European Credit Transfer System ECTS - …...Основи медичних знань 6.030101/00/3.20 О 1624,5 Риторика 6.030101/00/5.04 О 812,25 Іноземна мова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФІЛОСОФСЬКО -ТЕОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

European Credit Transfer System

ECTS - Інформаційний пакет

2005/2006

Спеціальність „Філософія”

ЧЕРНІВЦІ , 2005

3

Зміст

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ......................................................................................................5

Структура та організація факультету ...................................................................................................................5 Адреса ......................................................................................................................................................................5 Контактні телефони ................................................................................................................................................5 Деканат ....................................................................................................................................................................5 Кафедри ...................................................................................................................................................................5

Кафедра філософії..............................................................................................................................................5 Кафедра релігієзнавства і теології....................................................................................................................6

Викладачі інших факультетів, які читають на факультеті ..................................................................................6

Координатор від факультету та його заступники ...............................................................................................6

Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті ...............................................................................7

Умови для навчання .................................................................................................................................................7

Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, що використовуються на факультеті ....7

СТУПЕНЕВА СТРУКТУРА ............................................................................................8

Спеціальність 6.03.01.01 – “Філософія”.................................................................................................................8

Структура спеціальності..........................................................................................................................................8

ДИСЦИПЛІНИ ..............................................................................................................12 Історія України .....................................................................................................................................................12 Українознавство....................................................................................................................................................12 Англійська мова....................................................................................................................................................13 Французька мова...................................................................................................................................................13 Анатомія та фізіологія ЦНС та ВНД...................................................................................................................14 Вища математика ..................................................................................................................................................15 Формальна логіка..................................................................................................................................................15 Антична філософія ...............................................................................................................................................16 Етнографія України ..............................................................................................................................................16 Демографія ............................................................................................................................................................17 Культурологія .......................................................................................................................................................17 Теорія та історія світової культури .....................................................................................................................18 Антропологія.........................................................................................................................................................18 Фізика ....................................................................................................................................................................19 Вступ до спеціальності.........................................................................................................................................20 Світова історія.......................................................................................................................................................20 Українська мова ....................................................................................................................................................21 Основи інформатики ............................................................................................................................................21 Загальне релігієзнавство ......................................................................................................................................22 Середньовічна філософія .....................................................................................................................................23 Класична логіка ....................................................................................................................................................23 Старослов'янська мова .........................................................................................................................................24 Онтологія...............................................................................................................................................................24 Основи філософії творчості .................................................................................................................................25 Соціологія..............................................................................................................................................................25 Правознавство .......................................................................................................................................................26 Основи екології .....................................................................................................................................................26 Епістемологія ........................................................................................................................................................27 Філософія нового часу .........................................................................................................................................27 Діалектика як теорія розвитку .............................................................................................................................28

4Етика ......................................................................................................................................................................28 Загальна психологія..............................................................................................................................................29 Основи медичних знань .......................................................................................................................................29 Риторика ................................................................................................................................................................30 Основи психоаналізу ............................................................................................................................................31 Економічна теорія.................................................................................................................................................31 Латинська мова .....................................................................................................................................................32 Давньогрецька мова..............................................................................................................................................32 Естетика.................................................................................................................................................................33 Педагогіка..............................................................................................................................................................33 Основи педагогічної майстерності......................................................................................................................34 Соціальна психологія ...........................................................................................................................................34 Філософські проблеми природознавства............................................................................................................35 Філософія і мова ...................................................................................................................................................36 Філософія науки....................................................................................................................................................36 Сучасна філософська антропологія.....................................................................................................................37 Філософські проблеми гуманітарних наук.........................................................................................................37 Німецька класична філософія ..............................................................................................................................38 Методика викладання філософських дисциплін................................................................................................38 Історія філософії в Україні ..................................................................................................................................39 Проблеми людини в історії філософії.................................................................................................................39 Основи педагогічної майстерності......................................................................................................................40 Філософія бізнесу .................................................................................................................................................40 Герменевтика ........................................................................................................................................................41 Безпека життєдіяльності (БЖД) ..........................................................................................................................41 Соціальна філософія .............................................................................................................................................42 Некласичні типи раціональності .........................................................................................................................43 Сучасна релігійна філософія................................................................................................................................43 Філософія права ....................................................................................................................................................44 Прикладна соціологія ...........................................................................................................................................44 Позитивізм.............................................................................................................................................................45 Прагматизм............................................................................................................................................................45 Соціологія освіти ..................................................................................................................................................46 Глобальні проблеми сучасності ..........................................................................................................................46 Західні стратифікаційні теорії .............................................................................................................................47 Цивільна оборона (ЦО) ........................................................................................................................................47 Аналітична філософія...........................................................................................................................................48 Некласична логіка.................................................................................................................................................49 Основи аксіології ..................................................................................................................................................49 Синергетика ..........................................................................................................................................................50 Феноменологія ......................................................................................................................................................50 Марксистська та неомарксистська філософія ....................................................................................................51 Філософські проблеми науково–технічного прогресу (НТП) ..........................................................................52 Основи наукових досліджень ..............................................................................................................................52 Постмодернізм ......................................................................................................................................................52 Філософський аналіз міфології ...........................................................................................................................53 Сучасна наука та її ціннісні проблеми................................................................................................................53 Свобода буття релігії в суспільстві .....................................................................................................................54 Панорама сучасного релігійного життя..............................................................................................................54 Методологічний потенціал сучасної науки ........................................................................................................55 Педагогіка та психологія вищої школи ..............................................................................................................55 Конфесіологія........................................................................................................................................................56 Аксіологія знання .................................................................................................................................................57

5

Загальний опис Факультет розташований на території колишньої резиденції буковинських митрополитів.

Факультет укомплектований 33 штатними працівниками, з яких: • професорів – 4; • доцентів – 12; • асистентів – 9; • співробітників навчально-допоміжного складу – 7.

Кафедри факультету мають 7 аспірантів.

На факультеті навчається 454 студенти (277 – денної та 177 – заочної форм навчання) за спеціальностями „Філософія,” „Релігієзнавство” та „Соціологія.”

Богословське відділення факультету налічує 10 викладачів (кандидатів богословських наук), лаборанта та 110 студентів. Викладачі та співробітники богословського відділення не є штатними працівниками університету.

Структура та організація факультету

Адреса 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2;

корпус 6

Контактні телефони деканат – (0372) 584826;

телефон-факс – (0372) 521196.

Деканат декан факультету професор, доктор історичних наук

Балух Василь Олексійович заступник декана з навчально-методичної роботи

доцент, кандидат філософських наук Гасяк Орест Сильвестрович

заступник декана з виховної роботи асистент, кандидат соціологічних наук Ципко Світлана Юріївна

заступник декана з наукової роботи та інформаційних систем

професор, доктор філософських наук Марчук Михайло Георгійович

методист заочного відділення ст. лаборант Цуркан Людмила Василівна

секретар деканату Сенчук Ганна Оттовна

Кафедри

Кафедра філософії Марчук Михайло Георгійович завідувач кафедри філософії, професор Маковецький Адам Мефодійович професор Вовк Степан Миколайович професор Починок Борис Віталійович доцент Козьмук Ярослав Романович доцент Гасяк Орест Сильвестрович доцент Чорний Іван Павлович доцент Сарнацька Лариса Володимирівна доцент Каралаш Наталя Григорівна доцент Задубрівська Орися Мірчівна асистент Роман Ігор Романович асистент Починок Ірина Борисівна асистент Косівчук Антоніна Феліксівна асистент Звенигородський Володимир Михайлович асистент Бучовський Віталій Рішардович старший лаборант

6Цуркан Людмила Василівна старший лаборант-методист заочного

відділення Мартиненко Олександр Петрович старший лаборант Славінська Неля Павлівна старший лаборант методичного кабінету

Кафедра релігієзнавства і теологі ї Балух Василь Олексійович завідувач кафедри релігієзнавства та теології,

професор Филипович Людмила Олександрівна професор Докаш Віталій Іванович доцент Клічук Аліна Володимирівна доцент Коцур Галина Георгіївна доцент Лешан Володимир Юхимович доцент Чеховський Ігор Григорович доцент Ципко Світлана Юріївна асистент Кисла Людмила Володимирівна асистент Бродецький Олександр Євгенович асистент Марчишак Арсен Романович асистент Сележан Йосип Юрійович асистент Шкрібляк Микола Васильович асистент Бучовський Віталій Рішардович асистент Загарія Наталія Мирославівна старший лаборант Кохан Володимир Васильович старший лаборант

Викладачі інших факультетів , які читають на факультеті доц. Огуй Олександр Дмитрович (фак-т іноз. мов) асист. Паранюк Дан Вікторович (фак-т іноз. мов) викл. Король Антоніна Анатоліївна (фак-т іноз. мов) доц. Бабак Світлана Віталіївна (біол. фак-т) доц. Стасик Мирослав Остапович (фіз. фак-т) асист. Стецюк Андрій Володимирович (іст. фак-т) асист. Зушман Михайло Богданович (філолог. фак-т) доц. Рульова Наталія Іванівна (філолог. фак-т) асп. Даскалюк Оксана Любомирівна (філолог. фак-т) асп. Бичкова Тетяна Сергіївна (філолог. фак-т) викл. Івасюта Марина Ігорівна (філолог. фак-т) доц. Готинчан Тетяна Іванівна (математ. фак-т) асист. Костик Василь Васильович (філолог. фак-т) доц. Стефаник Василь Ілліч (біол. фак-т) асист. Іванюк Руслан Васильович (юрид. фак-т) доц. Перепелиця Степан Семенович (філолог. фак-т) асист. Загайська Галина Михайлівна (філолог. фак-т) асист. Доскач Світлана Сильвестрівна (пед. фак-т) доц. Черепня В'ячеслав Володимирович (економ. фак-т) доц. Кобилянська Лілія Іванівна (пед. фак-т) доц. Кушнірчук Йосип Федорович (математ. фак-т) доц. Шестаков Юрій Павлович (іст. фак-т) доц. Дутчак Парасковія Василівна (іст. фак-т) доц. Джаман Василь Олексійович (геогр. фак-т) доц. Дубчак Галина Михайлівна (пед. фак-т) доц. Мацьопа Роман Львовович (пед. фак-т) асист. Мельничук Людмила Михайлівна (математ. фак-т) доц. Пенішкевич Дарина Іванівна (пед. фак-т)

Координатор від факультету та його заступники Координатор Коцур Галина Георгіївна – доцент кафедри релігієзнавства і теології, кандидат історичних наук; р.т.: 584883; e-mail: _____.

Заступники Гасяк Орест Сильвестрович – доцент кафедри філософії, кандидат філософських наук; р.т. (0372) 584878; e-mail: _____.

7Бродецький Олександр Євгенович – асистент кафедри релігієзнавства і теології; р.т.: (0372) 584883; e-mail: _____.

Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті Згідно з навчальними програмами, факультет готує фахівців за такими спеціальностями:

„Філософія” • ступінь бакалавра (4 роки навчання), • ступінь магістра (5 років навчання);

„Релігієзнавство” • ступінь бакалавра (4 роки навчання), • ступінь магістра (5 років навчання);

„Соціологія” • ступінь бакалавра (4 роки навчання), • ступінь магістра (5 років навчання).

Умови для навчання Факультет має необхідні умови для забезпечення навчального процесу, а саме:

• 10 аудиторій; • бібліотеку, з фондом у 2,5 тис. примірників фахової та допоміжної літератури, читальний

зал на 25 місць; • комп’ютерний клас (10 комп’ютерів).

Планується відкриття соціологічної лабораторії.

Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, що використовуються на факультеті Основними методами викладання й навчання є:

Лекційні, семінарські (практичні) заняття, самостійна робота, колоквіуми, диспути, написання рефератів та інше.

Викладачами кафедр розроблені навчальні програми, в яких передбачені: тематика самостійної роботи, контрольні завдання, питальник для самоконтролю, література.

Оцінювання знань студентів: іспити (усні та письмові), написання контрольних робіт із профілюючих дисциплін (2 рази в семестр), рефератів та курсових робіт. Рівень засвоєння змісту теоретичних знань оцінюється також процедурою захисту звітів на кафедрі, проведенні педагогічних і виробничих практик (соціологічної – філософами, релігієзнавчо-соціологічної – релігієзнавцями). Бази практик переглядаються залежно від мети та завдань підготовки фахівця. Результати виробничих практик публікуються на сторінках ”Наукового вісника ЧНУ” (серія ”Філософія”), у збірках наукових матеріалів.

Рівень і якість засвоєних знань, набутих умінь та навичок апробуються також участю в роботі студентських, внутрівузівських, регіональних та міжнародних наукових та науково-практичних конференцій, ”Єдиних днів релігійної свободи,” прес-конференцій, тематичних вечорів, круглих столів.

Студенти спеціальності ”Релігієзнавство” беруть участь в роботі ”Міжнародної літньої школи релігійної толерантності”, а студенти спеціальності ”Філософія” – у Всеукраїнській олімпіаді молодих філософів.

8

Ступенева структура

Спеціальність 6.03.01.01 – “Філософія”. Ця спеціальність передбачає підготовку фахівців-філософів, які після закінчення факультету можуть працювати викладачами філософських дисциплін (людина і світ, людина і суспільство, філософія, логіка, етика, релігійна етика, естетика, історія філософії та ін.) у середніх загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, училищах, коледжах, вищих навчальних закладах і т.ін. Ґрунтовне вивчення природничо-наукових і гуманітарних дисциплін, у тому числі соціальної психології, культурології, філософії права тощо відкриває широкі можливості працевлаштування в органах державного та муніципального управління, засобах масової комунікації, громадських і політичних установах.

Програма підготовки філософів включає в себе теоретичні курси і спецкурси з історії філософії, сучасних західних і вітчизняних напрямів і течій (неопозитивізм, екзистенціалізм, герменевтика, феноменологія, прагматизм, психоаналіз, аксіологія, філософія науки), проведення педагогічної та філософсько-соціологічної практик, які допомагають сформувати навички викладацької діяльності, здійснення конкретних соціологічних досліджень, вивчення громадської думки, опитувань, інтерв’ю та ін.

Спеціальність включає в себе 240 кредитів вивчення обов’язкових курсів на ступінь бакалавра і 300 кредитів – на ступінь магістра.

Структура спеціальності Назва дисципліни Шифр

дисципліни О/В Години Кредити

1 курс, 1-й семестр Історія України 6.030101/00/1.01 О 108 3Українознавство 6.030101/00/3.07 О 54 1,5Іноземна мова 6.030101/00/1.04 О 81 2,25Анатомія і фізіологія ЦНС і ВНД 6.030101/00/2.02 О 108 3Вища математика 6.030101/00/2.04 О 79,5 2,2Формальна логіка 6.030101/00/3.05 О 108 3Антична філософія 6.030101/00/3.02 О 93 2,58Етнографія 6.030101/00/3.08 О 54 1,5Демографія 6.030101/00/3.09 О 81 2,25Фізичне виховання 6.030101/00/1.05 О 36 1

Разом 802,5 22,291 курс, 2-й семестр Культурологія 6.030101/00/1.02 О 54 1,5Іноземна мова 6.030101/00/1.04 О 66 1,85Фізичне виховання 6.030101/00/1.05 О 36 1Теорія і історія світової культури 6.030101/00/2.01 О 108 3Антропологія 6.030101/00/2.03 О 54 1,5Вища математика 6.030101/00/2.04 О 82,5 2,29Фізика 6.030101/00/2.05 О 100 2,77Вступ до спеціальності 6.030101/00/3.01 О 108 3Антична філософія 6.030101/00/3.02 О 97 2,69Українознавство 6.030101/00/3.07 О 54 1,5Світова історія 6.030101/00/2.06 О 80 2,22Українська мова 6.030101/00/1.03 О 54 1,5

Разом 893,5 24,82Разом за рік 1696 47,11

2 курс, 1-й семестр Іноземна мова 6.030101/00/1.04 О 81 2,25Фізика 6.030101/00/2.05 О 115 3,19Світова історія 6.030101/00/2.06 О 82 2,27Основи інформатики 6.030101/00/2.07 О 108 3Загальне релігієзнавство 6.030101/00/2.12 О 106 2,94Середньовічна філософія 6.030101/00/3.03 О 93 2,58

9

Назва дисципліни Шифр дисципліни О/В Години Кредити

Класична логіка 6.030101/00/3.13 О 79 2,19Старослов’янська мова 6.030101/00/4.05 О 53 1,47Онтологія 6.030101/00/2.14 О 44 1,22Фізичне виховання 6.030101/00/1.05 О 36 1Основи філософії творчості 6.030101/00/5.13 О 54 1,5

Разом 851 23,612 курс, 2-й семестр Іноземна мова 6.030101/00/1.04 О 66 1,85Фізичне виховання 6.030101/00/1.11 О 36 1Соціологія 6.030101/00/1.07 О 108 3Правознавство 6.030101/00/1.08 О 81 2,25Екологія 6.030101/00/1.09 О 54 1,5Загальне релігієзнавство 6.030101/00/2.12 О 110 3,05Онтологія 6.030101/00/2.14 О 64 1,77Середньовічна філософія 6.030101/00/3.03 О 97 2,69Класична логіка 6.030101/00/3.13 О 83 2,3Старослов’янська мова 6.030101/00/4.05 О 55 1,52

Разом 754 20,93Разом за рік 1605 44,54

3 курс, 1-й семестр Фізичне виховання 6.030101/00/1.05 О 36 1Епістемологія 6.030101/00/2.13 О 88,5 2,45Філософія Нового часу 6.030101/00/3.04 О 93 2,58Діалектика як теорія розвитку 6.030101/00/3.14 О 81 2,25Етика 6.030101/00/3.15 О 108 3Психологія 6.030101/00/3.19 О 54 1,5Основи медичних знань 6.030101/00/3.20 О 162 4,5Риторика 6.030101/00/5.04 О 81 2,25Іноземна мова 6.030101/00/5.06 О 76 2,1Основи психоаналізу 6.030101/00/5.10 О 108 3

Разом 887,5 24,633 курс, 2-й семестр Фізичне виховання 6.030101/00/1.05 О 36 1Економічна теорія 6.030101/00/1.06 О 108 3Епістемологія 6.030101/00/2.13 О 73,5 2,04Філософія Нового часу 6.030101/00/3.04 В 97 2,69Латинська мова 6.030101/00/3.10 В 32,6 0,9Давньогрецька мова 6.030101/00/3.11 В 32,6 0,9Естетика 6.030101/00/3.16 О 108 3Педагогіка 6.030101/00/3.18 О 108 3Соціальна психологія 6.030101/00/3.21 В 81 2,25Філософські проблеми природознавства 6.030101/00/5.03 В 55 1,52Філософія і мова 6.030101/00/5.08 В 91 2,52Філософія науки 6.030101/00/5.09 В 81 2,25

