Доля творчого скарбу Тараса ШевченкаЗа життя Тараса Шевченка лишенезначна частина його поезійпобачила світ. То були переважнойого ранні твори.

1840 року вийшла друком підназвою «Кобзар» його перша книжечка поезій. До неї увійшливісім ранніх творів: «Думимої, думимої», «Перебендя», «Катерина»,«Тополя», «Думка» («Нащо менічорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова» та «Тарасова ніч». У цьомувиданні твори постраждали віджорсткої, спотворюючої цензури.

1841 року, на ті кошти, щоШевченко зібрав від різнихмеценатів, прихильників йоготаланту, вдалося видати«Гайдамаки».1844 року окремим книжками вийшли поема «Гамалія» та поема «Тризна» (російськоюмовою). Того ж року, під назвою«Чигиринський Кобзар і Гайдамаки Тараса Шевченка», окремою книжкою вийшли твори, що увійшли до першого видання «Кобзаря», та поема «Гайдамаки».

Під час арешту Шевченка 1847 року до рук жандармів III відділенняпотрапила рукописна збірка «Три літа» вже готова до друку, щомістила такі твори, як «Сон», «Кавказ», «До мертвих і живих…», «Єретик» та ще десятки інших поезій і поем. Ці твори змоглипобачити світ лише після революції1905 року. Окремі ж поезії зі збірки«Три літа», що залишилися у приватних руках у рукописнихсписках, поширювалися середнароду. «Кавказ», «ХолоднийЯр», «До мертвих і живих…» булинадруковані за кордоном (хоча й дуже неохайно), у Лейпцігу, 1859 року у книжці із назвою «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки».

Те, що до заслання та після нього Шевченкові та йогодрузям вдалося видати, увійшло до книжки «Кобзаря», що побачила світ 1860 року. Ця книжка поезій була останньою за життя Тараса Шевченка.