#6 (25) • 2019

ПОЗИЦІЯ

Колишній політв’язень Володимир Балух подасть скаргу до

Європейського суду з прав людин

стор. 7

ПРАВА ЛЮДИНИ

Зона болю і страху: як катують в’язнів у кримських тюрмах

стор. 8–9

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Чи можливий міжнародний

моніторинг ситуації в Криму?

стор. 13

Нарешті вдома!

«Журнал Крим Інформ», № 6 (25). Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №22665-12565 Р від 04.05.2017 р.Засновник: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».

Видавець: ПП «Компанія «Аполлон», 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8/82, тел.: +38 (032) 290-15-80, +38 (067) 671-15-80, e-mail: imperial@mail.lviv.ua.Головний редактор: Каздобіна Ю.

Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, 01001, тел.: (044) 299-00-10; факс: (044) 279-86-65, e-mail: office@ukrinform.ua.Передрук тільки з письмового дозволу редакції.

Віддруковано: ТзОВ «Компанія Імперіал Груп». Адреса: 79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, тел. +38 (032) 290-15-80, +38 (063) 122-26-25, e-mail: imperial@mail.lviv.uaЗамовлення № КА-00082-5 від 27.09.2019 року. Наклад: 1025 примірників. Розповсюджується безкоштовно.

РОЗКРИТО ВБИВСТВО РЕШАТА АМЕТОВА Під керівництвом Про-куратури Автономної Республіки Крим було розкрито викрадення та умисне убивство в берез-ні 2014 року, на території тимчасово окупованого Криму, кримськотатар-ського активіста Решата Аметова. Про це 10 вересня повідомив прокурор АРК Гюндуз Мамедов. Тіло закатованого та вбитого Решата Аметова було знай-дено 15 березня неподалік села Земляничне Білогірського району АР Крим. До того, 3 березня, активіст вийшов на площу біля Ради Міністрів АРК на одиночний пікет проти окупації Криму Російською Федерацією. Там його викра-ли три особи в камуфляжній формі та відвезли до штабу незаконного збройного формування «Самооборона Кри-му» Під час розслідування вбивства було встановлено, що ви-крадення Аметова організував колишній військовос-лужбовець ЗС РФ Євген Скрипник разом із двома спіль-никами. Пізніше він також брав участь у бойових діях на Донбасі та підозрюється у скоєнні подібних злочинів. Всім трьом фігурантам повідомили про підозру за стаття-ми «участь в діяльності не передбаченого законом зброй-ного формування» і «незаконне позбавлення волі люди-ни, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки». Підозрюваних оголосили в міжнародний розшук.Українські правоохоронці наголошують, що кримінальне провадження щодо викрадення та вбивства Решата Аме-това, відкрите окупаційною владою, до сьогодні залиша-ється не розслідуваним.

86 осіб позбавлені волі в рамках незаконних кримі-

нальних переслідувань з політичних та релігійних моти-

вів в окупованому Криму, щодо 34 з них уже ухвалено

вироки.

УКРАЇНА ЗАЯВИЛА ПРО ВІДВІД СУДДІ У СПРАВІ ЩОДО «СКІФСЬКОГО ЗОЛОТА»13 вересня Україна подала до Апе-ляційного суду Амстердама клопо-тання про відвід головуючого судді, який розглядає справу про «скіфське золото». Причиною такого рішення стало існування обставин, які мо-жуть свідчити про упередженість судді. На прохання про самовідвід суддя відповів, що підстав для самовідводу не вбачає. Міністерство юстиції України розповсюдило заяву, в якій пові-домило наступне: «Головуючий суддя Апеляційного суду Амстер-дама протягом декількох років здійснював представництво інте-ресів російської компанії «Промнефтьстрой» у справі проти ВАТ «НК «ЮКОС», а тому фактично захищав інтереси Російської Фе-дерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь «Промнефтьстрой».Крім того, представництво інтересів «Промнефтьстрой» він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв», - йдеться у заяві. 14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото, яке на час спроби анексії Криму перебувало на експозиції в музеї Алларда Пірсона в Голландії. Кримські музеї, які вимагають повернути експонати на територію окупованого Криму, подали апеляцію. 16 липня Апеляційний суд вирішив, що потребує додаткової інформації від сторін у справі.

РФ ПЛАНУЄ БУДУВАТИ ВЕРТОЛЬОТОНОСЦІ В КРИМУРозробка технічного про-екту для побудови перших двох вертольотоносців для російського флоту на заво-ді «Затока» в окупованому РФ Криму знаходиться на завершальній стадії, пові-домила російська інфор-маційна агенція ТАСС з по-силанням на два джерела у Міністерстві оборони. Очікується, що контракт на побудову вертольотоносців водотон-нажністю до 15 тисяч тонн, буде підписано найближчим часом, а їх закладка відбудеться у травні 2020 року. Такі розміри дадуть можливість нести на борту понад 10 гелікоптерів різних типів, а також розмістити велику докову камеру для десантних катерів.Передачу головного вертольотоносця заплановано на 2027 рік, а серійного – до початку 2030-х років.Це вже друга спроба РФ отримати на озброєння такі судна. Як пові-домляє Український мілітарний портал, у 2011 році Росія підписала угоду на будівництво кораблів такого типу у Франції. У 2014-у році, в зв’язку з агресією Росії проти України, Франція відмовилась переда-вати кораблі типу Mistral Росії, згодом вони були реалізовані Єгипту.

«Санкцій проти Росії недостатньо,

оскільки протягом цього часу

ми не побачили, щоб росіяни поки-

дали Донбас чи Крим.

Одна з найсильніших санкцій, яку

ми ще не застосовували щодо Росії,

і Росія це добре знає, - її виключення

з міжнародної фінансової системи».

Тимчасовий повірений у справах США

в Україні Вільям Тейлор

ФАКТИ

У виборах до незаконної Державної ради Криму взяли участь 8 політичних партій та 115 кандидатів в одномандатних округах, у Севастополі – 6 партій та 54 кандидати відповід-но. Вибори у Криму від-бувалися за російським законодавством, що є по-рушенням міжнародного гуманітарного права. Не було й іноземних спосте-рігачів, - до незаконної виборчої комісії докумен-тів на реєстрацію не подав ніхто. Заступник голови Медж-лісу кримськотатарського народу На-ріман Джелял звернувся до співвітчиз-ників із закликом не брати участь у виборах: «Пішовши на вибори, ви сво-їми руками зміцнюєте невидимі стіни в’язниці, у якій ви та ваші родини тепер перебуваєте, можливо не усвідомлюю-чи цього», - написав Наріман Джелял на своїй сторінці у ФБ. З аналогічним закликом - не йти на ці вибори та повідомляти українські ор-гани правопорядку про їх організаторів - до мешканців півострова звернулася Прокуратура Автономної республіки Крим. Прес-секретар прокуратури Кате-рина Діденко нагадала, що так званому голові виборчої комісії було оголошено про підозру у скоєнні державної зради, посяганні на територіальну цілісність України та вчиненні дій, спрямованих на незаконне захоплення влади. Його оголошено у розшук.Незважаючи на те, що найвищу під-тримку як в Криму, так і в Севастополі отримала партія «Єдина Росія» – 54,75% та 38,5% голосів виборців відповідно, спостерігачі відзначають значне падіння

