1
9 листопада 2007 р. Наказом Міністра транспорту та зв’язку України Миколи Рудьковського за багаторічну плідну працю на залізничному транспорті, вагомий особистий внесок у розвиток транс- портної галузі, забезпечення потреб населення та економі- ки в перевезеннях вантажів та пасажирів, високу професій- ну майстерність, творчу ініціативу в роботі та з нагоди професійного свята – Дня залізничника нагороджено: Знаком “Почесний працівник транспорту України”: Дань ківа Михайла Григоровича – начальника майстерні ВП “Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт”, ДеМківа ігоря Романовича – слюсаря з ремонту ру- хомого складу ВП “Вагонне депо Дрогобич”, МацібоРськоГо степана степановича – токаря служби головного механіка ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, ошуРка Павла Ярославовича – старшого електромеханіка радіозв’язку ВП “Дистанція сигналізації і зв’язку станції Львів”, сич орисю андріївну – голову профкому ВП “Будівельне управління № 1”, Фока івана степановича – газорізальника ВП “Вагонне депо Дрогобич”, чуПаку богдана антоновича – голову профкому ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”. Оголошено Подяку Міністра транспорту та зв’язку України: ковальову костянтину валерійовичу – головному інженеру ВП “Рівненська дистанція електропостачання”, лазаРенку василю Миколайовичу – складачу поїздів станції Івано-Франківськ, луцась Тетяні Дмитрівні – економісту з планування економічно- го відділу ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, МаМализі Михайлу Михайловичу – слюсарю з ремонту рухомо- го складу ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, Мізюновій олені Меєрівні – телефоністу міжміського телефон- ного зв’язку ВП “Друга дистанція сигналізації і зв’язку”, наРеПесі Дмитру івановичу – головному інженеру проектів бригади штуч- них споруд Львівського державного проектно-вишукувального інс- титуту залізничного транспорту України “Львівтранспроект”. Вітаємо з високими нагородами! До Дня залізничника, який святкува- ли в Україні 4 листопада, в Укрзалізниці відкрилася галерея портретів видатних залізничників, що в різні часи очолюва- ли Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Упродовж 16 років із дня створення Укрзалізниці змінилося сім керівників. Це – Борис Степанович Олійник, Леонід Леонідович Железняк, Анатолій Васильович Слободян, Георгій Миколайович Кірпа, Володимир Володимирович Корнієнко, Зенко Семенович Афтаназів та Василь Іванович Гладкіх. Діяльність кожного з них ознаменувала певний етап становлення і розвитку провідної галузі еко- номіки держави. Автором портретів став Заслужений худож- ник України, лауреат багатьох міжнародних та національних премій Володимир Сліпченко. Галерея портретів видатних залізничників В же стало доброю традицією напере- додні Дня залізничника вшановувати пам’ять колишнього начальника заліз- ниці Григорія Якимовича Пороха. Першого листопада, коли поминають померлих, керів- ництво Львівської залізниці поклало квіти на його могилу. Григорій Порох очолював магіс- траль з 1975 по 1983 рік. Хвилиною мовчан- ня і молитвою на Личаківському кладовищі Григорія Якимовича пом’янули начальник залізниці Михайло Мостовий, перші заступ- ники начальника залізниці – Богдан Піх та Ярослав Федак, перший заступник – голо- вний інженер залізниці Володимир Кисельов, заступник начальника залізниці з кадрів і со- ціальних питань Володимир Чернега, голова дорпрофсожу Андрій Сенишин та керівники інших підрозділів залізниці. оксана ПоДольська Фото юрія юХницькоГо Вшановуємо пам’ять Просимо вибачення