F 1 G 1 K L ? J K H K < 1 1 M D B : 2 G B O : J D 1 < KЬ ... · У коня мускул має форму трикутника, обмеженного спереду ліктьовою

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра хірургії ім. професора І.О. Калашника

РОБОЧИЙ ЗОШИТ 2

ДЛЯ ЛАБОРАТОРИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«Оперативна хірургія, топографічна анатомія з основами

анестезіології»

Студента (-ки)_______ групи, 2 курсу факультету ветеринарної

медицини

_____________________________________________________________

____________________________________________________

(Прізвище, Ім’я, По-батькові)

Викладач: _______________________________

______________________________

ХАРКІВ – 2017

УДК 616-089.8.09(076)

Автори : Д.В. Сарбаш, О.В. Кантемир, П.О. Заїка, А.М. Анічін

Під редакцією: доценти Д.В. Сарбаш, О.В. Кантемир, П.О. Заїка,

ст. викл. А.М. Анічін.

.

Рецензенти: доценти Смолянінов В.К., Кущ Н.Н.

Робочий зошит для лабораторних занять з дисципліни

«Оперативна хірургія, топографічна анатомія з основами анестезіології»

/ Д.В. Сарбаш, О.В. Кантемир, П.О. Заїка, А.М. Анічін. – Х., 2016.- 75 с.

Викладені методичні поради щодо придбання студентами знань історії

формування і розвитку оперативної хірургії, її завдання і досягнення у

розв’язанні практичних питань тваринництва, основи анестезіології,

топографічної анатомії та основні прийоми та методи виконання

оперативних втручань, особливості, досягнення і перспективи оперативної

хірургії, а також уміння безпечно поводитися з тваринами, мати уявлення

про проекції на шкіру органів на яких необхідно виконати оперативне

втручання, виконувати хірургічні маніпуляції, які пов’язані зі знеболенням,

діагностикою та лікуванням хірургічних хвороб тварин, а також уміти

застосовувати на практиці хірургічні методи і прийоми направлені на

підвищення господарських якостей сільсьгосподарських тварин.

Для студентів –бакалаврів факультету ветеринарної медицини

© Автори : Д.В. Сарбаш, О.В. Кантемир, П.О. Заїка, А.М. Анічін, 2017

Операції в ділянці грудей та живота.

Топографія бічної грудної стінки. Плевроцентез.

Тема 1 Ознайомлення з особливостями пошарової будови та

анатомо – топографічними даними вентральної грудної стінки у великих

та дрібних тварин.

Мета: Вивчити особливості пошарової будови та та анатомо –

топографічні дані вентральної грудної стінки у великих та дрібних тварин.

Навчити студента вільно орієнтуватися у топографічній ситуації в ділянці

бокової грудної стінки.Відпрацювати техніку плевроцентеу у великих та

дрібніх тварин на живих об’єктах

Місце проведення: маніпуляційний манеж кафедри.

Матеріально-технічне оснащення:живі об’єкти: кінь, корова, собака;

засоби фіксації, транквілізації, та знеболення; обладнання для профілактики

хірургічної інфекції; інструменти для проведення плевроцентезу – троакар,

кровопускальна голка з ман дреном, наглядні посібники: таблиці, муляжі.

Анатомо - топографічні дані.

Межі. Передня – ліктьова лінія, що з’єднує каудальний кут лопатки з

ліктьовім горбом; задня– останнє ребро; верхня – нижній контур

найдовшого м’яза спини; нижня – контур зовнішньої грудної вени.

Шари.1) Шкіра; 2) Поверхнева дволисткова фасція, між листками якої

лежить підшкірній мяз тулуба. Проекція м’яза у ВРХ: верхнє задня межа

проходить по лінії , що починається від дорсального кінця останнього ребра

й закінчується клубово - колінною складкою, а нижня – у вігляді дуги, що

проходить поблизу білої лінії. У коня мускул має форму трикутника,

обмеженного спереду ліктьовою лінією, з верхне-заднього краю-лінією, що

з’єднує найвищу точку холки з клубово-колінною складкою, а знизу -0

лінією,проведенною від згаданої складки паралельно нижньому контуру

живота. 3) Найширший мускул спини нижне - заднім краєм проектується на

шкіру по лінії, що проведена від середині плечової кістки до внутрішнього

горба клубової кістки; 4) Глибока грудочеревна фасція, або жовта черевна

фасція; 5) Мязовий шар до складу якого входить: зубчатий дорсальній

мускул, грудна частина зубчатого вентрального мускула, зовнішній косий

мускул живота; 6) Ребра. У коней – 18 ребер, ВРХ – 13, свиней - , собак -,

кішок -. На заднє-внутрішньому краї ребра знаходиться жолобок для

міжреберних судин і нерва; 6) Зовнішній та внутрішній міжреберні мязи; 7)

Судинно нервовій пучок знаходиться на медіальній поверхні внутрішнього

межреберного мускула в такій послідовності його елементів: ближче до

ребра – міжреберна вена, потім однойменна артерія і, нарешті міжреберній

нерв; 8) Внутрішньо грудна фасція; 9) Парієтальна (пристінкова)плевра.

Кровопостачання. Міжреберні артерії, гілки підлопаткової та плечової

артерій.

Іннерваціяздійснюється головнім чином, грудними сегментальними

спинномозковими нервами, які після виходу зі спинномозкового каналу

поділяються на вентральні(міжреберні нерви) й дорсальні стовбури.

Грудна порожнинавід черевної відділена діафрагмою.

Лінія прикріплення діафрагми у ВРХ, свиней, мясоїдніх: йде від 1-го

поперекового хребця до верхньої четверті 13-го ребра й далі краніально, до

хряща 8-го ребра, закінчуючись біля мечоподібного хряща.

Лінія прикріплення діафрагми у коня: вздовж краніального краю 18-го

ребра, потім йде вперед на рівні 17-го ребра вище реберної дуги на 4-5см, на

рівні 16-го ребра – на 2-3 см, а потім уже йде вздовж реберної дуги до

мечоподібного хряща.

Виконання завдання

1.Опишіть межі бокової грудної

стінки_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

2.Особливості проекції підшкірного мяза тулуба у коня та

ВРХ__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

3.Склад і топографія судинно- нервового пучка у коня. Закінчить

підпис рис. 1.

Рис.1. Схема розташування міжреберних судин і нерва у коня. Назвіть

визначені органи та структури

1 _________________________________________________________________

2._________________________________________________________________

3._________________________________________________________________

4._________________________________________________________________

5. ________________________________________________________________

6._________________________________________________________________

7._________________________________________________________________

8.____________________________________________________________

4.Основні та допоміжні джерела іннервації бокової грудної стінки у

тварин. Перечисліть їх.______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5.Опишіть лінію прикріплення діафрагми у коня та

ВРХ______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Роботу прийнято «____» _______________ 201__ р.

Підпис викладача____________________________

Тема 2: Плевроцентез. Показання.

виконують з:

А) діагностичною метою – для встановлення наявності ексудату,

ексудату, крові;

Б) лікувальною метою - видалення ексудату, трансудату, крові.

Фіксація. Великих тварин фіксують у стоячому положенні, а дрібніх –

на операційному столі лежачі на боку, або в стоячому положенні.

Знеболення. Непокірливим і злим тваринам ін‘єкують нейролептики,

застосовують наркоз, чи провідникову інтеркостальну анестезію.

Техніка операції. Точка пункції знаходиться в міжреберному

проміжку: в коня – в 7 чи 8 міжреберї зліва, й в 5-6-му справа; в жуйних- у 7-

му зліва й 6-му справа; в свиней- у8-му зліва й у 7-му справа; в собак і кішок-

у 8-му зліва й у 6-7-му справа. Точку укола голки у великих тварин

знаходиться на 2-5 см вище зовнішньої грудної вени, в дрібних – на рівні

реберно- хряшових зєднань. Щоб уникнути ушкодження міжреберніх судин і

нервів троакар (голку) варто вколювати біля переднього краю ребра.


1.Опишіть показання до виконання плевроцентезу у тварин

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Фіксація, особливості та необхідність знеболення при виконанні

плевроцентезу у великих та дрібних

тварин____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Обгрунтуйте необхідність при проколі грудної стінки в межреберному

проміжку, орієнтуватися на передній край ребра

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4.Опишіть точки пункції у великих та дрібних тварин при

плевроцентезі______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________

5. Глибина введення троакару чи голки у великих та дрібних тварин

приплевроцентезі___________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________



Тема 3: Показання та техніка виконання надплевральної блокади

черевних нервів та симпатичних пограничних стовбурів за В.В.

Мосіним.

Ознайомлення з показаннями та технікою виконання

надплевральної блокади черевних нервів та симпатичних пограничних

стовбурів за В.В. Мосіним

Мета: Відпрацювання технікунадплевральної блокади черевних

нервів та симпатичних пограничних стовбурів за В.В. Мосіним.


Матеріально-технічне оснащення: живі об’єкти: кінь, корова, собака;

засоби фіксації та транквілізації; обладнання для профілактики хірургічної

інфекції; інструменти та анестетики для надплевральної блокади черевних

нервів та симпатичних пограничних стовбурів за В.В. Мосіним – 0,5% розчин

новокаїну,шприци та голки №10120, №10150.

Показання. Профілактика і лікування запальних процессів органів

черевної і тазової порожнин, знеболення нутрощів, запобігання

абдомінальному шоку, нормалізація тонусу гладкої мускулатури,

поліпшення кровопостачання внутрішніх органів та секреції травних залоз.

Фіксація. Великих тварин фіксують у стоячому положенні, дрібніх в

грудо-черевному чи боковому на хірургічному столі. Неспокійним тваринам

бажано застосовувати нейролептики.

Техніка операції. Техніка блокади однакова майже у всіх тварин. Точку

уколу голки визначають у жолобі, утвореному найдовшим мязом спини і

клубово-реберним мязом, у коней і ВРХ спереду від останнього ребра, а у

решта тварин - позаду нього. Попередньо тканини в місці введення голки

просочують 0,5% розчином новокаіну. Далі голку просувають під кутом 30-

40 градусів до горизонтальної площини до упору в тіло хребця. Приєднують

наповненим 0,5% розчином новокаіна шприц, дещо відтянувши голку,

зміщують її кінець латерально і просувають повільно в глибину при

одночасному натискуванні на поршень шприца. Голку просувають до

вільного витікання розчину. При правильному положенні голки з її канюлі

після відєднання шприца синхронно до дихання краплями витікає розчин.