її популярності порівняно з 2014 роком. У Криму «єдинороси» втратили близько 17%, а в Севастополі – майже 38%. Згідно з офіційними даними, у голо-суванні в Автономній республіці Крим взяли участь 33,2% виборців, у Севасто-полі – 29,12%. Така явка є найнижчою за п’ять років окупації півострова. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров характеризував цей про-цес, як «виразне несприйняття Росії в окупованому нею Криму». Переміни у ставленні до РФ в Криму відзначають й російські коментатори: «Ефект «кримської весни» вже не пра-цює. Він діяв у 2014-му, на виборах у Держдуму в 2016-му, на президентських виборах у 2018-му ... Тепер уже пішов но-

вий цикл. Виборці оціню-ють соціально-економіч-ні успіхи та проблеми», - зазначила у коментарі агенції «Федерал прес» керівник філії Фонд роз-витку громадянського су-спільства в Сімферополі Наталія Кисельова.МЗС України висловило рішучий протест у зв’яз-ку з проведенням виборів до незаконних інститу-цій. «Результати цього незаконного голосування є юридично нікчемними, не матимуть жодних пра-вових наслідків», - заяви-

ли в міністерстві. Українські дипломати закликали міжнародне співтовариство дати оцінку діям окупанта та підсилити політичний та економічний тиск на РФ. 11 вересня 322 голосами Верховна Рада України заявила про невизнання легі-тимності так званих місцевих виборів на тимчасово окупованій території.Європейський Союз та низка західних країн відмовились визнавати результа-ти голосування. «Будь-які люди, обрані на Кримському півострові, які претен-дують на «представлення» інтересів на-селення Криму і Севастополя, не будуть визнаватися як представники цих тери-торій, які належать Україні», - йдеться у повідомленні речника ЄС на сайті Євро-пейської служби зовнішніх дій.

Незаконні вибори в Криму:низька явка та падіння рейтингу партії «Єдина Росія»8 вересня, в рамках «єдиного дня голосування», окупаційна влада Криму провела на півострові незаконні місцеві вибори. З точки зору права, результати цих виборів є нікчемними, але по факту вони свідчать про сьогоднішні тенденції: мешканці півострова не хочуть брати участь у голосуванні, а путінська «Єдина Росія» хоч і має більшість, проте, порівняно з 2014 р., значно втратила позиції.

«Наша заява (заява Верховної Ради України - ред.) не поверне

Крим, але вона стане чітким доказом того, що, незалежно

від того, яка Верховна Рада, в якому скликанні, у складі

яких фракцій, - національною ідеєю України є повернен-

ня наших окупованих територій, повернення наших гро-

мадян у склад української сім’ї!».

Голова комітету ВР з питань зовнішньої політики Богдан

Яременко.

3# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

АКТУАЛЬНО

НАДІЯ НА ПОРОЗУМІННЯ?Серед повернених українців такі відомі особи як кримчани Олег Сенцов, Олек-сандр Кольченко, Володимир Балух жур-наліст «Укрінформу» Роман Сущенко, 24 моряки, захоплені у полон під час нападу на українські катери в Керченській про-тоці в листопаді 2018 року. Загалом до Києва повернулись 35 осіб з-понад сотні, утримуваних у російських та кримських в’язницях. Це – перший обмін за часів президенства Володимира Зеленського.Вперше питання обміну обговорюва-лося 7 серпня у телефонній розмові між президентом Володимиром Зе-ленським та президентом Путіним. За словами Зеленського, після цієї розмови було створено робочі групи, які скоординовували дії щодо обміну бранців. Зеленський наголошує, що всі умови та домовленості в процесі обмі-ну було виконано без змін.На заході повернення українських

політв’язнів сприйняли не менш ра-дісно, ніж в Україні, та закликали до подальшого прогресу в україн-сько-російських відносинах. Речниця Державного департаменту США Мор-ган Ортагус 8 вересня привітала цю звістку. Вона закликала Росію негай-но звільнити всіх інших несправед-ливо ув’язнених українців, включно із представниками кримськотатарської громади. «Ми б хотіли бачити ознаки більш активного діалогу між Росією та Україною... Ми підтримуємо зусил-ля президента Зеленського і заклика-ємо Росію виконати всі зобов’язання, взяті нею в рамках Мінських угод», - заявила Ортагус.Віце-президент Європейської комісії, високий представник Євросоюзу з пи-тань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні побажала звільненим швидкого відновлення піс-ля виснажливого ув’язнення в РФ. Вона

також наголосила: «Європейський Союз очікує, що всі сторони використа-ють цей імпульс».Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков 9 вересня назвав обмін підставою для «обережного оптимізму в пошуку шля-хів нормалізації відносин». Він також висловив надію, що обмін стане кроком до «забезпечення умов для реалізації Мінських домовленостей». Увечері, 7 вересня, з ініціативи укра-їнської сторони, відбулась розмова між Зеленським та Путіним. У повідомленні Кремля зазначалось, що гуманітарний аспект обміну «має велике значення для нормалізації та оздоровлення двосто-ронніх відносин». Наголошувалося на дотриманні режиму припинення вог-ню, послідовному розведенню сил на лі-нії зіткнення на Донбасі. У повідомленні Офісу президента України також йшло-ся про «перший етап на шляху до нор-малізації діалогу» та подальші кроки у рамках Мінського процесу.13 вересня омбудсмен Людмила Денисо-ва заявила, що українська сторона го-тується до нового обміну і вже переда-ла російській стороні списки громадян України, які перебувають на території Росії та в окупованому Криму.

БЕЗ ДОВІРИВтім, далеко не всі українці поділяють оптимізм влади та західних партнерів, адже риторика РФ щодо конфлікту з Україною залишається незмінною. По-над п’ять років РФ намагається уник-нути відповідальності за свою агресію в Криму та на Донбасі, переконуючи світ у тому, що український конфлікт є суто внутрішнім. Коментар Департаменту інформації та друку МЗС РФ від 7 ве-ресня цілком віповідає цьому: «Непри-пустимо, щоб прості люди, громадяни України, які опинилися за волею долі в епіцентрі внутрішньоукраїнського

Нарешті вдома 7 вересня, вранці, літак з 24 українськими військовополоненими моряками та 11 політв’язнями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». Попри намагання служби президентського протоколу утримати журналістів та родини на відведених для них місцях, люди побігли до літака, щоб першими зустріти своїх рідних. Поки колишні бранці звикають до життя на волі та відновлюють здоров’я, суперечки щодо значення їх повернення для російсько-українського конфлікту не вщухають.