Разом 903,7 25,07Разом за рік 2678,7 49,7

Філософсько-соціологічна практика 3 тижніКурсова робота 4 курс, 1-й семестр Сучасна філософська антропологія 6.030101/00/2.10 О 57 1,58Філософські проблеми гум. наук 6.030101/00/2.11 О 108 3Німецька класична філософія 6.030101/00/2.15 О 81 2,25Методика викладання філос. дисц. 6.030101/00/3.06 В 54 1,5Латинська мова 6.030101/00/3.10 В 31,6 0,87Давньогрецька мова 6.030101/00/3.11 В 31,6 0,87Історія філософії в Україні 6.030101/00/3.12 О 54 1,5Проблема людини в історії філософії 6.030101/00/4.01 В 102 2,83Основи педагогічної майстерності 6.030101/00/4.07 В 54 1,5

10


Філософські проблеми природознавства 6.030101/00/5.03 В 53 1,47Філософія бізнесу 6.030101/00/5.12 В 81 2,25Філософія і мова 6.030101/00/5.08 В 71 1,97Герменевтика 6.030101/00/5.07 В 108 3

Разом 886,2 24,594 курс, 2-й семестр Безпека життєдіяльності 6.030101/00/2.08 О 54 1,5Соціальна філософія 6.030101/00/2.09 О 81 2,25Сучасна філософська антропологія 6.030101/00/2.10 О 51 1,41Некласичні типи раціональності 6.030101/00/2.16 О 81 2,25Латинська мова 6.030101/00/3.10 В 42,6 1,18Давньогрецька мова 6.030101/00/3.11 В 42,6 1,18Сучасна релігійна філософія 6.030101/00/3.17 В 54 1,5Філософія права 6.030101/00/4.02 В 54 1,5Прикладна соціологія 6.030101/00/4.03 В 54 1,5Позитивізм 6.030101/00/4.04 В 108 3Прагматизм 6.030101/00/4.06 В 54 1,5Соціологія освіти 6.030101/00/5.02 В 54 1,5Глобальні проблеми сучасності 6.030101/00/5.05 В 54 1,5Сучасні стратиф.теор.Заходу 6.030101/00/5.11 В 54 1,5Педагогічна практика 4 тижніБакалаврська робота ДЕК захист

Разом 838,2 23,27Разом за рік 1724,4 47,86

5 курс, 1-й семестр Цивільна оборона 7.030101/00/1.02 О 54 1,5Аналітична філософія 7.030101/00/1.04 О 81 2,25Некласична логіка 7.030101/00/1.05 О 135 3,75Основи аксіології 7.030101/00/1.06 О 81 2,25Синергетика 7.030101/00/1.07 О 81 2,25Феноменологія 7.030101/00/1.09 О 108 3Маркс. і неомаркс. філософія 7.030101/00/1.10 О 81 2,25Філос-реліг.пробл. НТП 7.030101/00/1.11 О 54 1,5Основи наукових досліджень 7.030101/00/1.12 О 81 2,25Постмодернізм 7.030101/00/1.08 О 54 1,5Філософський аналіз міфології 7.030101/00/1.03 О 108 3

Разом 918 25,55 курс, 2-й семестр Переддипломна практика 4 тижніПедагогічна практика 8 тижнівДипломна робота ДЕК захист

Разом Разом за рік 918 25,5

5 курс (магістри), 1-й семестр Цивільна оборона 8.030101/00/1.02 О 54 1,5Сучасна наука та її ціннісні проблеми 8.030101/00/1.04 О 54 1,5Свобода буття релігії в суспільстві 8.030101/00/1.05 О 54 1,5Панорама суч.рел.життя 8.030101/00/1.06 О 54 1,5Методика викладання ф.-рел. дис. 8.030101/00/1.07 О 54 1,5Метод.потен.суч.науки 8.030101/00/1.08 О 54 1,5Основи наукових досліджень 8.030101/00/1.10 О 54 1,5Педагогіка та психологія вищ.шк. 8.030101/00/1.11 О 54 1,5Конфесіологія 8.030101/00/1.03 О 54 1,5Аксіологія знання 8.030101/00/1.09 О 54 1,5

Разом 540 155 курс (магістри), 2-й семестр

11


Асистентська практика 9 тижнівМагістерська робота ДЕК захист

Разом Разом за рік 540 15

12

Дисципліни Історія України Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.01

Курс –1; семестр –1; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/с); 3 кредити.

Обов'язкова

Попередні умови:

Мета курсу: ознайомити студентів із найголовнішими подіями вітчизняної історії, з героїчними (і трагічними) сторінками боротьби українського народу проти поневолення, за свою свободу, незалежність, державність; домагатися свідомого, міцного засвоєння ними програмового матеріалу, розуміння історичного процесу як закономірного й безперервного розвитку людської цивілізації; навчити студентів самостійно визначати причинно–наслідкові зв'язки при аналізі історичних подій, фактів; виробити в них уміння використовувати історичний досвід для розв’язання сучасних завдань.

Для її досягнення вивчаються історичні джерела й монографічна література, що сприяє розумінню та аналізу подій і явищ історії України; передбачено висвітлення раніше вилучених із історичної пам'яті народу періодів українського суспільного життя, так званих „білих плям", при викладенні матеріалу враховується фахова специфіка студентів факультету.

На основі неупередженого, об'єктивного викладення багатого фактичного матеріалу з кожної теми послідовно, в демократичному дусі здійснюється національно–патріотичне виховання студентів, вміло прищеплюється їм любов і повага до рідної Вітчизни – суверенної держави Україна. Виходячи з принципу історизму (чітке трактування кожної події, факту в межах відповідної історичної епохи) та з урахуванням досягнень сучасної історіографії, у студентів виробляються правильне розуміння закономірностей історичного процесу, загальнолюдської моралі та історичні цінності.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела та література: 1. Алєксєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох. – К.,

2000. 2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2002. 3. Борисенко В.Й. Курс української історії. З найдавніших часів до XX ст. – 2–ге вид. –К., 1998. 4. Буковина: історичний нарис / Відп. ред. В.М.Ботушанський. – Чернівці, 1998. 5. Лановик Б., Назарович М. Історія України: Короткий курс лекцій. – Тернопіль, 2000.

Викладацький склад: Дутчак–Столащук Парасковія Василівна – доцент, кандидат історичних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації, дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тести. Підсумкове: іспит усний.

Українознавство Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.07

Курс 1, сем. 1, 2, всього годин – 108, на тиждень 2 (л/с), 3 кредити.


Попередні умови: 6.010105/00/2.05, 6.010105/00/2.03, 6.010105/00/2.01.

Метою курсу "Українознавство" є поглиблення знань студентів філософсько–теологічного факультету про матеріальну та духовну культуру українського народу, про зародження української народності і нації, розселення українців в усьому світі тощо.

Завдання курсу: • подати студентам інформацію про походження українського народу, формування нації; • розкрити специфіку основних видів господарської діяльності, ремесел та промислів

українців; • навчити студентів визначати історико–етнографічні райони України;

13

• сформувати навички цивілізованого ставлення до національної символіки та атрибутики держави.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела: 1. Українознавство: Посібник / Уклад. В.Я.Мацюк, В.Г.Пугач. – К.: Зодіак–Еко, 1994. 2. Культура і побут населення України / Кер. В.І.Наулко. – К.: Либідь, 1993. 3. Українське народознавство / За заг. ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів:

Фенікс, 1994. 4. Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. 5. Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. – К.: Вища

шк., 1983.

Викладацький склад: Костик Василь Васильович – доцент, кандидат філологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, виконання практичних завдань та самостійної роботи.

Оцінювання: поточне: усні відповіді, контрольні роботи; підсумкове: залік (усний).

Англійська мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.04

Курс –1,2; семестр – 1, 2, 3, 4; годин всього – 288; кредитів – 8.


Мета курсу: практичне володіння англійською мовою, реалізація на письмі комунікативних намірів (встановлення ділових контактів, вираження прохання, згоди/незгоди, відмови, вибачення, подяки); досягнення студентом такого рівня знань, який повинен забезпечити майбутньому спеціалісту можливість спілкуватись англійською мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою, застосовуючи лексико–граматичний мінімум, проводити обговорення проблем загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Венкель Т.В., Валь О.Д. Вдосконалюйте вашу розмовну англійську. – Чернівці, 2003. 2. Шпак В.К. Англійська мова для повсякденного спілкування. – К., Вища шк., 2000. 3. Верба Г.В. Довідник з граматики англійської мови. – К., Освіта, 1994. 4. R. Murphy. English Grammar. – Cambridge university press, 1988. 5. English Learner’s Digest, К..

Викладацький склад: Паранюк Дан Вікторович – асистент

Методика викладання та методи навчання: практичні заняття. Для активізації навчально–пізнавальної діяльності студентів використовуються індивідуальні консультації, педагогічні ігри, письмовий та усний аналіз художніх творів, статей, наукових робіт.

Оцінювання: поточне: термінологічний диктант, граматичний диктант, самостійна робота, контрольна робота, експрес–опитування; підсумкове: іспит.

Французька мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.04

Курс – 1–2; семестр – 1–4; всього годин – 288; на тиждень – 3 год.; (пр); 8 кредитів

Обов’язкова

Мета курсу: розвити у студентів філософсько–теологічного факультету важливі навички і вміння у розумінні іноземної мови як такої, що має власні фонетичну, граматичну, лексико–семантичну системи; виробити навички у розмовній практиці і на письмі, надати базові знання, пояснити основні граматичні, фонетичні, синтаксичні особливості мови, надати і закріпити на практиці певний лексичний об’єм, а також розвинути вміння висловлювати професійну думку іноземною мовою з використанням базової лексики зі спеціальності; даний курс має і виховний характер, адже розглядає мову як окрему чітку структуру і вимагає підвищеної уваги не лише до мови, яка вивчається, але й до рідної мови студента. Розвиваючий аспект включає в себе надання стислої

14інформації про країну, мова якої вивчається, безпосередньо через навчальні тексти, а також через певні інформативні включення. Студенти оволодівають системою діалогічних реплік, які дозволяють спілкуватися іноземною мовою, описуючи сферу повсякденного життя або професійних інтересів.

Студенти повинні, зокрема, навчитися: • Вільно читати спеціальні тексти; • Розуміти основний зміст прочитаного; • Формулювати питання до змісту прочитаного; • Перекладати зі словником текст; • Реферувати зміст прочитаного як українською так і французькою мовами.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Бурбело В. Б., Андрашко К. М. Словник французько–український, українсько–французький.

– К., 1996. 2. Витрешко Н. Л. Учебник французского языка для неязыковых (гуманитарных) вузов. –

М.,1997. 3. Дроздов А.А. Граматика французької мови в таблицях та схемах. – К., 1997 4. Князєва Д. А., Шаповал Г.Я., Яценюк М. Г. Завдання для проведення занять з розмовної

практики для студентів неспеціальних факультетів. – Чернівці, 1992. 5. Попова Г. Н., Казакова М. Грамматика французского языка. Практический курс. – М., 1999.

Викладацький склад: Жерновей Є.Г. – асистент кафедри французької мови

Методика викладання та методи навчання: практичні заняття, мовні ігри, система навчальних вправ, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: залік (усний, письмовий).

Анатомія та фізіологія ЦНС та ВНД Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.02

Курс – 1; семестр – 1; годин – 108; 4 години на тиждень; (3Л/1С); 3 кредити.


Попередні умови: необхідні загальні знання анатомії та фізіології.

Дисципліна “Анатомія та фізіологія ЦНС та ВНД” вивчає особливості структури та функціонування нервоовї системи, а також вищої нервової діяльності людини. В структуру дисципліни входять такі питання: об’єкти та методи дослідження антатомія та фізіології ЦНС та ВНД; загальні поняття про структуру нервової тканини; загальний розвиток нервової системи; етапи філогенезу нервової системи; ембріогенез нервової системи людини; будова та топографію центральної та периферичної, вегетативної та соматичної нервової системи; регуляційна функція нервової системи в діяльності організму; фізіологія сенсорних систем; безумовно– та умовнорефлеторний характер діяльності нервової системи людини; інтегральна функція нервової системи; фізіологічні основи пам’яті, мислення, свідомості, сну, мотиваційної та емоційної сфер діяльності особистості.

Цілі та завдання: засвоєння студентами конкретних знань про будову та функціонування нервової системи; з’ясувати механізми, що лежать в основі проявів вищої нервової діяльності, механізми розумової діяльності, пам’яті, сну, сприйняття, змінених станів свідомості, кодування та переробки інформації в сенсорних системах; оволодіння основними термінами, поняттями, категоріями.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Коляденко Г.І. Анатомія людини. – К.: Либідь, 2001. – 384 с. 2. Кравчук С.Ю. Анатомія людини: у 2 т. – Чернівці, 1998. – 250 с. 3. Привес М.Г., Лисенков Н.К. Анатомия человека. – М., 1998. – 756 с. 4. Свиридов О.І. Анатомія людини. – К.: Вища шк., 2001. – 400 с. 5. Физиология человека / Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько. – М.: Медицина, 1998. –

448 с.

Викладацький склад: Бабак Світлана Віталіївна – доцент, кандидат біологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні заняття, індивідуальні консультації, самостійні роботи, реферати.

15Оцінювання: Поточне: самостійні роботи, колоквіуми. Підсумкове: іспит усний.

Вища математика Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.04

Курс – 1; семестр – 1,2; всього годин – 216; на тиждень 3 год (2 л / 1 пр); . 6 кредитів


Мета курсу: викладання вищої математики для філософів має на меті ознайомити студентів з елементами основних напрямків розвитку сучасної математики; розвинути логічне мислення; прищепити вміння самостійно вивчати наукову літературу з математики та її застосувань; підвищити загальний рівень математичної культури; виробити навички математичних досліджень прикладних питань природознавства.

Знання і досвід, набуті в цьому курсі, будуть корисними в майбутній практичній діяльності студентів та при розв´язанні життєвих проблем.

Студенти повинні знати: визначники 2–го та 3–го порядків, матриці, розв’язування СЛАР; вектори та дії над ними; рівняння площини, рівняння прямої на площині та в просторі; множини та співвідношення між ними, числові множини; елементи комбінаторики, класичне означення ймовірності; числова функція, границя функції, елементи диференціального та інтегрального числення.

При розв’язуванні задач студенти повинні вміти: вибрати метод розв’язування задачі, обґрунтувати вибір, дати інтерпретацію одержаних результатів.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Дорофеева А.В. Учебник по высшей математике для философских факультетов

университетов. – М.: Изд–во Моск. ун–та, 1971. – 537 с. 2. В.С. Щипачев. Высшая математика. – М. : Высш. Шк., 1985. – 316 с. 3. П.Е. Данко, А.Г. Попов, Т.Я. Кожевникова. Высшая математика в примерах и задачах, ч.1,

2. – М.: Высш. шк., 1997. 4. Г.Л. Кулініч, Л.О. Максименко, В.В. Плахотник, Г.Й. Призва. Вища математика: основні

означення, приклади і задачі, ч.1, 2. – К. : Либідь, 1992. 5. Вища математика: Навчальний посібник: Частина 1. / В.П. Лавренчук, Т.І. Готинчан, В.С.

Дронь, О.С. Кондур. – Чернівці: Рута, 2002. – 190 с.

Викладацький склад: Готинчан Тетяна Іванівна – доцент, кандидат фізико-математичних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: залік у 1–му семестрі письмово; усний екзамен у 2–му семестрі.

Формальна логіка Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.05

Курс – 1; семестр – 1; усього годин – 108; на тиждень – 4 (л/с), 3 кредити.


Мета курсу: дати знання теоретичного потенціалу концептуальних уявлень про логічну природу розумових форм мислення та їх взаємозв’язок у контексті розумової діяльності. На цій підставі сформувати і виробити у студентів навички й уміння свідомо оперувати розумовими формами за певними правилами і законами, яким підлягає правильне мислення, що веде до істини.

Завдання курсу: 1) продемонструвати проблемне поле формальної логіки як науки у контексті сучасних концептуальних уявлень та предмет, метод і завдання даної сфери знання як навчальної дисципліни; 2) окреслити місце і роль формальної логіки в системі культури; 3) розкрити взаємозв’язок логічного й мовленнєвого у контексті мисленнєвої діяльності; 4) означити види й іманентну структуру логічних дій, що складають логічну основу аргументації; 5) описати логіко–гносеологічну природу основних форм розвитку знання; 6) на основі теоретичних знань виробити уміння та навички логічного аналізу міркувань та їх структурних елементів засобами і методами формальної логіки; 7) сформувати на підставі означеного вище високу логічну культуру мислення.

16Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела:

1. Клаус Г. Введение в формальную логику. – М., 1988. 2. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971 (1975) 3. Маковельский А.О. История логики. – М., 1961 4. Конверський А.Э. Логіка. – К., 1999 5. Формальна логика. – М., 1977.

Викладацький склад: Гасяк Орест Сильвестрович – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; аудиторні та домашні контрольні роботи; тестування; метод проблемний.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді (фронтальне опитування), реферати. Підсумкове: іспит (усно, письмово).

Антична філософія Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.02

Курс – 1; семестр – 1,2; усього годин – 190; на тиждень – 4 год. (л/с), 5,25 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.01

Мета курсу – знайомство з основними передумовами зародження й особливостями філософської думки у стародавній Індії, стародавньому Китаї, ґрунтовне вивчення становлення та розвитку філософії у стародавній Греції – від перших натурфілософ шкіл до Сократа, Платона, Аристотеля, Епікура та неоплатоніків. З огляду на те, що історія філософії – це філософія в її історичному розвитку, головним завданням курсу «Філософія стародавнього світу» є засвоєння внутрішньої логіки формування філософського світогляду, розуміння суті проблем, які послідовно виникали і розв’язувались найвидатнішими представниками античної філософії.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. 2. Богомолов А.С. Античная философия. – М.: МГУ, 1985. 3. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. Кн. I // Соч., Т. IX. – М.–Л., 1932. 4. Джохадзе Д.В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1977.

Викладацький склад: Марчук Михайло Георгійович – професор, доктор філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції; семінарські заняття; консультації; аналіз першоджерел, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: колоквіуми, усні відповіді, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний, іспит усний.

