26

10

14

17

22

6’2016 i noyivark.org

Тямущі

свині

Очерет шумить,шепоче

Зіп-лайн —

забава

екстремалів

Намалювати планету мрії

МИ ВІРИМО i РАЗОМ КРАЩЕ i ЧИТАЄМО, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМО!

wНО

ЇВ КОВЧ

ЕГw

25

РО К І В

3ФИМКОВА ПОШТА2

ПРИВІТ З

ОБКЛАДИНКИ,

або Знайомтеся:

Артем Л., 8,

Брест, Білорусь.

Привіт! Мене звати

Артем. У квітні мені виповнилося

8 років. А в моїх сестричок дні

народження в серпні: Мілані

вже три роки, Насті — один.

Бути старшим братом — дуже

відповідально!

Навіщо на фортепіано замок,

чого можна навчитися в роликовій

школі та як зварити мило, —

читай на с. 26.

Привіт!Що ти колекціонуєш?

Напиши.

l ПЮРЕ

— Натане, — запитує бабуся, — ти

їстимеш пюре з картоплі?— Я буду тільки пюре, а картоплю не хочу!

p «Слоненя». Юліана Г., 6, смт Солоніцівка, Харківська область, Україна

u Граюся зі своєю улюбленою лялькою Барбі. Вона в мене нова.Єва М., 5, Запоріжжя, Україна

q Добре влітку в місті. Можна на сіні повалятися :) Мілана Л., 3, Настя Л., 1, Брест, Білорусь

p «Місто, у якому живуть художники». Іванна М., 9, Кишинів, Молдова

t «Квіти мальви дуже схожі на різнокольорових метеликів». q «Ластівки готуються відлітати в теплі краї».Назар Ш., 5, Львів, Україна

l ОЦЕ ТАК ЗВУК!Трирічна Женя знає по картинках як «розмовляють» тварини. Але вперше побачивши свиню, прибігла з величезними очима:— Я чула звук із свині!

ВІД

ПО

ВІД

І Н

А З

АВ

ДА

НН

Я:

До

с. 6. Хто

скільк

и три

має

? Ж

ираф

а т

рим

ає 1

5 кг

, па

нда

— 3

кг,

мав

па —

0,5

кг.

Чис

лова

гор

а. 3

; 3,5

; 4; 4

; 4; 5

; 10.

До

с. 8. Ког

о звин

увач

уват

и, як

що

зла­

має

тьс

я ам

ерик

ансь

ка гірк

а?

1. В

авил

он­

ська

ве

жа

(Бут

тя

11:1

­9).

2.

В

одоп

рові

д.

3. С

илоа

мсь

ка (

Лук

и 13

:4).

До

с. 2

8. Г

отуємос

я до

шко

ли!

Бло

кнот

, гу

аш,

добр

ота,

зош

ит,

клей

, ла

стик

, лі

нійк

а,

олів

ець,

пап

ка,

пова

га,

ручк

а, р

юкз

ак,

фар

би,

щед

ріст

ь.

Пишіть нам, надсилайте

свої малюнки та фотографії

на адреcу:

ÍÎЇÂ КÎÂ ЧÅÃ

а/с 35, м. Ðів не

Óк раї на, 33010

або

NOYIV ARK

PO BOX 496

WHEATON, IL 60187

USAе-ma il:

contact@noyivark.org

noyivark.org

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua l +38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

Вони допомагають дітям: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost l +38 (099) 172 45 37

Журнал для плекання та поширення християнсь-ких ідеалів сім’ї.

Заснований у 1990 році. Âиходить 8 разів на рік.

Засновник і видавець — Християнська місія «Живе слово».

Журнал зареєстрований у Державному комітеті інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Óкраїни. Ðеєстраційне свідоцтво КÂ № 7211 від 16.04.2003.

Журнал виходить українською і російською мовами.

ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки.