4 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

У ЦЕНТРІ УВАГИ

конфлікту, залишалися заручниками амбіцій політичних еліт», - йдеться у коментарі. МЗС РФ схвалює нову адміністрацію України за «здоровий підхід і готов-ність до компромісів». У коментарі та-кож йдеться про дії, які, на думку РФ, має здійснити Київ: припинити об-стріли, скасувати торгово-економічну і транспортну блокади, відновити со-ціальні виплати й пенсії. «Очевидно, що звичка звинувачувати Росію у всіх бідах України повинна залишитися в минулому. Постійна антиросійська риторика не наблизить країну до вирі-шення реальних внутрішньополітич-них та економічних проблем».Разом із тим, сьогодні колишні бранці Кремля знаходяться в лікарнях через те, що багато хто з них в російських тюрмах зазнав невмотивованого ка-тування та нелюдського поводження: Володимир Балух, Едем Бекіров, Пав-ло Гриб, Станіслав Клих. Ані Сенцов, ані Кольченко через окупацію не ма-ють можливості повернутися додому, в Крим. Сам Крим залишається під окупацією, його мілітаризація три-ває.

На відсутність змін в позиції РФ вказує і Голова Меджлісу кримськотатарсько-го народу Рефат Чубаров: «При будь-яких формах діалогу, при будь-яких намірах обговорювати питання визво-лення українських політв’язнів Росія дуже різко відсікає все, що пов’язано з Кримом. Відсікає й каже, що вона не хоче і не буде обговорювати питання людей, які живуть на «ї ї», як стверджує Росія, території та яких вона судила за своїми законами», - зазначив він.Певні побоювання висловила й коор-динаторка ініціативи Євромайдан-SOS Олександра Матвійчук, яка доклала немалих зусиль до звільнення укра-їнських політв’язнів. «Очевидно, що після звільнення усіх медійних людей з нашого списку, привертати увагу міжнародної спільноти до долі решти

заручників Кремля стане в рази склад-ніше. Я вже передбачаю щире здиву-вання європейців, мовляв, Олега Сен-цова звільнили, то чого ви ще хочете?», - написала вона на своїй сторінці у ФБ. У дописі Олександра Матвійчук також перерахувала імена 86 осіб – переважно кримських татар, – які залишаються в ув’язненні.

СУПЕРЕЧЛИВІ МОМЕНТИРадість від повернення українських політв’язнів додому затьмарює не лише реакція Росії. Багато запитань викли-кає, хто саме і на яких умовах вирушив до РФ в результаті обміну. Росія не оп-рилюднює та не коментує цей список.

Журналісти видання «Євромайдан прес» проаналізували публічну ін-формацію та дійшли висновку, що до списку тих, кого отримала РФ, увійшли також і громадяни України. Серед них: шпигуни – 13; бойовики – 8; дезертири, зрадники з Криму – 4; зрадники-шпи-гуни, вони ж «антимайданівці» з Оде-си – 4; виконавці терактів, убивств – 3. Отже, обмін навряд чи можна назвати рівноцінним.Найбільший резонанс у суспільстві викликала видача колишнього «ко-мандира ППО» міста Сніжне Володи-мира Цемаха, якого вважають ключо-вим свідком у справі про збиття літака рейсу МН17 влітку 2014 року. Його було затримано в результаті спецоперації українських спецслужб наприкінці червня 2019 року. У березні 2020 року він мав з’явитися як свідок у суді в Ні-дерландах. Австралія та Нідерланди висловили незадоволення щодо такого рішення України. «Цемах є людиною, що ста-новить серйозний інтерес для розслі-дування справи MH17, і ми хотіли б, щоб він був доступний, щоб ми могли ставити йому запитання», – сказала Укрінформу прес-секретар прокурату-ри Нідерландів Брехт ван де Мосдейк. Після обміну президент України Воло-димир Зеленський повідомив, що Во-лодимира Цемаха допитали, перш ніж віддати Росії.

«Щодо того, що Росія хоче миру - скільки б вовк не вбирався в овечу шкуру, зуби у нього, як і раніше, на місці. Не вірте в це, я не вірю».

Олег Сенцов.

Учасниця акції попередження «Червона Лінія» проти звільнення з під варти Цемаха, підозрюваного у співучасті у масовому вбивстві, Київ, 5 вересня 2019 року.

Олександра Матвійчук.

5# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

У ЦЕНТРІ УВАГИ

Серед присутніх журналістів була Іри-на Сєдова, представниця Кримської правозахисної групи. Пізніше вона написала, що «ОБСЄ толерує інформа-ційну легалізацію окупації Криму, на-даючи слово російським агентам, яких привезли з півострова. За три години сесії мінімум 11 гонго і агентів РФ роз-повідали, як гарно в РФ і Криму і по-гано в Україні зі свободою слова. Про знищення свободи слова в Криму та РФ було всього чотири виступи. Інформ-війна триває. І Україна в ній точно не перемагає».Це вже не перший випадок захоплення щорічної конференції у Варшаві людь-ми, присланими Росією з метою ле-гітимізації незаконної анексії Криму та спростування кричущих порушень прав людини, що їх принесла Російська окупація. Ці делегати, насправді, зна-ходяться там незаконно, оскільки Ро-сія приховує той факт що вони з Криму, аби вони сприймались як частина де-легації.Проте, якщо лідер Кримських татар Рефат Чубаров зміг назвати всіх при-сутніх на цьому заході у складі Росій-ської делегації колаборантів поіменно, цілком імовірно, що ОБСЄ проводила відповідні перевірки всіх заявлених делегатів.Зважаючи на заборону Росією телека-налу АТР та інших кримськотатарських ЗМІ протягом року з моменту окупації й те, що 10 громадянських журналістів перебувають в ув’язненні й їм загрожу-ють серйозні терміни за висвітлення «процесів» над політичними в’язнями та інші знущання, вражає, що в чис-лі делегатів опинилась така діячка, як Марія Волконська, головний редактор пропагандистської газетки «Кримська

правда». Те саме стосується Ервіна Му-саєва, генерального директора пропа-гандистського кримськотатарського телеканалу, який Росія створила, розі-гнавши незалежні кримськотатарські ЗМІ.В обох випадках, виглядає так, що потік пропаганди призупинили, але тільки після особливо провокативних вислов-лювань, таких як заява Волконської про те, що Крим нібито є російський.Це не питання свободи слова. Повага

до альтернативних точок зору не пе-редбачає запрошення тих, хто запере-чує голокост, на присвячену голокосту конференцію. Від родин жертв МН17, вбитих ракетою, випущеною 17 липня 2014 р. з російського Бука, не можна ви-магати терпіти брехню, спрямовану на прикриття ключової ролі Росії у цій ка-тастрофі, і таку саму повагу безпереч-но слід виявляти численним жертвам захоплення та анексії Криму Росією.