за помилку У матеріалі “Летять роки, як поїзди”, опубліковано- му в №40 нашої газети від 12 жовтня, з вини автора, журналіста О. Гершуненка, було неправильно вказане прізвище ветерана залізниці – “Бережчаний” замість Бережанський. Редакція просить вибачення в Івана Олександровича Бережанського за цю прикру помилку. Майже всі вантажі зі станції Чернівці-Центральна Івано- Франківської дирекції залізничних перевезень йдуть на експорт в Середню Азію. Про це розповів начальник станції Михайло Мензак. – У нас є три підприємства, які стабільно працюють і постійно ко- ристуються послугами залізниці, – говорить Михайло Мензак, – зок- рема Чернівецький машинобудівний завод, який випускає обладнання для нафтової промисловості. Це облад- нання ми відправляємо в Білорусь, Росію, Казахстан, Туркменістан, тобто в ті країни, де освоюються нові газові та нафтові родовища. Також добре працює підприємство “Розма”, яке виготовляє гумове взуття. Їхня про- дукція призначена для Таджикистану, Афганістану та Туркменістану. А кон- дитерська фабрика відправляє свою продукцію в Середню Азію, Монголію та Східний Сибір. Завдяки цим підприємствам в се- редньому щомісяця на станції наван- тажується 50-60 вагонів: 30-40 вагонів обладнання та по 10 вагонів гумового взуття і кондитерських виробів. Загалом це непоганий показник, оскільки стан- ція спеціалізується на формуванні поїздів. Але протягом 9 місяців 2007 року навантаження тут зросло на 25,3 відсотка, у порівнянні з аналогічним пе- ріодом минулого року. Хороший показ- ник і з простою транзитних вагонів. При плані 1,5 години статичне навантажен- ня становить 0,9 години. На 83 відсотки зріс транзит вагонів без переробки, у порівнянні з минулим роком. Показник розвантаження вагонів також досить високий, але над цим пра- цює вже станція Чернівці-Південна. За словами Михайла Мензака, високі по- казники з розвантаження пояснюються тим, що в південній частині Чернівців зосереджена вся будівельна індустрія регіону. – В середньому на станції Чернівці- Південна щодоби розвантажується 25 вагонів будівельних матеріалів: цемен- ту, піску, щебеню та багато іншого, – го- ворить Михайло Мензак. – Такі обсяги робіт дозволяють виконувати доведені плани. Станція Чернівці увійшла в осін- ньо-зимовий період, жодних проблем не виникло, всі котельні у доброму стані. Та й минулого року, замість ста- рих, було встановлено нові газові котли у приміщеннях складачів вагонів та ре- гулювальників швидкості руху вагонів. Заміна котлів дала змогу протягом 9 місяців цього року зекономити 30 від- сотків газу. Похолодання не стало не- сподіванкою для колективу станції. Всі 150 працівників на 100 відсотків забез- печені зимовим спецодягом, спецвзут- тям та рукавицями. Якщо говорити про проблеми, які властиві станції Чернівці, то керів- ництво станції відзначило лише одну, – кадри. – Коли у нас хтось звільняється з роботи, то важко прийняти нову люди- ну, – говорить Михайло Мензак, – Тому доводиться із меншим колективом виконувати аналогічний обсяг робо- ти. А коли влаштовується на роботу молодий працівник після закінчення навчального закладу, то ми розуміємо, що його ще треба багато чому навчити. Але мушу визнати, що молодь краще працює на комп’ютерах. Старші праців- ники знають всі тонкощі своєї роботи, але повільніше освоюють нові техноло- гії. Але, на щастя, зараз з цим вже про- блем не маємо, хоча, бувало, освоюва- ли комп’ютерну техніку зі сльозами. Дмитро ПелиХ Відома колись великими обсягами роботи прикордонна станція Мостиська-ІІ і надалі утримує свій поважний статус та характеризується