№ 3 (328) 14-18 лютого 2011 року

ВОСЬМА СЕСІЯВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ.................................................................................................1ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ...............................................................................................22У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ.....................................................................................28ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.........................42П'яте засідання Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща...............55ПРИВІТАННЯ, телеграми............................................................................................................58

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ

У ВІВТОРОК, 15 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 1-4 лютого 2011 року.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Народні депутати привітали воїнів-інтернаціоналістів з 22-ю річницею виведення радянських військ з Афганістану та хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів.

Присягу народного депутата України перед Верховною Радою склали Сергій Андрос, Анатолій Степаненко, Володимир Литвинов, Василь Євтухов, Павло Солтус, Ігор Зварич, Станіслав Березкін та Володимир Лещенко.

Головуючий оголосив про входження народного депутата В.Лещенка до складу фракції КПУ, а народних депутатів С.Андроса, А.Степаненка, В.Литвинова, В.Євтухова, П.Солтуса, І.Зварича - до складу фракції Партії регіонів.

Парламентарії включили до порядку денного восьмої сесії проекти постанов: про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)" і про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Приступивши до розгляду питань ратифікації, народні депутати обговорили проект закону про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Законопроект доповіла Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. В.Лутковська нагадала, що свого часу Україна вже була стороною попередньої Європейської конвенції. Зараз пропонується приєднатися до її нової редакції.

Доповідачка зазначила, що ця конвенція містить норми і стандарти стосовно матеріального права у сфері усиновлення, зокрема, вона покликана уніфікувати законодавство держав - членів цієї конвенції в частині усиновлення, в частині вимог до усиновлювачів, в частині права усиновленого на те, щоб надати згоду на усиновлення, в частині права усиновленого на те, щоб знати про своє походження, а також стосовно законодавства про наслідки усиновлення.

За словами Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, міждержавне співробітництво в рамках цієї конвенції виключно застосовується в частині надання інформації про особу дитини, а також про особу усиновлювачів. "Приєднання України до цієї конвенції сприятиме тому, що наше законодавство відповідатиме європейським стандартам в цій сфері, полегшить питання усиновлення і приведе його у відповідність до європейських стандартів. Ця конвенція не вимагає внесення змін до чинного законодавства України", - наголосила В.Лутковська.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Т.Чорновіл також зазначив, що цей документ закладає базові основні права дитини, зобов'язання держави, усиновлювачів і органів опіки тощо.

Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету 288-ма голосами.

Верховна Рада прийняла закони: "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"; "Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку".

Ратифіковано було низку міжнародних актів: Конвенцію Міжнародної організації праці №174 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям; Конвенцію Міжнародної організації праці №176 1995 року про безпеку та гігієну праці в шахтах; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про морське торговельне судноплавство; Угоду між

2

Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення.

На прохання Комітету у закордонних справах було перенесено розгляд Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року.

Під час розгляду питань ратифікації головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк оголосив про вихід народного депутата Івана Плюща зі складу фракції "Наша Україна-Народна Самооборона".

Народні депутати розглянули поправки до підготовленого до другого читання проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків).

Секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Юрій Полунєєв обумовив необхідність прийняття цього закону низкою важливих причин. Зокрема, необхідністю привести Закон "Про банки і банківську діяльність" у відповідність до законодавства Євросоюзу та інших законів України. Крім того, прийняття змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" з питань забезпечення розкриття інформації про реальних власників банків є одним із зобов'язань української сторони, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом Програми "Стенд-бай".

Ю.Полунєєв констатував: текст підготовленого до другого читання законопроекту повністю узгоджений з положеннями базельських принципів та Директиви ЄС про кредитні установи, враховує коментарі та рекомендації Міжнародного валютного фонду і Світового банку, та погоджений із фаховими експертами.

За словами доповідача, проектом передбачається запровадити механізм та процедуру виявлення реальних власників банків, до них встановлюються конкретні спеціальні вимоги. Проектом також пропонується розширити обсяг інформації про власників істотною участю в банку, яка має надаватися клієнтам, посилити відповідальність власників за приховування інформації про себе. Законопроект передбачає зміну порядку набуття та збільшення істотної участі у банку. Згідно з цим особа, яка має намір здобути істотну участь в банку, за три місяці до набуття або збільшення істотної участі у банку зобов'язана повідомити про це Національний банк України. Пропонується, що разом із повідомленням подається повний пакет документів, що дає змогу ідентифікувати заявника і зробити висновок про його ділову репутацію та фінансовий стан.

Проектом також передбачається встановити розмір мінімального статутного капіталу банків, що викликано, в першу чергу, необхідністю захистити споживачів фінансових послуг і клієнтів банку.

Ю.Полунєєв повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.

Під час голосувань не були підтримані кілька поправок до законопроекту. Натомість народні депутати запропонували повернутися до деяких врахованих

3

поправок, які визначали розмір мінімального статутного капіталу банків та термін, у який банки зобов'язані привести розмір статутного капіталу у відповідність з вимогами закону.

Народний депутат Ю.Воропаєв запропонував встановити вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку у розмірі 120 млн. грн.. Він аргументував пропозицію необхідністю підвищити рівень капіталізації банків та знизити ризики для вкладників і клієнтів банків.

Народний депутат С.Аржевітін запропонував у Прикінцевих положеннях закону передбачити, що банки, створені до набрання чинності цим законом, зобов'язані протягом п'яти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність з вимогами закону.

Народні депутати підтримали ці пропозиції. За результатами голосування законопроект про внесення змін до деяких

законів України (щодо регулювання діяльності банків) був прийнятий в цілому 230-ма голосами.

Проект закону про внесення змін до статті 9 Закону "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (щодо комплектування складу підрозділів) доповів Міністр оборони Михайло Єжель. М.Єжель зазначив, що цим проектом передбачається замінити контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється до іншої держави, додатком до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.

Міністр оборони нагадав, що відповідно до чинної нормативно-правової бази військовослужбовці, які направляються за кордон у складі військових підрозділів, окрім контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладають контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється до іншої держави. Проектом пропонується, що з військовослужбовцем, який проходить службу за контрактом та направляється до іншої держави для участі в міжнародних миротворчих операціях у складі миротворчих контингентів, підписується додаток до укладеного з ним контракту про проходження військової служби, в якому зазначаються умови та порядок проходження військової служби у складі підрозділу, що направляється до іншої держави, і який є невід'ємною частиною даного контракту. Проектом також передбачається, що безперервний строк служби осіб військового і роботи цивільного персоналу у складі підрозділів Збройних Сил України, направлених до іншої держави, не може перевищувати одного року.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету і прийняли законопроект за основу та в цілому 295-ма голосами.

Парламентарії розглянули і направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" (щодо бюджетних асигнувань з підтримки розвитку вітчизняного машинобудування для АПК).

4

Народні депутати привітали членів делегації Сейму та Сенату Республіки Польща на чолі з віце-маршалком Сейму Республіка Польща Єжи Вандерліхом, яка бере участь у п'ятому засіданні Міжпарламентської асамблеї України та Республіка Польща.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку доповів народний депутат Анатолій Семинога. Він запропонував надати право створювати об'єднання співвласників власникам об'єктів нерухомості, які знаходяться, як в одному, так і декількох багатоквартирних та одноквартирних житлових будинках, а також власникам нежитлових будинків, дач, гаражів, садових будинків, які розміщені на спільній земельній ділянці чи суміжних земельних ділянках, і закріпити це положення у Цивільному кодексі України. За словами народного депутата, засновниками і учасниками об'єднань співвласників багатоквартирного будинку повинні бути власники квартир, кімнат і нежилих приміщень.

А.Семинога зазначив, що, враховуючи прийняття Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", вважає неможливим проводити державну реєстрацію об'єднань на підставі порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 11.10.2002 року (№1521).

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу з доопрацюванням висловлених до нього зауважень.

За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.

На прохання профільного комітету було перенесено розгляд проектів законів: про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства і про внесення змін до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо посилення захисту прав людини).

Проект закону про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов'язків слідчого) доповів народний депутат Сергій Міщенко. Він запропонував унеможливити слідчому фальсифікувати кримінальну справу. За його словами, коли кримінальна справа закінчується, робиться опис цієї кримінальної справи. І цей опис, на думку автора, повинен в кінці слідства надаватися потерпілому чи його представнику, щоб після цього неможливо було в кримінальну справу вшити, надати якісь інші докази чи матеріали.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що закон потрібен, він дійсно викликаний необхідністю посилити захист конституційних прав і свобод громадянина.

Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні та в цілому 329-ма голосами.

5

За результатами голосування були відхилені проекти законів: про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо пом'якшуючих обставин при призначенні покарання) і про внесення зміни до статті 1 Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення).

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України доповів народний депутат Дмитро Притика. Автор обґрунтував прийняття закону необхідністю вдосконалити норми чинного Закону "Про судоустрій і статус суддів". За його словами, "Практика застосування закону показала, що статус Верховного Суду України, як найвищого судового органу держави, потребує більш чіткого визначення та подальшого розширення його компетенції. Зокрема, чинний закон не передбачає повноважень Верховного Суду України щодо можливості надання судам роз'яснення з приводу застосування законодавства з метою забезпечення єдності судової практики, на що звернула увагу і Венеціанська комісія в своєму висновку до цього закону".

Д.Притика запропонував вдосконалити порядок розгляду справ у Верховному Суді України шляхом визначення категорій справ, які будуть розглядатися судовими палатами, та тих справ, які розглядатимуться усім складом Верховного Суду України, тобто Пленумом.

Проектом також пропонується розширити повноваження Верховного Суду України, надавши йому право переглядати рішення судів касаційної інстанції не тільки в разі неправильного застосування норм матеріального права, але і у випадках порушень окремих процесуальних норм та надавши Пленуму Верховного Суду України право узагальнювати судову практику та надавати рекомендаційні роз'яснення за наслідками перегляду рішень касаційних судів по конкретних справах.

Пропозиції також стосувалися створення умов для переведення суддів до інших судів і збереження рівня грошового та соціально-побутового забезпечення, встановлених для суддів Верховного Суду України.

Д.Притика наголосив, що запропоновані цим проектом зміни сприятимуть забезпеченню більш ефективної роботи Верховного Суду України та оперативному виконанню ним завдань, передбачених Конституцією України та Законом "Про судоустрій і статус суддів".

Народні депутати під час обговорення висловили низку зауважень до законопроекту.

Голова Верховного Суду України Василь Онопенко, який взяв участь в обговоренні, зазначив, що позитивною є пропозиція щодо повернення деяких повноважень Верховному Суду України. Заперечення у В.Онопенка викликала пропозиція стосовно скорочення складу Верховного Суду до 20 суддів.

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 238-ма голосами.

Народні депутати прийняли у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій.

6

За результатами голосування на доопрацювання був направлений проект закону про посилення відповідальності за дотримання соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці.

Головуючий оголосив про входження народного депутата С.Березкіна до складу фракції "БЮТ-Батьківщина".

Парламентарії розглянули і відхилили проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших малозахищених верств населення; про внесення змін до статті 7 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо відомостей); про внесення змін до Закону "Про телекомунікації".

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про телекомунікації" (щодо запобігання протиправному користуванню кінцевим обладнанням телекомунікацій). Автор законопроекту, народний депутат Геннадій Москаль, запропонував зобов'язати операторів мобільного зв'язку за власні кошти встановлювати технічні засоби на приватні мобільні телефони і вимикати вкрадені мобільні телефони. Народний депутат навів статистичні дані, згідно з якими лише минулого року у громадян було вкрадено близько одного мільйона мобільних телефонів. "Невже ми не можемо прийняти закон, який зобов'язав би операторів мобільного зв'язку вимикати викрадені мобільні телефони і вони, фактично, стануть металоломом, їх не можна буде повторно використовувати, продати, перепродати тощо", - наголосив Г.Москаль.

Голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв'язку Юрій Мороко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту направити проект на доопрацювання. Члени Комітету, ухвалюючи таке рішення, зауважили, що законопроект суперечить Конституції України та кільком законам.

За результатами голосування законопроект був відхилений. Головуючий закрив ранкове засідання.

* * *

У СЕРЕДУ, 16 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 15 лютого.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять голови Чернівецької обласної ради Василя Ватаманюка, який помер у вівторок на 65-му році життя.

Головуючий оголосив про створення у Верховній Раді депутатської групи "Реформи заради майбутнього", до складу депутатської групи увійшло 20 позафракційних депутатів. Група обрала головою народного депутата І.Рибакова..

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко повідомив про створення міжфракційного депутатського об'єднання "Здорова та спортивна Україна". Співголовами об'єднання обрано народних депутатів М.Томенка і В.Коржа.

7

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями. Парламентарії розглянули включений напередодні до порядку денного

сесії проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)".

Проект доповів народний депутат Адам Мартинюк. А.Мартинюк запропонував у прийняту постанову внести зміни, які, зокрема, стосуються доручення Кабінету Міністрів здійснити заходи для забезпечення ремонту, оновлення експозиції, належного функціонування літературно-меморіального музею Лесі Українки та музею родини Косачів у місті Новоград-Волинському.

Верховна Рада прийняла Постанову 352-ма голосами. Парламентарії перенесли розгляд проекту закону про внесення змін до

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення заходів з охорони природи.

Проект закону про введення мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги доповів народний депутат Олег Ляшко. Він зауважив, що держава не виконує зобов'язань з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, коштів вкладникам банків, у яких Національним банком України уведено тимчасові адміністрації або, які за результатом роботи тимчасової адміністрації знаходяться в стані ліквідації, та інших грошових виплат населенню. Тому він у проекті пропонує тимчасово заборонити нараховувати по розрахунках з 1 січня 2011 року та стягувати з громадян, перед якими не виконані такі зобов'язання, пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання й експлуатація житла та прибудинкових територій, збирання сміття, ліфтове господарство).

Проектом також запропоновано кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені з розрахунків за житлово-комунальні послуги за період з 1 січня 2011 року, зараховувати в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.

О.Ляшко наголосив: "Цей закон буде стосуватися лише тих людей, перед якими існує заборгованість із заробітної плати, з інших соціальних платежів, людей, яким не повернули гроші банки, що сьогодні знаходяться у стадії ліквідації і тих, хто користується послугами без лічильників. Тобто якраз тих громадян, які не мають можливостей сплачувати за житлово-комунальні послуги".

Альтернативний законопроект - про заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги - представив народний депутат Олександр Чорноволенко. Він також запропонував "у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню заборонити нараховувати по розрахунках з 1 лютого 2011 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

8

Кошти, стягнені з громадян України у вигляді пені по розрахунках за житлово-комунальні послуги за період з 1 січня 2011 року, зараховуються в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги".

О.Чорноволенко зазначив: "Безглуздо вимагати від громадян, щоб вони сплачували завищені, необґрунтовані, неправильно розраховані платежі монополістом. Фактично мова йде про те, що населення грабують, а ми ще хочемо за те, що воно несвоєчасно вивертає свої кармани, додатково з нього щось збирати. Це не по-людськи, неетично і може тільки привести до соціального вибуху".

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, погоджувалися з тим, що проблема заборгованості є. Прихильники законопроектів наголошували на тому, що це не проблема заборгованості населення, а заборгованості приватних облгазів, 70 відсотків яких винні мільярди гривень за газ. А населення розраховується на 102 відсотки.

Головуючий, підсумовуючи дискусію, зазначив: якщо сьогодні не буде підтримано один із цих законопроектів, потрібно доручити Комітету соціальної політики та праці підготувати відповідний законопроект, який визначав би алгоритми нарахування пені тим, хто не виплачує своєчасно заробітну плату людям.

За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені. Народні депутати на прохання автора перенесли розгляд проекту закону

про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення).

З розгляду був знятий законопроект про внесення змін до Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших законодавчих актів України (щодо усунення корупційних механізмів та недопущення монополізації).

Парламентарії обговорили проект закону про внесення змін до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо об'єктів, які мають стратегічне значення для держави). Про його суть доповів народний депутат Володимир Бондаренко. Він зазначив "проблеми приватизації в Україні завжди вирішувалися або непрозоро, або якимось напівкримінальним шляхом. Тому доводилося повертатися до окремих приватизованих об'єктів. Тобто іде такий цікавий процес, який у світі відомий як після роздержавлення знову одержавлення того чи іншого виробничого об'єкту".

В.Бондаренко наголосив на тому, що сьогодні лише декілька галузей України є конкурентоздатними, які сприймають нанотехнології, які знаходяться на рубежі економічного світового прогресу і технічного прогресу. До таких доповідач відніс ракетну і атомну галузі.