Етнографія України Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.08

Курс –1: семестр – 1, всього годин – 54; на тиждень 1 год. лекцій, 1 год. семінарських занять, 1,5 кредиту.



Мета курсу: ознайомити студентів з основними положеннями науки етнографії України, дати їм знання з проблем походження українців, їх матеріальної та духовної культури.

Для її досягнення вивчаються історико–етнографічне районування України, її етнічний склад, історія української етнології, основні галузі господарства і заняття населення, поселення та житло українців, їх народне вбрання та харчування, побут, звичаї народну медицину, етнопедагогіку.

На основі отриманих теоретичних знань з курсу “Етнографія України" та практичних навиків виробити у студента–релігієзнавця уміння оперувати етнографічними відомостями різних регіонів України, робити їх порівняльний аналіз, співставляти, аналізувати, виявляти специфіку того чи іншого етносу.

17Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

1. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография . – М., 1973. 2. Брук С.И. Население мира. – М., 1986. 3. Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини: В 2 т. – Чернівці, 1999. – Т.1., Т.2. 4. Культура і побут населення України. – К., 1993. 5. Матейко К. Український народний одяг. – К., 1977.

Викладацький склад: Шестаков Юрій Павлович – доцент, кандидат історичних наук.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: усний залік.

Демографія Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.09

Курс – І, семестр – 1, всього годин – 81, на тиждень – 2 год. (л.), 2,25 кредиту.


Попередні умови: необхідні знання шкільної програми географії населення України та світу.

Мета курсу: вивчити загальні тенденції розвитку населення, рушійні сили цього процесу, головні принципи формування різних типів відтворення населення.

Завдання: проаналізувати основні демографічні процеси народжуваності і смертності та їхні територіальні особливості у світі і в Україні; простежити особливості шлюбного та сімейного складу населення; виявити його статево–вікову структуру; проаналізувати міграційну активність людства; вивчити класифікацію людських рас та їхні просторові особливості поширення, розглянути основні етнічні процеси.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Джаман В., Круль В., Чернюх Г. Демогеографія. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута,

2002. – 160 с. 2. Джаман В., Круль В., Чернюх Г. Демогеографія. Методичні вказівки і матеріали до

практичних робіт. – Чернівці: Рута, 2002. – 24 с. 3. Корж О.В. Курс лекцій з демографії. – Тернопіль: Інфотехцентр, 1998. – 140 с. 4. Курс демографии: Учебн. пособие / Под ред. А.Я. Боярского. – М.: Финансы и статистика,

1985. – 391 с. 5. Прибуткова І.М. Основи демографії. – К.: АртЕк, 1995. – 256 с.

Викладацький склад: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, доцент.

Форми та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, реферати.

Оцінювання: Поточне: письмові атестації. Підсумкове: залік письмовий.

Культурологія Шифр дисципліни – 6.0030101/00/1.02

Курс 1; семестр 1; всього годин – 36; на тиждень – 2 год. (л/с), 1 кредит.



Мета курсу: забезпечити в студентів формування систематизованих знань про особливості та закономірності розвитку української культури в контексті світової.

Завдання курсу: на основі отриманих теоретичних знань сприяти ознайомленню студентів з розвитком світової культури на тлі загальної еволюції розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення; забезпечити майбутнім спеціалістам об’єктивні наукові знання з історії світової та вітчизняної культури на прикладі еволюції філософської думки, літератури, образотворчого мистецтва, скульптури, архітектури, музики, театру, кіномистецтва.

18В основу кожної теми закладено принцип побудови своєрідної культурологічної моделі з її особливим образом світу та усвідомленням місця людини в цьому світі. Це сприяє розумінню того, що українська культура набуває повноти та неповторності лише у співіснуванні з різними традиціями світового культуротворення, бо лише в контексті світових процесів українська культура являє нам своє покликання й гуманістичне значення.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Українська культура. Лекції / За редакцією Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993. 2. Історія світової культури. – К.: Либідь, 1999. 3. Історія української культури / За редакцією Крип’якевича. – К., 1994. 4. Історія світової культури. – К., 1997. 5. Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. – К., 1985.

Викладацький склад: Зушман Михайло Богданович – асистент

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: залік (усний).

Теорія та історія світової культури Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.01

Курс – 2–й, семестр – 3, всього годин – 108, на тиждень – 5год.(л/с); 3 кредити



Мета курсу: подолати ентропію у сфері культури, формувати холістичну філософію культури. Розкрити кореляцію соціальних процесів, культури і здібностей особистості. Розширити горизонт мислення студентів, ознайомити з основними типами розуміння феноменів культури, виробити практичний, контекстуальний підхід у тлумаченні фактів культури; дати культурологічне розуміння соціальних процесів, навчити студентів відчувати і передчувати соціальні зміни.

Завдання курсу: 1) ознайомити студентів із ключовими концепціями і принципами теорії та історії культури; 2) навчити студентів вибирати правильні рефлексивні техніки розуміння культури відповідно до динаміки конкретних смисложиттєвих ситуацій; 3) звернути увагу студентів на такі духовні конструкти людського буття, як: розуміння, знання, відношення, оцінка, естетичне відчуття, почуття та ін.; 3) висвітлити морфологію культури: її економічно–екологічну, медично–фізичну, педагогічно–управлінську та науково–художню сфери; 4) дати всебічну характеристику суб’єкта культури; 5) розкрити світові культури як самобутні системи світорозуміння і світосприйняття.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Історія світової та української культури / Греченко В.А.,Чорний І.В., Кушнерук В.А. та ін. – К.,

2000 2. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник.– К., 1997 3. Історія української та зарубіжної культури: Навч.посібник.– К., 1999 4. Культура: теории и проблемы: Учебное пособие для студентов и аспирантов гуманитарных

специальностей.– М., 1995 5. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Підручник / Горбач Н.Я., Гелей С.Д.,

Росінська З.П.та ін. – Львів, 1992

Викладацький склад: Роман Ігор Олегович – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, індивідуальні консультації, аналіз та інтерпретація творів мистецтва, дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді. Підсумкове: залік (письмовий, усний).

Антропологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.03

Курс – 1; семестр – 2; годин – 54; 2 години на тиждень (Л); 1,5 кредиту.

19Обов’язкова


Дисципліна “Антропологія” має велике значеня для розширення і формування світогляду людини. Вона вивчає варіативність людини в просторі і в часі. Антропологія включає такі розділи: 1. Вікова антропологія (характеристика онтогенезу людни; фактори і критерії росту та розвитку в пре– та постнатальному онтогенезі людини; основні особливості онтогенезу людини на сучасному етапі його біосоціального розвитку). 2. Конституціональна антропологія. 3. Поліморфізм та політипія виду Homo sapiens. 4. Еволюційна антропологія (антропогенез) (місце людини в системі тваринного світу; тваринні предки людини; людська лінія еводюції; походження виду Homo sapiens; соціальні аспекти походження людини). Етнічна антропологія (расознавство) (географічна та популяційна політипія виду Homo sapiens; змішування, адаптація та ізоляція виду Homo sapiens).

Цілі та завдання: формування та поглиблення світогляду студентів через вивчення та розуміння місця та ролі людини на планеті і у Всесвіті, вивчення проблеми грані між людиною та тваринами, дослідження процесів антропогенезу, його біологічних, соціальних та духовних закономірностей. Важливим в курсі “Антропологія” є також дослідження факторів і критерів росту та розвитку людини в різні періоди онтогенезу. Вивчаючи дану дисципліну, студенти засвоюють наукові основи поліморфізму та політипії Homo sapiens, формують уявлення про формування та динаміку етноструктури сучасного світу.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М.: Политиздат,

1973. 2. Антропология и геногеография: Сборник в честь 100–летия В.В.Бунака – М.: Наука, 1994. –

247 с. 3. Великанова М.С. Палеоантропология Прутско–Днепровского междуречья. – М.:

Политиздат, 1975. 4. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. – К.: Наук. Думка, 1995. – 498 с. 5. Данилова Е.НИ. Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. –

К.: Наук. думка, 1971.

Викладацький склад: Бабак Світлана Віталіївна – доцент, кандидат біологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, перегляд наукових фільмів, дискусії.

Оцінювання: Поточне: реферати, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Фізика Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.05

Курс – 1, другий семестр, годин – 108, 2 год. на тиждень (1 Л, 1 Лб), 2 кредити.

Курс – 2, перший семестр, годин – 108, 3 год. на тиждень (2 Л, 1 Лб), 3 кредити.


Мета: полягає в тому, щоб подати студентам фізичну теорію як узагальнення спостережень, практичного досвіду й експерименту. Фізична теорія виражає зв'язки між фізичними явищами і величинами в математичній формі.

Сучасна фізика – широко розвинена і розгалужена наука. Прогрес науки і техніки дає змогу розширити сфери фізики, раніше недоступні для дослідження. Розвиваючись у тісному зв'язку з технікою і будучи її підґрунтям, фізика проникнула практично в усі галузі промисловості, створивши можливість для появи багатьох нових її галузей. У «надрах» фізики народилися лазерна й аерокосмічна техніка, голографія, радіоелектроніка, опто– і кріоелектроніка, ядерна енергетика та ін.

Фізика – фундаментальна дисципліна, оволодіння якою сприяє розвитку мислення, створенню бази наукових основ для вивчення всіх природничих дисциплін, формуванню світогляду студентів на основі сучасних досягнень науки і техніки, глибокому розумінню явищ і процесів у навколишньому природному середовищі.

Водночас використання досягнень сучасної фізики дає не тільки позитивні наслідки. На сучасному етапі розвитку науки і техніки виникли, наприклад, екологічні проблеми забруднення довкілля,

20парниковий ефект, озонові діри, проблеми Чорнобиля, подолання технократизму, відчуження людини від природи, що потребує посилення гуманістичної спрямованості науки і техніки.

Фізика має велике загальнонаукове значення як одна із галузей інтелектуальної діяльності людини, що формує сучасне світосприйняття і світорозуміння. Досягнення фізики значною мірою визначають зміст сучасної науково–технічної і технологічної революції, вони є основою науково–технічного прогресу.

Викладацький склад: Стасик Мирослав Остапович – доцент, кандидат фізико–математичних наук.

Методи викладання та навчання: лекції та лабораторні заняття.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тести. Підсумкове: залік, екзамен

Вступ до спеціальності Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.01.

Курс – 1; семестр – 2; усього годин – 108; на тиждень – 4 год.(л/с), 3 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/3.05; 6.030101/00/3.02.

Мета курсу: дати студентам глибокі знання про загальні особливості філософії, її проблемне поле, методи дослідження, мову і функції. Для досягнення цієї мети передбачається розкрити специфіку філософських проблем, проаналізувати основні розділи системи філософського знання, показати особливості понятійно–категоріального апарату філософії, охарактеризувати парадигми і методи філософських досліджень, розкрити функції філософії, а також філософське розуміння проблем буття, пізнання, суспільства, культури, людини.

На основі отриманих теоретичних знань сформувати у студентів елементарні навички самостійного філософського мислення.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник // Бичко І.В. та ін. – 2–ге вид. – К., 1994. 2. Філософія: Навч. посібник. – 2–ге вид. За ред.І.Ф.Надольного. – К., 2001. 3. Философия: Ученик // Под ред. В.Д.Губина и др. – М.: Русское слово, 1997. 4. Горе лов А.А. Философия: Учеб.пособие. – М., 2003. 5. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Причепій Є.М. та ін. – К.,

2001.

Викладацький склад: Починок Борис Віталійович – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; аналіз першоджерел, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді. Підсумкове: залік усний, екзамен усний

Світова історія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.06

Курс – 1, всього годин – 56, на тиждень – 2, 1,5 кредиту.


Мета курсу: формування світогляду, набуття і поглиблення знань студентів із всесвітньої історії та формування всебічно розвинутої та соціально–активної особистості, що включає в себе засвоєння студентами знань (основних епох в історії людства та їх хронологію; соціально–економічних, політичних, культурних процесів історичного розвитку людства, історичних подій та фактів, закономірностей зародження та розвитку держав і народів, діяльності видатних осіб, об'єднань, політичних партій, тощо), умінь та навичок (аналізувати історичні процеси, події, факти, брати участь у дискусіях на суспільно–історичні теми, привити самостійні навички підходу до історичного минулого та сьогодення, користуватися історичними джерелами та довідковими матеріалами тощо), а також засвоєння студентами загальнолюдських цінностей, моралі, ідеалів гуманізму та

21демократії, формування в них історичної свідомості як основи всієї суспільної свідомості, своєї громадської позиції та ін.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Всемирная история: В 24 т. / А.Н.Бадак, И.Е.Войнич, Н.М. Волчек и др. – Минск, 1995–1997. 2. Всемирная история: В 12 т. –М., 1956. 3. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. − Чернівці, 2001. 4. Новиков С.В., Маныкин А.С., Дмитриева О.В. Всеобщая история. Справочник студента. –

М., 2000. 5. Троян С., Федорак В. Всесвітня історія (1901–1914): Навчальний посібник. –Чернівці, 1997;

Троян С., Федорак В. Всесвітня історія (1914–1922–23). – Чернівці, 1998; Троян С., Федорак В. Всесвітня історія (1922/23 – 1945). –Чернівці, 1998.

Викладацький склад: Стецюк Андрій Володимирович – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекційні та семінарські заняття, колоквіуми, індивідуальні та групові консультації, тематичні дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування. Підсумкове: залік

Українська мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.03

Курс – 1, семестр – 2; годин – 54, на тиждень–2 год. (л/с). 1,5 кредиту.


Мета курсу: дати студентам якомога повнішу інформацію про сучасні документи (особисті й службові) – їх структуру, правила оформлення, призначення, зберігання, міру відповідальності автора або посадовця, до якого вони надходять, за їх якість і проходження у справі; навчити студентів етикету сучасного ділового спілкування з урахуванням традицій українців; переконати майбутнього спеціаліста, що його фаховий рівень визначається і загальним рівнем культури його мовлення: орфоепією, володінням нормами словозміни, виразною (логічною) інтонацією, умінням спілкуватися у різних ситуаціях з різними за рівнем знань і соціальним статусом людьми.

Основні завдання курсу: відкоригувати знання студентів у таких практичних аспектах української мови, як норми та виразові засоби усного і писемного ділового мовлення; систематизувати навички творення ділових паперів, у тому числі заповнення стандартних бланків; ознайомити з класифікацією документів, їх реквізитами; навчити культури усного та писемного ділового спілкування.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Сучасні ділові папери / Глущенко С.В. та ін. – К., 2002. – 398 с. 2. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення . – Вінниця, 2003. – 472 с. 3. Ділова українська мова / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці, 1996. – 276 с. 4. Загнітко А. П., Данилюк I.X. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне

спілкування. – Донецьк, 2004. − 480 с. 5. Шевчук С.В. Ділове мовлення. Модульний курс. – К., 2003. – 448 с.

Викладацький склад: доц. Рульова Наталя Іванівна – доцент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні завдання, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тести. Підсумкове: залік.

Основи інформатики Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.07

Курс – 2, семестр – 3; всього годин – 108; на тиждень – 3 год. (л); 3 кредити.



22Мета курсу: вивчення теоретичних основ і принципів побудови сучасних обчислювальних машин, основ програмування, прикладних систем програмування (текстові редактори, електронні таблиці, СУБД), а також набути вміння орієнтуватися в комп’ютерній мережі.

Студенти вивчають основи інформатики та обчислювальної техніки, дістають уявлення про архітектуру, технічне та програмне забезпечення комп’ютерних систем, про алгоритмізацію завдань, програмування й підготовку для їх подальшої реалізації на ЕОМ, знайомляться із системами обробки економічної і соціальної інформації, з методами запровадження діалогу при розв´язанні конкретних завдань: вмітимуть користуватися можливостями програмного забезпечення для реалізації прикладних задач, набуватимуть навичок програмування з використанням прикладних систем програмування для персональних ЕОМ.

Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання комп’ютерної техніки в спеціальних методах вивчення та аналізу інформації з різноманітних питань теології та релігієзнавства.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98. – СПб.: Питер, 1999. – 896 с. 2. Борланд Р. Знакомство с Windows 98. – М.: Microsoft Press Русская редакция, 1997. – 376с. 3. Microsoft Access 97: Справочник / Винтер П. и др. – СПб.: Питер, 1998. – 416 с. 4. Габбасов Ю. Internet 2000. – СПб.: ВНV–Санкт–Петербург, 1999. – 440 с. 5. Денисов А. Microsoft Internet Explorer 5: Справочник. – СПб.: Питер, 1999. – 448 с.

Викладацький склад: Балабушенко Антоніна Михайлівна – кандидат фізико–математичних наук, асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, реферати. Підсумкове: іспит усний.

Загальне релігієзнавство Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.12

Курс – 2, семестр – 3,4 , всього годин – 216, на тиждень 4 год. (л/с); 6 кредитів.


Попередні умови: 6.030101/00/2.06, 6.030101/00/1.01

Мета курсу: дати студентам знання про світоглядні культури, історію становлення та розвитку релігії і вільнодумства; підвищити рівень гуманітарної освіти.

Для її досягнення пропонуються сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування, роль та місце в житті людини; прищеплюються толерантність, доброзичливість, терпимість до інших поглядів; виробляється вміння застосовувати отримані знання в спілкуванні з представниками різних орієнтацій. Курс знайомить із релігійною ситуацією в Україні та регіоні, дає широке розуміння проблем виникнення міжконфесійних конфліктів і шляхів їх попередження та подолання.

На основі отриманих теоретичних знань студенти вчаться розуміти поведінку людей залежно від їх світоглядних уподобань, набувають навичок проведення соціологічних досліджень, читання лекцій, викладання предмета, розробляють науково виважені рекомендації щодо вивчення формування духовного світу особистості.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Академічне релігієзнавство / За ред. проф. А. Колодного. – К., 2000. 2. Історія релігії в Україні: Навч. посібник / А.М. Колодний, П.Л. Яроцький та ін. – К., 1999. 3. Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2002. 4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000. 5. Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б. Ломовика. – К., 1996.

Викладацький склад: Докаш Віталій Іванович – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, консультації, диспути, дискусії, відвідування церков, молитовних будинків.

Оцінювання:

23Поточне: усне опитування, контрольні роботи. Підсумкове: залік та іспит усно.

