80 років Придніпровській державній академії будівництва та архітектури

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ББК 74.583 (4УКР — ХАР)

Х-21

Упорядник — Олена Макаренко

Х-21

Від знань до професіоналізму:

Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут —

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — 80 років

Під загальною редакцією В.І. Большакова. — Х., 2010. — 176.

ISBN 978-966-2537-00-0

Свідоцтво державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ХК 242.

Книга «Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут — Придніпровська державна академія будівництва

та архітектури — 80 років» — ювілейне видання, що присвячується 80-літтю з дня заснування Придніпровської

державної академії будівництва та архітектури.

Академія має не тільки славетну історію, а й багато відомих вихованців та династій, що сформувалися у її стінах

як особистості та стали справжніми професіоналами своєї справи. Про їх долі, минуле та сьогодення йде мова в книзі,

яку ви тримаєте в своїх руках.

Ілюстрації та тексти до кожної сторінки розділу про випускників надані учасниками проекту.

При підготовці розділу про історію та сьогодення вузу використані текстові матеріали з книги «Нариси історії

Придніпровської державної академії будівництва та архітектури». Фотоілюстрації надані музеєм ПДАБА.

Редакційна рада вдячна Євсєєвій Г.П., Підорвану І.Г., а також усім, хто брав участь і допомагав у створенні цієї книги.

© О.В. Макаренко

© В.О. Погорелова


3

Большаков Володимир Іванович —

ректор ПДАБА 7

Портретна галерея ректорів 8

Портретна галерея ректорів 9

Науково-дослідна діяльність ПДАБА 10

Міжнародне науково-технічне

співробіт ництво академії 12

Вчена рада ПДАБА 14

Науково-дослідна частина ПДАБА 14

Ними пишається академія 15

Архітектурний факультет 18

Факультет промислового та цивільного

будівництва 20

Механічний факультет 21

Будівельний факультет 22

Економічний факультет 23

Інститут екології та безпеки життєдіяльності

в будівництві 24

Факультет технологій життєзабезпечення

в будівництві 25

Факультет екології та безпеки життєдіяль-

ності В будівництві 25

Інститут експертизи, проектування та ви-

шукувань 26

Інститут безперервної фахової освіти

(ІБФО) 27

Інститут заочної і дистанційної освіти 28

Науково-технічна бібліотека ПДАБА 30

Профспілковий комітет ПДАБА 31

Профілакторій 31

Музей історії ПДАБА 32

Студентський клуб 33

Від славного минулого до великого майбут-

нього 34

Служба адміністративно-господарської

частини ПДАБА 41

Планово-фінансове управління ПДАБА 41

Матеріально-технічна база ПДАБА 42

Економічний факультет:

Кафедра фінансів і маркетингу 44

Кафедра обліку, економіки і управління

персоналом підприємства 45

Кафедра менеджменту, управління проекта-

ми і логістики 46

Кафедра економічної теорії та права 46

Кафедра міжнародної економіки 47

Кафедра українознавства 48

Факультет промислового і цивільного будів-

ництва:

Кафедра планування і організації виробни-

цтва 48

Кафедра технології будівельного виробни-

цтва 49

Кафедра Оснований и фундаментов 50

Кафедра залізобетонних та кам’яних кон-

струкцій 53

Кафедра будівельної механіки та опору

матеріалів 54

Кафедра фізичного виховання та спорту 55

Кафедра вищої математики 56

Будівельний факультет:

Кафедра металевих, дерев’яних і пластмасо-

вих конструкцій 57

Кафедра теоретичної механіки 58

Кафедра прикладної математики 59

Кафедра землевпорядкування, будівництва

автодоріг та геодезії 60

Кафедра фізики 62

Кафедра інтенсивного навчання іноземним

мовам 63

Інститут екології та безпеки життєдіяльності

в будівництві

Кафедра теплотехніки та газопостачання 63

Кафедра технології будівельних матеріалів,

виробів і конструкцій 64

Кафедра отопления, вентиляции и качества

воздушной среды 65

Факультет технологій життєзабезпечення у

будівництві:

Кафедра гідравліки 66

Кафедра іноземних мов 67

Кафедра екології та охорони навколишнього

середовища 68

Факультет екології і безпеки

життєдіяльності:

Кафедра безпеки життєдіяльності 69

Кафедра хімії 69

Архитектурный факультет:

Кафедра архитектурного

проектирования 70

Кафедра дизайна архитектурной среды 72

Кафедра архітектури 73

Кафедра основ архітектури 73

Кафедра філософії та політології 74

Кафедра нарисної геометрії та графіки 74

Механічний факультет:

Кафедра матеріалознавства та обробки

матеріалів 75

Кафедра прикладної механіки 76

Кафедра експлуатації та ремонту машин 77

Кафедра автоматики та електротехніки 78

Кафедра строительных

и дорожных машин 79

Спогади випускників:

Династія Бабич 80

Бейцун Сергей Викторович 81

Бєліков Анатолій Серафімович 82

Бутенко Олександр Анатолійович 83

Бичков Сергій Анатолійович 84

Бабенко Анатолий Семенович 86

Выпускник ПГАСА как

семейная традиция... 87

Вадімов Вадім Митрофанович 88

Ващинський Володимир Михайлович 89

Декальчук Петро Васильович 90

Жидко Николай Алексеевич 91

Житников Володимир Володимирович 92

В дорогу строек — путь тернистый —

нас институт благословил 94

Касьянов Сергей Павлович 96

Киптык Валерий Антонович 98

Кірнос Володимир Михайлович 100

Кривенко Павел Васильевич 101

Крамарьов Сергій Михайлович 102

Горбачев Владлен Тихонович

(1931—2009 гг.) 102

Козлов Вадим Васильевич 103

Куліченко Іван Іванович 104

Карновский Игорь Алексеевич 105

Шабатько Владимир Ильич 105

Кухмай Николай Иванович 106

Короткевич Анатолий Андреевич 108

Кучук Виталий Валентинович 109

Копейко Василий

Яковлевич (1908—1981 гг.) 110

Лущик Анатолий Иванович 111

Леонов Валерий Юрьевич 112

Літвіщенко Віктор Іванович 113

Лукашев Виктор Петрович 114

Лукашев Юрий Викторович 114

Литвяк Василий Григорьевич 116

Малый Александр Владимирович 117

Мелашич Василий Васильевич 118

Медведовський Валерій

Володимирович 119

Строганов Юрий Викторович 120

Березовский Михаил Наумович 121

Нижниковский Георгий Сергеевич 128

Никулин Валерий Борисович 129

Омельченко Алексей Григорьевич 130

Орлов Виктор Васильевич 132

Пидорван Игорь Григорьевич 133

Панасенко Геннадий Александрович 134

Пікінер Володимир Тарасович 136

Писанко Николай

Макарович (1914—1998 гг.) 138

Писанко Анатолий Алексеевич 139

Проценко Людмила Макарівна 140

Полтавец Владимир Елисеевич 141

Семья Пустовойтенко 142

Ревский Сергей Борисович 144

Сафонов Владимир Васильевич 145

Соколов Игорь Анатольевич 146

Супрунюк Евгений Владимирович 148

Седин Владимир Леонидович 149

Сынах Анатолий Алексеевич 150

Сухомлин Іван Прокопович 153

Ткач Дмитрий Иванович 154

Трапер Леонид Семенович 155

Турчин Леонид Аркадьевич 156

Фролов Игорь Владимирович 158

Фурман Дмитрий Владимирович 159

Фоменко Віталій Іванович 160

Харченко Дар’я Сергіївна 161

ХМАРА Леонид Андреевич 162

Челноков Александр Васильевич 166

Чистилин Дмитрий Константинович 167

Шаленний Василь Тимофійович 168

Шамрай-Барабаш Жанна Михайловна 169

Шімон Микола Іванович 170

Шатов Сергій Васильович 171

Шостак Руслан Станиславович 172

Шинкевич Виктор Геннадиевич 173

Сова Иван Матвеевич 174

Чалый Валерий Григорьевич 174

Швець Микола Антонович 175

ЗМІСТ:

4

Привітання з ювілеєм Придніпровської державної

академії будівництва та архітектури

Щиросердно вітаю керівництво, професорсько-викладацький склад, студентів та аспірантів Придніп-

ровської державної академії будівництва та архітектури з її 80-річним ювілеєм!

Заснована як Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, академія витримала випробу-

вання часом, і протягом всієї своєї історії продовжує символізувати поєднання традицій та іннова-

цій у сфері вищої інженерно-будівельної освіти.

Незмінними залишаються повага, пам’ять та любов до Інституту, який разом з батьківським вихован-

ням дав своїм студентам спрямування у житті, заклав патріотичні, моральні основи, освіту, традиції,

які роблять молодих людей громадянами, патріотами своєї держави, майстрами своєї справи.

Інститут закладає засади конкурентоспроможності та гнучкості, які дозволяють швидко реагувати

на виклики сучасності, зокрема, пережити злам економічних формацій, сформувати новий світогляд

та адаптуватися до нових реалій суспільного життя.

Я щиро вдячний всім, хто навчав і створював умови та можливості для вільного вираження думок

та ідей, підтримував культ знань та прагнення успіху, і бажаю Придніпровській державній академії

будівництва та архітектури подальшого процвітання та завжди тримати руку на пульсі у справі про-

фесійного становлення молодого покоління, вихованого на європейських цінностях.

Народний депутат України

кількох скликань Сергій Бичков


5

Щиро вітаю викладачів, студентів і випускників

з 80-річчям Придніпровської державної

академії будівництва та архітектури!

За 80 років існування Придніпровська державна академія будівництва та архітектури виховала по-

над 60 тисяч фахівців будівельної справи, які своєю працею та успіхами примножували й примножу-

ють славу академії, розбудовуючи Українську державу.

Сьогодні навчальний заклад відомий далеко за межами нашої країни, студенти та аспіранти академії

нині мають можливість стажування за кордоном і захисту дисертацій та дипломних робіт.

Я щиро вдячний викладачам за плідну працю, ентузіазм та творчий підхід до роботи. Саме будівель-

ний інститут дав мені путівку в життя. Отримані знання й нині стають у нагоді та допомагають розбу-

довувати рідний Дніпропетровськ. Щиро вдячний педагогічному колективу за виховання молодого

покоління патріотів міста.

Історія академії — це багаторічний шлях невпинного зростання та розвитку. Бажаю всім невичерп-

ної енергії, натхнення, успіхів у роботі й навчанні, а також процвітання та нових звершень на благо

Дніпропетровська та всієї України.

Дніпропетровський

міський голова Іван Куліченко

6

Шановні випускники!

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — один з найстаріших навчальних

зак ладів України, організований у 1930 році як Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут.

У 1994 році Указом Президента України ВНЗ був наданий статус академії. Історія становлення та

розвитку його науково-педагогічних шкіл тісно пов’язана з розбудовою народного господарства, нау-

ки та освіти України. З ПДАБА поєднані імена всесвітньо відомих вчених-академіків: Г.Д. Дібров,

С.П. Гомея, М.В. Савицький, А.П. Прусаков, В.Б. Швець та багато інших. ПДАБА — інтегрований дер-

жавний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації з розвинутою інфраструктурою, який здій-

снює освітню діяльність за усіма рівнями. Навчальний процес здійснюють 688 викладачів, із них

докторів наук, професорів — понад 83 чоловіки, кандидатів наук, доцентів — 279 чоловік, у числі

яких 120 академіків, член-кореспондентів Академії наук СРСР та України, Заслужених діячів науки,

Заслужених працівників вищої школи, Лауреатів державних премій.

Наукові та прикладні розробки академії високо оцінені державою. Будівельну галузь важко уяви-

ти без унікальних науково-технічних розробок Придніп ровської державної академії будівництва та

архі тектури, її співробітників, студентів, і найголовніше, випускників, які довели своєму місту, всій

країні й цілому світові свою унікальність і працездатність — завдяки вашим зусиллям академія кро-

кує переможною ходою сьогодення.

Глибока повага та велика шана вам — дорогі випускники, за багатогранну плідну діяльність на ниві

будівельної та народногосподарської діяльності.

У день славетного ювілею зичу вам здоров’я й добробуту, творчих успіхів, подальшого творчого по-

льоту, нових звершень і наснаги в реалізації всіх Ваших планів та величних задумів.

З повагою, ректор ПДАБА

академік, д.т.н., професор,

Лауреат Державної премії В. І. Большаков


7

Вчений-металофізик, доктор технічних наук (1986 р.), професор (1987 р.), заслужений діяч науки і техніки України

(1999 р.), заслужений інженер Росії (2000 р.).

З відзнакою закінчив Дніпропетровський металургійний інститут у 1969 році.

Трудова діяльність: різноробочий ковальсько-пресового цеху Дніпропетровського паровозоремонтного заводу (1963 р.),

терміст цеху паливної апаратури Харківського тракторного заводу (1968 р.), аспірант, молодший науковий

співро бітник Московського інженерно-будівельного інституту (1969—1972 рр.), молодший, старший науковий

співробітник Дніпропетровського інженерно-будівельного інсти туту (1972—1975 рр.), доцент кафедри мета-

левих і дерев’яних конструкцій (1975—1986 рр.), ректор Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту

(1987—1994 рр.), ректор Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (з 1994 р. і дотепер),

завідувач кафедри технології металів (1986—2000 рр.), завідувач кафедри матеріалознавства і обробки металів

(з 2000 р. — доктор наук, професор).

Проводить наукові дослідження в галузі фізичного металознавства будівельних сталей підвищеної та високої міц-

ності, нових матеріалів та виробів з високими характеристиками, переробки та використання відходів виробництва

в будівництві.

Створив наукову школу з прикладного матеріалознавства. Невпинно працює над підвищенням якості металопрока-

ту, рівня його експлуатаційних характеристик і відповідно надійності сталей конструкцій, які повинні відповідати

технологічним вимогам будівельного виробництва та мати високу надійність і довговічність, бути спроможними

ефективно працювати в конструкціях.

БОЛЬШАКОВ Володимир Іванович — ректор ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Большаков В.І. — ініціатор створення в академії мережі

спеціалізованих рад з захисту кандидатських і доктор-

ських дисертацій, він — заступник голови Ради ректо-

рів Дніпропетровської області, керівник Дніпропетров-

ського територіального відділення Академії будівництва

України, директор-засновник Міжгалузевого інституту

будівельних матеріалів при Придніпровському центрі

Міжнародної інженерної академії.

Підготував 9 докторів, 17 кандидатів наук. Автор та спів-

автор понад 1050 наукових праць, у тому числі 56 моно-

графій, підручників та навчальних посібників. Має

192 свідоцтва на винаходи та патенти.

Большаков В. І. проводить широку науково-організацій-

ну роботу, є головою спеціалізованої вченої ради з за-

хистів докторських та кандидатських дисертацій академії

та членом такої ради Дніпропетровської на ціональної

металургійної академії, членом редколегії журналу «Бу-

дівництво України», головним редактором журна лів

«Метало знавство та обробка матеріалів», «Вісник ПДАБА»

та наукових збірників праць ПДАБА, заступником голов-

ного редактора українсько-польської збірки «Теоретичні

основи будівництва». Він — академік Академії інженер-

них наук України (1991 р.), Академії будівництва України

(1993 р.), Міжнародної інженерної академії (1994 р.),

Академії вищої школи України (1995 р.), лауреат премії

Міжнародної інженерної академії імені академіка К. Ста-

родубова (1996 р.), премії Академії будівництва України

імені академіка М. С. Буднікова (2000 р.), премії міжна-

родної інженерної академії Б.Є. Патона (2001 р.).

Большаков В. І. — почесний професор Університету

Св. Климента Охридського (Біттола, Македонія, 1996 р.),

почесний професор Варшавського технічного універ-

ситету (2002 р.), член Ради Асоціації будівельних зак-

ладів СНД (1990 р.), член Товариства металургії США

(1991 р.), член Європейського товариства математиків

та механіків (Німеччина, 1995 р.), член Королівського

інституту металів (Англія, 1995 р.), член Канадського

інституту гірничої справи металургії та нафти (1996 р.),

постійний член Ради Міжнародної біографічної асоціа-

ції (Велика Британія, Кембридж, 1998 р.), член Ради

спілки будівельників України.

Нагороджений орденами: «За заслуги» III ступе-

ня (Украї на, 2000 р.), «За заслуги» II ступеня (Украї-

на, 2006 р.), «Пальмова гілка» II ступеня (Франція,

1994 р.), «За зас луги» (Великобританія, 1999 р.), Свя-

того Станіслава IV ступеня (2001 р.); медалями: Святого

Климента Охридського (Македонія, 2000 р.), «За вірну

службу рідному місту» (Дніпропетровськ, 2000 р.), від-

знакою голови Дніпропетровської облдержадміністра-

ції «За розвиток регіону» (2002 р.). Почесною грамо-

тою Верховної Ради (2003 р.), знаком «Відмінник освіти

України» (2003 р.), а також знаками орденів Української

православної церкви «Святого Дмитра Солунського»

IV ступеня та «Святого Князя Володимира» IV ступеня.

Неодноразово обирався Людиною року Міжнародним

біографічним центром (Велика Британія, Кембридж,

2004 р., 2009 р.), був неодноразово нагороджений від-

знакою «За видатні досягнення XX століття» Біографіч-

ним інститутом США. Удостоєний звання «Великий Інте-

лект ХХІ сторіччя» (2008 р.).

Захоплення: книгочитання, нумізматика, живопис, філа-

телія.

ИИЕКТУТЕКТУ

8

ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ РЕКТОРІВПлеяда найкращих науковців, які очолювали академію в різні

роки. На їхню долю випало чимало випробувань — це й ста-

лінські репресії, й роки Великої Віт чизняної війни, й голод ні

повоєнні роки відновлення держави після Перемоги, буремні

роки наприкінці ХХ ст. Під їх пильним оком квітне й шириться

розмаїте студентське коло академії.

У різні роки ВНЗ очолювали: Міндель С. І. (1930—1931 рр.),

Вєт ров П. К. (1931—1936 рр.), Шерешевський С. І. (1936—

1937 рр.), Карчемський М.Ю. (1938—1953 рр.), Руднік Я. В.

(1953—1961 рр.), Григоров І. П. (1961—1964 рр.), Резничен-

ко П.Т. (1964—1987 рр.).

Міндель С. І.ректор інститута (1930—1931)

Вєт ров П.К.ректор інститута (1931—1936)

Шерешевський С.І.ректор інститута (1936—1937)

Карчемський М.Ю.ректор інститута (1938—1953)

Руднік Я.В.ректор інститута (1953—1961)

Григоров І. П.ректор інститута (1961—1964)

Резниченко П.Т.ректор інститута (1964—1987)


9

ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ ПРОРЕКТОРІВ

Дикарев Борис Миколайовичпроректор з науково-педагогічної роботи

та міжнародних зв’язків

ПриходькоАнатолій Петровичпроректор з науково-педагогічної та

навчально-виховної роботи

Рижков Ігор Вікторовичпроректор з науково-педагогічної та

соціально-економічної роботи

Савицький Микола Васильовичпроректор з наукової роботи

Шостак Станіслав Леонідовичпроректор з адміністративно-господарської

роботи

Верхоглядова Наталя Ігорівнапроректор з науково-педагогічної,

економічної та навчальної роботи

ПРИХОДЬКО АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧЗакінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут

(1970 р.). Доктор технічних наук, професор. Академік Академії

будівництва України, Академії наук вищої школи України, ака-

демічний радник Міжнародної інженерної академії. Нагород-

жений орденом «Знак Пошани» (1986 р.). Заслужений праців-

ник освіти.

РИЖКОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧЗ відзнакою закінчив Дніпропетровський інженерно-буді-

вельний інститут (1989 р.). У 2005 р. захистив кандидатську

дисертацію в Одеському національному політехнічному уні-

верситеті за фахом «Елементи і пристрої систем автоматики

і обчислювальної техніки». У 2006 р. отримав звання доцента.

Кандидат в майстри спорту СРСР з плавання (1979 р.), з ватер-

поло (1983 р.).

САВИЦЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧЗакінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут

(1976 р). Доктор технічних наук, професор. Академік Академії

будівництва України, Україн ської Академії наук, лауреат Премії

Академії будівництва Украї ни ім.академіка М. С. Будникова. На-

городжений медалями «60 років Збройних Сил СРСР» (1978 р.),

«За заслуги перед містом» (2004 р.), нагрудним знаком Міністер-

ства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2005 р.).

ДИКАРЕВ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧЗакінчив Дніпропетровський державний університет (1970 р.).

Кандидат фізико-математичних наук, професор, академік Акаде-

мії будівництва України. Член товариства електростатики Франції,

член Інституту інженерів електрики і електроніки, академічний

радник Міжнародної інженерної академії, голова координацій-

ної ради проректорів по міжнародному співробітництву при раді

ректорів. Нагороджений урядом Франції «Пальмова академічна

гілка» (2002 р.), нагрудним знаком Міністерства освіти і науки

України «Петро Могила» (2005 р.).

ВЕРХОГЛЯДОВА НАТАЛЯ ІГОРІВНАЗакінчила Дніпропетровський гірничий інститут імені Артема

(1979 р.). В 1987 р. — аспірантуру Московського геолого-роз-

відницького інституту. Захистила кандидатську дисертацію.

Доктор економічних наук (2006 р.), професор (2007 р.).

ШОСТАК СТАНІСЛАВ ЛЕОНТІЙОВИЧЗакінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут

(1982 р.). Член-кореспондент Академії будівництва України.

Нагороджений орденом Дружби народів (1982 р.), двома меда-

лями, численними почесними знаками, грамотами, дипломами,

медаллю «За вірну службу рідному місту» (Дніпропетровськ,

2000 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки Украї-

ни (2005 р.).

10

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПДАБАНаукова діяльність академії є невід’ємною складовою освітнього про-

цесу і має на меті розвиток фундаментальних та прикладних досліджень у

галузі природничих, технічних, соціально-економічних наук; освоєння рин-

ку науково-технічних послуг; пошук нових форм науково-технічного спів-

робітництва із вітчизняними та закордонними осередками академічної та

галузевої науки; розвиток інновацій, популяризацію наукових досягнень,

підтримку молодих вчених.

Для координації зусиль у вирішенні першочергових науково-технічних

проблем різних галузей народного господарства, удосконалення систем

організації наукової діяльності і підготовки кадрів, розширення ринку на-

уково-технічних послуг та запровадження сучасних методів управління при

академії створено Придніпровський науково-освітній інститут інноваційних

технологій в будівництві, який очолив проректор з наукової роботи, д.т.н.,

проф. М.В. Савицький. До складу інституту увійшли: науково-дослідна час-

тина з усіма структурними підрозділами; відділ докторантури, аспірантури

та магістратури, Придніпровський навчально-практичний центр інновацій-

них будівельних технологій, студентське проектно-конструкторське бюро,

відділ дипломного та курсового проектування, Придніпровський регіональ-

ний центр енергодосліджень та енергоефективних технологій у будівництві

та комунальному господарстві, навчально-науковий Європейський центр,

науково-дослідний економічний сектор регіонального розвитку і відділ ви-

мірів та метрології.

Тематикою наукових досліджень охоплені майже усі пріоритетні на-

прямки розвитку науки і техніки. Це, насамперед, створення сучасних бу-

дівельних матеріалів, розробка економічно обґрунтованих організаційно-

конструктивно-технологічних рішень з реконструкції п’ятиповерхівок з їх

одночасною термореабілітацією; будівництво малоповерхового соціально-

го житла; вирішення питань, пов’язаних з експлуатацією зсувонебезпечних

територій; модернізація систем опалення та гарячого водопостачання;

створення універсальних засобів механізації будівельних робіт та спеці-

альних машин для ліквідації наслідків стихійних лих тощо.

З року в рік спостерігається тенденція сталого зростання фінансових

показників наукової діяльності. Обсяги госпдоговірних робіт впродовж

2001—2009 рр. збільшились у 12 разів і досягли майже 7 млн. грн. Бюд-

жетне фінансування зростало удвічі повільніше: з 72,7 тис. грн. у 2001 р.

до 493,2 тис. грн.— у 2009. Співвідношення цих показників вже у 2009 р.

досягло 14,2, що забезпечує академії одне з провідних місць серед вишив

будівельного профілю. Левова частка обсягів госпдоговірних робіт припа-

дає на об’єкти атомної енергетики. Окрім експериментальних досліджень

довготривалих деформацій ґрунтових основ фундаментів реакторних від-

ділень Південно-Української, Запорізької, Хмельницької, Рівненської та

Трипільської АЕС, колективами наукових лабораторій кафедри основ та під-

валин розробляються методи їх стабілізації і підсилення в умовах діючого

виробництва.

Науковці академії успішно співпрацюють з органами місцевого само-

врядування при вирішенні першочергових проблем міста та області. На-

самперед, розроблено низку ефективних технологій теплового захисту для

існуючого житлового фонду та заходів щодо зниження техногенного наван-

таження і відновлення екологічної рівноваги Придніпровського регіону;

створено систему радіаційного контролю на всіх етапах циклу будівельного

виробництва; запроваджено заходи з поліпшення технічного стану систем

водопостачання та водовідведення; розроблено ефективні методики очи-

щення природних і стічних вод, а також технології безвідходної переробки

сміття і твердих побутових відходів з використанням природних біоцено-

зів.

У рамках співпраці з Головним управлінням будівництва та архітекту-

ри облдержадміністрації фахівцями кафедр архітектурного профілю роз-

роблено низку архітектурних проектів поліфункціональних житлових ба-

гатоповерхових будинків, готельно-офісних і торговельно-розважальних

комплексів, а також культових споруд для міст та населених пунктів області.

На виконання обласної програми по збереженню пам’яток старовини про-

водяться дослідження архітектурної спадщини міста, здійснюються рестав-

раційні заходи та розробляються маршрути краєзнавчого туризму.

З метою втілення на практиці ідеї інтеграції вузівської та академічної

науки ПДАБА очолила секцію «Будівництво та архітектура» науково-техніч-

ної ради Придніпровського наукового центру, яка об’єднала вчених регіону

для вирішення актуальних питань будівельної галузі. Окрім, цього, науков-

ці академії плідно співпрацюють з фахівцями наукових установ України та

країн СНД. Так, в науково-дослідному інституті НАНУ — Інституті проблем

природокористування і екології створено філіал кафедри опалення і венти-

ляції ПДАБА, діяльність якого, окрім освітньої складової, передбачає вико-

нання спільних наукових досліджень стосовно поліпшення стану довкілля та

якості життя. Тісна співпраця поєднує наших науковців з Міжнародною ака-

демією безпеки життєдіяльності, регіональне відділення якої організоване

на базі Інституту безперервної фахової освіти — структурного підрозділу

ПДАБА. Профіль наукової діяльності цього відділення — створення сучас-

них засобів механізації процесів будівництва та розробка і запровадження

комплексних заходів з поліпшення безпеки життєдіяльності людини.

Тристороння угода про науково-технічне співробітництво в галузях на-

фтовидобутку та енергетики з 2002 р. пов’язує академію з Інститутом тех-

нічної механіки НАНУ та Національним космічним агентством України.

Спільно з Інститутом проблем міцності та Інститутом хімії високомо-

лекулярних сполук НАНУ досліджуються можливості застосування у бу-

дівництві сучасних композиційних матеріалів, зокрема, при відновленні

металевих та бетонних споруд, а також вирішуються питання, пов’язані з

будівництвом метрополітену в м. Дніпропетровську.

Співпраця з Українською Академією аграрних наук дозволила здійсни-

ти розробку низки ефективних рішень, спрямованих на зниження вмісту

рухомих форм важких металів в техногенно забруднених ґрунтах.

Проблеми захисту будівель і споруд від дії динамічних навантажень

імпульсного характеру вирішуються разом з фахівцями Інституту фізики

гірничих процесів НАНУ.

На базі угод про науково-технічне співробітництво з Інститутом над-

твердих матеріалів ім. В.Н. Бакуля та Інститутом чорної металургії НАНУ

виконуються спільні наукові дослідження в галузі матеріалознавства.

Творчі зв’язки поєднують вчених ПДАБА та Міжнародної Академії наук

екології і безпеки життєдіяльності при вирішенні питань, пов’язаних з регі-

ональною та глобальною екологічною безпекою.

Не припиняється співпраця наших науковців з фахівцями Інституту

математики НАНУ в галузі досліджень нелокальних симетрій нелінійних

диференціальних рівнянь; Інституту фізики НАНУ — при вивченні електро-

фізичних властивостей діелектричних рідин; Академії комунального госпо-

дарства — з питань електроімпульсної обробки природних вод; Академії

будівництва України — щодо здійснення моніторингу технічного стану во-

допровідних мереж та систем водопостачання; інституту «Академпромжит-

лопроект» — з питань розробки нормативно-довідкової документації.

Вагомим показником розвитку інтеграції освітньої та наукової сфер в

академії є залучення обдарованої студентської молоді до виконання кон-

кретних наукових розробок в рамках бюджетних та кафедральних тематич-

них програм і госпдоговорів, співучасті у підготовці публікацій та доповідей

на семінарах і конференціях, винахідницької діяльності, участі у предметних

олімпіадах, творчих конкурсах та фестивалях. Окрім цього, широко прак-

тикується залучення науково-дослідних або дослідно-конструкторських

розділів у курсові та дипломні проекти усіх профільних кафедр академії.

Впродовж 2001—2009 рр. у співавторстві зі студентами опубліковано 728

наукових статей, до Укрпатенту подано 198 заявок на винаходи і корисні

моделі, отримано 157 патентів України, майже третина майбутніх фахівців

щорічно мала змогу продемонструвати свої знання та перші наукові здо-

бутки на конференціях та науково-практичних семінарах різного рівня. За

період 2003—2009 рр. 96 науково-практичних проектів було представлено

на конкурс «Інтелект-Творчість-Успіх», а за результатами конкурсу «Молодь

рідному місту» молоді науковці академії отримали 4 гранти для реалізації

своїх проектів.

В академії діє Рада молодих вчених, яка має за мету не лише сприяння

реа лізації творчого потенціалу обдарованої молоді та залучення її до ви-

конання важливих народногосподарських завдань.

Результати наукових досліджень вчених академії знаходять своє відобра-

ження в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, словниках, довід-

никах, наукових статтях. Так, протягом 2001—2009 рр. було видано 94 моно-

графії, 52 підручники, 158 навчальних посібників, опубліковано у вітчизняних

та закордонних періодичних виданнях понад 7000 статей, майже півтори тисячі

науковців продемонстрували свої здобутки на 130 вітчизняних та міжнародних

виставках. Щорічна участь у виставках-презентаціях «Освіта України», «Освіта

та кар’єра», «Інноваційні технології навчання», «Укртехнологія» неодноразово

відзначалась почесними дипломами.

Достатня увага приділяється своєчасній охороні створених в результа-

ті виконання наукових досліджень об’єктів інтелектуальної власності. Так,

впродовж 2001—2009 рр. було подано 491 заявку на винаходи і корисні

моделі та одержано 436 охоронних документів.

Завдяки зусиллям провідних науковців та всього професорсько-викла-

дацького корпусу в академії сформувались і успішно діють 10 визначних

в Україні і за її межами наукових шкіл, які координують дослідження та

здійснюють підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації за такою тема-

тикою:


11

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО, НОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТАЛЕВИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Науковий керівник: В.І. Больша-

ков — д.т.н., професор, заслужений

діяч науки і техніки України, лауреат

Державної премії України.

Фундаментальні та прикладні до-

слідження в галузі виробництва ви-

сокоміцних сталей для зварних мета-

левих конструкцій відповідального

призначення; модернізації будівель

і споруд перших масових серій; техно-

логій захисту газотурбінних двигунів

від високотемпературної газової ерозії; фізичного матеріалознавства буді-

вельних сталей та матеріалів.

ЕФЕКТИВНІ ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ, КОНСТРУКТИВНІ СИСТЕМИ, БУДИНКИ І СПОРУДИ

ІЗ ЗАДАНИМИ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИНауковий керівник: М.В. Савиць-

кий — д.т.н., професор.

Дослідження в галузі сучасного

будівництва: конструктивні системи

будівель і споруд нового покоління,

технології їх зведення та реконструк-

ції; енергоефективні технології в

комунальному господарстві, комерці-

алізація та інноваційний менеджмент

конкурентоспроможних будівельних

технологій.

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИНауковий керівник: А.П. При-

ходько — д.т.н., професор.

Сучасні матеріали та вироби для

будівництва з використанням від-

ходів промисловості, технології та

обладнання для їх виготовлення і за-

стосування; сухі будівельні суміші для

зовнішнього та внутрішнього оздо-

блення бетонних, цегляних та оштука-

турених поверхонь; цементні клінке-

ри, склоемалеві фрити та шлікери.

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ОСНОВІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛІНГУ

Науковий керівник: Р.Б. Тян —

д.е.н., професор.

Організаційно-економічне мо-

делювання діяльності підприємств;

розробка комплексних систем управ-

лінського обліку та контролю на стадії

будівництва, а також заходів з активі-

зації інвестиційно-інноваційної діяль-

ності підприємств та механізмів управ-

ління їх фінансовою стабільністю.

ПІДЗЕМНІ СПОРУДИ, ПІДВАЛИНИ ТА ФУНДАМЕНТИ

Науковий керівник: В.Б. Швець —

д.т.н., професор, заслужений діяч науки

і техніки УРСР.

Дослідження в галузі інженерного

захисту зсувонебезпечних територій;

прогнозування та контроль стану основ

та підвалин промислових та цивіль-

них будівель і споруд, а також об’єктів

атомної енергетики, розробка техноло-

гій подовження терміну експлуатації їх

конструкцій.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОЧИХ ПРОЦЕСІВ БУДІВЕЛЬНИХ ТА ДОРОЖНИХ МАШИН

Науковий керівник: Л.А. Хмара —

д.т.н., професор, заслужений винахід-

ник України.

Розробка сучасних підйомно-

транспортних будівельних та дорож-

ніх машин з енергоефективними зем-

лерийно-маніпуляторними робочими

органам; машини та обладнання для

виконання аварійно-рятувальних та

поновлювальних робіт в екстремаль-

них умовах при ліквідації наслідків

стихійних лих.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА І РЕКОНСТРУКЦІЇ

Науковий керівник: В.М. Кір-

нос — д.т.н., професор.

Управління проектами та організа-

ційно-технічна підготовка будівництва і

реконструкції промислових та цивіль-

них об’єктів; розробка інтегрованих

систем планування і контролю їх реа-

лізації в умовах внутрішніх і зовнішніх

обмежень ринкового середовища з ура-

хуванням впливу організаційно-техно-

логічних та економічних факторів.

БЕЗПЕКА В РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИНауковий керівник: А.С. Бєлі-

ков — д.т.н., професор.

Захист об’єктів життєдіяльності

від негативного впливу зовнішніх

чинників (шум, радіація, інфрачер-

воне випромінювання); пожежна

безпека будівель і споруд; профі-

лактика травматизму та професійних

захворювань в умовах виробництва;

безпека виконання аварійно-ряту-

вальних робіт в умовах надзвичай-

них ситуацій.

БУДІВЕЛЬНА МЕХАНІКА ТА МЕХАНІКА ДЕФОРМОВАНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА

Науковий керівник: В.Л. Красов-

ський — д.т.н., професор.

Розрахунок шаруватих, гладких

та підкріплених пластин і конічних

оболонок; математичне моделювання

тороідальних гумово-кордових обо-

лонок обертання, вирішення біоме-

ханічних проблем ендопротезування

суглобів людини.

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ

Науковий керівник: Н.І. Верхо-

глядова — д.е.н., професор.

Дослідження в галузі управління

діяльністю підприємства: конкурен-

тоспроможність; ризики; управління

персоналом; формування фінансово-

економічного потенціалу; державне

регулювання соціально-економічним

розвитком регіонів.

Сьогодні науковий потенціал

академії спроможний не лише забезпечувати ефективне використання

наукових досягнень у навчальному процесі, а й робити вагомий внесок у

зміцнення інтелектуального потенціалу держави у найважливіших галузях

економіки та суспільного життя.

12

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО АКАДЕМІЇ

Нестримна інтеграція України в європейське і світове спів-

товариство вимагає від освітянських закладів швидкої та бездо-

ганної підготовки молодих національних кадрів міжнародного

рівня.

ПДАБА — один з провідних, динамічних вишив країни, осо-

бливою ознакою якого є міцні та довгострокові зв’язки з за-

рубіжними вишами-партнерами. Міжнародне співробітництво,

членство у Всесвітній організації університетів, участь в осві-

тянських міжнародних форумах і конгресах, дозволяють ака-

демії завжди бути в авангарді нових тенденцій розвитку вищої

школи в Україні, розробляти та впроваджувати нові освітянські

програми. Маючи досвід міжнародного співробітництва з різни-

ми вищими навчальними закладами Європи, академія продовжує

спрямовувати свою діяльність на майбутнє.

1) Співробітництво з вузами НімеччиниРозроблено програму спільних досліджень з Інститутом

загаль ної механіки Технічного університету м. Аахен (RWTH) за

темою «Мікро- та макромасштабний аналіз гетерогенних струк-

тур у додатках до композитних матеріалів», для виконання якого

отримано грант фонду ім. Олександра фон Гумбольдта у розмірі

50 000 — на період 2007—2010 рр.

У рамках даної програми проводяться інтенсивні двосто-

ронні наукові візити українських і німецьких науковців. Нашу

академію відвідали директор RWTH проф. Д. Вайхерт, заст. ди-

ректора, д.т.н. М. Штоффель, професори Р. Шмідт та І. В. Андріа-

нов. Наукові стажування у Технічному університеті м. Аахена

пройшли Д. Л. Волчок, В. В. Данішевський, М. В. Колесников,

О. І. Рижков.

За результатами досліджень у співавторстві з німецькими

колегами опубліковано 20 наукових робіт, зокрема одна моно-

графія і низка статей у провідних наукових журналах Applied

Mechanics Review, Proceedings of the Royal Society of London,

Acta Mechanica, Zeitschrift fur angewandte Mathematik und Ph-

ysik, Прикладна механіка. Зроблені доповіді на багатьох міжна-

родних конференціях, серед яких Міжнародний конгрес з про-

мислової та прикладної математики (Цюріх, 2007), Конференція

з механіки композитів (Падерборн, Німеччина, 2007), Міжнарод-

на конференція з механіки композитних матеріалів (Рига, 2008),

Міжнародна конференція «Нелінійні явища у полімерних мате-

ріалах та системах низької розмірності» (Москва, 2008).

Базуючись на результатах, отриманих у рамках співробітни-

цтва з RWTH к.т.н., доц. В. В. Данішевський у 2008 р. захистив

докторську дисертацію, а успішна участь у даній програмі аспі-

ранта М. В. Колесникова дозволила йому отримати грант Агент-

ства академічних обмінів Німеччини (DAAD) для довготривалого

наукового стажування у RWTH.

На початку 2010 р. за підтримки фонду ім. Гумбольдта у на-

шій академії відбулася спільна україно-німецька конференція

з механіки неоднорідних матеріалів і конструкцій, на якій були

підведені підсумки спільних трьохрічних досліджень та визна-

чені напрямки подальшого співробітництва.

Другий науковий напрямок з Фрайберзьким технічним уні-

верситетом було розпочато ще під час виконання академією

проекту «ТЕМПУС-3», пов’язаного з розробкою нових навчальних

програм магістрів та аспірантів за спеціальністю «Прикладне

матеріалознавство» у 2006 р. У рамках цього проекту у Фрайбер-

зі брав участь студент Д. Зотов, який отримав запрошення на на-

вчання в аспірантурі, за рахунок інституту Сталі Фрайберзького

Університету. Директор цього інституту професор П. Шеллер де-

кілька разів відвідав нашу академію та висловив зацікавленість

у встановленні міцних науково-технічних зв’язків. Продовжен-

ням цього співробітництва є погодження, яке готується до підпи-

сання, про видачу українсько-німецьких дипломів студентам, які

навчаються за спеціальністю «Прикладне матеріалознавство».

У межах науково-технічного співробітництва з фірмою «Хох-

тиф - Україна» розроблені високоефективні рухомі суміші з ком-

пенсованою усадкою для ремонту залізобетонних конструкцій;

здійснено оцінку технічного стану і розроблені конструктивні

рішення з підсилення залізобетонних балок монолітного пере-

криття та здійснення авторського нагляду при реконструкції ста-

діону «Дніпро — Арена».

З німецькими колегами після підписання угоди

з Технічним університетом м. Аахена

Візит делегації посольства Франції в ПДАБА. Зліва направо:

проректор Б. М. Дікарев, зав. кафедри Н. Ю. Яковішина, дирек-

тор «Альянс-Франсез» м. Дніпропетровська Н. Прюво, аташе

з міжнародного співробітництва посольства Франції Г. Колен

Підписання угоди про співробітництво з Технічним

університетом м. Аахена (Німеччина).

Ліворуч — проф. Вайхерт, праворуч — проф. В. І. Большаков


13

Нові кроки науково-технічного співробітництва з фран-цузькими вишами

Відповідно до 7-ї рамкової програми (FP7) в університеті

м. Руана за тематикою GETMAT (атомні реактори IV покоління

і трансмутаціонні матеріали) у 2008 р. направлені для навчан-

ня в аспірантурі В Куксенко. та А. Калохтіна. Тема дисертацій-

ної роботи В. Куксенка «Вивчення фазових переходів у сплавах

FeCr, які зазнають опромінення» має великий науковий інтерес

не тільки для української науки а й для європейської. Випускни-

ця франко-українського філіалу 2008 року О. Арбузова отримала

грант уряду Франції для навчання в аспірантурі у національному

інституті прикладних наук м. Ліона.

Програма EUREKAУ лютому 2009 р. академія отримала наказ Міністерства

освіти від 16.02.2009 р. «Про фінансування науково-технічною

програмою EUREKA», де заплановано фінансування академії для

виконання проекту «Розробка жаростійкого бетону і технологій

його виготовлення, проект EUREKABUILD Wasteh.atconcrete EU-

287 (науковий керівник проф. В. І. Большаков, відповідальний

виконавець проф. В. А. Мартиненко).

Співробітництво з університетами КанадиПрофесор Тагні-Хаму з Шербрукського університету брав

участь у складі ДЕКу на захисті магістерських робіт франко-

українського філіалу і одразу ж після захисту запросив для на-

вчання в аспірантурі в Канаді випускників Т. Давиденко та М. Да-

нилову. Фінансування їх перебування в цій країні здійснюється

за рахунок коштів наукової лабораторії, якою керує професор

Тагні-Хаму.

Співробітництво з російськими вишами та організаціямиЗа договором з ДП НАЕК «Енергоатом» (Україна) спільно

з концерном «Росенергоатом» здійснюється розробка норма-

тивної документації з моніторингу й управління старінням буді-

вельних компонентів АЕС, у т.ч. систем, важливих для безпеки

України і Росії (2003—2010 рр.); розроблений, затверджений

і прийнятий до керівництва нормативний документ «Моніторинг

будівельних конструкцій АЕС», почато розробку нормативного

документа «Управління старінням будівельних конструкцій АЕС.

Технічні вимоги».

Спільно з ЗАТ «Оргенергобуд» (м. Москва) виконуються дослі-

дження, пов’язані з моніторингом і прогнозуванням осідань і де-

формацій фундаментів будівель і споруд АЕС у м. Бушер (Іран).

Здійснюється співробітництво з російською фірмою «Інтер-

прибор» (м. Челябінськ) — розробником і виробником сучасних

приладів неруйнівного контролю будівельних конструкцій.

Багаторічні творчі зв’язки в галузі організації і планування

будівництва існують між науковцями академії та НДІ «ЦНДІ-

ОМТП» (м. Москва).

Налагоджені науково-технічні зв’язки науковців ПДАБА

з низкою російських вишив: Московським державним універ-

ситетом будівництва та архітектури, Московським державним

технічним університетом ім. Баумана, Сибірським автомобільно-

дорожнім інститутом (м. Омськ) — з питань, пов’язаних з ефек-

тивністю роботи будівельних і дорожніх машин; Белгородською

технологічною академією будівельних матеріалів в галузі буді-

вельного матеріалознавства.

Співробітництво з університетами ПольщіБільше 15 років продовжується плідне співробітництво нау-

ковців академії та будівельного факультету Варшавського техніч-

ного університету (Польща). За ці роки було підписано 4 догово-

ри про творчу співпрацю, основними напрямами роботи якої є:

— підготовка та проведення щорічного польсько-україн-

ського наукового семінару «Теоретичні основи будівництва»

(у 2006 р. до роботи семінару приєднався Вільнюський техніч-

ний університет ім. Гедимінаса (Литва));

— видання однойменного збірника наукових праць (за роки

роботи семінару опубліковано більш ніж 1100 наукових статей);

— наукові дослідження за напрямками: математичне моде-

лювання із складанням розрахункових пакетів програм, викорис-

тання програмних пакетів високого рівня для

рішення складних задач.

Багаторічна плідна спільна робота високо

оцінена обома сторонами: титулом почесно-

го професора ПДАБА нагороджений професор

Варшавського технічного університету Вацлав

Щесняк (2001 р.); титулом почесного професо-

ра Варшавського технічного університету на-

городжені ректор ПДАБА, проф. В. І. Больша-

ков (2002 р.) і завідувач кафедри будівельної

механіки та опору матеріалів ПДАБА, професор

В. Л. Красовський (2007 р.)

Слід зазначити, що в 2008—2009 році 8 ас-

пірантів і 6 магістрів академії навчалися у ву-

зах Німеччини, Франції, Канади і Нідерландів.

На думку керівництва академії, саме ці молоді

люди покладуть фундамент майбутнього стій-

кого науково-технічного співробітництва між

колективами дослідників академії та західно-

європейськими університетами.

Професор Тагні-Хаму (Канада) з учасниками наукового семінару

Нагороди Всеукраїнських виставок

за досягнення в міжнародній

діяльності

Школа вивчення іноземних мов

«Flech» — шлях до участі

в міжнародній співпраці

14

Вчена рада ПДАБА (до 1994 р. — ДІБІ) була створена 1961 р. для розгляду основних питань ді-

яльності (навчально-виховної, науково-дослідної, кадрової, господарської, фінансової роботи) вищого

навчального закладу під керівництвом ректора академії.

Першим головою Ради, став Резніченко Павло Трохимович, який обіймав на той час посаду ректора,

а вченим секретарем — д.т.н., доцент Березюк Анатолій Миколайович. Сьогодні Вчену раду академії

очолює чинний ректор — Большаков Володимир Іванович. Вченим секретарем до 1991 р. був Глущенко

Валентин Матвійович, який є сьогодні професором кафедри технології будівельних матеріалів, виробів

та конструкцій, а з 1991 р. на цій посаді є асистент кафедри планування і організації виробництва Щег-

лова Віра Дмитрівна. Останній склад Вченої ради академії кількістю 69 чоловік затверджений наказом

№ 25-КО від 21.01. 2005 р.

Відповідно до Статуту, Вчена рада академії є вищим колегіальним органом управління, створюється

на 5 років і має повноваження Ради трудового колективу. До її складу належать: ректорат (проректори,

нач. ПФУ, декани факультетів), завідувачі кафедр, начальники НДК, навчального відділу, науково-тех-

нічної бібліотеки, представники громадських організацій (профспілкової, ветеранів, молодих вчених,

студентського наукового товариства) та студентів, обраних відповідними зборами та конференціями.

Рішення Вченої ради академії набувають чинності завдяки наказам та розпорядженням ректора. На факультетах створені й пра-

цюють колегіальні органи Ради факультетів (під керівництвом деканів), які розглядають основні питання навчально-виховної, нау-

ково-дос лідної, кадрової роботи.

ВЧЕНА РАДА ПДАБА

Титюк Анатолій Олександровичначальник науково-дослідної

частини, к.т.н., доцент, чл.-кор.

Академії будівництва України

Щеглова Віра Дмитрівнавчений секретар Ради,

закінчила ДІБІ (1985 р.),

нагороджена знаком «Відмінник

освіти України».

Спектр наукових досліджень ПДАБА досить широкий. Тематичним планом науково-дослідних робіт

охоплені майже всі напрями розвитку науки і техніки. В академії сформувались і успішно діють 9 відо-

мих наукових шкіл. Вчені академії співпрацюють з установами та організаціями НАН України, органами

державної влади, підприємницькими структурами. Їх здобутки відзначені численними нагородами та

преміями, заохочені грантами закордонних установ та місцевих органів влади.

На базі інформаційно-видавничого комплексу видається 6 фахових часописів, щорічно публікується

близько 30 монографій, підручників та навчальних посібників, понад 800 статей. Біля 300 науковців

щороку беруть участь у вітчизняних та закордонних конференціях, симпозіумах, семінарах, виставках.

Фонд об’єктів інтелектуальної власності академії налічує майже 600 патентів на винаходи і корисні мо-

делі. До наукової діяльності залучена майже третина студентів, діє Рада молодих вчених та студентська

наукова спілка.

У рамках науково-освітньої співпраці підтримуються стосунки з університетами і науковими центра-

ми країн СНД, Європи, Азії та Америки.

При академії функціонує низка громадських наукових формувань, вона є учасником виконання гран-

ту Всесвітнього екологічного фонду з реалізації проекту вилучення речовин, що руйнують озоновий шар.

Науковий потенціал академії щорічно зростає: діють 4 спеціалізовані ради з захисту кандидатських та

докторських дисертацій з 11 наукових спеціальностей, а за кількістю докторів наук ПДАБА посідає третю

сходинку серед ВНЗ будівельного профілю.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА ПДАБА

Йде засідання Вченої ради академії (2010 р.)


15

НИМИ ПИШАЄТЬСЯ АКАДЕМІЯАндріанов Ігор Васильович;

Баташев Валентин Михайлович

Баєв Станіслав Віталійович

Бараненко Валерій Олексійович

Батура Олександр Васильович

Бєліков Анатолій Серафімович

Білоконь Анатолій Іванович

Бенаї Хафізулла Амінуллович

Березюк Анатолій Іванович

Білополий Віктор Васильович

Богданов Юрій Володимирович

Большаков Володимир Іванович

Бовін Всеволод Андрійович

Буданов Микола Опанасович

Верхоглядова Наталя Ігорівна

Вариніченко Гаррі Михайлович

Варшавський Анатолій Миколайович

Волков Борис Кузьмич

Вахрушева Віра Сергіївна

Вечеров Валерій Тимофійович

Внуков В’ячеслав Сергійович

Волошин Володимир Хомич

Воробйов Геннадій Михайлович

Гармаш Олександр Андрійович

Гаврилов Іван Миколайович

Глущенко Валентин Матвійович

Гомелля Степан Проклович

Гугнін Олександр Михайлович

Дьогтєв Григорій Федорович

Дейнеко Леонід Миколайович

Дем’яненко Анатолій Григорович

Дерев’янко Віктор Миколайович

Дзюбан Олександр Васильович

Діденко Леонід Михайлович

Дібров Геннадій Данилович

Дікарев Борис Миколайович

Драгун Леонід Миколайович

Данішевський Владислав Валентинович

Дубров Юрій Ісайович

Євсєєва Галина Петрівна

Єгоров Євген Аркадійович

Єріванцев Ігор Миколайович

Єршова Ніна Михайлівна

Енджел Роберт Джонс

Іродов В’ячеслав Федорович

Іванченко Євтихій Якович

Жоель Роша

Жербін Михайло Михайлович

Загорський Теодор Якович

Залунін Володимир Федорович

Заренбін Володимир Георгійович

Захаров Юрій Іванович

Каніщев Василь Георгійович

Кірічек Юрій Олександрович

Кірнос Володимир Михайлович

Клопко Георгій Костянтинович

Воробйов Віктор Васильович

16

Кобзар Надія Іванівна

Колісник Микола Прокопович

Кондурар Володимир Трифонович

Конопленко Олексій Іванович

Коваль Володимир Васильович

Ковшов Геннадій Миколайович

Крамарьов Сергій Михайлович

Красовський Василь Леонідович

Крикунов Геннадій Миколайович

Кривчик Геннадій Георгійович

Кудрявцев Павло Іванович

Кулябко Володимир Васильович

Кваша Едуард Миколайович

Кутаков Сергій Євгенович

Лазуренко Лідія Аполлонівна

Ладичук Ігор Миколайович

Левченко Владислав Федорович

Локшин Абрам Савелійович

Літвінчова Надія Олександрівна

Лук’яненко Євген Петрович

Луста Григорій Іванович

Малишев Михайло Іванович

Мелашич Василь Васильович

Міцкевич Петро Казимирович

Младецький Віктор Ростиславович

Мірошниченко Олександр Анатолійович

Мішин Володимир Васильович

Місуно Аркадій Васильович

Мурашкін Михайло Георгійович

Моргаєвський Анатолій Борисович

Нагорний Валерій Володимирович

Нейковський Степан Іванович

Нікіфоров Олексій Петрович

Огданський Іван Феодосійович

Орловська Юлія Валеріївна

Папірник Руслан Богданович

Пашковський Геннадій Сергійович

Плаксієнко Валерій Якович

Петров Олег Борисович

Піроцький Петро Іванович

Плеханов Анатолій Васильович

Поліщук Сергій Зіновійович

Приходько Анатолій Петрович

Притикін Лев Маркович

Прокоф’єв Федір Іванович

Прусаков Олександр Павлович

Прикін Борис Володимирович

Петренко Віктор Олегович

Пунагін Володимир Миколайович

Ревський Сергій Борисович

Резніцька Майя Володимирівна

Радкевич Анатолій Валентинович

Резніков Леонід Мойсейович

Рожко Віктор Федорович

Романець Ростислав Григорович

Россіхін Володимир Васильович

Розкін Михайло Якович


17

Рижков Ігор Вікторович

Русскевич Микола Лукич

Ричагов Василь Миколайович

Сафонов Володимир Васильович

Сухомлин Георгій Дмитрович

Самойлюк Євген Павлович

Савицький Микола Васильович

Савін Гурій Миколайович

Савін Лев Сергійович

Сєдін Володимир Леонідович

Сердюк Андрій Олександрович

Сергєєв Аврор Михайлович

Сільвестров Анатолій Васильович

Слободянюк Сергій Олександрович

Сторк Ален

Скрипніков Веніамін Борисович

Соколов Ігор Анатолійович

Сокуренко Володимир Ілліч

Сторожук Микола Андрійович

Сухоносенко Микола Дмитрович

Титюк Анатолій Олександрович

Тимченко Станіслав Федорович

Ткач Дмитро Іванович

Ткаченко Володимир Андрійович

Тичинін Валентин Анатолійович

Тушинський Леонід Інокентійович

Топюк Лідія Матвіївна

Тріфонов Іван Володимирович

Тян Рево Борисович

Фоменко Віталій Іванович

Харченко Віктор Іванович

Хмара Леонід Андрійович

Холмогоров Олександр Іванович

Чехов Анатолій Петрович

Челноков Олександр Васильович

Чередниченко Микола Іванович

Чесанов Леонтій Георгійович

Шабанов Петро Павлович

Шаленний Василь Тимофійович

Шапар Аркадій Григорович

Шаповал Володимир Григорович

Шарлай Геннадій Миколайович

Шатов Сергій Васильович

Шашкіна Наталія Іванівна

Шейнкман Авраам Ківович

Шевельов Гаррій Агапович

Шматков Григорій Григорійович

Шостак Станіслав Леонтійович

Штепа Валерій Петрович

Швець Віктор Борисович

Щербакова Ольга Валеріївна

Щербак Святослав Андрійович

Щесняк Вацлав

Щетінін Анатолій Іванович

Яценко Євген Андрійович

Яшунський Євген Борисович

18

АРХІТЕКТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТУ 1930 р. СНК УРСР

ухвалює рішення про

організацію Дніпро-

петровського буді-

вельного інституту.

Того ж року створю-

ється кафедра архі-

тектури, яку в період з

1931 по 1940 рр. очо-

лює Борис Семенович

Кащенко. На кафедрі

викладали досвідче-

ні архітектори-прак-

тики, у тому числі

Г.Л. Швецько-Винець-

кий — автор проекту

навчального корпусу

інституту. Висо кий рі-

вень викладання дозволяв кращим вихованцям успішно

зай матися і архітектурною творчістю. Один з випускни-

ків тих років — Олег Борисович Петров — майбутній

заснов ник архітектурного факультету.

У п’ятдесяті роки О.Б. Петров — вже провідний вик-

ладач кафедри, автор реалізованих проектів великих

об’єктів в Дніпропетровську та області.

Серед випускників кафедри архітектури

1960-х: Є.П. Чубаров, І.І. Нескоромний; В.Н. Кириченко,

Г.К. Клопко; С.Є. Кутаков, В.С. Пирогов та чимало інших.

Кінець 1950-х—початок 1960-х рр. ознаменувався

значним збільшенням обсягів будівництва. З’явилася

потреба в більш цілеспрямованій підготовці архітекто-

рів, у 1970-у році відкривається архітектурний факуль-

тет ДІБІ. Розпочався новий, найплідніший етап в історії

архітектурної школи Дніпропетровська. Провідним під-

розділом факультету стає кафедра архітектурного проек-

тування. Її авторитет і творчі досягнення створювалися

працею різносторонньо-обдарованих осіб, які поєдну-

вали в собі талант художника і раціональність мислення

інженера та аналітика. Яскраві її представники: пер-

ший завіду вач — Олег Борисович Петров (професор,

заслужений архі тектор України, почесний член Україн-

ської академії архітектури), бойовий офіцер-ордено-

носець, ветеран Великої Вітчизняної війни; Олександр

Анатолійович Мірошниченко (зав. кафедрою з 1976

по 2002 рр.) — доктор архітектури, професор, член-ко-

респондент УАА; Вадим Євгенович Горбоносов (пропра-

цював на кафедрі 31 рік, у 2000 р. обраний почесним

членом УАА); Євген Борисович Яшунський — професор,

лауреат Державної премії СРСР в галузі архітектури; Ми-

хайло Олександрович Гура — досвідчений архітектор,

що пропрацював багато років головним архітектором

провідного проект ного інституту Казахстану.

Велику роль у становленні факультету відіграв рек-

тор ДІБІ — професор Павло Трохимович Резниченко,

нас тупником якого, та ініціатором активного розвитку

архітектурного факультету з 1986 р. став доктор техніч-

них наук, професор Володимир Іванович Большаков.

До середини 1980-х в Дніпропетровську склалася

архі тектурна школа зі своїми яскравими рисами своє-

рідності.

Наші випускники результативно працюють у краї-

нах СНД та різних куточках світу. Серед випускників

факультету тих років: Ю.М. Білоконь, О.Т. Дольник,

Л.С. Остапенко, О.В. Челноков, І.Г. Підорван, І.А. Соколов,

С.С. Борисов, І.В. Богданов, В.П. Товстік; В.Т. Вадимов;

Т.Ю. Солодовник, А.Ю. Шковира, О.В. Гарсіа, О.В. Ніко-

лашина, Л.В. Катасонов, О.С. Моліверов, С.А. Піщаний;

А.Н. Котляр, В.С. Славінський, С.Н. Чикуров. Активно

реалізують свій творчий потенціал, створюючи сучас-

ний вигляд Дніпропетровська: М.П. Смірнов, А.В. Хни-

чев, Т.А. Свірежева, Л.Г. Попов, Ю.М. Аліпов, С.Ф. Таран,

С.Є. Лагунов, В.В. Козлов, С.А. Лаврентьєв, О.П. Козолуп,

І.М. Саєнко, А.В. Образцов, А.А. Речиц, І.М. Задоя та ба-

гато інших.

На початку 2000-х рр., за ініціативою ректора

В.І. Большакова та декана архітектурного факультету,

професора О.В. Челнокова приймається концепція по-

дальшого розвитку дніпропетровської архітектурної

школи. Розробляються нові навчальні програми, від-

кривається стажування викладачів, аспірантів, магіст рів

у Франції та Бельгії, а в 2005 році набирається група

франкомовного навчання.

У руслі намічених перетворень у 2003 р. була створе-

на кафедра «Дизайн архітектурного середовища». Спе-

ціальність стає популярною в регіоні, приходять успіхи

на Всеукраїнських конкурсах дипломних проектів.

Сьогодні на архітектурному факультеті готують фахів-

ців за трьома напрямами: «Архітектура будівель і споруд»,

«Містобудування» і «Дизайн архітектурного середовища».

За факультетом закріплено шість кафедр: «Архітектурно-

го проектування», «Дизайну архітектурного середовища»,

«Основ архітектури», «Архітектури», «Філо софії і політоло-

гії», «Нарисної геометрії та графіки».

2002—2005 рр. — плідна співпраця в рамках програ-

ми ТЕМПУС з архітектурними школами Страсбурга (Фран-

ція) і Монса (Бельгія). У програмі ТЕМПУС — проведення

двох міжнародних ательє з проблем еволюції міського

середовища Дніпропетровська — реконструкції історич-

них кварталів і будівництва сучасних житлових масивів

(«Перемога», «Тополя»). Викладачі, магістри і студенти

відточують майстерність під час архітектурних і лінгвіс-

тичних стажувань у Франції, Бельгії та Польщі.

Для студентів і викладачів архітектурного факульте-

ту була організована зустріч з президентом Міжнарод-

ного союзу архітекторів, паном Гаетаном Сью (2008 р.),

проведена лекція головного архітектора Центрального

адміністративного округу держави Ізраїль пана Тимура

Мегрелі (2009 р.).

Челноков Олександр Васильовичдекан архітектурного факультету ПДАБА


19

1/ Пам’ятник «Космонавтика» — студентське бюро «48 паралель»

2/ У малювальних залах кафедри ОБА

3/ «РАКУРС» — щорічна виставка архітекторів

4/ Ректор В. І. Большаков відкриває XI огляд архітектурних проектів

5/ Архітектор Гаетан Сью з візитом до ПДАБА

6/ Майстер-клас команд Бельгія-Франція-Україна

7/ Переможці відбору до міжнародної компанії

8/ Урок композиції від професора Жан-Жака Віро (Страсбург)

9/ Стажування в м. Монс (Бельгія)

10/ Підписання договору з НУ «Львівська політехніка»

11/ Ректор В. І. Большаков нагороджує відмінників факультету

11

44

99

77

1010

88

1111

55 66

22 33

20

ФАКУЛЬТЕТ ПРОМИСЛОВОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВАФакультет — ровес-

ник академії — був

заснований у 1930 р.

З перших років ство-

рення і донині, фа-

культет ПЦБ був ос-

новним факультетом

академії і базою для

організації інших

факультетів. На фа-

культеті в різні роки

працювали відомі

вчені та викладачі,

які створили знач-

ний внесок в розви-

ток та організацію

будівельної нау ки:

В.М. Баташов, В.А. Бовін, М.О. Буданов, О.А. Гар-

маш, А.А. Горін, І.П. Григоров, Б.Г. Коренев, М.Г. Мазо,

М.І. Малишев, А.А. Потресов, О.П. Прусаков, П.Т. Резни-

ченко, Я.В. Руднік, М.Л. Русскевич, Г.М. Савін та інші.

З 1990 р. деканом факультету є професор, д.т.н. Соко-

лов Ігор Анатолійович — заслужений будівельник Украї-

ни, член-кореспондент Академії будівництва України.

Факультет готує спеціалістів за такими напрямками:

майстер, виконроб, начальник дільниці, інженер-кошто-

рисник, проектувальник, конструктор, науковець, викла-

дач, ще — інженер-експлуатаційник будинків і споруд,

інженер відділів виробничо-технічного забезпечення,

постачання і капітального будівництва та багато інших.

Навчальний та виховний процес здійснюється на всіх

кафедрах за робочими навчальними планами, розробле-

ними на основі «Положення про освітньо-кваліфікаційні

рівні» для трьох рівнів — бакалавр, спеціаліст, магістр.

Навчальний план спеціальності ПЦБ поряд із загально-

освітніми і загальновідомими фундаментальними дис-

циплінами (механікою твердого тіла, будівельними

матеріалами і конструкціями, технологією

та організацією будівельного виробництва)

передбачає ряд нових спецдисциплін, які

відповідають сучасним потребам будівельної

галузі. Це дозволяє випускникам факультету

швидше адаптуватися на ринку праці і скла-

дати серйозну конкуренцію інженерам, які

мають стаж роботи. В першу чергу, наш ви-

пускник відрізняється знанням обчислюваль-

ної техніки, вмінням працювати з усіма сучас-

ними обчислювальними пакетами будівельної

галузі (АВТОКАД, МІРАЖ, Ліра, ABIS, MicroFe).

Інформаційно-комп’ютерне забезпечення

спеціальності ПЦБ відповідає сучасним вимо-

гам. Студенти працюють у дисплейному класі,

обладнаному сучасними персональними ЕОМ,

починаючи з першого курсу.

Викладання на факультеті здійснюється на основі

передових, принципово нових напрямків розвитку буді-

вельної технології, проектування і розрахунку будівель-

них конструкцій.

Високий рівень кваліфікації професорсько-викла-

дацького складу факультету і сучасна матеріально-тех-

нічна база лабораторій дозволяє студентам набувати

необхідний обсяг інженерних знань та навичок у стінах

академії. Факультет має у своєму розпорядженні доб-

ре обладнані спеціалізовані лекційні та лабораторні

ауди торії, класи персональних ЕОМ, зали для курсового

та дип ломного проектування.

Розвиток спеціалізацій спеціальності ПЦБ завжди

відповідав вимогам часу і забезпечував гарантований

попит на інженерів-будівельників даної кваліфікації.

Сьогодні на факультеті відкриті спеціалізації: «Енерго-

аудит і енергозбереження в будівництві та комунально-

му господарстві», «Технічна експлуатація, реконструкція

і реставрація будинків і споруд».

Крім цих спеціалізацій, випускникам факультету на-

дана можливість зробити реальний вибір спрямованості

майбутньої роботи, оскільки за фахом ПЦБ в академії

працюють шість випускаючих кафедр і чотири Державні

екзаменаційні комісії. Випускники нашого факультету

можуть продовжити свою освіту в аспірантурі академії

за п’ятью спеціальностями.

З 1998 р. на факультеті ведеться навчання у французь-

ко-українському проекті. Провідні викладачі академії, які

мають досвід педагогічної роботи в франкомовних краї-

нах таких, як Туніс, Марокко та ін., читають лекції, а також

проводять лабораторні та практичні заняття зі студента-

ми з усіх дисциплін французькою мовою. Випускники

факультету працюють в усіх регіонах країни, серед них

багато видатних керівників будівельного виробництва,

вчених. Наш колектив справедливо пишається всіма ви-

пускниками: і тими, хто посідає керівні пости, і рядовими

інженерами, які працюють на користь рідної країни.

Соколов Ігор Анатолійовичдекан, професор, д.т.н.


21

МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТНещодавно механіч-

ному факультету ПДАБА

виповнилося 70 ро-

ків. Сьогодні це один

з провідних наукових

центрів України, який

здійснює підготовку

фахівців за трьома на-

прямами: «Інженерна

механіка», «Автомати-

зація та комп’ютер но-

інтегровані тех нології»

та «Інженерне мате рі-

алознавство».

Наприкінці 30-х

років ХХ століття уря-

дом СРСР було ухвале-

не рішення створити

у будівельних вищих

нав чальних закладах

механічні факультети з профілюючими кафедрами будівель-

них машин. Історія механічного факультету розпочинається

1 липня 1939 р., коли у ДІБІ було створено факультет механіза-

ції будівельних робіт. Перший декан новоствореного факульте-

ту — К.А. Таран, викладач будівельного факультету. В подаль-

ші роки деканами факультету були П.Ф. Мацепон (1940 р.),

Н.Є. Митичкін (1941 р.), проф. С.П. Гомеля (1943 р.). У 1944 р.

деканом факультету стає І. М. Коломієць, роки роботи якого

(1944—1948) збіглися з закінченням Великої вітчизняної вій-

ни, із складним періодом відбудови країни після розрухи.

1944 р. був ознаменований відкриттям базової кафедри

факультету — кафедри будівельних машин. Першим її завіду-

вачем став к.т.н., доцент Н. І. Казанський.

У 1945 р. навчальна діяльність колективу факультету роз-

почалася з переведення на навчання за механічним профілем

двох груп студентів старших курсів факультету промислового

та цивільного будівництва, що дозволило суттєво збільши-

ти кількість випускників механічного профілю у післявоєнні

роки.

1946 р. — дата заснування кафедри технології металів,

завідувачем якої став доцент Г.Ф. Дьогтев. Ним були створені

нові лабораторії, започатковано науково-дослідницьку роботу

в галузі теорії теплообміну нагрівальних пристроїв, а в 1948 р.

Г.Ф. Дьогтев став деканом факультету. В роки його керівництва

(1948—1954) педагогічна робота кафедр була спрямована

щодо методичного відпрацювання дисциплін, перебудови та

вдосконалення лабораторної бази.

У 1950-ті роки значно збільшується кількість абітурієнтів

механічного факультету, вдосконалюються лабораторії, покра-

щується практична підготовка студентів. Отримують розвиток

різні наукові напрями. Переломним моментом у житті кафедри

став захист Г. Ф. Дьогтєвим у 1961 р. докторської дисертації

та відкриття при кафедрі аспірантури. Він став першим профе-

сором, підготовленим з викладачів механічного факультету.

З 1956 р. деканом факультету стає доцент С. М. Ткачов

На кафедрі будівельних машин доцентом В. М. Гене створю-

ється новий науковий напрям: дослідження та підвищення

енергетичної ефективності будівельних машин.

У 1960-ті роки проводиться реорганізація кафедр факуль-

тету: у 1965 р. створюється кафедра експлуатації та ремонту

машин, а в 1967 р. — кафедра автоматики і автоматизації бу-

дівельного виробництва.

В 1960—1970 рр. проводиться активна робота з підго-

товки науково-педагогічних кадрів з числа випускників фа-

культету. Серед них д.т.н., професор Л. А. Хмара, к.т.н., проф.

М. П. Колісник, д.т.н., проф. В.П. Штепа, к.т.н., доц. С. В. Шатов,

к.т.н., доц. Л. М. Волчок та інші. У 1971 році М. П. Колісника

було обрано деканом факультету.

У 1980-ті роки започатковується перехід до нових форм

організації навчального процесу, вдосконалюється виробнича

практика студентів. З 1983 р. деканом механічного факультету

працює д.т.н., професор В. Г. Заренбін.

З 1985 р. В. І. Большаков, який створив школу прикладно-

го матеріалознавства в Україні, очолює кафедру матеріало-

знавства і обробки металів. Він — один з фундаторів теорії

термо механічної обробки і контрольованого прокату буді-

вельних сталей. В 1985 р. захистив докторську дисертацію.

В 1987 р. був обраний ректором ДІБІ. Впроваджує сучасні

методики викладання спеціальних дисциплін з урахуванням

нових євро пейських вимог. Започаткував проведення ком-

плексного дипломування студентів ПДАБА. В. І. Большаков

очолює Дніпро петровське територіальне відділення Академії

будівництва України, є членом Ради президентів Міжнарод-

ної інженерної академії (Москва), головою Придніпровського

відділення Міжнародної інженерної академії (ПВ МІА). Автор

і співавтор понад 1050 наукових статей, 56 монографій, нав-

чальних посібників і підручників, 192 авторських свідоцтв і

патентів, підготував 9 докторів наук і 17 кандидатів наук. За

підручниками В. І. Большакова, які видані в Україні, Канаді,

Франції, навчаються тисячі студентів технічних вузів.

Сьогодні механічний факультет складається з п’яти ка-

федр:

— кафедра будівельних та дорожніх машин, очолювана

д.т.н., професором, заслуженим винахідником України, акаде-

міком Підйомно-транспортної академії наук України Л. А. Хма-

рою;

— кафедра експлуатації та ремонту машин, очолювана

деканом механічного факультету, д.т.н., академіком Академії

будівництва України, В. Г. Заренбіним;

— кафедра матеріалознавства і обробки матеріалів, очо-

лювана ректором ПДАБА, д.т.н., професором, заслуженим дія-

чем науки і техніки України В. І. Большаковим;

— кафедра автоматики та електротехніки, очолювана

д.т.н., професором, академіком Української технологічної ака-

демії І. Н. Еріванцевим;

— кафедра прикладної механіки, очолювана к.т.н., про-

фе со ром, академіком Підйомно-транспортної академії наук

Украї ни М. П. Колісником.

Механічний факультет розвивається також за міжнарод-

ним напрямком. Так, у 2001 р. за сприяння міжнародного відді-

лу було здійснено перший набір студентів до англо-українського

проекту за спеціальністю «Прикладне матеріалознавство». Ви-

пускники факультету отримують кваліфікацію інженера-меха-

ніка, інженера-матеріалознавця або інженера з автоматизації.

Серед випускників — відомі керівники, виробничники, вчені,

винахідники. Існування багатьох наукових шкіл, різноманіття

нау кових досліджень, тісний зв’язок з підприємствами України

дозволяє забезпечити сучасний рівень підготовки фахівців та

досягти значних науково-технічних результатів.

Заренбін Володимир Георгійовичдекан, професор, д.т.н.