Автор запропонував доповнити статтю 1 Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" нормами про заборону реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) об'єктів права державної власності, зазначених у додатку № 1 до цього Закону, про заборону вчинення правочинів, наслідком яких може стати відчуження основних фондів та акцій цих об'єктів права державної власності (крім передачі їх новоствореним державним підприємствам), а також про заборону порушення

9

щодо підприємств, включених до згаданого додатку, справ про банкрутство. Народний депутат також пропонує доповнити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємствами: ВАТ "Турбоатом", НАЕК "Енергоатом" та ВАТ "Укртелеком".

Парламентарії, які взяли участь в обговоренні, загалом підтримали запропоновані зміни. Підтримали прийняття законопроекту і члени Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Проти прийняття висловилися представники фракції Партії регіонів. Вони зауважили, що запровадження додаткових обмежень щодо діяльності державних підприємств, включених до переліку об'єктів, може негативно позначитись на їх господарській діяльності.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів і був відхилений.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державного технічного огляду транспортних засобів доповів народний депутат Анатолій Гриценко. Він нагадав, що це вже другий законопроект, внесений ним. Перший розглядався Верховною Радою 2009 року. Тоді, за словами доповідача, його підтримали більшість народних депутатів.

А.Гриценко наголосив: "Те, що пропонується, а саме: скасування державного технічного огляду для приватного автотранспорту треба було зробити давно. Це - обман, корупція, мільярдні побори - нічого іншого. Жодного відношення до безпеки на дорогах. Все купується". Автор звернувся з проханням до народних депутатів прийняти проект у першому читанні.

Керівник фракції Партії регіонів О.Єфремов під час дискусії повідомив, що фракція не буде голосувати за цей законопроект тому, що, відміняючи норму щодо проведення державного техогляду, проект нічого не пропонує. "Ми всі погоджуємося з необхідністю приведення вітчизняного законодавства у цій сфері з європейським. Над цим працювали попередні уряди, над цим працює і нинішній уряд. Інформую вас про те, що підписано протокол з представниками Євросоюзу, які вважають, що техогляд в країні має проводитися", - сказав народний депутат.

О.Єфремов повідомив, що фракція разом з Кабінетом Міністрів працює над новою нормою законодавства, найближчим часом вона буде внесена до парламенту і буде прийнятий закон, який буде визнаний у тому числі і Європейським Союзом.

Представник Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Бевз повідомив, що під час прийняття рішення на засіданні Комітету стосовно цього проекту голоси членів Комітету розділилися майже порівну. З перевагою в один голос було ухвалено рішення рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.

В.Бевз також зазначив: "виходячи з того, що проблема є і що її необхідно розв'язувати, ми маємо погодитися з тим, що цей законопроект не готовий".

Верховна Рада 356-ма голосами направила законопроект на доопрацювання.

Народні депутати наприкінці засідання розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо експертизи навчальних програм, підручників для системи загальної середньої освіти).

10

За результатами голосування законопроект був відхилений.Розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів

України (щодо посилення гарантій самоврядування вищих навчальних закладів) на прохання автора було перенесено.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк закрив ранкове засідання.

З 15-ї години у сесійному залі Верховної Ради відбувалися парламентські слухання на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення".

* * *

У ЧЕТВЕР, 17 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 16 лютого.

Присягу народного депутата перед Верховною Радою склала Олена Нетецька, яку 16 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом.

Головуючий повідомив про входження народного депутата О.Нетецької до складу фракції Партії регіонів.

Парламентарії розглянули низку кадрових питань, які стосувалися обрання народних депутатів членами комітетів. Однією з ухвалених постанов народного депутата Валерія Бевза обрано головою Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Іншою постановою народного депутата Артема Пшонку обрано заступником голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Згідно з постановою кілька народних депутатів обрано членами комітетів. Проект постанови про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи доповів голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога. Він нагадав, що 26 квітня виповнюються 25-ті роковини трагедії Чорнобильської трагедії, найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. "Аварія на Чорнобильській АЕС має тяжкі наслідки соціального, демографічного, економічного, екологічного та соціально-психологічного характеру. Проблеми, породжені нею, з часом не зникають. Особливої уваги заслуговують учасники ліквідації тієї страшної техногенної катастрофи. Тому метою проекту постанови є забезпечення належного вшанування мужності, самовідданості і високого професіоналізму, поліпшення соціального захисту учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Адже її масштаби могли бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч наших співвітчизників. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок", - зазначив голова Комітету.

11

А.Семинога повідомив, що проектом постанови пропонуються надати підтримку на державному рівні заходам, пов'язаним з 25-ми роковинами Чорнобильської аварії. рекомендувати Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування здійснити підготовку та провести комплекс заходів, пов'язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, та заходи щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Верховна Рада ухвалила Постанову "Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи" 370-ма голосами.

Народні депутати включили до порядку денного сесії проекти законів: про центральні органи виконавчої влади і про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень), а проект постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2011 році - відхилили.

Парламентарії повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України.

Пропозиції Президента України до Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Він нагадав, що цим законом передбачається удосконалити регулювання відносин у сфері містобудівної діяльності, значно спростити дозвільні та погоджувальні процедури у будівництві, що, за його словами, сприятиме подальшому розвитку будівельної та суміжних галузей національної економіки.

"Однак, поряд із позитивними сторонами цей акт законодавства містить і значну кількість додаткових проблем, що виникли і викликали значний резонанс у суспільстві. Останнім часом на ім'я Президента України надійшло багато звернень від народних депутатів України, в тому числі і від опозиції. Хочу відзначити Юрія Анатолійовича Кармазіна, який підготував такий великий лист на Президента України, де виклав свою точку зору. Надходили також звернення і від громадян України, представників екологічних, історично-архітектурних організацій, органів місцевого самоврядування із вимогою щодо застосування права вето до цього акту законодавства. Після уважного їх опрацювання, Президент України повернув закон до парламенту із своїми пропозиціями для його повторного розгляду", - зазначив Ю.Мірошниченко

Представник Президента України поінформував про причини, через які закон не може бути підписаний.

Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Рибак повідомив, що Комітет розглянув пропозиції глави держави до цього закону і рекомендує парламенту підтримати їх.

Верховна Рада прийняла Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням всіх пропозицій Президента України 269-ма голосами.

У цілому з врахуванням пропозицій глави держави був прийнятий Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру".

12

Парламентарії розглянули ще один закон з пропозиціями Президента України - Закон "Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод". Народні депутати не підтримали пропозицію Президента України відхилити цей закон, але й не змогли подолати вето Президента України на закон.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання суддів, ухвалили відповідні рішення і продовжили розгляд законів з пропозиціями Президента України.

За результатами голосувань на доопрацювання був направлений Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а Закони "Про збереження оздоровчих закладів, що знаходяться в державній та комунальній власності" і "Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію" - відхилені. Розгляд Закону "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з пропозиціями Президента України було перенесено.

Парламентарії розглянули низку законопроектів у другому читанні. Верховна Рада прийняла в цілому законопроекти: про правовий режим

земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів; про внесення зміни до Закону "Про захист рослин"; про внесення змін до Закону "Про виноград та виноградне вино" (щодо компетенції центрального органу виконавчої влади із сільського господарства); про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в Україні"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування; про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди; про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення.

За результатами голосування відхилені проекти законів: про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення таємниці голосування); про внесення змін до Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України (щодо обмеженої осудності); про внесення змін до статті 1 Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці" (щодо поширення дії Закону також на шахтарів нерудних та розсипних родовищ).

На прохання профільного комітету перенесено розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим.

Розгляд законопроектів про внесення змін до Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо імпорту та експорту спирту) і про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства відкладено до приведення їх у відповідність із статтею 116 Регламенту Верховної Ради.

13

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань, визначених порядком денним.

Проект закону про внесення зміни до Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо виплати допомоги при народженні дитини, поданий Президентом України, доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Він зазначив, що цим проектом пропонується статтю 12 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викласти в новій редакції, якою передбачається збільшення як загального розміру допомоги при народженні дитини, так і розміру одноразової виплати такої допомоги.

Так, пропонується допомогу при народженні дитини надавати у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму на дітей, віком до шести років, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину.

Законопроектом також передбачається збільшити строк, протягом якого здійснюватимуться щомісячні виплати допомоги при народженні дитини (на першу дитину - протягом 24 місяців, на другу дитину - протягом 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - протягом 72 місяців).

Голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук'янова повідомила, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу, визначивши термін введення його в дію з 1 квітня 2011 року.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу 351-м голосом. У першому читанні також були прийняті проекти законів: про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування оплати послуг, які надаються суб'єктами природних монополій; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інсайдерської інформації.

Знятий з розгляду на прохання автора проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку фінансування виборів.

Розгляд законопроектів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Одеській області і про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Одеській області було перенесено.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про стимулювання розвитку регіонів" (щодо розширення груп територій, які визнаються депресивними, та надання їм такого статусу) доповів народний депутат Олександр Єфремов. Він запропонував до територій, які визнаються депресивними, додати населені пункти, на території яких з 1996 року були ліквідовані вугільні підприємства, але не були завершені в повному обсязі заходи щодо вирішення соціально-економічних та екологічних питань, передбачених відповідними проектами ліквідації.

14

Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення народні депутати, підтримуючи проект, пропонували під час підготовки до другого читання розширити перелік територій, які визнаються депресивними, додавши й інші території, зокрема області, що знаходяться у зоні Полісся, а також деякі міста в Харківській, Кіровоградській та інших областях.

Законопроект був прийнятий у першому читанні 323-ма голосами. Проект закону про забезпечення безпеки та громадського порядку під час

проведення масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів доповів народний депутат Ігор Прасолов. Він зазначив, що метою проекту є створення умов для забезпечення дотримання безпеки та громадського порядку на місцях проведення масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів, упередження, припинення та запобігання протиправним вчинкам і покарання осіб, які їх здійснюють; забезпечення співробітництва між державними органами, організаторами та громадськими організаціями для попередження всіх форм насильства та протиправних вчинків під час проведення відповідних заходів; забезпечення взаємодії і координації дій між державними органами і міжнародними службами охорони порядку.

За словами доповідача, законопроектом передбачається визначити загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в сфері забезпечення безпеки та громадського порядку під час проведення на території України офіційних міжнародних, всеукраїнських і місцевих масових спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів. Визначені проектом вимоги об'єднують весь спектр правил і заходів, які забезпечать безпеку та громадський порядок на місцях проведення масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів, а також визначають обов'язки організаторів та відповідальність за їх порушення.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що законопроект має дещо вузьке коло застосування. Виступаючі пропонували не обмежуватися забезпеченням безпеки та громадського порядку під час проведення масових спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів, а розширити цей перелік заходів й іншими заходами, наприклад, масовими релігійними зібраннями на стадіонах тощо.

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 258-ма голосами.

Обговоривши проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо передачі автомобілів, отриманих інвалідами (дітьми-інвалідами) у вигляді гуманітарної допомоги, народні депутати направили його на доопрацювання.

Верховна Рада прийняла за основу законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця.

15

Розгляд законопроекту про внесення змін до Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" щодо посилення правового та соціально-економічного захисту студентів на прохання автора було перенесено.

Проект закону про внесення зміни до статті 34 Закону "Про дорожній рух" (щодо відомчої реєстрації транспортних засобів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) доповів народний депутат Сергій Василенко. Він зазначив, що метою законопроекту є забезпечення безвідривного чергування технічних засобів, посилення рівня безпеки дорожнього руху в системі Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту.

Народний депутат у цьому зв'язку запропонував надати право Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту вести відомчий облік та реєстрацію закріплених за нею транспортних засобів.

Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку Михайло Мироненко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити проект на доопрацювання.

За результатами голосування законопроект 252-ма голосами був прийнятий у першому читанні.

Головуючий закрив вечірнє засідання.* * *

У П'ЯТНИЦЮ, 18 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17 лютого.

В.Литвин повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів стосовно російсько-українських взаємин.

Головуючий також повідомив, що в засіданні бере участь Прем'єр-міністр України Микола Азаров, члени Кабінету Міністрів.

На запитання відповідав Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Він зазначив, що надійшло понад 20 запитань, які торкаються кількох тем, деякі з них повторюються, тому відповіді даватимуться не на одне, а на кілька запитань.

Перші запитання стосувалися діяльності Української бібліотеки у м. Москві. Зокрема, яких заходів вживає МЗС України на відновлення нормальної роботи Української бібліотеки в Москві? Чи розглядає МЗС України можливість проведення консультацій з російською стороною щодо можливості фінансової підтримки з Державного бюджету України діяльності Бібліотеки української літератури в Москві, зважаючи на незадовільну ситуацію з наповненням її фондів?

К.Грищенко повідомив, що Українська бібліотека працює у штатному режимі, приходять відвідувачі, їм видаються книги. Майже кожного дня згідно із затвердженим щомісячним планом у бібліотеці проходять різні тематичні заходи, книжкові виставки.

16

Міністр також поінформував про проведені зустрічі з керівництвом Адміністрації Президента РФ, Міністерства закордонних справ Російської Федерації, уряду Москви та інших причетних російських державних установ.

К.Грищенко повідомив, що загалом фонди бібліотеки нараховують 40 тисяч томів, є одними із найбільших серед бібліотек, які обслуговують потреби національних громад у Москві.

К.Грищенко привернув увагу до того, що цей заклад на 100 відсотків є закладом Російської Федерації і знаходиться у муніципальному підпорядкуванні та активно фінансується урядом Москви. Тому можливості фінансування цього закладу з державного бюджету України просто не існує. Сьогодні бібліотека нараховує понад 25 тисяч примірників книг, 15 тисяч періодичних видань, також карти, ноти, образотворчі видання, аудіо- та відеозаписи, рукописи.

"Одночасно з цим ми ведемо роботу по розширенню можливостей культурного центру України, який знаходиться на Арбаті, де дії також бібліотека. І, таким чином у Москві будуть діяти дві бібліотеки, які обслуговують нашу громаду та всіх, хто цікавиться українською культурою та мистецтвом", - зазначив Міністр.

Наступні кілька запитань стосувалися ситуації навколо об'єднань українців федерального рівня у Росії.

К.Грищенко повідомив, що протягом 2009 року органами юстиції Російської Федерації було здійснено планову перевірку низки мистецько-культурних і громадських організацій Росії, серед яких були не тільки українські організації в Російській Федерації. За підсумками перевірок було прийнято рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців в Росії та Союзу таджиків Росії. Проведено також перевірку діяльності низки регіональних національно-культурних автономій українців в Росії. А їх загалом існує в Росії понад 130, які продовжують функціонувати.

Міністр також повідомив, що питання щодо діяльності організації української громади в Росії неодноразово обговорювалося ним з міністром закордонних справ Росії Лавровим, в рамках політичних консультацій першого заступника міністра закордонних справ, статс-секретарем Міністерства закордонних справ Карасіним, послом України в Російській Федерації, з представниками компетентних органів Російської Федерації. Досягнуто певного проміжного результату: Верховний Суд Російської Федерації задовольнив клопотання Організації українців Росії про призупинення розгляду справи щодо закриття цієї організації.

К.Грищенко поінформував народних депутатів про те, що представниками української громади було прийнято рішення про створення координаційної ради, яка розпочне підготовчу роботу зі створення нової української організації із загальноросійським статусом. Громада вважає, що така організація мала б зосередитись насамперед на забезпеченні культурно-освітніх та інформаційних потреб громади. На переконання представників громади слід зробити все для того, щоб зберегти ОУ. Однак в разі, якщо це не вдасться зробити, то організаційний склад Організації українців в Росії, може бути взятим за основу для створення нової авторитетної організації.

17

Народні депутати запитували: які кроки робить уряд на підтримку української культури і української мови за кордоном?

Міністр відповів так: "Протягом 2006-2010 років українським громадам за кордоном і в Росії зокрема надавалася фінансова підтримка з боку держави в рамках реалізації державної програми співпраці із закордонними українцями та також в рамках міністерської бюджетної програми, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України. Ця допомога включає фінансування проведенню культурних заходів, присвячених видатним постатям української культури, мистецьких фестивалів, придбання комп'ютерів та оргтехніки для оснащення українських недільних шкіл та бібліотек, які створені при українських громадських організаціях в Росії тощо".

К.Грищенко також відповів на низку запитань стосовно розвитку українсько-російських відносин. Міністр закордонних справ, зокрема, відповідаючи на запитання: чи вдалося подолати спад у взаємній торгівлі України з Російською Федерацією і вийти на докризовий рівень, зазначив, що завдяки налагодженню інтенсивного політичного діалогу між Україною і Росією були створені сприятливі умови для досягнення перелому в двосторонньому торговельно-економічному співробітництві. Найбільш яскравим підтвердженням цього є суттєве зростання торговельного обороту за 2010 рік. Обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами збільшився на 15,3 мільярдів доларів або в 1,6 рази і склав майже 41,5 мільярдів доларів США. У порівняння з показником докризового 2008 року, який тоді становив рекордні 39,9 мільярди доларів, обсяг взаємної торгівлі за 2010 рік перевищив його на 3,8 відсотки.