Середньовічна філософія Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.03

Курс – 2; семестр – 3–4; усього годин – 190; на тиждень – 4 год. (л/с); 5,25 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/2.06, 6.030101/00/3.02

Мета курсу: вивчення філософської спадщини середніх віків, ціннісними орієнтирами і регулятивними принципами знання й світогляду якої була християнська релігія. Курс умовно поділяється на два етапи: перший – виникнення і становлення, другий – розвиток християнської філософської думки, які можна визначити як патристика та схоластика. Завдання курсу – засвоєння таких основних рис філософії середньовіччя, як теоцентризм, креаціонізм, відкриття історичності людського буття, суперечка про природу загальних понять (реалізм і номіналізм), розрізнення істин одкровення та істин філософії, принцип пріоритету віри над розумом і т.ін. Важливим є вивчення текстів К.Тертуліана, А.Августина, Т.Аквінського, П.Абеляра, Р.Бекона, Д.Скотта, представників середньовічної філософії мусульманського Сходу.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Бертран Рассел. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. – 759 с. 2. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І. та ін. – К., 2002. 3. Майоров Г.Т. Формирование средневековой философии: Латинская патристика. – М., 1979. 4. Соколов В.В. Средневековая философия: Учебное пособие для студентов и аспирантов

философских факультетов. – М., 1979. 5. Суини М. Лекции по средневековой философии. Выпуск 1: Средневековая христианская

философия Запада. – М., 2001. – 304 с.

Викладацький склад: Огородник Василь Васильович, кандидат філософських наук, доцент.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, реферати. Підсумкове: залік усний, іспит усний.

Класична логіка Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.13

Курс – 2; семестр – 3,4; усього годин – 162; на тиждень – 4/4 (л/с); 4,5 кредиту.



Мета курсу: дати студентам знання про сучасну класичну логіку та її взаємодоповнюючі логічні теорії – логіку висловлень та логіку предикатів – і на цій підставі закласти практичні засади набуття навичок та умінь логічного аналізу засобами класичної логіки.

Завдання курсу: 1) окреслити предмет, метод і значення логіки висловлень як логічної теорії та її мови; 2) з’ясувати проблеми семантики логіки висловлень через знайомство з методами таблиць істинності та аналітичних таблиць, а також у контексті елементів теорії моделей і на цій основі виявити види логічних відношень між формулами, що репрезентують міркування; 3) розкрити логічну природу синтаксису логіки висловлень з’ясування суті аксіоматичного та натурального числень логіки висловлень, правил і законів числень і числення секвенцій; 4) окреслити методологічні проблеми логіки висловлень та проблеми аналізу міркувань засобами логіки висловлень; 5) висвітлити особливості логіки предикатів як логічної теорії та її мови; 6) з’ясувати семантику логіки предикатів через розкриття специфіки підстановочної семантики, семантики аналітичних таблиць та модельних множин; 7) розрити синтаксис логіки предикатів через аксіоматичну, натуральну та секвенційну побудову числень логіки предикатів; 8) означити методологічну проблематику логіки предикатів; 9) на базі теоретичних знань виробити уміння і навички логічного аналізу міркувань засобами логіки висловлень і логіки предикатів.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела:

241. Гильберт Д. Акерман В. Основы теоретической логики. – М., 1947. 2. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. 3. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999 4. Новиков П.С. Элементы математической логики. – М., 1973 5. Формальна логика. – М., 1977.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; аудиторні контрольні роботи; тестування; метод проблемний.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді (фронтальне опитування), реферати. Підсумкове: іспит (письмово), залік (письмово).

Старослов 'янська мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.05

Курс – ІІ, семестр – 1, 2, годин – 36, 34 на тиждень – 2 год. (л/с); 2 кредити


Мета курсу: познайомити студентів із відомостями про історію створення старослов'янської мови, фонетичну, лексичну та граматичну системи старослов'янської мови ІХ – XI століть і про фонетику; орфографію, морфологію та синтаксис церковнослов'янської мови XII – XX століть.

Основні завдання курсу: ознайомитися з основними теоретичними питаннями програми курсу; навчитися вільно читати старослов'янські та церковнослов'янські тексти, вміти робити їх переклад з граматичним коментарем.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Майборода А. В. Старослов'янська мова. – К., 1975. 2. Станівський М.Ф. Старослов'янська мова. – Львів, 1964. 3. Станівський М.Ф. Старослов'янська мова. – К., 1983. 4. Горшков А.И. Старославянский язык. – М., 1974. 5. Белей Л., Белей О. Старослов'янсько–український словник. – Львів: Свічадо, 2001. – 332 с.

Викладацький склад: Перепелиця Степан Семенович – доцент, кандидат філологічних наук, Скаб Марія Василівна – доцент, кандидат філологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні завдання, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: екзамен.

Онтологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.14

Курс – 2; семестр 3–4; всього годин –108 год.; 3 семестр –2 год. на тиждень (л/с), 4 семестр –3 год. на тиждень (л/с); 3 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/3.01; 6.030101/00/3.02.

Мета курсу: забезпечити студентів знаннями основ онтології як однієї із головних складових частин філософії.

Для її досягнення вивчаються основи онтологічних концепцій провідних парадигм філософського мислення та сучасні філософські методи пізнання, зокрема феноменологічний метод.

На основі отриманих теоретичних знань з онтології виробити у студентів уміння застосовувати форми та способи філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування, а також вміння використовувати отримані базові знання з онтології для написання рефератів, курсових та дипломних робіт.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Сартр Ж.П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. − К.: Основи, 2001.− 854с. 2. Хайдеггер М. Бытие и время. − М.,1997.

253. Губин В.Д. Онтология: Проблема бытия в современной европейской философии. – М.,

Росс. гос. гуманит. ун–т, 1998. 4. Проблемы бытия и познания в истории зарубежной философии. – М., 1982. 5. Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. – Рига: Зинатне, 1988.

Викладацький склад: Задубрівська Орися Мірчівна − асистент.


Оцінювання: поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді; підсумкове: екзамен (усний).

Основи філософії творчості Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.13

Курс – 2; семестр – 3; усього годин – 54; на тиждень – 1 год.(л), 1 кредит.


Попередні умови: 6.030101/1.02

Мета курсу: ознайомити із загальною сутністю творчого процесу, його об’єктивним і суб’єктивним змістом, а також з’ясування специфіки наукової, художньої та науково–технічної творчості; розкрити світоглядно–філософський зміст філософії творчості як сутнісної характеристики людини; виявити внутрішню структуру філософії творчості та основні її чинники.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Новиков Б.В. Творчество и философия. – К., 1989. 2. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. − М., 1989. 3. Николко В.Н. Творчество как новационный процесс. Философско–онтологический анализ. −

Симферополь, 1992. 4. Б.В. Новіков. Творчість як засіб здійснення гуманізму. − К., 1996. 5. Вейде В. Умирание искусства. Размьшления о судьбе литературного и художественного

творчества. –М., 1991.

Викладацький склад: Косівчук Антоніна Феліксівна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції; дискусії.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Соціологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.07

Курс 2; семестр 4; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/с); 3 кредити.


Мета курсу: сформувати в майбутніх спеціалістів соціологічне мислення і культуру; дати необхідну допомогу в розумінні суті й змісту складних соціальних явищ і процесів, які відбуваються в сучасному ринковому суспільстві; навчити майбутніх спеціалістів використовувати соціологічний підхід при аналізі соціальних явищ і процесів.

Основним завданням у цьому навчально–виховному процесі є: ознайомлення студентів зі специфікою соціологічного знання, із соціологією як навчальною дисципліною; ввести студентів у світ соціології; розкрити соціально–історичні передумови виникнення соціології; ознайомити студентів з іншими спеціальними соціологічними теоріями.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела: 1. Смелзер Н. Социология. – М.,1994. 2. Социология: Наука об обществе. Уч. пособие / Под ред. В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. –

Харьков,1997. 3. Соціологія: Курс лекцій / За ред.Є.Безбородько. – К.,1994. 4. Якуба О.О. Соціологія. – Харків,1996. 5. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К.,1996.

26Викладацький склад: Каралаш Наталія Григорівна – доцент, кандидат філософських наук.


Оцінювання: поточне: контрольні роботи, усні відповіді, тестування; підсумкове: залік (письмовий).

Правознавство Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.08

Курс – 2; семестр – 3; всього годин – 81; на тиждень – 3 год. (л/с); 2,25 кредиту.


Мета курсу: дати студентам знання про природу і сутність державно–правових відносин та категорій; сформувати належний якісний рівень правосвідомості та правової культури.

Для її досягнення вивчаються загальні положення теорії держави і права, а також галузевих юридичних наук; основні правові поняття і категорії та науковий аналіз їх законодавчого закріплення.

На основі отриманих теоретичних знань виробити уміння здійснювати аналіз змісту нормативних актів, застосовувати норми права у самостійній практичній діяльності.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5–те, зі змінами:

Навчальний посібник. – К.: Атака. – 2001. – 176 с. 2. Общая теория государства и права: Академический курс: В 3 т. Изд. 2–е, перераб. и доп. /

Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – М.: ИКД «Зерцало–М», 2001. Т. 2.– 528с. 3. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей

вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.

4. Загальна теорія держави і права / За ред. акад. АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінкомінтер, 1999.

5. Скакун О. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.

Викладацький склад: Торончук Іван Желувич – асистент.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: залік письмовий.

Основи екології Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.09

Курс – 2; семестр – 4; 54 год. 2 год на тиждень (Л); 1,5 кредиту.


Попередні умови: курс базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні соціально–політичних, загальнонаукових дисциплін, а також на знаннях, одержаних у середніх навчальних закладах при вивченні біології, географії.

Мета: на основі вивчення курсу сформувати у студента знання про рівні організації живих систем видового і надвидового рангу, особливості їхньої взаємодії з навколишнім середовищем, про основні екологічні фактори та їхній вплив на організми; ознайомити з пристосуваннями організмів до сприйняття різних доз екологічних факторів; вивчити основні показники та структури, якими характеризуються популяції організмів і динамічні процеси, що в них проходять, структури, властиві біоценозам, біогеоценозам і екосистемам, процеси, що забезпечують стабільність існування популяцій та екосистем різних рівнів у просторі й часі, напрямки діяльності екологічних і природозахисних організацій (національного та міжнародного рівня) у здійсненні певних проектів і програм, терміни, поняття, концепції, правила й закони екології та природокористування.

27Студент повинен вміти вільно оперувати екологічними термінами та поняттями, ґрунтовно розуміти основні екологічні принципи, правила й закони, вільно застосовувати їх при аналізі й вирішенні певних екологічних ситуацій і задач у природокористуванні.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Білявський Г.О. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 288 с. 2. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Гл. ред. МСЭ. – 408 с. 3. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. – К.: Вища шк., 2001. – 358 с. 4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с. 5. Крисаченко В.С. Людина і біосфера. – К.: Заповіт, 1998. – 688 с.

Викладацький склад: Стефаник Василь Ілліч – доцент, кандидат біологічних наук.

Методи викладання та навчання: лекції, консультації.

Оцінювання: Поточне: тестування, написання рефератів. Підсумкове: залік письмовий.

Епістемологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.13

Курс – 3; семестр – 5,6; усього годин – 162; на тиждень – 3/2 год.(л/с), 4,5 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.01; 6.030101/00/3.05; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/2.14.

Мета курсу: забезпечити глибоке засвоєння студентами основних ідей та принципів епістемології як одного з центральних розділів системи філософського знання. Для досягнення цієї мети передбачається: розкрити специфіку філософського вчення про пізнання і тим самим виокремити проблемне поле епістемології; простежити історичну ґенезу епістемології та її парадигм; з’ясувати природу епістемологічних ”ізмів”; проаналізувати основні принципи і категорії епістемології; розкрити форми та рівні пізнавального процесу, його діалектику на шляху до істини; виявити специфіку наукового пізнання і принципи його методології; здійснити типологію видів знання і проаналізувати умови його істинності.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник // Бичко І.В. та ін. – 2–ге вид. – К., 1994. 2. Вебер М. ”Объективность” знания в области социальных наук и социальной политики //

Культурология. ХХ век: Антология. – М., 1995. 3. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000. 4. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001. 5. Поппер К. Логика и рост начного знания. – М., 1983.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації; самостійна робота над першоджерелами, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усне опитування. Підсумкове: іспит усний.

Філософія нового часу Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.04

Курс – 3; семестр – 5–6; усього годин – 190; на тиждень – 4 год. (л/с), 5,25 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.02, 6.030101/00/3.03

Мета курсу: вивчення філософії, започаткованої в добу Відродження (Н.Кузанський, Дж.Бруно, М.Монтень), та розгорнутої в Новий час, у центрі уваги якої перебували: проблема розробки й обґрунтування методів наукового пізнання (експеримент, індукція, дедукція, інтуїція) та осмислення наукової революції ХУІІ ст. (Ф.Бекон, Р.Декарт), сенсуалізм і раціоналізм (Локк, Берклі, Юм, Спіноза, Ляйбніц), механістична картина світу, поняття субстанції, проблема людини (Монтеск’є, Вольтер, Руссо), матеріалізм (Ламетрі, Гельвецій, Гольбах, Дідро). Завдання курсу – критичне

28засвоєння методології наукового пізнання цього періоду, що мала переважно механіко–математичне спрямування, процесів підпорядкування всіх філософських досліджень проблемі методології наукового пізнання та субстанційних засад буття.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Бертран Рассел. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. – 759 с. 2. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. 3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І. та ін. – К., 2002. 4. Соколов В.В. Европейская философия XV –XVIII веков. – М., 1984. 5. Соколов В.В. Европейская философия XV –XVII веков. – М., 1984.

Викладацький склад: Огородник Василь Васильович - кандидат філософських наук, доцент.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, реферати. Підсумкове: залік усний, іспит усний.

Діалектика як теорія розвитку Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.14

Курс – 3; семестр – 5; усього годин – 81; на тиждень – 3 год.(л/с), 2,75 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.03, 6.030101/00/3.04, 6.030101/00/2.15

Мета курсу: всебічно розкрити концептуальні засади становлення та основні шляхи генезису діалектики як теорії розвитку пізнання і навколишнього світу.

У зв'язку з цим головними завданнями є: предметний аналіз діалектики Геракліта, Платона, Гегеля; теоретико–пізнавальна однобічність дихотомічного мислення в європейській філософській традиції; проблеми становлення наукового методу у напрямку однобічної неправомірної абсолютизації механістичного світогляду європейської думки; радикального переосмислення загальної теорії розвитку в природознавстві ХІХ–ХХ ст.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Алексеев, П.В., Панин, А.В. Философия: Учебник / МГУ им.М.В.Ломоносова. Филос. фак. /

2–е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 1997. – 567 с. 2. Барбашина З.В. Трансцендентальное обоснование опыта мышления в

феноменологической онтологии Э.Гуссерля // Философия: история и современность, 1998: Сб. науч. тр.– Новосибирск, 1998. С. 149–157.

3. Белов А.К. Критический анализ марксистско–ленинской философии. – М. Прометей, 1992. – 101 с.

4. Борисов Е.В. Эволюция трансцендентально– феноменологических оснований онтологии в работах Э.Гуссерля и экзистенциальной аналитике М. Хайдеггера. –М., 1997.

5. Водолагин А.В. Универсальная онтология Г.В.Лейбница в истории западной метафизики // Метафизика Г.В.Лейбница: современные интерпретации. – М., 1998. – С. 4–15.

Викладацький склад: Вовк Степан Миколайович – професор, доктор філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: залік усний.

Етика Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.15

Курс – 3, семестр – 5, всього годин – 108, на тиждень – 4 год. (л/с), 3 кредити.



29Мета курсу: дати студентам основи етичних вчень видатних людей (мудреців–фундаторів філософських ідей, філософів–моралістів).

Для досягнення високого позитивного результату на семінарах–тренінгах студентам надається можливість застосовувати знання, отримані в лекційному курсі, при самостійній роботі з літературою (першоджерелами, монографіями, підручниками), а також виявляти власну ініціативу, вміння відстоювати свої погляди у нестандартних обставинах.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Етика: Навчальний посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К., 1992. 2. Етика: Навчальний посібник. – К., 1992. 3. Гусейнов , Апресян П. Этика: Курс лекций. – М. 2000. 4. Малахов В. Етика: Курс лекцій. – К., 1996. 5. Клічук А.В, Етика (семінари–тренінги). – Чернівці, 2004.

Викладацький склад: Клічук Аліна Володимирівна – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації, семінари–тренінги, дискусії.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, контрольні роботи Підсумкове: усний іспит.

Загальна психологія Шифр дисципліни – 6.030102/00/3.19

Курс – 3, 5 сем, всього годин – 54, 17 лк., 17 пр., 1,5 кредиту.



Мета курсу – засвоєння курсу сприятиме формуванню адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань. Завдання курсу – озброїти студентів знаннями про базові психологічні поняття, що є необхідною умовою розвитку самої особистості студента, пізнання самого себе та інших людей, формування інтересу до роботи з дітьми.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1998 2. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных

заведений: В 3 кн. Книга 1. Общие основы психологии. – М.: Просвещение: Владос, 1995 3. Нечитайло В.Н. Общая психология. – Донецк: ООО «Лебедь», 1998. 4. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. – К.: ВШ, 1982 5. Роменець В.А. Історія психології. – К.: Вища шк., 1978.

Викладацький склад: Дубчак Галина Михайлівна – доцент, Поснова Тетяна Петрівна –асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції (вступні, тематичні, заключні, оглядові, лекція–діалог), консультації (0,3 год. щотижня), групові семінари, написання рефератів, написання контрольних робіт.

Оцінювання: Поточний контроль: постійне оцінювання студентів на практичних заняттях; тематичні контрольні роботи; підсумкові контрольні роботи; контроль остаточних знань; контрольні зрізи; написання тематичних рефератів. Підсумковий контроль: екзамен (усний, письмовий).

Основи медичних знань Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.20

Курс –3; семестр – 5; всього годин – 108; на тиждень – 3 години; (пр); 3 кредити.



Для засвоєння дисципліни вивчаються такі розділи:

30

• анатомо–фізіологічні основи медицини; • загальний догляд за хворими; • долікарська допомога при захворюваннях і отруєннях; • інфекційні хвороби та дитячі інфекції; • медична допомога при травмах; • охорона материнства та дитинства.

Додається перелік практичних навичок по загальному догляду за хворими.

Попередніми умовами для вивчення матеріалу є засвоєння знань з анатомії, фізіології, біології за програмою середньої освіти.