Пожертви Âи можете: — надсилати грошовим переказом на адресу редакції з поміткою: журнал ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ; — переказати на рахунок: р/р 2600401652891, Óкрексімбанк м. Ðівне, МФÎ 333539, Християнська місія «Живе слово», код 26259801, з поміткою: журнал ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ.

Íаша ад реса: Ðедакція журналу ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ а/с 35, м. Ðівне, Óкраїна, 33010 тел. (0362) 628-314, 628-379; факс (0362) 631-432; e-ma il: contact@noyivark.org noyivark.org

відповідальний редактор Марія Левценюкасистент-редактор Іванна Дубенчук переклад з російської Íадія Доля Ірина Костюченколітературні редактори Îлена Ãармель Íадія Доля технічні редактори Åдуард Мулик Âіра Фесяноваарт-директор Îлег Моргунхудожній редактор Тетяна Кучервиконавчий директор Íіна Îлійникголовний редактор Âіктор Кузьменко

Дитяча редакційна колегія: Анна-Марія М., 12 Дарина К., 13 Ілля Я., 9 Маргарита М., 13 Марк М., 11 Марк П., 10

Íа першій сторінці обкладинки: Артем Л., 8, Брест, Білорусь. Фото: Âалерій Óшаков, 2016.

При передруку матеріалів посилання на ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірник публікації.

Íаклад 4 000 прим.

Íа дру ко ва но ÐТ МКФ «Хри сти янсь ке жит тя», вул. Ñту са, 3, м. Луцьк, 43006; тел. (0332) 71-08-74; e-ma il: cli fe.press@gmail.com

© ÍÎ ЇÂ КÎÂЧÅÃ, 2016

№6’2016

7АМ ЙУСТР ЄМО6 К

МІ ТЛ

ИВ

ЧИК

Які числа треба поставити в червоних квадратах, щоб сума чисел у кожному стовпці була однаковою?

Числова гора

Мал

юно

к Є

вген

ії Б

риці

ної

Мал

юно

к О

ксан

и Ш

ефер

0,5 кг

2,5 кг

12 кг

50 кг

Під час свята світлячок відстав від своїх друзів. Допоможи йому діста-тися до друзів між феєрверками.

Íа малюнку вказана вага дитинчат тварин. Âизнач, який вантаж тримає кожен із них.

Світлячки і Фе рверки Хто скільки трима ?

13 3 6

2 1 57 1 1 3 1

10 2 1 0 5

Тобі знадобиться

l щільний карто

н,

кольоровий

або

гофрований

l декоративн

ий папір

l ножиці (п

рості та

фігурні)

Порядок виготовлення1. Виріж п’ять або біль­

ше фігур довільної форми з кольорового картону, декоративного й гофро­ваного паперу. Хоча б дві фігури мають бути у формі півкола, щоб можна було зробити підставку.

2. На кожній фігурі зроби дві­три виїмки за­вдовжки 2 см. Для цього зроби два надрізи близько

Фот

о Н

К

Що ти бачиш на цій

сторінці? Незрозумілі фігури?

А ти придивися: якщо певним чином

з’єднати деякі з них, вийде знайомий образ

або силует! Навіть окремий пазл,

якщо пофантазувати,

на щось схожий. Тут усе

залежить від тебе…

Замість

декоративного

паперу можеш

використати папір

для листівок.

Спробуй зробити тварину або щось інше, схоже на реальний предмет.

один до одного, а потім відірви тонку смужку па­перу між ними.

3. З’єднай хрестоподібно два півкола або будь­які дві­три фігури, щоб вони могли стояти на столі.

Додавай фігури, поки не вийде виріб, який тобі сподобається.

Пазли-фігури, образи-силуети

Вони допомагають дітям: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”»dom-nazaret.com l е-mail: dom-nazaret@mail.ru l +38 (06565) 20113

Вони допомагають дітям: Дитячий центр соціальної реабілітації mispos.ru l +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 l Факс: +7 (495) 544 37 65

1110 ГО

СПОДНЯ

З

Е М Л Я

виводяться з організму з потом, як у інших тварин.

