26 27«Пасічний Журнал» © Березень, 2016 «Пасічний Журнал» © Березень, 2016

Закордонний досвід

«Beebreed»: німецька селекційна машина у дії

Селекція – це відбір продовжувачів роду (маток) за результатами тестування їх

сімей. Саме у результаті перевірки маток через їх сім’ї у роботі, обираються покра-щувачки роду. Звичайно ж, чим більше сімей тестувалося, тим більш точною буде оцінка, а відповідно й зроблений вибір (відбір) максимально адекватним. Ось тут і починаються труднощі, пов’язані з кіль-кістю сімей. Пасічник, що тримає 30 сімей у якості хобі, у принципі готовий займа-тися їх тестуванням. Проте, що ж з цієї кількості відбереш? Крупні пасіки у сотні сімей тримають, як правило, «медовики», які просто часу не мають на спостережен-ня та виміри. Припустимо, що 5-10 люби-телів, що мають по 30 сімей, домовилися об’єднатися заради проведення селекції (хоч і це на практиці ой як нелегко). Наче, кількість одиниць забезпечили. Проте, виникає інше резонне питання: як можна порівнювати між собою сім’ї, що тесту-валися на різних точках, у різних умовах? На цьому, як правило, запал ентузіастів згасає…

Селекціонер з 10-ма вуликами! У Європі одним з німецьких інсти-тутів бджільництва – Länderinstitut für Bienenkunde Hohen Neuendorf (LIB), що у містечку Хоен Ноєндорф, у 1995 р. була

запроваджена абсолютно унікальна селек-ційна комп’ютерна система. Вона дозво-ляє порівнювати генетичну цінність ма-ток, сім’ї яких тестувалися за абсолютно різних умов: на різних точках, різними матководами, у різних країнах тощо. Це звучить неймовірно, але це – факт! Про-те пояснити, як таке можливо – непро-сто. У основу програмно-аналітичного комплексу «Beebreed» (перекладається як «селекція бджіл») її розробник, керівник LIB професор Каспар Бінефельд (Kaspar Bienefeld) поклав математичну BLUP-мо-дель (з англ. best linear unbiased prediction – «найкраще лінійне не викривлене про-гнозування»), що дозволяє передбачати наслідки парувань. Метод BLUP вико-ристовується у племінній справі у галузі тваринництва. Проф. Бінефельд адаптував його під бджіл з урахуванням особливо-стей їх генетики. Генетичні взаємозв’язки у системі «Beebreed» описані більш ніж 3 тис. математичних рівнянь! Обов’язковою передумовою прогнозування є наявність родинних зв’язків між матками, що те-стуються. На даний час через «Beebreed» селекція провадиться з чотирма європей-ськими аборигенними породами: A. m. Carnica, A. m. Ligustica, A. m. Mellifera та A. m. Siciliana. Найбільших успіхів досяг-нуто саме з карнікою.

На ній і зупинимося. У 2014 р. було протестовано близько 7200 чистопородних маток! Епіцен-тром селекції є Німеччина. У 2014 р. більше 300 селекціо-нерів протестували близько 4700 сімей (маток). Тобто у середньо-му виходить усього по 15 сімей на душу! Так, звичайно є пере-довики, що тестують по декіль-ка десятків, наприклад, відо-мий карніковод Фридрих-Карл Тізлер протестував під сотню сімей. Окрему увагу хотілося б звернути на інститути. Дуже часто доводиться чути, ніби на них зав’язана уся європейська селекція. Це – не зовсім так! На-справді, інститути є учасниками «Beebreed» нарівні з «частни-ками». Їх внесок – різний. Так, наприклад, Інститут Кірххайн протестував 125 сімей, тоді як Целє та LIB – трохи більше 60 кожний. Другим «центром ваги» системи є Австрія, що тестує щороку близько 1500 сімей. У роботі задіяні більше 70 селек-ціонерів та господарств, що входять до АСА (Австрійської асоціації карніки). Тобто, у се-редньому виходить по 20 вуликів на господарство. На третій пози-ції – Швейцарія, на теренах якої протестовано близько 800 сімей. Решта – Бельгія та Нідерланди.

