aptm.org.uaaptm.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/aptm123-2011.pdfACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (23), 2011 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ

ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (23), 2011

АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (23), 2011 г.

3

ААККТТУУААЛЛЬЬННІІ ППРРООББЛЛЕЕММИИ ТТРРААННССППООРРТТННООЇЇ ММЕЕДДИИЦЦИИННИИ:: ннааввккооллиишшннєє ссееррееддооввиищщее;; ппррооффеессііййннее ззддоорроовв’’яя;; ппааттооллооггііяя

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ Засновники: Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України та Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського Національної Академії наук України

№ 1(23), 2011 р.Заснований у серпні 2005 р.

Головний редактор д.м.н. А.І.Гоженко Науковий редактор д.м.н. Л.М.Шафран

The editor-in-chief A.I.Gozhenko The scientific editor L.M.Shafran

Редакційна колегія Л.В.Басалаєва; д.м.н. Є.П.Бєлобров, д.м.н. В.С. Белок-риницкий, Д.В.Большой; д.м.н. Г.К.Васильєв; д.м.н. А.М.Войтенко; д.б.н. М.Я.Головенко, В.М.Євстаф’єв; Т.Л.Лєбєдєва; д.м.н. В.О.Лісобей; д.б.н. І.А.Кравченко; д.м.н. Б.А.Насібуллін; Б.В.Панов; Н.Ф.Петренко; О.Г.Пих-тєєва (відповідальний секретар); д.б.н. Е.М.Псядло; Д.П.Тімошина

Editorial board

L.V.Basalaeva; E.P.Belobrov, V.S.Belokrinitskiy, D.V.Bolshoy; G.K.Vasiljev; A.M. Vojtenko; M.J.Golovenko, V.M.Evstafjev; T.L. Lebedeva; V.A.Lisobey; I.A.Kravchenko, B.A.Nasibullin; B.V.Panov; N.F.Petrenko; E.G.Pykhtyeyeva (the responsible secretary); E.M.Psiadlo; D.P.Timoshina

Склад наукової редакційної ради: С.А.Андронаті (Україна); В.П.Антоновіч (Україна); К.Д.Бабов (Україна), Л.І.Власик (Україна); Ю.Л.Волянський (Україна); М.Р.Гжеготський (Україна); В.А.Голіков (Україна); М.Я. Головенко (Україна); Ю.І.Губський (Україна); В.М.Запорожан (Україна); В.О.Капцов (Росія); М.О.Колесник (Україна); Ю.І.Кундієв (Україна); Р.Ф.Макулькін (Україна); В.В.Мухін (Україна); Р.Ольшанський (Польща); А.Є.Поляков (Україна); М.Г.Проданчук (Україна); В.Г.Руденко (Україна); Х.Саарні (Фінляндія); А.М. Сердюк (Україна); І.Твардовська (Польща); І.М.Трахтенберг (Україна); Ш.Хан (США); А.З.Цфасман (Росія); К. Шрамм (Німеччина); Б.М.Штабський (Україна); О.П.Яворівський (Україна)

Structure of scientific editorial counsil: S.A.Andronati (Ukraine); V.P.Antonovich (Ukraine); K.D.Babov (Ukraine), L.I.Vlasik (Ukraine); Yu.L.Voliansky (Ukraine); M.R.Gzhegotsky (Ukraine); V.A.Golikov (Ukraine); M.J.Golovenko (Ukraine); Yu.I.Gubsky (Ukraine); V.M.Zaporozhan (Ukraine); V.O.Kaptsov (Russia); M.O.Kolesnik (Ukraine); Yu.I.Kundiev (Ukraine); R.F.Makulkin (Ukraine); V.V.Mukhin (Ukraine); R.Olszanski (Poland); A.E.Poljakov (Ukraine); M.G.Prodanchuk (Ukraine); V.G.Rudenko (Ukraine); H.Saarni (Finland); A.M.Serdjuk (Ukraine); I.Twardowska (Poland); I.M.Trahtenberg (Ukraine); Sh.U. Khan (USA); A.Z.Tsfasman (Russia); K. Shramm (Germany); B.M.Shtabsky (Ukraine); O.P.Yavorovsky (Ukraine)

Адреса редакції: вул. Канатна, 92, 65039, м. Одеса, Україна Тел/факс: +380-48-726-47-93, 728-01-47 E-mail: [email protected]

The address of editorial office: Kanatnaya str., 92, 65039, Odessa, Ukraine Phone/fax: +380-48-726-47-93, 728-01-47 E-mail: [email protected]

Журнал зареєстрований Держкомітетом по телебаченню та радіомовленню України 31 травня 2005 р. Свідоцтво: серія КВ № 9901 ISSN 1818-9385

The Journal is registered by the State Committee on TV and broadcasting of Ukraine May 31, 2005. The certificate: series КВ № 9901 ISSN 1818-9385

Рукописи не повертаються авторам. Відповідальність за достовірність та інтерпретацію даних несуть автори статей. Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали по узгодженню з автором.

Manuscripts are returned to the authors. Authors bear all responsibilities for correctness and reliability of the pre-sented data. Edition retain the right to reduce the size of the materials in agreement with the author.

Журнал внесений до переліку видань, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних ро-біт з біології та медицини (Бюл. ВАК України, № 11, 2009)

Роботи, що представлені в цьому номері, рекомендовані до друку Вченою радою УкрНДІ медицини транспорту та Редакційною колегією журналу.

Періодичність — 4 рази на рік

Передплатний індекс 95316 Адреса електронної версії:

http://www.medtrans.com.ua http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Aptm/texts.html

© Науковий журнал „Актуальні проблеми транспортної медицини”, 2005 р. Подписано в печать 15.02.11 р. Гарнитура Pragmatica. Формат 64х90/8. Печать офсетная. Усл. печ. лист. 17,2. Отпечатано с готового макета в типографии “ART-V”. г. Одесса, ул. Комитетская, 24А.


4


ААККТТУУААЛЛЬЬННЫЫЕЕ ППРРООББЛЛЕЕММЫЫ ТТРРААННССППООРРТТННООЙЙ ММЕЕДДИИЦЦИИННЫЫ:: ооккрруужжааюющщааяя ссррееддаа;; ппррооффеессссииооннааллььннооее ззддооррооввььее;; ппааттооллооггиияя

НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ Украинского научно-исследовательского института медицины транспорта Министерства здравоохранения Украины и Физико-химического института им. А.В.Богатского Национальной академии наук Украины

№ 1 (23), 2011 г.Основан в августе 2005 г.

Содержание: Content: Наши поздравления! 8 Our Congratulations!

ЛЕОНИДУ МОИСЕЕВИЧУ ШАФРАНУ — 75! 8 LEONID MOISEEVICH SHAFRAN

IS 75!

Гигиена и профилактическая медицина 9 Hygiene and Preventive

Medicine

ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ГИГИЕ-НИЧЕСКОГО НОРМИРОВАНИЯ КСЕНОБИОТИКОВ: НОВЫЕ ИДЕИ И СТАРЫЕ ПРОБЛЕМЫ — Штабский Б.М.

9

THE THEORY AND PRACTICE OF HYGIENIC RATIONING OF XENOBIOTICS: NEW IDEAS AND OLD PROBLEMS — Shtabsky B.M.

ИММУННАЯ СИСТЕМА КАК МИШЕНЬ ТОКСИЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ — Жминько П.Г.

17

IMMUNE SYSTEM AS THE TARGET OF TOXIC INFLUENCE OF CHEMICAL SUBSTANCES —Zhminko P.G.

БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН ЯК СКЛАДОВА МОНІТОРИНГУ ЗДОРОВ’Я — Александрова Л.Г., Демченко В.Ф., Клисенко М.А.

31

BIOLOGICAL MONITORING OF POTENTIALLY DANGEROUS CHEMICAL SUBSTANCES AS THE COMPONENT OF HEALTH MONITORING — Aleksandrova L.G., Demchenko V.F, Klisenko M.A.

ПОКАЗАТЕЛИ ПРОФЕССИОНА-ЛЬНОЙ И ПРОИЗВОДСТВЕННО ОБУСЛОВЛЕННОЙ ЗАБОЛЕ-ВАЕМОСТИ В ПРОБЛЕМЕ ХИМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ТРУДОСПОСОБНОГО НАСЕЛЕНИЯ — Тимошина Д.П.

37

INDICATORS OF PROFESSIONAL AND INDUSTRIAL CAUSED MORBIDITY IN THE PROBLEM OF CHEMICAL SAFETY OF ABLE-BODIED POPULATION —Timoshina D.P.



5

Содержание: Content: БИОПРОФИЛАКТИКА ЭКОЗАВИСИМЫХ СОСТОЯНИЙ У НАСЕЛЕНИЯ ИНДУСТРИАЛЬНО РАЗВИТЫХ РЕГИОНОВ — Белецкая Э.Н., Головкова Т.А., Онул Н.М.

48

BIOLOGICAL PREVENTION OF THE ECOLOGY DEPENDED CONDITIONS OF THE INDUS-TRIAL REGION POPULATION — Bilets’ka E.M., Golovkova T.A., Onul N.M

ПРИНЦИПЫ ОПТИМАЛЬНОГО ПИТАНИЯ РАБОТНИКОВ ЖЕЛЕЗ-НОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА, НЕПОСРЕДСТВЕННО СВЯЗАННЫХ С БЕЗОПАСНОСТЬЮ ДВИЖЕНИЯ — Трошина М.Ю.

56

PRINCIPLES OF AN OPTIMUM FOOD OF WORKERS OF THE RAILWAY TRANSPORTATION DIRECTLY CONNECTED WITH TRAFFIC SAFETY — Troshina M. Yu.

ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА МЕТОДОВ ОБРАБОТ-КИ И ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ CУДОВЫХ БАЛЛАСТНЫХ ВОД — Петренко Н.Ф., Мокиенко А.В.

61 ECOHYGIENIC ASPECTS OF CONTROL AND TREATMENT OF SHIPS BALLAST WATERS —Petrenko N.F., Mokienko A.V.

ЛІКАРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ТА АВІАЦІЙНОГО ПЕРСОНАЛУ — Люлько О.М., Гудима О.П

65 MEDICAL EXAMINATION OF FLYING COMPOSITION AND AVIATION PERSONNEL — Lyul’ko O.M., Gudyma O.P.

ПАНДЕМІЧНИЙ ГРИП ТА ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІЧНОГО СЕЗОНУ 2009-2010 РОКІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ — Земцов О.М., Петренко В.А., Тверезовський М.В., Рожков А.В., Тверезовський В.М.

70

PANDEMIC FLU AND FEATURES OF EPIDEMIC SEASON OF 2009-2010 IN ARMY DISTRICTS OF SOUTH REGION — Zemcov O.M., Petrenko V.A., Tverezovskiy M.V.|, Rozhkov A.V., Tverezovskiy V.M.

Клинические проблемы медицины транспорта 75 The Clinical Problems of

Transport Medicine

ОСОБЕННОСТИ ПЕДИАТРИ-ЧЕСКОЙ ТОКСИКОЛОГИ-ЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В КРУПНОМ ПРОМЫШЛЕННОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ — Межирова И.М., Бевз С.И., Петухова Ю.С., Синдеева Н.Т., Данилова В.В. , Штыкер С.Ю.

75

PECULIARITIES OF PEDIATRIC TOXICOLOGICAL CARE IN A MAJOR INDUSTRIAL REGION —Mezhirova I.M., Bevs S.I., Petuhova Yu.S., Sindeyeva N.T., Danilova V.V, Shtyker S.Yu.

ПРОГНОЗУВАННЯ АНТЕНА-ТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА, ВРАХОВУЮЧИ НАЯВНІСТЬ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ — Никогосян Л.Р.

79

TAKING INTO ACCOUNT LEVELS OF HEAVY METALS FOR THE FORECASTING OF ANTENATAL MORTALITY OF FETUS — Nikogosyan L.R.


6


Содержание: Content:

МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНА ПРОБ-ЛЕМА СУМАРНОГО НАДХОД-ЖЕННЯ НІТРАТІВ В ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ З ПИТНОЮ ВОДОЮ ТА ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ — Бондаренко Ю.Г., Хоменко І.В., Білик Л.І., Джулай О.С.

82

MEDICO-ECOLOGICAL PROBLEM OF HUMAN’S TOTAL NITRATES CONTAMINATION BY DRINKING-WATER AND FOOD PRODUCTS AND WAYS OF ITS SOLUTIO — Bondarenko Yu.G., Khomenko I.V., Bilyk L.I., Dzhulay O.S

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕ-РИСТИКА ФИЗИКО-ХИМИЧЕС-КИХ СВОЙСТВ И ПРОТИВОВО-СПАЛИТЕЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ ВОССТАНОВЛЕННОЙ И НАТИВНОЙ ЛЕЧЕБНОЙ ГРЯЗИ — Кравченко И.А.,Ларионов В.Б., Овчаренко Н.В.,Коберник А.А., Скипа М.И.

87

COMPARATIVE DESCRIPTION OF PHYSICAL-CHEMICAL PROPER-TIES AND ANTIINFLAMATORY ACTION OF NATIVE AND RECOVERED MEDICAL PELOID — Kravchenko I.A., Larionov V.B., Оvcharenkо N.V., Коbеrniк А.А., Skipa M.I

ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА САНІТАРНО-МІКРОБІОЛОГІ-ЧНОГО СТАНУ РОПИ ШАБО-ЛАТСЬКОГО (БУДАКСЬКОГО) ЛИМАНУ — Мокієнко А.В., Ніколенко С.І., Недолуженко Д.І.

93

ECOLOGY-HYGIENIC ESTIMA-TION OF SANITARY-MICROBI-OLOGICAL CONDITION OF HIGHLY MINERAL WATER OF SHABOLATSKY (BUDAKSKY) ESTUARY —Mokiyenko A.V., Nikolenko S.I., Nedoluzhenko D.I.

ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ АНАЛГЕЗІЇ ПОЛОГІВ НА ПАРАМЕТРИ БІОЛОГІЧНО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОДІЛЬ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ — Ткаченко Р.О., Шейман Б.С., Волошина Н.О.

96

INFLUENCE OF VARIOUS KINDS OF AN ANALGESIA OF CHILDBIRTH ON PARAMETRES OF BIOLOGICALLY-ACTIVE SUBSTANCES AT LYING-IN WOMEN AND NEWBORNS —Tkachenko R.A., Sheiman B.S., Voloshina N.A.

Психофизиология на транспорте 101 The Psychophysiology on

Transport

ПСИХОТЕРАПИЯ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА ПСИХОФИЗИО-ЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС В ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ГРУППАХ — Лившун Е.В

101

PSYCHOTHERAPY AS FACTOR OF INFLUENCE ON PSYCHOPHYSIOLOGICAL STATUS IN PROFESSIONAL GROUPS — Livshun E.V

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ МАШИНІСТІВ ЛОКОМОТИВІВ ТА ВОДІЇВ ВАНТАЖНОГО ТРАНСПОРТУ — Єна О.А.

104

COMPARATIVE DESCRIPTION OF LABOUR OF MACHINISTS OF LOCOMOTIVES AND DRIVERS OF FREIGHT TRANSPORT — Ena A.A.



7

Содержание: Content: Экспериментальные исследования 113 The Experimental Researches

ИЗУЧЕНИЕ ЗАЩИТНЫХ СВОЙСТВ ИНГИБИТОРОВ ТРИПСИНОПОДОБНЫХ ПРОТЕИНАЗ, ПОЛУЧЕННЫХ ИЗ ОТХОДОВ СЫВОРОТОЧНОГО ПРОИЗВОДСТВА — Дивоча В.А.

113

PROTECTIVE PROPERTIES OF INHIBITORS OF TRYPSIN-LIKE PROTEINASIS GOT FROM THE WASTES OF SERUM PRODUCTION — Divocha V.A

ОДЕРЖАННЯ ПЕКТИНО-ВМІСНИХ РЕЧОВИН З ПЕВНИМ СТУПЕНЕМ ЕТЕРЕФІКАЦІЇ — Самойленко М.Г., Яковенко Л.О., Трачевський В.В.

117

RECEPTION OF PECTIN-COMPRISING SUBSTANCES WITH CERTAIN DEGREE OF THE ETHE-RIFICATION — Samoilenko M.G, Yakovenko L.O., Trachevsky V.V.

РОЛЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ГОСТ-РОГО ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ В ПЕРЕБІГУ КОМБІНОВАНОЇ ТРАВМИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ — Зятковська О.Я., Гудима А.А

120

THE ROLE OF PREVIOUS ACUTE EMOTIONAL STRESS DURING COMBINED INJURY IN EXPERIMENT — Zyatkovska O.Y., Gudyma A.A

КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БІОФАРМАЦЕВТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРОТКО-ЛАНЦЮЖКОВИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА ЇХ ПОПЕРЕДНИКІВ — Борисюк І.Ю., Лихота О.Б.

124

COMPUTER SIMULATION BIOPHARMACEUTICAL PROPERTIES FATTY ACIDS AND THEIR PRECURSORS — Borisyuk I.Yu., Lykhota O.B.

ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТІОТРИАЗО-ЛІНУ ТА ВНУТРІШНЬОШЛУН-КОВОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ГОСТРОГО ТЕТРАХЛОРМЕТА-НОВОГО ГЕПАТИТУ — Ляхович Р.М., Гнатів В.В., Гудима А.А.

135

EFFECT OF COMBINED USE THIOTRIAZOLINE AND INTRAGASTRIC OXYGENATION ON THE COURSE OF ACUTE TETRACLORMETANIC HEPATITIS — Lyahovich R.M., Gnativ V.V., Gudyma A.A.

ВПЛИВ КОРВІТИНУ ТА ПЕНТОКСИФІЛІНУ НА ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН У ЩУРІВ ПРИ ХОЛОДОВІЙ ТРАВМІ — Хитрий Г.П.

139

CORVITIN AND PENTOXI-PHYLLIN ADMINISTRATION EFFECTS ON CARBOHYDRATE METABOLISM IN RATS WITH CRYOTRAUMA — Khytryy G.Р.

Конференции 144 Conferences 11-Й МЕЖДУНАРОДНЫЙ СИМПОЗИУМ ПО МОРСКОЙ МЕДИЦИНЕ

144 THE 11th INTERNATIONAL SYMPOSIUM ON MARITIME HEALTH

МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ ТОКСИКОЛОГОВ 146 INTERNATIONAL

TOXICOLOGISTS’ FORUM Новости медицины и биологии 148 News of medicine and biology Правила для авторов 150 Rules for authors


8


Наши поздравления! Our Congratulations!

18 февраля 2011 года исполняется75 лет научному редактору журнала «Акту4альные проблемы транспортной медици4ны», главному научному сотруднику лабо4ратории промышленной и экологическойтоксикологии, заместителю директора изаведующему отделом гигиены и токсико4логии Украинского НИИ медицины транс4порта Минздрава Украины доктору меди4цинских наук, профессору, заслуженномудеятелю науки и техники Украины Леони4ду Моисеевичу ШАФРАНУ.

В сфере научных интересов ЛеонидаМоисеевича — фундаментальные и при4кладные аспекты современной токсиколо4гии, гигиены, психофизиологии.Л.М.Шафран известен своими работами вобласти изучения механизмов адаптации

человека в экстремальных условиях жизнедеятельности, роли и механизмов фун4кционирования транспортных белков, закономерностей развития и компенсатор4но4приспособительной сущности клеточной, гемической и других видов гипоксии,роли свободно4радикальных и антиоксидантных процессов в механизмах токсич4ности широкого круга соединений — компонентов полимерных материалов и тя4желых металлов. Широкая эрудиция и нестандартное мышление позволяют емувыступать экспертом в различных областях знаний.

Каждый, кто сталкивался с Леонидом Моисеевичем Шафраном, согласится,что это — неординарная личность.

Необыкновенное знание и понимание людей, здравый смысл и стремление кразвитию, к разумной экспансии делают его замечательным руководителем.

Пытливость ума, обширность энциклопедических знаний, природное любо4пытство и необыкновенная работоспособность сделали из него выдающегося учё4ного. Это подтверждают авторитет Л.М.Шафрана в мире науки и почти полтысячинаучных статей, трудов и монографий. По мнению британских ученых, Л.М.Шаф4ран входит в число 2000 наиболее талантливых и уважаемых учёных планеты, очём говорят специальная медаль Кембриджского университета и соответствующийдиплом.

Высокая культура, интеллигентность, понимание своего долга, терпимость итерпение, а также большой жизненный опыт делают Леонида Моисеевича Шафра4на выдающимся учителем. Множество благодарных учеников могут это засвиде4тельствовать.

А всё вместе и, кроме того, разносторонность увлечений, неравнодушие, не4иссякаемые энергия и любовь к жизни — делают его выдающимся Человеком.

Мы благодарны судьбе за то, нам довелось работать и общаться с Л.М.Шаф4раном. Поздравляя его с юбилеем, желаем Леониду Моисеевичу здоровья, мно4гих лет жизни и дальнейших творческих успехов в научной деятельности.

Сотрудники Украинского НИИ медицины транспорта иредакция журнала «Актуальные проблемы транспортной медицины»

ЛЕОНИДУ МОИСЕЕВИЧУ ШАФРАНУ � 75!



9

Hygiene and PreventiveMedicine

Гигиена и профилактическаямедицина

Гигиеническое нормирование ксено4биотиков – это, вероятно, не лучшее изоб4ретение человеческого ума. Правда, похо4же, что выбора у человечества все равнонет. В условиях химически измененнойсреды отсутствие нормативов означало быничем не ограниченное и никак не контро4лируемое поступление вредных веществ ворганизм человека через органы дыханияи пищевой канал, а нередко – еще и черезкожные покровы. Остается, следователь4но, количественное ограничение экзохи4мического воздействия какими4то уровня4ми, которые можно считать безопаснымидля человека. Это и есть, так сказать, иде4ологически выдержанная чистая теория.

В этой чистой теории лучше всехразобрался Михаил Жванецкий. Он сфор4мулировал три положения, которые, судяпо всему, имеют такое же значение длямедицины, в особенности для гигиены ипрофилактической токсикологии, как зако4ны Ньютона для классической физики.Назовем их законами Жванецкого и убе4димся, что они4то и образуют фундаментобщей теории действия ядов и профилак4тической медицины вообще.

Первый закон Жванецкого по сутипредставляет собой закон адаптации. Онгласит: «Что наша жизнь: не привык�

нешь – подохнешь, не подохнешь –

привыкнешь».

Совершенно очевидно, что закон ох4ватывает теорию Г.Селье о стрессе (1960),адаптационную медицину Ф.З.Меерсона(1993) и, конечно же, фазовость развитиятоксического процесса, которую еще

Н.С.Правдин (1934) называл общим зако4ном токсикодинамики. Нужно только незабывать, что по счету адаптации платитжизнеспособность организма. В общейпатологии этим подразумевается струк4турная цена адаптации по Ф.З. Меерсону(1993), в токсикологии – геро4эффект поБ.М.Штабскому (1971, 1975), т.е. необра4тимо4кумулятивное геронтогенное дей4ствие ядов. Это означает, что если «НЕПОДОХНЕШЬ» относится к острой фазехронического воздействия – до развитиястадии резистентности по Г.Селье или ста4дии компенсации по И.В.Саноцкому(1970), то в дальнейшем в зависимости отдозы и длительности воздействия можетнаступить или НЕ наступить срыв адапта4ции (Е.И.Люблина и соавт., 1971). Важно,следовательно, чтобы плата за адаптациюне оказалась чрезмерной. Это и устанав4ливает второй закон Жванецкого.

В отличие от второго закона термо4динамики, который хоть и в отдаленномбудущем, но ничего хорошего человече4ству не сулит, второй закон Жванецкого –это (все) ОБЩИЙ закон профилактики, инадежду он все4таки оставляет. Звучит онтак: «Главное – не перейти улицу на тот

свет».

С позиций клинициста закон велит неотступать от древней, но никогда не ста4реющей формулы primum non nocere(прежде всего не навредить!), фармаколо4гу и токсикологу он подсказывает реше4ния, как можно более далекие от смертель4ных доз, а от токсикологов гигиеническо4го «разлива» требует еще и дополнитель4ной осторожности при разработке особых

УДК 613.155.3ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ГИГИЕНИЧЕСКОГО НОРМИРОВАНИЯ

КСЕНОБИОТИКОВ: НОВЫЕ ИДЕИ И СТАРЫЕ ПРОБЛЕМЫ

Штабский Б.М.Львовский национальный медуниверситет им. Данилы Галицкого

Ключевые слова: Гигиеническое нормирование ксенобиотиков


10


нормативов на время работы некоторыхкатегорий специалистов (спасателей, по4жарных, медиков) в экстремальных усло4виях или же на период вынужденного вре4менного пребывания населения в зонаххимических аварий.

Наконец, третий закон Жванецкого –это СПЕЦИАЛЬНЫЙ закон профилактики,или, если хотите, квинтэссенция всей те4ории гигиенического нормирования ксено4биотиков. Согласно этому закону, которыйкак бы безотносительно к токсикологиидавно уже стал одним из самых популяр4ных на планете Земля, «Алкоголь в малых

дозах безвреден в любом количестве».

Согласитесь, что, кроме обсуждаемой те4ории, нет и, вероятно, не может быть ни4какой другой, столь глубоко и точно свя4занной с данным законом.

Такова в основных своих чертах су4ществующая теория, которая на академи4ческом сленге имеет, правда, несколькоиную аранжировку, но, тем не менее, ос4тавляет открытым главный вопрос илиглавную серию вопросов: что такое «малыедозы», как их выявить, да еще и опреде4лить, какие из них можно считать безвред4ными? Этот главный вопрос никогда нерешался и, скорее всего, еще долго небудет решаться иначе, как эмпирически, наполусвободном (от чистой науки) норма4тивном рынке. Таким образом, мы перехо4дим от теории к практике.

Теоретически идея безвредностинормативов исключает двойные стандар4ты типа численно разных ПДК конкретно4го вещества в одной и той среде. Практи4чески в этом смысле некоторые излишки,по4видимому, неизбежны. Соответственнокакой4то выбор все4таки имеется,4 воттолько сделать его,руководствуясь одни4ми законами Жванец4кого, трудно. Психо4логически, оставляя встороне ту или инуюмотивацию, средимножества норматив4ных решений, пред4

ложенных на Земном Шаре, одни норма4тивы внушают доверие (таких большин4ство), а другие, наоборот, вызывают со4мнения. К этой второй группе можно сме4ло отнести, например, однородные норма4тивы, принятые в разных странах, когдаони плохо согласуются друг с другом, илиже когда национальные нормативы конк4ретной страны расходятся с рекомендаци4ями ВОЗ. В частности, это касается при4мерно 30% нормативов советского пери4ода и их зарубежных аналогов. Они и нуж4даются в обоюдной ревизии, в том числев целях гармонизации (Б.М.Штабский иМ.Р.Гжегоцкий, 2003; Б.А.Пластунов, 2005;Г.Н.Красовский и др., 2006, 2009). Труд4ность состоит в том, что в таких ситуацияхиз любой пары сравниваемых нормативовневерными могут оказаться оба, а спра4ведливым – в лучшем случае – один, но, ксожалению, неизвестно, какой именно (вскобках заметим, что юрисдикция здесь нипри чем, 4 имеется в виду лишь некаяобъективная научная истина).

В табл. 1 представлены ПДКр и иханалоги пяти веществ, названия которыхначинаются с буквы «А», если мышьяк пи4сать по4украински или по4английски (мр –максимальные разовые, остальные ПДКр– среднесменные). Три варианта амери4канских нормативов подтверждают, чтопроблема существует и носит не толькомеждународный характер. В США обычноприменяются TLV — рекомендательныенормативы Американской конференцииправительственных промышленных гигие4нистов (ACGIH), PEL — это официальныенормативы Администрации профессио4нальной безопасности и здоровья (OSHA),

Таблица 1

НОРМАТИВЫ НЕКОТОРЫХ ВЕЩЕСТВ В ВОЗДУХЕ РАБОЧЕЙ ЗОНЫ (мг/м3) Вещество Страна, норматив

Аммиак Мышьяк Аспирин Ацетон Альдрин УКРАИНА (ГДКр) 20 мр 0,01 0,5 мр 200 мр (0,01)

РФ (ПДКр) 20 мр 0,01 0,5 мр 200 0,01 ФРГ (МАК) 14 - - 1200 0,25

США: 1) ACGIH (TLV) 2) OSHA (PEL) 3) NIOSH (REL)

17 35 18

0,01 0,01

0,002 мр

5 - 5

1188 2400 590

0,25 0,25 0,25

Max/Min 2,5 5 10 12 25



11

REL — рекомендательные нормативы На4ционального института с таким же назва4нием (NIOSH).

Все 6 нормативов аммиака, по4види4мому, нужно считать практически совпада4ющими и, стало быть, безвредными, хотяи с оговоркой в отношении РЕL, т.к. име4ются данные, что в концентрации выше 20мг/мЗ аммиак оказывает раздражающеедействие на человека (В.А.Филов, 1988).По мышьяку картину нарушает REL, при4чем пятикратное различие приходитсярассматривать уже как настораживающее,а расхождения в 10 и более раз (аспирин,ацетон, альдрин) — это, можно думать, иесть тот случай, когда неверными являют4ся либо оба норматива, либо один, но не4известно какой.

В этой связи, во4первых, учитываяпрямое назначение аспирина, неплохо бы,наверное, перенять опыт коллег4фармако4логов, у которых почему4то не случается,чтобы высшие суточные дозы лекарствен4ных веществ были для американцев в 10раз выше, чем для европейцев, или в 10раз ниже, чем для японцев. Во4вторых, кнаиболее весомым причинам несогласо4ванности нормативов относится, очевид4но, различие методических подходов крегламентированию веществ. Тем не ме4нее, наших западных коллег никакие ас4пекты гармонизации почему4то не беспо4коят. Однако они, скажем так, тоже люди итоже могут ошибаться.

Вероятно, лучший способ минимизи4ровать ошибки по любую сторону государ4ственных границ — признать необходи4мость и преимущества теоретических ре4

шений, способных дисциплинироватьпрактику (прежде всего эксперименталь4ную) какими4то границами требуемой точ4ности нормативов. Имею в виду теории встрогом понимании этого термина, т.е.такие, которые позволяют ПРЕДСКАЗАТЬновые факты, допускающие последующуюэкспериментальную проверку. К таковымотносятся аллометрическая (коррелирую4щая с массой тела млекопитающих) тео4рия экстраполяции экспериментальныхданных с животных на человека (Г.Н.Кра4совский, 1973, 1976; Г.Н.Красовский и др.,2009) и теория системного нормированиявеществ в различных средах (М.Р.Гжегоц4кий, 1998; совместно с Б.М.Штабским,1999, 2003, и Л.М.Шафраном, 2002). Обетеории построены на основе мета4анали4за громадного фактического материала посоответствующей проблеме и отражаютвыявленные токсикологические законо4мерности, аппроксимированные степен4ной функцией (в логарифмах – прямой), —подобно известным формулам Габера4Ла4зарева (Н.В.Лазарев, 1938) в общей ток4сикологии, H.Druckrey (1943) или Н.Я.Яны4шевой и Ю.Г.Антомонова (1975) в онкоток4сикологии.

Согласно аллометрической теориитоксикологические параметры веществ,как и биологические константы млекопи4тающих, находятся в линейной логариф4мической зависимости от массы их тела,причем параметры от ЛД450 до ПДК отно4сятся к таксономическим (видовым) харак4теристикам млекопитающих. Поэтому ко4эффициенты экстраполяции нужно опре4делять индивидуально для каждого веще4

Таблица 2

Нормативы ГХБ и гептахлора для населения

ГХБ (группа 2В) Гептахлор (группа 2В) Страна, показатель ДСД, мг/кг ПДКв, мг/л ДСД, мг/кг ПДКв, мг/л СССР (М.,1988) РФ (2003) СССР (К.,1991) Украина (2001)

(0,0025) (0,00005)

0,0006 0,0006

0,05 0,001 0,001 0,001

(0,0025) (0,0025) 0,0005 0,0005

0,05 (100%) 0,05

0,001 (10%) 0,001

США (1991-2002) 0,0008 0,001 0,0005 0,0004 ВОЗ (1986) ВОЗ (1994)

Отменена (0,0006) -

0,00001 (риск 1:100000)

0,001 (риск 1:100000)

0,0005

0,0001

0,0001

0,00003 (1%) Max/Min 50 500 25 1667 Гармонизированный вариант - 0,001 - ?


12


ства и выбранного вида животных (необ4ходимые исходные данные: ЛД450 для 44хвидов лабораторных животных). Чаще все4го человек чувствительнее животных, но неболее чем в 5410 раз, иногда – до 254ти иредко – в сотни раз. Примерно к 20% ве4ществ человек, наоборот, менее чувстви4телен, и никакие коэффициенты экстрапо4ляции вовсе не нужны. С позиций систем4ного подхода таксономичность парамет4ров одновременно подтверждает приори4тетную значимость соотношения средне4смертельных и нормативных величин какхорошо известного прямого показателянадежности нормативов, а тем самым –еще и как обратного показателя токсиген4ного риска из условия: чем больше надеж4ность, тем меньше риск, и наоборот. Со4ответственно не остается препятствий дляприменения обеих теорий к регламентациилюбых ксенобиотиков, включая геноток4сичные канцерогены.

Конкретнее о системном подходе –позднее, а возвращаясь к практике, нужнопризнать, что в Украине и России еще ссоветских времен накапливались, разуме4ется, собственные ошибки. Представлениео них, а заодно и о проблемах гармониза4ции, можно получить по данным табл. 2. Вней указаны ПДК в воде (ПДКв) и их ана4логи ГХБ и гептахлора, а также допустимыесуточные дозы (ДСД) и их аналоги, кото4рые либо целиком (первые две строки),либо после деления на водную, пищевуюи воздушную части соответственно пере4считываются на концентрацию в воде (вприведенных примерах на водную частьприходится от 1% до 10% ДСД). Крометого, когда нормативы в воде рассчитыва4ются по моделям канцерогенного риска, тоэксперты ВОЗ (в отличие от US EPA) отка4зываются от ДСД и идеи комплексногонормирования вообще. Поэтому примем,что все правы по4своему, но гармонизиро4вать ПДКв гептахлора пока не удалось, ачтобы гармонизировать ПДКв ГХБ, росси4янам пришлось снизить свой предыдущийнорматив в 50 раз, а экспертам ВОЗ, на4оборот, повысить свой предыдущий нор4матив в 100 раз.

Вообще говоря, в проблеме гармо4низации приходится различать задачи соб4ственно токсикологические и задачи, вы4ходящие за пределы токсикологическойкомпетенции. Но если оценки разныхгрупп токсикологов и гигиенистов суще4ственно расходятся, то уловить моментистины могут и должны только сами ток4сикологи, причем никак не иначе, как спо4собом взаимной научной критики. Ошиб4ки, хотя бы и собственные, нужно, конеч4но, исправлять. Но это вовсе не означает,что вместо ошибок по собственному разу4мению мы теперь обязаны ошибаться порекомендациям ВОЗ или US EPA, потомучто иначе страну не принимают в ВТО илиЕС.

Прошу понять меня правильно. Упо4мянутые рекомендации – от методическихдокументов по принципам токсикологичес4кой и в совокупности эпидемиологическойоценки вредных веществ до банков данныхи правил хорошей практики (хотя бы и GLP)– это, вне всякого сомнения, незаменимыедля специалистов солидные и высокоавто4ритетные материалы по идеологии и ме4тодологии гигиенического нормированиявеществ. Тем не менее, в позициях трехпричастных авторских коллективов обна4руживается не только общность взглядов,но и заметные противоречия (табл. 3).Объединенный комитет экспертов ФАО/ВОЗ по пищевым добавкам (JECFA — гла4венствующая инстанция ВОЗ по нормиро4ванию веществ) устанавливает аналогиДСД (переносимые суточные дозы TDI) ирекомендует их в качестве общего (сум4марного) допустимого предела для пищи,воды и воздуха, включая воздух рабочейзоны. Объединенное совещание ФАО/ВОЗпо остаткам пестицидов (JMPR) использу4ет свои TDI как сугубо пищевой норматив(отсюда и вынужденные нормативы геп4тахлора и ряда других пестицидов в водена уровнях 1% TDI). Наконец, эксперты USEPA устанавливают собственные аналогиДСД (референтные дозы RfD), которыечасто существенно превышают переноси4мые дозы ВОЗ, но всегда заведомо НИЖЕ,чем взятые в сопоставимых единицах



13

нормативы профессионального воздей4ствия в самих США или же в других стра4нах.

В первой строке табл. 3 – примерыэкстраполяции экспериментальных данныхс животных на человека через произволь4ные коэффициенты неопределенности(«запаса») порядка 1000 и даже 10000, вчетвертой – отвергаемые ВОЗ оценки рис4ка. Еще интереснее, что RfD дихлормета4на, стирола и эпихлоргидрина превышаютTDI от 10 до 26 раз, а их американские ислегка гармонизированные российскиесреднесменные нормативы в воздухе ра4бочей зоны превышают даже и RfD соот4ветственно от 61 до 414 и от 7 до 119 раз.Тем более показательны соотношения,указанные в нижней и четвертой снизустроках табл.3. Если справедливы TDI, тонормативы в воздухе рабочей зоны, пре4вышающие их по дозе в сотни и тысячираз, никак не могут оказаться безвредны4ми для работников. Если же, напротив,справедливы, напр., TLV, то тогда в планенормативов для населения, очевидно, ток4сикологически не оправданы ни коэффи4циенты неопределенности, ни оценки кан4церогенного риска (в том числе приемле4мого) по математическим моделям USEPA, тем более, что само US EPА от нихуже, по сути, отказалось (ср. Б.А.Кацнель4сон и др., 2001).

Таким образом, реально ПРАКТИКАподсказывает только то, что верхний пре4дел вообще допустимого для человека –это нормативы гигиены труда, а нормати4вы трех других областей гигиены в сопос4тавимом пересчете на дозу в пищевом

рационе, воде и атмосферном воздухедолжны быть существенно ниже и уклады4ваться в какую4то ДСД либо все вместе,либо каждый в отдельности. Остается при4нять во внимание возможные различия вингаляционной и оральной токсичностивеществ и в значениях ДСД при поступле4нии с водой и пищей, чтобы предпочестьраздельное нормирование в каждой сре4де. С учетом «законов Жванецкого» в пе4реводе на привычный язык гигиены и про4филактической токсикологии это означает,что приемлемая для всех теория гигиени4ческого нормирования может быть постро4ена как теория соотношений нормативовразличного назначения между собой и сосмертельными концентрациями и дозамивеществ. Эта идея и положена в основу си4стемного подхода, в том числе в офици4альных методических указаниях Минздра4ва Украины (2002).

Предложенная теория распространя4ется на нормативы при ингаляционном иэнтеральном поступлении веществ каксистему взаимосвязанных величин и по4зволяет рассчитать диапазоны разрешен4ных значений нормативов, исходя из ЛК450, ЛД450 и комплексной оценки кумуля4тивного действия веществ по совокупнос4ти результатов адекватно спланированныхострых и подострых (субхронических) опы4тов и/или по факту канцерогенности веще4ства. В пределах подразумеваемых диапа4зонов находятся ДОЛЖНЫЕ значения нор4мативов, причем эти теоретически надле4жащие значения, как и значения большин4ства действующих в Украине и Россиинормативов, согласуются с международ4

Таблица 3 Решения ВОЗ (TDI), США (RfD, TLV) И РФ (ПДКр) по некоторым канцерогенам

(оценки риска – исходя из данных US EPA, 1991) Дихлорметан (группа 2В) Стирол (группа 2В) Эпихлоргидрин (группа 2А) TDI, мг/кг RfD, мг/кг

(NOAEL/1000) 0,006 0,06 (риск 42:100000)

(NOAEL/1000) 0,0077 0,2

(LOAEL/10000) 0,000143 0,002 (риск 1,75:100000)

RfD/TDI 10 26 14 TLV, мг/м3 TLV/RfD по дозе TLV/TDI по дозе

174 414

4140

85 61

1577

1,9 136 1898

ПДКр, мг/м3 ПДКр/RfD по дозе ПДКр/TDI по дозе

50 119

1190

10 7

185

1 71 999


14


ной практикой, а в отношении наиболеекумулятивных веществ (тяжелые металлы,канцерогены) – также и с нормативамирадиационной безопасности. Тем самымодновременно дана возможность гармо4низации нормативов на единообразнойтеоретической основе.

Такая возможность использована, вчастности, в работе М.Р.Гжегоцкого, Б.А.4Пластунова и Б.М.Штабского (2008) покоррекции ПДКр 1,34бутадиена, ГХБ и гид4разина (табл. 4). Приведено уравнениенадежности, по которому рассчитаны ди4апазоны разрешенных значений таких ве4ществ. По форме наши уравнения подоб4ны своим прототипам 4 уравнениям рег4рессии, но построены иначе, исходя излогики выявленных токсикологических за4кономерностей, и их не следует смешиватьни с какими известными методами расче4тов, хотя бы и из арсенала ВОЗ или ЕРА.Сведения о бензоле и винилхлориде при4влечены для справки: выделенные жирнымшрифтом американские нормативы обоих,а также 1,34бутадиена и гидразина иллю4стрируют мощность системного подхода.Вместе с тем TLV гидразина, совпадающийс верхней границей дозволенного, состав4ляет примерно 1/10000 ЛК450, так что егоPEL на уровне 1/100 ЛК450 откровенно за4вышен, а TLV ГХБ на уровне миллионнойдоли ЛК450, наоборот, занижен.

Оставляя американцам их проблемы,наши итоговые решения указывают на

необходимость внести соответствующиекоррективы в санитарное законодатель4ство Украины по всем трем веществам (вРоссии 4 исключая 1,34бутадиен), а затемрассмотреть вопрос о нормативах длянаселения (ДСД ГХБ соответствует требо4ваниям системности). Нельзя, однако,обойти стороной историю вопроса.

Предложение снизить ПДКр 1,34бу4тадиена до 10 мг/мЗ было аргументирова4но И.Б.Баткиной еще в 1966 г., но оставле4но без внимания. ГХБ нормирован И.В.Са4вицким (1959) в безукоризненно выпол4ненных по тому времени исследованиях,но задолго до выявления канцерогеннос4ти ГХБ и специфики его влияния на пор4фириновый обмен (в связи со вспышкойкожной порфирии в Турции). Автор, одна4ко, выявил чрезвычайно сильную кумуля4тивность ГХБ, когда еще не существовалопонятия даже о коэффициенте кумуляции,а в промышленной токсикологии 604704хгодов нормативы на уровне тысячных до4лей ЛК450 считались достаточно надежны4ми. Последнее относится также к работеН.К.Кулагиной (1962) по гидразину, гдепрямо сказано, что норматив рекоменду4ется на уровне порога хронического дей4ствия, хотя объективно материалы работытребовали вдесятеро меньшей величины.Это же было позднее показано в работахМ.Ф.Савченкова (1974) и В.В.Дымина и др.(1984), но также осталось без последствий.В этом, очевидно, и состоит одна из важ4

Таблица 4Токсичность и нормативы некоторых канцерогенов в воздухе рабочей зоны (мг/м3)

1,3-Бутадиен (гр. 2А) ГХБ (гр. 2В) Гидразин (гр. 2В) Бензол (гр. 1) Винилхлорид (гр. 1)

ЛК50 259000 3600 (кошка-1800) 156,4 24000 260000

УКРАИНА (ГДКр)

РФ: (ПДКр) США: (TLV)

(PEL) (REL)

100 мр

3 (22)/4,4 (11)/2,2

минимум (>=0,4)

0,9 мр 0,9/0,3

(0,01)/0,002 - -

0,1 мр 0,3/0,1

(0,065)/0,013 (6,5)/1,3

0,04 (на 120 мин)

15/5 15/5 8/1,6 15/3

3,2/0,32

5/1 5/1

(13)/2,6 13/2,6

-

ГДКр/TLV (среднесменные)

23 450 8 3 0,4

Диапазон разрешенных значений 3,3…16,7

0,046…0,23 (0,023…0,12)

0,002…0,01 0,31…1,55 3,3..16,7

Итоговое решение 10/3 0,09/0,03 0,006/0,002 - - lg (ПДКр) = lg (ЛК50) – (4,54 + 0,35)



15

нейших причин, порождающих проблемыгармонизации в отсутствие эффективногомеханизма периодической проверки каче4ства гигиенических нормативов.

Закончу тем, что все мыслимые тео4рии и методические подходы к регламен4тированию ксенобиотиков равно справед4ливы настолько, насколько они приводят кодинаковым или близким нормативнымрешениям. Такими решениями являютсяпримерно 70% «наших» и «не наших» нор4мативов типа ПДКр и ДСД. На фоне суще4ствующей методологической разноголоси4цы 4 это весьма неплохой результат, в томчисле – как фундамент очередного этапаразвития национального санитарного за4конодательства на его собственной осно4ве, а значит, и на основе практическогопреломления перспективных теорий и но4вых идей. Но чтобы прогрессивная сама посебе идея гармонизации не привела к па4раличу живой токсикологической мысли,гармонизация национальных нормативов смеждународными и инонациональнымистандартами должна быть понята как обо4юдный процесс, направленный преждевсего на устранение внутренних противо4речий как в оригинальных нормативныхбазах различных стран, так и в междуна4родных рекомендациях. Будем, однако, ре4алистами и позаботимся о порядке в соб4ственном доме, памятуя, что, как писалиИльф и Петров, нужно поменьше бороть4ся за чистоту и почаще подметать.

Литература

1. Баткина И.Б.// Гигиена и санитария.41966. 4 № 12. – С. 18422.

2. Вредные химические вещества. Неор4ганические соединения У4УШ групп:Справочник/ Под ред. В.А.Филова. –Л., Химия, 1988. – 512 с.

3. Гжегоцький М.Р. Фізіолого4гігієнічніоснови хімічної безпеки людини у зви4чайних та екстремальних умовах: Ав4тореф. дис...д4ра мед. наук: 14.02.01/Інститут медицини праці АМН України.4К., 1998. – 33 с.

4. Гжегоцький М.Р., Пластунов Б.А.,Штабський Б.М.// Сучасні проблеми

токсикології. – 2008. 4 № 2.4 С.28439.

5. Гигиенические критерии состоянияокружающей среды. 70. Принципыоценки безопасности пищевых доба4вок и контаминантов в продуктах пи4тания. – Женева. ВОЗ, 1991.4 159 с.

6. Гигиенические критерии состоянияокружающей среды. 104. Принципытоксикологической оценки остаточныхколичеств пестицидов в пище. – Же4нева. ВОЗ, 1992. – 141 с.

7. Гігієнічний норматив «Перелік речовин,продуктів, віробничяих процесів, побу4тових та природніх факторів, канцеро4генних для людини // СЕС. Профілак4тична медицина.4 2006 .4 № 2.4 С.10415.

8. ГОСТ 12.1.005488. ССБТ. Общие сани4тарно4гигиенические требования квоздуху рабочей зоны. М., Госстандарт,1988. – 76 с.

9. Допустимі дози, концентрації, кількостіта рівні вмісту пестицидів у сільсько4господарськиій сировині, харчовихпродуктах, повітрі робочої зони, атмос4ферному повйтрі, воді водоймищ,грунті. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4400042001. –К., 2001. – 244 с.

10. Дымин В.В., Денисов В.Л., АндроповаС.Н., Малетин В.П.// Гиг. и сан.4 1984.4№ 9.4 С.25428.

11. Кацнельсон Б.А., Привалова Л.И.,Кузьмин С.В. и др. Оценка риска какинструмент социально4гигиеническо4го мониторинга. – Екатеринбург: Изд4во АМБ, 2001. – 244 с.

12. Красовский Г.Н. Моделирование ин4токсикаций и обоснование условийэкстраполяции экспериментальныхданных с животных на человека прирешении задач гигиенического норми4рования. Автореф. Дисс... д4ра мед.4наук.4 14.756//1 Моск. мед. ин4т им.И.М.Сеченова.4 М., 1973.4 45 с.

13. (Красовский Г.Н.) Krasovskii G.N.//Environmental health perspectives. –1976. – Vol. 13. – P. 51458.

14. Красовский Г.Н.// Вестник Российской


16


АМН. – 2006. 4 № 4. – С.32436.

15. Красовский Г.Н., Рахманин Ю.А., Егоро4ва Н.А. Экстраполяция токсикологичес4ких данных с животных на человека. – М.:ОАО «Изд4во «Медицина», 2009. – 208 с.

16. Кулагина Н.К.// Токсикология новых про4мышленных химических веществ . – М.:Медгиз, 1962. – Вып.4. 4 С. 654 81.

17. Лазарев Н.В. Общие основы промыш4ленной токсикологии. – М. – Л.: Медгиз,1938. 4338 с.

18. Люблина Е.И., Минкина Н.А., РыловаМ.Л. Адаптация к промышленным ядамкак фаза интоксикации. – Л.: Медицина,1971. – 207 с.

19. Меерсон Ф.З. Адаптационная медицина:механизмы и защитные эффекты адап4тации. – Россия, М.: Hypoxia medical LTD,1993. – 332 с.

20. Обгрунтування гігієнічних нормативівшкідливих хімічних речовин у різних се4редовищах на основі счистемного підхо4ду. Методичні вказівки МВ 1.1.5.488402(затв. Постановою Головного державно4го санітарного лікаря України 12.04.2002р., № 14).4 К., 2002. – 40 с.

21. Пластунов Б.А. // Счасні проблеми торк4сикології. – 2005.4 № 4.4 С.39446.

22. Правдин Н.С. Руководство промышлен4ной токсикологии. – М.4Л.: Биомедгиз,1934.4 258 с.

23. Предельно допустимые концентрации(ПДК) химических веществ в воде вод4ных объектов хозяйственно4питьевого икультуроно4бытового водопользования.Гиг. нормативы ГН 2.1.5.1315403. Ориен4тировочные... ГН 2.1.5.1316403. – Изда4ние офиц.4 Минздрав России.4 М., 2003.– 214 с.

24. Руководство по контролю качества пить4евой воды. Рекомендации. – Т. 1.4 Жене4ва: ВОЗ, 1986. – 126 с.

25. Руководство по контролю качества пить4евой воды. Рекомендации. – 2 изд.4 Т.1.– Женева: ВОЗ, 1994. – 257 с.

26. Савицкий И.В. Гигиеническая и торкси4кологическая характерисчтика новыхфунгицидов – гексахлорбензола и пен4

тахлорнитробензола /Автореф. Дисс...канд.мед. наук. – К., 1959. 419 с.

27. Савченков М.Ф. // Гиг. и сан., 1974.4 №10. – С. 23425.

28. Санитарно4гигиенические нормы и пра4вила «Допустимые уровни содержанияпестицидов в объектах окружающейсреды» (перечень). СанПиН 42412345317491. – К., 1991. – 95 с.

29. Санитарные правила и нормы охраныповерхностных вод от загрязнения.СанПиН № 4630488. – МинздравСССР.4 М., 1988. – 69 с.

30. Саноцкий И.В. (ред.) Методы опреде4ления токсичности и опасности хими4ческих веществ. – М.: Медицина, 1970.– 343 с.

31. Селье Г. Очерки об адаптационномсиндроме/ Пер. с англ. – М.:Медгиз,1960. – 254 с.

32. Штабский Б.М.// Научные основы со4временных методов гигиеническогонормирования химических веществ вокружающей среде /Материалы Все4союзной конф. – М., 1971. – С. 76483.

33. Штабский Б.М. Методические основыизучения кумуляции в токсиколого4гигиенических исследованиях: Авто4реф. дисс... д4ра мед наук: 14.00.07/Львовский гос. Мед. ин4т. – Львов,1975. – 30 с.

34. Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р. Ксе4нобіотики, гомеостаз і хімічна безпекалюдини.4 Львів: Видавничий Дім « НА4УТІЛУС», 1999. – 308 с.

35. Штабский Б.М., Гжегоцкий М.Р. Про4филактическая токсикология и при4кладная физиология: общность про4блем и пути решения. – Львов: Изда4тельский Дом «НАУТИЛУС», 2003. 4 342с.

36. Янышева Н.Я., Антомонов Ю.Г.// Со4ветско4американский симпозиум попроблеме «Гигиена окружающей сре4ды». 1. Материалы. – М., 1975. –С.1264131.

37. Drinking water regulations and healthadvisories by Office of water U.S.



17

Environmental Protection Agency. –Washington, 1991. – 10 p.

38. Druckrey H.// Klinische Wochenschrift. –1943. – Vol. 22. 4 S. 532 – 534.

39. Guide to occupational exposure values/Compiled by ACGIH. – Cincinnati, 2003.– 158 p.

40. National primary drinking waterstandards. – Washington: U.S.EPA. Officeof water, 2002. – 7 p. (http:1 //www.epa.gov/safewater).

Резюме

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ГІГІЄНІЧНОГОНОРМУВАННЯ КСЕНОБІОТИКІВ: НОВІ

ІДЕЇ І СТАРІ ПРОБЛЕМИ

Штабський Б.М.

Сформульовані основні принципигігієнічного нормування шкідливих речо4вин. Показані особливості реалізації цих

принципів в практиці вітчизняної і заруб4іжної профілактичної токсикології.

Ключові слова: гігієнічне нормуванняшкідливих речовин

Summary

THE THEORY AND PRACTICE OFHYGIENIC RATIONING OF XENOBIOTICS:

NEW IDEAS AND OLD PROBLEMS

Shtabsky B.M.

Main principles of hygienic rationing ofharmful substances are formulated.Features of realisation of these principles inpractice of domestic and foreign preventivetoxicology are shown.

Keywords: hygienic rationing of harmfulsubstances

Впервые поступила в редакцию 22.08.2010 г.Рекомендована к печати на заседанииредакционной коллегии после рецензирования

УДК 615.917+615.916/616<092.19ИММУННАЯ СИСТЕМА КАК МИШЕНЬ ТОКСИЧЕСКОГО

ВОЗДЕЙСТВИЯ ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ

Жминько П.Г.Институт экогигиены и токсикологии им. Л.И.Медведя

Ключевые слова: иммунная система химические вещества, токсичность

Стремительное развитие химичес4кой, фармацевтической, металлургичес4кой, машиностроительной промышлен4ности, интенсивная химизация сельско4го хозяйства, использование большогоассортимента химических средств в бытусоздает угрозу глобального загрязнениявнешней среды химическими вещества4ми, среди которых встречаются соедине4ния, представляющие как потенциаль4ную, так и реальную опасность для здо4ровья населения.

Большую часть химических ве4ществ, которые попадают во внешнююсреду и оказывают неблагоприятное воз4действие на организм, составляют пес4тициды, широко используемые во всеммире для защиты растений от вредите4лей, болезней и сорняков. Ежегодно

только в странах Центральной Европы иСНГ используется около 80000 тонн пес4тицидов разных химических групп в пе4ресчете на действующее вещество. Зна4чительное количество от общего объемапестицидов составляют гербициды, фун4гициды и инсектоакарициды [1].

Механизм токсического действиямногих химических веществ, в том числеи пестицидов, в большей или меньшейстепени изучен на основании чего бази4руется современная регламентация их вобъектах окружающей среды, разрабаты4ваются профилактические мероприятиянаправленные на предупреждение нега4тивного влияния их на организм челове4ка [246]. Однако, влияние химических ве4ществ, в частности пестицидов, на им4мунную систему, как одну из защитных


18


систем организма, недостаточно изуче4но. Учитывая важную роль иммунной си4стемы в поддержании генетического по4стоянства организма и риск возникнове4ния патологических состояний инфекци4онной и неинфекционной природы принарушении функционирования иммуннойсистемы [7], одной из важнейших про4блем современной профилактическойтоксикологии является изучение воздей4ствия ксенобиотиков на иммунную сис4тему организма и разработка подходов ких гигиенической регламентации вобъектах окружающей среды с позицийиммунотоксикологии.

Структура и функция иммунной си4стемы. Иммунная система организмапредставляет собой совокупность всехлимфоидных органов и скоплений лим4фоидных клеток. Для иммунной системыхарактерны 3 особенности: она генерали4зована по всему телу; ее клетки посто4янно рециркулируют через кровоток повсему организму; она способна выраба4тывать специфические антитела, различ4ные по своей специфичности для каждо4го антигена. Важнейшей функцией им4мунной системы является выработкаиммунитета к высокомолекулярным чу4жеродным субстанциям. Уничтожениеклеток, которые генетически отличаютсяот собственных, независимо от того, чу4жая ли эта клетка или своего тела, ноизменившаяся в генетическом отноше4нии и есть главной задачей иммунитета[7].

Структура и функция иммунной си4стемы весьма разнообразны и детальноосвещены в монографиях [7, 8]. Разли4чают центральные (первичные) и пери4ферические (вторичные) органы иммуни4тета. К центральным органам иммуните4та относятся: костный мозг, вилочковаяжелеза (тимус) и сумка Фабрициуса уптиц. К периферическим 4 селезенка,лимфатические узлы, миндалины, пери4ферическая кровь.

Родоначальницей всех клеток им4мунной системы является кроветворнаястволовая клетка. Она генерирует лим4

фоидную стволовую клетку, которая даетначало 2 типам иммунокомпетентныхклеток – Т4 и В4лимфоцитам.

Развитие Т4лимфоцитов происхо4дит в тимусе и под воздействием его гор4монов (тимозина и тимопоэтина) проис4ходит дозревание Т4клеток в крови. Т4клетки (тимоциты), в свою очередь, гене4рируют на 3 основных типа клеток: Т4хел4перы (Тh), Т4супрессоры (Тs), Т4эффек4торы (Тe). Популяция Т4лимфоцитов со4ставляет 55460% от всего количествалимфоцитов периферической крови.

Второй большой популяцией лим4фоцитов в периферической крови явля4ются В4лимфоциты, составляющие 25430%. В4лимфоциты у птиц развиваются всумке Фабрициуса, у человека – под воз4действием неизвестного фактора. Конеч4ной клеткой в В4клеточном пути диффе4ренцировки является плазмоцит, активносинтезирующий и секретирующий анти4тела классов IgM, IgG и IgA.

Лимфоцит является центральнойфигурой иммунной системы. Помимофункции иммунологического надзора,лимфоциты осуществляют общерегуля4торную функцию, которая связана с обес4печением морфологической целостностиорганизма за счет морфо4генетическойактивности [9].

Популяции лимфоцитов различают4ся по наличию специфических рецепто4ров на своей поверхности. Основныммаркером Т4лимфоцитов является ре4цептор для эритроцитов барана. Т4лим4фоциты способны трансформироваться вбласты под воздействием митогена ФГА.Каждая субпопуляция Т4лимфоцитовстрого специализирована и выполняетприсущую ей функцию.

Т4хелперы включают В4лимфоцитыв пролиферацию и дифференцировку,играют усиливающую роль в реакцияхклеточного иммунитета.

Т4супрессоры тормозят включениеВ4лимфоцитов в пролиферацию и диф4ференцировку, развитие ГЗТ, формиро4вание цитотоксических Т4лимфоцитов.



19

Снижение их функции играет патогенети4ческую роль в формировании аутоиммун4ных и аллергических заболеваний. Повы4шение функциональной активности Тsведет к развитию иммунодефицитныхсостояний, а также онкологических забо4леваний.

Т4эффекторы под влиянием чуже4родных антигенов формируют клон сен4сибилизированных лимфоцитов – килле4ров. Они отвечают за клеточные формыиммунного ответа.

Т4амплифайеры (Та) 4 усилители.Они выполняют роль помощников в им4мунологических реакциях клеточноготипа.

Т4дифференцирующие (Тd) лимфо4циты – регулируют дифференцировкустволовых клеток в миелоидном или лим4фоидном направлении, а также оказыва4ют влияние на их миграцию и пролифе4рацию.

В4лимфоциты на своей поверхнос4ти имеют иммуноглобулиновые детерми4нанты, рецепторы к Fe4фрагменту IgG итретьему компоненту комплемента (СЗ).Они способны трансформироваться вбласты под воздействием митогенов 4Конковалина А и полисахаридов. Популя4ция В4лимфоцитов состоит из 2 типовклеток: В4хелперов, усиливающих функ4ции некоторых субпопуляций Т4лимфоци4тов и В4супрессоров, угнетающих какклеточный, так и гуморальный иммунитет.

Различают также нулевые клетки (04лимфоциты) – лимфоциты, не несущиеотличительных маркеров Т4 и В4клеток.Они составляют 10420% от общего коли4чества лимфоцитов периферическойкрови. Эта популяция клеток не являетсяоднородной и включает в себя еще L4,К4лимфоциты и естественные киллеры(NК4клетки), которые различаются меж4ду собой по функции и антигенным мар4керам.

NК4клетки осуществляют противо4опухолевую защиту, лизируют и элимини4руют бактериальные и вирусные антиге4ны и вместе с К4клетками играют важную

роль в поддержании гомеостаза.

Существует незначительная частьлимфоцитов (Д4лимфоциты), несущиходновременно маркеры Т4 и В4лимфоци4тов. Природа и функции их окончательноне выяснены.

Важная роль в иммунном ответе от4водится фагоцитирующим клеткам – тка4невым макрофагам и нейтрофилам. Мак4рофаги принимают непосредственноеучастие в иммунном ответе. Антиген, об4работанный макрофагом, распознаетсяТ4хелперами. Т4хелперы посредством 24х сигналов включают В4лимфоциты в ан4тителогенез. Кооперация макрофагов, Т4и В4лимфоцитов и их механизм взаимо4действия подробно описаны ПетровымР.В. [7].

Известно, что при воздействии наорганизм ксенобиотиков в реакциювключаются неспецифические факторызащиты, которые возникли в филогенезезначительно раньше, чем специфическаяреактивность и включаются в обезврежи4вание различных ксенобиотиков раньшеиммунологических (специфических) фак4торов.

Неспецифическая реактивностьорганизма (НРО) включает в себя меха4нические, физические, клеточные и гумо4ральные факторы защиты. Механическиефакторы 4 барьерная функция кожи ислизистых оболочек. Физические факто4ры 4 кислая среда кожи и желудочногосока, бактерицидность кожи, слюны, кро4ви. Клеточные факторы 4 фагоцитоз, пи4ноцитоз. Гуморальные факторы 4 есте4ственные антитела, лизоцим, компле4мент, лизины, лейкины, пропердин, ин4терферон и другие.

Неспецифические факторы тесносвязаны с механизмом иммунного отве4та. Важное значение в иммунном ответеотводится фагоцитозу и системе компле4мента. Макрофаги синтезируют большоеколичество лизосомальных ферментов,используемых для переваривания фаго4цитируемого материала и ряд другихферментов и белков, принимающих уча4


20


Одним из эффектов, который можетбыть результатом взаимодействия ксено4биотика с иммунной системой являетсяаллергенный эффект. В настоящее вре4мя отмечается значительный рост аллер4гических заболеваний химической этио4логии. Наибольшее количество веществ,обладающих сенсибилизирующимисвойствами, найдено среди фосфор4,хлорорганических и карбаматных пести4цидов. Большинство из них являются ал4лергенами слабой или средней силы. Ал4лергенность химических веществ зависитот размера молекулы гаптена, способно4го образовывать с белком4носителемкомплексный антиген, интенсивностивзаимодействия последнего с активнымцентром антитела или рецептором эф4фекторных клеток [12].

В исследованиях на разных видахживотных выявлены противотканевыеаутоантитела при воздействии фосфо4рорганических пестицидов (ФОП) – афо4са, базудина, диазинона, метилмеркап4тофоса, фосфамида, а также у людейпрофессионально контактирующих с ба4зудином и бутифосом; хлорорганическихпестихидов (ХОП) 4 γ4хлорциклогексана;производных мочевины – линурона идругих [6]. Показано, что аутоантителавырабатываются к тканям тех органов,которые в наибольшей степени подвер4гаются токсическому действию веществ– печени, почек, мозга. В результате по4вреждения мембран клеток и тканеймогут нарушаться аутоиммунные процес4сы, что способствует развитию аутоим4мунных заболеваний.

В настоящее время выделяют не4сколько механизмов индукции аутоим4мунных поражений: повышение иммун4ногенности, вследствие поврежденияорганизма ксенобиотиком или его мета4болитами; индукция иммунного ответаперекрестных реакций к собственныммакромолекулам; активация Т4хелперов,продуцирующих аутоиммунные цитоки4нины; окислительное повреждение кле4ток; инкорпорация в белок, в результатечего нарушается его функция и повыша4

стие в защите организма от чужеродныхагентов 4 лизоцим, коллагеназу, эласта4зу, интерферон, медиатор температур4ной реакции пироген, факторы компле4мента С2, С3, С4 и фактор В, простаглан4дины, а также супероксидный анион иперекись водорода, обладающие бакте4рицидным действием.

Активация системы комплемента –это один из важных этапов эффективно4го механизма гуморальных и клеточныхиммунных реакций. Различные фрагмен4ты 34го компонента комплемента (С3)оказывают избирательное действие наразные субпопуляции лимфоцитов и мо4дулируют иммунный ответ на многихуровнях. Ряд компонентов комплемента,обладают эстеразной активностью, по4этому многие фосфорорганические со4единения оказывают ингибирующее вли4яние на активность комплемента, чтоможет играть существенную роль в ихиммунотоксическом действии [10, 11].

В связи с выше изложенным, изуче4ние механизма иммунотоксического дей4ствия химических веществ и оценка ихбезопасности без учета состояния неспе4цифической реактивности организма бу4дет неполной, поскольку неспецифичес4кая резистентность и иммунная системасоставляют единый механизм реактивно4сти, включающий стереотипные и специ4фические реакции.

Иммунная система как мишень ток4сического воздействия пестицидов. Впоследние годы токсикология достиглазначительных успехов в изучении воздей4ствия химических веществ на иммуннуюсистему. Сформировалось научное на4правление в токсикологии – иммуноток4сикология, которая рассматривается каксамостоятельная дисциплина, изучаю4щая взаимодействие ксенобиотиков симмунной системой. Среди различныххимических групп пестицидов иммуно4токсическое действие в наибольшей сте4пени изучено для фосфорорганических,хлорорганических и карбаматных соеди4нений, которые широко используются всельском хозяйстве.