22

БУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТБудівельний фа-

культет створений рі-

шенням Вченої ради

Дніпропетровського

інженерно-будівель-

ного інституту (ДІБІ)

від 1 липня 1991 року

в результаті об’єднан-

ня доти самостійних

факультетів сільсько-

господарського будів-

ництва і будівельних

конструкцій. Факуль-

тет готує фахівців за

фахом 7.092101 «Про-

мислове і цивільне

будівництво» — спеці-

альність — «Сільсько-

господарське будівництво», «Металеві конструкції»,

«Охорона праці», а також 7.092105 «Автомобільні до-

роги і аеродроми» і 6.070904 «Землеустрій і кадастр».

Деканом факультету з липня 1991 по грудень 1998 року

був к.т.н., доцент В. М. Поповіченко, з грудня 1998 року

факультет очолює д.т.н., професор А. І. Бiлоконь.

Підготовку фахівців за спеціальністю «Сільськогоспо-

дарське будівництво» розпочато в 1968 році на факуль-

теті архітектури і сільськогосподарського будівництва.

Його деканами в різні роки були доценти: В. Ф. Глазирін,

П. І. Бурлаченко, В. І. Фоменко, В. М. Поповиченко.

Підготовка фахівців за спеціальностями «Метале-

ві конструкції» здійснювалася з 1974 року до 1 липня

1991 року в межах факультету металевих конструкцій

(до 1977 року), а потім — будівельних конструкцій.

У різні роки факультет очолювали доценти: І. К. Фролов,

В. В. Ба біч, Ю. В. Самбор.

Підготовка фахівців за спеціальністю «Охорона пра-

ці» була започаткована в 1998 році.

З 1995 року на будівельному факультеті здійснюєть-

ся підготовка фахівців за фахом «Автомобільні дороги

і аеро дроми», а з 2006 року — «Землеустрій і кадастр».

Факультет нараховує 6 кафедр. Навчальний процес

забезпечують 8 професорів і 32 доценти.

Кафедра металевих, дерев’яних і пластмасових конст-

рукцій була створена в 1930 році. Очолює кафедру д.т.н.,

професор Є. А. Єгоров. На кафедрі ведеться науково-

дос лідна робота за напрямами: дослідження питань

міцності сталевих конструкцій; надійність і діагностика

технічного полягання металевих резервуарів для збері-

гання наф ти і нафтопродуктів; розрахунок і проектуван-

ня конст рукцій вантажопідйомних кранів. В результаті,

нині кафедра — провідна в академії та є однією з про-

відних кафедр відповідного напряму в Україні.

Кафедра землеустрою, будівництва автомобільних

доріг і геодезії була створена в 1956 році. Очолює ка-

федру д.т.н., професор Ю. О. Кірічек. Наукова діяльність

кафедри здійснюється за напрямами: розробка техніч-

них способів і методів вимірювання деформації в умо-

вах агресивного середовища; розробка теорії контролю

споруд атомних електростанцій; рішення проблем опе-

ративного контролю природного рельєфу затоплюваних

ділянок малих річок України.

Кафедра фізики була організована в 1930 році. Очо-

лює кафедру професор Б. М. Дікарев. Наукова діяль-

ність кафедри здійснюється за напрямами: дослідження

електро фізичних особливостей діелектричних середо-

вищ; використовування ультразвукових методів в про-

ходженні конструкцій матеріалів; дослідження особли-

востей п’єзокерамічних матеріалів і перетворювачів.

Кафедра теоретичної механіки заснована в 1932 ро-

ці. Очолює кафедру д.т.н., професор С. О. Слободянюк.

Викладачі кафедри проводять наукову роботу в області

динаміки машин та інженерних споруд.

Кафедра прикладної математики створена в 1974 ро-

ці з метою підготовки майбутніх фахівців будівельної

області, які набудуть вміння вільно використовувати об-

числювальну техніку. Очолює кафедру д.т.н., професор

Н. М. Єршова. Викладачі кафедри ведуть наукові дослід-

ження в галузях знань, які пов’язані з новими методами

пошуку оптимальних рішень задач механіки, тепломасо-

обіну, надійності і ефективності машин і споруд.

Білоконь Анатолій Івановичдекан, професор, д.т.н.


23

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТВ 1992 році, нака-

зом №170 від 16 липня,

офіційно заснований

економічний факуль-

тет. Потреба в спеціа-

лістах економічного

профілю стояла гостро

ще в перші роки після

створення інституту.

Ще в 1933 році на за-

гальноміській конфе-

ренції вузів та втузів,

директор будівельного

інституту С.І. Шерешев-

ський порушив питання

про підготовку крім

інженерів-будівельни-

ків та архітекторів —

спеціа лістів «з широ-

ким світоглядом…, інженерів-будівельників-економістів».

Ця ідея почала втілюватися в життя значно пізніше, коли

у 1956 році в Дніпропетровському інженерно-будівельному

інституті була заснована кафедра організації та економіки

будівництва (згодом перейменована на кафедру планування

і організації виробництва), яка стала, так би мовити, кузнею

кадрів для майбутнього економічного факультету.

Першим завідувачем кафедри став к.т.н., доцент Володи-

мир Іванович Потрєсов, який керував кафедрою до 1963 ро ку.

Починаючи з 1963 року, кафедру послідовно очолювали: к.т.н.,

доц. В. І. Пономарьов (1963—1965 рр.); к.т.н., доц. В. В. Пуш-

карьов (1965—1969 рр.); к.т.н., доц. А. І. Крюкова (1969—

1970 рр.); к.т.н., доц. І. Л. Михайлов (1970—1971 рр.); к.т.н.,

доц. П. Г. Панов (1971—1977 рр.). З 1977 по 2003 рр. кафедру

очолював д.т.н., професор Тян Рево Борисович. З 2003 р. ка-

федрою керує д.т.н., проф. В. М. Кірнос. У 1975 році від кафед-

ри організації та економіки будівництва була відокремлена

група викладачів на чолі з к.е.н. В. В. Нагорним, який став

завідувачем нової кафедри — економіки будівництва. З 1985

по 1987 рік кафедрою керувала доктор економічних наук, про-

фесор Р. Ф. Самусева. В цей період результатом концентрації

наукової діяльності стала підготовка і наступний успішний

захист дисертацій кандидатів економічних наук аспірантами

і здобувачами кафедри, в числі яких: С. В. Каламбет — д.е.н.,

професор, завідувач кафедри фінансів Дніпропетровсько-

го національного університету залізничного транспорту;

Ю. В. Орловська — д.е.н., професор, завідувач кафедри між-

народної економіки ПДАБА; О. Б. Ватченко — к.е.н., доцент,

завідувач кафедрою економіки підприємств Дніпропетров-

ського фінансового інституту. З 1987 по 2003 рр. кафедрою

економіки будівництва керував д.е.н., професор, Л. М. Драгун,

відомий вчений в галузі економічного аналізу та ефективного

використання ресурсів підприємств. Дисертацію кандидата

економічних наук підготувала і захистила в 1992 р. асистент

кафедри О.М. Вакульчик. Нині — вона д.е.н., професор, за-

відувач кафедри обліку та аудиту Дніпропетровської ака-

демії митної служби. Захистили дисертації кандидатів наук

О.Ю. Щеглова, О.Л. Герасимова, Т.В. Бова, П.А. Фісуненко, які

успішно працюють на теренах академії.

В 1992 р. була створена кафедра менеджменту та марке-

тингу на чолі з д.т.н., професором В. Т. Вечеровим та відкри-

то нову спеціальність «Менеджмент організацій». Сьогодні

на факультеті плідно працює плеяда докторів наук: В. Т. Ве-

черов та В. Р. Млодецький, Ю. В. Орловська, Н. І. Верхогля-

дова, Г. Г. Кривчик, В. М. Кірнос, які готують молоду зміну —

це кандидати наук, доценти: А. М. Міщенко, В. О. Скібіда,

І. В. Поповиченко, В. Ю. Божанова, О. О. Климчук та ін.

В 1995 ро ці на факультеті відкрито спеціальність «Фі-

нанси та кредит» та з лютого 1996 року створено кафедру

фінансів та кредиту, яку очолив декан факультету, к.е.н.,

доцент В. Ф. Левченко. У грудні 2002 року кафедру реорга-

нізовано, перейменовано на кафедру фінансів, керівництво

якою було передано д.е.н. та д.т.н., професору Р. Б. Тяну.

Для підготовки спеціалістів-фінансистів колектив кафедри

забезпечує читання понад 20 курсів зі спеціальних дисци-

плін. На кафедрі ведеться активна наукова робота. Дисертації

кандидатів економічних наук захистили І. С. Грабовський,

Н. В. Дятлова, С. В. Іванов, І. Г. Пугачов, С. В. Цвілій, Л. С. Го-

ловкова. З 2004 р. на кафедрі розпочата робота з підготовки

спеціалістів за спеціальністю «Управління проектами».

Подальшого розширення та реформування економічний

факультет зазнав у 1997 році, коли було відкрито спеціаль-

ності «Облік і аудит» та «Міжнародна економіка». Кафедра

«Обліку і аналізу» почала самостійно працювати з 30 груд-

ня 2002 року, на чолі з д.е.н., професором О. М. Вакульчик,

з 2008 р. кафедру очолила д.е.н., професор, проректор

академії Верхоглядова Н.І. На кафедрі працюють випуск-

ники факультету та академії, які нині є к.е.н. (Н. М. Пирець,

О. В. Козлова) та к.т.н. (В. Є. Оніщенко). Вчені кафедри бе-

руть активну участь в національних й міжнародних семіна-

рах і конференціях, розробці науково-економічних програм.

Факультет тісно співпрацює з міжнародними організа-

ціями та веде міжнародні проекти (українсько-англійські),

готує спеціалістів з галузі міжнародної економічної діяль-

ності. Ця робота на факультеті зосереджена на кафед рі між-

народної економіки, що була заснована у грудні 2002 року.

Її очолила д.е.н., професор Ю В. Орловська.

До складу економічного факультету належать також ка-

федра економічної теорії та права (зав. — к.е.н., доцент

Н. І. Кобзар) та кафедра україно знавства (зав. — д.і.н., про-

фесор Г. Г. Кривчик), які є осередками гуманітарної освіти

академії.

Сьогодні факультет має сильний і злагоджений профе-

сорсько-викладацький колектив. Ведеться підготовка докто-

рів і кандидатів технічних та економічних наук. На 7 кафед-

рах факультету плідно працюють 11 докторів наук та понад

40 кандидатів економічних та технічних наук, а також більше

30 випускників, які захистили кандидатські дисертації, в тому

числі кандидатів економічних наук. Випускники економічно-

го факультету обійняли багато керівних посад на провідних

підприємствах, в банках та фінансових установах, бізнесових

структурах, аудиторських та міжнародних компаніях.

З кожним роком перед факультетом постають все нові

й нові зав дання щодо удосконалення та всебічної підго-

товки висококваліфікованих фахівців з економіки для не-

залежної України, які успішно вирішує колектив факультету

за підтримкою керівництва академії.

Левченко Владислав Федоровичдекан, доцент, к.е.н.

24

ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІІнститут екології

та безпеки життєді-

яльності в будівни-

цтві був заснований

в 2002 році наказом

Міністерства освіти

та науки України, і є

структурним підроз-

ділом академії, основ-

ним завданням якого

є підготовка фахівців

і рішення науково-тех-

нічних проблем в галу-

зі екології та безпеки

життєдіяльності.

Інститут виник на

базі технологічного

факультету. Сьогодні

до складу Інституту входять факультети: технології жит-

тєзабезпечення та екології і безпеки життєдіяльності.

Керівництво факультетом екології та БЖД з момен-

ту його заснування здійснюють декан к.т.н., доцент

Ю. В. Богданов та заступник декана В. В. Гільов.

Факультеті екології і безпеки життєдіяльності здій-

снює підготовку фахівців за трьома освітньо-квалі-

фікаційними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр)

за напрямом охорона навколишнього середовища та

збалансоване природокористування, за спеціальністю

«Екологія та охорона навколишнього середовища».

До складу факультету належать кафедри: екології

та охорони навколишнього середовища, безпеки життє-

діяльності, хімії.

Кафедра екології та охорони навколишнього серед-

овища, яку очолює Г. Г. Шматков — д.б.н., професор,

академік МАНЕБ (2008 р.), відомий фахівець у галузі

екологічного аудиту, з успіхом готує фахівців названої

спеціальності. На кафедрі працюють досвідчені фахівці:

Л. С. Савін — д.т.н., професор, академік Академії емалю-

вання (РФ, 1992 р.), Української академії наук національ-

ного прогресу (1993 р.), (2008 р.); М. М. Біляєв — д.т.н.,

професор; С. М. Крамарьов — д.с.н.; провідні спеціалісти

в галузі екології, доц.: Т. Ф. Яковишина, О. А. Тимошенко,

О.О. Вергун, Ю.М. Федорченко, П.М. Саньков, В.Ф. Запрудін;

асистенти: Н. О. Ткач, Т. В. Спільник, Л. В. Мойсєєнко,

О. С. Щербак, Т. О. Кучугурна, В. М. Полторацька.

Кафедра безпеки життєдіяльності була заснована

1 вересня 1971 року під назвою «Охорона праці та ерго-

номіка». Її першим завідувачем був доц. А. Ф. Біцаєв.

Пізніше, починаючи з 1 вересня 1972 р. кафедру очо-

лювали доц. О. О. Чуканов; доц. В. В. Сафонов; проф.

Г. Н. Крикунов; доцент В. І. Фоменко; з 2008 року ка-

федру очолює д.т.н., проф. А. С. Бєліков. Співробітники

кафедри плідно співпрацюють з виробництвом.

Кафедра хімії, як окремий навчальний підрозділ ін-

ституту, була заснована у 1933 році (першим завідува-

чем кафедри був доцент І.О. Хрізман).

До 80-річчя нашої академії колектив кафедри хімії

прагне досягти якомога кращих показників у своїй про-

фесійній діяльності. На втіленні цієї благородної мети

зосереджені зусилля кожного члена нашого колективу,

який складається із завідувача кафедри д.х.н., проф.

С. І. Нейковського; д.т.н., проф. В. Х. Волошина; к.х.н,

доцентів Г. Г. Вдовкіної і Т. М. Голубченко; асистентів:

Л. І. Мухіної, О. М. Бельскої, Г. О. Климентієвої. Сьогод-

ні кафедра забезпечує викладання низки хімічних дис-

циплін українською та російською мовами, а в окремих

студентських групах — французькою та англійською.

Випускники факультету успішно працюють в управ-

ліннях та відділах екології органів місцевого самовряду-

вання, Державному управлінні охорони навколишнього

природного середовища в Дніпропетровській області,

Інституті проблем природокористування та екології

НАНУ, відділах ОНС багатьох підприємств.

Факультет технологій життєзабезпечення в будівниц-

тві заснований в 1958 році.

Факультет готує фахівців для галузі виробництва бу-

дівельних конструкцій, теплогазопостачання і водопос-

тачання за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями

(бакалавр, спеціаліст, магістр), за такими спеціальнос-

тями: «Теплогазопостачання і вентиляція», (випускники

з цієї спеціальності працюють у галузі проектування,

будівництва і експлуатації систем теплогазопостачання,

опалення, вентиляції, кондиціонування повітря і охоро-

ни повітряного середовища); «Технологія будівельних

конструкцій виробів і матеріалів» (головною метою цих

спеціалістів є перетворення будівельного виробництва

на комплексний механізований процес монтажу будин-

ків і споруд з уніфікованих елементів заводського ви-

готовлення, створення нових технологій з виробництва

теплоізоляційних, оздоблювальних та стінових матеріа-

лів); «Водопостачання та водовідведення» (головним

завданням фахівців є оцінка якості води і підбір сис-

тем водопостачання для населення міст, промислових

і сільськогосподарських підприємств з урахуванням

санітарних, техніко-економічних і екологічних вимог,

проектування мереж і споруд на них).

На факультеті діють одна проблемна і 4 галузеві

нау ково-дослідні лабораторії, 3 філії кафедр на вироб-

ниц тві; працюють 6 академіків, 1 заслужений діяч нау-

ки і техніки, 2 члени-кореспонденти, 16 професорів,

15 докторів наук, 51 кандидат наук, 38 доцентів.

За період існування факультету деканами були: доц.,

к.т.н. М. В. Афанасьєв; доц., к.т.н Н.П. Пісаржевська;

проф., к.т.н А. П. Чехов; проф., д.т.н А. М. Сергєєв;

проф., к.т.н Л. Г. Чесанов; проф., д.т.н В. М. Дерев’янко;

доц., к.т.н. В. О. Петренко (з 2008 р. до сьогодні).

Дерев’янко Віктор Миколайовичдиректор, професор, д.т.н.


25

ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ

ПЕТРЕНКО Віктор Олегович

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ

Народився 1 жовтня 1970 р.

в с. Зайцеве, Синельниківсько-

го району, Дніпропетровської

області.

В 1977—1987 рр. навчався

у Зайцівській середній шко-

лі Синельниківського району

Дніпропетровської області, яку

закінчив зі срібною медаллю.

1988—1990 рр. — служба

в лавах Радянської армії.

1991—1996 рр. — нав-

чання в Дніпропетровсько-

му інженерно-будівельному інституті, який у 1994 р.

був перейменований на Придніпровську державну

академію будівництва та архітектури. З 1997 р. до

теперішнього часу працює в Придніп ровській дер-

жавній академії будівництва та архітектури, де спо-

чатку обіймав посаду асистента кафедри опалення,

вентиляції та якості повітряного середовища, а після

захисту дисертації та отримання наукового ступеня

кандидата технічних наук в 2005 р., працює доцентом

кафедри опалення, вентиляції та якості повітряно-

го середовища. Диплом доцента кафедри опалення,

вентиляції та якості повітряного середовища отримав

у 2006 р.

З 2008 р. працює деканом факультету технологій

життєзабезпечення в будівництві Інституту екології

та безпеки життєдіяльності в будівництві Придніпров-

ської державної академії будівництва та архітектури.

Основні напрямки наукової діяльності: досліджен-

ня впливу параметрів мікроклімату на організм людини,

та розробка сучасних систем життєзабезпечення будівель

та споруд.

БОГДАНОВ Юрій Володимирович

Народився 10 липня 1954 р.

в місті Калінінград (Росія).

Закінчив Дніпропетров-

ський інженерно-будівельний

інститут у 1981 р.

В академії плідно пра-

цює з 1981 ро ку: аспірант

(1981—1984 рр.), стар-

ший нау ковий співробітник

(1986—1992 рр.), доцент ка-

федри безпеки життєдіяльнос-

ті (з 1999 р. і дотепер), декан

факультету екології та безпеки життєдіяльності Інсти-

туту екології та безпеки життєдіяльності в будівництві

(з 2003 р. й досьогодні).

Є автором і співавтором понад 100 наукових та мето-

дичних розробок, у їх числі 11 винаходів, співавтором

двох нав чальних посібників.

З 2006 року — дійсний член Міжнародної академії

безпеки життєдіяльності.

В 2005 р. Юрія Володимировича Богданова було

нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти

і науки України.

Декан факультету к.т.н., доцент

Декан факультетук.т.н., доцент

26

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРТИЗИ, ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИШУКУВАНЬІнститут експер-

тизи, проектування

та вишукувань, як

структурний підроз-

діл науково-дослід-

ної частини Придніп-

ровської державної

академії будівництва

та архітектури, ство-

рений у липні 1998 р.

для виконання проек-

тних, науково-техніч-

них, пошукових робіт

та експертизи.

Інститут діє від-

повідно до ліцензії

Державного комітету

України з будівниц т ва

та архітектури та виконує такі роботи:

- науково-технічне забезпечення впровадження

нових технологій, матеріалів, методів розрахунку

в будівниц тві;

- розробка та експертиза проектної будівельної

доку ментації;

- складання та експертиза кошторисів;

- інструментальне обстеження будівельних конс т-

рукцій та матеріалів;

- обстеження будівель, споруд, обладнання з метою

визначення їх технічного стану, відповідності буді-

вельним нормам та придатності до експлуатації;

- розробка технічних паспортів;

- розробка рекомендацій по підсиленню будівельних

конструкцій;

- пошукові роботи, геодезичні виміри, спостере-

ження за опадами, деформаціями будівель, споруд та

будівельних конструкцій;

- будівельно-технічні експертизи за рішенням суду;

- аналіз фінансово-господарської діяльності, скла-

дання бізнес-планів підприємств, визначення збитків;

- консалтингові послуги з приватизації, операцій

з нерухомістю, в тому числі з земельними ділянками

та інші науково-технічні роботи.

ПДАБА працює суб’єктом оціночної діяльності

з травня 1995 р. Відповідно до сертифікату суб’єкта

оціночної діяльності, виданого Фондом державного

майна України від 06 лютого 2008 р. виконується:

- оцінка об’єктів в матеріальній формі: нерухо-

мості, в тому числі земельних ділянок, машин та об-

ладнання, транспортних засобів, та іншого майна

та майнових прав;

- оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних

паперів, майнових прав та нематеріальних активів,

у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної влас-

ності.

Відповідно до ліцензії Державного комітету із зе-

мельних ресурсів виконується:

- експертна грошова оцінка земельних ділянок;

- рецензування звітів з експертної грошової оцінки

земельних ділянок.

У складі Придніпровської державної академії будів-

ництва та архітектури працюють оцінювачі — доктори,

кандидати технічних та економічних наук, які мають

багаторічний досвід наукової та практичної оціночної

діяльності.

Інститут забезпечує щорічне проведення Всеукра-

їн ських науково-технічних конференцій за участю

іноземних фахівців з тематики приватизації, оцінки та

оподаткування. 28—29 травня 2010 р. проходила 14-а

науково-технічна конференція «Нормативна та грошо-

ва експертна оцінка земель — складо ва реформування

земельних відносин в Україні».

З метою реалізації Закону України «Про оцінку май-

на, майнових прав, та професійну оціночну діяльність

в Україні», згідно до Угоди про співробітництво з про-

фесійної підготовки оцінювачів з Фондом державно-

го майна України Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури на базі навчального центру

проводить курси професійної базової підготовки оці-

нювачів та підвищення кваліфікації за напрямами:

- оцінка об’єктів у матеріальній формі;

- оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних

паперів, майнових прав та нематеріальних активів,

прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Інститут з метою реалізації Закону України «Про

оцінку земель» згідно до Угоди про співробітництво

з професійної підготовки оцінювачів з експертної гро-

шової оцінки земельних ділянок з Державним коміте-

том України із земельних ресурсів на базі навчального

центру проводить курси професійної базової підготов-

ки оцінювачів та підвищення кваліфікації з експертної

грошової оцінки земельних ділянок.

Навчальні програми передбачають можливість про-

фесійної базової підготовки оцінювачів на базі ви щої

освіти за модульними схемами навчання. Після завер-

шення навчальних курсів випускникам видається по-

свідчення, встановленого Фондом державного майна

України та Державним комітетом України із земельних

ресурсів зразку, яке надає можливість отримати право

проведення професійної оціночної діяльності в Украї-

ні. Навчальний курс орієнтований щодо осіб, які ма-

ють на меті здійснювати діяльність в галузі оцінки май-

на та майнових прав.

Науково-виробнича діяльність інституту є невід’єм-

ною частиною роботи всієї академії.

Кірічек Юрій Олександровичдиректор, професор, д.т.н.


27

ІНСТИТУТ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ФАХОВОЇ ОСВІТИ (ІБФО)ІБФО був створений

у грудні 1998 року як

структурний підрозділ

Придніпровської дер-

жавної академії будів-

ництва та архітектури.

Директором інсти-

туту був обраний про-

фесор Шабанов П.П.

До складу директорату

увійшли: заступники

директора з навчальної

роботи — доцент Мела-

шич В.В. та з наукової

роботи — професор Са-

фонов В.В., помічник

директора з господар-

ських питань — Яко-

вішин Ф.К., завідувач

нав чально-методичним

відділом — доцент Бабич В.В., заступник декана факультету

перепідготовки — доцент Євсєєва Г.П., начальник відділу ка-

дрів — Шайдрова Т.О., головний бухгалтер — Іванова Л.М.

До складу інституту ввійшли три факультети: довузівської

підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Декана-

ми вищеназваних факультетів, відповідно, було призначено

доцента Мелашича В. В., професорів Шабанова П. П. і Сафо-

нова В.В. На факультеті перепідготовки було створено комп-

лексну кафедру. Виконуючим обов’язки завідувача кафедри

було призначено Безуглого Д.В., згодом її очолював доцент

Ліго ненко В.С.

З моменту створення інституту в ньому працювали кращі

професорсько-викладацькі сили академії та інших навчальних

закладів міста, спеціалісти установ та організацій, приватних

суб’єктів господарювання та банків.

1 вересня 2002 року комплексну кафедру інституту було

поділено на чотири кафедри: економічних дисциплін, яку очо-

лив Безуглий Д. В., будівництва і архітектури, на чолі якої був

професор Діденко Л. М., технічну, завідувачем якої був доцент

Шатов С. В. і гуманітарних дисциплін, завідувачем якої була

доцент Євсєєва Г.П.

У травні 2003 року директором інституту призначили

професора Мелашича В.В. Колектив інституту під його керів-

ництвом продовжує започаткований курс щодо зміцнення

матеріально-технічної бази інституту, підвищення якості під-

готовки фахівців і створення необхідних для цього умов.

Розвиток інституту здійснюється за рахунок коштів юри-

дичних та фізичних осіб, раціональне та цілеспрямоване вико-

ристання яких на освітню діяльність забезпечує бухгалтерська

служба на чолі з головним бухгалтером Чернишовою В.А.

На початку 2006 року кафедра економічних дисциплін

була поділена на дві окремі випускаючі кафедри: економіки

та управління, яку очолила доцент Поповиченко І.В.; фінансів,

обліку та аудиту, яку очолив доцент Грецінгер О.Б.

Навчальний процес в ІБФО забезпечують 52 штатні нау-

ково-педагогічні працівники, серед них: 4 професори, 16 до-

центів, 18 старших викладачів, 14 асистентів.

Крім того, на умовах сумісництва працюють 205 науково-

педагогічних працівників, із них: 21 професор, 82 доценти,

34 старших викладачів, 68 асистентів.

Підготовка фахівців за спеціальностями «Промислове та

цивіль не будівництво», «Теплогазопостачання та вентиляція»

здійсню ється на кафедрі будівництва і архітектури, яку очолює

про фесор Діденко Л.М. Ця кафедра є випускаючою також для

спеціалістів архітектурного напряму спеціальності «Дизайн ар-

хітектурного середовища» та напряму «Інженерна механіка».

Фахівці спеціальностей «Економіка підприємства», «Ме-

неджмент організацій», «Управління проектами» захищають

свої дипломні роботи на кафедрі економіки та управління, яку

очолює доцент Поповиченко І.В.

Для фахівців спеціальностей «Облік і аудит» та «Фінанси»

випускаючою кафедрою є кафедра фінансів, обліку та аудиту,

яку очолює доцент Грецінгер О.Б.

Значна увага в інституті приділяється якісному методично-

му забезпеченню навчального процесу, розробці навчальних

планів та комплексів дисциплін.

Найближчим часом при факультеті довузівської підготовки

буде відкрито ліцей для учнів 7—12 класів; проводиться орга-

нізаційна робота щодо відкриття школи юного архітектора.

Активізувалася робота факультету підвищення кваліфі-

кації, який очолює професор Сафонов В.В. Відкрито напря-

ми підвищення кваліфікації з проектування і будівництва за

складних інженерно-геологічних умов; з порядку організа-

ції технічного нагля ду замовника-забудовника; за системою

управління якістю в будівництві і на підприємствах будівель-

ної індустрії; з паспортизації, безпечної і надійної експлуата-

ції виробничих будівель і споруд; з автоматизації кошторисної

справи в будівництві.

Одне з найважливіших завдань забезпечення якості під-

готовки фахівця в інституті — комп’ютеризація навчального

процесу. Вирішення цих питань покладене на інформаційно-

комп’ютерний центр, який очолює Махницький О.В. До складу

центру належать сім профільних комп’ютерних лабораторій та

два комп’ютерні класи.

В інституті під керівництвом завідувача бібліотекою Будає-

вої Т.Б. створений сучасний бібліотечно-інформаційний центр,

у складі якого є електронна читальна зала, організований ме-

режевий доступ читачів до електронних ресурсів бібліотеки та

Internet.

Сьогодні колектив інституту має оптимістичний настрій,

і в майбутньому прагне посідати чільні позиції на ос ві тянській

ниві, впроваджуючи нові освітні технології, наукові напрацю-

вання з метою підготовки сучасного конкурентоспроможного

фахівця.

Мелашич Василь Васильовичдиректор, доцент, к.т.н.

28

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОЇ І ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИІнститут заочної і дистанційної освіти (ІЗіДО) був за-

снований Міністерством освіти і науки України 11 лютого

2002 р. на базі заочного факультету академії внаслідок

його перейменування та структурного реформування.

Заочна форма навчання в академії існує з 1953 р.,

коли на перший курс Дніпропетровського інженерно-

будівельного інституту було зараховано 100 студентів-

заоч ників. З кожним наступним роком прийом на заочну

форму навчання збільшувався.

Великий внесок у розвиток заочної форми освіти зро-

били в різні роки ректори академії: М.Ю. Корчемський

(1944—1953), Я.В. Руднік (1953—1961), І.П. Григоров

(1961—1964), П.Т. Резниченко (1964—1987), В.І. Боль-

шаков (з 1987 р. і нині); проректори: М.М. Писанко

(1961—1971), Г.І. Акатов (1970—1980), В.І. Харченко

(1971—1991), В.М. Глущенко (1980—1990), А.М. Бе-

резюк (1991—2008), А.П. Приходько (з 1991 р. і нині),

О.В. Щербакова (1998—2006), І.В. Рижков (з 2006 р.

і нині); декани заочного факультету: М. М. Писанко

(1953—1960), П.О. Гагарін (1960—1967), Г. І. Акатов

(1968—1972), Ю.В. Самбор (1972—1978), П. В. Шевчен-

ко (1978—1983), В.І. Сокуренко (1983—2002).

Необхідність створення нової організаційної струк-

тури в академії була обумовлена тими обставинами, які

мали місце в нашій країні наприкінці двадцятого сто-

ліття: нові вимоги до фахівців в умовах ринкових від-

носин, швидкі зміни на ринку праці, бурхливий розвиток

перспективних напрямків підготовки фахівців у галузях

будівництва, архітектури, екології та економіки. Вища

школа почала активне інтегрування зі світовим освітнім

простором. За цих умов потрібно було своєчасно вдоско-

налювати заочну форму навчання, впроваджувати нові

форми освіти без відриву від виробництва. Новостворе-

ний навчальний підрозділ академії якраз і був орієнто-

ваний на вирішення цих завдань. Директором Інституту

був призначений декан заочного факультету, к.т.н., про-

фесор, завідувач кафедри «Теплотехніка та газопоста-

чання» В.І. Сокуренко.

До Інституту належать два факультети: технічний та

фінансово-економічний, а також відділ дистанційної

освіти. Підготовка фахівців на технічному факультеті ве-

деться за 5 напрямами: будівництво, машинобудування,

автомобільний транспорт, автоматизація та комп’ютерно-

інтегровані технології; екологія, охорона навколишнього

середовища та збалансоване природокористування.

Факультет готує бакалаврів, спеціалістів та магістрів.

Сьогодні на факультеті навчається близько 2500 студентів.

Очолює факультет з 2002 р. к.т.н., доцент кафед ри

«Технологія будівельного виробництва» І.Ф. Ог дан-

ський.

На фінансово-економічному факультеті підготовка

фахівців ведеться за 5 напрямами: економіка підприєм-

ства, фінанси і кредит, облік та аудит, міжнародна еконо-

міка, менеджмент організацій.

На факультеті навчається 1150 студентів, які готують-

ся стати бакалаврами, спеціалістами та магістрами.

Деканом фінансово-економічного факультету з 2002

до 2003 р. працювала старший викладач кафедри між-

народної економіки Л.М. Левченко, а з 2003 р. — к.т.н.,

доцент кафедри технології будівельного виробництва

Р.Б. Папірник.

ІЗіДО надає своїм студентам можливість навчатись

за дистанційними технологіями. Організаційно й тех-

нологічно дистанційне навчання забезпечує відділ дис-

танційної освіти ІЗіДО, керівником якого є випускниця

аспірантури академії Л.В. Солод.

Студенти, які навчаються дистанційно — це близь-

ко 200 чоловік фінансово-економічного факультету,

що отримують освіту з п’яти спеціаль ностей та понад

100 чоловік технічного факультету за напрямом «будів-

ництво», мають цілодобовий персоніфікований доступ до

нав чальних матеріалів в мережі Internet на сайті ІЗіДО.

В Інституті створені матеріально-технічна, методична, та

кадрова бази для дистанційного навчання студентів.

Сьогодні контингент студентів в Інституті складає по-

над 3 500 студентів.

За весь період існування заочної форми навчання

в академії було підготовано без відлучення від вироб-

ниц тва близько 15 тисяч спеціалістів, які працювали та

продов жують працювати сьогодні не лише на території

України, а також у численних країнах ближнього та дале-

кого закордону.

Серед випускників є фахівці, що обіймали і обіймають

високі посади в нашій державі: П.Є. Єсипенко — заступ-

ник Голови Ради Міністрів Української РСР; В. П. Пусто-

войтенко — екс-прем’єр-міністр України; В. І. Череп —

Голова Держбуду України; Г.М. Гейман — зав. відділом

Міністерс тва будматеріалів УРСР; А. П.Воловик — заст.

голови Дніпропетровського міськвиконкому; І.А. Лях —

перший заступник Міністра Міністерства охорони навко-

лишнього середовища; Ю.М. Пронченко — генераль-

ний директор Державного комунального підприємства

«Обл тепломережа»; І.Ф. Свередюк — директор Дніпро-

петровського комунального підприємства теплових ме-

реж «Дніпротепломережа»; В.І. Бенда — генеральний

директор державного підприємства «Облводоканал»;

А. Я. Виноградов — генеральний директор промислово-

торгового холдингу КАСК; В.Є. Богданов — генеральний

директор українсько-російського ЗАТ «Союз Бі-Газ-Сі»,

В. М. Ващинський — перший заступник генерального

директора ВАТ «Дніпропетровськгаз» та інші.

Багато випускників заочного факультету відвідують

академію, завжди з добрими відчуттями згадують сту-

дентські роки, висловлюють подяку своїм викладачам

і настав никам за отримані знання, за прищеплену сміли-

вість дивитись у майбутнє та бажання брати безпосеред-

ню участь у розвитку суспільства.


29

Вчений-будівельник, кандидат

технічних наук (1987 р.), старший

науковий співробітник (1988 р.), до-

цент (1992 р.).

Іван Феодосійович закінчив

Дніпропетровський ін женерно-буді-

вельний інститут у 1972 р. В академії

працює з 1974 р.: старший інженер,

молодший науковий співробітник,

старший науковий співробітник, заві-

дувач лабораторії науково-дослідно го

сектору (1974—1989 рр.), асистент (1990 р.), доцент кафед-

ри технології будівельного виробництва (з 1990 р. і нині),

заступник декана заочного факультету (1992—2002 рр.), де-

кан технічного факультету Інституту заочної та дистанційної

освіти (з 2002 р. і нині).

Наукові дослідження пов’язані з розробкою інтенсивних

технологій виготовлення залізобетонних конструкцій та ви-

конання будівельно-монтажних робіт.

Опублікував понад 100 наукових праць, в тому числі два

мето дичних посібники. Має п’ять свідоцтв про винаходи.

Член-кореспондент Академії будівництва України (2009 р.).

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2003 р.),

знаком «Петро Могила» (2009 р.), Почесною грамотою Мініс-

терства освіти і науки України (2005 р.).

Вчений-механік, кандидат техніч-

них наук (1972 р.) доцент (1977 р.).

Закінчив Київське вище інженер-

но-авіаційне училище військово-по-

вітряних сил (1960 р.).

В академії працює з 1974 р.:

старший викладач (1974—1977 рр.),

доцент (1977—2000 рр.), професор

(з 2000 р. і нині), завідувач кафедри

теплотехніки та газопостачання (з

1996 р. і нині), декан заочного факультету (1984—2002 рр.),

директор Інституту заочної і дистанційної освіти (з 2002 р.

і нині).

Наукові дослідження пов’язані з теплообміном в склад-

них випромінювальних системах та теплотехнічному облад-

нанні у промисловому та цивільному будівництві.

Опублікував більше 100 наукових праць, у тому числі

одну монографію.

Має 10 винаходів.

Академічний радник Міжнародної інженерної академії

(1995 р.), член-кореспондент Міжнародної Академії наук

екології і безпеки життєдіяльності (2001 р.), академік Акаде-

мії будівництва України (2001 р.).

Нагороджений медаллю «За доблестный труд. В ознаме-

нование 100-летия со дня рождения В.И. Ленина» (1970 р.),

знаком «Відмінник освіти України» (2003 р.), Почесною гра-

мотою Верховної Ради України (2005 р.).

Вчений-будівельник, кандидат

технічних наук (2001 р.), доцент

(2002 р.).

Закінчив Придніпровську дер-

жавну академію будівництва та архі-

тектури (1997 р.).

В академії працює з 1997

року: аспірант (1997—1999 рр.),

асистент, доцент кафедри тех-

нології будівельного виробни-

цтва (з 1999 р. і нині), заступник декана з дистанційної

освіти Інституту заочної і дистанційної освіти (2002—

2003 рр.), декан фінансово-економічного факультету цього

ж інституту (з 2003 р. і нині).

Наукові дослідження здійснює в галузі технології буді-

вельного виробництва. Зайнятий впровадженням дистанцій-

ної освіти в академії.

Опублікував понад 100 наукових та науково-методичних

праць.

Має 11 патентів України. Нагороджений почесним знаком

Міністерс тва освіти і науки України «Відмінник освіти Украї-

ни» (2005 р.).

СОКУРЕНКО Володимир Ілліч

ПАПІРНИК Руслан Богданович

ОГДАНСЬКИЙ Іван Феодосійович

Колектив інституту

1 ряд зліва направо: М. О. Сошнікова — методист, Д. М.Тоно-

янц — секретар, В. Б. Цимбал — методист, А. Г. Чайка — сек-

ретар, Н. С. Іщенко — інженер, Л. М. Левченко — заступник

декана, Н. П. Букрєєва — інженер, Л. В. Солод — начальник

відділу.

2 ряд зліва направо: С. О. Д’яченко — заступник дека-

на, О. В. Терехова — методист, Р. Б. Папірник — де-

кан, О. О. Савшак — методист, В. І. Сокуренко — директор

інституту, В. В. Дірявка — методист, І. Ф. Огданський — де-

кан, Н. О. Літвінчова — заступник декана.

Директор ІЗДО

професор, к.т.н.

Декан фінансово-

економічного факультету

ІЗДО, доцент, к.т.н.

Декан технічного

факультету ІЗДО,

доцент, к.т.н.

30

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА ПДАБА

Історія науково-технічної бібліотеки академії нерозрив-

но пов’язана з історією ВНЗ. Заснована в 1930 р., одночасно

з навчальним закладом, вона повною мірою розділила з ним

цікаву і непросту долю.

Першим етапом розвитку бібліотеки було її створення

і становлення. Основою комплектування бібліотечного фон-

ду (24 тис. прим.) стали приватні колекції 1920-х років, а вже

напередодні Другої світової війни він нараховував 120 тис.

примірників навчальної, наукової та художньої літератури. До

послуг читачів були відкриті: абонемент, книгосховище та чи-

тальна зала. Загальна площа бібліотеки складала 590 кв.м.

Але за роки війни було втрачено 40—45% фонду, знищені

обладнання, документація, довідковий апарат.

В 1943—1950 рр. йшло відродження бібліотеки. З отри-

манням у 1970 ро ці нового приміщення загальною площею

понад 2 тис. кв.м, було сформовано її нову структуру. Відкри-

лися спеціалізовані читальні зали, абонементи, бібліотечні

пункти при кафедрах, гуртожитках, підготовчому відділенні.

Вже до 1980 р. фонд бібліотеки збільшився в 6 разів порів-

няно з передвоєнними роками.

Сьогодні бібліотека має статус науково-технічної. Бібліо-

течний фонд — галузевий, комплектується літературою

з питань будівництва та архітектури. Загальна кількість

фонду — понад 600 тис. примірників українською, росій-

ською, англійською, німецькою та іншими мовами, а саме:

525 770 книг, 43 406 пері о дичних видань, 37026 нормативних

документів, 720 дисертацій, 38 311 примірників художньої

літератури. В окремо виділеному фонді ПДАБА, зберігаєть-

ся спадщина вчених академії, зокрема праці М.О. Буданова,

О.А. Гармаша, П.К. Міцкевича, М.Г. Мазо та ін. Фонд рідкісних

видань — 940 примірників.

Щорічно бібліотеку відвідують близько 10 000 користува-

чів, які отримують понад 600 000 примірників різних видань.

З 1995 року бібліотека успішно опановує сучасні комп’ю-

терні технології. Автоматизованими є процеси комлектуван-

ня, обробки нових надходжень і ретроспективних записів.

Обслуговування ведеться з використанням електронного ка-

талогу, інтернет-навігатора, повнотекстових баз даних. Ство-

рені 100 автоматизованих робочих місць АБІС ІРБІС. До сер-

вера бібліотеки мають доступ всі кафедри академії.

Інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки представле-

ний електронним каталогом та системою карткових катало-

гів і картотек. Електронний каталог нараховує 130 000 оди-

ниць бібліографічних записів; система карткових каталогів

та картотек включає абетковий та систематичний каталоги;

каталоги періодичних та продовжуваних видань; картотеки

дисер тацій, авторефератів, авторефератів за фахом, рідкіс-

них видань, кафедральних методичних посібників, система-

тичну картотеку статей.

З 1963 р. бібліотека видає бібліографічний покажчик

«Ката лог наукових праць і публікацій вчених ДІБІ/ПДАБА»,

на замовлення фахівців кафедр щорічно укладаються науко-

во-допоміжні списки літератури.

Культурно-просвітницька діяльність як невід’ємна час-

тина виховного процесу посідає центральне місце в роботі

бібліотеки. Протягом 25 років візиткою бібліотеки є клуб ша-

нувальників літератури та мистецтва «Джерело», який три-

валий час очолював доцент кафедри архітектури Г. І. Луста.

Незмінною ведучою, організатором програм цього своєрід-

ного гуманітарного осередку академії залишається завідувач

відділу культурно-просвітницької роботи С. І. Данченко.

В 250 засіданнях клубу взяли участь студенти, викладачі,

співробітники академії, творча інтелігенція міста: актори, ху-

дожники, письменники.

Досвід роботи клубу «Джерело» визнаний найкращим се-

ред вузівських бібліотек України, відзначений у пресі, на об-

ласному телебаченні.

З 2007 р. при клубі відкрито літературно-поетичну сту-

дію «Ліра», яку очолює колишній випускник академії, поет,

член Спілки письменників України Г.І. Львов. Саме тут, по-

над 20 здібних юнаків і дівчат академії роблять перші кроки

в літе ратурі, розвивають і вдосконалюють своє поетичне об-

дарування.

Розвиток бібліотеки неможливо уявити без натхнен-

ної праці фахівців різних поколінь, це: О.О. Нестеренко,

Н.Г. Павловська, С.Л. Естеркіна, С.І. Данченко, Г.Л. Береж-

на, Н.С. Брусан, Т.В. Григоренко, Н.Т. Радчук, Л.О. Павлюк,

Т.Ф. Апреленко, М.Є. Мілявська, Т.І. Молчанова, Л.Я. Рибалко.

Сьогодні директором бібліотеки є Н.А. Дорофєєва.

Попри всі труднощі бібліотека розвивається, впроваджує

нові сучасні технології, ефективніше використовує існуючі

потенційні можливості. Сьогодні колектив НТБ ПДАБА вва-

жає найважливішим підвищення престижу бібліотеки через

постійний професійний пошук задля виконання головної

місії — бути сучасним інформаційним і культурно-просвіт-

ницьким центром вищого навчального закладу.

Дорофєєва Наталія Анатоліївнадиректор


31

ПРОФСПІЛКОВИЙ КОМІТЕТ ПДАБА

Санаторій-профілакторій Придніпровської державної

академії будів ництва та архітектури був заснований як струк-

турний підрозділ академії в 1970 році. Після побудування

п’яти корпусів студентського містечка в 1975 році, санаторій-

профілакторій зручно розташувався на площах гуртожитків

№№ 6, 7, 9 в безпосередній близькості до нав чальних корпусів

академії, що надає можливість студентам оздоровлюватись без

відлучення від навчання.

З 1975 року санаторій беззмінно очолювала головний лі-

кар Бородіна Світлана Миколаївна, терапевт за фахом, яка

в 2007 році передала естафету керівництва Черненко Олені

Володимирівні — лікарю-невро патологу вищої кваліфікаційної

категорії.

Санаторій-профілакторій працює як заклад загальнотера-

певтичного профілю, що розрахований на 50 місць в заїзд три-

валістю від 18 до 24 днів.

У складі санаторію є три основні функціональні блоки: ліку-

вальне відділення; житлово-побутовий блок; харчоблок.

Лікувальне відділення включає в себе:

— кабінет лікаря-терапевта;

— стоматологічний кабінет, який з 2008 року оснащений

сучасною стоматологічною установкою чеського виробництва

та всім необхідним обладнанням, яке дозволяє надавати сту-

дентам допомогу на найвищому рівні з використанням новітніх

технологій стоматології — без страху та болю;

— фізіотерапевтичне відділення, оснащене 25 апаратами;

— інгаляторій;

— протягом 2008—2009 рр. після проведених робіт з ре-

монту приміщень та обладнання відновлена робота кабінетів

теплолікування, електросну, ванного відділення на три ванни-

водолікувальниці;

— організована в 2008 році робота кабінету ароматерапії

з елементами психоемоційного розвантаження;

— масажний кабінет та кабінет лікувальної фізкультури,

в яких з 2009 року працює лікар з 10-річним стажем роботи,

фахівець вищої кваліфікаційної категорії з масажу, який впро-

ваджує в роботу нові ефективні методики масажу з елементами

мануальної терапії та комплекси лікувальної фізкультури.

Житлово-побутовий комплекс складається з 25 затишних

світлих кімнат на дві особи, в якому передбачені всі умови для

успішного навчання та відпочинку.

Харчоблок санаторію-профілакторію має в своєму складі

простору затишну їдальню на 100 посадкових місць та вироб-

ничі приміщення, обладнані всім необхідним. Завдяки турботі

адміністрації академії були придбані електром’ясорубка, моро-

зильний лар та холодильник.

Протягом 2008—2009 рр. головним лікарем організована

цікава регулярна санітарно-освітня робота з студентами акаде-

мії щодо профілактики таких соціально-значущих захворювань,

як ВІЛ-СНІД, туберкульоз, наркоманія, алкоголізм.

За останні п’ять років в санаторії-профілакторії оздо-

ровлені 2 773 осо би студентів академії та значно зріс попит

на путівки протягом двох останніх років. Результат помітний

— знизилася захворюваність з приводу ГРВІ, хронічних за-

хворювань верхніх дихальних шляхів, хвороб шлунково-киш-

кового тракту, центральної та периферичної нервової систем.

ПРОФІЛАКТОРІЙ

Профспілкова організація була

створена водночас із заснуван ням

ДІБІ. Керівництво роботою профспіл-

ки здійснюється профспілковим комі-

тетом на чолі з головою профспілкової

організації: до 1940 р. — М. А. Ка-

мінський, П. Я. Зільберг, з 1949 р. —

Б. Н. Одинцов, з 1951 до 1952 рр. —

І. Л. Паливода, з 1952 до 1954 рр. —

А. Є. Шило, 1955 р. — О. О. Ва силь-

ковський, протягом 1956—1960 рр. —

В. М. Колохов, О.Є. Ринсков, 1960 р. —

С.Л. Бабченко, 1962 р. — Г. В. Соко-

лов, 1970 р. — Р.А. Барановський,

1974 р. — А.П. Власов, 1975 р. —

Н.М. Куліш, 1976—1988 рр. — А.П. Горб,

з 1988 р. донині — Л.А. Чередниченко.

На початок ювілейного року в ака-

демії нараховувалося 6 495 членів проф-

спілки, у тому числі співробітників

і викладачів —1 438 чол., студентів — 5 032 чол. До складу проф-

спілкової організації належать 8 профбюро факультетів і підроз-

ділів, 288 первинних профспілкових груп.

Основні напрямки діяльності профспілкової організації по-

лягають в соціальному захисті співробітників та студентів, спри-

янні створенню безпечних та сприятливих умов праці, поліпшенні

побутових умов, організації відпочинку та оздоровлення членів

профспілки та їх сімей. Щороку в санаторії-профілакторії оздо-

ровлюються понад 500 студентів, в дитячих оздоровчих таборах

відпочивають всі бажаючі діти співробітників, в пансіонаті міста

Приморська оздоровлюються понад 150 співробітників та членів

їх сімей. Рік від року збільшується щорічна матеріальна допо-

мога членам профспілки.

Соціальний захист працівників, їх економічні та побутові пра-

ва захищаються шляхом утворення колективного договору, який

укладається між колективом та адміністрацією академії.

При академії працює санаторій-профілакторій, підкон т-

рольний профспілковій організації, очолюваній головним ліка-

рем О.В. Черненко.

Регулярну допомогу надає профспілковий комітет діяльнос-

ті студентського клубу, який очолює Ю.А. Ойна. Щорічно само-

діяльні художні колективи академії на фестивалях «Студентська

весна» посідають призові місця.

Не залишаються поза увагою профспілкової організації за-

ходи, які проводить спортивний клуб.

З 2002 року при профкомі працює клуб «Усмішка» на чолі

з президентом клубу Н.В. Данільченко. Завдяки діяльності клубу

відрод жені й звернуті обличчям до людей позабуті джерела на-

шої історії, культури, мови, народних звичаїв.

Велику увагу профспілкова організація приділяє створенню

сприятливого психологічного клімату в підрозділах академії.

Профспілковий комітет у тісній співпраці з адміністрацією

академії бере активну участь у вирішенні всіх завдань діяльності

вищого навчального закладу.

Чередниченко Людмила Антонівнаголова профспілкової організації

ПДАБА, к.т.н., доцент.

Чл.-кор. Академії будівництва

України.

Нагороджена знаком

Міністерства народної освіти

«За відмінні успіхи в роботі»,

«Відмінник освіти» МОН України,

«Петро Могила» та ін.

32

Музей був відкритий 30 квітня 1975 р. Одним із перших

організаторів музею історії інституту був доцент кафед ри фі-

лософії наукового комунізму Йосип Мойсейович Брегман. До

70-ти річчя академії в музеї була проведена реекспозиція,

якій передувала велика науково-дослідницька робота. В цьо-

му велика заслуга колишнього завідуюча музею Топюк Лідії

Матвіївни, яка свій багатий життєвий досвід вклала в розвиток

музею. Лідія Матвіївна не тільки реекспонувала музей, а й за-

початкувала багато форм і методів роботи зі студентами. Сьо-

годні музей історії академії — це музей сучасного типу, де не

тільки висвітлюється багаторічна історія академії з підготовки

висококваліфікованих спеціалістів-будівельників, а ще й іс-

нує багато форм виховної роботи зі студентською молоддю.

В музеї є 2 співробітники: зав. музеєм О.В. Гичка, та старший

лаборант К.В. Круть. Роботу музею спрямовує рада музею, яку

очолює професор, проректор А.П. Приходько.

Експозиційні матеріали розміщені в хронологічному по-

рядку. Музей складається з 8 розділів: Основні фундаменти

успіхів (1930—1940 рр.); Війна — екзамен на міцність (1941—

1945 рр.); Час відродження і сподівань (1945—1955 рр.); Ін-

с титут в період 1956—1965 рр.; Головний орієнтир — вироб-

ництво (1966—1975 рр.); Активні учасники становлення

і розвитку академії (1930—2009 рр.); Інститут в період 1976—

1990 рр.; Академія в роки незалежності (1991—2009 рр.).

В кожному розділі матеріали розміщенні за підрозділами:

структура та особливості навчального процесу; навчально-ма-

теріальне забезпечення; склад науково-педагогічних кадрів;

основні напрями наукової діяльності; організація студент-

ського життя: навчання, трудові справи, участь у спортивно-

масовій роботі, гурток художньої самодіяльності тощо.

Музей є осередком виховання студентів, де зберігаються,

примножуються і висвітлюються всі надбання навчального

закладу, розкриваються віхи історії і розвиток академії, важ-

ливі історичні моменти, біографії вчених, творча діяльність

найактивніших учасників становлення і розвитку навчаль-

ного закладу. Цікаво дізнаватись відвідувачам, що серед на-

ших випускників понад двадцять міністрів будівельного про-

філю і їх за ступників, близько 100 відомих нам випускників

очолювали і очолюють найбільші в Україні обласні центри,

а в нашій області — будівельні та спеціалізовані комбінати,

трести, асоціації, корпорації тощо. В музеї також є необхідна

інформація про всіх іменних стипендіатів за всі роки існу-

вання нав чального закладу. На стендах, у вітринах, на подіумі

представлені чимало наукових праць вчених академії, дипло-

мів, грамот, посвідчень, кубків, ваз, прапорів, вимпелів, якими

нагороджувались колективи та окремі студенти, працівники за

досягнуті успіхи в тому чи іншому виді роботи.

Увагу відвідувачів привертає розділ, де розміщена сим-

воліка незалежної Української держави, інформація про

президентів України, про відкриття за роки розбудови нових

факультетів, спеціальностей, про вручення вченим академії

Державних премій України в галузі науки і техніки (В.І. Боль-

шаков, С.Л. Щербак, А.Г. Шапар, С.Г. Поліщук), про міжнародні

зв’язки академії з навчальними закладами в інших країнах сві-

ту (дипломні роботи студентів, які були захищені ними у Фран-

ції, Канаді та на теренах академії).

Переконливі матеріали про комп’ютеризацію навчально-

го процесу, про обрання академії членом Всесвітньої асоціа-

ції університетів, про вклад учених, випускників та студентів

в реконструкцію міста Дніпропетровськ, про створення нових

будівельних матеріалів на основі відходів промисловості,

та чимало інших матеріалів.

У музеї проводяться екскурсії для студентів, випускників

академії, учасників «Днів відкритих дверей», гостей академії.

Музей є місцем проведення традиційних зустрічей студентів

з ветеранами Великої Вітчизняної війни та військової служби,

видатними випускниками академії, вченими, творчими сту-

дентами. В дні таких великих свят, як Визволення Дніпропет-

ровська від німецько-фашистських загарбників, Визволення

України від німецько-фашистських загарбників, День захис-

ника Вітчиз ни, День Перемоги, проводяться урочисті мітинги

та покладання квітів до пам’ятного знаку на честь загиблих

у роки ВВв студентів та викладачів, який було урочисто від-

крито в 2003 році в сквері біля центрального входу до акаде-

мії. Треба відзначити, що в музеї регулярно проводяться вис-

тавки студентських робіт, досягнень (дипломи, сертифікати,

подяки — за участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах;

кубки за спортивні досягнення та досягнення в художній само-

діяльності).

Студенти постійно беруть активну участь у підготовці і про-

веденні заходів та зустрічей, а також у пошуковій роботі. Се-

ред активістів музею, хто з першого курсу і до п’ятого завжди

брав активну участь у всіх питаннях, повязаних з діяльністю

музею, хочеться відзначити Юлію Абрам, Олександра Баран-

ника — студентів ІЄБЖД та Катерину Вокалюк — студентку

факультету ТЖЗ.

Щороку музей відвідують близько 5 тис. осіб, проводить-

ся понад 100 екскурсій, близько 50-ти заходів (із них близько

20-ти поза музеєм), 10 виставок; до фонду музею надходить

щороку близько 50-ти експонатів.

За підсумками конкурсу 2007—2008 навчального року

наш музей був визнаний кращим серед музеїв вищих навчаль-

них закладів області.

Робота музею знаходить всебічну підтримку з боку ректо-

рату, особливо ректора, доктора технічних наук, професора

Володимира Івановича Большакова. Повсякденну підтримку,

допомогу працівникам музею надають всі проректори, завіду-

вачі кафедр, керівники підрозділів.

Музей посідає чільне місце в системі виховної роботи

зі студентами.

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ


33

СТУДЕНТСЬКИЙ КЛУБІсторично склалося так, що художня самодіяльність в нашій

академії завжди славилася своїми досягненнями і високим рів-

нем художніх колективів, які входять до складу студентського

клубу.

Приємно зазначити, що протягом багатьох років переможцем

традиційного міжвузівського фестивалю «Студентська весна»,

стає саме наша академія.

Студенти з великим задоволенням проводять свій вільний час

у нашому клубі, де є багато різнопланових і різножанрових ко-

лективів, і де кожний може знайти заняття до душі.

Час рухається вперед! Змінюються правила фестивалю «Сту-

дентська весна» і його закони.

Оновлюються вимоги для творчих програм і виконавців, але

тільки одне правило залишається для нас завжди незмінним —

це високий художній рівень самодіяльності колективів нашого

клубу, глибина та оригінальність творчих задумів. Наша головна

ціль — постійний пошук нових, самобутніх, неординарних ідей

і рішень.

Студентські колективи академії постійно беруть участь у різ-

них конкурсах та оглядах, і практично завжди ми можемо пиша-

тися результатом. Тільки в цьому році колектив сучасного танцю

«Енжел-Аеро» на престижному фестивалі-конкурсі в Києві «Бар-

ви осені», здобув гран-прі. Радують своєю майстерністю й бага-

торазові чемпіони України, колективи танцю в стилі «хіп-хоп»,

шоу-балети «Ера» та «МОНРЕФФ», вокальні ансамблі та солісти,

і , звичайно, яскравий та самобутній студентський театр мініатюр

«Крупний план», який неодноразово підкоряв Волгоград, Мінськ,

Воронеж, Запоріжжя й Дніпропетровськ.

Так побажаємо ж подальших творчих успіхів кращим з кра-

щих, а також іще більше славетних перемог і, звичайно, ще вище

тримати прапор нашої улюбленої будівельної академії!

34

ВІД СЛАВНОГО МИНУЛОГО ДО ВЕЛИКОГО МАЙБУТНЬОГОЗаснування академії, як вищого інженерно-нав-

чального закладу відбулося у 1930 році, але міцні під-

валини підготовки будівельних кадрів високої квалі-

фікації були закладені задовго до цієї дати.

На початку 19 століття в нашому місті існували

навчальні заклади, що давали слухачам середню бу-

дівельну освіту, та називалися курсами (пізніше їх

стануть називати технікумами). Спочатку, такі курси

випускали лише техніків, а згодом розпочали підго-

товку й інженерних кадрів.

У 1910 році були організовані «Катеринославські

технічні курси В.Х. Коробочкіна», на яких у 1912 році

з дозволу міністерства торгівлі та промисловості було

створене будівельне відділення. Осіб, які закінчили

повний курс, приймали без іспитів на передостанній

семестр закордонних інженерних училищ і технічних

курсів, вони могли працювати помічниками архітекто-

рів на цивільному будівництві.

У 1917 році рішенням петроградського Тимчасово-

го уряду курси було перетворено на «Перші політех-

нічні курси».

Також з 1913 року в місті діяли «Катеринославські

архітектурно-художні курси», які мали 3 відділення:

архітектурне, креслярське і відділення прикладних

мистецтв.

31 січня 1917 року відбулось офіційне відкрит-

тя приватного політехнічного інституту, який у квітні

1918 року було перетворено на Єврейський науковий

інститут, у якому поряд з іншими існував інженерний

факультет з відділеннями: інженерним, будівельним

та архітектурним (у зв’язку з сумними подіями того

часу подальша доля якого невідома).

У 1921 році був створений Катеринославський

вечірній робітничий будівельний технікум, де подов-

жила своє навчання частина студентів інженерного

факультету вищеназваного інституту, який за роки

свого існування підготував 150 інженерів-будівельни-

ків і став основою для створення Дніпропетровського

будівельного інституту.

Історія ПДАБА розпочалася в 1930 році, за часів

Першої радянської п’ятирічки, коли розпочалося ве-

лике промислове будівництво.

23 березня 1930 року Рада Народних Комісарів

УРСР ухвалила рішення утворити Дніпропетровський

будівельний інститут, а в травні того ж року розпо-

чалося будівництво головного корпусу інституту по

вулиці Чернишевського, яке завдяки справжньому

ентузіазму викладачів, студентів та співробітників за-

вершилося всього за один рік.

Першим директором Дніпропетровського буді-

вельного інституту був С. І. Міндель. З березня до

серпня 1931 року тимчасово обов’язки директора

виконував С. І. Шерешевський. У вересні 1931 ро-

ку директором інституту став студент-дипломник

П.К. Вєтров. У січні 1936 року П.К. Вєтрова було

призначено завідувачем промислово-транспорт-

ного відділу Дніпропетровського обкому КП(б)У, а

обов’язки директора інституту знову почав викону-

вати С.І. Шере шевський.

Перший диплом ДІБІ (1931 р.)

Перший випуск (1931 р.) Перший гуртожиток 1936—1938 рр.


35

аду заду з 800 ту-ту-

ося ося залишиі залиши

Корпус інституту

36

Будівництво нового корпусу

Гуртожитки академії


37

У 1960 року поряд з науковими гуртками почало

працювати студентське проектно-конструкторське

бюро, яке очолив В. І. Анпілогов. За період з 1960

по 1963 роки СПКБ розробило для організацій Дніпро-

петровської та інших областей 80 проектів.

Практика виконання реальних проектів іще біль-

ше розширилася з 1964 року, коли СПКБ інституту

отримало дозвіл Держбуду СРСР на розробку проектів

кошто рисної документації за прямими угодами із за-

мовниками.

У середині 1950-х рр. зародився новий рух — сту-

дентські будівельні загони, попередниками яких були

сільгоспбригади, які формувалися з числа учнів шкіл

і студентів для допомоги колгоспам у зборі врожаю.

Коли розпочалася грандіозна компанія освоєння

цілинних та перелогових земель Сибіру та Казахстану,

студентські загони вузу взяли в ній активну участь.

Напружена навчальна діяльність та участь у сус-

пільно-корисній праці не заважали студентам жити

повно кровним життям. За ці роки в інституті були

засновані: духовий оркестр, оркестр народних ін-

струментів, хор, естрадний ансамбль, танцювальний

колектив та ін. Жваво пульсувало і спортивне життя

в інституті. Народна дружина інституту була однією

з найкращих у Дніпропетровську.

Наступне десятиріччя в історії вузу тісно пов’язане

з новим етапом в історії розвитку всієї країни. Пер-

шочергова увага приділялася підготовці кадрів з тих

спеціальностей, які були вкрай потрібні виробництву.

Саме тому в 1968 році відкрився факультет сільсько-

господарського будівництва і архітектури, але через

два роки на його основі було створено самостійні: фа-

культет сільскогоподарського будівництва і архітек-

турний факультет.

У 1974 році відкривається факультет металевих

конструкцій, згодом перейменований на факультет бу-

дівельних конструкцій.

Першого вересня 1970 року було від-

крите підготовче відділення вузу. Загаль-

на кількість студентів в інституті з кожним

роком зростала.

Розвиток науково-технічної революції

вніс важливі структурні зміни в процес

підготовки спеціалістів. У навчальному

процесі почали використовуватись елек-

тронно-обчислювальні машини, в зв’язку

з чим в 1974 році у вузі була створена ка-

федра прикладної математики.

Ускладнення й уніфікація навчального

процесу вимагали більш активного засто-

сування технічних засобів навчання. З ці-

єю метою були обладнані аудиторії кафедр

суспільних наук, економіки будівництва,

технології металів, іноземних мов.

У навчальному корпусі була створена нова обчис-

лювальна зала. Зміцнювалася матеріально-технічна

база інституту. Починаючи з грудня 1970 року, були

введені до дії новий навчальний корпус, плавальний

басейн, п’ятиповерхова добудова до головного нав-

чального корпусу. В 1975 році були здані до експлуа-

тації 2 гуртожитки, 3 корпуси на полігоні, студентське

кафе. У 1981 році було розпочате будівництво 13-по-

верхового корпусу на вул. Жуковського, який увели

до експлуатації в 1983 році. Крім цього, були спорудже-

ні студентський клуб, студентські гуртожитки № 5, 6, 7.

Вдосконалювалася методична робота. Особлива

увага приділялася викладанню суспільних наук. За-

стосовувалися різноманітні форми й методи позаауди-

торної роботи зі студентами. Широко практикувалося

проведення теоретичних конференцій викладачів

і студентів. Працювали школа молодого лектора, фа-

культет громадських професій, лабораторія естетично-

го виховання студентів, фотостудія, студія образотвор-

чого мистецтва.

На початку 1970-х рр. МВССО України запровадило

атестацію, для чого були створені групи системного

аналізу, які здійснювали контроль за навчальним про-

цесом, вивчали закономірності, організаційні форми,

принципи й методи навчання.

У 1966—1975 рр. успішно працювали 7 галузевих

лабораторій інституту. Вченими вузу була опубліко-

вана понад тисяча наукових робіт, отримані 16 наго-

род ВДНГ СРСР, 7 зарубіжних патентів, зареєстровані

110 винаходів, значний розвиток отримали нові фор-

ми спілки науки і виробництва.

Особливе місце в історії інституту посідає 1970 рік.

Це був рік, коли вуз відзначав свій ювілей — 40 ро-

ків, 10-річчя з дня створення при ДІБІ студентського

проектно-конструкторського бюро (СПКБ), 20 років

роботи студентського самодіяльного театру, в зв’язку

Басейн академії

38

з чим були нагороджені грамотами Міністерства вищої

спеціальної і середньої освіти УРСР та іншими нагоро-

дами працівники вузу.

У 1975 році був створений музей інституту, за роки

роботи якого його працівники багато зробили для того,

щоб у документах, фотокартках, книгах, речах відтво-

рити історію вузу, головні етапи його розвитку, життя

й діяльність працівників.

Протягом 1970—1980 рр. відбувається процес

зростання потенціалу науки вищих навчальних за-

кладів та їх орієнтація щодо розв’язання регіональних

проблем. Нау ково-дослідний сектор ДІБІ став вели-

ким науковим центром розвитку будівельного вироб-

ництва у Придніпров’ї.

Як і в минулому, розширювались програми науко-

вих розробок за найважливішими напрямами науки.

За плідну роботу з виховання і підготовки май-

бутніх спеціалістів, за активне залучення молоді до

наукового пошуку, за розв’язання практичних народ-

ногосподарських завдань СПКБ інституту в 1980 році

одержало премію Ленінського комсомолу.

Особлива увага на той час була спрямована на під-

готовку спеціалістів для села за договорами. Поряд

з підготовкою кадрів для сільського господарства ін-

ститут надавав допомогу селу, виконуючи замовлення

на виготовлення проектно-кошторисної документації.

У 1980 році колектив інституту відзначав юві-

лей — 50-річчя з дня заснування. Це стало приводом

для того, щоб іще раз уважно проаналізувати пройде-

ний шлях, відзначити досягнення й накреслити плани

на майбутнє.

В інституті вже працювали 9 факультетів, 37 ка-

федр, навчання проводили 530 чоловік професорсько-

викладацького складу, навчалися 7 400 студентів.

Кожного року студенти інституту проводили третій

трудовий семестр на будовах в областях, містах та селах.

Для участі в роботі студентських будівельних за-

гонів проводився суворий відбір, командирам загонів,

до того ж, необхідно було мати організаторські здіб-

ності, вміння керувати колективом в екстремальних

ситуаціях. Поряд з будівельною роботою велася і ве-

лика культурно-просвітницька діяльність.

Перебудова, яка розпочалася в СРСР у 1985 році,

ставила перед країною нові завдання, відкривала нові

можливості. Одним із свідчень ствердження демо-

кратичних засад стали вибори ректора, що відбулися

Тривають практичні заняття

Встановлення пам’ятного знаку біля академії Навчально-виховальні заходи у стінах академії

Під час занять


39

в 1987 році. З трьох кандидатур, які були висунуті фа-

культетами інституту, ректором був обраний завідувач

кафед ри технології металів, доктор технічних наук,

професор В. І. Большаков.

За участю студентів на альтернативній основі були

обрані й декани факультетів промислового та цивіль-

ного будівництва і будівельного.

Новий ректор різко змінив орієнтири дія ль ності

вузу. Він розпочав роботу зі створення спеціалізова-

них рад з захисту докторських дисертацій і цілеспря-

мованої підготовки докторів наук безпосередньо для

свого вузу. За перші 10 років ректорства працівника-

ми інституту захищено 29 докторських ди сертацій.

Важливим напрямом роботи ректора стала комп’ю-

теризація навчального процесу, збільшення кількості

і якості обчислювальної техніки, підключення до ме-

режі Інтернет.

Зростала роль Вченої ради інституту, яка була

сформована у вересні 1987 року на основі нового ста-

туту ДІБІ, до складу якої вперше були введені пред-

ставники студентства.

У період з 1986 по 1990 рік понад 100 викладачів за-

хистили кандидатські та 17 — докторські дисертації.

Як і в попередні роки, поліпшувалися умови для

культурного відпочинку працівників і студентів. Орга-

нізувалася база відпочинку в м. Бердянську. А в квіт-

ні 1988 року у Вороній Балці для працівників інсти-

туту було створене садове товариство «Калина».

Розвивалася спортивна база. Постійна увага при-

ділялася й іншим соціальним питанням: захисту інтер-

есів працівників освіти, влаштуванню дітей студентів і

викладачів до дошкільних дитячих закладів, організа-

ції культурного відпочинку тощо.

Трудовий колектив упевнено рухався вперед, здо-

буваючи нові успіхи.

Сьогодні Придніпровська державна академія будів-

ництва та архітектури — провідний вищий навчальний

заклад ІV рівня акредитації.

До складу академії входить 57 навчально-науко-

вих підрозділів: 5 факультетів денної форми навчання

(промислового і цивільного будівництва, будівель-

ний, архітектурний, механічний, економічний), Інсти-

тут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві

(з факультетами технологій життє-

забезпечення та екології і безпеки

життє діяльності), Інститут безперерв-

ної підготовки, перепідготовки, підви-

щення кваліфікації фахівців, Інститут

заочної та дистанційної освіти, науко-

во-дослідний комплекс, Інститут екс-

пертизи, проектування та вишукувань,

інші підрозділи.

В академії впроваджена євро-

пейська кредитно-модульна система

нав чання. Зараз в академії навчаєть-

ся близько 10 тисяч студентів денної

та заочної форм навчання. Підготов-

ка кадрів здійснюється за 19 спеці-

альностями денної форми навчання

та 13 — за заочною.

Науково-педагогічну діяльність у вузі

за безпечують понад 600 викладачів.

Ось така вона — студентська весна

Зала електронної бібліотеки

40

Серед усіх викладачів: 81 доктор наук, професор, 285

кандидатів наук, доцентів, 52 співробітники обрані

академіками та членами-кореспондентами різних га-

лузевих академій.

З 1987 року академію очолює Володимир Івано-

вич Большаков — доктор технічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України. За цей пе-

ріод в академії створена необхідна матеріально-тех-

нічна база для навчання та проведення наукових

досліджень, постійно проводиться комп’ютеризація

навчального процесу. В академії обладнані та діють

25 комп’ютерних класів.

Академічний комплекс містить в собі навчально-

лабо раторний комплекс загальною площею понад

66 тисяч кв. м., дослідно-виробничу базу з парком

унікального обладнання та експериментальних уста-

новок і стендів для випробування конструкцій і спо-

руд. 8 гуртожитків у повній мірі забезпечують про-

живання іногородніх студентів. Ефективно працює

науково-технічна бібліотека. Задля всебічного роз-

витку та оздоровлення студентів є потужна спортивна

база, реконструйований сучасний плавальний басейн,

спортивно-оздоровчий табір, клуб на 1000 місць, са-

наторій-профілакторій, комбінат харчування. Адміні-

стрування вузу сприяє розвитку спортивно-масової

роботи. За кошти академії проводиться фінансування

спортивно-масових заходів, навчально-тренувальних

зборів і участь спортсменів академії в змаганнях. На

чемпіонатах та кубках України завойовано 14 золотих,

8 срібних, 18 бронзових медалей. На Універсіаді Укра-

їни здобуто 12 золотих, 6 срібних, 13 бронзових меда-

лей. Команда академії посіла перше місце в обласній

студентській універсіаді та третє місце в VІІ Універсіа-

ді України в комплексному заліку.

Навчальний процес неможливий без нау ково-дос-

лідних робіт. Наукова робота ведеться на всіх факуль-

тетах і координується науково-дослідною частиною,

до складу якої належать 17 науково-дослідних лабо-

раторій, 11 галузевих, одна міжкафедральна лаборато-

рія експериментальних досліджень, Придніпровський

регіо нальний центр енергодослід жень та енергоефек-

тивних технологій у будівництві та комунальному гос-

подарстві, науковий відділ з експертизи проектування,

будівництва та експлуатації в складних інженерно-гео-

логічних умовах, лабораторія «Діагностика», науково-

дослідна лабораторія плазмотехнологій.

Теплі студенстські зустрічіЗаняття в комп’ютерному класі

Гордість вузу — актова залаАудиторії вузу обладнані сучасною технікою


41

СЛУЖБА АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ЧАСТИНИ ПДАБАВід моменту утворення ДІБІ

існує адміністративно-господар-

ська частина. Реорганізовуючись

і вдосконалюючи всі свої струк-

турні підрозділи за вимогами часу,

колектив забезпечує дієвість ма-

теріально-технічної бази навчаль-

ного закладу — від навчальних

аудиторій та лабораторій до гур-

тожитків, профілакторію, громад-

ського харчування та бази відпо-

чинку для студентів та викладачів.