"З метою подальшого нарощення обсягів взаємної торгівлі вживаються заходи щодо розширення географії наших поставок у більш віддалені регіони Російської Федерації, диверсифікації номенклатури товарів, що просуваються на російський ринок, збільшення в українському експорті частки продукції з високою доданою вартістю.

Достатньо сказати про те, що якщо в структурі російських поставок в Україну основною статтею експорту є енергоносії з часткою 66,7 відсотка, то в наших поставках в Росію основною статтею є продукція машинобудування, на яку припадає понад 37 відсотків всього обсягу українського експорту до Росії.

Ведеться також робота щодо подальшої інтенсифікації коопераційних та інвестиційних зв'язків, поглиблення міжгалузевого співробітництва, реалізації спільних промислових та інфраструктурних проектів в атомній енергетиці, авіабудуванні, суднобудуванні, ракетно-космічній галузі, транспорту і сільськогосподарському машинобудуванні та інших проривних напрямках розвиту. Усе це разом дає підстави розраховувати, що вже за підсумками 2011 року ми зможемо вперше вийти у взаємній торгівлі на рівень 50 мільярдів доларів", - повідомив К.Грищенко.

Водночас Міністр закордонних справ відзначив, що сьогодні у торгівлі між Україною та Росією застосовуються захисні заходи щодо імпорту 6 українських товарів і 7 російських товарів. За його словами, переговорною делегацією України ведеться постійний діалог з російськими партнерами з метою скасування або лібералізації обмежувальних заходів з урахуванням

18

економічних інтересів України в цілому та інтересів вітчизняних товаровиробників, які працюють на російському ринку.

Народні депутати запитали у Міністра закордонних справ: чи не надто однобічно виглядає українсько-російське економічне співробітництво?

К.Грищенко відповів: "Як свідчить аналіз, застосування російською стороною вилучень та обмежень по відношенню до українських товарів у вигляді мита і квот за своїми обсягами у вартісному вираженні суттєво не впливає на розмір від'ємного сальдо взаємної торгівлі. В більшості товарних позицій український експорт переважає імпорт з Росії. Зокрема по продукції машинобудування більш як удвічі; в металургійній продукції в 1,7; в продовольстві більше як утричі; по деревині, паперу і целюлозі в 1,7 рази.

Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб не допустити поширення обмежувальних заходів, які застосовуються Росією на нашу торгівлю з іншими країнами-членами Митного союзу, який зараз створюється".

К.Грищенко поінформував про стан переговорів щодо участі України у Митному союзі Росії, Білорусі і Казахстану. "Ми уважно спостерігаємо за формуванням і розвитком Митного союзу цих трьох країн та виступаємо за розвиток рівноправного співробітництва з цим інтеграційним утворенням. У зв'язку з набранням чинності 1 липня 2010 року Митного кодексу, держави-члени Митного союзу проводять уніфікацію митного законодавства, у тому числі і в частині формування консолідованого переліку вилучень із режиму вільної торгівлі з Україною. Саме тому, ми дуже чітко проводимо переговори з тим, щоб звести до мінімуму застосування захисних засобів однією країною на всю територію митного утворення", - сказав він.

К.Грищенко також відповів на запитання, які стосувалися прикордонних відносин, переговорів щодо розмежування Азовського і Чорного морів та Керченської протоки.

Останнє запитання стосувалося того, в чому полягає захист українців і інтересів українців в Росії, якщо вони не мають можливості задовольнити жодної своєї потреби: школи немає, церкви немає тощо?

К.Грищенко відповів: "Надання конкретного сприяння зараз в тому, щоб була створена ефективна загальноросійська організація українців в Росії, яка дозволить виходити на зовсім іншому рівні цій організації, а це - організація саме російських громадян, українців, - і висувати перед російським урядом ті вимоги, які вони самі формулюють для забезпечення власних потреб. З нашого боку буде надаватися вся можлива і технічна допомога - така, яку ми надаємо осередкам українських громад в багатьох регіонах Росії. Буде надаватись і політична підтримка в тому, щоб їх можливості спілкуватися з російським урядом були значно розширені і призвели до прийняття тих рішень, в яких зацікавлена сама українська громада в Росії".

На запитання народних депутатів також відповіли Прем'єр-міністр України Микола Азаров та віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко.

Народні депутати цікавилися у Прем'єр-міністра підвищенням ціни на газ та підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, обіцянок, даних під час підписання харківських угод.

М.Азаров відповів, що харківська угода, яка дала можливість українській економіці передихнути, себе повністю виправдала.

19

Запитання до віце-прем'єр-міністра стосувалося проведення пенсійної реформи, коли уряд направить доопрацьований законопроект?

С.Тігіпко повідомив, що було проведено багато зустрічей, отримано достатньо багато пропозицій. "Ми змогли їх переглянути, підготуватися і деякі рішення потрібно було б переглянути. Дійсно, нам потрібно чітко визначитись з датою введення другого рівня пенсійної системи. І те що ми можемо це зробити з 2013 року, це вже точно видно. Деякі позиції, я вважаю, ми могли б пом'якшити. В тих пропозиціях, скажімо, в нас була вислуга років піднімалась на 5 років. Я думаю, що це було б розумно, щоб вислуга років для військових, для Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки ми підняли і збільшили на 10 років, піднімаючи цю вислугу на 6 місяців кожного року. Те ж саме для державних службовців, підняття віку і для 10 категорій, які прирівняні до них, це йде розмова про чоловіків. Щоб не в 2013 році, а з 2013 по 6 місяців в рік і провести це за 4 роки. Також вважаємо слушним, щоби залишити 5 років, які могли громадяни брати по своєму стажу до 2000 року при нарахуванні пенсії. Оце ми могли би внести і прийняти", - відповів С.Тігіпко.

Головуючий зачитав депутатські запити. Проекти постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради

України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" доповів голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко. Першим проектом пропонувалося обрати народного депутата В.Лещенка секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, іншим проектом - обрати народного депутата О.Нетецьку членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Народні депутати підтримали обидві постанови. На прохання автора був перенесений розгляд проекту закону про

внесення змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо пенсійного забезпечення).

Проект закону про внесення змін до статей 78 і 79 Кримінального кодексу України (щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням) доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик. Він запропонував заборонити повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин протягом іспитового строку, встановленого судом у зв'язку з її звільненням від відбування покарання, призначеного за попередній злочин.

В.Мойсик аргументував прийняття законопроекту необхідністю уточнити положення чинного законодавства щодо призначення покарання, що сприятиме удосконаленню відповідної судової практики.

Доповідач повідомив, що профільний Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу.

Парламентарії, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що у законодавстві є певна колізія, яку потрібно врегулювати. На думку промовців,

20

було б доцільним підтримати суб'єкта законодавчої ініціативи, "підтримати для блага і спокою наших громадян, які стають жертвами таких злочинців, які не пройшли випробувальний термін".

За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.

Проект закону про внесення зміни до статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо мінімального розміру пенсії за віком) доповів народний депутат Петро Цибенко. Він відзначив, що сьогодні більшість громадян отримують пенсію на рівні мінімальної з підвищенням за понаднормований страховий стаж. При цьому збільшення пенсії за цей стаж здійснюється, виходячи із розміру пенсії за віком кожної особи, але не більше ніж на 1 відсоток від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за кожний повний рік такого страхового стажу.

За словами доповідача, зміна статистичних показників середньомісячної заробітної плати за період з 1958 по 1991 рік і середньої заробітної плати за 2002 рік Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» призвела до того, що було занижено розмір пенсії за віком кожної особи. "Тобто, під час підвищення пенсій величина збільшення пенсії за понаднормований страховий стаж для більшості пенсіонерів залишається незмінною, оскільки їх розмір пенсії за віком з урахуванням заробітної плати та страхового стажу є нижчим ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, і відповідно здійснюється її знецінення", - зазначив П.Цибенко.

Народний депутат запропонував збільшити пенсії за віком на 2 відсотка прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам. Це, на його думку, дозволить відновити справедливість по відношенню до пенсіонерів та забезпечити диференціацію розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та захистить підвищення пенсії за додатковий стаж від знецінення.

За результатами голосування законопроект був відхилений. Розгляд двох законопроектів, які стосувалися внесення змін до Кодексу

законів про працю України (щодо встановлення святкових днів) і про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового Дня пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира) на прохання їх авторів було перенесено.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про автомобільний транспорт" щодо упорядкування внутрішніх перевезень доповіла народний депутат Наталія Королевська. Н.Королевська аргументувала необхідність прийняття закону тим, що під час практичної реалізації норми статті 1 Закону "Про автомобільний транспорт", яка визначає внутрішні перевезення як перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави, виникло непорозуміння у зв'язку з її двозначним тлумаченням як органами виконавчої влади, громадянами, так і суб'єктами господарювання. А саме: чи є перевезення у межах населеного пункту внутрішніми перевезеннями? "Як наслідок виникає питання чи підпадають

21

автомобільні перевізники, що здійснюють автоперевізну діяльність у межах одного населеного пункту під дію положень закону та чи необхідно отримувати ліцензію на право здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, визначених законом?", - запитала народний депутат.

Н.Королевська запропонувала виключити двояке трактування терміну "внутрішні перевезення" та його уточнення, а також виключити терміни і поняття, що не мають визначення.

Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку Михайло Мироненко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити цей законопроект на доопрацювання. Представник Комітету також повідомив, що Головне науково-експертне управління "не вбачає потреби у прийнятті зазначеного законопроекту, оскільки його прийняття істотно не вплине на впорядкування внутрішніх перевезень, що задекларовано у його назві".

Під час обговорення народні депутати зазначали, що питання автомобільних перевезень необхідно впорядковувати. Однак, цим законопроектом, в разі його прийняття, цього не вдасться досягти.

За результатами голосування законопроект був відхилений. Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами,

повідомленнями, пропозиціями. Головуючий закрив пленарне засідання. 21-25 лютого народні депутати

працюватимуть з виборцями. Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 1

березня.* * *

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

16 ЛЮТОГО У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "СТАН ПРОВЕДЕННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ".

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підкреслив, що ці парламентські слухання стосуються "ключової, визначальної для майбутнього України проблеми - пенсійної реформи".

В.Литвин висловив переконання, що за результатами діалогу учасники слухань вийдуть на рекомендації, "які належить врахувати у процесі прийняття цього, скажу без перебільшення, доленосного рішення".

Голова Верховної Ради закликав "не зациклювалися на одному для того, щоб сподобатись, а саме: на трудовому стажі, на продовженні роботи, особливо для жінок", а говорити про те, яка пенсійна система потрібна.

У своїй доповіді віце-прем'єр міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко зазначив, що з 1998 року в Україні декілька урядів

22

намагалися проводити пенсійну реформу, але обмежилися незначною кількістю кроків.

Він навів статистичні дані, що в Україні на кінець 2010 року було 13 мільйонів 700 тисяч пенсіонерів, середній розмір пенсії на кінець 2010 року склав, за останніми підрахунками, 1151 гривню. У той же час, зауважив С.Тігіпко, 2 мільйони 800 тисяч пенсіонерів отримували пенсію менше 800 гривень, 4 мільйони 100 тисяч пенсіонерів отримували пенсію від 800 до 900 гривень, - в цілому, 65 відсотків пенсіонерів мали пенсію нижче тисячі гривень.

С.Тігіпко звернув увагу, що третій рік поспіль існує дефіцит пенсійної системи (2009 рік: доходи пенсійного фонду - 138 мільярдів 200 мільйонів, витрати - 169 мільярдів 300 мільйонів, дефіцит - 31 мільярд 100 мільйонів гривень; 2010 рік - доходи - 159,2 мільярди гривень, витрати - 193,7 мільярдів гривень, дефіцит -34,4 мільярди гривень). З розрахунків на 2011 рік, які віце-прем'єр-міністр назвав оптимістичними, доходи повинні скласти 183,7 мільярдів гривень, витрати - 201,4 мільярди гривень, дефіцит, якщо будуть прийняті всі відповідні рішення, запропоновані в пенсійній реформі - приблизно 18 мільярдів.

С.Тігіпко підкреслив, що сьогодні навантаження на пенсійні внески, навантаження на фонд заробітної плати становить 35 відсотків - 33 відсотки платить роботодавець і 2 відсотки платить працівник, з урахуванням всіх інших соціальних фондів, а їх сьогодні ще три, крім пенсійного, - навантаження на фонд заробітної плати - 41,2 відсотки в середньому, що на 5-6 відсотків, як мінімум, більше ніж в інших країнах. Для порівняння: Росія мала 26, 2011 року ввела 34 відсотки, Білорусія - 36, Казахстан - 26, Естонія - 35 відсотків, Канада - 9,9 відсотка навантаження на роботодавців і на платників, на працівників, Великобританія - 23,8 відсотка, США - 15,4.

Доповідач також звернув увагу на достатньо загрозливі демографічні тенденції щодо Пенсійного фонду, який у 2006 році мав 15 мільйонів 800 стабільних платників внесків, на кінець 2010 року - 14 мільйонів 400 тисяч людей, при цьому за останні 5 років кількість пенсіонерів в Україні практично не змінювалася - приблизно 13 мільйонів 700 тисяч. Чоловіки за 2010 рік мали середню пенсію 1 327 гривень, жінки - 872 гривні.

Окрім того, Україна не має обмежень щодо максимального розміру пенсій, на відміну від багатьох європейських країн. Як результат, 3 802 людини, мають пенсії вище 10 тисяч гривень, з яких 800 - це герої Радянського Союзу, герої України і прирівняні до них особи.

З огляду на наведені дані, на думку С.Тігіпка, альтернативи проведення пенсійної реформи сьогодні немає, "і чим швидше, тим краще". Він також підкреслив, що ключ для вирішення проблеми - у швидкій зміні співвідношення платників внесків до Пенсійного фонду і пенсіонерів.

Зокрема, зауважив доповідач, потрібно збільшити кількість людей, які будуть постійно вносити внески до пенсійної системи, використовуючи важіль легалізації заробітної плати і робочого місця через: зміну і посилення адміністративної відповідальності за нелегальне робоче місце; зменшення навантажень на фонд заробітної плати для роботодавців, зміну трудового законодавства.

23

Також потрібно вводити другий рівень пенсійної системи, яка стимулює легалізацію, розвивати соціальну рекламу, стимулювати людину працювати довше.

Він звернув також увагу на необхідність збільшення мінімального і повного трудового стажу, підняття певним категоріям пенсійний вік і збільшувати вислугу років.

Іншим ключовим кроком вирішення проблеми всіх пенсіонерів, окрім пенсійної реформи, С.Тігіпко назвав паралельно економічні і інших соціальні реформи, що мають стимулювати внутрішніх і зовнішніх інвесторів, з приходом яких збільшиться кількість інвестицій, робочих місць, швидко зросте достатня заробітна платня.

Також потрібно вводити обмеження на максимальну пенсію, зменшувати рівні і обсяги тих грошей, які отримують спеціальні пенсіонери.

С.Тігіпко зупинився на позиціях щодо введення обмежень на максимальні пенсії, які мають бути розповсюджені на всіх пенсіонерів. Окрім того, за його словами, максимальний рівень пенсії не повинен перевищувати 10 мінімальних пенсій по Україні.

Також він висловив думку, що більш м'яким повинно бути впровадження вислуги років для військових: "Ми запропонували з 20 до 25 років за 5 років. Ми вважали би за потрібне зробити це протягом 10 років, - 6 місяців в рік.

Те ж саме стосується для державних службовців, для чоловіків державних службовців і 10 категорій, які до них прирівняні. Ми пропонували підняти з 2013 року їм вік на 2 роки одночасно. Зараз у наших пропозиціях, щоб ми це могли зробити з 2014 року протягом 4 років. Щоб кожний рік знову по 6 місяців додавати".

Пропонується також дозволити "до 1 січня 2016 року брати за бажанням заробітну плату до 2000 року для призначення пенсії. Але хочу сказати, що тут достатньо багато сьогодні зловживань, маючи персоніфікацію ми вважаємо, що ще 5 років ми могли б продовжити це. Після цього по 15 років було б у кожної людини персоніфікованих рахунків, ми б могли повернутися до цієї персоніфікації".

С.Тігіпко зазначив, що вважає слушними зауваження по разовим виплатам для вчителів, лікарів, працівників культури, спорту соціального захисту стосовно того, що "ми пропонували десять разових, десять призначених пенсій разово виплачувати. Ми погоджуємось з цим, що це буде проблема бюджету, а не Пенсійного фонду".