21

ется иммуногенность; нарушение апоп4тоза; изменение идиотипа [13].

Многие пестициды угнетают неспе4цифическую реактивность и функцио4нальную активность иммунокомпетент4ных клеток. Малатион, циклофос, дильд4рин, линдан вызывают фазные измене4ния факторов неспецифической защитыорганизма. ПХФ (полихлорфенол) – по4вышает НРО. Практически все вещества,за исключением малатиона, ПХФ и хлор4дана, угнетают пролиферацию Т4лимфо4цитов. Для некоторых ФОП – афоса,фозолона, циклофоса (наряду с деп4рессивным действием на Т4клетки) отме4чается активация В4системы иммуните4та [1, 14].

При воздействии хлорофоса и цик4лофоса (десятые и сотые доли от ЛД50)изменение иммунной реактивности на4ступает после проявления специфичес4ких признаков интоксикации, характер4ных для ФОП, но сохраняется значитель4но дольше, чем изменения специфичес4ких показателей (активности холинэсте4разы) [14, 15].

При хроническом воздействии кар4баматных пестицидов на организм крыс(севина, ялана, ТМТД) угнетение есте4ственной резистентности и иммуннойреактивности организма предшествова4ло клиническим признакам интоксикациии отмечалось даже при их отсутствии [16,17]. Наряду с изменениями функциональ4ной активности иммунокомпетентныхклеток при действии золоне, вофатокса,циклофоса, линурона на уровне токси4ческих и пороговых доз выявлены струк4турные изменения в селезенке, тимусе,лимфоузлах [14, 18].

Иммунодепрессивное действие вы4явлено и у веществ, принадлежащих кдругим группам пестицидов: синтетичес4ким пиретроидам, производным фенок4сиуксусной кислоты и мочевины [19 4 21].Для многих химических веществ харак4терно угнетение антителогенеза и повы4шение восприимчивости к инфекции. На4рушение формирования приобретенного

иммунитета отмечалось на фоне введе4ния метафоса, тиофоса, хлорофоса, ма4латиона при иммунизации брюшноти4фозной вакциной; дихлофоса – чумной,бруцеллезной и брюшнотифозной вакци4нами; ДДТ – бруцеллезной; линдана –тифо4паратифозной вакциной [6].

Исследования проведенные на лю4дях подтверждают данные полученные наэкспериментальных животных. Так, ухлопкоробов была выявлена повышеннаячувствительность кожи к метилмеркапто4фосу, октаметилу, антио, нитратиону [22].У рабочих, контактирующих с фосфорор4ганическими, хлорорганическими и кар4баматными пестицидами выявлены про4фессиональный аллергический дерматит,экзема, бронхиальная астма [23]. В кро4ви рабочих совхозов, школьников и детеймладшего возраста, в районах, где ис4пользовался базудин, выявлены аутоан4титела к тканевому антигену из печени имозга [24], что свидетельствует о нару4шении аутоиммунитета и возможного по4ражения указанных органов.

При хронических интоксикацияхотмечалось снижение количества и фун4кциональной активности Т4лимфоцитов,повышение функциональной активностиВ4лимфоцитов. Дефицит Т4 и активацияВ4клеток сопровождалась выраженнымиповреждениями печени [25]. Нарушениеиммунного гомеостаза у людей при дей4ствии некоторых ФОП отмечалось и приотсутствии интоксикаций, наблюдаласьповышенная заболеваемость пневмони4ей, инфекционными болезнями [26 4 29].Дисбаланс иммунного статуса организмалюдей расценивается как иммунодефи4цит по Т4типу. Формирование специфи4ческого иммунитета у людей, привитыхбрюшнотифозной вакциной на фоне вли4яния пестицидов, сопровождалось угне4тением иммунного ответа и уровня про4дукции антител [30, 31]. При интоксика4циях, вызванных пестицидами, у людейразного возраста выявлено существен4ное угнетение активности NK4клеток иуменьшение абсолютного количества ихпредшественников [32]. Поскольку попу4


22


ляция естественных киллеров являетсяполифункциональным звеном системыиммунитета, то снижение их количестваи функциональной активности можетпривести к супрессии как специфичес4ких, так и неспецифических показателейрезистентности организма.

Механизм иммунодепрессивногодействия пестицидов еще недостаточноизучен. Показано, что ФОП оказываютнепрямое действие на иммунную систе4му, которое связано с повышением про4дукции кортикостероидов [33 4 35]. Вмеханизме иммунодепрессивного дей4ствия пестицидов важное значение име4ет также цитотоксический эффект на ес4тественные киллеры (NK4клетки), фаго4циты, Т4 и В4лимфоциты. В результатецитотоксического действия на Т4клеткинаблюдается снижение продукции интер4лейкина и утеря способности Т4лимфо4цитов к пролиферации [32, 36, 37]. Не4исключено, что механизм иммунодефи4цитного состояния при действии пести4цидов более сложный и затрагивает всезвенья иммунной системы, в том числемежклональные отношения, регулятор4ные и медиаторные системы [38, 39].

Роль иммунной системы в поцессаххимического гомеостаза. Для сохранно4сти гомеостаза в процессе эволюцииприрода создала специальную системубиохимической защиты, которой являет4ся монооксигеназная гидроксилирующаяферментная система (МОГС). Ей отво4дится главная роль в механизмах биохи4мической адаптации.

Ферменты МОГС модифицируютлипофильные ксенобиотики в гидро4фильные и этот процесс проходит двефазы. В первой фазе липофильные ве4щества поддаются структурным превра4щениям с образованием метаболитов. Впроцессе превращения метаболиты при4обретают полярные группы: 4ОН, 4СООН,4SH, 4NH

2. Во второй фазе 4 фазе конъю4

гации, происходит присоединение к ука4занным группам эндогенных веществ(глюкуроновой или серной кислоты, глю4татиона, аминокислот). В результате об4

разуются высокополярные, хорошо ра4створимые в воде метаболиты [40, 41].Равновесие между 1 и 2 фазами деток4сикации и определяет токсичность ксено4биотиков [42].

Основная часть химических ве4ществ метаболизирует в гепатоцитах сучастием ферментов – оксидаз смешан4ной функции. Терминальной оксидазойNADPH4зависимой окислительной систе4мы является цитохром Р4450, которыйсуществует в организме во множествен4ных формах. Наличие указанных фермен4тов выявлено в различных клетках орга4низма, в том числе и иммунокомпетент4ных. Однако, активность этих ферментовниже, чем в гепатоцитах. Среди иммуно4компетентных клеток наибольшая актив4ность МОГС наблюдается в фагоцитах[43].

Раньше считалось, что МОГС защи4щает организм от низкомолекулярныхжирорастворимых ксенобиотиков, а им4мунная система осуществляет надзор закачеством и количеством “своего”, обез4вреживание и удаление из организма ге4нетически чужеродных субстанций экзо4генного и эндогенного происхождения, ипрежде всего, высокомолекулярных со4единений.

В настоящее время признано, чтонаряду с МОГС важную роль в процессахдетоксикации низкомолекулярных липо4фильных ксенобиотиков играет иммуннаясистема. Впервые это было показаноКовалевым И.Е. на примере фенобарби4тала. Введение крысам фенобарбиталандуцирует цитохром Р4450 и деметилаз4ную активность в печени. Предваритель4но ковалентно связанный фенобарбиталс альбумином теряет способность инду4цировать цитохром Р4450, но индуциру4ет появление на поверхности лимфоци4тов рецепторов, которые связывают сво4бодный фенобарбитал [44].

Механизм иммунохимического го4меостаза обсужден в работах КовальоваИ.Е и соавторов [45 4 47]. Сделан вывод,что высокореакционные метаболити



23

(эпоксиды, хиноны, свободные радика4лы), которые образуются при метаболиз4ме низкомолекулярных соединений, ко4валентно связываются с белками и дру4гими макромолекулами. Это автомати4чески включает иммунный механизм за4щиты – синтез антител, которые нейтра4лизуют конъюгированный антиген. Крометого, наблюдается образование отдель4ных лимфоцитов, которые при помощирецепторов связывают ксенобиотик игибнут.

Важное значение в процессах адап4тации могут играть циркулирующие им4мунные комплексы (ЦИК). В настоящеевремя изучению роли ЦИК посвященомного работ, особенно в патогенезе не4которых соматических заболеваний [48450]. Однако, значение ЦИК в токсическомдействии пестицидов еще недостаточноизучено.

Показано, что в зависимости от фи4зико4химических свойств гаптена в орга4низме образуются растворимые ЦИК, ко4торые легко выводятся из организма, инерастворимые (патогенные). Нераство4римые иммунные комплексы могут взаи4модействовать практически со всемиклетками крови, комплементом, рецепто4рами разных клеток, что может быть при4чиной повреждения мембран и развитияаутоиммунных заболеваний [48].

На примере ряда ФОП (гетерофо4са, циклофоса, этафоса, афоса, триор4токрезилфосфата 4ТОКФ) установлено,что при пероральном введении их в орга4низм крыс иммунизированных эритроци4тами барана токсичность ФОП повыша4лась, снижалось или повышалось сред4нее время гибели животных. Холинэрги4ческие симптомы интоксикацции у имму4низированных животных отравленныхФОП наблюдались значительно раньше ибыли выражены в большей степени, чему неиммунизированных. Это свидетель4ствует о том, что иммунизированныеживотные не способны реагировать надополнительный антигенный стимул, всвязи с чем и повышается токсичностьФОП [51].

Причину повышения токсичностиФОП хорошо демонстрируют опыты сэтафосом (рис. 1). При пероральном вве4дении этафоса интактным и иммунизиро4ванным крысам в дозах, соответствую4щих 1/2 ЛД

50 установлено, что у интакт4

ных животных через 3 часа значительноингибируется активность ацетилхолинэ4стеразы (АХЭ) эритроцитов. Через 1 сут4ки наблюдается постепенное ее восста4новление. Во все сроки исследований от4мечалось значительное повышение уров4ня крупнодисперсных ЦИК в сывороткекрови и функциональной активности ней4трофилов, определяемой по НСТ4тесту.

У иммунизированных животных втечение суток наблюдалось почти полноеингибирование активности АХЭ, у отдель4ных животных наблюдалось накоплениеацетилхолина. Восстановление активно4сти фермента наступало позже, в мень4шей степени и продолжалось значитель4но дольше. Незначительное повышениеуровня ЦИК отмечалось только через сут4ки, в крови превалировали среднедис4персные ЦИК. В период выраженныхсимптомов интоксикации функциональ4ная активность нейтрофилов не отлича4лась от контроля. Это свидетельствует отом, что у иммунизированных животныхне происходит образования ЦИК. В свя4зи с этим в крови может повышатьсяконцентрация свободного ксенобиотика,что и обуславливает более выраженныйантихолинэстеразный и токсический эф4фекты.

У интактных животных наблюдаетсязначительное повышение крупнодиспер4сных ЦИК, которые посредством фагоци4тоза выводятся из организма. В связи сэтим токсичность данного вещества сни4жается. Это позволяет заключить, чтообразование крупнодисперсных иммун4ных комплексов направлено на восста4новление нарушенного гомеостаза и сни4жение токсичности. Этот факт был под4твержден на других пестицидах и регуля4торах роста растений.

Совсем другую зависимость междууровнем ЦИК и токсическими свойства4


24


ми некоторых ФОП можна увидеть напримере нейротоксикантов афоса иТОКФ при воздействии их на организмкур. Как видно из рис.2, при действиициклофоса, не вызывающего отдаленнуюнейротоксичность (ОНД), у кур отмеча4лось значительное накопление в кровикрупнодисперсных ЦИК. Уровень титроваутоантител к антигенам из ткани голов4ного мозга кур был на уровне или нижеконтроля. Афос и ТОКФ (вещества кото4рые вызывают ОНД) значительно снижа4ли уровень ЦИК. Иммунные комплексыбыли представлены преимущественномелкодисперсными (патогенными) фор4мами. Отмечалось повышение титрааутоантител к тканевому антигену из го4ловного мозга кур как при действии афо4са, так и ТОКФ. Между уровнем патоген4ных иммунных комплексов и клинически4ми проявлениями ОНД выявлена прямаязависимость.

Полученные данные свидетельству4ют о том, что при воздействии нейроток4сикантов афоса и ТОКФ в организме куробразуются мелкодисперсные иммунныекомплексы, которые не могут быть выве4дены посредством фагоцитоза. Не ис4ключено, что они фиксируются на тканяхнервной системы (как основного органамишени токсического действия), что впоследствии ведет к повреждению ткании развитию аутоиммунного процесса[52].

Таким образом, иммунная системапринимает непосредственное участие вгомеостазе. В зависимости от состоянияиммунной системы и ее реактивностипроцессы, происходящие под воздей4ствием химических веществ, могут бытьнаправлены как на детоксикацию, так ина формирование патологии. В связи сэтим, с точки зрения профилактическойтоксикологии и гигиены, изучению состо4яния иммунной системы при действии наорганизм химических веществ должноуделяться особое внимание.

Подходы к гигиенической регламен4тации химических веществ. Несмотря надостигнутые успехи в области иммуно4

токсикологии пестицидов, эффекты вы4явленные при их воздействии не всегдаучитываются при оценке их опасности ирегламентации в объектах окружающейсреды. Это связано, прежде всего, с тем,что до сих пор не существует единыхподходов к оценке вредного действияксенобиотиков на иммунную систему.Причиной тому является то, что иммун4ная система является многокомпонент4ной системой, показатели ее отличают4ся высокой лабильностью, большинствотестов трудоемки, сложны либо трудновоспроизводимы на лабораторных жи4вотных и в неспециализированных лабо4раториях. Одним из препятствий дляпостановки иммунологических тестовявляется плохая растворимость многихпестицидов в воде.

Кроме того, в некоторых случаяхобъективная оценка вредного действияпестицидов на иммунную систему орга4низма затруднительна, в связи с фазны4ми изменениями выявленных эффектов,а также с разной реакцией различных ви4дов животных на воздействие одного итого же вещества. В связи с этим, экст4раполяция полученных данных и оценкаопасности неблагоприятного действияхимических веществ на человека должнапроводиться с осторожностью и обяза4тельно с учетом межвидовых различий.

На основании анализа научной ли4тературы и обобщения собственных ре4зультатов исследований предложены не4которые подходы к изучению и оценкесостояния иммунной системы при дей4ствии химических веществ, разработанасхема их гигиенической регламентации вобъектах окружающей среды (рис.3).

При прогнозировании и оценке сен4сибилизирующего и иммунотоксическо4го действия пестицидов и агрохимикатовнеобходимо соблюдать принцип этапно4сти.

Этапы гигиеничной регламентациихимических веществ с учетом иммуннойреактивности организма:

1. На основании данных о химической



25

структуре и анализа литературы про4гнозируют возможность аллергенно4го и иммунотоксического эффектов уисследуемого вещества.

2. Изучают аллергенные свойства пообщепринятой схеме в токсикологии.

В случае выявления сенсибилизиру4ющего действия, оценивают выра4женность аллергенного эффекта иклассифицируют по степени аллер4генной опасности согласно ДСанПіН8.8.1. 002498. Вещества 1 классаопасности не допускают к примене4нию, 2 класса опасности 4 регламен4тируют по аллергенному эффекту, 3и 4 класса опасности 4 регламенти4руют с учетом специфического и об4щетоксического действия.

3. Проводят исследования иммуноток4сического и иммуномодулирующегодействия в остром и субхроническомэкспериментах, определяют выра4женность эффекта в зависимости отдозы. Если препарат не обладаетуказанными эффектами, то регла4ментацию проводят по общеприня4той схеме с учетом специфическогои общетоксического действия.

4. В случае выявления каких4нибудь на4рушений иммунной реактивности,наряду с исследованиями специфи4ческого и общетоксического эффек4тов, изучают состояние неспецифи4ческой реактивности организма, кле4точного и гуморального звена имму4нитета, возможность развития ауто4иммунных нарушений в хроническомэксперименте. Определяют порого4вые и недействующие уровни доз(концентраций) препарата.

5. При необходимости, проводят эпи4демиологические исследования, изу4чают механизм иммунотоксическогодействия.

При планировании экспериментовпо изучению иммунотоксического дей4ствия химических веществ и установле4нию пороговых и недействующих уров4ней особое внимание необходимо уде4

лять выбору животных и исследуемых доз(концентраций).

В эксперименте используют поло4возрелых животных. Разница в массетела животных в опытных группах не дол4жна превышать 15 %. Эксперименталь4ные группы должны состоять не менеечем из 8410 животных обоего пола. Дляисследования иммуномодулирующегодействия препарата рекомендуются двеопозитные (относительно иммунного от4вета) линии мышей 4 С57ВL и СВА. Дляизучения аллергенных свойств ксеноби4отиков используют морских свинок белоймасти. В хронических экспериментахиспользуют 2 вида животных 4 крысы илимыши, кролики.

Выбор доз и концентраций долженбазироваться на основных параметрахтоксичности 4 ЛД50, ЛК50, токсичные,пороговые и недействующие дозы (кон4центрации) установленные по интеграль4ным показателям.

Иммуномодулирующее действиеизучают в остром и субхроническом экс4периментах на различных уровнях доз(концентраций). Количество доз (концен4траций) 4 не меньше 3, интервал междудозами 4 должен составлять не большечем 1 порядок. Устанавливают пороговыеи недействующие уровни доз (концентра4ций) по иммунологическим показателям.

Для регламентации химических ве4ществ проводят хронический экспери4мент. Исследуют не меньше 3 доз препа4рата. Устанавливают пороговые и недей4ствующие уровни доз (концентраций) поиммунологическим показателям.

Для оценки потенциальной опасно4сти пестицидов важно также исследоватьиммунотоксическое действие веществана уровне доз и концентраций, которыемогут быть в реальных условиях. Для вы4бора таких доз (концентраций) следуетисходить из расчетных величин токсико4лого4гигиенических параметров веще4ства (ПДК, МДУ, ДСД).

Для оценки состояния иммуннойсистемы при действии химических ве4


26


ществ разработано много схем, которыевключают иммунологические показателиразличного уровня. В последнее времянеуклонно увеличивается количество по4казателей, которые позволяют разносто4ронне оценить функциональную актив4ность иммунной системы.

При регламентации пестицидов втоксиколого4гигиенических лаборатори4ях используют достаточно информатив4ные и легко воспроизводимые тесты,которые позволяют получить минимуминтегративных характеристик функцииглавных звеньев иммунной системы.

1) Показатели неспецифической рези4стентности организма:

4 формула крови;

4 фагоцитарная активность макрофа4гов и нейтрофилов;

4 количество NК4клеток и их актив4ность;

4 активность комплемента сыворот4ки крови;

4 активность лизоцима сывороткикрови.

2) Клеточные реакции (клеточный им4мунитет):

4 реакция гиперчувствительности за4медленного типа;

4 реакция трансплантат против хозя4ина;

4 количество Т4 и В4лимфоцитов и ихпопуляций;

4 бласттрансформацяя лимфоцитов сФГА, Кон А, ЛПС.

3) Гуморальные реакции (гуморальныйиммунитет):

4 уровень гетерофильных агглютини4нов;

4 уровень гемагглютининов и гемоли4зинов к эритроцитам барана;

4 количество антителообразующихклеток в селезенке;

4 уровень ІgG, ІgМ, ІgА;

4 уровень циркулирующих иммунныхкомплексов и их дисперсность.

4) Иные показатели состояния иммун4ной системы:

4 масса тимуса, селезенки, лимфоуз4лов;

4 клеточность лимфоидных органов;

4 морфологические исследования.

Использование указанных показа4телей дает возможность оценить имму4нотоксические свойства препарата и ус4тановить на какое звено иммунной сис4темы он влияет 4 гуморальный или кле4точный иммунитет, или факторы неспеци4фической резистентности организма.

Выбор методов должен быть адек4ватным поставленным задачам и позво4лять дать объективную оценку относи4тельно действия препарата на иммуннуюсистему. Наиболее целесообразно ис4пользовать два и больше метода, кото4рые позволяют охарактеризовать состо4яние каждого звена иммунитета. При не4обходимости в специальных исследова4ниях используют более сложные показа4тели, которые позволяют дать оценку нетолько состояния иммунной системы, нои определить механизм иммунотоксичес4кого действия.

При оценке состояния иммуннойреактивности основным критерием явля4ется степень отклонения изменений изу4ченных показателей от параллельногоконтроля, а также стойкость выявленныхизменений.

В комплексе показателей, которыеприменяются для выявления токсическо4го эффекта при хроническом действиивеществ, иммунологические показателирассматриваются как интегральные. В тоже время их гигиеническое значение су4щественно, поскольку изменения функ4циональной активности иммунной систе4мы определяют уровень резистентностиорганизма по отношению к вредным фак4торам.

При оценке пороговых доз и кон4центраций необходимо учитывать на4правленность и стойкость изменений ис4следованных показателей, которые ха4рактеризуют состояние иммунной систе4



27

мы, и отдифференцировать адаптациюорганизма от повреждений. Провеститакую дифференциацию помогают ис4следования резервных возможностейорганизма по способности иммуннойсистемы отвечать на дополнительныйантигенный стимул (эритроциты баранаили бактериальные антигены).

За недействующую дозу препаратапринимают ту дозу, при действии кото4рой не наблюдается изменений иммун4ной реактивности организма на дополни4тельное действие антигена. Пороговойдозой препарата является та доза, придействии которой не наблюдается изме4нений реактивности иммунной системы,но выявляются нарушения иммунногоответа на дополнительный антигенныйстимул.

В некоторых случаях объективнаяоценка вредного действия затруднена, всвязи с фазными изменениями выявлен4ных эффектов, а также неадекватностьюреагирования различных видов живот4ных. При неоднозначном ответе иммун4ной системы (стимуляция с дальнейшимугнетением и т.п.) на действие ксеноби4отика, для оценки значимости получен4ных изменений и определения пороговыхдоз, целесообразным является опреде4ление величины и гармоничности эффек4та по обобщенному критерию I, что пред4ставляет собой сумму показателей вели4чины индекса изменений и гармонично4сти [53]. Предложенный метод позволя4ет провести сравнительную оценку ре4акции (биоэффектов) у подопытных иинтактных животных на основе общихположений теории подобия, выявитьфактор, который вызывает минимальныйпо величине и максимальный по гармо4ничности биоэффект (например, опреде4ление минимальной действующей дозы)или выявить фактор, который вызываетбиоэффект, максимальный по величине игармоничности (например, при оценкестимуляторов иммунной системы илииммунодепрессантов).

Методические подходы к гигиени4ческой регламентации химических ве4

ществ с позиций иммунотоксикологииизложены в Методических рекомендаци4ях МР 8.1.4.10442003, утвержденных МЗУкраины от 25.07.2003, Приказ №356.

Выводы

1. Имунная система является мишеньютоксического воздействия химичес4ких веществ.

2. Пестициды попадая в организм мо4гут вызывать аллергенные эффекты,снижать неспецифическую реактив4ность организма, нарушать антитело4генез и повышать восприимчивость квозбудителям инфекционных заболе4ваний, вызывать иммунодефицит,преимущественно по Т4типу, и нару4шать аутоиммунные процессы ворганизме.

3. Иммунная система участвует в про4цессах гомеостаза и дополняет фун4кцию МОГС в обезвреживании низко4молекулярных ксенобиотиков по4средством выработки антител к конъ4югированным формам гаптена с мак4ромолекулами, а также образовани4ем и элиминацией из организмаЦИК.

4. В зависимости от дисперсности ЦИКи функциональной активности макро4фагальной системы может наблю4даться как детоксикация ксенобиоти4ков, так и развиваться патологичес4кие состояния организма, обуслов4ленные недостаточностью функциииммунной системы.

5. Регламентация химических веществв объектах окружающей среды дол4жна проводиться с учетом иммуноло4гических критериев вредности.


1. Repetto R., Baliga S.S. Pesticides andthe immune system: The Public HealthRisks.4 Washington: World ResourcesInstitute, 1996.4 P. 8458.

2. Каган Ю.С. Глобальное значение пе4стицидов и особенности их биологи4ческого действия // Профилактичес4кая токсикология: Сб. учебно4мето4


28


дических материалов / Под. ред.Н.Ф.Измерова.4 М: Центр междуна4родных проектов ГКНТ, 1984.4 Т.2,Ч.1.4 С.1234134.

3. Каган Ю.С. Токсикологические аспек4ты исследования новых пестицидов // Журнал Всесоюзного Химическогообщества им. Д.И. Менделеева.41988.4 том ХХХІІІ.4 № 6.4 С. 6244631.

4. Голиков С.Н., Саноцкий И.В., ТиуновЛ.А. Общие механизмы токсическо4го действия.4 Л.: Медицина, 1986.4280 с.

5. Общая токсикология / Под ред. Б.А.4Курляндского, В.А.Филова.4 М.: Ме4дицина, 2002.4 601 с.

6. Жминько П.Г. Нарушение функциисистемы иммунитета под воздей4ствием пестицидов и некоторые за4дачи иммунотоксикологии на совре4менном этапе (обзор) // Современ.проблемы токсикол., 1998.4 №2.4С.53458.

7. Петров Р.В. Иммунология.4 М.: Ме4дицина, 1987.4 416 с.

8. Фримель Х., Брок Й. Основы имму4нологии // Пер. с нем., 54е изд.4 М.:Мир, 1986.4 254 с.

9. Бабаева А.Г. Традиционные и нетра4диционные представления о роли си4стемы иммуногенеза в организме //Вестник АМН СССР.4 1986.4 №1.4С.22428.

10. Ройт А. Основы иммунологии.4 М.:Мир, 1991.4 328 с.

11. Забродский П.Ф. Влияние ксенобио4тиков на иммунный гомеостаз // Об4щая токсикология / Под ред. Б.А.Кур4ляндского, В.А.Филова.4 М.: Медици4на, 2002.4 С.3524382.

12. Алексеева О.Г., Дуева Л.А. Аллергияк промышленным химическим соеди4нениям.4 М.: Медицина, 1978.4 272 с.

13. Powell J.J., Van de Water J., GershwinM.E. Evidence for the Role ofEnvironmental Agents in the Initiation orProgression of Autoimmune Conditions// Environmental Health Perspectives.4

1999.4 Vol. 107.4 Suppl. 5.4 P.6674672.

14. Жмінько П.Г. Імунна реактивністьорганізму щурів при хронічній дії цик4лофосу // Современ. проблемы ток4сикол.4 2004.4 №3.4 С.34439.

15. Олефир А.И. Действие хлорофоса наиммунобиологическую реактивностьживотных в эксперименте // Гигиенаи сан.4 1971.4 № 3.4 С. 1044105.

16. Олефир А.И. Влияние химических ве4ществ на формирование приобре4тенного иммунитета // Врачебноедело.4 1971.4 № 7.4 С.1254127.

17. Перелыгин В.М., Шпирт М.Б., АраповО.А., Ершова В.И. Действие некото4рых пестицидов на иммунологичес4кую реактивность // Гигиена и сан.41971.4 № 12.4 С.29433.

18. Zlateva M., Softova E. The condition oflymph tissue in rats treated withpesticides // Pathol. Res. and Pract.41979.4 Vol. 165.4 № 142.4 P. 21423.

19. Diep I.H., Dubrenil P., Denizlan F. et.al.Evaluation of the potencial subchronicimmunotoxicity of cypermetrin in ratmodel / Abstr. 5th Int. Conf.Immunopharmacol., Tampa, Fla, 1991 // Int. J. Immunopharmacol.4 1991.4Vol.13.4 № 6.4 P.771.

20. Mikula J., Pistl I., Kasmar P. Immuneresponse of sheep at subchronicintoxication by pirethroids insecticidesupercypermethrine // Acta vet., Brno,1992.4 Vol.61.4 № 1.4 P.57460.

21. Rozic M., Springer O. Effects of 2,44dichlorophenoxyacetic acid on theimmune response // Europ. Fed.Immunol. Soc. 10th Meet., Edenburg,1990: Abstr.4 Edenburg.4 1990.4 P.268.

22. Юсупов Ю.Б. Изучение чувствитель4ности кожи хлопкоробов к некоторымфосфорорганическим соединениям // Актуальные проблемы дерматове4нерол.4 Ташкент.4 1974.4 Т.3.4 С.26428.

23. Профессиональные заболевания ра4ботников сельского хозяйства / Подред. Ю.И.Кундиева и Е.П.Краснюк.4



29

К.: Здоров‘я, 1989.4 С. 38450.

24. Рахманов Т.Р. Влияние базудина наиммунологическую реактивностьорганизма // Гигиена и сан.4 1975.4№8.4 С.1044106.

25. Федорина Л.А. Т4 и В4системы имму4нитета при сочетанном воздействиипестицидов и вибрации // Проблемыгигиены и токсикол. пестицидов: Тез.докл. VI Всесоюзн. научн. конф.(Киев, 17419 ноября 1981), Ч.II.4 К.:ВНИИГИНТОКС, 1981.4 С.230.

26. Мамонов А.В., Решетова Н.В. Новыестороны патогенеза иммунодефи4цитного состояния как фактор рискаразвития острых пневмоний при от4равлениях ФОИ // 2 Всесоюзн. конф.по болезням органов дыхания, Челя4бинск, 16419 сентября 1991.4 Челя4бинск, 1991.4 С. 169.

27. Voccia I., Blakley B., Brusseau P.,Fournier M. Immunotoxicite despesticides: revue // Energ. Sante.41999.4 Vol.10.4 №3.4 P.4174419.

28. Талаева Ю.Г., Чугунихина Н.В., Хаса4нова М.И. и др. Влияние интенсивно4сти применения агрохимикатов назаболеваемость населения кишечны4ми инфекциями // Актуальные вопро4сы токсикологии, гигиены примене4ния пестицидов и полимерных мате4риалов в народном хозяйстве: Тези4сы докл. Всесоюзн. научн. конф.,Киев, 30431 октября 1990.4 К.: ВНИ4ИГИНТОКС, 1990.4 С.178.

29. Щербаков Г.Г., Гвоздев Г.А., Зозуля Г.В.и др. Некоторые показатели заболева4емости населения сельских районовСтавропольского края в связи с при4менением пестицидов // Актуальныевопросы токсикологии, гигиены при4менения пестицидов и полимерныхматериалов в народном хозяйстве:Тезисы докл. Всесоюзн. научн. конф.,Киев, 30431 октября 1990.4 К.: ВНИИ4ГИНТОКС, 1990.4 С.173.

30. Клоц В.И., Бабаянц Р.А., Брысин В.Г.,Сафаров А.А. О влиянии пестицидовна иммунологическую реактивность

организма животных и человека //Гигиена и сан.4 1978.4№9.4 С.35436.

31. Якубов А.Я., Кахаров Г.Х. Иммуноло4гическая реактивность у различныхгрупп людей, занятых возделывани4ем хлопчатника // Актуальные вопро4сы гигиены применения пестицидовв различных климатогеографическихзонах.4 Ереван: Айастан, 1976.4 С.2064207.

32. Алимова М.Т., Маджидов В.А., Кама4лов З.С. Естесственные киллеры улиц, длительно контактировавших спестицидами // Иммунология.41989.4 № 6.4 С.68470.

33. Lange P., Henninghausen G., KarnsferdtC. Pharmacokinetics and immu4notoxicity // Arch. Toxicol.4 1980.4 Vol.45.4 № 4.4 P. 1324137.

34. Tiefenbach B., Hennighausen G., LangeP. Zum Mechanismus der akutenNircunden phosphororganisherPestizide auf das immunsystem // Zbl.Pharm., Pharmakother undLaboratoriumstiagn.4 1983.4 Vol. 122.4№ 2.4 P.22.

35. Забродский П.Ф. Германчук В.Г.Оценка роли кортикостерона в реа4лизации иммуносупрессивных эф4фектов при остром отравлении ток4сичными химическими веществами // Бюлл. эксперим. биол. и мед.42000.4 № 5.4 С.5524555.

36. Арилова Т.У., Меджидов А.В., Алибе4кова М.Г., Камалов З.С. Влияние пе4стицидов на продукцию интерлейки4на42 // Иммунология.4 1991.4 №2.4С.67468.

37. Кондратенко И.В., Ярилин А.А., Хоха4лин Л.Н. Интерлейкин42 и его роль вразвитии иммунодефицитов и другихиммунопатологических состояний //Иммунология.4 1992.4 № 1.4 С.6410.

38. Кузнецов Б.А. Распознавание NK4клетками клеток4мишеней без помо4щи специфического NK4рецептора.Биофизичеcкая модель // Иммуноло4гия.4 1992.4 № 3.4 С.8413.


30



39. Ломакин М.С., Бочко Г.М. Медиаторысистемы иммунологического надзо4ра // Иммунология.4 1987.4 № 3.4С.17423.

40. Тиунов Л.А. Некоторые вопросы мо4лекулярной токсикологии // ВестникАМН СССР.4 1991.4 №1.4 С.8410.

41. Бондаренко Л.Б., Коваленко В.М.Мембранні механізми віддаленихефектів алкілуючих агентів (Огляд) //Современ. проблемы токсикол.42000.4 №1.4 С.13417.

42. Bock K.W., Lilienblum W., Fisher G. etal. The role of conjugation reactions indetoxication // Arch. Toxicol.4 1987.4Vol. 60.4 № 143.4 P. 22429.

43. Головенко Н.Я., Галкин Б.Н. Особен4ности функционирования и регуля4ции монооксигеназ иммунокомпе4тентных клеток // Тр. Всесоюзн. на4учн. конф. «Цитохром Р4450 и охранавнутренней среды человека».4 Моск4ва (Пущино), 1985.4 С.8.

44. Ковалев И.Е., Полевая О.Ю. Антителак физиологически активным соеди4нениям.4 М.: Медицина, 1981.4 126 с.

45. Ковалев И.Е., Шипулина Н.В. Имму4нохимические механизмы адаптацииорганизма к окружающей среде //Изв. АН СССР.4 Серия биол.4 1992.4№1.4 С. 31441.

46. Ковалев И.Е., Азизов Р.Г. Проблемыиммунотоксикологии // Фармакол. итоксикол.4 1986.4 №1.4 С.5413.

47. Полетаев А.Б., Морозов С.Г., КовалевИ.Е. Регуляторная метасистема (им4мунонейроэндокринная регуляциягомеостаза).4 М.: Медицина, 2002.4168 с.

48. Сура В.В., Насонов Е.Л., БорисовИ.А., Тимофеева Е.Б. Клиникопатоло4гические закономерности развитияболезней и иммунных комплексов //Терапевтический архив.4 1980.4 Т.11.4 № 12.4 С.3410.

49. Аутоиммунные процессы и их роль вклинике внутренних болезней / Черну4шенко Е.Ф., Когосова Л.С., Голубка Т.В.и др.4 К.: Здоров?я, 1985.4 160 с.

50. Иммунореактивность и атеросклероз/ Под ред. А.Н.Климова.4 Л.: Медици4на, 1986.4 С. 1074140.

51. Жмінько П.Г. Токсична дія фосфорор4ганічних речовин на фоні активногоантитілогенезу при імунізації еритро4цитами барана // Буковинський ме4дичний вісник.4 2003.4№2.4 С.1424147.

52. Жмінько П.Г., Проданчук М.Г., ЯнкевичМ.В. Видові особливості імунної ре4активності організму при дії нейропа4ралітичних фосфорорганічних речо4вин // Современ. проблемы токси4кол.4 2002.4 №1.4 С.46451.

53. Биохимические, иммунологические ибиофизические методы в токсиколо4гическом эксперименте (Методичес4кое руководство).4 Киев.4 МЗ СССР,ВНИИГИНТОКС.4 1989.4 C.964104.

Резюме

ІМУННА СИСТЕМА ЯК МІШЕНЬТОКСИЧНОЇ ДІЇ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН

Жмінько П.Г.

Показано, що имунная система ємішенню токсичної дії хімічних речовин.Регламентація хімічних речовин в об4’єктах навколишнього середовища по4винна проводитися з урахуванням імуно4логічних критеріїв шкідливості.

Ключові слова: імунна система, хімічніречовини, токсичність

Summary

IMMUNE SYSTEM AS THE TARGET OFTOXIC INFLUENCE OF CHEMICAL

SUBSTANCES

Zhminko P.G.

It is shown, that the immune systemis a target of toxic influence of chemicalsubstances. The regulation of chemicalsubstances in objects of environmentshould be carried out taking into accountimmunologic criteria of harm.

Keywords: immune system, chemicalsubstances, toxicity



31

Забруднення хімічними речовинамивиробничого / навколишнього середови4ща є результатом інтенсивної діяльностілюдини на виробництві і в сільськомугосподарстві. Відомо, що багато токсич4них хімічних речовин, які використовують4ся у народному господарстві та побуті,можуть стати небезпечними для людини,коли потрапляють в організм під час ди4хання або з продуктами харчування, пит4ною водою або через шкіру.

Відомо, що значна частина врожаюгине від шкідників, бур’янів, хвороб. Томувикористання хімічних речовин 4 пести4цидів для захисту врожаю є фактичнопостійним при вирощуванні багатьохсільськогосподарських (с/г) культур. Ви4користання в широкому асортиментірізних пестицидних препаратів для про4труювання насіння та обробки садів, ви4ноградників, овочевих, зернових і зерно4бобових культур у багатьох випадкахспричиняло несприятливу дію на організмсільськогосподарських робітників під часзастосування, а також і через деякий часпісля нього4 при проведенні ручних робітна оброблених пестицидами ділянках. Внауковій літературі є чимало посилань навипадки гострих отруєнь та хронічні інток4сикації при використанні пестицидів. Се4ред пестицидів є й такі, що мають влас4тивості тератогенності, ембріотоксич4ності та й ще такі, що в експериментах натваринах проявляють бластомогенну(канцерогенну) дію: деякі хлорорганічнісполуки (ХОС), похідні дитіокарбаміновоїкислоти, сим4триазинів, деякі похідніфенілсечовини. Якщо пестициди маютьмутагенну активність, тоді їх розглядаютьяк потенційні канцерогени [1] . Серед

величезної кількості пестицидних препа4ратів значне місце належить групі фосфо4рорганічних пестицидів (ФОП) 4 яку скла4дають похідні фосфорної, тіо4, дитіофос4форної та фосфонової кислот. Каган Ю.С.розподіляв ФОП за ступенем токсичностіна сильнодіючі отруйні речовини (мета4фос, октаметил); високо токсичні речови4ни (диметоат, ДДВФ, діазинон, бензо4фосфат та деякі інші); речовини серед4ньої токсичності (хлорофос, малатіон,метилнітрофос, трихлорметафос43, ри4цид тощо) і речовини низької токсичності(демуфос, йодфенфос, бромофос, гардо4на). ФОП є небезпечними при потрап4лянні в організм людини з повітрям або зпродуктами харчування, але особливаувага звертається на їхню шкірно 4 резор4бтивну дію [2]. Випадки гострих і хроніч4них отруєнь з порушенням стану здоро4в’я та навіть зі смертю були зафіксованібагатьма авторами в минулому сторіччі[348]. За останні 10412 років також буливідмічалися випадки захворюваності ро4бітників, що працювали з пестицидами[9414].

За останні роки було всебічно дос4ліджено вплив на імунну систему ФОП,хлорорганічних пестицидів (ХОП) і по4хідних карбамінової кислоти та деякихінших. В осіб, які контактували з цимипрепаратами, виявляли професійнийалергічний дерматит, екзему, бронхіаль4ну астму, підвищену чутливість шкіри тазниження бактерицидної активності шкіриі сироватки крові, зниження активностілізоциму слини, підвищену кількістьмікрофлори на поверхні шкіри, підвище4ну захворюваність інфекційними хвороба4ми [15].

УДК 614.876+632.95:616.001.5 +543.094 БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ

ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН ЯК СКЛАДОВА МОНІТОРИНГУ ЗДОРОВ’Я

Александрова Л.Г., Демченко В.Ф., Клисенко М.А. ДУ «Інститут медицини праці АМН України, м. Київ

Ключові слова: біологічний моніторинг, пестициди, здоров’я працюючих,маркери експозиції.


32


В Україні також реєструвалися ви4падки гострих і хронічних отруєнь пести4цидами, серед яких перше місце нале4жить деяким ФОП (хлорофос, метафос),ртутьвмісними (гранозан) та похіднимифеноксіоцтової кислоти (2,44Д аміннасіль) [16]. Клінічні прояви гострого отрує4ння буряководів, які працювали на полях,оброблених пестицидними препаратами– похідними 2,44Д (дихлорфеноксіоцтовакислота), продуктами взаємодії пестици4ду і мінеральних добрив4 фотооксиданта4ми (оксид і діоксид азоту, оксид вуглецю,хлористий водень, хлороформ, хлоро4фосген тощо) у 56 хворих характеризува4лись гіперемією шкіри та такими показ4никами захворювання, що свідчили протоксичну енцефалопатію, токсичну гепа4топатію, гіпсохромну анемію, енцефало4патію тощо [17, 18, 19].

Дослідженнями, які проведено вОдеській області, де для захисту рослинщорічно використовувалося майже 1500тон пестицидів (найбільш широко4 синте4тичні піретроїди, деякі ФОП, полікарба4цин, 2,44Д амінна сіль), встановлена за4лежність захворюваності населення відрівня забруднення пестицидами питноїводи та продуктів харчування [20].

Проблема захисту працюючих віднесприятливої дії пестицидів залишаєть4ся актуальною і сьогодні [21424 ].

З метою зменшення забрудненнявиробничого / навколишнього середо4вища і потенційного впливу пестицидів напрацюючих та населення впроваджують4ся нові технології вирощування с/г куль4тур з застосуванням нових форм і комб4інацій діючих речовин у пестицидних пре4паратах, і подекуди як діючі використову4ються нові хімічні речовини.

Оцінка якості виробничого/ навко4лишнього середовища передбачає на4явність відповідних методик кількісноговизначення досліджуваних речовин вповітрі, грунті, біологічних середовищах,змивах з поверхні шкіри рук, обличчя,обладнання, пристроїв, що забезпечуютьздійснення гігієнічного і біологічного мо4

ніторингу.

Виробниче середовище механіза4торів (водіїв) та осіб, що виконують ручніроботи за доглядом рослин, може заб4руднюватися не тільки пестицидами і су4путніми компонентами препаратів (роз4чинники, емульгатори, стабілізаторитощо), але й продуктами розкладаннядобрив, хімічними речовинами, характер4ними для палива і мастил (аміак, оксидвуглецю, вуглеводні, метанол, меркапта4ни, бензин, акролеїн та деякі інші), дляяких встановлено відповідні гігієнічні нор4мативи (ГДКр.з.).

Дослідження забруднення пестици4дами не тільки об’єктів довкілля і с/г про4дукції, а й поверхні шкіри, спецодягу пра4цюючих, поверхні тари, обладнання, стінв закритих приміщеннях, де зберігають4ся агрохімікати (склади), є таким же ак4туальним і важливим. Особливої увагипотребують ті хімічні речовини, які є дос4татньо леткими, і ті, що легко проникаютьчерез шкіру. Забруднений пестицидамиодяг може становити небезпеку не тількидля поверхні шкіри працюючого, якийкористується таким одягом, але й можестати джерелом вторинного надходжен4ня забруднювачів у повітря. Значне заб4руднення одягу та шкіри працюючих можевідбутися при зважуванні, приготуванніробочих розчинів та підготовці обприску4вальних агрегатів до роботи, при перед4посівній обробці насіння, обприскуваннірослин (наземна та авіаобробка), фумі4гації грунту, при ручних роботах на оброб4лених ділянках. При підготовці техніки допроведення робіт, а також при проведенніїї ремонту може статися забруднення нетільки пестицидами, але й такими речо4винами, як мастила, тощо.

Виявлення пестицидів, особливотих, що мають резорбтивно4токсичні вла4стивості, та інших потенційно небезпеч4них хімічних речовин у будь4яких кількос4тях у пробах змивів з поверхні шкіри пра4цюючих свідчить про несприятливі умо4ви праці, що є наслідком порушення са4нітарних правил: відсутність засобів ме4ханізації, відсутність ефективних засобів



33

індивідуального захисту 4 спецодягу, ру4кавичок, масок4респіраторів, робота знегерметичною або несправною апарату4рою; недостатній інструктаж і навчаннябезпечній роботі.

Проникнення пестицидів крізь шкірузалежить від багатьох факторів, середяких певне гігієнічне значення мають роз4чинники, емульгатори, поверхнево4ак4тивні речовини (ПАР), що можуть приско4рювати цей процес .

Перелік методичних вказівок з виз4начення і гранично допустимих рівнів(ГДРшк.) для деяких пестицидів і хімічнихречовин у змивах з поверхні шкіри пра4цюючих поданий у табл.1.

Відомо, що біологічний моніторингє невід’ємною частиною моніторингу здо4ров’я, тобто визначення вмісту токсичнихречовин та їх метаболітів в тканинах,крові, сечі людини використовують в по4дальшому для оцінки експозиції і ризику

для здоров’я шляхом порівняння з нор4мативами, допустимими рівнями або до4відковими величинами. Біомоніторингдає можливість оцінити внутрішню інди4відуальну дозу, виявити процеси накопи4чення і виведення токсиканта із організ4ма, в разі потреби оцінити профілактичніі лікувальні заходи. Внутрішня доза можехарактеризувати також експозицію, якрезультат довгострокової професійної діїабо перебування на забрудненій тери4торії. Наприклад, до глобальних забруд4нювачів віднесені ХОП, поліхлорованібіфеніли (ПХБ) і їх наявність в крові, жи4рових тканинах, грудному молоці та іншихбіологічних середовищах робітників і на4селення свідчить про їх накопичення ворганізмі продовж тривалого періоду.

Біомоніторинг враховує всі шляхинадходження ксенобіотиків до організму:через дихальний шлях, шлунково4кишко4вий тракт, шкіру і може використовува4

тись для оцінкиефективності захис4них властивостейспецодягу, а такожінших профілактич4них та інженерно4технічних заходів.Ксенобіотики, якінадійшли до органі4зму з продуктамихарчування, питноюводою, повітрям абочерез незахищенуповерхню шкірипіддаються певнимп е р е т в о р е н н я м ,транспортуютьсякров’ю, накопичу4ються в певних орга4нах і тканинах, жирі,кістках, елімінуютьсяіз організма з сечею,калом або/і з види4хаємим повітрям.

Більшість пес4тицидів та їх мета4болітів виводиться ізорганізму в перші

Таблиця 1 Методичні вказівки і ГДРшк. для контролю вмісту потенційно небезпечних

хімічних речовин на поверхні шкіри працюючих (затв. 28.09. 89 )

Примітка: 1 - Химический анализ микроколичеств ядохимикатов / М.А.Клисенко, Т.А.Лебедева, З.Ф.Юркова.-М.:Медицина, 1972.-С.179-180; 272-273; 2 - Методические указания по контролю содержания вредных веществ на кожных покровах и спецодежде. Вып.1.-Н.Новгород: МЗ СССР, 1991.-155 с.

Назва речовини Номер

методичних вказівок

Метод визначення, межа вимірювання,

мг/дм2

Посилання на джерело,

(ГДР шк , мг/дм2) Агронал, гранозан, меркуран, меркур-гексан, НІУІФ-1, радосан Без номера ФМ - за ртуттю

0,08-0,3 мкг Hg 1

Агронал (фенілмеркурбромід) Гранозан (етилмеркурхлорид) 5125-89

ФМ- за галоїдом: Бром-1 мкг, Хлор-0,5 мкг

1

Диметоат 5137-89 ГРХ, ТШХ-0,8 2 (2,0 ) Далапон 5123-89 ГРХ - 0,12 2 Гексахлорбензол 5110-89 ГРХ- 0,2 Рицид П 5124-89 ТШХ- 0,5 2 (15,0) Феназон 5135-89 ГРХ- 0,02 2 Ялан Без номера СФ- 50 мкг/3 мл 2 Аміловий спирт 5111-89 ТШХ- 12,0 2 (20,0) Бензин 5106-89 ГРХ - 2,0 2 Бензол 5143-89 ГРХ- 0,2 2 (5,0) Гептиловий спирт 5111-89 ТШХ- 12,0 2 (20,0) Дибутидфталат 5113-89 ГРХ- 0,04 2 Ксилидин 5117-89 ТШХ- 2,4 2 (8,0) Ксилол 5143-89 ГРХ- 1,0 2 (175,0 ) Ксилол 5144-89 ГРХ- 12,0 2 (175,0 ) Метанол 5120-89 ГРХ- 0,8 2 (2,0) Метанол 5121-89 ФМ - 0,2 2 (2,0) Мастильні матеріали (в’яжучі рідини) 5129-89 ГРХ- 3,0 2

Толуол 5143-89 ГРХ- 0,2 2 (5,0) Трихлорбензол 5138-89 ГРХ- 1,0 2 Хлорбензол 5138-89 ГРХ- 1,0 2 (80,0) Формальдегід 5121-89 ФМ- 0,1 2 Циклогексанон 5140-89 ГРХ- 40,0 2 (150,0)


34


12472 години післянадходження (на4приклад, ФОП,похідні тіо4 і карба4мінової кислоти,сим4триазини, син4тетичні піретроїдитощо). Ідентифіка4ція пестициду абойого метаболіту вбіологічному сере4довищі надійносвідчить про йогоекспозицію. СтійкіХОП депонуються вжирі і знаходятьсяв організмі трива4лий час, формуючитак званий “фон”.

При прове4денні біомоніто4рингу важливим євиявлення джерелаекспозиції (забруд4неність повітря, по4верхні шкіри, одягутощо). Ідентифіка4ція досліджуваноїсполуки тісно по4в’язана: з виборомбіомаркера (вихід4ної речовини або їїметаболіта), тесто4вого біологічногосередовища дляаналіза, термінувідбора проби; звибором методавизначення біомаркера. Результати ана4ліза порівнюються з нормативами або до4відковими (допустимими) рівнями і оці4нюється можливий ризик для здоров’япрацюючої людини, або особи, яка про4ходить обстеження з приводу гострої абохронічної інтоксикації.

Проведення біомоніторингу стійкихзабруднювачів виробничого / навколиш4нього середовища базується на відпові4дних рекомендаціях міжнародних орган4ізацій [ВООЗ, ЮНЕП, 199542010 р.р.].

Окремі методики кількісного визначеннядеяких пестицидів у біологічних середо4вищах наведено в таблиці 2.

В таблиці 3 наведено покажчикиінтоксикації пестицидами, які визнача4ються в умовах амбулаторії і стаціонара[25 ].

Таким чином, до теперішнього часуіснує ризик виникнення гострих і хроніч4них отруєнь, захворювань, пов’язаних знегативним впливом пестицидів, що ви4

Таблиця 2 Визначення пестицидів у біологічних середовищах

Пестициди Біологічне середовище Метод аналізу, № МВ Хлорорганічні пестициди: ХОП, метаболіти, ізомери: ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ-, α-, β-, δ-ГХЦГ

Кров, сеча, грудне мо-локо, жирові тканини ГРХ, № 3151-84.

γ-ГХЦГ і його ізомери α-, β-, δ-ГХЦГ і ме-таболіти, поліхлоровані феноли

Кров, жир,внутрішні ор-гани, тканини, субклі-тинні фракції печінки

ТШХ, № 3194-85

γ-ГХЦГ і його ізомери α-, β-, δ-ГХЦГ і ме-таболіти, поліхлоровані феноли

Кров, жир, внутрішні органи, тканини, суб-клітинні фракції печінки

ВЕРХ, №3194-85

ДДТ, ДДЕ, ДДД, альдрин, кельтан, дильд-рин, гептахлор, ліндан, гексахлорбензол, метоксихлор, ефірсульфонат, дактал, те-діон

Кров, жовч, сеча, кал ТШХ, №1112-73

ХОП та їх метаболіти Кров, сеча, жовч, грудне молоко ВЕРХ, № 6129-91

Фосфорорганічні пестициди Абат, антіо,бай текс, ДДВФ, дібром, корал, карбофос, рицид метафос, метилнітрофос, фосфамід, фозалон, фталофос, ціанокс, цидіал, ціодрин, афуган, хлорофос, фенкап-тон, валексон

Кров, сеча, кал Ензимно-хроматографічний № 2086-79

Гетерофос, етафос, метаболіти Кров, сеча ГРХ, №4339-87

Діазинон (базудин) Шлунковий сік, сеча, слина, кров,змиви з по-верхні шкіри

ГРХ, ТШХ, №4324-87

Диметоат (фосфамід) Шлунковий сік, сеча, слина, кров, змиви з поверхні шкіри

ГРХ, ТШХ, №4323-87

Метаболіти диметоату Кров, сеча,тканини ТШХ, №6133-91 Метаболіти ФОП (похідні тіо- і дитіофос-форних кислот)

Кров,сеча, тканини ГРХ, №6072-91

Сайфос Кров, сеча, кал, тканини ТШХ, №1112-73

Тіофос і метаболіт нітрофенол Кров ТШХ, ФМ* Трихлорметафос-3, метаболіти Кров, сеча ГРХ, ТШХ №2647-82 Фозалон, мільбекс Кров, сеча ГРХ, №1558-76 Похідні карбамінової, тіо- і дитіокарбімінової кислот Бетанал

Кров, сеча ТШХ , №2037-83

Карбін, хлор-ІФК Кров, сеча ТШХ №4998-89 Карбарил Кров, сеча, молоко ТШХ №1559-76 Вернам, роніт, сутан, ептам, тіллам, ялан

Кров, сеча ГРХ, №1877-78

Роніт та метаболіти Кров, сеча, слина, жовч, шлунковий сік, змиви з поверхні шкіри

ГРХ, ТШХ №4989-89

Купроцин, манеб, марцин, поликарбацин, цинеб, цирам ТМТД

Кров, сеча ТШХ*

Похідні нітрофенолу: Акрекс Кров, сеча ТШХ, №4709-88 Диносеб Кров, сеча ТШХ, №4709-88 Синтетичні піретроїди: Амбуш Тканини ГРХ, №4704-88

*- Химический анализ микроколичеств ядохимикатов / М.А.Клисенко, Т.А.Лебедева, З.Ф.Юркова.- М.: Медицина, 1972.



35

користовуються всільському госпо4дарстві. Із поданогоогляду літературиможна зробити вис4новок про те, щоідентифікація ікількісне визначенняу тестових біологіч4них середовищахпестицидів і/або їхметаболітів, що виб4рані як тести експо4зиції при гострих іхронічних інтоксика4ціях пестицидами,стає вирішальнимпри уточненні діаг4нозу і контролю заефективністю відпо4відної медичної до4помоги в амбула4торних і стаціонар4них умовах лікуван4ня. Результати біо4моніторингу хімічнихзабруднювачів, з ви4користанням сучас4них фізико4хімічнихметодів досліджен4ня, у поєднанні згігієнічним моніто4рингом віддзерка4люють якість вироб4ничого/навколишнь4ого середовища.

Література

1. Каган Ю.С. Общая токсикология.4Киев: 3доров”я, 1981.4 176 с.

2. Кундиев Ю.И. Всасывание пестици4дов через кожу и профилактика от4равлений.4 Киев: 3доров”я, 1975.4200 с.

3. Кривоглаз Б.А. Клиника и лечение ин4токсикаций ядохимикатами. – Л: Ме4дицина, 1965.4 211с.

4. Семенов Н.А. и др. Неотложная по4мощь при остром отравлении фос4форорганическими содединениями.4

Врачебное дело, 1972.4 №10, С. 1314134.

5. Калоянова4Симеонова Ф. Пестици4ды. Тоскично действие и профилак4тика.4 София: БАН, 1977.4 308 с .

6. Сидоренко Е.Н. Отравление пестици4дами. 4 Киев: Вища школа, 1978.4128с;

7. Каган Ю.С. Токсикология фосфорор4ганических соединений, М.: Медици4на, 19774 298 с.

8. Раскин В.А., Лившиц Р.Е., Шубик В.М.Состояние иммунологической реак4

Таблиця 3 Визначення покажчиків інтоксикації пестицидами

Пестициди Ферменти Пестициди, середовище

Хлорорганічні пестициди

Амбулаторно- загальний аналіз крові і сечі, ЩФ. Стаціонар-ЩФ, глютамат-аланінова і глюта-мат-аспарагінова трансамінази, ізоферменти ЛДГ, оксидази змішаної функції печінки, фос-фоліпіди, глютатіон і його фракції в крові, хо-лінестераза сироватки крові, білковий спектр сироваткм крові тощо

Амбулаторно- ХОП у кро-ві і сечі Стаціонар-Хлорорганічні пестициди і метаболіти в крові і сечі; газовий аналіз видихаємого повітря

Фосфорорганіч-ні пестициди

Амбулаторно-загальний аналіз крові і сечі, холінестераза крові Стаціонар- Глютамат-аланінова і глютаматас-парагінова трансамінази, ізоферменти ЛДГ, хо-лінестераза сироватки крові, тривалість крово-течі, час згортання крові

Стаціонар-Фосфорорганічні пестици-ди і їх основні метаболіти в крові і сечі

Ртутьорганічні сполуки

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі Стаціонар - Активність SH-груп, глютатіон і його фракції, білковий спектр сироватки крові, глютамат-аланінова і глютамат-аспарагінова трансамінази, ізоферменти ЛДГ,холінестераза сироватки крові тощо

Амбулаторно - ртуть в сечі Стаціонар - Ртуть в сечі

Похідні карбамі-нової кислоти

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі, метгемоглобін (для фенілкарбама-тів),холінестераза сироватки крові (для карба-рилу) Стаціонар - Білковий спектр сироватки крові, ізоферменти ЛДГ, амінотрансферази тощо

Стаціонар-Пестициди в крові і сечі, метаболіт кар-барилу- альфа-нафтол в сечі; метаболіт хлор-ІФК і карбіну- пара-амінофенол в сечі

Похідні тіокар-бамінової кис-лоти

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі Стаціонар - Амінотрансферази, ізоферменти ЛДГ, холінестераза сироватки крові тощо

Стаціонар -Пестициди у крові і сечі

Похідні дитіо- карбамінової кислоти

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі Стаціонар - церулоплазмін, глютатіон і його фракції, амінотрансферази, ізоферменти ЛДГ, SH- групи, оксидази змішаної функції печінки тощо

Стаціонар-Пестициди і їх метаболіти в крові і сечі, CS2 у видихаємому повітрі

Похідні хлорфе-ноксіоцтової ки-слоти

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі Стаціонар - каталаза, пероксид- аза, аміно-трансферази, білковий спектр сироватки крові, глікемічна крива

Стаціонар -Пестициди в крові і сечі

Сим-триазини

Амбулаторно - загальний аналіз крові і сечі. Стаціонар - каталаза, ЛФ, пероксидаза, біл-ковий спектр сироватки крові, глютатіон ійого фракції, глікемічна крива тощо

Амбулаторно - Пестициди і метаболіти в крові і сечі


36


тивности при профессиональномконтакте с пестицидами: Системыадаптации человека и внешняя сре4да.4Л., 1975.4 С.1374138.

9. Update of the morbidity experience ofemployers potentially exposed tochlorpyrifos // Оссир. and Environ.Med.4 1998.4 VOL.55, N1.4P. 65470.

10. Risk factors for systemic illnessfollowing agricultural exposures torestricted organophosphates inCalifornia, 198441988 // Amer. J. Ind.Med.4 1997.4Vol.31, N5.4 P. 5724579.

11. Использование пуппилометрии длядиагностики нейропатологии при от4равлениях фосфорорганическимисоединениями // Медицина труда ипром.экология.4 1997.4 №6.4 С. 11416.

12. Гурьева Л., Дубовская Л.В., МусийчукЮ.И. и др. Хронические интоксика4ции фосфорорганическим веще4ством Ви4икс // Медицина труда ипром.екологія.4 1997.4 №6.4 С. 7416.

13. Organophosphorus Poisoning andTherapiutic Agents Clinical Profile //Pesticide Safety. News.4 2002.4 1trimester.4Vol. 5, N3.4 P. 3.

14. The IPCS/WHO project on theepidemiological surveillanct of acutepesticide poisonings // Pesticide Safety.News.4 2002.4 1 trimester.4Vol.5, N3.4P. 1.

15. Жминько П.Г. Нарушение функциисистемы иммунитета под воздей4ствием пестицидов и некоторые за4дачи иммунотоксикологии на совре4менном зтапе: обзор // Современныепроблемы токсикологии.4 1998.4№2.4 С. 53458.

16. Медведев В.И., Тимошина Д.П. Труди здоровье сельскохозяйственныхробочих / Актуальні проблеми екогіг4ієни і токсикології. Частина 2.4 К.:Інститут екогігієни і токсикологіїім.Л.І.Медведя, 1998.4 С. 1684172.

17. Балан Г.М., Иванова С.И., Бабич В.А.,Вознюк В.В. Острые отравления пе4

стицидами у свекловодов / Актуальніпроблеми екогігієни і токсикології.Частина 1.4 К.: Інститут екогігієни ітоксикології ім.Л.1.Медведя, 1998.4С.32438.

18. Вознюк В.В. Порушення психоемоц4ійної сфери у хворих гострим отрує4нням амінною сіллю 2,44Д / Актуаль4ные проблемы токсикологии. Тезисьідокладов Науч. конф., посв. памятиЮ.С.Кагана.4К.: МЗ Украины, АМНУкраины, ЭКОГИНТОКС, 1999.4 С.32.

19. Попко В.И. Патогенетическая рольциркулирующих иммунных комплек4сов при остром ингаляционном от4равлении свекловодов гербицидом2,44Д / Актуальные проблемы токси4кологии. Тезисы докладов Науч.конф., посв. памяти Ю.С.Кагана.4 К.:МЗ Украины, АМН Украины, ЭКОГИН4ТОКС, 1999.4 С.69470.

20. Засипка Л.Г. Медико4соціальна ефек4тивність впровадження моніторингуза використанням пестицидів в агро4промисловому комплексі Одеськоїобласті / Актуальные проблемы ток4сикологии. Тезиси докладов Науч.конф., посв. памяти Ю.С.Кагана.4 К.:МЗ Украины, АМН Украины, ЭКОГИН4ТОКС, 1999.4 С. 1004101.

21. Кундієв Ю.І., Кірсенко В.В., ЯструбТ.О. та інш. Гігієнічна оцінка умовпраці при застосуванні пестицидів засучасними технологіями / Гигиенатруда, 2003.4 Вып.34, т.1.4С.84497.

22. Кірсенко В.В., Яструб Т.О., КарпенкоВ.Ф. та інш. Експозиційна модельоцінки ризику та її практичне викори4стання в гігієнічній оцінці умов праціз пестицидами // Гигиена труда.4Київ, 2001.4С. 51461.

23. Демченко В.Ф., Александрова Л.Г.,Клисенко М.А. Сочетание гигиени4ческого и биологического монито4ринга при оценке пестицидных пре4паратов // Довкілля та здоров”я.42002.4 №1.4С.6412.

24. Кирсенко В.В., Яструб Т.А., КарпенкоВ.Н., Коваленко В.Ф., Демченко В.Ф.



37

Оценка риска неблагоприятного воз4действия пестицидов на работающихпри их применении в условиях “нуле4вых” значений экспозиционных уров4ней // Довкілля та здоров”я.4 2002. 4№2(21).4 С. 58462.

25. Методические указания по гигиени4ческой оценке новых пестицидов/Сост. Е.А.Антонович, Ю.С.Каган,Е.И.Спыну и др.4 Киев, 1988.4212 с.

Резюме

БИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГПОТЕНЦИАЛЬНО ОПАСНЫХ

ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ КАКСОСТАВЛЯЮЩАЯ МОНИТОРИНГА

ЗДОРОВЬЯ

Александрова Л.Г., Демченко В.Ф.,Клисенко М.А.

В статье показана связь биоло4гического мониторинга потенциальноопасных химических веществ4 пестици4дов, применяемых в сельском хозяйстведля защиты урожая от вредителей, смониторингом здоровья работающих.Обращается внимание на вопросы, свя4занные с определением маркеров экспо4зиции и выбором биосред для проведе4ния аналитических исследований в слу4чае острых и хронических интоксикаций.

Ключевые слова: биологическиймониторинг, пестициды,профессиональное здоровье, маркерыэкспозиции.

Summary

BIOLOGICAL MONITORING OFPOTENTIALLY DANGEROUS CHEMICAL

SUBSTANCES AS THE COMPONENT OFHEALTH MONITORING

Aleksandrova L.G., Demchenko V.F,Klisenko M.A.

In article relationship of biologicalmonitoring of potentially dangerouschemical substances 4 the pesticidesapplied in agriculture for protection of a cropfrom wreckers — to the monitoring of healthworking is shown. The attention to thequestions connected with definition ofmarkers of an exposition and a choice ofbiomediums for carrying out of analyticalresearches in case of acute and chronicintoxications is paid.

Keywords: biological monitoring,pesticides, health of workers, expositionmarkers.


Проблема химической безопаснос4ти приобрела международное значение икасается как производственной деятель4ности человека (Ю.И. Кундиев, И.М. Трах4тенберг [1], Н. Ф. Измеров [2, 3],Л.М.Шафран [4], Ю.И.Кундиев, А.П.Яво4ровский [5], М. Р. Гжегоцкий, Б. М. Штаб4

ский) [6], так и сфер жизнедеятельности(Гончарук Е.И. [7], А.М.Сердюк [8, 9], Г.Г.Онищенко [10], Н.Г.Проданчук [11]).

Постоянный рост ассортимента хи4мических веществ, которые используют4ся в промышленности, сельском хозяй4стве, на транспорте, строительстве и

УДК 613.6.027ПОКАЗАТЕЛИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ И ПРОИЗВОДСТВЕННО

ОБУСЛОВЛЕННОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ В ПРОБЛЕМЕ

ХИМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ТРУДОСПОСОБНОГО

НАСЕЛЕНИЯ

Тимошина Д.П.Комитет по вопросам гигиенического регламентирования Минздрава

Украины

Ключевые слова: профессиональная заболеваемость, химическаябезопасность, риск, смертность


38


быту, их способность к преобразованиямво внешней среде, кумуляции в биообъ4ектах, различные биологические эффек4ты, в том числе относящиеся к отдален4ным и необратимым (эмбриотоксическое,мутагенное, канцерогенное действие),комбинированное действие несколькихсоединений, совместное действие с фак4торами физической и даже биологическойприроды, образование большого количе4ства разных за химическим составом от4ходов не могли не отразиться на состоя4нии здоровья работающих и населения(Чернюк В.И. [12], Кацнельсон Б.А., При4валова Л.И., Кузьмин С.В. и др. [13], Ри4женко С.А. [14]).

