Київський національний університет імені Тараса ШевченкаФілософський факультет

Центр українознавства

Випуск 18

Київ 2015

Українознавчий альманах. Випуск 18. – К., 2015. – 258 с.Випуск присвячено дослідженню здобутків та перспектив розвитку українства у світовому цивілізаційному

процесі. Чільне місце у виданні відведено наступним аспектам заявленої проблематики: трансформація циві-лізаційної ідентичності громадян України; внесок українства до скарбниці загальноєвропейських культурних і цивілізаційних досягнень; роль української еліти в процесах національної консолідації та цивілізаційного вибору українства; специфіка національно-культурних надбань українства в контексті світового цивілізаційного поступу; значення подій Євромайдану (Революції Гідності) та російської агресії проти України для формування цивілізаційних орієнтирів сучасності; роль закордонного українства в процесах цивілізаційних перетворень; гендерна політика української держави в контексті євроінтеграційних прагнень українства.

Для науковців, викладачів, студентів, аспірантів ВНЗ та широкого кола осіб, що цікавляться українознавчою проблематикою.

The main subject of the issue is the study of achievements and prospects of development of Ukrainianness in the world civilization process. The mail place is given to such aspects of the mentioned subject: transformation of civilization identity of the Ukrainian Citizens; contribution of the Ukrainians into the thesaurus of all-European cultural and civilization achievements; the role of the Ukrainian Elites in the processes of the national consolidation and civilization choice of Ukrainians; specificity of the national cultural achievements of Ukrainianness in the context of world civilization development; the role of the events of Euromaidan (Revolution of Dignity) and of the Russian Aggression against Ukraine for the formation of civilization referent points of contemporanety; participation of the Ukrainian Diaspora on the processes of civilization transformations; gender policy of the Ukrainian State in the context of European aspirations of Ukrainians.

For scientists, lecturers, students and post-graduate students as well as for all readers interesting in Ukrainian Studies.

Відповідальний редактор д-р полiт. наук, проф. Микола Обушний

Відповідальні за випуск Ніна Авер’янова, Ірина Грабовська, Катерина Кобченко

Редакцiйна колегiя:М. І. Обушний, д-р політ. наук, проф. (відп. ред.); С. Р. Кагамлик, канд. істор. наук, ст. наук. співроб.

(заст. відп. ред.); К. А. Кобченко, канд. істор. наук (відп. секретар); І. В. Верба, д-р істор. наук, проф.; Л. П. Гнатюк, д-р філол. наук, доц.; Т. Г. Горбаченко, д-р філос. наук, проф.; Л. В. Грицик, д-р філол. наук, проф.; М. В. Довбищенко, д-р істор. наук, доц.; О. П. Івановська, д-р філол. наук, проф.; В. П. Капелюшний, д-р істор. наук, проф.; В. Ф. Колесник, д-р істор. наук, проф.; А. Є. Конверський, д-р філос. наук, проф., акад. НАН України; В. І. Лубський, д-р філос. наук, проф.; А. К. Мойсієнко, д-р філол. наук; проф.; В. І. Панченко, д-р філос. наук, проф.; Г. Ф. Семенюк, д-р філол. наук; проф.; В. І. Сергійчук, д-р істор. наук, проф.; О. І. Салтовський, д-р політ. наук, проф.; Ю. М. Сорока, д-р істор. наук, проф.; О. І. Ткач, д-р політ. наук, проф.; В. Ф. Цвих, д-р політ. наук, проф.; Л. О. Шаш-кова, д-р філос. наук, проф.; М. А. Шульга, д-р політ. наук, проф.; В. І. Ярошовець, д-р філос. наук, проф.; Ч. С. Кірвель, д-р філос. наук, проф., зав. каф. філософії Гродненського держ. ун-ту ім. Лики Купали (Білорусь); А. М. Кумиков, д-р філос. наук, проф. каф. філософії Кабардино-Балкарського держ. ун-ту (Російська Федерація); Л. Здибел, д-р філософії габілітов., проф. Ін-ту філософії Ун-ту імені Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Респ. Польща); Я. Мокляк, д-р історії габілітов., проф.

Ін-ту історії Ягеллонського ун-ту (м. Краків, Респ. Польща).

Затверджено Вченою радою Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.

(Протокол № 6 від 21 грудня 2015 року)

Зареєстровано Мiнiстерством юстицiї України. Свiдоцтво про державну реєстрацiю КВ № 16411–4883Р вiд 04.02.2010 р.

Згiдно постанови ВАК України № 1-05/2 вiд 23 лютого 2011 р.

«Українознавчий альманах» визнано фаховим виданням у галузi полiтичних, фiлософських, iсторичних та фiлологiчних наук.

© Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, 2015 © Центр українознавства, 2015

ЗМІСТНа шляху змін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

Політичні наукиОбушний Микола. Концептуальні засади дослідження ролі українства у світовому цивілізаційному процесі в доробку науковців Центру українознавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

Афанасьєва Людмила, Рубікондо-Хованова Ксенія. Інтер-культурне місто як модель інтеграції українських спільнот у сучасний європейський простір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

Жадько Павло. Інформаційно-комунікативні технології в демократизації владних відносин в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Кікінежді Оксана. Трансформація цивілізаційної ідентичності української молоді: ґендерна парадигма . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

Окса Микола, Семікін Михайло. Національно-патріотичне виховання студентів в умовах сучасного інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

Рыер Якаў. Усходнее ўрапейскія землі ў цыві лі за цый ным кан-тэкце сярэднявечча . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

Руденко Юлія. Національна ідентичність як складова цивілі-заційної ідентичності в контексті забезпечення національної безпеки України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31

Скляр Володимир. Значення етнологічних студій сучасного українознавства для консолідації українства в європейському цивілізаційному поступі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Усатенко Тамара. Громадянська освіта в контексті україноз-навства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38

Цимбал Тетяна. Українці в Європі: репрезентація національної ідентичності трудовими мігрантами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42

Цюрупа Михайло. Українська військово-гуманітарна традиція та її прояв у збройній боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України (контекст подій в зоні проведення АТО) . . . . .45