Інєкують 0,5% розчин новокаину з розрахунку 0,5 мл на 1 кг маси тіла в

одинакових порціях з кожного боку.


1.Опишіть показання до виконання надплевральної блокади черевних

нервів та симпатичних пограничних стовбурів за В.В.Мосіним_________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2.Вкажіть де визначається точка уколу у коня та ВРХ при виконанні


стовбурів за В.В.Мосіним___________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

3.Опишітьпослідовність введення та положення голкипри виконанні


стовбурів за

В.В.Мосіним_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4.Які голки використовують длявиконання надплевральної блокади

черевних нервів та симпатичних пограничних стовбурів за

В.В.Мосіним_______________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Що є критерієм правильного введення голки при виконанні


стовбурів за

В.В.Мосіним_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Тема 4: Показання та техніка виконання пункції черевної аорти у

коня та великої рогатої худоби .

Ознайомлення з показаннями та технікою виконання пункції

черевної аорти у коня та великої рогатої худоби .

Мета: Відпрацювання техніки пункції черевної аорти у коня

тавеликої рогатої худоби.


Матеріально-технічне оснащення: живі об’єкти: кінь, корова,; засоби

фіксації, транквілізації та знеболення ( 2% розчин ксилазину, 0,5% розчин

новокаїну); обладнання для профілактики хірургічної інфекції; інструменти

для знеболеннята проведення пункції черевної аорти –шприци та голки

(№1290) для для інфільтраційної анестезії, шприц Жане, голка №20190, І-33,

медична голка для пункції серця.

Показання. Пункцію черевної аорти (аортопункцію) виконують для

введення лікарських речовин (новокаїну, антибіотиків, сульфамідних

препаратів тощо) для прямої дії через кров на вогнища ураження при

хворобах молочної залози, матки, та інших органів черевної порожнини, таза

та тазових кінцівок.

У коня пункцію черевної аорти виконують за методом В.М. Власенка,

у ВРХ й овець – за І.І. Вороніним.

Фіксація. Коня, велику рогату худобу фіксують в стоячому

положенні в станку.

Техніка операції. Точка вколу визначається в остонньому

міжреберному проміжку в жолобу між найдовшим і здухвинно реберним

мязами спини з лівого боку.

Спочатку голкою №1290 просочують 0,5% розчином новокаїну

тканини на шляху проходження голки, до тіла хребця, забеспечуючи

безболісне введення більш товстої голки. Далі голку №20190 просувають до

упору в тіло хребця і зміщують її кінець, намагаючись провести під

вентральним гребенем хребця. Дотикаючись голкою до стінки аорти,

відчувають напружену ригідність. Усі маніпуляції голкою виконують з

введеним у її просвіт мандреном. Перед проколом аорти мандрен витягують і

різким поштовхом роблять пункцію аорти. З канюлі голки повинен витікати

пульсуючий струмінь яскраво-червоної кровію Витягують голку різким

коротким рухом до припинення витікання крові, а потім повільно витягують.

Місце уколу обробляють йодом.


1.Опишіть показання до виконання пункції черевної аорти у коня та

великої рогатої

худоби.___________________________________________________

_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2.Вкажіть де визначається точка уколу при виконанні пункції черевної

аорти_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

1. Опишіть етапи введення та положення голки згідно рисунку 2

при виконанні пункції черевної аорти:

Рис 2 Пункція черевної аорти за І.І. Вороніним. Положення

голки.а)___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

б)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________

4.Які голки використовують для пункції черевної аорти у коня та

великої рогатої

худоби____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Що є критерієм правильного введення голки при пункції черевної

аорти._____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Операції в ділянці живота

Тема 5: Анатомо топографічні дані.

Ознайомлення з особливостями пошарової будови та анатомо –

топографічними даними ділянки живота у великих та дрібних тварин.

Мета: Вивчити особливості пошарової будови та та анатомо –

топографічні дані ділянки живота у великих та дрібних тварин. Навчити

студента вільно орієнтуватися у топографічній ситуації в даній ділянці.


Матеріально-технічне оснащення: живі об’єкти: кінь, корова,

засоби фіксації та транквілізації; обладнання для профілактики

хірургічної інфекції; наглядні посібники: таблиці, муляжі.

Пошарова будова бічної м'якої черевної стінки:


1.Опишіть межі ділянки живота у коня та ВРХ

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Росподіл живота на ділянки

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3.Опишіть особливості пошарової будови бокової черевної стінки у

тварин

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4.Опишіть особливості пошарової будови вентральної черевної стінки у

тварин

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Опишіть особливості кровопостачання та іннервації черевної стінки

утварин___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________

6. Опишіть будову білої лінії

живота____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

___________________________________________________________

7. Опишіть пошарову будову і межі голодної

ямки______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Знеболення мякої черевної стінки

Тема 6: Ознайомлення з особливостями та технікою знеболення

мякої черевної стінки у великих та дрібних тварин.

Мета: Вивчити особливості та відпрацювати на живих обєктах техніку

знеболення мякої черевної стінки у великих і дрібних тварин.


Матеріально-технічне оснащення: живі об’єкти: кінь, корова; засоби

фіксації та транквілізації; обладнання для профілактики хірургічної інфекції;

анестетики (0,5% , 3% розчин новокаїну), шприци, та ін’єкційні голки №

1290-1690, наглядні посібники: таблиці, муляжі.

В хірургічній практиці знеболення м’якої черевної стінкиу великих

тварин може бути досягнено при використанні слідуючих способів

місцевого знеболення:

В)Провідникова анестезія. У великих тварин анестезія черевної стінки

може бути виконана двума способами:

1.Паравертебральна анестезія

1. Паралюмбальна анестезія —

Г)Епідуральна поперекова анестезія.

У дрібних тварин знеболення мякої черевної стінки може бути

досягнуто шляхом використання як загального так і місцевого знеболення

(лінійна інфільтраційна та єпідуральна анестезія).


1. Для анестезії бокової черевної стінки у корови лікар вирішив

зробити провідникову анестезію. Він підготував 100 мл. 1 % розчину

новокаїну й інфільтрував тканини по місцю розрізу. Оцініть дії

лікаря_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. Перед проведенням лапаротомії у корови лікар зробив лінійну

інфільтраційну анестезію 4 % розчином новокаїну. Оцініть дії

лікаря_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Перед лапаротомією корови лікар зробив провідникову

анестезію 1 % розчином новокаїну. Під час операції корова поводилась

неспокійно, тому лікар ввів їй орально 250 мл. 40° спирту етилового.

Виправте помилки лікаря

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4. Опишіть техніку та особливості виконання паралюмбальної анестезіі

у коня та ВРХ_________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Опишіть яким чином можливо досягти знеболення мякої черевної

стінки у великих та дрібних тварин ____________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

6. Лінійна інфільтраційна анестезія при якій пошарово просочують

тканини черевної стінки: опишіть порядок та техніку

виконання_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

7. Інфільтрація в формі літери «Г».. опишіть порядок та техніку

виконання_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________



Основні види лапаротомії вентральної та бокової черевної стінки.

Показання та виконання.

Тема 7 Ознайомлення з видами та технікою виконання

лапоротомії вентральної та бокової черевної стінки у великих та дрібних

тварин.

Мета: Вивчити особливості та відпрацювати на живих обєктах техніку

виконанняя лапоротомії вентральної та бокової черевної стінки у великих та

дрібних тварин


Матеріально-технічне оснащення: живі об’єкти: кінь, корова; засоби

фіксації та транквілізації та знеболення; обладнання для профілактики

хірургічної інфекції; стандартний хірургічній набір інструментів.

Лапаротомія (lapara - lapare (гр.) - живіт, tome – розріз) – розтин

черевної стінки для доступу до розташованих у черевній порожнині органів.

Фіксація. Дрібних тварин лежачи на хірургічному столі у спинному чи

боковому положенні, великих тварин частіше оперують в стоячому

положенні, іноді лежачи в боковому або спинному положенні.

Знеболення. Дрібні тварини – наркоз або потенційоване місцеве

знеболення, великі тварини – потенційоване місцеве знеболення.

Техніка операції залежить від топографії органа, до якого здійснюється

доступ, та виду тварин.

Виконання

1.Які розрізи вентральної черевної стінки схематично зображені на

рисунку 3. Підпишіть схему:

а)_____________________________________________________________

б)_________________________________________________________________

в)_____________________________________________________________

Рис. 3.Схема розрізів вентральної

черевної стінки.

Рис. 4 Розрізи вентральної ділянки живота у собаки

2.Підпишіть рисунок 4 виділивши зображені схематично розрізи

вентральної ділянки живота у собаки:

а)____________________________________________________________

в)____________________________________________________________

с)____________________________________________________________

d)____________________________________________________________

3.Підпишіть види розрізів бокової та вентральної стінки живота у

корви, схематично зображені на малюнку 5:

I,II – лапаротомія в ділянці правої та лівої здухвини:

а)___________________________________________________________

б)___________________________________________________________

в)___________________________________________________________

III – лапаротомія вентральної черевної стінки:

а)____________________________________________________________

б)____________________________________________________________

в)____________________________________________________________

Рис.5 Методи лапаротомії у корови.

4.Обгрунтуйте перевагу високих розрізів у великих тварин і низьких у

малих, при операціях на органах черевної

порожнини_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Які чинники впливають на вибір виду лапаротомії черевної стінки у

тварин при абдомінальних операціях

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________




Тема 8: Лапароцентез, руменецентез та руменотомия.Показання та техніка виконання.

Ознайомлення з технікоюпроколу черевної стінки і рубця за

допомогою троакара для видалення газів, а також розрізу рубця для

звільнення від вмісту і як доступу до сітки при лікуванні травматичного

ретикуліту.

Мета:Відпрацювати техніку проколу черевної стінки і рубця за

допомогою троакара для видалення газів, а також розрізу рубця для

звільнення від вмісту і як доступу до сітки при лікуванні травматичного

ретикуліту. Особливості фіксації та знеболення при виконанні цих

маніпуляцій.