Мета курсу: оволодіння майбутніми педагогами знаннями і уміннями, які б сприяли охороні здоров’я дітей, формуванню здорового способу життя, забезпечували надання першої медичної допомоги в загрозливих ситуаціях, догляд за хворими і потерпілими.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Основи медичних знань: Посібник / Ред. проф. Стащука В.Ф. –Чернівці: Рута, 2002 –2003. 2. Буянов В.М. Первая медицинская помощь. – М.: Медицина, 1982 . 3. Все по уходу за больными в больнице и дома / Под ред. акад. Никитина Ю.П., Маштакова

Б.П. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1999. 4. Петрик О.І. Медична допомога при травмах. – Львів: Світ, 1992. 5. Медицина дитинства (кол. авторів). – К.: Здоров’я, 1994.

Викладацький склад: Томусяк Тадеуш Леонтійович – д.м.н, професор, Панчук Микола Миколайович – к.м.н., доцент, Луканьова Світлана Михайлівна – к.м.н., доцент, Солован Марія Борисівна – старший викладач, Пилип Галина Миколаївна – старший викладач, Іванушко Яна Григорівна – викладач.

Методика викладання та методи навчання: групові практичні заняття, написання рефератів.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: залік в усній формі.

Риторика Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.04

Курс – 3, семестр – 5, всього годин – 81, на тиждень – 3 год. (2л.+1с.); 2,25 кредиту.

Вибіркова


Мета курсу: навчити студентів методики підготовки та проголошення промови.

Для її досягнення вивчають розвиток ораторського мистецтва від Давнього Сходу до сучасності, українську риторику, види красномовства та сфери його застосування, структуру промови, підготовку виступів на різноманітну тематику, форми виголошення промови та загальну культуру оратора.

На основі отриманих теоретичних знань виробити у студентів уміння готувати і виголошувати промови.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела і література: 1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. 2. Бацевич Ф. Основи комунікативної девіантології. – М., 2000. 3. Гуревич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. – К., 1978. 4. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. 5. Сопер П. Основы искусства речи. – М., 1995.

Викладацький склад: Балух Василь Олексійович – професор, доктор історичних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації, ділові ігри, колоквіуми, практичні завдання.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, контрольні роботи Підсумкове: залік усний.

31

Основи психоаналізу Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.10

Курс – 3; семестр 5; всього годин – 108 год.; на тиждень 4 год. (л/с); 3 кредити.


Попередні умови: 3.030101/00/3.21, 6.030101/00/3.19

Мета курсу: дати студентам знання основ психоаналізу як одного з важливих напрямків сучасної західної філософської антропології.

Для її досягнення вивчаються основи теорій провідних психоаналітиків, зокрема З.Фройда, К.Юнга, Е.Фромма, Л.Бінсвангера, а також основні психоаналітичні методи пізнання та їх застосування у філософських, культурологічних та релігієзнавчих дослідженнях.

На основі отриманих теоретичних знань з основ психоаналізу виробити у студентів уміння аналізувати сучасні соціокультурні процеси психоаналітичними засобами, використовувати психоаналітичний потенціал для формування себе як творчої особистості, а також вміння застосовувати отримані базові знання з основ психоаналізу для написання рефератів, курсових та дипломних робіт.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела: 1. Левчук Л.Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. посібник. – К., 2002 2. Лейбин В.М. Классический психоанализ и неофрейдизм. – М., 1988. 3. Романин А.Н. Основы психоанализа. – Ростов–на–Дону, 2003. 4. Фрейд З. Основные психологические теории. Очерк истории психоанализа. – СПб., 1998. 5. Юнг К.Г. Аналитическая психология. – М., 1995.

Викладацький склад: Козьмук Ярослав Романович – доцент, кандидат філософських наук; Задубрівська Орися Мірчівна – асистент.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді. Підсумкове: екзамен (усний).

Економічна теорія Шифр дисципліни – 6.030101/00/1.06.

Курс – 3, семестр – 6, усього годин – 108; на тиждень – 3 год. (л/с); 3 кредити.


Мета вивчення курсу: • формування у студентів стійкого уявлення про зародження і еволюцію економічної думки, її

різноманітних напрямів і течій; • оволодіння основними економічними категоріями, принципами і законами економічної

науки. • виховання ринкового економічного мислення; • ознайомлення з принципами економічної політики держави.

Завдання курсу:

У результаті вивчення фундаментальної дисципліни „Економічна теорія” студент повинен знати зміст модульної програми у відповідності з цілями навчання та змістом матеріалу в модулях та вміти:

• Застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, що проводяться з викладачем;

• Організовувати свою самостійну пізнавальну діяльність, самоконтроль і самоаналіз;

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Економічна теорія: Курс лекцій для студентів неекономічних спеціальностей / За ред.

І.Комарницького. – Чернівці: Рута,1999. 2. Економічна теорія: Практикум / За ред.І.Комарницького. – Чернівці: Рута, 2002. 3. Основи економічної теорії. Політекономічний аспект / За ред. Г.Климко. – К., 2003.

324. Макконнеелл К., Брю С. Экономикс. – М.: Республика, 1992. 5. Економічна енциклопедія: у 3 т. – К.: Видавничий центр «Академія».

Викладацький склад: дисципліна викладається викладачами кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ.

Методика викладання та методи навчання: навчальний курс складається із трьох модулів. По кожному з модулів викладач читає 4–годинну установчу лекцію, у якій висвітлює основні теоретичні проблеми модуля, дає індивідуальні і групові завдання для самостійної роботи над модулем. Крім лекційних занять, передбачаються по кожному із трьох модулів по 6 годин семінарських і практичних занять та по 2 години для індивідуальних консультацій, а також: виступи (доповіді) на семінарських заняттях, підготовка фіксованих виступів та рефератів, тестування, письмове визначення основних економічних категорій, принципів, законів (глосарій), задачі і вправи, контрольні роботи, самостійні роботи та ін.

Оцінювання: Поточне: виступи (доповіді) на семінарських заняттях, підготовка фіксованих виступів та рефератів, тестування, письмове визначення основних економічних категорій, принципів, законів (глосарій),задачі і вправи, контрольні роботи, самостійні роботи та ін. Підсумкове: іспит усний.

Латинська мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.11

Курс – 3,4; семестр – 6,7,8; всього годин – 61; на тиждень – 1,5 год.(пр.); 2 кредити

Вибіркова


Мета курсу полягає у здобутті загальнолінгвістичних знань на основі латинської мови для розуміння міжнародної філософської термінології, в підготовці до самостійної наукової роботи (словники, енциклопедії), з'ясуванні місця латинської мови в історії світової культури, читанні в оригіналі праць філософів античності, середньовіччя, епохи Відродження.

Для її досягнення студенти набувають знання з основ латинської граматики та засвоюють певний лексичний запас.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Маслюк В.П., Оленич Р.М. Латинська мова. – Львів, 1975. – 215 с. 2. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. – К., 1990. – 247 с. 3. Цимбалюк Ю.В. Латинські прислів"я і приказки. – К., 1989. – 250 с. 4. Дворецкий И.Х. Латинско–русский словарь. – Москва, 1976. – 1096 с.

Викладацький склад: Загайська Галина Михайлівна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: практичні заняття, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: іспит.

Давньогрецька мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.11

Курс – 3,4; семестр – 6, 7, 8; всього годин – 61; на тиждень – 1,5 год. (пр.); 2 кредити.

Вибіркова

Мета курсу полягає у здобутті загальнолінгвістичних знань на основі давньогрецької мови для розуміння міжнародної філософської та політичної термінології, в підготовці до самостійної наукової роботи (словники, енциклопедії), читанні в оригіналі творів грецьких філософів.

Для її досягнення студенти набувають знань з основ давньогрецької граматики та засвоюють певний лексичний запас.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Звонська–Денисюк Л.Л. Давньогрецька мова. – К., 1999. – 580 с. 2. Павленко Л.В. Древнегреческий язык. – К., 1992. – 206.

333. Вейсман А.Д. Греческо–русский словарь. – Москва, 1991. – 1370 с.

Викладацький склад: Загайська Галина Михайлівна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: практичні заняття, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: залік, іспит.

Естетика Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.16

Курс ─ 3–й, семестр ─ 6, всього годин ─ 108; на тиждень ─ 4 год. (л/с); 3 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/3.08; 6.030101/00/1.03

Мета курсу: надання студентам теоретико–концептуальних знань і навичок мислення в царині науки про естетичну визначеність світу та чуттєво–ціннісне й художньо–творче ставлення людини до нього; ознайомлення студентів із чинниками історичної та логічної еволюції естетичної проблематики, з альтернативами її світоглядного осмислення та духовно–соціокультурним значенням естетосфери.

Завдання курсу: 1) розкрити філософську природу естетики як гуманітарної науки; виявити зв’язок її проблематики із загально–світоглядними питаннями онтології, гносеології, теорії цінностей; 2) окреслити категоріальний зміст та методологічний потенціал основних понять естетики; виявити їхню роль в організації художньо–творчого процесу та формуванні естетичної культури особи і суспільства; 3) визначити естетичну природу й світоглядний потенціал мистецтва (художньої культури); розкрити специфіку художньо–образного мислення; 4) з’ясувати закономірності та форми осмислення естетичної проблематики в контексті історичного розвитку світоглядно–філософської думки; 5) окреслити тенденції та суперечності естетичної свідомості і практики в умовах сьогодення;

Для засвоєння курсу пропонується, зокрема, така навчальна й наукова література: 1. Естетика: Навч. посібник / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.: В. О.

Лозовий (ред.) ─ К., 2003. 2. Естетика: Підр. для студ. ВНЗ / Левчук Л. Т. та ін. ─ К., 1997. 3. Лутаєнко В. С. Естетика мистецтва: Навч. посібник. ─ К., 1991. 4. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А. А. Беляева и др. ─ М., 1989. 5. Борев Ю. Б. Эстетика: В 2 т. – Смоленск, 1997.

Викладацький склад: Бродецький Олександр Євгенович – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, індивідуальні консультації, підготовка та обговорення творчих робіт (есе), дискусії, інтелектуальні вікторини, бліц–тестування, відвідування мистецьких заходів.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: усний іспит.

Педагогіка Шифр дисципліни – 6.030102/00/3.18

Курс – 3; семестр 6; всього годин – 108; на тиждень – 3 год. (л/с); 3 кредити.

Обов′язкова

Мета курсу: ознайомити студентів із метою, завданнями, принципами організації та управління на основі нормативних документів з організації системи освіти; з вимогами до планування, організації та контролю навчально–виховним процесом; забезпечити вміннями вивчати особливості розвитку школяра та класного колективу; вивчати та впроваджувати нові педагогічні технології з організації навчально–виховного процесу; здійснювати поточне та перспективне планування педагогічної діяльності тощо.

На основі отриманих теоретичних знань із теорії навчання, виховання та управління системою освіти виробити в студентів уміння: організовувати навчально-виховну роботу в школі та інших

34навчальних закладах; проводити психодіагностику здібностей, нахилів, мотивації проти неуспішності та інших індивідуальних якостей дітей різного віку; визначати конкретні навчально–виховні завдання, виходячи із загальної мети виховання; проводити позакласну та позашкільну виховну роботу з учнями і спрямовувати процес їх самовиховання; вивчати, використовувати та розповсюджувати педагогічний досвід.

Для засвоєння курсу пропонується використати таку літературу: 1. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2002. 2. Зайченко І.В. Педагогіка. – Чернігів, 2004. 3. Волкова Н.П. Педагогіка. – К., 2001. 4. Дроб′язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність. – К., 1997. 5. Афонина И.М. Педагогика: курс лекций и семинарских занятий. – Ростов-на-Дону, 2002.

Викладацький склад: Звоздецька Валентина Георгіївна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації, педагогічні ігри, дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: екзамен (усний, письмовий).

Основи педагогічної майстерності Шифр – 6.030102/00/4.07

Курс – 4, сем. 7, всього 54 години, на тиждень 2 год., 1,5 кредиту.



Мета курсу: сформувати у студентів потребу професійного розвитку за умови вивчення технології самоорганізації педагогічної діяльності та набуття студентами певних знань та умінь. При опануванні даною дисципліною студент повинен знати: суть педагогічної діяльності, основні елементи педагогічної майстерності, умови та засоби ефективного педагогічного спілкування, новітні педагогічні технології та педагогічний досвід із відповідної спеціальності; повинен уміти: володіти основами педагогічної техніки, обирати стратегію взаємодії з об′єктом (учнем, студентом), адекватно реагувати на педагогічні ситуації й ефективно розв′язувати педагогічні задачі, організовувати взаємини з учнями, батьками, колегами та адміністрацією, відстоювати інтереси загальної справи та ін.

На основі отриманих теоретичних знань та практичних умінь, виробити у студентів потребу та навички організації навчально–виховної діяльності студентів під час проходження педагогічної практики в ЗОШ та інших навчально–виховних закладах, ведення необхідної документації тощо.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Педагогічна майстерність / За ред. І.А.Зязюна. – К., 1997. 2. Мудрик В.А. Учитель: майстерство и вдохновение. – М., 1986. 3. Львова О.Л. Педагогические этюды. – М., 1990. 4. Чорнокозова В.Н., Чорнокозов І.І. Етика вчителя. – К., 1989. 5. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.

Викладацький склад: Звоздецька Валентина Георгіївна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекційні та семінарські заняття, індивідуальні консультації, педагогічні ігри, розв′язування педагогічних ситуацій, дискусій, відвідання уроків у школі та інших навчально–виховних закладах; зустрічі з учителями.


Соціальна психологія Шифр дисципліни: 6.030102/00/3.21

Курс – 3, семестр 6, всього годин – 81, 18 лк., 18 пр., 2,25 кредиту.


35Попередні умови: 6.030102/00/3.18

Мета курсу: засвоєння студентами механізмів та прийомів соціальної перцепції та способи психологічного впливу в процесі спілкування, визначати структуру особистості, розкривати систему її установок та ставлень, знати структуру групи, динаміку групових процесів та прийоми створення сприятливого психологічного клімату, самостійно проводити соціально–психологічне дослідження.

Завдання курсу: навчити студентів правильно оцінювати і прогнозувати розвиток суспільного життя, його непростих реалій і складних відносин; усебічно вивчити і осмислити інші суспільні явища, що дає можливість регулювати характер взаємодії, взаємовідносин і спілкування між людьми у всіх видах їхнього життя і діяльності, знімати напругу між ними, якщо вона виникає, стимулювати їх взаємодопомогу і співробітництво; прогнозування групових, політичних, національних та інших процесів у розвитку групи, колективу, держави і суспільства на основі врахування соціально–психологічних закономірностей.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Андриенко Е.В. Социальная психология – М.: Изд. центр «Академия», 2000. 2. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Жукова Ю.М. – М., 1996. 3. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: підручник.– К.,1995. 4. Соціальна психологія. – Івано-Франківськ,1995. 5. Хрестоматия по социальной психологии. – М., 1995.

Викладацький склад: Радчук Валентина Миколаївна – доцент, Дмитренко Анатолій Костянтинович – доцент, Гавалешко Оксана Миколаївна – доцент, Кривко Тетяна Анатоліївна – асистент, Доскач Світлана Сільвестрівна – асистент.

Методика викладання та методика навчання: лекції: навчальні, розвиваючі (за метою), академічні (за науковим рівнем); ввідні, поточні, заключно–узагальнюючі, установочні, оглядові, лекції–консультації (за дидактичними завданнями); лекції–дискусії (за стилем викладу матеріалу); консультації: групові, індивідуальні; групові семінари: просемінар, семінар–практикум, брейн–ринг, дискусія, диспут, ділова гра, бесіда; індивідуальні практичні завдання дослідницького характеру: тестування, опитування, інтерв’ю; підготовка індивідуальних доповідей на семінар, написання рефератів.

Оцінювання. Поточний контроль: контрольні роботи, тести, реферати. Підсумковий контроль: залік, іспит.

Філософські проблеми природознавства Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.03

Курс – 3,4; семестр – 6,7; усього годин – 108; на тиждень – 2 год.(л), 3 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.05, 6.030101/00/2.04

Мета курсу: глибоко розкрити сутність і функції фундаментальних філософських проблем природознавства в динаміці його становлення і розвитку.

Головним завданням є різноаспектне розкриття предмету природознавства, його філософських основ як інтегративного наукового напряму; особливостей формування некласичної методологічної парадигми, методологічного потенціалу сучасної науки та синергетичної парадигми світоосягнення.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Вовк С.Н., Маник О.Н. Неклассическая методология и многофакторный подход. –

Черновцы: Прут, 1996. – 293 с. 2. Вовк С.М. Філософські основи природознавства: Навчально–методичний посібник. Ч.1.

Логіко–гносеологічні основи природознавства. – Чернівці: Рута, 2001. – 112 с; Ч.2. Онтологічні основи природознавства. – Чернівці: Рута, 2002. – 167 с.

3. Кравец А.С. Методология науки. – Воронеж: ВГУ, 1991. – 146 с. 4. Революционные сдвиги в физико–математическом познании. – Киев: Наук. думка, 1992. –

302 с. 5. Вовк С.М. Вступ до даофізики. – Чернівці: Прут, 2004. – 220 с.



36Оцінювання: Поточне: усне опитування. Підсумкове : екзамен усний.

Філософія і мова Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.08

Курс – 3,4; семестр – 6,7; усього годин – 162; на тиждень – 3/2 (л/с); 4,5 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.04; 6.030101/00/3.05

Мета курсу: дати виклад основних уявлень про мову в процесі становлення її як знаково–символічного засобу освоєння людиною світу й осягнення власної сутності. Розкрити сутність мови в контексті екзистенційно–онтологічної проблеми в межах цінних концептуально–теоретичних підходів.

Здійснення навчально–педагогічної мети досягається через розв’язання таких завдань:

Виявити світоглядні (соціокультурні загалом передумови зародження мовної проблематики) в історико–філософському та історико–лінгвістичному контекстах;

Навчити студентів аналізувати зміст філософії мови певного мислителя чи напряму в контексті соціокультурних та психологічних процесів;

Проаналізувати проблеми філософії мови в аспекті сучасного українського культурного буття.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Вітгейнштейн Л. Філософські дослідження. – К., 1995. 2. Возняк Т. Тексти і переклади. – Харків, 1998. 3. Кассирер Э. Философия символических форм. – М., 1998. 4. Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989. 5. Хомський Н. Роздуми про мову. – Львів, 2000.

Викладацький склад: Чорний Іван Павлович – кандидат філософських наук, доцент.

Методика викладання та методи навчання: метод проблемний; лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; тестування; контрольні роботи.

Оцінювання: Поточне: усне опитування. Підсумкове: залік усний.