Приоритетными глобальными заг4рязнителями производственной и окружа4ющей среды продолжают оставаться тя4желые металлы (Трахтенберг И.М. [15]).

Ситуация в Украине значительноусугубляется угрозой и проявлениямиэффекта сочетанного действия химичес4кого и радиационного факторов (ГончарукЕ.Г., Коршун М. М. , Яворовський О.П. [16],Витте П., Кундиев Ю., Воргул Б. и др. [17]).

Нельзя забывать и о периодическипроисходящих авариях и химических ка4тастрофах, результатом которых являют4ся острые или хронические отравлениябольших групп населения, а иногда и ги4бель людей (Зербіно Д. Д., Сердюк А. М[18]). Все это свидетельствует о том, чтохимическая безопасность в XXI веке ста4новится одной из центральных проблемнауки и практики [19, 20, 21, 22, 23, 24,25].

Мировое и европейское сообществоуделяют этой проблеме постоянное вни4мание, о чем свидетельствуют, в частно4сти, международные конвенции. Так 10сентября 1998 года была принята Роттер4дамская конвенция [26].

целью которой является регулирова4ния международной торговли отдельнымиопасными химическими веществами исодействие обоснованному их использо4ванию путем обмена информацией об ихсвойствах, внедрение процедуры приня4

тия решений относительно их импорта иэкспорта на национальном уровне и рас4пространения этих решений среди Сто4рон.

Одно из ведущих мест в управлениибезопасностью химических веществ зани4мают учреждения государственной сани4тарно4эпидемиологической службы, ле4чебно4профилактические и научные уч4реждения, которые занимаются обосно4ванием безопасных уровней вредных фак4торов химического, физического и биоло4гического происхождения.

Обоснование приоритетных мероп4риятий в профилактике заболеваний, атакже охране здоровья населения отвредного воздействия на него факторовокружающей среды Законом Украины обобеспечении санитарного и эпидемичес4кого благополучия населения» (статья 33)определено как одно из основных направ4лений деятельности государственной са4нитарно4эпидемиологической службы.Важным компонентом такой системы ос4тается гигиеническое нормирование ирегламентирование потенциально опас4ных факторов среды жизнедеятельностичеловека и государственная регистрацияхимических и биологических веществ,которые производятся или импортируют4ся и используются в стране и которыенеобходимо рассматривать как универ4сальный способ, лежащий в основе всегокомплекса мероприятий по защите насе4ления от химической опасности [27, 28,29, 30].

Исходя из базовых положений, во4шедших в теоретическое наследие науч4ного регламентирования гигиеническихнормативов – «триада» М.П. Правдина, аименно единство клиники, гигиены и экс4перимента [31], следует рассмотреть за4кономерности формирования професси4ональных рисков в целях выделения кру4га вопросов, которые требуют первооче4редного решения предупреждения воз4никновения нарушений в состоянии здо4ровья работающего населения.

Как известно токсикологические



39

особенности действия того или иного хи4мического вещества может определитьтоксиколог при проведении эксперимен4тальных исследований, а реальную опас4ность практический врач с учетом условийприменения на конкретном производстве.Основная задача врача4клинициста – этоадекватный выбор обследования больно4го, методов диагностического исследова4ния и постановки диагноза.

Простое сопоставление измеренныхпараметров производственных факторовс их нормативами, не может решить однуиз ключевых задач, заключающуюся ввыявлении и изучении зависимостей здо4ровья работающих от условий труда.

Отсутствие системы постоянногоконтроля условий труда и состояния здо4ровья (системы социально4гигиеническо4го мониторинга) не позволяет оператив4но получать объективную оценку и прогно4зировать влияние условий труда на забо4леваемость работающих в режиме реаль4ного времени, обосновывать и применятьэффективные меры по ее профилактике.

Если раньше приоритетность плани4рования токсиколого4гигиенических ис4следований и приоритетность установле4ния ПДК брало на себя государство, Мин4здрав или отрасль промышленности, тосегодня разработчик не берет на себяинициативу, а учреждения санитарно4эпи4демологической службы не располагаютнеобходимыми сведения4ми о возможных глобаль4ных загрязнителях.

Мы по существу незнаем насколько справед4ливо распространение тойили иной ПДК на опреде4ленную территории. «Ток4сическую» ситуацию в ре4гионах определяет устой4чивая совокупность при4оритетных загрязнителей.В Украине реально сфор4мировались регионы, гденаблюдается комбиниро4ванное воздействие хими4

ческих и радиационных факторов на орга4низм человека. Исследования в этом на4правлении проводятся в Национальноммедицинском университете им. А.А.Бого4мольца и Институте медицины труда.

Не всегда основные составляющиепродукта являются ведущими компонен4тами, т.к. в их составе могут быть допол4нительные компоненты, что обуславлива4ет физико4химические превращения. Эти4ми данными врача должны вооружитьнаучные учреждения, проводящие токси4кологическую оценку. Среди работ в этомнаправлении можно выделить исследова4ния смесей продуктов горения, которыепроводятся в НИИ медицины транспорта.Минздрава Украины.

В большинстве случаев клиническиепроявления интоксикации не имеют по4стоянных симптомов и признаков, в товремя, как одни и те же проявления бо4лезни встречаются и при отравлении мно4гими химическими веществами.

Не секрет, что в своей работе кли4ницисты чаще всего встречают больных ссочетанной патологией (патологией сер4дечно4сосудистой системы (артериальнойгипертензии, ишемической болезни сер4дца, нарушений сердечного ритма), нару4шений углеводно4липидного обмена (ме4таболического синдрома), сахарного ди4абета, атеросклероза и тромбоэмболи4ческих осложнений. Выбор тактики веде4

0

4000

8000

12000

16000

1976

1979

1982

1985

1988

1991

1994

1997

2000

2003

2006

2009

Абс

. к-в

о бо

льны

х (ч

ел)

0

1

2

3

4

5

6

7

8

На

10 т

ыс.

раб

отаю

щих

Абсолютное количество На 10 тыс. работающих

Рис.1. Динамика профессиональной заболеваемости в Украине 1976-2009 гг.


40


ния таких пациентов осложняется необхо4димостью учитывать профессиональныйфактор риска.

Стало очевидным, что с реорганиза4цией здравоохранения имеющиеся воз4можности общей лечебной сети являют4ся недостаточными для профилактики,своевременного выявления и леченияпрофессиональной патологии [32].

Различные темпы изменений пока4зателей заболеваемости по отдельнымнозологическим формам привели к изме4нению структуры профессиональной за4болеваемости за последние десятилетия.Динамика профессиональной заболевае4мости в Украине представлена на рис.1

В современном высокомобильном ивзаимосвязанном мире существуют ста4рые и появляются новые угрозы для здо4ровья работающего населения. [33, 34,35, 36].

Провести анализ временных соотно4шений «причины» и «заболевания» доста4точно просто в проспективном исследова4нии. Но во всех остальных случаях отве4тить на вопрос, что первично — изучае4мый «фактор риска» или «заболевание» —затруднительно [37, 38].

Многие болезни развиваются посте4пенно, и между воздействием факторовриска и первыми клиническими проявле4ниями заболевания проходят годы [39].

Основу эпидемиологической диаг4

ностики составляет рет4роспективный эпидеми4ологический анализ, по4зволяющий выявитьособенности динамикизаболеваемости на от4дельных территориях ив различных группах на4селения, определитьстепень влияния раз4личных факторов на ин4тенсивность и динамикузаболеваемости, осу4ществлять эпидемиоло4гический прогноз, обо4сновать профилакти4

ческие мероприятия.

В последнее десятилетие отмечает4ся тенденция к уменьшению числа случавпрофессиональных заболеваний химичес4кой этиологии со 197 случаев в 1996 годудо 65 в 2008 году с повышением в 2009году до 107.

Однако в процентном отношении кобщей профессиональной заболеваемо4сти этот показатель постоянно снижается(с 5,3% в 1998 году до 1, 8% в 2009 году).

Профессиональная патология хими4ческого генеза, регистрируемая единич4ными случаями, распределяется междупредприятиями практически всех облас4тей, министерств и ведомств (угольной,металлургической, машиностроительной,сельского хозяйства, собственно хими4ческой промышленности и др.), что свя4зано с широким диапазоном и номенкла4турой веществ и обуславливает на опас4ность ее формирования.

В отличие от других форм заболева4ний, для которых действие вредного фак4тора является неоспоримым (пневмоко4ниозы, вибрационная болезнь) диффе4ренциальная диагностика заболеванийхимической природы является довольносложной и противоречивой именно из4замногофакторности и неспецифичностидействия производственных факторов.

В структуре распределения профза4болеваний по формам патологии наи4

197

118137

183

205

98

122

100

140

118

65

107

5,3

4,6

5,3

4,5

2,3

1,6 1,7 1,7

2,32

0,9

1,8

0

50

100

150

200

250

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 121998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Кол

ичес

тво

случ

аев

0

1

2

3

4

5

6

Количество случаев %

Рис.2. Динамика профессиональной заболеваемости химического генеза



41

больший удельный вес приходится наинтоксикации и хронические заболеванияаллергенного (бронхиты, бронхиальнаяастма и другие виды аллергозов).

Обращает на себя внимание значи4тельное уменьшение острых профотрав4лений (со 103 в 1998 году до 13 в 2008году. Соответственно в процентном отно4шении с 54,8 до 20,0%. В большинствеслучаев, зарегистрированные отравлениясвязаны с воздействием традиционных«старых» загрязнителей (интоксикацииоксидом углерода, растворителями, иног4да пестицидами.

Количество хронических интоксика4ций, зарегистрированных в 2008 году ос4талось на уровне 1998 года, однако в про4центном отношении возросло с 6,9% до20%. Группа хронических интоксикаций вбольшинстве случав определяется свин4цом, изредка ртутью, пестицидами и дру4гими химическими веществами.

Следует отметить, что соотношениеэтих двух групп интоксикаций характери4зуется превалированием, в основном,острых форм, что свидетельствует о не4значительном выявлении хронических ин4токсикаций. Это, вероятно, может быть

связанно как с трудно4стями диагностики лег4ких и стертых форм хро4нических отравлений всвязи с воздействиемна работающих малыхконцентраций, так и не4полнотой охвата контин4гентов, которые подле4жат медосмотрам, не4обходимыми биохими4ческими исследования4ми.

Обращает внима4ние крайне недостаточное, особенно впоследние годы, выявление профессио4нальных заболеваний кожи, количествокоторых исчисляется единицами. Такоеположение, как нам представляется, мо4жет быть связанно с их гиподиагностикойи отнесением к общей, неспецифичнойпатологии.

Среди этиологических агентов про4фессиональных дерматитов следует от4метить соединения хрома, никеля, ко4бальта, щелочи, полимеры, растворители,лаки, краски лекарственные вещества.

К наиболее уязвимым формам пато4логии, которые требуют повышенноговнимания, следует отнести аллергическиезаболевания, растущий уровень которыхобусловлен влиянием веществ раздража4ющего и сенсибилизирующего действия,а также онкопатологию [40], Если раньшегигиенисты и клиницисты сталкивались сослучаями воздействия на работающихзначительных концентраций отдельныххимических веществ, вызывающих отрав4ления с характерными симптомами инток4сикации, то в настоящее время на первыйплан выступают проблемы, связанные сдлительным воздействием комбинаций

множества химическихвеществ малой интен4сивности, присущих вразличных средах(воздухе, воде, почве,пищевых продуктах)[41, 42].

0

20

40

60

80

100

120

140

160

2004 2005 2006 2007 2008

Числ

о бо

льны

х (а

бс.

)

0

0,5

1

1,5

2

2,5%

Острые отравления Хронические интоксикацииПрофессиональные дерматозы Хронические бронхитыТринитротолуоловая катаракта Другие формыВсего по Украине Удельный вес в составе общей профзаболеваемости

Рис.3. Структура профессиональной заболеваемости химического генеза

Таблица 1

Заболеваемость профессиональными дерматозами

Годы Количество случаев % от химической патологии 2004 10 8,3 2005 11 11,0 2006 9 6,4 2007 3 2,5 2008 4 6,2


42


Потенциальными последствиямитакого влияния на организм являютсяхронические поражения различных орга4нов и систем организма.

Возможно, поэтому при относитель4ной стабилизации уровня профессиональ4ной патологии наблюдается увеличениезаболеваемости среди трудоспособногонаселения.

Если рассматривать заболевае4мость работоспособного населения, тонаибольшее количество составляют забо4левания системы кровообращения, затеморганов дыхания. Следует обратить вни4мание на высокий уровень заболеваемо4сти крови и кроветворных органов и мо4чеполовой системы, уровень которых изгода в год увеличивается.

Данные, особенно последних деся4тилетий свидетельствуют, что многие хи4мические вещества (пестициды, аммиак,толуол, диоксид азота, ртуть, свинец, бен4зпирен, фенол и др.) способны негативновоздействовать на биологические систе4мы человека и вызывать у людей инток4сикации, иммунодефициты, аллергичес4кие заболевания, болезни крови, злокаче4ственные новообразования, хроническиенеспецифические заболевания легких,другие болезни, негативно отразиться надемографических показателях [42, 44, 45].

Сложившаяся в настоящее время

медико4демографичес4кая ситуация в стране,особенно при сохране4нии существующегоуровня смертности лицтрудоспособного возра4ста, в достаточно корот4кий срок может привес4ти к реальному дефици4ту трудовых ресурсов[46].

Как видно из ри4сунка, основной причи4ной смерти остаютсязаболевания системыкровообращения, затем

– новообразования.

Недооценку роли химических заг4рязнителей, особенностей труда в рас4пространенности ряда заболеваний, кпримеру, сердечно4сосудистых заболева4ний, можно подтвердить анализом публи4каций в журналах клинического профиля.При изложении фактических данных офакторах риска заболеваний химическиезагрязнители производственной и окру4жающей среды, как правило, не упомина4ются. Лишь в немногочисленных клини4ческих работах встречаются указания нато, что в возникновении заболеванийвнутренних органов имеют значение хи4мические загрязнители.

В то же время одно из ведущих меств арсенале современной медицины дол4жны занять эпидемиологические методыисследований производственно обуслов4ленных заболеваний, что позволит полу4чить ценные результаты, которые обога4тят наши представления о развитии бо4лезней [47, 48].

Клинико4гигиенические и экспери4ментальные исследования, которые напротяжении многих лет проводятся в ГУ«Институт медицины труда АМН Украины»,НИИ медицины транспорта, Львовскомнациональном медуниверситете, а такжев других научных учреждениях Украины,свидетельствуют о существенной роликсенобиотиков в этиологии, патогенезе,

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

Все

бол

езни

Cис

тем

акр

овоо

бращ

ения

Нов

ообр

азов

ания

Орг

аны

пищ

евар

ения

Орг

аны

ды

хани

я

Нер

вная

сис

тем

а

Энд

окри

нная

сист

ема

Кост

но-

мы

шеч

ной

сист

емы

Кров

етво

рени

е

Кож

а и

подк

ожна

якл

етча

тка

Моч

епол

овая

сист

ема

Вро

жден

ные

аном

алии

2007 2008 2009

Рис.4. Заболеваемость работоспособного населения (на 100 тыс.)



43

особенностях течениязаболеваний [49, 50].Токсичные металлы, кактехногенные химичес4кие загрязнители, могутиграть важную роль впатогенезе сердечно4сосудистых заболева4ний, как прямо, так иопосредованно влияя насердце и сосуды [51, 52,53].

В условиях экспе4римента на животных, атакже в процессе эпи4демиологических и клинических исследо4ваний было установлено атерогенное дей4ствие свинца, сероуглерода, оксида угле4рода, фтора и других соединений, гипер4тензивный эффект свинца, кадмия, ртути,фосфорорганических соединений, карди4отоксическое действие тяжелых метал4лов, хлорорганических и других соедине4ний.

Появились также новые данные ороли оксида азота и эндотелиальной дис4функции в развитии коронарной патоло4гии и артериальной гипертонии, расшири4лись представления об оксидативномстрессе.

Данные клинического обследованиярабочих свинцовых профессий и электро4сварщиков, проведенные в в Институтемедицины труда показали, что с увеличе4нием содержания железа в организмеповышается частота патологии сердечно4сосудистой системы, а также нарушаетсяуглеводный обмен.

К основным факторам, влияющим наизменение структуры нозологическихформ, следует отнести:

— изменившиеся условия труда: сниже4ние действующих концентраций хи4мических веществ в воздухе рабочейзоны; изменение состава промыш4ленного аэрозоля;

— изменение токсикокинетики металловв организме с учетом их физиологи4ческого антагонизма и синергизма;

— разнонаправленный характер воздей4ствия производственных факторов(комбинированный, комплексный, со4четанных характер); определяющийполисистемное поражение организ4ма;

— состояние иммунного статуса, инди4видуальной чувствительности к воз4действию производственных факто4ров и факторов окружающей среды;

— низкая резистентность к внешнимнеблагоприятным факторам, вслед4ствие генетических изменений у ра4ботающих;

— влияние социальных факторов: вред4ные привычки и низкий уровень жиз4ни.

— новые научные достижения, позволя4ющие расширить представления опатогенезе заболеваний при воздей4ствии вредных производственныхфакторов, в том числе и тяжелых ме4таллов и разрабатывать новые инфор4мативные критерии диагностики и па4тогенетически обоснованные реко4мендации к лечению и профилактикепатологии.

Пример тому — сварочное произ4водство. Длительное время гигиеническаяоценка условий труда сварщиков прово4дилась по «сварочной пыли» без учетакомпонентов сварочного аэрозоля. Посте4пенно позиция с чисто пылевой началапостепенно переходить в «химическую»,

680,5

200,6

92,9 74,329,6 16,8

559,7

164,792,1 63,6

23,8 13,60

100

200

300

400

500

600

700

800

Все

бол

езни

Забо

лева

ния

сист

емы

кров

ообр

ащен

ия

Нов

ообр

азов

ания

Забо

лева

ния

орга

нов

пищ

евар

ения

Заб

олев

ания

орга

нов

дыха

ния

Забо

лев

ания

не

рвно

й си

стем

ы

2007 2008 2009

Рис.5. Смертность работоспособного населения (на 100 тыс.)


44


которая исходила из концепции преиму4щественно химической природы. Это по4влекло за собой повышенные гигиеничес4кие требования к химическому составусварочных материалов и условиям труда,не могло не сказаться на выявлении про4фессиональной патологии.

Выводы

1. В ближайшей перспективе риск раз4вития профессиональных заболева4ний будет сопутствовать трудовомупроцессу. Усиление влияния на здо4ровье рабочих профессиональныхфакторов под воздействием экологи4ческих, нервно4эмоциональных и пси4хосоциальных факторов приводит кослаблению и срыву адаптационныхмеханизмов, нарушению иммунологи4ческой реактивности, изменению ха4рактера течения заболеваний и появ4лению новых форм болезней. Комп4лексное действие факторов малой ин4тенсивности может усиливать и видо4изменять неблагоприятные послед4ствия для организма человека, кото4рые можно ожидать при воздействиикаждого из этих факторов.

2. Необходимо сопоставление уровнейсодержания ксенобиотиков в воздухерабочей зоны, в биологических инди4каторных средах с патогенетическимипоказателями проявлений токсичес4кого воздействия, изучение роли иучастия условий труда в патогенезезаболеваний органов дыхания, кожи,органов сердечно4сосудистой систе4мы, заболеваний опорно4двигатель4ного аппарата, аллергических заболе4ваний, новообразований, нейродеге4неративных и психических измене4ний. Внедрение в медицину новыхдиагностических технологий расши4ряет возможности прогнозированиякак профессиональной заболеваемо4сти, так и течения исходов професси4ональных заболеваний.

3. Изучение особенностей современныхпрофессиональных заболеваний по4зволяет с новых позиций осветить их

клинико4морфологическую сущность,что является фундаментом для раз4вертывания целенаправленного ком4плекса организационных, соци4альных, лечебных и профилактическихмероприятий.

4. Минимизация возможного негативно4го влияния химических веществ ипродуктов (товаров) на их основе наздоровье работающих и населениеможет быть достигнута за счет вне4дрения в Украине Регламента REACH.С этой целью необходимо научно обо4сновать пути усовершенствованиядействующей системы регулированияхимическими веществами на этапахоценки опасности, государственнойрегистрации, предоставления разре4шения или запрета их производства,распространение и использование.

Это предусматривает усовершен4ствование ранее установленных гигиени4ческих регламентов с учетом их сочетан4ного действия, региональных особеннос4тей, сложных смесей, ориентация на уг4лубленное изучение приоритетных загряз4нителей с учетом отдаленных послед4ствий, патогенеза интоксикаций.

5. Необходима разработка и внедрениепринципов и методов социально4ги4гиенического мониторинга условийтруда и состояния здоровья работа4ющих (система наблюдения, анализа,оценки и прогноза состояния здоро4вья, определения причинно4след4ственных связей между состояниемздоровья работающих и воздействи4ем факторов производственной сре4ды и трудового процесса) , что позво4лит своевременно прогнозировать иэффективно влиять на процессы фор4мирования профессиональной и про4изводственно обусловленной заболе4ваемости, анализировать механизмыи выявлять причины ее роста.

6. Профилактика остается ключевымзвеном всех мероприятий, направ4ленным на предупреждение вредно4го воздействия факторов производ4



45

ственной среды и трудового процес4са. Алгоритм проведения профилак4тики остается незыблемым:

a. определение степени риска

b. определение объема предстоящихмер

c. проведение соответствующих рискупрофилактических мер.


1. Кундиев Ю.И.. Трахтенберг И.М. Хи4мическая безопасность в Украине.//К., изд. Дом «Авиценна», 71 С.

2. Измеров Н. Ф. Медицина труда в тре4тьем тысячелетии // Медицина трудаи промышленная экология. — 1998. —№ 6. — С. 4–9.

3. Измеров Н.Ф. Роль профилактичес4кой медицины в сохранении здоровьянаселения // Медицина труда и про4м.экол.4 2000. 4 № 1.4С.14 6.

4. Шафран Л.М. Научно4теоретическиепроблемы медицины транспорта. //Актуальные проблемы транспортноймедицины ,4 2005,4 №1 .4 С.12 421.

5. Кундиев Ю.И. Яворовский А.П. Про4филактическая токсикология // в кн.Общая гигиена: пропедевтика гигие4ны. 4 Вища школа, 2000. – С. 428 4458

6. Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р. Ксе4нобіотики, гомеостаз і хімічна безпе4ка людини. – Львів: Видавничий Дім«НАУТІЛУС», 1999.4 308 с.

7. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., СердюкА.М., Трахтенберг И.М. Гигиеническаянаука: перспективы развития //Журн.АМН Украины, 1998.4 т.4 .4 № 3. – С.407 4415

8. Сердюк А.М.Екологічна безпека Украї4ни //Довкілля та здоров»я. – 1996 4 №1. – С.4 – 7

9. Сердюк А. М. Гігієнічні проблеми Ук4раїни на рубежі століть // Гігієнічнанаука та практика на рубежі століть:Матеріали XIV з’їзду гігієністів України.— Т. І. — К., 2004. — С. 30–33.

10. Онищенко Г. Г. Гигиенические задачисанитарно4эпидемиологического бла4

гополучия населения на современномэтапе // Гигиена и санитария. — 1999.— № 1. — С. 3–8.

11. Проданчук М.Г. Современные токси4кологические проблемы безопасногоприменения пестицидов и агрохими4катов // 24й съезд токсикологов Рос4сии. Тезисы докладов. — М. — 2003.— С. 21–23.

12. Чернюк В.И. Условия труда и рискразвития профессиональной патоло4гии Гигиена труда: Сб. научн. работ. —К., 2001. — Вып. 32. — С. 9– 13. 12.Кацнельсон Б. А., Привалова Л. И.,Кузьмин С. В. и др. Оценка риска какинструмент социально4гигиеническо4го мониторинга. — Екатеринбург,2001. — 244 с.

13. Кацнельсон Б.А., Привалова Л.И.,Кузьмин С.В. и др. / Оценка риска какинструмент социально4гигиеническо4го мониторинга, Екатеринбург 2001. 4261 с.

14. Риженко С.А. Оцінка ризиків та їх про4гнозування. Науково4виробниче ви4дання СЕС. Профілактична медицина,2006.4 № 1.4 С. 38 440.

15. Трахтенберг І.М. Токсичні метали якпромислові отрути Науково4виробни4че видання СЕС. Профілактична меди4цина , 2006.4 № 1.4 С. 32 438.

16. Гончарук Є.Г. , Коршун М. М. , Яво4ровський О.П. Проблема поєднаної діїна здоров»я населення іонізуючоговипромінювання і хімічних чинниківнавколишнього середовища // Довкі4лля і здоров’я . – 1996. 4 № 1. – С. 26– 29.

17. Витте П., Кундиев Ю., Воргул Б. и др.Оценка риска токсических и радиаци4онных воздействий на развитие ката4ракты в кагорте ликвидаторов авариина ЧАЭС /// Гигиена труда.4 К., 2004 –Вып.35.4 С.205 4218.

18. Зербіно Д. Д., Сердюк А. М. Черні4вецька хімічна хвороба : Нове еколо4гічне захворювання? : (Нариси з епі4деміології, клініки, етіології. Версії ви4никнення, документи). — Львів: Місіо4


46


нер, 1998. — 280 с.

19. Annual meeting of the Society ofEnvironmental Toxicology andChemistry, 2006, 51 p.

20. Long4term and short4term screeningassays for carcinogens: а criticalappraisal/ IARC monographs, Lyon,1980, 426 p.

21. International Aspects of ChemicalsManagement post –SAICM –trackingprogress, promoting implementation andfollow –up., IFCS. Geneva. 2005. –18 p.

22. International Activities Related toChemicals. Overview of internationalagreements/instruments, organizationand programmes concerning chemicalsmanagement (34 rd edition). Issued byUNEP Chemicals, Geneva, Switzerland.2001. –235 p.

23. 23.Quality management for chemicalsafety testing. Environmental HealthCriteria 141., WHO., 4 1992., 112 p.

24. Developing a risk management plan forand a priority chemical. GuidanceDocument. UNITAR, 2001. 67 p.

25. Bernstein D.M., Hoskins J.A. The healtheffects of chrysotile: current perspectivebased upon recent data //Regul. Toxicol.Pharmacol. 4 2006. 4 Vol. 45, №3. 4 P.2524264.

26. Закон України від 26.09.2002 року №1694IV «Про приєднання України доРоттердамської конвенції про проце4дуру попередньої обґрунтованої зго4ди відносно окремих небезпечниххімічних речовин та пестицидів уміжнародній торгівлі».

27. Принципы и методы токсикологичес4кой оценки химических веществ. Ги4гиенические критерии состояния ок4ружающей среды. – ВОЗ.4 Женева,1981. – Вып. 6. 4 312 с.

28. Новиков С. М. Современные подходык прогнозированию токсичности вред4ных веществ с применением зависи4мости химическая структура – биоло4гическая активность // Гиг. и сан.1980.4 № 10. – С.16419.

29. Трахтенберг И. М., Шафран Л. М.Общая токсикология / Под ред. Б. А.Курляндского, В. А. Филова. — М. :Медицина, 2002. — 608 с.

30. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Дмит4руха Н.М. та ін. Промислова токсико4логія:досвід наккової діяльності. Екс4курс в минуле. Реалії сьогодення іперспективи. Укр. Журнал з проблеммедицини праці. 2008, № 4 (16).4 С.3.

31. Правдин Н.С. Руководство промыш4ленной токсикологией. Выпуск 1. Об4щая часть. Яды основной химическойпромышленности. Биомедгиз, М.4Л.,1934.4 259 с.

32. Кундиев Ю.И., Нагорная А.М. Профес4сиональное здоровье в Украине. Эпи4демиологический анализ.4 К.: Авицен4на, 2007. 4396 с..

33. Рахманин Ю. А., Новиков С. М., Румян4цев Г. И. Методологические проблемыоценки угроз здоровью человека ок4ружающей среды //Гигиена и санита4рия., 2003. 4№ 6. – С. 5410.

34. Трахтенберг И.М., Коршун М.Н. Опас4ность химических производств //Ох4рана труда. 4 1997.4 № 7.4С.34437.

35. Г.Д. Фадєєнко, Л.Б. Ушкварок, Т.А.Лавренко. Рівень факторів ризику хро4нічних неінфекцїйшх захворювань якскладова частина стану здоров’я на4селення. // Інститут терапії імені Л.Т.Малої АМН України, Харків. Українсь4кий терапевтичний журнал.4 № 2, чер4вень 2006.4 С.6 411.

36. Карнаух М.Г. Актуальні питання збере4ження здоров’я працюючого населен4ня. // Український НДІ промисловоїмедицини, м. Кривий Ріг. Ж. Довкіллята здоров»я,2004,4№ 4 (31).4 С.55459

37. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э.//Клиническая эпидемиология. Основыдоказательной медицины. – М.:МедиаСфера, 1998. – С.2114267;

38. Лебедева Н.В., Гурвич Е.Б. // Мед.труда.4 1993. 4 № 344. –С.445).

39. Л.А. Тарасова, Н.С. Соркина СОВРЕ4



47

МЕННЫЕ ФОРМЫ ПРОФЕССИО4НАЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ // Медици4на труда и промышленная экология,№ 5. 2003/ С. 29 433.

40. Ю.І. Кундієв, А.М.Нагорна, Д.В.Вари4вончик. Професійний рак. Епідеміоло4гія та профілактика, Київ, Науковадумка, 2008, 4 336 с.

41. Трахтенберг И.М., Сова Р.Е., ШефтельВ.О., Оникиенко Ф.А. Проблема нор4мы в токсикологии (современныепредставления и методические под4ходы, основные параметры и констан4ты). М., «Медицина», 1991.4208 с.

42. Саноцкий И.В., Фоменко В.Н. Отда4ленные последствия влияния хими4ческих соединений на организм. – М.,1979.

43. Дмитруха Н.М. До питання нефроток4сичної дії кадмію. Укр. журн. з пробл.медицини праці.2010.4№2 (22).4 С 36443.

44. Э.Х. Ахметзянова, А.Б. Бакиров. РОЛЬСВИНЦА В ФОРМИРОВАНИИ АРТЕ4РИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ // Меди4цина труда и промышленная эколо4гия, № 5, 2006.

45. С.В.Федорович, С.М. Соколов,Р.Н.Пилькевич Профессиональная ал4лергическая екзема и дерматиты уработников промышленных предпри4ятий. // РУПП «Барановичская укруп4ненная типография», 2002.4 117 с.

46. Нагорна А.М. Здоров’я: фундамен4тальні та прикладні аспекти. Моногра4фія. 4 Донецьк: Норд4Прес. 2006. 4 336с.

47. Э.И. Денисов, П.В. Чесалин. Профес4сионально обусловленная заболевае4мость: основы методологии // ГУ НИИмедицины труда РАМН. Москва. Ме4дицина труда и пром.экология, 2006,№ 8.4 С.5 410

48. Ендриховский В. // Методы эпидеми4ологических исследований в промыш4ленной медицине. 4 М.: Медици4на,1980. 4 С. 984111.

49. Басанець А.В., Андрущенко Т.А. Хво4

роби системи кровообігу при дії про4фесійних факторів. Укр. журн. з пробл.медицини праці. 2010. 4 № 2 (22).4 С.71 4 82.

50. Б.П.Кузьмінов. Гігієнічна характерис4тика сучасного видавничо4поліграфі4чного комплексу. Львів. Українськаакадемія друкарства, 2010, 4 288 с.

51. Кочаловская М.Н., Гуськова А.К. //Сердечно4сосудистая система придействии профессиональных факто4ров. М., 1976. 4 С.5 445.

52. Рощин А.В., Саноцкий И.В. Отдален4ные последствия влияния химическихфакторов на сердечно4сосудистуюсистему. 4 М., 1972.

53. Трахтенберг И.М., Тычинин В.А. Про4блема кардиовазотоксического дей4ствия экзогенных химических ве4ществ // Український кардіологічнийжурнал. 4 2003. 4 №5. 4 С. 1084113.

54. Трахтенберг И. М., Шафран Л. М.Общая токсикология / Под ред. Б. А.Курляндского, В. А. Филова. — М. :Медицина, 2002. — 608 с.

55. Измеров Н.Ф. К проблеме оценкивоздкйствия свинца на организм че4ловека // Мед труда и пром.. єкол. –1998. 4 № 12. –С.1 44.

56. Гончарук Э.Г. Сучасний стан і перспек4тиви розвитку гігієнічного нормуванняекзогенних хімічних речовин у грунті // Матер. ХIV з’їзду гігієністів України«Гігієнічна наука та практика на рубежістоліть».4 Дніпропетровськ, 2004.4Т.1.С.1604164.

57. Сердюк А.М.Екологічна безпека Украї4ни //Довкілля та здоров’я. – 1996 4 №1. – С.4 – 7.

58. Зербино Д.Д., Соломенчук Т.Н., По4спишиль Ю.А. Свинец – этиологичес4кий фактор поражения сосудов : ос4новные доказательства //Арх. Патол.– 1997. 4 № 1. –С. 9 – 12.

59. Трахтенберг И.М.,Колесников В.С.,Луковенко В.П. Тяжелые металлы вовнешней среде: Современные гигие4нические и токсикологические аспек4ты. – Минск: Навука ы тэхника, 1994


48


Резюме

ПОКАЗНИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ІВИРОБНИЧИЙ ОБУМОВЛЕНОЇ

ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ПРОБЛЕМІХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦЕЗДАТНОГО

НАСЕЛЕННЯ

Тімошина д.П.

Проаналізовані основні причини зах4ворюваності і смертності працездатногонаселення. Розглянута роль хімічної без4пеки в зниженні ризику.

Ключові слова: професійназахворюваність, хімічна безпека, ризик,смертність

Summary

INDICATORS OF PROFESSIONAL ANDINDUSTRIAL CAUSED MORBIDITY IN THE

PROBLEM OF CHEMICAL SAFETY OFABLE4BODIED POPULATION

Timoshina D.P.

Principal causes of morbidity and deathrate of able4bodied population are analysed.The role of chemical safety in risk decreaseis considered.

Keywords: professional morbidity,chemical safety, risk, death rate


Введение

В условиях техногенного прессингана человека и среду его обитания пробле4ма химической нагрузки является, по мне4нию академика А.М.Сердюка [1], ведущейв нашей стране и в мире в целом, степеньопасности которой возросла до ранганациональной безопасности страны. Ведьв мире синтезировано свыше 18 млн. хи4мических соединений, из которых приме4няется около 5000, в то время как гигие4нически регламентировано 4004500 ве4ществ.

Уместно напомнить закон диверген4ции между глобализацией научно4техни4ческого развития и возможностями орга4низма человека, который гласит, что ин4дустриальное развитие общества проис4ходит по экспонентной направляющей, вто время как физиологические и психоло4

гические функции и резервы остаютсянеизменными и ограниченными.

В то же время, согласно резолюцииГенеральной Ассамблеи ООН именно здо4ровье населения определяется един4ственным критерием целесообразностивсех без исключения сфер деятельностичеловеческого сообщества. К сожалению,уровень здоровья населения нашей стра4ны находится в критической состоянии посамым жестким его показателям – повы4шение смертности и заболеваемости,снижение рождаемости, низкая продол4жительность жизни украинцев и др. – де4монстрирует четкую депопуляцию населе4ния страны.

Среди химически вредных и опасныхзагрязнителей внешней среды тяжелыеметаллы (ТМ) совершенно справедливозанимают лидирующее место [2]. В исто4

УДК: 614.1:316.324.7:504:616<084БИОПРОФИЛАКТИКА ЭКОЗАВИСИМЫХ СОСТОЯНИЙ У

НАСЕЛЕНИЯ ИНДУСТРИАЛЬНО РАЗВИТЫХ РЕГИОНОВ

Белецкая Э.Н., Головкова Т.А., Онул Н.М.Днепропетровская государственная медицинская академия

Ключевые слова: тяжелые металлы, биомониторинг, экологозависимыесостояния, биопрофилактика



49

рическом аспекте корифеем и патриар4хом изучения ТМ является академик И.М4.Трахтенберг, который положил этому на4чало еще в 504х годах, исследуя ртуть.Даная проблема получила свое развитиеи на кафедре общей гигиены ДГМА. Ееученые (Шандала М.Г., Паранько Н.М.,Пазынич В.М. и др.) которые изучали вэксперименте хром, ванадий, марганец,никель, сварочные аэрозоли, рассматри4вая их в условиях производства и окружа4ющей среды. С 904х годов начался новыйэтап разработки данной проблемы, новыеТМ, новые условия, новые биоэффекты –приоритетные ТМ (свинец, кадмий, ни4кель, хром, цинк, медь) в промышленномгороде и здоровье критических групп на4селения (беременные, новорожденные,дошкольники) [3].

За последние 10 лет, в выполненныхпод моим руководством 6 диссертациях и24х Национальных программах «Репродук4тивное здоровье» и «Дети Украины» пред4метом исследований и научной идеейбыли именно ТМ [4].

Учитывая вышеизложенное, следуетобозначить актуальность проблемы заг4рязнения среды обитания человека ТМ,сформулировав ее следующим образом:

1. Глобальность. Повсеместное распро4странение «расползание» ТМ – этой«химической чумы» во все жизнеобес4печивающие среды обитания челове4ка.

2. Неудержимый рост техногенного заг4рязнения биосферы ТМ.

3. Особая опасность для организма че4ловека, а именно:

4 ТМ – это химически стабильные ве4щества и во внешней среде и во внут4ренней среде организма;

4 биоэффекты отличаются разнообра4зием и политропностью к жизненноважным органам и системам;

4 биоактивностьи эссенциальность не4которых из них – Zn, Se, Cu;

4 кумулятивность ТМ и способность кизбирательному депонированию в

различных органах;

4 двойственность физиологическогозначения как традиционно эссенци4альных или токсичных ТМ основатель4но в последнее время пересматрива4ется, так как для таких облигатныхабиотиков, как свинец и кадмий, ужеэкспериментально доказана их эссен4циальность для процессов роста ивоспроизведения. В тоже время рядмикроэлементов при определенныхусловиях могут быть токсичными;

4 некоторые ТМ способны к мимикрииу человека на ранних стадиях онтоге4неза.

Ухудшение состояния окружающейсреды, особенно в промышленных реги4онах, приводит к повышению поступленияксенобиотиков в организм человека, чтоспособствует росту экообусловленныхпатологий, осложняет течение разныхзаболеваний, вызывает изменение неспе4цифичной резистентности организма.

Среди загрязнителей окружающейсреды особенное место занимают тяже4лые металлы и в первую очередь такойглобальный и приоритетный, как свинец.Этот токсикант относится к высоко куму4лятивным веществам с политропным ха4рактером действия. Он занесен в пере4чень приоритетных загрязняющих ве4ществ рядом международных организа4ций, в том числе ВОЗ и ЮНЕП. Во многихстранах, таких как США, Россия, Германия,Дания, Австралия, Мексика разработанынациональные программы по снижениюзагрязнения окружающей среды свинцоми ограничению его влияния на здоровьелюдей. За последние годы этот ксеноби4отик стал наиболее распространенным изгруппы тяжелых металлов в жизнеобеспе4чивающих средах окружающей средывсех промышленных регионов Украины, втом числе и г. Днепропетровске.

Уместно упомянуть результаты вне4дрения национальных программ «Здоро4вье для Bcex», которые в течение 10 летреализуются в странах Европы, США, Ка4нады, как аргумент в пользу оптимизации


50


питания населения. Уже существуют убе4дительные доказательства сниженияуровня заболеваемости и смертности отсердечно4сосудистых заболеваний на 30450%, которое достигнуто на 38% коррек4цией рациона и на 48% – оздоровлениемокружающей среды, в то же время, кактолько на 3% и 11% – за счет оптимиза4ции хирургической и терапевтическойпомощи соответственно.

Значительно ухудшающийся уро4вень здоровья детей имеет обоснованныедоказательства существенного вклада вэтот процесс химической нагрузки окру4жающей среды. Именно свинец, даже внебольших дозах, оказывает неблагопри4ятное воздействие на здоровье детей,вызывает нарушение умственного, физи4ческого и психофизиологического разви4тия [5].

Без сомнения, отдавая преимуще4ство техническим и caнитарно4гигиени4ческим мерам, которые направлены науменьшение внешней экспозиции населе4ния тяжелыми металлами, внимание спе4циалистов в последнее время все чащепривлекают средства индивидуальнойбиопрофилактики [6, 7].

Для экологической защиты челове4ка научно исследовательскими института4ми разработан широкий спектр разнооб4разных сорбентов, которые позволяютуспешно решать задачи профилактики [8].

Препараты на основе пектина обла4дают широким спектром терапевтическо4го и профилактического еффектов [9].Несмотря на преимущества пектиновыхпрепаратов, данные иx практическогоприменения и оценки эффективности унаселения очень ограничены.

В Pocсии Б.А. Кацнельсоном и соавт.(2001) [6] фундаментально изучены сред4ства индивидуальной профилактики ин4токсикаций токсичными металлами про4фессионального и экологического проис4хождения, разработана концепция био4профилактики, получены «пилотные» до4казательства эффективности пектина удетей.

Опыт реального использования пек4тиновых препаратов как профилактичес4кого средства у населения техногеннозагрязненных территорий в условиях Ук4раины, особенно наиболее чувствитель4ной его части – беременных, детей, к со4жалению, практически отсутствует.

Пионерской в Украине работой пореальной оценке гигиенической эффек4тивности пектинопрофилактики у населе4ния явилась диссертация Головковой Т.А.(2004) [10].

Поэтому целью нашей работы яв4лялась разработка, физиолого4гигиени4ческая оценка и внедрение профилакти4ческих средств по повышению адаптаци4онных возможностей организма человека,подверженного техногенной нагрузке.

В условиях натурного гигиеническо4го эксперимента влияние ТМ на организмдетей и беременных оценивали по специ4фическим биохимическим, психофизио4логическим показателям и данным биомо4ниторинга.

По результатам исследований обо4снована целесообразность проведенияметаллокоррекции у обследованных де4тей при использовании биологически ак4тивной добавки – драже пектинового, из4готовленного Ассоциацией “Сума техно4логий” г. Киев, 1 драже содержит 0,25гпектина. Употребление пектинопрепаратапроводилось в соответствии с методичес4кими рекомендациями [11], утвержденны4ми МОЗ Украины.

Результаты и их обсуждение

Днепропетровская область являетсяцентром промышленной индустрии Укра4ины, где на площади 31,9 тыс. кмІ (5,3%территории страны) добывается 40% же4лезной и 8% марганцевой руд. Тут распо4ложены металлургические, химические инефтеперерабатывающие производства,объекты электроэнергетики и машино4строения, которые служат мощнейшимиисточниками загрязнения окружающейсреды в Украине. Удельный вес промыш4ленных отходов в отрасли энергетики со4ставляет 32%, металлургии – 27%, уголь4



51

ной промышленности – 23% от общегоколичества выбросов предприятий. В воз4душный бассейн нашей области поступа4ют свинец, кадмий, никель, марганец,хром и медь в количестве от 0,01 т в годдо 1538,84 т в год. Так, выбросы свинцасоставляют 0,57240,821 т в год [4, 12].

Результаты гигиенических иссле4дований, выполненных нами на протяже4нии 154летнего периода, свидетельству4ют о постоянном присутствии свинца вобъектах окружающей среды районовнаблюдения в концентрациях, не превы4шающих существующие гигиеническиенормативы, но значительно превышаю4щие фоновые для незагрязненных терри4торий. Анализ динамики этого ксенобио4тика в разных жизнеобеспечивающих сре4дах показывает противоречивую зависи4мость, а именно: постепенное увеличениесодержания металла в питьевой воде ипродуктах питания, особенно животногопроисхождения, но уменьшения в атмос4ферном воздухе [2, 3].

Вместе с тем, происходит значи4тельное уменьшение содержания такихмикроэлементов, как медь и цинк в мес4тных продуктах питания. Таким образом,результаты исследования указывают навдвойне неблагоприятное обстоятель4ство: беременные и дети г. Днепропетров4ска получают резко сниженное количествотакого важного для роста и развития мик4роэлемента, как цинк, на фоне повышен4ной нагрузки организма ТМ.

Суммарное суточное поступлениесвинца в организм детей промышленныхрайонов составляет 0,08 и 0,09 мг/суткипри максимальном значении – 0,15 мг/сут,что в первом районе не превышает допу4стимое, в другом превышает на 12,5%, апо максимальному – почти в два раза дляэтого контингента населения. Полученныеданные соответствуют литературным(Львовская область 4 0,143 мг/сут; г. До4нецк – 0,0640,09 мг/сут; Россия – 0,1440,64 мг/сут, Польша – 0,11 мг/сут) [13].

ССП этого металла не превышаетрекомендованную ФАО/ВОЗ, но по макси4

мальному содержанию в 1,8 раза больше.Удельный вес путей поступления разный.Доля пищевого пути наибольшая и со4ставляет 98,8% и 93,8%, с питьевой водойсвинец практически не поступает. Вместес тем, количество поступающего с атмос4ферным воздухом свинца составляет все4го 0,025%. Дети контрольного районаполучают в среднем 0,05 мг свинца в сут4ки, что на 22,2% ниже ССП этого металладля дошкольников промышленных райо4нов [16].

ССП меди в организм детей про4мышленных и контрольного районов посредним величинам практически соответ4ствует физиологической потребности(1,341,6 мг/сут), а поступление цинка – 1,5мг/сут, ниже необходимой для здоровогоребенка (в промышленных районах – в 5раз) и может обусловить возникновениецинкдефицитных состояний [2].

Данные проведенного нами биомо4ниторинга подтвердили предположение означительной техногенной нагрузке детс4кого организма и организма беременныхв условиях промышленных районов горо4да.

Так, среднее содержание свинца вкрови обследованных нами детей перво4го промышленного района в 1,6 раза, вто4рого – почти в 5 раз выше нормативного.

704100% обследованных детей про4мышленных районов имеют концентра4цию свинца в крови на уровне, вызываю4щем нарушения интеллектуального разви4тия (оценочные шкалы, Агентство по кон4тролю за заболеваемостью США, приня4тые ВОЗ).

Содержание меди в крови опреде4ляется на уровне физиологического у де4тей всех районов наблюдения, а цинка –ниже нормального уровня на 7449%, чтохарактеризует цинкдефицитные состоя4ния. Соотношение Cu:Zn свидетельствуето дисбалансе микроэлементов в организ4ме обследованных детей [3, 16].

Содержание свинца в моче опреде4ляется в концентрациях, которые вышефизиологических [14] в 6,4411,2412,8 раз


52


соответственно и могут расцениваться какметаллоносительство или начальные ста4дии интоксикации организма. Эти резуль4таты характерны для 33466% дошкольни4ков промышленных районов и 12% конт4рольного.

Волосы обследованных нами дош4кольников промышленных районов содер4жат свинец в концентрациях, которые в 243,5 раза выше, чем у детей контрольногорайона, но находятся на лимитирующемуровне 849 мкг/г, который рекомендуют[15]. Среднее содержание цинка в воло4сах детей промышленных районов состав4ляет всего 40480% от физиологическойвеличины. Содержание меди в первомрайоне соответствует норме, а во второмсоставляет 48% от нормы.

При проведении нами гигиеническо4го исследования установлено, что сред4нее содержание свинца в молочных зубахдетей промышленных районов составля4ет 23,23 ± 1,82 мкг/г, что в 4,6 раза вышерекомендуемой Европейским бюро ВОЗфизиологической нормы – 5 мкг/г. Такоевысокое содержание свинца обнаруженов молочных зубах всех обследованныхдетей. У детей контрольного района со4держание свинца в молочных зубах нахо4дится на уровне физиологического и со4ставляет 5,12 ± 1,17 мкг/г, что в 4,5 разаниже, чем в зубах дошкольников промыш4ленных районов [2, 16].

Увеличение концентрации свинца вбиосубстратах и обследованных детей ибеременных женщин закономерно сопро4вождается повышением активности Δ4аминолевулиновой кислоты (Δ4АЛК) вмоче, как типоспецифического биохими4ческого маркера для данного токсиканта.Ее уровень выше рекомендуемой нормы(1,6 мг/г креатинина) для детей промыш4ленных районов в 1,2 и 1,9 раза, что сви4детельствует о напряжении порфириново4го обмена в их организме в связи с вли4янием свинца.

Оценивая результаты биомонито4ринга, следует отметить, что несмотря наотносительно низкие внешние концентра4

ции ТМ в объектах окружающей среды, ворганизме беременных и детей промыш4ленных районов такой абиотический ме4талл, как свинец определяется в повы4шенных концентрациях, что объясняетсядлительным и постоянным его поступле4нием в организм с воздухом, водой ипищей. Но то обстоятельство, что свинецопределяется у детей, проживающих какв техногенно загрязненных районах, так ив условно чистом, является еще однимдоказательством глобального распрост4ранения свинца в жизнеобеспечивающихсредах и подчеркивает потенциальнуюопасность даже малых его концентрацийв окружающей среде для детского орга4низма [4, 16].

В этой связи уместно подчеркнуть,что нашими исследованиями доказаноопосредованное действие ТМ на 20 нед.Плод – содержание абиотических ТМ вбиосубстратах которых в 1,2428 раз вышенормы, а эссенциальных – ниже, за счетнезрелости плаценты в критические пери4оды онтогенеза, биоантагонизма ТМ иэффектом мимикрии биотических и аби4отических элементов. За время внутриут4робного развития содержание ТМ в орга4низме новорожденных увеличилось в 7426раз, особенно токсических элементов[17].

Проведенная нами математическаяобработка подтвердила существованиеколичественных взаимосвязей внешнихконцентраций ТМ с их содержанием вбиосубстратах, что позволило рассчитать,например, “пороги” содержания свинца ввоздухе, при которых их внутренние экс4позиции могут выходить за пределы нор4мативов. Так, пороговые концентрациидля воздуха определены на уровне: 0,012мкг/м3 – оптимальная, 0,023 мкг/м3 – мак4симальная (ПДК – 0,3 мкг/м3); для сум4марного суточного поступления – опти4мальные уровни составляли 0,0240,03 мг/сут, максимальные – 0,0440,06 мг/сут(ДСП – 0,08 мг/сут); для поступления ссуточным пищевым рационом – 0,02 мг/рацион и 0,04 мг/рацион соответственно.Вызывает беспокойство тот факт, что ус4



53

тановленные пороговые значения ТМ в 4425 раза ниже соответствующих предель4но допустимых концентраций [4, 10, 16].Полученные нами фактические данные напримере Днепропетровского региона со4ответствуют результатам исследованийдругих авторов о значительном превыше4нии нормативов данного токсиканта в оте4чественной практике [7, 13], что ставитвопрос о надежности ПДК свинца в объек4тах окружающей среды.

На основании полученных результа4тов, с использованием корреляционно4регрессионного анализа, доказано, чтонакопление ТМ в организме беременныхи детей влияет на функциональное состо4яние центральной нервной системы, отра4жается на их умственной работоспособ4ности и способности к обучению. Полу4ченные данные соответствуют выводамдругих ученых и экспертов ВОЗ [5, 18] оснижении умственного развития детейпод влиянием свинца, даже в малых ко4личествах.

Наши данные послужили убедитель4ным обоснованием целесообразностипроведения биопрофилактики экозависи4мых состояний у обследованных с помо4щью пектиновых препаратов.

Вместе с тем, следует подчеркнутьнеобходимость тщательного изученияпоказаний и осторожности при примене4нии различных биологически активныхпрепаратов. Опыт наших исследований(Онул Н.М., 2008) [19] селенового стату4са жителей г. Днепропетровска, особенномужчин, показал его снижение на 16%,несмотря на достаточность этого важно4го микроэлемента в пищевом рационе.

Результаты выполненной пектиноп4рофилактики (ПП) свидетельствуют [2,16], что проведенный курс у дошкольни4ков положительно повлиял на содержаниеТМ в индикаторных средах и порфирино4вый обмен обследованных детей. Исполь4зование пектинового драже у детей про4мышленных районов привело к статисти4чески достоверному снижению концент4рации свинца в крови с 15,61 ± 3,64 мкг/

дл до 10,6 ± 2,93 мкг/дл.

Следует отметить, что ПП повлиялаи на концентрации эссенциальных микро4элементов в крови обследованных детей:содержание меди повысилось на 4,2 мкг/дл с 60,00 ± 12,72 мкг/дл до 64,20 ± 12,12мкг/дл, а цинка 4 на 8,66 мкг/дл с 108,20± 13,53 мкг/дл до 116,83 ± 8,45 мкг/дл.

Средняя концентрация свинца вмоче, наоборот, увеличилась у детей обо4их промышленных районов при одновре4менном снижении типоспецифическогофермента 4 Δ4АЛК на 66,4%. Усилениеэкскреции свинца есть закономернымрезультатом поступления его соединенийиз депонирующих тканей и может рас4сматриваться как результат пектинопро4филактики у 36,3% обследованных детей.Необходимо подчеркнуть, что в наших ис4следованиях ПП не влияла на концентра4цию меди и цинка в моче, что также оце4нивается как положительный результатупотребления пектинов, так как большин4ство сорбентов при использовании име4ют этот недостаток.

Анализ полученных данных свиде4тельствует о том, что средняя концентра4ция свинца в волосах после курса ППуменьшилась с 8,52 ± 0,78 мкг/г до 5,83 ±0,57 мкг/г, что подтверждено статистичес4ки (р < 0,001). Динамика содержанияметаллов эссенциального значения име4ет определенную закономерность, аименно: содержание меди увеличилось с4,58 ± 0,58 мкг/г до 5,41 ± 0,86 мкг/г, тоесть на 0,83 мкг/г, а цинка 4 с 78,48 ± 5,37мкг/г до 92,32 ± 6,49 мкг/г (р < 0,001) 4 в1,2 раза. До проведения ПП у 85% обсле4дованных содержание цинка в волосахбыло ниже уровня – 125 мкг/г, которыйсчитается нижней границей и за которойначинается цинк дефицитное состояние удетей дошкольного возраста. После про4ведения курса ПП средняя концентрацияцинка только у 35% обследованных недостигала нормы, что может быть оцене4но как процесс нормализации обмена подвлиянием пектинопрофилактики.

Таким образом, курс ПП положи4


54


тельно повлиял как на содержание метал4ла4токсиканта – свинца, так и на концен4трации микроэлементов в индикаторныхсредах обследованных детей. Так, сред4няя концентрация свинца в крови дош4кольников снизилась на 32%, что про4изошло у 30% обследованных детей. Кон4центрация меди и цинка в крови дошколь4ников повысилась на 748% при уменьше4нии экскреции с мочой. Вместе с тем,наблюдалось уменьшение уровня Δ4АЛК вмоче на 66,4% у 40% детей.

Выводы

1. Невзирая на низкое содержание ТМ вобъектах окружающей среды про4мышленных городов, данные загряз4нители являются реальной угрозойздоровью населения и прежде всегосамих чувствительных его групп –беременных и детей, их физическому,психическому и интеллектуальномуразвитию.

2. Главная сущность потенциальнойопасности ТМ – их способность к на4коплению в организме, особенносвинца в костной ткани, как депо иисточник постоянного внутреннегозагрязнения.

3. Наши гигиенические, эпидемиологи4ческие и математические результатыявляются еще одним аргументом не4обходимости пересмотра ПДК ТМ вовнешней среде в сторону их ужесто4чения.

4. Результаты пектинопрофилактики удетей дошкольного возраста и бере4менных женщин свидетельствуют обэффективности использования пред4лагаемого профилактического мето4да, использование которого замедля4ет всасывание токсического свинца,усиливает его ренальную элиминациюиз организма на фоне нормализациимикроэлементного обмена.

5. Выполненный комплекс исследова4ний стал научной основой разработ4ки методических рекомендаций побиопрофилактике экозависимой па4тологии, которые утверждены МЗ в

2010 году и внедряются в детскихучреждениях Днепропетровской об4ласти согласно распоряжения КМ Ук4раины № 16284р. от 11.08.2010 г.


1. Сердюк А.М. Навколишнє середови4ще і здоров’я населення України //Довкілля та здоров’я. – 1998. – №4. –С. 246.

2. Обзор проблемы загрязнений Cd, Pb,Hg окружающей среды в России иУкраине / О.Сперанская, Э.Н.Белец4кая, В.И.Главацкая, Т.А.Головкова //М.: Центр «Эко4Согласие», 2008. – 59с. (http://www.ecoaccord.org)

3. Тяжелые металлы (свинец, кадмий,ртуть) как загрязнители окружающейсреды в Украине / О.И.Тимченко,Э.М.Омельченко, Э.Н.Белецкая и др.// К., 2008. – 77 с. [Эл.вариант]. –Режим доступа: http://www.mama486.org.ua

4. Тяжелые металлы внешней среды и ихвлияние на репродуктивную функциюженщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белицкая,Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков // Д.:АРТ4ПРЕСС, 2004. – 148 с.

5. Розанов В.А. Насущные проблемынейротоксического влияния свинца надетей (международный опыт контро4ля и предупреждения неблагоприят4ного воздействия) // Метеорология,климатология и гидрология. – 1999. –№37. – С. 6414.

6. Использование биологически актив4ных веществ в профилактике токси4ческого действия некоторых тяжелыхметаллов / Т.Д. Дегтярева, Б.А. Кац4нельсон, Л.И. Привалова и др. // Ги4гиена и санитария. – 2001. – № 6. –С. 71473.

7. Штабський Б.М., Федоренко В.І.Обмін свинцю і завдання профілактич4ної та клінічної медицини // Експери4ментальна та клінічна фізіологія і біо4хімія. – 2000. – №2. – С. 1094111.

8. Руководство по профилактической



55

медицине: Пер. с англ.: – М.: НоваяСлобода, 1993. – 160 с.

9. Тверской Л.А., Шалимов С.А., Кейсе4вич Л.В. Лечебное и лечебно4профи4лактическое действие пектинов //Лікарська справа. – 1995. – № 4. – С.10416.

10. Головкова Т.А. Важкі метали як факторризику для здоров’я населення: Авто4реф. дис. … к. мед. н.: 14.02.01 – Д.,2004. – 19 с.

11. Трахтенберг И.М., Демченко П.И.,Козлов К.П. Применение пектинсо4держащих энтеросорбентов в целяхпрофилактики нарушения здоровьяпри сочетанном действии тяжёлыхметаллов, пестицидов и радиации:Информац. письмо Министерства поделам науки и технологий №4497. – К.,1997. – 2 с.

12. Білецька Е.М. Гігієнічна характеристи4ка важких металів у навколишньомусередовищі та їх вплив на репродук4тивну функцію жінок: Автореф. дис. …д. мед. н.: 14.02.01 – Д., 1999. – 30 с.

13. Быков А.А., Ревич Б.А. Оценка рисказагрязнения окружающей средысвинцом для здоровья детей России// Медицина труда и промышленнаяэкология. – 2001. – №5. – С. 6410.

14. Перечень приоритетных показателейдля выявления изменений состоянияздоровья детского населения привредном воздействии ряда химичес4ких факторов среды обитания: Метод.рекомендации. – М., 2000.

15. Ревич Б.А. Биомониторинг токсичныхвеществ в организме человека // Ги4гиена и санитария. – 2004. – №6. – С.26431.

16. Главацька В.І. Комплексна гігієнічнаоцінка регіональних особливостейзабруднення об’єктів навколишньогосередовища свинцем і його впливу напоказники здоров’я дітей: Автореф.дис. … к. мед. н.: 14.02.01 – Д., 2006.4 19 с.

17. Плачков С.Ф. Гігієнічна оцінка впли4ву атмосферного забруднення наморфофункціональний стан новона4роджених м. Дніпропетровська: Авто4реф. дис. … к. мед. н.: 14.02.01 – Д.,2999. – 19 с.

18. Трахтенберг И.М., Колесников С.В.,Луковенко В.П. Тяжёлые металлы вовнешней среде, современные гигие4нические токсикологические аспек4ты.– Минск: Навука и тэхніка, 1994. –285 с.

19. Онул Н.М. Гігієнічна характеристикавмісту селену в об’єктах навколишнь4ого середовища і організмі людини тайого вплив на показники здоров’янаселення екологічно несприятливогорегіону: Автореф. дис. … к. мед. н.:14.02.01 – Д., 2008. – 19 с.

Резюме

БІОПРОФІЛАКТИКА ЕКОЗАЛЕЖНИХСТАНІВ У НАСЕЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНО

РОЗВИНУТИХ РЕГІОНІВ

Білецька Е.М., Головкова Т.А.,Онул Н.М.

В статті розглянуто проблему заб4руднення навколишнього середовищапромислово розвинутого регіону важкимиметалами, особливості їх надходження танакопичення в організмі вагітних жінок ідітей. Встановлено, що незважаючи навідповідність вмісту абіотичних ВМ їх ГДКу навколишньому середовищі, концентра4ція металів, зокрема свинцю, у внутрішнь4ому середовищі організму у 1,6412,8 разівперевищує фізіологічні норми для різнихбіосубстратів. І це на фоні суттєвого зни4ження біотичних мікроелементів ворганізмі. Обґрунтовано доцільність про4ведення біопрофілактики екозалежнихпатологій у населення промислового рег4іону та доведена їх клініко4гігієнічна ефек4тивність. Аргументовано необхідність пе4регляду існуючих ГДК ВМ в навколишньо4му середовищі.

Ключові слова: важкі метали, біомоніто<ринг, екологозалежні стани, біопрофілак<тика.


56


Summary

BIOLOGICAL PREVENTION OF THEECOLOGY DEPENDED CONDITIONS OFTHE INDUSTRIAL REGION POPULATION

Bilets’ka E.M., Golovkova T.A., Onul N.M.

The article considers the problem ofthe industrial region environmental pollutionwith heavy metals, particularly their intakeand accumulate in the body of pregnantwomen and children. Is established thatnotwithstanding of corresponding abiotic HMcontent their LPC in the environment, themetals concentration, particularly lead, in theinternal environment of the organism in 1,6412,8 times higher the physiological norm.


Питание является важнейшим ком4понентом комплексного лечения и про4филактики заболеваний — правильноепитание определяет качество жизни че4ловека, способствует сохранению здоро4вья и профилактике основных заболева4ний работников.

Именно поэтому успешное лечениехронических заболеваний работниковжелезнодорожного транспорта, таких какгипертоническая болезнь, ишемическаяболезнь сердца, язвенная болезнь, хро4нический гастрит, колит и другие во мно4гом зависит от повседневного поведенияпациентов, от образа жизни и соблюде4ния диетических рекомендаций [1].

Целью данных исследований яви4лось изучение особенностей лечебно4прафилактического питания железнодо4

рожников, деятельность которых, связа4на с безопасностью движения.

В основу разработки рекомендацийпо лечебно4профилактическому питаниюработников, непосредственно связанныхс движением поездов, были положеныследующие принципы:

· Общие принципы здорового (опти4мального) питания.

· Удовлетворение физиологическойпотребности в пищевых веществах иэнергии в соответствии с энерготра4тами, состоянием здоровья и возра4стом.

· Учет факторов трудовой деятельно4сти, влияющих на состояние здоро4вья и использование лечебно4профи4лактических свойств пищи, специа4лизированных (функциональных про4

УДК 614.39ПРИНЦИПЫ ОПТИМАЛЬНОГО ПИТАНИЯ РАБОТНИКОВ

ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА, НЕПОСРЕДСТВЕННО

СВЯЗАННЫХ С БЕЗОПАСНОСТЬЮ ДВИЖЕНИЯ

Трошина М.Ю.ФГУП «Всероссийский научно<исследовательский институтжелезнодорожной гигиены Роспотребнадзора», г. Москва

Ключевые слова: лечебно<профилактическое питание железнодорожников,принципы здорового питания, энергозатраты работников, факторытрудовой деятельности, функциональные продукты, БАДы, ассортиментпродуктов, рационы питания.

This situation take place at the backgroundof biotic elements substantial reduction in thebody. Is established the necessity ofbiological prevention ecology dependedpathologies of the industrial area populationand its clinical and hygienic effectiveness isproved. The necessity to reconsider existingLPC HM in the environment is grounded.

Key words: heavy metals, biomonitoring,ecology depended conditions, biologicalprevention.



57

дуктов), а также биологически актив4ных добавок к пище, влияющих наскорость реабилитации пациентов[2].

Ниже приведены общие принципыздорового (оптимального) питания, име4ющие значение в профилактике заболе4

ваний и сохранении здоровья работниковжелезнодорожных профессий, связанныхс безопасностью движения.

В частности это — употреблениеразнообразной пищи каждый день. Неза4менимые пищевые вещества в разныхколичествах, которые содержаться в раз4

личных пищевыхпродуктах. Каждаягруппа пищевыхпродуктов содер4жит свой набор не4обходимых пище4вых веществ и оп4ределенное коли4чество энергии.Разнообразное пи4тание, комбинацияпищевых продук4тов в суточном ра4ционе в наиболь4шей степени по4зволяет обеспечи4вать набор необхо4димых для челове4ка пищевых ве4ществ. Важнознать, что нет пищиабсолютно «хоро4шей» или совер4шенно «плохой».Плохим или хоро4шим бывает тот на4бор пищевых про4дуктов и способыего приготовления,т.е. рацион питанияили диета, которыечеловек выбираети потребляет. Толь4ко при потребле4нии каждый деньпищевых продук4тов из всех группп р едст ав ля ет сявозможным полу4чить с пищей всенеобходимые пи4щевые вещества идостаточное коли4

Таблица 1

Примерная схема построения рациона

МЯСО, РЫБА, ПТИЦА Употребление нежирных сортов мясных продуктов. 2 раза в день: на один прием: 80-100 г говядины или баранины, или 60-80 г свинины, или 50-60 г вареной колбасы, или 1 сарделька или 2 сосиски, или 80-100 г птицы (куриная ножка), или 2 куриных яйца (не более 4 шт. в неделю), или 1-2 котлеты или 3-4 ст. л. мясной тушенки, или 0,5-1 стакан гороха или фасоли, или 80-100 г рыбы ФРУКТЫ, ЯГОДЫ (СВЕЖИЕ ИЛИ КОНСЕРВИРОВАННЫЕ) Наиболее полезны оранжево-желтые 2 и более раз в день; на 1 прием: 1 яблоко или груша, или 3-4 сливы, или 0,5 стакана ягод, или 0,5 апельсина, или грейпфрута, или 1 персик, или 2 абрикоса, или 1 гроздь винограда, или 1 стакан фруктового, или плодовоягодного сока, или 0,5 стакана сухофруктов.

