axãáaxãá новини! · 2009-04-05 · 7) Мрії збуваються!!! Союз Українських Студентів у Німеччині —СУСН-NEWS— 3 Редакційна

Читайте в цьому номері:

● СУСН-News: Редакційна команда представляє себе

● Вища освіта у Німеччині: Порівняння ВУЗів Німеччини

● Кар’єра: Електронне резюме та інтерв’ю про повернення в Україну після навчання в Німеччині

● Студенти за кордоном: Актуальні проблеми та шляхи їх вирішення - зустріч в Майнці; інтерв’ю з депутатом ВРУ А.Шевченком

● Olehs Blog - роздуми німецькою на актуальні теми

● Путівник Німеччиною - нова рубрика для молодого українського туриста - цього разу їдемо в Бонн!

● Культура: “Діагноз” на Берлінале-2009 (інтерв’ю з режисером М.Слабошпицьким)

● Література: Ольга Рішаві

● Форум: Пекуча десятка - 5

● Календар наступних подій

-

№ 5 (березень, 2009)

PRактика в СУСНі

Хочеш отримати європейський досвід в галузі PR?

Навчитися працювати із ЗМІ?

Зробити собі ім’я в журналістиці та громадській діяльності?

Приєднуйся до PR-cлужби СУСН!

Разом з нами ти зможеш здобути унікальний досвід співпраці з медіа України та Німеччини, на практиці дізнатися, як організовувати інформаційний супровід акції та діяльності організації, фірми, компанії, ознайомитися з функціонуванням різних класичних та сучасних інформаційних ресурсів, навчитися готувати якісні фоторепортажні роботи, відеоматеріали та багато-багато іншого…

Зацікавився?

Пиши на: [email protected]

Тільки

молоді

новини! axãáaxãáaxãáaxãá

Квітень 2008 року.

Румунія: На 20-му саміті НАТО Албанія та Хорватія стають новими країнами-членами Північно-атлантичного Альянсу.

Нова Зеландія: Китай та Нова Зеландія укладають договір про вільну торгівлю.

Бельгія: У повітряному просторі ЄС авіалінії мають право відтепер дозволяти своїм пасажирам користуватися мобільними телефонами під час польоту, якщо для цього створені певні технічні передумови.

Німеччина: Виходить у світ перше електронне видання

молодих українців у Німеччині «СУСН-News»...

1 рік – це мало чи багато? Для редакційної команди «СУСН-News» він був сповненим багатьма ідеями та недоспаними ночами задля їх втілення, для наших читачів – все більшим об’ємом нової та корисної інформації. За цей короткий, на перший погляд, відрізок часу редакційний склад збільшився вдвічі, кількість сторінок - втричі, число абонентів зростає й надалі з кожним днем... Але що цифри? У цьому номері Ви матимете нагоду познайомитися з кожним із нас ближче. І, можливо, квітень 2010 року відзначиться появою саме Вашої фотографії на сторінках популярної газети української молоді за кордоном?!

Бажаю Вам весняного натхнення!

Від імені редакції

Зоряна Стеліга, головний редактор

1 РІК!!! НАМ ВЖЕ

Хочеш рости разом із СУСН-News?

ЧИТАЙ, ПИШИ, РЕКОМЕНДУЙ!

Редакційна команда СУСН-News представляє себе... 3

Який ВУЗ в Німеччині найкращий? 6

Процес написання резюме: Подання резюме електронним

способом

8

Quo Vadis? 10

Результати опитування на Форумі СУСНу: “Чи вважаєш ти,

що побачив Україну?” 12

Як можна вдосконалити юридичну та інформаційну

підтримку українських студентів 13

Результати опитування на Форумі СУСНу: “Які проблеми в

Німеччині вас турбують найбільше?” 14

Бажаю розкоші втілення студентських мрій! 15

Новини із представництв СУСНу 17

Olehs Blog: Krise überall 20

Путівник Німеччиною для молодого українця: Один день у

Бонні

21

«Діагноз» Мирослава Слабошпицького на Берлінале-2009 24

Ольга Рішаві (1903-1993) - німецькомовна поетеса із

Закарпаття 25

“Пекуча десятка” тем на Форумі СУСНу - 5 27

КАЛЕНДАР наступних подій 28

І наостанок... 29

У цьому номері:

СУСН-News. Тільки молоді новини!

1) Лілія Баранова

2) З грудня 2008 року

3) Живу і працюю в Україні

4) Бажання допомогти

5) У виданні багато цікавої інформації та практичних порад

6) Книги, музика, подорожі. Колекціоную «щасливі» квитки :-)

7) Мрії збуваються!!!

Союз Українських Студентів у Німеччині 3 —СУСН-NEWS—

Редакційна команда СУСН-News представляє себе... Оскільки СУСН-News виповнюється 1 рік, редакційна команда вирішила з цієї нагоди вийти з “підпілля” та показатись читачам :-) Кожному були поставлені наступні запитання:

1) Ім’я та прізвище

2) З якого часу в команді СУСН-News ?

3) Відколи в Німеччині та чим займаєшся?

4) Що мотивувало приєднатись до редкоманди?

5) Чим подобається саме видання СУСН-News ?

6) Хоббі/захоплення в житті?

7) Життєве гасло?

1) Олександра Бінерт

2) З самого початку

3) З жовтня 2005 р., зараз вивчаю Public History (M.A., Freie Universität Berlin)

4) Бажання підтри-мати перше новітнє студентське україн-ське видання в Німеччині та спро-бувати себе як журналіста.

5) Тим, що воно є незалежним, не захи-щає сторони якоїсь політичної сили, а відкрито говорить про різні важливі суспільні теми, та є таким собі «рупором» української молоді в Німеччині.

6) Історія: теми націотворення та (ново-) створення ідентичностей; віднедавна - фільм та фільмовий аналіз; художня гімнастика – вже 20 років поспіль, спочатку як спортсмен - потім як тренер.

7) «Якщо життя дає тобі лимон, зроби з нього лимонад!»

1) Світлана Гиса

2) Від зародження ідеї: жовтень 2007

3) З 2004, навчаюся в університеті ім. Людвіга Максиміліана в Мюнхені на факультеті славістики з додатковими спеціальностя-ми економіка та міжкуль-турна комунікація

4) Цікавість та нестримне бажання бути корисною

5) Завзяттям, запалом та свіжим вітром 6) Бальні танці, гори та СУСН 7) La vita è bella

1) Олег Коцюба


3) 2000-2008, навчання та робота, зараз у США

4) Бажання допомогти створити цікаве видання для і про молодих українців в Німеччині

5) Спрямованістю на читача, відкритістю до нових ідей, потенціалом розвитку

6) Подорожі, суспільна робота, спорт

7) Або робити щось якісно, або не робити взагалі.

—СУСН-NEWS— Союз Українських Студентів у Німеччині 4

1) Меланія Ливка

2) З минулого зимового семестру 08/09

3) В Німеччині я вже 4 роки, зараз студентка LМU в Мюнхені, вивчаю славістику, новітню німецьку літературу та педагогіку

4) Цікавість до редакційної роботи та роботи з пресою чи громадської роботи загалом

5) Бо СУСН-News є путівником та порадником українському студентові на його освітньому шляху за кордоном.

6) Робота з дітьми, хоровий та акапельний спів, танці (народні та класичні), випічка (радо також з друзями), гра на фортепіано

7) Mати Teреза: “Zu den größten Enttäuschungen des Lebens gehören oft die erfüllten Wünsche”

1) Наталя Макарова

2) Жовтень 2008

3) Липень 2004, навча-ння в Унiверситетi мiста Бремена

4) Цiкава тема рубрики

5) Можливiсть спiлку-вання та спiвпрацi з українською молоддю

1) Зоряна Стеліга

2) Від виникнення ідеї: жовтень 2007

3) 2004-2008рр.: вивчення економіки в Університеті м. Пассау, на даний час -

робота в Мюнхені

4) Ідея та бажання створити перше видання такого роду, яке приносотиме користь молодим українцям в Європі.

5) Тим, що СУСН-News задовольняє (і деколи перевершує!) очікування та потреби читачів,

швидкими темпами стає популярним та цим додає ще більше “азарту” редкоманді ;-)

6) Подорожі, журналістика, латино-амери-канські танці, Ріо-де-Жанейро, Моцарт...

7) Don‘t be the rock, be the river!

1) Сергій Сумніков

2) З другого видання

3) Нещодавно закінчив 6-річне навчання економіки у Боннському університеті

4) Самовираження у написанні статей + відчуття себе частиною команди молодих, енергійних та цікавих людей

5) Актуальними, цікавими статтями та демократичними цінностями редакційної команди.

6), 7) Те, що колись допомогло мені «вискочити з акваріума» під назвою Львів і поїхати у Німеччину був, мабуть, мій потяг до мандрівок та відкриття нового. Мене завжди надихав вислів Марка Твена: «Twenty years from now you will be more disappointed by the things you didn't do than by the ones you did. So throw off the bowlines, Sail away from the safe harbor. Catch the trade winds in your sails. Explore. Dream. Discover.»

На даний момент відкриваю для себе заново Україну :-)

Союз Українських Студентів у Німеччині 5 —СУСН-NEWS—

1) Олена Стельмаченко

2) З березня 2009 р.

3) З жовтня 2006 р. Вивчення Kommunikations-wissenschaft, Ессен

4) Подобається, по-перше, писати, а по-друге, охоче роблю щось для українців.

5) Актуальні теми, які слугують орієнтиром для студентів. Завдяки СУСНу не відчуваєш себе самотнім у Німеччині

6) Малювання, подорожі, література, активна діяльність в суспільних органі-заціях

7) Боротися, шукати – знайти і не здаватися!

1) Юрко Халавка

2) З першого номера

3) З 2006 р.: аспірант-хімік, Майнц.

4) Можливість популяризувати Форум СУСНу і давня любов до СамВидаву

5) Тим, що його роблять цікаві лю-ди, а читають ще цікавіші

6) Бадмінтон, фото-графія, футбол, волейбол, шахи, по-літика, інтелек-туальні ігри, книги, 'пісочні' тістечка, PR, ...

7) „Не думай, что все пропели, Что бури все отгремели, Готовься к великой цели, А слава тебя найдет.”

1) Олена Шилобокова

2) Грудень 2008 р.

3) З січня 2007 р., LMU Мюнхен, Медіенінформатика, Іспансько-німецька філологія та VWL

4) Цікава й нова для мене сфера діяльності, сприяння поширенню української мови та інформації для українців

5) Різноманітна, цікава, актуальна та корисна

6) Web-design, мови, спорт (волейбол)

7) Ще не було так добре, щоб не могло бути краще!