постій- ними темпами зростання екс- портно-імпортних перевезень. Нині щодоби сюди прибуває із Польщі п’ять-шість пар поїздів з великотоннажними контейне- рами, в яких перевозяться за- пасні частини для автомобілів, що їх виготовляє АвтоЗАЗ-ДЕУ. Адреси призначення цих ванта- жів – Запоріжжя та інші міста України. Не менше составів йде у зворотньому напрямку. Начальник станції Мостиська-ІІ Петро Паук каже, що зараз, у порів- нянні з минулим роком, експортні перевезення зросли приблизно на 47 відсотків, а імпортні – на 70. Зазвичай, збільшення перевезень за всіма асортиментами як імпорту, так і експорту, особливо помітні у четвертому кварталі. Щоб не затри- мувати просування контейнерних поїздів, за пропозицією мостиських залізничників, для перевантаження контейнерів ще в минулому році за- провадили так звану шахматку. За аналогічним принципом працюють польські залізничники. Це дає мож- ливість відправити додатково три пари поїздів, тобто збільшити про- пускну здатність станції: якщо торік до Польщі йшло 5-6 поїздів з ванта- жами, то цього року – до 10. – Недавня нарада, яка прохо- дила в Польщі з ініціативи власника корпорації “Mittal-Steel” та польсько- го коксохімічного комбінату, дає під- стави очікувати збільшення об’ємів перевезення через наш перехід ек- спортної руди та імпортного коксу, – розповідає Петро Паук, який разом із іншими залізничниками зустрічав- ся із замовниками. – У свою чергу, залізничники готові до таких пере- везень. Зокрема, у нас нещодавно закінчено будівництво терміналу, і ми можемо перевантажувати до 200 контейнерів за добу та до 100 ти- сяч тонн коксу на місяць. Крім того, майже вдвічі зросли перевезення в критих вагонах, щодоби вивільняє- мо від 30 до 40 вагонів з імпортом. В основному це будівельні вантажі, що перевантажуються на станції Мостиська-І, яка з грудня минуло- го року входить в структуру станції Мостиська-ІІ. Бувають дні, коли за- галом перевантажуємо більше, ніж, наприклад, вся Ужгородська дирек- ція залізничних перевезень: 200-250 вагонів на добу, не враховуючи тих вагонів, які поляки завантажують на широкій колії. Керівник прикордонної станції впевнений у трудовому колективі. Нинішнього року на зміну ветеранам, які звільнились на пенсію, прийшло 20 молодих спеціалістів, більшість із них швидко включились в роботу. Тішить Петра Паука й те, що на стан- ції введено автоматизовані робочі місця для всіх спеціальностей. – Колись сміялись, що я говорив про АРМ кочегара, а невдовзі буде у нас і таке автоматизоване робоче місце, бо для контори передач об- ладнано нову котельню, яка не має аналогів на Львівській залізниці, працює на геотермальних джере- лах, – зауважує Петро Паук. – З впровадженням комп’ютерів суттєво поліпшився стан інформативності на станції. Однак в технологічному процесі поки що маємо простої, бо не впроваджені електронні наклад- ні, хоча у перспективі це можливо. І тут ми значно випередили поляків, адже у них переважає ручна робота, тобто збереглись старі схеми праці, впроваджені за часів союзу та со- ціалістичної Польщі. Нині ж вимоги інші: клієнт хоче швидкої і якісної роботи. Коли ж зайшла мова про ре- зультати роботи окремих людей, то Петро Паук назвав, насампе- ред, зміни маневрових диспетчерів Євгена Коваля і Олександра Пазана та чергових по станції Стефанії Шпак, Івана Гринчишина і додав, що мостиські залізничники очікують по- дальших позитивних змін, які пере- дбачені у планах розвитку третього транс’європейського коридору. орися Теслюк З Чернівців – у Середню Азію Мостиська-ІІ: буде більше коксу та руди...