Матеріально-технічне оснащення:1) живі об'єкти (корови) — 12

гол.2) комплект № 1 ( б ) — 4; 3) комплект № 3 — 4:4) комплект № 4 (а)

— 4; 5) комплект № 5 (а, б, в, г)4; 6) гумова пластина з пристосуванням

для фіксаціїрубця —4; 7) фіксатор рубця П. П. Герцена; 8) фіксатор

рубця К. А. Петракова; 9) троакар для великихтварин — 8—9; 10)

розчин етакридину лактату 1 : 1000або фурациліну 1 : 3000 — 6 л; 11)

відро емальоване —4; 12) флакони (200 мл з пробкою і голкою 133

для(новокаїну) — 12; шланг гумовий 2 м завдовжки (діаметром 5 см) —

4.

П р и м і т к а . В комплекті № 4 (а) збільшити кількість 3 %

розчину новокаїну до 600 мл в кожному,в комплекті № 5(в) додати 6

прямих круглих голок(АІ1060)

.

Пункція черева (лапароцентез)

Показання. З лікувальною метою для введення лікарських

речовин, та звільнення черевної порожнини від ексудату чи

трансудату. З діагностичною метою, щоб визначити характер вмісту

черевної порожнини.

Точка пункції: у коней а) у лівій здухвині, на середині

горизонтальної лінії, яка з’єднує колінну чашку з останнім ребром;

б)на відстані 3-5 см збоку від білої лінії спереду пупка; в) по білій

лінії позаду пупка (у кобил). У корів – у правій здухвині на середині

горизонтальної лінії, яка з’єднує колінну чашку з останнім ребром. У

собак , кішок, дрібної рогатої худобі й свиней – по білій лінії або

збоку від неї на 1-2 см, позаду пупка ( у самців спереду пупка).

Прокол рубця (руменоцентез). Показання.виконують при тимпанії

рубця.

Точка пункції: центр лівої голодної ямки – на середині

горизонтальної лінії, яка з’єднує нижній край маклока з останнім ребром.

Розтин рубця(руменотомія). Показання: а) травматичний ретикулін та ретикулоперикардит; б)

стійкі завали рубця; в) піниста тимпанія; г) при отруруєннях, викликаних

нагромадженням у рубці токсичних або не доброякісних кормових мас і

зерна; д) закупорка книжки; є) видалення сторонніх предметів із рубця.

Фіксація. Тварину фіксують в стоячому положенні.

Знеболення. Наркоз, інфільтраційну анестезію по лінії розрізу чи в

формі літери «Г», паравертебральну або паралюмбальну провідникову

анестезію, нейролептаналгезію.

Руменотомія за способом Харківського ветеринарного інституту.

Оперативний доступ. Здійснюють лівосторонню паракостальну

лапаротомію. Шкірний розріз до 18 смзавдовжки хірург робить

паралельно до останньогоребра, відступивши від нього на ширину двох

пальціві на долоню нижче від поперечнореберних відростків.У тому ж

напрямку хірург розтинає поверхневу фасцію, жовту черевну фасцію,

зовнішній косий черевнийм'яз (каудовентральний напрямок м'язових

пучків) івнутрішній косий черевний м'яз (краніовентральнийнапрямок

м'язових пучків). Асистент спиняє кровотечу тампонуванням або

торзуванням судин. Поперечнийчеревний м'яз разом з поперечною

черевною фасцієюі очеревиною (щільно прилягають одна до одної)

хірург розтинає одночасно, роблячи невеликий наскрізний розріз у

верхньому куті рани. В цей момент відчутний шум повітря, яке входить

у черевну порожнину.

В утворену рану хірург вводить вказівний і середній пальці лівої

руки і під їх контролем продовжуєостаточне розкриття черевної

порожнини.

Найвідповідальнішим моментом, який визначає результат

операції, є ізоляція черевної порожнини відрозрізаної частини рубця.

Ізоляцією запобігають проникненню в черевну порожнину вмісту

рубця. Дляцього використовують гумову пластину (40X40 см)

здіагональним отвором у центрі (9—18 см) і металевими петлями по

кутках. Хірург прикладає цю пластину до черевної стінки так, щоб

розріз тканин черевної стінки виявився в межах отвору гумової

пластини. Асистент закріплює прикладену гумову пластинудо тулуба

тварини за допомогою двох гумових трубокдо 2 м завдовжки з

металевими гачками на кінцях(гачок вводить у металеву петлю в кутку

пластини).

Трубки вкорочують зав'язуванням посередині вузлаабо

затискуванням надлишку гемопінцетом.

Хірург вводить руку в черевну порожнину, досліджує паріетальну

стінку рубця на наявність спайок.

Рис.6 . Руменотомія:а — фіксація рубця способом Харківського

ветінституту; б, в — накладання швів на рубець; г — фіксатори рубця: 1

— К. А. Петракова; 2 — п. П. Герцена.

Оперативнийприйом.Захопивши в складку

стінкудорсокаудального мішка рубця, хірург витягує її назовні,

доручаючи

асистенту фіксувати її у верхньомуі нижньому кінцях за допомогою

гачків до гумовоїпластини. Розтин фіксованої складки починають

зверхньої частини. Зробивши розріз, щоб можна буловвести два пальці,

хірург перекладає верхній гачок,захопивши стінку рубця з боку

слизової оболонки.У міру продовження розрізу асистент підхоплює

розрізану частину стінки рубця одним кінцем гачка, розкладає її на

гумовій пластині і закріплює до останнього другим кінцем гачка.

Закріплюють рубець рівномірно з правого і лівого боку від рани. Так

діють доповного розтинання витягнутої в складку стінки рубця.

Орієнтовно необхідно 8—10 гачків.

Для остаточної ізоляції черевної стінки від розсіченої частини

рубця між його розкладеною частиною ігумовою пластиною роблять

підкладку із стерильногобинта, складеного в чотири шари (рис. 6, а ) .

Чергуючись з асистентом, хірург видаляє приблизно на 2/3 вміст

рубця. Рідку частину видаляють задопомогою сифона, використовуючи

двометровийшланг діаметром близько 5 см. Введеною правою рукою

почергово досліджують усі ділянки порожнинирубця, а потім через

рубцево-сітковий отвір проникають у сітку. Ретельно досліджують

пальцями кожнукомірку, особливо на дні і краніальній частині сітки,де

можуть знаходитись вільнолежачі і вкорінені металеві сторонні

предмети, їх видаляють. Досліджуютьсітково-книжковий отвір,

розміщений справа у верхнійчастині сітки. Через нього у книжку

вводять два пальці, досліджуючи листочки книжки та її вміст.

Такимчином обстежують внутрішню топографію

порожнинпередшлунків. Пальпуючи передню частину сітки,крізь неї

можна легко відчути діафрагму, роботу серця.

Заключний етап. Гумову пластинку і фіксовану донеї вивернуту

стінку рубця ретельно очищають тампонами, просоченими розчином

фурациліну (1:3000)або етакридину лактату (1:1000). Асистент

знімаєверхній гачок і перетинає ножицями марлеву прокладку, її кінці

відводить у боки пінцетом.

Хірург приступає до накладання на рубець першого

безперервного шва за Шміденом із кетгуту № 6.Перший стібок

накладається за межами верхньогокута рани. Асистент, підтримуючи

нитку, протягує їїкрізь тканини і зав'язує вузол. Один із

помічниківкоротким кінцем нитки за допомогою гемопінцета фіксує

складку рубця, яку зашивають у межах рани черевної стінки. Шов

накладають прямою круглою голкою, постійно вколюючи її з боку

слизової оболонкирубця і утримуючи рукою (без голкотримача).

Помічник протягує нитку крізь тканини і постійно затягує шви. На

стінці рубця утворюється своєрідна конфігурація шва «ялинкою».

Закінчують його вузломтакож за межами рани. У міру накладання шва

знімають гачки-кішки і відгортають марлеву прокладкудо повного її

видалення.

Другий поверх — безперервний шов за Ламбером.Асистент міняє

голку і заправляє її такою ж ниткоюіз кетгуту. Шити починають за

межами попередньогошва, перед цим відрізавши короткий кінець

нитки вженакладеного шва «ялинкою». При цьому проколюютьтільки

серозний і м'язовий шари рубця, роблячи уколі викол з кожного боку.

При затягуванні шва асистент загортає першийповерх шва,

забезпечуючи контакт і подальше склеювання фібрином серозних

оболонок. Для полегшеннязагортання всередину серозних оболонок

хірург захоплює стінку рубця над попереднім швом великим ісереднім

пальцями лівої руки, а вказівним занурюєперший поверх шва.

Закінчується шов вузлом за межами рани (рис.6, б, в ) .

Асистент видаляє згустки крові, які залишилися,зрізує залишки

ниток шва, присипає поверхню шваантибіотиками, заглиблює рубець в

черевну порожнину, знімає гумову пластину.

Рану черевної стінки закривають двоповерховимшвом. На

внутрішню частину стінки накладають кушнірський кетгутовий шов, а

на останню частину—вузловий шов із шовку № 8 —10. Перший поверх,

як іпопередні безперервні, виконується за допомогоюасистента.

У перший поверх шва включають очеревину, поперечну черевну

фасцію, поперечний черевний і внутрішній косий черевний м'язи. Після

завершення шва поверхню присипають антибіотиком. На шкіру,

поверхневу дволисткову фасцію і зовнішній косий черевний

м'язнакладають вузловий шов, одночасно проколюючи всівищезгадані

шари. Шов накладають за ситуаційнимпринципом — спочатку в

середній частині рани, а потімна решті ділянок рани. Вкорочують кінці

ниток. Місця уколу і виколу голки на шкірі обробляють 5 %спиртовим

розчином йоду.

Руменотомія за способом К.А Петракова.

Відрізняється лише особливостями фіксації витягнутої з черевної

порожнини складки рубця та ізоляції від черевної порожнини його

розрізаної частини

Руменотомія за способом П.П.Герцена.

Відрізняється технікою оперативного доступу і своєрідною

фіксацією розрізаної частини рубця.


1. Визначення точок проколу черевної стінки при виконанні

лапароцентезу у великих та дрібних тварин. Показання для виконання цієї

маніпуляції у

тварин____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

2.Руменецентез. Визначення, техніка

виконання_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

3.Опишіть способи знеболення бокової черевної стінки у ВРХ при виконанні

руменотомії________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Опишіть відомі способи і пристосування для фіксації рубця при

виконанні руменотомії у ВРХ

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

.5. Опишіть основні відмінності в виконанні руменотомії у ВРХ за

способами: ХВІ, К.А Петракова, П.П. Герцена.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________




Тема 9: Основні принципи та техніка кишкового шва

Ознайомлення з особливостями кишкового шва та технікою його

накладання при абдомінальних операціях на порожнистих органах у

великих та дрібних тварин.