Шахно Юлія. Об’єктивні умови інституційного оформлення діаспори: українознавчий аспект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Філософські наукиАбизова Лариса. Модернізація освітніх стратегій у вітчизняній педагогічній культурі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Авер’янова Ніна. Сучасне українське образотворче мистецтво: входження в європейський художній простір . . . . . . . . . . . . . . . .56

Бойко Світлана. Освіта як важливий чинник формування національної еліти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59

Воропаєва Тетяна. Цивілізаційний поступ українства: теоре-тико-емпіричні результати дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

Глебова Наталя, Миронова Марина. Реклама як відобра-ження соціальних змін в українському суспільстві на прикладі молоді м. Мелітополь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67

Глинська Людмила. Міжпоколінні розбіжності ціннісних дис-позицій у сучасному українському суспільстві . . . . . . . . . . . . . . .70

Грабовська Ірина. Сучасна українська гендерна політика у світлі євроцивілізаційних прагнень України . . . . . . . . . . . . . . . . .73

Колієва Ірина. Дискурс соціокультурних реалій в умовах цивілізаційних трансформацій у сучасній Україні . . . . . . . . . . . .77

Купцова Тетяна. Критичне осмислення маскулінності в епоху гендерних трансформацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .80

Ліщинська Ольга. Українське візуальне мистецтво як вислов-лювання: від Євромайдану до військового протистояння на Сході України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82

Литвиненко Олена. Інформаційна безпека людини й суспіль-ства у контексті медіафілософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86

Мостяєв Олександр. Теоретико-методологічне підґрунтя застосування цивілізаційного підходу в українознавстві . . . . . .90

Пархоменко Наталія. Аналіз міграційних процесів крізь при-зму етнофілософії: глобалізаційний вимір . . . . . . . . . . . . . . . . . .95

Співак Володимир. Рецепція освіти української людини епохи бароко у проповідях Антонія Радивиловського . . . . . . . . . . . . . .97

Стефаненко Наталія. Суб’єктність як прояв ментальності українців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

Талько Тетяна. Вітчизняні філософсько-антропологічні стра-тегії в контексті євроінтеграційних прагнень України . . . . . . . .103

Федорченко Ірина. Цивілізаційний вимір українського націо-нального характеру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .106

Чик Анна. Роль колективної пам’яті у цивілізаційному поступі українства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

Історичні наукиАнтонюк Тетяна. Університети міста Києва в міжнарод ному науково-освітньому просторі (1991–2012 рр.) . . . . . . . . . . . . . . 115

Байдак Мар’яна. Громадська діяльність як спосіб емансипа-ції жінки в роки Першої світової війни (на прикладі українок Галичини) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Балера Олена. Роль Бібліотеки української літератури в Москві у національно-культурному розвитку української діаспори . . .123

Бацюкоў Аляксей. Украінскія артэфакты ў фондах Музея гісторыі Магілёва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130

4 КиївськийнаціональнийуніверситетіменіТарасаШевченка

Беззуб Юрій. Борис Грінченко в боротьбі за українську школу: стосунки з Христиною Алчевською . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133

Василик Ірина. Українство в Австро-Угорській імперії: цивілізаційні пошуки і спроби націєтворення . . . . . . . . . . . . . . .136

Газізова Олена. Формування патріотизму сучасної молоді: українознавчий підхід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .140

Голікова Олена. Діяльність професора Єжи Беньяміна Флята як фундатора та першого директора Інституту землеробства в Маримонті у 1819–1830 рр. (до 200-річчя Харківського НАУ імені В. В. Докучаєва) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .143

Гончаренко Надія. Уявлення про національну культурну спадщину в сучасних українських підручниках з історії . . . . . .147

Гутник Марина. Українська технічна еліта в європейському науковому просторі: співпраця вчених Харківсь кого практич-ного технологічного інституту з вищими технічними школами Західної Європи (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150

Довбищенко Михайло. Український досвід єдності христи-янства: історія та виклики сучасності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152

Кагамлик Світлана. Становлення та діяльність україн ської православної ієрархії ранньомодерного часу в цивілізаційному контексті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .156

Кліш Андрій. Реалізація О. Барвінським ідей українського суспільно-християнського руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160

Кобченко Катерина. Тоталітаризм і Україна: досвід минулого та виклики сучасності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .164

Конча Сергій. Типологія етногенезу українців . . . . . . . . . . . . .171

Кохан Олена. Підпорядкування міського життя Києва законам Російської імперії наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття . .176

Ластовський Валерій. Українські «Черкаси»: поява на істо-ричній арені в контексті цивілізаційних процесів та історіогра-фічного міфу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179

Лехнюк Роман. Соціальні та політичні дилеми греко-като-лицького духовенства в Галичині на початку ХХ ст. (у світлі публіцистичної спадщини о. Онуфрія Волянського) . . . . . . . . .181

Ляшуга Ірина. Державний науково-дослідний інститут метроло-гії: від підготовки висококваліфікованих кадрів до міжнародної співпраці (1966–1974) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185

Машкова Інна. Українська педагогічна періодика Канади як фактор розвитку сучасної українознавчої освіти . . . . . . . . . . . .188

Мишуста Анастасія. Українки-емігрантки на варті національної ідентичності (на прикладі діяльності Гуртка старших пластунок «Україна» в Чехословаччині [1933–1937 рр.]) . . . . . . . . . . . . . .192

Мусієнко Ірина. Подолання російського імперського дискурсу в інтелектуальному просторі Європи як умова реалізації циві-лізаційного вибору України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .195

Орлова Тетяна. «Україна в європейському цивілізаційному вимірі» – новий перспективний курс у вищій школі . . . . . . . . . .198

Петренко Ірина. Діяльність Єлизавети Милорадович (1832–1890) у контексті українського національного відродження . . .201

Петрикова Валентина. Українознавство в українській Академії наук у 1920-ті рр.: культурно-інформаційна змістовність . . . . .205

Пушкін Ігар. Дзейнасць грамадскіх арганізацый украінскай супольнасці ў Рэспубліцы Беларусь (1991–2014 гг.) . . . . . . . . .208

Суховерська Ірина, Чорнописька Христина. Добровольчі батальйони нацгвардії України у громадсько-політичних візіях студентів Львівського національного університету імені Івана Франка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .212

Шкода Наталія, Крилова Алла. Виникнення і становлення українського професійного драматичного театру Наддніпрян-щини в другій половині ХIХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .215

