинків, червоних ліній; здійснюється інженерна підготовка будівельного майданчика (вертикальне планування, відведення поверхневих вод, прокладання постійних і тимчасових внутрішньомайданчикових комунікацій, влаштування освітлення будмайданчику, прокладання доріг, будівництво ТП і ін.); створюється загальномайданчикове складське господарство, зводяться інвентарні адміністративно-господарські і культурно-побутові будинки і споруди; створюються на будмайданчику заготовчо-комплектуюча ділянка з підсобними майстернями, комплектуючими відділеннями; для центральної диспетчерської служби прокладаються радіо і телефонні мережі, і різного роду сигналізації. Створюється служба СПУ: ведеться підготовка до зимового періоду (споруджуються приміщення для нагріву робітників, сушки спецодягу, придбання зимнього спецодягу і топлива, утеплюються розчинно-бетонні вузли, готуються і транспортні засоби); будуються інколи і постійні об'єкти, які використовуються на період будівництва.

Об'єктна підготовка (третій етап) характерна виконанням підготовчих робіт, необхідних для початку зведення кожного основного об'єкта, або пускового комплексу. Склад і об'єми підготовчих робіт встановлюються в ПОБ і при необхідності уточнюються в ПВБ, а інколи і в ході виконання БМР, наприклад в результаті зміни в схемі виробництва робіт, непередбачених метероумов (ранні морози, катастрофічні паводки і т. ін.). Виконують наступні роботи: виконують розбивочні роботи в додаток до раніш створеної геодезичної мережі; виділяються розвантажувальні майданчики, тимчасово розширяється проїзна частина доріг для руху і роз'їзду великовантажного транспорту; прокладаються підкранові шляхи і монтуються баштові крани; обладнаються стенди для укрупненої зборки конструкцій і технологічного обладнання, або спеціальні пости при конвеєрній зборці промислових будинків і споруд; влаштовуються вводи комунікацій або підводка тимчасових мереж; влаштовуються мачтові вантажні і вантажопасажирськї підйомники, інвентарні

65

електростоянки з коробками відбору потужності і розводкою до робочих місць і пристроїв; влаштовуються переносні вагончики майстра, або диспетчера і т. ін.

До підготовчих робіт для спеціалізованих потоків (такі потоки наприклад, об'єднують комплекси робіт по зведенню підземної частини будинку, монтаж каркаса і огородження, опоряджувальні роботи, монтаж обладнання і ін.) слід відносити такі роботи, які мають відношення до даного потоку. В основному ці роботи, зв'язані з підготовкою монтажем будівельних механізмів і обладнанням (наприклад - для потоку нульового циклу - влаштування крана, для монтажу каркаса - прокладання підкранових шляхів і влаштування баштового крана, для потоку опоряджувальних робіт - монтаж мачтових і вантажних підйомників); розводкою до робочих місць електроенергії, води, стиснутого повітря і ін., а також деякі специфічні роботи для кожного спеціалізованого потоку (проривка піонерних траншей перед відривною котлованів нанесення геодезичних осей на фундаменти під каркас будинку перед монтажем, влаштування стендів для ревізії і випробування змонтованого обладнання).

При підготовці до виробництва будівельно монтажних робіт повинно бути виконано наступне:

- розроблений ПВР, передані і прийняті закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки по частинам будинків, або споруд і видам робіт;

- розроблені і здійснені заходи праці (в тому числі методом наскрізьного поточного бригадного підряду) і забезпеченню будівельних бригад картами трудових процесів;

- організовано інструментальне господарство для забезпечення бригад необхідними засобами малої механізації, інструментом, засобами вимірювань і контролю, засобами підмощування, огородженнями і монтажним оснащенням в складі і кількості, передбаченими нормокомплектами;

- обладнані майданчики і стенди укрупненої зборки конструкцій;- створений необхідний запас будівельних конструкцій,

матеріалів і готових виробів.Підготовка до будівництва складного і унікального об'єкта

повинна включати роботи по організації режимних спостережень (сейсмометричних, гідрогеологічних, гідрологічних, геохімічних,

66

маркшейдерських, метеорологічних, тензометричних, гляціологічних, мерзлотних і ін.) по спеціальним програмам, а також створенні, при необхідності, випробувальних полігонів, метрологічних пунктів і вимірювальних станцій. Програми дослідницьких робіт, випробувань конструкцій і елементів споруд і режимних спостережень повинні розроблятися замовником і генеральною проектною організацією одночасно з розробкою проектів організації будівництва і проектів виробництва робіт,

У підготовчий період повинні бути також зведені постійні будинки і споруди, які використовуються для потреб будівництва, або пристосовані для цих цілей існуючі.

Будівництво тимчасових неінвентарних будинків і споруд допускається тільки у вигляді виключення при відповідному обґрунтуванні.

Тривалість підготовчого періоду враховується в ДБН А-1-5-96 і складає 10-20% часу від загального терміну будівництва, В наш час вирішується питання про розробку комплексних норм, які дозволяють визначити загальний термін створення об'єктів і складових: передпроектний період, проектування, ПСП, будівництво і вивчення проектної потужності. Значне скорочення термінів на ПСП досягається за рахунок максимального суміщення організаційної підготовки з технічною особливо в частині позамайданчикових і внутріплощадкових робіт.

Технологічна підготовка відноситься до третього етапу і здійснюється як перед початком будівництва, так і впродовж будівництва. Заключається вона у створенні таких виробничих умов, які забезпечували б нормальне виконання БМР. Для всіх бригад повинні бути створені однакові умови по підготовці виробництва, забезпеченню їх МТР, створенню фронту робіт.

Важливе місце займає встановлення чіткого порядку розташування замовлень на виготовлення конструкцій, виробів і напівфабрикатів. Існує наступний порядок підготовки і видачі таких замовлень. СМУ (ПМК) направляє замовлення у виробничий відділ треста. Замовлення повинен бути оформлений в 2-х екземплярах з додатком 1-го екземпляра креслень. Один екземпляр замовлення з кресленнями, затверджений начальником виробничого відділу треста, поступає на підприємство для виконання.

67

З отриманням замовлення завод-виробник впродовж двох неділь по кожному замовленню, яке передбачає виготовлення індивідуальних виробів розробляє технологію їх виробництва, визначає потребу в оснащенні, складе перелік заходів, визначається потреба у металі, електродах, цементі і інших матеріалах. Виготовлення конструкцій виконується при наявності комплектуючої відомості (пооб’єктної карточки) на їх поставку з вказівкою по поверховій розбивці об'єкта і з посиланням на каталоги (по-комплексна поставка).

Задачею технологічної підготовки являється систематичне підвищення організаційно-технологічного рівня будівельного виробництва, його інтенсифікації, впровадження передової технології і неухильне покращення якості будівельної продукції. Згідно прийнятим методам виробництва БМР своєчасно проводиться відповідна підготовка будівельних машин, виконується їх ТО, профілактика, комплектування змінним робітникам обладнанням, оснащенням. такелажними засобами (траверсами, стропами, вантажозахватними кліщами і ін.).

Одночасно готуються весь необхідний будівельний інвентар і обладнання: риштування і вимощення, люльки, бункера і скриньки для розчину, контейнери для доставки матеріалів; одиночні і групові кондуктори для монтажних робіт; спеціальні шаблони, касети, комплекти офарбовані в червоний колір прокладок для складування збірних елементів і ін., а також формуються бригади і ланки, готуються карти трудових процесів, організуються робочі місця, комплектуються по номенклатурі і кількості всі матеріали, проводиться відповідний інструктаж.

Планово-економічні заходи. виконуються при підготовці будівельного виробництва включають: підготовку перспективного і текучого плану підрядних робіт БМУ з аналізом намічених замовником об'ємів і структури робіт з точки зору їх відповідності виробничої потужності будівельних підрозділів з врахуванням можливостей вводу об'єктів в дію у встановлені терміни; рішення питань про необхідність створення, передислокації, або нарощування виробничих потужностей СМО; заключення з замовниками генеральних і річних підрядних замовлень на будівництво; погодження з замовником і затвердження титульних списків і на їх основі розробка пропонування по формуванню

68

програми робіт будівельної організації на даний період; розробку будфінплана; підготовку планово-економічної документації на впровадження госпрозрахунку у виробничу діяльність низових господарських підрозділів будівельних організацій.

При роботі в зимовий час випускають спец. вказівки, інструкції, інформаційні листи для їх попереднього вивчення при роботі зимою.

4.4 Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді.

При переведенні бригад на держрозрахунок необхідно дотримуватися вимог високої організації будівельного виробництва; ув'язки показників планування роботи госпрозрахункових бригад з показниками плану, затвердженого БМУ; налагоджування чіткої роботи всіх служб БМУ, і в першу чергу служби матеріально-технічного забезпечення; порівняння фактичність витрат і показників з плановими.

Щоб цього досягнути, виконується ряд заходів до яких відносяться:

- спрощення внутрішньої структури будівельних організацій, уточнення штатів адмінперсоналу і чітке визначення їх функцій;

- створення укрупнених комплексних бригад, які складаються із спеціалізованих ланок, які мають оптимальний професіонально-кваліфікаційний склад;

- ув'язання роботи бригад генпідрядник організацій з діяльністю замовників і субпідрядних організацій, а також з роботою підприємств будіндустрії і транспорту;

- перевірка стану матеріальної бази, розробка нових, або уточнення діючих виробничих норм витрати матеріалів;

- організація комплексної системи управління якістю будівельної індустрії і праці;

- упорядкування матеріально-технічного забезпечення об'єктів будівництва, більш широке застосування ПТК і контейнеризації будівельних матеріалів виробів;

- забезпечення бригад нормокомплектами, ручним і механізованим Інструментом.

69

4.5 Основний період будівництваВ основному періоді будівництва будинків і споруд розрізняють

в основному два етапи, які значно відрізняються один від одного по характеру робіт:

I - етап включає в себе роботи по підземній частині будинку, називаються роботи нульового циклу.

II - етап роботи по зведенню надземної частини будинку.Склад робіт нульового циклу по будівництву житлового

будинку:- земляні роботи по розробці котловану під будинок і траншей

для прокладання комунікацій;- монтаж, або кладка фундаментів будинку, або стін підвальної

частини, влаштування підготовки під підлоги в підвалах, гідроізоляція, заповнення пройомів в стінах підвальної частини будинку, монтаж перекриття над підвалом;

- прокладання зовнішніх комунікацій - водопроводу, каналізації, телефону, газу, силової і електроосвітлювальної мережі, кабелі зв'язку і ін. від найближчих магістралей, або квартальних мереж з влаштуванням вводів;

- засипання пазух котлованів і траншей, планування майданчика;- влаштування постійних доріг по проекту і необхідних

тимчасових проїздів з покриттям із збірних з/б плит, влаштування шляхів для баштового крана, влаштування тротуарів і т.д.

- Склад робіт нульового циклу по будівництву промислової будівлі:

- земляні роботи по розробці котловану під будинок і фундаменти технологічного обладнання, розробка траншей для прокладання комунікацій;

- монтаж, або бетонування фундаментів, вкладання нижніх обв'язочних балок;

- бетонування фундаментів технологічного обладнання, монтаж підземних тунелів і каналів, гідроізоляція, укладання кальних блоків;

- прокладання зовнішніх комунікацій від магістральних мереж, влаштування вводів в будинок, прокладання водостоків;

- засипка котлованів і траншей, ущільнення і планування ґрунту, влаштування підготовки під підлоги;

70

- влаштування постійних і тимчасових проїздів із збірних з/б плит;

Виділення на об'єкті робіт нульового циклу виграє велику роль при підготовці заділів - в об'єм надільних робіт на об'єкті перехідного будівництва включається весь комплекс робіт нульового циклу, а це дозволяє: запобігти виробництва в зимових умовах земляних і підземних робіт, звести до мінімуму організаційні витрати часу при поновленні робіт на будівництві.

4.6 Ув’язування підготовчих і основних робіт.Графік виробництва підготовчих робіт зав'язують з календарним

планом (сітковим графіком) будівництва об'єкта так, щоб витримувалась прийнята черговість і порядок розгортання будівництва. Будівництво крупних промислових підприємств здійснюється по пусковим комплексам чергам, а щоб побудовані цехи могли нормально працювати, одночасно з ними будують всі необхідні для цього підсобні цехи, а також забезпечують житлові і культурно-побутові умови для робітників даних цехів.

Для забезпечення ритмічності робіт, рівномірного переходу робітників будівельних машин з одних об'єктів на інші терміни зведення об'єктів повинні бути відповідним чином ув'язані.

Будівельно-монтажні роботи об'єктів , як основного, так і підготовчого періодів, слід організовувати паралельними потоками.

Виконання підготовчих робіт повинно зосереджуватися в навчальний період на тих об'єктах, без яких неможливо відкриття фронту робіт на наступних об'єктах.

Виконання загальномайданчикових робіт планують із значним випередженням зведення будинків і починають з таким розрахунком, щоб на кожній ділянці території загальномайданчикові роботи були закінчені до моменту початку будівництва будинків на цій ділянці.

З метою створення нормальних умов для виробництва робіт по зведенню об'єктів необхідне виконання загальномайданчикових робіт (планування майданчика, влаштування водостоків і підземних мереж, прокладання доріг). Ці роботи виконують із значним випередженням зведення будинків і починають з таким розрахунком, щоб на кожній ділянці території загальномайданчикові роботи були закінчені.

71

Об'єми будівництва тимчасових будинків скорочують за рахунок першочергового будівництва деяких основних об'єктів (ТП, гаражі, цехи, які потім використовують для потреб будівельних організацій і підготовчий період будівництва). Із об'єктів житлового будівництва в 1-чергу потрібно будувати постійні житлові будинки, які по мірі готовності, треба використовувати під битовки робітникам.

Роботи по зведенню підземних споруд і підземних конструкцій будинків слід суміщати із загальномайданчиковими роботами на ділянці. Роботи по зведенню надземних конструкцій будинків і споруд треба починати тільки після закінчення влаштування їх підземних конструкцій, зворотній засипці ґрунту, а також плануванні майданчика. Для промислових цехів, запроектованих із збірних конструкцій, рекомендується і попереднє влаштування бетонної підготовки під підлогу.

4.7 Організація будівельного виробництва в умовах реконструкції.

Виробництво БМР в умовах реконструкції об'єктів повинно бути ув'язано з продуктивною діяльністю реконструйованого підприємства. Замовник і підрядник повинні визначити порядок погодження дій і відповідального за оперативне керівництво об'єктами. Рішення по організації будівельного виробництва повинні забезпечувати виконання максимально можливого об'єму БМР в беззупинковий період і під час планових технологічних зупинок основного виробництва. Ці зупинки визначаються робочим проектом на реконструкцію і ПВР.

При реконструкції об'єктів необхідно передбачати сумісне використання внутрішньозаводських транспортних комунікацій і інженерних мереж цехового вантажопідйомного обладнання будівельним і експлуатаційним персоналом. При цьому треба враховувати дані обстеження технічного стану конструкцій, внутрішньоцехових і внутрішньомайданчикових транспортних засобів і комунікацій, обладнання і інженерних мереж, умов виробництва демонтажних і БМР (загазованість, запиленість, вибухо- і пожежо-небезпечність, підвищений шум, стислість і т. ін.). Замовником і підрядником сумісно з проектами повинні бути:

72

- узгоджені об'єми, технологічна послідовність, терміни виконання БМР, а також умови їх суміщення з роботою виробничих цехів і ділянок підприємства, що реконструюється;визначений порядок оперативного керівництва, включаючи дії будівельників і експлуатаційників при утворенні аварійних ситуацій; визначена послідовність розбору конструкцій, а також розбору, або переносу інженерних мереж, місця і умови підключення до них;

- складений перелік послуг замовника і його технічних засобів, які можуть бути використані будівельниками в період виробництва робіт;

- визначені умови організації комплектної і першочергової поставки обладнання і матеріалів, організація перевезень і складування вантажів і пересування будівельної техніки по території підприємства, що реконструюється, а також розташування мобільних будинків і споруд.

Контрольні запитання1. Основний нормативний документ з організації будівництва.2. Поняття про титульний список будівництва.3. Поняття про підрядний договір.4. Внутрімайданчикова технічна підготовка до будівництва.5. Основний період будівництва.

73

Тема 5.Потоковий метод зведення будівель та споруд

5.1. Потоковий метод будівництва.Організація будівельного виробництва передбачає наступні

напрямки наукової й виробничої діяльності: організацію будівництва, планування будівництва й керування будівництвом.

Організація будівництва - система формування або вибору виробничого підприємства (комплексу підприємств), призначеного для виконання поставленого завдання.

Планування - система ув'язування будівельно-монтажних робіт, що виконуються у часі и просторі, а також система поставки и витрати матеріально-технічних ресурсів.

Керування - система підтримки встановленого порядку або переміщення будівельного виробництва з одного стану в інше з метою безумовного виконання поставленого завдання.

Основними принципами організації, планування й керування будівництвом є: централізоване керівництво виробничо-господарською діяльністю будівельних організацій при максимально можливому розширенні їхньої самостійності; скорочення строків зведення об'єктів при одночасному підвищенні якості будівельно-монтажних робіт і зменшенні їхньої вартості; постійне підвищення продуктивності праці; комплексна механізація й можливо більше повна автоматизація будівельного виробництва; індустріалізація виробництва; виконання будівельно-монтажних робіт потоковими методами; повне забезпечення вимог охорони праці й безпечного виконання робіт; раціональна організація матеріально-технічного постачання й ощадлива витрата ресурсів; строге дотримання законів і постанов. Будівництво будь-якого будинку або спорудження зовнішніх мереж водопостачання й каналізації й інших інженерних споруд пов'язане з виробництвом комплексу будівельних процесів робітниками різних професій і різної кваліфікації.

Будівельні процеси можуть виконуватися безперервно або з певними технологічними перервами. Так, при прокладці зовнішніх каналізаційних мереж з розтрубними з’єднаннями окремих трубопроводів перед гідравлічним випробуванням потрібен певний час, необхідний для твердіння цементного розчину в розтрубному стику. Час твердіння розчину в цьому комплексному процесі

74

становить технологічну перерву. Технологічні перерви визначають більше складні умови для організації безперервного виробничого процесу.

Будівельні процеси в просторі можуть розвиватися по-різному. При будівництві зовнішніх мереж водопостачання й каналізації спостерігаються процеси лінійного характеру, при будівництві багатоярусних очисних споруд будівельні процеси виконуються переважно по ярусах.

Виконання будівельних процесів відбувається послідовно, у певній технологічній залежності (копання траншей, влаштування основи, укладання трубопроводів по заданому ухилі, закладення стиків і т.д.). Можна організувати роботи таким чином, що якась бригада робітників певної професії буде робити роботи із всієї траси або по всьому об'єкту будівництва й по їхньому закінченні переміститься на інший об'єкт, а на її місце прийде наступна бригада робітників, що виконає інший вид робіт також по всій трасі або об'єкту. Такий метод ведення будівельно-монтажних робіт називається послідовним методом.

При послідовному методі будівництва кожен будинок зводиться по завершенні всіх робіт на попередньому об'єкті. Такий метод виконання робіт бригадами, що здійснюють різні будівельні процеси, супроводжується змушеними перервами в роботі.

Можна будівельні процеси почати й закінчити на всіх об'єктах одночасно. При цьому час будівництва всіх об'єктів буде дорівнює часу будівництва одного об'єкта, однак будуть потрібні значні матеріально-технічні ресурси. Такий метод ведення будівельно-монтажних робіт називається паралельним методом.