Мета: Вивчити основні принципи кишкового шва та його

різновидності. Навчити студентатехнічна правильно накладати кишкові шви

на порожнисті внутрішні органи вкриті серозною оболонкою (кишки,

шлунок, сечовий міхур, матка та ін.). Засвоїти основні принципи кишкового

шва – забезпечення герметичності рани і збережння нормальної прохідності

органа.


Матеріально-технічне оснащення:1) трупний матеріал кишок

(консервований) — 8 відрізків з брижею по 30—40 см; 2) 4

емальованих тазки (кювети) з інструментами: кишкові затискачі — 2;

кишкові голки 4А1-1, 0,5X45, 0,7Х50 — 3 — 4; пінцет хірургічний — 1;

ножиці — 1; голкотримач — 1; скальпель — 1; нитки бавовняні №10

(шовк № 4) — 1 моток; 3) бікс з ватними тампонами — 2.живі об’єкти:

кінь, корова,

Головні вимоги до кишкового шву:- кишковий шов повинен бути

герметичним. При цьому слід мати на увазі герметичність механічну, не

допускає витікання з просвіту органа ні краплі його вмісту, і герметичність

біологічну, не допускає виходу мікрофлори з порожнини органу.

- кишковий шов повинен забезпечувати хороший гемостаз;

- кишковий шов не повинен звужувати просвіт порожнього органа;

- кишковий шов не повинен перешкоджати перистальтиці.

- кишковий шов повинен бути міцним, тобто після накладення шва краю

зшитих органів не повинні розходитися;

Шов Ламбера - основний кишковий шов, який застосовується у

вигляді вузлового чи безперервного шва або у поєднанні з іншими швами.

Шов Шмідена – Застосовують при операціях рубці, сичу зі, шлунку,

матці тощо. Це безперервний двоповерховій шов який складається зі шва

«ялинкою» (перший поверх) і безперервного шва за Ламбером (другий

поверх) При виконанні шва «ялинкою» уколи весь час роблять з боку

слизової оболонки, проколюючи всі шарі стінки органу..

Шов Плахотіна-Садовського – нитку в тканинах проводять

паралельно краям рани. На другому боці рани новий стібок розміщують

відступивши назад на 1\3 його довжини відносно попереднього стібка на

протилежному боці рани. При затягуванні нитки шов повністю

заглиблюється в рану.

Шов Пирогова-Черні – накладається на стінку сечового міхура. Шов

двоповерховий, переривчастий.


1.Які основні вимоги в абдомінальній хірургії пред’являються до

кишкового шву.Перечисліть.________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Які анатомо – фізіологічні особливості порожнистіх органів

треба враховувати при накладанні кишкових

швів.__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

Рис. 7 Шов шмидена: а)загальна схема; б)хід нитки; в) зєднання стінок

органі після затягування ниток.

3.Згідно малюнка 7 опишіть особливості та техніку накладання шва

Шмідена___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Рис . 8 Шов Ламбера

4.Яке основне призначення шва Ламбера. Згідно малюнка 8 опишіть

особливості та техніку накладання шва

Ламбера._________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

.

Рис . 9 Двухрядний шов Пирогова-Черни : а)загальна схема;

накладання другого ряду шва.

5.Користуючись малюнком 9 дайте коротку характеристику та опишіть

технікунакладанняшваПирогова-Черні

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Тема 10:Ентеротомія. Показання та протипоказання.

Ознайомлення з видами та технікою виконанняя ентеротомії на

живому об’єкті.

Мета: Вивчити особливості та відпрацювати на живих обєктах

технікувиконанняя ентеротомії.


Матеріально-технічне оснащення:Оснащення: 1) живі об'єкти

(собаки)—2 гол.;2) комплект № 2 (в) — 2; 3) комплект № 3 — 2; 4)

комплект № 4 (г) — 2; 5) комплект № 5 (а, б, в, г) — 2;6) фізрозчин в

ампулах — 2 упаковки; 7) кишкові затискачі— 4; 8) флакон (20 мл) з

етиловим спиртом — 2.

Ентеротомія (enterotomia, enter— кишки, tome— розріз) – розріз

стінки тонкої кишки.

Показання. Обтураційна кишкова непрохідність (стороннє тіло),

пухлини, безоари в овець.

Протипоказання. Зумовлюються загальнім станом тварини на момент

виконання операції.

Фіксація. Тварину фіксують у спинному або боковому лежачому

положенні, залежно від локалізації й величини предмета, що закупорює

просвіт кишечнику.

Знеболення. Нейролептаналгезія, наркоз, епідуральна анестезія,

інфільтраційна анестезія по лінії розрізу.


1. Що може служити показанням та протипоказанням до виконання

ентеротомії у тварин.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Обгрунтуйте необхідність надійного знеболення та перечисліть

способи знеболення які використовуються при виконанні ентеротомії у

тварин.____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3.З яких етапів складається етеротомія. Опишіть особливості

виконання оперативного доступу при виконанні ентеротомії.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4.Особливості виконання оперативного прийому при виконанні

ентеротомії у тварин.

_______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Коротко охарактеризуйте заключний етап ентеротомії. Особливості

післяопераційногодогляду____________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Тема 11:Анастомози, види анастомозів. Техніка накладання.

Ознайомлення з різними видами анастомозів та особливістю їх

накладання на кишках при абдомінальних операціях у тварин.

Мета:Вивчити основні різновидності кишкових анастомозів та

навчити студента технічна правильно їх накладати дотримуючись

герметичності та збережння нормальної прохідності органа .


Матеріально-технічне оснащення:1) трупний матеріал кишок

(консервований) — 8 відрізків з брижею по 30—40 см; 2) 4

емальованих тазки (кювети) з інструментами: кишкові затискачі — 2;

кишкові голки 4А1-1, 0,5X45, 0,7Х50 — 3 — 4; пінцет хірургічний — 1;

ножиці — 1; голкотримач — 1; скальпель — 1; нитки бавовняні №10

(шовк № 4) — 1 моток; 3) бікс з ватними тампонами — 2.живі об’єкти:

кінь, корова.

Кишкові анастомози формують після виконання ентеректомії(enter—

кишки, ectome— вирізання) - резекції кишки. Показанням до її

виконання може служити перфорація або некроз стінки кишки;

небезпека некрозу внаслідок защемлення; інвагінація або зрощення, які

не можна усунути; новоутворення і сторонні тіла.

Виділяють три типи анастомозів:

1) «кінець в кінець» (на лат. - Anastomosis terminoterminalis, по англ. -

«End to end»);

2) «бік у бік» (anast. Laterolateralis, «sait to sait»);

3) «кінець в бік» (anast. Terminolateralis, «end to sait»).


Рис. 10 Схема різних типів кишкових анастомозів

1.Користуючись рисунком 10 вкажіть різні види анастомозів. (А,В,С). За

яких умов використовують різні

анастомози_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. Опишіть показання до резекції тонкої

кишкових_____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Перечисліть відомі ВАМ види кишкових

анастомозів________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

Рис. 11 Резекция тонкої кишки з анастомозом «бік у бік».

4. Користуючись схемою зображеною на рис 11 опишіть

послідовність формування анастомозу «бік у бік»:

а)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

б)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

в)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

г)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

д)____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Опишіть послідовність та техніку накладання анастомозу «кінець в

кінець»____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

6. . Клінічно порівняльна характеристика кишкових анастомозів, їх

перевагиінедоліки.__________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________




Тема 12: Операції при грижах.Будова гриж. Види герніотомії.

Ознайомлення з різновидностями гриж живота, особливостями їх

анатомічнїбудови та технікою виконання герніотомії у великих та дрібних

тварин.

Мета: Вивчити анатомічну будову, різновидності та особливості

діагностики гриж живота у великих та дрібних тварин.Навчити студента

основним принципам виконання герніотомії у великих тадрібних тварин в

залежності від виду грижі та її величини. .


Матеріально-технічне оснащення:таблиці класифікації гриж,

фотографії різних форм гриж, тематичний кінофільм або діафільм;;

скальпелі, пінцети хірургічні й кровоспинні, екразер, голкотримачі, голки

хірургічні (різних розмірів) та ін'єкційні, шприци, гумовий джгут, гумові

рукавички, шовк, кетгут, ватно-марлеві тампони, бинти, мірна лінійка; 5%-

ний спиртовий розчин йоду, 0,5-1 %-ний розчин новокаїну, 0,5%-ний розчин

нашатирного спирту, колодій, антибіотики, розчин кофеїну, 2,%-ний розчин ;

хворі тварини.

Грижею називають зміщення частини внутрішніх органів (сальника,

кишечника, сечового міхура, матки тощо), в сусідні порожнини або під шкіру

через природні або штучні отвори з випинанням вистилаючої її оболонки

(очеревини,плеври,мозковоїоболонки).

Якщо тканини черевної стінки, включаючи і очеревину, розриваються,

то таке патологічне явище називається пролапсом (prolapsus).

Випадіння внутрішніх органів з анатомічної порожнини в зовнішнє

середовище при порушенні цілісності черевної стінки, включаючи і шкіру,

називають евентрацією(eventratio).

Анатомічна будова грижі така: грижовий отвір, грижовий мішок і

грижовий вміст.

Класифікація гриж проводиться по багатьох критеріях і ознаках. По

походженню бувають вроджені і набуті. По розміщенню гриж відносно

черевної стінки поділяють на зовнішні і внутрішні. По конкретному місцю

виникнення, або топографії виділяють грижі пахвинні, промежинні, пупкові,

навколопупкові, білої лінії живота, (зовнішні) і діафрагмальні (внутрішні).

В залежності від патогенезу набуті грижі діляться на травматичні і

дистрофічні або грижі слабості. До травматичних відносять грижі зумовлені

пошкодженням тканин тої анатомічної ділянки, де вони виникли – як при

випадковій травмі так і цілеспрямованій, в тому числі і операційній

(післяопераційні грижі).