Як це працює на практиці?Тестуванню підлягають лише чистопо-родні матки, тобто з ІО (островів) або ШЗ. Кожній матці присвоюється код у системі. Так звані групи аналогів формуються не менш, ніж з 6 маток-сестер однакового парування. Але не обов’язково усі матки з групи аналогів тестуватимуться на одному й тому ж точку. Практикується обмін мат-ками, проте все ж левова частка маток те-стується самими матководами, що їх виро-били (а не сторонніми тестерами!). Цікаво те, що у межах тестувального точка умови (вулики, догляд тощо) мають бути однако-вими. У тому числі і стартові умови: під-саджуються піддослідні цьогорічні матки у штучні рої або відводки однакової сили. Власне тестування починається вже після

зимівлі і проводиться згідно методичних рекомендацій. Тонкощі процесу не є пред-метом даного матеріалу. По завершенню тестувального сезону селекціонери пере-дають дані «польових випробувань» для внесення їх у систему «Beebreed», де від-бувається, так звана, оцінка селекційної цінності. До впровадження цієї системи, селекція з карнікою, звісно, теж прово-дилась, але обмежувалася результатами «польових випробувань». Зараз же селек-ціонери для обрання кращих (племінних) маток мають чекати на результати обробки їх даних комплексом «Beebreed». Резуль-тати оприлюднюються, зазвичай, на по-чатку лютого. Кожній протестованій матці присвоюються селекційні індекси у від-сотках за 5-ма основними ознаками(ГКО): медопродуктивність, миролюбність, ▶

Закордонний досвід

Німеччина

Швейцарія

Польща

Італія

Франція

Словенія

Бельгія

Нідерланди

Чехія

Австрія

470030515

15007020

8507511

4276

1058

13

Кількість протестованих маток Кількість задіяних селекціонерів Середня кількість вуликів/маток на селекціонера

«Beebreed» у цифрах на мапі Європи

28 29«Пасічний Журнал» © Березень, 2016 «Пасічний Журнал» © Березень, 2016

Закордонний досвід Закордонний досвідвсидчивість на рамці, нерійливість та ва-роатолерантність. Стійкість до аскосферо-зу – факультативно. Селекційний індекс за певним ГКО характеризує генетичну цін-ність даної матки відносно усієї популяції карніки з системи «Beebreed». За базу – 100% – береться середня оцінка по системі за останні п’ять років. Що ж конкретно

означає селекційний індекс з медопродук-тивності, скажімо, у 125%? Передусім, оскільки індекс більше 100%, це означає, що дана матка є покращувачкою за цією ознакою. Інтерпретувати його «в лоб», що сім’я принесла меду на 25% більше, ніж у середньому приносили тесту вальні сім’ї за останні 5 років, теж не зовсім коректно. Правильніше буде сказати, що ця сім’я є на 25% генетично «медовитішою» за се-редій показник. Останніми роками у вітчизняному інтер-нет-просторі з’явилося чимало спекуляцій стосовно практичної інтерпретації селек-ційних індексів. Зокрема, стверджувалося, буцімто між собою можна порівнювати тільки індекси маток-сестер з однієї гру-пи аналогів. Проте, відповідь німецьких

вчених однозначна: селекційні індекси треба інтерпретувати так, як трактуються результати «польових іспитів» у межах однієї пасіки (точку). Тобто, ніби усі 7200 протестованих сімей з «Beebreed» стояли на одному точку! Якісні показники, такі як миролюбність, виражені у відсотках, звичайно, важче уявити (їх не пощупаєш),

проте трактувати їх треба аналогічно кіль-кісним. Висловлюючись математичною мовою, система якби приводить результа-ти «польових іспитів» з різних точків до єдиного знаменнику! Є ще один момент: у табличці, під значеннями селекційних індексів вказуються їх коефіцієнти до-стовірності. Деякі вітчизняні «фахівці» стверджують, ніби вони характеризують вірогідність чи повноту передачі даної оз-

наки наступному поколінню. Це – невір-на трактовка. Насправді ж, ці коефіцієнти достовірності вказують на надійність са-мого цього селекційного індексу. Як вже зазначалося, система «Beebreed» базуєть-ся на родинних зв’язках. Усього у системі містяться дані про близько 150 тис. маток. Кількість родинних зв’язків перевищую 302 млн.! Коефіцієнт достовірності теоре-тично може варіюватися від 0 до 1. Якщо в систему з-за її меж внести одну нову матку, що не має в системі родичів, то ко-ефіцієнт буде близький до нуля. І навпаки, чим більше у системі родичів (різного сту-пеня близькості) цієї матки, тим вище ко-ефіцієнт, а відтак і сам селекційний індекс сформований не «зі стелі»! Вважається, що значення коефіцієнту має бути не мен-ше 0,38.