Потоковий метод будівельно-монтажних робіт сполучає послідовний і паралельний методи, зберігаючи переваги обох методів й усуваючи недоліки кожного з них окремо. Сутність потокового методу можна пояснити наступним прикладом. Припустимо, що потрібно прокласти т однакових зовнішніх каналізаційних мереж. Основними процесами для прокладки кожної з мереж будуть: викопування траншей, встановлення штучної основи, укладання трубопроводів по заданому напрямку й ухилу із закладенням стиків, гідравлічне випробування й зворотне засипання траншей. Як було відзначено вище, виконання зазначених процесів відбувається послідовно, але зовсім не обов'язково чекати

75

закінчення одного із процесів на всій трасі, щоб почати наступний. Всю трасу можна розділити на ділянки, названі захватками, з таким розрахунком, щоб на всіх захватках обсяг робіт при виконанні основних однорідних процесів був однаковий. Якщо для виконання цих обсягів робіт чисельність кожної бригади прийняти такою, тривалість її роботи на захватці була також однаковою, то число захваток буде відповідати числу основних процесів у складі комплексного виробничого процесу. Позначимо час виконання всіх процесів будівництва однієї мережі Тц, основні процеси, виконувані на захватках, арабськими цифрами 1... 5 у кружечках (рис .5.1, а).

Рис. 5.1. Графіки будівництва різними методамиa - послідовним; б - паралельним; в - потоковим

При послідовному методі ведення будівельно-монтажних робіт (рис. 5.1,а) час на встановлення т мереж складе Т = Тцm, при цьому

76

інтенсивність споживання матеріально-технічних ресурсів буде r = R/m (де R — загальні витрати ресурсів на будівництво m мереж). При паралельному методі (рис. 5.1,,) всі мережі споруджуються одночасно й час на їхнє встановлення дорівнює часу на встановлення однієї мережі Т=ТЦ, а кількість матеріальних ресурсів буде дорівнює R=rm.

У випадку виконання будівельно-монтажних робіт потоковим методом (рис. 5.1, в) комплексний процес розділяють на п складових процесів (у нашому випадку на 5), для кожного з яких призначають однакову тривалість і сполучають їхнє ритмічне виконання за часом на різних мережах, забезпечуючи тим самим послідовне здійснення однорідних процесів і паралельне виконання різнорідних. Якщо взяти один відрізок часу, що відповідає провадженню робіт на 1-й мережі й відповідний 5-й захватці, то можна переконатися, що на 1-й мережі в цей відрізок часу здійснюється зворотне засипання траншеї, на 2-й - гідравлічне випробування, на 3-й - укладання трубопроводів по заданому напрямку й ухилу із закладенням стиків, на 4-й - встановлення штучної основи під трубопроводи й на 5-й - викопування траншеї. Однак кожний окремо процес на різних мережах виконується послідовно.

Будівництво m мереж потоковим методом вимагає менше часу (Т <Тцт) у порівнянні з послідовним, а інтенсивність споживання матеріально-технічних ресурсів менше в порівнянні з паралельним пг <тг. Для організації будівельного потоку необхідно виробничий процес розділити на складові, доручивши їхнє виконання робітником відповідних професій; створити виробничий ритм і сполучити в часі виробництво складових процесів.

На характер поділу будівельних процесів впливають різні умови будівництва: конфігурація об'єктів, вид виконуваної роботи й ін. Однак є поняття потокового методу, загальні для всього різноманіття зведених будинків і споруд. При розподілі операцій між робітниками можна виділити поточно-операційний, поточно-розчленований й поточно-комплексний способи ведення робіт.

Поточно-операційний спосіб застосовується при поділі виробничого процесу по операціях в одній ланці. Поточно-розчленованим способом працюють ланки однієї бригади, виконуючи прості процеси на певному місці захватки. Поточно-

77

комплексний спосіб застосовується при виконанні робіт комплексними бригадами, у яких члени бригади володіють декількома суміжними професіями.

Залежно від конфігурації будівельних об'єктів й її впливу на організацію потокового методу будівництва розрізняють поточно-лінійний і поточно-захоплюючий способи провадження робіт. Поточно-лінійний спосіб застосовується на будівництві протяжних споруд, до яких відносяться зовнішні мережі систем водопостачання й каналізації. Поточно-захватний спосіб раціональний при будівництві будинків і споруд різного призначення, при значних розмірах по висоті; поділяються на одно- і багатоярусний.

Рис.5.2. Лінійний графік будівельного потоку

У будівництві створюється комплексний потік, що складається зі спеціалізованих (приватних), об'єктних і комплексних потоків. Продукцією потоків є: спеціалізованого - закінчені об'єми певних робіт; об'єктного -закінчені будинки й споруди; комплексного - група будинків або споруд.

Більшість виробничих процесів (не тільки будівельних) можна представити у вигляді малюнків, схем, графіків, таблиць і т.п., що досить точно відбивають дійсність того, що відбувається в цих процесах. Це моделі виробничого процесу, що відбувається. Організація й планування припускають розробку моделей виконання виробничого процесу, що розвивається в часі й просторі. У цей час установленої класифікації методів моделювання ще немає.

Накопичений досвід моделювання організації будівельних процесів у часі й просторі дозволяє при розробці науково обґрунтованих моделей сформулювати до них наступні основні

78

вимоги цілеспрямованість(наявність мети, заради якої створюється модель); адекватність (відповідність моделі об'єкту); повнота моделі (забезпечення рішення всіх завдань, що цікавлять користувача); простота моделі (забезпечення гарного розуміння моделі, захищеність від рішення сторонніх завдань і видачі далеких від істини рішень); економічність (максимальна економія витрат на створення й дослідження моделі); адаптивність (можливість використання моделі при обліку різних факторів).

Рис.5.3. Графік-циклограма

Рис. 5.4. Сітковий графік

79

У розробках по організації, плануванню й керуванню будівництвом найбільше поширення одержали моделі у вигляді графіків, циклограм, мережних моделей у формі графа й таблична форма фіксації моделей у вигляді матриць.

У розглянутому вище прикладі передбачалося побудувати m однакових зовнішніх каналізаційних мереж. Кожна з мереж розбита на 5 захваток, на яких одночасно виконуються різнорідні роботи. Сума захваток на одній мережі (будинку, споруді й т.д.) називається фронтом робіт.

При потоковому методі виробництва будівельно-монтажних робіт однорідні роботи ведуться послідовно, різнорідні - паралельно. Потік, який утворять однорідні роботи, що виконуються послідовно на різних фронтах, називають приватним потоком. Потік, утворений різнорідними роботами, виконуваними паралельно на одному фронті робіт, називають об'єктним потоком.

На рис.5.2 - 5.4 показане зображення будівельного потоку у вигляді лінійного графіка, циклограми й сіткового графіка.

5.2.0сновні закономірності будівельного потокуОднорідні роботи в приватному потоці виконуються з певним

ритмом, що представляє відрізок часу, що є одиницею виміру тривалості будівельного потоку. Ритм - це час виконання приватного потоку на одній захватці.

Рис.5.5. Лінійний графік з технологічними перервами

Проміжок часу між двома приватними потоками на суміжних фронтах називається кроком потоку (к).

80

У нашому прикладі крок потоку дорівнює ритму. Потоки, у яких ритми виконання робіт бригадами на одній захватці ПОСТІЙНІ Й рівні кроку потоку (часу, через який бригади включаються в потік), називаються ритмічними потоками (рис.5.2 і 5.3) .

Тривалість приватного потоку t визначається залежністю t=mk і є основною його закономірністю. Тривалість комплексного будівельного потоку розраховується по формулі:

Т = mk + (n -1) k, або Т = k(m +n-l) (5.1) де m і п - кількість відповідно фронтів робіт і приватних потоків (видів робіт).

Як відзначалося вище, будівельні процеси можуть мати певні технологічні перерви при виконанні деяких видів загальнобудівельних робіт (встановлення бетонної основи, пристрій бетонних упорів на поворотах траси та ш.). Отримана закономірність будівельного потоку в цих випадках приймає вигляд:

Т = k(m +n-l)+∑∆t (5.2) де -∑∆t сумарна тривалість технологічних перерв (рис.5.5)

Для того щоб при цьому зберегти ритмічність будівельного потоку, технологічні перерви приймають рівними або кратними кроку потоку. Так, на рис.5.5 технологічна перерва між 2-м й 3-м процесами дорівнює кроку потоку, а перед 5-м процесом - двом крокам потоку.

Всі будівельні потоки характеризуються числом виконавців. У приватних потоках це число визначається відношенням трудових витрат, необхідних для виконання заданого обсягу робіт, до тривалості цих потоків: N =Q /t;…; N =Q /t (де Q ...Q - трудомісткості приватних потоків).

Число робітників, що беруть участь в об'єктному потоці, визначається за формулою:

N =(Q +Q +…+Q )/t, (5.3)середня кількість робочих в об'єктному потоці:

N = Q/T (5.4)

Зміна числа робітників у будівельному потоці характеризується коефіцієнтом рівномірності руху робітників, рівному 1,5... 1,6.

81

Процес розвитку будівельного потоку в часі й просторі складається із трьох періодів: розгортання потоку, потоку що встановився (сталий) й згортання потоку. Перший й останній періоди рівні між собою. Період сталого потоку характеризується участю в ньому всіх приватних потоків.

Розглянемо три стани потоку. У першому випадку ( рис.5.6, а) потік, досягши повної потужності за період Т '' , є сталим на період Т". У другому випадку потік досягає повної потужності (рис.5.6, б), але не здобуває сталого характеру (Т"=0,а період розгортання потоку Т дорівнює тривалості приватного потоку). З діаграми видно, що у випадках, коли число об'єктів на одиницю менше числа процесів, період сталого потоку дорівнює 0. У третьому випадку число об'єктів ще менше, ніж у другому. Із цього слідує, що форма потоку, яка встановилася, досягається в тому випадку, коли мінімальне число фронтів робіт (об'єктів) на одиницю більше числа приватних потоків (процесів): ттіп >п+1.

Однієї з характеристик потоку є його інтенсивність і, що визначається випуском об'єму готової будівельної продукції V за одиницю часу t. Інтенсивність приватного потоку виражається в одиницях об'єму робіт (м3 ґрунту, кількість стиків і т.п.): і = V/t = V/mk, а об'єктного потоку - в одиницях кінцевої продукції (метри мережі): I=V/t = V/[k(т + п -1)].

У всіх наведених прикладах мають місце різні потоки з постійним кроком або потоки з різними обсягами робіт на окремих захватках, але із кратним кроку потоку ритмом роботи бригад. Ритмічний потік характеризується простотою організації на будівництві однотипних об'єктів.

При будівництві неоднотипних об'єктів, що мають різні обсяги робіт і відрізняються конструктивними елементами, організують неритмічні потоки. Методика розрахунку й побудови таких потоків більше складна й вимагає значних підготовчих робіт. При проектуванні організації будівництва зовнішніх мереж водопостачання й каналізації й інших інженерних споруд установлюються:

- черговість будівництва; - структура й особливості організації спеціалізованих

(приватних), об'єктних і комплексних потоків; загальний строк будівництва;

82

- сполука будівельних підрозділів; - потреба в матеріально-технічних ресурсах і зведений

календарний план будівництва.Для оцінки ефективності потокових методів будівництва

прийнята система показників, що визначають його тривалість, продуктивність праці й собівартість будівельно-монтажних робіт.

Тривалість будівництва визначається двома показниками: - перший показник зіставляється із заданим директивним

строком будівництва:K =T/T ≤1 (5.5)

- другий — з нормативними строками для окремих об'єктів:K =T /T ≤1 (5.6)

де Т — тривалість виробничого циклу зведення даного об'єкта.

Рис.5.6. Періоди будівельного потоку

а- сталий потік; б - несталий потік, доведений до повної потужності; в - несталий потік, не доведений до повної потужності

83

Трудомісткість характеризується витратами праці на виконання одиниці доброякісної кінцевої будівельної продукції. Продуктивність праці визначається відношенням нормативної трудомісткості до фактичної.

Собівартість будівельно-монтажних робіт визначається сумарними витратами на їхнє виконання й виражається в грошовій формі. За основу оцінки ефективності потокового будівництва приймаються положення інструкції по визначенню річного економічного ефекту, який отримуємо в результаті введення нової техніки в будівництві. Зниження собівартості будівельно-монтажних робіт залежить від скорочення термінів будівництва, ритмічність виконання робіт і рівня комплексної організації окремих процесів.

Контрольні запитання1. Послідовний метод будівництва.2. Паралельний метод будівництва.3. Потоковий метод будівництва.4. Ритмічні потоки.5. Неритмічні потоки.

84

Тема 6. Календарне планування будівництва

Під календарним плануванням необхідно розуміти планування виробничого процесу виконання окремих робіт, зведення конструктивних елементів, будівництво об'єктів і комплексів, при якому система "ресурси-виробництво" функціонує як збалансоване у часі і просторі із урахуванням обмежень, що накладаються на неї зовнішнім середовищем. Такими обмеженнями виступають:а) послідовність і взаємозв'язки між роботами, інтенсивність і терміни їх виконання, що закладені у технологічних моделях;б) директивні терміни чи нормативна тривалість будівництва;в) кількість різних видів ресурсів і розподілення їх у часі;г) технічні умови на виконання робіт і правила техніки безпеки. У будівництві розробляються такі календарні плани (КП):1. КП на виконання окремих або комплексних будівельних процесів - це проектний документ, який встановлює технологічний зв'язок між окремими будівельними процесами, нормування МТР і робітничих кадрів у часі для забезпечення виконання технологічного процесу. 2. КП будівництва окремих об'єктів - цей план входить в склад ПВР, що складений по робочим кресленням і є найважливішим документом. У ньому визначається тривалість зведення об'єкту, яка не перевищує нормативну, строки взаємне ув'язання і послідовність виконання окремих будівельних і монтажних процесів.3. Загальний КП будівництва комплексу об'єктів (будівництво промислового підприємства, забудова житлового кварталу чи мікрорайону міста, комплексу культурно-побутових будинків) - це основний документ ПОБ, складає його найважливішу частину і має першорядне значення , так як визначає послідовність і темпи будівництва; які забезпечують ведення в експлуатацію всього підприємництва, а також окремих будинків і споруд в терміни, встановлені народногосподарським планом. Основним параметром, який визначає увесь склад КП, є період часу, на який він розрахований. Таким періодом є рік, квартал, місяць, декада, тиждень, день; а у графіку виконання робіт у складі ТК в залежності від обсягів і тривалості робіт - день, зміна, година; а в транспортно-монтажних графіках - година і хвилина.

85

6.1 Принципи розробки КП.Проектуючи хід будівництва окремих об'єктів, необхідно

керуватися такими принципами :1. Оптимальний поділ і технологічна послідовність виконання виробничих процесів;2. Цілорічність проведення робіт і рівномірність їх розподілу по кварталам року;3. Застосування потокового методу виконання робіт, використовуючи досвід, впродовж тривалого часу;4. Максимальна і комплексна механізація виконання процесів і найбільш повне використання будівельних машин і обладнання;5. Рівномірність споживання МТР і підвищення якості БМР;6. Дотримання правил охорони праці і промислової санітарії;7. Виконання окремих комплексів робіт спеціалізованими бригадами. При проектуванні КП будівництва комплексу будинків і споруд необхідно дотримуватись таких принципів:1. Встановлення такого порядку розгортання будівництва, який забезпечив би: а) здійснення будівництва у визначенні терміни при мінімальних витратах праці, матеріальних і грошових коштів;б) послідовна концентрація кадрів і основних матеріальних ресурсів пускових об'єктів, комплексне ведення їх в експлуатацію зі всіма необхідними допоміжними господарствами і спорудами; в) першочергове виконання робіт по розвитку виробничої бази будівництва об'єктів житлово-комунального господарства, а також підготовчих і внутрішньомайданчикових робіт, улаштування під’їзних колій і шляхів, підземних споруд, комунікацій, планування території.2. Здійснення будівництва на базі його індустріалізації із застосуванням збірних конструкцій заводського виготовлення із впровадженням комплексної механізації, особливо масових і найбільш трудомістких робіт (вантажно-розвантажувальних, транспортних, земляних, бетонних, монтажних і ін.), із максимальним використанням машин і обладнання у часі і продуктивності.3. Забезпечення ритмічності будівництва, впровадження нового ефективного обладнання для виконання БМР.

86

4. Комплексне постачання на будівництво конструкцій, виробів і матеріалів із розрахунку на побудову секцій, ярусу, поверху.5.Використання технічних засобів диспетчеризації і впровадження АСУБ.

6.2 Документи, що розробляються у складі ПОБ.Документи календарного планування, що складаються:

- КП будівництва із виділенням робіт підготовчого періоду, пускових комплексів, основних об'єктів і етапів БМР;- КП і відомості обсягів БМР, що виконуються у підготовчий період; - графіки потреб по всім ресурсам в цілому по будівництву і забезпечення його проектно-кошторисною документацією;- пояснювальна записка, яка містить описування і обґрунтування прийнятих методів виконання робіт і всі необхідні розрахунки (по варіантам рішень, по механізмам, різним ресурсам, житлу і т. п.). Вихідними даними для складання КП в складі ПОБ є:1. ТЕО, яке підтверджує економічну доцільність і господарську необхідність будівництва даного комплексу.2. Нормативні або директивні (установлені) терміни будівництва об'єктів комплексу і його частин.3. Проектно-кошторисна технічна документація.4. Дані інженерних і техніко-економічних вишукувань.5. Рішення про застосування будівельних матеріалів і конструкцій, методів організації будівництва і засобів механізації БМР по основним спорудам, погоджені із будівельними міністерствами або по їх дорученню з БМО, а також дані про використання джерел і порядку забезпечення будівництва водою, енергією, паром і місцевими будівельними матеріалами.6. Відомості про можливість забезпечення будівництва місцевими робочими кадрами, житловими і культурно-побутовими приміщеннями.7. Дані про потужності БМО і наявність виробничої бази будіндустрії і можливостях її виконання і розвитку.8. Відомості про відповідні контракти, при випадках будівництва об'єктів на базі комплексного імпортного обладнання.КП будівництва найбільш складних об'єктів в складі ПОБ розробляється на основі КУСГ.

87

6.3 Порядок складання КП об’єкту.Для складання КП будівництва об'єкту необхідні такі вихідні

дані:- робочі креслення і кошторис;- терміни введення об'єктів в дію;- відомості про терміни і порядок постачання конструкцій, матеріалів, устаткування, про типи і кількість призначених до використання машин і механізмів, про робочі кадри по основним професіям;- ТК карти на складні роботи і роботи, які виконуються основними методами;а також потипові ТК на решту робіт, що прив'язані до об'єкту і місцевих умов будівництва;- нормативи тривалості і дані інженерних вишукувань;- показники плану оргтехзаходів по рівню збірності, механізації;- діючі ДБН, інструкції і вказівки по виконанню і прийманню БМР, у тому числі вказівки по техніці безпеки. Послідовність розробки КП об'єкту така:1. Аналізується проект об'єкту.2. Складається номенклатура робіт, яка підлягає включенню їх в КП

об'єкту.3. Визначають обсяги робіт і потребу у МТР.4. Робиться вибір методів виконання робіт і основних машин і

механізмів.5. Підраховуються трудовитрати (людино-дні) і кількість

машинозмін.6. Визначають склад бригад і ланок і кількість змін їх роботи.7. Виявляють технологічну послідовність виконання робіт.8. Підраховують тривалість виконання окремих видів робіт і

ув'язують їх у часі.9. Складають графіки руху робочих (загальний і по професіям);

графіки витрат матеріалів, праці основних машин і транспорту.10. Коректуються КП по нормативу часу і по системі ТЕП із

внесенням до нього поправок, уточнень і поліпшень. Дані заносяться в таблицю 6.1.