Галя Койнаш

Чому ОБСЄ надає російським кримським колаборантам

майданчик для Кремлівської пропаганди?На щорічній нараді ОБСЄ з людського виміру 17 вересня делегація України залишила зал засідань на знак протесту проти використання кримськими колаборантами цієї нагоди для просування російської пропаганди щодо Криму, кримських татар та України, у тому числі заяв про «російський» Крим.

18 вересня Представник Президента України в АРК Антон Кориневич повідо-

мив, що у відповідь на присутність і активність підконтрольних РФ "кримських

громадських активістів" та "кримських ЗМІ" на Щорічній нараді ОБСЄ з пробле-

матики людського виміру, Представництво звернулося до Прокуратури АРК з

тим, щоб встановити, яким чином зазначені "експерти" потрапили на захід, а

також зафіксувати їх підтримку окупанта щодо визнання спроби анексії Криму.

Також було відкрито кримінальне провадження щодо порушення порядку в’їзду

на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

6 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

ПОЗИЦІЯ

На прес конференції Володимир Балух повідомив, що неодноразово зазнавав фізичного насильства під час пере-бування за ґратами. Його катували з перших днів затримання, але особливо жорстоких знущань він зазнав у коло-нії м. Торжок на території Російської Федерації. «Це були тортури, погрози сексуаль-ного насильства. Побиття, наволочка на голову, поливання водою, електро-шокер, биття по п’ятках, ногах. На-волочку обливають водою і б’ють по вухах… Коли це відбувається, важко вести якийсь таймінг. Думаю, це три-вало не менше 20 хвилин, може півго-дини. Електрошокером я отримав десь 150 ударів. В основному ззаду, спина, ноги. Все починалося зі слів «Что вы такие зачарованные приезжаете, что, не понимаете, куда вы попали?», - ци-тує Володимира Український кризовий медіацентр, де відбувалася його прес конференція.Балух наголосив, що російські тюрем-ники катували його вже після ухвален-ня остаточного вироку, отже, вони не мали на меті змусити його дати певні покази. На його думку, такі дії пов’язані із садистським бажанням помсти, ба-жанням знущатися з людини, яка піш-ла проти системи. «Мета може бути тільки одна – зламати людину морально, принизити, змусити відчувати себе нікчемою, що ти пов-ністю в їхніх руках і нічого не можеш зробити».Під час перебування у колонії в Тор-жку Балуху нав’язали російське гро-мадянство. За його словами «якийсь клерк у керченському відділку МВС РФ, проаналізувавши якісь документи,

вирішив, що я є громадянином Росії, і у зв’язку з цим до мене не можна до-пускати українських консулів». Вима-гаючи, щоб до нього допустили консу-ла, Балух знову оголосив голодування. Володимир Балух каже, що збирається долучитися до боротьби за звільнення решти українців-політв’язнів Крем-

ля. Звернення, яке Володимир планує подати до Європейського суду з прав людини, буде заради тих українців, які ще лишаються в ув’язненні в Росій-ській Федерації. «Саме для тих людей, які знаходяться там, це має значення, – щоб утримати цю систему у рамках якоїсь людяності», - говорить він.

Колишній політв’язень Володимир Балух подасть скаргу до Європейського суду з прав людиниНа першій після свого звільнення прес конференції 16 вересня колишній кримський політв’язень Володимир Балух повідомив, що планує подати звернення до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації через катування, яких він зазнав, перебуваючи у незаконному ув’язненні. Балух також заявив, що боротиметься за звільнення інших українців, які продовжують перебувати у російських в’язницях за політично вмотивованими звинуваченнями.

Кримський фермер Володимир Балух перебував у місцях позбавлення

волі з грудня 2016 року. Формально звинувачений у незаконному збері-

ганні зброї, Балух мав конфлікт з окупаційною владою від самого почат-

ку окупації. Він відкрито демонстрував свою проукраїнську позицію, -

вивісив український прапор й розмістив табличку «вул. Героїв Небесної

Сотні, 18» на стіні свого будинку. За це його неодноразово притягали до

відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями. Останній суд над

Балухом відбувся 5 липня 2018 року. Його було засуджено до 3 років ко-

лонії загального режиму (сукупний строк складав 5 років). Пізніше його

етапували до колонії №4 в місті Торжок, де Володимир провів близько

року. На знак протесту проти несправедливого та незаконного вироку

Балух голодував понад 200 днів.

7# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

ПОЗИЦІЯ

Про тортури, які довелося пережити Станіславові у російських тюрмах, роз-повів Микола Карпюк в етері телека-налу АТR: «Мені ще пощастило, до мене вони поставилися трошки по-іншому. А те, що відбувалося зі Станіславом Кли-хом, - його привозили, саджали в кліт-ку, заводили в камеру, прив’язували за спину «браслетами» до ліжка, ставили на коліна, цілу ніч не давали спати, кричали: «На коліна!», «Не вставати!», «Не рухатись!».Журналіст «Українського тижня» Де-нис Казанський зазначає, що катуван-ня Клиха, який до свого затримання в РФ жив в Україні та мав проросійські погляди, було настільки ж жорстоким, наскільки беззмістовним. «Якась не-ймовірна дикість. П’ять років в Росії просто ні за що пресували свого ж при-хильника, активіста проросійських рухів, якого кинули до в’язниці за на-думаними звинуваченнями, - нібито за те, що він воював у 90-х на боці чечен-ців. При цьому Клих до 2014 року багато разів бував у Росії. На його сторінці у ВК безліч фотографій з Москви, Сочі, Ростова і т.ін., але тоді ніхто й не думав його затримувати», - наголошує Казан-ський.По відношенню до інших українських політв’язнів також застосовувалися фі-зичні та моральні тортури.

Загалом тема катувань у російських си-лових структурах далеко не нова.На запит «пытки в российских тюрь-мах» пошукова система Google видає 568 000 результатів.За даними опитування, що проводи-лося соціологами «Левада –Центр» на замовлення правозахисної організації «Комитет против пыток» у 2019 році, кожен десятий дорослий росіянин став

жертвою катувань правоохоронних ор-ганів РФ. При цьому силовики, які ка-тують в’язнів, почуваються абсолютно безкарно: судові справи проти садистів у погонах – рідкість. Важливо, що 60% респондентів вва-жають катування неприпустимими за жодних обставин. Третина опитуваних ставиться до тортур як до заходів, які можна вживати. Ще 11% (тобто кожен десятий) відповіли, що справедливими можна вважати катування тих людей, що скоїли тяжкі насильницькі злочини.У 2018 році РФ стала абсолютним ліде-ром за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини – було зафіксовано 12 тисяч звернень. Також Росія лідирує за кількістю невиконаних рішень ЄСПЛ – 1585 станом на 2018 рік. Російські законодавці досі не включили до Кримінального кодексу окрему стат-тю «Катування», за якою б відбувалося переслідування державних посадових осіб.