Грижі поділяють також на неускладнені, або вільні і ускладнені. З

ускладнень виділяють невправимість, защемлення, запалення, пошкодження,

розвиток пухлин в грижі, сторонні тіла в грижі, кишкова непрохідність. Існує

поділ гриж і по їх розмірах: малі (грижові ворота до 2 см), середні (до 4 см) і

великі – коли грижові ворота більше 4 см. Великі грижі називають ще

величезними чи гігінтськими. Слід відмітити, що паралелізму між величиною

грижових воріт і розмірами гриж не буває.

Радикальним способом лікування будь-який грижі є хірургічне

втручання.

Запропоновано більш 20 способів операцій. Вибір їх виробляють із

урахуванням виду грижі (>вправна,невправна) та розміругрижевого кільця.

Операція виконується в чотири етапу:

1. Відділеннягрижового мішка.

2. Ліквідаціягрижового мішка.

3. Закриттягрижових воріт.

4. Закриття шкірної рани швами.

В залежності від виду грижі виділяють : пупкову герніотомію,

пахвинно – мошонкову герніотомію у самців, пахвинну герніотомію у самок,

черевну герніотомію, промеженну герніотомію.


1. Опишіть основні ознаки грижі. Схематично замалюйте будову грижі

підписавши основні її елементи

________________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_________________________________________________________________

__________________________ ________________________________________

2. Позначте на схемі будову грижі та пролапсу , дайте короткий опис в

чому їх принципова різниця.

Рис. 12 Будова грижі та пролапсу

1.____________________________________________________________

2____________________________________________________________

3.____________________________________________________________

4.____________________________________________________________

5.____________________________________________________________

6.____________________________________________________________

7.____________________________________________________________

8.____________________________________________________________

3. Опишіть фактори які призводять до розвитку грижі

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

4. Класифікація гриж.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5.Ознаки защемлення грижі.Чому при защемленій грижі треба негайно

оперативне втручання?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________



Тема13: Техніка виконання герніотомії в залежності від виду

грижі.

Ознайомлення з технікою хірургічного лікування гриж живота у

великих та дрібних тварин в залежності від виду грижі.

Мета: Вивчити особливості діагностики та лікування гриж живота у

великих та дрібних тварин.Навчити студента основним технічнім прийомам

виконання герніотомії в залежності від виду грижі та її величини. .









хворі тварини

Операції при пупкових грижах. Показання. Пупкової грижею

називають випинання очеревини і випадання частини внутрішніх органів

через розширене пупкове кільце.

Фіксація. Тварина фіксують у лежачому спинному положенні.

Знеболювання. Застосовують нейролептаналгезію, наркоз та

інфільтраційну циркулярну анестезію біля основи грижового мішка.

Техніка операції. Перед операцією тварин витримують 12-18 годин на

голодній дієті. Розріз шкіри грижового мішка роблять декількома способами.

Так, якщо це самка і грижової мішок невеликий, тоді розріз шкіри роблять

прямолінійно через верхівку дна грижового мішка по білої лінії живота; якщо

він великий, виконують веретеноподібний розріз і клапоть шкіри препарують

і видаляють. У самців роблять місяцеподібний розріз шкіри спереду препуція

випуклістю краніально.

Суть оперативних методів полягає в тому що: після розтину шкіри

тупим методом (за допомогою стерильного ватно-марлевого тампона або

ручки скальпеля) її відпрепаровують від серозно-фасціального грижового

мішка і на 2 см в боки від грижового кільця . При вправнійй грижі в черевну

порожнину вправляють грижовий мішок разом з грижовим вмістом і на

грижові ворота накладають переривчасті шви (вузлувий або петлеподібний

горизонтальний). Заключним етапом видаленням грижі є накладення

вузлуватих швів на шкіру рани.

Спосіб Гутмана. Шкіру грижового мішка (при невеликому грижовому

кільці) розрізають і відпрепаровують від защемленої очеревини. Останню

вправляють не розтинаючи в черевну порожнину. На грижове кільце

накладають кілька переривчастих швів. Прошивають тільки м'язово-

апоневротичну частину черевної стінки не проникаючи голкою в черевну

порожнину. Зайву шкіру грижового мішка відсікають, на рану шкіри

накладають другий поверх переривчастих вузлуватих швів.

Спосіб Сапожникова. Грижове вміст відтісняють в черевну порожнину,

а відпрепаруваний грижовоий мішок перекручують 2 -3 рази по поздовжній

осі, прошивають кетгутом і вводять в грижове кільце, краї якого з'єднують

вузлуватим швом по типу Ламбера. На шкіру накладають вузлуватий шов.

Спосіб Пфейфера. Грижової мішок вправляють в черевну порожнину і

фіксують вузлуватим швом до черевної стінки. Для цього під контролем

пальців, введених в грижове кільце, відступивши від його краю на 2 - 2,5 см,

проколюють черевну стінку і стінку грижового мішка, потім вводять лігатуру

в грижове кільце і кінці її зав'язують біля уколу голки . Таким чином,

накладають шви на відстані 2-2,5 см один від одного, прошивають кругом все

грижове кільце. Гофрована стінка грижового мішка перешкоджає випаданню

нутрощів. Грижове кільце згодом закривається рубцевої тканиною.

Способи Оливкова . Перший спосіб рекомендується, якщо діаметр

грижового кільця не більше 2 см. Після розсічення шкіри і відпрепарування

перитонеального мішка його перекручують і прошивають довгою лігатурою.

Кінцями лігатури прошивають протилежні краї грижового кільця. Стягуючи,

а потім і зав'язуючи кінці лігатури, зближують краю грижового отвору

навколо перитонеального грижового мішка.

Другий спосіб рекомендується у випадках, коли неможливо

відпрепарувати дно серозно-фасціального мішка від шкіри. Відступивши від

дна грижового мішкай місця значного зрощення його шарів, роблять овальні

розрізи шкіри. Після того як відпрепарували серозно-фасціальний мішок від

шкіри до пупкового кільця, в черевну порожнину вправляють грижовий

вміст. Серозно - грижовий мішок біля грижового отвору фіксують кишковим

жомом. Відступивши від нього на 1-1,5 см, накладають довгу прошивну

лігатуру з однаковими за довжиною кінцями. На 1 см нижче лігатури

відсікають дно грижового мішка поряд із зрощеною шкірою.. Як і в

попередньому варіанті, кінцями лігатури прошивають протилежні краї

грижового кільця. Стягують, а потім зав'язуючи кінці лігатури, зближують

краю грижового отвору навколо кукси перитонеального мішка.

Безкровний метод операції при вправної пупкової грижі у поросят (за

методом А. Ф. Бурденюк). Цей спосіб застосовують тільки у свіжих

випадках, коли грижове кільце не більше 2-3 см в діаметрі. Без розтину

тканин через шкіру грижовий вміст вправляють в черевну порожнину і

пальпують грижовий отвір, в яке зазвичай входить один палець. Після

вправлення грижового вмісту грижовий мішок скручують і максимально

відтягують від черевної стінки. Потім беруть заздалегідь приготовлену

велику хірургічну голку з голкотримачем і подвійною лігатурою з шовку (№

8). Під контролем вказівного пальця лівої руки проколюють голкою шкіру і

грижове кільце, відступивши від його краю 1-2 см . Потім проколюють

голкою протилежний край грижового кільця й виколюють її біля устя

грижового мішка. Грижове кільце закривають 2-3 стібками шва з валиками. У

перші дні після операції розвивається набряк грижового мішка і на місці

валиків в місцях швів з'являється гнійний ексудат. Шви знімають через 10-12

днів. Шкірний грижової мішок поступово розправляється і в процесі росту

тварини зникає. Пупкове кільце (грижові ворота) добре закривається

сполучною тканиною.

Операції при пахвинно-мошонкових грижах.

Показання. пахвинно-мошонкова (інтравагінальна) грижа - це

зміщення внутрішніх органів (петля кишечника, сечовий міхур, сальник)

через пахвинний канал в порожнину мошонки.

Фіксація. Тварина фіксують в спинному положенні так , щоб тазова

частина тулуба знаходилася вище грудної.

Знеболювання. Застосовують наркоз, інфільтраційну анестезію по лінії

розрізу.

Техніка операції. Перед операцією тварина витримують на голодній

дієті 10 - 12 ч. Розріз шкіри роблять в пахвинній області над зовнішнім

пахвинним кільцем. Довжина розрізу становить 5-10 см. розсікають всі

тканини (шкіру, підшкірну клітковину і фасцію) до загальної піхвової

оболонки. Після цього тупим способом за допомогою ручки скальпеля або

ватно-марлевого тампона препарують на всьому протязі загальну піхвову

оболонку від навколишніх тканин. Вона легко відділяється, за винятком її

каудальної частини, де фіксується мошонкова зв'язка. Останню необхідно

розірвати або розсікти ножицями. відпрепарувати загальну піхвову оболонку

з її вмістом витягають через рану назовні. Сім'яник, покритий загальною

піхвовою оболонкою, разом з останньою перекручують по поздовжній осі. У

момент перекручування сім’яники разом з оболонкою грижовий вміст (при

вправимій грижі) вправляється в черевну порожнину. Потім на перекручення

загальну вагінальну оболонку і сімяний канатик накладають довгу прошивну

лігатуру безпосередньо біля зовнішнього пахового кільця і зав'язують її. Далі

один кінець лігатури одягають у хірургічну голку і проводять її через

зовнішній край пахвинного кільця, а другий її кінець - через внутрішній.

Після цього, відступивши 1,5 - 2 см нижче лігатури, перетинають ножицями

загальну піхвову оболонку і сімяний канатик. Потім обидва кінці лігатури

стягують і зав'язують морським вузлом. Одночасно з цим кукса сім'яного

канатика занурюється в пахвинний канал. Кукса фіксується в ньому і є

своєрідним біологічним тампоном, який закриває просвіт пахвинного каналу.

При необхідності на гриживе кільце накладають ще кілька вузлуватих швів.

Рану присипають тріцілліном або стрептоцидом і на шкіру накладають

вузлуваті шви.

Операції при черевних грижах. Показання. Черевний грижею

називається зміщення внутрішніх органів разом з очеревиною під шкіру

через утворений дефект у черевній стінці.

Фіксація. Якщо грижа локалізується у вентральній області живота,

тварина фіксують в спинному положенні, а якщо на бічній стінці - в бічному.

Знеболювання. Виконують інфільтраційну анестезію, у важких

випадках - наркоз.