Підкреслювалося, що датою введення другого рівня пенсійної системи може бути1 січня 2013 року.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич підкреслив, що однією з глобальних проблем у сфері пенсійного страхування є прогресуюче старіння населення. Однак зазначив, що "криза солідарної системи не тільки у демографії. На сьогодні не можна стверджувати, що підвищення пенсійного віку, а це додаткові 500 мільйонів на рік, дозволить вирішити проблеми наповненості Пенсійного фонду. Навпаки, поки йдуть розмови навколо цієї проблематики, громадяни використовують всі можливості для дострокового виходу на пенсію".

24

Він висловив переконання, що одним із ресурсних пріоритетів дій уряду сьогодні, який може суттєво стабілізувати солідарну систему, є реформування заробітної плати в цілому та виведення її із тіні.

"Потрібно подумати владі над тим, що робити, щоб середня зарплата в Україні не була в два рази меншою, ніж зарплата в Росії, в три рази меншою, ніж в Литві і більше, ніж в три рази - в Польщі та Угорщині",- зазначив народний депутат.

Зверталася увага на вирішення проблеми трудової міграції українців, зазначивши, що "відомою причиною цього явища є неадекватно низька оплата робочої сили, недостатній попит на роботу в середині країні", а також на заборгованість із заробітної плати. "На початок цього року залишається не виплачено понад 1,3 мільярди зарплати заборгованості. Крім того, заборгованість зі сплати страхових внесків без врахування списаних сум, а ми і це робили, складає понад 2,2 мільярди гривень, це третій ресурс для стабілізації Пенсійного фонду, прошу звернути увагу, це не 500 мільйонів від підвищення пенсійного віку, це мільярди і сьогодні, а не в часовій перспективі", - зазначив В.Сушкевич. Він також підкреслив, що новий рік "розпочато з того, що відмовились від додаткових півтора мільярди гривень, які могли б надійти від операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, а це вартість першого кроку нової пенсійної реформи, відомої як урядовий законопроект 7455, який передбачає і підвищення пенсійного віку, і підвищення стажу, в тому числі і для інвалідів. Таким чином, звертаю увагу на ще одне втрачене джерело ресурсу стабілізації Пенсійного фонду".

Голова Комітету зауважив, що системним чинником, який також впливає на пенсійну систему, є стан здоров'я української нації, зупинився на такій важливій складовій пенсійної системи, як система пільгового пенсійного забезпечення осіб, що працюють у шкідливих умовах, які складають 20 відсотків всіх пенсіонерів: "Держава стабільно не поліпшує зайнятість в нормальних умовах праці, витрачаючи додатково пенсійні кошти, стимулює населення до зайнятості у шкідливих та несприятливих умовах. І в цьому варіанті, і в варіанті підвищення пенсійного віку при поганій системі охорони здоров'я мені як законодавцю стидно виводити людину на пенсію перед смертю".

Висловлювалася думка щодо того, що ні економіка, ні реалії фінансової сфери України не готові "навіть у першому наближенні" до запровадження другого рівня пенсійної системи, а також щодо пропозиції розпочати запровадження накопичувальної системи у 2013 році. "Досвід всіх країн, які переходили на запровадження другого рівня, яскраво показує, що поки не буде наведений порядок в банківській системі, не буде належного регулювання фондового ринку, поки не з'являться надійні дострокові інструменти інвестування, не буде повністю включена можливість вкладення пенсійних накопичувань громадян у сміттєві цінні папери, впровадження другого рівня неможливо",- наголосив В.Сушкевич.

Підсумовуючи, він зазначив, що подальше реформування пенсійної реформи є абсолютно необхідним кроком та має відбуватися на комплексних, системних засадах.

25

Перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України, вніс пропозиції пенсійний вік не міняти, натомість створити ряд переваг для пізнішого виходу на пенсію; докорінно змінити на краще положення справ в економіці, створити в найближчій короткостроковій перспективі хоча б п'ять мільйонів додаткових робочих місць, а у віддаленій перспективі - десять мільйонів для того, щоб цю проблему зняти назавжди. Він також запропонував активніше проводити політику реформування заробітної плати у бік її збільшення, що стане ключовим елементом наповнення бюджету Пенсійного фонду.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова зазначила, що, передусім, в державі має бути реальна боротьба з тіньовою економікою, в тому числі з заробітною платою в конвертах, реальна боротьба з корупцією і реальна підтримка малого і середнього бізнесу. Серед найважливіших завдань, на її думку, динамічний розвиток сфери зайнятості, як основи формування Пенсійного фонду та гарантії його стабільного функціонування.

Серед проблем у цій сфері вона визначила недостатню кількість високооплачуваних робочих місць, безробіття, особливо серед молоді, низькі розміри заробітної плати, які не відповідають професійному рівню високоосвічених фахівців, що спричиняє відтік робочої сили за кордон і підриває основи пенсійного страхування.

Н.Карпачова висловила переконання, що "пенсійна реформа повинна мати комплексний характер, бути зрозумілою співвітчизникам, а не проводитись за рахунок простих громадян має бути підтримана абсолютною більшістю суспільства".

Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець замість урізання пенсій запропонував навести порядок в системі заробітної плати і зайнятості, "адже саме високий рівень зайнятості та зростаючі зарплати можуть стати фінансовим локомотивом пенсійної системи". Він зазначив, що люди чекають від пенсійної реформи двох речей: відновлення справедливості і того, щоб "розмір пенсій забезпечив достойне життя і позбавив необхідності кожного дня думати, де взяти на хліб".

Учасники засідання висловлювали думки також щодо того, що проблеми пенсійного забезпечення не є головними, вони є похідними від проблем неефективної, нераціональної структури нашого національного виробництва, де найбільші прибутки приносять застарілі галузі економіки. Запровадження сучасних технологічних виробництв дозволить створити і нові робочі місця, і високооплачувані, що дозволить збільшувати надходження до Пенсійного фонду.

Також зверталася увага на можливе виникнення конфлікту поколінь при створенні робочих місць для людей більш старшого віку і для молодих, особливо постає питання робочих місць для людей старшого віку, обговорювалися питання щодо покращення пенсійного забезпечення інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Зазначалося, що необхідно дбати про економічне підґрунтя пенсійної реформи, а також про її соціальну складову. На думку доповідачів, пенсії

26

мають призначатися за однаковими правилами, зрозумілими для всіх і дуже простими. Також підкреслювалося, що пенсія має чітко визначатися двома речами - скільки перераховано за людину чи людиною до Пенсійного фонду за все її життя і скільки років вона працювала.

На завершення засідання С.Тігіпко підкреслив, що питання щодо введення пенсійної реформи буде вирішувати Верховна Рада, зазначивши, що "закон повинен бути прийнятий, підписаний Президентом, після цього надрукований і тільки після цього почнуть діяти нові правила у пенсійній системі, які будуть визначені цим законодавством".

Він зауважив, що "ми не чіпали ми достроковий вихід на пенсію по вислузі років, у тому числі по спискам один і два. Ніяких змін до шахтарів, ніяких пропозицій по списку один і два не вносилося. Тому все залишається таким чином, як і було, у тому числі і по достроковому виходу вчителів, скажімо, через 25 років, маючи 25 років стажу".

Також зазначалося, що маючи дефіцит Пенсійного фонду, неможливо підійти "до підвищення пенсій для, в першу чергу, самих незахищених".

С.Тігіпко відповів на запитання щодо економічного ефекту, очікуваного від проведення пенсійної реформи, підвищення мінімального стажу, необхідного для виплати пенсії, збалансування заборгованості по заробітній платі, пенсійного забезпечення інвалідів тощо.

Завершуючи засідання, Голова Верховної Ради України зазначив, що потрібно вибудовувати цілісну, сучасну і загальноприйняту пенсійну систему, яка включала би максимум три рівні, однак одразу все це зробити не можна. "Для цього потрібна довіра людей до держави, до тих інституцій, які будуть розпоряджатися коштами людей, які будуть вкладати їх в своє майбутнє пенсійне забезпечення",- підкреслив В.Литвин. Він також зауважив, що потрібно утвердити довіру до банківської системи, забезпечити безумовне виконання законодавства.

В.Литвин висловив думку, що, можливо, потрібно було провести декілька таких слухань для того, "щоб більшою мірою висловилися ті, хто відчуває реальне життя, і все по краплинах, по ідеях зібрати, акумулювати в один документ", з метою "досягнення компромісу між державою і суспільством у плані пенсійної реформи".

Голова Верховної Ради України звернувся до учасників слухань з пропозицією подати свої пропозиції для їх оперативного узгодження Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів разом із Кабінетом Міністрів. А також запропонував "опублікувати в газеті "Голос України", через інформаційні мережі і ресурси ті пропозиції, той результат, сухий залишок парламентських слухань".

* * *

27

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Питання законодавчого врегулювання земельних відносин було обговорено під час розширеного засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Засідання було проведено в контексті підготовки до парламентських слухань на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації", які відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2922-17 від 13.01.2011р. мають відбутися 23 березня 2011 року.

Як зазначив голова Комітету Григорій Калетнік, відкриваючи засідання, в Україні здійснено важливі етапи реформування земельних відносин: проведено роздержавлення і грошову оцінку земель, приватизовано понад дві третини площі сільськогосподарських угідь. За його словами, більше 6,9 млн. громадян отримали сертифікати на право на земельну частку, майже 6,5 млн. селян (94,2%) замінили сертифікати на державні акти на право власності на земельну ділянку, у власності та користуванні 25 млн. громадян зосереджено 19,7 млн. га сільськогосподарських угідь. Голова Комітету зазначив також, що держава втратила монопольне право на земельні ділянки: якщо на початок 1992р. весь земельний фонд України перебував у державний власності, то сьогодні частка державної власності склала 48,9%, приватної - 51,0% і колективної (згідно з державними актами) - 0,1%.

Г.Калетнік наголосив також: "Започатковано ринковий обіг земельних ділянок поміж землевласниками та землекористувачами, хоча він поки що не є повноцінним, оскільки існує заборона на відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв). Практично цим створено початкові умови для ефективного господарювання на землі в ринковій економіці".

Водночас народний депутат зазначив, що сподівання на радикальну зміну відношення до землі як національного багатства, швидке формування ефективних власників, зацікавлених і спроможних раціонально використовувати сільськогосподарські угіддя, включення вартості землі в економічний оборот гальмується рядом причин, які лежать у площині неврегульованих питань правового, організаційного, економічного та адміністративного характеру, вирішення яких має забезпечити динамічний розвиток новостворених господарських формувань у поєднанні з ефективним використанням і охороною сільськогосподарських земель.

На думку виступаючого, формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. "Суспільство і більшість політичних сил визнали неминучість формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Проте й досі нема одностайності щодо того, яким має бути цей ринок. Висловлюються досить протилежні думки і точки зору: від формування виключно ринку оренди землі до зняття будь-яких обмежень на передачу у власність або торгівлю землями сільськогосподарського призначення"- сказав Г.Калетнік.

28

Голова Комітету висловив сподівання, що Україна уникне "крайніх рішень" щодо формування ринку землі і відповідні прийняті нормативно-правові акти будуть працювати "на людей і для людей".

Заступник голови Комітету Валерій Бевзенко звернув увагу присутніх на низку проблем, які існують сьогодні в галузі земельного законодавства. Серед них виступаючий назвав норму чинного Земельного кодексу, яка передбачає можливість безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України. На думку народного депутата, норму щодо безоплатної передачі землі доцільно було б замінити нормою, відповідно до якої земельні ділянки могли б продаватися громадянам України, в тому числі і за умов розстрочки відповідних платежів.

В.Бевзенко наголосив також на необхідності вдосконалення існуючих законодавчих норм щодо землеустрою і землевпорядкування.

Учасники засідання обговорили низку питань, пов‘язаних із майбутнім створенням в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення. Виступаючі звернули увагу на питання строків започаткування функціонування ринку сільськогосподарських угідь, подальшого законодавчого врегулювання земельних відносин, ціноутворення на земельні угіддя, включення вартості земельного ресурсу до вартості сільгосппродукції тощо.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завершили опрацювання до другого читання проекту закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні.

Законопроектом (реєстр. №7487), внесеним Президентом України, пропонується визначити основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Запропонований Президентом України проект двічі було розглянуто на засіданнях Національного антикорупційного комітету. Його основні положення розглядалися й Групою країн проти корупції Ради Європи (GRECO).

Комітет за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України і Міністерства юстиції України ретельно опрацював кожну із 432 поданих пропозицій до законопроекту і ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти у другому читанні і в цілому проект закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні.

Третина поданих пропозиції стосується положень статті 5 "Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення", статті 11 "Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування" та статті 12 "Фінансовий контроль".

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень до проекту. Фахівці управління вважають, що

29

законопроект може бути прийнятий у другому читанні за умови врахування цих зауважень.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про центральні органи виконавчої влади.

На засіданні Комітету зазначалося, зокрема, що документ (реєстр. №8055) розроблено з метою визначення основних завдань, принципів та організації діяльності центральних органів виконавчої влади, їх видів, структури, компетенції, місця у системі органів виконавчої влади, соціального забезпечення працівників центральних органів виконавчої влади.

Законопроект, зокрема, має встановити систему, основні завдання, принципи діяльності, правові засади діяльності, порядок утворення, реорганізації та ліквідації, статус та атрибути центральних органів виконавчої влади. Документ також визначає особливості статусу міністерства, повноважень міністра як керівника міністерства, заступників міністра, внутрішню структуру центрального апарату міністерства, тощо. Зокрема, передбачається, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають утворюватися, реорганізовуватися та ліквідовуватися Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Згідно з проектом, перший заступник та заступник міністра призначатимуться на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняються з посад Президентом України.

Документом передбачено норми, які мають регулювати умови оплати праці та інші питання матеріального забезпечення працівників центральних органів виконавчої влади, а також визначати відповідальність посадових осіб міністерств, інших центральних органів влади. Зокрема, пропонується встановити, що держава матиме право зворотної вимоги (регресу) до посадових осіб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які заподіяли шкоду.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про стимулювання розвитку регіонів" (щодо розширення груп територій, які визнаються депресивними, та надання їм такого статусу).

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №6519) спрямований на вирішення соціально-економічних та екологічних проблем шахтарських міст і селищ, які постраждали внаслідок ліквідації вугільних підприємств.

Зокрема, пропонується внести зміни до Закону "Про стимулювання розвитку регіонів", додавши:

до груп, на які поділяються депресивні території, населені пункти, які постраждали внаслідок закриття вугільних підприємств з 1996 року;

до показників розвитку, за якими території визнаються депресивними, населені пункти, на території яких з 1996 року були ліквідовані вугільні

30

підприємства, але не були завершені в повному обсязі заходи щодо вирішення соціально-економічних та екологічних питань, передбачених відповідними проектами ліквідації.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про внесення зміни до статті 4 Закону "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" (щодо порядку оформлення виїзних документів за кордон).

Законопроектом (реєстр. №7558) пропонується абзац третій частини першої статті 4 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" викласти у новій редакції, за змістом якої громадянам України, які постійно або тимчасово проживають за кордоном і досягли 16-річного віку, може оформлюватися паспорт громадянина України для виїзду за кордон в дипломатичних установах України.

На засіданні зазначалося, що прийняття законопроекту надасть можливість громадянам України, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, документуватися паспортами громадянина України для виїзду за кордон в закордонних дипломатичних установах України, підвищить рівень захищеності зазначених категорій громадян, сприятиме забезпеченню реалізації конституційної гарантії держави щодо піклування та захисту своїх громадян, які проживають за її межами.

* * *

Члени Комітету з питань науки і освіти взяли участь у засіданні Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України.

Під час засідання розглянуто, зокрема, законопроект про внесення змін до Закону "Про Національну програму інформатизації"(щодо щорічної підготовки програми завдань (робіт) на бюджетний рік) (реєстр. №7505), яким пропонується скасувати вимоги щодо щорічної підготовки та внесення до Кабінету Міністрів програми завдань (робіт) з інформатизації на наступний бюджетний рік та щорічного затвердження Верховною Радою завдань Національної програми інформатизації на наступні три роки, а також визначити обов'язки державного замовника щодо формування та виконання Національної програми інформатизації.

Консультативна рада рекомендувала Комітету з питань науки і освіти прийняти відповідне рішення щодо зазначеного законопроекту, врахувавши необхідність його доопрацювання та приведення у відповідність до Бюджетного кодексу України, Закону "Про державні цільові програми" і Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів.

Також учасники засідання обговорили питання щодо проекту постанови про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2010-2012 роки (реєстр. №7025), якою, зокрема, пропонується: здійснити заходи з удосконалення процесів формування та виконання цієї програми; забезпечити розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; створити та

31

забезпечити розвиток систем інформаційно-аналітичної підтримки виконання завдань розвитку державності, безпеки та оборони, автоматизованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади.