Шумило Сергій. Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» у церковно-суспільній думці Русі-України . . . . . . . . . . . . . . . . . . .218

Філологічні наукиГромова Наталія. Особливості формування компетенції інтерпретації та перекладу іншомовних газетних текстів . . . . .224

Ґетка Йоанна. До питання про витоки українського грома-дянського суспільства: руськомовні василіанські «богословія нравоучітєльниє» XVIII століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .227

Денисюк Сергій. Юрій Шевельов і Дмитро Донцов: дві кон-цепції національного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .231

Зайдлер Наталія. «Вже ні долі, ні шляху зректися мені не дано»: художнє осмислення сенсу буття людини в поетичній збірці Галини Феліксон та Олега Гончаренка «Отражение. Відо-браження» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .233

Крамар Ростислав. Ціна тріумфу: що змусило примадонну Соломію Крушельницьку покинути сцену Великого театру у Варшаві? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .236

Крамар Руслана. Маловідомі сторінки біографії Уляни Крав-ченко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .240

Матвіюк Кузьма. Феномен Василя Стуса в контексті цивілі-заційного поступу українства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .244

Носова Богдана. Українська ідентичність у публіцистичному дискурсі: динаміка комунікативних впливів, кризові виклики . .248

Сорочук Людмила. Етнокультурна традиція українства у контексті світового культурного простору . . . . . . . . . . . . . . . . .252

Відомості про авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .257

CONTENTPolitical Sciences

Obushnyj, Mykola. Conceptual Approaches to the Study of the role of Ukainianness in the World Civilization Process in the Works of the Scientists from the Center of Ukrainian Studies . . . . . . . . . . .8

Afanasieva, Lyudmila; Rubicondo-Khovanova, Kseniya. Inter-cultural City as a Model of Integration of Ukrainian Communities in the Modern European Space . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

Zhadko, Pavlo. Information and Communication Technologies in Democratization of Power Relations in Ukraine . . . . . . . . . . . . .17

Kikinezhdi, Oksana. Transformation of the Civilization Identity of Ukrainian Youth: Gender Paradigm . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

Oksa, Mykola; Semikin, Mykhailo . National and Patriotic Upbring-ing of Students under Conditions of Modern Informational Society 24

Ryer, Jakaw. East European Lands in Civilization Context of the Middle Ages . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

Rudenko, Yuliia. National Identity as a Component of Civilization Identity in the Context of Ensuring of Ukraine’s National Safety . . .31

Sklyar, Volodymyr. The Role of Ethnology in the Modern Ukrainian Studies for the Consolidation of Ukrainian People in the European Civilization Advancement . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Usatenko, Tamara. Public Education in the Context of Ukrainian Studies . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38

Tsymbal, Tetiana. Ukrainians in Europe: Representation of National Identity by the Labour Migrants . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42

Tsiurupa, Mykhailo . Ukrainian Military-Humanitarian Heritage and its Manifestations in Military Struggle for Sovereignty and Territorial Integrity of Ukraine (the Context of Military Events in the ATO-Zone) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45

Shakhno, Yuliia. Objective Conditions of Institutional Creation of Diaspora: Approach of Ukrainian Studies . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Philosophical Sciences

Abyzova, Larysa. Modernization of Educational Strategies in the National Pedagogical Culture . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Averianova, Nina. Modern Ukrainian Art: the Entrance to the European Artistic Space . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

Boiko, Svitlana. Education as an Important Factor of Formation of the National Elite . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59

Voropayeva, Tetiana. Civilization Progress of the Ukainianness: Theoretical and Empirical Findings . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

Gliebova, Natalia; Myronova, Maryna. Advertising as a Reflection of Social Changes in Ukrainian Society on the Example of Youth in Melitopol . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67

Glynska, Ludmyla. Intergenerational Differences in Value Dis-positions in the Modern Ukrainian Society . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70

Grabovska, Iryna. Modern Ukrainian Gender Policy in the Light of European Civilization’s Aspirations of Ukraine . . . . . . . . . . . . . .73

Kolieva, Iryna. Discourse of Socio-Cultural Realities in the Situ-ation of Civilization Transformations in Modern Ukraine . . . . . . . . .77

Kuptsova, Tetiana . Critical Understanding of Masculinity in the Age of Gender Transformation . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .80

Lishchyns’ka, Olha. Ukrainian Visual Art as an Artistic Expression: from Euromaidan to the Military Confrontation in Eastern Ukraine .82

Lytvynenko, Olena. Informational Security of Person and Society in the Context of Media-Philosophy . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86

Mostiaiev, Oleksandr . Theoretical and Methodological Basis of Application of Civilizational Approach in the Ukrainian Studies . . . .90

Parkhomenko, Natalia. Analysis of Migration from the Viewpoint of Etno-Philosophy: Globalization’s Dimension . . . . . . . . . . . . . . . .95

Spivak, Volodymyr. Reception of Education by Ukrainian People of the Baroque Age in the Sermons of Antoniy Radyvilovskyj . . . . .97

Stefanenko, Natalia. Subjectivity as a Manifestation of Ukrainians’ Mentality . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

Talko, Tetiana. Ukrainian Philosophic-Anthropological Strategies in the Context of Ukraine’s Intentions of European Integration . . .103

Fedorchenko, Iryna. Civilization Dimension of the Ukrainian National Character . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .106

Chyck, Anna. The Role of Collective Memory in the Civilization Progress of Ukainianness . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

Historical SciencesAntonyuk, Tetiana. Universities of Kyiv in the International Sci-entific and Educational Space (1991–2012) . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

Baidak, Mariana. Public Activism as a Way of Woman’s Eman-cipation during the World War I (on the Example of Ukrainian Women in Galicia) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Balera, Olena. The Role of the Ukrainian Literature Library in Moscow in National and Cultural Development of Ukrainian Diaspora . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123

Batsiukou, Aliaksei . Ukrainian Artifacts in the Collections in the Mahilou Museum of History . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130

Bezzub, Yuriy. Boris Hrinchenko in the Struggle for Ukrainian School: Relations with Hrystyna Alchevska . . . . . . . . . . . . . . . . . .133