Техніка операції. У дрібних тварин техніка операції в основному така

ж, як і при пупкових грижах. У великої рогатої худоби черевні грижі

найчастіше локалізуються в області апоневротического трикутника. Ця

область черевної стінки найслабша. Видаленням грижі виконують по

загальноприйнятою методикою: розсічення шкіри, отпрепарірованіе серозно-

фасціального мішка, вправлення грижового вмісту і накладення швів на

грижові ворота і шкіру. При великих грижових кільцях, а також при грижах в

області апоневротического трикутника використовують різні синтетичні

матеріали у вигляді сіток (аллопластическими матеріал) для закриття

грижових воріт. З аллопластического матеріалу вирізають клапті таких

розмірів, щоб краї їх заходили за краї грижового кільця на 3-4 см. Вирізаний

клапоть вводять під грижевое кільце і підшивають по краях черевної стінки

вузлуватими швами. Ці матеріали дають можливість надійно закрити дефект

черевної стінки. Однак вони часто викликають запальні явища і

відриваються.


1. Найбільш часта грижа, яка виникає у дрібних тварин

а) промежинна

б) пахова

в) пупкова

г) діафрагмальна

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Використовуючи рисунок вкажіть способи оперативного втручання

при грижах та шари чревної стінки

Рис. 13 Схема різних способів оперативного втручання при

хірургічному лікуванн пупкових гриж.

1________________________

2________________________

3________________________

4________________________

5________________________

3.Опишіть особливості та техніку операції при пахвинно-мошонкових

грижах у великих та дрібних тварин

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3 Опишіть показання та особливості використання аллопластичних

матеріалів при лікуванні гриж

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4. Класифікація гриж.

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

____________________________________

5.Ознаки защемлення грижі. Чому при защемленій грижі треба негайно

оперативне втручання?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Тема 14:Укладнення пов’язані з грижами.

Ознайомлення з основними видами ускладнень пов’язаних з грижами у

великих та дрібних тварин.

Мета: Вивчити основні види ускладнень пов’язаних з грижами,

особливостями їх діагностики та лікування у великих та дрібних

тварин.Навчити студента основним технічнім прийомам усунення

ускладнень в залежності від їх виду, ступеню складності та небеспеки для

життя тварини.









хворі тварини.

Ускладнення грижі (утиск, запалення грижі, копростаз)

Утиск- здавлення вмісту грижового мішка в грижових воротах при

підвищенні внутрішньочеревного тиску.

Клініка: раптові болі в області грижі або в животі, збільшення

грижового випинання, неможливість вправляння його в черевну порожнину.

Поступово розвивається ГКН з симптомами: біль у животі, здуття

кишечника, блювота, затримка калу, газів. При обмеженні сальника виникає

тільки блювота рефлекторного характеру; сечового міхура - часті позиви на

сечовипускання.

При тривалому обмеженні кишкових петель з'являються ознаки важкої

інтоксикації організму: напружений, роздутий, різко болючий живіт,

тахікардія. У пізніх стадіях розлитий перитоніт.

Запалення грижі виникає внаслідок проникнення інфекції в грижовий

мішок. Клініка. При запаленні грижа значно збільшується, зявляється

болючість , набряк, почервоніння та інфільтрація шкіри. Загальній стан

супроводжується високою температурою, порушенням функції травного

тракту(здуття, затримка випорожнень, нудота блювання). Можливий

розвиток флегмони грижового мішка.

Ускладненням невправної грижі може бути копростаз, причиною

якого є розлад моторно – евакуаційної функції товстої кишки, обумовлені

зниженням тонусу кишкової стінки.


1.Які з відомих вам ускладнень пов’язаних з грижами вимагають

негайного хірургічного втручання

_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. Відмітьте підкреслюванням, які з перечислених признаків будуть

характеризувати життєздатну кишку: а) рожевий колір кишки; б) колір

кишки темний; в) блискучість серозної оболонки; г)тьмяність серозної

оболонки; д)відсутність странгуляційної борозди; є) нормальна пульсація

судин брижі; ж) відсутня пульсація судин брижі; з) наявність перистальтики;

і) відсутня перестальтика.

3.Опишіть признаки нежиттездатної кишки та дії лікаря при данній

патології.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4. Опишіть причини, симптоми та лікування при запаленні

грижі__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5.Причини та особливості консервативного лікування при копростазах

пов’язаних з грижами.

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

______________________________________________________________



Анатомо-топографічні особливості будови пахових каналів у самців.

Техніка кастрації.

Тема 15 Анатомо-топографічне обґрунтування кастрації самців.

Мета Для розуміння кастрації, обґрунтування тих чи інших способів

попередження та усунення ускладнень мати в достатній мірі чітке уявлення

анатомічної будови та взаєморозташування таких елементів:

1. – піхвовий канал (опишіть його будову та

вміст);_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. – будова мошонки та оболонок

сім’яника;_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. – будова сім’яника та сім’яного

канатика;__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

1. Пахвинний канал - /canalis inguinalis/ - це лійкоподібна щілина у

вентральній черевній стінці поблизу лонних кісток, яка утворена в основному

зовнішнім і внутрішнім косими м’язами живота. Він має два отвори, що

називаються пахвинними кільцями.

Зовнішнє (підшкірне) кільце пахвинного каналу /a. ingunalis

subkutaneus s. externus/ утворене розчепленням черевної стінки апоневрозу

зовнішнього косого мяза живота. Воно має задньо-внутрішній та передньо-

зовнішній кути.

Внутрішнє (черевне) кільце пахвинного каналу /a. ingunalis

abdominalis s. internus/ утворене заднім краєм внутрішнього косого черевного

м’яза та пупартовою (пахвинною) зв’язкою (lig. inguinale) що є ніщо інше як

потовщена частина (від маклока до лонного зрощення) тазової ніжки

зовнішнього косого м’яза живота. Щілина між цими отворами утворює

пахвинний канал.

1. Вкажіть стрілками на основні анатомічні структури сім‘яника

2. Який з цих кривавих методів кастрації передбачає видалення сім’яника,

придатка та загальної піхвової оболонки? (підкресліть)

1 відкритий;

2 закритий;

3 перкутанний;

4 еластрація.

3. Чим утворене внутрішнє пахове

кільце?____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Чим утворене зовнішнє пахове

кільце?____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Що містить паховий

канал?_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

6. Що містить піхвовий

канал?_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________



Тема 16. Особливості кастрації биків, баранів, цапів різними способами

Мета : навчити студентів організації і техніки проведення масової

кастрації биків, баранів, цапів кривавими методами, а також правил

попередження і своєчасного спинення кровотечі із сім'яного канатика

при кастрації відкритим способом.

Кастрація биків

Хірург стає навпроти тазових кінцівок бика лівим плечем до

тварини і фіксує мошонку з одним із сім'яників. Лівою рукою,

зверненою долонею до мошонки, захоплює останню так, щоб великий

палець був зліва, а чотири інших — справа від мошонки, повернутої

боковою поверхнею назад (до себе). Ніби видавлюючи сім'яник із

мошонки, хірург міцно напружує шкіру над ним.

Мошонку хірург розтинає з латерального боку на всю довжину

сім'яника, намагаючись одним розрізом розкрити порожнину спільної

піхвової оболонки. Далі діють так само, як і при орхідектомії кнурців.

Хірург відпускає мошонку, перехоплює лівою рукою оголений

сім‘яник, міняє скальпель на пінцет, яким захоплює розсічену спільну

піхвову оболонку поблизу піхвової перехідної зв'язки. Останню

асистент розтинає ножицями. Рухом пінцета із затиснутою оболонкою в

бік пахового каналу (розрізу мошонки) хірург розриває мезорхіум і

мезофунікулюм. Сім'яник передає для фіксації асистенту, а сам

накладає шовковою (синтетичною) ниткою № 6—8 кастраційний вузол

— спочатку, не затягуючи його, в межах судинного конуса, а потім

зміщує його на найтоншу частину якомога ближче до зовнішнього

пахового кільця. Зусиллям затягує кастраційний вузол і для

попередження його розпускання додатково закріплює його морським

вузлом, Склавши кінці лігатури вздовж сім'яного канатика, хірург

відсікає ножицями всю дистальну частину, відступивши на 1,5—2 см

нижче від лігатури. Аналогічні дії і щодо протилежної половини

мошонки.

1. На малюнку вкажіть місця розрізів при кастрації биків

Рис.11

2. Який метод кастрації бика зображений на рисунку

11?__________________________________________________________

3. Який інструмент застосовується на рисунку

11?__________________________________________________________

4. Перерахуйте інструменти для перкутанної кастрації

биків_________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Обгрунтуйте небхідність накладання щипців в ділянці судинного

конусу при перкутанних спобах кастрації?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________



Кастрація козлів і баранів.

Матеріали і обладнання таке ж як і при кастрації бичків. Аналогічні і

методи кастрації – використовують безкровний (перкутанний) та кривавий

методи кастрації.

Фіксація. Козла (баранчика) утримують у крижово-спинному

положенні фіксуючи разом всі кінцівки. Якщо тварин багато то

передбачають місце для сидіння оператора.

Безкровний (перкутанний) метод.

Для кастрації використовують щипці Бурдіццо, Телятникова, Ханіна-

Тинибекова. За використання щипців Бурдіццо пальцями лівої руки через

шкіру мошонки захоплюють сім‘яний канатик і відводять його до

латерального боку. Між пальцями та черевною стінкою накладають щипці,

які стискають правою рукою. Тримають до 30 сек. Потім зміщують на 1 см.

дистальніше і повторюють маніпуляцію. Кастрацію за допомогою щипців

Телятникова і Ханіна-Тинибекова виконують так як і у бичків.

Еластрація. Накладання еластичного гумового кільця на шийку

мошонки. Застосовують у баранчиків двотижневого віку. Спеціальними

щипцями-еластраторами розтягують гумове кільце і одягають на відтягнуту

шийку мошонки.

1. На малюнку вкажіть місця розрізів при кастрації баранів

2. Вкажіть стрілками, які інструменти застосовують для:

1. Кастрації жеребців

2. Кастрації биків

3. Кастрації баранів, цапів

4. Кастрації свинок.