1) Леся Шрамко


3) Навчаюсь у Мюнхенському університеті на факультеті політичних наук

4) Гмммм

5) Що воно молоде та вже з досвідом

6) Понад усе люблю співати та гуляти по горах.

7) До недавна було: щоб не плакать, я сміялась!

Зараз: вір і не бійся!

Отож, як вирішити, який університет найкраще піходить моїм здібностям і вимогам? Щоб трохи полегшити життя абітурієнтові, який розгублено хапається за голову, не знаючи, що йому робити, кожного року проводяться різноманітні опитування як серед студентів, так і серед роботодавців, на основі яких формуються т.зв. Rankings, що відображають, який університет найкраще спеціалізується на відповідному фахові.

Згідно з опитуванням серед 5000 менеджерів відділів кадрів провідних німецьких підприємств, яке було проведено на початку 2008-го року у співробітництві з виданнями Wirtschaftswoche, Junge Karriere та Handels-blatt, найпопулярнішими напрямками є макроекономіка (VWL), економіка підприємства (BWL), інженерні та інші технічні науки, а також юриспруденція.

Економічні та інженерні спеціальності

Лідером у напрямку макроекономіки є університет в Бонні (66,8%), за яким друге і третє місце посідають університети Кьольн (37,6%) та Маннгайм (33,4%). У сфері економіки підприємства картина має трохи інший вигляд (див. табл.): університет

Маннгайм очолює список найкращих університетів (57,8%), слідом за ним йдуть університети Кьольн (33,3%) і Мюнстер

(32,7%). Непоганою репутацією користуються також унверситети Ауґсбурґ, Дуісбурґ-Ессен, Франкфурт-на-Майні, Гамбурґ, університет ім. Людвига Максиміліана в Мюнхені, технічний університет в Берліні та технічний університет в Аахені.

За старою традицією федеральна земля Баден-Вюртемберґ зберігає за собою провідне місце в юридичній галузі. Попитом користуються спеціалісти, які закінчили університети м. Гайдельберґ (20,3%) та Фрайбурґ (13,4%).

Відомо, що Німеччині потрібні спеціалісти в галузі інженерної освіти. Найкращі перспективи пропонують університети Аахена, Дармштата, Карлсруе та технічний університет в Мюнхені. До того ж, кожний з цих вузів має свої сильні сторони, які відрізняють його від інших конкурентів. Тому тим, хто цікавиться машинобудуванням та електротехнікою, порадою було б навчатися в Аахені. В Карлсруе проходять прекрасну підготовку найкращі інформатики, а в Дармштаті добре розвивається відносно новий напрямок – економічна інформатика (Wirtschaftsinformatik).

Така жорстока конкуренція серед університетів приносить доволі гарні переваги студентам. Для прикладу, кожний державний університет намагається вдосконалити умови навчання, урізноманітнити програми та надати можливість студентам ще впродовж навчання налагодити контакти з підприємствами, щоб збудувати відповідний місток між теорією та практикою і покращити умови працевлаштування для студентів в майбутньому.

А як виглядає має академічний ландшафт для тих, хто прагне вивчати гуманітарні науки?

На це питання дають відповіді інші джерела, зокрема CHE-Ranking (CHE = Centrum für Hochschulentwicklung) – це соціальне досліждення, яке проводиться з 1998-го року і є добрим орієнтиром для абітурієнтів. При

Союз Українських Студентів у Німеччині 6 —ВИЩА ОСВІТА В НІМЕЧЧИНІ—

Який ВУЗ в Німеччині найкращий?

Не таємниця, що німецький ландшафт університетів доволі різноманітний, а тому кожний може вибрати собі те, що йому до вподоби – університет у великому мегаполісі на зразок вузів у Берліні чи Мюнхені, або ж тихе і затишне студентське містечко, як наприклад Марбурґ. Проте на вибір вузу впливає багато інших значних факторів, зокрема, добра професійна підготовка з відповідного фаху, відомі професори, які викладають в університеті, а також репутація самого університету.

№ Університет, BWL %

1 Маннгайм 57,8

2 Кьольн 33

3 Мюнстер 32,7

4 Валлендар (WHU) 28,5

5 Мюнхен (LMU) 26

6 Естріх-Вінкель 17,6

7 Франкфурт 12,6

8 Ляйпціг (HHL) 9,2

9 Айхштат Інгольштат 8,6

10 Ерланґен-Нюрнберґ 5,5

Джерело: www.wiwo.de. Top 10

цьому оцінюються різноманітні критерії, як наприклад, рівень викладання, дослідницький потенціал, менторні програми та ін. Опитування проводяться як серед професорів, так і серед студентів. За останніми даними соціальні науки найкраще викладаються в університетах Білефельда, Бремена, Дармштата та Констанца. Останнім часом посилився дослідницький потенціал у даній сфері також в таких університетах як Бохум, Гайдельберґ, Гамбурґ та Маннгайм.

Для журналістів та спеціалістів у галузі ЗМІ привабливими є університети в Ерфурті та Мюнстері за даними Hochschulranking 2008, опублікованому в газеті Zeit. Університети в Потсдамі, Ауґсбурзі, Дюссельдорфі та Айхштат-Інґольштаті поступаються фаворитам лише у недостатній дослідницькій базі.

Найкраща підготовка з психології чекає на абітурієнтів в університеті у Фрайбурзі, Гайдельберзі, Марбурзі та Дрездені.

Серед філологічних наук найкраще розвинені англістика та американістика, зокрема в університетах Мангайма, Фрайбурґа та Ауґсбурґа. Лідером у напрямку германістики

є однозначно університет в Тюбінґені.

Природничі науки

Біологам слід спробувати щастя в вузах таких міст як Костанц, Вюрцбурґ, Мюнхен та Білефельд. А от хімію добре викладають в Ґьоттінґені.

Фізиків найкращі пропозиції очікують у Берліні, Франкфурті-на-Майні та в Ессені-Дуізбурзі, в той час як для математиків найкращим вибором стане Бремен або Марбурґ.

Факультети географії добре розвинені у Бонні та Марбурзі. Архітектори ж проходять найкращу кваліфікаційну підготовку у вузах Штутґарта, Ганновера та Вуперталя.

Отож, вибір університетів доволі широкий, і кожний вуз має свої сильні сторони. Ми сподіваємося, що ця стаття послугувала Вам гарним орієнтиром у виборі місця навчання у Німеччині.

Олена Стельмаченко (Ессен)

Союз Українських Студентів у Німеччині 7 —ВИЩА ОСВІТА В НІМЕЧЧИНІ—

Використані джерела та корисні посилання:

http://www.lifepr.de/pressemeldungen/verlagsgruppe-handelsblatt-gmbh/boxid-46203.html

http://www.wiwo.de/karriere/die-besten-unis-2008-wo-die-elite-von-morgen-studiert-294716/

http://www.karriere.de/bildung/die-besten-unis-in-deutschland-7125/

http://www.che-ranking.de/cms/?getObject=65&getLang=de

http://ranking.zeit.de/che9/CHE

—СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

Багато підприємств надають перевагу online-заяві на працевлаштування. Тут

діють особливі правила.

На великих та між-народних підприємствах надають перевагу online-анкетам. Термін «Online» вказує у більшості ви-падків на формуляр, або, інакше кажучи, мова йде

про електронний лист (E-Mail). Заява за допомогою online– формуляра Великі концерни, зазвичай, мають власні формуляри анкет, які кожен претендент може знайти і заповнити на сторінці підприємства в інтернеті. Daimler Chrysler, наприклад, взагалі не приймає будь-які заяви поштою. У даному випадку на перший план виходить інформація про ваш попередній досвід роботи. Не таємниця, що людина, відповідальна за відбір персоналу, вибирає претендентів за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Заява того, хто має середній бал, гірший за одиницю, буде відхилена ще до того, як її візмуть в руки люди з відділу кадрів, що досить часто означає кінець запланованої кар’єри.

Під час заповнення заяви кожeн має усвідомлювати те, що тут мають значення лише факти. Проте це не єдиний недолік таких заяв. Кожне підприємство має власну форму online-анкети, тому заявник щоразу має заповнювати для кожного підприємства його власний формуляр. І ця ситуація не зміниться, доки пропозиція робочої сили буде перевищувати попит на неї.

Підказки щодо успішного заповнення:

1. Дотримуватися тієї форми, якій

надає перевагу роботодавець

Подавайте свою заяву в online-формі, якщо фірма надає перевагу саме цій можливості. Це можна розпізнати за характерними висловами в оголошенні про роботу: „Заповніть анкету online“ або „ Перейти до online-заяви“. Якщо підприємство подає свою поштову адресу, то виберіть краще заяву поштою.

2. Тримайте всю інформацію напо-

готові Зберіть текстові уривки для своєї заяви у Word-форматі: інформацію щодо конкретних подій життя, про добровільну соціальну та позауніверситетську діяльність. Ці уривки ви можете потім за допомогою функцій „Копіювати“ та „Вставити“ помістити у необхідне місце в вашій заяві. Тримайте також під рукою всі ваші документи, щоб у потрібний момент завантажити їх у формуляр (Upload). Робіть це у тому форматі, який вимагає підприємство (у більшості випадків це PDF). 3. Заповнюйте старанно й точно

Не поспішайте. Online-анкета має переконувати роботодавця у вашій особистості за допомогою гарно сформульованих аргументів та правильно вибраної інформації. Заповнюйте формуляр точно (чітко) й не залишайте порожніх місць. Вільні місця можуть спричинити достроковий вихід вашої анкети з відбору. Коли ви заповнюєте навіть добровільні пункти, то це свідчить про вашу особисту зацікавленість. 4. Будьте готовим до відмови

Видрукуйте заповнений формуляр або зробіть т. зв. screenshot, щоб знати на випадок зворотнього дзвінка, про що було запитано й що ви написали. Якщо за два тижні після підтвердження отримання вашої анкети ви не отримаєте відповіді, передзвоніть самі.

Анкета електронною поштою

E-Mail-заява про працевлаштування - найпростіша та найдешевша форма по інтернету. Якщо до оголошення про роботу додається електронна адреса, то це свідчить про те, що саме цій формі тут надають перевагу. Для анкети електронною поштою діють ті самі правила, що й для письмового варіанту такої заяви (див. випуск 04-2008 СУСН-News). Після відправлення документів електронною поштою вам не треба чекати на відповідь більше аніж один тиждень. За тиждень ви можете зателефонувати й поцікавитися, на якій стадії знаходиться процес відбору. Як правило, відповідь надходить швидше, ніж поштою.