Вшановуємо пам’ять Вrailway.lviv.ua/fileadmin/gazeta/2007/N44/3.pdf · у зворотньому напрямку. Начальник станції Мостиська-ІІ

  • Upload
    others

  • View
    13

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Вшановуємо пам’ять Вrailway.lviv.ua/fileadmin/gazeta/2007/N44/3.pdf · у зворотньому напрямку. Начальник станції Мостиська-ІІ

9 листопада 2007 р.

Наказом Міністра транспорту та зв’язку України Миколи Рудьковського за багаторічну плідну працю на залізничному транспорті, вагомий особистий внесок у розвиток транс-портної галузі, забезпечення потреб населення та економі-ки в перевезеннях вантажів та пасажирів, високу професій-ну майстерність, творчу ініціативу в роботі та з нагоди професійного свята – Дня залізничника нагороджено:

Знаком “Почесний працівник транспорту України”: Дань­ківа Михайла Григоровича – начальника майстерні ВП “Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт”, ДеМківа ігоря Романовича – слюсаря з ремонту ру-хомого складу ВП “Вагонне депо Дрогобич”, МацібоРськоГо степана степановича – токаря служби головного механіка ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, ошуРка Павла Ярославовича – старшого електромеханіка радіозв’язку ВП “Дистанція сигналізації і зв’язку станції Львів”, сич орисю андріївну – голову профкому ВП “Будівельне управління № 1”, Фока івана степановича – газорізальника ВП “Вагонне депо Дрогобич”, чуПаку богдана антоновича – голову профкому ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”.

Оголошено Подяку Міністра транспорту та зв’язку України: ковальову костянтину валерійовичу – головному інженеру ВП “Рівненська дистанція електропостачання”, лазаРенку василю Миколайовичу – складачу поїздів станції Івано-Франківськ, луцась Тетяні Дмитрівні – економісту з планування економічно-го відділу ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, МаМализі Михайлу Михайловичу – слюсарю з ремонту рухомо-го складу ВАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”, Мізюновій олені Меєрівні – телефоністу міжміського телефон-ного зв’язку ВП “Друга дистанція сигналізації і зв’язку”, наРеПесі Дмитру івановичу – головному інженеру проектів бригади штуч-них споруд Львівського державного проектно-вишукувального інс-титуту залізничного транспорту України “Львівтранспроект”.

Вітаємо з високими нагородами!

До Дня залізничника, який святкува-ли в Україні 4 листопада, в Укрзалізниці відкрилася галерея портретів видатних залізничників, що в різні часи очолюва-ли Державну адміністрацію залізничного транспорту України.

Упродовж 16 років із дня створення Укрзалізниці змінилося сім керівників. Це – Борис Степанович Олійник, Леонід Леонідович Железняк, Анатолій Васильович Слободян, Георгій Миколайович Кірпа, Володимир Володимирович Корнієнко, Зенко Семенович Афтаназів та Василь Іванович Гладкіх. Діяльність кожного з них ознаменувала певний етап становлення і розвитку провідної галузі еко-номіки держави.

Автором портретів став Заслужений худож-ник України, лауреат багатьох міжнародних та національних премій Володимир Сліпченко.

Галерея портретів видатних залізничників

В же стало доброю традицією напере-додні Дня залізничника вшановувати пам’ять колишнього начальника заліз-

ниці Григорія Якимовича Пороха. Першого листопада, коли поминають померлих, керів-ництво Львівської залізниці поклало квіти на його могилу. Григорій Порох очолював магіс-траль з 1975 по 1983 рік. Хвилиною мовчан-ня і молитвою на Личаківському кладовищі Григорія Якимовича пом’янули начальник залізниці Михайло Мостовий, перші заступ-ники начальника залізниці – Богдан Піх та Ярослав Федак, перший заступник – голо-вний інженер залізниці Володимир Кисельов, заступник начальника залізниці з кадрів і со-ціальних питань Володимир Чернега, голова дорпрофсожу Андрій Сенишин та керівники інших підрозділів залізниці.