ХЛЕБОБУЛОЧНЫЕ ИЗДЕЛИЯ 5-7 приемов в день; на 1 прием: Хлеб белый или черный 1-2 куска (на весь день 5-6 кусков, около 300 г) или 3-4 галеты или 4 сушки или 1 бублик или порция (150-200 г) пшеничной или гречневой или рисовой каши или перловой каши или порция (200-250 г) манной или овсяной или порция (150-200 г) отварных макарон, или 1-2 блина Ограничение или исключение добавления жиров к блюдам!

МОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ Употребление низко жирных сортов молока и продуктов 2 раза в день; на 1 прием: 1 стакан молока или кефира, или простокваши, или 60-80 г (4-5 ст. л.) нежирного или полужирного творога, или брынзы, или 50-60 г твердого или плавленого сыра, или 0,5 стакана сливок или 1 порция мороженого

ОВОЩИ Наиболее полезны темно-зеленые и желто-красные 3-4 раза в день; на 1 прием: Ежедневно источники витамина С и каротина: 100-150 г капусты или 1-2 моркови, или пучок зеленого лука, или другой зелени, или 1 помидор, или 1 стакан томатного сока. Всего за 1 день 400 г и более сырых овощей. Картофель 3-4 клубня в день

ЖИРЫ, СЛАДОСТИ, САХАР ОГРАНИЧЕНИЕ ПОТРЕБЛЕНИЯ До: 1-2 ст. л. растительного масла или 5-10 г сливочного масла, или маргарина для приготовления блюд; До: 5-6 ч.л. (40-50 г) сахара или 3 шоколадных конфет, или 5 карамелей, или 5 ч.л. варенья, или меда, или 2-3 вафель, или 50 г торта


58


чество энергии. В ходе решения выше4названных проблем, была предложенапримерная схема построения рационапитания, которая приведена в таблице 1.Выбор пищи по представленной схемеосуществляется по принципу «или4или».Это значит, что из каждой группы пище4вых продуктов выбирается один. Данныео содержании жира в пищевых продуктах(табл. 2) помогут выбрать продукты снизким содержанием жира.

Ниже приведены другие группыпищевых продуктов, рекомендуемые длявключения в рационы питания железно4дорожников, в частности это:

Молоко и молочные продукты реко4мендуется употреблять не реже 2 раз вдень или не менее2 приемов4порцийв день. Это могутбыть самые разныепродукты. Здесь нестоит особо заост4рять внимание наколичестве прини4маемых продуктов,Важнее соблюдатьчастоту потребле4ния этих порций, атакже выбиратьменее жирные про4дукты, продуктыобогащенные вита4минами или инымиважными для здо4ровья компонента4ми. Следует по4мнить о том, чтотолько молоко имолочные продук4ты являются значи4мыми в питаниивзрослых и детейисточниками каль4ция.

Хлеб, крупя<ные изделия, мака<роны, сушки, ба<ранки, несдобныебулочки рекомен4

дуются 648 порций4приемов в день. Однапорция – это общепринятые порции блюдили продуктов: 1 кусочек хлеба, 1 баран4ка, 1 булочка, 243 сушки, 1 порция кашии т.д. В один прием пищи можно съедать2 кусочка хлеба и порцию крупяной каши,что будет считаться как 3 приема4порции.Рекомендуется употреблять хлеб изцельного зерна или с добавлением ис4точников пищевых волокон, обогащенно4го витаминами, приготовленного из сме4сей различных злаков и т.д., важно огра4ничивть употребление хлеба из пшенич4ной муки высшего сорта и из сдобныхвидов теста.

Овощи (не учитывая картофеля)рекомендуется употреблять без ограни4

Таблица 2

Содержание жира в основных группах пищевых продуктов

Содержание жира Группа продуктов Низкое Среднее Высокое

Фрукты Все фрукты (исключая оливы, авокадо), фрук-товые соки

Оливы Авокадо

Овощи

Все овощи без жиро-вых заправок, овощные соки и вегетарианские супы

Овощи с жировыми заправками, жареные овощи

Хлеб, другие зерновые продукты

Черный и белый хлеб, отварные макароны и крупяные каши без масла и молока, куку-рузные, рисовые и дру-гие хлопья

Молочные каши, булочки, печенье не сдобное

Сдобные булочки и печенье, жареные на жиру гренки, торты, пирожные

Молочные продукты

Обезжиренные молоко и кисломолочные про-дукты, обезжиренный творог, молочное мо-роженое

1% или 2% моло-ко и кисломолоч-ные продукты, полужирный тво-рог, брынза, рас-сольные сыры (сулугуни, ады-гейский)

Цельное молоко, твердые и плавленые сыры, жирный творог, сливки, сметана, пломбир, сливочное мороженое

Мясо животных и птицы

Мясо птицы без кожи, тощая говядина

Мясо птицы с ко-жей, говядина и баранина с уда-ленным видимым жиром

Свинина, жареная го-вядина, жареная пти-ца, колбасы, сосиски, ветчина, бекон, сви-ная тушенка

Рыба Нежирные сорта рыбы (треска, ледяная, хек) Лосось, сельдь

Осетрина, сардины, палтус, консервы в масле

Блюда из яиц Яичные белки Цельное яйцо Яичница

Бобовые Фасоль, горох, бобы, чечевица Соевые бобы

Орехи, семечки Кетчуп, уксус, горчица Орехи и семечки Жиры, масла и соусы

Варенье, джемы, зе-фир, пастила

Майонез, сметан-ные соусы Все жиры и масла

Сладости, кондитерские изделия

Прохладительные на-питки, чай, кофе

Торты, пирожные, халва, вафли, шоколад

Напитки Алкогольные напитки (из спирта образуют-ся жиры)



59

чения по желанию, но не реже 2 раз вдень: или порцию салата из капусты, илиморковь, или любые другие овощи в сы4ром виде в количестве не менее 400 г.Рекомендуется потребление овощей бездобавления жира или с минимальнымколичеством жировых заправок.

Фрукты также не ограничиваются вколичестве, но желательно есть свежиефрукты хотя бы 2 раза в день. Фрукты иовощи содержат практически одинако4вые пищевые вещества. Поэтому овощии фрукты взаимозаменяемы: в какой4тодень могут употребляться только овощи,в другой – только фрукты (в тех же коли4чествах, как и овощи).

Мясо и мясные изделия рекоменду4ется употреблять 243 раза (243 приема4порции) в день. Следует выбирать нежир4ные сорта мяса, рыбы, или птицы, илиблюда из яиц. Один из приемов мясныхпродуктов может быть заменен блюдамииз бобовых (сои, фасоли, чечевицы, бо4бов). Не следует рассматривать колбасуи копчености как основное мясное блю4до для ежедневного питания. Колбасныеизделия содержат меньше белка, чемблюда из натурального мяса, но включа4ют значительные количества животногожира, поваренной соли.

Жиры, масла и сладости следуетограничивать в рационе. Достаточно по4треблять до 243 столовых ложки расти4тельного масла (лучше соевого, кукуруз4ного) для полного удовлетворения по4требности в полиненасыщенных жирныхкислотах. Следует помнить, что конфеты,варенье, мед – это тоже сахар, а шоко4лад, пирожные и торты содержат сахарав сочетании с большим количествомжира.

Разнообразное питание не можетбыть реализовано без сбалансированно4го соотношения количества продуктовразных групп. Их ассортимент и количе4ство в рационе должны быть умеренны4ми и сбалансированными: продукты изразных групп следует употреблять в уме4ренных количествах, не превышая приня4

тых размеров порций.

Осуществление принципов сбалан4сированности и умеренности невозмож4но без соблюдения режима питания.Наиболее физиологически обоснован4ным следует считать как минимум 3 ра4зовый прием пищи в течение дня. Ужи4нать рекомендуется не позже чем за 2часа до отхода ко сну. Распределениеэнергетической ценности пищи по при4емам пищи: завтрак – 25%, обед – 35%,полдник – 15%, ужин – 25%. Эти величи4ны носят усредненный характер. Нет воз4ражений к более частому приему пищи –до 546 раз в сутки, особенно пожилымлюдям и лицам, контролирующим свойвес.

Приведённые ниже критерии, пол4ностью отвечают современным пред4ставлениям об оптимальном, здоровомпитании, к ним относятся:

· поддержание оптимального весатела, изменение количества потреб4ляемой пищи и физической активно4сти.

· употребление пищи небольшимипорциями регулярно без больших пе4рерывов. Постепенный отказ от не4желательных, но любимых, видовпищи, уменьшение ее количества,постепенное изменение своего пита4ния.

· употребление большего количествапродуктов богатых клетчаткой (ово4щи, фрукты, хлеб с отрубями и дру4гие зерновые продукты и крупы).

· ограничение потребления чистогосахара.

· Ограничение потребления поварен4ной соли до 647 г в сутки.

· Незлоупотребление алкогольныминапитками

Приведенные рекомендации полно4стью отвечают современным представ4лениям об оптимальном питании челове4ка.

Неблагоприятные условия трудаработников основных профессий желез4


60


нодорожного транспорта, непосред4ственно связанных с безопасностью дви4жения (нервно4эмоциональное напряже4ние и нагрузки на нервную систему), зри4тельный и слуховой аппарат, шум и виб4рация, постоянное напряжение вниманияоказывают влияние на физическое состо4яние организма, угнетающе влияют нааппетит, сон и другие функции организ4ма. При нервно4эмоциональном напря4жении возрастает роль необходимогообеспечения организма рядом пищевыхфакторов, участвующих в поддержанииустойчивости нервной системы и сохра4нения ее функций. К ним относятся ви4тамины В

1, В

6, фолиевая кислота, ряд

аминокислот. В снятии синдрома устало4сти могут оказать помощь вкусная и при4ятная пища, напитки, обогащенные вита4минами или другими биологически ак4тивными добавками к пище, рекоменду4емыми для применения в практике сана4торного питания.[3, 4] С учетом рассмот4ренных выше принципов и правил здоро4вого питания строятся рекомендации поассортименту продовольственных това4ров для включения в примерные меню 4раскладки питания работников локомо4тивных бригад и других работников же4лезнодорожного транспорта, связанных собеспечением безопасности движения.

Эти же принципы целесообразноиспользовать и при организации питанияработников профессиональных групп всанаторно4курортных условиях.


1. Панкова В. Б. Обзор заболеваемос4ти работников пассажирской служ4бы// В сб. ВНИИЖГ «Гигиена и эпи4демиология на железнодорожномтранспорте», М., 1997 г., том 2, С. 1004 138.

2. Нормы физиологических потребнос4тей в пищевых веществах и энергиидля различных групп населенияСССР. Утв. Главным Государственнымсанитарным врачом СССР 29 мая1991 г. № 5786 4 91.

3. Тимошенко В. П. Социально 4 гигие4

нические аспекты улучшения условийтруда, быта и питания проводниковпассажирских вагонов// В сб. «Соци4ально гигиенические вопросы орга4низации питания на железнодорож4ном транспорте». ГВУС МПС, ВНИ4ИЖГ, М., 1988, с. 117 4120.

4. Химический состав пищевых продук4тов. Справочник. Том 1, 2, Москва:Агропромиздат, 1987; т. 3, Москва:Агропромиздат, 1984.

Резюме

ПРИНЦИПИ ОПТИМАЛЬНОГОХАРЧУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ,БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОВ’ЯЗАНИХ З

БЕЗПЕКОЮ РУХУ

Трошина М.Ю.

Метою досліджень, результати якихпредставлені в статті, з’явилося вивчен4ня особливостей лікувально4профілактич4ного харчування залізничників, діяльністьяких пов’язана з безпекою руху.

У основу розробки рекомендацій полікувально4профілактичному харчуваннювищеназваних працівників були покла4дені наступні принципи: Загальні прин4ципи здорового (оптимального) харчу4вання ;Задоволення фізіологічної потре4би в харчових речовинах і енергії відпо4відно до енерговитрат, стану здоров’я івіку; Облік чинників трудової діяльності,що впливають на стан здоров’я і викори4стання лікувально4профілактичних влас4тивостей їжі, спеціалізованих (функціо4нальних продуктів), а так само біологічноактивних добавок до їжі, пацієнтів, щовпливають на швидкість реабілітації.

У статті представлен приклад схе4ми побудови раціону харчування , наданірекомендації щодо асортименту продо4вольчих товарів для включення в меню –розкладки харчування працівників локо4мотивних бригад і інших працівників ж/дтранспорту, пов’язаних із забезпеченнямбезпеки руху.



61

Summary

PRINCIPLES OF AN OPTIMUM FOOD OFWORKERS OF THE RAILWAYTRANSPORTATION DIRECTLY

CONNECTED WITH TRAFFIC SAFETY

Troshina M. Yu.

The objective of the research providedin the article was to investigate the features oftreatment and prophylactic food for railwayemployees those who is connected to trafficsafety.

Essential principles of the research are asfollows: General principles of healthy (optimal)food, satisfaction of physiological needs andenergy consumption by food substances

according to the health conditions and the age,зrofessional working requirements mayinfluence the health and food composition, aswell as application of special functional productsor proactive food additions.

The recommended scheme of foodallowances, assortment of products, draft menufor workers of locomotive teams, safetyengineers or other professional teams andemployees have been provided hereby.


Введение

Глобальная программа защиты ок4ружающей среды (GEF – UNDP) иденти4фицирует интродукцию (введение) чу4жеродных морских разновидностей вдругие экосистемы с балластной водойсудов как одну из четырех самых боль4ших угроз Мировому океану наравне сантропогенным загрязнением, послед4ствиями эксплуатации морских ресур4сов и физическим разрушением морс4кой среды обитания [1].

Учитывая возрастание объемовтрансконтинентальных перевозок вод4ным транспортом, повышение числа су4дозаходов и сокращение продолжи4тельности рейсов, очевидна значимостьпотенциальной опасности сбрасывае4мого судами балласта.

По оценкам Международной Мор4ской Организации (IMO) суммарный го4довой объем балластных вод, транспор4

тируемых судами из одних регионовМирового океана в другие, составляетпорядка 10 миллиардов тонн [2]. В от4вет на угрозу водных инвазий Конфе4ренция по Окружающей среде и Разви4тию Организации Объединенных Наций(UNCED) (Рио4де4Жанейро, 1992) обра4тилась к ИМО с обращением о необхо4димости принять меры к переносувредных организмов судами [3].

Учитывая вышеизложенное, цель

настоящей работы состояла в анали4зе данных литературы по контролю иметодам обработки судовых балласт4ных вод и в эколого4гигиеническойоценке метода обеззараживания такихвод диоксидом хлора.


В ноябре 1997 года 204я Ассамб4лея ИМО приняла Резолюцию А.686(20), в которой декларируются “Руково4дящие принципы контроля водяного

613.3:614.31:656.612:50:574ЭКОЛОГО�ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА МЕТОДОВ ОБРАБОТКИ И

ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ CУДОВЫХ БАЛЛАСТНЫХ ВОД

Петренко Н.Ф., Мокиенко А.В.Украинский НИИ медицины транспорта Минздрава Украины, г. Одесса

Ключевые слова: балластные воды, морские cуда, обработка,обеззараживание, диоксид хлора


62


балласта судов и управления им длясведения к минимуму переноса вред4ных водных организмов и патогенов“[4]. Эти меры включают:

· уменьшение поступления организ4мов путем предотвращения балла4стировки на мелководье и в темно4те (когда активность гидробионтовповышается);

· очистку балластных танков от осад4ков;

· предотвращение дебалластировки,если в этом нет необходимости;

· совершенствование системы уп4равления изолированным баллас4том (замена изолированного балла4ста в открытом море; минимальныеобъемы сброса; сброс изолирован4ного балласта на береговые стан4ции обработки).

Экологическая опасность сбросабалластных вод и их осадков состоит вовнедрении несвойственных видов в ме4стные экосистемы, о чем свидетель4ствуют данные [5, 6] о существенномдисбалансе в исторически сложивших4ся биоценозах, обусловленном проник4новением чужеродных гидробионтов:моллюска рапана в воды Черного иАзовского морей (504е годы); токсичныхводорослей динофлагеллят в воды Ав4стралии (604704е годы); зебровидногомоллюска в воды Великих озер США иКанады (704е годы); гребневика мнео4мипсиса в бассейн Черного моря (804егоды).

Помимо этого, судовые баллас4тные воды представляют определеннуюэпидемическую угрозу в силу возмож4ности переноса болезнетворных микро4организмов на большие расстояния.Так, распространение холеры в портахЦентральной и Южной Америки связы4вают со сбросом загрязненных холер4ным вибрионом балластных вод, кото4рые транспортировалась от портовАзии к Латиноамериканским прибреж4ным водам [7]. В связи с этим, некото4рые южноамериканские страны прини4

мают жесткие меры в отношении судо4вого балласта прибывающих судов: вЧили с 1995 года существуют принуди4тельные требования по балластнойводе, состоящие в обязательной ребал4ластировке за пределами 12 – мильнойзоны для любого судна, прибывающегоиз эпидопасных зон, либо обязательнойобработки балластной воды хлорпрепа4ратами до дебалластировки в порту; вАргентине с начала 19904го года порто4вые власти Буэнос4Айреса требуют хло4рирование балластной воды для всехсудов, заходящих в порт.

В 1973 году на Международнойконференции по загрязнению моряпроблема балластной воды была подня4та в контексте транспортировки патоге4нов, могущих оказать неблагоприятноевоздействие на здоровье людей. Кон4ференция приняла Решение, котороеотметило, что «принятые балластныеводы могут содержать болезнетворныебактерии, что представляет опасностьраспространения эпидемических бо4лезней в другие страны». В решении со4держится предложение к ИМО и ВОЗ“начать изучение по этой проблеме наоснове любых данных и предложений,которые могут быть представлены пра4вительствами“ [7].

Глобальная Проектная ЦелеваяГруппа (GPTF) Комитета по защите мор4ской среды (МЕРС) ИМО совместно сВОЗ приступили к разработке совмес4тных мер для предотвращения перено4са холеры и других болезней с баллас4тной водой судов [8].

Резолюция А.686 (20) [4] рекомен4дует различные варианты замены бала4стных вод либо альтернативные им ме4тоды обработки [9]. Последние включа4ют:

4 физические (высокая температура,ультрафиолет);

4 механические (фильтрация);

4 химические ( хлор, ионы меди и се4ребра).

Термическая обработка водяного



63

балласта зависит от наличия тепловогоисточника на протяжении рейса, како4вым может являться охлаждающая водаглавного двигателя. Лабораторные эк4сперименты с цистами Alexandriumcatenella и Gymnodinium catenatum по4казали эффективность нагрева до 38°Cв течение 4,5 часов. Однако, это иссле4дования не проводились на бактерияхи вирусах и высказано предположение,что данный метод обработки не будетэффективен в отношении возбудителяхолеры [6].

Применение ультрафиолетовыхлучей может быть более эффективным,несмотря на высокую резистентность кним некоторых микроорганизмов, приусловии сочетания с фильтрацией дляудаления зоопланктона и токсичных ди4нофлагеллят, а также крупных гидроби4онтов [10, 11], сепарацией для удале4ния частиц величиной свыше 40 микрон[12], использованием самоочищающих4ся экранов для осаждения частиц раз4мерами свыше 50 микрон с последую4щей сепарацией [13].

Фильтрация не может рассматри4ваться как самостоятельный метод об4работки судовых балластных вод, таккак позволяет удалять крупные гидро4бионты, зоо4 и фитопланктон, но не ис4ключает вероятности «проскока» микро4организмов. Рекомендуется сочетаниес другими методами, а судя по данным[14], с комплексом физических и хими4ческих методов.

Использование хлора как дезин4фицирующего средства для обработкисудовых балластных вод получило рас4пространение в некоторых странах Ла4тинской Америки (Чили, Аргентина)после того, как была доказана взаимо4связь сброса балластных вод судов,прибывших из азиатских портов, ивспышек в этих странах холеры [7].Этот метод может быть ограничен всилу значительной продолжительностипроцесса обработки, зависимости ееэффективности от температуры воды иуровня рН, распространенности хлор4

резистентной микрофлоры, образова4ния галогенсодержащих канцерогенов,экологических проблем сброса большихмасс хлорированных вод в акваториипортов.

Эффективность генерированных спомощью электролиза ионов меди и се4ребра, по сравнению с хлорированием,считается выше, однако у некоторыхорганизмов может повышаться резис4тентность к большим концентрацияммеди и серебра [9]. Экологические по4следствия применения необходимыхбактерицидных концентраций этих ме4таллов требуют дополнительных иссле4дований, поэтому широкое применениеданного метода в настоящее время непредставляется целесообразным.

Представляет интерес разработкауниверситета штата Мэриленд (США)[15], предусматривающая обработкубалластной воды после сепарирования,что позволяет удалять 95% ила, осадкаи гидробионтов, специальным биоци4дом Seakleen, который представляетcобой натуральный продукт с периодомполураспада 14 4 17 часов, в дозе 1часть на миллион. Эксперименты пока4зали 97%4ную эффективность предло4женной технологии.

Данные о высоком биоцидномдействии в отношении водорослей изоопланктона диоксида хлора [16] по4зволяют судить о вероятности успешно4го применения этого дезинфектантапри обработке судовых баластных водпосле их предварительной очистки.

Диоксид хлора, как окислитель идезинфектант, нашел широкое приме4нение в технологиях водоподготовки всилу существенного преимущества посравнению с другими распространен4ными средствами (озоном, хлором ихлораминами), а именно оптимальномсоотношении биоцидной эффективнос4ти, стабильности и последействия какосновополагающих критериев оценкихимических дезинфектантов [17].

По нашим данным, оценка исполь4


64


зования диоксида хлора для обеззара4живания судовых балластных вод до на4стоящего времени не проводилась.

В результате наших исследованийпо эколого4гигиенической оценке эф4фективности обеззараживания баллас4тных вод морских судов (33 образца)диоксидом хлора установлено, что этотдезинфектант в дозе 1 мг/дм3 обеспе4чивал эффективное обеззараживание:индекс коли 4 форм уменьшался от 10004 80000 до < 3 КОЕ/дм3; патогенная мик4рофлора не выявлена (при максималь4но зарегистрированных уровнях исход4ной контаминации стафилококками 4240 КОЕ/100 см3, энтерококками 4 520КОЕ/100 см3, дрожжевыми грибами 4 50КОЕ/см3). Хлориты как побочные про4дукты дезинфекции в обеззараженнойморской воде отсутствовали.

Выводы

1. Анализ эколого4гигиеническихаспектов контроля и обработки судовыхбалластных вод позволяет судить об ак4туальности и несомненной перспектив4ности исследования данной проблемы.

2. Предварительно полученныеданные позволяют судить о том, что ди4оксид хлора можно рассматривать какэкологически безопасное средство эф4фективного обеззараживания судовыхбалластных вод.

Литературa

1. The Global Respons // Ballast WaterNews. – 2000. – Issue 1. – P. 344.

2. The Problem // Ballast Water News. –2000. – Issue 1. – P. 2.

3. The GEF IW Project // Ballast WaterNews. – 2000. – Issue 1. – P. 4.

4. Resolution A.868(20) Guidelines forthe control and management of ships’ballast water to minimize the transferof harmful aquatic organisms andpathogens. IMO. 1997.

5. Harmful Aquatic Organisms in BallastWater. Report of the Working Group onBallast Water convened during MEPC40. 10 p.

6. Marine Environmental ProtectionCommittee. Harmful AquaticOrganisms in Ballast Water. BallastWater Annex to MARPOL 73/78 andProgress in the Australian BallastWater Management and Research andDevelopment Programmes. MERC 41/INF.26. 30.01.1998. 4 p.

7. Focus on IMO. International MaritimeOrganization. Alien invaders 4 puttinga stop to the ballast water hitch4hikers. 1948 – 1998. – 17 p.

8. Programme Highlights // Ballast WaterNews. – 2000. – Issue 3. – P.2.

9. Disinfection of ballast water. А Reviewof Potential Options. Llоуd’s Register.1995.

10. Brunner B. Aussies AssembleConsortium / B. Brunner // BallastWater News. – 2000. –Issue 2. – P.7.

11. Marine Environmental ProtectionCommittee. Harmful AquaticOrganisms in Ballast Water. Twoprojects in Norway for the cleaning ofballast water // MEPC 41/9/3,30.01.1998. – 2 p.

12. Mackey T. Princess Select “OptiMar”/ T. Mackey // Ballast Water News. –2000. – Issue 2. 4 P. 6.

13. Waite T. Miami Makes its Move / T.Waite // Ballast Water News. – 2000.– Issue 2. –P.5.

14. Matheikcal J. Singapore SeeksSolution / J. Matheikcal // BallastWater News – 2000 –Issue 2. – P. 7.

15. Private / Public Partnership // BallastWater News. – 2000 – Issue 2. – P. 2.

16. Junli H. Disinfection Effect of ChlorineDioxide on Viruses, Algae and AnimalPlanktons in Water / H. Junli, W. Li, R.Nenqi [et al.] // Water Research. –2000. – V. 31, N 3. – Р. 455 – 460.

17. Петренко Н.Ф., Мокиенко А.В. Ди4оксид хлора: применение в техно4логиях водоподготовки // Одесса:Изд4во “Optimum”, 2005.4 486 с.



65

Резюме

ЕКОЛОГО4ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИКОНТРОЛЮ ТА ОБРОБКИ CУДНОВИХ

БАЛАСТОВИХ ВОД

Петренко Н.Ф., Мокієнко А.В.

Надано аналіз даних літератури поконтролю та обробці суднових баласто4вих вод і попередні результати власнихдосліджень з еколого4гігієнічної оцінкиметоду знезаражування таких вод діок4сидом хлору

Ключові слова: баластові води, морськіcудна, обробка, знезаражування, діоксидхлору


Вступ

Сучасні умови діяльності на авіац4ійному транспорті пов’язані з різноман4ітними змінами режимів використанняшвидкісних маневрових транспортнихзасобів, що приводить до посилення діїкомплексу несприятливих чинників рухуна організм пілотів [146].

Медичний огляд є важливою лан4кою в системі санітарно4гігієнічних, ліку4вально4профілактичних заходів, щоспрямовані на підтримання здоров’я,високої працездатності осіб ведучихпрофесій на транспорті. Одним з основ4них чинників, що сприяє підвищеннюбезпеки руху є проведення лікарськоїекспертизи [7410].

Основним завданням лікарськоїекспертизи є добір за станом здоров’яперспективних щодо роботи на транс4порті осіб з метою якісного комплекту4вання авіаційних, залізничних екіпажівнадійними кадрами. З цим безпосеред4ньо пов’язане і друге завдання – вияв4ляти на початковому етапі функціональнізміни та захворювання у водіїв, пілотівта давати їм прогностичну оцінку вклінічному і професійному плані [ 9].

В теперішній час спеціалісти ав4іаційної медицини все більше часу звер4тають увагу на питання професійної над4ійності пілотів, авіаційного персоналу.Тому з’явилась нагальна потреба припроведенні лікарського контролю за да4ним контингентом оцінювати як стан

УДК: 613.693ЛІКАРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ТА

АВІАЦІЙНОГО ПЕРСОНАЛУ

Люлько О.М., Гудима О.П.Головне управління охорони здоров’я Харківської обласної державної

адміністраціїВоєнно<наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України

e<mail: [email protected]

Ключові слова: лікарсько<льотна експертиза, зорові можливості,вестибулярна стійкість, професійна надійність, безпека польотів.

Summary

ECOHYGIENIC ASPECTS OF CONTROLAND TREATMENT OF SHIPS BALLAST

WATERS

Petrenko N.F., Mokienko A.V.

The analysis of literature data forcontrol and treatment of ship ballastwaters and preliminary results of ownresearches is presented by ecohygienic

assessment of disinfestation method ofsuch waters by chlorine dioxide.

Keywords: ballast waters, marine ships,treatment, disinfestation, dioxide ofchlorine


66


здоров’я, так і визначати професійнунадійність працівників транспорту,фізичну готовність до виконання про4фесійних задач [3, 5].

Відомо, що комплектування екі4пажів літальних апаратів, диспетчерівповітряного руху здійснюється шляхомвідбору осіб за станом здоров’я таїхніми психофізіологічними здібностя4ми [1, 10].

Щорічний огляд льотного складулікарсько4льотною комісією є основноюланкою всієї системи медичного контро4лю за льотним складом і забезпеченняпольотів. Сучасна тенденція свідчитьпро погіршення стану здоров’я льотно4го складу на фоні пониження кількостіпольотів, зменшення складності вико4нання польотних завдань потребує роз4робки нових принципів лікарсько4льот4ної експертизи [6].

Метою роботи є оцінка застосуван4ня вимог “Положення про військову4лікарську експертизу” [10] у відношеннідо льотного складу, авіаційного персо4налу у Збройних Силах України.

Матеріали та методи дослідження

На підставі отриманих експеримен4тальних даних та аналізу досягнень на4уки щодо психофізіологічних особливо4стей діяльності пілотів, диспетчерів по4вітряного руху дається оцінка основнимвимогам до медичного огляду льотногоскладу, авіаційного персоналу ЗбройнихСил України.

Був використаний досвід прове4дення лікарсько4льотної експертизиспеціалістами лабораторії авіаційноїмедицини в одному з навчальних зак4ладів з підготовки льотного складу тадеякі результати науково4досліднихробіт під час виконання різних видівпольотів.

Результати досліджень та

обговорення

Льотна праця є одна з найбільшскладних видів людської діяльності [1,2].В системі “льотчик4літак“ фізіологічнімеханізми сприйняття є функцією взає4

модії цілого комплексу аналізаторнихсистем. Ведуча роль в процесі сприй4няття належить зоровому аналізатору,так як значну частину інформації (80490%) про параметри польоту і стан літа4ка льотчик отримує за його допомогою[7].

В раніше проведених досліджен4нях, які торкалися вивчення психофізіо4логічних особливостей діяльності льот4ного складу стосовно роботи зоровогоаналізатора вважали, що нормальнийпоказник дозвільної здібності органузору не перевищував значення 1,0 відн.од., без врахування аномалій рефракції,які знаходились в межах припустимої ек4спертизою коливань фізіологічної норми[7]. Разом з тим гострота зору в 1,0 неє межею норми, а скоріш за все харак4теризує нижчу границю норми [6]. Так,є роботи, де наводиться наявність го4строти зору вдалину в 1,5 4 2,0 од. у 15420% досліджених, а взагалі, з думкиінших науковців, нормальна гостротазору людини відповідає 1,441,7 відн. од.[7]. У той же час відмічаємо, що кері4вними документами не передбачена оц4інка зорових функцій пілотів вище 1,0,тобто медична експертиза задоволь4няється наявністю дозвільної здатностіочей у межах встановленої норми.

Гострота зору відноситься достійких функцій і при звичайних умовахне вдається виявити її зміни під впливомзагального стомлення і астенізаціїорганізму. Однак при ускладненні зав4дань дозвільна здібність органу зоруможе бути помітно змінена. Так ранішбуло вказано на зниження динамічної го4строти зору, акомодативної функції очейпісля виконування польотів на пошукповітряних та наземних цілей [1, 2].Причому у реальному польоті льотчиквишукує ціль, проводячі спостереження,не монокулярно, а бінокулярно.

Однак вивченню бінокулярної гос4троти зору в цілях лікарсько4льотної ек4спертизи не приділено ніякої уваги.

Така сама ситуацію при дослід4



67

женні слухових функцій, яка в загально4му комплексі методів функціональноїдіагностики стану здоров’я і працездат4ності членів льотних, екіпажів займаєважливе місце. Розвиток авіаційної тех4ніки супроводжується зростанням рівняшуму, який викликає зниження слуху.Крім того, інтенсивний авіаційний шумстворює маскований ефект і погіршуєсприйняття звукових і речових сигналів[1]. Раніш було встановлено, що захво4рювання і функціональні порушенняЛОР4органів є причиною дискваліфікаціїльотного складу в 142% випадків [2].Перше місце як причина дискваліфікаціїзаймають кохлеарні неврити (до 35%),далі йдуть 4 підвищена чутливість вести4булярного апарату до дії адекватнихдратівників (20%), синусити (20%), по4рушення барофункціі вух (10%) та інші[2].

Аудіометрія, яка проводилася учленів екіпажів вертольотів показала, щорізна ступінь зниження слуху зареєстро4вана у 58,9% льотчиків і 85,7% середосіб інженерно 4 технічного складу [2].Суттєво, що в перші п’ять років льотноїдіяльності початкові явища зниженняслуху реєструються вже у 20% льот4чиків. Із 3010 аудіограм льотного скла4ду у 35% відмічений різний ступінь зни4ження слуху, при чому дискваліфікація взв’язку з невритом слухового нерву неперебільшувала 2% [2].

При вивчення рівня впливу шумуна слухову функцію встановлена суттє4ва різниця у величині різної ступені зни4ження слуху у льотного складу (35%) ійого дискваліфікації (до 2%). Це пояс4нюється наявністю великого динамічно4го діапазону слуху і надмірністю інфор4мації в речовому сигналі, що дозволяєавіаційним фахівцям продовжувати про4фесійну діяльність з частковою втратоюслуху [2]. При цьому за основу експер4тної оцінки органу слуху приймаєтьсяможливість ведення радіообміну [ 10].

В практиці лікарсько4льотної екс4пертизи фахівцями, які досліджуютьстан ЛОР4органів, якщо гострота слуху

на шепітну мову становить більше6 метрів, то вона, як правило, ніколи нереєструється. При цьому визначаєтьсятільки моноауральна гострота слуху, депри винесенні експертної постанови заоснову беруться гірші показники слухуна одне вухо, незалежно від того тор4кається це патології слуху на слова низь4кої чи високої частоти [10].

Керівними документами передба4чено визначення стану вестибуло 4 ве4гетативної стійкості у льотного складу задопомогою проведення проб безперер4вної та перервної кумуляції прискореньКоріоліса (БКПК або ПКПК) і гойдалкахХілова [10]. Визначено, що кандидатипід час оцінки вестибулярної стійкостіповинні підлягати випробуванню БКПКпротягом трьох хвилин, а пробі ПКПК 4двох хвилин. При обстежені льотногоскладу тривалість проб взагалі скоро4чується на одну хвилину. З приводу про4ведення цих проб накопичений дос4татній досвід. Так, поява виражених ве4стибуло4вегетативних розладів протя4гом 154хвилинної безперервної дії при4скорень Коріоліса вказує на граничнезначення критеріїв перенесення ос4танніх. Час втримання проб від 10 до 15хвилин відповідає I ступеню вестибуляр4ної стійкості, від 5 до 10 хвилин 4 II сту4пеню; від двох до п’яти хвилин 4 ІІІ сту4пеню і до двох хвилин 4 IV ступенюстійкості (нестійкості) до закачувань [3].Тобто, із наведених даних слідує, що дляльотного складу згідно вимог керівнихдокументів визначається тільки на4явність III або IV ступені стійкості до за4качувань. Самі автори розробок цихпроб вказують про можливістьзбільшення часу проведення обстеженьдо 15 хвилин [3]. Однак, на практиціцього не відбувається – дослідженнячітко регламентовані часовими терміна4ми – дві або три хвилини. Якщо врахо4вувати, що згідно нормативних доку4ментів у осіб льотного складу після пе4ренесення гострих синуситів в перелікуобов’язкових досліджень при визначеннідопуску до польотів є проведення вес4


68


тибулометрії, то, мабуть буде правиль4но проводити не обмежену (243 хвили4ни), а повну вестибулярну оцінку в ціляхподальшого порівняння з отриманимиданими після захворювань.

Також, на наш погляд, є недоско4налим визначення вимог до стану здо4ров’я льотного складу на основі освоє4ння певного типу літального апарату, де,наприклад, медичні вимоги до осіб, якілітають на вертолітах значно нижче, ніждля льотчиків4винищувачів, транспорт4них літаків.

Існує думка, що політ на вертоль4оті не викликає значних складностей дляекіпажу, а фактори польоту самі по собіне мають вираженого впливу наорганізм. Цим зумовлена особливістьпроведення лікарсько4льотної експерти4зи особам льотного складу, яка полягаєу тому, що вимоги до стану здоров’яльотчиків маневрових літаків вищі, ніждля осіб льотного складу, які виконуютьпольоти на вертольотах.

Дійсно, польоти на вертольотахпроводяться на порівняно малих висотахі невеликих швидкостях, кабіна не гер4метизована. Відповідно гіпоксія і пере4вантаження по своїм величинам значнонижчі ніж ті, які можуть викликатипідіймальний ’ємний ефект, а вибуховадекомпресія виключена. І тим не менше,пілотування вертольоту вимагає від піло4та більш суворо координованих і дозо4ваних керувальних рухів, зв’язаних з по4стійною увагою, нервовою напругою тафізичним зусиллям. В принципі пілотиманеврових, транспортних літаків і вер4тольотів під час польоту зазнають впли4ву одних і тих же факторів. Різниця про4являється в кількісному і менше якісно4му відношенні.

Оцінюючи особливості діяльностільотчиків, необхідно зазначити великутривалість польотів екіпажами вертоль4отів. Так, при однаковому льотному ста4жу загальний наліт в екіпажів вертоль4отів в середньому майже на 30% вищий,ніж в осіб льотного складу тактичної

авіації. При цьому відмічається більшийвплив на організм екіпажів вертольотівшуму, вібрації, продуктів неповного зго4рання палива. Решті4решт слід зазначи4ти, що головним стрижнем для вирішен4ня придатності до певного виду льотноїдіяльності повинен стати характер діяль4ності на певному типі літального апара4ту.

Висновки

1. Традиційний підхід до визначеннястану здоров’я осіб льотного складув цілях лікарсько4льотної експерти4зи, що базується на більш спроще4ному відношенні до особливостейдіяльності при польоті на вертольо4тах, ніж на літаках, потребує пере4гляду.

2. Оцінка функціонального стану вцілях лікарської експертизиздійснюється тільки шляхом визна4чення потрібних нормативних зна4чень та надання відповідних реко4мендацій без врахування повнихфункціональних можливостей орган4ізму льотчика, що ускладнює прове4дення повноцінного динамічноголікарського контролю і заважає пра4вильному визначенню прогнозульотної праці.


1. Бодров В.А. Медико4психологичес4кие вопросы профессиональной на4дежности летного состава// Воен.4мед. журн.41984.4№4.4С.45447.

2. Вартбаронов Р.А., Крылов Ю.В.,Фролов Н.И. Теоретические и мето4дические аспекты профессиональ4ного здоровья летчика //Актуальныепроблемы эргономической оптими4зации деятельности авиационныхспециалистов. –М. – 1991. – С.5 414.

3. Діяльність служби медицини катас4троф та медичної служби цивільноїоборони при транспортних катаст4рофах. Методичні рекомендації/О.М. Люлько, Б.В. Гунько, О.В. Гала4цан та ін.. – Х.:ХМАПО, 2008. – 27 с.

4. Лапаев Э.В., Власов В.Д., Крылов



69

Ю.В. Анализ заболеваемости авиа4ционных специалистов с целью раз4работки комплекса мероприятий попрофилактике // Профессиональноездоровье летчиков и летное долго4летие. – М., 1989. – С. 7411.

5. Люлько О.М. Медичні аспекти на4вчальних польотів // Актуальні про4блеми транспортної медицини. –2009. 4 № 1 (15). – С. 83486.

6. Люлько О.М., Петкевич А.И.. Вонар4шенко А.П. Проблемные вопросымедико4психологической эксперти4зы // Медико4социальные проблемысовременной России: Сборник науч4ных статей. Выпуск 3. – М.:ОАО«Финпол», 2008. – С. 2114216.

7. Окуловский В.А. Сравнительные ис4следования остроты зрения у летно4го состава по таблицам Головина4Сивцева и Кирилова. – Минск, 1980.– 17 с.

8. Профилактика укачивания на транс4порте / Засядько К.И., А.И. Петке4вич, А.П. Вонаршенко и др. //Меди4ко4социальные проблемы совре4менной России: Сборник научныхстатей. Выпуск 2. – Липецк: Липец4кий государственный педагогичес4кий университет, 2007. – С. 60467.

9. Піх Б.П., Думський В.П. Надійністьлюдського чинника, як основа без4пеки руху // Медицина залізнично4го транспорту України. 42004.4 №4С. 60461.

10. Про затвердження Положення провійськово4лікарську експертизу вЗбройних Силах України/ НаказМіністра оборони України від 14серпня 2008 року № 402 –2008 р.. –К.: Варта, 2008. – 504 с.

Резюме

ВРАЧЕБНАЯ ЭКСПЕРТИЗА ЛЕТНОГОСОСТАВА И АВИАЦИОННОГО

ПЕРСОНАЛАЛюлько О.М., Гудыма О.П.

На примере исследования функ4ций зрительного, слухового, вестибу4

лярного анализаторов у пилотов, в це4лях врачебно4летной экспертизы, пока4зана необходимость проведения опре4деления степени годности к летной ра4боте на основании изучения полныхфактических, а не необходимых (какпринято руководящими наставлениями)профессионально значимых показате4лей функционального состояния летчи4ков. Традиционная система оценкиуровня здоровья по нисходящей, гдетребования к состоянию здоровья лет4чиков тактической авиации выше, чемдля лиц, летающих на вертолетах,транспортных самолетах, требует пере4смотра с учетом современных условийдеятельности.Ключевые слова: врачебно<летнаяэкспертиза, зрительные возможности,вестибулярная устойчивость,профессиональная надежность,безопасность полетов.

Summary

MEDICAL EXAMINATION OF FLYINGCOMPOSITION AND AVIATION

PERSONNELLyul’ko O.M., Gudyma O.P.

On the example of research offunctions visual, auditory, vestibularanalyzers for pilots, for medical4flyingexamination, the necessity of lead throughof determination of degree of fitness toflying work on the basis of study ofcomplete actual, but not necessary (asaccepted by leading instructions)professionally meaningful indexes of thefunctional state of pilots. Traditional systemof estimation of health level on descending,where requirement to the state of health ofpilots of tactical aviation higher, than forpersons, flying on helicopters, sky trucks,requires a revision taking into account themodern terms of activity.Keywords: medical<flying examination,visual possibilities, vestibular stability,professional reliability, safety of flights.



70


Актуальність теми

Восени 2009 року епідемія грипудосягла кордонів України. Початок епі4демії прийшовся на західні регіони Украї4ни, де в кінці жовтня в дев’яти областяхбуло оголошено карантин [1].

За офіційними даними Міністерстваохорони здоров’я України, починаючи зпочатку епідемії до теперішнього часу, вепідемічний процес було втягнуто всірегіони країни, лабораторно доведеноциркуляцію в Україні вірусу грипу А/H

1N

1/

04/094Каліфорнія. Захворюваність нагострі респіраторні вірусні інфекції тагрип, починаючи з початку епідемії дотеперішнього часу, становить 5 812 752випадки серед населення України, ле4тальні випадки, обумовлені ускладненнямгострих респіраторних вірусних інфекційта грипу, становлять 1121 (0,02%) випа4док [2].

Матеріали та методи дослідження

Методом дослідження був статис4тичний аналіз захворюваності військовос4лужбовців військових частин територіївідповідальності одного із закладів сані4тарно4епідеміологічної служби Міністер4ства оборони України, огляд сучаснихнаукових публікацій за тематикою статті.

Результати дослідження та їх


Враховуючи, що територія відпові4дальності санітарно4епідеміологічногозагону розповсюджується на 3 адмініст4ративні області України, реєстрація спа4

лахової захворюваності на гострі респіра4торні інфекції та грип серед особовогоскладу території відповідальності буларозтягнута в часі та залежала від підйо4му захворюваності серед цивільного на4селення адміністративних територій.

Перший випадок спалахової захво4рюваності серед особового складувійськової частини № 1 був зареєстрова4ний 02.11.2009 року і тривав 19 діб, до20.11.2009 року за наростаючим підсум4ком зареєстровано 453 випадки захворю4вання, в тому числі військовослужбовцівстрокової служби 365 (42,5%), офіцерсь4кого складу – 39 (14,02%), військовослуж4бовців за контрактом – 49 (10,6%). Ура4женість військовослужбовців строковоїслужби становила 42,5%, загальна ура4женість за частину склала – 28,3%.

З метою встановлення етіологічноїпричини спалахової захворюваностівійськовослужбовців на ГРІ на базі віру4сологічної лабораторії Дніпропетровськоїобласної СЕС МОЗ України було прове4дено вибіркове вірусологічне досліджен4ня мазків з ротоглотки у 10 хворих знайбільш характерною клінікою захворю4вання. При проведенні експрес4дослід4жень у 24х (20%) випадках встановленозбудники парагрипу, у 6 (60%) 4 збудни4ки грипу типу А, які при верифікаційномудослідженні в лабораторії відділу респіра4торних та вірусних інфекцій ДУ «Інститутепідеміології та інфекційних захворюваньім. Л.В.Громашевсього» були типовані як

УДК: 616.921.5 – 036.21/22 : 355 (477.7)ПАНДЕМІЧНИЙ ГРИП ТА ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІЧНОГО

СЕЗОНУ 2009�2010 РОКІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ

ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ

Земцов О.М.1, Петренко В.А.2,Тверезовський М.В.3, Рожков А.В.2,Тверезовський В.М.4

1Санітарно<епідеміологічне управління МО України, Київ2 37 Санітарно<епідеміологічний загін (територіальний), Дніпропетровськ

327 Санітарно<епідеміологічний загін (регіональний), Одеса4Харківський національний медичний університет, Харків

Ключові слова: сезонний та пандемічний грип, імунопрофілактика.



71

грип А/H1N

1/04/094Каліфорнія, пандеміч4

ний.

При проведенні епідеміологічногоаналізу спалаху на ГРВІ та грип середособового складу даної частини встанов4лено, що спалах розпочався гостро, три4валість якого становить 19 діб, макси4мальне число зареєстрованих на добуприпадає на 9 добу спалаху (зареєстро4вано 87 захворілих). Ураженість особово4го складу строкової служби за періодамислужби розподілилась: весна 2009 року(перший призов року) – 34,7%, осінь 2009(другий призов року) – 65, 3%. Заклінічним перебігом 87,3% складали легкіта середнього ступеня важкості випадки,ускладнення у вигляді пневмоній склада4

ло 4,9%. Специфічнапрофілактика против4ірусними препарата4ми в частині до мо4менту виникненняспалаху не проводи4лась [3].

Спалах на ГРІ тагрип, який виник се4ред військовослуж4бовців військової ча4стини № 2, також, зае п і де м і о л о г і ч н и маналізом, розпочавсягостро 8.11.2009 рокута тривав до

22.11.2009 року (15 днів), з максималь4ним числом зареєстрованих хворих на 6добу (зареєстровано 32 хворих) з момен4ту реєстрації підйому захворюваності.Починаючи з 03.11.2009 року в колективівідмічався підйом захворюваності на ГРВІсеред особового складу. Ураженість осо4бового складу строкової служби станови4ла 4 54,1%, (на момент виникнення спа4лаху молоде поповнення в військовій ча4стині було відсутнє, всі військовослуж4бовці строкової служби були призвані долав Збройних Сил України весною 2009року); загальна ураженість становила 423,2%. За клінічним перебігом 85,7%складали легкі та середнього ступеняважкості випадки, ускладнення в виглядіпневмоній складало 4 5,3%. Вірусологічні

дослідження в осе4редку не проводи4лись, враховуючи,що циркуляція вірусугрипу А/H

1N

1/04/094

Каліфорнія булапідтверджена в да4ному адміністратив4ному районі. Спе4цифічна профілакти4ка противіруснимипрепаратами в час4тині до моменту ви4никнення спалаху непроводилась.

В и н и к н е н н я

0

5

10

15

20

25

30

35

07.11

.2009

08.11.2

009

09.11.2

009

10.11.2

009

11.11

.2009

12.11.2

009

13.11

.2009

14.11

.2009

15.11.2

009

16.11

.2009

17.11.2

009

18.11.2

009

19.11

.2009

20.11

.2009

21.11.2

009

кіль

кіст

ь за

хвор

ілих

0

20

40

60

80

100

120

За 3 дні За 7 днів По днях

Рис. 1. Захворюваність ГРІ та грипом (A/H1N1/04//09-Каліфорнія) особового скла-ду військової частини № 1 Дніпропетровської області.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

03.11

.2009

04.11

.2009

05.11

.2009

06.11

.2009

07.11

.2009

08.11.20

09

09.11 .200

9

10.11.200

9

11.11.2

009

12.11

.2009

13.11

.2009

14.11

.2009

15.11

.2009

16.11

.2009

17.11 .20

09

18.11

.2009

19.11.200

9

20.11.200

9

21.11

.2009

22.11

.2009

23.11

.2009

кіль

кіст

ь за

хвор

ілих

0

50

100

150

200

250

300

350

За 3 дні За 7 днів По днях

Рис. 2. Захворюваність ГРІ та грипом (A/H1N1/04//09-Каліфорнія) особового скла-ду військової частини № 2 Дніпропетровської області.


72


спалахової захворюваності у військовихколективах території відповідальності са4нітарно4епідеміологічного загону співпа4ло з ростом захворюваності на ГРІ та грипсеред цивільного населення Дніпропет4ровської області.

Так, за даними обласної СЕС м.Дніпропетровськ рівень захворюваностіза тиждень (30.10.2009 – 06.11.2009)серед цивільного населення Дніпропет4ровської області зріс в порівнянні з попе4реднім тижнем у 2,2 рази, і наблизивсядо верхньої мережі епідемічного порогу.

Не менш цікавий спалах на ГРІ тагрип, який виник серед особового скла4ду військової частини № 3. У даній час4тині спалах розпочався гостро 09.12.2009року, майже на місяць пізніше, ніж в по4передніх частинах, але за характером по4чатку, перебігу, тривалості спалаху іден4тичний спалаху у попередніх військовихчастинах. Гострому початку спалаху булохарактерне незначне зростання захворю4ваності на ГРІ серед особового складучастини.

Тривалість безпосередньо спалаху ввійськовому колективі даної частинискладала 14 діб, з максимальним числомзареєстрованих хворих на 5 добу (зареє4стровано 32 захворілих) з моменту реє4страції підйому захворюваності. Ура4женість особового складу строкової служ4би за періодами служби розподілилась:

весна 2009 року 474,3%, осінь 2009року – 25,7%. За4гальна ураженість зачастину становить –21,5%, за клінічнимперебігом 93,1%складали легкі та се4реднього ступеняважкості випадки,ускладнення в виг4ляді пневмоній скла4дало – 7,4%.

У данійвійськовій частинізвертає на себе ува4гу низький рівень

захворюваності на ГРІ та грип серед осо4бового складу строкової служби молодо4го поповнення. Серед військовослуж4бовців молодого поповнення рівень зах4ворюваності на ГРІ та грип дорівнювавлише 2,6%, ускладнень в вигляді пнев4моній становив 1,4%. При проведенніфакторного аналізу встановлено, що осо4бовий склад молодого поповнення голов4ним чином був залучений до планових за4нять, які проводилися, як правило, в уч4бових класах. Тобто, вплив на організмнесприйнятливих факторів навколишньо4го середовища був обмежений, на відмінувід особового складу попереднього пер4іоду служби, який до того ж залучався довиконання службових завдань на зовніш4ньому середовищі. Але враховуючи по4вітряно4крапельний механізм передачізбудників ГРІ та грипу, щільні контакти вїдальні, казармі, лазні, рівень захворюва4ності серед молодого поповнення пови4нен бути вище. На нашу думку, низькийрівень захворюваності військовослуж4бовців молодого поповнення пояснюєть4ся застосуванням імуномодуляторіввійськовослужбовцям даного континген4ту. При проходженні курсу зборів моло4дого поповнення у даній військовій час4тині військовослужбовці отримали курснеспецифічної профілактики препаратом«АМІЗОН» в профілактичній дозі протягом5 діб в період 16420.11.2009 [3].

0

5

10

15

20

25

30

35

18.12.2

009

19.12

.2009

20.12

.2009

21.12

.2009

22.12

.2009

23.12

.2009

24.12

.2009

25.12.2

009

26.12.20

09

27.12

.2009

28.12

.2009

29.12.2

009

30.12

.2009

31.12.20

09

01.01

.2010

кіль

кіст

ь за

хвор

ілих

0

20

40

60

80

100

120

За 3 дні За 7 днів По днях Рис. 3. Захворюваність ГРІ та грипом (A/H1N1/04/09-Каліфорнія) особового складувійськової частини № 3 Дніпропетровської області.



73

Розглянуті вище спалахи у трьохвійськових колективах були викликанібезпосередньо пандемічним штамомвірусу грипу А/H

1N

1/04/094Каліфорнія.

Умови розвитку епідемічного процесу вданих частинах були однакові: гострийпочаток, тривалість спалаху, термін реє4страції максимального числа зареєстро4ваних хворих, загальна ураженість за ча4стину.

Для порівняння спалахів можна роз4глянути спалах на ГРІ та грип у військовійчастині №4, яка дислокована на територіїЗапорізької області. За підтвердженимилабораторними даними обласної СЕС м.

Запоріжжя, було виділено у 24ох військо4вослужбовців 2 штами вірусу грипу А/H

1N

1/4 сезонний та А/H

3N

2/4 сезонний.

Спалах у даній частині був більштривалий в часі. Захворюваність розпоча4лась поступово, зі щоденною реєстра4цією від 5 до 9 випадків захворювання задобу. Епідемічний процес спостерігався22 доби, розпочався 22.12.09 року, закі4нчився 11.01.10 року, з максимальнимчислом зареєстрованих хворих на 14добу (всього зареєстровано 24 випадки),в подальшому з різким зменшенням зах4ворілих до 344 випадки за добу. Загальнаураженість за частину становить 18,5%,

за клінічним пере4бігом 96,5% склада4ли легкі та середнь4ого ступеня важкостівипадки, ускладнен4ня в вигляді пнев4моній складало –18,7%. Ураженістьособового складустрокової служби заперіодами службирозподілилась: вес4на 2009 року –34,3%, осінь 2009 –65,7% (аналогічнорозподілу захворю4ваності серед осо4

Таблиця

Перебіг епідемічного процесу на грип у зазначених колективах

Військова частина

Загальна ураженість

Тривалість процесу

Ступінь важкості перебігу (легкий ступінь)

Найбільше число за-хворілих на добу

Усклад-нення

Ураженість за періодом служби

Номер 1 (пандемічний) 28,3% 18 днів 87,3% 9 доба 4,9% І-09 – 34,7%

ІІ-09– 65,3%

Номер 2 (пандемічний) 23,2% 14 днів 85,7% 6 доба 5,3% І-09 – 54,1

Номер 3 (пандемічний) 21,5% 14 днів 93,1% 5 доба 7,4% І-09 – 74,3%

ІІ-09– 25,7%

Номер 4 (сезонний) 18,5% 21 добу 96,1% 14 доба 18,7% І-09 – 34,3%

ІІ-09– 65,7%

0

2

4

6

8

10

12

14

16

18

20

22.12

.09

23.12

.09

24.12.09

25.12

.09

26.12

.09

27.12.0

9

28.12

.09

29.12

.09

30.12

.09

31.12.09

01.01

.10

02.01.10

03.01

.10

04.01

.10

05.01.1

0

06.01

.10

07.01

.10

08.01

.10

09.01.10

10.01

.10

11.01.1

0

12.01.1

0

кіль

кіст

ь за

хвор

ілих

0

10

20

30

40

50

60

За 3 дні За 7 днів По днях Рис. 4. Захворюваність ГРІ та грипом (A/H1N1 та A/H3N2-сезоний) особового скла-ду військової частини №4 Запорізької області.


74


бового складу військової частини № 2)[3].

Узагальненні дані щодо розвитку таперебігу епідемічного процесу пандеміч4ного та сезонного грипу наведені в таб4лиці.

Підбиваючи підсумки щодо розвит4ку та динаміки епідемічного процесу пан4демічного та сезонного грипу на прикладівищенаведених військових колективів,можна зробити наступні висновки:

4 епідемічний процес гострих респіра4торних інфекцій та грипу у військовихколективах визначається чинникомзаносу, й переважно від цивільногонаселення місць дислокації військо4вих частин;

4 епідемічний процес при пандемічно4му та сезонному грипі епідемічногосезону 200942010 років відрізняєтьсялише тривалістю в часі та відсоткомускладнень, а основні показники, такі,як ураженість, ступінь важкості пере4бігу, ураженість за періодом службивійськовослужбовців строкової служ4би, є фактично однаковими. При цьо4му частка ускладнень після перенесе4ної інфекції та тривалість активностіепідемічного осередку при пандемі4чному грипі були значно меншими,ніж при сезонному;

4 пандемічний грип проявив себе якбільш агресивний штам, який у ко4роткі відрізки часу уражав значнукількість військовослужбовців із чис4лом захворілих до 87 осіб за добу, щозначно впливає на ефективність ви4користання особового складу й вико4нання поставлених завдань;

4 неспецифічна профілактика ГРІ тагрипу впливає на розвиток епідеміч4ного процесу у військових колекти4вах.

На наш погляд, з метою забезпечен4ня життєдіяльності військ у період епіде4мічного підйому 201042011 роківнайбільш ефективною буде схема комб4інованого застосування неспецифічноїпрофілактики вірусних інфекцій з викори4

станням імуномодуляторів, яка повиннаефективніше проводитись у військовихколективах, поряд з проведенням вакци4нопрофілактики протигрипозними вакци4нами з метою попередження захворюва4ності на грип.


1. WHO / Europe influenza surveillance[Електроний ресурс] : щотижневібюлетені ВООЗ. – Режим доступу :EuroFlu.org

2. МОЗ України : офіційна статистика[Електроний ресурс]. – Режим досту4пу : http://www.moz.gov.ua

3. Доповідь щодо епідемічної ситуації тасанітарного стану військових частинтериторії відповідальності санітарно4епідемічного закладу за 2009 р. –Дніпропетровськ, 2009. – С. 3–5.

Резюме

ПАНДЕМИЧЕСКИЙ ГРИПП ИОСОБЕННОСТИ ЭПИДЕМИЧЕСКОГО

СЕЗОНА 200942010 ГОДОВ ВВОЙСКОВЫХ ЧАСТЯХ ЮЖНОГО

РЕГИОНА

Земцов О.М., ПетренкоВ.А.,Тверезовский М.В., Рожков А.В.,

Тверезовский В.М.

Осенью в 2009 году эпидемия грип4па достигла границ Украины, где в концеоктября в девяти областях был объявленкарантин и доказана циркуляция вирусагриппа А/H

1N

1/04/094Калифорния. Пер4

вый случай вспышечной заболеваемостисреди личного состава одной из воинс4ких частей территории ответственностиотряда зафиксирован 02.11.2009 года идлился 19 суток. Общая пораженность вчасти составила – 28,3%. В других про4анализированных воинских частях разви4тие эпидемического процесса было по4чти одинаковым. Острое начало, дли4тельность вспышки от 14 до 21 дней,общая пораженность колебалась в пре4делах от 18,5% до 28,3%, наибольшееколичество больных зафиксировано на 8сутки. Рассмотренные вспышки быливызваны непосредственно пандемичес4ким штаммом вируса гриппа А/Н

1N

1/04/



75

094Калифорния.

Эпидемический процесс острыхреспираторных инфекций и гриппа опре4делялся фактором заноса от гражданско4го населения. Количество осложненийпосле перенесенной инфекции и дли4тельность активности эпидемическогопроцесса при пандемическом гриппебыли значительно меньшими, чем присезонном.

Ключевые слова: сезонный ипандемичный грипп,иммунопрофилактика.

Summary

PANDEMIC FLU AND FEATURES OFEPIDEMIC SEASON OF 200942010 INARMY DISTRICTS OF SOUTH REGION

Zemcov O.M., Petrenko V.A.,Tverezovskiy M.V.|, Rozhkov A.V.,

Tverezovskiy V.M.

In Autumn of 2009 flu reachedUkraine’s borders, there in October it wasmade the quarantine area in 9 districts andit was proved the circulation of flu А/Н

1N

1/

04/09. First case of that sickness in staff ofthe army district was registered on02.11.2009 and continued 19 days. Wholenumber of sick persons there reached28,3%. Looking at other analyzed districtsdevelopment of disease was nearly thesame. Acute beginning, duration of diseaseflash from 14 to 21 days, number of sickpersons was from 18,5% to 28,3%, thehighest number of sick was recorded in 84th day. All of those cases were caused bythe pandemic virus of flu А/Н

1N

1/04/094

California

Epidemic process of acute respiratoryinfections and flu was caused by infectionfrom citizens. Number of complications afterinfection and duration of activity of epidemicprocess in pandemic flu were less than inseason flu.

Keywords: seasonal and pandemic flu,immunological prophylaxis.


Вступление

В последние десятилетия во всехразвитых странах отмечается прогрес4сивный рост количества случаев острыхотравлений в целом и у детей в частно4сти. Аналогичная тенденция отмечаетсяи на Украине [1]. Особое место средитяжелых острых отравлений занимают

случаи, когда у специалиста отсутствуетанамнестическая и лабораторная инфор4мация о принятом яде. Успех лечениязависит во многом от опыта клиницистаи правильно принятого решения о на4правлении детоксикационной терапии.

Целью данного исследования яви4лось выявление особенностей отравле4

УДК: 616<053.2<099:614.87ОСОБЕННОСТИ ПЕДИАТРИЧЕСКОЙ ТОКСИКОЛОГИЧЕСКОЙ

ПОМОЩИ В КРУПНОМ ПРОМЫШЛЕННОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ

Межирова И.М.1, Бевз С.И.2, Петухова Ю.С.1, Синдеева Н.Т.2,Данилова В.В.1 , Штыкер С.Ю. 1

1Харьковский национальный медицинский университет2Областная детская клиническая больница № 1 г. Харькова

Ключевые слова: острое экзогенное отравление, отравления бытовойхимией, алкоголем, суицид, растительный яд, плазмаферез

Клинические проблемымедицины транспорта

The Clinical Problems ofTransport Medicine


76


ний у детей в крупном промышленномрегионе Украины.

Материалы и методы исследования

Проведено ретроспективное иссле4дование 596 историй болезни детей сострыми экзогенными отравлениямиразличной этиологии и степени тяжести,находившихся в отделении реанимации иинтенсивной терапии областной детскойклинической больницы № 1 г. Харькова в2009 году.

Из лабораторных исследований,направленных на выявление токсическо4го агента в клинике производится:

1) исследование мочи с целью прове4дения качественных реакций на нали4чие производных салициловой кис4лоты, сульфаниламидных препара4тов, производных фенотиазина, нит4ратов;

2) качественные реакции на предметобнаружения алкоголя в крови илимоче;

3) количественные реакции определе4ния уровня метгемоглобина и карбок4сигемоглобина в крови методамиВольфа (СО4Нв) и Горячковского(Меt4Нв).

Кроме того, всем больным прово4дилось исследование клинического ана4лиза крови, с определением уровнятромбоцитов и глюкозы, клиническогоанализа мочи, состояния свертывающейи противосвертывающей системы, пока4зателей интоксикации: средние молеку4лы, осмолярность плазмы, аланинами4нотрансфераза, аспартатаминотрансфе4раза, содержание билирубина, уровенькреатинина и мочевины.


В отделениереанимации и ин4тенсивной терапииобластной детскойклинической боль4ницы № 1 г. Харь4кова поступило 596детей с острой эк4

зогенной интоксикацией, что составило55,6 % от общего числа детей соматичес4кого профиля, что подтверждает актуаль4ность данной проблемы.

Следует отметить, что из районовХарьковской области госпитализированодетей в 3 раза меньше, чем из городаХарькова, что, по4видимому, не являетсяобъективным показателем частоты от4равлений, а, возможно, обусловлено ока4занием помощи в отделениях централь4ных районных больниц.

Среди госпитализированных детейколичество детей мужского пола в 2 разапревосходило количество девочек.

Обращает на себя внимание, чтонаибольшее количество детей, поступив4ших в отделение реанимации и интен4сивной терапии по поводу острых экзо4генных отравлений находится в возраст4ной группе от 1 до 34х лет, что позволяетсчитать этот возраст группой риска(табл.1).

Следует отметить, что 400 детейнаходились в отделении реанимации иинтенсивной терапии в течении несколь4ких часов. Оказанная помощь в виде не4специфических методов детоксикации(промывания желудка, очистительнойклизмы), и отсутствие клинической сим4птоматики в течении нескольких часовпозволяли перевести таких детей в об4щее педиатрическое отделение. Осталь4ные дети поступали в состоянии среднейстепени тяжести и требовали проведенияинтенсивной терапии до трех суток.

Причиной острого экзогенного от4равления 224 детей (37,5 %) явился не4корректный или несанкционированныйприем медицинских препаратов (аналь4гетики, группа ноотропных, антигиста4

Таблица 1 Распределение детей, поступивших в отделение реанимации и интенсивной

терапии с подозрением на острые экзогенные отравления, по возрастным группам

Возрастная группа до 1 года 1–3 года 4–6 лет 7–10 лет 11–13 лет Старше

14 лет

Количество детей 27 (4,5%) 253 (42,4%) 54 (9%) 23 (3%) 51 (8,5%) 186 (31,2%)



77

минных препаратов, нейролептики, анти4гипертензивные препараты и др.) , одна4ко это анамнестические данные, кото4рые, в большинстве случаев, не подтвер4ждены лабораторными исследованиями.