Філософія науки Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.09

Курс – 3; семестр – 6; усього годин – 81; на тиждень – 3 год. (л/с), 2,25 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.013, 6.030101/00/2.014, 6.030101/00/3.013

Мета курсу – формування цілісного образу науки, співвідношення раціональних і позараціональних форм знання, розуміння умов історичного походження й еволюції науки, специфіки сучасної постнекласичної парадигми, залучення оригінальних текстів сучасних епістемологічних концепцій континентальної та материкової філософії від конвенціоналізму і фальсифікаціонізму до особистісного знання, тематичного аналізу, парадигмального підходу й методологічного плюралізму знайомить студентів з сучасною філософією науки в авторських концепціях, які демонструють появу новацій, драму ідей і різку зміну моделей розвитку наукового знання

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Лешкевич Т.Г. Философия науки: Мир эпистемологов. – Ростов–на–Дону, 1999. 2. Методологическое сознание в современной науке. – Киев, 1989. 3. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998. 4. Современная философия науки. – М., 1996. 5. Философия и методология науки. Ч. 1–2. – М., 1994.


37Методика викладання та методи навчання: лекції; семінарські заняття; консультації; аналіз першоджерел, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, колоквіуми. Підсумкове: залік усний.

Сучасна філософська антропологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.10

Курс – 4, семестр – 7,8, всього годин – 108, на тиждень – 2 (л/с), 3 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/3.02, 6.030101/00/3.03, 6.030101/00/3.04

Мета курсу: дати студентам філософського та релігієзнавчого відділень знання з основних сучасних філософсько–антропологічних вчень, їх значення у формуванні світогляду людини, місця та ролі в утвердженні сучасних суспільних ліберально–демократичних та гуманістичних цінностей.

Для її досягнення вивчаються проблема людини в історії філософії та світоглядно–методологічні основи її трансформації в новітню філософську антропологію, сучасний стан західного громадянського суспільства як її соціокультурної передумови та відповідності її українським реаліям, класичні та сучасні методи філософсько–антропологічного дослідження, об’єктивні та суб’єктивні детермінанти утвердження людини як творчої особистості.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Гадамер Г.–Г. Истина и метод. – М., 1988. 2. Леві–Строс К. Структурна антропологія.– К., 2000. 3. Ницше Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1990. 4. Хайдеггер М. Бытие и ничто. – М., 1997. 5. Ясперс К. Ницше и христианство. – М., 1994.

Викладацький склад: Козьмук Ярослав Романович – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінарські заняття, реферати, індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: реферати, контрольні роботи, колоквіуми. Підсумкове: іспит (усно).

Філософські проблеми гуманітарних наук Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.11

Курс – 4; семестр – 7; усього годин – 108; на тиждень – 3 год. (л/с), 3 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/2.14, 6.030101/00/2.09, 6.030101/00/4.01

Мета курсу “Філософські проблеми гуманітарних наук” – ознайомити студентів зі специфікою та основною проблематикою сучасного наукового дослідження гуманітарної сфери суспільства. Його важливість і актуальність визначається тією обставиною, що гуманітарний аспект сучасної філософії та методології науки представлений у спеціальній літературі набагато меншою мірою, ніж природничонауковий. Виходячи з цього завдання курсу – вивчення широкого кола питань, які розкривають логіку становлення гуманітарних наук, їхню відмінність від наук про природу, предмет і методи, статус і особливості, вплив гуманістичних ідеалів і цінностей на традиційне наукове пізнання, необхідність гуманізації науково–технічного поступу, проблеми і тенденції сучасної гуманітарної освіти і т. ін.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Автономова Н.С. К вопросу о специфике гуманитарного знания // Проблемы методологии. –

М., 1984. – С.40 – 49. 2. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. – М., 1988. –

№ 4. – С. 135–152. 3. Естественнонаучное и социогуманитарное знание: методологические аспекты

взаимодействия. – Л., 1990.

384. Мировоззренческий потенциал гуманитарных наук. – Киев: Выща шк., 1990. –171 с. 5. Проблемы гуманитарного познания. – Новосибирск: Наука, 1986



Оцінювання: Поточне: колоквіуми, усні відповіді. Підсумкове: іспит усний.

Німецька класична філософія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.15

Курс – 4; семестр – 7; усього годин – 81; на тиждень – 3 год. (л/с), 2,25 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/2.06; 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04.

Мета курсу: всебічне й поглиблене вивчення філософії ХУІІІ–ХІХ ст., представленої такими видатними постатями, як І.Кант (трансцендентальна філософія, теорія пізнання, метафізика моральності, естетична теорія), І.Фіхте (основні принципи науковчення, практична філософія, філософія історії), Ф.Шеллінг (система трансцендентального ідеалізму, натурфілософія, проблема свободи, філософія міфології та філософія одкровення), Г.Гегель (феноменологія духу, філософія як наука, проблема свідомості, наука логіки, діалектична логіка, історія філософії), Л.Фейєрбах (антропологічна філософія, історія філософії, критика філософії Гегеля, засади філософії майбутнього).

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Бертран Рассел. Історія західної філософії. – К., 1995. 2. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М., 1979. 3. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974. 4. Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986. 5. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия ХУІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989.

Викладацький склад: Огородник Василь Васильович – доцент, кандидат філософських наук.


Оцінювання: Поточне: усне опитування, колоквіуми, контрольні роботи. Підсумкове: іспит усний.

Методика викладання філософських дисциплін Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.06

Курс – 4; семестр – 7; усього годин – 54; на тиждень – 2 год.(л/с), 1,5 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04; 6.030101/00/3.05; 6.030101/00/3.18

Мета курсу: глибоке і всебічне розкриття генезису методики викладання філософії у відповідності зі зміною світоглядних, евристичних та ціннісних орієнтацій у житті людини та суспільства.

З цією метою проводиться розкриття цілісності та системності процесів виховання та викладання в навчальному процесі засобами та змістом філософії. Це має сприяти виявленню та реалізації ефективних шляхів формування методичних умінь та навичок практичної реалізації наявних філософських знань у контексті реалізації світоглядно–філософської культури особистості шляхом органічної єдності викладання філософії та профілю факультету.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Кульчицький О. Філософія і філософічні науки. – Мюнхен–Львів, 1994. 2. Лангер С. Философия в новом ключе. – М., 2000. 3. Мамардашвили М. Как я понимаю философию? – М., 1990.

394. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1996. 5. Нідельман Я. Серце філософії. – Львів, 2000.

Викладацький склад: Чорний Іван Павлович – доцент, кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації, дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, Підсумкове: іспит усний.

Історія філософії в Україні Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.12

Курс – 4–й, семестр – 7, всього годин – 54, на тиждень – 2 год. (л); 1,5 кредити.


Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04; 6.030101/00/1.01

Мета курсу: надання студентам теоретико–концептуальних знань з курсу “Історія філософії в Україні”; ознайомлення студентів з перебігом історико–філософського процесу в Україні.

Завдання курсу: розкрити проблему визначення філософії в Україні, її роль у формуванні національної свідомості; окреслити історико–філософський процес на теренах України; з’ясувати характерні риси, спрямування української філософської думки; визначити основну проблематику вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії; вказати на роль української філософської думки в творенні національної ідеї та самовизначення українців як нації.

Для засвоєння курсу пропонується такі джерела: 1. Вільчинський Ю. Розвиток філософської думки в Україні.: Текст лекцій: У 2 ч. – Львів, 1991. 2. Горський В.С. Історія української філософії – К., 2001. 3. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К., 1999. 4. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992. 5. Чорний І.П., Рошкулець Р., Турко О. Історія філософії в Україні. – Чернівці, 2003.

Викладацький склад: Звенигородський Володимир Михайлович – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: усний іспит.

Проблеми людини в історії філософії Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.01

Курс – 4; семестр – 7; усього годин – 108; на тиждень – 4 (л/с); 3 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04

Мета курсу: розкрити зміст історико–філософського процесу в контексті людинознавчої проблематики, а також виявити особливості вчень про людину, що представлені у відповідну історичну добу, у філософських школах та напрямах – від античності до ХХ століття.

Здійснення навчально–педагогічної мети досягається через розв’язання таких завдань: • Показати, що питання про людину в ці часи розвитку філософської думки було провідним як

спосіб розв’язання світоглядної проблеми „людина – світ”. • Дати короткий нарис змісту людської проблематики відповідно до культурної епохи. • Виявити основні настановчі парадигми в розв’язанні проблеми людини в перебігу розвитку

філософської думки; • Розкрити особливості людської проблематики в українській філософській думці.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Горський В. Історія української філософії. – К., 2001. 2. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997. 3. Канке В.А. Философия. – М., 2001.

404. Предмет і проблематика філософії. – Львів, 2001. 5. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини. – К., 2000.


Методика викладання та методи навчання: метод проблемний; лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації.

Оцінювання: Поточне: колоквіуми, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Основи педагогічної майстерності Шифр – 6.030102/00/4.07

Курс – 4, сем. 7, всього 54 години, на тиждень 2 год., 1,5 кредиту.



Мета курсу: сформувати у студентів потребу професійного розвитку за умови вивчення технології самоорганізації педагогічної діяльності та набуття студентами певних знань та умінь. При опануванні даною дисципліною студент повинен знати: суть педагогічної діяльності, основні елементи педагогічної майстерності, умови та засоби ефективного педагогічного спілкування, новітні педагогічні технології та педагогічний досвід з відповідної спеціальності; уміти: володіти основами педагогічної техніки, обирати стратегію взаємодії з об′єктом (учнем, студентом), адекватно реагувати на педагогічні ситуації й ефективно розв′язувати педагогічні задачі, організовувати взаємини з учнями, батьками, колегами та адміністрацією, відстоювати інтереси загальної справи та ін.

На основі отриманих теоретичних знань та практичних умінь, виробити у студентів потребу та навики організації навчально–виховної діяльності студентів під час проходження педагогічної практики в ЗОШ та інших навчально–виховних закладах, ведення необхідної документації тощо.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Педагогічна майстерність. За ред. І.А.Зязюна. – к., 1997. 2. Мудрик В.А. Учитель: майстерство и вдохновение. – М., 1986. 3. Львова О.Л. Педагогические этюды. – М., 1990. 4. Чорнокозова В.Н., Чорнокозов І.І. Етика вчителя. – К., 1989. 5. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.

Викладацький склад: Звоздецька Валентина Георгіївна - асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекційні та семінарські заняття, індивідуальні консультації, педагогічні ігри, розв′язування педагогічних ситуацій, дискусій, відвідання уроків у школі та інших навчально–виховних закладах; зустрічі з учителями.


Філософія бізнесу Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.12

Курс – 4; семестр – 7; усього годин – 81; на тиждень – 3 год.(л/с); 2,25 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/1.02; 6.030101/00/2.14; 6.030101/00/1.06; 6.030101/00/1.08

Мета курсу: забезпечити глибоке розуміння студентами філософсько–методологічних проблем і принципів бізнесу та їх актуальності в сучасних умовах. Передбачається розкрити філософські аспекти теорії і практики бізнесу, здійснити аналіз генезису цивілізованого підприємництва, дослідити зв’язок бізнесу з цінностями культури, розкрити прагматистські, екзистенцій ні і феноменологічні контексти бізнесової діяльності, з’ясувати бізнесовий потенціал української культури, а також роль бізнесу в здійсненні соціально–економічних модернізацій.

Для засвоєння курсу пропонується така література:

411. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избранные произведения. – М., 1990. 2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. – К., 1990. 3. Грейсон Дж., О’Делл К. Американський менеджмент на пороге ХХІ века. – М., 1991. 4. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. – М., 1990. 5. Хейне П. Экономический образ мышления. – М., 1991.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації; дискусії.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, тести, ділові ігри. Підсумкове: залік усний.

Герменевтика Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.07

Курс – 4–й, семестр – 7, всього годин – 108, на тиждень – 3год.(л/с); 3 кредити

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/5.08; 6.030101/00/5.09; 6.030101/00/5.13

Мета курсу: ознайомити студентів з ключовими концепціями і принципами герменевтики; дати методологічні поняття і методологічні поради, що стосуються проблеми інтерпретації тексту; розширити горизонт мислення студентів, ознайомити з основними типами розуміння, висвітлити „онтогенез” побутової та науково–теоретичної рефлексії у філософській герменевтиці, навчити студентів вибирати правильні рефлексивні техніки розуміння відповідно до динаміки конкретних ситуацій.

Завдання курсу: • ознайомити із сучасним розуміння тексту, контексту та інтертекстуальності у філософській

герменевтиці; • дати герменевтичну інтерпретацію взаємодії знака, символу, значення, образу, мови і

мислення у формуванні інтелектуального контексту; • звернути увагу студентів на такі духовні конструкти людського буття, як: розуміння,

проблематизація, знання, відношення, оцінка, почуття та інші; • ознайомити з основними техніками розуміння, як: інтендуванням, розтягуванням смислів,

нарощуванням предикацій, актуалізацією знань, проблематизацією, інтеріоризацією контексту, іронією, симетрією, технікою розмежування змішаних конструктів, усвідомленням суб’єктом нормативно–ціннісної структури власного розуміння, оцінкою задіяних у тексті онтологічних картин, та ін;

• дати історичний аналіз еволюції герменевтичних ідей у сучасній філософії, опанувати герменевтичними концепціями бл.Августина, Ф.Шлеєрмахера, В.Дільтея, М.Гайдеггера,Х– Г.Гадамера, П.Рікера, К.Аппеля, Ю.Габермаса, М.Бахтіна, Г.Богіна та ін.

• всесторонньо розкрити механізми комунікації в тому числі й комунікації на субмові культури.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества.– М.,1979 2. Гадамер Х.Г. Истина и метод: основы философской герменевтики.– М.,1988 3. Михайлов А.А. Современная философская герменевтика.– М.: 1984 4. Текст: структура и анализ.– М., 1989. 5. Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге.– М.,1991.

Викладацький склад: Роман Ігор Олегович – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, індивідуальні консультації, аналіз та інтерпретація творів мистецтва, дискусії.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, колоквіуми, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Безпека життєдіяльності (БЖД) Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.08

42Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; на тиждень – 2 години; (л/пр.); 1,5 кредиту.


Мета курсу: забезпечити відповідно сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій мирного часу, можливий вплив на життя і здоров’я людини; сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності вміння і навички для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, захисту людей та навколишнього середовища.

Для її досягнення вивчаються такі розділи: • середовище проживання; • небезпечні і шкідливі фактори середовища проживання; • виробниче середовище; • надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу; • оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях; • захист населення у надзвичайних ситуаціях; • стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях; • ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

На основі отриманих теоретичних знань і практичних навичок навчити студентів ідентифікувати потенційні небезпеки, визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що формуються джерелами цих небезпек; планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності; запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення, спрямовані на їх ліквідацію.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Жалібо Є.П., Завіруха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.: Каравелла, 2001. 2. Чирва Ю.О., Баб”як О.С. Безпека життєдіяльності. – К.: Атіка, 2001. 3. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / За ред. В.Г. Цапка. – К.: Знання–Прес,

2003. 4. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності. – К.: Видавництво Європейського університету, 2002. 5. Безпека харчування / Бабюк А.В. та ін. – Чернівці: Рута, 2002 .

Викладацький склад: Томусяк Тадеуш Леонтійович – д.м.н., професор; Шестаков Володимир Ілліч – к.м.н., доцент; Панчук Микола Миколайович – к.м.н., доцент; Паньків Наталія Іванівна – старший викладач; Стратійчук Наталія Анатоліївна – старший викладач; Козік Наталія Миколаївна – старший викладач; Бабюк Анатолій Васильович – старший викладач; Романів Людмила Вікторівна – викладач; Волощук Олеся Іванівна – викладач.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові практичні заняття.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, реферати. Підсумкове: залік в усній формі.

Соціальна філософія Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.09

Курс – 4; семестр 8; всього годин – 81; на тиждень –2 год.; (л/с); 2,25 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.09, 6.030101/00/3.02, 6.030101/00/3.03

Мета курсу: ввести студентів у світ соціальної філософії; ознайомити з досвідом світової філософської думки у вивченні загальноцивілізованих підвалин буття людини і суспільства; розглянути основні етапи становлення й розвитку соціальної філософії і найхарактерніші їх вчення про суспільні процеси і явища; ознайомити студентів з соціально–філософськими теоріями і течіями; навчити майбутніх спецалістів мислити і діяти творчо, конструктивно, на основі критичного осмислення практики минулого і сучасного досвіду.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела: 1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.,1996 2. Маковецький А.М., Явлинський Б.В. Соціальна філософія та її генеза: Навч. посібник: У 2ч.

– Чернівці, 2004. 3. Социальная философия. Учебник / Под общей ред. Андрущенко В.П., Горлача Н.И. – Киев–

Харьков,2002.

434. Социальная философия: В 2 ч. – М.,1993. 5. Щекин Г.В. Социальная философия истории (теория социального развития). – К.,1996.

Викладацький склад: Каралаш Наталія Григорівна – кандидат філософських наук, доцент.


Оцінювання: поточне: контрольні роботи, усні відповіді. підсумкове: екзамен (усний).

Некласичні типи раціональності Шифр дисципліни – 6.030101/00/2.16

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – 81; на тиждень – 3год.(л/с), 2,25 кредиту.


Попередні умови; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04; 6.030101/00/3.05; 6.030101/00/5.09

Мета курсу: ознайомити студентів та обговорити проблематику ірраціоналістичних течій у філософії ХІХ–ХХ ст. (неокантіанство, неогегельянство, інтуїтивізм), виявити ідейно–теоретичні, світоглядні та соціокультурні причини їх виникнення та особливості розвитку.

На основі отриманих знань, їх практичної апробації на семінарських заняттях виробити у студентів уміння об’єктивно і критично аналізувати основні тенденції в розвитку філософії ХІХ–ХХ ст., де некласичні типи раціональності відіграють провідну роль у визначенні місця природничих та гуманітарних наук у формуванні ціннісних орієнтацій сучасного людства.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. История современной зарубежной философии. – СПб., 1997. 2. Стретон Ф. История философии. ХХ век. – М., 2002. 3. Стратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1998. 4. Тарнас Р. История западного мышления. – М., 1995. 5. Legowicz Jan. Zarys historii filozofii. – Warszawa, 1991.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації, дискусії.

Оцінювання: Поточне: колоквіуми, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Сучасна релігійна філософія Шифр дисципліни – 6.030101/00/3.17

Курс – 4, семестр – 8, всього годин – 54, на тиждень – 2 (л/с), 1 кредит.