оксана ПоДольськаФото юрія юХницькоГо

Вшановуємо пам’ять

Просимо вибачення за помилкуУ матеріалі “Летять роки, як поїзди”, опубліковано-

му в №40 нашої газети від 12 жовтня, з вини автора, журналіста О. Гершуненка, було неправильно вказане прізвище ветерана залізниці – “Бережчаний” замість Бережанський.

Редакція просить вибачення в Івана Олександровича Бережанського за цю прикру помилку.

Майже всі вантажі зі станції Чернівці-Центральна Івано-

Франківської дирекції залізничних перевезень йдуть на експорт в Середню Азію. Про це розповів

начальник станції Михайло Мензак.– У нас є три підприємства, які

стабільно працюють і постійно ко-ристуються послугами залізниці, – говорить Михайло Мензак, – зок-рема Чернівецький машинобудівний завод, який випускає обладнання для нафтової промисловості. Це облад-нання ми відправляємо в Білорусь, Росію, Казахстан, Туркменістан, тобто в ті країни, де освоюються нові газові та нафтові родовища. Також добре працює підприємство “Розма”, яке виготовляє гумове взуття. Їхня про-дукція призначена для Таджикистану, Афганістану та Туркменістану. А кон-дитерська фабрика відправляє свою продукцію в Середню Азію, Монголію та Східний Сибір.

Завдяки цим підприємствам в се-редньому щомісяця на станції наван-тажується 50-60 вагонів: 30-40 вагонів обладнання та по 10 вагонів гумового взуття і кондитерських виробів. Загалом це непоганий показник, оскільки стан-ція спеціалізується на формуванні поїздів. Але протягом 9 місяців 2007 року навантаження тут зросло на 25,3 відсотка, у порівнянні з аналогічним пе-ріодом минулого року. Хороший показ-ник і з простою транзитних вагонів. При плані 1,5 години статичне навантажен-ня становить 0,9 години. На 83 відсотки зріс транзит вагонів без переробки, у порівнянні з минулим роком.

Показник розвантаження вагонів також досить високий, але над цим пра-цює вже станція Чернівці-Південна. За словами Михайла Мензака, високі по-казники з розвантаження пояснюються

тим, що в південній частині Чернівців зосереджена вся будівельна індустрія регіону.

– В середньому на станції Чернівці-Південна щодоби розвантажується 25 вагонів будівельних матеріалів: цемен-ту, піску, щебеню та багато іншого, – го-ворить Михайло Мензак. – Такі обсяги робіт дозволяють виконувати доведені плани.

Станція Чернівці увійшла в осін-ньо-зимовий період, жодних проблем не виникло, всі котельні у доброму стані. Та й минулого року, замість ста-рих, було встановлено нові газові котли у приміщеннях складачів вагонів та ре-гулювальників швидкості руху вагонів. Заміна котлів дала змогу протягом 9 місяців цього року зекономити 30 від-сотків газу. Похолодання не стало не-сподіванкою для колективу станції. Всі 150 працівників на 100 відсотків забез-печені зимовим спецодягом, спецвзут-тям та рукавицями.

Якщо говорити про проблеми, які властиві станції Чернівці, то керів-ництво станції відзначило лише одну, – кадри.

– Коли у нас хтось звільняється з роботи, то важко прийняти нову люди-ну, – говорить Михайло Мензак, – Тому доводиться із меншим колективом виконувати аналогічний обсяг робо-ти. А коли влаштовується на роботу молодий працівник після закінчення навчального закладу, то ми розуміємо, що його ще треба багато чому навчити. Але мушу визнати, що молодь краще працює на комп’ютерах. Старші праців-ники знають всі тонкощі своєї роботи, але повільніше освоюють нові техноло-гії. Але, на щастя, зараз з цим вже про-блем не маємо, хоча, бувало, освоюва-ли комп’ютерну техніку зі сльозами.