Следующую большую группу соста4вили пациенты с острыми экзогеннымиотравлениями, возникшими в результатеприема средств бытовой химии – 164ребенка. У 10 детей отмечалось пораже4ние в виде ожога слизистой оболочкиполости рта и у 5 детей – ожога пищево4да. У остальных детей в клинике заболе4вания кроме однократной рвоты припоступлении других симптомов не отме4чалось. Однако всем детям проводилосьлечение, направленное на элиминациюхимических агентов из организма: неспе4цифическая детоксикация организма(промывание желудка, очистительнаяклизма) с последующим назначениемсорбентов и минимальной инфузионнойтерапии. Пребывание этих детей в отде4лении реанимации ограничивалось одни4ми сутками. Более длительного наблюде4ния, до 3х суток, требовали дети с ожо4гами слизистой оболочки полости рта ипищевода, с наличием гиперемии и оте4ка, нарушением фонации, глотания, ды4хательной недостаточностью.

Особую группу составили пациентыс отравлениями суррогатами алкоголя –143 ребенка. В основном это пациентывозрастной группы от 13 до 17 лет, боль4шая часть которых из семей с неблаго4получным социальным положением. От4мечается привязанность случаев отрав4ления суррогатами алкоголя к празднич4ным и выходным дням, а также к канику4лярному периоду. Прослеживаемая тен4денция к росту случаев отравления алко4голем, может быть связана с активнойрекламой и свободной продажей алко4гольных напитков, недостаточным конт4ролем со стороны родителей в виду за4нятости, безразличием общества к дан4ной проблеме, а также стремлением под4ростков к самоутверждению среди свер4стников.

Следует выделить в отдельную

группу детей, поступивших в реанимаци4онное отделение после употреблениямедикаментозных препаратов с цельюсовершения суицидальной попытки. При4ему медикаментозных препаратов, какправило, предшествовало употреблениеалкоголя – 22 ребенка, двое из которыхбыли госпитализированы неоднократно втечении года. У детей этой группы наблю4дается демонстративное поведение вотделении, отмечается лабильность пси4хики, социальный и психологическийдефицит. Однако организация психиат4рической помощи таким детям не пре4дусматривает обязательного психиатри4ческого и психотерапевтического контро4ля, а консультация специалиста возмож4на только с согласия родителей, которые,зачастую, отказываются от таких мероп4риятий, считая это «проблемой семьи»,что затрудняет раннее выявление психи4ческих расстройств и оказание своевре4менной квалифицированной помощи.

В 2009 году в отделение реанима4ции и интенсивной терапии поступило 44ребенка в связи с отравлением ядамирастительного происхождения, у 15 изних зафиксированы отравления наркоти4ческими веществами в результате упот4ребления семян дурмана, растений се4мейства каннабис, что составило 2,5 % отобщего числа детей с острыми экзоген4ными отравлениями. С подозрением наотравление грибами, как культивирован4ными, так и дикорастущими, поступило29 детей, из них у 19 клинические прояв4ления соответствовали острому гастро4энтериту без нарушения функции почеки печени, и после получения результатовбактериологического исследования былверифицирован диагноз острых кишеч4ных инфекций. У 6 детей, поступивших вотделение реанимации с диагнозом ост4рое отравление грибами, в результатеобследования был диагносцирован ост4рый аппендицит и проведено хирургичес4кое лечение.

У четверых детей отмечалось тяже4лое состояние, с ведущими синдромамив виде: синдрома эндогенной интоксика4


78


ции, острой дыха4тельной недоста4точности, ДВС4син4дром в стадии коа4гулопатии, которымна фоне протезиро4вания витальныхфункций, проводил4ся плазмаферез сиспо льз ова ни емсерийного аппарата«Гемофеникс», с эк4сфузией одногообъема циркулирующей плазмы.

Обязательным условием безопас4ности и эффективности проведенияплазмафереза является, по нашему мне4нию, проведение предоперационнойподготовки, которая включила в себяволемическую и реологическую коррек4цию, преследующую цель не только вос4полнения объема циркулирующей крови,но и создание гемодилюции. Ноцицеп4тивная защита обеспечивалась введени4ем 20 % раствора оксибутирата натрияв возрастной дозировке. Анализ нашихнаблюдений свидетельствует о выражен4ной положительной динамике клиничес4кой симптоматики: уже к концу сеансаплазмафереза улучшается цвет кожныхпокровов, нормализуется частота сер4дечных сокращений, уменьшаются явле4ния пареза кишечника, энцефалопатии,увеличивается диурез, прекращаетсякровоточивость из мест инъекций. Отме4чалось уменьшение печени на 1–2 см изначительная элиминация из организмааланинаминотрансферазы и аспартата4минотрансферазы. Наиболее ярко эф4фективность плазмафереза представле4на в виде снижения показателей инток4сикации (табл.2).

Как видно из таблицы 2, уровеньсредних молекул снизился почти на 50 %,мочевина на 40 %, креатинин до 30 %, аосмолярность плазмы – на 13 %, чтодоказывает эффективность плазмафере4за в комплексной терапии острых экзо4генных отравлений.

В заключение хотелось бы отметить

что за 2009 год в отделении реанимациии интенсивной терапии областной детс4кой клинической больнице № 1 г. Харь4кова летальных исходов в результатеострых экзогенных отравлений не отме4чалось.

Выводы

1. Большое количество детей в возрас4те от 3–5 лет в структуре острых эк4зогенных отравлений медикаментоз4ными препаратами свидетельствуето необходимости проведения сани4тарно4просветительной работы сре4ди родителей, а также повышениясоциального и культурного уровнянаселения.

2. Представляется целесообразнымвведение обязательной психологи4ческой и психиатрической помощидетям совершившим суицидальнуюпопытку путем отравления для ран4него выявления и своевременноголечения психических расстройств.

3. Большой сложностью в диагностикеострых экзогенных отравлений у де4тей остается отсутствие современ4ной аппаратуры и диагностикумовдля верификаци диагноза.

4. Плазмаферез является эффектив4ным и безопасным методом детокси4кации организма при соблюдениипоказаний к его применению, нафоне адекватной предоперационнойподготовки.


1. Шейман Б.С. Выбор детоксикацион4

Таблица 2 Изменение показателей интоксикации при использовании плазмафереза

Показатели Время исследования УСМ 254 нм,

ед. УСМ 280 нм,

ед. Мочевина, ммоль/л

Креатинин, мкмоль/л

До плазмафереза 691±94,0 513±94,1 10,1±1,34 128,3±19,06

После плазмафереза 352,1±30,2 362,3±42,3 6,32±1,16 92,3±13,2

Изменение, % 49 29,4 37,4 28



79

ной терапии при острых отравлени4ях неидентифицированным токсиному детей / Б.С. Шейман // Біль, знебо4лювання i iнтенсивна терапiя. – 2000.– № 1 (д). – С. 135–137.

Резюме

ОСОБЕННОСТИ ПЕДИАТРИЧЕСКОЙТОКСИКОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В

КРУПНОМ ПРОМЫШЛЕННОМ РЕГИОНЕУКРАИНЫ

Межирова И.М., Бевз С.И.,Петухова Ю.С., Синдеева Н.Т.,Данилова В.В., Штыкер С.Ю.

Рассмотрено 596 историй болезнейдетей с острыми экзогенными отравле4ниями бытовой химией, алкоголем, рас4тительными ядами, получивших помощьв Харькове в 2009 году. У детей до 3 летпревалируют отравления медикамента4ми, у детей старше 14 лет — алкоголем.Указывается на необходимость психоло4гической и психиатрической помощи де4тям, совершившим суицидальную попыт4ку путем отравления, для раннего выяв4ления и своевременного лечения психи4ческих расстройств. Показано, что плаз4маферез является эффективным и безо4пасным методом детоксикации организ4ма при соблюдении показаний к его при4менению, на фоне адекватной предопе4рационной подготовки.

Ключевые слова: острое экзогенное от<равление, отравления бытовой химией ,

алкоголем, суицид, растительный яд,плазмаферез

Summary

PECULIARITIES OF PEDIATRICTOXICOLOGICAL CARE IN A MAJOR

INDUSTRIAL REGION

Mezhirova I.M., Bevs S.I.,Petukhova Yu.S., Sindeyeva N.T.,

Danilova V.V, Shtyker S.Yu.

In the article retrospective analysis of596 case histories of children with exogenicpoisoning of various aetiology and severityof the condition, who were admitted to anintensive care unit of Kharkov regionalPediatric Clinical Hospital №1 in 2009, isrepresented. It has been determined thatchildren of 143yo4age are particularly liableto accidental or incorrect taking ofmedicines, in children older than 14 thealcohol intoxication is predominant. Thetreatment contained traditional methods ofdetoxication while in 4 children withmushroom poisoning complex intensivetherapy was supplemented byplasmapheresis, which effectiveness hadbeen proved by clinical improvement andlaboratory data.

Keywords: acute exogenic poisoning,poisoning by household chemicals,alcohol, suicidal poisoning, vegetablepoison, plasmapheresis.


Біологічний моніторинг забрудню4вачів навколишнього середовища повноюмірою увійшов до переліку пріоритетнихта інформативних показників техногенно4го навантаження організму. Цей дієвийметод вирішує такі головні задачі: визна4

чення діагностичних біосубстратів дляоцінки експозиції конкретних хімічнихречовин, ідентифікація спектру накопиче4них токсичних речовин в організмі люди4ни з виявленням пріоритетних токси4кантів, і виявлення груп населення підви4

УДК 678.439<084ПРОГНОЗУВАННЯ АНТЕНАТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА,

ВРАХОВУЮЧИ НАЯВНІСТЬ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Никогосян Л.Р.Национальный Одесский медицинский университет

Ключові слова: важкі метали, біомоніторинг, мертвонароджені, промисловемісто


80


щеного ризику.

Враховуючи трансплацентарнупрохідність більшості важких металів,надходження цих токсикантів відбуваєть4ся внутрішньоутробно протягом вагіт4ності, що обгрунтувало доцільність данихспостережень, як актуальне, але практич4но не вивчене завдання на сьогоднішнійдень.

Метою дослідження є оцінка ста4ну важких металів у біосубстратах мерт4вонароджених, матері яких мешкали впромисловому центрі.

Матеріали та методи досліджень

Для дослідження набраний аутопс4ійний матеріал 164204тижневих мертво4народжених плодів, матері яких постійнопроживали в м. Одесі 18430 років, безпрофесійних шкідливостей, шкідливихзвичок, соматичної патології. Досліджен4ню буди піддані кров, кісткова тканина(ребра), нирки, головний мозок, у якихвизначали свинець, кадмій, мідь, цинк,кобальт, марганець, нікель та залізо. Об4сяг досліджень становив 102 виміри.

Результати отриманих даних опра4цьовані загальноприйнятими методамиваріаційної статистики з розрахункомсередньої арифметичної, середньоквад4ратичного відхилення, похибки.

Результати та їх обговорення

Результати досліджень, свідчать, щовищевказані метали визначаються ворганізмі плодів у концентраціях, які за4лежать від особливостей їх накопиченняв тих чи інших тканинах, а також від орган4ізму матері, фето4плацентарний бар’єрякої здатен до проникнення цих речовинрізного ступеня, що зумовлює зовнішнь4осередовищний вплив на їх вміст у плодічерез організм матері.

Так, вміст свинцю коливається від0,0354 ± 0,0136 мкг/мл у крові до 0,291 ±0,170 мкг/г у кістковій тканині, що цілкомлогічно, оскільки кров — це рідина, якахарактеризує недавнє надходження цьо4го елементу в організм, а кісткова ткани4на є доведеною субстанцією депонуван4ня свинцю. Після кісткової тканини за

кількістю свинцю знаходиться мозок пло4ду, в якому визначається 0,175 ± 0,093мкг/г, що підтверджує дані інших авторівпро вибірковість накопичення цього ток4сиканту в мозковій тканині. При по4рівнянні даних із нормою виявлено, щонайбільше її перевищення має місце вкістковій тканині — 0,291 ± 0,170 мкг/гпроти 0,11 мкг/г, далі — у мозку — 0,175± 0,093 мкг/г проти 0,1 мкг/г і у крові —на 0,084 мкг/мл. Середня концентраціясвинцю у нирках становить 0,088 ± 0,02мкг/г, що відповідає нормі (0,11 мкг/г).

Кадмій визначається у найбільшійкількості у мозку плоду — 0,064 ± 0,027мкг/г та у кістках — 0,054 ± 0,02 мкг/г, ау крові — у найнижчій концентрації 4 0,014мкг/мл. Середнє значенню цього металувизначено у нирках — 0,03 ± 0,009 мкг/г.Що стосується порівняння з нормативни4ми значеннями, то їх перевищення у 2рази має місце у крові, а тканини кісток,мозку і:нирок містять кадмій, але вкількості, нижчий від норми. Нікель, якабіотик, визначається у всіх біосубстра4тах у концентраціях від 0,428 ± 0,13 мкг/г у кістках до 1,26 ± 0,73 мкг/г у мозку,але по відношенню до норми її переви4щення встановлено для мозку — у 10разів, для нирок — у 11 разів та для крові— у 28,5 раза. У кістковій тканині нікельвизначається, але на рівні існуючого стан4дарту.

Мідь, як мікроелемент, міститься удосліджених тканинах плоду у кількостях,які коливаються від 0,56 ± 0,13 мкг/мл(кров) до 3,1 ± 2,08 мкг/г (кістки).Співставлення з нормою виявило одно4типну закономірність у всіх видах біосуб4стратів до зменшення у 2 рази для кровіі кісток, у 3,1 раза — для мозку та у 1,7раза — для нирок. Ці дані дозволяютьприпустити розвиток гіпокупремії плоду.

Дослідження цинку встановило йогоконцентрації, середні величини яких ко4ливаються від 1,08 ± 0,37 мкг/мл (кров)до 12,5 ± 4,9 мкг/г (кістки). Порівняльнаоцінка встановила аналогічну до мідіособливість, а саме: суттєве зменшенняцинку по відношенню до біологічної нор4



81

ми у 5,6 раза для нирок, у 2,8 раза — длямозку, у 4 рази — для кісткової тканини іу 6 разів для крові. Отже, в організміплодів вже розвивається цинкдефіцитнийстан.

Концентрація кобальту в біосубстра4тах плодів коливається від 0,052 ± 0,096мкг/г у мозку до 0,13 ± 0,096 мкг/мл укрові, що значно вище відповідних фізіо4логічних значень — у 1,64394,0 раза.Особливо це стосується крові.

Вміст марганцю, як важливогомікроелементу, характеризується незнач4ними коливаннями одне до одного урізних тканинах плоду — 0,04 ± 0,013 мкг/г 4 0,103 ± 0,053 мкг/г, та підвищенимвідносно норми у 1,542 рази рівнем унирках та крові, але зниженим у 2 разирівнем у мозковій тканині плоду, що по4в’язано, вірогідно, з різними умовамиакумуляції марганцю в них.

Один із провідних мікроелементів —залізо визначається у досліджених біо4субстратах у найбільшій концентрації вкістках — 38,9 ± 5,2 мкг/г, у середній кон4центрації у крові — 20,19 ± 8,7 мкг/мл інирках — 19,5 ± 2,9 мкг/г та найнижчий умозку — 10,7 ± 3,5 мкг/г. Щодо порівняль4ної з нормою оцінки, то в наших дослід4женнях має місце чітка закономірністьнизького вмісту заліза в усіх видах біосуб4стратів плоду: у крові — у 24 рази, у нир4ках — у 3,8 раза, у мозку — у 4,9 раза, укістковій тканині — у 2 рази. Такі данідозволяють стверджувати про розвитоквнугрішньоутробного дефіциту залізаплоду на його 164204тижневий строк ге4стації.

Підсумок

Таким чином, у період внутрішньо4утробного розвитку плоду встановленопідвищені концентрації в його тканинахметалів4токснкантів свинцю, кадмію, ніке4лю при одночасному зменшенні вмістуесенціальних мікроелементів — міді, цин4ку, кобальту, марганцю, заліза. Такі ре4зультати дозволяють висунути припущен4ня, що в даний період гестації, який відно4ситься до критичних, тобто найбільш чут4ливих до зовнішньосередовищних

впливів, на тлі незрілості плацентарногобар’єру метали4токсиканти проникаютьшляхом полегшеної дифузії і при цьомувступають у конкурентні відношення танавіть антагонізм із мікроелементами, і якнаслідок, у тканини плоду надходить інакопичується більше не біологічно ак4тивних елементів, а токсичних. Повільнезбільшення в крові необхідних мікроеле4ментів протягом антенатального періодуможе бути зумовлено порушенями меха4нізму фетоплацентарного проходження,конкурентно4антагоністичними відноси4нами міді і цинку з токсичними металами,а також гіпоцинкемією і гіпокупремієювагітних аліментарного походження, щохарактерно для умов Одеської області


1. Білецька Е.М., Стусь ВИ, КальченкоН.А. Вміст важких металів в біосубст4ратах жінок та новонароджених інтен4сивної промислової зони // Урологія.4 1997. 4 №2. 4С. 84489.

2. Гапон В.О. Гігієнічна діагностикавпливу хімічних факторів на робіт4ників та населення металургійногорегіону: Автореф. дис . д4ра мед.наук. 4 К., 2003.435 с.

3. Динерман А.А. Роль загрязнителейокружающей среды в нарушенииэмбрионального развития. 4 М.: Ме4дицина, 1980.4192 с.

4. Ревич Б.А. Биомониторинг токсичныхвеществ в организме человека //Гигиена и санитария. 4 2004. 4№6.4 С.26431.

5. Розанов В.А. Нейротоксичностьсвинца в детском возрасте: эпидеми4ологические, клинические и нейрохи4мические аспекты // Укр. мед. часо4пис. 42000.4T.IX/Х, №5.4С. 9417.

6. Тяжелые металлы внешней среды иих влияние на репродуктивную фун4кцию женщин / A.M. Сердюк Э.Н.Белицкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шмат4ков. – Д.: АРТ4ПРЕСС,2004.4148с.

7. Ярушкин В.Ю. Тяжелые металлы в био4логической системе мать4новорож4денный в условия: техногенной биохи4


82


мической провинции // Гигиена 1 са4нитария.41992.4№546.4С. 13415.

Резюме

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ АНТЕНАТАЛЬНОЙГИБЕЛИ ПЛОДА, С УЧЕТОМ НАЛИЧИЯ

ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ

Никогосян Л.Р.

В статье проанализирован микро4элементный состав аутопсийного мате4риала мертворожденных 164204недель4ного срока гестации, матери которыхпостоянно проживали в крупном городе.Проанализировано содержание Pb, Cd,Cu, Zn, Co, Mn, Ni, Fe в крови, костнойткани, почках, мозге плодов. Установле4ны повышенные концентрации по отно4шению к физиологической норме абио4генных металлов Рb (особенно в костнойи мозговой ткани), Cd (особенно в кро4ви) и Ni (наибольшее в мозге, почках,крови). Эссенциальные элементы опре4деляются с противоположной особенно4стью — в сниженных относительно нор4мы концентрациях, особенно Zn, Fe, Cu.

Ключові слова: важкі метали, біомоніто<ринг, мертвонароджені, промисловемісто

Summary

TAKING INTO ACCOUNT LEVELS OFHEAVY METALS FOR THE FORECASTING

OF ANTENATAL MORTALITY OF FETUS

Nikogosyan L.R.

In the article by means a microelementcontent of autopsy material 416420 stillbornsof week gestation of mothers whopermanently live in a big city was analyzed.There was also analyzed Pb, Cd, Cu, Zn, Co,Mn, Ni, Fe content in the blood, osseoustissue, kidneys, brain of fetuses. There wasdetermined the increase of concentration ofabiogenic metalls with relation to physiologicnorm: Pb (especially in osseous and braintissues), Cd (especially in the blood) and Ni(the highest in the brain, kidneys, blood).Essential elements are defined with oppositefeature — in decreased concentrations withrelation to norm; especially Zn, Fe, Cu.

Key words: heavy metals, вiomonitoring,stillborns, industrial city


Нітрати (солі азотної кислоти) широ4ко розповсюджені в природі речовини.Вони містяться в грунті, воді, входять дохімічного складу рослин, є продуктамиобміну в організмі людини та тварини.Таке широке розповсюдження нітратів в

оточуючому людину середовищі немину4че обумовлює постійний контакт населен4ня з ними. Порівняно недавно люди заз4навали впливу нітратів тільки у винятко4вих випадках, наприклад при викорис4танні води, яка формується в геологічних

УДК 612.392.6МЕДИКО�ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУМАРНОГО

НАДХОДЖЕННЯ НІТРАТІВ В ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ З ПИТНОЮ

ВОДОЮ ТА ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ

ВИРІШЕННЯ

Бондаренко Ю.Г., Хоменко І.В., Білик Л.І., Джулай О.С.Черкаський державний технологічний університет

ДЗ «Черкаська обласна санепідстанція»

Ключові слова: вода, нітрати, продукти харчування, екологічний стан, ризикздоров’ю населення



83

структурах, багатихна селітру. Однакнавантаження нітра4тами на організмлюдини останнім ча4сом помітнозбільшується. Пере4вищення нітратнихнавантажень наорганізм людиниможе негативновплинути на станздоров’я.

Встановлено,що нітрати швидкоперетворюють (че4рез метаболітинітратів4нітрити) ге4моглобін в мет4 ісульфгемоглобін,викликають розви4ток гемічної гіпоксії.Крім того вони бло4кують ферментні си4стеми клітини, щопризводить, зокре4ма, до порушенняокисного фосфори4лювання.

В останні роки їх розглядають, якпопередників висококанцерогеннихнітрозосполук.

Нітрати повністю надходять ворганізм людини перорально у складіпитної води та продуктів харчування. Томувивчення забрудненості води та харчовихпродуктів нітратами і чинниками, щовпливають на ступінь цього забруднення,є дуже актуальним.

Мета досліджень 4 вивчити фак4тичне сумарне надходження нітратів пит4ної води та продуктів харчування ворганізм людини з метою встановленнякількісної оцінки ризику для її здоров’я.

Для досягнення мети поставленінаступні завдання:

4 вивчити фактичне надходженнянітратів продуктів харчування ворганізм людини;

4 вивчити фактичне надходженнянітратів води централізованого та де4централізованого водопостачання ворганізм людини;

4 вивчити сумарне надходженнянітратів продуктів харчування та водицентралізованого і децентралізова4ного водопостачання в організм лю4дини та співставити його з допусти4мим, з урахуванням вікової чутли4вості.

Об’єкти дослідження 4 питна водаджерел централізованого та децентралі4зованого водопостачання, продукти хар4чування.

Методи дослідження 4 загальноп4рийняті.

Дослідження проведені в розрізіміст та районів області протягом 2009року.

На першому етапі досліджень ми

0

50

100

150

200

250

м. Ч

ерка

си

м. С

міл

а

м. У

ман

ь

м. В

атут

іно

Горо

диш

енсь

кий

Драб

івсь

кий

Жаш

ківс

ький

Зве

ниго

родс

ький

Зол

отон

іськ

ий

Кам

’янс

ький

Кан

івсь

кий

Кат

ерин

опіл

ьськ

ий

К-Ш

евче

нків

ськи

й

Лися

нськ

ий

Мон

асти

рищ

енсь

кий

Ман

ьків

ськи

й

См

ілян

ськи

й

Тал

ьнів

ськи

й

Ум

ансь

кий

Хри

стин

івсь

кий

Чер

кась

кий

Чиг

ирин

ськи

й

Чор

ноба

ївсь

кий

Шпо

лянс

ький

Сер

едні

й по

казн

ик

К ількість досліджень всього Кількість досліджень вище ГДК % забруднення

Рис. 1. Концентрація нітратів в воді централізованих джерел водопостачання за 2009 рік (% забруднення вище гіг. нормативів)

0

100

200

300

400

500

600

м. Ч

ерка

си

м. С

міл

а

м.

Уман

ь

м. В

атут

іно

Горо

диш

енсь

кий

Дра

бівс

ький

Жаш

ківс

ький

Зве

ниго

родс

ький

Зол

отон

іськ

ий

Кам

’янс

ький

Кані

вськ

ий

Кате

рино

піль

ськи

й

К-Ш

евче

нків

ськи

й

Лис

янсь

кий

Мон

асти

рищ

енсь

кий

Ман

ьків

ськи

й

Смі

лянс

ький

Тал

ьнівс

ький

Ум

ансь

кий

Хри

стин

івсь

кий

Чер

кась

кий

Чиг

ирин

ськи

й

Чор

ноба

ївсь

кий

Шпо

лянс

ький

Сер

едні

й по

казн

ик

Середня концентрація, мг/дц3 Мінімальна концентрація мг/дц3 Максимальна концентрація мг/дц3

Рис. 2. - Концентрація нітратів в воді децентралізованих джерел водопостачання за 2009 рік (% забруднення вище гіг. нормативів)


84


розрахували та оці4нили середньодобо4ве надходженнянітратів в організмдорослої людини зосновними продук4тами харчування,яке склало 114 мг.Разом з тим, на ок4ремих дослідних те4риторіях середньо4добове надходженнянітратів в організмдорослої людини зосновними продук4тами харчування ко4ливався в межах 764140 мг.

На наступномуетапі провели аналіззабрудненості нітра4тами води джерелцентралізованого тадецентралізованоговодопостачання надослідних територіяхобласті.

У воді централ4ізованих джерел во4допостачання (рис1) середня концент4рація нітратів становила 24 мг/дм3, що неперевищує гранично 4 допустимий нор4матив. Разом з тим, у 2,8% дослідженихпроб води джерел централізованого во4допостачання, концентрація нітратів пе4ревищує гранично – допустимий норма4тив, а у воді окремих джерел становить110 мг/дм3 (м. Умань та ін.).

Значно інформативнішними булидані щодо концентрацій нітратів у водідецентралізованих джерел водопоста4чання (рис. 2), де середня концентраціястановила 44 мг/дм3, що не перевищуєгранично – допустимий норматив.

Разом з тим, у 18% дослідженихпроб води, концентрація нітратів переви4щує гранично 4 допустимий норматив, а вокремих джерелах становить 235 мг/дм3

(рис. 3).

Особливої уваги заслуговує викори4стання забрудненої нітратами питноїводи в штучному харчуванні дітей раннь4ого віку, що в свою чергу, призводить доотруєнь, навіть з фатальним наслідком.

Зокрема, в Черкаській області у2001 році зареєстровано отруєння нітра4тами криничної води дитини третьогомісяця життя, яке закінчилось летально.Причиною смерті дитини було вживанняпоживних сумішей, для приготуванняяких використовувалась вода децентра4лізованого джерела водопостачання звисоким вмістом нітратів 4 180 мг/дм3.При цьому необхідно відмітити, що допу4стима добова доза нітратів для дітей ран4нього віку в два рази менш, ніж для до4рослих і становить 2,5 мг/кг.

0

100

200

300

400

500

600

м. Ч

ерка

си

м. С

міл

а

м. У

ман

ь

м. В

атут

іно

Горо

диш

енсь

кий

Драб

івсь

кий

Жаш

ківс

ький

Зве

ниго

родс

ьки

й

Зол

отон

іськ

ий

Кам

’янс

ький

Кані

вськ

ий

Кат

ерин

опіл

ьськ

ий

К-Ш

евче

нків

ськи

й

Лис

янсь

кий

Мон

асти

рищ

енсь

кий

Ман

ьків

ськи

й

Смі

лян

ськи

й

Таль

нівс

ький

Ум

ансь

кий

Хри

стин

івсь

кий

Чер

кась

кий

Чиг

ирин

ськи

й

Чор

ноба

ївсь

кий

Шпо

лянс

ький

Сер

едні

й по

казн

ик

Середня концентрація, мг/дц3 Мінімальна концентрація мг/дц3 Максимальна концентрація мг/дц3

Рис. 3. Концентрація нітратів у води дослідження децентралізованих джерел во-допостачання за 2009 рік (середня, мінімальна та максимальна концентрація)

0

50

100

150

200

250

300

м.

Чер

каси

м. С

міл

а

м. У

ман

ь

м. В

атут

іно

Горо

диш

енсь

кий

Дра

бівс

ький

Жаш

ківс

ький

Звен

игор

одсь

кий

Зол

отон

іськи

й

Кам

’янс

ький

Кані

вськ

ий

Кате

рин

опіл

ьськ

ий

К-Ш

евче

нків

ськи

й

Лис

янсь

кий

Мон

асти

рищ

енсь

кий

Ман

ьків

ськи

й

См

ілян

ськи

й

Тал

ьнів

ськи

й

Ум

ансь

кий

Хри

стин

івсь

кий

Чер

кась

кий

Чиг

ирин

ськи

й

Чорн

обаї

вськ

ий

Шпо

лянс

ький

Сер

едні

й по

казн

ик

Середня концентрація нітратів в воді по району, місту, децентралізованих джерел водопостачання, мг/дц3

Середній вміст нітратів в плодоовочевій продукції, мг/кг

Середній вміст нітратів в молоці, мг/дц3

Сумарне навантаження нітратами, мг

Рис. 4. Сумарне навантаження нітратами води централізованого водопостачання,плодоовочевої продукції та молока за 2009 рік



85

В и н и к н е н н янітратних отруєньдітей раннього вікуповинно розцінюва4тись, як загроза дляжиття та здоров’янаселення.

Середнє су4марне добове на4вантаження нітрата4ми організму люди4ни, які надходять зпродуктів харчуван4ня та води джерелцентралізованоговодопостачання ста4новить 138 мг, що неперевищує гранично4 допустиму норму (рис. 4).

Середнє сумарне добове наванта4ження нітратами організму людини, якінадходять з продуктів харчування та водиджерел децентралізованого водопоста4чання становить 194 мг, що не перевищуєгранично 4 допустиму норму.

Разом з тим, в окремих досліднихрайонах (Жашківський, Корсунь4Шевчен4ківський та ін.) середнє сумарне добовенавантаження нітратами організму люди4ни, які надходять з продуктів харчуваннята води джерел децентралізованого во4допостачання становить 380 мг, що пере4вищує гранично 4 допустиму норму (рис.5).

Враховуючи існуюче нітратне наван4таження, кількісну оцінку ризику для здо4ров’я населення, необхідно вивчати, як напопуляційному так і на індивідуальномурівнях.

Висновки та пропозиції

Основними причинами забрудненняджерел водопостачання є:

4 хаотична забудова присадибних діля4нок, без урахування вимог норматив4них документів, що призвело до ши4рокомасштабного спорудженнявсмоктуючих колодязів на незначнійвідстані від джерел децентралізова4ного водопостачання;

4 необґрунтоване внесення в грунт дос4тупних азотних мінеральних добрив.

Наслідком цього є низький рівеньінформованості населення щодо еколог4ічної ситуації. Не маючи відповідної базизнань, люди не враховують того, щовідходи, які містять азот, повинні бутивключені в кругообіг азоту у вигляді доб4рив, які необхідно вносити в грунт, девони можуть бути використані більшефективно, ніж у водній системі.

Слід відмітити, що стійке підвищен4ня вмісту нітратів у воді свердловин та4кож можна пояснити геохімічними особ4ливостями місцевості.

Для покращення екологічного станущодо забруднень питної води джерелводопостачання, перш за все, необхіднооздоровити водоносний горизонт, підви4щити екологічну свідомість та екологічнізнання населення, починаючи з вивчен4ня та усвідомлення даної проблеми ушколі.

По друге – настала нагальна про4блема побудови в забруднених зонах во4догонів, як за кошти окремих громадян,та і за кошти громад.

Менш радикальним, але більшшвидким шляхом є очищення води, заб4рудненої нітратами та нітритами, на стан4ціях комплексного очищення води, що

050

100150200250300350400450

м. Ч

ерка

си

м. С

міл

а

м. У

ман

ь

м. В

атут

іно

Горо

диш

енсь

кий

Дра

бівс

ький

Жаш

ківс

ький

Зве

ниго

родс

ький

Зол

отон

іськ

ий

Кам

’янс

ький

Кані

вськ

ий

Кате

рино

піль

ськи

й

К-Ш

евче

нків

ськи

й

Лис

янсь

кий

Мон

асти

рищ

енсь

кий

Ман

ьків

ськи

й

См

ілян

ськи

й

Таль

нівс

ький

Уман

ськи

й

Хри

стин

івсь

кий

Чер

кась

кий

Чиг

ирин

ськи

й

Чор

ноба

ївсь

кий

Шпо

лянс

ький

Сер

едні

й по

казн

ик

Середня концентрація нітратів по району, місту, у воді децентралізованих джерел водопостачання, мг/дц3Середній вміст нітратів в плодоовочевій продукці ї, мг/кгСередній вміст нітратів в молоці, мг/дц3Середнє сумарне навантаження нітратами, мг

Рис. 5. Сумарне навантаження нітратами води колодязів, плодоовочевої продукції та молока за 2009 рік


86


також потребує значних матеріальнихзатрат.

Враховуючи, що діти раннього вікунайбільш чутливі до токсичної дії нітратівта інших хімічних сполук, в першу чергу,необхідно вжити заходи щодо забезпе4чення їх доброякісною питною водою, аотруєння дітей слід розглядати, як над4звичайну ситуацію.

Приведені дані підтверджують не4обхідність подальшого здійснення моніто4рингу за станом підземних та поверхне4вих джерел водопостачання та вивченняпопуляційного та індивідуального ризиківдля здоров’я від фактичного надходжен4ня нітратів в організм людини, з урахуван4ням вікової чутливості.

Не дивлячись на постійне впровад4ження в практику заходів щодо оздоров4лення підземних та поверхневих джерелводопостачання, відомчий лабораторнийконтроль за якістю води є одним із слаб4ких місць і потребує постійного удоско4налення.


1. Бондаренко Ю.Г. Гігієнічна оцінка су4марного надходження нітратів з хар4човими продуктами та питною водоюв організм дітей раннього віку. Авто4реферат дисертації канд. мед. наук:14.00.07/Інститут медицини праціАМН України. 4 К, 1994.4 23 с.

2. Гигиена населенных мест. Выпуск 37.К, 2000.4 1954198 с.

3. Химия окружающей среды. Под ре4дакцией ДЖ. О.М. Бокриса. М. Химия1982 3224324 с.

4. Р.Д. Габович, Л.С. Прыпутина. Гигие4нические основы охраны продуктовпитания от вредных химических ве4ществ. К. Здоровье 1987. 108, 115,141, 152, 221 с.

5. Циганенко О.И., Бондаренко Ю.Г.,Столяренко Г.С. Эколого4гигиеничес4кий мониторинг пищевых токсикан4тов. Ч. Графия Украины 1997. 68 с.

Резюме

МЕДИКО4ЕКОЛОГЕСКАЯ ПРОБЛЕМАСУММАРНОГО ПОСТУПЛЕНИЯ

НИТРАТОВ В ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА СПИТЬЕВОЙ ВОДОЙ И ПИЩЕВЫМИ

ПРОДУКТАМИ И ПУТИ ЕЕ РЕШЕНИЯ

Бондаренко Ю.Г., Хоменко И.В.,Билык Л.И., Джулай О.С.

Медико4экологические проблемысуммарного поступления нитратов ворганизм человека с питьевой водой тапродуктами питания и пути ее решения.

Рассмотрены вопросы суммарногопоступления нитратов воды централизо4ванных децентрализованных источниковводоснабжения та продуктов питания.Установлены основные причины загряз4нения нитратами источников водоснаб4жения. Даны рекомендации направлен4ные на уменьшение поступления нитра4тов в организм человека и особенно де4тей раннего возраста. Рекомендованоданную проблему изучать на индивиду4альном и популяционном уровнях.

Ключевые слова: вода, нитраты,продукты питания, экологическоесостояние, риск здоровью населения.

Summary

MEDICO4ECOLOGICAL PROBLEM OFHUMAN’S TOTAL NITRATES

CONTAMINATION BY DRINKING4WATERAND FOOD PRODUCTS AND WAYS OF

ITS SOLUTION

Bondarenko Yu.G., Khomenko I.V.,Bilyk L.I., Dzhulay O.S.

Ecological problems connected withinfluence of drinkable water and foodproducts polluted with nitrates and ways ofsolution of this problem. This article isconnected with main ways of watercontamination with nitrates. The articledescribes recommendations aimed atdecreasing of nitrate influence on human’shealth.

Key words : water, nitrates, foodproducts, ecological situation, human’shealth risk.




87

Введение

Проблемы грязелечения всегдабыли актуальны, как в эпоху их априор4ного применения, так и, особенно в пос4леднее время, в связи с широкими воз4можностями современных методов ис4следования. Причиной неиссякаемогоинтереса к лечебным грязям служит ихвысокая эффективность при многих за4болеваниях и постоянно открываемыеновые возможности использования. Ка4залось бы, свойства лечебной грязи замногие десятилетия применения изуче4ны досконально, известны их физико4химические свойства и биологическоедействие. Однако, являясь живой, посто4янно регенерирующей биосистемой, ле4чебная грязь открывает все новые воз4можности использования. Ни одно изсовременных лекарств по широте свое4го действия не может в настоящее вре4мя сравниться с пелоидом. На организмчеловека грязь оказывает мощное разно4стороннее биологическое воздействие,несравнимое ни с одним из существую4щих медицинских препаратов [1].

Одним из параметров, позволяю4щих оценить высокую терапевтическуюактивность лечебных грязей и перспек4тивность их использования в практичес4кой медицине, является биологическаяактивность [2, 3].

В лечебных грязях выделяют орга4ническую и минеральную основу, котораянаходится в твердом, жидком и газооб4разном состояниях. Органическое веще4ство обнаруживается в грязевом раство4ре пелоида, в твердой и коллоидальнойего частях. Его количество и качествозависят от происхождения лечебной гря4зи и представлены в основном гуминовы4ми веществами, битумами, жирнымикислотами, лигнином, аминокислотами.Разложившееся органическое веществовходит в гидрофильно4коллоидный ком4плекс лечебной грязи и обеспечиваетхорошие тепловые и вязкопластическиесвойства. Органическое вещество служитэнергетической базой такого важногопроцесса, как сульфатредукция, в ре4зультате которого образуются сероводо4род и гидротроиллит [4, 5, 6].

Минеральная часть пелоида состо4ит из нерастворимых в воде минералови труднорастворимых соединений солей.Кроме того, в них определяются соеди4нения железа, серы, марганца, фосфора,азота, а также такие микроэлементы, какйод, бром, свинец, молибден и др. Ука4занные вещества находятся как в грязе4вом растворе, так и в виде выпавшего восадок пелоида. Они существенно влия4ют на биологическую активность лечеб4ной грязи [7].

В основе действия пелоидов лежат

УДК 615.326СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФИЗИКО�ХИМИЧЕСКИХ

СВОЙСТВ И ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ

ВОССТАНОВЛЕННОЙ И НАТИВНОЙ ЛЕЧЕБНОЙ ГРЯЗИ

1,2Кравченко И.А., 2Ларионов В.Б., 2Овчаренко Н.В., 1Коберник А.А.,

Скипа М.И.3

1Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова, химическийфакультет

2Физико<химический институт им. А.В.Богатского НАН Украины3 Отделение гидроакустики морского гидрофизического института НАН

Украины

Ключевые слова: лечебная грязь, противовоспалительное действие,восстановленная грязь


88


специфические адаптивные реакции, ха4рактеризующиеся неодинаковыми сдви4гами в активности гуморально4регулиру4емых систем, а также изменениями со4отношений биологически активных ве4ществ. Целебное действие лечебных гря4зей объясняется химическим фактором,то есть действием содержащихся в нихколлоидных частиц и ионов различныхнеорганических и органических веществ.При проведении лечебной процедуры этикомпоненты диффундируют из толщигрязевых аппликаций к поверхности телабольного. При этом на патологическийпроцесс реагируют все физиологическиесистемы [7, 8, 9].

Неорганические катионы и анионыпринимают участие в процессе возбуж4дения и проведения нервного импульса,и в виде солевых растворов в течениедлительного времени применяются в ка4честве противовоспалительных и проти4воотечных агентов [10, 11].

Успешное целенаправленное при4менение лечебной грязи возможно лишьв условиях санаторно4курортного режи4ма [12]. С целью расширения круга по4требителей за счет возможности исполь4зования грязевых процедур в амбулатор4ных и домашних условиях нами былаизучена возможность получения сухойсамовосстанавливающейся грязи и осу4ществлено ее восстановление из высу4шенных образцов, а также проведеносравнительное изучение нативной и вос4становленной грязи по физико4химичес4ким свойствам и противовоспалительно4му воздействию на модели каррагинан4индуцированного отека.

Материалы и методы

Для получения сухой грязи натив4ную грязь помещали в центрифужныепробирки и центрифугировали при 8000об/мин в течение 1 часа. При этом про4исходит ее разделение на жидкую фазу(отгон) и твердый остаток. Полученныйотгон подвергается высушиванию в су4шильном шкафу при t = 1004120 °С допостоянного веса. Твердый остаток высу4

шивается на воздухе до постоянноговеса.

Для определения общего содержа4ния влаги в лиманной грязи навеску об4разца подвергали высушиванию при тем4пературе 35445оС и относительной влаж4ности 65% до постоянного веса и, поразности масс до и после высушиваниярассчитывали процентное содержаниеводы.

Плотность рапы и отгона лиманнойгрязи определяли гравиметрическимметодом после взвешивания отмеренно4го объема анализируемой жидкости.

Определение содержания катионовкальция и магния в анализируемых об4разцах проводили титриметрическимметодом (комплексонометрическое тит4рование), используя в качестве титрантараствор Трилона Б.

Общее содержание осаждаемыхнитратом серебра анионов определялипо методу Мора.

Содержание восстанавливающихпримесей определяли титрованием ра4створом перманганата калия в кислойсреде.

Для получения 100 г грязи, идентич4ной нативной, необходимо смешать 60 гсухого остатка после центрифугирова4ния, 5 г сухой смеси солей и 35 см3 очи4щенной Н

2О. Полученную смесь переме4

шивают до получения однородной массы.

Тяжелые металлы определялисьметодом атомно4эмиссионной спектро4метрии на многоканальном атомно4эмис4сионном спектрометре типа ЭМАС4200ССД. Этим методом определили содер4жание Zn, Cd, Pb и Mn. Рассчитывалисредние показатели из 5 определений.

Для определения влияния апплика4ций пелоида на экспериментальное вос4

паление, вызванное α−каррагинаном,

нами было осуществлено его введение взаднюю лапу крысы. После развития вос4паления через 24 часа после введенияфлогогенного агента, осуществлялисьаппликации как нативного пелоида при



89

температуре 40442 °С самого по себе, таки восстановленного из сухих образцов поразработанной нами методике

Результаты и обсуждение

Полученные в результате разделе4ния нативной лиманной грязи на отгон итвердый остаток образцы были подверг4нуты физико4химическому исследова4нию.

Учитывая, что многие ионы облада4ют биологически4активным действием,на основании ранее проведенных иссле4дований, нами были отобраны ионы, ко4торые на наш взгляд могут являться ос4новными в реализации противовоспали4тельного и спазмолитического эффекталиманной рапы, грязи и ее отгона. Выборанализируемых ионов также был обус4ловлен их высоким содержанием в ана4лизируемых образцах.

В табл. 1 представлены основныефизические показатели и состав солей вобразцах лиманной грязи, отгоне и твер4дом остатке. Основная часть солей, со4держащихся в нативной грязи, находит4ся в жидкой ее фазе (отгоне) и достига4ет 24,1 ± 0,2%. рН как нативной грязи, таки ее жидкой фазы находится в пределахрН 7,647,79, в то время как сам твердыйостаток имеет более кислую среду и со4ставляет 6,9 (табл. 1).

Было проведено сравнительноеизучение высушенной цельной лиманнойгрязи и высушенного твердого остатка,оставшегося после центрифугирования.

Проведенный анализ показал, чтоцельная высушенная грязь содержит зна4

чительно большее количество солей, чемтвердый остаток после центрифугирова4ния, что свидетельствует о концентриро4вании растворимых солей и восстанавли4вающих примесей в жидком отгоне. Та4ким образом, для получения восстанов4ленных образцов нативной грязи необхо4димо использовать, как твердый остатокпосле центрифугирования, так и сухойотгон, с учетом удаленной воды.

Использование сухих образцов под4разумевает стандартизацию в содержа4нии солей, входящих в состав конечнойвосстановленной грязи и в зависимостиот необходимости можно изменять коли4чество соли в составе конечного продук4та.

Содержание воды в образцах цель4ной лиманной грязи и твердого остаткапосле центрифугирования определялигравиметрическим методом. После высу4шивания до постоянного веса содержа4ние воды в образцах цельной грязи со4ставило 35,2 ± 1,5 % (содержание влагиможет колебаться в зависимости от об4разца до 40442 %).

Содержание жидкой фазы (отгона)после центрифугирования образцов гря4зи составляет 16,4 ± 0,1 %. Таким обра4зом, более половины всей влаги образ4цов цельной грязи (16,4 г на 100 г лиман4ной грязи) составляет жидкая фаза (от4гон) после центрифугирования.

Таким образом, 100 г нативной гря4зи после разделения ее на компонентыметодом центрифугирования содержит:35,2 см3 Н

2О и 64,8 г сухого вещества, из

которого до 30 % могут составлять соли.Колебание количе4ства соли зависитот места заборагрязи.

В результатепроведенного ис4следования намиустановлено, чтосодержание основ4ных катионов, ани4онов и восстанав4

Таблица 1

Физические показатели лиманной грязи, отгона и твердого остатка после центрифугирования

Параметры Лиманная грязь

Жидкая фаза после центрифугирования

(отгон)

Твердый остаток после центрифу-

гирования Плотность, г/см3 - 1,216 ± 0,003 -

Содержание солей, г/см3

(в %) - 0,274 ± 0,03 (24,1 ± 0,2) -

Содержание воды, % 35,2 ± 1,6 75,9 ± 0,2 16,4 ± 0,1

рН 7,79 7,6 6,9


90


ливающих примесей в свежей грязи ивосстановленной из высушенной являет4ся практически одинаковым и различает4ся в пределах ошибки эксперимента(табл. 2).

Так, содержание Cl4/PO4

34 составля4ет 1,5236 ± 0,0128 мг·экв/г цельной гря4зи и 2,1935 ± 0,0475 мг·экв/г сухой гря4зи, что с учетом 35 % влажности грязибудет составлять 1,424 ± 0,025 мг·экв/гцельной грязи и находится в пределахошибки эксперимента.

Содержание суммы катионовCa2++Mg2+ в цельной грязи составляет0,5588 ± 0,0207 мг·экв/г, а в сухой 0,6809± 0,0102 мг·экв/г, что также практическиодинаково с учетом влажности грязи.Аналогичная картина наблюдается и длявосстанавливающих примесей, что со4ставляет 0,00546 ± 0,00081 мг·экв/г цель4ной грязи и 0,01142 ± 0,00045 мг·экв/гсухой грязи, что с учетом 35% влажнос4ти практически эквивалентно.

При пересчете на твердый сухойостаток содержание солей в нативной ивосстановленной грязи примерно одина4ковое (табл. 2), незначительные колеба4ния можно объяснить ошибками прове4дения эксперимента.

Как видно изпредставленныхданных, основноеколичество восста4навливающих при4месей концентри4руется в отгоне, тутих количество пре4вышает показателив грязи и твердомостатке на два по4рядка в пересчетена 1 г грязи и 1 см3

отгона.

В жидкойфазе количествох л о р и д / ф о с ф а танионов, а такжекатионов Mg2+ так4же превышает их

количество в нативной грязи и твердомостатке, что свидетельствует о концент4рировании растворимых примесей имен4но в отгоне. Это необходимо учитыватьпри дальнейшей обработке полученныхкомпонентов грязи и последующем ихвосстановлении до нативной грязи.

Таким образом, нами показано, чтонативная грязь может быть разделена насоставляющие компоненты в зависимо4сти от потребностей конечного потреби4теля.

Для определения антропогенноговоздействия на отложения пелоида былоизучено содержание в нем тяжелых ме4таллов. Выявлено незначительное содер4жание меди, хрома, свинца, кадмия, ни4келя и ртути.

Как следует из приведенных дан4ных, в сухой грязи отмечено высокоесодержание железа, что обусловленосложившейся обстановкой в Куяльниц4ком лимане, которая способствует интен4сивному осаждению железа и образова4нию сульфидного слоя.

С целью сравнения биологическойактивности нативной и восстановленнойгрязи было изучено их противовоспали4тельное и противоотечное действие на

Таблица 2

Содержание основных катионов, анионов и восстанавливающих примесей в разных образцах и компонентах грязи (мг?экв/г)

Содержание солей Восстанав-ливающие примеси

Cl-/PO43- Ca2++Mg2+ Ca2+ Mg2+

В свежей цельной грязи 0,00546 ± 0,00081

1,5236 ± 0,0128

0,5588 ± 0,0207

0,0355 ± 0,0028

0,5233 ± 0,0203

В сухой грязи 0,01142 ± 0,00045

2,1935 ± 0,0475

0,6809 ± 0,0102

0,0496 ± 0,0019

0,6314± 0,0116

В пересчета на твердый сухой остаток для нативной грязи

0,00842 ± 0,00125

2,3505 ± 0,0198

0,8622 ± 0,0319

0,0548 ± 0,0043

0,8073 ± 0,0314

В пересчета на твердый сухой остаток для вос-становленной грязи

0,01142 ± 0,00045

2,1935 ± 0,0475

0,6809 ± 0,0102

0,0496 ± 0,0019

0,6314 ± 0,0116

Во влажном твердом ос-татке после центрифуги-рования нативной грязи

0,00596 ± 0,00022

1,3390 ± 0,0965

0,3830 ± 0,0121

0,0348 ± 0,0029

0,3482 ± 0,0119

В надосадочной жидко-сти (отгоне) после цен-трифугирования грязи (31% раствор солей)

0,29500 ± 0,01500

3,5500 ± 0,1016

1,1850 ± 0,0395 --- 1,1850 ±

0,0395

В восстановленной грязи 0,0059 ± 0,0003

1,5038 ± 0,0306

0,5629 ± 0,0094

0,0393 ± 0,0015

0,5236 ± 0,0096



91

модели воспалительного процесса у ла4бораторных животных.

Исходя из полученных результатоввидно, что нативная и восстановленнаягрязь оказывают практически одинаковоепротивоотечное воздействие на карраги4

нановой моде4ли воспаления(рис. 1).

Аналогич4ные данные по4лучены и приизмерении диа4метра воспа4ленной конеч4

ности (рис. 2), 4 отек достоверно умень4шался и к 7 дню наблюдения практичес4ки достигал контрольных значений.

Установлено, что в контрольнойгруппе воспалительная реакция сохраня4лась на протяжении всего периода на4блюдения, в то время как у опытных групп

степень воспаления сни4жалась, и к концу срокалечения практически от4сутствовала.

Проведенное иссле4дование позволяет утвер4ждать, что при хроничес4ком воспалении, вызван4ном введением флогоген4ного агента использова4ние как нативной, так ивосстановленной грязиприводит к быстрому сня4тию воспаления и возвра4щению объема поражен4ной конечности практи4чески на уровень конт4рольных значений.

Таким образом, былполучен препарат сухойгрязи из нативной грязиКуяльницкого лимана.Изучен состав солей са4мой грязи, отгона и твер4дого остатка. Показано,что основная часть солей,содержащихся в натив4ной грязи, находится вжидкой ее фазе (отгоне) идостигает 24,1 ± 0,2%.Предложенный метод по4зволяет стандартизоватьсодержание солей в вос4

Таблица 3

Содержание тяжелых металлов (мг/кг) в образцах сухой грязи

Металлы Zn Cd Fe Pb Mn Cu Ni Cr Hg

Содержание элементов

27,94±

0,9

0,024±

0,001

92616 ±

3274

3,13 ±

0,05

57,4±

2,3

9,15 ±

0,02

7,45 ±

0,02

0,054±

0,001

0,187 ±

0,002

Фоновое содержание

55-220

0,5-2,0

7000-550000

32-130 1500 33-

132 20-80 20-80 2,1

0

50

100

150

200

250

300

1 2 3 4 5 6 7 8

время, сутки

объе

м за

дней

лап

ы, %

от к

онтр

оля

контроль грязь нативн. грязь суш.

Рис. 1. Сравнительное влияние экспериментальной пелоидотерапии на изменение объема задних лап крыс при каррагинановом воспалении (см3).

0

50

100

150

200

250

до отека отек 1 2 3 4 5 6

время, сутки

диам

етр

отек

а лап

ы кр

ыс, %

от к

онтр

оля

контроль грязь нативн. грязь суш.

Рис. 2. Сравнительное влияние экспериментальной пелоидотерапии наизменение диаметра отека задних лап крыс при каррагинановом воспале-нии (см).


92


становленной грязи вне зависимости отколебаний содержания солей в нативнойее форме. При хроническом воспалении,вызванном введением флогогенногоагента, использование как нативной, таки восстановленной грязи приводит к бы4строму снятию воспаления и возвраще4нию объема пораженной конечностипрактически на уровень контрольных зна4чений.

Благодарность. Выражаем благо4дарность за помощь в проведении иссле4дования в.н.с., к.б.н. Большому Д.В. (УкрНИИ медицины транспорта).

Литература:

1. Вайсфельд Д.Н., Голуб Т.Д. Лечебноеприменение грязей. Киев, 1980, 142с.

2. Зотова В.И., Афанасьева М.И. и со4авт. Ферментативная активность пе4лоидов как показатель их биологи4ческого состояния // Вопр. курортол,1990, № 3, С. 55456.

3. Крючкова Н.П. Бактериостатическиеи адсорбционные свойства лечебныхгрязей // Лечебные грязи СССР, М.,1971, С. 77484.

4. Агапов А.И., Аввакумова Н.П., Кор4шикова Т.В. Пелоидопрепараты каксредство повышения эффективностипелоидотерапии. Сообщение 1. Фи4зико4химическая характеристикаорганических веществ иловых суль4фидных грязей // Вопр. курортол,1998, № 4, С. 43445.

5. Агапов А.И., Аввакумова Н.П., Бата4лова Е.К. Способ получения пелои4допрепаратов гуминового ряда //Вопр. курортол, 1999, № 2, С. 33435.

6. Шинкоренко А.Л., Миленина Н.Г.Органическое вещество лечебныхгрязей и его роль в механизме дей4ствия на организм // Метод. реко4менд. Пятигорск, 1973.

7. Золотарева Т. А. О роли химическо4го фактора в биологическом дей4ствии лечебной грязи // Вопр. курор4тол, 1988, № 2, С. 50452.

8. Трапезникова Н.К., Орлова Л.П. Оновых достижениях в проблеме «Гря4зевые и рапные препараты» по оте4чественным и зарубежным источни4кам информации 1983 г. // Препара4ты из лечебной грязи и рапы, Томск,1983, С. 93496.

9. Холопов А.П. Новые грязевые препа4раты и современные методы грязе4лечения // Сан.4кур. лечение и отдыхв Анапе, 1998, № 2, С. 28430.

10. Адилов В.Б., Петрова Н.Г. и соавт.Современные требования к оценкекачественного состава минеральныхвод и пелоидов // Вопр. курортол,1994, № 4, С. 42—43.

11. Лещинский А.Ф, Зуза 3.И. Лечениевоспалительных заболеваний (пелло4идотерапия, противовоспалительныепрепараты и их сочетания). Киев,1976, 112 с.

12. Самутин Н.М., Кривобоков Н.Г. Акту4альные проблемы пелоидотерапии // Вопр. курортол, 1997, № 3, С. 33435.

Резюме

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАФІЗИКО4ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТАПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ДІЇ ВІДНОВЛЕНОГО

ТА НАТИВНОГО ЛІКУВАЛЬНОГОПЕЛОЇДУ

Кравченко І.А., Ларіонов В.Б.,Овчаренко Н.В., Коберник А.О.,

Скіпа М.І.

В результаті дослідження були отри4манні сухі зразки лікувальної грязі, з мож4ливістю їх подальшого відновлення. По4рівняння фізико4хімічних властивостей тапротизапальної дії нативної та відновлен4ної грязі показало ідентичність їх дії.Ззапропонований метод дозволяє стан4дартизувати вміст солей у відновленомупелоїді, незважаючи на коливання вмістусолей в нативній його формі.

Ключові слова: лікувальна грязь,протизапальна дія, відновлений пелоїд.



93

Summary

COMPARATIVE DESCRIPTION OFPHYSICAL4CHEMICAL PROPERTIES ANDANTIINFLAMATORY ACTION OF NATIVE

AND RECOVERED MEDICAL PELOID

Kravchenko I.A., Larionov V.B.,Оvcharenkо N.V., Коbеrniк А.А.,

Skipa M.I.

Dry medical peloid was produced asa result of research. Dry medical peloid canbe restored to its initial state. Thecomparison of physical4chemical properties

and antiinflamatory action of native andrestored pepoid showed identity in theiractions. The offered method allowsstandardizing the content of salts in therestored peloid.

Key words: medical peloid,antiinflamatory action, restored peloid


Вступ

Шаболатський (Будакський) лиманзнаходиться у північно4західній частиніЧорного моря і витягнутий уздовж узбе4режжя. Лиман мілководний із середнімиглибинами 1 м.

Останнім часом екологічний станлиману двічі потерпав від негативноговпливу: наприкінці червня 1992 року ли4ман зазнав масштабної екологічної ката4строфи внаслідок скиду специфічноїсуміші після промивання грязьових танків[1, 2] та у травні 2002 р., коли на водоймібуло зареєстровано аномально високуконцентрацію органічних речовин тапрактичну відсутність зоопланктонних ібентосних гідробіонтів [3].

Аналіз санітарно4епідеміологічногостану території, прилеглої до лиману,дозволив встановити відсутність загаль4нокурортних інженерних споруд, дефіцитпитної води (до 50 %), неефективністьроботи локальних очисних споруд. Спа4

лахи холери реєструвалися у 1986 р. накурорті К.Бугаз, у 1994 р. на Будакськійкосі. У 1995 р. зареєстровано захворю4вання холерою та вібріоносійство на 3базах відпочинку. Курортні зони Б.4Дністровського району не мають питноїводи, установи відпочинку примітивні, ка4налізовані на вигреба, мають дворовіневпорядковані туалети і душові. Основ4ним джерелом антропогенного забруд4нення прибережних зон у створіІллічівськ4Кароліно 4 Бугаз є скид недо4статньо очищених стічних вод м.Іллічівська в районі с. Санжейка [4].

Вищезазначене обумовило метуданого дослідження, яка полягала у еко4лого4гігієнічній оцінці санітарно4мікробіо4логічного стану ропи Шаболатського (Бу4дакського) лиману.

Матеріали та методи досліджень

Об’єкт досліджень — ропа Шабо4латського (Будакського) лиману.

Здійснено експедиційні виїзди (чер4

УДК 615.327.036.8:613.3 (477.53)ЕКОЛОГО�ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА САНІТАРНО�

МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СТАНУ РОПИ ШАБОЛАТСЬКОГО

(БУДАКСЬКОГО) ЛИМАНУ

Мокієнко А.В., Ніколенко С.І., Недолуженко Д.І.Український науково<дослідний інститут медичної реабілітації та курортології

МОЗ України, м. Одеса

Ключові слова: лиман, ропа, санітарно<мікробіологічні показники, еколого<гігієнічна оцінка


94


вень — вересень, щомісячно) з відборомпроб ропи у 34х точках: точка № 1 Шабо4латський лиман, точки №№ 2, 3 Будаксь4кий лиман. Загалом проведено відбір 12проб ропи.

Санітарно4мікробіологічні дослід4ження включали визначення загальногомікробного числа на 1,54%4вому пожив4ному агарі; сульфітвідновлюючих клост4ридій на середовищі Вільсон4Блера, лак4тозо4позитивних кишкових паличок (ЛКП)на лактозо4пептонному середовищі, си4ньогнійної палички Pseudomonasaeruginosa на ЦПХ4агарі [5].


Результати моніторингових дослід4жень ропи за санітарно4мікробіологічни4ми показниками наведено у табл.

Інтерпретація отриманих резуль4татів можлива з точки зору їх порівнянняз двома нормативами, які регламенту4ються галузевим стандартом «Води міне4ральні лікувальні» [6] та відповіднимизатвердженими МОЗ України методика4ми [7].

Перший документ [6], як стандарт,поширюється на природні підземні міне4ральні лікувальніводи різних фізико4хімічних властивос4тей, які признача4ються і використо4вуються у медичнійреабілітації та ку4рортології длявнутрішнього і зов4нішнього застосу4вання і регламен4тує наступні гра4нично допустимізначення мікробіо4логічних показ4ників: кількість ме4зофільних аероб4них і факультативно– анаеробнихмікроорганізмів в 1см3 – не більше100; колі – форми в

1 дм3 – не більше 3; не допускаються си4ньогнійна паличка (Pseudomonasaeroqinosa), КУО в 1 дм3 та патогеннімікроорганізми, у т.ч. бактерії роду Саль4монела.

Другий документ [7], який, окрімметодик визначення мікробіологічнихпоказників природних лікувальних ре4сурсів, містить деякі санітарні вимоги, єбільш конкретним і стосується саме ропита препаратів на її основі. Для ропи рег4ламентується загальне мікробне числоКУО в 1 см3, не більше 1000; титр лакто4зо4позитивних кишкових паличок (ЛКП)та Pseudomonas aeruginosa << 111 (індекс> 9); титр сульфітвідновлюючих клост4ридій 4 > 1,0; стафілококи, КУО в 1 дм3,не більше 20.

За обома документами ропа лима4ну у всіх пробах відповідала всім санітар4но4мікробіологічним вимогам лише учервні, до початку курортного сезону.

У липні спостерігається ріст індексуЛКП у 1 та 2 пробах до значних величин(2380), до того ж у 14й пробі ідентифіко4вано синьогнійну паличку (індекс > 9), а у34й пробі виявлено перевищення за ЗМЧ

Таблиця

Санітарно-мікробіологічний стан ропи Шаболатського (Будакського) лиману

Значення (проба № 1) Показник Червень Липень Серпень Вересень ЗМЧ, КУО / см3 0 100 3700 1600 Індекс ЛКП <9 2380 <9 2380 Титр Pseudomonas aeruginosa >111 <111 >111 >111

Титр сульфітвідновлюю-чих клостридій >1,0 >1,0 >1,0 >1,0

Значення (проба № 2) Показник Червень Липень Серпень Вересень ЗМЧ, КУО / см3 0 <100 2310 0 Індекс ЛКП <9 2380 <9 23 Титр Pseudomonas aeruginosa >111 >111 >111 >111

Титр сульфітвідновлю-ючих клостридій >1,0 >1,0 >1,0 >1,0

Значення (проба № 3) Показник Червень Липень Серпень Вересень ЗМЧ, КУО/см3 0 1700 4450 650 Індекс ЛКП <9 <9 <9 230 Титр Pseudomonas aeruginosa >111 >111 >111 >111

Титр сульфітвідновлю-ючих клостридій >1,0 >1,0 >1,0 >1,0



95

(1700 КУО/см3).

У серпні ЗМЧ у всіх пробах досягаєзначних величин (3700, 2310, 4450), тодіяк індекс ЛКП відповідає вимогам.

У вересні в 14й пробі спостерігаєть4ся продовження мікробного забрудненняза ЗМЧ (1700 КУО/см3) та ріст ЛКП до2380. У 24й та 34й пробах констатованоперевищення ЛКП (23 та 230 відповідно).

У всіх пробах протягом періоду дос4ліджень титр сульфітвідновлюючих клос4тридій відповідав нормативним вимогам.

Пояснення отриманим результатамнаступне. Період липня4серпня в цій ку4рортній місцевості є піком курортногосезону, коли зростає антропогенне на4вантаження на водойму. Це обумовлено,перш за все, відсутністю каналізуваннячисленних баз відпочинку на берегах ли4ману, що відповідають даним попередніхспостережень [4].

Слід зазначити, що паралельно про4ведені фізико4хімічні дослідження дозво4лили встановити деяке зниження загаль4ної мінералізації та підвищення вмістунафтопродуктів у липні4серпні в по4рівнянні з червнем та вереснем.

Висновки

1. Невідповідність нормативам ропилиману за індексом ЛКП (індикато4ром свіжого фекального забруднен4ня) у сполученні з деяким зниженнямзагальної мінералізації та підвищен4ням вмісту нафтопродуктів у липні4серпні (пік антропогенного наванта4ження) у порівнянні з червнем та ве4реснем свідчить про скид неочище4них стічно4фекальних та промисловихвод у зв’язку з відсутністю каналізу4вання баз відпочинку та наявністю наберезі лиману бітумно4асфальтногопідприємства.

2. Слід вважати за необхідне проведен4ня якомога більш розширеного еко4лого4гігієнічного моніторингу стануШаболатського (Будакського) лимануза кількісною, якісною, інформаційно4аналітичною та організаційно4мето4дичною складовими з розробкою

«еколого4гігієнічного паспорту» лима4ну та рекомендацій щодо мінімізаціїризику його забруднення.


1. Воля Е. Г. Изменение некоторых со4ставляющих биотической компонен4ты Шаболатского лимана, происшед4шие в результате экологической ка4тастрофы 1992 года. Сохранениебиоразнообразия бассейна Днестра/ Е. Г. Воля, А. И. Дручин // Тез. межд.конф., г. Кишинев, 1999. – С.45 – 47.

2. Воля Е. Г. Влияние некоторых антро4погенных факторов на экосистемуШаболатского лимана / Е.Г. Воля //Тез. докл. III Межд. науч.4практ. конф.“Экологические проблемы городов,рекреационных зон и природоохран4ных территорий”. – Одесса, 2000. –С. 52 – 56.

3. Воля Е. Г. Современное состояниеэкосистемы Шаболатского лимана всвязи с его рекреационной функци4ей / Е.Г. Воля, С.Г. Бушуев, В.Е. Рыж4ко // Сб. мат–в симп. «Устойчивоеразвитие экологического туризма наЧерноморском побережье». – Одес4са, ОЦЭНТИ. – 2002. – С. 28 – 31.