У свиней немає по­тових залоз, тому вони валяються в грязі, щоб прохолонути й захис­тити себе від сонця.

Хто б міг подумати, що свиня, звичайна домашня паця, — одна з найуважніших та найрозумніших тварин?

Здатні до навчання

Н а п р и к л а д , вона здатна зауважити для

себе, на перший погляд, зовсім незначні деталі, щербинку або подряпи­ну. Навіщо? Тут вона знайшла смаколик і на­ступного разу повер­неться сюди.

Колись я вже розпові­дала, що свині — чудові футболісти. Усе через те, що свиня з першо­

го разу засвоює урок. Собаки не мають таких здібностей. Щоб навчити собаку, потрібно багато працювати й повторюва­ти пройдене.

Легко приручитиПриручити свиню зо­

всім нескладно. Та зго­дом з’ясувалося, що свині так само швидко можуть здичавіти. Це ви­кликає подив. Тому що багато диких тварин, на­приклад тигр, ведмідь або олень, якщо вони народилися в роз­пліднику, можуть за­

гинути в дикому се­редовищі, оскіль­ки не навчилися добувати собі їжу й ховатися від холоду. А от якщо

домашня свиня втече із загоро­

ди, вона легко пристосовується до

самостійного життя. Хоча зір у свині не зо­всім добрий, їй допо­магають чудовий слух та нюх. Ну й, звичайно, те, що свиня — тварина всеїдна.

У лісі та на полі свиня легко може знайти в ґрунті корм: гусінь, ко­

мах, черв’яків. Восени й узимку — жолуді, букові горішки, звичайні лісові горіхи, каштани, зерно, картоплю, буряк та інші овочі. Однак це не все: свиня не відмовиться й від дохлих тварин чи пташок.

Свиняче м’ясоБільшість людей спо­

живає свиняче м’ясо. Його не­с к л а д н о

приготувати, і воно м’яке та приємне на смак. До того ж свиней дуже легко розводити. Один дослідник назвав їх «найскороспілішими тваринами».

Ростуть свині набагато швидше, ніж корови або вівці, а корму для них потрібно вдвічі менше. А через рік молода свинка вже може народжувати своїх поросят.

Нечиста тваринаПроте Бог

назвав цю тва­рину нечистою. Можливо, через те, що свині все­їдні, у їхньому м’ясі накопичують­ся паразити та шкід­ливі речовини, які не

Фот

о: fl

ickr

.com

Тямущі і скороспілі свині

Уляна Шубіна

Мал

юно

к Те

тян

и К

учер

Свиней використовують у наукових лабораторіях для дослідження ліків. Виявляється, свині хворіють на ті ж хвороби, що й людина, і лікувати цих тварин можна такими ж ліками, як і людей.

Треба ж — свині гра-

ють у футбол! Виявляється, щоб тварини

не билися між собою, їх

учать грати в м’яч.

Свиноматка може народжу-вати двічі на рік по десять-дванадцять і навіть більше поросят.

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua l е-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua l +38 (044) 256 41 17, факс: +38 (044) 256 41 25

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна фундація «Отчий дім» otchiy-dim.org l otchiydim@gmail.com l тел./факс (044)-239-13-34

1312

Привіт, друзі!Я знову побував у Біло­

русі. Цього разу в місті Кам’янці, знаменитому своєю древньою тридцяти­метровою вежею.

З висоти пташиного польоту

С початку я піднявся на оглядовий майданчик, звідки побачив місто

ніби в кадрах. Просто вежа увінчана чотирнадцятьма зуб-цями — і дивитися вниз можна тільки між ними, отже, кожно-го разу — нова картина. То зелені простори, річка... То дахи будинків, сади, городи...

А ось гімна-зія (приле-глий район

— територія середньовічного міста). Лівіше — католицький костьол, ще лівіше — пагорб з православною церквою, ди-тяча школа мистецтв.