Процес написання резюме:

Подання резюме електронним способом

8 Союз Українських Студентів у Німеччині

Союз Українських Студентів у Німеччині

Маєте бажання подати анкету електро-нною поштою? Тоді вам слід звернути увагу на наступні правила: 1. Відсилати ті ж самі документи, що

й поштою

За змістом заявка електронною поштою нічим не відрізняється від заявки поштою. Вона складається з мотиваційного листа, біографії та свідоцтв. 2. Лише один PDF- документ у додатку

Прикріпіть ваші документи у додатку до електронного листа лише одним єдиним PDF-файлом (відповідну програму для цього PDF Split and Merge можна завантажити безкоштовно з інтернету). Багато PDF-додатків будуть означати для людей, відповідальних за відбір персоналу, більшу кількість кліків, а отже й більше роботи. Уникайте копіювання мотиваційного листа безпосередньо у текстове поле електронного листа. PDF-формат має перевагу в тому, що всі ваші документи можна легко роздрукувати. А добре структурований лист – що є можливим в PDF-форматі – виглядає краще, аніж коли він буде відправлений у вигляді електронного листа. 3. Текст в електронному листі має

викликати інтерес

У тексті супровідного листа ви маєте нагадати, що отримувач має справу з дуже цікавим претендентом. Порожній електронний лист небажаний і навіть заборонений. В електронному супровідному листі краще надсилати скорочений варіант вашого мотиваційного листа. Також найпростіше речення, як наприклад „Anbei sende ich Ihnen meine Bewerbungsunterla-gen“, є доречним у цьому випадку. 4. Якомога менше форматуйте

Відмовтесь від HTML-форматування вашого листа (кольори, шрифти, фотографії і т.д.). В будь-якому випадку лише отримувач вирішує за допомогою власних налаштувань E-Mail-програм, як саме буде виглядати ваш лист. 5. Дані відправника мають бути

професійними

Електронний лист з адресою Nickname або Hans без прізвища впливає на отримувача занадто приватно або несерйозно. Створіть собі офіційну електронну адресу. Наприклад, ім’я, знак підкреслення ( _ ) та прізвище: andrea [email protected]

6. Тема листа має велике значення

(Betreff)

Все, що отримувачу невідомо, або те, що здається йому небезпечним, буде знищене, бо вважатиметься вірусом чи спамом. Тому буде безглуздим вписувати заголовки рекламного типу в тему листа. Напишіть те, що знаходиться в електронному листі. Зазвичай це виглядає таким чином: „Bewerbung als X – Ihre Stellenanzeige in XYZ “ або „Lebenslauf wie besprochen – unser Gespräch von heute Vormittag“. 7. Ваші документи повинні легко

відкриватися

Деякі заявники відсилають свої документи у рідкісному форматі. Перевага надається безкоштовним програмам Open Office, які також можуть відкривати документи, написані в Word. Не слід забувати, що не на всіх комп’ютерах встановлена програма Mi-crosoft Word. Відсилайте документи краще у PDF- форматі та лише у DOC-форматі, якщо це вимагається. Запаковані у ZIP-формат документи також не рекомендуються, бо не кожен зможе їх розпакувати. 8. Ваші документи мають бути досить

компактними

Щонайбільше 2 мегабайти – більшим ваш лист не повинен бути, бо у такому випадку ви будете перевантажувати систему отримувача. Перевірте розмір вашого листа перед тим, як його відправити. 9. Електронний лист повинен мати

контактну адресу

В листі маєте обов’язково вказати всі можливості контактування з вами, навіть якщо ви вже вказали адресу в мотиваційному листі. 10. Не вимагайте підтвердження

отримання листа

Це було б дуже практичним для вас, але це часто дратує отримувача.

Підготувала: Зоряна Стеліга, Мюнхен

Переклад з німецької: Олена Шилобокова, Мюнхен

Джерело: http://www.hobsons.de http://www.online-bewerbung.org/

9 —СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

СУСН-News: Привіт! Який досвід ти отримала у Німеччині? Інна: У Німеччині я перебувала багаторазово, проте це не були надто тривалі терміни. Спершу літні курси, пізніше стажування, навчання (Gaststudium), яке не можна прирівняти до повного навчання в 10 семестрів. Після повернення в Україну – відрядження. Досвід – колосальний, але інколи в Україні мені він не допомагає, а навпаки, заважає.

Олена: Германістика/Славістика, Ґеорґ-Авґуст Університет м. Ґьоттінґен. Практичний досвід здобула, хоча і не зовсім по фаху. Працювала викладачем німецької мови як іноземної для переселенців.

С-N: Що ти думаєш/думала про перспективу роботи та життя у Німеччині?

Інна: Про перспективу не думала зовсім. Були певні плани залишитись на один додатковий семестр практики чи стажування, проте особливих планів щодо життя в Німеччині я не будувала.

Олена: Перспектива роботи і перспектива життя - це для мене різні речі. Хоча, якщо зважати на те, що життя (для іноземців) в Німеччині можливе в основному лише через роботу, то тоді можна розглядати це питання як одне ціле... Ніколи не ставила собі за мету залишитися в Німеччині. І якщо і зробила декілька спроб, шукаючи там роботу, то тільки заради того, щоб потім не думати, що, маючи шанс, я його не використала. Перспектива роботи в Німеччині для мене особисто була не особливо привабливою, тим більше з моїм фахом. Знання німецької в Німеччині - не дуже вже й щось екзотичне. А знання слов’янських мов (укр., рос. і польської) теж не відкривало для мене багато можливостей. Потрібна була як мінімум економічна освіта. А в Україні я – фахівець, і мене тут належно цінують.

С-N: Яке було перше враження від України після повернення?

Інна: Перше враження після мого найбільш тривалого перебування в Німеччині важко передати словами. Перетнувши польсько-український кордон і побачивши вздовж вулиць на деревах помаранчеві стрічки, заболіло серце - зізнаюсь чесно. А ще ніколи мене так не тішили вибоїни наших доріг і, звичайно, погляд та обійми батьків, які зустрічали мене на автовокзалі. Пару днів просто як дитина раділа з того, що розумію все до єдиного слова, про що говорять люди, причому проблем з німецькою теж не мала жодних, але така приємна мені була рідна мова, як ніколи. Ось таке змішання емоцій.

Олена: Ну я ж не перший раз приїздила додому. Звичайно, на цей раз приїзд був не в гості, а додому. Саме це я і намагалась усвідомити. Була як в тумані – переробляла інформацію. Своїм друзям з Німеччини я говорила: «Ich bin körperlich da, mit meinen Gedanken bin ich hier aber noch nicht angekommen». Тому якихось яскравих вражень від України на початку у мене не було, бо я нічого не сприймала, а жила у своєму внутрішньому світі.

С-N: Чи важко було знайти роботу? У яких містах ти її шукала і де знайшла?

Інна: Роботу шукала не я, а вона знайшла мене досить швидко і несподівано. „Пошук” зайняв приблизно тиждень. То було моє перше резюме, перша співбесіда і перше місце роботи на одному німецькому підприємстві у м. Луцьк.

Олена: Не важко. Це була моя 3-тя співбесіда. Хоча шукала я 1,5 місяці інтенсивно і мені в процесі здавалось все це дуже нелегкою справою. Хоча починала шукати ще до кризи, а знайшла, коли


Після закінчення навчання у Німеччині українці вибирають собі різні дороги: хтось залишається на роботу, хтось їде працювати в іншу країну, а хтось повертається на Батьківщину. Нижче подане інтерв’ю з двома дівчатами (Інна з Луцька та Олена з Києва), які вибрали варіант повернення в Україну. Зауважимо, що хоч ці два інтерв’ю подано разом, йдеться про два окремих інтерв’ю.


Quo Vadis?


вона дійсно розпочалася.

С-N: Чим ти займаєшся на своїй роботі? Які враження від неї?

Інна: Спочатку був період стажування, після якого я займалась діловодством, згодом пішла на підвищення, а згодом пішла зовсім. За 2,5 роки я вичерпала себе на 70%, тих 30%, що залишилися, мені не достатньо, аби ефективно працювати і отримувати від цього задоволення. Наразі я займаюсь улюбленою справою – викладаю в університеті.

Олена: В основному в мої обов’язки входять обов’язки секретаря-референта, але як асистент керівника я маю трохи вищий статус, підпорядковуюсь тільки йому і супроводжую його у відрядженнях, присутня на зборах... Враження – позитивні. Навіть не просто від роботи, а від того, що в мене є одна постійна робота. В Німеччині я бігала, як білка в колесі: університет-робота-курси-baby-sitting... Дні були розплановані не по годинах, а в прямому змісті слова – по хвилинах! До речі, в мене це дуже добре виходило, бо я дуже організована людина і взагалі люблю планувати свій час, але ми все-таки люди, а не машини.

С-N: Як живеться у твоєму місті?

Інна: У рідному місті живеться добре. Рідні, друзі – поруч, паби, ресторани, театри, кіно – мене все задовольняє, окрім тих випадків, коли доводиться іти на прийом до лікаря або в якусь іншу бюрократичну установу...один лише вигляд пригнічує. Проте в цілому я не скаржусь.

Олена: Позитивні. Хоча до цих пір не звикла (напевно, ніколи не звикну) до такої кількості людей на вулицях. А так, Київ – чудове місто! Місто невичерпних можливостей. І я дуже рада, що потрапила саме сюди.

С-N: Яка ситуація зараз у твоєму місті щодо співвідношення цін на оренди та зарплат для фахівців твого рівня?

Інна: Ціни різні, звичайно. Середньостатистична оренда однокімнатної квартири – 1000 грн. + ком. послуги. Самому утримувати таку квартиру важко, практично неможливо. Думаю, далі продовжувати не варто.

Олена: Важко сказати. Об'єктивно судити не можу, бо мало знаю тут людей. Але ціни на житло і його оренду впали. Таким чином маю добру надію переїхати все-таки сама в однокімнатну квартиту. На початку, коли я влаштовувалась, це було неможливим, а тепер, завдяки кризі, хоч такі плюси маємо. Зарплати у нас на фірмі залишились такі ж. Але в загальному знаю, що зарплати в Києві багатьом зменшили. А у співвідношенні зарплат та цін на житло можна довго шукати логіку, я її ще не знайшла і втратила надію щось у нас в цьому плані зрозуміти. Чому я, будучи студенткою в Німеччині, могла собі дозволяти 2-кімнатну квартиру, а тут, працюючи на престижній роботі, і 1-кімнатну собі дозволити практично не можу?!

С-N: Що найбільше тобі подобається у «способі життя» в Україні? Що тобі не подобається?