4. Засыпка Л. И. Санитарно4эпидемио4логическая оценка состояния морс4ких рекреационных территорий обла4сти и необходимые оздоровительныемероприятия / Л. И. Засыпка, А. Н.Кильдышова, Л. А. Харина // Мат4лымежд. научн.4 практ. конф «Экологиягородов и рекреационных зон». 4 25426 июня 1998 г. — Одеса: Астропринт,1998. — С. 57 – 62.

5. Ніколенко С.І., Глуховська С.М., Кова4льова І.П. Посібник з методів контро4лю лікувальних грязей, ропи та пре4паратів на їх основі. Ч.2. Мікробіо4логічні дослідження. – Одеса: 2010. –86 с. – В надзаг. МОЗ України, УкрН4ДІМРтаК.

6. Води мінеральні лікувальні. Технічніумови: — ГСТУ 42.10402496 [Чиннийвід 1996406424]. — Київ: Міністерствоохорони здоров’я, 1996. — 30 с. —


96


(Галузевий стандарт)

7. Методи дослідження природних тапреформованих лікувальних засобів:мінеральних природних столових,лікувально4столових, лікувальних водта напоїв на їхній основі; штучно4мінералізованих вод; пелоїдів; роз4солів та препаратів на їхній основі(Методики). Затверджено Міністер4ством охорони здоров’я України,№14 від 28.04.2001 р.

Резюме

ЭКОЛОГО4ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКАСАНИТАРНО4МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОГО

СОСТОЯНИЯ РАПЫ ШАБОЛАТСКОГО(БУДАКСКОГО) ЛИМАНА

Мокиенко А.В., Николенко С.И.,Недолуженко Д.И.

В работе представлены результатыэколого4гигиенической оценки санитар4но4микробиологических показателейрапы Шаболатского (Будакского) лимана.Обоснована вероятность сброса бытовыхи промышленных сточных вод в лиман инеобходимость продолжения исследова4ний эколого4гигиенического состояниярапы лимана.

Ключевые слова: лиман, рапа,санитарно<микробиологическиепоказатели, эколого<гигиеническаяоценка

Summary

ECOLOGY4HYGIENIC ESTIMATION OFSANITARY4MICROBIOLOGICAL

CONDITION OF HIGHLY MINERAL WATEROF SHABOLATSKY (BUDAKSKY) ESTUARY

Mokiyenko A.V., Nikolenko S.I.,Nedoluzhenko D.I.

In work results ecology4hygienicestimation of sanitary4microbiologicalindicators of highly mineral waterShabolatsky (Budaksky) estuary arepresented. The probability of dump ofhousehold and industrial sewage in estuaryand necessity of continuation of researchesecology4hygienic condition highly mineralwater estuary is proved.

Keywords: estuary, highly mineral water,sanitary<microbiological indicators,ecology<hygienic estimation


Вступ

Відповідно до Національної Програ4ми „Репродуктивне здоров’я нації” до2015 року” особлива увага приділяєтьсяпроблемам, пов’язаним із збереженнямрепродуктивного здоров’я населення танародженням здорової дитини. Тому ви4користання наукових розробок, спрямо4ваних на удосконалення системи ліку4

вально4діагностичних заходів та проф4ілактики акушерських ускладнень під часвагітності та пологів, мають першочерго4ве значення для збереження здоров‘яжінки та відтворення здорової популяції.

Необхідність проведення анестезіо4логічного забезпечення під час пологівзумовлена тим, що процес пологів супро4воджується больовою імпульсацією, ви4

УДК 612.63.02ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ АНАЛГЕЗІЇ ПОЛОГІВ НА ПАРАМЕТРИ

БІОЛОГІЧНО�АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОДІЛЬ ТА

НОВОНАРОДЖЕНИХ

Ткаченко Р.О*., Шейман Б.С.**, Волошина Н.О.*

* Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця** Українська дитяча спеціалізована лікарня „ОХМАДИТ”

Ключові слова: пологи, аналгезія пологів, біологічно<активні речовини.



97

никнення та інтенсивність якої залежатьвід багатьох факторів. Відомо, що больо4вий синдром супроводжується певниминейро4гуморальними змінами з накопи4ченням у кров’яному руслі біологічно4ак4тивних речовин (БАР), які негативно впли4вають на стан роділлі, плода і новонарод4женого [2].

Незважаючи на існуючий арсеналрізноманітних методів знеболювання по4логів, оптимального варіанту анестезіо4логічного забезпечення пологової діяль4ності до цього часу не знайдено [1], томуця проблема залишається досить акту4альною як в Україні, так і в цілому світі.

Мета дослідження

Обгрунтування підходів щодо опти4мізації застосування методів знеболю4вання пологів шляхом вивчення деякихтоксикометричних параметрів біологічно4активних речовин у роділь та новонарод4жених і вплив на них різних видів знебо4лення.

Матеріал та методи дослідження

Дослідження проведені у пологово4му відділенні Київського міського полого4вого будинку № 1. Методом суцільної,ненавмисної вибірки в дослідження буливключені 82 пацієнтки, що народжуваливперше з неускладненим перебігом ваг4ітності та пологів та їх новонароджені – 82дитини. В залежності від методу знебо4лювання всі роділі були розподілені нап’ять груп. У першу (контрольну) групубули включені 16 пацієнток, яким під часпологів використовували сугестивнуаналгезію, у 15 роділь другої групи булазастосована системна аналгезія фентан4ілом. Третю групу дослідження склали 18жінок, яким була застосована епідураль4на аналгезія лідокаїном (ЕДА Л), в четBвертій групі у 17 пацієнток знеболенняпологів проводили епідуральну аналгезіюбупівакаїном (ЕДА Б), і у п’ятій групі підчас пологів було використано субдураль4ну аналгезію (СА) (16 роділь). Досліджен4ня проводили в динаміці: до початку зне4болення та на висоті розвитку аналгезії.З дозволу породіль забір крові у новона4

роджених для дослідження здійснювавсяшляхом пункції v. umbilicales одразу жпісля народження дитини.

Дослідження механізмів формуван4ня та накопичення різних за своїми ток4сикометричними параметрами БАР про4водилось за допомогою методу комплек4сної токсикометрії [3]. Суть цього методуполягає в дослідженні найбільш важливихтоксикометричних характеристик: по4шкоджуючої активності (цитолітична ак4тивність), етіопатогенетичних механізмівїх синтезу (обмінний, резорбтивний,інфекційний), розподілення БАР у кров’4яному руслі на білкових носіях плазми(альбумінах, глобулінах, клітинних мемб4ранах) та у вільній циркуляції, розміри їхчасток і молекул (<10 нм, 104200 нм та>200 нм), участь цих речовин у форму4ванні автоімунних реакцій.

Виділення фракцій з плазми прово4дили методом висолювання сульфатомамонію 50 та 100 % концентрації за за4гальноприйнятою методикою. Виділенняфракції, яка містить БАР з частками тамолекулами розміром 104200 нм та мен4ше 10 нм, здійснювали методомфільтрації через напівпроникливі мембра4ни з діаметром пор 200 нм та 10 нм.Дослідження міцності зв’язку БАР з білко4вими носіями плазми (альбуміновими,глобуліновими) здійснювали методом 30% дилюції фізіологічним розчином з на4ступною фільтрацією через фільтри звище означеним діаметром пор.

Для вивчення участі БАР у форму4ванні автоімунних реакцій, визначаливміст лімфоцитів, які утворюють розеткиз автологічними еритроцитами, після їхінкубування з цільною плазмою, фракці4ями плазми і речовинами з різними роз4мірами часток та молекул. Для дослід4ження пошкоджуючої дії БАР на біологічнімішені використовували метод цитолітич4ної активності лейкоцитів. Отриманийрезультат оцінювали після інкубуванняавтолейкоцитів пацієнтів з цільною плаз4мою, фракціями плазми і речовинами зрізними розмірами часток та молекул.При дослідженні участі БАР у формуванні


98


автоімунних реакцій, визначали вмістлімфоцитів, які утворюють розетки з ав4тологічними еритроцитами, після їх інку4бування з цільною плазмою, фракціямиплазми і речовинами з різними розміра4ми часток та молекул. На підставі отри4маних результатів досліджень робиливисновок про пошкоджуючу активністьБАР та їх участь у формуванні автоімун4них реакцій. Допустимий рівень лабора4торної маніфестації накопиченя БАР зпошкоджуючими властивостями відпові4дав цитолітичній активності менше 20 %;легка ступінь 4 20430 %; середня 4 30440%; і тяжка 4 більше 40 % [4].

Тип реакції системної відповіді(ТРСВ), наявність сенсибілізації (ІС) тарівні токсичності (ЯІІ, ЛІІ) вивчали за до4помогою розрахункових індексів.

Отримані дані були обраховані задопомогою пакета статистичних програм«Statistica 6.0».


Отримані результати порівняльногоаналізу дозволяють вказати на законо4мірності та особливості токсикометрич4них параметрів БАР, що накопичувалисяв кров’яному руслі у роділь під час по4логів, та їх зв’язок з використанням різнихвидів знеболювання (табл. 1). Так, у жінокяким застосовували сугестивний методаналгезії, закономірним було достовірнезростання показників токсичності та сен4сибілізації (підвищення рівнів ЛІІ та ІС),поряд із достовірним зниженням рівнів ЯІІта збереженням гіперергічного типу ре4акцій, на що вказує відсутність достовір4них змін ТРСВ в динаміці пологів. Засто4сування СА та системної аналгезії фента4нілом достовірно не впливало на зазна4чену вище закономірну динаміку ЛІІ.Особливості динаміки ЛІІ зареєстрованіпри проведенні ЕДА з використаннямлідокаїну та бупівакаїну були дещо інши4ми. Так, рівні індексу токсичності (ЛІІ) вцих групах після розвитку знеболюваннябули достовірно нижче у порівнянні з та4кими у контрольній групі. Це вказує, щовикористання ЕДА нівелює зростання

лейкоцитарного індексу токсичності підчас пологів. Також нами встановлено, щозастосування субдуральної аналгезії до4стовірно не впливало на зазначену вищезакономірну динаміку ЯІІ, в той час, як припроведенні епідурального знеболюванняз використанням лідокаїну, бупівакаїну тасистемної аналгезії фентанілом, рівні ЯІІпісля розвитку аналгезії були достовірновищими у порівнянні з такими у конт4рольній групі. Таким чином, застосуван4ня ЕДА та системної аналгезії фентаніломобумовлює зростання ЯІІ, що вказує назменшення проявів інтоксикації.

Аналіз динаміки ТРСВ виявив, що уроділь 3 групи, яким проводили ЕДА Л,суттєвих змін у порівнянні з контрольноюгрупою ми не встановили, а при прове4денні ЕДА Б, СА та системної аналгезіїфентанілом 4 рівні ТРСВ були достовірновищими у порівнянні з такими в конт4рольній групі. Тобто, використання цихвидів знеболювання пологів обумовлюва4ло нормалізацію індексу ТРСВ на фоніпроведення аналгезії.

Аналізуючи зміни індексу сенсибіл4ізації під час проведення різних видіваналгезії було встановлено, що застосу4вання СА та системної аналгезії фентан4ілом достовірно не впливало на зазначе4ну вище динаміку ІС у контрольній групі.Під час проведення ЕДА рівні ІС булидостовірно нижчими у порівнянні з таки4ми в групі з сугестивною аналгезією. Цесвідчить, що використання ЕДА Л та ЕДАБ нівелює зростання ІС на фоні розвиткуякісної аналгезії, а також може бути по4в’язано з протизапальною дією місцевиханестетиків [5].

Результати порівняльного аналізудозволяють вказати на деякі особливостіпроявів окремих параметрів БАР, систем4ної відповіді та сенсибілізації у новона4роджених, що обумовлені використаннямрізних видів знеболювання їх матерям підчас пологів. Так, у новонароджених 14їгрупи закономірним були високі рівні ЛІІ,ЯІІ та ТРСВ, що свідчать про накопичен4ня БАР у з вираженими пошкоджуючими



99

властивостями, гіперергічний тип реакційсистемної відповіді та відсутність сенси4білізації у цих дітей (нормальний рівеньІС) (табл. 1).

Застосування ЕДА Л, ЕДА Б та сис4темної аналгезії фентанілом під час по4логів у матерів достовірно не впливало назазначений вище рівень ЛІІ у порівнянніз новонародженими 14ї групи. На відмінувід інших груп порівняння, у новонарод4жених матерям яких застосовували СА,спостерігалися найвищі показники ЛІІ(22,02±2,54 у. од.), які були достовірновищими ніж у новонароджених конт4рольної, 3 і 4 груп. Таким чином, викори4стання СА сприяє зростанню індексуінтоксикації у новонароджених, що можевказувати на більш значне накопиченняБАР у цих дітей.

Під час проведення подальшого по4рівняльного аналізу було встановлено, щозастосування ЕДА Л, СА та системноїаналгезії фентанілом достовірно не впли4вало на рівень ЯІІ у порівнянні з новона4родженими контрольної групи, а прове4дення ЕДА Б супроводжувалось достові4рним його зниженням. Даний фактсвідчить, що використання ЕДА Б обумов4лює зниження ядерного індексу інтокси4кації у новонароджених.

Порівнюючи показники реакції сис4темної відповіді у новонароджених різнихгруп, ми не помітили якихось суттєвих

відмінностей між ними. У всіх дітей спо4стерігався гіперергічний тип реакції сис4темної відповіді, який не залежав від видуаналгезії, що проводили матерям під часпологів.

Аналізуючи рівні ІС було встановле4но, що при застосуванні СА цей показникдостовірно не відрізнявся від такого, щобув у новонароджених контрольної групи.В той же час, проведення ЕДА Л, ЕДА Бта системної аналгезії фентанілом уроділь під час пологів супроводжувалосьдостовірним його підвищенням у по4рівнянні з контрольною групою, проте їхзначення відповідало нормальним показ4никам, що вказує на відсутність сенсиб4ілізації організму новонароджених. Такимчином, використання різних видів знебо4лювання пологів не обумовлює появуознак сенсибілізації організму у новона4роджених.

Висновки

1. Перебіг пологів без застосування як4існого знеболювання супроводжуєть4ся накопиченням у кров’яному русліБАР з вираженими пошкоджуючимивластивостями, гіперергічним типомреакції системної відповіді та наявн4істю сенсибілізації у роділь, що про4являється різноспрямованою динам4ікою у показниках токсичності (недо4стовірне зменшення ЯІІ та достовір4не підвищення ЛІІ), достовірним зро4

Таблиця 1 Порівняльна динаміка рівнів розрахункових індексів (у. од.) у роділь та новонароджених при

застосуванні різних видів знеболювання пологів, M ± m Параметри

дослідження До

знеболення Сугестивна аналгезія

Системна аналгезія ЕДА Л ЕДА Б СА

Групи 1 2 3 4 5

Роділі ЛІІ 8,28 ± 0,26 10,32 ± 0,45 **⇑ 9,43 ±1,08 8,41 ± 0,83 *⇓ 7,41 ± 0,32 *⇓ 10,64 ± 2,14 ЯІІ 0,22 ± 0,01 0,13 ± 0,01 **⇓ 0,24 ± 0,02 *⇑ 0,26 ± 0,02 *⇑ 0,19 ± 0,02 *⇑ 0,12 ± 0,02

ТРСВ 3,92 ± 0,89 2,66 ± 0,18 5,01 ± 1,29 2,92 ± 0,33 6,22 ± 1,10 *⇑ 6,57 ± 1,74 *⇑ ІС 2,07 ± 0,18 4,26 ± 0,40 **⇑ 2,57 ± 0,99 2,01 ± 0,04 *⇓ 2,69 ± 0,42 *⇓ 8,16 ± 2,10

Новонароджені ЛІІ - 14,71 ± 0,86 18,44 ± 2,00 15,78 ± 1,43 16,31 ± 0,86 22,02 ± 2,54 *⇑ ЯІІ - 0,31 ± 0,02 0,30 ± 0,02 0,26 ± 0,03 0,25 ± 0,02 *⇓ 0,22 ± 0,05

ТРСВ - 5,39 ± 0,57 7,41 ± 1,02 4,74 ± 0,83 5,52 ± 0,57 14,89 ± 4,79 ІС - 1,15 ± 0,10 1,88 ± 0,18 *⇑ 1,51 ± 0,10 *⇑ 1,37 ± 0,10 *⇑ 1,40 ± 0,22

Примітки: 1. ** ⇑- достовірне підвищення рівню у порівнянні з контрольною групою до- та після знеболювання. 2. ** ⇓- достовірне зниження рівню у порівнянні з контрольною групою до- та після знеболювання. 3. * -⇑ достовірне підвищення рівню у порівнянні з контрольною групою після знеболювання. 4. * - ⇓достовірне зниження рівню у порівнянні з контрольною групою після знеболювання.


100


станням проявів гіперергічного типуреакцій системної відповіді та змен4шенням індексу сенсибілізації.

2. Використання різних методів знебо4лювання пологів дозволяє впливатина токсикометричні параметри БАРта нівелювати їх пошкоджуючі влас4тивості як у роділь, так і у новонарод4жених. Проте різні методи знеболю4вання неоднозначно впливають надинаміку показників токсичності БАРу роділь під час пологів та у новона4роджених. Найбільш виразні ефектинівелювання цих проявів у роділь тановонароджених були виявлені приепідуральному знеболюванні пологівз використанням лідокаїну та бупіва4каїну.

3. Застосування різних видів знеболю4вання пологів не супроводжуєтьсясенсибілізацією новонароджених.


1. Datta S. Obstetric Anesthesia / S.Datta// Handbook. – [4th ed.]. 4 SpringerScience+Business Media, 2006. – 409p.

2. Eisenach J.C. The Pain of Childbirth andits effect on the Mother and the Fetus/ Eisenach J.C.: ed. by D.H. Chestnut // Obstetric Anesthesia. Principles andPractice. – [3rd ed.]. 4 Mosby Inc., 2004.4 P. 288–301.

3. Спосіб діагностики та лікування ендо4токсикозу / Проданчук М.Г., ШейманБ.С., Осадча О.І., Волошина Н.О. //Реєстр галузевих нововведень. –2006. 4 Вип. №22423. 4 Реєстр №172/23/05. 4 С. 113.

4. Методи дослідження ендогенноїінтоксикації організму / АндрейчинМ.А., Бех М.Д., Дем’яненко В.В. идр.// Методичні рекомендації МОЗУкраїни. – Київ, 1998. – 31 c.

5. Hollmann M.W. Local Anesthetics andthe Inflammatory Response. A NewTherapeutic Indication? /M.W.Hollmann, M.E.Durieux //Anesthesiology. 4 2000. – Vol. 93. – P.858–875.

Резюме

ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ ВИДОВАНАЛГЕЗИИ РОДОВ НА ПАРАМЕТРЫ

БИОЛОГИЧЕСКИ4АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВУ РОЖЕНИЦ И НОВОРОЖДЕННЫХ

Ткаченко Р.А., Шейман Б.С., Волошина Н.А.

Исследованы некоторые параметрыбиологически4активных веществ (БАВ) у82 рожениц и новорожденных при ис4пользовании различных методов обезбо4ливания родов. Показано, что отсутствиекачественного обезболивания во времяродов сопровождается накоплением БАВс выраженным повреждающим действи4ем. Применение эпидуральной аналгезиинивелирует эти отрицательные эффектыБАВ как у рожениц, так и у новорожден4ных.

Ключевые слова: роды, обезболиваниеродов, биологически<активныевещества.

Summary

INFLUENCE OF VARIOUS KINDS OF ANANALGESIA OF CHILDBIRTH ON

PARAMETRES OF BIOLOGICALLY4ACTIVESUBSTANCES AT LYING4IN WOMEN AND

NEWBORNS

Tkachenko R.A., Sheiman B.S.,Voloshina N.A.

Some parametres of biologically4active substances (BAS) at 82 lying4inwomen and newborns are investigated atuse of various methods of a labour painrelief. It is shown, that absence of qualitativeanaesthesia during childbirth isaccompanied by accumulation BAS with theexpressed damaging action. Application ofan epidural analgesia levels these negativeeffects of BAS both at lying4in women, andat newborns.

Keywords: childbirth, a labour pain relief,biologically<active substances.




101

Психофизиология на транспорте The Psychophysiology on Transport

Актуальной проблемой современ4ной медицины является полиморбидностьзаболеваний которые ухудшают качестважизни пациентов ограничивают или затруд4няют лечебно4диагностический поиск. Ре4зультат их суммарного накопления с выра4женной клинической манифестацией попа4дает на средний возраст. Чаще всего вразных компонентах регистрируются ате4росклеротические поражения венечных имозговых артерий (ИБС, дисциркулятурнаяэнцефолопатия) артериальная симптома4тическая гипертензия и хронические об4структивные заболевания легких (ХОЗЛ),остеохондроз позвоночника, дисфункциящитовидной железы. И одной из причинлежащих в основе развития полиморбид4ности – ятрогенный – длительная кумуля4ция лекарственной терапии, перерастаю4щая в самостоятельные нозологическиеформы побочных эффектов (Тодорико Л.Д.,2007).

Психотерапевтически данный вопросможно рассматривать как соматическийфактор, дополнительно отягощающий ра4боту высшей нервной деятельности, кото4рый находит отражение в психофизиологи4ческом статусе пациента, от которого зави4сит динамика работоспособности и устой4чивости когнитивных процессов.

Реализация данных параметров ВНДособенно актуальна в следующих профес4сиях связанных с управлением наземного,подземного, воздушного и водного транс4порта, подъемом на высоту, обслуживани4

ем действующего электрооборудования,ношения огнестрельного оружия, изготов4ления черных и цветных металлов.

Актуальным вопросом сегодня явля4ется стабилизация психофизиологическо4го статуса пациента, посредством психоте4рапевтического влияния на ВНД как альтер4нативный вариант медикоментозной тера4пии.

Материалы и методы

С марта по июнь 2007 года в услови4ях психотерапевтического кабинета поли4клиники №28 г. Одессы было проведенопсихофизиологическое обследование 450пациентов в возрасте от 20 до 60 лет, сре4ди которых 283 женщины. Анамнез даннойгруппы пациентов представлен в смешан4ном компоненте ИБС дисциркулятурная эн4цефолапотия, артериальная симптомати4ческая гипертензия, хронические обструк4тивные заболевания легких, остеохондрозпозвоночника, дисфункция щитовиднойжелезы. При проведении пробы с пятьютаблицами Шульте была построена криваяистощаемости, отражающая устойчивостьвнимания и работоспособность в динами4ке. Психоэмоциональное состояние опре4деляли с помощью модифицированноговосьмицветового теста Люшера. Также ис4пользовались тесты Баса и Дарке выявля4ющий уровень и формы агрессии, тестСпилберга4Ханина, определяющий лично4стный уровень тревожности. В том числеСемейная социограмма — проективнаяметодика для проведения экстерн4анализа

УДК 612.821ПСИХОТЕРАПИЯ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА

ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС В ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ

ГРУППАХ

Лившун Е.В.Городская поликлиника № 28, Одесса, Украина

Ключевые слова: психотерапия, психофизиологический статус,профессиональные группы


102


семейных отношений. Исследования про4водились до психотерапевтической и меди4каментозной помощи и после пройденно4го курса лечения и психотерапии.

Полученные результаты

Группа пациентов, состоящая из 450человек была разделена на основную иконтрольную. Основная группа составляла216 человек, контрольная4 234 человека.Результаты первичного обследования ос4новной и контрольной группы до коррекциипоказали: снижение объема, переключе4ния, концентрации внимания, уровня опе4ративной памяти, снижение работоспособ4ности, снижение темпа мышления и вос4приятия, симптомы раздражительной сла4бости, повышенной отвлекаемости, гипере4стезии(повышенная чувствительность квнешним раздражителям), нарушение ноч4ного сна, чрезмерное внутреннее напряже4ние. психоэмоциональная лабильность.Основная группа получала только медика4ментозную терапию коморбидных ИБС,дисциркуляторных энцефалопатий, хрони4ческих обструктивных заболеваний легких,симптоматической артериальной гипертен4зии, остеохондроза позвоночника и дис4функции щитовидной железы. Контрольнаягруппа получала психотерапевтическуюкоррекцию наряду с медикаментозной по4мощью. Результаты проведенного психо4физиологического обследования основнойгруппы после курса медикаментозного ле4чения обнаруживают в 58% случаев исчез4новение симптоматики вышеперечислен4ных заболеваний и улучшение психофизи4ологических показателей (память4 до тера4пии 6,5 балла, после 6,7 баллов, таблицыШульте4 до терапии 48 секунд, после 40секунд), коэффициент личностной тревож4ности составлял 54 балла до терапии и 51после,что несущественно. В остальных 42%обследуемых основной группы измененийи улучшения состояния не наблюдалось. Изних в 19,5% случаев наблюдалось измене4ние внутренней картины болезни. Появля4лись доминирующие ипохондрическиемысли по поводу своего заболевания, но4сящие фиксирующий характер. В конт4рольной группе, которая наряду с медика4ментозным лечением, проходила курс пси4

хотерапии наблюдалось значительное улуч4шение психофизиологических показателейи эмоционального состояния. Улучшениеотмечено у 97,3% обследуемых. Показате4ли памяти изменились с 6,5 баллов4 до те4рапии, до47 баллов после. Показатели вре4мени по таблицам Шульте составили: дотерапии 48 секунд, после — 35 секунд; ко4эффициент личностной тревожности дотерапии составлял 54 балла, после — 43.Необходимо отметить, характер внутрисе4мейных отношений был актуален в семьяхс беременными женщинами. Психоэмоци4ональные проблемы беременной женщиныотражались на психоэмоциональном состо4янии мужа. В частности фрустрация по4требностей (общения, близости, внима4ния). Изменения психоэмоциональногосостояния мужчин можно охарактеризоватьсостоянием беспомощности, покинутости,одиночества, что несомненно влияло науровень мотивации и потребности в дости4жении и приводило к снижению работоспо4собности и эффективности труда. Одним изфакторов высокого уровня психоэмоцио4нального напряжения являлся развод. На4пример :у спешного научного сотрудниказаявления жены о разводе повлекли резкоеизменение психоэмоционального фона,снижение уровня мотивации, повышениекритичности по отношению к самому себе,изменение пищевого поведения(резкоеснижение аппетита), фиксация внимания,мыслей на представлении о себе как не4удачнике и снижение веры в свои силы ивозможности. Это ограничивало локус рас4пределения внимания, что приводило к за4торможенности и снижению концентрациивнимания. После поэтапного курса психо4терапии, который длился более 2 месяцев,произошел выход из кризиса с восстанов4лением адаптивных механизмов.

Выводы

1. Симптоматика психофизиологическогостатуса при соматогеннообусловлен4ных расстройствах укладывается врамки невротических, связанных сострессом и соматоформных рас4стройств, стоящих на оси F448.0 в МКБ410.

2. Результаты проведенного психофизи4



103


ологического обследования основнойгруппы после курса медикаментозноголечения свидетельствуют о том, что по4ложительная динамика оказалась несу4щественной, и в некоторых случаяхнаблюдалось изменение внутреннейкартины болезни в сторону ухудшения.

3. В группе, проходящей, наряду с меди4каментозным лечением, курс психоте4рапии, у 97,3% обследуемых наблюда4лось значительное улучшение психо4физиологических показателей и эмо4ционального состояния.

4. Психотерапевтический процесс явля4ется неотъемлемым фактором влиянияна психофизиологический статус паци4ента.

5. Работа и исследования в данном на4правлении продолжаются.


1. Сонди Л. Учебник экспериментальнойдиагностики влечений. Москва42005.4256С.

2. Шмелев А.Г. Психодиагностика лично4стных черт. С.Пб.42002.4473С.

3. Рубинштейн С.Я. Экспериментальныеметодики патопсихологии и опыт при4менения в клинике. М.: Апрель4 пресс,Психотерапия, 2007.4224С.

4. Кабанов М.М., Личко А.Е., СмирновВ.М. Методы психологической диагно4стики и коррекции в клинике.—Л., 1983.

5. Юнг К.Г. Символы трансформации М.– 2008 – 731С.

6. Бек Джудит С. Когнетивная терапия:полное руководство. М.4 2006 – 400С.

7. Слободяник А.П. Психотерапия. К. –1977 – 480С.

Резюме

ПСИХОТЕРАПІЯ, ЯК ЧИННИК ВПЛИВУНА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАТУС В

ПРОФЕСІЙНИХ ГРУПАХ

Лівшун Е.В.

Актуальною проблемою сучасної ме4дицини є полиморбидність захворюваньякі погіршують якість життя пацієнтів об4межують або погіршують лікувально4діаг4ностичний пошук. Психотерапевтично це

питання можна розглядати, як соматичнийчинник, що додатково обтяжує роботуВищої Нервової Діяльності, який знахо4дить віддзеркалення в психофізіологічно4му статусі пацієнта, від якого залежитьдинаміка працездатності і стійкості когні4тивних процесів. У групі, що проходитькурс психотерапії разом з медикаментоз4ним лікуванням, у 97,3% обстежуванихспостерігалися значне поліпшення психо4фізіологічних показників і емоційного ста4ну. Психотерапевтичний процес є не4від’ємним чинником впливу на психофізіо4логічний статус пацієнта.

Ключові слова: психотерапія, психофізіо<логічний статус, професійні групи

Summary

PSYCHOTHERAPY, AS FACTOR OFINFLUENCE ON PSYCHOPHYSIOLOGICAL

STATUS IN PROFESSIONAL GROUPS

Livshun E.V.

Actual problem of modern medicine ispolymorbidity diseases which worsenqualities of a life of patients limit orcomplicate medical4diagnostic search. In thepsychotherapeutical opinion the givenquestion can be considered, how thesomatic factor in addition burdening work ofthe Maximum Nervous Activity which findsreflection in the psychophysyologic status ofthe patient on which dynamics of workingcapacity and stability cognitive processesdepends. In the group which is passingalongside with medicamentous treatment, arate of psychotherapy at 97,3 % surveyedsignificant improvement psychophysyologicparameters and an emotional condition wasobserved. Psychotherapeutic process is theintegral factor of influence onpsychophysyologic the status of the patient.

Keywords: psychotherapy,psychophysiological status, professionalgroups


104


Вступ

Робота водіїв наземного транспор4ту є досить різноманітною. Вона прохо4дить в неоднакових умовах для праців4ників різних видів транспорту та характе4ризується цілим рядом загальних рис тавідмінностей. Між тим в сучасних норма4тивних документах [9,10] до всіх про4фесій, пов’язаних з транспортом, засто4совується однаковий підхід щодо визна4чення, наприклад, професійно важливихякостей для здійснення професійногодобору, контролю за станом психофізіо4логічних властивостей працівника впро4довж його професійної історії. В зв’язкуз цим виникає важливе питання про то4тожність чи різницю цих властивостей уоператорів, що керують транспортнимизасобами різного типу.

Для вирішення цієї задачі доцільнообрати такі професійні групи, які б, зодного боку, були достатньо тотожні зазмістом своєї роботи, а, з іншого, відоб4ражали специфіку праці оператора різнихтипів рухомих об’єктів. В якості таких групбули обрані машиністи локомотивів таводії вантажних автомобілів. Потрібновідмітити, що праця цих фахівців вив4чається вже достатньо давно. Накопиченівагомі результати щодо умов та змістуробіт машиністів локомотивів [1, 11, 17,6] та водіїв [3, 8]. Проте дослідження,спрямовані на порівняння характеристикпраці цих фахівців в доступних нам літе4ратурних джерелах не висвітлювалися.

В зв’язку з цим метою дослідженBня був порівняльний аналіз праці опера4торів з керування транспортними засоба4ми різного типу (машиністів локомотивівта водіїв вантажного транспорту), яка

детермінує їх професійно важливі якості.

Методи дослідження: бібліограф4ічний, контент4аналіз праці операторіврухомих об’єктів.

Результати та обговорення

Професії оператора динамічних си4стем, до яких відносяться професії маши4ніста локомотива та водія вантажноготранспорту, є в даний час одними з най4поширеніших серед операторських про4фесій. Природно, що при професійномувідборі операторів, що управляють рухомоб’єктів, необхідно враховувати харак4терні риси їх діяльності, та високі вимогидо психофізіологічних, психологічних вла4стивостей людини, які пред’являє та абоінша транспортна професія [18]. І, хоча,діяльність цих операторів підпадає підодин вид робіт (№9) згідно переліку про4фесій у системі професійного психофізіо4логічного відбору [9], проте сам змістроботи вимагає дещо різних підходів дооцінки їх професійно важливих якостей.На наш погляд це обумовлене суттєвоюрізницею в навантаженні на нервову си4стему, якісними та кількісними відмінно4стями зовнішніх сигналів, дією різнихфізичних, хімічних чинників та іншимивідмінностями гігієнічних характеристикумов праці.

Особливості управління локомотивом

Процес управління рухомим об4’єктом характеризується необхідністюпостійного уточнення й корегування влас4них дій. У трудовій діяльності машиністазначне місце займають одночасне спос4тереження за станом залізничної колії,контактної мережі, світлофорів, положен4ням стрілок, сигналами4попередження4

УДК: 612.825.8+613.685ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ МАШИНІСТІВ

ЛОКОМОТИВІВ ТА ВОДІЇВ ВАНТАЖНОГО ТРАНСПОРТУ

Єна О.А.ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»

Ключові слова: оператори динамічних систем, професійно важливі якості,гігієнічні умови, психофізіологічні показники.



105

ми, роботою вимірювача швидкості, ста4ном локомотивної сигналізації, постійнеспостереження ситуації у дзеркалі заднь4ого виду. Періодично виникає не4обхідність реагувати на звукові сигнали,виконувати регламент переговорів,здійснювати розрахунок швидкості, вит4римувати розклад руху. У машиніста4оператора постійно виникає дефіцитінформації про навколишнє середовищета часу на прийняття рішення, через щовін знаходиться в стані постійного нерво4во4емоційного напруження.

Іншим об’єктом керування в діяль4ності машиніста є технічні системи локо4мотива, інформація про роботу якихсприймається машиністом за допомогоюзору (показання приладів) і слуху (шумпрацюючої машини). Крім того, про ро4боту агрегатів машиніст виносить суд4ження за вібрацією корпусу локомотива.

Робочим місцем є кабіна локомоти4ва з кріслом, дошкою приладів, пультамита важелями керування. Інформаційнийзв’язок з диспетчером залізничної станціїведеться по радіоканалам.

За інтелектуальним навантаженнямпрофесія машиніста електровоза паса4жирських перевезень (залежно від типулокомотива) відноситься до класу II4ІIІ(3)[4]. Машиніст протягом кожної години всередньому сприймає 300 сигнальнихподразників. Їх розподіляють на зовнішніта сигнали з пульта керування.

Джерелом зовнішніх сигналів є:світлофори, розташування стрілок настанціях, платформи, вагони, мости, пе4реїзди, зустрічні поїзди, ситуації, інфор4мація про які поступає в результаті спос4тереження в дзеркало заднього огляду,сигнали попередження, люди та сторонніпредмети на шляху тощо.

Пульт керування локомотивоммістить цілий ряд джерел інформації:локомоторна сигналізація (світлофори),вказівник ступенів переключення режимівроботи двигуна (автомат4контроль4пере4ключення), аварійна сигналізація, розк4лад руху, невербальні звукові сигнали,

радіозв’язок, огляд стрічки швидкості.Додатковим джерелом даних про станлокомотива і шляхів є усні повідомленняпомічника.

Зважаючи на значну інерційністьоб’єкту керування, викликаною надвели4кою масою потяга, машиніст повиненпрогнозувати свої дії для уникненнярізких поштовхів, планувати зупинку по4тягу у точно визначеному місці. Потрібнотакож безпосередньо оцінювати відстанідо місця зупинки, на окремих ділянкахшляху, точно визначати час і місце перед4баченого графіком початку гальмуваннядля зміни швидкості руху поїзда тощо.Отже, для успішної діяльності машиністаоднією зі специфічних якостей є адекват4не сприйняття і прогнозування пара4метрів руху у часі і просторі.

Виходячи з наведеного можна вва4жати, що однією з найважливіших психо4логічних властивостей необхідних дляуспішного виконання діяльності машині4ста є увага. Із загальних характеристикуваги для діяльності машиніста профес4ійно значимими є її: переключення, кон4центрація (тобто спроможність підтриму4вати необхідний рівень уваги протягомтривалого часу). Доведено, що мож4ливість безпомилкової роботи зберігаєть4ся при швидкості подачі сигналів у межах30440 за хвилину [7,15,16]. Тобто харак4теристики уваги можуть підтримуватисяна відповідному рівні в певних межах тем4пу зміни інформації.

Характеристика роботи аналізаторів

У машиніста найбільше інформацій4не навантаження припадає на зоровийаналізатор, тому він є важливим для за4безпечення робочого процесу. Під часдіяльності, одночасно із зоровим аналіза4тором постійно навантажується слуховийаналізатор 4 сприйняття виробничихшумів та виконання регламенту перего4ворів із помічником. Встановлено, щочерез 10412 годин поїздки знижуєтьсяпропускна здатність зорового та слухово4го аналізаторів, у той час як на початкупоїздки її рівень вищий на 10415%[6, 4].


106


Фізичне навантаження

Оперативна діяльність машиніста,за допомогою якої здійснюється керуван4ня локомотивом, характеризуєтьсямінімальними м’язовими зусиллями. Узвичайних умовах керування локомоти4вом, як правило, складається із стандар4тних рухів і не потребує високої швидкостіта значних фізичних зусиль. Ці моторніоперації характеризуються одноманітні4стю, але вимагають деякої координаціїзусиль та їх виконання. Проте в деякихситуаціях особливе значення набуваєспроможність робити швидкі й точні уп4равляючі дії. Така необхідність виникаєпри раптових змінах керуючих сигналів,появі перешкод на шляху, обриві контак4тного проводу, різких змінах напруги вконтактній мережі тощо. Деяке збільшен4ня м’язового навантаження спостері4гається на ділянках із складним профілемшляху. Тривале перебування в сидячійпозі викликає зниження тонусу м’язовоїсистеми та зменшення обсягу циркулю4ючої крові в результаті її депонування всудинах нижніх кінцівок і області малоготаза, що може стати причиною розвиткувегето4судинної дистонії, гіпертонічноїхвороби, серцево4судинної недостатностітощо.

Нервово<емоційне навантаження

Машиніст локомотива постійно зна4ходиться в стані підвищеної нервово4емоційної напруги у зв’язку з високоювідповідальністю за результати роботи тажиття людей, матеріальні цінності, дот4римання вимог безпеки руху, забезпечен4ня графіка руху, що детермінується мож4ливістю виникнення ситуацій, котрі потре4бують максимально швидких керуючихдій в умовах дефіциту часу та інформації.

За даними В.І.Панкової та співав4торів [12] у машиністів локомотиву спос4терігається порушення адаптаційно4ком4пенсаторних реакцій, високе нервово4емоційне напруження, що пов’язане зособливостями діяльності (режим пост4ійного слідкування, заданий високий темпроботи та велика відповідальність за її

виконання, вплив негативних факторівсередовища та ін.), яке супроводжуєтьсяпевними змінами поведінки (висока збуд4жуваність чи загальмованість, імпуль4сивність і ін.) і вищої нервової діяльності(зміна швидкості переробки інформації,зниження функцій уваги та пам’яті).

Кожна дія машиніста надзвичайновідповідальна, тому що будь4яка грубапомилка в діяльності може мати найважчінаслідки. За даними досліджень Інститу4ту медицини праці, зокрема, з урахуван4ням фактору інтелектуального наванта4ження, згідно гігієнічної класифікаціїпраці, професія машиніста локомотивувідноситься до класу III(2), що підтверд4жує важливість розробки критеріїв психо4фізіологічного відбору саме по найбільшнавантаженим психічним функціям і вла4стивостям нервової системи [5].

Окремим чинником, що призводитьдо суттєвого зростання нервово4емоцій4ної напруги є змінна організація працімашиністів, що формується завдяки ве4ликим інформаційним навантаженням врізні години доби, яка призводить допригнічення добового ритму активаціїЦНС [4], зниженню адаптивності органі4зму.

Праця машиніста, пов’язана з три4валим виконанням однотипних простихоперацій у заданому темпі, що супровод4жується неперервною концентрацієюуваги в умовах малого обсягу професій4но значимої інформації, що, як правило,викликає розвиток стану «монотонії».Монотонність роботи сама по собі є галь4мівним чинником, що викликає сон4ливість [4,10]. У тривалих рейсах, крімзорових монотонних подразників, на ма4шиніста додатково впливає постійнийшум і вібрація, котрі сприяють швидкомурозвитку стомлення та негативних змінзагального функціонального стану орган4ізму, а також знижують слухову чутливістьі гостроту зору та усталеність ясного ба4чення [4,10]. Додатково діють чинникиуповільнення рухових реакцій та гіподи4намія (сидяча поза, малий обсяг профес4ійно необхідних рухів), а також неопти4



107

мальний тепловий режим кабіни машин4іста.

Причиною виникнення цього стану єне тільки монотонна праця (пов’язана завтоматизацією деяких систем керуван4ня), але і цілий ряд інших факторів. До нихвідносяться: сенсорна депривація, не4обхідність підтримки постійної готовностідо активної діяльності, десинхроноз, не4обхідність тривалого збереження змуше4ної пози обмеженістю рухової активності,шум, вібрація, особливі умови освітлен4ня, несприятливий мікроклімат кабіни.Розвиток монотонії у машиніста додатко4во пов’язаний з комплексною дією фак4торів, властивих для тривалої поїздки.Суб’єктивними проявами стану монотоніїє нудьга, апатія, притуплення уваги, змінавідчуття часу, зменшення пильності, сон4ливість, дратівливість, млявість, відчуттяутоми, що зменшують готовність машин4іста до екстрених дій, знижує функціо4нальні резерви його організму.

Важливою особливістю стану моно4тонії для досліджуваного контингенту єте, що він частково супроводжується роз4витком втоми. Перші ознаки стомлення,як правило, з’являються через 243 годи4ни поїздки, а більш виражене стомленнярозвивається через 445 годин поїздки [4,10].

Таким чином, стан монотонії харак4теризується збільшенням втрат функціо4нальних резервів організму, що можепризвести до зниження надійності праціоператора. Тому стійкість до монотонії таздатність до підтримки стану готовностідо екстреної дії при виникненні невизна4ченого за часом сигналу, є умовою, кот4ра в значній мірі визначає безаварійністьроботи машиніста.

Особливості мікроклімату

На мікроклімат у кабіні машиніставпливають значні відмінності у темпера4турному режимі внутрішньокабінного тазовнішнього простору, які викликаютьзначні коливання рівня шкідливості праці:температура 4 I4III(2), вологість – II, знач4на швидкість руху повітря (244 м/с) – II4

III(2), інфрачервоне випромінювання – II4III(1) [4,15].

Характеристика інших фізичних тахімічних факторів

Рівень шуму в сучасному локомотивіскладає – 824110 дБА, і за Гігієнічноюкласифікацією належить до діапазону відII до III(3) [4,7,16].

Джерелами вібрації на локомотивахє рухові установки та інші механізми.Частота та амплітуда вібрації визначають4ся багатьма факторами — типом локомо4тивів, їхніми конструктивними особливо4стями, режимом руху та ін. Найбільшавібрація по осі Y до 131 дБ і залежить відтипу локомотива – III(3) [4,13].

Існуючі на робочому місці магнітніполя знаходиться на оптимальному рівні[13].

В газовому середовищі машиністівтепловозів найбільшу небезпеку для здо4ров’я складають літкі речовини (пил міне4ральних добрив, будівельних матеріалів),та випаровування рідких вантажів (бензолта інщі ароматичні вуглеводні тощо)[4,13].

Характеристика праці водія вантажногоавтомобіля

Водій автомобільного транспортутакож виконує операторську роботу. Умо4ви праці водіїв характеризуються комбі4нованою дією комплексу несприятливихфізичних і хімічних чинників (мікроклімат,шум, вібрація тощо) у поєднанні із знач4ною фізичною та нервово4емоційною на4пругою. Також, при обслуговуванні авто4мобіля та проведенні розвантажувально4вантажних робіт, протягом 243 годин зазміну на водія діють несприятливі метео4рологічні чинники: температура, вологістьі швидкість руху повітря.

Особливості керування вантажним ав<томобілем

В обов’язки водія вантажного авто4мобіля входить не лише керування транс4портним засобом з дотриманням правилдорожнього руху, але й слідкування зайого справністю та станом вантажу. Вінмає постійно спостерігати за показника4


108


ми датчиків стану автомобіля, спостері4гати за дорожніми знаками, дорожнімпокриттям та іншими учасниками дорож4нього руху, за шумом роботи двигунааналізувати його стан. Рухи з керуванняавтомобілем під час пересування є до4сить складними за рівнем координації танавантажують функцію уваги. До них на4лежать: повороти керма, перемиканняважеля коробки передач та вказівниківповороту, реалізація умовних сигналівдля обміну інформацією з іншими учас4никами дорожнього руху тощо. Проте зістажем вони доводяться до певного ав4томатизму та вимагають меншої концен4трації уваги.

Велике значення має маршрут заяким повинен рухатись водій. Важливуроль відіграє те, на скільки добре вивче4на ділянка шляху, її вказівні знаки, альтер4нативні шляхи під’їзду. Адже, рухаючисьне знайомим маршрутом, водій щоб незбитися зі шляху вимушений більше часувитрачати на «читання» дорожньої обста4новки, більш тривало зосереджуватись наоточуючих об’єктах тощо .

Значно впливають на зміст діяль4ності водія обладнання транспортногозасобу приладами навігації, радіозв’язкуз диспетчерським пунктом, допоміжнізасоби паркування, завантаження та роз4вантаження, камери додаткового оглядута ін.

Фізичне навантаження

При водінні автомобіля водій пере4буває у вимушеній, фіксованій робочійпозі, тривалість якої складає не меншеп’яти годин робочої зміни. Дії, що вико4нує водій під час керування автомобілем:повороти керма, перемикання передач,натиснення на педалі зчеплення, гальмата газу.

Умови праці водіїв по важкості тру4дового процесу відповідають III класу 2ступені по чиннику «робоча поза» і оціню4ються як важкі [8,7].

Характеристика важкості і напруженостіпраці

Напруженість праці водія визна4

чається тривалістю зосередження уваги,кількістю сигналів, що поступають за оди4ницю часу, рівнем емоційної напруги.Тривалість зосередження уваги визна4чається часом безпосереднього водіння.Цей час, як правило, складає не меншеп’яти годин за зміну [8,2].

Кількість сигналів, що поступають, водиницю часу, тобто інформаційне наван4таження водіїв, розраховується шляхомреєстрації кількості дорожніх ситуацій:зупинка автомобіля та початок руху післязупинки, проїзд регульованого перехре4стя, проїзд нерегульованого перехрестя,вбудовування в транспортний потік, вихідз транспортного потоку, не ускладненийпроїзд нерегульованого перехрестя, ус4кладнений проїзд нерегульованого пере4хрестя, різке гальмування, в’їзд до дво4ру, виїзд з двору тощо.

Кожна дорожня ситуація несе в собі446 сигналів, що вимагають оперативно4го рішення. Додатково водій сприймаєвізуальні сигнали (інформацію про стандороги, дорожні знаки, пішоходів і ін.).Загальна кількість сигналів за годинускладає близько 400 [8,7].

Значно виражена емоційна напругаобумовлена особистим ризиком, підви4щеною відповідальністю за життя іншихучасників руху, за збереження транспор4тного засобу, регламентацією доставкивантажів.

Умови праці водіїв по напруженостівідповідають III класу 2 ступеню по чин4нику «емоційна напруга» і оцінюються якнапружені [8,7].

Характеристика мікроклімату робочоїзони

Параметри мікроклімату залежатьвід пори року. В теплий період року умо4ви праці, як правило, несприятливі задвома показниками – високою темпера4турою та швидкістю руху повітря. Так,температура повітря в кабінах авто4мобілів складає 234 33 °С при закритихвікнах і зовнішній температурі 10428°С.При відкритті вікон температура повітряв кабіні знижувалася на 344°С [17]. Пере4



109

вищення ПДУ відмічається при зовнішнійтемпературі вище 20°С. За оптимальнихпогодних умов (184 22°С) температураповітря в кабіні на рівні голови водія ста4новить 23432°С, тобто перевищення ПДУне більш 4°С [17]. При роботі з відкрити4ми вікнами, рухливість повітря складає0,2541,3 м/с, перевищуючи допустиму на0,0540,8 м/с.

Відносна вологість в кабінах реєст4рується на рівні 31467%, що нижче зовн4ішньої на 10430% і істотно не перевищуєПДУ [17] в теплий період року.

Причинами підвищення температу4ри повітря в кабіні автомобіля є: нагріван4ня зовнішніх і внутрішніх поверхонь кор4пусу прямими сонячними променями,попадання в кабіну конвективних потоківнагрітого повітря.

У холодний період в кабіні автомоб4ілю відмічається знижена температура

повітря. На рівні ніг вона складає 9411 °С,що нижче ПДУ на 648°С [17]. Зниженатемпература повітря обумовлена недо4статнім утепленням підлоги і відсутністюраціональної подачі підігрітого повітря зсистем опалювання.

Відносна вологість повітря в холод4ний період коливається в межах 4 254 42%. Рухливість повітря становить 0,1540,45м/с при ПДУ 0,3 м/с [17].

В цілому, умови мікроклімату мож4на оцінити як шкідливі 4 III клас 1 ступіньв теплий період року і III клас 2 ступінь вхолодний період року [17,8].

Характеристика хімічного складу робо<чої зони

Хімічні чинники включають наявністьряду шкідливих речовин повітря робочоїзони, а саме: оксид вуглецю, оксиди азо4ту, діоксид сірки, бензин, акролеїн та інші[17, 8]. Джерелом цих речовин є двигун

самого вантажногоавтомобілю, газовесередовище транс4портного потоку тазаправні станції.Наявність хімічнихчинників відмічаєть4ся в таких концент4раціях: оксид вугле4цю – 69 ± 1,7, діок4сид азоту – 0,39 ±0,09, бензин – 43,3± 11,6 (згідно з «Ме4тодикою визначен4ня і оцінки концент4рацій шкідливих ре4човин в салоні авто4транспортних за4собів» 4 РД37.052.154495 [17].

В цілому, умо4ви праці водіїв ван4тажного автотранс4порту за вмістомшкідливих хімічнихречовин в повітріробочої зони можнаоцінити як допус4

Таблиця 1 Порівняльна характеристика напруженості і важкості праці водіїв вантажних

автомобілів і машиністів локомотивів Показники діяльно-

сті та умов праці Водії вантажних

автомобілів Машиністи

локомотивів

Зміст роботи

Пересування по дорозі з можливістю маневрування швидкістю та просторови-ми параметрами руху.

Пересування по колії з мо-жливістю змін швидкості потяга з урахуванням інер-ційності його руху.

Змінність дорожніх обставин

Постійна, вимагає трива-лого концентрування уваги та швидкого прийняття рі-шення. Чинниками висту-пають інщі учасники руху та стан дорожнього по-криття.

Добре відомий маршрут. Зміни виникають при появі несподіваних перешкод і вимагають завчасного реа-гування.

Монотонність праці

Кожна дорожня ситуація несе в собі 4-6 сигналів. Монотонність виражена не значно. I-II(1)

Монотонність сильно вира-жена, час активних дій 5%

ІIІ (1) - ІIІ (2)

Напруженість праці: 1. сенсорне наванта-ження

2. емоційне напру-ження

3. Навантаження оперативної пам'яті

Загальна кількість сигналів за годину складає близько 400.

Умови праці відповідають III класу 2 ступеню по чин-нику «емоційна напруга».

Одночасно тримати в па-м'яті 1-2 об'єкти.

Загальна кількість сигналів за годину складає близько 300.

Відповідає класу II-ІIІ(2).і оцінюються як напружені.

Одночасно тримати в па-м'яті 5-6 об'єктів.

Важкість праці

Вимушена робоча поза 100% часу поїздки. Важ-кість праці відповідає III класу 2 ступені по чиннику «робоча поза» і оцінюють-ся як важкі.

Вимушена робоча поза на протязі 75% часу поїздки. Важкість праці відповідає III класу 2 ступені по чиннику «робоча поза» і оцінюються як середньої важкості.


110


тимі 4 II клас [17,8].

Характеристика фізичних чинників

Одним з найбільш несприятливихчинників виробничого середовища є шум.Тривала дія шуму на організм людиниприводить до розвитку передчасного сто4млення, що нерідко переходить в пере4втому та викликає порушення з боку не4рвово4психічної сфери, які проявляютьсяу вигляді невротичних і астенічних синд4ромів у поєднанні з вегетативною дис4функцією. Такі порушення часто супро4воджуються дратівливістю, загальноюслабкістю, запамороченням.

За даними літератури відомо, щоосновними джерелами шуму є двигун звентилятором системи охолоджування тавипускним трубопроводом, трансмісія,ходова частина, кузов і вантаж [2]. Істот4ний вплив на величину шуму спричиняєпричіп та шумові чинники середовищаруху. При дослідженні шуму в кабінах ав4томобілів середньої вантажопідйомностівстановлено, що його рівні при різних ре4жимах і умовах експлуатації коливалисявід 80 до 102 дБА[2]. Умови праціводіїв за шумовимчинником оціню4ються як шкідливі івідносяться до IIIкласу 1 ступеня [2].

На робочихмісцях водіїв ван4тажного автотранс4порту має місцен и з ь к о ч а с т о т н авібрація безладно4го характеру, мак4симальні значенняякої сконцентро4вані в діапазоні ча4стот від 1 до 125Гц. При цьому вста4новлено, що на ав4томобілях серед4ньої вантажопідй4омності рівень вер4тикальної вібрації

при різній швидкості руху та якості дорігколивається від 1254134 до 80486 дБ вдіапазоні частот від 1 до 63 Гц [2].

Рівні віброшвидкості залежать відтехнічного стану конкретного транспорт4ного засобу, величини пробігу, ступенязавантаженості і ін. В цілому, умови праціводіїв по вібраційному чиннику відповіда4ють III класу 143 ступеню шкідливості інебезпеки [13].

Для проведення поглибленого по4рівняльного аналізу діяльності машиністівлокомотивів та водіїв вантажних авто4мобілів була розроблена спеціальна таб4лиці (табл. 1, 2).

Порівняльний аналіз показує існу4вання багатьох співпадінь в характері таумовах праці досліджуваних професій(табл. 1). Так, за змістом роботи водіїпевною мірою мають більшу свободу дій.Проте, це формує у них більший ступіньнапруженості праці. Цей висновокпідтверджує розгляд змінності дорожніхобставин. Додатково на підвищення на4пруженості праці у водіїв впливають

Таблиця 2

Порівняльна характеристика умов праці водіїв вантажних автомобілів і машиністів локомотивів

Показники діяльно-сті та умов праці

Водії вантажних автомобілів

Машиністи локомотивів

Фізичні чинники: 1. шум 2. вібрація

Рівень шуму коливався від 80 до 102 дБА. Відповідає III класу 1 ступеню. Рівень вібрації коливаєть-ся від 125-134 до 80-86 дБ в діапазоні частот від 1 до 63 Гц, III клас 1-3 ступінь і зале-жить від стану дорожнього покриття.

Рівень шуму складає – 82-110 дБА, від II до III(3) Найбільша вібрація по осі Y до 131 дБ і зале-жить від типу локомотива – III(3)

Хімічні чинники: склад повітря робочої зони

Оксид вуглецю – 69 ± 1,7 Діоксид азоту – 0,39 ± 0,09 Бензин – 43,3 ± 11,6 Умови праці можна оцінити як допустимі - II клас.

В газовому середовищі те-пловозів можуть міститися літкі речовини (пил мінера-льних добрив і будівельних матеріалів тощо). Можлива наявність джерела бензолу та інших ароматичних вуг-леводнів (рідкі вантажі). Умови праці можна оцінити як допустимі - II клас

Мікроклімат III клас 1 ступінь в теплий період року, III клас 2 ступінь в холодний період року за параметрами температури та швидкості пуху повітря.

I-III(2), значна швидкість руху повітря (2-4 м/с) – II-III(2), інфрачервоне випро-мінювання – II-III(1).



111

підвищені (порівняно з машиністами)сенсорні навантаження, навантаження накороткочасну пам’ять і увагу. Але у ма4шиністів напруження праці підвищує її ви4ражена монотонність, яка потребує виз4начення окремих критеріїв профпридат4ності для кожної з професій.

Що стосується важкості праці, тоосновним чинником який формує її висо4кий рівень є вимушена робоча поза.Більше часу вона подовжена у водіїв.

Параметри мікроклімату, шуму тавібрації в обох досліджуваних професіяхзалежать від пори року, незважаючи напевні відмінності його складових, маютьоднакову високу оцінку (табл. 2).

Концентрація хімічних чинників, якімають різну природу в кожній з профес4ійних груп, оцінюються як допустимі.

Таким чином, проаналізовані опера4торські професії схожі за параметрамивпливу на працівників: мікроклімату,фізичних чинників та за рівнем важкостівиконуваної роботи. Між тим, євідмінності в змісті роботи, змінності до4рожніх обставин, якості хімічних складо4вих в повітрі робочої зони.

При проведенні психофізіологічнихобстежень ПВЯ потрібно враховуватинеспецифічну сторону діяльності і тесту4вати в обох контингентів: сенсомоторніреакції, увагу, орієнтацію у просторі,здатність приймати рішення і діяти в ек4стремальних умовах, емоційну стійкість.А також специфічну, і тестувати для водіїв:реакцію на об’єкт що рухається,швидкість переключення уваги, та длямашиністів: зорову і слухову пам’ять,стійкість до монотонії.

Висновки

1. Аналіз напруженості та важкостіпраці, дії шкідливих чинників робочо4го середовища показав, що профес4іям водіїв вантажних автомобілів тамашиністів локомотивів притаманнізагальні риси, які дозволяють оціню4вати психофізіологічний статус цихпрацівників за однаковими професій4но важливими якостями.

2. Деякі психофізіологічні якості, зокре4ма, стійкість до монотонії віддзерка4люють специфіку роботи водіїв ван4тажних автомобілів і машиністів локо4мотивів. Тому для здійснення про4фесійного добору потрібно розроб4ляти специфічні критерії для кожної зпрофесій.


1. Буров А.Ю. Психофизиологическоеобеспечение труда операторов //Информационно4управляющие сис4темы на железнодорожном транс4порте. – 1999. 4 №6. – С.32435.

2. Вайсман А.И. Гигиена труда водите4лей автомобилей. – М., 1988. – 192с.

3. Вайсман А.И. Психофизиологическиеосновы профессионального отбораводителей автомобилей // Тез. докл.1 Всес. симпоз. Киев 23425 октября1973г.4 Киев, 1973. – С.17418.

4. Звіт про науково4дослідну роботу«Вивчення впливу умов праці та ха4рактеру виробничої діяльності на зах4ворюваність та темпи професійногостаріння машиністів локомотивів».Інститут медицини праці. – Київ,1997.

5. Капцов В.А. Основные факторы про4фессионального риска у работниковжелезнодорожного транспорта В.А.Капцов, В.Б. Панкова, B.C. КутовойГигиена и санитария.4 2001. 1.,С 38443.

6. Капцов В.А., Мезенцев А.П., ПанковаВ.Б. Производственно4профессио4нальный риск железнодорожников. –М., 2002. – 350с.

7. Ластовченко В.Б. Физиологическиепроблемы сменной организации тру4да операторов. // Проблемы медици4ны труда. – К., 1998. – С.1874193.

8. Матвиенко Н.Т., Донченко Л.И., Дуд4ник И.Н., Лунин А.Н. Условия труда изаболеваемость водителей большег4рузных автомобилей при работе вкарьерах. – Гигиена труда. – К.,1992.– Вып. 28. – С.24427.


112


9. Наказ МОЗ України № 263/121 від23.09.94 «Про затвердження перелікуробіт, де є потреба у професійномудоборі»

10. Наказ МОЗ України №528 від27.12.2001 «Про затвердженнягігієнічної класифікації праці за показ4никами шкідливості та небезпечностіфакторів виробничого середовища,важкості та напруженості трудовогопроцесу» 46 с.

11. Нерсесян Л.С. Железнодорожнаяпсихология. – М., 2005. 4 384с.

12. Панкова В.Б., Фролов М.В., ГусевМ.И., Кутовой В.С. Нарушения эмо4циональной сферы работников же4лезнодорожного транспорта и их ре4абилитация // Гигиена и санитария.– 2000. 4 №2. – С.28431.

13. Прохоров А.А. Руководство по гигие4не на железнодорожном транспортеА.А. Прохоров, С В Суворов, О.И.Грибанов. М.: Медицина, 1981.4264 с.

14. Психологическая классификацияопасных ситуаций в деятельностилокомотивных бригад // Психологи4ческий журнал.4 М., 2009.4 №2. –С.92498.

15. Руководство по гигиене на железно4дорожном транспорте / Под ред.Прохорова А.А. – М., 1981. – 383с.

16. Чернобай В.В. Некоторые аспектыгигиенической характеристики усло4вий труда машинистов путевых ма4шин // Проблемы медицины труда. –К., 1998. – С.1154118.

17. Школьников Б.И. // Гиг. и сан. – 1995.4 №5. – С.36439.

18. Шостак В.И., Лытаев I А. Психофизи4ология: Учеб. пособие для мед. вузо4в.Изд.2., 2007. – 352с.

Резюме

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАТРУДА МАШИНИСТОВ ЛОКОМОТИВОВ

И ВОДИТЕЛЕЙ ГРУЗОВОГОТРАНСПОРТА

Ена А.А.

Проведен сравнительный анализпрофесіограм водителей грузового

транспорта и машинистов локомотивов.Установлены общие и различные факто4ры, которые влияют на работников в ра4бочей зоне. Выделены профессиональноважные качества которые играют наи4большее значение для успешного выпол4нения трудовой деятельности в каждомиз исследованных контингентов. Сфор4мулирована гипотеза о необходимостиопределения наиболее специфическихпсихофизиологических показателей уводителей грузового транспорта и маши4нистов локомотивов, ввиду отличий втрудовом процессе.

Ключевые слова: операторыдинамических систем,профессионально важные качества,гигиенические условия,психофизиологические показатели.

Summary

COMPARATIVE DESCRIPTION OFLABOUR OF MACHINISTS OF

LOCOMOTIVES AND DRIVERS OFFREIGHT TRANSPORT

Ena A.A.

The comparative analysis ofprofessiograma drivers of freight transportand machinists of locomotives is conducted.General and excellent factors whichinfluence on workers in a working area areset. Important qualities are selectedprofessionally which play a most value forsuccessful implementation of labour activityin each of investigational contingents. Ahypothesis is formulated about thenecessity of determination of the mostspecific psychophysiological indexes for thedrivers of freight transport and machinistsof locomotives, because of differences in alabour process.

Keywords: operators of the dynamicsystems, qualities, hygienical terms,psychophysiological indexes, areprofessionally important.




113

Экспериментальные исследования The Experimental Researches

Трипсиноподобная протеиназа иг4рает ключевую роль в развитии многихпатологических процессов в организмечеловека и животных. В исследуемыхнами механизмах патогенеза вирусногогриппа она расщепляет наружный белоквируса гриппа – гемагглютинин на двесубъединицы: НА

1 и НА

2 [1, 2]. Только

после расщепления гемагглютинина этойпротеиназой вирус проникает в клетку иначинает размножаться [345]. Ингибито4ры трипсиноподобных протеиназ блоки4руют процесс расщепления вирусныхбелков путем подавления активностиклеточных энзимов [6411]. В присутствииингибиторов клеточных трипсиноподоб4ных протеиназ после одного цикла реп4родукции исходного вируса с расщеплен4ными белками образуется вирусное по4томство с нерасщепленными, функцио4нально не активными вирусными белка4ми. Таким образом, дочерние вирионы неспособны инициировать инфекционныйпроцесс в связи с блоком ранних стадийцикла репродукции – адсорбции и про4никновения вируса в клетки [12, 13].

Цель наших исследований – изучитьзащитное действие ингибитора трипси4ноподобных протеиназ на выживаемостьмышей, зараженных смертельной дозойвируса гриппа А/PR/8/34 (Н1N1).

Для изучения защитного действияингибитора трипсиноподобных протеи4наз на выживаемость мышей, заражен4ных смертельной дозой вируса гриппа А/PR/8/34 (Н1N1), было взято 90 белых

мышей линии «Balbс» весом 16418 гр. и

пятая изоформа ингибитора протеиназ,выделенная из отходов ™4й стадии полу4чения гамма4глобулина. Выбор был обус4ловлен тем, что эта изоформа имеласамые высокие показатели активностиингибитора трипсиноподобных протеи4наз (132,52 у.е. – 1 условная единицасоответствует 1 мг инактивированногокристаллического трипсина) и низкуюактивность трипсиноподобной протеина4зы (0,0027 мкмоль аргинина/мин. в про4бе), последнее как раз дополнительноподтверждало роль ингибитора в регуля4ции протеиназной активности.

Мыши были разделены на 7 групп,четыре опытные по 15 шт. и в конт4рольных группах по 10 шт. (табл.). Живот4ные первой группы получали смертель4ную дозу вируса вируса гриппа А/PR/8/34 (Н1N1) (контроль вируса). Вирус вво4дили интраназально в объеме 0,05 млпод рауш4наркозом. Вторая группа мы4шей получала аналогичную дозу вируса,но одновременно подвергались воздей4ствию кристаллическим трипсином (кон4троль лечебных свойств кристаллическо4го трипсина) в тех же дозах и сроках, чтои животные третьей группы. Третья груп4па животных была заражена той же до4зой вируса и подвергалась лечению ин4гибитором трипсиноподобных протеи4наз, полученным из отходов производ4ства гамма4глобулина. Четвертая группаживотных получала только ингибитортрипсиноподобных протеиназ из отходов

УДК 577.112.083ИЗУЧЕНИЕ ЗАЩИТНЫХ СВОЙСТВ ИНГИБИТОРОВ

ТРИПСИНОПОДОБНЫХ ПРОТЕИНАЗ, ПОЛУЧЕННЫХ ИЗ

ОТХОДОВ СЫВОРОТОЧНОГО ПРОИЗВОДСТВА

Дивоча В.А.Украинский НИИ медицины транспорта, г. Одесса

Ключевые слова: грипп, протеиназа, ингибитор.