Очолюваний з 1985 р. прорек-

тором С. Л. Шостаком, колектив

здійснює найголовніші функції

щодо забезпечення життєспро-

можності академії; незважаючи

на фінансові труднощі та кри-

зу здійснює розробку проектної

та технічної документації, постійно веде ремонтні роботи з переобладнання приміщень із застосуванням сучас-

ного дизайну, нових технологій та матеріалів. З метою збільшення термінів експлуатації, а також для додержан-

ня санітарного та температурного режимів постійно підтримуються всі будівлі академії. В зв’язку з розвит ком

комп’ютерних мереж виникає необхідність використання додаткових енергетичних потужностей. Для цього

здійснено переобладнання аудиторного фонду під комп’ютерні класи.

Чисельність служби сьогодні складає понад 389 чоловік. Ведеться суворий облік енерго ресурсів з метою

їх економії за усіма напрямками. Розробляється стратегія розвитку матеріально-технічної бази. Господарські

роботи ведуться за кількома напрямами. Впроваджуються паралельні варіанти підвищення ефективності сис-

теми комунальних послуг через застосування новітніх технологій. Вивчається питання щодо автономних джерел

теплової енергії. Завдяки роботі АГЧ в академії панує атмосфера домашнього тепла та затишку.

ПЛАНОВО-ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПДАБАПланово-фінансове управлін-

ня, яким з 1991 року керує Ла-

риса Яківна Лінник, робить все

необхідне щодо бездоганного

виконання Закону Украни «Про

вищу освіту», постанов держав-

них і місцевих органів влади з

фінансових та економічних пи-

тань.

Разом з досвідченими фахів-

цями Ю. П. Стручковською, В. І. Гу-

бою, Г. М. Підгорною, В. І. Зубен-

ко, А. В. Карповою та 24 членами

трудового колективу, вона впро-

ваджує нові технології в системі бухгалтерського обліку, докладає багато зусиль щодо ефективного викорис-

тання бюджетних коштів, удосконалює організацію бухгалтерського обліку і посилює його контрольні функції

в раціональному і економічному використанні матеріальних та фінансових ресурсів академії.

42

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ПДАБАМАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ПДАБА


43

44

КАФЕДРА ФІНАНСІВ І МАРКЕТИНГУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ГрабовськийІгор Сергійовичк.е.н., доцент,випускник ПДАБА 1997 р.

ГавришСергій Дмитровичстарший викладач,заступник декана економічного факультету ,випускник ДІБІ 1973 р.

ПолзіковаГанна Воло дими-рівнаасистент,випускниця ДІБІ 1984 р.

ОхотникСергій Івановичасистент

КосячевськаСвітлана Миколаївнак.т.н., доцент,випускниця ПДАБА 1995 р.

ІвановСергій Воло дими -ровичк.е.н., доцент,випускник ПДАБА 2001 р.

ЗбарахТамара Іванівнаасистент,випускниця ДІБІ 1975 р.

ОкуневичІрина Леонідівнаасистент,випускниця ПДАБА 2000 р.

РазумоваГанна Вікторівнаасистент,випускниця ПДАБА 2006 р.

ЛевченкоВладислав Федоровичк.е.н., доцент,декан економічного факультету,випускник ДІБІ 1977 р.

ЧимшитСергій Івановичк.е.н., доцент

ГалушкоОлена Ігорівнастарший викладач

ЯкименкоАнжела Миколаївнаасистент,випускниця ПДАБА 1997 р.

ТіверіадськаЛюдмила Валеріївнаасистент,випускниця ПДАБА 2006 р.

ВатченкоОлександра Борисівнак.е.н., доцент

ДятловаНаталія Василівнак.е.н., доцент,випускниця ПДАБА 1999 р.

ГородковВладислав Борисовичстарший викладач,випускник ПДАБА 1996 р.

ОскомаОлена Володими-рівнаасистент,випускниця ПДАБА 1997 р.

МаргарянМаріне Львівнаасистент,випускниця ПДАБА 2001 р.

Тян Рево Борисовичд.т.н., д.е.н., професор, завідувач кафедри,академік Академії інженерних наук, академікАкадемії будівництва України,лауреат премії Академії будівництва України ім. М.С.Буднікова,нагороджений Знаком «Відмінник освіти України»


45

КАФЕДРА ОБЛІКУ, ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Верхоглядова Наталія Ігорівназав. кафедри,проф., д.е.н.,академік Академії економічних наук України,випускниця ДГІ 1979 р.

Залунін Володимир Федоровичдоцент, д.е.н.,академік Академії наук нетрадиційних технологій,випускник ПІБІ 1975 р.

Вакульчик Олена Михайлівнапрофесор, д.е.н., випускниця ДІБІ 1980 р.

Нагорний Валерій Володимировичдоцент, к.е.н.член-кор.академії будівництва України.Нагороджений Знаком «Від-мінник освіти України»,випускник ДІБІ 1962 р.

Чайка Микола Олексійович доцент, к.т.н.заступник декана факуль-тету ПЦБНагороджений Знаком «Від-мінник освіти України»,випускник ДІБІ 1964 р.

Кірнос Олеся Іванівнадоцент, к.т.н.,випускниця ДІБІ 1977 р.

Щеглова Ольга Юріївнадоцент, к.т.н.,випускниця ДІБІ 1993 р.

Судакова Оксана Іванівнадоцент, к.т.н.,випускниця ПДАБА 1994 р.

Бородін Максим Олександровичдоцент, к.т.н.,випускник ПДАБА 1995 р.

Герасимова Оксана Леонідівнадоцент, к.т.н.,випускниця ПДАБА 1995 р.

Бова Тетяна Валентинівнадоцент, к.е.н.,випускниця ПДАБА 1998 р.

Пирець Наталія Михайлівнадоцент, к.е.н.,випускниця ПДАБА 1998 р.

Фісуненко Павло Анатолійовичдоцент, к.е.н.,випускник ПДАБА 1999 р.

Горянська Ольга Володимирівнадоцент, к.е.н.,випускниця ПДАБА 2001 р.

Галич Євген Григоровичстарший викладач,випускник ДІБІ 1979 р.

Мірошніченко Олена Артурівнастарший викладач,випускниця ДІБІ 1979 р.

Бичкова Тетяна Петрівнастарший викладач,випускниця ДІБІ 1983 р.

Загорельська Тетяна Юріївнастарший викладач,випускниця ДІБІ 1987 р.

Болсунова Наталія Анатоліївнаасистент,випускниця ПДАБА 1994 р.

Косенко Лариса Євгеніївнаасистентвипускниця ПДАБА 1998 р.

Дрей Валерія Валеріївнаасистент,випускниця ПДАБА 2005 р.

ФіліпенкоЮліяЮріївнаасистент,випускниця ПДАБА 2008 р.

РоссіхінаОлександраЄвгеніївнаасистент,випускниця ПДАБА 2008 р.

Іваницька Тетяна Євгеніївнаасистентвипускниця ПДАБА 2008 р.

Шапран Дмитро Олеговичасистент,випускникПДАБА 2008 р.

Макарова Ганна Сергіївнаасистент,випускниця ПДАБА 2009 р.

Турко Марія Олександрівнаасистент,випускниця ПДАБА 2009 р.

Кононова Ірина Володимирівнаасистент, випускниця ПДАБА 2009 р.


46

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ, УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ І ЛОГІСТИКИ Кафедра заснована 1 червня 1994 р. у складі економічного факультету як випускова кафедра ПДАБА. Головна мета діяль-

ності кафедри — створення колективу високопрофесійних викладачів і учених, які здатні вести підготовку фахівців - мене-

джерів високого рівня і вирішувати актуальні науково-практичні проблеми в області менеджменту підприємств.

Своїм авторитетом кафедра багато в чому зобов’язана своєму завідувачу — дійсному члену Української Академії інфор-

матики, д.т.н., професору В.Т. Вечерову.

Сьогодні в навчальному процесі кафедри задіяні: 2 доктори наук, професори (В. Т. Вечеров і В.Р. Млодецький); 7 кан-

дидатів наук, доцентів (А.П. Міщенко, В.О. Скібіда, І.В. Поповиченко, В.Ю. Божанова, О.О. Климчук, Д.Л. Левчинський,

Т.В. Котуранова), старший викладач (Н.М. Шапа) і 6 асистентів (В.Ф. Яременко, Г.В. Захарова, В.С. Поляничко, Л.С. Тюленева,

О.В. Цабій, Ю.С. Булєєв).

Щорічно на кафедрі читається понад 30 навчальних дисциплін для різних спеціальностей. З 2010 р. розпочата підготовка

магістрів спеціальності «Управління проектами», а з 2011 року планується підготовка фахівців з логістики.


КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ПРАВА

Перший ряд зліва направо: Демченко Наталія Михайлівна

асистент; Хоменко Василь Миколайович ст. викладач; Уфімце-

ва Ольга Юріївна к.т.н., доцент; Лаухіна Людмила Миколаївна

к.т.н., доцент; Филимонова Олена Леонідівна ст. викладач;

Голубчик Данило Миколайович ст. викладач.

Другий ряд зліва направо: Ягодзінська Тетяна Іванівна ст.

лаборант; Кубрак Тетяна Іванівна асистент; Шевцова Світлана

Анатоліївна к.т.н., доцент; Кобзар Надія Іванівна Відмінник

освіти України, к.е.н, доцент, зав. кафедрою; Коваленко Ольга

Анатоліївна ст. викладач; Карпов Володимир Степанович к.е.н.,

доцент.

Кафедра економічної теорії заснована як самостійна структурна одиниця з 1.02.1996 р. Зав. кафедрою призначена к.е.н.,

доц. Н.І. Кобзар. З квітня 1997 р. кафедра перейменована на кафедру економічної теорії та права.

Викладання на кафедрі здійснюється з 12 дисциплін, 11 з яких — економічні, одна — правова. Науково-дослідна робо-

та здійснюється за темою: «Досвід та проблеми розвитку національної економіки України». Участь у розробці комплексної

кафедральної теми наукових досліджень приймають всі викладачі кафедри, згідно з індивідуальними напрямками наукових

досліджень. Традицією кафедри стало залучення до науково-дослідної роботи студентів.

Сьогодні кафедра працює у складі 11 штатних викладачів, з яких 5 мають наукову ступінь та вчене звання.

1 ряд зліва направо: к.е.н. Котуранова Тетяна Віталіївна, зав.

лаб. Тюленева Людмила Сергіївна, к.т.н., доцент Поповиченко

Ірина Валеріївна, асистент Поляничко Валентина Сергіївна,

ст. викладач Шапа Надія Миколаївна.

2 ряд зліва направо: ст. лаб. Степченко Олег Іванович, д.т.н.,

професор Млодецький Віктор Ростиславович, зав. кафедри,

д.т.н., професор Вечеров Валерій Тимофійович, асистент Булєєв

Юрій Сергійович, к.т.н., доцент Міщенко Анатолій Павлович.

3 ряд зліва направо: зав. лаб. Цабій Орина Валеріївна, асистент

Яременко Володимир Федорович, к.т.н., доцент Климчук Олек-

сандр Олександрович, доцент Скібіда Віталий Олександрович.


47

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Кафедра заснована в січні 2003 р. і є випусковою з відпо-

відної спеціальності.

За період існування кафедри викладачами розроблено

навчальні курси більш як з 30 дисциплін, видано 8 моногра-

фій, 14 навчальних посібників, в тому числі з грифом МОНУ;

здійснено випуск більш ніж 300 спеціалістів та магістрів.

Під керівництвом професорів Ю. В. Орловської та

В. І. Чужикова, а також доцента Г. В. Дугінець аспірантами

та пошукувачами кафедри проводяться наукові дослідження,

в тому числі за держзамовленням МОН України. Професор-

сько-викладацький колектив залучений до широкого спектру

досліджень у сферах міжнародної економіки, регіональної

економіки, інвестиційних складових економічного зростан-

ня, сталого екологоузгодженого розвитку, тощо. З 2009 р.

в ПДАБА працює Спеціалізована Рада з захисту кандидат-

ських дисертацій і два викладачі кафедри є її активними чле-

нами (заст. голови проф. Ю.В. Орловська та вчений секретар

доц. Г. В. Дугінець).

За період існування кафедри її співробітниками захище-

но одну докторську та дві кандидатські дисертації. При цьому

в плані кадрового розвитку до 2015 р. передбачається захист

ще п’ятьох кандидатських та однієї докторської дисертації.

Співробітниками кафедри постійно готується нове по-

коління майбутніх науковців та викладачів. Професор Ю.В.

Орловська, доценти Г.В. Дугінець, В.І. Дженкова, О.В. Лантух,

старші викладачі О.А. Варламова, Л.М. Левченко, асистенти

О.О. Квактун, О.М. Вертелецька, М.В. Зелінська активно за-

лучають студентську молодь до наукових досліджень, участі

в науково-практичних конференціях, конкурсах студентських

робіт та всеукраїнських олімпіадах у м. Києві, Львові, Терно-

полі, Донецьку, Сумах, Ялті, Луганську тощо.

Основні результати дослідження викладачів кафедри

міжнародної економіки та студентів спеціальності допові-

дались, обговорювались і отримали схвалення більш ніж на

20 міжнародних науково-практичних конференціях і семіна-

рах, в т.ч. в рамках 4-х міжнародних та всеукраїнських кон-

ференцій, організаторами яких була кафедра міжнародної

економіки.

Кафедра постійно розширює міжнародні зв’язки за раху-

нок участі у закордонних та міжнародних спільних освітніх

програмах і проектах обміну досвідом, підвищення кваліфі-

кації викладачів. Викладачі кафедри за останні п’ять років

пройшли міжнародне економічне та лінгвістичне стажуван-

ня у Великій Британії, США, Польщі, Німеччині, в тому числі

в рамках американсько-українського консорціуму з покра-

щення бізнес-освіти CEUME.

З 2005 р. реалізується англо-український проект навчання

бакалаврів, а з 2010 р. разом з бізнес-школою Фрайберзького

університету (Німеччина) розпочато навчальну програму для

студентів-магістрів з надання їм подвійного диплому: україн-

ського магістра наук та Європейського МВА – ступеню.

Виконувати просвітницьку місію, відповідати міжнарод-

ним стандартам освіти та бути відданими рідній Акаде-

мії — це наш потрійний девіз!

Левченко Лариса Микола-ївнаст. ви-кладач, , випускни-ця ПДАБА 1999 р.

Варламова Ольга Аркадіївнаст. викладач

Квактун Олеся Олексіївнаасистент

Зелінська Мирослава Вікторівнаасистент, , випускниця ПДАБА 2006 р.

Лебідь Ксенія Олегівнаасистент, випускни-ця ПДАБА 2010 р.

Гончарова Катерина Володими-рівнаасистент, випускниця ПДАБА 2009 р.

Морозова Світлана Анатоліївнаасистент, випускниця ПДАБА 2002 р.

Лапта Надія Валенти-нівназав. лаб.

Орловська Юлія Валеріївназав. каф., д.е.н., професор,член-кореспондент Академії Економічних Наук України, член української асоціації економістів міжна-родників, випускниця ДІБІ 1985 р.

Дугінець Ганна Володимирівнак.е.н., доц., , випус-книця ПДАБА 1998 р.

Дженкова Валентина Іванівнак.е.н., доц.

Лантух Олена Володимирівнак.т.н., доц.

Вертелецька Олена Миколаївнаасистент, випускниця ПДАБА 2002 р.

Скляр Катерина Георгіївналаборант

48

1-ий ряд зліва направо: асистент Лаже Марія Володимирівна; аспірант, лаборант Харченко Дар’я Сергіївна; асистент Сьора Оксана Олександрівна;

асистент Русінко Марина Іванівна; асистент, к.е.н. Прилєпова Марина Олександрівна; к.т.н., доцент Кравчуновська Тетяна Сергіївна; к.т.н., доцент,

заст. зав. кафедри Дадіверіна Лілія Миколаївна; 2-ий ряд зліва направо: асистент Ринкевич Наталія Сергіївна; асистент Щеглова Віра Дмитрівна;

к.т.н., доцент Данилова Тетяна Валентинівна; к.т.н., доцент Дьяченко Лариса Юріївна; зав. кафедри, професор, д.т.н. Кірнос Володимир Михай-

лович; к.т.н., доцент Маркєлова Тетяна Вікторівна; навчальний майстер Доценко Людмила Михайлівна; асистент, старший лаборант Крихта Тетяна

Михайлівна; 3-ий ряд зліва направо: к.т.н., доцент Чашин Дмитро Юрійович; к.т.н., доцент Калмиков Василь Григорович; к.т.н., доцент Одинський

В’ячеслав Георгійович; асистент Барінов Дмитро Юрійович; асистент Мартиш Олександр Олександрович; к.т.н., доцент Павлов Федір Іванович;

к.т.н., доцент Іванов Ігор Володимирович; к.т.н., доцент Конторчик Арион Якович; к.т.н., доцент Бородін Максим Олександрович; асистент Ткач

Таїсія В’ячеславівна.

КАФЕДРА ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

ФАКУЛЬТЕТ ПРОМИСЛОВОГО І ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

Кафедра «Планування і організації виробництва» заснована

у 1956 р. Першим завідувачем кафедри був к.т.н., доц. В. І. По-

трєсов, очолював кафедру до 1963 р. Починаючи з 1963 р. ка-

федру послідовно очолювали: к.т.н., доц. В. І. Пономарьов

(1963—1965 рр.); к.т.н., доц. В.В. Пушкарьов (1965—1969 рр.);

к.т.н., доц. А. І. Крюков (1969—1970 рр.) к.т.н., доц. І.К. Михай-

лов (1970—1971 рр.); к.т.н., доц. П.Г. Панов (1971—1977 рр.);

д.т.н., проф. Р.Б. Тян (1977—2003 рр.).

У 1971 р. з кафедри «Організації та економіки будівництва»

була виділена група викладачів, яка організувала кафедру «Еко-

номіка будівництва». Першим її завідувачем став к.е.н., доц.

В.В. Нагорний У 1994 р. з кафедри виділилася кафедра «Менедж-

менту та маркетингу» на чолі з д.т.н., проф. В. Т. Вечеровим.

Нині очолює кафедру «Планування і організації виробни-

цтва» професор, д.т.н., дійсний член Академії будівництва Украї-

ни, лауреат премії Академії будівництва України ім. академіка

М. С. Буднікова, дійсний член Міжнародної академії біоенерго-

технологій В.М. Кірнос. Чисельність професорсько-викладаць-

кого складу становить: професори, д.т.н. — 2; доценти, канди-

дати наук — 14; асистенти — 10.

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВАКафедра українознавства забезпечує викладання дисциплін «Історія України», «Історія сучасного світу», «Культурологія»,

«Українська мова за професійним спрямуванням», «Вища освіта та Болонський процес», «Інтелектуальна власність», «Демо-

графія», «Педагогіка вищої школи і Болонський процес», «Університетська освіта». У штаті кафедри працюють 14 викладачів,

у числі яких: завідувач кафедри, д.і.н., професор Г.Г. Кривчик, 6 кандидатів наук, доцентів (В.А. Бабенко, Ю.П. Дірявка,

Г.П. Євсєєва, Г.І. Карпенко, С.Г. Руденко, Н.В. Слобода). Співробітники кафедри залучені до навчального процесу на всіх

факультетах академії.

Структурним підрозділом кафедри українознавства є музей історії академії (завідувач — О.В. Гичка), який визнано одним

з найкращих серед музеїв вищих навчальних закладів області.

Наукова діяльність кафедри здійснюється за трьома основними напрямами. Викладачі секції істориків під керівництвом

проф. Г.Г. Кривчика досліджують актуальні питання соціально-політичного розвитку України в ХХ — на початку ХХІ ст., сек-

ція лінгвістів під керівництвом доц. Г.П. Євсєєвої працює над проблемами сучасного українського ділового та професійного

спілкування, коло наукових пошуків секції культурологів, яку очолює доц. Г.І. Карпенко, — актуальні питання українського

культурного відродження. Важливим напрямом діяльності кафедри є позааудиторна виховна робота зі студентами. Традицій-

ними є зустрічі молоді з представниками творчої інтелігенції міста, ветеранами Великої Вітчизняної війни, тематичні бесіди,

інші культурно-виховні заходи.


1 ряд зліва направо: Акімова Валентина Семенівна, ст. викл.; Євсєєва

Галина Петрівна, к. філол. н., доц.; Кривчик Геннадій Георгійович, д.

істор. н, проф., завідувач кафедри українознавства; Бабенко Валентина

Андріївна, к. істор. н., доц.; Руденко Станіслав Григорович, к. істор. н.,

доц.; 2 ряд зліва направо: Перетокін Андрій Геннадійович, ас.; Батаєва

Жанна Миколаївна, ст. лаб.; Єгорова Віта Сергіївна, ас.; Волкова Світла-

на Петрівна, ас.; Слобода Наталя Володимирівна, к. філол. н.; Дірявка

Юрій Павлович, к. істор. н , доц.; Христя Оксана Володимирівна, ас.;

Карпенко Галина Іванівна, к. істор. н., доц.; Омелян-Скирта Надія Гри-

горівна, ас.; Гапон Ольга Михайлівна, методист; Гичка Олена Володими-

рівна, директор музею ПДАБА, Лушинська Ірина Геннадіївна, завідувач

методичного кабінету українознавства.


49

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВАФАКУЛЬТЕТ ПРОМИСЛОВОГО І ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

Гавриш Олександр Васильовичдоц., к.т.н.,випускник ДІБІ 1975 р.

Огданський Іван Феодосійовичдоц., к.т.н.,нагороджений Знаком «Від-мінник освіти України»,випускник ДІБІ 1972 р.

Дзюбан Олександр Васильовичдоц., к.т.н.,чл.-кор. Акаде-мії будівницт ва України, на гор. Знаком «Від-мінник освіти України», випускник ДІБІ 1983 р.

Федіна Віолетта Геннадіївнаст. викладач,випускниця ДІБІ 1987 р.

Ценацевич Тетяна Олександрівнаасистент,випускницяПДАБА 2006 р.

Несевря Павло Івановичдоц., к.т.н.,випускник ДІБІ 1984 р.

Дікарев Костянтин Борисовичдоц., к.т.н.,випускник ПДАБА 2002 р.

Кислиця Ліна Вікторівнаасистент,випускниця ПДАБА 2005 р.

Скокова Альона Олексіївнаасистент,випускниця ПДАБА 2007 р.

Дмитренко Ігор Сергійовичдоц., к.т.н.,випускник ДІБІ 1981 р.

Папірник Руслан Богдановичдоц., к.т.н.,нагороджений Знаком «Від-мінник освіти України»,випускник ПДАБА 1997 р.

Долотій Марина Анатоліївнаасистент,випускницяДІБІ 1986 р.

Біцоєва Ольга Анатоліївнаасистент,випускниця ПДАБА 2007 р.

Ніжніковський Георгій Сергійовичдоц., к.т.н.,випускник ДІБІ 1960 р.

Мартиш Олександра Потапівнадоц., к.т.н.,академік МАН житлово-комунального і побутового господарства,випускнця ДІБІ 1977 р.

Тріфонов Іван Володимировичдоц., к.т.н.,нагороджений Знаком «Від-мінник освіти України»,випускник ПДАБА 1996 р.

Ричкова Ніна Костянтинівнаасистент,випускниця ДІБІ 1982 р.

Гайдар Анастасія Миколаївнаасистент,випускниця ПДАБА 2007 р.

Ганник Микола Івановичдоц., к.т.н.,випускник ДІБІ 1978 р.

Білоконь Анатолій Івановичпроф., д.т.н.,дійсний член Академії будівництва України, випускник ДІБІ 1982 р.

Березюк Анатолій Миколайовичзав. кафедри, проф., к.т.н., заслуж. працівник народної освіти України, академік Академії будівництва України, нагороджений Знаком «Відмінник освіти України», лауреат премії М.С. Буднікова,випускник ДІБІ 1963 р.

Шаленний Василь Тимофійовичпроф., д.т.н.,нагороджений Знаком «Відмінник освіти України»випускник ДІБІ 1980 р.

50

КАФЕДРА ОСНОВАНИЙ И ФУНДАМЕНТОВФАКУЛЬТЕТ ПРОМЫШЛЕННОГО И ГРАЖДАНСКОГО СТРОИТЕЛЬСТВА

Кафедра «Оснований

и фундаментов» была

организована в Днепро-

петровском инженерно-

строительном институте

в 1931 году.

Первым заведующим

кафедрой (до 1937 го-

да) был к.т.н., доцент

А.С. Плу талов. Традици-

онно кафедра препода-

вала курсы инженерной

геологии, механики грун-

тов, оснований и фунда-

ментов. Основное направление научной деятель-

ности — разработка теоретических и практических

методов расчета оснований и конструкций фунда-

ментов промышленных сооружений.

С 1937 по 1941 гг. кафедрой заведовал проф.

А. А. Каншин. В этот период кафедра специализи-

ровалась на расчетах и проектировании крупно-

размерных фундаментов инженерных сооружений

на слабых грунтах, консультировала проектные

и строительные организации Приднепровья в об-

ласти исследования грунтовых условий и спосо-

бов устройства фундаментов.

В начале Великой Отечественной войны инсти-

тут был эвакуирован в Новосибирск. После воз-

вращения из эвакуации в 1944 г. кафедру возглавил

к.т.н., доц. П.И. Гвай. Совместно с А.А. Гориным он

предложил использование итерационного метода

для расчета конструкций ленточных фундаментов.

На протяжении 1945—1964 гг. кафедрой ру-

ководил проф. Н.И. Малышев, представитель

«старой» дореволюционной интеллигенции,

выпуск ник петербургского Института инженеров

путей сообщения императора Александра I. В это

время кафедрой были внедрены в производство

новые конструкции и технологии устройства ви-

броштампованных набивных свай, опор автодо-

рожных и железнодорожных мостов и т.д. Также

были разработаны первые нормативные указания

к проектированию оснований и фундаментов на

лессовых просадочных грунтах. Материалы этих

указаний были учтены при разработке норматив-

ных все союзных документов по расчету и проек-

тированию фундаментов зданий и сооружений

на естественном основании (СНиП П-Б.1-62) и на

просадочных грунтах (СНиП П-Б.2-62). Много вни-

мания уделялось учебно-методической работе.

Под руководством заведующего кафедрой

К. А. Кныша (возглавлял кафедру в 1964—1970 гг.)

продолжалась научно-методическая работа, были

выданы указания к расчету и проектированию

оснований и фундаментов промышленных и граж-

данских зданий, разработаны предложения по

расчету деформаций земляных сооружений при

строительстве и эксплуатации. Научная тематика

кафедры была связана с применением вибрацион-

ной техники для погружения свай-оболочек.

С 1970 по 1974 гг. кафедрой заведовал к.т.н.,

доц. П. А. Гагарин. Основное направление научной

деятельности — разработка и внедрение в практи-

ку строительства метода управляемых деформаций

при строительстве жилых многоэтажных зданий на

просадочных грунтах. Метод предложен научно-

исследовательской группой под руко водством доц.

В. А. Часовских. Инженерно-геологической груп-

пой под руководством к.г.-м.н., доц. А. И. Крав-

ченко было выполнено систематизацию материа-

лов изысканий г. Днепропетровска, которые стали

основой «Геологического атласа» из 11 специали-

зированных карт, в котором отражены основные

региональные свойства грунтов Днепропетровска.

Это был первый геологический атлас города, с на-

селением около 1 млн человек, созданный в СССР.

В течение 1974—2008 гг. (заведующий кафед-

рой — д.т.н., профессор, заслуженный деятель

науки и техники УССР В.Б. Швец) были обновле-

ны и изданы методические указания по курсам

«Инженерная геология», «Минералогия и петро-

графия», «Инженерно-строительные изыскания»,

«Механика грунтов», «Основания и фундаменты»

(расчет и проектирование фундаментов неглубо-

кого заложения, подземных сооружений, возво-

димых способом «стена в грунте» и «опускного

колодца»), «Буровое дело», «Грунтоведение».

Также были подготовлены методические указания

к выполнению курсового и дипломного проектов,

проведению лабораторных работ по инженерной

геологии, механики грунтов, учебной инженерно-

геологической практики.

Седин Владимир Леонидовичзаведующий кафедрой


51

С 1975 г. при кафедре возобновлена аспиран-

тура, а с 1986 г. начала работу докторантура и спе-

циализированный совет по защите кандидатских

и докторских диссертаций по специальности

05.23.02 — «Основания и фундаменты». За это

время аспирантами и соискателями кафедры за-

щищено более 20 кандидатских и три докторских

диссертации.

В 1976 г. совместным приказом Минэнерго

Украины и Минвуза Украины при кафедре была

создана «Отраслевая научно-исследовательская

лаборатория автоматизированных методов изме-

рений деформаций оснований и фундаментов

турбоагрегатов» (с 1986 г. подчинена Минэнерго

СССР). В 1985 г. была открыта вторая отраслевая

научно-исследовательская лаборатория «Динами-

ка строительных конструкций АЭС», подчиненная

Минатомэнерго СССР. С 1992 г. на базе данных ла-

бораторий функционирует научно-исследователь-

ская лаборатория АЭС. Разработки сотрудников

кафедры и отраслевых научно-исследовательских

лабораторий отражены в таких нормативных до-

кумента: СНиП П-15-74, СНиП П-17-77, СНиП П-18-

78, СНиП 2.02.01-83.

С 2008 г. кафедру возглавляет д.т.н., проф.

В. Л. Седин, который является соавтором СНиП

2.02.05-87 «Фундаменты машин с динамически-

ми нагрузками» (М., 1988), он также разработал

методы расчета и новые решения фундаментов

сложной формы при динамических воздействиях.

Исследование работы системы «основание-фун-

дамент-турбоагрегат» для главных энергоблоков

тепловых и атомных электростанций, строящихся

в Украине и России в условиях статического и ди-

намического действия, в которых В. Л. Седин при-

нимал непосредственное участие, были выполне-

ны под его научным руководством. Полученные

результаты широко используются при проектиро-

вании и эксплуатации систем «основа-фундамент-

турбоагрегат».

Кафедра продолжает выполнение комплекс-

ных работ по обследованию, паспортизации, на-

блюдение за осадками зданий и сооружений АЭС,

а также исследований грунтовых оснований фун-

даментов реакторных отделений. Разработана

методика контроля устойчивости основ и оценки

несущей способности конструкций АЭС, методов

защиты территорий от опасных геологических

и техногенных процессов. Ведется разработка го-

сударственных строительных норм по проектиро-

ванию, методик управления старением конструк-

ций, рекомендаций по исследованию грунтов,

строительных материалов и конструкций. Сотруд-

ники принимают участие в выполнении межгосу-

дарственных научно-технических проектов.

Научно-исследовательская работа проводится

в таких отделах кафедры:

— Лаборатория атомных электростанций (за-

ведующий — ст. научный сотрудник Е.А. Бауск);

— Комплексный отдел по проблемам стро-ительства в особо сложных геологических условиях (научный руководитель — к.т.н., доц.

С.И. Головко);

— Группа обследования зданий и соору-жений, возводимых на просадочных грунтах и ползневых склонах (под руководством к.т.н.,

доц. Н.А. Моторного).

Отраслевая научно-исследовательская лабо-ратория АЭС выполняет комплекс работ по обсле-

дованию, паспортизации, наблюдениями за осад-

ками зданий и сооружений тепловых и атомных

электростанций. В период начала строительства

Е. А. Баускзаведующий лабора торией

атомных электро станций

Н. А. Моторныйруководитель Группы об-сле дования зданий и со-оружений, возводимых на просадочных грунтах

и оползневых склонах

С. И. Головконаучный руководитель комплексного отдела

по проблемам стро и тель-ства в особо сложных

геологических условиях

52

На фото: (верхний ряд): ст. преподаватель И.М. Гайдабас, доц. С.Н. Горлач, Н.А. Моторный, ассистент В.Ю. Ульянов, доц. Г.Н. Левченко, ассистент В.В. Ковалев, доц. П.Н. Нажа, проф. В.Г. Шаповал, доц. Ф.В. Бабич, С.И. Головко, М.П. Захваткин, ассистент В.И. Кабрель;

(нижний ряд): зав. лабораторией И.Я. Кабрель, ассистент Ю.В. Саенко, секретарь кафедры В.И. Солопова, проф. В.Б. Швец, зав. кафедрой, проф. В.Л. Седин, доц. Л.Г. Любич, учебный мастер А.А. Фастова, доц. О.Н. Грабовец.

атомных электростанций с блоками ВВЭР-1000 был

сформирован отдел мониторинга строительных

конструкций атомных электростанций, в задачи ко-

торого входили контроль качества строительства

уникальных объектов, наблюдение за осадками

зданий и сооружений АЭС, проведение испытаний

фундаментов турбоагрегатов. Специалисты отдела

также выполняли работу по проведению специаль-

ных исследований грунтовых оснований, фунда-

ментов реакторных отделений, разрабатывали ме-

тодики контроля устойчивости основания и оценки

несущей способности конструкций АЭС.

Основное направление научной деятельнос-ти комплексного отдела по проблемам строи-тельства в особо сложных геологических усло-виях: разработка расчетных методов определения

и прогнозирования кренов большеразмерных со-

оружений, разработка теоретических решений

и практических рекомендаций по инъекционному

закреплению грунтовых оснований, диагностика

оснований и строительных конструкций при ре-

конструкции, усилении и продлении ресурса зда-

ний и инженерных сооружений.

Группа обследования зданий и сооружений, возводимых на просадочных грунтах и ополз-невых склонах занимается изучением состояния

грунтовых оснований и строительных конструкций

при усилении, реконструкции продлении ресур-

са зданий и инженерных сооружений, решением

вопросов устойчивости откосов, гидроизоляции

подземных сооружений и устройства различного

вида дренажей.

При кафедре функционируют аспирантура

и докторантура, ведется подготовка молодых

ученых по направлению 05.23.02 — «Основания

и фундаменты».

Современный профессорско-преподаватель-

ский состав кафедры насчитывает 16 препода-

вателей, в том числе: 3 профессора, 8 доцентов,

старший преподаватель и 4 ассистента.


53

СавицькийМикола Васильовичзав.кафедри,д.т.н., проф., проректор з наук роботи, випускник ДІБІ 1976 р.

КонопляникОлександр Юліановичзаст.зав.кафедри,к.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1980 р.

МагалаВіктор Сергійовичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1964 р.

НагорнаяТаісія Фоминічнак.т.н., доцент,випускниця ДІБІ 1960 р.

ФедорчукВадим Івановичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1962 р.

БаташеваКсенія Валентинівнак.т.н., доцент,випускниця ДІБІ 1979 р.

ТитюкАнатолій Олексан дровичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1985 р.

КожановЮрій Олексійовичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1981 р.

КраснюкТетяна Віталіївнак.т.н., доцент,випускниця ДІБІ 1986 р.

НікіфороваТетяна Дмитріївнак.т.н., доцент,випускниця ПДАБА 1998 р.

ЮрченкоЄвгеній Леонідовичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 2000 р.

ШляховКостянтин Валерійовичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 1996 р.

МатюшенкоІван Миколайовичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 2003 р.

ГуслистаГанна Едуардівнак.т.н., доцент,випускниця ПДАБА 2003 р.

ШевченкоТетяна Юріївнак.т.н.,доцент,випускниця ПДАБА 2004 р.

АвраменкоВалерій Васильовичстарший викладач

ЯнковськийАнатолій Тихоновичасистент,випускник ДІБІ 1966 р.

ЗінкевичОксана Григорівнаасистент,випускниця ПДАБА 2000 р.

БуцькаОлена Леонідівнаасистент,випускниця ПДАБА 2005 р.

ЗезюковДенис Михайловичасистент

МахінькоМикола Миколайовичасистент

НесінОлександр Анатолійовичасистент

СопільнякАртем Михайловичасистент

ШехоркінаСвітлана Євгенівнааспірант

ЦекінаСвітлана Миколаївназдобувач

КАФЕДРА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ТА КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ


ДовгополийПетро Яковичзав. лабораторії

ДолгонюкМикола Івановичнавчальний майстер

ДавиденкоНадія Григорівнастарший лаборант

АлєксееваГанна Миколаївналаборант

54

КАФЕДРА БУДІВЕЛЬНОЇ МЕХАНІКИ ТА ОПОРУ МАТЕРІАЛІВФАКУЛЬТЕТ ПРОМИСЛОВОГО І ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

КрасовськийВасиль Леонідовичзав. каф., професор, д.т.н.,академік Академії будів-ництва України, почесний професор будівельного факультету Варшавського технічного Університету.Нагороджений знаком «Відмінник освіти України»

КвашаЕдуард Миколайовичпрофесор, д.т.н.,дійсний член Академії будівниц тва України. Нагородже-ний знаком «Відмін-ник освіти України»,випускник ДІБІ 1960 р.

ПлєхановАнатолій Васильовичпрофесор, д.т.н., заслужений робітник народної освіти України, академік Академії будівництва України, Акаде-мічний радник Міжнародної інженерної академії, член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки,випускник ДІБІ 1960 р.

Дем’яненкоАнатолій Григоровичпрофесор, к.т.н.

ЗабіякаГригорій Івановичдоцент, к.т.н.

ЗапорожецьВіктор Борисовичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1982 р.

ЗеленськийАнатолій Григоровичдоцент, к.ф.-м.н.

ВовченкоМикола Григоровичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1971 р.

КожемякінаІрина Филимонівнадоцент, к.т.н.

БезпалькоВіталій Васильовичдоцент, к.т.н.

НагорнийДмитро Валерійовичдоцент, к.т.н. ,випускник ПДАБА 1995 р.

ПогасійОленаАнатоліївнадоцент, к.т.н.

ВолчокДенис Леонідовичдоцент, к.т.н.,випускник ПДАБА 2002 р.

ПанченкоСергій Павловичасистент

ВаряничкоМарина Олександрівнадоцент, к.т.н.,випускниця ПДАБА 2001 р.


55

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ

Тимченко Станіслав Федоровичзав. кафедри, доцент, Заслужений тренер України,

майстер спорту з волейболу, «Відмінник освіти України»

Ніжегородова Людмила Яківназаступник зав. кафедри з навчальної роботи

Шиян Володимир Миколайовичзаступник зав. ка-федри зі спортивної роботи, голова спортивного клубу ПДАБА, суддя націо-нальної категорії з бадмінтону

Макаренко Євгеній Євгенійовичзаступник зав. кафедри з наукової роботи, директор спортивного комп-лексу

Дробишев Віктор Федоровичстарший викладач,суддя національної категорії зі стрільби кульової

Березовський Владлен Олександровичстарший викладач,Заслужений тренер України,майстер спорту з фехтування

Лук’яненко Наталія Анатоліївнастарший викладач,майстер спорту з волейболу

Івченко Олександр Анатолійовичстарший викладач,майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтінгу

Лобанов Віктор Володимировичстарший викладач,майстер спорту з волейболу

Кузнєцов Юрій Вікторовичстарший викладач,майстер спорту зі спортивного орієнтування

Бабкін Сергій Івановичстарший викладач,майстер спорту з плавання

Карпович Алла Степанівнастарший викладач,майстер спорту з художньої гімнастики

Сисун Валерій Володимировичстарший викладач

Федаш Роман Валентиновичстарший викладач

Красілова Ганна Олегівнавикладач,майстер спорту з настільного тенісу

Лапшин Андрій Олеговичвикладач,майстер спорту міжнародного класу з плавання

Тютенко Ігор Борисовичвикладач

Кафедра фізичного виховання та спорту була створена у 1948 р. Її першим завідуючим у 1948—1978 рр. був О.С. Овечен-

ко, а з 1978 р. і по цей час посаду зав. кафедри обіймає доцент, ЗТУ С.Ф. Тимченко.

Сьогодні на кафедрі працюють два Заслужених тренера України, два Майстра спорту міжнародного класу, вісім Майстрів

спорту України, три судді Національної категорії, які культивують 17 видів спорту.


56

КАФЕДРА ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ

Баєв Станіслав Віталійовичд.т.н., проф.,академік Академії наук вищої освіти України

Долгова Ірина Михайлівнак.ф.-м.н., доцент

Колісниченко Анатолій Леонтійовичк.т.н., доцент

Чумак Лариса Олександрівнак.т.н., доцент

Ткаченко Олександр Миколайовичк.ф.-м.н., доцент

Фролова Лариса Володимирівнак.т.н., доцент

Хорсева Людмила Юріївнак.ф.-м.н., доцент

Левкович Ольга Олексійовнак.ф.-м.н., доцент

Піскунов Валерій Івановичк.т.н., доцент

Журакова Валентина Климентіївнаасистент

Сінько ОленаДмитрівнаасистент

Романенко ТетянаЄвгенівнаасистент

Паламарчук Лариса Вадимівнаасистент

Прудько Олена Іванівнаасистент

Овчиннікова Наталя Петрівнаасистент

Петрова ОльгаВікторівнааспірант

Тертишник ОлесяМиколаївнаасистент, аспірант

Кобзарьов ВіталійІвановичасистент

Кафедра вищої математики була організована у 1930 р. У 1930—1941 рр. кафедру очолював проф. Н.П. Бєляєв, у 1941—

1947 та 1951—1954 рр. — доц. М.Р. Фельдман, у 1947—1951 рp. — доц. С.К. Долгінов, у 1954—1970 рр. — доц. Ю.Я. До-

ронін, у 1970—1986 рр. — проф. В.Т. Кондурарь. З 1986 р. кафедрою завідує д.ф.м.-н., проф. В.А. Тичинін.

У 2009—2010 навчальному році на кафедрі працюють: два професори, вісім доцентів, та дев’ять асистентів.

Кафедрою підготовлені й читаються наступні курси:

- Курс вищої математики, що включає в себе аналітичну геометрію, елементи вищої алгебри, математичний аналіз;

- Спеціальні курси: Рівняння математичної фізики; ТФКЗ (Аналітичні функції); Операційне числення; Вступ у системний

аналіз; Основи математичного моделювання; Теорія систем і системний аналіз; Теорія ймовірностей і математична статисти-

ка; Теорія ймовірностей; Математична статистика; Математичні методи рішення інженерних задач.

Кафедра підтримує наукові зв’язки з Польщею (Інститут фундаментальних технологічних досліджень ПАН, Варшавський

політехнічний університет) у рамках щорічного Українсько-Польського семінару, з Інститутом математики НАН України.


Тичинін Валентин Анатолійовичд.ф.-м.н., проф., зав. кафедри,академік Академії Будівництва України


57

1-ий ряд зліва направо:Макаров А.В., аспірант; Журба І.П., асистент; Ковтун-Горбачова Т.А., доцент; Бабіч В.В., доцент; Коцюба Т.В., навчальний майстер;

Хлібородов В.П., доцент; Кузенко Ю.В., доцент.

2-ий ряд зліва направо: Янкін П.В., асистент; Купнєвіч Л.В., аспірант; Братусь М.Г., доцент; Єгоров Є.А., завідувач кафедри, професор; Давидов І.І., доцент;

Кулябко В.В., професор; Масловський А.В., асистент.

КАФЕДРА МЕТАЛЕВИХ, ДЕРЕВ’ЯНИХ І ПЛАСТМАСОВИХ КОНСТРУКЦІЙ

БУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра металевих конструкцій була створена у 1931—1932 навчальному році, коли в країні почалося велике промис-

лове будівництво. В роки Вітчизняної війни кафедра у складі інституту була евакуйована в м. Новосибірськ. У листопаді

1943 року інститут повернувся в Дніпропетровськ, а в 1944 році відновилася робота кафедри металевих і дерев’яних кон-

струкцій. На початку шістдесятих років на кафедрі була організована аспірантура. З 1968 року в інституті була організована

підготовка інженерів-будівельників із спеціальності «Металеві конструкції» а з 1974 року відкрився факультет металевих

конструкцій.

Тисячі спеціалістів, що проходили навчальну підготовку на кафедрі, працюють зараз в різних фірмах пострадянського

простору та далекого зарубіжжя. Розроблення кафедри в галузі будівлі та підсилення сталевих нафтових резервуарів, про-

ектування та підсилення несучих конструкцій промислових будівель і споруд, зокрема кранових конструкцій, результати нау-

кових досліджень надійності та динамічних властивостей будівельних споруд відомі не тільки в наукових колах України, але

і в багатьох країнах світу.

Сьогоднішній склад кафедри це сплав досвіду (професори Єгоров Є.А., Кулябко В.В.; доценти Братусь М.Г., Хлібородов

В.П., Кузенко Ю.В., Бабіч В.В., Горбачова Т.А., Журба І.П.) і молодого натхнення (Давидов І.І., Федоряка Ю.В., Масловський

А.В., Янкін П.В., Кустовський О.О., Купневіч Л., Недодатко П., Дмитренко К.). При підтримці допоміжного навчального персо-

налу (Єрмак Т.В., Коцюба Т.В., Карасик І.В.) саме такий сплав дозволяє успішно виконувати освітянські задачі та штурмувати

нові наукові горизонти.

58

КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ МЕХАНІКИБУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

БуратинськийАндрій Петровичасистент,випускник ПДАБА 2004 р.

ЛозоваВікторія Миколаївнастарший лаборант

ШкляренкоІрина Сергіївназав. лабо-раторії,випускниця ДІБІ 1985 р.

КлимпотюкДмитро Васильовичасистент,випускник ПДАБА 2006 р.

СлободянюкСергій Олек-сандровичзавідувач кафедри,д.т.н., професор,випускник ДІБІ 1980 р.

БондаренкоВалентина Данилівнак.т.н., доцент,випускниця ДІБІ 1968 р.

ДьомінГеннадій Костянтиновичк.т.н., доцент

КреймерЮрій Григоровичк.т.н., доцент

СевастьяноваОльга Ернстівнак.т.н., доцент, випускниця ДІБІ 1989 р.

МатвієцьТетяна Василівнаасистент,випускниця ДІБІ 1981 р.

ЧепелевОлег Васильовичасистент, випускник ДІБІ 1961 р.

ШаповалАндрій Володими-ровичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 2004 р.

Кафедра теоретичної механіки почала діяти з 1931—

1932 навчального року. Завідували кафедрою: А.П. Карпман;

к.т.н., доцент М.Р. Фельдман (1934—1973 рр.); к.т.н., доцент

Н.С. Швець (1974—1979 рр.); к.т.н., професор М.Є. Базилев-

ський (1979—2006 рр.); д.т.н., професор С.О. Слободянюк

(з 2006 р.).

В різні роки в складі кафедри працювали знані вчені тео-

ретично-розрахункового напрямку: д.т.н. Б.Г. Коренєв, д.т.н.

Г.М. Савін, д.т.н. В.А. Бовін, д.т.н. І.О. Карновський, к.т.н.

Н.С. Швець та кваліфіковані спеціалісти, доценти: Ю.А. Ри-

хальський, С.Л. Вольський, А.М. Тарасенко, А.І. Полеся.

Навчальний процес на кафедрі зараз здійснюють десять

викладачів, серед яких: 1 — д.т.н., професор, 5 — к.т.н., до-

центи, 4 — асистенти та забезпечують — 1 завідувач лабо-

раторією, 1 — старший лаборант. Науковий напрямок кафед-

ри — розробка та вдосконалення методів динамічного та

квазістатичного розрахунку механічних систем та будівель-

них споруд з метою підвищення їх експлуатаційної надійності

та ефективності. На кафедрі працює аспірантура із спеціаль-

ності 05.23.17 (будівельна механіка), виконуються держбюд-

жетні та госпдоговорні роботи із розрахунку та обстеження

технічного стану складних залізобетонних споруд, устатку-

вання та різних будівель.

Завідувач кафедри — д.т.н., професор С. О. Слободя-

нюк — підготував близько 100 наукових робіт в галузі буді-

вельної механіки, основний напрямок досліджень викладе-

ний в монографіях «Теорія довготривалої міцності та стійкості

стержневих залізобетонних систем із урахуванням повзучості

бетону» (2002 р.) та «Взаємодія попередньо напруженої арма-

тури з бетоном та розрахунок одношарових стінових панелей

із урахуванням повзучості поризованого бетону» (2007 р.).

К.т.н., доцент Ю.Г. Креймер — підготував 110 наукових та

методичних робіт, в тому числі 26 авторських свідоцтв на ви-

находи, нагороджений медалями виставок за розробки в га-

лузі вібраційної техніки. Працює в галузі динаміки складних

механічних систем та будівельних споруд, розробки вібрацій-

ної техніки та динамічного обстеження будівельних об’єктів.

К.т.н., доцент Г.К. Дьомін — підготував близько 60 науко-

вих та методичних робіт. Працює в галузі розробки методів

підготовки інноваційних технологій, управління проектами,

обстеження та досліджень будівельних об’єктів.

Колектив кафедри — це паритетний сплав дос відчених

ветеранів та здібної молоді, який успішно працює над су-

часними науковими проблемами, вдосконалює навчаль-

ний процес у відповідності до вимог кредитно-модульної

системи.


59

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИБУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЧирінДмитро Анатолійовичасистент

ЖелтобрюховаКатерина Олександрівнаст. лаборант

ОстровськаЛариса Юріївнаст. лаборант

ВоробйоваТетяна Анатоліївназав. лабора торії, випускниця ДІБІ, 1975 р.

ЛавренюкІрина Валеріївнадоцент

ВласенкоЮрій Євгеновичасистент, к.т.н.

КривенковаЛюдмила Юріївнастарший викладач

ЛагошнийОлександр Юрійовичстарший викладач

ЧаплигінаСвітлана Миколаївнадоцент,к.ф.-м.н.

ЗапорожецьОлена Вікторівнадоцент, к.т.н.,випускниця ПДАБА, 2000 р.

ІльєвІлля Марковичдоцент, к.т.н.

Кулік Галина Ігорівназаст. декана з наукової роботи будівельного факультетудоцент, к.т.н.,випускниця ДІБІ, 1980 р.

ЄршоваНіна Михайлівназав. кафедри,професор, д.т.н.,академік Академії будівництва України

ЦибрійЛариса Володими-рівнадоцент, к.ф.-м.н.

СеменецьСергій Миколайовичдоцент, к.т.н.

СкрипникВалентина Павлівнадоцент, к.ф.-м.н.

КрамаренкоВіра Анатоліївнаасистент

ГерасименкоСвітлана Володими-рівнаасистент

ШибкоОксана Миколаївнаасистент

БезпалькоВолодимир Леонідовичасистент

60

БУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ БУДІВНИЦТВА АВТОДОРІГ ТА ГЕОДЕЗІЇ

Дем’яненкоВіктор Воло-димировичк.т.н., доцентвипускник ДІБІ1990 р.

ЛандоЄвген Олек сандровичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 1997 р.

БєгічевСергій Вікторовичк.т.н., доцент,випускник ДГІ1976 р.

ГордієнкоОлександр Миколайовичк.т.н., доцентвипускник ДІБІ1979 р.

КірічекЮрій Олек сандро вичзав кафедрид.т.н., професор,випускник ДІБІ1976 р.

БалашоваЮлія Борисівнак.т.н., доцент,випускниця ПДАБА 1994 р.

Кафедра забезпечує у Придніпровській державній

академії будівництва та архітектури теоретичну та прак-

тичну підготовку будівельників за спеціальністю «Інже-

нерна геодезія». Цей курс вивчають студенти факультету

промислового та цивільного будівництва, будівельного,

будівельно-технологічного та архітектурного факультетів.

Кафедра обладнана двома навчальними геодезичними

лабораторіями, де студенти отримують практичні навички

користування геодезичними приладами, та проводить літ-

ню геодезичну практику студентів першого курсу.

Кафедра випускає магістрів та бакалаврів за спеціаль-

ністю (6.092105, 8.092105) «Автомобільні дороги та аеро-

дроми» (напрямок — Будівництво). До підготовки проек-

тантів та будівельників автомобільних доріг та аеродромів

залучений філіал кафедри на базі інституту Дніпропетров-

ської філії інституту «Укргіпродор» — «Дніпрогіпродор».

Кафедра випускає бакалаврів за спеціальністю (6.08-

0101) «Землевпорядкування та кадастр» та забезпечує

потреби придніпровського регіону фахівцями з управлін-

ня земельними ресурсами, ведення кадастру та розробки

проектної землевпорядної документації.

За сорок один рік свого існування кафедра залишила

помітний слід у підготовці висококваліфікованих спеціа-

лістів будівельно-монтажного виробництва. Виконувала

повний обсяг геодезичних робіт по будівництву висот-

ного корпусу, плавбасейну, всіх об’єктів ДІБІ; топогра-

фічні зйомки парку Глоби, меморіалу учасникам Великої

Віт чизняної війни. Розробивши оригінальну методику,

виконувала оцінку деформації елементів будівельних

конструкцій Великого театру в м. Москві. Вела спосте-

реження за деформаціями радіощогл, телевізійної анте-

ни в Дніпропет ровську, за об’єктами в зоні будівництва

Дніпро петровського метрополітену.

Наукова діяльність кафедри була сконцентрована на роз-

робці технічних засобів і методів вимірювань деформацій

в умовах агресивного середовища. Захищені чотири канди-

датські дисертації, опубліковано дві книги, декілька сотень

наукових статей, одержано 12 авторських свідоцтв.


61

БородіновСергій Миколайовичдоцент

НосоваГанна Сергіївнаасистент

ЄфремоваНаталія Едуардівнанавчальний майстер,випускниця ДІБІ 1982 р.

КочанСергій Михайловичасистент,випускник ПДАБА 2004 р.

КачанІрина Євгенівнастарший викладач

АндреєваІрина Григорівнаассистент,випускниця ПДАБА 1994 р.

КульбакаОлеся Михайлівнастарший викладач

ГайденкоЄвгенія Юріївнаасистент

ГряникВолодимир Олександ-ровичстарший викладач

ТиквенкоНаталія Валеріївнанавчальний майстер,випускниця ПДАБА 1995 р.

РебіковМикола Петровичзавідуювач лабораторії

КанівецьВалентин Павловичасистент

62

КАФЕДРА ФІЗИКИБУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Цуканов Олександр Артемовичнавчальний майстер

Головянко Анатолій Олександровичк.ф.-м.н., доцент

Соколовський Сергій Олександровичасистент

Дікарев Борис Миколайовичзавідувач кафедри, проректор з нау ково-педагогічної роботи і міжнарод-них зв’язків,к.ф.-м.н., професор, академік Академії будівництва

Подолінський Валерій Васильовичк.ф.-м.н., доцент

Романець Ростислав Григоровичк.ф.-м.н., професор

Письменна Віра Олександрівналаборант

Побединська Марія Павлівнаасистент, зав. лабораторії

Мартиненко Сергій Петровичасистент

Карасьов Геннадій Григоровичк.ф.-м.н., доцент,академік Міжна-родної академії безпеки життєді-яльності

Веселова Світлана Іванівнак.ф.-м.н., доцент

Волнянська Ірина Павлівнаасистент

Кафедра фізики була організована одночасно із ство-

ренням інституту — у 1930 році.

В 1937 р. кафедру очолив професор П.К. Міцкевич, який

завідував нею протягом 30 років. З 1968 р. по 1973 р. ка-

федру очолював доцент В.Г. Бобиль, а в 1973—1983 рр. —

доцент Р.Г. Романець. В 1984—1985 рр. обов’язки за-

відуючого кафедрою виконував доцент А.О. Головянко,

а з 1985 р. на чолі кафедри фізики перебуває професор

Б.М. Дікарєв.

В сучасних умовах кафедра фізики веде викладан-

ня курсу фізики українською, російською, англійською

і французькою мовами. Співробітниками кафедри підго-

товлено більше 50 різних учбово-методичних посібників

з різних розділів курсу фізики. Професор Б.М. Дікарєв

опублікував підручники французькою мовою «Курс за-

гальної фізики» і «Задачник з фізики».


63

КАФЕДРА ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМБУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕПЛОТЕХНІКИ ТА ГАЗОПОСТАЧАННЯІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ

1 ряд зліва направо: Яковлєва Валентина Олександрівна, асис-

тент; Шарков Віктор Володимирович, к.т.н, доцент; Родькіна

Вікторія Станіславівна, старший лаборант; Іродов В’ячеслав Фе-

дорович, завідувач кафедри, д.т.н., професор; Гончаренко Надія

Миколаївна, старший лаборант; Адегов Олександр Валерійович,

к.т.н., доцент; Солод Леонтіна Валеріївна, асистент.

2 ряд зліва направо: Ткачова Валерія Валеріївна, к.т.н, доцент;

Сокуренко Володимир Ілліч, к.т.н., професор; Березюк Ганна

Геннадіївна, старший викладач; Волошко Владислав Миколайо-

вич, асистент; Данішевський Валентин Петрович, старший ви-

кладач; Небрєєва Олена Леонідівна, асистент; Осетянська Дар’я

Євгенівна, асистент.

Кафедра «Теплогазопостачання і вентиляція» була ство-

рена у 1961 р. Її першим завідувачем став к.т.н., доц. Володи-

мир Степанович Козаченко. У 1962—1972 рр. кафедру очо-

лював талановитий вчений і педагог, к.т.н., доц. Володимир

Захарович Маруфленко. У 1972—1975 рр. посаду завідувача

кафедрою займав О.Т. Курносов. У 1975—1991 рр. кафедру

очолював д.т.н., проф. Михайло Якович Розкін. У 1991—

1996 рр. — д.т.н., проф. В.Ф. Іродов. У 1996—2010 рр. за-

відував кафедрою В. І. Сокуренко, к.т.н., професор, директор

Інституту заочної і дистанційної освіти ПДАБА, академічний

радник Міжнародної академічної академії, член-кореспон-

дент Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєді-

яльності та Академії будівниц тва України. З 2009 року кафед-

ру знову очолює проф. В.Ф. Іродов.

Основний напрямок наукових досліджень: математичне

моделювання і оптимізація трубопровідних і гідравлічних

систем та розробка та використання інфрачервоних газо-

вих обігрівачів. В даний час на кафедрі працює 12 штатних

викладачів. Ведеться пошук нових форм співробітництва

з профільними підприємствами й організаціями.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін для студентів

Інститут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві

та є випусковою для спеціалізації «Теплогазопостачання

і вентиляція».

Кафедра інтенсивного навчання іноземним мовам була

заснована в 2002 році і є однією з наймолодших серед кафедр

ПДАБА. Сьогодні кафедра здійснює підготовку з декількох

мов (англійської, французької, німецької, української, росій-

ської) українських студентів, магістрів, фахівців, що навча-

ються в міжнародних проектах ПДАБА, іноземних студентів, а

також викладачів академії. Авторською розробкою колективу

кафедри є навчальні й робочі програми з іноземних мов, за-

сновані на сучасних комунікативних методиках і навчальних

посібниках провідних видавничих будинків Європи і Англії,

а також власних розробках і авторських заняттях викладачів

кафедри. Кафедра є ініціатором і організатором щорічних

Фестивалів міні-спектаклів іноземною мовою «Весняна квіт-

ка» серед учнів середніх шкіл, які стали помітною культурною

подією в нашому місті і якісно новою формою взаємодії між

школою і вищим навчальним закладом.

1 ряд зліва направо: Полянська Катерина Юріївна — викладач; Тютюнник Віра Юріївна — к.ф.н., доцент; Мочайло Світлана Олек-

сіївна — викладач; Гуркіна Тетяна Юріївна — старший викладач; Гагалінська Олена Сергіївна — викладач; Кобленць Інна Львів-

на —викладач; Аксюта Олена Олександрівна — викладач; Тихонова Надія Євгенівна — викладач.

2 ряд зліва направо: Кузьменко Вікторія Юріївна — викладач; Чиненкова Ольга Леонідівна — викладач; Кучма Марина Борисів-

на — викладач; Яковишена Наталя Юріївна — к.ф.н., доцент, завідувач кафедри; Сирцова Олена Леонідівна —викладач; Колганова

Олена Василівна — завідувач лабораторії; Сторубель Марія Анатолівна — старший викладач; Книш Євгенія Степанівна — викладач.

3 ряд зліва направо: Іванютіна Олена Сергіївна — викладач; Овсєєва Марина Олексіївна — викладач; Тараненко Світлана Мико-

лаївна — викладач; Кузнецова Катерина Сергіївна — викладач; Шталтовна Юлія Анатоліївна — викладач; Тимченко Катерина

Олександрівна — викладач; Недогибченко Марина Миколаївна — викладач.

64


КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ВИРОБІВ І КОНСТРУКЦІЙ

Приходько Анатолій Петровичпроректор з наук.-пед. та навч.-виховн. роботи, зав. кафедри, д.т.н., професор, за-кінчив ДІБІ в 1970 р.

Дерев’янко Віктор Миколайовичдиректор інституту екології та без-пеки життє діяльності в будівництві, д.т.н., професор, закінчив ДІБІ в 1970 р.

Щербак Святослав Андрійовичзав. відділом докто-рантури, аспірантури, магіс тратури, д.т.н., професор, ст. нау-ковий співробітник, закінчив ДІБІ в 1978 р.

Мосьпан Володи-мир Івановичзаст. декана факультету, стар-ший викладач, закінчив ДІБІ в 1993 р.

Глущенко Валентин Матвійовичк.т.н., професор, закінчив ДІБІ в 1965 р.

Сторожук Микола Андрійовичд.т.н., професор, закінчив ДІБІ в 1965 р.

Шаповалова Оксана Вікторівнак.т.н., доцент, закінчила ПДАБА в 2002 р.

Дехта Тетяна Миколаївнак.т.н., доцент,закінчила ПДАБА в 1998 р.

Павленко Тетяна Михайлівнак.т.н., доцент,закінчила ПДАБА в 1999 р.

Рябошапка Алла Миколаївнак.т.н., доцент, закінчила ДІБІ в 1989 р.

Малий Владлен Трохимовичк.т.н., доцент

Колохов Віктор Володимировичк.т.н., доцент, закінчив ДІБІ в 1982 р.

Савін Юрій Львовичк.т.н., доцент

Мартиненко Володимир Олександровичк.т.н., доцент, закінчив ДІБІ в 1979 р.

Дрозд Антоніна Петрівнак.т.н., доцент,закінчила ДІБІ в 1978 р.

Шпирько Микола Васильовичк.т.н., доцент

Карпухіна Антоніна Касянівнак.т.н., доцент

Єрьоменко Валентин Олексійовичк.т.н., доцент

Бондаренко Сергій Вадимовичк.т.н., доцент

Ликова Світлана Олександрівнастарший науковий співробітник, закін-чила ДІБІ в 1960 р.

Сторчай Надія Станіславівнак.т.н., доцент, закінчила ПДАБА в 1997 р.

Саламаха Ліна Вікторівнаасистент, закінчила ПДАБА в 2005 р.

Василенко Світлана Володимирівнаасистент, закінчила ДІБІ в 1987 р.

Кульбашний Вален-тин Миколайовичзав. лабораторії,закінчив ДІБІ в 1981 р.

Столпакова Олена Анатоліївнаінженер

Сліпуха Михайло Івановичінженер

Фетісова Світлана Семенівнаст. лаборант

Тютерев Анатолій Даниловичст. лаборант

Данілова Олена Павлівнанавчальниймайстер


65


КАФЕДРА ОТОПЛЕНИЯ, ВЕНТИЛЯЦИИ И КАЧЕСТВА ВОЗДУШНОЙ СРЕДЫ

Скрыпников Вениамин Борисовичпрофессор, д.т.н.

Полищук Сергей Зиновьевичзав. кафедры, профессор, д.т.н.

Данишевский Владислав Валентиновичпрофессор, д.т.н.,выпускник ПГАСА 1996 г.

Мороз Николай Павловичдоцент

Петренко Виктор Олеговичдоцент, к.т.н.,выпускник ПГАСА 1996 г.

Ветвицкий Игорь Леонидовичдоцент, к.т.н.,выпускник ДИСИ 1972 г.

Кухарь Леонид Николаевичдоцент, к.т.н.

Кораблева Алла Ивановадоцент, к.б.н.

Долодаренко Владимир Александровичдоцент, к.т.н.

Голуб Виталий Вавильевичдоцент, к.т.н.

Колесник Инна Александровнаассистент,выпускница ДИСИ 1992 г.

Каспийцева Виктория Юрьевнаассистент

Машталир Валентина Николаевнаассистент,выпускница ДИСИ 1980 г.

Петровций Ольга Владимировнаассистент, выпускница ПГАСА 2000 г.

Карпов Валерий Демьяновичассистент,выпускник ДИСИ 1971 г.

Житченко Ирина Витальевнаассистент,выпускница ПГАСА 2005 г.

Кушнир Евгений Георгиевичассистент

Бугло Николай Ивановичзав. лабораторией

Каирбекова Наталья Семеновнаст. лаборант,выпускница ДИСИ 1986 г.

Кафедра отопления, вентиляции и качества воздушной среды (до 2003 г. — кафедра отопления и вентиляции) была соз-

дана в 1973 г. В различные годы кафедру возглавляли: доц., к.т.н. Л.Н. Кухарь (1973—1997 гг.); д.т.н., проф. Г.А. Шевелев

(1997—2001 гг.); к.т.н., проф. Л.Г. Чесанов (2001—2008 гг.); к.т.н., доц. И.Л. Ветвицкий (2008 г.), а с 01.09.2008 г. заведующим

кафедры назначен д.т.н., проф. С.З. Полищук.

Кафедра является выпускающей по специальности «Теплогазоснабжение и вентиляция», проводит учебный процесс, прак-

тику, курсовое и дипломное проектирование и спецкурсы по инженерной и магистерской подготовке. С 2002 г. кафедра входит

в состав института экологии и безопасности жизнедеятельности в строительстве, являющегося структурным подразделением

академии.

В разное время на кафедре работали ученые, внесшие весомый вклад в совершенствование учебного процесса, организацию

научных исследований д.т.н., проф. Р.Б. Тян; д.т.н., проф. В.Ф. Рожко; к.т.н., доц. М.П. Данилов; доц. Н.П. Мороз; к.т.н., доц.

В.В. Со болевский; к.т.н., доц. П.В. Шевченко и другие.

На кафедре созданы специализированные аудитории, зал дипломного проектирования, класс ПЭВМ, оснащенный совре-

менными компьютерами, обновлена учебно-лабораторная база в составе трех лабораторий, расширилось использование тех-

нических средств обучения. Значительная часть современного оборудования лабораторий предоставлена кафедре ведущими

отраслевыми предприятиями, а лаборатория отопления оборудована лабораторными установками австрийской фирмы «HERZ»

и датской фирмы«Danffos». На протяжении последних лет ведется плодотворное сотрудничество с представительством фирмы

«Vaillant GmbH» в Украине по использованию теплогенераторов автономных систем отопления, а также возобновляемых источ-

ников энергии.

В настоящее время на кафедре работают следующие сотрудники: д.т.н., проф. С.З. Полищук; проф., д.т.н. В.В. Данишев-

ский; д.т.н., проф. В.Б. Скрыпников; доц., к.т.н. В.О. Петренко; доц., к.т.н. И.Л. Ветвицкий; доц., к.т.н. Л.Н. Кухарь; доц.,

к.б.н. А.И. Ко раблева; доц. Н.П. Мороз; доц., к.т.н. В.В. Голуб, доц., к.т.н. В.А. Долодаренко; асс. М.М. Ляховецкая; асс. Е.Г. Куш-

нир; асс. В.Н. Маш талир, асс. О.В. Петровций; асс. В.Д. Карпов; асс. И.А. Колесник; асс. И.В. Житченко; асс. В.Ю. Каспийцева;

ст. лаборант Н.С. Каирбекова; зав. лаб. Н.И. Бугло.

ТВІТВІ

66


КАФЕДРА ГІДРАВЛІКИКафедра гідравліки Придніпровської державної академії будівництва та архітектури заснована в 1952 році. Кафедра готує

бакалаврів, спеціалістів та магістрів з напряму 0926 «Водні ресурси». Кафедра веде викладання дисциплін «Технічна механіка

рідини та газу», «Водопостачання та водовідведення», «Гідропривід» для студентів, які навчаються зі спеціальностей «Будівни-

цтво» і «Будівельні машини».

Основні питання, які вирішує кафедра протягом останніх років, пов’язані з підготовкою кадрів викладачів та спеціалістів,

здатних здійснювати раціональне використання води , очистку природних та стічних вод, застосування нового обладнання і ма-

теріалів для підвищення надійності і зменшення енергоємності систем.

Колектив кафедри виконує всі види викладацької діяльності, а саме педагогічну роботу, науково-дослідницьку, виховну,

підготовку кадрів науковців. Видає багато методичної літератури, веде винахідницьку діяльність, здійснює зв’язок з і науковими

закладами. Удосконалює матеріальну базу, веде різноманітну роботу зі студентами.

Науковий напрямок кафедри — «Надійність систем й споруд водопостачання і розробка сучасних технологій очистки при-

родних та стічних вод».

Зв’язок з виробництвом відбувається для заглиблення отриманих студентами теоретичних знань, їх подальшого ознайомлен-

ня з потенційними місцями роботи, а також у напрямку надання наукової та консультативної допомоги підприємствам міста і об-

ласті. Підприємства, з якими встановлено довготривалий зв’язок, такі: Водоканал, «Дніпрокомунпроект», «Промводоочистка»,

Придніпровський Промбудпроект, НПО «Созидатель», ДГУЗТ, БМП «Водрем», КП «Сантехмонтаж», Південдіпрошахт, Дніпродіпро-

шахт. Підприємства, яким надана консультативна допомога: «Мего», «Земпроект», інспекція з енергозбереження, «Ватерпайп»,

громадське підприємство «Екологія холоду». Є зв`язки з Київським національним та Харківським державним університетами

будівництва та архітектури, з Національним гірничим університетом, з Санкт-Петербурзьким університетом низькотемператур-

них та харчових технологій.

Середній вік викладачів 47 років завдяки чому є добрий баланс між досвідними й молодими викладачами. Серед викладачів

кафедри є керівники підприємств водопостачання. Всі асистенти закінчили аспірантуру і готують дисертації до захисту. Ветера-

ном кафедри є кандидат технічних наук, Є.П. Кудрявцев — відомий спеціаліст з гідравліки гідротехніки і гідрогеології.

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У БУДІВНИЦТВІ

СтебловцевВалерій Олександровичдоцент, к.т.н., випускник ДІБІ 1971 р.

НечитайлоМикола Петровичзав. кафедри, доцент, к.т.н.

ЦиганковаСвітлана Григорівнаасистент

НагорнаОлена Костянтинівнаасистент, випускниця ПДАБА 1998 р.

НестероваОлена Валентинівнаст. лаборант, випускниця ДІБІ 1992 р.

СеменовІван Івановичзав. лабораторії

КорсунФедір Олексійовичасистент

КудрявцевЄвген Павловичдоцент, к.т.н.

ЖуравльоваОлена Алієвнаст. викладач

АлексеєнковАнатолій Михайловичасистент

Рожко Віктор Федоровичд.т.н., професор,академік міжна-родних академій комунального господарства, холоду, академії будівництва України


67

Шашкіна Наталія Іванівназав. кафедри, доцент, к.ф.н.,викладач англійської мови

Лазуренко Лідія Аполлонівнадоцент, к.ф.н.,викладач англійської мови

Дружиніна Лілія Василівнадоцент,викладач англійської мови

Кім Лариса Андріївнадоцент, к.ф.н.,викладачфранцузької мови

Щеглова Тетяна Євгенівнадоцент, к.ф.н.,викладач англійської мови

Гура Алла Миколаївнастарший викладач англійської мови

Макарова Лариса Анатоліївнастарший викладач англійської мови

Нефедова Тетяна Андріївнастарший викладач англійської мови

Буряк Марія Петрівнастарший викладач німецької мови

Анісімова Інна Миколаївнастарший викладач англійської мови

Гальченко Ірина Олександрівнастарший викладач англійської мови

Білінська Людмила Іванівнавикладач англійської мови

Гомола Марія Миколаївнавикладач німецької мови

Дмитрієва Світлана Петрівнавикладач англійської мови

Божок Олександр Івановичвикладач англійської мови

Чижикова Інна Валеріївнавикладач англійської мови

Щетинникова Ольга Олександрівнавикладач англійської мови

Мочайло Світлана Олексіївнавикладачфранцузької мови

Стехна Павло Михайловичвикладач англійської мови


КАФЕДРА ІНОЗЕМНИХ МОВІсторія кафедри іноземних мов розпочинається з 1930 року (рік відкриття Дніпропетровського будівельного інституту Нар-

комважпрома СРСР). У 1940 р. сектор іноземних мов став кафедрою іноземних мов.

Кафедрою здійснюється викладання трьох європейських мов — англійської, німецької та французької — для професійних

цілей на всіх факультетах. Заняття проводяться на 1—3 курсах денної форми навчання та на 1—2 курсах заочної форми навчан-

ня. Проводиться також підготовка магістрів та аспірантів денної та заочної форми навчання. Кафедра проводить прийом вступ-

них та кандидатських іспитів з іноземних мов. Весь процес вивчення іноземних мов студентами тісно пов’язаний з характером

їхньої майбутньої професійної діяльності.

На кафедрі працює 5 к.ф.н., доцентів; 7 старших викладачів; 10 викладачів.