Vasylyk, Iryna. Ukrainians in Austro-Hungarian Empire: Civilization Searches and Attempts of Nation-Building . . . . . . . . . . . . . . . . . .136

Gazizova, Olena. Upbringing of Patriotism by Modern Youth: Approach in the Ukrainian Studies . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .140

Golikova, Olena . Activity of Professor Jerzy Benjamin Flyat as the Founder and the First Director of the Institute of Agriculture in Marymont in 1819–1830 (to the 200th Anniversary of the Kharkiv National V. V. Dokuchaiev Agricultural University) . . . . . . . . . . . . .143

Honcharenko, Nadiya. Images of the National Cultural Heritage in the Contemporary Ukrainian Textbooks in History . . . . . . . . . . .147

Gutnyk, Maryna. Ukrainian Technical Elite in the European Sci-entific Space: Cooperation of Scientists from Kharkiv Practical Technological Institute with the West European Higher Technical Schools (end of the 19th – beginning of the 20th century) . . . . . .150

Dovbyshchenko, Mykhaylo. Ukrainian Experience of the Chris-tendom Unity: History and the Challenges of Modernity . . . . . . . .152

Kagamlyk, Svitlana . Formation and Activity of the Ukrainian Orthodox Hierarchy of Early Modern Time in the Civilization Context . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .156

Klish, Andrii. Fulfillment by O. Barvinskyi the Ideas of Ukrainian Public Christian Movement at ate End of 19th – on the Beginning of 20th Century . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160

Kobchenko, Kateryna. Totalitarianism and Ukraine: Experience of the Past and the Challenges of the Present Time . . . . . . . . . . .164

Koncha, Sergij. Typology of Ukrainians’ Ethnogenesis . . . . . . . .171

Kokhan, Olena. Subordination of Kyiv City Life to the Russian Empire’s Laws at the End of the 18th – on the Beginning of the 19th Century . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .176

6 КиївськийнаціональнийуніверситетіменіТарасаШевченка

Lastovskyi, Valerii. Ukrainian “Cherkassy”: Appearance on Historical Stage in the Context of Civilization Processes and Historiography’s Myth . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179

Lekhniuk, Roman. Social and Political Dilemmas of the Greek Catholic Clergy in Galicia in the Early 20th Century (In the Light of Journalistic Heritage of Onufriy Wolyanskyj) . . . . . . . . . . . . . . .181

Lyashuga, Iryna. State Research Institute of Metrology: from the Teaching of the Qualified Scientists to the International Cooperation (1966–1974) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185

Mashkova, Inna . Ukrainian Pedagogical Periodicals of Canada as the Factor of Advancing of Modern Ukrainian Studies’ Education .188

Myshusta, Anastacia. Ukrainian Women Emigrants on the Guard of National Identity (on the Example of Activity of the Union of senior Plast Woman Organization “Ukraine” in Czechoslovakia [1933–1937]) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .192

Musiienko, Iryna. Overcoming of Russian Imperial Discourse in Intellectual Space of Europe as a Precondition of Implementation of Ukrainian Civilization Choice . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .195

Orlova, Tetiana. «Ukraine in the European Civilization Dimension» as the New Prospective Subject for Universities . . . . . . . . . . . . . .198

Petrenko, Iryna. Activity of Elizaveta Miloradovich (1832–1890) in the Context of Ukrainian National Revival . . . . . . . . . . . . . . . . .201

Petrykova, Valentyna. Ukrainian Studies at the Ukrainian Acad-emy of Sciences in the 1920es: Cultural and Informative Aspects 205

Pushkin, Ihar. Public Organizations’ Activities of the Ukrainian Community in the Republic of Belarus (1991–2014) . . . . . . . . . . .208

Sukhoverska, Iryna; Chornopyska, Khrystyna. Voluntary Battalions of Ukrainian National Guard in Socio-Political Views of the Students from Lviv National Ivan Franko University . . . . . .212

Shkoda, Natalia; Krylova, Alla . Appearance and Formation of the Ukrainian Dramatic Theater in Dnieper Ukraine in the Second Half of the 19th Century . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .215

Shumylo, Sergii. Representations of Kyiv as the «Second Jeru-salem» in the Church and Public Opinion in Rus-Ukraine . . . . . . .218

Philological SciencesHromova, Natalia. Peculiarities of Competence for Interpretation and Translation of Foreign Newspaper Texts . . . . . . . . . . . . . . . .224

Getka, Joanna . To the Question of the Origins of the Ukrainian Civil Society: Basilian’s “Moral Divinities” of the 18th Century in Old Ukrainian Language . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .227

Denysiuk, Serhiy. Yurii Sheveliov and Dmytro Dontsov: Two Concepts of National Development . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .231

Zaidler, Natalia. «I am no More Able to Disclaim either my Destiny or my Way»: Literary Understanding of the Human Being Sense in the Poetry Book of Halyna Felikson and Oleh Honcharenko «Reflections» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .233

Kramar, Rostyslav. Price of the Triumph: What Forced Prima Donna Solomiya Krushelnytska to Leave the Great Theatre in Warsaw? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .236

Kramar, Ruslanа. Unknown Pages of Ulyana Kravchenko’s Biography . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .240

Matviyuk, Kuzma. Vasyl Stus Phenomenon in the Context of Civilization Progress of Ukainianness . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .244

Nosova, Bogdana. Ukrainian Identity in Opinion Writing Discourse: the Dynamics of Communication Impacts, Crisis Challenges . . . .248

Sorochuk, Ludmyla. Ethno-Cultural Tradition of the Ukainianness in the Context of World Cultural Space . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .252

About the Autors . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .257

На шляху змінУкраїна майже чверть століття тому набула

статусу незалежної країни, виборола право носити це звання з почуттям непідробної гідності та гордості за свій народ.

Змінилося наше ставлення до навколиш-нього світу, змінилося наше розуміння себе в ньому, але змінився і сам світ навколо нас. Революція Гідності не лише посприяла очищенню нашого сумління, а й зобов’язала нас усіх до ще більшої консолідації, до по-чуття ліктя й гуртування навколо наших спо-конвічних святинь, дорогих серцю й розуму кожного українця.