*** Разом із анексією Криму в 2014 році, росіяни запровадили у місцевих пені-тенціарних закладах й традиційну для

Зона болю і страху: 7 вересня між Україною та Російською Федерацією відбувся довгоочікуваний обмін полоненими. Серед звільнених – Станіслав Клих, стан здоров’я якого шокує: з полону повернулась психологічно зламана людина, яка втратила розум.

Колишній політв’язень Олександр Стешенко

8 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

ПРАВА ЛЮДИНИ

них систему катувань. Про те, що оку-паційна влада Криму послуговується примусовими методами для отримання зізнань, у 2017 році заявляла голова Мо-ніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер. Станом на 18 серпня 2018 року, в Криму, за період окупації, громадська ініціа-тива «Крим SOS» зафіксувала 181 випа-док жорстокого поводження з грома-дянами в місцях позбавлення волі. Про це «РБК-Україна» повідомила співза-сновниця організації Таміла Ташева. За ї ї словами, внаслідок деяких катувань відомі й летальні випадки. Наприклад, через тортури електричним струмом померли, як мінімум, 13 ув’язнених. Оскільки Крим залишається сірою зо-ною для міжнародних організацій, ці випадки так і залишаються непоміче-ними.

*** Одне з найвідоміших місць катувань в Криму – Керченська виправна ко-лонія №2, яку в народі вже охрестили «керченською катівнею». Минулоріч суспільство сколихнула історія втіка-

ча з Криму Мурада Алієва, що відбував ув’язнення за сфабрикованими звину-ваченнями. В інтерв’ю «Радіо Свобода» він розповів про тортури, які доводить-ся переживати в’язням керченської ко-лонії. Зокрема про те, що в’язні, не ви-тримуючи катувань, часто намагалися покінчити життя самогубством: «Люди самі приймали рішення: розбирали ліжка й ковтали гачки, леза. Намагали-ся себе вбити».За словами Мурада, катування в коло-нії почалися саме після приїзду п’ятьох російських наглядачів з Омська, яких спеціально прислали для того, аби про-демонструвати місцевій адміністрації, як необхідно поводитися з ув’язненими.

*** Однак така ситуація склалася не лише в Керчі. Український політв’язень Олек-сандр Стешенко, що провів у підвалі ФСБ три місяці (з 24 квітня до 26 липня 2018) та вийшов на волю 6 серпня цього року, в інтерв’ю «Крим. Реалії» розпо-вів про катування та жахливі умови, в яких тримають українців у кримських правоохоронних органах: «У СІЗО Сім-

ферополя є спеціальний блок, в якому сидять українці. Хтось нібито терорист, хтось - екстреміст. У них є спеціальний, ізольований від загальної маси блок, де тримають таких, як я, як Панов». Олександра Стешенка затримали на адміністративному кордоні з Кримом, звинувативши в екстремістській діяль-ності та в участі у так званому «підпа-лі будинку кримського муфтія». А щоб чоловік зізнався в тому, до чого не має жодного стосунку, ФСБ катувало укра-їнця: «Те, що я говорив там � це все фан-тазії ФСБ. Я не підпалював цей будинок, ніколи не зустрічав ні Велієва Ерола, ні Олександра Третьякова, я обмовив цих людей. Мені говорили, кого треба назвати. Мене душили кульками, роз-дягали, били струмом, обливали водою, катували, примушували це сказати. Нестерпно було, довелося сказати те, що вони хотіли».

*** Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, коментуючи не-законне ув’язнення Олександра Сте-шенка, наголошує, що катування ФСБ погоджені з верховною владою РФ. Проводячи паралелі з Радянським Со-юзом, Джемілєв зазначає: «Дозволи на тортури в СРСР давали на доволі високому рівні – рівні генерального прокурора СРСР Вишинського за по-годженням із Сталіним. Тому вважати тортури, які сьогодні застосовуються в окупованому Криму самодіяльністю ФСБ, – було б неправильно. Такі речі робляться за погодженням з верхів-кою. Тому ті дії, які тепер чиняться, злочинні незаконні дії, які чиняться в окупованому Криму, – відповідаль-ність верховної влади Російської Фе-дерації та самого Путіна». Офіційно ж окупаційна влада запере-чує факт катувань у тюрмах півострова. «Глава» Криму Сергій Аксьонов у ко-ментарі російському інформаційному агентству «ТАСС» заявив, що про жор-стоке поводження йому нічого не відо-мо: «Мені регулярно надходять звер-нення від громадян і, повірте, якби тут когось катували, їхні родичі вже давно були в мене та в прокуратурі у тому числі, - якби це мало стосунок до іно-земних громадян».

як катують в’язнів у кримських тюрмах

9# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

ПРАВА ЛЮДИНИ

***«Галявини протесту» були поширені на Кримському півострові, починаю-чи з 1990-х років. До 2013-го майже всі земельні ділянки, «відвойовані» на «галявинах протесту», були узаконені. Галявина протесту «Стрілецька», яка виникла у 2006 році в Сімферополі, та-кож мала стати постійним місцем про-живання кримських татар. У 2013 Рада міністрів Автономної Республіки Крим затвердила дорожню мапу, що мала ви-рішити проблему земельного питання в Сімферополі та Сімферопольському районі, на 2014 рік була запланована ви-дача 12 тисяч земельних ділянок. Але у лютому 2014 року Крим було окуповано. 12 травня 2015 року вже окупаційної Радою міністрів невизнаної Республі-ки Крим була затверджена постанова №252, яка визначила процедуру надання земельних ділянок, на яких було роз-ташоване самовільно збудоване житло. Однак ця постанова не допомогла меш-

канцям «Стрілецької» узаконити свої будинки.Влітку 2017 року одна з найбільших кримських компаній «Моноліт» пові-домила про заплановане будівництво мікрорайону «Кримська троянда» пло-щею 100 гектарів. Ця земля на півночі Сімферополя раніше належала одно-йменному комбінату, а з 2006 року тут почали з’являтися будинки кримських татар. Згодом розпочалось будівництво мечеті. Власне, тут і було розташовано «галявину протесту» під назвою «Стрі-лецька».Згідно з незаконно застосовуваним в Криму законодавством Російської Феде-рації, перед початком будівництва но-вого мікрорайону мають бути проведені громадські слухання. Через порушення слухання збирали двічі. Під час обгово-рення мешканцям району повідомили, що на «Стрілецькій» з’явилася техніка і почала зносити будинки. Відтак, люди змушені були полишити міськраду і ря-тувати свою власність. Кульмінацією «громадських слухань»

став арешт старійшини «галявини про-стесту» Фазіла Ібраімова, який нама-гався виступити з промовою.