Сонник Наталія Сергіївнавикладач англійської мови

Шепелева Інна Анатоліївнастарший викладач англійської мови

Чорна Світлана Іванівнавикладач англійської мови

68

Федорченко Юрій Миколайович — к.с.-г.н. (1987), доцент (2001). Опублікував 12 на-укових статей, 8 методичних по-сібників. Коло наукових інтересів стосується розробки принципів планування рекреаційних зон в умовах міських територій.

ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІКАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Шматков Григорій Григорович — с.н.с. (1985), д.б.н. (1995), автор близько 70 наукових робіт, пере-можець Всеукраїнського конкурсу «Екологічна якість та безпека» в номінації «Кращий екологічний аудитор» (2007), академік Між-народної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (2007), має 4 авторські свідоцтва на вина-ходи. Науковий інтерес Г.Г. Шмат-

кова пов’язаний з питаннями дослідження впливу підприємств різних галузей народного господарства на навколишнє середовище, оцінки техногенного ри-зику, розроблення систем екологічного моніторингу, та на їх основі пошуку оптимальних форм управління екологічною безпекою.

Яковишина Тетяна Федорівна — к.с.-г.н. (2006), доцент (2009), автор більш ніж 120 наукових публікацій, з них: 47 статей опублі-ковано у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, 10 науково-методичних праць, має 6 патентів на винахід. Коло нау-кових інтересів стосується біо-індикації антропогенного впливу на навколишнє середовище та де-

токсикації важких металів в техногенно забруднених ґрунтах. Випускниця ПДАБА 2000 р.

Савін Лев Сергійович — д.т.н. (1987), професор (1988), має 282 наукові роботи, в т.ч. 2 моно-графії, 2 навчальних посібника, 31 авторське свідоцтво СРСР, 9 па-тентів на корисні моделі. Лауреат премії Української національної академії. Коло наукових інтере сів стосується створення нових інно-ваційних будівельних матеріа лів з використанням техногенних

відходів та екобезпеки.

Саньков Петро Миколайович —к.т.н. (1989), доцент (1997), вче-ний-будівельник. Академік Міжна родної академії безпеки життє-діяльності з 2006 року. Опублі-кував більше ніж 110 наукових праць, 15 методичних вказівок та один навчальний посібник. Основ-ні наукові дослідження пов’язані з оцінкою і прогнозуванням якос-ті урбанізованого середовища,

зокрема рекреаційних, житлових та промислових теорій.

Вергун Оксана Олександрівна —к.т.н. (2006), доцент (2008), ав-тор 15 наукових публікацій, які входять до переліку ВАК України, 3 науково-методичних робіт, має 1 патент на винахід. Коло нау-кових інтересів стосується ути-лізації та використання відходів промислового виробництва в галу-зі будівельних матеріалів.

Тимошенко Олена Антоліївна —к.т.н. (1996), доцент (2003). Опуб-лікувала 67 наукових робіт, 4 мо-нографії. Має диплом переможця конкурсу «Кращий молодий вче-ний Дніпропетровської області» (2004), Грамоту фонду соціально-го захисту підтримки і допомоги вченим України та членам їх сімей. Приймала участь у міжвузівському

конкурсі та отримала 3-є місце за монографію. Коло наукових інтересів стосується екобезпеки територій житлової забудови та житла. Випускниця ДІБІ 1992 р.

Ткач Наталія Олексіївна — зас-тупник декана з наукової роботи факультету екології та БЖД, ма-гістр екології, асистент. Опубліку-вала 26 наукових робіт та 5 мето-дичних вказівок. Лауреат 4-х та переможець 3-х всеукраїнських та між вузівських конкурсів наукових робіт молодих вчених. Напрямки діяльності — містобудівна акус-

тика, екологія, благоустрій та реконструкція міської забудови. Випускниця ПДАБА 2006 р.

Спільник Тетяна Володимирівна — асистент. Опуб- лікувала 2 нау кові роботи та 2 ме-тодичні вказівки. Лау реат Все-українського конкурсу наукових робіт молодих вчених. Коло нау-кових інтересів стосується еколо-гії, моніторингу навколишнього середовища та оцінки якості дов-кілля. Випускниця ПДАБА 2006 р.

Гільов Володимир Володимирович — заступник де-кана факультету екології та БЖД (2003), асистент кафедри (1998), автор більше 40 наукових, 17 нау-ково-методичних праць, співавтор 3 патентів на винахід. Коло науко-вих інтересів стосується питань екології у міському середовищі, якості та безпеки життє діяльності населення. Випускник ПДАБА 1995 р.

Мінков Юхим Ісаакович — асис-тент (2004). Автор біля 200 про-ектів та наукових робіт. Коло наукових інтересів стосується оцінки забруднення атмосферно-го повітря викидами промислових підприємств.

Мойсєєнко Лариса Володимирівна — магістр еко-логії, асистент (2004). Має 3 нау-кових праці та 10 методичних вказівок. Займається вивченням впливу промислових підприємств на стан атмо сферного повітря та розробкою комплексу заходів щодо захисту навколишнього се-редовища.

Щербак Ольга Святославівна — магістр еколо-гії (2003), має 10 нау кових робіт. З 2003 по 2006 рр. навчалась в аспірантурі. Коло наукових інтересів стосується екологіч-них аспектів утилізації відходів техно генного поход ження в галузі будівництва. Випускниця ПДАБА 2003 р.

Янко Ірина Борисівна — лаборант, в академії з 1998 р.

Макарова Віра Миколаївна — аспірант.

Кандауров Олег Іванович — завідувач лабораторії.

Кучугурна Тетяна Олександрівна — магістр (2007), асистент. Випускниця ПДАБА 2003 р.

Крамарьов Сергій Михайлович — д.с-г.н. (1997), професор кафедри екології та охорони навко-лишнього сере довища.


69

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЇ І БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

КАФЕДРА ХІМІЇ

1 ряд зліва направо: асистент А.А. Климентьєва;

проф. В.Ф. Волошин; зав. кафедри С.І. Нейковський; зав. лаб.

Т.Г. Сиденко; лаборант А.А. Кондратьева.

2 ряд зліва направо: ст. лаборант О.А. Шейко; доц. Т.В. Голуб-

ченко; доц. Г.Г. Вдовкина; асистент Л.І. Мухіна; ст. лаборант

І.А. Болотіна.

З 1933 р. кафедра хімії набула статусу окремого нав-

чального підрозділу інституту. Спочатку кафедра викону-

вала лише навчально-виховні функції у складі інституту, на

ній епізодично виконувались науково-дослідницькі роботи,

а починаючи з 1950 рр. вони набули системного характеру.

За роки свого існування кафедра хімії не одноразово об’єд-

нувалась з кафедрами іншого профілю, але практика довела

що існування кафедри хімії в статусі окремого монопрофіль-

ного підрозділу є більш доцільним.

З 1992 року кафедру очолює Нейковський Степан Івано-

вич. Наближаючись до 80-річчя академії колектив кафедри

намагається досягти якомога кращих показників у своїй про-

фесійній діяльності. І на втілення цієї благородної мети зосе-

реджені зусилля кожного члена колективу, який складається

із завідувача кафедри — д.х.н., проф. С.І. Нейковського;

д.т.н., проф. В.Х. Волошина; к.х.н., доцентів Г.Г. Вдовкіної

і Т.М. Голубченко; асистентів: Л.І. Мухіної, О.М. Бельської,

Г.О. Климентьєвої; а також навчально-допоміжного персо-

налу: завідувача лабораторією Т.Г. Сіденко, ст. лаборантів:

О.О. Бєлової, І.О. Болотіної, О.О. Шейко, лаборанта О.О. Конд-

ратової.

З урахуванням генеральної стратегії МОН України щодо

приєднання до Болонської декларації сьогодні 70% виклада-

чів кафедри читають лекції, проводять лабораторні та прак-

тичні заняття французькою та англійською мовами. На ка-

федрі успішно виконуються НДР на держбюджетній основі

в напрямку «Синтез та дослідження поліфункціональних

домішок з використанням побічних відходів різних галузей

виробництв».

Відповідно до Наказу Держкомітету СРСР з народної

освіти за №443 від 09.07.1990 р., рішенням Вченої Ради ін-

ституту на базі кафедри «Охорона праці» й циклу «Цивільна

оборона» від 28.05.1991 р. була організована кафедра «Без-

пека життєдіяльності». Сьогодні кафедрою ведеться робота

з організації навчального процесу, спрямованого на підго-

товку і випуск фахівців з «Охорони праці в будівництві». Для

цього розроблено ряд методичних посібників, підручників

і навчальних посібників з грифом МОН України: «Основи

охорони праці», «Пожежна безпека будівель і споруд», «Ра-

діаційна якість житлових будівель і шляхи її підвищення»,

«Радонова безпека житлових будівель», «Охорона праці при

виготовленні й монтажу металевих конструкцій», «Інженерні

рішення з охорони праці» й інші.

На кафедрі працюють висококваліфіковані фахівці:

д.т.н., професор А.С. Бєліков; к.т.н., професор В.В. Сафонов;

к.т.н., професор В.І. Фоменко; к.т.н., доцент Л.А. Чередни-

ченко; к.т.н., доцент Ю.В. Богданов; к.т.н., доцент А.В. Пи-

липенко; к.п.н., доцент О.П. Білоусов; к.т.н., доцент Г.Г. Ка-

пленко; к.т.н., доцент О.В. Рабіч; к.т.н., доцент В.Л. Чесанов;

доцент Л.П. Пушнін, доцент Ф.І. Максименко та інші.

Під керівництвом зав. кафедри, д.т.н., професора

А.С. Бєлікова створено наукову школу «Безпека об’єктів при

виникненні надзвичайних ситуацій та охорона праці в різ-

них сферах життєдіяльності людини».

Верхній ряд зліва направо: к.т.н., доцент О.В. Пилипенко;

ассистент В.І. Басій; доцент Л.П. Пушнін; зав. каф., д.т.н., про-

фесор А.С. Бєліков; к.т.н., доцент Г.Г. Капленко; к.т.н., профе-

сор В.В. Сафонов; к.т.н., доцент В.А. Шаломов В.А.

Нижній ряд зліва направо: к.п.н., доцент О.П. Білоусов;

аспірант Г.А. Клименко; к.т.н., доцент О.В. Рабіч; к.т.н.,

доцент В.І. Фоменко; к.т.н., доцент Л.А. Чередниченко;

асистент В.І. Приходченко; доцент Ф.І. Максименко.

70

КАФЕДРА АРХИТЕКТУРНОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯАРХИТЕКТУРНЫЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра организована в 1968 году на основе разделения кафедры архитектуры. Костяк нового подразделения составили ведущие пре-

подаватели, опытные проектировщики: О.Б. Петров, В.Е. Горбоносов, Г.К. Клопко и др. Первым заведующим назначается доцент кафедры

Олег Борисович Петров, известный в стране специалист, впоследствии получивший звание заслуженного архитектора Украины (1981 г.), по-

четный академик УАА (1994 г.). Помимо учебно-методической работы в этот период выполняется большой объем проектной документации

по новым объектам для города и области.

26 лет (с 1976 г.) кафедру возглавлял доктор архитектуры, профессор, член-корреспондент УАА Александр Анатольевич Мирошниченко.

Затем кафедрой руководили: кандидат архитектуры, доцент Георгий Константинович Клопко (2002—2009 гг.); кандидат архитектуры, про-

фессор, заслуженный архитектор Украины, член-корреспондент УАА Иван Николаевич Гаврилов (2009—2010 гг.). В 2010 г. заведующим

избирается кандидат архитектуры, доцент, член-корреспондент УЭАН и МАБЭТ Виктор Васильевич Воробьев.

Кафедра проводит подготовку архитекторов по специальностям: архитектура зданий и сооружений и градостроительство, со своими

специализациями. Ученые кафедры являются участниками нескольких общегосударственных и международных научных программ, активно

реализуют свой научный и творческий потенциал в международной программе Евросоюза ТЕМПУС, ведут большую работу в архитектурно-

градостроительных и других общественных организациях города, области и страны. Кафедра является коллективным членом Украинской

академии архитектуры.

Учебный процесс всегда тесно увязывался с реальными потребностями архитектурно-строительного комплекса. В разное время на

кафедре работали такие известные архитекторы-практики: заслуженные архитекторы Украины О.С. Чмона, Е.П. Чубаров, И. П. Пидор-

ван, Р. Ю. Шковыра, лауреат государственной премии СССР Е.Б. Яшунский, лауреат государственной премии, заслуженный архитектор РСФСР

В.С. Внуков, лауреаты государственной премии Украины А.С. Моливеров и М.П. Смирнов, зам. министра регионального развития и строи-

тельства И.А. Соколов.

В настоящее время в научно-педагогической работе кафедры принимают участие известные украинские ученые-архитекторы: профес-

сора, доктора архитектуры Л.Н. Ковальский (КНУСА) и В.М. Вадимов (гл. арх. Полтавы), заслуженный строитель Украины И.И. Нескоромный,

С.Н. Чикуров (гл. художник Днепропетровска, 1992—1997 гг.). Уже около 20 лет в структуре кафедры успешно функционирует учебно-прак-

тическая мастерская известного украинского архитектора В.С. Славинского. Дипломные проекты выпускников кафедры постоянные участ-

ники смотров-конкурсов студенческих выпускных работ с 1971 года, где в подавляющем большинстве удостаивались дипломов I степени.

Важнейшие направления научно-проектной деятельности: — возрождение традиций проектирования и строительства православных

культовых зданий и комплексов; — градостроительная программа «Днепровские Пороги»; — новые концепции энергосберегающих объ-

ектов; — реконструкция промтерриторий Приднепровского региона; жилые и общественные здания и градостроительные ансамбли, рек-

реационные системы.


71

Воробьев Виктор Васильевичзав. каф., канд. арх., доц., чл.-кор. Украин-ской экологической Академии наук и Международной Академии биоэнерго-технологий, окончил ДИСИ в 1975 г.

Клопко Георгий Константиновичканд. архит., доцент, член-корреспондент Академии строитель-ства Украины, окончил ДИСИ в 1962 г.

Пестрикова Анна Геннадиевнадоцент, к.т.н.

Сысойлов Николай Валентиновичдоцент, к.т.н.,окончил ДИСИ в 1982 г.

Подолинный Сергей Ивановичст. преподаватель,окончил ДИСИ в 1981 г.

Бондаренко Ольга Ивановнаст. преподаватель,окончила ДИСИ в 1978 г.

Болдырева Елена Георгиевнаст. преподаватель,окончила ДИСИ в 1985 г.

Малейчик Светлана Орестовнаассистент,окончила ДИСИ в 1978 г.

Цымбалова Татьяна Анатольевнаассистент,окончила ДИСИ в 1992 г.

Речиц Александр Антоновичассистент,окончил ДИСИ в 1994 г.

Денисенко Александр Васильевичассистент,окончил ПГАСА в 1999 г.

Швец Ирина Анатольевнаассистент,окончила ПГАСА в 2000 г.

Турган Татьяна Георгиевназав. лаборато-рии, окончила ДИСИ в 1984 г.

Ильенко Людмила Владимировнаст. лаборант

Шестакова Александра Николаевнаассистент,окончила ПГАСА в 2006 г.

Кольцова Светлана Михайловнаассистент,окончила ДИСИ в 1991 г.

Турган Ирина Валерьевнаассистент,окончила ПГАСА в 2005 г.

Невгомонный Григорий Ульяновичдоцент, к.т.н.,окончил ДИСИ в 1978 г.

Славинский Валерий Сергеевичдоцентчлен-корреспондент Украинской Академии архитектуры,окончил ДИСИ в 1975 г.

Давыдова Эльвина Федоровнадоцент

Нескоромный Игорь Ивановичдоцент, заслужен -ный строитель Украи-ны, окончил ДИСИ в 1961 г.

Алексенцев Яков Алексеевичдоцент

Гриманов Андрей Алексеевичдоцент,окончил ДИСИ в 1989 г.

Шило Ольга Семеновнаст. преподаватель,окончила ДИСИ в 1975 г.

Чикуров Сергей Николаевичдоцент,окончил ДИСИ в 1973 г.

КАФЕДРА АРХИТЕКТУРНОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ

72

КАФЕДРА ДИЗАЙНА АРХИТЕКТУРНОЙ СРЕДЫАРХИТЕКТУРНЫЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра дизайна архитектурной среды сформировалась на основании решения Ученого совета Приднепровской государствен-

ной академии строительства и архитектуры от 25.02.2003 г. и приказа ректора Академии В.И. Большакова от 3.03.2003 г. путем

разделения кафедры «Истории, теории архитектуры и архитектурной графики» на две: «Основ архитектуры» и «Дизайна архитек-

турной среды», заведующим которой назначен к. арх., проф. И.Н. Гаврилов, заслуженный архитектор Украины, член-корреспондент

Украинской Академии Архитектуры.

В июне 2003 г. состоялся первый выпуск специалистов-архитекторов кафедры, в т.ч.: А. Барышок, М. Бут, А. Гарат, А. Дрей,

О. Лыкова, Н. Максименко, О. Огнева, О. Роженок, Н. Сментина, О. Таслицкая, О. Хорошилова, О. Шевцова.

Коллектив кафедры наращивал кадровый потенциал, приглашая работать в порядке совместительства докторов архитектуры,

проф. В.И. Проскурякова («Львовская политехника»), В.А. Тимохина (КНУСА), В.П. Мироненко (ХГТУСА), В.М. Вадимова (гл. ар-

хитектор г. Полтава), В.С. Внукова (бывший гл. архитектор г. Сочи, г. Днепропетровска, засл. архитектор РСФСР), В.С. Положия,

С.С. Полюшкина (бывших гл. художников г. Днепропетровска), С.А. Кушнир (начальник управления градостроительства и архитек-

туры ОГА), Д.И. Ткача (к.т.н., проф.), В.В. Воробьева (канд. арх.), а также опытных проектировщиков-практиков В.Ю. Аксельрода,

О.И. Андрееву, А.Б. Коновалову (арх., дизайнер мебели), В.Н. Пихая, А.П. Ковальчука (канд. арх.).

Студенты кафедры ежегодно принимали участие в смотрах-конкурсах лучших дипломных работ выпускников архитектурных

и художественных высших учебных заведений и школ Украины, а также ежегодных конкурсах «Дом для звезды» (г. Москва). За вре-

мя функционирования кафедры получен 41 диплом, в том числе: Гран-при — 2; І степени — 28, II степени — 10; III степени — 1.

Кафедра включилась в реализацию программы «ТЕМРUS», наладила деловые контакты с архитектурным факультетом Познань-

ской политехники (Польша), ведущими высшими учебными заведениями Украины, а также Московским архитектурным институтом

МАРХИ (Россия).

Для подготовки научно-педагогических кадров при кафедре открыта аспирантура. Кафедра развивается на пути совершенство-

вания своей профессиональной работы, выявления талантливой молодежи и подготовки их к научно-педагогической, проектной

и управленческой деятельности в области архитектуры и дизайна окружающей среды.

Гаврилов Иван Николаевич,

зав. кафедрой, профессор

Ткач Дмитрий Иванович, профессор

Товстик Тамара Николаевна,

доцент

Ильменская Мария Ивановна,

доцент

Славинская Ольга Александровна,

доцент

Харченко Екатерина Сергеевна,

доцент

Аксельрод Виктор Юльевич,

доцент

Андреева Ольга Ивановна,

доцент

Остапенко Людмила Степановна,

ст. преподаватель

Куницкая Яна Станиславовна,

ст. преподаватель

Малиновская Татьяна Сергеевна,

ассистент

Крохмаль Оксана Эдуардовна,

ассистент

Пихай Владимир Николаевич,

ассистент

Бодня Светлана Валериевна,

ассистент

Суворова Татьяна Александровна,

ассистент

Вербицкая Анна Сергеевна,

ассистент

Великая Ирина Николаевна,

зав. лабораторией

Угниченко Татьяна Аркадиевна,

лаборант


73

АРХІТЕКТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ

Перший ряд зліва направо: Сардикова Ганна Олегівна, асистент; Никицька Людмила Василівна, ст. викладач; Волков Борис Кузьмич, професор;

Дробиш Валентина Володимирівна, ст. викладач; Прокопенко Лариса Вікторівна, доцент.

Другий ряд зліва направо: Никицький Віталій Вікторович, асистент; Гонтаренко Сергій Євгенович, асистент; Славінська Ганна Миколаївна, асис-

тент; Кушнір Світлана Володимирівна, зав. лабораторії; Товстик Юлія Володимирівна, асистент; Шевченко Ірина Олександрівна, доцент; Маслєн-

ніков Іван Ігоревич, асистент; Коц Олександр Сергійович, асистент; Бризгалова Олена Василівна, доцент; Куліченко Наталія Вікторівна, асистент;

Протас Ной Миколайович, доцент; Челноков Олександр Васильович, професор, к.т.н., декан архітектурного факультету, зав. кафедри; Ревський

Сергій Борисович, професор; Руденко Микита Андрійович, асистент.

Кафедра основ архітектури була створена рішенням вченої ради ДІСІ в 1970 році. Профільні дисципліни кафедри — архі-

тектурна композиція, теорія формоутворення, історія архітектури, архітектурне проектування, скульптура, рисунок, живопис.

З 2003 року кафедру очолює декан архітектурного факультету професор Челноков Олександр Васильович. У складі ка-

федри працюють Заслужений художник України професор Б.К. Волков, професор С.Б. Ревський, талановиті художники та

архітектори Дніпропетровщини, більшість яких — випускники ПДАБА.

Верхній ряд (зліва направо): к.т.н., доц. Саньков Петро Миколайович; ст. лаб. Зарецкая Юлія Валеріївна; ст. викладач Трошин Михайло Юрійо-

вич; ст. викладач Палагіна Лариса Павлівна; зав. кафедри к.т.н., доц. Захаров Юрій Іванович; ас. Д’яченко Ольга Сергіївна; проф. Кутаков Сергій

Євгенович; ас. Кістол Антоніна Дмитрівна; ст. лаб. Мартов Анатолій Анатолійович; к.т.н., доц. Маковецький Борис Іванович.

Ніжний ряд (зліва направо): ас. Могилевцева Ірина Никифорівна; доц. Разумова Ольга Владиславівна; ст. викладач Петрова Ірина Олегівна;

к.т.н., доц. Денисенко Василь Іванович; ас., зав. лаб. Харук Любов Дмитрівна; доц. Тимошенко Любов Олександрівна; ас. Литвин Олена Єгорівна.

Кафедра архітектури бере свій початок з 1930 р. Сьогодні розвиваючись разом з вишом, кафедра забезпечує викладання

дисциплін: архітектура будівель та споруд; планування міст; архітектурні аспекти реконструкції житлового фонду; реконструк-

ція і модернізація забудови; будівельна фізика; основи екології; використання сталей підвищеної і високої міцності у містобу-

дуванні; основи архітектури; сучасні та перспективні конструкції складських приміщень та матеріалів для них.; планування та

розвиток територій; інженерна підготовка та благоустрій сільських територій; формування інфраструктури міста.

Колектив кафедри здійснює наукову діяльність у рамках тематики: «Удосконалення принципів реконструкції районів п’яти-

поверхової забудови перших масових серій з урахуванням підвищення комфортності житлового середовища», в якій беруть

участь не тільки досвідчені науковці, а й молоде покоління.

74

АРХІТЕКТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА ПОЛІТОЛОГІЇ

КАФЕДРА НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ ТА ГРАФІКИ

Стоять зліво направо: доц., к.т.н. Мірошниченко Костянтин Ки-

рилович, доц.; ас. Нікітіна Антонина Олексіївна; ас. Янковська

Лариса Євгенівна; к.т.н. Недодатко Сергій Олександрович.

Сидять зліва направо: ст. преп. Седлецька Олена Володими-

рівна; ас. Улітіна Тамара Василівна; проф., д.т.н. Бараненко

Валерій Олексійович; доц. Ярова Тетяна Петрівна; проф. к.т.н.

Ткач Дмитро Іванович; ас. Середа Світлана Юріївна.

Навчання студентів в ПДАБА основам інженерної та комп’ютерної графіки здійснює кафедра нарисної геометрії та графіки, яка

входить в структуру архітектурного факультету. Кафедра була утворена в 1930 році одночасно із заснуванням Дніпропетровсько-

го інженерно-будівельного інституту, і мала назву кафедри графічних наук. Сьогодні кафедра забезпечує викладання дисциплін:

нарис на геометрія; комп’ютерна графіка; креслення, інженерна та комп’ютерна графіка; нарисна геометрія, інженерна та машинна

гра фіка; методи оптимізації при розв’язанні інженерних задач; нарисна геометрія та інженерна графіка; інженерна та комп’ютерна

гра фіка; інформатика та основи комп’ютерного моделювання.

Наукова тематика кафедри: «Наукові основи геометричного моделювання, міцності та оптимізації конструкцій і впровадження

новітніх технологій у навчальний процес».

1 ряд зліва направо: Котов Жан Вікторович, к. філос. н., доц.; Виперайленко Тамара Іллівна, к. філос. н., доц.; Колісниченко

Володимир Павлович, ст. викл.; Прокоф’єв Федір Іванович, д. філос. н., проф.; Плаксіна Оксана Іванівна, к. філос. н., доц.; Макарець

Микола Федосійович, к. філос. н., доц.

2 ряд зліва направо: Чернова Любов Євсіївна, к. філос. н., доц.; Тріфонова Наталія Миколаївна, ас.; Білополий Віктор Васильович,

к. істор. н., доц., зав. кафедри; Коновалова Лідія Семенівна, к. філос. н., доц.; Лихачова Ірина Іванівна, ст. лаб.; Складановська

Марина Григорівна, доц.

3 ряд зліва направо: Мусаєва Нігар Муфараджевна, к. філос. н., доц.; Сініцин Антон Олександрович, ас.; Іванов Віталій Федорович,

к. істор. н., доц.; Чорнобаєв Володимир Іванович, к. філос. н., доц.; Мурашкін Михайло Георгійович, д. філос. н., проф.; Несправа

Микола Вікторович, доц.

Історія кафедри розпочалася від 1930. До 1968 р. була ка-

федра марксизму-ленінізму, яка забезпечувала викладання су-

спільно-політичних дисциплін. У перші повоєнні роки її очолю-

вала доц. М.Д. Білоус. Потому до 1973 р. завідував кафедрою

к.філос.н., доц. І.А. Мороз. З 1973 р. завідувачем кафедри

марксистсько-ленінської філософії і наукового комунізму був

обраний к.філос.н., доц. Ф.І. Прокоф’єв. Кафедра в цей час по-

повнюється перспективними викладачами: к.філос.н. Т.І. Випе-

райленко, О.М. Гугніним і А.В. Місуно.

З 1997 р. кафедра розширюється: до неї входять виклада-

чі з кафедри політології і коло дисциплін кафедри філософії

і політології зростає. Прагнучи пов’язати викладання теорії

з практикою, кафедра накопичує досвід проведення студен-

тами мікросоціологічних досліджень під керівництвом доц.

Л.Є. Чернової. Про активну наукову діяльність також свідчать

публікації і участь в теоретичних конференціях в Україні і за

кордоном доцентів Ж.В. Котова, О.І. Плаксіної, С.С. Свєташева.

Проф. Ф.І. Прокоф’єв 14 років є членом Спеціалізованої ради по

захисту докторських і кандидатських дисертацій з філософії Дні-

пропетровського національного університету.

У 2007 р. сталися деякі зміни у професорсько-викладаць-

кому колективі кафедри. Одночасно з початку 2007—2008 на-

вчального року свою науково-педагогічну діяльність на кафедрі

розпочали викладачі філософії, політології та соціології. Сьогод-

ні кафедру очолює к.іст.н., доц. В.В. Білополий.


75

Бєкетов Олександр Вадимовичк.т.н., доцент

Харченко Віктор Івановичпрофесор,випускник ДІБІ 1954 р.

Вашкевич Федір Федоровичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ, 1962 р.

Волчук Володимир Миколайовичк.т.н., доцент

Кривуша Людмила Сергіївнак.т.н., доцент

Лаухін Дмитро В’ячеславовичк.т.н., доцент,випускник ПДАБА 1997 р.

Носенко Олег Павловичк.т.н., доцент

Спільник Анатолій Яковичк.т.н., доцент,випускник ДІБІ 1962 р.

Журавель Володи-мир Івановичзав. лабо-раторії,випускник ДІБІ 1961 р.

Осокіна Олександра Михайлівнаст. лаборант

Любушкін Валерій Івановичнавчальн. майстер,випускник ДІБІ 1993 р.

Лясота Олександр Валентино-вичнав. майстер,випускник ПДАБА 2007 р.

МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ТА ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ

Чайков-ська Ганна Олегівнаспеціаліст

Загородній Олексій Борисовичасистент,випускник ПДАБА 1998 р.

Зотов Дмитро Сергійовичаспірант,випускник ПДАБА 2007 р.

Сахнік Ми ко-ла Валенти-новичаспірант,випускник ПДАБА 2008 р.

Тютєрєв Ігор Анатолійовичк.т.н., доцент

Узлов Олег Володимировичк.т.н., доцент

Чайковський Олег Олександровичк.т.н., доцент

Хоменко Юрій Івановичст. викладач,випускник ДІБІ 1982 р.

Воробйов Геннадій Михайловичд.ф.-м.н., професор,член-кореспондент екологічної Академії наук України

Большаков Володимир Івановичректор ПДАБА, зав. кафедрид.т.н., професор,заслужений діяч науки і техніки України,академік Академії будівництва України,випускник ДМІ 1969 г.

Дубров Юрій Ісайовичд.т.н., професор

Сухомлин Георгій Дмитровичд.т.н., професор

Маковська Алла Володимирівнам.н.с.,випускниця ПДАБА 2006 р.

Ротт Наталя Олександрівнааспірант,випускниця ПДАБА 2007 р.

76

МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МЕХАНІКИ

Грибанова Тетяна Вікторівнаасистент

Посилаєв Олексій Олексійович асистент, випускник ДІБІ 1987 р.

Пономарьова Олена Анатоліївнаасистент, випускниця ПДАБА 2003 р.

Малишев АнатолійВікторовичвипускник ІБФО ПДАБА 2000 р.

Ковшов Геннадій Миколайовичпрофесор, д.т.н.

Шевченко Анатолій Федоровичдоцент, к.т.н.,чл.-кор. Під-йомно-тран-спортної АНУвипускник ДІБІ 1970 р.

Садовникова Олександра Володимирівназаступник декана механічного факультету, доцент, к.т.н.

Рижков Ігор Вікторовичпроректор з науково-педа-гогічної та со-ціально-еконо-мічної роботи, доцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1989 р.

Мацевич Ігор Миколайовичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1979 р.

Червоноштан Андрій Леонідовичасистент, випускник ПДАБА 2003 р.

Мельникова Ла-риса Георгіївнаст. викладач

Рябцев Олег Сергійовичдоцент, к.т.н.

Кафедра була заснована в 1939 році і мала назву «Деталі

машин». Завідував кафедрою професор Іванченко Е.Я. По-

тім кафедра увійшла складовою частиною в кафедру «Під-

йомно-транспортні машини і деталі машин». Завідували

кафедрою д.т.н., професор С.П. Гомеля (1943—1947 рр.)

і доцент І.І. Казанський І.І. (1947—1953 рр.). У 1953 р. під

керівництвом доцента Я.В. Рудника кафедра відтворюється

під назвою «Деталі машин». Доцент Я.В. Рудник у цей же час

очолює інститут, працює директором. З 1963 р. завідувачем

кафедри обирають доцента С.М. Ткачова, під науковим керів-

ництвом якого вперше на кафедрі виконуються три кандидат-

ські дисертації по гальмах кранів. З 1973 р. кафедра входить

складовою частиною по черзі в кафедри теоретичної механі-

ки, технології металів і будівельних машин.

У 1980 р. кафедра виділяється як самостійна під назвою

«Прикладна механіка». Очолюють її до 1985 року, приблизно

в рівні періоди часу, професор В.С. Блохін, доценти М.П. Ко-

лесник, І.І. Рибас, А.І. Терещенко. З 1985 р. кафедру очолює

д.т.н., професор Г.М. Ковшов.

З 1995 р. і по теперішній час кафедру очолює професор,

к.т.н. М.П. Колесник.

За ці роки співробітники кафедри провели значну ме-

тодичну і організаційну роботу по освоєнню нових курсів:

«Підйомно-транспортні машини», «Теорія технічних систем»,

«Спеціальні транспортні засоби», «Історія інженерної діяль-

ності», «Роботизація будівництва» та інші.

На теперішній час на кафедрі працюють два професори,

5 доцентів, два старших викладача, 1 асистент, три аспіранта,

два вишукача, один завідувач лабораторією, два старші ла-

боранти.

Колісник Микола Прокоповичзав. кафедри, професор, к.т.н., академік Підйомно-тран-спортної АНУ,випускник ДІБІ 1963 р.


77

МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ МАШИН

Гусєва Наталія Фе-дорівнаасистент,випускниця ДІБІ 1977 р.

Петренко Дмитро Ігоровичзав. лабораторією,випускник ПДАБА 2009 р.

Лісковська Ірина Вікто-рівнаасистент,випускниця ДІБІ 1985 р.

Чопова Людмила Миколаївнаасистент,випускниця ПДАБА 1998 р.

Дячук Максим Вікторовичдоцент, к.т.н.,випускник ПДАБА 1998 р.

Литвинен-ко Микола Петровичстарший викладач,випускник ДІБІ 1963 р.

Стадник Віктор Ларіоновичдоцент, к.т.н.

Заяць Георгій Володимиро-вичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1982 р.

Богомолов Віталій Ві-леновичстарший викладач

Коноваленко Юрій Івановичасистент,випускник ПДАБА 2006 р.

Колеснікова Тетяна Микола-ївнаасистент,випускниця ПДАБА 1997 р.

Лиходій Олександр Сергійовичасистент,випускник ПДАБА 2002 р.

Кафедра експлуатації та ремонту машин заснована

у 1965 році та є випускаючою кафедрою, яка готує фахівців

за спеціальностями «Автомобілі та автомобільне господар-

ство» та «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліо-

ративні машини і обладнання».

Діяльність кафедри спрямована в напрямку удосконален-

ня навчального процесу, зміцнення навчально-лабораторної

бази та підвищення рівня кваліфікації професорсько-викла-

дацького складу. Викладацький колектив приділяє велику

увагу питанням підвищення якості і методики викладання

дисциплін та проведення виховної роботи серед студентів.

За останні роки отримали ступінь кандидата технічних

наук М.В. Дячук та Г.В. Заяць зараз до захисту кандидатської

дисертації готуються випускники кафедри Т.М. Колісникова,

О.С. Лиходій, Ю.І. Коноваленко і Д.І. Петренко.

З перших років створення викладацький склад кафедри

підтримує тісні зв’язки з виробництвом. Кафедрою укладені

договори з трестом Дніпробудмеханізація, ДКТБ НПО «Авто-

транспорт» і Дніпропетровським державним обласним авто-

транспортним управлінням. Керівники (директор В. Л. Стад-

ник і зам. начальника Є.С. Фініченко) цих підприємств беруть

активну участь в навчальному процесі, читають лекції по

основним дисциплінам кафедри, керують виробничою та пе-

реддипломною практикою, приймають участь в роботі ДЕК по

захисту дипломних проектів і робіт спеціалістів і магістрів.

Студенти кафедри залучаються до наукової роботи, прий-

мають активну участь та займають призові місця у національ-

них та міжнародних конкурсах та олімпіадах.

Сердюк Андрій Олександровичпроф., д.т.н.

Андрейченко Володимир Івановичдоцент, к.т.н.

Заренбін Володимир Георгійовичзав. кафедри, проф. д.т.н., академік Ака-демії будівни-цтва України,випускник МВТУ 1960 р.

Татарчук Олександр Васильовичдоцент, к.т.н.

78

Ткачов Володимир Севастьяновичзаст. зав. кафедри, доцент, к.т.н.,лауреат державної премії СРСР,випускник ДІБІ 1971 р.

Еріванцев Ігор Миколайовичзав. кафедри, проф. д.т.н., академік,заслужений праців-ник освіти України

Чумак Любов Іванівнадоцент, к.т.н.,випускниця ДІБІ 1973 р.

Ужеловський Валентин Олексійовичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1971 р.

Орловський АнатолійАнатолійовичдоцент, к.т.н., акаде-мічний радник Між-народної Інженерної Академії

Бодня Валерій Семеновичдоцент, к.т.н.,випускник ДІБІ 1982 р.

Лазарев В’ячеслав Миколайовичдоцент, к.т.н.

Коваль Володимир Васильовичпроф., академік, засл. енергетик України

Бурейко Сергій Володимировичасистент,випускник ПДАБА 2000 р.

Грубов Віталій Володимировичасистент,випускник ПДАБА 2007 р.

Ужеловський Андрій Валентиновичасистент,випускник ПДАБА 2008 р.

Юрков Сергій Костянтиновичасистент,випускник ПДАБА 2009 р.

У 1933 р. в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті була створена кафедра енергетики, яку очолював до 1939 р.

за сумісництвом професор, д.т.н. О.В. Гендровський. З 1940 р. по 1944 р. кафедрою завідував к.т.н., доц. П.Ф. Мацепон,

з 1958 р. по 1962 р. — доц. к.т.н. А.Й. Танатар. З 1972 р. кафедрою електротехніки завідував Еріванцев Ігор Миколайович.

У 1997 р. кафедри автоматики та електротехніки об‘єднались, була створена кафедра автоматики та електротехніки яку очолив

д.т.н., професор, академік Академії технологічних наук України, заслужений працівник освіти України, Еріванцев Ігор Миколайович.

Для навчального процесу кафедра має в своєму розпорядженні лекційну аудиторію та шість лабораторій які забезпечують про-

ведення занять зі всіх дисциплін.

Всього за час існування кафедри її випускниками захищено 10 кандидатських та одна докторська дисертація.

МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА АВТОМАТИКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

Лазаренко Григорій Євгенович асистент

Ткачук Андрій Володимировичасистент,випускник ПДАБА 2010 р.

Молоканкіна Алла Віталіївна зав. лаб., асистент

Бровченко Костянтин Анатолійовичасистент, випускник ПДАБА 1998 р.

Яшин Віктор Олексійовичстарший викладач

Дейкун Владислав Івановичасистент

Дубов Тарас Миколайовичасистент,випускник ПДАБА 2002 р.

Живцова Людмила Іванівнаасистент,випускниця ПДАБА 2002 р.


79

МЕХАНИЧЕСКИЙ ФАКУЛЬТЕТКАФЕДРА СТРОИТЕЛЬНЫХ И ДОРОЖНЫХ МАШИН

В настоящее время на кафедре работают специалисты в области строительного и дорожного машиностроения. Среди

них д.т.н., профессора — Л.А. Хмара, В.П. Штепа; к.т.н., доценты — А.С. Шипилов, А.И. Голубченко, В.В. Мелашич, С.В. Ша-

тов, В.И. Пантелеенко, Л.Н. Бондаренко, И.А. Кулик; ст. преп. М.И. Деревянчук; ассистенты — В.И. Курочка, Р.Н. Кроль,

М.А. Спильник, О.А. Дахно, Ю.С. Пикуш; учебно-вспомогательный персонал – Н.В. Варламова, В.И. Бутринов, К.А. Крекнин,

Ю.В. Хвостенко.

Кафедра СДМ читает дисциплины «Машины для земляных работ», «Подъемно-транспортные машины», «Строительные

машины и монтажное оборудование», «Основы автоматизированного проектирования машин», «Комплексная механизация,

автоматизация и механовооруженность строительства», «Специальный курс», «Теория и расчет машин для земляных и до-

рожных работ», «Теория и расчет подъемно-транспортных машин», «Строительные машины и основы автоматизации», «Ме-

ханическое оборудование», ведет курсовое и дипломное проектирование, учебные и производственные практики, а также

исследовательскую практику.

Научная деятельность преподавателей и сотрудников кафедры сконцентрирована вокруг тем: «Повышение производи-

тельности, эффективности и качества строительных и дорожных машин», «Исследование машин с рабочими органами много-

целевого назначения манипуляторного типа для интенсификации работ в строительстве».

Эти исследование включают решение следующих проблем:

1. Интенсификация рабочих процессов машин для земляных работ; 2. Исследование путей повышения эффективности

дорожно-строительных машин и оборудования; 3. Исследование, разработка и создание землеройно-манипуляторного обо-

рудования многоцелевого назначения; 4. Совершенствование подъемно-транспортных машин и оборудования; 5. Исследо-

вание рабочих процессов машин для разрушения горных пород и строительных материалов.

После окончания механического факультета выпускники имеют возможность работать на руководящих должностях

в трестах и управлениях механизации строительства, в научно-исследовательских и проектно-конструкторских организаци-

ях, акционерных обществах и холдинговых компаниях строительного и машиностроительного профиля.

Наиболее способные молодые специалисты, желающие посвятить себя научно-педагогической работе, могут продолжить

обучение в действующей при кафедре аспирантуре и защитить кандидатскую диссертацию.

Верхний ряд слева направо: К.А. Крекнин, Ю.В. Хвостенко, М.А. Спильник, С.В. Шатов, И.А. Кулик, В.И. Пантелеенко, В.И. Курочка,

Р.Н. Кроль, М.Э. Хожило, В.И. Бутринов.

Нижний ряд слева направо: М.И. Деревянчук, А.С. Шипилов, Н.В. Варламова, Л.А. Хмара, А.И. Голубченко, В.П. Штепа,

В.В. Мелашич.

80

БАБИЧ Володимир ВасильовичОсновна трудова діяльність Во-

лодимира Васильовича пов’яза-

на з академією. В ній він вже

майже сорок років: студент,

аспірант, асистент, доцент, де-

кан. У 1960 р. закінчив ДІБІ

за спеціальністю інженер-буді-

вельник промислового і цивіль-

ного будівництва. З того моменту працював у тресті

«Дніпростальконструкція». У 1964 р. вступив до ас-

пірантури ДІБІ при кафедрі металевих і дерев’яних

конструкцій і в 1968 році успішно захистив канди-

датську дисертацію. Після закінчення аспірантури

працював у рідному інституті асистентом, доцентом.

У період з 1973 по 1983 рр. був відряджений спо-

чатку до м. Конокрі Гвінейської республіки, а потім

в Туніську республіку з 1979 р. по 1983 р., де пра-

цював викладачем дисциплін «металеві конструкції»

та «опір матеріалів» французькою мовою. У 1975—

1978 рр. працював деканом факультету металевих,

а потім будівельних конструкцій. Після повернення

з відрядження у 1983 р. продовжує працювати до-

центом на кафедрі МДК, веде наукові дослідження

по впровадженню термозміцненої сталі з прокатно-

го нагріву в будівельні конструкції. За результатами

нау кових досліджень В.В. Бабич опублікував понад

70 наукових праць.

БАБИЧ (Белоусова) Антоніна ПилипівнаДружина Володимира

Васильовича.

У 1970 р. закінчила фа-

культет ПЦБ Дніпропет-

ровського інженерно-

будівельного інституту.

У 1971 році відбулася

значна подія — Бело-

усова А.П. вийшла заміж за Бабича В.В.

Протягом довгого періоду працювала інженером-

конструктором у ВНДІ «ПСК». Після повернення з за-

кордону, де перебувала разом з чоловіком, протягом

року працювала викладачем кафедри Нарисної гео-

метрії у ДІБІ, а з 1984 — у ДХТІ.

Володимир Васильович та Антоніна Пилипівна мають

сина Пилипа та доньку Ганну, які сьогодні продовжу-

ють в академії династію Бабич.

ДУГІНЕЦЬ Ганна ВолодимирівнаНавчалась в академії з 1994 р.

Після закінчення другого курсу

за успішне навчання та отриман-

ня призового місця на олімпіаді

з французької мови, пройшла

лінгвістичне стажування у Ліоні

(Франція). У вересні 1998 р., піс-

ля закінчення навчання на еко-

номічному факультеті, почала працювати асистентом

кафедри «Економічної теорії та права». На той час вона

була наймолодшим викладачем вузу, оскільки отримала

диплом з відзнакою екстерном, за чотири роки.

З листопада 2002 р. по лютий 2006 р. навчалась в аспі-

рантурі Національної металургійної академії України.

За успішне навчання та наукові здобутки на другому та

третьому році навчання отримувала персональну сти-

пендію Вченої Ради НМетАУ. Після закінчення аспі-

рантури працювала асистентом кафедри міжнародної

економіки. У 2007 р. захистила кандидатську дисерта-

цію. З того часу працює доцентом кафедри міжнарод-

ної економіки. Логічним втіленням активної наукової

роботи Дугінець Г.В. є понад 40 наукових праць. Вона

також керує науково-дослідною роботою аспірантів

та пошукувачів. Ганна Володимирівна — відомий фа-

хівець в сфері досліджень міжнародних інтеграційних

процесів, експортного потенціалу регіону та міжна-

родного аутсорсингу.

БАБИЧ Пилип ВолодимировичУ 1992 р. вступив на факультет

ПЦБ за співбесідою як срібний

медаліст СШ № 99. У 1997 р.

отри мав диплом з відзнакою за

спеціальністю інженер-будівель-

ник та вступив до аспірантури

ПДАБА, на другому курсі якої, у вересні 1998 р., почав

викладати французькою мовою дисципліну «Інженер-

на геологія» у групах франкомовного проекту ПЦБ.

Після закінчення аспірантури продовжив працювати

асистентом кафедри основ та фундаментів у рідній

академії. У 2006 р. відбувся захист його кандидат-

ської дисертації. На цей час П.В. Бабич викладає як

доцент кафедри основ та фундаментів. Має майже

20 науково-методичних праць та веде наукові дослі-

дження щодо розвитку крена фундаментів на водо-

насиченій основі.

ДИНАСТІЯ БАБИЧ


81

Выпускник механического факультета ПГАСА 1994 года.

С 1994 по 1995 гг. работал стажером-преподавателем

кафедры автоматики ПГАСА.

С 1995 г. — ассистент кафедры автоматизации производственных

процессов НМетАУ. Окончил аспирантуру при НМетАУ.

В 2005 г. защитил кандидатскую диссертацию.

С 2006 г. — доцент кафедры АПП НМетАУ, заместитель

заведующего кафедры по воспитательной работе.

БЕЙЦУН Сергей Викторович

В институт поступил в 1989 году сразу после окон-

чания средней школы. Наверное, как и у боль-

шинства школьников, была проблема с выбором

специальности и вуза, поскольку не совсем ясно

себе представлял, чем хочу заниматься. Мой отец

окончил ДИСИ в 1972 году по специальности «Авто-

матизация и комплексная механизация», и, следуя

его примеру, я поступил на специальность «Авто-

матизация технологических процессов», поскольку

она показалась мне перспективной.

После зачисления нас, первокурсников механичес-

кого факультета, направили под г. Николаев на сбор

винограда. Этот месяц, проведенный вместе, позво-

лил нам не только заработать денег и накупаться

в море, но и лучше узнать друг друга.

Учеба давалась легко. В этом, конечно же, была

и заслуга преподавателей кафедры автоматики Тана-

тара А.И., Скрипки О.В., Орловского А.А., Ужелов-

ского В.А. и других.

После второго курса была месячная лингвистичес-

кая стажировка во Франции в Национальном инсти-

туте прикладных наук (INSA) г. Лиона. Огромную

помощь в подготовке оказали преподаватели кафед-

ры иностранных языков. Поездка оказалось просто

сказочной. Это было знакомство с другой страной,

культурой. Поэтому, по возвращении, хотелось пое-

хать туда снова.

И когда на пятом курсе мне предложили дипломи-

роваться во Франции, то без колебаний согласил-

ся. Честно говоря, было нелегко. Сказывалась

и нехватка знания языка, особенно специальных

технических терминов, и определенное различие

в программах обучения. Но хотелось доказать, что

мы тоже можем, поэтому приходилось работать

с двойным усердием. Нельзя при этом не упомянуть

о поддержке нашего проректора по международным

отношениям Дикарева Б.Н. В конечном итоге все

трудности были преодолены, и диплом защищен

с отличием.

После окончания академии был оставлен на кафедре

автоматики родного вуза, где проработал год в долж-

ности стажера-преподавателя. В 1995 году перешел

в металлургический институт на кафедру автомати-

зации производственных процессов на должность

ассистента. Полученные за время учебы знания

позволили без особого труда разобраться в вопросах

автоматизации металлургического производства.

В 1999 году окончил аспирантуру. В диссертацион-

ной работе решались задачи автоматизации процес-

са внепечной обработки стали, но при выполнении

пришлось настолько углубиться в решение техно-

логических вопросов (это вполне свойственно

специалистам по автоматизации), поэтому диссерта-

цию уже защищал по специальности «Металлургия

черных металлов». Приятно отметить, что в Украине

это первая диссертация, защищенная по вакуумной

обработке стали.

В настоящее время работаю на кафедре автомати-

зации производственных процессов Национальной

металлургической академии Украины в должности

доцента. В круг научных интересов входят задачи

внепечной обработки стали и применение радиоло-

кационных уровнемеров для контроля жидких и сы-

пучих материалов в условиях высокой температуры,

запыленности и агрессивных сред. Автор более чем

60 научных и учебно-методических трудов.

В связи с юбилеем вуза хочу пожелать преподава-

телям здоровья и творческих успехов, а студен-

там — веры в завтрашний день и стремления к но-

вым знаниям.

82

Випускник ДІБІ 1973 р. (ленінський стипендіат).

Вчений, працює в галузі будівництва, охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Безпека життєдіяльності» ПДАБА.

Судово-технічний експерт Дніпропетровського НДІ судових експертиз Міністерс тва

Юстиції України, член судової пожежно-технічної експертизи Міністерства Юстиції

України, заступник голови президії науково-методичної комісії з цивільної безпеки

та охорони праці МОН України.

Депутат міської ради м. Дніпропетровська XXIІІ скликання.

Підготував 10 кандидатів наук. Автор та співавтор понад 350 наукових праць, у тому

числі 8 підручників, 4 монографії, має 60 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Академік Міжнародної Академії наук нетрадиційних технологій, Міжнародної Академії

наук Екології та Безпеки життєдіяльності, Міжнародної Академії Безпеки життєдіяль-

ності. Член спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій при ПДАБА;

член спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій при Харківському

університеті цивільного захисту МНС України та при ХДУБА, член спеціалізованої

вченої ради з захисту докторських дисертацій при Східноукраїнському національному

університеті.

БЄЛІКОВ Анатолій Серафімович

Працював на Дніпропетровському домобудівельному комбінаті

№ 1 та ВО «Дніпротяжбудіндустрія». Пройшов шлях від майстра

та начальника цеху до начальника виробництва. В зведенні

житлових масивів «Перемога», «Тополя», «Сокіл», «Комунар»,

«Парус» м. Дніпропетровська є частка і його праці.

Як фахівцю, який має великий досвід в галузі будівництва,

Анатолію Серафімовичу було запропоновано перейти на ро-

боту в ДІБІ: старший інженер НДС; аспірант, молодший,

старший науковий співробітник кафедри технології бетонів

та в’яжучих; доцент, професор та завідувач кафедри «Безпека

життєдіяльності».

Особливо слід відзначити людину, яка стала для молодого

нау ковця взірцем широкого погляду, великого передбачен-

ня та натхнення — члена-кореспондента АН України, д.т.н.,

проф. Г. Д. Діброва. Він зумів переорієнтувати роботу колек-

тива молодих науковців стосовно однієї з дуже актуальних

проблем для народно го господарства країни.

У 1985 р. А.С. Бєлікова було обрано доцентом кафедри «Охо-

рона праці» ДІБІ: він вивчає цілий ряд наукових проблем,

та проводить виконання за сумісництвом в якості старшого

наукового співробітника, провідного співробітника, наукового

керівника господарчих договорів. І тут доля виявилася щедрою

до молодого науковця. Він співпрацює з д.г.-м.н., професором

Г.М. Крикуновим, він людина працьовита, вольова, а найголовні-

ше — віддана науці. Геннадій Миколайович став для Анатолія

Серафімовича вчителем і наставником та щирим товаришем.

Широкий світогляд наставника ставив чимало задач, які

необхідно було вирішувати. Так, згідно рішення Дніпропетров-

ського виконкому, кафедрою «Охорона праці» ДІБІ спільно

з лабораторією Дніпропетровського державного університету

та ДМЦ і Державної інспекції був проведений аналіз «Забруд-

нення атмосфери та перспективи стану повітряного басейну

м. Дніпропетровська». Важливість такої роботи була пов’язана

з необхідністю контролю дотримання вимог Регіональної ін-

спекції з охорони навколишнього середовища підприємствами-

забруднювачами. Вперше для міст Дніпропетровська, Кривого

Рогу та Дніпродзержинська були проведені розрахунки полів

забруднення на ЕОМ для 127 основних джерел забруднення ток-

сичними речовинами та 1212 джерел забруднення щодо пилу.

Побудова ізоліній концентрації шкідливих речовин та пилу

дозволила прогнозувати стан забруднення міст у перспективі

розвитку на 10—20 років.

З 1985 р. Анатолій Серафімович став опікуватися однією

з важливих проблем для України — пожежною безпекою.

Робота виконувалася відповідно до «Державної програми

забезпечення пожежної безпеки на 1995—2000 рр.», затвер-

дженої кабінетом Міністрів України в 1995 р., а також згідно з

госп договірною тематикою ПДАБА на замовлення ВО «УкрЗа-

хідвугілля», в 1985—1995 рр. Для її виконання необхідно було

створити науково-дослідну лабораторію при кафедрі «Безпека

життє діяльності», а також значну частину досліджень і випро-

бувань проводити в Головному науково дослідному інституті

пожежної оборони (м. Москва). Ці дослідження були покладені

за основу для написання докторської дисертації. Виходячи з те-

оретичних передумов і експериментальних досліджень, автором

був розроблений принципово новий підхід до розробки нових

вогнезахисних композицій, що спінюються. Розроблені компо-

зиції у 1986 р., пройшли дослідно-промислові випробування і

стали застосовуватися на об’єктах ДХК «Укрзахідвугілля», ДХК

«Александріявугілля», ДХК «Павлоградвугілля», ЗАТ «Павло-

градбуд» на будинках і спорудах, які будуються і експлуатуються

в м. Дніпропетровську за розпорядженням пожежної інспекції.

Наукова діяльність д.т.н., проф. А.С. Бєлікова — фундаменталь-

ні та прикладні дослідження за такими напрямками:

— Оцінка пожежної небезпеки об’єктів та наслідків пожеж

будівель та споруд;

— Зниження горючості й підвищення вогнестійкості будівель них

конструкцій за рахунок застосування вогнезахисних покриттів;

— Підвищення радіаційної якості житлових будівель та шляхи

її досягнення;

— Безпека при виконанні спеціальних будівельних робіт мон-

тажників-висотників;

— Підвищення безпеки при виконанні аварійно-рятувальних

робіт в екстремальних ситуаціях;

— Оцінка безпеки життєдіяльності при виникненні екстремаль-

них умов (пожеж, аварій, стихійних лих);

— Профілактика травматизму та професійних захворювань

в умовах виробництва;

— Безпека життєдіяльності в умовах негативного впливу (шум,

радіація, інфрачервоне випромінювання);

— Оцінка ризику та розробка ефективних заходів в умовах

радіаційної небезпеки на території колишнього уранового ви-

робництва «Радон»;

— Проведення судово-технічних експертиз при виникненні

на об’єктах надзвичайних ситуацій.

Результати наукових розробок експонувалися на ВДНГ СРСР

і були відзначені її срібною медаллю, а сам А.С. Бєліков нагород-

жений знаком «Винахідник СРСР».


83

У 1981 р. закінчив факультет автоматики та телемеханіки на заліз-

ничному транспорті Дніпропетровського технікуму промислового транс-

порту.

У 1986 р. закінчив Будівельно-технологічний факультет Дніпропетров-

ського інженерно-будівельного інституту, за спеціальністю «інженер–

технолог».

З 1995 р. є засновником та керівником низки підприємств будівельної

галузі, зокрема ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 8», ТОВ «Атомстрой-

механізація» та ТОВ «Атомбуднагляд», які виконують роботи на об’єктах

державного значення атомної та гідроенергетики.

З 2009 р. є студентом Інституту довузівської підготовки та післядиплом-

ної освіти НУВГП (м. Рівне) за спеціалізацією «Гідротехнічне будів ництво».

Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеню (1999 р.).

БУТЕНКО Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович, розповів про себе наступне.

З 1977 по 1981 рр. навчався у Дніпропетровському

технікуму промислового транспорту на факультеті

автоматики та телемеханіки на залізничному транс-

порті, після закінчення якого отримав спеціальність

«інженер-наладчик».

Навчався в Дніпропетровському інженерно-будівель-

ному інституті, який закінчив у 1986 році. Після

його за кінчення працював на декількох державних

підпри ємствах будівельної галузі. У 1995 р. заснував

та очолив ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 8»,

яке брало активну участь в будівництві автодороги

Київ—Одеса, а потім у побудові Ташликської ГАЕС

(м. Южноукраїнськ, Миколаївська область).

У 2006 році на базі Товариства з обмеженою відпо-

відальністю «Шляхо-будівельне управління № 8»

з метою виходу на ринки будівельних послуг України

і країн СНД, було створене товариство з обмеженою

відповідальністю «Атомстроймеханізація». Ці підпри-

ємства взяли участь в будівництві та запуску першої

черги Дністровської ГАЕС (м. Новодністровськ, Черні-

вецька область).

У 2008 р. Міністерством Палива та Енергетики

України і Національною Атомною Енергогенеруючою

Компанією «ЕНЕРГОАТОМ» «За вагомий внесок у роз-

виток атомної енергетики України» співробітників

товариств було нагороджено медалями і подяками.

Брав активну участь у ліквідації наслідків стихії

в західноукраїнських областях, а саме: Івано-Фран-

ківській та Чернівецькій областях.

На цей час ТОВ «Атомстроймеханізація» та ТОВ «Атом-

буднагляд» (яке засновано у 2009 р.) зайняті на

будівництві комбінованої системи електрозабезпе-

чення о. Зміїний (Одеська обл.), де зокрема впровад-

жено вітроенергетичну установку.

Маючи великий досвід роботи у будівельній галузі,

О.А. Бутенко приймає активну участь у розробках

технологічного обладнання для виробництва буді-

вельних матеріалів. Також бере активну участь в удос-

ко наленні методів розробки важких ґрунтів при

виконанні гідротехнічних робіт разом з фахівцями

ВАТ «Укргідроенерго».

За відмінне ведення бізнесу, заслуги в розвитку соці-

ального прогресу, збагачення загальнолюдських

цінностей і професійні досягнення Асамблеєю ді-

лових кіл України Олександр Анатолійович Бутенко

був нагороджений почесними нагородами «Золотий

Меркурій», «Золотий ягуар», Національною премією

престижу «Особистість - 2007».

Протягом 3-х років постійно є членом державної

екзаменаційної комісії з захисту дипломних проек тів

кафедри «Будівельних та дорожніх машин» Придніп-

ров ської державної академії будівництва та архі-

тектури, щодо звань бакалавра, інженера-механіка

та магістра. О.А. Бутенко також є активним рецензен-

том дипломних проектів і наукових робіт.

О.А. Бутенко у співавторстві з науковцями кафедри

«Будівельних та дорожніх машин» ПДАБА підготував

такі навчальні посібники:

— «Бетоносмесительные заводы и установки»

(конструкции, технические характеристики, расчет),

ООО «ЗНЗМ», Днепропетровск 2008, 464с;

— «Технологическое оборудование для производства

строительных материалов» (конструкции, техничес-

кие характеристики, выбор), ООО «ЗНЗМ», Днепропет-

ровск 2009, 320с.

Автор 5 патентів на винаходи нових робочих органів

землерийних машин.

Із спортивних захоплень Олександра Анатолійовича

слід відзначити улюблені ігри: волейбол, більярд,

колись — футбол, нині він є уболівальником. Захоп-

люється авто, колекціонуванням старовинної зброї

та предметів побуту, полюбляє гірськолижний спорт,

подорожі країнами світу.

84

Громадський і політичний діяч.

Народний депутат України ІV та V скликань.

Заслужений будівельник України.

Дійсний член Академії будівництва України.

Має чотири ордени та сімнадцять медалей.

У 2002 р. нагороджений почесною відзнакою «За розвиток регіону».

БИЧКОВ Сергій Анатолійович

Народився 21 липня 1961 р. у м. Дніпропетровську.

У 1983 р. закінчив Дніпропетровський інженерно-

будівельний інститут і отримав кваліфікацію інжене-

ра-будівельника. Прагнучи постійного вдосконален-

ня професійного рівня, здобув кваліфікації юриста

(1997 р. закінчивши Національну юридичну академію

ім. Ярослава Мудрого) та магістра державної служби

(2003 р. закінчивши Національну академію держав-

ного управління при Президенті України).

Пройшов стажування в Університеті Джексона, Міссі-

сіпі, США, 1997 р.

Займається науковою діяльністю в Дніпропетров-

ському національному університеті залізничного

транспорту імені академіка В. Лазаряна. Має понад

70 опублікованих наукових робіт.

З 1983 по 1985 рр. проходив службу лавах Збройних

Сил СРСР на посаді начальника БМУ № 4335 військо-

вої частини №63220 Червонопрапорного Закавказь-

кого військового округу.

З червня по жовтень 1987 р. брав участь у ліквідації

наслідків аварії на ЧАЕС на посаді командира інже-

нерно-саперної роти військової частини № 53893

Червонопрапорного Київського військового округу

Збройних Сил СРСР в складі оперативної групи особ-

ливої зони.

За проявлену мужність та відвагу має 17 подяк від

уряду, командування Збройних Сил СРСР та Штабу

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Військове звання — полковник.

Виробничу діяльність розпочав з посади майстра

(1985 р.), виконавця робіт (1988 р.) та доріс до голо-

ви Ради об’єднання «Дніпроміськбуд».

За результатами роботи у будівельному комплексі

присвоєне почесне звання «Заслужений будівельник

України».


Завдяки повазі та підтримці виборців у 1990, 1994,

1998, 2002, 2006 рр. обирався депутатом місцевих

рад (Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради

та Дніпропетровської обласної ради).

Після обрання у квітні 1990 р. депутатом Жовтневої

районної у м. Дніпропетровську ради, був обраний

Головою фінансово-економічного комітету ради.

У 1994 та 1998 роках обирався головою Жовтневої

район ної у м. Дніпропетровську ради.

У липні 2000 р. призначений на посаду заступника

голови Дніпропетровської обласної державної адмі-

ністрації.

Працюючи на різних посадах у Дніпропетровській

області ініціював і реалізував багато інвестиційних

проектів з урядами європейських країн, зокрема,

у сфері теплопостачання, вивезення твердих побуто-

вих відходів, біоенергії та ін.

Був ініціатором українсько-польсько-литовського

форуму, який став потужним стартом для більш гли-

бокого співробітництва між трьома країнами у всіх

сферах та напрямах діяльності.

Приклав багато зусиль для поглиблення українсько-

американських стосунків в ракетно-космічній галу-

зы. Разом з губернатором штату Флорида Дж. Бушем

та керівником NASA відстояв участь України у проекті

«Алькантара» в Бразилії. Має почесну відзнаку міста

Кейп-Канаверал (Флорида, США).

2002 р. Сергія Бичкова було обрано народним депу-

татом України у м. Дніпропетровську, виборчий округ

складається з трьох центральних районів міста.

Працював на посаді заступника Голови Комітету Вер-

ховної Ради України у закордонних справах. Ініцію-

вав створення при Комітеті Консультативної та Гро-

мадської рад.


85

Обирався Співголовою Парламентської асамблеї

України та Республіки Польща, віце-головою Парла-

ментської асамблеї України та Литовської Республі-

ки, а також членом Парламентської асамблеї НАТО,

Асамблеї Західноєвропейського союзу та Парламент-

ської асамблеї ГУАМ.

Був керівником групи з міжпарламентських зв’язків

з Королівством Іспанія, заступником керівника гру-

пи з США, Великобританією, Республікою Польща

та Литвою.

Разом з іспанськими парламентарями вперше ініцію-

вав створення у нижній палаті Генеральних Кортесів

Королівства Іспанії групи дружби з Україною, яку очо-

лив віце-спікер Конгресу Депутатів Ігнасіо Лацаро.

У 2006 р. у складі блоку «Народний Союз Наша Украї-

на» Сергій Бичков вдруге був обраний народним де-

путатом України.

Знову очолив групу Верховної Ради України з між-

парламентських зв’язків з Королівством Іспанія, був

співголовою групи з Республікою Польща, Велико-

британією та членом інших груп. У жовтні 2006 р.

обраний членом Української частини Комітету з пар-

ламентського співробітництва між Україною та Євро-

пейським Союзом.

У листопаді 2006 р. обраний заступником Керівни-

ка Української частини Міжпарламентської асамблеї

України та Республіки Польща.

За час роботи в українському парламенті став спів-

автором проекту Податкового кодексу України та ав-

тором 57 законопроектів, серед яких проекти, що

стосуються питань зовнішньої політики, державної

безпеки України, державного будівництва і місце-

вого самоврядування, спрямованих на розвиток

регіональної політики, удосконалення податкової,

фінансової, банківської й інвестиційної діяльності,

розвитку системи освіти в Україні та посилення соці-

альних гарантій для найменш захищених верств на-

селення.

Член Політичної Ради партії «Наша Україна».

Сергій Бичков — активний громадський діяч. Очо-

лює Всеукраїнську громадську організацію «Сильна

Україна», яка має на меті сприяння успішному розвит-

ку українського суспільства та його конкуренто-

здатності.

Засновник та керівник благодійного фонду Сергія Бич-

кова «Духовне відродження», одним з найважливіших

напрямків діяльності якого є вирішення соціальних

питань. За час існування Фонду на благодійні цілі ним

було залучено і спрямовано понад 15 млн. грн.

Окрім цього, Сергій Бичков очолює Координаційну

раду Інституту міжнародних досліджень процесів

інтеграції та глобалізації, який покликаний здійсню-

вати заходи по сприянню залученню громадських

ініціатив на підтримку демократичних реформ та по-

глибленню процесів євроатлантичної інтеграції Украї-

ни.

Під його керівництвом працює Дніпропетровська об-

ласна громадська організація «Дніпряни». Він є Пер-

шим віце-президентом Асоціації платників податків

України.

Нагороджений орденом «За заслуги» II і ІІІ ступенів,

Офіцерським Хрестом ордена «За заслуги перед Лит-

вою», медалями «За відзнаку у військовій службі»

І ступеня, «За бойові заслуги» та іншими державни-

ми, військовими та ювілейними нагородами.

Сергій Бичков захоплюється літературою, театром,

музикою, колекціонуванням живопису, подорожами.

Улюблені види спорту: футбол, парусний спорт, регбі,

гольф.

Фото:Фото:

Сергій Бичков та спікер Сейму РП Броніслав Коморовскі (зліва), Сергій Бичков та спікер Сейму РП Броніслав Коморовскі (зліва),

на засіданні Міжпарламентської асамблеї України та Республіки на засіданні Міжпарламентської асамблеї України та Республіки

Польща, КиївПольща, Київ

Сергій Бичков і Президент Асамблеї Західноєвропейського союзу Сергій Бичков і Президент Асамблеї Західноєвропейського союзу

Стеф Горіс на військовому церемоніалі біля могили Невідомого Стеф Горіс на військовому церемоніалі біля могили Невідомого

солдата, Київсолдата, Київ

86

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института

1957 года.

В 1987 г. окончил институт управления народным хозяйством

при Совете УССР.

Заслуженный строитель Украины.

Лауреат Государственной премии Совета Министров СССР.

Действительный член Академии строительства Украины.

За время работы неоднократно избирался депутатом Кировского и Жовтне-

вого районных советов г. Днепропетровска. С 1985 по 1995 гг. — депутат

Днепропетровского областного совета. Член Днепропетровского областного

совета профсоюзов.

Опубликовал 8 статей, имеет одно авторское свидетельство.

БАБЕНКО Анатолий Семенович

Родился 22 августа 1935 г. После окончания института

работал мастером на строительстве промышленных объек-

тов в городах Енакиево и Мариуполь. С 1959 г. рабо тал

инженером, главным инженером проекта, главным спе-

циалистом ГПИ «Укрпроектстальконструкция». В 1965 г.

переведен на должность главного инженера ДСУ – 101

в трест «Днепростальконструкция». С 1972 г. — замести-

тель главного инженера, главный инженер, управляющий

треста «Днепростальконструкция». С 1993 г. — председа-

тель правления ОАО «Днепростальконструкция».

За время своей работы принимал личное участие в строи-

тельстве крупных промышленных объектов. В черной ме-

таллургии: ДП—9 (Кривой Рог); кислородно-конвертер-

ных цехов (Мариуполь, и Днепродзержинск); прокатных

цехов (Запорожье, Днепродзержинск, Днепропетровск,

Никополь); объектов химической промышленности

(Днепро дзержинск и Павлоград); объектов машинострое-

ния (Днепропетровск, Мелитополь, Павлоград, Запо-

рожье). Руководил монтажом конструкций спортивных

сооружений стадиона «Метеор» и «Днепр—Арена».

Открытое акционерное общество «Днепростальконструк-

ция», которым около 30 лет руководил Анатолий Семено-

вич, внесло весомый вклад в развитие промышленного

и экономического потенциала

Украины. Принимало участие

в строительстве промыш-

ленных объектов в Индии,

Пакистане, Иране, Египте,

Турции, Югославии и Кубе.

Кроме строительства, берет

непосредственное участие

в восстановлении и развитии

предприятий металлурги-

ческой, горнодобывающей,

химической, машинострои-

тельной промышленности,

предприя тий энергетики,

транспорта и теле-, радио-,

мобильной связи. Кроме про-

мышленных объектов, ОАО «Днепростальконструкция»

строит и объ екты социально-коммерческого назначения:

торговые и развлекательные центры, спортивные комп-

лексы, жилье.

За значительный вклад в строительство и выполнение

государственных заданий по введению в действие про-

мышленных объектов, ОАО «Днепростальконструкция»

было награждено Памятным знаком Совета Министров

СССР и Орденом Ленина.

Бабенко Анатолий Семенович, как руководитель, за обес-

печение ввода производственных мощностей был

награжден орденами «Трудового Красного Знамени»,

«Дружбы народов», «Знак Почета». Награжден почетным

знаком «За развитие региона».

Стадион «Метеор» в г. Днепропетровске

Конвейерный монтаж покрытия трубного цеха Никопольского

южно-трубного завода

Монтаж покрытия корпуса

машин непрерывного литья

заготовок ДМЗ


87

Выпускник ПГАСА как семейная традиция. . .

Нагорный Владимир Арсеньевичвыпускник ДИСИ 1937 г. управляющий трестом «Днепровскпромстрой»

Науменко Федор (Фома) Романовичвыпускник ДИСИ 1936 г. подполковник, военный строитель

Науменко Татьяна Антоновнавыпускница ДИСИ 1936 г. лаборант кафедры ЖБК (работала в ДИСИ более 30 лет)

Нагорный Игорь Владимировичвыпускник ДИСИ 1966 г.доцент кафедры ТСП Транспортного Университета

Нагорный Валерий Владимировичвыпускник ДИСИ 1962 г., к.э.н. доцент кафедры экономики предприятия(работает в ПГАСА с 1967 г.)

Нагорная (Науменко) Таисия Фоминичнавыпускница ДИСИ 1960 г., к.т.н. доцент кафедры ЖБК(работает в ПГАСА с 1965 г.)

Науменко Эдуард Фомичвыпускник ДИСИ 1959 г. зам. директора «Днепрогаз»

Науменко Анастасия Борисовнавыпускница ДИСИ 1960 г.зав. отделением Строительного техникума

Нагорный Дмитрий Валериевичвыпускник ПГАСА 1995 г., к.т.н. доцент кафедры строймеханики и сопротивления материалов, гл. инж. проектов СК «Ольвия» (работает в ПГАСА с 1995 г.)

Орловская (Нагорная) Юлия Валериевнавыпускница ДИСИ 1985 г., д.э.н. профессор, зав. кафедрой международной экономики, (работает в ПГАСА с 1993 г.)

Орловский Сергей Анатольевичвыпускник ДИСИ 1984 г., к.т.н. директор ООО «Агромаш»

Науменко Владимир Эдуардовичвыпускник ДИСИ 1985 г., к.т.н. учредитель ООО «Стройторгконтракт»

Орловский Евгений Сергеевичвыпускник ИНСО ПГАСА 2007 г. соискатель

Орловская Вероника Сергеевнавыпускница ПГАСА 2009 г. аспирант

Как будто снова мы студенты —

Конспекты, сессия, любовь…

А память — кадры киноленты —

Нас впечатляет вновь и вновь

Кто домны строил, кто — эпюры

Кто — городской аэродром

Как легкие штрихи гравюры:

Портрет семьи в стихе одном

Не важно: учим или строим,

Считаем тренд, проводим газ —

Мы альма-матер любим, помним

Спасибо ей за всех за нас!

88

Випускник Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту

1974 р.

З 2006 р. до цього часу — начальник управління з питань містобудування

та архітектури, головний архітектор м. Полтава.