Дмитро ПелиХ

Відома колись великими обсягами роботи прикордонна

станція Мостиська-ІІ і надалі утримує свій поважний статус

та характеризується постій-ними темпами зростання екс-

портно-імпортних перевезень. Нині щодоби сюди прибуває із

Польщі п’ять-шість пар поїздів з великотоннажними контейне-

рами, в яких перевозяться за-пасні частини для автомобілів,

що їх виготовляє АвтоЗАЗ-ДЕУ. Адреси призначення цих ванта-

жів – Запоріжжя та інші міста України. Не менше составів йде

у зворотньому напрямку. Начальник станції Мостиська-ІІ

Петро Паук каже, що зараз, у порів-нянні з минулим роком, експортні перевезення зросли приблизно на 47 відсотків, а імпортні – на 70. Зазвичай, збільшення перевезень за всіма асортиментами як імпорту, так і експорту, особливо помітні у четвертому кварталі. Щоб не затри-мувати просування контейнерних поїздів, за пропозицією мостиських залізничників, для перевантаження контейнерів ще в минулому році за-провадили так звану шахматку. За аналогічним принципом працюють польські залізничники. Це дає мож-ливість відправити додатково три пари поїздів, тобто збільшити про-пускну здатність станції: якщо торік до Польщі йшло 5-6 поїздів з ванта-жами, то цього року – до 10.

– Недавня нарада, яка прохо-

дила в Польщі з ініціативи власника корпорації “Mittal-Steel” та польсько-го коксохімічного комбінату, дає під-стави очікувати збільшення об’ємів перевезення через наш перехід ек-спортної руди та імпортного коксу, – розповідає Петро Паук, який разом із іншими залізничниками зустрічав-ся із замовниками. – У свою чергу, залізничники готові до таких пере-везень. Зокрема, у нас нещодавно закінчено будівництво терміналу, і ми можемо перевантажувати до 200 контейнерів за добу та до 100 ти-сяч тонн коксу на місяць. Крім того, майже вдвічі зросли перевезення в критих вагонах, щодоби вивільняє-мо від 30 до 40 вагонів з імпортом. В основному це будівельні вантажі, що перевантажуються на станції Мостиська-І, яка з грудня минуло-го року входить в структуру станції Мостиська-ІІ. Бувають дні, коли за-галом перевантажуємо більше, ніж, наприклад, вся Ужгородська дирек-ція залізничних перевезень: 200-250 вагонів на добу, не враховуючи тих вагонів, які поляки завантажують на широкій колії.

Керівник прикордонної станції впевнений у трудовому колективі. Нинішнього року на зміну ветеранам, які звільнились на пенсію, прийшло 20 молодих спеціалістів, більшість із них швидко включились в роботу. Тішить Петра Паука й те, що на стан-

ції введено автоматизовані робочі місця для всіх спеціальностей.

– Колись сміялись, що я говорив про АРМ кочегара, а невдовзі буде у нас і таке автоматизоване робоче місце, бо для контори передач об-ладнано нову котельню, яка не має аналогів на Львівській залізниці, працює на геотермальних джере-лах, – зауважує Петро Паук. – З впровадженням комп’ютерів суттєво поліпшився стан інформативності на станції. Однак в технологічному процесі поки що маємо простої, бо не впроваджені електронні наклад-ні, хоча у перспективі це можливо. І тут ми значно випередили поляків, адже у них переважає ручна робота, тобто збереглись старі схеми праці, впроваджені за часів союзу та со-ціалістичної Польщі. Нині ж вимоги інші: клієнт хоче швидкої і якісної роботи.

Коли ж зайшла мова про ре-зультати роботи окремих людей, то Петро Паук назвав, насампе-ред, зміни маневрових диспетчерів Євгена Коваля і Олександра Пазана та чергових по станції Стефанії Шпак, Івана Гринчишина і додав, що мостиські залізничники очікують по-дальших позитивних змін, які пере-дбачені у планах розвитку третього транс’європейського коридору.

орися Теслюк

З Чернівців –у Середню Азію Мостиська-ІІ:

буде більшекоксу та руди...