*** У липні 2018 року заступник директора групи компаній «Моноліт» Оксана Афа-насьєва на прес-конференції в Сімфе-рополі заявила, що будівництво «Крим-ської троянди» розпочалось за планом, жодних проблем і документацією немає: «Було планове оформлення необхідної документації, прав на землю, вирішен-ня питань по мережах… Будівництво ведеться відповідно до плану, без будь-яких відхилень від нього». Російські ЗМІ вже почали публікувати рекламні тексти, присвячені новому житловому кварталу, відзначаючи значний попит з боку місцевих жителів. Разом з тим, історія була далеко на на-стільки ідилічною, адже питання жит-ла кримських татар вирішувалося си-ловими методами. Перші будівлі почали зносити ще у лютому, а 8 серпня 2018 року забудовник почав зводити паркан, обмеживши доступ мешканцям «Стрі-

Земля, обіцяна кримським татарам,

пішла під забудовуНезважаючи на обіцянки окупаційної влади, район на півночі Сімферополя, де з 2006 року за право на виділення землі боролися сім’ї кримських татар, потрапив під забудову. Будинки кримських татар, які мали бути визнані законною власністю разом із ділянками, були знесені, а частині власників запропоновано часткову компенсацію. Окупаційна влада вважає, що питання вичерпано. Але чи це справді так?

10 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

ЗЕИЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

ДОВІДКА:

«Галявина протесту» – символічна наз-

ва місць протесту, що виникли внас-

лідок невирішення питання виділення

землі для будівництва житла кримським

татарам, що масово поверталися на іс-

торичну батьківщину, в Крим, після роз-

паду СРСР.

лецької». Того ж дня на «галявину про-тесту» прибули силовики. Активіст «галявини протесту» Замір Анарбаєв у коментарі «Крим.Реалії» зазначив: «Після того, як силовики нас видворили, будівельна техніка почала зводити паркан. Вони до самого ранку повністю перекрили ті будинки, в яких ми живемо. Там близько 15 будинків, 5 із яких – житлові і 10 – різного ступе-ня готовності. … Людей розігнали, щоб не перешкоджати будівельникам. Ми не очікували, що правоохоронні органи, які повинні захищати інтереси насе-лення, стануть на захисті інтересів за-будовника». 3 серпня на знак протесту активіст «га-лявини» Ватан Карабаш намагався спа-лити себе. Ця акція насправді привер-нула увагу не лише російських ЗМІ, але й влади. Депутат Держдуми РФ від анек-сованого Криму Руслан Бальбек проко-ментував цей інцидент ось так: «Під ви-віскою кримськотатарських протестів представники заборонених в Росії екс-тремістських організацій влаштовують постановочні сцени в кращих голлі-вудських традиціях, розраховані на зо-внішнього споживача». Член Междлісу, голова Комітету захи-сту прав кримськотатарського наро-ду Ескендер Барієв у коментарі «Крим.

Реалії» так пояснив спробу сапоспа-лення: «Подібна акція з боку Ватана була кроком відчаю, кроком від без-виході. Земля на «галявині протесту» «Стрілецька» є комунальною власністю Сімферополя, і навіть були проміжні рішення, які дозволяли людям сподіва-тися, що за ними закріплять ці ділянки. Але сьогодні знову тривають репресії щодо наших співвітчизників, не дивля-чись навіть на те, що сама окупаційна влада ухвалювала низку нормативних документів. Все одно йде тиск, витіс-нення й порушення права на отримання землі».

*** 22 серпня 2019 року на фей-сбук-сторінці Руслана Баль-бека з’явилася інформація про компенсації учасникам «галявини протесту»: «Учас-никам «галявини протесту» «Стрілецька» забудовник ви-платив близько 127 мільйонів рублів, що повністю закриває питання щодо компенсацій». Бальбек також підкреслив, що мешканці власноруч ро-зібрали 63 будинки, а «тягар проблем, які створили людям лідери злочинної та заборо-неної в РФ організації Медж-ліс, обдуривши і змусивши їх незаконно зайняти землю, практично кануло в Лету». Окрім цього, депутат наго-лосив, що конфлікт вдалося вирішити мирним шляхом: «Хочу зазначити, що в ро-сійському Криму щодо цієї ситуації знайдений вихід не тільки з точки зору закону,

але й морально-етичних принципів. Це заслуга влади республіки і забудовника групи компаній «Моноліт» – і люди дя-кують за такий людяний підхід». Однак представники кримськотатар-ської громади заявляють про те, що компенсації мізерні. За словами засно-вника організації «Міллі Фірка» Васві Абдураімова, в протестах брали участь близько 400 власників, а компенсацію отримали лише 63. Громадський діяч Рінат Шаймарданов додає, що компен-сацію давали лише за готові будинки і будинки з дахом. При цьому рахува-ли лише вартість будматеріалів – без земельних ділянок та вартості робіт. Рінат Шаймарданов також спростовує слова Руслана Бальбека щодо земельних ділянок, якими нібито наділили меш-канців «Стрілецької»: «Ніхто ще нічого не отримав. Тим, кому давали компен-сації за будинки, взагалі ніяких ділянок не обіцяли: гроші отримав, вільний. А ті, яким обіцяли ділянки, їх обіцяли в районі Мирного – на відшибі, але, й то нікому ще нічого не дали. Багато людей досі ходять, оббивають пороги Держ-комнацу і самого Бальбека, щоб отри-мати землю».Однак «влада» Криму вважає, що на цьому питання землі та компенсацій вичерпано.

11# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

На засіданні у Страсбурзі не розгляда-ли справу по суті, йшлося про позицію РФ, яка заперечує юрисдикцію суду у цій справі. Росія звинувачує Україну у пропагандистській вмотивованості скарги. «Влада Російської Федерації заявляє, що ця скарга не відповідає вимогам істинної скарги, поданої з на-лежною метою захисту прав і свобод людини», - йдеться у матеріалах, пода-них Москвою.Позиція російської сторони відверто здивувала українську громадськість. Як повідомляє «Європейська правда», уповноважений Росії при ЄСПЛ Миха-їл Галперін декілька разів повторив у суді, що після Революції гідності 2013-14 років до влади в Україні прийшли «фашисти». Він стверджував, що керів-ні посади в Україні перейшли до «нео-фашистської партії «Свобода», в тому числі керівництво правоохоронними органами, та до партії «Правий сектор». На основі того, що докази уряду Укра-їни допомагали збирати українські правозахисні організації, Росія звину-ватила Україну у керованості заходом. Перерахувавши численні правозахисні проекти з фінансуванням закордонни-ми фондами, зокрема Фондом Сороса, захисник РФ заявив, що події в Укра-їні у 2014 році були інспіровані ззовні. Особливо дісталося Українській гель-сінській спілці з прав людини та коор-динаторці Медійної ініціативи за права людини Марії Томак.Хоча Європейський суд з прав людини не розглядає територіальні питання, в процесі розгляду можуть бути вста-новлено важливі для України факти. Наприклад, Україна ставить завдання юридично довести, що окупація Кри-му розпочалася 27 лютого 2014 року – у день, коли російський спецназ одно-часно захопив Верховну раду Криму,