114


(контроль ингибитора на токсичность).Пятой группе животных вводили толькотрипсин кристаллический (контроль дей4ствия трипсина), шестой – фосфатныйбуфер, на котором разводили вирус, ин4гибитор и трипсин (контроль реактивов).Седьмая группа 4 контроль интактныхживотных (не получали никаких препара4тов). Ингибитор и трипсин вводили каж4дой мышке интраназально под легкимэфирным наркозом на протяжении семисуток. Каждая мышь получила в целом по

140 мкг ингибитораза курс лечения.

Как показалирезультаты иссле4дований, животныеІ4й и II4й групп по4гибли на 348 суткипосле заражения.Отмечается суще4ственная разница всроках гибели иклинической карти4не у мышей этихгрупп – мыши II4йгруппы начиналигибнуть значитель4но раньше (на 34и

сутки после заражения). Можно делатьвывод, что дополнительное введениетрипсина ускоряет течение гриппа послевведения смертельной дозы вируса, таккак гибель мышей наступает несколькораньше. В третьей группе выжило 12белых мышей (80 %), они оставалисьживы и на 14 сутки после заражения (об4щий срок наблюдения). Следовательно,ингибитор, блокируя трипсиноподобнуюпротеиназу, в значительной степени по4давляет инфекционный процесс, который

индуцирует вирусгриппа.

Животные чет4вертой, пятой, шес4той и седьмой группоставались живы напротяжении всегосрока наблюдения.Кроме того, вновьполученный ингиби4тор трипсиноподоб4ных протеиназ, невызывал токсичнос4ти, так как белыемыши четвертойгруппы оставалисьживы и на 14 деньпосле введения ин4гибитора.

Таким обра4зом, результаты ис4

Таблица

Действие пятой изоформы ингибитора трипсиноподобных протеиназ на выживаемость мышей, зараженных смертельной дозой (2,5-2 ЛД50) вируса

гриппа А/PR/8/34 Кол-во

животных № п/п

Номер названия группы

Кол-во живот-ных в группе

Доза вируса

Доза ин-гибитора на мышь, мкг белка пало выжило

% вы-жи-

вших живот-

ных 1. Вирус гриппа 15 10-1 - 15 - 0 2. Вирус гриппа +

трипсин крист. 15 10-1 20 мкг 15 - 0

3. Вирус гриппа + ин-гибитор из отходов

15 10-1 20 мкг 3 12 80

4. Ингибитор из отхо-дов (токсичность)

15 - 20 мкг - 15 100

5. Трипсин крист. (контроль)

10 - 20 мкг - 10 100

6. Фосфатный буфер (контроль)

10 - 0,2 мл - 10 100

7. Контроль животных 10 - - - 10 100

Действиеингибитора на

стадиюприкрепления ипроникновениявируса в клетку

Синтезпротеолитическихферментов и ихингибиторов

Действиеингибитора на

белок-предшественник

НА

1. Проникновение и разрушение внешних оболочек вирионов2. Сердцевина вириона в цитоплазме3 а,б. Распад внутренней мембраны и проникновение нуклеокапсида в ядро4. Перемещение vРНК в цитоплазму клетки5. Синтез гемагглютинина (НА) и нейраминидазы (NA) на Endoplasmic reticulum (эндоплазматическаясетка)

5 а – перемещение НА и NA назад в ядро, чтобы связать vРНК для формирования новых частицвирусного генома

5 б – перемещение НА и NA в аппарат Гольджи, где хранятся протеолитические ферменты в неактивной фазе6. vРНК и основные вирусные белки оставляют ядро и входят в мембранное выпячивание7. Отпочковывание зрелого вируса от клетки

Действие«Тамифлю»

Рис. Проникновение и репликация вируса гриппа в клетке



115

следований свидетельствуют о том, чтополученный из отходов первой стадииполучения гамма4глобулина препарат ин4гибитора трипсиноподобных протеиназобладал отчетливым противовируснымсвойством. Полученные результаты явля4ются убедительным экспериментальнымобоснованием использования выделен4ного ингибитора трипсиноподобных про4теиназ для лечения вирусного гриппа(рис.). Вместе с тем, не исключено, чтоингибитор может быть использован нетолько при вирусном гриппе, но и придругих вирусных инфекциях, при которыхрасщепление белка4предшественникавирусов производится клеточными трип4синоподоными протеиназами [14].

В целом, ингибиторную терапиювирусного гриппа следует считать новымперспективным направлением в леченииэтого заболевания и его осложнений. Всвязи с тем, что это направление лече4ния основано на общем для многих ви4русов механизме депротеинизации, сле4дует предположить, что лечение многихвирусных заболеваний, можно также ос4новывать на модуляции системы трипси4ноподобная сериновая протеиназа/инги4битор: вирусные гепатиты, СПИД и мно4гие другие. При этом, наряду с главнымспособом угнетения протеиназ путемвведения ингибиторов, перспективнымимогут быть стимуляция синтеза ингиби4торов протеиназ, а также их активация.

Безусловно, что этот патогенети4ческий способ терапии вирусных заболе4ваний должен быть всесторонне проана4лизирован, как одно из перспективныхобщебиологических направлений, регу4лирующих взаимоотношение вирусов иорганизма человека.

Вывод

Пятая изоформа ингибитора трип4синоподобных протеиназ, выделенная изотходов I4й стадии промышленного полу4чения гамма4глобулина, проявляла выра4женный защитный эффект (80%) относи4тельно белых мышей, зараженных смер4тельной дозой вируса гриппа А/РR/8/34.


1. Laver W. G. Separation of twopolypeptide chains from thehemagglutinin subunits of influenzavirus / W. G. Laver // Virology. – 1971.— V. 45. — P. 2754288.

2. Geo Brooks F. Orthomyxoviruses(Influenza viruses) / Geo Brooks F.,Janet S. Butel, Stephen A. Morse //Med Microbiol. – 2004. 4 V. 39, Chapter39. – P. 53645473.

3. Bosch F. The structure of thehemagglutinin a determinant for thepathogenicity of influenza viruses / F.Bosch, M. Orlich, H.4D. Klenk, R. Rott // Virology. 4 1979. 4 V. 95. 4 Р. 1974207.

4. Rott R. Cleavability of hemagglutinindetermines spread of avian influenzaviruses in the chorioallantoicmembrane of chiken embrion / R. Rott,M. Reinacher, H.4D. Klenk // Arch. Virol.– 1980. 4 № 65. – P. 1234133.

5. Vallbraht A. Recombination of influenzaa strais with Forval plague virus canchange pneumutropism for mice to ageneralized infection with involment ofthe central nervous system / A.Vallbraht, C. Schaltissek, B. Fleming,H.4S. Gerth // Virology. 4 1980. – №107. 4 P. 5424560.

6. Жирнов О. П. Новый подход к лече4нию гриппа: блокирование протеоли4тической активации вируса / О. П.Жирнов, А. В. Овчаренко // Вопросывирусологии. 4 1985. 4 № 4. – C. 4504456.

7. Букринская А. Г. Подавление репро4дукции ротавируса SА411 ингибито4рами протеаз в культуре клеток / А.Г. Букринская, В. Я. Кицак, С.А. Мой4снади, С. А. Архелов // Вопр. виру4сологии. 4 1987. 4 № 1. – С. 71474.

8. Участие системы протеолиза в реа4лизации вирулентности вируса грип4па и развитии инфекционного про4цесса: противовирусное действиеингибиторов протеаз / В. П. Лозиц4кий, А. С. Федчук, Л. С. Пузис,В. П. Буйко [и др.] // Вопросы виру4


116


сологии. 4 1987. 4 № 4. 4 С. 4134419.

9. Противірусна дія офіційних препа4ратів Е4амінокапронової кислоти таунітолу щодо вірусу грипу птахів / В.П. Лозицький, Т. Л. Гридіна, А.С. Федчук [та ін.] //Одеський медич4ний журнал. – 2006. 4 № 3 (95). – С.448.

10. Lozitsky V. P. Anti4infections actions ofproteolysis inhibitor E4aminocapronicacid (E4ACA) / V. P. Lozitsky // ВісникВінниц. нац. мед. ун4ту. – 2004. 4 №8(2). – С. 4344437.

11. Бореко Е. И. Лаборатория доклини4ческого изучения специфической ак4тивности ингибиторов вирусов – ос4новные итоги деятельности / Е.И. Бореко // Современные проблемыинфекционной патологии : сб. науч.тр. 4 Минск, 2009. 4 Вып. 2. – С. 2064209.

12. Cao Tin M. A protamine — line domainin basic adenovirus core protein / CaoTin M., Sung Michael T. // Biochem. andBiophys. Res. Commun. 4 1988. – V.108, № 3. 4 P. 106141066.

13. Scheid A. Activation of cell fusion andinfectivity by proteolytic cleavage of aSendai virus glycoprotein / A. Scheid,P. W. Choppin // In “Proteasis andBiological Control” (E. Reich, R. D.Ritkin and E. Shaw, eds.). Cold SpringHarbor. 4 1975. – № 4. – P. 6454659.

14. Деклараційний патент 37324 А Украї4на, МПК6 А 61 К 31/14. Інгібітор трип4сіноподібних протеаз як антивіруснийзасіб / Дівоча В. А.; заявник та патен4тодержатель Дівоча В. А. 4 №97115416 ; заявл. 12.11.1997 ; опубл.15.05.2001, Бюл. № 4.

Резюме

ВИВЧЕННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙІНГІБІТОРІВ ТРИПСИНОПОДІБНИХ

ПРОТЕЇНАЗ, ОТРИМАНИХ З ВІДХОДІВСИРОВАТОЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Дівоча В.П.

Метою дослідження було – вивчитизахисну дію інгібітору трипсиноподібнихпротеїназ на выживання мишей, зараже4них смертельною дозою вірусу грипу А/PR/8/34. Результати наших дослідженьпоказали, що п’ята ізоформа інгібіторутрипсиноподібних протеїназ, яка одержа4на з відходів першої стадії отриманнягама4глобуліну, зачистила від смерті білихмишей.

Ключові слова: грип, протеїназа,інгібітор

Summary

PROTECTIVE PROPERTIES OFINHIBITORS OF TRYPSIN4LIKE

PROTEINASIS GOT FROM THE WASTESOF SERUM PRODUCTION

Divocha V.A.

The aim of the work presented is tolearnt protective properties of trypsin4likeproteinasis inhibitor on the survival rate ofmice infected with lethal dose of the flu А/PR/8/34. The results obtained prove that the5th isoform of trypsin4like proteinasisinhibitor got from the wastes of the 1st stageof γ–globulin production may protect thewhite mice from the fatality.

Keywords: flu, proteinase, inhibitor.




117

На сьогоднішній день виробництвопектину є досить актуальною проблемою,оскільки, харчові домішки, що міститьпектин, мають комплексну дію наорганізм: блокують поглинання стабіль4них і радіоктивних металів на рівні шлун4ково4кишкового тракту, сприяють декор4порации їх з організму, мають протипро4меневу та антиоксидантну дію, стимулю4ють виведення з організму ксенобіотиків,зокрема пестицидів, підвищують фагоци4тозную активність життєвої системи, зни4жують протромбіновий індекс. Пектиндозволяє знизити вміст холестерину ворганізмі, сприяє нормалізації обміннихпроцесів, покращує периферичний кро4вообіг, покращує діяльність кишківника,компенсуючи недолік природних харчо4вих волокон у організмі. У комплексі звітамінами має загальнозміцнюючу дію,що підвищує імунітет людини.

Пектин має унікальні властивості,однією з яких є здатність утворюватикомплекси з важкими і радіоактивнимиелементами і виводити їх з організму. Цівластивості пектинів широко використо4вуються у багатьох галузях. Аналіз сорб4ційних характеристик пектиновміснихречовин рослинного походження плока4зує, що їх здатність утворювати нероз4чинні сполуки з іонами важких металів непоступається здатності більшості сор4бентів [142, 5, 8]. Ці результати можутьбути основою цілеспрямованого викори4стання пектиновмісних рослинних мате4ріалів для зв’язування та вилучення ток4сичних важких металів зі стічних та тех4нологічних вод цілого ряду шкідливихвиробництв.

Експериментальні роботи направ4

лені на дослідження властивостей пекти4новмісної сировини (бурякового жому),мають за мету покращення технологічно4го процесу їх виділення та контроль тех4нологічного процесу експресною методи4кою, не застосовуючи при цьому відомігроміздкі аналітичні методи.

Метою даної роботи є проведеннядослідження процесів етерефікації пекти4ну, як представника природних полімеріву хлоридно4 або фосфатнокислому сере4довищі, дослідити поведінку, зміну уструктурі при тривалому нагріванні.

Класифікують пектини за ступенемметоксилювання (тобто відношеннямметоксильних груп (4OCH

3) галактуроно4

вої кислоти до всіх кислотних залишків умолекулі) на високометоксильовані танизькометоксильовані. Ступінь метокси4лювання (етерефікації) має значнийвплив на основні властивості пектинів.

Комплексоутворюючі властивостіпектинових речовин залежать від вмістувільних карбоксильних груп, тобто ступе4ня етерефікації карбоксильних груп мета4нолом. Ступінь етерефікації визначаєлінійну густину заряду макромолекули тасилу і спосіб зв’язку катіонів [4, 6].

Нами досліджено процеси утворен4ня пектину з бурякового жому. На основііснуючої була розроблена схема покра4щеної технології отримання пектину, якавключає екстракцію жому по закінченніпроцесу гідролізу та промивання отрима4ного пектино4алюмінієвого коагулянтаводою. Також досліджені оптимальні па4раметри утворення головного продукту, асаме, залежність якісних показників пек4тиновмісної речовини від способу екст4ракції цукру з бурякової стружки, темпе4

УДК 664.292ОДЕРЖАННЯ ПЕКТИНОВМІСНИХ РЕЧОВИН З ПЕВНИМ

СТУПЕНЕМ ЕТЕРЕФІКАЦІЇ

Самойленко М.Г., Яковенко Л.О., Трачевський В.В.Національний авіаційний університет, м. Київ

Ключові слова: пектин, етерефікація


118


ратурного режиму тощо. Для оцінки впли4ву рН середовища на кінетику процесугідролізу були проведені додаткові досл4ідження. Як гідролізуючий агент вибранахлоридна або фосфатна кислоти, які ма4ють найбільшу реакційну здатність.Гідроліз проводився за температури 70°Спротягом двох год. Концентрація кисло4ти змінювалась від 0,25 до 3,5%. Прицьому співвідношення витрати мас q=1,5підтримувались постійним протягомвсього досліду. Крім того, через кожнугодину визначався основний якісний по4казник пектину – желеутворюючаздатність і вміст водорозчинних і водоне4розчинних пектинових речовин. Дані провміст пектинів використовували для роз4рахунку ступеня їх гідролізу. Встановле4но, що з підвищенням концентрації кис4лоти вміст протопектину в сировині зни4жується. Так, при концентрації кислоти0,25% і 0,50% вміст протопектину в си4ровині складає відповідно 1,78 і 1,65. Привищій концентрації хлоридної кислоти3,0% вміст протопектину знижується до1,41%, зменшується желеутворюючаздатність (13,3417,3 кПа)[3].

У табл.1. представлена характери4стика пектину, який був добутий екстра4гуванням із свіжого жому.

Як свідчать отриманні результати,

змінюючи техно4логічні параметригідролізу можнаодержати пектини знеобхідним ступе4нем етерефікації.

Для розробкиметодики оцінкиступеня етерефі4кації та контролю

технологічних параметрів процесу отри4мання пектиновмісних речовин з певнимступенем етерефікації використовувавсяметод термогравіметричного аналізу [7].З цієї точки зору, дослідження є доситьактуальним. Цей метод є цікавим, оскіль4ки, він дозволяє при вивченні термоокис4лювальної деструкції полімеру отримува4ти цінну інформацію для встановленнявзаємозв’язку хімічної структури поліме4ру та його фізико4хімічних характеристик.Оцінку проводили за термічною та термо4окислювальною деструкцією пектиновм4існих речовин.

Термічну та термоокислювальнустійкість пектиновмісних речовин визна4чають за термогравіметричними характе4ристиками, одержаними у процесі дина4мічного термогравіметричного аналізу(ДТГ) разом із диференціальним аналізом(ДТА) на диреватографі системи Паулік4Паулік4Ерден у повітрі зі швидкістю підви4щення температури 5410°С/хв в інтервалітемператур 5041000°С. Наважка 100 мг,тигель керамічний. Швидкість потоку по4вітря 5410 см3/хв. Розрахунок кінетичнихпараметрів деструкції був проведений зарозробленою нами методикою.

Для подальших досліджень буливзяті зразки пектину з різним ступенеметерефікації і зняті термогравіметричні

криві (рис. 1 і рис.2).

Те р м о г р а в і 4метричний аналізпоказав, шо кривіДТГ та ДТА маютькілька характернихпіків, які відрізня4

Таблиця 1

Характеристика пектинових речовин, одержаних із свіжого жому цукрового буряка

Гідролізуючий агент

рН t,°С ?,год Гідро- модуль

ОСН3 %

СОСН3 %

Молеку- лярна маса

Міцність желе

мм.рт.ст. 0,7 40 22 1:6 5,35 0,85 30000 530 1,0 40 18 1:4 6,6 0,65 40000 500 1,5 40 18 1:4 6,1 0,71 - 304 1,7 40 18 1:4 6,7 0,79 - 329

НСІ

1,0 70 2 1:6 6,6 0,86 35000 530

Таблиця 2

Основні термогравіметричні параметри зразків одержаних пектинів з різними ступенями етерефікації

Зразок пектину

Ступінь етерефікації,% Т1,°С Т2,°С Еакт, кДж/моль

П-1 10 100 250 137 П-2 30 100 240 112

.



119

ються своїми значеннями для різнихзразків пектиновмісних речовин.Так, пік за температури Т

1=100°С

вказує на виділення води, адсорбо4ваної молекулами пектиновміснихречовин. За Т

2 = 220°С починається

процес термоокислювальної дест4рукції молекул пектину [5].

У табл. 2. наведені значенняосновних термогравіметричних па4раметрів досліджуваних зразківодержаних пектиновмісних речовинз різними ступенями етерефікації.

Таким чином, одержані експе4риментальні дані показують мож4ливість контролювання ступеня ете4рефікації пектиновмісних речовинметодом термогравіметричногоаналізу по зміні енергії термоокис4лювальної деструкції (Е

акт ).

Висновки

1. Встановлені оптимальні пара4метри утворення головного про4дукту, а саме залежність якіснихпоказників пектиновмісних ре4човин (ступеня етерефікації) відтехнологічних параметрів про4ведення гідролізу;

2. Показана можливість отриман4ня пектиновмісних речовин зрізними ступенями етерефікації;

3. Показана можливість використаннятермогравометричного методу анал4ізу пектиновмісних речовин як експ4рес4методу контролю ступеня етере4фікації при пектиноутворюванні;

4. Експериментально встановлено, щорозрахована енергія активації проце4су термодеструкції пектиновміснихречовин дозволяє передбачати кіне4тику процесів пектиноутворення таконтролювати ступінь етерефікаціїпектиновмісних речовин.


1. Донченко Л.В. Технология пектина ипектинопродуктов.4 К.: Наук.Думк.,2000. 4 256 с.

2. Купчик М.П. Комплексоутворююча

здатність пектинопродуктів, одержа4них з використанням електротехно4логії.4К.: Хімія., 2003.4 150 с.

3. Купчик Л.А., Картель М.Т., НіколайчукА.А. Вилучення іонів токсичних важ4ких металів модифікованими пекти4новмісними відходами харчової про4мисловості // Екологічний вісник. –2008. 4 №3. – С. 11412.

4. Голубев В.Н., Шелухина Н.П. Пектин:химия, технология, применение. 4 М.:Химия,1995.4 317 с.

5. Удворгелі Л. Пектиновмісні порошки// Харчова і переробна промисловість.– 2004.4 № 1. – С. 22423

6. Карпович Н.С., Симхевич Е.Г. Произ4водство пектина. – Кишинев, 1999. –

Рис. 1. Експериментальні криві ДТА-ДТГ: зразок пектину П- 2

Рис. 2. Експериментальні криві ДТА-ДТГ: зразок пектину П-1


120


165 с.

7. Возняк О.В. Властивості пектинів таїх якісний і кількісний аналіз // Еколо4гічний вісник. 42008. 4 №1. – С. 16417.

8. Купчик Л.А., Картель М.Т., НіколайчукА.А. Вилучення іонів токсичних важ4ких металів модифікованими пекти4новмісними відходами харчової про4мисловості // Екологічний вісник. –2008. 4 №3. – С. 11412.

Резюме

ПОЛУЧЕНИЕ ПЕКТИНСОДЕРЖАЩИХВЕЩЕСТВ С ОПРЕДЕЛЕННОЙСТЕПЕНЬЮ ЭТЕРЕФИКАЦИИ

Самойленко М.Г., Яковенко Л.О.,Трачевский В.В.

Изучены процессы этерефикациипектинсодержащих веществ, определеныоптимальные условия проведения про4цесса получения пектинсодержащих ве4ществ с определенной степенью этере4фикации. Показано, что методом термо4

гравиметрического анализа возможноконтролировать процесс и степень эте4рефикации пектинсодержащих веществ.

Summary

RECEPTION OF PECTIN4COMPRISINGSUBSTANCES WITH CERTAIN DEGREE

OF THE ETHERIFICATION

Samoilenko M.G, Yakovenko L.O.,Trachevsky V.V.

Processes of an etherification ofpectin4comprising substances areinvestigated, optimum conditions of carryingout of process of pectin4comprisingsubstances reception with certain degreeof an etherification are defined. It is shown,that a method термогравиметрическогоthe analysis probably to supervise processand degree of an etherification of pectin4comprising substances.


Вступ

Комбінована травма є одним із най4тяжчих патологічних процесів, який суп4роводжується значною смертністю надогоспітальному і ранньому госпітально4му етапах. В його основі лежить нашару4вання патогенних механізмів різних запоходженням травм, які зумовлюють син4дром “взаємного обтяження” [5]. Тяжкутравму відносять до стресорних впливівна організм завдяки потужному інтеро4цептивному впливу та стимуляції симпа4тико4адреналової системи [2]. Самійтравмі нерідко передує виражений емо4ційний стрес, здатний вплинути на меха4нізми модуляції стресреалізуючих сис4

тем. Проте його роль в патогенезі трав4ми вивчений недостатньо.

Мета роботи з’ясувати роль гостро4го емоційного стресу на перебіг комбіно4ваної травми в експерименті.

Об’єкт і методи дослідження

Експерименти виконано на 54 не4лінійних білих щурах4самцях масою 1604180 г. Першу групу (6 щурів) склали кон4трольні тварини. У другій групі під ефір4ним знеболенням моделювали комбіно4вану травму шляхом нанесення тяжкоїмеханічної травми [6] та опіку шкіри III А4Б ступеня 9410 % поверхні тіла [9]. Утретій групі перед нанесенням комбіно4

УДК 616<003.96+616<001.1РОЛЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ГОСТРОГО ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ В

ПЕРЕБІГУ КОМБІНОВАНОЇ ТРАВМИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Зятковська О.Я., Гудима А.А.Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Ключові слова: комбінована травма, гострий емоційний стрес.



121

ваної травми моделювали гострий емоц4ійний стрес шляхом іммобілізації тваринна спині протягом 60 хв. Контрольнихтварин тільки вводили в ефірний наркоз.

Тварин обстежували й забивали че4рез 1, 3, 7 і 14 діб після травмування. Підтіопентало4натрієвим знеболенням (40мг/кг) з допомогою кардіокомплексу“Кардиолаб” (ХАИ МЕДИКА, м. Харків.Україна) реєстрували не менше 100 кар4діоінтервалів та визначали індекс напру4ження Р.М. Баєвського (ІН), який свідчитьпро перебіг адаптаційних процесів [3].Після цього тварин забивали й брали кровта тканину печінки для біохімічних дослі4джень. У крові визначали загальну перок4сидазну активність (ЗПА) – маркер фер4ментативної антиоксидантної системи [7]у сироватці крові за стандартним мето4дом для біохімічного аналізатора“Humalazer 2000” встановлювали ак4тивність аланінамінотрансферази (АлАТ)“ маркера процесів цитолізу, в гомогенатіпечінки спектрофотометрично визначаливміст ТБК4активних продуктів перекисно4го окиснення ліпідів (ПОЛ) [1]. Одержаніцифрові дані підлягали статистичномуаналізу, при якому використовували кри4терій Стьюдента.

Результати досліджень та їх


Як видно з рисунка, комбінованатравма супроводжувалася істотним зро4станням у тканині печінки вмісту ТБК4ак4тивних продуктів ПОЛ, який до кінця екс4перименту знижувався, проте не досягаврівня контрольної групи. Попередній го4стрий емоційний стрес модифікував ди4наміку цього показника. Через 1 добупісля травми у стресованих тваринвідмічалася тенденція до меншої величи4ни досліджуваного показника порівняно ізнестресованими (на 9,5 %, р<0,10), про4те на 3 і на 14 доби він виявився істотнонижчим (відповідно на 11,1 і 13,2 %,р<0,05). ЗПА крові в умовах комбінованоїтравми впродовж 147 діб теж зростала,проте на 14 добу поверталася до рівняконтрольних тварин. Під впливом гостро4го емоційного стресу наростання цього

показника було повільнішим. На 1 добувін виявився суттєво меншим, ніж у не4стресованих тварин (на 28,4 %, р<0,01),проте вкінці експерименту переважав цюгрупу на 23,4 % (р<0,05), що було такожна 31,5 % більшим від контрольної групи(р<0,01).

В умовах комбінованої травми істот4но зростала активність у сироватці кровіАлАТ, яка до закінчення експерименту неповерталася до рівня контрольних тва4рин. Після попереднього гострого емоц4ійного стресу відмічалося фазове коли4вання даного показника. На 1 добу вінпідвищувався на 15,2 %, порівняно із гру4пою нестресованих тварин (р<0,01), уподальшому різко знижувався, стаючименшим від групи нестресованих тваринна 9,7 % (р<0,01) і не досягаючи конт4рольного рівня. На 7 добу мав другийпідйом з наступною нормалізацією до 14доби. У цій групі величина досліджувано4го показника ставала на 16,4 % меншою,ніж у групі нестресованих тварин(р<0,05).

Динаміка ІН Р.М. Баєвського в умо4вах комбінованої травми носила коли4вальний характер з підйомами на 1 і 7доби (відповідно у 2,35 і 2,05 раза,р<0,05). Слід відмітити, що на 3 добувеличина досліджуваного показникаопускалася нижче контрольного рівня,проте результат виявився статистично недостовірним. Після попереднього стресу4вання ІН на першу добу зріс у 4,64 раза йстатистично достовірно перевищиврівень нестресованих тварин (р<0,05). Вподальшому у всі терміни спостережен4ня він знижувався і знаходився на рівніконтрольних тварин.

Одержані результати свідчать проте, що попередній гострий емоційнийстрес здійснює позитивний вплив на пе4ребіг комбінованої травми, сприяючименшій ліпопероксидації та цитолізу,меншій стимуляції ферментативної лан4ки антиоксидантного захисту. В основіодержаного результату, очевидно, лежатьмеханізми, пов’язані з попереднім моде4люванням емоційного стресу. Іммобіліза4


122


ція тривала 60 хв., що було помірнимстресом для тварини і становило 1/3 відмоделі гострого емоційного стресу Г.Сельє, який застосовують для досліджен4ня стреспротекторної активності потенц4ійних лікарських засобів [8]. Це дозволяєприпустити, що стимуляція симпатико4адреналової системи в умовах модельо4ваного стресу сприяла мобілізації мета4болічних та енергетичних ресурсів йпідвищенню адаптаційних можливостейорганізму, що відмічається роботах рядуавторів [4]. Це припущення підтверджуєрізкий підйом ІН Р.М. Баєвського через 1добу після травми з наступною його нор4малізацією, в той час, як у нестресованихтварин даний показник значно знижував4ся на 3 добу, що, ймовірно, є ознакоюзниження адаптаційно4компенсаторнихможливостей організму. Одержані ре4зультати яскраво підтверджують вчення Г.Сельє про роль еустресу у зміцненніадаптаційних систем організму і маютьважливе практичне значення для розум4іння розмаїття перебігу тяжкої комбінова4ної травми в клініці.

Висновки

1. Комбінована травма впродовж пер4ших семи діб супроводжується знач4ним підвищенням інтенсивності пере4кисного окиснення ліпідів, зростан4ням активності ферментативної лан4ки антиоксидантного захисту, розвит4ком цитолітичного синдрому та коли4ванням активності симпатико4адре4налової системи.

2. Попередній гострий емоційний стреспомірної сили підвищує резис4тентність тварин до наступного трав4матичного ураження, що проявляєть4ся меншими інтенсивністю перекис4ного окиснення ліпідів та активацієюферментативної ланки антиоксидан4тного захисту, нижчими проявамицитолізу та швидшим розвиткомстадії резистентності у перебігу за4гального адаптаційного синдрому.

В перспективі передбачається вив4чення впливу на організм попередньогогострого емоційного стресу різної сили тастреспротекторних речовин в умовахтяжкої комбінованої травми.

220,9*

303,1*

316,2*

165,8*

318,4*

143,9*#

200,0*

269,4*

50

100

150

200

250

300

350

Контроль 1 доба 3 доба 7 доба 14 доба

131,5*

307,7*

378,4*

280,5* 350,3*

200,0*#

106,6#

349,8*

50

100

150

200

250

300

350

400


137,1*

291,0*264,2*

234,1*#238,6*#

293,3*

114,7#

275,3*

50

100

150

200

250

300

350


235,9*#

86,2

204,7*

108,3

111,9# 101,8

464,0*

103,5

50

100

150

200

250

300

350

400

450

500

Контроль 1 доба 3 доба 7 доба 14 доба Рис. 1 – Динаміка вмісту (у відсотках) в печінці ТБК-активних продуктів ПОЛ (А), ЗПА крові (Б), активності АлАТсироватки крові (В) та ІН Р.М. Баєвського (Г) після моделювання стресу та комбінованої травми (* – показникстатистично достовірний стосовно контролю, # – стосовно іншої групи в даний термін спостереження; р≤0,05).

комбінована травма комбінована травма + стрес

А Б

В

Г



123


1. Андреева Л. И. Модификация мето4да определения перекисей липидовв тесте с тиобарбитуровой кислотой// Л. И. Андреева, Л. А. Кожемякин,А. А. Кишкун // Лаб. дело. – 1988. –№ 11. – С. 41443.

2. Гельфанд Б. Р. Профилактика стресс4повреждений верхнего отдела желу4дочно4кишечного тракта у больных вкритических состояниях / Б. Р. Гель4фанд, А. Н. Мартынов, В. А. Гурьянов,О. С. Шипилова // ConsiliumMedicum. 2003. Т. 5. № 8. – http://old.consilium4medicum.com/media/consilium/03_08c/16.shtml.

3. Баевский Р. М., Кириллов О. И., Клец4кин М. С. Математический анализизменений сердечного ритма пристрессе. – М.: Наука, 1984. – 222 с.

4. Выборова И. С. Структура печени укрыс в динамике иммобилизацион4ного стресса / И. С. Выборова, У.Хаджав, Л. С. Васильева, Н.Г. Мака4рова // Сибирский медицинский жур4нал. – 2005. “ № 3. “ С.31435.

5. Рощін Г. Г. Надання медичної допомо4ги постраждалим з політравмою надо госпітальному етапі (методичнірекомендації) / Г. Г. Рощін, Ю. О. Гай4даєв, О. В. Мазуренко та ін. – К.,2003. – 33 с.

6. Пат. на корисну модель 30028 Украї4на МПК 2006 G 09 B 23/00. Спосібмоделювання політравми /Т. Я. Секе4ла, А. А. Гудима (Україна); Терноп4ільський мед. університет. – № U 200710471; Заявл. 21.09.2007; Опубл.11.2.08; Бюл. № 3. – 4 с.

7. Попов Т. Метод определения перок4сидазной активности крови / Т. По4пов, Л. Нейковска // Гигиена и сани4тария. – 1971. – № 10. – С. 89–91.

8. Яковлєва Л. В. Оцінка стреспротек4тивної активності нових фармаколо4гічних засобів адаптогенної дії намоделі гострого іммобілізаційного

стресу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщен4ко // Вісник фармації. – 2006. – № 2(46). – С. 60463.

9. Regas F.C., Ehrlich H.P. Elucidating thevascular response to burns with a newrat model / F. C. Regas, Н. Р. Ehrlich // J. Trauma. – 1992. – Vol. 32, № 5. –P. 557–563.

Резюме

РОЛЬ ПРЕДВАРИТЕЛЬНОГО ОСТРОГОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА ВТЕЧЕНИИ КОМБИНИРОВАННОЙ

ТРАВМЫ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

Зятковская Е.Я., Гудыма А.А.

Предварительный острый эмоцио4нальный стресс умеренной силы способ4ствует уменьшению уровня липоперокси4дации и цитолиза в условиях комбиниро4ванной травмы, способствует более бы4строму восстановлению ферментативно4го звена антиоксидантного защиты и нор4мализации стресмреализирующих сис4тем травмированного организма.

Ключевые слова: комбинированнаятравма, острый эмоциональный стресс.

Summary

THE ROLE OF PREVIOUS ACUTEEMOTIONAL STRESS DURING

COMBINED INJURY IN EXPERIMENT

Zyatkovska O.Y., Gudyma A.A

Previous acute emotional stress ofmoderate force contributes to reducinglipoperoxidation and cytolysis in a combinedinjury, leads to faster recovery the enzymaticlevel of antioxidant defense andnormalization of stress realizing systems ofinjured body.

Key words: combined trauma, acuteemotional stress.



124


Вступ

Коротколанцюжкові жирні кислоти(КЛЖК) 4 монокарбонові похідні кислотз довжиною ланцюга до 8 атомів вугле4цю. Нерозгалужені КЛЖК – оцтова, про4піонова і масляна утворюються при ана4еробному бродінні різноманітних вугле4водів, серед яких найбільше місце зай4мають так звані некрохмальні полісаха4риди. Їх джерелами є вуглеводи, що не4гайно перетравлюються в кишечнику(харчові та дієтичні волокна), які роз4щеплюються відповідною мікрофлорою.КЛЖК, що мають розгалужену структу4ру, утворюються в наслідок метаболізмубілків. Джерелом КЛЖК можуть бути та4кож деякі ксенобіотики. Так в процесіметаболізму етанолу та ацетальдегідуможе утворюватись деяка кількість оц4тової кислоти, а при трансформації бу4танолу – масляна кислота. В цих випад4ках спостерігається негативний вплив надеякі біокінетичні та фізіологічні проце4си зазначених сполук. Отже можна при4пустити, що дія КЛЖК є концентраційнозалежною і їх гіперпродукція, так як інестача, негативно впливає на організм,звідси виникає необхідність прогнозу4вання фізико4хімічних та біофармацев4тичних властивостей, метаболізму таможливої токсичності КЛЖК та їх попе4редників з метою подальшого дослід4ження фармакокінетики в організмі екс4периментальних тварин.

Методи дослідження:

Розрахунки були проведені з вико4ристанням офіційної версії програмиADMET Predictor™ [1].

Фізико4хімічний та біофармацев4тичний модуль ADMET Predictor™ освіт4лює наступні питання:

1) Кислотні та основні константи іоні4зації рК

а.

Використовується точна термоди4намічна багатоосновна модель для дек4ількох станів іонізації, що ґрунтується наатомних дескрипторах і нейронних ме4режах.

2) Ефективна проникність тонкої киш4ки у людей (P

eff), см/с·104 [2].

Модель проникності SimulationsPlus прогнозує ефективну проникністьтощої кишки у людей (P

eff) базуючись на

значеннях in vivo проникності визначе4них у людей та значеннях in situ проник4ності стінки у щурів (P

app). Значення in

situ Papp

для щурів були конвертовані узначення P

eff для людей, використовую4

чи регресійну залежність.

3) Ефективна проникність вздовж всьо4го кишечнику людей (P

avg), см/с·104.

4) Проникність в культурі епітеліальнихклітин нирок собак (S+MDCK), см/с·107 [3].

5) Розчинність.

Розчинність у воді (S+Sw), мг/мл

передбачає три моделі: одна, ґрунтуєть4ся на розрахунках штучної нейронної ме4режі і дві моделі (Meylan4Howard), щовідрізняються показниками точок плав4лення [4].

4 значення рН розраховане з природ4ної розчинності та констант іонізації,використовуючи теорію хімічноїрівноваги (S+pH);

УДК 615.033:661.741КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БІОФАРМАЦЕВТИЧНИХ

ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРОТКОЛАНЦЮЖКОВИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ

ТА ЇХ ПОПЕРЕДНИКІВ

Борисюк І.Ю., Лихота О.Б.Фізико4хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України,

[email protected]Ключові слова: Коротколанцюжкові жирні кислоти, комп’ютернемоделювання



125

4 внутрішня розчинність розрахованаз природної розчинності, природно4го рН та рК

а, використовуючи теорію

хімічної рівноваги (S+IS), мг/мл;

4 фактор сольової розчинності (S+SF)(співвідношення сольової розчин4ності до кишкової розчинності; рег4ресійні моделі, які використовуютьвідповідні кишкові розчинності уякості дескрипторів);

4 розчинність з використанням спе4цифічного рН (S+Sp), мг/мл (розра4ховується з факторів кишкової роз4чинності, сольової розчинності иконстант іонізації, використовуючитеорію хімічної рівноваги).

6) Коефіцієнт розподілу октанол/вода(log P).

Використовує дві моделі log P вADMET Predictor™ 4 S+log P та M log P.Перша заснована на штучних нейроннихмережах (АNNE), побудованих за моде4лями ADMET Modeler™. Майже з 13000прикладів сполук обрано «StarList»іонно4коректних експериментальнихзначень log P [5]. Друга базується наданих опублікованих Moriguchi та ін. [6].Вона збережена для порівняльних ха4рактеристик сполуки.

7) Коефіцієнт розподілу октанол/вода,log D (тобто, оцінка коефіцієнта роз4поділу октанол4вода при певномурН).

Коефіцієнт розподілу октанол/водавизначається співставленням аналітич4них концентрацій у октанолі і воднійфазі, відповідно [7], так як включає всіпротоновані стани даної сполуки і незалежить від рН. Отже, модель log Dнабагато складніше, ніж log P. Повний рНпрофіль може бути отриманий від рН4залежного розподілу протонованихстанів у двох розчинниках. Дана S+log Dмодель є унікальною тому що всі ди4фузійні фактори які залежать від струк4тури, розраховуються за допомогоюштучної нейронної мережі (АNNE) з ви4користанням молекулярних дескрип4торів. Наша рК

а модель прогнозує не4

обхідні рКа для розрахунку іонізованих

фракцій і S+log P забезпечує значенняlog P. Таким чином, структурно4залежнаS+log D модель значно перевершує по4передні версії з постійними дифузійни4ми факторами.

8) Молекулярний коефіцієнт дифузії уводі (D), см2/с·105.

Програма використовує підхідHayduk4Laudie [8] для оцінки ко4ефіцієнтів дифузії розведених у воді не4

електролітів: 1,4 0,58913, 26D h V− −= . В

цьому випадку h 4 в’язкість води (сР) при37 °С, V 4 молярний об’єм розчиненняпри нормальній температурі кипіння(cм3/г·моль), D 4 бінарний коефіцієнтдифузії при нескінченному розведенні(cм2/с·105).

9) Якісна оцінка проникнення крізь ге4матоенцефалічний бар’єр (S+BBB) –класифікує сполуки на два класи (якімають високу або низьку про4никність).

10) Процентний вміст лікарських за4собів, що знаходяться у вільномустані в плазмі крові людини, це 2Dмодель (S+PrUnbnd), %. Ця модельє штучною нейронною мережею, якапройшла навчання з використаннямекспериментальних даних для 331препарату і була перевірена на на4борі, що складався з 55 ліків, які незастосовувалися в процесі навчан4ня.

11) Об’єм розподілу у людей (S+Vd), л/кг

прогнозується логарифмічною модел4лю з 2D и 3D версіями, заснованимина моделі штучної нейронної мережі,які пройшли навчання, використовую4чи експериментальні дані 740 добревивчених препаратів. Модель булапротестована на 111 препаратах, якіне застосовувалися в процесі навчан4ня.

Модуль метаболізму ADMETPredictor™ розраховує:

1) Кінетичні константи Міхаєлеса4Мен4тена для реакції гідроксилювання,


126


що каталізуються ферментами ци4тохрому Р450 (К

m), μмоль: 1А2, 2С9,

2С19, 2D6, 3А4 (п’ять моделей).

2) Кінетичні константи максимальноїшвидкості метаболізму Міхаєлеса4Ментена для реакції гідроксилюван4ня, що каталізуються ферментамицитохрому Р450 (V

max), nмоль/хвили4

ну/nмоль ферменту: 1А2, 2С9, 2С19,2D6, 3А4 (п’ять моделей).

3) Кишковий кліренс (CLint

), μл/хвили4ну/мг мікросомальних протеїнів роз4рахований з метаболічної активностіп’яти ферментів цитохрому Р450:1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 3А4 (п’ять мо4делей).

4) Загальні інгібіруючі властивостівідносно чотирьох ферментів цитох4рому Р450: 1А2, 2С9, 2D6, 3А4 (чо4тири моделі).

5) Специфічні інгібіруючі властивостівідносно 3А44залежного метаболіз4му для мідазоламу та тестостерону(дві моделі).

6) Специфічні константи інгібіруваннявідносно 3А44залежного метаболіз4му для мідазоламу та тестостерону(k

i), μмоль (дві моделі).

Модуль ADMET Predictor™ ток4сичність включає такі положення:

1) Токсичність рецепторів естрогену(дві моделі – якісна TOX_ER_Filter, іякщо, токсична – кількісне визначен4ня співвідношення TOX_ERIC

50(естроген)/IC

50(сполука)) [9 4 11].

2) Якісна оцінка максимальної терапев4тичної дози, що рекомендована, дляперорального використання (MRTD),мг/кг/сутки [12].

3) Канцерогенність у щурів TD50

(TOX_BRM_Rat), мг/кг/сутки 4 перо4ральна доза речовини необхідна дляутворення пухлин у 50 % популяціїщурів після дії впродовж стандарт4ного часу життя.

4) Канцерогенність у мишей TD50

(TOX_BRM_Mouse), мг/кг/сутки –аналогічним чином розрахована

доза для мишей.

5) Якісна оцінка мутагенності(TOX_MUT) в 10 штамах бактеріїСальмонели.

6) Спорідненість до hERG–К+ (калієво4го каналу) і можлива кардіоток4сичність (TOX_hERG), моль/л.


Результати моделювання з викори4станням комп’ютерної програми ADMETPredictor™ фізико4хімічних та біофарма4цевтичних властивостей для п’яти пер4ших представників гомологічного рядуспиртів, альдегідів та кислот по струк4турній формулі представлено в таблицях1, 2, 3.

Розчинність є одним з головнихфакторів, які потрібно враховувати прибудь4яких фармакокінетичних дослід4женнях. Кількісними показниками роз4чинності є рКа, log P та log D.

Фізичні властивості спиртів пов’я4зані з високою полярністю їх гідроксиль4них груп, що визначає поверхневий ха4рактер всій молекули. Як результат цьо4го є значне взаємне при тяжіння між мо4лекулами, що робить молекули спиртубільш асоційованими за рахунок взає4модії позитивного атома водню однієїгідроксильної групи з іншою, яка несенегативний заряд кисню.

Відмічена висока розчинністьспиртів у воді (наприклад, метанол таетанол змішується з водою в різнихспіввідношеннях) та відповідні показни4ки коефіцієнтів розподілу октанол/водаlog P і log D (табл. 1), що свідчить провисоку гідрофільність сполук, особливотрьох перших представників гомологіч4ного ряду, в той час як представники ви4щих спиртів гідрофобні [13]. Спирти, щомають низьку молекулярну масу добрерозчинні у воді, що досягається за ра4хунок утворення водневих зв’язків з мо4лекулами води, яка є дуже асоційова4ною. В метанолі гідроксильна групаскладає майже половину маси молеку4ли і тому він змішується з водою у будьяких співвідношеннях. Із збільшенням



127

розміру вуглеводного ланцюжка в спиртівнесок гідроксильної групи в молекуляр4ну масу прогресивно зменшується івідповідно зменшується і їх розчинність,але це стосується спиртів, що маютьбільш ніж п’ять атомів вуглецю (пента4нол).

Згідно нашим розрахункам альде4гіди не тільки розчинні у воді та маютьнайвищі показники коефіцієнтів розпод4ілу октанол/вода log P і log D (табл. 2),відносно відповідних показників для ал4іфатичних спиртів та кислот.

Зв’язок вуглець – кисень за раху4нок подвійного зв’язку у альдегідів єбільш сильним, що і збільшує їх реакц4ійну здатність. Це досягається електро4негативністю вуглецю та кисню, щосприяє більш значну внеску резонанснихбіполярних форм, де кисень має нега4тивний, а вуглець – позитивний заряди.Звідси, полярність найбільшого зв’язкуробить більш легше приєднання доводи.

Представники карбонових кислот(табл. 3) також добре розчинні у воді,

але зі збільшенням молекулярної масирозчинність падає [14]. Кислоти утворю4ють не більш міцні водневі зв’язки, ніжспирти, внаслідок ще більшої поляри4зації зв’язку О4Н, як за рахунок утворен4ня карбоксильного диполю, так і сигмазв’язку.

Відмічено значно високий ко4ефіцієнт дифузії (D) для трьох класівсполук, хоча проявляється залежністьміж збільшенням вуглеводного радика4лу та зменшенням коефіцієнту дифузії.

Згідно нашим розрахункам (див.табл. 1, 2, 3), достатньо висока ефектив4на проникність тонкого кишечнику лю4дей P

eff дозволяє припустити, що всмок4

тування спиртів, альдегідів та кислотвідбувається шляхом пасивної дифузії.P

eff для альдегідів найвища порівняно із

спиртами та кислотами, окрім того спо4стерігається збільшення цього показни4ка в гомологічному ряді. Так як розрахо4вана ефективна проникність вздовжвсього кишечнику людей P

avg збільшуєть4

ся у всіх випадках, то це доводить на4явність «вікна всмоктування», мож4ливість транзиту сполуки вздовж кишеч4

ника та наявністьспецифічного пе4реносника.

Для прогнозуп р о ц е н т н о г овмісту сполук, щознаходяться вплазмі крові увільному стані ви4користовували 2Dм о д е л ь(S+PrUnbnd). Най4більше з протеїна4ми плазми кровізв’язуються кисло4ти (див. табл. 3), іззбільшенням вуг4леводного лан4цюжка цей показ4ник зменшується,що також спостер4ігається і для спир4тів(табл. 1), і для

Таблиця 1

Фізико-хімічні та біофармацевтичні параметри спиртів, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метанол Етанол Пропанол Бутанол Пентанол

рКа - - - - -

Peff , см/с·104 1,21 1,3 1,06 0,91 0,82

Pavg, см/с·104 7,39 7,73 8,32 8,88 9,51

S+MDCK, см/с·107 291,44 403,7 447,08 465,76 473,55

S+Sw, мг/мл 702 330 142 82,2 28,8

S+рН 7 7 7 7 7

S+IS, мг/мл 702 330 142 82,2 28,8

S+SF 0,383 0,736 1,40 2,18 4,44

S+Sp, мг/мл 702 330 142 82,2 28,8

S+log P -0,72 -0,36 0,22 0,74 1,29

М log P -0,81 -0,17 0,35 0,8 1,21

S+log D -0,72 -0,36 0,22 0,74 1,29

D, см2/с·105 2,46 1,94 1,63 1,43 1,29

S+BBB високе високе високе високе високе

S+PrUnbnd, % 98,75 94,88 88,02 79,65 73,52

S+Vd, л/кг 0,48 0,6 0,74 0,82 0,92


128


альдегідів (табл. 2). Окрім того, найбіль4ший розрахований об’єм розподілу(S+V

d) у людей відмічено для представ4

ників альдегідів, в гомологічному рядіцей показник збільшується, для кислот– рівень практично стаціонарний. Висо4ке проникнення крізь гематоенцефаліч4ний бар’єр (S+BBB) притаманне всімсполукам, що досліджувались.

Визначені кінетичні параметри намоделях метаболізму ізоформ CYР4450людини для спиртів, альдегідів та кислотпредставлені в таблицях 4 – 6.

Згідно проведеному моделюваннюспиртів ADMET Predictor™ (табл. 4), вра4

ховуючі розрахо4вані показники,найбільший афіні4тет до ізоформиCYP1А2 проявляєетанол (334μмоль), а наймен4ший – пропанол(8770 μмоль). Та4кож відмічено, щопентанол має най4більшу спорід4неність до ізоформCYP2С9, CYP2D6,CYP3А4, а наймен4шу до цих ізоформмає метанол. Для

ізоформи CYP2С19 метанол має найви4щий афінітет, а пентанол – найменший.Окрім того, найбільш активну участь приметаболізмі спиртів приймає ферментCYP2С19, так як має найвищі значенняV

max для всіх представлених гомологів.

Найбільший внутрішній кліренс для ета4нолу спостерігається при ізоформіCYP1А2, для інших представників – приучасті ізоформи CYP2D6.

По результатам моделювання(табл. 5), альдегіди проявляють такий жесамий афінітет до ізоформи CYP1А2 (од4накова картина), що і їх попередникиспирти, тобто найбільший афінітет має

етаналь, а наймен4ший – пропаналь,однак значення К

m

менші, отже спос4терігається більшаспорідненість фер4менту до відповід4них субстратів.Можливо це пов’я4зано з заміноюгідроксильної гру4пи на альдегідну.Далі картина дещозмінюється, такметаналь має най4більший афінітетдо ізоформCYP2С9 та

Таблиця 2.

Фізико-хімічні та біофармацевтичні параметри альдегідів, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метаналь Етаналь Пропаналь Бутаналь Пентаналь рКа - - - - - Peff , см/с·104 1,77 1,89 1,94 2,01 1,95 Pavg, см/с·104 8,26 7,97 8,25 8,72 9,27 S+MDCK, см/с·107 348,26 440,94 484,26 502,67 510,12

S+Sw, мг/мл 203 244 106 55,6 20,0 S+рН 7 7 7 7 7 S+IS, мг/мл 203 244 106 55,6 20,0 S+SF 0,762 0,854 1,63 2,7 5,43 S+Sp, мг/мл 203 244 106 55,6 20,0 S+log P -0,16 -0,12 0,16 0,59 1,08 М log P -0,96 -0,32 0,2 0,65 1,06 S+log D -0,16 -0,12 0,16 0,59 1,08 D, см2/с·105 3,12 2,25 1,82 1,56 1,38 S+BBB високе високе високе високе високе S+PrUnbnd, % 100 99,27 89,54 80,98 71,63 S+Vd, л/кг 0,73 0,73 0,89 1,09 1,2

Таблиця 3

Фізико-хімічні та біофармацевтичні параметри кислот, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метанова кислота

Етанова кислота

Пропанова кислота

Бутанова кислота

Пентанова кислота

рКа 3,86 4 4,33 4,63 4,79 Peff , см/с·104 1,6 1,47 1,44 1,4 1,28 Pavg, см/с·104 5,4 5,49 5,86 6,25 6,66 S+MDCK, см/с·107 30,15 39,94 52,84 64,55 74,1

S+Sw, мг/мл 442 249 254 107 33,3 S+рН 1,44 1,69 1,9 2,27 2,64 S+IS, мг/мл 441 248 253 107 33 S+SF 0,621 1,01 1,13 2,07 4,47 S+Sp, мг/мл 274 252 287 222 148 S+log P -0,37 -0,24 0,28 0,79 1,3 М log P -1,43 -0,79 -0,27 0,18 0,59 S+log D -3,37 -3,19 -2,52 -1,83 -1,2 D, см2/с·105 2,74 2,08 1,72 1,49 1,33 S+BBB високе високе високе високе високе S+PrUnbnd, % 62,21 57,71 41,5 26,72 18,49 S+Vd, л/кг 0,21 0,21 0,22 0,21 0,2



129

CYP2С19, пентаналь – до ізоформCYP2D6 і CYP3А4, а наприклад, метанальдо цих ізоформ має найменший афінітет.Найменшу спорідненість до ізоформиCYP2С9 має етаналь, а до ізоформиCYP2С19 4 пентаналь. Відзначимо, щоаналогічно, як і для спиртів, найбільш ак4тивну участь у метаболізмі приймає ізо4форма CYP2С19. Найбільший внутрішнійкліренс для всіх представників гомолог4ічного ряду альдегідів спостерігається

при участі ізоформиCYP1А2. Для ізо4форм CYP2C9,CYP2D6 та CYP3A4він практичновідсутній.

Отримані ре4зультати (табл. 6)показують, що афін4ітет приведенихкислот до відповід4них ізоформ вищеніж для спиртів, аленижче ніж для аль4дегідів. Найбільшийафінітет до ізофор4ми CYP1А2 мають якметанова так і ета4нова кислоти, а най4менший – пропано4ва кислота (1720μмоль). Це на наш

погляд обумовлено більш складною про4сторовою будовою функціональної гру4пи (4СООН), ніж у альдегідів. По відно4шенню до інших ізоформ спостерігаєть4ся або лінійне зростання константи (якдля ізоформи CYP 2C19) із збільшеннямдовжини ланцюжка радікалу, або спад(CYP2C9, CYP2D6, CYP3A4). Таким чином,пентанова кислота має найбільший аф4інітет до ізоформ CYP2С9, CYP2D6 таCYP3A4, а метанова – до ізоформи

CYP2С19. ІзоформаCYP2С19 також граєактивну участь у ме4таболізмі, але маєбільш значнийвплив ніж на альде4гіди, але меншийніж для спиртів.Н а й б і л ь ш и йвнутрішній кліренсдля кислот спостер4ігається при участіізоформи CYP1А2,як і для альдегідів.Для ізоформCYP2C9 та CYP2D6кліренс практично

Таблиця 4

Аналіз показників ферментативних реакцій окислення спиртів деякими ізоформами CYP-450

Параметр Ізоформи Метанол Етанол Пропанол Бутанол Пентанол

CYP 1A2 465 334 8770 3960 2680

CYP 2C9 153000 41500 42400 16000 6590

CYP 2C19 902 2120 3200 2890 3520

CYP 2D6 12,9 11,2 8,61 6,38 4,80 К m, μ

мол

ь

CYP 3A4 22900 10800 7300 4060 2730

CYP 1A2 26,9 78,6 88,5 15,4 21,7

CYP 2C9 0,47 0,522 0,794 1,31 2,05

CYP 2C19 147 111 98,6 93,2 88,5

CYP 2D6 6,82 6,82 18,2 35,1 34,7

V max

, nм

оль

/ хв

/ nм

оль

фер

-м

енту

CYP 3A4 13,7 13,7 13,7 13,7 13,7

CYP 1A2 3,013 12,244 0,524 0,203 0,421

CYP 2C9 0 0,001 0,001 0,006 0,023

CYP 2C19 2,275 0,73 0,431 0,452 0,352

CYP 2D6 4,235 4,859 16,958 44,081 57,933

CL i

nt, μ

л / х

в / м

г м

ікро

сом

аль-

них

прот

еїні

в

CYP 3A4 0,066 0,141 0,209 0,375 0,558

Таблиця 5

Аналіз показників ферментативних реакцій окислення альдегідів деякими ізоформами CYP-450

Параметр Ізоформи Метаналь Етаналь Пропаналь Бутаналь Пентаналь

CYP 1A2 70,7 53,3 1450 631 460 CYP 2C9 592 53100 49000 21900 9580 CYP 2C19 862 1020 2180 2770 2970 CYP 2D6 2·1013 3,97·1011 9,56·109 3,84·108 2,57·107 К m

, μм

оль

CYP 3A4 7,9·105 2,84·105 1,41·105 5,84·104 3,3·104 CYP 1A2 19,4 37,6 108 58,3 8,66 CYP 2C9 0,578 0,462 0,596 0,953 1,56 CYP 2C19 143 79,6 54,8 46,5 42,5 CYP 2D6 0,00677 0,00655 0,00661 0,0107 0,0506

V max

, nм

оль

/ хв

/ nм

оль

ф

ерм

енту

CYP 3A4 10,2 0,425 1,20 6,12 17,7 CYP 1A2 14,272 36,689 3,88 4,802 0,978 CYP 2C9 0,071 0,001 0,001 0,003 0,012 CYP 2C19 2,325 1,096 0,352 0,235 0,2 CYP 2D6 0 0 0 0 0 C

L in

t, μл

/ хв

/ м

г м

ікро

сом

аль

них

п рот

еїні

в

CYP 3A4 0,001 0 0,001 0,012 0,059


130


відсутній.

Інгібуюча активність ксенобіотиківвідносно CYP450 є дуже важливим фак4тором при вивченні токсичності сполук,що вивчаються, та при прогнозуванніпроцесів впливу сполук одну на одну.

Програма ADMET Predictor™ вико4ристовує моделі для ізоформ CYP1А2,CYP2C9, CYP2D6, CYP3A4 та два субстра4ти мікросом печінки людини CYP3A4 звикористанням мідазоламу, як субстра4ту та рекомбінантним CYP3A4 з тестос4тероном в якості субстрату.

Програмою ADMET Predictor™ про4гнозована можливість інгібуванняспиртів (табл. 7) ізоформою CYP2С9. Такяк показник k

i практично є концентра4

цією конкуруючого ліганду, який з’єдна4но з половиною доступних рецепторів урівноважному стані системи, тоді чимнижче даний показник – тим більшим єйого спорідненість до рецептору.Відмітимо, що k

i характеризує силу взає4

модії (в тому числічас, протягом яко4го рецептор зайня4то лігандом), алене характеризуємодальність (по4лярність) цієї сили(інгібірування абоактивація рецепто4ру). З цією метоюспочатку прогно4зовано специфічнів л а с т и в о с т івідносно 3А44за4лежного метаболі4зму для мідазола4му та тестостеро4

ну, де показано гальмівний вплив міда4золаму, а потім розраховано їх констан4ти. Низьке значення k

i для тестостерону

свідчить о його більшій спорідненості дорецептору.

Розраховані дані для альдегідів(табл. 8) показують, що приведені ізо4форми цитохрому (CYP1A2, CYP2C9,CYP2D6, CYP3A4) не проявляють інгібу4ючих властивостей для сполук, що дос4ліджуються, окрім метаналю реакціюякого інгібує CYP2C9. Однак, прогнозо4вані специфічні властивості відносно3А44залежного метаболізму для мідазо4ламу та тестостерону демонструютьгальмівний вплив мідазоламу та тестос4терону на трьох перших гомологів (ме4таналь, етаналь, пропаналь). Требавідмітити лінійне зростання значень k

i як

для мідазоламу, так і для тестостерону,окрім того для останнього характернабільша спорідненість до рецептору.

Аналогічно спиртам, згідно розра4хункам (табл. 9)для кислот власти4ва можливістьінгібування ізо4формою CYP2С9всіх перших чоти4рьох гомологів,окрім пентановоїкислоти. Спе4цифічні власти4

Таблиця 6

Аналіз показників ферментативних реакцій окислення кислот деякими ізоформами CYP-450

Параметр Ізоформи Метанова Етанова Пропанова Бутанова Пентанова CYP 1A2 142 146 1720 1450 903 CYP 2C9 1,55·105 8,74·104 5,84·104 2,85·104 1,30·104 CYP 2C19 941 1890 2370 1830 2650 CYP 2D6 4,71·1011 9,03·109 2,25·108 8,39·106 5,19·105 К m

, μм

оль

CYP 3A4 9210 3460 3550 1410 1040 CYP 1A2 28,3 54,2 41,5 5,18 6,47 CYP 2C9 0,462 0,563 0,884 1,45 2,24 CYP 2C19 122 87,9 75 68,1 62,5 CYP 2D6 0,0103 0,0102 0,0208 0,123 0,196

Vm

ax, n

мол

ь / х

в / n

мол

ь ф

ерм

енту

CYP 3A4 0,425 1,20 6,12 17,7 30,6 CYP 1A2 10,379 19,239 1,256 0,186 0,373 CYP 2C9 0 0 0,001 0,004 0,013 CYP 2C19 1,809 0,651 0,443 0,52 0,33 CYP 2D6 0 0 0 0 0

CLin

t, μл

/ хв

/ мг

мік

ро-

сом

альн

их

прот

еїні

в

CYP 3A4 0,005 0,038 0,191 1,388 3,284

Таблиця 7 Розраховані показники інгібуючої активності основних ізоформ цитохрому Р450 для спиртів

Параметр Ізоформи Метанол Етанол Пропанол Бутанол Пентанол CYP 1A2 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. CYP 2C9 інгіб. інгіб. інгіб. інгіб. інгіб. CYP 2D6 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб.

Загальні інгібуючі властивості

CYP 3A4 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. мідазолам інгіб. інгіб. інгіб. не інгіб. не інгіб. Специфічні інгібіруючі

властивості CYP 3A4 тестостерон не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. мідазолам 21,242 26,744 35,897 47,652 61,328 ki, μмоль тестостерон 1,001 1,268 3,508 11,875 13,549



131вості відносно 3А44залежного метабол4ізму для мідазоламу та тестостеронудемонструють гальмівний вплив мідазо4ламу (на метаналь, етаналь та пропа4наль) та тестостерону (на метаналь, таетаналь). Як і в інших випадках, спосте4рігається збільшення значень k

i в гомо4

логічному ряді із збільшенням молеку4лярної маси. Зареєстровані низькі зна4чення k

i для тестостерону демонструють

більшу спорідненість до рецептору.

Отже, для приведених сполук най4більший інгібуючий влив має ізоформаCYP2C9, що найбільше відображено дляспиртів та кислот. Дослідження специф4ічних властивостей відносно CYP3А4метаболізму, показали наявність найб4ільшої спорідненості для мідазоламу уальдегідів, а для тестостерону – у кис4лот.

Токсикологічні випробування будь4якого характеру спрямовані на встанов4лення наявності потенційної токсичностіта побічних проявів, виявлення потенц4ійних мішеней токсичності, надання ре4

комендацій сто4совно вихідноїбезпечної старто4вої дози, дозовогорежиму для люди4ни, а також пара4метрів моніторингуспецифічних про4явів токсичностіпри проведенніклінічних дослід4жень. Крім того,вивчаються види

токсичності, які зточки зору етики непроводяться на лю4дях: канцеро4генність, мута4генність, тератоло4гія та репродуктив4на токсичність,ефекти передозу4вання.

Нами теоре4тично з допомогою

комп’ютерної програми ADMETPredictor™ було визначено деякі пара4метри токсичності (проведена якісна оц4інка максимальної терапевтичної дози,встановлена канцерогенність у щурів тамишей, мутагенність для 10 штамів бак4терій Сальмонели та можлива кардіоток4сичність) для п’яти перших гомологівтрьох різних класів сполук, що представ4лені в таблицях 10 – 12.

Як видно з отриманих результатів(табл. 10 4 12), розрахованих за допомо4гою ADMET Predictor™ у більшості ви4падків досліджені сполуки не є токсич4ними для 10 штамів бактерій Сальмоне4ли, одноклітинних та багатоклітиннихорганізмів (пуголовків). Винятком є ме4таналь (див. табл. 11), що не проявляємутагенних властивостей, окрім штамівТА102 S. Typhimurium та WP2 uvr E. Coli.Оцінена максимальна терапевтичнадоза, що рекомендована для перораль4ного використання (MRTD), може стано4вити більш ніж 3,16 мг/кг/сутки для всіхсполук. Згідно розрахункам (табл. 10),

Таблиця 8

Розраховані показники інгібуючої активності основних ізоформ цитохрому Р450 для альдегідів

Параметр Ізоформи Метаналь Етаналь Пропаналь Бутаналь ПентанальCYP 1A2 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. CYP 2C9 інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. CYP 2D6 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб.

Загальні ін-гібуючі вла-стивості CYP 3A4 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб.

мідазолам інгіб. інгіб. інгіб. Інгіб. не інгіб. Специфічні інгібіруючі властивості CYP 3A4 тестостерон інгіб. інгіб. інгіб. не інгіб. не інгіб.

мідазолам 4,629 4,828 4,98 5,074 5,157 ki, μмоль тестостерон 1,381 1,755 1,816 3,365 14,181

Таблиця 9

Розраховані показники інгібуючої активності основних ізоформ цитохрому Р450 для кислот

Параметр Ізоформи Метанова Етанова Пропанова Бутанова Пентанова CYP 1A2 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. CYP 2C9 інгіб. інгіб. інгіб. інгіб. не інгіб. CYP 2D6 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб.

Загальні ін-гібуючі вла-стивості CYP 3A4 не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб. не інгіб.

мідазолам інгіб. інгіб. інгіб. не інгіб. не інгіб. Специфічні інгібіруючі властивості CYP 3A4 тестостерон інгіб. інгібує не інгіб. не інгіб. не інгіб.