Інна: За „спосіб життя” українців говорити не берусь. Різні у нас є сьогодні українці і відповідно спосіб життя у нас усіх відмінний. У когось він залежить від рівня достатку, у когось – від рівня духовності, виховання чи освіти. Якщо є можливість так званий „спосіб” чи „рівень” покращувати, то це слід робити кожному, незалежно від країни проживання.

Олена: Про це можна розказувати довго. Через рік я змогла б і ще більше розповісти. Подобається наша легкість життя, тобто таке сприйняття життя. Нема цього поняття «Тermin». Все іде розміреним темпом. Не можна багато планувати, тому що все одно так не буде або це просто неможливо. На початку я дуже страждала від цього, але з часом відчула теж цю легкість. Мене зможе зрозуміти в цьому плані тільки той, хто відчув цей шалений ритм життя Західної Європи. І завдяки тій легкості можна впустити спонтанність у своє життя, а з нею життя перестає бути сірим. Бувають і неприємні сюрпризи, але все ж таки життя перестає бути сірим. А цієї сірості в Німеччині ой як багато! А тут сусідка забігла розказати останні плітки, а то знайома подзвонила і запрошує «терміново» і вже в кафе, бо вона хоче поділитися горем чи щастям... Не подобається


12

ниття і прибідняння! Чогось у нас це люблять.

С-N: Чи у тебе є ностальгія за чимось у Німеччині? (За дьонерами мабуть точно? ;))

Інна: Ностальгії лише дві: чистота та можливість вільного пересування по ЄС.

Олена: Ні. За дьонерами ні. Та вони в Києві теж продаються, хоча і не такі добрі, як в Німеччині. Хотілося б піти в сауну. Тут вони теж є. Але система зовсім інша. Там можна було за надцять євро піти і в сауну, і в басейні наплаватись, і ніхто там на тебе не «зирить». А тут треба або тільки для самого себе знімати ту кабіну або треба мати, з ким туди іти. Та і ціни кусаються.

С-N: Чи ти спілкуєшся ще із твоїми знайомими та друзями із Німеччини?

Інна: Так, спілкуюсь. Їх у мене там чимало. Радію з того, що ми на зв’язку. В Німеччині мене доля звела з багатьма прекрасними українцями, яких, напевно, ніколи не зустріла б на Україні. Ми потоваришували, зустрічаємось щоразу, коли вони приїздять на Україну.

Олена: О так! Вони мене дуже підтримують!

С-N: Чи ти спілкуєшся з українцями, які також закінчили навчання у Німеччині і зараз працюють в Україні?

Інна: Як на диво, таких людей у мене небагато. Є дві причини: 1 – майже всі вони лишились закордоном, 2 – після повернення кожен поринає у свої клопоти та турботи, тому спілкуємось значно рідше навіть по телефону або по електронці ніж з тими, що лишились в Німеччині.

Олена: На жаль, не знаю таких.

С-N: Чи ти маєш контакт з німцями в Україні?

Інна: Луцьк – не настільки велике місто, де було б багато іноземців. Маю контакт зі своїми колегами з попереднього місця роботи, які наразі ще працюють в Україні.

Олена: Ні. Теж шкода.

С-N: Дуже дякую за цікаве інтерв’ю!

Розмови вів Сергій Сумніков, Бонн-Львів

Союз Українських Студентів у Німеччині —СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

“Чи вважаєш ти, що побачив Україну?” - Результати опитування на Форумі СУСНу -

Так - 27%

Ні - 73 %

Опитування триває!

Ви можете долучитись до нього тут: http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=529 , а також висловити свою думку чи розповісти щось цікаве.

—СТУДЕНТИ ЗА КОРДОНОМ— 13 Союз Українських Студентів у Німеччині

СУСНівці Майнца гостинно прийняли гостей ще в п`ятницю. А вже зранку 28 лютого 2009 року в приміщенні міської ради м. Майнц відбувся круглий стіл на тему «Актуальний погляд на життя українських студентів в Німеччині та роль у ньому німецьких і українських публічно-правових інстанцій». Участь у круглому столі взяли почесний консул України в Майнці проф. д-р Гансюрген Досс, віце-консул Генерального консульства України у м. Франкфурт-на-Майні Василь Марушинець, представники СУСНу та громадських організацій «Zusammenarbeit mit Osteuro-pa» («Співробітництво зі Східною Європою») тa Freundschaftskreis Mainz-Minsk (Міста-партнери Майнц-Мінськ), Клемент Дафоґо представник студентської організації «AStA» при університеті в м. Майнц. Учасники круглого столу наголосили на спільній відповідальності та важливості координації зусиль українських та німецьких державних органів та студентської громади у вирішенні проблем, які виникають в українських студентів та молоді в Німеччині.

Для вдосконалення юридичної підтримки українських студентів закордоном було запропоновано проводити роз’яснення серед студентів про важливість консульського обліку та оприлюднення офіційного документа з приводу можливості відстрочки призову на строкову службу на час навчання

в Німеччині. Введення посади психолога та адвоката в українських консульствах мало б допомогти українцям в Німеччині при інтеграції в німецьке суспільсто. Щодо покращення навчання обговорювалася проблематичність участі українських студентів у Німеччині у європейських програмах навчального обміну, наприклад Erasmus. Запровадження конкретних державних програм культурного обміну, що передбачають навчання німецьких студентів в Україні, зокрема в галузі славістики, культурології, перекладу, туризму тощо дозволить молодим людям познайомитися з Україною. Також обговорювалася можливість проходження практики українськими студентами при консульських установах України в Німеччині та Німеччини в Україні.

Для покращення поінформованості українських громадян закордоном було запропоновано створити «консульський вісник» з найактуальнішими новинами, змінами до законів і т.п. Проводити регулярні зустрічі з українськими студентами, на яких будуть висловлюватися побажання та пропозиції від обох сторін. Популяризацію України можна проводити, заснувавши, наприклад, українські бібліотеки та фільмотеки при консульствах. Спільно працювати над популяризацією України в Німеччині. Періодично передавати СУСНу інфо-брошури про Україну для розповсюдження у німецьких колах.

Як можна вдосконалити юридичну та інформаційну підтримку українських студентів

Одним зі своїх гасел, котре радо вживають СУСНівці, є «Крок за кроком до мети, СУСН - це Я і СУСН - це Ти». Метою зустрічі у м. Майнц було обговорити актуальні питання у житті організації, плани подальшої роботи та співпраці. Зі сторони СУСНу були присутні члени Управи та координатори організації з Берліна, Майнца, Кьольна, Ганновера, Мюнхена, Дрездена та Констанца.


Для вирішення транспортних проблем доцільним було б закликати урядовців обох країн надавати підтримку проектам та підприємствам, які сприятимуть

покращенню якості пасажирських перевезень між країнами, збільшенню кількості авіа- та автобусних рейсів та зменшенню їх вартості.

Для цього організація пропонує включити СУСН як одного із виконавців державних програм допомоги та співпраці із діаспорою (зокрема Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року) у пунктах, що відповідають його меті та

завданням. СУСН тим самим наголошує, що організація готова виступити посередником між молодими українцями закордоном та українськими і німецькими установами.

Залишилося найважливіше - втілювати усі напрацювання у життя. На черзі офіційні звернення до консульських установ та німецьких інстанцій з клопотанням про поступову реалізацію запропонованих представниками СУСНу пропозицій.

Наступного дня, в неділю, представники СУСНу обговорювали внутрішні справи, на порядку денному були оптимізація комунікації всередині організації, підвищення мотивації членів СУСНу, активізація та створення нових представництв, нові проекти. Місто Майнц відкрило нам багато гарних та затишних куточків. Повні наснаги та сил робити зміни на краще, усі повернулися до своїх міст...

Світлана Гиса, Мюнхен

Юрко Халавка, Майнц

—СТУДЕНТИ ЗА КОРДОНОМ—

“Які проблеми в Німеччині вас турбують найбільше?” - Результати опитування на Форумі СУСНу -

Візові та інші правові проблеми - 44%

Складність та дороговизна поїздок в Україну - 16%

Брак духовного спілкування - 16%

Брак можливостей заробити на навчання - 8%

Брак спілкування з українцями (родичами в UA) - 8%

Дискримінація за національними ознаками - 8%

Проблеми із проживанням - 0%

Опитування триває! Ви можете долучитись до нього тут: http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=2122


У зимовому семестрі 2008-09 рр. Андрій Шевченко – колишній журналіст, екс-віце-президент Національної Телекомпанії України, а тепер депутат Верховної Ради та голова парламентського комітету з питань свободи слова – перебував у Сполучених Штатах як „світовий стипендіат Йєлу” (Yale World Fellow). 12 грудня 2008 р. пан Шевченко читав лекцію про надії та кризи в Україні після Помаранчевої революції на запрошення Гарвардського

Інституту українських досліджень і люб’язно погодився дати інтерв’ю для журналу українських студентів у Німеччині СУСН-News.

СУСН-News: Пане Андрію, Ви говорили сьогодні про те, наскільки важливо для молодих українців їхати за кордон і здобувати європейську, світову освіту і привозити її назад в Україну. Які механізми, на Вашу думку, повинна реалізувати українська влада – включаючи парламент – для того, щоб це стало дійсністю?

Андрій Шевченко: Я справді вважаю, що дві речі, які допоможуть Україні бути успішною, це – свобода всередині країни та можливість здобуття освіти не лише вдома, але і за кордоном. Це дуже прагматичний підхід, тому що освіта – це те, що може зробити нас потужними у майбутньому. Це – те, чим би я хотів зайнятися відразу по поверненні в Україну і про що я буду говорити зі своїми колегами у парламенті. Головне питання – це те, як студенти, які уже мають закордонні дипломи чи скоро будуть їх мати, максимально можуть принести користь нашій країні, а конкретно – на державній службі в Україні. По-перше, що стосується бізнесу, я впевнений, що буде колосальний попит на спеціалістів, які розуміють, як працює Захід і як працює Україна, і зможуть працювати в київських офісах західних компаній, або в офісах українських компаній, які зацікавлені в виході на Захід. Тому, що стосується бізнесу, я більш-менш спокійний: я впевнений, що життя саме покаже потребу в цих людях. Що стосується державної служби: очевидно, що держава зараз не в змозі запропонувати цим людям достойну зарплатню, яка би могла конкурувати з їхньою роботою в тому ж таки приватному бізнесі. Що держава може запропонувати? Вона може запропонувати швидку кар’єру. Я впевнений, що знайдуться люди, яким цей шлях сподобається і які підуть на це, знаючи, що через рік, через два після закінчення університету вони можуть бути на позиції одного з ключових людей в міністерстві, стати депутатом парламенту, мати реальний вплив на ситуацію в Україні. От як відкрити державну службу для цих людей – це для мене запитання номер один.