блокував обидва аеропорти, вокзал, військові частини, перекрив Чонгар, через який відбувалося сполучення між материком та Кримом.Як пояснює юрист та експерт Регіо-нального центру з прав людини Сергій Заєць: «Це важливо, бо велика кількість порушень прав людини на півострові відбулася в кінці лютого або на початку березня 2014 року, — ще до проведення так званого референдуму». Редактор «Європейської правди» Сергій Сидорен-ко зазначає, що юридичне встановлення початкової дати ефективного контролю РФ в Криму допоможе Україні відстою-вати власну позицію в інших судах.Уповноважений у справах Європей-ського суду з прав людини Іван Ліщи-на звинуватив Росію у політично вмо-тивованих репресіях, спрямованих проти деяких вразливих груп, таких як українці, кримські татари. Серед конкретних порушень з боку Росії - убивства українських військовослуж-

бовців, правоохоронців та цивільних осіб, тортури, неналежне поводження, протиправне утримання українських громадян та інші.Спостерігачі відзначають, що у проце-сі слухань жодна зі сторін не відповіла ствердно на питання щодо можливості компромісу. Британський адвокат Бен Еммерсон, який представляв Україну, заявив, що «будь-яке вирішення (кон-флікту щодо Криму) має включати по-вернення Криму під повний суверені-тет України». Міхаель Свейнстон, який представляв російську позицію, уник-нув відповіді та наголосив, що Москва чекає на нормалізацію відносин із Ки-євом. Наразі обидві сторони чекають на рі-шення за результатом слухань. «Можна сподіватися, що протягом шести-два-надцяти місяців буде рішення суду щодо прийнятності нашої скарги сто-совно Криму», - спрогнозував Іван Лі-щина.

ЄСПЛ вислухав аргументи сторін у справі

«Україна проти Росії»11 вересня, у Страсбурзі, в Європейському суді з прав людини, відбулися публічні слухання у міждержавній справі «Україна проти Росії». У суді почергово виступили представники обох сторін, після чого суд мав можливість поставити їм запитання. Рішення за результатами слухань очікується протягом 6-12 місяців.

Іван Ліщина–Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

12 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

В опублікованій 4 вересня допові-ді «Становище у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна», Антоніу Гутер-реш підкреслив, що для виконання ре-золюції ООН, прийнятої в грудні 2018 року, УВКПЛ 5 березня 2019 року на-правило до Російської Федерації сло-весну ноту з проханням про співпрацю в організації моніторингової місії до Криму. Російська сторона відмовилася посприяти.Заява Джеймса Гілмора прозвуча-ла після його зустрічі з французькою колегою Крістін Фаже. «Я б настій-но закликав дозволити Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, яку Росія заблокувала, виконати свої функції, щоб повідомити про ситуацію на всій території України, яка включає в себе і Крим», – зазначив Гілмор. Він підкрес-лив, що США і Франція є твердими со-юзниками в питанні більш активної участі ОБСЄ в роботі над викликами безпеки в Європі і Азії.Міжнародні організації наполягають,

що Крим є територією України. Росія ж заявляє про «принципове неприй-няття» резолюцій Генеральної Асам-блеї щодо територіальної цілісності України. Російські ЗМІ називають український Крим «неіснуючим ре-гіоном», а ї ї представники говорять, що Росія зацікавлена у відвідуванні Криму іноземними делегаціями, але за однієї умови. Такий візит можли-вий тільки «у повній відповідності з процедурами, що застосовуються для відвідування території Російської Федерації».Україна також зацікавлена у відвіду-ванні Криму міжнародними мо н іто-ринговими місіями. Що ж сто с ується в’їзду на тимчасово окупова н ий пів-острів, позиція України ось уже п’ять років залишається незмінною . Крим – це українська територія, і законним чином ї ї можна відвідувати т ільки через три наземних пункти п р опус-ку, розміщених на півдні Хер сонської області – «Каланчак», «Чонгар» і «Ча-плинка». Морські порти, як і повітряні

шляхи до Криму де юре залиш а ють-ся закритими. Тим іноземцям , хто все-таки зважиться відвідат и Крим в обхід українського законо д авства, загрожує заборона на в’їзд в Україну. Легальний ж в’їзд на півост р ів для іноземних журналістів і тих , у кого на півострові є родинні зв’язк и , значно спрощений.На сьогодні позиції України і Росії ви-глядають непримиренними. Незва-жаючи на те, що де юре Крим є укра-їнською територією, він вже більше 5 років окупований Російською Федера-цією, і Росія здійснює на його терито-рії ефективний контроль. Міжнародні організації не мають механізмів, які дозволили б змусити держави-члени виконувати прийняті рішення. Отже, незважаючи на всю демонстративну привітність РФ, відвідування Криму моніторинговими місіями буде не-можливим до тих пір, поки Росія не погодиться з необхідністю дотриму-ватися норм міжнародного права і ци-вілізованого співжиття.

Чи можливий міжнародний моніторинг ситуації в Криму?Питання необхідності допустити моніторингові місії міжнародних організацій в окупований Росією Крим все частіше піднімається представниками міжнародних організацій. На початку вересня про це заявив Генеральний Секретар ООН Антоніу Гутерреш, який опублікував доповідь про ситуацію з правами людини в Криму. Також у вересні постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор закликав РФ допустити на півострів Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, мандат якої поширюється на всю територію України.

13# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

КІНО Олег Сенцов дебютував у світі серйоз-ного кіно з художньою стрічкою «Га-мер». Прем’єра фільму відбулася у 2011 році у рамках позаконкурсної програми «Українські прем’єри» на Київському міжнародному фестивалі «Молодість». У 2012 році «Гамер» взяв участь у кількох фестивалях, зібравши схвальні відгуки кінокритиків та нагороди: • на III Одеському міжнародному кіно-фестивалі фільм отримав диплом Між-народної федерації кінопреси (FIPRESCI), а також спеціальний диплом як повно-метражний фільм, що заслужив особли-ву згадку журі; • стрічку було представлено у конкур-сній програмі Московського МКФ «2 in 1»; • у конкурсній програмі Роттердам-ського МКФ; • у конкурсній програмі МКФ GoEast у німецькому Вісбадені;

• у позаконкурсній програмі Мінського фестивалю «Лістапад»; • у конкурсній програмі кінофестива-лю «Дух вогню» в російському місті Хан-ти-Мансійськ, де стрічка здобула премію Гільдії кінознавців та кінокритиків Ро-сії.

