Психологічні Психологічні особливості особливості

ідентифікації ідентифікації КОНФЛІКТУКОНФЛІКТУ

семінар-практикумсемінар-практикум

КОНФЛІКТ (від лат. - зіткнення)

- це зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій, думок, точок зору, поглядів.

УМОВИ виникнення конфлікту

– присутність однієї, двох чи більше людей;

– наявність протилежних поглядів, позицій, думок;

– зіткнення протилежних думок, позицій, поглядів.

Конфліктують не люди самі по собі,

а їх мотиви, цілі, погляди Прокопчук Наталія Василівна,методист кабінету-центру ППСР

ВИДИ ВИДИ КОНФЛІКТІВКОНФЛІКТІВ

Міжособистісний — це ситуація, коли у протиріччя вступають особистості, тобто коли мотиви, інтереси чи способи дій різних особистостей не суміщаються, протиставляються один одному.

Внутрішньоособистісний – породжується протиріччям мотивів, цілей, поглядів і цінностей однієї й тієї ж людини.

Діловий — виникає у сфері ділових стосунків і не зачіпає власне особистості учасників.

Очевидний (відкритий) — починається із відкритої дискусії, викликаної розбіжностями.

Прихований – характеризується прихованою ворожістю відсутністю відкритої дискусії.

Згладжений - характеризується тим, що почуття «заганяються» у сферу підсвідомості, пересилює розумна оцінка ситуації з метою попередження переходу конфлікту в гостру форму.

Гострий - виникає тоді, коли спірне питання набуває визначального особистісного значення, стосунки переводяться в область почуттів і емоцій, а ситуація набуває характеру «театру військових дій».

2 типи 2 типи комунікативної комунікативної

поведінкиповедінки(А.П.Егідес)(А.П.Егідес)

1. Конфліктогенна поведінка – провокує конфлікт; тобто коли потреби однієї людини заважають задоволенню потреб іншої.

Провокують: образливі слова, агресія, поєднані з невербальними факторами.

2. Синтонна поведінка – співзвучна, тобто така, що відповідає очікуванням співрозмовника.

Властиво: підбадьорювання, дружні жести, форми подяки, посмішки.

Основна причина виникнення конфліктів

– різна система цінностей учасників спілкування.

Деструктивний конфлікт

• відвертає енергію від більш важливої діяльності та проблем;

• руйнує мораль та підсилює негативну самооцінку;

• популяризує групи таким чином, що вони втрачають внутрішній зв'язок та послаблюють взаємну співпрацю;

• поглиблює різницю у ставленні до цінностей;

• симулює безвідповідальну й непривабливу поведінку.

Конструктивний конфлікт

• розкриває важливі проблеми, які в результаті стають більш зрозумілі;

• спричинює розв’язання проблем;

• стимулює виникнення правдивої комунікації;

• сприяє вивільненню емоцій, які стримувалися, напруги і стресу;

• допомагає налагодити контакт між людьми, які, беручи участь у спільному розв’язанню конфлікту, краще пізнають один одного;

• допомагає розвиватися індивідуально та використовувати у майбутньому набутий досвід.

Складові ефективної взаємодії

• Виражати власні емоції – «Я розлючений, тому що…», «Мені неприємно, коли…».

• Розпізнавати почуття інших – «Я б, напевне, так само розгубився» (вказуєте, що ви розумієте почуття інших).

• Бути хорошим слухачем – це допоможе іншій людині краще усвідомити свою проблему та знайти шляхи її вирішення. Це показує вміння виражати співпереживання, емпатію.

Не реагуйте, а відповідайте на будь-яку ситуацію –

це у наших силах і залежить від нашого вибору!

Аналіз Аналіз конкретних конкретних

ситуаційситуаційНеобхідно:

–виділити причину конфлікту;–мотиви, котрі

зіштовхнулися;–розповісти про свої

почуття.

СТАДІЇ конфлікту

1. Виникнення конфліктної ситуації.

2. Усвідомлення об'єктивної конфліктної ситуації.

3. Інцидент, мотив конфлікту.

4. Ескалація конфлікту.

5. Вирішення конфлікту.

5 основних 5 основних стилів поведінки стилів поведінки

у конфлікті у конфлікті (по К.У. Томасу и Р.Х. Киллмену)

• Конкуренція - «акула» – прагнення досягнути

задоволення власних інтересів за рахунок іншого.

• Співробітництво - «сова» – вибір альтернативи, максимально

відповідає інтересам обох сторін.

• Компроміс - «лисиця» – вибір, при якому кожна сторона

щось виграє, але щось і втрачає.

• Уникання, ухиляння – «черепаха» – уникання конфліктних ситуацій, відсутність прагнення до кооперації і спроб досягнути власних цілей.