88

Таблиця 6.1.Календарний графік виконання

робіт по об’єкту (ДБН А. 3.1-5-96)Н

айме

нува

ння

робі

т

Обсяг робіт

Затр

ати

прац

і, лю

дино

-дні

Трив

аліс

ть р

обіт

, дні

Кіл

ькіс

ть зм

ін

Скл

ад б

рига

ди

Чис

ельн

ість

пра

цюю

чих

в зм

іну

Оди

ниця

вим

іру

Кіл

ькіс

ть1 2 3 4 5 6 7 8

6.4 Організація і календарне планування будівництва об’єктів водопостачання і водовідведення.

Календарний план будівництва окремих споруд і будинків розроблений у складі ПВР у вигляді лінійного, або сіткового графіка призначений для визначення послідовності і термінів виконання основних будівельно-монтажних робіт при зведенні об'єкта. Ці терміни встановлюють з раціональною ув'язкою термінів виконання окремих видів робіт, врахування складу і кількості наявності ресурсів, в першу чергу робітничих бригад і ведучих механізмів, а також специфічних умов району будівництва, окремого майданчика і ряду інших існуючих факторів. По календарному плану будівництва об'єкта розраховують споживання в часі трудових і матеріально-технічних ресурсів, а також терміни поставок на об'єкт необхідного обладнання. При чому ці розрахунки можна виконувати як на весь об'єкт, так і на окремі періоди його будівництва. З використанням календарних планів здійснюють контроль за ходом робіт і координують роботу виконувачів. Розраховані на календарному плані терміни робіт є основою для розробки інших більш детальних планових документів, наприклад недільно-добових графіків, змінних завдань і ін. Будівництво споруд ВіВ здійснюється в 3 цикли, які складаються із певного комплексу робіт:І - цикл - будівництво підземної частини споруди (копання котловану, монтування фундаментів, монтаж стінових панелей,

89

перегородок, гідроізоляція стін, монтаж перекриття, засипання пазух із зовні, влаштування підмостки і т. д.);ІІ - цикл - зведення надземної частини споруди, тобто каркасу будинку (загальнобудівельні роботи: стіни, перекриття, покрівля і спеціальні роботи: сантехнічні і електромонтажні роботи виконуються в два етапи);ІІІ - цикл - організація опоряджувальних робіт (штукатурних, плиткових, столярних, малярних а також благоустрій території. Для закінчення робіт по упорядженню дільниці і підготовки споруд для здачі Держкомісії встановлюється додатковий термін до 10 днів після закінчення фарбувальних робіт.

6.5 Календарний план робіт при вузловому методі.При розробці ПОБ вузли діляться на :

- технологічні - ним вважається конструктивна відособлена частина лінії підприємства, в межах якої повинні проводитися БМР до технічної готовності, котра необхідна для наладки і випробування агрегатів чи пристроїв;- будівельні - він включає будівлі чи споруди основного виробничого призначення або його конструктивно відособлені частини, в рамках яких здійснюється виконання БМР до технічної готовності, яка необхідна для передачі під механомонтажні роботи.- загальномайданчиковий - він включає групу однорідних по функціям будівель, споруд і комунікацій виробничого призначення, технічна готовність яких дозволяє провести випробування і наладку вузлів в установлені терміни.

Найбільш трудомісткі вузли можуть бути розділені на підвузли що дозволяє сумістити роботи і скоротити загальну тривалість будівництва.

Виділення вузлів і підвузлів робиться при проектуванні генеральною проектною організацією при участі підрядника.

При формуванні вузлів враховується:а) конструктивна завершеність вузла як частини об'єкту;б) можливість виконання пусконалагоджувальних робіт і здачі вузла по робочому акту замовнику;в) можливість найбільш швидкого надання фронту робіт для суміжних організацій;г) забезпечення найбільш повного використання засобів.

90

Послідовність введення вузлів установлюється із врахуванням здачі основних технологічних вузлів під пусконалагоджувальні роботи з метою введення в експлуатацію пускового комплексу у визначений строк. Тривалість будівництва і терміни введення в дію виробничих потужностей і об'єктів визначається шляхом розроблення КУПСГ - де проводиться номенклатура робіт, яка достатня для виявлення взаємозв'язків у часі суміжних спеціалізованих потоків робіт у межах одного вузла і ув'язання цих потоків у рамках всього ПК. У розробленому КП будівництва визначається:1. Черговість і час підготовки періоду.2. Терміни будівництва вузлів, основних і допоміжних будинків і споруд для своєчасного введення в дію ПК.

6.6 Особливості складання календарного плану при монтуванні будівель з транспортних засобів. Суть цього методу полягає в тому, що всі збірні елементи підвозять на об'єкт у відповідності з технологічною послідовністю зведення споруд і краном безпосередньо "Із коліс" подаються до місця монтажу. Застосування цього методу забезпечує синхронне з монтажем і комплексне постачання збірних конструкцій. Для цього розробляється така технічна документація по технології виконання робіт і організації будівництва:1. Монтажні схеми із порядковими номерами установки збірних елементів.2. Погодженні монтажно-транспортні графіки.3. Графіки виробничо-технічної комплектації. Складені зміни погодинні графіки постачання і монтування збірних елементів розроблені так, що з точністю до хвилин показаний час прибуття на завод і на будову і відправлення кожного елемента. Дрібні елементи (перемички, бетонні плити, підвіконні дошки) підвозяться на майданчик завчасно і монтуються зі складу, що також відображається на графіку. Для забезпечення нормативного функціонування заводів-постачальників, транспортників і монтажників установлюється такий порядок:- створюється нормативна база для складання типової і нормативної документації на монтаж "із коліс";

91

- проводиться збалансування потужностей, тобто ув'язка потреб будови із можливостями промисловості і транспорту;- розраховуються погодинні (для збірних конструкцій) і добові (для інших матеріалів) монтажно-транспортні графіки і графіки графічно інженерного комплектування;- складаються номенклатурні плани відвантаження деталей підприємствами-постачальниками. Цей метод дозволяє:1. Організувати будівництво на найбільш високому рівні.2. Краще використовувати монтажні механізми, до мінімуму скоротити навантажувально-розвантажувальні і складські операції на буд. майданчику.3. Скоротити витрати на улаштування приоб'єктових складів.4. Скоротити терміни і знизити вартість будівництва.5. Установити заданий ритм у роботі всіх організацій, що задіяні на будівництві.

6.7 Календарний план робіт при реконструкції і технічному переозброєнню підприємства.

При складанні КП робіт при реконструкції і технічному переозброєнню діючих підприємств необхідно установлювати черговість і порядок суміщеного виконання БМР із показанням ділянок і термінів, у яких на час будівельних робіт припиняється діюче виробництво.

Рішення по цьому питанню приймається після старанного відбору обґрунтованого варіанту, при якому роботи виконуються в мінімальні терміни і при мінімальних затратах.

Складність обмеженої території, діючі мережі підприємства можуть перешкоджати або ускладнити використання потужностей будівельної техніки. Ці особливості визивають необхідність вишукування і розробки ефективних методів і відповідних засобів механізації БМР, придатних для застосування в умовах суміщення на одній території будівельного і промислового виробництва. Передбачається здійснення спеціальних заходів по:а) відгородженню зон про ведення БМР;б) влаштуванні тимчасового захисту місць роботи технологічного обладнання підприємств;

92

в) перенесенню інженерних комунікацій. Особлива увага приділяється організації транспортування будівельних вантажів на території підприємства. В КП робіт при реконструкції підприємств необхідно враховувати проведення наведених вище підготовчих робіт, узгоджених з дирекцією підприємства. З метою зменшення перешкод у ході промислового будівництва і створення сприятливих умов для будівельних робіт доцільно ретельно спланувати черговість проведення цих робіт на ділянках потоковим методом, забезпечивши максимально можливе скорочення тривалості будівництва. Заходи з т/б і охорони праці повинні бути розроблені з урахуванням особливостей діючого виробництва і характер БМР. Скорочення термінів реконструкції досягається за рахунок:1. Збільшення кількості змін праці (у поєднанні зі змінами роботи підприємства).2. Суміщення у часі будівельних процесів і монтування обладнання на різних ділянках. У деяких випадках із за щільності території, що не допускає застосування великогабаритних підіймальних механізмів наземного базування, можуть бути використані для монтажу тяжкого обладнання і зблокованих конструкцій монтажні вертольоти.

6.8 Охорона навколишнього середовища.

Для планування будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього природного середовища, які включають:- рекультивацію земель; - запобігання втрат природних ресурсів;- відведення або очистка шкідливих викидів у ґрунт, водоймища і атмосферу. Виконання БМР в межах охоронних, заповідних і санітарних зон і територій необхідно здійснювати в порядку, який встановлений спеціальними правилами і положеннями про них.1. На території об'єктів, що будуються не допускається не передбачене проектом виведення деревинно-чагарникової рослинності і засипання ґрунтом дерев і кущів.

93

2. Випускання води із будмайданчика безпосередньо на схили без належного захисту від розмиття не дозволяється.3. При виконанні планувальних робіт ґрунтовий шар, що придатний для наступного використання зазделегідь знімається і складається на спеціально відведених місцях.4. Тимчасові дороги і інші під'їзні шляхи повинні влаштовуватись із урахуванням вимог по запобіганню від пошкоджень с/г угідь і деревинно-чагарникової рослинності.5. Не допускається при придбанні відходів і сміття, скидати їх з поверхів без застосування закритих лотків і бункерів-накопичувачів.6. При виконанні БМР на територіях, що призначені для забудови повинні бути дотримані вимоги по запобіганню запиленості і загазованості повітря.7. У ході виконання бурових робіт при досягненні водоносних горизонтів необхідно приймати міри по запобіганню неорганізованого виливу підземних вод.8. При виконанні робіт по штучному закріпленню слабких ґрунтів повинні бути прийняті передбачені проектом міри по запобіганню забруднення підземних вод нижчележачих горизонтів.9. Виробничі і побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, повинні очищатись і знешкоджуватися.10. Попутна розробка природних ресурсів допускається тільки при наявності проектної документації, яка узгоджена Держнаглядом.11. Робота при меліорації земель, створенню ставків і водосховищ, ліквідації яруг, балок, боліт і вироблених кар'єрів, які виконуються попутно з будівництвом об'єктів промислового і житлово-цивільного призначення, необхідно проводити тільки при наявності відповідної проектної документації, погодженої в установленому порядку.12. Роботи по розчищенню і розширенню русел рік необхідно проводити, як правило, в обмежений період при невеликих швидкостях течії води в цілях запобігання переносу замулених часток.13. При виконанні робіт, які пов'язані із вирубкою лісу і чагарників, будівництво необхідно організувати так, щоб забезпечити відокремлення тваринного світу за межі будівельного майданчика.

94

6.9 Техніко-економічна оцінка календарних планів. Порівняльну економічну ефективність варіантів ПОБ і ПВР визначають у відповідності з "Інструкцією по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень в будівництві" (БН 423-71), порівнюючи витрати, розраховані по формулі:

Е=С+е∙К (6.1)

де: С - собівартість БМР по і - тому варіанту; е- нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень; К - капітальні вкладення в основі виробничі фонди і вкладення в зворотні кошти БМО по і - тому варіанту.

Ефект створюється за рахунок:- зниження умовно-постійних накладних витрат БМО (до них відносяться: адміністративно-господарські витрати; знесення тимчасових нетитульних споруд і пристроїв; утримання пожежної і сторожової охорони; благоустрою будівельного майданчика; послуги органів робітничого постачання; культурні заходи; утримання лабораторій; раціоналізація і нормування праці; витрати по здачі робіт; охорона праці і техніки безпеки - в середньому їх розмір сягає 60% від нормативної величини накладних витрат);- одержання додаткового прибутку від прискорення введення в дію;- скорочення обсягу незакінченого будівництва і вивільнення основних виробничих фондів будівельних організацій. Скоректований КП оцінюється по системі таких ТЕП:1. Тривалість будівництва з урахуванням скорочення її у порівнянні із ДБН А.3.1.-5-96 :Т = Тдир - для комплексів; Т = Тнорм - для окремих об'єктів.2. Трудомісткість (загальна і питома) в людинодні - показує затрати праці на будівництво 1м3 будівлі, 1м2 площі; 1км довжини споруди.3. Зниження собівартості будівництва, яке повинно бути не менше 6% у порівнянні з минулим роком.4. Рівень механізації (в т. ч. комплексної) основних БМР - це відношення виконаних механізованим способом робіт у натуральному вигляді до загального обсягу даного виду робіт.5. Механоозброєність - це вартість парку машин, які приходяться на одиницю кошторисної вартості будівництва.

95

6. Рівень технологічної спеціалізації визначається питомою вагою в % до загального обсягу робіт, які виконуються спеціалізованими організаціями по видам і комплексам БМР.7. Рівень енергоозброєності праці.8. Виконання норм.9. Коефіцієнт змінності і нерівномірності руху працюючих.

Контрольні запитання1. Поняття про календарне планування 2. Основні параметри, що визначають склад календарного плану3. Порядок складання КП об'єкту 4. Особливості складання КП споруд ВіВ5. Оцінка календарних планів.

96

Тема 7. Організація матеріально - технічної бази будівництва

7.1 Склад і призначення матеріально - технічної бази будівництва.

Матеріально-технічні база – це комплекс виробничих і обслуговуючих об’єктів будівельної організації призначених для виконання робіт на будівельному майданчику по обслуговуванню персоналу будівництва. У склад такого комплексу входять будівельні машини, механізми і механізовані установки, тимчасово виробничі підприємства (наприклад, польові трубозварювальні і трубоізоляційні бази), об’єкти транспортного і складського господарства, водогосподарські і житлові тимчасові будинки.

Об’єкти будівельного господарства можуть розташовуватись, як на буд. майданчику, так і за його межами. Об’єкти які розташовуються на буд. майданчику, можуть бути разового використання – тимчасові (стаціонарні) і мобільні (інвентарні).

До об’єктів разового використання відносяться тимчасові будинки, споруди і пристрої, зведені на майданчику для потреб тільки даного будівництва і не використовується в подальшому для інших будівель. До них відносяться тимчасові інженерні мережі, дороги, деякі складські приміщення (навіси), контори, майданчики укрупнювальної зборки труб і т.д. Немобільні будинки, мережі і пристрої можуть бути стаціонарними (постійними) і тимчасовими.

До мобільних об’єктів відносяться будинки, споруди, пристрої, а збірно-розбірні, блочні (контейнерні) і пересувні будинки виробничого, адміністративного, господарського і побутового призначення, механізовані і будівельні машини.

При організації будь-якого будівництва слід завжди домагатися до максимального скорочення витрат на створення будівельного господарства і в зв’язку з цим треба обмежувати влаштування на майданчиках об’єктів разового використання. Один із шляхів вирішення цієї задачі – використання для потреб будівництва частини постійних інженерних мереж, будинків і споруд комплексу який будується, які повинні бути побудовані і в першу чергу, або максимальне використання інвентарних (мобільних) об’єктів будівельного господарства багаторазового використання.

97

В зв’язку з цим росте роль організації будівельного господарства з максимальним застосуванням сучасних типів будинків і споруд. Розвиток прогресивних методів організації будівельного виробництва (комплектно-блочний, вахтовий, по вузловий) також потребує всемірного розвитку мережі мобільних будівельно монтажних організацій і пересувних інвентарних баз. Важливою умовою при цьому є масовий перехід будівельних організацій на застосування мобільних (інвентарних) підсобно-допоміжних і обслуговуючих будинків, споруд і установок заводського виготовлення.

Як показує досвід, недостатня забезпеченість будівельних майданчиків необхідними комплектами і комплексами виробничих, допоміжних та інших будинків і приміщень ставить робітників-будівельників в менш вигідні умови по порівнянню з робітниками в інших галузей промисловості і часто викликає негативні соціальні наслідки. Крім того, можливі витрати матеріально –технічних ресурсів, які утворюються при перебазуванні будівельних підрозділів після завершення робіт на будівельному майданчику.

В той же час створення нормальних виробничих і житлово – побутових умов для робітників будівельних організацій сприяє підвищенню дисципліни і продуктивності праці, зменшенню текучості кадрів і закріпленню їх в будівельному будівництві.

Швидко розвернути, або організувати на новому місці будівельне господарство буд. майданчика можливо, як вже відмічалося, тільки при умові максимального використання мобільних, інвентарних будинків і споруд відповідного призначення. Дякуючи виконаній за останні роки великої роботи науково – дослідницькими і проектно – конструкторськими інститутами, а також заводами – виробниками в будівельних організаціях і типу і призначення загальною площею 30 млн. м.кв. Питомий признак фактичної забезпеченості такими будинками перевищує 6 м.кв. на одного робітника. Більш ефективному їх використані у будівництві будуть сприяти в розроблені в останні роки необхідні нормативно – методичні документи і державні стандарти. На їх основі складені переліки і каталоги паспортів мобільних будинків і споруд, в тому числі найкращих із них, рекомендованих до масового виробництва до 2000 року.

98

Розроблена номенклатура мобільних будинків, споруд і установок і їх комплексів, схема розміщення підприємств – виробників мобільних будинків і прогноз в них до 2000 року. Складенні набори мобільних будинків для БМО різних відомств і визначені розрахункові покази таких будинків на 1млн. грн. БМР.

Наявність крупного парку мобільних будинків у будівництві в цілому, а також наборів цих будинків в кожній будівельній організації дозволяє забезпечити комплектами необхідних мобільних будинків практично вісі будівельні майданчики. При цьому, як показує досвід, більш ефективно організувати використання в будівництві мобільних будинків і їх формувань можливо при орієнтації в цілому на будівельний підрозділ, а не на окремо взятий будівельний майданчик. В цьому випадку з’являється можливість раціонально маневрувати набором мобільних будинків з врахуванням переміщення (передислокації) не тільки комплектів і комплексів, але і окремих будинків в часи і просторі. Внаслідок цього понижуються затрати на підсобно – допоміжні і обслуговуючи будинки, скорочується термін підготовчого періоду і в той самий час забезпечується необхідні організаційно – технічні умови для виробництва робіт і обслуговування працюючих на будівельному майданчику.

7.2 Мобільні (інвентарі) будинки для обслуговування будівництва

Підсобно – допоміжні і обслуговуючі інвентарні будинки, споруди і установки, які використовуються в будівництві, розрізняються по конструктивним, об’ємно – планувальним і функціонально – технологічним рішенням, отже їх класифікують по різним принципам.

До типу мобільності інвентарні будинки поділяють на контейнерні і збірно-контейнерні. В свою чергу будинки контейнерного типу поділяються на підтипи: із закріпленою ходовою частиною і без власної ходової частини.