Дійсний член Української академії архітектури. Доктор архітектури,

професор. Член національної Спілки архітекторів України. Член Спілки

урбаністів України. Лауреат Державної премії України в галузі

архітектури (2000 р.). Автор понад 100 наукових праць.

З 1983 року й сьогодні здійснює викладацьку діяльність з підготовки

архітектурних кадрів.

Відзначений Державною премією України в галузі архітектури, грамотами

Спілки архітекторів СРСР, УРСР, Української академії архітектури, Кабіне-

ту Міністрів України, Полтавської міської ради.

ВАДІМОВ Вадім Митрофанович

Народився в 1952 р. в м. Полтава. У 1974 р. закінчив архітек-

турний факультет ДІБІ за спеціальністю «Архітектура».

У 1984 р. — заочну аспірантуру в Київському науково-дослідно-

му і проектному інституті містобудування.

1986 р. — кандидат архітектури (ЦНДП містобудування, м. Моск-

ва); 1987 р. — доцент; 2003 р. — доктор архітектури (Київсь-

кий національний університет будівництва та архітектури,

м. Київ); 2006 р. — професор.

Творчу архітектурну діяльність розпочав на Дніпропетровщині.

1974—1981 рр. — заступник головного архітектора м. Ніко-

поль; 1981—1985 рр. — заступник головного архітектора

м. Полтави. З 1985 р. — завідувач кафедри Полтавського інже-

нерно-будівельного інституту. У 2005—2006 рр. — заступник

директора Державного проектного інституту містобудування

«Міськбудпроект». З 2006 р. до сьогодні працює на посаді на-

чальника управління з питань містобудування та архітектури,

головний архітектор м. Полтава.

В. М. Вадімов — учасник багатьох вітчизняних і міжнародних

архітектурних конкурсів, автор понад 60 архітектурних і місто-

будівних проектів, більшість з яких реалізовано.

Серед них:

— проект забудови 8-го житлового району м. Нікополя (1978 р.);

— генеральний план м. Нікополя (1981 р.);

— пам’ятник О.С. Пушкіну в м. Полтава (1986 р.);

— реконструкція та благоустрій «Березового скверу» в м. Пол-

тава (1986 р.);

— конкурсний проект Будинку Молоді у Велико-Тирново, Болга-

рія (1987 р.);

— концептуальний проект «Town sapiens» у Ріо-де-Жанейро,

Бразилія (1992 р.);

— банк-коледж у м. Тольятті, Росія (1993 р.);

— концептуальний проект еколого-містобудівного розвитку

річкових басейнів України («ХАБІТАТ-II», Стамбул, Туреччина,

1996 р.);

— проект комплексної реконструкції історичного центру

м. Полтава (1999 р.);

— детальні правила забудови та використання центральної

частини м. Кременчук (2004 р.);

— проект планування мікрорайонів 12, 13, 14 у м. Комсо-

мольськ (2005 р.);

— корегування генерального плану м. Полтава (2006 р.)

та інше.

Україна «ХАБІТАТ ІІ»

Полтава Генплан

Комсомольськ


89

Головний інженер Відкритого акціонерного товариства

«Дніпропетровськгаз».

Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний

інститут за спеціальністю «Теплогазопостачання

та вентиляція» у 1979 році.

Має Державну нагороду — медаль «За працю і звитягу»

(2003 р.).

За значний особистий внесок у розвиток нафтової і га-

зової промисловості та високий професіоналізм нагоро-

джений Почесними відзнаками НАК «Нафтогаз України»

І та ІІ ступенів (2004 р., 2006 р.), Почесними грамотами

ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України».

Заслужений працівник промисловості України, (2009 р.).

ВАЩИНСЬКИЙ Володимир Михайлович

Народився 20 серпня 1946 року в м. Дніпропетровськ.

Трудову діяльність розпочав слюсарем-трубопровідником

підприємства № 186, м. Дніпропетровськ. В газовому гос-

подарстві Дніпропетровської області працює з 1967 року:

спочатку на посаді майстра Верхньодніпровського управ-

ління по експлуатації газового господарства, з 1982 ро-

ку — головний інженер ВАТ «Дніпропетровськгаз».

Володимир Михайлович має великий досвід практичної

роботи, добре знає структуру управлінь по експлуатації

газових господарств товариства, постійно працює над удо-

сконаленням та розвитком єдиної системи газопостачання,

приділяє увагу охороні праці на підприємстві. Він брав

особисту участь у розробці схем газопостачання і сприяв

газифікації 200 місць, селищ міського типу та сільських

населених пунктів Дніпропетровської області, здійснював

керівництво при реконструкції газонаповнювальної стан-

ції, потужністю 30 тис. тон/рік, яка знаходиться у Самарів-

ському управлінні по експлуатації газового господарства.

Протягом останніх двадцяти років Володимир Михайлович

є членом редакційної комісії з розроблення державних

нормативних документів, в яких завдяки його наполегли-

вості здійснено корегування періодичності обслуговуван-

ня систем газопостачання. Ним були внесені й прийняті

пропозиції щодо застосування в Україні актуальних на цей

час нових технологій з обслуговування систем газопоста-

чання, в результаті чого скорочена чисельність працівни-

ків та зменшено обсяг експлуатаційних витрат, поліпшена

якість технічного обслуговування систем газопостачання,

завдяки застосуванню сучасної приладної техніки та пере-

дових технологій.

У 2003 році на ВАТ «Дніпропетровськгаз» введені в дію

учбово-курсовий пункт з підготовки 6-ти професій робіт-

ників підприємства і тренувальний полігон для набуття

навиків бригад аварійно-диспетчерських служб при лока-

лізації та ліквідації аварійних ситуацій на експлуатуючих

системах газопостачання.

З ініціативи В.М. Ващинського з 1998 року, у зв’язку з від-

сутністю ефективної приладної техніки, разом з виробни-

чо-комерціною фірмою «Кром» розробляються нові при-

лади з більш кращими технічними характеристиками, які

забезпечують здійснення ефективного контролю за станом

газопроводів. Розроблена приладна техніка, починаючи

з 2000 року, представляється на міжнародних виставках

«Нафта і Газ» (м. Київ), за що ВАТ «Дніпропетровськгаз»

неодноразово було відзначено дипломами організаторів

виставки.

Кожен рік на підприємстві застосовується близько тридця-

ти заходів з освоєння та впровадження нових технологій,

механізації та автоматизації виробничих процесів, заміни

застарілого обладнання на сучасне та нових видів промис-

лової продукції.

ВАТ «Дніпропетровськгаз» є неодноразовим призером

республіканського «Огляду—конкурсу бригад АДС підпри-

ємств з газопостачання та газифікації України». У 2004

році підприємство посіло перше місце у регіональному

конкурсі.

Володимира Михайловича Ващинського у 2003 році обра-

но головою Ради інженерів ДК «Газ України», ці обов’язки

він виконує й досі.

90

Народився у 1973 році в м. Дніпропетровську.

У 1997 р. закінчив Придніпровську академію будівництва

та архітектури.

У 2005 р. — Дніпропетровський регіональний інститут державного

управління Національної академії державного управління

при Президенті України.

1997—1998 рр. — головний спеціаліст відділу землеустрою охорони

земель обласного управління землересурсів.

1998—2005 рр. — директор Регіональної філії «Центр державного

земельного кадастру» при ДК України по землересурсам.

2005—2008 рр. — начальник Головного управління будівництва та

архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації.

У 2008—2010 рр.— заступник голови Дніпропетровської обласної

державної адміністрації.

Одружений, виховує доньку.

Дружина — Декальчук Юлія Анатоліївна, випускниця архітектурного

факультету ПДАБА, бізнес-леді.

ДЕКАЛЬЧУК Петро Васильович

В родинному колі, Баку, 2009 р.


91

Окончил факультет промышленного и гражданского строительства ДИСИ

в 1970 году.

После окончания института прошел все этапы карьерного роста: от мастера,

производителя работ в строительном управлении треста — до управляюще-

го трестом, председателя правления ОАО «Дзержинскстрой».

Сегодня — 1-й вице-президент Украинской государственной строительной

корпорации «Укрстрой».

Заслуженный строитель Украины (2006 г.), действительный член Академии

строительства Украины (2001 г.).

Отмечен почетными грамотами Кабинета Министров Украины (2006 г.)

и городского головы г. Киева (2005 г.); благодарностями Кабинета Министров

Украины (2001 г.) и председателя Днепропетровской облгосадминистрации

(1994, 1995 гг.); почетными знаками отличия Министерства чрезвычайных си-

туаций Украины (2006 г.), за заслуги перед городом Днепродзержинск ІІІ сте-

пени (2006 г.), корпорации «Укрмонтажспецстрой» ІІ степени (2006 г.).

ЖИДКО Николай Алексеевич

В юности о профессии строителя я не помышлял. Тогда

меня влекла романтика профессии военного летчика.

Именно поэтому, после окончания школы решил по-

ступать в Харьковское высшее авиационное училище

летчиков. Но, к великому моему сожалению, не прошел

по состоянию здоровья. Друзья посоветовали поступать

в Днепропетровский инженерно-строительный институт,

что было сделано и о чем до сих пор не жалею.

Учеба давалась тяжело, вуз был техническим, с боль шим

количеством специальных предметов, но студенчес кая

пора осталась в памяти самой яркой из других пери-

одов жизни. В школе я любил точные науки: матема-

тику, физику, химию, поэтому и в вузе с сопро матом,

начертательной геометрией, строительной механикой,

технологией строительства особых проблем не возни-

кало. Трудности вызывал, особенно тяжело дававший-

ся мне английский, в частности его «десятитысячный»

норматив, когда нужно было найти в любой газете,

прочитать, перевести и осмыслить десять тысяч ино-

странных слов.

Мне и моим сокурсникам посчастливилось слушать

лекции замечательных преподавателей, которых до сих

пор вспоминаем с теплотой и любовью. Особенно много

добрых слов хочется сказать нашему декану, Шило Ан-

дрею Ефтифьевичу, который до самого выпуска был еще

и куратором нашего курса.

Дипломный проект я защищал на кафедре органи зации

строительства, после выпуска поехал работать по рас-

пределению в управление треста «Алма-Атаотделстрой».

Строил объекты по всему бывшему Советскому Союзу:

от Алма-Аты до Днепропетровска, сейчас живу и работаю

в Киеве. От своей профессии получаю полное удовлет-

ворение, т.к. она хорошая, мирная, нужная людям.

Студенческая пора подарила мне прекрасных товарищей

и друзей. В студенческой буче, поистине боевой и кипу-

чей, было очень интересно учиться, отдыхать — словом

жить. Кроме учебы, занимался многими разнообразными

делами, на протяжении трех лет был старостой группы.

После выпуска нас разбросало по белому свету. Случа-

ется, может не так часто, как хотелось бы, встречаться

и с преподавателями вуза, и с теми, кто когда-то сидел

на лекциях рядом. В этом году планируем отметить

40-летие выпуска. Знаю, что наш институт развивается,

теперь это — Приднепровская государственная акаде-

мия строительства и архитектуры, и во многом, благода-

ря ректору, Владимиру Ивановичу Большакову.

С 1998 г. по настоящее время я работаю в Украинской

государственной строительной корпорации «Укрстрой»,

созданной в 1991 г. на базе Министерства строитель-

ства Украины. На сегодняшний момент организации

и предпри ятия, входящие в ее состав, ежегодно выпол-

няют строительно-монтажные работы стоимостью около

600 млн. долларов США. Более 90% предприятий пере-

ведены в коллективную и частную формы собственнос-

ти, общая численность работников составляет 135 тыс.

человек. Собственные производственные мощности

корпорации способны обеспечить строительство всем

необходимым: железобетонными и металлическими

конструкциями, столярными изделиями, пластиковыми

дверями и окнами. На ремонтно-механических заводах

изготовляется разнообразная строительная техника

и ручной инструмент, осуществляется текущий и капи-

таль ный ремонт строительных машин и механизмов.

«Укрстрой» продолжает заниматься строительством,

выступая в роли генподрядчика, и является одним из

крупнейших строительных объединений Украины, имею-

щих богатый опыт в проектировании и строительстве

в разных природно-климатических условиях Украины,

Сибири, Заполярья, в зонах высокой сейсмической ак-

тивности Узбекистана и Армении.

Родной академии в канун юбилея, желаю оставаться

такой же, как мы ее и запомнили: чтобы преподаватели

были требовательными и давали прекрасные знания,

чтобы студенты сами сдавали экзамены, ведь знания, за-

ложенные в нас еще в молодости, обязательно пригодят-

ся в дальнейшей жизни. Строитель — профессия вечная,

а студенческие годы — лучшие годы жизни, которые

нужно любить и дорожить ими.

92

Народився у місті Верховцево Дніпропетровської області у сім’ї військовослуж-

бовця.

У 1981 році закінчив архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-

будівельного інституту за спеціальністю архітектура з присвоєнням кваліфіка-

ції архітектор.

У 1981—1983 рр. відбував строкову службу в лавах Радянської Армії на посаді

командира роти інженерно-будівельного загону в Архангельській області.

З 1983 по 1989 рік працював на посаді архітектора та старшого архітектора

в Дніпровському Проектному Інституті, за цей період приймав участь у проекту-

ванні підприємств мікроелектроніки та громадських і житлових споруд, зокрема

автор проекту житлового району в м. Сміла.

У 1989 році, за власним бажанням, перейшов працювати у групу реставрації

пам’яток архітектури в інститут «Укржитлоремпроект». Працював на посадах

ведучого архітектора, керівника групи, головного архітектора проектів та голов-

ного архітектора Дніпро петровського філіалу НДІ «Укрпроектреконструкція».

На даний час працюю на посаді Головного архітектора проектів у науково-виробничому підприємстві «ПІК-А».

Член обласної Консультативної Ради з питань охорони культурного надбання з 2002 року.

Член НСАУ з 1993 року.

Член Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІСОМОS).

ЖИТНИКОВ Володимир Володимирович

Як автор та співавтор брав участь у розробці та реалізації наступних проектів:

— реставрація комплекса пам’яток архітектури ХVІІІ ст., церков Св. Варвари та Св. Миколая в с. Китайгород, Дніпро-

петровська обл. (співавтор 1989—1991 рр.);

— реставрація ряду будинків ХVІІ—ХІХ ст. в Старому Місті м. Кам’янець-Подільск

(автор та співавтор, 1990—1992 рр.);

— історико-опорний план м. Дніпропетровськ (співавтор, 1990 р.);

— Жовтневе відділення «Укрсоцбанк» по вул. Ливарна, 4 в м. Дніпропетровськ (ГАП, 1996 р.);

— реставрація пам’ятки архітектури ХІХ ст., прибутковий будинок по вул. Артема, 18 (ГАП, 1998 р.);

— реставрація пам’ятки архітектури — будинку Управління Національного Банку в м. Дніпропетровськ

(ГАП, 1999—2007 рр.);

— реставрація пам’ятки архітектури національного значення, терапевтичного корпусу ОКЛ ім. Мечникова в м. Дніпро-

петровськ (співавтор, 2001—2005 рр.);

— реставрація пам’ятки архітектури, будинку Головпоштамту в м. Дніпропетровськ (ГАП, 2005 р.);

— реставрація пам’ятки архітектури національного значення будинку обласної філармонії в м. Дніпропетровськ

(ГАП 2005 р.);

— житловий будинок по вул. Червона, № 20, 22 в м. Дніпропетровськ (ГАП, 2005 р.);

— проект зон охорон культурного надбання в м. Дніпропетровськ (співавтор);

— реставрація ранньо-середньовічної базиліки на території архітектурно-археологічного комплексу пам’ятки націо-

нального значення (охр. № 56-Н) городище «Тірітіка», VI ст. до н.е. — VI ст. н.е., раннє середньовіччя.

11 22 33


93

11// Офісна будівля по вул. Козакова в м. Дніпропет ровськ Офісна будівля по вул. Козакова в м. Дніпропет ровськ

22// Будівля банку по вул. Ливарна, 4 в м. Дніпро петровськ Будівля банку по вул. Ливарна, 4 в м. Дніпро петровськ

33// Житловий будинок по вул. Червона, 20/22 в Житловий будинок по вул. Червона, 20/22 в м. м. ДніпропетДніпропет--

ровськровськ

44// Реставрація Реставрація ххристиянської базилі ки (VІ ристиянської базилі ки (VІ стст. н.е.) . н.е.) на терито-на терито-

рії античного городища «Тірітіка», м. Керчрії античного городища «Тірітіка», м. Керч

55// Житловий будинок по вул. Д. Бідного, 5 в м. Дніпро пет Житловий будинок по вул. Д. Бідного, 5 в м. Дніпро пет--


66// Реставрація церкви Св. Варвари в с. Китайгороді, Дніпропет- Реставрація церкви Св. Варвари в с. Китайгороді, Дніпропет-

ровська обл. ровська обл.

77/ / Реконструкція будинку по вул. Гоголя, 12, м. ДніпропетРеконструкція будинку по вул. Гоголя, 12, м. Дніпропет--


88// Реставрація пам’ятки архітектури національного значен- Реставрація пам’ятки архітектури національного значен-

няня —— терапевтичного корпусу ОКЛ ім. Мечникова терапевтичного корпусу ОКЛ ім. Мечникова,, м. Дніпропет- м. Дніпропет-


99// Реставрація кондитерської фабрики Лур Реставрація кондитерської фабрики Лур’є’є по вул. К. Л по вул. К. Ліібкнех-бкнех-

та, 4та, 4,, м. Дніпропетровськ м. Дніпропетровськ

1010// Храм Воскресіння Христов Храм Воскресіння Христовогоого в с. Олександрівка, Дніпропет- в с. Олександрівка, Дніпропет-

ровська обл.ровська обл.

44 44

55 66

77

99

88

1010

94

Из рассказа Зильбера Леонида Моисеевича, выпускника ДИСИ 1957 года, о своем факультете.Днепропетровский инженерно-строительный институт за 5 лет обучил нас, студентов факультета ПГС, строительному делу,

и в 1957 году направил в бурно развивающуюся строительную индустрию Советского Союза. Даже имея хорошее базовое образова-

ние, работать было напряженно и сложно — мы чувствовали, что нам не хватает поддержки преподавателей и товарищей-сокурсни-

ков. Так зародилось желание созвать выпускников нашего факультета на организационное заседание через первые 5 лет после

выпуска. Председателем оргкомитета избрали Марата Болотина и решили каждые 5 лет встречаться факультетом. Встречи организо-

вывали в последнюю пятницу мая, встречались в 16.00 возле оперного театра в Днепропетровске, а затем еще 3 дня проводили

на базах отдыха. Этому мероприятию предшествовала серьезная подготовка: в течение 4-х месяцев тщательно готовили програм-

му — с отчетом председателя и казначея, стенгазетами и фотовыставками, документальными фильмами, спортивными играми при

активном участии всех собравшихся.

На 25-летнем юбилее нас собралось более 100 человек. Пригласили руководство института и преподавателей. До сих пор помню,

как один из них сказал: «На этом курсе произошло единение студентов, прошедших годы войны и юных выпускников средней шко-

лы». И действительно, получился «коктейль» людей, закаленных войной, и «молодого вина». Такие участники войны как М. М. Боло-

тин, В. Ф. Волошин, В. П. Кононенко, В. И. Зубанов, А. С. Маркушевич привили нам серьезное, уважительное отношение к учебе,

а молодежь добавила в студенческий быт юмора и беззаботности.

От всей души мы радовались сокурсникам, которые посвятили жизнь науке и защитили кандидатские диссертации. Среди них:

В. М. Гольдштейн — преподаватель ДИСИ по основаниям и фундаментам, З. С. Пятигорский — преподаватель ДИСИ по организации

строительного производства, А. Г. Шлаен — начальник лаборатории Крымского филиала «УкрНИИГим», (позже — преподаватель

вуза в Израиле), О. И. Хрущев — научный работник НИИСПа в Киеве. Встречами укреплялись принципы, привитые педагогами

родного вуза: «строить и созидать — это дорога жизни, разрушать — дорога в никуда». Это доказывали своим трудом выпускники

факультета ПГС 1957 года.

Нашей гордостью является А. А. Короткевич, который благодаря организаторскому таланту, высокому трудолюбию и профессиона-

лизму достиг должности первого заместителя министра Минтяжстроя Украины.

В. А. Бессмертный с 1957 года трудился в городе Северодонецке, в общей сложности 51 год проработал в строительстве, включая

должность главного инженера треста «Северодонецкпромстрой», которую он занимал 33 года. Внес значительный вклад в строи-

тельство важнейших народнохозяйственных объектов в городах и районах Луганской области, многие из которых имели союзное

значение. Активно повышал эффективность строительного производства на основе внедрения прогрессивных конструкций и ресур-

сосберегающих технологий. Проводил большую работу по повышению профессионального уровня работников треста, многие из ко-

торых впоследствии стали талантливыми руководителями в строительной отрасли. Почетный гражданин Северодонецка. В на с тоящее

время дело отца продолжает сын, Александр, выпускник ДИСИ 1980 года, работник Северодонецкого домостроительного комбината.

В. Ф. Волошин — общий стаж работы 54 года, в т.ч. главным инженером домостроительного комбината в Северодонецке — 25 лет.

Осуществлял техническое руководство комплексной застройкой жилья, объемом до 120 тыс. м2 в год. Внедрял изготовление и приме-

нение газосиликата и силикатного бетона для ограждающих конструкций жилых домов. Почетный гражданин Северодонецка. Жена

и два сына — также работают в строительстве. Общий трудовой стаж семьи — более 100 лет. Внук продолжает династию строи телей,

и сегодня учится в Харьковском государственном техническом университете строительства и архитектуры по специальности «архи-

тектура».

В. И. Тужлов сменил умершего председателя оргкомитета М. М. Болотина и организовывал встречи выпускников, начиная

с 1997 го да, успев при жизни провести «золотой» юбилей (50 лет выпуска) в 2007 году. Работал конструктором строительного

отдела «Приднепровскстройпроекта». С 1972 года — более 30 лет — был управляющим трестом «Днепровскпромстрой». Отличался

выдержкой, корректностью и уважением к людям.

А.С. Бабенко — управляющий трестом «Днепростальконструкция». Энергичный и талантливый руководитель, профессионал строи-

тельного производства. Член оргкомитета, активный организатор встреч.

Немного о себе. Зильбер Леонид Моисеевич. Общий стаж работы в Донбассе на строительстве шахт и социальных объектов «Минуглепрома»

Украины — 52 года. С 1965 года — 20 лет работал на должностях главного инженера, начальника шахтостроительного управления

с частичным выполнением подземных проходческих работ и в течение 19 лет — заместитель управляющего треста «Доброполье-

углестрой» по строительному производству. Увлекаюсь поэзией, публиковался в трех поэтических сборниках, изданных в Донецке.

Вырос в трудовой семье. Трое моих братьев — строители, один из них окончил Ростовский инженерно-строительный институт,

двое — alma mater.

Наш институт дал выпускникам прекрасную теоретическую базу для работы в проектных организациях, в результате чего из нашего

выпуска выросла прекрасная плеяда проектировщиков. Одним из них является В.Е. Елисеев. С 1957 года работал в Красноармей-

ске (Донбасс). Общий стаж работы — 52 года. В проектном институте «Донбассгражданпроект» — 5 лет, начальником ПКБ треста

«Красноармейскжилстрой» и ПО «Красноармейскуголь» — 18 лет, 20 лет преподавал в Красноармейском филиале Донецкого поли-

технического института, три года работал главным конструктором строительства в Монголии.

Эти люди представляют только небольшую часть сплоченного коллектива высококвалифицированных специалистов факультета

ПГС Днепропетровского инженерно-строительного института, выпуска 1957 года.

В заключительном слове на «золотом» юбилее в 2007 году, председатель оргкомитета В. И. Тужлов сказал: «Если бы все люди

в нашей стране жили дружно — как мы, то уровень жизни — и духовный, и материальный, был бы намного выше».

Хотелось бы пожелать молодым выпускникам «Приднепровской Государственной Академии строительства и архитектуры» принять

от нас эстафету трудовых достижений и верности студенческому братству. В добрый путь, юная смена!

В ДОРОГУ СТРОЕК — ПУТЬ ТЕРНИСТЫЙ — НАС ИНСТИТУТ БЛАГОСЛОВИЛ


95

А мерил ли жизнь от «начала»,

Равнялся на тех, кто с тобой,

Студентом съел каши немало,

Ответил бы дружбой такой ?

Выпускники ДИСИ-57 на 25-летнем юбилее у входа в здание института. Май 1982 года

Станцуем танго на вершине- Девчонки наши дорогие,

Пол века этой высоте . Мальчишки славные — друзья,

Увидим сверху - сад в долине Пусть нам завидуют другие,

Цветёт в весенней красоте. Поймут- без дружбы жить нельзя.

Выпускники ДИСИ–57 на «золотом» юбилее-50-летии у оперного театра Днепропетровска.

Май 2007 года

96

С 1981 по 1985 гг. учился в Кировоградском строительном техникуме.

В 1992 году окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт, по специальности

инженер-строитель.

1990—2002 гг. — депутат Жовтневого райсовета Днепропетровска.

1991—1995 гг. — председатель Комитета по делам семьи и молодежи Жовтневого района

Днепропетровска.

1995 г. — директор Жовтневого районного Фонда социальной адаптации молодежи Украины.

1997 г. — президент торгово-производственной корпорации «Ольвия».

1999 г. — основатель одного из самых мощных в Украине предприятий по производству моющих

средств «Ольвия-Бета» (г. Орджоникидзе, Днепропетровской области), а с 2002 г. — в сос таве

Внешнего Совета Директоров этой корпорации.

С 2001 г. — Президент Днепропетровского областного благотворительного фонда «Майбутнє».

2002—2006 гг. — депутат Верховной Рады IV созыва (избран по мажоритарному округу № 37).

2005 г. — председатель Днепропетровской облгосадминистрации.

В настоящее время возглавляет холдинг ICD UA, который включает в себя бизнес ритейла «СПАР

Украина» (приблизительно 30 супермаркетов и гипермаркетов во всех регионах страны) и агро-

бизнес «Украинский Агропромышленный Холдинг» с тридцатью тысячами гектаров земли.

КАСЬЯНОВ Сергей Павлович

Говорят, что студенческие годы самые лучшие в жизни

человека. И это действительно так, потому что все яркие

впечатления и эмоции, полученные за годы учебы, неповто-

римы, и они надолго останутся в памяти. Именно в это вре-

мя встречают настоящих и верных друзей, закладывается

фундамент будущих личных и профессиональных успехов.

Конечно же, студенческая жизнь навсегда останется в моей

памяти — преподаватели, сокурсники, с которыми учился

и отдыхал. Мы жили в пятом общежитии инженерно-

строи тельного института. Естественно, там были студенты,

которые делали, что хотели, а были и те, кто пытался жизнь

организовать. Так вот я всегда пытался жизнь организовать,

и был председателем студенческого совета.

Активная общественная работа, которой занимался

в институте, привела меня в Жовтневый районный совет

Днепропетровска, куда в результате трижды избирался

депутатом, а также где позже возглавил комитет по делам

семьи и молодежи. Момент истины для меня настал, когда

я первый раз шел на выборы в Жовтневый районный со-

вет. Я был еще студентом. В моем округе как раз числи-

лось родное пятое общежитие. В принципе, председателя

студенческого совета не сильно любят, так как он гоняет

за порядок, дисциплину, но за меня тогда проголосовало

80% избирателей!

Продолжением моей общественно-политической деятель-

ности стала работа в Верховной Раде — с 2002 по 2006 гг.

я был народным депутатом Украины. В то время создали

Днепропетровский областной благотворительный фонд

«Майбутнє». Самым большим достижением стала реали-

зация проекта «Попечительские советы», которым фонд

занимался совместно с местными общинами. Результат

общей работы — отремонтированные водопроводы, школы,

приобретенные школьные автобусы. Благодаря проекту,

мы помогли решить злободневные проблемы, которые в тот

момент возникали у жителей моего избирательного округа.

К примеру, мы покупали трубы для водопровода, а люди

рыли траншеи и занимались их укладкой. Так в одном из

сел Широковского района появилась вода. И таких при-

меров достаточно много. Если у местной общины возника-

ло желание сделать что-то на своей территории, то фонд

всегда шел на встречу, оказывал финансовую поддержку

инициативным и небезразличным. Проблемы решались

общими силами, так что к новому ремонту, или же новому

водопроводу люди относились бережно, уважали и свой

труд и тех, кто их поддержал. Помимо работы в округе воз-

главлял подкомитет по координации сотрудничества с ЕС,

ВТО, ОЧЭС Комитета Верховной Рады Украины по вопросам

Европейской интеграции. Был председателем совместной

парламентско-правительственной комиссии по интеграции

Украины в ВТО и председателем депутатской группы ВРУ

по межпарламентским связям с Канадой.

Большим жизненным уроком были и студенческие строи-

тельные отряды, которые организовывали каждое лето.

Особенно запомнилась первая поездка в колхоз «Лени-

нец» Петропавловского района. Без всяких механизмов

мы строили жилые дома, реконструировали фермы. За

работой проводили все будние дни, а также и субботу.

Выходной был только в воскресенье, после обеда. Тем не

менее, даже при такой загрузке, мы не пропускали ни од-

ной дискотеки, да еще успевали по вечерам в преферанс

играть. У нас было столько энергии, что хватало на все эти

дела! Запомнился и день зарплаты. В маленьком колхозе,

где люди получали по 100—200 рублей, нам студентам

выдали по тысяче рублей. Это были первые моменты

предпринимательства.

Отдельное спасибо хочется сказать нашим уважаемым

и любимым преподавателям за их понимание и терпение.

Они поддерживали нас, передавали нам свои знания

и воспитывали в нас ответственность, дисциплинирован-

ность. Огромную благодарность выражаю ректору, Вла-

димиру Ивановичу Большакову — ученому, специалисту

и просто интересному человеку. Также значительную роль

в моей жизни сыграл преподаватель, профессор, академик

Академии строительства Украины Анатолий Николаевич

Березюк, выпускник нашего вуза 1963 года. Именно

благодаря его участию, я остался в Днепропетровске.

В 1989 году в Москве проходил всесоюзный студенческий

форум. Я попал на него от всесоюзного студенческого


97

отряда, как активный стройотрядовец. Меня заметили

и предложили перевестись в Московский институт управ-

ления — у них мало было таких сознательных студентов.

Тогда Анатолий Николаевич меня удержал, сказав, что

«птицу видно по полету», что у меня и в Днепропетровске

все будет нормально.

Приднепровская государственная академия строительства

и архитектуры была и остается серьезной кадровой куз-

ницей. Могу сказать из своего опыта, что инженер-строи-

тель — это очень разносторонний человек. Обучаясь этой

специальности, я приобрел огромнейший багаж умений,

которые не раз пригодились мне в моей деловой жизни.

Я получил знания в области организации производства,

в экономике, в промышленно-гражданском строи тельстве,

изучал технологии и конструкции, сопротивление матери-

алов и многое другое. В целом, нам, студентам, в инже-

нерно-строительном институте дали достаточно глубокие

технические знания и вместе с тем необходимые предпри-

нимательские навыки. Также, следует сказать, что работа

предпринимателя, управленца — это, прежде всего,

построение коммуникаций, а также умение брать на себя

ответственность. Этому меня тоже в вузе научили. Летом

в стройотряде приходилось отвечать за тридцать человек,

а также заниматься снабжением, сметами. Мы в то время

были на передовой и получали опыт в коммерции, которая

в нашей стране еще только зарождалась.

Естественно, знания, которые получил, будучи студентом,

пригодились. Все они в комплексе дали определенную

базу, которая позже помогла мне состояться как предпри-

нимателю, промышленнику. Я смог организовать свой

бизнес, строить с партнерами крупные заводы, торговые

центры. Среди крупнейших проектов — строительство

завода бытовой химии «Ольвия Бета» в Орджоникидзе

и крахмало-паточного завода «Интеркорн Корн Процес-

инг» в Днепропетровске. Также к успехам следует отнести

открытие сети супермаркетов и гипермаркетов в сфере

ритейла. Кроме того, наша компания реализовывает

проекты жилой недвижимости, торгово-развлекательных

центров, офисных центров и многофункциональных го-

родских комплексов в Киеве и Днепропетровске. Начи ная

с 2007 года, запустили общенациональную сеть торговых

центров «Мириада». Первый центр появился в Днепро-

петровске, на улице Калиновой, площадью до 20 тысяч

квадратных метров. Мы и дальше будем развиваться,

улучшать Днепропетровск, его инфраструктуру. Хотим

построить первую в городе гостиницу, которую будет об-

служивать профессиональный международный оператор.

В настоящее время возглавляю холдинг ICD UA, который

включает в себя бизнес ритейла «СПАР Украина» и аг-

робизнес «Украинский Агропромышленный Холдинг».

Живу в Киеве, а в Днепропетровске бываю лишь пару

раз в месяц, да и тогда оторваться от дел очень сложно.

Тем не менее, стараюсь поддерживать связь с родной alma

mater. Если меня приглашают на встречу, или вдруг нужна

какая-то помощь или поддержка, то отзываюсь момен-

тально. Всегда с радостью вспоминаю студенческие годы

и с теплом отношусь к академии. По возможности, захожу

к Владимиру Ивановичу Большакову. Когда есть заказы

по выполнению проектных и оценочных работ, исполь-

зую базу и привлекаю людей, связанных с академией.

В холдинге, который я возглавляю, среди работников есть

и выпускники ПГАСА.

Я считаю, что технические инженерные вузы в Украине

дают очень сильную подготовку, не худшую, а в некоторых

случаях и намного лучшую, чем зарубежные. Приднеп-

ровская государственная академия строительства и архи-

тек туры — очень сильное высшее учебное заведение,

а профессия инженера-строителя сегодня востребована

во всем мире.

Время изменилось, изменилась и жизненная мотивация,

но нынешняя молодежь должна понимать, что, прежде

всего, нужны знания и умения, а не диплом. Сегодня,

конечно, работодатели спрашивают о его наличии, но

в тече ние очень короткого времени становится понятно,

насколько этот документ заслужен. Будущим выпускникам

нужен практический опыт и бэкграунд, который позво-

лит им развиваться дальше. Специалисты своего дела,

которые, к тому же, знают несколько иностранных языков,

всегда смогут обеспечить себя перспективной работой

и достойными деньгами.

Нынешним студентам искренне желаю, чтобы полученные

знания были всегда востребованы. Чтобы учащиеся на сто

процентов использовали те возможности для обучения,

которые им предоставляет Приднепровская государствен-

ная академия строительства и архитектуры, и максималь-

но получали пользу от прекрасной, но очень короткой

студенческой жизни.

б-б

р.р.

ру. Хотиру. Хоти

удетудетую бую б

ый оперый опер

98

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт

(ныне — ПГАСА) по специальности «Строительные и дорожные машины

и оборудование» в 1991 году.

С апреля 1997 года — Председатель Правления торгово-производственной

корпорации «Ольвия».

Кандидат технических наук.

Неоднократный лауреат наград Днепропетровской Торгово-промышленной пала-

ты «Золотой Меркурий» и «Меркурий Приднепровья» за производство конкурен-

тоспособной продукции.

Кавалер ордена УПЦ Преподобного Нестора Летописца II и III степеней.

КИПТЫК Валерий Антонович

В момент поступления в инженерно-строительный

институт я был уже довольно сформировавшейся

личностью — за плечами год учебы в Николаевском

строительном техникуме, служба в рядах Советской

Армии. На выбор будущей специальности оказало

стремление создавать что-то новое, именно этому,

на мой взгляд, отвечал механический факультет.

В раннем детстве, приезжая погостить у родственни-

ков, я познакомился с Днепропетровском, который

произвел на меня неизгладимое впечатление. После

армии я решил продолжить учебу в одном из автори-

тетнейших вузов полюбившегося мне города.

Учеба в Днепропетровском инженерно-строительном

институте дала не только хорошую и нужную про-

фессию, но и заложила основательный фундамент

знаний на будущее, что действительно пригодилось

в жизни, особенно в девяностые годы.

А какую школу жизни мы прошли в студенческих

строительных отрядах! Еще на первом курсе я пое-

хал рядовым бойцом в их составе, получил первую

строительную специальность «каменщик», в даль-

нейшем дойдя до каменщика 6 разряда. Второй год

был мастером, третий — командиром. А на четвертом

курсе стал начальником штаба трудовых дел, который

в те годы отвечал за все строительные отряды инсти-

тута. Эта работа включала в себя принятие решений

о формировании студенческих отрядов вуза, выбор

места их работы и заключение договоров. В конце

четвертого курса появилась юридическая возмож-

ность создания Молодежного творческого объедине-

ния, которое централизованно заключало договора

с работодателем. Таким образом, к моменту вручения

диплома, я уже был директором малого предприятия

«Студсервисстрой».

Отдавал должное и занятиям спортом, отвечая

за все спортивные мероприятия факультета, помогая

в организации внутрифакультетских, внутривузов-

ских и межвузовских соревнований. И сам при этом

принимал непосредственное участие в спортивной

жизни института: состоял в сборной команде вуза

по футболу, параллельно занимаясь многоборьем,

дзюдо, бадминтоном, горными лыжами. До сих пор

активно занимаюсь отдельными видами спорта, что,

безусловно, помогает мне выдерживать тяжелые

психологические и физические нагрузки. Кроме спор-

тивных соревнований, также участвовал в общест-

венной жизни курса, был профоргом группы, прини-

мал участие в художественной самодеятельности.

ТРЦ «Мост-Сити центр»


99

Таким образом, помимо приобретенных профессио-

нальных знаний я научился правильно анализировать

и оценивать происходящие события, приобрел доста-

точно большой багаж жизненного опыта. Я убедился,

что без знания и правильного понимания прошлого

не может быть будущего. Словом, мы прошли отлич-

ную подготовку и как специалисты — инженеры-

строители, и как убежденные в важности своего дела,

ответственные за него люди.

Все это стало возможным благодаря прекрасным

педагогам, талантливым преподавателям, глубоко

знающим свой предмет и обладающим широкой эру-

дицией, замечательными человеческими качествами.

Несмотря на то, что все мы были взрослыми и зрелы-

ми людьми, они прививали нам не только любовь

к учебе, но в процессе обучения формировали и кор-

ректировали наши взгляды на жизнь. Я с огромной

благодарностью вспоминаю своих преподавателей,

а особенно декана механического факультета, докто-

ра технических наук, профессора Заренбина Влади-

мира Георгиевича; проректора по научной работе,

доктора технических наук, профессора Хмару Леони-

да Анатольевича; проректора по учебно-воспитатель-

ной работе, кандидата технических наук, доцента

Соколова Игоря Анатольевича.

Навсегда остались в памяти лекции по технологии

строительных металлов Большакова Владимира Ива-

новича, который не только знал на «отлично» свой

предмет, но и подтягивал наш культурный уровень,

цитируя запрещенного тогда Пастернака, чем вызы-

вал большой интерес аудитории студентов. За время

работы на посту ректора Владимир Иванович зареко-

мендовал себя высококвалифицированным, энер-

гичным, требовательным и опытным руководителем,

настойчивым в выполнении поставленных задач,

умелым организатором. И тем более приятно, что

именно наш факультет выдвинул его кандидатуру на

пост ректора в 1987 году.

Пошел по моим стопам и племянник, Руслан, выпуск-

ник нашего вуза 1999 года, — сегодня заместитель

директора строительной компании.

Сотрудничество с alma mater постоянное и тесное.

Студенты факультета ПГС проходят у нас практи-

ку. Наиболее отличившихся, принимаем на работу

в строительную компанию. Оказываем разносторон-

нюю помощь вузу, выделяем средства на ремонт

аудиторий, покупаем новую компьютерную технику

и оборудование, помогаем в организации различных

спортивных соревнований.

В настоящее время являюсь Председателем Правле-

ния Торгово-Производственной Корпорации «Оль-

вия», которая была создана в 1997 году и представ-

ляет собой холдинговое объединение отдельных

юридических лиц, осуществляющих производст-

вен ный и торговый бизнес в различных секторах

зарубежного и отечественного рынков. Стратегия

развития корпорации разрабатывается, опираясь,

на более чем десятилетний опыт ведения бизнеса,

на понимание конъюнктуры рынка Украины и тенден-

ций его развития. Знание передовых технологий,

эффективное управление ресурсами, открытость

для новаторских идей позволяют компании стреми-

тельно развиваться.

За все мои профессиональные достижения я благода-

рен родному вузу. Хочу пожелать преподавательско-

му составу здоровья, терпения и долгих лет жизни.

А студентам академии желаю веселой студенческой

жизни, дружбы в коллективе и соответствия званию

воспитанника одного из лучших строительных вузов

Украины.

Слева-направо: торговый атташе Посольства Австрии Махаль Кле-

менс, референт-переводчик Посольства Александр Ковальчук, Чрезвы-

чайный и Полномочный Посол Австрии Доктор Йозеф-Маркус Вукетич,

Председатель Правления ТПК «Ольвия» В.А. Киптык, девелопмент-

директор ТПК «Ольвия» Д.В. Нагорный

Слева-направо: Председатель Правления ТПК «Ольвия» В.А. Киптык,

двухкратная олимпийская чемпионка Яна Клочкова и Президент хол-

динга ICD UA С.П. Касьянов

100

Випускник Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту 1977 р.

(факультет металевих конструкцій, спеціальність «Промислове і цивільне

будівництво»).

Закінчив аспірантуру та докторантуру при ДІБІ, захистив дисертацію та здо-

був науковий ступень кандидата та доктора технічних наук.

Працював на посадах асистента, доцента, професора кафедри «Організація та

управління будівництва». З січня 2003 р. по теперішній час очолює кафедру

«Планування і організація виробництва» ПДАБА.

Дійсний член Академії будівництва України з 1996 р. Член 2 спеціалізованих

вчених рад з захисту кандидатських та докторських дисертацій.

Член Будівельної палати м. Дніпропетровська.

КІРНОС Володимир Михайлович

Під час навчання в ДІБІ виконував обов’язки голови проф-

спілкового комітету факультету металевих конструкцій.

Вуз зростив мене у навчанні, науці, і я почувався борж-

ником. Досвід, енергію, багаж знань — усе, що мав, був

готовий віддати рідному інституту.

Моїми наочними здобутками можна вважати понад 170 нау-

кових праць, в тому числі 10 монографій, 16 норматив-

но-методичних документів. Під час роботи я підготував

одного доктора наук та 22 кандидати наук, затверджених

ВАК України.

Академія — друга домівка не тільки для мене, а й для всієї

моєї родини, оскільки випускниками ДІБІ є свекор І.Г. Рез-

ниченко (1975 р.), дружина О.І. Кірнос (1977 р.). ПДАБА

також закінчили сини Д. В. Кірнос (1997 р.) та І. В. Кірнос

(2001 р.), невістка О. В. Кірнос (2002 р.).

Студентам академії бажаю, де б вони не працювали після

закінчення ПДАБА — на будівництві, в науковій роботі,

всю силу, енергію, вміння, талант віддавати розвитку

будівельної галузі України, піднесенню добробуту людей,

економічному розвитку Дніпропетровщини та України.

Від редакції. Володимир Михайлович — Член редакцій-

ної колегії Research Journal of Vilnius Gediminas Technical

University «Technological and economic development of eco-

nomy» (Литва), збірника наукових праць «Будівництво,

матеріалознавство, машинобудування».

Нагороджений медаллю «60 лет Вооруженных сил СССР»

(1978 р.), знаком «Отличник военного строительства» Мініс-

терства оборони СРСР (1979 р.), знаком «Победитель социа-

листического соревнования 1978 г.», медаллю «За зас луги»

Придніпровської державної академії будівництва та архі-

тектури (2005 р.), заохочувальною відзнакою Державної

спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту

і зв’язку України «Гідність і честь» ІІ ступеня (2006 р.),

лауреат премії Академії будівництва України імені академіка

М.С. Буднікова (2000 р.) за цикл теоретичних робіт з органі-

заційно-технологічної підготовки будівництва об’єктів.

Про кафедру, яку очолює В.М. Кірнос. Кафедра «Плану-

вання і організації виробництва» була заснована при

Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті

у 1956 році під назвою «Кафедра організації та економіки

будівництва». З 2003 року назва кафедри — «Планування

і організація виробництва».

Співробітники кафедри постійно беруть участь у науково-

практичних конференціях та семінарах за напрямками

діяльності кафедри. Зокрема, д.т.н., професор Кірнос

В.М. брав участь в XV Міжнародній науково-практичній

конференції «Інновації в навчальному процесі вищих нав-

чальних закладів: міжнародний та національний досвід»

(Словаччина, м. Сніна, 2007 р.).

При кафедрі створена аспірантура. Через кафедру в якості

аспірантів та пошукувачів пройшли понад 40 чоловік,

які з успіхом захистили дисертації на здобуття вченого

ступеня кандидатів технічних та економічних наук. В числі

них: к.т.н., проф. Уваров Є.П., який у нинішній час очо-

лює Луганське відділення Академії будівництва України;

Гуревич М.І. — головний інженер Донбаспромбудпроек-

ту; полковник, д.т.н., професор Радкевич А.В., який нині

очолює кафедру військової підготовки Дніпропетров ського

національного університету залізничного транспорту.

На кафедрі захистили кандидатські дисертації, співробіт ни-

ки кафедри: Бодня В.С., Ватченко О.Б., Іванов І.В., Калам-

бет С.В., Калмиков В.Г., Касьянов В.І., Кірнос О.І., Контор-

чик А.Я., Лантух О.В., Поповиченко В.М., Сінаєвська В. С.,

Собко С.Г., Умріхін В.П., Чалий О.І., Чернишук М. М., Гу па-

ло О.Ю., Данилова Т.В., Дадіверіна Л.М., Ординський В.Г.,

Кравчуновська Т.С., Герасимова О.Л., Заєць Є.І. та спів-

робітники інших кафедр. Успішно захистили докторські

дисертації та плідно працюють у науковій галузі: д.е.н.

Яновчик В.А.; д.т.н. Павлов І.Д., завідувач кафедри «Ор-

ганізація та економіка будівництва» Запорізької інже-

нерної академії та кафедри «Менеджмент» Запорізького

інституту економіки та управління; д.т.н. Вечеров В.Т.,

завідувач кафедри «Менеджмент та маркетинг» ПДАБА;

д.т.н. Білоконь А.І., декан будівельного факультету

ПДАБА; д.е.н. Залунін В.Ф., та багато інших.

Співробітниками кафедри була написана велика кількість

наукових статей, тез конференцій та монографій, які

опублі ковані у провідних виданнях будівельної галузі.


101

Выпускник первого выпуска технологического факультета Днепропетровского

инженерно-строительного института 1961 года.

Окончил аспирантуру в 1969 г., защитил кандидатскую (1971 г.) и докторскую

(1986 г.) диссертации.

С 1969 г. работает в Киевском национальном университете строительства и архи-

тектуры научным сотрудником, заведующим проблемной научно-исследовательской

лаборатории, профессором кафедры технологии производства бетонных и железобе-

тонных конструкций, заведующим кафедры строительных материалов, проректором

по научной работе. С 1991 г. по настоящее время — директор НИИ вяжущих веществ

и материалов при КНУСА.

Лауреат государственной премии в области науки и техники (1999 г.),

премии им. К.К. Семинского (1990 г.), премии Академии строительства Украины

им. М.С. Будникова (2003 г.).

Действительный член Академии инженерных наук Украины и Академии строительства

Украины, член Американского общества гражданских инженеров (1999 г.), почетный

профессор Чунцинского университета строительства и архитектуры (1998 г., КНР).

КРИВЕНКО Павел Васильевич

В Днепропетровский инженерно-строительный институт

я попал случайно. А поступать собирался в Харьковский

дорожный институт, в который ехал через г. Днепропет-

ровск. Но, зная, что мои школьные друзья подали доку-

менты в Днепропетровский инженерно-строительный,

из любопытства решил заехать и ознакомиться с вузом

и городом лично. В то время в вузе как раз создавался

первый факультет — технологический, который был

свя зан с домостроением и развитием базы строительных

материалов. Он меня сильно заинтересовал, и документы

для поступления я подал уже именно туда. О чем до сих

пор не пожалел ни разу, моя профессия мне нравится,

тем более, так вышло, что я невольно стал продолжате-

лем дела отца и деда, которые были дорожными строи-

телями.

Учеба в институте, в первую очередь, научила быть само-

стоятельным. Многим из нас, приехавшим в Днепропет-

ровск кто откуда, институт открыл глаза на большую

жизнь, подготовил к ней. Кроме того, в институтские

го ды я приобрел базу знаний, которая позволила про-

явить интерес к продолжению учебы (после пяти лет

работы я самостоятельно и осознанно пришел к мысли

продолжить свое образование на более высоком уров-

не — в аспирантуре). Вуз многое дал. Это совершенно

другая среда, другие отношения, пять лет учебы — пе-

риод становления, время, когда ты начинаешь принимать

решения сам.

Из ярких впечатлений периода учебы — поездка после вто-

рого курса в составе студенческого строительного отряда

на Целину, третий трудовой семестр в колхозе. Запомни-

лась и производственная практика, где, работая на заводе

наравне с рабочими, ты можешь своими глазами увидеть то,

о чем читал в конспектах, что рассказывали преподаватели,

с тем, чтобы глубже понять для чего это нужно, научиться

применять полученные знания на практике.

В институте я учился хорошо, но о том, чтобы заниматься

научной деятельностью не помышлял, интерес к ней поя-

вился позже, в процессе работы.

В 1991 г. на базе Проблемной научно-исследовательской

лаборатории, я с группой единомышленников создал

и возглавил единственный в мире по подобной тематике,

научно-исследовательский институт вяжущих веществ

и материалов, который сегодня является структурным

подразделением Киевского национального университета

строительства и архитектуры. Мы были первыми инициа-

торами создания научно-технических центров при вузах,

что являлось типичным для учебных заведений Западной

Европы и не применялось в Украине. Теперь наш опыт

уже широко используется.

Сегодня Государственный научно-исследовательский ин-

ститут им. В.Д. Глуховского проводит фундаментальные

исследования закономерностей проявления вяжущих

свойств минеральными системами щелочного и щелоч-

ноземельного алюмосиликатного состава; работает над

созданием нового класса цементов и вяжущих для по-

вышения эксплуатационных характеристик материалов

на их основе, что влечет за собой уменьшение затрат на

их производство и улучшает качество окружающей сре-

ды. На базе института функционируют аккредитованная

Национальным органом аккредитации испытательная

лаборатория и Национальный орган сертификации строи-

тельных материалов (ОС «СЕПРОБУД КНУБА»).

Академии хочется пожелать выжить в нелегких условиях

переживающей не лучшие дни высшей школы, а студен-

там — быть востребованными по своей специальности

и в своем государстве.

От редакции. За свою плодотворную деятельность Павел

Васильевич подготовил 19 кандидатов и 4 доктора техни-

ческих наук. Он автор более 500 научных работ, среди

которых 15 монографий и 4 учебника. Обладатель свыше

400 авторских свидетельств СССР и зарубежных патентов.

Занимается общественной работой — председатель

специа лизированного ученого совета КНУСА по защите

диссертаций, член заседаний специализированного

совета МОН, руководитель органа сертификации строи-

тельных материалов Госстандарта Украины. Так пожела-

ем ему дальнейших успехов!

102

Доктор сільськогосподарських наук (1997 р.), професор кафедри еко-

логії та охорони навколишнього середовища.

Народився 24 січня 1954 року в смт Щорськ Криничанського району

Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький державний педа-

гогічний інститут у 1976 р., Українську державну сільськогосподарську

академію у 1985 р. За спеціальністю «агрохімія» закінчив у 1989 р.

аспірантуру в Інституті зернового господарства УААН, у 1995 р. — док-

торантуру у Всеросійському інституті ім. Д.М. Прянішнікова (м. Москва).

В академії працює з 1995 року: доцент кафедри хімії (1995—2000 рр.),

доцент кафедри екології й хімії (2000—2002 рр.), професор кафедри

екології та охорони навколишнього середовища з 2002 р. донині.

Автор понад 300 наукових праць, у тому числі однієї монографії та 8 па-

тентів на винаходи. Разом з ним на кафедрі екології працює одна з його

найкращих аспірантів, нині кандидат сільськогосподарських наук, до-

цент Яковишина Тетяна Федорівна.

КРАМАРЬОВ Сергій Михайлович

Від редакції: С.М. Крамарьов не є випускником Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, проте надав

діяльну допомогу під час підготовки матеріалів для цієї книги.

Родился в 1931 году в г. Днепродзержинск Днепропетровской области.

В 1975 г. Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт.

Трудовую деятельность начал мастером строительного управления

в тресте «Днепрохимстрой» (г. Днепродзержинск). В 1959 г. работал

производителем работ строительного участка треста на строительстве

химического комбината, в 1960 г. — производитель работ Криворожско-

го прорабского участка треста «Днепрохимстрой» на строительстве

доменной печи Криворожского металлургического завода. В этом же

трес те с 1961 по 1971 гг. работал на разных должностях от главного

диспетчера и технолога треста до главного инженера треста «Днепро-

химстрой».

В 1971 г. был направлен в комбинат «Ивано-Франковскпромстрой»

управляющим трестом «Химметаллургстрой». В 1974 г. назначен началь-

ником комбината «Ивано-Франковскпромстрой».

С 1978 г. работал в Министерстве промышленного строительства УССР: управляющим трестом «Обухов-

промстрой» комбината «Киевпромстрой», зам. начальника «Главхимнефтестроя», начальником Главного

управления жилищно-гражданского и сельского строительства «Главжилграждансельстроя». После

объединения министерств «Минтяжстрой» и «Минпромстрой» в одно республиканское Министерство

строительства УССР, переведен на должность начальника главного управления по жилищному и социаль-

но-культурному строительству Министерства строительства Украинской ССР.

С 1991 г. — начальник комплекса заказа по строительству социальной сферы Украинской государствен-

ной строительной корпорации. С 1996 г. — главный инспектор управления по организации жилищно-

гражданского строительства и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций.

Участник ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС, организатор сооружения жилья для переселенцев

с загрязненной территории.

Награжден орденом «Знак почета», Орденом Трудовой Бронзовой степени Венгерской народной респуб-

лики, медалями.

ГОРБАЧЕВ Владлен Тихонович (1931—2009 гг.)


103

Выпускник архитектурного факультета Днепропетровского инженерно-

строительного института 1979 года.

Свою трудовую деятельность начал с работы архитектором

в ГПИ «Днепрогражданпроект» в г. Днепропетровск.

С 1993 года — руководитель ЧП «Студия архитектурного дизайна»

и учредитель ООО фирма «АДС».

Член Союза Архитекторов Украины с 1983 г.

КОЗЛОВ Вадим Васильевич

Основные работы (на фото):

1/ Торгово-гостиничный комплекс по ул. Шинная в г. Днепро-

петровск

2/ Комплекс зданий ДФ ЗАО «Киевстар Дж. Эс. Эм.» по пр. Гага-

рина в г. Днепропетровск (административный корпус и гаражно-

складской комплекс)

3, 4, 6/ Офисы фирмы по ул. Шевченко, 20 (1996—1998 гг.)

и ул. Рогалева, 12-Б (2000—2007 гг.) в г. Днепропетровск

5/ Жилищно-коммерческий комплекс по ул. Жуковского, 3

в г. Днепропетровск

7/ Комплекс апартаментов по ул. Парковая, 5 в г. Алушта

8/ Проектное предложение Развлекательного комплекса в г. Баку

а также: Реконструкция здания под оздоровительный комплекс

«Цунами» по ул. Фучика в г. Днепропетровск; Комплекс зданий

административно-общественного назначения по ул. Рогалева, 1

в г. Днепропетровск; Автосалон «Лексус» по ул. Набережная

им. Ленина в г. Днепропетровск

11

22

33 44

55 66

77

88

104

Випускник Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту 1977 року.

Дніпропетровський міський голова.

Президент Всеукраїнської Асоціації міст України.

Голова делегації України в Конгресі Місцевих та регіональних влад Ради Європи

(Страсбург).

Заслужений будівельник України.

Кандидат технічних наук.

Кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів.

КУЛІЧЕНКО Іван Іванович

Свій перший об’єкт він здав у експлуатацію у 12 років — самотуж ки

збудував у батьківському дворі цегляну вбиральню. Відтоді почав

мріяти про професію будівельника. 1972 року Іван Куліченко

успішно склав вступні іспити до Дніпропетровського інженерно-

буді вельного інституту.

На другому курсі молодого студента спіткала перша серйозна не-

вдача — під час зимової сесії він «завалив» іспити з математики

й теоретичної механіки. Аби перескласти їх, довелося просидіти

за книжками кілька днів і ночей без сну й відпочинку. Саме тоді,

сполоханий та засмучений своїми «двійками», Іван дав собі обі-

цянку надалі вчитися лише на «відмінно». І з того часу в заліковій

книжці студента Куліченка з’являлися виключно «п’ятірки».

Майбутній очільник Дніпропетровська був активним учасником

студентських будівельних загонів — щоліта разом з однокурсни-

ками їздив на практику до Тюменської області. Там, на території

Західного Сибіру, він пізнав всі тяготи будівельної справи і там

сам опанував свою першу робітничу професію. Саме у Тюменській

області Іван Куліченко отримав посвідчення бетонника та каменяра

2 розряду.

Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут дав Івану

Куліченку не лише знання, до яких він прагнув. В інституті він зус-

трів свою долю, познайомившись з Валентиною, студенткою того ж

самого факультету. Після захисту диплому в липні 1977 року, Іван

та Вален тина побралися, а через рік у них народилася перша дитина.

Іван Куліченко не забуває про своїх вчителів — спілкується

з колишнім деканом свого факультету Павлом Івановичем Бурла-

ченком та іншими викладачами. Він, як міський голова, часто буває

у рідному інституті на семінарах та конференціях. Не втрачає Іван

Іванович і зв’язків з однокурсниками, з якими мешкав у гурто-

житку в одній кімнаті, а кожні п’ять років зустрічається з потоком.

На таких сходинах колишні студенти інституту, а нині фахівці своєї

справи обговорюють власні здобутки та будують плани на майбутнє,

як робили це ще в пору студентства.

Після закінчення інституту Іван Куліченко два роки виконував вій-

ськовий обов’язок у лавах Радянської армії. Повернувшись до рідно-

го міста, розпочав трудову діяльність в управлінні капітального

будівництва виконкому Дніпропетровської обласної ради. З берез ня

1986 року працював у виконкомі Дніпропетровської міської ради.

1990 року його призначено заступником міського голови, а в 1994-му

він обійняв посаду першого заступника міського голови.

27 квітня 1999 року Куліченко став виконувачем обов’язків Дніпро-

петровського міського голови. А 30 січня 2000 року Іван Іванович

впевнено переміг на виборах — свої голоси йому віддали понад

80% містян. У 2002 та 2006 роках мешканці міста знову обрали його

міським головою, таким чином виказавши свою підтримку політиці

Івана Куліченка щодо розбудови та розвитку рідного міста.

З 2002 по 2006 роки Іван Куліченко обіймав посаду віце-прези ден-

та Асоціації міст України та громад, 2006 року керівники укра-

їнських міст — членів організації доручили йому керувати цією

Асоціацією.

З 2002 по 2006 рік очільник Дніпропетровська був віце-президен-

том палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад

Ради Європи, з 2002 року і понині він голова делегації України

в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

2009 року у рідному інституті (нині Придніпровська академія будів-

ництва та архітектури) Іван Куліченко захистив дисертацію і став

кандидатом технічних наук. Він має близько 20 наукових публікацій

з питань будівництва та архітектури.

«Будівельний інститут дав мені професію, про яку я жодного ра зу

не пошкодував, — зізнається Іван Куліченко, — отримані знан ня

допомагали раніше і допомагають нині». Ці слова Дніпропетров-

ського міського голови підтверджують його справи. Він багато

уваги приділяє розбудові рідного міста й втіленню у життя гене-

рального плану. Дніпропетровська набережна, реконструйована

за ініціативи Івана Куліченка, перетворилася на найкрасивішу

набережну країни. А авторський колектив, який створив проект

реконструкції, 2008 року отримав Державну премію у галузі будів-

ництва й архітектури.

Крім того, зусиллями міського голови на місці стихійних ринків

та кіосків з’явилися Європейська площа, Катеринославський буль-

вар і багато інших об’єктів, які мешканці міста вподобали для сімей-

ного відпочинку. За останні 10 років у місті зведено десятки нових

будівель, які гармонійно доповнюють архітектурний ансамбль

Дніпропетровська.

Іван Куліченко разом з дружиною виховав двох доньок і нині

тішаться з виховання двох онуків. Старшого онука на честь діда

назвали Іваном. Він у всьому хоче бути схожим на дідуся і вже

сьогодні, у свої сім років, приміряє на себе професію будівельника.

У студентському будівельному загоні, Тюменська обл., 1973 р.


105

Родился 9 января 1939 года.

Воспитанник Днепропетровского института инженеров железнодо-

рожного транспорта, ученик академика М.Г. Бондарь и профессора

А.Б. Моргаевского, Карновский Игорь Алексеевич посвятил свой

научный поиск вопросам оптимальной пассивной и активной ви-

брозащите систем, с распределенными параметрами и нелинейным

колебаниям механических систем.

Научная и академическая деятельность профессора И.А. Карнов-

ского охватывает 45 лет.

Его исследования в области теории сооружений получили меж-

дународное признание. Он является автором более 70 научных

статей в реферируемых журналах и материалах международных

конференций.

Игорь Алексеевич Карновский дополнил принцип инвариантности

Щипанова-Лузина и показал его применение к пассивной виброза-

щите. Он разработал абстрактные модели динамических систем с

распределенными параметрами и успешно применил иx к анализу

динамических сенсоров в микромеханике.

Некоторые результаты его деятельности по проблемам виброзащи-

ты опубликованы в монографии: Карновский И.А., Почтман Ю.М.

Методы оптимального управления колебаниями деформируемых

систем (1986), Вища школа, Киев-Донецк, 120 стр.

С 1994 года проживает в г. Ванкувер, Канада. В университете Бри-

танской Колумбии (Ванкувер) читал лекции по динамике сооруже-

ний и проводил научно-исследовательскую работу по виброзащите

компьютерных комплексов в сейсмически опасных районах.

За это время совместно с соавтором О. Лебедь (выпускница ДИСИ

1984 года) подготовил и опубликовал следующие монографии:

1. Karnovsky I., Lebed O. Formulas for Structural Dynamics (2001),

McGraw-Hill, New York, 535 pages.

2. Karnovsky I., Lebed O. Free vibration of Beams and Frames. Eigen-

values and Eigenfunctions (2004), McGraw-Hill Engineering Reference,

New York, 280 pages.

3. Karnovsky I., Lebed O. Non-Classical Vibrations of Arches and Be-

ams. Eigenvalues and Eigenfunctions (2004), McGraw-Hill Engineering

Reference, New York, 240 pages.

4. Karnovsky I., Lebed O. Advanced Methods of Structural Analysis

(2009), Springer, 593 pages.

Reference: I.A. Karnovsky. Five Thousand Personalities of the World.

The American Biographical Institute, Inc. Edition Six, USA.

Специалист в области строительной механики.

Кандидат технических наук (1970 г.), доктор технических наук (1989 г.),

профессор кафедры теоретической механики ДИСИ (1990 г.),

руководитель отдела прикладной математики и механики Тель-Хай

Рудман колледж (Израиль, 1991—1994 гг.).

В 1975—1991 гг. — работал на кафедре теоретической механики

Днепропетровского инженерно-строительного института

(ныне — ПГАСА).

С 1994 года проживает в г. Ванкувер (Канада), плодотворно

сотрудничает с Университетом Британской Колумбии.

КАРНОВСКИЙ Игорь Алексеевич

С отличием окончил

вечернее отделение

ДИСИ в 1973 г.

Учебный мастер кафе-

дры ЭРМ ПГАСА.

ШАБАТЬКО Владимир Ильич

Что в нашей жизни нам всего дороже?!

Что хочется надолго, навсегда?!

За что полезешь вон из кожи?!

На что не жаль потратить и года?!

Конечно ДИСИ — сказка, «альма-матер»,

Твои «знай!», «успевай!», учителя!

Вечерники — двужильные ребята:

Шесть лет, ни-ни, и пары прогулять.

Потом мы — инженеры, знанья в дело,

Даешь скорей: «Америку догнать!»

Вина не в нас, что все перегорело,

И надолго пришлось уже отстать.

Сегодня юные спешат студенты, —

Глобализация: «Даешь прогресс!»

Магистры, не теряйте «ленты», —

Все модули — то лучший перевес!

Суть юбилея — мощь и дух традиций,

Ведь ДИСИ — мировой теперь атлет;

И, радостью подсвеченные лица,

Вперед! У ПГАСА будет и сто лет!

К юбилею ПГАСА (ДИСИ) от выпускников 1973 г.

106

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт в 1988 году.

С 1995 г. — Председатель правления ЗАО «Николаевское специализированное управ-

ление № 139».

За доблестный труд был неоднократно награжден знаками отличия руководства

города и области «Кращій муніципальний робітник міста» (2003 г.), «Людина

року» в номинации «Будівництво» (2004 г.), «Людина року» в номинации «Благо-

дійність» (2007 г.).

За значительный личный вклад в социально-экономическое, научное и культурное

развитие Украины, весомые трудовые достижения и активную общественную дея-

тельность, указом Президента Украины от 23 августа 2005 года, присвоено звание


В 2006 году стал победителем в номинации «Ім’я у меценатстві» рейтинга «Пріз-

вища року — 2006». Федерацией профсоюзов Украины награжден Почетным знаком

«За розвиток соціального партнерства» (2007 г.). За высокий профессионализм

и значительный личный вклад в развитие Украины награжден Орденом Святого

Николая Чудотворца I степени Украинского народного посольства (2007 г.).

КУХМАЙ Николай Иванович

Родился 6 ноября 1961 года в с. Семиричка

Винниц кой области в семье военнослужащего.

После службы в рядах Советской армии поступил

на факультет промышленного и гражданского

строительства Днепропетровского инженерно-

строительного института.

Николай Иванович признателен своей alma mater

не только за солидный багаж знаний, но и за

первоначальный жизненный опыт, приобретен-

ный в основном за время так называемых третьих

семестров. Трудясь на стройках, предприятиях,

в колхозах рабочим и бригадиром, он овладел

едва ли не двумя десятками специальностей,

навыками общения, нормального человеческого

общежития. Занимался важным и нужным делом:

в составе студенческого строительного отряда

строил жилье для переселенцев из Чернобыль-

ской зоны. Также институт помог ему проявить

свои организаторские способности, стремление

заниматься общественной работой. Приобретен-

ный опыт общения с людьми пригодился Нико-

лаю Ивановичу впоследствии (2002—2005 гг.),

когда он плодотворно работал депутатом Нико-

лаевского городского совета ХХІV созыва и умело

отстаивал интересы своих избирателей.

По окончании института, в 1988 году по распреде-

лению, поехал строить город своей мечты — Нико-

лаев. Работал мастером, производителем работ

в Николаевском специализированном управлении

№ 139, которое было создано в 1980 году для

строительства объектов Николаевского глинозем-

ного завода. С приобретенными знаниями, опытом

поднимался по служебной лестнице — в 1995-ом

году общим собранием акционеров избран пред-

седателем правления этого предприятия.

За пятнадцатилетний период руководства мно-

гое достигнуто: квалифицированный коллектив

трудится на высокопроизводительном оборудо-

вании, с качественными материалами, социально

защищен — все это старые традиции, которые

поддерживаются и приумножаются, развивают-

ся новые, в духе времени традиции, но с той же

целью — людям на добро, делу на пользу.

В составе управления есть участок гидротехни-

ческих работ, вентиляционных, сантехнических,

электромонтажных и всех видов отделочных работ

с применением современных европейских и оте-

чественных материалов. Все участки обеспечены

современным оборудованием, инструментами,

средствами малой механизации, а главное — вы-

сококлассными специалистами, в том числе

конструкторами по разработке чертежей КМ, КМД,

ППР. На производственной базе размещен участок

подготовки производства, который в состоянии

изготовить за месяц 600 т металлоконструкций

различной степени сложности. Есть свой автопарк

и современные грузоподъемные механизмы.

Этих сил вполне достаточно, чтобы качественно

и в кратчайшие сроки выполнить все требования

заказчиков, среди которых — ведущие предпри-

ятия Николаевской области и Украины.

Большое внимание уделяется снижению себесто-

имости строительно-монтажных работ и повыше-

нию конкурентоспособности предприятия.

Управление постоянно развивается, работает

во всех направлениях, среди которых прио ри-


107

тетным является социальная сфера. На пред-

приятии действует коллективный договор,

признанный лучшим по Николаевской области.

Работники управления обеспечиваются сана-

торно-курортными путевками, материальной

помощью на оздоровление и другими льготами,

не предусмотренными законодательством. Дети

работников имеют возможность летом отдох-

нуть в детском оздоровительном центре «Друж-

ба» в пос. Рыбаковка.

Уделяется достаточное внимание подготовке

кадров. В НСУ—139 проходят практику учащи-

еся ПТУ, техникумов; повышают квалификацию

собственные работники.

Ведь недаром в 2005 году в рейтинге Министер-

ства и профильного комитета Верховной Рады

Украины ЗАО «Николаевское специализирован-

ное управление № 139» было признано лидером

строительства и архитектуры. ЗАО «НСУ №139» —

единственная строительная организация Никола-

евщины — номинант «Золотой книги украинской

элиты».

На его счету более 500 объектов разной степени

сложности, среди которых есть и уникальные:

это перегрузочный комплекс минеральных удо-

брений для Николаевского морского торгового

порта, заводы №1 и №2 ООО «Сандора», плава-

тельный бассейн «Водолей» и многие другие

объекты.

В 2010 году управление отпраздновало свой

30-летний юбилей. Добиться таких успехов в

работе предприятия Николаю Ивановичу помог

сильный и требовательный характер, высокая

трудоспособность, вера в собственный силы и

свой коллектив. Иначе и быть не может, по-

скольку для него предприятие давно стало боль-

ше, чем место работы. Н.И. Кухмай занимается

благотворительностью. Является инициатором

и организатором многих благотворительных

акций, меценатом. За счет средств предприятия,

которым он руководит, были построены коло-

кольня на Аллее Боевой Славы в парке Победы

и памятник Святому Николаю Чудотворцу — по-

кровителю города.

Родному учебному заведению Николай Иванович

желает перспективного будущего, а студентам

отличных успехов и уверенности в своих силах.

Пусть все ваши мечты сбываются!

Колокольня на Аллее Боевой Славы воинов-афганцев Памятник Святому Николаю Чудотворцу — покровителю

г. Николаев

--ьных удьных уд

орговоторгово

» плав» плав

108

Выпускник ДИСИ 1957 г.

После окончания вуза работал мастером, прорабом, старшим прорабом, главным

инженером, начальником строительного управления треста «Лисхимпромстрой».

В 1964—1967 гг. возглавлял трест «Северодонецкпромстрой». В 1967 г. был назна-

чен начальником Главхиммашстроя Минтяжстроя УССР в г. Киеве, через три года

стал заместителем министра строительства предприятий тяжелой индустрии

УССР, курирующим строительство нефтехимической, химической и машинострои-

тельной отраслей.

В 1984 г. назначен первым заместителем министра строительства предприятий

тяжелой индустрии УССР и работал в этой должности после воссоединения Минтяж-

строя УССР и Минпромстроя УССР в Минстрой УССР.

С 1991 г. до выхода на пенсию в 1997 г. работал в должности первого заместителя

президента Украинской строительной корпорации «Укрбуд».

Награжден Орденами «Знак почета» (1964 г.), двумя орденами Трудового Красного

Знамени (1976 г. и 1986 г.), Дружбы народов (1981 г.), Почетной грамотой (1980 г.)

и Грамотой президиума Верховного Совета УССР (1983 г.) и многими медалями.

КОРОТКЕВИЧ Анатолий Андреевич

Когда страна приступила к развитию и техническому

перевооружению на современном уровне химичес-

кой промышленности в Украине, А.А. Короткевич

в 1967 году, был назначен начальником Главхиммаш-

строя Минтяжстроя УССР в г. Киеве, а в 1970-м г. стал

самым молодым на тот момент, заместителем минист-

ра строительства предприятий тяжелой индустрии

УССР, курировавшим строительство нефтехимичес-

кой, химической и машиностроительной отраслей.

В течение 14 лет работы на этом ответственном

посту, Анатолий Андреевич возглавлял и коорди-

нировал сооружение флагманов украинской

нефтехимической и химической промышленнос-

ти — Лиси чанского нефтеперерабатывающего

завода и Северодонецкого химического комбината.

Непосредственно участвовал в создании мощности

по извлечению из нефти этилена на Лисичанском

нефте перерабатывающем заводе с последующем из-

готовлением из него полиэтилена на северодонецком

производственном объединении «Азот». Руководил

строительством и вводом в действие мощностей по

производству аммиака, карбамида, уксусной кислоты

и ацетилена на Северодонецком химкомбинате.