Попередні умови: 6.030101/00/3.02, 6.030101/00/3.03, 6.030101/00/2.10

Мета спецкурсу: дати студентам філософського та релігієзнавчого відділень знання з основних сучасних релігійно–філософських вчень, їх значення у формуванні цілісного релігійно–світського світогляду людини, утвердженні сучасних гуманістичних цінностей, розкритті творчого потенціалу особистості.

На основі отриманих теоретичних знань сформувати у студентів розуміння специфіки сучасної західної філософсько–релігійної парадигми, яка б для них, майбутніх спеціалістів, розкривала максимальні теоретичні та практичні перспективи для подальшої їх фахової самореалізації в процесі європейської самоідентифікації України, її духовного відродження.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Губман Б.Л. Современная католическая философия: человек и история. – М., 1988. 2. Гегель Г. Философия религии: В 2 т.– М., 1976.

443. Кимелев Ю.А. Современная буржуазная философско–религиозная антропология.– М.

1985. 4. Жільсон Е. Філософ и теология.– М., 1995.– 192 с. 5. Тейяр де Шарден П. Феномен человека.– М., 1987.


Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінарські заняття, реферати, індивідуальні консультації. Метод проблемний.


Філософія права Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.02

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – ; на тиждень – 4 год. (л/самост.),1,5 кредиту.

Вибіркова


Мета курсу – сприяти тому, щоб майбутні філософи збагатили свій інтелектуальний потенціал світоглядним освоєнням феномена права. Програма курсу "Філософії права" покликана забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософсько–правового осягнення дійсності, високу світоглядну культуру студентів. Формування і розвиток сучасної світоглядної парадигми майбутніх фахівців неможливе без філософії права як важливого елемента світогляду. Завданням спецкурсу є аналіз основних філософсько–правових концепцій та відповідних понять, категорій, принципів. Програма складена з урахуванням тісного зв'язку філософії права з філософією, теорією держави та права та іншими гуманітарними дисциплінами.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997. 2. Давид Р. Основные правовые системы современности. − М., 1998. 3. Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права. − М., 1996. 4. Методологические проблемы юридической науки.− К., 1990. 5. Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права. − М., 1998. 6. Нерсесянц В.С. Философия права. − М., 1997. 7. Петрова Л.В. Нариси з філософії права.− Харків, 1997. 8. Рассел Б. Історія західної філософії. − К., 1997. 9. Семенов В.Г., Шаповал В.Н., Шульженко Ф.П. К вопросу о философских основаниях

права.− К., 1997. 10. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. − М., 1997. 11. Философия права: история и современность. Проблемы. Тенденции.− М, 1998. 12. Шкода В. В. Вступ до правової філософії. – X., 1997.

Викладацький склад: Подгорна Людмила Павлівна – асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекції; консультації; аналіз першоджерел, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: залік.

Прикладна соціологія Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.03

Курс – 4; семестр –8; усього годин – 54; на тиждень – 2 (л/с), 1,5 кредиту.

Вибіркова


Мета курсу: проаналізувати зі студентами особливості прикладної соціології та її відмінності від теоретичної соціології, предмет і структуру цієї науки.

45З цією метою розкрити питання про час і місце виникнення прикладної (емпіричної) соціології, визначити об’єкти дослідження та головні методи: анкетування, інтерв’ю, спостереження, поштове і телефонне опитування, контент–аналіз (вивчення різних документів), опитування експертів та ін.

На основі отриманих знань теоретичного характеру навчити студентів розробляти необхідний соціологічний інструментарій: вибірку дослідження, анкети, питальники для інтерв’ю та ін., які вони будуть застосовувати під час соціологічної практики.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Рабочая книга социолога. – М., 1983. 2. Как провести социологическое исследование. – М., 1990. 3. Методы сбора информации в социологических исследованиях. – Кн. 1, 2. – М., 1990. 4. Гречихин В.Г. лекции по методики и технике социологических исследований. – М., 1998. 5. Маковецький А.М. Прикладна соціологія. – Чернівці, 2002.

Викладацький склад: Маковецький Адам Мефодійович – професор, доктор соціологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари із застосуванням тестів, заслуховуванням рефератів тощо.

Оцінювання: Поточне: розробка анкет, питальників для інтерв’ю, пробні опитування , усні опитування. Підсумкове: залік (усний залік)

Позитивізм Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.04

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – 108; на тиждень – 2 год.(л); 3 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.14; 6.030101/00/3.13; 6.030101/00/2.13; 6.030101/00/2.15.

Мета курсу: забезпечити глибоке засвоєння основних ідей і принципів позитивістської філософії в її історичному розвиткові. Передбачається розв’язання таких завдань: простежити історичну ґенезу і передумови виникнення позитивістської філософії (″першого″ і ″другого″ позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму); розкрити особливості позитивістської філософії і методології науки; проаналізувати причини негативного ставлення позитивізму до метафізики; дослідити ″активи″ і ″пасиви″ впливу позитивістської методології на сучасне наукове пізнання..

Для засвоєння курсу пропонується така література: 1. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. 2. Лакатос И. Методология научных исследовательских программ // Вопросы философии. –

1995. – № 4. 3. Полани М. Личностное знание. – М., 1985. 4. Тулмин С. Человеческое понимание. – М., 1984. 5. Фейерабенд П. Избранные труды по методологи науки. – М., 1986.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації; аналіз першоджерел, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: тестування, контрольні роботи. Підсумкове: іспит усний.

Прагматизм Шифр дисципліни – 6.030101/00/4.06

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – 54; на тиждень – 2 год.(л); 1,5 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.14; 6.030101/00/5.09; 6.030101/00/2.13; 6.030101/00/5.12.

Мета курсу: забезпечити глибоке розуміння студентами основних принципів філософії прагматизму та її актуальності в сучасних умовах. Передбачається розв’язати такі завдання: дослідити практичні і теоретичні витоки прагматизму; розкрити зміст і специфіку основних ідей прагматизму; показати, в

46чому полягає суть прагматичного раціоналізму; проаналізувати тенденції розвитку прагматизму та його вплив на сучасну теорію та практику. На основі отриманих теоретичних знань виробити у студентів уміння: самостійного аналізу першоджерел прагматизму; формувати прагматистські підходи до реалізації суспільних програм і планів; здійснювати прагматистську експертизу результатів діяльності; виявляти ”активи” і ”пасиви” парагматистської діяльності.

Для засвоєння курсу пропонується така література: 1. Бернстайн Р. Дж. Возрождение прагматизма // Вопросы философии. – 2000. – № 5. 2. Джеж В. Прагматизм. – К., 1995. 3. Дьюи Дж. Реконструкция в философии. – М., 2001. 4. Пирс Ч.С. Начала прагматизма. – СПб., 2000. 5. Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.


Методика викладання та методи навчання: лекції; консультації; дискусії.

Оцінювання: Поточне: тестування, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний.

Соціологія освіти Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.02

Курс 4; семестр 8; всього годин –54; на тиждень –2 год.; (л/с); 1,5 кредиту.

Вибіркова


Мета курсу: ознайомити студентів із широким спектром актуальних проблем сучасної освіти України крізь призму світового досвіду; розкрити духовний потенціал гуманітарної освіти на початку ХХІ ст., культурно–історичну спадщину в її відношенні до сучасних гуманістичних цінностей; висвітлити питання реформи вищої освіти, проблеми інтеграції України в європейські структури (наука, освіта). При цьому головним є не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й розкриття ролі студентства як соціального суб’єкта створення раціонального багатства, а також роль гуманізації та гуманітаризації освіти в класичних університетах; формувати у майбутніх спеціалістів почуття відповідальності за стан і майбутнє вітчизняної освіти і науки; вміння оперувати, аналізувати, виробляти власну позицію.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела: 1. Астахова В.І. Філософія сучасної освіти. – К.,1996. 2. Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна–

США). – К.,2002. 3. Герасіна Л.М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти.–

Харків,1994. 4. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. – К.,1996. 5. Нечаев В.А. Социология образования. – М.,1992.

Викладацький склад: Каралаш Наталія Григорівна – кандидат філософських наук, доцент.


Оцінювання: поточне: усні відповіді; підсумкове: контрольна робота.

Глобальні проблеми сучасності Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.05

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – 54; на тиждень – 2 (л/с); 1,5 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.09.

Мета курсу: проаналізувати зі студентами проблеми загальнопланетарного, глобального характеру (екологічну, демографічну, продовольчу, медико–оздоровчу, світового тероризму та ін.), причини їх

47виникнення у ХХ столітті, а також можливі шляхи їх розв’язання. Окремий блок питань стосується майбутнього земної цивілізації та різних сценаріїв їх розвитку, можливості появи нового виду людини (Homo intelligens, Homo sapientissimus) її характерні риси.

На основі отриманих знань виробити у студентів уміння аналізувати вказані вище та інші проблеми, причому не тільки в університетській аудиторії, а й у будь-якій іншій.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1998. 2. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1986. – Розд. ІІ (Статті Д.Белла,

О. Тофлера, Й. Масуди, Д.Лайона та ін.). 3. Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм // Вопросы философии. – 1991. – №3. 4. Реконструкція світоглядних парадигм (нові тенденції в західній філософії). – К., 1995. 5. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировозрение // Вопросы

философии. – 1992. – №12.

Викладацький склад: Маковецький Адам Мефодійович – професор, доктор соціологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари із застосуванням тестів, заслуховуванням рефератів тощо.

Оцінювання: Поточне: семінари, заслуховування рефератів, творчі дискусії. Підсумкове: залік (усний).

Західні стратифікаційні теорії Шифр дисципліни – 6.030101/00/5.11

Курс – 4; семестр – 8; усього годин – 54; на тиждень – 2 год., 1,5 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/1.07; 6.030101/00/2.10.

Мета курсу: проаналізувати зі студентами західні теорії стратифікації та соціальної мобільності,зокрема стратифікаційної концепції Парсонса, Сорокіна, Мертона та інших соціологів класиків, а також вчення неофункціоналізму, який є своєрідним постмодерном у соціології. Окремий блок питань стосується стратифікаційних процесів у сучасній Україні.

На основі отриманих знань теоретичного характеру, виробити у студентів уміння аналізувати соціальні проблеми проблеми західного та українського суспільств і давати їм відповідну оцінку.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социологические исследования. –

1992. – №2. 2. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992 3. Погорілий О.І. Функціоналістська теорія Толкотта Парсонса // Соціологічна думка ХХ

століття. – К., 1996. – С. 126–138 4. Макеев С.А. Процеси соціальної стратифікації в сучасній Україні // Українське суспільство

на порозі третього тисячоліття. – К., 1999. – С. 214–231 5. Маковецький А.М. Західна соціологія та її найважливіші напрями і школи. – Чернівці, 2003.

Викладацький склад: Маковецький Адам Мефодійович – професор доктор соціологічних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінарські заняття, дискусії, ділові ігри тощо.

Оцінювання: Поточне: семінари, заслуховування рефератів, творчі дискусії. Підсумкове: контрольна робота (письмова).

Цивільна оборона (ЦО) Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.02

Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 54; на тиждень – 1 година; (л/пр.); 1,5 кредиту.


Попередні умови: 6030101/00/2.08

48Мета курсу: навчити студентів діям у надзвичайних ситуаціях у мирний та воєнний час; визначити засоби захисту населення; навчити основам організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих в осередках ураження; вивчити систему заходів цивільної оборони на об’єктах народного господарства в надзвичайних ситуаціях щодо змісту роботи невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони.

Для її досягнення вивчаються : • ЦО в сучасних умовах; • Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей; • Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях; • Захист населення у надзвичайних ситуаціях; • Організація навчання населення з ЦО; • Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим у надзвичайних

ситуаціях; • Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.

На основі отриманих теоретичних знань і практичних умінь навчити оцінювати обстановку і відповідно діяти у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу; ознайомити з організацією, методикою підготовки і проведення занять з ЦО з населенням і учнями загальноосвітніх шкіл.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К. Знання – Прес, 2003. 2. Цивільна оборона / За ред. В.С. Франчука. – Львів: Афіша, 2000. 3. Цивільна оборона в установах та закладах освіти. – Тернопіль: Манурівець, 2002. 4. . Медицина катастроф / Воробйов О.О. і спів. – Чернівці: Прут, 1999. 5. Миценко І.М., Мезенцева О.М. Цивільна оборона. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. 6. Шоботов В.М. Цивільна оборона. – К., 2004.

Викладацький склад: Томусяк Тадеуш Леонтійович, д.м.н., професор, Шестаков Володимир Ілліч, к.м.н., доцент, Панчук Микола Миколайович, к.м.н., доцент. Паньків Наталія Іванівна, Стратійчук Наталія Анатоліївна, Козік Наталія Миколаївна, Бабюк Анатолій Васильович – старші викладачі. Романів Людмила Вікторівна, Волощук Олеся Іванівна – викладачі.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові практичні заняття.

Оцінювання : Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: залік в усній формі.

Аналітична філософія Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.04

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 81; на тиждень – 2 (л), 2,25 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/3.013; 6.030101/00/2.013; 6.030101/00/5.09; 6.030101/00/5.08; 6.030101/00/4.04.

Мета курсу: дати студентам – знання про специфіку аналітичної філософії, її різновиди і принципи. Передбачається розкрити передумови виникнення аналітичної філософії її історичний розвиток і місце в системі сучасного філософського знання; з’ясувати специфіку логістичного, лінгвістичного і прагматичного напрямів аналітичної філософії, їх методи і підходи; дослідити методологічний вплив аналітичної філософії на різні галузі знання, сформувати у студентів навички філософсько–аналітичного стилю мислення.

Для засвоєння спецкурсу пропонується така література: 1. Аналитическая философия в ХХ веке. Материалы ”круглого стола” // Вопросы философии.

– 1998. 2. Аналитическая философия избранные тексты. – М., 1993 3. Аналитическая философия: становление и развитие // Антология. – М., 1998 4. Патнэм Х. Разум. Истина. История. – М., 2002. 5. Пашкуль А.Б. Почему именно язык? // Методологические исследования. Вып. I. – СПб.,

1991


49Методика викладання та методи навчання: лекції; індивідуальні консультації; колоквіуми; контрольні роботи.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування. Підсумкове: іспит (усний).

Некласична логіка Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.05

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 135; на тиждень – 4 (л/с); 3,75 кредиту.


Попередні умови: 6.030101/00/3.05, 6.030101/00/3.13

Мета курсу: ознайомити студентів із видами і напрямами розвитку сучасної некласичної логіки та їхню практичну діяльність у контексті філософських та логіко–методологічних проблем.

Завдання курсу: 1) надати студентам знання про взаємозв’язок сучасної логіки й філософії; 2) з’ясувати зовнішні та внутрішні причини виникнення некласичних логік; висвітлити основні напрямки становлення і розвитку дівіантних логік; розкрити природу і суть багатозначних логік (тризначної, чотиризначної, нескінченнозначної); окреслити предмет і метод модальної логіки на прикладі античної логіки та її модифікації у контексті філософії часу; розкрити специфіку деонтичної логіки та її філософські засади; виявити особливості дій і взаємодії та її зв’язок з логікою норм; означити суть практичної логіки як дедуктивної теорії; з’ясувати суть логічного аналізу спеціальної дій та способи логічної експлікації соціореальності на підставі отриманих знань виробити в студентів навички логічного аналізу міркувань засобами некласичних логік.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Аналитическая философия. – М., 1993. – 215 с. 2. Вригт Г.Х. Логико–философские исследования // Избр. труды. – М, 1986. 3. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. 4. Конверський А.Є. Логіка. – К., 2004. 5. Хоменко І.В. Логіка юриста. – К., 1997.


Методика викладання та методи навчання: метод проблемний; лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; тестування; контрольні роботи і тестування.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді (фронтальне опитування), реферати. Підсумкове: іспит (письмово, усно).

Основи аксіології Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.06

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 81; на тиждень – 2 год. (л/с); 2,25 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/5.09, 6.030101/00/3.16

Мета курсу: окреслити теоретичні засади аксіології як науки та з’ясувати місце і роль теорії цінностей у сучасні й філософії у контексті культури та її теоретичне й практичне значення.

Завдання курсу: з’ясувати історико–філософські передумови становлення аксіології; висвітлити аксіологічна проблематику в російській та радянській філософії; вивести методологічні принципи сучасної аксіологічної теорії; розкрити зміст категорій істини, корисності та ціннісного відношення у структурі діяльності та культури; здійснити структурно–функціональний аналіз аксіосфери культури; описати ієрархію цінностей як динамічну структуру; з’ясувати внутрішні параметри ціннісного відношення; виявити зовнішню детермінацію ціннісного відношення; репрезентувати функціонування цінностей в синхронічному та діахронічному аспектах в історії культури.

На основі отриманих теоретичних знань з’ясувати засади ціннісної вимірності сучасного буття.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

502. Каган М.С. Философская теория ценностей. – СПб., 1997. 3. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001. 4. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина. Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994. 5. Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценностей. – К., 1996.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття і реферати; індивідуальні консультації; тестування; метод проблемний.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді(фронтальне опитування), реферати. Підсумкове: іспит (усно, письмово), залік (усно, письмово).

Синергетика Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.07

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 81; на тиждень – 2 год. (л/с); 2,25 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/5.09, 6.030101/00/2.11, 6.030101/00/2.13.

Мета курсу – всебічне вивчення синергетики як оригінального і дуже популярного в останні десятиліття міждисциплінарного напряму досліджень, тісно пов’язаного з особливостями сучасної постнекласичної науки. У новій парадигмі знаходять своє місце і «синергетика лазера» Г.Хакена, і теорія дисипативних структур І.Пригожина, і голографічний всесвіт Д.Бома, і голографічний мозок К.Прібрама, біля витоків яких стояли уявлення про «нелінійну науку» А.Пуанкаре, Л.И.Мандельштама, А.А.Андронова та ін.

Головне завдання курсу – засвоєння нових понять і категорій, принципів і моделей синергетики, які включають і сценарії «Великої історії» (від Великого космологічного вибуху до homo sapiens) і нову “науку про складне”, науку про взаємопереходи “порядок–хаос”, (Л.Больцман, Р.Том, І.Арнольд, Я.Сінай, Ю.Клімонтович) на фрактальній границі яких (Б.Мандельброт, С.Кауфман) живуть складні еволюціонуючі системи, серед яких однією з найбільш загадкових є людський мозок і створені ним у кооперативній взаємодії з іншими мозками автопоетичні мови людського спілкування (Г.Хакен, У.Матурана, Ф.Варела).