Будинки контейнерного типу на заводах – виробниках забезпечуються всередині повністю необхідними меблями, інженерними мережами, санітарно – технічним, електро –технічним, електричним і технологічним обладнанням, включаючи

99

ходові частини, що дозволяє в стиснуті терміни перебазувати їх з одного майданчика на інший і швидко ввести їх в експлуатацію. Ці будинки виготовляються по панельній, або каркасній конструктивній схемі, при чому в обох випадках каркас панельний, або всього будинку робиться із стальних гнутих, або прокатаних профілів із допоміжними дерев’яними, або повнодерев'яним каркасом. Зовнішня обшивка передбачена із листових матеріалів (стальних профільованих, алюмінієвих і т.д.), а покрівля – в основному із стальних листів, а в окремих випадках із рулонах матеріалів. Внутрішнє опорядження частіше всього робиться із фанери, вагонки і облагородженої ДВП. Основа під підлогу блока – контейнера передбачена у вигляді потужної рами із металевих конструкцій (профільних, або трубчатих).

Будинки збірно – розбірного типу найбільш різні по конструкціям і об’ємно – планувальним рішенням. Вони бувають одно -, двох – і трьох прольотними з однаковими, або різними розмірами прольотом (6...36м.) при висоті 3...10.8 м і довжині 6...120м. кранові і без кранові, із плоских і лінійних елементів, а також блок – контейнерів замкнутих і незамкнутих, тансформуючих, комбінованих, одно –і двохповерхові металеві, дерев’яні, або змішаної конструкції.

У відповідності до кліматичних умов мобільні будинки виготовляються у північному (С), звичайному (О) і південному (Ю) виконані. Найбільш розповсюджені будинки звичайного виконання, що пояснюється структурою, яка складується з капітальних вкладень і розташування основної частини БМО у європейській частині країни.

По функціональному призначенню, тобто мобільні будинки і споруди поділяються на виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні.

Виробничі призначені для експлуатації і технічного обслуговування, виготовлення різних пристроїв, ремонтних робіт, підготовки матеріалів і напівфабрикатів до застосування, забезпечення будівельних майданчиків водою, паром, теплом і електроенергією. До них відносяться ремонтно – механічні, інструментальні, електро – і санітарно – технічні, столярно – теслярські, арматурні, покрівельно – ізоляційні та інші майстерні, а також станція технічного обслуговування і ремонту буд. машин і

100

автомобілів, бетоннорозчиннозмішувальна і асфальтобетонна установка, малярна і штукатурна станції, котельня і електростанція очищення питної і стічних вод, помпова станція і водонапірна башта.

До складських мобільних будинків відносяться склади (кладові) матеріально – технічного і рампою, або без рампи (опалювальний і неопалювальний), склади технологічного обладнання, цементу, заповнювачів для бетону (розчину), навіси з рампою, або без рампи.

До допоміжних мобільних будинків відносять: контору, диспетчерську, гардеробну, будинок для обігріву, короткочасного відпочинку і сушки одягу робітників, душова, сушила, їдальня, медпункт, туалет, кімната для гігієни жінки.

До житлових мобільних будинків відносяться житлові будинки і гуртожитки, до суспільних – дитячі кімнати, школи, оздоровчі пункти, магазини, їдальні, пральні, лазні, перукарні, комбінати побутового обслуговування, клуби і червоні куточки.

Із інших ознак класифікації мобільних будинків розглядають їх види і типи по ознакам оберту, транспортування, монтажу, демонтажу і експлуатації.

Оберт мобільних будинків є важливим і комплексним поняттям, який охоплює процеси (режими) і транспортування, експлуатації, монтажу і демонтажу. Будинок, який функціонування мобільних будинків на буд. майданчику має циклічний характер, причому кожен із них послідовно, має початок і кінець. Тривалість окремих режимів також різна; термін експлуатації будинків на майданчику залежить від терміну будівництва, термін перевезення визначається його відстанню.

По ознаці транспортування мобільні будинки поділяються на дві групи: транспортовані на власній ходовій частині, або за допомогою спеціальних транспортних засобів (тролейбуси, вантажні платформи і ін.), тобто будинки контейнерного типу: комплекти елементів, які транспортуються на будь-яких серійних транспортних засобах, - будинки збірно – розбірного типу.

По ознаці експлуатації мобільні будинки в залежності від принципу роботу розміщеного в них технологічного та іншого обладнання поділяють на автономні, напівавтоматичні і неавтономні.

101

Автономні будинки відрізняються замкнутим циклом технологічного функціонування, які після одноразового, або періодичного забезпечення ресурсами (теплоносієм, водою і т.д.) можливо достатньо довго експлуатувати. Такі будинки цілеспрямовано використовувати при організації будівельного господарства в районах Крайньої Півночі. Будинки з напівавтоматичним функціонуванням обладнання отримали деякі застосування навколо будинків контейнерного типу (контори, гардеробні, гуртожитки).

Неавтономні мобільні будинки, експлуатація яких можлива тільки при підключенні їх до інженерних мереж (тепло, водовідвід, електроенергія, каналізація), отримали найбільше розповсюдження у будівництві.

Будинок контейнерного типу. Їх застосовують у будівництві в трьох видах – з постійно закріпленою ходовою частиною і які не мають ходові частини.

Будинки із закріпленою ходовою частиною виготовляють розмірами по ширині 2.4...2.8, по довжині 4...8 і по висоті (з ходовою частиною) 3...3.2м. Будинки які не мають ходової частини (контейнери), які перевозяться на трейлерах, або спеціальних транспортних засобах, виготовляють: металеві із розмірами по ширині в більшості 2.9...3, в довжині 6.9...12 і по висоті 2.8...3.1 м. : дерев’яні у більшості розміром 3х6х3м.; металодерев'яні і дерев'янометалеві із основними розмірами по ширині 2.8...3.1, по довжині 7...9 і по висоті 2.9...3.1м.

102

Рис 7.1 Інвентарні мобільні будинки контейнерного типу з закріпленою ходовою частиною (а,б) і без неї (в,г,д,е,ж):

а- гардеробна; б-навчальний клас; в- загальний вид контейнерної будівлі без ходової частини; г- будівля для відпочинку працівників; д- контора прораба; е- диспетчерська; ж- механічна майстерня; 1- вішак; 2- секції гардеробу; 3,5- столи; 4- умивальник; 6- лавки; 7- стільці; 8- шафа; 9-шафа вмонтована; 10- штанга зі шторою; 11-бак для води; 12- господарський стіл; 13- ЕОМ; 14- пульт; 15-телефакс; 16- зварювальний трансформатор; 17- точильно-шліфувальний станок; 18- теж саме, настільно - свердлильний; 19- стелаж для металу; 20-токарний станок; 21- верстат для слюсарних робіт; 22- табурет; 23-шафа для балонів з киснем.

103

Номенклатура будинків контейнерного типу включає контори проба (майстра), їдальні, гардеробні, лазні, кабінети з технічної безпеки (учбові класи), червоні куточки, механічні та інші майстерні, кладові, гуртожитки і житлові будинки.

В перспективі планується розширити номенклатуру контейнерних будинків в основному за рахунок впровадження в практику різних їх будинків в основному за рахунок впровадження в практику різних їх видів виробничого призначення: електротехнічних, санітарно - технічних, столярно – теслярських майстерень, діагностики машин, ремонту засобів малої механізації, електростанції, котельних, водоочищувальних пристроїв і т.д.Серійне виготовлення і постачання будівельним організаціям мобільних будинків контейнерного типа здійснюють в нашій країні ряд спеціальних заходів.

Із вказаних мобільних будинків різного призначення на будівельних майданчиках компонують різні по складу мобільні комплекси (виробничі бази, побутові містечка будівельників і т. д.). Практично незалежно від призначення будинку, його внутрішнього планування і обладнання усі вони виготовляються на основі так званого базового будинку. Базові будинки, випускаються зводами і відрізняються за такими показниками: 1) будинок на постійно закріпленій ходовій частині має габарит 8х2.8х3.8м. загальна площа – 19.8 м.кв., маса з обладнанням і меблями – до 8 т., каркас панелей – сталевий, обшивка зовнішня – листова сталь, внутрішня -фанера, утеплювач – мипора, або стиропор; 2) будинок зі з'ємною частиною має габарити 7.9х2.8х2.8 м., загальна площа – 20 м.кв., маса із твердих ДВП, утеплювач такий, як і в будинках зі з’ємною ходовою частиною.

Будинки контейнерного типу, які мають ходову частину, розраховані на термін служби до 10 років, без неї – до 15 років. Будинки із ходовою частиною рекомендується використовувати у високо мобільних будівельних і монтажних підрозділів до 50 чол., наприклад, які займаються влаштуванням водопровідно – каналізаційній них мереж і споруд при об’ємі БМР до 0.5 млн. грн. в рік і термін експлуатації на одному місці до 1 міс. Контейнерні будинки рекомендується застосовувати при організації мобільного будівельного господарства на об’єктах з чисельністю до 50...100

104

чол., при об’ємі робіт на них до 1 млн. грн., в рік і терміном експлуатації до 1 року.

Велике значення для організації серійного виготовлення мобільних інвентарних будинків для забезпечення ними будівельних майданчиків має їх уніфікація типізація. В останні роки був зведений уніфікований будинок контейнерного типу із закріпленою ходовою частиною різного призначення і розмірами основного блока – контейнера 2.9х8.85х3.7 м. Останній виконаний на базі дерев’яного каркасу зі зовнішнім лицюванням і покрівлею із листової сталі. Внутрішня обшивка із фанери, або ДВП. Ходова частина – спеціальний двохосний причеп на колесах із вантажострічки, поворотним пристроєм і дишлом. Опалення і освітлення – електричне, вентиляція природна, водозабезпечення від зовнішньої мережі. Термін експлуатації будинків – 10 років. Основні їх показники: корисна площа – 23.8 м.кв., загальна маса – 5.6 т, максимальна потужність – до 7.4 кВт.

Найбільш повні питання уніфікації вирішені для блок – контейнерів без ходової частини, які застосовується на будівлях для будинків як контейнерного, так і збірно – розбірного типу. Базовий блок – контейнер у зв’язку з цим розроблений у двох варіантах – як одиночний так і блочний. Габарити одиночного – 7.4х3.1х3.0 м., каркас – стальний, зовнішнє лицювання – із листової сталі, а внутрішня – із облагороджених твердих ДВП, покрівля – рулонна, або стальна, підлоги – із лінолеуму по дощатому настилу. Отеплення і освітлення – електричне, вентиляція природна, або примусова, водозабезпечення – від вмонтованого баку, або від зовнішньої мережі. Термін експлуатації:15 – 20 років, будівельний об’єм одного блока – контейнера – 54,6 м. куб., площа – 21 м.кв. Огороджуючи ми конструкціями блок – контейнерів є уніфіковані дерев’яні щити, які закладаються в комірки каркасу і утворюють стінові і перегородчаті панелі, панелі покрівлі і підлоги.

Для будинків контейнерного типу уніфіковані варіанти також зовнішнього спорядження, а для підвищення інформативності розроблена система емблем. Емблеми – круглі однокольорові і багатокольорові, наносяться шаблонами діаметром 530 мм. на головному фасаді, або на вхідних дверях будинку. Будинки фарбують в різні кольори в залежності від призначення; гардеробні – в синій; їдальні – в жовтий; медпункти – в білий; контори прораба

105

і учбові класи – в зелений; диспетчерські – в червоний; виробничі будинки – в темно-сірий. Крім того, на будинки по шаблонам додатково чорною фарбою наносять інформацію про приналежність їх визначення БМО (трест, ДБК, УНР і т.д.)

Рис 7.2 Мобільні будинки збірно – розбірного типуа- каркасно – панельна конструкція на основі стального каркасу; б- теж саме, дерев’яна; в- панельна конструкція; г- дерев’яна рама з металевим підкосом.

106

Будинки збірно – розбірного типу. Такі будинки застосовуються при організації матеріально – технічної бази на буд. майданчиках, виготовляються заводами із плоских, або плоских лінійних елементів будинки цього типу також виготовляються із блок контейнерів і комбіновані. Номенклатура будинків зібірно-розбірного типу включає: контори про раба, житлові будинки, гуртожитки, дитячі садки і ясла, магазини, пекарні, профілакторії, санітарно – побутові, службові, учбові, виробничі, складські і т.д.

Зводять їх по уніфікованим типовим серіям (УТС) із дерева і металу прольотами 2; 4; 6; 12 і 18 м., при довжині їх до 12...18 до 36...48 і 75 м., при висоті внутрішніх приміщень 2,5,3; 4,2; 6; 7,2 і 10,8 м.

Будинки збірно - розбірного типу різного типу різного призначення також можна влаштувати на буд. майданчику із уніфікованих блок контейнерів, в тому числі санітарно – побутові і службовопобутові одно – і двоповерхові комплекси.

Розрахунок необхідної кількості і розмірів тимчасових приміщень. Такий розрахунок необхідний для обґрунтованого вибору кількості тимчасових будинків різного призначення потрібних їх розмірів. Склад і кількість виробничих інвентарних будинків і пристроїв і установок визначають виходячи із структури і об’ємів, які виконують на майданчику БМР.

Потребу у виробничих площах визначають на основі об’ємів відповідних видів робіт, степені заводської готовності виробів, що надходять і характеру робіт, що виконується на буд. майданчику, а також типових проектів виробничих будинків (майстерень, станцій і пристроїв). Тип і кількість пристроїв для бетонних, штукатурних і опоряджувальних робіт можна визначити по розрахунку нормативам для складання проектів організації будівництва.

Потребу у тимчасових будинках допоміжного, житлового і суспільного призначення визначають на основі розрахункової кількості зайнятих на будівництві робітників, ІТР, службовців і виходячи із встановлених нормативів площі на одного робітника.

Кількість працюючих на будівельному майданчику визначають розрахунком, так як в календарному плані (або сітковому графіку) робіт приводиться кількість тільки працюючих, які зайняті в будівельному виробництві.

107

Чисельність працівників Np визначається для кожної будівельної і монтажної організації по формулі:

, (7.1)де С – собівартість БМР, або спеціалізованих робіт на розрахунковий період, тис. грн.; В – середньорічної виробітки на одного працюючого, тис. грн.; Т – термін виконання робіт по календарному плану, або сітковому графіку.

Розрахункову кількість робітників за добу можна визначити виходячи із загальної працеємності робіт:

К , (7.2)

де Q – загальна працеємність будівельно – монтажних робіт. люд, - дн.:Т – термін будівництва об’єкта, дн.;К – коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів впродовж загального терміну будівництва (К 1,5…1,7).

Кількість окремих категорій працюючих (працюючих, ІТР, службовців, МОП і охорони) приймається по структурі що склалася з працівників для даного виду будівництва (табл.7.2)

Площі інвентарних санітарно – побутових і адміністративних будинків розраховується виходячи із кількості працюючих, які зайняті на буд. майданчику в найбільш багато чисельну зміну. При відсутності таких даних приймається, що найбільш багато численну зміну число зайнятих робітників складає до 70% загальної їх кількості, а ІТР, службовців, МОП і охорони – до 30% загальної чисельності працівників кожної з цих груп.

Площі гардеробних визначаються в розрахунку на загальне число працівників, які зайнятті на буд. майданчику, з врахуванням санітарної характеристики виробничих процесів. Загальна номенклатура застосованих тимчасових будинків допоміжного, житлового і суспільного призначення приймається в залежності від характеру робіт , що виконуються , степені віддаленості району будівництва , або будмайданчику від міської мережі комунально-торгового обслуговування.

Необхідні площі тимчасових будинків визначають згідно таблиць 7.2-7.4.

Таблиця 7.2

108

Норми площі допоміжних будинків на 1-го працівника, м2.

Вид будівництва

Категорія працюючих, у % від їх загальної кількості

Робітники ІТР Службовці МОП і охорона

Промислове 83 ... 85 11 ... 13 3 ... 4 1 ... 1.5Промислове в умовах міста 79 13 4 4

Транспортне 83 ... 84 9 ... 10 4 ... 6 1 ... 2Тунелі і колектори 85 12 2 1Інженерні комунікації і споруди в умовах міста 79 ... 84 12 ... 17 3 ... 4 0.1 ... 1

Сільськогосподарське 83 13 3 1

Житлово – громадське 85 8 5 2

Монтажні і спеціальні роботи 78... 83 15 ... 20 - 2

Лінійне виробництво 80.2 13.2 4.5 2.1

Таблиця 7.3Розрахунок площі тимчасових будинків

Найменування будинківі приміщень

Нормативний показник м2 на 1

працівника1 2

Гардеробна 0.7…0.95Душова 0.43…0.6Умивальня 0.02…0.05Приміщення для сушіння одягу і взуття 0.1…0.2Приміщення для обігріву працівників (захист від сонячної радіації) 0.1

продовження табл. 7.31 2

109

Приміщення для приймання їжі та відпочинку 0.8…1.0

Їдальня 1.0Їдальня на напівфабрикатах 0.81Буфет 0.7Медпункт 0.15Медпункт-ізолятор 0.09Туалет 0.07…0.1Приміщення для гігієни жінки 0.1…0.18Ножні ванни 0.05Контора прораба (майстри)* 4.0Диспетчерська* 7.0*В розрахунку на одне місце

Таблиця 7.4Розрахунок площі тимчасових приміщень

Будинок

Розр

ахун

кове

числ

о пр

ацю

ючи

хчо

л.

Нор

ма п

лощ

і на

1-г

о чо

л.,

м.кв

.

Нео

бхід

на п

лощ

а,

м.кв

Шифр проекту

для контейне

рного типу

будинку

Кор

исна

площ

а, м

.кв

Розм

іри

в пл

ані.,

м

К-с

тьГардеробна 60 0.7 42 5055-1 20.7 7.4х3.1 2Душова 60 0.43 25.8 ВД-1 29.9 10.5х3.1 1Приміщення для обігріву працюючих

60 0.1 6.0 ЛВ-56 5.8 3.3х2.2 1

Приміщення для сушіння одягу і взуття

60 0.2 12.0 ВС-8 17.2 8х2.8 1

Туалет 60 0.07 4.2 494-4-13 4.3 2.7х2 1Медпункт з ізолятором 60 0.24 14.4 ВМ 17.2 8х2.8 1

Контора прораба (майстрів) 5 4.0 20 311-00 20 7х3.3 1

Диспетчерська 3 7.0 21 ПДП-3 12.2 8.7х2.9 1

110

Отриманні в результаті показники площ будинків різної номенклатури по кожному виду БМР зводиться в таблицю. При використанні для потреб будівництва , що зносяться і об’єктів , що будуються із потрібної площі тимчасових будинків , цю площу визначають. Після розрахунку площ переходять до вибору типів і конструктивних варіантів будинків. Для цього використовують каталоги, довідники, або паспорт типових тимчасових будинків контейнерного, або збірно-розбірного типу.

Заключним етапом визначення потреби у тимчасових будинках є складання титульного списку тимчасових будинків і споруд , які підлягають розміщенню на будівельному майданчику.

В залежності від джерел фінансування титульні і не титульні тимчасові будинки. До титульних будинків відносяться усі склади, крім навісів і кладових; виробничі установки і джерела енергоресурсів(електростанція, котельні і т. п.); санітарно побутові будинки, за виключенням приміщень для нагріву робітників і душових; адміністративні будинки, за виключенням контор прорабів і майстрів . Інші тимчасові будинки відносяться до не титульних.

Основні об’єкти і тимчасові будинки при організації будівельної бази повинні розташовуватися на будівельному майданчику із дотриманням визначених рекомендацій і принципів. Головним при цьому етапом є вимоги про їх розташування таким чином, щоб вони не заважали виробництву основних БМР і в той же час забезпечували потреби будівництва, знаходились у відповідних небезпечних зонах.