Також пропонується створити системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень з управління соціально-економічним розвитком країни і розвитком ринкових відносин; здійснити заходи з інформатизації, пов'язані з проведенням земельної реформи; створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему фінансових і фіскальних органів, інтегровану систему обміну інформацією між органами, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення; здійснити заходи, пов'язані з модернізацією системи управління державними фінансами та державної податкової служби.

Окрім того, серед завдань Програми передбачено створити багатофункціональну комплексну систему "Електронна митниця", інформацiйно-аналiтичну систему Рахункової палати; здійснити заходи з інформатизації, пов'язані із створенням і програмно-технічним забезпеченням системи інформаційно-аналітичної підтримки та інформаційно-методичним забезпеченням установ системи Мінпраці; а також створити інформаційно-аналітичні системи в галузі екології та використання природних ресурсів, комп'ютерну мережу у сфері освіти і науки, систему інформаційно-аналітичного моніторингу культурних процесів в українському суспільстві тощо.

Під час обговорення члени Консультативної ради звернули увагу: на неузгодженість проекту з переважною більшістю державних замовників завдань (проектів) Національної програми інформатизації, Національною академією наук України та галузевими академіями наук; відсутність фінансово-економічного обґрунтування; відсутність завдань щодо реалізації регіональних програм та проектів інформатизації (пункт 7 Пояснювальної записки однозначно стверджує, що "проект акта не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць").

Консультативна рада визнала проект постанови таким, що потребує доопрацювання з метою посилення його взаємозв'язку з основними стратегічними нормативно-правовими актами, зокрема, із законами "Про Державний бюджет України на 2011 рік", "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (і відповідним планом заходів з його виконання, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів), Постановою Верховної Ради "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні", Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 березня 2008 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України" тощо.

На засіданні також розглянуто питання про доповідь Кабінету Міністрів про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2010 рік.

Члени Консультативної ради відзначили значний обсяг проведених робіт по формуванню доповіді, її практичну цінність. Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації рекомендовано своєчасно розгорнути роботи над проектом доповіді Кабінету Міністрів про стан та розвиток

32

інформатизації в Україні за 2011 рік, визначеному Президентом України Роком освіти і інформаційного суспільства, залучивши широку громадськість, провівши публічні обговорення та включивши до її складу інформацію про результати аналізу виконання Закону "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (і відповідного плану заходів з його виконання, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів) та Постанови Верховної Ради "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні".

Також рекомендовано завершити розробку національної системи індикаторів (показників) розвитку інформаційного суспільства та методики збору і обробки даних відповідно до цієї системи, здійснити формування проекту щорічної доповіді про стан та розвиток інформатизації на основі результатів опитувань згідно із зазначеними національною системою та методикою.

Під час засідання також було розглянуто питання про розвиток електронного урядування в Україні. Члени Консультативної ради ухвалили рішення рекомендувати Кабінету Міністрів прискорити розробку Стратегії впровадження електронного урядування та відповідного законопроекту, підготовку коротко- та середньострокових заходів щодо розвитку електронного урядування в Україні в контексті виконання завдань щодо розбудови інформаційного суспільства в Україні тощо.

Окрім того, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформації рекомендовано забезпечити широке пропагування переваг інформаційного суспільства та електронного урядування в Україні, прискоривши розробку відповідних національних стандартів, протоколів і регламентів електронного урядування та забезпечивши координацію діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування задля ефективної реалізації державної політики розвитку електронного урядування.

Члени Консультативної ради також обговорили питання про відзначення Року освіти і інформаційного суспільства, відзначили певне зволікання з координацією розгортання робіт у цьому напрямі та закликали органи державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації, заклади та установи науки, освіти і культури взяти активну участь у формуванні та проведенні заходів з широкого відзначення 2011 року - Року освіти і інформаційного суспільства, запровадженні в українському суспільстві розуміння цінностей інформаційного суспільства.

Підкреслювалося, що Консультативна рада вважає за доцільне рекомендувати Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти розглянути питання щодо проведення аналізу практики виконання Закону "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (і відповідного плану заходів з його виконання, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів) та Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" з наступним його громадським обговоренням.

* * *

33

Під час розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти обговорено проекти закону про вищу освіту.

У заході взяли участь близько 80 учасників, у тому числі, ректори вищих навчальних закладів України, представники міністерств, громадських, профспілкових і студентських організацій.

На засіданні, відповідно до доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина, було обговорено проекти закону про вищу освіту реєстр.№№7486 та 7486-1.

Законопроектом за реєстр. №7486 пропонується нова редакція Закону "Про вищу освіту), якою передбачається визначити засади, принципи та шляхи реалізації державної політики у галузі вищої освіти; органи управління у галузі вищої освіти та їх повноваження; органи управління вищим навчальним закладом, їх повноваження; освітні рівні та стандарти вищої освіти, порядок ліцензування освітньої діяльності та акредитації спеціальності, створення та ведення Державного реєстру вищих навчальних закладів; внормувати питання створення та діяльності Державної акредитаційної комісії України.

Також передбачається визначити завдання, правовий статус, типи, структуру, порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів, засади, форми організації та учасників навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, їх права та обов'язки; умови та правила прийому на навчання до вищих навчальних закладів; фінансово-економічні відносини в системі вищої освіти. Передбачається визначити порядок надання вищими навчальними закладами освітніх послуг; засади міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності у галузі вищої освіти; встановлюється відповідальність за порушення законодавства про вищу освіту.

Серед новацій законопроекту, наголошувалося на засіданні, - заміна процедури акредитації вищого навчального закладу процедурою акредитації спеціальності; ліквідація рівнів акредитації вищих навчальних закладів; ліквідація Вищої атестаційної комісії як органу управління у галузі вищої освіти; запровадження Державної акредитаційної комісії України як колегіального органу управління у галузі вищої освіти; встановлення нового порядку набуття вищим навчальним закладом статусу національного; розширення автономії вищих навчальних закладів.

Законопроектом за реєстр. №7486-1 (альтернативним) також пропонується нова редакція Закону "Про вищу освіту", якою, зокрема, передбачається визначити: структуру, зміст та стандарти вищої освіти; засади державного управління в цій сфері; типи вищих навчальних закладів та їх правовий статус; структуру управління вищими навчальними закладами; права і обов'язки учасників навчального процесу; наукові ступені та вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників; основи наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів; фінансово-економічні відносини; питання міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти.

Новаціями, передбаченими законопроектом, на законодавчому рівні пропонується закріпити зовнішнє незалежне оцінювання знань та умінь осіб, які бажають здобувати вищу освіту на базі повної загальної середньої освіти, та встановити порядок його проведення; ліквідувати рівні акредитації (І-ІV)

34

вищих навчальних закладів; запровадити новий освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст"; ліквідувати освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", прирівнявши його до магістра; запровадити новий освітньо-науковий рівень та науковий ступінь "доктор філософії" та прирівняти до нього науковий ступінь "кандидат наук", а також змінити вчене звання "старший науковий співробітник" вченим званням "старший дослідник".

Також до новацій належать положення законопроекту щодо підвищення статусу коледжу шляхом призначення на посаду керівника коледжу осіб, які мають вчене звання професора, науковий ступінь доктора філософії або доктора наук та стаж науково-педагогічної діяльності не менше десяти років; законодавчого закріплення нового типу вищого навчального закладу - "професійного коледжу"; запровадження замість вченого звання "старший науковий співробітник" вченого звання "старший дослідник".

Учасники засідання обмінялися думками щодо зазначених законопроектів та висловили свої погляди на процес реформування системи вищої освіти в Україні.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до статті 17 Закону "Про лікарські засоби" (щодо порядку ввезення в Україну лікарських засобів)".

Законопроектом (реєстр. №7510) пропонується доповнити норми чинного закону положенням, відповідно до якого незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України для медичного забезпечення іноземних підрозділів (без права реалізації), які допущені на територію України відповідно до норм чинного законодавства України для участі у багатонаціональних міжнародних військових навчаннях, та під час їх транзиту через територію України.

Комітет також вважає за доцільне не обмежувати можливість ввезення незареєстрованих лікарських засобів виключно для медичного забезпечення підрозділів збройних сил інших держав, які перебувають на території України, а й врахувати можливість ввезення незареєстрованих в Україні ліків під час проведення на території України міжнародних спортивних змагань чи інших міжнародних заходів.

* * *

Комітет з питань податкової та митної політики ухвалив рішення розробити єдиний законопроект, спрямований на вдосконалення норм Податкового кодексу України.

На засіданні Комітету його голова Віталій Хомутиннік зазначив, що відповідно до раніше прийнятого рішення народні депутати "здійснюють постійний моніторинг та контроль щодо реалізації податковими органами норм Податкового кодексу України".

"Щодня до профільного комітету надходять десятки звернень громадян з пропозиціями в сфері реалізації положень Кодексу і вони потребують узагальнення", - підкреслив В.Хомутиннік.

35

На засіданні зазначалося, що сьогодні розроблено і подано народними депутатами до Верховної Ради близько десяти законопроектів щодо внесення змін до Податкового кодексу. На думку парламентаріїв, їх необхідно узагальнити і з урахуванням зауважень суб'єктів підприємницької діяльності, уряду та народних депутатів розробити єдиний документ, який потрібно розглянути та прийняти протягом поточної сесії.

Під час засідання комітету було заслухано також інформацію Міністерства фінансів і Державної податкової служби про практику запровадження та застосування положень Податкового кодексу. Як зазначив заступник голови ДПС О.Любченко, за останні два місяці було прийнято понад 140 нормативних актів, спрямованих на удосконалення механізмів реалізації кодексу, постійно триває моніторинг звернень платників податків.

На засіданні було ухвалено також рішення про проведення комітетських слухань з питань застосування положень Податкового кодексу після завершення першого звітного періоду поточного року.

* * *

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №6482) "розроблено з метою створення однакових конкурентних умов для різних секторів фінансового ринку, комплексного удосконалення механізмів здійснення операцій фінансового лізингу, усунення колізій між цивільним та податковим законодавством з питань лізингу, створення необхідних умов для залучення через механізм лізингу інвестицій в оновлення основних фондів підприємств української економіки".

Комітет зазначив актуальність та важливість запропонованих авторами законопроекту правових новел у регулюванні цих правовідносин.

Однак, наголошували народні депутати, сьогодні необхідно його доопрацювати, оскільки запропоновані зміни до податкових законів потребують корегування у зв'язку із набранням чинності з 1.01.2011 року Податкового кодексу.

Під час обговорення члени Комітету акцентували увагу й на висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в якому йдеться про необхідність повернення проекту на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту направити на доопрацювання законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо звернення стягнення на окремі види доходів).

Законопроектом (реєстр. №6144) пропонується внести зміни до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-

36

інвалідам" і "Про виконавче провадження", якими обмежується звернення стягнень на майно та доходи інвалідів.

Члени Комітету наголошували, що проектом передбачається врегулювати відносини щодо звернення стягнення на державну соціальну допомогу, яка призначається інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Під час обговорення народні депутати, підтримуючи пропозицію щодо необхідності удосконалення законодавства в сфері гарантій прав інвалідів, висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, зазначалося, що згідно із Законом від 04.11.2010р. № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", Закон "Про виконавче провадження" викладено в новій редакції, яка набуває чинності з 08.03.2011 року. Тому, вважають народні депутати, відповідні зміни краще внести до нової редакції законодавчого акта.

Також парламентарії наголошували, що у випадку якщо державна соціальна допомога є основним або єдиним джерелом існування інваліда з дитинства, доповнення Закону "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" статтею 14-1 в запропонованій редакції може призвести до порушення частини третьої статті 46 Конституції України, яка гарантує забезпечення кожному рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тому вбачається за доцільне передбачити у статті 14-1 законопроекту, що звернення стягнення на державну соціальну допомогу здійснюється, якщо у боржника відсутні інші доходи, на які за законом може бути звернено стягнення.

Крім того на засіданні зазначалося й про те, що відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради за результатами розгляду у першому читанні поданий проект з урахуванням положень статті 116 Регламенту Верховної Ради України доцільно повернути на доопрацювання.

* * *

Комітет з питань правосуддя підтримує законопроект про внесення змін до статей 294 і 297 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення).

Як зазначалося під час засідання Комітету, законопроект (реєстр. №7089) спрямований на забезпечення однакового розуміння і застосування положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, що визначають порядок перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Члени Комітету наголошували, що проектом передбачається доповнити статті 294 і 297 Кодексу положеннями, в яких закріплено, що постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню чи опротестуванню не підлягає.

Під час обговорення проекту зазначалося про те, що в Кодексі термін "оскарження" як процесуальне право в адміністративному провадженні закріплюється за такими суб'єктами як особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисник, потерпілий, а стосовно прокурора

37

вживається - "внесення протесту". Тому, зазначалося на засіданні, з огляду на частину десяту статті 294 Кодексу, де визначено, що постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає без вказівки на опротестування, можна зробити припущення, що на таку постанову може бути внесено протест прокурора. Крім цього, на думку народних депутатів, такому висновку сприяє також стаття 297 Кодексу, відповідно до якої рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором, яка є загальною, оскільки суд є не єдиним органом, уповноваженим приймати постанови у справі про адміністративні правопорушення.

Законопроектом пропонується статтю 294 викласти в такій редакції: "Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню чи опротестуванню не підлягає", а статтю 297 в такій: "Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення, крім постанови апеляційного суду, може бути опротестовано прокурором".

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект про внесення змін до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (щодо процесуального статусу судді).

На засіданні Комітету зазначалося про те, що законопроект (реєстр. №7492), внесений народним депутатом Притикою Д.М., спрямований на приведення положень статті 19 Господарського процесуального кодексу у відповідність до чинного законодавства України.

Під час обговорення народні депутати наголошували на тому, що в чинній редакції статті зазначено, що процесуальний статус судді визначається Законом України "Про господарські суди". Водночас у зв‘язку з прийняттям Закону "Про судоустрій України" (2002 року) зазначений вище закон втратив чинність, а прийнятий Верховною Радою України 07.07.2010 року Закон "Про судоустрій і статус суддів" визнав такими, що втратили чинність Закони "Про судоустрій України" і "Про статус суддів".

Тому законопроектом пропонується внести зміни до статті 19 Господарського процесуального кодексу і встановити, що процесуальний статус судді визначається Законом "Про судоустрій і статус суддів".

Члени Комітету вважають, що прийняття запропонованих змін дозволить усунуту прогалину, що стосується регламентації процесуального статусу судді господарського суду.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про здійснення державних закупівель" (щодо сфери застосування закону).

Законопроектом (реєстр. №8010) пропонується не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на проведення закупівель

38

товарів, робіт і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

На засіданні голова Комітету Н.Королевська зазначила, що проект розроблено з метою забезпечення належної системи здійснення закупівель товарів, робіт і послуг та задля підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу, а також збереження попиту та обсягів поставок української продукції на світовому ринку.

Наголошувалося також, що реалізація положень проекту сприятиме забезпеченню виконання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції підприємств військово-промислового комплексу, позитивно вплине на фінансово-економічне становище зазначених підприємств, утриманню Україною позицій на міжнародних ринках товарів військового призначення, забезпечить подальший розвиток виробництва, збереження існуючих та створення нових робочих місць.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України провів "круглий стіл" на тему: "Повноваження народного депутата України як представника Українського народу у Верховній Раді України: проблеми забезпечення їх виконання".

У заході, який було проведено за участі Вестмінстерської фундації за демократію, взяли участь народні депутати України і депутати Парламенту Великої Британії.

Під час "круглого столу" обговорювалися питання щодо умов та механізмів забезпечення виконання повноважень представниками в парламенті як членами фракцій, комітетів, у роботі з виборцями, участі в парламентських і комітетських слуханнях.

Відкриваючи засідання, заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Василь Кисельов зазначив, що тема повноважень народного депутата України як представника Українського народу у Верховній Раді України та проблеми забезпечення їх виконання є вкрай важливою як для діяльності українського парламенту, так і для суспільства в цілому.

Особливо важливим, підкреслив він, є обговорення правового змісту повноважень народного депутата, а також проблеми забезпечення виконання цих повноважень. Саме характер і обсяг повноважень парламенту як органу державної влади, його становище і авторитет порівняно з іншими органами державної влади багато в чому зумовлюють правові засади статусу народного депутата.