Непосредственно участвовал в сооружении комп-

лекса по выпуску капролактама — продукта, необ-

ходимого для производства капроновой нитки. При

непосредственном участии А.А. Короткевича строи-

лись и вводились в действие мощности по выпуску

аммиака и карбамида на ПО «Стирол» и Днепро-

дзержинском химическом комбинате; мощности

на Славянском объединении «Химпром» и Лиси-

чанском содовом заводе; новые цеха и комплексы

Новокраматорского машиностроительного завода,

Энергомашспецстали, «Азовмаша», завода «Красная

Звезда» и многих других. Следует особо отметить,

что ввод в действие указанных мощностей, вывел

наше государство в число развитых стран в химичес-

кой промышленности и по производству минераль-

ных удобрений.

В 1970-е годы руководил и координировал строи-

тельство по территории восточных областей респуб-

лики магистральных газопроводов, обеспечивающих

прокачку сибирского газа до западной границы

Украины и в Европу.

В эти же годы Минтяжстрой УССР перешел на по уз ло -

вой метод организации и управления строитель-

ством крупных промышленных комплексов, что

давало выигрыш в концентрации ресурсов и во вре-

мени. Организация разработки и внедрение этой

системы на объектах нефтехимического комплекса

осуществлялась под руководством Анатолия Андре-

евича Короткевича.

В рамках передовой для того времени системы

под готовки строительного производства, он коорди-

нировал работу таких строительных комбинатов

Минтяжстроя УССР в Ворошиловградской (ныне —

Луганской) области, как: «Ворошиловградхимстрой»,

«Ворошиловградтяжстрой», «Ворошиловград жил-

строй». В этой области кроме промышленных объ-

ектов, были построены миллионы квадратных метров

жилья, десятки школ, различных учреждений — детс-

ких, охраны здоровья, соцкультбыта и многие другие

объекты инфра структуры.

В 1984 г. А.А. Короткевич назначен первым замести-

телем министра строительства предприятий тяжелой

индустрии УССР. С апреля 1986 г., работая в этой

должности, возглавил штаб Минтяжстроя УССР по

ликвидации последствий аварии на Чернобыльской

АЭС и непосредственно обеспечивал руководство

строительством жилья для переселенцев из загряз-

ненной зоны.

С 1997 г. — на пенсии.


109

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт, строитель-

но-технологический факультет, в 1993 году.

После окончания вуза работал по специальности. Затем — на различных руко-

водящих должностях в коммерческих структурах, возглавлял многие проекты,

в т.ч. связанные со строительной отраслью.

С 2008 по 2010 гг. — генеральный директор Казенного предприятия Запорож-

ский титано-магниевый комбинат.

КУЧУК Виталий Валентинович

Еще со школьной скамьи я серьезно занимался фехтованием

и готовился стать профессиональным спортсменом. В Днепро-

петровский инженерно-строительный институт решил посту-

пать по совету мамы. Выбрал его из других высших учебных

заведений Днепропетровска потому, что он обладал уникаль-

ной на то время спортивной базой, которой могли похвастать-

ся немногие вузы того времени.

Еще в школе я был в составе юношеской сборной команды

Украины по фехтованию, во время учебы в институте неодно-

кратно принимал участие в различных соревнованиях,

защищал честь института на межвузовских, межгородских

и всеукраинских соревнованиях.

Спортом продолжаю заниматься и сегодня, каждую неделю

по воскресеньям тренируюсь в родном клубе, приобщил

к этим занятиям и сына.

Сегодня являюсь Президентом Днепропетровской федерации

фехтования, база которой находится в Приднепровской госу-

дарственной академии строительства и архитектуры.

Спасибо alma mater за то, что годы учебы стали настоящей

школой жизни. За время учебы я приобрел много профес-

сиональных навыков, был электросварщиком, штукатуром,

каменщиком. Занимался научно-исследовательской работой,

участвовал в работе по изучению возможности коммерческого

применения пенобетона в строительстве, что в то время было

в новинку, а сегодня — нашло широкое применение.

В студенческие годы старался учиться и продолжаю это делать

сегодня. Весь багаж знаний пытаюсь применить на предприя-

тии, которым руковожу. С целью повышения эффективности

производства на Запорожском титано-магниевом комбинате

постоянно проводятся работы по модернизации и техничес-

кому перевооружению производства, совершенствованию

технологии, повышению качества продукции, интенсификации

производства губчатого титана, повышению извлечения его

высших сортов. Буду рад, если на наше предприятие будут

приходить не просто выпускники с дипломом, а новое поко-

ление специалистов, болеющих за дело, которым занимаются

и думающих о нем не только в рамках рабочего времени.

Сожалею о том, что в силу занятости, с одногруппниками

и однокурсниками общаемся мало. Дружеские отношения

поддерживаю с Русланом Барицей, который сегодня является

директором крупной строительной компании, работает в Кры-

му, нашел себя, свой рынок и работает по специальности.

С 2008 года возглавляю Казенное предприятие Запорожский

титано-магниевый комбинат. Сегодня оно является единствен-

ным в Украине предприятием такого рода, производящим

титан губчатый — для аэрокосмической техники, нефтехимии,

автомобилестроения, судостроения, промышленного и быто-

вого машиностроения, медицины, архитектуры; германий —

для инфракрасной и волоконной оптики, компьютерных

и космических линий связи, фармацевтики; кремния — для

электроники, солнечной энергетики, силовой и трансформа-

торной оптики. Работы много, но имеющихся знаний хватает,

благодаря основательной и фундаментальной подготовке

в вузе и накопленному опыту работы после его окончания,

за что хочу высказать особые слова благодарности преподава-

телям, учителям и наставникам с большой буквы.

Родной академии хочу пожелать, чтобы она никогда не ощу-

щала дефицита в кадрах, ведь у любого дела, имеющего

наукоемкий потенциал, есть человеческие корни и от того,

какая в вузе царит атмосфера, зависит и то, каких специалис-

тов он готовит. Преподавателям желаю выдержки и терпения.

Студентам — гордо нести звание учащихся одной из лучших

академий строительного профиля, ценить полученные зна-

ния при помощи которых, можно открывать многие двери не

только в Украине, но и за рубежом. Высшему образованию

Украины в целом — как можно быстрее интегрировать в обще-

европейское образовательное пространство, для того чтобы

дипломы украинских вузов ценились и не требовали дальней-

шего подтверждения за ее пределами.

В спортивном лагере ДИСИ

110

Выпускник первого выпуска ДИСИ.

Более 50 лет проработал на руководящих постах в строительной отрасли.

Был начальником Главспецпромстроя СССР.

Член редакционной коллегии журнала «Основания, фундаменты и механика

грунтов».

Лауреат Государственной премии СССР.

Заслуженный строитель РСФСР.

Награжден четырьмя орденами и семью медалями, а также Золотой медалью

ВДНХ СССР.

Автор 14 научных работ.

КОПЕЙКО Василий Яковлевич (1908—1981 гг.)

Есть люди, жизнь которых находится в эпицентре современной

истории, а жизнь страны преломляется в их деятельности. Они

и определяют свое время. По трудовой биографии В.Я. Копейко

можно судить о масштабе и характере строительства в СССР,

начиная с двадцатых и вплоть до начала восьмидесятых годов

прошлого столетия. По ней можно составить карту выдающихся

строек страны.

Василий Яковлевич родился в городе Верхнеднепропетровске

Днепропетровской области в семье рабочего. После окончания

семилетки, в 1925 г. поступил в строительный техникум. Днем

работал каменщиком, младшим техником, а вечером учился.

Шла коллективизация, и райком комсомола направил юного вы-

пускника в село Новоалександровку Верхнеднепропетровского

района, секретарем комитета комсомольской организации.

Мысль о продолжении учебы не покидала Василия, поэтому

спустя год, преодолев все препятствия, он поступил в Днепро-

петровский строительный институт.

1929 г.: нужда вновь заставила его вечером учиться, а днем

работать. Сначала производителем работ, затем начальни-

ком строительного цеха завода им. Ворошилова. Юношеской

энергии и молодого запала Василия хватало и на то, чтобы

быть секретарем комсомольской ячейки цеха. После перевода

на дневное отделение его избрали членом ЛКСМУ института.

И вот получен долгожданный, выстраданный диплом, открыв-

ший, словно «волшебный ключик», дверь в широкий простор

жизни с ее многочисленными дорогами.

Первое назначение Василий Яковлевич получил в г. Свердловск,

в трест «Втузстрой», руководство которого, сразу разглядело

у молодого специалиста горячее сердце и высокую професси-

ональную подготовку. Его назначили старшим производителем

работ, а вскоре — заместителем главного инженера треста.

Минуло два года. В 1934 г. В.Я. Копейко призвали в ряды

Советской Армии в распоряжение Забайкальского окружного

Военно-строительного управления, где в 1939-м г. он стал

членом КПСС.

Работать было тяжело: строить приходилось в условиях много-

летней мерзлоты, но Василий Яковлевич с работой справлял-

ся. О талантливом и энергичном инженере узнали в Москве.

В 1940-м г. его пригласили в Главвоенпромстрой при СНК СССР,

сначала на должность диспетчера, а затем — начальника

Производственного управления. Здесь его и застала Великая

Отечественная война.

Страна воевала, а строители упорно делали свое дело. Василий

Яковлевич снова едет на Урал: главным инженером Уральского

окружного Военно-строительного управления, управляющим

трестом № 33 Минвоенморстроя СССР. В период 1944—1949 гг.

под его руководством построены следующие объекты: Сысерть-

ский завод гидротурбин, первая очередь карбидной группы

цехов на Карагандинском заводе «СК», Уральский завод

сельскохозяйственных машин, Гипсоалебастровый комбинат,

Ирбитский мотоциклетный завод, а также цеха, жилые поселки

и многое другое.

Расширялись масштабы, ускорялись темпы восстановления

народного хозяйства. В. Я. Копейко снова посылали на самые

трудные и ответственный участки, знали — справится. 1949 г. —

заместитель начальника Главвостокстроя, 1950 г. — начальник

Главприволжстроя Минстроя СССР, 1953 г. — главный инженер

Главсразстроя, в 1954—1957 гг. — Главспецпромстроя. За этот

период в районах Приволжья, Средней Азии и Урала, под руко-

водством Василия Яковлевича, построены несколько крупных

заводов и цехов союзного значения.

Далее, в течение последующих двадцати лет В.Я. Копейко ру-

ководил специальными строительными работами, которые вы-

полнял Главспецпромстрой СССР. Сначала он главный инженер,

затем начальник Главка. Вот далеко не полный список основных

объектов, построенных под его руководством: сооружение

инженерной защиты и набережных; работы по водопониже-

нию и осушению рудных месторождений; большие плотины

и причальные сооружения; заводские трубы и шахтные стволы;

устройство дамб для нефтяников Каспия; строительные работы

по сооружению Московской телевизионной башни в Останкино;

подземные помещения способом опускного колодца и подзем-

ные сооружения способом «стена в грунте» и т.д.

По приданию, благодарные рабочие, хорошо знавшие Василия

Яковлевича как опытного строителя, приварили 1 копейку

на самой верхней отметке металлического шпиля Останкинской

башни.

Как творческая личность, Василий Яковлевич руководит

секцией специальных работ Технико-экономического совета

Министерства.

Пятьдесят три года проработал В.Я. Копейко в строительстве

на ответственных постах. Его жизнь, без преувеличения можно

назвать трудовым подвигом. Он вдохновляет грядущие поко-

ления строителей и вселяет оптимизм и веру в силу человечес-

кого духа.


111

По направлению Днепропетровского домостроительного комбината

поступил на учебу в Днепропетровский инженерно-строительный институт,

который окончил в 1974 году (факультет промышленного и гражданского

строительства).

После окончания учебы вернулся на родное предприятие, откуда был призван

в ряды Советской Армии. Служил в строительных войсках, с демобилизацией

продолжил заниматься военным строительством, которому в общей сложнос-

ти отдал одиннадцать лет.

В 1990—1991 гг. работал начальником планового, планово-производственного

отдела строительного управления УВД Днепропетровской области.

В 1992 г. создал и возглавил собственное строительное предприятие.

В настоящее время — генеральный директор ЧП «Арминал».

ЛУЩИК Анатолий Иванович

Анатолий Иванович родом из Черниговской облас ти.

По окончании школы, волею судьбы попал на строй-

ку, которая впоследствии стала главным делом

его жизни. За тридцать лет работы в строительной

отрасли прошел путь от прораба до руководителя

собственной строительной организации — частного

предприятия «Арминал». Основной вид деятельности

которого — капитальное строительство. «Мы строим

объект: берем его в работу и делаем все — от начала

до конца» — так определяет принцип работы своего

предприятия А.И. Лущик.

ЧП «Арминал» имеет лицензию на выполнение более

пятидесяти видов строительно-монтажных работ,

штат его сотрудников укомплектован высококвалифи-

цированными специалистами, способными выпол-

нить работы любого уровня сложности. Наряду

с инженерным составом из людей старшего поколе-

ния, на объектах работают и молодые специалисты:

инженеры, начальники участков, прорабы — недав-

ние выпускники отечественных вузов, в том числе

и Днепропетровского инженерно-строительного

(ныне — ПГАСА).

ЧП «Арминал» также имеет собственный автопарк,

который включает в себя различные механизмы, два

самосвала, легковые и грузовые автомобили. Тяже-

лая техника, необходимая для выполнения крупных

работ, нанимается по контракту в управлении меха-

низации.

Высокое качество работы, широкое применение со-

временных материалов и технологий строительства,

богатый опыт сотрудников — на этом держится незы-

блемый авторитет предприятия. ЧП «Арминал» сегод-

ня — один из наиболее активных и востребованных

участников строительного рынка Днепропетровска,

обладающий увесистым портфелем заказов и дове-

рием клиентов. За восемнадцать лет работы на счету

его строителей — целый ряд зданий и сооружений,

удачно вписавшихся в современный облик Днепро-

петровска. Кроме выполнения строительных работ

«под ключ», специалисты предприятия занимаются

реконструкцией фасадов и капитальным ремонтом

зданий и промышленных сооружений. Все объекты,

на которых ЧП «Арминал» выступал как генеральный

подрядчик, сданы и эффективно эксплуатируются.

112

В 1993 г. окончил ДИСИ по специальности «Строительные, дорожные машины

и оборудование». В 1998 г., без отрыва от работы, получил второе высшее об-

разование в ПГАСА, окончив его с дипломом экономиста.

Трудовую деятельность начал инженером-конструктором ИТЦ «Интест-Днепр»,

в 1994 г. перешел в государственную налоговую инспекцию в Жовтневом районе

г. Днепропетровска, где работал налоговым инспектором, старшим и главным на-

логовым ревизором-инспектором, заместителем начальника, начальником отдела.

В 1999—2004 гг. — начальник управления, заместитель начальника ГНИ в Бабуш-

кинском районе г. Днепропетровска. В 2004—2005 гг. — первый заместитель

начальника ГНИ в Ленинском районе, 2005—2006 гг. — первый заместитель

начальника ГНИ в Жовтневом районе г. Днепропетровска.

С октября 2006 г. — заместитель председателя государственной налоговой

администрации в Днепропетровской области.

Награжден Знаком ГНА Украины «За честь и службу», знаками Днепропетровского

горсовета «За заслуги перед городом» и «225 лет Днепропетровску», Почетным

знаком Украинской международной полицейской ассоциации «За мужество и про-

фессионализм», орденом Казачества Запорожского «Гетман Байда – Вишневецкий».

ЛЕОНОВ Валерий Юрьевич

Валерий Леонов вспоминает: «Если брать учебный про-

цесс, то уровень лекций и практических занятий был очень

высоким. Запомнилась практика на Днепропетровском ре-

монтно-механическом заводе, где пришлось теоретические

знания применять на практике, например, практиковаться

в сварке металлоконструкций.

Среди ярких впечатлений — работа в колхозе перед нача-

лом учебы на первом курсе. Именно там мы лучше узнали

друг друга, дружеские отношения поддерживаем и сейчас.

Если возникает необходимость, созваниваемся, пытаемся

искать и находить наиболее оптимальные решения в наших

сферах деятельности.

Студенческая пора подарила мне прекрасных товарищей

и друзей, которые кроме всего прочего стали хорошими

специалистами и умелыми руководителями. Виталий Кучук

возглавил Запорожский титано-магниевый комбинат, Вла-

дислав Иткин — Новомосковский завод железобетонных

и электротехнических изделий. Эти предприятия, кстати,

являются крупными плательщиками налогов.

Владимир Мазур стал заместителем председателя государ-

ственной налоговой администрации в Днепропетровской

области — начальником специализированной налоговой

инспекции по работе с крупными плательщиками налогов

в Днепропетровске. Кирилл Коренюк — начальник нало-

говой инспекции в Кировском районе нашего города.

После окончания института мне пришлось проектировать

оборудование, внедрять новые технологии, в частности

на Пантелеймоновском огнеупорном заводе в Донецкой

области — производителе формованных и неформован-

ных магнезиальных огнеупорных изделий для различных

тепловых агрегатов, в частности для доменных печей.

Начало девяностых годов — время развития рыночных

отношений. Я и многие мои ровесники заинтересова-

лись экономикой. Именно экономика и финансы, а не

тех нологии выходили тогда на первый план. В то время

расширялся штат налоговых органов. Дипломированных

экономистов не хватало, поэтому в налоговую службу при-

шло много специалистов из других отраслей, и в частнос-

ти — инженеров. Потом мы получали второе, экономичес-

кое образование. В этом был определенный плюс — мы

подходили к организации выполнения предусмотренных

законодательством функций как к технологическому про-

цессу на производстве. Поэтому в короткое время, уже

в 1996 году была создана эффективно работающая налого-

вая администрация.

Сегодня занят интересным и нужным делом, пройдя все

ступени профессионального и служебного роста, я стал

заместителем председателя областной налоговой адми-

нистрации, а одним из направлений, которое я курирую,

является поддержание в эксплуатационном состоянии

и развитие материально-технической базы налоговых

органов. Одних зданий у нас в области — пять десятков.

И если бы я не был инженером, мне было бы намного

сложнее работать. Я считаю полученное в ДИСИ—ПГАСА

образование фундаментальным. Без этого «фундамента»

я не знаю, как бы сложилась моя судьба. Поэтому своей

alma mater я желаю успехов и процветания».

В студенческие годы. Валерий Леонов и Владимир Мазур


113

Міський голова м. Новомосковська.

Дійсний член–кореспондент Міжнародної академії наук екології і безпеки життє-

діяльності, м. Санкт-Петербург, Росія.

Нагороджений орденами Данила Галицького, Святого Рівноапостольного князя Воло-

димира Великого III ступеня, Святого Станіслава IV ступеня, Нестора Літописця,

медаллю ім. М.В. Ломоносова.

Відзначений Почесною Грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед

українським народом» (2006 р.), за особливі заслуги перед українським народом, По-

чесною Грамотою Кабінету міністрів України (2009 р.). Має Почесні відзнаки голови

обласної державної адміністрації, голови обласної ради, Пенсійного фонду України,

Українського видавничого консорціуму «Людина року Придніпров’я —2007» у номінації

«Влада: мер міста», удостоєний відзнаки «Кращий мер Дніпропетровщини».

ЛІТВІЩЕНКО Віктор Іванович

Народився 13 травня 1954 року в м. Макіївка Донецької

області.

У 1976 році закінчив Дніпропетровський інженерно-бу-

дівельний інститут. У 2002 році одержав диплом юриста

Київ ської міжрегіональної академії управління персо-

налом.

Трудову діяльність у 1976 році почав виконробом ПШМК

№66 тресту «Кагульсільбуд» Молдовської СРСР, працював

на об’єктах будівництва Мінтрансстрою СРСР.

У 1981—1991 рр. на комсомольській, радянській і партій-

ній роботі в м. Новомосковську.

З 1994 року незмінно обіймає посаду Новомосковсько-

го міського голови, чотири терміни: 1994, 1998, 2002,

2006 рр. мешканці міста обирають його своїм керівником.

Під керівництвом В.І. Літвіщенка відбуваються повно-

масштабні зміни в інфраструктурі міста, активно ведеться

будівництво, за останні роки збудовані важливі соціальні

об’єкти — центральна міська бібліотека, станція швидкої

невідкладної допомоги, поліклініка на одному з мікро-

районів міста, туберкульозне відділення міської лікарні.

Почато будівництво нового району міста «Самарь». В місті

почали працювати нові підприємства з передовими техно-

логіями, системний розвиток має сфера торгівлі, ЖКГ.

Віктор Літвіщенко є ініціатором багатьох новаторських

і реформаторських програм, що реалізовані і продовжу-

ють реалізуватись в різних галузях життя міста. Комп-

лексна соціальна програма «Новомосковськ — територія

добра та милосердя» десять років надає широку підтрим-

ку населенню.

Програми в галузі охорони здоров’я та освіти, автором

яких він став, спрямовані на покращення здоров’я всіх

мешканців міста.

Очолювана ним влада послідовно здійснює кроки з ре-

формування житлово-комунального господарства міста.

Виконується велика програма газифікації і будівництва

водопроводу в приватному секторі. В.І. Літвіщенко очо-

лив в місті роботу по збереженню і реставрації козацької

святині — Новомосковського Троїцького собору.

Нагородження у 2008 році міста Новомосковська орденом

академіка Вернадського — результат багаторічної роботи

по збереженню довкілля та комплексного підходу до

вирішення питань захисту довкілля та збереження здо-

ров’я городян. Новомосковський міський голова завжди

в руслі передових ідей та інновацій, він проводить полі-

тику активного залучення інвестицій. В Новомосковську

реалізовано немало інвестиційних проектів, з’явились

виробництва сучасного рівня. Новомосковськ став містом

проведення культурно-мистецьких та спортивних свят

і фестивалів, які зберігають кращі досягнення і традиції

міста на Самарі.

Від редакції. Тож побажаємо Віктору Івановичу подаль-

ших успіхів в його нелегкій, але дуже важливій справі,

початок якої поклала alma mater — Дніпропетровський

інженерно-будівельний інститут.

114

Выпускник архитектурного факультета Днепропетровского инженерно-

строительного института 1976 года.

До поступления в институт окончил Днепропетровский индустриальный

техникум (1968 г.).

Прошел службу в рядах Советской Армии.

В 1976 г., после окончания института, был направлен на работу

в Запорожский филиал института «Укргорстройпроект», архитектором.

С 1991 г. является директором и главным архитектором ЧМП —

Архитектурной мастерской В. Лукашев.


Член правления Запорожской организации НСАУ.

ЛУКАШЕВ Виктор Петрович

В 1981 г. Виктор Петрович назначен руководителем группы архитекторов архитектур-

но-конструкторской мастерской № 1. С 1 октября 1983 г. до 30 июня 1984 г. прошел

курсы повышения квалификации при Московском архитектурном институте. C 1991 г.

является директором и главным архитектором ЧМП — Архитектурной мастерской

В. Лукашев.

Лукашев В.П. дважды избирался председателем Запорожской областной организации

Союза архитекторов Украины, активно участвует в организации творческой деятельнос-

ти архитекторов города, уделяет большое внимание развитию творческого потенциала

молодых архитекторов и организовывает их подготовку и прием в члены Национально-

го Союза архитекторов. В настоящее время является членом правления Запорожской

организации Национального Союза архитекторов Украины.

Лукашев В.П. участвовал в составе авторского коллектива в международных конкурсах:

— СССР: конкурс «Олимпийская деревня в г. Сочи» — 1 место, 1990 г.;

— Украина: конкурс «Планировочные предложения по расселению города Одессы

в ХХI веке» — 1 место, 1992 г.;

— США: конкурс «Система расселения в экологически чистой среде, штат Флорида» —

1 место, 1993 г.

Архитектурная мастерская «В. Лукашев» в основном, выполняет проектные работы

на территории города Запорожье и в Запорожской области. Участвует в международ-

ных, городских конкурсах по проектированию.

Основные из них, городские конкурсы:

— конкурс «Деловой центр в районе малого рынка» — 1 место;

— конкурс «Бизнес-центр в районе Центрального бульвара» — 2 место;

— конкурс на планировочное и объемно-пространственное решение застройки жилого

комплекса по ул. Медичной в г. Запорожье — 1 место, 2005 г.;

— конкурс «Градостроительная концепция строительства подземно-надземного много-

функционального комплекса общественного назначения, благоустройства пл. Фести-

вальной и сквера в г. Запорожье» — 2 место, 2006 г.;

— конкурс проектов въездных знаков в г. Запорожье — 1 место, 2006 г.

1/ Торгово-культурный центр по пр. Ленина, г. Запорожье

2/ Здание «Укрсоцбанк» по ул. Дзержинского, г. Запорожье

3/ Многофункциональный торгово-развлекательный центр по Ореховскому шоссе, 10, г. Запорожье

4/ Торгово-развлекательный комплекс по трассе Харьков—Симферополь

5/ Проект благоустройства пл. Фестивальной, г. Запорожье

11

22

33

44

55


115

Выпускник архитектурного факультета Приднепровской государственной

академии строительства и архитектуры 1999 года.

С 1999 по 2007 гг. работал главным архитектором в архитектурной

мастерской «В. Лукашев».

С 2007 г. — начальник управления архитектуры Запорожской

государственной областной администрации, главный архитектор

Запорожской области.


ЛУКАШЕВ Юрий Викторович

22

Работая главным архитектором в архитектурной мастерской «В. Лукашев», выступал автором и соавтором проектов, принимал участие в международных, городских конкур-сах по проектированию.

Основные из них:

— конкурс «Деловой центр в районе малого рынка» — 1 место;

— конкурс «Бизнес-центр в районе Центрального бульвара» — 2 место;

— конкурс на планировочное и объемно-пространственное решение застройки жилого комплекса по ул. Медичной в г. Запорожье — 1 место, 2005 г.;

— конкурс «Градостроительная концепция строительства подземно-надземного много-функционального комплекса общественного назначения, благоустройства пл. Фестивальной и сквера в г. Запорожье» — 2 место, 2006 г.;

— конкурс проектов въездных знаков в г. Запорожье — 1 место, 2006 г.

1/ Административное здание ООО «Александр ЛТД»

2/ АБК ЗАО «Ферротрейдинг» по Южному шоссе, г. Запорожье

3/ Минигостиница по Прибрежной магистрали, г. Запорожье

4/ Многофункциональный комплекс по Хотицкому шоссе, 44 в г. Запорожье

5/ Грузовой таможенный комплекс по принципу «Единое окно» на площадях по ул. Луначарского, г. Запорожье

6/ Автосалон и СТО «TOYOTA» в г. Запорожье

11

33

44

5566

116

Выпускник факультета ПГС Днепропетровского инженерно-строительного

института 1960 года, по специальности «инженер-строитель».

В настоящее время — заместитель директора ГП «Укргипромез»

(г. Днепропетровск).

Награжден орденом Трудового Красного Знамени, лауреат премии Совета

Министров СССР.

Заслуженный работник промышленности Украины (2008 г.).

ЛИТВЯК Василий Григорьевич

Несколько выпускников нашей школы уже учились в Днепропет-

ровском инженерно-строительном институте и сагитировали нас

поступать в этот вуз. Поэтому в 1955 г. я и еще трое выпускни-

ков нашей школы также поступили в ДИСИ на факультет ПГС.

Сегодня нисколько не жалею о своем выборе, хотя до этого

имел смутное представление с чем придется столкнуться после

окончания института. Во-первых, институт дал нам прекрасную

специальность инженера-строителя, которая всегда была и бу-

дет востребована обществом. Во-вторых, у нас были отличные

преподаватели, которые научили нас ответственно относиться

к делу, напряженно работать.

Не секрет, что в ДИСИ у студентов нагрузка была значительно

больше, чем в других вузах города: много курсовых, расчетно-

теоретических и графических работ.

Несколько семестров был старостой группы, а также все пять

лет учебы активно занимался спортом — академической

греблей. Чуть ли не ежедневные тренировки, участие в первен-

ствах города, области, Украины. До сих пор вспоминается один

случай, когда на одной из тренировок ранней весной на Днепре,

нашу восьмерку при переходе от Шефского острова к Комсомоль-

скому, захлестнуло высокой волной, и мы долго держались

в ледяной воде, пока нас не выловил проходящий мимо буксир.

Никто после этого даже насморком не заболел.

Каждые пять лет после выпуска наш курс встречался в институ-

те, а в последнее время — каждый год. К сожалению, со вре-

менем все меньше и меньше однокурсников приходит на эти

встречи. В этом году будем отмечать 50-летие со дня оконча-

ния института. Мои жена и дочь также закончили родной вуз,

факультет ПГС.

После окончания института я получил направление в трест

«Криворожаглострой» (г. Кривой Рог), где проработал два года

в должности мастера. Руководил этим трестом знаменитый

строитель Подлепа Алексей Пантелеймонович. Мне довелось

принять участие в строительстве Южного горно-обогатительно-

го комбината, мелкосортного стана № 3 на заводе «Криворож-

сталь», микрорайона для ИнГОКа.

С 1962 г. по настоящее время работаю в институте «Укргипромез»,

где прошел все ступени от инженера-конструктора до заме с ти-

теля директора. Осуществляю техническое руководство про ек-

тированием объектов черной металлургии. С 1972 по 1980 гг.

в должности главного специалиста института, а с 1980 года

и по настоящее время — заместителя директора института.

Институт «Укргипромез» создан в 1944 г. и во времена Со-

ветского Союза был самым крупным в системе министерства

черной металлургии. Совместно с Мариупольским филиалом

и семью иногородними отделами насчитывал свыше 4000 проек-

тировщиков. Являясь комплексным институтом, он мог выпус-

кать документацию во всех частях. Только проектировщиков-

строителей у нас было около 500 человек.

За время существования института и моей работы в нем запро-

ектировано и построено огромное количество объектов и пред-

приятий черной металлургии в бывшем СССР и за рубежом.

Однако наиболее памятным для меня было участие в проекти-

ровании и строительстве самой крупной на то время доменной

печи, объемом 5000 м3 на заводе «Криворожсталь». Два года

(1973—1974 гг.) находился непосредственно на площадке

строительства, возглавляя авторский надзор.

Руководил этим строительством министр Минтяжстроя Украины

Г.К. Лубенец. Ему помогал заместитель министра А.И. Поно-

ма ренко. Оба выпускники ДИСИ. Были привлечены многие

строительные тресты, управления Минтяжстроя, Минмонтаж-

спецстроя, руководителями и главными инженерами которых

являлись выпускники нашего вуза. При проектировании и строи-

тельстве этой домны использовались наиболее передовые

технические и организационные решения.

Металлургический завод «Криворожсталь». Доменная печь № 9


117

МАЛЫЙ Александр ВладимировичДиректор «Междунардного благотворительного фонда «МБФ»

Главный инженер научно-производственного предприятия «ПИК-А»

Родился 31 марта 1960 г. в г. Днепропетровске.

В 1982 г. с отличием окончил СХС факультет Днепропетровского

инженерно-строительного института, по специальности «инженер-

строитель».

Профессиональную деятельность начал в августе 1982 г. в Передви-

жной механизированной колонне № 91 (ПМК—91) треста «При-

днепровсельстрой» обьединеия «Днепроблагострой» в должности

мастера-строителя. В ПМК—91, а в последствии в ПМК—89 после-

довательно прошел все должности строителя, как тогда говорили

«на линии», т.е. мастера, производителя работ («прораба»),

старшего прораба, начальника строительного участка, начальника

планово-производственного отдела строительного управления.

Непосредственно руководил строительством зданий производствен-

ного назначения, жилых домов, клубов, школ.

С 1996 г. работает в Научно-производственном предприятии

«Пик-А» в должности директора, главного инженера.

Руководил реставрацией фасадов и интерьеров таких знаковых для

г. Днепропетровска объектов, памятников архитектуры как: комп-

лекс зданий Главпочтамта г. Днепропетровска; здания управления

приднепровской железной дорогой; здания отделения «Индекс-

банка» по ул. Южная, 2; здания отделения Национального банка

Украины в Днепропетровской области и многих других.

Реставрация фасадов и интерьеров здания отделения Националь-

ного Банка Украины в Днепропетровской области была отмечена

дипломом за третье место в конкурсе «Лучшие здания и сооружения,

построенные и сданные в эксплуатацию в 2006 г.» в номинации «Объ-

екты реконструкции», а А.В. Малый был награжден почетной грамо-

той Министерства регионального развития и строительства Украины.

Александр Владимирович ведет активную общественную работу,

является соучредителем и директором «Международного благотво-

рительного фонда», основанного в 1998 г. В составе благотвори-

тельных и культурно-образовательных программ, фонд занимался

финансированием работ по проектированию и реконструкции мемо-

риального Севастопольского парка в г. Днепропетровске и реставра-

ции монумента защитникам Севастополя в 1854—1855 гг.

По поручению Днепропетровского горисполкома, от имени город-

ской общины выступал «заказчиком» по производству работ.

В 2007 г. в составе делегации Днепропетровского горисполкома

принимал участие в работе конгресса международной ассоциации

городов-побратимов «Sister cities international» в г. Форт Лаудер-

дейл (Fort Lauderdale) в США.

В 2008 г. был участником конгресса Американского института архи-

тектуры, который проходил в г. Бостон.

Является одним из организаторов и учредителей «Международной

Архитектурной Ассоциации», которая находится в стадии формиро-

вания. Ведет большую общественную работу в Совете директоров

Международной культурно-образовательной ассоциации (США).

1/ Здание Главпочтамта г. Днепропет-

ровска (фасад)

2/ Здание отделения Национального

Банка Украины в Днепропетровской

области (фасад)

3/ Производство работ по росписи

центрального кессона потолка главного

операционного зала

Нацбанка в Днепропетровске

4/ Окончание реставрационных работ

фасада по ул. Южной, 2, («Индекс-

банк») в г. Днепропет ровске

22

33

44

11

118

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института 1974 г.

(механический факультет, специальность «Строительные и дорожные машины

и оборудование»). Работал ассистентом, доцентом кафедры «Строительные и до-

рожные машины», заместителем декана механического факультета ДИСИ.

С 1977 по 1980 гг. — аспирант кафедры «Дорожные машины» МАДИ. В 1980 г. защи-

тил диссертацию на соискание ученой степени к.т.н. С 1999 г. работал заместите-

лем директора по учебной работе Института непрерывного специального образова-

ния (ИНСО) ПГАСА.

С 2003 г. работает директором ИНСО ПГАСА и профессором кафедры строительства

и архитектуры ИНСО.

Награжден знаком «Изобретатель СССР», почетным знаком «Отличник образования

Украины», избран академиком Международной академии безопасности жизнедеятель-

ности, Подъемно-транспортной академии наук Украины, Академии строительства

Украины, советником Международной инженерной академии.

Опубликовал 274 научные работы, в том числе 110 изобретений, 14 учебников

и учебных пособий.

МЕЛАШИЧ Василий Васильевич

«После окончания с серебряной медалью Холминской

сред ней школы на Черниговщине, у меня было желание

посту пить в Киевский политехнический институт на меха-

нико-матема тический факультет и учиться там, где когда-то

прошли студенческие годы С.П. Королева. Мечтал быть

инженером-конструктором. Но мечта не сбылась, в КПИ не

прошел по конкурсу.

Пошел работать разнорабочим на Рыбинский деревообра-

батывающий завод, там же на Черниговщине. Работал и го-

товился к поступлению в вуз. На этот раз решил поступать

в Днепропетровский инженерно-строительный институт,

однако по-прежнему хотелось быть механиком. Мечта сбы-

лась — поступил на механический факультет.

Об этом студенческом периоде остались самые прекрасные

воспоминания. Жил в общежитии, ощущая полную самостоя-

тельность и ответственность за все: учебу, свои поступки.

Учеба давалась мне легко, с первого курса был отличником,

а на третьем курсе стал Ленинским стипендиатом. Работал

в комитете комсомола института, был общественным студен-

ческим деканом факультета. Общественная работа способ-

ствовала формированию определенных деловых качеств,

ответственности за порученное дело.

Научной работай занимался со второго курса института.

Вначале с проф. Бовиным В.А. проводили исследования

гироскопа, затем с доц. Ткачевым С.М. исследовали вибро-

изоляции отбойных молотков, а с четвертого курса с проф.

Колесником Н.П. занялся исследованием эффективности

работы кранов, и под его руководством выполнял диплом-

ный проект.

Диссертационную работу по повышению эффективности

работы скреперов начинал выполнять в ДИСИ под руковод-

ством проф. Хмары Л.А., а завершил ее в целевой аспиран-

туре в МАДИ под руководством проф. Баловнева В.И. Об ас-

пирантуре в Москве остались яркие и хорошие впечатления.

Был победителем конкурса «Лучший молодой изобретатель

Москвы 1979 года». Было предложение остаться в Москве,

возглавить испытательный полигон, но меня ожидал ДИСИ,

куда я вернулся и занялся учебной и научной деятельностью.

После окончания аспирантуры работал доцентом кафедры

строительных и дорожных машин ДИСИ, занимался научны-

ми исследованиями по повышению эффективности работы

машин и оборудования для строительства и реконструкции

зданий и сооружений.

С 1993 г. работал заместителем декана механического

факультета по учебной работе. С 1997 по 2000 гг. — ответ-

ственный секретарь приемной комиссии академии.»

Об институте, который возглавляет В.В. МелашичИнститут непрерывного специального образования ПГАСА

создан в декабре 1998 г. Институт включает три факульте-

та: довузовской подготовки, подготовки и переподготовки

специалистов, повышения квалификации специалистов,

и работает в условиях полного хозрасчета.

Факультет довузовской подготовки обеспечивает подготов-

ку специалистов к поступлению на все специальности

академии, а также подготовку учеников к внешнему незави-

симому тестированию.

Факультет подготовки и переподготовки осуществляет

ускоренную подготовку специалистов на базе образова-

тельно-квалификационного уровня «младший специалист»

по направлениям: «Строительство», «Экономика и предпри-

нимательство», «Инженерная механика». Кроме того, на

этом факультете осуществляется переподготовка специа-

листов с получением ими второго высшего экономического

образования.

На факультете повышения квалификации проходят обуче-

ние специалисты строительной отрасли, а также преподава-

тели техникумов.

В институте созданы все необходимые условия для успешной

подготовки специалистов на современном уровне с исполь-

зованием компьютерных технологий, сети Internet. К услугам

студентов информационно-библиотечный центр с автомати-

зированной системой ИРБИС, электронным читальным залом.

Информационно-компьютерный центр института оснащен

современными персональными компьютерами и лицензион-

ным программным обеспечением для подготовки специалис-

тов по разным направлениям и специальностям.

В институте создана творческая, деловая атмосфера и его

коллектив настроен на дальнейшее развитие института

и повышение уровня подготовки специалистов.


119

Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю

«Теплогазопостачання та вентиляція» у 1980 році.

У 1998 році здобув другу вищу освіту у Кременчуцькому політехнічному інститу-

ті, за фахом інженер-економіст.

Генеральний директор КП «Кременчукводоканал».

Депутат Кременчуцької міської ради трьох скликань. Голова постійно діючої

депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, будівниц тва

та управління комунальною власністю.


Указом Президента України за значний особистий внесок у соціально-економічний

та культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності

нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

МЕДВЕДОВСЬКИЙ Валерій Володимирович

Народився у 1957 році у Кременчуці. Після закінчення

середньої школи № 11 у 1974 році, став на першу сходинку

своєї кар’єри працюючи на Кременчуцькому заводі шляхо-

вих машин слюсарем машиноскладальних робіт.

З дитинства мріяв стати військовим. Не раз він малював

у своїй уяві образ дужого, мудрого, цілеспрямованого,

одним словом, — справжнього чоловіка. Виявилося, що

справжній чоловік — необов’язково військовий. Головне —

бажання, бажання вдосконалювати себе, виховувати у собі

Людину. Тому за порадою старшого брата, який навчався

у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті

та багато розповідав про своє навчання, довго не вагався,

де отримувати вищу освіту і вступив до цього ж навчально-

го закладу. За словами Валерія Володимировича інститут

надав не тільки добрі знання, а й впевненості у житті.

Після отримання диплому проходив службу в Радянській

армії у Комсомольську-на-Амурі (Хабаровський край).

Свій трудовий шлях Валерій Медведовський продовжив

у Кременчуцькому водоканалі, де пройшов від посади

старшого інженера цеху водовідведення до генерального

директора, долаючи не одну кар’єрну сходинку. Якщо пере-

лічити усі посади, які займав протягом цих років, то можна

з гордістю сказати, що він має природну вдачу лідера та ке-

рівника, талант та глибокі інженерні знання.

Займаючи посаду генерального директора КП «Кременчук-

водоканал» Валерій Медведовський з кожним роком виво-

дить підприємство на вищий рівень, активно впроваджуючи

передові вітчизняні та світові досягнення у галузі центра-

лізованого питного водопостачання та очищення стічних

вод. Неодноразово КП «Кременчукводоканал» було відзна-

чено нагородами та грамотами. В рамках програми «Лідер

XXI століття» за впровадження новітніх технологій і високу

якість послуг у галузі водопостачання та водовідведення, на-

полегливе вдосконалення послуг підприємство нагороджене

Знаком якості та дипломом лауреата загальнонаціонального

конкурсу «Вища проба». За результатами діяльності підпри-

ємство отримало звання лауреата Рейтингу провідних під-

приємств житлово-комунальної галузі в номінації «Підприєм-

ства Водопровідно-каналізаційного господарства».

За його кропітку працю та відповідальність близькі, друзі

та люди які оточують дуже поважають і шанують цю лю-

дину. Не можна не зазначити, що Медведовського Валерія

Володимировича неодноразово нагороджено подяками

та грамотами. Він визнаний «Кращим господарником року

у вирішенні соціально-економічних питань». Міжнарод-

на корпорація соціального партнерства «Europe Business

Assembly» (Оксфорд, Англія) та Східно-Українська академія

бізнесу, визначаючи високі професійні досягнення Валерія

Володимировича, присудили йому міжнародну почесну на-

городу орден «Лаври Слави».

У 2006 році підприємство нагороджено Дипломом Лауреата

рейтингу «Кращі підприємства України» в номінації «Кому-

нальне підприємство». Генерального директора КП «Кремен -

чукводоканал» та підприємство, за впровадження нових ви-

на ходів, технологій та технік відзначено нагородою «Нова

генерація».

Валерій Володимирович людина доброзичлива, енергійна,

він завжди самовідданий своїй роботі. Має дружину, двох

синів та онучку, тому повертатись додому після виснажли-

вого робочого дня, йому завжди приємно, бо там відчува-

ється родинне тепло та затишок. У вільний час полюбляє

рибалити, полювати та грати у футбол.

Рідному вузу він хотів би побажати подальшого розвитку,

створення сучасної навчальної бази, впроваджень у ви-

робництво наукових розробок і досягнень вузівської науки.

А теперішнім студентам — наполегливо оволодівати знан-

нями, берегти та підвищувати престиж своєї alma mater.

120

СТРОГАНОВ Юрий ВикторовичОкончил вечернее отделение Запорожского филиала Днепропе-

тровского инженерно-строительного института в 1963 г.

С 1969 по 1992 г. — заместитель генерального директора по

капитальному строительству Запорожского производственного

объединения «Моторостроитель» Министерства авиационной

промышленности СССР (ныне ОАО «Мотор Сич»).

Ветеран труда, почетный пенсионер ОАО «Мотор Сич».

Родился 30 июля 1935 г. в г. Запорожье.

В 1952 г. окончил среднюю школу в городе Запорожье, а в 1957 г. — Запорожский гидроэнергети-

ческий техникум.

Трудовую деятельность начал в 1957 г. на Запорожском заводе «Моторостроитель» Министерства

авиационной промышленности СССР.

Без отрыва от производства, со своим сокурсником, Березовским Михаилом Наумовичем, окончил

вечернее отделение Днепро петровского инженерно-строительного института в 1963 г. (запорож-

ский филиал ДИСИ с квалификацией инженера-строителя).

Работал техником-строителем, мастером строительного цеха, старшим мастером (прорабом), за-

местителем начальника строительного цеха, начальником строительного цеха, главным инженером

управления капитального строительства.

В 1969 г. Ю.В. Строганов назначен заместителем генерального директора по капитальному строи-

тельству Запорожского производственного объединения «Моторостроитель» и проработал в этой

должности 23 года.

Уже при Юрии Викторовиче Строганове, строительные работы на заводе выполнялись собствен-

ными силами. Чтобы не зависеть от сторонних организаций, была поставлена задача развить

собственное строительное производство.

Более чем на полвека связал он свою судьбу с единственным в своей жизни Запорожским пред-

приятием ОАО «Мотор Сич», посвятив ему талант строителя.

С женой, Александрой Николаевной, вырастили и воспитали двух дочерей: Елену и Людмилу —

1957 и 1960 годов рождения.


121

БЕРЕЗОВСКИЙ Михаил НаумовичОкончил вечернее отделение Запорожского филиала Днепропе-

тровского инженерно-строительного института в 1963 г.

С 1992 г. по настоящее время — заместитель председателя

правления — директор по капитальному строительству, рекон-

струкции, техническому перевооружению и социальному развитию

Запорожского ОАО «Мотор Сич».


Родился 15 февраля 1938 г. в поселке Фрайдорф, Днепропетровской области.

В 1955 г. окончил среднюю школу в городе Запорожье. С 1956 г. учился в техническом училище

№ 2, после окончания которого, получил специальность каменщика-монтажника железобетонных

конструкций.

В 1957 г. направлен на работу в строительно-монтажное управление № 2 «Гражданстрой», треста

«Запорожстрой», где работал по специальности до 1961 г.

Без отрыва от производства, в 1963 г. окончил вечернее отделение Днепропетровского инженер-

но-строительного института (Запорожский филиал ДИСИ с квалификацией инженера-строителя).

С 1962 г. работает на Запорожском заводе «Моторостроитель» Министерства авиационной промыш-

ленности СССР (ныне — ОАО «Мотор Сич»), до этого уже 7 лет проработав в строительной сфере.

Приход Михаила Наумовича Березовского на завод, совпал с началом периода быстрого развития

предприятия, а, соответственно, активного строительства.

М.Н. Березовский работает в отделе капитального строительства завода инженером-строителем,

главным инженером отдела капитального строительства, главным инженером Управления капи-

тального строительства.

С 1992 г. по настоящее время — заместитель генерального директора по капитальному строитель-

ству, реконструкции, техническому перевооружению и социальному развитию, заместитель пред-

седателя правления ОАО «Мотор Сич». Заслуженный строитель Украины, ветеран труда.

За 48 лет работы на заводе, М.Н. Березовскому пришлось заниматься практически всеми сущес тву-

ющими видами строительных работ и решать вопросы для их осуществления.

С женой, Лирой Ивановной, вырастили и воспитали двоих детей: дочь Наталью и сына Кирилла —

1963 и 1968 годов рождения.

ропе

122

Запорожское ОАО «Мотор Сич» — крупнейшее

предприятие в СНГ и единственное в Украине

по производству авиационных двигателей.

В 2007 г. исполнилось 100 лет с момента его

основания.

Авиационное производство в г. Запорожье,

началось со строительства мотора для зна-

менитого самолета, первого в мире серийного

многомоторного бомбардировщика, назван-

ного именем русского былинного богатыря —

Илья Муромец. Этот самолет, широко просла-

вившийся в годы Первой мировой войны, стал

символом становления Российской авиации

и авиационной промышленности. С момента его

создания ведет отсчет и история Запорожского

моторостроительного предприятия, чья деятель-

ность оказала влияние не только на отечествен-

ную, но и мировую авиационную промышлен-

ность.

Традиции строительства двигателей для само-

летов-гигантов, продолжилась на «Мотор Сич»

производством двигателей для могучих самоле-

тов «Руслан» и «Мрия».

Всемирно известные самолето- и вертолето-

строительные фирмы Антонова, Бериева, Кли-

мова, Туполева, Ильюшина, Яковлева, делали

и продолжают делать выбор в пользу двигате-

лей производства нашего предприятия. Этот

выбор определяется тем, что «Мотор Сич» фир-

ма, проверенная временем. За плечами — де-

сятилетия безупречной работы в авиационном

двигателестроении.

Сегодня «Мотор Сич» производит более 55 мо-

дификаций двигателей, которые поднимают

в воздух 80 типов летательных аппаратов.

Во второй половине XX века, предприятие

приступило к освоению наземной техники, для

производства которой, применяются авиацион-

ные технологии (передвижные электростанции,

газотурбинные компрессорные установки для

перекачки газа и т.д.).

Высокое качество, которое является неотъем-

лемым условием работы авиационных пред-

приятий, отмечает всю гамму изделий «Мотор

Сич» — его гражданскую продукцию, товары

народного потребления, медицинские инстру-

менты и имплантанты, строительные материалы

и конструкции.

Расширение номенклатуры изготовляемых изде-

лий, рост объема их выпуска, внедрение новых

технологий, требует ежегодно дополнительных

мощностей и производственных площадей.

В начале 60-х гг. прошлого столетия, при рекон-

струкции и расширении цехов по производству

авиационных изделий, в условиях действующе-

го предприятия, возникают проблемы. Геомет-

рические размеры зданий и сооружений пред-

приятия, их строительные конструкции образца

довоенного времени и начала 1950-х годов,

не позволяли разместить необходимое обору-

дование и создать условия для производства.

Укрепление оснований фундаментов под зда-

ния и оборудования, укрепление конструкций

стен, колонн, перекрытий, покрытий, замена

кровель и фонарных переплетов, реконструк-

ция подкрановых путей, существующих зданий

и т. д. — далеко не полный перечень работ,

которые требовали принятия неординарных, не-

типовых решений для их выполнения в кратчай-

шие сроки.

Самолет «Мрия» с двигателями производства ОАО «Мотор Сич»


123

Это осложнялось еще и тем, что подобного рода

работы под любым предлогом не принимались

к исполнению строительными организациями

системы Минтяжстроя и Минпромстроя УССР.

Руководство Запорожского объединения «Мото-

ростроитель», принимает решение создать новые

и расширить существующие строительные цехи,

создать мощности по производству строительных

железобетонных и металлических конструкций,

заводы по производству товарного раствора и бе-

тона, производству кирпича и черепицы, цех по

изготовлению древесно-стружечной плиты с ис-

пользованием отходов древесины, как на осно-

вной территории предприятия в г. Запорожье, так

и на его филиалах в г. Снежном, Донецкой облас-

ти, и в г. Волочиске, Хмельницкой области.

Строительное производство

Здание заводоуправления

«Мотор Сич»

124

При Управлении капитального строительства,

создается проектный отдел, укомплектованный

грамотными инженерами-конструкторами стро-

ительного профиля.

Полученная лицензия Госстроя Украины, дает

право строительному комплексу «Мотор Сич»,

проектировать и выполнять все виды строитель-

но-монтажных работ на территории Украины

без ограничений.

Развитие строительного комплекса на Запорож-

ском объединении «Моторостроитель», связано,

прежде всего, с двумя именами — это Юрий

Викторович Строганов и Михаил Наумович

Березовский, предыдущий и нынешний замес-

титель генерального директора объединения

по строительству — сокурсники и выпускники

Днепропетровского инженерно-строительного

института 1963 года.

Комплекс завода силикатного кирпича

Цех формовки завода силикатного кирпича


125

Эти люди заложили основу строительной индуст-

рии предприятия. Они строили цеха, филиалы

завода в других городах Украины, дома отдыха,

школы, детские сады, жилые дома.

Не будет преувеличением сказать, что строи-

тельство — это основа основ. Со стен и крыши

над головой, начинается не только человеческое

жилье, с этого начинается любое производство.

«Мотор Сич» повезло в том, что руководители

объединения — Василий Иванович Омель-

ченко — герой социалистического труда,

и нынешний его преемник Вячеслав Алек-

сандрович Богуслаев — герой Украины,

прекрасно понимали значение инженерно-

строительной службы, поддерживали стро-

ителей, уделяли внимание строительной

индустрии предприятия, а В.А. Богуслаев,

даже в условиях экономического кризиса, спо-

собствует еще большему его развитию.

В результате ОАО «Мотор Сич» имеет возможность

быть независимым от той или иной строительной

фирмы, и проводить строительные работы своими

силами, причем на уровне, вполне конкурентос-

пособном, по сравнению с организациями, кото-

рые занимаются исключительно строительством.

Завод по праву может считаться новатором

многих новых технологий строительной инду-

стрии и строительства. Впервые в Запорожье

на «Мотор Сич», хозяйственным способом был

построен многоэтажный жилой дом, с примене-

нием технологии замачивания грунтов. Строи-

лись кирпичные, панельные, и блочные дома,

на камуфлетных сваях.

Авиационный двигатель

на испытательном стенде

126

Дефицит цемента в 1970-х гг., при строительстве

покрывался за счет применения безцементных

смесей. Моторостроительное объединение, в

содружестве с учеными, разработало и внедрило

установку для производства бетона из местных

вяжущих — отходов металлургического произ-

водства, методом помола шлаков в дезинтегра-

торных установках.

Масштабы строительства, осуществляемые

предприятием «Мотор Сич» в 1970 —1980-е гг.,

сейчас может вызвать изумление. За короткие

сроки, начиная работы хозяйственным способом,

а в дальнейшем — привлекая подрядные строи-

тельные организации, были построены филиалы

завода.

В г. Запорожье на правом берегу реки Днепр —

машиностроительный завод им. В.А. Омельченко,

с новейшей технологией литья деталей авиаци-

онных двигателей и уникальными по конструк-

ции испытательными боксами, для крупнораз-

мерных двигателей на самолеты типа «Руслан» и

«Мрия».

В Донецкой области — Снежнянский машино-

строительный завод по производству лопаток

авиационных двигателей всех модификаций и то-

варов народного потребления.

В г. Волочиске, Хмельницкой области — Волочис-

кий машиностроительный завод по производству

передвижных электростанций, на базе отработав-

ших свой ресурс, авиационных двигателей.

В г. Лебедине Сумской области — завод по изго-

товлению инструмента.

Параллельно с ростом производственных мощ-

ностей, осуществлялась большая программа по

жилищному строительству, строительству объек-

тов здравоохранения, отдыха и спорта.

Застройка жилья велась кварталами, со сносом

ветхого одноэтажного жилья, в непосредствен-

ной близости от завода. Такая застройка себя

оправдывала, исключая частично или полностью

транспортные затраты по доставке рабочих к

производству.

Город Запорожье — большой индустриальный

центр, в котором сосредоточены крупные про-

мышленные предприятия, с большой численнос-

тью работающих. В 1980-е гг. предприятия тре-

бовали еще большего развития, а обеспечение

жильем значительно отставало от потребностей.

Жилые дома в квартале по ул. Чаривной в г. Запорожье, построенные хозяйственным способом предприятия


127

Было принято решение обеспечить, по-возмож-

ности, развитие строительной индустрии в г. За-

порожье силами самих предприятий. Инициато-

ром этого движения был генеральный директор

завода «Моторостроитель» — В.А. Богуслаев.

Так была создана общественная организация

«Содружество».

30 запорожских заводов согласились войти в ас-

социацию «Содружество», которая не просила

никакой поддержки у государства, и начала ре-

шать жилищную проблему собственными силами

и на собственные средства.

За короткий промежуток времени, на ОАО «Мотор

Сич», было построено и введено в эксплу а тацию,

в городах Запорожье, Снежное, Волочиск, Лебе-

дин — 422 тыс. м кв. производственных площа-

дей (302 тыс. м кв., 47 тыс. м кв., 63 тыс. м кв.

и 10 тыс. м кв. соответственно); жилья — 621

тыс. м кв. (518 тыс. м кв., 27 тыс. м кв., 69 тыс.

м кв. и 6,7 тыс. м кв.); 20 детских дошкольных

учреждений на 3940 мест; больничный комплекс

на 240 мест с грязелечебницей; профилакторий

в г. Запорожье на 300 мест; профилакторий в

г. Волочиске на 100 мест; средняя школа в г.

Запорожье на 1540 учащихся, в г. Волочиске на

1296 учащихся; лечебный пансионат «Горизонт»

в г. Алушта, АР Крым на 450 мест; 2 базы отдыха

«Прибой» и «Мотор» на Азовском море на 820

мест; комбинат питания в г. Запорожье на 2200

мест и в г. Волочиск — на 400 посадочных мест;

спортивный комплекс СК «Стрела» в составе лег-

коатлетического манежа, спортивного зала и пла-

вательного бассейна, благодаря чему появилась

возможность проводить спортивные соревнова-

ния международного уровня и мн. др.

По инициативе генерального директора В.А. Богу-

слаева, усилиями подразделений строительного

комплекса, за счет собственных средств пред-

приятия, используя материалы и конструкции

собственного производства, было реконструиро-

вано пришедшее в негодность здание бывшего

кинотеатра, под кафедральный Свято-Андреев-

ский собор.

В настоящее время, сохранился и продолжает

действовать в составе ОАО «Мотор Сич», полный

строительно-монтажный комплекс, с заводами

стройиндустрии, способный выполнять любые

работы с нулевого уровня и — «под ключ».

Свято-Андреевский собор

128

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института, фа-

культета ПГС 1960 г.

Профессор кафедры строительства и архитектуры Института непрерыв-

ного специального образования Приднепровской государственной академии

строительства и архитектуры.

Эксперт Днепропетровского регионального центра по лицензированию, ат-

тестации и сертификации в строительстве по направлению «Строитель-

ное производство».

НИЖНИКОВСКИЙ Георгий Сергеевич

После окончания института молодой специалист Георгий

Нижниковский получил назначение на всесоюзную ударную

комсомольско-молодежную стройку «Казахстанская Маг-

нитка», г. Темир-Тау. Работал в тресте «Казметаллургстрой»

на линейных должностях, одновременно занимаясь рацио-

нализаторской работой. Это и предопределило дальней-

ший род деятельности Георгия Сергеевича — поступление

в аспирантуру родного вуза на кафедру технологии строи-

тельного производства, на которой он выполнял дипломный

проект. Защитил кандидатскую диссертацию в 1967 г.

После защиты диссертации на базе ее научных разработок

и последующих прикладных исследований в области техно-

логии и организации монтажа строительных конструкций

промышленных зданий Г.С. Нижниковский создал отрасле-

вую научно-исследовательскую лабораторию монтажных ра-

бот Минмонтажспецстроя УССР при ДИСИ, был ее заведующим

в 1968—1970 гг., а позднее — ее научным руководителем.

Доцент ДИСИ—ПГАСА (1970—1983 и 1987—2006 гг.).

В 1984—1986 гг. — заведующий кафедрой Полтавского

инженерно-строительного института. Старший научный со-

трудник (1969 г.), доцент (1972 г.).

Изданные им научные труды рассматривают вопросы тео рии,

практики и преподавания монтажа строительных конст-

рукций в условиях нового строительства и реконструкции

промышленных

зданий, а с 90-х гг.

ХХ ст. — вопросы

технологии устройства

термоизоляции жилых

и гражданских зданий

и промышленных

сооружений. Георгий

Сергеевич опублико-

вал свыше 120 печат-

ных работ. Им изданы

два учебника, в т.ч.

первый в СССР учебник

по технологии мон-

тажа металлических

конструкций (1981 г.),

пять книг и двенадцать

брошюр. Подготов-

лены три кандидата

технических наук.

За разработку безвы-

верочного метода мон-

тажа сборных железобетонных колонн Г.С. Нижниковский

награжден бронзовой медалью ВДНХ СССР (1974 г.).

Первый опыт работы мастеромСтуденческие сборы на 4 курсе, 1959 г.

На первомайской демонстрации, 1956 г.


129

За это время предприятием многое

достигнуто. Постро енные жилые

дома по ул. Отакара Яроша, № 26

(2004 г.) и № 22 (2005 г.), при-

знаны одними из лучших домов

в Украине по итогам 2004 и 2005

годов.

Запатентованные разработки

поз воляют возводить монолитные

железобетонные каркасы одно-

временно с наружными стенами

двух- и трехслойной конструкции.

Разработанная эффективная и эко-

номичная система армирования

монолитных и сборно-монолитных

каркасов, широко применяется

при проектировании и строитель-

стве жилых домов.

Опалубочные системы сборно-

моно литных каркасов и элемен-

тов жесткости успешно конкури-

руют на рынке опалубки.

За профессиональные достиже-

ния В. Б. Никулин стал Лауреатом

международной награды «Лавры

славы» (2007 г.), награжден ме-

далями «Ділова людина України»

и «Золотая кельма».

Окончил факультет ПГС ДИСИ в 1975 г.

С 1975 по 1982 гг. работал в Государственном Союзном проектном институ-

те. Участвовал в проектировании и строительстве объектов военно-про-

мышленного комплекса Советского Союза.

С 1982 по 1989 гг. — ведущий инженер ОКСа Харьковского физико-техничес-

кого института. Принимал участие в организации строительства физи-

ко-технических комплексов по ускорительным технологиям, исследованиям

новых материалов применяемых в ракетно-космической области.

С 1989 по 1996 гг. — начальник производственного отдела, главный инженер

завода ЖБК—14 в тресте «Жилстрой—2».

В настоящее время — первый заместитель управляющего — главный инже-

нер АО «Жилстрой-2», г. Харьков.

НИКУЛИН Валерий Борисович

В период упадка строитель-

ной отрасли, начиная с 1997

по 2003 гг. работал на различных

руководящих должностях: замес-

тителем директора ЗАО «Агропром-

сервис», директором ООО «Хар-

кiв нафтасервiс», техни ческим

директором нефтяной компании

«НАЛКО», руководил строитель-

ством АЗС, нефтебазы, реконструк-

цией нефтеперерабатывающего

завода.

С 2003 г. — первый заместитель

управляющего — главный инже-

нер АО «Жилстрой-2».

1/ Жилой дом по ул. Космической, 12-А

в г. Харькове

2/ Жилой дом по ул. Откара Яроша, 22


3/ Жилой дом по ул. Откара Яроша, 26


11

22

33

130

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт

в 1973 году, факультет сельскохозяйственного строительства.

После окончания вуза работал на различных должностях: занимался

сельскохозяйственным строительством в Запорожской области, строил

жилье на крайнем Севере, возводил объекты военного назначения в Венгрии,

занимался научной работой в НИИ строительных конструкций,

был главным инженером управления капитального строительства

завода «Преобразователь» (г. Запорожье).

С 1994 г. по настоящее время — директор Запорожского предприятия

по экспериментальному строительству ООО «Армасс».

ОМЕЛЬЧЕНКО Алексей Григорьевич

Первые уроки профессии Алексей Григорьевич приобрел

еще во время службы в рядах Советской армии, где в соста-

ве строи тельных войск принимал участие в строительстве

атомной электростанции в Чернобыле. После армии вернулся

в родной город, где занимался сельхозстроительством в Запо-

рожской области, был назначен заместителем председателя

колхоза. Затем возводил жилье для военнослужащих на край-

нем Севере (пос. Тикси у берегов моря Лаптевых). Вернув-

шись в родное Запорожье, несколько лет отдал науке, работая

в НИИ строительных конструкций. Далее — Южная группа

войск, Венгрия, строительство зданий и сооружений военно-

го назначения (аэродромы, танкодромы, танкохранилища).

Несколько лет работал на должности главного инженера

управления капитального строительства завода «Преобра-

зователь». Затем новое время открыло новые возможности,

и в 1991 го ду Алексей Григорьевич создал строительный

кооператив, а в 1994-м — ООО «Армасс», о котором стоит рас-

сказать более подробно.

Старт в строительном бизнесе для Алексея Омельченко был

довольно громким: в начале 1990-х он вместе с коллегами

впервые начал внедрять на практике новый способ подго-

товки оснований — армированный массив. К сведению, эта

технология и дала название фирме «Армасс», которая успеш-

но работает на строительном рынке Запорожской области

уже более пятнадцати лет. А тогда, в далеких девяностых, этот

способ был новинкой не только для Украины.

«Мы выходили на мировой патент» — рассказывает Алексей

Григорьевич, «способ «армированный массив» был внедрен

нами в Бородинском микрорайоне на улице Ладожской, где

завод «Преобразователь» планировал строительство ступен-

чатого многоэтажного жилого дома. Наша компания закончи-

ла проект и полностью подготовила основание». Но грянул

дефолт, и масштабный проект пришлось прервать.

Сегодня, анализируя все этапы существования ООО «Армасс»

Алексей Григорьевич называет самым трудным первую поло-

вину девяностых. К каким только мерам не приходилось при-

бегать, в какие омуты не бросаться, чтобы сохранить родное

предприятие. Были времена, когда «Армасс» был вынужден

забыть о любимом деле и, чтобы выжить, заниматься автопе-

ревозками, металлоломом и т.д..

Сегодня ООО «Армасс» — известная в Запорожье проектно-

строительная компания, выполняющая полный комплекс

проектных, изыскательских и строительно-монтажных работ.

Отвечая на вопрос о сфере деятельности, члены трудового

коллектива, не задумываясь, отвечают: «Мы можем все».

Действительно, предприятие обладает всем необходимым

для того, чтобы вести строительство от начала и до конца:

от разработки проекта до сдачи его в эксплуатацию. В его

сферу деятельности входит: строительство, капитальный

ремонт объектов, технологический и проектный инжиниринг,

осуществление функций генерального подрядчика. Наряду

с выполнением функций генерального подрядчика по соору-

жаемым объектам компания выполняет и функции инвесто-

ра-застройщика, обеспечивая финансирование и управление

строительными проектами.

Промышленная база ООО «Армасс», расположенная в Хортиц-

ком районе, занимает территорию в 3 га. Здесь находятся

помещения для стоянки и ремонта машин и механизмов, сле-

сарно-токарное производство и пр. Коллектив предприятия

насчитывает более шестидесяти человек. В перечне объектов,

над которыми трудились профессионалы ООО «Армасс», —

станции техобслуживания автозавода «Коммунар», элитные

коттеджные постройки в поселках Солнечный и Крестьянский,

реконструкция сети запорожских хлебозаводов, очистка рек

и укрепление берегов с целью водопонижения, реконструк-

ция и капитальный ремонт школ, детских садов, благоустрой-

ство Хортицкого района — строительство детских площадок,

парков, зон отдыха… Визитной карточкой Хортицкого района,

стала известная каждому местному жителю семнадцатиэтажка


131

по проспекту Юбилейный. Благодаря ООО «Армасс», этот дом

со сложной судьбой обрел вторую жизнь. При содействии

мэра Запорожья Евгения Карташова, эта в прошлом недо-

строенная высотка, была передана ООО «Армасс». Более года

предприятие потратило на дорогостоящую работу по обследо-

ванию, устранению дефектов и усилению строительных кон-

струкций. В результате, дом не только спасен от перспективы

разрушения, но и более ста запорожских семей обеспечены

качественным жильем в самом центре экологически чистого

района.

Многоэтажный жилой дом был построен с применением

ряда энергосберегающих технологий. Наряду с устройством

утепления наружных фасадных стен из пенополистирольных

плит при возведении верхних этажей из монолитного бетона

впервые была применена технология несъемной опалубки

«VELOX», что существенно позволило снизить значительные

затраты на отопление здания. Дом также оснащен дополни-

тельным оборудованием, таки как индивидуальный тепловой

пункт, включающий прибор учета и автоматику, учитывающую

погодные условия. Экономия тепла составляет более 25%.

В горячем водоснабжении использована рециркуляционная

система. В каждой квартире установлены приборы учета воды

и тепла. Предусмотрена система диспетчерского контроля

инженерного обеспечения дома. Для освещения подъездов

и лестничных площадок использованы датчики движения, что

обеспечивает значительную экономию электроэнергии.

Несмотря на присутствие на Запорожском рынке более

крупных строительных компаний, в том числе иногородних,

ООО «Армасс» конкуренции не боится.

«У нас есть своя ниша — это Хортицкий район. А тут еще

строить и строить» — говорит Алексей Григорьевич.

Перспектива и в самом деле есть. В Запорожье ведется строи-

тельство мостовых переходов через р. Днепр, и Хортицкий

район — самый экологически чистый район города, после

достройки мостовых переходов, гарантировано обретет еще

большую привлекательность среди горожан. ООО «Армасс»

уже заявлены инвестиционные проекты по сооружению объек-

тов жилья и соцкультбыта в этом районе города. Предпола-

гается окончание строительства монолитного жилого дома

№ 3 по пр. Юбилейный, а также строительства архитек-

турного ансамбля из трех высотных каркасно-монолитных

жилых домов повышенной комфортности со встроенно-при-

строенными объектами инфраструктуры на пересечении

пр. Юбилейный и улиц Запорожского Казачества, Лахтинской

и Жукова. В планах компании строительство спортивно-оздо-

ровительного комплекса, который будет включать в себя

закрытый и открытый спортивные бассейны, крытый бассейн

для обучения плаванию детей, теннисные корты, скейт-парк,

закрытую площадку для пляжного волейбола. В ближайших

планах компании — окончание строительства 144-квартирно-

го жилого дома с объектами инфраструктуры в г. Вольнянске

Запорожской области.

Компания — патриот своего города и хочет сделать его еще

краше, лучше и комфортнее, а жителей города обеспечить

новыми благоустроенными квартирами и спортивными

соору жениями. И хочу отметить, что это заслуга всех наших

работников — от рядового до руководителя.

Взять и приумножить в стенах академии все лучшее из приоб-

ретенного десятилетиями — пожелание родному вузу Алексея

Григорьевича Омельченко. И к нему наверняка присоединить-

ся великое множество бывших студентов института, которые

своими делами готовы отчитаться перед alma mater.

132

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный инсти-

тут в 1966 году, квалификация — «инженер-строитель».

После окончания института работал техником-строителем,

главным инженером и начальником домоуправления № 15;

заведующим отделом Кировского райисполкома г. Днепропе-

тровска.

В 1973 г. был избран заместителем председателя испол кома

Кировского районного Совета депутатов трудящихся. Впо-

следствии неоднократно избирался депутатом Кировского

районного Совета г. Днепропетровска.

Является членом Президиума Совета директоров вузов

І—ІІ уровней аккредитации Днепропетровской области.

ОРЛОВ Виктор Васильевич

С января 1979 года — директор Днепропетровского

монтажного техникума, который под руководством Вик-

тора Васильевича стал одним из ведущих и престижных

учебных заведений Днепропетровщины. Техникум ведет

подготовку студентов на базе 9-ти и 11-ти классов по сле-

дующим направлениям: «Маркетинг», «Энергомашино-

строение», «Строительство» и «Архитектура». Приказом

Министерства образования и науки Украины техникум

признан базовым по разработке государственных стан-

дартов образования по трем специальностям направле-

ния «Строительство». К услугам студентов техникума:

современные аудитории, шесть компьютерных классов,

учебно-производственные мастерские, библиотека с

читальным залом и общежитие, расположенное рядом

с учебным корпусом. Работают кружки художественной

самодеятельности и технического творчества, разноо-

бразные спортивные секции.

За высокий профессионализм, значительный вклад в вос-

питание и обучение студентов техникума Орлов Виктор

Васильевич награжден орденом «За заслуги» ІІІ сте-

пени, грамотой Верховного Совета «За заслуги перед

Украинским народом», Знаком «Отличник образования

Украины», Нагрудным знаком «Петро Могила», отме-

чен Почетными грамотами областной государственной

администрации, областного и городского советов города

Днепропетровска.

Кабинет культурологии

Лаборатория физики

Компьютерный класс


133

ПИДОРВАН Игорь ГригорьевичЗаслуженный архитектор Украины

Лауреат государственной премии в области градостроительства и архитектуры

Родился 6 апреля 1948 года.

В 1975 году окончил архитектурный факультет Днепропетровского

инженерно-строительного института.

Профессиональную деятельность начал в 1967 году после окончания

архитектурного отделения Днепропетровского энергостроительного

техникума. 35 лет работал в ГПИ Днепрогражданпроект, где прошел

все стадии развития, как архитектор-профессионал до должности

заместителя директора института по градостроительству и архитек-

туре.

Имеет большое количество авторских работ, в том числе реализо-

ванных. Успешно руководил и руководит творческими коллектива-

ми. Член Национального Союза архитекторов Украины.

В 1985 году был избран председателем правления Днепропетров-

ской областной организации Национального Союза архитекторов

Украины, членом правления Союза архитекторов Украины, членом

правления Союза архитекторов СССР, делегат 8-го съезда архитекто-

ров Украины и 8-го съезда архитекторов СССР.

Имеет много публикаций и выступлений в различных средствах мас-

совой информации местного и общеукраинского уровня. Печатается

в различных изданиях.

Активную общественную работу проводит на международном

уровне. В 2006 году принят в члены Американского института

архитекторов. Активно взаимодействует с Международным Союзом

Архитекторов (UIA).

В 2004 году назначен начальником Главного архитектурно-планиро-

вочного управления городского совета г. Днепропетровска — глав-

ным архитектором г. Днепропетровска, где проводил большую

работу по формированию архитектурного лица г. Днепропетровска

как города европейского уровня архитектуры.

В 2006 году к 230-летию основания города, выходит фундаменталь-

ная книга «Днепропетровск. Архитекторы», непосредственным соз-

дателем и главным организатором которой является Пидорван И.Г.

Является советником городского головы г. Днепропетровска по

вопросам градостроительства и архитектуры. В советский период

награжден медалью «За трудовую доблесть» (1981 г.). Неодно-

кратно награждался грамотами городского и областного советов,

национального Союза архитекторов Украины, Госстроя Украины.

Награжден памятной медалью «За заслуги перед городом». Участник

и лауреат архитектурных конкурсов разных уровней. Лауреат между-

народного конкурса «Созидание». Член Американского института

архитекторов. Член Совета директоров Международной Культурно-

Образовательной Ассоциации (США).