Сьогодні наша країна стає на шлях доко-рінних перетворень, але вона й досі ще не минула того перехрестя, на якому ми чи не кожного дня маємо запитувати самих себе про вибір нашого майбутнього шляху, оби-рання ідейних цінностей, моделей розвитку, моральних пріоритетів. Минуле ще сильно зв’язує і тримає нас, тільки тепер ми починає-мо зводитися на ноги і рости як громадянське суспільство і як правова держава, і процес цей, вочевидь, не обіцяє бути легким.

Немає особливої потреби наголошувати на тому, що нова – складна, але наповнена особливим сяйвом – реальність ставить нові, надзвичайні за змістом завдання не лише перед політиками, громадськими діячами, військовими, правозахисниками, але й перед нами, науковцями. Осмислюючи по-новому наше сьогодення, ставлячи завдання на майбутнє, ми маємо врахувати всі непрості перипетії нашого внутрішнього стану й тонкі нюанси відносин у світі, аби Україна змогла

зайняти гідне місце в ньому, а ми змогли уникнути тих помилок, які, на жаль, ще про-довжуємо допускати. Прагнення інтеграції в європейський економічний, культурний та цивілізаційний простір вимагає від нас осво-єння нових горизонтів знань, пов’язаних як з економічною та правничою діяльністю, так і сучасними інформаційними технологіями, що так стрімко і бурхливо розвиваються нині. Разом з тим, ми маємо по-новому прочитати і по-новому осмислити наше минуле, прагнучи до відкидання нав’язаних ззовні ідеологічних штампів, директив і настанов та намагаючись оцінювати речі неупередженим, максималь-но об’єктивним поглядом. У цьому контексті українознавці університету, які в цьому році відзначають своє 15-ти річчя від заснування Центру, повинні стати на передові рубежі такого прочитання та осмислення.

Куди йде нині Україна, куди йдемо ми – ті хто має щастя й обов’язок жити у сьогод-нішньому непростому світі, що ми можемо дати світові і що хотіли б узяти для себе від нього – ось лише незначна частина тих склад-них питань, що постають сьогодні перед усім українським суспільством. Тож хочу побажати українознавцям університету плідної праці задля вирішення цих завдань, досягнення нових звершень на ниві науки, які, сподіва-юся, будуть вести вас до нових надбань у справі побудови сучасного, прогресивного, правового, комфортного та справедливого українського суспільства.

Леонід Губерський

Політичні науки

УДК 94(=161.2):930.1:378.4.096(477-25) Центр українознавства

Микола ОбушнийКонцептуальні засади дослідження ролі українства у світовому

цивілізаційному процесі в доробку науковців Центру українознавстваУ статті проаналізовано доробок науковців Центру українознавства щодо розроблених ними концептуальних підходів дослідження

місця і ролі українства у цивілізаційному поступі людства. Концепти, розроблені науковцями Центру українознавства можуть бути перспективними у контексті розуміння українства як світового феномена, закономірностей та особливостей його формування в часо-просторовому вимірі як на теренах України, так і поза ними, а це, своєю чергою, актуалізує проведення досліджень з даної проблематики.

Ключові слова: концептуальні підходи, інтегративний підхід, науковці Центру українознавства, цивілізація, цивілізаційний про-цес, українство, українськість.

Mykola ObushnyjConceptual Approaches to the Study of the Role of Ukainianness in the World Civilization

Process in the Works of the Scientists from the Center of Ukrainian StudiesThe results of researchers of the scientists from the Center of Ukrainian Studies in the aspect of elaborated by them approaches to the study

of role and place of Ukainianness in the civilization progress of Mankind are analyzed in the article. The concepts proposed and used by the scientists on the Center of Ukrainian Studies can be prospective in the context of understanding of Ukainianness as a world phenomenon as well as of regularities and peculiarities of its formation in the world-and-space dimension both on the territory of Ukraine and out of it and these approaches can serve to the actualization of such studies in the whole.

Keywords: Conceptual Approaches, Integrative Approach, Scientists of the Center of Ukrainian Studies, Civilization, Civilization Process, Ukrainianness, Ukrainity.

Николай ОбушныйКонцептуальные основы исследования роли украинства во всемирном

цивилизационном процессе в публикациях ученых Центра украиноведенияВ статье проанализированы результаты исследований ученых Центра украиноведения в части разработанных ими концептуальных

подходов к исследованию места и роли украинства в цивилизационном развитии человечества. Концепции, разработанные сотруд-никами Центра украиноведения могут быть перспективными в контексте понимания украинства как мирового феномена, законо-мерностей и особенностей его формирования в пространственно-временном измерении, как на территории Украины, так и вне ее, а это, в свою очередь, актуализирует проведение исследований по этой проблеме в целом.

Ключевые слова: концептуальные подходы, интегративный подход, ученые Центра украиноведения, цивилизация, цивилизационный процесс, украинство, украинскость.

Сьогодні проблема дослідження українства у світовому цивілізаційному процесі набула не лише теоретичного, але й практичного значення. Йдеться, насамперед, не тільки про теоретичне обґрунтування факту належності українців до сім’ї європейських народів, але і про вступ України до європейських структур, проведення соціально-економічних та політичних реформ, які б відповідали європейським ви-могам. Монографія, що підготовлена науковцями Центру українознавства, на тему: «Українство у світовому циві-лізаційному процесі» саме і покликана запропонувати в концептуальному баченні авторські відповіді на ряд назрілих питань з визначеної дослідницької проблеми.

Актуальність теми детермінується ще і тим, що україно-знавці Центру хоч і визначили українство як загальноцивілі-заційний феномен [4, с. 17], однак в якості об’єкта цивілізацій-ного аналізу допоки його предметно не досліджували. А це, у свою чергу, зумовило: а) багатозначність, невизначеність та розмитість понять і категорій, пов’язаних із цивілізаційним поступом українців; б) відсутність прогностичних досліджень, присвячених подальшому цивілізаційному поступу українст-ва, з урахуванням його конструктивного (інтелектуального, культуротворчого, організаційного, військового тощо) по-тенціалу та самобутнього внеску у зміцнення безпеки та єдності європейської цивілізації.