Увага – на індекс!За логікою, саме зна-ченнями селекційних індексів має керува-тися селекціонер при обранні серед проте-стованих маток тих, яким присвоїти статус племінних. Проте, відомо, що на практиці оцінки, присвоєні «Beebreed», іноді йдуть в розріз з оцінками (спостереженнями) са-мого селекціонера під час «польових ви-пробувань». До прикладу, у певної сім’ї по миролюбності – 120%, а пасічник згадує, як ця сім’я, бувало, ганяла його. Інші на точку у порівнянні з цією були миролюб-ніші, проте мають нижчі селекційні індек-си. На що покластися: власні очі чи про-граму? Питання – не з легких. Тим більше, що левова частка тамтешніх селекціонерів учасників «Beebreed» не дуже то й ро-зуміють алгоритм перетворень результатів їх тестів у індекси. Однак система на те й існує, щоб її учасники не забивали собі зайвий раз голови, а працювали за алго-ритмом. Залізним аргументом апологетів «Beebreed» є те, що після впровадження цієї системи темпи селекційного прогресу значно прискорилися не тільки на папері, а й в реальному житті. Так, за данними проф. Бінефельда, після впровадження системи селекційний прогрес за медопро-дуктивністю пришвидшився у 13 разів! За миролюбністю – у 44 рази. Середня про-дуктивність сімей з системи у Німеччині

за 25 років зросла на 70% – до 46,3 кг. Слід зазначити, що система «Beebreed» є майже повністю відкритою (публічною). Будь-хто може вільно зайти на сайт www.beebreed.eu і подивитися інформацію по конкретній матці, або конкретному селекціонеру (зна-ючи їх коди у системі). «Beebreed» також дозволяє селекціонерам планувати пару-вання. Для цього зазначається код племін-ної матки (2а) та трутової материнки (4а), дочки якої будуть виставлені на тому чи іншому облітнику чи станції ШЗ (ці дані також заздалегідь доступні у системі). Програма розрахує очікуванні (прогно-зні) селекційні індекси від парування та ступінь інбридингу. Тобто селекціонер має можливість підібрати оптимальних партнерів для своїх племінних маток, що

забезпечує прогнозованість результату. Більш того, це може зробити і звичайний пасічник. Знайшовши потрібний матеріал, він може «привитися» у селекціонера, а неплідок відвезти на облітник, де стоять найбільш підходящі «батьки». Ось, при-близно так працює європейська селекцій-на машина. Як кажуть, відчуйте різницю! Напрошується запитання, навіщо уся ця розповідь? Чи може Україна долучитися до «Beebreed»? Звичайно, без проблем! Однак слід розуміти наступне. «Beebreed» – це звичайний інформаційний комплекс, яким можна скористатися за певні гроші. Приєднання до системи означатиме, що ми щороку будемо заносити в неї результа-ти «польових випробувань» і отримувати індекси. Все! Валідність цих індексів зале-жатиме від того, скільки сімей буде задія-но у тестах і не тільки. Ну, звичайно ж, господарі системи нададуть інформаційну підтримку. Але вихідний матеріал, інфра-структура контрольованого парування, організація робіт – це все наші проблеми. Іншими словами, сам по собі факт участі у «Beebreed» ще не означатиме приєднання до «європейської системи селекції»…■

Результати тестування сім’ї матки 17-27-8-2014 (1а), що є продуктом схрещування «материнки» 17-27-5-2012 (2а) та «трутової материнки»

11-1-2044-2011 (4а) (витяг з «beebreed» з поясненнями)

Коефіцієнт інбридингу...

...у маток та у бджіл

медмиролюбність

всидчивість нерійливістьвароа-індекс

загальний індекс

стійкість до аскосферозу

Вага ГКО у за-гальному індексі

Селекційні індекси

Коефіцієнт достовірності

клас матки

Розшифровуємо код матки на прикладі 17-27-8-2014

17 - код країни або об’єднання селекціонерів27 - особистий номер селекціонера8 - номер матки у селекційній книзі (не на опалітці!)2014 - рік народження матки

Уточнення!У номері за січень 2016 р. на стор. 28 (мапа)

були наведені некоректні дані для Рівненської обл. Правильно так:

виробництво меду - 759 тис.кг.кількість бджіл - 49,4 тис. сімей

середній врожай - 15,4 кг. на сім’юПерепрошуємо у читачів за незручності.