1/Реконструкция застройки Донецкого шоссе в г. Днепропетровске

2/ Реконструкция рекреационной зоны на ж/м Красный камень

в г. Днепропетровске

3/ Многофункциональный центр на ж.м.Сокол в г. Днепропетровске

4/Реконструкция набережной Ленина в г. Днепропетровске

11

22

33

44

134

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт, факультет ПГС,

в 1971 г.

Трудовую деятельность начал токарем-карусельщиком на заводе «Южгидромаш»

(г. Бердянск). Прошел путь от мастера (в 1972 г.) до начальника участка (в 1976 г.)

на строительстве КАМАЗа в Набережных Челнах. После возвращения в Украину

работал в Запорожье в «Запорожалюминстрое», на заводе «Коммунар», на строи-

тельстве корпуса по производству автомобилей «Таврия». Затем перевелся в трест

«Бердянскстрой», где проработал 23 года, пройдя путь от начальника участка,

главного инженера и начальника управления до заместителя главного инженера

СМТ «Бердянскстрой».

В настоящее время — директор Бердянского филиала Государственного предприятия

ГНИ и ПИИ «НИИпроектреконструкция».

ПАНАСЕНКО Геннадий Александрович

Из воспоминаний Геннадия Александровича.

Студенческие годы навсегда остались в памяти. Всего

не перескажешь, разве что некоторые эпизоды. Боль-

ше всего запомнилось следующее:

Последний день в качестве студента. Жили мы в сту-

денческом общежитии. Отпраздновали, сели играть

в преферанс и забыли закрыть дверь в комнату.

А на следующее утро, знаменитый А. Е. Шило, делает

обход в общежитии и отстраняет всех 4-х жильцов

нашей комнаты от защиты диплома. А я в этот день

защищался в 11.00. Хватаю свои четыре подрамни-

ка, 20 чертежей и бегу в институт. Защищался

по кафед ре архитектуры. Первые по списку боятся

идти первыми, а я пошел. Докладываю, а сам смотрю

на входную дверь в аудиторию. Доложил, ответил

на вопросы комиссии, нервы, как струна. Председа-

тель комиссии В. Г. Мусин, поздравляет меня, жмет

руку, а тут в аудиторию влетает А. Е. Шило с приказом

об устранении меня от защиты, но протоколы уже

запол нены…

Годы учебы запомнились множеством разнообразных

забот и дел. Кроме занятий и хлопотного общаговско-

го быта не давали скучать обязанности члена коми-

тета комсомола курса. Еще я вел подготовительные

курсы по поступлению в наш институт на Днепропет-

ровском металлургическом заводе им. Петровского,

участвовал в художественной самодеятельности.

В составе эстрадных оркестров института и Дворца

Студентов Днепропетровска неоднократно выступал

с концертами по области и на украинском телевиде-

нии. Был чемпионом ДИСИ по шахматам в командном

первенстве и долго хранил красную майку с над-

писью об этом.

Яркие впечатления остались и от участия в студенчес-

ких строительных отрядах в Днепропетровской облас-

ти и в Тюмени, где в 1969 г. я был признан лучшим

мастером Днепропетровской зоны. Это была особая

школа, и не только разнообразных трудовых, но и ор-

ганизаторских навыков, а также коллективизма,

сплоченности.

В целом же, институт дал мне уверенность в будущем,

научил самостоятельности в мыслях и действиях,

работать над собой, достигать поставленных целей,

за что огромное спасибо моим преподавателям.

Эстрадный оркестр Дворца Студентов Днепропетровска,

1966—1970 гг.В студенческом строительном отряде, Тюмень, 1968 г.


135

Я был романтиком, им и остаюсь. Когда началось

строи тельство КАМАЗа в Набережных Челнах, я сразу,

на второй день после окончания службы в рядах

Советской Армии, уехал на эту знаменитую стройку.

О работе там, остались самые яркие воспоминания.

Прогрессивные новые материалы и конструкции,

передовые технологии, строительная техника — все

самое лучшее в мире: бульдозеры «Катерпиллеры»,

бетононасосы «Магирус», строительные краны «ДЭК»,

французские бетоносмесители и многое другое.

Но самое главное — люди. КАМАЗ строило Министерс-

тво энергетики и электрификации СССР, самое круп ное

строительное подразделение страны «Камгэсэнерго-

строй». Гидростроители — уникальные, знающие, добро-

желательные люди, которые делились своим опытом

совершенно бескорыстно. Огромное спасибо моим нас-

тавникам: бригадирам А. Новолодскому и А. Михееву,

которые относились ко мне очень доброжелательно.

С 1972 г. по 1976 г. я прошел путь от мастера, до на-

чальника участка, на котором только рабочих насчи-

тывалось 900 человек. Прорабом, впервые построил

электроподстанцию «Заводскую», методом «закончен-

ного нулевого цикла» обеспечивавшую энергоснаб-

жение от ГРЭС «Заинская», все семь заводов КАМАЗа.

Рука об руку со мной, работали выпускники многих

строительных вузов СССР: Куйбышевского, Казанского,

Саратовского. Но таких базовых знаний, как давал

наш Днепропетровский инженерно-строительный,

ни у кого не было. Это чувствовалось на каждом шагу.

Незабываемая встреча с гидростроителем №2 в СССР

Е. Н. Батенчуком до сих пор остается в моей памяти:

2 часа ночи, мороз — минус 37, к прорабской подъез-

жает черная «Волга», из которой выходит двухметро-

вого роста человек, и в прорабскую: «пойдемте, как

у вас идет работа». Опускаемся в котлован, глубиной

6 м, размером 700 м х 200 м. Бетон идет, электро подо-

грев организован, замороженного бетона нигде нет.

Только потом представился — первый заместитель

«Камгэсэнергостроя» Е. Н. Батенчук. Похвалил рабо-

ту, пригласил к себе.

Встречи были уникальные — Индира Ганди, А.Н. Ко-

сыгин, А.А. Гречко и другие. На строительной пло-

щадке Литейного завода выступал весь артистичес-

кий бомонд: Д. Тухманов, В. Высоцкий, В. Золотухин,

Р. Рождественский, Б. Райков, В. Третьяков. Но самые

яркие впечатления остались от выступлений в 1974 г.

С. Ротару и В. Мессинга.

Много пришлось общаться и с иностранцами, пос ле

чего у меня остались такие впечатления: американ-

цы — высокомерные, немцы — жесткие, итальян цы —

веселые и жизнерадостные (как и мы украинцы),

финны и шведы — уравновешенные и спокойные,

японцы — трудолюбивые и энергичные.

С однокурсниками регулярно встречаемся на встре-

чах выпускников. Приезжают отовсюду: с Западной

Европы, Израиля, США. Всегда стараемся помочь друг

другу, ведь нам уже за 60. Договорились, что будем

встречаться каждые пять лет, независимо от возраста.

Г. А. Панасенко — начальник участка № 1 СМУ—25

«Металлургстрой», г. Набережные Челны, 1974 г.

Встреча строителей с ведущими артистами СССР,

г. Набережные Челны, 1972 г.

Встреча выпускников 1971 г. 30 лет спустя Встреча выпускников 1971 г. 35 лет спустя

136

Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут

у 1972 році.

Трудову діяльність розпочав на Бердянському заводі дорожніх машин

слюсарем. Після служби в армії з 1974 р. працював на будівельних

підприємствах, обіймав посади від майстра до заступника керуючого

трестом «Бердянськбуд» Мінважбуду України. У 1983—1987 рр. був

першим заступником голови Бердянської міської ради, а наступних

чотири роки — головою міськради.

З 1991 р. по 1998 р. керував Головним планово-економічним управлін-

ням виконкому Запорізької облради, був першим заступником голови

Запорізької облдержадміністрації. У 2000—2002 рр. обіймав посаду

начальника Головного управління економіки – заступника голови Запо-

різької облдержадміністрації.

З лютого 2004 р. очолює колектив Бердянського морського торговель-

ного порту.

Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги»

ІІІ ступеня (2009 р.).

Нагороджений Знаком «Почесний працівник морського та річкового транспорту» (2009 р.).

За результатами Національного рейтингу, який ґрунтується на офіційних даних Державної статистики, в ре-

зультаті ранжування більше 300 000 підприємств України Державне підприємство «Бердянський морський тор-

говельний порт» посіло у 2009 році третє місце, а Пікінер Володимир Тарасович удостоєний звання «Державний

керівник року» із врученням Національного сертифікату й ордена «За заслуги у професійній діяльності».

ПІКІНЕР Володимир Тарасович

Володимир Тарасович народився в родині військо-

вослужбовця. Після закінчення школи здобув

вищу освіту у Дніпропетровському інженерно-буді-

вельному інституті, отримавши диплом інженера-

будівельника.

Маючи технічну освіту В.Т. Пікінер з дитинства

захоплюється мистецтвом, вважає, що серед усіх

предметів у школі, ці уроки були найцікавішими.

У вільний час разом з родиною відвідує вистав-

ки, музеї, театри. У картинній галереї, між іншим,

може виступити в ролі екскурсовода — допомагає

рідним побачити й зрозуміти суть представлених

робіт. «Мистецтво формує та збагачує характер.

Це те, що дозволяє нам сприймати життя у всіх її

барвах і у 20, і в 60, і в 100 років» — вважає він.

Незважаючи на те, що інститут був технічним, з ве-

ликою кількістю спеціальних предметів, навчання

Володимиру давалося легко.

Приємні враження залишилися у В.Т. Пікінера від

усіх викладачів. У кожного був свій підхід до сту-

дентів, хтось здавався надто суворим, але студенти

розуміли: щоб вони не вимагали від нас, все одно

люблять.

Постійно зміцнювалася матеріально-технічна база

інституту. Ректорат, декани й кафедри значну

увагу приділяли підвищенню кваліфікації профе-

сорсько-викладацького складу. Широко практи-

кувалося читання відкритих лекцій, використання

навчальних кінофільмів, діафільмів і телебачення,

звукової техніки. Розширювалися масштаби нау-

ково-дослідної роботи студентів, зміцнювався їх

зв’язок з виробництвом.

Розширилася географія і масштабність студент-

ських будівельних загонів. У складі одного з них,

Володимир Тарасович після четвертого курсу пра-

цює головним інженером південно-східної зони

студентських будівельних загонів в Тюменської

області, з розташуванням штабу в селищі Юрмінка

Аромашовського району.

І до тепер В.Т. Пікінер любить усе, що пов’язане

з природою, водою, морем. Відпустку використо-

вує для емоційного відновлення й наповнення

душі: пропадає на риболовлі, любить ходити лісом.

До 1991 року активно займався яхтенним спортом:

неодноразово брав участь в середземноморських

регатах, та одного разу був призером за третє

місце.

Після закінчення Дніпропетровського інженер-

но-будівельного інституту, Володимир Тарасович

працював на будівельних підприємствах, обіймав

керуючи посади у Бердянській міськраді та Запо-

різькій обласній державній адміністрації. У період

з 1992 по 1998 рр. був головою наглядових рад

таких великих підприємств, як: ВАТ «Автозаз»,


137

ВАТ «Запорізький алюмінієвий завод», ВАТ «Мотор

Січ». Брав безпосередню участь у створенні СП ЗАТ

«АвтоЗАЗ ДЕУ».

З лютого 2004 р. наказом Міністра транспорту та

зв’язку України призначений начальником дер-

жавного підприємства «Бердянський морський

торговельний порт». За шість років роботи на цій

посаді зарекомендував себе, як талановитий та

демократичний керівник, який у житті керується

принципом: «Особиста свобода закінчується там,

де починається свобода іншого».

Володимир Тарасович вважає, що нинішні показ-

ники успіху порту — результат діяльності всього

двохтисячного колективу. А досягнуто, насправді,

чимало.

Бердянський порт — найважливіша ланка у про-

суванні товарів за кордон та з-за кордону не лише

для Запорізької області та її найближчих регіонів,

а й для всієї України. Це високомеханізоване транс-

портне підприємство, що забезпечує переробку

експортних, імпортних, транзитних та каботажних

вантажів. Порт має великий досвід роботи з чор-

ними та кольоровими металами, феросплавами,

чавуном, вугіллям, коксом, глиною, зерном, лісом,

рослинною олією та нафтопродуктами.

Порт надає такі послуги: обробка суден, вагонів,

автомашин; складування і зберігання вантажів

на складах; надання якірної стоянки та відстійних

причалів для суден; здійснення постачання суден;

зняття льяльних та стічних вод, сміття, бункеруван-

ня; стафіровка контейнерів; формування збільшен-

ня вантажних місць; під групування суднових

коносаментних партій.

Навігація в порту відкрита цілий рік. Він приймає

судна з осіданням до 7,9 м та довжиною до 220 м.

Порт забезпечує перевантаження на 9 причалах.

2 березня 2007 року Державним підприємством

«Бердянський морський торговельний порт» було

отримано Сертифікат на систему менеджменту

якості UA.02.009.116, згідно з яким послуги, які

надаються портом, відповідають вимогам ДСТУ ISO

9001-2001.

Генеральний план розвитку порту до 2020 року,

перед бачає збільшення обсягів вантажопереве-

зення, будівництво другої черги порту, технічне

переоснащення та подальший розвиток інфра-

структури та колійного господарства.

Вже збільшена площа вантажних терміналів, за-

працював зерновий термінал з шістьма ємностя-

ми, який полегшить хліборобам транспортування

зернових на експорт. На стадії відкриття постійні

контейнерні лінійні перевезення сполученням

з портами Чорного та Середземного морів. Обсяг

вантажопереробки склав більше 2600 тис. тонн

за рік. Завдяки будівництву виробнича площа пор-

та зросла на 24%.

Велика увага на підприємстві приділяється соці-

альній сфері. Для працівників працює база від-

починку «Моряк» на узбережжі Азовського моря,

спортивно-оздоровчий клуб «Водник», для дітей

працівників — дитячий комбінат «Ластівка». Влас-

на поліклініка устаткована сучасним діагностич-

ним обладнанням і кваліфікованими фахівцями.

У 2010 році підприємство відсвяткує 180-річний

ювілей від дня заснування.

Багаж знань, добутих в рідному інституті та багато-

річний досвід роботи, енергію — усе що має, від-

дає Володимир Тарасович рідному підприємству.

Його життєвий шлях склався доволі успішно, дещо

міг зробити для блага інших людей, які винагоро-

джували його щирою вдячністю, багато зробив для

розвитку регіону та країни в цілому.

Дякуючи отриманим у стінах рідного вузу освіті

та навичкам самонавчання, йому вдалося попра-

цювати і на цікавих але дуже відповідальних

посадах, і поруч з цікавими людьми. Сьогодні,

завдяки впровадженню передових технологій

та продуманій політиці в організації та мотивації

праці, підвищується виробничий потенціал під-

приємства, яке очолює випускник ДІБІ 1972 року

Пікінер Володимир Тарасович. Він живе ділом,

розуміє його і бачить що ще може зробити для

розвитку підприємства у теперішній час та в май-

бутньому.

20 року20 року

оперевоперев

технічтехнічн

138

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института 1951 года.

Участник Великой Отечественной войны 1941—1945 гг.

Окончил аспирантуру Московского инженерно-строительного института.

Кандидат наук, доцент.

В разные годы был ассистентом, старшим преподавателем, доцентом кафедры

металлических и деревянных конструкций, заведующим кафедры, деканом заоч-

ного факультета, деканом строительного факультета, проректором по воспи-

тательной работе Днепропетровского инженерно-строительного института.

ПИСАНКО Николай Макарович (1914—1998 гг.)

Николай Макарович родился и вырос в трудовой кресть-

янской семье, отлично учился в школе, по окончании

которой, в 1940 г. был призван в ряды Красной Армии,

а в грозные военные годы, встал на защиту Родины.

Участник обороны Севастополя, боев на Кавказе, в При-

балтике. Отмечен четырнадцатью правительственными

наградами, среди которых орден Красной Звезды, орден

Славы ІІІ степени, медаль «За отвагу» и многие другие.

Пройдя нелегкий фронтовой путь, солдат-разведчик

Н. М. Писанко испытал горечь отступлений и радость

побед.

После войны Николай Макарович продолжает учебу,

избрав мирную и нужную в период послевоенного вос-

становления профессию строителя в Днепропетровском

инженерно-строительном институте. Отличную учебу

в вузе он совмещал с активной общественной работой,

был Ленинским стипендиатом.

С отличием закончив институт, поступает в аспиранту-

ру Московского инженерно-строительного института.

Сфера научных интересов — научные исследования

в отрасли стальных резервуаров. В 1955 году успешно

защитил кандидатскую диссертацию и вернулся на рабо-

ту в Днепропетровск, в родной институт. Опыт, энергию,

багаж знаний — все, что имел Николай Макарович, был

готов отдать родному институту. Сначала работал ассис-

тентом, старшим преподавателем, доцентом кафедры

металлических и деревянных конструкций. Затем стал

деканом заочного факультета и деканом строительного

факультета. Принял предложение работать проректором

по учебной работе ДИСИ.

Много внимания Н.М. Писанко уделял воспитательной

работе, часто встречался со студентами, щедро делился

с ними своими знаниями и жизненным опытом. Первым

на своей кафедре начал разработку методических посо-

бий на родном украинском языке, автор 18 методических

указаний. Опубликовал свыше пятидесяти научных работ.

Занимая должность проректора, вместе с В.И. Харченко

руководил работой научно-методического совета инсти-

тута, координировал работу по усовершенствованию

учебно-воспитательного процесса. Были приняты новые

учебные планы, которые предусматривали повышение

теоретической подготовки будущих специалистов, что,

в свою очередь, требовало внесения изменений в прог-

рамму по организации производственной практики.

Постоянное внимание уделялось повышению теоретичес-

кого и научного уровня лекций, семинаров, расчетногра-

фических и лабораторных работ, курсовых и дипломных

проектов.

Широко практиковалось чтение открытых лекций, прове-

дение конкурсов педагогического мастерства, исполь-

зование учебных кинофильмов и телевидения, звуковой

техники, других технических средств. Особое внимание

уделялось преподаванию общественных наук. Николай

Макарович вместе с другими преподавателями нахо-

дил педагогические методы и приемы, пробуждающие

у студентов настоящий интерес к профессии строителя.

За время его работы значительно улучшились показа-

тели качества успеваемости у студентов, обучающихся

на вечернем и заочном отделениях.

По труду и честь: за успехи в подготовке инженерно-

строи тельных кадров Николай Макарович был награжден

орденом «Знак почета», нагрудным знаком «За от личные

успехи в работе в отрасли высшего образования».

За многолетнюю воспитательную работу среди студен-

ческой молодежи и в связи с 40-летним юбилеем ДИСИ

в 1970 году был награжден грамотой Министерства

высшего и специального образования УССР.

Авторитет высшего учебного заведения, уровень

учебной и воспитательной работы в нем зависит

от высокого профессионализма профессорско-препо-

давательского состава, за что отдельное спасибо

Писанко Николаю Макаровичу, который пройдя по ог-

ненным дорогам войны, вернулся в родной институт,

сохранив при этом глубину своих знаний, умение

передавать их студентам и настоящую человечность

и щедрость души.


139

Трудовую деятельность Анатолий Писанко начал в 1976 го-

ду, работая водителем районного отделения образова-

ния. А поступать в Днепропетровский инженер но-строи-

тельный институт решил, следуя примеру дяди, Писанко

Николая Макаровича, выпускника этого же института

1951 года, проработавшего в вузе более 30 лет, кандида-

та технических наук, ученого и педагога.

Анатолий Алексеевич считает, что вуз дал ему очень

многое: высокий уровень образования, умение анализи-

ровать, работать с научной литературой; профессиональ-

но и морально воспитал, подготовил как специалис та,

так и руководителя. Все это было организовано благо-

даря преподавателям вуза, ученым с большой буквы,

среди которых особо хотелось бы выделить заведующе-

го кафедрой сопротивления материалов и ученого в об-

ласти строительных материалов — Прусакова Александ-

ра Павловича, профессора Моргаевского Анатолия

Борисовича — заведующего кафедрой деревянных

и пластмассовых конструкций и многих других.

Из учебы больше всего запомнились прекрасные лекции

и не менее интересные экзамены, которые проходили на

высоком профессиональном уровне, в частности экза-

мен по технологии строительства производства на пя-

том курсе, который принимал доцент Левин и поставил

Анатолию Алексеевичу оценку «отлично».

Продолжил династию, начатую дядей, и его сын Евге-

ний — выпускник Запорожского филиала Днепропетров-

ского инженерно-строительного института, который

учится в аспирантуре и сегодня занимает должность

заместителя начальника Киевского «Облавтодора».

По распределению А. А. Писанко поехал работать в Бер-

дянск, мастером СУ-7 треста «Бердянскстрой». Отслужил

в рядах Советской Армии, и вернулся к работе по специ-

альности.

В 35 лет стал начальником Запорожского областного

управления строительства и эксплуатации дорог. Рабо-

тая на Запорожье, построил около 3000 км. новых дорог,

десятки мостов и путепроводов, был избран депутатом

областного совета четырех созывов, более двадцати лет

напряженной работы отдал Анатолий Алексеевич люби-

мому детищу — Запорожскому «Облавтодору», а затем

продолжил начатое в Киеве.

С 1995 года занялся научной деятельностью. На конкурс-

ной основе, в августе 2009 года, был назначен на долж-

ность директора Государственного научно-технического

центра инспекции и сертификации дорожной продукции

«Дор’якість». В сферы деятельности центра входит

обеспечение контроля качества при строительстве, ре-

монте и содержании автомобильных дорог, расширение

и углубление нормативной базы, улучшение качества

дорожно-строительных материалов; разработка и внед-

рение системы управления качеством, информационных

технологий; производство нового оборудования для

контроля качества в дорожном хозяйстве Украины.

Научно-технический центр имеет центральный офис

в Киеве и региональные представительства в Запорожье,

Одессе, Львове и Харькове. В его состав входят стацио-

нарные и передвижные испытательные лаборатории,

оснащенные современным и импортным оборудованием.

Анатолий Алексеевич считает, что жизнь, как и дорога,

постоянно нуждается в переменах, которые улучшают,

обновляют и позволяют двигаться вперед.

В 1971 году окончил ДИСИ по специальности «Промышленное и гражданское

строительство». Работал мастером в тресте «Бердянскстрой» (1971 г.), глав-

ным специалистом отдела технического контроля (1972—1973 гг.), начальником

Новониколаевского районного дорожного управления (1975—1982 гг.), начальником

Запорожского «Облавтодора» (1982—2003 гг.), начальником службы автомобиль-

ных дорог в Запорожской области (2003—2005 гг.), начальником службы авто-

мобильных дорог в Киевской области (2005—2008 гг.), заместителем директора

института «Укргипродор», г. Киев (2008—2009 гг.).

С 2009 г. — директор Государственного научно-технического центра инспекции и

сертификации дорожной продукции «Дор’якість».

Кандидат технических наук, действительный член Транспортной академии

Украины.

Заслуженный строитель Украины (1999 г.). Почетный дорожник Украины (2003 г.).

Награжден орденом «За заслуги» ІІІ степени (2004 г.). Почетная грамота Кабинета

Министров Украины (1999 г. и 2002 г.). Орден Святого Владимира (1998 г.).

ПИСАНКО Анатолий Алексеевич

На экзамене по технологии строительства производства, 1971 г.

140

Випускниця Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту

1960 року.

Директор Комунального підприємства «Земград» Дніпропетровської

міської ради.

Нагороджена медаллю «Ветеран праці».

Неодноразово нагороджувалась Подяками та Почесними грамотами

Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики

України, облдержадміністрації, міської ради.

Лауреат Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Форту-

на» у номінації «За вагомий внесок у справу розбудови України».

ПРОЦЕНКО Людмила Макарівна

Людмила Макарівна почала свою трудову діяльність

у 1960 році в Дніпропетровському будинку науково-

технічної пропаганди після закінчення Дніпропет-

ровського інженерно-будівельного інституту. Потім

працювала у Дніпропетровській філії проектного

інституту «Укрдіпроторг», в інституті «Укрдіпромез»

та з 1971 року — у Головному архітектурно-плануваль-

ному управлінні Дніпропетровська, пройшовши шлях

від інженера, керівника групи до заступника началь-

ника ГоловАПУ — головного інженера.

За час роботи у сфері містобудування та землеустрою

Проценко Л.М. зробила вагомий внесок у розвиток

рідного міста:

— брала активну участь у реалізації Генерального

плану міста на 1967—1982 рр.;

— спільно з авторським колективом брала участь

у розробці Генерального плану міста на 1985—

2010 рр. та схем інженерних мереж міста;

— за ініціативою та безпосередньою участю створе-

ний черговий план інженерних мереж міста;

— організувала та проводила роботу щодо методично-

го, технічного та людського забезпечення виконання

програми земельної реформи, зокрема створення від-

ділу землеустрою у ГоловАПУ, який став основою для

створення Дніпропетровського міського управління

земельних ресурсів.

Разом з авторським колективом Київського інституту

«Дніпромісто» Людмила Макарівна брала участь у роз-

робці економічної оцінки міських територій та дифе-

ренціації зон містобудівної цінності.

З 1996 року Людмила Макарівна очолює Комунальне

підприємство «Земград», яке виконує роботи в строк

та якісно і користується довірою та авторитетом серед

інвесторів.

Під її керівництвом, підприємство не тільки продов-

жило виконання традиційних робіт у сфері містобуду-

вання та землеустрою, а також впроваджено нові

напрямки робіт:

— створено електронну карту міста М 1:2000;

— проводиться робота щодо створення міської гео-

інформаційної системи, на базі якої вирішуються при-

кладні муніципальні задачі;

— вперше в Україні здійснено видання атласу «Весь

Дніпропетровськ» та компакт-диску електронної версії

атласу;

— створено декілька буклетів та карт, настінні видан-

ня карти міста та районів;

— здійснюється адресація будівель і споруд та створен-

ня бази даних електронного адресного реєстру міста;

— створена база електронного реєстру геофондів

міста М 1:500;

— проводиться організаційна робота з удосконален-

ня порядку передачі земельних ділянок об’єднанням

співвласників багатоквартирних будинків;

— бере участь у процесі оптимізації дозвільної систе-

ми щодо відведення земельних ділянок для проекту-

вання та будівництва.

З 1976 по 1979 роки Проценко Л.М. обиралась депу-

татом Жовтневої районної Ради Народних депутатів.

Вона регулярно виступає у пресі та по телебаченню

з питань містобудування.

Людмила Макарівна вирізняється організаторськими

здібностями, вміє бачити найбільш цінне у будь-якому

напрямку робіт, швидко і чітко вирішує складні техніч-

ні питання та задачі виробництва. Вимоглива до себе

та до підлеглих. Вона надихає усіх своєю енергією,

навчає високій культурі спілкування. Надає перевагу

активному відпочинку, тобто пропагує здоровий спо-

сіб життя.

Людмила Макарівна користується діловим авторитетом

серед працівників підприємства та фахівців інших

організацій і установ міста.

141

Выпускник факультета промышленного и гражданского строительства Днепропе-

тровского инженерно-строительного института 1994 года.

До поступления в институт окончил Днепропетровский Монтажный техникум, про-

шел службу в рядах Советской Армии.

Трудовую деятельность начал в 1975 году в СУ-6 Трест 17.

1975—2003 гг. — мастер, прораб, старший прораб, заместитель начальника, глав-

ный инженер СУ-6 Трест 17.

После прекращения деятельности Треста 17 является директором ЧСМК «Стройсер-

вис—2000».

На протяжении трудовой деятельности награжден грамотами за высокий професси-

онализм, весомый вклад в развитие строительной отрасли.

ПОЛТАВЕЦ Владимир Елисеевич

Строительная компания «Стройсервис—2000» под руковод-

ством В.Е. Полтавца, принимала участие в строительстве

и реконструкции следующих объектов:

— реконструкция АБК Метрострой (2003—2004 гг.);

— реконструкция общежития, п. Гвардейское (2003 г.);

— ремонт кровли ДМЗ, г. Днепропетровск (2003—2005 гг.);

— реконструкция зданий п/л Молодая гвардия, г. Одесса

(2004 г.);

— реконструкция купажного цеха, с. Синельниково

(2004 г.);

— реконструкция помещений под одиннадцать отделений

ООО «Укрпромбанк», г. Днепропетровск (2005 г.);

— строительство индивидуальных коттеджей;

— реконструкция помещений под завод кормовых добавок,

с. Песчанка, Днепропетровская обл.;

— реконструкция 23, 121, 76-го корпуса, Дворца культуры

машиностроителей, стенда 1, 2; ТЭЦ, пансионата «Дубрава»

ГП «ПО ЮМЗ им. А.М. Макарова» (2000—2010 гг.);

— реконструкция учебного корпуса, столовой, оранжереи

ботанического сада ДНУ им. О. Гончара (2007—2010 гг.);

— реконструкция Детской больницы, г. Днепропетровск

(2008—2009 гг.);

— ремонт и реконструкция объектов ОАО «Днепрополимер-

маш» (2008—2010 гг.).

11

Выпускники ДИСИ—ПГАСА,

работающие в ЧСМК «Стройсервис-2000»:

Журавель Павел Владимирович (ПГС 2000 г.)

Забудский Михаил Николаевич (ПГС 1999 г.)

Кривенко Евгений Викторович (ЭП 2012 г.)

Кривенко Татьяна Евгеньевна (ПГС 1984 г.)

Полтавец Виталий Владимирович (ПГС 2003 г.)

Полтавец Ольга Владимировна (ПГС 2007 г.)

Теслюк Лилия Ивановна (ПГС 2007 г.)

Тищенко Виталий Викторович (ПГС 1977 г.)

Шкапенко Виталий Михайлович (ПГС 1976 г.)

Юренко Игорь Васильевич (ПГС 1994 г.)

Фото:

1/ДК Машиностроителей; 2/Коттедж;

3/Оранжерея

22 33

4


142

Премьер-министр Украины (1997—1999 гг.).

Министр Кабинета министров Украины (1993 г., 1994—1997 гг.).

Министр транспорта Украины (2001—2002 гг.).

Народный депутат Украины (I, III, IV созывов).

Председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам строительства,

транспорта, жилищно-коммунального хозяйства и связи (2002—2006 гг.).

Главный советник председателя наблюдательного совета банка «Даниэль».

Руководитель кафедры управления городским хозяйством Академии муниципаль-

ного управления.

Доктор технических наук, профессор.

Награжден Почетным знаком отличия Президента Украины, орденами Князя

Ярослава Мудрого IV и V степеней.


СЕМЬЯ ПУСТОВОЙТЕНКОПУСТОВОЙТЕНКО Валерий Павлович

Учеба в ДИСИ стала хорошей традицией для семьи

Пустовойтенко. Валерий Павлович окончил днепро-

петровский вуз в 1975 г., его жена, Ольга Ивановна, —

в 1974 г., а старший сын Вячеслав — в 1995 г. И для

каждого полученная специальность, помогла опреде-

лить дальнейший жизненный путь.

Старший Пустовойтенко родился 23 февраля 1947 г.

в с. Адамовка Березанского района на Николаевщи-

не. Подростком, вместе с семьей, переехал в Одес-

су, в 14 лет начал учиться в ремесленном училище

и работать на заводе сельскохозяйственного машино-

строения им. Октябрьской революции. После службы

в армии поступил на вечернее отделение машиностро-

ительного факультета Одесского политехнического

института, где проучился два года. А летом 1971 г.,

познакомился с Ольгой Паскаль, которая приехала

в Одессу на отдых. Молодые люди полюбили друг

друга и уже через месяц поженились. Вместе уехали

в Днепропетровск, где Ольга жила и училась.

Среди днепропетровских вузов ближе всего к избран-

ной Валерием Павловичем специальности, был ме-

ханический факультет Днепропетровского инженер-

но-строи тельного института, куда он и перевелся на

вечернее отделение. Совмещая работу с учебой, вскоре

начал работать на кафедре технологии металлов.

До сих пор с теплотой вспоминает своих тогдашних

наставников — заведующего кафедрой, доктора наук,

профессора Григория Дегтева и Вячеслава Плакуна,

которые здорово помогли освоиться на новом месте

и разобраться в премудростях избранной профессии.

Ученые занимались, в том числе, и прикладными ис-

следованиями — особенностями порошковой метал-

лургии, плазменного напыления и многими другими,

которые способствовали развитию передовой науки

и промышленного производства.

Поэтому когда Валерий Пустовойтенко защитил дип-

лом по специальности инженера-механика по строи-

тельным и дорожным машинам, больше всего на свете

мечтал о карьере преподавателя, собирался поступать

в аспирантуру. Однако жизнь внесла свои коррективы:

молодой инженер стал работать в тресте «Днепро-

строймеханизация» и за девять лет сделал головокру-

жительную карьеру, пройдя путь от мастера до руково-

дителя трестом.

В августе 1986 г. Валерия Павловича Пустовойтенко

избирают председателем исполкома Бабушкинского

райсовета г. Днепропетровска. Под его руководством

район выходит в передовые по основным показателям

развития.

В октябре 1987 г. Валерий Павлович переходит

на должность заместителя председателя Днепропет-

ровского горисполкома по вопросам жилищно-ком-

мунального хозяйства. Начинает масштабную рекон-

струкцию устаревших зданий, улиц, строительство

новых дорог.

С 1989 г. до апреля 1993 г. работал председателем

Днепропетровского горсовета и председателем гор-

исполкома. В этот период в городе активно строится

жилье, школы и детские садики, метрополитен, Южный

мост через Днепр. По инициативе Валерия Пустовой-

тенко на «Южмаше» начинается выпуск украинских

троллейбусов.

В марте 1990 г. он избирается народным депутатом

Украины и депутатом Днепропетровского городского

совета.

В апреле 1993 г. назначен министром Кабинета мини-

стров Украины. Второй раз на эту должность приходит

в июле 1994 г. после победы Леонида Кучмы на прези-

дентских выборах.


143

16 июля 1997 г. Валерий Пустовойтенко назначен

на должность Премьер-министра Украины. Руково-

димое им правительство, впервые смогло остановить

падение украинской экономики и обеспечить ее

стабильное развитие. Правительство рассчитывает-

ся с накопленными предшественниками долгами

по зарплатам работникам бюджетной сферы, и пенси-

ям, и налаживает систему их выплат.

В марте 1998 г. возглавляет список Народно-демокра-

тической партии на выборах в Верховную Раду, изби-

рается народным депутатом, однако слагает полномо-

чия и остается на должности Премьера.

В июне 1999 г. Валерий Пустовойтенко избран пред-

седателем Совета глав правительств государств СНГ.

Работает Премьер-министром до 14 декабря 1999 г.

2001—2002 гг. — министр транспорта Украины.

В 2002 г. в составе блока «За Єдину Україну!» из бран

народным депутатом. Возглавляет фракцию НДП

в парламенте, а также Комитет Верховной Рады по воп-

росам строительства, транспорта, жилищно-комму-

нального хозяйства и связи. Является автором ряда

отраслевых законов.

Доктор технических наук, профессор.

С 2002 г. по настоящее время заведует кафедрой

управления городским хозяйством Академии муници-

пального управления (факультет городского хозяйст-

ва) в г. Киеве. Профессор кафедры подземного

строительства Национального горного университета

(г. Днепропетровск).

Заслуженный строитель Украины. Награжден Почет-

ным знаком отличия Президента Украины, орденами

Князя Ярослава Мудрого IV и V степеней.

Свою супругу, Ольгу Ивановну, Валерий Павлович

назы вает не просто любимой женщиной, а ангелом-

хранителем всей семьи. И твердо уверен, что все, чего

он достиг, стало возможным только благодаря ей.

Родилась Ольга Ивановна 31 августа 1948 г. Рано ос-

талась без матери и заменила ее своим младшим сест-

рам. Характер у Ольги добрый и отзывчивый, и люди

к ней всегда тянулись.

В институте тоже училась на вечернем отделении,

на факультете технологии строительного производства.

А днем работала в Дирекции строительства ороситель-

ных систем Днепропетровской области. И так сложи-

лось, что этому трудовому коллективу отдала 12 лет.

Старшего сына Вячеслава родила в аккурат к зимней

сессии. Пошла сдавать в институт курсовую, а попа-

ла… в роддом. Конечно, с маленьким ребенком было

сложно учиться, но молодые родители решили: академ-

отпуск Ольга брать не будет. Муж помогал писать кур-

совые и готовиться к экзаменам.

После окончания ДИСИ получила хорошую специаль-

ность — инженера-строителя по теплоснабжению

и вентиляции. На

работе была на хоро-

шем счету, но все-таки

главным призванием

считала семью, и основ-

ное внимание уделяла

именно ей.

В 1978 г. семья Пусто-

войтенко переехала

в новую квартиру,

и Ольге Ивановне при-

шлось сменить работу,

чтобы быть поближе

к новому дому. Она

устроилась старшим

инженером на ПО «Ор-

бита» (филиал Южного

машиностроительного завода). И оставалась на этой

должности до 1993 г., пока вслед за мужем не пере-

ехала в Киев.

Вскоре к привычным для нее обязанностям забот

о семье прибавились и новые — участие в светской

жизни политической элиты государства. Приходилось

принимать участие в сановных торжествах, приемах,

международных поездках мужа. Сопровождала Вале-

рия Павловича, занимавшего пост Премьер-министра,

в официальных поездках в Пекин и Давос, в США

и Нидер ланды, другие страны.

Сегодня главную радость видит во внуках. А их в семье

Пустовойтенко трое: дети Вячеслава — Даниил и По-

лина и дочь младшего сына Сергея — Николь.

Сын Вячеслав пошел по стопам родителей. Еще в юнос-

ти решил стать инженером-механиком и по окончании

школы поступил в ДИСИ. Учился хорошо, и в 1995 г.

получил диплом по специальности инженер-механик

по строительным и дорожным машинам.

Со временем, жизнь внесла свои коррективы: Вячес-

лав продолжил учебу в Институте бизнеса и права

в Москве, в Кембридже. Решил заняться бизнесом,

став одним из соучредителей мощного полиграфичес-

кого комбината «Новий друк». Нашел приложение сил

и в финансовом секторе: он — председатель наблю-

дательного совета банка «Даниэль».

Младший сын, Сергей, окончил Киевский транспорт-

ный университет по специальности «эксплуатация

и техническое обслуживание автомобилей». Кандидат

технических наук, доцент КТУ. Работает директором

СТО «Укравто» в г. Киев.

Стоит также сказать, что семейную традицию под-

держали брат Ольги Ивановны Пустовойтенко и две

сестры, которые также окончили Днепропетровский

инженерно-строительный институт (ныне — Приднеп-

ровская государственная академия строительства

и архитектуры).

Пустовойтенко Ольга Ивановна

144

В 1971 г. в составе единственной группы первого выпуска архитектурного факуль-

тета окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт. С 1971 г.

по настоящее время работает на архитектурном факультете Приднепровской госу-

дарственной академии строительства и архитектуры. Профессор. Действительный

член ICOMOS UNESCO. Член Национального Союза архитекторов Украины.

Автор более 180 научных работ по истории и теории архитектуры, более 80 проек-

тов реставрации, реконструкции и зон охраны объектов архитектурного наследия,

а также современных объектов. Участник многих научных и профессиональных кон-

грессов, ассамблей и конференций. Основоположник научной деятельности по выявле-

нию, исследованию и охране исторически ценной архитектурной среды и памятников

архитектуры на Днепропетровщине.

Основной составитель Словника Свода памятников архитектуры и градостроитель-

ства Украины (по г. Днепропетровску). Член редакционных коллегий ряда научных

изданий. Член областной редколлегии и председатель архитектурной секции област-

ной комиссии по созданию Свода памятников истории и культуры Украины

(по Днепропетровской области).

РЕВСКИЙ Сергей Борисович

После выпуска Сергей Борисович прошел путь от ассис-

тента до заведующего кафедрой, профессора. Явля-

ется старейшим по времени работы преподавателем

специализированных архитектурных кафедр академии.

Он один из ведущих в Украине специалистов по ис то-

рии архитектуры, охране архитектурно-градостроитель-

ного наследия и реконструкции исторической архитек-

турной среды. Научную подготовку С. Б. Ревский

получил в Секторе Свода памятников народов СССР

Всесоюзного научно-исследовательского института ис-

кусствознания Министерства культуры и Академии наук

СССР. После окончания аспирантуры первым из выпус-

кников-архитекторов ДИСИ защитил диссертацию по

архитектурной тематике. Был удостоен ученой степени

кандидата искусствоведения по научной специальнос-

ти «Теория, история архитектуры». Выполненная им

кандидатская диссертация «Историко-архи тектурное

развитие г. Днепропетровска и основные принципы

выделения зон охраны» являлась первым в СССР моно-

графическим исследованием архитектурно-градостро-

ительного развития отдельно взятого крупнейшего

исторического города и его сохранившегося архитек-

турно-градостроительного наследия за весь дореволю-

ционный период.

В 1985 г. Сергей Борисович воссоздал кафедру исто-

рии, теории архитектуры и архитектурной графики

ДИСИ. За годы заведования кафедрой в 1985—2000 гг.

он превратил ее в ведущий научный центр по изучению

архитектурно-градостроительного наследия, выявле-

нию памятников архитектуры и градостроительства,

исследованию теоретических вопросов охраны и рес-

таврации памятников и реконструкции исторической

архитектурной среды. Создал при кафедре учебную

научно-проектную мастерскую «Реконструкция»,

студенты которой, привлекаясь к научной и реальной

проектной деятельности, достигали одних из наиболее

высоких показателей среди студентов-архитекторов

Украины. С 2000 г. был заместителем директора по на-

уке Днепропетровского филиала НИИП «Укрпроек-

треконструкция» и продолжал преподавать в ПГАСА,

будучи профессором кафедры основ архитектуры.

Материалы исследований Сергея Борисовича широ-

ко используются при разработке историко-градо-

строительных обоснований на реконструкцию

и стро и тельство объектов в историческом ареале

г. Днепропетровска. Подавляющее большинство

памятников архитектуры и градостроительства города

выявлены и охарактеризованы этими исследованиями.

Материалы фундаментальной (в 39 томах) научной рабо-

ты по разработке рекомендаций по реконструкции исто-

рической архитектурной среды легли в основу историко-

архитектурного опорного плана г. Днепро петровска.

С. Б. Ревский проводит активную общественную рабо-

ту, как в научном и профессиональном, так и в обще-

культурологическом аспектах, на международном,

государственном, областном и городском уровнях.

Неоднократно входил в составы научно-методическо-

го совета по вопросам охраны культурного наследия

Госстроя Украины, Днепропетровского областного

и городского градостроительных советов, Днепропет-

ровского областного и городского консультативных

советов по охране памятников культуры. Как член

Сою за архитекторов СССР и затем Национального

Союза архитекторов Украины неоднократно входил

в состав правления Днепропетровской областной орга-

низации Союза архитекторов и избирался делегатом

съездов архитекторов Украины. Первый в Приднеп-

ровье действительный член Международного совета

по вопросам памятников и достопримечательных мест

при Организации Объединенных Наций по вопросам

науки, культуры и образования (ICOMOS UNESCO). Один

из организаторов и первый председатель Приднепров-

ского отделения Украинского национального комитета

ICOMOS.


145

Родился в 1941 г.

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института 1963 г.,

(факультет «Промышленное и гражданское строительство»). Окончил аспиран-

туру в Московском инженерно-строительном институте, защитил диссертацию

и получил научную степень кандидата технических наук.

С 1966 г. работает в ДИСИ: ассистентом, доцентом, заведующим кафедрой «Охра-

ны труда и эргономики». С 1992 г. — профессор кафедры «Безопасность жизнедея-

тельности».

Действительный член Международной академии безопасности жизнедеятельнос-

ти, академик (с 2002 г.). Член специализированного ученого совета по защите

кандидатских диссертаций.

Награжден медалью «20 лет Победы в Великой Отечественной войне»,

знаком «Победитель социалистического соревнования в 1977 г.»,

знаком «Відмінник освіти України».

САФОНОВ Владимир Васильевич

По окончании школы вопрос: «кем быть?» перед В.В. Сафо-

новым даже не стоял. Отец, Сафонов Василий Иванович —

дорожный мастер, строитель, который геройски погиб

в боях в Великой Отечественной войне. Дядя, Копейко

Василий Яковлевич, — был студентом первого выпуска

ДИСИ. Поэтому, не нарушая семейных традиций, Владимир

поступил в Днепропетровский инженерно-строительный

институт.

В студенческие годы Владимир успевал не только хоро-

шо учиться, но и активно заниматься спортом: выступал

за сборные команды института по баскетболу, ручному мячу

и команду КВН. Во время службы в рядах Советской Армии

в составе баскетбольной команды части, стал чемпионом

Каракалпакской АССР.

Профессиональную деятельность начал с 1962 г. Работал

мастером: в тресте «Криворожжелезобетон», на строитель-

стве седьмой доменной печи металлургического комбината

«Криворожсталь» (г. Кривой Рог); в тресте «Прибалхаш-

строй» на строительстве Балхашского медеплавильного

комбината (г. Балхаш); в тресте «17» на строительстве

испытательного стенда ракет носителей на «Южном машино-

строительном заводе» (г. Днепропетровск). Участвовал в эк-

спериментах, проводимых Военной академией им. Фрунзе

на испытательном полигоне «Байконур». Принимал актив-

ное участие в работе студенческих строительных отрядов.

В 1966 г. Владимира Васильевича пригласили в родной

институт на должность ассистента кафедры «Организации

и экономики строительства». В 1967 г., для дальнейшей реа-

лизации своих творческих замыслов и повышения профес-

сионального уровня, поступил в аспирантуру Московского

инженерно-строительного института на кафедру «Охраны

труда», где под научным руководством д.т.н., профессора

Н.Д. Золотницкого подготовил и успешно защитил диссерта-

цию на соискание степени кандидата технических наук.

После защиты диссертации, в 1971 г. возвращается в ДИСИ,

организует кафедру «Охраны труда и эргономики» и рабо-

тает в качестве доцента, заведующего кафедрой, профес-

сором. Вот уже 45 лет Владимир Васильевич ведет науч-

но-педагогическую деятельность по подготовке молодых

специалистов не только в Украине, но и, исполняя свой

интернациональный долг в Алжирской народно-демократи-

ческой республики, работая профессором, вел подготовку

молодых специалистов в Национальном институте легкой

промышленности (г. Бумердес).

Студенты различных факультетов с интересом слушают лек-

ции, где он читает ряд основных курсов. Дипломные работы,

подготовленные студентами под его руководством, выпол-

нялись по заявкам колхозов и промышленных предприятий,

с последующей защитой на месте проектируемых объектов.

Разработанные им лабораторные стенды (по борьбе с шу мом

и вибрацией) экспонировались на ВДНХ Украины и между-

народных выставках.

С 1981 г. работает директором курсов, а затем (с 1991 г.) — де-

каном факультета повышения квалификации. Создав свою

научную школу в области охраны труда, он постоянно

в поиске — проводит исследования: по борьбе с шумом,

запыленностью, загазованностью; по радиационной

безо пасности; по обеспечению оптимальных параметров

освещенности. Под его руководством подготовили и защи-

тили диссертации на соискание ученой степени кандидата

технических наук его ученики: В.Э. Абракитов, Ю.А. Гасило,

Э.Е. Стрижекуров, Е.В. Рабич, А.В. Пилипенко, Г.И. Харачих.

Участник многих международных симпозиумов и конферен-

ций по вопросам охраны труда. Его научно-педагогические

разработки опубликованы более чем в 250 научных трудах,

среди которых: 15 учебников, учебных пособий, справочни-

ков, монографий и более 30 изобретений.

В.В. Сафонов — не только авторитетный ученый в области

охраны труда, опытный независимый эксперт по вопросам

охраны труда, но и судебный эксперт в области «Обследо-

вания объектов недвижимости, строительных материалов

и конструкций», с мнением которого считаются многие

предприятия Украины. Организатор Приднепровского регио-

нального отделения Международной Академии Безопаснос-

ти жизнедеятельности. С его участием была проведена

(в 2005 г.) Первая Международная научно-практическая

конференция (г. Львов) и под его руководством в стенах

ПГАСА (в 2007 г.) была проведена Вторая Международная

науч но-практическая конференция «Безпека життєдіяльнос-

ті людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства».

146

СОКОЛОВ Игорь АнатольевичВ 1984 г. окончил архитектурный факультет Днепропетровского инженерно-строи-

тельного института.

В разные годы работал: главным архитектором Межевского района Днепропетровской

области; главным архитектором городов Западного Донбасса; главным архитектором

Днепропетровской области; Заместителем Министра регионального развития

и строительства Украины.

Генеральный директор проектной организации «Архпроект Стиль».

С марта 2010 г. — Заместитель Министра регионального развития и строительства

Украины.

Член Национального Союза архитекторов Украины. Заместитель председателя прав-

ления Днепропетровской областной организации Национального Союза архитекторов

Украины. Председатель ревизионной комиссии Национального Союза архитекторов

Украины.

Профессор Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры.

Член-корреспондент Академии архитектуры Украины.

Действительный член-корреспондент ICOMOS.

Еще со студенческой скамьи Игорь Анатольевич зани-

маясь государственной и административной работой,

продол жал оставаться архитектором-практиком и зани-

маться творческой работой. В Днепропетровский инже-

нерно-строительный институт поступил сразу после окон-

чания школы, воспитал двух сыновей Антона и Дениса,

которые продолжили семейную традицию — окончили

Приднепровскую государственную академию строительст-

ва и архитектуры в 2005 и 2009 гг. и сегодня занимаются

творческой работой.

По мнению И.А. Соколова, архитектор, во-первых, должен

обладать талантом, а во-вторых — духовностью и гуман-

ностью к людям и к той среде, в которой создается

объект. «Архитектор — это созидатель, и его творения,

«пропущенные» через себя, — отражение его души.

В конеч ном итоге они создаются для людей, поэтому

архитектор должен четко понимать свою роль в общест-

ве, проникнуться осознанием того, как, где и кому будет

служить его объект» — считает он. Ведь архитектор —

не просто творческий человек, эта профессия соединяет

в своей работе технические решения и творческие поры-

вы, и все это подкрепляется безупречными научными

знаниями. Ведь здания должны быть устойчивыми, ком-

фортными и не лишенными эстетической красоты, при

этом важно определить целесообразность их постройки

и разумную функцию для общества.

11 44

33

22


147

А сделано за последние 10—15 лет в Днепропетровске,

действительно немало. Город сделал колоссальный про-

рыв в направлении застройки своей территории. Работая

в разных должностях во многих городах Украины, Игорь

Анатольевич не без основания считает, что Днепропет-

ровск, в отличие от других городов, имеет некоторые

системные подходы к решению задачи сохранности

зда ний, имеющих собой историческую ценность, но и они

требуют совершенствования. Большинству зданий тре бу-

ется реставрация и реконструкция, а прилегающая к ним

территория нуждается в благоустройстве и озеленении,

что в комплексе позволит сохранить историческую

среду города. Ряд завершенных объектов — Главпочтамт

и библиотека, расположенная рядом с ЦУМом — яркий

пример того, как нужно гуманно относиться к историчес-

кому наследию.

В строительстве современных зданий архитектура очень

тесно переплетена с новейшими технологиями, характер-

ным примером которой, является высотное строительство

в ОАЭ, Китае и Японии. Но такое строительство преобла-

дает в странах, имеющих стесненные условия прожива-

ния. Во многих же европейских городах, насе ление,

в основном, живет в коттеджах. Вокруг крупных городов

идет равномерная «ковровая» коттеджная застройка,

это престижно. И если мы интегрируемся в мировое

сообщест во, то нам целесообразно рассмотреть принятие

уже опробованной формулы — считает Игорь Анато-

льевич. Для чего необходимо сделать очень многое на

государст венном уровне: создать доступный и стабиль-

ный на рынке недвижимости строительный сервис, а так-

же условия и определенный достаток у населения, чтобы

люди имели возможность купить это жилье и эксплуати-

ровать. От других городов Днепропетровск отличает

многообразие стилей, которое выражается через творчес-

тво каждого архитектора. «Украшением нашего города

являются многие работы днепропетровских зодчих, ими

гордятся как сами мастера, так и жители. Наиболее удач-

ными и общепризнанными объектами стали великолепная

набережная и ЖК «Башни» — это лауреаты Государст-

вен ной премии, которые по праву являются «визитной

карточной» города» — говорит И.А. Соколов.

Родной академии Игорь Анатольевич желает дальнейших

успехов в деле подготовки не только высокообразованных,

но и духовно богатых специалистов современного уровня,

а студентам — много интересной и нужной людям работы.

1/ Торгово-развлекательный комплекс в г. Павлограде

2/ Проект кафе «Пица-Челентано» в г. Павлограде

3/ Проект реконструкции здания бывшей швейной фабрики

в г. Павлограде

4/ Торгово-офисный комплекс в г. Павлограде

5/ Жилой комплекс в г. Павлограде

6/ Жилой дом на 70 квартир в г. Павлограде

7/ Генеральный план застройки микрорайона «Самарь»

в г. Новомосковске

8/ Универсальный выставочный комплекс в г. Днепропетровске

55 88

77

66

148

Директор Крымского филиала Банка пуповинной крови

Государственного предприятия «Межведомственный

научный центр Криобиологии и Криомедицины НАН,

АМН и МОЗ Украины».

Председатель Верховного Совета АР Крым в 1995—1996 гг.

Кандидат юридических наук.

Украинский политик.

Общественный деятель.

Награжден Грамотой Верховного Совета АР Крым № 1

за активную работу по подготовке и принятию

Конституции Автономной Республики Крым.

СУПРУНЮК Евгений Владимирович

Родился 25 сентября 1961 г. в г. Туапсе Краснодарского Края.

После окончания школы работал автослесарем в Джанкой-

ском АТП 11074. После прохождения службы в рядах Совет-

ской армии поступил на службу в органы внутренних дел.

Прошел путь от рядового до начальника управления Пожар-

ной охраны МВД Украины в Крыму.

Имеет четыре высших образования: в 1982 г. окончил Днепро-

петровский инженерно-строительный институт, по специ-

альности — «инженер-строитель»; в 1986 г. — Высшую

инженерную пожарно-техническую школу МВД СССР

в г. Мос ква, по специальности — «инженер пожарной тех-

ники и технической безопасности»; в 1995 г. — Одесский

университет им. И.И. Мечникова, по специальности «право-

ведение»; в 2008 г. — Харьковский национальный универ-

ситет им. В.Н. Каразина, факультет психологии.

В 1997 г. защитил кандидатскую диссертацию.

В 1997—1998 гг. — начальник Крымского факультета Харь-

ковского университета внутренних дел, полковник.

В 1998—2004 гг. занимался правозащитной и преподаватель-

ской деятельностью в России.

В 2005—2006 гг. — заместитель начальника Государственной

налоговой инспекции Орджоникидзевского района г. Харь-

кова.

Одновременно занимался преподавательской деятельностью:

в 2005 г. — доцент Харьковской национальной юридической

академии Украины им. Я. Мудрого; с 2006 г. — доцент Крым-

ского института Харьковской национальной юридической

академии Украины им. Я. Мудрого.

Неоднократно избирался депутатом Киевского районного со-

вета г. Симферополя и Симферопольского городского совета.

В 1994 г. был избран депутатом Верховного Совета АР Крым.

С июля 1995 г. по октябрь 1996 г. — Председатель Верховно-

го Совета АР Крым.

Член Социалистической партии Украины (с 2007 г.).

С 1997 по 1998 гг. — Председатель постоянной комиссии

Верховного Совета АР Крым по местному самоуправлению

и государственному устройству.

С 2005 г. — юрисконсульт Харьковской региональной органи-

зации ВОО «Правозахист» Украины, редактор газеты «Свобода

и право Украины».

4 ноября 2006 г. избран Первым секретарем Крымского рес-

публиканского комитета Социалистической партии Украины.

С 2007 г. занимается адвокатской деятельностью. Возглавля-

ет Крымский филиал ГП «Межведомственный научный центр

Криобиологии и Криомедицины НАН, АМН и МОЗ Украины».

Автор более 25 научных трудов по конституционному, меж-

дународному и трудовому праву Украины. Написал авто-

биографическую книгу «Хроника дрейфующего полуострова

и история моего похищения».

Кандидат в мастера спорта по боксу. Увлекается восточными

единоборствами.

Воспитывает дочь Дарину.


149

Родился 14 апреля 1952 года. В 1974 г. с отличием окончил Днепропетровский

инженерно-строительный институт (факультет Промышленное гражданское

строительство, специальность «Промышленное и гражданское строитель-

ство»).

Окончил аспирантуру (1976—1979 гг.) и докторантуру (1994—1997 гг.)

по кафедре оснований и фундаментов при ДИСИ. Защитил диссертацию

(доцента, 1988 г. и профессора, 2000 г.) кафедры оснований и фундаментов,

получил научную степень кандидата и доктора технических наук и звание

старшего научного сотрудника по специальности «Подземные сооружения,

основания и фундаменты» (1982 г.).

С сентября 1982 г. перешел на преподавательскую работу, на должность

доцента, позднее — профессора кафедры оснований и фундаментов, а с июня

2008 г. является заведующим этой кафедрой.

Научная и практическая деятельность связана с работой в ДИСИ (ныне ПГАСА).

СЕДИН Владимир Леонидович

Во время учебы в Днепропетровском инженерно-

строительном институте Владимир Леонидович

принимал активное участие в общественной и ком-

сомольской жизни учебного заведения. Студентом,

в 1973 г., был избран Председателем студенческого

научного общества института и был единственным на

то время студентом в Ученом совете ДИСИ. Принимал

активное участие в работе студенческих строитель-

ных отрядов (первый объект строительства — музей

комсомольской славы в г. Днепропетровске, 1969 г.).

В период учебы познакомился и учился у таких

ученых, как профессоры: Н. Л. Русскевич, Г. Д. Диб-

ров, В. А. Бовин, В. Т. Кондурар, А. Б. Моргаевский,

А. П. Прусаков и др. Владимир Леонидович считает,

что учеба в вузе дала не только фундаментальные

знания, но и приучила его к труду, к науке и он

мечтал о продолжении повышения квалификации

в родном учебном заведении.

После учебы, с 1974 г., работал в ДИСИ: сначала

старшим инженером, затем научным сотрудником

и заведующим отраслевой научно-исследователь-

ской лабораторией Минэнерго УССР.

С октября 1983 г. по июнь 1984 г. прошел научно-

исследовательскую стажировку в Югославии, в Бел-

градском университете на строительном факультете

(Dr. MIODRAG SEKULOVIĆ, dipl inž. Redovni profes-or Gradevinskog fakulteta Beogradu).При непосредственном участии и научном руко-

водстве В.Л. Седина осуществлены работы по ис-

сле дованию системы «основание — фундамент —

турбо агрегат» для строящихся в Украине и в России

головных энергоблоков единичной мощностью 800,

1000 и 1200 МВт тепловых и атомных электростан-

ций в условиях статических и динамических воздей-

ствий. Внедрение полученных результатов осущест-

влено при проектировании и эксплуатации таких

систем.

Под его непосредственным руководством и при

научной консультации защищено 4 кандидатских

диссертации (А. В. Ермолинский, И. Л. Бойко,

В. В. Демьяненко, Г. Г. Капленко). Разработал мето-

ды расчета и новые решения фундаментов сложной

формы при динамических воздействиях. Предло-

женные конструктивные способы снижения вибра-

ции фундаментов. Научные интересы — динамика

фундаментов, механика грунтов в особых условиях

(структурно неустойчивые грунты, сейсмические

и динамические воздействия).

Alma mater стала родной не только для Владими-

ра Леонидовича, но и для всей его семьи: в этом

институте получили высшее образование его дети,

в настоящее время в академии обучается внук,

Седин Ю.С.

От редакции:

Владимир Леонидович является действительным

членом Академии строительства Украины, Академи-

ческим советником Приднепровского центра

Между народной инженерной Академии, членом

президиума Украинского и международного обществ

геомеханики. Принимает участие в работе двух

специа лизированных ученых советов по защите док-

торских диссертаций (Д 08.085.01 и Д 08.085.02).

Награжден серебряными медалями ВДНХ и «За луч-

шую научную работу» Минвуза Украинской ССР.

Автор более 150 научных работ, в том числе трех

моно графий. Соавтор действующего в настоящее

время на территории Украины и СНГ СНиПа 2.02.05-

87. «Фундаменты машин с динамическими нагруз-

ками». М., 1988.

150


1981 года.

Генеральный директор ООО «Уренгойгазспецстроймонтаж».

За безупречный труд, личный вклад в строительство, развитие и функцио-

нирование газовой отрасли, обеспечение объектов жизнедеятельности горо-

да награжден: знаком «Почетный строитель» Министерства энергетики

Российской Федерации; Золотой медалью Российско-Швейцарского бизнес-клу-

ба «За безупречную деловую репутацию», в 2002 г.

За «вклад в возрождение Российской Державы» Комитетом Российской Феде-

рации героев в 2008 г. награжден орденом «Золотой Звезды».

За высокие результаты в труде и активное участие в жизни города неодно-

кратно поощрялся почетными грамотами ОАО «Газпром», грамотами Главы

образования город Новый Уренгой и Губернатора ЯНАО.

«Заслуженный строитель Российской Федерации» (2007 г.).

СЫНАХ Анатолий Алексеевич

Родился в Днепропетровске 19 августа 1956 г.

Благодаря упорству в достижении поставленной

цели после окончания Днепропетровского индус-

триального техникума, работая на производстве,

продолжил обучение в Днепропетровском инженер-

но-строительном институте.

После окончания института в 1981 году, получив

квалификацию «инженер-строитель», продолжил

свою трудовую деятельность. Просторов родной

Украины оказалось мало, и в декабре 1983 года,

он приехал в г. Новый Уренгой, с огромным жела-

нием принять участие в настоящем мужском деле:

строительстве нового города и обустройстве гремев-

шего на всю страну Уренгойского нефтегазоконден-

сатного месторождения.

Начало трудовой деятельности на Крайнем Севере

совпало с самым интенсивным обустройством Урен-

гойского месторождения и строительством нового

Анатолий Алексеевич награждается Грамотой Губернатора Ямало-Ненецкого автономного округа


151

города. Уникальное по своим запасам Уренгойское

месторождение требовало особого подхода к его

обустройству и эксплуатации, возлагало высокую

ответственность за экономичное использование

природных ресурсов, выполнению мероприятий

по бережному сохранению вечной мерзлоты и избе-

жанию катастрофических изменений в природной

среде объектов строительства.

За годы работы, пройдя путь от слесаря до различ-

ных инженерных должностей, получив производ-

ственный опыт строительства, в октябре 1988 г.

вместе с другом и единомышленником Громовым

Александром Ивановичем организовал самостоя-

тельное предприятие — производственный коопе-

ратив «Сантехник».

Первые годы самостоятельной работы были самы-

ми сложными. Начав с нуля, приходилось работать

по 24 часа в сутки, каждый рубль вкладывать в раз-

витие предприятия, расширение производственной

базы, приобретение новой техники и оборудования.

Постепенно на базе ООО «Сантехник» Анатолий

Алексеевич организовал и возглавил общество

с ограниченной ответственностью «Уренгойгазспец-

строймонтаж».

В настоящее время, являясь генеральным директо-

ром общества с ограниченной ответственностью

«Уренгойгазспецстроймонтаж», Анатолий Алексе-

евич создал мощное строительное предприятие

с производственными базами, оснащенными сов-

ре менным оборудованием, строительной техникой

и автотранспортом.

Численность работников предприятия с пятнад-

цати человек в 1988 г., увеличилась до полутора

тысяч, количество строительной техники — более

300 единиц.

ООО «Уренгойгазспецстроймонтаж» из субподрядно-

го — перешло в разряд крупнейшего генерального

подрядчика ОАО «Газпром». В настоящий момент,

согласно данным статистики, входит в десятку самых

крупных предприятий Ямало-Ненецкого автономно-

го округа.

Под руководством Анатолия Алексеевича за послед-

ние 10 лет завершено строительство таких наиболее

крупных объектов, как:

— обустройство Уренгойского ГКМ УКПГ—11 (сено-

ман) — обвязка 24 куста газовых скважин с газо-

сборными коллекторами и автодорогами;

— обустройство Ен-Яхинского НГКМ (валанжин) —

26 кустов газовых скважин с газосборными коллек-

торами и автодорогами;

— установка комплексной подготовки газа (УКПГ—

11В), производственной мощностью 3,5 млрд. кубо-

метров газа и 2,0 млн. тонн конденсата в год;

— обустройство Таб-Яхинской площади Уренгой-

ского НГКМ — обвязка 7 кустов газовых скважин

с газосборными коллекторами, ВЛ и автодорогами,

площадкой ППА, производственной мощностью

5 млрд. м3 газа в год;

— обустройство западного и восточного купола

Северо-Уренгойского газоконденсатного месторож-

дения с обвязкой 10 кустов газовых скважин с газо-

сборными коллекторами, ВЛ и автодорогами;

Анатолия Алексеевича поздравляет заместитель

генерального директора ООО «Газпром Добыча Уренгой» А.А. Дыбрин

Анатолий Алексеевич принимает поздравления

от мэра г. Новый Уренгой

20 ЛЕТ ООО «УРЕНГОЙГАЗСПЕЦСТРОЙМОНТАЖ»

ее

пятнадс пятнад

уторуторполполу

и — бои — бо

152

Торжественное открытие Второго опытного участка Ачимов-

ских отложений, самый крупный и оборудованный новейшими

технологиями Газоконденсатный промысел (УКПГ —22)

Так выглядит Газоконденсатный промысел УКПГ—22

(Ачимовское месторождение)

— обустройство Уренгойского НГКМ – УКПГ—16 —

обвязка 6 кустов газовых скважин с газосборными

коллекторами;

— обустройство второго опытного участка Ачимов-

ских отложений Уренгойского НГКМ с обвязкой

кустов газовых скважин, газосборными коллектора-

ми, газопроводом, конденсатопроводом и метаноло-

проводом внешнего транспорта с комплексом соору-

жений «Установка комплексной подготовки газа

(УКПГ—22)», проектной мощностью 3,5 млрд. м3

газа в год.

На протяжении всей своей трудовой деятельности,

особое внимание Анатолий Алексеевич уделяет про-

фессиональной подготовке и повышению квалифи-

кации работников предприятия, приобретению ими

смежных специальностей. За счет средств предприя-

тия, выпускники средних школ обучаются в высших

учебных заведениях. Успешно решаются и вопросы

социального развития предприятия.

Для производственной деятельности предприятия

на всех объектах строительства, расположенных

на расстоянии до 300 км от г. Новый Уренгой созда-

ются приобъектные производственные базы с жилы-

ми поселками строителей, со столовой и комплексом

зданий, оборудованных всем необходимым для

тру да и отдыха работников.

Все работники обеспечены трехразовым питани-

ем за счет предприятия, обеспечены необходимой

спецодеждой. Предусмотрен вахтовый метод произ-

водства работ на отдаленных участках строительства

с межвахтовым отдыхом и доставкой к месту работы

за счет предприятия.

Ежегодно выделяются санаторно-курортные и турис-

тические путевки членам коллектива на льготных

условиях, организуются мероприятия по лечению

в специализированных клиниках, оказывается мате-

риальная помощь в приобретении жилья.

Получив фундаментальные знания в Днепропет-

ровском инженерно-строительном институте и при-

умножив их на производстве, Сынах Анатолий

Алексеевич является современным руководителем,

обладающим уважением и безупречной деловой

репутацией среди партнеров по бизнесу.

Коллектив высококлассных специалистов предприя-

тия, под руководством генерального директора

Сынах Анатолия Алексеевича, оперативно и качест-

венно, выполняет сложные производственные

задания по строительству и монтажу новых газовых

установок, прокладке стальных артерий транспорти-

ровки газа, конденсата с места их добычи в нелегких

условиях Крайнего Севера.

Продолжая семейные традиции, сын Алексей,

1982 года рождения, окончил Приднепровскую госу-

дарственную академию строительства и архитектуры

в 2006 году с присвоением квалификации — «специ-

алист экономики производства». В настоящее время

набирает опыт, работая на предприятии.

У Анатолия Алексеевича остались приятные воспо-

минания о студенческих годах, преподавателях,

которые давали знания, готовили к самостоятельной

жизни. Он радуется успехам коллектива академии

и росту его авторитета, гордится тем, что именно

в этом вузе получил высшее образование и его при-

меру последовал сын Алексей.

Он искренне поздравляет профессорско-преподава-

тельский состав, сотрудников и студентов академии

с юбилеем и желает ему дальнейших успехов в под-

готовке высококвалифицированных специалистов.


153

Народився 12 листопада 1939 року.

Закінчив у 1961 р. Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут

і одержав спеціальність інженера-будівельника. Стаж роботи в буді-

вельній галузі становить сорок сім років на відповідальних та керівних

посадах.

З 1961 по 1974 рр. — майстер, начальник ділянки, начальник управління,

заступник керівника тресту «Запоріжбуд».

З 1974 по 1977 рр. — головний інженер будівництва металургійного за-

воду в м. Бокаро (Індія).

З 1977 по 1986 рр. — заступник начальника, начальник комбінату «За-

поріжжитлобуд». З 1986 по 1990 рр. — заступник начальника головного

управління Держбуду СРСР.

З 1990 по 1992 рр. — заступник головного інженера будівництва мета-

лургійного заводу в м. Візакхапатанам (Індія).

З 1992 р. по теперішній час — начальник комунального підприємства «Управління капітального будівництва».

За довголітню та сумлінну працю нагороджений орденами та медалями: «За доблесну працю», «Знак пошани», «Дружби на-

родів», «Ветеран праці», «Золота кельма», «За вклад у розвиток Запорізького краю»; почесними грамотами: Обласної ради,

Обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Заслужений будівельник України» (2004 р.). Академік Академії будівництва України (2008 р.).

СУХОМЛИН Іван Прокопович

З метою планової реалізації планів забудови міст, плано-

вого освоєння капітальних вкладень в будівництво об’єктів

цивільного призначення, ліквідації безсистемної забудови

міст, а також концентрації капітальних вкладень в руках

єдиного замовника, Рада Міністрів України в кінці 1957 р.

прийняла Постанову про створення Управлінь капітального

будівництва в складі виконавчих комітетів місцевих рад.

На підставі цього були прийняті рішення Запорізького ви-

конавчого Облвиконкому та Запорізького виконкому «Про

створення і початок діяльності Управління капітального

будівництва Запорізького міськвиконкому з 07.12.58».

Історія відвела Управлінню капітального будівництва

вирішальну роль у формуванні перспективних планів

і реалізації комплексної забудови міста, концентрації й ви-

користанні капітальних вкладень в розвиток соціальної

інфраструктури м. Запоріжжя, в розвиток мереж водопоста-

чання, транспортних сполучень, планової житлової політики

будівництва.

Згідно з генеральним планом забудови в м. Запоріжжі

ведеться забудова Космічного, Шевченківського мікрорайо-

нів. У 1970 р. розпочинається будівництво Хортицького

району, де з 1972 р. ведеться будівництво тільки дев’ятипо-

верхових та висотних житлових будинків.

За період з 1969 по 1990 рр. в місті споруджено і введено

в експлуатацію 1674 житлових будинки, 74 шкільних за-

кладів, 100 дитячих закладів, лікарні, поліклініки, 112 гур-

тожитків, будинки вищих та середніх учбових закладів,

бібліотеки, крамниці, готелі. Збудовані великі об’єкти, які

стали прикрасою міста. Це пам’ятники В.І. Леніну та Він-

теру, будівля цирку, палац спорту «Юність», Палац уро-

чистих подій, аеропорт, обласна типографія та типографія

«Дніпровський металург», обласна бібліотека ім. Горького,

фонтани на площах Маяковського, Фестивальній, Будинок

побуту, дамба через балку Капустянка, Палац піонерів та ін-

ші об’єкти. З комунального будівництва споруджені водо-

очисні споруди ДВС-1, ДВС-2, каналізаційні очисні споруди

лівого та правого берегів р. Дніпро, введено 347 км мереж

водопостачання, 265 км мереж каналізації, 113 км мереж

теплопостачання, 370 км мереж газопостачання. Збудовано

23 котельні, 9 підземних переходів, здійснено реконструк-

цію проїжджої частини Дніпрогес.

У складний економічний період 1992 р., коли фінансування

будівництва за рахунок державних коштів було припинено,

керівником Управління капітального будівництва м. Запо-

ріжжя було призначено Сухомлина Івана Прокоповича.

В цей період управління перетворилось із типового замов-

ника, виконуючого тільки технічний нагляд за будівництвом,

в замовника-забудовника з багатьма функціями, в тому

числі й функціями генерального підрядника – організато-

ра будівництва. Усі зусилля були направлені на залучення

інвестицій підприємств, організацій, фізичних осіб до

будівництва житла, зміни характеру договірних взаємовід-

носин між замовником-забудовником та інвестором будів-

ництва. Система економічних відносин між інвестором і

замовником-забудовником дозволила зробити рух фінансів

«прозорими» і повністю виключити нецільове використання

коштів.