3.Ветеринарний фельдшер кастрував однолітнього бугая масою

350 кг закритим методом «на лігатуру». Через півтори години після

кастрації почалася сильна кровотеча. Як її

спинити?_____________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_________________________________________________________

4.Ветеринарний фельдшер кастрував баранів перкутанним

методом за допомогою щипців Телятникова. Через місяць під час

перевірки ефективності кастрації пальпацією сім'яників він встановив,

що 10 з прооперованих баранів потребують повторної кастрації.

Фельдшер кастрував їх перкутанним методом. Оцініть дії

фельдшера.____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

5. Які особливості необхідно враховувати при кастрації старих

баранів_______________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_________________________________________________________



Тема 17 Особливості кастрації жеребців і хряків різними способами.

Мета і завдання: навчити студентів техніки кастрації жеребців

відкритим способом при фіксації в стоячому і лежачому положеннях .

Обгрунтовується господарське значення кастрації хряків, аналізуються різні

методи виконання кастрації, принципи за якими ці методи обираються.

Розглядаються найбільш поширені ускладнення і методи їх уникнення.

При кастрації жеребців використовують такі методи:

Видалення сім’яників з допомогою лещат, не розрізаючи піхвових

оболонок (закритим способом).

Для виконання операції за цим способом необхідні наступні

Інструменти

скальпель, ножиці, лещатка і кастраційні кліщі, гвинт Обіха.

Лещата складаються із двох невеликих дерев’яних напівциліндричних

пластин з закругленими кінцями, на поверхні котрих знаходяться неглибокі

жолоби, куди поміщаються міцні мотузки, з‘єднуючи два напівциліндра

разом. Поверхні, котрими змикаються пластини мають продовгуваті жолобки

глибиною в ½ сантиметра. Після знеболення закритим способом вивільняють

сім‘яники і на канатики накладають лещата, затягуючи гвинтом Обіха.

Спосіб кастрацій за допомогою лещат з відкритими піхвовими

оболонками

Відрізняються від попереднього тільки лиш тим, що в цьому випадку

розрізаються разом шкіра, tuunicadartos і загальна піхвова оболонка через

зроблений отвір і накладають лещата прямо на сім’яний канатик, затискають

їх клешнями, зв’язують задні кінці мотузки і відривають частину

сім’яника,лежачу нижче придатка. Після закінчення операції обробляють

плорожнину мошонки левомеколем, операційне поле розчином йоду,

знімають путові ремені і тварина спокійно підіймається.

Кастрація жеребців з лігатурою

Лігатуру можна накласти як на сім’яний канатик та покриваючу його

піхвову оболонку, чи тільки на сім’яний канатик, розітнувши піхвову

оболонки. Розітнувши шкіру мошонки, tunica dartos і клітковину виводять

сім’яник покритий піхвовою оболонкою, потім накладають хірургічну

петлю,заздалегідь ретельно знезаражену, на сім’яний канатик вище

придатка,затягують петлю й закріплюють її вузлом. Омертвівший сім’яник

видаляють зазвичай через 3-4 діб після накладання лігатури. Якщо після

розрізання шкіри мошонки tunica dartos й клітковини розтинаються й обидві

піхвові оболонки,тоді хірургічну петлю накладають безпосередньо на

сім’яний канатик й затягують її. Для недопускання злітання сім’яного

канатика,частіше ділять сім’яний канатик на пополам й накладають 2

лігатури,оставляючи нижче лігатури шматочок сім’яного канатика 1-2 см.

Спосіб скручування сім’яного канатика

Звільнивши сім’яник від всіх покриваючих його оболонок,стискають

пальцями лівої руки судинний пучок сім’яного канатика дещо вище головки

придатка,правою рукою утримують сім’яник, а лівою накладають щипйці

Sanda. Вони охоплюють сім’яний канатик своїми закрученими кінцями і

вагомо енергійно стискають його. Відкручування сім’яного канатика

проводиться руками. Зазвичай достатньо 8-12 поворотів для повного

перекручування сім’яного канатику і видалення сім’яника. При

антисептичному догляді за місцем операції загоєння може відбутися дуже

швидко через 10-12 днів.

Спосіб кастрації за допомогою емаскулятора.

У емаскулятора є дві частини: перша – роздроблююча сім’яний

канатик друга перерізаюча. Правильно побудований буде той інструмент, у

котрого тупа частина вище гострої на ½ см й тоді відстань між ними буде

рівно 1 см. Розрізавши всі оболонки,покриваючі сім’яник емаскулятора

накладають на сім’яний канатик, гілки зближують поступово в 4 прийоми

(Frick) чи, зблизивши гілки за 1 прийом,залишають кліщі на канатику на

протязі 2 хв(Frohner).

Хряків каструють відкритим, або закритим способом з викристанням

прошивної лігатури, або кастраційної петлі.

1. Готуючи жеребця до операції, ветеринарний лікар з допомогою

помічників здійснив його повал і фіксацію. Знеболювання не

проводилось. Під час операції тварина поводилась неспокійно, у

певний момент почувся різкий короткочасний тріск. Після закінчення

операції виявили, що тварина зовсім не опирається на праву тазову

кінцівку. Як цьому треба було

запобігти?_____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

2. Жеребця кастрували в жарку сонячну погоду. Після закінчення

операції його підняли і виявили витікання з мошонки частих крапель

крові. Ветеринарний лікар порекомендував конюху прив'язати коня в

прохолодному місці. Оцініть дії

лікаря.________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

3. Студент кастрував місячного кнурця кривавим відкритим

методом «на відрив». Через кілька годин тварина загинула. Що

спричинило загибель тварини?

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_________________________________________________________

4. Ветеринарний фельдшер кастрував 3-місячного кнурця відкритим

методом «на лігатуру». Через кілька хвилин після операції виявили, що

з рани мошонки тонкою цівкою витікає кров. Ваша думка з цього

приводу.

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_________________________________________________________

5. Ветеринарний лікар проводив кастрацію 7-річного жеребця

відкритим методом. Після видалення сім'яників і знімання щипців

Занда лікар побачив, що в порожнині мошонки від натуги з'явилися

петлі кишок. Чому це трапилось і що Ви порадите ветеринарному

лікареві?______________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

___________________________________________________________

6. Через годину після кастрації жеребця конюх побачив, що з

рани мошонки звисає тяж темно-червоного кольору. Ваші

пропозиції.____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

7. Студент кастрував двомісячного кнурця відкритим методом

«на відрив». Після операції він виявив випадіння петлі кишок з рани

мошонки, вправив кишки в порожнину мошонки і наклав на рану 4

стібки вузлового шва. Оцініть дії

студента__________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

8. Встановіть діагноз та призначте лікування

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________



Тема 18. Кастрація крипторхідів.

Особливості техніки виконання кастрації у жеребців, хряків,

кобелів, котів.

Кастрація крипторхів

Мета навчити студентів розпізнавати крипторхізм, різноманітність

клінічних ознак його проявів. Вірно визначати його діагноз, прогноз та

способи лікування

Крипторхізм - аномалія, при якій один або обидва сім‘яника

затримуються до моменту народження плоду в черевній порожнині

(черевний крипторхізм) або в паховому каналі (паховий крипторхізм) і не

опускаються в порожнину загальної піхвової оболонки. Найчастіше

зустрічається у кабанів.

Показання. Оперують з нагоди черевного крипторхізму як найбільш

поширеного.

Підготовка. Позбавлення корму за 12 ч до операції.

Фіксація. Тварину фіксують в спинному положенні, або головою вниз.

Знеболення. Нейролептик, інфільтраційна анестезія.

Техніка операції. Кабанчиків найчастіше оперують в 4-6 - місячному

віці. Роблять парамедианну лапаротомію на вентральній стінці живота на

відстані 2 см збоку від статевого члена, який з препуцієм зміщують убік.

Розріз починають від зовнішнього пахового кільця так, щоб середина розрізу

відповідала рівню передостаннього соска. При цьому розтинають прямий

м'яз. У тварин старше 6 мес лапаротомію краще проводити на середині лінії,

сполучаючою маклок з передостаннім соском. Величина розрізів в обох

випадках має бути такою, щоб можна було вільно ввести 2 пальці в черевну

порожнину. Ретельно досліджуючи пальцями прилеглу частину черевної

стінки, знаходять сім‘яник, підтягують його в рану і відділяють із

застосуванням лігатури. На закінчення накладають декілька стібків на

очеревину, м'язи і шкіру.

Кастрація самців м‘ясоїдних

Кастрація котів

Після наркотизації тварини готують операційне поле та руки. Розтин

мошонки роблять такого розміру, щоб сім‘яник міг вільно вийти. Далі діють

аналогічно методиці кастрації кнурців, тобто використовують відкритий і

закритий спосіб. Викладач пояснює переваги та недоліки кожного з методів.

При кастрації котів відкритим методом можна використати біологічну

лігатуру. Для цього після розтину перехідної зв‘язки і відпрепаровування

загальної піхвової оболонки розділяють сім‘яний канатик і сім‘явиносний

проток з його артерією. Розірвавши , або розрізавши їх в ділянці

прикріплення придатку отримують два канатики довжиною 3- 5 см. Їх

зв‘язують між собою, роблячи три оберти в одну і другу сторони. Відсікають

сім‘яники, в порожнину вводять антибактеріальну мазь.

При кастрації кобелів використовують закритий, або відкритий метод

(аналогічний техніці кастрації кнурців), але в деяких випадках доцільно

видалити всю мошонку і закрити як операційну рану ситуаційним

вузлуватим швом. Студентам нагадують про необхідність післяопераційного

догляду за тваринами.

Контрольні питання:

1. Що таке крипторхізм?____________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. Що розуміють під поняттям (штучний крипторхізм)?___________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Що таке односторонній крипторхізм?_______________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________

4. Яким способом доцільно каструвати кота?___________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5. Яким способом доцільно каструвати кобеля?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



Тема 19 Кастрація свинок

Мета : навчити студентів самостійної організації заходів при

масових операціях на свинофермі; технічних засобів і послідовності

оперативного втручання при оваріектомії свинок.

Техніка операції. Оперативний доступ з боку правої здухвини,

лапаротомію по білій лінії майже не застосовують із-за можливого

виникнення гриж або випадіння

внутрішніх органів. Місце розрізу

визначають на 2—3 см нижче маклока

(у молодняка), або на 5—7 см у

дорослих свиней, в так званому

здухвинно-паховом трикутнику.