С-N.: Мене цікавлять, зокрема, конкретні механізми, які Ви вважаєте за потрібне: які постанови уряду чи парламенту потрібні для того, щоб забезпечити це?

А. Ш.: Я хочу подивитися на закон про державну службу та іншу нормативну базу, що стосується прийому на державну службу, тому що мій досвід роботи на державній службі або з державними службовцями був дуже негативним. Спочатку я працював в якості віце-президента Національної Телекомпанії України, де працівники були прирівняні до державних службовців. Потім я був головою парламентського комітету зі свободи слова. Те, з чим я зіткнувся, це абсолютно вороже середовище для прийому нових, молодих людей. Вся нормативна база вибудована так, що колосальні привілеї, колосальну фору отримують ті, хто найдовше працює на державній службі. А це – те, чого Україна, напевно, зараз найменше потребує. Тому будемо дивитися на це – ідеться про нормативну базу.

С-N.: На Заході зараз – чи у Сполучених Штатах, чи в Німеччині – видається досить багато українських видань закордонними українцями. На Вашу думку, якою повинна бути підтримка цих видань з боку України? Які конкретні механізми – до кого звертатися, яким чином це має бути забезпечено і т. д. – повинна створити українська влада?

А. Ш.: Тут у мене двояке враження. Як журналіст-практик, я скажу, що мені невідомі випадки, коли державна підтримка йшла би на користь мас-медіа. Здебільшого – це миттєво стає


Бажаю розкоші втілення студентських мрій!


корупційною історією і це не найкращим чином працює на творчий потенціал мас-медіа. При цьому всьому, Україна повинна для себе уявити, яким саме чином вона хоче стимулювати свій голос за кордоном. Що стосується власне українських можливостей – ну, наприклад, свого часу існувала ідея створення потужного каналу УТР, який би провадив мовлення на закордон, то це закінчилося абсолютно безславним продуктом, який зараз є в ефірі, який з незрозумілих причин зараз конкурує в українському ефірі з УТ-1 і який абсолютно не представляє Україну за кордоном. Тобто, немає користі ні для українців, які б хотіли отримувати інформацію про Україну українською мовою, ні для іноземців, які б хотіли отримувати таку інформацію англійською. На жаль, поки вона є більше набором негативного досвіду, ніж ідей на майбутнє. Напевно, спочатку повинно іти розуміння того, як саме Україна хоче звучати за кордоном, що є пріоритетним регіоном, і хто є пріоритетним. Наприклад, в Америці ми бачимо видання, які видає українська діаспора – деякі з них видають абсолютно пристойний продукт, не спираючись на державну підтримку. Я не впевнений, що вона їм потрібна. Може, в іншому місці без цієї підтримки працювати неможливо.

С-N.: Я говорю, власне, і від імені українських студентів у Німеччині, які видають журнал українською мовою, і які зараз також планують видавати журнал німецькою мовою. Проблема полягає в тому, що немає коштів для технічних речей: оскільки це – студентське середовище, то ресурси тут обмежені. Чи можлива співпраця з українською владою? Існує закон про підтримку закордонних українців, через який МЗС розподіляє певний бюджет. Чи існує можливість принаймні на проектному рівні подавати заявки на якісь певні кошти, які тоді, знову ж таки, реалізовувалися б у реальних речах, які б можна було легко перевірити?

А. Ш.: Я би віддавав перевагу тим виданням, де є явно осмислена ініціатива знизу. І все, що підпадає під такі критерії, я думаю, слід шукати спосіб, як це підтримати. І найгірше, що може статися, це коли державна підтримка закордонних українців перетвориться на ще один корупційний потічок. Тому треба шукати все те, що не зробиш силою з Києва, все те, що не насадиш методами агентурної чи контрагентурної роботи. Це – те, що повинно мати ініціативу знизу.

С-N.: І наостанок Ваші побажання для українських студентів за кордоном та українським виданням за кордоном.

А. Ш.: По своїх студентських роках я пам’ятаю, що у цьому віці тобі приходять твої справжні мрії. А далі люди діляться на дві категорії: на тих, хто залишається вірним своїй мрії, і тих, хто її здає, продає, забуває, присипляє. Я бажаю бути вірним своїй мрії, тому що те, що зараз у мріях, можливо, і є найважливішим у житті. І я бажаю великої розкоші втілення цих мрій.

С-N.: Щиро дякую!

Розмову вів Олег Коцюба

Гарвардський університет, Кембридж, Массачусеттс (США)


—ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ— 17 Союз Українських Студентів у Німеччині

Маланка-2009 Свято Маланки, яке організовує СУСН-Берлін, стає традицією і збирає кожного разу все більше відвідувачів. Цього року це традиційне українське зимове свято ми святкували 16 січня 2009 р. в ресторані «Україна» м. Берліна з багаточисельними (150 чоловік) та активними гостями. Нашу вечірку, яку ми по-молодіжному назвали «Маланка-Party», було організовано як для молодих українців Берліна та околиць, так і, звичайно, для іншої берлінської молоді. Особливо великою «фракцією» були представлені білоруси, але й німецька та польська молодь не давали відібрати у себе пальму першості, насамперед під час воркшопу українського народного танцю, який відбувся під час святкування. В програмі, яку ми цього року назвали «Новорічне шоу – made in Ukraine», був також і конкурс Міс Маланки та її пари, який викликав неабияку цікавість у всіх присутніх. Наступного року ми знову плануємо свято Маланки, отже обов’язково приїзджайте до нас в Берлін!

Музичне інсценування в пам‘ять про Лесю Українку З нагоди 138-ї річниці з дня народження великої української поетеси Лесі Українки Центральна Спілка Українців у Німеччині спільно з СУСН-Берлін підготували літературно-музичне інсценування «Леся Українка: європейська поетеса зламу століть». Подія відбулася 20 лютого 2009 року в приміщенні Посольства України. Окрім документального фільму «Леся Українка» про життя і творчість славетної письменниці та про останні роки її життя, багаточисельним гостям була представлена музична композиція на слова великої поетеси, а також книги з віршами Лесі Українки та про саму поетесу.

Народження...«Берліників»! Любі українці і всі, хто цікавиться українською культурою! А також і ті, хто нею цікавиться, але про це ще не знає! Нарешті здійснилося: з нашого гуртка українського народного танцю, що був ініційований берлінською молоддю за підтримки СУСН-Берлін, тепер народився справжній колектив, який ми назвали «Берліники». Збираємося ми, як завжди, по середах, 19-20:30 на Car-merstr. 12, 10623 Berlin. Більше про наш колектив можна дізнатися тутечки: http://ukrvolkstanz.blogspot.com/ Наступний наш виступ планується 9 квітня 2009 року на українському вечорі, що його організовує СУСН-Ганновер. В плані також участь у Карнавалі Культур м. Гамбурґа на початку осені та, звичайно, подальша популяризація українського танцю та культури в Німеччині. Олександра Бінерт, СУСН-Берлін [email protected]

Берлін

—ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ— 18 Союз Українських Студентів у Німеччині

Ганновер

Святкування Різдва

6 січня ми разом з українською церковною громадою Св. Володимира святкували Різдво Христове. Наші численні приготування не залишилися поза увагою. Гостей зібралось багато, серед них - не тільки прихожани церкви, але й студентська молодь. Частували гостей варениками власного приготування, борщем та кутею з компотом. Розважальна програма складалася, як зазвичай у Святий вечір, з колядок, що у супроводі баяна виконував студентський хор «Калина» та за ним й усі присутні гості.

Stammtisch

Як і завжди кожну першу неділю місяця о 12:00 ми збираємось на Stammtisch за спільним сніданком та обговорюємо якусь актуальну тему. Останнього разу був запрошений Гаральд Бремер, соціальний педагог, що вже багато років займається питаннями іноземних студентів у Студентській євангельській общині міста Ганновера. Він представив програми для допомоги студентам під час навчання. Йшлося про фінансову допомогу та про семінари, що організовує «STUBE-Niedersachsen».

Український вечір

На початку квітня (09.04.09) ми плануємо провести Український вечір, організацію якого було ініційовано з боку Studentenwerk Hannover. Вже розроблена яскрава програма з піснями, танцями та іншими цікавими речами, якими так славиться Україна. Отже, щиро запрошуємо усіх вас!

Текст: Елла Пруднікова, СУСН-Ганновер

[email protected]

Фото: Швечихіна Наталія

19 —ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ—

Munich international Get2gether Student Initiatives Brunch

В суботу 14-го березня 2009 р. відбувся другий „Get2gether Brunch” студентських ініціатив з міжкультурної роботи в Мюнхені. Iнтернаціональні організації – серед них АЕGEE, TutoRia

LMU, AIESEC, YnterACT, а також TAG (тунезійське об’єднання науковців), СУСН та інші – збираються щонайменше раз на семестр за ініціативи та підтримки католицької університетської общини (KHG) для обговорення спільних студентських заходів та можливої кооперації у майбутньому. Дані цілі проекту вже були висловлені на першій такій зустрічі 22 листопада 2008 року. Особливо учасники зібрання наголошували на залученні іноземних молодіжних об’єднань, які, на їх думку, на жаль, часто залишаються невідомими для німецьких

ровесників. Слова Елени Робу, співорганізатора від KHG, „ніхто з нас не підозрював, як багато активних студентських організацій існує в Мюнхені, але проблема у тому, що вони нічого не знають одна про одну” прозвучали як заклик до участі існуючих ініціатив у проекті „Get2gether”, а також до втілення в життя спільно поставлених цілей кооперації. В планах проекту щодо розширення співпраці є також створення вебпорталу та календаря, де мали б можливість представити себе, а також виставити свої новини чи найближчі події всі учасники проекту „Get2gether”.

Варто згадати, що організатори подбали про вдалий перебіг – різноманітність та креативність регулярних зустрічей. Адже учасники мають добру нагоду не тільки взаємно познайомитися і поспілкуватися, спільно подискутувати на заплановану тему зустрічі чи обмінятись ідеями щодо організації проектів, а й покуштувати „Chile сon carne” або ж випічку відмінного приготування оргкомітету заходу.

Мелана Ливка, СУСН-Мюнхен

[email protected]

Фото від 14.03.09:

„Brunch“ та Chile con carne. Представники організації АІЕSEC. Автор: Michelle Kyeyune


Мюнхен

20 —OLEHS BLOG— Союз Українських Студентів у Німеччині

Wie sind wir von der weltweiten Wirtschaftskrise beeinflusst? Ich mei-ne nicht „uns“ als Gesellschaft (wir sind ja eigentlich „außerhalb“ der ukrainischen Gesellschaft), ich meine uns „persönlich“. Ich habe, zum Bei-spiel, einige Bekannte, die wegen der Krise entlassen worden sind. Andere müssen um ihren Job fürchten, kön-nen sich nichts gönnen und bangen um die Zukunft. Mir selbst geht’s a-ber (noch?) ganz gut. Die Dimensio-nen sind überall anders.