На засіданні зазначалося, що під час роботи в парламенті народні депутати України виконують багатопланові повноваження, визначені чинним законодавством. Виходячи з необхідності впорядкування роботи парламенту, законодавець у Регламенті Верховної Ради розподілив їх у часі протягом сесії Верховної Ради України. Саме задля цього на кожну сесію парламент ухвалює календарний план роботи. Тобто, встановлюється, в які саме дні парламент працює в режимі пленарних засідань, який час відводиться для роботи в

39

комітетах і фракціях, а також для роботи з виборцями. Наприклад, на нинішню, восьму сесію парламенту шостого скликання затверджений календарний план у такому співвідношенні розподілу часу: 11 тижнів для пленарних засідань (46%), 8 тижнів для роботи в комітетах і фракціях (33%), 5 тижнів для роботи з виборцями (21%).

Також повідомлялося, що в українському парламенті депутатами, як правило, вноситься на розгляд близько 85 відсотків усіх законопроектів, які подаються суб'єктами права законодавчої ініціативи, що кардинально відрізняє законотворчу роботу парламенту України від парламенту Великобританії, де переважна більшість законопроектів ініціюється урядом.

Окрім того, зазначили учасники засідання, українське законодавство наділяє депутатські фракції повноваженнями внутрішніх робочих органів Верховної Ради, на відміну від комітетів. Комітети, як органи парламенту, з точки зору права, прямо підпорядковуються парламенту. Згідно з положеннями Закону "Про комітети Верховної Ради України", комітети є відповідальними перед Верховною Радою України і підзвітні їй.

За словами доповідачів, депутатські фракції не "перебувають у стосунках підпорядкування, підзвітності чи іншої форми підвладності з парламентом". Парламент як орган державної влади може лише опосередковано впливати на діяльність депутатських фракцій, шляхом ухвалення правових норм, які регламентують обсяг повноважень фракцій, встановлюють і змінюють правила їх утворення, функціонування та припинення діяльності.

Також під час "круглого столу" зазначалося, що відчутно зростає потреба доступу у громадян до законотворчого процесу, до виконання українським парламентом своїх конституційних повноважень. Це відчувається у численних зверненнях до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України від об'єднань громадян, політичних організацій, що об'єднують молодь, і найбільше пропозицій отримано від пенсіонерів, людей похилого віку (майже 64 % від загальної кількості звернень).

Представники Парламенту Великої Британії висловили свою думку щодо стосунків між парламентарієм і партією у здійсненні парламентської діяльності, роботи із спірним законодавством, очікувань громадян від своїх парламентаріїв і пошуку складного балансу між представленням інтересів партії і громадян, а також щодо того, як британська система дозволяє досягти цього балансу.

Також обговорювалися питання щодо забезпечення належного консультування в перебігу розробки законодавства і політики, британського досвіду комітетських слухань та ініціювання законопроектів окремими парламентаріями. Зверталася увага і на питання нагляду за реалізацією законодавства урядом, роботу наглядових комітетів і процес схвалення комітетських звітів.

* * *

Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму підтримує законопроекти про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення та про внесення

40

змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.

Як зазначалося під час засідання Комітету, законопроект про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (реєстр. №0201) спрямований на вдосконалення законодавства у сфері міждержавного усиновлення. Законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до цієї Конвенції (реєстр. №7496) пропонується внести зміни до Сімейного кодексу та до Закону "Про охорону дитинства" у зв'язку з приєднанням України до зазначеної Конвенції. Зокрема, передбачається заборонити комерційну посередницьку діяльність не лише при усиновленні дітей, але й при переданні їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї. Документ також містить норму щодо дозволу неприбутковим організаціям, які спеціально уповноважені на це в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів, здійснювати в Україні посередницьку діяльність з надання послуг лише консультаційного та допоміжного характеру при усиновленні дітей. Законопроектом також пропонується надати переважне право на усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцям, які є родичами дитини, або громадянами держав, з якими Україна уклала договір про співробітництво з питань усиновлення.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету зазначили, що після ратифікації Конвенції Україна матиме змогу здійснювати контроль за дітьми усиновленими іноземцями, адже чинний механізм контролю є символічним і не дозволяє в повній мірі відслідковувати долі усиновлених дітей. На думку членів Комітету, іншим шляхом вирішення проблеми контролю за долями усиновлених дітей буда б заборона усиновлення дітей громадянами державах, з якими Україна не уклала договори про співробітництво з питань усиновлення. Відповідний законопроект (реєстр. №4313), підготовлено Комітетом для розгляду у другому читанні.

* * *

Комітет з питань транспорту і зв'язку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до статті 36 Закону "Про автомобільний транспорт" (щодо звільнення від сплати обов'язкових послуг автостанцій).

Законопроектом (реєстр. №7465), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується доповнити положення чинного Закону "Про автомобільний транспорт" нормою, що звільняє пасажирів, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовний проїзд автомобільним транспортом, від сплати обов'язкових послуг автостанцій.

Члени Комітету звернули увагу на те, що під час оформлення безкоштовного проїзду ветеранів війни, інших пільгових категорій населення автотранспортом загального користування в більшості регіонів України стягуються автостанційні, інші види зборів, з'являються нові види додаткових зборів, що викликає зрозуміле незадоволення пасажирів. При цьому, як

41

аргумент наводиться ст.36 Закону "Про автомобільний транспорт" про надання обов'язкових платних послуг автостанцій, від яких не звільняються пільговики.

На думку народних депутатів, оскільки чинною є низка законів України щодо статусу пільгових категорій населення, доцільно внести відповідну зміну до цієї статті, відмінивши стягнення автостанційного збору під час оформлення безкоштовного проїзду ветеранів автотранспортом загального користування.

* * *

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин прогнозує, що поданий Президентом України антикорупційний закон парламент ухвалить на початку березня.

Проект закону про запобігання і протидію корупції, поданий до Верховної Ради України Президентом України Віктором Януковичем, нині перебуває на опрацюванні у Головному юридичному управлінні парламенту. Про це повідомив у понеділок Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідаючи на запитання журналістів.

За його словами, на доопрацювання документу буде відведено два дні, потім його текст буде оприлюднений на офіційному Веб-сайті Верховної Ради.

В.Литвин підкреслив, що народні депутати мають ознайомитися з законопроектом, також відбудеться відповідна нарада з керівниками фракцій і представниками профільних Комітетів парламенту, які мають відношення до цієї проблематики. "Лише після того документ буде винесено на розгляд, щоб потім не виникало колізій, що щось не догледіли, щось не зафіксували", - зауважив керівник парламенту.

На думку Голови Верховної Ради України, "реально винести законопроект для остаточного розгляду і прийняття десь на початку березня". "Нам потрібен закон, який би влаштовував не лише фракції чи політиків, а був би потрібен для країни, забезпечував би придушення цього соціального зла" - підкреслив В.Литвин.

(Прес-служба)* * *

Голова Верховної Ради України В.Литвин у понеділок у рамках підготовки до П'ятого засідання Міжпарламентської Асамблеї України та Республіки Польща, яке заплановане на 15 лютого 2011 року у Києві, зустрівся з Віце-маршалком Сейму Республіки Польща Єжи Вендерліхом.

Під час зустрічі Голова Верховної Ради України висловив сподівання, що "плідна і конструктивна робота Асамблеї, спілкування на рівні комітетів, парламентських груп дружби дозволить на практиці реалізувати домовленості між нашими країнами". "Потрібна конкретна робота і практичний результат", - зазначив керівник парламенту, підкресливши, що "критична маса розмов вичерпана".

42

В.Литвин позитивно оцінив перелік питань, які визначені для обговорення під час засідання Асамблеї, та повідомив про заплановане на 21-22 березня 2011 року засідання тристоронньої Асамблеї Україна-Литва-Польща, яке відбудеться у Києві та буде присвячене питанням гуманітарної співпраці, що "є важливим показником європейської ідентичності".

Керівник парламенту підкреслив, що Україна зацікавлена у головуванні Польщі в Європейському Союзі, що, на його переконання, "допоможе просунути інтереси і нашої країни". Зокрема, за словами В.Литвина, ці інтереси полягають у вирішенні питань створення зони вільної торгівлі, питань реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, безвізового режиму, і, загалом, євроінтеграції. "Спільне минуле, особливо спільне майбутнє України та Польщі, має спонукати до того, що Європа повинна протистояти викликам і демонструвати спільність", - наголосив він.

Голова Верховної Ради України вважає, що у питанні створення зони вільної торгівлі "необхідно надзвичайно вивірити проблему і результат, але, разом з тим, якомога швидше пройти цей шлях". Співпраця ж у питаннях Східного партнерства, за його словами, потребує значного імпульсу. Реалізацію Східного партнерства він назвав "доданою вартістю до безпосередніх контактів з ЄС".

Активізація цієї роботи, на переконання В.Литвина, залежить як від економічних, так і політичних чинників. Зокрема, зазначив він, серед економічних питань - недостатнє фінансове забезпечення програми Східного партнерства. Серед політичних В.Литвин назвав недостатні зусилля, які докладаються до започаткування роботи ЄВРОНЕСТ. Голова Верховної Ради України повідомив, що Україна запропонувала Керівнику Європейського парламенту Є.Бузеку різні варіанти реалізації парламентської складової європейського партнерства.

Віце-маршалек Сейму Республіки Польща Є.Вендерліх, зі свого боку, погодився із тим, що "час розмов і декларацій пройшов - наступив час рішень і конкретики". Він наголосив, що головування Польщі у ЄС стане шансом не лише для Польщі, а й для України. При цьому Є.Вендерліх зазначив, що польська Сторона під час головування у ЄС "активно наголошуватиме на Східному партнерстві як основному стовпі співпраці України та Польщі". За його словами, для Польщі є важливим розширення Європейського Союзу, важливі інтереси України, тому вона буде "підкреслювати її європейськість".

Торкаючись питань, які розглядатимуться наступного дня на П'ятому засіданні Міжпарламентської Асамблеї України та Республіки Польща, Віце-маршалек зазначив, що крім питань євроінтеграції, її учасники розглянуть стан підготовки до чемпіонату Євро-2012, проблеми самоврядування, на яких дуже добре знається Польща, яка готова поділитися досвідом, та висловив упевненість у плідності роботи Асамблеї.

(Прес-служба)* * *

43

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин високо оцінює роботу Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща і закликає до подальшого вдосконалення можливостей, які надає цей інститут.

Виступаючи на відкритті П'ятого засідання МПА "Україна-Польща" у Києві у вівторок, В.Литвин зазначив, що Асамблея зарекомендувала себе як конструктивний інституціональний інструмент українсько-польських взаємин. "У системі двосторонніх відносин цей канал діалогу не просто формально на законодавчому рівні доповнює добре налагоджену мережу інститутів комунікацій на рівні Президентів, Урядів, органів національної безпеки України та Польщі. МПА перетворилася на найбільш демократичний і неформальний та найменш "бюрократичний" канал зв'язку і вироблення рекомендацій в інтересах розбудови двосторонніх стосунків", - наголосив він.

Разом з цим, В.Литвин наголосив на важливості подальшого вдосконалення можливостей, які надає інститут Міжпарламентської асамблеї. На думку керівника українського парламенту, необхідно подбати про піднесення її ролі у практичному розв'язанні завдань, які випливають з процесу подальшої інтеграції Євросоюзу, де Польща відстоює гідну роль для себе і для цілісної Європи, та процесу загальної євроінтеграції, в якому помітне місце займає саме Україна, зокрема, в рамках політики "Східного партнерства". Також, зазначив В.Литвин, необхідно брати до уваги процес всебічного зближення України та Польщі на двосторонньому рівні.

На думку Голови Верховної Ради, Асамблея могла би помітно виграти в ефективності та націленості на практичні результати, якби вдосконалила свою структуру та розширила коло постійно діючих робочих груп за рахунок створення комісій, які б займалися прогнозуванням та плануванням роботи Асамблеї на середньострокову перспективу, а також законодавчим забезпеченням економічного і гуманітарного виміру українсько-польського співробітництва. "Зважаючи на особливе значення і цінність українсько-польських відносин не лише для наших країн з населенням майже у 90 мільйонів громадян, але й для усієї Європи, вважав би, що Асамблея могла б подвоїти інтенсивність своєї роботи", - наголосив він.

В.Литвин також зазначив, що головування Польщі в Євросоюзі у другому півріччі цього року та головування України з травня ц.р. у Комітеті Міністрів Ради Європи, а у 2013 році - в ОБСЄ, а також спільна відповідальність за проведення чемпіонату Європи з футболу "вимагатимуть від наших країн продемонструвати якості лідерства в європейських справах, у міжнародних організаціях і в організації загальноєвропейського спортивного мегапроекту". Ці обставини, додав він, вимагають й більшої координації наших спільних зусиль, у тому числі на міжпарламентському рівні.

(Прес-служба)* * *

21-23 березня ц.р. у Києві відбудеться засідання Міжпарламентської асамблеї "Україна-Польща-Литва". Про це повідомив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи на відкритті П'ятого засідання МПА "Україна-Польща" у Києві у вівторок.

44

За його словами, на цьому засіданні планується обговорити питання гуманітарної сфери "як чинника європейської ідентичності країн, які є членами ЄС, і країн, які є "сусідами по Європі". "Мені подобається цей влучний вислів Марека Сівеца в одній з публікацій", - додав В.Литвин.

За словами керівника українського парламенту, "ми звернулися до Президента Європейського парламенту із пропозицією проведення зустрічей спікерів України, Польщі і Литви з депутатами Європарламенту, з його керівництвом, аби саме через такі форми співпраці активніше втягувати Україну у європейські справи".

(Прес-служба)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин ініціює створення робочої групи з питань удосконалення законодавства про громадянство та ухвалення такого рішення відповідним Указом Президента України.

Про це йдеться у листі Голови Верховної Ради України до Президента України Віктора Януковича.

Керівник парламенту констатує, що останнім часом у національних законодавствах окремих центральноєвропейських країн набрали чинності зміни, якими спрощено процедуру набуття громадянства особами, які мають етнічне походження з цих країн та проживають за їх межами.

Зазначені зміни до законодавства про громадянство, зазначає В.Литвин, призвели до певного напруження у політичних відносинах країн регіону, оскільки, наголошує В.Литвин, "стає цілком очевидною тенденція до запровадження низкою сусідніх з Україною країн політики просування власного громадянства та заохочення до набуття подвійного громадянства".

В.Литвин підкреслює, що з правової точки зору наявність подвійного громадянства в окремих етнічних групах в Україні, отриманого за національною ознакою, є порушенням вимог статті 4 Конституції України. "Водночас Законом України "Про громадянство України" прямо не заборонено набуття громадянами України громадянства інших країн та не передбачено будь-яких санкцій за це. Більше того, в ньому відсутній механізм, що дозволяв би здійснювати облік громадян України, які набули громадянство інших країн", - йдеться у листі.

В.Литвин повідомив, що до Верховної Ради України шостого скликання було внесено (в основному народними депутатами) низку законопроектів, спрямованих на врегулювання проблеми подвійного громадянства.

Водночас він наголосив, що проблема подвійного громадянства потребує комплексного та системного врегулювання, а також консолідації дій як законодавчої і виконавчої влади, так і інституту Президента України щодо внесення відповідних змін до чинного законодавства з питань громадянства. "Очевидно, що є необхідність законодавчо визначити чітку і швидку процедуру припинення громадянства України у зв'язку з набуттям громадянства іншої країни та розмежування правових статусів громадян України та осіб, які, будучи громадянами України, набули громадянство інших країн. Врешті-решт, громадяни України, які мають бажання набути громадянство іншої країни,

45

повинні чітко усвідомлювати соціальні, економічні та правові наслідки втрати правового статусу громадянина України", - заявив В.Литвин.

В.Литвин вважає, що з метою практичного вирішення проблеми та напрацювання відповідних законодавчих ініціатив вбачається доцільним утворення робочої групи з питань удосконалення законодавства про громадянство, до складу якої мають увійти представники Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, інших державних органів, відповідальних за реалізацію державної політики у зазначеній сфері, науковці та провідні експерти з питань громадянства.

Зважаючи на те, що Конституцією України питання національної безпеки та громадянства віднесені до повноважень Президента України, Голова Верховної Ради України висловив пропозицію щодо утворення робочої групи з питань удосконалення законодавства про громадянство та ухвалення такого рішення відповідним Указом Президента України.

Лист аналогічного змісту Голова Верховної Ради України також направив Прем'єр-міністру України Миколі Азарову.

(Прес-служба, Прес-секретар Голови Верховної Ради України)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин наголошує, що в ході підготовки пенсійної реформи в Україні про пенсійний вік треба говорити в останню чергу, а "першочерговим має бути визначення підходів до пенсійної реформи". Про це керівник парламенту сказав у вівторок під час урочистого вручення державних нагород і відзнак Верховної Ради України.

На думку В.Литвина, тема пенсійного віку "зникне", коли кожна людина, вступаючи в трудове життя, матиме змогу "розрахувати і бачити, що вона отримає на виході".