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – Киев: Лыбидь,

1990. – 149 с. 2. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М.:

Наука, 1994. 3. Онтология и эпистемология синергетики / Отв. ред.: В.И.Аршинов, Л.П.Киященко. – М.:

ИФРАН, 1997. 4. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М.:

Прогресс, 1986. 5. Хакен Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и

устройствах. – М.: Мир, 1985.




Феноменологія Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.09

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 108; на тиждень – 3 год.(л/с); 3 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 7.030101/00/1.03; 7.030101/00/1.04; 7.030101/00/1.09; 7.030101/00/1.07.

51Мета курсу: дати студентам глибокі знання основних ідей та принципів феноменології як однієї з провідних течій сучасної філософії. Для досягнення цієї мети передбачається виконання таких завдань: проаналізувати передумови виникнення феноменології, основні етапи її розвитку, особливості понятійно–категоріального апарату і способів аргументації; розкрити специфіку феноменологічного способу філософування, роль феноменологічного методу в гуманітарних дослідженнях, а також вплив феноменології на інші філософські течії.

На основі засвоєного теоретичного матеріалу сформувати у студентів навички феноменологічного філософування, застосування феноменологічного методу в теоретичних дослідженнях та інших формах духовного освоєння дійсності.

Для засвоєння курсу пропонується така література: 1. Гуссерль Э. Логические исследования. – К., 1995. 2. Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб., 1998. 3. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Кн. 1. – М.,

1999. 4. Хайдеггер М. Основне пробелы феноменологиии. – СПб., 2001. 5. Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. – М., 2002.


Методика викладання та методи навчання: лекції; групові семінарські заняття; консультації; дискусії, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, тестування, контрольні роботи. Підсумкове: іспит усний.

Марксистська та неомарксистська філософія Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.10

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 81; на тиждень – 2 (л/с); 2,25 кредити.

Вибіркова.

Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04

Мета курсу: розкрити основний зміст проблематики марксистської філософії її еволюції та роль як соціально–політичної доктрини , а також її обмеженість і негативний вплив на формування суспільно–політичної ситуації в ХХ столітті, в тому числі й для України.

Здійснення навчально–педагогічної мети досягається через розв’язання таких завдань: • Виробити вміння критично оцінити філософські та ідеологічні настанови марксизму; • Виявити такі недоліки марксистської філософії, як:

o матеріалістичного монізму; o економічного детермінізму; o вульгарної соціології.

• Навчити студентів виявляти причини та умови трансформації марксизму в сучасні філософські течії та концепції.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Афанасьєв В.Г. Основы философских знаний. – М., 1976. 2. Гринив В. Философия небытия К.Маркса. Критика философских, социологических и

политэкономических доктрин. – К., 1993. 3. История философии. В 6–ти томах. 4. Хамітов Н., гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини. – К., 2000. 5. Legowicz Jan. Zarys historii filozofii. – Warszawa, 1991.

Викладацький склад: Чорний Іван Павлович – доцент кандидат філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: метод проблемний; лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; тестування; контрольні роботи.

Оцінювання: Поточне: колоквіуми, контрольні роботи. Підсумкове: залік усний

52

Філософські проблеми науково–технічного прогресу (НТП) Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.11

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 54; на тиждень – 2 год.(л); 1,5 кредиту.

Вибіркова

Мета курсу: з позицій багатофакторності виявити та всебічно проаналізувати фундаментальні проблеми сучасного етапу НТП. Для досягнення цієї мети необхідно суттєво по–новому глибше і різноваріантніше розкрити характерні особливості його, а також становлення й розвитку новітніх засобів, підходів, стратегій, технологій у сфері науково–технічної діяльності і когнітивніх систем.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Кириллин В.А. Страницы истории науки и техники. – М., 1986. 2. Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. – М., 1987. 3. Революционные сдвиги в физико–математическом познании (философско–

мировоззренческое значение). – К., 1992. 4. Новая технократическая волна на Западе. – М.,1986. 5. Фролов И.Т. Философия и этика науки: итоги и перспективы // Вопросы философии. – 1995.

– № 7.




Основи наукових досліджень Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.12

Курс – 5, семестр – 9, всього годин – 81, на тиждень – 2(л); 2,25 кредиту.

Вибіркова.

Попередні умови: 6.030101/00/3.05, 6.030101/00/5.09

Мета курсу: забезпечити знання студентами організації, методики та методології наукових досліджень, методики написання тексту наукової роботи, підготовки та захисту дисертації.

Для її досягнення вивчають методологію наукових досліджень і методи філософсько–релігієзнавчих дисциплін, методику пошуку літератури та опрацювання документальних матеріалів, основні вимоги до написання наукового твору, автореферату та самої дисертації.

На основі отриманих теоретичних знань з основ організації наукових досліджень виробити у спеціалістів і магістрів уміння дотримуватися гігієни розумової праці, редагувати текст наукової праці, написати автореферат дисертації, методику захисту дисертації.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела і література: 1. Концепція національної політики інформації / Єрощенко М.М. та ін. – К., 1993. 2. Каныгин Ю.М. Информация как фундамент науки. – К., 1993. 3. Різін В.В. Літературне редагування. – К., 1996. 4. Бібліотечні каталоги / Карачинська Є.Т. та ін. – К., 1992. 5. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації наукових досліджень. – К.,

2000.

Викладацький склад: Балух Василь Олексійович – професор, історичних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, колоквіуми.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: залік письмовий.

Постмодернізм Шифр дисципліни: 7.030101/00/1.08

Курс – 5, семестр – 9, всього годин – 54, на тиждень – 2 (л/с), 1,5 кредиту.

53Попередні умови: 6.030202/00/2.15; 6.030101/00/5.10; 6.030101/00/2.10

Мета спецкурсу: дати студентам філософського відділення знання з основних сучасних постмодерністських вчень, розкрити їх актуальність та суперечливістьу пошуках адекватних нинішнім соціокультурним реаліям світоглядного та методологічного контексту.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну.– К., 2001. 2. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм.– М., 1996. 3. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно–культурні наслідки технічного розвитку //

Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996. 4. От структурализма к постструктурализму.– М., 2000. 5. Після філософії: кінець чи трансформація? Пер. з англ.– К., 2000.


Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінарські заняття, реферати, індивідуальні консультації. Метод проблемний.


Філософський аналіз міфології Шифр дисципліни – 7.030101/00/1.03

Курс – 5; семестр – 9; усього годин – 108; на тиждень – 3 (л/с), 3 кредити.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/3.02; 6.030101/00/3.03; 6.030101/00/3.04

Мета курсу: розкрити зміст і сутність міфології як первісної форми світоглядного освоєння світу людиною і як передумови форм релігії, філософії, науки, мистецтва, інших способів духовного діяльно–предметного самоутвердження людини та людських спільнот..

Здійснення навчально–педагогічної мети досягається через розв’язання таких завдань: • Показати роль і значення міфології як перманентної субстанційної засади в розвитку

людської культури і цивілізації; • Виявити внутрішню динамічну структуру міфології як первісного типу світоглядного

освоєння світу; • Показати наявність міфологічних форм та елементів у всіх видах духовної та практичної

діяльності людини, соціокультурного буття загалом.

Для засвоєння спецкурсу пропонуються такі джерела: 1. Гринив В. Праязык и символ. – К. – СПб., 1999 2. Кассирер Э. Философия символических форм: В 3 т. – М., 2002 3. Леви–Стросс. Первісне мислення. – К.,2002 4. Мифы народов мира. Энцеклопедия: В 2 т. – М., 1998 5. Найманн Э. Происхождение и развитие сознания. – М. – К., 1998.


Методика викладання та методи навчання: метод проблемний; лекції; групові семінарські заняття; індивідуальні консультації; тестування.

Оцінювання: Поточне: усне опитування. Підсумкове: іспит усний.

Сучасна наука та її ціннісні проблеми Шифр дисципліни – 8.030101/00/1.04

Курс – 5 (магістри); семестр – 9; усього годин – 54; на тиждень – 2 год. (л/с, самост.); 1,5 кредиту.

Вибіркові


54Мета курсу – розкрити найбільш актуальні ціннісні проблеми сучасної науки, довести, що наслідком кардинальних змін у науці ХХ століття стало введення поряд із критерієм зовнішнього виправдання практичної цінності знання критерію внутрішньої досконалості, що передбачає “природність”, “логічну простоту” передумоів тієї чи тієї теорії, що для методологічної саморефлексії науки ХХ століття характерна певна “девальвація” тих наукових цінностей, які традиційно вважалися незалежними від особистості вченого (наприклад, ідеал точності, який вважався незаперечним для вчених ХУІ – ХІХ століть). Завданням курсу є також виявлення спільних моментів, характерних як для наукової, так і для художньої творчості.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Белов В.А. Ценностное измерние науки. – М., 2001. 2. Вебер М. Сенс “свободи від оцінок” у соціальних науках // Вебер, Макс. Соціологія.

Загальноісторичні аналізи. Політика. – К., 1998. 3. Каган М. С. Философская теория ценности. – СПб, 1997. 4. Маковецький А.М., Маковецький В.А. Наука і наукова діяльність як цінність. – Чернівці,

2002. 5. Ценностные аспекты развития науки. – М., Наука, 1990.

Викладацький склад: Маковецький Адам Мефодійович, доктор філософських наук, професор.


Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: іспит усний.

Свобода буття релігії в суспільстві Шифр дисципліни – 8.030101/00/1.05

Курс – 5, семестр – 9, всього годин – 54, на тиждень – 2год. (л/с), 1,5 кредиту.


Мета курсу: дати студентам знання про релігійні норми як вид соціальних норм, їхні особливості.

Для досягнення цієї мети досліджується вплив релігійних норм на норми світського права і відтворення релігійними нормами світського права. Аналізуються зміни державно–церковних відносин після утворення незалежної української держави.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За ред. проф.А.Колодного. – К., 2000. 2. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. – К., 1997. 3. Історія релігій в Україні: Навч.посібник / А.М.Колодний, П.Л.Яроцький, Б.О.Лобовик та ін.: За

ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999. 4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релгієзнавство: Підручник. – К., 2000. 5. Релігієзнавство: Підручник / За ред. С.А.Бублика. – К., 2000.

Викладацький склад: Филипович Людмила Олександрівна – професор, доктор філософських наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні завдання, колоквіуми, круглі столи, підготовка рефератів, дискусії

Оцінювання: Поточне: усне опитування. Підсумкове: іспит усний.

Панорама сучасного релігійного життя Шифр дисципліни – 8.030101/00/1.06

Курс – 5, семестр – 9 (магістри); всього годин – 54, на тиждень – 2 год.(л); 1,5 кредиту.

Вибіркова

Попередні умови: 6.030101/00/2.12, 7.030101/00/1.03

Мета курсу: сформувати у студентів–магістрантів уявлення про сучасну георелігійну ситуацію у світі та Україні, форми функціонування основних релігійних течій та основні тенденції розвитку релігійної мережі.

55Для досягнення цієї мети вивчається динаміка змін релігійної карти світу та мережі України і регіону, тенденції розвитку релігійного середовища, проблеми відносин між окремими конфесіями, причини міжконфесійних конфліктів.

Отримані знання дозволяють магістрантам сформувати уміння самостійно робити аналіз як світових, так і національних релігійних процесів, робити узагальнення, прогнозувати тенденції розвитку основних релігійних течій. У них виробляються уміння надання методичної та консультативної допомоги працівникам установ, що взаємодіють із релігійними організаціями, проведення реабілітаційної роботи з особами, які зазнали негативного впливу деструктивних культів.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Академічне релігієзнавство: Підручник./ За наук. ред. А. Колодного. – К., 2000. 2. Лубський В., КозленкоВ., Лубська М., Севрюков Г. Історія релігії: Навч. посібник. – К., 2002. 3. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіщева О.О. Географія релігії: Навч. посібник. – К., 1999. 4. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996. 5. Історія релігії в Україні: Навч. посібник. / А.М. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик. – К.,

1997–1998.

Викладацький склад: Докаш Віталій Іванович – кандидат філософських наук, доцент.

Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні завдання, підготовка рефератів, робота з літературою та часописами “Людина і світ”, “Релігійна панорама”.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи. Підсумкове: усний залік.

Методологічний потенціал сучасної науки Шифр дисципліни – 8.030101/00/.08

Курс – 5 (магістри); семестр – 9; усього годин – 54; на тиждень – 2 год.(л/с), 1,5 кредиту.

Вибіркова


Мета курсу: всебічно з багатофакторних позицій розкрити сутність і структуру поняття ”методологічний потенціал сучасної науки”; однобічну лінійність методологічного потенціалу класичної науки; значення некласичної методології у становленні й розвитку постнекласичної науки.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Вовк С.Н., Маник О.Н. Неклассическая методология и многофакторный подход. –

Черновцы, 1996. 2. Вовк С.М. Філософські основи природознавства: Навчально– методичний посібник. Ч.1.

Логіко–гносеологічні основи природознавства. – Чернівці: Рута, 2001 – 112 с; Ч.2. Онтологічні основи природознавства. – Чернівці, 2002.

3. Кравец А.С. Методология науки. – Воронеж, 1991. 4. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М.,1986. 5. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки.

– М.,1978.


Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, консультації.

Оцінювання: Поточне: усне опитування, контрольні роботи. Підсумкове: екзамен усний.

Педагогіка та психологія вищої школи Шифр дисципліни – 8.030102/00/1.11

Курс – 5, семестр – 9, всього годин – 54, на тиждень – 2 год. (л.), 1,5 кредиту


Попередні умови: 6.030102/00/3.12, 6.030102/00/3.13

56Мета курсу: теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу та готовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії та методики професійної освіти, історії розвитку освіти шляхом опанування засад загальної методології педагогічного знання, а також ознайомлення студентів із психологічними особливостями навчального процесу у вищій школі, озброєння сучасними психологічними технологіями та методами організації творчого пошуку; ознайомлення студентів із концептуальними засадами Болонського процесу у вищій школі.

Для її досягнення вивчається реформування зарубіжної вищої освіти і системи національної освіти України, специфіка організації навчально-виховного процесу у вищій школі, функціональна структура професійно-педагогічної взаємної діяльності і комунікативних стратегій міжособистісного спілкування викладачів і студентів, сучасні підходи до управління навчально-пізнавальною і самоосвітньою діяльністю, практичне впровадження у своєму власному досвіді методів активного навчання і засобів професійного самовиховання та самоменеджменту. Окрім того, вивчаються психологічні основи діяльності основних підрозділів ВШ, форми та методи організації і роботи психологічної служби ВНЗ; психологічний зміст навчальної та пізнавальної діяльності студентів; методи та форми мотивації самостійної наукової роботи студентів; основні компоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему.

На основі отриманих теоретичних знань із педагогіки та психології вищої школи виробити у студентів уміння організації навчально-виховного процесу у вищій школі, розвитку творчої особистості студентів як викладачів вищої школи та педагогів – дослідників, що реалізовуватимуть і розроблятимуть інноваційні методи та технології навчання й виховання майбутніх спеціалістів на основі опанування сучасних концепцій освіти й переосмислення досягнень передового педагогічного досвіду.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела : 1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Проблеми.–К., 1998. 2. Вітвицька С.С. Педагогіка вищої школи : Навчальний посібник. – К, 2003 3. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні. – К.,

1995. 4. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. – К., 2000 5. Майборода В.С. Вища педагогічна освіта в Україні: За ред Лугового В.І. – К., історія, уроки

(1917–1985 рр.) 1992

Викладацький склад : Руснак Іван Степанович – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Пенішкевич Дарина Іванівна – кандидат педагогічних наук, професор кафедри загальної та соціальної педагогіки Кобилянська Лілія Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки. Радчук Валентина Миколаївна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології. Ніколаєнко Олександра Семенівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології.

Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усні відповіді. Підсумкове: екзамен письмовий.

Конфесіологія Шифр дисципліни – 8.030101/00/1.03

Курс – 5, семестр – 9, всього годин – 54, на тиждень – 2год. (л), 1,5 кредиту.


Мета курсу: дати студентам знання про християнські конфесії як предмет релігієзнавчого дослідження та конфесійні інтерпретації християнської моралі.

Для досягнення цієї мети робиться порівняльний аналіз християнських конфесій, студентам надається можливість дослідити особливості православного та католицького культу і релігійну діяльність протестантських церков.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Академічне релігієзнавство (за ред. А.Колодного). – К., 2000. 2. Луис Берг. История христианских доктрин.

573. Сравнительное богословие: Теоретич. курс авториз. излож./ Моск.экстер. гуманит. Ун–т. –

М., 1993 4. Сергій Головащенко. Історія християнства. – К., 2001. 5. Мишель Малерб. Религии человечества. – М., 1997

Викладацький склад: Филипович Людмила Олександрівна – професор, доктор філософських наук

Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні завдання, підготовка рефератів, дискусії

Оцінювання: Поточне: реферати, колоквіуми. Підсумкове: усний залік.

Аксіологія знання Шифр дисципліни – 8.030101/00/1.09

Курс – 5 (магістри); семестр – 9; усього годин – 54; на тиждень – 2 год. (л/с); 1,5 кредиту.


Попередні умови: 7.030101/00/1.06, 6.030101/00/5.09

Мета курсу: привернути увагу до надзвичайно актуальної в сучасних умовах проблематики, пов’язаної з аналізом ціннісних аспектів науково–технічного поступу. В його основу покладено модель аксіосфери культури, що дозволяє всебічно витлумачити аксіологічну зумовленість наукового знання, досліджувати його морально–естетичні параметри, евристичне значення метафізичних і релігійних ідей, апріорних уявлень, інтуїцій і т.ін. Знання чітко виявляє свої ціннісні характеристики, чим і пояснюється актуальність даної теми. Виходячи зі сказаного, завдання спецкурсу полягає в ознайомленні з основними засадами аксіологічного дослідження знання, формуванні відповідної методологічної культури і виявленні перспективних напрямів аналізу ціннісної проблематики науки.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001. 2. Белов В.А. Ценностное измерние науки. – М., 2001. 3. Ивин А. Ценности в научном познании // Общественные науки. – № 1. – 1988. 4. Каган М. С. Философская теория ценности. – СПб, 1997. 5. Кузнецов Б. Г. Ценность познания. – М., 1975.



Оцінювання: Поточне: контрольні роботи, усне опитування. Підсумкове: іспит усний.

Documents

European Credit Transfer System ECTS - …...Основи медичних знань 6.030101/00/3.20 О 1624,5 Риторика 6.030101/00/5.04 О 812,25 Іноземна мова