Вивчення закономірностей цивілізаційного поступу укра-їнства потребує розробки нового понятійного апарату, нових методологічних підходів. Сучасну соціогуманітаристику не задовольняють однозначні лінійні тлумачення цивілізаційних процесів, адже сьогодні важливою науковою тенденцією є рух від класичних пояснювальних парадигм до некласичних та постнекласичних. Саме тому поєднання теоретико-мето-дологічних принципів українознавства з іншими соціогумані-тарними науками відкриває нові дослідницькі перспективи, підтверджує факт переміщення дослідницьких пріоритетів від формаційного до цивілізаційного підходу. У цьому кон-тексті українознавство як сучасна інтегративна наука може виступити в ролі того «ключа», який здатен відкрити нові можливості для розуміння сутності цивілізаційного поступу українства, його ролі в європейській та світовій історії.

Теоретико-методологічна складова запропонованої роботи ґрунтується на широкій базі існуючих українських та зарубіжних наукових праць, що безпосередньо чи опо-середковано стосуються даної дослідницької проблемати-ки. Зокрема, використання опосередкованих, переважно історичних джерел, пов’язано з часо-просторовими меж-ами, які охоплює дослідження – від неолітичної доби до сьогодення. Сам же цивілізаційний процес та місце і роль українства у ньому досліджується з епохи середньовіччя, коли завершилося масове переселення народів та відбу-

Українознавчийальманах.Випуск18 9

лося остаточне формування тих цивілізаційних просторів, які збереглися і дотепер.

Аналіз джерельної бази, що була використана науков-цями Центру при написанні монографії, засвідчує її багато-аспектність не тільки стосовно дослідницького предмета, але і методів, що застосовувалися при його аналізі. При написанні монографії науковці Центру українознавства Київського університету використовували ними ж розроб-лений інтегративний підхід, який, на їхнє переконання, дає можливість якнайповніше дослідити місце і роль українства у світовому цивілізаційному процесі. При цьому авторський колектив виходив із того, що загальноприйнятого визна-чення цивілізації допоки немає, дискутивною залишається і проблема виділення локальних цивілізацій, як і загалом сутність цивілізаційного процесу.

З урахуванням понятійної невизначеності в основу своїх дефініцій «цивілізація», «цивілізаційний процес» автори поклали центральну (інтегративну чи базову) дослідниць-ку категорію «українство», що уможливило розгляд цього загальноцивілізаційного феномена як у контексті європей-ського, так і загальнонаціонального вимірів і на цій основі визначили зміст понять «цивілізація» та «цивілізаційний процес».

Автори монографії приділили увагу розробці ряду концеп-тів, які можуть бути перспективними для перспектив розвитку українського соціуму. Зокрема, запропонований концепт «української України», який варто розглядати як складову сучасної української ідеї, що проходить стадію кристалізації. У практичному ж плані утвердження «української України» є на сьогодні нагальним завданням виживання української спільноти та самозбереження української державності.

У монографії доведено, що поява українців, а, відтак, і саме явище українства має давню історію. Його етнічна складова – людність, яка заселилася на українських тере-нах в передісторичну епоху. При цьому етногенез українців розглядається паралельно в етнічних та цивілізаційних про-цесах, що розпочалися на теренах середньовічної Європи. У цьому контексті авторський колектив вважає достовірним висновок відомого українського вченого О. Майбороди про те, що саме «…у середньовічний час відбулося остаточне формування тих цивілізаційних просторів, які збереглися дотепер» [3, с. 205].

Поряд з цими теоретичними засадами важливим, у ме-тодологічному плані є також підхід науковців Центру щодо початку чи «початкової точки» цивілізаційного поступу людства. Засадничою підставою дослідження визначаєть-ся епоха неоліту. Саме у цю епоху були закладені перші господарські підстави та сформовані протодержавні (пле-мінні) адміністративні структури з формування майбутніх цивілізацій. Серед найвідоміших досягнень людності, що мешкала на українських теренах в цей період виділяється Трипільська протоцивілізація.

У методологічному плані достатньо обґрунтованою слід вважати також і тезу науковців про те, що в історичну добу однією з перших ознак європейської цивілізації стала поліетнічність, яка на українських землях і нині проявля-ється як норма співжиття її мешканців. Особливе місце у монографії відводиться впливу християнізації, писемності, містобудування, державотворення на цивілізаційний поступ українства, починаючи з доби Київської Русі.

Монголо-татарська навала призвела до уповільнення не тільки формування етнічного у мешканців українських земель, але загалом, їх цивілізаційного розвитку. Проте,

період панування монголо-татарських завойовників не припинив тяглості розвитку етнічного як і цивілізаційного на українських теренах.

Етнозберігаючим анклавом українців цього періоду стали землі Галичини та Волині, які зберегли не тільки основні особливості етнічності мешканців українських земель та свою відкритість європейським цивілізаційним впливам, але і в деяких аспектах багато в чому їх посилили.

Литовсько-польська та козацька доба української історії була надзвичайно важливим етапом формування етнічної та релігійної ідентичності русинів (українців). В умовах державного ренесансу Великого князівства Литовсько-го, бездержавного статусу в Речі Посполитій та за часів Гетьманщини український народ мав кілька векторів свого розвитку, які формувалися у складних і суперечливих обста-винах його історичного буття. Проте, лишаючись частиною євпропейського цивілізаційного простору, українці різних конфесій і станів демонстрували здобутки свого духовного життя, які більшою чи меншою мірою мали ознаки впливу європейської культури.

Козацька державність за 133-річне своє існування (1648–1781 рр.) зробила багато для того, щоб українське населення формувалось у націю. І це при тому, що козацька держава тривалий час змушена була поєднувати елементи суперечливих політичних систем, зокрема, Запорозької Січі та Речі Посполитої.

Європейські культурні та державницькі впливи, яких за-знала Гетьманщина, не залишилися поза увагою імперської Росії, яка тотально знищила всі українські здобутки, що мали виразне європейське спрямування і навіть вдалася до ліквідації козацької державності.

Наразі, автори монографії поділяють точку зору тих дослідників, які визначають державницькі та культурні здобут-ки українства в особі еліти цієї доби, як «зустріч із Заходом», засвідчуючи тим самим поєднання східного слов’янства, у тому числі українців із західною цивілізацією. Водночас така «зустріч із Заходом» засвідчила, що у ранньомодерну епоху Українська церква увійшла до європейського кон-тексту. Ця належність безпосередньо пов’язана з історією Києво-Могилянської академії, виникнення та діяльність якої стала виявом специфіки вітчизняної культури як порубіжної між Сходом і Заходом та наслідком європейських трансформаційних процесів.