Не підступитися!Проте сімсот сорок років

тому вежу будували не для того, щоб з її висоти милува-лися околицями. З теперіш-нього оглядового майданчика воїни відбивали атаки ворога. Ó тринадцятому столітті на відстані ста метрів вежу ото-чував рів із водою.

Щоб зайти всередину, по-трібно спуститися кам’яними сходами, яким більше ста років. А раніше доводило-ся підійматися по приставній драбині відразу на четвер-тий ярус! Îтож спершу я по-

трапив у холодний підвал, де колись

зберігали продукти та питну воду. Тут є бочки, скриня, мід-ний чан, макети дерев’яних і мотузяних драбин (їх вико-ристовували для підйому на вежу), каменюки — такі ко-лись кидали на ворога.

Чому «біла»?Ó другому залі я дізна-

вся, що спочатку місто було дерев’яним і під час воєн зго-рало. А от вежу жодного разу не захопили! Можливо, тому її називали Білою. Цей колір — символ свободи й чистоти. Íасправді цегла тут темно-червона й жовтава.

Біла вежа — візитка Кам'янця Таємниці другого ярусу

Другий ярус служив склад-ським приміщенням для про-довольства та одягу воїнів. А зараз — для археологіч-них знахідок із городища та курганних могильників (тобто древніх поховань у вигляді земляних насипів). Ñхоже, місцеві жителі займалися гон-чарством, обробкою металів, ткацтвом.Там, де оборонці відпочивали

Для відпочинку воїни ви-користовували третій ярус.

Зараз він присвяче-ний історії Кам’-

янця з чотир-надцятого

по шістнадцяте століття, коли місто належало до Âеликого князівства Литовського. Ñеред археологічних знахідок, що розповідають про розвиток торгівлі, зберігаються мідні монети, фрагменти скляного посуду… А роги диких тварин свідчать, що городяни про-мишляли полюванням.

Не важко уявити Íа четвертому ярусі вежі ба-

гато картин худож ників вісім-надцятого та дев’ятнадцятого віків.

Зазирнути всередину ста-родавньої вежі допомагає її макет. Тоді на трьохстах два-надцяти квадратних метрах могло перебувати до трьох-сот воїнів!

Військові обладунки та двадцять дві сходинки

П’ятий ярус (колись збро-ярня) розповідає про вій-

ськову історію Кам’янця та його вежі. Тут зібрано мечі, списи, арбалети, сагайдак зі стрілами. Ñаме звідси я під-нявся на оглядовий майдан-чик: пройшов крізь невеликі вузькі двері всередині стіни — і двадцять дві вузькі круті кам’яні сходинки вивели мене на свіже повітря.

Після екскурсії я охоче при-міряв княжі шати, кольчугу з шоломом і середньовічні лижі. Дозволили!

Сподіваюся, у ці місця я ще повернуся, а поки виру­шаю далі.

Бувайте!Жоржик

Археологи розко-пали багато цікавих «привітів» із мину-лого.

Розглядаючи полотна, можна уявити, якими були оборонні споруди.

Літнє місто з висоти 30 метрів.

На п’ятому ярусі зібрано військові обладунки та зброю тринадцятого

— чотирнадцятого століття.

Макет вежі в розрізі допоможе перенестися у віках і побачити древній інтер’єр кожного ярусу.

Товщина стін вежі біля основи — два з половиною метра, однак до вершини вони зву-жуються на п’ятнадцять сантиметрів.

Яким бачать Кам’янець птахи, можна дізна-тися на оглядовому майданчику.

Фот

о О

лени

Сок

олов

сько

ї

18 19

ковбаси, — ти мене сьо­годні ощасливив.

У хаті не забарилася. Вийшовши надвір, піді­йшла до огорожі ди­

тячого садка, що навпро­ти їхньо­го дому, знайшла якусь суху

тріску, ви­гребла ямку, по­

клала туди гаманець і присипала знахідку зем­лею, а зверху ще й сухим листям притрусила, щоб менш помітно було.