• Пристосування – «ведмежа» – принесення в жертву власних

інтересів заради інтересів іншого.

Стиль конкуренції або суперництва

- «акула»

Характерис-тика стилю

Характерні ситуації

Може використовувати

педагог із достатньо сильною волею, що

має владу й авторитет. Він не

зацікавлений у співробітництві, а

прагне задовольнити власні

інтереси

Результат конфлікту дуже важливий, тому робить велику ставку на власне вирішення

проблеми. Має достатню владу

й авторитет, а тому очевидно, що його

рішення – найкраще.

У нього немає вибору, тому нічого

втрачати.

Мусить прийняти непопулярне рішення,

і для цього він має достатньо

повноважень.

Стиль співробітництва

- «сова»

Характерис-тика стилю

Характерні ситуації

Доцільний, коли при відстоюванні власних інтересів ви змушені брати до уваги бажання інших. Цей стиль

найтяжчий, оскільки потребує тривалої роботи.

Необхідно знайти спільне рішення, оскільки кожен із

підходів важливий і не допускає компромісу.

У вас тривалі, міцні стосунки з іншою стороною.

Основна мета – спільний досвід

роботи.

Сторони вислуховувати один одного та викласти суть своїх інтересів.

Стиль компромісу –

«лисиця»

Характерис-тика стилю

Характерні ситуації

Сторони прагнуть урегулювати

розбіжності при взаємних поступках.

Найбільш ефективний, якщо

обидві сторони хочуть одного й того,

але знають, що одночасно це неможливо.

Акцент робиться на тому, що «ми не

можемо виконати свої бажання,

значить, необхідно прийти рішення, з яким кожен міг би

погодитися».

Обидві сторони мають однаково

переконливі аргументи.

Задоволення вашого бажання не

має для вас особливого значення.

Вас може влаштувати

тимчасове рішення, оскільки немає часу

для вироблення нового, або інші

підходи виявилися неефективними.

УхилянняУхиляння, , уникання – уникання –

«черепашкачерепашка»

Характерис-тика стилю

Характерні ситуації

Доцільний, коли проблема не досить

важлива для вас, ви не відстоюєте нічиї

інтереси і не співробітничаєте. У деяких ситуаціях за

допомогою поступки реалізується принцип «Три Д»: Дай Дорогу

Дурневі.

Джерело розбіжностей несуттєве

для вас.Ви знаєте, що не можете вирішити питання на свою

користь. Хочете виграти час,

щоб вивчити ситуацію, перш, ніж прийняти

рішення. Небезпечно негайно вирішувати ситуацію,

оскільки від цього може стати ще гірше.У вас був тяжкий

день, а вирішення цієї проблеми може

принести додаткові неприємності.

Стиль Стиль пристосуванняпристосування

- - ««ведмежаведмежа»»

Характерис-тика стилю

Характерні ситуації

Ви дієте спільно з іншою стороною, але при цьому не

прагнете відстоювати

власні інтереси із метою

згладжування ситуації.

Є найбільш ефективним,

коли результат дуже важливий

для іншої сторони і не дуже

важливий для вас.

Найважливіше завдання – відновлення

спокою та стабільності, а не вирішення конфлікту.

Предмет розбіжностей не важливий для вас, або вас не дуже хвилює те,

що відбувається.

Коли краще зберегти гарні стосунки з іншими, аніж відстоювати власну

позицію.

Усвідомлюєте, що правда не на вашому

боці.

Відчуваєте, що у вас недостатньо влади чи шансів на перемогу.

Учитель - Учитель - ученьучень

• Конфлікт між педагогом та дитиною, між учителем та батьками, педагогом і колективом — велика біда школи.

Уміння уникнути конфлікту — одна зі складових частин педагогічної мудрості вчителя. Попереджуючи конфлікт, педагог не тільки зберігає, але і створює виховну силу колективу.

В.А.Сухомлинський

Ефективність Ефективність педагогічного педагогічного спілкування спілкування полягає в:полягає в:

умінні зрозуміти стан учня

мистецтві впливу на партнера по спілкуванню

умінні передавати інформацію

організації взаємовідносин із колегами та батьками

мистецтві керувати власним психічним станом

Допомога вчителя зводиться

до того, що

він демонструє їм своє:

• Прийняття

• Увагу

• Повагу

• Схвалення

• Теплі почуття

Як допомогти учням

установити нормальні стосунки з учителем?

ЯК БУТИ, ЯКЩО У ДИТИНИ

ВИНИК КОНФЛІКТЗ УЧИТЕЛЕМ?

• Перший спосіб: забрати дитину із класу чи школи. Важливим моментом у шкільних конфліктах – звернення до різних інстанцій, але все ж варто спробувати вирішити ситуацію спочатку в стінах самої школи.