Рис. 12. Основні частини статевої

системи самиць

Визначте основні структурні елементи статевої системи самиць (рис12)

1._____________________________________________________

2._____________________________________________________

3______________________________________________________

4______________________________________________________

5______________________________________________________

6______________________________________________________

7.______________________________________________________

8______________________________________________________

Спереду він обмежений лінією, що йде від маклока до

передостаннього соска, а ззаду — переднім контуром стегна (передній край

напружувача широкої фасції стегна), при відтягнутій назад тазовій кінцівці.

Зовнішній, внутрішній косі і поперечний м'язи разєднують держаком

скальпеля по ходу їх волокон. Потім в глибину рани вводять палець, кінцем

якого нащупують екстраперито-неальний жир, а за ним очеревину. Останню

проривають вказівним пальцем. Очеревину можна захопити пінцетом,

вивести її складку в рану і розітнути ножицями. Нарешті, можна сильним

коротким ударом кровоспинного пінцета у момент вдиху свині перфорувати

очеревину, а потім розкритими його браншами підтягнути очеревину до

рівня рани і розширюючи пінцет, збільшують дефект очеревини до нужних

розмірів.

Знайшовши яєчник на його зв'язку разом з бахромою накладають

гемостатичний пінцет. Другий яєчник знаходять, переміщаючи ріг в

Яку маніпуляцію виконують?____________________________________________________________________________

зворотному напрямку по іншому рогу. На його зв'язку і бахрому також

накладають пінцет. Під кожен пінцет підводять лігатуру і перев'язують

зв'язки яєчників, а потім над пінцетом кожен яєчник разом з бахромою

зрізують скальпелем. Для видалення яєчників користуються також

спеціальним емаскулятором Н. І. Никіфорова. Роги матки вправляють в

черевну порожнину та вводять туди лінімент на водяній основі, що містить

антибіотик, а на очеревину накладають 1—2 стібки вузлового шва. М'язи

зазвичай не зашивають, а шкірну рану закривають 3—4 стібками вузлового

шва. Краї рани змазують 5% спиртовим розчином йоду.

Оваріогістеректомія — кастрація статевонезрілих свинок з

одночасним видаленням рогів і частини матки. Після лапаротомії в

Яке пристосування використовується?_____________________

Яка назва стола за автором________________________________

звичайному місці витягують роги матки разом з яєчниками на рівень рани і

на місці з'єднання рогів на матку накладають міцний артеріальний зажим.

Захопивши рукою затиснуті органи, роблять рухи відкручуючи їх до повного

відокремлення. Куксу вправляють в черевну порожнину, а з раною вчиняють

так, як і в попередньому випадку.

1. Виконуючи кастрацію свинки, ветеринарний фельдшер

зафіксував її в правому боковому положенні на драбині, яку поклав на

два ящики. Лапаротомію він виконав у лівій здухвинній ділянці. Лівий

яєчник дістав і видалив, а правий так і не зміг підтягнути в рану.

Виправте помилки

фельдшера.____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_________________________________________________________

2. Ветеринарний лікар виконував оваріектомію у свинки. Після

видалення обох яєчників він наклав кисетний шов на очеревину і два

стібки вузлового шва на шкіру. На третій день після операції у свинки

виявили пригнічений стан, блювання. Чим це можна

пояснити?_____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

3. Виконуючи перфорацію очеревини під час кастрації свинки,

лікар відшарував очеревину від оточуючих тканин. Він дістав роги

матки, на тіло матки наклав щипці Занда і ампутував її. На заключному

етапі операції лікар наклав два стібки вузлового шва на шкіру.

Виправте помилки

лікаря.________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

4. Каструючи свинку методом оваріектомії, ветеринарний

фельдшер видалив лише яєчники. Через місяць після операції самка

прийшла в охоту. Чим це

пояснити?_____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________



Тема 20 Кастрація сук і кішок.

Мета і завдання: навчити студентів техніки виконання кастрації

самиць м‘ясоїдних на прикладі суки та кішки. Студентам роз‘яснюють

основні положення оперативного втручання, пояснюють різницю між

видаленням яєчника та видаленням яєчника з маткою, як засобу

попередження післякастраційного ускладнення – піометри. Пояснюють

анатомічні особливості будови внутрішніх статевих органів – у сук

яєчник розміщений в сполучнотканинній капсулі, тому його досить

важко, а іноді неможливо евентрувати тому лігатуру прошивну або

накидну необхідно буде накладати в рані, на відміну від кішок, у яких

яєчник має досить довгу зв‘язку, що полегшує його лігування.

Студентам нагадують, що внутрішнє середовище матки нестерильне,

тому культі необхідно обробляти антисептиком, бежано за межами

шкірної рани.

1. Вкажіть стрілкою біфуркацію матки

Вентральна лапаротомія (lараrоs — пах, черево, живіт, toте —

розріз) використовується як оперативний доступ при

оваріогістеректомії з наступною евентрацією рогів матки. Завдання

включає: 1) фіксацію собаки в спинному положенні у стані глибокого

наркозу; 2) суворе дотримання асептичного оперування; 3) здійснення

парамедіанної лапаротомії в обхід прямого м'яза живота, евентрацію

матки; 4) накладання прошивних лігатур на краніальні судини яєчника і

матки; 5) закривання рани черевної стінки.

Знеболювання. Підшкірно вводять 1—2 мл 0,1 % розчину атропіну

(холінолітична премедикація). Внутрішньом'язово в ділянці медіальної

поверхні стегна вводять ромпуп або рометар у дозі 1—1,5 мл на 10 кг

маси тіла (нейролептична премедикація). З появою перших ознак

транквілізації собаку фіксують на операційному столі в спинному

положенні і готують поле операції на вентральній черевній стінці від

мечовидного хряща до лобкового зрощення. Поле операції ізолюють від

оточуючих ділянок тіла стерильним простиралом, закріпленим

прищіпками. Перед операцією роблять наркоз внутрішньом'язовим

введенням каліпсовету в дозі 2 мл на 10 кг маси тіла собаки.

Оперативний доступ. Хірург та його помічник стають з обох боків

від тварини. Виконується позадипупкова парамедіанна лапаротомія в

обхід прямого м'яза живота. Зафіксувавши пальцями шкіру, хірург

розтинає її на 8—10 см, відступивши від серединної лінії на 2 см.

Помічник тампонами спиняє кровотечу, в разі необхідності

використовує гемопінцет або накладає лігатуру на судину. У самок з

розвинутою молочною залозою шкіру розтинають по серединній лінії, а

решту шарів — парамедіанно. Послідовно розтинають поверхневу

фасцію з підшкірною клітковиною і зовнішній листок глибокої фасції.

Після оголення голубувато-білуватого кольору зовнішньої

(вентральної) стінки піхви прямого м'яза живота останню розтинають

на всю довжину розрізу. Рану розширюють рановими гачками і

приступають до відокремлення прямого м'яза від стінок апоневротичної

піхви і білої лінії.

Слід пам'ятати, що в місцях сухожилкових перетинок (inscripciones

tendineae) м'яз міцно зростається з піхвою, тому препарування

виконують гострою частиною скальпеля, а в решті ділянок — рихло, де

його відокремлюють держаком скальпеля. Відпрепаровану ділянку

прямого м'яза підхоплюють рановим гачком і відтісняють латерально.

Оголюють решту шарів черевної стінки — внутрішню пластинку

апоневротичної піхви прямого м'яза, щільно зрощеного з поперечною

черевною фасцією і парієтальною очеревиною. В центрі оголеної

ділянки паралельно до білої лінії роблять розріз, достатній для

введення в черевну порожнинудвох пальців руки.

Оперативний прийом. Введеними в черевну порожнину пальцями

відсувають уперед сальник, який покриває нутрощі, захоплюють ріг

матки та евентрують її. . Евентровану матку з яєчниками ізолюють від

черевної порожнини стерильними марлевими серветками.

Помічник утримує ріг матки таким чином, щоб оператор мав

можливість накласти прошивну лігатуру краніальніше яєчника так, щоб

була змога накласти і гемостатичний пінцет, або затискач. Під місце

розтину (між лігатурою і затискачем) підкладають стерильну серветку і

ножицями розсікають тканини. Впевнившись у відсутності кровотечі

куксу яєчника точково обробляють йодом. Аналогічно чинять з другим

яєчником. Третю прошивну лігатуру накладають нижче біфуркації

матки, і також обробляють йодом. Такий спосіб оперування попереджує

виникнення піометри.

Заключний етап передбачає закривання рани черевної стінки

Аналогічна методика використовується при кастрації кішки

Рис. 13 Накладання лігатури.

1. Чи правильно зображено схему накладання лігатури на рис

13?_______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2. Яке знеболення використовують при кастрації

кішки?____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Яке знеболення використовують при кастрації

суки?______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________

4. Які ускладнення виникають при кастрації

м‘ясоїдних?________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Магда І.І. Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії і

анестезіології. /І.І. Магда, І.І. Воронін, Є.М. Пономаренко, Г. М. Фоменко. -

К.:Вища школа, 1995. – 235 с..

2. Власенко В.М. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна

анатомія. /В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. - Спеціальна

частина. - Біла Церква: 2006. – 544 с.

3. Власенко В.М. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна

анатомія. /В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. - Загальна частина.

Біла Церква. 2006. – 531 с.

4. Герцен П.П. Оперативная хирургия в ветеринарной медицине. /П.П.

Герцен, С.В. Аранчий, В.И. Скрипник. Ю.Г. Мироненко. – Полтава,: НПФ

«Компьютерные технологии» Лтд. 1998. 392с.

5. В.М. Власенко. Словник термінів ветеринарної хірургії./ Власенко

В.М., Тихонюк Л.А. –Біла Церква: 2008. – 357с.

6. Петраков К.А. Оперативная хирургия с топографической анатомией

животных. /К.А. Петраков, П.Т. Саленко, С.М. Паннинский, М.: Колос, 2001.

– 424с.

7. Власенко В.М. Хірургія у молочному тваринництві: Навч.посібн./

В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, К.: Урожай 1994. – 173 с.

8. Власенко В.М. Хірургія у конярстві: Навч.посібн./ В.М. Власенко,

Л.А. Тихонюк, К.: Урожай 1995. – 256 с.

Documents

F 1 G 1 K L ? J K H K < 1 1 M D B : 2 G B O : J D 1 < KЬ ... · У коня мускул має форму трикутника, обмеженного спереду ліктьовою