В.Литвин нагадав, що завтра, в середу, відбудуться парламентські слухання з цього питання і висловив побажання, аби слухання не звелися до з'ясування стосунків. Він зазначив, що в ході обговорення проблеми важливо "не демонструвати тотальну критику, яка спрацьовуватиме на знищення". "Всі розуміють, що далі країна так рухатися не може, бо Пенсійний фонд може бути банкрутом, оскільки він потребує додаткових коштів у сумі 34,5 мільярдів гривень. Водночас не можна жити за принципом "зрівнялівки", яка сьогодні існує у пенсійній системі, треба приймати рішення", - підкреслив він і додав, що це питання має і політичний підтекст, та соціальне й економічне навантаження.

Керівник парламенту підтвердив свою позицію щодо необхідності запровадження принципу добровільності у контексті визначення пенсійного віку. При цьому він наголосив, що нині треба думати про людей, які вступають у трудове життя, як забезпечити їм робочі місця, "як дати надію у кожен населений пункт".

За заслуги перед українським народом, вагомий особистий внесок у сприяння становлення незалежної держави, сумлінну працю та високий професіоналізм Голова Верховної Ради України вручив державні нагороди і

46

відзнаки Верховної Ради України народним депутатам, науковцям, освітянам, працівникам охорони здоров'я, ветеранам Афганістану, журналістам.

(Прес-служба)* * *

15 лютого, в Міжнародний день захисту дітей, хворих на рак, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся із керівництвом Фонду допомоги онкохворим дітям (м. Суми), дітьми, що лікуються від тяжкої хвороби, їхніми батьками та студентами-волонтерами, які допомагають хворим дітям.

Як зазначила під час зустрічі президент Фонду Валентина Маркевич, завдяки підтримці ініціатив Фонду з боку В.Литвина, за минулий рік було досягнуто великих успіхів в організації та фінансовому забезпеченні лікування онкохворих дітей за кордоном. "Нам вдалося врятувати більше 50 дітей та дорослих, які отримали висококваліфіковану медичну допомогу в різних країнах світу", - повідомила В. Маркевич.

Але, на жаль, багато проблем, пов'язаних з діагностикою, лікуванням та реабілітацією дітей, хворих на рак, залишаються в Україні нерозв'язаними. Переважна більшість дітей з онкогематологічними захворюваннями потребують лікування за кордоном, на що державним бюджетом 2011 року за програмою "Лікування громадян за кордоном" передбачено близько 14 млн. грн. "Але цієї суми недостатньо, адже в черзі Міністерства охорони здоров'я України вже перебуває 21 людина, семеро з яких - діти", зауважила В.Маркевич. Коштів же на медичне обслуговування дітей з онкологічними захворюваннями у держбюджеті нинішнього року взагалі не передбачено, оскільки державна програма "Дитяча онкологія" на 2006-2011 роки вже завершилася, а нова програма ще не затверджена.

"Ця проблема має стати центром уваги для влади та громадськості, - заявив В.Литвин. - Статистика щодо захворюваності та смертності від цієї страшної недуги, особливо серед дітей, має слугувати мобілізуючим фактором для того, аби ми з максимальною відповідальністю поставилися до необхідності прийняття непростих рішень. Починати потрібно від розробки заходів попередження та профілактики онкозахворювань, ефективність яких залежить від захисту довкілля, чистоти повітря, якісної води та харчування".

Керівник українського парламенту пообіцяв доручити відповідним комітетам підготувати проект закону, яким би передбачалося збільшення видатків на лікування онкохворих дітей за кордоном, а також звернутися до Прем'єр-міністра України і керівника МОЗ із пропозицією про розробку та затвердження державної програми "Дитяча онкологія" на 2011-2016 роки.

(Прес-секретар Голови Верховної Ради України)* * *

Університети мають сприяти підвищенню престижу освіти і рівня країни, виступати у ролі апостолів свободи і демократії, ініціювати налагодження загальноукраїнського діалогу.

47

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у четвер на урочистих зборах з нагоди 90-річчя Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького у рамках робочої поїдки на Черкащину.

90-річчя Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, зазначив керівник парламенту, "має особливе забарвлення і загальнодержавний вимір". "Маємо виняткову нагоду для постановки питання щодо ролі інтелекту та місця університетів як його основних виробництв і носіїв у сьогоденні й майбутньому української нації", - сказав він.

Голова Верховної Ради заявив, що враховуючи глобальні процеси, які відбуваються у світі, взаємопов'язаність і взаємозалежність якого вибудовуватиметься "насамперед на економіці знань", завданням України є «стати врівень зі світом», зазначивши, що це буде ознакою успішної країни. За його словами, нинішній час диктує необхідність ставитися до освіти "як до масової індустрії, до ключової основи існування сучасної держави, її стратегічної безпеки".

"Щоб перевести Україну з ХХ у ХХI століття, саме університети повинні виступити форпостами адаптації всього нашого життя до нових реалій. Насамперед в освітній сфері, - заявив керівник парламенту. - Підвищення престижу освіти, а відповідно рівня України має стати нашою загальною справою. І зокрема й особливо - місією університетів".

На думку В.Литвина, необхідно виробити "прогресивну, виправдану, здорову і зорієнтовану на особистісний та загальний успіх освітню політику". При цьому він наголосив, що реформування вищої школи повинно бути продуманим і відповідальним, відкривати нові можливості для розвитку її фундаментальних основ. "Університети, як зосередження традицій і інтелекту, мають пропонувати владі продумані реформаційні підходи, звільнившись від провінційної боязкості, виступати у ролі колективних організаторів освіти, які по-новому дивляться на роль знань в суспільному розвитку", - додав В.Литвин.

Зобов'язуючою місією університетів Голова Верховної Ради також назвав «культивування ідеї рівності і справедливості", пояснивши, що університети повинні дати країні "нове покоління інтелектуалів - енциклопедично освічених, свободолюбивих і моральних". "Знання урівнюють людей, знання вивищують людину", - додав він.

В.Литвин заявив, що з огляду на необхідність здійснення масштабних реформ в Україні університети "мають долучитися до облагородження суспільства, до роботи над тим, щоб держава ставала ефективною для людей". "Університети мають виступати у ролі апостолів свободи і демократії. Вони мають повністю стати на службу народу, ініціювати налагодження загальноукраїнського діалогу", - підкреслив він.

В.Литвин також вручив відзнаки Верховної Ради України викладачам університету.

(Прес-служба)* * *

48

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин прогнозує, що у березні Президент України Віктор Янукович виступить у парламенті зі Щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Про це В.Литвин сказав, відповідаючи на запитання журналістів у четвер у Черкасах, де керівник парламенту перебуває з робочою поїздкою.

При цьому В.Литвин нагадав, що відповідно до Регламенту Верховної Ради України, за звичайних обставин Щорічне послання проголошується до 31 березня поточного року, і висловив сподівання, що Президент України представить його у законодавчо обумовлені терміни.

Голова Верховної Ради повідомив, що зараз відбувається процес підготовки цього документу, і заявив, що парламент готовий заслухати Щорічне послання в будь-який зручний для Глави держави час.

В.Литвин також висловив думку, що Щорічне послання "носитиме, як завжди, знаковий характер", зазначивши, що експерти і міжнародна спільнота "уважно аналізують кожне слово, кожний акцент, кожний наголос".

(Прес-служба)* * *

Позитивний настрій у відносинах між Україною і Республікою Куба треба спрямувати на досягнення практичних результатів. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у п'ятницю під час зустрічі з Міністром закордонних справ Республіки Куба Бруно Едуардо Родрігесом Паррілья.

В.Литвин висловив Міністру вдячність за надану Кубою можливість оздоровлюватися на Острові Свободи українським дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи. За словами керівника парламенту, цей візит Міністра закордонних справ має велике значення, адже сприятиме поновленню діалогу між нашими країнами і "налаштовуватиме розвиток наших взаємин по висхідній".

Голова Верховної Ради наголосив, що Україна "зацікавлена у поглибленні контактів між двома країнами на рівні парламентів", і передав запрошення Голові Національної Асамблеї Республіки Куба відвідати Україну з офіційним візитом у зручний для нього час.

Своєю чергою, Міністр передав Голові Верховної Ради України запрошення від його кубинського колеги відвідати Кубу з візитом.

Бруно Едуардо Родрігес Паррілья зазначив, що для нього велика честь відвідати Україну, і високо оцінив роль українського парламенту у налагодженні зв'язків між двома країнами. "Відносини з Україною є пріоритетними для Куби, між нашими народами існують добрі, особливі відносини", - зазначив він, додавши, що "Україна довірила Кубі охорону здоров'я дітей".

Міністр також наголосив на тісних людських та культурних зв'язках, які встановилися між українськими і кубинськими сім'ями. "За усіма напрямками життя ми відчуваємо присутність України", - сказав він.

Міністр висловив упевненість, що нині існує добра основа для розвитку економічних зв'язків між нашими країнами: "Ми зможемо нарощувати наші

49

економічні відносини, які на сьогодні, на жаль, перебувають ще на досить низькому рівні". При цьому він звернув особливу увагу на той факт, що співпрацю у медичній сфері, спільні розробки у виробництві медичних препаратів і вакцин потрібно розвивати і надалі.

Сторони висловилися за необхідність розвитку інвестиційної та гуманітарної складової двосторонніх відносин, співпраці у туристичній сфері. "Прагматичний підхід, який матиме людську основу, відіграватиме важливу роль у розвитку наших відносин", - наголосив Голова Верховної Ради.

У цьому контексті В.Литвин зазначив, що для активізації економічних процесів "нам необхідно забезпечити прямі рейси Київ-Гавана, адже час для бізнесу грає неабияку роль". Він також наголосив на необхідності нарощування договірно-правової бази двосторонніх взаємин, і звернувся до Міністра з проханням посприяти прискоренню ратифікації угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Сторони були одностайні щодо ролі парламентів у пошуку нових шляхів і форм міждержавної співпраці.

(Прес-служба)* * *

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко у понеділок після засідання Погоджувальної ради сказав, що фракції проурядової більшості стають більш принциповими і послідовними в частині оцінки дій як Уряду загалом, так і міністрів зокрема.

За словами М.Томенка, деякі міністри останнім часом відчувають можливі зміни і намагаються активізувати свою діяльність, зокрема введенням своєрідних міністерських податків. Як приклад М.Томенко назвав ініціативу Міністра внутрішніх справ про необхідність обмеження строку дій водійських прав та необхідність їх повторного отримання. М.Томенко наголосив, що "народ вже охрестив цю пропозицію новим корупційним податком від Міністра внутрішніх справ". "Приємно, що і проурядові фракції сьогодні заявили, що не будуть підтримувати таку ідею, але треба проявити послідовність: не лише критикувати, а й звільняти за подібного роду ініціативи", - наголосив він.

Подібний підхід, за словами Віце-спікера, треба застосувати і до Міністра освіти з його ідеями "вручну" регулювати державне замовлення, і до Міністра оборони з його "ініціативами" щодо оплати за харчування тощо. "Складається враження, що деякі міністри намагаються діяти "як в останній день", ініціюючи такі корупційні ідеї, очевидно, розуміють, що їх можуть ближчим часом звільнити", - підсумував він.

(прес-служба Заступника Голови Верховної Ради України)* * *

З нагоди 22 річниці виводу радянських військ з Афганістану Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко як учасник бойових дій в Афганістані відвідав Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів "Лісова поляна", який знаходиться у Пущі-Водиці.

50

Віце-спікер, який вже не перший рік опікується єдиним в Україні госпіталем для афганців, разом з головним лікарем цього медичного закладу Володимиром Неродою і своїми однополчанами оглянули госпіталь та обговорили перспективи і можливості покращення його лікувальної та оздоровчої бази. Так, під час розмови з колективом госпіталю та учасниками бойових дій, які на даний момент лікуються в госпіталі, М.Томенко сказав, що можна вести суперечки про місію та значення участі українців в Афганській війні, але він, після повернення з Афганістану, прийняв для себе рішення робити все, щоб допомогти тим людям, які пройшли ту війну, а особливо тим, якім втратили на ній здоров'я. "Тому останні роки цей госпіталь - предмет моєї особливої уваги та підтримки, тим більше, що тут кожен рік відпочивають і оздоровлюються мої друзі, з якими ми служили в Афганістані", - зазначив він.

Заступник Голови Верховної Ради наголосив, що на сьогоднішній день госпіталь "Лісова поляна" є ледь не єдиним місцем зустрічі афганців з різних регіонів України, а тому він повинен бути й місцем серйозного оздоровлення та реабілітації. М.Томенко повідомив, що у допомозі госпіталю він керується двома напрямками: перший - це лікувальна база (зокрема, за останні роки вдалося значно покращити відділення діагностики), а другий - спортивно-оздоровча. Він повідомив, що цього разу передав госпіталю спортивне обладнання і тренажери.

Окрім того, Заступник Голови Верховної Ради повідомив, що направив Президенту України звернення з проханням вжити всіх необхідних заходів для недопущення зменшення пільг та соціальних гарантій учасникам бойових дій, визначених чинним Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Він повідомив, що Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті Проект Закону "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду" (р.н.7562), яким пропонується внести зміни до декількох законів України стосовно обсягів та порядку надання соціальних гарантій і пільг низці соціальних груп, в тому числі учасникам бойових дій та прирівняним до них особам. Проектом передбачено законодавчо закріпити положення про те, що частина установлених Законом пільг надаються "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Віце-спікер наголосив, що "насправді для учасника бойових дій в Афганістані реальних пільг дуже мало, тому що абсолютна більшість з них не виконується". За його словами, фактично діє одна пільга - пільга по сплаті житлово-комунальних послуг. "Це для сімей афганців, а особливо тих, хто не працює та хворіє, як вода", - підкреслив політик. "Тому таке формулювання, яке Уряд передав нам у Законопроекті напередодні 15 лютого - свята для кожного афганця - ставить під сумнів навіть ті поодинокі кілька пільг, які мають учасники бойових дій в Афганістані", - додав він. Микола Томенко висловив сподівання, що Президент, покладаючи квіти до пам'ятнику воїнам-афганцям 15 лютого, повідомить, що не допустить того, щоб пільги для учасників бойових дій були ліквідовані. "Я сподіваюся, що влада не перетворить 15 лютого у сумний і трагічний день, а він і надалі залишатиметься святковим днем для всіх афганців", - сказав Віце-спікер.

Водночас, у розмові з однополчанами під час зустрічі у госпіталі, Микола Томенко сказав, що цілком розуміє критику на адресу тих категорій

51

військовослужбовців, які були в місцях бойових дій "проїздом", однак прирівнюються до учасників бойових дій. Він наголосив, що, можливо, "пільги та соціальна підтримка такої категорії потребує дискусії, але не потребує дискусії державна підтримка тих людей, які пройшли війну в Афганістані".

Віце-спікер зазначив, що відносини держави як Радянської, так і Української, з учасниками бойових дій в Афганістані ніколи не відзначалися великою повагою до тих, хто пройшов війну. Тому, на його переконання, на сьогоднішній день важливо чітко сформулювати в якій мірі Уряд від імені Української Держави готовий підтримувати людей, які пройшли війну. "В іншому разі знаменитий вислів радянських часів, який з'явився після афганської війни: "Нинішній уряд нас на війну не посилав, тому тепер він може нас "послати", - може стати актуальним і сьогодні", - наголосив М.Томенко.

Заступник Голови парламенту побажав міцного здоров'я всім колишнім воїнам та виловив переконання, що 15 лютого повинен бути днем солідарності всіх афганців. "Необхідно, щоб ті афганці, які змогли себе реалізувати, як люди успішні не забули про тих, які в силу своїх хвороб, чи навіть інвалідності сьогодні не мають такої можливості", - зазначив він. "А місцевій владі варто в цей день варто згадати в тому числі і родини тих хлопців, які не повернулися, бо уваги від держави потребують також і дружини та батьки тих, хто там полягли", - додав М.Томенко. "Сподіваюся, що афганці були і будуть залишатися тією активною соціальною групою, яка, не дивлячись на різні політичні обставини буде працювати і на українське суспільство, і на Українську Державу. І при слові "я служив в Афганістані" у людей поруч будуть і повага, і пошана, бо ці люди пройшли війну і сьогодні доводять, що вони справжні бійці", - підсумував Микола Томенко.

(прес-служба)* * *

У вівторок, виступаючи на відкритті п'ятого засідання Міжпарламентської Асамблеї України та Республіки Польща, Голова української частини Міжпарламентської асамблеї, Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко привітав від імені депутатів Верховної Ради України своїх польських колег, депутатів Сейму і Сенату Польщі та висловив сподівання, що спільна робота буде корисною та плідною і сприятиме подальшому розвитку взаємовигідних українсько-польських відносин.