7.3 Використання для потреб будівництва існуючих будинків, що підлягають знесенню

При організації будівельного господарства поряд з тимчасовими мобільними будинками і спорудами можуть використовуватись для потреб будівництва також деякі немобільні будинки і споруди комплексу , що будується і які підлягають знесенню тимчасові будинки. У зв’язку з цим в кожному випадку необхідно встановити правильне співвідношення між застосованими мобільними і не мобільними (постійними і тимчасовими) будинками.

Можливість використання для потреб будівництва побутових в першу чергу постійних будинків інколи призводить до зниження

111

затрат в цілому на підсобні приміщення і сприяє своєчасному створенню нормальних виробничих і побутових умов для будівельників . Але така можливість залежить від багатьох факторів, в тому числі і від наявності в районі будівництва існуючих будинків, можливості зведення в скороченні термінів окремих постійних об’єктів, запроектованого терміна експлуатації постійних будинків для потреб будівництва.

З дозволу органів пожежної охорони в середині об’єктів влаштовують тимчасові майстерні , склади матеріалів, гардеробні, душові, контори і т. д. Для таких цілей у водопровідно-каналізаційному будівництві використовують наприклад побудовані раніше всіх деякі об’єкти водогосподарських комплексів(станцій), наприклад прохідні склади хлору , аміаку гіпосульфату , лабораторії , блоки, службові приміщення, майстерні і т.д. Передбачено проектом спорядження в таких приміщеннях звичайно виконується в кінці будівництва , перед здачею їх в експлуатацію.

Вигідно також використовувати для потреб будівництва, наприклад, постійні дороги, мережі водопроводу, каналізації, електрозабезпечення, які повинні бути побудовані у підготовчий період. В цей період також можуть бути побудовані огородження водопровідної, або каналізаційної очищувальної станції зворотами і прохідною, котельня, електростанція.

Інколи для потреб будівництва використовують старі будинки, які заходять на території будівництва і призначені до зносу, але не впливають на виробництво основних робіт.

Різниця в практиці і особливостях організації і будівельних майданчиках, умовах і специфіці будівельних організацій обумовлюють різні об’єми використання постійних будинків, що будуються для обслуговування будівельного виробництва. В теперішній час показники площ використання постійних будинків в загальній структурі потреби в підсобно-допоміжних будинках досягають в ряді випадків 30…50%.

7.4 Розрахунок потреби і забезпечення будівництва електроенергією, теплом і іншим енергетичними ресурсами

Для здійснення будівництва об’єктів на буд майданчику потрібні різні види енергії, в том числі електрична, теплова та ін. отже в

112

кожному випадку при організації все можливих об’єктів необхідно розрахувати потребу в різних видах енергії і вирішувати питання які задовольняють ці потреби.

Потреба в електроенергії і організації тимчасового енергозабезпечення. Електроенергія на буд майданчику витрачається в основному на виробничі і технологічні потреби – підігрів буд. матеріалів і електропрогрів бетону зимою, відігрів мерзлого ґрунту, сушка штукатурки , електрозварювання і т. д. Крім того, вона необхідна для приведення в дію електродвигунів будівельних машин, механізмів, пристроїв, а також для освітлення приміщень і об’єктів, що будується.

Енергозабезпечення будівельних майданчиків проектують в такій послідовності: виявляють споживачів електроенергії; визначають потрібну кількість (потужності енергії); вибирають джерела її отримання; проектують схеми забезпечення енергії споживачів на буд майданчику.

Загальну потребу в електроенергії і визначають по окремим періодом будівництва об’єктів (підготовчому, основному, пусконалагоджувальному). При розробці загально будівельних буд генпланів на стадії ПОБ ця потреба може бути визначена по розрахунковим нормативам для складання проектів організації будівництва. Ці дані можна використовувати для попереднього проектування організації тимчасового електрозабезпечення. Використовують при цьому нормативи питомі електричної потужності в кВт·А на 1 млн.грн. річної вартості БМР.

(7.3)де p - питома потужність по нормативам, кВт·А/млн.грн.;С - кошторисна вартість річного об’єму БМР, млн.грн., (визначається по графіку будівництва);H - коефіцієнт який враховує зміну кошторисної вартості в залежності від району будівництва. Більш точний розрахунок необхідної електричної потужності виконують при розробці ПВР по витраті електроенергії (кВт·год.) по укрупненим показникам до відповідного виду робіт або на одиницю продукції, крім того, за роботу будівельних машин і електричних інструментів, для зовнішнього і внутрішнього освітлення приміщень.

Розрахунок виконуємо по формулі:

113

(7.4)де Рмах - максимальна потужність трансформатора, кВт·А;Ео – питома витрата електроенергії на одиницю відповідного виду робіт, або на одиницю продукції (приймається по довідникам);С- річний об’єм робіт в натуральних вимірювачах; Тмах – прийняте річне число годин використання максимального навантаження в залежності від наміченої кошторисної вартості і інтенсивності робіт;cosf – коефіцієнт потужності, який залежить від кількості і навантаження силових споживачів.

Якщо встановлена потужність споживачів відома, то визначають розрахункову потужність трансформатора для випадку максимального споживання електроенергії одночасно всіма споживачами, кВт·А;

(7.5)

де 1.1 – коефіцієнт, який враховує витрати в мережі залежності віт її довжини і перерізу;Рс – силова потужність машини, або установки, приймається по каталогу, кВт; Рт – потрібна потужність на технологічні потреби , приймається по довідникам, кВт; Ро.в.- потрібна потужність на внутрішнє освітлення , визначається по питомій потужності на 1 м.кв. площі приміщення, кВт; Ро.н. – потрібна потужність на зовнішнє освітлення , приймається по 1 м.кв. площі ділянки (в залежності від характкру робіт, що виконуються) і на 1 км. дороги, кВт; К1,К2,К3,К4- коефіцієнти попиту , які залежать від споживачів і приймаються по довідникам; cosf – коефіцієнт потужності, який приймається для електродвигунів у середньому рівний 0.7 і для технологічних споживачів – 0.8.

Розрахунок потрібної електричної потужності трансформатора і витрату електроенергії вигідно виконувати у табличній формі. При кількості електродвигунів до 5 шт. К1=0.6; при 6….8 шт. К1=0.5; при 8 шт. К1=0.4; для технологічних споживачів і в середньому К2=0.4; для внутрішнього освітлення К3=0.8; для зовнішнього освітлення К4=0.9.

114

Визначивши загальну потребу в електроенергії , вибирають джерела електрозабезпечення, в якості яких можуть використо-вуватись стаціонарні і пересувні підстанції, а також тимчасові електростанції.

Стаціонарні джерела електроенергії – це трансформаторні підстанції (ТП), які знаходяться у введенні енергосистем, а також головні понижувальні ТП, які забезпечують пониження напруги з 36, 10, 6 кВт до 400 Вт, розприділяючи пункти підстанції для приймання і розприділення електроенергії при одній напрузі). Споживачів приєднують до трансформаторних підстанцій через інвентарні ввідні скриньки, розраховані на напругу 380/220 і 220/127 В.

Пересувні підстанції використовують в тих випадках, коли нема можливості забезпечити будівництво електроенергією від ТП енергосистеми по мережі низької напруги. При цьому використовують комплектні трансформаторні підстанції (КТП) зовнішньої установки, які підключають до джерела високої напруги енергосистеми за допомогою високовольтних, або кабельних мереж електропередач.

Тимчасові електростанції використовують для електропостачання будівельних майданчиків, розташованих в районах, де відсутні джерела електропостачання, або коли їх потужності недостатня для живлення споживачів будівництва. Така електростанція включає двигун, генератор електричного тока і допоміжне обладнання, яке змонтоване на загальній рамі, або в окремому причепі (вагоні).

Тимчасові пересувні електростанції в залежності від потужності, що виробляється поділяють на три типа: 1) малої або середньої потужності (до 100кВт) з двигуном внутрішнього згорання; 2)крупні електростанції з дизельним двигуном (до 1000кВт); 3)енергопоїзди з газо- або паротурбінним пристроям (більше 1000 кВт). Інвентарі електростанції перших двох типів випускаються пересувними контейнерами (на металевій рамі), або збірно - розбірними. Енергопоїзда включають комплекти паро- або газотрубні електростанції потужністю до 5000 кВт, змонтовані в спеціальних з/д вагонах. В більшості у склад енергопоїзда входять вагони – котельні, вагони – градірні і турбогенераторний вагон.

115

Витрата електроенергії на освітлення визначається розрахунком кількості електроламп визначеної потужності з врахуванням нормативних рівнів освітленості будмайданчика і приміщень. Освітлення будівельних майданчиків і робочих місць організовується у відповідності з “Вказівками по проектуванню електричного освітлення будівельних майданчиків”. Необхідно передбачити загальну рівномірну освітленість буд майданчиків і робочих місць, незалежно від застосування джерел світла, на величину не менше 2 Лк. Для цього використовують світильники і лампи розжарювання (при ширині майданчика до 20м.), освіт-лювальні прилади з лампами типу ДРЛ (при ширині майданчика до 150м.) і прожектори з лампами розжарювання (при ширині майданчика 150…300м). Якщо ширина майданчика перевищує 300м., застосовують освітлювальні прилади з неоновими лампами, які мають коефіцієнт збільшення сили світла не менше 10.

Необхідний світовий потік для освітлення робочого майданчика , лк..

F=Ecp·A·Km , (7.6)

де Еср - норма освітлення; А - площа освітлення; К - коефіцієнт запасу, який враховує витрати світла на забруднення скла прожектора і рівний 1.2…1.5; m - коефіцієнт, який враховує витрати світла з боків.

Кількість ламп прожекторів

n=F/(Fпр· ), (7.7)

де Fпр – світловий потік однієї лампи 500Вт, який дорівнює 8100 лк; - ККД освітлення лампою прожектора, рівний 0.33.

На ділянках робіт, де нормовані рівні освітленості перевищують 2лк, додатково до загального рівномірного освітлення влаштовують іще локальне шляхом установки допоміжних освітлювальних пристроїв з лампами ДРЛ на будинках, конструкціях і переносних матчах при відстані від них до місця робіт не більше 15м. Для освітлення місць виробництва БМП застосовують світильники з нормально – освітлюючими лампами накалювання.

116

На будмайданчиках необхідно також встановлювати охоронне і аварійне освітлення. Охоронне освітлення повинно забезпечувати на межах майданчиків, або ділянок освітленість не менше 0.5 лк. Аварійне, яке включається при евакуації людей із будинків і споруд, що будується, повинно створювати у місцях основних проходів всередині їх не менше 0.5 лк і зовні – не менше 0.2 лк.

Виробничі потреби в теплі визначається з виразу:

, (7.8)де - коефіцієнт , що залежить від розрахункових температур зовнішнього повітря; - питома відносна характеристика будинку , Кдж/ *год.tвн,tзов- внутрішня і зовнішня температури (всередині і ззовні будинку), ; Vбуд – об’єм будинку, м .

Технологічні потреби в теплі:

, (7.9)кількість продукції що потребує теплової обробки;

питомі витрати тепла на виробітку одиниці продукції; К- коефіцієнт, що враховує витрати тепла, рівний 1.15.

Контрольні питання1. Поняття про матеріально – технічну базу будівництва;2. Види тимчасових приміщень;3. Поняття про забезпечення будівництва енергоресурсами;4. Необхідна розрахункова потужність трансформатора;5. Види трансформаторних підстанцій;6. Витрати тепла на технологічні потреби будівництва.

117

Тема 8. Призначення, види і склад буд генплану

8.1 Будівельний генплан

Будгенпланом називають план майданчика, який виділений для будівництва промислово-цивільних або сільськогосподарських об'єктів, селищ у сільській місцевості, кварталу у місті або окремого об'єкту, на якому крім діючих і запроектованих постійних будинків, споруд і комунікацій показані необхідні для здійснення будівництва тимчасові будівлі і споруди, механізовані установки, склади матеріалів, напівфабрикатів і будівельних деталей, тимчасові водопровідні і каналізаційні мережі, електромережі, комунікації пари і стиснутого повітря, дороги внутрішньо будівельного транспорту, а також показана розташування основних монтажних і вантажопідйомних механізмів, тимчасових будов, і споруд, які будуть використовуватися у період будівництва.

Призначення БГП складається у такій організації буд. господарства на буд. майданчику, яка забезпечила б створення необхідних виробничих і побутових умов працюючих, приймання і доставку на робоче місце матеріалів, напівфабрикатів, конструкцій. нормальну роботу буд. машин і механізованих установок, безперервне постачання водою і енергоресурсами.

БГП є основною частиною технічної документації, він регламентує організацію буд. майданчика і визначає обсяги тимчасового будівництва.

Розрізняють два види БГП: загальномайданчиковий (М1:2000; М1:1000) - на стадії ПОБ та об'єктний (М1:500: М1:200) - на стадії ПВР.

8.2 Принципи проектування БГП1 - БГП. що є частиною комплексної документації, на

будівництво, повинен бути зв'язаний з усіма розділами проекту, в тому числі з прийнятою технологією робіт, термінами будівництва і розробленими графіками.

II – рішення БГП повинні відповідати вимогам будівельних нормативів (ДБН А 3.1.5-96) і охорони праці (СНиП ІІІ-4-80).

III - БГП повинен забезпечувати найбільш повне задоволення побутових потреб працюючих на будівництві.

118

IV - тимчасові будівлі, споруди установки склади (окрім мобільних) належить розташувати на територіях, які не призначені під забудову до кінця будівництва, із дотриманням норм і вимог техніки безпеки, а також із забезпеченням санітарно-гігієнічних умов.

V - об'єм будівництва інвентарних будинків і споруд повинен бути мінімальним, але необхідним для потреб будівництва.

VI - рішення БГП повинні забезпечувати раціональне проходженнявантажопотоків на майданчику шляхом скорочення числа перевантажень і зменшенням відстані перевезень.

VII - протяжність мереж тимчасового водопроводу, каналізації, енергопостачання, а також тимчасових доріг повинна бути мінімальною.

VІІІ - прийняті в БГП рішення повинні відповідати вимогам техніки безпеки і умовам охорони навколишнього середовища.

8.3 Питання, що вирішуються при проектуванні БГП1. Визначають місця споживання і зосередження всіх ресурсів будівництва.2. Вибирають типи складів різного призначення із розрахунком необхідних площ і розвантажувального фронту при них і підбирають типові проекти складських приміщень.3. Визначають види транспортних засобів із обґрунтуванням прийнятого типу горизонтального і вертикального виду транспорту, із розрахунком необхідної кількості транспортних одиниць і намічаються траси доріг із складанням поздовжніх і поперечних профілів земляного полотна і верхнього покриття дороги.4. Визначають склад парку будівельних машин і спосіб їх встановлення із підбором необхідних типів проектів.5. Підбирають потребу в електроенергії, воді, пару., стиснутому повітрі, виявляють джерела їх отримання, проектують для них відповідні мережі і споруди.6. Визначають кількість і характер тимчасових адміністративно-господарських приміщень і підбирають типові проекти для них.7. Проектують засоби зв'язку (радіо, телефон, телебачення і ін.)8. Розробляють заходи з техніки безпеки і протипожежної техніки.

119

8.4 Розміщення монтажних кранів і підйомниківПрив'язка монтажних кранів і підйомників необхідна для.

визначення можливості монтажу і безпечних умов виконання робіт. В процесі прив'язки виявляються фактори впливу дії крана, який монтується, на роботу механізмів, які знаходяться на суміжних ділянках, а також на другі елементи будівельного господарства. Прив'язку механізму виконують у слідую чому порядку: визначають розрахункові параметри і виконують вибір крана; здійснюють горизонтальну (поперечну) і повздовжню прив'язку крана і підкранових шляхів; розраховують зони дії кранів; виявляють умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії крана.

Підкранові шляхи розраховують паралельно повздовжній осі будинку на відстані не менше 1.0м. від зовнішньої стіни будинку до найближчої рейки. (рис. 8.1)

Вісь підкранових шляхів, а значить і вісь руху крана відносно будівлі знаходимо по формулі: (рис. 8.1а)

В = 0.5Вк + 0.5tmn + 0.2 + 1б + 1без (8.1)де Вк - ширина підкранових шляхів (Вк = 4.5 - 6.0 - для баштових кранів);tumn - довжина шпали;16 - довжина від косу баластної призми (1б=(hб+0.5));hб - висота шару баласту;m - нахил відкосу баласта;1без - безпечна відстань в м; (1без = l+1);l - відстань від виступаючої частини крана до габаритів будинку, вона рівна 0.7 м при висоті до 2 м і 0,4 - більше 2м.

При будівництві багатоповерхових будинків простої конфігурації в плані з об'ємом БМР, який можна виконати в заданий термін одним баштовим краном, підкранові шляхи розташовують з однієї сторони будинку паралельно його поздовжній осі. Коли для БМР потрібно 1-2 баштових крана, то підкранові шляхи можна розташовувати з однієї сторони або з двох сторін будинку. Розташування підкранових шляхів для двох баштових кранів з однієї сторони будинку скорочує організацію при об’єктних складів.

120

Рис. 8.1 Прив’язка і позначення підкранових шляхів на будгенплані.

При розрахунку кількості кранів враховують: об'єми БМР і терпіни будівництва об'єкта: розміри і конфігурацію будинку в плані; його висота; найбільша вага монтуючих елементів.

Повздовжня прив'язка підкранових рейок виконується так; для визначення крайніх стоянок крану послідовно виконують за січки на осі руху крана в слідую чому порядку; із крайніх кутів зовнішнього габариту будинку зі сторони, протилежній баштовому

121

крану, розсувом циркуля, який відповідає максимальному робочому вильоту стріли крана, на середині внутрішнього контуру будинку розсувом циркуля, який відповідає мінімальному вильоту стріли крана, із центра тяжіння найбільш важких елементів розсувом циркуля, який відповідає визначеному вильоту стріли відповідно вантажній характеристиці крана.(Рис. 8.1б)

Крайні засічки визначають положення центра крана, в крайньому положенні і показують положення самих крайніх елементів. (Рис 8.1е,ж).

По знайденим крайнім стоянкам крана визначають довжину шляхів:Lп.ш. = Lкр + 2 lгал + 2 lтуп або Lп.ш >= l кр + Нк + 4 (8.2)де Lп.ш. - довжина підкранових шляхів в метрах;Lкр - відстань між крайніми стоянками, в метрах, яка визначається по кресленню;Нк - база крана, яка визначається по довідниках в м.lгал - величина гальмівного шляху крана, приймаємо не менше 1.5м;lтуп - відстань від кінця рейки до тупиків, приймаємо рівним 0.5. Одержану довжину підкранових шляхів заокруглюють в сторону збільшення з врахуванням кратності довжини пів ланки, тобто 6.25м. Мінімально допустима довжина підкранових шляхів складає 2 ділянки. Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольнити умову:

Lп.ш. = 6.25 n.лан >= 25м. (8.3)де 6.25 - довжина однієї пів ланки підкранових шляхів в м.n.лан – число пів ланок.

У випадку необхідності допускається робота крана на 1 ланці (12.5м), тобто на припоні і ланка повинна бути вкладена на жорсткій основі (фундаментні блоки, спеціальні збірні конструкції), які включають просадку шляхів.

Крайні стояки баштового крана повинні бути прив'язані до осей будинку і позначені на будгенплані і місцевості, добре видимій крановику такелажникам орієнтирами.

При організації будівельного майданчика і розміщенні будівельних машин при проектуванні БГП необхідно встановити для людей зони, в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори ( це ділянки території поблизу споруджуваного будинку);

122

поверхи (яруси) будинків на одній захватці, над якими виконується монтаж (демонтаж конструкцій або обладнання).