У монографії багато уваги приділено аналізу духовної та інтелектуальної діяльності української еліти, зокрема, її впливу на державне та культурне життя Російської імперії.

У монографії цікавим та науково-достовірним, з нашого погляду, є виклад матеріалу, присвяченого дослідженню українства у радянську міжвоєнну добу та післявоєнного періоду, включаючи спротив українських письменників-шіст-десятників, які ставили за мету демократичними засобами відстоювати права та свободи.

Проте найбільших випробувань українці зазнали у роки Другої світової війни, коли до радянських панівних стратегій додалися націонал-соціалістичні методи примусу і терору в часи окупації.

Не буде перебільшенням стверджувати, що період панування тоталітарних режимів й, зокрема, події Другої світової війни, є важливими для розуміння сучасної ситуації в Україні. Більше того, автори вважають, що її наслідки та переосмислення злочинів нацизму є ключем до осмислення сьогоднішньої європейської політики, зокрема, у контексті

10 КиївськийнаціональнийуніверситетіменіТарасаШевченка

окупації путінською Росією Криму та розв’язання воєнної агресії на сході України.

За таких умов автори монографії солідаризувалися з тими вченими, котрі вважають, що таким порятунком для України та українців може бути єдиний шлях – інтеграція України до європейського цивілізаційного простору, власне повернення України у її європейське, а не євразійське лоно. Наразі, навіть у кошмарному сні мало кому могло приснити-ся, що таке повернення може супроводжуватися пролиттям крові кращих синів України. Всі ці, та деякі інші як прямі, так і непрямі, злочинні акції путінської Росії спрямовані як проти європейського цивілізаційного вибору України, так і на подальше її виснаження.

Відповіддю на російську агресивну експансіоністську політику стала консолідація українців, створення добро-вольчих батальйонів, поширення волонтерського руху і доброчинності, відновлення, великою мірою завдяки цьому, боєздатності української армії, поширення руху інформа-ційного спротиву російській пропаганді, а також доволі результативні політичні зусилля української влади на між-народній арені для консолідованої підтримки України у світі. Але цього недостатньо – для ліквідації загрози тероризму та припинення «гібридної» війни потрібен великий комплекс заходів з боку держави, її силових органів та політичних сил, спрямований на економічні та інституційні реформи, мобілізацію всіх ресурсів для виживання країни. Втім, для цього необхідні й відповідні зусилля міжнародної спільно-ти, оскільки гібридна війна і тероризм є також і викликом європейському та, ширше, світовому порядку.

Сьогодні європейська орієнтація повинна стати не тільки одним із напрямків зовнішньої політики держави, а й стра-тегічним вектором внутрішньої трансформації українського суспільства.

У монографії зазначено, що Євромайдан не тільки акту-алізував питання євроцивілізаційного вибору українців, а і, вчергове, заявив те, що українці обирають саме європей-ський вектор суспільного розвитку, який є не лише вектором подальшого політико-економічного розвитку, але й утвер-дженням їхньої цивілізаційної ідентичності та приналежності. Революція Гідності стала важливим етапом де-радянізації, незавершених у попередні роки незалежності соціальних перетворень, зокрема, й після Помаранчевої Революції. По-літичне протистояння в Україні виявило гостроту зіткнення двох моделей розвитку – проєвропейської, з одного боку, та пострадянської – з іншого. Політика багатовекторності, яка була понад два десятиліття домінуючою у зовнішній політиці незалежної України, виявилася не тільки неефективною, але й небезпечною.

Сьогодні більшість українців добре розуміють, що для України європейський вибір є глибшим, ніж просто політична чи економічна інтеграція з ЄС і такий вибір пов’язують з наявністю чи відсутністю державної незалежності. Тому і саме поняття як «Європейська Україна» нині українством розуміється як факт приналежності до європейської культури та європейських цінностей, таких як демократія та права і свободи громадян.

Єврореволюція надала могутній імпульс саме такому наповненню. Найнаочнішими свідченнями є організація волонтерського руху, добровольчих загонів для надання допомоги учасникам Євромайдану та воїнам – захисникам східних територій України. Ці та деякі інші ініціативи укра-їнських громадян підтверджують, що більшість українців відчули відповідальність за долю країни, її майбутнє, фак-

тично заклали міцний фундамент реального громадянського суспільства. Патріотизм як утвердження власної національної гідності набув у сучасній Україні особливого значення. Ді-євий патріотизм став реальним вираженням тієї революції свідомості, яку пережило українство в період Єврореволюції.

Сучасна Україна повинна нарешті довести собі і світові, що вона не лише фізично належить до Європи, а й духовно здатна гідно представляти величну європейську культуру та стиль життя. Сьогодні вона має всі шанси стати невід’ємною складовою спільного європейського цивілізаційного простору.

Наукова новизна монографії на тему: «Українство у світо-вому цивілізаційному процесі» полягає у тому, що вперше:

– в українській соціогуманітаристиці на основі інтегра-тивного підходу здійснено комплексний аналіз українства як загальноцивілізаційного феномена, застосовуючи при цьому ряд методологічних підходів цивіліології;

– введено та використано цивілізаційний підхід при аналізі сучасних українознавчих досліджень;

– застосовано інтегративний підхід дослідження україн-ства як об’єкта цивілізаційного аналізу.

До найсуттєвіших результатів, що висвітлюють наукову новизну монографії, слід віднести також внесок окремих авторів у розробку дослідницької проблеми:

Ст. наук. співроб. Воропаєва Т. С. та Мостяєв О. І., упер-ше застосувавши дослідницькі методи українознавства, що базуються на інтегративному підході, систематизували на-явні у науковій літературі поняття «цивілізація» [1, с. 4–16; 2, c. 21], «цивілізаційний процес», «європейська цивілізація» та визначили їхню сутність.

Наук. співроб. Авер’янова Н. М. уперше дослідила українську мистецьку еліту як суб’єкт цивілізаційних пере-творень, виділила основні критерії її елітарності: вишуканий художній смак, художній талант, професійність, соціальна відповідальність, високий інтелектуальний рівень, патріо-тизм і громадянськість.