У своєму виступі М.Томенко зазначив, що на сьогоднішній день українсько-польський діалог збагачується принципово новими елементами. Він наголосив, що обидві держави суттєво збільшують свій внесок у підтримку європейської та світової безпеки, а в полі їхнього зору - проблематика формування стабільного, демократичного та процвітаючого суспільства в регіоні Центрально-Східної Європи.

М.Томенко відмітив, що одним із визначальних чинників сучасних українсько-польських відносин є підтримка Польщею євроінтеграційних прагнень України та конструктивний підхід офіційної Варшави до всебічного розвитку діалогу з Україною як у двосторонньому, так і багатосторонньому вимірах. Він назвав важливим, що це реалізується у конкретних проектах і

52

програмах, покликаних наблизити Українську державу до Європи. "У цьому контексті ми особливо розраховуємо на активну підтримку європейських прагнень України під час польського головування в Європейському Союзі у ІІ півріччі 2011 року", - сказав М.Томенко.

Віце-спікер українського парламенту наголосив, що серед завдань, які Україна вважає пріоритетними у співпраці з Європейським Союзом на найближчу перспективу, є подальший розвиток співпраці з питань енергетичної безпеки, завершення переговорів та укладення Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, всебічне виконання положень Плану дій щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, практична реалізація узгоджених пріоритетів у рамках політики "Східного партнерства", виконання зобов'язань, що випливають з приєднання України до Європейського Енергетичного Співтовариства. Він підкреслив, що в реалізації цих планів Україна сподівається на стале співробітництво та щиру підтримку Польщі. "Переконаний, що стратегічному партнерству між Україною і Польщею немає альтернативи. Наші держави і народи розвиватимуть добросусідські відносини у злагоді і повазі, разом будуватимуть Спільний європейський дім", - відмітив М.Томенко.

Водночас, серед питань, які потребують першочергової уваги українських та польських парламентарів, Заступник Голови Верховної Ради визначив розвиток міжрегіонального співробітництва, ситуацію довкола реконструкції існуючих та відкриття нових пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні, запровадження спільного прикордонно-митного контролю, спільну підготовку та проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році тощо.

Завершуючи, Голова української частини Міжпарламентської асамблеї нагадав, що 15 лютого, під час роботи п'ятого засідання Міжпарламентської Асамблеї України та Республіки Польща буде працювати ряд робочих груп, зокрема, робоча група з європейської інтеграції, робоча комісія з питань реформування місцевого самоврядування та робоча комісія з питань транскордонного співробітництва і охорони навколишнього природного середовища. Він також повідомив, що після відповідної роботи зазначених вище робочих груп сторонами буде заслухана інформація про підсумки засідань та підписано ряд документів.

(прес-служба Заступника Голови Верховної Ради України)* * *

У п'ятницю під час брифінгу у парламенті Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко сказав, що українське суспільство підтримує опозицію у термінологічному визначенні річної діяльності Президента, яку швидше можна назвати роковинами по передвиборчих обіцянках, аніж річницею святкування.

Микола Томенко поінформував, що "Українське демократичне коло" на замовлення Інституту політики 29 січня 7 лютого 2011 року провело всеукраїнське опитування, ціль якого була визначити ставлення до

53

принципових питань соціально-економічного життя пересічного громадянина протягом року.

Віце-спікер нагадав, що основним гаслом Президента Віктора Януковича було "покращення життя громадян". Водночас, згідно згаданого опитування, більшість населення (61,7%) констатує погіршення їхнього матеріального становища за останні 12 місяців. При цьому третина опитаних (33,3%) зазначила, що їхнє матеріальне становище не змінилось, і лише 4% вважають, що їхнє матеріальне становище покращилось. "Тобто, за результатами першого року президентства Віктора Януковича, 4% громадян "жити стало веселіше і краще", - підсумував М.Томенко. Принциповим моментом в дослідженні М.Томенко назвав те, що і Схід України засвідчив, що за Президента Януковича їхнє життя погіршилося.

"Кожній десятій українській родини (11,2%) не вистачає грошей навіть на їжу, а двом п'ятим (41,3%), хоча й вистачає грошей на їжу, але купувати одяг чи взуття вже складно", - наголосив Микола Томенко. Згідно опитування, абсолютну більшість населення України (97,5%) тією чи іншою мірою хвилює зростання цін. "Це означає, що фактично 100% громадян України прокидаються сьогодні з думкою на які продукти ще підвищаться ціни", - підкреслив політик.

Окрім того, Заступник Голови ВР нагадав, що триває дискусія стосовно єдиного податку. Він повідомив, що, згідно згаданого дослідження, половина громадян (50,8%) вважає, що має зберегтись спрощена система оподаткування для малого бізнесу (єдиний податок). Він також повідомив, що більшість громадян (56,7%) вважають, що такі галузі, як, наприклад, аграрно-промисловий комплекс, повинні мати податкові пільги. "Цілком очевидно, що допомога держави у цьому напрямку дала б можливість нам не боятися підвищення цін на борошно, гречку тощо", - підкреслив М.Томенко.

(прес-служба Заступника Голови Верховної Ради України)* * *

У п'ятницю під час брифінгу у парламенті Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко сказав, що уряду сьогодні варто радикально змінити плани, які пов'язані із деякими задекларованими економічними реформами. За його словами, в першу чергу необхідно "виводити гроші із тіні, а не вишукувати нові податки". "Варто змінити підхід до пенсійної реформи, ліквідовувати в Україні тіньову економіку тощо", - підкреслив він.

М.Томенко поінформував, що згідно всеукраїнського опитування, яке провело "Українське демократичне коло" на замовлення Інституту політики 29 січня - 7 лютого 2011 року, значна частка опитаних - 42,3% громадян відкрито заявили, що їхнім знайомим доводиться отримувати зарплату (повністю або частково) неофіційно (в "конвертах"), а 4,6% відмовились відповідати. "Тобто, можна сказати, що 47% громадян України сьогодні говорять про те, що отримують гроші не офіційно", - підсумував Заступник Голови Верховної Ради. На його переконання, "це ключ до того, які реформи треба проводити в країні". "Отже, зміна формату оподаткування, яка б стимулювала роботодавців платити офіційну зарплату та водночас відповідальність роботодавців за те, що вони не виплачують таку заробітну плату, - це першочергові кроки", - наголосив

54

М.Томенко. "Бо сьогодні виникла наступна ситуація: все, що уряд пропонує - максимально навантажити офіційну частину економіки, а частина економіки в тіні, і ця частина постійно збільшується", - додав він.

Підсумовуючи, Віце-спікер сказав: "Парадоксально, що у ХХІ столітті половина української економіки знаходиться у "тіні".

(прес-служба Заступника Голови Верховної Ради України)* * *

П'яте засідання Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща

У Верховній Раді України відбулося П'яте засідання Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща.

Учасників засідання привітав Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він високо оцінив роботу Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща та зазначив, що Асамблея зарекомендувала себе як конструктивний інституціональний інструмент українсько-польських взаємин.

Водночас, на думку Голови Верховної Ради України, Асамблея могла б помітно виграти в ефективності та націленості на практичні результати, якби вдосконалила свою структуру та розширила коло постійно діючих робочих груп за рахунок створення комісій, які займалися б прогнозуванням та плануванням роботи Асамблеї на середньострокову перспективу, а також законодавчим забезпеченням економічного і гуманітарного виміру українсько-польського співробітництва. "Зважаючи на особливе значення і цінність українсько-польських відносин не лише для наших країн з населенням майже у 90 мільйонів громадян, але й для усієї Європи, вважав би, що Асамблея могла б подвоїти інтенсивність своєї роботи", - наголосив він.

В.Литвин, зокрема, акцентував увагу на важливості докладання зусиль до започаткування роботи парламентської складової політики "Східного партнерства" - "ЄВРОНЕСТ". Водночас, підкреслив він, Україна погодилася з участю у "Східному партнерстві", розглядаючи його як "додану вартість до наших двосторонніх контактів з Європейським Союзом і з країнами ЄС". Голова Верховної Ради України зауважив, що "Східне партнерство" вже потребує реанімації, навіть не розпочавши свою роботу", а також висловив сподівання, що "під час польського головування у Європейському Союзі цей проект почне працювати". На думку В.Литвина, "насамперед, необхідно вдосконалити самоорганізацію "Східного партнерства" на політичному рівні та вирішити питання про фінансове забезпечення цієї співпраці".

Голова Верховної Ради України підкреслив, що Україна зацікавлена у тому, щоб парламентська складова "Східного партнерства" запрацювала швидше.

Головуючий на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко у своєму виступі, зокрема, наголосив, що серед пріоритетних для України завдань у співпраці з Європейським Союзом на найближчу

55

перспективу, є подальший розвиток співпраці з питань енергетичної безпеки, завершення переговорів та укладення Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, всебічне виконання положень Плану дій щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, практична реалізація узгоджених пріоритетів у рамках політики "Східного партнерства", виконання зобов'язань, що випливають з приєднання України до Європейського Енергетичного Співтовариства. М.Томенко висловив переконання, що "стратегічному партнерству між Україною і Польщею немає альтернативи, наші держави і народи розвиватимуть добросусідські відносини у злагоді і повазі, разом будуватимуть спільний європейський дім".

Також, підкреслив заступник Голови Верховної Ради України, питання щодо розвитку міжрегіонального співробітництва, ситуації довкола реконструкції існуючих та відкриття нових пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні, запровадження спільного прикордонно-митного контролю, спільної підготовки та проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році є такими, що потребують першочергової уваги українських та польських парламентаріїв.

За затвердженим порядком денним засідання Міжпарламентської асамблеї було розглянуто питання: Україна - ЄС (головування Республіки Польща у ЄС у другому півріччі 2011р., "Східне партнерство"); підготовка до проведення ЄВРО-2012; прикордонно-митна тематика (запровадження спільного прикордонно-митного контролю, розбудова прикордонної інфраструктури, розширення зони дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху, охорона навколишнього природного середовища у прикордонній зоні); адміністративно-територіальна реформа.

Після обговорення питань у режимі пленарного засідання його учасники продовжили працювати у трьох комісіях: з питань реформування місцевого самоврядування (співголова від Української Сторони - народний депутат України Ольга Боднар), з питань транскордонного співробітництва і охорони навколишнього природного середовища (співголова від Української Сторони - народний депутат України Микола Шершун), з питань європейської інтеграції (співголова від Української Сторони - народний депутат України Тарас Чорновіл).

Підсумовуючи роботу комісій, їх члени зокрема, зазначили, що провели плідну роботу щодо обговорення проекту Спільної заяви Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща та погодилися із її положеннями. Пропозиції до тексту заяви, які мають бути оформлені окремо, внесли члени Комісії з питань місцевого самоврядування.

Спільну заяву Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща за результатами V засідання, яке відбулося 15 лютого 2011 року у Києві, підписали співголови Міжпарламентської асамблеї: Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко та Віце-маршалок Сейму Республіки Польща Єжи Вендерліх.

Спільною заявою Міжпарламентська асамблея України і Республіки Польща проголошує, що, враховуючи особливий характер стратегічного

56

партнерства між двома державами, важливість його подальшого розвитку та наповнення прагматичним змістом, що було підтверджено в ході діалогу між Президентом України В.Януковичем та Президентом Республіки Польща Б.Комаровським під час державного візиту Глави Української держави до Республіки Польща 3-4 лютого 2011 року; підтверджуючи прагнення України та Республіки Польща поглибити конструктивне співробітництво з усього спектру питань взаємин як у двосторонньому, так і багатосторонньому форматах; підтверджуючи готовність всебічної підтримки Республікою Польща євроінтеграційних устремлінь України, особливо у контексті підготовки Польщі до головування в ЄС у II півріччі 2011 року; діючи в інтересах обох держав та народів:

Сторони докладуть всіх зусиль для активізації міжпарламентського співробітництва, зокрема організації зустрічей на рівні комітетів і комісій обох парламентів, а також в рамках Парламентської асамблеї Євронест;

Польська сторона вітає європейський вибір України та висловлює готовність до активного двостороннього діалогу з метою подальшої інтеграції України до Європейського Союзу, а в перспективі - набуття Україною повноправного членства в ЄС;

Українська сторона висловлює особливе сподівання на досягнення суттєвого прогресу у сфері європейської інтеграції України під час головування Польщі в Європейському Союзі у другій половині 2011 року. У цьому контексті першочерговим завданням є укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Сторони своїми правовими діями сприятимуть взаємному обміну інвестиціями та їх захисту.

Також у Заяві зазначається, що Сторони привітали рішення Брюссельського саміту Україна - ЄС від 22 листопада 2010 року щодо ухвалення Плану дій з лібералізації візового режиму для України та підтвердили, що кінцевою метою візового діалогу є запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав-членів Європейського Союзу.

У цьому контексті Сторони домовилися налагодити ефективну взаємодію щодо реалізації згаданого Плану дій, здійснювати подальшу лібералізацію візового режиму у відносинах між Україною і Республікою Польща, зокрема, максимально можливу лібералізацію пересування українських громадян під час проведення фінальної частини Чемпіонату з футболу "Євро-2012", а також розглянути можливість розширення зони застосування місцевого прикордонного руху.

Відповідно до Заяви, Сторони докладатимуть зусиль для розвитку транскордонного співробітництва, зокрема щодо розмежування пасажирського і вантажного руху на автомобільному пункті пропуску Корчова-Краківець, а також створення на підставі законодавства України, Республіки Польща та Європейського Союзу умов для здійснення контролю на спільних пунктах пропуску на території обох держав.

Також Сторони погоджуються на безперечному значенні співпраці у сфері регіональної політики, зокрема у сенсі застосування Україною позитивного досвіду адміністративно-територіальної реформи у Республіці

57

Польща, що сприятиме насамперед зміцненню місцевого самоврядування в Україні та справжній незалежності місцевих громад в ухваленні рішень щодо їхньої життєдіяльності, а також приведенню українського законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Окрім того, Сторони позитивно відзначили стан підготовки обох країн до проведення Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 та домовилися про необхідність активізації спільних дій, спрямованих на забезпечення проведення цього заходу на високому рівні.

Також Сторони відзначили значний прогрес у співробітництві щодо поліпшення стану довкілля Карпатського регіону та підтримують Протокол про збереження і сталий розвиток біологічного та ландшафтного різноманіття, підписаний Карпатськими країнами у червні 2008 року під час Другої конференції Сторін Карпатської конвенції. Україна і Польща послідовно докладатимуть зусилля для досягнення цілей, визначених цим документом.

* * *

ПРИВІТАННЯ, ТЕЛЕГРАМИ

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у понеділок привітав із 100-річчям відомого державного діяча Ростислава Бабійчука, який з 1956 по 1971 рік керував Міністерством культури УРСР.

"Ваша доля тісно поєднана з долею Батьківщини, самовідданому служінню якій присвячені кращі роки життя, знання, досвід, творча енергія, - зазначив В.Литвин, звертаючись до ювіляра. - Більша частина вашої державницької діяльності пов'язана з культурно-мистецьким піднесенням України, із сприянням духовному відродженню суспільства, розвитку національної свідомості, виявленню культурної самобутності рідного народу".

Окремим рядком славної трудової біографії Р.Бабійчука, за словами керівника українського парламенту, значиться багаторічне керівництво Міністерством культури УРСР, де проявилися його "кращі людські якості: творча енергія, гострий розум, ерудиція, талант організатора, неординарність та сміливість у прийнятті рішень".

"На всіх життєвих шляхах, якими довелося пройти, справджуючи своє багатотрудне, подвижницьке й благородне покликання, ви зберігали вірність фаховому і громадянському обов'язку, порядності, принциповості, людяності", - відзначив В.Литвин та побажав Р.Бабійчуку, аби цей "високий ювілей додав йому сил і натхнення та став сходинкою до нових справ і здобутків".

Голова Верховної Ради поспілкувався з ювіляром, передав йому подарунки та пообіцяв посприяти перевиданню автобіографії Р.Бабійчука "Сторінки трудової біографії".

(Прес-секретар Голови Верховної Ради України)* * *

58

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловив співчуття родині голови Чернівецької обласної ради Василя Ватаманюка, який помер у вівторок на 65-му році життя.

"З глибоким сумом сприйняв звістку про смерть Василя Ананійовича Ватаманюка.

Він пішов у вічність, назавжди залишивши слід в історії своєї області і серцях усіх, хто жив і працював поряд з ним. Василя Ананійовича знали і шанували як добру, порядну людину, високого професіонала і здібного керівника, надійного товариша.

Низько схиляю голову перед незабутнім образом Василя Ананійовича. Вічна і світла йому пам'ять!

Поділяю ваші біль і скорботу від непоправної втрати.Прийміть мої щирі співчуття", - йдеться у телеграмі.

* * *

59