Trägt die allgemeine und permanente Unsicherheit dazu bei, dass man vor nichts mehr Angst hat? So müssen sich zumindest viele aus der westli-chen Sicht das wirtschaftliche Desas-ter in der Ukraine vorstellen. Ich ha-be gestern einen ziemlich trivialen Vergleich gehört, der sich hier gut einfügt: Je höher man auf dem Berg ist, desto schmerzhafter ist der Sturz nach unten. USA sind hier wohl das Beispiel von jemandem, der ganz auf der Spitze gewesen sein muss. Ist der „Untergang“ eines solchen Staates – und genauso wird es von vielen in den USA angesehen: als der Fall ei-nes Imperiums – schmerzhafter für dessen Bürger als eines wie die Uk-raine?

Unsere Landsleute identifizieren sich freilich schon lange nicht mehr mit dem Staat, geschweige denn der Re-gierung oder dem Präsidenten. Die permanente Stagnation scheint aber – zumindest für mich – viel schlim-mer als der plötzliche Sturz aus dem siebten Himmel (aha, die smarten Fonds-Verwalter wussten natürlich

nichts über das nahende Unglück). Die rosigen Amerikaner haben es wohl schon sehr zu spüren bekom-men, als sie plötzlich nicht mehr sorglos durch die Shoppenmeile wan-dern konnten – da es sich hier immer um eine „shopping experience“ han-delt, nicht einen Kauf aus Not oder Notwendigkeit. Die breite Masse der Ukrainer konnte es nie. Die meisten von ihnen konnten es auch nicht, als sie noch „Sowjets“ waren (schon ko-misch, dass es sich dabei um diesel-ben Menschen handelt, oder?) Wie dem auch sei: was für Mentalität hat diese Tatsache in unseren Eltern und Großeltern – und, folglich, auch in uns – bewirkt? Gute Frage – nächste Frage?

Nicht ganz. Der ukrainische Fatalis-mus hat hier auch seine positiven Seiten: in Situationen wie die heutige denkt sich der Iwan-Normalverbraucher „Oha, i‘ hob’s g’wusst!“ und „Wird schoa‘“. Hier ist natürlich auch Tschornobyl nicht zu-letzt Dank: wenn wir schon dies über-lebt haben, was soll uns die weltweite Finanzkrise?

Neben solcher Einstellung tun einem die „armen“ Amerikaner wirklich Leid... Wenn wir deshalb selbst unter der Krise leiden müssen – finden kei-nen Job nach dem Uni-Abschluss, verlieren einen Teil der Stunden in der bestehenden Arbeit oder werden gar ziemlich schamlos rausgeschmis-sen – vielleicht ist es gar keine schlechte Idee, wieder etwas „mehr Ukrainer“ zu werden? Also: zurück zu den Wurzeln?

Krise überall

21 Союз Українських Студентів у Німеччині —ПУТІВНИК НІМЕЧЧИНОЮ—

Путівник Німеччиною для молодого українця: Один день у Бонні

11:30 У цьому парку особливим є те, що у ньому мало дерев, а горбистий рельєф покритий гарною травичкою. Ви бачите людей, які лежать собі біля озера. Хто спить, хто читає, хто гріється на сонці - усі відпочивають! Чого ж ви чекаєте? Приєднуйтесь! Ви ж уже трішки втомлені. Поніжившись на сонечку, ви нарешті можете з’їсти свої бутерброди. Як? Не зробили? Тоді треба було в «Плюсі» в центрі закупитися! Але вже пізно – доведеться купити якусь сосиску в пивному саді (Biergarten) у парку. Набравшись нових сил, ви повертаєтеся до центру, але тепер вже пішки набережною Рейну...

10:00 Хоч історія не була, можливо, вашим улюбленим предметом в школі, але ви не пошкодуєте, якщо відвідаєте цей музей. Мультимедійніше та інтерактивніше показати історію, мабуть, просто неможливо! А ще вхід у цей величезний музей безкоштовний. Після музею ви вже трішки втомлені, але переповнені вражень. Будьте спокійні! Музеїв сьогодні більше не буде. Та й хто буде відвідувати декілька музеїв на день?! І забудьте ви про той «нещасний» будиночок Бетховена, про який у путівнику стільки написано. Вам не обов’язково штовхатися у тих маленьких кімнатках із туристами з Азії, вивчаючи меблі, на яких сидів, спав тощо Бетховен. А, може, ви - фанат Бетховена? Тоді забираю свої слова назад. Треба було вам замість музею історії його відвідати... Але тепер ви вже сідаєте на трамвай і їдете 10 хвилин до парку Райнауе (Rheinaue), щоб відновити на природі свої сили.

7:30 Ось ви стоїте повні енергії на головному вокзалі у Бонні. Починається новий теплий та сонячний день. Можливо, це - кінець весни, а може, - початок осені. Місто тільки починає прокидатися. Перейшовши вулицю, ви потрапляєте у самий центр міста, який є виключно пішохідним. Повільно крокуючи маленькими вуличками і милуючись старовинними будиночками та соборами, ви знайомитеся із ще сонним Бонном. На головній площі міста продавці починають розкладати свої овочі та фрукти на прилавки. Ось ви чуєте перший хрипкий грубий голос «Дооойче томаааатен!..» Втікайте звідси! Куди? Найкоротшою дорогою на вокзал! Місто прокинулося і за хвилину наповниться суєтою людей, які поспішають на роботу або беруть низький старт перед дверима торгових центрів. Ось перед вокзалом ви зауважуєте те, чого раніше не помітили і про що не буде написано у жодному путівнику – так звану Боннcьку діру (Bonner Loch), де групами стоять бездомні і, незважаючи на ранню годину, вже п’яні люди.. Не лякайтеся, вони не агресивні, якщо їх не провокувати, звичайно. Сідайте на трамвай і за якихось 10-15 хвилин ви будете перед найкращим музеєм Бонна, а можливо, й цілої Німеччини – «Дім історії» (Haus der Geschichte).


14:00 Ось ви знову в центрі Бонна, але цього разу зі сторони набережної. Не поспішайте до крикливого продавця помідорів! Кращі зайдіть в головний корпус університету - він зовсім поруч! Колишній королівський замок здивує вас об’ємами приміщень, латинськими написами на кожному кроці та старовинними колонами, які виглядають так, ніби мають з хвилини на хвилину завалитися. Вам треба (уупс!) в туалет? Він до ваших послуг! Не лякайтесь, що там ультрафіолетове освітлення – це не тому, що там відбуваються якісь вечірки, а для дезінфекції. Написи в туалетах, мабуть, не відрізняються нічим від інших туалетів – нацики, люди з нетрадиційною орієнтацією, іноземці - ні про кого тут не забули! Тепер з відчуттям легкості ви виходите у двір (Hofgarten), де бачите поляну розміром з футбольне поле! На ній просто кишить студентами – кожен займається чимось своїм. Хто жонглює, хто грає у футбол, хто на барабані, хто щось сконцентровано рахує на своєму ноуті, хтось вправляється у капуейрі, а хтось гортає сторінки грубої книжки... Над головами літають фрізбі. Сядьте разом з ними, відчуйте атмосферу – не бійтеся, до вас не будуть чіплятися, щоб ви приєднувалися до того чи іншого процесу. Але якщо ви попросите приєднатися до когось, вам, скоріш за все, не відмовлять. Недалеко знаходиться головна бібліотека, де вже не такий студентський рай, а радше тримання за голову, задумані погляди в нікуди і тиша... як на цвинтарі! Вам, звичайно, не обов’язково бачити це видовище. Хоча якщо би захотілося – без проблем – на вході ніхто пред’явити студентський не вимагає.

13:00 Переконайтеся, що ви йдете по доріжці для пішоходів! Орієнтиром є наявність людей похилого віку та відсутність велосипедних дзвінків у вас за спиною. Ось він, Рейн, у всій своїй красі! Немаленький, чи не так? Насолоджуйтеся його спокоєм. Якщо маєте багато енергії, можете трошки пробігтися та спробувати перегнати баржу по швидкості – це, до речі, не так складно, як здається. Не дивуйтеся інтенсивному пішохідному, велосипедному, роликовому та іншому трафіку на набережній. Радійте, що це не вихідні, інакше би було ще інтенсивніше. А це - вихідні? Ну тоді вам справді не пощастило. А, і ще! Не лякайтеся диких криків з дерев великих зелених створінь, які там метушаться. Це звичайні тропічні папуги! Не ставтете дурних запитань! Звичайно, вони не вміють розмовляти – вони ж дикі, хоч і живуть в колишній столиці Німеччини. Зліва будете бачити величезний «будинок-вітрила» – це головний офіс Німецької Пошти (Deutsche Post).


00:00 Рано чи пізно, мабуть, прийде до вас запитання «а де мені ночувати?». Якщо ви пішли до Рейну і маєте намет, можете ризикнути і спати в наметі (взагалі-то, це заборонено, але до туристів переважно ставляться гуманно). Якщо ви пішли в якийсь клуб, то можете там відриватися до 5-6 години ранку. Звичайно, можете також скористатися молодіжним готелем (Jugendherberge Bonn).

Якщо у вас є ще один день часу та енергії для нових відкриттів, їдьте електричкою у містечко König Winter, де на горі є замок, з якого відкривається фантастична панорама на землю Rheinland-Pfalz. Ще вартує, звичайно, з’їздити у Кьольн (Köln), який знаходиться за півгодини їзди поїздом з Бонна. Але про це вже розповість хтось інший та й у іншому номері журналу.

Гарних активних подорожей та багато нових відкриттів! Сергій Сумніков (Бонн-Львів)

Фото: Зоряна Стеліга, Сергій Сумніков

20:00 Продавця помідорів, як і завзятих шоперів, вже немає – можна знову вирушати на прогулянку центром Бонна. Втамувавши знову свій апетит старовиною, вам потрібно тепер зробити стратегічне рішення: залишитися у центрі або йти на берег Рейну. У першому варіанті, якщо ви любити розім’яти м’язи шиї під цивілізований рок, клуби Nachtschicht або Carpe Noctem чекають на вас. Якщо ви любите покрутити стегнами під латиноамериканську музику або подивитися, як це роблять вихідці з Латинської Америки, то вам дорога у бар Tacos. Якщо ви хочите провести вечір більш спокійно, можете піти у відому кнайпу Nachrichtentreff, де у свій час пили пиво відомі німецькі політики та іноземні дипломати, а пізніше це було постійне місце зустрічі журналістів. Варіант «піти до Рейну» дуже привабливий, якщо хороша погода. Купивши дешеве (або дороге) вино на заправці, яка знаходиться недалеко від будиночка Бетховена, ви можете піти через міст на інший берег Рейну. Там вже практично, як то кажуть, «на природі», з якої ви можете спостерігати за вогнями міста (електричними, якщо ви раптом не палили на заправці, коли купували вино), розвести свій вогонь, пити вино, співати, танцювати і все, що вам там захочеться. А їсти вам точно захочеться. От тут без справжнього німецького дьонера не обійтися. Останніми роками найкращий у Бонні можна купити у Orient Express, який недалеко від головного моста через Рейн. Тому доведеться йти знову через міст назад... Плисти не рекомендую, бо Рейн має сильну течію.