Завдяки зусиллям комунального підприємства з залученням

будівельних організацій міста на тендерній основі, вве-

дені в експлуатацію об’єкти: будівництво автодороги від

Прибережної магістралі на житловий масив «Південний»;

реконструкція центрального стадіону міста по вул. Валерія

Лобановського; реконструкція пр. Леніна; реконструкція

вул. Лермонтова (з будівництвом ділянки автодороги від

вул. Правди до Прибережної магістралі); реконструкція

фонтану на площі Маяковського; реконструкція вул. Косміч-

ної та ін. За останні 3 роки міській раді вдалось вирішити

питання забезпечення мешканців приміських селищ газифі-

кацією, сумарно збудовано 25,6 км мереж газопроводів.

Колектив Управління капітального будівництва своєю діяль-

ністю підтверджує покладені на нього функції замовника

Запорізьким виконавчим комітетом і готовий у майбутньо-

му будувати та реконструювати м. Запоріжжя задля блага

мешканців міста.

154

ТКАЧ Дмитрий Иванович

Выпускник Днепропетровского инженерно-строи-

тельного института, факультета ПГС 1961 г.

Кандидат технических наук по специальности

«Прикладная геометрия и инженерная графика».

Профессор кафедры дизайна архитектурной среды

Приднепровской государственной академии строи-

тельства и архитектуры.

Родился Дмитрий Иванович 5 мая 1939 года.

В 1956 г. поступил на факультет ПГС Днепропетровского

инженерно-строительного института, после окончания ко-

торого, в 1961 г. по распределению был направлен на пре-

подавательскую работу — на кафедру начертательной гео-

метрии и графики ДИСИ.

Работая ассистентом, уделял большое внимание научно-

мето дическому обеспечению учебного процесса, и в 1965 г.

поступил в аспирантуру под научное руководство профес-

сора Н. Л. Русскевича. Будучи аспирантом, стал читать лек-

ции по начертательной геометрии для студентов вновь орга-

низованного в институте архитектурного факультета.

В 1970 г. успешно защитил кандидатскую диссертацию

по архитектурной перспективе, а в 1972 г. был избран доцен-

том кафедры начертательной геометрии и графики. Актив-

но участвовал в организационно-воспитательной работе на

архитектурном факультете, одновременно совершенствуя

курс читаемых на нем лекций и стал принимать участие

в издательской работе. В 1973 г. стал соавтором «Збірника

задач з нарисної геометрії» под редакцией проф. Н. Л. Рус-

скевича, а в 1978 г. этот сборник задач был переиздан на

русском языке. В 1980 г. тиражом в 100 000 экземпляров

вышло первое издание «Справочника по инженерно-строи-

тельному черчению» под редакцией проф. Н. Л. Русскеви-

ча, а в 1987 г. вышло его второе улучшенное издание.

С 1978 по 1982 гг заведовал кафедрой истории, теории

архитектуры и архитектурной графики, после чего продол-

жал работать доцентом кафедры графики. В 1991 г. под его

руководством вышел в свет «Справочник по архитектур-

ному черчению» и в этом же году он был избран Ученым

Советом института профессором кафедры начертательной

геометрии и графики.

С 2003 г. и по настоящее время работает профессором ка-

федры дизайна архитектурной среды ПГАСА. За это время

подготовил рукопись монографии «Системная начертатель-

ная геометрия» по договору с московским издательством

«Архитектура-С» и в рамках договора о творческом сотруд-

ничестве с МАрХИ, с выходом в свет в 2010 г.


155

Родился 8 сентября 1934 года в г. Днепропетровске.

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт в 1957 году

по специальности «Промышленное и гражданское строительство».

Награжден медалями «Ветеран труда», «За доблестный труд. В ознаменова-

ние 100-летия со дня рождения В.И. Ленина»; Почетными грамотами Минар-

хостройэнерго Республики Коми, Главы Республики Коми, Коми Обкома КПСС,

Президиума Верховного Совета и Совета Министров Коми АССР, объединения

«Комитяжстрой»; Знаком «Отличник народного образования».

Присвоены звания: «Заслуженный работник народного хозяйства Коми АССР»

(1984 г.), «Заслуженный строитель Российской Федерации» (1988 г.),

«Почетный гражданин города Сыктывкар» (2006 г.).

Член редакционного совета журнала «Дом». Неоднократно избирался

депутатом городского Совета и Совета города.

ТРАПЕР Леонид Семенович

Основные этапы карьеры:

1957—1960 гг. — прораб Шахтостроительного управления

г. Свердловска. 1960—1967 гг. — мастер, прораб, старший про-

раб СУ-2 треста «Днепрожилстрой», г. Днепропетровск. 1967—

1968 гг. — главный инженер СУ-2 треста «Сыктывкарстрой».

1968—1972 гг. — главный строитель ДСК, начальник СУ-3 треста

«Комипромжилстрой». 1972—1975 гг. — начальник комплекса

по строительству ЛПК, главный технолог объединения «Комитяж-

строй». 1975—1979 гг. — главный инженер треста «Усинскстрой»,

г. Усинск. 1979—1997 гг. — начальник домостроительного

комбината ПСО «Сыктывкаргострой», генеральный директор

ОАО «Сыктывкаргострой», г. Сыктывкар. 2001—2002 гг. — замес-

титель генерального директора по развитию ОАО «Сыктывкаргор-

строй». С 2002 г. — по настоящее время — генеральный директор

ООО «Центройстрой».

Первые десять лет после окончания института Леонид Семенович

трудился на стройках Донбасса и Днепропетровска. В 1967 г.

приехал в Республику Коми, и с тех пор его жизнь неразрывно

связана с развитием строительного комплекса Европейского севе-

ра России. Им пройден путь от главного инженера строительного

управления до генерального директора проектно-строительного

объединения «Сыктывкаргорстрой». Созидание стало его судьбой.

Новые города, районы с жилыми домами, школами, детскими сада-

ми — результат его плодотворной и многолетней работы. Радость

новоселов, успехи школьников, детский смех — самая лучшая

награда за его труд.

Леонид Семенович — человек, преданный своему делу, ответ-

ственный и трудолюбивый, около 20 лет руководил одной из круп-

нейших организаций, чья деятельность внесла ощутимый вклад

в преобразование столицы Республики Коми. И нынешнее лицо

Сыктывкара — заслуга руководимого им коллектива строителей.

Панельное домостроение стало ведущим в столице, выросли объе-

мы производства и на заводе крупнопанельного домостроения.

Уже тогда налаживалось производство мелкоштучных изделий:

были выпущены экспериментальные образцы популярной сегодня

плитки и брусчатки.

В 1997 г. по инициативе ОАО «Сыктывкаргорстрой» совместно

с конструкторским бюро по железобетону Госстроя СССР разрабо-

тан и внедрен проект панельного дома с наружными навесными

стенами из кирпича. Более половины строящегося сегодня жилья

выполняется именно по такому проекту.

Таких успехов Леонид Семенович добился благодаря своему

необыкновенному трудолюбию. Он всегда жил работой, при-

чем главным в ней считал результат, а не материальные блага.

Фундаментальная подготовка в Днепропетровском инженерно-

строительном институте, жизненный опыт, видение руководителя,

профессиональная интуиция — вот что позволяло ему всегда

принимать верные решения.

В 2004 году Л.С. Трапер отметил свой 70-летний юбилей, но сегод-

ня и не помышляет об отдыхе. В настоящее время возглавляет

ООО «Центрострой», куда его пригласили во времена практически

полного банкротства предприятия. Благодаря опыту и профессио-

нализму нового руководителя ООО «Центрострой» за полгода

вышло из кризиса.

Сегодня Леонид Семенович по-прежнему верен делу своей жизни.

Его хобби — это работа. Раньше когда-то пытался собирать книги:

детективы, военные мемуары… А сейчас, если в выходные не занят

на работе, просто берет машину и едет на природу или по дачам,

в гости к знакомым. Леонид Семенович — любящий отец и дедушка.

Вместе с супругой воспитал двоих детей: дочь Анну и сына Анато-

лия. Особая радость два внука: Кирилл и Йонатан и внучка Габриэла,

которые очень любят дедушку и чувствуют, что они любимы.

Строительство жилого дома

по ул. Домны Каликовой – Ленина

Микрорайон «Орбита»,

г. Сыктывкар

156

ТУРЧИН Леонид АркадьевичОкончил Днепропетровский инженерно-строительный институт в 1975 г.

по специальности «теплогазоснабжение и вентиляция».

Член Совета директоров Украинской Строительной Ассоциации.

Заместитель Председателя Правления Строительной палаты Днепропетровской

области.

Заслуженный строитель Украины. Действительный член Академии строительства

Украины. Академик Международной академии наук жилищно-коммунального

хозяйства.

Генеральный директор АОЗТ «НПО «Созидатель».

Европейским Фондом Управления качеством награжден международной наградой

European Quality Award.

ТУРЧИН Леонид Аркадьевич

Компанией «Созидатель», основанной Л. А. Турчиным

в 1987 году, построено 54 объекта, более 400 000 кв.м

жилых и торгово-офисных площадей. Это целый го-

род, в котором живет и работает около 30 000 человек;

восстановлено 8 объектов исторической реконструк-

ции (5 железнодорожных вокзалов Украины, почтампт

в г. Днепропетровске, др.). Объекты инфраструктуры,

возведенные компанией, обслуживают за год свыше

20 млн. человек.

11 22 33

44

55

1/Жилой комплекс на пл. Шевченко, 4 в г. Днепропетровске

2/Жилой комплекс по пр. Гагарина, 23 в г. Днепропетровске

3/АЖК по ул. Баумана, 10 в г. Днепропетровске

4/Офисный центр на ул. Серова, 4 в г. Днепропетровске

5/Аркадиевская башня в г. Днепропетровске

6/Реконструкция Красноповстанческой балки,

г. Днепропетровск

66


157

НПО «Созидатель» — обладатель наград «Лидер украин-

ской экономики», «Украинская национальная награда

за качество», «Награда тысячелетия» Международного

конгресса промышленников и предпринимателей, обла-

датель титула «Лучшее предприятие Украины» в номи-

нации «Строительство». Отмечено дипломом Госстроя

I степени за высокое качество строительных работ при

проведении реконструкции и реставрации здания Глав-

почтамта на пр. К. Маркса, 62.

77

88 99

1010 1111

1212

1414

7/ АЖК по пер. Шевченко, 4


8/ Жилой дом по пр. им. Газеты Правда, 14-Б


9/ Комплекс «Премьер» в г. Кривой Рог

10/ Жилой комплекс по ул. Миронова, 30


11/ Главпочтамт на пр. К. Маркса, 62


12/ Центральный железнодорожный вокзал

г. Днепропетровска

13/ Новый офис НПО «Созидатель»

14/ Многоуровневый паркинг

1133

158


1974 года, факультета ПГС.

После окончания института работал мастером в строительно-монтажном

управлении треста «Днепростальконструкция» (г. Днепропетровск), где про-

шел путь от мастера до начальника управления. В 1994 году окончил курс по-

вышения квалификации в США, штат Оклахома.

С 1996 года — основатель и генеральный директор строительной фирмы

ООО «Индипэндэнт» (г. Днепропетровск).

В 2002 году присвоено почетное звание Заслуженный строитель Украины.

Действительный член Академии строительства Украины. Обладатель почет-

ного звания «Лицар вітчизни» з врученням золотого хреста честі і звитяги».

Имеет ряд наград Украинской Православной Церкви.

Занимается благотворительностью. Мастер спорта по стендовой стрельбе.

ФРОЛОВ Игорь Владимирович

В институт поступил после службы в армии, следуя совету и при-

меру своего дяди Юрия Ивановича Башмакова, 1-го заместителя

министра министерства «Минмонтажспецстрой» УССР.

Учиться в институте было очень интересно. Благодаря замеча-

тельным преподавателям института мы познавали азы строитель-

ной отрасли. Лекции мы посещали с большим удовольствием.

Учился в институте очень хорошо, принимал активное участие

в общественной жизни института. Был старостой группы и замес-

тителем секретаря комитета комсомола факультета ПГС, это обя-

зывало быть примером для студентов.

Хочется выразить огромную благодарность всему преподаватель-

скому составу института, а особенно Лусту Григорию Ивановичу,

Шило Андрею Ефтифьевичу, которые передали нам свой професси-

ональный и жизненный опыт. Благодаря им многие студенты выпус-

ка 1974 года, сейчас могут сказать, что почти достигли их уровня.

Особенно вспоминаются студенческие строительные отряды.

В течение трех лет был командиром строительного отряда «Ровес-

ник». Работали на Целине в Тюмени. Строительные отряды — это

очень хорошая школа жизни. Будучи студентами, работая в строи-

тельных отрядах, мы очень многому научились. Главное получили

опыт работы в коллективе. К сожалению, сегодняшние студенты

лишены этой школы.

Говорят — школьные годы чудесные, а я могу сказать, что самые

лучшие годы — это студенческие. Со многими однокурсника-

ми я поддерживаю дружеские отношения, а с некоторыми мы

компаньоны по работе. Каждые пять лет мы проводим встречи

выпускников. После окончания института я не обрывал ниточки,

которая связывает меня с моим любимым институтом, а в настоя-

щее время — это академия. Постоянно поддерживаю отношения

с ее ректором Большаковым Владимиром Ивановичем и ее препо-

давательским составом.

С 1987 года академию возглавляет академик Академии строитель-

ства Украины, доктор технических наук, профессор, заслужен-

ный деятель науки и техники Украины, лауреат Государственной

премии Украины Владимир Иванович Большаков. Благодаря ему

основным признаком академии, как основного учебно-научного

центра, стали фундаментальность и системность знаний, тесное

объединение образования и научной деятельности, широкие меж-

дународные контакты с ведущими вузами Европы.

Многие нынешние студенты проходят производственную практику

на предприятии, которым я руковожу и о котором расскажу более

подробно.

ООО «Индипэндэнт» создано в 1996 году в г. Днепропетровске.

ООО «Индипэндэнт» — это современное строительное предприя-

тие, выполняющее все виды строительно-монтажных работ.

Имеет офис, производственную базу, складские помещения,

автопарк, строительные механизмы и приспособления. Коллектив

предприятия — опытные инженерно-технические работники,

большинство из них выпускники ДИСИ, высококвалифициро-

ванные монтажники-высотники металлических и железобетон-

ных конструкций, монтажники технологического оборудования

и многие другие специалисты. Постоянно коллектив предприятия

пополняется молодыми кадрами, выпускниками ПГАСА. Коллектив

ООО «Индипэндэнт» является Бронзовым, Серебряным и Золотым

обладателем в номинации альманаха «Деловой имидж Украины»

в строительной отрасли.

ООО «Индипэндэнт» выполняет строительно-монтажные работы

не только в г. Днепропетровске и Днепропетровской области,

а и за их пределами, выполняет строительно-монтажные работы

по инвестиционным программам. Заключаются договора с за-

казчиками и поставщиками материалов ближнего и дальнего

зарубежья. Тесно сотрудничает с Российским Черноморским

флотом. Построен закрытый плавательный бассейн филиала МГУ

им. Ломоносова в г. Севастополе. В настоящее время и на буду-

щее у коллектива большие планы и надежды.

В связи с юбилеем любимого вуза хочу пожелать ректору акаде-

мии Большакову Владимиру Ивановичу и всему преподаватель-

скому составу академии процветания, успешной реализации пла-

нов и творческих задумок, новых открытий и свершений, светлой

и счастливой жизненной дороги, крепкого здоровья и терпения.

Студентам — оптимизма, веры, надежды и любви, и пусть судьба

будет к ним благосклонна.


159

Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт в 1989 г.

Получил квалификацию инженера-строителя.

После окончания вуза работал по специальности.

С 1993 г. — в банковской сфере.

В 1999 г. окончил Высшую киевскую банковскую школу Международного центра

рыночных отношений и предпринимательства. Получил квалификацию «Специа-

лист банковского дела».

Работал на различных должностях в КБ «Приватбанк»,

ОАО Банк «Финансы и кредит», ЗАО «Банк Петрокоммерц-Украина»,

Национальный банк Украины.

С мая 2005 г. — заместитель Председателя Правления ПАО КБ «ЕВРОБАНК».

13 мая 2010 г. назначен Председателем Правления ПАО КБ «ЕВРОБАНК».

ФУРМАН Дмитрий Владимирович

Перед Дмитрием Владимировичем вопрос о выборе

профессии никогда не стоял: отец и дед его были про-

фессиональными строителями, часто брали с собой

на рабочие места. Поэтому, после окончания средней

школы, не задумываясь, он решил поступать в Днепро-

петровский инженерно-строительный.

Годы учебы в институте навсегда остались в его памяти.

Строительство нового учебного корпуса института на

улице Жуковского, работа в студенческом строительном

отряде в Днепропетровской области и в Тюмени сделали

из курса, на котором он учился, сплоченный коллектив.

С уважением и теплотой вспоминает Дмитрий Влади-

мирович своих преподавателей: Анатолия Николаеви-

ча Березюка, Николая Антоновича Моторного, Павла

Трофимовича Резниченко. Они запомнились студентам

не только как профессионалы высочайшего уровня,

но и как яркие личности, которые благотворно влияют

на окружающих уже своим примером, достойным для

подражания.

Студенческая пора подарила ему прекрасных товари-

щей и друзей: Алексея Диденко, Эдуарда Бойко, Вале-

рия Яковенко, Геннадия Троценко, Исмаила Исмаилова.

До сих пор они стараются встречаться, если не полу-

чается — просто перезваниваются, по возможности,

всегда помогают друг другу.

После окончания института Д. В. Фурман работал на

различных инженерных должностях. В должности про-

раба Днепропетровского домостроительного комбината

№ 1 построил чуть ли не половину Днепропетров-

ска. А в 1993 году в его жизни наступил новый этап,

связан ный с переходом на работу в банковскую сферу

деятельности: он устроился рядовым экономистом

в Днепропетровский «Приватбанк», которым руково-

дил Сергей Тигипко. Работал и учился: получил ква-

лификацию «Специалист банковского дела» в Высшей

Киевской банковской школе. Экономические науки

усваивались быстро и крепко, поскольку у Дмитрия

Владимировича было главное — интерес и желание,

как в юности. Ступени профессионального и служеб-

ного роста совпали для него с уникальным процессом

создания, становления и развития отечественной бан-

ковской системы.

В 2001 году переехал в Киев, где занял пост начальника

управления банка «Финансы и кредит», через два года

перешел на работу в филиал российского банка «Петро-

коммерц-Украина». Затем работал в Национальном

банке Украины, где возглавлял управление по инспекти-

рованию всех коммерческих банков нашей страны.

Сегодня он занят интересным и перспективным делом.

Работает в должности Председателя Правления ком-

мерческого банка «ЕВРОБАНК», который был основан

14 января 2005 года в виде общества с ограниченной

ответственностью при непосредственном участии

Д.В. Фурмана.

Сегодняшним студентам Дмитрий Владимирович желает

целеустремленности, усидчивости, прагматизма, четко

уловить то идейное звено, для чего они поступают в вуз,

умения взять самое лучшее от своих преподавателей,

которые действительно знают очень многое и делают

все возможное для того, чтобы передать свои знания

подрастающему поколению.

160

У 1969 році закінчив факультет промислового та цивільного будівництва Дніпро-

петровського інженерно-будівельного інституту.

В академії працює з 1969 року: виконроб, секретар комітету комсомолу

Дніпропет ровського інженерно-будівельного інституту, асистент кафедри

ТБВ, аспірант, доцент, декан факультету сільськогосподарського будівництва,

завідувач кафедри Безпеки життєдіяльності, з 2008 року — професор кафедри

«Безпека життєдіяльності».

Академічний радник Міжнародної інженерної академії (1995 р.), академік Академії

будівництва України (2006 р.).

Кандидат технічних наук (1976 р.), доцент (1979 р.), вчений у галузі охорони

праці.

Нагороджений медалями «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со

дня рождения В. И. Ленина» (1970 р.), «Ветеран праці» (1995 р.), знаком «Изо-

бретатель СССР» (1976 р.), Почесною грамотою Міністерства вищої і середньої

освіти СРСР (1984 р.), знаком «Відмінник освіти України» (2001 р.).

ФОМЕНКО Віталій Іванович

Окрім того, Віталій Іванович розповів про себе нас-

тупне.

Народився 1 липня 1940 року у с. Козирівка Аджам-

ського району Кіровоградської області.

В 1958 році закінчив Кіровоградський будівельний

технікум. Три роки відпрацювавши на будівництві,

в грудні місяці 1961 року був призваний на службу

до лав Збройних сил.

В 1964 році, після вступу на навчання в Дніпро-

петровський інженерно-будівельний інститут, був

демобілізований з лав Збройних сил на чотири місяці

раніше терміну служби в армії.

З цього часу все моє подальше життя пов’язане

з Придніпровською державною академією будівниц-

тва та архітектури.

Навчався в аспірантурі (1972—1975 рр.), науковий

керівник — вчений в галузі фізико-хімії, доктор

хімічних наук, професор, член кореспондент націо-

нальної академії наук Геннадій Данилович Дібров.

Тема кандидатської дисертації — «Коро-

зійна стійкість бетону з бітумно-полімер-

ними добавками в сульфатному середови-

щі», була захищена в 1976 році.

Науково-дослідна робота виконувалась

у межах науково-технічної програми

Держкомітету СРСР науки та техніки з ме-

тою отримання бетону високої стійкості

для виготовлення будівельних конструк-

цій, які надійно працювали при низьких

температурах та високосульфатному

середовищі. Результати цієї роботи були

широко впроваджені при будівництві

спеціальних об’єктів на Придніпровському

хімічному заводі м. Дніпродзержинськ,

на об’єктах газодобування в Оренбурз-

ській області, західному Сибіру.

Наукові інтереси спочатку були пов’язані з корозій-

ною стійкістю важких бетонів в агресивному серед-

овищі, а пізніше, з переходом на кафедру «Охорона

праці» — з безпекою праці в будівництві, охороною

навколишнього природного середовища, безпекою

життєдіяльності.

В цей період було виконано і впроваджено в практи-

ку будівництва наукові роботи, пов’язані з безпекою

праці при проведенні земляних робіт, прокладці і

реконструкції підземних трубопроводів різного при-

значення, вирішення організаційних питань з забез-

печення безпеки праці в будівництві, визначення

шкідливої дії на працюючих деяких будівельних ма-

теріалів, машин і технологічного обладнання, різних

випромінювань та інше.

Опублікував більше 200 наукових і науково-методич-

них праць, у тому числі одну монографію в співавтор-

стві, один нормативний документ.

Маю 14 винаходів та патентів.


161

Випускниця економічного факультету 2008 року,

спеціальність «Економіка підприємства».

Зараз продовжує своє навчання в аспірантурі за спеціальністю «Управління

проектами та програмами».

Працює лаборантом кафедри планування та організації виробництва в ПДАБА.

Приймає активну участь у конференціях та форумах, має наукові публікації

в різних періодичних виданнях.

ХАРЧЕНКО Дар’я Сергіївна

Склалося так, що навчання у Придніпровської державної академії

будівництва та архітектури (раніше — Дніпропетровський інженер-

но-будівельний інститут) стало доброю традицією, оскільки вже

третє покоління нашої родини навчається у цьому закладі. Її розпо-

чав мій дідусь В.І. Харченко — випускник механічного факультету

1954 року, проректор ДІБІ з навчальної роботи (1971—1991 рр.),

к.т.н. (1968 р.), професор кафедри матеріалознавства та обробки

матеріалів (1991 р.), академічний радник Міжнародної інженерної

академії (1996 р.). Згодом до цього ж вузу вступили і мій батько —

С.В. Харченко та його сестра Н.М. Касай, які навчаючись в одній гру-

пі зустріли там свої другі половинки (це моя мама — В.С. Чурікова,

та мій дядя — С. І. Головко). Третє покоління — мої брати О. С. Хар-

ченко, О.С. Головко, а також двоюрідний брат П. А. Власенко, який

навчався разом зі мною (2003—2008 рр.), але на іншому факуль-

теті. Моя сестра Ю.С. Головко також є студенткою академії, а зараз

закінчує 5-ий курс. Тому у 2003 році я теж вирішила вступити

до «нашого» вузу, а спеціальність обирала за порадою батьків.

У цілому внз, перш за все, дав великий багаж нових знань (як

загальних, так і спеціальних), а також значно розширив горизонти

мислення; вималював переді мною перспективу — реалізувати

себе в науці. На мою думку, навчання розкриває людину, її та-

ланти, дає можливість реалізувати себе та визначитися у житті,

у своєму призначенні — це, як вода, що поливає рослину, аби та

згодом дала гарні квіти та смачні плоди. Це великий досвід у спіл-

куванні, нові друзі та безліч знайомих.

Роки навчання пригадую із задоволенням. Запам’яталося спілку-

вання з друзями, веселі зустрічі; спільні походи до театру — усім

факультетом разом із заступником декана з виховної роботи,

доцентом кафедри українознавства, к.і.н. В.А. Бабенко, концерти

та виступи студентського клубу (особливо «Студентська Зима»

та «Студентська Весна» де я була ведучою на 2-му курсі), СТЕМ

«Крупный план», за який усією душею вболіваю щорічно в театрі

ім. Горького (РАМПА).

Серед навчальних заходів найбільш запам’яталися цікаві лекції

і семінари старшого викладача кафедри економічної теорії

та права В.М. Хоменко (тоді я вперше почула слово «колоквіум»

і зрозуміла, що це означає — «учити, учити, ще раз учити»!).

У кінці першого курсу разом із подругою та одногрупницею На-

талкою Кримською стала членом літературно-художнього клубу

«Джерело», статус члена якого зберігаю і сьогодні. «Джерело» —

це клуб найталановитіших студентів нашої академії, які проявля-

ють себе в літературі (пишуть надзвичайно гарні вірші та прозу),

акторській майстерності, співі, дизайні, фотографуванні та багато

іншому. Особисто я пишу вірші, які разом з іншими студентами

читала (разом з віршами відомих поетів) на засіданнях клубу,

літературних вечорах, святах.

Дуже вдячна завідуючій відділом культурно-просвітницької робо-

ти ПДАБА С.І. Данченко, яка вже багато років очолює клуб і допо-

магає юним студентам відкрити себе по-новому та реалізувати

свої здібності, та поету Геннадію Львову (випускнику механічного

факультету нашої академії), який охоче дарує плоди свого таланту

і щиро ділиться знаннями та багатим досвідом.

Під час навчання я познайомилася з великою кількістю людей,

оскільки була старостою групи та брала активну участь у культур-

но-масових заходах та художній самодіяльності. А зав дяки клубу

«Джерело» — з дуже цікавими творчими студентами, такими як:

Катерина Бурда, Олександр Баранник, Андрій Ужеловський, Кате-

рина Дєдікова та іншими, з якими і сьогодні підтримую зв’язок.

Зі своєю групою спілкуємося в основному мережею Інтернет. При

першій можливості зустрічаємось. В академії, я знайшла своїх

найкращих подруг – це Кримська Наталя та Звагольська Наталя,

з якими бачуся кожного тижня.

Після захисту магістерської роботи я, як і планувала, продовжи-

ла мандрівку науковими дорогами — вступила до аспірантури,

де впродовж останніх трьох років Кравчуновська Т.С., к.т.н., доц.

кафедри планування та організації виробництва, є моїм науко-

вим наставником. Працюю лаборантом кафедри планування та

організації виробництва, беру активну участь у конференціях та

форумах, маю наукові публікації. У найближчі роки планую на-

писати та захистити кандидатську роботу та стати викладачем.

Бажаю академії надалі підтримувати високий фаховий рівень

у навчанні студентів.

1 курс, група 281, зліва-направо: Потьомкін Руслан,

Звагольска Наталія, Харченко Дар’я, Камінов Максим,

Мороз Юлія, Кримська Наталія

162

Заведующий кафедрой строительных и дорожных машин ПГАСА.

Руководитель научной школы по формированию высокоэффективных рабочих органов дорожно-строительных

и землеройных машин.

ХМАРА Леонид Андреевич

Родился 19 июля 1946 года.

Хмара Леонид Андреевич, доктор технических наук,

профессор, заслуженный изобретатель Украи ны,

академик академии строительства Украины, акаде-

мик подъемно-транспортной академии наук Украины,

заведующий кафедрой «Строительных и дорожных

машин» Приднепровской государственной академии

строительства и архитектуры (ранее ДИСИ) — спе-

циалист в области резания и копания грунтов

землеройными машинами, интенсификации рабочих

процессов строительных машин. Разработал научные

основы формирования высокоэффективных рабочих

органов землеройных машин, теорию рабочих про-

цессов землеройных машин с интенсификатора ми

комбинированного действия, научные основы зем-

леройно-манипуляторных рабочих органов много-

целевого назначения, научные основы машин для

устройства углублений в грунте методом выштам-

повывания, научные основы машин и оборудования

для выполнения аварийно-спасательных и восста-

новительных работ в экстремальных условиях при

ликвидации последствий стихийных бедствий.

Доказал эффективность применения аккумуляторов

потенциальной энергии на экскаваторах, ЗТМ и дру-

гих машинах. Разработал принципиально новые

решения строительных машин с аккумуляторами по-

тенциальной энергии. Основная область исследова-

ний — интенсификация рабочих процессов строи-

тельных машин, разработка методов формирования

высокоэффективных рабочих органов строительных

и дорожных машин, а также научное сопровожде-

ние на этапах определения областей эффективного

использования машин.

Окончил Днепропетровский инженерно-строитель-

ный институт (Приднепровская государственная

академия строительства и архитектуры) по специаль-

ности инженер-механик по строительным и дорож-

ным машинам и оборудованию.

Родился в 1946 г. в с. Марково, Новоархангельско-

го района, Кировоградской области. Творческая

и практическая деятельность профессора Л.А. Хмары

началась после окончания в 1969 г. механическо-

го факультета ДИСИ. Работал в ДИСИ инженером,

ассистентом. Прошел срочную службу в вооружен-

ных силах (г. Севастополь). С 1972 года — аспирант

Московского автомобильно-дорожного института

(научный руководитель д.т.н., профессор В.И. Балов-

нев). С 1975 года работает в ДИСИ. В 1984 г. в МИСИ

им. В.В. Куйбышева защитил докторскую диссер-

тацию «Научные основы формирования многоком-

понентных рабочих органов землеройных машин»

по специальности 05.05.04 «Строительные и дорож-

ные машины». В 1985 г. ВАК СССР утвердил в ученом

звании профессора кафедры «Строительных и дорож-

ных машин».

По результатам научных исследований опублико-

вал 20 книг, 5 монографий, издал свыше 500 работ

по различным вопросам науки и техники, имеет бо-

лее 600 авторских свидетельств и патентов на изо-

бретения. Своими первыми учителями в облас ти

изобретательства проф. Л.А. Хмара считает ст. пре-

подавателей В.П. Данишевского, А.П. Серко, В.И. Ко-

валева, доц. В.М. Гене, О.Е. Рынскова, А.А. Лащеных

и проф. В.И. Баловнева.

С теплотой вспоминает лекции и занятия в студен-

ческие годы преподавателей Ю.И. Беляевой,

Л.М. Фаль ковской, Л.К. Медведевой, В.В. Михальцо-

вой, В.Г. Галкиной, А.И. Холода, Г.Ф. Дегтева, А.Е. Вя-

зового, О.Р. Матвеева, В.И. Харченко, А.А. Горина,

И.Ю. Акимова, В.С. Мигаля, А.И. Танатара, О.Е. Рын-

скова, А.П. Серко, Е.П. Плавельского, Ю.М. Почт-

мана, В.Г. Заренбина, И.А. Мороза, А.В. Новосело-


163

ва, М.В. Резницкой, С.М. Ткачева, О.В. Чепелева,

И.И. Рыбаса, А.Н. Проскурина, А.В. Перекрестова,

Н.П. Литвиненко и др.

Запомнились лекции профессоров из г. Москвы,

г. Киева, г. Ленинграда — А.Н. Зеленина, Ф.П. Катае-

ва, В.В. Тарасова, В.С. Заленского, В.И. Баловнева,

М.А. Кононенко, И.А. Недорезова, Е.М. Кудрявцева,

Г.С. Мирзояна, Е.Ю. Малиновского, Н.Г. Домбровско-

го, Д.П. Волкова, Б.А. Бондаровича, И. Б. Новика,

А.Н. Новикова, В.Н. Николаева, А.П. Крившина,

Ю.А. Ветрова, Н.Я. Хархуты.

Профессор Л.А. Хмара является крупным изобрета-

телем в области рабочих органов строительных и до-

рожных машин. На основные конструкции рабочих

органов строительных машин интенсифицирующего

действия им подготовлено более 2500 заявок на по-

лучение изобретений и патентов на изобретения.

Основные изобретения относятся к разработке кон-

струкций строительных и дорожных машин и обо-

рудования: землеройная техника, многоцелевое

манипуляторное оборудование, оборудование для

разрушения мерзлых и прочных грунтов, устройст-

ва для перемешивания смесей, оборудования для

устройств фундаментов методом выштамповывания,

стендовое оборудование.

Исследования профессора Л. А. Хмары связаны

с промышленностью. Им внедрены в производство

более 50 изобретений и патентов: рабочие органы

рыхлителей, ковши экскаваторов, скреперов, отвалы

бульдозеров, рабочие органы многоцелевого назна-

чения манипуляторного типа, стенды для проведения

исследований строительных машин и их рабочих

органов, методики расчета и определения эффек-

тивности строительных машин с рабочими органами

интенсифицирующего действия.

В 1987 г. за большие заслуги по внедрению в

на род ное хозяйство страны изобретений, относя-

щихся к разработке и созданию высокоэффектив-

ных рабочих органов рыхлителей, ковшей экска-

ваторов, отвалов бульдозеров, рабочих органов

многоцелевого назначения манипуляторного типа

присвоено почетное звание «Заслуженный изобре-

татель Украины», награжден знаком «Изобретатель

СССР».

Д.т.н., профессор Л.А. Хмара имеет активную твор-

ческую связь с отраслевыми и академическими

научно-исследовательскими институтами, заводами,

предприятиями Украины и СНГ.

Работы Л.А. Хмары получили широкую известность

в СНГ, США, Польше, Германии.

Д.т.н., проф. Л.А. Хмара является членом УМО

по специальности 8.090214 «Подъемно-транспорт-

ные, строительные и дорожные машины и обору-

дование», член Специализированных Советов по

защите кандидатских и докторских диссертаций

(г. Киев, г. Харьков, г. Днепропетровск), Председа-

тель Специализированного Совета по защите кан-

дидатских диссертаций по специальности 05.05.04

«Машины для земляных, дорожных и лесотехничес-

ких работ», член совета технических программ, член

координационного Совета Министерства образова-

ния и науки Украины по разделу «Технология строи-

тельства, дизайн и архитектура», член редакционных

коллегий журналов и сборников «Механизация

строительства», «Будівництво України», «Горные,

строительные, дорожные и мелиоративные машины»,

«Техніка будівництва», «Повышение эффективнос-

ти строительства», «Механизация и автоматизация

строительства», член Президиума Международной

Ассоциации по экологии, механизации и автоматиза-

ции земляных работ в хозяйственной деятельности

Пробежка по набережной Днепра На велосипеде вдоль набережной Днепра

164

человека («МАЗР»), эксперт экспертного Совета

отраслевого машиностроения ВАК Украины.

Д.т.н., проф. Л.А. Хмара принимал активное участие

в аккредитации и лицензировании вузов, техникумов

и колледжей в качестве Председателя и эксперта

в УКРАИНЕ и СНГ. Много лет принимал активное

участие в вузах УКРАИНЫ и СНГ при защитах диплом-

ных проектов, магистерских и бакалаврских работ

в качестве Председателя ГЭК (Киев, Харьков, Москва,

Хабаровск).

С 1992 г. и по настоящее время — эксперт Днепро-

петровского регионального центра по лицензирова-

нию, аттестации и сертификации в строительстве.

С 1984 г. по 1994 г. профессор Л.А. Хмара — прорек-

тор по научной работе ДИСИ.

С 1982 г. и по настоящее время д.т.н., профессор

Л.А. Хмара является заведующим кафедрой «Строи-

тельных и дорожных машин». Читает на высоком

научно-методическом уровне курсы лекций по дис-

циплинам «Машины для земляных работ», «Строи-

тельные машины», «Спецкурс», «Теория и расчет

машин для земляных и дорожных работ», «Модели-

рование рабочих процессов строительных машин».

Подготовлено много учебных программ и более

100 учебно-методических пособий по читаемым

на кафедре дисциплинам.

За это время кафедра изменила свой курс в сторону

повышения эффективности учебного процесса и на-

учной деятельности. Под руководством Л. А. Хмары

и при его непосредственном участии на кафедре

создан и успешно работает зал ПЭВМ, специализиро-

ванные аудитории для чтения лекций, проведения

лабораторных и практических занятий, создан зал

тренажеров строительных машин, демонстрацион-

ный центр строительных машин на полигоне.

Создана впервые и оборудована специализиро-

ванная лаборатория по проведению лабораторных

и практических занятий по дисциплине ПТМ. Обору-

дована специализированная лаборатория по про-

ведению лабораторных работ по курсу «Машины

для земляных работ». Впервые также оборудована

лаборатория по демонстрированию работы меха-

низированного инструмента. Открыт и успешно

функционировал на заводе ДОЗСМ филиал кафедры

на производстве, а также филиал на базе ПИКТИ

(Госкомитет по строительству Украины).

Л.А. Хмара подготовил более 100 учеников в области

изобретательства и рационализации, 15 кандида-

тов технических наук, 1 доктора технических наук,

которые работают в ПГАСА и в других организациях

страны, более 30 магистров, свыше 300 инженеров

и бакалавров. В настоящее время готовит 3-х аспи-

рантов и 3-х соискателей. Под его руководством

готовится 3 докторские диссертации.

Л. А. Хмара является руководителем научного семи-

нара «Повышение эффективности, технического

уровня и качества строительных и дорожных машин

и оборудования». Принимает активное участие и

регулярно выступает с докладами на научных семи-

нарах, выставках-ярмарках, Международных и рес-

публиканских научно-технических конференциях и

симпозиумах.

Д.т.н., профессор Л.А. Хмара активный оппонент

при защитах кандидатских и докторских диссер-

таций в Специализированных Советах. Часто

выступает с лекциями в различных вузах страны.

Представил многим аспирантам, докторантам и со-

искателям отзывы на кандидатские и докторские

диссертации.

Д.т.н., профессор Л.А. Хмара внес существенный

вклад в науку о землеройных машинах, является вид-

ным ученым, научная и практическая деятельность

которого направлена на повышение эффективности

строительного производства, строительного и дорож-

ного машиностроения Украины, интенсификацию

рабочих процессов машин для земляных работ, соз-

дание высокоэффективных, землеройно-манипуля-

торных рабочих органов, подготовку научно-педаго-

гических и инженерных кадров.

Во многом своими успехами проф. Л.А. Хмара счи-

тает, что он обязан своим старшим братьям Анато-

лию и Владимиру, воспитавшим у него бойцовские

качества, настойчивость в достижении поставленной

цели, упорство при отстаивании своей точки зрения,

любовь к бегу, игре в шахматы.

За шахматной доской


165

Большой удачей в своей научной и творческой рабо-

те и в выборе жизненной позиции он считает встре-

чу с профессором В.И. Баловневым, личный пример

которого во многом повлиял на его формирование

как ученого.

В настоящее время, когда резко сократилось госу-

дарственное финансирование высшей школы,

ломаются и распадаются годами и десятилетиями

налаженные связи между вузами и производством,

появляются трудности с подготовкой и распределе-

нием студентов и аспирантов, осложненные оттоком

талантливой молодежи в коммерческие структуры

из-за низкого уровня жизни, профессор Л.А. Хмара

активно работает, надежно удерживая приоритет

и имидж одного из ведущих профессоров страны

этого профиля.

В личной жизни за пределами интересов дорож-

но-строительных машин проф. Л. А. Хмару прочно

и надежно окружают теплом своих сердец любимые

дочери — Инна и Ольга. Большой удачей в личной

жизни Леонид Андреевич считает встречу на дороге

жизни с Александрой Сергеевной. Леонид Андрее-

вич хранит в памяти друга и жену — Александру

Сергеевну, безвременно ушедшую из жизни.

Абсолютная память и холерический склад характера

не только способствуют совершенствованию его

профессиональных качеств, но и помогают понимать

прекрасное.

Физкультура и спорт (тренер Л.И. Велешин) были

пос тоянными спутниками на протяжении студенчес-

ких лет и всей его трудовой деятельности.

Из спортивной биографии следует выделить также

многолетние регулярные забеги на длинные дистан-

ции, бег на тренажере, игры в футбол, баскетбол,

шахматы, катание на велосипеде. Многолетним

увлечением является также коллекционирование

и создание моделей строительных машин, чтение,

изобретательство.

Его девизами по жизни стали:«Не мешать, а помогать»;

«Хочешь помочь — помоги»;

«Не запрещать, а разрешать»;

«Не критиковать, а одобрять»;

«Относиться к каждому изобретателю, как к самому

себе»;

«Изобретателя надо любить»;

«Работать напряженно, проповедуя принцип — го-

реть, а не тлеть!»;

«Делай и у тебя обязательно получится»;

«Делай все точно, а неточность придет сама»;

«Не бойся завысить оценку, бойся занизить»;

«Спеши!»;

«Честность всегда!»;

«Никогда не гнуться!»;

«Служить, а не прислуживать!»;

«Быть первым!»;

«Всю жизнь учиться!»;

«Всю жизнь работать, так как в работе появляются

новые идеи, совершенствуется мастерство и прихо-

дит профессионализм»;

«Никогда не сдаваться, в том числе и перед неуда-

чей»;

«Играй, но не проигрывай!»;

«Давай меньше обещаний, а выполняй больше обе-

щанного!»;

«Делать все быстро!»;

«Не допускать унижений и обмана!»;

«Уважать себя, уважать других и быть в ответе за

свои действия!»;

«Бег всегда или бег ради жизни!».

г. Днепропетровск

17 января 2010 г.

На тренажере «беговая дорожка»

166

— cотрудничество с ведущими архитектурными школами

Украи ны;

— договора сотрудничества с архитекторами Польши,

России, Франции;

— руководство магистерскими проектами, ряд которых

отмечен дипломами смотров-конкурсов, и аспирантами;

Среди них:

«Принципи формування особистого прос тору в архітек-

турному середовищі» — аспирант Масленников И.И.

«Особливості формування сучасної архітектурної біоні-

ки» — магистр Тучина Л.А.

«Реновація промислових територій Дніпропетровська»

— магистры Босенко Д.И., Гребенюк М.С.

«Особливості формування транспортно-пере саджувальних

центрів у системі швидкісного електротранспорту

Дніпропет ровська» — магистр Недоля О.В.

«Особливості переутворення курортних комплексів з сезон-

ного в цілорічне використання в умовах Криму» — магистр

Саенко А.И.

С отличием окончил архитектурный факультет Днепропетровского

инженерно-строительного института 1978 в году.

С 2002 года по настоящее время — декан архитектурного факультета,

профессор кафедры Основ архитектуры.

Архитектурная экспертная и проектная деятельность, подготовка

архитектурных кадров.

Автор 57 архитектурно-строительных проектов реконструкции

и строительства Днепропетровска и области, свыше 90 научных

и методических трудов.

Награжден МОН Украины, Почетным знаком Петра Могилы (2006 г.),

Почетной грамотой МОН Украины (2005 г.), Почетной грамотой город-

ского головы Днепропетровска (2005 г.), Грамотой архиепископа Днепро-

петровского и Павлоградского (2000 г.).

ЧЕЛНОКОВ Александр Васильевич

Родился 28 апреля 1956 года в Днепропетровске.

После окончания вуза, в 1978—1979 гг., по распределению,

работал ассистентом кафедры истории и теории архи-

тектуры ДИСИ. Аспирант кафедры городского строительства

ДИСИ в 1981—1984 гг. Защитил кандидатскую диссертацию

в области градостроительной акустики в 1986 году.

С 1981 по 1986 гг. — внедрение в проект ную практику на-

учных разработок диссертации по акустическому зониро-

ванию городов при корректировке генеральных планов

городов Украины и Молдавии: Днепропетровск, Черновцы,

Хмельницкий, Каменец-Подольский, Тирасполь.

Заведующий кафедрой архитектуры с 1992 по 2002 год.

В этот период осуществлял экспертную деятельность

в институте строительной экспертизы ПГАСА. Обследовал

свыше 50 крупных архитектурно-строительных объектов

Днепропетровска и Днепропетровской области. Органи-

зовал при кафедре архитектуры ПГАСА архитектурную

мастерскую реального курсового и дипломного проектиро-

вания. Выполнял архитектурные проекты.

С 2002 года по настоящее время — декан архитектурного

факультета ПГАСА.

Среди реализованных образовательных и архитектурных

проектов:

— организация с международным отделом подготовки ар-

хитекторов в рамках образовательной программы ТЕМПУС;

Театрально-выставочный центр в г. Днепропетровск.

Магистр Зюзина М.В.Модель личного пространства. Аспирант Масленников И.И.


167

Окончил ПГАСА, факультет промышленное и гражданское строительство в 1994 г.; Киев-

ский национальный экономический университет, факультет мировой экономики и меж-

дународных экономических отношений в 1997 г. Кандидат экономических наук (2007 г.).

Работал инженером-строителем, с 1992 г. на управленческих должностях коммерческих

предприятий, с 2002 г. — директор ООО «ГЕО». С 2007 г. по настоящее время — стар-

ший преподаватель Днепропетровского университета экономики и права.

Член New England Complex System Institute (USA) с 1998 г. Член Совета Федерации дзюдо

Украины по международным отношениям (1993—1995 гг.).

Неоднократный участник международных конференций, автор множества публикаций

и научных исследований. Лауреат диплома МКФ ИЭ РАН и бронзовой медали Н. Д. Кондра-

тьева «За вклад в развитие общественных наук» (2004 г.), Лауреат медали благотвори-

тельного фонда «Планета Альфреда Нобеля» «За вклад в экономическую науку» (2008 г.).

Член ученого совета редакции Spiru Haret Centrul University (г. Брашев, Румыния); член

редакционной коллегии «Бюллетень Международного Нобелевского Форума» (г. Днепро-

петровск).

ЧИСТИЛИН Дмитрий Константинович

В Днепропетровск я приехал по приглашению известного в СССР тренера по дзюдо Ивана Мартыновича Прищепы из далекого г. Мурманска, в ДИСИ поступил по совету отца.

Учился средне, большое внимание уделял занятию спор-том, выступал за честь института на различных областных, республиканских и всесоюзных соревнованиях.

Учеба в вузе дала инженерное, системное видение задач, которые нужно решать.

Основная деятельность, которой я занимаюсь сегодня — научная работа. Основной результат — доклад научных результатов по моделированию устойчивого развития глобального социума на круглом столе «Будущее цивили-заций и стратегии цивилизационного партнерства» в ООН в октябре 2009 г., а также двукратное издание моногра-фии «Самоорганизация мировой экономики: Евразийский аспект» (2004 и 2006 гг.) в издательстве «Экономика» (г. Москва).

В канун юбилея желаю родной академии — развиваться и занимать лидирующие позиции в инженерном и бизнес образовании. Студентам — помнить, что это один из луч-ших и сильнейших инженерных высших учебных заведений страны и постсоветского пространства, где при желании и настойчивости можно приобрести знания и твердый на-вык принятия решений.

Вместе с Академиком РАЕН Ю.В. Яковцом — основателем рус-

ской экономической школы циклической динамики и его женой

Ниной Васильевной на встрече с сыном знаменитого Русского

ученого Питирима Сорокина — Сергеем Сорокиным в Клубе

Гарвардского Университета, ноябрь 2009 г.На приеме у Чрезвычайного и Полномочного посла

Республики Казахстан в ООН г-жи Биргамин Атимовой

За круглым столом ООН. На переднем плане д.э.н.,

академик РАЕН, директор Института Экономических

Стратегий РАН А.И. Агеев

С Нобелевским лауреатом по экономике, героем фильма

«Игры Разума», автором Категории экономическое

равновесие по Нэшу, математиком Джоном Нэшем, США

Бостон, 2006 г.

168

У 1980 р. закінчив факультет сільськогосподарського будівництва Дніпропетров-

ського інженерно-будівельного інституту.

В академії працює з 1980 року, де пройшов шлях від інженера до доцента кафедри

технології будівельного виробництва.

З 2005 р. — професор кафедри технології будівельного виробництва.

Академік Академії будівництва України (2006 р.). Дійсний член Академії будів-

ництва України (2006 р.).

Доктор технічних наук (2005 р.), професор (2006 р.), вчений в галузі технології

та організації будівельного виробництва.

Нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України» (2000 р.).

ШАЛЕННИЙ Василь Тимофійович

Окрім того, Василь Тимофійович розповів про себе

наступне.

Навчався в аспірантурі (1982—1985 рр., науковий

керівник — к.т.н., доцент В.Є. Бойко) та в докторанту-

рі (2000—2003 рр., науковий консультант — д.т. та е.

н., професор Р. Б. Тян) ДІБІ—ПДАБА. Тема канди-

датської дисертації — «Розробка методів кількісної

оцінки впливу номенклатури виробів на продуктив-

ність підприємств великопанельного домобудування»,

спеціальність «технологія і організація промислового

та цивільного будівництва», захищена і затверджена

ВАК СРСР у 1988 році; тема докторської дисертації

«Організаційно-технологічні основи формування

енергозбереження на визначальних етапах життєвого

циклу цивільних будинків», та ж спеціальність, захище-

на у 2004 р., затверджена ВАК України у 2005 році.

Наукові інтереси спочатку складали проблеми удо-

сконалення обладнання, технології та організації

виробництва конструкцій із бетону та залізобетону

з техніко-економічною оцінкою доцільності таких

удосконалень. Далі коло інтересів поширилось на

використання в означеному виробництві ресурсоз-

берігаючих технологій, переважно за рахунок пере-

робки відходів, особливо металургійних, а також

енергозбереження. А потім я прийшов до висновку

про необхідність науково-прикладних досліджень,

які були б спрямовані на розроблення та впровад-

ження організаційно-технологічних основ комплек-

сної економії енергетичних ресурсів цивільними бу-

дівлями на протязі всього їх життєвого циклу. Тому

зараз в моєму науковому доробку роботи не лише

з технології виробництва будівельних конструкцій,

а й будівництва та експлуатації раніше побудованих

об’єктів, включаючи їх реконструкцію та капіталь-

ний ремонт.

Є керівником ряду реалізованих проектів організа-

ції будівництва та виробництва робіт на визначних

об’єктах Придніпров’я, один із нещодавно впровад-

жених — проект виробництва робіт із інженерного

захисту території житлового комплексу «Крутогір-

ний» у м. Дніпропетровську (фото).

Підготував 3 кандидати наук, опублікував одно-

осібну монографію, 3 навчальних посібника та біля

250 наукових та методичних праць, в тому числі

30 авторських свідоцтв колишнього СРСР, 62 патен ти

України та Російської Федерації на винаходи і ко-

рисні моделі.

Є членом двох спеціалізованих вчених рад щодо

захис ту докторських та кандидатських дисертацій.

Від заснування працюю експертом інституту екс-

пертизи проектування та досліджень ПДАБА. Член

експертної ради Вищої атестаційної комісії України

з будівництва, архітектури та геодезії, член науково-

експертної комісії з технології будівництва, архітек-

тури і дизайну Міністерства освіти і науки України.


169

До поступления в вуз работала в Запорожье изолировщиком. По направлению, в

1960 году поступила в Днепропетровский инженерно-строительный институт,

который с успехом окончила.

После окончания вуза, по распределению, попала в Днепропетровское СУ-46

«Термоизоляция», где проработала на протяжении 45 лет: инженером, старшим

инженером, начальником производственного отдела, главным инженером, дирек-

тором.

В настоящее время — директор ЧП «Термоизоляция».

Лауреат Диплома «Ювіляри України» в номинации «За віддане служіння Україні».

Член-корреспондент Академии строительства Украины (1998 г.).

ШАМРАЙ-БАРАБАШ Жанна Михайловна

Управление термоизоляции, на которое по распределе-

нию пришла работать Жанна Михайловна, во времена

СССР было одним из крупнейших в стране. Созданное еще

в 1945 году, до настоящего времени оно неоднократно

реорганизовывалось. В настоящее время существует

в виде частного предприятия. Несмотря на кризисные

1990-е годы и острую конкуренцию, предприятие сумело

сохранить свою материальную базу и производственный

потенциал: имеет производственные участки в Днепро-

дзержинске, Вольногорске, Павлограде и Никополе.

В связи с тем, что термоизоляция является главным

рычагом экономии энергоресурсов, продукция предпри-

ятия, возглавляемого Жанной Михайловной, пользуется

спросом и используется на предприятиях практически

всех отраслей народного хозяйства.

Солидный багаж теоретических знаний и практичес-

ких навыков помогает Жанне Михайловне разбираться

и в нынешней сложной обстановке. Основу для этого

она получила благодаря приобретенным в ДИСИ знани-

ям и опыту работы уже после выпуска. За что отдельное

спасибо прекрасным педагогам, глубоко знающим свой

предмет, обладающим великолепной методикой препо-

давания, широкой эрудицией, замечательными челове-

ческими качествами. Они всячески прививали студентам

любовь к науке, в процессе обучения формировали

и корректировали их взгляды на жизнь.

Группа, в которой училась Жанна Михайловна, была

очень сплоченная, в ней все хотелось делать и делалось

сообща. Со многими одногруппниками она дружит по сей

день, регулярно встречается на встречах выпускников,

которых, к сожалению, с каждый годом остается в живых

все меньше…

Родному вузу Жанна Михайловна Шамрай-Барабаш жела-

ет дальнейшего развития, создания современной учебной

базы, внедрения в производство новых разработок и до-

стижений вузовской науки. А нынешним студентам — нас-

тойчиво овладевать знаниями, беречь и преумножать

престиж своей alma mater.

И снова мы за партой... Встреча выпускников, 2010 г.

170

Випускник Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту 1984 року за спеці-

альністю «інженер-будівельник».

Академік Академії будівництва України.

З 2000 р. по теперішній час — Президент промислово-інвестиційної корпорації

«Січеслав».

Лауреат Премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова. Лауреат

премії міжнародного Академічного рейтингу популярності та якості «Золота форту-

на».

Має почесне звання «Людина планети — 2000». Нагороджений орденами: «Віра,

Честь, Слава» ІІІ ступеня, «Вірність козацьким традиціям», «Козацький лицарський

хрест».

У 2007 році від митрополита Київського і всієї України отримав орден «Рівноапос-

тольного Князя Володимира» ІІІ ступеня.

У 2008 році рішенням Міжнародного Конгресу Промисловців і Підприємців отримав

орден «Содружества» ІІІ ступеня.

ШІМОН Микола Іванович

Народився 25 жовтня 1960 року в селі Руське-

Поле, Тячівського району, Закарпатської області

у сім’ї робітників. Одружений, має доньку Інесу.

Громадянин України. У 1975 році закінчив восьми-

річну школу села Руське-Поле, Тячівського райо-

ну, Закарпатської області. У 1975 році вступив

до Дніпро петровського інженерно-будівельного

інституту, який закінчив у 1984 році. Кваліфіка-

ція — інженер-будівельник.

Трудова діяльність:

У 1975—1979 рр. навчався у Львівському техніку-

му сільського будівництва. Після закінчення якого

працював майстром будівельного управління Запо-

різького обласного споживчого союзу.

У 1979—1980 рр. — студент Запорізького індустрі-

ального інституту (промислове та цивільне будів-

ництво).

З 1980 р. продовжив навчання у Дніпро-

петровському інженерно-будівельному

інституті.

З 1984 р. по 1986 р. проходив строкову

службу в лавах Радянської Армії (інже-

нерні війська на полігоні «Байконур»).

З 1986 р. по 1995 р. працював на різних

керівних посадах Будівельно-монтаж-

ного тресту «Дніпромістобуд», місто

Дніпропетровськ.

З 1995 р. по 2000 р. — на посаді Прези-

дента Акціонерного товариства закрито-

го типу «Дніпромістобуд».

З 2000 р. по теперішній час обіймає

посаду Президента промислово-інвести-

ційної корпорації «Січеслав».

Корпорація «Січеслав» одна з основних промис-

лово-будівельних структур Дніпропетровська, яка

виконує стратегічні завдання з розвитку будівель-

ного комплексу Придніпровського регіону. До

складу якої належать: чотири будівельно-монтаж-

них трести, три заводи з виробництва будівельних

матеріалів і конструкцій, три підприємства агро-

промислового комплексу, п’ять промислово-тран-

спортних підприємств, дві фінансово-інвестиційні

організації, компанія з іноземними інвестиціями.

У планах керівників і трудових колективів усіх

підрозділів корпорації — зробити місто сучас-

ним європейським мегаполісом, споруди якого

за своїми естетико-архітектурними показниками

не поступатимуться визнаним шедеврам будівничої

майстерності.


171

У 1974 р. закінчив механічний факультет Дніпропетров-

ського інженерно-будівельного інституту.

В академії працює з 1974 р., де пройшов шлях від інжене-

ра науково-дослідного сектору до доцента кафедри

будівельних та дорожніх машин.

Кандидат технічних наук (1988 р.), доцент (1990 р.),

вчений в галузі інтенсифікації робочих процесів будівель-

них та дорожніх машин.

Завідувач технічної кафедри інституту безперервної

фахової освіти Придніпровської державної академії

будівництва та архітектури (2001—2009 рр.).

Академік Підйомно-транспортної академії наук України

(2006 р.) та Міжнародної академії безпеки життєдіяль-

ності України (2010 р.).

Має нагороди ВДНГ СРСР та України (срібну та дві бронзо-

ві медалі).

ШАТОВ Сергій Васильович

У 1969 році вступив до механічного факультету Дніпропет-

ровського інженерно-будівельного інституту (зараз Придні-

провська державна академія будівництва та архітектури)

за спеціальністю «будівельні машини та обладнання», який

закінчив з відзнакою у 1974 р. Під час навчання був громад-

ським деканом факультету, активно займався спортом — був

членом збірної інституту з веслування, призер першості

області. За результатом захисту дипломного проекту отримав

перше авторське свідоцтво на винахід.

За розподілом у 1974 р. працював у ДІБІ, спочатку інжене-

ром науково-дослідного сектору при кафедрі експлуатації

та ремонту машин, а з січня 1975 р. — асистентом кафедри

будівельних машин. У 1980—1983 рр. навчався в очній ас-

пірантурі при кафедрі будівельних машин (керівник — про-

фесор Л.А. Хмара). З 1988 р. працював асистентом кафедри

будівельних машин. У 1987 р. захистив дисертацію на

присудження наукового ступеня кандидата технічних наук

у Московському автомобільно-дорожньому інституті. Тема

дисертації: «Розробка та дослідження параметрів робочих

органів розпушувачів ступінчатого типу для руйнування

мерзлих та міцних ґрунтів».

З 1989 р. працював доцентом кафедри

будівельних та дорожніх машин. У 1990 р.

отримав вчене звання доцент. Має вагомі

нароби у галузі проектування, виготов-

лення, випробування та впровадження

різноманітної землерийної техніки,

особ ливо багатофункціонального призна-

чення (фото). Приймав участь у розробці

технічних пропозицій з розбирання

зруйнованих вибухом газу частин будинку

по вул. Мандриківська, 127 ( м. Дніпропет-

ровськ, 2007 р.).

З 2001 р. перейшов на роботу в Інститут

безперервної фахової освіти ПДАБА

на посаду завідувача технічної кафед-

ри. Був одним із авторів та виконавців

спільного українсько–німецького проекту

з підготовки фахівців у галузі сервісного

обслуговування дорожньо–будівельної

та автомобільної техніки. Формував та го-

тував групи студентів, які проходили стажування у Німеччи-

ні, більша кількість з яких отримала сертифікат навчального

центру GBS (м. Альтенбург). Організував дію кількох філіалів

кафедри на сучасних підприємствах по експлуатації та обслу-

говуванню будівельної та автомобільної техніки: НВФ «Агро-

Союз», АВТ Баварія, Сканія, НІКО, на яких навчальний процес

проходив один навчальний день на тиждень протягом всього

року.

Працює над докторською дисертацією: «Наукові основи

та розробка організаційно-технологічних рішень розби ран-

ня зруйнованих будинків у екстремальних умовах». У співав-

торстві опублікував: 1 термінологічний словник, 125 науко-

вих праць, має більше 220 авторських свідоцтв та патентів

на винаходи, а також 6 закордонних патентів (США, Канада,

Німеччина, Японія, Австралія, Франція). Винахідник СРСР.

Захопленнями Сергія Васильовича є гірськолижний спорт,

волейбол, більярд, спілкування з природою та з багатьма ви-

пускниками академії та школи № 77, яку він закінчив. Най-

кращим другом та однодумцем у житті, якого цінує і поважає

Сергій Васильович, є дружина Галина Петрівна.

172

Выпускник ПГАСА по специальности «экономика предприятий» 1999 года.

В 1992—2000 гг. принял участие в создании и руководил работой АОЗТ «Ассоциация

детского питания».

Бизнесмен и руководитель компаний — лидеров украинского ритейла.

Генеральный директор компаний «РУШ» и «Омега», руководитель сети супермарке-

тов «VARUS» и сети парфюмерно-косметических магазинов «EVA».

В течение последних 16-ти лет ведет активную бизнес-деятельность и делает

акцент на личностном и профессиональном росте.

В 2007 году компания «РУШ» сертифицирована по международному стандарту

ISO 9001:2000; сеть супермаркетов «VARUS» — призер всеукраинского конкурса

в номинации «Кассир года 2008». Днепропетровской торгово-промышленной палатой

отмечен премией «За трудовые достижения» и «Компании, у которых есть чему по-

учиться» (2008 г.).

ШОСТАК Руслан Станиславович

Руслан Станиславович начал свою трудовую деятель-

ность в 1992 году: принимал участие в создании и ру-

ководил работой одного из крупнейших импортеров,

а затем и производителей продуктов детского питания

в Украине — АОЗТ «Ассоциация детского питания».

Первый опыт работы в ритейле был сложным, но ре-

зультаты указали вектор стратегической направлен-

ности, поэтому он решил повысить свои профессио-

нальные качества, получив высшее образование

в одном из лучших учебных заведений Днепропе-

тровска по специальности «Экономика предприятия»,

которая способна была дать специальные знания для

развития карьеры и улучшения бизнеса.

Учеба в вузе в целом, помогла Руслану Станиславовичу

научиться мыслить разносторонне, дала необходимые

знания в области менеджмента, что впоследствии

пригодилось в работе. «Вуз — это вторая ступень

в обучении и первая ступень в жизни. Только в уни-

верситетских стенах ты можешь найти призвание

и направление в жизнь. Каждый, кто хочет добиться

результатов в бизнесе, жизни и общественной дея-

тельности должен достойно пройти эту ступень и быть

готовым к любым испытаниям» — считает он.

Уже с 2000 года Руслан Станиславович занимал

должность генерального директора и совладельца

компании ООО «Негоциант», владеющей сетью супер-

маркетов «ПІК» и сетью магазинов «Карапуз», одних

из первых супермаркетов на отечественном рынке.

Проект был амбициозен и успешен. Результат понра-

вился покупателям, и Руслан Шостак решил и дальше

развивать данный сегмент рынка.

Следующий проект, который был начат в 2002 году,

явился стартом нынешнего бизнеса: Руслан Станисла-

вович стал совладельцем и генеральным директором

компании «РУШ», деятельность которой представляет

собой розничную торговлю парфюмерно-косметичес-

кой продукцией через собственную сеть специализи-

рованных магазинов бренда «Линия магазинов «EVA».

Эта ниша не была заполнена, но очень перспективна

и долгосрочна, так как товары для дома и продукция,

заботящаяся о красоте каждой женщины, востребова-

ны постоянно и этот спрос растет с каждым годом.

В 2002 году открылся супермаркет «VARUS» компании

«Омега». В этом проекте были воплощены многие

идеи. На данном этапе развития сеть супермаркетов

«VARUS» занимает лидирующую позицию в регионе.

Руслан Шостак cчитает, что бизнес это соревнование

и ежедневная борьба. Борьба, у которой нет логичес-

кого завершения, поскольку победа в бизнесе может

быть только промежуточной и невозможно быть

успешным навсегда. Он считает, что в современном

бизнесе успешность компании определяется двумя по-

казателями. Первый — знание своего места на рынке,

второй — наличие хорошо продуманной стратегии

достижения ближайших и долгосрочных целей.

По мнению Руслана Шостака, стремительный рост

компании зависит от сплоченности команды и, прежде

всего талантливых и профессиональных менеджеров,

которые любят свою работу и стремятся к достижению

новых целей, а также от умения объективно оценивать

запросы потребителей и возможности рынка. Такое

видение г-на Шостака отражается в его главных прин-

ципах управления: стратегическом, системном подходе

и совершенствовании бизнес-процессов.

«Невозможно добиться успеха в том деле, которое

тебе неинтересно, а я люблю свои проекты и живу

ими», — считает Руслан Шостак, поэтому для него это

и работа, и хобби.

«Студентам хочется пожелать получить максимум зна-

ний, найти преданных друзей и начать свою уникаль-

ную карьеру с конкретными и весомыми результатами.

Каждый труд будет вознагражден, а труд, вложенный

в учебу, будет вознагражден успехом в жизни» — под-

вел итог Руслан Станиславович.


173

Выпускник Днепропетровского инженерно-строительного института, факультета

ПГС 1989 года.

После выпуска работал на объединении «Днепросельстройиндустрия», где прошел

путь от мастера производства до директора завода.

В 2005 году назначен главой Днепропетровской райгосадминистрации.

С 2008 года — председатель правления ЗАО «Будіндустрія».

В 2008 году окончил Днепропетровский региональный институт государственного

управления при Президенте Украины.

Член-корреспондент Академии строительства Украины.

Депутат Днепропетровского районного совета трех созывов.

Мастер спорта по плаванию.

ШИНКЕВИЧ Виктор Геннадиевич

В народе говорят, что, выбирая дело всей жизни,

главное не ошибиться, ведь профессия определя-

ет судьбу человека. По прошествии 20-ти лет

пос ле окончания Днепропетровского инженерно-

строитель ного института, достигнув значительных

результатов в работе, преодолев многие ступени

карьерной лестницы, можно с уверенностью утверж-

дать, что судьба к Виктору Геннадиевичу Шинкевич

была благосклонна.

В 1982 году он поступил в Днепропетровский инже-

нерно-строительный институт. Учился с удовольст-

вием, принимал активное участие в общественной

жизни учебного заведения, работал в студенческих

строительных отрядах, отстаивал честь института

на Всесоюзных соревнованиях по плаванию, неодно-

кратно занимал призовые места.

В 1989 году В.Г. Шинкевич начал свой трудовой путь

с мастера производства объединения «Днепросель-

стройиндустрия». На протяжении 1990—2005 го-

дов занимал должности начальника производства,

начальника цеха, директора. В период с 1997

по 2005 годы работал директором ООО «Баловский

завод железобетонных изделий».

В 2005 году назначен главой Днепропетровской

райгосадминистрации в Днепропетровской области.

С его приходом произошли значительные изменения

в районе: начали возрождаться населенные пункты,

ремонтироваться детские садики и школы, больни-

цы. Именно он обратил внимание на упадок в ра-

йоне культурной сферы, без возрождения которой

невозможно воспитание подрастающего поколе-

ния, формирование достойной украинской нации.

Именно он, один из первых, поднял неразрешимую

годами проблему, связанную со строительством

доступного жилья в районе. По инициативе Виктора

Геннадиевича, в 2008 году, построен храм в с. Ки-

ровское Днепропетровского района.

В 2008 году В.Г. Шинкевич был избран председате-

лем правления ЗАО «Будіндустрія», которое создано

в 2000 году и представляет собой перспективное

предприятие строительной индустрии, выпускающее

более 500 наименований строительных железобе-

тонных изделий.

В связи со знаменательной датой

для Приднепровской государственной

академии строительства и архитектуры

Виктор Шинкевич пожелал

профессорско-преподавательскому

составу вуза, выпускникам прошлых лет,

студентам: успехов, вдохновения, любви,

успешной реализации творческих иници-

атив и высоких замыслов на благо нашей

молодой независимой Украины.

«Всегда гордитесь тем, что вы причастны

к одной из самих почетных и благодарных

профессий. Есть замечательный афоризм,

подчеркивающий значимость этой профес-

сии: «Если бы не строители пирамид, то

кто бы знал имена фараонов».

174

СОВА Иван МатвеевичВыпускник Днепропетровского инженерно-строительного ин-

ститута 1979 г., по специальности «инженер-строитель».

После окончания Днепропетровского строительного техникума

и службы в Армии работал каменщиком, мастером, инженером

комплекса в тресте «Днепротяжстрой», начальником комсо-

мольского штаба Всесоюзной ударной комсомольской стройки

колесопрокатного цеха завода им. Карла Либкнехта.

В 1974—1977 гг. — секретарь комитета комсомола треста

«Днепро тяжстрой». В 1977—1979 гг. — заместитель председа-

теля объединенного комитета профсоюза треста «Днепротяж-

строй». В 1979—1980 гг. — председатель профкома «Днепров-

ского заводостроительного комбината».

С 1980 г. избран замес тителем председателя областной органи-

зации профсоюза.

С 2005 г. — председатель Днепропетровской областной органи-

зации профсоюза работников строительства и промстроймате-

риалов Украины.

Награжден медалью «За воинскую доблесть», медалью «За

трудовую доблесть», в 2009 году Указом президента Украины —

орденом «За заслуги» III степени, губернатором Днепропетров-

ской областной администрации — нагрудным знаком «За раз-

витие региона», Федерацией профсоюза Украины присвоено

звание «Заслуженный работник профсоюзов Украины».

ЧАЛЫЙ Валерий ГригорьевичВыпускник Днепропетровского инженерно-строительного института

1985 г., по специальности «инженер-строитель».

Трудовую деятельность начал с августа 1976 г. в строительном

управлении № 10 треста «Павлоградпромжитлобуд» г. Павлограда

Днепропетровской области, где прошел путь от рабочего до руково-

дителя строительного управления.

С 1997 г. по настоящее время — Председатель правления

ЗАО «Павло градбуд».

Валерий Григорьевич непосредственно участвовал в строительстве

и реконструкции десятков промышленных объектов, в том числе

Павлоградского механического и химического заводов, Станкострои-

тельного завода, наземных сооружений шахт Западного Донбасса,

коммунальных объектов, соцкультбыта и благоустройства города.

Чалый В.Г. — высококвалифицированный специалист, постоянно

направляющий трудовой коллектив акционерного общества на по-

иск и внедрение в строительное производство новых, современных

форм и методов организации труда. Кандидат технических наук.

Депутат Павлоградского городского Совета с 1990 г. — по настоя-

щее время.

Награжден Почетной грамотой Минрегионстроя Украины, знаком

отличия городского головы «За заслуги перед городом». За много-

летний плодотворный труд, высокий профессионализм и высокий

личный вклад в развитие строительной отрасли Украины награжден

нагрудным знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури».


175

ШВЕЦЬ Микола АнтоновичНародився 6 вересня 1955 р. в сім’ї робітника, в м. П’ятихатки, Дніпропетровської області.

У 1971—1975 рр. навчався у Дніпропетровському будівельному технікумі.

1975—1977 рр. — військова служба в збройних силах радянської армії. Полковник запасу.

1977—1982 рр. навчався у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті.

Після закінчення інституту, у 1982—1985 рр. працював на посаді інженера відділу капітального будівництва,

заступником голови об’єднання «Сільгоспхімія».

1985—1987 рр. — вища партійна школа при ЦК КПУ, м. Київ.

1987—1991 рр. — заступник голови, голова Бабушкінського райвиконкому м. Дніпропетровська.

1991—1994 рр. — заступник голови виконкому Дніпропетровської міської ради.

1994—1999 рр. міський голова м. Дніпропетровська.

1999—2003 рр. указом Президента України призначений на посаду голови Дніпропетровської обласної державної

адміністрації.

2003 р. — радник Президента України.

2005—2006 рр. — голова Дніпропетровської обласної ради.

Депутат Дніпропетровської обласної ради трьох скликань.

Кандидат технічних наук.

Присвоєно звання Лауреат І Української загальнонаціональної програми «Людина Року — 1996» в номінації «Мер

Року»; Лауреат V Української загальнонаціональної програми «Людина Року — 2000» в номінації Лідер Регіону Року;

«Почесний громадянин міста Дніпропетровськ». Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступеня; нагородою

МВС України «Хрест Слави»; нагородою церкви Орденом Ікони «Покрова Божої Матері»; Орденом «Різдва Христова»;

Орденом «За церковні заслуги»; Орденом «Миколи Чудотворця».

Книжкова серія «Від знань до професіоналізму»Автор-упорядник — Олена Макаренко

Науково-публіцистичне видання «Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут — Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — 80 років»

Під загальною редакцією В.І. Большакова.

Автори-упорядники:

О.В. Макаренко, В.О. Погорєлова

Дизайн и верстка:

А. Рыбальченко

Комп’ютерний набір:

О. Суббота, В. Решетов

Фото:

В. Погорєлова; з архіву ПДАБА; надані учасниками проекту

Коректор: В. Іванов

Підписано до друку: 27.10.10 р.

Формат 60х84 1/8. Папір крейдяний. Гарнітура «Officina»

Друк офсетний. Ум. печ. листів 20,46

Зам. № 1/11

Documents

80 років Придніпровській державній академії будівництва та архітектури