З метою створення умов безпечного ведення робіт нормами передбачаються такі зони (рис. 8.2а,д)

Рис. 8.2 Визначення небезпечних зон при:а) монтажу; б) роботі баштового крану; в) роботі стрілового крану; г) можливому переміщенні вантажу; д) роботі підйомника.

Монтажна зона - це простір, де можливе падіння вантажу при установці і закріпленні його; вона дорівнює контуру будинку плюс 7м при висоті будинку до 20м, плюс 10м при висоті 70м; на БГП зону позначають штрих пунктирною лінією, а на місцевості – добре видимими попереджувальними написами або знаками. В цій зоні можна розташовувати тільки монтажний механізм, а складувати тут матеріал не можна. Для проходу людей в будинок через монтажну

123

зону назначають визначені місця, забезпечені навісами і спеціально позначені на БГП, з фасаду будинку, протилежно установці крана;

Зона обслуговування, або робоча - це простір який знаходиться в межах ліній найбільшого вильоту стріли і на БГП позначається суцільною лінією. Для баштових кранів ця зона визначається шляхом нанесення на план із крайніх стоянок півколом радіусом, відповідним максимально необхідному для роботи вильоту крана, і з'єднання їх прямими лініями. Для стрілових кранів ця зона визначається так само, а показується по іншому, по окремим стоянкам;

Небезпечна зона роботи крана - це простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного розсіювання при падінні, для баштових кранів межа небезпечної зони роботи:

Rнеб= Rмакс + 0.5Імакс + без (8.4)де Rмакс - максимальний виліт крюка крана, м;0.5lмакс половина довжини найбільшого вантажу, який пересувається;lбез- доповнююча відстань для безпечної роботи, яка встановлюється по СНиП:ІІІ-4-80;

- небезпечна зона роботи підйомника приймається не менше 5м від габаритів підйомника в плані, а при підйомі на велику висоту на кожні 15м підйому потрібно добавляти їм, тобто величина зони складає:

А = 5 + 1 / 15 (Н - 20), (8.5)де А - небезпечна зона підйомника, м; Н - висота підйому вантажу, м:Цю зону позначають штрих пунктирною лінією:

- небезпечні зони доріг - ділянки під'їздів та підходів в межах вказаних зон, де можуть знаходитись люди, що не приймають участь в спільній з краном роботі, здійснюється рух транспортних засобів або робота інших механізмів на БГП заштриховується.

8.5 Тимчасові дороги.Будмайданчик повинен мати зручні під'їзди та внутрішньо-

майданчикові дороги для здійснення безперебійного підвозу матеріалів, машин і обладнання впродовж всього будівництва в будь-яку пору року і при будь якій погоді. Дороги повинні бути

124

прокладені після закінчення вертикального планування території, влаштування дренажів, водостоків та ін. інженерних комунікацій. Виключення можуть складати кабелі зовнішнього освітлення, телефонізація і т.п. (рис.8.3)

Тимчасові забудовані дороги необхідно проектувати кільцевими, на тупикових ділянках влаштовуються роз’їзні та розворотні майданчики. Дороги бувають: автомобільні і залізничні (нормальної та вузької колії) - при будівництві крупних об'єктів. Найбільш розповсюджені автомобільні. Проектування доріг виконують в наступному порядку: розробляють схему руху транспорту і розташування доріг в плані: визначають параметри доріг: влаштовують небезпечні зони і визначають додаткові умови: визначають конструкції доріг; розраховують об'єми робіт і необхідні ресурси.

Ширина проїзної частини доріг буває: 3.5м - для одноколійних і 6.0м - двохколійних доріг, іноді її збільшують і до 8.0м - при використанні важких машин (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.).

На ділянках доріг, де організований односторонній рух по кільцю в межах огляду, але не менше ніж через 100м, влаштовують майданчики роз'їзду шириною 6м і довжиною 12-18м. Такі -ж майданчики викочують в зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту.

Радіуси заокруглення визначаються виходячи із маневрових якостей автомобілів та авто потягів і повинні бути не менше 12м.

Розрахункова видимість по напрямку руху для одноколійних доріг повинна бути не менше 50м. а бокова (на перехресті) - 35м.

Вибір типу доріг залежить від природньо-кліматичних та гідрогеологічних умов, інтенсивності руху, типу машин і об'ємів робіт.

По конструкції тимчасові дороги бувають: звичайні ґрунтові профільтровані: ґрунтові покращеної конструкції; бетонні: із збірних з/б плит на пісчаній основі: шлакогравійні; снігові і льодяні.

Тимчасова дорога від споруд розміщується не ближче 8-12м, що забезпечує встановлення або проїзд монтажного крану.

125

Рис. 8.3. Будівельний генплан основних споруд водоочисної станції на 300 тис.м3/доб:

1 - майданчик для плит перекриття; 2- склад цементу; 3 - склад оліфи; 4 - склад руберойду й скла (навіс); 5 - склад віконних плетінь (навіс); 6 - майданчики для стінових панелей; 7 - душові контейнерного типу; 8 з контейнерного таля; 9 - гардеробна пересувного типу; 10 - буфет контейнерного типу; 11-— контора майстра контейнерного типу: 12 - тимчасова прохідна; І - водогінна мережа постійна; ІІ - те ж. тимчасова; ІІІ - каналізаційна мережа постійна; IV - теж, тимчасова; V - електромережа; VI - огородження; VII - тимчасові дороги; VІІІ - пожежні гідранти

126

8.6 Організація складського господарстваКласифікація складів1. По призначенню:

- перевантажні; - базисні (центральні); - при об’єктні; - склади пром. підприємств.

2. По місцю розташування;- на будмайданчику; - за його межами.

3. По видам зовнішнього транспорту:- прирейкові (біля пристані); - біля автогужових доріг.

4. По умовам зберігання:- відкриті; - напівзакриті (навіси);- закриті; - спеціальні;- універсальні; - спеціалізовані.

5. По ступеню механізації:- механізовані; - напівмеханізовані;- немеханізовані;

6. Від ступеню мобільності і конструктивних рішень- збірно-розбірні; - контейнерні;- пересувні.

8.7 Виробничі запасиПоточний запас забезпечує безперебійну роботу БМО у період

між двома суміжними поставками при умові суворого виконання встановлених у договорі термінів. (360:25=14дн)

Підготовчий запас призначається для задоволення потреб будівництва у тому чи іншому матеріалі у період приймання, розвантаження, сортування і комплектації.

Гарантований (страховий) запас створюють для компенсації можливих перебоїв при доставці матеріалів і внаслідок нерівної роботи транспорту і порушення договірних термінів відвантаження.

Сезонний запас створюють для матеріалів, які завозяться на об'єкти а навігаційні періоди

8.8 Величина нормативного запасуQCK = (ПЛ. / Т) · qн · К1 · K2, (8.6)

де Qпл - кількість матеріалів, конструкцій, які необхідно для виконання заданого обсягу БМР на розрахунковий період із врахуванням втрат при зберіганні, перевантажень і перевезень:

127

Т - тривалість розрахункового періоду з днях;qн - норма запасу матеріалів в днях;К1 - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад; (для авто - і залізн. транспорту 1.1; для водного - 1.2);К2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання матеріалів в днях впродовж розрахункового періоду (орієнтовно 1,3-1.5).Корисна площа: розрахункова: де: п - кількість матеріалу, яка укладається на 1м.кв. корисної площі складу, тобто норма складування; Кск - коефіцієнт використання площі складу, який характеризує відношення корисної площі до загальної..

8.9 Величина розвантажувального фронту

(8.7)

де: п - кількість прибуваючих на склад транспортних засобів за добу;l- довжина транспортного засобу, м;l1 - відстань між транспортними засобами при постановці їх під розвантаження (для залізничного транспорту - 1.0-1.5м, для автомобільного 1.0-2.5м, для водного 5-10м); Кн - коефіцієнт нерівномірності подачі (приймається 1.2м);т - число подач транспортних засобів до складу на добу.

8.10 Тимчасові будівліПо призначенню бувають:

1 - виробничі БМО (ремонтно-механічні, механо-монтажні, санітарно-технічні, столярно-теслярські, арматурні, електромонтажні, скляні і т.д.):

- механізовані установки (бетонно - розчинні, асфальтові );- об'єкти енергетичного господарства (ТП. електростанції. котельні);

- об'єкти транспортного господарства (гаражі, депо, профілакторії);

- станції, малярні, інші установки;2. складові:

128

- склади (опалювальні і не опалювальні, тепло холодні);- комірчини, навіси;

3. адміністративні:- різні контори (управління, нач. дільниці, виконроба, майстра);- диспетчерські;- лабораторії;- прохідні, червоні кутки.

4. санітарно-побутові:- гардеробні;- приміщення для обігрівання і сушіння одягу;- душові, їдальня, буфети;- пункти охорони здоров'я;- туалет, убиральні.

5. житлові і громадські будівлі:- житлові будинки, гуртожитки, пральні, лазні;- магазини клуби;- ательє і комбінати побутового обслуговування.

8.11 Обсяг будівельЗагальна кількість:N= (0 + Н + И + M) · Ко (8.8)

де 0 - кількість основного виробництва ( у найбільш численну зміну);Н - кількість робітників неосновного виробництва (приймається орієнтовно 20% від 0);И - кількість інженерно-технічних працівників (орієнтовно 8-11%) службовців (орієнтовно 3.6-5% від загальної кількості робітників основного і неосновного виробництва);М - кількість молодшого обслуговуючого персоналу (сторожа, прибиральниці, кур'єри) - (береться у розмірі 1.5-2% від (0+Н);Ко - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби, виконання громадських обов'язків (приймається Ко = 1.05-1.06).

8.12 ВодопостачанняНа виробничі потреби:

Qвир=1.2сум (8.9)

де : Qcp - середнє виробниче витрачання води за зміну, л;

129

К1 - коефіцієнт нерівномірності споживання води; m - число годин праці за зміну (m=8).

На господарсько-побутові потреби;

(8.10)

Пр - найбільша чисельність робітників у зміну;n1 - норма споживання води на 1 людину у зміну (для майданчиків з каналізацією 20-25л і без каналізації 10-15л);n2 - коефіцієнт нерівномірності споживання води;К2 - норма споживання для прийняття душу (прийм. К2 = 30л).КЗ - коефіцієнт що, враховує відношення тих робітників, які користуються душем до найбільшої кількості робітників у зміну (КЗ =0,3 ÷ 0,4).

На гасіння пожежі; Qпож = q · t, л/с;де: q - витрати води на 1 струмінь,(q=5 л/с);t - кількість струменів (t=2);Розрахункова кількість:

Qp = Q.пож + 0.5(Qбмр + Qг-п) (8.11)Qп = Овир + Qг-п (8.12)

Діаметр труб:де: V - швидкість води по трубах ( для великих діаметрівV = 1.5 – 2 м/сек, для малих V = 0.7 - 1.2 м/сек)

Пожежні гідранти встановлюються по довжині водоводу через 100 - 150 метрів один від одного: не ближче 5м від стін споруди (але не дальше як 50м ) і не дальше 2.5м від обочини дороги.

Питні фонтанчики влаштовують на віддалі до 75 м від робочих місць і від місць відпочинку робочих.

Радіус обслуговування водозбірних кранів (R)до 100м.

8.13 Енергозабезпечення1. На стадії П0Б:

Рр = р · с ·к; (8.13)де р - питома потужність, кВт/млн. грн.:с - річний обсяг БМР, млн.грн.:к - коефіцієнт який враховує район будівництва.

2.Спосіб по питомим витратам електроенергії (кВт·год) на укрупнений вимірювач повного виду робіт:

130

, кВт·год. (8.14)де: p - питома витрата електроенергії на одиницю відповідноговиду робіт чи виду продукції;V - обсяг робіт за рік в натуральних вимірах;Тmах - прийняте річне число годин у залежності від наміченої інтенсивності робіт (при 1-2х змін, роботі Тmах = 2500-5000 год/рік)cosf - коеф. потужності, який залежить від кількості і завантаження силових споживачів ( cosf= 0.65 - 0.75).

3. Спосіб по встановленій потужності електроприймачів і коеф. попиту без диференціації по видам споживачів:

(8.15)де : ΣРвсm- сумарна встановлена потужність споживачів, кВт;Кс - коефіцієнт попиту II - На стадії ПВР:

кВт (8.16)

де: а - коеф, який враховує втрати у мережі в залежності відпротяжності, перерізу і т.п., беруть в межах а=1.05 - 1.10;Рс - силова потужність машини або установки, кВт;Рт - необхідна потужність на технологічні цілі, кВт;Ро.в. - необхідна потужність, яка іде на внутрішнє освітлення, кВт;Ро.з. - необхідна потужність для зовнішнього освітлення, кВт;КІ,К2,КЗ,К4 - коефіцієнти попиту;cosf-коефіцієнт потужності (слід прийняти 0.7).

8.14 Особливості проектування будгенплана комплексу водопровідно-каналізаційних споруд

Від того, що водопровідні і каналізаційні споруди в більшості випадків зводяться не окремо, а комплексами (наприклад, у складі водозабірних вузлів головних споруд, водопровідних і каналізаційних очисних станцій і т.ін.) при розробці проектів організації їх будівництва (ПОБ) складають будгенплани всього комплексу споруд. Розглянемо деякі особливості проектування таких будгенпланів. (рис 8.4).

131

Рис. 8.4 Об'єктний будгенплан будівництва резервуара місткістю 10000 м3:

1 - огородження котловану; 2 - відкритий склад бітуму; 3 - пересувна битумоварочная установка; 4 - водовідвідна канава; 5 - тимчасова ЛЕП-380; 6 - дерев'яна опора; 7 - кабель для зварювальних робіт; 8 - Трансформатор; 9- тимчасові дороги; 10 - растворенасос; 11 - гусеничний кран; 12 - інвентарний місток; 13 – транспорт для перевезення панелей; 14 - побутові приміщення для будівельників; 15 - тимчасові майданчики; 16, 17 - те ж, для матеріалів і стоянки механізмів; 18-дерев'яний контейнер.

132

Вихідними даними для розробки загальномайданчикового будгенплану є: генплан майданчика будівництва комплексу споруд; геологічні, гідрогеологічні і інженерно-економічні вишукування: зведений календарний план будівництва комплексу; кошторис; розрахунки об'ємів тимчасового будівництва та інші матеріали ПОБ. Ці дані дають змогу правильно вирішувати на будгенплані планування території будівництва, відведення дощових вод; схеми, позначки і конструкції тимчасових доріг, визначити об'єми і місця приєднання тимчасових мереж до джерел живлення і т.д.

Загальномайданчиковий будгенплан проектна організація узгоджує з замовником і генпідрядником, а замовник в свою чергу -з відділом районного архітектора, органами санітарно-епідеміологічного і пожежного нагляду, відділами безпеки руху, експлуатаційними службами (енерго-, водо-, газозабезпечення і т.п.), адміністративного інспекцією і відділами підземних споруд.

Загальномайданчиковий будгенплан складається із графічної частини, тобто креслення будгенплана і розрахунково-пояснювальної записки. Графічна частина включає наступні основні елементи; генплан буд майданчика з нанесенням на ньому об'єкти тимчасового будівельного господарства; експлікацію основних постійних і всіх тимчасових будинків, споруд і установок; умовні позначення і ТЕП.

Графічна основа будгенплану є генеральний план запроектованого комплексу, який виконується в масштабі 1:1000, 1:2000, або 1:5000 і будгенплан складають в такому ж масштабі.

Для крупних і складних комплексів розробляють декілька варіантів будгенплану, щоб можна було шляхом їх техніко-економічного порівняння вибрати найкращий, тобто більш економічний. Зображення у всіх тимчасових спорудах на будгенплані комплексу виділяють більш інтенсивно (лініями більшої, товщини, штриховкою і т.п.), особливо санітарно-побутові приміщення, дороги, будівельно-виробничі установки.

Розрахунково-пояснююча записка будгенплана складається із розрахунків потреби будівництва в ресурсах по укрупнених нормативах і служить обґрунтуванням прийнятих рішень елементів будівельного господарства; механізованих установок, тимчасових будинків і споруд.

133

Порядок проектування загальномайданчикового будгенплану наступний. Спочатку на основі календарного плану будівництва визначають потребу в трудових, енергетичних та інших матеріально-технічних ресурсах по етапам і у відповідності з цим визначають види і об'єми тимчасових будинків, пристроїв і споруд. Потім на буйгенплані - ділянки виділяють межі будівельного майданчика і на ньому виконують розташування (прив'язку) елементів тимчасового будівельного господарства.

При проектуванні будгенплана комплексу в першу чергу прив'язують монтажні механізми, при об’єктні склади і дороги. Необхідність одночасного їх розташування на будгенплані вимикається, вчасності, тісним взаємозв'язком цих елементів між собою і можливістю різних варіантів рішення. Після цього вибирають вигідні місця розташування механізованих установок, які обслуговують будівництво в цілому, і майданчиків укрупнювальної зборки.

Приклад проектування будгенплану комплексу споруд л Ц водопровідно і очищувальної станції показаний на (рис.8.4). При його складанні побутові приміщення прийняті в мінімальному об'ємі з використанням постійних споруд для потреб будівництва (прохідна - як приміщення для нагріву робітників, котельня для отримання тепла в період будівництва). Усі ці споруди повинні бути побудовані у підготовчий період. Потреба у тимчасових будинках визначена із максимальної кількості робітників у зміну - 72 чол., ІТР - 6 чол., МОП - 3 чол.

Згідно розрахунку прийнято два закритих склада, два навіси, два відкритих склада і при об’єктні, відкриті майданчики. Прийняте розташування доріг і монтажних механізмів у об'єктів, що будується показано на будгенплані.

Діаметр тимчасової водопровідної мережі, згідно розрахунку, склав 75 мм. При цьому зовнішній тимчасовий водопровід для побутових і виробничих потреб прийнятий із азбестоцементних труб діаметром 100 мм (діаметром 75 мм труби не випускаються), які прокладаються на глибині 0.7 м з допоміжним утепленням. Схема водопроводу - радіальна, тобто тупикова. Тимчасове енергозабезпечення будівництва всього комплексу станції здійснюється від постійно діючої мережі.

134

8.14 Техніко-економічна оцінка будгенпланівПроектування будгенплану представляє собою дуже складний і

трудомісткий процес. В той же час правильність рішення при цьому значно впливає на вартість будівництва і відповідно на ефективність капітальних вкладень. Значний вплив на вартість будівництва є ступінь використання існуючих будинків, що будуються, споруд, інженерних мереж і доріг для потреб будівництва; застосування інвентарних мобільних будинків і установок на місці тимчасового будівництва; ступеня вибору оптимальних наборів інвентарних будинків для кожного періоду будівництва; раціональне розташування виробничих установок і складів, які забезпечують мінімальні затрати на транспорт і навантажувально-розвантажувальні роботи. Отже, щоб найти оптимальне рішення, в кожному випадку необхідно опрацювати декілька варіантів будгенплану порівняти їх ТЕП і вибрати найкращий.