Мол. наук. співроб. Василик І. Б. уперше ввела у науковий обіг українознавства поняття «адвокатська доба», розкри-ла її сутність та обґрунтувала її значимість для галицьких українців у контексті їх національного відродження та дер-жавотворення. Саме адвокатська доба, на погляд авторки, суттєво вплинула на суспільно-політичне життя галицького суспільства, (80-ті р. ХІХ – 20-ті р. ХХ ст.) оскільки молода генерація адвокатів, що прийшла на зміну поколінням свя-щенників та вчителів, стала рушієм культурно-освітнього, економічного та суспільно-політичного розвитку Галичини.

Ст. наук. співроб. Воропаєва Т. С. уперше:– запропонувала розрізняти світовий цивілізаційний

процес та європейський цивілізаційний процес;– запропонувала досліджувати міждисциплінарну кате-

горію «українство» у контексті цивілізаційного підходу, що дозволило розглядати її у системній єдності з категорією «українськість» та уможливило виділення наступних етапів етнонаціонального розвитку українства: 1) становлення про-тоукраїнського етнокультурного ядра (на основі взаємодії племен склавинів і антів); 2) постання праукраїнських племен (полян, деревлян, сіверян, волинян (з урахуванням дулібів і бужан), уличів, тиверців, білих хорватів); 3) становлення українського етносу; 4) становлення української етнічної нації; 5) утворення діаспоральних спільнот поза межами України; 6) формування української політичної нації; 7) кристалізація українства як світової макроспільності (куди входять як етнічні, так і політичні українці (що репрезентують сучасну повномасштабну українську націю), а також вихідці з України,

Українознавчийальманах.Випуск18 11

мігранти й представники української діаспори). При цьому запропоновано розглядати українство як певну «цивіліо-будівну спільноту», представники якої зробили помітний внесок у розвиток як європейської, так і світової цивілізацій;

– визначила поняття «цивілізаційна ідентичність» (це результат самоототожнення суб’єктів (як індивідуальних, так і колективних) з тією чи іншою цивілізаційною спіль-ністю, представниками якої дані суб’єкти вважають себе). Проведені теоретико-емпіричні дослідження показали, що в ідентифікаційній матриці громадян України нині домінує європейська цивілізаційна ідентичність. Факторами, які най-більше вплинули на активізацію цього типу цивілізаційної ідентичності, стали: «Помаранчева революція 2004 р.», проведення в Україні фіналу «Євробачення» у 2005 р., про-ведення в Україні фіналу Європейського чемпіонату з фут-болу в 2012 р., події Євромайдану і Революції Гідності тощо.

Ст. наук. співроб. Грабовська І. М. уперше обґрунтувала концепт «української України» в єдності його теоретичного та практичного значення в межах проблематики сучасного українознавчого дискурсу. У теоретичному плані концепт «української України» розглядається як складова сучасної української ідеї, що нині проходить стадію кристалізації. З точки зору практики – утвердження «української України» є способом збереження української державності, виживання та розвитку української модерної європейської нації.

Ст. наук. співроб. Довбищенко М. В. уперше висвітлив проблему співвідношення розвитку національної та релігійної свідомості українського народу Литовсько-польської доби ХVІ–ХVІІІ ст. Автор запропонував власне бачення процесів кристалізації національної свідомості українців зазначеної історичної епохи.

Ст. наук. спів роб. Кагамлик С. Р. уперше довела, що європейські впливи значною мірою позначилися на ста-новленні і творчій активності української православної церковної еліти ранньомодерного часу, що підтверджує її філософська, богословська і проповідницька спадщина. Діяльність української православної ієрархії з вихованців Києво-Могилянської академії йшла в річищі ієрархії запо-чаткованого Петром Могилою синтезу духовних надбань Заходу і Сходу.

Ст. наук. спів роб. Кобченко К. А. уперше проаналізувала політичні орієнтації громадян України за двома цивілізацій-ними спрямуваннями – проєвропейське як європейський цивілізаційний вектор та проросійське (пострадянське) як євразійський вектор розвитку.

Ст. наук. співроб. Мостяєв О. І. уперше:– систематизував найважливіші цивілізаційні виклики

та відповіді на них сучасного українства та предметно роз-крив зміст та особливості метаісторичних, системних та деструктивних викликів.

– провів порівняльний аналіз ознак спільного цивілі-заційного розвитку українства з іншими європейськими спільнотами, починаючи з ІХ ст. (доба середньовіччя), і до-вів, що становлення українства, в основному, відбувалося відповідно до закономірностей, що були характерними і для інших європейських народів. Проте європейська пору-біжність українців визначила ряд особливостей їх розвитку, котрі пов’язані переважно з східними іншоцивілізаційними впливами. Звісно ж, це негативно позначилося на цивілі-заційному поступі українців, законсервувало ряд архаїчних рис їх соціокультурної організації. Наразі, вони не змінили європейські прагнення українців у зворотньому напрямку;

– провів порівняльний аналіз революційних процесів в європейських країнах та Україні та вперше запропоновав концепцію рекурентного революційного процесу та показав місце Революції Гідності в українському рекурентному ре-волюційному процесі, розкрив її перспективи.

Проф. Обушний М. І. уперше в українознавстві, застосо-вуючи інтегративний підхід проаналізував ряд засобів, що використовують ідеологи російського великодержавництва, з метою дестабілізації етнополітичної ситуації в українському суспільстві та створенню негативного зовнішньополітичного іміджу про Україну та українство.

Наук. співроб. Сорочук Л. В. уперше виявила та про-аналізувала нові жанри майданного фольклору, що вико-ристовувалися під час Революції Гідності – фейки (імітація фольклорних жанрів), інсталяції, адаптовані до револю-ційних подій, тексти народних пісень, кричалки, плакати з неординарними зверненнями, графіті і т. ін. Ці фольклорні форми і сьогодні продовжують справляти свій вплив як на етнокультуру українців, так і на етнокультуру європейських народів під час їх протестних акцій.

Дістало подальшого розвитку положення про те, що:– надійним, однак мало використаним резервом форму-

вання зовнішньополітичного іміджу України у світі є широке залучення укра