16:00 Тепер ви знову зголодніли.. Не проблема! Якщо ресторани вам не по кишені, а супермаркети – занадто банально, то можете піти в студентську їдальню, яка зразу під боком, або у якесь студентське кафе-кнайпу (напр. Café Blau або Alter Zoll), де на липких від пива столах ви зможете смачно попоїсти.

17:00 У центрі ще суєта, не знаю, що вам робити. Щось придумайте самі. «Вільний час!», як кажуть гіди.

24 —КУЛЬТУРА— Союз Українських Студентів у Німеччині

Екслюзивне інтерв’ю для СУСН-News з Мирославом Слабошпицьким, режисером, чий фільм «Діагноз» брав участь у міжнародному кінофестивалі «Берлінале» 2009 р.

Ольга Веснянка: На що Ви сподіваєтеся, беручи участь у Фестивалі? Чи були впевнені, що Ваша стрічка буде відібрана до конкурсу?

Мирослав Слабошпицький: Абсолютно не був впевнений. Треба бути не в своєму розумі, щоб бути впевненим у такому. Я скромно відіслав фільм поштою для відбору і коли отримав запрошення, мене самого треба було фільмувати…

О.В.: Які фільми під час Фестивалю обов'язково переглянете? Чи бачили інші роботи - вже лауреати Фестивалю, чи погоджуєтесь з оцінками жюрі?

М. С.: Передусім, безумовно, фільми своїх колег з Berlinale shorts, оскільки ми - в одному конкурсі. Окрім цього все, що зможу і встигну подивитися, особливо панораму і форум, оскільки фільми основного конкурсу так чи інакше до нас доберуться, в тому числі і завдяки піратам. А от що стосується панорами і форуму – зовсім не факт, що буде ще якась нагода побачити ці фільми. Хоча і фільми-призери добираються до нас по-різному. Скажімо «Грбавіцу» мені досі не вдалося подивитися. Я бачив південноафриканську «Кармен», Цай Мін Ляна, «Ірину Палм» і, звичайно ж, «Елітний підрозділ» - латиноамериканське кіно взагалі надпотужне. А якщо підсумовувати – я взагалі дуже люблю все можливе кіно: і порно, і артхаус, і мейнстрім, і треш. Найбільше мене чіпляють контраверсійні фільми, що намагаються, як співав Моррісон, «Прорватися на той бік». А Берлінале, на мій погляд, фестиваль саме такого кіно.

О.В.: Розкажіть про себе, які Ваші творчі найближчі плани, які фільми вже маєте в своєму доробку?

М. С.: Я перебуваю в дуже складних взаєминах з українською службою кінематографії. Я б навіть сказав, що наші естетичні протиріччя вилилися для мене де факто в заборону на професію. Тому мій фільм «Діагноз» не мав жодної державної підтримки, хоча сподіваюся, що участь у Берлінале зможе зламати цю ситуацію.

Я мрію, що українська служба державної кінематографії перестане бути настільки дрімучою і невіглаською, як зараз, і поступово інтегрується у європейську спільноту. Бо якщо можна щось говорити про євроінтеграцію на рівні тих чи інших суспільних інститутів, то на рівні Державної служби кінематографії – це 70-ті роки радянської України у найгіршому розумінні. І над всім панує живий мрець – метод соціалістичного реалізму, гнилий труп якого поховали навіть у Росії.

Розмовляла Ольга Веснянка, Київ

«Діагноз» Мирослава Слабошпицького на Берлінале-2009

25 —ЛІТЕРАТУРА— Союз Українських Студентів у Німеччині

Wo die Berge steil zum Himmel streben

und der Wind zur Urwaldharfe singt,

wo die Menschen fern den Städten leben,

und der Hirschbock ungestört zur Quelle springt—

schöne Ukraine, du geliebtes Land,

im Gebirg ich meine Heimat fand!

(Olga Rischawy, Meine Ukraine)

У жовтні 2008 р. в Ужгороді відбувся 6-ий Міжнародний МітОстФестиваль, організова-ний спілкою MitOst e.V. СУСН як активна студентська організація в Європі також мала змогу взяти участь у цьому фестивалі. Союз українських студентів у Німмеччині пред-ставляли члени СУСНу Олександра Бінерт (Берлін), Мирослава Смоляр (Мюнхен) та Едіта Ульман, давній друг та активний учасник СУСНу, яка проживає на даний час на Закарпатті.

Організатори МітОстФестивалю надали можливість представити діяльність нашої організації, показати фотовиставку "Ukraine.Now!" – проект СУСНу-Берлін, та в рамках літературної секції фестивалю познайомити учасників з німецькою літера-турою та культурою середини 20-го століття на Закарпатті, про що і йтиметься в подальшому.

Мені як уродженці Ужгороду було надзвичайно приємно розповісти в рідному місті про німецьку культуру та літературу на Закарпатті, про існування якої багато хто і не підозрював. У ході навчання та написання своєї магістерської роботи в університеті ім. Людвіґа Максиміліана в Мюнхені я отримала змогу досліджувати німецьку культуру та літературу на Закарпатті. На фестивалі МітОст німецька літературна спадщина Закарпаття була представлена ліричними творами Ольги Рішаві, які поетеса писала німецькою мовою.

Українські критики відносять Ольгу Рішаві до народних талантів Закарпаття, найвіддаленішого закуточка Західної Укра-їни, де вона вiднайшла свою другу Батьківщину. Німецька мова була її поетичною мовою, мовою її Музи та серця. Німецькою укладала вона численні вірші, казки та оповідання для дітей. Вірші поетеси було видано у двох ліричних збірках „Блакитна мандрівка“ (1979) та „Рокам подвоєно ціну“ (1996) видавництвом „Карпати“ (Ужгород). Ще з дитинства вона захопилася літературою та музикою. Досить

рано спробувала себе в поезії.

Ольга Рішаві, дівоче iм‘я Ольга Восталь, народилася 10 січня 1903 року в маленькому містечку Мiстек, Мерен, колишня Чехословаччина. Вона зростала у середньо-буржуазній родинi, де усвідомлювалися цінності багатонаціональної держави. Це була високоінтелігентна родина, яка часто влаштовувала музичні та літературні вечори; батьки грали на музичних інструментах: мати – на флейтi, а батько захоплювався скрипкою. Мати прищепила їй любов до чеських пісень, легенд та казок різних народів. Завдяки становищу батька-чинов-ника, дівчинка отримала гарну шкільну освіту. Вона відвідувала восьмирічну школу, після того були два роки Торгівельної Школи. Паралельно отримала музичну осві-ту. Оскільки Мерен належав до австрійської частини кайзерової монархії, де державною була німецька мова, Ольга зростала в німецькому оточенні. На початку 20-х років розпочалася її музично-викладацька кар‘єра, якій вона з радістю присвятила все життя.

Ольга Рішаві вела спокійне, непримітне життя. Скромна, доброзичлива людина, яка ніколи не прагла бути попереду. У 1927 році її чоловіка, головного лісника, перевели до Закарпаття, і вона попрямувала за ним. Десятиліття Ольга пропрацювала вчителем музики у різних сільських школах, багато років грала в оркестрі, давала дітям уроки музики.

Наслідки так званого „Положення Колек-тивної провини“ під час другої Світової війни не зачипили родину Рішаві як родину з німецьким корінням. Розпочались арешти та заслання, позбавлення громадянських прав, депортації на „відновлювальні роботи“, що зруйнувало підґрунття дотеперішньої форми життя. Вже до початку війни у 1939 році Ольга та її чоловік були змушені залишити регіон та тікати до Німеччини. В роки війни Ольга Рішаві працювала секретарем в готелі у Штернбергу (сьогодні округ Пархім у Мекленбург-Форпоммерн). Після війни Ріша-ві повертаються до Закарпаття і зали-шаються тут вже до кінця життя. Єдиний син Ольги залишив родину, і пішов власними шляхами, не переймаючись долею батьків. Чоловік Ольги в останні роки свого життя втратив зір. Після його смертi Ольга Рішаві жила у великій бідності. Інколи навіть не мала за що купити хліба.

Ольга Рішаві (1903-1993) - німецькомовна поетеса із Закарпаття

26 —ЛІТЕРАТУРА— Союз Українських Студентів у Німеччині

В останні роки свого життя жінка страж-дала від хвороби Альцгеймера, потре-бувала допомоги та жила в лікарні селища Кушниця. Померла поетеса 22 травня 1993 року у віці 90 років; похована на кладови-щі села Кушниця. До 100-річчя від Дня народження Ольги Рі-шаві прозвучало бага-то відгуків про її життя та поетичну діяльність.

Поезія поетеси Ольги Рішаві – це, в першу чергу, лірика почуттів. Поетеса спочатку імпровізувала на фортепіано, а потім втілювала музику у слова. Теми власних віршів вона брала з власного життя, життя її Батьківщини та оточення, думок та почуттів. У її віршах поєднуються німецька та українська поетичні традиції – меланхолія німецької романтики та пристрасть українського народу. У своїх віршах поетеса піднімає вона перш за все дві теми: чуттєвість серця та красу рідної природи.

Ольга Рішаві та її поезія була предметом багаторічного літературного дослідження Петра Скунця, (1942-2007), відомого

українського науковця в області літератури, поета та письменника, журналіста та перекла-дача із Закарпаття. Зав-дяки мистецькому пере-кладу Петра Скунця сьогодні можна чути вірші Ольги Рішаві українською мовою, що допомагає читачам кра-ще пізнати письмен-ницю та її ліричні ро-боти.

Поетична спадщина ні-мецькомовної поетеси

Ольги Рішаві суттєво збагатила Закарпаття як простір німецької культури та літератури. Збірками віршів „Блакитні подорожі“ та „Рокам подвоєно цiну“ вона зробила великий внесок до традиції німецької літератури за кордоном.