Фільм «Гамер» розповідає історію під-літка на ім’я Олексій і прізвисько Косс, що цілими днями грає в комп’ютерні ігри. Головний герой справляє вражен-ня відлюдника, чиє життя минає у вір-туальній реальності. Разом із тим, ре-жисер показує загальну атмосферу часу (кінець 2010-х років) і Сімферополь як столицю кіберреальності. Довгі кадри, беззмістовні діалоги героїв, повільне розгортання подій та відкритий фінал: усе це створює ілюзію споглядання жит-тя реального, без декорацій з пінопласту та каскадерських трюків. Другий фільм режисера «Носоріг», що у 2013 році частково отримав фінансуван-ня Держкіно, але так і залишився неза-вершеним через неочікуваний поворот долі Сенцова після Революції гідності та окупації Криму. «Носоріг» – історія, що розгортається на початку 1990-х років. Головний герой фільму – молодий бандит, типовий пер-сонаж своєї епохи. Важке дитинство та складні умови виживання перетворили його на «носорога»: людину вкрай не-чутливу до зовнішнього світу. У 2016 році Сенцов отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за фільми «Гамер» та «Носоріг».

Вистава «Номери»

Режисер фільму “Номери” Ахтем Сеітаблаєв

Олег Сенцов: повернення митця7 вересня 2019 року в Україну повернувся політв’язень Олег Сенцов. За понад п’ять років ув’язнення це ім’я стало символом боротьби та спротиву державі-агресору не лише в Україні. Разом з тим Олег Сенцов – людина мистецтва,- кінорежисер. Після повернення в Україну колишній політв’язень Кремля заявив, що хоче «жити та знімати кіно». Однак, окрім кіно, Сенцов відомий і як сценарист, і як письменник.

14 КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

КУЛЬТУРА ТА ІСТОРІЯ

ЛІТЕРАТУРАОлег Сенцов відомий у сучасній україн-ській літературі як автор роману «Купи-те книжку – она смешная» (2016), а також автобіографічних оповідань «Рассказы» (2015), що були перекладені українською мовою та видані збіркою «Жизня» (2019). Роман «Купите книжку – она смеш-ная» на презентації у 2016 році отримав схвальні відгуки від відомого укра-їнського письменника Андрія Курко-ва: «Якщо не дивитися на ім’я автора, можна подумати, що він іноземець. Це хороша американська проза 70-80 ро-ків, яку написав хороший український письменник, що сидить в тюрмі». Курков наголосив на тому, що Олег Сенцов не є письменником тюремним. Навпаки: на відміну від літератури «з-за ґрат» роман Сенцова відрізняється життєрадісністю та гумором, а це доволі рідкісне явище в сучасній українській літературі. Оповідання зі збірки «Рассказы» і пере-клад українською «Жизня» частіше зга-дують саме в контексті подій останніх років. Збірка оповідань «Рассказы» стала частиною російського культурного кон-тексту. У 2018, коли Сенцов оголосив без-строкове голодування, відомі російські актори та режисери читали на камеру окремі оповідання на підтримку ув’язне-ного українця. В Україні велике значення мав вихід збірки «Жизня». Головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка зазначає: «Збірка «Жизня» — дво-мовне видання, що містить оповідання Олега Сенцова і в оригіналі російською, і головне — українською, в перекладі одного з найкращих українських літе-раторів Сергія Осоки. Ми, наскільки

це було можливо, постійно перебували в контакті з Олегом через людей з його близького кола: він особисто підписав угоду на видання книги, а видавництво намагалося врахувати усі побажан-ня Олега щодо того, якою вона повинна бути. Зокрема, ми створили обкладин-ку з його дитячим фото, про що він вже давно мріяв».«Рассказы» и «Жизня» – це не просто уривки автобіографії. Радше, історія становлення Сенцова як митця, особи-стості, людини. «Збірка «Жизня» –для усіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав україн-ським військовим у Криму, чому відкри-то говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування», – зазначаєть-ся в анотації до книжки. Драматургія П’єсу «Номери» Олег Сенцов також на-писав до ув’язнення: ще у 2011 році. У 2014 автор вносив правки до свого твору, пе-ребуваючи в Лефортово. П’єса «Номери» розповідає про антиу-

топічне суспільство, де кожен замість імені має номер і не має свободи. Це від-силає нас до таких відомих антиутопій, як «Ми» Євгена Замятіна та «Який чу-десний світ новий» Олдоса Гакслі. Осо-бисто ж для Сенцова п’єса «Номери» набула абсолютно іншого значення, ми-моволі визначивши долю автора. За підтримки «Українського культур-ного фонду» 7 грудня 2018 року відбула-ся прем’єра вистави на сцені «Довжен-ко-центру». Українські митці втілили мрію автора п’єси, перетворивши текст на дійство. Окрім спектаклю, також триває робота над повнометражним фільмом за моти-вами п’єси, постановником якого став відомий український режисер кримсько-татарського походження Ахтем Сеітабла-єв. Вихід фільму анонсовано на осінь 2019 року. Як і робота над виставою, процес створення стрічки відбувався за відсут-ності Сенцова, однак всі ключові момен-ти детально обговорювалися в листах. Ахтем Сеітаблаєв в інтерв’ю «Сьогодні» розповів, як саме відбувався процес під-готовки до зйомок: «Я погодився зніма-ти, але з умовою: що надиктовую Олегові все, що думаю про зйомку «Номерів». А також буду в списку режисерів, і не-хай Олег сам вибирає, хто буде знімати фільм. Через кілька тижнів я отримав лист від Олега, у якому він писав: «Мій кримський брат, я хочу, щоб моє кіно знімав саме ти». Далі пішов процес під-готовки і, власне, зйомок. Ми з Олегом дуже докладно обговорювали в листах всі нюанси: костюми, зйомки. Йому спо-добалося те, як я побачив матеріал, на чому робитиму акцент».

*** 12 вересня Олег Сенцов спалив тюрем-ний одяг. Таким чином він засвідчив, що в Україну повернувся не політв’язень. В Україну повернувся митець.

Вистава «Номери»

15# 6 (25) • 2019 / КРИМ ІНФОРМ

КУЛЬТУРА ТА ІСТОРІЯ

7 вересня в рамках «великого обміну» 35 україців прилетіли до Києва. Серед – 24 моряки та 11 політв’язнів.

Повернення додому: як зустрічали бранців Кремля

КРИМ ІНФОРМ / # 6 (25) • 2019

ФОТОФАКТ