До схованкиНаступного дня Тетянка

пішла до школи, та на уроках була дуже неу­важна. На запитання вчи­тельки української мови Галини Яро славівни відповідала невпопад, плутала частини мови, ледь двій­ку не отримала.

— І що це з тобою? — диву­валася вчителька. — Думками десь поза школою витаєш. Чи не хвора, бува? Після дзвоника можеш іти додому.

Тетянці тіль­ки того й треба було. Вона з нетерпін­ням чека­ла перерву.

Після уроку відразу по­прямувала до своєї схо­ванки. Її думки весь час були тільки там. Вона вже уявляла себе в ма­газині «Дитячий світ», де ось­ось мала здійснитися її заповітна мрія.

Зупинися!Невдовзі той самий га­

манець із грішми був у дівчинки в руках. Для надійності Тетянка по­клала його на дно свого ранця, що й без того був пухкенький від книжок і зошитів. Довго не розду­муючи, попрямувала до магазину. Та чим ближче підходила до нього, тим по­вільнішими

ставали її кроки. Ось і магазин. Тетянка зупини­лася перед вітриною мов вкопана. Там, за склом, стояло безліч дитячих іграшок. Увійти всере­дину не наважувалася. Якась незрима сила три­мала її за руку, і хтось неначе тихо промовляв:

— Не роби цього, не йди. Ти християнка, а

Тетянка вийшла на вулицю погуляти. Як завжди, вона була не сама. На повідку тримала чорненького Джима. Йому тільки три місяці. А згодом це буде велика ні-мецька вівчарка.

Кістки та купюри

Джим безперестан­ку тикався носом у траву або знахо­

див і хапав якусь кістку й починав її ретельно гриз­

ти. Його цікавість до навколиш­

нього світу була над­

звичай­

но велика. То вліво, то вправо натягував він по­водок, винюхуючи все, що тільки можна було нюхати.

Раптом Джим зупинився, кілька разів щось поню­хав, і в його зубах Тетян­ка побачила новісінький гаманець. Дівчинка миттю відібрала його в Джима, розкрила й не повірила своїм очам. Там лежали охайно складені купюри. Тетянка озирнулася, чи хтось бува не побачив її знахідки. Серце закалата­ло від радості.

Приховати від усіхГроші! Багато грошей!

О, за них можна тепер купити не тільки шоко­ладку чи морозиво, а й справжню ляльку Барбі,

яку так кортіло мати.

«Оце так щастя! — роз­мірковувала Тетянка. — Нікому не розкажу й додому не понесу: мама відразу почне допитувати­ся, звідки в мене чужий гаманець, а за тата, то й говорити нічого — суво­рий надто. Ні, ні, краще заховаю куди­небудь, а потім видно буде».

ТривожноНа душі було то радіс­

но, то тривожно — усе ж таки гаманець чужий. Тривога зросла, коли Те­тянка побачила неподалік якогось чоловіка. Він на­ближався до неї. «Мабуть, гаманець шукає». Руку з гаманцем Тетянка швид­ко заклала за спину. А коли чоловік порівнявся з нею, не втрималася й запитала:

— Ви, бува, нічого не загубили?

Незнайомець усміхнув­ся й відповів:

— Вчорашній день.«Ну, слава Богу, — по­

думала дівчинка, — про­несло. Значить, не його гроші». Вона швидко за­ховала гаманець із гріш­ми в кишеню куртки й повела Джима додому.

— Молодець, Джиме, — похвалила собаку,

протягуючи в на­городу шматок

Сер

гій

Рач

ин

ець

Сухе листя й новий гаманець

Навіть у дрібницях треба бути правдивим!

сontact@noevark.org l noevark.org l twitter.com/noyivark l facebook.com/noyivark l vk.com/noevark

Готує мося до школи

Марк збирається до школи. Старша сестра Гануся підготувала список того, що повинно бути в кожного школяра. У її списку 14 слів. Знайди їх.

Привіт!Що ти колекціонуєш?

Напиши.