Економічна оцінка і порівняння варіантів будгенпланів виконується по наступним ТЕП, які характеризують технічний рівень і економічність його основних рішень: питомі витрати на тимчасові будинки і споруди, тобто вартість будівельного господарства по відношенню до загальної вартості (%), термін робіт по організації будівельного господарства; об'єм і вартість затрат на тимчасові будинки і споруди в цілому і по окремим видам (дороги, будинки, мережі і т.д.) і видам робіт (транспортні, складські і т.п.), які відносяться до 1 млн. грн. вартості БМР, або 1-га будмайданчика, трудомісткість робіт по організації тимчасового господарства по таким же розрахункам. При оцінці варіантів будгенпланів використовують і деякі інші показники, наприклад коефіцієнт забудови и коефіцієнт використання площі, питома вага (%) будівельного господарства. Крім того, враховують найбільшу відстань від санітарно-побутових приміщень для робочих місць, довжина і вартість тимчасових доріг і комунікацій, відповідність прийнятої схеми руху зручності роботи транспорту з точки зору зменшення кількості тупиків і перетинів.

Будгенплан, які виконаний з врахуванням всіх вимог і показників, підвищує раціональну організацію буд майданчика, підвищує продуктивність праці, скорочує терміни робіт і знижує вартість будівництва.

135

Для вибору оптимального варіанта будгенплану кожен із них оцінюють по затратам, грн.

З =Σ Св + Пз · У, (8.17)де Св - загальна вартість тимчасових інженерних мереж, комунікацій і пристроїв: Пз - витрати від заморожування засобів при використанні для потреб будівництва постійних інженерних мереж і споруд; У - коефіцієнт надійності і зручності при використанні для потреб будівництва постійних інженерних мереж ( У = 0.85 ). В свою чергу.

Пз =Σ Сп · Тс.з · Ен, (8.18)де Σ Сп- загальна вартість постійних об'єктів, які використовуються для потреб будівництва; Тс.з. - середній термін заморожування засобів (роки), який приймається рівним половині нормативного терміну будівництва об'єкта; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0.15).

Вартість постійних об'єктів, які використовуються для потреб будівництва, приймається по кошторисній документації, а інвентарних мобільних будинків і споруд - по каталогам. Вибір оптимальних рішень на основі приведених ТЕП по окремим елементам будгенплану і в цілому по майданчику часто виконується з використанням економіко-математичних методів і ЕОМ.

Найбільш раціональний варіант будгенплану вибирають шляхом порівняння затрат по варіантам, отриманим по формулі (8.17). Однак при кінцевій оцінці варіанта необхідно враховувати не тільки вартісні показники затрат, але і деякі інші його переваги дотримання правил охорони праці, зручність влаштування і виробничій експлуатації об'єктів будівельного господарства.

Контрольні запитання1. Види будгенпланів.2. Величина гальмівного шляху баштового крану.3. Зони дії кранів.4. Радіуси заокруглення тимчасових доріг на будмайданчиках.5. Норма споживання питної води робітниками на будівельному майданчику.

136

Тема 9. Технологічні карти і карти трудових процесів

9.1 Технологічні карти

Технологічні карти, які входять у склад проекту виробництва робіт, розробляються на складні види робіт, які виконуються новими методами. Основне призначення цих карт – надати допомогу будівельникам і проектувальникам при розробці технологічної документації.

По технологічним картам встановлюють технологічну послідовність будівельних процесів, складають недільно-добові графіки і наряди на виробництво робіт. Їх використовують як при будівельно-монтажних роботах, так і при визначенні терміну будівництва об’єктів в календарних планах і сіткових графіках проектів виробництва робіт.

Застосування технологічних карт (ТК) , в тому числі і типових (ТТК) , покращує організацію виробництва, підвищує продуктивність праці і його наукову організацію, знижує собівартість, скорочує терміни будівництва, робить безпечним виробництво робіт, організовує ритмічну роботу, раціональне використання трудових ресурсів і машин, а також скорочення термінів складання ПВР і уніфікації технологічних рішень. В ТК повинні бути приведенні помітки на карті організації праці і карти трудових процесів, які визначають раціональні прийоми організації праці в бригаді і ланці. Отже, розділи, які пов’язані з організацією праці, в ТК не включають.

ТК розробляють для виконання будівельно-монтажних робіт і спеціальних будівельних процесів, продукцією яких є закінченні конструктивні елементи будинків або споруд, технологічне обладнання, трубопроводи і їх вузли, а також на виробництво окремих видів робіт – земляних, покрівельних, малярних, антикорозійних, теплоізоляційних і ін. У деяких випадках карти розробляють на комплексні будівельно-монтажні процеси (на прокладання 100м трубопроводу, колектора, 1км електрокабеля та ін.). ТК необхідно розробляти і прив’язувати раніше розроблені (типові) з обов’язковим обліком реальних умов будівництва – прийнятої організації робіт, конкретного комплекту будівельних машин, механізмів, пристроїв, транспортних засобів, а також

137

кліматичних, або інших умов. При цьому слід орієнтуватися на передову техніку і технологію будівництва.

Для розробки ТК в якості вихідних даних і документів необхідні: робочі креслення, будівельні норми і правила (ДБН), інструкції, стандарти, заводські інструкції і технічні умови на монтаж, пуск і наладку обладнання, паспорта обладнання, місцеві прогресивні норми і розцінки, карти організації праці і трудових процесів.

У склад ТК входять слідуючи розділи: область застосування; техніко-економічні показники; технологічна схема виконання будівельно-монтажного або спеціального будівельного процесу; основні вказівки по технології виконання процесів (при необхідності поопераційна технологія); вказівки по охороні праці; графік виконання процесу; таблиця рекомендаційної кількості робітників по спеціальностям і розрядам; таблиця потрібних матеріально-технічних ресурсів; вимоги до якості робіт; вказівки по контролю і здачі-прийманні робіт; калькуляція трудових витрат і заробітної плати. ТК розробляють трести, групи підготовки і виробництва будівельних організацій, проектні і науково-вишукувальні інститути (останні – для експериментальних нових конструкцій і технологій) разом із нормативно-вишукувальних станцій по плану, затвердженому міністерством або відомством. Карти розглядають і затверджують у складі ПВР. При необхідності багаторазового застосування, технологічні карти розглядаються технічними радами міністерств (главків) з послідуючим затвердженням в міністерстві. Затверджені ТК зберігаються в спеціальних картотеках трестів і будівельних організацій для повторного їх застосування і обміну інформацією через спеціальні бюлетні-каталоги.

Технологічні карти для застосування в ПВР, а потім на виробництві відбирають по ознаці найбільш оптимальної технології з врахуванням затверджених проектних рішень, конкретних умов, що склалися, які мають в наявності будівельні машини, пристрої, а також вимог ПВР по взаємоувязці з технологією виконання різних процесів. Виконавці робіт, майстри. Бригадири і робітники, які здійснюють будівництво по ТК, зобов’язані виконувати усі передбачені в них вимоги.

138

9.2 Типові технологічні карти (ТТК) Типові технологічні карти розробляють з метою забезпечення

будівництва типових і багато повторних будинків і споруд і їх частин раціональними рішеннями по організації і технології будівельного виробництва, які підвищують продуктивність праці, покращують якість і знижують собівартість будівельно-монтажних робіт. ТТК призначаються для застосування організаціями, які розробляють проекти виробництва робіт на будівництво нових або реконструкцію і розширення існуючих споруд, і складаються по завданню міністерств і відомств.

Паспорта на карти, затверджені міністерствами і відомствами до застосування публікуються у "Будівельному каталозі".

Розробляють ТТК по робочим кресленням типових і повторно застосованих будинків на основі вивчення і узагальнення передового досвіду, з врахуванням технологічних процесів. Які забезпечують потрібний рівень якості робіт; комплексної поставки конструкцій, виробів, напівфабрикатів, матеріалів; максимального використання фронту робіт і суміщення будівельних процесів; впровадження комплексної механізації з максимальним використанням машин у дві і більше зміни, а також застосування засобів малої механізації; поставки конструкцій і технологічного обладнання укрупненими блоками; дотримання правил виробничої санітарії, охорони праці і техніки безпеки. Організаційно-технологічні рішення, прийняті в ТТК, повинні забезпечити високі техніко-економічні показники, якість і безпеку виконання робіт у відповідності з вимогами діючих норм і правил будівельного виробництва.

9.3 Карти трудових процесів(КТП)Карти трудових процесів (КТП) розробляються для масового

впровадження у будівельне виробництво раціональних форм організації праці, високопродуктивних методів і прийомів праці на науковій основі, які збільшують виробітку робітників, підвищують якість і знижують собівартість робіт. КТП призначають для навчання робітників на будівництві.

139

9.4 Розробка технологічної карти на виконання робітВ завданні вказати, на який вид будівельно-монтажних робіт слід

розробляти технологічну карту(на земляні чи монтажні роботи).При розробці технологічної карти на один із видів робіт

визначають:- область застосування карти;- організацію і технологію будівельного процесу;- техніко-економічні показники;- матеріально-технічні ресурси.В області застосування слід провести дані конструктивного

рішення, перерахувати склад робіт, встановити температурний період роботи, змінність.

При розробці організації і технології будівельного процесу необхідно визначити спосіб виконання процесу, необхідні технічні засоби, організації процесу, доставку, складання і розкладання матеріалів і конструкцій, склад бригад і ланок, заходи з техніки безпеки. Слід скласти календарний графік будівельного процесу (табл.9.1.).

Таблиця 9.1.Графік виконання робіт

Назва робіт

Одиниці виміру

Обсяг робіт

Трудо-місткість на

одиницю виміру

люд-год / маш.год

Трудо-місткість на весь

об’єм робітлюд-год / маш.год

Склад ланки

Засто-совані

механізми

Робочі дні

1 2

1 2 3 4 5 6 7 8

Поопераційний контроль якості робіт необхідно виконати згідно з вимогами для відповідного складу робіт заходи з техніки безпеки складаються з використанням.

На основі переліку робіт в будівельному процесі, внесених в таблицю 9.1, слід скласти калькуляцію трудових затрат і внести в таблицю 9.2. Користуючись СНиП 3-4-80 привести безпечні умови праці при виконанні робіт по ТК.

140

Таблиця 9.2.Калькуляція трудових затрат

Обґрунту-вання норми

Роботи Одиниці виміру

Обсягробіт

Норма часу на

одиницю виміру

люд-год / маш.год

Витрати праці на

весь обсяг робіт

люд-год / маш.год

Розцінка на

одиницю виміру,

грн.

Вартість витрат

праці на весь обсяг робіт, грн.

1 2 3 4 5 6 7 8

В третьому розділі ТК слід визначити техніко-економічні будівельного процесу: - витрати праці на одиницю робіт, яка визначається діленням трудомісткості робіт по карті (в людино-днях) на об’єм робіт по карті; - затрати машинного часу на одиницю робіт (в машино-годинах), яка визначається діленням витрат машинного часу по карті на об’єм робіт по карті; - вартість витрат праці на одиницю (в грн.), що визначається діленням вартості витрат на виконання робіт по карті на об’єм робіт по карті.

В четвертому розділі ТК слід привести дані по матеріально-технічним ресурсам, до яких відносять матеріали, напівфабрикати, елементи конструкції, будівельні машини, обладнання, інструменти і т.п.

Контрольні запитання1. Основне призначення технологічних карт (ТК)2. Вихідні данні для розробки ТК 3. Склад технологічних карт 4. Типові технологічні карти5. Карти трудових процесів

141

Тема 10. Організація приймання і здачі робіт

10.1 Контроль якості робіт при будівництві об’єктів водопостачання і каналізації

При значних об’ємах будівництва водогосподарських мереж, їх якість є одним із найважливіших факторів, які забезпечують скорочення витрат у будівельному виробництві, підвищують експлуатаційну надійність мереж і споруд і знижують витрати по їх експлуатації.

Під якістю будівництва або будівельної продукції розуміють сукупність властивостей готового будівельного об’єкта, яка задовольняє його основному призначенню, або відповідність побудованих будинків і споруд проектним рішенням і нормативам. Вимоги до якості продукції усіх галузей народного господарства, в тому числі і будівельної, постійно підвищуються, необхідний рівень якості і його підвищення можливі тільки при комплексному підході до цієї проблеми, включаючи розробку нормативної і проектної документації, виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, виробництво будівельно-монтажних робіт, експлуатацію готових споруд. Таким чином, досягнення потрібного рівня якості будівництва є проблемою, яка залежить від усіх його учасників – планових організацій, замовників, проектних і будівельно-монтажних організацій, заводів-постачальників.

Якість будівельної продукції формується на чотирьох етапах: 1) при розробці нормативної документації; 2) проектуванні об’єктів; 3) виготовленні матеріалів, виробів, деталей і конструкцій; 4) виконанні БМР.

Якість нормативної документації визначається загальним технічним рівнем будівельного виробництва, розвитком стандартизації, вимірювальної, обчислювальної техніки і науково-вишукувальних робіт.

Якість проекту визначається рівнем прийнятих проектних рішень, їх прогресивністю, відповідністю їх найновішим досягненням вітчизняного і закордонного досвіду, перспективам

142

розвитку галузі. Розрізняють наступні ознаки якості проекту: функціональні – забезпечення в запроектованих спорудах нормального технологічного процесу при дотриманні вимог побуту і відпочинку обслуговуючого персоналу; конструктивні – надійність роботи як об’єкту, так і його вузлів (незмінність несучої здатності, безвідмовна робота вузлів, водонепроникність і т.д.); економічні – отримання високоякісної продукції при мінімальних матеріальних і трудових затратах; естетичні – відповідність соціально-економічному рівню людей, їх культурним вимогам (архітектурна композиція, опорядження будинків і т.д.).

Якість будівельних матеріалів і виробів характеризується сукупністю визначених властивостей, які задовольняють умови їх використання. Наприклад, для несучої конструкції – це міцність, жорсткість; для огороджуючи конструкцій ємностей і труб – тріщиностійкість, водонепроникність, морозостійкість; для огороджуючих конструкцій будинку – тепло і звукоізоляційні якості. Кількість виробів підвищують шляхом вдосконалення технологічних процесів на заводах, впровадження машинної технології на всіх стадіях виробництва, покращення поопераційного і приймального контролю.

Якість БМР визначається вимогами проекту, ДБН, технічними умовами (ТУ) і спеціальними інструкціями. Вона залежить від кваліфікації робітників і ІТР, якості машин і інструментів, застосованих матеріалів і виробів, а також від дотримання правильної технологічної послідовності робіт, узгодження дій загальнобудівельних генпідрядних і спеціалізованих організацій, субпідрядних організацій, впровадження спеціальних заходів по підвищенню якості (наприклад, комплексної системи управління якості робіт).

Організація контролю і якості робіт. Для визначення відповідності якості будівництва вимогам, що пред’являються і оперативного прийняття мір по ліквідації браку організують зовнішній і внутрішній контроль якості матеріалів і будівельно-монтажних робіт.

Зовнішній контроль здійснюють державні і відомчі органи контролю.

143

Замовник – виконує технічний нагляд за якістю виконаних робіт, перевіряє їх об’єми, контролює терміни їх виконання і приймає участь в прийманні закінчених об’єктів.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю (Держархбудконтролю) дають дозвіл на виробництво будівельно-монтажних робіт, контролюють правильність забудови виділеної ділянки і дотримання технічних правил ведення робіт.

Організація контролю якості БМР

Рис.10.1 Схема організації контролю якості в будівництві

Авторський нагляд – в обличчі генеральної проектної організації контролює якість робіт і відповідності споруджених об’єктів (споруд) затвердженому проекту.

Пожежна інспекція контролює виконання на об’єкті запроектованих протипожежних заходів.

144

Санітарна інспекція слідкує за дотриманням на будмайданчику обов’язкових правил санітарії та гігієни, а також за своєчасним виконанням мір по охороні навколишнього середовища.

Державний гірнотехнічний нагляд (Держгірнагляд) контролює технічний стан і безпеку експлуатації підйомно-транспортних машин і обладнання, котлів та інших ємностей, які працюють під тиском.

Технічна інспекція профспілки здійснює контроль за дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки і норм трудового законодавства.

Банківський (фінансовий) контроль органами здійснюється для перевірки використання матеріальних ресурсів і грошових засобів, строків і вартості будівництва. Шляхом контрольних замірів перевіряють кількість, характер і вартість робіт, не допускаючи до оплати ті з них, які виконані з відхиленнями від проекту.

Внутрішній технічний контроль здійснюється робітниками і контролюючими органами будівельних організацій на усіх стадіях робіт (рис.10.1). Оперативний контроль за якістю робіт покладений на прораба, будівельного майстра і бригадира, які виконують його безперервно і постійно. Особлива відповідальність при цьому покладається на лінійні ІТР, які дають підписку на право виконання робіт. Підписка – це особлива юридична форма, яка документально фіксує обов’язки виконавця робіт чітко дотримуватись при будівництві об’єкту вимог проекту, ДБН, ТУ та інших нормативних документів. При цьому він попереджається про особисту адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення технічних умов виробництва робіт і будівельного законодавства.

Головний інженер БУ (БМУ) є технічним керівником організації, здійснює систематичний вибірковий контроль якості робіт.

145

В залежності від етапів виготовлення будівельної продукції розрізняють чотири основні види внутрішнього контролю: вхідний, операційний, приймальний ті лабораторний.

Вхідний контроль служить для перевірки якості проектної документації, а також матеріалів, виробів, обладнання. Відповідність документації можливостям якісного виконання робіт перевіряється технічним відділом тресту, двічі – при обговоренні проекту і при отриманні робочих креслень. Якість виробів, матеріалів і обладнання перевіряють співвідношення їх стандартам, ТУ, паспортам і робочим кресленням. Цей вид контролю виконують прораби, майстри, бригадири, укладальники, а в необхідних випадках - представники будівельних лабораторій і замовника.

Операційний контроль якості є основним видом внутрішнього технічного контролю, який здійснюється безпосередньо на місцях. Він виконується у вигляді самоконтролю робітниками і контролю виробничим персоналом. Як правило, операційний контроль виконується після завершення виробничих операцій. Ціль його – виявлення дефектів і прийняття оперативних мір по їх видаленню. Операційний контроль виконується у відповідності з спеціальними схемами контролю, які розробляються у складі ППР. Контролюючі функції виконують бригадири та ІТР з використанням засобів метрологічного обслуговування. У необхідних випадках залучаються будівельні і лабораторії інших організацій, геодезичні, геологічні та інші служби.

Приймальний контроль слугує для оцінки якості закінчених споруд або їх частин, а також прихованих робіт (тобто тих, результатами яких зачиняються наступними роботами) і відповідальних будівельних конструкцій.

Лабораторний контроль здійснюється на об’єктах і підприємствах будпромисловості (заводах, трубозаготівельних і трубозварювальних базах і т.д.). В трестах і на заводах є центральні будівельні лабораторії (ЦБЛ). В БМУ і на трубозварювально-ізоляційних базах лабораторії організовують лише при значній віддаленості їх від ЦБЛ і великих об’ємах робіт.

Будівельні лабораторії слідкують за якістю матеріалів ті виробів, які надходять (цемент, труби, муфти, потовщувачі, електродів, бітуму і т .д.), перевіряють їх на відповідність ДСТУ, ТУ, нормам і вказівкам, контролюють роботи по підвищенню якості матеріалів та

146

виробів (наприклад, промивку і фракціювання інертних, очистку та ізоляцію труб і ін.), відбирають проби та випробовують зразки бетону, розчину, зварних швів, ізоляційних покрівель, контролюють дотримання режимів виконаних робіт. Оснащення лабораторій сучасним обладнанням підвищує діяльність лабораторного контролю якості.

10.2 Комплексна система управління якості будівельно-монтажних робіт

Цей контроль включає у себе міри, методи і засоби, які направленні на встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості робіт.