Проведення щорічного МітОст-Фестивалю в містечках Східної та Центральної Європи робить вагомий внесок у знайомство та зближення культур, у даному випадку, німецької та української культур в Ужгороді.

Мирослава Смоляр, Мюнхен Переклад з німецької:

Олена Шилобокова, Мюнхен

ICH MÖCHTE GERN EIN STERNCHEN SEIN А СТАТИ Б ЗІРКОЮ МЕНІ Ich möchte gern ein Sternchen sein А стати б зіркою мені – Und alles überstrahlen, Ні, не жила б я в небі, Da müsste auch zu dir hinein Стежки осяявши земні, Ein goldnes Lichtlein fallen. Упала б я до тебе. Ich möchte durch die Gassen gehen Пройшла б завулками всіма, Und alle Müden finden Зняля з усіх утому. Und auch vor deiner Türe stehn Тобі, чи літо чи зима, Und dir ein Sträusslein binden. Букет несла б додому. Ich möcht in allen Blüten sein, Всі квіти світу обняла б, Sie würden heller strahlen, Вони ще кращі б стали, Der Duft käm auch zu dir herein, І аромат би їх не слаб, Er würde dir gefallen. А барви б не розтали. Ich trüge gerne Sonnenlicht Я увійшла б до тебе в сад, In deinen lieben Garten, Щоб стало в нім безхмарно. Doch ach mein Herz vor Leid zerbricht, Але роки ідуть на спад, Ich muss vergebens warten. І я чекаю марно. Du zogst davon und all mein Glück Ти зник і вітер мої дні Hat längst der Wind entblättert, Пообривав, як листя. Doch oft nur einen Augenblick І тільки спомини чудні Mein altes herz noch wettert. Говорять серцю: бийся!

P.S.: Один із віршів Ольги Рішаві:

—ФОРУМ СУСНУ— 27

„Пекуча десятка” тем на Форумі - 5

Усім вітання! Так швидко пролетіли три місяці від нашої останньої зустрічі. Як сон. Проте, за цей короткий час наш Форум відвідали понад 16 000 відвідувачів із 63 країн світу. Так-так, не

думайте, що нас читають лише в Україні та Німеччині. Наші бурхливі дискусії легко приваблюють і жителів Перу, Китаю, і навіть в Сенегалі читають Форум СУСН ;)

А тепер подивимося, як же вплинула така популярність на розташування наших найпекучіших тем.

На 10-му місці у нас Транквілізатор. Читає лекцію про заспокійливий вплив вербальної комунікації з використанням елементами арт-терапії. «ГРА-німецькі слова яких немає в укр.мові» вже захопила 37 000 пацієнтів.

«Такий, як я, буває раз на все життя іто із неба» - дядя Фройд би плакав, бо 9ту сходинку у нас непомітно окупував Славко Вакарчук, причому зробив він це навпомацки, навіть „Вночі”, оскільки вже був тут минулого разу із концертом 23.11.2007.

„Обережно! Працює мозок!” – я спочатку довго не розумів, чому деякі росіяни не можуть зрозуміти цієї фрази. А от Shtuchka зразу всьо „просікла”, що то всьо тому, що „Українська та російська мови - постійний камінь спотикання ” і вона заслужено задумалася на

8му місці.

45732 учасника взяли участь в „Форумних дослідженнях українського сексу„, мабуть, тому, що в Україні значно зросла вартість презервативів, хвиля любителів „насолоди без наслідків” перекотилася на 7ме місце.

Криза вона і в Україні криза, і в Німеччині, тому Trankwilizator пропонує антикризову програму „Дешево телефонувати в Україну”, яка вже півроку впевнено знаходиться на 6му місці.

Ось так поволі ми і добралися до першої п’ятірки наших найгарячіших тем. Цікаво, що тепер для цього необхідно не мало – не багато а назбирати понад 50 000 переглядів. Молода, але активна, тема „Чи є життя після Німеччини” доволі легко подолала цей рубіж і сміливо наздоганяє тему „Сповідь”, яка руками і ногами намагається втриматися на 4му місці. Поки що їй це вдається.

„Їжачок, діти, - це ворог народного господарства. Живиться він народними відходами і тому всередині дуже брудний. Один їжачок за одну ніч з'їдає стільки народного добра, скільки важить сам. Тому їжачків треба знищувати. І тут нам у пригоді стає наша славна авіація. Один самольот за один день знищує стільки їжачків, скільки важить сам.” [1] Ну як свідчить тема „Як найкраще їхати в Україну” наша, а точніше угорська(WizzAir) і,

віднедавна, німецька (Germanwings) авіація не лише допомагає нам боротися з їжачками, але і допомагає нам добиратися додому швидко і дешево. 3тє місце за цією темою. [1] Подерв'янський Л. Цікаві досліди. – К.: «Ненаукова думка». – 2 с.

Якщо ви думаєте, що Шахмати для дибілів і Сьомгу ви не знайдете в «Яндексі», то значить вам просто критично необхідно прочитати тему «Сучасна українська Література», що вже і зробили 63 000 наших читачів, закріпивши тему silin'а на 2му місці.

А тепер переможець. Парам-пам-пам! Тема Асоціації! 105000 відвідувань!!! Браво! Оплески! І ще маленьку медаль за приваблення трафіку отримує svita.

Сподіваємось, наша пекуча двадцятка, як істинно народний засіб пробудження від зимової сплячки, був для вас ефективним. Чекаємо вас на сторінках форуму. Не забувайте, можливо, читачу зі Шрі-Ланки, який 19го лютого забрів на наш форум, бракувало для повного щастя саме Вашого повідомлення! Будьмо взаємнощасливими! До нових зустрічей!

Юрій Халавка, Майнц

10101010

9999

8888

7777

6666

5555

4444

3333

2222

1111


28 —ЩЕ ДО УВАГИ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Заходи СУСНу та заходи при співпраці СУСНу:

⇒ 20 квітня 2009, Берлін - Ukrainischer Kulturabend, організатор Most-Brücke e.V., при співпраці з СУСН-Берлін. Адреса та час: 19:00 Uhr, Hauptverwaltung der AOK Berlin, Wilhelmstr. 1, 10963 Berlin, більше інформації: http://most-bruecke.de

⇒ Щосереди, Берлін – курси українського народного танцю в

Берліні, 19:20:30, Carmerstr. 12, 10623 Berlin. Організатор: група українського народного танцю „Берліники“ та СУСН-Берлін, більше тут: http://ukrvolkstanz.blogspot.com

⇒ Щотижнево, Майнц-Фракфурт - фотоклуб Майнц-Фракфурт.

Організатор – СУСН-Майнц, подальша інформація на: http://fotosusn.ning.com або: [email protected]

Інші події та заходи:

⇒ 07 квітня 2009, Берлін – доповідь про українську історію „Geschichtspolitik in der heutigen Ukraine“, 20:00, Martin-Gropius-Bau Berlin, Niederkirchnerstraße 7 Ecke Stresemannstr. 110. Організатор: Stiftung Topographie des Terrors

⇒ 17-18 квітня 2009, Франкфурт-на-Майні - Рекрутинговий саміт

Careers in Central & Eastern Europe. Більше інформації на сайті: www.careersincee.com

⇒ 27 квітня 2009, Мюнхен – дискусія „Die neue Ostgrenze der EU am Beispiel Polens und der Ukraine”, 18:30-20.30, Amerika Haus, Karolinenplatz 3, 80333 München, більше інфо та реєстрація: http://www.freiheit.org/webcom/show_uebersicht_veranstaltungen.php/_c-628/_lkm-282/vname-985/vid-608/i.html

⇒ 29 квітня 2009, Реґенсбурґ - Друга ярмарка для студентів –

2.BAYHOST-Hochschulmesse 2009. Час: 10:00 по 17:30. Інфо тут: http://www-cgi.uni-regensburg.de/Einrichtungen/Bayhost/messe_2009/

За детальнішою інформацією про всі заходи, а також за майбутніми

подіями дивіться на нашій веб-сторінці: http://sus-n.org

та в розділі “Календар” на Форумі: http://sus-n.org/forum/cal_lite.php

29

І наостанок...

З питаннями та пропозиціями,

бажанням співпраці чи

розміщення статей у СУСН–News

звертайтесь на

[email protected]

Основною метою організації є представлення інтересів українських студентів перед німецькими, європейськими публічно-правовими інстанціями, громадськими о р г а н і з а ц і я м и т а п р и в а т н и м и підприємствами в Німеччині та перед українською спільнотою. Союз Українських Студентів у Німеччині реалізовує цю мету шляхом обміну інформацією між студентами з України на теми “Навчання. Практика. Робота. Проживання” на основі регулярних зустрічей, організації і проведення семінарів, конференцій, виставок та спільних поїздок. СУСН особливу увагу приділяє поширенню інформації про Україну як у німецькому суспільстві загалом, так і між студентами німецьких вузів. Власне, це забезпечується тісною співпрацею з різноманітними організаціями в Німеччині.

Щоб стати членом нашої організації, дивіться тут: http://www.sus-n.org Ми будемо раді привітати Вас у нашій

спільноті!

Видавник:

Союз Українських Студентів у Німеччині (СУСН)

Головний редактор: Зоряна Стеліга

Редакція: Лілія Баранова, Олександра Бінерт, Світлана Гиса, Олег Коцюба, Мелана Ливка, Олена Стельмаченко, Сергій Сумніков, Юрій Халавка, Олена Шилобокова, Леся Шрамко.

Над випуском працювали: Ольга Веснянка, Елла Пруднікова, Мирослава Смоляр.

Верстка: Зоряна Стеліга

Е-Mail редакції: [email protected]

Підписатися на СУСН–News можна коротким повідомленням на: [email protected]

Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на http://www.sus-n.org

Наступний номер СУСН–News вийде в кінці червня 2009 р.

Відповідальність за зміст статті несе тільки її автор. Редакція та СУСН не завжди поділяють думки авторів статей.

Як сумно самому, то маєм пораду: у СУСНі одному, ти знайдеш розраду!

Поштова адреса: Bund Ukrainischer Studenten in Deutschland e.V. Postfach 10 03 07 80077 München Germany

Тел.: +49 179 894 72 82 +49 176 24 93 80 15

Банківський рахунок: HypoVereinsbank München Konto-Nr.: 659117070 BLZ 700 202 70 Загальні питання про діяльність СУСНу: [email protected] Управа (Пропозиції співпраці та ін.): [email protected]


Ви знайдете нас також в інтернеті:

http://www.sus-n.org

31.03.2009

Documents

axãáaxãá новини! · 2009-04-05 · 7) Мрії збуваються!!! Союз Українських Студентів у Німеччині —СУСН-NEWS— 3 Редакційна