мідазолам 47,725 68,356 90,014 109,757 127,866 ki, μмоль тестостерон 0,733 0,974 2,649 10,105 15,209


132


найменшу токсичну дію на організмщурів (TOX_BRM_Rat) серед спиртів ока4зує метанол та пентанол, а на організммишей (TOX_BRM_Mouse) пентанол.Найбільш кардіотоксичним є метанол,найменш – пропанол. Серед альдегідів(табл. 11) найбільшу токсичну дію наорганізм щурів оказує етаналь, наймен4шу – перший гомолог (метаналь). Ета4

наль проявляє найменшу токсичність,тобто викликає розвиток пухлин у 50%мишей в найбільшій концентрації, щостановить 367,92 мг/кг/сутки, а для про4паналю потрібна менша концентрація,яка відповідає 171,18 мг/кг/сутки. Най4меншу кардіотоксичність серед аль4дегідів має метаналь, в той час як про4паналь проявляє найбільшу спорід4

неність до калієво4го каналу. Згіднорозрахункам, при4веденим в табл. 12для кислот (етано4ва, пропанова, бу4танова, пентанова)характерна при4близна однаковаконцентрація, щовикликає токсичнудію на організмщурів, метановакислота найменштоксична (концент4рація 197,65 мг/кг/сутки). Найбільшутоксичну дію наорганізм мишейоказує пропановакислота, так як длярозвитку пухлин у50% тварин їй по4трібна найменшаконцентрація, щостановить 438,42мг/кг/сутки. Длявідповідного впли4ву етанової кисло4ти на організм ми4шей потрібна най4вища з розрахова4них концентрацій826,78 мг/кг/сут4ки, тобто вона про4являє найменшутоксичну дію прибільш низьких кон4центраціях. Розра4хунки також пока4зали, що всі при4

Таблиця 10

Показники токсичності спиртів, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метанол Етанол Пропанол Бутанол Пентанол TOX_ER_Filter не токсичне TOX_ER не визначено MRTD, мг/кг/сутки більш, ніж 3,16 TOX_BRM_Rat, мг/кг/сутки 139,08 130,17 129,31 133,94 138,15

TOX_BRM_Mouse, мг/кг/сутки 66,23 138,81 84,65 138,15 167,05

TOX_MUT не мутагенний TOX_hERG, моль/л 2,79 3,96 4,66 4,05 4,3

Таблиця 11 Показники токсичності альдегідів, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метаналь Етаналь Пропаналь Бутаналь Пентаналь TOX_ER_Filter не токсичне TOX_ER не визначено MRTD, мг/кг/сутки більш, ніж 3,16 TOX_BRM_Rat, мг/кг/сутки 78,21 40,82 48,74 52,43 55,17

TOX_BRM_Mouse, мг/кг/сутки 367,92 372,71 171,18 239,92 254,12

TOX_MUT

не мутаген-ний, крім штамів ТА102 S. Ty-phimurium та WP2 uvr E. Coli

не мутагенний

TOX_hERG, моль/л 4,41 5,43 5,83 4,67 4,87

Таблиця 12

Показники токсичності кислот, розраховані ADMET Predictor™

Параметри Метанова Етанова Пропанова Бутанова Пентанова

TOX_ER_Filter не токсичне

TOX_ER не визначено

MRTD, мг/кг/сутки більш, ніж 3,16

TOX_BRM_Rat, мг/кг/сутки

197,65 188,67 184,29 187,29 187,32

TOX_BRM_Mouse, мг/кг/сутки

685,3 826,78 438,42 502,56 512,1

TOX_MUT не мутагенний

TOX_hERG, моль/л 3,66 3,77 3,15 3,35 3,42



133

ведені кислоти мають приблизно одна4кову кардіотоксичність.

Таким чином, розрахунки фізико4хімічних та біофармацевтичних власти4востей для КЛЖК та їх попередників по4казали високий коефіцієнт дифузії та на4явність залежності між збільшенням вуг4леводного радикалу та зменшенням ко4ефіцієнту дифузії. Розрахована високаефективна проникність тонкого кишеч4нику людей P

eff дозволяє припустити, що

всмоктування досліджуваних сполуквідбувається шляхом пасивної дифузії.Найбільше з протеїнами плазми кровізв’язуються кислоти, із збільшенням вуг4леводного ланцюжка цей показник змен4шується. Окрім того, всім сполукам, щодосліджувались притаманне високе про4никнення крізь гематоенцефалічнийбар’єр. Найбільшу спорідненість до ізо4форм цитохрому мають альдегіди, тоб4то вони мають найвищу начальнушвидкість реакції метаболізму, ніж спир4ти та кислоти. Підвищення метаболічноїстійкості спостерігається в ряді альдег4іди – спирти – кислоти. Показано, що всідосліджені сполуки не проявляють ток4сичних властивостей та мають незначнукардіотоксичність. Для прояву токсич4ності в організмі щурів та мишей по4трібне застосування високих концент4рацій сполук.


1. Simulations Plus, Inc.,www.simulationsplus.com.

2. Lennernas H. Human IntestinalPermeability // J. Pharm. Sci. – 1998.– 87. – P. 4034410.

3. Irvine J.D., Takahashi L., Lockhart K.,Cheong J., Tolan J.W., Selick H.E.,Grove J.R. MDCK (Madin4DarbyCanine Kidney) cells: a tool formembrane permeability screening // J.Pharm. Sci. – 1999. – 88. – P. 28433.

4. Meylan W.M., Howard P.H., BoethlingR.S. Improved method for estimatingwater solubility from octanol/waterpartition coefficient // Env. Tox. andChem. – 1996. – 15. 4 P. 1004106.

5. Hansch C., Leo A., Hoekman D.,Hammett S. Exploring QSAR:hydrophobic, electronic and stericconstraints // ACS Publications. —Washington: DC, 1995.

6. Moriguchi I., Hirono S., Liu Q.,Nakagome I., Matsushita Y. Simplemethod of calculating octanol/waterpartition coefficient // Chem. Pharm.Bull. – 1992. – 40. – Р. 1274130.

7. Pagliara A., Carrupt P.4A., Caron G.,Gaillard P., Testa B. Lipophilicityprofiles of ampholytes // Chem. Rev.– 1997. 4 97. – Р. 338543340.

8. Hayduk W., Laudie H. Prediction ofdiffusion coefficients fornonelectrolytes in dilute aqueoussolutions // American institute ofchemical engineers J. – 1994. – 20. –P. 611.

9. Blair R.M., Fang H., Branham W.S.,Hass B.S., Dial S.L., Moland C.L., TongW., Shi L., Perkins R.G., Sheehan D.M.The estrogen receptor relative bindingaffinities of 188 natural andxenochemicals: Structural diversity ofligands // Toxicol. Sci. – 2000. – 54. –Р. 1384153.

10. Branham W.S., Dial S.L., Moland C.L.,Hass B.S., Blair R.M., Fang H., Shi L.,Tong W., Perkins R.G., Sheehan D.M.Binding of phytoestrogens andmycoestrogens to the rat uterineestrogen receptor // J. Nutr. – 2002. –134. – Р. 6584664.

11. Fang H., Tong W., Shi L.M., Blair R.,Perkins R., Branham W., Hass B.S., XieQ., Dial S.L., Moland C.L., SheehanD.M. Structure4activity relationshipsfor a large diverse set of natural,synthetic, and environmentalestrogens // Chem. Res. Tox. – 2001.– 14. – Р. 2804294.

12. Matthews E.J., Kruhlak N.L., BenzR.D., Contrera J.F. Assessment of thehealth effects of chemicals in humans:I. QSAR estimation of the maximumrecommended therapeutic dose(MRTD) and no effect level (NOEL) of


134


organic chemicals based on clinicaltrial data // Current Drug DiscoveryTechnologies 2004; 1:1.

13. Робертс Дж., Касерио М. Basicprinciples of organic chemistry / Подредакцией академика НесмеяноваА.Н.. — 24е, дополненное. — М.:Мир, 1978. — Т. 1. — 843 с.

14. Carey F.A. «Advanced organicchemistry» 5ed., MGH, 2004.

Резюме

КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕБИОФАРМАЦЕВТИЧЕСКИХ СВОЙСТВ

КОРОТКОЦЕПОЧЕЧНЫХ ЖИРНЫХКИСЛОТ И ИХ ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ

Борисюк И.Ю., Лихота О.Б.

Компьютерное моделированиепроведено с использованием официаль4ной версии программы ADMETPredictor™. Расчеты физико4химическихсвойств для КЛЖК и их предшественни4ков показали высокий коэффициентдиффузии и наличие зависимости меж4ду увеличением углеводного радикала иуменьшением коэффициента диффузии.Рассчитанная высокая эффективнаяпроницаемость тонкого кишечника лю4дей P

eff позволяет предположить, что

всасывание исследуемых соединенийпроисходит путем пассивной диффузии.Больше с протеинами плазмы кровисвязываются кислоты, с увеличением уг4леводородной цепочки этот показательуменьшается. Кроме того, всем иссле4дуемым соединениям присуще высокоепроникновение через гематоэнцефали4ческий барьер. Наибольшее сродство кизоформам цитохрома имеют альдеги4ды, т.е. они имеют наивысшую началь4ную скорость реакции метаболизма, чемспирты и кислоты. Повышение метабо4лической устойчивости наблюдается вряде альдегиды 4 спирты 4 кислоты. По4казано, что все исследованные соедине4ния не проявляют токсичных свойств иимеют незначительную кардиологичес4кую токсичность. Для проявления ток4сичности в организме крыс и мышей

требуется применение высоких концен4траций соединений.

Ключевые слова: компьютерноемоделирование, короткоцепочечныежирные кислоты

Summary

COMPUTER SIMULATIONBIOPHARMACEUTICAL PROPERTIES

FATTY ACIDS AND THEIR PRECURSORS

Borisyuk I.Yг., Lykhota O.B.

Computer simulation was carried outusing the official version of ADMETPredictor™. Calculations of physical andchemical properties for SCFA and theirpredecessors have shown a high diffusioncoefficient and the presence ofdependence between the increase incarbohydrate radical, and a decrease indiffusion coefficient. Calculated higheffective permeability of the small intestineof people P

eff suggests that the absorption

of compounds takes place by passivediffusion. More from the blood plasmaproteins bind acid with an increase incarbohydrate chains of this figure isreduced. In addition, all compounds thatwere studied had high penetration acrossthe blood4brain barrier. The greatestaffinity for cytochrome isoforms arealdehydes, i.e., they have the highest initialreaction rate of metabolism than thealcohol and acid. Improving metabolicstability is observed in a number ofaldehydes 4 alcohol 4 acids. It is shown thatall the investigated compounds do notexhibit the toxic properties and have littlecardiac toxicity. For toxicity in rats and micerequires the use of high concentrations ofcompounds.

Keywords: Computer simulation, fattyacids




135

Вступ

Розробка патогенетично обґрунтова4них методів лікування токсичних гепатитівналежить до актуальних проблем сучасності.Це зумовлено невпинним ростом частотигострих отруєнь, які переважно виникають восіб працездатного віку [8]. На сьогодні вУкраїні для корекції токсичних уражень печ4інки використовується низка гепатотропнихпрепаратів, проте тільки один з них – тіотри4азолін за даними багатьох авторів володієвластивостями “ідеального” гепатопротекто4ра [10]. Він проявляє не тільки геапатопро4текторну, але й антиоксидантну, протиішем4ічну, мембраностабілізуючу, імуномодулюю4чу, та протизапальну активність [2].

Одним із провідних патогенетичнихмеханізмів токсичного гепатиту є розвитокгіпоксії. Вона зумовлена насамперед цито4архітектонікою печінкової часточки, особли4востями кровопостачання й характером їїураження гепатотропними токсинами [13].Останнім часом з метою корекції гіпоксіївнутрішніх органів при багатьох патологічнихпроцесах в експерименті та клініці з успіхомвикористовується внутрішньошлункова окси4генація, яка здатна підвищувати вміст киснюв печінковій вені і збільшувати його донесен4ня до внутрішніх органів [4, 5]. Проте в умо4вах токсичних уражень даний метод практич4но не вивчався. Немає даних про механізмивпливу поєднаного застосування гепатопро4тектора з метаболічними властивостями тіот4риазоліну та внутрішньошлункової оксигено4терапії в умовах гострого токсичного уражен4ня.

Мета роботи: з’ясувати ефективністьта механізми саногенного впливу тіотриазо4ліну в комбінації із внутрішньошлунковою ок4

сигенацією в умовах гострого тетрахлорме4танового гепатиту.

Матеріали та методи

Експерименти виконано на 92 не4лінійних білих щурах самцях масою 1604180г. Тварин розприділили на 5 груп, в кожній зяких виконували по 2 серії експериментів.Перша група була контрольною (12 тварин).Другу групу склали 20 тварин, яким моделю4вали гострий токсичний гепатит шляхомвнутрішньошлункового введення 50 % олій4ного розчину тетрахлорметану в дозі 0,2 млна 100 г маси тварини [6]. У наступних гру4пах через 1 добу після моделювання гепати4ту протягом семи днів проводили корекцію:у третій – протягом 8 год у шлунок вводилимолекулярний кисень з об’ємною швидкістю0,5 мл·кг41·хв41 [4], у четвертій – внутрішньо4черевинно вводили 2,5 % розчин тіотриазо4ліну у дозі 9,07 мг’”кг41, яка відповідала се4редньодобовій дозі 100 мг для дорослоїлюдини [7], у п’ятій групі – комбінували обид4ва методи корекції.

На восьму добу з моменту застосуван4ня корегувальних впливів під тіопентало4на4трієвим знеболенням тварин забивали йбрали кров та тканину печінки для біохіміч4них досліджень (50 % тварин кожної групи).У решти тварин вивчали жовчовидільну тажовчоутворювальну функцію печінки із виз4наченням кількості жовчі за 1 годину та вмістув ній загальних жовчних кислот [9]. Печінкузважували та розраховували масовий ко4ефіцієнт [11]. У сироватці крові за стандарт4ними методами для біохімічного аналізато4ра “Humalazer 2000” встановлювали ак4тивність маркерного фермента цитолізу ала4нінамінотрансферази (АлАТ), а також спект4рофотометрично вміст ТБК4активних про4

УДК 616.36<002:615.276+546.21]<085ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТІОТРИАЗОЛІНУ ТА

ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ НА ПЕРЕБІГ

ГОСТРОГО ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО ГЕПАТИТУ

Ляхович Р.М., Гнатів В.В., Гудима А.А.Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Ключові слова: тіотриазолін, внутрішньошлункова оксигенація, гострийтетрахлорметановий гепатит


136


дуктів ПОЛ [1]. В гомогенаті печінки визна4чали активність супероксиддисмутази (СОД)[3] та концентрацію SH4груп [12]. Одержанийрезультат підлягав статистичному аналізу звикористання критерію Стьюдента.

Результати досліджень та їх


Як видно із наведеної таблиці, підвпливом корегувальних чинників усі дослід4жувані показники змінювалися в напрямкунормалізації.

Масовий коефіцієнт печінки, який ха4рактеризує ступінь набряку органа, післявведення тіотріазоліну був статистично дос4товірно меншим порівняно із групою некоре4гованих тварин, після комбінованого засто4сування відмічалася його нормалізація.

Активність АлАТ сироватки крові в умо4вах корекції істотно зменшувалася. Найвищаефективність відмічалася після застосуван4

ня тіотриазоліну та комбінованого впливу, щосвідчить про їх виражену мембраностабілізу4вальну дію. Вміст у сироватці крові ТБК4ак4тивних продуктів ПОЛ внаслідок досліджува4них методів лікування знижувався, причомупісля оксигенотерапії був статистично дос4товірно меншим, ніж після введення тіотри4азоліну (на 10,4 %, р<0,01) і мав тількитенденцію до більшої величини порівняно ізгрупою, що одержувала комбінований вплив.Звертають на себе увагу відхилення показ4ників антиоксидантного захисту. АктивністьСОД у печінці порівняно із некорегованимитваринами істотно знижувалася, а вміст SH4груп – підвищувався. Проте у групі тварин зоксигенотерапією активність СОД була ста4тистично достовірно більшою, а вміст SH4груп нижчим, ніж в інших, в яких використо4вувалися тіотриазолінт та комбінованийвплив. Одержаний результат свідчить про те,що киснева терапія сприяє більшій активації

ферментативноїланки антиоксидант4ного захисту, спря4мованої на утиліза4цію активних формкисню, чим, очевид4но, пояснюєтьсянижчий рівень в ційгрупі вторинних про4дуктів ПОЛ.

Киснева тера4пія не сприялавідновленню жовчо4у т в о р ю в а л ь н о їфункції печінки: вмісту жовчі загальнихжовчних кислотістотно не відрізняв4ся від аналогічного угрупі некорегованихтварин, проте істот4но збільшуваласяжовчовидільна функ4ція – швидкість жов4човиділення збільшу4валася на 17,1 %(р<0,001). Після зас4тосування тіотриазо4ліну, й, особливо

Таблиця 1

Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксиге-нації на морфо-функціональні зміни печінки в умовах гострого тетрахлорметано-

вого гепатиту (M±m)

Показник Гепатит (n=6)

Гепатит + оксигено-

терапія (n=8)

Гепатит + тіотриазолін

(n=9)

Гепатит + оксигено-терапія

+ тіотриазолін (n=10)

Масовий коефі-цієнт печінки, %

4,55±0,16 4,20±0,13 4,08±0,08*

р1>0,05 3,56±0,02***

р1<0,001 р2<0,001

АлАТ, од⋅л-1 131,0±7,9 112,6±2,4*

100,4±2,9**

р1<0,01 95,7±1,1** р1<0,001 р2>0,05

ТБК-активні про-дукти ПОЛ, мкмоль⋅л-1

7,88±0,23 4,12±0,10*** 4,60±0,10*** р1<0,01

3,88±0,06*** р1<0,10 р2<0,001

СОД, ум.од.мг-1

0,301±0,011 0,105± 0,006***

0,073± 0,003***

р1<0,001

0,060± 0,004***

р1<0,001 р2<0,05

SH-групи, мкмоль⋅г-1

0,22±0,02 0,32±0,02** 0,41±0,02*** р1<0,01

0,46±0,02*** р1<0,001 р2<0,10

Загальні жовчні кислоти, г⋅л-1

2,73±0,10 2,91±0,08 3,26±0,08** р1<0,01

3,58±0,15*** р1<0,01 р2<0,10

Швидкість жов-човиділення, мл⋅год-1⋅кг-1

1,512±0,027 1,770± 0,053***

1,999± 0,057*** р1<0,01

2,104± 0,054***

р1<0,001 р2>0,05

Примітки: 1. * результат достовірний стосовно групи тварин із гепатитом (* – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001). 2. р1 – достовірність відмінностей порівняно із групою тварин, корегованих внутрішньошлунко-вою оксигенацією. 3. р2 – достовірність відмінностей порівняно із групою тварин, корегованих тіотриазоліном.



137

комбінації досліджуваних методів показникижовчоутворювальної та жовчовиідльноїфункції печінки виявилися істотно вищими.

Слід зауважити, що більшість досліджу4ваних показників на тлі комбінованого засто4сування корегувальних чинників нормалізу4валися й статистично достовірно не відрізня4лися від контрольної групи за виключеннямактивності СОД у сироватці крові. яка про4довжувала залишатися вищою.

Таким чином, внутрішньошлункове вве4дення кисню володіє гепатопротекторнимефектом, що підтверджує роль гіпоксії в па4тогенезі токсичного ураження печінки тетрах4лорметаном. Найбільш відчутний результатвідмічається за зниженням інтенсивностіПОЛ, про що свідчить зниження вмісту усироватці крові ТБК4активних продуктів. Воснові цього явища лежить активація фер4ментативної ланки антиоксидантного захис4ту, зокрема СОД. Це, очевидно, пов’язано ізпідвищеним надходженням кисню, який,зменшуючи прояви гіпоксії на тлі недостат4ньо спроможних в умовах інтоксикації тетрах4лорметаном метаболічних систем, сприяєутворенню його активних форм, які своючергу активізують СОД.

Більш виражений гепатопротекторнийефект після застосування тіотриазоліну по4в’язаний з його широким спектром фарма4кологічної дії, зокрема здатністю впливати наокиснювальну продукцію енергії за рахунокактивації малат4аспартатного шунта, забез4печуючи протонами транспортний ланцюг,підвищуючи утилізацію відновлених піридин4нуклеотидів, гальмуючи утворення активнихформ кисню, і стимулювати адаптивний син4тез протеїнів [2].

Проте найбільший ефект відмічаєтьсявід поєднання обох методів корекції. Пере4важна більшість показників у цьому випадкунормалізується, що вказує на подоланнябільшості патогенетичних механізмів, пов’я4заних із дією тетрахлорметану. Одержанірезультати дозволяють рекомендувати дос4ліджувану комбінацію як патогенетично об4ґрунтовану, що вимагає подальшого доклінічного вивчення.

Висновки

1. Внутрішньошлункова оксигенація змен4шує токсичний вплив тетрахлорметануна печінку завдяки зниженню ступеняперекисного окиснення ліпідів і активаціїферментативної ланки антиоксидантно4го захисту, спрямованої на усунення ак4тивних форм кисню.

2. Позитивний вплив внутрішньошлунковоїоксигенації підтверджує патогенетичнуроль гіпоксії в умовах тетрахлорметано4вого гепатиту.

3. Комбіноване застосування тіотриазолінута внутрішньошлункової оксигенації во4лодіє більшою гепатопротекторною ак4тивністю, синергічно впливаючи на по4долання основних механізмів інтокси4кації тетрахлорметаном.

В перспективі доцільним вбачаєтьсявивчення ефективності внутрішньошлунковоїоксигенації в динаміці розвитку гострого ток4сичного гепатиту з метою визначення опти4мальних термінів її застосування.


1. Андреева Л. И. Модификация методаопределения перекисей липидов в тес4те с тиобарбитуровой кислотой // Л. И.Андреева, Л. А. Кожемякин, А. А. Киш4кун // Лаб. дело. – 1988. – № 11. – С.41443.

2. Бєленічев І. Ф. Механізм протиішемічноїта антиоксидантної дії Тіотриазоліну / І.Ф. Бєленічев, І. А. Мазур, М. А. Волошин[та ін.] //Новости медицины и фарма4ции. 2007. – № 2. – http://novosti.mif4ua.com/archive/issue43396/article43421/.

3. Брусов О. С. Влияние природных инги4биторов радикальных материй на ауто4окисление адреналина / О. С. Брусов, А.М. Герасимов, Л. Ф. Панченко // Бюл.єксперим.биологии и медицины. – 1976.– № 1. – С. 33.

4. Гнатів В. В. Антистресовий вплив безпе4рервної тривалої шлункової оксигеноте4рапії / В. В. Гнатів, Б. П. Кузів, М. А. Си4ваківський // Вісник наукових дослід4жень. – 2003. – № 2. – С. 95497.

5. Гонський Я. І. Роль гіпоксії та протонно4


138


го механізму парієтальних клітин у ви4никненні стресових та пептичних вира4зок ; захисний і лікувальний ефект шлун4кової оксигенотерапії / Я. І. Гонський, В.В. Гнатів // Медична хімія. – 2003. – №3. – С. 18422.

6. Короленко Т.А. Субклеточное распреде4ление кислых гидролаз печени крыс притоксическом гепатите / Т.А. Короленко,А.Е. Кондакова, В.Г. Титова // Бюл. экс4перим. биол. и мед. – 1975. – Т. LXXX, №7. – С. 34436.

7. Мазур И. А. Клиническое применениетиотриазолина в терапии / И. А. Мазур,Н. А. Волошин, И. С. Чекман [и др.] //Сучасна гастроентерологія . – 2006. – №6. – С. 71474.

8. Мараховский Ю. Х. Гепатопротекторы:потенциальные возможности и ограни4чения защиты печени / Ю.Х. Мараховс4кий, Ю.П. Рубенс // Медицина. – 2004. –№1. – с. 9413.

9. Мирошниченко В.П. Определение со4держания желчных кислот и холестери4на в желчи / В. П. Мирошниченко, Л. Л.Громашевская, М. Г. Касаткина, Г. А.Козачек // Лаб. дело. – 1978. – № 3. – С.1494153.

10. Тиотриазолин: достижение и перспекти4вы применения в гепатологии / Н. А.Волошин, А. Д. Визир, В. В. Дунаев [идр.] // Зб. наук. праць співробітниківКМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2000. –Вип. 9. – Кн. 4. – С. 30–36.].

11. Тихонов В.Н. К оценке изменений мас4сы внутренних органов животных в ток4сико4гигиенических исследованиях //Гигиена и санитария. – 1981. – № 7. – С.58459.

12. Скакун Н. П. Влияние антиоксидантов наперекисное окисления липидов и состо4яние печени / Н. П. Скакун, Э. И. Блихар/ / Фармакол. и токсиколого. – 1986. –№ 5. – С. 1124114.

13. Oinonen T. Zonation of hepatic cytochromeP4450 expretion and regulation / T.Oinonen, K. О. Lindros // Biochem. J. –1998. – V. 329, № 1. – Р. 17435.

Резюме

ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОГОПРИМЕНЕНИЯ ТИОТРИАЗОЛИНА И

ВНУТРИЖЕЛУДОЧНОЙ ОКСИГЕНАЦИИ НАТЕЧЕНИЕ ОСТРОГО

ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО ГЕПАТИТА

Ляхович Р.М., Гнатив В.В., Гудыма А.А.

Внутрижелудочная оксигенация умень4шает токсичное влияние тетрахлорметана напечень благодаря снижению степени пере4кисного окисает липидов и активации фер4ментативного звена антиоксидантного защи4ты направленной на устранение активныхформ кислорода, что подтверждает патоге4нетическую роль гипоксии в условиях тетрах4лорметанового гепатита. Комбинированноеприменение тиотриазолина и внутрижелу4дочной оксигенации владеет большей гепа4топротекторною активностью, синергическивлияя на преодоление основных механизмовинтоксикации тетрахлорметаном.

Ключевые слова: тиотриазолин,внутрижелудочная оксигенация, острыйтетрахлорметановий гепатит

Summary

EFFECT OF COMBINED USETHIOTRIAZOLINE AND INTRAGASTRIC

OXYGENATION ON THE COURSE OF ACUTETETRACLORMETANIC HEPATITIS

Lyahovich R.M., Gnativ V.V. , Gudyma A.A.

Іntragastric oxygen therapy reduces thetoxic effect of carbon tetrachloride on the liverby reducing the degree of peroxidation of lipidsand activation of enzymatic antioxidant level ofprotection aimed at the elimination of reactiveoxygen molecules, which confirms thepathogenetic role of hypoxia in tetraclormetanichepatitis. The combined use of thiotriazolin andintragastric oxygenation has morehepatoprotective activity, synergistically affectingovercome the basic mechanisms of carbontetrachloride intoxication.

Key words: thiotriazolin, intragastricoxygenation, acute tetraclormetanichepatitis




139

Вступ

Пристосування до холоду у тварин ілюдини є однією з складних адаптаційнихреакцій організму. Дія низької темпера4тури на організм призводить до знижен4ня температури тіла і порушення ме4ханізмів терморегуляції, в першу чергу зарахунок збільшення теплоутворення [1, 2,3]. Збільшення продукції тепла супровод4жується посиленням окислювальних про4цесів в організмі [3]. В умовах тривалоїабо інтенсивної дії холоду можливе пере4напруження і виснаження механізмів тер4морегуляції, внаслідок чого разом з тем4пературою довкілля починає знижувати4ся температура тіла, відзначається зни4ження обмінних процесів. Внаслідок цьо4го виникають зміни вуглеводного обміну,що проявляються гіпоглікемією, актива4цією глікогенолізу, виснаженням запасівглікогену у зв’язку з порушенням анабо4лізму вуглеводів і порушеннями синтезута депонування глікогену в печінці [4, 5].Особливо чутлива до нестачі глюкозицентральна нервова система, клітини якоїне мають запасів глікогену. Внаслідокцього споживання мозком кисню різкознижується. При тривалій гіпоглікемії внервових клітинах відбуваються безпово4ротні зміни. Внаслідок гіпоксії переважаєанаеробний гліколіз, що переходить ваутоліз і настає загибель спочатку окре4мих клітин, а потім і всього організму [6].

Тому актуальним є завдання, якеполягає у пошуку лікарських препаратів,що попереджають ушкодження організмувнаслідок дії холоду, і які по можливостістимулюватимуть активацію вуглеводно4го обміну, прискорюючи процес адаптаціїдо холоду.

Враховуючи вищевикладене, метоюроботи було вивчення впливу фармако4логічних засобів на процеси адаптації дохолодового чинника, а також в дослід4женні можливості їх використання дляпідвищення резистентності до гостроїнизькотемпературної дії та попереджен4ня ушкодження тканин при дії холоду.

Матеріали та методи дослідження.Дослідження проведене на чотирьох гру4пах білих безпородних щурів (по 8 тварину кожній) обох статей масою 2104260 г.Холодову травму моделювали шляхомзанурення тварин у холодну воду притемпературі води 2,743,2 °С, так як швид4ше всього гіпотермія виникає при зану4ренні в холодну воду. Час експозиції 5хвилин. Після цього тварин поміщали усухі клітки при кімнатній температурі (19420°С) без додаткового їх зігрівання.

Препарати пентоксифілін („Дарни4ця”, Київ) в дозі 60 мг/кг та корвітин(„Борщагівський хіміко4фармацевтичнийзавод”, Київ) в дозі 100 мг/кг вводиливнутрішньочеревинно відразу післявідтворення патології. Було сформовано4 групи тварин (по 8 щурів у кожній):

1. Інтактна.

2. Контрольна (холодова травма).

3. Холодова травма + пентоксифілін.

4. Холодова травма + корвітин.

Зовнішню і ректальну температуру ущурів контролювали 24х канальним тем4пературним монітором „Mon4a4therm”6500 перед охолодженням, через 5 і 180хвилин після поміщення щурів у холоднуводу.

Після експерименту тварин знежив4

УДК 615.322:616<001.186 + 616<092.9:612.015.32ВПЛИВ КОРВІТИНУ ТА ПЕНТОКСИФІЛІНУ НА ВУГЛЕВОДНИЙ

ОБМІН У ЩУРІВ ПРИ ХОЛОДОВІЙ ТРАВМІ

Хитрий Г.П.Українська військово<медична академія, м. Київ

Ключові слова: вуглеводний обмін, глюкоза, глікоген, лактат, піруват,холодова травма.


140


лювали шляхом декапітації під легкимефірним наркозом. У сироватці крові тагомогенаті кори головного мозку щуріввизначали показники вуглеводного об4міну: глюкозу, глікоген, лактат і піруват.Окрім того, розраховували значеннявідношення лактату до пірувату (ВЛП),який показує спрямованість процесіваеробного і анаеробного шляхів гліколізу.

Статистичну обробку даних прово4дили за допомогою програми“Statgraphics” із використанням критеріюt Стьюдента.

Результати дослідження та їх

обговорення.

В результаті проведених експери4ментальних досліджень були отриманінаступні дані.

При аналізі показників термометріїбуло відмічено, що зовнішня температу4ра у щурів внаслідок переохолодженнязнижувалась на 15,7%, ректальна – на38,8%, що вказувало на тяжкий ступіньзагального переохолодження. Через 3години після охолодження тварин показ4ники зовнішньої температури наближа4лись до початкових даних, показники жректальної температури були менше відпочаткових на 8,7%. Тобто, можна зазна4чити, що тварини тривалий час знаходи4лись у стані вираженої гіпотермії, якамогла призвести до змін вуглеводногообміну [7].

При дослідженні показників вугле4водного обміну було відмічено зменшен4ня рівня глюкози в контрольній групі тва4рин внаслідок переохолодження у по4рівнянні з інтактною групою: в сироватцікрові на 36,91%, в гомогенаті головногомозку – відповідно на 33,88% (табл. 1).Застосування ж корвітину реалізуєтьсяпопередженням зниження рівня глюкозив досліджуваних біосубстратах тваринпри патологічному стані тварин, що вив4чається, а в гомогенаті кори головногомозку навіть знаходиться на рівні, якийреєструється в інтактній серії тварин(Р>0,05). Більше того, корвітин не посту4пається пентоксифіліну щодо здатності

запобігати зниженню рівня глюкози вобох досліджуваних біосубстратах припатологічному переохолодженні. Як відо4мо, глюкоза – основний постачальникенергії в організмі, тому підвищення їїконцентрації загалом в групах порівнян4ня з використанням пентоксифіліну і кор4вітину можна розглядати як сприятливуознаку змін у вуглеводному обміні.

При аналізі вмісту глікогену буловідмічено його достовірне зменшення вконтрольній групі у порівнянні з інтактноюгрупою: в сироватці крові на 39,35%, а вгомогенаті – відповідно на 41,68%(Р<0,001). Використання досліджуванихпрепаратів з лікувальною метою дозволя4ло підтримувати рівень глікогену у тваринна рівні, близькому до показників вінтактній групі. Так, у групі з використан4ням пентоксифіліну рівень глікогену всироватці крові був менше у порівнянні зінтактною групою на 25,14% (Р<0,001), вкорі головного мозку – на 17,64%(Р<0,05). В групі тварин з використаннямкорвітину вміст глікогену в порівнянні зінтактною групою в сироватці крові бувменше на 19,77% (Р<0,01), в гомогенаті– на 10,8% (Р>0,05). При порівняннівмісту глікогену в групі з пентоксифіліномі корвітином з контрольною групою буливідмічені більш позитивні значення вгрупі, в якій використовували корвітин.

При дослідженні вмісту лактату буловстановлено його зниження у тварин, вяких після холодової травми використо4вували як пентоксифілін, так і корвітин, упорівнянні з контрольною групою, однаквін залишався підвищеним у порівнянні зінтактною групою. Так, вміст лактату вгрупі з пентоксифіліном у порівнянні зконтрольною був менше в сироватці кровіна 43,1% (Р<0,001), в гомогенаті кори го4ловного мозку – на 42,6% (Р<0,001). Угрупі з корвітином цей показник відпові4дно був менше в сироватці крові – на43,9% (Р<0,001), в гомогенаті – на 45,7%(Р<0,001). Достовірне зменшення лакта4ту в групах порівняння, на нашу думку,свідчить про зменшення активації анае4робних реакцій гліколізу завдяки анти4



141

Таблиця 1 Вплив корвітину та пентоксифіліну на показники вуглеводного обміну в різних

біосубстратах у щурів з переохолодженням (n=8)

Група тварин Статистичний показник Сироватка крові Кора головного мозку

Глюкоза, ммоль/л Інтактна M ± m 5,50 ± 0,18 4,16 ± 0,20 Контрольна (холодова травма)

M ± m P1

3,47 ± 0,15 <0,001

2,75 ± 0,12 <0,001

Холодова травма +

пентоксифілін

M ± m P1 P2

4,47 ± 0,10 <0,001 <0,001

3,53 ± 0,18 <0,05 <0,01


корвітин

M ± m P1 P2 P3

4,63 ± 0,16 <0,01

<0,001 >0,05

3,66 ± 0,20 >0,05 <0,01 >0,05

Глікоген, ммоль/л Інтактна M ± m 128,82 ± 5,21 103,35 ± 5,69 Контрольна (холодова травма)

M ± m P1

78,13 ± 3,87 <0,001

60,27 ± 4,16 <0,001



M ± m P1 P2

96,43 ± 3,60 <0,001 <0,01

85,12 ± 3,74 <0,05 <0,01


корвітин

M ± m P1 P2 P3

103,35 ± 3,53 <0,01 <0,01 >0,05

92,19 ± 4,49 >0,05

<0,001 >0,05

Лактат, ммоль/л Інтактна M ± m 1,84 ± 0,08 1,57 ± 0,07 Контрольна (холодова травма)

M ± m P1

3,85 ± 0,06 <0,001

3,50 ± 0,09 <0,001



M ± m P1 P2

2,19 ± 0,04 <0,01

<0,001

2,01 ± 0,05 <0,001 <0,001


корвітин

M ± m P1 P2 P3

2,16 ± 0,04 <0,01

<0,001 >0,05

1,90 ± 0,05 <0,01 <0,001 >0,05

Піруват, ммоль/л Інтактна M ± m 0,122 ± 0,006 0,081 ± 0,001 Контрольна (холодова травма)

M ± m P1

0,076 ± 0,005 <0,001

0,053 ± 0,004 <0,01



M ± m P1 P2

0,098 ± 0,005 <0,05 <0,05

0,07 ± 0,004 <0,05 <0,05


корвітин

M ± m P1 P2 P3

0,11 ± 0,004 >0,05

<0,001 >0,05

0,078 ± 0,005 >0,05 <0,01 >0,05

ВЛП, ум. од. Інтактна M ± m 15,08 ± 1,83 22,37 ± 9,86

Контрольна (холодова травма)

M ± m P1

52,44 ± 10,87 <0,001

64,66 ± 13,60 <0,001



M ± m P1 P2

22,61 ± 3,04 <0,05

<0,001

29,22 ± 5,70 >0,05 <0,001


корвітин

M ± m P1 P2 P3

19,25 ± 2,31 >0,05

<0,001 >0,05

24,56 ± 5,55 >0,05 <0,001 >0,05

Примітка: P1 – різниця вірогідна у порівнянні з інтактною групою, P2 – різниця вірогідна у порівнянні з контрольною групою, P3 – різниця вірогідна у порівнянні з референтною групою

гіпоксичній дії пентоксифіліну, і особливокорвітину.

Рівень пірувату як у сироватці крові,так особливо в гомогенаті кори головно4го мозку в групі з корвітином наближав4ся до рівня інтактної групи тварин: відпо4відно на 9,8% і 3,7% менше (Р>0,05). Вгрупі з пентоксифіліном у порівнянні з

інтактною цейпоказник бувменше у сиро4ватці крові на19,7%, в гомо4генаті – на13,6% (Р<0,05).При порівняннівмісту піруватуз контрольноюгрупою буловідмічено на4ступне. В групі зпентоксифілі4ном цей показ4ник був більшев сироватцікрові на 22,4%,в гомогенаті –відповідно на24,3% (Р<0,05).В групі з корві4тином відміча4лись дещобільші показни4ки пірувату повідношенню док о н т р о л ь н о їгрупи. Так, всироватці кровізростання рівняпірувату було на3 0 , 9 %(Р<0,001), в го4могенаті кориголовного моз4ку відповідно на32,1% (Р<0,01).

ПоказникВЛП знижував4ся у тваринобох груп, в

яких використовували пентоксифілін ікорвітин у порівнянні з тваринами конт4рольної групи, однак залишався підвище4ним у порівнянні з інтактною групою. Припорівнянні даного показника в групі зпентоксифіліном з контрольною групоюбуло відмічено його зменшення в сиро4ватці крові у 2,3 рази, в групі з корвіти4


142


ном – відповідно в 2,7 рази. В гомогенатікори головного мозку тварин групи зпентоксифіліном цей показник був мен4ше у 2,2 рази, в групі з корвітином –відповідно в 2,6 рази. При порівнянніпоказника ВЛП з інтактною групою в си4роватці крові щурів групи з пентоксифіл4іном він був більше на 33,3% (Р<0,05), вгрупі з корвітином – на 21,7% (Р>0,05). Вгомогенаті кори головного мозку щурівгрупи з пентоксифіліном ВЛП був більшена 23,4% (Р>0,05), в групі з корвітином –відповідно на 8,9% (Р>0,05).

Таким чином, отримані результати взмінах вуглеводного обміну у щурів кон4трольної групи можна розглядати як про4яв адаптації до умов холодової дії. Прицьому у тварин даної групи спостерігала4ся активація процесів глюконеогенезу тавираженість анаеробного гліколізу. Усвою чергу, проведене дослідження по4казало, що використання таких препа4ратів як корвітин і пентоксифілін позитив4но впливає на вуглеводний обмін у щурівпри холодовій травмі. Так, в умовах за4гального переохолодження виникала ак4тивація анаеробних реакцій гліколізу, прощо свідчило різке зростання в конт4рольній групі тварин рівня лактату (більшніж в 2 рази) в сироватці крові і в гомоге4натах кори головного мозку (Р<0,001,див. табл. 1), при одночасному зменшеннірівня пірувату (Р<0,001, див. табл. 1) ірізке зростання коефіцієнта ВЛП (майжев 3,5 рази) в порівнянні з такими показ4никами тварин інтактної групи. В умовахнедостатньої оксигенації зростаєшвидкість поглинання пірувату і транс4формації його в лактат, що і визначаєвиявлене нами збільшення вмісту лакта4ту в умовах експериментальної гіпотермії.Всі ці зміни вказують на активацію анае4робних реакцій гліколізу внаслідок тяжкоїхолодової травми у щурів. В досліджува4них групах відмічалось значне пригнічен4ня активності анаеробного типу гліколізу,особливо це стосується групи з викори4станням корвітину. Через 3 години післязагального переохолодження і застосу4вання препаратів порівняння вміст лакта4

ту в сироватці крові тварин групи з кор4вітином знижувався на 43,9%, в групі зпентоксифіліном – на 43,1%. В гомогена4тах мозку зниження рівня лактату в групіз корвітином було на 45,7% і в групі зпентоксифіліном – на 42,6%. Вміст піру4вату був більше в групі з корвітином упорівнянні з групою тварин, у яких післяхолодової травми використовували пен4токсифілін: в сироватці крові на 10,9%, вгомогенатах кори головного мозку – на10,3% (Р>0,05). При аналізі показникаВЛП було відмічено його зменшення вгрупі з корвітином у порівнянні з групоюз пентоксифіліном: в сироватці крові – на14,9%, в гомогенатах мозку – відповіднона 15,9%.

Зміни вуглеводного обміну в сторо4ну підвищення вмісту пірувату в крові зодночасним зменшенням рівня лактату тапоказника ВЛП вказує на переважанняпроцесів аеробного гліколізу в групі зкорвітином. Більший рівень глюкози, атакож глікогену в досліджуваних групах упорівнянні з контрольною групою можнапояснити збереженням енергетичнихрезервів в цих групах тварин і мембра4ностабілізуючою дією як пентоксифіліну,так і корвітину.

Висновки

1. Загальне переохолодження сприяєактивації процесів глюконеогенезу таанаеробного гліколізу, що прояв4ляється збільшенням рівня лактату іпоказника ВЛП, при одночасномузниженні глюкози, глікогену та піру4вату в досліджуваних біосубстратах.

2. Використання таких препаратів яккорвітин і пентоксифілін позитивновпливає на вуглеводний обмін у щурівпри холодовій травмі.

3. Корвітин, на відміну, від пентоксифі4ліну має більш сприятливий ефект поенергозабезпеченню тварин в умовахзагального переохолодження.


1. Хаскин В.В. Энергетика теплообразо4вания и адаптация к холоду. – Ново4сибирск: Наука, 1975. – 198 с.



143

2. Хаскин В.В. Биохимические механиз4мы адаптации к холоду // Физиоло4гия терморегуляции. (Руковод. пофизиологии. – Ред. К.П. Иванов идр.). – Л.: Наука, 1984. – С.2374266.

3. Якименко М.А. Длительная адапта4ция организма человека и животныхк холоду // Там же. – С.2234232.

4. Григорьева Т.Г. Холодовая травма. 1.Патогенез и лечение общего холодо4вого поражения // Междунар. мед.журнал. – 2001. – № 1. – С. 66470.

5. Мищук Н.Е. Холодовая болезнь (Ги4потермия) // Медицина неотложныхсостояний. – 2006. – № 4 (5). – С. 42447.

6. Шигеев В.Б., Шигеев С.В., Клударо4ва Е.М. Холодовая смерть. – М.: Но4вости, 2004. – 183 с.

7. Зубков В.І., Хитрий Г.П., Лук’янчукВ.Д., Шаламай А.С. Профілактикаішемічно4реперфузійного синдромупри загальному переохолодженні вексперименті // Клінічна хірургія. –2009. – № 5. – С. 49453.

Резюме

ВЛИЯНИЕ КОРВИТИНА ИПЕНТОКСИФИЛЛИНА НА УГЛЕВОДНЫЙ

ОБМЕН У КРЫС ПРИ ХОЛОДОВОЙТРАВМЕ

Хитрый Г.П.

При экспериментальной холодовойтравме у крыс возникает активация про4цессов глюконеогенеза и анаэробногогликолиза, который проявляется увеличе4нием уровня лактата и показателя отно4шения лактат/пируват, при одновремен4

ном снижении глюкозы, гликогена и пи4рувата в сыворотке крови и в гомогена4тах мозга. Использование корвитина ипентоксифиллина положительно влияетна углеводный обмен у крыс при холодо4вой травме, при этом корвитин, в отли4чие от пентоксифиллина имеет болееблагоприятный эффект по энергообеспе4чению животных в условиях общего пе4реохлаждения.

Ключевые слова: углеводный обмен,глюкоза, гликоген, лактат, пируват,холодовая травма.

Summary

CORVITIN AND PENTOXIPHYLLINADMINISTRATION EFFECTS ON

CARBOHYDRATE METABOLISM IN RATSWITH CRYOTRAUMA

Khytryy G.Р.

In rats with experimental cryotraumaanaerobic glycolysis’ and glyconeogenesis’activation was found. Such conclusion wasmade from observation of increased serumand brain homogenate’s lactate level,lactate/pyruvate ratio and simultaneousdecrease in glucose, glycogen and pyruvatelevels. It was noted, that corvitin orpentoxiphyllin administration improvedcarbohydrate metabolism in rats withcryotrauma. Corvitin’s action, in comparisonto pentoxiphyllin’s one, was considered tobe preferable.

Key words: carbohydrate metabolism,glucose, glycogen, lactate, pyruvate,cryotrauma.



144


Конференции Conferences

ПЕРВОЕ ИНФОРМАЦИОННОЕ СООБЩЕНИЕ

11�Й МЕЖДУНАРОДНЫЙ СИМПОЗИУМ ПО МОРСКОЙ

МЕДИЦИНЕ

ОДЕССА, 6�10 СЕНТЯБРЯ, 2011 Г.

Уважаемые коллегиС радостью сообщаем вам, что 114й международный симпозиум по морской

медицины пройдет с 6 по 11 сентября 2011 года в г. Одессе.

Организаторы симпозиума 4 Международная ассоциация морской медицины,международная морская организация, международная организация труда и ГП «Ук4раинский НИИ медицины транспорта».

Девиз данного симпозиума 4 «Морская медицина 4 международные требова4ния».

Во время работы конференции будут рассмотрены важные проблемы научныхисследований, обучения и предоставления медицинской помощи представителямморской отрасли. Данные проблемы будут обсуждаться на пленарных заседаниях ишколах. Мы надеемся, что настоящий симпозиум будет способствовать активизациинаучных исследований в области морской медицины, предоставлению качественноймедицинской помощи в морском секторе, а также координации международногосотрудничества в области морской медицины.

Одесса будет рада приветствовать всех тех, кто связан с морской медициной.Мы с нетерпением ждем всех вас и будем рады обменяться с вами знаниями и опы4том в области морской медицины именно в Одессе 4 городе на берегу Черного моря,одном из крупнейших промышленных и культурных центров Украины. Мы покажем вампамятные места нашего города, его архитектурные ансамбли и бульвары, порт инаучно4исследовательские институты, курорты, парки, музеи, 4 все может быть инте4ресно вам. Мы познакомим вас с веселыми, жизнерадостными одесситами и наде4емся, что среди них у вас появится много новых друзей.

Директор ГП УкрНИИ медицины транспорта, д.мед.н., проф. А.И.Гоженко

ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ 11BГО МСММПредседатель – проф. А.И. Гоженко (Украина)

Сопредседатель – И.В. Денисенко (Россия)

Члены комитета:

Д4р. В.А. Лисобей

Проф. А.К. Асмолов

Проф. К.Д. Бабов

Д4р. Б.В. Панов

Д4р. Ю.И. Гульченко

Д4р. Н.И. Голубятников

Н.С. Бадюк

Т.Л. Лебедева

Д4р. С.А. Праник

Т.С. Незавитина

Секретарь симпозиума – Н.И. Ефременко: (+38067) 584524426



145

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НАУЧНЫЙ КОМИТЕТ 11Bго МСММПредседатель 4 д4р Н. Николич (Хорватия)

Со4председатели: д.мед.н. В.А. Лисобей, д.мед. н., проф. Л.М. Шафран (Одесса)

Члены международного научного комитета:

Prof. Alf Magne Horneland, Норвегия

Prof. Per Sarbo Nelsen, Дания

Prof. Bogdan Jaremin, Польша

Dr. Luisa Canals, Испания

Dr. Nebejsa Nikolic, Хорватия

Dr. Ulle Lahe, Эстония

Dr. Suresh Idnani, Индия

Dr. Bernd F. Schepers, Германия

Dr. Rob Verbist, Бельгия

Dr. Andra Ergle, Латвия

Dr. Karin Westlund, Швеция

Dr. Heeikki Saarni, Финляндия

Dr. Truong Son, Вьетнам

Председатели прошлых международных симпозиумов по морской медицине

I 4 Dr. Heeikki Saarni, Финляндия

II 4 Dr. Rob Verbist, Бельгия

III 4 Dr. C.J. Urner, США

IV 4 Dr. Mohammed Saeme, Норвегия

V 4 Dr. Alastair Smith, Великобритания

VI 4 Dr. Pedro S. De Guzman, Филиппины

VII 4 Dr. Luisa Canals, Испания

VIII 4 Dr. Nebejsa Nikolic, Хорватия

IX 4 Prof. Per Sarbo Nelsen, Дания

X 4 Dr. Suresh Idnani, Индия

ПРЕДВАРИТЕЛЬНАЯ ПРОГРАММА

4 международное сотрудничество вобласти морской медицины

4 медицинские, социальные, психоло4гические проблемы смешанных эки4пажей

4 травматизм на борту судна

4 заболеваемость в рейсе

4 реабилитация моряков

4 медицинские аспекты перевозкиопасных грузов

4 круизная медицина

4 терроризм и моряк

4 радио4 и телемедицина

4 профилактика в морской медицине

4 экологические проблемы в морскоймедицине

4 подводная и военно4морская меди4цина

4 ответственность судовладельцев

4 история морской медицины

ОБЩАЯ ИНФОРМАЦИЯОргкомитет симпозиума приглашает вас прислать тезисы по тематике конференции.Более подробная информация размещена на сайте симпозиума

http://www.ismh11.org

Срок окончания приема тезисов — 31 марта 2011 года

Официальный язык симпозиума — английский.

Синхронный перевод не предоставляется.

Место поведения – г. Одесса

Все зарегистрированные участники получат папку симпозиума, сертификат участни4ка, бэйдж и др.

Во время симпозиума планируется проведение выставки.

Для предварительной регистрации просим вас направлять заявки по адресу:

Оргкомитет 114го международного симпозиума по морской медицине: 92, ул. Канат4ная, 65039, г. Одесса, Украина либо по электронной почте: [email protected]


146


В Одессе на базе Украинского НИИмедицины транспорта в рамках II4го Меж4дународного конгресса медицины транс4порта 15417 сентября 2010 года состоял4ся Международный симпозиум “Новыенаправления в токсикологических иссле4дованиях” (2<ая Школа токсикологов).Напомним, что Первая Школа токсиколо4гов была проведена в сентябре 2005 года.Тогда в Одессу съехались молодые уче4ные, токсикологи и гигиенисты, врачи го4сударственной санитарно4эпидемиологи4ческой службы, чтобы послушать лекциипо наиболее актуальным проблемам ток4сикологии самых известных и уважаемыхсветил отечественной и зарубежной на4уки.

По единодушному признанию слу4шателей школы, мероприятие 2005 годапрошло в высшей степени успешно, ин4тересно и с большой пользой для слуша4телей. Поэтому не удивительно, что про4ведения Второй Школы токсикологичес4кая общественность ждала с большимнетерпением.

По многочисленным отзывам слуша4телей, участников форума и приглашен4ных, эти ожидания оправдались.

Первое пленарное заседание от4крыл вице4президент Национальной Ака4демии Наук Украины, директор Институтабиохимии им. Палладина академик Сер4гей Васильевич Комисаренко. Он своимсодержательным выступлением задал тоннапряженной плодотворной работе, кото4рая проходила на пленарных, тематичес4ких круглых столах: 1. «Современные про4блемы металломики и токсикологии ме4таллов» под председательством: ак. НА4МНУ и член4корр. НАНУ И.М. Трахтенбер4га и д.мед.н., проф. А.В. Скального (Мос4ква); 2. «Совершенствование системыхимической безопасности в Украине, гар4монизация с европейскими и другимимеждународными требованиями» подпредседательством д.мед.н., проф. Э.Н.

Белицкой и д.мед.н., проф. Д.О. Ластко4ва; и двух секциях: 1. Эфферентная тера4пия экзо4 и эндотоксикозов (председате4ли: д.м.н. Б.С. Шейман, д.мед.н., проф.Гурьев С.Е.); 2. Эколого4гигиеническиепроблемы, применение альтернативныхметодов в профилактической токсиколо4гии (председатели: д.м.н., проф. Л.И.Власик, д.мед.н., проф. И.В. Завгород4ний).

Вторая Школа токсикологов отлича4лась от Первой рядом моментов. Во4пер4вых, бульшим представительством: на сейраз в ней приняли участие 231 человекпротив 105 в 2005 году.

Во4вторых, широтой охвата пригла4шенных лекторов. В программу вошлилекции и доклады таких мэтров токсико4логии, как академик И.М.Трахтенберг, чл.4корр. НАМН Украины М.Р. Гжегоцкий, про4фессора В.П. Антонович, Э.Н. Белицкая,Л.И. Власик, А.И. Гоженко, Гурьев С.Е.,И.В. Завгородний, Б.П. Кузьминов, Д.О.Ластков, А.В. Мокиенко, В.В. Мухин, Н.В.Нагорная, Л.В. Половинкин, Г.П. Проста4кишин, А.В. Скальный, Л.М. Соседова,Л.А. Томашевская, Л.М. Шафран, Б.С.Шейман, Б.М. Штабский, А.Ф. Ямпольс4кий и др. из Украины, России, Белоруссии,Израиля и Казахстана.

В4третьих, и это немаловажно, впер4вые была сделана попытка объединитьтакие близкие, но развивающиеся в непе4ресекающихся на практике пространствахдисциплины, как клиническая и профилак4тическая токсикология. Токсикологи4кли4ницисты, каждый день сталкивающиеся сослучаями острых отравлений, реанимато4логи, анестезиологи, представителисмежных дисциплин смогли обменятьсямнениями и поговорить на одном языке соспециалистами в области промышленной,экологической, экспериментальной ток4сикологии, гигиены и охраны труда, вцентре внимания которых здоровый чело4век, население, окружающая природная

МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ ТОКСИКОЛОГОВ

Шафран Л.М.Украинский НИИ медицины транспорта, Одесса



147

среда, широкий спектр эксперименталь4ных моделей и, преимущественно, хими4ческие и другие факторы малой интенсив4ности. Такая интеграция будет безуслов4но содействовать развитию широты взгля4дов, повышению теоретического уровнязнаний, единению представителей наукии практики в решении первоочередныхзадач и наиболее актуальных проблемсовременной токсикологии и смежныхдисциплин. Это является несомненнымдостижением организаторов форума илекторов, которые провели также боль4шую консультативную работу, сделали всёвозможное для развития и укреплениятворческих связей, в том числе и на меж4государственном уровне.

Доклады и лекции, представленныена Школе, касались в основном следую4щих направлений:

4 химическая безопасность в совре4менном мире;

4 актуальные проблемы промышлен4ной, транспортной, сельскохозяй4ственной, военной и других разделовсовременной токсикологии;

4 нанотоксикология;

4 токсикогеномика;

4 биохимическая токсикология;

4 токсикология микроэлементов и ме4талломика;

4 токсикология полимеров;

4 клиническая токсикология (диагнос4тика интоксикаций, эпидемиологияострых и хронических отравлений, ан4тидотная терапия, специфика отрав4лений у детей);

4 эфферентная терапия при эндо4 иэкзогенных интоксикациях

4 экологическая токсикология;

4 проблемы гигиенического нормиро4вания и регламентации примененияхимических веществ и их комплексов;

4 токсикология чрезвычайных ситуаций(стратегия и тактика организациимедицинской помощи при работе вусловиях неидентифицированного хи4мического агента, клинико4лабора4торная диагностика, детоксикацион4ная терапия);

4 новые методы в токсикологическойхимии и токсикологии.

Это обеспечило возможность прак4тически каждому токсикологу найти инте4ресные и необходимые ему направленияи темы для продуктивной работы на лек4циях. Что касается такого важного эле4мента, как доступ к информации, то всежелающие могли получить копии презен4таций лекций и докладов, а также такиеосновополагающие монографии, как«Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпе4ка» Б.М. Штабського і М.Р. Гжегоцького,«Нариси профілактичної медицини» М.Р.Гжегоцького, В.І. Федоренко і Б.М.Штабського, «Профилактика и интенсив4ная терапия острых отравлений у детей иподростков» В.И. Черного, Б.С. Шеймана,Н.П. Гребняка с соавт.

Публикация материалов Школы вжурнале «Современные проблемы транс4портной медицины» дает возможностьознакомиться с содержанием материала«из первых рук».

По материалам Первой и ВторойШкол токсикологов организаторы плани4руют издать сборник избранных лекций посовременной токсикологии, который, безсомнения, будет интересен и полезен кактоксикологам, так и широкому кругу науч4ных работников, студентов, аспирантов,врачей профилактического и клиническо4го профиля, биологам, химикам, эколо4гам, специалистам в области охраны тру4да и представителям других профессий,интересующихся проблемами химическойбезопасности.

Редакция журнала и оргкомитет на4деются, что Вторая школа токсикологовоставила глубокий след у каждого её уча4стника, независимо от ролевых позиций,принадлежности к тому или иному направ4лению, сфере профессиональных интере4сов. Предложенная культурная програм4ма, общая дружеская атмосфера также невызвали каких4либо нареканий. Все этодает основание надеяться, что и будущиевстречи токсикологов в Одессе, которыестановятся традиционными, будут такимиже представительными и плодотворными,как и прошедший форум.


148


Новости медицины и биологии News of medicine and biology

Все больше и больше процессов вживых организмах биологи теперь могутувидеть своими глазами, а значит, напря4мую разобраться в их механизмах. Про4фессор биологии Дэвид Тревер (DavidTraver) и команда исследователей изКалифорнийского университета в Сан4Диего увидели в реальном времени, какобразуются в эмбрионе гемопоэтическиестволовые клетки, которые в дальнейшемдают начало всем типам клеток крови.Ученые убедились в том, что предше4ственники кровяных клеток возникают изэндотелиальных — клеток внутреннейстенки сосуда.

Сделать невидимое видимым уче4ным в который раз уже помогла малень4кая рыбка зебрафиш (Danio rerio) — из4любленный объект генетиков и эмбрио4логов. У нее прозрачная личинка, так чтовсе процессы развития как на ладони. Нонужно снабдить нужные клетки флуорес4центными метками, для чего используютметодику трансгенных животных: присо4единяют ген флуоресцентного белка кгену белка, который нужно увидеть. Ну азатем живую личинку зебрафиш рассмат4ривают при помощи флуоресцентногомикроскопа.

Благодаря тому что белки, синтези4рующиеся в клетках сосудистой стенки,окрашены красной флуоресцентной мет4кой, а белки, специфичные для клетоккрови, окрашены зеленой меткой, ученыеувидели и сняли на камеру, как гемопоэ4тические клетки возникают из эндотели4альных клеток спинной аорты — это пер4вый кровеносный сосуд эмбриона.

Основные процессы развития увсех позвоночных очень похожи, чемудоказательство — сходство эмбрионов.Поэтому не приходится сомневаться, чтогемопоэтические клетки человека возни4кают так же, как у рыбки.

На стволовые клетки медицина воз4

лагает большие надежды, так как онидают возможность выращивать для паци4ента ткани и органы для замены повреж4денных. Ученые делают успехи в созда4нии клеток, обладающих так называемойиндуцированной плюрипотентностью —наделяют стволовые клетки взрослогоорганизма способностью превращатьсяв клетки разных тканей. Но вот получатьстволовые клетки крови таким способомони еще не научились. Причина: специа4листы до сих пор не были уверены в том,как и из какого источника гемопоэтичес4кие клетки возникают в эмбрионе.

«Мы увидели, как возникают гемо4поэтические клетки в эмбрионе. И теперьсможем понять, как надо воздействоватьна эмбриональные стволовые клетки,чтобы они давали начало клеткам кро4ви», — говорит Дэвид Тревер.

На следующем этапе можно будетполучать их уже не из эмбриональных, аиз индуцированных плюрипотентных кле4ток, то есть из соответствующим обра4зом обработанных стволовых клетоквзрослого человека. Тогда можно будетпри необходимости вырастить крове4творные клетки из собственных клетокпациента. Это альтернатива пересадкедонорского костного мозга, который се4годня служит основным средством спа4сения жизни пациентам с лейкозами идругими болезнями крови. Известно, чтопересадка сопровождается большимисложностями в подборе донора. Ее мож4но заменить введением клеток пуповин4ной крови, но только тем, кому при рож4дении заблаговременно положили ее вбанк. Для выращивания своих клеток ненужно банка, это можно сделать доста4точно быстро.

Источник < http://infox.ru

Биологам удалось вживую увидеть рождение клеток крови



149Изображения, полученные с помо4

щью (слева направо) световой микроско4пии, SPR и EIM

Новый метод микроскопии показалвнутриклеточные процессы в реальномвремени

Американские ученые разработалиновый метод микроскопии, сообщаетпресс4служба Аризонского государствен4ного университета (Arizona StateUniversity). Отчет о разработке группы спе4циалистов университета под руководствомНунцзяня Тао (Nongjian Tao) опубликован вжурнале Nature Chemistry.

Группа Тао усовершенствовала элек4трохимическую импедансную спектроско4пию (electrochemical impedancespectroscopy, EIS). В ходе такой визуали4зации биологических процессов фиксиру4ются изменения электрического сопротив4ления исследуемых материалов. Этот ме4тод не требует применения каких4либокрасителей и флуоресцентных меток. Од4нако, недостатком EIS является низкоеразрешение получаемого изображения.

Сотрудни4ки Университеташтата Аризонарешили эту про4блему, исполь4зовав визуали4зацию на основеповерхностногоп л а з м о н н о г ор е з о н а н с а(surface plasmonresonance, SPR).Этот метод зак4лючается в из4мерении спект4ров рассеяниясвета, проходя4щего через ис4следуемый ма4териал.

СовместивEIS и SPR, ис4

следователи смогли получить изображе4ние клеточных процессов в высоком раз4решении и реальном времени. Новый ме4тод визуализации они назвали электро4химической импедансной микроскопией(electrochemical impedance microscopy,EIM).

C помощью EIM группа Тао получи4ла изображение процессов гибели клеток(апоптоза) и образования пор в клеточ4ной мембране под воздействием элект4рического поля (электропорация). Пословам ученых, визуализация апоптозаможет использоваться для изучения ме4ханизмов, происходящих в клетках зло4качественных опухолей. Исследованияэлектропорации необходимы для пони4мания процессов внутриклеточноготранспорта лекарственных веществ идругих активных молекул.

Источник: «Medportal.ru»,life.comments.ua

Ученые засняли смерть клеток в реальном времени


150


ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРОВ

1. К публикации принимаются статьи на русском, украинском и английском языках научногохарактера в соответствии с тематикой журнала.

2. Оформление статьи: код УДК, название, фамилия и инициалы авторов (инициалы располага4ются после фамилии), организация, в которой была выполнена работа (желательно указы4вать адрес электронной почты), ключевые слова. Реферат на английском и русском (украин4ском) языках после текста статьи — обязательно!

3. Структура статьи: введение; объекты, контингенты, методы исследования; результаты и ихобсуждение; выводы; список цитируемой литературы (в порядке упоминания). Заголовкиструктурных частей выносятся на отдельную строку, к левому краю, полужирным шрифтом.

4. Список цитируемой литературы должен быть оформлен в соответствии с требованиями ГОСТ7.1484. “БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ДОКУМЕНТА. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ И ПРАВИЛАСОСТАВЛЕНИЯ.”, все сокращения должны отвечать требованиям ДСТУ 3582497 “Скороченняслів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”.

5. Если статья, присланная для публикации, содержит материалы диссертационной работы, кней должна прилагаться рецензия профильного специалиста. В случае отсутствия рецензиистатья будет рецензирована членами научного редакционного совета.

6. Рукописи принимаются на рассмотрение редколлегии в электронном виде в формате доку4ментов Microsoft Word (*.doc, *.rtf) (на носителях либо по электронной почте — [email protected]). Рисунки, фотографии, схемы, графики могут быть встроены в текст ста4тьи либо прилагаться в виде отдельных файлов растровой или векторной графики. Убеди4тельная просьба не формировать рисунки из отдельных фреймов и текстовых блоков. Графи4ческие объекты в растровом формате должны иметь разрешение, достаточное для передачивсех значимых деталей изображения. Иллюстрации должны иметь сквозную нумерацию и под4писи. Таблицы и диаграммы желательно сохранять в формате Microsoft Excel.

7. Правила оформления текста общекультурного характера:

4 После знака препинания (но ни в коем случае не перед) ставится пробел. Это касаетсяточки, запятой, двоеточия, многоточия, точки с запятой, вопросительного и восклица4тельного знака. Исключение — десятичная запятая в числе; она не отделяется пробе4лом.

4 Пробел ставится слева от открывающих кавычек и скобок и справа от закрывающих, ноникак не наоборот.

4 Целая часть в десятичных дробях отделяется от дробной запятой, а не точкой.

4 Абзацный отступ (красная строка) выставляется средствами форматирования абзацатекстового редактора (например, в программе Microsoft Word «Формат >> Абзац >>Первая строка» либо путём перемещения бегунка на верхней линейке). Не допускаетсявыставлять абзацный отступ пробелами или при помощи знака табуляции.

4 Форматирование текста многократным повторением пробелов или табуляторов не до4пускается.

4 Следует различать дефис и тире. Тире длиннее дефиса и обрамляется с обеих сторонпробелами; дефис не имеет пробела ни справа, ни слева.

4 Знаки «±», «=», «<», «>» должны с двух сторон отделяться от текста пробелами.

4 Ссылки на литературные источники следует давать в квадратных скобках (не в круглых ине в косых).

4 Буквенные константы и переменные, латинские термины и названия организмов следуетдавать курсивом, например: t = 2,3 (но не t=2.3); «Исследования in vitro показали…»; «изаэробного компонента факультативной нормальной кишечной флоры наибольшее зна4чение имеют Escherichia coli и Enterococcus faecium».

4 Наконец, необходимо соблюдать правила грамматики и пунктуации.

8. Данные в таблицах, тексте и иллюстрациях не должны дублировать друг друга (а тем болеедруг другу противоречить).

9. Редакция оставляет за собой право отклонить статью, если её содержание или оформлениене соответствуют требованиям для авторов или тематике журнала.

Documents

aptm.org.uaaptm.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/aptm123-2011.pdfACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (23), 2011 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