• Другий спосіб: поставити учителю умову, щоб він змінив своє ставлення до дитини. Спосіб досить ризикований. Продумайте, що можна вдіяти, якщо учитель не тільки не виконає ваші вимоги, але й вирішить помірятися з вами силами. Думайте, насамперед, про наслідки для дитини.

• Третій спосіб (найбільш універсальний): якщо не можна змінити ситуацію, слід змінити своє ставлення до неї. Ваша задача – допомогти дитині зберегти нормальну самооцінку. Вона повинна відчувати упевненість у власних силах і у вашій підтримці. У розмові з учителем скажіть, що його точка зору вам зрозуміла, але ваш досвід підказує вам інше. И ви просите врахувати свої побажання.

Особливості педагогічних конфліктів

• Професійна відповідальність педагога за правильне вирішення виходу із конфліктної ситуації, тобто навчальний заклад – модель суспільства, де учні засвоюють соціальні норми та стосунки між людьми.

• Учасники конфліктів мають різний соціальний статус (учитель, учень, директор), чим і визначається їх відмінність поведінки у конфлікті.

• Різниця у віці та життєвому досвіді учасників породжує різну ступінь відповідальності за помилки при їх вирішенні.

• Різне розуміння подій та їх причин учасниками (конфлікт «очима педагога» й «очима учня» бачиться по-різному), тому учителю не завжди легко зрозуміти глибину переживань учня, а учню – впоратися зі своїми емоціями.

Ігрові способи вирішення дитячих

конфліктів

Не завжди слід втручатися у сварки між дітьми. Інколи це корисний досвід. Проте інколи таке втручання необхідне.

Втручаючись у дитячий конфлікт, ніколи не займайте відразу позицію одного з дітей, навіть якщо вам здається очевидним, хто правий, а хто – ні.

Коли ви втручаєтеся у сварку, не прагніть виступати верховним суддею, визначаючи правих і винуватих та підбираючи міру покарання. Привчіть дітей до думки, що відповідальність за подальший розвиток подій несуть обоє. Покажіть ситуацію з жартівливої сторони.

Слідкуйте за тим, щоб при виході з конфлікту діти не переходили на особистості. Тобто діти описують дії й слова партнера , а не його фізичні вади чи особисті недоліки.

Покрокова Покрокова система поведінкисистема поведінки

у конфлікті у конфлікті (шпаргалка для батьків)

1. Коротко, одним реченням, у спокійному тоні сформулюйте те, що Ви хочете сказати дитині. Обговорюйте ситуацію, не применшуючи її гідність.

2. Скажіть дитині, що ви відчуваєте, користуючись "Я-висловлюваннями": "Я турбуюся, коли чую таке», “Я засмучена через це", "Я так хвилююся за тебе".

3. Укажіть на можливі наслідки, які Ви бачите. "Я боюся, що ти не зможеш закінчити школу й забезпечити себе у житті". "Я боюся, що ти у цій компанії потрапиш у неприємну історію".

4. Визнайте Ваші труднощі у вирішенні проблем вашої дитини, перекладіть відповідальність за вчинки на саму дитину: "Я хочу, щоб ти гарно закінчив школу, але я не зможу тебе завжди контролювати - ти сам відповідаєш за своє майбутнє життя".

5. Обов'язково скажіть Вашій дитині, що Ви вірите в неї й у те, що вона прийме правильні рішення, що стосуються її життя.

Як керівник Як керівник може подолати може подолати

конфлікт?конфлікт?

• Зацікавити підлеглого у тому рішенні, яке він пропонує.

• Аргументувати свої вимоги у конфлікті.• Уміти слухати підлеглих у конфлікті.• Вникати у турботи підлеглого. • Без особливої потреби не йти на ескалацію

конфлікту з підлеглим. • Не підвищувати голос у конфліктному

діалозі. • Перехід із «Ви» на «ти» фактично

приниженням підлеглого.• Якщо керівник правий, він має діяти

спокійно, опираючись на свій статус.• При необхідності може використати

вищестоящих керівників та громадськості. • Не зловживати посадовим становищем. • Не затягувати конфлікт із підлеглим.• Не боятися йти на компроміс. • Якщо керівник неправий, краще не

затягувати та поступитися підлеглому. • Слід пам'ятати, що конфліктний

керівник — не поганий керівник! • Не забувайте, що конфліктний керівник —

завжди незручний керівник.

«У роботі, яка «У роботі, яка орієнтована на людей, орієнтована на людей,

є лише один ключ до є лише один ключ до успіху — довіра»успіху — довіра»

ПлутархПлутарх

Розумний знає, як вийти із конфлікту. Мудрий знає, як у

нього не потрапити.

Народна мудрість