Планування якості робіт, які виконуються бригадами, учасниками БУ(БМУ) і трестом або об’єднанням в цілому здійснюється плановим, технічним відділом та головним технологом будівельної організації на основі “Інструкцій по оцінці якості будівельно-монтажних робіт”.

Контроль, інформаційне забезпечення оцінки якості робіт забезпечується службою управління якістю, головним технологом, будівельною лабораторією, технічним відділом, лінійними ІТР і бригадирами, а також геодезичною групою або головним геодезистом. Технічний відділ разом із кошторисно-договірним відділом здійснює вхідний контроль якості проектної документації, забезпечують всі підрядження і служби нормативно-інструктивними документами по якості робіт і в першу чергу ДБН А.3.1-3-94 "Правила приймання і здачі робіт".

Метрологічне і геодезичне забезпечення якості здійснюють будівельна лабораторія і геодезична служба у цілях єдності, точності ті достовірності замірів.

Правове забезпечення якості здійснює юридична служба разом із кошторисно-договірним відділом. Претензійну роботу виконує юрисконсульт разом із бухгалтерією.

Крім вищезгаданих основних функцій управління якістю до них також відносять організаційно-технічна підготовка підприємства, його матеріально-технічне забезпечення (комплектація), підбір кадрів, їх матеріальне та моральне стимулювання.

Загальне управління розробкою та впровадженням комплексної системи управління якістю здійснює керівник будівельної

147

організації, а координація робіт покладається на спеціальну службу управління якістю.Важливими ланками у даній системі являються стандартизація і атестація як самих об’єктів будівництва, так і продукція буд промисловості.

Стандарт – це нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил і вимог до об’єкту стандартизації і затверджені компетентними організаціями. У нашій країні приймаються стандарти трьох основних категорій: державні (ДСТУ), галузеві (ГСТУ) та стандарти підприємств (СТП). До підприємств, які порушують стандарти, приймаються економічні санкції.

Атестації підлягає продукція усіх галузей народного господарства, у тому числі, яка використовується у будівництві.

10.3 Організація робочої і державної комісіїЗакінчені будівництвом або реконструйовані об’єкти після

закінчення всіх БМР і благоустрою майданчику пред’являються підрядникам до здачі в експлуатацію. Приймання готових об’єктів в завершальною і найбільш відповідальною формою контролю їх якості.

Для приймання мереж і споруд утворюються робочі і Державні комісії. Порядок і основні вимоги прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів приведені в ДБН А.3-1-3-94.

10.3.1 Робоча комісіяРобоча комісія визначається наказом керівника об’єкта, що

будується водогосподарського підприємства або організації замовника. В склад комісії входять представники генпідрядника, субпідрядних і проектних організацій, технологічної інспекції профспілок, органів санітарного і пожежного нагляду. Держбудконтролю, профспілкової організації замовника і деяких інших зацікавлених організацій (по бажанню замовники).

Робоча комісія зобов’язана: перевірити готовність встановленого обладнання до комплексного випробування і скласти акт ,перевірити приймання обладнання, яке не потребує комплексного випробування, а також обладнання, яке пройшло комплексне випробування, прийняти в експлуатацію окремі

148

допоміжні будинки і споруди у відповідності зі ДБН А.3.1-3-94 і скласти акт, перевірити готовність пред’явлених до приймання Державною комісією закінчених будівництва або реконструкцією будинків і споруд основного водогосподарського призначення , відповідність проекту виконання робіт і їх якість, скласти про це акт.

Призначення робочих комісій виконується передчасно в залежності від характеру і складності об’єкта, який підлягає прийманню, але не пізніше ніж за місяць до призначення Державної приймальної комісії.

Для перевірки готовності окремих споруд і будинків, а також змонтованого обладнання при прийманні, наприклад потужних водопровідних або каналізаційних очисних споруд, гідровузлів, утворюються спеціалізовані комісії. Порядок їх роботи визначається представником робочої комісії, а матеріали її розглядаються робочою комісією і затверджуються представником. Склад підкомісії затверджується на засіданні робочої комісії. Керівництво кожної з них покладається на одного із членів робочої комісії. При вводі водопровідно-каналізаційних споруд окремими чергами або пусковими комплексами створюються робочі комісії черг і пускових комплексів.

10.3.2 Державна комісіяДержавна комісія призначається в залежності від важливості і

кошторисної вартості побудованих або реконструйованих об’єктів Радою Міністрів (міністерствами), виконкомами міських (районних) Рад народних депутатів. У склад Держкомісії входять представники замовника, генерального підрядника і проектувальника, органів державного санітарного і пожежного нагляду, технічної інспекції профспілок, профспілкової організації замовника, організацій по використанню і охороні водних ресурсів і при необхідності представники інших організацій.

Державна приймальна комісія зобов’язана розглянути заключення робочої комісії про готовність об’єкта до приймання в експлуатацію; перевірити наявність і зміст актів приймання окремих будинків, споруд і обладнання, складених робочою комісією, комплектність і достовірність представленої замовником документації; встановити відповідність пред’явленого до

149

приймання об’єкта затвердженому проекту, перевірити якість робіт, що виконані по конструктивним елементам будинків і споруд, зовнішнім мережам і комунікаціям, перевірити готовність пред’явленого об’єкта до дії у відповідності з правилами технічної експлуатації; дати оцінку виконаним роботам, встановленому обладнанню і об’єкту в цілому; скласти і підписати акт приймання об’єкта або комплексу споруд в експлуатацію.

Пропозиції про призначення і склад державних комісій представляють замовник і генпідрядник передчасно. Держкомісія і її голова в залежності від характеру і складності будівництва призначаються компетентним органом не пізніше , ніж за три місяці до встановленого терміну їх вводу в експлуатацію. Кількість представників від кожної організації визначаються органом, які призначають комісію. Одночасно з призначенням Держкомісії призначається її голова.

Контрольні запитання:1. Етапи якості будівельної продукції?2. Зовнішній контроль якості БМР?3. Внутрішній контроль якості БМР?4. Вимоги до прийняття в експлуатацію будівельного об’єкту?5. Склад робочої комісії для прийняття будівельних об’єктів?6. Склад Держкомісії для прийняття будівельних об’єктів?

150

3. ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття 1. Складання калькуляції трудових затрат при будівництві споруд ВіВ

1. Технологічна послідовність при зведенні споруд ВіВ.2. Визначення трудоємності робіт.3. Визначення змінності, складу ланки і терміну виконанняробіт.

Практичне заняття 2. Розрахунок сіткових графіків1. Правила побудови сіткових графіків.2. Способи розрахунку сіткових графіків.3. Визначення критичного шляху і резервів часу.4. Побудова сіткових графіків у масштабі часу.5. Побудова графіка руху трудових ресурсів.

Практичне заняття 3. Організація реконструкції і будівництва споруд ВіВ

1. Виїзне заняття на очисні споруди ВіВ (район Льонокомбінату).2. Ознайомлення з рядом об’єктів на очисних спорудах, що підлягають реконструкції, а також тих, що будуються.

Практичне заняття 4. Календарне планування будівництва споруд ВіВ

1. На основі калькуляції лінійних споруд (трубопровід) або окремих споруд (насосна станція) побудувати календарний план будівельних робіт.2. На основі календарного плану побудувати графік руху трудових ресурсів.3. Визначити коефіцієнт суміщення будівельних процесів, коефіцієнт руху робочої сили.

Практичне заняття 5. Матеріально-технічна база будівництва.1. Розрахунок тимчасового водопроводу.2. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будівництва.3. Розрахунок зовнішнього освітлення будівельного майданчика.

Практичне заняття 6. Будівельний генеральний план споруд1. Принципи проектування будгенплану.2. Побудова будгенплану для споруд ВіВ.3.Розміщення на будгенплані монтажних кранів.4. Визначення небезпечних зон при роботі монтажних кранів.

151

5. ТЕП будгенплану.Практичне заняття 7. Види складів та їх розміщення

1. Розрахунок площі складських приміщень.2. Розміщення складських приміщень на будгенплані.3. Розрахунок тимчасових приміщень і їх розміщення на будгенплані.

Практичне заняття 8. Технологічні карти і карти трудових процесів1. Склад технологічних карт.2. Виконання технологічної карти на один з видів робіт.3. Розрахунок калькуляції і календарного графіка на один вид робіт.4. Контроль якості робіт.5. ТЕП і матеріально-технічні ресурси технологічної карти.

Практичне заняття 9. Організація приймання і здачі робіт1. Контроль якості робіт при будівництві об’єктів ВіВ.2. Складання акта робочої і державної приймальних комісій.

152

4. СКЛАД ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ (КР)Курсова робота з будівництва споруд ВіВ складається з

пояснювальної записки 25-30 сторінок формату А-4 рукописного тексту, рисунків, схем, таблиць, листа з графічним матеріалом (формат А-1).

При виконанні курсової роботи рекомендується використовувати методичні вказівки 072-34 "Організація і планування будівництва" та вирішувати наступні питання:1. Характеристика споруди і її конструктивні особливості.2. Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт.3. Визначення розмірів котлованів і об’єму земляних робіт.4. Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт.5. Техніко-економічний вибір екскаваторів.6. Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для

транспортування зайвого ґрунту.7. Вибір монтажних кранів для монтажу споруд ВіВ.8. Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних

розрахунків.9. Складання технологічних карт на виконання робіт.10. Побудова і розрахунок сіткового графіку.11. Техніко-економічні показники сіткового графіку.12. Будівельний генеральний план об’єкта.13. Розрахунок складів.14. Розрахунок тимчасових приміщень.15. Розрахунок тимчасового водопостачання.16. Енергопостачання будівельного майданчика.17. Техніко-економічні показники будгенплану.18. Техніка безпеки на будівельному майданчику.

153

5. КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА

№ Питання Відповіді1 2 3

1 Науково-технічний процес у будівництві (НТП) дозволяє

• збільшити об’єм виробленої продукції;• знизити вартість виготовленої одиниці продукції;• збільшити трудові витрати на виготовлення одиниці продукції.

2 Ведучі напрямки НТП є

• впровадження нових типів очисних споруд;• типізація і уніфікація об’ємно планувальних рішень;• виконання найбільш трудомістких робіт на будівельному майданчику.

3 Спеціалізація у будівництві направлена на

• зведення будівель і споруд спеціалізованими будівельними організаціями;• зосередження діяльності будівельних організацій на виконанні однорідних видів робіт;• зведення типових будівель і споруд.

4 Кооперування у будівництві дозволяє

• зводити очисні споруди за допомогою інших будівельних організацій;• планова організація стійких зв’язків між різними будівельними організаціями;• сумісно виконувати будівельні роботи по зведенню споруд ВіВ.

5 Сітковий графік – це

• математична модель, в якій всі роботи розміщені по порядку;• сіткова модель, що складається із комплексу операцій у вигляді стрілок і кілець і відображають встановлену послідовність виконання робіт;• модель в якій показаний логічний взаємозв’язок між роботами.

154

1 2 36 Залежність між

роботами в сітковому графіку може бути:

• послідовною;• технологічною;• умовною.

7 Критичним шляхом називається:

• один з шляхів сіткового графіка, що має найменші резерви часу;• повний шлях, який має найбільшу тривалість і не має резервів часу;• повний шлях, що має найбільші резерви часу.

8 Критичний шлях визначає

• об’єм будівельних робіт;• кількість будівельників;• термін будівництва об’єкту.

9 В основу організації планування покладено:

• використання найновіших досягнень науки в галузі водопостачання і водовідведення;• виконання проекту у визначений договором час;• поліпшення якості технологічної і будівельної частини проекту.

10 Рішення на будівництво готує

• генпідрядна будівельна організація;• замовник;•субпідрядна будівельна організація.

11 В складі проекту є розділ:

• техніко-економічний;• технологічний;• енергетичний.

12 Узгодження проектних рішень проводиться у термін:

• до 10 днів;• до 15 днів;• до 30 днів.

13 Проект виконання робіт (ПВР) розробляє:

• генпідрядник;• підрядник;• проектна організація.

14 Будівництво нових і реконструкція існуючих споруд дозволяється виконувати тільки після

• закінчення проектних робіт;• організаційно-технічної підготовки;• закінчення будівельно-монтажних робіт.

155

1 2 315 Організаційні

підприємства по підготовці будівельного виробництва здійснюється

• будівельною організацією;• генпідрядником;• замовником.

16 В титульні списки включають

• всі споруди і об’єкти, що підлягають будівництву;• всі споруди об’єкти незавершеного будівництва;• всі об’єкти, що забезпечені техдокументацією і фінансуванням.

17 Підрядний договір укладається терміном

• на 1 місяць;• на 6 місяців;• на 1 рік.

18 Під організаційно-технічною підготовкою слід розуміти:

• комплекс заходів організаційного, технічного і технологічного характеру, який дає змогу планомірному розгортанню будівництва;• комплекс організаційних заходів, що сприяють розгортанню будівництва;комплекс економічних заходів, що сприяють розгортанню будівництва.

19 Будівництво об’єктів ВіВ може проводитись наступними методами

• послідовним і поточним;• паралельним і послідовним;• послідовним, паралельним і поточним.

20 Потоком у будівництві є

• метод, який забезпечує неперервну і рівномірну роботу;• метод організації праці окремої ланки робітників;• метод наукової організації праці.

156

1 2 321 Потоки бувають: • часткові і просторові;

• об’єктні і спеціальні;• часткові, спеціалізовані, об’єктні і комплексні.

22 По ритмічності потоки поділяються на:

• ритмічні і неритмічні;• рівноритмічні і кратноритмічні;• ритмічні і неритмічні.

23 Під календарним планом будівництва слід розуміти:

• проектний документ, що дозволяє визначити термін будівництва споруд;• проектно-технологічний документ, який встановлює технологічну послідовність виконання робіт і визначає потребу в робочих кадрах і матеріально-технічних ресурсах;графік виконання окремих видів робіт.

24 Календарні плани розробляються у складі

• типових проектів;• проекту виконання робіт (ПВР);індивідуальних проектів.

25 Техніко-економічна оцінка календарних планів здійснюється по

• вартості будівельних робіт;• приведених затратах будівельних робіт;• механоозброєності будівництва.

26 Графік руху трудових ресурсів дозволяє

• визначити максимальну кількість робітників в зміну;• визначити рух робочої сили під час будівництва;• визначити чисельність робітників.

27 Матеріально-технічна база будівництва це:

• будівельні машини і механізми;• комплекс виробничих і обслуговуючих об’єктів будівельно-монтажної організації;• об’єкти транспортного і складського господарства.

28 Мобільні будинки виготовляють:

• контейнерного типу;• збірно-розбірного типу;• збірно-розбірного і контейнерного типу.

157

1 2 329 Розрахунок площі

мобільних будинків проводиться

• по загальній кількості працюючих на будівельному майданчику;•по максимальній кількості робітників в зміну;• по розрахунковій кількості робітників за добу.

30 Потужність трансформаторної підстанції визначається

• по питомим витратам електроенергії на одиницю відповідного виду робіт;• по випадку максимального споживання електроенергії одночасно всіма споживачами;• по сумарній потужності електроустановок на будівельному майданчику.

31 Будгенпланом споруд ВіВ називають

• план розміщення комунікацій і споруд;• план майданчика зі всіма спорудами, комунікаціями, тимчасовими будівлями;• план розташування всіх тимчасових будівель.

32 Розрізняють види будгенпланів:

• об’єктний і загальномайданчиковий;• приоб’єктний;• загальномайданчиковий.

33 Зони дії монтажних кранів

• монтажна, робота та небезпечна;• робоча та монтажна;• монтажна та небезпечна.

34 Тимчасова дорога від споруд розміщується:

• не ближче 5 м;• не ближче 8-12 м;• не ближче 15 м.

35 Об’єктний будгенплан проектується у масштабі

• 1:100• 1:200• 1:200, 1:500

36 Ширина поїзної частини тимчасових доріг проектується

• 3,5 м;• 5 м;• 3,5; 6; 8 м.

158

1 2 337 Радіус заокруглення

тимчасової дороги складає

• 10 м;• 8 м;• 12 м.

38 Розрахунок тимчасового водопостачання враховує:

• витрати води на господарчо-побутові потреби;• не технологічні і пожежні потреби;на технологічні, господарчо-побутові та пожежні потреби.

39 Основне призначення технологічних карт це:

• надати допомогу будівельним організаціям;• надати допомогу будівельникам при монтажі складних конструкцій;• надати допомогу будівельникам і проектним організаціям при розробці технологічної документації.

40 Типові технологічні карти розробляються з метою

• забезпечення будівництва типових очисних споруд і типових будівель;• забезпечення реконструкції очисних споруд і будівель;• забезпечення розбудови діючих очисних споруд.

41 Технологічні карти складаються з наступних розділів:

• область застосування, технологічний і економічний розділи;• область застосування технологія і організація будівництва, техніко-економічні показники, матеріально-технічні ресурси;• область застосування, технологія і організація будівельних робіт, контроль якості робіт, матеріально-технічні ресурси.

42 Оперативний контроль за якістю будівництва виконує

• прораб і робітники;• майстер і бригада;• прораб, майстер і бригадир.

159

1 2 343 Приймальний

контроль закінчений будівельних робіт здійснює:

• представник замовника;• представник будівельної організації;• представник замовника і будівельної організації.

44 Основною метою прийняття в експлуатацію споруд ВіВ є:

• визначення виконання повного обсягу будівельних робіт;• визначення повного обсягу будівельних і монтажних робіт передбачених проектом по їх об’єму і якості;• перевірка відповідності виконаних будівельних робіт проекту.

45 Збудовані споруди ВіВ не дозволяється приймати в експлуатацію коли:

• є будівельні недоліки;• є недоліки, які не дозволяють нормально експлуатувати очисні споруди;• є грубі відхилення від проекту.

160

6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Яковлев С.В. и др. Канализация. Изд. 5-е перераб. и. доп.: М: Стройиздат, 1975.

2. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. Изд. 3-е перераб. и доп.: М.: Стройиздат, 1982.

3. Білецький А.А. Організація і технологія будівельних робіт (навчальний посібник). Рівне. НУВГП, 2007.

4. Козлов В.Щ. Альшиц А.И., Акерман А.И. и др. Справочник проектировщика инженерных сооружений. Под ред. Д.А.Коршунова – 2-е изд. Перераб. и доп. К., Будівельник, 1988.

5. Белецкий В.Ф. и др. Конструкции водопроводных канализационных сооружений. Справочное пособие. Под общей редакцией Б.Ф.Белецкого, М.: Стройиздат, 1986.

6. Белецкий В.Ф. Технология строительных и монтажных робот. М.: Высшая школа, 1986.

7. Земляні роботи. ДБН Д 2.2.1 – 99, Зб.1 Держбуд України. Київ. 2000

8. Монтаж систем внешнего водоснабжения и канализации. Под ред. А.К.Перешивкина. – 4-е изд. Перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1988.

9. Станевский В.П. Строительные краны. К.: Изд. Будівельник.10. Бетонні та залізобетонні конструкції збірні. ДБН Д 2.2. – 7 – 99.

Зб.7 Держбуд України. Київ. 200011. Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в

строительстве. СниП – III – 4-80. М.: Стройиздат, 1980.12. Дикман П.Г. Организация, планирование и управление

строительством. М.: Стройиздат, 1990.13. Белецкий В.Ф. Организация строительных и монтажных работ.

М.: Высшая школа, 1989.14. Салов Ю.З., Замятин Г.В. Инженерные сооружения и основы

строительного производства. – Л. Стройиздат. 1990 – 367с.

161